ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

24 вересня 2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок, шановні народні депутати! Я прошу реєструватися.

10:02:28

В залі зареєстровано 419 народних депутатів, ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Перед виступами народних депутатів України я, як завжди, традиційно запрошую керівників фракцій у кабінет Голови Верховної Ради попити чай, обговорити політичну ситуацію, дізнатися, чи сформувалася нова коаліція і сформувати порядок денний.

Дорогі друзі, я прошу на годинку зайти до мене. Чай стигне.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, записуємося на оголошення і повідомлення, і пропозиції народних депутатів України. Увага! Оголошую запис на виступи народних депутатів.

Віктор Корж, Партія регіонів.

11:05:39

КОРЖ В.П.

Прошу передать слово депутату Турманову, Партия регионов.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Турманов.

11:05:54

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые коллеги, я сегодня хочу огласить заявление профсоюза работников угольной промышленности Украины, который, мы провели третий съезд 17-18 сентября и приняли заявление, что касается бюджетного финансирования угольной промышленности.

Но я не буду вам его зачитывать вот это заявление, потому что многие депутаты так и не поймут, что предлагает правительство для шахтеров. Тем паче, что в этом зале 2 сентября 446 депутатов поддержали Закон о престиже шахтерского..., 100 процентов.

Вы знаете, что 16 сентября была презентация бюджета на 2009 год. Я просто хочу, вот здесь Премьер-министр, выступая, сказала, что отрасль будет, она у нас была уже приоритетной, а теперь будет ключевой. И что правительство выделяет на угольную отрасль 14,8 миллиарда гривен.

А теперь бюджет вы получили, чтобы было четко понятно. В два раза вроде бы увеличивается бюджет. Но это так вот работает сегодня правительство, которое только хочет попиариться, завуалировать, обмануть. Вы посмотрите цифру, стоит 13,7 миллиарда, вроде бы в два раза увеличивается бюджет. Ну, а внизу есть строка бюджета. За 17 лет независимости этого никогда не было, и ни одно правительство не додумалось до этого – включить в бюджет отрасли 7,5 миллиарда выплат шахтерских пенсий. У нас пенсии выплачивает Пенсионный фонд. Таким образом эти 7,5 миллиарда дают сегодня повод говорить правительству, что бюджет увеличивается в два раза. А если мы убираем, мы уберем эту статью, то получается 6,1 миллиарда гривен на бюджет 2009 года. А по отношению к этому году, это бюджет хуже этого года на миллиард 600 миллионов. Так о чем мы говорим? О какой ключевой отрасли? Чего мы обманываем сегодня шахтеров? Ну, шахтеров не обманут. Мы об этом на съезде подробно говорили, что хочет правительство и как красиво преподносит.

Что касается вопросов выплаты заработной платы. Законом предусмотрено 30 процентов поднять уровень оплаты труда шахтеров, но заложено в бюджете статья по себестоимости в два раза ниже. Но говорит правительство, мы поднимем цену на уголь на 60%. Как можно такие вещи говорить? Мы разбалансируем энергетику. Ну, поднимем на 60, энергетики поднимут цену на электроэнергию. Это не решение проблемы. Подняли в этом году цены на уголь, благодаря тому, что в бюджет…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дайте завершити.

ТУРМАНОВ В.І. Прокачали в этом году энергетикам миллиард 100 миллионов. Поэтому подняли цену на уголь. В этом году в бюджете этого нет. Поэтому я еще раз обращаюсь к коллегам своим, особенно «Блоку Тимошенко», повлияйте и подумайте, потому что там безумцы в Министерстве финансов, они просто не понимают, что они сегодня делают, но делают, для того чтобы народу сказать, что мы любим шахтеров, отрасль приоритетная, отрасль ключевая. Все это вранье. Бюджет обманный. И мы его не должны принимать ни в первом чтении, отправить его на доработку.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

11:09:57

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги! Ось уже три тижні наші колишні партнери з Блоку Юлії Тимошенко демонструють не бачений навіть у не вельми чистій українській політиці цинізм, ллючи перед кожною телекамерою крокодилячі сльози про зруйновану нею ж коаліцію. Тимошенко та її оточення водночас продовжують реалізовувати спільну політику з Януковичем і приймати антиукраїнські закони.

"Наша Україна" усвідомлює свою відповідальність перед співвітчизниками, тому навіть за таких обставин дає шанс БЮТу вийти з прокремлівської більшості і повернутися до формату демократичної коаліції, чи двох, чи разом з Блоком Литвина. На об’єднання з Партією Регіонів та комуністами "Наша Україна" не піде ніколи, бо ми не змінюємо своїх принципів заради портфелів.

"Наша Україна" передала керівникам фракцій БЮТ і „Блоку Литвина” програмні принципи, на основі яких "Наша Україна" пропонує об’єднання в нову коаліцію. Ми отримали відповідь за підписом голови фракції БЮТ. Це саме по собі надзвичайна подія, бо вже три тижні „Блок Тимошенко” не відповідав на жодні наші усні чи письмові звернення. Але, на жаль, відповідь наших колишніх партнерів дає вельми примарні шанси на створення нової демократичної коаліції.

По-перше, з цієї відповіді неясно, з якими конкретно принципами, запропонованими „Нашою Україною” вони погоджуються, а з якими – ні.

По-друге, зі змісту листа випливає, що БЮТ не збирається засуджувати російську агресію проти Грузії і ввести в законні рамки перебування Чорноморського флоту Росії в Криму. Більше того, БЮТ дослівно дублює офіційну позицію Кремля: перебування Чорноморського флоту на території України повинно регулюватися виключно відповідним договором між Україною та Російською Федерацією, так, начебто Україною хтось позбавив права застосовувати до іноземних військ норм нашого законодавства. І мова в цьому питанні іде, як ми неоднозначно заявляли, не стільки про Грузію, скільки про Україну, про готовність відстоювати українську, а не російську позицію в питаннях національної безпеки, оборони і зовнішньої політики. На жаль, БЮТ не демонструє такої готовності.

І по-третє, і це найголовніше, покрасувавшись перед журналістами з цим листом, голова фракції БЮТ пішов далі голосувати спільно з регіоналами. І недаремно в цьому листі ні слова немає про готовність „Блоку Тимошенко” вести з нами переговори про створення коаліції.

Останнє, що я хочу сказати, шановні панове. Вчора було заявлено, що у випадку, якщо буде зареєстрована постанова про скасування депутатської недоторканності, сьогодні це питання буде розглянуто в сесійному залі. Така постанова зареєстрована (номер 1375-П), тому фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" послідовно на виконання наших обіцянок перед виборцями…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЗВАРИЧ Р.М. Десять секунд. …вимагає поставити це питання на голосування. Будьте чесними, шановні колеги, якщо ви обіцяли перед виборцями зняти з себе цю депутатську недоторканність, виконайте свою обіцянку, ми готові її виконати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіря, фракція Партії регіонів. Попов.

11:13:39

ПОПОВ О.П.

Уважаемые коллеги! Выйти на эту трибуну меня заставила та критическая ситуация, которая сегодня складывается в системе жилищно-коммунального хозяйства и которая, по моему мнению, сегодня является уже, входит в компетенцию интересов национальной безопасности страны. Утверждение, что отрасль сегодня готова к началу отопительного сезона, как минимум, это самообман или умышленная дезинформация.

Дело в том, что сегодня износ оборудования в системе ЖКХ в разных подотраслях достигает 25 и 84 процентов. Это говорит о том, что отрасль в такой ситуации не может стабильно работать. Фракция Партии регионов неоднократно говорила о многочисленных ошибках, которые правительство в этом году совершило реализуя политику в жилищно-коммунальной сфере.

Результат такой деятельности - это убытки предприятий ЖКХ за полугодие, которое в два раза больше, чем за аналогичный период прошедшего года, увеличие долгов по заработной плате - тоже в два раза. Но самое интересное то, что мы находимся на этапе серьезного повышения цен на энергоресурсы. До конца года цена на газ и электроэнергию достигнет примерно 27-30 процентов. Это автоматически приведет к росту цен на жилищно-коммунальные услуги больше, чем на 20 процентов. Уже сегодня в Кировограде жители этого года только за отопление будут платить более 300 гривен, если они проживают в двухкомнатной квартире. Но это только начало.

Если сегодня кто-то собирается утверждать, что в этом виноваты органы местного самоуправления – это абсолютно неправильно. Потому что с моей точки зрения в этом виновато именно правительство. Именно в этом году резко уменьшено финансирование инвестиционных программ в отрасли, на 2 миллиарда меньше освоено инвестиций. А это значит, что не заменены сотни километров трубопроводов, тысячи единиц насосного или электрооборудования. Но, интересно посмотреть на Программу социально-экономического развития и бюджет 2009 года, которые правительство предложило нам на рассмотрение в Верховном Совете. Мы увидим там абсолютные нули. Такого, уважаемые коллеги, не было за историю независимого государства Украина. Что это означает?

Это означает, что все финансовые затраты, которые в будущем будут нести предприятия жилищно-коммунального хозяйства на обновление своих основных фондов, лягут на тарифы или другими словами на бюджеты населения Украины.

Я предлагаю всем нам политическим партиям, фракциям объединится для того, чтобы не допустить такой политики, чтобы мы вместе приняли те решения, те законы, которые изменят ситуацию к лучшему на пользу нашего населения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко.

11:16:55

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Я хочу остановиться на том, как высшие должностные лица государства участвуют в уничтожении собственного товаропроизводителя и усугубляют и без того системный политический и экономический кризис в нашей стране.

Приведу это на примере отрасли, в которой я проработал больше 25 лет, именно огнеупорной. В 2008 году в бюджет, абсолютно необоснованно, Министерство финансов, в лице заместителя министра Фудашкина, внесли в 25 раз увеличение платы за недра.

Восьмимесячная борьба специалистов предприятий с этим злом привела к тому, что в бюджете на 2009 год этот же заместитель министра вносит увеличение еще в полтора, практически, раза в 1,439.

Таким образом сегодня получается запредельная цена огнеупорного сырья, которое идет для производства огнеупоров и потребляется металлургами, сегодня составляет 140 гривен, 39 из них, нужно отдать только плату за недра. Такого абсурда ни в одном сырьевом предприятии не существует, нам проще закрыть эти карьеры.

Я обращаюсь сегодня к депутатам Запорожской области. В первую очередь, это коснется предприятий Приазовского рудоуправления, это коснется Запорожского огнеупорного завода и «Запорожстали», потому что закрытие сырьевой базы лишит возможности их закупать огнеупоры.

Я обращаюсь сегодня к СБУ, которое, и прошу дать оценку действий заместителя министра, который сегодня лоббирует чьи-то интересы и, таким образом, практически порождает коррупцию и освобождает рынок, подвоз огнеупоров из Польши, Китая и России.

Я обращаюсь сегодня к Генеральному прокурору, ображаюсь сегодня к Премьер-министру (в пятницу я оформлю это соответствующими документами) с просьбой дать оценку деятельности должностного лица, заместителя министра, который сознательно уничтожает собственного товаропроизводителя.

Если говорить сегодня о том, что фактически происходит в огнеупорной отрасли, то мы сегодня уже из-за непродуманной политики ценовой, уже на 15 процентов выше конкурентоспособность, то есть нас вышибают с рынка. Поэтому я прошу и обращаюсь к должностным лицам, дать соответствующую оценку деятельности заместителя министра Фудашкина. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Акімова.

11:19:59

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, я еще раз хочу привлечь внимание всех, что во времена политической борьбы остаются за пределами нашего внимания экономика, экономические риски нарастают и это намного серьезнее, чем развал оранжевой коалиции или проблемы какого профиля может быть новая коалиция или когда состоятся выборы. Несколько фактов и несколько ответов на то, как правительство реагирует на нарастающие экономические риски. Факт первый – это финансовые риски, связанные, прежде всего, с кризисом на мировых финансовых рынках. Напоминаю, что торговое сальдо Украины, отрицательное торговое сальдо нарастает. В следующем году, 2009, это выльется в проблемы отрицательного платежного баланса, потому что прямых иностранных инвестиций нам не хватит, чтобы решить эту проблему. Что это означает? Это означает давление в сторону девальвации гривны и проблемы инфляции. Это проблема не макроэкономических политиков или макроэкономических специалистов, это проблема нашего населения. Чем отвечает на сегодняшний день правительство? Оно отвечает тем, что никак не реагирует на то, что происходит на мировых финансовых рынках и предлагает нам увеличить в следующем году дефицит государственного бюджета более чем до трех процентов. За счет чего мы будем финансировать это, если средства, которые можно позаимствовать на внешних рынках становится все дороже и дороже.

Факт второй, инфляционное давление в Украине самое высокое по сравнению с нашими восточными и западными соседями. Мы впереди планеты всей в области инфляции. Чем отвечает правительство, оно отвечает надеждою на то, что можно дальше регулировать административные цены, что можно регулировать административно тарифы ЖКХ, это приведет только к одному, - резкому росту цен и коллапсу ЖКХ. Правительство отвечает желанием увеличить в три раза темпы роста заработной платы в следующем году по сравнению с темпами роста экономики. Любой пенсионер знает, что можно съесть только то, что ты заработал, что ты произвел. Инфляционная спираль раскручивается, ничего не делается, кроме ужесточения этой ситуации.

И факт третий. Темпы экономического роста уже начали снижаться, на фоне снижающийся инвестиционной привлекательности у нас падают валового накопления капитала. Предложение правительства – это увеличение расходов потребления в будущем бюджете.

Какой вывод. Всем прагматическим политикам следует открыть глаза и совместными усилиями подготовить план антикризисных действий, куда входит, во-первых, борьба с инфляцией, во-вторых, борьба по смягчению рисков связанных с финансовым кризисом. Нам необходимо отправить все сверхплановые доходы бюджета в этом году в стабилизационный фонд, обеспечить независимость Национального банка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

АКІМОВА І.М. И принять бездефицитный бюджет. Без этих мер при любой политической ситуации страна может скатиться к концу 2009 года в область экономического кризиса. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

11:23:29

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги! шановні громадяни України! У своєму виступі я спробую пояснити той театр абсурду, який влаштували у Верховній Раді Україні представники однієї не дуже великої, але вельмигаласливої фракції, очолюваної до речі у якості почесного голови Президентом України. Звісна річ пояснити настільки наскільки це можливо. А мова ось про що.

Після абсолютно незаконних дострокових виборів Верховної Ради України представники цієї політичної сили разом зі своїми помаранчевими однодумцями шляхом маніпуляцій і викручування рук утворили в парламенті так звану демократичну коаліцію. Чому так звану демократичну, а тому що демократією там і не пахло останні події це підтверджують.

Так от, утворили коаліцію, написали відповідну коаліційну угоду куди записали обіцянки-цяцянки один перед одним та перед своїми виборцями. І коаліційний потяг рушив. І так добре, так комфортно, так зручно їм було їхати у коаліційному потязі, що вони геть забули про свої передвиборчі обіцянки. Представники цієї політичної сили жодного разу не згадали про свої обіцянки виборцям протягом кількох місяців. Бо якби вони згадали, а тим більше додали хоча б мінімальних зусиль, то маючи на чолі своєї коаліції Президента України Ющенка, Прем’єр-міністра України Тимошенко та Голову Верховної Ради України Яценюка вони, без сумніву, легко виконали б свої передвиборчі обіцянки. Але вони про них не згадали, а відтак і не виконали. Бо не хотіли виконувати. Їм і так комфортно почувалося у коаліційному потязі, до чого тут виборці? Але все добре і гарне колись закінчується. Так сталося і цього разу. На горизонті замаячили нові вибори. І тоді нашисти з жахом згадали про свої невиконані коаліційні обіцянки. То як же йти на вибори? Як вчергове дурити людей? І вони кинулись спішно шукати шию, на яку б перевісити власні невиконані передвиборчі коаліційні обіцянки. Хочу сподіватись, що цим майстрам передвиборчого піару не вдасться вчергове обдурити людей. Передвиборчі обіцянки помаранчевої коаліції не виконані не тому, що їм хтось у цьому хтось заважав, а тому, що вони не збирались їх виконувати. І я хотів би, щоб виборці про це знали. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плотніков. Кінах Анатолій Кирилович, вибачте будь ласка.

11:26:43

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України! У Верховній Раді України дуже часто лунають заклики до патріотизму, захисту державних інтересів. Вимушений констатувати, що на ділі в Україні і в українській владі, по суті, руйнується базовий принцип, який є в основі розвитку і захисту національних економічних інтересів – це принцип економічного патріотизму.

В розвинутих країнах світу, коли мова йде про створення робочих місць на своїй території, коли іде мова про залучення інвестицій, захист внутрішнього ринку, підтримка експортерів, навколо цих питань об'єднуються всі політичні сили, суспільство незалежно від політичних симпатій.

Не прийнятий Податковий кодекс, корумповані земельні відносини, заблокована пенсійна реформа – це нещадні вдари по конкурентноздатності української економіки, добробуту наших громадян. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі в поточному році прогнозується на рівні мінус 20 млрд. доларів. Для зрівняння: в 2005-му було мінус два, тобто за три роки - в 10 разів, це втрата сотень тисяч робочих місць. В такій ситуації в жодній державі це питання не було б за межею уваги. Ми, на жаль, не звертаємо і нехтуємо в черговий раз нашими економічними інтересами.

Інвестиційний клімат. Не буду ходити далеко за прикладами. Київська область: на сьогоднішній день заблоковано 1 млрд. 500 млн. доларів сучасних інвестиційних проектів. Створюється штучна напруга навколо інвестиційного проекту в Білій Церкві. Світова компанія КНАУФ відмовляється працювати в Україні, бо рівень щіпацтва і корупції безпрецедентний. Інвестор, який має в основі інвестпроекту питання вирішення земельних відносин, ходить по замкненому колу два-три роки, і не всі доходять до цього фінішу.

Вимушений констатувати, що ці питання уже не тільки констатуються нами тут, в Україні, але вже і світові організації б'ють на сполох. Останні дослідження Світового банку підтверджують, що по рівню недосконалості фіскальності податкова система України на 180 місці в світі. По рівню захисту інвестицій – на 145 місці. В той же час по рівню заробітної плати Україна займає останні місця в Європі. За нами тільки Албанія і Молдова.

Тому фракція Партії регіонів – і, я впевнений, це підтримують і промисловці, і підприємці, і роботодавці України – закликає всіх об’єднатися навколо вирішення нагальних соціально-економічних проблем держави і суспільства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожем’якін Андрій.

11:30:01

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні виборці! Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” глибоко занепокоєна процесами, що наразі відбуваються в політичному житті країни. Сучасні реалії вимагають від нас облишити чвари і взаємні звинувачення, зайві амбіції та образи. Ми повинні спільно працювати задля людей, які довірили нам свої долі та майбутнє своїх дітей.

Абсолютним пріоритетом сьогодні повинно стати недопущення впливу кризових явищ на економіку та соціальну сферу держави. Для цього відповідальні політичні сили у Верховній Раді мають зробити все можливе і навіть неможливе. Народ не пробачить, якщо ми залишимо країну обеззброєною перед лицем світових викликів. Хочеться комусь чи ні, але в нинішній ситуації лише ефективний уряд та дієздатна Верховна Рада можуть взяти ситуацію під контроль і забезпечити оперативне вирішення серйозних поточних проблем. Ці органи повинні стати надійними центрами стабільності в Україні, центрами прийняття та реалізації рішень. Інших варіантів у нас немає.

Подальші кроки у врегулюванні політичної нестабільності ми маємо робити з урахуванням необхідності забезпечення безперебійної та професійної роботи названих мною стабілізаційних центрів. Уряд Юлії Тимошенко уже довів свою ефективність. Про це говорять одні з найвищих темпів економічного зростання у Європи та 32 мільярди гривень позапланових надходжень до Державного бюджету, отриманих протягом півроку.

Нарешті запрацювала Верховна Рада. Вона приймає давно очікувані суспільством і економікою рішення. Їх мета – збалансувати владні повноваження, створити умови для ефективної та відповідальної роботи виконавчої влади, бізнесу, а через це і зростання реалій стандартів життя українських громадян. Кому це може не подобатись? Лише тим, у кого власні амбіції та приватні інтереси превалюють над суспільними потребами, лише тим, хто заради обмеженого кола родичів і бізнесових партнерів готові знехтувати майбутнім країни та благополуччям людей. У мене немає більш толерантних припущень, коли дивишся, як Президент України власними руками та руками своїх помічників і Секретаріату намагається максимально ускладнити роботу уряду своєї країни, сформованого, до речі, за участю власної політичної сили.

Шановні колишні партнери по демократичній коаліції, ми ще не все зробили з того, що спільно планували у коаліційній угоді. Тому ми з вами повинні бути надзвичайно вмотивовані на подальшу співпрацю. Ми неодноразово закликали "Нашу Україну - Народну Самооборону" повернутися. Прийміть нарешті самостійне рішення і давайте надалі працювати разом на український народ.

Шановні народні депутати, у сьогоднішній ситуації ми з вами приречені на конструктивний діалог та пошук можливостей для врегулювання політичної кризи. Саме приречені, оскільки варіант чергових, дострокових виборів завідомо неприйнятний зі всіх точок зору, цього не хоче українське суспільство.

Саме тому ми здатні співпрацювати з усіма політичними силами, які готові нас підтримати та взяти на себе відповідальність за стабільність і спокій в державі. Гарантувати їй безпеку та подальший рух до заможності її громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

11:33:15

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні парламентарії, шановні українські виборці, звичайно, було би найпростіше і найпримітивніше відпустити на волю емоції і мені з цієї трибуни відповісти колезі Зваричу на його, ну, сказати, недалекоглядний виступ із надуманими звинуваченнями. Тому що звинувачувати "Блок Юлії Тимошенко" в тому, що наша заява по Грузії промосковська, то якщо пан Зварич може зовсім не вчитався в українську мову, ми готові перекласти на англійську. Там дуже, там все покладено на свої місця.

Друге, що б я хотів сказати, це ми зробили заяву "Блок Юлії Тимошенко", ми будемо, я заявляю і хочу, щоб це почули наші виборці, ми до останньої секунди того терміну, який відведений, ми вірили і будемо вірити в те, що сьогодні в України є шанс без великих компромісів, без великих надламів, без великих потрясінь утворити нову коаліцію у складі „Блоку Литвина”, НУНСу і "Блоку Юлії Тимошенко".

Такий шанс є, і давайте будемо дуже обережними. Як колись казав Жванецький: „Одно неосторожное движение – и вы отец». Це точно та сама ситуація. Давайте будемо коректними зараз і не шукати те, що нас розділяє, а те, що нас об’єднує.

Шановні колеги, я хочу сказати ще про одне: поки ми з вами тут ярмаркуємо, і кожен демонструє свої, з одного боку, високі національні інтереси, а інші звинувачують, скажімо, уряд і Юлію Тимошенко в національній зраді – це ж треба до такого додуматися! – ми зовсім забули, що Україна залишилася сьогодні абсолютно безборонною. І я хочу привернути до цього увагу.

Зараз відбувається в Гаазі суд щодо острова Зміїний. Я хочу нагадати про те, що Зміїний – це не просто острів, обжитий вже, до речі, Україною, це – на 15-20 років у шельфі Чорного моря довкола цього острова Україна може добувати нафту і газ. Не буду пояснювати, наскільки це для України важливо.

Сьогодні відбувається процес, очолює Румунія. Ми маємо набагато фактів, ніж Румунія. Острів обжитий українцями, там уже живуть, там набувають нафту і газ. Але румуни, треба віддати їм належне, хай Іван Попеску на мене не ображається, могутньо ведуть цей судовий процес. Один з депутатів Європарламенту очолює цю групу.

Від України, фактично, я не хочу нікого образити, там наших дипломатів, але Україна представлена неймовірно кволо. Хто зверне на це увагу за нашими чварами?

Я дуже прошу і Президента, звертаюся до Прем'єр-міністра: вплиньте на цю ситуацію, ми не маємо права програти острів Зміїний, це наша територія, вона обжита українцями. Я вірю, що так і буде. І вірю, що буде коаліція в тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вірю, що буде коаліція саме в тій версії, про яку я сказав. Для України це єдиний порятунок. Пане Президенте, зробіть це, від вас сьогодні все залежить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, завершилися виступи від фракцій.

Доповідаю вам порядок денний, який пропонується.

А, репліка Зварич Роман Михайлович, вибачте.

11:36:51

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний пане Володимире, мені байдуже, якою мовою ви дасте відповідь на наші позиції, але хай це буде навіть арабською, єврейською, англійською – якою ви хочете. Хоча, судячи по тому, що ви проголосували за російську, хай це буде російською мовою.

Але запитання дуже конкретні. Готові ви засудити російську воєнну агресію в Грузії чи ні, так чи ні? Скажіть одним словом. Готові ви засудити використання нашої суверенної території для здійснення воєнного нападу проти нашого союзника? Без жодних завалювань: так чи ні? Відповісте, чи ви готові все ж таки відстоювати державні інтереси України?

(Ш у м у з а л і).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, і так оголошую вам порядок сьогоднішнього засідання щодо питань, які пропонуються.

Перше. Нам необхідно знову усунути неузгодженості в щойно прийнятому Законі про місцеве самоврядування в Україні. Я пояснюю звідкіля ці неузгодженості взялися і на якій підставі будемо їх голосувати.

Далі, колеги. Дуже важлива річ. Законопроект 1061-5. Виключно завдяки Олександру Володимировичу Лавриновичу з’явився цей законопроект у порядку денному. Накінець-то дотиснули: друге читання і в цілому – регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху.

Далі – 0927. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України. Це питання державних аварійно-рятувальних служб і ліквідації наслідків катастроф і техногенних аварій.

Далі – 0939. Це також питання техногенної безпеки. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про правові засади цивільного захисту”.

Далі, товариші. 3087, 3087-1, 3087-2. За наявності рішення комітету. Поки що я рішення комітету не бачу. Це законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік”, що стосується фінансування агропромислової галузі. Зараз буде рішення комітету, будемо розглядати його.

Я пропоную, якщо є рішення комітету, перше читання сьогодні, потім відправити у комітет, щоб друге читання було на четвер, якщо ви зможете до четверга підготуватися.

Далі – 0055, 0067 і 0094. Це три ратифікації. Ратифікація гарантійної Угоди між Україною і ЄБРР, ратифікація Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком розвитку і реконструкції і ратифікація Угоди про позику також між Україною і Міжнародним банком реконструкції.

От і все, колеги, що зараз пропонується. Прошу з мотивів. Давайте з мотивів. Три хвилини. Записуємося.

Анатолій Кінах. Михайло Чечетов.

11:39:54

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович, мы и так час времени потратили драгоценного парламентского для утряски повестки дня. Я думаю, повестку дня вы зачитали. Она согласована, она идет, позитивное решение по каждому вопросу, позитивное голосование, не надо тратить времени, учитывая то, что сегодня будут и заседания комитетов. Я предлагаю приступить к рассмотрению вопросов и начать работу парламента. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів.

11:40:16

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і порядок”.

Арсенію Петровичу, я хочу насамперед звернутися до вас, а по-друге, хочу звернутися до колеги Кармазіна Юрія Анатолійовича. Ще десь п’ять років тому Юрій Анатолійович розробив проект закону про, так тоді називалося, сьогодні Секретаріат Президента, а тоді – Адміністрація Президента. Я думаю, це була епоха глибокого, як ми казали, кучмізму, але я думаю, що сьогодні актуальність цього проекту є не меншою, а навіть більшою. Отже, звертаюся насамперед до автора, звертаюся до вас, як до Голови Верховної Ради і до всіх керівників депутатських фракцій, зберіться на Погоджувальній раді і внесіть цей проект на обговорення, бо сумно й соромно, коли робиться таке в державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гуменюк. В’ячеслав Кириленко.

11:41:28

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, шановні виборці, по-перше, ми вкотре наполягаємо на внесенні до порядку денного питання про скасування депутатської недоторканності. Вчора був заклик Голови Верховної Ради внести постанову з цього приводу. Доповідаю українським виборцям – постанова фракцією „Наша Україна” внесена. Ми готові голосувати за це питання зараз без жодних передумов. Будь які приводи, які придумуються „Блоком Тимошенко” і Партією регіонів, щоб не голосувати надумані. І вони призведуть лише до того, що ці фракції зрадять цьому зобов’язанню своїх виборців, як зрадили і по інших питаннях.

Тепер друге. Щойно Роман Зварич виголосив цілком конкретні питання до "Блоку Тимошенко" щодо оцінки російсько-грузинського конфлікту і дій Російського Чорноморського флоту з нашої території біля берегів Грузії.

Тут люди не бачили, а БЮТ інтенсивно махав руками, що він згоден з нашою позицією, пропонуємо зараз внести спільно постанову разом із БЮТом, проголосувати і таким чином відновити коаліцію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов.

11:42:38

НАЙДЬОНОВ А.М.

Прошу передать слово, Екатерина Семеновне Самойлик.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Самойлик.

11:42:42

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую. Хотілось би, щоб ви вельмишановні, так запопадливо виступали, коли бомбили Ірак і коли краяли на куски Югославію, тоді ви не були такими принциповими.

Шановний Арсеній Петрович! Мене взагалі вражає той факт, що ви ставите питання, які ще не обговорювались на засіданні комітету. Наш комітет розглянув цілу низку питань щодо соціального захисту вчителів та науковців, це пенсійне забезпечення вчителів, це 57 стаття Закону України „Про освіту”, в якої зараз штрафи наростають. Це фінансування позашкільної освіти. Це зміни до податкових законів на транспорт професійно-технічних училищ і таке інше. Закони готові, є висновки Науково-експертного управління, є рішення комітету, я не розумію чому …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Дякую за обговорення.

Перше. Що стосується змін до Конституції України. Абсолютно правильно сьогодні вранці була зареєстрована Постанова Верховної Ради про внесення змін до статті 80 Конституції України. Я дав негайне доручення комітету розглянути цю постанову і на жаль, не вдалося переконати керівників фракцій щодо необхідності розгляду цієї постанови, і цього проекту на поточному пленарному засіданні.

Друге. Що стосується пропозицій В’ячеслава Анатолійовича щодо спільної позиції.

Будь ласка, якщо у вас є спільна постанова між "Нашою Україною-Народною Самообороною" та "Блоком Юлії Тимошенко" і ви подасте Голові Верховної Ради спільно підписаний лист, то відповідно до вимог Тимчасового Регламенту я маю повне право поставити на голосування питання про включення до порядку денного того проекту постанови, який ви щойно, В’ячеслав Анатолійович, говорили.

Третє. Коротко вас поінформую, що на засіданні керівників фракцій обговорювався хід переговорів щодо коаліції, який можна звести до наступного: абсолютно нічого не зрозуміло, поки що процес йде, але результату немає. Це пункт перший. Пункт другий, піднімалося питання щодо необхідності законодавчого унормування гіпотетичних виборів.

Думаю, що передчасно приймати рішення і по першому, і по другому, давайте дочекаємося, ще є час. Але при цьому я зазначаю на необхідність інтенсифікації переговорів, тому що зараз вони поки що на точці замерзання, у крайньому випадку в публічній площині. А кажуть, що вони в публічній дуже активні.

Шановні колеги, я ставлю на голосування питання про затвердження щойно оголошеного вами сьогодні розкладу. Зараз я відповім.

11:45:42

За-300

Рішення прийнято.

На питання Катерини Семенівни, доповідаю. Шановна Катерина Семенівна, весь порядок формується всіма керівниками фракцій. Це не примхи Голови Верховної Ради України щодо включення чи не включення. Є консолідоване прийняття рішень. Я звертаюся до вас, ви маєте керівника фракцій вельмишановного Петра Миколайовича, нехай вносить ці пропозиції на засідання Погоджувальної ради. Жодного разу ці пропозиції не лунали на засіданні керівників фракцій.

Колеги, переходимо до законопроекту 0871. Значить, я вам коротко доповідаю, про що йдеться. Ми приймали зміни до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Пригадуєте, була змінена норма там, де секретар пропонувався не однією третьою складу. А не менше, ніж половина складу відповідної ради. Ми в одну статтю внесли – це в статтю 50, а в один з абзаців ми залишили стару норму. Тобто вийшло так, що після прийняття закону у нас в одному законі діє дві норми. Перша норма, яка визначає порядок внесення пропозицій не менше, ніж половиною. І друга норма, яка залишилася старою нормою, це одна третина.

131-ша Регламенту передбачає можливість усунення неузгодженостей в цьому законопроекті. Значить, звідкіля в мене з’явилися правові підстави щодо цього питання?

Перше. Звернувся комітет, комітет профільний, який повинен був, власне кажучи, усунути ці неузгодженості на момент голосування цього закону в цілому. Але вони звернулися 19-го числа і чітко визначили своє прохання, до моменту підпису Головою Верховної Ради, усунути ці неузгодженості.

Значить, як неузгодженості усуваються?

Перше - Голова Верховної Ради пропонує.

Друге - ви голосуєте.

Третє - якщо є 226, то голосування в цілому по цим неузгодженостям уже не проводиться. І коли я буду підписувати відповідний акт, то я його підпишу з урахуванням щойно проголосованої правки.

Все зрозуміло? Одну другу лишаємо.

Хочете обговорити? Запишіться, три хвилини.

Зіновій Шкутяк.

11:48:00

ШКУТЯК З.В.

Ключковському передаю слово.

11:48:04

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський „Наша Україна”.

Шановний пане Голово! Я підтримую вашу пропозицію щодо уточнення цієї колізії, яка виникла в законі. Однак я черговий раз хочу звернути увагу на те, що ця колізія виникла не внаслідок низької якості роботи комітету, а внаслідок порушення процедури прийняття з цього закону у залі Верховної Ради України.

Відповідно до Регламенту, поправки, внесені з голосу, не повинні розглядатися. Ця поправка була внесена абсолютно спонтанно, з голосу, з порушенням Регламенту, однак була підтримана тою новою коаліцією, яка фактично утворена в Верховній Раді.

Отже, це ще один приклад грубого порушення засад парламентаризму у залі Верховної Ради. Ваші зусилля, зусилля юридичного управління на виправлення цих помилок, на жаль, можуть в багатьох випадках бути недостатніми і цей стиль роботи треба кардинально міняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кілінкаров.

11:49:06

КІЛІНКАРОВ С.П.

Килинкаров, фракция коммунистов. Я думаю, что, безусловно, надо привести в соответствие нормы этого закона. Но, мне кажется, все-таки надо оставить право оставить право выдвижения на пост секретаря пост???? совета не половиной депутатов, а третью, потому что в любом случае будет голосование пятьдесят процентов, плюс один. Поэтому я думаю, надо оставить одну треть и мне кажется, это будет абсолютно нормальным. Мы предоставим право меньшинству выдвигать, если есть авторитетный человек, на пост секретаря совета. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко.

11:49:49

КИРИЛЕНКО В.А.

Прошу передати Зайцю Івану Олександровичу.

11:49:54

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція «Наша Україна – Народна Самооборона».

Я підтримую пропозицію, що треба привести у відповідність ці дві норми, але я хочу привернути увагу і Голови Верховної Ради і народних депутатів ось до якої проблеми. Неодноразово нам доводилося чути, що солідарне голосування БЮТ і Партії регіонів нарешті внесло порядок і осмисленість у роботу Верховної Ради України. Але практика парламенту впродовж останніх тижнів показала зворотнє. Голосували про законопроект про престижність шахтарської праці, через день вносили зміни. Голосували законопроект про Кабінет Міністрів, знову ж таки, через день вносили зміни. Проголосували цей законопроект, знову вносимо зміни. Люди добрі, то де ж те планування, де ж та робота, де осмислена діяльність. Тому я думаю, що і зараз треба привести у відповідність, але за рахунок одної третьої ініціаторів має бути, а не більшості, бо більшість і голова знову вступлять у конфлікт і знову не буде ніякого результату. Тому я закликаю вас до осмисленої справді роботи, а не до популізму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

11:51:01

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, звісна річ, що якщо допущена помилка Верховною Радою України, то її треба виправляти, тут як кажуть, нікуди діватися. Але я хотів би у черговий раз привернути увагу до спроб прийняття сирих документів. От, зокрема, і вчора представники фракції „Наша Україна” наполягали на тому, що документ, поданий на розгляд Верховної Ради України до речі, документ, який робився з трьох законопроектів ліпився один, намагалися прийняти його у цілому. Добре, що нам вчора вистачило мудрості і мужності цього не зробити, це ще раз підтверджує, що ми маємо відповідально підходити до розгляду тих законопроектів, які відносяться і те, що передбачено Регламентом Верховної Ради перше читання, підготовка до другого читання і все інше достеменно виконувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, закінчилось обговорення. Значить, доповідаю вам. Та вже закінчилися, ну з яких мотивів, тільки що записувались, ну що ж?

Шановні колеги, є наступна пропозиція поставити на голосування усунення неузгодженостей. Шановний Анатолій Сергійович, та я також хочу, але треба ж було записатися. Мені легше дати вам слово, ніж з вами сперечатися. Дайте Матвієнкові мікрофон. Катерина Семенівна, я вам тоже дам, буде все по-чесному, крайні „ліві” і крайні „праві”

11:52:50

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна-Народна Самооборона".

Арсеній Петрович, я хочу звернутися до вас, поскільки ви дійсно маєте конституційне право вирішити проблему неузгодженості. Але проблема неузгодженості зводиться до однієї третини чи до половини? І очевидно це питання сьогодні не можна ставити на голосування, оскільки, я дійсно вважаю, що одна третина залишає хоч би демократичність альтернативного голосування, половина знімає цю альтернативу, ми все зробили для того і я хочу звернутися до своїх колег, пішли на дуже небезпечний крок, ми нижчим філософію сильного голови. І цей законопроект ще більше, якщо ми залишимо половину, нижчить філософію сильного голови. При пропорційних виборах ми утворюємо диктатуру партій, голова вибирається всенародно, ми не маємо права робити такого кроку поки ми не змінимо виборче законодавство. Тому, Арсеній Петрович, не ставте зараз це на голосування, давайте відкладемо на консультації, в тому числі і в комітеті і проголосуємо не абсурд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тепер дивіться, яка ситуація. Можна ставити, можна не ставити, але бажано робити те, що передбачено Регламентом, комітет вніс мені чітку пропозицію. Олександр Олександрович Омельченко навіть підписав листа Голові Верховної Ради з повагою, пропонує наступну річ. Пропонує повернутися до розгляду і усунути цю суперечність, а саме: визначити одну, другу, так, як і було проголосовано. Ну, лист є комітету, колеги, ви що, є ж лист комітету, є лист голови Комітету. Тобто, дивіться, товариші, як передбачено регламентом. Я зараз ставлю це питання на голосування. У тому випадку, якщо пропозиція не підтримується, то тоді, само собою, знімається питання. Я поставлю на голосування другу пропозицію, змінити попередню статтю і вернутися до однієї третьої. Зрозуміло, товариші? Зрозуміло.

Колеги, ітак, відповідно до 131-ї Тимчасового регламенту я ставлю на голосування абзац сьомий нової редакції частини першої статті 50 Закону України про місцеве самоврядування в Україні. Абзац 8 пункту 2 прийнятого закону викласти в такій редакції. У разі, якщо рада не підтримала кандидатуру, внесеної на її розгляд, не менш як половиною депутатів, ви почули слово половиною, від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить відповідний сільський, селищний, міський голова.

Товариші, голосуємо за прийняття пропозиції, відповідно до 131-ї Регламенту.

11:56:03

За-305

Рішення прийнято.

Прошу по фракціям показати. Партія регіонів – 138, БЮТ – 147, „Наша Україна” – 0, комуністи – 0, "Блок Литвина" – 20.

Колеги, я не ставлю на голосування в цілому. Регламент це не передбачає. Тобто я підписую з відповідною правкою.

Оголошується наступний законопроект, це законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері безпеки дорожнього руху. Василь Грицак, будь ласка, доповідає (друге читання).

11:56:44

ГРИЦАК В.М.

Шановний пане Головуючий, шановні народні депутати! Сьогодні ми розглядаємо у другому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Реєстраційний номер 1061-5.

Необхідність його якнайшвидшого прийняття викликана тією жахливою ситуацією, яка склалась на автошляхах України. Стан аварійності досяг вже своєї критичної межі. Кожен день сотні скалічених та загиблих. Оперативні зведення Державтоінспекції, як зведення з поля бою: тільки за липень-серпень 2008 року скоєно 56 тис. 283 дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло 1532 особи, а поранено 14 тис. 443 людини. Всього з початку 2008 року на шляхах України скоєно 216 тис. 121 дорожньо-транспортна пригода, в яких загинуло 5 тис. 317 чоловік та травмовано (вдумайтесь!) 46 тис. 335 чоловік.

На виконання постанови Верховної Ради від 17 вересня 2008 року Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вказаний законопроект доопрацьований та підготовлений для розгляду у другому читанні. В процесі доопрацювання враховані поправки народного депутата України Олійника, а саме: щодо узгодження розмірів штрафів за скоєння кримінальних злочинів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та штрафів, що стосуються за скоєння адміністративних правопорушень. Відповідні зміни внесені до Кримінального кодексу України, сторінка два таблиці. Щодо використання евакуаторів. Лише в тих випадках, коли розміщення транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху. Відповідні зміни внесені до статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у частину другу статті 52-1 Закону України „Про дорожній рух”, сторінки 37 та 73.

Крім того, за пропозицією народного депутата України Мойсика комітетом враховані поправки до наступних статей: до статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протокол не складається у разі виявлення правопорушень, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі камер відеозйомки (сторінка 32).

До статті 260-ї: щодо порядку відшкодування шкоди, заподіяної незаконним застосуванням заходів забезпечення і впровадження у справах (сторінка 35).

До статті 267, до статті 290, до статті 291, до статті 303.

Також з тексту законопроекту виключені зміни, які стосувалися розміщення рекламоносіїв…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ГРИЦАК В.М. Із законопроекту взагалі вилучений розділ, що стосується внесення змін до Закону України „Про рекламу”. Виключені зміни щодо частини другої статті 9, статей 37 та 38 Закону України „Про автомобільні дороги” (щодо розміщення реклами на автодорогах), сторінки 78, 80, 82, 84. А також включені деякі зміни, що стосуються страхування. Внесені відповідні зміни до статей 34, 37 Закону України „Про дорожній рух” (щодо страхування), виключені зміни до статей 17 та 21 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (щодо строків укладення договорів та відмови у проведенні реєстрації та технічного огляду в разі відсутності договору страхування), сторінки 66, 68, 88, 89.

Крім того, виключені поправки до статті 24 Закону України „Про виконавче провадження”, а також внесені зміни до „Прикінцевих положень” щодо набрання чинності закону у зв’язку з виключенням окремих його положень (сторінка 92).

Таким чином, до законопроекту надійшло 18 пропозицій, і всі вони враховані. Комітет прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, законопроект дуже важливий. В принципі, що необхідно відзначити: що з цього повипадали лоббістські норми, там, по страхуванню, по рекламі і так далі. Хотіли протягнути, під життя людей ще протягнути трошки грошей. Але тут є маса речей, які апарат Верховної Ради, Головне юридичне управління, просто звертає увагу на певні неузгодженості.

Мене поінформував Олександр Володимирович, що, в принципі, частина цих неузгодженостей може бути знята через голосування поправок Писаренка. Тому давайте зараз в процесі прийняття законопроекту дуже предметно поговоримо про ці речі. Добре? У кого є поправки, хто наполягає?

Олійнику включить мікрофон, будь ласка.

12:02:12

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, мої поправки, в принципі, враховані комітетом.

Але я хочу і для депутатів, і для тих, хто нас слухає, пояснити, в чому їх суть. Справа в тому, що, якщо пам’ятаєте, ми спорили відносно штрафних майданчиків. Я вважаю достатньо компромісним і мудрим рішенням, нам вдалося досягнути за сьогоднішній день такої редакції, що штрафні майданчики є, вони повертаються, але примусово забрати цей транспортний засіб працівник міліції може виключно у випадках, коли автомобіль перешкоджає, суттєво перешкоджає дорожньому руху – це є правильно.

Тому що з одного боку, це норма, яка дійсно наводить порядок на дорогах, коли люди неадекватні, просто ставлять машини і створюють перешкоди, а з іншого боку, за такої редакції ми вважаємо, що не буде того свавілля, коли просто машини, фактично, крадуться там з-під дерев і люди не знають, де їх діти.

Тобто ще раз, евакуація відбувається виключно у випадках, коли суттєво заважає дорожньому руху машина. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Святослав, є одна біда. От давайте ми визначимо, що означає „суттєво заважає дорожньому руху”? Виходить хороший хлопець у формі і каже: „Вона суттєво заважає, бо я не годен пролізти у цю шпару”. Логічно?

ОЛІЙНИК С.В. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто що означає сама дефініція: „суттєво заважає”? куди його вліпити? І ми переносимо на суб’єктивне вирішення інспектора, тобто ми його заставляємо приймати рішення, яке він не прийме. А точніше може прийняти, але з суб’єктивної точки зору.

Включить Олійнику мікрофон.

12:03:46

ОЛІЙНИК С.В.

Арсеній Петровичу, саме тому я пропонував взагалі виключити цю можливість. Але я ж кажу, що це компромісне рішення, це редакція - ту, на яку погодився комітет і вона принаймні залишає людині можливість у суді оскаржувати це примусове вилучення. Хоча я з вами на сто відсотків погоджуюсь, що повернення назад до минулого, але іншого варіанту, на жаль, мою думку не підтримав тоді зал, а сьогодні комітет запропонував таку редакцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Миколайович, кажіть! Ви знаєте, як працює Державтоінспекція. Признавайтеся!

ГРИЦАК В.М. Я знаю, як працює Державтоінспекція. Ми це питання досить так широко обговорювали на засіданні комітету.

Ми, в принципі… нас народний депутат Олійник… переконувати нас не потрібно було, тому що в комітеті багато тих людей, які мають достатній досвід і знають, як працюють правоохоронні органи, в тому числі, і ДАІ. Але я думаю, що це – компромісне рішення, яке ми підтримали, яке вніс депутат Олійник, його треба залишити.

А про те, що ви говорите, що будуть якісь недоречності, вони, звичайно, будуть, я в цьому переконаний. Цим законом ми чітко не розставляємо все, поняття і проізжа частина і чи дозволена там стоянка, чи не дозволена… Ну, є питання, які будуть, звичайно, у великий мірі залежати від професійних дій працівників ДАІ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, скажіть мені, будь ласка, номер статті.

Пане Святослав, скажіть номер статті. Включіть мікрофон…

12:05:25

ОЛІЙНИК С.В. Це четверта поправка, мова йде про четверту поправку, стаття 265 з позначкою 2.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз подивимося, де вона ділася, ця четверта…

ОЛІЙНИК С.В. Ну, крім того, Арсеній Петрович, поки ви дивитеся четверту поправку, я хочу звернути увагу на першу. Там мова йшла про те, що штраф про адмінправопорушення встановлюється до 35-ти неоподаткованих мінімумів. У Кримінальному кодексі він починається від 30-ти. Тобто, значить, що кримінальний штраф може бути менший, ніж адміністративний.

Вирішили це в дивний спосіб – шляхом збільшення особливої частини у Кримінальному кодексі. Ну, для мене це трохи дивна логіка, але, в принципі, колізію забрали, хоча вона юридично залишається недосконалою, ця конструкція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, колеги, як на мене…

Розумієте, я скажу вам одну таку річ в якості дискусії по цьому закону. Закон необхідно приймати однозначно, але якщо ми цей закон приймаємо без реформування внутрішньої ситуації у Міністерство внутрішніх справ, то це до лампочки. Вибачте, що я так кажу.

Тобто ми, з одного боку, піднімаємо санкцію, але ми чітко повинні зрозуміти, що ми паралельно повинні піднімати відповідальність працівників органів внутрішніх справ. Це речі, які синхронізуються. Щоб ми не натворили речей, які відбулися у Москві.

Так що робимо з цією 265-ю? Лишаємо у тій редакції, у якій комітет запропонував? Тобто фактично лишаємо суб’єктивний підхід?

Олійнику мікрофон.

12:07:11

ОЛІЙНИК С.В.

Арсенію Петровичу, якщо у вас така ініціатива, тоді можна поставити на голосування першу мою пропозицію: виключити ці штрафні майданчики. Якщо підтримається у залі, значить не буде штрафних майданчиків. Якщо ні, залишається редакція комітету.

І ще. Арсенію Петровичу, у мене є до вас прохання. Арсенію Петровичу! Є таке прохання до вас як до головуючого. Ми ж можемо протокольно, Арсенію Петровичу, звернути увагу міністра внутрішніх справ на те, що у разі прийняття цього закону та і взагалі він би мусив своїми внутрішніми наказами деякі питання врегулювати. Наприклад, заборонити працівникам міліції стояти ближче, ніж 500 метрів від таблички, де закінчується населений пункт, щоб працівники міліції займалися запобіганням правопорушення, а не збором грошей. Тобто можна звернути увагу протокольно міністра, що він наказами може деякі питання вирішити і впорядкувати дисципліну саме працівників ДАІ. Тобто є ще така пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ця пропозиція, вона хороша. Але, як ми тільки щось протокольно, ми ж законодавці. Тобто якщо ми підемо на рівень підзаконних нормативно-правових актів, ми незаконно втручаємося тоді у діяльність міністра внутрішніх справ. Ми це не маємо права робити. Ви розумієте, ще тільки не вистачало, щоб парламент давав окремі указівки міністру внутрішніх справ. Тому це ми заблудимося у трьох соснах.

Прийдеться голосувати. Давайте по поправках Писаренка пройдемося, колеги.

Давайте так. От у мене пропозиція така. Немає нічого вічного. Якщо ми приймаємо у цей закон, і тут абсолютно звучала логічна річ, що маса транспортних засобів блокують в’їзди до лікарень, до пожежних частин, до військових частин і так далі, і тому подібно. Да безпосередньо в’їзди, що не може пожежна машина заїхати в той чи інший житловий квартал. Тому якщо дивитися глобально на цю річ, давайте вже цю норму залишимо, а окремі речі, які стосуються тих чи інших осіб, вони зможуть відстоювати свої права в суді. Зможуть? Ми ж залишаємо норму. Залишаємо. Тобто питань нема. Я думаю, що на такому балансі тоді і пройдемося.

Я прошу включити мікрофон Писаренку.

12:09:29

ПИСАРЕНКО В.В.

Вже включили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ой, я продовжую засідання на 15 хвилин. У вас тут є поправки. Ви б могли коротко поінформувати по поправках?

ПИСАРЕНКО В.В. Ну, я їх подавав на комітет. Да. І сьогодні ми з комітетом переговорили, що, в принципі, ми можемо їх або зараз усі пройти по цьому, вони стосуються більше редакційних моментів та те, що в деяких моментах ми встановлюємо занадто високу відповідальність. Шановні, ну, давайте дивитися, що коли ми встановлюємо відповідальність на рівні 10 років позбавлення права керування. Ну, мені здається, що людина, ну, це взагалі можна її позбавити права керування. Мені здається, що це потрібно познімати. Ось, і там є редакційні правки. Комітет їх вже бачив, або ми їх включимо, зачитаємо під протокол, або вже їх подамо як окремим додатком, тому що в нас часу не так багато, щоб сьогодні на засіданні їх розглянути усі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже логічно зробити узгодження КУАПу і кримінальної відповідальності, тому що в нас виходить, що адмінвідповідальність втричі вища, ніж та, яка передбачена Кримінальним кодексом. Це правовий нонсенс. Тому є така пропозиція. Давайте, може, пройдемося по поправках колеги Писаренка? Як ви, товариші? Як ви дивитеся? І проголосуємо їх, і тоді узгодимо кримінально-правову і адміністративно-правову відповідальність? Підтримується? Ну, давайте, я пішов по першій його поправці. Ви включіть краще мікрофон колезі Писаренку, хай він доповідає.

12:11:01

ПИСАРЕНКО В.В. Арсенію Петровичу, можливо ви? У вас скоріше буде це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо даєте вказівку, нема проблем.

Значить, поїхали. Перша поправка. Вона стосується частини першої статті 30. Значить, в частині першій статті 30 пропонується замінити слова „трьох років” на „двох років” і „десять років” на „три роки”. Це мова йде про позбавлення наданого громадянинові права керувати транспортними засобами. З трьох років ми ставимо два роки, а за грубе порушення було десять, то ми ставимо три роки. Куди п’ять років? П’ять? Це ми знаєте, вибачте, коли ми установлюємо відповідальність пальцем в небо, виникає питання і до авторитету законодавця.

Писаренко, мікрофон.

12:11:56

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, ми всі розуміємо, що відповідальність повинна бути, але давайте розуміти, що таке п’ять або десять років. Це людина просто втрачає будь-яке право керування на наступні роки. Давайте, три роки, це оптимальний термін навіть в кримінальному законодавстві немає таких покарань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте підтримаємо поправку, внесену Писаренко.

Ітак, колеги! Частина перша статті 30 замінити двома новими частинами такого змісту. Частини змісту читати вам, чи не читати, чи ви маєте порівняльну таблицю? Все. Поправка номер один, внесена народним депутатом Писаренко, викладена в порівняльній таблиці. Прошу голосувати за прийняття поправки.

12:12:48

За-323

Тепер наступна поправка.

Абзац другий статті 108 викласти в такій редакції, а тут редакційна правка. Там було «одного місяця» цифрою, а тут прописом, в принципі треба проголосувати прописом, колеги. Проголосуйте за другу поправку, це редакційно, Юридичне управління це зробить при подачі мені на підпис. Пройшли.

Далі пішли. 122 стаття. Що у нас тут зараз викладено. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Порушення, передбачені частиною першою, другою… після слова „відповідальності” добавити словом „потерпілого, особи, для якої створено аварійну обстановку”.

Тобто, розширюється коло осіб, на яких накладається відповідальність. Я думаю, що це правильно, тому що там є особа, для якої створена аварійна обстановка. Тобто ми розширюємо коло осіб, які будуть підпадати під адмінвідповідальність. Правильне рішення.

Товариші, підтримуємо колегу Писаренка? Голосуємо за цю поправку. Це третя поправка в таблиці до статті 122.

12:14:14

За-326

Колеги, є два варіанта. Варіант перший - піти на перерву 30 хвилин. Варіант другий – проголосувати без перерви. Ви не заперечуєте проголосувати без перерви?

Прошу проголосувати роботу без перерви або до завершення розгляду питання в другому читанні. Як краще: без перерви чи друге читання? До завершення розгляду в другому читанні. Добре. Давайте. Голосуємо, товариші.

12:14:48

За-305

Є така справа. За – 305.

Ітак, голосуємо за 122-гу, третя поправка народного депутата Писаренка.

12:15:10

За-320

Поправка прийнята.

Тепер пішли наступна четверта поправка. 125-та стаття, абзац другий статті 125 викласти в редакції… Це те, що зараз є, тягне за собою накладання штрафу від 1 до 4 неоподаткованих мінімумів. Виключити. Мотивація така: невиправдане посилення відповідальності, у тому числі і за мізерні порушення ПДР, як то рух автомобіля якомога правіше з метою об’їзду нерівності і подання звукового сигналу і так далі, тобто так звані незначні порушення.

Народний депутат Писаренко пропонує виключити відповідальність за незначні порушення. Будь ласка, включіть мікрофон.

12:15:48

ПИСАРЕНКО В.В.

Я хотів пояснити колегам, що там йде мова про відповідальність, як наприклад, перевищення швидкості на один кілометр на годину або заїзд на один сантиметр на стоп-лінію. Тобто мізерні порушення, за які будуть… ну, суб’єктивні вимоги працівників ДАІ. Давайте приберемо взагалі відповідальність за це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим більше, знаєте як буває, різні випадки: чого їхав задом, чому швидко, чому повільно. Напевно,це буде правильна пропозиція, тому що такі мізерні порушення будуть провокувати, я не хочу сказати зловживання, але будуть провокувати тих чи інших посадових осіб на не зовсім ординарні дії. Давайте проголосуємо оцю четверту поправку.

12:16:46

За-324

Є така справа, „За” – 324.

Пішли далі. „Порушення невиконання правил норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху”. „Порушення, або невиконання правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху на підприємствах, в установах, організаціях” і далі пішли по тексту.

Значить, пропонується слова „з 15 до 20” замінити словами „з 100 до 120 неоподаткованих мінімумів”. Цей розмір санкцій у проекті є мізерним. Мова іде про суттєве збільшення санкцій за переобладнання транспортних засобів незаконне, за будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізниць і переїздів. В принципі, логічно було б підняти таку санкцію, абсолютно.

Колеги, давайте підтримаємо ці поправки, давайте підтримаємо поправку. Увага, що в абзаці другому, частини першої, статті 122 прім.1 змінити „з 15 до 20” на „з 100 до 120”.

І частина друга, абзац другий, частини першої статті 128, прім.1, також „з 20 до 25” замінити словами „150 та 180”. Це мова йде про неоподатковані мінімуми. Суттєве збільшення санкцій за порушення.

Голосуємо. Це правильно.

12:18:24

За-308

Можна у мене одне питання? Скажіть мені, по мобільним телефонам ми врегулювали питання, чи ні? Найбільша аварійність сьогодні: сидять симпатичні дівчата і говорять Бог його знає з ким за мобільним телефоном і дивляться куди хочете, тільки не переднє скло. У нас щось є по мобільним телефонам врегульовано, чи ні?

Шкіль, включіть.

12:18:53

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Арсен Петрович! Я, власне, вносив поправку про те, щоб прирівняти розмову по мобільному телефону до такого ж самого складного порушення як, наприклад, зловживання алкоголю за кермом, тому що, повірте, людина, яка веде розмову, їде на автомобілі з механічною коробкою передач і спілкується по телефону, веде себе на дорозі як п’яний. Це я звичайно трошки жартую, але, насправді, підвищити відповідальність тут необхідно і прирівняти... У правилах дорожнього руху написано: не можна користуватися телефоном, але давайте ми внесемо санкцію, що буде, коли особа буде користуватися мобільним телефоном.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Андрій, доки ми голосуємо поправки Писаренка, подивіться свою поправку і скажіть мені номер, нам треба по мобільним телефонам негайно вирішити. Я подивився статистику, дві найбільші проблеми аварійності: дзвінки по мобільному і відправка SMS, тобто ще додумуються до того, що воно сидить за кермом і ще SMS відправляє.

Колеги, йдемо далі по поправкам. 130, керування транспортними засобами або суднами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння. О, це серйозні клієнти. Колега Писаренко пропонує зменшити з десяти років позбавлення на три. Дискусійна норма. Я пропоную, правильно, п’ять. Пять и каждому. А ну давайте Писаренку мікрофон і давайте подумаємо про це. Це більше політично і я би сказав навіть, це не політична, це психологічна норма. Давайте, будь ласка, мікрофон Писаренку.

12:20:31

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, ви знаєте, ми можемо емоційно сприймати все це, але давайте розуміти, що ми встановлюємо міру відповідальності не задля того, щоб людину лишити прав, а задля того, щоб він перевиховався. За три роки без керма, коли людина побігає по метро і по маршрутках, він через три роки буде їздити так, що 30 кілометрів за годину і не буде пити взагалі. Тому давайте розуміти, що це занадто висока міра відповідальності і п’ять років я також вважаю, що це багато.

Ар’єв.

12:21:17

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, я вже один раз пропонував, щоб перенести взагалі за вживання алкоголю за кермом із адміністративної відповідальності до кримінальної, оскільки 75 відсотків смертей на дорогах відбуваються через аварії, які відбулися, бо один із учасників цієї аварії був у стані сп’яніння. Тобто це фактично, сідаючи п’яним за кермо, людина має бути, має розуміти, що вона здійснює фактично замах на вбивство. І тому, якщо ми говоримо про 10 років, то хай людина перед тим як випити чарку і сісти за кермо подумає, що 10 років вона не підійде до транспортного засобу. І тому чим більше і сильніше міра відповідальності, особливо у нас в країні, де горілка коштує 10 гривень і вона, і її можуть придбати навіть неповнолітні, якщо так ми будемо чесні самі з собою, то ця норма якраз є абсолютно закономірною.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко, Зарубінський і я не бачу, хто ще там. Колеги, давайте, ну три з БЮТ забагато, один.

12:22:23

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, по-перше, якщо я не помиляюсь, то минулого разу, коли ми ухвалювали закон цей минулого разу, тут ми проголосували 3 роки, ми не 10 років проголосували. І ми це зробили виважено, ми не паримось на цьому законі. Шановні колеги, я не говорю про те, що випивати за кермом – це добре, але давайте розуміти, ну можна за це і тюрму посадити. А от чого ми хочемо добитись цим законопроектом, щоб люди їздили нормально або, щоб вони взагалі не їздили? Тому давайте будемо врівноважені, виборці нас зрозуміють, тому що це дуже добре діло встановити відповідальність, яка вивчить людей, а не яка заборонить їм їздити на автомобілі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Лукашук і завершуємо.

Вибачте, Олег Зарубінський, потім Олег Лукашук.

12:23:14

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановні колеги, я думаю, що можна погодитись якраз з колегою Писаренко щодо трьох років і чому. Ви знаєте, для багатьох людей водіння це є форма заробітку, давайте подумаємо про сім’ї тих, хто протягом 10 років не зможе елементарно заробляти на сім’ї. Три роки це цілком достатньо. Але я хотів іще одне питання поставити, а що буде, як бути з наркотичним станом, ми виписуємо в стані алкогольного сп’яніння, а в наркотичному стані він менш небезпечний є для суспільства. Можливо, точно так же небезпечний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський, вибачте, Лукашук.

12:23:57

ЛУКАШУК О.Г.

Шановні колеги, я хочу підтримати Писаренка і звернути увагу, що хто працював в автопідприємстві, той знає, що випити навіть квасу деколи може показати алкогольне оп’яніння. Десять років ми лишим нашу державу без транспорту, якщо будем приміняти цю норму. Я рахую, поміркована норма – 3 роки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, менше пить будуть. Пить треба за столом, а не за кермом. Це перше. Друге. Ви ж почитайте уважно редакцію статті. Товариші, ну, тишина. Почитайте уважно редакцію статті. Це ж повторне порушення протягом року. Якщо особа протягм року вже двічі притягувалася за п’янку або за наркоту. То що ми йому три роки будем ставить? Десятку впаять – і все.

Колега Писаренко, я вас прошу підтримати зал. Це повторне, друге, давайте, 10 років. Воно буде отако. Ну, давайте мікрофон, Писаренку мікрофон.

12:25:05

ПИСАРЕНКО В.В.

Арсеній Петрович, колеги, колеги вже шутять, а що робити з людиною, яка в п’яному стані есемеску відправляє? Ну, давайте не доходити до абсурду, ну, я розумію. Але протягом року у нас є новий рік, день народження і інші свята. Ну, давайте не будемо забувати, забувати про те, що людина може таке зробити. Але не треба йому від цього відрубати руки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, товариші, давайте от тепер без жартів. Увага, колеги! Ще раз, мова іде, уважно послухайте диспозицію статті. Мова йде – дії, передбачені частиною 1, вчинені особою, яка двічі протягом року, двічі протягом року, піддавалась адміністративному стягненню. А тепер увага, за що. За керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, чи під дією препаратів. Тобто це вже на третій раз. На третій раз, якщо особа зловлена під наркотичним чи алкогольним, чи іншими сп’яніннями, йому дається 10 років. Це перший пункт.

Другий. Подивіться, як в інших країнах. В інших країнах є так звана норма. Тобто вони вираховують в промілях. Якщо людина випила фужер вина, то і вона не є у стані алкогольного сп'яніння. Якось вони там рахують на вагу, але це вже питання до Міністерства внутрішніх справ і до Міністерства охорони здоров'я – визначення чіткого, що означає „особа в стані алкогольного сп'яніння”? Якщо людина випила фужер пива три годин тому, то він п'яний чи ні? Чи якщо людина випила в обід півфужера вина? Тому фактично протокольно необхідно при прийнятті даного законопроекту доручити Кабінету Міністрів, а саме, я це вже даю під стенограму: Міністерству внутрішніх справ та Міністерству охорони здоров'я визначити чітко порядок встановлення стану алкогольного сп'яніння – раз, стану наркотичного – два і під дією лікарських препаратів – три, тому що тут буде велика і значна дискусія. Колеги, я прошу залишити відповідну норму – 10 років.

Пішли далі. Далі поправка колеги Писаренка абсолютно правильна – що стосується примірнику протоколу про адмінправопорушення. Особа повинна отримати примірник протоколу про адмінправопорушення, тому що ми порушуємо його конституційне право. Він при розгляді потім справи має з відповідним протоколом звернутися до суду загальної юрисдикції. Так що, товариші, я голосую поправку (254 стаття) доповнити такого змісту: примірник протоколу про адмінправопорушення вручається під розписку особі, яка притягається до адмінвідповідальності особою, яка склала протокол про адмінправопорушення. Голосуємо. Тобто якщо вас зловили, то вам дають протокол, все, по-простому.

ГОЛОС З ЗАЛУ. Вони будуть брати все одно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть. От по хабарам – це окрема історія.

12:28:07

За-339

От Ганна Миколаївна правильно каже – і треба було зразу вносити зміни в Кримінальний кодекс України по посадовим злочинам: підвищення відповідальності працівників і посадових осіб за хабарі. Тоді це буде робить.

Пішли далі. Частина шоста статті 258 добавити словами „одразу після оформлення”. Це мова іде оформлення протоколу про адмінправопорушення, тобто термін передачі протоколу. Фактично це ми, як слово „негайно”. Нормально? Нормально, це треба проголосувати. Голосуємо 258 статтю, поправку Писаренка.

12:28:56

За-340

Є така справа. За – 340.

Пішли тепер до Закону „Про дорожній рух”. Була в мене дискусія: запропонувати вам внести вам зміни до Закону „Про дорожній рух” і виключити норму, за якому Голові Верховної Ради і Прем'єр-міністру обмежують тимчасово рух при пересуванні. Ну, Лавринович не підтримав. А він каже, що разом з Президентом.

Колеги, рухаємося. Стаття 15: „Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами”. Колега Писаренко пропонує виключити штрафні бали. Це велике дискусійне питання. Включіть йому мікрофон.

12:29:31

ПИСАРЕНКО В.В.

Ну, по-перше, я роблю посилання на Конституцію. У нас є пропозиція згідно з цим законом, щоб штрафні бали і порядок їх накладання визначався Кабінетом Міністрів. Це неможливо за Конституцією, тому що ми це повинні зробити в законодавчому порядку.

Тому я пропоную зараз прибрати цю норму, а якщо ми потім захочемо їх ввести, то будемо робити зміни до закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що робимо, дорогі друзі? В принципі, штрафні бали – це нормальне явище в плані європейської практики. Лишаємо штрафні бали? Ви маєте на увазі, що Кабінету Міністрів неповноважний? Тобто це не його компетенція, тільки законом? Да, прийдеться голосувати. А жаль, хороша норма.

Хорошо. А ми можемо винести це в окремий закон? А чому ми його зараз тоді не визначили? Чи у нас немає підходу по формуванню штрафних балів? У немає самої методики? Писаренкові мікрофон.

12:30:30

ПИСАРЕНКО В.В.

У нас були пропозиції, раніше у нас були пропозиції про те, що встановлюється додатковим видом відповідальності по закону. Ну, я так розумію, що комітет не прийняв їх, і тому зараз у нас в законі є чітка відповідальність, як у нас раніше було. Тому це потрібно робити потім змінами до закону, але це дуже кропітка робота, давайте зараз в неї не втягуватися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ладно, тому що напортачим.

Ар’єв. І Шкіль Андрій.

12:30:56

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, штрафні бали насправді не є додатковим видом відповідальності. Це лише шкала, яка призводить до певного виду відповідальності. Тобто ми маємо виміряти певну кількість правопорушень, для того щоб потім застосувати певні норми. Але сама відповідальність…нарахування штрафного балу не тягне за собою притягнення порушника до певного виду відповідальності. Тому тут я вважаю, що цілком нормальна європейська норма для того, щоб залишити ці штрафні бали. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль і Кравченко.

12:31:30

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.

Ну, по-перше, моя, повністю підтримую позицію, що це європейська норма і ніхто я думаю, з цим не сперечатися.

Питання в тому, яким чином, яким чином вийти на методику нарахування цих штрафних балів о це – це найголовніше. Ми можемо зараз записати, що вони вводяться окремим законом. Це буде нормально, але не можемо ми зараз зобов’язати чи міністра внутрішніх справ, чи Кабінет Міністрів, чи ще якусь структуру прийняти нам методику нарахування, це компетенція Верховної Ради.

Ми зараз, я пропоную внести в цей законопроекти, внести про те, що будуть введені штрафні бали окремим законом і це буде нормально. Я вважаю, що це нормальна практика: розробити і внести. Повірте, що тут поспіх може призвести до небажаних результатів, бо не буде працювати сама норма.

Тут немає противників, повірте, в цій залі введення штрафних балів, але вони мають бути введені не так, як завжди в нас робиться, а по-розумному. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

12:32:33

КРАВЧЕНКО М.В.

Вы ж меня объявили.

Кравченко, фракция коммунистов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко

КРАВЧЕНКО М.В. В реальной жизни это будет выглядеть таким образом: за одно административное нарушение водитель будет наказываться и штрафными балами, и административным протоколом, или штрафом. Поэтому ни в коем случае это нельзя делать.

И второе, мы принимаем страшно серьезный закон. Он коснется завтра, послезавтра каждого из нас, членов наших семей и так далее. Давайте менее эмоционально этот закон рассматривать. Во-первых, его нужно было тогда уж, когда мы пошли, то постатейно рассматривать все. Что ж мы сейчас прыгаем с одной поправки, с другой? Потом начинаем говорить о том, что давайте внесем изменения в ту, в другую статью. Ну, это, понимаете, это не закон будет, а он нам икнется в декабре на выборах, если мы пойдем таким образом принимать этот закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський і Юрій Сербін.

12:33:37

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Репліка тільки маленька. Я думаю, що ми маємо приймати закони безвідносно того, будуть вибори в грудні, чи колись, законодавство є законодавство. І тут лунала така, ви знаєте, методологічна помилка, чи неточність.

Було сказано про те, що методика нарахування штрафних балів є предметом або функцією Верховної Ради, що це має регулюватися Верховною Радою. Нічого подібного! Верховна Рада своїм законом має прописати в законі, що штрафні бали існують, що це є принцип нарахування штрафних балів. А методика виписується, дійсно, іншими органами влади. В тому числі, і, колего Писаренко, нічого страшного, як це буде робити Кабінет Міністрів України. Тому я пропоную в законопроект або в закон включити факт штрафних балів, а методику винести за межі. І навіть не ставити питання. Це неправильно – ставити питання. Ми приймаємо закон і вже зараз кажемо, що ми будемо вносити до нього зміни. Треба так приймати, щоб змін не вносити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, тепер послухайте уважно. В принципі…

А, вибачте, Юрій Сергійович Сербін. Мікрофон Сербіну увімкніть, будь ласка.

Юрій Сергійович, якщо ви сядете на своє місце, то мікрофон буде працювати. А з чужого – є проблеми. А на якому місці ви зараз? Ще раз включіть мікрофон.

12:34:50

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, ми стільки втратили людей на дорогах, що мені здається, що цим законом, скільки б ми не вводили санкцій, вони не будуть замалі. Це – перше питання.

Друге питання, ніхто і ніколи… Верховна Рада не буде розписувати оці штрафні бали і санкції. Це повинно розписати або МВД, або Кабмін. Тому давайте вводити. Це не замало. Згадайте, скільки людей загинуло на дорогах. Тому я за те, щоб залишити штрафні бали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, товариші, тепер увага: формально-юридично нарахування штрафного балу є видом санкції. От послухайте, це те саме, що сплатити певну суму коштів за порушення того чи іншого… за адміністративні правопорушення. Тобто це – санкція.

Санкції, відповідно до Конституції, визначаються тільки одним актом – законом, вони не можуть визначатися підзаконними нормативно-правовими актами. Хоча, з іншого боку, я чудово розумію про те, що парламент не може сидіти і рахувати бали. Але ми попадаємо у правову колізію, плюс ще, увага, другий пункт. Ця норма є пустим місцем до того моменти, доки у системі Міністерства внутрішніх справ не буде створений інформаційний продукт обліку і нарахування цих санкцій. Тому що, якщо немає спільної загальної бази даних, ця вся робота ні до чого. Їм мінімум треба буде потратити півроку на формування цієї інформаційної бази.

Що я пропоную. У прикінцевих положеннях цього закону записати: Кабінету Міністрів України у місячний термін внести відповідний закон – раз. І друге. Створити інформаційну або... матеріально-технічне забезпечення для введення відповідного виду санкцій. Так добре? Почули?

Давайте проголосуємо за таку поправку прикінцевих положень.

Писаренку мікрофон.

12:37:21

ПИСАРЕНКО В.В.

Давайте тоді проголосуємо спочатку мою поправку по виключенню і ось цю вашу редакцію підтримаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поняв. Ще раз Ар’єв, ще раз Кармазін.

Колеги, треба голосувати.

12:37:33

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, зараз у нас існує система фактично штрафних балів, які призводять до перездачі екзаменів. Ось це талони, в які записуються правопорушення. Але не сказано законом, що код 1, 2 , 3 , 4 , 5 , 6, 7. Це не написано в законі, це встановлюється уже у Міністерстві внутрішніх справ.

Тому я вважаю, що цілком нарахування балів може встановлюватися Кабінетом Міністрів України. Ось це талони, ця система існує. Інша справа, що вона зараз не дуже працює.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін.

12:38:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Давайте ми заспокоїмося і замислимося. Територією України їде іноземець, тисяч іноземців. У когось із них от той папірець, який зараз показував Ар’єв, є? А я вам відповідаю: немає. Бо це маразм, ми наших громадян поставили нижче іноземців. Ми наших громадян ставимо нижче іноземців. У нас все це є, у них цього немає. І за кордон ви поїдете, вам теж таку штуку не покажуть. Але там відповідальність серйозна і за все, бо там є автоматизована система, і все буде записано, кожне порушення. Тому я закликаю вас дослухатися до тієї пропозиції, яку дав Арсеній Петрович, тобто доручити сформувати цю інформаційну систему, на це треба виділити кошти, і так далі.

І друге. У нас сьогодні ставиться питання про відповідальність за порушення правил дорожнього руху, які також затверджені урядом, що є прямим порушенням Конституції. Тому й це також треба написати в перехідних положеннях, Арсенію Петровичу. І це ми якраз пропонували в Кодексі законів про дорожній рух. Я думаю...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте…

_______________. Шановні народні депутати, в багатьох європейських країнах, ну, наприклад, візьмемо Чехію, в них є сьогодні бальна система і є адміністративні штрафи. І є інформаційна система, якою вони сьогодні входять в Євросоюз, одним посвідченням в Євроспільноті, однією інформаційною системою. І я думаю, що й ми до того підемо. Через деякий час Україна буде свою базу давати, для того щоб враховувалися порушення на території Європи, якщо ми йдемо до Європи. Це нічого в цьому страшного немає, я повністю підтримую пропозицію Голови Верховної Ради. Від штрафних балів лякатися не потрібно. По такому шляху йде Європа, і ми рано чи пізно до цього прийдемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тапер уважно ще раз, якщо ми зараз не знімемо це питання, ми породимо завідомо непрацюючу норму. Тому що МВС не готовий до запровадження цієї норми. Талони були в Радянському Союзі, і від цього правила дорожнього руху тоді не були такими, що дійсно виконувалися. Тому до того моменту, доки не буде створена інформаційна база, в тому числі й, до речі, по іноземцях, які при виїзді з території України зобов’язані заплатити штраф за порушення правил дорожнього руху, а сьогодні вони, порушивши правила дорожнього руху, залишаються абсолютно непокараними, тому що протокол відправив і до побачення українське телебачення. Абсолютно. Тому голосуємо за прийняття поправки Писаренка щодо вилучення частини десятої, тринадцятої статті 15. Голосуємо. А далі голосуємо за прикінцеві положення.

12:41:23

За-318

Є така справ.

Тепер, колеги, в „Прикінцевих положеннях” закону записуємо: Кабінету Міністрів України розробити Закон про запровадження нарахування штрафних балів та здійснити заходи щодо матеріально-технічного забезпечення виконання даного закону. Понятно? Голосуємо. Я сказав, матеріально-технічне, інформаційне не добре писати, тобто матеріально-технічне. У двомісячний термін.

12:42:00

За-307

У двомісячний термін. Це до завершення голосування я вам сказав.

Наступне. Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності, цього і так… це ж вже викинули, коли формувалися, правильно, це ж ото, що лобізмом називається. І виконавче впровадження також викинуте.

Ні, виконавче залишилося. А ну ка давайте уважно прочитаємо цю статтю: строк для добровільного виконання також не встановлюється у разі відкриття виконавчого впровадження за виконавчим документом, прийнятим органом уповноваженим законом розглядати справу про адмінправопорушення.

А що у нас МВС самостійно буде виписувати виконавчі листи виходить? Включіть Писаренкові, мікрофон. Роз’ясніть мені цю ситуацію.

12:42:45

ПИСАРЕНКО В.В.

Арсеній Петрович, я хочу сказати, що ми цим законом встановлюємо особливим підхід до адміністративних порушень скоєних на транспорті. У нас діє закон про виконавче впровадження там все прописано. Більш того, цим законом ми встановлюємо більш дієві міри, такі, як у нас наприклад, це те, що людина не зможе пройти техогляд, це те, що людина у нас буде затримка транспортного засобу, буде не зняття з обліку транспорту, тому встановлювати ще більш фіскальні підходи, я думаю, що це занадто. Тобто не дається строк для добровільного виконання зобов’язання фінансового.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це логічно. Хай буде. Особа повинна мати відповідний термін, так в усіх країнах, а в тому випадку, якщо цей термін порушений, то таким чином приходять товариші і питають, де ви були з 8 до 12.

Голосуємо за поправку народного депутата Писаренка, щодо вилучення статті 24 частини п’ятої. Вилучення доповнень статті 24 частини п’ятої.

12:43:55

За-336

Тепер Писаренко, будь ласка.

12:44:02

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Шановний Арсеній Петрович! Хочу подякувати всім, хто підтримував ці важливі поправки. Дуже шкода, що фракція "Нашої України" сьогодні чомусь відволіклась від роботи в сесійній залі і не хоче голосувати з нами Закон „Про дорожній рух”. Я хочу вам подякувати від всіх ваших виборців, які, я сподіваюся, більше не проголосують за вас, за таку підтримку в залі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракції „Наша Україна” доповідаю. Вони мені доручили, я за них всіх відробив.

Колеги, а тепер остання поправка, яку я вас прошу проголосувати, про мобільні телефони. Це 122 частина 6, це законопроект, який внесений народним депутатом Шкілем, він зареєстрований 1407. Але я пропоную не розглядати законопроект, а виключно як правку в прийнятий акт.

Значить, стаття 122 прім. 6 „Порушення правил користування засобом зв’язку водієм транспортного засобу”. Значить, диспозицію залишаємо стару. Користування водієм під час руху транспортного засобу засобом зв’язку, не обладнаним технічним пристроєм, що дозволяє вести переговори без використання рук, за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання. Це тільки за винятком товаришів, які працюють у інших службах.

Стара редакція. Точніше, редакція пропонується: тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв в розмірі від одного до п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Далі. Повторне протягом року порушення, передбачене частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Мало? Це мізер. Це навіть немає за що тоді говорити. Немає проблем. Колеги, запропонуйте. Давайте візьмемо аналогію. Хто хотів би по аналогії? По алкоголю? Від 100 до 120?

Так, тут сама диспозиція не зовсім правильна, зараз давайте продискутуємо і вже приймемо останнє рішення.

Колеги, ще 10 хвилин, я вас прошу, давайте ще раз.

Ітак, доповнити статтею тобто доповнюємо Кодекс про адмінправопорушення статтею 122, прім. 6 „Порушення правил користування засобами зв’язку водієм транспортного засобу”.

Є два варіанти. Я би тупо заборонив користування мобільним телефоном. Пояснюю чому. Тому що, чим складніша правова норма, тим легше її обійти, ну це правило, яке на поверхні. Тобто якщо ми, хоче він поговорити, немає проблем: прийняти вправо, остановиться, поговорив і поїхав далі.

Тому що як тільки ми не будемо писати чітку правову норму, вона залишиться декларативною.

Писаренко, Ар’єв і Кармазин.

12:47:06

ПИСАРЕНКО В.В.

Арсен Петрович! Ну це просто є неможливим просто заборонити користуватися. Сьогодні ми бачимо, що у нас, на жаль, або дуже добре, що розповсюдженість мобільних телефонів і надалі буде, кожен водій буде мати мобільний телефон і він буде розмовляти Це нам потрібно буде, щоб кожної хвилини рух зупинявся, всі становились і розмовляли – це неможливо.

Але користування можливе за допомогою різних пристроїв. Ну ви ж можете мікрофончик робити? У вас є зараз всякі блютусові з’єднання і так роблять в усьому світі.

Якщо ви подивитеся, то в усьому світі вони, як „прибацані”, їздять з цими мікрофонами. Тому це нормально і це потрібно дозволяти.

Але давайте санкцію встановлювати, я підтримую пана Лавриновича щодо того, що це повинно бути дорівняно їзди в стані сп’яніння. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно, до речі. Будь ласка, Ар’єв.

12:47:54

АР’ЄВ В.І.

Я хочу підтримати колегу Писаренка, тому що, уявіть собі, тоді треба просто заборонити розмовляти в машині, щоб водій, зобов’язати його мовчати.

Якщо він веде машину і у нього дійсно, в усі блютус, або гарнітура, то він цілком може розмовляти, абсолютно. Тобто ця норма є європейською, єдине, що в Європі зобов’язані водії носити, або блютус, або гарнітуру і не тримати мобільний телефон в руках, так що проект колеги Шкіля абсолютно слушний в цьому плані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, ви хотіли? Юрій Кармазин, потім Кравченко, потім Олійник.

12:48:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, шановний Арсеній Петрович! Ми зараз вмонтовуємо з голосу цю норму сюди, але деякими речами я хочу з вами поділитися. Ми говоримо, що буде відповідальність тільки тоді, коли необладнані спеціальними пристроями, тобто гарнітурою і так далі. Що в основі стоїть? Ми хочемо для чого ввести цю норму, щоб людина не відволікалась. Ось що ми хочемо зробити. Вона все одно буде відволікатися, коли ми сюди до телефону приєднаємо гарнітуру і він буде говорити у цей гарнітур. Вона все одно буде відволікатися. Раніше їздили і нічого страшного не ставало. Тому, якщо ми хочемо покінчити з аварійністю, а по Києву це мабуть більшість таких випадків, значить треба забороняти, нічого, передзвонить, там визначений номер, зупиниться, потім передзвонить, нічого страшного. Тому треба цю норму вживати у більш такому жорсткому варіанті і у тому числі, посилення відповідальності також по самому жорсткому варіанті як застосування спиртного, тоді буде якийсь лад на дорогах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко.

12:49:47

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Арсений Петрович, уважаемые коллеги, я бы просил вас подумать еще над таким вопросом, а кто будет определять, разговаривал я по телефону или не разговаривал? Вот представьте себе, стоит милиционер, который не выполнил тот план, который ему будет доведен на день. Он останавливает любую машину и говорит, вы разговаривали по телефону. А я говорю, что я не разговаривал по телефону. Скажите, пожалуйста, кто будет определять, кто прав, кто виноват.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Разрешите доложить как это будет делаться, рассказываю. Стільниковий телефон це один з єдиних засобів зв’язку, який має документування як у самому телефоні, так і в компанії, яка вас обслуговує. Таким чином, навіть якщо вас зупинять, незаконно складуть протокол, в цей момент у протоколі чітко зазначається час і година, коли вас зупинили, ви подасте у суд відповідний акт і скажете, що вас здурили і напишете у прокуратуру листа, щоб притягнути цього інспектора до відповідальності.

Колеги, давайте...

Олійник.

12:51:00

ОЛІЙНИК С.В.

Давайте повернемося, нам треба цю поправку приймати, це слушна пропозиція, яка підтримується, визначатися треба по санкціях.

Для того, щоб ми, люди добрі, давайте санкцію подумаємо. Є, наприклад, таке правопорушення як залишення місця ДТП, воно карається від 15 до 18 неоподаткованих мінімумів, ну не може розмова по мобільному телефону бути більш суспільно небезпечною ніж залишення вже місця ДТП.

Тому я пропоную поставити санкцію таку саму від 15 до 18 неоподаткованих мінімумів штраф.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте, є пропозиція перейти до формування. Ну давайте ще раз. Увага!

Значить, що було запропоновано Шкілем, 122 доповнити статтею 122 прим 6 такого змісту: порушення правил користування засобом у зв’язку водієм транспортного засобу. Увага, всі слухайте! Користування водієм під час руху транспортного засобу засобом зв’язку не обладнаним технічним пристроєм, що дозволяє вести переговори без використання рук.

Тепер я вам розшифровую, що написано. Що, він скаже: „А у мене обладнаний засіб, а те, що я користувався біля вуха, то це не тягне відповідальність”. Тобто неправильно сформульована фраза. Тому пропонується так: користування водієм під час руху транспортного засобу засобом зв’язку без технічного пристрою, що дозволяє вести переговори без використання рук і далі, за винятком водіїв оперативних транспортних засобів та таксі, таксі ми мусимо лишити, ні, таксі не лишаємо у них, він не пропонує, у них немає цих, під час виконання ними службових обов’язків. Тепер увага! Тягне за собою накладення штрафу на водіїв в розмірі, ви пропонуєте від 15 до 18 перший раз? Колеги, від 15 до 18 влаштовує чи мало? Скільки це в грошах, порахуйте. Ну де? Зараз, колеги, хвилина технічної перерви, я хочу подивитися, що тут враховано.

Ганна Миколаївна, півсекунди можна? Зараз я розберуся тут з текстом і зараз дам слово.

Товариші, ну, я вас прошу, ну, нема цієї норми. Давайте, все, приймаєм рішення. Перший раз – від 15 до 18, другий раз, другий раз, Олександр Володимирович, ви пропонували скільки другий раз? Ну, якщо другий раз 150-200, то перший раз – від 50, тоді треба зменшити. Давайте так, від 30 до 50, від 50 до 80. Ну де? А де норма? А тут немає…

Значить, я пропоную так. Тут зараз ідуть спроби знайти в даному законопроекті цю норму, і ми зараз за неї проголосуєм. Якщо вона є, вона зійде. Якщо її немає, то ми її тоді зараз цим голосуванням включаєм. Колеги, крапка. Ставиться на голосування внесення 122 прим. 6 порушення правил безпеки, порушення правил користування засобом зв’язку водієм транспортного засобу. Користування водієм під час руху транспортного засобу засобом зв’язку, ну, що ви хочете? Що ви хочете?

Мартинюк. Мартинюк.

12:55:13

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Ми зараз показуємо всьому світу і саме собі як не треба писати закони. Що ми робимо з вами? Ми зараз хочемо з кондачка написати покарання людям незрівнянні. Ми не бачимо, яке покарання він понесе за більш важке покарання, ми зараз просто із стелі хочемо виписати норму. Коли так було бачено, щоб так приймався закон?! Комітет не готовий до прийняття закону. Хоча ми просили, щоб комітет підготував ще минулої п’ятниці закон. Він вийшов, подав одну таблицю. Ви, Арсеній Петрович, послухайте будь ласка, Швець, Швець.

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович, ну, говоріть, я чую.

МАРТИНЮК А.І. Нехай Швець дасть можливість……

(Ш у м у з а л і)

12:56:23

МАРТИНЮК А.І. Я в тому числі і до Швеця звертаюся, що їхній комітет несерйозно підійшов до підготовки законопроекту. Ми одержали таблицю одну, проголосували чи не проголосували – ніяких порівнянь… У нас цієї таблиці на руках немає. Проголосували. Ви зараз із голосу виймаєте закон Шкіля – четвертий, п'ятий, десятий, неузгодження абсолютно позицій. Ми наголосуємо. З нас кури сміятись будуть. Я пропоную перенести цей законопроект на третє читання. Нехай усі ці санкції ще раз звірить комітет, щоб усе відповідало рівню, бо ми зараз придумаємо – 15, 20 чи 100 податкових, і з нас будуть сміятися. Я пропоную на третє читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко.

12:57:00

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, ніхто над нами сміятись не буде. Арсеній Петрович, Арсеній Петрович!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я чую, говоріть.

ПИСАРЕНКО В.В. У нас ця норма вже є, закладена, давайте її не змінювати, це стаття 122 частина друга. Там чітко у нас передбачена ця відповідальність за користування засобами зв'язку. 122-га частина друга: користування водієм засобами зв'язку під час руху, і є санкція – від 25 до 30 неоподаткованих мінімумів. Це у нас є вже. Давайте тоді перейдемо до голосування в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тепер я пропоную завершити обговорення і зупинитись на наступному. Тут не хірургічна, де буде абсолютно стерильне прийняття закону. І ви чудово знаєте, що за цим законом стояло, скільки лобістських речей стояло за цим законопроектом. Його зараз відкласти на третє читання – приймуть його в новій ері. Ми мали нормальне предметне обговорення повністю по всьому тексту закону. Якщо там щось когось не влаштовує, внесіть поправку, ми станемо голосувати.

Тепер що стосується 122-ї. Я знімаю свою правку до 122-ї, щоб не було тут дискусії. Відкривайте порівняльну таблицю, вона внесена в порівняльну таблицю. Не хочете піднімати санкцію, залишається – від 25 до 30-ти санкція. Все в законі передбачено. Будь ласка, Олійник, Пилипенко і Сулковський, і закриваємося.

12:58:35

ОЛІЙНИК С.В.

Колеги, вже дійсно треба завершувати розгляд питання.

Щодо питання по штрафмайданчиках. Арсенію Петровичу, те, що я підходив. Пропонується така редакція: якщо не „суттєво перешкоджає”, а якщо „зупиняє дорожній рух”. Це виключає суб’єктивізм повністю. І я думаю, що проти цього не буде заперечень ні у членів комітету, ні у колег. Ще раз тоді: „коли розміщення затриманого транспортного засобу зупиняє дорожній рух”. Тільки в цих випадках може наступати можливість примусової евакуації транспортного засобу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную завершити обговорення.

Значить, дивіться. Я на ваш розгляд подаю два варіанти розвитку подій. Ну, Сулковському ще дайте слово.

12:59:19

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Арсенію Петровичу, я Адама Івановича Мартинюка підтримую. Що ми цим голосуванням зараз зробимо величезну шкоду. Ми хочемо якимось чином зробити покарання, але буде невірно. Ось так, як ми пішли у відпустку: працювали тут, в залі, як голосування механізм зробити, технологію. От до сьогоднішнього дня. Гроші витрачені – і практично результату немає. Отаке ми зробимо по мобільних. А що в крутих автомобілях ще є й телевізори, що з цими питаннями, проблемами робити і так далі?

Тому вношу пропозицію. Арсенію Петровичу, треба обов’язково цей закон приймати виключно без цього питання, бо інакше буде велика шкода, згадаєте моє слово. Не можна сьогодні його голосувати, не можна, воно сире, воно невірно. Будуть сміятись люди з нас, що ми це робимо. Треба вивчити серйозно це питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, щоб ми завершили обговорення, - тут депутати ображаються, що я слово не даю, - депутат Смітюх, депутат Прокопчук і депутат Шкіль. І крапка, все.

13:00:39

СМІТЮХ Г.Є.

Арсеній Петрович, я не ображаюся, що слово не дають. Є порядок розгляду законопроекту. Якщо ми дотримуємося Регламенту по порядку ведення розгляду в другому читанні, то, будь ласка, його треба підтримати. Це перше питання.

Друге питання: відносно поправок, які звучать з голосу. Я категорично проти, щоб депутати вносили в законопроект з голосу поправки, тому що вони суттєво впливають на закон, і ми не можемо з голосу сприйняти ту чи іншу поправку, тим більше зрівняти її з діючою, з діючим текстом. Тому у мене є пропозиція, я підтримую Адама Івановича відправити закон цей на додатковий розгляд до третього читання. І тоді усунути оці розбіжності для того, щоб не було це з голосу. І питання не буде, ми не, ми тут всі депутати за те, щоб прийняти цей закон, але не в такому ритмі і не в такому хаосі.

Тому в мене прохання: поставити голосування, відправити закон до третього читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокопчук колега і Андрій Шкіль.

13:01:37

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, ви знаєте, о це сьогодні ніби-то найшли вже ми, практично, порозуміння з внесенням поправок і зараз намагаються наші колеги знову відправити на третє читання. Так от візьміть статистику, скільки зараз загиблих на дорогах тільки за цю неділю. Розумієте? І коли якась одна норма стає о це причиною для того, щоб не прийняти закон в цілому. І хочу нагадати тим, хто каже, що комітет не відпрацював. Комітет як раз все відпрацював і відпрацював, як то кажуть, досить добре, що цих поправок не стало так багато.

Тому є пропозиція: все-таки прийняти сьогодні цей закон в цілому, цього чекають люди. І не треба спекулювати там комусь: модний, вибори, не вибори, там мобільний телефон на 1200 кілометрів витав і користувався рацією при цьому.

Я хочу сказати, що закон необхідно приймати і потрібно голосувати, закликаю всіх до цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

13:02:46

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Арсеній Петрович.

Я хочу нагадати, по-перше, щодо поправок з голосу. Я думаю, що за тривалий період перебування в Верховній Раді кожен з депутатів пам’ятає, що, практично, усі фундаментальні закони, які не мали консенсусу в сесійній залі, відрегульовувалися цими поправками з голосу. І маємо одні з найкращих законів, які були враховані в такий спосіб, що, практично, це було знайдено консенсус в залі буквально і з голосу також.

Тому я, повертаючись до ситуації, коли там говорять про мобільний телефон, мова не ведеться про те, що і так все заборонено користуватися під час дорожнього руху, просто виписується норма, згідно котрої можна притягнути до відповідальності людину, яка під час здійснення керування спілкується мобільним, по мобільному телефону. Для того, щоб все одно спілкуватися є спеціальний голосовий зв’язок, коли людина не доторкається до трубки і так далі. Тобто, є можливість здійснити важливі, важливі дзвінки, але без шкоди для дорожнього руху.

Тому я вважаю, що треба зараз підтримати цю норму, проголосувати і проголосувати закон в цілому, а не яке третє читання. І з поправкою з голосу також. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорогі друзі, тепер увага. Значить, по-перше, я категорично не підтримую позицію окремих народних депутатів, що тут щось не так приймалося. Я вам хочу сказати, що отак повинні прийматися закони у парламенті, коли обговорюється кожна поправка, коли все у вас роздано, коли є дискусія, а не коли тримають за когось… за стадо там!

(Ш у м у з а л і)

Не кричіть! Не кричіть!

Друге, що стосується прийняття закону, я розумію, чого його хочуть відтягнуть, бо пропали з закону страховики, бо пропала реклама. Ну, це ж білими нитками шито, ще не все пролобіювали.

Товариші, ви якщо за гроші, то це в іншу сторону, а якщо за безпеку людей, я ставлю на голосування в другому читанні …

(Ш у м у з а л і)

Ні, по Олійнику давай залишаємо так… Я зараз скажу, як ми зробимо.

Друге читання і в цілому – це нормально, тому що якщо зупинка, знову буде дискусія. Давайте лишимо так, як було. Я прошу.

Значить, колеги, увага! Я ставлю про прийняття даного законопроекту в другому читанні і в цілому доручення Головному юридичному управлінню здійснити техніко-юридичне опрацювання. У тому випадку, якщо, не дай Бог, щось забули, внесемо неузгодженості відповідно до 131-ї Регламенту.

Голосуємо, бо цей закон в іншому випадку ніколи не буде прийнятий.

Друге читання і в цілому даного законопроекту, 1061-5.

13:05:25

За-386

Я вас вітаю. Колеги, розродилися ми! Перерва.

По фракціям покажіть.

Перерва до 13.35.

Слово Писаренку.

13:05:51

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, у нашої фракції є пропозиція, можливо, її підтримає зал, щоб попрацювати, якщо ми набрали темп. У нас дуже важливі закони, а часу не так багато. Давайте попрацюємо. Зараз продовжимо засідання без перерви і попрацюємо до закінчення. Я думаю, що каву поп’ємо в режимі роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не всі товариші підтримують. Не всі товариші... Так як вони не за кермом, то вони вирішили все-таки перерву 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, продовжуємо засідання ранкове.

0927. А в „Регіонів” зараз кажуть політрада буде.

0927. Прошу, Валерію Михайловичу.

Валерію Михайловичу, я прошу, дуже коротко. Є пропозиції, які враховані, не враховані. Одна хвилина. Проінформуйте ще раз про суть закону, і голосуємо.

13:39:12

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Я хочу сказати, що цей закон був прийнятий у першому читанні 13 квітня 2007 року. Але у зв’язку з тим, що була перерва в роботі Верховної Ради, ми його на комітеті розглядали трошки пізніше. Головна суть закону складається в тому, що уточнюються поняття медико-психологічної реабілітації, що створюється порядок, де будуть люди проходити, і діти особливо, медико-психологічну реабілітацію після того, як вони потрапили в надзвичайні ситуації, в тому числі в дорожні автокатастрофи, де загинули або їхні батьки, або вони отримали травми. 16 січня 2008 року комітетом розглянуто в другому читанні даний законопроект, надійшло 17 поправок, 16 враховані повністю, і одна, моя, частково. Зауважень від Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України немає.

У зв’язку з цим комітет пропонує прийняти даний законопроект в другому читанні і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, немає жодної поправки, яка не врахована. Є врахована частково поправка самого доповідача. Заперечень немає, щоби поставити на голосування у другому читанні і в цілому? Немає?

Шановні колеги, ставиться 0927 в другому читанні і в цілому. Прошу голосувати.

13:41:01

За – 238.

Рішення прийнято.

Валерію Михайловичу, наступний законопроект 0939.

13:41:19

КАЛЬЧЕНКО В.М.

На ваш розгляд в другому читанні внесено проект Закону про внесення окремих змін до Закону України „Про правові засади цивільного захисту”, який було подано групою народних депутатів України попереднього скликання.

Зазначений законопроект було прийнято в першому читанні 19 квітня 2007 року. Хочу зазначити вам по суті законопроекту, що на Україні вже десятки років працює дві державні інспекції - це Державна інспекція пожежного нагляду і Державна інспекція цивільного захисту.

Законопроект уточнює розмежування їх функцій і хочу вам нагадати, що на Україні є приблизно 15 тисяч потенційно небезпечних об’єктів, до яких сьогодні Державна інспекція цивільного захисту практично не може застосовувати без цього закону певних дій по попередженню надзвичайних ситуацій.

Цей також законопроект був розглянутий на засіданні комітету. Надійшло сім пропозицій, які повністю враховані. Головне юридичне управління апарату Верховної Ради завізувало законопроект без зауважень. У зв’язку з цим комітет просить прийняти цей закон в другому читанні і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене запитання до Богдана Івановича Костинюка. Богдан Іванович, включіть мікрофон. Позиція уряду з приводу даного законопроекту?

КОСТИНЮК Б.І.

Кабінет Міністрів підтримує зазначений законопроект для прийняття його у другому читанні і в цілому. І заодно, користуючись нагодою, хочу подякувати Валерію Михайловичу Кальченку і всьому складу комітету за якісно підготовлений законопроект.

КАЛЬЧЕНКО В.М. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, а це не призведе до створення ще одного органу, який, м’яко кажучи, буде займатися різними функціями?

Валерій Михайлович, скажіть будь ласка.

КАЛЬЧЕНКО В.М. Цей орган працює з 1996 року, але його повноваження не виписані. А цей зараз закон якраз і підкреслює, що треба зробити, щоб він міг працювати в законних рамках і в рамках діючих законів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є абсолютно нова пропозиція на ваш розгляд проголосувати в другому читанні і в цілому законопроект номер 0939. Немає заперечень? Прошу голосувати.

13:44:00

За-282

Миколи Івановича Деркача я не бачу на робочому місці. Але також я не бачу рішення комітету з приводу законопроекту 3087. Значить, буде рішення комітету - тоді будемо розглядати. Пішли далі.

Ратифікація 0055, 0067, 0094. Прошу проголосувати за розгляд даних законопроектів за скороченою процедурою. 0055, 0067 і 0094 прошу голосувати.

13:44:40

За-256

Зміни до бюджету будуть тільки в тому випадку, якщо буде рішення бюджетного комітету. Рішення бюджетного комітету поки що немає. Тому що дві години тому мені принесли новий законопроект, який я розписав на комітет. З чотирьох законопроектів зробили один, і я не знаю долю цього законопроекту. Як мене поінформували, зараз проходить засідання бюджетного комітету.

Катерина Олександрівна Фоменко, будь ласка.

ФОМЕНКО К.О.

Шановні народні депутати! Шановна Президія! Сьогодні до вашої уваги виноситься проект Закону щодо ратифікації Гарантійної угоди між України та Європейським банком реконструкції та розвитку.

Мова йде про кредит, який повинен отримати Іллічівський морський торговий порт. Мова йде про 28 мільйонів євро, який повинен отримати порт на реконструкцію сьомого, восьмого, дев’ятого причалів та на закупівлю перевантажувальної техніки. Це дуже важливий захід для нас, для морської галузі. Це дуже важливо тому, що Іллічівський порт є одним з трьох найбільших портів нашої держави. І саме цей кредит дасть можливість суттєво підвищити його перевантажувальні функції.

Я хочу навести таку цифру. Саме цей кредит разом з залученими коштами, оборотними коштами порту, а це 38 мільйонів євро, дасть можливість, на 60 відсотків щорічно збільшувати перевантаження контейнерів.

Я хочу сказати, що цей законопроект підтриманий всіма міністерствами, він підтриманий трьома профільними комітетами і ми дуже вдячні за це народним депутатам. Ми хочемо до вас звернутися з проханням підтримати цей законопроект.

Справа в тому, що ці три причали, які будуть реконструйовані, вони вже і морально, і фізично вони вже зношені. Справа в тому, що будувалися вони в 60-х роках. І ви розумієте, що сьогодні розраховувати на будь-яке збільшення об’ємів перевантаження ми просто не маємо можливості.

Ми звертаємося до народних депутатів, будь ласка, давайте підтримаємо. Справа в тому, що цей кредит є дуже-дуже дешевим. Ну цифри говорять самі за себе: 28 мільйонів євро ми отримаємо від Європейського банку реконструкцій та розвитку на 15 років.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не 28, а 26. Ну-ну. Дайте завершити.

ФОМЕНКО К.О. Дякую.

26,7 мільйона євро. Він надається на 15 років. Нам чотири роки Європейський банк реконструкцій та розвитку дає пільговий період, за який ми не будемо сплачувати основного тіла кредиту. І я хочу сказати, що на сьогодні ми не маємо будь-якої можливості отримати такі кредити, ні з Світового банку навіть, ні з будь-якого комерційного банку.

Шановні народні депутати, ми просимо вас підтримати цей законопроект і дати можливість залучити нашому Іллічівському морському торгівельному порту цей кредит в 28 мільйонів євро. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тарас В’ячеславович, прошу.

13:48:23

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги народні депутати України! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні розглянув проект закону про ратифікацію угоди щодо цієї позики, вона була підтримана, ми розглянули так само матеріали, які надійшли з інших комітетів, - це є Комітет з фінансів і банківської справи, це матеріали з транспортного комітету і матеріали з бюджетного комітету. Комітети зазначені підтримують ратифікацію угоди. Комітет з питань бюджету відзначає, що опосередковано впливатиме на доходну частину, але є заключення також Міністерства фінансів згідно з яким, у випадку, якщо не приймати даний безпосередньо акт ратифікації, то це буде впливати тоді у негативному плані на видаткову частину бюджету і виникають теж відповідні проблеми. Кошти на гарантію, державну гарантію по даному запозиченню вже як зазначає Міністерство фінансів у пояснювальній записці, відзначені і відмічені у законі про державний бюджет. Тому Комітет у закордонних справах підтримує ратифікацію даного законопроекту і просить підтримати цю угоду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає бажань? Колеги, раз немає бажань записуватися, я пропоную проголосувати за надання згоди на обов’язковість міжнародного договору через ратифікацію угоди, укладеної між Україною та ЄБРР шляхом прийняття Закону про ратифікацію Гарантійної угоди (номер 0055). Прошу голосувати. Основне, щоб ці гроші дали в сьогоднішній світовій фінансовій кризі.

13:50:10

За-302

Рішення прийнято.

0067, Володимир Миколайович.

ЛИТВИН В.М.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати! Міністерство фінансів представляє на розгляд Верховної Ради проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (Проект модернізації державних фінансів) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Дана угода була підписана міністром фінансів у Києві 25 березня 2008 року. Почалася робота по цьому проекту ще 27 грудня 2006 року. 17 жовтня 2007 року уряд прийняв розпорядження стосовно затвердження стратегії модернізації державних фінансів, тобто, в принципі, це є вже, скажемо, позика на підтримку тих рішень уряду, які були прийняті кількома урядами, можна сказати.

Головним результатом проекту повинно стати об’єднання основних функцій системи управління державними фінансами в єдину централізовану інформаційно-аналітичну систему управління державними фінансами в Мінфіні, Держказначействі та ГоловКРУ. Зовнішніми користувачами цієї системи мають бути: Державна податкова адміністрація, Державна митна служба. Міністерство економіки, Нацбанк, Верховна Рада – розпорядники бюджетних кошти різних рівнів.

Якщо підсумовуючи, це є система, яка запроваджую більшу прозорість у використанні державних фінансів і відповідно зменшення можливості для якихось прихованих тіньових оборудок. Ця позика дається на 50, 50 мільйонів доларів, 15 мільйонів доларів – це є співфінансування з української сторони, а в законі України про, Проекті Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік” передбачені кошти в контексті цієї української частини. Ну це, в принципі, все. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас В’ячеславович.

13:52:23

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні народні депутати України! Комітет у закордонних справах розглянув проект 0067 про ратифікацію Угоди з Міжнародним банком реконструкції і розвитку. Розглядали ми її абсолютно не формально, доказом є того, що рішення було прийнято тільки на другому засіданні комітету з цього приводу. Перший раз ми відклади розгляд для, на отримання додаткових матеріалів. І під час другого розгляду ми отримали достатню кількість матеріалів. Більшість членів комітету, ще раз кажу, не всі, але більшість підтримала рішення про ратифікацію. Це було після того, коли ми … відповіді на питання щодо механізму освоєння цих коштів і щодо кінцевої безпосередньої цілі, на які вони мають йти.

Внаслідок цього Комітет у закордонних справах прийняв рішення більшістю голосів про ратифікацію, Комітет фінансів і банківської справи підтримав прийняття цього рішення, Комітет з питань бюджету передав інформацію, що дана угода впливає на доходну і видаткову частину бюджету, але ті кошти передбачені в Державному бюджеті України на поточний рік. У зв’язку з цим є рішення, яке я до вас доводжу від Комітету у закордонних справах з проханням підтримати зазначений закон про ратифікацію. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Два – за, два – проти, є бажання? Голосуєм? Щось я задумався над голосуванням. Голосуєм, да, товариші, як ви вважаєте?

Ну, ладно. 0067 про прийняття за основу і в цілому.

13:54:11

За-278

Рішення прийнято.

0094, Мазурчак Олександр Володимирович.

МАЗУРЧАК О.В.

Шановний пане Голово, шановні депутати! Вашій увазі представляється закон 0094 про ратифікацію угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Метою ратифікації угоди є надання комунальним підприємствам допомоги в забезпеченні їх стабільної діяльності що надання населенню України якісні комунальних послуг, а також поліпшення екологічної ситуації. Проект спрямований на підтримку найбільш актуальних інвестиційних проектів у сфері водопостачання, водовідведення та утилізації твердих побутових відходів. Проект передбачає здійснення позики з Банку реконструкції та розвитку через стовідсоткове кредитування, через основний і відкритий компонент. Загальна сума 140 мільйонів доларів. По основному компоненту у нас уже є переможці, які будуть фінансуватися, це в розмірі, загальному розмірі 59 мільйонів і 530 тисяч, це іде реабілітації, модернізація технологічного обладнання у сфері водопостачання, водовідведення міста Одеси. Це субпроект управління твердими відходами по місту Одесі на 7 мільйонів 14 і 140 тисяч. Це Чернігів, проект реабілітації, модернізації технологічного обладнання у сфері водопостачання, водовідведення. Це Івано-Франківськ, реабілітація і модернізація систем водопостачання. Також є відкритий компонент на 78 і 158 млн. 120 тис., який передбачає виконання в секторі житлово-комунального господарства низки невеликих енергозберігаючих інвестиційних проектів. Об'явлений конкурс, і в ньому можуть приймати участь всі міста. Ми розраховуємо, що не менше 30 міст ще отримає можливість долучитися до цієї позики – на 20 років під 4,01 відсоток. Ми вважаємо, що дасть, дійсно, серйозну допомогу для житлово-комунального господарства України. Прошу депутатів підтримати даний проект і проголосувати його…

ТОМЕНКО М.В. Олександр Володимирович, якщо можна, уточнення, я перепрошую. Тобто у нас є три міста – Одеса, Чернігів, Івано-Франківськ, де процедури уже готові, для того щоб реалізовувати проект, і ще частину ми оголошуємо конкурс і реалізовуємо, да?

МАЗУРЧАК О.В. (Н е ч у т и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, сідайте.

Тарас В'ячеславович.

13:57:03

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги – народні депутати України! Дане питання так само було розглянуто на минулому засіданні Комітету в закордонних справах, так само дуже детально вивчалося. Були оставлені всі питання з приводу і підбору безпосередньо об'єктів, тому що договір передбачає розподіл на дві частини: перша частина – фіксована, якою визначені три міста, де опрацьовані повністю вже підготовчі процедури, де було визначено гарантії того, що повернення відбудуть, і є для цього абсолютна впевненість. Інші ідуть на відповідний конкурс.

Ми теж так само задали ряд питань з приводу того, наскільки прозора конкурсна процедура. У нас немає підстав, у Комітету з закордонних справ, сумніватися в тому, що процедура буде достатньо прозорою. Держава, яка виступає гарантом, не матиме в зв'язку з цим проблем з поверненням кредиту, оскільки по даних проектах вони є достатньо ліквідними. І в даному випадку ми можемо говорити, що саме в сфері енергозбереження проекти, вони передбачають дійсно нормальні фінансові ресурси, вивільнення їх потім у місцевих бюджетах для того, щоб можна було погашення зробити відповідно тими суб'єктами, які будуть робити запозичення.

Так само позитивне рішення було винесено Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики. Він запропонував однозначно підтримати даний проект. Я так само від себе хочу добавити, це на відміну від попередніх угод, це все ж таки структури, яким на внутрішньому ринку, тим більше фінансовому ринку, під подібні проценти знайти фінансові ресурси просто фізично неможливо. Серед членів комітету рішення було абсолютно одностайним. І ми просимо вас підтримати дану ратифікацію. Вона знімає цілий ряд проблем. Ми прекрасно знаємо, що в нас в цій сфері відбувається.

Дякую за увагу. Прошу підтримати в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, немає заперечень голосувати? Дякую.

Ставиться на голосування законопроект 0094: про прийняття за основу і в цілому ратифікації Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Голосуємо.

13:59:21

За-309

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас в порядку денному був останній законопроект – це Закон про внесення змін до Закону України про Держбюджет. Стосувалося збільшення підтримки АПК.

Микола Іванович. Включіть мікрофон Деркачу Миколі Івановичу з місця. Скажіть: рішення комітету є чи ви вважаєте за необхідне завтра розглянути? Включіть з місця.

13:59:46

ДЕРКАЧ М.І.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые народные депутаты, законопроект отработан в комитете. Принято решение: докладчиком по законопроекту объединяющему определен Рыжук Сергей Николаевич и, естественно, содоклад бюджетного комитета. Материалы печатаются и через минуту-две будут в зале.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, подивіться, чи роздані матеріали? Є? Є матеріали, да? Ну давайте, Заєць, Сулковський, доки матеріали ще донесуть. І будемо розглядати. Запишіться тоді. Три хвилини.

Сідельник.

14:00:57

СІДЕЛЬНИК І.І.

Сідельник, Сумщина, "Блок Юлії Тимошенко".

Передаю слово Ляшку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко.

14:01:09

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Законопроект 3087-1, про внесення змін до Державного бюджету (щодо збільшення фінансування видатків для підтримки агропромислового комплексу) розданий усім народним депутатам України.

Ми годину тому провели засідання бюджетного комітету, прийняли рішення про його підтримку за основу і в цілому. Є автор, один із авторів законопроекту у залі, он пан Рижук, який готовий доповідати. І апарат Верховної Ради зараз розмножує подання комітету.

Є прохання до голови Верховної Ради, оскільки мова йде про додаткові мільярдні видатки на підтримку агропромислового комплексу, не відкладати це питання на завтра, а розглянути його сьогодні, щоб завтра вже селяни отримали свої гроші.

Тому прохання продовжи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

14:02:08

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, цей законопроект розданий тільки пів години тому. До сьогоднішнього дня було два законопроекти під редакцією Сігала, під редакцією Присяжнюка. І начебто цей закон увібрав у себе все те. що було у тих двох законопроектах. Насправді нічого подібного немає. Тому що у тих законопроектах була запропонована підтримка фермерам у розмірі 50-ти, 70-ти - в одному законопроекті, а в другому – 60 мільйонів гривень.

У цьому законопроекті підтримки фермерів немає, тобто іде розподіл між лобістськими групами. Тому давайте відкладемо до завтра, приймемо цей законопроект, справді, дамо можливість селу жити і діяти. А це просто, розумієте, підміна, це шахрайство, інакше я не можу оцінити цей процес, так не роблять. І на сьогоднішній момент у нас немає висновків комітету, це ще раз говорить про те, що все іде із-за рукава. Як ото, знаєте, картярі краплену карту із-за манжету витягують, так витягли нам сьогоднішній цей законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шершун Микола Харитонович.

14:03:23

ШЕРШУН М.Х.

Прошу слово передати Ващук Катерині Тимофіївні.

14:03:27

ВАЩУК К.Т.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Цей законопроект є продуктом узгодження позиції усіх фракцій.

Ви пам’ятаєте, що перша була наша ініціатива. Ми і сьогодні переконані, що вона набагато краще виглядала, як нинішній законопроект, бо вона враховувала серйозніші розміри підтримки аграрного комплексу і підтримку фермерів і таке інше. Через те сьогодні знайшли порозуміння ось такого плану. Воно є, і немає потреби його відкладати, його слід розглядати, так як лише такий варіант може бути підтриманий залом. Ми можемо також додатково розглянути цю пропозицію, яку дає Іван Заєць, вона заслуговує на підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович.

14:05:05

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хочу поінформувати тих народних депутатів, які вважають, що дані законопроекти, і останній законопроект, появився 5 чи 10 хвилин назад.

Шановні колеги, я вас інформую, що на Погоджувальній раді, на раді керівників фракцій ідеї про внесення змін до бюджету у частині підтримки АПК обговорюються третій тиждень. Фактично, три тижні в режимі погодження між МінАПК, Мінфіном і авторами законопроектів – Катериною Ващук, Євгеном Сігалом, Сергієм Рижуком комітетом ведеться дискусія. Ну, невже ми цього не знаємо і говоримо про те, що десь появився цей законопроект?

Тому я думаю, що абсолютно справедливо і правильно, якщо всі фахівці з різних фракцій, які опікуються проблемами села і бюджетний комітет ухвалив рішення, ми повинні невідкладно це розглянути. Якщо якесь застереження – внести зміни і проголосувати в сесійній залі цей законопроект, який поданий бюджетним комітетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, перше, що стосується бюджетного комітету, я так розумію, що ви внесли узгоджений законопроект. Один. Правильно? Правильно.

Друге, що стосується терміну розгляду даного законопроекту. У нас лишилося 10 хвилин. Ми на засіданні керівників фракцій приймали рішення розглянути і прийняти його у першому читанні. Правильно? Правильно.

Давайте за 10 хвилин візьмемо скорочену процедуру, приймемо у першому читанні, відправимо ще раз бюджетникам, бюджетники нам його несуть на друге читання, і будемо мати чистий спокій. Так? Так.

Колеги, давайте переходимо до процедури розгляду.

(Ш у м у з а л і)

Голова має до 15 хвилин право продовжити роботу. Ви будете говорити чи будемо голосувати, скажіть мені? Хорошо.

Тоді Ляшко і Сулковський ще два слова.

14:06:29

ЛЯШКО О.В.

Арсенію Петровичу, бюджетний комітет уже прийняв рішення, і голова бюджетного комітету Деркач Микола Іванович уповноважений виступити з цим рішення, що законопроект ми голосуємо у цілому. Це вже продукт, який узгоджений між усіма фракціями.

Крім того, щодо того, про що казав пан Заєць. Ми і співавтори закону обговорили це питання і не заперечуємо про те, щоб включити, і Мінфін підтверджує, на компенсацію кредитів фермерським господарствам додатково 50 мільйонів гривень. Якраз те питання, яке підняв пан Заєць.

І ми пропонуємо в цілому прийняти цей закон. Він погоджений між усіма фракціями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський.

14:07:13

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Прошу передати Рижуку Сергію Миколайовичу. Це буде пропозиція виважена від комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук.

14:07:20

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук, Фракція Партії регіонів.

Шановний Арсенію Петровичу, я цілком погоджуюся із колегами Ляшком, Ващук Катериною Тимофіївною, Миколою Томенком, що ми три тижні, багато годин кожного дня і на засіданні навіть робочої групи в уряді обговорювали всі без винятку статті і пропозиції. І цей документ, який щойно ліг, він не десятихвилинний, а він і трьохтижневий. Але ми пішли, відкинувши всі політичні там амбіції чи як їх назвати. Але для того, щоб запрацював цей закон, тому що сьогодні вересень місяць – найактуальніший місяць для селянина. І там настільки все виважено, щоб справді ці кошти отримав селянин, і щоб нам збалансувати ринок зерна.

Так що шанобливо прошу, давайте, і на комітеті я доповідав, прийняли в остаточній редакції як завершений закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Колеги, перше, що стосується законопроекту. Мені тільки принесли рішення комітету і сам цей законопроект. Давайте проголосуємо за завершення роботи парламенту до моменту голосування за даний законопроект. Я прошу голосувати.

ТОМЕНКО М.В. До завершення розгляду цього питання.

14:08:50

За-226

ГОЛОВУЮЧИЙ. За – 226. Рішення прийнято. Колеги, рішення прийнято.

Тепер друге. Я єдине, що вам хочу сказати, що є трошки питання, колеги. Один мільярд 700 мільйонів - приймається рішення за 15 хвилин. Я розумію, що комітет тривалий час це розглядав. Так з державними фінансами не може бути, люди! Я холодний від такого підходу. Мільярд 700! І ми приймаємо рішення тихенько, швиденько за п’ять чи десять хвилин. Якщо ви це вважаєте нормальним, то ви мене не переконаєте в тому, що це нормальний. Я думаю, що у Міністерства фінансів холодний піт також. Хочете голосувати, голосуйте. Давайте, пішли по повній процедурі.

Микола Іванович. Хто у нас… комітет кого визначив доповідачем? У мене немає інформації, хто визначений доповідачем. Написано, що голова комітету Деркач.

Давайте, Сергій Миколайович. Прошу.

14:09:56

РИЖУК С.М.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! Я ще раз хочу доповісти вам, що 99 відсотків цифр, які запропоновані зміни до бюджетних позицій щодо АПК, узгоджені і із Кабінетом Міністрів і практично з кожною фракцією, включаючи зараз розгляд на бюджетному комітеті. І саме тому ми як фракція Партії регіонів, яка є сьогодні і це так, в опозиції ми не пропонували, щоб три, чотири, п’ять мільярдів, а там що хоч робити Кабінет Міністрів шукай на аграрний фонд. Ми підійшли виважено, об’єктивно і погодилися пішли на цілий ряд компромісів. Що таке один мільярд на закупівлю зерна – це включення держави в ринок зерна. Чому не 2 мільярди, не 3?

Тому що на сьогодні самі свіжі дані: аграрний фонд закупив уже зерна на 845 мільйонів. І в нього ще виділили попередньо парламент і уряд мільярд двісті п’ятдесят мільйонів з статті основної і спеціального фонду і мільярд шістсот двадцять три - спецфонд, тобто має 800 тисяч тонн.

Друге. Якщо ми виділяємо мільярд, але записуємо, що не тільки на пряму продажу зерна, а під систему заставних закупівель, то це означає, що ми, зекономивши 20 відсотків зерна, коштів, вибачте, можемо купити на 250 мільйонів більше цього зерна.

І ще одне. Система заставних закупівель означає, що селянин кладе на зберігання через аграрний фонд зерно, отримує на сьогоднішній ціні 80 відсотків коштів, сіє, доглядає, розраховується з кредитами і працює з цими грошима. Але це зерно залишається його, селянина. І він, коли наступить найкраща пора для реалізації цього зерна, він дає команду фонду, що може продати моє зерно по тій ціні, яка сформувалася.

І ще одне. У нас є дуже добрий Закон про зерно і ринок зерна. І там передбачена система подвійних складських свідоцтв. І це означає, і банківська система сьогодні готова, що селянин, поклавши це зерно на зберігання, отримавши за за нього вже кошти, але він за це ж зерно може ще взяти кредит здешевлений державою. Тобто тут ми втричі виграємо.

Більше того, я хочу наголосити, що цей мільярд - це не є прямі кошти селянинові, селянин завтра їх не отримає, це держави із одної своєї кишені перекладає в іншу в вигляді державного зернового фонду. І таким чином виймає лишки зерна і дає селянинові можливості підняти ту ж саму ціну, продати зерно і бути повноцінним учасником цього ринку. Це, вибачте за деталізацію, але це надзвичайно важливо.

Всі інші позиції, ви їх перед собою бачите. Наприклад здешевлення кредитів була пропозиція 500 мільйонів, зійшлися на 250, тому що за три тижні проаналізували, Арсеній Петрович, що сільське господарство міністерство більше 250 мільйонів на здешевлення не потребує.

Те ж саме стосується і здешевлення сільськогосподарської техніки. Ми ще декілька тисяч одиниць тракторів і інших сільгосп знарядь на 30 відсотків здешевимо саме для селянина і саме для дрібнотоварного виробника, тому що крупно товарні у нас купують техніку, ви знаєте яку, закордонну і так далі.

Здійснення через здешевлення кредитів 235 мільйонів, часткова компенсація 400 мільйонів і здешевлення кредитів, я сказав, 250 мільйонів.

І ще одна позиція, яка вас зацікавить. Система міністерства аграрної політики має близько 2,5 мільйонів гектарів лісів – це колишні колгоспні ліси, які перейшли до держав і до міністерства, а 8 мільйонів має Державний комітет лісового господарства.

То ці ліси сьогодні і вчора, вони в сім разів менше фінансуються і знаходяться в дуже складному не те що фінансовому, а взагалі господарському значенні. І то державні ліси, і то державні ліси. Добавляючи ці невеликі кошти, ми вирівнюємо умови господарювання усіх суб’єктів державної власності у двох системах.

І що стосується державного комітету, і лісове господарство системи Мінагрополітики, враховуючи те, що 400 тисяч гектарів, це обліковується, а вирізали їх половину, це є лісосмуги, лісополоси, а всіх 2,5 мільйони, це дрібноконтурні ліси навколо озер, річок, бугри, пагорби і так далі, які треба державі взяти під свою опіку, і коли в нас буде закон про консервацію земель, зробити наступний крок, дати лад цьому господарству. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, прошу. Записуємося на запитання до Рижука. Гордієнко.

14:16:21

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України.

Я розумію, що ми сьогодні аграрний сектор цим надто потужно не підтримаємо, бо сьогодні ми повинні всі розуміти, що в аграрному секторі працює сам приватник, і ми підтримаємо фактично саме приватника, а необхідно підтримувати саме аграрну галузь. Я хотів би в доповідача сказати тут про ліси. Про ліси, які належали колишнім колективним сільськогосподарським підприємствам. Я хотів би привернути увагу України сьогодні до того, що ці ліси знаходяться в „Агролісі”, але безжально нищаться. Сьогодні під тим, що вони перестиглі, вони випилюються, ніякої переробки на місцях нема, і простій людини штахетини немає де купити. Майже нічого не садиться, хоча звітність по цьому є. Тому надаючи це, ми повинні знати і контролювати, і, зокрема, щось думати, щоб передати, можливо, навіть у державну власність „Держлісу” саме ці ліси і лісосмуги.

РИЖУК С.М. Я щиро дякую вам за таке не стільки запитання, як турботу. Саме виходячи з таких міркувань, ми запропонували, а порядок використання цих коштів схвалений Мінфіном, Мінекономіки, Міністерством, затверджені Кабінетом Міністрів. Але там записано 17 там з копійками мільйонів, тобто це ті кошти, які, від яких ні гаряче, ні холодно, які не справляють, що не можна навіть утримувати за державний кошт лісника, який би контролював хоч те і міг навести в лісосіці належний порядок. А коли ми це зробимо, виведемо на рівновеликі умови, то тоді і постане питання, щоб об’єднати ліси в одне господарство і таким чином навести лад.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко.

14:18:15

ДАНИЛЕНКО В.А.

Сергію Миколайовичу, Володимир Даниленко, фракція Компартії України.

Таке запитання, якось все життя я провів у сільському господарстві, але сьогодні мене турбує такий підхід наш сьогодні до тої ситуації, яка складається. Вроді ми підтримуємо сільське господарство, але ситуація слідуюча. Все-таки великі компанії забрали корпоративні права у селі і вони управляють сьогодні фінансовими потоками, товарними потоками. Ми віддаємо цим же компаніям двадцять відсотків ПДВ, які залишаємо як товаровиробники, ви розумієте, вони являються експортерами, ще получають назад, да, ПДВ возврат сорок відсотків, але до селянина, за якого ми так піклуємося, воно зовсім нічого ні копійки не доходить. Який вихід? Якийсь підхід необхідно нам міняти чи по рівню заробітної плати, чи по соціальній сфері вже ліквідовувати оці можливо і двадцять відсотків ПДВ, а можливо тим, хто займається іменно на цій території, інший підхід, але нам необхідно міняти теорію підходу до...

РИЖУК С.М. Цілком з вами погоджуюсь, що ця система фінансування і про яку ми зараз проголосуємо, щоб продовжити до кінця року, бо іншого ми не можемо зробити, вона абсолютно застаріла. І здебільшого фінансує того, кого може і не треба було б у державі фінансувати. Я дуже вдячний, що вчора прийняли закон про сільськогосподарський перепис, тому що база вся інформаційна, а на цій інформаційній базі ґрунтується і проекти, і програми економічного розвитку, у нас гніздиться на переписі 1993 року, тобто коли ще було планове сільськогосподарське виробництво, коли ми колгоспи і так далі. Тоді селянські господарства, яких сьогодні більшість і дають 85 відсотків продукції, вони давали 15 відсотків продукції, тепер дають 85 і ми навмання працюємо. Тому якщо ми зробимо такий аналіз, вивчимо ситуацію, то тоді вся на дев’ятий рік поміняти ці програми, щоб дрібнотоварний селянин отримував і міг купити трактора за довгострокові кредити...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир В’язівський.

14:20:41

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, "Наша Україна - Народна Самооборона"

Прошу передати слово моєму колезі Івану Зайцю.

14:20:48

ЗАЄЦЬ І.О.

Сергій Миколайович, у вашому законопроекті ми бачили на підтримку фермерських господарств по відшкодуванню кредитів 70 мільйонів, у проекті пана Сігала ми бачили 50 відсотків, і коли ви говорите про необхідність підтримки дрібнотоварного виробника, я з вами абсолютно погоджуюся, але я ніяк не можу погодитися з тим, що сьогодні зникли ці і 70, і зникли ці 50 мільйонів. Якщо буде ваша ласка і ми включимо цю позицію під кодом 2801460 тоді і ясно, що треба голосувати і в першому читанні і в цілому, бо сьогодні треба рятувати село і ці кошти будуть дуже потрібні. Але давайте і відверто скажемо, що треба рятувати все село, а не тільки якісь певні групи. Тому я прошу вас ці 50 мільйонів, які були в законопроекті, і це не є пропозиція з голосу, долучити до цього законопроекту і проголосувати його в цілому.

РИЖУК С.М. Я,Іван Олександрович, і вас прошу, і дякую, і народних депутатів, тому що той законопроект, який був поданий нами і фракцією Партії регіонів Присяжнюк і Рижук там були і фермерські, і це ми врахували пропозиції Асоціації фермерів Івана Томича. А в останній момент куди мені було діватися, щоб піти на компроміс, аби вже на кінець розглянути і виділити основні кошти. А зараз, коли таке розуміння депутатів, будь ласка, я цілком і повністю підтримую і взагалі кажу, що в 2009 році ми повинні побудувати бюджетну політику так, щоб дрібнотоварне виробництво отримувало 95 відсотків усіх бюджетних надходжень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович, у мене одне запитання до вас.

РИЖУК С.М. Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перше, що стосується порядку використання коштів. Тут зазначено, що цей порядок погоджується з Комітетом верховної Ради України з питань бюджету. Чи знаєте ви про те, що Президентом України було заветовані декілька актів законодавства, які містили аналогічну норму у зв’язку з тим, що комітет Верховної Ради України не має права погоджувати ніякі порядки і нікому, тому що у Кабінета Міністрів своя компетенція, у Комітету з питань бюджету своя компетенція, Верховна Рада може будь-що погоджувати, who is it Комітет з питань бюджету, щоб погоджувати порядок виділення грошей, відповідальність за який лежить виключно на Кабінеті Міністрів України.

РИЖУК С.М. Арсеній Петрович, це до мене було запитання. Дозвольте, я відповім. Я щойно на засіданні комітету з бюджету відчув цілком велику стурбованість кожного члена комітету про те, що ці кошти можуть бути використані нераціонально і розтікатися поміж пальцями. Якщо не можна записати так, як це заветував Президент, що в обов’язковому плані, то нам достатньо записати „рекомендувати міністерству фінансів і аграрної політики узгодити в зв’язку з цим порядок використання коштів”, чи поінформувати про порядок. Хай дасть нам, і на цьому буде все. Це ніякого. Це хай в порядку контролю, не контролю так інформації. Я думаю, що міністерства у нас на такому рівні солідності знаходяться, що їх не треба зобов’язувати. Порекомендувати, - вони це зроблять. І ми їм підкажемо з тим, щоб не було ніяких ловушок, щоб ми один одного не підозрювали б в якихось нечесних кроках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олег, дайте Головуючому вести засідання. Ви сказали слово „Арсеній Петрович” сім раз. Я не глухий. Сергій Миколайович, друге питання. Скажіть будь ласка, у нас виходить так. Ми маємо тепер 3,6 мільярда в аграрному фонді. Хто може дати мені статистику, по-перше, скільки використано з цих 3,7 мільярда, перше. Друге. Які у нас заставні ціни заре? І третє. Звідки взялась цифра 3,7 мільярда? От чого це не 5,7 чи не 25? От чого 3,7? Я ж зараз вам просто цифри покажу по врожаю і ви мені скажете про те, що скільки не дай, все рівно не вистачить. Звідки взялась цифра 3,6 мільярда? Де економічний обрахунок? Тут цього нема.

РИЖУК С.М. Арсеній Петрович, я вам відповідаю на дане запитання, що із цих 3 і скільки ви сказали?

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3,652.

РИЖУК С.М. Мільярд шістсот двадцять три – це спецфонд, за рахунок приватизації земель, за рахунок приватизації інших, тобто він ненаповнений, їх немає. Це, якщо розраховувати на ці кошти, то вони записані. І потім ми запитаєм чому не закупили. Нема. Є і мільярд двісті п’ятдесят. На них закуплено 840, майже 800 тисяч тонн зерна уже в державних засіках лежить і витрачено 845 млн. на вчорашній день і сьогодні 83 млн. Залишається 400 млн., які в роботі. Ми даємо ще мільярд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ви вважаєте, що цей мільярд спасе ситуацію на ринку?

РИЖУК С.М. Я вважаю, що якщо ми запровадимо, а ми тут пропонуємо систему заставних цін, то на цей крок піде дрібнотоварний виробник – селянин, фермер, який з фондом оформить не просто квитанцію, а складське свідоцтво, за яке держава несе відповідальність, і вони облікують у нього в коморі те зерно, і воно залишається його зерном, а він 80 відсотків отримує коштів, продовжує сіяти, орати, займатися своїми справами, а потім продасть, коли буде краща ціна. А яка ціна сьогодні, я відповісти не можу, тому що вона плаваюча. Це одна із позицій, коли ми не погодилися із в цілому добрими, прекрасними пропозиціями „Блоку Литвина”, що не потрібно фіксувати, скажімо, 1500, тому що сьогодні 1500, ми знаємо, як державні чиновники до цього ставляться. Вони не дадуть продати дорожче, вони скажуть: дай по 1500, вези. Тобто ми не можемо фіксувати ціну, робити мінімальну, максимальну – хай буде ринок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович, шановний, щиро дякую. Одно вам тільки скажу, ваші слова та до Бога в тому, що було сказано.

РИЖУК С.М. Дай Боже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб дійшли ці гроші до селянина, щоб вони були використані за цільовим призначенням, щоб їх не розтягнули по дорозі. Ваші слова та до Бога. Сідайте, будь ласка, Сергій Миколайович.

Олег Ляшко хоче слово – прокоментувати. Добре, 10 секунд.

14:27:30

ЛЯШКО О.В.

Арсеній Петрович, Олег Ляшко не коментувати хоче, а хочу сказати, що сенат американський, бо ви англійською мовою виражаєтесь з парламентської трибуни, то сенат американський і його комісії мають більші права у сфері контролю, ніж наша Верховна Рада. Тому ми і записали, що за погодженням з бюджетним комітетом порядок використання коштів аграрного фонду якраз і з метою, про що ви говорите, щоб воно дійшло до людей, а не осіло у кишенях невідомо кого – перекупників, олігархів, які стають мільярдерами на боротьбі із злиднями в селі.

Крім того, по фермерах. Я хотів би уточнити. Код програми бюджетної 2801460: найменування видатків надання кредитів фермерським господарствам. У обсязі 50 мільйонів гривень. Це для протоколу. Бо фермерські господарства потребують так само підтримки, як і інші форми господарювання. І ми знову ж таки пропонуємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мене менше всього обходить, як сенат американський, так і конгрес американський. От мені, відверто кажучи, менше всього цікавить, що у них проходить. Мене цікавить одне питання: законність і конституційність прийнятих рішень.

Доповідаю вам: те, що ви говорите, є формою парламентського контролю. Але форма парламентського контролю – це не узгодження актів Кабінету Міністрів. Ви робите квазіформу. Якщо ви думаєте, що парламент контролює через узгодження актів, то уряд треба помножити на нуль, хай сидять тоді тут, і будемо з ними приймати спільні постанови. Ну, у кожного своя компетенція, ми не маємо права влазити у компетенцію Кабінету Міністрів. Це порушення Конституції. Ми йому виділили бюджетом гроші – він хай мастить собі голову і плече. Він несе повну відповідальність. Потім приходить КРУ, всі інші. А ми у формі парламентського контролю маємо право викликати сюди Прем'єра, міністра профільного, висловити недовіру, прийняти відповідний закон. Але не погодження під столом з комітетом. Я ж розумію, навіщо це робиться. Це робилося 5 років тому, щоб всі мали вплив на ці гроші. Чи не так це робиться? Не так, ага, щось помінялося! Це так, щоб тримати уряд за одне місце: „Тут же у нас є наших пару господарств, треба їм ще дати”. Ну, так не робиться, так не може бути. Ну, давайте не робити дурників з самих себе.

Давайте, хто… Микола Іванович Деркач, будь ласка, доповідайте.

14:30:16

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати! Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 24 вересня 2008 року розглянув законопроект про внесення змін до Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно підтримки АПК.

Цей законопроект розроблено з метою розширення можливості Аграрного фонду для збільшення обсягів закупівель хліба до Державного резерву, що гарантує цінову стабільність та продовольчу безпеку держави. Суттєво збільшиться закупівля зерна державою за вищими цінами, щоб стимулювати рост ціни на зерно, яке закупляють у селян зернотрейдери.

Забезпечення в повному обсязі надання підприємствам АПК часткової компенсації відсоткової ставки за пільговими кредитами залученими у поточному році та за попередніми пільговими кредитами залучено в 2005-2007 роках.

Законопроект за номером 3087-1 поданий сьогодні на заміну є збалансованим за доходами і витратами та підтримується Міністерством фінансів України. Цей проект закону передбачає збільшення витрат загального фонду Державного бюджету на 2008 рік для підтримки аграрної галузі загалом на 1 мільярд 715 мільйонів гривень. З них: 1 мільярд гривень – для формування державного продовольчого резервного фонду, аграрним фондом; 350 мільйонів гривень – на бюджетну підтримку тваринницьку дотацію та державну підтримку виробництва продукції рослинництва; 250 мільйонів гривень - на здійснення фінансової підтримки підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів; 70 мільйонів гривень – на заходи з охорони і захисту раціонального використання лісів; 40 мільйонів гривень - на противоепізоотичні заходи.

За наслідками розгляду комітету з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за реєстраційним номером 3087-1, поданий сьогодні на заміну, за основу та в цілому як закон. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, записуємося, 5 хвилин запитання, відповіді до Миколи Івановича.

Сулковський, будь ласка.

14:32:50

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Микола Іванович, от є така пропозиція моя. От 70 мільйонів на, виділити на підтримку лісу, а скажіть, будь ласка, ми йдемо в зиму, мені здається, що ці 70 мільйонів було б дуже корисно, якби ми направили, наприклад, на бюджетно-тваринницьку дотацію. Це – інші питання. Вони пішли б, дійсно, на користь, а от оці 70 мільйонів, я більш, ніж переконаний, що вони просто будуть розбазарені і ніякої користі не принесуть.

Якби їх виділяти на весну, на літо – справа інша. Но сьогодні ліс садити… все, вже поїзд пішов. І практично, ці 70 мільйонів, я вношу пропозицію їх зняти, і їх закласти на 2009 рік, ці кошти. А зараз їх іменно на дотацію тваринницької галузі.

І я думаю, що поскільки такі, дійсно, пропозиції є корисні, було б корисно, щоб у першому читанні сьогодні його прийняти, і все-таки, над ним ще треба попрацювати на четвер.

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемые коллега, что касается 70 миллионов гривен … . Здесь не только высадка деревьев и так далее, хотя и осенью, вы знаете, и в октябре еще высадка, и в сентябре идет. Здесь целая гамма мероприятий. Но я также хотел бы сказать, что ваш коллега Рыжук Сергей Николаевич настаивал на том, что это необходимо. Поэтому вы как-то согласуйте. Но комитет принял решение и считает правильным.

Что касается поддержки животноводства, вы знаете, сумма 350. Поэтому в конце-концов, зал решит, как поступить с этой суммой.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко Сергій.

14:34:37

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України.

Шановний доповідачу! Я ще і ще раз вас запитую, чи від цього виграє простий саме селянин, чи виграє той, хто здійснює свій бізнес саме на селі? Чи це приведе до росту частки заробітної плати у структурі собівартості продукції? Чи збільшаться виплати по паях і інше, і інше, якщо ми надамо? Бо ми підтримуємо не селянина конкретного, ми підтримуємо той великий бізнес, який здійснює сьогодні свою саме діяльність на селі. Чи виграє від цього щось само селянин чи ні?

ДЕРКАЧ М.І. Однозначно. В какой мере – сложно сказать, но каждая статья затрагивает улучшение эффективности ведения сельского хозяйства. Безусловно, она скажется на каждом сельхозпроизводителе, в том числе, и заработной плате. Ну, не прямо на повышение зарплаты, но косвенно обязательно коснется.

Если у вас есть другие предложения по этому вопросу, вносите, мы рассмотрим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов.

14:35:39

НАЙДЬОНОВ А.М.

Прошу передать слово Катерине Семеновне Самойлик.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик.

14:35:42

САМОЙЛИК К.С.

Миколо Івановичу, я не погоджуюся з вами.

Нічого не змінить на кращу сторону ані у плані натуроплати за паями, ні заробітна платня, в деяких і багатьох населених пунктах практично про це забули. Це, не треба про це говорити. Про це мова не йде.

Але я ось за що. Сергій Миколайович сказав, що 400 мільйонів іде на 30-відсоткові відшкодування за техніку, сільгосптехніку вітчизняного виробництва. Я щось не знайшла, можливо, я не дуже уважна. Ось нещодавно, місяць тому назад, ми на Херсонщині здали тисячний комбайн „Славутич”, і там були присутні якраз і фермери, були присутні ті, хто зацікавлений у тому, щоб саме вітчизняний товаровиробник, а не якийсь міфічний аграрний фонд України, з якого немає ніякого толку і зиску нікому, ми туди виділяємо які великі гроші. То не краще збільшити...

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемая коллега, во-первых, сумма 250 миллионов. И естественно и на заводы, которые выпускают отечественные сельхозмашины.

Я не могу сказать сегодня по каждом заводу сколько, это все-таки Министерство аграрной промышленности должно. Но обязательно эта сумма будет доходить непосредственно сельхоз, кто производит сельскохозяйственную технику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

14:37:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні друзі, я хочу підтримати ці проекти законів, які є, але у мене питання. А державна компанія „Хліб України”? Чому ми зараз не розглядаємо питання, як зробити вітчизняного і державного трейдера. Чому ми сьогодні, Арсенію Петровичу, і на мій погляд, в новому аж варіанті, бо у нас є один варіант 3087-прим. і потім новий же зараз, ще раз дали, прямо зараз уже 87-прим., ще один на заміну. Тобто у нас їх три є взагалі цих з таких значком проекту.

І тут написано у 25 статті, що погоджувати з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету порядки використання бюджетних коштів на формування державного продовольчого резерву і здійснення державних форвардних, товарних, фінансових інтервенцій. Я вважаю, Арсенію Петровичу, що це правильно, тому що комітет по Конституції має контрольні функції і потім буде контролювати Верховну Раду. Це наш орган. Але в мене питання по „Хлібу України”. Скажіть, будь ласка.

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемые коллеги, функции товаров этого фонда несколько другие, чем «Хлеб Украины». Поэтому здесь функции совершенно другие. Вы почитайте оба закона и там найдете разницу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Івановичу, тепер у мене запитання. Перше. Чи погоджує Комітет з питань бюджету питання щодо виділення коштів і порядків використання коштів, які приймаються Кабміном кожний Божий день. Практично кожне засідання Кабмін приймає рішення про порядок використання коштів. Чи погоджує це бюджетний комітет?

ДЕРКАЧ М.І. Было погодження единственное по Министерству регионального развития - выделение средств на программы, касающиеся, на социальное развитие. Такой факт был.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Понятно. Это единственный раз, а інше, я памятаю чітко, як Президент заветував закон на цій підставі. Невідповідність Конституції, Закону України «Про комітети Верховної Ради».

Друге запитання. Ви як вважаете, цей закон готовий, щоб ми його розглядали в першому, другому читанні, чи вам треба буде ще час на те, щоби друге читання його розглянути?

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемые коллеги, если предложения, которые вносились, 50 добавить на миллионов гривен, тогда процедура другая.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То на второе чтение. Хорошо. Понял.

ДЕРКАЧ М.І. Но, в принципе, если Министерство финансов присутствует, согласны, значит тогда можно поставить это…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Николай Иванович.

Мярковський. Включіть, будь ласка, мікрофон йому.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, ми підтримали на засіданні бюджетного комітету законопроект 3087/1-на заміну. І з урахуванням додаткового обговорення, що стосується збільшення 50 мільйонів на надання кредитів фермерам за рахунок відповідно збільшення надходження по ПДВ, ми підтримуємо голосування цього закону в цілому. Це технічне питання, можна відредагувати його по стенограмі разом з бюджетним комітетом і юридичним нашим управлінням.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте виступи від депутатів і від фракцій.

Сідельник. "Блок Юлії Тимошенко".

14:41:01

СІДЕЛЬНИК І.І.

Уважаемые товарищи! Мы вот здесь под куполом сидим, дощ на нас не капа, не холодно і не жарко, все нормально. Люди ждут этого, селяне ждут этого закона. Поэтому я думаю, что коллеги из «Нашей Украины», которые бойкотируют принятия этого закона, они не правы. И я не знаю, как вы будете объясняться когда поедете в села по этому вопросу.

Я предлагаю принять его, вот присоединяюсь к коллегам, принять его в целом и как можно быстрее. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

14:41:47

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Наша фракція так само підтримує прийняття цього законопроекту із тими домовленостями, що на здешевлення кредитів фермерським господарствам буде виділено 50 мільйонів, це менше ніж було запропоновано попередніми законопроектами, але все рівно ці гроші треба виділяти і Мінфін бачите з ними погодився.

Ми виходимо з того, що в умовах зростання кредитних ставок невпинного росту цін, найважче сьогодні дрібнотоварному виробнику. Це фермеру і це селянину, який веде господарство на особистому селянському господарстві.

Для проведення осінніх сільськогосподарських робіт потрібні великі обігові кошти, де їх взять сьогодні дрібнотоварнику, якщо ціни на зерно менше собівартості.

Тому, якщо ми приймаємо цей законопроект, то ми повинні здійснювати підтримку для всього села, для всіх виробників. І поступимо мудро, якщо буде так, як тут домовлено у цьому залі. Зрозуміло, що механізми розподілу цих грошей не кращі і зрозуміло, що багато цих грошей не дійде до селянина, десь загубиться по дорозі. Але сьогодні така ситуація, що навіть якась копійка вливання з державного бюджету в село повинна дати якусь користь. Бо якщо ми говоримо про програми підтримки виробництва рослинницької продукції чи ми говоримо про програми підтримки тваринницької продукції, то по суті сьогодні ці програми діють в сфері підтримки великих, крупних сільськогосподарських підприємств. Але немає державних програм, які б підтримували особисто селянське господарство. Немає державних програм, які б підтримували цього дрібнотоварного виробника. І це є недолік нашого управління. Тому що багато грошей саме проходить повз руки тих, хто справді живе на цій землі, хто обробляє цю землю, хто пов’язав свою долю з цією землею, і хто, власне, виробляє дуже багато продукції дуже важливої для сільського господарства. І це те молоко і овочі, і багато-багато інших речей.

Тому в подальшому, коли ми будемо приймати Державний бюджет на 2009 рік, я просив би і Мінфін, і просив би вас народні депутати сформувати ці механізми, щоб кожна копійка, яку ми тут виділяємо, найшла свого адресата, найшла того фермера, найшла те особисто селянське господарство, а не губилася в цих посередниках, не губилася в цих трейдерах. От тоді ми виконаємо свою місію перед селом і порятуємо Україну.

Отже, я пропоную сьогодні проголосувати цей законопроект разом із підтримкою фермерських господарств в першому читанні і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик.

14:45:02

САМОЙЛИК К.С.

Я думаю, що перший виступаючий колега напрасно так казав, що хтось в цій залі не підтримає цей законопроект. Взагалі, скільки б законопроект на підтримку сільського господарства АПК не вносилися до сесійної зали, ми завжди їх підтримували. Але я, колего, хочу вам сказати, від того ситуація простої людини, простого селянина, на превеликий жаль, не змінюється, навпаки вона погіршується. Тому що ми своїми законопроектами, які ми приймаємо, я ж бачу, лобі, яке зараз дуже хвилюється, чи прийнятий буде цей закон, чи ні, бо в залі мало людей. Прийнятий, не турбуйтеся, панове, прийнятий!

Але цим законопроектом ми дійсно підтримуємо не ту людину, яка своїми руками і мозолями працюємо, а підтримуємо крупних землевласників, дійсно підтримуємо саме цю категорію.

І тому я дійсно підтримую тих, хто говорить про те, що нам треба підходити все-таки, знаєте, дуже вибірково до цього, нам треба передбачити, як підтримати і те особисте сільгосппідприємство, де людина тримає шість, вісім, або десять корівок, де вона обробляє шість, або десять гектарів землі - це обов’язково треба ж розглядати.

А не тільки розглядати, що якщо ти потужній, якщо ти монополіст, ми тобі ще й з держави грошей дамо. А якщо тим сам там корпаєшлся і надієшся на свою працю, то навряд ти щось одержуєш.

Друге питання. Я вважаю, що 100 мільйонів на відшкодування, оце 30 відсоткове, на техніку вітчизняного товаровиробника – це дуже мало. Нехай ніхто не ображається, чому ми мільярди направляємо на міфічний аграрний фонд України, який абсолютно ніде і ні в чому сільгоспвиробнику не допоміг.

Чому ми інвестуємо закордонні підприємства сільгоспмашинобудування і чому ми так скромненько, 100 мільйонів, передбачили для того, щоб допомогти 30 відсотків відшкодувати для фермера, для нашого фермера, для того, хто кожен день працює на полі.

І мені здається, Микола Іванович, нам треба дуже скрупульозно підходити до цих питань, бо ми вирішуємо питання лобістських груп і не більше, а не взагалі підтримки агропромислового комплексу України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський.

14:48:04

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановний Голово, шановні колеги, ви знаєте, я більш ніж переконаний, дивлюсь, що сьогодні так галопом всі так хочуть допомогти селу, ніби не було раніше можливості і так далі. Ви знаєте, що я вам приведу маленький приклад минулого місяця, коли уряд під стихію виділяв деяким областям на понесені збитки втрати. І ось приклад вам. У Рівненській області виділяється двадцять мільйонів сума. Шістнадцять районів. Практично стихія, Арсенію Петровичу, Арсенію Петровичу, практично стихія одна по всій області Рівненщині пройшла, одні по величині дощі пройшли і так далі, що ж получається, як пройшов розподіл двадцяти мільйонів. Дванадцять мільйонів з двадцяти виділяється практично, це мій округ попередній, Гощанський, де землі найкращі в області, найкращі і туди направляється дванадцять мільйонів на чотири господарства. Коли цікавимося, що ж там за господарства? І в ті господарства наближені чиновники, які працюють при виконавчій владі облдержадміністрації і перший заступник голови обласної державної адміністрації пан Благадир сам же підписує цей розподіл коштів, хоча заявляли всі шістнадцять районів Рівненської області, які в надзвичайно тяжких умовах живуть, райони: Зарічненський, Рокитнівський, Дубровицький, Радивилівський і всі практично без винятку райони. Але тільки один район, ще раз нагадую, найбільше забрав коштів, чотири господарства і тому я не проти, щоб і це дійсно Гощанський район отримував кошти, але я прошу і я буду ініціювати дійсно, щоб все-таки виявити істину, чому Гощанський район, наприклад, взяв з 20 мільйонів 12 мільйонів, а де самі бідові райони поділись?! Тому, що там неродючі землі, там ніби не ті однакові люди живуть і їх ось отак нечесно, недобросовісно віднеслись.

Тому я і в цьому проекті закону, Арсеній Петрович, бачу, що треба якимось чином, якщо і виділяти, прямо з першого дня серйозно встановлювати який-то контроль, бо так далі бути не може. І я прошу обов’язково, Арсенію Петровичу, направити в Рівненську область перевірити детально 20 мільйонів, які були виділені 20 чи 30 днів назад.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук.

14:51:20

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, можна сперечатись до безконечності, всі ми не вчорашні, ходимо у регіонах, в селах і розуміємо, що ця сума далеко не вирішить усі проблеми на селі, але в якійсь мірі вона зніме гостроту тих проблем. Чому сьогодні говорить за закупівлю хліба. Той мільярд, Арсенію Петровичу, не йде селянам, він як у Національному банку золотий запас тільки у пшениці, у хлібі, це державні запаси, хліб буде реалізований і назад ці кошти повертаються до бюджету. Чому ми настоювали, ми, фракція "Блок Литвина", на більшій ще сумі, тому що це не гроші, які розпорошуються, а це кошти, які дають можливість сьогодні закупити той хліб, який вони, селяни, виростили і, який сьогодні скупляють комерсанти за дуже низькими цінами, бо ніхто не купує, держава купила таку малу кількість, що не може серйозно підтримати ціну на внутрішньому аграрному ринку. І так завжди треба робити, щоб ціна на внутрішньому аграрному ринку була достатня треба виділяти на ці цілі не менше 5 млрд. Вони за кілька місяців повертаються назад у бюджет, це не кошти, які втрачаються.

Окрім того, ті кошти, які закладені, і які наша фракція особливо підтримуватиме, це дві статті, які стосуються підтримки безпосередньо товаровиробника. Це – дотація або підтримка виробництва рослинницької і тваринницької продукції. І на тваринницьку особливо продукцію це поширюється і на особисті підсобні господарства. Продав м'ясо – господар має дотацію. Звичайно, в областях є дуже багато недоречностей, зловживань, але з цим треба боротися, а не просто нічого селу не давати.

Інший варіант. Я згідна з тими виступаючими, які щойно говорили, що треба радикально міняти систему. Так, із вступом у СОТ ми від багатьох статей, які сьогодні живуть в бюджеті, маємо відмовитись, ми маємо перейти на таке фінансування аграрного сектору, яке б виключало рульове управління чиновника, різних видів відкати, а йшло прямо селянину за вироблену і реалізовану ним продукцію. Ми це можемо зробити. Ішло на підтримку родючості землі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ВАЩУК К.Т. …ішло на боротьбу з хворобами і шкідниками і у тваринництві, і в рослинництві.

Шановні колеги, сьогодні все-таки це в якійсь мірі порятунок або відсунення хоча б тих проблем, які стоять перед селом. Ми пропонуємо підтримати цей закон в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич. Включіть мікрофон.

14:55:11

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Фракція "Наша Україна” буде підтримувати цей законопроект, оскільки ми прекрасно розуміємо, що він є в кінцевому варіанті предметом компромісу. І тому, зважаючи на те, що і представники нашої фракції, висловивши свої пропозиції, змогли донести їх до авторів і вони були враховані в кінцевому варіанті, то, беручи до уваги цю обставину, а також те, що під час обговорення цього законопроекту представники нашої фракції наголошували про необхідність його голосування, у тому числі в частині підтримки фермерських господарств, оскільки це завжди було пріоритетною лінією, в тому числі нашого партійного будівництва і лінією партії по відношенню до розвитку агропромислового комплексу, у нас немає жодних зауважень і ми готові підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

14:56:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні колеги! Юрій Кармазін.

Як ви пам’ятаєте, можливо, ще в липні, коли ми вносили зміни, проводити надзвичайну сесію, у нас стояло питання і по селу в тому числі. І тоді амбіції деяких політиків не дали це зробити. І я хочу сказати, що зроблена страшна-престрашна річ тоді: тоді у людей скупили біля комбайнів по 700 гривень зерно, по 700, а це вдвічі менше, ніж треба, ніж зараз закладається. Ось, що сталося тоді. І тоді, ви пам’ятаєте, казали: „Ні, це я підпишу, це я не підпишу”. Це я звертаюся до представників апарату Президента, чи канцелярії Президента. Не грайтеся так більше з країною - це серйозні речі!

Цей ми запізнилися приймати. Цей закон є тільки пом’якшення удару по селу, пом’якшення, тому що держава нездатна сьогодні забезпечити контроль за своєю нафтопереробкою – її вже немає практично зовсім. Ви подивіться: на світовому ринку зменшились на третину ціни на нафту. Наскільки в нас вони знизились на дизельку? На 20 копійок? Все. Чому? Це наслідок того, що держава не контролює, не керує ні Антимонопольним комітетом, ні Фондом держмайна. Ось чого це наслідок, тобто виконання поганого закону.

Тепер, що стосується конкретних статей, які тут треба було приймати, звісно, давно. Я категорично не сприймаю, коли в такому поважному документі, який вже третій з’являється, ми все-таки пишемо окрему статтю для окремих людей. Ну наприклад: „розвиток тепличного господарства державного підприємства науково-дослідний виробничий агрокомбінат „Пуща Водиця”.

Шановні друзі, ну, на мій погляд, включення окремих оцих підприємств – це є просто сама, сама явна ознака лобізму, така, яка знаходить компроміс, звісно, і так далі. Але давайте не будемо цього робити, я на майбутнє прошу не робити. Нічим це підприємство не відрізняється від десятків тисяч інших, абсолютно нічим. Хіба тільки тим, що ліси там кругом вже розпродані.

Якщо ми говоримо про формування державного запасу, резерву, це треба робити. І треба узгоджувати з комітетом хоч якось прозоро це буде, хоч якось. Але коли ми говоримо про ліси і їх треба насаджувати, але в мене питання: чому тільки специфічні ліси, чому тільки ті ліси, які надані в постійне користування агропромисловим підприємствам, адже ми знаємо, що ліси ще є в кількох власників. Тобто я хочу, щоб ви дочитувались до закону, до суті, до всього. Тобто якщо всі ліси, то давайте всі ліси. Один підхід має бути, а не тільки ті, які там під певними контролями.

Я бачу, що сьогодні треба приймати його, цей закон і в першому, і в другому читанні, але надалі я прошу, без лобізму, який ви…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, значить так, ставимо зараза на голосування про прийняття в першому, а потім в другому читанні.

Шановні колеги, увага. Ставиться на голосування про прийняття за основу законопроекту номер 3087-1, поданого на заміну 24.09.2008 року про прийняття за основу. Прошу голосувати.

15:00:03

За-313

Рішення прийнято.

Тепер, колеги, для того, щоб перейти до другого читання було декілька пропозицій. Перша пропозиція Сулковського: зняти 70 мільйонів на якісь ліси. Правильно? Ставиться на голосування пропозиція Сулковського про вилучення 70-ти мільйонів на ліси. Голосуємо. 2801. 260 – код.

15:00:38

За-81

Тест пропозиція не пройшла. Зрозуміло, звідки з’явилася тоді ця пропозиція. Пішли далі. Яка пропозиція? Включіть мікрофон Івану Зайцю.

15:00:54

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, тут була пропозиція, з якою погодилися всі автори і погодився Мінфін, з тим, щоб поновити, по суті, позицію 2801-460, надання кредитів фермерським господарствам у розмірі 50-ти мільйонів, хоча було в окремому законопроекті 70 мільйонів.

Чому я виступаю у підтримку? Тому що тут норма, яка, справді, дозволяє конкретному фермеру, конкретному дрібному товаровиробнику одержати цей кредит. Тут ніхто не розкраде. Ось у чому суть.

Тому я прошу підтримати цю пропозицію, з якою погодилися і автори, з якою погодився Мінфін. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна один коментар?

Шановний Іван Олександрович, у мене запитання: а хто буде видавати цей кредит? От хто? От 50 мільйонів, куди прийти взяти кредит? До міністра фінансів? Куди, в яке місце йти?

Замість того, щоб ми підняли ставку по компенсації процентів, це мені зрозуміло, у нас там зараз 250 мільйонів. Ну, допустимо, можна поставити 300 мільйонів компенсацію процентної ставки. Як ви уявляєте, хто буде 50 мільйонів видавати кредитів? Де гроші брати, який банк? (Ш у м у з а л і) О! Національний не видає кредитів. Нащо ми завідомо пропозиції ставимо, які мертві?

Міністерство фінансів. Включіть Мярковському мікрофон.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Шановні, річ у тому, що ця програма існує, вона відповідає закону. І вже у нас затверджено 60 мільйонів гривень. А це – добавка 50 до тих 60-ти.

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Арсеній Петрович, дозвольте?

Арсеній Петрович, як на мене, дуже правильна програма підтримки фермерів, тому що є спеціально створений по Закону „Про фермерське господарство” Фонд підтримки фермерів, в який надходять кошти.

Ці фонди є, відділення фонду є в кожному обласному центрі, і це сама ефективна програма підтримки фермерів, тому що вона на зворотній основі. Я просив би підтримати цю позицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз поправку. Ставлю на голосування поправку Івана Зайця.

15:03:22

За-298

Поправка прийнята.

Ще, шановні колеги?

Катерина Семенівна Самойлик, будь ласка, мікрофон.

15:03:31

САМОЙЛИК К.С.

Ні. Ми голосуємо. І я сказала, що ми в цілому будемо голосувати, не було жодного законопроекту.

Юрію Федоровичу, я прошу дуже вашої підтримки і зменшити асигнування на Аграрний фонд на 100 мільйонів, а 100 мільйонів направити на відшкодування 30-відсоткової, 30 відсотків на виробництво вітчизняного сільгоспмашинобудування. Це невеликі гроші. Ви це знаєте, що це навіть на один зуб не попадає.

Я просила б вас... Ні, не тільки херсонські комбайни. У нас сільгоспмашинобудуванням займаються дуже багато підприємств. І просила би вас підтримати також. Не гоже, щоб бюджетний комітет це питання замовчав, забув, виключив зовсім, тому що лобіювалися зовсім інші питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Федорович, кажіть.

МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний Арсенію Петровичу, шановна Катерина Семенівна! Дуже важко приймати таке рішення, тому що Аграрний фонд він не міфічний, Аграрний фонд у цьому році завдяки вашій підтримці виконає уперше за останні три роки державне замовлення на формування державного продовольчого резерву.

Сьогодні вже закуплено понад 900 тисяч тонн продовольчого зерна, яке є в державі для того, щоб урегулювати ситуацію на ринку зерна продовольчого і для того, щоб сформувати державні продовольчі ресурси, як кажуть, відповідно до законодавства.

Сьогодні мільярд, який треба виділити в Аграрний фонд, знову ж таки, це не міфічні гроші, а це реальна підтримка тим, хто продає зерно в Аграрний фонд. Аграрний фонд купує зерно тільки в селян, ні в кого іншого він його не купує. Тому дуже важко вибирати, але як на мене, сьогодні в цій ситуації зерно, ситуація на ринку зерна вона є важливішою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули позицію міністра. Ставимо на голосування поправку. Прошу. Голосуємо поправку Катерини Самойлик.

15:05:48

За – 50.

Рішення не прийнято.

Колеги, тепер перед голосуванням в цілому, значить, я вам скажу, що немає взагалі жодних питань щодо Аграрного фонду та ідеології, тому що зрозуміло, Аграрний фонд – це оператор на ринку, який тимчасово підтримує ціну. Там тільки питання по ціноутворенню, і хто має доступ до Аграрного фонду, а хто не має доступу до Аграрного фонду. Бо трошки блудяться інколи, до того моменту, доки дійдуть до Аграрного фонду, то їх в три сосни заводять. Але це інша історія. В принципі, немає питань по комсенсації процентної ставки. Але якщо ви, тут дуже багато бізнесменів-аграрників, до речі, сидять. Було б цікаво, щоби коли ми приймали законодавство по шахтарях, пригадуєте, тут сиділи шахтарі, треба було сюди запросити селян. Тільки справжніх селян, а не селян з певних тих чи інших лобістських фірм. І ми би почули з вами, колеги, хто має доступ до цього ресурсу, а хто немає доступу до цього ресурсу. Це друга, дуже цікава інформація. А все інше, що тут передбачено, колеги, ну, вибачте, ну, в мене рука не піднімається, якісь ліси, якісь заходи, Бог його знає, що це таке. Якщо ви вважаєте, що можна так ділити бюджетні гроші, то я вам скажу, при комунізмі навіть такого не було. Ну, голосуйте.

В цілому голосується з урахуванням поправок, такого бардака. Голосуємо в цілому. (Ш у м у з а л і).

15:07:25

За – 287.

Рішення прийнято.

Закриваю засідання.