ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

25 грудня 2008 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

15:59:53

Зареєструвалися у сесійній залі 416 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Ми зараз мали перейти до розгляду проекту Закону „Про Державний бюджет України на 2009 рік”. Я мав розмову із комітетом, з головою комітету. Зараз завершують остаточне доведення до логічного завершення висновків і пропозицій. Вони будуть розмножені і десь через хвилин 40 будуть роздані народним депутатам. У зв`язку із цим я прошу, щоб ми погодились на те, щоб ми розглядали законопроекти, які визначені розкладом засідань.

Оголошується до розгляду проект Постанови про погодження місця розташування об'єктів. Доповідач – член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Павло Гнатович Сулковський. Реєстраційний номер 3257.

Шановні колеги, я поставлю на голосування пропозицію, щоб ми розглядали ці законопроекти за скороченою процедурою. Нема заперечень? Я за бюджет вже сказав щойно!

Будь ласка, Олександр Сергійович. Мікрофон. Павло Гнатович, одну хвилиночку.

16:01:09

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Мы все собрались в этом зале для того, чтобы рассмотреть бюджет, который подает правительство. Вы каждый день откладываете нам рассмотрение этого документа. И я не знаю, сколько остается времени сегодня в парламенте, если мы сейчас не начинаем его рассматривать, для того чтобы его квалифицировано обсудить и принять по нем решение. Или вы сознательно затягиваете принятие этого документа, для того чтобы в ночь под Новый год принять неизвестно что или надо получить ответ, что же происходит в конечном итоге согласно бюджета. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна відповідати? Шановні народні депутати, я щойно мав розмову з головою бюджетного комітету. Бюджетний комітет прийняв рішення: зараз потрібно, щоб розмножити і занести до сесійної зали відповідні документи. Там більше 20 сторінок висновків і рекомендацій. Як можна зараз розпочати розгляд, коли немає відповідних документів? Ще раз хочу наголосити: жодного підступного наміру у мене немає. Я, як і ви, хочу прийняти бюджет.

Павло Гнатович, будь ласка.

16:02:29

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 30 вересня цього року розглянув подані Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог статей 150, 151 Земельного кодексу України матеріали погодження місця розташування на особливо цінних землях виробничих дільниць з видобування фрезерного торфу товариства з обмеженою відповідальністю „Торфленд Україна” на дільниці торфовища „Морочна-1” в межах території Людинської сільської ради та на дільниці торфовища „Морочна-2” в межа території Сварицевицької сільської ради Дубровицького району Рівненської області.

Матеріали в повному обсязі відповідають вимогам земельного законодавства, погоджені відповідно до вимог статті 151 Земельного кодексу України з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, із землекористувачами, органами земельних ресурсів, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Подані матеріали пройшли державну землевпорядну експертизу і оцінені позитивно.

З огляду на вищевикладене, комітет пропонує Верховній Раді України прийняти зазначену постанову за основу і в цілому як постанову.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь записана.

Запитання є до нашого колеги? Є. Будь ласка, запишіться.

Скільки… Нормально буде 5 хвилин на запитання? Будь ласка, прошу записатися на запитання.

Народний депутат Гайдаєв.

16:04:36

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко, будь ласка.

16:04:42

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Ми сьогодні є свідками, як в черговий раз тут для окремих тільки комерційних структур розглядається питання щодо виділення землі для розробки того ж самого торфу.

Ну, по-перше, чому не розробляє тоді державне підприємство? Чому держава не бере видобудок такого цінного матеріалу для того, щоб, так скажемо, сьогодні контролювати і те, в яких обсягах видобувається і як розробляються ці родовища, яким чином сьогодні контролюється прибуток, сплачення податків і таке інше.

Що, ми не знаємо, що в умовах кризи, коли віддаємо комерційним ділкам, які сьогодні скидають повністю всю відповідальність на державу, а не займаються розробкою, це в черговий раз призведе до того, що буде грабуватися держава? А мова йде про рідну землю, мова йде про той же самий торф. Тому я вважаю, що треба приймати рішення і відводити землю тільки державним підприємствам, які будуть контролюватися повністю з боку держави. Дякую.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Дякую.

Я цілком підтримую вас, Петро Миколайович, тільки з однієї сторони, але хочу сказати, що оскільки я сам з Рівненщини, і я там народився, в цих краях, і хочу вам привести приклад. От господарство, одне господарство, яке я очолив, 15 тисяч гектарів, розташовані на цих 15-ти тисячах гектарів всього-на-всього, наприклад, чотири населених пункти. Ріллі з них, з 15-ти тисяч, тільки 500 гектарів. Вісім тисяч гектарів глибокого болота, де тільки дикі кози ходять і більше нічого. І ось саме ці землі, де торф’яник глибокий, дійсно відносяться до цінних земель. Чому ж ні? (Ш у м у з а л і). Тому, якщо ви хочете, Петре Миколайовичу, сказати, що я захищаю якісь там клани, ні в якому разі. Не дай Бог. Тому що в мене немає ні бізнесу, я його не захищаю. А ось, Петре Миколайовичу, те, що ви зараз підняли, якби ці люди почули там, звідки ми піднімаємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Петре Миколайовичу, щоб мені закінчити оцей виступ, щоб оті люди почули, так, то якщо у вас є до сьогоднішнього дня прихильників 10-20 Комуністичної партії, після сьогоднішнього вашого питання не буде жодного. Я гарантую. (С м і х).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Я просив би, шановні колеги, по суті законопроекту.

16:07:16

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Павле Гнатовичу, Ярослав Сухий, Партія регіонів, Запоріжжя. Аби не було підозр стосовно лобіювання якихось інтересів якихось структур, по-перше, я виступати в обговоренні не буду, я в питанні скажу. Нам потрібно підтримувати будь-який законопроект, який дає можливість створення нових робочих місць і перестати оці балачки про поганих і хороших олігархів.

Скажіть, будь ласка, якими будуть за вашими підрахунками соціальні наслідки, зокрема, якими будуть наслідки для вдосконалення соціально-трудових відносин в такому надзвичайно важкому і напруженому соціальному плані регіоні як регіон, про який сьогодні йде мова в нашому законопроекті? Що це дасть людям? Раз. Що це дасть території? Два. Що це дасть інфраструктурі, що це дасть лікарням, школам і для доріг?

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Дякую.

Ну, по-перше, пане Ярославе, я хочу таку, дякую вам за те, що ви може й не були в тих таких заболочених місцях, але ви відчуваєте. Навіть ви були. Так хочу сказати, на перших порах протягом трьох місяців не менше 150-200 робочих місць буде – раз. Вони вже готові, мають техніку до розробки, екскаватори і так далі. Вони практично не можуть на протязі двох років оце провести цю постанову. Вона вже не раз гуляла тут десь до парламенту. Не знаю з яких причин вона не проходила.

По-друге. Тут є дві сільських ради. У перше в історії в їх появляється якийсь платник податків, якась копійка в місцевий бюджет буде надходити. І тут оце ще й говорити сьогодні, що, так туди ніхто нікого не запхаєте. Хай оцей керівник фракції комуністів хай попробує поїде, хай попробує поїде і завезе ще когось у те болото, він ніколи в житті не завезе.

Появилися там на місці місцеві люди, чого блокувати. Та навпаки треба зробити це. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

16:09:37

МОВЧАН П.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний доповідачу, Павле Гнатовичу.

Ви кажете про ті деградовані землі, які в більшості розташовані на Поліссі українському. Торфи – ви прекрасно знаєте, що це величезний ресурс наший. І до того ставитися треба дуже обачно. Сьогодні просто запускати заради того, щоб створити якісь робочі місця і розбазарять це дуже швидко. Вони дуже швидко все забрекетують , все зроблять. І місцеві жителі від того не матимуть нічого.

Як на ваш погляд, якщо ми застосуємо норму рентної плати, обов’язково для тих хто населяє ці поліські землі, чи доцільно тоді можливо приймати цю постанову? Дякую.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Я вас підтримую повністю, Павло Михайловичу. Стовідсотково. Але на сьогоднішній день, послухайте, тільки в цих двох сільських радах, про які я тільки що доповідаю постанову, це рішення двох сільських рад, нараховується до трьохсот особливо цих заболочених, так званих, цінних земель для торфів. Всього на всього 23 гектари і друга 56 гектарів просять ці сільські ради на перший почин. Розумієте.

І тому я вважаю, що там роками і кіт не валявся на цих торф’янистих глибоких залежів торфів. І коли оця структура там, дасть Бог, запрацює, можете собі уявити, люди живуть без газу, зараз знищують, щоб обігріти себе, ліс цінний. Тому і для обігріву людей буде, і для органічних добрив буде підтримка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Гнатович, час вичерпаний. Сідайте будь ласка.

Шановні колеги, да, репліка. Прошу народних, репліка, Петро Миколайович Симоненко. А народних депутатів прошу записатись для обговорення. 15 хвилин буде достатньо, шановні колеги? Прошу записуватись.

16:11:41

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Я хотів би, щоб шановний доповідач все ж таки зрозумів одне, до 91-го року його рідна Рівненщина розвивалася. Розвивалися села, будувалися бібліотеки, школи, палаци культури, розвивалася матеріальна база на селі. Якраз меліорацію запроваджували і села були багатими. Сьогодні меліорація в занепаді. Людей не підтримують. А вже в селах така ситуація як і в вашому рідному, з квітня по осінь ходять босими по селу, а деякі, тільки окремі ходять взутими. А решта, так скажемо, бідує на селі. То й треба сьогодні нести відповідальність за те, що ви наробили. Бо ви хочете, щоб сьогодні у вас люди на селі тільки батраками були, у тому числі, і в доповідача, який сьогодні лобіює власні інтереси, а не державні інтереси. Тому фракція Компартії, задаючи це запитання, якраз і захищає тих, хто перетворений на рабів і на батраків у тому селі, про яке говорить сьогодні доповідач. І фракція комуністів принципово наполягає, щоб село сьогодні мало державну підтримку. Буде розвиватися якраз державна галузь на селі, тоді і село буде….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу на табло прізвища народних депутатів. Записуйтесь, будь ласка. Так, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Сергій Рижук, будь ласка.

16:13:15

РИЖУК С.М.

Дякую. Сергій Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

Шановні народні депутати, всі, хто зараз задавав запитання, і там доповідач, вони зі свого боку праві. Але ми розглядаючи це питання, повинні не з підозр і не з того, що було раніше, може, було і набагато краще, і фактично було. Але з тієї ситуації, яка сьогодні є, Комітет з аграрної політики, земельних відносин одноголосно підтримав цей законопроект, тому, справді, Полісся, Північ, Захід взагалі без роботи сидять. Це перше.

Друге. Звичайно, було б краще, якби вже ми зараз мали закон про консервацію земель, про держані землі; якби працювала система меліорації, рекультивації земель. Було б набагато краще і правильніше з цим законопроектом. Але, зрозумійте, що на Поліссі зараз, на торфовищах роблять ті самі примітивні копанки, в яких і шахтарі колишні копаються на Донбасі, шукають там кусок вугілля. То зараз люди-селяни там просто, не бажаючи цього, нівечать ті цінні торфовища.

Так що, якщо компанія краще вона була б державна, а якщо ні, то добуває належним чином. А у нас є кому контролювати, це Міністерство екології, це Комітет лісового господарства, Міністерство аграрної, є багато контролерів, аби ж вони виконували ті закони, які сьогодні є і вели себе відповідним чином як державні структури, то тоді немає особливого значення чи це буде державна структура. А чому не працює державне комунальне торфопідприємство, – це тема окремої розмови і це тема до діючого уряду, і до того, як виконують законодавство.

Тобто я до того веду, що під належним контролем нема сьогодні особливого значення, якщо будуть приватні кошти вкладені, то це дасть відповідний позитивний ефект: і буде рекультивація, і будуть землі державного запасу, і буде знову потім заліснення відповідне тобто чіткі, послідовні дії, але з чогось потрібно починати.

А наш колега Сулковський 15 років чи 17 працював головою колгоспу і він не винен, що там немає того колгоспу, сьогодні така ситуація, але він правильно ставить питання. Тому я без всякого упередження і політизації прошу вас, шановні колеги, підтримати, нехай починається, хоч непевна, робота на землях, угіддях глибокого Полісся рівненського. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Матвєєв, фракція комуністів.

16:16:21

МАТВЄЄВ В.Й.

Ну, я должен сказать следующее, что как бы ни брызгал слюной там вот докладчик по поводу коммунистов, коммунисты поддержат этот проект закона, потому что он действительно создает рабочие места. Но это не решение вопроса. Государство уже давно должно заняться этим регионом для того, чтобы там не только добывать торф, а чтобы добывать там и сапропеля - это ценнейшее удобрение, органическое удобрение, в котором сегодня нуждается не только юг Украины, но в котором, откровенно говоря, нуждается и весь мир. Там заложены миллионы тонн сапропеля, который нужно добывать, но для того нужна государственная программа. Ни одно частное предприятие, которое там будет создаваться, оно не, будем так говорить, не решит этой проблемы.

Если бы нашлась, как у автора проекта, инициативная группа, которая бы подготовила такой проект закона, коммунисты поддержали бы этот проект закона. Он лучше всех знает этот регион, пусть же он тогда готовит не только для этих двух населенных пунктов, а пусть готовит программу, хорошую программу для того, чтобы развивался весь регион. Это – первое.

И второе. Я не согласен здесь с предыдущим выступающим о том, что, значит, не виновен в том, что развалились колхозы. Я вам должен сказать, что там, где колхозы удалось сохранить руководителям в первую очередь этих хозяйств, там люди живут намного богаче, чем в тех местах, где все пущено на самотек, где без организации остались люди, занимаются на своих наделах хоть каким-то видом хозяйства. Причем колхозы и в западных областях работают прекрасно, и коллективные хозяйства, и в центре, и на юге Украины. Поэтому как раз тот, кто говорит о том, что не виновен в том, что развалились колхозы, он здесь глубоко не прав. Та система хозяйствования, которая была создана при коммунистах на селе, это самая лучшая система хозяйствования и это подтвердил весь предшествующий опыт. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, фракція „Блоку Литвина”. Мікрофон, будь ласка.

16:18:30

ШЕРШУН М.Х.

Дякую. Микола Шершун, фракція „Блоку Литвина”.

Шановні колеги, я також прихильник того, аби держава могла взяти на себе розробляти нашу сировинну базу. Але на сьогодні цього немає і будемо говорити про це відверто. Державні підприємства, які розробляли той самий торф на сьогоднішній день в занепаді, взагалі не працюють. Люди без роботи. Відповідно без зарплати. А там, де залягає торф, сьогодні бушують пожари, пожари бушують. Тому, як на мене, шановні колеги, немає різниці хто буде розробляти, хто буде створювати робочі місця, хто буде платити заробітну плату людям аби це все все-таки відбулося. Тому я просив би шановних колег підійти до цього правильно і підтримати цю постанову, проголосувати „за”, я всіх дуже прошу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Денькович, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

16:19:44

ДЕНЬКОВИЧ І.В.

Прошу передати слово Юрію Прокопчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук мікрофон.

16:19:50

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко", Рівненська область.

Шановні колеги, ну ви знаєте, сьогодні мабуть по лобістським законопроектам немає рівних цьому в сесійному залі. Одні лобіюють там пиво, інші ще що-небудь лобіюють, тепер дійшли вже до того, що спочатку розвалили найпотужніше в Україні підприємство, державне, до речі, „Рівнеторф”, а зараз просто-на-просто не місцевими органами самоврядування як це згідно чинного законодавства і відповідно до закону, як-то кажуть, діючого має бути, а вже в Верховній Раді лобіюють свої приватні інтереси. Цього допустить ні в якому разі не можна! Є дуже багато працюючих сьогодні, у тому числі, і підприємств, яким потрібно дати відповідні дозволи і вони будуть наповнювати саме і робочими місцями, вони роблять спроби, але їх просто-на-просто наша бюрократія дуже довго затримує. А цей закон, який сьогодні, точніше цю постанову підтримувати ні в якому разі не можна, бо вона є, ще раз кажу, абсолютно лобістська і абсолютно ні до чого доброго вона не приведе. Це виведення земель з запасу, це ліс, це не просто болото, це заповідники. І тому, шановні колеги, прохання не підтримувати дану постанову і дати на розгляд органам місцевого самоврядування. Люди на місцях самі краще знають, кому що і як.

І негайно також потрібно відновити державні підприємства по видобутку торфу, зібрати до кучі, тому що це знову ж таки альтернативні види палива, це, в кінці кінців, як то кажуть, наповнення бюджету, про який багато говорять, і дійсно бюджету сільських рад.

Прошу не підтримувати. І дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено.

Павло Сулковський, будь ласка. Ще раз комітет.

16:21:51

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні народні депутати, ви знаєте, дуже обідно. Я працюю в парламенті вже 7 років. Депутат від Рівненщини прийшов – перший рік працює. Оце тільки що виступав попереду мене. Виступав з Рівненщини і ще один депутат. І ви знаєте, от ви послухайте.

Три депутати від Рівненщини тільки що виступили. Просять органи місцевого самоврядування, один, другий – двох сільських рад. Пройшли всі рівні: районна рада – обласна рада. Прийшли в парламент, парламентський комітет пройшов. І ви знаєте, шановні народні депутати, це просто цирк на дроті, вибачте мені на цьому слові, це ганьба такому народному депутату, щоб свій край, хай нічого не робиться, аби щоб було тільки так, як він сказав, тобто, що там гірше, то для нього краще, не дивлячись на те, що у фракції знаходишся БЮТ. Оця політична сила приречена на майбутнє в Україні! І, я думаю, незабаром ви всі опинились з цією політичною силою на смітнику в Україні і будете пасти гусей!

Тому я закликаю поміркованих народних депутатів: підтримайте цей проект. А той, хто не підтримає, я думаю, що зараз буде дві політичні сили йти навпроти: комуністична і БЮТ. От ви опинитесь, дійсно, на смітнику незабаром.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу, спокійніше!

Справа в тім… Я дам, я дам, я бачу.

Справа в тім, шановні колеги, що це рішення має прийняти виключно Верховна Рада, що це пропозиції органів місцевого самоврядування і вже від області воно йде сюди, до Верховної Ради. Ми маємо прийняти це рішення. Якщо ми виходимо з того, що треба дати робочі місця.

Тому зараз, прізвища називались: Прокопчук, Шершун і Кравченко.

(Ш у м у з а л і)

Чиє?.. Ну, я прошу вас! Ну!.. Ще захоче хтось, будете ще говорити.

Будь ласка, Прокопчук мікрофон.

16:24:11

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги! Ну, я розумію, що декого тіло знаходиться у Верховній Раді, а розум уже давно на смітнику. Але ж я не буду, як то кажуть, уподоблюватися цьому, подібним таким заявам. Тим не менше, нехай пан Сулковський тоді озвучить прізвища, хто за цим стоїть, хто подавав законопроект і хто, дійсно, лобіює абсолютно приватні інтереси.

І прошу все-таки голову регламентного комітету також і зауважити на депутатську етику, тому що я теж можу, як то кажуть, вживати не зовсім парламентські вирази.

Дякую за увагу і прошу не підтримувати цей лобістський законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу нагадати нашим колегам, що це документ, який був підготовлений, починаючи з сільської ради, потім обласною радою, направлений до Кабінету Міністрів і Кабінет Міністрів України вніс відповідне подання до Верховної Ради України. Тому я просив би з приводу лобістських законопроектів бути більш точним і коректним..

Микола Шершун, Микола Кравченко, а потім останній буде Сулковський.

16:25:19

ШЕРШУН М.Х.

Шановні колеги! Я, перш... Шановні колеги! Перше, що я не буду говорити – „ганьба!” Я просто хочу всіх призвати до здорового глузду. Тут абсолютно немає ніякої політики. Йде мова за те, щоб ми могли створювати робочі місця, щоб ми могли платити заробітну плату людям. Ті люди, якби хтось поїхав у те село і подивився в яких умовах вони живуть, ви би сьогодні того всього не говорили.

І ще хочу сказати, що абсолютно я за цією постановою як лобіст не стою, я просто призиваю вас всіх до здорового глузду. Давайте відкинемо тут політику, давайте займемося нарешті вирішенням проблем простих, людських. І прошу проголосувати за цю постанову. Тому що вона погоджена, починаючи знизу аж дійшла до нас. Що ще треба? Люди знають за це. Сільські ради, район знає, область знає, ну, хтось у нас не знає. Ну, що зробиш? Все знати він не може. Тому я прошу проголосувати за, підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Кравченко, фракція комуністів.

16:26:30

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Я должен сказать, пояснить нашим избирателям по поводу антикоммунизма Сулковского следующее, в качестве реплики. Оно у него идет от того, что он четыре года он был в «Нашей Украине», и он ярый националист перебежал теперь в Партию регионов. И самое главное, что мне очень жаль, что Партия регионов поручила ему сегодня вести антикоммунистическую пропаганду внутри этого самого. Но это пусть Партия регионов с ним разбирается.

По поводу технологии производства. Торфяные разработки – это серьезные разработки. И если Сулковский со своим общеобразовательным уровнем председателя плохого колхоза, который он развалил, то он не сможет там вести нормальную, квалифицированную геодезическую разработку торфяника. Поэтому никогда коммунисты за такие местные фабрики, свинороем называются они, не будут голосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги.

Павло Сулковський і переходимо до прийняття рішення. Ну, які репліки, шановні колеги.

16:27:45

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні, хочу сказати, щоб народ України почув. Комуністи мене виключали з партії комуністичної декілька разів. Перше, за те, що я не давав трактори церкви розривати, будучи директором радгоспу „Старосільський”. Другий раз звільняли за те, що в селі вимирали дітки і дороги не було, і я дійшов усе-таки у 1982 році до першого секретаря ЦК Компартії України Щербицького. Другий раз мене виключали з партії. І хочу вам сказати, в „Нашій Україні” я не був. З нею я не чотири роки, а лише декілька місяців. І я, по-перше, ішов по мажоритарному округу, а не з „Нашою Україною”.

І хочу сказати, що і Кравченко, і Прокопчук з Рівненської області, ці керівники собачої будки паршивої в Україні не залишили в партії, а я залишив…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть мікрофон.

Шановні колеги, я прошу вас припинити образи один одного, будь ласка, припиніть образи.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу і в цілому Проекту постанови про погодження місця розташування об’єктів, реєстраційний номер 3257. Прошу голосувати. Прошу голосувати, шановні колеги.

16:29:23

За-214

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка, Партія регіонів – 169, "Блок Тимошенко" – 1, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 24, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 20.

Я ставлю на голосування на повторний розгляд відправити у комітет, прошу голосувати, проект 3257.

16:30:00

За-215

Рішення не прийнято. Проект документу відхилено.

Шановні колеги, прошу уваги, я поставлю на голосування пропозицію, щоб наступні законопроекти розглядати за скороченою процедурою, за винятком, зрозуміло, проекту бюджету. Прошу проголосувати. Прошу голосувати.

16:30:35

За-214

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2009 році, реєстраційній номери 3364, 3364-1. Доповідачі: голова Комітету з питань культури і духовності Яворівський Володимир Олександрович і народний депутат України Віктор Миколайович Тихонов.

Будь ласка, Володимире Олександровичу.

16:31:10

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці, шановний український уряде!

Збігає рік і ми звичайно мусимо виконати цей обов’язок означити бодай основні базові дати, які мусить українська держава і український народ відзначити у наступному році. Сформувати цей список, ці дати, повірте мені було далеко непросто. Ми орієнтувалися на кілька офіційних документів, які є – це був указ Президента ще Кучми, а пізніше був указ Президента Ющенка і було два розпорядження голів Кабінету Міністрів Януковича, а перед цим Марчука. Тобто, це ті документи, які регулюють і вибудовують той коридор у якому можна, через який можуть проходити ті чи інші дати.

Ішлося про те, що звичайно це мають бути, як правило круглі дати у першу чергу і тільки після 60 років, якщо це стосується тієї чи іншої персони, політичного діяча, культурного діяча, скажімо, чи вченого. Це був основний базовий підхід.

Крім того , ми звичайно орієнтувалися на суспільну вагу тієї дати, чи скажімо відзначення того чи іншого факту.

Я хочу тут з цієї трибуни сказати і про те, що ми орієнтувалися на те, що наступний рік фінансово буде неймовірно важкий і звичайно суспільство нас не зрозуміє, якщо ми почнемо шикувати або жирувати навколо якихось одних або інших дат.

Ще одна принципова базова думка з цього приводу. Ми намагалися, звичайно, врахувати представництво різних політичних сегментів, які є у нашому, у нашій парламентській залі.

Цей документ є у вас на руках. Я хочу нагадати і про те, що комітет звертався тричі. Звертався до …

Засідання веде ЛАВРИНОВИЧ О.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Комітет тричі звертався до фракції Верховної Ради України з проханням подати свої пропозиції. На превеликий жаль, я не буду персоніфікувати, але таких надходжень, таких пропозицій до комітету надійшло дуже і дуже мало. Цей документ є перед вами і ми, пізніше надійшов документ Єфремова, але він про нього буде доповідати. І я потім вам скажу думку комітету з приводу цього, я б не сказав, що це альтернативний, але іншого документу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. будь ласка, сідайте, будь ласка. Скорочена процедура не передбачає питань.

Я запрошую до слова Віктора Миколайовича Тихонова.

16:34:18

ТИХОНОВ В.М.

Уважаемые коллеги, особенно сидящие справа, часто декларируют то, что мы выпускаем документы или готовим материалы, которые бы, была попытка обвинить «Украину». Однако, когда я прочитал этот документ и показал своим товарищам, то совершенно оказалось в этом документе другое. И особенно после того, как Яворивский написал нам ответ, почему он против альтернативного законопроекта. Первое, что он написал, что, оказывается, там мы несколько человек, включили людей, которые родились в Луганске или в Донецке. Это причиной тому, что эти люди не могут попасть туда. Мы же подходили по другому принципу. Мы взяли, подключили сюда ученых, подключили работников музеев и они выдали нам всех тех людей и те события, которые происходили в нашей стране. 90 процентов, отдать должное, комитет отработал и включил людей. Однако была попытка включить сюда только таких людей, как Бэндэра, как Петлюра, Бандэра, да, Бандэра. Я изучил биографию Бандэры не хуже вас. Как Петлюра. Обязательно надо было включить карпатскую битву, это, это, ну, если бы это в Донбассе битва была, то ее надо было бы выключить. Но такие даты совершенно не заметили. Не заметили как 355 лет Переяславской раде, как 450 лет перемоги українських казаків на чолі з Байдою над татарами. Мы выключили от сюда таких людей, которые читают все, в том числе, сидящие здесь в зале, как Пушкина, как Владислава Титова – писателя, которого знаете, как Пахмутова, как …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Миколайович, завершуйте, будь ласка.

ТИХОНОВ В.М. И поэтому, я предлагаю от имени нашей фракции все-таки рассмотреть и принять альтернативный проект, который практически, я подчеркиваю, подходил с позиции такой, что здесь люди, которые именно будут обвинять и восток, и запад.

Прошу проголосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення.

Народний депутат Чорновіл.

16:37:22

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати, це давня ініціатива, яка виникала ще у позаминулому скликанні, щоб не приймати окремі постанови по кожному окремому випадку вшанування ювілейної дати чи пам’яті видатної постаті, об’єднати їх у всіх основних напрямках до одного документу і розробляти відповідно більш-менш план, який би дав можливість і місцевим органам влади, і Кабінету Міністрів до цього належним чином підготуватися.

В даному випадку, мені здається, що не існує серйозної проблеми, яка виникла між цими двома проектами. Вони в абсолютній більшості, я їх проглядав, перекривають один одного. В одному проекті випадають частина постатей, які є значимими для дуже великої частини українського народу, можуть не сприйматися другою частиною, але це треба підтримувати і це треба зрозуміти. У другому ж проекті випадає частина, яка десь не сприймається на іншій частині держави. Але мені здається, що у даному випадку найкращий варіант – діяти методом не відсікання, а об'єднання. Давайте зрозуміємо: іде мова про відзначення дат, які проводяться на державному рівні тільки в дуже обмежених формах, в основному, вони відбуваються з найбільш активним відзначенням на місцевому рівні. Держава дає певні вказівки, держава дещо забезпечує, це можуть бути відповідні слухання, це може бути випуском поштової марки пам'яті якоїсь події, а основні події на місцевому рівні. І тому найкращий варіант був би - об'єднати їх при підготовці до другого читання. Більше того, як на мене, найкраще було би навіть зробити, щоб не було конфлікту, об'єднання механічне, десь 80 процентів перекривається. Тих 20 процентів, що не перекриваються з одного і другого, добавити при підготовці до другого читання і дати повний об'єм, і не кидати, що там якісь речі не сприймаються політично одною частиною України, або якісь люди не народилися в Україні. Якщо їх пам'ять вшановують, треба їх включати в перелік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук.

16:39:30

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Депутатська група „За Україну!” і фракція "Наша Україна" підтримує цей законопроект. Це є спроба систематизації всіх пам'ятних дат, дуже вагомих для України. І ми щиро вдячні комітету, особисто Володимиру Олександровичу Яворівському, що перелік видатних особистостей України, котрі народилися і мають ювілей 2009 року, відкриває провідник ОУН Степан Бандера. Це дійсно величезна постать для української історії. І також до переліку включено дуже багато інших пам'ятних дат, але, на жаль, не включена пропозиція нашої фракції щодо святкування 70-річчя з дня проголошення і збройного захисту Карпатської Русі. Відповідна пропозиція надавалася депутатом Станіславом Аржевітіним. На жаль, вона не включена. Це також досить знакова позиція для України, тому що саме Карпатська Україна якраз перша зустріла і дала відсіч фашизму.

Також я повинен сказати, що ті ювілейні дати, котрі відбуваються в Україні, проходять поза межами і за активною участю народних депутатів, а також урядових організацій. Практично ці ювілеї відзначаються на місцевому рівні. Немає не фінансування, немає не підтримки хоча би організаційної, ні відповідних міністерств, інформаційного забезпечення.

Пропонується також, щоби оці дати, які ми будемо відзначати в 2009 році, насамперед, 100-річчя з дні народження Бандери була відповідна реакція саме Верховної Ради, щоби в кулуарах Верховної Ради були відкриті відповідні виставки книг, матеріалів про цих людей, щоб дійсно ми знайомство з цими матеріалами якраз об`єднували Україну, щоб мали уявлення про те, які люди народилися і працювали в Україні і возвеличували її в історії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська Алла Олександрівна.

16:41:40

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Прошу передать слово Симоненко Петру Николаевичу.

16:41:43

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые избиратели! Какое решение сейчас предполагается принять в парламенте? Решение, которое объединит народ Украины или наоборот далее будет углублять те противоречия, которые реально существуют сегодня. Я считаю, и об этом вы должны знать, что этот проект постановления предлагает решить задачу не объединение народа Украины, а, наоборот, дальнейшее углубление раскола, вплоть до того, что снова будут подняты проблемы этического противостояния и многие другие. За исключением исторических данных отдельных лиц и юбилейные даты, которые предлагается отметить, в целом, этот документ углубляет раскол. И я бы хотел обратить внимание на то, что этим документом предлагается воспитывать не на примерах подвига нашего народа, а на примерах измены, предательства и самое страшное, – на основе господствующей сегодня под руководством Ющенко националистической идеологии.

Здесь забывается в документе о том, что в следующем году мы будем отмечать 65-летие освобождения Украины от немецко-фашистских захватчиков, забывается о том, что в следующем году 60-летие воссоединения Украины, забывается о том, что у нас Королев - это тот, кто родился здесь и воспитан был как гражданин, сформировался как герой нашего народа, забывает о том, что у нее тоже юбилейная дата, забывает, что юбилейные даты у таких великих людей как тот же Семен Руднев, как и многие другие, кто освобождали Украину. Это напрочь вычеркивается. Главное – Петлюра, который еврейские погромы устраивал, он должен быть героем. Бандера, который являлся пособником фашистов, он тоже должен быть героем. И многие другие: Мазепа, который предавал наши народы, он тоже здесь героем.

Поэтому мы считаем, коммунисты, что подобную практику надо прекращать. На примерах предательства никогда не воспитываются патриоты. На примерах предателей воспитываются только предатели. Поэтому я и обращаюсь к вам, уважаемые депутаты Верховной Рады, нельзя быть предателями и воспитывать предателей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово від комітету Яворівський Володимир Олександрович.

16:43:57

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, я послухав це обговорення. І я хотів би ще раз сказати, це не є рішення Володимира Яворівського, це є рішення Комітету з питань культури і духовності, де фактично представлені всі політичні сили. Це наш колективний продукт.

Я казав, що визначитися в цих датах було дуже і дуже нелегко. Через те, є цей документ. Очевидно, ви як народні депутати мусите у цьому визначитися.

А Петру Миколайовичу скажу. Петро Миколайович, пропозиція щодо святкування 65-річчя надійшла буквально вже в останні дні. Петро Миколайович, я поставив це на голосування і комітет одноголосно підтримав. І я заявляю про те, що ми дату 65-річчя ми включаємо і будемо обов’язково… Так само, як і битва під Корсунем-Шевченківським. Ці дати є.

Я прекрасно розумів і знав, що, звичайно, тут будуть різні ідеологічні підходи. Але ми намагалися реставрувати деякі ті дати, які тривалий час були забуті. Вони є тут, і я не переконаний, що вони нікого розколювати не будуть.

Ще одне, що я хочу сказати: щодо альтернативного законопроекту. Ну, ніхто мене не переконає, що Україна повинна за свої кошти святкувати ювілей Пахмутової. Ну, по-перше, це не є така вже світова зірка, тим більше що вона ніякого відношення до України не має.

Ми дуже багато ювілеїв перенесли на місцевий рівень. До речі, ось святкування 70-річчя Карпатської Русі, яку вніс Аржевітін, ми абсолютно за те, щоб її сюди включити, тим більше, що вже є постанова Міністерства культури. Через те, визначайтеся. Я тільки хочу нагадати, що в нас уже були такі моменти, тоді, коли не проголосували з якихось політичних міркувань, за відзначення Петра Григоренка, Багряного. Я б дуже хотів, щоб український парламент піднявся над цими маленькими політичними пристрастями. Є, справді, національні дати. Це не значить, що вони всі будуть святкуватися дуже широко. Якісь на обласному рівні. Через те, я прошу проголосувати цей документ. І ні в якому другому читанні, а в першому читанні і цілком і повністю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо визначатися. Є два альтернативні проекти постанови. Я ставлю на голосування постанову номер 3364 про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2009 році. Проект народного депутата Яворівського. Прошу визначатися.

16:46:50

За-236

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 149, "Наша Україна -Народна Самооборона" – 67, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.

Розглядаємо наступне питання порядку денного – проект Постанови про відзначення 125-річчя від часу заснування Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Доповідає голова комітету Полохало Володимир Іванович.

16:47:31

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановний головуючий, шановні колеги! У 2010 році Національному технічному університету Харківський політехнічний інститут виповнюється 125 років. Проектом постанови, який зараз розглядається, передбачається реалізувати низку заходів, там ви бачите ці заходи, які не потребують додаткових видатків з Державного бюджету України.

Я хочу сказати, що університет, який був створений ще у позаминулому столітті, був першим технічним вузом на території України. Такі імена, як лауреат Нобелевської премії академік Ландау, академіки Бекетов, Бутніков, Стеблов і багато інших відомі всій країні.

Я думаю, шановні колеги, коли ми говоримо про зародження української технічної науки в галузях механіки, прикладної хімії, авіації, то це саме Харківський політехнічний інститут. Сьогодні там працює близько 200 докторів наук, професорів і 800 кандидатів наук.

Я хотів би сказати, шановні колеги, які відволікаються, тому що наука мало кого цікавить в цій залі, що цей вищий навчальний заклад входить в число п’яти-семи кращих вузів України, які треба зберегти і підтримувати. На жаль, фінансування нашої науки вузівської сьогодні зменшується. Натомість, деякі псевдовузи як такий собі технікум під назвою „Київський національний університет культури” має 142 мільйони гривень сьогодні за бюджетом на підтримку перукарів та інших важливих спеціальностей для країни, тоді як Харківський національний має майже вдвічі менше. Я звертаю вашу увагу на те, щоб ми сьогодні були дуже ретельними, уважними до того, щоб врятувати нашу науку і освіту…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПОЛОХАЛО В.І. Через два-три роки може просто припинити своє існування. Комітет наш підтримав цю постанову і я пропоную Верховній Раді прийняти цей проект постанови за основу та в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. Александровська Алла Олександрівна.

16:50:20

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины, те, кто слушает и смотрит трансляцию с Верховной Рады, я рада, что в Верховной Раде иногда бывают такие светлые моменты, когда выносятся проекты законов, бесспорно требующие поддержки всех присутствующих в зале. Мы должны помнить и знать, что будущее Украины и народа Украины будет позитивным, светлым в том случае, если у нас сохранятся такие учреждения дающие развитие интеллекту, культуре, технической культуре нашего народа, такие как Харьковский политехнический институт.

Я, бесспорно уверена, что вы все поддержите это предложение и бесспорно уверена в том, что институт заслуживает такого всенародного и государственного влияния, внимания и я надеюсь, что с учетом того, что мы сегодня проголосуем это постановление и решение будет принято позитивное. Мы с вами внесем изменения в Законе о бюджете на следующий год, который здесь в зале будет рассматриваться и обеспечим финансирование Харьковского политехнического института на достойном уровне, увеличивая в полтора раза по сравнению с теми цифрами, которые заложены в бюджете. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій Михайлович.

16:51:42

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний головуючий, прошу передати слово випускнику цього славного вузу Валерію Камчатному.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Камчатний.

16:52:03

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні колеги! Шановні політехніки! Шановні харків’яни! Перед цим була жорстка дискусія навколо того, які свята відзначати, які свята об’єднують, які роз’єднують, то я хочу свою колегу з фракції комуністів Александровську підтримати в тому, що цей законопроект саме є тим, який може об’єднати сьогодні і комуністів, і БЮТ, і Партію регіонів.

Я є співавтором цього законопроекту, я є випускником цього славетного вузу, а у фракції Партії регіонів є також випускник цього вузу, це Шенцев Дмитро - керівник обласної партійної організації Партії регіонів. Але зараз мова йде не про партійні кольори, а про те, що це дійсно той вуз, який дав світу славетні імена випускників, які працюють і на Сході, і на Заході, і цей вуз достойний того, щоб ми відсвяткували свято на високому рівні. Я дякую заранее за підтримку, я думаю, що ця підтримка буде з усіх частин мого залу, нашого залу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Григорович.

16:52:55

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Поза всяким сумнівом підтримки заслуговує і постанова, і славний вуз, ювілей якого ми будемо відзначати. Хотілося зупинитися на наступному. Один з доповідачів зазначив, що терміново треба знімати кошти з вузів культури і називали якісь там університети і так дальше.

Шановні друзі, святкуючи світлий ювілей такого гарного і достойного учбового закладу, мені би дуже не хотілося, щоб ми тут проявляли своє повне людське і політичне безкультур’я. Ми хочемо вищої культури з наших вузів і зокрема інститутів культури. А яку культуру ми демонструємо тут? А який приклад праці і культури ми показали буквально за цей цілий рік парламентської роботи, коли переважну більшість часу сиділи під трибуною Верховної Ради.

Тому підтримуючи постанову, я протестую проти того, щоб ми раптом сьогодні з одного боку брали від одних, а другим давали.

Я думаю, що і на Технічний університет Харківський і на інститути культури ми повинні дати кошти рівною рукою. Бо це наші діти, а парламентарі повинні проявити вищу культуру тут, а відтак вимагати її від наших студентів і від вузів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування проект постанови номер 2471 „Про відзначення 125-річчя від часу заснування Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут”. Прошу визначатися.

16:54:44

За-384

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо цінового регулювання, страхування ризиків, відновлення тваринництва і реалізації соціальних програм на селі).

Доповідає народний депутат України Шпак Василь Федорович. Прошу, будь ласка.

16:55:24

ШПАК В.Ф.

Шановний головуючий, шановні колеги, приставлений на ваш розгляд законопроект передбачає подальше вдосконалення механізмів державної підтримки сільського господарства, особливо в умовах вступу України до СОТ, в умовах світової кризи. Тобто, в умовах, які кардинально міняють зовнішньоекономічні фактори, зокрема адаптації сільськогосподарських товаровиробників до жорсткої конкуренції на європейському і світовому аграрному ринках. Сільське господарство як надзвичайно важлива складова економіки держави сьогодні потребує посиленої уваги і, безумовно, значно більших бюджетних коштів на його підтримку. Тому запропонований законопроект дає нове визначення державного інтернаційного фонду, який формується аграрним фондом за рахунок фінансових інтервенцій. Також чітке розмежування функцій Держкомрезерву України та аграрного фонду. Уточнено функції центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики.

З урахуванням досвіду минулих років пропонуються зміни до механізму державного цінового регулювання. Законопроектом розширено об’єкти цінового регулювання сільськогосподарської продукції та продовольства, в тому числі, на пшеницю, жито, цукор, олію, масло і інші продукти харчування. Розширено також перелік об’єктів бюджетної дотації вартості будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів, тваринницьких комплексів. Також часткова компенсація закупівлі техніки та обладнання для сільськогосподарського виробництва. Передбачено бюджетні субсидування розвитку соціальної інфраструктури на селі. Законодавчо закріплена державна підтримка господарств по відшкодуванню збитків, отриманих внаслідок стихійних явищ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

ШПАК В.Ф. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все? Сідайте.

Співдоповідь, Рижук Сергій Миколайович, будь ласка.

16:57:52

РИЖУК С.М.

Шановні колеги народні депутати! Я попрошу хвилиночку чи дві уваги, тому що, звісно, такий законопроект, він, дуже шкода, що розглядається за скороченою процедурою, тому що він складний і зачіпає дуже багато сфер життя аграрного ринку нашої держави.

Бачите, ми подали, я як співавтор і від комітету виступаю паралельно, цей законопроект ще 15 квітня. Пройшло 8 місяців. І якби у парламенті дехто не гризся, не мирився, а розглянув цей законопроект, то вже би сьогодні так гостро не стояло питання і економічної, і аграрної кризи у самому сільському господарстві , АПК в цілому. Чому? Тому що цей законопроект пропонує вісім нових по суті напрямків розвитку інфраструктури аграрного ринку. Ми тут кажемо, від першого, навіть уточнити самого поняття, що таке сільськогосподарська продукція. Далі рекомендуємо і дозволяємо виконавчій владі утворювати державний інтервенційний фонд. Ми ставимо питання про упереджуючий моніторинг аграрного ринку, щоб ззаду батогом не шклєїти??? і перед негативними фактами не зупинятися. Ми визначаємо об’єкти і суб’єкти державного цінового регулювання, розширюємо простір і спектр державного, підкреслюю, державного цінового регулювання. Більше того, ми розширюємо функції аграрного фонду, даємо йому можливості розпоряджатися цим інтервенційним фондом і, що саме головне, те, що якраз я полагаю, що і фракція партії комуністів підтримає тому, що ми тут пропонуємо від 12 до 14 відсотків виділяти коштів для фондів річного споживання продукції сільського господарства. Тобто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

РИЖУК С.М. …та критична межа продукції, яка має бути обов’язково у державних закупівлях, щоб не було критичного імпорту, щоб у нас були завжди нівелювання цих питань. Тобто шкода дуже, що ми не можемо широко, розгорнуто продискутувати цей законопроект, але я вас переконую, що давайте ми його у першому розглянемо питанні, а тоді буде можливість, обговоримо і приймемо, і це буде добрий законопроект для, дійсно, формування остаточної інфраструктури аграрного ринку.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуйтесь на обговорення.

Народний депутат Кириленко Іван Григорович, будь ласка.

17:01:06

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” підтримає в першому читанні цей законопроект. Концептуально виписано все правильно. Ми на цьому тижні і на минулому, і в минулому місяці здійснили серйозні заходи для того, щоб зробити агропромисловий комплекс, особливо його головну складову – сільське господарство – більш-менш привабливою.

Ми зберегли фіксований сільськогосподарський податок не на рік як ми завжди продовжували, а назавжди. Ми зберегли особливу систему оподаткування системою ПДВ не на рік, а назавжди. ПДВ нараховується, залишається в розпорядженні сільгоспвиробника для покращання його матеріально-технічної бази. Ми вирішили вчора голосуванням, позавчора голосуванням вирішили повну підтримку сільського господарства через особливий режим дотацій ПДВ в тваринництві, пролонгували кредити, зробили по суті заборонне мито по імпорту в Україну багато видів продовольчої сировини, яку ми самі виробляємо.

На черзі що далі? Це антикризові заходи, вони коштують для бюджету немало – 15 млрд. А далі що? В цьому законі частково відповідь є: формування інфраструктури аграрного ринку, поглиблення і модернізація технічного обслуговування сільського господарства, ринкові механізми утворення цін. Ми повинні розуміти, що в умовах кризи ліберальна економіка зазнала відчутних ударів, невидима рука ринку вже не регулює так як колись регулювала. То треба дійсно серйозні державні важелі для того, щоб провідна галузь в Україні була дійсно-таки провідною. Тому до другого читання у нас є пропозиції, які посилять цей законопроект. В першому читанні пропонуємо всім колегам підтримати. Дійсно, це серйозний законопроект, який заглядає в майбутнє нашої провідної галузі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, фракція Партії регіонів, будь ласка.

17:03:07

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Павло Сулковський, фракція

Партії регіонів, Рівненщина.

Ви знаєте, я тільки що попередньо від БЮТ керівника фракції як послухав шановного Івана Григоровича, то ніби для селян створюється і бюджет Царством Небесним. А я хочу сказати вам, шановні, треба дивитись прямо селянам у вічі і правду говорити. Ви скажіть, будь ласка, Партія регіонів, фракція Партії регіонів буде підтримувати цей закон, але цей закон абсолютно не вирішує проблем села. Ви скажіть, що бюджет, який проект бюджету вчора Юлія Тимошенко нам представляла у парламенті, із 14 мільярдів на цей рік, який не всі поставлені селу на підтримку сільгоспвиробників, на цей рік в проекті передбачається тільки 4, з яких, я переконаний, що аби б один мільярд зайшов. Це говорить, що ви у проекті бюджету передбачаєте кризову ситуацію, остаточно поставити хрест на підтримку села. І тому не треба тут говорити популістські гасла і відверто… От доповідав пан Шпак тут проект цей закон, що треба підтримувати там ті чи інші галузі. Так зрозуміло, що треба. Але ви подивіться, фінансування заходів по захисту і відтворенню та підвищення родючості ґрунтів - жодної копійки не передбачено в бюджеті. Про що це говорить? Це говорить, що нинішній уряд доведе Україну до катастрофи і поставить під загрозу продовольчу безпеку України. Чому я так говорю? Представте собі, в цьому році 52 мільйона зібрано зерна. Із них тільки 11 мільйонів продовольчого зерна, решту зерно практично фуражне. Про що це говорить? Це говорить, що це бездарна, недолуга політика уряду на чолі з Юлією Тимошенко. І тому, якщо цей бюджет буде прийнятий в такому…

Веде засідання ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги! Всі, хто записався, виступили. Вноситься пропозиція комітету. Прошу уваги! Прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” (щодо удосконалення державного цінового регулювання ринку сільгосппродукції, страхування ризиків, заходів з відновлення тваринництва і реалізації соціальних програм на селі). Реєстраційний номер 2375. Прошу голосувати.

17:06:18

За-411

Рішення прийнято.

Так, шановні колеги, є голова бюджетного комітету чи ні? Я прошу запросити голову бюджетного комітету, щоб ми перейшли до розгляду питання. І роздайте матеріали, які розмножені.

Шановні колеги, можливо, таким чином давайте: почнемо розгляд питання наступного, поки немає голови бюджетного комітету? Немає заперечень? Ну, так будемо тоді чекати, чи як? (Ш у м у з а л і) Шановні колеги, доповідати повинен голова бюджетного комітету. Будь ласка, зараз голову бюджетного комітету запросіть сюди.

Давайте зараз розглянемо тоді наступний закон: проект Закону про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні. У нас 3 законопроекти там: 3447, 3447-1, 3447-2. Два законопроекти відхилені, залишився один. Будь ласка, перший заступник міністра економіки Анатолій Аркадійович Максюта.

МАКСЮТА А.А.

Вельмишановний пане Голово, шановні народні депутати! Дозвольте доповісти коротко проект Закону про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні, який розроблений урядом і визначає… Це є рамковий закон, який визначає основи співпраці державного і приватного сектора, перш за все, в реалізації інфраструктурних проектів. І цей проект поширює свою дію, перш за все, на проекти, які реалізуються в галузі дорожнього будівництва, будівництва метрополітенів.

Хотів би сказати щодо необхідності розробки цього законопроекту. Насамперед, при реалізації великих інфраструктурних проектів, які знаходяться в державній власності, держава, не вистачає коштів для того, щоб їх реалізувати. Тому сьогодні і в країнах Європи, і в інших країнах впроваджується такий спосіб як державне приватне партнерство, де держава об’єднує свої ресурси з приватним власником і на основі цього реалізуються проекти із залученням коштів і отриманням ефекту як для суспільства, так і відповідного прибутку для приватного сектору.

В рамках реалізації державного приватного партнерства згідно запропонованого закону будуть укладатися договори концесії, оренди державного комунального майна, лізингу на управління державним та комунальним майном, інші договори.

Важливим в цьому законопроекті є чітке визначення ризиків, які несуть партнери під час реалізації угоди, гарантій, які надаються. І для прийняття цього проекту дуже важливо з тої точки зору, що ми даємо сигнал інвесторам і приймемо цей закон, який прийнятий в багатьох країнах світу, що дасть можливість інвесторам розуміти, що держава готова йти на такі угоди, готова…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Шановні колеги, прошу записатися два - „за”, два - „проти”.

А, від комітету, будь ласка, Наталія Королевська.

17:10:29

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги-депутаты, уважаемые избиратели! Комитет Верховной Рады по промышленной политике, регуляторной политике и предпринимательству рассмотрел законопроект 3447. Мы также рассмотрели два альтернативных законопроекта, поданных народным депутатом Ляпиной, народным депутатом Королевской, Шевчуком и ряда, группы депутатов.

Пришли к мнению, что необходимо поддержать сегодня единый законопроект, который мы доработаем ко второму чтению, и который сегодня ляжет фундаментом взаимоотношения власти и бизнеса. По большому счету данный законопроект – это признание бизнеса равным партнером государства. И сегодня, в особенно сложный, кризисный период, мы должны понимать и максимально использовать потенциал бизнеса для создания инфраструктурных проектов, для поддержки государственного сектора экономика, для поддержки нашей сложной коммунальной сферы. Главное в данном законопроекте, что условия диктует государство и все имущество также остается защищенным и остается в государственной собственности. Да, это определенная альтернатива приватизации, которую, к сожалению, на протяжении 2008-го, когда мы имели лучшие рынки, когда мы имели действительно возможность получить эффективных собственников, мы не использовали. Не использовал эту возможность Фонд государственного имущества. Поэтому предложен альтернативный вариант государственно-частного партнерства, когда мы можем максимально эффективно привлекать сегодня бизнес в партнерство. Такая форма работает во всем мире, и работает очень и очень актуально. Есть недоработка в данном законопроекте, что очень ограничивает сферу деятельности. Поэтому комитет единогласно принял решение ко второму чтению расширить сферу признания и применения данного законопроекта, для того чтобы сегодня местные общины, для того чтобы сегодня коммунальные предприятия имели возможность привлекать бизнес, имели возможность выстраивать необходимые условия. Поэтому главное сегодня – это возможность за счет привлеченных средств, частных средств решить социально значимые проекты, на которые сегодня так сложно найти деньги в государственном бюджете. В том же самое время это дает толчок развитию предпринимательства и сейчас в условиях кризиса и в условиях ограниченных бюджетов…

ГОЛОВУЮЧИЙ Шановні колеги, може, якщо ви не заперечуєте, поступимо в такий спосіб: приймемо за основу цей проект, а потім перейдемо до розгляду. Ну, добре, запишіться два за, два проти.

Уже час розглядати наступний законопроект. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, які записалися.

Володимир Бондаренко. Потім Юрій Кармазін.

Шановні колеги, записуйтесь.

17:13:06

БОНДАРЕНКО В.Д.

Прошу передати Бондарю.

17:13:35

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я хотів би, щоб ви дуже уважно віднеслися до цього законопроекту.

Перше питання. Там регулюється питання оренди, передачі в управління, лізингу і концесії. Всі ці питання регулюються по розподілу обов’язків Комітетом з економічної політики. Наш комітет цей законопроект не розглядав, це дуже суттєве питання, яке повинні врахувати при розгляді законопроекту.

Друге. Регулюючи це питання в цьому законі, вони йдуть в протиріччя з вже існуючими законами по цим питанням. Тобто якщо ми приймаємо цей закон, всі інші закони по концесії, по оренді, по лізингу залишаються чинними і ми не будемо знати по яким законам ми будемо регулювати ці питання. Це теж дуже суттєво, яку я прошу врахувати.

Науково-експертне управління дало, надало до цього закону дуже велику кількість зауважень і пропонує цей проект повернути на доопрацювання. Тому приймати його зараз в першому читанні навіть в варіанті Кабміну, я вважаю, передчасним. Його треба відправити на розгляд в Комітет економічний політики, подивитись уважно, які закони будуть протирічити в цьому прийнятому законі.

І ще одне зауваження. Якщо це дійсно проект, який пропонується ввести альтернативу приватизації, оренді, концесії та лізингу, то всі інші закони, які регулюють ці питання треба просто відмінити і з цим відверто виходити. Але якщо у нас все ж таки буде сприятливі умови для того, щоб починати процес приватизації, передачі в оренду і такого іншого, у нас будуть існувати ці договірні відносини, вони просто постануть на заваді впровадженню цих різних схем ефективного управління державним майном. Тому я прошу все ж таки депутатів не приймати зараз в першому читанні, відправити його на розгляд в Комітет економічний політики і повернутись до нього ще раз. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

17:15:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Прошу надати слово Ксенії Ляпіній, колезі з нашої фракції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, будь ласка.

17:15:37

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, колезі Кармазіну. Ксенія Ляпіна депутатська група „За Україну”.

Хочу звернути увагу на наступне, шановні колеги.

Дійсно, урядовий законопроект страждає на певні проблеми з юридичної точки зору. Одначе ми відкликали свої альтернативні, як на мене, краще пророблені, виключно для того, щоб єднати зусилля на перше читання. Ми знаємо, як його доробити з юридичної точки зору, щоб він не протиріччив Цивільному кодексу України.

Я поясню чому на наш погляд сьогодні це важливе питання.

Страни Східної Європи і страни бувшого Радянського Союзу сьогодні користуються цією формою поєднання зусиль на таких профільних сферах, як дороги, водо- і теплопостачання, видобуток корисних копалин і ще низка інших форм.

Сьогодні в Казахстані за такою формою працює навіть спеціальна агенція і вони успішно це використовують. Сьогодні цим шляхом іде Росія. Сьогодні цим шляхом іде Голландія. Сьогодні цим шляхом іде Чехія і інші країни.

Україна відстає, шановні колеги. Це там, де приватизація недоцільна. Недоцільна передача державного майна в іншу форму. Там можна застосовувати таку форму, як публічно приватне партнерство. Це поєднання власності держави, а також ресурсів приватного бізнесу.

Головне питання, яке є сьогодні – це легітимність вибору приватного партнера. Власне цьому і мусить бути присвячений закон. Сьогодні можливо цього всього в законі немає і недостатньо. Але ми доопрацюємо його до …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, будь ласка, фракція Партії регіонів.

17:17:39

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Це ще раз помаранчеві одні одним підтверджують, що вони нездатні підготовляти законотворчу базу, яка би принесла Україні користь. І тому сперечаються і досперечались, що Україну довели, практично, на грань дефолту і вважаю, що цей законопроект ні комітет не розглядав і його не треба сьогодні. Його треба просто відправляти. І прошу, ще хвилинку передайте Ландіку, моєму колезі. Він хоче добавити пару слів, Володимир Михайлович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ландік, мікрофон будь ласка. Будь ласка, мікрофон увімкніть народного депутата Ландіка. Будь ласка, говоріть.

17:18:29

ЛАНДІК В.І.

Спасибо, спасибо.

Вы знаете, как-то получается странно. С одной стороны, наша помаранчевая команда пытается в новом бюджете убрать единый налог, тем самым ухудшить состояние нашего мелкого бизнеса. С другой стороны, будто бы помогает путем государства с предпринимательством. Я считаю, и мы, вся Партия регионов, считаем, что это есть скрытая приватизация. Так как спешат быстрей, знают, что время их скоро сочтено будет, быстрее принять этот закон и получить в концессию, в аренду что угодно, все то, что еще они недокрали. Считаем, что этот закон недоцильный. Тем более, что они между собой даже не могут договориться. Когда, так спешат, когда полно законопроектов по выходу из кризиса, когда надо принимать бюджет, к нему изменения, а мы спешим все, что можно, быстрей докрасть, - это аморально. Мы за это голосовать не будем. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Розгляд законопроекту 3447 завершено.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Реєстраційний номер 3447. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

17:20:21

За-211

Не прийнято.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту Закону, реєстраційний номер 3447, прошу голосувати. І у тому числі, у Комітет економічної політики, в тому числі.

17:20:45

За-260

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про Державний бюджет України на 2009 рік. Комітет пропонує такий орієнтовний регламент: для доповіді – 10 хвилин, відповіді на запитання до доповідача – 5 хвилин, для співдоповіді – 5 хвилин, відповіді на запитання до співдоповідача – 5 хвилин, для обговорення і прийняття рішення – 30 хвилин. Немає застережень?

Запишіться, будь ласка, 3 хвилини. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Павло Сулковський, будь ласка.

17:21:33

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Прошу передати колезі Смітюх.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Смітюх.

17:21:39

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую. Володимире Михайловичу, скажіть, будь ласка, розглядається дуже важливий законопроект у дуже складній економічній ситуації, яка находиться сьогодні в Україні. Ви знаєте, що внесли тільки що комітетом внесено цілий ряд поправок до Державного бюджету. Депутати не в стані так швидко ознайомитися і зреагувати голосувати чи не голосувати. Тільки роздаються сьогодні в залі. Як можна такий документ ставити на обговорення, 5 хвилин на доповідь, 5 хвилин на відповіді і питання? Це непрактично, це недоцільно і це чисто принижує нашу гідність.

Тому я просив би, якщо це можливо, перенести цей важливий документ на завтра і посвятити першу половину дня розгляду бюджету для того, щоб всебічно розглянути і внести дійсно ті поправки, які важливі для нашого народного господарства. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Карпук, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

17:22:35

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Жебрівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, будь ласка.

17:22:43

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, досить дивна процедура запропонована бюджетним комітетом – прийняти у першому читанні і в цілому. Тоді нам потрібно проголосувати відхід від Регламенту ad-hok. Я думаю, що тоді треба поставити за таку процедуру голосування. Але власне, друзі, я знаю, по-різному бюджет приймали: приймали і руками, хто і двома руками голосував і так дальше. У нас бюджет як катастрофа якась, ми ніколи його не можемо розглянути по-людські, нормально, вивірено, виважено і зрозуміло Я просто хочу, колеги, щоб ви звернули до обговорення увагу на ті „хотелки”, які ви висловлювали Міністерству фінансів і вам їх записали.

І подивіться джерела фінансування, це як весілля в Малинівці, каже: „Візьми, я собі еще намалюю”. Це додатково ті мільярди, які дописали на ваші „хотелки”, якими вас хочуть завлечь проголосувати за бюджет, вони є нереальними. Через…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олійник, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

17:23:47

ОЛІЙНИК В.С.

Прошу передати слово Кириленку Івану Григоровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, будь ласка.

17:23:53

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Фракція пропонує приступати до розгляду проекту Державного бюджету. Ми розуміємо, що це не мед, розуміємо, що бюджет не найкращий, це бюджет приблизно рівня 97-го року, ми це розуміємо прекрасно.

Але правильно було сказано багатьма експертами, спеціалістами і депутатами: краще такий бюджет, ніж ніякий. Неприйняття бюджету – це одна дванадцята 2008 року. Шановні колеги, половина бюджету 2008-го – це був бюджет розвитку, а половина соціального утримання. А зараз 90 – це соціальне утримання і лише 10 розвитку. Ми не можемо ніяк піти на одну дванадцяту, це провал пенсій, це провал бюджетникам заробітних плат і так дальше, і так дальше. Не можна цього робити!

Шановні колеги, хоча б ради соціального захисту найменш захищених верств населення бюджетної сфери треба приймати цей бюджет. Прошу всіх приступити до процедури прийняття і голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Матвєєв, фракція комуністів.

17:24:56

МАТВЄЄВ В.Й.

Я хочу напомнить народным депутатам Украины о том, что мы сегодня не проголосовали за продление работы вечернего заседания. Это первое.

Второе. Я считаю, что тот Регламент рассмотрения, который предложил комитет, он смехотворный просто. Во-первых, мы не укладываемся в Регламент, то есть, до 18.15 мы не можем рассмотреть. Если бы мы в 16 начали рассматривать, может и успели бы рассмотреть. А здесь мы точно не укладываемся в Регламент.

И третье. Вы знаете, нельзя из бюджета, как предлагает предшествующий выступающий устраивает посмешище. Да, он действительно бюджет никуда не годный. Зачем его подавали такой бюджет правящая коалиция во главе с правительством? Да, проект бюджета никуда не годится, но его надо рассмотреть хотя бы по-людски, внимательно посмотреть что ж там делается. Я уже сейчас вижу, что те предложения, которые вносила фракция коммунистов, сюда не попали. Так что, это оставить без обсуждения и голосовать за первое чтение и в целом без даже высказывания своего мнения? Я категорически против рассмотрения бюджета сегодня, нужно переносить рассмотрение на завтра.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми обміняли думками з цього приводу і ми ж на Погоджувальній раді прийняли рішення, що на вечірньому засіданні будемо розглядати бюджет. Це перше.

Друге. Те, що затримались, це пов`язано було із узгодженням позицій і множенням документів.

Третє. Шановні колеги, я підняв процедуру прийняття бюджету за останні з 2000 року. Ми не повинні туди повертатися, але давайте згадаємо як приймали бюджет. Да, порушили всі терміни, але бюджет треба розглядати. Чому ж ми раніше не розглядали, а оголошували перерви постійно в роботі Верховної Ради України? Не розглядали бюджет. Тому, розуміючи справедливість, обґрунтованість тих претензій, які ви пред`являєте, тим не менше давайте розпочнемо розгляд питання.

І друге. Ми розпочинаємо зараз розгляд питання і ми повинні завершити розгляд питання, ми не можемо переривати його. Це у зв`язку з тим, що у нас не буде вистачати часу. Тому, будь ласка, до доповіді запрошується голова бюджетного комітету Микола Іванович Деркач.

17:27:21

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Шановні члени уряду та запрошені! За результатами представлення урядом проекту Закону „Про Державний бюджет на 2009 рік” у Верховній Раді Комітету з питань бюджету було доручено у дуже стислі строки опрацювати законопроект та пропозиції депутатських фракцій і комітетів до нього та підготувати пропозиції щодо його розгляду. Керуючись таким рішенням, Комітет з питань бюджету за час, що був йому відведений, провів відповідну роботу з розгляду законопроекту і вносить на ваш розгляд пропозиції до нього.

У поданому урядом законопроекті запропоновано затвердити на 2009 рік доходи Державного бюджету у сумі 237,5 мільярдів гривень, що більше на 5,6 мільярдів гривень проти уточненого плану на поточний рік. Видатки та кредитування – 268,5 мільярда гривень, що більше на 11,6 мільярда гривень проти бюджетних призначень на 2008 рік. Дефіцит Державного бюджету – 31 мільярд гривень, що становить 3 відсотка до ВВП і знаходиться в межах допустимо розміру за міжнародними стандартами.

Не можу залишити і поза увагою той факт, що обговорення законопроекту у комітеті було складним, гострим, критичним і навіть емоційним. Члени комітету, висловлюючи свою думку щодо основних показників Державного та місцевих бюджетів, були досить категоричні у їх оцінках. Так, з огляду на наявність суттєвих зовнішніх та внутрішніх ризиків, погіршення економічної ситуації наступного року, прозвучало неоднозначне бачення прогнозу макроекономічних показників на 2009 рік. Відтак критичною була оцінка доходів бюджетів, адже за умови погіршення макроекономічної ситуації можливе суттєве ненадходження коштів до бюджетів усіх рівнів.

Оцінка видатків також не додає оптимізму, оскільки з метою забезпечення коштами першочергових соціальних видатків та враховуючи обмеженість ресурсу, відбулось скорочення інших поточних видатків та видатків розвитку.

Щороку прийняття Закону про Державний бюджет висвітлює низку проблем місцевих бюджетів, про які на всіх рівнях влади знають, на всіх рівнях влади говорять, але які остаточно так і не знаходять вирішення. Цей законопроект не став виключенням, хоча у порівнянні з 2008 роком відмічається ріст доходів місцевих бюджетів на 16,9 відсотка та їх видатків на 5, 2 відсотка.

На формування розрахунків показників місцевих бюджетів значно вплинули негативні тенденції розвитку економіки країни. Залишаються незабезпеченими достатніми фінансовими ресурсами на найнеобхідніші потреби місцевих бюджетів у видатках на делеговані державні повноваження. За розрахунками Асоціації міст України і громад це складає близько семи мільярдів гривень. Така ситуація знову буде спонукати місцеву владу до відволікання коштів від виконання самоврядних функцій, насамперед, у сфері житлово-комунального господарства, яке знаходиться у катастрофічному стані. При цьому прогнозовані доходи місцевих бюджетів є надто оптимістичними, оскільки їх надходження прямо залежить від розвитку економіки країни та фінансово-економічної ситуації в регіонах. Знову виникає питання необхідності посилення самостійності місцевих бюджетів та стимулювання їх до нарощування доходної бази, забезпечення ресурсами видатків на соціальне-економічний розвиток та енергозбереження, а також на виконання державної програми з реформування житлово-комунального господарства.

І все ж сьогодні ні в кого не має виникати сумніву щодо необхідності затвердження Державного бюджету на 2009 рік до кінця року. Насамперед, для забезпечення безперебійного функціонування всієї бюджетної системи, включаючи місцеві бюджети, проведення витрат для підтримки вітчизняного виробництва в умовах розгортання фінансово-економічної кризи та інших заходів уряду щодо подолання її наслідків.

Зрештою, прийняття Державного бюджету на наступний рік має стати позитивним сигналом для економіки України, іноземних інвесторів щодо прогнозованості антикризових заходів уряду, адже можна буде передбачити конкретні дії уряду в нинішній економічній ситуації.

Слід відмітити, що за такий короткий термін усі депутатські фракції змогли узагальнити пропозиції своїх народних депутатів, представити їх до комітету і захистити своє бачення проблем, які мають вирішуватися у законопроекті.

За наслідками такого розгляду комітет знайшов порозуміння з представниками уряду щодо забезпечення збалансованості показників бюджету і підтримував найсуттєвіші, на його думку, пропозиції, які знайшли відображення у пропозиціях комітету до законопроектів, що вам роздані.

Назву лише деякі з них. Так пропонується додатково вирішити за рахунок стабілізаційного фонду такі питання: комплексний протипаводковий захист в басейні річки Тиса у Закарпатській області – 50 мільйонів гривень, придбання для Державної митної служби рентгено-телевізійних скануючих систем – 200 мільйонів гривень, придбання пожежної техніки для обладнання вітчизняного виробництва – не менш як 100 мільйонів гривень, виконання функцій столиці, включаючи будівництво метрополітену – 500 мільйонів гривень, поповнення статутних фондів державних підприємств, придбання повітряних суден на умовах фінансового лізингу. Поряд з цим вишукано можливість на фінансування забезпечення технічного переоснащення підприємств машинобудування для агропромислового комплексу – майже 80 мільйонів гривень. Державне пільгове кредитування державних сільських забудовників – 75 мільйонів гривень. Розселення та облаштування депортованих кримських татар – 50 мільйонів гривень. Капітальний ремонт операційного блоку та придбання обладнання Інституту хірургії, трансплантології імені Шалімова – 25 мільйонів гривень. Збільшення поточних витрат, спрямованих на функціонування державних органів та інших бюджетних установ. Відповідні додаткові витрати запропоновано за рахунок збільшення прогнозу надходжень податку на додану вартість із ввезених в Україну товарів, внутрішніх запозичень та повернення кредитів до державного бюджету.

Стосовно пропозицій від комітет Верховної Ради та народних депутатів, належить констатувати, що жодна з них не була сформована у відповідності з вимогами Бюджетного кодексу, тобто не збалансована. Тому ми пропонуємо направити їх до Кабінету Міністрів України для ретельного вивчення і врахування під час внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, який в сучасних складних соціально-економічних та політичних умовах будуть необхідними і навіть обов’язковими. Особливого значення надати при цьому питанням формування взаємовідносин між державним та місцевими бюджетами. З огляду на це пропонується доручити Кабінету Міністрів за результатами виконання державного бюджету за перше півріччя 2009 року, з урахуванням стану соціально-економічного розвитку України підготувати пропозиції про внесення змін до цього закону з метою забезпечення першочергових функцій держави.

Таким чином, Комітет з питань бюджету пропонує прийняти проект закону про Державний бюджет України на 2009 рік поданий Кабінетом Міністрів України, номер 3000 в першому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету, які вам роздані у поданні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіть, будь ласка, на запитання, доповідач зекономив дві хвилини ще, так що буде нам можливість більше нам питань ставити. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записались. Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

17:35:59

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Николай Иванович, вы ответственный человек с большим опытом работы, скажите, пожалуйста, как вы считаете, какие риски заложены в этом бюджете, что в нем есть положительного, будет ли, на ваш взгляд, этот бюджет выполнен и самое главное, Николай Иванович, тезис, что лучше принять плохой бюджет, чем никакой он неактуален, потому что этот бюджет уже никакой. Пожалуйста, ваше мнение.

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо, Александр Николаевич.

На комитете вы высказывали свою оценку проекта бюджета, я ее также в своем докладе отразил. Да, есть риски, прогнозы бюджета макропоказателей, а также доходов бюджета. Поэтому, если говорить о задачах и поручениях и местному самоуправлению и правительству, и нам всем надо работать над доходами бюджета, тогда он будет реальный и все профинансировано. И члены комитета высказывали предложение о том, что большая часть, к сожалению, предложение не заслуживает внимания от каждого депутата не могли из-за ресурса учтены, все-таки рассмотреть по полугодию и учесть Кабинетом Министров по каждому пункту.

Я согласен с вашей оценкой о том, что в бюджете достаточно много рисков его выполнения и по расходам. Поэтому давайте вместе работать над выполнениям проекта бюджета, который предложен, прежде всего, наполнение доходной части бюджета.

Кроме того, я хотел бы ответить на ваш вопрос, что по всем показателям, которые сегодня есть, они действительно сложно просчитаны…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ДЕРКАЧ М.І. Макропоказатели, но тем не менее мы знаем о том, что в тени находится до 25 процентов экономики Украины.

Давайте вместе этим ресурсами заниматься.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Литвинов, фракція Партії регіонів.

17:38:07

ЛИТВИНОВ Л.Ф.

Спасибо. Прошу слово передать коллеге Акимовой.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Акімова, народний депутат, фракція Партія регіонів.

Мікрофон, будь ласка, увімкніть. Мікрофон, очевидно там картку подивіться, будь ласка.

Мікрофон, будь ласка, секретаріат, будь ласка, дивіться, що там таке. Працює уже.

17:38:16

АКІМОВА І.М.

Уважаемый коллега, у меня два вопроса.

Во-первых, как вы думаете как можно голосовать за бюджет, который замораживает фактически минимальную заработную плату и минимальный прожиточный уровень на уровне 2008 года в то время, когда эти доходы были уже съедены наполовину инфляцией, и в следующем году все международные агентства планируют инфляцию 17 процентов.

И второй вопрос. Как можно поддерживать бюджет…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

17:39:19

АКІМОВА І.М.

Как можно поддерживать бюджет, который фактически ставит на колени металлургический сектор, где у нас работает полмиллиона людей. Увеличение рентных платежей корригирующий коэффициент 1,4 будет означать, фактически, 1 миллиард убытку, а значит рост безработицы, снижение заработной платы. Спасибо.

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за очень важные жизненные вопросы.

Что касается замораживания и в том числе минимальной заработной платы.

Я хотел бы сказать о встрече вчерашней где-то в 12 ночи были мэры городов, Ассоциация заседала, а затем они пришли в Бюджетный комитет.

Одно из предложений, когда, вносили они предложения увеличить на реализацию функции местного самоуправления, я назвал 7 миллиардов. Я говорю, это невозможно, баланс отрицательный и так далее.

Они сказали. Давайте плоть до того, что скажем народу правду и плоть до того, что пойдем на сокращение отдельных социальных норм и так далее. Я не хочу сказать, что я их поддержал в этом вопросе, но такие радикальные заявления были. Но я бы хотел одновременно сказать, что все-таки индексация на инфляцию, она заложена в бюджете, вы можете ознакомиться.

Что касается металлургической отрасли. Поскольку я из Днепропетровской области и хорошо знаю, да, это коэффициент на сегодня для … и всех остальных, даст серьезно и они потеряют. Но было время, и я в этой части, кстати, Колесникова поддерживал, давайте найдем…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ДЕРКАЧ М.І. ...удар именно по коэффициенту 1, 435 там, так? Но не найдено было для баланса ресурс чем можно это покрыть. Просто его убрать. Появляется, вы понимаете, отсутствие ресурсов. Предлагайте, пожалуйста, согласно статьи 40 Бюджетного кодекса, если мы что-то убираем с доходной части, предложения, где мы найдем ресурс или по расходам. Тогда я буду на вашей стороне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Матвєєв, фракція комуністів.

17:41:30

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу передать Адаму Мартынюку, фракция Компартии.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, мікрофон.

17:41:34

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. Шановний Микола Іванович, ви вже, відповідаючи на запитання колеги, як ми зачепили ту проблему, я хочу підняти, бо я також мав можливість поспілкуватися із представниками Асоціації міст і громад України, які криком кричать про свої болі і справедливі болі. Дійсно, їм не вистачає на виконання своїх делегованих повноважень 6,7 мільярда гривень. Важко знайти. Але треба шукати. Ну, якщо не знайти цієї суми, то давайте хоча б подумаємо про те, як би їм перевести замість спеціального фонду в загальний фонд те, що стосується на витрати на газ компенсації, витрати на проведення Євро-2012 і збереження енергозабезпечення, енергозбережень.

І ще одна проблема. У нас колись була практика, я їх абсолютно підтримую, що 50 відсотків того, що вони перевиконують, збираючи бюджети, треба повернути їм назад. У них буде якийсь стимул. Давайте хоча б ці мінімальні якісь…

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос, Адам Иванович. Что касается перевести со специального фонда в загальный фонд, ну, на сегодня это нереально. Я честно, прямо скажу вам, нереально на сегодня. Действительно, что нужно заниматься и наполнять специальный фонд для того, чтобы профинансировать. Но я полагаю, что все-таки мы по полугодию можем, если будет такая воля народных депутатов, можем вернуться. Если не в 6,7 найти миллиардов гривен, то, в конце концов, значительно повысить расходную часть бюджета. Над этим будем заниматься и в бюджетном комитете.

Что касается оставить 50 процентов их перевыполнение. Если в этом году оно действительно было, то на следующий год, вы знаете, только в 600 с лишним бюджетом они находятся в межбюджетных отношениях будет зависеть от Государственного бюджета. И боюсь, что там перевыполнения такого и не будет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів.

17:43:40

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемый Николай Иванович, я просил бы вас ответить на такой вопрос. Возможно, я просто не смог в ваших материалах найти следующее. Каким образом отмечена бюджетная программа утилизация твердого ракетного топлива и утилизация обычных боеприпасов на дальнейшее их выкорыстовування, вернее, непригодных к выкорыстовуванню та збереженню? Речь идет о чем? Очень серьезный там арсенал вооружений. Один взрыв в Богдановке, вчера нам комитет приводили, 6 миллиардов гривен забрал из резервного фонда Кабинета Министров на ликвидацию последствий. Если там рванет, то Чернобыль действительно будет отдыхать. Поэтому я бы просил вас объяснить, принималось ли какое-то решение по этому вопросу.

ДЕКАЧ М.І. Сегодня на комитете коллега Алла Александровна поднимала вопрос по Павлоградскому химическому заводу. Что касается утилизации твердого топлива, там есть проблема. Сумма минимальная, она на зарплату и не полностью удовлетворяет. И коллега подходил с Павлограда, депутат. Эта проблема из проблем. Думаю, что если такое поручение будет, здесь представители уряда есть, давайте посмотрим с каких статей уменьшить и здесь увеличить. Я полностью поддерживаю, зная эту проблему.

Что касается Богдановки, действительно аналогия, там сумма предусмотрена, но также она, к сожалению, сокращена, как и все другие расходы, на жаль.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, час вичерпаний. Ну, тут ще велика кількість людей записалась. Час вичерпаний. Шановні колеги, у нас же процедура затверджена, ми не можемо міняти зараз.

Будь ласка, від Кабінету Міністрів хто буде виступати? Прошу вас. Анатолій Іванович Мярковський.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Вам сьогодні подано на розгляд у першому читанні проект Закону про Державний бюджет на 2009 рік. Я хотів би наголосити на деяких принципових речах, які ми врахували при підготовці цього проекту закону.

Ну перше, це те, що ми в повному обсязі врахували в межах діючого законодавства усі видатки на соціальні виплати. Зокрема, збільшено на 2,9 млрд. гривень допомогу при народженні дітей. Крім того, ми збільшили видатки, які пов'язані із запровадженням розміру мінімальної заробітної плати, вона збільшена, і на кінець року 2009-го має складати з першого грудня 669 гривень. Обсяг ресурсу, який збільшено на такі виплати з урахуванням доплатного механізму складає 7,8 млрд. гривень.

Ми повністю врахували в проекті закону видатки на розмежування пенсійних виплат між Державним бюджетом і пенсійним фондом. Крім того, передбачено на покриття дефіциту Пенсійного фонду додатково 13,1 млрд. гривень. Крім того, передбачена стаття, яка діє і в цьому році щодо покриття касових розривів Пенсійного фонду протягом 12 місяців. Збільшено також виплати на грошове забезпечення військовослужбовців на 790,7 мільйонів гривень. Передбачено додаткові обсяги видатків на виплату стипендій 1,4 мільярди гривень, також враховано видатки на 1 мільярд гривень фонду гарантування фізичних вкладників відповідно вклади фізичних осіб і відповідно до прийнятого закону. Можна сказати, що ми збільшили видатки на розвиток і утримання автомобільних доріг з урахуванням того закону, який був прийнятий у Верховній Раді. Передбачено надання гарантій „Укравтодору” на будівництво метрополітенів і на інвестиційні проекти в сумі до 37 мільярдів гривень.

В наступному році передбачається залучити на рівні діючому 2008 році обсяг видатків на енергоносії, передбачивши при цьому, що фізичні обсяги таких енергоносіїв з урахування програм по енергозбереженню і по економії коштів мають бути на 20 відсотків скорочені.

Передбачено на 23 мільярди гривень стабілізаційний фонд. На наш погляд, це є реальними джерелами фінансування і обсяг дефіциту бюджету виключно пов`язаний із фінансуванням інвестиційних проектів.

Крім того, передбачено скорочення не першочергових видатків по всім бюджетним сферам, зокрема скорочення на 10 відсотків видатків на утримання органів влади і самоврядування.

Ми уважно провели роботу з Комітетом з питань бюджету і протягом останніх 2 днів ми повністю підтримали ті пропозиції, які напрацьовані у бюджетному комітеті. Я думаю, що з урахуванням цих пропозицій уряд підтримає прийняття закону про Державний бюджет в першому читанні та в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запишіться, будь ласка, на запитання до співдоповідача. Так, на табло прізвища народних депутатів, що записались.

Михайло Папієв, фракція Партії регіонів.

17:50:14

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановний Анатолій Іванович, ви знаєте, у мене таке враження, що ви самі вірите в те, що ви говорите, особливо за Пенсійний фонд. Я хотів би привернути увагу до статті 46 Закону України про Державний бюджет, яким ви відновлюєте такий ганебний показник, як рівень забезпечення прожиткового мінімуму. При цьому 187 гривень – це для непрацездатних осіб, 200 гривень – для інвалідів. От ви можете собі уявити інваліда, який в цей час буде виживати на 200 гривень? Так само, як ви заморожуєте мінімальну заробітну плату, так само ви заморожуєте мінімальну пенсію. І в той же час ви говорите, що ви підтримуєте висновки комітету, який збільшує асигнування на організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента на 89 гривень.

Ви говорите, що немає грошей людям на те, щоб підвищити мінімальну заробітну плату, мінімальну пенсію - і в той же час 89 мільйонів знаходите на фінансування діяльності…

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

Щодо статті 46, то я хотів би сказати, що це є вимога закону, і ми зобов’язані у Законі про Державний бюджет передбачати норму, якою визначається рівень забезпеченості прожиткового мінімуму. І ця норма діє, ну, мабуть, років 8 уже. І таким чином ми визначаємо нашу соціальну політику.

Що стосується мінімальної зарплати і соціальних стандартів, то я в доповіді своїй назвав, що ми збільшили видатки на ті першочергові соціальні виплати, які передбачаються законами, в тому числі на Фонд заробітної плати, на виплату допомог, пенсій і стипендій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ар’єв, фракція „Наша Україна”.

17:52:05

АР’ЄВ В.І.

Прошу передати слово депутату Куликову Кирилу Борисовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Куликова, будь ласка.

17:52:12

КУЛИКОВ К.Б.

Дуже дякую. Я вже вносив ці поправки на бюджетному комітеті, ми обговорили ще раз. Я хочу внести поправку до додатку першого щодо Державного бюджету: збільшити обсяг надходжень до Загального фонду на 500 тисяч від виконання нового Закону „Про дорожній рух” і збільшити (додаток другий) на Міністерство внутрішніх справ про видатки на оплату праці. Те, що вчора у нас відбулося, десь приблизно 17 тисяч рапортів від сотрудніков МВС поклали на стіл, те, що професіонали уходять з МВС. Ми знаємо, що наступний рік дуже тяжкий, і ми вважаємо, що кожний буде звертатися за допомогою до правоохоронних органів. То давайте їх підтримаємо і давайте приймемо дуже важливу поправку.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

Хоча Міністерство фінансів на початковому етапі і не підтримувало зазначену пропозицію, але ви також помилилися, тому що сказали 500 тисяч, а, насправді, він має мільйонів. Тому ми могли б рахувати 500 тисяч. Але після додаткового опрацювання цих питань і консультації в уряді ми пропонуємо підтримати цю пропозицію, збільшивши на 500 мільйонів гривень доходи від надходжень штрафних санкцій і збільшивши видатки на грошове забезпечення з одночасним передбаченням статті відповідної у бюджеті, аналогічної норми, яка… ми прийняли при змінах у 2008 році.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

17:53:44

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Анатолий Иванович, у меня к вам несколько вопросов. Первое, скажите, пожалуйста, почему министр финансов не докладывает этот вопрос? А если вы думаете, что зал и страна не знает, то я вам скажу, все всё знают: у министра хватило совести не подписать этот бюджет, в котором нет ни одной правдивой цифры. Вы почему не говорите правду, что регионы в этом году недополучили 50 процентов на газификацию, а в следующем году не получат ни копейки? Вы почему не говорите правду, что ваш основной ресурс, так называемый «стабилизационный фонд», который наполнен реальными деньгами на 10 процентов? Поэтому когда это правительство начнет говорить правду? Вы же честный порядочный человек. У какого «Сірка ви очі позичали”, чтобы выходить и докладывать то, что нельзя доложить?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Спасибо.

Но меня визначили доповідачем в бюджетному комітеті, тому я і відповідно виконую свою функцію.

По другій позиції, що стосується міжбюджетних трансфертів на 2008 рік, то відповідно до постанови 1036. Ми написали, що пріоритетними у завершенні бюджету 2008 року є розрахунки між державним і місцевими бюджетами. Ми до єдиної копійки віддамо кошти, якщо є зареєстровані відповідні зобов’язання і виконані роботи. В наступному році ми передбачаємо ці види робіт за рахунок коштів стабілізаційного фонду і є ряд норм у законі про бюджет, які, на наш погляд, зможуть забезпечити виконання цих планів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Маньковський, фракція Партії регіонів.

17:55:43

МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В.

Прошу передати слово народному депутату Рижуку Сергію Миколайовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук. Мікрофон, будь ласка.

17:55:51

РИЖУК С.М.

Дякую, Сергій Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

Шановний доповідачу, вже не стільки для вас як для селянства і навіть не для селянства, я назву цифру для всіх тих, хто ще спроможний тричі на день прохарчуватися, що видатки на розвиток агропромислового комплексу ви пропонуєте зменшити, вслухайтеся всі разом депутати, в шість разів. Ну, в шість разів, так в шість, все рівно вже сільського господарства немає, ви вже завезли тридцять тисяч тонн сала і так далі, обрізків, да. Навіщо вам сільське господарство. Але скажіть, будь ласка, 10 мільйонів всього-на-всього була програма на оздоровлення дітей працівників сільського господарства, тієї дитини з глибокого там Полісся чи будь-якого, для чого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка, шановні колеги.

17:56:57

РИЖУК С.М.

Тобто при всьому розумінні кризи, але для чого ви ліквідували цю статтю. Це про совість ми говоримо, чи про геноцид? Що тут є? Будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Що стосується видатків на АПК, то ви, мабуть, коли рахували рази, не порахували норму статті 76, де визначено, що додатково до тих видатків загального фонду буде передбачено 2,2 мільярди гривень за рахунок коштів спеціально фонду бюджету. Крім того, ми зберігаємо ряд преференцій податкових для сільськогосподарських виробників у наступному році.

Що стосується оздоровлення, то у нас є відповідні програми, крім МінАПК, є програми Мінмолодьспорту і вони матимуть право ці категорії людей на загальних підставах як і працівники інших професій отримувати відповідну фінансову підтримку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую, Анатолій Іванович, сідайте, час вичерпаний.

Шановні колеги, ми тут маємо певну колізію, що я можу проголосити тільки продовження на 15 хвилин, але водночас ми повинні завершити розгляд питання. Тому я просив би вашого розуміння, що ми маємо завершити розгляд цього питання.

Шановні колеги, прошу записатися на виступи, у нас, як було домовлено, 30 хвилин на виступи. Тому спочатку представники фракцій, а потім народні депутати, така нерівність буде. По три хвилини у нас виступи. Прошу записуватись. Прошу на табло показати, народний депутат Яворівський, будь ласка.

17:59:04

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я прошу передати слово представнику нашої фракції, заступнику голови Бюджетного комітету пану Кирильчук.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

17:59:25

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановний, шановні депутати! Шановні члени уряду! Шановна президія! У нас дуже важливий момент зараз в історії роботи Верховної Ради. Ми або підемо на деякі поступки, або можемо розійтися не прийнявши бюджету, третього не буває.

До бюджету є чимало претензії і їх завжди було багато, ідеальних бюджетів не було і видно не буде, завжди комусь малувато, комусь щось не вистачає, хтось не задоволений. Але давайте поглянемо на нас самих. На Верховну Раду, яка працює лише третій тиждень більш-менш нормально, але і то з великими потугами.

Чому Верховна Рада не розглянула згідно Регламенту поданий Кабінетом Міністрів перший проект Закону у вересні місяці? Якби ми його тоді розглянули, сьогодні ми внесли лише б зміни і поправки, і не було б таких колізій і так скандалів, і таких незадоволених, які є сьогодні.

Чому всі сьогодні кажуть: мало того, мало того, мало того, мало тому, мало на те і так дальше? А виникає зразу інше питання. А чому так погано підтримується законопроект, який є бюджетонаповнюючим?

Приклад. Було конкретне питання. Податок на надлишкову нерухомість? Я б її так назвав. Надлишкову. Не проголосували. Чому не проголосували? А тому що це як кажуть більш-менш напевно особисте питання.

Я думаю, що безвихідних ситуацій не буває. В нас є можливість протягом першого кварталу повернутися до цього бюджету, опрацювати як слід. В цей момент увійдуть в дію бюджетонаповнюючі закони. Крім того, ми зорієнтуємося як буде вести себе Національний банк і конкретно гривня по відношенню до долара. В нас є можливість тоді зорієнтуватися і поправити дуже багато тих проблем, які сьогодні виникають. Але як ми можемо на 1 січня залишити без пенсії, без заробітної плати інваліда, пенсіонера, багатодітну сім’ю, вчителя, лікаря, які буквально з 5 січня по 20 повинні одержати пенсії.

Значить, треба … Сухого ще ніколи ніхто не перекричав. Так, що …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олег Зарубінський, будь ласка. У нас не вистачає часу. Час вичерпаний. Олег Зарубінський. Ну, будь ласка, одне речення.

КИРИЛЬЧУК Є.І. Через то я призиваю всіх підтримати цей законопроект і дати хоть маленьку якусь надію або подарунок, або сподівання для людей внизу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Наступний буде виступати Васильєв, Партія регіонів, чи хто буде виступати від Партії регіонів?

18:03:14

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Всі кажуть, що бюджет складний. Я додам, він кризовий. Причому він кризовий як за змістом, так і за формою. За формою його прийняття, зрозуміло, які події були і Верховна Рада не працювала протягом 11 місяців, тільки 2 тижні працює. Але він кризовий щодо свого змісту. З іншого боку, я не можу не висловити здивування певного, коли депутати, які мають своїх представників в уряді, причому, половина уряду в день прийняття бюджету висувають законопроект і голосують за нього, який потребує 20 мільярдів додатково вище, ніж баланс. Я не розумію таких позицій. Це не моральні позиції.

Тепер щодо змісту деяких статей. Шановні представники уряду, в статті 6 сказано, що установити джерелами формування спецфонду Державного бюджету на 2009 рік акцизний збір як з вироблених в Україні нафтопродуктів, так і з ввезених на територію України. Є логіка? Хоча складно, але логіка є. Але тут є третя позиція. Ввізне мито на нафтопродукти. Це в нинішніх умовах, коли із шести нафтопереробних заводів українських три стоять, три працюють, не будучи модернізованими і не виробляють тих нафтопродуктів і дизелю, є чотири, є п’ять, які сьогодні потребують десятки мільйонів українців. На кого це вплине? Перш за все, це вплине на споживачів. Це значить, що літр 95-го бензину якісного і навіть 92-го буде збільшений в ціні на півтори-дві гривні. І це дійсно так. Бо там іде ПДВ, там є збільшений акциз, що є нормально. Але ще з’являється мито. Я хочу уряду підказати як можна з цієї колізії вийти. Треба як і нафту, як це часто було, в умовах сьогодні неспроможності наших місцевих українських нафтопереробних заводів нафтопродукти по певним позиціям перевести теж у частину критичного імпорту. Інакше ми будемо користуватися лише дизелем і неякісним 76 бензином.

І ще. Від Комітету з питань прав людини була вчора подана у бюджетний комітет пропозиція щодо збереження того, що було у вересні місяці виділено на Мінкульт півтора мільйони гривень, всього півтора мільйони гривень на підтримання, на збереження традицій різних народів, які проживають в Україні. Сьогодні ця цифра знаходиться – тільки 150 тисяч, було півтора мільйони.

І ще один момент, що стосується Держкомнаца. Я висловлюю позицію профільного комітету. Ми просимо все-таки, що півтора мільйони як це і було, було виділено, збільшення на газети національних меншин. Нам зараз треба спокій у країні, у тому числі і міжнаціональний спокій.

Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович Азаров, фракція Партії регіонів. Підготуватися представнику від фракції „Наша Україна – Народна Самооборона”.

18:06:20

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты! Мне, конечно, удивительно, как на полном серьезе бюджетный комитет вносит такой законопроект. Хотя бы, прежде всего потому, что за последние несколько дней проголосовано целый ряд законопроектов, которые разбалансировали как доходную, так и расходную статью бюджета. Я задаю вопрос простой: «правительство что будет делать с этими законопроектами: 3353, 3430 и так далее?» Что снова пересматривать бюджет?

На конец самое главное. Этот бюджет не решает проблему в условиях кризиса чрезвычайно важную – это проблему социальной защиты. У меня есть много аргументов, но я вам советую прочитать высновок Научного управления Верховной Рады. Я могу и сам, конечно, привести цифры. Прочитайте, пожалуйста, Олег Зарубинский из фракции Блока Литвина, которые обвиняли Яценюка в том, что антикризисный закон, который Верховная Рада проголосовала по настоянию правительства, МВФ – Международного валютного фонда, заморозила заработную плату и не только заработную плату, но и пенсии, и все социальные пособия. Почитайте, пожалуйста, это заключение, оно есть тут в принятом, в розданном нами, высновках бюджетного комитета.

Второй главнейший вопрос, который должен решать антикризисный бюджет - это проблема сохранения рабочих мест, то есть, проблема оказания реальной помощи сектору экономики. Это заказы для наших предприятий. Отсылка правительства, к так называемому, стабилизационному фонду, который не будет наполнен и не может быть наполнен ничем, это, по меньшей мере, лицемерие.

Мне удивительно, как бюджетный комитет мог пропустить уникальную статью бюджета – дополнить возможностью для правительства в неограниченном количестве выпускать ценные бумаги, статья 18-я) Более того, обязанность Национального банка выкупать эти ценные бумаги. То есть, по существу, правительство включает печатный станок, ничем не обеспеченные государственные бумаги будут Национальным банком оплачиваться этими гривнами нашими. О какой инфляции можно говорить? Я не говорю уже, что бюджет не спланирован на реальных макроэкономических показателях. Ну, куда уж до этого? Там прогнозируется рост и так далее, и так далее, когда не будет этого, никакого роста. На все эти вещи это управление наше – Главное науково-экспертное управление...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Микола Янович.

АЗАРОВ М.Я. ...обращает наше внимание, народных депутатов. Неужели мы закроем глаза?

Я отвечу Кирильчуку, который много лет работает в бюджетном комитете от БЮТ, который тут стращал пенсиями, зарплатами, если мы вдруг не примем бюджет. Одна двенадцатая сегодняшних выдаткив покрывает целиком все абсолютно социально захищенные статьи бюджета. Поэтому правильнее было б правительству сейчас разобраться в ситуации, в том, что напринимали и пересмотреть те предложения по бюджету, которые они нам подали. Спокойно в январе месяце принять нормальный грамотный бюджет, антикризисный бюджет. К сожалению, большому этого не сделано и поэтому этот бюджет не может быть антикризисным, не может быть бюджетом стабилизации. К сожалению, он только усилит негативные явления в социальной сфере, в экономике Украины.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.

18:10:39

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, я хотів би оптимістично розпочати, привітати всіх католиків України з великим святом Різдва Христового, побажати всяких гараздів і натхнення.

А тепер щодо бюджету і до підтримки чи не підтримки. Власне, той закон, який, проект закону, який нам подали, дуже важко розглядати як реальний документ, оскільки насправді зафіксований дефіцит бюджету 31??? мільярдів і якщо взяти ті ВВП, яке показали зростання 0,4, той рівень інфляції це ще дутих за моїми підрахунками десь 35 мільярдів гривень. Тобто реально всі ті статті видатків, які передбачаються, вони є непідтвердженими реальними доходами. Мало того, бюджетний комітет засідав і були хотелки від фракцій з приводу того, що ще щось профінансувати. І ще додатково до цих цифр мільярд 131 мільйон видають з ПДВ, з надходженням від ПДВ на імпортований товар. Та не буде цих доходів. Це враження таке, що вибрали те, що потрібно профінансувати і під це намалювали доходи. Це нечесний бюджет, особливо в кризовому стані.

Я хотів би сказати, що в нашій фракції є дві точки зору і по іншій точці зору буде наступний колега виступати. Але я вважаю, що цей закон про бюджет потрібно відправити уряду на доопрацювання. Я вважаю, що насправді цей бюджет не вирішує жодного питання. Ми маємо визначити три блоки, три напрямки підходів до закону про бюджет, визначити і відмести соціальний популізм, підготуватися і розробити доходну частину наповнити, після цього всього різницю між доходами і соціальними видатками спрямувати на розкрутку, розігрів української економіки, для того щоб насправді можна було б отримувати зростання валової внутрішньої продукції і зростання доходів населення. Без таких підходів, ну, от в цих додатках, допустимо, на соціально-економічний розвиток 20 мільйонів Бучі, по інсуліну – на всю країну 15 мільйонів. Ну, це насправді навіть не смішно. Це є сьогодні „я себе слепила из того, что было”, це називається, а не закон про бюджет.

І сьогодні тут немає жодних політичних підходів, тому що в цій країні жити і мені, і вам жити. І в цій країні живуть наші батьки, наші діти. І так, аби прийняти що-небудь, це неправильно, це не можна так робити.

І дальше, що я хотів би наголосити. Кажуть, що якщо не буде прийнятий бюджет, то не профінансуються соціальні видатки. Нічого подібного. Якщо взяти по першому місяцю, одна дванадцята, то це приблизно 15,2 мільярда по новому бюджету фінансування і 15,1 мільярда, якщо взяти одну дванадцяту від цього року. Не буде жодна стаття знищена, не буде жодна стаття зменшена, але потрібно підготувати справжній бюджет, справжній економічний документ держави – конституцію на наступний рік, і тоді ми можемо з честю йти на канікули і говорити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Я думаю, що ми можемо доопрацювати цей бюджет, і в січні-місяці без жодних втрат для людей прийняти виважений документ, який насправді буде реалістичним. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович.

18:14:10

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, что должен решить бюджет в это сложное время? Без сомнения, что он должен обеспечить людей рабочими местами. Не будет рабочих мест – не будет бюджета, не будет пенсий. Второе: он должен гарантировать людям уровень заработной платы, а это платежеспособность наших людей. Третье: он должен обеспечить продовольственную безопасность, то есть использование урожая, поддержка села, цены на продукты питания и так далее.

Рассмотрение проекта бюджета, также антикризисных мер требует от нас и по-серьезному отнестись к тому, что сегодня должны мы сделать. На наш взгляд, первое – мы должны сегодня ввести индикативное планирование и регулирование, без этого невозможно не только прогнозировать, но и, естественно, и исключать негативное развитие событий. Мы должны сегодня открыть внутренний рынок для отечественного товаропроизводителя и приостановить действие Закона о вступлении в ВТО.

Мы должны сегодня привлечь к уголовной ответственности тех, кто использует сегодня банковскую систему для спекуляций. А банковская система внесением изменений в закон должна работать только на производителя отечественного и работать под контролем Верховного Совета и Кабинета Министров.

Мы должны сегодня составить перечень предприятий, которые будут получать напрямую кредиты от банковской системы под 3-5 процентов годовых, и таким образом обеспечить и рабочими местами, и заработной платой людей.

Также требуется сегодня жесточайший контроль за ценами на энергоносители, то есть, на электроэнергию, газ, уголь и нефть. Это все, безусловно, и будет способствовать тому, что мы будем решать первую проблему.

Национализировать спиртовую, ликероводочную, а также заводы, а также табачные фабрики, это минимум те 20 миллиардов, которые так необходимы для бюджета в условиях кризиса. И на период кризиса, на 2-3 года это надо сделать для того, чтобы мы не перекладывали всю ответственностью на простых людей.

Для малого и среднего бизнеса, а это, практически, 7,5 людей, мы должны сегодня открыть двери для государственной политики с точки зрения поддержки их деятельности дешевыми кредитами 3-5 процента.

Я считаю, что необходимо перевести сегодня, перерасчет пенсий провести, исходя из уровня средней заработной платы в 2008 году, то есть, более полутора тысяч гривен. В 2007 году балы 928 гривен средняя заработная плата, а это 77 процентов наших пенсионеров, то есть 10 миллионов наших ветеранов, которые также будут способствовать увеличению покупательной способности и развитию внутреннего рынка.

Не финансировать политические «витребеньки» сегодня Президента, это также средства, которые мы можем высвободить и направить на поддержку наших людей.

Второе, уровень заработной платы не отвечает на главный вопрос: как прокормить сегодня семью? Поэтому мы, коммунисты, предлагаем жесткий контроль за ценами на продукты питания, тарифы на услуги ЖКХ, лекарства и так далее.

Третье, продовольственная безопасность будет решена при финансировании АПК не менее 18-20 миллиардов гривен.

И еще несколько буквально предложений. Донорами проекта бюджета 2009 года выступает сегодня, обратите внимание, уважаемые коллеги, только Днепропетровская область и город Киев. Это по расчетам…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте.

СИМОНЕНКО П.М. Это еще не говорит о том, что будет так в действительности. А коль у нас основные базовые отрасли перестали быть донорами бюджета, практически в Украине уже наступил дефолт и, естественно, мы должны думать о радикальных мерах по формированию бюджета. Мы можем окончательно потерять обороноспособность нашей страны. Я не говорю о, так скажем, выделении средств на приобретение техники, на питание солдата средства выделяются только на 4,5 месяца. После этого они что, по домам должны разбегаться?

И последние. Увеличение поступлений сегодня зависит и от нашего профессионализма. Товарищи, представители правительства, посмотрите, какие вы показатели показываете. По сырьевой базе на сентябрь месяц был проект и объемы добычи сырья те же самые, что сегодня вы заложили в расчет. Таким образом вы вообще забываете о том, что есть реальные…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Миколайовичу. Ну, будь ласка, завершуйте.

СИМОНЕНКО П.М. И последнее, уважаемые товарищи. Бюджет показывает, что нам по-настоящему надо радикально изменить подходы к управлению страной. То, что сегодня предлагается, оно не решает проблемы, только усугубляет. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тепер, від фракцій виступили, переходимо до виступів народних депутатів. Народний депутат Акімова, фракція Партії регіонів. (Шум у залі). В мене записано на комп’ютері Акімова. Я показую те, що написано. Наступним Борисов. Ну, підійдіть, я вам покажу, що написано в мене. На табло, будь ласка, висвітіть прізвища народних депутатів, які записані на виступ.

Так, будь ласка.

18:18:57

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, сейчас уже прозвучало неоднократно, что бюджет, который предлагается правительством, это бюджет антисоциальный. Он антисоциальный не только потому, что замораживает минимальную заработную плату и минимальный прожиточный минимум. Он ухудшает существенно условия жизни. Прежде всего, это происходит за счет того, что все расходы на ЖКХ полностью заморожены на прежнем уровне, а потенциально стоимость услуг ЖКХ вырастет на 30-50 процентов. При росте стоимости коммунальных услуг размеры целевых субвенций на топливо заморожены на уровне 2008 года. Это значит, что самое бедное население этой помощи тоже не получит.

Обращаю ваше внимание, что расходы на здравоохранение граждан снижены на 1 миллиард, это при том, что уровень разрухи в сфере здравоохранения не поддается описанию.

Теперь посмотрим как этот бюджет обеспечивает сохранение рабочих мест. Во-первых, он бьет по АПК. Во-вторых, существенно уменьшены практически в десять раз расходы на поддержку угольной промышленности, за счет увеличения рентных платежей наш сектор ГМК понесет потери минимум в 1 миллиард гривен. Откуда возьмутся рабочие места, кто будет их сохранять, это остается абсолютно за кадром. Но, что еще сегодня не прозвучало, это бюджет антирегиональный, потому что на сегодняшний день уровень концентрации ресурса в центре возрастает в два раза по сравнению с 2008 годом с 36 процентов до 60 процентов ресурсов будет сконцентрировано в центре. При этом потенциально, по крайней мере 10 миллиардов гривен этот непокрытый дефицит местных бюджетов, с которыми им придется столкнуться в этом году, субвенции местным бюджетам сокращены на 5 миллиардов, за счет чего будет развиваться местное самоуправления, за счет чего будут создаваться условия для развития бизнеса. Этот вопрос тоже остается за кадром.

И еще одно. На макроэкономическом прогнозе правительство лукавит, потому что если пересчитать по реальному уровню инфляции в 17 процентов, то мы получим, что доходы бюджета вырастут на 45 миллиардов гривен. Вот источник, который реально сегодня может обеспечить увеличение расходов на ЖКХ, на социальные программы, на инфраструктурные проекты. Давайте принимать реальный бюджет, давайте ложить в его основу реальные цифры и только тогда мы посмотрим, что реально мы можем сделать и для людей и для экономики Украины. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Борисов, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Наступним буде виступати Іван Заєць.

18:22:12

БОРИСОВ В.Д.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Я не знаю, на жаль, ідеальних бюджетів, які приймаються і в час нормального сталого розвитку економіки і приймаються в час кризових явищ. Завжди він є критикуємий документ, завжди він є тим, який не задовольняє ті чи інші позиції, ті чи інші фракції, тих чим інших представників політичних сил, але кожен рік вислуховуючи подібні дуже обґрунтовані пропозиції і речі, ми все ж таки приходимо до того, що бюджет треба приймати.

Є в „Нашій Україні” частина депутатів, 37 людей, які підписалися за входження в коаліцію, за обрання Голови Верховної Ради і за те, щоб забезпечити роботу парламенту стабільно і дати можливість на сьогоднішній день стабільно працювати уряду, беручи відповідальність разом з урядом за виконання тих соціально-економічних показників, які сьогодні уряд пропонує, виходячи з кризових явищ, які на сьогоднішній день присутні.

Я не буду аналізувати професійність тих чи інших підходів до створення бюджету. Він важкий. Він непростий. Він такий, що на сьогоднішній день дійсно відображає ті кризові явища, які сьогодні присутні в нашій країні. Але все ж таки це документ, який дає можливість, затвердивши його, входити в новий бюджетний рік з тим бюджетним документом, який дає сьогодні можливість уряду працювати.

Тому я дякую сьогодні і уряду, що, опрацьовуючи бюджет, було багато враховано пропозицій. Було, на жаль, багато і не враховано. І тому я хотів би підтримати своїх колег, які вносили пропозиції з залу і ще запропонувати одне.

Виключити зі статей 59 і 60 положення щодо ВАТ „Укрнафта” і в абзаці 3 статті 3 проекту доповнити словами, „виходячи з повної ринкової вартості природного газу, в тому числі нафту, газу власного видобутку”.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович Заєць, фракція „Наша Україна-Народна Самооборона”, наступний буде виступати Бурлаков.

18:24:47

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія, фракція „Наша Україна”.

УНП констатує потребу в суттєвому доопрацюванні державного бюджету. Макроекономічні показники, закладені в основу бюджету, лише підривають довіру до його доходних параметрів. Зокрема, заплановані темпи зростання ВВП в наступному році на рівні 0,4 відсотка, суперечать реальним розрахункам, які говорять не про зростання, а про падіння ВВП.

У 2009 році нереальним є і прогнозований рівень інфляції 9 відсотків, в той час як в 2008 році він вже перевищив 21 відсоток. Посилення податкового тиску на національного товаровиробника замість його зменшення ставить під загрозу подолання економічної кризи в Україні, оскільки саме підприємництво створює нові робочі місця, формує дохідну частину бюджету та наповнює коштами Пенсійний фонд. В енергетичній сфері бюджет 2009 року не враховує можливості України як європейської транзитної держави, наповнюючи дохідну частину за рахунок збільшення плати за транзит газу і нафти, а також використання нафтогону „Одеса-Броди” у прямому напрямку.

Ми вимагаємо внести до розділу 2 пропозиції комітету до державного бюджету програму за кодом 0301430 „Створення культурно-мистецького та музейного комплексу „Мистецький арсенал”, 200 мільйонів гривень. Цей об’єкт, який вже в 2009 році зможе суттєво збільшити доходи бюджетів за рахунок розвитку туристичної індустрії України. І про це не треба забувати. І не забувати, що ми можемо омертвити ті гроші, які вже вкладені в цей об’єкті.

Я вважаю також, що для суттєвого покращання бюджету слід збільшити асигнування на державну підтримку молодіжних і дитячих, громадських організацій, на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок. А саме, по коду 3401170 – до 10 мільйонів гривень, по коду 3401070 – до 10 мільйонів гривень.

Ще одна пропозиція. Пропоную збільшити видатки по коду 5501010, керівництво та управління в сфері регулювання ринків фінансових послуг, мова йде про Державну комісію з врегулювання ринків фінансових послуг. І обґрунтовую це таким чином. В умовах економічної кризи з’являться як гриби після дощу різні шахраї, фінансові спекулянти, творці різних МММ. Одним словом, зростуть фінансові зловживання. Реакція на таку дійсність мала б полягати у посиленні державного контролю за ринками фінансових послуг. Так чинять в цій державі. І ми повинні так само робити. Але ті кошти, які сьогодні закладені на цю державну комісію. Вони змушують її не мати послуг зв’язку, Інтернет згорнути, відмовитися від перевірки фінансових структур. Люди добрі, що ми робимо у цій ситуації? Тому подумаємо, що цей же комітет, він же може наповнювати дохід через штрафи, через плату за ліцензії, а ми підриваємо його умови, щоб не можна було боротися із шахраями.

Тому, шановні народні депутати, треба прийняти ці додатки, щоб покращити Державний бюджет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бурлаков, фракція Партії регіонів. Мікрофон, будь ласка.

18:27:59

БУРЛАКОВ П.М.

Я с места. И потом Александр Николаевич Пеклушенко.

Я обращаюсь, прежде всего, к гражданам Украины. Сегодняшний бюджет, у меня возникает такая ассоциация, что составляли плохие студенты на основе потолочных цифр и получился в итоге фонарный бюджет. Этот бюджет выполнить даже теоретически никто не собирается, и его выполнить невозможно. Поэтому я обращаюсь еще раз к избирателям. Все ваши беды, которые будут у вас завтра в городах, в районах, в селах, это не меры виноваты и не советы городские, районные виноваты. Это сегодня ваши беды заложены правительством в этом бюджете. Приведу одну цифру. Местный бюджет на 88 процентов формируется из подоходного налога. Так вот подоходный налог сегодня заложен на том же уровне, что и в 2008 году, даже больше на миллиард. В итоге составляет 45 миллиардов. Это при всем, при том, что безработица увеличивается, зарплаты падают в четыре, в пять раз, то есть это не произойдет никогда. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу продовжити народному депутату Пеклушенку.

18:29:15

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, важнее вопроса, чем мы сегодня обсуждаем, нет и быть не может. Я попросил бы всех вернуться в зал и вернуться к проблемам.

Сегодняшний спор начался год назад, когда мы вам говорили, это бюджет уничтожения, вы сказали, что это бюджет процветания. Сегодня нет ни одного человека в стране, который бы не знал, кто в этом споре оказался прав. К сожалению, мы.

Вы запланировали 290 миллиардов доходов. Со всеми изменениями, Анатолий Иванович, вы все их получили.

В чем вопрос: «Вы не правильно планировали или, мягко говоря, не правильно их использовали?» Неправильное правительство не может ничего делать правильно. Вы всегда загоняете нас под новую елку с бюджетом и это раз вы надеетесь, что мы не сможем просчитать элементарное. В доходах вы планируете 15 миллиардов, из которых 70 процентов вешаете на территории. А в расходах вы на себя берете 70 процентов, а 30 процентов даете территориям.

10 миллиардов у вас не просчитывается уже только по коэффициенту инфляции. Это бюджеты Запорожской и Закарпатской области. Вы на что надеетесь, что их не будет?

И самое главное. Я обращаюсь, как депутат от Запорожья к депутатам своим коллегам. Вы знаете, что в этом бюджете вся власть – Президент обещал на мосты Запорожья, Премьер – полтора. Я говорю вам, запорожцы, в этом бюджете отдельной строчки на мосты Запорожья выделен ноль. Неужели у вас поднимется рука голосовать антизапорожский бюджет. Я обращаюсь к своим коллегам.

Поэтому я уверен, что сегодня те депутаты, которые поддержат здравые предложения Партии регионов, те, которые не подписали липовую коалицию, те, у которых есть совесть…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, будь ласка.

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Я могу сказать только последнее. Почему этот бюджет называется оптимистичным. Потому что пессимист-избиратель говорит: «Бюджета быть хуже не может». А оптимист из правительства говорит: «Может». Поэтому он называется оптимистичным. Ни такое правительство, ни такой оптимизм Украине не нужен.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Аврумович Поляченко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона” . І запросіть депутатів до сесійної зали.

18:31:59

ПОЛЯЧЕНКО В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, до перерви 410 голосами був проголосований Закон про запобігання впливу фінансової кризи на розвиток будівельної галузі в житловому будівництві. Велика вдячність всім від полутора мільйонів будівельників і ще 5 мільйонів суміжників, у тому числі, металургів і хіміків за одностайну підтримку цього закону. Ми вдячні металургам, які на своєму форумі в Донецьку, коли було питання: чим допомогти металургам, – сказали – допоможіть, в першу чергу, будівельникам та машинобудівникам, тоді у нас буде внутрішній ринок і ми не будемо залежати від нікого. Це підтримка не тільки будівельної галузі, це виконання соціального замовлення громадян.

Показово і символічно, що у Президента і Прем`єр-міністра немає розбіжностей у фінансуванні будівництва доступного житла. Президент пропонував недержавну підтримку громадян 0,5 ВВП, Прем`єр-міністр на відкритті будинку доступного житла у Полтаві перед щасливими вчителями, військовослужбовцями, лікарями запропонувала цифру трохи більшу – 8 млрд. Питання стоїть так: відбудеться чи не відбудеться стабілізація у будівельній галузі? Підтримуємо чи не підтримуємо ми сьогодні умови формування середнього класу в Україні? Адже 30 відсотків – це допомога держави, а решта 70 – кошти, які треба заробити.

Державна підтримка будівництва доступного житла стимулюватиме зростання виробництва, збереже від безробіття сотні тисяч людей. Тому прошу підтримати та проголосувати включення до Державного бюджету витрати в обсязі 0,5 від ВВП недержавну підтримку громадян, які потребують покращання житлових умов. З надією чекають на її вирішення і сотні тисяч остарбайтерів, вдумайтесь в це слово! Це – мільйони будівельників, які відірвані від батьківського порога, від матері, діти від батьків, які повернулися додому і залишаються сьогодні без роботи. І там їх не пускають. І десятки тисяч українців, які вклали кошти в будівництво і для яких сьогодні існує загроза стати вимушеними „елітовцями”, тому що нема можливості закінчити незавершені будинки. Я дуже вдячний. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення завершено.

Будь ласка, Микола Іванович Деркач. Немає його заключного слова. Від Кабінету Міністрів Анатолій Іванович Мярковський, будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Ми уважно занотували всі ваші пропозиції. Частина цих пропозицій буде вирішена цим бюджетом і вже вони враховані багато речей, частина інша ми записали статтю у бюджеті, яка передбачає корекцію відповідних бюджетних показників на першочергові напрямки, виходячи з аналізу роботи економіки і виконання бюджету у 1 півріччі 2009 року.

Я хотів би для стенограми ще підтвердити деякі пропозиції, які звучали в цьому залі для того, щоб при доопрацюванні ми могли їх врахувати. Ну перше, це стосується збішення видатків на Міністерство внутрішніх справ за рахунок надходжень, які стягуються, адмініструються цим органом.

Друге, це там, де корекція в статті 3 абзац 3, але редакцію необхідно змінити, доповнити її, виходячи із собівартості і рентабельності видобування.

Дальше стосується виключення із статті 59 і 60 слів „Укрнафта”.

В статті 76 необхідно зробити ряд корекцій, а саме збільшити на 200 мільйонів гривень видатки на будівництво музейних комплексів аналогічно назві коду 0301430, що діє в цьому році за рахунок відповідних змін видатків на ре капіталізацію банківської системи.

Крім того, доповнити в абзаці там, де стосується надання інвестиційних коштів для регіонів після слів „Кіровоградська область” в дужках „для добудови обласного онкодиспансера”. Крім того, доповнити напрямом, що стосується в статті 76 розселення, облаштування депортованих кримських татар та інших народів.

І у мене ще раз прохання, враховуючи, що ми максимально попрацювали над цим законопроектом, прийняти його в першому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підготуватися до голосування. Я ставлю на голосування пропозицію комітету, яка підтримана урядом, прийняти проект Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік”, поданий Кабінетом Міністрів України за основу та в цілому як закон, в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до законопроекту, які викладені в листі комітету, а також з урахуванням пропозицій Міністерства фінансів, які були щойно підтверджені у виступі. Прошу голосувати.

18:37:35

За-223

Рішення не прийнято.

Будь ласка, по фракціях покажіть, будь ласка.

Партія регіонів – 4, „Блок Юлії Тимошенко” – 155, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 4, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту Закону про Державний бюджет. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

18:38:14

За-221

Рішення не прийнято.

Будь ласка, запишіться, 5 хвилин. Так, будь ласка, на табло прізвища. Юрій Кармазін, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

18:38:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, є два шляхи у нас з вами: один – зовсім поганий, а другий – також не зовсім хороший. Да? Перший варіант – це зараз піти святкувати. Ви не прийняли мою пропозицію про те, щоб працювати 29-го, 30-го, 31-го, яку ми внесли з Катеринчуком Миколою Дмитровичем як законодавчу пропозицію. Ви не прийняли. Тепер далі варіант: залишити країну без бюджету, без надій, без маленьких сподівань. Поганий бюджет – нема питань, але ми можемо його покращити в другому читанні, кожен нас з вами. Ми бачимо, що не профінансовані і космічна галузь, ми бачимо, що і електроніка не профінансована, інші речі науковоємкі. Але є варіанти, як до чого доживлювати, до цього м’яса, дорощувати.

Тому я закликаю всіх повернутись до голосування і проголосувати. Дякую. (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

Олег Білорус, будь ласка.

18:39:53

БІЛОРУС О.Г.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Сьогодні критичний момент. Верховна Рада України зобов’язана, повинна прийняти найважливіший економічний закон, закон, який буде визначати долю кожного громадянина. Ми не маємо права сьогодні покинути цей зал, поки не приймемо збалансоване, відповідальне рішення.

Я закликаю колег із фракції "Наша Україна-Народна Самооборона", ви бачите, що сьогодні Президент і Прем'єр-міністр разом, вони в Криму, вони там, де біда, де лихо. Але сьогодні біда і лихо по всій Україні – криза. Ми повинні відповісти на цю кризу патріотично, по-громадянські. Я закликаю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

18:41:05

СУХИЙ Я.М.

Я прошу слово передати Олександру Єфремову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов.

18:41:11

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо большое. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Давайте вспомним 2004 год, Владимир Михайлович, под вашим руководством Верховную Раду. Вы тогда в таком же порядке проголосовали за Конституцию, которая отдается уже четыре года на всем народе Украины. Это первое.

Второе, мы закончили нашу работу в 18.15. Уже 18.40, вы еще ставите какие-то голосования.

Третье, вы фальсифицируете голосования. Мы официально заявляем, что у нас два народных депутата, это Горбаль и Головатый, которые не нажимали на кнопки, рядом, их нет в зале сейчас, а показывает о том, что они проголосовали. Поэтому мы просим разобраться в этом голосовании и закончить этот цирк. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, будь ласка.

18:42:08

ВАЩУК К.Т.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду, дійсно сьогодні дуже складний день - у Верховній Раді основний документ країни і він не задовольняє, очевидно, жодного народного депутата і нікого з членів уряду. Але всі ми розуміємо, разом з тим, що рік починати взагалі без бюджету ще гірше. Я думаю, що урядовцям, які сидять в цій ложі, треба повернутися до одного розділу і за нього, я знаю, не голосує багато народних депутатів. Це розділ „Фінансування АПК”. Зокрема, якщо ми залишимо на відшкодування пролонгованих кредитів і кредитів для села лише тих 300 мільйонів, а те питання я задавала прем’єру, як вона доповідала бюджет, то ми не посіємо. І взагалі не буде чого збирати. Який буде бюджет, як стоятиме село? Зараз кажіть і добавте за рахунок чого можна зняти, коли можна добавляти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук. Будь ласка.

18:43:21

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово В’ячеславу Кириленку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко.

18:43:27

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”. Шановні колеги, ми не можемо голосувати за бюджет, який українські питання абсолютно не враховує. От ми просили багато разів, дайте нормально грошей Міністерству оборони, бо це питання безпеки. Світ неспокійний. Україна часом беззахисна. Говорили, говорили, значить, бюджетний комітет попрацював блискуче, додав один мільйон гривень для підготовки курсантів аероклубам Товариства сприяння обороні України. Це що, знущання якесь чи що?

Далі. Міністерство культури – менше 5 мільйонів на зняття всіх фільмів протягом років українських не отримало вже чотири роки. Було 50 мільйонів і більше. Ви хочете сказати, що можна хоч одну кінокартину зняти за такі гроші, як ви пропонуєте? Антиукраїнське рішення. Український інститут національної пам’яті – додали 20 тисяч гривень. Ви думаєте, ми будемо за це голосувати? Голосуйте самі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

18:44:30

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні друзі, сьогодні відбулося голосування, яке розділило, на жаль, цю залу, розділило ставленням до тих проблем, які є в державі. Безумовно у кожного з нас є дуже багато побажань до цього бюджету, у кожної фракції є дуже багато, але це бюджет виживання. Якщо ми починаємо сьогодні тягнути кожен на себе ту ковдру, то ми просто порвемо, а ця ковдра, на жаль, наша держава, яка може зникнути сьогодні в прірві дефолту. Так от я хотів би звернутися до найбільших патріотів, які сьогодні себе такими називають, якраз ваша фракція, фракція „Наша Україна” не дала ті голоси, які необхідні, ті декілька голосів потрібні для затвердження бюджету. Безумовно, ми переживемо все це якось, але хотілось би, щоб ви декларуючи своє ставлення до цієї держави показували його на ділі, а не виконували його команди, які даються вранці, за день багато сталося, враховано десятки і сотні ваших пропозицій, але ранішню команду не скасували і ви дієте, вибачте мене, не зовсім розумно сьогодні в рамках тих умов, які ми потрапили. Закликаю вас…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми обмінялися думками, я, одну хвилинку. Я, шановні колеги, оголошував і звертався до вас, тут звучать звинувачення, я розумію, що вони будуть постійно звучати. Відповідно до Регламенту статті 44, якщо почався розгляд питання, треба завершити прийняттям рішення. Це перше.

Друге. Шановні колеги! Оскільки тут звучали ще звинувачення, я хочу поінформувати, що у 2004 році 8 грудня, коли голосували за політичну реформу, особисто я організовував голосування, але особисто не голосував за винятком Партії регіонів, яка одностайно проголосувала за це рішення. Тому не треба шукати винних.

Щодо карточок Горбаля і Головатого, я вже попросив і передав негайно розібратися і повернути їх там, де вони повинні бути. Але, шановні колеги, я попросив розібратися, у тому числі, Регламентного комітету, на превеликий жаль, я не можу ходити і дивитись за карточками, але розібратися і прийняти відповідне рішення.

І на останок. Я поставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону і Верховна Рада має прийняти рішення. За основу, якщо не приймається в цілому.

Прошу поставити на голосування, підготуватися, про прийняття за основу проекту закону про Державний бюджет України на 2009 рік з врахуванням пропозицій бюджетного комітету, а також Міністерства фінансів, тобто уряду. Прошу голосувати за основу.

18:47:28

За-219

Рішення не прийнято.

Прошу по фракціях показати. Партія регіонів – 1, „Блок Тимошенко” – 155, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 43, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20.

На цьому, шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Я прошу завтра о 9.30 керівників депутатських фракцій, а також керівництво комітету з питань бюджету і представника від уряду зібратися у кабінеті Голови Верховної Ради України. Завтра ми розпочнемо роботу в пленарному режимі о 10 годині.