ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ

Сесійний зал Верховної Ради України

26 січня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:20

Зареєструвалося в сесійній залі 432 народних депутати. Позачергове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати України, 25 січня на 33-му році життя пішов з життя народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Валерій Олександрович Букаєв. Прошу вшанувати пам’ять нашого колеги хвилиною мовчання.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

Прошу сідати. Шановні колеги, що стосується поховання, у нас утворена комісія. Час, місце – про все це вам буде повідомлено додатково. Я просив би, щоб ми вшанували нашого колегу, віддавши йому данину пам’яті. Прошу це мати на увазі.

Шановні народні депутати, як вам відомо, 22 січня цього року до Голови Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" з вимогою провести позачергове пленарне засідання Верховної Ради України, що передбачено статтею 19 Регламенту Верховної Ради України та співвідноситься із вимогами частини другої статті 83 Конституції України.

Депутати звернулися з пропозицією, розглянути на позачерговому пленарному засіданні питання про звіт Голови Національного банку та відсторонення Голови Національного банку Стельмаха Володимира Семеновича, першого заступника Голови Національного банку України Шаповалова Анатолія Васильовича від займаних посад та призначення виконуючого обов’язки Голови Національного банку України.

Пропонується такий регламент розгляду цих питань і вноситься одночасно пропозиція, щоб ми їх розглядали одразу як одне ціле питання. Ініціатором внесення пропозиції про проведення позачергового пленарного засідання Верховної Ради України надати право викладу інформації до 10 хвилин. Для доповіді представника Національного банку України – до 20 хвилин, як того вимагає Регламент, і відповіді на запитання до доповідача – до 15 хвилин. Якщо буде більше запитань, я думаю, що ми зможемо продовжити час. Для виступу від комітету з питань фінансів і банківської діяльності відповідно 15 і 10 хвилин.

Для інформації голови ТСК з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи відповідно 10 і 10 хвилин. Для інформації голови Рахункової палати – до 5-10 хвилин в залежності від того, на скільки багато буде інформації. Якщо будуть запитання до голови Рахункової палати – до 5 хвилин. І виступ голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценка Анатолія Степановича – до 5 хвилин, ця пропозиція була розглянута і узгоджена на Погоджувальній раді. Виступи представників депутатських фракцій – по 5 хвилин, 25 хвилин. Для обговорення питання - 15 хвилин, прийняття рішень – до 5 хвилин. І з окремою думкою виступить представник Тимчасової слідчої комісії Лук’янов – до 5 хвилин. Немає заперечень?

Шановні колеги, давайте таким чином, ми зараз… Я прошу, давайте затвердимо. Якщо у нас буде що говорити і що сказати… (Ш у м у з а л і) Ну, давайте 20 хвилин зробимо. (Ш у м у з а л і) Зараз, зараз.

Шановні колеги, пропозиції вам виказані. Прошу записатися, 5 хвилин щодо того, як нам організувати роботу, щодо мотивів і процедури. Будь ласка, записуйтеся.

Прошу вивести на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Народний депутат Пєрєдєрій, мікрофон, будь ласка.

10:06:13

ПЄРЄДЄРІЙ В.Г.

Прошу передать слово Кириленко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.

10:06:20

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Ми підтримуємо регламент розгляду даного надзвичайно актуального питання, але дуже просимо, щоб поставлені були на голосування і всі проекти постанов, які запропоновані, і особливо, проекти законів. Сьогодні на Погоджувальній раді декілька прозвучало справедливих зауважень на предмет того, що нам би важливо було прийняти закон спочатку, яким врегулювати ці проблеми, а потім вирішувати кадрове питання уже в повній відповідності до Конституції, до законів. Такий закон і такі закони вже напрацьовані і вони є, починаючи із закону 3585 і ряд інших.

Володимир Михайлович, зважаючи на те, що ці закони є зареєстровані, по деяким пройшов вже більше місяця від дня реєстрації, їх можна сьогодні ставити на голосування, розглядати і приймати відповідне рішення, бо комітет, на превеликий жаль, заблоковано.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриценко Анатолій Степанович, будь ласка.

10:07:19

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую.

Шановний Владимир Михайлович, шановні колеги! У мене є пропозиція запросити на це засідання голову Ради Національного банку Порошенка Петра Олексійовича, і до вас, Владимир Михайлович, я думаю, колеги підтримають, відвести також 5 хвилин для інформації голови Ради з цього питання, тим більше, що у нас немає в залі голови Національного банку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська.

10:07:45

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Я считаю, что нельзя проводить обсуждение такого серьезного вопроса, который волнует многих людей, живущих в Украине, затрагивает их, и от нашего решения зависит, кстати и материальное положение сотен и сотен тысяч людей, нам нельзя делать регламент очень коротким. Людям должно быть понятно почему сегодня на внеочередное заседание собралась Верховная Рада. Почему нас волнует этот вопрос, что мы предлагаем? Ведь вопрос не только в осуждении деятельности Нацбанка и главы Нацбанка, но вопрос и в том, а что мы должны сделать для того, чтобы парировать те негативы, которые вызваны такой деятельностью Национального банка Украины.

Поэтому я предлагаю регламент сделать таким, чтобы мы смогли людям объяснить и позицию Верховной Рады Украины, и объяснит, что происходит сегодня в Украине, в том числе, в финансовой сфере.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк, фракція Партії регіонів

10:08:45

КОНОВАЛЮК В.І.

Валерій Коновалюк фракція Партії регіонів.

Прошу передати слово колезі Кінаху.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кирилович Кінах, мікрофон, будь ласка.

10:08:53

КІНАХ А.К.

Дякую! Шановні народні депутати! Валютно-курсова політика в Україні однозначно є хаотичною, безсистемною, з глибокими проявами корупції. Порушуються права мільйонів громадян України, які не мають доступу до своїх депозитів, рахунків, по суті ізольований реальний сектор економіки від доступу до кредитних ресурсів, що більш поглиблює соціально-економічну, промислово-фінансову кризу в Україні. Але ми наполягаємо на тому, що валютно-курсова політика – це є спільний результат діяльності Кабінету Міністрів і Національного банку, вона залежить від торгового балансу, платіжного балансу, конкурентноздатності експорту, платоспроможності громадян внутрішнього ринку.

Тому фракція Партії регіонів наполягає, щоб в порядку денному по цьому питанню був обов’язково включений виступ від …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку. Будь ласка.

10:09:55

КІНАХ А.К. Тому фракція Партії регіонів наполягає, виходячи з відповідальності за соціально-економічну кризу, щоб виступ Кабінету Міністрів України був обов’язково заслуханий при розгляді питання про Національний банк України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пудов, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

10:10:23

ПУДОВ Б.М.

Пудов, фракция «Блок Юлии Тимошенко».

Я прошу слово для выступу передать народному депутату Подгорному от нашей фракции.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подгорний, будь ласка, мікрофон.

10:10:39

ПОДГОРНИЙ С.П.

Подгорный, «Блок Юлии Тимошенко».

Буквально останні дні суботу і неділю провів із своїми виборцями на Луганщині і більшість питань, які задавали ці питання, стабільність роботи саме банківської системи. Люди хочуть мати гарантії, що банківська система буде працювати, що курс долара буде більш-менш зважений, а не той драконівський, який сьогодні поставив Національний банк України. Це перше.

Ми підтримуємо той порядок денний, який сьогодні був уже озвучений із тими пропозиціями, які озвучив керівник фракції Кириленко Іван Григорович, обов’язково включити до розгляду законопроекти, що стосуються діяльності Національного банку і впорядкування питання призначення голови Національного банку, щоб у нас не було такої вакханалії, яка сьогодні є. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеславу Кириленку право на виступ передає Роман Зварич.

10:11:34

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”.

Це, звичайно, добре, що ми сьогодні слухаємо Нацбанк, шановні колеги, але у мене все-таки виникає питання, а що Нацбанк він сам по собі у повітрі висить? А чому немає у ложі уряду міністра економіки, який теж причетний до фінансово-кредитної політики, чому немає міністра фінансів Пинзеника, який ми знаємо, по багатьох фінансових питаннях і кредитних питаннях зараз в уряді має окрему думку, ми хочемо його заслухати як професіонала і з’ясувати всю об’єктивність ситуації.

По-друге, ми будемо говорити про курс і правильно будемо робити, а хто нам скаже про пенсії і зарплати, які починають не виплачуватися? Чому тридцять п’ять відсотків тільки доходна частина заповнена по січню місяцю станом на двадцять перше число, хто нам про це доповість? Зрозуміло, що комусь вигідно тільки одні питання слухати і замовчувати інші.

І, крім того, ми повинні почути як уряд хоче наповнювати доходну частину бюджету. Абсолютна неясність із цим питанням, тому треба, що були представники уряду в ложі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Лавринович і зараз будемо продовжувати роботу.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, не так часто ми збираємось на позачергові пленарні засідання і те, що сьогодні вже на Погоджувальній раді стало зрозумілим, що потрібно діяти осмислено, послідовно і законно для того, щоб отримувати результат. Сьогодні ми зробили черговий крок для того, щоб підігріти загальний процес. Те, що Національний банк України має проблеми з виконання основної конституційної функції – підтримання стабільності національно-грошової одиниці – не виникає сумнівів ні в кого. І 420 депутатів в цьому залі висловились вже з точки зору необхідності зміни керівництва Національного банку.

В чому тоді проблема, чому ми не можемо законним шляхом це зробити? Ми зараз говоримо, що давайте сьогодні включимо в порядок денний ті закони, які могли б стати основою для розв’язання питання. Але ж ми точно знаємо, що 19 стаття Регламенту передбачає, що на такому засіданні, яке ми маємо сьогодні, позачерговому, розглядаються лише питання, які внесені вимогою ініціаторів.

Що заважало, Іване Григоровичу, внести питання, про які ви говорите сьогодні? Нічого не заважало. Більше того, по цих питання є розуміння і опозиції, і більшості. Це не зроблено. Таким чином, ми сьогодні знаходимось в такій ситуації, коли ми, не маючи законних підстав взагалі для розгляду цього питання, тому що воно не є в компетенції Верховної Ради України, ми сьогодні проведемо велику дискусію, ухвалимо якісь рішення, а потім скажемо, що Верховну Раду зневажають і не виконують ті рішення. Але ж ми самі тепер причетні до того, що ми не виконуємо вимоги Основного Закону України, статті 19-ту, 85-ту, беремо до розгляду питання, які не є в компетенції Верховної Ради України, хоча воно може стати в її компетенції, якщо будуть внесені зміни до Закону „Про Національний банк” і набудуть чинності, і тоді можна було розглядати питання. Питання, яке не розділяє сесійний зал і питання, яке очікує суспільство, - нам необхідно забезпечити стабільну гривню, нам необхідно припинити вже те, щоб окремі банкіри і політики наживались на коливаннях курсу. Але що ми робимо? Ми робимо тільки те, що черговий раз піднімаємо хвилю. Сьогодні зробимо велике обговорення і це обговорення дасть тільки той результат, що ще більша буде проблема з стабільністю національної грошової одиниці.

Тому я хотів би, щоб сьогодні ми це обговорення робили не на цілий день, аби тільки максимально збуджувати суспільство, а окреслили позиції і самі для себе зрозуміли той правильний алгоритм, який дасть обов’язково результат – результат, по якому немає суперечності в цьому залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками.

Я хочу ще раз наголосити. Щоб у нас була ясність, що ми можемо розглядати лише ті питання сьогодні, які визначенні ініціаторами проведення позачергового засідання Верховної Ради України, не більше того. Це у розвиток пропозиції, щоб ми сьогодні розглядали закони, які стосуються діяльності Національного банку. Але ми прийняли з вами рішення і домовились, що з початком наступної сесії в четвер, тобто 5 числа, ми маємо розглянути ці закони, проекти законів. Це рішення Погоджувальної ради.

Щодо пропозиції Анатолія Гриценка запросити голову Наглядової ради. Якщо немає заперечень, будь ласка, давайте запросимо. Я думаю, що треба це зробити.

Анатолія Кириловича Кінаха – щоб були присутні представники Кабінету Міністрів України. Я прошу запросити представників економічних і фінансових міністерств, щоб вони брали участь у нашій роботі, а також, якщо будуть питання, щоби змогли на них відповісти. Ми вже це питання обговорювали. Не проходить. Не проходить питання.

Пропозиція Алли Александровської – продовжити обговорення. Давайте півгодини відведемо на обговорення. Це в нас буде більше трьох з половиною годин, якщо немає заперечень. І в принципі всі пропозиції.

Тому, шановні колеги, я ставлю, зараз поставлю на голосування пропозицію про затвердження Регламенту нашої роботи сьогодні. Ініціаторам проведення позачергового засідання – до 10 хвилин, для доповіді виконуючого обов’язки Голови Національного банку – до 20 хвилин, відповіді на запитання – до 15 хвилин (якщо буде треба продовжимо запитання-відповіді), для виступу представника комітету, голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності - до 15 хвилин, відповіді на запитання – до 10 хвилин, інформація голови ТСК Юрія Полунєєва – до 10 хвилин, для відповідей на запитання до голови ТСК – до 10 хвилин. З особливою думкою виступить член тимчасової спеціальної комісії Лук’янов – до 5 хвилин. Інформація голови Рахункової палати – до 5 хвилин. Якщо будуть запитання до голови Рахункової палати – до 5 хвилин. Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони – до 5 хвилин, голова Наглядової ради – до 5 хвилин. Якщо будуть представники уряду і будуть до них запитання, для виступів – до 5 хвилин. Виступи представників депутатських фракцій – 25 хвилин, по 5 хвилин. Обговорення питання – 30 хвилин. І прийняття рішення в залежності від того, які будуть запропоновані рішення. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію про затвердження регламенту розгляду питань, які запропоновані на позачергове засідання. Прошу голосувати.

10:19:09

За-374

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 134, „Блок Юлії Тимошенко” – 155, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 39, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19.

Шановні колеги, перед тим, як перейти до розгляду питання, дозвольте звернутися до вас із одною пропозицією-застереженням. Ми не повинні допустити того, щоб у нас зараз відбулося публічне з’ясування стосунків. Держава і так не керована. Ми повинні розглядати це питання виключно у професійній площині.

Переходимо до роботи. Іван Григорович Кириленко, 10 хвилин, як ініціатори проведення позачергового засідання. Будь ласка.

10:20:07

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги, шановні виборці!

Верховна Рада за останні місяці кризи багато разів звертала увагу до діяльності Національного банку у проектах законів, постанов, у виступах народних депутатів та заявах фракцій. Врешті-решт, зважаючи на вкрай негативні тенденції у банківській сфері, 18 грудня 416 народних депутатів проголосували за створення Тимчасової слідчої комісії з цих питань, а вже 26 грудня абсолютною більшістю, у 380 голосів, парламент підтримав постанову, в якій чітко сказано: висловити недовіру Голові та Правлінню Національного банку України і звернутися до Президента з вимогою невідкладно внести подання на звільнення Стельмаха з посади його голови. Чи відбулася хоч якась реакція на це конкретне рішення – всім добре відомо.

Мало того, сам Президент неодноразово наголошував на відповідальності саме керівництва НБУ за курсову вакханалію, вимагав привести співвідношення гривні до долара до економічно обгрунтованих параметрів – п’ять п’ять і шість гривен за долар, а 18 грудня, коли курс в черговий раз обрушився майже до десяти, відкрито назвав це спекуляціями і зажадав від Нацбанку в 10-денний термін знайти і покарати винних. Пройшло вже тричі по десять днів, а результат – нуль. Чому? Та тому, що треба було починати з себе, з центральної банківської установи.

Тим часом розпочався новий, далеко непростий за прогнозами рік. І вже з перших днів стало зрозуміло, непослідовність, непрогнозованість і непрозорість дій НБУ в валютно-курсовій та кредитній політиці вразила практично всю країну. По суті вдвічі знецінились заощадження населення. Без кредитів зупиняються підприємства, росте безробіття. Залунали голоси про відповідальність уряду за ці процеси, хоча всі добре знають, що Кабінету Міністрів заборонено втручатись в діяльність головної банківської установи. Але, тим не менше, Законом про Державний бюджет на 2009 рік Верховна Рада в статті 86 чітко зобов’язала і уряд, і Нацбанк узгоджувати свої дії на фінансовому ринку, особливо в такій важливій сфері як рефінансування. Реакція не змусила себе довго чекати. Керівництво НБУ публічно відмовилося виконувати це положення закону. Фінансова і курсова лихоманка продовжилась.

Парламент 14 січня, заслухавши звіт ТСК, в якому приводились факти дуже неприглядних речей, знову 372 голосами прийняв рішення повторно звернутись до Президента з пропозицією кардинального вирішення кадрових питань.

Пройшло майже два тижні. Відповіді чекають знекровлена економіка, вкладники, позичальники, суспільство, малий, середній бізнес, а керівництво НБУ у цей найбільш відповідальний період у відпустці.

Курсовий хаос в розпалі. А державні гроші цинічно розподіляються за явно сумнівними напрямками. Є, колеги, у цьому і наша вина. Свого часу відповідним законом ми делегували Нацбанку таку незалежність, якої немає в жодній країні світу. В результаті він сам на свій розсуд визначає для себе мету діяльності, не зважаючи на думку ні Верховної Ради, ні уряду. І це при тому, що у відповідності до того ж закону, стаття 51, Нацбанк підзвітний парламенту. Як показала реальна практика виконання цього положення, непідзвітний нікому.

Тому наше перше принципове питання саме до колег по залу. Ми і надалі будемо терпіти цю державу у державі, яка свавільно трактує закони, своїми діями підриває не лише фінансові підвалини країни, а і національну безпеку? Відповідний законопроект, і уже не один, в Раді вже місяць. Ми і далі будемо його блокувати чи все-таки розглядати і приймати та обґрунтовано втручатися в ситуацію?

Друге – глобальне питання. Як буде кредитуватися національна економіка в новому році? Якою буде ціна кредитів та їх обсяги і яким буде курс? Таким руйнівним, як зараз, чи нормальним, економічно обґрунтованим і коли? Чому у США, Євросоюзі для пожвавлення виробництва центробанки знижують облікові ставки до мінімальних значень, менше одного і навіть до нуля відсотків? У нас навпаки: Нацбанк наполегливо проводить політику дорогих, а значить недоступних грошей. Головний лозунг: ціна кредиту вище рівня інфляції. Це не підйомно для абсолютної більшості підприємств, які вже звикли на 70 відсотків вирішувати свої поточні потреби та поповнення обігових коштів за рахунок банківських позичок.

Сьогодні це джерело майже висохло. З ним неминуче можуть сохнути цілі галузі, а це мільйони робочих місць, заробітна плата, платежі до бюджету.

Отже, що у цьому відношенні буде пріоритетним у діяльності регулятора – боротьба за дорогі гроші, тобто радикальне згортання кредитування, чи разом з урядом пошук усіх реальних можливостей для стимулювання розвитку вітчизняного виробництва? Завершується січень, а відповіді немає.

І тут же третє, особливе питання. Через кілька тижнів весняно-польові роботи. селянам треба обробити і засіяти близько 20 мільйонів гектарів. А проблема стоїть руба: буде країна з хлібом чи ні? На сьогодні забезпеченість пальним – нуль, засобами захисту – нуль, мінеральними добривами – 12 відсотків від потреби. З мінімально необхідних шести мільярдів гривень кредитних ресурсів залучено – нуль, з чотирьох мільярдів гривень, що підлягають пролонгації, продовжено термін угод трохи більше 10 відсотків. Висновок: аграрний сектор у фінансовій блокаді. Такого не було ще жодного року. Кому за це відповідати? Хіба в Нацбанку не знають, що, допомігши всього кредитуванням п’яти-шести мільярдів гривень, вже в другій половині року до держави надійде п’ять мільярдів доларів США від експорту зерна, олії, ріпаку. Та справа навіть не в грошах, а в тому, щоб бути просто патріотами, звичайно, не власного гаманця, а країни. Бо цілком абсурдно, вже декілька кризових місяців без зрозумілої відповіді залишається четверте питання – а куди пішли понад 40 мільярдів гривень, випущених регулятором, в принципі, для обслуговування ВВП, тобто для виробництва? Чи їх отримали конкретні галузі, окремі підприємства, тобто те, що в світі називається – під цільові програми. У США, країнах єврозони, Росії й Казахстані саме так і роблять – суворо контролюють усі ці досить чутливі ресурси. Дійсно, вони йдуть передусім на виробництво, де є гарантії реалізації виробленого. Тобто це зв’язані гроші. Де тут інфляція? Чому ж в нас ці кошти не були спрямовані на завершення, підрядні замовлення будівництва літаків, суден, на підтримку експорту зерна, добрив, олії? Експерти, фахівці, аналітики, члени ТСК чітко встановили – гроші пішли на валютні спекуляції, які, по суті, знищують гривню, стабільністю якої ми так пишалися. Чому так сталося? З ким погоджено, адже це державні кошти. Ви тут хто, колеги? Строгий і справедливий регулятор, чи примітивний спонсор дуже сумнівної благодійності? Чому гроші давалися лише наближеним, улюбленим банкам? Зокрема, під виглядом спеціальної підтримки Нацбанк наполегливо, незважаючи на протести самих банкірів, спрямовує левову частку таких коштів, близько 10 мільярдів, до банку „Надра” і продовжує його фінансувати. З тих гігантських коштів хоч копійка пішла на кредитування АПК, машинобудування? Даремно питати.

П’яте. Чому, незважаючи на постійні вимоги світових фінансових інституцій, регулятор продовжує непрозоро маніпулювати аж трьома різними курсами: офіційним, ринковим і курсом валютних інтервенцій, даючи можливість декому непогано заробляти на цих оборутках? Як так може бути в державі, яка з такими труднощами добилась статусу країни з ринковою економікою.

А ще. Чому керівництво НБУ раптом підозріло перестало турбуватись проблемою втечі валюти з країни в результаті банально простих операцій по фіктивному імпорту? Самі є побачили і зрозуміли, буде біда. Прийняли постанову, якою знищили зловживання, а вже, буквально, за місяць 9 січня її скасували. Невже так швидко всі вирішилось, і всі стали білими і пухнастими. Фахівці, на жаль, говорять протилежне.

Проблема тим більше актуальна, що у нас, дійсно, біда з імпортом. Всі компанії, фірми, корпорації, які везуть в Україну ліки, рис, цитрусові, чай, а також побутову техніку, бензин страхують свої валютні ризики, з завищуючи ціни вдвічі, втричі і більше. Щоб в цьому переконатись, не чекайте даних статистики, а зайдіть у найближчу аптеку, а заодно знайдіть мужність вислухати наших знедолених пенсіонерів. А за цю інфляцію, прив’язану до курсу долара, хто повинен відповідати?

І останнє. Питання, яке ставлять близько 20 мільйонів наших співвітчизників, що 300 мільярдами гривень своїх кровно зароблених, по суті створили нашу банківську систему, дали їй можливість обрости добрим жирком, а сьогодні вдвічі обкрадені і збіднілі, потерпають, як бідні родичі, бо їх навіть на поріг банків не пускають. Вже набили оскомину нахабні перегляди в односторонньому порядку кредитних угод, перекладання на громадян курсової різниці, заборона вже не дострокового, а і строкового повернення заощаджень і так дальше, і тому подібне.

А як же тут бути із втраченою довірою головного інвестора нашої банківської системи, його величності малого українця-вкладника? За це хтось думає? Кажуть, понад 20 років тому на зорі своєї гучної банківської кар’єри ідеолог монетаризму Ален Грін … сказав: „Став главным банкиром, я научился бессвязно говорить и если покажусь слишком понятным, значит вы меня не правильно поняли”. Мудрий фінансист, коли запахло смаженим, і ліберальна економіка почала тріщати по швах, вчасно пішов, бо на дворі вже було інше життя і реалії, зовсім інші постулати та підходи, в основі яких прозорість, відкритість для суспільства, передбачуваність фінансової політики та її носів. Тому там криза теж є, але песимізму немає. Люди все знають і довіряють.

Наша банківська система і її головний регулятор по цих критеріях, на жаль, на майже останньому місті у світі. Чи не звідти корінь всіх проблем і підозр? Можливо ви правильно все робите, тоді докажіть це, посніть людям, будьте, як у всьому цивілізованому світі відкритими, публічними, напевно, вас зрозуміють, що все, що ви робите – це унікальне українське ноу-хау, а не навпаки, як воно сьогодні, на жаль, виглядає. Але б що хто не говорив, а час тихого життя…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КИРИЛЕНКО І.Г. Але, шановні колеги, хто б що не говорив, а час тихого життя, невнятного бормотания ни о чем и на отвлеченные темы, вже давно закінчився, настав час радикальних змін, нових неординарних підходів і проривних рішень і, безумовно, системних, скоординованих, комплексних дій усіх. Думка чисельних експертів, аналітиків і двократне рішення майже всього складу парламенту в цьому відношенні – це повинні робити вже інші люди. Залишилось лише переконати в цьому Президента, за яким повна відповідальність за остаточне рішення. Дякую за увагу. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, слово для доповіді надається виконуючому обов'язки голови Національного банку України Анатолію Васильовичу Шаповалову. Будь ласка, Анатолій Васильович, 20 хвилин. Доповідач просить 25 хвилин. Ми вже проголосували. Ну ви виступайте, ми потім домовимось. Будь ласка. Треба буде, ми додамо.

ШАПОВАЛОВ А.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Насамперед хочеться сказати, що останні кілька місяців Національний банк України працює у вкрай складних умовах: економіка України нині знаходиться в стані кризи, і це не може не відобразитися на грошово-кредитній сфері, яка є частиною економіки та опосередкований рух товарів та послуг в ній.

Втім неменше ніж криза на діяльність Національного банку України чинять вплив суб'єктивні чинники. Весь цей час Національний банк України знаходиться під пресом цинічних, образливих та безпідставних звинувачень, які лунають в тому числі з вуст Прем`єр-міністра України. Було б півбіди, якби ці потоки бруду лише б псували нервові клітини керівництва та працівників Національного банку, тим більше, що жодне з цих звинувачень не підтверджується реальними фактами. Однак в тому-то і справа, що все це безпосередньо позначається на стабільності функціонування банківської системи, оскільки загострює негативні очікування у суспільстві та провокує нові хвилі відпливу депозитів з банків.

Мусимо констатувати, що після наклепницьких заяв Прем’єр-міністра темпи відпливу депозитів в банківський системі в Україні у січні знову прискорили, тоді як в грудні нам вдалося суттєво уповільнити цей процес.

А вам, шановні депутати, добре відомо, що гроші люблять спокій і що жоден банк, який би надійний він не був, не зможе встояти, якщо переважна більшість вкладників раптом забажає відізвати в нього свої депозити. Відповідно не може бути й мови про активну кредитну діяльність банків в період панічних настроїв з боку вкладників і це в той час, коли економіка зараз, як ніколи, потребує кредитних ресурсів для виходу з кризи та відновлення темпів росту.

Хочу наголосити, що навіть у такій нездоровій атмосфері Національний банк України виконує і виконуватиме надалі покладені на нього функції. У своїй діяльності Національний банк України керується виключно чинним законодавством і робить усе від нього залежне для забезпечення стабільності грошової одиниці та підтримки банківської системи. Не дивлячись на усі об’єктивні та суб’єктивні труднощі банківська система продовжує забезпечувати розрахунки в економіці та в міру можливого надає їй кредитну підтримку.

Тепер дозвольте більш детально зупинитися по суті тих процесів, що зараз спостерігаються в економіці та на грошово-кредитному ринку. Хочу особливо підкреслити, що криза в Україні – є перш за все економічною і лише потім фінансовою. Якщо у світовій економіці кризові явища первісно зародилися в фінансовій сфері і лише потім знайшли відображення в діяльності реального сектору економіки, то в Україні все було з точністю до навпаки.

Проведення економічної політики на засадах соціального популізму, зволікання з проведенням необхідних структурних реформ в економіці, консервація неефективної податкової системи, нерозважлива бюджетна політика - ось основні причини формування макроекономічних дисбалансів та накопичення кризового потенціалу.

За значного стимулювання споживання майже нічого не робилося для стимулювання інвестицій на виробництво, що неминуче призвело до прискореного погіршення зовнішньої позиції країни. Україна впродовж значного часу споживала зовнішніх товарів і послуг значно більше, ніж продавала. Якщо в 2004 році сальдо поточного рахунку платіжного балансу було позитивним і становило 6,9 мільярдів доларів, то в 2008-му воно становило мінус 12,3 мільярди доларів США. Для фінансування такого зовнішнього дефіциту запозичили значні кошти на зовнішніх ринках. Це призвело до прискореного накопичення зовнішнього боргу України, обсяг якого вже перевищив 100 мільярдів доларів США.

Переважна частина величезної суми зовнішніх приватних запозичень була використана вкрай неефективно. Урядом так і не були визначені пріоритети інвестиційної політики та не зроблені відповідні стимули. І як результат – замість спрямування отриманих ресурсів на інвестиційні цілі, на розвиток нових та удосконалення діючих виробництв, значну частину отриманих в борг коштів елементарно проїли. В умовах надмірної соціалізації економічної політики істотний обсяг таких коштів був перепозичений населенню, яке в умовах дефіциту якісних товарів вітчизняного виробництва спрямувало їх на купівлю товарів та автомобілів імпортного виробництва.

Зрозуміло, що такий стан справ не міг тривати нескінченно, адже рано чи пізно по боргах треба платити, втім на макроекономічному рівні фактично нічого не було зроблено, аби зменшити зовнішню вразливість економіки. За останні роки не відбулося істотних змін в спрямованості економічної політики. На жаль, в умовах перманентної економічної кризи та постійних виборчих кампаній в країні не знайшлося політичної сили, яка б могла взяти на себе відповідальність за проведення непопулярних заходів. Таким чином, світова фінансова криза стала лише каталізатором загострення тих негативних процесів, які впродовж значної кількості часу накопичились в нашій економіці.

Ситуація ускладнювалася і тим, що в Україні і досі не було належним чином сформовано базові засади функціонування ринкової економіки, зокрема належний захист приватної власності. Саме неспроможність держави належним чином забезпечити захист приватної власності від незаконних зазіхань, по суті, спровокувала поштовх, який матеріалізував внутрішні і зовнішні ризики в реальні загрози для економіки та фінансового ринку. Адже початок несприятливих змін на фінансовому ринку був покладений рейдерською атакою на „Промінвестбанк”, що спровокувало посилення недовіри вкладників до банківської системи в цілому та відплив коштів з банків.

Завдяки діям Національного банку України „Промінвестбанк” вдалося врятувати від банкрутства, однак це не могло зупинити негативні процеси, які почалися поширюватися в фінансовому ринку. Динаміка показників стану грошово-кредитного ринку, зокрема показників вартості грошової одиниці напряму залежить від познаків розвитку реального сектору економіки, а не навпаки, якби це комусь не хотілося. За наявності тиску з боку фундаментальних чинників, Національний банк через використання елементарних механізмів та інструментів може лише тимчасово втримати національні гроші від знецінення. При чому чим довше тривають спроби штучно втримати вартість грошей, тим більше дисбаланс виникає в економіці і тим більш болючим є подальше корегування вартості грошей до рівноважного рівня.

Хочу рішуче відкинути звинувачення на адресу Національного банку у його бездіяльності. Розуміючи, що вирішення переважної більшості фундаментальних питань знаходяться поза межами можливості центрального банку, Національний банк неодноразово звертав увагу на різних рівнях на ризики внутрішнього, зовнішнього характеру, які постійно наростали і несли вагому загрозу порушення стабільності економіки та грошової криниці.

Також зазначені питання знаходили і відображалися і в інформації про стан грошово-кредитного ринку, яка двічі на рік надається Верховній Раді відповідно до статті 51 Закону „Про Національний банк України”. На жаль, в силу різних причин у Верховній Ради не часто, не дуже часто доходили справи до ухвалення економічних законів. А закони про державний бюджет лише консервували той вектор економічної політики, який фактично призвів до тієї ситуації, що ми маємо на сьогодні.

Навіть в період загострення кризи, за три місяці було ухвалено лише кілька антикризових законів та й ті вкрай незбалансовані та такими що входять в протиріччя з іншими чинними законами. Внаслідок чого не мають можливості реалізувати ті благородні цілі, які ставили перед собою їх розробники. Закон про державний бюджет України на 2009 рік не лише не дав відповіді на нагальні питання економічного розвитку, а навпаки суттєво ускладнив Національному банку виконання ним основної конституційної функції по забезпеченню стабільності грошової одиниці.

Зі свого боку в міру можливості національний банк намагався вживати заходи щодо нівелювання зовнішніх ризиків. Зокрема, Національний банк посилив … нормативної діяльності банків, стимулюючи банки вкладати угоди в національній валюті і більш зважено підходити до управління ризиками. Розширив можливості банків по підтримці їх ліквідності, навіть в умовах інфляційного тиску обсяг операцій Національного банк з рефінансування перевищував обсяги з проведення мобілізаційних операцій. Проводив адекватну процентну політику, яка була спрямована на стимулювання заощаджувальної активності населення, нарощував валютні резерви, які у подальшому сталися в нагоді та дозволили збалансувати попит та пропозицію на іноземну валюту в період загострення. Лише в січні-серпні 2008 року Національний банк викупив в резерви 6,5 мільярдів доларів.

Станом на початок жовтня банківська система мала досить значний запас ліквідності. Обсяги ліквідних коштів банків вдвічі перевищував їх потреби для проведення поточної діяльності. Однак жодна банківська система не може залишитися стабільною в умовах штучно спровокованої недовіри вкладників, які почали масово знімати кошти зі своїх рахунків. Починаючи з жовтня минулого року населення та юридичні особи вилучили з банківської системи коштів на суму майже 60 мільярдів гривень.

Крім того, майже на 5 мільярдів гривень скоротилися кошти бюджету та позабюджетних фондів, які знаходилися в банківській системі. Одночасно відбувалося суттєве звуження доступу до зовнішніх ресурсів через розгортання міжнародної фінансової кризи, а вітчизняні підприємства виявилися неспроможними гідно конкурувати з іноземними виробниками, що призвело до формування дефіциту іноземної валюти на внутрішньому ринку.

Ситуація погіршувалася також через зниження суверенних кредитних рейтингів України. При цьому зниження рейтингів почалося задовго до жовтневого загострення і було зумовлено значним інфляційним тиском, в основі якого лежали бюджетні дисбаланси, пов’язані з прийняттям державою надмірних соціальних зобов’язань.

Як результат, почав відчуватися тиск на обмінний курс гривня Лише населення, починаючи з жовтня, купило іноземної валюти на суму 8,3 мільярди доларів США. За підсумками 2008 року офіційний обмінний курс гривні до долару знизився на 52,5 відсотків. Причому, українська гривня не є виключенням із правил. Окрім України суттєва девальвація національних валют відбулася у більш ніж двадцяти розвинених країнах та країнах, що розвиваються. Зокрема, за 2008 рік та 22 дні 2009 року девальвація англійського фунту до долару становила 45,3 відсотки, російського рубля 33,1 відсоток, польського злотого 35,8, турецької ліри – 41 відсоток, ісландської крони – 268 відсотків. Вже у 2009 році станом на 22 січня відбулася суттєва девальвація до долара євро на 7,2 відсотки, англійський фунт – на 6,2, ісландська крона – на 7,2, турецька ліра – на 7, російський рубль – на 11,1, польський злотий – на 13,6 процентів.

З метою забезпечення стабільності банківської системи України Національний банк запровадив додаткові заходи щодо діяльності банків, які були спрямовані на забезпечення належного рівня ліквідності банків, стабілізації їх фінансового стану, недопущення відпливу коштів клієнтів з банківської системи, безперебійне здійснення платежів, збалансування попиту та пропозицій на іноземну валюту тощо.

Для збільшення довіри вкладників до банківської системи Національний банк відповідно до ухвалених рішень переховав один мільярд гривень для поповнення фонду гарантування вкладу фізичних осіб, що дало можливість збільшити максимальну суму відшкодування до 150 тисяч гривень.

Для підтримання ліквідності банків Національний банк надав банкам кредитів рефінансування на загальну суму близько 105 мільярдів гривень, в тому числі і кредити овернайт - 43 мільярди.

Надання банкам кредитів рефінансування в умовах відтоку вкладів та підвищеного попиту клієнтів на іноземну валюту сприяло вчасному виконанню ним зобов’язань по забезпеченню обслуговування банківської системи економічного обороту.

Національний банк повністю відкидає звинувачення у преференційному ставленні до окремих банків при наданні кредитів рефінансування. Починаючи з жовтня, кредитне рефінансування отримали 135 банків. Станом на перше січня 2009 року 97 банків мало заборгованість за кредитами рефінансування у сумі 60,5 мільярдів гривень, з них 38 відсотків припадає на державні банки, хоча їх доля в загальних активах банків становить лише 11,5 відсотків. При цьому на їх долю припадає лише два відсотки загального відтоку коштів з банків в період кризи. Наявний залишок за наданими банком кредитного рефінансування практично відповідає обсягу відтоку коштів з банків.

Кредитне рефінансування надавалося банкам з використанням прозорих процедур, на підставі положення про регулювання Національним банком ліквідності банків, яке пройшло реєстрацію в Міністерстві юстиції і передбачає рівні можливості отримання коштів для всіх банків. В період найбільшого загострення ситуації в жовтні та листопаді Національний банк застосував також додаткові механізми рефінансування банків, які передбачали широкий перелік можливої застави та більш оперативну процедуру ухвалення рішень, оскільки в той період для недопущення краху банківської системи була важлива кожна хвилина. Обсяг кредитів рефінансування для підтримки ліквідності того або іншого банку в рамках цих процедур назначався з урахуванням наданої банкам інформації щодо обсягу відтоку коштів, динаміки негативних кредитів, тощо.

Займаючи позу прокурора в питаннях оцінки здійснення Національним банком рефінансування банків уряд, в той же час, зі свого боку не зробив нічого для того, щоб забезпечити стабільність банківської системи і це в той час, коли в усьому цивілізованому світі саме уряди були головними розробниками програм по спасінню банків.

Ці програми передбачають як виділення значних бюджетних коштів для рекапіталізації банків, так і викуп спеціалізованими державними банками або агенціями негативних активів банків. Робиться це все для того, щоб очистити баланси банків від тягаря негативних активів та дати банкам можливість відновити кредитування економіки, адже без цього неможливо вести мову про подолання рецесії.

На жаль, український уряд проблеми вітчизняних банків особливо не приймає. Усі проблеми по стабілізації банківської системи планується вирішити за рахунок емісійних коштів і нікого не цікавить те, який це має мати інфляційні та девальваційні наслідки. Замість допомоги у вирішенні нагальних проблем Прем’єр-міністр своїми свідомими деструктивними заявами щодо окремих банків навпаки істотно ускладнює ситуацію.

В умовах загострення фінансової кризи Національний банк України стурбований станом банківської системи і окремих банків, прийняв рішення про здійснення за участю аудиторської компанії діагностичного обстеження банків з метою вивчення їх поточної та перспективної платоспроможності і життєздатності в таких умовах. На сьогодні вже завершено перший етап цієї роботи, здійснено обстеження банків першої групи – це 17 банків, в яких сконцентровано 66 відсотків активних операцій банківської системи. Визначені необхідні обсяги декапіталізації, розпочався інтенсивний діалог з власниками та керівництвом банків щодо результатів діагностики, ситуація, що має місце в банках та подальшій перспективі їх діяльності. За попередніми результатами діагностики лише декілька банків можливо потребуватимуть участі держави в їх капіталізації.

Що стосується курсової політики. При цьому, станом на сьогодні, в Україні не збанкрутував жоден банк тоді, як навіть в економічно розвинутих країнах світу цього уникнути не вдалось, а, зокрема, у Росії припинили роботу більш як 100 банків.

Що стосується курсової політики. Спочатку жовтня для підтримки обмінного курсу гривні банк продав вже одинадцять мільярдів доларів США. Це дозволило не лише збалансувати попит та пропозицію на валютному ринку, а й забезпечити невиконання резиденту своїх зобов’язань перед нерезидентами, у тому числі по погашенню та обслуговуванні зовнішніх позик. Водночас, це не повною мірою дозволило уповільнити темпи девальвації гривні, оскільки ефект від проведених Національним банком інтервенцій значною мірою нівелювався деструктивними заявами представниками влади щодо ситуації на валютному ринку, які формували девальваційні очікування та підігрівали ажіотажний попит на іноземну валюту. Природно, що умови значного девальваційного тиску курс гривні знизився. Теоретично, Національний банк міг би певний час всупереч ринковим тенденціям забезпечувати стабільність курсу гривні до, на докризовому рівні, але в умовах невжиття жодних дієвих заходів для збалансування ситуації на макроекономічному рівні така політика призвела б лише до прискореного зниження міжнародних резервів в Україні дорівнює, який би не дозволив вчасно здійснювати навіть критично значимі для країни платежі в іноземній валюті, при цьому глибина падіння курсу гривні після цього була б кілька порядків більша, а наслідки для економіки ще більш драматичні.

Розуміємо, що від зниження курсу гривні значна частина населення та суб’єктів господарювання зазнала втрат. Однак необхідно розуміти, що це є ціна, яку Україна платить за авантюрну економічну політику, яка призвела до зниження стимулів до праці та занурила країну у боргову яму перед зовнішнім світом.

Також необхідно розуміти, що з іншого боку, зниження курсу гривні, яке відбулося, дозволить амортизувати зовнішні шоки для економіки України та вирівняти зовнішню позицію країни. Вже за даними листопада було помітне певне покращення динаміки показників платіжного балансу України. Курс національної валюти фактично є індикатором, який відображає загальну ефективність роботи економіки. Звинувачувати курс у негараздах економічного розвитку це все одно, що звинувачувати термометр у поганому стані пацієнта. З таких позицій Національний банк України не може погодитися із тим, що Прем’єр-міністр України постійно намагається відмежувати уряд від відповідальності за стабільність курсу гривні. Не знімаючи відповідальності з себе, хотілося б запитати шановних урядовців, хіба національний банк винен у тому, що, зібравши рекордний врожай, Україна не змогла ним належним чином розпорядитися. Заборона експорту зерна, з одного боку, не привела до істотного покращання ситуації з цінами на внутрішньому ринку, а, з іншого боку, не дозволила збільшити валютні надходження в країну, які в період девальваційного тиску сталися б в нагоду. Те ж саме стосується введення квотування на експорт олії, якої Україна виробляє в сім разів більше, ніж споживає. Ми просто втратили ринок зовнішній. А ви чули, як наш уряд та ініціатори цього заслуховування дбають про село на словах. А що роблять на ділі? Хіба Національний банк винен в тому, що в період історичного зростання світових цін на продукцію основних експортних галузей України, отримані надприбутки не були спрямовані на інвестиції, модернізацію та енергозбереження, що б дозволило підвищити конкурентоспроможність наших виробників і не дозволили б до драматичного зменшення виробництва в період кризи на світовому ринку? Хіба Національний банк винен в тому, що в період над сприятливої зовнішньої кон’юнктури в Україні так і не було створено стабілізаційного фонду, який би зараз дозволив значно амортизувати вплив зовнішніх шоків. А можливості для цього були. І не лише за рахунок податково акумульованих надприбутків експортерів. Достатньо лише згадати, як бездарно були використані величезні кошти, отримані від реприватизації „Криворіжсталі”. Також нічого не чути про стабілізаційний фонд...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість. Ми ж домовлялися, шановні колеги. П’ять хвилин. Ми домовлялися, що треба серйозно обговорити це питання. Прошу тільки не втягуватися в політику. Все. Будь ласка.

ШАПОВАЛОВ А.В. Також нічого не було чути про стабілізаційний фонд, створення якого передбачено так званим антикризовим законом. Воно й не дивно, адже реальних джерел його наповнення як не було, так і нема. Та й вже пройшло три місяці, і якщо туди кошти й потраплять, то вони не будуть використані, тому що порядок використання не погоджений з комітетами – бюджетним і банківським. Хіба Національний банк винен в тому, що уряд ще в першому півріччі, коли ситуація на світових фінансових ринках була сприятливою, здійснивши світове …шоу і заплативши величезні кошти іноземним банкам-агентам так і не зміг залучити кошти для фінансування дефіциту бюджету. В кінцевому підсумку, коли скінчилися валютні ресурси отримані внаслідок від попереднього уряду усі проблеми почались вирішуватись через використання міжнародних резервів Національного банку. Звичайно, державні потреби для Національного банку є найбільш пріоритетними, але ж на суму валютних втрат, витрат урядом автоматично зменшено можливість Нацбанку по здійсненні інтервенції на підтримку обмінного курсу гривні.

Хіба Національний банк винен в тому, що уряд не може належним чином розпорядитися тими коштами, які вже виділені на досить вигідних умовах міжнародними фінансовими інституціями. Зокрема, Світовий банк виділив України 150 мільйонів доларів терміном на 20 років для підтримки малого підприємництва в сільській місцевості. Але зараз цей проект під загрозою закриття через те, що Міністерство фінансів не може назвати використання цих коштів, а як наш уряд дбає про середній і малий бізнес, це ми чуємо кожен день з екранів, а що на ділі.

Хіба Національний банк винен в тому, що в Україні досі не розвинений фондовий ринок, що значно звужує ефективність перерозподільчих процесів в економіці та спонукає підприємства залучати кошти за кордоном наражає себе на валютні ризики.

Хіба Національний банк винен в тому, що закладені в бюджеті на 2008 рік державні гарантії і державні іпотечні установи в сумі 1 мільярд так і залишились на папері і під них не було залучено жодної копійки для фінансування проектів будівництва, зато кожну неділю по п’ять раз зустрічі і доповіді Прем’єра як вона хоче допомогти будівельникам.

Хіба Національний банк винен, що окремі державні підприємства не узгоджують свій вихід на валютний ринок з великими обсягами купівлі валюти дестабілізуючи ситуацію на ньому, як поступив „Нафтогаз” в п’ятницю.

Насамкінець, хіба Національний банк винен, що Україна знову не спромоглася вчасно вирішити газові проблеми... Заспокойтесь! Заспокойтесь! (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги.

ШАПОВАЛОВ А.В. Національний банк забезпечує виконання усіх взятих на себе зобов’язаннях, які були взяті і підписані урядом, Національним банком, Президентом перед Міжнародним валютним фондом. І це було хорошою ознакою для того, щоб інвестори побачили, що ситуація в Україні, незважаючи на трудності, може бути виправлена. Усі зазначені питання, які вже істотно вплинули на курс гривні і можуть вплинути на найближче майбутнє, є прямою компетенцією Кабінету Міністрів України і особисто Прем'єр-міністра України. Вони мають нести за це відповідальність і не намагатися власні прорахунки та непрофесіоналізм перекласти на Національний банк України. Хочу зауважити Національний банк України далекий від того, аби опуститися до банального зведення рахунків. Не дивлячись на образи та наклепи і заяви з боку Прем'єр-міністра України, Національний банк завжди підтримував і буде підтримувати уряд у питаннях, які стосуються забезпечення національних… (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…

ШАПОВАЛОВ А.В. Так, Національний банк України…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми домовилися, 5 хвилин додали до регламенту. Але я прошу доповідача доповідати про діяльність Національного банку, а не переходити на політику.

ШАПОВАЛОВ А.В. Хорошо.

Так, Національний банк підтримав уряд під час… Нацбанк не стояв у стороні, Національний банк підтримав уряд під час газового конфлікту з Росією, відігравши головну роль у забезпеченні розрахунків за спожитий газ за 2008 рік.

Національний банк підтримав уряд, коли виникла загроза …… дефолту по зобов’язанням „Укравтодору”. Національний банк підставив плече і в забезпеченні внутрішніх питань вирішення і ті пенсії, які були забезпечені у січні тільки завдяки перевищенню доходів Національного банку. І це цинічно говорити що ми можемо ще підвищувати у цьому році якісь соціальні виплати людям, коли немає коштів, є дефіцит Пенсійного фонду. І ми подивимося, як уряд буде працювати.

На завершення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Доповідь завершено. Все.

Шановні колеги, я прошу уваги! Я неодноразово звертався до доповідача: давайте не втягуватися у політику і не говорити, що Національний банк робить послугу, ми повинні робити одну державну справу. Завершуйте, будь ласка.

ШАПОВАЛОВ А.В. Хочу подякувати за увагу та відзначити, що Національний банк і надалі виконуватиме свій конституційний обов’язок по забезпеченню стабільності гривні. Більш детальна позиція Нацбанку викладена у аналітичному звіті, який ми підготувати до сьогоднішнього засідання. Для виконання покладених на нього функцій Національний банк готовий співпрацювати з усіма гілками влади, втім така співпраця має ґрунтуватися виключно на нормах Конституції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, доповідь завершено, прошу уваги. Записуйтесь на запитання до доповідача Анатолія Васильовича Шаповалова. Прошу записуватися. Так, прошу вивести на табло прізвища народних депутатів, що записались на запитання. Народний депутат Іваненко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко", будь ласка. Хвилина запитання, хвилина на відповідь. Дотримуйтесь регламенту.

10:57:49

ІВАНЕНКО В.Г.

Прошу передати слово Кириленку Івану Григоровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, мікрофон.

10:57:58

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане виконуючий обов’язки Голови Національного банку! Звичайно, було прикро слухати виступ ваш, який був насичений політикою. І ми не почули жодної конкретної відповіді на жодне конкретне поставлене запитання. Це дуже прикро. Вам доповідь писали не в банківській установі, на превеликий жаль. Доповідь виключно політична. Як ви могли зачитати речі, перечіпаючи через слово, що уряд винний у величезних зовнішніх запозиченнях і боргах? Ви ж прекрасно знаєте, що державний борг України мізерний, порівняно з корпоративним боргом, який ви допустили сюда. Іноземні банки, вони накопичили величезний корпоративний борг! І ви за це відповідаєте, що 40 мільярдів треба віддати країні в цьому році. Урядовий борг копійчаний! Ви перечіпали через кожне слово, бо вам написали не в банківській установі доповідь! Ви напрасно виступили. Ви принизили банк і принизили себе своїм виступом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги, прошу уваги! Будь ласка, прошу уваги. Будь ласка, можна відповідати.

ШАПОВАЛОВ А.В. На що відповідати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Джоджик, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

10:59:16

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська народна партія.

Шановний Анатолій Васильович! Сьогодні ми є свідками небаченої дестабілізації національної грошової одиниці. Якщо об’єктивно оцінювати, то очевидно, це є наслідком в тому числі певних прорахунків і сьогоднішнього уряду, і попередніх урядів. Але все-таки не витримує жодної критики діяльність Національного банку. Дії останніх місяців Національного банку є свідомим розхитуванням економічної ситуації в Україні, наслідки якої ми ще довго будемо спостерігати.

Станом на сьогоднішній день двічі отримана недовіра Верховної Ради України. Жодна політична сила, жодний чиновник в Україні не бере відповідальність за діяльність Національного банку. Чи не вважаєте ви в цій ситуації, щоби зняти ось ці ознаки серйозної дестабілізації і не продовжувати її…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

ДЖОДЖИК Я.І. Чи не вважаєте ви в цій ситуації персонально, як і інші керівники Національного банку особисто здійснити мужній вчинок – подати у відставку. Адже до того часу, поки ви будете очолювати Національний банк…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

ШАПОВАЛОВ А.В. Дякую, пане народний депутате. Не збираюся іти у відставку. Я цій справі віддав 35 років. І вважаю, що всі дії професіональні. Якби це була криза в Україні, а в усьому світі було б нормально, то ви могли б тоді робити ці звинувачення. Але я вам приводив приклади. І в тій Росії, яку ви так любите, і уже побачите чим закінчиться, як рухається, і в інших країнах розвинутих, в Британії… Це світова криза, якої не було 100 років. І тому ми всі ці заслухування попередні, задні і так далі, вони тільки дестабілізують ситуацію. А Центральний банк робить все для того, щоби забезпечити нормальне функціонування банківської системи. Адже банк, як ви не можете зрозуміти, він бере кошти в одних і віддає другим. Він посередник фінансовий. І якщо ми говоримо, що ми повинні захистити в першу чергу кредитора, а не боржника. І для цього всі гілки влади повинні працювати спільно, а не розказувати, що немає відношення уряд. Він що бюджет наповнює не грошима, …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, давайте, я прошу уваги.

Я звертаюся і роблю застереження, Анатолію Васильовичу Шаповалову, не давати оцінки народному депутату, кого він любить – то його справа. Ви прийшли звітувати перед Верховною Радою України і звітуйте. Бо хвіст не буде крутити собакою.

Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

11:02:23

ШЕВЧУК С.В.

Я не хочу задавати запитання. я хочу висловити обурення, що жах просто, що такі люди очолюють, як ми взнали, Національний банк. А слово для запитання хочу передати Юрію Прокопчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, будь ласка.

11:02:40

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, „Блок Юлії Тимошенко”.

Ви знаєте, дійсно, цей чоловічок прийшов сюди не відповідати за свою бездіяльність, а поучать Верховну Раду і весь народ України, що потрібно робити. Так от озвучте, будь ласка, коли, яким банкам, які суми кредитування були виділені? Чому 10 мільярдів було виділено на банк „Надра” Фірташа саме вами і проголосовано, а не на „Ощадбанк”, наприклад? Скільки у нас сьогодні є резервів золотовалютних? І коли ви перестанете розкрадати Україну?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу Юрія Прокопчука також дотримуватися етики, не застосовувати принизливих слів. Давайте будемо демонструвати вихованість усі. Будь ласка, відповідайте.

ШАПОВАЛОВ А.В. Шановні народні депутати, ви, видно, неуважно слухали мою доповідь. Я сказав, що 135 банків отримали рефінансування.

Що стосується банку „Надра”. Банк „Надра” отримав, він займає 4,3 відсотки вкладів банківської системи України. Це системний банк. І на сьогодні у цьому банку 10 мільярдів вкладів населення.

Так от, шановні, уряд звернувся до суду і заборонив Національному банку надати цьому банку ще й кредит. І таким чином він взяв всю відповідальність на себе. Адже через цей банк 1,6 мільйонів людей отримують заробітну плату, пенсії. На сьогодні ще 9 мільярдів є вкладів. Можете собі представити, яка буде ситуація, якщо завтра цей банк збанкрутує. Хто буде нести відповідальність? Уряд чи суд, який прийняв це рішення?

А щодо прозорості, треба було уважно слухати. Я сказав, що 135 банків отримали рефінансування, і банк „Надра” у тому числі.

А що стосується золотовалютних резервів. Вони на сьогодні складають 30 мільярдів. За 2008 рік всього скоротилося на 2,8 відсотків. Хоча у наших сусідів Росії, де говорять, що все хорошо, на 11,3 відсотки. Комісія з Міжнародного валютного фонду, яка перевіряла діяльність перед тим, як надати транш черговий, підтвердила, що немає жодної проблеми у тих банках, де розміщені кошти золотовалютних резервів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гацько, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:05:07

ГАЦЬКО В.П.

Прошу передати слово депутату Павловському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Павловського, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

11:05:20

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Хочу вже запитати. Вже не питаю, де гроші, хочу запитати: „Де Стельмах?” Таке важливе питання, куди подівся голова Національного банку? Це перше питання.

Друге. Чому з такою тупою впертістю правління Національного банку надає допомогу, рефінансування саме „Надра банку”? Чи не тому, може, що там особисто зацікавлений наш Президент, і вам особисто давав вказівку надавати ці 10 мільярдів „Надра банку”? І який відкати, розкажіть. Ми знаємо, у банківському середовищі йде мова про те, що за цю допомогу йде відкат від 5 до 7 відсотків. Я думаю, що вам не перед Верховною Радою звітувати треба, а перед слідчим у прокуратурі. Дякую.

ШАПОВАЛОВ А.В. Якщо ви знаєте, то, пожалуйста, згідно законодавства надайте ці матеріали слідчим органам, тому що, якщо ви не надаєте, то ви являєтесь співучасником злочину. А прості заяви, які звучать... Давайте факти, понімаєтє?

І що стосується підтримки банка „Надра”. Я вам ще раз сказав, це системний банк, обслуговується 37 тисяч підприємств, на яких працює 6 мільйонів людей, 2 мільйонів людей мають 9 мільярдів, мільйон 600 людей отримують... 4,8 мільярда отримали пенсію і заробітну плату. І ви будете нести відповідальність за втрату цього банку, ваша політична сила!

А пан Стельмах знаходиться у відпустці, черговій відпустці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шмельова, фракція комуністів.

11:06:59

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шмельова, фракція комуністів.

Будь ласка, Симоненку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко мікрофон. Прошу уваги.

11:07:01

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Я думаю, что ни у кого из присутствующих здесь депутатов нет сомнения, что в результате деятельности Национального банка у нас банковская система стала мафиозной системой.

Я второе предложение вношу. Надо по результатам рассмотрения этой уникальной доповіді обратиться в Генеральную прокуратуру и Службу безопасности разобраться в том, что Национальный банк нанес колоссальный урон национальной безопасности Украины. (О п л е с к и)

Третье. Я хочу, чтобы все-таки докладчик, хотя здесь мутно отвечал, он рассказывал уникальные вещи, все-таки сказал, каким образом Национальный банк сегодня обезоружил Украину, когда дал возможность коммерческим банкам за последние три года набрать практически 100 млрд. долларов кредитов из-за рубежа, и таким образом поставил под удар не только государственные интересы, государственный бюджет поставили под удар? Сегодня перед дефолтом стоит Украина. Продадут предприятия, которые в залоге находятся. Вы что здесь не понимаете, что, по сути дела, вы...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити запитання. Прошу уваги!

11:08:09

СИМОНЕНКО П.М. По сути дела вы являетесь теми, которые разорили страну.

И последнее. Я хотел бы все-таки услышать ответ, под какие программы вы выделяли эти уникальные деньги банку, допустим, «Надра»? Под какие программы? Вы осуществляли оперативный контроль, сколько же все-таки вкладчиков получили эти вклады? А я вам могу сейчас сказать, что там проценты – ноль целых и столько-то десятых.

ШАПОВАЛОВ А.В. А вы несете ответственность за своим слова?

СИМОНЕНКО П.М. Да. Вы выслушайте до конца вначале.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

СИМОНЕНКО П.М. Выслушайте, а не начинайте со мной спорить. Поэтому я убедительно вас прошу давать ответы по сути, а не ваши политические оценки. Обращаюсь к Генеральной прокуратуре и Службе безопасности показать, что вы являетесь органами, обеспечивающими национальную безопасность и проверить...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Відповідь на запитання, будь ласка.

ШАПОВАЛОВ А.В. Перш за все, шановний Петро Миколайовичу, до вашого відома, Генеральна прокуратура працює в Національному банку, працює в Національному банку і Рахункова палата, і працює слідча комісія Верховної Ради. Тому наберіться терпіння, будуть результати, тоді будете заявляти вже по конкретним фактам.

Що стосується банка „Надра”. У банка „Надра” відтекло 10 мільярдів коштів юридичних і фізичних осіб. Кошти, які надані банку „Надра”, якраз направлені на задоволення цих вимог.

СИМОНЕНКО П.М. (З місця не чути)

ШАПОВАЛОВ А.В. Я вам ще раз говорю, что собственности у банка – два миллиарда, а кошти людей – 25 мільярдів, і юридичних осіб, розумієте?

Що стосується запозичень. Банківський сектор на сьогодні має заборгованість 38 мільярдів, а все остальне – це наші суб’єкти господарювання, це наш уряд. І виконують зобов’язання сьогодні всі. І якраз всі ці і інтервенції, і повернення якраз і недопущення дефолту, тому що Національний банк своїми інтервенціями забезпечив виконання зобов’язань…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Васильович, запитання до запитання. Скажіть, будь ласка, скільки за минулий рік інвестицій з України пішло за межі країні, і в тому числі на Кіпр? Суму, будь ласка, дві суми назвіть.

ШАПОВАЛОВ А.В. Шановний Володимир Михайлович, по-перше, Кіпр не являється офшорною зоною. Ви знаєте, що він виключений із переліку, він являється європейською країною. Це перше.

По-друге, що стосується фінансового рахунку, то в країну прийшло на 9,3 мільярди більше, ніж вийшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви скажіть, будь ласка, яка сума вийшла. Бо є така офіційна статистика, що за 7 місяців минулого року за межі країни було інвестовано 6,2 мільярди, із них 5,8 – на Кіпр. За рік яка сума?

ШАПОВАЛОВ А.В. Ця цифра ще більша. Але, я ще раз кажу, сальдо позитивне: зайшло на 9,3 мільярди більше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пєрєдєрій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

11:11:03

ПЄРЄДЄРІЙ В.Г.

Народный депутат Передерий, фракция БЮТ. Прошу передать слово Терехину Сергею.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохіну, будь ласка.

11:11:14

ТЕРЬОХІН С.А.

Анатолій Васильович, я просто нагадати, що по нормам OECD Кіпр – офшорна зона. Так, на всякий випадок.

А тепер у мене декілька запитань.

ШАПОВАЛОВ А.В. Ви подивіться постанову уряду.

ТЕРЬОХІН С.А. От хіба уряд винуватий, що Україна єдина країна в світі, де центральний банк не встановив чітких нормативів між термінами залучення іноземних валютних кредитів і видачі валютних внутрішніх кредитів? Хіба уряд винен, що НБУ грубо порушив Конституцію України, коли дозволив внутрішнє валютне кредитування не пов’язане з зовнішньою торгівлею? Хіба уряд винен, що більшість рефінансування пішло в 17 банків і більшість рефінансування через канал валютного ринку опинилося за кордоном? Скажіть, будь ласка, перший транш „Надра”, куди він використав? Самі знаєте. І хіба уряд винен…

ШАПОВАЛОВ А.В. Не знаємо.

ТЕРЬОХІН С.А. Не знаєте…

ШАПОВАЛОВ А.В. Я знаю, що ін використаний на виконання вимог вкладників і зовнішніх зобов’язань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін, уточнення, будь ласка.

11:12:25

ТЕРЬОХІН С.А. І хіба уряд винен, що коли Голова Національного банку каже: все виправиться, коли люди понесуть депозити назад в банки, і приймає абсолютно тупу норму про те, що ця заборона по досрочному зняттю поширюється не тільки на старі депозити, але і на нові депозити, і навіть на депозити місцевих територіальних громад. І хіба уряд винний…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Відповідь, будь ласка.

ШАПОВАЛОВ А.В. Шановний Сергій Анатолійович, по-перше, Національний банк не приймав ніяких заборон по видачі депозитів. Національний банк наоборот сказав, що виконувати зобов’язання треба в встановлені терміни, це перше, щоб ви знали.

А по-друге, щодо вини Національного банку і уряду, я зупинився в своїй доповіді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Унгурян, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

11:13:16

УНГУРЯН П.Я.

Народний депутат Унгорян Павло, фракція БЮТ, передаю слово Писаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Писаренко, мікрофон.

11:13:29

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, ну, те, що ми сьогодні бачимо – це виступ не виконуючого обов’язки Голови Національного банку, а якийсь клоун, який прийшов і тут нам намагається доповісти про те, чим займаються сьогодні в Національному банку.

Ви знаєте, всі політичні сьогодні висловлювання, вони нікому не потрібні. Ви відповідіть, ви нам дайте відповідь: куди ви десятки мільярдів виганяєте сьогодні виганяєте на банки і що ви з ними робите?

Ви знаєте, сьогодні всі згадують композитора і співака Володимира Висоцького. Я вам хочу нагадати, в нього такі були слова, що „вор должен сидеть в тюрьме”. І ви знаєте, у нас буде достатньо сил і енергії, щоб ви разом з вашою там угрупуванням в Національному банку відповіли за все те, що зараз там робиться.

І у мене тільки питання: скажіть мені, будь ласка, з Президентом як часто ви зустрічаєтесь і радитесь з ним, що робити в Національному банку?

Дякую.

ШАПОВАЛОВ А.В. Ну, перш за все, я теж хочу вам відповісти, що єсть така поговорка, що хто кричить: „Держи вора!”, - це є в першу чергу сам є вор, це раз.

По-друге, що стосується зустрічі з Президентом, вони відбуваються тільки за уча.., коли Президент запрошує. Якщо брати останній час, то, практично, 3-4 зустрічі, де були з керівникам ведучих банків України і також за участю Прем'єр-міністра України. А ми діємо згідно чинного законодавства і Конституції і тих законів, які ви приймаєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час вичерпаний. Будь ласка, Олександр Лавринович запитання, і будемо рухатися далі.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Анатолій Васильович, от послухав ваші відповіді на питання, і в мене самого виникло відразу чотири питання.

Скажіть, будь ласка, от з вашої точки зору, чи робив Національний банк взагалі кроки про залученню вільних коштів юридичних і фізичних осіб, коли… після початку фінансової кризи, і чи ви вважаєте взагалі тільки обмежувальні і заборонні рішення, які можуть бути ефективними в цій ситуації, яка сьогодні у нас є?

Друге питання, як ви оцінюєте ефективність інтервенції Нацбанку на валютному ринку, який ви робили протягом останніх 4-5 місяців?

Третє питання, скажіть, будь ласка, … назвали цифру резервів, яка структура резервів Національного банку?

І четверте питання, чи є гарантія, що всі вони живі? А чи не згоріли вони вже ясним полум’ям чи частина з них у вогні фінансової кризи далеко поза межами нашої рідної Батьківщини? Якщо можна, будь ласка, такі питання.

ШАПОВАЛОВ А.В. Ну, що стосується… Дякую за запитання.

Що стосується залучення депозитів від юридичних і фізичних осіб, то ви знаєте, що згідно закону Національний банк працює тільки з банками, і з фізичними особами він не працює і з юридичними. А Національний банк в різні періоди використовував як і інтервенції з надання кредитів, так і з мобілізації коштів.

І особливо, коли ситуація стала стабілізуватися, деякі банки, які мали надлишок ресурсів, вони купували сертифікати Центрального банку.

Що стосується інтервенції Національного банку, то я вже в своїй доповіді говорив, що вони здійснені в обсязі 10 мільярдів, і це інтервенції якраз і дозволили зупинити цей панічний настрій людей, адже економічно обоснованих норм для такої девальвації немає, але паніка є паніка. І в період паніки, ви розумієте, я наводив приклад, що населення, якщо воно за дев’ять місяців купило валюти на 2,7 мільярда більше, ніж продало, то тільки за останні три місяці населенням куплено на 3,9 мільярда більше, ніж продано. А в цілому за рік населення купило на 6,6 мільярда доларів більше, ніж продало валюти.

Що стосується резервів Національного банку. Я ще раз підтверджую, що структура їх диверсифікована в різні валюти: долари, євро, фунти, франки, золото. І вони в надійному стані, тому що вони знаходяться в надійних банках.

А по-друге, якби ці резерви були десь заблоковані чи використані, то ми б не змогли здійснити інтервенції на 10 мільярдів, ми не могли в один день заплатити півтора мільярда за газ російський. І я ще раз хочу підтвердити, що комісія з Міжнародного валютного фонду надала офіційну перевірку, де записано, що резерви знаходяться в повному складі й надійні. І будь-яка ревізія чи слідча комісія, прокуратура, Рахункова палата, може в цьому впевнитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Анатолію Васильовичу, дякую вам. Будь ласка, сідайте. Час вичерпаний. До виступу запрошується Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України Микола Янович Азаров. Прошу уваги, шановні колеги.

11:19:10

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты, к сожалению, уровень дискуссии, которая развернулась в этом зале, в общем-то не позволяет профессионально подойти к оценке деятельности правительства и Национального банка, потому что отрывать денежно-кредитную политику, разрывать ее на части просто невозможно. И поэтому я решил немножко отступить от профессионального доклада, который комитет подготовил.

И сказать несколько вступительных слов. Представим себе, что завтра вместо Стельмаха будет, например, Тигипко или, например, Порошенко. Или любая другая фамилия, которую мы можем сейчас назвать. У нас, что сразу же изменится дефицит Государственного бюджета? У нас вдруг откуда то появится 85 миллиардов гривен? Это та дыра, которая уже сейчас есть в Государственном бюджете. У нас может быть сразу появится примерно 25 миллиардов, дыра, в местных бюджетах, закроется? У нас может быть сразу вырастут валютные резервы раз в пять, и мы сможем вернуть, как говорит Премьер-министр, курс на уровень шести? Может быть, «Нефтегаз» из банкрота превратится в хорошо работающее предприятие? Может быть, вдруг произойдет чудо и появится спрос и вырастут цены на основную продукцию нашего экспорта и изменится негативное платежное сальдо? Почему мы, народные депутаты, на которых лежит тяжелейшая ответственность сейчас вот в этот кризисный период позволяем такую серьезную проблему сводить до уровня базарных обвинений? Грош нам цена в этой ситуации!

К большому сожалению Национальный банк и правительство в течении этого года проводили абсолютно ошибочную политику, у них был медовый месяц, когда они вместе борясь с инфляцией ревальвировали гривну. Мы об этом, комитет, неоднократно предупреждали и Национальный банк, и правительство. Не было сделано абсолютно никаких выводов.

В июле месяце мы заявили, Партия регионов, что ипотечное строительство практически прекратилось, объемы строительных работ сократились, еще не маячили абсолютно никакие кризисы на нашем горизонте. Но нужно было срочно предпринимать меры, менять политику правительства и Национального банка, правительство держало деньги на казначейском счете, а Национальный банк ограничивал кредитование национальной экономики. Все это вместе привело к тяжелейшему коллапсу нашей экономики сегодня. Вот где причина этих кризисных явлений. Теперь будем говорить уже хронологично.

В сентябре месяце наметились кризисные явления в нашем крупнейшем системном «Проминвестбанке». Вот здесь бы правительству Национального банка сесть и немедленно разработать программу оздоровления банка. Все бы улеглось, совершенно очевидно. Однако, этого не было сделано, в стране была раскручена паника, стали мгновенно сниматься депозиты и потом пошли абсолютно хаотичные действия правительства и Национального банка.

Анатолий Васильевич вскользь сказал, вскользь в конце, что почему Национальный банк в конце декабря вдруг расщедрился и перечислил на счета двух государственных банков почти 20 миллиардов эмиссионных денег, ничем не обеспеченных. Кто давал такое право Национальному банку? Только в результате таких действий Национального банка правительство смогло рассчитаться за газ с Россией. Но мы за эти эмиссионные деньги еще будем долго и долго рассчитываться.

Теперь, он тоже вскользь сказал, как были выплачены пенсии в январе. Только за счет печатного станка, так называемого превышения доходов над расходами Национального банка. Сейчас, когда наступило время отвечать, правительство и Национальный банк начитают друг друга «кусать», начинают обмениваться взаимными обвинениями вместо того, чтобы сесть и наметить, как мы неоднократно говорили, реальную антикризисную программу.

Опять же, Шаповалов вскользь сказал, оказывается Национальный банк дотошно, скрупулезно выполнял меморандум. Он только забыл уточнить, а что это за меморандум был? А тот самый, который мы вот здесь поддержали в зале, мы за него не голосовали, голосовали вы! И курс, который сейчас установился – это результат выполнения правительством и Национальным банком этого меморандума, Иван Григорьевич! Поэтому, прежде всего, посмотрите на свои действия!

Но давайте будем говорить и вернемся к профессиональному разговору.

Проблема серьезнейшая на самом деле. Возьмите европейские страны. Найдите мне хоть одну страну, где сейчас в разгар кризиса, в разгар девальвации валюты ставился вопрос отставки председателя Национального банка, покажите мне такую страну. Украина в очередной раз, в очередной раз бьет все рекорды. Европейский банк, основные банки снизили учетные ставки до нуля. В экономику вливаются колоссальные ресурсы и все это триллионы, и все это пока, к сожалению, не может дать позитивного сигнала национальным экономикам. Мы же с вами не влили в национальную экономику ни одной гривны.

Что касается гневных объявлений в махинациях и так далее. Давайте говорить конкретно, у нас есть прокуратура, у нас есть СБУ, у нас есть правоохранительные органы, материалы, пожалуйста, на стол. Материалы на стол и мы по этим материалам будем принимать решение, кончайте наконец майданные голословные обвинения. (О п л е с к и)

А теперь давайте поговорим профессионально, а как же, дорогие мои, иначе, если вся дискуссия вначале шла в политическом плане. Я должен был бы также как Шаповалов выйти и пробубнить, вы бы меня не слушали и никто бы меня не слушал, поэтому я специально начал, я поставил и заострил внимание на острых вопросах. А теперь профессионально. Я перейду на национальную мову, поскольку мені підготували текст на національній мові, на державній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте мати якусь взаємоповагу.

АЗАРОВ М.Я. 2008 рік став роком, коли Національний банк з урядом у виконанні своїх основних функцій звів тільки до однієї функції – боротьбі з інфляцією.

Результатом таких дій в першому півріччі стало значне обмеження ліквідності фінансової системи и ревальвации гривны до рекордно низкого уровня 4,5 гривны на 1 доллар США. Ця политика призвела до обмеження гривневого кредитования экономики та населення. Вказанные напрямки були замічені споживчим валютним кредитуванням, що на фоні урядової політики симулювання дешевого імпорту тільки ускладнило ситуацію в фінансовій системі. Тільки за січень-серпень було видано валютних кредитів на суму 66 миллиардов гривен и что ж тогда интересно уряд молчал, мы на это неоднократно обращали внимание.

Починаючи з жовтня кризове явище в економіці і фінансовому секторі досягли свого критичного рівня та вийшли на зовні у вигляді негативного информационного фону та зростаючої недовіри до фінансової системи, вкладники почали масово знімати кошти з своїх рахунків, а банки припинили кредитувати один одного. Це відбувалось в умовах суттєвого зниження депозитних вкладів, які тривалий час слугували основой для кредитування.

На перше січня 2009 року темп накопичення депозитов гривні спочатку року більше ніж в дванадцять разів нижче ніж за аналогічний період попереднього року. Це пов’язано з зростанням недовіри до банківської системи внаслідок антиінфляційних дій НБУ та уряду. Наслідком непрофесійних дій також стало призупинення видачі депозитов вкладникам, скорочення експорту та промислового виробництва, обмеження обігових коштів підприємств та інше кризове явище в економіці. А, починаючи з середини вересня почалось зростання курсу долару до гривні.

В кризовій ситуації Нацбанк не спромігся зробити нічого кращого неж видати славнозвісну постанову, що забороняла комерційним банкам достроково повертати депозити та збільшувати кредитний портфель.

Бездіяльність на валютному ринку спричинила подальше лавиноподібне падіння курсу гривні до долара, яке призвело до низки кризових явищ в економіці. Серед них зростання кредитного навантаження на юридично-фізичних осіб виданих в іноземній валюті. Так, протягом четвертого кварталу при фактичній зупинці кредитування зобов’язання перед банківською системою за рахунок перерахунку тільки зросли майже на 143 мільярда доларів США, що становить третину валютних зобов’язань, а співвідношення депозитів та кредитів знизилась з 65,6 відсотка на кінець 2007 року до 48,8 на кінець 2008 року.

При цьому значного падіння курсу гривні до долару США як основної валюти кредитування та розрахунків за зовнішніми контрактами сприяла політика НБУ щодо несистемного рефінансування банків без відповідного контролю їх використання. Так, протягом 2008 року банки були рефінансовані на суму 169,5 мільярдів гривень. Лише у четвертому кварталі цього року було надано рефінансування на 106 мільярдів гривень.

Обсяг інтервенцій Нацбанку в 2008 році був негативним. Мінус 3,9 мільярда. НБУ вдалося забезпечити дотримання кількісного критерію ефективності за чистими міжнародними резервами 26,7 мільярдів доларів США передбаченого Меморандумом про економічну та фінансову політику в рамках спільної з МВФ програми стенд-бай.

Падіння долара вдарило по громадянам і суб’єктам господарювання, які одержували доходи і зберігали заощадження в американській валюті. У результаті зміцнення національної валюти серйозних втрат зазнали національні експортери, які за продані за кордон товари отримували менше коштів в гривневому еквіваленті.

Протягом червня-серпня ситуація на міжбанківському та готівковому валютному ринку відносно стабілізувалась з незначним трендом в бік девальвації. Але вже в жовтні стало очевидним, що ситуація на валютному ринку є неконтрольованою ні з боку уряду, ні з боку НБУ. Протягом жовтня готівковий курс продажу гривні укріпився на 14,6 відсотка. Тільки в першій половині листопада офіційні міжбанківські та готівкові курси практично зрівнялися. Знецінення національного курсу національної валюти стало не тільки найбільш серед країн, що розвивається, але призвело до величезних втрат, як для населення, так і для економіки України.

Шановні народні депутати, можно много говорить о негативе, но в заключении я хотел бы сказать, что все-таки что же надо сделать сейчас. А сделать надо то, о чем мы неоднократно говорили. Необходимо срочно правительству, Национальному банку представить совместную антикризисную программу, где мы реально видели бы, какой будет курс, что будет предпринято для того, чтобы дефицит бюджета был реальным, финансировался не за счет печатного станка, как сейчас очень хочется правительству и что приведет в конечном итоге к колоссальным потерям для населения и для нашей экономики, к колоссальным, подчеркиваю, потерям. Не дай Господь, нам включить печатный станок, как это уже делалось в 1993, 1994, 1995 годах. Поэтому мы должны с вами вместе здесь, вместе не допустить этого. А не допустить этого можно только одним: принять совместную антикризисную программу, где б четко содержались направления поддержки нашего экспорта, стабилизация экономики и стабилизация той ситуации, которая сложилась в результате повышения цены на газ. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до Миколи Яновича Азарова, якщо такі є. Так, іде запис. Прошу вивести на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Віктор Терен, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

11:34:25

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, будь ласка.

Це ви мали би давати зараз доповідь комітету, ви давали політичні оцінки. Тобто це є елементарне банальне шулерство. Ваша доповідь мала бути затверджена на комітеті, а не давати ваші політичні оцінки. І в зв’язку з цим професійність Національного банку, який ви кришуєте, до речі, разом з Президентом, така ж сама, така ж самісінька, як і ваші знання української мови. Але питання все-таки, коли ви кришуєте Голову Національного банку, ви робите це разом з Президентом. І дуже просте питання. Як часто ви узгоджуєте порядок кришування з паном Президентом?

АЗАРОВ М.Я. Ой, ну, слушайте, иногда на глупость отвечать даже не хочется. Это что, дефицит государственного бюджета, политическая оценка, негативное сальдо нашего платежного баланса, политическая оценка? О чем мы с вами говорим-то? С Президентом вообще взагали не встречался. И большего критика Национального банка, чем наш комитет, не было. Однако, сейчас я хорошо понимаю, что Национальный банк хотят сделать крайним в той бездарной политике, включить печатный станок, чтобы обеспечить абсолютно нереальный бюджет страны. И я знаю, к чему это может привести. Вот это уже политическая оценка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ще раз звертаюся з проханням не шукати і не знаходити ворогів в сесійній залі. Я хочу наголосити. Коли була внесена пропозиція про проведення позачергового засідання, то, очевидно, перед внесенням пропозицій треба було б обговорити її у відповідному комітеті. Я просив Миколу Яновича Азарова, щоб він виступив для того, щоб у нас було повноцінне обговорення. А зараз ми висуваємо один одному звинувачення. Я просив би, давайте надалі знімем це все. Демонструвати нормальний, цивілізований підхід у взаєминах. Володимир Стретович, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:36:42

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, Партія „Християнсько-демократичний союз”. Микола Янович, скажіть будь ласка, мені, непрофесіоналу у фінансах. Якщо в середині грудня гривня девальвувала до 10 і почала стрімко падати, якби не галас, який зчинився в парламенті і в суспільстві, вона б падала далі, а раптом у Національного банку знайшлися резерви для того, щоб курс зупинити і починати зміцнювати. То чи не є це фінансовою спекуляцією?

Дякую.

АЗАРОВ М.Я. Курсы валют, к сожалению, не подчиняются нашему желанию, нашему обсуждению, нашим оценкам.

Есть субъективные и объективные факторы. Субъективные факторы я назвал. Это нерешительная позиция и правительство Национального банка, которая привела до паники у населения.

Теперь, а какие же объективные факторы? А объективные – это дефицит бюджета, это негативное сальдо платежного баланса и так далее.

В сентябре месяце я на одной из передач утверждал, что можно удержать курс на уровне 5,6 гривны за доллар. И если бы все делалось так, как мы планировали: если бы мы сделали антикризисную программу, если бы правительство и Национальный банк действовали решительно, а не надеялся на кредит стенд-бай Международного валютного фонда – то в самом худшем варианте мы имели сейчас курс в районе шести примерно гривен, в самом худшем варианте. Мы все имели возможности.

Но мы же сами раскрутили панику. Чего стоят одни только разговоры…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Акімова, фракція Партії регіонів.

11:38:36

АКІМОВА І.М.

Акимова, Партия регионов.

Николай Янович, совершенно понятно, что в вопросах девальвации всегда есть две стороны медали, о которых вы сказали в своем докладе, - это деятельность правительства и деятельность Национального банка.

С начала 2008 года правительство развязало невиданную доселе инфляцию в Украине, которая превысила 22 процента. Национальный банк ответил достаточно мягкой позицией, позволяя активно правительству вмешиваться в его деятельность.

Вы сказали о том, как получили деньги два государственных банка. Не будем забывать о том, что вопросы рефинансирования, а это инструмент Национального банка, правительство хочет тоже подмять под себя.

Так вот вопрос. Возможно сегодня нам нужно обсуждать не только проблемы, связанные с Национальным банком, возможно проблема совсем в другом, правительство, которое до сих пор не представило антикризисную программу, которое не сделало ничего, чтобы координировать свои усилия с Национальным банком, возможно это есть …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

11:39:49

АКІМОВА І.М.

Возможно это и есть главная причина девальвации украинской гривны, как вы думамаете?

АЗАРОВ М.Я. Я думаю точно так же, как и вы думаете.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Дубіль, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

11:40:06

ДУБІЛЬ В.О.

Валерій Дубіль, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

Передати слово Івану Григоровичу Кириленко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, мікрофон.

11:40:14

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Миколо Яновичу, навіть немає слів, щоб ще раз сказати, Національний банк підзвітний Верховній Раді. У Верховній Раді є Комітет з питань банківської діяльності, який ви очолюєте. Шановний Миколо Яновичу, півтора місяці комітет заблокований, півтора місяці комітет не розглядає жодного законопроекту, який пов’язаний з фінансовою кризою, а там їх накопичилось вже багато, включаючи 3585. На превеликий жаль, і ви, і голова Національного банку – дві найбільш відповідальні, кваліфіковані особи у цій ситуації у відпустці по півтора місяці. І заборонили проводити комітет, не зважаючи на доручення Голови Верховної Ради, звернення неодноразове депутатів.

Миколо Янович, ми втратили дуже багато часу. Зараз на трибуні, я розумію, що можна перекладувати туди, сюди от так, а втрачений час, у тому числі і по нашій вині, н превеликий жаль, Миколо Янович.

АЗАРОВ М.Я. Иван Григорьевич, я тебе много лет знаю.

Во-первых. Комитет с финансов и банковской дияльности больше восьми антикризовых законов рассмотрел, которые в этом зале были приняты. И в тому числе я разработал законопроект, которые ограничивал самостоятельность Национального банка, передавал права наблюдательному совету, увеличивал втручання уряда. Но когда в декабре месяце я увидел, что включился печатный станок, и пошли финансировать эмиссионными деньгами расходы бюджета, я знаешь что, испугался. Так нельзя. И я не буду сейчас поддерживать тот закон, в котором я хотел на антикризисный период уменьшить самостоятельность Национального банка. Это надо иметь разумное правительство, чтобы ему передать часть функций. А если вы хотите за счет печатного станка все дыры затыкать, то это нам боком выйдет, всем нам. Поэтому Комитет з питань фінансів, банківської діяльності, кстати, только сегодня утром получил отчет Национального банка. Мы по-хорошему должны были...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити ж думку.

АЗАРОВ М.Я. Мы б по-хорошему должны были б его изучить, Комитет з питань фінансів і банківської діяльності намеревался заслушать звіт Тимчасової слідчої комісії, рассмотреть другие материалы и потом абсолютно обоснованно, объективно вынести на рассмотрение Верховного Совета. Вопросы чрезвычайно важные и ответственные, и с кондачка их решать нельзя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З приводу, шановні колеги, звіту Національного банку. Я хочу нагадати, що є стаття 240 Регламенту Верховної Ради, якою Верховна Рада не послуговувалась і не користувалась, і не виконувала, а саме: щорічні письмові звіти та інформація посадових осіб, щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення їх на посаду або призначає чи обирає на посади, крім суддів Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції у передбачених законом випадках. Або на виконання рішення Верховної Ради подаються до Верховної Ради і надаються народним депутатам України. Нам треба було давно контролювати оцю норму. На превеликий жаль, ми тільки від випадку до випадків до неї звертаємось.

Будь ласка, Алла Александровська, фракція комуністів.

11:43:45

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Николай Янович, я очень уважаю и считаю, что позиция ваша в основном правильная, но вы все-таки сами себе противоречите. Только что вы сказали о том, что вы приняли решение, что не нужно ограничивать самостоятельность Национального банка Украины, потому что вы увидели эмиссию и так далее, и том подобное. Однако же печатный станок находится в распоряжении Нацбанка Украины. Поэтому, наверное, вот то, что сказал сейчас Литвин, мы действительно слабо пользуемся функцией контроля, Верховная Рада Украины, контроля, в том числе на деятельность Национального банка Украины. Это мое, так сказать, общее замечание к вашему выступлению. Вы скажите, вот вы поддерживаете позицию коммунистов в части того, что Национальный банк Украины должен был ограничить учетную ставку банков должен был более четко контролировать учетную ставку, должен был потребовать от банков Украины, чтобы они не повышали процентные ставки по вкладчикам. Сегодня же люди в панике, понимаете? И мы с вами должны были этот процесс остановить.

И просьба. Все-таки скажите более конкретно, что вы понимаете под антикриз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку. Все ви сказали, да?

11:44:58

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

В зале звучит очень часто из разных уст, из разных фракций, что нам нужна антикризисная программа. С одной стороны, ругают правительство, что якобы оно не внесло антикризисную программу, с другой стороны, мы тоже утверждаем, что в мы в зале утверждаем антикризисные законы, которые, наверное, должны быть частью составной какого-то плана. Так вот все-таки, что вы конкретно, вот лично вы как председатель комитета и представитель крупнейшей фракции у нас здесь в Верховной Раде, что вы понимаете под антикризисной программой, какие основные положения она должна содержать?

АЗАРОВ М.Я. Ну, тут за одну минуту на такие сложные вопросы очень трудно ответить. Если Владимир Михайлович мне буквально, там, пару минут добавит, я постараюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. Первое. Конечно, Национальный банк опять же, подчеркиваю, вместе с правительством должен был продумать меры по защите вкладчиков. Мы с вами, как вы помните, принимали решение: мы гарантировали вклады населения до 150 тысяч гривен. Но увидели, да, что под эти 150 тысяч не было выделено ни одной гривны, а надо было бы выделить, так, то есть Государственный бюджет должен был бы предусмотреть значительный ресурс на гарантирование вкладов населения. Реальные действия всегда больше успокаивают граждан и людей, чем какие-то декларации.

Безусловно, правительство вместе, подчеркиваю, с Национальным банком могло бы разработать вполне конкретные меры по защите кредиторов. И такие меры известны. Частично взять на себя погашение ставки, например, продлить кредиты и взять на себя риски и целый ряд других мер. Но Национальный банк один не в состоянии это сделать, потому что у него нет такого ресурса. Ресурс должно предоставить на это правительство.

И вот теперь возвращаемся к самому главному: что ж такое антикризисная программа. А антикризисная программа – это, прежде всего, балансы имеющихся ресурсов. У страны есть определенное количество ресурсов и нам надо принять решение, правительству, прежде всего, дать предложение Верховному Совету: а как эти ресурсы распределить, на что, обеспечить социальную защиту граждан, обеспечить поддержку экономики, обеспечить поддержку банковской системы и так далее, и так далее.

Вот реально из чего складывается антикризисная программа. Ее до сих пор нет, все, что мы слышим сейчас, меня просто ошеломило то, что мы рассчитались по газу эмиссионными деньгами, что мы рассчитались по газу, задействовав и взяв валютные резервы страны. А дальше, что мы будем делать. А кто давал такое право?

Почему «Нефтегаз» как хозяйствующая структура рассчитывается валютными резервами страны? Теперь пенсии, что пенсионерам легче будет, если им за счет печатного станка дают гривну, дают пенсию, оплачивают? Это же обернется потом ростом цен. Мы же через это все проходили. Вот по… кто нажал на Национальный банк? Кто дл такие команды Национальному банку?

Почему мы не спрашиваем вот этот вопрос в качестве главного и серьезного? А что будем делать в феврале месяце, ведь дефицит средств Пенсионного фонда никуда не делся, он и в феврале такой же и в марте такой же. Значит, уже сейчас антикризисная программа должна дать четкий и ясный ответ. Но возникает вопрос, правительство должно быть профессиональным, ответственным, вот и все. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Янович.

Шановні колеги, до ін.., для інформації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи, слово має Юрій Полунєєв, голова комісії.

Будь ласка, 10 хвилин.

11:49:24

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Питання Національного банку, ефективності його діяльності в період фінансової кризи є надзвичайно складним, сенсетивним, професійним питанням. Тому дискусія про це, дійсно, має відбуватися тверезо, з аналізом і вивченням усіх фактів і зрозумінням того, що та ситуація, в якій сьогодні опинилася не тільки Україна, але й більшість країн світу, які зіткнулися з безпрецедентною по глибині, масштабам і причинам кризою, потребує, в першу чергу, дуже ефективної координації співпраці між усіма гілками влади, зокрема, між Національним банком, Урядом і іншими органами влади, я маю на увазі парламент у першу чергу.

Тимчасова слідча комісія продовжує вивчати матеріали, які стосуються предмету її діяльності, вона робила свій звіт, який не має сенсу сьогодні повторювати. Але у своєму виступі я хотів би констатувати декілька фактів, які стосуються предмету цього позачергового засідання Верховної Ради.

Спочатку я хотів би сказати про те, про що сьогодні свідчить досвід усіх країн, де розробляються і втілюються антикризові заходи. Він свідчить про те, що у більшості випадків, на жаль, включається друкарський станок, у більшості випадків уряд, держава бере на себе відповідальність за підтримку фінансування ключових пріоритетів для виживання тієї чи іншої економіки, для реабілітації, зокрема, фінансових секторів, які постраждали більше всього.

Яке питання ключове і системне виникає в цьому контексті? Це ефективний суспільний контроль – контроль влади, контроль народу, контроль парламенту за рухом всіх грошовим коштів, за їх цільовим використанням і за їх цільовим використанням і за їх ефективним використанням.

Тому питання сьогодні незалежності Національного банку має розглядатися в контексті тих нових обставин, які склалися в країні. Ніхто не ставить під сумнів класичну формулу про незалежність Національного банку. Але сьогодні ця незалежність не може і не має означати непідзвітності, непрозорості і неефективності у виконання тих завдань, які перед ним ставляться сьогодні суспільством. А ці завдання є критичними. Які претензії сьогодні можна було б висунути Національному банку? Знаєте, в цій грі, що уряд мав би розробити програму реабілітації банків і таке інше, ні, Національний банк є регулятором банківської системи. Він мав, маючи колосальний апарат, колосальні ресурси, найкращих фахівців, стати ініціатором розробки мастер-плану по стабілізації банківської системи. Чому це важливо? Тому що ресурси мають піти через банківську систему, вона має бути, принаймні, стабілізованою і оздоровленою. Ніхто ніде, ні на засіданнях комітету, ні Верховна Рада не бачила ніяких мастер-планів у реабілітації банківської системи України. І я вважаю, що перший системний недолік, який має перед собою Національний банк і несе повну відповідальність за це.

Друге. Ми розуміємо з вами те, що координація, яка має бути ключовим сьогодні елементом взаємодії і антикризових заходів, в тому числі маючи на увазі, що Національний банк має узгоджувати згідно зі статтею 86 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” процедури рефінансування й обсяги рефінансування. Чи це є нормальним, чи ми не втручаємося тут у сферу діяльності Національного банку? Це абсолютно нормально. Узгодження не означає втручання в незалежність. Це нормальна процедура в кризових умовах. Як Національний банк відреагував на статтю 86? Спочатку він вийшов з публічною критикою цієї статті.

Не має права Національний банк критикувати закон, він має його виконувати.

По-друге, він робить надзвичайно цікавий крок, він розсилає телеграми комерційним банкам про те, що у зв’язку з прийняттям парламентом Закону „Про Державний бюджет” і статті 86-ї він припиняє рефінансування комерційних банків. Те, яке він має здійснювати в оперативному порядку, підтримуючи ліквідність. Це правильний підхід? Ні.

Ці процедури мали би бути ініціюванні Національним банком і 2 січня, 3 січня внесені в уряд для узгодження. До сих пір цей порядок не узгоджений і Національний банк намагається дорікнути уряду, що уряд нібито припинив рефінансування. Це не правда. Ініціатива має бути проявлена Національним банком, тільки ним, це його мандат і основна функція.

Далі. Ми маємо дуже серйозні претензії, комісія, дуже серйозні претензії до прозорості і ефективності здійснення Національним банком процедур рефінансування. В процесі нашої роботи отримані нові документи, які свідчать про те, що це рефінансування відбувається всупереч не тільки нормативним документам, які Національний банк сам же прийняв для своєї роботи, але всупереч навіть висновкам власних фахівців юристів, які Національному банку зробили висновок щодо доцільності рефінансування певних операцій, певних банків. Знову ж таки мова йде про горезвісний банк „Надра”.

Ми отримали матеріал комісії, яка була створена в Національному банку для вивчення цього питання з метою надання ще одного траншу в розмірі трьох мільярдів для банку „Надра”. Що вона постановила? Найперше і головне – відсутні правові підстави, обумовлені статтею 86. Але це не головне. Не узгодження з боку Національного банку і банку „Надра” питання графіка погашення кредиту, який до сьогоднішнього дня є суперечливим, тобто тих кредитів, які вже були надані. Не виконані зобов’язання, зазначені в гарантійних листах банку, відповідно передачі в якості забезпечення акцій банку. Будь яких пояснень з цього приводу на неодноразові запити Головного управління банком не надано. Не надані також відповідні документи щодо фінансового стану компанії-поручителя групи „ДФ-лімітед”.

„За результатами розгляду”, - я вам зачитую пункти з документу внутрішнього Національного банку. - „За результатами розгляду проекту договору застави майнових прав встановлено, що в забезпечення пропонується майнові права боржників банку, фізичних осіб, згідно з переліком на загальну суму 5,6 мільярда гривень. Забезпечення, що пропонується банком, не відповідає вимогам будь-якого з діючих механізмів підтримки ліквідності банків Національним банком України”.

Крім того, відсутня інформація щодо класу позичальника за станом на останню звітну дату. Не надані відомості про те, чи є позичальники інсайдерами банку, відсутні підтвердження сплати страхових платежів, не у всіх пакетах документів надані поліси обов’язкового страхування і так далі. Банком не підтверджено врахування заборгованості на балансі банком протягом 30 днів, а також врахування заборгованості на рахунок страхової заборгованості.

І слухайте висновки: „Передані Головному управлінню висновки працівників служби банківського нагляду Національного банку не можуть бути підставою для укладання договору застави майнових прав у зв’язку з відсутністю кредитних справ.

Вважаємо доцільним укладання договорів застави майнових прав тим підрозділам Національного банку, яким здійснювалася перевірка застави, що пропонується банками забезпечення. Перед прийняттям рішення щодо подальшої підтримки ліквідності банку (мається на увазі „Надра”) вважаємо необхідним здійснити детальний аналіз щодо цільового використання коштів, наданих кредитів Національним банком України”.

Висновок. Для забезпечення необхідного контролю за використанням коштів кредиту рефінансування, тобто публічних наших з вами коштів, вважаємо доцільним розглянути питання щодо ведення тимчасової адміністрації у банку „Надра”„. І підписи дев’яти провідних фахівців-юристів.

А якщо ми подивимося на цільове використання, то в ньому ми бачимо, принаймні, за неофіційною інформацією, яку ми отримали, що близько 7,4 мільярдів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, хвилину.

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Це були довгострокові із кредитів рефінансування, це були довгострокові кредити фізичним особам. До тих пір, поки не будуть детально проаналізовані цільове використання коштів, які надавалися в таких безпрецедентних масштабах, ми говоримо про чотири відсотки валового внутрішнього продукту України, який надається окремим приватним структурам, не маючи відповідного контролю за їх цільовим використанням. Я вважаю, що питання щодо непрозорості і упередженості діяльності правління Національного банку щодо окремих банків лишається не тільки відкритим, воно потребує негайного втручання і прокуратури, і Рахункової палати, так як ми з вами постановили у постанові Верховної Ради. В зв’язку із цим, на екстреному засіданні Тимчасової слідчої комісії, яке відбулося сьогодні вранці, ми ухвалили проекти текстів постанов, які я хочу внести на розгляд Верховної Ради.

Постанова Верховної Ради України про діяльність Національного банку України у період фінансової кризи та стан виконання рішень Верховної Ради з цих питань. Доповідь голови Національного банку України про діяльність Національного банку України у період фінансової кризи взяти до відома.

Друге. Визнати роботу Національного банку у період фінансової кризи незадовільною.

Третє. Визнати обсяги процедури рефінансування, які здійснювалися Національним банком протягом жовтня-грудня 2008 року та організацією ним валютного ринку такими, що за попереднім висновком Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку є непрозорими, упередженими на користь окремих фінансових структур сприяли різкій девальвації національної валюти та поглибленню інфляції.

У зв’язку із цим, пункт четвертий, що Верховна Рада України висловила недовіру голові Національного банку України Стельмаху, за який, до речі, проголосувало 380 голосів в цьому залі, який відповідно до Закону України „Про Національний банк України” несе персональну відповідальність за діяльність Національного банку України. Двічі Верховна Рада звернулась до Президента з відповідною пропозицією, а Президент України не вжив заходів згідно з Конституцією України вважати неприпустимим подальше перебування Стельмаха на посаді голови Національного банку.

Пункт п’ятий. Визнати такою, що втратила чинність постанова Верховної Ради України від 16 грудня 2004 року номер 2244 про призначення Стельмаха на посаду голови Національного банку України. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Це перший проект постанови.

І проект другий постанови, який я від імені Тимчасової слідчої комісії внести на розгляд залу. Це постанова про те, що вважати такою, що втратила чинність Постанову Верховної Ради України від 16 грудня 2004 року номер 2243 „Про звільнення Тигіпка С.Л. з посади голови Національного банку”. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, інформація голови Тимчасової комісії викладена, ми маємо ставити доповідачу запитання, це ми зробимо після перерви, там є і особлива думка, з якою виступить представники Тимчасової слідчої комісії. Перед тим як оголосити перерву, шановні колеги, до вашої уваги інформація.

Перше. Завтра о 12-ій годині в місті Луганську розпочнеться прощання із нашим колегою Валерієм Олександровичем. Прошу це взяти до відома.

І друге. Під час перерви буде проведено засідання Погоджувальної ради. Я прошу керівників фракцій зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради і прошу голову Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Микола Яновича взяти участь в засіданні Погоджувальної ради, а також голову Тимчасової слідчої комісії.

Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання. Я прошу на трибуну Юрія Володимировича Полунєєва. Записуємося на питання до доповідача.

Павловський Андрій Михайлович, будь ласка.

12:34:24

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, прошу передати слово депутату Подгорному.

12:34:32

ПОДГОРНИЙ С.П.

Подгорний „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, попередній доповідач від Партії регіонів в своїй доповіді сказав, що вони мають СБУ, що вони мають Генеральну прокуратуру. Так от у мене питання: чи є за висновками комісії дійсно підстави, щоб сьогодні Генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу і щоби керівництво Національного банку несло не тільки політичну відповідальність, а й кримінальну.

І чи, ще раз хочу сказати, виступ попередника не свідчить, що відповідальність за те, що сьогодні є несе і Партія регіонів, і Президент, який, ще раз підкреслюю, сказали, що мають СБУ і мають прокуратуру. Дякую.

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Дякую за ваше питання. Відповідь на нього така. Верховна Рада України прийняла постанову за результатами попереднього звіту Тимчасової слідчої комісії, за яким документи і матеріали Тимчасової слідчої комісії були направлені до Генеральної прокуратури і до Рахункової плати. У нас відбувається постійний робочий діалог з Генеральною прокуратурою стосовно предмету діяльності тимчасової слідчої комісії.

Генеральна прокуратура зараз розслідує діяльність Національного банку, проводить необхідні аналітичні дії, однак упирається, як і тимчасова слідча комісія в Закон „Про банківську таємницю”, який не дозволяє зробити висновки щодо наявності або відсутності ознак злочину. Тому сьогодні ми будемо продовжувати нашу роботу співпрацю з Генеральною прокуратурою для того, щоб через суд отримати доступ до матеріалів, контрактів між Національним банком і комерційними банками і вивчити деталі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.

12:36:48

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний пане Юрію, ви єдиний, хто сьогодні із виступаючих говорив професійно, говорив про ті речі, які сьогодні власне є предметом розгляду. Дійсно, менше емоцій, але більше логіки і більше аргументів.

Мене цікавить у зв'язку з цим та інформація, яку ви оприлюднили, про наявність документу за підписом, здається, дев’яти банкірів ви сказали, так, який свідчить про те, що керівництво Національного банку було повідомлене і попереджене про неприпустимість подальших дій, зокрема стосовно банку „Надра”. Ну, я то розумію, у чому там проблема. Фірташ отримав великі втрати на газовому ринку, треба було знаходити компенсатори. І таким компенсатором, очевидно, для нього передбачалося передача великих грошових ресурсів на діяльність цієї фінансової установи приватної, яка сьогодні фактично вже йому належить. Тобто за регламентом вона вже йому належить. Так я хотів би запитати: чи, дійсно, це було відомо керівництву Національного банку і вони не зреагували на цю записку?

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Я думаю, що керівництво Національного банку не тільки було повідомлене про це цю записку, воно його напевно детально вивчало. Я не можу говорити із стовідсотковими доказами про те, що, які діє керівництво Національного банку здійснило, отримавши цей висновок. Але що я хотів би підкреслити? Що діяльність тимчасової слідчої комісії не є направленою проти конкретних банків чи конкретних людей, які, можливо, є власниками банку. Завдання тимчасової слідчої комісії: переконатися у тому, що Національний банк, надаючи рефінансування, здійснюючи свою конституційну функцію, виконує це у чіткій відповідності до вимог законодавства. На сьогодні у нас є сумніви, які ми намагаємося підтримати документально і фактами про те, що таке рефінансування, ці процедури здійснюються непрозоро і з порушенням внутрішніх процедур Національного банку. А про це, саме про це свідчить той документ, який ми отримали, на жаль, неофіційним характером. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Царьков Євген Ігорович.

12:39:06

ЦАРЬКОВ Є.І.

Вопрос короткий, лаконичный. (Мы здесь). Активов в 2008 году всех банков увеличились на 253 миллиарда и составили почти 800 миллиардов гривен. А чистая прибыль составила у банков 10 миллиардов 100 миллионов. Куда ушли деньги и кому мы помогали и зачем мы помогали?

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Це добре питання, дякую за це питання. Дійсно, банківська, банківський сектор України у 2008 році, тобто у минулому році демонстрував найвищу прибутковість серед всіх секторів української економіки. Тому, роблячи свої висновки, працюючи зараз над цим питанням ми обов’язково ставимо за вимогу при будь-яких програмах рефінансування, рекапіталізації українських банків обов’язково вести діалоги. І не просто діалог, ставити вимогу до власників приймати участь у цій рекапіталізації шляхом власних коштів. Без цього ніякої рекапіталізації банків не може бути. Це є принципова позиція як моя, так і членів комісії. Тому ті, хто сьогодні отримали ці прибутки, вони мають в умовах, коли банківська система стоїть дійсно в непростій ситуації, внести свій, зробити свій внесок своїми капіталами в укріплення власних банків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник Віктор Степанович.

12:40:39

ОЛІЙНИК В.С.

Прошу передати слово колезі Гнаткевичу Юрію Васильовичу.

12:40:47

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановний Юрій Володимировичу, на моїй пам’яті не вперше Верховна Рада ставить питання про відповідальність Голови Національного банку. У цьому залі присутні низка депутатів Верховної Ради ще першого скликання. Я бачу і шановного Валентина Симоненка, Голову Рахункової палати. І ми пригадуємо, як ми, як в нашому селі кажуть, знімали тодішнього Голову Національного банку Володимира Матвієнка. Я сидів у першому ряду, так, як перед вами, буквально, перед трибуною, і я бачив, як людина хвилювалася. Зійшовши з трибуни, він навіть не дійшов до урядової ложі і сів біля мене у перший ряд, і глибоко переживав.

У цьому зв’язку я хочу звернути увагу, що сьогодні наш доповідач Шаповалов тримався дуже впевнено, я б сказав би, впевненіше багатьох із нас депутатів і інших доповідачів.

У цьому зв’язку вам зустрітися...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка, питання.

12:41:51

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. З головою Національного банку Стельмахом? Якщо так, то скільки разів? І чим він мотивує свою відсутність, небажання бути присутнім на обговоренні цих питань у Верховній Раді?

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Дякую за ваше питання.

Ми зустрічалися декілька разів з головою Національного банку Володимиром Семеновичем Стельмахом. Не тільки я, а і члени комісії. Ми проводили з ним досить довгі дискусії стосовно предмету діяльності тимчасової слідчої комісії. Ми отримали від нього документи і відповіді на наші запитання.

Я не знаю, чому він є відсутній, які є причини. У людини можуть бути особисті причини. І тимчасова слідча комісія не може з’ясувати ці причини зараз. Але я хочу ще раз підкреслити один пункт. Діяльність нашої комісії не є вендетою проти Стельмаха або проти Шаповалова. Завдання стоїть таке: підвищити ефективність діяльності Національного банку в умовах кризи. Сьогодні висновок, який ми зробили, що це діяльність була неефективною лишається.

Тому завдання не в тому, що там змістити Стельмаха, хоча сьогодні це є основна перешкода на тому, щоб навести порядок в Національному банку. Питання в тому, щоб дійсно там завести нову команду ефективних менеджерів, які зможуть...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шмельова Світлана Олександрівна, будь ласка.

12:43:23

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шмельова, фракція комуністів.

Шановні колеги, я переконана, що ми з вами почали наводити порядок у банківській структурі не з того кінця. Пам’ятаєте, у відомому фільмі, коли брав горщик з самого низу, а треба було взяти верхній, щоб не завалити. Необхідно вирішити основне питання – висловити недовіру і терміново розпочати процедуру імпічменту Президента. Після цього саме собою вирішиться питання з Національним банком та його керівництвом, тому що саме Президент керує діями Стельмаха, як і прокуратурою, СБУ і іншими структурами. Саме для цього нам всім необхідно об’єднатися. Поки ж що голова Нацбанку грає роль м’яча, яким забивають один одному дві найсильніші партії голи за боротьбу влади, а страждає і держава, і, звичайно, населення.

Хочу запитати: чи не набридло вам, колеги, гратися з вогнем?

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Я не знаю чи це питання, чи це просто констатація позиції. Я можу сказати з цього приводу одне. Дивним є те, що сам Президент на багатьох робочих нарадах і зустрічах, на яких я у тому числі був присутній, дуже критично, надзвичайно критично висловлювався щодо діяльності правління Національного банку. Виникає питання: „Чому після того, як Верховна Рада висловила недовіру, він зволікає із своєю реакцією на це?” Це питання ми хочемо загострити і, власне, сьогоднішня ініціатива, сьогоднішнє зібрання Верховної Ради і присвячене цьому питанню. Ситуація критична, потрібно діяти. Президент діяти не хоче.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бірюк Лев Васильович.

12:45:06

БІРЮК Л.В.

Шановний пане Голово, Україна і Європа ще не забула той конфуз- колізію з золотовалютним запасом в часи, коли Національним банком керував нинішній Президент Віктор Ющенко. У мене питання наступне. Чи мали ви можливість перевірити достовірність того, що сьогодні Національний банк України контролює 30-мільярдний золотовалютний запас? Дякую вам.

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Інформація про золотовалютний запас, хочу навмисно підкреслити, не Національного банку, золотовалютний запас країни. І ми тут з вами робимо помилку, коли говоримо про золотовалютний запас Національного банку. Це інформація, яка має гриф „державна таємниця”, розголошення цієї інформації в деталях, я вважаю, шкідливою, але можу сказати одне, що аудит золотовалютних резервів країни робився Міжнародним валютним фондом, і у нього не було питань до стану золотовалютних резервів України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Володимирович. Будь ласка, сідайте.

Дякую, Юрій Володимирович. Будь ласка, сідайте.

Окрема думка члена комісії Лук'янова Владислава Валентиновича. Будь ласка.

12:46:38

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановні громадяни України, шановні колеги – народні депутати! Безумовно, ситуація є кризовою. Ситуація є кризовою як на фінансовому ринку, так і в економіці, і ми бачимо, що ці речі пов'язані між собою. І коли ми розглядаємо ситуацію тільки з одного боку, зрозуміло, що рішення отримаємо упереджене.

Безумовно, влада винна перед народом України. Безумовно, ми наполягаємо на відповідальності, більш того, ми наполягаємо на кримінальній відповідальності до посадовців, які порушили законодавство, які не захистили і не забезпечили виконання інтересів громадян України. Але є одне запитання: хто є винним, хто має нести відповідальність? І є всім зрозуміла відповідь, що винна влада, і винна влада не в особі присутніх тут, ну, не можу сказати, що стрілочників, все ж таки заступник голови Національного банку не є стрілочником, але є Президент України, який керує Національним банком, як своїм підрозділом в Секретаріаті, є Уряд України, який мусить нести згідно Конституції України відповідальність за фінансову політику, і який руйнує українську економіку і державу. Хто мусить в цій ситуації відповідати?

Я впевнений, що зараз ці особи: і Президент України - Віктор Андрійович Ющенко, і Прем`єр-міністр – пані Тимошенко, що вони зараз дивляться Верховну Раду, але вони мусять дивитися не по телебаченню, а Президент мусить бути на своєму місці в Раді, а уряд мусить бути на своєму. Ми не бачимо ні міністра фінансів, ні міністра економіки, ні голови уряду. Хто відповідає за ці запитання? (Ш у м у з а л і)

Ну, міністр… Де міністр фінансів? Де голова уряду? Ми бачили, що уряд з самого початку, з першого дня роботи почав руйнувати українську економіку. Ми бачили, що з першого дня роботи уряду і перші місяці стрімко зростала інфляція.

Що далі почав робити уряд? Далі почав уряд робити - монетарними методами тиснути на реальний сектор економіки, він почав руйнувати промисловість, руйнувати експортні галузі економіки.

Що ми отримали як результат: отримали дефіцит зовнішньоторговельного балансу більше ніж 17 мільярдів доларів. Вслухайтесь в цю цифру: 17 мільярдів доларів дефіцит зовнішньоторговельного балансу. Це нормальна ситуація? Це нормальний уряд? Ганьба такому уряду! І такий уряд треба відправляти у відставку.

Наступні кроки, які були. Після того уряд розпочав війну на газовому ринку. Що ми отримали: ми отримали те, що українські підприємства зупинялись, тому що на ці підприємства не постачався газ. Що ми отримали як результат: ми отримали зростання ціни на газ більше ніж вдвічі. Зараз уряд розповідає про ціну 360 доларів за тисячу кубометрів газу на кордоні України. Хто брав цей газ по такій ціні? Є хоч одне підприємство? Ми знаємо, що будуть накрутки за транспортування, ми знаємо, що уряд зробив накрутки на постачання газу для всіх підприємств важкої галузі, хімічної промисловості: від 8 до 12 відсотків. Це в той час, коли потрібно було оновлювати, модернізувати наші застарілі основні фонди, уряд робив все, щоб зруйнувати економіку, щоб люди втратили свої робочі місця, втратили джерела для свого існування. І зараз уряд каже, що вони невинні. Зараз уряд шукає якогось іншого „стрілочника”, на кого перевести свої проблеми. Хіба це не ганьба уряду?! Ганьба! І кожна людина, яка має совість, повинна підтримати пропозицію, яку зараз я вношу.

Я пропоную зараз прийняти додаток до постанови: запросити сюди голову уряду, Президента і, дійсно, серйозно розглянути ці питання. Якщо неспроможні виконувати функції, які на себе взяли, ідіть у відставку, або працюйте, або йдіть геть! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова з доповіддю Голову Рахункової палати Валентина Костянтиновича Симоненка.

СИМОНЕНКО В.К.

Олександр Валентинович, сколько вы мне времени даете?

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые народные депутаты, как вы знаете, постановление Верховного Совета Украины, Счетной палате было поручено провести проверку обоснованности и обеспеченности выделения Национальным банком в октябре-декабре текущего года, 2008 года объемов рефинансирования.

Это постановление стало действовать с 14 января текущего года. И вот за 5-6 рабочих дней, которые прошли, когда мы начали проверку, мы сделали следующее: внесли, значит, в работу коллегии свои изменения, составили подробнейший план. Этот план, как говориться, вошли, согласовали систему подачи документов нашим, с Национальным банком Акарины. И стали работать, то есть проверка идет, начала свою работу. Идет накопление и обработка материалов. Несколько цифр назову, чтобы ориентироваться в самой сути проблемы рамочно.

За последние три месяца, Национальный банк, 2008 года, Национальный банк выдал кредиты рефинансирования 121 банку на сумму больше, более 105 миллиардов гривен. Что составляет около трети, это две трети общего рефинансирования на весь 2008 год. Число кредитов овернайт, сроком на один рабочий день, это всего лишь четыре… 42,9 миллиарда гривен. Другие кредиты через операцию прямого репа – депозитная обменная операция с государственными ценными бумагами составила 16,9 миллиарда гривен. Для того, чтобы ориентироваться в суммах, я назову вам сумму, что по сравнению с 2008 годом, седьмым годом, так вот, за весь 2007 год объем рефинансирования составил всего 2,5 миллиарда гривен.

Для того, чтобы, уважаемые народные депутаты, дать вам полный, обоснованный, профессиональный и абсолютно незаангажированный ответ на поставленные вопросы, как вы сами понимаете, необходимо прежде всего изучить конкретные кредитные соглашения, а их больше 130-ти штук.

В связи с этим необходимо, а нас уже и предупредили о том, что это является банковская тайна, так как согласно Закона «О банках и банковской деятельности» тайна может быть раскрыта только перед правоохранительными органами и только по решению суда, поэтому… а вы перед этим поручали и Генеральной прокуратуре. Сейчас Генеральная прокуратура подала в суд, и мы надеемся, что сегодня-завтра все эти кредитные соглашения будут у нас и мы начнем работать, так как есть договоренность и с Генеральной прокуратурой, и с руководством Национального банка, что после решения суда мы сможем проверять эти кредитные соглашения.

Но, уважаемые коллеги, Счетной палате и вам лично было б гораздо легче давать поручения, а нам – выполнять поручения, если бы в Законе «О Счетной палате» были четко определены ее соответствующие контрольные полномочия по отношению к контролю банка… Национального банка, в частности, относительно контроля за денежной эмиссией, представлением кредита и проведением операций по размещению золотовалютных фондов. Они у нас были, но с подачи бывшего Президента Украины Конституционный Суд их забрал. И вот необходимо это, особенно в этой ситуации в обязательном порядке опять вернуть нам эти полномочия. Что сейчас, уважаемые коллеги, нужно иметь в виду, и что бы я посоветовал и как сказать, как гражданин, прежде всего. Мы ежегодно и в этом году тоже, и в 2008 году, в сентябре месяце дали очень подробный, тщательно проведенный аудит использования средств Национального банка. А это, ни много, ни мало, около 8,5 миллиардов гривен, из которых в бюджет в 2007 году поступило около трех миллиардов гривен. Все доходы идут от эмиссии кредитной и валютной деятельности Национального банка, то есть около 90% всех доходов идут. Это очень интересная и, как говорится, поучительная не ситуация, а экономическая ситуация. Мы отдали вам все эти вопросы, на ваше рассмотрение. Отдав вопросы на это рассмотрение с сентября месяца, бывший Председатель Яценюк расписал, но, к сожалению, воз и нынче там – никто не рассматривает. А на мой взгляд предметное рассмотрение этого вопроса по многому дало ответ о роли и взаимоотношениях прежде всего Совета Национального банка, правления банка и правительства. Я вам, воспользуюсь, что есть немножко времени, я буквально вам в нескольких словах скажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олексійовичу, тільки не зловживайте, будь ласка. Дві хвилинки, і завершуйте.

СИМОНЕНКО В.К. Да, дві хвилини. Значит, вот у нас, уважаемые коллеги, я достал Закон «О национальном банке», и читаю статью 8 „Керівні органи”: «Керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та правління Національного банку України». До повноважень Ради Національного банку України - до 15 вересня розробляє основні засади грошової і кредитної політики, здійснює контроль за виконанням основних засад грошової і кредитної політики, вносить рекомендації правлінню Національного банку в межах розроблених основної і кредитної політики, забезпечує політику курсоутворення та валютного регулювання. Все есть. И вот мне интересный такой вопрос, всех кого мы сюда приглашаем, а Национальная рада банка никого не приглашает и никто не приглашает и не спрашивает. 15 человек, из них 7 или 8 депутатов. И все на те вопросы, на которые должны были ответить, они должны были дать прежде всего ответ. Мы говорим: да, а вместо этого, что мы видим? Уже ряд товарищей из этого совета превратились в каких-то телевизионных Бельмондо, которые только комментируют и ни за что не отвечают.

Несмотря на это, кабинеты в Национальном банке есть, аппарат, который им помогает работать, есть, денег они съедают больше чем наши проверяющие, которые… А результатов никаких. На это же нужно обратить внимание, потому что институциально Совет Национального банка выше чем Правление Национального банка. И эти все вопросы должны быть. И если мы ставим, не мы, если вы ставите вопрос уволить Стельмаха – это одно дело. А если вы хотите навести порядок в этом тончайшем экономическом вопросе, то нужно спросить и с Совета Национального банка.

И уважаемые коллеги! Последнее, буквально несколько слов, буквально несколько фраз. То, что нам поручили выполнять – это прекрасно, это необходимо. И мы профессионально, и четко это сделаем и доложим вам в ближайшие 3-4 недели. Проверка такая нужна. Но самое главное, зациклившись на монетарной составляющей нашего экономического бытия, мы теряем экономическую составляющую, мы теряем реальную экономику. Ведь вдумайтесь, сегодня 4,5 миллиарда долларов должна принести нам сюда на Украину наша работающая химическая промышленность. А химическая промышленность не работала ни одного дня, как говорится, в этом месяце. Что дальше будет? Это один вопрос, более того, у нас ….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентине Костянтиновичу, дякую. Дякую, ви вже перебрали не дві, а чотири хвилин. Будь ласка, питання до голови Рахункової палати.

СИМОНЕНКО В.К. Є питання? Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міщенко Сергій Григорович, будь ласка.

13:01:20

МІЩЕНКО С.Г.

Прошу передати слово Писаренку.

13:01:28

ПИСАРЕНКО В.В.

Валентин Костянтинович! Я так розумію з ходу вашої доповіді, що на сьогоднішній день фактично Національний банк він ні ким не перевіряється, ніхто не розуміє, що там відбувається ні в сфері рефінансування, ні в сфері золотовалютних наших запасів і резервів, ніхто не розуміє наскільки Україна сьогодні захищена від дефолту, і чи має сьогодні і уряд, і вся країна підтримку в плані в плані утримання економіки в період світової фінансової кризи.

Я хотів би, щоб цілком було всім зрозуміло, що сьогодні ми тут не робимо якихось політичних реверансів, сьогодні йде боротьба за те, по якому курсу люди будуть валюти купувати і продавати, про те, яким чином економіка буде розвиватися. От скажіть мені, будь ласка, як ви вважаєте, сьогодні достатньо Національний банк прозоро працює і чи достатньо ви можете сьогодні робити висновки, чи там робляться державні справи, чи можливо якісь приватні інтереси використовуються? Дякую.

СИМОНЕНКО В.К. Совершенно четко и очевидно могу сказать: не прозоро! Поэтому нам необходимо, чтобы это было действительно прозоро в том коридоре, который нужен для принятия государственных решений. Поэтому вся система контроля за работой Национального банка и прежде всего контроля на низовых областных уровнях этого отделения Национального банка, через Совет Национального банка и через Счетную палату Украины, которая должна иметь эти… Должны иметь и поэтому мы говорим, для того, чтобы дать четкие ответы и кого-то обвинять, нам нужно проверить все кредитные соглашения, а эти кредитные соглашения практически никто не может проверять, только по решению правоохранительных органов. Дайте такую функцию и мы с удовольствием будем это делать. Мы практически это и делаем, но опосредственным путем, когда проверяем доходы Национального банка через кредитную политики. Но это опосредственно, а не доказательно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран Віктор Васильович.

13:03:37

ТАРАН В.В.

Передайте, будь ласка, Олегу Валерійовичу Ляшку.

Дякую.

13:03:43

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Валентине Костянтиновичу, матеріали, які надає Рахункова палата щодо використання коштів Державного бюджету є досить цікавими і повчальними. І, зокрема, у бюджетному комітеті ми їх використовуємо, коли плануємо бюджет.

Щодо Національного банку. Перший заступник голови Нацбанку Шаповалов не зміг відповісти на питання як були використані сім мільярдів гривень, які банк „Надра”, власником його є Фірташ, отримало допомоги від Національного банку. Не знаючи про те, як використані ці сім мільярдів, вони приймають рішення всупереч закону про бюджет, ще надати три мільярди. Скажіть, будь ласка, Рахункова палата знає як були використані ці кошти? А якщо не знає, то чи ставите ви перед собою таке завдання з’ясувати і доповісти Верховній Раді куди ж пішли мільярди гривень, наданій допомоги приватному банку.

СИМОНЕНКО В.К. На этот вопрос можно четко ответить, когда проанализировать само кредитное соглашение, что взято по заставу, что получил Национальный банк, на каких условиях и когда, и последствия того, что будет взято. В первом приближении, конечно, эти суммы несопоставимы, в первом приближении с той системой рефинансирования, которое на сегодняшний день есть. Более того, ведь сама система рефинансирования предусматривает даже не проверку, в смысле, не выполнение каких-то программ, а, прежде всего, поддержку ликвидности банков. Сигналов о ликвидности «Надрабанк» о том, что проблема есть с неликвидностью «Надрабанк», по нашему мнению, не было. Но чтобы четко ответить на этот вопрос, надо иметь кредитную угоду, кредитный договор, тогда мы скажем профессионально, объективно и четко да или нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.

13:05:38

ВАЩУК К.Т.

Я хотіла би слідуюче питання задати. Ми всі, хто сьогодні у цій залі, розуміємо і хотілося би отримати тут підтримку Рахункової палати, яка буде здійснювати контроль, що тільки тоді банківська система України виконуватиме сповна свої функції, коли запрацює виробництво, коли будуть кредитуватися виробничі програми, тоді можна говорити про рівень життя, про пенсії, про все, що стосується життя наших українців. Так от сьогодні я хочу у вас спросити, особливу увагу звернути на такий момент, чому коли ми прийняли закон в цій Раді і зверталися багато разів до Нацбанку дати в першу чергу кошти на рефінансування тим банкам, які кредитували АПК, шахтарів і інші галузі, які працюють на економіку України, отримали інші банки ті…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, питання, Катерина Тимофіївна.

13:06:51

ВАЩУК К.Т. Найбільші кошти отримали ті банки, які надають споживчі кредити, це теж треба. Але якщо споживчі кредити дають кредит під товари, які виробляються за кордоном, ми кредитуємо чуже виробництво, а своє гине. Тому, будь ласка, при перевірці зверніть особливу увагу на ці моменти.

СИМОНЕНКО В.К. Больше того, кредитовали филиалы иностранных банков для того, чтобы наше кредитование спокойно перешло, как говорится, не у нас было использование, а было использовано за рубежом. Но это нужно все проверить, опять повторяю, через кредитные угоди, чтобы не было этот вот, будут, мы с удовольствием. Можно идти, да?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте.

СИМОНЕНКО В.К. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємось на обговорення від фракцій, будь ласка. Яворівський Володимир Олександрович, "Блок Юлії Тимошенко", будь ласка.

Народний депутат Ляшко, будь ласка.

13:08:36

ЛЯШКО О.В.

Сьогодні без перебільшення вся країна слідкує за розвитком подій у Верховній Раді. От я вчора був, зустрічався з виборцями, вчора в неділю, в суботу на Чернігівщині. Варвенський, Срібнянський район. Питання номер один – що відбувається з гривнею? Як нам платити гроші за ліки, як нам платити гроші за енергоносії, де нам брати ці гроші. Тобто, для людей це зараз головне питання. І дуже прикро було ось тут спостерігати представника Національного банку, який з ухмилкою відповідав на запитання народних депутатів. Ми розуміємо, що ті мільярди, які ви заробили внаслідок надання незаконно на корупційних підставах рефінансування, вони дозволяють вам спокійно дивитися в майбутнє, у завтрашній день. Є із чим іти в завтрашній день. Але в мільйонів людей, які постраждали внаслідок такої політики нинішнього керівництва Національного банку, такого майбутнього немає. Вони його не бачать. От саме тому за ініціативою „Блоку Юлії Тимошенко”, яку підтримали представники інших фракцій сьогодні Верховна Рада в позачерговому режимі розглядає це питання.

Чому позачерговому? Бо двічі 26 грудня 2008 року і 15 січня 2009 року парламент понад 300 народних депутатів голосували за постанови, якими зверталися до Президента Ющенка з вимогою негайно внести подання про звільнення Стельмаха з посади голови Національного банку і про внесення іншої кандидатури на цю посаду.

На превеликий жаль, Президент ігнорує ці звернення Верховної Ради і продовжує зберігати мовчанку. Таким чином беручи на себе усю відповідальність за обвал гривні, за дії керівництва Національного банку. Оскільки Верховна Рада у цих умовах не може мовчати, саме тому ми ініціювали розгляд цього питання.

Ті, хто розказує нам, що ми не маємо права ставити питання по відсторонення Стельмаха, нехай вони зайдуть в аптеки і подивляться скільки коштують ліки, нехай вони підуть на базар чи в магазин і подивляться скільки коштують імпортні товари, які переважна більшість сюди завозиться. У двічі, тричі більше, якраз внаслідок діяльності Національного банку і нинішнього керівництва.

В Акті проголошення державної незалежності України, який ось на фасаді будинку, він починається такими словами: ”Зважаючи на смертельну небезпеку, яка нависла над країною в результаті перевороту в Москві, Верховна Рада України постановляє: проголосити державну незалежність України”.

От я пропоную оці постанови, якими ми пропонуємо відсторонити, визнати такими, що втратили чинність постанови про обрання Стельмаха почати такими словами. Зважаючи на смертельну небезпеку, яка нависла над економікою країни, над мільйонами громадян України у наслідок корупційної протиправної політики Національного банку, у наслідок мовчанки злочинної, без перебільшення, мовчанки і споглядання Президентом, спокійного споглядання на те, як мільйони сімей зубожіють, як мільйони не можуть виплатити кредити чи взяти кредити, чи отримати свої депозити, які вони поклали… Національного банку, Верховна Рада України постановляє: визнати такою, що втратила чинність Постанову про обрання Стельмаха Головою Національного банку.

І мені дуже прикро за нинішнє керівництво ще і тому, що у людей просто немає совісті. Обвалили гривню, дали можливість Фірташу і компанії, одиниці, наближеним до нинішнього керівництва, заробити мільярди. Шаповалов розказує, що він не знає, куди потратили 7 мільярдів. Я вам розкажу матеріали, які має слідчі комісія. Банк „Надра” на переважну більшість із цих коштів купив долари, потім перепродав через певний час ці долари, у двічі більше на гривні заробив і роздали ці гривні фізичним особам, фактично вивели гроші із системи. На кредитування агропромислового комплексу, на кредитування інших важливих галузей вітчизняної промисловості у Національного банку грошей немає, а на те, щоб приватному банку дати 7 мільярдів, потім всупереч закону – ще 3 мільярди приймати рішення. І ці рішення підписувалися отут присутнім першим заступником голови Національного банку.

Всупереч Закону про Державний бюджет, який прямо передбачає обов’язок Національного банку разом із урядом вирішувати ці питання, вони ігнорують закони, вони ігнорують інтереси людей, вони ігнорують здоровий глузд, коли мова іде за мільярди, які є можливість сьогодні заробити. Але ціна цих мільярдів, пане Шаповалов і компанія, це сльози, це горе, це кров тих людей, які не можуть вернути, які не можуть утримувати свої сім’ї, яким немає за що хліба купити, не кажучи про те, відпочити. А ви розкажіть людям, де ви відпочивали ось на зимових канікулах на яких островах ви були? І за які гроші ви туди їздили?

Дякуємо і розраховуємо, що Верховна Рада прийме відповідні рішення і припине свавілля Національного банку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Белоусова Ірина Анатоліївна, „Блок Литвина”.

13:14:02

БЕЛОУСОВА І.А.

Уважаемые коллеги! По мнению депутатов фракции «Блока Литвина», одним из необходимых условиях, условий преодоления глобального экономического кризиса является последовательная и прозрачная политика Национального банка Украины. Сегодня положение банковской системы более чем угрожающее. Мы с вами оказались в самом страшном положении, непредсказуемом. В условиях кризиса Национальный банк, к сожалению, не продемонстрировал ни разумной тактики, ни четкой стратегии. Непредсказуемость курса гривны не дает возможность сформировать реальный бюджет страны, сформировать бизнес-планы предприятий, не понятно как гасить кредиты и во что обойдутся нашей стране расчеты за газ на внутреннем рынке. Еще осенью 2007 года, во время кризиса на ипотечном рынке США стало ясно, что надвигается глобальный кризис. Однако Национальный банк Украины очень странным образом реагировал на эту ситуацию. Вместо сокращения рискового ипотечного, потребительского кредитования Национальный банк заморозил кредитование реальной экономики. Когда грянул кризис, Нацбанк раздал коммерческим банкам более 40 миллиардов гривен в виде рефинансирования. При этом, не создав контроля за механизмом, за механизмом целевого использования этих средств. Не мудрено, что банки вложили эти деньги в самый выгодный товар, - в валюту, - и выгнали эту валюту за рубеж.

Пытаясь спасти банковскую систему, Нацбанк начал сорить рефинансированием. Дополнительная денежная масса разбалансировала финансовую систему государства и привела к повсеместным ситуациям. Удивляет позиция Национального банка, который всю жизнь боролся со спекулянтами, а сейчас, мало того, что он им дал зеленый свет, он подкрепил их серьезными ресурсами.

На протяжении всего прошлого года мы слышали с вами, что Национальный банк обеспечивает качественную структуру и высокую ликвидность золотовалютных резервов Украины. Если это действительно так и если на момент получения транша с МВФ у нас было 32 миллиарда золотовалютных запасов, и все они были ликвидными высоко, тогда зачем вообще брали этот кредит?

В итоге первый транш мы все-таки получили. И сегодня создается впечатление, что вместо разработки действенного и эффективного плана по преодолению финансового кризиса, Национальный банк фанатично исполняет рекомендации Международного валютного фонда. Но это, к сожалению, не все. Благодаря деньгам МВФ частный долг переводится в государственный, задолженность корпоративного сектора перекладывается на бюджет, и появляется возможность вывести прибыль и долги за границу.

Непонимание того, что происходит с долларом и банками, повергло наше население в истерию. Многие кинулись покупать дорожающую валюту и забирать вклады из банков, руководствуясь только чувством паники. Предприятия стали сворачивать проекты не из-за реальных финансовых проблем, а из-за той неразберихи, в которой они не могли разобраться.

При этом значительная часть населения обвиняет в повышении цен Нацбанк. Конечно, во всех грехах Нацбанк обвинить нельзя. Но так же нельзя не признать, что хаотичное, непоследовательное заявление главного банкира привели страну к утрате доверия населения к этому монетарному органу. Чего стоят его рассуждения о стабильности национальной валюты, которая основывается на индексе Биг Мака. Вы все помните его ноябрьские выступления.

Можно утверждать сегодня, что за последние полгода слово главного банкира страны девальвировало больше, чем сама гривна. И сегодня, когда банкиры, чтобы не потерять вкладчиков, предлагают им заоблачные проценты, при этом четко понимая, что у них нет источников такой высокой рентабельности. Это значит, что вся банковская система превращена в огромную финансовую пирамиду и мы продолжаем вбрасывать миллиарды денег в рефинансирование. При этом приверженность Владимира Стельмаха к таинственности, а также швейцарскому принципу, что деньги любят тишину, в условиях кризиса привела к абсурду. Наверное, он просто хорошо помнит русскую пословицу: «Молчи, может за умного сойдешь».

В условиях такой не прозрачной политики центрального банка, его действия выглядят непоследовательными и неподготовленными. Следует отметит, что со статистикой сейчас проблем нет, можно зайти на сайт Национального банка, получить различные сведения по их периодичности, но зато своими прогнозами Национальный банк…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

БЕЛОУСОВА І.А. … не делится.

Из всех высокопоставленных чиновников Национального банка только Александр Савченко, зампред, не скупится на прогнозы. Но между тем эти прогнозы очень редко совпадают с реальностью и еще реже совпадают с выступлениями самого Стельмаха.

Я думаю, что присутствующие в зале единодушны в том, нужна ли прозрачность главного банка страны. Официальная информация – это ключевой момент, он управление инфляционными ожиданиями, как населения, так и народа, и чем они ниже, мы с вами знаем, тем ниже сама инфляция. Из этого нам становится ясно, что выстроить репутацию Нацбанка, именно выстроить, а не ее восстановить, может лишь только новый его руководитель. Восстановить доверие к банку, только повторяя мантры о стабильности национальной валюты, сегодня невозможно. Абсолютно понятно, что политика Национального банка не может измениться без смены руководства.

И в заключении я хочу еще раз подчеркнуть, что особенно важна смена подходов к решению проблемы ликвидности, процентных ставок, процедуры рефинансирования, проблемы внешнего долга. Иначе, если придет новый руководитель и начнет еще более усердно применять существующие методы, которые собственно и привели к кризису, то нам с вами спасти экономику Украины не удастся.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович Лілія Степанівна, будь ласка.

13:21:16

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Олександр Володимирович, шановні депутати, позачергове засідання Верховної Ради можливе лише з надзвичайних причин. Сьогодні саме той випадок. Під загрозою один із символів і невід'ємних атрибутів незалежності України, говорю про нашу національну одиницю гривню. Особливо прикро, що обвалює її Національний банк, основною функцією якого згідно з Конституцією є забезпечення стабільності грошової одиниці.

Нагадаю, на виконання своєї основної функції Національний банк має сприяти стабільності банківської системи, а також у межах своїх повноважень ціновій стабільності. Об'єктивні цифри демонструють наступне: зі своїми конституційними обов'язками Нацбанк не впорався. Ми маємо падіння національної валюти відносно інших валют більше 60 відсотків, а значить, мільярди доларів з резервів НБУ були витрачені на підтримку не гривні, а, можливо, наближених банків.

На сьогоднішній день ми маємо за останні місяці відтік депозитів населення в десятки мільярдів гривень, це незважаючи навіть на заборону Національного банку, і цей процес продовжується. В поганому стані находиться ліквідність цієї фінансової системи. Всі ці факти – ще одне підтвердження відомої істини: гроші – це кров економіки. Сьогодні саме через Нацбанк наша економіка має серйозне захворювання крові, а звідсіля починається некроз цілих галузей народного господарства.

За галопуючим доларом безконтрольно скачуть і ціни на основні товари споживання. Коли національна валюта скочується в прірву інфляції, нація падає в прірву бідності. Ось чому Верховна Рада вже двічі висловила недовіру керівництву Національного банку. Це по суті є виявом глибокої недовіри суспільства до головної фінансової установи країни, адже нинішній обвал гривні як мінімум наполовину пояснюється недовірою і навіть панікою серед людей. І питання на сьогоднішній день заключається не виключно в персоналіях, а в недовірі всього суспільства до цієї інституції.

На жаль, цю недовіру прийдеться долати досить довго, а нормалізувати ситуацію неможливо без відставки керівництва Національного банку, надто далеко все зайшло. Ще раз підкреслюю, валюта – це довіра.

Довіри немає не тільки у Верховної Ради, а всієї країни. Ми підтримаємо зусилля, спрямовані на нормалізацію роботи НБУ, від кого б такі ініціативи не виходили.

На сьогоднішній день ми маємо вже 3 законопроекти, по крайній мірі, ті, що з реєстрацією, я дивився, по даному питанню. Це і законопроект від депутата Сенченка від БЮТ, законопроект Миколи Яновича Азарова від фракції „Регіонів”, це законопроект депутата Хоровського від фракції „Народний Союз „Наша Україна”. Їх треба в обов’язковому порядку розглядати.

Необхідно внести ці зміни до законодавства, які б врегулювали порядок зняття чи призначення керівництва НБУ з боку Верховної Ради в разі виникнення такого непорозуміння, яке є на сьогоднішній день. Крім того, ми закликаємо ефективно скористатися вже існуючим законодавством.

По-перше, Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань перевірки діяльності Національного банку в період фінансової кризи має негайно отримати згідно з Законом „Про статус народного депутата” всі необхідні матеріали від Генеральної прокуратури та Служби безпеки, негайно і вже сьогодні.

По-друге, якщо ці правоохоронні постанови знову будуть ігнорувати парламент, у нас є конституційні інструменти впливу на їх керівництво.

Останнє. Я пропоную все-таки ще раз усім депутатським корпусом звернутися до Президента. Річ не у прямих юридичних наслідках такого звернення. Ми повинні привернути увагу глави держави до того факту, що керівництво НБУ повністю втратило довіру в суспільстві та в політикумі, що воно тримається в кріслах виключно завдяки потуранню з боку Президента, вибачте. Так тривати не може. Президент, який розійшовся в позиціях з Верховною Радою і урядом, - це політичний конфлікт. А Президент, який не рахується з об’єктивними економічними та іншими суспільними реаліями, - це вже, вибачте, політична катастрофа.

Ми останні тижні з вами дискутували по газових питаннях. І задавали собі питання: чи можлива була газова угода краща? Вона можлива краща була тільки за того питання, аби ми консолідувалися разом, весь політикум, до чого я і закликаю в даному питанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кисельов Василь Олексійович, будь ласка.

13:25:44

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні колеги, у цій залі немає недосвідчених людей, тому я без емоцій зачитаю декілька документів, а висновки ви зробите самі.

Ось у мене в руках стенограма засідання Верховної Ради України від 11 грудня 2007 року, на якому, відповідаючи на запитання народного депутата Зарубінського, Юлія Володимирівна Тимошенко сказала буквально слідуюче, цитую: „Я можу тільки вітати політику Національного банку України на зміцнення національної валюти. І я вважаю, що наша національна валюта по всім, практично, тенденціям ринку найкраща для зберігання. І люди дуже швидко це відчують, і будуть заощаджувати свої гроші саме у гривнях. Тому це сьогодні є вигідно насправді по всім курсовим процесам, які відбуваються на банківських ринках”.

Я ще раз говорю, навів конкретний факт і думаю, що наші експортери, як і мільйони пересічних громадян з жахом згадали той час, коли вони втратили від цих дій уряду. Більше того, такі дії тільки підсилили негативні наслідки кризи. Тепер зацитую висновки… (Ш у м у з а л і) Істерику треба в лікарні лічити.

Тепер треба, тепер треба, шановні, послухати висновки Науково-експертного управління, Бординюка. Я цитую: „Як засвідчує аналіз відповідних положень основного закону України, Конституція не наділяє Верховну Раду України повноваженнями відсторонювати виконання повноважень Голови Національного банку України та його першого заступника, а також призначати виконувача обов’язків Голови Національного банку України.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 85-ї Конституції України до повноважень Верховної Ради належать лише призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України”.

Тому я особисто, шановні народні депутати, в цій авантюрі участі приймати не буду. Бо всі в цій залі добре розуміють, що розгляд постанови про відповідальність і відставку керівництва Національного банку внесено тільки з однієї причини, щоб зняти з уряду Тимошенко відповідальність за стан справ в економіці і соціальній сфері.

І я хочу, щоб громадяни України теж це зрозуміли. І те, що вартість долара сягає майже 10 гривень, залежить в першу чергу не від Голови Нацбанку, це треба розуміти, а в першу чергу від того, що зупинилося виробництво основних бюджетообразуючих галузей, в тому числі, металургійної і хімічної. Тут до мене вже дві людини про це говорили.

А як усім відомо, що майже 53 відсотки надходжень до бюджету, в тому числі, і валютних надходжень, залежить від роботи саме цих двох галузей. Але при ціні на газ, яку привезла Тимошенко з Москви, взагалі невідомо, коли відновиться нормальна робота промисловості. І тому можна буде забути про заплановане урядом Януковича поетапне підвищення пенсій і зарплат, а треба вже питати уряд, щоб вони хоча б виплачували ті пенсії і зарплати, які хоч сьогодні діють, не говорячи вже про підвищення.

І на завершення. Всім очевидно, що у роботі Національного банку є серйозні недоліки, але я навів приклади, що уряд не тільки їх не зупиняв, але навіть потурав і підтримував.

Тому не треба, шановні колеги, шукати цапів-відбувайлів серед керівництва Національного банку, а тим більше, до отримання висновків Рахункової палати, прокуратури і інших контролюючих органів, я пропоную від імені фракцій відхилити пропонований проект постанови, внести зміни до діючого законодавства і слухати в один день і звіт діяльності Національного банку України і звіт Уряду України. І це буде справедливо.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Симоненко Петро Миколайович, будь ласка.

13:30:00

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Заслушав информацию Национального банка и представленные по данному вопросу другие сообщения, очевидным является то, что пришло время нам в конце концов задать себе вопрос, а уместно ли в названии «Национальный банк» употребление слова «Украина»? Я думаю, что судя по тому, что мы имели сегодня как информацию, это уже говорит о том, что там надо было бы убрать слово «Украина».

Почему? Потому что банковская система Украины отказалась от поддержки отечественного товаропроизводителя, банковская система стала инструментом в руках олигархов по манипулированию не только общественным мнением, а прежде всего, инструментом разграбления страны и обнищания людей. Банковская система по объемам финансовых спекуляций свидетельствует о том, что именно она во главе с Нацбанком является сегодня мафиозным кланам, имеющим статус государственного клана. Это стало возможным, потому что лично это тему крышует Президент Ющенко. Кстати, за что он ни возьмется, обязательно оборачивается бедой для страны и простых граждан.

Анализируя ситуацию, мы должны также понимать и то, что сложилась определенная система использования банковской системы для разграбления страны и обнищания простых людей. Я хотел бы напомнить, только тезисно буквально. Трастовые пирамиды. Как только Ющенко пришел к руководству Национальным банком, трастовые пирамиды и обвал национальной банковской системы, которая привела к тому, что ограбили людей на десятки миллиардов. Уничтожение банка «Украина» - 1,8 миллиарда гривен украли у простых тружеников. Ну, отсидел один там условно практически. Ющенко не пострадал за это. Вывод в оффшорные зоны 580 миллионов долларов по, практически, указанию Ющенко, захват банковской системы зарубежными банками, государственные предприятия в соответствии с этим, по сути дела, оказываются в руках зарубежной банковской системы в связи с тем, что именно они сегодня практически являлись кредиторами для коммерческих банков Украины.

Коммерческие банки бесконтрольно набрали кредитов, что привело к тому, что ежегодно Украина должна выплачивать 30 миллиардов. А это снова удар по нашим простым труженикам. Это недополучения колоссальные в государственный бюджет. Это сокращение рабочих мест и уровня заработной платы Это и то, что заложенное имущество становится практически собственностью иностранных банков и в том числе наша украинская земля. Разве можно считать сегодня нормальной банковскую систему, если в условиях кризиса более 30% ставка кредита? Какая экономика выдержит подобное издевательство, а тем более что практически выполняется задача по уничтожению украинской экономики. Финансовые махинации, связанные с рефинансированием банков. Чего только стоят эти финансовые операции и то, что делают практически, когда рефинансировали банк «Надра». Должны были, если украли у наших избирателей эти деньги, надо было арестовать все имущество собственников этого банка, продать его и вернуть людям. А сегодня тот же господин Фирташ не газовые махинации, так банковские махинации использует для того, чтобы возвращать не свои деньги, которые он по сути дела забрал у простых людей, а государственные.

Я хотел бы, чтобы мы обратили внимание, что за последнее время под предлогами укрепления гривни удар был нанесен по экспортерам, то есть снова не только по отечественному товаропроизводителю, а прежде всего по конкретным людям, рабочие места и зарплата.

Далее. Лоббируются импортеры, так называемое укрепление доллара. Деятельность Национального банка преступно нарушает основную задачу, функцию обслуживать национальные интересы и служить только доллару.

Дестабализация энергетического рынка и та позиция, которая проводилась по сути дела в ценовой политике, это тоже дало соответствующие результаты. Я хотел бы обратить ваше внимание, уважаемые коллеги, что при вашем участии не была реализована задача уберечь наших граждан от банковской мафии, когда предлагали, чтобы кредиты, которые должны возвращать наши граждане, возвращались по курсу, который был на момент подписания этих кредитных соглашений.

Постоянно растут цены они больно бьют сегодня по нашим гражданам, то есть пришло время сегодня принимать радикальные меры в борьбе на государственном уровне с банковской системой, с банковской мафией, которую возглавляет сегодня Ющенко.

Что мы предлагаем? Мы предлагаем немедленно внести изменения в Закон «О Национальном банке» и отстранить Президента от управления Национальным банком, и полностью подчинить, его деятельность, под контроль Верховной Рады Украины.

Второе. Принять решение в отношении составления списка предприятий в городах и районах Украины, которые будут в первоочередном порядке финансироваться, а Национальный банк должен направить представителей своих в коммерческие банки.

И третье, последнее. Кредитная ставка должна сегодня быть установлена на уровне 3-5 процентов и это даст…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. Кредитную ставку сегодня надо установить на государственном уровне 3-5 процентов это даст возможность рабочих мест и заработную плату.

И последнее. Я думаю, уже ни у кого не возникает сомнения, что процедура импичмента надо начинать немедленно против Президента и отстранять его немедленно от занимаемой должности. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриценко Анатолій Степанович.

13:35:46

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Олександр Володимирович! Шановні колеги! Ми неодноразово чули з цієї трибуни, що „гроші люблять тишу”. Ну мабуть приватні гроші і люблять тишу і приватний бізнес може витрачати їх або в повній тиші, або під музику, як хоче. Але коли мова йде про державні фінанси, то тиша - це зло! Державні фінанси повинні полюбити прозорість і відповідальність. Бо тоді, якщо ми з цим не погоджуємося, то згадаємо інше прислів’я: „В тихом болоте черти водятся!”. От ці чорти завелися вже в Національному банку, до речі і в уряді, і в інших структурах.

Але я хотів би сказати наступне. Спільна відповідальність за фінансову сферу, за стан нашої грошової одиниці і Національного банку, і уряду, і питання відповідальності уряду по стану наступного тижня. Я публічно говорив, в тому числі з цієї трибуни, що я наполягаю, щоб мінімум 80 відсотків урядовців було замінено, бо вони не вміють працювати в умовах кризи.

Але сьогодні питання йде про Національний банк і Національний банк повинен нести свою міру відповідальності. Тому що є речі, які він робив без уряду. Згадаймо перші валютні махінації, які розпочалися в жовтні, коли протягом одного дня гривня стрибала з 5,5 і 7,2. В перший день я публічно сказав, що якби в нашій країні була влада, в перший же день Голова Національного банку був би заарештований. Він не заарештований і до тепер.

Далі. Понад 40 мільярдів гривень, які пішли не на робочі місця, не на підприємства, а через валютний ринок в офшори, або в пісок, це питання прямої відповідальності Національного банку.

Третє. Щойно встигли ми прийняти Закон про бюджет, яким визначили стабілізаційний фонд, як механізм кредитування через Національний банк витрат уряду на пріоритетні напрями, які ми з вами визначили. Що робить Національний банк? В унісон з Президентом заявляє: він не буде виконувати цей закон! Хто має право не виконувати закон, який ми тут прийняли?! До того, як не сказав своє слово Конституційний суд, чи може Голова Національного банку займати свою посаду? Не має жодних морального права!

Я сподіваюся, що навіть будучи зараз у відпустці, найкращий час вибраний, правда? Все-таки Володимир Стельмах нас слухає, або дивиться! Я хочу до нього звернутися. Якщо у вас залишилася якась частка відповідальності і порядності, напишіть добровільно заяву про відставку і нехай ваше перебування на посаді не колотить далі парламент, Президента і всіх інших, і Президент внесе іншу кандидатуру. Але також треба дати оцінку діям Президента. Не можна двічі почувши понад конституційну більшість недовіру до голови Національного банку на це не реагувати. Це політика не Президента, це політика страуса, який робить вигляд що нічого не відбувається і ховає голову у пісок, так не можна. Я хочу все-таки, щоб нашою країною керував глава держави Президент, а не людина з психологією страуса, тому що питання на цьому не завершиться. Я не можу, поділяючи все те, що сказав, проголосувати за ті проекти, які сьогодні внесені. Тому що на превеликий жаль, нехай визнають це колеги від БЮТ, вони скликали фактично позачергове засідання, але не продумати його професійно. І ми не можемо згідно нашого закону, який організовує нашу роботу, внести інше питання. А якби вони додумалися і включили зміни до закону про Національний банк, де чітко було б визначено і є такий проект, що якщо ми висловимо недовіру, Президент автоматично вносить іншу кандидатуру. Це було б рішення, а так ми випускаємо пар. А те, що запропонували з голосу, давайте визнаємо недійсною постанову про призначення. Знаєте, якщо такі абсолютно абсурдні дії вчиняє Президент стосовно суддів, це не означає, що ми повинні так діяти. Якщо Рада працюватиме непрофесійно, а перейде у категорію нездорового глузду, то тоді ми можемо визнати недійсним Акт незалежності, Акт про без’ядерний статус, хто може далі піти, визнати недійсною довідку про смерть Леніна і так далі, так можна дійти до маразму, вибачте. Ми повинні приймати технологічне рішення. Серед технологічних рішень зараз знову зафіксувати нашу позицію щодо недовіри і все-таки я сподіваюся, що вже з третього разу вистачить відповідальності і у Президента, а ще більше сподіваюся, на добровільну відставку Голови Національного банку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На обговорення записуються народні депутати України.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас 30 хвилин на обговорення, прошу на табло прізвища народних депутатів висвітити.

Народний депутат Ягоферов, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Записалось сім народних депутатів.

Фракції уже виступали, це зараз виступають народні депутати України.

13:41:19

ЯГОФЕРОВ А.М.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Шановні пристуні! На мій погляд, ми сьогодні розглядаємо суттєве питання і його б треба б розглянути з точки зору того, що відбувається як кризи.

Я 24 січня був присутній на засіданні, значить, на Алчевському меткомбинате. Алчевський меткомбинат, на мій погляд, це дуже таке гарне підприємство, котре працювало і виконало багато робіт пов’язаних з економією енергоресурсів, дуже вдачне таке підприємство. Але воно сьогодні суттєво зменшило обсяг виробництва чому, по-перше, тому що 90 відсотків своєї продукції воно постачає на експорт. І скажіть, хто винен, що сьогодні Європи, Америка не купує цю продукцію, тому що їм це сьогодні не потрібно. Тому приблизно 50 відсотків валюти, що надходили від підприємств металургії і підприємств хімії на сьогоднішній день не мають збуту. Оце і є основа тієї кризи, яка відбулася. А те, що сьогодні робить Національний банк, це просто ганьба.

Хотів сказати Анатолію Васильовичу, а він є вихованець „Промінвест” банку, що коли на його рідний банк напали рейдери і вони не відповідають і він не назвав хто це такі і яку вони понесли кару за те, що вони розрушили банківську систему і визвали недовіру до банків України від вкладників, то, я думаю, що це теж ганьба, він не зміг захистити свій рідний банк.

Хотів сказати, що відповідно до статті 19 Конституції кожний відповідає за свою роботу. І сьогодні за курс національної валюти відповідає тільки Національний банк і відповідає тільки Президент, котрий, як єдина людина має вплив на діяльність Національного банку.

Хотів сказати, Анатолію Васильовичу, бува таке в житті чи не бува. Ну по-перше, 18 грудня цього року курс долару був 10 гривен 40 копійок. А 19-го, коли наш Президент вийшов на „Інтер” і сидів, як цар на помості, значить, курс упав до 7 гривен 40 копійок. Так не бува.

Тому я вважаю, що ми повинні прийняти цю пропозицію, яку надали наші представники комісії щодо, значить, перевірки діяльності банку.

І хотів ще сказати, що Шаповалову Анатолію Васильовичу, що термометр він тільки визначає температуру, а курс гривни визначає Національний банк. І термометр …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Писаренко фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступний буде виступати Роман Зварич. Аржевітін буде…

13:44:40

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, шановні співвітчизники! Питання цілком зрозуміле і мені здається, що навіть обговорення сьогоднішнього питання ми тільки повторюємося. Повторюємося в тому, що ми вже двічі з вами ухвалили рішення про недовіру цьому складу правління Національного банку. Ми вже двічі сказали про те, що курс національної валюти – це є предметом спекуляції ось цих ділків, які сьогодні приходять і намагаються звітувати за свою діяльність. Ми вже двічі з вами сказали, що рефінансування – це не питання підтримки банківської системи, а рефінансування це питання допомоги олігархам, які сьогодні з Президентом організовують схему за схемою.

Якщо не виходить газова схема з «РосУкрЕнерго», давайте спробуємо погратися зі схемою в тому, щоб сьогодні розбазарювати банківські гроші, щоб сьогодні віддавати на один банк 10 мільярдів гривень, притому що на державні банки на всі разом взяті було менше грошей виділено. А якщо приватний банк думає про те, скільки заробити для себе, то, наприклад, Ощадбанк з Укрексімбанком змогли б подумати про те, яким чином сьогодні захистити і національного виробника, яким чином сьогодні захистити національну економіку України, яким чином сьогодні допомогти тим людям, які ще рік тому мали роботу, мали нормальні статки, мали можливість брати кредити, і сьогодні вони думають, а яким чином віддавати проценти, які кожного дня банки їм накручують, яким чином сьогодні скористатися своїми депозитами, які вони клали під, тоді казалося, нормальні відсотки, але сьогодні банки, граючись, не віддають їм депозити, які знецінюються, через діяльність цього керівництва Національного банку, через те, що сьогодні ми маємо найбільшу світову кризу за весь час. Але при цьому Голова Національного банку, наприклад, десь відпочиває і не приходить вже не вперше на засідання Верховної Ради. Через те, що сьогодні Президент, який тільки на телевізійні шоу може ходити і говорити про те, як було б добре, щоб курс гривні був на рівні 8, хоча навіть експерти фінансові світові говорять про те, що 6-6,50 для української валюти – це той поріг, який зараз повинен існувати.

Тому на сьогоднішній день цілком зрозуміло, що в Україні склалася корупційна система управління банківською сферою. І в цій корупційній системі є один керівник – це Віктор Андрійович Ющенко, який вже не перший рік керує всією фінансовою системою, і перший результат він дав з банком „Україна”. Зараз ми отримали наступні банки і їх найменування вже так часто звучать по телебаченню, що ми з вами вже стали більшими фахівцями у фінансовій сфері, ніж ті, хто сьогодні звітують від імені Національного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич передає право на виступ Аржевітіну, фракція „Наша Україна – Народна Сасооборона”.

13:47:58

АРЖЕВІТІН С.М.

Депутатська група „За Україну!”, фракція „Наша Україна-Народна Самооборона”.

Шановні депутати, безперечно, сьогодні на порядку денному повинне стояти питання не стільки звільнення Голови Національного банку і його заступника, а розгляд причин втрати стабільності грошової одиниці України.

Забезпечення стабільності українських грошей можливо лише за двох умов. Це політична незалежність Національного банку. Економічно - це низький рівень тіньової економіки України та позитивного торговельного сальдо. Ні першого, ні другого всі гілки влади не забезпечили. Фактично Національний банк втратив свою незалежність, а поруч в тіньовій економіці обертається стільки грошей, що можна побудувати ще одну банківську систему.

Отже, як на мене, боротьба зі Стельмахом чи Правлінням Національного банку, це лише боротьба з наслідками. Але причини зовсім інші. І хто буде долати причини? На мій погляд, це всі гілки влади. Верховна Рада не підтримала законопроект 0851, а Президент і його політична сила, до якої належу і я, не зуміли законодавчо забезпечити політичну незалежність Національного банку. Верховна Рада не підтримала законопроект, яким передбачалось формування ради Національного банку не за політичними ознаками, а за професійним рівнем. Кабінет Міністрів чи то зразка 2007, чи то зразка 2008 років формував такі бюджети, які не могли не вплинути на стабільність національної валюти. Хіба не було очевидно, коли перехідний рівень інфляції 2007 року – 16,6 відсотків. Майже 60 відсотків соціальної спрямованості бюджету 2008 року. Тіньова економіка - більше, ніж 50 відсотків ВВП. 16 мільярдів – негативне сальдо зовнішнього економічної торгівлі. Більше ніж 100-мільярдний доларовий зовнішньоекономічний борг країни, падіння ВВП, тощо не давали можливості утримати стабільності грошової одиниці виключно інструментами Національного банку.

Що стосується самого Національного банку. На мій погляд, Національний банк, я особливо хотів підкреслити, рада Національного банку діяли неадекватно до тих викликів, які призвели до сьогоднішньої ситуації. Саме Національний банк повинен бути стати на заваді економічним політикам урядів, яку назвати як споживання у борг, не можливо. Національний банк не мав права мовчати, коли ми продовжуємо кредитувати інші економіки і в минулому році закупили на 9 мільярдів імпортних автомобілів, в попередньому році закупили 11 мільярдів, тощо.

Але, постійні дискусії лише навколо Національного банку, це ніщо інше, як пошук крайніх у цій загальнонаціональній проблемі і перенесення відповідальності на Національний банк. Я думаю, ми це вже проходили, коли мали рівень інфляції 10 тисяч 500.

Стає все більше очевидним, що і сьогоднішній Кабінет Міністрів, як і часів Кучми, все більше мріє приблизитися до друкарського станку. Я думаю, що...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 20 секунд.

АРЖЕВІТІН С.М. Я тільки...

Отже, по-перше, відповідальність за цей стан справ повинно нести не тільки правління Національного банку, а рівно і Рада Національного банку. Ми повинні прийняті ті законопроекти, які гарантують незалежність Національного банку, тому що це є норма центральних банків всіх країн. І я поділяю ту позицію, яку сьогодні висловив голова нашого комітету.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

13:51:47

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні друзі, сьогодні дуже багато сказано і наведено різних аргументів. Але я хотів би зупинитися на декількох міфах, які тут також звучали.

Зокрема, коли один із виступаючих почав цитувати Прем’єра, а цитата має декілька років уже своєї історії, то я хотів би запитати у нього, а як він вважає, що Прем’єр повинна пропагувати іноземну валюту чи захищати свою? До речі, це тоді були, коли політика банку була нормальна, це не сьогодні було.

Друге. Кажуть, що сьогодні наші підприємства не працюють. Так вони не працюють тому, що їм кредити не надаються або надаються під шалені відсотки. А також вони не працюють ще з одної причини – нікуди продукцію дівати, склади забиті. І треба зізнатися, що ваші олігархи, котрі мають цю промисловість, не потурбувалися про ринки збуту. Було все дуже добре, а сьогодні підприємства стоять з їх вини, і люди викидаються з їх вини, бо гроші вони заховали на Кіпрі. Так от, це також міф, який сьогодні розповсюджується.

Є ще одна міфічна така ситуація, коли розказують, що сьогодні от економіка реально не працює. Як вона може працювати, ще раз підкреслюю, при таких кредитах і невідомому курсові? Ті ж ліки, які сьогодні коштують величезні гроші, тому такі дорогі, що ті, хто їх сюди завозить, не знають, а який буде курс і за які гроші їм доведеться закуповувати нові партії за кордоном, бо українські ліки поки що не виробляються.

У мене складається таке відчуття, що сьогодні Національний банк працює у системі дискредитації уряду і особисто боротьби з Юлією Володимирівною Тимошенко, як Прем`єр-міністром, якого натхненник цієї боротьби – Президент України, яку бачать у якості свого основного суперника.

Хочу сказати, що сьогодні є інформація з міст, що з Секретаріату Президента ідуть вказівки не сплачувати у січні місяці податки, щоби не могли виплатити пенсії. Я думаю, Служба безпеки України, якби вона працювала не на Балогу і на Пукшина, а на державу, виявила би ці факти і зробила би їх надбанням громадськості.

Те саме Національний банк. Всі його дії націлені якраз проти держави. Згадайте, коли „Нафтогаз” шукав гроші, щоб розрахуватися з Росією, а Росія попередила: „Не розрахуєтесь, не будемо укладати нових угод і перекриєм газ”. Так, зберігаючи свого посередника „РосУкрЕнерго”, наші друзі-суперники, які себе називають опозиціонерами, сьогодні повністю вкручені у владу і вирішують ці питання, у тому числі через Національний банк. Національний банк обрушив гривню, а „Нафтогаз” шукав, де купити декілька мільярдів доларів, щоб розрахуватися з росіянами. Якби не купив, „Нафтогаз” сьогодні не оперував би на ринку України, а працювало б їхнє „РосУкрЕнерго”, яке годує цю політичну силу і того, хто сприяє їй в Україні, Президента України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги. Ми на Погоджувальній раді домовлялися про те, що продовжимо наше ранкове засідання до завершення розгляду питання. А завершенням розгляду питання буде вичерпано порядок денний. Тому я прошу зараз проголосувати за те, щоб ми працювали без перерви до завершення розгляду обговорюваного питання. Прошу проголосувати.

13:55:23

За-231

Рішення прийнято.

Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 154, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 31, фракція комуністи – 27, „Блок Литвина – 19.

Народний депутат Парубій передає право на виступ В'ячеславу Кириленку, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона”. Будь ласка.

13:55:56

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Шановні колеги, шановні виборці! Я, звичайно, назбираюсь захищати ні Стельмаха, ні Національний банк, але так само я не збираюсь захищати Прем`єр-міністра Тимошенко і уряд, тому що робити вигляд, що всі проблеми з гривнею - це персональна провина Стельмаха, це означає накидати Україні чергову страшилку і чергову неправду про те, хто тепер заважає Прем`єр-міністру працювати над порятунком економіки.

Тому депутатська група „За Україну!” вважає, що все сьогоднішнє обговорення, яке ініційоване „Блоком Тимошенко” скероване зовсім на інше – не на стабілізацію грошової одиниці, не на покращання валютно-курсової політики, а на те, щоб відволікти увагу суспільства від того, що почалися затримки із виплатами заробітних плат і пенсій. Оце - головне питання для простої людини зараз. Немає доходів в бюджеті, немає що сказати уряду, і тому треба, щоб всі говорили про Стельмаха і Національний банк.

Тому ми вважаємо, що міністр економіки, міністр фінансів, Прем`єр-міністр повинні сказати, як наповнювати доходну частину бюджету, і чому на 21 січня лише 35 відсотків від плану доходів до бюджету надійшло? А це вдвічі менше, ніж в минулому році. І те, що зараз фракція БЮТ так жваво реагує, лише підтверджує мою правоту, що зачепило заживе, і як кажу правду, а не брехню, до якої ви звикли.

Наступне. Ви можете по беззаконню багато вносити постанов і міняти Стельмаха на Іваненка, Петренка чи Сидоренка, я не кажу, що ви курс цим не стабілізуєте, навпаки, ви його дестабілізуєте таким підходом. Але ж ми повинні шанувати Конституцію. Ми ж знаємо, що є конституційний порядок внесення кандидатур на звільнення і призначення голови Нацбанку. Тому якщо шановні колеги із нової коаліції хочуть мати двоє голів Нацбанку, як свого часу було два генеральних прокуратора.

То голосуйте такі постанови, як ви сьогодні повносили. Це щонайменше безвідповідальний підхід до економіки і до стабільності тієї ж таки гривні, про яку ви так сильно турбуєтесь і нібито ратуєте.

Ви можете вносити скільки завгодно постанов про призначення Тігіпка, як ви сьогодні внесли. Але якщо ви кажете: „Давайте скасуємо постанову від 16 грудня 2004 року”, - коли Тігіпка ми всі тут присутні – і БЮТ, і „Наша Україна” – звільнили на його прохання, то давайте скасуємо постанову від 8 грудня 2004 року про конституційну реформу, нарешті стабілізуємо владу і наведемо порядок в країні. Правда смішно? Так ви подвійний стандарт запропонуєте до будь-якого підходу. Ми проти цього і застерігаємо вас від такого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Корж передає право на виступ Нестору Шуфричу. Шановні колеги, йде Корж, потім Кармазін, Кендзьор, потім Жебрівський. Так я по тому, як… Будь ласка, з’ясуйте з Секретаріатом. Я дивлюся те, щ в мене висвітлено. Будь ласка.

13:59:33

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз хочу… Зайдіть подивіться у мене, будь ласка. Я, шановні колеги, дивлюся, у мене написано: Корж. Право на виступ він передає Шуфричу. Далі йде Кармазін, Кендзьор, Жебрівський. І далі Білорус, Пудов і інші шановні народні депутати.

Будь ласка, виставте з початку час.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Дякую за можливість виступити. Я думаю, що ми сьогодні є свідками дуже цікавої ситуації в парламенті. Безумовно, ми маємо сьогодні вимагати відповідальності всіх. В тому, що сьогодні відбувається із курсом, із фінансовою ситуацією в країні, винна влада в цілому. Але об’єктивності ради ми маємо визнати те, що в першу чергу такі дії Національного банку України, її керівництва спровокували ту дестабілізацію нашої національної валюти і як наслідок – складні, важкі для нашої національної економіки і соціального стану наших громадян наслідки і ситуацію. Ми знаємо, що люди сьогодні не можуть повертати кредити виключно із-за того, що сьогодні керівництво Нацбанку лобіює інтереси окремих банків, а не займається загальною своєю політикою. Але давайте, будемо говорити відверто, від кого зараз залежить кадрова політика Національного банку? В першу чергу від нас з вами, народні депутати і від Президента України.

Хочу сказати, що ми з честю виконали свій обов’язок перед народом України, два рази звернулися до Президента, якого вважають окремі Президентом, з тим, щоб він зробив своє конституційнє… обов’язок і відповідне подання на звільнення Стельмаха. На жаль, він цього не зробив, зараз пропонується ще одна постанова про відповідальність Ющенка, безумовно, вона має сенс, але я пропоную, давайте наберемося сміливості, не будемо зупинятися на пів кроку. Тому що поки буде Ющенко при владі, ні Верховна Рада, ні влада в цілому не зможе спокійно працювати в Україні.

Перейдіть цей рубікон. Давайте, дайте ваші голоси, а їх тут буде більш ніж достатньо для того, щоб розпочати і завершити процедуру імпічменту. І тоді та людина, яка сьогодні дестабілізує ситуацію в країні понесе заслужену відповідальність.

Безумовно сьогодні можна було б посміхатися над постановами, які пропонується прийняти, щодо відміни постанови про призначення Стельмаха і відміну постанови про звільнення Тигіпка, але давайте згадаємо, хто подібні речі перший започаткував в історії незалежної України? Це є сам Ющенко, який своїми указами відміняв укази про призначення суддів Конституційного суду, який відміняв укази про призначення генеральних прокурорів. Тому мій попередник має апелювати до свого патрона, а саме – Ющенка.

Ви знаєте, безумовно, ми так можемо доголосуватися до Радянського Союзу, але те хамство, яке ви, пане Шаповалов, сьогодні продемонстрували, має бути тут покарано. (О п л е с к и) І я думаю, що своїм виступом ви сьогодні додали необхідні голоси, щоб вас звільнили і відправили подалі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

14:03:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, шановний український народе! Сьогодні шукають відповіді на багато питань, які значимі для українського народу надалі. Насамперед, виникло питання сьогодні: де українські золотовалютні резерви? Українські, не Національного банку. Хто може дати відповідь? Слідчій комісії документи не дають, Рахунковій палаті, парламенту документи не дають, навіть кредитні угоди не дають Рахунковій палаті, про що ми тут чули, і вони ще їх не проаналізували і не змогли нам доповісти.

Я запитую у тих, хто самовільно займає посади сьогодні керівництва СБУ, у цих хлопчиків безвідповідальних: ви розумієте, як ви могли надати документи фахівцям МВФ? Вони що у вас, форми допуску мають? Цілком таємні документи? Яким чином це у нас відбувається? ЦРУшники сидять в СБУ на Володимирівській! Це нормально? На …присутні на врученні дипломів випускникам служби СБУ разом з Наливайченком чи Розливайченком, разом посол Сполучених Штатів – це нормально?! І тут, накінець, МВФу дають документи, а депутатам, українському парламенту, за ким стоїть той народ, з кого той народ запитує, нічого не дають!

Тому, шановні друзі, я думаю, з цим треба кінчати. І кінчати дуже серйозно. Несвоєчасно Нацбанк відреагував на рейдерську атаку на „Промінвестбанк”, що саме і призвело до недовіри населення – це раз.

Друге, Національний банк всупереч Закону „Про банки і банківську діяльність” не реагує на факти того, що банки протягом 15-ти і більше днів не виконують по 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов’язань. А ви мали що зробити? Призначити тимчасові адміністрації. Десяток адміністрацій мали були вже призначені і нас доповісти зараз. Ви цього не зробили.

Далі ви допускаєте таке пограбування людей, яке зараз відбувається. Конкретний лист громадянки Юркевич, Східниця, Львівської області, три тисячі євро лежить у „Промінвестбанку”, вона звертається: „Дайте!” Дають по 200 євро після того, як в день… на тиждень, вірніше, по 200 євро, після того, як сказали, спочатку отримай в гривнях. І так в усіх банках. Ось докази. Чому ви не реагуєте на скарги громадян? Де гарант конституційних прав незалежності громадян? Чому сидить і мовчить? Чому сюди не прийшов жодного разу? Чому тоді прийшов Стельмах на нараду до Президента, а не у Верховну Раду? За все це нам треба було б ставити питання зовсім по-іншому. Я думаю, що ми його поставимо.

Але, шановні друзі, нам треба вирішити дуже серйозні й глобальні питання. Перше. Чому не реагували на те, що більшість кредитів, наданих фізичним особам, це були кредити на придбання товарів іноземного виробництва. Адже ми таким чином фінансували кого? Всі інші країни. Чого сьогодні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тридцять секунд, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Всім давали хвилину, тоді проголосуйте, ну, дайте хвилину, закінчити.

Шановні друзі, чому сьогодні ми не ставимо питання, які є основоположними? Як ми будемо виходити з цього? Чи були ті банки, яким давали рефінансування кошти, там власники – резиденти іноземних держав. А я стверджую: були. Були. І в цьому корінь проблеми, чому ви боїтеся розкривати тих власників. Тому, шановні, цей банк має йти, але, на превеликий жаль, я чекав сьогодні Віктора Андрійовича. Вікторе Андрійовичу, очевидно, й ви разом із Стельмахом, він був вашим заступником, разом вам доведеться і йти. Я буду голосувати за постанови.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор, фракція Наша Україна – Народна Самооборона”, передає право виступу Жебрівському. Так ви ж наступним виступаєте.

Ярослав Кендзьор передає право на виступ Павлу Жебрівському. Два регламенти просто йде. Жебрівський наступний.

14:07:31

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Дякую. Шановні колеги, я думаю, що в цій залі не знайдеться жодної людини, яка буде дякувати Національному банку і хвалити Національний банк за ті дії, які він здійснив. Сьогодні, безумовно, є питання з приводу непрозорості рефінансування. Так пан Шаповалов і не відповів, яким же чином рефінансування виділене банкам. І ви знали, яке вам питання буде задаватися по „Надра” банку, ви чітко могли, якщо немає чого приховувати, сказати, куди ті гроші пішли від рефінансування і яким чином. Це є найболючіші питання і на протязі вже більше місяця, двох місяців якраз питань з рефінансуванням цього банку постійно піднімається всіма депутатами. І не дати відповідь, це в принципі викликати знову-таки ганьбу на себе і ганьбу на Національний банк.

Зрозуміло, що сьогодні є проблема з приводу валютних інтервенцій, які здійснюються на між банку, наскільки вони є прозорими, і наскільки аукціонна продажа і інша продажа, яку ви здійснюєте є, скажімо так, стимулююча до того, щоб спекуляцій на валютному ринку не було.

Я переконаний, що потрібно було виконати і рішення Президента з приводу того, що ті банки, які здійснювали валютну спекуляцію, вони мали понести покарання, оскільки той, хто фактично виходив на купівлю валюти і не підтверджена була їхня купівля валюти зовнішніми контрактами, і віддачу кредитів, ті банкіри повинні були понести відповідальність. Проте, на сьогоднішній день, друзі я думаю, що саме головне, те що Національному банку можна закинути, не потрібно було відбиватися, потрібно було казати хто винен, а потрібно було прийти і сказати, що робити? Що робити пересічному громадянину? Що робити сьогодні підприємцю? Що робити, власне, взагалі системі фінансовій в Україні? І якби, скажімо так, в тих 20 хвилин чи 25 була б доповідь була б розподілена на двоє. Перше – це відповіді на найболючіші питання, які постійно в суспільстві накопичуються. А друге питання, пропозиція Національного банку по виході з тієї кризової ситуації, я думаю, що і тут таких криків і вересків не було.

Проте, мені сьогодні сумно, що заслуховування звіту голови Національного банку перетворилося в політичне шоу. Тому що ті люди, ті колеги депутати, які ініціювали проведення сьогоднішнього позачергового засідання, фактично виявилися не готовими до того, щоб провести фахову, серйозну роботу з юридично правовими наслідками. Ті постанови дві чи три, які ви пропонуєте, вони є не конституційними, вони є юридично нікчемними. І ви про це знали чітко. І коли ви входили в цю залу, коли ви збирали підписи, то потрібно було прийняти ad hoc рішення про заслуховування навіть без Комітету фінансової і банківської діяльності Закону, після цього всього, на підставі цього Закону, приймати рішення. Це якщо ви хотіли щось зробити?

Але якщо ви хотіли вкотре з’ясувати стосунки з Президентом, то ви це робите сьогодні. І те, що ми маємо – це політичне шоу, яке знову призводить до того. Це ж ви не тільки бруд ллєте на Президента. Мабуть він, багато в тій критиці є і потрібно його критикувати. Але ви нівелюєте саму владу.

Я перепрошую! Коли молодий депутат, 30 років від роду, „не зав’язавши собаці хвоста”, звинувачує, „злодієм” обзиває когось, когось обзиває „корупціонером”, то, друже мій милий, ти сам себе обзиваєш! І якщо ти думаєш, що після цього будуть поважати Верховну Раду, Прем’єр-міністра?! Та всю владу будуть обзивати „злодіями”, „корупціонерами” і так далі!

Не потрібно „сотрясать” повітря, а потрібно робити реальні кроки, потрібно робити реальні заходи, які приведуть до вирішення питань!

Сьогодні, безумовно, не можна обійтися з приводу того, що курсоутворення складається, скільки грошей входить валюти і скільки виходить і від того, за рахунок чого ця валюта буде підтримуватися. Або із-за валютних інтервенцій Національного банку, якщо входить менше, а виходить більше, або за рахунок девальвації національної валюти. Це є фахова розмова, це є серйозна розмова!

І без економіки, без позиції уряду говорити про стабільність валюти, знаєте, найлегше було б, якби можна було б когось зняти і від того повернути економіку „вспять”, або зафіксувати на якійсь різниці, на якійсь позначці валюту – це мабуть було б не легше і ми тільки б те і робили, що знімали когось і жили б щасливо. Це „маніловщина”, друзі! Це сьогодні не говорить ні про що! Ви подивіться! Чому сьогодні ми бюджет, який не виконується і не буде виконаний, я ще раз кажу, це бюджет „Попандопало” – „Візьміть, я собі ще намалюю”! І по-іншому цей бюджет не можна назвати! Чомусь сьогодні Національний банк, представники економічного блоку Секретаріату Президента, Міністерства фінансів, бюджетний комітет, інший комітети, не сіли і не розробили справді бюджет, який потрібно розробити, який буде на користь державі. Коли ми чітко обрахуємо реальність доходів бюджету, коли ми чітко обрахуємо видатки бюджету і визначимо яку кількість грошей викинемо для того, щоб запустити економіку в Україні, для того, щоб підтримати економіку України. Це, друзі мої, потрібно серйозно над цим думати. Тут похапцем, тут завдяки тільки підписам нічого не буде. Тут завдяки крикам нічого не буде. Через це, я ще раз наголошую, ці проекти постанови, які ви запропонували, є юридично нікчемними, їх навіть соромно ставити на голосування...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Двадцять секунд, будь ласка.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. А з приводу того, що їх потрібно зняти з розгляду, сьогодні серйозно підготуватися до засідання і тільки після цього приймати рішення. Я закликаю до здорового глузду, а якщо хтось не правильно робив, це не значить, що ти повинен зробити злочин або правопорушення. Я пропоную сьогодні оцим обговоренням завершити наше дійство і перейти до реальних кроків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено питання. Шановні колеги, зараз одну хвилиночку, з процедури, давайте підведемо підсумки, а потім з процедури прийняття рішень ми запишемося і виступимо, домовилися?

Шановні народні депутати, емоційне обговорення, яке сьогодні відбулося, надзвичайно складного питання, яке зачіпає кожну людину і я переконаний, що людям немає значення хто несе відповідальність, Президент, уряду, Національний банк чи Верховна Рада з приводу того, що гривня падає і кредити не можна обслуговувати, їм немає значення, вони звинувачують у цьому владу. А відтак, ми повинні приймати серйозні адекватні рішення, коли ми взялися за розгляд цих питань. На превеликий жаль, треба констатувати, що Верховна Рада України продовжує бути місцем випускання пари. Ми голосно говоримо, аргументів у нас не вистачає, ми діємо за принципом: аргумент слабкий – підвищити голос. Справа в тім, що Україна балансує, давайте будемо реально говорити про це, на межі виживання, а ми все зводимо до банального, до українського, до війни і маємо сьогодні надзвичайно складну ситуацію і це при тому, що на Україну поки що ззовні ніхто не нападав. Нам потрібно, шановні колеги, я закликаю, особливо в процесі прийняття рішення, продемонструвати серйозний і відповідальний підхід, питання функціонування, ефективного функціонування фінансової системи – це питання виживання і смерті України і нам очевидно про це потрібно говорити. Ми тут бачимо конфлікт інтересів, від яких страждає суспільство. Ми не можемо погодитись і очевидно повинні про це сказати з усією серйозністю, що Національний банк публічно заявляє, що він не буде виконувати приписів державного бюджету, їх можна буде не виконувати тоді, коли буде рішення Конституційного Суду, а зараз закон є, підписаний, будь ласка, ви його виконуйте і оскаржуйте в установленому порядку. Незалежність Національного банку України дискредитує, насамперед, політика, яку здійснює Національний банк України і підстав для таких критичних оцінок більш ніж достатньо.

Функція Національного банку: забезпечити стабільність гривні – це сьогодні велика фікція, тому що гривня упала чи не найбільше в світі. Це факт. Що на це відповісти людям? І натомість ми маємо підвищення платежів за ті кредити, які брали люди, а це 30 мільярдів споживчих кредитів, якщо я не помиляюсь. Інфляція і інфляційні очікування продовжують залишатись високими, на превеликий жаль, у нас не відбулося серйозної розмови з цього питання.

Шановні колеги, коли Верховна Рада України приймає рішення з оцінкою Національного банку, да, це більшою мірою політична оцінка, але я переконаний, що глава держави має прислухатись до парламенту як це робиться в усіх країнах світу. І давайте згадаємо попередню практику, коли збиралися і уряд, і Президент, і керівники фракції, принаймні, робили вигляд, що вони радяться з кадрових питань і після цієї зустрічі виходили з думкою, що начебто порадились, а потім приймали рішення.

У нас сьогодні взагалі немає діалогу. Ми говоримо один про одного наче вороги. Живемо в одній державі, несемо однакову відповідальність. Я переконаний, що цю практику ганебну треба припинити. І я переконаний, що в нас повинен все-таки відбутися діалог і цей діалог має відбутися тут Верховній Раді України. Нам треба мати чітку визначеність щодо цінової політики і курсової політики. Щоб люди могли планувати своє життя, щоб в Україні була рівновага. У нас немає розуміння і сьогодні ми не отримали розуміння того, що відбувається з гривнею, доларом і банками, з українськими банками, яка їх наступна доля.

Атака на гривню – це об’єктивна закономірність, спланований курс, чи це ті обставини, які склалися в світі? Роз’яснювальної роботи з цього приводу не було, а ні від Національного банку, а не від тих хто бере на себе патронування діяльності Національного банку України.

Тому давайте скажемо об’єктивно, що репутація Національного банку сьогодні не сприяє довірі до валюти нашої національної, гривні. Що для цього треба зробити? Виконати рішення Верховної Ради, якби це не звучало прикро для когось. І давайте про це також подумаємо. І не будемо одні захищати, а інші нападати. Не відновимо ми довіри до Національного банку при нинішньому підході, рівно ж як і до Верховної Ради України. У нас просто немає вибору.

Шановні колеги, але я хотів би, щоб ми діяли в правовому річищі, не посилаючись при цьому на те, що Президент України порушує Конституцію.

Але я хочу сказати, які у нас існують подвійні стандарти.

Ви пам’ятаєте, що в свій час Верховна Рада України за угоду по газу і непрозорі підходи у 2006 році, якщо не помиляюсь, відправила уряд у відставку. Але потім нова Верховна Рада це рішення скасувала.

Скажіть, будь ласка, вона мала право скасовувати це рішення? Не мала. Але скасувала. Сьогодні нас вчать тому, що давайте не будемо порушувати Регламент. Давайте будемо відповідним чином діяти.

І на останок, шановні колеги. Нам потрібно насамперед, враховуючи ситуацію, внести кардинальні зміни у Закон про Національний банк. Бо в Закон про Національний банк було взято до уваги і абсолютизовано лише ті положення зарубіжної практики функціонування центральних банків, де йдеться про свободу і незалежність даної загальнодержавної інституції. Інші не менш важливі аспекти правової регламентації статусу центральних фінансових установ фактично було зігноровані. І наслідком такого тенденційного підходу став факт безпрецедентної незалежності Національного банку.

Тому нам насамперед треба з початку наступної сесії відрегулювати публічно-правовий статус Національного банку. Це не повинно бути держава в державі. Ця інституція повинна діяти у системі координат і бути максимально незалежною там, де це потрібно. І ми насамперед маємо прийняти таке рішення, з врахуванням обговорення, яке у нас відбулося, нам треба розглянути ті проекти постанов, які були внесені з цього приводу. Да, шановні колеги, я розумію ваше невдоволення, але ми зобов’язані їх розглянути. Тому я буду ставити на розгляд у порядку надходження, реєстрації цих постанов.

А тепер перед розглядом цього питання щодо прийняття рішення, прошу записатися… прошу увагу, прошу записатися щодо процедури розгляду проектів рішень. Будь ласка, запишіться. П’ять хвилин. Прошу на табло вивести прізвища народних депутатів, що записалися.

Народний депутат Олійник, фракція…

14:22:20

ОЛІЙНИК В.С.

Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Кириленко.

14:22:26

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, на жаль, доводиться констатувати, що ви точно розповіли засідання Погоджувальної ради у складі керівників фракцій, на жаль, нам не вдалося дійти спільної думки, щоб ми проголосували такою ж більшістю, як проголосували 26 грудня і 14 січня. Ну, все тайне, як кажуть, становиться рано чи пізніше явним. Тому ми, дійсно, підтримуємо вас, що ми змушені зараз голосувати декілька постанов. Постанову 3647 ми пропонуємо зняти. Я в числі авторів цієї постанови. І проголосувати наступні три постанови, які ми з вами обговорили на засіданні Погоджувальної ради. Поставити кожну з них окремо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", будь ласка.

14:23:16

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”. Шановний Володимире Михайловичу, ви все правильно сказали. І обговорення було емоційним. І, безумовно, якби були державницькі підходи, то напевно би, Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністр і Президент знайшли час для того, щоб погодити звільнення діючого керівника Нацбанку і призначення нового керівника Національного банку. А так, як завжди, все нахрапом. Одна фракція зібрала підписи і вимагає всіх звільнити, і кого вона скаже, призначити. А так не буває. Тому ми не можемо голосувати за будь-яке нове прізвище, тому що ми не знаємо, коли і в якому обсязі він включить друкарський станок, щоб надрукувати нові гроші, щоб Прем’єр виплатила пенсії, яких зараз починає не вистачать. І які банки новий голова Нацбанку буде рефінансувати? Може, те саме буде, що зараз? Тільки назва банку інша і господар інший?

Тому ми вважаємо, що зараз приймати рішення недоцільно і чекаємо, коли парламент визначить, коли буде доповідь уряду по затримках виплати заробітних плат і пенсій. Це наше наполягання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Шуфрич.

14:24:27

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Ви знаєте, дивно було чути виступ попередника. Ми раді щодо нашої вимоги щодо відповідальності всіх представників влади, починаючи від Ющенка, приєдналася частина „Нашої України”, яка вимагає відповідальності уряду. Хоча, чесно кажучи, з людської точки зору, це трошки дивнувато звучало. Але, не зважаючи на ті обставини, про які говорилося, ми розуміємо, що сьогодні в залі, на жаль, не вистачає голосів щодо відставки уряду. На цьому наполягає виключно Партія регіонів і окрема частина „Нашої України”. Але, якщо ми об’єднаємось, то ми зможемо зупинити спекуляції головного звинувачувального сьогодні в усьому безладі в Україні Ющенко, тому що голосів за його імпічмент тут є вже під чотириста. Тому я пропоную сьогодні не шукати другорядних відповідальників, а взятися за головного і зупинити крах країни. А щодо постанов, які сьогодні є, то я говорив, що сьогодні, якщо їх голосувати, то, може, доголосуватися до Радянського Союзу. Хоча ця практика була введена саме Ющенком. І хай він на собі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Забзалюк.

14:25:42

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Прошу передати слово Ляшку, народному депутату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, мікрофон.

14:25:51

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Один із попередніх виступаючих цитував Прем’єр-міністра Юлію Володимирівну Тимошенко, яка в 2007 році розказувала про те, що національна грошова одиниця гривня є стабільною і варто в ній зберігати заощадження. Саме так і було тоді, коли про це казала Тимошенко.

На превеликий жаль, у 2008 році Національний банк України зробив усе, щоб гривня стала нестабільною, і щоб люди, які мали заощадження в гривнях, на цьому лише втратили. Навпаки, Національний банк своєю політикою призвів до того, що долар широким потоком рину до країни, люди стали заложниками долара і сьогодні пожинають плоди цієї політики.

Тому я думаю, що у випадку зміни, а немає жодного сумніву, що більшість у Верховній Раді дбає про інтереси людей, у випадку зміни керівництва Нацбанку ми зможемо стабілізувати національну...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Омельченко, мікрофон, будь ласка. Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

14:26:55

ОМЕЛЬЧЕНКО О.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Як відомо у нас у залі, так і відомо всій Україні, весь народ України знає, що за стан, який сьогодні є, критичний стан з валютою національною, відповідальний конституційно Національний банк, Стельмах. І неправда, що Стельмах і банк незалежно згідно Конституції. Вони залежні від Президента України.

Тому відповідальність сьогодні в державі лежить, безусловно, на Національному банку, Стельмаху, Президенту України Ющенку і уряду України Тимошенко. І Верховна Рада в такому випадку повинна взяти на себе відповідальність, щоб ми були перед народом відповідальні. І тому я прошу проголосувати за проект постанови 3647, а потім по черзі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

14:28:08

ОМЕЛЬЧЕНКО О.О.

Прошу, дайте 5 секунд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка.

ОМЕЛЬЧЕНКО О.О. … проголосувати сьогодні по національному банку, дати народу якусь надію, віру і волю. А слідуючи два тижні присвятити Президенту і Прем’єру. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман, фракція Партії регіонів, будь ласка.

14:28:30

ГЕРМАН Г.М.

Дякую, шановний пане Голово.

Я хотіла б підкреслити, що сьогодні громадяни України знову заплатили свої гроші за великий пшик у Верховній Раді. Коаліція не узгодила своїх дій, коаліція не знає, чого вона хоче від цього засідання. Єдине, чого вона хоче, - це БЮТ намагається звалити вину за економічний розвал України то на Президента, то на Національний банк, шукають винного, а українці повинні за це платити. Я вважаю, що сьогоднішнє засідання було абсолютно не потрібне, це була чергова авантюра Юлії Тимошенко. І ми повинні перепросити українців за те, що ми тут зробили.

Єдина була добра пропозиція пана Кармазина, який сказав, що треба відставку щоб пішов разом і Стельмах, і Президент, додаймо до цього ще Юлію Тимошенко, і зал проголосує 450 голосами, і буде порядок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, нам зараз для голосування пропонується два проекти постанови. В обох цих постановах передбачаються норми, які, я б сказав, можливо, є вже родовою ознакою помаранчевої влади, яка в незаконний спосіб 2005 року прийшла до влади. Правове невігластво, я б сказав навіть правовий цинізм ті норми, які започатковувались спочатку виключно з вулиці Банкової, сьогодні цей вірус прийшов і в цей зал.

Я думаю, що знущання над вищим представницьким органом країни має бути припинено. Здоровий глузд і право – це єдине, що може врятувати Україну в цій кризовій ситуації. Якщо буде таким способом бажання захопити сьогодні Національний банк, завтра захопити іншу урядову установу державними органами у нас ніколи не буде порядку в країні і ніколи не буде жодної перспективи. В правовий спосіб потрібно притягати до відповідальності всіх посадових осіб, які причетні чи до дестабілізації курсу гривні, чи до падіння національного виробництва, чи до будь-яких інших питань. Діяти поза правом в такий спосіб, який народив в Україні нинішній Президент, це є глумління над народом і над українським правом. Я просив би український парламент не використовувати ці ганебні методи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Тепер переходимо до розгляду власне постанов. Ті пропозиції, які прозвучали від вас, шановні колеги, дозвольте ще раз сказати, що ми проводили засідання Погоджувальної ради, я намагався запропонувати таку постанову компромісну, за яку б проголосувала вся Верховна Рада України. На превеликий жаль, вона не знайшла підтримки. Тому будемо голосувати те, що офіційно внесено.

Що стосується пропозицій відносно доповіді уряду, ми ж з вами прийняли рішення, шановні колеги, про те, що п'ятого числа буде розглядатися ініціатива 164 депутатів про відповідальність уряду. Це рішення вже прийнято і там можна поставити буде всі питання. Якщо є бажання раніше – 150 підписів, чітке формулювання, з якого приводу треба збирати позачергове засідання – воно буде протягом трьох днів скликане. Те ж саме стосується пропозиції, яка прозвучала від Нестора Івановича Шуфрича з приводу відставки Кабінету Міністрів України.

Щодо пропозиції, яка прозвучала, Ганни Миколаївни Герман, що коаліція не узгодила свою позицію і таке інше. Шановні колеги, ми проводимо засідання за ініціативою 155 народних депутатів. І відповідно ініціатори – вони вносять, як правило, відповідні проекти постанов. Якщо будуть альтернативні, цілком очевидно, що ми їх вимушені були б розглядати. На цей момент їх немає. Тому переходимо до розгляду відповідно до реєстрації проектів постанов.

Проект постанови 3647, яку пропонував зараз прийняти Олександр Олександрович Омельченко. Цей проект не може розглядатись у зв’язку з тим, що автори проекту постанови її відкликали. Справа в тім, що коли відкликають ініціатори постанови, вона не розглядається. Тому, шановні колеги, проект постанови 3647 відкликаний.

Тепер наступний проект постанови, який у вас розданий, - шановні колеги, прошу уваги! – 3650. Автор – народний депутат Олійник. Я і зачитаю вам цей проект. Шановні колеги, я вам його… Прошу уваги! Ну, ви ж не хочете послухати. Там її треба прочитати, оскільки констатуюча частина неточно викладена, тому що Верховна Рада не відсторонювала голову Національного банку, тому Верховна Рада України не розглядала питання по першому заступнику. А там це в преамбулі є. Тому дозвольте зачитати, щоб ви свідомо приймали рішення щодо голосування чи неголосування. Я зачитую. Ну, шановні колеги, я зачитаю те, що розглядалось на Погоджувальній раді, і було внесено відповідні уточнення. І доручено вам зачитати.

„Проект Постанови Верховної Ради (реєстраційний номер 3650) про відповідальність Президента України Ющенка Віктора Андрійовича за ситуацію, що склалася у фінансово-кредитній сфері України.

У зв’язку з тим, що Президент України двічі проігнорував вимоги Верховної Ради України щодо звільнення Стельмаха Володимира Семеновича з посади голови Національного банку України, Верховна Рада України постановляє: перше – визнати, що Президент України Ющенко Віктор Андрійович своєю бездіяльністю в ситуації, яка склалася в фінансово-кредитній сфері України, взяв на себе особисту відповідальність за різке знецінення грошової одиниці України, численні спекуляції на валютному та іпотечному ринках, невиконання комерційними банками своїх зобов’язань перед вкладниками, істотні зловживання в процесі рефінансування комерційних банків, повну відсутність контролю Національного банку за діяльністю комерційних банків, що призвело до значного погіршення добробуту громадян України.

Друге, ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття. Я виконав волю Погоджувальної ради, яка внесла відповідні пропозиції щодо корегування проекту Постанови. З урахуванням цього я ставлю на голосування про схвалення проекту Постанови як постанови, реєстраційний номер 3650. Прошу голосувати.

14:36:15

За-227

Я прошу уваги, за – 200…

(Ш у м у з а л і)

Шановні колеги, я прошу уваги, за – 227, постанову прийнято.

ІЗ ЗАЛУ. По фракціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну хвилиночку, по фракціях, будь ласка. Партія регіонів - 4, "Блок Юлії Тимошенко" - 154, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 23, фракція комуністів -27, "Блок Литвина" - 19.

В’ячеслав Кириленко, мікрофон, будь ласка.

Потом Катеринчук, да.

14:36:50

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні виборці, оце класичний приклад того, як будує Прем’єр-міністр політику. Достатньо внести постанову, оголосити винним у всьому Президента і домогтися, щоб Голова Верховної Ради цю постанову прочитав.

У мене виникає питання. Не кричить, будь ласка. Володимире Михайловичу, закличте їх до спокою, закличте до спокою, бо вони звикли кричати тільки, а не справу робити.

В мене виникає питання: чи цією постановою парламент вирішив питання стабільності гривні, чи цією постановою парламент вирішив питання повернення кредитів і сплати по кредитам? Очевидно, що ні.

І третє питання, яке по ходу в мене виникає, якщо ви, Володимире Михайловичу, покладаючи всю відповідальність на Президента, і вживаючи слово „бездіяльність” у такий спосіб починаєте процедуру імпічменту, то ви про це нам прямо і скажіть, щоб ми відповідним чином реагували. І скажіть, хто тут ваші союзники? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я оголосив Миколу Катеринчука. Якщо далі будуть наполягати, тоді треба буде записуватися. А я потім дам відповідь на ваші запитання.

14:38:08

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Європейська партія України, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Я відносно проголосованої постанови. Я голосував за цю постанову. Єдине, що мене сьогодні турбує, що значить „особиста відповідальність”? Відповідальність має бути кримінальна, адміністративна, але особиста відповідальність… Ну, ми розуміємо, що Верховна Рада в цих умовах робить те, що вона має робити – вона робить політичну визначеність в цьому питанні, тому що Верховна Рада, на жаль, не може напряму вплинути на Національний банк.

Тому, Володимир Михайлович, я підтримував ваше постійне наголошення, що нам потрібна серйозна розмова у Верховній Раді. Закрите засідання Верховної Ради, і саме на таких закритих засіданнях мають розглядатися такі пікантні питання щодо Національного банку.

Далі, я все ж таки думаю, що сьогодні Національний банк не має того необхідного впливу в умовах кризи на комерційні банки. Тому я просив би, Володимир Михайлович, протокольне доручення, що все ж таки п’ятого чи шостого числа ми розглянули Закон "Про Національний банк України” і дали можливість…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу вас, ну, давайте… ми знову переходимо обговорення.

Відповідна пропозиція чи застереження, які прозвучали з вуст В’ячеслава Анатолійовича… Шановні колеги, я вимушений організовувати роботу Верховної Ради навіть незалежно від того, чи мені подобається такий підхід, чи ні. І вимушений оголошувати те, про що було досягнуто погодження на Погоджувальній раді.

Мені особисто багато чого не подобається, але давайте ми ж тоді будемо хоч вести діалог, щоб база підтримки була тут розширена.

Що стосується натяку на початок процедури імпічменту Президента України, я хочу сказати, якщо вас цікавить моя особиста позиція, я категорично проти такого підходу і неодноразово публічно про це говорив. Я не бачу підстав і не бачу можливості довести будь-яку ініціативу з цього приводу до логічного завершення.

Щодо закритого засідання, давайте приймемо рішення, коли буде потрібно, будемо проводити наступне засідання. Але ми сьогодні діяли у той спосіб, який визначає Регламент, - 155 підписів, протягом трьох днів відповідно до тих питань, які винесені, треба їх розглядати. Це зробили. Тому тепер переходимо до наступних проектів постанов. Це 3651. Я не буду читати цей проект постанови, оскільки вона вам роздана і пропозиції, які мої звучали до того, щоб цей проект постанови унормувати і привести у відповідність з вимогами Регламенту і закону, не були підтримані. Тому цілком очевидно, що в мене нема потреби його зачитувати. В усіх є цей проект постанови?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Постанови Верховної Ради України „Про діяльність Національного банку України в період фінансової кризи та стан виконання рішень Верховної Ради України з цих питань”, реєстраційний номер 3651.

14:41:37

За – 226

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 154, "Наша Україна – Народна Самооборона" – 26, фракція комуністів – 26, "Блок Литвина" – 19.

Тепер прошу уваги. Які є застереження? Не бачу. Немає застережень? Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови. Що, що? Зніміть голосування. Будь ласка.

Шановні колеги, тут застереження про те, щоб відзначити, що доповідь була виконуючого обов’язки Голови Національного банку України. Я таку пропозицію вносив. На превеликий жаль, тоді взагалі не дістала вона підтримки. Але з урахуванням того, що тут цілком незаперечний факт, який треба врахувати, прошу врахувати, доповідь виконуючого обов’язки Голови Національного банку України. Оскільки немає жодних заперечень, жодних заперечень я не бачу, я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови реєстраційний номер 3651 як Постанови Верховної Ради України. Прошу приймати рішення.

14:43:15

За-227

Прошу заспокоїтися. За – 227, рішення прийнято.

По фракціях? Будь ласка.

Партія регіонів – нуль, "Блок Юлії Тимошенко" – 155, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 26, фракція комуністів – 27, "Блок Литвина" – 19.

Тепер, шановні колеги, ще одна постанова 3652. Вона у вас роздана, цей проект постанови? Є цей проект? Чи треба зачитувати?

Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 3652 як постанови.

14:44:29

За-183

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! 3647, постанову знято з розгляду, шановні колеги.

Шановні колеги! Які зауваження є? Тому, шановні колеги, прошу…що?

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Оскільки Володимир Михайлович спитав про зауваження, я хочу ще раз сказати, те, що зараз проголосовано в цій сесійній залі є не тільки знущання над законами і Конституцією України, а над основами права взагалі. І таким чином продемонстровано, що в цій країні навіть єдиний законодавчий орган не шанує ті норми права, які сам приймає. Ми можемо хіба в таких обставинах сподіватись, що в цій державі при таких політиках, коли-небудь буде лад. Ганьба політикам, які сьогодні у Верховній Раді ухвалюють такі рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Шановні народні депутати! Прошу уваги. Дозвольте нагадати вам, що згідно з прийнятим Верховною Радою України календарним планом проведення третьої сесії Верховної Ради України шостого скликання на цьому тижні народні депутати працюють в округах.

Сьогодні ми провели позачергове засідання на вимогу 155 народних депутатів. Наступне пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться у вівторок третього лютого о 10 годині.

Позачергове засідання Верховної Ради України оголошую закритим