Фрг__01820*001*001<15:59:57><ПузійЛ

ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 березня 2009 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали для того, щоб ми мали можливість продовжити роботу. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

16:00:49

Зареєструвалися картками в сесійні залі 420 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, продовжуємо розгляд законів, щодо яких Президент України застосував вето.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про виноград та виноградне вино" з пропозиціями Президента Україи від 13.06.2007 (реєстраційний номер 0860).

Доповідач – перший заступник голови Секретаріату Президента України Шлапак Олександр Віталійович. Є Олександр Віталійович? І співдоповідачем буде виступати заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Рижук Сергій Миколайович.

Шановні колеги, може ми спочатку тоді послухаємо заступника голови комітету, а потім підійде Шлапак Олександр Віталійович, ми заслухаємо мотивацію Президента України. Немає заперечень?

Сергій Миколайович, я перепрошую, є Олександр Віталійович. Так давайте Олександра Віталійовича послухаємо.

ШЛАПАК О.В.

Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! Власне кажучи, зауваження Президента до цього закону є прямо протилежними тим, які він виносив до закону попереднього, а саме: закон пропонує внести зміни до Закону України „Про виноград та виноградне вино”, за яким, прошу звернути увагу, із сфери регулювання названого закону виключаються такі алкогольні напої виноградного походження як вермути та бренді.

Зважаючи на те, що саме цей Закон „Про виноград і виноградне вино” визначає вимоги щодо якості сировини та виноматеріалів, що використовуються для виготовлення вермутів та бренді, умови зберігання, критерії, за якими ці напої визнаються фальсифікованими, передбачають здійснення контролю за додержанням вимог названого закону, встановлює відповідальність за їх порушення, то запропоновані законом зміни призведуть до неврегульованості зазначених питань, а це в свою чергу створить умови для появи на ринку України небезпечних фальсифікованих алкогольних напоїв під назвою „Вермут” та „Бренді”. Відтак, Президент пропонує врахувати його зауваження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Рижук Сергій Миколайович. Будь ласка, позиція комітету.

16:04:03

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні розглянув пропозиції Президента України до Закону України про внесення змін до Закону „Про виноград та виноградне вино”.

Зі сфери регулювання Закону України „Про виноград та виноградне вино” виключаються такі алкогольні напої як вермути та бренді. Проте, на погляд комітету, саме цей закон визначає вимоги щодо якості сировини та виноматеріалів, що використовуються для виготовлення вермутів і бренді, умови їх зберігання і контроль за виготовленням, а зазначені зміни призведуть до появи на ринку України небезпечних фальсифікованих алкогольних напоїв під назвою „Вермут” чи „Бренді”. До появи на ринку фальсифікованих алкогольних напоїв, на погляд комітету, може призвести виключення їх із Закону України „Про виноград та виноградне вино” положення, за яким забороняється вживати в загальній і у власних назвах алкогольних напоїв слово „коньяк”, „шампанське”.

Відтак наведені положення закону, що розглядається, цілком не відповідають частині четвертій статті 42 Конституції України, за якою держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції. Але, порадившись з Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради, ми дійшли згоди і на комітеті переважила думка, що пропозиції Президента є в значній мірі обґрунтованими і їх варто було б в даному випадку дослухатися і прийняти.

Зважаючи на викладене, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України пропозиції Президента України до Закону про внесення змін до Закону України „Про виноград та випродане вино” (номер 0860) врахувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує врахувати повністю пропозиції Президента і прийняти закон з урахуванням пропозицій Президента України. В редакції Президента України, так. Прошу уваги, шановні колеги, і прошу підтримати таку пропозицію.

Вноситься на голосування пропозиція про прийняття Закону в редакції з доповненнями і уточненнями запропонований Президентом України (реєстраційний номер 0860). Прошу голосувати.

16:06:57

За-301

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про правові засади цивільного захисту" з пропозиціями Президента України від 14.10.2008 року.

Так, хто у нас доповідач? Тут написано було міністр юстиції у нас Оніщук Микола Васильович. У нас виникла колізія і у нас була пропозиція до Комітету з питань Регламенту, депутатської етика та організації роботи Верховної Ради, щоб комітет визначився, чи може сьогодні за нинішніх конституційних реалій працювати та попередня практика, яка була.

Я прошу до доповіді Кальченка Валерія Михайловича. Це Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

16:08:03

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Шановна президія, шановні народні депутати! 24 вересня 2008 року Верховна Рада України, 282-ма голосами було прийнято цей закон. Основною метою цього закону є приведення Закону України „Про правові засади цивільного захисту” у відповідність до вимог другого Закону „Про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності” та його прикінцевих положень. Внесення змін дозволить на законодавчому рівні повністю унормувати повноваження урядових органів управління у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, а також у сфері пожежної безпеки, які діють у складі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Президент України зробив зауваження до цього закону, суть яких, на жаль, не викладена, а я хочу їх викласти. Президент вважає, що цим законом вводиться новий урядовий орган, а також вважає, що будуть скорочені права громадян.

Хотів би сказати, що такий урядовий орган був створений постановою Кабінету Міністрів ще 26 травня 2001 року за номером 576. Закон погоджено з урядом і він повністю відповідає реаліям. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради, посилаючись на Конституцію та норми діючого законодавства, зазначило, що у позиціях, у пропозиціях Президента закладено скоріше підстави для подальшого вдосконалення відповідальності у цій сфері, а не аргумент на користь відхилення цього закону.

Це підтверджується тим, що відповідно до пункту 12 статті 92 та статті 120 Конституції України виключно законами визначаються організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України і інших центральних та місцевих органів виконавчої влади. Саме це було зроблено у цьому законі, через що його можна вважати логічно завершеним.

Обов’язковість внесення таких змін обумовлено також статтею один Закону України "Про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності”, де визначено, що державний нагляд, контроль – це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів. А статтею чотири визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважених здійснювати державний нагляд, контроль у господарській діяльності.

Особисто хочу підкреслити, що прийнятий закон не передбачає створення нових урядових органів та відповідних посад, а також додаткового навантаження на Державний бюджет України.

Комітет з питань екологічної політики 18 лютого 2009 року, розглянувши пропозиції Президента України, пропонує їх відхилити. Прошу підтримати пропозицію комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує подолати вето Президента на цей закон. Правильно я кажу?

КАЛЬЧЕНКО В.М. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Справа в тім, що Президент України запропонував відхилити цей закон, а комітет запропонував відхилити пропозиції Президента, тобто подолати вето.

Будь ласка, Адам Мартинюк.

16:11:48

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Володимире Михайловичу, подивіться таблицю, вас комітет вводить в оману. Комітет пропонує не подолати вето, а комітет пропонує нові пропозиції не Президента, а членів комітету, що ми при подоланні вето не маємо права робити. Тобто треба буде ставити на голосування або перше - відхилити пропозиції, друге - подолати вето, а третій варіант – або направити на доопрацювання, або нової редакції немає. Бо тут у порівняльній таблиці, подивіться, Кальченко вносить пропозиції, він поки що не Президент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу, ми будемо голосувати першу пропозицію – відхилити – це пропозиція Президента. Якщо вона не буде підтримана Верховною Радою, буде ставитися на голосування друга пропозиція – про подолання вето. Більше голосувань з цього приводу не буде.

КАЛЬЧЕНКО В.М. Володимире Михайловичу, і Адама Івановича порівняльна таблиця до другого читання, яке ми провели і проголосували все. І ніякої у нас порівняльної таблиці зараз немає. Тому треба голосувати: або прийняти пропозиції Президента, або відхилити їх, або зробити по вето. Немає ніяких порівняльних таблиць

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, давайте ми поступим у такий спосіб, що допоки ми в регламентному плані не відпрацювали питання, хто буде представляти пропозиції від Президента України, і продовжується попередня практика, що Президент доручає представляти його позиції членам уряду, давайте будемо їх слухати. Я думаю, що до наступного засідання ми це питання відрегулюємо. Цілком очевидно, що це, мабуть, має бути спеціальний представник, уповноважений представник Президента у Верховній Раді, який має представляти ці документи. Правильно?

А зараз, будь ласка, Микола Васильович Оніщук. Позиція щодо цього закону.

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати, Президент України зауважує, що Закон, прийнятий Верховною Радою України від 24 вересня 2008 року, про внесення змін до Закону України „Про правові засади цивільного захисту” не може бути підписаний з таких підстав.

Перше. Пропонованими зміни до Закону України „Про правові засади цивільного захисту” встановлюються, що у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту діють урядові органи державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки і урядовий орган державного нагляду у сфері пожежної безпеки, а також визначається їх організаційна структура та повноваження. Тобто Верховною Радою України практично прийнято рішення про перейменування першого та утворення другого з названих урядових органів. Між тим, згідно з Законом про Кабінет Міністрів України питання щодо утворення в системі міністерств урядових органів, затвердження положення про них, призначення та звільнення керівників цих органів належить до повноважень Кабінету Міністрів України. І з цієї точки зору, шановні колеги, можливо, є доречним, що ці питання доповідає член уряду, оскільки йдеться про пряме порушення компетенції уряду.

Урядові органи відповідальні перед Кабінетом Міністрів, підзвітні та підконтрольні міністрові, у системі міністерства якого вони утворені та функціонують. Як відомо, це частина п'ята і шоста статті 22 Закону України „Про Кабінет Міністрів України”. Зобов'язання Кабінету Міністрів – утворити один та перейменувати другий орган, урядовий орган, фактично, на думку глави держави, є втручанням в оперативну діяльність уряду України, що в подальшому практично унеможливить зміну Кабінетом Міністрів України статусу відповідного урядового органу, його ліквідацію без попереднього внесення змін до закону.

Вирішення питання у пропонований законом, що розглядається, спосіб, звертаю вашу увагу, Президент вказує на наявність проблеми, маючи на увазі, що був запропонований спосіб, який не грунтується на вимогах чинного законодавства, може розглядатися, як визначення відповідно до пункту 12 частини першої статті 92 та частини другої статті 120 Конституції України в організацію діяльності і повноважень Кабінету Міністрів України.

Наведене, на думку Глави держави, є недодержанням Верховною Радою України при прийнятті закону вимог статей шостої і 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади зобов'язані діяти лише підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. До того ж, слід зазначити, що розширення повноважень посадових осіб урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки і його територіальних органів за відсутності визначення в законі чітких критеріїв порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, за які можуть бути застосовані спеціальні заходи щодо їх усунення, призведе до погіршення підприємницького середовища і, як наслідок, обмеження конституційного права громадян на підприємницьку діяльність та створення умов для корупційних дій.

У зв`язку з викладеним Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про правові засади цивільного захисту" пропонується Президентом відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Васильович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Першою ставиться на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (реєстраційний номер 0939).

Зніміть голосування. Будь ласка. Валерій Михайлович, що у вас?

16:18:25

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Ну по-перше, я дивуюсь, що порушується процедура.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

КАЛЬЧЕНКО В.М. А тому що перший повинен був доповідати представник Адміністрації Президента, а не міністр. Це перше.

Друге. Я розумію, що міністр юстиції представляє собою уряд. Ось у мене стенограма минулого голосування, де головуючий спитав представника уряду: „З урядом це погоджено чи ні?”. І відповіли: „Так, погоджено”.

Я хочу передати, Микола Васильович, вам якраз зараз Постанову уряду від 2001 року, коли було створено орган, а ви кажете, що його не створено. Він створений в 2001 році. Передаю вам цей документ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми з вами домовилися, що до регламентного узгодження позицій з приводу того хто буде доповідати пропозиції Президента до законів, щодо яких він застосував вето, ми будемо йти за тою процедурою, яка була. Тим більше, що Президент України, наскільки я розумію Конституцію, може уповноважити будь-яку особу представляти його інтереси. Давайте ми це вивчим питання і знайдем погоджену лінію.

А тепер, шановні колеги, ставиться першою на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правові засади цивільного захисту". Реєстраційний номер 0939.

16:19:55

За-45

Пропозиція Президента не підтримана.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про правові засади цивільного захисту”, реєстраційний номер 0939.

16:20:37

За-345

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про плату за землю" з пропозиціями Президента України від 05.02.2009 року. Реєстраційний номер 0908.

Доповідач – міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Олексійович Павленко.

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Законом України „Про внесення змін до статті 12 Закону „Про плату за землю”, який був прийнятий Верховною Радою України 15 січня поточного року, передбачено звільнення від сплати земельного податку суб’єктів фізкультурно-спортивного спрямування. І це без перебільшення розглядається нами як значущий для подальшого розвитку спортивних споруд, баз олімпійської, паралімпійської підготовки і в цілому важливий закон для розвитку сфери фізичної культури і спорту.

Президент України беззаперечно підтримує зазначений законодавчий акт і вважає, що він необхідний для розвитку фізкультури і спорту. Разом з тим не був підписаний за таких підстав.

Насамперед Конституцією України гарантовано захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, конкуренції у підприємницькій діяльності. Всупереч цим конституційним нормам положення закону не поширюються на підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивного спрямування, в яких земельні ділянки, на яких розміщені споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських міжнародних змагань та навчально-тринувального процесу національних збірних команд, бази олімпійської та паралімпійської підготовки перебувають не у власності, а у користуванні. З таким підходом Президент України погодитися не може і пропонує в абзаці третьому закону слова „що перебувають у їх власності” виключити.

Також глава держави не погоджується з тим, що передбачивши право окремих суб’єктів фізкультурно-спортивної спрямованості не сплачувати до бюджету земельний податок, законом не визначено напрямків використання ними несплачених сум земельного податку, наслідком чого може стати нецільове, а тобто не на цілі, пов’язані з розвитком фізичної культури і спорту в Україні, їх використання.

Зважаючи на це, Президент України вважає за необхідне доповнити закон положеннями щодо цільового характеру використання несплачених сум земельного податку, що відповідатиме вимогам частини четвертої статті 49 Конституції України, щодо підтримки державою розвитку фізичної культури і спорту.

З огляду на це пропонується абзац третій розділу першого закону доповнити словами: „за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямками і в порядку визначеними Кабінетом Міністрів України”.

Шановні народні депутати, я переконаний, що цей закон надзвичайно важливий, просив би підтримати пропозиції Президента, його схвалити. І я впевнений, після його вже остаточного підписання це стане дуже серйозним рушієм для розвитку матеріально технічної бази спорту для будівництва нових сучасних спортивних об’єктів в Україні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Юрій Олексійович. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Анатолійович Терьохін, будь ласка, позиція комітету.

16:24:21

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, пане Голово.

Шановні народні депутати, Президентом запропоновано в абзаці третьому розділу першому закону слова „що перебувають у їх власності” виключити. Президент вважає, що суб’єкти господарювання, які мають земельні ділянки на умовах користування будуть в нерівних умовах із суб’єктами, які мають земельні ділянки на правах власності, що не узгоджується із статтями 13 і 42 Конституції України, згідно з якими гарантовано захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, конкуренцію підприємницької діяльності. Комітет підтримує цю пропозицію.

Пояснення: є неврегульованість між Законом України „Про плату за землю”, який не змінювався з 1996 року, та Земельним кодексом України, який діє з 1 січня 2000 року. Ми розуміємо, що Закон „Про плату за землю” потребує оновлення та концептуальних змін, однак це питання зараз не на черзі.

Друге. Президент запропонував абзац третій розділу 1 закону доповнити словами: „За умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямками і в порядку, визначеним Кабміном”. Я можу сказати, що така пропозиція мала б стосуватися всіх звільнень, які стосуються… є в пільгах по земельному податку. На жаль, у нас багато пільг даються бланкетно, бланково, тобто дається пільга, але не пояснюється, на які цілі іде або використовується ця земля. Саме тому комітет підтримує цю пропозицію Президента.

У зв'язку із вище названим, комітет рекомендує прийняти Закон України про внесення змін до статті 12 Закону України "Про плату за землю” в цілому з урахуванням двох пропозицій Президента. Давайте це зробимо, оскільки знову так, і це стосується не тільки поточного нашого життя, але перспективи, особливо, позиції по „Євро-12”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую, сідайте, будь ласка.

Будь ласка, з мотивів голосування.

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, я як співавтор законопроекту, який із своїми колегами Равілем Сафіуліним і Олександром Волковим зареєстрували його, нагадаю, не так давно, ми святкували вже два роки недавно – 12 січня 2007 року.

Хочу сказати, що, в принципі, пропозиції Президента правильні, вони вдосконалюють наш закон.

Єдине що хотів би побажати міністерству і Секретаріату Президента, два роки коли ми тут дебатували, працювати разом з нами, бо за два роки жодної пропозиції ми не почули, а тепер появилася нова ідея, як удосконалити закон, який два роки дебатуємо. Але тим не менше справа важливіша. І тому я як співавтор законопроекту від своїх колег вважаю, що ці поправки покращують законопроект. Тому пропоную дві поправки проголосувати і переконувати Президента невідкладно підписувати даний закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиції комітету співпали із побажаннями Президента України, з його баченням того, як треба покращити цей закон. Тому в нас є всі підстави поставити на голосування, прийняти закон у новій фактично редакції на основі врахування пропозицій Президента України. Я ставлю на голосування цю пропозицію (реєстраційний номер 0908). Прошу голосувати.

16:28:42

За-401

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо затвердження прожиткового мінімуму" з пропозиціями Президента України від 08.01.2009 року. Реєстраційний номер 1034.

Доповідач - міністр праці та соціальної політики Людмила Леонтіївна Денисова. Співдоповідачем буде виступати голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Георгійович Хара.

ДЕНИСОВА Л.Л.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, за дорученням Президента України представляю пропозиції Президента до Закону України „Про внесення змін до статті 4 Закону України „Про прожитковий мінімум”.

Закон України про внесення змін до статті 4 (щодо затвердження прожиткового мінімуму), прийняті шановними народними депутатами 18 грудня минулого року, повернуто Президентом України для повторного розгляду з пропозиціями. Прийнятим законом пропонується прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення за поданням Кабінету Міністрів України, щорічно затверджувати Верховною Радою України окремим законом до початку розгляду проекту Закону про Державний бюджет України.

Згідно з Законом України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується, зокрема для встановлення розмірів, розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, визначення права на призначення соціальної допомоги, державних соціальних гарантій та стандартів, обслуговування та забезпечення галузі охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення формування державного бюджету та місцевих бюджетів.

Президентом України зауважено, що прожитковий мінімум відповідно до Закону про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії є базовим державним соціальним стандартам, які встановлюються з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також для визначення обґрунтування розмірів видатків, зокрема Державного бюджету України.

За таких обставин установлення прожиткового мінімуму окремим законом, а не Законом про Державний бюджет України означатиме встановлення його розміру без урахування прогнозу основних макроекономічних показників, економічного і соціального розвитку України, що призведе до розбалансування Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Отже, запропонований порядок затвердження прожиткового мінімуму не відповідає конституційному принципу щодо прагнення держави до збалансованості бюджету України, що стосується статті 95 Конституції України. В свою чергу встановлення недостатньо обгрунтованого прожиткового мінімуму може призвести і до порушення конституційних прав громадян на соціальний захист, а це стаття 46 Конституції України.

Враховуючи викладене, Президентом України пропонується відхилити Закон України „Про внесення зміни до статті 4 Закону України „Про прожитковий мінімум” (щодо затвердження прожиткового мінімуму). Прошу підтримати пропозиції Президента України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Григорович Хара, будь ласка.

16:32:56

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, во-первых, хочу сказать спасибо от имени комитета всем, кто принимал участие в голосовании и наш законопроект набрал конституционное большинство свыше 300 голосов.

Во-вторых, я очень надеюсь, что мы сегодня с вами защитим Конституции, законы Украины и граждан Украины, оставив тот закон в действии, который мы с вами ранее приняли.

Причины. Президент Украины предлагает отклонить закон, поскольку по его мнению установление прожиточного минимума другим, кроме Закона о бюджете, будет означать установление прожиточного минимума без учета прогноза основных макроэкономических показателей экономического и социального развития Украины, что приведет к разбалансированию государственного бюджета и местных бюджетов.

Я хочу сказать, что этот вывод говорит о том, что те, кто готовил вето Президента по данному вопросу, закону, не малейшее представление не имеет о сути прожиточного минимума как основного социального норматива, не знает законодательство Украины.

В соответствии с Законом „О прожиточном минимуме”, Конвенции Международной организации труда, которую ратифицировала Украина, международного законодательства прожиточный минимум является объективным социальным нормативом, который рассчитывается нормативным методом. В расчете этого нормативного, в этом нормативном методе принимает участие всего две позиции - это перечень товаров, продуктов и услуг, так называемая потребительская корзина, и цены на момент этого расчета.

Хочу также подчеркнуть, что в соответствии с Законом Украины «О прожиточном минимуме» прожиточный минимум определяется как стоимостная величина достаточная для обеспечения нормального функционирования организма человека, сохранение его здоровья, минимальный набор продовольственных товаров и минимальный набор услуг необходимых для удовлетворения основных социальных и культурных потребностей личности. Это значит, что определение прожиточного минимума независимо от мнений и суждений кого-то бы ни было, это объективный социальных нормативов, повторяю, которые определяются нормативным методом.

В связи с этим установление объективного в соответствии с Законом Украины «О прожиточном минимуме» - это одно, а опасение Президента в достижении минимальной зарплаты, минимальной пенсии, социальных пособий уровня прожиточного минимуму – это совсем другое. Хотя это требует и Конституция Украины и законы Украины, но это совершенно другой вопрос.

Комитет по вопросам социальной политики считает, что лишь для того, чтобы выглядеть красиво занижение прожиточного минимуму, установление его размера по сути волюнтаристским путем нарушение законодательства Украины, чтобы создать видимость благополучия – это безнравственно.

Хочу также напомнить, что ничего нового в моем законопроекте нет. Он лишь восстанавливает нормы закона существовавшие до 2005 года, когда и был нарушен основополагающий принцип формирования главного социального норматива. А тогда было так, как и предлагается. Верховная Рада определяет, утверждает прожиточный минимум. Этот прожиточный минимум Кабинет Министров ложит в основу работы над очередным бюджетом.

В связи с выше изложенным комитет просит вас, уважаемые народные депутаты, преодолеть вето Президента. Он не виноват, это его подставили, по сути дела люди, которые не знают законодательство прожиточного минимуму, и восстановить законность относительно прожиточного минимуму.

Спасибо. И надеюсь, что вы поймете и поддержите решение нашего комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…

Ярослав Сухий, будь ласка, з мотивів.

16:37:00

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, парадокс полягає в тому, що міністр праці доповідає вето Президента. Хоча, здавалося, що міністр праці і соціальної політики мала би захищати наш законопроект. Але я хочу всім вам нагадати, що рішенням 9 липня 2007 року Конституційний Суд України, номер 6рп 2007, рішенням його обов’язковим, встановив цим законом, тобто бюджетом, законом про бюджет України не можуть вноситися зміни, зупинятися дії чинних законів, а також встановлюватись інше правове врегулювання відносин, що є предметом інших законів України. Прожитковий мінімум люди повинні знати, реальність, в чому прожитковий мінімум. Бо якщо, наприклад, фізіологічна норма споживання м’яса на одного дорослого 45 кілограм в рік, а прожитковий мінімум передбачає 12, то я вже казав, людям про це чесно сказати, бо 13 кілограм м’яса в рік на одного військовополоненого німця ми виділяли. Бюджет і реальність прожиткового мінімуму – різні речі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги! Александровська, будь ласка.

16:38:18

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемые коллеги! Я прошу обратить внимание еще на один очень важный вопрос. Когда рассматривается закон о бюджете, когда он рассчитывается, готовится правительством, то в основу закона о бюджете, в основу расчета бюджета принимаются определенные макропоказатели. Мы до сих пор практически не вели практику при расчете бюджета вводить социальные показатели. И мы даем на откуп правительству формировать эти социальные показатели в процессе расчета бюджета. И мы видим, что получается. Вводится понятие уровень обеспечения социальных гарантий и законы о социальных гарантиях не выполняются. Правительство хочет само формировать потребительскую корзину и само устанавливать уровень прожиточного минимума. Мы с вами специально приняли закон, чтобы до начала расчета бюджета нами был в зале, в Верховной Раде, установлен такой серьезный показатель как прожиточный минимум. И мы с вами должны эту позицию отстоять, и ни в коей мере не допускать от нее отступления. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення завершено. Першою вноситься на голосування пропозиція Президента України, прошу уваги, про відхилення Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум” щодо затвердження прожиткового мінімуму”. Реєстраційний номер 1034. Про відхилення закону.

16:40:02

За-34

Рішення не прийнято.

Тепер пропозиція вноситься комітету – про подолання вето Президента України на Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум” щодо затвердження прожиткового мінімуму”. Реєстраційний номер 1034. Прошу голосувати.

16:40:37

За-218

Рішення не прийнято. Закон відхилено.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 170, „Блок Юлії Тимошенко” – 2, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 0, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19.

Оголошується до розгляду Закону України "Про заходи з подолання наслідків фінансово-економічної кризи у сфері соціального захисту, оплати праці та зайнятості населення" з пропозиціями Президента України від 14.01.2009 року. Реєстраційний номер 3334. Доповідач – міністр праці та соціальної політики Людмила Леонтіївна Денисова. Співдоповідачем буде виступати голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Михайло Миколайович Папієв. Прошу.

ДЕНИСОВА Л.Л. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! 25 грудня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закону України "Про заходи з подолання наслідків фінансово-економічної кризи у сфері соціального захисту, оплати праці та зайнятості населення".

Абзацом третім розділу першого закону встановлюється норма щодо надання безробітним, які перебувають на обліку в Державній службі зайнятості, а також працівникам підприємств, які отримують допомогу по частковому безробіттю, матеріальної допомоги на себе та членів сім’ї для переїзду з метою працевлаштування, ведення підприємницької діяльності для трудонедостатній депресивних регіонів за рахунок коштів Державного бюджету, що не передбачено Законом України Держаний бюджет на 2009 рік.

Пунктом другим розділу другого закону передбачається внесення змін до статті 6 Закону України „Про оплату праці”, згідно з якими оплата праці працівників усіх установ, закладів та організацій бюджетної сфери здійснюються на основі єдиної тарифної сітки, яка затверджується Кабінет Міністрів України, а розмір посадового окладу тарифної ставки працівника першого тарифного розряду встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Однак, встановлення з 1 січня 2009 року посадового окладу, тарифної ставки працівника першого тарифного розряду і відповідно до єдиної тарифної сітки в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, потребуватиме збільшення видатків з бюджетів всіх рівнів на оплату праці працівників бюджетної сфери порівняно з передбаченими видатками у Державному бюджеті України на 2009 рік у розмірі 29,5 мільярдів гривень.

При цьому прийняття закону не забезпечено реальними ресурсами і призведе до негативних наслідків, зокрема, розбалансування бюджетів всіх рівнів, заборгованості із заробітної плати, вивільнення працівників тощо.

Крім того, норми закону щодо набрання чинності ним чинності не узгоджуються із частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з яким закони України, які впливають на формування дохідної та видаткової частини бюджетів повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому.

Враховуючи вищевикладене та пропозиції Президента України Закон України „Про заходи з подолання наслідків фінансово-економічної кризи в сфері соціального захисту, оплати праці та зайнятості населення пропонується відхилити. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Миколайович Папієв, будь ласка, позиція Комітету з питань соціальної політики та праці.

16:44:54

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги! Я просив би, щоб ми дуже уважно подивилися на цей закон. І коли комітет розглядав четвертого лютого саме пропозиції Президента України, то вивчив всі обставини і прийняття цього законопроекту, його сутністну частину, і наслідки, які це може мати для соціального захисту громадян України, якщо ми приймемо пропозицію Президента про відхилення цього законопроекту.

Я хотів би вам нагадати взагалі історію цього закону. Голосувався він Верховною Радою України 25 грудня 2008 року. До речі, ініціатором цього закону був голова фракції "Наша Україна – Народна Самооборона”, шановний наш колега В'ячеслав Анатолійович. І Верховна Рада України підтримала пропозиції його і підтримала цей законопроект, яким встановлювалося: перше, що соціальний захист громадян в умовах кризи, тобто ті громадяни України, а їх сьогодні налічується близько трьох мільйонів людей працюючих, які сьогодні працюють неповний робочий день, неповний робочий місяць, неповний робочий тиждень, або ті громадяни України, які знаходяться у вимушених відпустках, це стаття 24-25, пункти другий, п'ятий статті 26 Закону України „Про зайнятість”.

Крім того, пропонувалося цим законом встановити розмір мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму, як це передбачав чинний закон, і на цей час він – чинний закон, номер 466-16, який приймався Верховною Радою України в грудні 2006 року.

І ще одна позиція, яку необхідно врахувати нам. Справа в тому, що в цьому законопроекті, і комітет звернув на це особливу увагу, передбачалося, щоб для пенсіонерів, яких у нас 13,5 млн. в Україні, враховано було, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35.

Фактично, якщо ми сьогодні відхиляємо цей закон і діємо відповідно до пропозицій Президента України, то всім пенсіонерам України з сьогоднішнього дня треба буде перерахувати пенсію в бік зменшення з урахуванням одного року не з коефіцієнтом 1,35, а з коефіцієнтом 1, тому що ця норма передбачалася в бюджеті 2008 року, а в бюджеті 2009 року вона зникла, і її там немає. Тому комітет, враховуючи всі обставини, прийняв рішення звернутися до Верховної Ради України і не голосувати за відхилення цього законопроекту, а також комітет прийняв рішення повторно внести на розгляд Верховної Ради України Закон "Про заходи з подолання наслідків фінансово-економічної кризи у сфері соціального захисту, оплати праці та зайнятості" в новій редакції.

Шановні народні депутати України! Враховуючи важливість цього законопроекту і незалежно від того на боці яких політичних сил знаходять народні депутати України і представники яких політичних партій вони є, цей закон він сьогодні стосується 46 мільйонів громадян України, 22 мільйонів громадян України працездатного віку, тому що він сьогодні встановлює мінімальну заробітну плату не на рівні 545 гривень, як це запропонував уряд і передбачив в Державному бюджеті, а на рівні прожиткового мінімуму, який я нагадаю всім, в Законі „Про Державний бюджет України” встановлений в розмірі 669 гривень. Фактично, якщо ми сьогодні приймемо цей закон в новій редакції, якщо Президент його підпише як гарант конституційних прав громадян України, то ми повернемо пенсіонерам України, кожному пенсіонеру по 320 гривень щомісячно, які вони не доотримують внаслідок неприйняття цього закону. Кожному працюючому ми зможемо повернути не менш, ніж 860 гривень на місяць, які вони не отримують внаслідок того, що Президент наклав вето на цей законопроект.

І привертаю вашу увагу і прошу врахувати рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за зверненням народних депутатів України – членів на той час „Блоку Юлії Тимошенко”. Конституційний Суд прийняв рішення, що право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, в тому числі зупиненням дії законів або їх окремих положень, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану і тільки на певний строк. Якщо Президент України вважає, що у нас надзвичайний…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПАПІЄВ М.М. Я просив би народних депутатів України врахувати всі ці обставини і у вигляді виключення з норм нашого Регламенту все ж таки проголосувати за цей законопроект в новій редакції, як пропонує комітет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми можемо (зараз, Адаме Івановичу), ми можемо виключно зробити одне: або відхилити, як пропонує Президент, або проголосувати за подолання вето. В новій редакції це після того, коли буде відхилено, треба доопрацьовувати закон. На доопрацювання не може бути. Тут або пропозиція Президента голосується, або подолання вето, іншого не може бути.

Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.

16:50:54

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Володимир Михайлович, якщо я не помиляюсь, 135 стаття дозволяє нам направити на доопрацювання. Володимир Михайлович, якщо ми не приймемо жодного з позитивних рішень, тобто не відхилимо законопроекту і не подолаємо вето, ми маємо право направити на доопрацювання комітету.

Але я хотів сказати про інше. Шановні колеги, мене дуже дивує, що гарант Конституції нам пропонує порушити рішення Конституційного Суду. Тільки що доповідач говорив, що є рішення Конституційного Суду з приводу того, і це конституційна норма, яка не дозволяє звужувати соціальні права людини. Ми цим законом захищаємо соціальні права, бо, на жаль, Законом про Державний бюджет вони серйозно на цей рік звужені. На превеликий жаль, глава держави не хоче підтримати людей, а він підтримує тих, хто проголосував за Закон про Державний бюджет, щоб у 2009 році чимало соціальних проблем було зведено нанівець. Тому я пропоную подолати вето.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про заходи з подолання наслідків фінансово-економічної кризи у сфері соціального захисту, оплати праці та зайнятості населення”. Реєстраційний номер 3334.

16:52:43

За-11

Рішення не прийнято.

Зараз ставиться на голосування пропозиція щодо подолання вето Президента України на Закон України „Про заходи з подолання наслідків фінансово-економічної кризи у сфері соціального захисту, оплати праці та зайнятості населення”. Реєстраційний номер 3344. Прошу голосувати.

16:53:25

За-222

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, прошу…

По фракціях, будь ласка. Шановні колеги, Партія регіонів - 165, "Блок Юлії Тимошенко" - 0, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 11, комуністів - 27, „Блок Литвина” – 19.

Шановні колеги, відповідно до статті 135 пункту 8 Регламенту ми можемо доручити головному комітету доопрацювати його не пізніше, як у тридцятиденний термін. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

16:54:18

За-238

Рішення прийнято.

Хоча тут, шановні колеги, є колізія. Якби у нас були пропозиції Президента, то їх треба було б доопрацьовувати з урахуванням пропозицій Президента, а тут просто пропозиція відхилити. Тому єдине, що можемо вийти на новий закон. За відповідною процедурою.

Шановні колеги, зараз нам потрібно включити до порядку денного і визначитися щодо прийняття рішення. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо урегулювання процесів управління державним майном), реєстраційний номер 4060. Прошу голосувати про включення до порядку денного.

16:55:25

За-212

Рішення не прийнято.

Так, далі ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 4037) про внесення змін Закону України "Про міліцію" щодо вдосконалення соціального захисту працівників міліції. Для включення до порядку денного. Прошу голосувати.

16:56:13

За-368

Рішення прийнято.

Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Степанович Малишев, будь ласка.

16:56:37

МАЛИШЕВ В.С.

Владимир Малышев, Партия регионов.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины! Ко мне как к народному депутату Украины обратились семьи работников милиции, погибших при исполнении служебного долга, сотрудники и ветераны донецкой милиции с просьбой не допустить перепрофилирование лечебных учреждений МВС, поскольку это ухудшить их медицинское обслуживание. Поэтому мной поданы изменения В Закон Украине «О милиции» с целью не допустить ухудшения уровня социальной защиты работников милиции и навсегда закрепить их законное право на бесплатное медицинское обеспечение в лечебно-профилактических учреждений Министерства внутренних дел. То есть я предлагаю дополнить статью 22 Закона Украины о милиции частью 14 такого содержания.

Работникам органов внутренних дел гарантируется бесплатное медицинское обеспечение, которое осуществляется в лечебно-профилактических заведениях Министерства внутренних дел. Изменения, подчинения заведений здравоохранения, подчиненное МВД Украины, может осуществляется лишь на основании закона. Хочу напомнить, что ведомственная медицина Министерства внутренних дел берет свое начало с 21 года, с того времени медики стоят на страже здоровья сотрудников правоохранительных органов. По состоянию на 1 января текущего года на медицинском обслуживании находится 725 тысяч человек, из них около 30 тысяч ветеранов войны, в том числе 3,5 тысячи инвалидов войны, имеющих право на медицинское обслуживание в ведомственных учреждениях охраны здоровья. На диспансерном учете находится 15 тысяч участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, в том числе 7,5 тысяч инвалидов. Главная задача ведомственного здравоохранения это решение ряда специальных…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку. Будь ласка.

МАЛИШЕВ В.С. …связанных с правоохранительной деятельностью министерств. Эти мероприятия не могут в силу объективных обстоятельств осуществлять никакие другие государственные муниципальные медицинские учреждения. К таким задам относится отбор кандидатов на службу в милицию, медико-психологическое сопровождение служебной деятельности, медицинское обеспечение специальных служебно-боевых задач, выполняемых сотрудниками органов внутренних дел и военнослужащими внутренних войск, оказание медицинской помощи членам семей и пенсионерам МВД. Одним из приоритетов ведомственного здравоохранения являются медико-психологическая реабилитация сотрудников правоохранительных органов побывавших в экстремальных ситуациях, участия в миротворческих миссиях, задержания вооруженного преступника, применения табельного оружия, ликвидация массовых беспорядков и тому подобное.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Степанович, дякую.

Ви були переконливі дякую. Вже час двічі, а за комітет ще, будь ласка. Я перепрошую, будь ласка. Шановні колеги, це одночасно йде, і авторство і доповідь від імені комітету. Будь ласка.

17:00:09

МАЛИШЕВ В.С.

Кстати опыт ведомственной медицины других стран показывает высокую эффективность оказания медицинской помощи сотрудникам правоохранительных органов при возникновении локальных вооруженных конфликтов, техногенных катастроф и борьбе с терроризмом.

Поэтому разрушение существующей системы неминуемо приведет к ослаблению кадрового потенциала, боеготовности, снизит уровень социальной защищенности и сотрудников милиции, пенсионеров МВД, членов их семьи.

Главное научно-экспертное управление полностью поддержало этот законопроект, но предлагает в предложение: «…изменение, подчинение, заведения????? здравоохранения подчиненного МВД Украины может осуществляться лишь на основании закона» вместо слов «может осуществляться лишь на основании закона» записать «не допускается». С таким предложением я согласен и предлагаю проголосовать законопроект в целом.

Комитет по вопросам законодательного обеспеченья правоохранительной деятельности на своем заседании единогласно принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины принять законопроект за основу и в целом как закон Украины. Прошу данный законопроект принять в целом как закон Украины с учетом изменений.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу записатися, шановні колеги, два - „за”, два - „проти”. Прошу записатися.

Сідайте, будь ласка, Володимире Степановичу.

Юрій Кармазін.

17:02:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, я уважно вивчив цей законопроект, він малесенький, всього 5 строчок, тому тут практично нічого розглядати в двох читаннях. Мова йде про те, що люди сьогодні переживають і ми маємо їх заспокоїти, що ніхто нікуди не діне і не розбазарить в системі МВС їх лікувально-оздоровчі заклади і що ті гарантії, які прогарантовані в законі і щодо статусу ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту і щодо інвалідів війни, і щодо пенсіонерів МВС, вони збережуться.

Я розумію чому сьогодні так тривожаться люди, люди тривожаться тому, що в системі Служби безпеки уже почались рухи по відторгненню майна і саме через це сьогодні переживають люди і навіть в пояснювальній записці пишуть, що обумовлено це спробами перепорядкування і переперефілювати заклади охорони здоров’я. Цього не можна допускати і я переконаний, що ми збережемо їх і для цього буду закликати вас голосувати зразу в двох читаннях цей закон, бо немає чого сюди вносити ніяких пропозицій, тут абсолютно все виважено і грунтовно написано. Це перше.

І друге. Я хотів би звернути увагу всіх нас, бо ми розглядаємо цей законопроект, щодо забезпечення сьогодні ліками тих категорій громадян кому ми зобов’язані це робити, це чорнобильці, це інваліди і учасники війни. І, звертаючись з цієї високої трибуни до міністра охорони здоров’я, я хотів би попросити його разом з міністром фінансів зробити все для того, щоб сьогодні люди в цей важкий час отримували ті ліки, які гарантовано законодавством. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бевз, фракція комуністів.

17:04:13

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я просив би вашу увагу звернути на декілька моментів. Специфічність закладів охорони здоров’я Міністерства внутрішні справ полягають в тому, що 65 тисяч співробітників щорічно проходять військово-лікарську комісію, про що доповідав колега вже Малишев. Це перше.

Друге. Сьогодні на обслуговуванні цих закладів знаходяться 750 тисяч співробітників органів внутрішніх справ і членів їх сімей. А тому я, повністю підтримуючи пропозицію колеги Малишева, колеги Кармазіна, прошу проголосувати за цей законопроект за основу і в цілому зразу ж. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція блоку, "Блоку Юлії Тимошенко"

17:05:07

ШЕВЧУК С.В.

Шановні колеги, в чому полягають новації автора законопроекту. По-перше, щоб охорона здоров’я для працівників міліції була безоплатна. І друге, щоб мережа цих закладів не була скорочена. Ну, всі, очевидно, це підтримують. Але ж я нагадаю, що саме ці положення закріплені в Конституції, в 49 статті. Тобто сенс цих новацій ну, трішки незрозумілий. Безумовно, ми всі підтримуємо, тому що розуміємо складність завдань, які полягають на працівників міліції, а також на ветеранів.

В першому читанні відхиляти не можна. Однак хочу сказати, що кожен працівник міліції має право звернутися і в академічні медичні заклади, і медичні заклади за місцем проживання загальні, і, крім цього, в відомчу медицину. А от така багатогранність не присутня для рядових громадян. Ми можем піти по такому шляху і кожне відомство законодавчо закріплює для своїх працівників свої медичні заклади. Тоді зникає просто єдиний медичний простір України, тоді буде множення функцій, тоді буде витрачання і дублювання коштів, яких і так не хватає на охорону здоров’я. Тобто, приймаючи в першому читанні, думаю, що в подальшому треба суттєво доопрацювати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук.

17:06:41

КАРПУК В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! У нас всі ті кошти, які виділяються в країні на охорону здоров’я, розподілені поміж 17 міністерствами і відомствами. Із 32 мільярдів коштів, які були на охорону здоров’я в 2008 році, на Міністерство охорони здоров’я через Міністерство охорони здоров’я розподілялася лише шоста частина.

Якщо порівняти, що на медичне обслуговування на стаціонарних і поліклінічних працівників Міністерства внутрішніх справ у 2008 році виділено 412 мільйонів гривень, то на всю спеціалізовану і високоспеціалізовану медичну допомогу Міністерства охорони здоров’я виділено 430 мільйонів, тобто практично цифри однакові.

Звичайно, що медична служба Міністерства внутрішні справ має специфічні завдання, які можуть виконуватися і поліклінічними закладами окрім центрального і кількох великих госпіталів. На практиці ті госпіталі, які розміщені в обласних центрах і підпорядковуються Управлінню внутрішніх справ, всі обстеження поліклінічні, високоспеціалізовані, консультативні проводять за рахунок закладів охорони здоров’я. І тому затрачати такі величезні кошти неможливо, ми ніколи не зможемо реформувати охорону здоров’я, зробити її якісною, доступною для всіх жителів нашої країни.

Зараз постановою Кабінету Міністрів створена міжвідомча група, яка займається вивченням оптимізації використання ліжкового фонду. За такими даними в Донецькій області, тільки в Донецькій області є 1200 ліжок для працівників Міністерства внутрішніх справ, які, звичайно, використовуються нераціонально.

Тому, приймаючи цей закон, ви повинні добре подумати. Принаймні, його не можна приймати в цілому, а доопрацювати і подумати...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Пропозиція комітету була така. Рекомендувати Верховній Раді прийняти даний законопроект за основу та в цілому як закон. Але я поставлю спочатку на голосування за основу, а далі будемо дивитися.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону „Про внесення змін до Закону України „Про міліцію” (щодо вдосконалення соціального захисту працівників міліції), реєстраційний номер 4037. Прошу голосувати.

17:09:41

За-401

Рішення прийнято.

Наступне, шановні колеги. Пропозиція комітету полягала в тому, щоб схвалити проект закону, як закон. Якщо є застереження… Є застереження? Є застереження, не можу, шановні колеги. Ми, єдине, давайте домовимось у такий спосіб, що доручити комітету доопрацювати його.

Шановні колеги, відповідно до Регламенту, якщо хоча б один, бодай один депутат заперечує, я не можу поставити на прийняття його, як закон. Давайте ж будемо дотримуватись.

Давайте таким чином, шановні колеги, доручаєм комітету доопрацювати і винести його на розгляд на наступний пленарний тиждень, тобто скорочуємо процедуру підготовки до другого читання. Розгляд питання завершено з врахуванням цього. Дякую.

Шановні колеги, є заперечення одного і другого. Народний депутат Карпук, будь ласка.

17:10:46

КАРПУК В.Г.

Володимире Михайловичу, є пропозиція, щоб при доопрацюванні цього закону було доручення також і Комітету з питань охорони здоров’я.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, коли готується до другого читання, будь-який народний депутат повинен, зобов’язаний, якщо у нього є якісь поправки і пропозиції, внести їх, будь ласка.

Оголошується до розгляду, прошу уваги, шановні колеги, три, чотири документи – це проект Закону про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" , реєстраційний номер 2462, 2536, 3067 і 3288.

Тому є така пропозиція, щоб автори законопроектів доповіли їх, після того – загальна оцінка і загальна пропозиція комітету і обговорення, і голосування по кожному окремому документу, оскільки вони є альтернативні. Нема заперечень? Вноситься на розгляд проект Закону 2462, доповідач – голова Державного комітету із земельних ресурсів України Олег Миколайович Кулініч.

КУЛІНІЧ О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розроблено на виконання Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Проектом вноситься зміна до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року „Про державне мито” в частині визначення об'єкту справляння державного мита, а саме: за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. І визначається розмір ставки державного мита за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень у розмірі 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Прийняття закону дасть можливість закріпити на законодавчому рівні визначення розміру ставок державного мита, оскільки це сьогодні в нормативно-правовому плані регламентується відомчими нормативно-правовими актами. Більш того, крім зниження навантаження фінансового тиску на наших громадян прийняття цього закону забезпечить додаткові надходження до державних бюджетів.

Враховуючи, що сьогодні ставка державного мита становить один відсоток, що складає 17 гривень, прийняття ставки на рівні 0,5 становитиме лише 8.50. Враховуючи, що зазначений законопроект має в тому числі соціальне значення для наших громадян, знижує фінансовий тиск, забезпечує надходження до місцевих бюджетів, просимо підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Тепер, шановні колеги, законопроект 2536. Заступник міністра фінансів Полудьонний Микола Миколайович.

ПОЛУДЬОННИЙ М.М.

Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Урядом на ваш розгляд внесений законопроект номер 2536 щодо зміни ставки державного мита за нотаріальне посвідчення договорів відчуження об`єктів нерухомого майна, які перебувають у власності фізичних і юридичних осіб.

Необхідність розробки і прийняття цього законопроекту обґрунтовується наступними причинами. В даний час мито, що стягується з осіб за посвідчення такого виду договорів, втратило фіскальну функцію, яка надавалася йому під час видання Декрету Кабінету Міністрів про державне мито. Нинішній розмір ставки державного мита безпосередньо впливає на збільшення витрат осіб при оформленні переходу права власності на нерухоме майно, так при одержанні іпотечних кредитів на його придбання. Розмір державного мита має визначатися, виходячи з компенсаційної функції збору, що є лише інструментом відшкодування витрат за вчинення посвідчу вальної дії, яка має юридичне значення.

Законопроектом пропонується запровадити обмеження максимального розміру ставки державного мита за посвідчення таких договорів не більше трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Прийняття законопроект сприятиме зменшенню витрат, пов`язаних з оформленням переходу у право власності на нерухоме майно і покращить умови для реалізації конституційного права громадян на житло.

Ми просимо підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, тепер законопроект 3067. доповідач – голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Анатолій Іванович Балюк.

БАЛЮК А.І.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (щодо операцій з цінними паперами).

В законопроекті, що розглядається передбачено усунути невідповідність термінології Декрету Кабінет Міністрів України „Про державне мито” нормам Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” в частині справляння державного мита за операціями з цінними паперами, та викласти абзац 2 підпункту п) пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” у новій редакції.

Поряд з цим законопроектом пропонується замінити пункт 9 статті 2 Декрету Кабінет Міністрів „Про державне мито” двома пунктами, передбачивши, що державне мито справляється за: перше – операції з емісії цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів; друге – за реєстрацію деривативів. Прийняття цього законопроекту буде сприяти врегулюванню розбіжностей між нормами декрету та законом України та й здійсненню справляння державного мита за реєстрацію деривативів та випуску цінних паперів, крім облігацій державних і місцевих позик. При цьому діюча норма Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” передбачає, що ставка державного мита за реєстрацію випуску цінних паперів становить одну десяту відсотка номінальної вартості емісії цінних паперів.

В законопроекті були враховані зауваження Міністерства фінансів України: щодо обмеження максимального розміру ставки державного мита за реєстрацію випуску цінних паперів п’ятикратним розміром мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

У висновку Головного науково-експертного управління зазначено, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених пропозицій. Зазначені пропозиції можуть бути враховані під час підготовки законопроекту на друге читання.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

І тепер проект закону реєстраційний номер 3288. Заступник міністра фінансів Полудьоний Микола Миколайович.

ПОЛУДЬОНИЙ М.М. Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Вам поданий законопроект номер 3288: щодо зміни ставки державного мита за видачу свідоцтв про право на спадщину. Необхідність розробки і прийняття цього законопроекту обґрунтовується наступним. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито за видачу свідоцтва про право на спадщину” справляється державне мито в розмірі від 0,1 до 0,5 відсотка від суми спадщини. Разом з тим, вартість майна, отриманого фізичною особою у спадок, оподатковується податком з доходів фізичних осіб згідно зі статтею 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Отже, розмір ставки державного мита має бути в даному випадку теж лише інструментом відшкодування державою її витрат за вчинені дії, що мають юридичне значення.

Законопроектом пропонується скасувати відсоткові ставки держмита за видачу свідоцтва про право на спадщину і встановити єдину ставку мита в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 гривні. Прийняття законопроекту сприятиме зменшенню податкового тиску на доходи громадян, отримані в наслідок прийняття у спадщину, коштів, майна, майнових чи немайнових прав. Просимо підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Анатолійович Терьохін, будь ласка. Сергій Анатолійович Терьохін, будь ласка, чотири законопроекти.

17:19:59

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановний пане Голово, шановні колеги, ну, відверто кажучи, доволі дивна конструкція розгляду цих законопроектів, оскільки вони не є доповнюючими і не є альтернативними.

Дозвольте мені коротко розповісти по першому проекту. Проектом пропонується внесення змін до декрету Кабміну про державне мито в частині визначення об’єкту справляння держмита за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та визначення розмірів ставок державного мита за держреєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень у розмірі половини неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Ну, грубо кажучи, це 8 гривень 50 копійок.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради підтримує цей закон, а комітет теж. Тому ми пропонуємо по законопроекту номер 2462 взяти його за основу і прийняти у цілому.

2536, проектом Закону про внесення змін до статті 3 Декрету Кабміну про держмито пропонується запровадити обмеження максимального розміру мита за посвідчення договорів відчуження нерухомого майна не більше трьохкратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, в якому такий договір посвідчується. На сьогодні, на жаль, існує правило, за яким треба, як мінімум, один відсоток платити. Але я вам нагадую, шановні народні депутати, що ми прийняли рішення, що якщо раніше така функція належала державному нотаріату тільки і це був податок, який йшов до бюджету, то з наступного року така функція належатиме приватним нотарям, себто державне мито буде поміняно на так звану плату за здійснення нотаріальних дій. І тому один відсоток від мита за відчуження квартир, будинків, дач і так далі, піде в кишеню не держави, а приватним нотарям. Саме тому ми погоджуємось з пропозицією, яка була надана Кабміном, поставити своєрідний капелюх, який буде дорівнювати трьом розмірам не оподаткованого мінімуму.

Стосовно законопроекту 3067, цей законопроект стосується державного мита, що до операції з цінними паперами. Зокрема діюча норма підпункту „п”, пункту 6, статті 3 зазначеного декрету передбачає справляння держмита за реєстрацією інформації про емісію цінних паперів. В той час як із прийняттям закону про цінні папери і фондовий ринок, ми це в минулому скликанні зробили, норма щодо реєстрації такої інформації, втратила чинність. Тому пропонується змінити редакцію діючого підпункту „п”, пункту шостий, статті 3, передбачивши справляння держмита за операцію з випуску чинних паперів. Крім того на відміну від діючих ставок держмита, яке встановлено у відсотках від номінальної вартості випуску цінних паперів, у законопроекті пропонується ввести максимальний розмір державного мита, крім облігацій державних і місцевих позик, і з прив’язкою до мінімальної заробітної плати. А за реєстрацією деривативів у розмірі 50 не оподаткованих мінімумів. В ході обговорення законопроекту було висловлено зауваження стосовно недоцільності прив’язки розміру держмита верхньої межі до мінімальної заробітної плати, розмір якої періодично змінюється. На відміну від діючої норми пункту дев’ятий, статті 2 декрету, згідно з якою державне мито не справляється з операцією з емісією іпотечних цінних паперів та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, пропонується такі цінні папери включити до об’єкта справляння держмита.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради зазначено, що законопроект за результатами розгляду може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень стосовно обґрунтування розміру державного мита та бази. Враховуючи наведене, комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу в першому читанні, але в жодному разі не в цілому законопроект 3067.

І нарешті, законопроект 3288. Комітет розглянув проект Закону України „Про внесення змін до статті 3 Декрету Кабміну «Про державне мито», поданий Кабінетом Міністрів України 3288.

В умовах реформування податкової системи при встановленні ставок податків і зборів необхідно враховувати особливості оподаткування доходів фізосіб підчас отримання у спадок майна, а саме: ідеологія справляння держмита за видачу свідоцтва про право на спадщину повинно бути переглянуто і держмито має бути встановлено в розмірі покриття витрат держави за видачею відповідного свідоцтва, а не як спеціальний податок на спадщину.

Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме зменшенню податкового тиску на доходи громадян, отриманих внаслідок прийняття у спадщину коштів майна, майнових чи не майнових прав та уникненню напруги у суспільстві пов’язаних зі сплатою податків при оформленні спадщини.

В ході обговорення народні депутати і члени комітету зазначили, що відповідно до висновку Мінфіну вплив на доходну і видаткову частину відсутній. Міністерство фінансів підтримує зазначений законопроект. Враховуючи вище наведене, комітет одноголосно рекомендує Верховній Раді прийняти проект Закону про внесення змін до статті 3 Декрету Кабміну „Про державне мито” за основу та в цілому. Дякую за увагу.

Тобто резумуючи вище викладене, пропонується 3288 прийняти за основу та в цілому, 2462 прийняти за основу та в цілому, 3067 прийняти за основу, в першому читанні і направити на доопрацювання і 2536 взяти за основу та направити на доопрацювання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Разом з тим, у нас лише два законопроекти пропонується прийняти за основу, це законопроект 2462 і законопроект 3288, всі інші комітет пропонує прийняти за основу.

ТЕРЬОХІН С.А. Я про це і сказав, два законопроекти 2462 і 3288 не викликають зауважень, ані у комітету, ані у Головного науково-експертного управління і Юридичного управління, можна приймати їх за основу і в цілому, але є проблеми деякі з 2536 і 3067. Тому пропонується взяти їх тільки за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записуватися на виступ. Йде виступ запис на виступи два – за, два – проти. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Роман Ткач, будь ласка.

17:28:06

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний Володимире Михайловичу, я би все-таки хотів звернути увагу на законопроект за номером 2462, все-таки добре, що вводиться уже державне мито за державною реєстрацією речового права нерухоме майно та обмеження цього права, але виникає інше питання.

На сьогоднішній день дійсно ОБТІ проводять цю реєстрацію і вони беруть кошти і відправляють ці кошти на свій розвиток і фактично у місцевий бюджет не йде ніяких коштів. Але тут виникає інше питання, коли встановлюємо сьогодні розмір цієї плати 0,5 відсотка неоподаткованого мінімуму 8,50, то це означає, що якщо зареєстрували право власність, наприклад, на будинок, то 8,50 і якщо, наприклад, на завод, то 8,50, тобто немає диференціації від об’єкту цього права нерухомості. Тому я би все-таки казав, що треба врахувати, що це є велика різниця. І треба його прийняти у першому читанні, і все-таки потім ці всі моменти врахувати, провести диференціацію цих об’єктів нерухомості. І коли буде БТІ проводити цю реєстрацію прав нерухомості, треба брати ці кошти в залежності від того, який ми об’єкт реєструємо у реєстрі об’єктів нерухомості. Тому я пропоную законопроект за номером 2462 прийняти тільки в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пилипенко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

17:29:40

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановні колеги, я прошу звернути увагу на два законопроекти, які ми зараз розглядаємо, це 2536 і 3288, які стосуються розміру державного мита за вчинення нотаріальних дій. Справа в тому, що у пояснювальній записці, підписаній колишнім міністром фінансів Пинзеником, вказано, що даний законопроект направлений на заходи щодо забезпечення громадян житлом. Разом з тим, закон, законопроект 2536 фактично, в разі його прийняття зменшить, суттєво зменшить надходження до державного бюджету України. Оскільки ми говоримо зараз, що на сьогоднішній день державне мито стягується в розмірі одного відсотка від суми, від вартості нерухомості, яка є предметом цього договору. Коли ж ми приймемо цей закон, то у нас буде верхня планка, яка становитиме не більше, ніж 3 мінімальних заробітних плати, тобто тверда ставка. Який би не був договір, в будь-якому випадку буде сплачуватися не більше, ніж 2 тисячі гривень. З цього 15 відсотків, кожен нотаріус приватний, буде сплачувати теж податки в розмірі 150-200 гривень. Разом з тим, будуть проходити об’єкти на 10, на 100 мільйонів доларів загальною вартістю і з них держава не буде отримувати до бюджету величезні кошти. А у державних нотаріальних конторах повністю весь цей відсоток іде в дохід держави. Тому ми державу в даному випадку будемо позбавляти доходу.

Це ж саме стосується і законопроекту 3288. Оскільки там теж встановлюється чітка верхня межа за державне мито під час спадкування майна, - 2 мінімальні заробітні плати. Хоча зараз вона є диференційованою і у відсотках. Там і 0,5 відсотка, і 0,2 відсотка. Тому у даному випадку теж при вчиненні нотаріальних дій до держави не будуть поступати значні кошти.

Тому я прошу звернути увагу на законопроекти 2536 і 3288, і я пропоную не підтримувати ці законопроекти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили розгляд питання. Але я просив би звернути вашу увагу, що йдеться не про нотаріат і не про державу, а йдеться про людей. Бо сьогодні ті суми, які є, вони не підйомні. І тому це скеровано на те, щоб полегшити людям переоформлення спадщини та іншого нерухомого майна.

Там тільки треба врахувати, що коли вони вводяться в дію, бо тут закони вводяться в дію з першого січня 2009, а термін збіг. То у разі їх прийняття, треба, щоб вони вводилися або через... з другої половини 2009 року. Або з першого січня 2010 року. Але давайте врахуємо ту обставину, шановні колеги, що люди стогнуть, що не можуть переоформити спадщину, для них ці суми не підйомні. А ми говоримо про бюджет. А тим паче, що Кабінет Міністрів вніс, він все розрахував. Давайте запишемо з першого січня 2010 року, тобто з нового бюджетного року.

Ставлю на голосування, шановні колеги, для прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито, реєстраційний номер 2462, за основу. Прошу голосувати.

17:33:21

За-204

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 134, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 50, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20.

Шановні колеги, прошу уваги, я ще раз нагадаю, про що йдеться. Що за державну реєстрацію речового права на нерухоме майно обмежень цього права 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто це те, що треба людям.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду законопроекту 2462. Відмініть голосування. Будь ласка, Адам Мартинюк.

17:34:11

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Абсолютно правильно ви кажете, що, дійсно, 0,5 неоподаткованого мінімуму – це якщо стосується громадян. А якщо стосується реєстрація юридичної особи, якщо ми реєструємо такий, як „Криворіжсталь” чи Мітел Стал, що він тільки на 0,5 тягне неоподаткованого відсотку? Не тягне, тобто давайте, якщо ми забираєм звідти юридичні особи, і тільки залишаються фізичні, немає питань, для людей треба обов’язково це підтримати, але якщо заберемо фабри, заводи, пароходи і все подібне. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, йдеться, насамперед, прошу уваги, йдеться, насамперед, про те. що ми приймаємо за основу і до другого читання ми можемо визначитись, треба зараз прийняти за основу.

Тому я ставлю на голосування про повернення до розгляду законопроекту 2462. Прошу голосувати.