ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 лютого 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Так, відбувається підготовка до реєстрації.

Прошу увімкнути систему „Рада”.

10:00:47

Зареєструвалися в сесійній залі 412 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. І прошу шановних колег народних депутатів пам’ятати, що ми маємо реєструватися біля столів реєстрації, коли отримуємо необхідні матеріали для роботи. Прошу це мати на увазі.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Прасолова Ігоря Миколайовича і Сафіулліна Равіля Сафовича. Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм всіляких гараздів.

Шановні колеги, дозвольте надати інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 3 лютого 2009 року.

Ми розглянули 7 питань порядку денного, у тому числі два законопроекти, два проекти постанов, пропозиції щодо усунення неузгодженостей у прийнятому законі та пропозиції Президента України до одного закону. За результатами розгляду прийнято два закони і одну постанову. Один проект постанови прийнято за основу. За результатами розгляду пропозицій Президента України подолано вето Президента України на закон України.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень.

Прошу, шановні колеги записатися на виступи. Прошу вивести на табло прізвища народних депутатів, що записалися для виступів.

Народний депутат Глазунов, фракція Партії регіонів. Будь ласка. Право на виступ передає Анатолію Кириловичу Кінаху. Прошу вас. Підготуватися Сінченку.

10:03:07

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники! За 17 років незалежності нашої держави було багато складних періодів, але такого рівня взаємного знищення у структурах влади, такого рівня зниження авторитету довіри до України у світі і безмежного цинізму, лжи не було ні разу на попередніх складних періодах.

Ми дійшли до того, що сьогодні бачимо принизливі особисті образи на рівні Президента і Прем’єр-міністра навколо звернення Президента до українського народу, де він робить спробу дати оцінку соціально-економічній ситуації в державі. Коли дається катастрофічна картина руйнації бюджетної і соціальної, економічної і промислової системи з боку Президента держави, і з цим в даному окремому випадку з ним можна погодитися, а йому, навпаки, з вуст Прем’єр-міністра – звинувачення, що він лжец, панікьор і пересмикує ситуацію в державі. Це неприпустимі речі. Це не тільки зниження довіри до держави і влади, це по суті ще раз підкреслює, що влада даже в кризових умовах не спроможна консолідувати зусилля. А криза поглиблюється. Про це вже підтверджує Організація Об’єднаних Націй, що по рівню падіння валового внутрішнього продукту промислової продукції, девальвації гривні Україна займає перше ганебне місце в світі. Це перейшло вже на соціальну сферу. У листопаді-грудні 2008 року в режимі вимушених відпусток і скороченого робочого тижня працювало вже мільйон 400 тисяч наших співвітчизників. І тільки за листопад-грудень 2008 зареєструвалися такими, як втратили роботу 530 тисяч українців. І, на жаль, січень поглиблює ці дуже серйозні кризові явища.

Україна по суті єдина держава на європейському і пострадянському просторі, яка не має сконсолідованої загальнонаціональної антикризової програми. Поглиблюється криза в промислових галузях. Практично сьогодні більшість продукції хімічної галузі України є нерентабельною в зв’язку з тим, що Україна здала свої основні позиції в питаннях умов як постачання, так і транзиту природного газу через нашу територію.

Тому, шановні народні депутати, шановні співвітчизники! Негайно необхідно задіяти все, що стосується і Верховної Ради, і суспільства, щоб припинити це знущання над економікою і народом. Не можете справитися з ситуацією, відійдіть в сторону і не робіть заручником український народ і державу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Сінченко, фракція „Блоку Литвина”.

10:06:18

СІНЧЕНКО В.М.

Прошу слово передати Гриневецькому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький. Підготуватися Володимиру Бондаренку.

10:06:35

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово, шановні депутати, шановні виборці! На порядок денний нинішньої сесії планується винести на обговорення законопроект про морські порти.

Закон чекає на ухвалення вже 10 років. За цей час змінилося вісім урядів, тричі оновлювався склад Верховної Ради. Але питання статусу державних морських портів, їх місця у структурі влади, їх взаємовідносин із суб’єктами підприємництва досі не врегульовані, що породжує бажання керувати ними за допомогою підзаконних актів і створює підстави для виникнення конфліктних ситуацій.

Протягом останніх двох років ми стали з вами свідками кадрової лихоманки у портах України – Одесі, Южному, Іллічівську, на черзі Скадовськ, Херсон. Центральними органами державної влади видаються суперечливі накази, приймаються і відповідні судові рішення. Як правило, вселення нового керівника відбуваються за сценаріями, як кінобойовиків, за участю спецпідрозділів, охоронних структур, з бійками та скандалами і на очах у правоохоронців. Фактично ми маємо справу із державним рейдерством, яке грунтується на тотальній корупції. Прикладом може служити і недавня ситуація в Іллічівському порту.

Безумовно, вирішення кадрових питань на державних підприємствах – це прерогатива відповідних міністерств та відомств. Але вирішувати їх потрібно у законний спосіб. Тим більше, що майже всі призначення здійснюються без урахування точки зору трудових колективів та профспілок, без погодження з обласними державними адміністраціями. До речі, які за Конституцією на відповідній території забезпечують законність і правопорядок, тобто призначаються керівники з порушенням чинного законодавства, що ставить під сумнів їх легітимність.

Відповідно боротьба навколо портів викликає цілком виправдане побоювання сотень тисяч жителів Одеської, Херсонської областей у тому, що всі кадрові перестановки є нічим іншим, як підготовкою до чергового, вибачте, дерибану різними фінансово-економічними групами прибуткової та перспективної галузі, до речі, і стратегічної.

Тому хотілося б по відношенню до морської галузі всі органи влади мали б єдине бачення і злагоджену позицію. На мою думку, парламент може внести свою частку вироблення такої злагодженої позиції. Саме тому хотів би звернутись до вас, шановні колеги, з проханням – при розгляді Закону про морські порти сконцентрувати увагу, перш за все, на їх державному статусі, порядку отримання, експлуатації, оновлення та будівництва нових об’єктів, створення прозорої системи пошуку оцінки, вибору та використання інвестицій у портову інфраструктуру, чіткому визначенні правил призначення та звільнення керівництва портів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Микола Томенко. Право на виступ йому передає колега Бондаренко. Підготуватися Мироненку.

10:09:50

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, треба констатувати, що вчора ми втратили день для українського парламентаризму, і наша позиція така – сьогодні ми мусимо повернути вчорашній борг. Тому наша фракція вимагає і просить український парламент проголосувати, що сьогодні ми повинні розглянути всі законопроекти, які планували розглянути вчора. Отже, попрацювати до 15 години, щоб не зривати комітети, без перерви і за скороченою процедурою.

Ми вчора робили все, щоб день був продуктивний. І, звичайно, у нас душа болить за те, що представники Партії регіонів переконували „Нашу Україну” голосувать за виставку. Ну не може вся країна чекати, поки вони всіх переконають.

І я думаю, що „Наша Україна” прийме своє рішення, я не думаю, що там так багато людей, охочих створити філію Партії регіонів, все ж таки вони обирались, як „Наша Україна”. І у четвер, тобто завтра ми послухаємо звіт уряду, висловим свою точку зору, але парламент повинен працювати, а не чекати, коли лідер опозиції з Президентом назбирає 226 голосів за відставку уряду.

Ми, дійсно, унікальна країна. У нас Президент з Прем’єром спілкується через телебачення, а з лідером опозиції у своєму кабінеті. Але це право, я думаю, і опозиції, і Президента діяти так, як вони діють.

Сумно інше, що у нас Секретаріат Президента перетворився в команду панікерів. І як казав тут один відомий політик нам вчора, що Секретаріату Президента два рази на день зачитують, як сводки з фронтів „От советского информбюро». За останній рік ми не почули жодної позитивної інформації. Ну якщо нічого доброго не робиться в цій країні, то напишіть заяви і разом з Президентом зупиніть свою роботу і не мучте країну, якщо в Секретаріаті Президента нема жодної позитивної інформації для країни.

Я вчора спілкувався з мерами міст, головами обласних рад, які приїдуть завтра на слухання, вони говорять, що аби не це панікерство, вони б в 10 раз більше зробили, тому що деморалізація суспільства є така, як… Державний службовець чи громадянин включає радіо і телебачення, а там через що дві години з Секретаріату Президента розповідають, що нам уже кінець усім наступив. То як же можна працювати? Я переконаний, що Верховна Рада повинна відреагувати так само на цю чудасію, яка робиться в Києві. У нас, ви знаєте, податки з мертвих душ уже беруть. Тому я абсолютно переконаний, що якщо парламент не зупинить цю вакханалію у Києві, коли нові податки вводяться через день, нічого доброго це не призведе.

І насамкінець хочу сказати добру новину. Багато депутатів зверталися, щоб ми повернули трансляцію Верховної Ради в FM-діапазон з учорашнього дня радіо „Ера” транслює ранкове засідання з 10-ої до 14-ої і в FM-діапазоні. Можна контролювати ситуацію. І ще раз закликаю працювати. Бо якщо парламент нічого не зробить, то…

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується народний депутат Мироненко, фракція Партії регіонів.

10:13:09

МИРОНЕНКО М.І.

Богословской передаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Богословська, будь ласка, замість Мироненка. Підготувати Смітюху.

10:13:18

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги, шановні українці! Не можу не відповісти на таку палку річ мого колеги пана Томенка, тому що, я думаю, якщо слідувати такою логікою, як зараз пропонує БЮТ, то перш за все БЮТ повинен працювати десь рік, щоб заслухати всі ті тисячі законопроектів, які не були заслухані в Україні протягом того року, коли тут дуділи, свистіли, ламали все обладнання і коли країна була кинута в прірву протистояння руками БЮТ. І коли ви сьогодні кажете про парламентаризм, то нам соромно за те, у що ви перетворили парламент. Ви перетворили його в громадський туалет, в якому зливаються політичні фрустрації ваші.

А зараз я хочу сказати вам, шановні, від імені тих мільйонів людей, яких сьогоднішня влада зробила жебраками, а це саме той середній клас: підприємці, малий і середній бізнес, - який вас, шановні, привів до цієї влади і яких ви сьогодні фактично кидаєте на ті кладовища, про які зараз так турбується мер Києва. Ви дивіться, що ви робите: Кабінет Міністрів виходить за рамки своїх повноважень - і відміняє спрощену систему з ПДВ, а після того робить шоу з того, що він сам відміняє своє незаконне рішення. Ви протаскуєте через парламент підвищення податків в десятки разів ринкового збору, а там 3 з половиною мільйони людей. І ви навіть не маєте совісті вибачитися перед ними. Ви робите все, щоб підвищена була орендна плата, і тому десятки тисяч офісів сьогодні закриваються.

Якщо ви не знаєте, то я вам скажу, що вже кафе, харчування, сервіс, обслуговування людей закриваються всі ці підприємства, тому що вони неспроможні не тільки ваші податки, які ви кожен день піднімаєте, а навіть орендну плату сплачувати. Що ви робите, шановні? До якого стану ви хочете довести саме той середній клас? Всі, кого ви зараз спитаєте, це програмісти, це менеджери, це ті люди, які виробляють наукоємну продукцію, вони всі кажуть, що ще два-три місяці вашого врядування і вони взагалі підуть вже жебракувати на вокзали. На превеликий жаль, сьогоднішня влада забула, хто її привів до влади. На превеликий жаль, корупція, яка сьогодні просто стала раковою пухлиною в суспільстві, вже дійшла до кінцевих, до самих маленьких українців, і в цьому ваша відповідальність. І ви знаєте, що це ті мільйони, які так же як і середній клас не вибачать вам цього. Ідіть з Богом, залиште країну в спокої, дайте працювати народові.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Смітюх, фракція Партії регіонів. Народний депутат Попов. Будь ласка. Замість Смітюха.

Підготуватися В’ячеславу Кириленку замість Мойсика.

10:16:51

ПОПОВ О.П.

Уважаемые коллеги, я хотел бы обратить ваше внимание на то неоправданное спокойствие, с которым сегодня правительство Украины относится к ситуации в жилищно-коммунальном хозяйстве. Дело в том, что показатели прошлого года они явно негативные, явно негативные. В сравнении с 2007 годом все тенденции обратные. Если раньше были позитивы, то сегодня мы имеем резкое увеличение задолженности коммунальных предприятий за энергоносители, не взаиморасчеты населения за потребленные коммунальные услуги. Вдумайтесь в эту цифру, в январе текущего года предприятия коммунальной теплоэнергетики рассчитались за потребленный газ перед НАКом всего лишь на четыре процента. Тарифы на жилищно-коммунальные услуги растут. В прошлом году они увеличились на 28,8 процентов, а в этом году, по моим расчетам, еще 40 процентов. Население сегодня не имеет денег в связи с инфляцией и с тем, что многие оказались без работы, оплачивать тот уровень коммунальных услуг, который предлагает правительство. В это же время правительство обвиняет органы местного самоуправление, это абсолютно несправедливо.

Давайте вернемся к договору, который подписан, был на поставку газа в Украину с «Газпромом». Обратите еще раз внимание на то, что в случае первой неоплаты за потребленный газ наша страна должна будет делать предоплату. В условиях, когда вся наша система работает совсем в другом направлении, и коммунальные предприятия получают оплату за коммунальные услуги на месяц позже, как мы будем получать российский газ для бытовых потребителей? На сегодняшний день правительство не предложило ни одного варианта выхода из этой сложной ситуации.

Поэтому я хотел бы обратить ваше внимание на 2 законопроекта, которые поданы депутатами от Партии регионов. Первым законопроектом мы предлагаем оставить сумму налога на добавленную стоимость на счетах предприятий жилищно-коммунальной сферы для того, чтобы они могли в кратчайшие сроки преступить к модернизации своего производства, внедрить энергосберегающие технологии. И это будет очень справедливо, потому что каждый из нас, как потребитель коммунальных услуг, уплачивая одну гривну за эти услуги, 20 копеек получит возврата на ремонт своего же дома или той котельные, которая его обслуживает.

Я хотел бы так же сказать о том законопроекте, который сегодня предлагает стимулировать оплату населения, стимулировать своевременную оплату населения. Если потребитель, оплачивая своевременно за жилищно-коммунальные услуги, он получает скидку на 10 процентов. Таким образом, мы бы стабилизировали финансово-экономическую ситуацию в отрасли и сделали тот шаг, который в этой кризисной ситуации действительно является единственно правильным.

Я призываю правительство обратить серьезное внимание на те проблемы, которые существуют в отрасли, потому что завтра уже стабильность подачи жилищно-коммунальных услуг. Она, впрочем и сегодня, так, под большим-большим вопросом. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Слово має для виступу В’ячеслав Кириленко у нього шість хвилин, поза як народний депутат Шкутяк передає йому також свій час для виступу.

10:20:39

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”.

Шановні колеги, шановні виборці! Наша група вчора була здивована перебігом подій у сесійній залі. Нам не перший раз спостерігати взаємну боротьбу на знищення двох найкрупніших фракцій, які представлені у парламенті – БЮТу і Партії регіонів. Єдине, що давно нас уже турбує – це те, що внаслідок цієї боротьби знищується добробут українців і під загрозою знищення стає українська держава.

Ми здивовані тим, що суттю такої боротьби, є лише боротьба за владу, і все, без винятків! Один уряд, один прем’єр і одна команда вчепилися за своє крісло і не готові визнавати навіть реальності стверджуючи, що бюджет виконується, народ живе приспівуючи, затримок із зарплатами немає і взагалі все буде гаразд. Інші вимагають звіту всіх, всіх без винятку, окрім звіту самих себе.

У нас велике запитання до Прем’єр-міністра, фінансово-економічного і соціального блоку уряду. Чи правда те, що їхні бравурні звіти сприймаються усіма тими простими людьми, які щодня ходять в магазин, на базари, на ринки і бачать, як піднімаються ціни, як уряд не справляється з цими питаннями і як починає руйнуватися бізнес, підприємництво і економіка взагалі.

У нас велике питання до Партії регіонів. А чому власне ми вирішили, і Партія регіонів зокрема, що всі саме в цьому залі повинні звітуватися, ніби як всі винні, а опозиція як частина української політичної еліти, не винна.

У мене виникає питання. А чому тут повинні голови обласних рад звітуватися, мери і інші посадові особи? Чому це мер, наприклад, Львова, Донецька, чи Тернополя, не викличе до себе на килим депутатів із усіх фракцій і не зобов’яже позвітуватися, чому по трансфертах, тобто гроші на зарплати – нуль, чому всі борються в парламенті один з одним, а у місцевих бюджетах порожньо і у місцевих громадах чуби від цього тріщать. Я думаю, що депутати повинні розпочати цей звіт із звіту самих себе перед народом. Оце буде правильний звіт, який покаже, що всі несуть відповідальність унаслідок своєї безвідповідальності.

Тому ми ще раз наголошуємо на тому, що голови ховати в пісок недоречно, особливо, коли це робить Прем'єр-міністр України. Треба визнавати реалії, треба вносити змінений бюджет, треба приймати змінені показники і говорити, що тепер і віднині захищені статті до кінця року будуть виплачуватися, зарплати, пенсії і інші видатки, які передбачені Бюджетним кодексом, а там, де надуто, і там, де уряд просто хотів видати бажане за дійсне, треба ці видатки скорочувати і починати самим із себе, тому що десятки законопроектів в парламенті лежать про скасування пільг і привілеїв для чиновників, і вони лежать, на жаль, без руху. Значить, тут у цьому залі хтось зацікавлений, щоб і далі економія була за рахунок простих людей, а не за рахунок чиновників і не за рахунок тих крупних, до речі, корпорацій, які і в умовах фінансової кризи свої питання вирішують, а дрібний бізнес уряд і всі, хто біля нього, душать, тому що ніколи в 70-200 разів ринковий збір не підвищувався, як це зроблено зараз. Ніколи не було такої атаки на транспортників, ніколи не було такої атаки на „спрощенців”, на всіх тих, хто не олігарх і реально працює, і створює робочі місця. Іде атака, яка не отримує належного спротиву і в парламенті. Тому група „За Україну” внесла цілу низку законопроектів, які унеможливлюють у подальшому такі підходи.

Крім того, ми дивуємося, що всі ті обіцянки про прийняття законодавчих актів, про які говорять люди, не виконуються. Ми ж уже давно мали розглянути той закон, яким скасувати підвищений у сотні разів ринковий податок. Не скасовуємо. Ми ж давно уже мали вивести за межі міст гральні автомати, все стоїть у другому читанні, не робимо. Ми ж уже давно мали підняти акциз на тютюнові вибори, все повисло у профільному комітеті, тому що лобісти працюють, а те, що народ весь у гральних автоматах скурюється і інше, то це нікого не цікавить. Влада бореться одна з одною між собою хто кому повинен звітувати, але під час цього правляча коаліція не забуває повертати в „Артек” символи тоталітарного комуністичного режиму. Скажіть мені, а як це БЮТ вчора 66 голосів дав, щоб не питання „Артеку” вирішити, а повернути ленінів, сталіних, дзержинських та територію „Артеку”, це така демократична коаліція? А як це три нунсівці за це проголосували? Це вони змінили погляди чи прем’єр наказала, щоб комуністам догодити, шістдесят шість голосів дати, оце така у вас коаліція? Вітаємо вас із демократичною і патріотичною коаліцією, ганьба вам.

І, насамкінець, група „За Україну” внесла цілу низку законопроектів, які треба приймати. Вчора за основу проголосували порядок денний. Ми не голосували в цілому порядок денний на сесію, тому що всі наші законопроекти пропонується повилучати, бо там і про жертв політичних репресій іде, там і про ці самі акцизи, там і про перегляд дозвільної системи, там і про підтримку підприємців, і медичних працівників. Так ми наполягаємо: не політичні стосунки між собою з’ясовувати, а для людей законопроекти включити і це наша принципова позиція – для України і за Україну! Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Кожем’якін, право на виступ передає Сергій Терьохін.

10:27:02

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Голово! Шановні народні депутати і, шановні виборці!

Фракція "Блок Юлії Тимошенко" глибоко обурена так званим зверненням Президента України до народу, яке пройшло в ефірі усіх каналів 30 січня цього року.

Виступ Віктора Ющенка, його тон та зміст свідчать про намір Президента особисто очолити брудні, брудну агітаційну війну проти уряду Верховної Ради та проти всього українського народу.

Не дивлячись на те, що Україна перебуває в надзвичайно важкому стані внаслідок фінансово-економічної кризи, яка охопила весь світ Віктор Ющенко демонструє повну безвідповідальність та нездатність адекватно оцінювати загрози, виклики, які стоять перед Україною в цих складних умовах. Замість консолідації зусиль усіх гілок влади, замість підтримки антикризових ініціатив уряду Президент нагнітає напругу в суспільстві, намагається посіяти паніку серед населення.

Звернення Президента, заяви чиновників його секретаріату, наміри про президентсько налаштованих політичних опонентів з Партії регіонів та „Єдиного центру” відправити уряд у відставку свідчать про одне, у боротьби проти уряду та Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, а також проти сил у парламенті, які об’єднались у коаліцію і не побоялись взяти на себе повну відповідальність за майбутнє України будуть використовуватись найбрудніші методи та засоби.

Протягом всього минулого року оточення Віктора Ющенка цілеспрямовано, штучно підігрівало напруження в суспільстві. Своїми заявами провокували розвиток дестабілізаційних процесів в країні: блокування приватизації, внаслідок чого Україна втратила мільярди; лобіювання разом з окремими депутатами Партії регіонів „РосУкренерго”, ветування законів, важливих, необхідних рішень Кабінету Міністрів та спроби за будь-яку ціну змістити уряд Тимошенко. Причина такої поведінки очевидна, уряд послідовно веде боротьбу з корупцією і намагається вирішити проблема суспільства та економіки за рахунок виведення з тіні коштів, які іще зовсім нещодавно обслуговували окремі клани.

Чи не найголовніша перемога уряду Тимошенко у боротьбі з корупційними схемами є те, що Україна врешті-решт вперше за всю історію незалежності України вийшла на чіткі прозорі і зрозумілі умови постачання газу до України. Але найсуттєвішим є те, що підписані газові угоди раз і назавжди припинять політичні спекуляції в Україні, а тема ціни газу перестане бути важелем політичного тиску на Україні.

В сьогоднішніх складних реаліях один із ключових центрів політичного та економічного впливу в державі, мається на увазі Секретаріат Президента, зайняв повністю деструктивну і небезпечну для суспільства позицію. Навколо нього об’єднались всі антиурядові та антидемократичні сили. Саме тому парламент і уряд повинні максимально мобілізуватися для захисту інтересів України та наших громадян. Ми зобов’язані надати всебічну допомогу уряду у подоланні наслідків світової фінансової кризи для України і зробити все можливе, щоб наша економіка вийшла з нелегких випробувань оновленою та оздоровленою. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пудов, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Передає право на виступ Терену. Віктор Терен, будь ласка.

Підготуватися Дубілю.

10:30:16

ТАРАН В.В.

Віктор Терен „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, шановні громадяни! Вчора розпочала свою роботу чергова сесія Верховної Ради України. Віддамо належне Голові Верховної Ради, який доклав таки чимало зусиль, щоб ця робота розпочалася. Це об’єктивно. Бо вчорашнє блокування було спільною акцією Партії регіонів і, скажімо так, і примкнувшого до нього „Єдиного центру” проти уряду, адже тепер Президент опирається аж на дві партії: Партію регіонів і політгрупу „Єдиний центр”.

Секретаріат Президента діяв у спільному пориві з Партією регіонів. Навіть емоційно. Один виступає з історичними заявами щодо апокаліпсису української економіки. Друга, депутатка з Партії регіонів, яку ми недавно чули, сьогодні кілька хвилин тому і яка виявила себе ґрунтовним знавцем громадських туалетів, виступає з не менш істеричними заявами на підтримку демагогії Президента.

Один Віктор, один Андрійович заспокоює націю, що нація має бути такою доблесною і що вона має такого доблесного захисника, як .........цем, а другий Віктор, тепер уже Федорович, давно погрожує бунтами в березні і дає команду на блокування Верховної Ради України. І цей такий патріотичний дует, ну такий патріотичний, що аж страшно, такі патріоти. Я згадую слова прекрасного українського письменника-етнографа Бориса Гринченка, який казав, що в Україні є дуже багато галасливих патріотів і дуже мало робітників. Так от сьогодні реально є у нас такий робітник як уряд. І це правда, бо уряд просто працює. І Звіт керівників податкової інспекції, Державного казначейства у понеділок 2 лютого засвідчив, що Державний бюджет у січні 2009 року виконаний на 100 відсотків у об’ємі, передбаченому Законом про Державний бюджет на 2009 рік. А тут волають, що треба переглядати бюджет. А чому його переглядати? А тому, що знову почнеться бюджетна тяганина, знову почнеться політичне протистояння.

Уряд дає результат. Надходження до Пенсійного фонду виконані на 101 відсоток. Всі пенсійні виплати, проблеми вирішені тут. Є інша проблема: проблема з Президентом. Але цю проблему, звичайно ж, доведеться вирішувати вже українському народу.

І я би хотів іще сказати кілька слів. Тут ми чули, що уряд нібито ховає голову у пісок. Ну, я би сказав би, що хтось може ховає голову в сніг. Бо коли у період економічної кризи Президент здійснює глибинне катання на лижах в Карпатах, занурюючись у цей сніг, знаєте, і ховає голову в цей сніг, то це, мабуть, нація має такого захисника сьогодні.

І я би додав би буквально останнє, що правильно тут говорилося, що треба починати з себе. Давайте з себе, давайте починати з Президента, бо партія… група „За Україну!” – це є Президент. Внесемо у Держбюджет не один мільярд ДУСі на забезпечення Президента, а разів у 5 менше, тоді будемо переглядать бюджет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Дубіль, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Є? Немає.

Будь ласка, замість Валентина Матвєєва буде виступати Катерина Семенівна Самойлик.

10:33:49

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу! Я хочу виразити свою тривогу з приводу знищення південних портів України. Дивно, що займаються цим особисто міністр транспорту Вінський, його заступник Работньов. Все це робиться під приводом реформування і робить це під час страшенної фінансової економічної кризи. В Херсонській області уже знищено Генічеський порт, перетворивши його в портопункт. Така ж доля зараз чекає на Скадовський міжнародний торговий порт. А це значить, скорочення робочих місць, інфраструктури, збільшення безробіття, а згодом прозябання дійсно перлини півдня України – Скадовська і його порту, якому вже 115 років. Порт має потужний колектив, зараз триває будівництво нового перонного комплексна, старий працює, без залучення бюджетних, між іншим, коштів, зернового комплексна, який збільшить відвантаження зерна у 7 разів, у 5 разів скоротить термін розгрузки суден.

Я звертаюсь до пана Вінського, чому руйнуються потужні підприємства? Хочете зробити його банкрутом? Хочете прибрати його до своєї кишені?

Я звертаюсь до Прем’єр-міністра України. Юлія Володимирівна, чому ви тримаєте на цій посаді Вінського, який руйнує не тільки південні порти на Херсонщині, а на всьому півдні України. Вчора доведені до відчаю робітники Херсонського комбайнового заводу, захопили завод. Це стало наслідком того, що сотівські закони практично знищують вітчизняного товаровиробника, скасовують 30-відсоткову компенсацію. Та от, пане, який зараз виступав за символи, під радянськими символами вироблялись і комбайни, і трактори, і літаки, і космічні кораблі, оралась земля, вирощувався хліб і цей хліб везли до державної комори. А зараз оця демократична ваша „За Україну!”, якої залишилось всього нічого, штучки, звела все до голодоморів, до хрестів, до нагнітання конфліктів між владою, до доведення людей до відчаю, до того, що люди залишаються без куска хліба. Ось, чим вам треба займатися, наближений до тіла Президента, керівник групи, яку ви сьогодні назвали, а не тим, чим ви зараз займалися, будучи на цій трибуні.

Я дуже прошу, Володимире Михайловичу, вас відреагувати на ці проблеми, Прем'єр-міністра України. Треба рятувати людей...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступи завершено. Щодо пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів, я прошу секретаріат підготувати відповідні звернення та доручення від Верховної Ради України.

Право на репліку, згадувалося прізвище, має Інна Богословська. Мікрофон, будь ласка. Ні, раніше. Не ви, а раніше було це. Це попередній виступаючий. Будь ласка.

10:37:26

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги, ця репліка стосовно того, що БЮТ зараз в країні використовує політичну технологію, яка називається „Пошук ворога”. Ця влада так закублилася вже протистоянням один з одним, що вони зараз намагаються перекинути провину за жалюгідний стан країни один на одного.

Я вам хочу сказати, шановні, що народ, який, дійсно, був заколисаний вашими казками про світле майбутнє, вже став тверезий-тверезий. Тому що кожен день він п’є цю воду із смітників, якою стало сьогоднішнє життя. Тому нікому не вдасться – ні Прем'єр-міністру з БЮТом, ні „Нашій Україні” з Президентом – перекинути на когось вину. Винна влада вся в повному складі, і люди все це вже розуміють.

Тому не намагайтеся, як дітки, в пісочниці шукати винного. Вся ця пісочниця – це ... смітник. І ви з нього підете...

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, оскільки згадувалося моє прізвище і мої висловлювання, я дуже толерантно хочу сказати, що я все своє життя як вчений і політик робив все, щоб парламентом Україна гордилася. І моя порада, якщо ми не хочемо, щоб парламент був громадським туалетом, не треба під себе гадити, а захищати цей парламент, ці і фракції всі, які працюють у цьому парламенті.

Що стосується тарифів. Ну є трошки мозок у народних депутатів і розум, що те, що податкова нам підсунула, ми не проголосували, і нема того закону. Але треба, щоб мозок і макуха у головах була у Київській міській адміністрації і у фракціях Київської ради, які підтримують орденоносця „Ярослава Мудрого” – Черновецького, який вже до небес підняв тарифні збори і ринкові збори. Де ті партії, де вони бастують проти цього ринкового збору?

І третє. Друзі, тим класикам, які хочуть більше працювати, а тут, у сесійній залі, які вони приходять на ранковій розминці, моя порада. Коли наша фракція пропонує продовжити роботи і розглядати всі законопроекти, голосуйте за це, а не вчіть нас, що нам треба закони приймать.

Тому, Володимире Михайловичу, ставимо наше прохання, розглядаєм всі законопроекти без перерви до 15-ої години і перевіримо, хто прийшов сюди помалюватися, а хто працює у парламенті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, виступи завершено. Я ще раз хочу нагадати з приводу тих пропозицій, які були викладені у виступах народних депутатів, я прошу секретаріат підгортувати відповідні листи зі зверненнями, дорученнями від імені Верховної Ради України, а головне – забезпечити контроль за реакцією на проблеми, що порушувались народними депутатами України.

Шановні колеги, у вас є погоджений і затверджений порядок денний на сьогоднішнє засідання. Питань дуже багато, вони перейшли із вівторка. Тому я поставлю на голосування, прошу уваги, пропозицію про те, щоб ми сьогодні могли попрацювати продуктивно, результативно, щоб ми працювали без перерви до 15 години і розглядали питання, які винесені на розгляд за скороченою процедурою. Я дуже просив би шановних колег підтримати таку пропозицію, яка була виголошена нашим колегою. Прошу проголосувати.

10:41:28

За-231

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я тільки просив би одного: не давати оцінки, бо ми зараз зруйнуємо налаштованість на роботу. По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 152. "Наша Україна – Народна Самооборона” – 59, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки.

Шановні колеги, поза як ми йдемо за скороченою процедурою, а ці закони споріднені, разом з тим ми будемо розглядати кожен окремо. Нема заперечень? Доповідач – міністр з питань житлово-комунального господарства Кучеренко Олексій Юрійович. Співдоповідачем буде виступати заступник голови профільного комітету Олександр Павлович Попов. Будь ласка.

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую, шановний Володимирович.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, вашій увазі надається нова редакція Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2008 - 2012 роки.

Зазначена програма пройшла низку грунтовних обговорень, була підтримана науковцями Національної академії наук, Асоціацією міст України, представниками громадськості. Програма розглянута та прийнята за основу Міжвідомчою комісією з питань реформування житлово-комунального господарства, до складу якої входять представники міністерств, народні депутати України, громадські організації тощо.

Проект програми розглянуто комітетами Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та з питань паливно-енергетичного комплексу та підтримана. Неодноразово проект закону розглядався на засіданні профільного комітету разом з аналогічним проектом закону, запропонованим народними депутатами.

Мені дуже приємно, що в цей дуже важкий політичний момент за результатами обговорення та дискусії ми дійшли спільної думки щодо необхідності ухвалення нової редакції Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства, прийнявши рішення прийняти за основу законопроект за номером 3063 від 19 серпня та при підготовці та розгляду у другому читанні об'єднати його з законопроектом, підготовленим народними депутатами (номер 2399). Проект програми отримав позитивний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради.

Програмою передбачено реалізацію інституційних, законодавчих та організаційних заходів, які спрямовані на проведення структурних інституційних реформ на ринку житлово-комунальних послуг, зокрема це розвиток системи державного регулювання природних монополій, запровадження конкурентних відносин на ринку обслуговування житла, підвищення енергоефективності житлового фонду та об’єктів комунальної інфраструктури.

На наше глибоке переконання, по завершенню реформ підприємства житлово-комунального господарства мають стати звичайними прибутковими, ефективними компаніями і поступово позбавлятися бюджетної підтримки. Ця галузь має стати привабливою для інвестицій…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Дякую, шановні депутати, Володимир Михайлович.

Ми маємо відродити повагу суспільства до комунальників, вернути високий престиж професії працівника сфери житлово-комунальних послуг, зробити суспільство нашим союзником. Ця програма має велике соціальне значення, торкається безпосередньо кожної людини. І саме тому протягом останніх 17 років все, що відбувається в галузі, розглядалося через призму політичного популізму. Ми не маємо права продовжувати і далі цю політику по відношенню до галузі. Сьогодні у нас є унікальна можливість об’єднатися і незалежно від політичних уподобань підтримати цю надзвичайно важливу для суспільства реформу, тим більше що риторика всіх політичних сил в цій сфері, по суті справи, сьогодні по основних питаннях співпадає. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Олександру Павловичу від комітету.

10:45:47

ПОПОВ О.П.

Шановні колеги, я маю честь доповісти рішення комітету. Але все-таки від Партії регіонів скажу, що такі важливі питання, як реформування житлово-комунального господарства, за 2 хвилини розглядати, я думаю, недоцільно.

Що стосується рішення комітету. За результатами розгляду комітету прийняв рішення: пропонувати Верховній Раді України проект Закону України про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства (реєстраційний номер 3063) прийняти за основу та при підготовці до розгляду у другому читанні об’єднати його з законопроектом про внесення змін до Закону України „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства” (реєстраційний номер 2399), в один законопроект, а також доопрацювати з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Я хочу прокоментувати рішення комітету. Справа в тому, що питання реформування житлово-комунального господарства, воно назріло давно. І ми знаємо, що сьогодні діє програма, яка була прийнята в 2004 році. Її термін закінчується в 10-му році, але вона морально, дійсно, об’єктивно устаріла. І як ви пам’ятаєте, в 2007 році було утворено Міністерство з питань житлово-комунального господарства, завданням якого було перш за все – це реформування, розвиток ЖКХ. Уже в той час, в 2007 році була альтернативна програма, але, на даль, вона не була прийнята в зв’язку із тим, що не робив парламент.

Весною минулого року депутати від Партії регіонів зареєстрували новий законопроект, який, на жаль, не був винесений в зал і на мою думку це була серйозна помилка від більшості. Чому? Тому що сьогодні ми про більшість проблем житлово-комунального господарства, якщо була прийнята та редакція. З внесенням урядом своєї програми, комітет декілька разів дискусіонно проводив засідання для того, щоб визначити спільні дії до…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ПОПОВ О.П. … для прийняття якогось спільного, об’єктивного рішення. І тому з’явилася така пропозиція, дійсно, об’єднати зусилля всіх політичних сил, оскільки це питання абсолютно неполітичне – система житлово-комунального господарства – для того, щоб все-таки досягти для суспільства позитивних результатів.

Я прошу підтримати цей законопроект, наступний, який буде обговорюватися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на виступ, два – за, два – проти. Прошу записуватися. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло, що записалися. Іван Кириленко передає право на виступ народному депутату Сербіну. Будь ласка, з трибуни, можете з місця, як вам зручно. Підготуватися Шкутяку.

10:49:03

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, мій колега Олександр Павлович сказав, що комітет підтримав програму, яку надав уряд. Правда, чесно кажучи, 50 відсотків виступів було про те, яка непогана Партія регіонів, але все ж таки я підтримую його у тому, що законопроект не політичний і потрібно його підтримати.

Безумовно, люба програма, яку б ми зараз не прийняли, буде неефективною, якщо для виконання її не буде грошей. Зараз дуже складний стан, складний час, але все ж таки стратегічне питання, як, куди ми повинні рухати далі житлово-комунальне господарство, ми повинні з вами прийняти.

І перше – це, безумовно, створення ефективного власника житла. ОСББ – це не панацея від всіх хвороб, але все ж таки ми повинні йти по тому шляху, щоб ОСББ ми створювали все більше і більше. І перший шлях – це створення нами законодавчого акту, який би зобов’язував нові будинки, які вводяться в експлуатацію, особливо за державної підтримки обов’язково створювати об’єднання співвласників.

Друге питання – це яким чином і як ми будемо споживати менше енергоносіїв. Тому в програмі передбачено, яким чином ми будемо втілювати в життя енергозберігаючі технології. І це обов’язково потрібно, бо без цього наш житлово-комунальний фонд ніколи не вийде з того прориву, в якому він є. І програма дає відповіді на ці питання.

Інше питання: а хто ж буде обслуговувати це? ОСББ може наймати і саме обслуговувати житло, і може наймати приватні ЖЕКи. То створення конкуренції в цьому питанні – це обов’язкове питання для того, щоб ми могли підняти якість послуг для нашого населення.

У програмі є й недоліки. Наприклад, у мене особисто викликає сумнів, навіщо нам створювати оцю комісію? Для того, щоб вона… ще одна комісія, яка регулювала б послуги і відслідковувала за ними…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливість завершити, дайте, думку.

СЕРБІН Ю.С. У нас уже комітетів і комісій багато. Але все ж таки це не той недолік, який не вирішить питання затвердити нам цю програму у першому читанні.

Тому я підтримую те, що вирішив комітет, Науково-експертне управління, яке пропонує залу підтримати цю програму в першому читанні. І наша фракція теж просить вас проголосувати цей неполітичний, але дуже корисний і потрібний документ. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зіновій Шкутяк, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Микола Кравченко.

10:51:46

ШКУТЯК З.В.

Шановні депутати, шановні колеги, дійсно схема реформування житлово-комунального господарства не є новою для України і вже давно є спроби її робити. На превеликий жаль, результат достатньо маленький від цих спроб. І сьогодні ми маємо два законопроекти, які представлені, я так розумію, міністерством і депутатами, і вони подібні один до одного в чомусь. Що треба сказати з цього приводу? Це питання настільки важливе, що воно сьогодні є абсолютно актуальним практично для кожного мешканця України. Ми чудово розуміємо, що якоюсь мірою сьогодні ця реформа житлово-комунального господарства перш за все трохи запізно подана в парламент, з однієї сторони. А з іншої сторони, вона є вже сьогодні проблемною, тому що кожна реформа, і ця також, вимагає значних коштів. Ми знаємо, що в сьогоднішніх умовах ці кошти цього року винайти не можна буде. Але все-таки програму ми повинні в першому читанні приймати, як і рекомендує комітет, який розглядав скрупульозно обидва ці законопроекти. З однієї сторони, я хочу зауважити тільки одну річ, яку, я вважаю, що нам треба в другому читанні звернути на неї увагу. Перш за все, це те, що ця програма надзвичайно пов’язана з місцевим самоврядуванням і якоюсь мірою, якщо б ми її в такому плані прийняли, як вона сьогодні є, це є вмішування в функції і в ті завдання, які стоять перед місцевими…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ШКУТЯК З.В. Два слова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, будь ласка.

ШКУТЯК З.В. Я вважаю, недоцільним сьогодні розглядати про створення додаткової організації на загальнодержавному рівні по контролю або по тому, що вона повинна встановлювати тарифи. Я вважаю, що це функція місцевого самоврядування і треба її залишити за місцевим самоврядуванням.

І друге питання, що в другому читанні ми дійсно маємо мати спільний документ, який має бути об’єднаний із серйозними доповненнями, які обов’язково будуть в тому числі від органів місцевого самоврядування.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів, будь ласка у вас право на виступ. Ярослав Сухий буде виступати наступним. Я перепрошую…

10:55:02

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Законопроект, который мы рассматриваем сегодня это является ярким примером того, как нам не надо тратить время на пустые разговоры. Вы посмотрите даты, когда эти законопроекты вошли в парламент, когда они поданы. Они абсолютно не учитывают тех реалий жизни, которые сегодня есть. Они абсолютно не учитывают той вакханалии, которая творится в ЖКХ в нашей столице, в городе Киеве. Вы посмотрите, тот в 10 раз увеличивает, Черновецкий, коммунальные послуги, Президент отменяет. Он потом на полгривны решает проблему и они таким образом протаскиваются, продавливаются через платежи.

Дело в том, что если уже разрабатывать загальнодержавную программу, то ее надо разрабатывать только с учетом возможностей финансирования ее. С учетом того, что требует сегодня кризисные явления. И если говорить о том как мы нерационально тратим время, то, Владимир Михайлович, я еще раз обращаю ваше внимание на следующий момент.

Вот я посмотрел розклад засідань. Здесь все есть: и про то, как мак не сіять, и про розвиток козацтва, і про кажанів є, і так далі. Но почему не ставятся на рассмотрение вопросы, связанные с податком на транспортные засоби, которые сегодня десятки миллионов людей затронули. Почему не ставится законопроект, который мной разработан, по снижению штрафов за автонарушения, за дорожній рух. Ми понимаем все, что мы там накуролесили. Поэтому, я готов работать хоть до ночи, но давайте, если про кажанів рассматривать, то я не согласен работать...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Попов. Будь ласка, Олександр Павлович.

10:57:22

ПОПОВ О.П.

Спасибо. Уважаемые коллеги! Я хотел бы обратить ваше внимание на несколько моментов, по которым, я считаю, в этой редакции программа, ну ни в коем случае не могла бы быть приняты.

Прежде всего, не секрет сегодня, что предприятия жилищно-коммунального хозяйства, особенно теплоэнергетики, водопроводного и канализационного хозяйства, особенно теплоэнергетики, водопроводного канализационного хозяйства, доведены практически до грани банкротства. И если сегодня, хотя бы одна энергоснабжающая организация предъявит иск, это бы действительно случилось. Но, слава Богу, существует мораторий на банкротство этих предприятий.

Если мы возьмем программу, я не буду голословен, страница 9, здесь в одном из абзацев написано, что в этом году должен быть разработан новый законопроект „Про особливості приватизації в житлово-комунальному господарстві”, который практически открывает путь к банкротству предприятий и приватизации этих предприятий, а затем частной инициативе. Но послушайте, мы же говорим о стратегически важных объектах не только для территориальных общин, но и для населения Украины в целом. Это первый момент.

И второй момент. Понимаете, с моей точки зрения, реформа, будь какая, а жилищно-коммунального хозяйства прежде всего, может быть реальной только в том случае, если государство возьмет на себя определенную финансовую нагрузку на решение тех проблем, которые сегодня возникли.

Но если мы посмотрим сегодня программу, которую мы обсуждаем, это декларации, потому что финансовой поддержки государства там практически нет.

И обратите внимание, эта программа, она по идее уже, ее дата 2008 и пять лет добавляем, то есть она уже, ее нормы уже в прошлом году использовались, в этом году, очевидно, правительство работает по этой программе, но ситуация все хуже и хуже. Я просто уверен на сто процентов и готов это утверждать, что если эта программа в таком виде будет принята, мы будем иметь огромный рост тарифов на жилищно-коммунальные услуги, потому что все равно надо ремонтировать трубопроводы, все равно менять насосы, котельные и…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ПОПОВ О.П. И все это нужно вкладывать в тариф. Такой путь для Украины неприемлемый. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Міністр Олексій Кучеренко, будь ласка.

КУЧЕРЕНКО О. Ю. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, шановний Олександр Павлович, я хочу відповісти на ваше запитання. Перше – стосовно бюджетної підтримки. Повірте мені, я хотів би, щоб сто мільярдів було закладено в бюджеті. Але треба зрозуміти, що хтось має сплатити ці податки. Давайте ми запитаємо власників скажімо, Полтавського ГОКа чи металургійного, іншого комбінату, чи іншого, вони можуть сьогодні сплатити ці податки?

Я можу вас поінформувати, що рівно годину тому уряд України і Світовий банк офіційно сьогодні розпочали впровадження проекту розвитку міської інфраструктури. Три підприємства трьох міст Одеса, Чернігів, Івано-Франківськ, підприємства водоканалу залучили кошти Світового банку на 17 років. Перші чотири роки пільгові – не треба повертати тіло кредиту. Чотири відсотки річних саме під модифікацію, під енергозбереження, під підвищення якості, а ми з вами будемо за рахунок тих бюджетних коштів, які реально будемо мати можливість допомагати в якомусь співфінансуванні. І саме в цьому закладена ідеологія цієї програми. Іншого шляху немає. Все решта, на превеликий жаль, це просто популізм, кошти в бюджеті хтось має сплатити.

І що стосується приватизації. Шановний Олександре Павловичу, я підтримую вас, що ми подискутуємо і з органами місцевого самоврядування, і з вами, і будемо приймати, я думаю, політичне рішення йти на приватизацію чи ні. Але звертаю вашу увагу, що на сьогодні у відсутності законів про приватизацію, про особливості передачі в оренду концесію органи місцевого, нічого не заважає органам місцевого самоврядування передавати на 49 років в оренду, на 25 років в оренду. І, ви знаєте, мені здається, що нам требу швидко приймати політичне рішення ніж продовжувати такий безлад, який сьогодні є з розпорядженням комунальним майном, яке до речі належить громадам, а не міським головам і не депутатам міських влади, починаючи з міста Києва.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні колеги, обговорення проекту Закону про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки завершено.

Цілком очевидно і мали залізну логіку народні депутати, наш колега Микола Кравченко, який сказав, що цей закон уже застарів і значною мірою не відповідає тим реаліями, які склалися. Але, шановні колеги, давайте розглянемо таку пропозицію, тобто пропозицію комітету прийняти його за основу і радикально попрацювати над цим законопроектом, тим паче, що у нас комітет є професійним у цьому відношенні і він рекомендує розглянути цей законопроект, тобто прийняти його за основу. Будь ласка, від комітету Олександр Попов, мікрофон ввімкніть.

11:02:48

ПОПОВ О.П.

Владимир Михайлович, ну дважды мое имя вспоминалось, поэтому я воспользуюсь правом реплики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Будь ласка.

ПОПОВ О.П. Я просто хочу еще раз подтвердить, что выступление министра Алексея Юрьевича подтверждает те выводы, которые я говорил, что это нагрузка на тарифы и за это будет платить население и, что мы идем к пути приватизации предприятий, чего допустить нельзя.

Что касается мнения комитета, подчеркиваю, не смотря на определенные замечания, серьезные замечания к проекту, мы за то, чтобы объединить этот и следующий и принять соответствующие правильное решение. Я думаю, будет сложная работа, но эффективная для нашего общества. Прошу поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу уваги, ставить на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 3063 про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки. Прошу голосувати.

11:04:04

За-391

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" (реєстраційний номер 2399). Доповідач - заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства і регіональної політики Олександр Павлович Попов. Прошу.

11:04:39

ПОПОВ О.П.

Уважаемые коллеги, прежде всего решение комитета. Я хочу сказать, что как и в первом случае, решение комитета было единогласным – это поддержать этот законопроект, объеденить его с предыдущим и выйти на второе чтение совместным общим решением.

Что касается содержания данного законопроекта. Прежде всего хочу сказать, что в его разработке и доведение до, ну, если можно так сказать, кондиции объективной, мы, в том числе привлекли специалистов Рады Европы. И получили много замечаний, которые в последующем учли или могут быть учтены при подготовке ко второму чтению.

У нас есть официальное обращение Ассоциации городов Украины в наш комитет, в котором они из двух вариантов поддерживают наш вариант.

Поэтому с моей точки зрения и в этом плане мы как более цивилизованно подошли к его подготовке. Но основные моменты, которые я хотел бы вам доложить.

Цель нашего законопроекта – это действительно пусть даже в самых сложных обстоятельствах, которые есть в стране, сдержать рост тарифов на жилищно-коммунальные услуги. И механизмы, которые там предлагаются с помощью государственной поддержки абсолютно реальные. И если кто-то в этом зале думает, что решить проблему ЖКХ можно за счет людей и государство при этом не будет долевым участием финансово участвовать в этом процессе, это все равно, что делать как сегодня - говорить о необходимости, в том числе энергосбережение и не финансировать это направление. Это абсурд, это тупиковый путь. Поэтому у нас есть несколько принципиальных направлений.

Первое направление. Распределение финансовых ресурсов – это энергосбережение, обновление основных фондов, особенно в той ситуации, когда мы имеем очень серьезный рост цен на энергоресурсы и необходимо в этой ситуации их экономить. Мы такую государственную поддержку предлагаем. Это первый момент.

Второй момент…

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПОПОВ О.П. Так у меня 4 минуты.

Следующий момент. В первой программе вообще не идет речь о том, как решать проблемы Жилищного фонда страны. Там есть заявление о том, что это нужно делать. Но если мы вчитаемся в программу – механизмов никаких нет. Коллеги, если мы не решим проблемы домов Жилого фонда Украины, как мы можем все остальное решать? Они же потребляют коммунальные услуги.

Поэтому в нашей программе серьезный ресурс в размере 13 миллиардов гривен планируется направить на поддержание инициатив населения, которые проживают в этом жилищном фонде. И в случае создания ОСББ, государство выделит свое долевое участие финансовое в поддержке таких инициатив. Таким образом, мы уйдет от аварийности жилого фонда, мы уйдет от больших затрат и потерь в области энергосбережения.

Очень важным моментом, я хочу это подчеркнуть, в нашей программе является также направление решения проблем малых городов Украины. Об этом опять говорят в стране очень далеко, но никто конкретных шагов не делает. Ведь там сегодня самая плохая ситуация: там нет ни бюджета, ни бизнеса, который бы инициировал какие-то действия в этом направлении. Поэтому, безусловно, нужна государственная поддержка в этом направлении, она существует. Реализовав эту программу, мы не только уменьшим стоимость, сдержим рост стоимости коммунальных услуг, но мы еще, естественно, предоставим более качественные и доступные услуги населения. Безусловно, что многие из вас скажут: вот большие ресурсы. Да, но пусть мы будем говорить, это же программа на 5-6, а может мы придем к мнению, на 7 лет. Поэтому такие финанс…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Павлович, завершуйте, будь ласка.

ПОПОВ О.П. Такое финансирование нужно закладывать. И я думаю, мы в комитете найдем общий язык. Спасибо большое за внимание. Прошу проголосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Записуємось, два – за, два – проти. Сербін Юрій Сергійович, будь ласка. Сербін Юрій Сергійович, будь ласка.

11:09:10

СЕРБІН Ю.С.

Я на місці. Шановні колеги! Ну, по цьому законопроекту. Комітет підтримав і Олександр Павлович правий абсолютно, що комітет пропонує об’єднати ці два законопроекти. Но, якщо чесно казать про висновки Науково-експертного управління, то висновок Науково-експертного управління негативний і він пропонує тільки взяти деякі положення з цього законопроекту. Але, якщо висловлювати свою точку зору і точку зору нашої фракції, ми вважаємо, що це дійсно неполітичний документ. Цей документ потрібен для того, щоб він був відпрацьований усім парламентом. Тому ми підтримуємо пропозицію і комітета, і мого колеги Попова, щоб ми і наша фракція буде голосувать за те, щоб він був прийнятий в першому читанні і після цього об’єднати. Бо заради користі ділить у кого краще, у кого гірше і заради країни немає ніякого сенсу.

Тому я теж прошу весь зал підтримати цей законопроект в першому читанні, в першому читанні з тим, щоб об’єднати і доопрацювати разом. В законопроекті є недоліки, але є і позитивні моменти, без яких неможливо доопрацювати програму нашого уряду, хоч вона трохи краща. Я дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій Віталійович Плотніков, будь ласка.

11:10:56

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Я хочу повністю підтримати колегу Попова і колегу Сербіна в тому, що це вкрай актуальний законопроект. І ми повинні його підтримати не зважаючи на якісь там політичні вподобання. Одним з головних позицій, однією з головних позицій є те, що, згідно з цим законом, ключовими повноваженнями у сфері розробки, виконання контролю за державною програмою наділений Кабінет Міністрів України.

Виходячи з того, що це акцентується увага на виконавчу владу, враховуючи те, що це є можливості для оперативного контролю за здійсненням цих цільових програм, це також є, безперечно, важливим і таким, що повинно покращити систему функціонування житлово-комунальної сфери.

Тому я ще раз хочу підтримати і закликаю всіх проголосувати за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

11:11:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, у нас склалася дивна ситуація. П’ять хвилин назад ми прийняли програму, прийняли законопроект, який так і називався „Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства”. Правда, називалася вона на 2008 рік, який уже пройшов, 2012 роки. Очевидно, що треба буде вносити зміни, писати на дев’ятий рік і так далі, і кругом-кругом по тексту. Це зрозуміло.

І зараз нам пропонують замість існуючої програми, яка зараз виконується (як виконується, це інше питання), яка затверджена на 2004-2010 рік, поміняти, внести зміни до закону про цю програму і записати у назві, замінити цифрами 2009-2013. Я вас запитую, чи це юридично можливо чи ні?

Сьогодні існує закон, який виконується, у тому числі і цим міністерством. Існує закон, який говорить, що з 2004 року здійснюються певні заходи до того часу, поки не буде нової програми.

Тому з юридичної точки зору така постановка питання неправомірна. Саме про це, на це натякає прозоро і Науково-експертне управління. Вони просто написали: поданий законопроект не може бути прийнятий у порядку, визначеному для звичайних законопроектів. Тому конструктивні пропозиції можуть будуть враховані при внесенні змін.

А тепер я хочу, щоб ви відгадали відразу про що я кажу. Цитую. „Станом на 1 січня 2008 дебіторська та кредиторська заборгованість у галузі становила відповідно 8,8 мільярдів та 9,2 мільярди гривень. Збитки підприємств за підсумками роботи у 2007 склали 1,8 мільярда гривень. Це за той час, коли урядом керував пан Янукович, і це написано у цій програмі, яка сьогодні пропонується, шановні друзі.

Тому я хотів би, щоб ви зрозуміли, житлово-комунальна сфера не будується і не руйнується за один рік, а вона…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.

Шановні друзі, я пропоную, у зв’язку з тим, що житлово-комунальна сфера не будується за один рік, а це процес довгий, ми прийняли зараз у першому читанні програму, яку можна доопрацьовувати позитивними моментами з цієї програми, а цю програму, яка є, на 2004-10 рік уряд має виконувати до того часу, доки не вступить в дію нова програма. Тому конструктивні моменти треба врахувати.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.

У зв’язку з пропозиціями, які надійшли від народних депутатів і від комітету, я ставлю на голосування прийняття законопроекту номер 2399 про внесення змін до Закону України про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки у першому читанні із дорученням комітету при підготовці до другого читання об’єднати два проекти 3063 і 2399. Прошу визначатися.

11:15:29

За-354

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності , номер 2532. Доповідає… Є у нас Анатолій Аркадійович? Є. Перший заступник міністра економіки Анатолій Аркадійович Максюта.

МАКСЮТА А.А.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності. Метою цього закону є уточнення повноважень суб’єктів управління об'єктами державної власності з метою покращання такого управління, усунення колізій і неточностей, які мають місце і дають підстави до неефективного управління і негативно впливають на стан збереження державної власності.

Основними завданнями закону є:

- це приведення повноважень Кабінету Міністрів України та інших суб'єктів управління у відповідність до Закону „Про Кабінет Міністрів України”;

- уточнення окремих повноважень щодо управління державним майном національними галузевими академіями наук, визначення поняття „державного акціонерного товариства” та правого статусу його майна. Зокрема цим проектом закону надаються повноваження Кабінету Міністрів затверджувати порядок передачі повноважень з управління корпоративними правами держави відповідним суб'єктам управління та перетворення державних підприємств у акціонерні товариства, сто відсотків акцій яких належать державі;

- затверджувати перелік стратегічних галузей та комплексів економіки;

- міністерствам і відомствам забезпечувати проведення ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства у разі зміни його керівника;

- здійснювати управління державним майном, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі корпоратизації;

- призначати представників держави в органи управління господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у їх управлінні. Також передбачені певні повноваження Фонду державного майна. Передбачено, що Міністерство економіки має проводити моніторинг та аналіз ефективності управління. Також внесені деякі уточнення щодо повноважень Національ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Анатолій Аркадійович.

МАКСЮТА А.А. Я завершую. Головне, що передбачено, - визначення поняття „державного акціонерного товариства” як товариства, сто відсотків акцій якого належить державі. До речі, раніше цього визначення не було. Прохання підтримати цей законопроект, він є дуже важливий для поліпшення ефективності управління власності і її збереження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Співдоповідь. Олександр Миколайович Бондар, будь ласка.

11:18:43

БОНДАР О.М.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати!

Комітет з економічної політики розглянув проект закону, поданий Кабінетом Міністрів. Я не буду повторювати його зміст, хочу зосередити вашу увагу на наступному. Що цей закон приймався до прийняття Верховною Радою Закону „Про Кабінет Міністрів”, і мета змін в цей закон – узгодити норми Закону „Про Кабінет Міністрів” з нормами Закону „Про управління об’єктами державної власності”. Друге завдання – це узгодити з нормами Господарського кодексу України і з редакцією Закону „Про Фонд державного майна України”, який ми будемо розглядати сьогодні.

Цей закон потребує прийняття в першому читанні, він зніме всі недоречності, неузгодженості, які існують сьогодні в чинному законодавстві стосовно управління об’єктами державної власності. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України вважає, що цей закон можна прийняти в першому читанні, хоча вони пропонують комітету розглянути повторно в першому, але це все рівно що розглянути зауваження до другого читання. Бюджетний комітет не бачить тут впливу на доходну та видаткову частину бюджету. Комітет з економічної політики пропонує підтримати цей законопроект за основу з подальшим доопрацюванням зауважень, які будуть висловлені народними депутатами та Науково-експертним управлінням, при другому читанні.

Прошу народних депутатів підтримати законопроект за основу в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович.

Записуємося на обговорення. Два – за, два – проти. Кармазін Юрій Анатолійович.

11:20:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, безумовно, якщо говорити, що у нас скорочена процедура, я хочу сказати, що пропозиції щодо змін до Господарського кодексу заслуговують на увагу. Але нова редакція частини сьомої статті 74-ї протирічить природі акціонерного товариства, яке як акціонерне товариство є власником майна, переданого йому акціонерами як вклад до статутного капіталу. Тому цей підхід і не відповідає і природі права господарського відання, яке розглядається як похідне речове право держави на майно, що закріпляється за державними підприємствами та організаціями, а не за юридичними особами приватного права.

Саме про недоцільність такого підходу і попереджало і науково-експертне управління. Тому цю частину, з цієї частини треба вилучати абзац другий, це абсолютно буде доречно. Поділяючи стурбованість, який і уряду, який пропонує прийняти цей законопроект, я хочу сказати, що в цьому законопроекті на ряду з негативними рисами є і позитивні риси. І дозволю собі не погодитись з науково-експертним управлінням, яке вважає, що його не можна приймати в першому читанні, а направляти на повторне перше читання. Через те, що тут є хороші пропозиції, які стосуються особливостей управління і обмеження щодо розпорядження об’єктами державної власності, які особливо зараз важливі на цьому етапі, коли продовжуються процесами вакханалії влади, розбирання власності, приватизації земельних ділянок, на яких розташовано таке майно.

А тут чітко передбачено, що вони не можуть бути вилучені, передані до статутного фонду інших господарських підприємств і що до них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження. Пропоную прийняти в першому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.

11:22:54

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко".

Я вважаю, що обов’язково треба приймати цей закон в першому читанні, але доопрацьовувати його також потрібно. Я під час своєї депутатської діяльності неодноразово зіштовхувався з фактами не тільки не ефективного управління окремими об’єктами державної власності, а й злочинного поводження з ними, зокрема доведення до фізичного знищення цих об’єктів, або навпаки – передачі їх за надлишковими, або за залишковими цінами іншим структурам, в тому числі зі згоди регіонального управління майна і таке інше. Зокрема, мова йде і про земельні ділянки.

От нещодавно я розпочав і веду переписку проте, чому 16,5 гектарів, які передавалися Національною гвардією до внутрішніх військ, перетворилися в 16 тисяч гектарів Ржищівського полігону, який зараз активно забудовується. Треба, щоб ті, хто сьогодні управляє, звітували про це безперервно і безперервно були підконтрольні. Тому цей закон треба приймати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

11:24:03

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, цей законопроект ніякого відношення до посилення ефективності роботи державних акціонерних компаній не має. Дуже важко когось переконати в іншому, тому що навіть у своєму виступі Юрій Анатолійович Кармазін, який завжди працює із законами і їх знає, зробив головне зауваження, воно абсолютно протирічить Господарському кодексу.

Про що мова йдеться? А створюються передумови для подальшого спрощеного прискореного процесу приватизації, в тому числі, об’єктів, які мають стратегічне значення. В обхід наших законів і постанов такий об’єкт може бути приватизований.

Але я хочу звернути увагу всіх колег на інше. Тут сьогодні, в сесійній залі, зранку дуже багато говорилося про спільну відповідальність: опозиція має нести відповідальність, опозиція має працювати! Я вас хочу запитати, у владних партій: у чому ви нас закликаєте до співпраці? Згадайте, 23 лютого 2007 року: краща частина БЮТу спочатку закрилася у чоловічому туалеті, а потім перебігли у електрощитову. Чому? Вимагали прийняття Закону „Про тарифи на житлово-комунальне господарство”. Де ці закони? Ви при владі, вносьте їх. Давайте будемо спільно над ними працювати.

Чому на сьогоднішній день жодного законопроекту ні від уряду, ні від Президента стосовно бюджетного податкового стимулювання реального сектору економіки в залі немає. Шановні колеги, Україна на грані банкрутства, перед нами серйозна примара дефолту. Ви хочете нас об’єднати, ви хочете консолідувати сесійний зал? Ну, то вносьте законопроекти не відверто лобістські, не хитро цинічно написані, а ті законопроекти, які б об’єднали зал навколо пошуку шляхів недопущення розвитку сценарію по найгіршому випадку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перестенко Марія Володимирівна.

Александровська Алла Олександрівна. Будь ласка.

11:26:22

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, предложенные правительством изменения, касающиеся управления объектами государственной собственности, вызывают много вопросов и приводят к мысли о невозможности поддержки этих предложений. Во-первых, правительство вводит, так сказать, новшество. Право принятия решения об акционировании государственных предприятий правительство присваивает себе. В настоящее время в действующем законодательстве подобные решения принимаются только законами Украины. Таким образом, кстати таким образом проводилось акционирование Национальной акционерной компании «НефтеГаз» Украины. Передача полномочий по переводу госпредприятий в акционерные от Верховной Рады Украины к правительству – это недопустимо. Это ведет к серьезному снижению полномочий Верховной Рады и выхолащиванию самого понятия парламентаризма.

Второе. Исключено из закона и положения, что Кабинет Министров Украины устанавливает критерии отбора объектов госсобственности для передачи их в управление уполномоченным лицам. Таким образом, если нет критериев, то тогда все эти решения будут приниматься субъективно. Это будет развязывать руки правительству, то ли этому, то ли последующим, и мы с этим, конечно, согласиться никак не можем. В законе, в действующем законе говорится о том, что правительство определяет порядок определения стоимости объекта государственной собственности и ряд других интересных положений. Что предлагает правительство? Оно отказывается от этих функций, оно берет на себя только функции утверждать методики оценки стоимости, а мы с вами знаем, что методика - это та дорога, которая может привести и в тупиковую ситуацию. Надо сказать, что есть еще одна такая норма, с которой тоже нельзя согласиться. Из статьи 16 Закона Украины исключается следующее положение, что ответственный представитель уполномоченного органа управления осуществляет контроль за составлением государственным предприятием финансовых планов и утверждает их в установленном порядке. То есть сегодня это положение исключается. Таким образом, исключается серьезнейшая функция контроля. Поэтому с этими предложениями фракция коммунистов согласиться не может и такие предложения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Алло Олександрівно. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності. Номер 2532. Прошу визначатись.

11:29:03

За-212

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про доповнення статті 9 Закону України "Про оренду державного і комунального майна". Номер 2594. Доповідає перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Мураховський Анатолій Леонідович.

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Дозвольте вам представити проект Закону України про доповнення до статті 9 до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Він розроблений з метою підтримки книговидавничої справи в Україні. І представляючи цей закон, я скажу, що головною його метою є розширення мережі книгорозповсюдження і надання переважного права на оренду приміщень об’єктів державної та комунальної власності суб’єктам видавничої видавничої справи. Не секрет, що саме звуження мережі книжкової торгівлі сьогодні стримує розвиток книговидання в Україні. Ця мережа, на жаль, була знищена.

Законопроектом передбачено внести доповнення до статті 9 „Про оренду державного комунального майна” в частині встановлення положень, відповідно до яких на вітчизняні видавництва та підприємства з розповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск і розповсюдження не менш, як 50 відсотків за кількістю назв книжкової продукції державною мовою, не поширюватиметься вимога щодо проведення конкурсу на оренду приміщень, що перебувають у державній та комунальній власності.

Цей закон сприятиме розвитку видавництв, підприємств книгорозповсюдження, зацікавлених у достроковій оренді об’єктів державної та комунальної власності, відновленню загальнодержавної мережі книгорозповсюдження.

На додаток я скажу, що на жаль, сьогодні маємо прикру статистику з розвитком мережі книжкової торгівлі. По суті це нас спонукає вмикати державні важелі протекціонізму щодо підтримки цієї сфери. Наше суспільство не може задовольнити приблизно 1047 книгарень, які функціонують в Україні тоді, як наприкінці 90-х років цей показник був у чотири рази…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь Олександр Миколайович Бондар.

11:32:01

БОНДАР О.М.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати! Я хочу звернути особливу увагу на нагальність цього законопроекту на сьогоднішні день. Тут іде мова про те, щоб підтримати книговидавничу справу, 50 відсотків продукції якої випускається державною мовою. Зараз ситуація настільки складна, особливо в Києві, розриваються договори оренди, виселяються ці підприємства, не продовжуються договори оренди і це відбувається по всій Україні.

Законопроект передбачає передавати в оренду підприємства, які випускають таку продукцію без конкурсу, продовжувати договори оренди. І найголовніше, якщо підприємство не виконує норми 50-відсоткового випуску продукції державною мовою, є право розірвати договори оренди.

Комітет розглянув цей законопроект і пропонує прийняти його в першому читанні. Науково-експертне управління має зауваження до законопроекту, але на жаль, вони носять характер того, що треба вносити зміни інший закон, що передбачає подання цього законопроекту повторно Кабінетом Міністрів.

Ми пропонуємо прийняти його, комітет, за основу. Але від себе особисто я просив би прислухатися до моєї думки, оскільки ситуація зараз погіршується кожного дня, прийняти цей законопроект в цілому, як закон сьогодні, щоб його негайно підписав Президент. На цьому наполягає і Комітет свободи слова, інформації і ми повинні це зробити сьогодні. Я вам ще раз кажу, що кожний день відбуваються дуже жахливі речі з книговидавництвом, яке випускає українську літературу державною мовою свою продукцію.

Я прошу підтримати законопроект за основу і в цілому. У другому читанні там практично нічого змінювати, там все передбачено цим законодавством.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записуватися на обговорення.

Зарубінський Олег Олександрович.

11:34:23

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, тут і в тілі законопроекту, і у виступі представника виконавчої влади кілька разів пролунало слово „протекціонізм”. Я розумію, що на побутовому рівні можна його оцінювати, дискутувати з приводу того, це добре протекція чи ні при кадрових призначеннях і таке інше. Але коли мова йде про національний інтерес, то, мені здається, що протекціонізм є позитивом. Що фактично передбачається у цьому законопроекті. Передбачається дати можливість громадянам України мати книгарні, дуже просто. Мати видавництва, щоб їх не виселяли, влаштовуючи там казино, гральні клуби і нічні клуби. Це погано чи добре? Це правильний протекціонізм чи не правильний протекціонізм? Це добре.

Другий момент, який можливо, можливо гіпотетично викличе дискусію з приводу норми, що це у першу чергу стосується тих видавництв, тих закладів, які продукують не менше п’ятдесяти відсотків книг державною мовою. Я думаю, що це достатньо ліберальна і нормальна норма. Там не записано дев’яносто відсотків як це робить Франція, про Росію не будемо говорити, вони про свою мову дуже серйозно і правильно роблять, на державному рівні захищають, протегують, протекціонують свою мову, 50 відсотків це дуже м’яка форма. Мені здається, для того, щоб прийняти консолідоване рішення, можна залишити це. Таким чином ще 49, як мінімум, максимум відсотків може бути видання іншими мовами, російською мовою, іншими мовами тих націй і народності, які проживають в Україні. Тому, мені здається, що це правильний законопроект, ми маємо за нього проголосували, бо всі сьогодні полюбляють вживати слова професора…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Олег Олександрович.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Слова професора Преображенського із „Собачьего сердца” Булгакова, що розруха, то голова. Немає книг – розруха, немає книгарень і видавництв, через які ці книги доходять до людей – розруха. Ми ж всі проти розрухи. Прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович. З місця мікрофон включіть Кармазіну, будь ласка.

11:37:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я прошу передати слово народному депутату Шлемко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шлемко, будь ласка.

11:37:24

ШЛЕМКО Д.В.

Дійсно є пріоритети, які вимагають підтримки всіх, тому що втратити значно легше ніж потім надбати. Така зараз ситуація із вітчизняними підприємствами, які виробляють та розповсюджують книговидавничу продукцію державною мовою.

Це не ті підприємства, які багатіють, а ті підприємства, які сьогодні виживають і тому не дають того, що хотіла би бачити українська нація українською мовою. Тому їх потрібно сьогодні підтримати, ось чому доповнення статті 9 до Закону України „Про оренду державного і комунального майна” щодо непоширення вимоги на проведення конкурсу на оренду приміщень, що перебувають у державній та комунальній власності дають можливість це зробити. Тому дійсно сьогодні треба підтримати цей закон не тільки в першому читанні, але й і в цілому, Україна чекає уже давно цього доповнення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

11:38:38

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Проектом пропонується з метою сприяння розвитку книговидавничої справи в Україні надати суб’єктам видавничої справи, що забезпечують підготовку, випуск чи розповсюдження більшої частини своєї продукції державною мовою право на оренду приміщень об’єктів державної та комунальної власності без проведення конкурсу. Розглянувши проект, вважаємо за доцільне висловити щодо його змісту такі зауваження та пропозиції.

Перше. На нашу думку заходи щодо державної підтримки книговидавничої справи доцільніше зосередити в єдиному законодавчому акті з цього приводу, яким є Закон України „Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні”, де питання такої підтримки регулюватиметься комплексно. У зв’язку з цим вважаємо, що норми про особливості оренди об’єктів державного та комунального майна суб’єктами книговидавничої справи краще перенести до зазначеного закону, додавши до нього нову статтю відповідного змісту.

За цих умов зміни Закону України „Про оренду державного та комунального майна” можуть бути обмежені доповненням його статтею першою відсильною нормою, якою має бути встановлено, що відносини оренди відповідного майна регулюються цим законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом „Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні”.

Звертаємо увагу на те, що запропоновані проектом доповнення передбачаючи те, що при вкладені договору-оренди суб’єктом видавничої справи абзац 1.3 частини 7 конкурс не застосовується, не визначається хто буде орендарем у разі, якщо заяву про оренду одного приміщення подадуть два чи більше суб’єктів видавничої справи.

Вважаємо за доцільне повернути цей законопроект на повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович.

11:40:50

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я вдячний попередньому виступаючому, який повністю зачитав висновок Науково-експертного управління. Єдине, що він допустив одну некоректність, в тому що у висновку Науково-експертного управління написано, що закон треба приймати. І ті зауваження, які зараз ми почули, ще раз кажу, це 100 відсотків Науково-експертного управління, вони носять формальний характер.

Ну, можна винести це в окремий закон, можна врегулювати у цьому законі. Друзі, ми коли тут дебатували і списи ламали про газети, хіба ми не говорили про видавництва. Фактично цим законом ми вирішуємо наше зобов’язання, коли кілька тижнів назад ми дебатували про історію з газетами. Тому є реальне одне зауваження Науково-експертного управління стосовно теоретично можливого прецеденту, коли, наприклад, на одне приміщення два видавництва. Ну, це ну така… може раз у сто років таке станеться, то зрозуміло на місці місцева влада розбереться. Видавництво, яке має традицію, яке працює системно, яке має ім’я та й отримає право, навіщо це записувати.

Тому, друзі, ми сьогодні, дійсно, у кризовій ситуації стосовно галузі книговидання. І постановою, я при всій повазі до парламенту, яку ми прийняли, ми, наприклад, цих орденоносців Київської міської адміністрації не зупинимо, мусить бути закон. Тому я підтримую тих колег, які висловлювалися, що ці зауваження носять формальний характер. Тому прохання, було би правильно діяти парламенту у першому читанні, в другому і цілому і захистити бодай ті видавництва, які сьогодні живуть, працюють і пропагують українську книжку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу проект Закону про доповнення статті 9 Закону України "Про оренду держаного і комунального майна" (реєстраційний номер 2594). Прошу визначатися.

11:43:02

За-275

Рішення прийнято.

Висловлювалася пропозиція під час обговорення щодо прийняття даного проекту закону в цілому. Чи є заперечення народних депутатів проти прийняття цього проекту закону в цілому? Заперечень немає.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Закону про доповнення статті 9 Закону України "Про оренду держаного і комунального майна" (реєстраційний номер 2594). Прошу визначатись.

11:43:48

За-266

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (реєстраційний номер 3015). Доповідає – заступник міністра освіти і науки Стріха Максим Віталійович. Будь ласка.

СТРІХА М.В.

Вельмишановний Перший заступнику Голови Верховної Ради, вельмишановні народні депутати! Внесений урядом проект закону скерований на оптимізацію структури і напрямків бюджетного фінансування наукової сфери. Зокрема, пропонується внести зміни до статті першої цього Закону, окресливши окрім понять фундаментальні дослідження і прикладні дослідження також поняття науково-технічні експериментальні розробки. Тобто науково-технічна діяльність безпосередньо, спрямована на створення нових матеріалів, продуктів, процесів. Це зумовлено переходом України на міжнародно визнані критерії ЮНЕСКО, оскільки сьогодні, на жаль, Україна не користується цими критеріями. І відтак у всіх міжнародних довідниках дані про нашу наукову діяльність просто відсутні. Є про Нікарагуа, про Україну немає з цієї причини.

До статті 34 пропонується внести положення про два методи бюджетного фінансування – базовий і програмно-цільовий. Причому програмно-цільовий метод здійснюється лише на конкурсних засадах, окреслюються види, які фінансуються за тим і за тим методами. І вноситься положення, згідно з яким поступово держава збільшує фінансування за програмно-цільовим методом щонайменше до 50 відсотків бюджетного фінансування. Також пропонується в статті 34 записати положення, що держава поступово збільшує фінансування наукової і науково-технічної діяльності до 1,7 відсотка ВВП. Я хочу підкреслити, в чинному законі прямо записано, що держава фінансує наукову і науково-технічну діяльність в обсязі 1,7 відсотка ВВП. На жаль, реалії інші. Цього року ми маємо 0,3 відсотка ВВП. Але цілком зняти цю цифру, як це дехто пропонував, на думку розробників закону, на думку уряду, було б хибним, оскільки це послало б дуже тривожний сигнал і нашій науковій спільноті, і міжнародній щодо можливостей підтримки науки в Україні, особливо тоді, коли весь світ і Сполучені Штати, і Європа, і Росія, і Китай попри кризу збільшують...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Максиме Віталійовичу.

СТРІХА М.В. Ухвалення закону сприятиме віддачі коштів, вкладених у науку бюджетних. Прошу прийняти цей закон у першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, співдоповідь – Володимир Іванович Полохало.

11:46:57

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановні народні депутати, оскільки сам комітет ініціював внесення змін до Закону про наукову і науково-технічну діяльність, і були відповідні доручення Прем'єр-міністра, були відповідні обговорення в Академії наук, в галузевих академіях наук, два круглих столи, і ми постійно тримали, моніторили проходження цього, підготовки цього законопроекту, то, безперечно, при тих деяких зауваженнях як для першого читання комітет пропонує, агітує всіх депутатів підтримати цей законопроект у першому читанні.

Але водночас хотів би додати до сказаного, що в ході цих обговорень я хочу всім тут вам сказати, що наукова спільнота уважно зараз слідкує за обговоренням цього питання, і це цілком природно, що є проблеми, які викликані навіть не загальним фінансуванням. Я хочу вам цю цифру ще раз сказати. В умовах кризи сьогодні багато урядів пішли на збільшення фінансування науково-технічної діяльності, зокрема, Фінляндія.

Але ж ідеться про оптимізацію. І тому йдеться про те, що не вийде Україна з кризи, якщо ми не зможемо реально нові знання, які зараз отримуються, запроваджувати в нашу конкретну економіку. Сьогодні кредо усіх країн по виходу з кризи – це інноваційний розвиток і впровадження інновацій. Тут у нас катастрофічне становище. І тому багато пропозицій вийшли за межі, на жаль, при підготовці цього законопроекту, не потрапили до цього законопроекту.

Крім цього тут є і небезпечні деякі моменти, коли йдеться про 50 відсотків загального обсягу бюджетного фінансування. А враховуючи, що український бізнес фінансує науку всього лише 0,2, ми можемо мати …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПОЛОХАЛО В.І. Тому я просив би народних депутатів, підтримуючи цей законопроект, водночас дозволити комітету підготувати і інші зміни до інший статей цього закону для того, щоб він був комплексним і ефективним. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович, такого доручення не потрібно давати, кожний народний депутат є суб’єктом законодавчої ініціативи. Будь ласка, готуйте і вносьте на розгляд парламенту відповідні проекти.

Записуємось на обговорення. Народний депутат, Бірюк, будь ласка. Лев Васильович, де ви є?

11:49:49

БІРЮК Л.В.

Бондаренку, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренку Володимиру Дмитровичу, будь ласка, мікрофон.

11:50:15

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні друзі, науково-технічна діяльність, котра здійснювалася ще у часи Радянського Союзу і вже у вільній Україні, це надзвичайно серйозний напрямок, який дає потім потуги і нашій безпосередньо виробничій сфері і розробці базових наукових напрямків.

Тому у даному випадку я буду підтримувати цей законопроект, бо він передбачає хоча би незначне, але все-таки фінансування. І я підтримую те, що за програмно-цільовим методом фінансування воно більш ефективне, бо ставиться певне завдання. От сьогодні в умовах кризи паливної, яка виникла в Україні у зв’язку з тим, що газ дуже дорогий Академія Наук і деякі галузеві інститути могли би по програмно-цільовому методу забезпечити розробку тої техніки, яка добуває, наприклад, торф, тої, яка переробляє, брикетує тирсу і таке інше, – це все треба поставити на базову основу, на завдання. Я вжене говорю про ті галузі, які давно треба було підтримувати в Україні і не запускати їх до такого стану, як він сьогодні є. Україна була лідером в розробці, в тому числі і тих приладів для космосу, які розроблялись сьогодні. Інститут „Сатурн” стоїть сьогодні з вибитими вікнами, тих багатьох наукових досліджень з берилієм, які проводилися в тій же Академії наук, там корпус стоїть розрушений і таке інше. Потребує підтримки, і не тільки до 50-ти, а і стовідсоткове фінансування деяких базових напрямків, бо вони не мають можливості сьогодні в прикладному порядку заробити якісь гроші на відміну від тих наукових розробок, які мають такі можливості.

Тому дуже важливий знову ж таки в цій сфері і громадський контроль, адже іноді гроші ці просто проїдаються, просто переписуються з плану в план і знищуються. Я думаю, в Академії наук повинна бути така громадська рада по контролю за використанням бюджетних коштів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

11:52:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександр Володимирович. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, я почну з прогнозу результатів, як це подає суб'єкт законодавчої ініціативи в пояснювальній записці: ефективне використання науково-технічного потенціалу можливо лише за умови, коли в його структурі збалансовано взаємодіють усі його складові – фундаментальна наука, прикладі дослідження і розробки. Правильно? Правильно. Але з іншого боку, три зауваження, без врахування яких голосувати в цілому просто неможливо.

Перше. Дійсно, суб'єкт законодавчої ініціативи це підтвердив, що були дискусії, коли мова йшла щодо поступового збільшення обсягу бюджетного фінансування наукової і науково-технічної сфери до 1,7 відсотки ВВП. В принципі, тут можна дискутувати – два відсотки, 1,5. У мене інше питання. Якщо це закон. А не декларація намірів, то в законі має визначатися, а до якого року це відбудеться, в якому році відбудеться досягнення оцієї планки - 1,7 відсотків – через 5 років, через 10 років, через 50 років? Мені здається, це треба врахувати, інакше це незаконна декларація.

Другий момент. Визначається, я цитую: „… коли мова йде про встановлення оптимального співвідношення та пропорцій між фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями та виконанням науково-технічних розробок”. Є сумніви. Знаєте, в чому вони полягають? А де критерії? Де критерії чіткі і принципи визначення оптимальності та пропозицій? З чого будуть виходити виконавці закону, коли будуть визначати оптимальні оці пропорції? Очевидно, теж закон передбачає, щоб такі ґрунтовні речі були враховані.

І останнє. Мова йде про те, що фактично вилучається підготовка наукових кадрів з базового фінансування. Ви знаєте, з точки зору – і про це вже казали – стратегії розвитку держави, з точки зору…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по темі, але завершуйте, будь ласка, час вичерпаний.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … думання не тільки про сьогоднішній, а і післязавтрашній день, очевидно, не можна викидати фінансування наукових кадрів з державної казни. Мені здається, при врахування цих, моїх в тому числі, зауважень можна буде потім, до другого читання підготувати і проголосувати в цілому. Зараз - за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Олександрович. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” (реєстраційний номер 3015). Прошу визначатися.

11:55:35

За-264

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Доповідає міністр юстиції України Оніщук Микола Васильович.

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, урядом розроблено та внесено до Верховної Ради України проект закону, який має усунути розбіжності, які на сьогодні існують між зокрема Господарським кодексом, Законом України про товарну біржу та Законом України про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Справа в тому, що відповідно до Закону про товарну біржу, вона визнається одним із видів підприємств і, зокрема в питаннях реєстрації, порядку реєстрації, органу, який має реєструвати біржу, відсилає до Закону щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказане протиріччя, а воно полягає у тому, що чинне законодавство цю функцію відносить до Міністерства юстиції, має бути усунуто шляхом внесення змін до статті 3-ї Закону про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зокрема, вилучивши в частині 4-й цієї статті положення про те, що біржі підлягають реєстрації Міністерством юстиції.

Я хочу зауважити, що Міністерство юстиції не має, згідно його положенням і за логікою його сфер відповідальності, відповідати і здійснювати реєстрацію підприємств, це функція відповідного органу, який здійснює сьогодні цю, це забезпечення відповідної реєстрації.

Прошу підтримати законопроект. Він немає зауважень Головного науково-експертного управління і за умови, якщо комітет погодиться з цією пропозицією, прийняти його сьогодні за основу та в цілому, з огляду на відсутність зауважень. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Микола Васильович.

Співдоповідь Михайло Васильович Чечетов.

11:58:01

ЧЕЧЕТОВ М.В

Шановний Олександр Володимировичу, шановні народні депутати, Комітет з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва на засіданні 17 вересня 2008 року розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, реєстраційний номер 3068, поданий Кабінетом Міністрів України.

Метою зазначеного законопроекту є усунення неузгодженостей в законодавстві щодо державної реєстрації бірж, приведення у відповідність окремих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” до інших Законів України, що регулюють порядок державної реєстрації бірж, Господарський кодекс України, Закону України "Про товарну біржу”.

Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту від 10.09.2008 року визначило, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.

Під час обговорення законопроекту члени комітету погодилися з пропозицією уряду щодо виключення зі статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” слово „бірж” у зв'язку з тим, що законодавством не визначено особливостей щодо органу державної реєстрації бірж.

Враховуючи наведене, члени комітету прийняли рішення проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, реєстраційний номер 3068, внести на розгляд Верховної Ради України та пропонувати прийняти його за основу та в цілому як закон. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення.

Кармазін Юрій Анатолійович. З місця, будь ласка, мікрофон Кармазіна.

12:00:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна-Народна Самооборона", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я погоджуюся з міністром юстиції і з комітетом про те, що цей законопроект, оскільки він є зовсім малесенький, фактично, із чотирьох речень, ми маємо прийняти в цілому. В першому читанні і в цілому, бо мова йде тільки про вилучення одного слова – „бірж”. Ніяким законодавчим актам, які сьогодні регулюють діяльність, реєстрацію державних бірж це не заважає, бо сьогодні це регулює і Цивільний кодекс, і Господарський кодекс, і Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, і „Про товарну біржу”, і навіть „Про цінні папери та фондовий ринок”. Тому ніякої необхідності сьогодні існування в цьому законі цього слова немає. Я погоджуюся і прошу вас прийняти цей закон зразу в першому читанні і в цілому. Ніяких тут не може бути підводних течій по ньому. Не бачу. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Віталійович Плотніков. Будь ласка.

12:01:31

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, в принципі це абсолютно нормальне явище, коли Міністерство юстиції не буде реєструвати біржі. Це не є функція реєстрації бірж, але тут є єдине зауваження, що закон набирає чинності з дня його опублікування. Може все ж таки треба дати там термін для перереєстрації цих бірж, ну, не з дня опублікування. Можливо, по біржах там дещо відтермінувати цей час. Тому що з дня опублікування цього закону не встигнуть біржі раптово перереєструватися чи зняти там з реєстрації Міністерство юстиції. І ось єдине зауваження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в першому читанні проекту Закону „Про внесення зміни до статті 3 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Прошу визначатися.

12:02:40

За – 376

Рішення прийнято.

Пропозиція комітету і народних депутатів в обговоренні була про можливість прийняття цього проекту закону в цілому. Немає заперечень? Заперечень немає.

Ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Закону „Про внесення зміни до статті 3 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, реєстраційний №3068. Прошу голосувати.

12:03:22

За – 399

Закон ухвалено.

Оголошується до розгляду проект… ((Ш у м у з а л і)

Шановні народні депутати України, я вам хочу нагадати, що трошки більше години тому ви проголосували всі дружно, що сьогодні ми працюємо без перерви до 15-ої години. Це ваше рішення. Тому перерви сьогодні не буде.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав дітей. Реєстраційний номер 2409. Доповідає – міністр юстиції Оніщук Микола Васильович, будь ласка.

ОНІЩУК В.М.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Протягом 2006-2008 років Україна як держава підписала та ратифікувала низку міжнародних, зокрема європейських конвенцій, які стосуються захисту прав дітей. Це обумовило необхідність внесення відповідних змін до національного законодавства і саме з цього приводу уряд України розробив та вніс до парламенту пропозиції щодо внесення змін до ряду законів України, зокрема, Сімейного кодексу, Цивільно-процесуального кодексу та Закону України „Про охорону дітей”, які мають забезпечити виконання відповідних наших міжнародних зобов’язань в частині захисту прав дітей.

Про що йдеться? Зокрема змінами до Сімейного кодексу передбачено внесення змін до статті 157, 159 та 162, які стосуються гарантій щодо реалізації прав дитини на спілкування з батьками або з іншими родичами, які проживають окремо від дитини.

Що стосується змін до Цивільно-процесуального кодексу, зокрема статтею 27-1, то вона має врегламентувати особливості залучення дитини до розгляду справи, мається на увазі в судах, з метою дотримання її прав та врахування її інтересів.

Що стосується Закону про охорону дитинства, то йдеться, зокрема, про врегулювання такого поняття як контакт з дитиною. Ви знаєте, що це досить чутливі теми, пов’язані із взаєминами батьків, які мешкають як з дітьми, так і у випадку, коли вони не живуть разом із дітьми, але діти мають мати гарантоване право на контакт, тобто на спілкування з батьками, навіть у випадку розлучення та інших обставин, зокрема які виникають в житті та за рішеннями судів.

Прошу підтримати цей законопроект за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Співдоповідь Євгеній Іванович Суслов, будь ласка.

12:06:30

СУСЛОВ Є.І.

Шановні народні депутати! Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав дітей, реєстраційний № 2409, внесений Кабінетом Міністрів України від 18.04.2008 року.

Ще раз нагадую, що законопроектом пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу України, Закону України „Про охорону дитинства” задля приведення чинного законодавства України у відповідність із положенням міжнародних договорів України щодо забезпечення захисту дітей.

Комітет підтримує пропозицію Кабінету Міністрів України щодо забезпечення захисту прав дітей, зокрема на контакті дітей з батьками, забезпечення права дітей на зростання в сімейному оточенні, удосконалення системи судового захисту неповнолітніх на засадах впровадження окремо норм ювенальної юстиції, яка є поширеною в розвинених країнах світу.

Прийняття законопроекту за основу підтримує Комітет з питань охорони здоров’я та Головне науково-експертне управління. Висловлені ними зауваження можна врахувати при доопрацюванні законопроекту до другого читання.

Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що законопроект не має впливу на доходну і видаткову частину бюджету. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав дітей, внесений Кабінетом Міністрів України, за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгеній Іванович. Записуємося на обговорення. Народний депутат Князевич, будь ласка.

12:08:30

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, я думаю, що, в принципі, абсолютно показово те, що жоден із народних депутатів не записався проти обговорення цього законопроекту, тому я не думаю, що є навіть сенс детально когось в чомусь переконувати. Інша справа, що, мені здається, заборгували щодо вирішення цього питання. Але подивіться, коли цей законопроект був внесений до Верховної Ради і зареєстрований відповідно у нашому апараті, ще у квітні 2008 року. Уже скоро рік як ми так активно дбаючи на словах про дітей, про захист їх, у тому числі, безпечної в родинах і забезпечення їхніх прав в родинах, нічого не зробили впродовж того, щоб відповідно на виконання тих ратифікаційних міжнародних документів, які передбачали необхідність всіх внутрішньодержавних процедур, в тому числі, вдосконалення їх і в цій частині, на превеликий жаль, нас до всіх питань не потрібних речі доходили, а мені здається, до такого важливого, руки не дійшли. У першу чергу я хочу сказати, що, справді, врегулювання цього питання на рівні внесення змін до Сімейного кодексу теж в частині забезпечення прав дитини на те, щоб вона мала можливість бачитися зі всіма батьками, тобто з одним із батьків, навіть незалежно від того, що інший батько чи мати, чи хтось із членів сім’ї робить якісь певні перешкоди щодо цього є визначальним кроком, який підтримується, мені здається, в переважній більшості членів депутатського корпусу. Тому моя позиція однозначна, цей законопроект треба підтримувати і переконую всіх колег активно зголоситися проголосувати „за”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Зарубінський, будь ласка.

12:10:02

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, це той випадок, коли хочемо ми чи не хочемо, а маємо реалізувати свої зобов’язання. Фактично, Україна, правильно було сказано, підписала ряд міжнародних договорів. Відповідно до права, якщо Україна їх підписує, вона може впроваджувати це в своє законодавство.

Другий момент. Україна підписала декілька Конвенцій, там де предметом розгляду їх або об’єктом розгляду їх є права дитини, теж відповідно ми маємо це реалізувати. Але як завжди, як завжди, все робиться не дуже точно з юридичної і технічної точки зору. От я вам хочу навести два приклади, які, мені здається, треба нівелювати при розгляді до другого читання і голосування в цілому. Зміна є до Сімейного кодексу там, де мова йде, що, я цитую: „Розширення кола позивачів та місць куди має бути повернута дитина після незаконної зміни її місця проживання шляхом включення до нього установи, в якій проживала дитина”. Але тут мова має йти не тільки про установу, але й про заклади. Якщо ми не вписуємо цей термін в заклади, то цілий ряд прав дітей ми фактично нівелюємо чому, я навожу приклад.

От Закон України „Про реабілітацію інвалідів в Україні”, Закон України „Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування”. Там мова йде про заклади. Якщо ми залишаємо тільки установи, відповідно ми відрізаємо цілий ряд дітей, які теж потребують захисту.

І знову ж таки з точки зору чистоти законодавчого процесу. Отут є норма, яка пропонується в Закон про охорону дитинства (щодо заходів і гарантій забезпечення виконання рішень судів). Ну явно вона проситься щодо змін до Сімейного кодексу України. Треба подивитися. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Олександрович. Томенко Микола Володимирович.

12:12:18

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що тут треба відзначити добру роботу Міністерства юстиції, але при доопрацюванні до другого читання очевидно нам треба знайти тут баланс між тим, що ми приводимо українське законодавство до європейського законодавства, бо фактично ми українське законодавство співвідносимо передовсім з Європейською конвенцією про здійснення прав дітей з нашою українською практикою. Я маю на увазі, що очевидно треба було б залучити тих людей, які працюють в органах місцевої влади і Міністерства у справах сім’ї, молоді і спорту до того як практично здійснюються судові процеси в частині захисту прав дитини, скажімо, можливо, врегульовувати ті достатньо великі повноваження, які дитина отримує під час цього розгляду, врегульовувати з певного віку, а не загальнотеоретично, очевидно треба подумати, що зростають повноваження і відповідальність органів місцевої влади і самоврядування в цій частині. Тому між таким теоретичним підходом, який філігранно зроблено Міністерством юстиції, треба, щоб була практична частина.

Тому я теж висловлююсь за те, що є низка таких сумнівних, з точки зору української практики і можливості реалізувати це, особливо в судовому процесі на захист дитини норм. Тому, коли комітет буде готувати до другого читання, очевидно, варто було би провести таку дискусію, де крім, власне, правової частини була проаналізована практична частина, як це з реалізувати.

Тому моя пропозиція – підтримати в першому читанні. Комітету нашому профільному попрацювати активно при доопрацюванні до другого читання і тоді вже спільно підтримати цей законопроект, і виконати зобов’язання України і перед дітьми і перед європейською спільнотою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав дітей, реєстраційний номер 2409. Прошу голосувати.

12:14:38

За-378

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас відповідно до затвердженого розкладу засідання зараз мав би розглядатись проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння виробництву та використання біологічних видів палива. Але у зв’язку з тим, що суб’єкт законодавчої ініціативи відсутній в залі, є лист профільного комітету, який також просить перенести розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень.

Є заперечення у народних депутатів?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень про перенос? Переносимо на наступний пленарний тиждень.

Оголошується до розгляду проект Закону про газ (метан) вугільних родовищ. Реєстраційний номер 1123. Доповідає – Михайло Якович Волинець. Будь ласка.

12:15:48

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, шановні телеглядачі! Я хочу проінформувати наступне, що це питання видобутку газу (метану) із вугільних пластів і навколишніх порід ми намагалися розглянути протягом принаймні шести останніх років. Але кожного разу ми не могли прийняти остаточно цей закон, тому що він одного разу був розглянутий у першому читанні, потім завершилася каденція. Потім був розпущений парламент достроково і таке інше.

Але нагадаю наступне, що по газу метану Україна займає четверте місце у світі по його об’ємам запасів. Донбас – це своєрідний газовий Кувейт. Ми випереджаємо навіть Сполучені Штати Америки, де видобувається щорічно один мільярд сто мільйонів тон вугілля. Нас випереджають лише Китай, Росія і Канада по запасам цього газу.

І хочу сказати наступне, що у нас щорічно в атмосферу викидається більше 2 мільярдів метрів кубічних газу метану, це приблизно на 600 мільйонів доларів. Крім того, ми засмічуємо повітря і наносимо досить велику шкоду екології. У той же час використовується, утилізується шляхом дегазації всього 4 відсотки газу метану, який викидається, це приблизно 80 мільйонів кубічних метрів. Хочу сказати, що 87 відсотків наявних шахт в Україні, в Донецькій області, Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Волинській 87 відсотків шахт небезпечні по газовому фактору. Що це значить? Це значить те, що стримується продуктивність праці. Наприклад, після аварії у 2007 році на шахті Засядько спеціальна комісія контролює режим роботи шахти, у той час коли вони могли б видобувати на потужних пластах і маючи потужну техніку, могли б видобувати приблизно 8-9 тисяч тон щодоби. Вони видобувають всього 3 тисячі тон.

Але, наступне, ніяк не можна оцінити життя шахтарів, які масово гинуть на шахтах України. Якщо, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, Німеччини частота…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дуже важливе питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Якщо, наприклад, у Сполучених Штатах Америки частота травматизму складає 0,03, то у нас 3,27 на один мільйон видобутого вугілля. Крім того, вибухи щорічно приводять до того, що цілі шахти приходять в непригодний стан. Цілі гірничі вироботки, виробки. Ми втрачаєм робочі місця, знищується техніка, таке інше. Газ метан, він являється досить, грає досить негативну роль не тільки в самій екології, а він являється парниковим газом і в 21 раз перевищу по цьому фактору вуглекислий газ. Якби ми могли сьогодні отримувати по Кіотському протоколу компенсацію за утилізацію газу, то ми могли б на одну тисячу метрів кубічних отримати до 50 доларів.

Тому прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Записуємось на обговорення. Яворівський Володимир Олександрович.

12:19:21

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", місто Кіровоград.

Дуже приємно, що цей багатостраждальний законопроект нарешті ліг на наш законодавчий конвейєр. В Україні колосальні проблеми з цього приводу. Охопити всього просто за 2 хвилини не можливо. Але і наша боротьба за нашу енергетичну незалежність, це теж лежить у цьому законопроекті. Це і проблеми екологічні, які має Україна, лежать у цьому законопроекті. Це і інші речі. І оскільки я відповідальний за місто Кіровоград, яке фактично стоїть на уранових рудниках, і ми скільки років говоримо про те, що все-таки потрібно ці проблеми вирішувати і якось тих жителів міста Кіровограда, які живуть у цих місцях, їм потрібні якісь певні компенсації, певний соціальний захист. Звичайно, це колосальна проблема і треба проробити колосальну роботу, провести паспортизацію кожної буквальної квартири, заміряти в ній рівень її, скажімо там радіації. І тільки після цього уже вирішувати наступні кроки. Через те "Блок Юлії Тимошенко" сьогодні під час обговорення цього законопроекту на нашій фракції, одностайно його підтримав. Тут треба робити просто рішучі кроки, рішучий прорив для того, щоб використовувати цей газ метан, який ми маємо у Донбасі і не тільки у Донбасі, використовувати його як альтернативне паливо, як альтернативні запаси. То більше, що ми сьогодні маємо якесь дуже загадкове і, точніше, подвійне рішення щодо тієї проблеми острова Зміїний. Так, скажімо, я перечитав усі газети, так і не зрозумів, виграли ми чи програли, чи Румунія більше виграла, ніж ми.

Через те цей закон потрібно приймати. І ми віддамо, „Блок Юлії Тимошенко” віддасть їй всі голоси, навіть більше, ніж ми маємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

12:21:22

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановні колеги, є інтуїція або передбачення, що зараз за цей законопроект, безумовно, проголосує десь 360-380 депутатів.

Я розумію, що за нього треба голосувати, бо врешті-решт він вирішує ті питання, які постали перед Україною дуже серйозно. Мова йде про недостатню кількість енергії, яку ми виробляємо, яка є енергією поновлювального характеру.

Але чому я взяв тут слово? Не для того, щоб критикувати цей законопроект, все нормально. Але я боюся, щоб його не спіткала доля закону, який ми разом з вами десь, здається, 359 депутатів проголосували наприкінці вересня щодо зеленого тарифу так званого. Там, де ми давали можливість і стимулювали тим людям, які хочуть розвивати альтернативну енергетику, мати певний термін для того, щоб вони могли це зробити на пільгових умовах. Тоді ми визначили 10 днів. І я хочу нагадати своїм колегам і Михайлу Волинцю, що тоді в розділ альтернативних джерел енергії, які підпорядковуються і які можуть користуватися зеленим так званим тарифом входив і газ метан.

Але на сьогоднішній день я можу констатувати, що чиняться серйозні перепони, в тому числі і місцевою владою, до речі, і в Криму, для розвитку альтернативної енергетики. У даному випадку в Криму вітрової енергетики. Чому – зрозуміло. Очевидно не все вигідно робити у плані не державного, а свого власного інтересу.

Тому я думаю, що ми маємо проголосувати за цей законопроект. Тим більше, що для розвитку і використання енергії газу метану є вже законодавча база – Закон „Про зелений тариф”. Той, який ми разом з вами прийняли. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олег Олександрович. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект Закону про газ метан вугільних родовищ, реєстраційний номер 1123. Прошу визначатися.

12:23:48

За-257

Рішення прийнято.

Шановні колеги, при попередньому голосуванні у нас проголосований проект закону, в якому є певна неточність зараз хронологічна. Я попрошу з вашого дозволу Олександра Миколайовича Бондара, щоб ми зараз внесли деякі уточнення, що стосується моменту набрання чинності закону.

БОНДАР О.М.

Закон „Про оренду державного і комунального майна", що стосується книговидавництва, який ми проголосували в цілому, Кабінет Міністрів подав в 2 статті норму, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2009 року. Оскільки ми не маємо права заднім числом закони, щоб не було вето Президента, я пропоную внести поправку: „Набирає чинності з моменту опублікування”.

Я прошу всіх сконцентруватись і зараз проголосувати цю поправку, щоб й нас не було проблем. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у порядку 131 статті Регламенту Верховної Ради України уточнення до проекту закону, який стосується моменту набрання ним чинності. Я ставлю на голосування внесення уточнення: „Закон набуває чинності з моменту його опублікування”.

12:25:17

За-265

Уточнення внесено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, реєстраційний номер 2174. Доповідає – Сергій Борисович Тулуб, будь ласка.

12:25:56

ТУЛУБ С.Б.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Розвиток такої стратегічно важливої для держави галузі, як ядерна енергетика, неможливий без реалізації низки заходів соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.

Статтею 12 Закону України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” визначено, що населення територій, на яких розміщуються названі об'єкти, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності. Суть проблеми в тому, що діючому законодавстві сьогодні відсутні механізми реалізації положень статті 12 цього закону. Закріплення таких механізмів вимагає внесення змін до ядерного законодавства та деяких інших законів.

Варто зазначити, що у жовтні 2006 року прийнятим Законом „Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження”, номер 2325, деякі проблемні питання вдалося врегулювати. Але досі населенню реально скористатися законодавчо наділеними правами неможливо, оскільки не дано чітких визначень термінів, механізмів фінансування відповідних заходів. З огляду на вищезазначене нами внесено на ваш розгляд проект закону, який ми зараз розглядаємо.

По-перше, прийняття цього законопроекту дозволить вирішить проблему щодо джерела фінансування соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає на території зони спостереження, експлуатуючих організацій, ядерних установок, підприємств, які здійснюють будівництво таких установок та інших підприємств зазначеної сфери діяльності. Спеціальною нормою передбачається, що фінансування відповідних заходів здійснюватиметься із спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ТУЛУБ С.Б. … за рахунок коштів, що надходитимуть від відповідних підприємств, тобто один відсоток від обсягу коштів, отриманих від реалізації електроенергії.

Друге. Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України „Про електроенергетику”, встановивши тариф на електроенергію для населення, яке проживає в цій зоні, в розмірі 70 відсотків від рівня діючого тарифу.

Законопроект також створює чіткий механізм формування та умови використання коштів соціально-економічної компенсації. І використання коштів дає можливість для розширення напрямків соціально-економічної компенсації і фінансування спеціальної соціальної інфраструктури.

Реалізація цього закону не потребує витрачання бюджетних коштів. Законопроект поряд з зауваженнями, пропозиціями підтримано профільним міністерством – Мінпаливенерго, також розглянуто і підтримано на засіданні урядового Комітету з питань економічної політики. Отримано в цілому позитивний висновок Головного науково-експертного управління. Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки і відповідними комітетами Верховної Ради рекомендовано внести на розгляд парламенту для прийняття за основу.

Тому вас, колеги, підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Борисович.

Співдоповідь. Андрій Леонідович Деркач, будь ласка.

12:29:47

ДЕРКАЧ А.Л.

Шановні народні депутати, прийняття проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, обумовлений необхідністю законодавчого провадження механізму реалізації положень статті 12 Закону України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, який може забезпечити надійну основу для реалізації прав населення територій, на яких розміщуються ядерні установки, підприємства по видобуванню уранових руд, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами.

Згідно науково-експертного висновку від 15.04.2008 року законопроект може бути прийнятий у першому читанні з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на засіданні від 16.04.2008 року прийняв рішення внести законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами на розгляд Верховної Ради України для прийняття за основу.

Цей проект розроблявся на основі пропозицій НАК „Енергоатом”, Міністерства палива та енергетики, органів місцевого самоврядування, з урахуванням міжнародного досвіду та думки профспілок. Дієвий механізм реалізації, закладений в цьому законопроекті корелюється з ядерним законодавством та стратегією розвитку ПЕК до 2030 року.

Прохання підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення, будь ласка.

Стоян Олександр Миколайович.

12:31:45

СТОЯН О.М.

Оскільки мій колега Сухий живе в цій зоні, він краще знає цю проблему, прошу передати йому слово.

12:31:51

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, дійсно, для народних депутатів України, які в сесійній залі представляють Запорізьку область, ця проблематика є надзвичайно важливою, а особливо після Чорнобильської катастрофи. Стаття 12 базового закону, про якій йдеться мова в цьому законопроекті 2174, дійсно потребує своєї деталізації, а саме головне – механізму реалізації норм, які б сприяли соціальному захисту людей, котрі проживають в цих регіонах, в зонах спостереження підприємств, там, де є ядерні установки, в даному випадку я маю на увазі Запорізьку атомну електростанцію.

Але, шановні колеги, особливо з владних коаліційних фракцій, які взяли собі останнім часом моду апелювати до опозиції, ви при владі, ви подивіться. Що ви зробили в бюджеті. Найбільша, одна з найбільших в світі атомних електростанцій – Запорізька і ми чому почали процедуру будівництва спорудження мостів? Не дай боже, якоїсь ситуації нештатної на той берег до нас через мости Преображенського одна пробка КАМАЗу з піском і ніхто не доїде. Це створює нервозність, нервозну ситуацію в регіоні Запорізького міста Енергодара і в навколишніх містечках.

Тому я думаю, що коли ми розглядаємо проблематику соціального захисту людей, які проживають поблизу атомних електростанцій, які бачать цю атомну електростанцію, то ми повинні враховувати комплексний підхід і підходити до питань соціального захисту не тільки вузько, стосовно того, які потрібно розробити заходи щодо соціального захисту, а й широко стосовно того, яким чином і як влада, як уряд, як Кабінет Міністрів України розуміють цю проблематику. Мене, наприклад, найбільше тривожить те, що такі законопроекти вносяться в сесійний зал депутатами, не вносяться урядом.

Я не хочу критикувати уряд, але потрібно вносити законопроекти, які потрібні в умовах кризи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

12:33:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, мені здається, що це той законопроект, який вноситься членами опозиції, який об’єднає цей зал. Мені здається, що цей законопроект об’єднає нас в одному – в тому, що ми хочемо, щоб люди, які проживають біля цих підприємств, біля… з ризиком для населення на території зони і спостереження якраз захистить цих людей.

І той порядок фінансування, хоча тут є і деякі висловлюються сумніви, тому що передбачений спеціальний фонд Державного бюджету, який пропонується, і спеціальний державний фонд поводження з радіоактивними відходами формуються за рахунок майже однакових надходжень. І тут нам треба буде їх розмежувати в подальшому, при другому читанні.

Коли я вважаю, що абсолютно слушні пропозиції, в тому числі щодо того, що за електроенергію ці люди мають платити, які проживають в цій зоні, в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, 70 відсотків від рівня діючого тарифу для відповідної групи населення. І що це може застосовуватися тільки за місцем постійного проживання, щоб не було ніякого зловживання.

Тому, на мій погляд, це не протирічить тій урядовій програмі, яка внесена і тут у нас знаходиться без розгляду. Навпаки, у програмі передбачено, що треба надавати пільги населенню, яке проживає там. І я вважаю, що надзвичайно добре, що ми передбачаємо тут фінансування будівництва вітрових електростанцій, які вже кругом в усьому світі, а в нас поки що немає. І тут є цілі розміри надбавок, тому я буду просити вас голосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону „Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами”, реєстраційний №2174. Прошу голосувати.

12:36:41

За – 244

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення”, реєстраційний номер 3490. Доповідає – Володимир Степанович Малишев.

12:37:07

МАЛИШЕВ В.С.

Владимир Малышев, Партия регионов.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины, что побудило меня разработать данный законопроект? Ранее в республиках бывшего Советского Союза был свой размер мелкой кражи. До недавнего времени в Украине он составлял 51 гривну – три необлагаемых налогом минимума дохода граждан. Однако в 2003 году был принят Закон «О налогах с доходов физических лиц», согласно которому величина ущерба стала определяться понятием «налоговые социальные льготы». Она составляет 50 процентов одной минимальной заработной платы 605 гривен, предусмотренной законом на первое января отчетного налогового года. Таким образом необлагаемый минимум дохода граждан на 2009 год составляет 302 гривны 50 копеек. То есть деяние, совершенное с 1 января текущего года, считается уголовно наказуемым, если сумма ущерба составит более девяти… семьсот гривен 50 копеек.

Второго июня 2005 года Верховной Радой был принят закон о внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях, в соответствии с которым состоялась декриминализация мелкого хищения частного имущества. То есть, мелкая кража стала считаться похищением не только государственного, а и коллективного имущества, но и личного, повторяю. Это открыло зеленую улицу преступному миру, чтобы вор не сидел в тюрьме, можно совершить кражу у граждан на сумму 907 гривен 49 копеек. Огромный массив уголовных преступлений перешел категорию административных и, естественно, перестал отражаться в статистике преступности, что в свою очередь улучшило процент раскрываемости.

Кроме того, наши граждане лишились возможности компенсации за причиненный вред, поскольку в административном производстве государство обеспокоено лишь тем, как наказать правонарушителя, а защитой своих имущественных прав потерпевший должен заниматься самостоятельно...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Степанович, будь ласка завершуйте виступ.

МАЛИШЕВ В.С. ... оплачивая все судебные расходы и так далее.

Прежде всего этот закон больно ударил по малоимущим слоям населения. Например, если у обеспеченного гражданина украдут мобильный телефон стоимостью 900 гривен, то это для него мелкая неприятность. А если в сельской глубинке у пенсионера похитят какое-либо имущество на эту сумму, то это для него трагедия. Подтверждением этому являются многочисленные жалобы, которые поступают к нам в комитет не только от простых граждан, а от глав сельских районных рад. И они справедливы.

Дальше, вдумайтесь, согласно данным МВД и Генпрокуратуры по заявлениям граждан о кражах их личного имущества в 2008 году милицией было вынесено 400 тысяч отказных материалов. А если считать и латентную преступность, то все 800. И это все на основании существующего закона. Вдумайтесь, коллеги, вся Черновицкая область была обворована. Поэтому предлагаю диспозицию статьи 51 Кодекса Украины об административных правонарушениях изменить следующей редакцией, у вас есть по тексту. Основная цель этого закона после его принятия, статья 51 Административного кодекса, не будет применяться только при краже личного имущества граждан, то есть она будет действовать и работать прежде всего, в интересах малоимущих слоев населения.

Прошу принять данный законопроект в целом, так как миллионы наших граждан ждут его с нетерпением. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь Володимир Романович Мойсик.

12:41:16

МОЙСИК В.Р.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги!

Суть питання наступна, як доповів автор законопроекту, відповідальність за крадіжку чужого майна передбачена і Кримінальним кодексом України, і Кодексом про адміністративні правопорушення. До внесення змін до Закону „Про оподаткування доходів фізичних осіб” розкрадання, чи крадіжка чужого майна було дрібним, коли сума взятого не перевищувала 51 гривню.

З моменту ухвалення в 2003 і 2005 році змін відповідних, крадіжка, в тому числі і приватного майна, на суму менше, як 900 гривень, є не злочином, а адміністративно-караним проступком. Отже, автор пропонує повернутися до редакції статті 51 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка діяла до червня 20005 року.

І, шановні колеги, дійсно, крадіжка у підсобному сільському господарстві у бабусі усіх індиків десятьох тягне покарання у вигляді штрафу в 170, або 500 гривень, оскільки ці індики не коштують більше, як 900 гривень. Чи крадіжка теляти, поросяти і таке інше. То цим законом ми б стали на захист найбідніших верств, насамперед сільського населення. Тому комітет підтримав законопроект просить і вас його підтримати за основу і в цілому, як закон.

Головне науково-експертне управління поділяє стурбованість автора законопроекту цією проблемою, але бачить, що можливі і інші законодавчі виходи. Проте, їх ніхто не пропонує. Володимир Степанович Малишев запропонував прийнятний підхід. Я від імені комітету і фракції прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу.

Записуємося на обговорення. Олійник Святослав Васильович.

12:43:40

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, повністю хочу підтримати автора законопроекту колегу Малишева і колегу доповідача від комітету. Ідея абсолютно правильна. Це вже давній борг Верховної Ради. Ідея ще виникла у законодавчому втіленні в п’ятому скликанні. На жаль, через нестачу часу, ми не дійшли до вирішення цієї проблеми. І кожний депутат, який сьогодні працює в тому числі, у сільській місцевості в округах, знає актуальність цього питання. Якщо людина, трудова людина в селі, наприклад, вирощує худобу, вирощує свиню, а інший тунеядец дозволяє собі вкрасти це, то він сьогодні може це робити кожного дня. І дійсно, закон покликаний на те, щоб врятувати і захистити людину, яка дійсно малоімуща. Виникає абсурдна ситуація, коли є злочинець, є міліціонер і є потерпілий, але закон не дозволяє притягнути його до кримінальної відповідальності.

Головне експертне управління зосереджує увагу на тому, що є певні теоретичні проблеми. І так вони дійсно існують, тому що пропонується розділити у статусі захисту колективну форму власності і приватну. Але у той же час, ми провели консультації з представниками різних фракцій і думаємо, що є узгоджена думка, що можна підтримати комітет і цей закон прийняти в цілому, тому що є стаття 3 Конституції України, яка визнає, що захист особи є головним пріоритетом діяльності держави. Якщо вникнуть питання у подальшому, через профільний комітет ми можемо зняти спірні питання, які можуть бути теоретичного характеру, але історична ситуація вимагає якнайшвидшого прийняття цього закону, тому що про це просто кричать люди, які живуть в регіонах, особливо, які є малозабезпеченими.

Тому і від імені фракції „Блоку Юлії Тимошенко” пропоную прийняти цей закон, підтримати автора і за основу і в цілому так як це пропонує комітет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар’єв Володимир Ігорович.

12:45:41

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, як у нас завжди, мета правильна, форма викликає питання, щойно мій колега Олійник говорив про це. І тому, я вважаю, що цей закон нам треба ухвалювати, але ухвалювати в першому читанні з тим, щоб доробити його і довести до ума.

Чесно кажучи, з одного боку це, прийняття такого закону воно виглядає слушним і доречним. Але, знаєте, от я казали, що украв гуску - в тюрму, украв шахту – в парламент. І тому нам треба, з іншого боку, подивитися знову ж таки на розміри тих речей, які пропонуються, бо знову ж таки у нас тюрми зараз почнуть забиватися людьми, які десь там поцупив курку, яка гуляла на вулиці і це те ж призведе до того, що у нас пів країни стане кримінальними злочинцями. І, повірте, що тут в залі багато сидить тих, хто крав не гуски і гусей і курей, а вкрав величезні підприємства і заробив на людях мільйони доларів нечесним шляхом. Так давайте хоча б доробимо цей законопроект, щоб не знущатися над людьми. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо кваліфікації злочинів та правопорушень), реєстраційний номер 3490. Прошу голосувати.

12:47:37

За-411

Шановні колеги, профільний комітет пропонує прийняти в цілому цей проект. Під час, під час обговорення народний депутат Ар’єв висловив заперечення, є заперечення ще і в інших народних депутатів по кількості піднятих рук я розумію, що немає потреби відкривати обговорення чому не можна ставити його на голосування в цілому, оскільки дуже багато підняли зразу руки, що не можна.

Ми прийняли рішення. Законопроект ухвалений у першому читанні. Я прошу профільний комітет попрацювати з усіма народними депутатами, які будуть вносити свої пропозиції, а також з Головним юридичним управлінням, яке також висловило певні застереження в частині розмежування кримінально-адміністративної відповідальності, щоб він був якісно підготовлений до другого читання.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель). Реєстраційний номер 1267. Доповідає – Юрій Романович Мірошниченко.

12:48:56

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги, шановні виборці! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Законопроект 1267 стосується врегулювання відповідальності за незаконний посів та вирощування маку та конопель, снотворного маку та конопель. В чому була необхідність ухвалення такого закону? Справа в тому, що я особисто, так само, як і мої колеги з фракції Партії регіонів, системно працюємо з певними професійними середовищами. Цей закон виходить з практики застосування двох норм Адміністративного кодексу і Кримінального кодексу. Справа в тому, що диспозиція в цих статтях, зокрема 106 частина друга Адміністративного і 310 стаття Кримінального кодексу ідентична, а саме: незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель тягне за собою адміністративну відповідальність і те саме в Кримінальному кодексі – тягне за собою кримінальну відповідальність. Ніяких додаткових критеріїв, як визначитися де межа адміністративного правопорушення, проступку, а де є кримінальний злочин. І відповідно судді звертаються до нас, зокрема до мене і говорять: „Шановні депутати, врегулюйте, дайте нам механізм, щоб ми могли відрізнити, де адміністративний, а де кримінальний злочин”.

Що пропонуємо ми? Теж виходячи з пропозицій, які вносяться судді. Штрафи залишити за адміністративними правопорушеннями, а обмеження волі або, скажімо так, арешт – це кримінальна. Є певна дискусія. Враховуючи, що ми встановили, по-перше, ці критерії, скільки має бути рослин і яка буде відповідальність. До ста рослин – це адміністративна відповідальність, 100-500 – кримінальна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Юрій Романович.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. І відповідно до цього ми ухвалюємо рішення. Якщо це буде адміністративна відповідальність, то ми пропонуємо збільшити штраф до 100 неоподаткованих мінімумів. Тут можна дискутувати, можна збільшувати, можна зменшувати в залежності від того, яку небезпеку зараз в умовах кризи, в умовах безладу повного, коли люди зневірені, складає саме це правопорушення. Або арешт, позбавлення волі ми залишаємо так, як воно було і передбачено Кримінальним кодексом.

Шановні колеги, для того, щоб провести дискусію з приводу доцільності покарання, я пропоную ухвалити так, як підготував проект постанови комітет профільний у першому читанні, обговорити і тоді вже у другому ухвалювати. Дякую за підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Романович.

Співдоповідь: Малишев Володимир Степанович. Будь ласка.

12:52:13

МАЛИШЕВ В.С.

Спасибо, Александр Владимирович.

На нашем комитете данный законопроект был рассмотрен. Им предлагается внести изменения в Кодекс Украины об административных правонарушениях, в Уголовный кодекс с целью урегулирования ответственности за нарушение порядка оборота наркотических средств, в частности за незаконный посев или выращивание снотворного мака или конопли. Принятие закона позволит избежать разногласия при квалификации действий незаконного посева или выращивание снотворного мака в соответствии с УК и Кодексом Украины об административных правонарушениях.

Мы данный законопроект комитет поддерживает в первом чтении, также как и поддерживает его Главное научно-экспертное управление. Просим поддержать решение комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка. Записуємось на обговорення. Кармазін Юрій Анатолійович.

12:53:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Внесення змін до кримінальних... до Кримінального кодекса, до Кодексу про адміністративні правопорушення - це дуже тонкий механізм. Попередній закон ми розглядали. І ми допустили і могли допустити до того, що фактично за вкрадення оцієї ручки треба було порушувати кримінальну справу, проводити слідство і садити когось в тюрму чи не садити в тюрму. Це я до того, на скільки важливо розуміти, які наслідки можуть бути від скасування там чи нескасування. І це до того, що нормальна межа має бути. Бо те, що сьогодні Міністерство внутрішніх справ не тормозить, не тормошить депутатів, і це не робить Генеральна прокуратура, коли крадуть до 900 гривень, це є ненормально! Бо на 900 гривень можна півсільського господарства винести сьогодні. Але і тут зараз в цьому проекті пропонується нашим колегою Юрієм Мірошніченком, якого я, безумовно, дуже поважаю, рахувати нам кількість рослин. До ста рослин порахували – адміністративна відповідальність, більша ста рослин – значить буде кримінальна відповідальність. А може ще по вазі, по росту цих рослин будемо міряти? Скільки вони займають, до метра, після метра і так далі? Очевидно, що ні, очевидно, що це не зовсім той критерій, який потрібен. Мені щиро подобається намагання Мірошніченка якось розмежувати ці речі. Але, повірте мені, що так, як записано в Кримінальному кодексі, там написано: „Незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель”, тобто має бути передбачено. Але біда в тому, що точно так же записано і в Адміністративному кодексі. І ми маємо вибрати, яким шляхом іти. Для того, щоб взагалі почати рухатися, давайте приймемо у першому читанні. Але ще раз каже, що рахувати, це є повна дурниця, рахувати рослини...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Я запропоную.

Тому я прошу, приймемо у першому читанні, а потім ми запропонуємо вихід, щоб розпочати рухатися у цьому напрямку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко Валерій Володимирович.

12:56:00

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, по-перше, хотів подякувати авторові законопроекту, що він вдався до врегулювання такої складної сфери.

По-друге, звичайно, нам потрібно більш системно підійти до реформування кримінального законодавства і судочинства. Адже на сьогоднішній день постає питання про декриміналізацію сьогодні Кримінального кодексу. І в певній мірі можна говорити, що нам потрібно доопрацювати цей законопроект через те, що я повністю погоджуюся із висновком Науково-експертного управління, що, напевно, такий вид покарання як штраф не потрібно викидувати з Кримінального кодексу і потрібно, щоб він був, адже ми таким чином залишаємо лише обмеження свободи для людей.

Більше того, звичайно, треба більш зважено підійти до штрафних санкцій, адже на сьогоднішній день в Адміністративному кодексі може з’явитися санкція, яка буде перевищувати санкції Кримінального кодексу.

Тому в цілому проект, вважаю, що потрібно нам підтримати автора законопроекту. Крім того, потрібно, напевно, вже в парламенті створити робочу групу, яка б зайнялася серйозно питаннями декриміналізації Кримінального кодексу. Адже на сьогоднішній день у нас є єдина проблема – те, що Кримінальний кодекс не відповідає дійсності і дуже багато правопорушень, за які люди потім несуть відповідальність, призводить до обмеження права, обмеження свободи пересування. Думаю, що це не є вірним. І сподіваюся, що всі депутати до цього прийдуть у більш робочій обстановці без блокування парламенту, а саме тільки праця сьогодні може покращити наше законодавство.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про ухвалення у першому читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель. Реєстраційний номер 1267.

Прошу голосувати.

12:58:15

За-355

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про освіту осіб, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (спеціальну освіту), реєстраційний номер 1270. Доповідає – Катерина Семенівна Самойлик.

12:58:37

САМОЙЛИК К.С. Дякую.

Шановні колеги, ви знаєте, що внаслідок ускладнення екологічних, соціально-економічних обставин і не тільки їх, а можна сказати і політичних, чисельність інвалідів за останні 10 років збільшилася, і вона становить майже 3 мільйона чоловік, що вже більше 5 відсотків від загальної чисельності населення. З них, звичайно, значна кількість – це діти, які потребують навчання або у дошкільних установах, або загально-середньої освіти.

Що пропонується законопроектом? Зразу хочу сказати, законопроект почав розроблятися ще у 2001 році. Потім не був він прийнятий у 2004 році. Колега Шаров і Бауер також внесли цей законопроект, і ми його прийняли у першому читанні. До другого читання були внесені зміни всіма народними депутатами України. Ми створили робочу групу, куди включили і Міністерство охорони здоров’я, і галузеві академії, і практиків і таке інше. І вже з врахуванням тих зауважень ми опрацювали закон до другого читання. Але відбулося те, що відбулося, на превеликий жаль, закінчила роботу минула каденція достроково, і цей закон у другому читанні не був прийнятий. І зараз той закон, що пропонується вам розглянути у першому читанні, практично це є редакція другого читання, але приймає його Верховна Рада України нового скликання.

Цей закон дійсно необхідний. У нас єсть поодинокі, окремі законопроекті, але у нас немає такого, як би могли сказати, узагальнюючого базового закону про спеціальну освіту.

І тому, звичайно, ми пропонували цей законопроект прийняти. Але зразу хочу сказати, прийняття його треба і строк, терміни введення треба відтермінувати, тому що вже пройшли роки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

САМОЙЛИК К.С. … і враховуючи, дійсно, дуже складну кризову ситуацію, я зразу запропонувала б, коли будемо приймати законопроект, щоб терміни ми змінили, зсунувши їх практично на два роки, тому що вони потребують додаткових і фінансових витрат, і підготовки кадрів, і деяку навіть реформацію і в системі спеціальної освіти, і в системі загальної освіти, тому що це будуть і окремі класи виправлення, це буде і індивідуальна робота, і таке інше.

Я просила б вас прийняти все-таки в першому читанні, зважаючи на те, що не дивлячись на те, що Міністерство базове – освіти і науки за прийняття у першому читанні і як закон України, також Міністерство молоді та сім'ї, але інші міністерства та науково-експертне наше управління має зауваження. Іноді вони носять такі терміни - треба відправити і таке інше. І тому я б просила вас цей законопроект, який вкрай необхідний майже трьом мільйонам населення України, прийняти в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Семенівна.

Записуємося на обговорення. Шевчук Сергій Володимирович.

13:02:20

ШЕВЧУК С.В. Дякую.

Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Ну безумовно, наш депутатський корпус, очевидно, проголосує за ідею цього законопроекту, оскільки ніхто не може бути байдужим до потреб молодих людей, які мають певні вади фізичного чи психічного здоров'я. Я би не хотів зупинятися на отакому моральному аспекті, а висловитись з приводу фінансових затрат. Як нам дехто каже: в період кризи не варто робити фінансові витрати.

Дійсно, будуть певні затрати додаткові на окремі класи, на спеціальне навчання, на індивідуальну роботу, на інтернет-програми, по яких будуть вчитися ці діти. Але є непрямі здобутки після прийняття цього законопроекту – це більш повна соціальна адаптація, трудове навчання, а це означає зменшення інвалідізації таких людей, це означає вивільнення їхніх батьків від догляду, що також вносить значний позитивний вплив для нашої держави.

Тому в підсумку: безумовно, „Блок Юлії Тимошенко” підтримує цей законопроект, ми вважаємо, що його треба приймати, вдосконалювати. І будемо голосувати „за”. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович, будь ласка.

13:03:49

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, є простою і досконалою істиною, що Конституція надає всім громадянам право на освіту і на розвиток відповідно до можливостей цієї людини. Я думаю, що це та аксіома, яка не потребує ні критеріїв людяності, моралі, якоїсь навіть дискусії. Більше того, сьогодні як ніколи стоїть питання повноцінної інтеграції людей – до речі, вони не люблять, щоб їх називали інвалідами, і правильно це роблять – людей з обмеженими можливостями, тільки обмежене в можливості повноцінне суспільство.

І тому мої зауваження присвячені не тому, що вилучити і щось замінити. Я би подумав, що все-таки, поважаючи Науково-експертне управління, але в даному випадку треба зважити не на його думку щодо відправити на доопрацювання, з кінцями, як то кажуть, цей законопроект. Ми можемо його сьогодні прийняти за основу, а от деякі речі, в тому числі і автору - суб’єкту законодавчої ініціативи я хотів би попросити, щоб при підготовці до другого читання були враховані. Зокрема ці діти часто хворіють, часто вони перебувають в лікувально-профілактичних закладах. І, можливо, якщо б встановити норму: якщо вони перебувають більше ніж 21 день, тобто систему освіти зробити для них безперервною, тобто передбачити можливість в індивідуальному порядку їх освіти під час цих захво…, під час того, коли вони в лікарняних закладах перебувають. Вони не ж не один рік бувають по 21, це перший момент.

Другий момент, очевидно, коли мова йде про можливість їх індивідуально навчатися за місцем проживання, можна було б передбачити певний перелік захворювань, який дозволяє. От тут може виникнути колізія, коли просто батьки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Олег Олександрович.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. …ни будуть наполягати лише на тому, що вони в дома були, коли, в принципі, вони можуть відвідувати. Я би попросив о ці два моменти. В мене ще інше, я не можу більше забирати час, використати при підготовці його до другого читання за основу в першому читанні варто приймати. Дякую. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас зараз є дещо нештатна ситуація, оскільки ми працюємо за скороченою процедурою, у нас співдоповідач від комітету відсутній. Ви побачили, що непередбачена була співдоповідь. Але є голова комітету, який просить дати можливість йому висловитись стосовно цього проекту закону. Оскільки я, відповідно до Регламенту не маю таких повноважень - самостійно вирішувати це питання, я хочу вас запитати: чи будуть заперечення, щоб надати слово голові профільного комітету в зв’язку із відсутністю доповідача, щоб він висловив свою точку зору? (Ш у м у з а л і) Нема заперечень? Немає заперечень. Будь ласка, депутат Сушкевич.

13:07:06

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Олександр Володимирович, дякую, шановні колеги, ну, і дякую шановній Катерині Семенівні за те, що вона долучилася до цієї роботи. Але, шановні колеги, шановний автор законопроекту і профільний комітет по освіті, хочу сказати, що в мене дуже складне відчуття по цьому законопроекту.

Справа в тому, що ми до цих пір не почали реальний процес забезпечення інваліді…, права інвалідів до освіти. Але реально, реально цей законопроект, він все-таки досить суперечливий і проблемний. Проблемний в тому варіанті, що він часто не кореспондується з діючим законодавством про освіту, проблемний в назві законопроекту. Тому що сьогодні інвалідам не потрібно спеціальна освіта. Сьогодні інвалідам потрібна просто освіта. В законопроекті сказано, наприклад, безперешкодні умови доступу називаються „спеціальними умовами”. Не можна сьогодні говорити про спеціальні умови, сьогодні школа повинна бути доступна, як і інші учбові заклади, для інвалідів України і дітей з інвалідністю.

Я хочу нагадати, що ми підписали Конвенцію про права інвалідів Організації об’єднаних націй, яка сьогодні вимагає від нас відповідності нашого законодавства тим загальновідомим світовим нормам, пов’язаним із доступністю права інвалідів і дітей-інвалідів на освіту.

Хочу сказати, що сьогодні повністю у законопроекті немає питань, пов’язаних із дошкільною освітою, сьогодні пропущений цілий напрямок, пов’язаних із інтернатними закладами, де є дуже багато інвалідів, дітей-інвалідів, по яким також треба організовувати і вирішувати ці питання.

Я міг би ще раз зробити великий перелік питань, які сьогодні є проблемними в законопроекті, але, говорячи термінологією одного з наших колег, який сказав сьогодні, що треба почати рухатися, вважаю, що варто підтримати …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

13:09:19

СУШКЕВИЧ В.М.

Варто підтримати цей законопроект у першому читанні.

Єдине прохання, Олександре Володимировичу, до вас особисто, щоб все-таки по цьому законопроекту повинні бути два профільні комітети: той комітет, який займається інвалідами і той комітет, який займається освітою, тому що все-таки при опрацюванні до другого читання… це дуже серйозне доопрацювання. Зверніть увагу на висновки юридичного… науково-експертного управління, вони також про це говорять.

Тому у мене прохання підтримати цей закон у першому читанні і дуже серйозно попрацювати у другому читанні, включаючи назву законопроекту.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Право має ще Петро Цибенко, фракція комуністів.

13:10:01

ЦИБЕНКО П.С. Дякую.

Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Перше, що я хочу зробити, це подякувати своїй колезі Катерині Семенівні за внесення цього законопроекту. Уже той факт, що вона назвала кілька законопроектів, які були раніше, але не дійшли до прийняття їх у якості законів, свідчить про те, що справді ця проблема існує, і депутати намагаються її вирішити. Треба сказати, що справді треба створювати певну систему для людей, які мають окрему ситуацію життєву щодо освіти. Це надзвичайно важливо. Можна висловлювати застереження, зауваження щодо того, що щось там не враховано, але справді треба просуватися в цьому напрямку. І я хотів би, користуючись тим, що тут присутній представник Міністерства освіти, висловити одне зауваження на адресу цього міністерства. Справа в тому, що коли в Комітеті у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів ми розглядали законопроекти, в тому числі комплексні законопроекти, які стосувалися життя і діяльності інвалідів і які торкалися проблеми освіти, на превеликий жаль, ми часто висловлювали зауваження, прохання до Міністерства освіти і науки з тим, щоби розпочати цей процес створення системи освіти для цих людей, бо, на жаль, дуже часто Міністерство освіти і науки стоїть осторонь цих проблем. Я в якості прикладу можу навести таке, що мені доводилося неодноразово брати участь в конференціях, які проводив університет „Україна”, куди запрошували представників різних відомств, які мають відношення до інвалідів, приходили представники громадських організацій інвалідів, Фонду соціального захисту інвалідів, Міністерства праці та соціальної політики і дуже часто на цих заходах не було представника Міністерства освіти. Це прикро. І тому фракція Компартії України підтримує цей документ і треба рухатися в цьому напрямку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Томенко Микола Володимирович.

13:12:21

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я кілька тез по ходу дискусії. Я підтримав би тут Валерія Сушкевича. Ми з Юрієм Кармазіним обговорювали, що ми стратегічно вже визріли до розуміння того, що в нас якісна, доступна освіта повинна бути одна для всіх. Ми не можемо робити, що в нас є школи для здорових і якісь спеціальні школи для інвалідів. Ну, це ненормально. Ми ж європейська країна. Тому якусь спеціальну систему придумувати, спеціальних вчителів, я перепрошую, спеціальний департамент міністерства на півмільярда гривень зараз закласти, ну, хіба це правильний підхід? Тобто, ми мусимо діяти в той спосіб, щоб ті діти, які потрапляють в заклади, знали, що держава дає їм таку ж саму освіту і забезпечить їх потім вищою освітою і працею на рівних умовах.

Я нещодавно був в Тернополі в такому спеціальному закладі, де, слава Богу, обласна рада думає про такий заклад і допомагає, де спілкувався з вчителями, які дійсно говорять, що головне завдання їм – забезпечити якість освіти для цих дітей.

Тому ідею я теж підтримую, але переконаний, що треба зробити наступним чином. Це не повинен бути спеціальний закон, це повинен бути розділ в Законі „Про освіту”, бо це єдині стандарти освітні. В цьому розділі про цей напрямок передбачити, як ми готуємо професійного вчителя для такої категорії, бо це треба вміти спілкуватись з такими дітьми, як ми підсилюємо, допомагаємо сьогодні тим закладам. А створювати спеціальні центри, спеціальні департаменти міністерства, я вважаю, це недоцільно. Не тому що ми гроші економимо, а тому що це певна, я вважаю зневага до цих людей.

Тому я підтримую ідею, але вважаю, що між першим і другим читанням, дійсно, як мінімум, три комітети: охорони здоров’я по пенсіонерам, освіти, - і повинні працювати міністерства і приймати в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.

Шановні колеги, я хочу сказати кілька слів з цього приводу, оскільки Микола Володимирович, правильно сказав, що ми маємо забезпечувати нормальний рівень освіти для всіх, але при цьому ми не повинні забувати, що існує проблема з певними вадами і для незрячої люди вчитися разом і з зрячими складно, так само як і тих, хто не має слуху, не може говорити. Тому все має буди диференційовано, і тому буде, дійсно, прохання до профільних комітетів уважно подивитись можливості вдосконалення цього проекту з тим, щоб всі громадяни України мали доступ до якісної освіти.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про освіту осіб, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Реєстраційний номер 1270. Прошу підтримати.

13:15:36

За-408

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", реєстраційний № 1043-2. Доповідає – Олег Олександрович Зарубінський.

13:16:02

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Проведення будь-якої політики, яка безпосередньо зачіпає інтереси громадян, а особливо демографічної політики, крім всього іншого вимагає від державних органів здійснювати не просто пов’язані між собою заходи системні, але і обґрунтовувати їх в зрозумілій для більшості населення формі. Так, запроваджене в квітні 2008 року суттєве зростання виплат при народженні дитини мало перед собою цілком обґрунтовану мету – зростання народжуваності. Але через відсутність якраз системності в підході мета остаточно не була досягнута, хоча дійсно багато було в цьому напрямку зроблено. І, насамперед, через неодноразові зміни і причому як в розмірі, так і порядку виплати як на рівні законів, так і на рівні підзаконних актів.

Що пропонується? Моїм законопроектом, автором якого я є, я пропоную розділити допомогу при народженні на дві складових. Раніше вона так називалася і називається „при народженні” на дві складових, що більшою мірою відповідало б дійсності та не вводило в оману батьків. Тобто безпосередньо на допомогу при народженні, яка виплачувалася одномоментно та на допомогу на виховання, яка б сплачувалася протягом року-трьох, диференційовано від кількості дітей в сім’ї, причому не зменшуючи того рівня виплат, що передбачено на сьогодні.

Крім того, одним з визначальних чинників правової політики держави має виступати і відповідним соціально-економічним умовам. Тобто мова йде про врахування інфляційних процесів, які вимагають постійної зміни прожиткового рівня. Тобто доцільним, на наш погляд, є застосування в законі суми виплат не у розмірах в гривні абсолютних, а в показниках, які постійно індексуються. І на наш погляд, прийняття цього закону дозволить перетворити цю допомогу якраз в реальний фактор демографічної політики, тобто створить передумови для реалізації повноцінної...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Створить умови для реалізації повноцінної демографічної політики, яка полягатиме не лише у стимулюванні народжуваності, але й в більшому – у забезпеченні суспільства повноцінними членами, яких виховали, а не тільки народили.

Прошу у першому читанні прийняти цей законопроект. Ті моменти, які будуть висловлені, врахуємо при підготовці до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Олександрович.

Катерина Євгенівна Лук’янова, співдоповідь.

13:18:51

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановні колеги, комітет підтримує позицію уніфікувати порядок визначення розміру допомоги при народженні дитини на основі використання величини прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Законопроект підтримують Комітети з питань правової політики, охорони здоров’я, Головне науково-експертне управління. Але при цьому необхідно зауважити наступне, прожитковий мінімум для дітей віком до шести років встановлений у розмірі 557 гривень. Результати проведених розрахунків свідчать, якщо одноразова виплата, по законопроекту допомога при народженні збільшується у порівнянні із сумою, яка виплачується зараз, то сума, яку виплачують рівними частинами, у законопроекті це допомога на виховання дитини, зменшується.

Також зменшується сума загальної допомоги, яка виплачується при народженні першої і третьої дитини, це необхідно врахувати, щоб відповідно до статті 22 Конституції України не допустити звуження існуючих прав громадян.

Також хочу привернути вашу увагу, що Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що законопроект є таким, що має вплив на видаткову частину бюджету, збільшуючи її і може бути прийнятий за умови, якщо його норми вступлять в дію не раніше першого січня 2010 року.

Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення, будь ласка.

Народний депутат Мовчан.

13:20:27

МОВЧАН П.М.

Дякую, Олександре.

Шановні колеги, безперечно цей законопроект належить до того переліку законопроектів, які стосуються нашого майбутнього. І зрозуміла річ, що, незважаючи на всі ті застереження, які зробило Експертне управління наше, я вважаю, за доцільне його сьогодні підтримати і фракція Юлії Тимошенко буде підтримувати цей законопроект, тому що він належить до першочергових, які потрібно сьогодні приймати, незважаючи на всі економічні проблеми, які є в нашій державі, йдеться про дітей, захист дітей – це передусім завтрашнього нашого і тут все треба віддавати, як кажуть, останню дрібку солі для того, щоб ми могли думати про те, що завтрашнє покоління буде здоровим, воно буде забезпеченими і гарантованим. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

13:21:39

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, законопроект 1043-2 вноситься українською владою, представником правлячої коаліції. Це втілює в мене якусь надію, що цей законопроект буде прийнятий і буде працювати. І можна було би кричати „Ура!”, аплодувати і дуже з того всього тішитися якби... Якби не виникало таке цікаве питання, шановні колеги, ви знаєте звідки беруться кошти і звідки взялися кошти після Майдану на проголошену Ющенком тезу: „Множтеся, розмножайтеся, беріть гроші, тіштеся”. Фонд соціального страхування при тимчасовій втраті працездатності, народження і поховання. Тоді оті 700 мільйонів гривень ледь не поховали цей фонд, він і зараз ледь-ледь животіє, але я не про це.

Я обома руками за те, аби цей закон запрацював і я за нього голосувати буду, але я хочу сказати вам про інше, коли ж ми вкінці-кінців в цьому сесійному залі перестанемо собачитися, згадувати ЄЕСУ і інші прізвища, а почнемо говорити про те, що нам потрібне.

Шановні колеги, сьогодні падіння загальних обсягів промислового виробництва робить взагалі неможливим відрахування в тому обсязі, що нам потрібно для соціальних фондів і наповнення коштами. Я не кажу про Пенсійний фонд, там вже починається катастрофа.

І ще одне. Можливість отримати доступну медичну допомогу для наших дітей. Вона така є? Ви подивіться, що чудить мер Києва. Які платні послуги при захворюванні дітей?! Одною рукою він нібито бідним роздає гроші, а другою рукою їх збирає.

І ще одне. Я би вам прочитав одну цифру, недавно її побачив, харчування в місяць. Для дитини потрібно в місяць... 45 кілограм м’яса, 13 кілограм риби. Я вам хочу нагадати, що військовополонені в 1941 році отримували 2 кілограма м’яса. За прожитковим мінімумом в Україні – це 300 грам м’яса в місяць.

Шановні колеги…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Будь ласка.

СУХИЙ Я.М. Або ми до таких питань соціального захисту будемо підходити комплексно, або мені дуже шкода це казати, але сьогодні піар навколо кризи, масштаби піару навколо кризи перевищують наші зусилля спільні по подоланню кризи і весь наш потенціал потужний такий, куди іде? В свистки якісь. Давайте попросимо уряд, давайте Президента нехай внесуть в кінці-кінців комплекс законопроектів по недопущенню кризових явищ.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.

Шановні колеги, Володимир Романович, вибачте, будь ласка, я маю запитати сесійний зал чи є у нас необхідність послухати представника Кабінету Міністрів. Є така необхідність? Я знаю, що за скороченою процедурою не передбачено. Якщо немає заперечень у народних депутатів, тоді я запрошую до слова заступника міністра… (Ш у м у з а л і) Що? Заперечуєте.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про надання слова представнику Кабінету Міністрів. Будь ласка, визначаємось.

13:25:20

За-133

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо виплат при народженні та на виховання дитини) (реєстраційний номер 1043/2). Прошу визначатися.

13:25:53

За-413

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про заходи щодо забезпечення державної підтримки санаторно-курортних закладів, в яких лікуються та проходять реабілітацію інваліди (реєстраційний номер 3324).

Доповідає: Сушкевич Валерій Михайлович.

13:26:23

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Олександр Володимирович.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Постанови Верховної Ради про заходи щодо забезпечення державної підтримки санаторно-курортних закладів, в яких оздоровлюються інваліди.

Варто зазначити, що ця постанова вийшла із фактично авторства Володимира Михайловича Литвина, який запропонував відповідну Постанову про заходи щодо державної підтримки спеціалізованого спинального санаторію імені Бурденка в Криму. Дякуючи і автору Володимиру Михайловичу Литвину, і профільному Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, народилася постанова, яка більш широко і системно опрацьовує питання, пов’язані із спинальними інвалідами і іншими інвалідами, які потребують санаторно-курортної підтримки.

Хочу сказати, що відповідно до цього постановою передбачається першим пунктом прискорити те, що у 2003 році не було зроблено, а саме: прискорити розробку і прийняття проекту Державної програми розвитку санаторно-курортної галузі. І пропонується її тепер вже відповідно до цього часу розглянути і прийняти її до 1 березня і подати на розгляд і затвердження Верховної Ради.

Крім того, значить, акцентується увага у постанові, що головні два профільних санаторії: санаторій імені Бурденка, „Слав”янський”, вони належать „Укрпрофоздоровниці”. Тобто реальна фінансова підтримка і державна підтримка цих санаторіїв має специфічний варіант. І вона може бути реалізована тільки таким чином, щоб була закуплена відповідна кількість путівок. При цьому ця постанова розглядає питання знову ж системно відносно того, щоб подумати, як опрацювати державі разом з профспілками систему уваги і підтримки санаторно-курортних закладів, які стосуються оздоровлення і підтримки інвалідів у варіанті саме належності цих санаторіїв до профспілок. Це питання пропонується розглянути відповідним чином в постанові і також указані…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СУШКЕВИЧ В.М. Строки стосовно того, щоб забезпечити системне вирішення цього питання. Крім того, шановні колеги, на жаль, процедура, діюча процедура закупівлі путівок, вона складена таким чином, що фактично перший квартал санаторні заклади, в яких, потребують допомогу інвалідів, вони простоюють, бо йде процедура закупівлі. Вона йде 2-2,5 місяці. Фактично санаторії просто стоять. Постанова передбачає, щоб був спеціально розроблений механізм таким чином, щоб все-таки санаторії, які потрібні інвалідам України, особливо спинальним хворим, які сьогодні в критичному стані знаходяться, все-таки вирішити так, щоб вона була спрощена. І це відповідним чином опрацьовується цією постановою. Тому вона надзвичайно актуальна і в цьому році особливо.

Ну, і останнє я хочу сказати, що в постанові були передбачені дати, які були минулорічні. Тому у пункті четвертому проекту кінцеву дату треба поставити – замість 1 січня 2009 року – до 1 квітня 2009 року. В тому числі аналогічно в пункті 3 проекту, де зобов’язується уряд доручити Мінекономіки і Міністерству праці розробити спрощений механізм закупівлі путівок, дату сьогодні пропонується поставити – до 1 березня 2009 року.

І останнє, шановні колеги. Я хочу звернутись в контексті того, що торкається спинальних інвалідів. Є 15-та лікарня в Донецькій області. Я хочу звернутись до Мінохорони здоров’я і Донецької облдержадміністрації, це єдина лікарня для спинальних хворих в Україні, яка профільно і професійно забезпечить спинальних хворих.

Сьогодні ситуація така, що припинили по дзвінкам, по листам припинили доступ інвалідів України з інших областей у цю лікарню. Я просив би Міністерство охорони здоров’я і Донецьку облдержадміністрацію терміново вирішити це питання. Мова йде про життя людей, які інколи навіть і вмирають від пролежнів, пов’язаних із тим, щоб не надається тимчасово лікування у цій профільній лікарні.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь – Віктор Петрович Корж.

13:31:04

КОРЖ В.П.

Шановні народні депутати України, Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я на своєму засіданні розглянув проект постанови номер 3324, поданий народними депутатами Сушкевичем, Герасимчуком та Мостіпан, спрямований на забезпечення державної підтримки санаторно-курортних закладів, у яких оздоровлюються інваліди. Підтримуючи в цілому законодавчу ініціативу народних депутатів, комітет звертає увагу на наступне.

Окрім того, що санаторно-курортні заклади в Україні знаходяться у сферах управління різних міністерств та відомств, сьогодні вони до того ж мають різну форму власності. Зокрема, санаторії, указані в проекті постанови, а саме спинальні санаторії імені Бурденка та „Слов’янський” перебувають у володінні Федерації професійних спілок України, а саме у Закритому акціонерному товаристві „Укрпрофоздорвниця”.

До моменту законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій Союзу СРСР та законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із конституційним правом власності цього майна, комітет вважає за доцільне. Я тут, до речі, хотів звернути увагу народних депутатів, що це дуже важливе майнове питання 1994 року, зафіксоване відповідною постановою Верховної Ради, і до сьогоднішнього дня остаточно не вирішено.

По-перше, ми пропонуємо подовжити дію мораторію, передбаченого Законом України „Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у Федерації профспілок”. Скласти перелік санаторно-курортних закладів та комплексів, що підлягають забороні, відчуження.

По-друге. Прискорити розробку державних соціальних стандартів та нормативів, визначених Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, які для санаторно-курортної сфери є дуже важливими, не кажучи про інші нормативи щодо перегляду термінів виконання положень по змісту постанови. Це головні пропозиції, які нашим комітетом пропонується внести до проекту постанови.

Враховуючи вищевикладене, комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти проект постанови за основу у першому читанні. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємось на обговорення.

Народний депутат Мовчан, будь ласка.

13:33:30

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний депутат, шановний головуючий, із тих аргументів, які наведені були доповідачами, мене найбільше приваблює те, що ми можемо у такий спосіб розв’язати ту проблему, яка триває вже у нас проявом довгого часу, коли ті заклади, які були розбудовані ще за радянської доби, поступово хиріли, занепадали через те, що ми не змогли використати це багатство належним чином.

І те, що пропонується закупівля путівок державою так само, як зараз застосована ця норма до „Артеку”, мені здається, це дуже розумний вихід, але я не бачу можливостей урядових, якщо мене переконають, що ми могли навколо Сак розбудовувати цілу мережу. Мені здається, що тут треба розділити одну тему від другої і, без сумніву, підтримати, тому що, знову я наголошую на тому, ми говоримо про дітей, ми говоримо про те, коли батьки віддають останнє задля того, що діти виросли здоровими, щоб вони були тими, хто переймає нашу естафету і думає про те, якою буде Україна. Від того, як ми інвестуємо в дітей, залежить завтрашнє України.

Саме тому, я вважаю, його необхідно підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

13:34:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, з врахуванням того, щоб нам треба рухатись швидко, і це питання не потребує того, щоби далі від його відволікатись, ми вже втратили один місяць. Я вважаю, що треба прийняти ті пропозиції, з якими зараз виступив голова комітету Сушкевич, з урахуванням того, що в текст внести зміни дат, які тут записані. Зрозуміло, що тут записано в пункті третьому, де доручення уряду – до 30 жовтня 2008 року, воно вже пройшло, значить, ми можемо поставити – до першого березня, це дата, яку можна ще встигнути. Це також в пункті четвертому – до першого березня, де разом з Федерацією профспілок, але, на мій погляд, найважливіше це є те, щоб ми передбачили додатково за рахунок додаткових надходжень в Державний бюджет і далі зараз доручення Міністерству фінансів і Комітету з питань бюджету додатково виділити кошти, передбачили кошти на ці цілі.

Я хотів би зараз з цієї високої трибуни сказати тим, хто сіє паніку в державі. Коли є криза, треба не радуватись цьому. І до відома них хочу сказати, я цікавився в Пенсійному фонді: за січень-місяць, єдиний місяць, де за 17 років Україна вела війну економічну, - плюс 22 відсотка надходжень! Це я для тих, хто кричав, що Пенсійний фонд нуль і так далі з цієї трибуни. Не хочу називати прізвища, щоб не було зараз реплік. Але не треба сіяти панічні настрої! Треба гуртувати народ навпаки, для того щоб долати ці проблеми, які сьогодні є, і допомагати і уряду, і коаліції, і допомагати виживати тим, кому найважче. Найважче сьогодні інвалідам, найважче пенсіонерам. І от ми їх включимо зараз.

І я прошу в цілому прийняти цю постанову з тими доповненнями, які я дав. Спасибі. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. (Ш у м у з а л і)

Шановний Петро Степанович, справа в тому, що скорочена процедура передбачає: два – „за”, два – „проти”. А тільки при розгляді, при повній процедурі. Від фракції виступає один представник. Якщо він „за”, він записується, якщо „проти” записується. „Проти” не записався ніхто.

(Ш у м у з а л і)

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття за основу проекту Постанови про заходи щодо забезпечення державної підтримки санаторно-курортних закладів, в яких лікуються та проходять реабілітацію інваліди. Реєстраційний номер 3324. Прошу голосувати.

13:38:16

За-409

Шановні колеги, під час обговорення висловлювалась пропозиція прийняття в цілому. Чи є заперечення щодо прийняття цієї постанови в цілому? Є заперечення, да? Є заперечення. Народний депутат Карпук.

Шановні колеги, якщо є заперечення народних депутатів України, я не маю права ставити голосування в цілому. В кого є заперечення, будь ласка, запишіться.

Народний депутат Кармазін, будь ласка.

13:39:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін. Я якраз відношусь до тих, хто не має заперечень. І хочу сказати: давайте проголосуємо без заперечень, тут немає чого… Треба допомогти тим, кому сьогодні важко. Я звертаюся до всіх народних депутатів: давайте внесемо зміни, які ви хочете потім, але ця постанова має працювати, з огляду на те що наступний тиждень у нас робота не тут, не в пленарному режимі, а це значить, що ми ще на тиждень мінімум не зможемо прийняти цю постанову, а це значить, що уряд не буде це передбачати в своїх видатках. Ви розумієте? Тому треба прийняти зараз в цілому цю постанову. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайлович.

13:39:55

МОВЧАН П.М.

Дякую. Я прошу передати слово Валерію Сушкевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Сушкевич, будь ласка.

13:39:59

СУШКЕВИЧ В.М. Дякую.

Шановні колеги, є одна специфічна річ, яка є в цій постанові. Мова йде про те, що гроші є, питання в тому, щоб провести процедуру тендерів. Пройде ще перший квартал. Путівки в санаторій не отримають інваліди, санаторії стоять, а інвалідам потрібні путівки. В мене прохання, щоб ми зараз проголосували. Тоді буде спрощена процедура закупівлі путівок і інваліди попадуть в санаторій спочатку року, а не в другому кварталі, чому я і прошу зараз прийняти в цілому цю постанову. А і далі… (Ш у м у з а л і) Яке питання?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги. Я просив би таким чином…

СУШКЕВИЧ В.М. Та нема ніяких земельних питань. Я прошу підтримати в цілому. Тому що реально тоді інваліди отримають путівки. Прошу підтримати, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щоб ми свідомо не затягували процес ухвалення, в мене є прохання: пропозиції до постанови, які цим зараз можемо поставити на голосування і визначити в залі прийняття в цілому. Давайте, не затягуємо процес. У кого немає пропозицій, я прошу, будь ласка, не забирайте час.

Писаренко Валерій Володимирович.

13:41:11

ПИСАРЕНКО В.В.

Сушкевич. Сушкевичу ще раз слово.

13:41:16

СУШКЕВИЧ В.М. Я дякую.

Олександр Володимирович, я прошу поставити на голосування в постанові немає жодної позиції, яка є проблемною по іншим питанням. Мова йде сьогодні, що ключовим є розробка програми – раз, і друге – найперше, пріоритетне, реально сьогодні затяжка на тиждень, на два, реально інваліди не отримують по процедурі закупки ці путівки.

Я прошу поставити на голосування, якщо зал буде проти прийняти в цілому, значить, тоді давайте не будемо приймати. Але я прошу, мова йде, ще раз, спрощена процедура закупівлі путівок для інвалідів, які сьогодні не можуть попасти на санаторій. Є кошти, а процедура тривала. Ви ж знаєте, що процедура тендеру яка. Тому прохання: підтримати в цілому, щоб ми реально путівки забезпечили інвалідів спочатку року.

Ми про це говоримо весь минулий рік. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, з’ясовується, що пропозиції є тільки у народного депутата Карпука Володимира Георгійовича, йому і слово.

13:42:17

КАРПУК В.Г.

Шановні колеги, дійсно, ідея хороша і на комітеті я також підтримував Валерія Михайловича Сушкевича, але разом з тим, вдумаємося, це буде чергова декларація. Адже, процедура передбачає прискорення розробки програми, державної програми розвитку санітарно-курортної галузі до 1 березня. Над такою програмою, дійсно, працюється, але до 1 березня вже її нереально зробити.

Передбачити збільшення суттєве асигнувань на санаторно-курортне лікування. З 3 мільйонів інвалідів, зареєстрованих в Україні, на черзі щороку стоїть 130-150 тисяч людей, яких з року в рік очікують і ці путівки не отримують, лише змушені ходити, поновлюючи ці довідки.

Ті компенсації, які даються за невикористану путівку, також досить мізерні. І досить багато проблем, скажімо, буде по майнових питаннях, щоб між профспілками і… цей… Не буде виконана ця програма. Давайте …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

13:43:29

КАРПУК В.Г. Давайте приймемо рішення про прискорений розгляд, по скороченому розгляду, але врахуємо ці пропозиції. Я думаю, ще буде ряд пропозицій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція стосується того, щоб зараз не голосувати в цілому, але проголосувати за прискорений повторний розгляд.

Я пропозицію народного депутата Карпука ставлю на голосування. Будь ласка, визначаємося.

13:44:05

За-279

Рішення прийнято.

Я хочу також сказати, що тут є в кількох пунктах дати, які стосуються 30 жовтня минулого року, першого січня 2009-го. Тобто потрібно обов’язково це все-таки привести у відповідність.

Тому ця пропозиція була цілком слушна.

Переходимо до розгляду питань, повторний розгляд законів, які нами ухвалені, з зауваженнями і пропозиціями Президента України.

Оголошується до розгляду Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу" з зауваженнями Президента України. Доповідає зауваження Президента України міністр агарної політики Мельник Юрій Федорович.

МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, прийнятий Верховною Радою України 23 грудня минулого року Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу” повернений Президентом України з наступними зауваженнями.

Перше. Президентом України пропонується доповнити розділ 2 пунктом 1 прим., яким встановити, що норми Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” не поширюється на товари, які підпадають під визначення першої–двадцять четвертої груп в українській Класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Тобто вимоги цього закону мають стосуватися лише аграрної сфери. А статтю 1 розділу 1 закону виключити.

Друге. Пропонується також вилучити абзац третій пункту 2 розділу 2 щодо надання Аграрному фонду бюджетної позики для закупівлі надлишкового соняшнику на внутрішньому ринку в сумі 1,2 мільярди гривень, оскільки ця норма не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу по визначенню джерела додаткових доходів на збільшення таких видатків. Крім того, ця норма втратила свою актуальність, оскільки бюджетний рік 2008-ий закінчився.

Третє. Пропонується вилучити норми пункту 2 статті 2 розділу 1 закону щодо порядку забезпечення банками пролонгації заборгованості за кредитами сільськогосподарських товаровиробників, заборони банкам здійснювати переоцінку вартості застави та порядку здійснення рефінансування Національним банком України комерційних банків, оскільки такі зміни не відповідають нормам Конституції та цілого ряду діючих законів України.

Четверте. Президентом України також пропонується вилучити пункт 3 статті 2 розділу 1 закону з метою збереження виплати дотацій на вирощування деяких видів тварин і птиці, оскільки це матиме дискримінаційний підхід до окремих суб’єктів господарювання та погіршить умови їх діяльності.

П’яте. Пропонується вилучити абзац двадцятий пункту 2 статті 3 розділу 1 закону щодо заборони на продаж землі сільськогосподарського призначення, тому що ця норма вже врегульована в Земельному кодексі, якою визначено, що ринок земель…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Ігоре Федоровичу.

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Сільськогосподарського значення можливий лише після прийняття цілого ряду законів, які регламентують земельні стосунки під час продажу земель. Слід зазначити, що ці пропозиції президента базуються на експертних висновках міністерств і відомств, Національного банку і підтримані Кабінетом Міністрів. Разом з тим, при вилученні вищезазначених норм даний закон є важливим і актуальним, оскільки врегульовує цілий ряд інших важливих проблем в діяльності агропромислового комплексу.

По-перше, врегульовується та продовжується без обмеження в часі термін дії механізмів виплати сільськогосподарським товаровиробникам дотацій із сум нарахованого ПДВ на готову продукцію через переробні підприємства. Це дуже важлива норма, особливо в умовах фінансової кризи.

Продовжується без обмежень в часі термін дії фіксованого сільськогосподарського податку.

Урегульовується питання по забороні імпорту давальницької сировини по всіх видах сільськогосподарської продукції.

Законодавчо забезпечується введення деяких державних стандартів на продукцію. Врегульовується проблема щодо оплати аграрним фондом послуг елеваторів на зберігання зерна продовольчого резерву тощо.

Прохання підтримати і прийняти як закон з урахуванням пропозицій Президента України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Федорович. Будь ласка Сергій Анатолійович Терьохін від комітету.

13:48:48

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, пане головуючий! Шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань податкової митної політики на своєму засіданні 15 січня 2008 року розглянув пропозиції Президента України на цей закон, 2009 року, я перепрошую.

Всього надано чотири пропозиції, які містять п’ять новел до цього закону, які більшою частиною пропонують виключити деякі його норми та доповнити однією нормою. Комітет підтримав всі пропозиції Президента та рекомендує Верховній Раді підтримати цей закон в цілому з урахуванням пропозицій Президента. Якщо Верховна Рада погодиться підтримати всі пропозиції Президента, то тоді, на жаль, вето було, між нами, підготовлено неохайно і Президент забув у зв’язку з виключенням пункту два статті 3 розділу першого, який говорить про порядок рефінансування комерційних банків Національним банком для розстрочення або відстрочення, або пролонгації кредитів аграрному сектору. Якщо ми виключимо, погодимося з пропозиціями Президента, то нам треба також виключити абзац четвертий пункту другого розділу другого, який встановлює правила для Кабінету Міністрів зробити аналіз розрахунків за кредитами, наданий на користь сільгосптоваровиробників.

Одначе, я можу сказати, що в комітеті не одноголосно відбувалося голосування, прийнято було рішення за подолання вето, за, вірніше, прийняття президентських правок. Я особисто не голосував за таку пропозицію і пропоную від свого імені як народного депутата розглянути доцільність подолання вето по позиції третій правки Президента України щодо надання розстрочки, пролонгацій, кредитів сільгоспвиробникам з використанням рефінансування Національного банку. Це повністю відповідає правилам, які сьогодні застосовуються в світі. І якщо ми підтримаємо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ТЕРЬОХІН С.А. Якщо ми подолаємо вето по третій пропозиції Президента, а решту приймемо, Президент має підписати цей закон, а для аграріїв з’явиться реальний механізм для збереження їх обігових коштів отримання додаткового кредитування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Відповідно до процедури, ми маємо зараз розглянути всі пропозиції Президента України, враховуючи ті рішення, які прийняв профільний комітет.

Я ставлю на голосування першу пропозицію Президента України. Прошу, будь ласка, визначатися.

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет пропонує підтримати.

13:51:58

За-353

Пропозиція Президента підтримана.

Друга пропозиція Президента про те, що пункт третій статті другої розділу один пропонується виключити.

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет підтримує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися.

13:52:25

За-349

Рішення прийнято.

Третя пропозиція Президента України. Пункт другий у статті 3-й розділу першого закону пропонується виключити.

ТЕРЬОХІН С.А. Хоча комітет підтримав цю пропозицію Президента, одначе, через, наголошую на тому, що без цієї норми по рефінансуванню комерційних банків по аграрним кредитам, цей закон практично нічого не значить, окрім введення додаткових пільг по м’ясу і молоку.

Тому я знову від свого імені попросив би не підтримувати пропозицію Президента і подолати вето по цій позиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Президента під номером 3, яку я зараз озвучив, прошу визначатися.

13:53:26

За-24

Пропозиція Президента не підтримана.

Четверта пропозиція Президента України, розділ другий доповнити пунктом 1.1 такого змісту: встановити, що норми Закону України про працю із давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах не поширюється на товари, які підпадають від визначення першої і двадцять четвертої груп.

Ставлю на голосування четверту пропозицію Президента України.

ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати.

13:54:11

За-359

Рішення підтримано.

Ставлю на голосування п’яту пропозицію Президента, абзац 3 пункт 2 розділу 2 Закону пропонується виключити.

ТЕРЬОХІН С.А. Пропонуємо підтримати.

13:54:38

За-343

Рішення прийнято.

Таким чином, у нас враховано за винятком однієї, всі пропозиції Президента. У нас нова редакція закону виходить таким чином. Я прошу тепер проголосувати...

ТЕРЬОХІН С.А. Одну хвилиночку, роз’яснення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ТЕРЬОХІН С.А. Якщо ми зараз даємо більше трьохсот голосів, то Президент України...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, давайте залиште роз’яснення, які стосуються процедури для тих, хто має це робити.

ТЕРЬОХІН С.А. Ну тоді ми попали знову в лещата, тому що знову буде вето.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас підтримано чотири з п’яти пропозицій Президента України, ми отримали нову редакцію закону. Я прошу зараз тоді проголосувати в цілому підтримку нової редакції закону з врахуванням чотирьох нових позицій, які ми врахували, зауваження Президента України. Прошу визначатись, будь ласка.

ТЕРЬОХІН С.А. Так, прошу підтримати.

13:56:02

За-399

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

ТЕРЬОХІН С.А. Треба було долати вето.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон прийнято в новій редакції і в цілому. Сподіваюсь, що у нас буде відповідна реакція Президента України на одностайність українського парламенту.

ІЗ ЗАЛУ. З мотивів!

ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів голосування запишіться, будь ласка. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

13:56:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, ми перший раз показали нормальну співпрацю. Бажано було б, щоб ми почули чи підтримає і нас Президент зараз, тому що, як ми почули по словам Терьохіна, у нас буде без рефінансування на аграрний сектор цей закон трошки порожній. І взагалі я пропоную нашому Президенту задуматись над одним питанням скільки можуть далі золотовалютні запаси України працювати на економіку інших держав, можливо, давайте ми їх повернемо сюди, бо вони там покладені під два, під три відсотки і хай вони працюють на сільське господарство, на реальний сектор економіки і хай вони таким чином будуть працювати під пільгові кредити і ми будемо самі себе фінансувати, а не залежати і просити, щоб хтось це нам робив. Тому в мене така пропозиція є до всіх народних депутатів, давайте ми над цим замислимося і відверта відкрита пропозиція Президенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шмельова Світла Олександрівна.

13:57:46

ШМЕЛЬОВА С.О.

Будь ласка, Адам Іванович Мартинюк.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.

13:57:49

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні виборці! Я хочу подякувати всім тим, хто не підтримав третьої поправки Президента і ще раз хотів би нагадати про що тут йшлось. Ніби-то під виглядом дуже гуманним і хорошим, що, мовляв, не треба забороняти, встановлювати... далі продовжувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, бо вони нібито врегульовані десь в інших законах.

А хіба можна масло зіпсувати маслом? Тобто, яке це має значення? Просто ще раз хотіли протягнути те, що б забули люди про те, що є мораторій, щоб землею торгували наліво і направо.

Я щиро дякую усьому депутатському корпусу, який підтримав пропозицію комуністів і залишили цю статтю у нинішньому законопроекті, який ми направляємо Президенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

13:58:49

СУХИЙ Я.М.

Я прошу слово передати Віктору Андрійовичу Слауті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Андрійович.

13:58:56

СЛАУТА В.А.

Шановні колеги, дякую теж за підтримку цього законопроекту. Це перша ластівка для аграрного сектору. Нагадаю, що весняно-польові роботи в цьому році, у 2009-му, розпочалися, Крим посіяв 5 тисяч гектарів. Я думаю, що представник Президента дуже розумна людина, пан Шлапак, я думаю, цей закон повинен Президентом підписатися і скоріше піти в діло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Тимофіївна Ващук.

13:59:28

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, ми дійсно зробили добру справу, що підтримали, але хотілось б, щоби крім Президента нас почув сьогодні Національний банк. Сьогодні майже 100 банків України, більше 90, відмовляються продовжити дію кредитних договорів для селян. Пролонгувати кредити. Іде посівна. Ви знаєте за якими цінами купляли зерно, соняшник, не було ринку, село не має чим платити. І з нього немає чого взяти банкам. Вихід один: продовжити, пролонгувати і можливість дати селянам у кращій ситуації погасити ці кредити. Тому наших 399 голосів мають послужити сигналом. І Національний банк має найти механізми впливу на комерційні банки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гасюк Петро Петрович.

14:00:35

ГАСЮК П.П.

Прошу передати слово депутату Бабаєву.

14:00:41

БАБАЄВ О.М.

Уважаемые коллеги, этот закон хорош для сельхозпроизводителей, и я это тоже поддерживаю, но очень сильно бьет по мясопереработчикам. Есть такое положение о введении в течении 15 дней стандартов на колбасные изделия. Так вот я скажу вам, что сегодня я говорю не только, как от себя, но и от сотни предприятий масоперерабатывающих и от людей сотен тысяч, которые работают на них, что эти стандарты прежде всего, введение их приведет к тому, что вырастут на 30-40 процентов цены на колбасную продукцию. И то, с чем мы боролись 10-15 лет назад при засилии дешевой польской колбасы, сегодня этот закон, к сожалению, открывает туда путь.

Поэтому я считаю, что необходимо подготовить изменения к этому закону и убрать эту поправку, где сегодня черным по белому написано, что Кабинет Министров должен в течении 15 дней подготовить эти стандарты.

И последнее я хочу сказать. Что сегодня это положении все-таки сделано теми людьми, которые занимаются курицей. И министр наш лукавит…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити, будь ласка.

14:01:46

БАБАЄВ О.М И министр лукавит, когда вводит это положении о введении ГОСТ стандартов. Никому сегодня не интересно, чтобы цены на колбасные изделия стали до ста гривен и чтобы наши жители пошли и покупали курицу. Украинец всегда кушал и будет кушать свинину и говядину, я хочу это сказать. Поэтому я в ближайшее время подготовлю такие изменения. Хочу, чтобы вы меня поддержали. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катеринчук Микола Дмитрович.

14:02:13

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Зараз багато говориться про антикризові заходи. Так от цей законопроект я вважаю основним із тих, які б заслуговували на увагу саме у напрямку можливості приєднати сільгоспвиробника саме до умов виживання в цих умовах. Я розумію, що швидкість таких законопроектів, вона достатньо повільна. Тому що є багато інтересів з різних боків. Але хотів би, щоб вони не були однобокі. Все ж таки, дві нотації, новації, які були в пропозиціях Президента, це і відновлення дотацій виробникам виключно птиці і тим, хто виробляє м’ясо кролів. Інших чомусь забули. Я думаю, що в наступних законопроектах все ж таки буде це враховано. І рівність права відносин все ж таки, і можливості мають бути збалансовано. Але основне, що ми сьогодні прийняли, це дуже важливо, що ми зберегли пільги щодо ПДВ до селян, які здають виробникам м’ясо і молока. І дуже добре, що цей законопроект з’явився. Бажано, щоб Президент його як можна швидше…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Дмитрович просить Президента, щоб він його швидше підписав.

Шановні колеги, оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв'язку з світовою фінансовою кризою" з пропозиціями Президента України, номер 3379. Доповідає заступник Міністра фінансів Фудашкін Денис Олександрович.

ФУДАШКІН Д.О.

Доброго дня, шановні народні депутати, пане головуючий! Прийнятий Верховною Радою України 23 грудня 2008 року Закон про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення платіжного балансу України в зв’язку із світовою фінансовою кризою не може бути підписаний Президентом з таких підстав. Законом, що надійшов на підпис Президенту, передбачається запровадження зміни і скасування тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита на деякі товари. При цьому законом визначається, що ці ставки спираються на відповідні основи Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 94 року, зокрема статті 12. Проте, стаття 12 ГАТТ не містить положень щодо застосування державами-членами СОТ жодних надбавок до діючих ставок ввізного мита. При цьому, згідно з домовленостями про положення ГАТТ 94-го року з метою платіжного баланса держави-члени СОТ при застосуванні заходів з обмеження імпорта, відповідно до статті 12-тої ГАТТ, мають надавати перевагу ціновим заходам, до яких належить додатковий імпортний збір, вимоги про внесення імпортних депозитів або інших рівноцінних торговельних заходів.

Законом по суті змінюються в односторонньому порядку ставки ввізного мита, встановлені відповідно до зобов’язань України у рамках членства СОТ. Крім того, це положенням меморандуму про економічну і фінансову політику з Міжнародним валютним фонду щодо заборони застосування або посилення обмежень імпорту для цілей платіжного балансу. Реалізація запропонованих законом тимчасових процедур може поставити під загрозу дальше співробітництво України з Міжнародним валютним фондом.

Підвищення ставок ввізного мита може також призвести до застосування державами, які є основними торговельними партнерами України, відповідних заходів, у тому числі адекватного збільшення ввізного мита на українські товари.

Розділом другим прикінцевих положень на строк не менше шести місяців запроваджується...

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ФУДАШКІН Д.О. Тимчасова ставка в розмірі 13 відсотків до митної вартості, що може розглядатися як безпосереднє збільшення ставок ввізного мита.

Хочу відзначити, що також Президентом зауважено, що право скасування тимчасової ставки, яке надано Кабінетом Міністрів, не відповідає Конституції, а саме статті 92 Конституції України.

Даний висновок Президента зроблений на підставі пропозицій міністерств і підтриманий урядом. Прошу підтримати пропозиції Президента і відхилити проект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань податкової та митної політики Терьохіна Сергія Анатолійовича.

14:06:57

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, шановний головуючий! Із цим законопроектом трохи інша історія. Я, відверто кажучи, уперше побачив приклад документу, поданого Президентом України, де міститься в зауваженнях дві взаємовиключних пропозицій. Перша пропозиція – це відхилити закон повністю. І друга пропозиція – встановити імпортний додатковий збір, змінивши назву, тимчасові імпортні надбавки, яка є у законі.

Відверто кажучи, ми у комітеті довго думали, як з цієї, м’яко кажучи, параноїдальної ситуації вийти. Можу вам доповісти, що одноголосно у комітеті була надана пропозиція – подолати вето Президента. Одначе, зараз після консультацій з фракціями з’ясувалося, що одна із пропозицій Президента, яка сформульована текстово, але не подається, як висновок, стосується того, щоби не надавати Кабінету Міністрів права визначати перелік товарів критичного імпорту, а встановити цей перелік зараз на трибуні Верховної Ради і послати в новій редакції цей законопроект на підпис Президенту.

Той перелік міститься у цьому законопроекті. Я можу його для стенограми зачитати. Це за кодами УКТЗЕД: 0202, 0203, 0206-0210, 0504, 0506, 0509 і 0511, крім товарної позиції 0511 десять чотири нулі, 0808, 1601-1605, 1701, 1702, крім патоки крохмальної в товарній позицій 1702-тридцять дев’яносто дев’ять нуль нуль, 2204-2208, 2701, 4203, 4303, 50...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

…60-65, 6806, 6901, 7201, 7301, 7321, 8401, 8414, 8418, 8501, 8516, 8702, 8703, 8704.

Всі ці позиції, шановні народні депутати, я вам нагадую, були повністю узгоджені між фракціями, коли ми приймали цей законопроект в цілому і направляли Президенту.

У нас є два виходи: поставити першою пропозицію Президента про відхилення цього проекту; друга пропозиція Президента – про зміну назви – тимчасової надбавки; пропозиція нашого комітету – це подолати вето Президента. І пропозиція моя особисто як народного депутата: після обговорення з фракціями обмежитися написанням в цьому законі, що критичний імпорт – це всі товари, крім тих, які я назвав зараз під стенограму. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович.

Шановні колеги, нестандартна у нас ситуація. Я зараз звертаюсь до керівників фракцій, давайте ми зараз по хвилині обміняємося. Якщо ми зараз підемо по процедурі, наприклад, ми відхилимо пропозиції Президента, не наберемо голосів на подолання вето, ми ж не маємо права уже далі з цим законом працювати.

Тому у мене пропозиція, прохання зараз до керівників фракцій: чи ми підемо тим шляхом, який Сергій Анатолійович запропонував - врахуємо одну пропозицію Президента, хоча пропозиції у нього цікаві – і відхилити, і рахувати, але, тим не менше, врахуємо пропозицію Президента і фактично приймемо нову редакцію закону, чи підемо по визначеному шляху - будемо розглядати пропозиції Президента і долати вето? Тому прохання зараз записатися представникам фракцій по хвилині і давайте порадимося, як нам далі рухатися. Прошу записатися. Писаренко. Івану Григоровичу Кириленку передає слово. Іван Григорович, будь ласка.

14:11:36

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Миколо Володимировичу, шановний Сергію Анатолійовичу! Іще раз чітко сформулюйте, якщо ми погоджуємося із пропозицією Президента, яку оголосив Сергій Анатолійович Терьохін, по суті, Президент нам дав право зробити цей перелік? Ми його зробили, цей перелік. Ми проголосували. Тіло закону не міняється, і ми відправляємо на підпис?

ТЕРЬОХІН С.А. Так.

КИРИЛЕНКО І.Г. Якщо це так, я думаю, що можна підтримати. Якщо ні, якщо це знову буде вето і так дальше, то тоді краще подолати вето, і хай закон іде в роботу. Сформулюйте чітко.

ТЕРЬОХІН С.А. Може бути вето, тому що це буде нова редакція, абсолютно чітко. Тому у нас є дві можливості: погодитися з змістом, вона не сформульована як пропозиція, з змістом президентського листа, і встановити цей перелік, який не є критичним, а все решта критичний імпорт у нас буде – сировина і так далі тут у Верховній Раді і надіслати на підпис Президенту знову, але це нова редакція, тобто вето може бути. Або подолати вето.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко передає Адаму Івановичу Мартинюку. Будь ласка.

14:12:39

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, я рідко закликаю порушувати Регламент, але в даному випадку абсолютно підтримую пропозиції Президента, які зводяться до того, що давайте ми, так як і пропонує профільний комітет, зробимо два голосування: перше голосування – поставимо на голосування першу пропозицію Президента, про відхилення законопроекту; якщо вона не набере необхідної кількості голосів, ми ставимо пропозицію про подолання вето; якщо і ця пропозиція не набирає необхідної кількості голосів, тоді ми враховуємо прикінцеву пропозицію Президента – і приймаємо закон у тій редакції, яку запропонував з голосу голова комітету. І, я думаю, тут ми, може, будемо й праві.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адаме Івановичу.

Ярослав Сухий, Партія регіонів.

14:13:41

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я думаю, треба діяти за Регламентом. А слово прошу передати Таріелу Шакровичу Васадзе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Васадзе мікрофон.

14:13:51

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Николай Владимирович, уважаемые коллеги, я думаю, что мы все понимаем и знаем ситуацию, которая сегодня сложилась в промышленности. Мы также с вами знаем состояние платежного баланса. Нам срочно необходимо принять конкретные меры, которые помогут внутреннему производителю и потребителю.

Потому я просил бы: можно принять предложение, где конкретно – повторил и Сергей Анатольевич Терехин, - конкретно определить позиции, по которым будет увеличена пошлина. Я думаю, с этим мы согласимся, то есть совпадает и с предложением Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Князевич, фракція „Наша Україна”.

14:14:37

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я прошу передати слово Бондарю Олександру Миколайовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаря мікрофон, будь ласка.

14:14:48

БОНДАР О.М.

Шановні народні депутати, ми зараз заплутаємо себе і всіх інших. Пропозиція Президента чітка: аргументація там, коментарі – це інше. Там написано чітко: відхилити закон.

ТЕРЬОХІН С.А. І друга – поміняти назву.

БОНДАР О.М. Або ми можемо або його відхилити, або подолати вето трьохстами голосами. Якщо у комітету є інша пропозиція, вони повинні підготувати іншу редакцію закону і подати нам на розгляд.

Друга позиція, думка Президента і Кабінету Міністрів зараз співпала повністю, і Президент і уряд, який виступав представник пропонують відхилити цей закон. Ну, навіщо ми зараз будемо з голосу приймати якісь рішення, незрозумілі для нас, якщо можна детально підготувати закон і подати нову редакцію на підпис Президента? Ну, немає іншого варіанту.

ТЕРЬОХІН С.А. Можна? Буквально 30 секунд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, будь ласка.

ТЕРЬОХІН С.А. Я ще раз наголошую, подивіться, будь ласка, Президента, який в порушення рішення Конституційного суду не сформулював точно претензії постатейно.

Друге, він поставив дві взаємовиключних пропозиції. Передостанній абзац: закон відхилити. Останній абзац: ввести імпортну тимчасову…, імпортний тимчасовий збір. Так, так… (Ш у м у з а л і)

Власне кажучи, що пропонує Президент? Ми так і зрозуміли буквально. Якщо перша пропозиція: відхилити, комітет не погодився з нею і пропонує залу не погоджуватися з такою пропозицією. Якщо друга пропозиція, давайте проголосуємо, змінимо назву - є пропозиція Президента. Але якщо зробити, взяти пропозицію Президента не сформульованою як кінцеву пропозицію, але яка в тексті, в аргументації є про те, що Кабмін не має право змінювати самовільно мито. Добре, давайте її врахуємо і от по тих пунктам, по яких я зачитав стенограму, приймемо Верховною Радою, парламентом України цей перелік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нема на то ради, значить, будемо діяти, визначатися шляхом голосування. Бо в кожного своя точка зору і голосуванням приймемо рішення.

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення закону України про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України в зв’язку з світовою фінансовою кризою України, номер 3379. Прошу голосувати.

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує.

14:17:32

За-47

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету – подолати вето Президента України. Прошу голосувати.

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет підтримує.

14:17:55

За-226

226 – той випадок, що рішення не прийнято. Отже, колеги, тепер у нас залишається варіант або порушити Регламент і врахувати поправку Президента, або залишити історію із цим законопроектом.

Якщо немає заперечень, я просив би Сергія Анатолійовича ще раз поправку Президента озвучити. Будь ласка, Сергій Анатолійович.

14:18:28

ТЕРЬОХІН С.А.

Пропозиція Президента, якщо сформулювати юридичною мовою, звучить так: „У абзаці другому пункту другого розділу другого „Прикінцеві положення” слова „Кабінетом Міністрів України до набрання чинності цим законом затверджується перелік товарів критичного імпорту за винятком таких товарів…” (я прочитав, які товари) замінити словами, що „до складу товарів критичного імпорту зараховуються будь-які товари по товарним групам чи кодам УКТЗЕД, крім…”, і те, що я вам зачитав, це не включається у перелік критичного імпорту. Тобто для цих товарів застосовується тимчасова надбавка у 13 відсотків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Президента, направлену Верховній Раді і озвучену Сергієм Анатолійовичем. Прошу голосувати.

ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати.

14:19:33

За-328

Шановні колеги, таким чином ми ухвалили нову редакцію закону, врахувавши пропозицію Президента, і чекаємо реакції тепер Президента.

Оголошую до розгляду Закон України "Про Фонд державного майна України” з пропозиціями Президента України від 13.06.2007-го, реєстраційний – 0859. Запрошую до слова першого заступника Глави Секретаріату Президента Шлапака Олександра Віталійовича. Прошу.

ШЛАПАК О.В.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, Закон України „Про Фонд державного майна України” не підписаний Президентом України, оскільки, на його думку, є невідповідність окремих його положень Конституції та законам України. Власне, йдеться про п’ять основних зауважень до цього закону.

Перше з них стосується статусу Фонду державного майна. Закон передбачає такий статус як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом. Натомість, Конституцією України передбачено особливий порядок призначення і звільнення Голови Фонду державного майна, що свідчить про надання Основним Законом фонду спеціального статусу, насамперед, через особливість процедури призначення його голови. Окрім того, підтвердженням особливого статусу Фонду державного майна є виокремлення Законом „Про управління об’єктами державної власності фонду з поміж інших суб’єктів управління об’єктами державної власності. Тому статус Фонду державного майна України має визначатися як державного органу із спеціальним статусом.

По-друге, законом встановлено, що в разі звільнення з посади Голови Фонду державного майна до призначення нового голови фонду його обов’язки тимчасово, але не більше одного місяця, виконує перший заступник голови фонду. При цьому залишається неврегульованим питання, хто виконуватиме обов’язки голови фонду в разі не призначення протягом місяця нового голови.

По-третє, визначені повноваження Фонду державного майна України як суб’єкта управління об’єктами державної власності не узгоджується з відповідними нормами Закону України „Про управління об’єктами державної власності”. Адже статтею 2 цього закону визначено завдання фонду, що не передбачені Законом України „Про управління об’єктами державної власності”. Зокрема, реалізація державної політики щодо управління об’єктами державної власності, використання та відчуження державного майна, державної політики щодо управління корпоративними правами тощо. Покладення на Фонд державного майна таких завдань не узгоджується з положеннями Конституції, за якими лише Кабінет Міністрів України визначений єдиним конституційним органом з управління об’єктами державної власності.

По-четверте, закон передбачає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ШЛАПАК О.В. Закон передбачає положення, що створюють умови для ручного управління процесом приватизації державного майна. Зокрема, Фонд приймає рішення про зупинення, призупинення приватизації державного майна, в тому числі про зняття об’єкта приватизації з продажу, а також вносить зміни до плану розміщень акцій відкритого акціонерного товариства в частині перенесення терміну їх розміщення в разі виявлення порушень норм Конституції.

Я не хочу приводити приклад, як застосовувалося таке положення на практиці, але на превеликий жаль, такі повноваження фонду призводять саме до ручного управління процесом приватизації. І нарешті, останнє п’яте, законом передбачене існування Фондом майна Автономної Республіки Крим, який не входить до системи органів Фонду державного майна України.

При цьому Фонду державного майна України надається право делегувати Фонду майна Автономної Республіки Крим повноваження щодо управління та приватизації державного майна. Це суперечить Закону України „Про управління об’єктом державної власності”, за яким право уповноважувати певні органи на управління об’єктами державної власності належить виключно Кабінету Міністрів. Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович. Прошу, будь ласка, сідайте. Запитань не получиться сьогодні, Олександр Миколайович Бондар, будь ласка, співдоповідь.

14:23:47

БОНДАР О.М.

Шановний Олександр Володимирович! Шановні народні депутати! Ми виносимо на розгляд пропозиції Президента до багатостраждального закону, на який вето Президент накладав і попередній цей, вже разів сім.

І Комітет економічної політики розглядаючи пропозиції Президента розглянув їх і пропонує врахувати їх повністю в цілому для того, щоб в цей раз вимусити Президента підписати цей закон. Якщо ми зараз проголосуємо ці пропозиції 300-ми голосами, я думаю, що нарешті Закон „Про фонд” з’явиться. Існування Закону про фонд набагато кращий ніж ті зауваження дрібні, мілкі, які дає Науково-експертне управління, яке я знаю не поступають від народних депутатів.

Ми з представниками "Блоку Юлії Тимошенко" домовились, що негайно три зауваження до підписаного закону подаємо у Верховну Раду і приймаємо.

Що дає цей закон? Цей закон дає регламентацію діяльності Фонду держмайна, в тому числі призначення голови фонду, за поданням Прем’єр-міністра, призначення заступників голови фонду рішеннями уряду. Призначення виконуючого обов’язки, першого заступника, або заступника тобто всі ті конфліктні речі, які зараз на жаль мають місце.

Науково-експертне управління дало декілька зауважень до цього закону, але вони не суттєві і я ще раз хочу сказати, будь яке не врахування зауваження Президента призведе до нової редакції закону і чергового вето. Тому я звертаюся до народних депутатів всіх фракцій підтримати пропозиції Президента, проголосувати за цей закон, щоб нарешті він був підписаний Президентом і Фонд державного майна почав працювати в законодавчому руслі. Це дуже нагально і для виконання бюджету, і для стабілізації ситуації приватизації у Фонді держмайна.

Дякую за увагу і ще раз наголошую, всі зауваження Президента до одного враховані комітетом економічної політики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович! Але з сумом можу констатувати, що те, що я побачив в таблиці, враховано частково, враховано по суті, є такі формулювання.

Тому я хотів би, щоб ви зараз дали більш точну відповідь щодо врахування зауважень Президента України.

БОНДАР О.М. Я можу пояснити. Деякі зауваження Президента були не чітко сформульовані і не до конкретних статей. Тому ви їх враховували текстуально і я зараз пройшовся по цим зауваженням з представником Президента в Верховній Раді і він підтвердив, що всі зауваження Президента повністю враховані, можна надати йому слово. Просто були деякі зауваження текстуально не оформлені, але по суті ми їх врахували. Це я можу підтвердити і пан Шлапак може це підтвердити теж.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович! Я ставлю на голосування перше зауваження Президента України. Прошу визначатися.

14:27:03

За-286

Підтримана пропозиція Президента.

Ставлю на голосування пропозицію Президента другу щодо чіткого розмежування в законі завдань і функцій Фонду державного майна. Прошу визначатися.

14:27:32

За-358

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування третю пропозицію Президента визначати у законі умови та процедуру прийняття Фондом державного майна України рішень про зупинення приватизації. Прошу визначатися.

14:27:58

За-366

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування четверту пропозицію Президента узгодити положення Закону щодо повноважень Фонду державного майна України у сфері управління державним майном із Конституцією України та відповідними положеннями Закону про управління об’єктами державної власності. Прошу визначатися.

14:28:29

За-367

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування п’яту пропозицію Президента України частину другу та третю статті десятої закону вилучити. Прошу визначатися.

14:28:56

За-368

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування шосту пропозицію Президента у частині 4 статті 10 закону врегулювати питання щодо визначення посадовою особу, на яку покладається виконання обов’язків голови Фонду у разі непризначення протягом місяця нового голови Фонду державного майна. Прошу визначатися.

14:27:58

За-344

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування сьому пропозицію Президента, врегулювати законом питання взаємодії Фонду державного майна України з Президентом України та виключити у частині 3 статті 20 положення щодо обов’язків надіслання Фонду державного майна України в проекті актів Президента України для надання висновків. Прошу визначатися.

14:30:07

За-347

Рішення прийнято. Ставлю на голосування восьму пропозицію Президента України привести пункт третій глави шостої прикінцеві положення закону із Законом України „Про управління об’єктами державної власності”. Прошу визначатися.

14:30:36

За-340

Рішення прийнято. Таким чином, ми всі пропозиції Президента України підтримали. Я ставлю на голосування нову редакцію Закону України „Про Фонд державного майна” з урахуванням проголосованих зараз змін на підставі пропозицій Президента України. Прошу визначатись.

БОНДАР О.М. Давайте чотириста голосів дамо!

14:31:08

За-349

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення зміни до статті 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" щодо гарантійного платежу у випадку звернення позивача до суду про призупинення або припинення приватизації об'єктів або пакетів акцій" з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 0869. Олександр Віталійович, будь ласка.

ШЛАПАК О.В. Дякую. Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! Дозвольте мені відповісти, Адам Іванович. Шановні народні депутати, я хотів би нагадати вам, що закон передбачає, що сторона, яка заявляє до суду клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії з державним майном або корпоративними правами держави має зарахувати на рахунок органу приватизації гарантійний платіж, заставу в розмірі 100 відсотків початкової вартості такого об’єкту приватизації.

Запропоновані положення не підтримані Президентом України з таких міркувань. Перш за все зазначені норми за своїм змістом є предметом регулювання не Закону України „Про приватизацію державного майна”, а Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, питання щодо запобігання зловживанню запобіжними заходами Господарським кодексом вже врегульоване.

Нагадаю вам, зокрема, що господарський суд може зобов’язати заявника забезпечити його вимогу заставою достатньо для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду. Розмір такої застави визначається господарським судом з урахуванням всіх економічних обставин. І ця ж норма повторена в Цивільному процесуальному кодексі.

Крім того, закон порушує конституційні права і свободи громадян на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади посадових і службових осіб. Очевидно, що на практиці у переважній більшості випадків громадяни, трудові колективи підприємств внаслідок відсутності коштів не будуть в змозі зарахувати на рахунок органу приватизації заставу в розмірі 100 відсотків початкової вартості об’єкта приватизації. Внаслідок цього вони не матимуть змоги звернутися до суду за захистом своїх інтересів із відповідним клопотанням про забезпечення позову. Таким чином може трапитися так, що той, хто навмисно намагатиметься зупинити приватизацію, я вас переконую, знайде ресурс для того, щоб до суду подати. А якщо це буде трудовий колектив, то він цього зробити не зможе.

Окрім того, законопроект передбачає перерахування за рахунку органу приватизації 10 відсотків застави …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

ШЛАПАК О.В. … до Державного бюджету України у разі часткової відмови судом позивачеві у задоволенні позовних вимог, та 50 відсотків застави у разі повної відмови.

Однак питання повернення заявником решти коштів заявникові не врегульовано. Більше того, не передбачена сама можливість повернення таких коштів.

Президент просить Верховну Раду відхилити таку законодавчу новацію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу.

Будь ласка, співдоповідь від комітету Олександр Миколайович Бондар.

14:34:28

БОНДАР О.М.

Шановні народні депутати, тут все простіше в поправках Президента до цього закону. Чітко визначено, що Президент пропонує Верховній Раді відхилити цей закон. Підстави для цього нам наголосив представник Секретаріату Президента. Я не буду їх повторювати, щоб скоротити ваш час. Я скажу тільки одне. Що цей закон був підготовлений і проголосований Верховною Радою попереднього скликання членами Соціалістичної партії на замовлення Валентини Петрівні Семенюк для того, щоб складними подання у суди на Фонд державного майна. Президент абсолютно чітко, аргументовано дав це, що це протрічить Конституції і всім нормам чинного законодавства. Тому комітет, розглянувши цей закон, одноголосно підтримає пропозиції Президента відхилити цей закон. Прошу проголосувати одним голосуванням. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. будь ласка. Я ставлю на голосування пропозицію Президента України, яка збігається з пропозицією профільного комітету, відхилити зазначений закон. Прошу визначатися.

14:35:44

За-308

Рішення прийнято.

Пропозиція Президента підтримана парламентом.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку малої гідроенергетики України" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 0852).

Олександр Віталійович Шлапак, будь ласка.

ШЛАПАК О.В.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Тут історія, з одного боку, дещо складніша, а можливо, з іншого, і простіша. Справа у тім, що закон, про який зараз ведеться мова, був прийнятий ще 22 лютого 2007 року. Власне кажучи, він містив три новації.

Перша з них. Суб’єктом, про який йдеться у законі, а саме: підприємствам малої гідроенергетики дозволяється не платити цільову надбавку до діючого тарифу на електричну теплову енергію, не платити цільову надбавку на фінансування будівництва вітрових електростанцій і таке інше.

Друга новація. Цим законом зобов’язується оптовий ринок електроенергії викупати всі залишки електроенергії, яка виробляється малими гідроелектростанціями і не продана прямим постачальникам, за прогнозованими оптовими цінами.

І нарешті третє. Дозволяється приватизація таких об’єктів. Хочу нагадати вам, шановні народні депутати, що 25 вересня 2008 року був прийнятий Закон за номером 601 про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення зеленого тарифу, яким встановлено спеціальний тариф, він так і названий зелений тариф. І в такий спосіб цим законом вирішується перша і друга проблема, про яку Президент говорить в своєму вето. Тому у мене є прохання таке. Зараз відхилити законопроект по, про який ми ведемо мову, оскільки значна частина його питань вже врегульована. Що стосується питань приватизації, нам треба було б додатково попрацювати відповідно в економічному комітеті, оскільки там складніша ситуація. Нам доведеться вносити норми, зміни в Закон про приватизацію об’єктів державної власності в статтю п’яту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович. Будь ласка, Микола Володимирович Мартиненко.

14:38:01

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги! Зазначеним законом було здійснено спробу врегулювання функціонування малої гідроенергетики, яка у певний період була достатньо широко задіяна у виробництві електроенергії для потреб споживачів у районах розташування малих ГЕС, а також утримувала у належному стані русла річок. Але поганий інвестиційний клімат протягом тривалого часу, заборона приватизації в гідроенергетиці, в тому числі і в малій, невиважена тарифна політика практично знищили цю підгалузь енергетики. А з урахуванням підрахунків фахівців, ми мали б виробляти на малих ГЕС близько 3 мільярдів кіловатт/годин, які були б не лишніми для наших споживачів, тим паче екологічно чистих. Президент України запропонував скасувати даний закон як такий, що не відповідає Конституції України та законам України, з чим не погодилась, правда, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради. При цьому Президентом не було надано жодних пропозицій до його тексту, які могли б бути враховані комітетом. Не висловлено власного погляду щодо шляхів вирішення проблем малого, малої гідроенергетики.

Комітет змушений був погодитись з пропозицією Президента щодо скасування закону і пропонує це зробити Верховній Раді. Голосування в комітеті було одностайне з цього питання. При цьому комітет вважає необхідним зазначити, що дійсно, вже в період після цього був прийнятий Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення зеленого тарифу, який більшість проблем малої гідроенергетики врегульовує. І тому на сьогоднішній день ця підгалузь має все законодавче підгрунтя для розвитку. Тому є прохання погодитись з пропозицією Президента щодо скасування даного закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Володимировичу.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію Президента України, підтриману профільним комітетом, відхилити Закон про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку малої гідроенергетики України, номер 0852. Прошу визначатися.

14:40:18

За-216

Рішення не прийнято.

Пропозиція Президента і пропозиція комітету не підтримана.

Не зрозуміли, що...? Справа в тому, що пропозиція Президента України – відхилити закон. І профільний комітет, рішення якого представив Микола Володимирович Мартиненко, пропонує погодитися з пропозицією Президента і відхилити законопроект. Зрозуміла пропозиція? Я перепрошую, що не зрозуміли?

Микола Володимирович, будь ласка, уточніть позицію комітету.

14:41:03

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги, після того, коли ми отримали непідписання даного законопроекту, ми розробили новий законопроект, який загалом стосувався, в тому числі і малої гідроенергетики. І всі позиції, які були викладені в цьому законі, вони всі враховані. Тому він не має ніякого подальшого сенсу даний закон. Тому є пропозиція погодитися із пропозицією Президента скасувати даний закон. Над ним далі немає як навіть працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція?

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України... Я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку малої гідроенергетики України”. Прошу визначатися.

14:42:13

За-232

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про регулювання реалізації окремих соціально-значимих продуктів харчування" з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 2292. Доповідає: Олександр Віталійович Шлапак.

ШЛАПАК О.В. Дякую. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, Президент України не підписав Закон України "Про регулювання реалізації окремих соціально-значимих продуктів харчування" з таких підстав.

Відповідно до закону встановлюється гранична торгівельна надбавка (націнка) на соціально значимі продукти харчування на рівні не вище, ніж 15 відсотків від оптово-відпускної ціни виробника або митної вартості до кінцевого споживача, і встановлюється перелік таких продуктів. Водночас надається право Кабінету Міністрів доповнювати та уточнювати зазначений перелік.

Які зауваження є у Президента? Зауваження перше. Знову робиться спроба відновити право конфіскації власності за рішенням чиновника, а не суду. Нагадаю вам, що відповідно до закону ця сума торгівельної надбавки (націнки) отримать з порушенням норм цього закону та штрафу у двократному розмірі виручки у безспірному порядку стягується Державною податковою адміністрацією за рішенням Державної інспекції з контролю за цінами.

Друге зауваження. У безспірному порядку пропонується стягувати навіть штраф у розмірі 50 процентів отриманих коштів від реалізації продукції, які не були перераховані у трьохденний термін виробнику.

Я думаю, якщо ви проконсультуєтесь з будь-ким з торгівельних точок, яка проводить операції по продажу досить великої кількості харчових продуктів, ви зрозумієте, що цю норму зреалізувати практично неможливо або можливо будь-кого з таких суб’єктів господарювання притягнути до такої відповідальності.

Третє. Суттєво обмежується право об’єктів по веденню господарської діяльності. Зокрема, їм забороняється укладати договори, які передбачають інші фінансові зобов’язання, ніж визначені у типовому договорі, затвердженому Кабінетом Міністрів України, а виручка за договорами, які відрізняються від такого типового договору, стягується у двократному розмірі у безспірному знову ж таки порядку.

Четверте. Викликає серйозні питання сам термін „кінцевий споживач”, оскільки це може ускладнити виконання положень закону. Зокрема, хто і в яких випадках відноситься до кінцевого споживача? Громадянин, який…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШЛАПАК О.В. … громадянин, який купує продукти харчування для власних потреб, чи це може бути і переробний сільськогосподарської продукції, який при переробці одного виду товару отримує на виході інший продукт харчування? По-друге, якщо кінцевим споживачем може вважатися переробне підприємство, закон не визначає мінімально допустимий ступінь обробки продукції, при якій допускається встановлення іншої, ніж збільшення на 15 відсотків відпускної ціни.

Ще складніша ситуація з тими, хто буде займатися такими операціями, як пакування, маркування, зберігання. Так наприклад, ми прорахували, що ні по овочам, ні по молоку ми в 15 відсотків ніяк не попадаємо, а відтак їх реалізація просто неможлива в торговельних сітках.

Ще складніша ситуація на підприємствах громадського харчування: ресторанах, кафе. Зокрема, як визначити там 15-відсоткову надбавку, практично не знає ніхто. В зв'язку з цим Президент просить вас відхилити цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович.

Наталія Юріївна Королевська, будь ласка.

14:46:05

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги-депутати, шановні телезрители, шановний Олександр Володимирович! Комітет з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва на засіданні четвертого вересня 2008 року розглянув пропозиції Президента України до Закону України „Про регулювання, реалізацію окремих соціально значимих продуктів харчування”.

Напоминаю, 16 мая этого года Верховная Рада Украины приняла законопроект 2292. Однако Президентом на него было наложено вето. Комитет рассмотрел возражения Президента. И мы приняли во внимание точку зрения Головы государства. Однако считаем, такие основания для вето сегодня недостаточными, учитывая, что закон имеет исключительно социальную важность, особенно сегодня, в условиях мирового кризиса и резкого снижения доходов граждан.

Сейчас особую роль приобретает защита прав не только субъектом хозяйственной деятельности, но и, прежде всего, миллионов украинских потребителей. Вкратце напоминаю историю вопроса. Закон был принят для того, чтобы урегулировать вопрос реализации отдельных социально значимых продуктов питания и обеспечить эффективность контроля за ценами на ценообразование на эти продукты питания. Если до кризиса принятие закона 2292 было подарком для потребителей, то сегодня это острая необходимость. Кризис резко обнаружил все изъяны украинского рынка, которые в условиях экономического роста были привычными. Это и алчность, и отсутствие ответственности перед потребителями. В развитых странах понятия «бизнес» и «социальная ответственность» неразделимы. К сожалению, у нас пока эти нормы необходимо регулировать законодательством. Сегодня розничные торговые сети за счет людей и национальных потребителей развивались, что недопустимо в период кризиса.

Поэтому предложение комитета: преодолеть вето. Но в то же самое время, предложение «Блока Юлии Тимошенко»: так как этот закон принимался и в первом, и во втором чтении одновременно, и действительно есть зауваження от Науково-експертного управления по терминологии, по недоработке некоторых пунктов закона, наше предложение…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Предложение фракции – направить в комитет этот закон на доопрацювання. Мы его в кратчайшие сроки доработаем – и подадим уже полностью закон урегулированный и необходимый сегодня, для того чтобы защитить всех наших людей от карательной политики торговых сетей, от картельных сговоров, которые сегодня есть, по поводу надбавки на социально значимые продукты питания.

Большое спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закону України „Про регулювання реалізації окремих соціально-значимих продуктів харчування”. Прошу визначатися.

14:49:05

За-296

Пропозиція Президента України підтримана, законопроект скасовано, закон скасовано. Я звертаюся до голови комітету: Наталія Юріївна, будь ласка, оскільки проблема потребує свого законодавчого врегулювання, є прохання до народних депутатів України – членів вашого комітету, щоб вони приділили увагу цій проблемі і запропонували Верховній Раді новий варіант вирішення цієї проблеми в новому проекті закону.

Шановні колеги, відповідно до розкладу засідань на сьогоднішній день, наступним питанням ми маємо розглядати проект… Проект, ні, Закон України "Про державний земельний кадастр" з пропозиціями Президента України. Тут виникла у нас серйозна проблема, я зараз подивився на матеріал, який поданий. Подана таблиця, яка готується в профільному комітеті до другого читання. У нас є ухвалений закон, до якого були висунуті пропозиції Президента України. Вето Президента було не подолано і ми зараз можемо розглядати тільки новий проект закону. Оскільки є така ініціатива профільного комітету, я попросив би зараз народних депутатів висловитися щодо такого парламентського ноу-хау, як ми маємо зараз реагувати на цю пропозицію. Будь ласка, прошу записатися.

Шановні колеги, ранкове пленарне засідання буде продовжено на 15 хвилин. Шановні колеги, якщо була пропозиція сьогодні без перерви працювати до 15-ї, то у Головуючого є регламентне право на 15 хвилин з тим, щоб ми могли розглянути ті питання, на розгляді яких ви наполягали. Будь ласка, Чечетов Михайло Васильович.

14:51:35

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые народные депутаты, ну, поскольку как-то, есть такое ноу-хау, трудно, конечно, переварить это ноу-хау после 5-ти часов без перерыва работы, да. Но я думаю, тут ключевое слово должны сказать юристы.

Если оно, действительно, юридически корректно, таблица подготовлена, можно рассматривать и принимать, лишь бы оно было корректно и шло в рамках действующего законодательства и регламента. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткач, будь ласка.

14:52:05

ТКАЧ Р.В.

Шановний Олександре Володимировичу, я, в принципі, також підтримую позицію пана Михайла Чечетова, що закон ми в комітеті детально проаналізували, але він, дійсно, виглядає до другого читання. І тому тут треба все-таки щоб сказали юристи, бо це – базовий закон. Якщо ми сьогодні умовно його навіть розглянемо, я боюся, що потім Президент знову накладе вето. Тому давайте все-таки чи відставимо його сьогодні, і щоб юристи сказали свою позицію. А закон готовий до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, один з юристів вам уже сказав свою точку зору, і керівник Головного юридичного управління погоджується з пропозицією, яку я вам висловив.

Тому… Ну, звичайно, ми не маємо права розглядати зараз так закон.

Народний депутат Мовчан, будь ласка.

14:52:48

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги! Ви розумієте, що питання земельні, які ми хочемо просто так на швидку руку розглядати, це є, на мій погляд, блюзнірством і нерозумінням того, які сфери ми заторкуємо.

Тут потрібно не тільки таблиці, а всебічне прочитання і аж до коми для того, щоб ми не зробили того, що вже свого часу тут натворили, коли земля, фактично, відібрана в селян. І тому те, що підготовлено таблиці, мало цього. Треба просто кожен пункт сьогодні проаналізувати не тільки експертною групою, а кожним із присутніх тут депутатів. Тому що ми говоримо про найважливіший капітал національний – про землю. І тому я підтримую позицію моїх попередніх колег щодо цього… цієї проблеми. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук, будь ласка.

14:53:48

КАРПУК В.Г.

Шановний Олександр Володимирович! Володимир Карпук, "Наша Україна", група „За Україну”.

Я думаю, що думка залу загалом сходиться, це законопроект, підготовлений до другого читання. Треба сьогодні зняти. Тим більше, така просьба: ми собі розуміємо вагомість такого законопроекту. 117 є поправок. Завжди при розгляді таких законопроектів є багато дискусій.

Тому таку практику, щоб ставити такі важливі законопроекти в кінці дня або під кінець засідань неможливо, їх треба виносити і враховувати це на Погоджувальній раді у першій половині дня. І прошу цей законопроект перенести першим на завтра для розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гуменюк Олег Іванович.

Немає народного депутата Гуменюка. Слово, що, Зваричу? Зварич Роман Михайлович. Будь ласка.

14:55:01

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, я читаю останнє речення пропозиції президента, які надійшли до Верховної Ради в порядку вето: „Враховуючи вищевикладене, пропоную Закон України „Про Державний земельний кадастр” відхилити”. Відповідно до рішення Конституційного Суду Верховна Рада України може на даному етапі або врахувати пропозицію Президента 226 голосами, або подолати вето Президента України, що потребує 300 голосів в сесійному залі. Профільний комітет не виніс жодної, я підкреслюю, жодної пропозиція чи рекомендації, вірніше, як Верховна Рада України мала би голосувати щодо єдиної пропозиції Президента України. Натомість те, що ми отримали в якості так званої порівняльної таблиці, може розглядатися в порядку первинної законодавчої ініціативи в режимі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

ЗВАРИЧ Р.М. В режимі першого читання. В протилежному випадку ми порушуємо не тільки наш Регламент, не тільки процедуру, визначену в цьому Регламенті, рішення Конституційного Суду, але я дозволю собі сказати, здоровий глузд. Ми це зробили, до речі, з законом, по якому доповідав Сергій Терьохін. Я би просив, щоб ми сьогодні не помножували цих помилок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу. Ми не будемо ні множити, ні робити помилок в даному випадку, оскільки в нас цей закон з пропозиціями президента вже розглядався і в нас на сьогоднішній день є тільки одна можливість – вирішити цю проблему новою редакцією закону, який має пройти процедуру, визначену Регламентом Верховної Ради України. Ми маємо шанувати свій Регламент і рішення Конституційного Суду України.

Я попросив, щоб висловилися… щоб було зрозуміло, що всі комітети у парламенті повинні уважно працювати в точній відповідності з Регламентом Верховної Ради України.

Оголошується до розгляду проект Закону про засади відновлення та розвитку Українського козацтва, козацькі організації та їх об'єднання. Реєстраційний номер 2441. Доповідає Аржевітін Станіслав Михайлович.

14:58:12

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати! Шановні козаки України! Декілька слів загальних коментарів, враховуючи, що було багато зауважень я просив, щоб словосполучення „українське козацтво” потрібно по всьому тексту законопроекту читати не як окрема організація, а як всеукраїнський рух, до якого входять всі 723 козацькі організації як юридичні особи, в тому числі запорізького, донського війська та інших козацький організацій, а також входять 14, в тому числі і кубанський. Також входять 14 козацьких ліцеїв в системі Міносвіти, 23 школи джур і більше 50 літніх оздоровчих таборів. В цілому в козацьких реєстрах сьогодні перебуває більше 300 тисяч козаків.

Законопроект підготовлений делегатами декількох Всеукраїнських великих козацьких рад і пройшов громадське обговорення на протязі двох років. Для прикладу, в Росії, ось я хотів показати є декілька законопроектів, що регулюють козацький рух, декілька постанов їхньої ради і багато указів президента загалом більше 30. Аналогічна законодавча база існує, яка регулює козацький рух у Молдавській республіці. На превеликий жаль, колись ці козацтва у нас на Україні цього не має. Отже, мета прийняття закону: перше - це реалізація потенціалу козацької ідеї для консолідації суспільства; друге - об'єднання ресурсів держави козацьких організацій для відновлення історичних традицій українського народу, залучення козацьких організацій до охорони громадського порядку, державного кордону, культурної спадщини, а головне – до фізкультурно-спортивної роботи та військово-патріотичного і духовного виховання молоді та дітей.

Сьогодні можна констатувати про низький рівень поінформованості суспільства про історію українського козацтва, його традиції і сучасну мету козацького руху. Саме тому сьогодні на теренах України діє більше 700 розрізнених козацьких організацій з ознаками військових формувань, які довільно трактують козацькі традиції, формують власну ідеологію і систему виховання молоді. Стає практикою залучення козацьких організацій до участі у політичних процесах і навіть у міжнародних конфліктах.

Законопроектом забороняється створення воєнізованих козацьких громадських формувань, використання військових, врегульовується питання встановлення і присвоєння козацьких звань та козацької символіки, запроваджується єдиний державний реєстр козацьких організацій, а головне, зберігається за козацькими звичаями велика козацька рада, як саморегулівна організація в козацькому русі.

Шановні депутати! Багато із вас є, особливо депутати із Партії регіонів, із славних козацьких родів. Багато з вас в душі є козаком. Я знаю багато із вас були причетні до відродження українського козацтва на теренах України.

В цьому залі багато разів лунав Гімн України, який ми разом з вами виконуємо такими словами: ”Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду”.

Тому я пропоную …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні! Давайте голосуванням і підтримкою в першому читанні покажемо, що ми є браття козацького роду. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь: Віктор Вікторович Шемчук, будь ласка. Немає співдоповідача. Будь ласка, записуємося на обговорення.

Народний депутат В’язівський, Григорович Лілія Степанівна.

15:01:33

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановні народні депутати, шановні громадяни! Ну дійсно, козацький рух є і в Російській Федерації, і в Молдовській придністровській республіці. А в Україні, де власне в історичній ретроспективі це було, як найперше, ми законодавчої бази не маємо. Я думаю, що було би цілком логічно упорядкувати цей громадський рух, який має місце. Тим більше, що тут говорили вже представники з Партії регіонів, що дійсно козацькі роди і козацькі прізвища спостерігаються і в цій сесійній залі. Я скажу ще для колег, які зовсім зліва, що червоне козачество було у Велику громадянську війну. Мені видається, що якщо ми приймемо законодавчу базу, яка упорядкує це різноманіття, різнобарвність, скажімо, на користь навіть нашого молодшого покоління, нехай краще танцюють козацькі танці, грають у козацькі спортивні ігри, тому що для заняття спортом треба зали, тренажери, а тут просто свіже повітря, добру волю і організацію. Я сподіваюся, що ми сьогодні зможемо дати такий шанс упорядкувати цей історичний рух у сучасному вимірі нашим голосуванням.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович.

15:02:54

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Звичайно, законопроект фракція буде підтримувати в першому читанні, тому що за даних обставин ми мусимо справді впорядкувати у нас розрізнений і часами протилежний рух у єдність, яка забезпечує державну цілісність, а не навпаки, сприяє тому, щоб в Україні було різночитання і різнотлумачення старих і нових традицій. Тому я вважаю, що треба підтримувати у першому читанні. Концепція цікава, віддати це на роботу у комітет. Комітет доопрацює і ми всі візьмемо як парламент у цьому участь, тому що звичайно, що за даних обставин можемо говорити про значну частину недоречностей, які ще є у цьому законі, але концепція, яку ми підтримаємо у першому читанні, вони дають підставу, щоб ми чесно і сумлінно проголосували. Звичайно, що козацька традиція в Україні вона часами переросла в таку дещо культурологічну діяльність, ніколи вона такою не була, але в шароварщину як це прийнято говорити, тому цей закон мав чітко відрегламентувати, чітко підкреслити традиційність козацького руху. Я вважаю, що ми маємо усі підстави підтримати у першому читанні.

Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко Сергій Володимирович.

15:04:26

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Комуністичної партії України, Полтавщина.

Шановні громадяни України, шановні депутати, Україна завжди славилася лицарями своїми, козаками, які захищали свою рідну землю, відстоювали її, відстоювали честь і незалежність і відстоювали простих людей, яких саме гнобили, тих, у кого були великі статки, які забирали останню суетину.

Я сьогодні сиджу і дивлюся у сесійній залі і знову, і знову підтверджую, що для України другим за значенням є законопроект після кажанів – це законопроект про козаків. Мені складається враження, що в Адміністрації Президента там усі, хто був десь заблудилися після Конотопської чи якоїсь битви у болотах і до цього часу не можуть вийти з того оточення.

Я хотів би сьогодні звернутися до здорового глузду і сказати наступне, що в нас є багато громадських організацій в Україні, якщо ми будемо окремими законами виписувати про бджолярів, про натуралістів, про ще про когось, то це буде велика розкіш. Тому, думаю, козаки могли б діяти у рамках громадської організації.

Шановні колеги, давайте це все перенесемо на той час, коли ми подолаємо кризу, бо наступне, сьогодні за статистикою в Україні виробляється одна панчоха, одна на кожного мешканця, одна, не пара, а одна, то де ми наберемо краму, щоб кожному було ще й по шароварах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович.

15:06:34

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів, щоб коли ми голосували, розуміли про що йдеться. Насправді, тут є дві фундаментальні тези, про які не говорилося.

Перша теза. Цим законом спробується зліквідовуватися сумна українська історична традиція, що у нас багато гетьманів. Якщо ви прочитаєте, то тут забороняється використовувати в статутних документах організації слово „гетьман”. В мене тут, правда, питання чи можна заборонити використовувати слово „гетьман” в статутних документах, значить, цих організацій і чи їх заборонити у зв’язку з тим, що вони згадують це слово „гетьман”, але сам закон написаний для того, щоби під, як тут написано, егідою місцевої влади місцевих державних адміністрацій організувати і соординувати козацький громадський рух і вибрати одного гетьмана, якого, очевидно, підкажуть нам голови обласних адміністрацій.

Тому я ідею повністю підтримую, повністю ідею підтримую. Ну виглядає, що тут все-таки чорними нитками багато речей написано, як нам зробити когось гетьманом і спеціальний закон ще під це написати. Ну, друзі, не вже ми повинні регулювати законом як обрати гетьманом конкретного народного депутата чи конкретну посадову особу?!

Тому ще раз хочу сказати. Давайте ми своїм голосуванням і ідею підтримаємо і не насмішимо народ, що заборонимо на території України використовувати слово гетьман.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Миколо Володимировичу.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про засади відновлення та розвитку Українського козацтва, козацькі організації та їх об’єднання. Реєстраційний номер 2441.

Прошу визначатися.

15:08:36

За-219

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 141, „Наша Україна-Народна Самооборона” – 58, комуністів – 0, „Блок Литвина” -19.

Шановні колеги, у нас наступний в порядку стоїть проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України щодо оскарження рішення у справах про адміністративні правопорушення.

Справа в тому, що Кабінет Міністрів України і профільний комітет попросили перенести його на наступний пленарний тиждень.

В зв’язку із тим, що після цього у нас проект потребує більш детального розгляду, ми не маємо на це необхідної кількості часу.

Ранкове пленарне засідання оголошую закритим.