ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 червня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Запрошені  та гості  Верховної Ради  України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”.

10:01:18

(Реєстрація народних депутатів України)

Зареєструвалося картками в сесійній залі 425 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради  України оголошую відкрите.

Шановні колеги! Сьогодні День народження народних депутатів України: Фесенко Леоніда Івановича, якому виповнилось 60 років. Давайте привітаємо. (О п л е с к и) Данилова Віталія Богдановича, Зубова Валентина Сергійовича, Плотнікова Олексія Віталійовича і Шевченка Андрій Віталійовича. (О п л е с к и) Вітаємо наших колег, бажаємо міцного здоров’я і плідних результатів в роботі.

Тепер надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради  України на пленарному засіданні  9 червня 2009 року. Розглянуто 13 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято: два закони, вісім законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено на повторне  перше читання, чотири законопроекти відхилено.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи.

Прошу на табло вивести прізвища народних депутатів тих, що записалися на виступи.

Мартиненко Микола Володимирович, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". 

Хто буде виступати?

Так з трибуни, з трибуни ж виступ. Хто?

Народний депутат Кирило Куликов, будь ласка.

 

10:03:32

КУЛИКОВ К.Б.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановна президія, шановні колеги, я хочу звернутися до вас, я вважаю, що це прикра помилка. Сьогодні на порядку денному стояло питання щодо звіту Тимчасової слідчої комісії, що ми вирішили з вами в п’ятницю і я повинен був доповідати про постанову, яка внесена із змінами за рішенням Верховної Ради. Перед тим, як внести свій проект постанови, я провів тимчасову слідчу комісію, ми обговорили питання цієї постанови і я як народний депутат України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, вніс цю постанову і зареєстрував її у Верховній Раді. Вчора, після Погоджувальної ради, це питання стояло сьогодні першим на порядку денному.

Шановні колеги, я хочу сказати, що сьогодні під стінами Верховної Ради зібралося багато підприємців, багато людей, багато інвалідів, які приїхали сюди сказати, що такого в Києві більше неможливо терпіти. Мало того, що вчора не ясно за яких причин (я не можу коментувати це рішення), але воно є, Конституційний Суд прийняв рішення про продовження терміну повноважень діючого київського міського голови. Я вважаю, що це не просто рішення. Це рішення, яке вб’є столицю України – місто Київ.

Тому я звертаюся до вас, шановні народні депутати, і я вважаю питання прийняття постанови за рішенням тимчасової слідчої комісії негайним. Тому я прошу вашої позиції щодо включення цього питання завтра першим порядком, першим питанням на порядку денному. Це перше.

Друге. Сьогодні на порядку денному стоїть питання – прийняття Закону про розмежування повноважень київського міського голови. І ми повинні приймати цей закон, тому що ми собі зробимо такого дракона, який з’їсть нас усіх. Неважливо, що він співає, не важливо, що він каже, дуже важливо, що він робить. І, якщо це буде продовжуватися 4 роки ми втратимо Київ, ми втратимо столицю.

Я хочу звернутися до двох найбільших політичних партій, я розумію, що сьогодні вам дуже важлива підтримка людей. Тому я вважаю, що підтримка 5 мільйонів киян найважливіша для вас, а кияни ніколи не забудуть тих, хто голосував проти них.

Ще раз вимагаю включення цього питання першим, воно  включене, але постановка його першим на порядок денний у четвер.   Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, після нього буде виступати Анатолій Кирилович Кінах.

 

10:06:42

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово! Шановні депутати! Переконаний, що якби наші політики щиро вірили у Бога, вони б усвідомили, що на свята, а особливо на Свято Трійці, не варто приймати доленосні політичні рішення. Так було в 2007 році, коли під гаслом боротьби з політичною корупцією в ніч на Трійцю погодилися обійти Конституцію через дострокові парламентські вибори, що обернулося врешті-решт черговою політичною кризою.    

Так відбулося і на нинішні свята. Це добре, що визнаємо Бога, але погано, що робимо Бог знає що! Адже і тоді і сьогодні мова йшла про політичну доцільність, а не про політичні цілі. Можливо суспільство і підтримало б об’єднавчі наміри, якби дискусію розгорнули навколо конкретних питань: відродження життєздатності банківської системи, подолання кризи платіжного балансу, низької конкурентоспроможності вітчизняної продукції, підтримки малого та середнього бізнесу, надання поштовху вітчизняній освіті та науці. Але ж цього не сталося! Нам пропонували лише кулуарно підготовлені зміни до структури влади, пристосовані до потреб конкретних політичних осіб і далекі від демократичних принципів.

Як кажуть, гасла пишуть „по білому”, а справи роблять  „по-чорному”.  Тим більше, що жодна політична  персона, жоден інститут влади не  може виступити гарантом виконання не тільки домовленостей, але й ухвалених законів. Це є логічним результатом еволюції, а точніше  деградації влади.

Сьогодні сторони пропонують для широкого вжитку власне бачення того,  хто з них був правий. Але цей обмін люб’язностями ще раз засвідчує, що  дві правди, які не довіряють одне одному, породжують велику державну брехню. Брехня, як і корупція  у нас стають основою   національної політики та  інструментом державного управління.

Учасники переговорів кажуть, що вони відкриті для нового діалогу. Але чи повірять в це люди, особливо коли до президентських виборів  залишається так мало часу. То ж головний висновок, який ми можемо зробити з нинішньої ситуації. Той шлях розвитку політичної системи, що був обраний в 2004 році, є хибним.  Це глухий кут, з якого неможливо вийти ані шляхом  цивілізованих відкритих переговорів, а ні шляхом навіть змови.

Тому для того, щоб зробити крок уперед, варто зробити півкроку назад, потрібно якнайшвидше відмовитись від системи виборів за закритими партійними списками, як такої, що  дискредитувала себе. І зміни до законодавства про вибори має вносити саме нинішня Верховна Рада.

Ми з вами повинні визначити  конституційну дату виборів Президента, ухвалити  Закон про вибори Президента України, реалізувати систему єдиного реєстру  виборців, чітко визначити дату  виборів до місцевих рад, міських, сільських і селищних голів, особливо після вчорашнього рішення Конституційного Суду. Я гадаю, що саме в цьому і буде полягати наша державницька позиція. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кирилович Кінах, фракція Партії регіонів. Будь ласка. Наступний буде виступати Олександр Пеклушенко.

 

10:09:59

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати! Шановні співвітчизники! Очевидно, що український народ, економіка, держава стають ще в більшій степені заручниками не тільки ганебного протистояння у владі, авантюризму, відсутності відповідальності, але держава сьогодні, по суті, накрита брудним дахом цинізму, брехні, пересмикування фактів з точки зору реальної соціально-економічної ситуації в державі.

Україна сьогодні єдина практично держава на європейському континенті, яка до сьогоднішнього дня не має затвердженої загальнонаціональної антикризової програми,  як програми спільних дій уряд, Національний банк і там, де необхідно парламент.

По суті, до сьогоднішнього дня ми ще раз бачимо як підтвердження недієздатності безвідповідальності влади, відсутність в парламенті внесеного законопроекту про зміни і доповнення до державного бюджету 2009 року, конкретизації валютно-курсової і грошово-кредитної політики, що ще більше поглиблює кризу в державі.

На цьому фоні безпрецедентне загострення правового нігілізму, щіпацтва, корупції на всіх рівнях і практично абсолютно неякісна кадрова політика, яка спирається на принципи свій-чужий, боротьби за портфелі чи доступ до ресурсу.

Дуже серйозно те, що сьогодні по суті уряд офіційно заборонив публікацію реальних даних соціально-економічного розвитку держави, що практично перекреслює як можливість відпрацювання стратегії антикризових заходів, різко знищує рівень довіри до України як інвесторів, так і партнерів.

Україна єдина держава на Європейському континенті, включая СНД, яка не дала дані по  динаміці валового внутрішнього продукту.  Незалежні експерти дають рівень падіння за перші чотири місяці мінімум  21 відсоток. Це безпрецедентне падіння, якого немає аналогу в світових  економіках. 

Аналогічні підходи до інформації по стану рахунків Держказначейства, пряма заборона суб’єктам економіки публікації даних без погодження з Держкомстатом. Цю брехню, цей безпрецедентний цинізм нада завершувати, бо за цим  різке подальше зниження  рівня життя громадян, зубожіння всього українського народу.

Ми вимагаємо на цій сесії звіту Кабінету Міністрів України про реальний соціально-економічний стан в державі на основі жорсткого деполітизованого діагнозу затвердження антикризової програми разом зі змінами і доповненнями до бюджету 2009 року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів замість Олександра Пеклушенка.

 

10:13:20

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые  жители Украины, коллеги! Я хочу напомнить о том, что такое демократия. Это не то, что написано на стене. Это состояние души человека,  который готов ограничить свои права там, где начинаются права другого человека. И в этом контексте я бы остерег тех, кто в этом зале заявляет: я – настоящий патриот Украины, я – демократ. А под этой ширмой происходит наступление на права подавляющего большинства граждан Украины. Ведь это в нашей в демократической стране коренное население 8 миллионов этнических русских, 14 миллионов русскоговорящих граждан, для которых русский язык является родным, сегодня существует запрет на родной русский язык.

В этом демократическом Верховном Совете принято более -  вслушайтесь! – 80 законов, запрещающих использование родного языка. Сегодня уже есть термин «вакарчуковщина», потому что безграмотное  население  сегодня в лице народных депутатов безграмотно пишут законопроекты на украинском языке. Ограничиваются права тех людей, кто содержит этих депутатов своей заработной платой и своими налогами. И если мы действительно демократическая держава, и если мы действительно уважаем права человека, мы должны понять и осознать, Украина многообразна в своих языках и в своей культуре. И только единство страны возможно в ее многообразии, это наше богатство, которое мы обязаны поддерживать, лелеять и передать нашим потомкам.

Виктор Янукович вчера в своем заявлении сказал, мы уже сегодня можем начать коренные изменения в нашей жизни даже не затрагивая Конституцию, мы уже сегодня можем принять более 30 законопроектов, которые корректируют в сторону демократического использования родного русского языка и национальных меньшинств на территории Украины. Для того, чтобы наконец-то объединить нашу державу в главном, где права человека являются превыше всего.

Партия регионов всячески испытывала терпение воли избирателей для того, чтобы обеспечить наше объединение. Сегодня мы заявляем, мы идем вперед, мы идем к славе победы за будущее нашего государства для того, чтобы защитить права человека на родной язык, на историю, на каноническую православную церковь, на то, чтобы мы были едины, а не только те главные, кто носит украинскую вышиваную рубашку и обвиняет остальных людей. А это вдумайтесь, 80% населения внутри семей, внутри общения используют родной русский язык, разве это не наше богатство. Поэтому мы за наше богатство и процветание Украины в единстве и многообразии. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Дейч передає право на виступ колезі Акімовій, фракція Партії регіонів.

 

10:16:33

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, последнюю неделю у нас продолжается политическая борьба, которая день ото дня нарастает и в тень ушли, по сравнению с конституционными изменениями, такие важные вопросы, как изменение в бюджет, бюджет мы так и не получили. Другой вопрос, который тоже ушел в тень, это рекапитализация банковского  сектора. Пока что нет надежных сигналов о том, что платежеспособность нашего банковского сектора восстановлено, что доверие к нему полностью восстановлено, а главное – в  реальный сектор потекли  реальные кредиты. А ведь от этого зависит восстановление экономики, сохранение рабочих  мест, а значит сохранение заработных плат.

Посмотрим на факты. Факт первый. Во-первых, отток вкладов населения замедлился, но отток вкладов юридических лиц продолжается. Полностью обескровленные высокими налогами наши реальные предприятия забирают свои деньги  из банковских учреждений. Всего с начала кризиса, с октября прошлого года,  банковский сектор уже потерял 90 миллиардов гривен. Растет активно доля  проблемных кредитов коммерческих банков. По оценкам экспертов она сейчас составляет около 15-20 процентов. Углубляется проблема с платежеспособностью банков, в 13 банках введена временная администрация, а значит заблокированы  вклады и любые другие требования кредиторов. Что самое главное, неуклонно падает кредитная активность банковского сектора, с начала  года она упала     практически на  20 миллиардов гривен.

Что   дополнительно вызывает  беспокойство, что в последнее время есть риски накопления проблемных кредитов  в самом Национальном банке Украины. Если будет продолжаться практика финансирования Национальным банком наших газовых счетов, то  к концу года мы  поставим вопрос: «А не нудно  ли рекапитализировать  Национальный банк?»

На сегодняшний день Кабинет Министров  так и не утвердил окончательно список банков для рекапитализации. Напоминаю, что сама процедура после утверждения занимает не менее двух месяцев. Возникает вопрос: «Осенью будет ли нам что рекапитализировать?» В связи  с этим мы требуем немедленно   возвратиться и рассмотреть Закон о рекапитализации  коммерческих банков, который  внесен партией регионов в парламент. Он является надежной основой для разблокирования этого  процесса. Начинать рекапитализацию нужно немедленно, от нее зависит  состояние экономики и состояние  заработных плат и рабочих мест  для наших граждан.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуард Прутнік передає слово колезі Рижуку, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Гуменюк.

 

10:19:36

РИЖУК С.М.

Депутат Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина, заступник голови Комітету з аграрної політики.

Шановні колеги, багато різноманітної інформації іде в суспільство, але останнім часом, що стосується сільського господарства, агропромислового комплексу, то таке затишшя ніби перед смерчем, ніби перед буревієм. Я уявляю, як зараз, коли почнуться жнива, будуть стрекотати, мов сороки-популісти, що знову зібрано якийсь там шалений врожай.

То насамперед від імені Партії регіонів хотів би застерегти і попросити усіх популістів, особливо тих, які там зібралися у Президенти, іти з боку правлячої коаліції: перестаньте видавати комерційну таємницю сільськогосподарського товаровиробника! Це його справа, скільки він виробив зерна, і не збивайте ціни! І це я кажу громогласно на всю державу у переддень виставки сільського господарства, яка завтра відкриється. І я собі уявляю, як завтра будуть розповідати урядовці на чолі з Прем`єром, які величезні досягнення в сільському господарстві.

Звичайно, ви можете розказати, що вже ми стали остаточно сировинним придатком по зерновому виробництву, продали за півціни 25 млн. тонн зерна замість того, щоб тваринництво своє розвивати. Звичайно, ви повинні сказати завтра, що уряд вирішив закупити з-за кордону по імпорту майже чотири мільйони тонн м'яса, остаточно знищивши залишки тваринництва і тих 5,5 млн. людей, які займаються тваринництвом.

Звичайно, ви повинні сказати, що на вітрині зараз лежить маса молочних продуктів, а селяни з 750 млн. ще жодної копійки по дотаціях не отримали. Звичайно, ви повинні сказати, що цукрові буряки, проблема у цукровій галузі, а з обіцяних урядом 740 гривень на гектар цукрових буряків, ще жодної копійки не виділено і багато чого іншого  потрібно сказати.

І взагалі я хочу сказати, що стосується аграрного комітету, ми… на минулому тижні 8 законопроектів прийнято і якраз від опозиції, якраз від Партії регіонів і співвласниками, і авторами є ми цих законопроектів. Але я хочу застерегти представників від коаліції і особливо від БЮТ, що потрібно ходити на засідання комітету і хоча би голосувати за ті законопроекти, які подає уряд. А ви навіть часом приходите і голосуєте проти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

РИЖУК С.М. То я хочу сказати уже як оголошення. Сьогодні о 14.30 теж комітет буде розглядати ряд дуже важливих законопроектів. Якщо правляча коаліція не буде відвідувати, ми будемо вас висвітлювати і оголошувати на цій трибуні і в газеті „Сільські вісті” і не тільки, щоб селяни знали хто наші герої. Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має В’ячеслав Кириленко. Право на виступ йому передає народний депутат Гуменюк, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

10:23:19

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська  група „За Україну!”.

Шановні колеги і шановні виборці! Спільними зусиллями нам вдалося зупинити конституційну змову. Але я хочу сказати, що це не заслуга жодного із лідерів, це не заслуга жодної з сторін, які  домовлялися, але не домовились,  це заслуга журналістів, які зробили таємне явним і поінформували про це суспільство і це заслуга мільйонів українців, які висловили свій рішучий протест  проти намірів конституційної змови і узурпації влади  по суті двома політико-фінансовими кланами. Але суспільство протягом цього процесу отримало багато цікавої інформації.

По-перше, і БЮТ і Партія регіонів підтвердили факт таємних підкилимних  переговорів.

По-друге, і БЮТ і Партія регіонів підтвердили зміст  таємних підкилимних переговорів.

І по-третє, і БЮТ і Партія регіонів підтвердили намір і  надалі вести роботу у такому ж напрямку і в такому ключі.

З огляду на це  депутатська група „За Україну!” і громадський рух „За Україну!” закликає усіх людей, кому не байдужі ці процеси, і надалі зберігати пильність, оскільки сторони конституційної змови жодних корінних висновків не зробили, а, навпаки, два дні наввипередки підтверджують свою відданість тому напрямку, який уже був взятий на озброєння.

З огляду на це ми ще раз повідомляємо, що за будь-яких обставин і надалі будемо робити все для того, щоб більше ніхто і ніколи не мав наміру забрати у людей останнє право – обирати собі главу держави.

І окремо та додатково хочу повідомити, що ми переконані, що інститут Президента України є гарантією суверенітету, територіальної цілісності і державної незалежності України, але тільки в тому випадку, якщо цей інститут обирається не олігархами у парламенті, а українським народом незалежно від поглядів величезної кількості українських людей, як ходять на вибори. Тому в цій боротьбі ми не боролися за когось чи проти когось – ми боролись за право українців обирати собі владу. І поки що спільними зусиллями це право відстояли.

І насамкінець. Безумовно, українським винаходом є спосіб боротьби з економічною кризою шляхом внесення змін до Конституції. Такий спосіб показав свою недієздатність, і він викликав лише іронію і в країні, і у світі. Тому депутатська група „За Україну!” закликає на цьому тижні сконцентруватись - і надалі також – на економічних законопроектах: опозиційного уряду, діючого уряду і нормальних депутатських законопроектах, які справді скеровані проти кризи. В звязку з цим закликаємо сьогодні всі сторони проголосувати за наші законопроекти на підтримку малого підприємництва. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич передає право на виступ Анатолію Кириленку, так? Вибачте, Анатолію Степановичу Гриценку, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

10:26:41

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я хотів підняти одне дуже важливе питання, що стосується боротьби з корупцією. Немає ні в кого сумніву, що це ганебне явище стало давно вже проблемою національної безпеки, паралізувало фактично всі рівні державної влади, всі гілки влади і сьогодні я хочу звернути увагу, у Президента залишилося два дні для прийняття вкрай  важливого рішення. Чи він підпише прийнятий нами закон 3428, чи він його ветує. Нагадаю, цей закон передбачає кардинальне  підвищення кримінальної відповідальності для всіх державних чиновників за 10 тисяч доларів і більше - 15 років, а для  прокурора, судді, слідчого - пожиттєве тюремне ув’язнення.

За цей закон проголосували в цьому залі 364 депутати, всі п’ять фракцій. Я хочу публічно з цієї зали звернутися до Президента  з тим, щоб він не зробив помилку. Мені не відомо про  його рішення, але те, що воно не підписується і тримається до останнього дає можливість кожного дня чиновникам і далі принижувати державу, принижувати людей.

Я хотів би, якщо у Віктора Андрійовича є сумніви чи підписувати чи ні, нехай він в домашніх умовах включить собі відеозапис тут виступу 2005 року, коли ми всі були натхненні і коли говорили про руки, які не крастимуть. Я хотів би, щоб Президент прийняв зважене рішення і включив зелене світло на рішучі протидії корупції і хабарництву, а не спонукав навіть ті руки, які ще не встигли вкрасти, вдаватися до хабарництва. Я  сподіваюся на мудре рішення. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стешенко, фракція   "Блоку Юлії Тимошенко".

Іван Григорович Кириленко, фракція  "Блоку Юлії Тимошенко".

 

10:28:58

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово! Шановні колеги! Шановні виборці!

Перше. З жалем наша  політична сила вимушена констатувати: минулого тижня іспит на політичну зрілість не відбувся. Окремі  політики не готові брати на себе відповідальність поставити національні інтереси вище своїх політичних цілей. В результаті програла Україні.

Друге. Хочу нагадати всім: суспільству, колегам у парламенті, що  "Блок Юлії Тимошенко" робив все можливе, щоб залучити усі політичні сили до об’єднання заради подолання тяжкої фінансово-економічної кризи, яка боляче вдарила по нашій державі та її громадянам.  Ще восени минулого року Прем’єр Юлія Тимошенко закликала всі політичні сили забути про вибори і зробити все, щоб рятувати економіку України і допомагати суспільству. Наша позиція і сьогодні залишається незмінною – альтернативи  об’єднання   зусиль заради країни немає.

Третє. Конституцію в Україні потрібно змінювати. Механізми закладені в ній є головною причиною хаосу і,  по суті,  двовладдя. Що ми пропонуємо? Перш за все, це провести реальну децентралізацію влади. Центр переобтяжений повноваженнями, саме через це ведуться виснажливі братовбивчі війни за владу, а на місцях від цього тільки страждають. Треба ліквідувати обласні, районні держадміністрації і створити власні виконавчі органи влади при місцевих радах, усунувши там неприродне протистояння.

Ми також пропонуємо забезпечити місцеву владу реальними важелями і ресурсами. Хочу нагадати, що Прем’єр-міністр зробила вже перші конкретні кроки в цьому напрямку. І зараз в парламенті є законопроекти, які передбачають значне розширення прав і фінансових можливостей у місцевих радах.

Наступне. Кардинальна реформа судової гілки влади, включаючи виборність суддів, особливо на місцевому рівні. Ми прагнемо стати демократичною країною, тому незалежність судової влади повинна бути незаперечним пріоритетом. Мова у нашому проекті про деполітизацію судів, а також ЦВК, Конституційного Суду.

Четверте. Наша політична сила і наш лідер переконані, Україна повинна бути Європейською парламентською Республікою. І вся діяльність уряду повинна бути під чітким контролем законодавчого органу. У нашому проекті змін до Основного закону унікально значні повноваження в цьому зв’язку саме для опозиції.

П’яте. "Блок Юлії Тимошенко" не пропонував і не є ініціатором виборів Президента в парламенті. Ми також не пропонуємо ніяких мораторіїв на проведення виборів до найвищого законодавчого органу.

Шосте. Нічого не змінять в Україні президентські вибори, якщо не буде реформована її політична система. Невже не зрозуміло, що тотальної абсолютної перемоги не буде, як раптом не з’явиться конституційна або хоча б проста більшість у Верховній Раді. А криза, помножена на політичне протистояння добиває країну вже  сьогодні.

Отже, все-рівно домовлятися про все потрібно зараз, на березі, а не після січневого побоїща на руїнах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ще раз наголошую, все-рівно домовлятися треба про все зараз, на березі,  а не після січневого побоїща на руїнах, які вже будь-кому живому будуть непідйомними.

До переговорів і  об’єднання зусиль  ми відкриті і готові заради країни, ще раз підкреслюю!   Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман останній виступ, фракція Партії регіонів.

 

10:32:35

ГЕРМАН Г.М.

Друзі! Заява Віктора Януковича про те, що він іде на всенародні президентські вибори – це, безперечно, перемога демократії. Я не знаю, чи погодяться зі мною у цьому залі всі депутати, але я переконана, що всі журналісти тут підтримують цю думку. У перемоги, ми знаємо, багато „батьків”: сьогодні Президент заявляє, що завдяки йому, Юлія Володимирівна заявляє що це завдяки їй, але це не має ніякого значення. Основне, що ця перемога досягнута.

І ми зараз повинні думати  про те, як не допустити чергового витка протистояння! Як зробити так, щоб Президент знову не „наїжджав”, пробачте за це слово, на Прем’єра, а прем’єрка щоб  знову не кляла на чому світ стоїть Президента і щоб знову в країні не розбурхалася між ними  нова війна. Тому процес треба продовжувати. Процес переговорів, як тут сказав колега з БЮТ, треба продовжувати, але  треба наполягати, щоб цей процес був прозорим. І Партія регіонів повинна наполягати на цьому, і "Блок Юлії Тимошенко", бо саме Юлія Тимошенко стояла на Майдані  за демократію  і це  вона повинна тут бути дуже принциповою і не погоджуватися  на жодні таємні переговори.  Ми повинні продовжувати процес, робити його доступним громадськості, а люди дуже швидко реагують і політики відразу зрозуміють що можна робити, а чого не можна робити.

І ще одне. Треба сьогодні подумати нам усім разом  над тим, щоб скоротити термін виборчої кампанії. Я не виступаю з цією ініціативою від фракції Регіонів, бо ми ще не прийняли таке рішення, але ця ідея уже обговорювалась в нашій фракції, скоротивши кампанію, ми доб’ємося економії коштів, економії часу і не дамо кандидатам обливати один одного брудом забагато, бо люди вже знають, хто буде Президентом України, люди вже рішення прийняли і тепер треба швидко до того дійти. Дякую вам за увагу і вітаю вас з перемогою демократії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступи завершено. Тепер з приводу пропозицій, які прозвучали у виступах.

Шановні колеги, очевидно у нас була єдина правильна позиція, якби після подій, що відбулися всі помовчали, розуміючи, що вляпались, а тепер намагаються один одного звинувачувати, помовчали, зробили відповідні висновки. Для цього ми повинні очевидно, шановні колеги, наступного тижня поспілкуватися із людьми у виборчих округах. Тому буде внесено Проект постанови про зміну календарного плану, щоб наступний тиждень Верховна Рада Україна попрацювала в округах і ми людям пояснили позицію, що нам потрібно робити. І я просив би вас підтримати цю пропозицію.

Далі. Відносно виступу голови Тимчасової слідчої комісії нашого колеги Куликова. шановні колеги, давайте домовимося в такий спосіб і закриємо це питання. У четвер за наявності того, що це буде рішення не голови комісії, секретаря комісії, а це буде рішення Тимчасової спеціальної комісії у вигляді проект постанови, ми його винесемо на розгляд Верховної Ради і відповідно до рішення Верховної Ради і Верховна Рада прийме єдино правильне рішення з цього питання. Немає заперечень? Тоді погодили.

Друге. Цілком очевидно, що Верховній Раді України треба визначитись щодо подальших наших дій у зв’язку з рішенням Конституційного Суду з приводу того, що дочасні вибори означають, що люди, які обрані на дочасних виборах будуть працювати певний термін. Зрозуміло, що це внесе величезну дезорганізацію в життя країни. Зрозуміло, що на сьогоднішній день уже відбулося понад тисячу дочасних виборів, уявіть собі, що буде відбуватися надалі, коли в окремо взятих територіях місцеві князьки будуть намагатися провести собі довчасні вибори, щоб забити собі місце при владі на постійно. Тому тут Верховна Рада повинна прийняти адекватне  рішення. Зараз над пропозиціями працюють відповідні служби Апарату Верховної Ради України. Я попросив би залучитись до цього правові Комітети Верховної Ради України і Комітет з питань державного управління.

Щодо звіту Кабінету Міністрів і прийняття змін до бюджету. Пропозиція від Партії регіонів, з якою виступив Анатолій Кирилович Кінах.

Шановні колеги, ми домовилися з вами, що  на наступному пленарному засіданні Верховна Рада України має розглянути основні напрямки бюджетної політики. Перед цим вона має заслухати звіт про виконання бюджету в 2008 році, інформацію про хід виконання бюджету у цьому році, а також розглянути основні засади грошово-кредитної політики. Я думаю, що після такого підходу ми тоді більш чітко будемо бачити, що потрібно далі робити у плані прийняття рішень на рівні Верховної Ради України. Я просив би такий алгоритм дій  підтримати.

З приводу інших пропозицій, які звучали, я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення.

Тепер є всі підстави нам перейти до нашої роботи за розкладом, який визначений на середу. Нема заперечень?

Шановні колеги,  і ще одна пропозиція. Нам сьогодні на ранковому засіданні треба розглянути 21 питання, то або ми повинні працювати без перерви до 15-ої години, або б ви підтримали пропозицію – прошу уваги! – щоб ми розглядали за скороченою процедурою відповідні рішення. Нема заперечень? Я ставлю на голосування цю пропозицію: про розгляд законопроектів за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:39:13

За-193

Рішення прийнято.

Шановні колеги, до мене підходять депутати і говорять, що під стінами  Верховної Ради, і ми це з вами бачили, стоїть багато людей, у тому числі транспорт.

Я звертаюсь до людей, які підійшли до Верховної Ради України: ми вас розумієм, вашу позицію поділяєм. Щодо звіту, а головне постанови за результатами звіту Тимчасової слідчої комісії по місту Києву, завтра Верховна Рада України розгляне це  рішення. Щодо всіх інших питань, з якими стоять люди  ми будем адекватно на них реагувати  відповідним прийняттям рішень”. Буде достатньо такої інформації?

Оголошую до розгляду проект Закону  про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Білорусь. Доповідач – заступник міністра закордонних справ  Купчишин Олександр Михайлович. Будь  ласка, Олександр Михайлович. Співдоповідач від комітету... Хто буде виступати?  Олег Григорович вже є, Олег Григорович буде виступати.

 

КУПЧИШИН О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься  проект Закону  про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Білорусь. Затвердження Консульською конвенції викликано необхідністю  підвищення ефективності роботи консульських установ щодо захисту прав та інтересів  фізичних та юридичних осіб України за кордоном.

На відміну від багатосторонньої Віденської конвенції   про консульські зносини від 1963 року, сторонами якої є Україна та Республіка Білорусь, двостороння Консульська конвенція розширює повноваження консульських посадових  осіб.

Положеннями цієї конвенції передбачається, зокрема,  що у випадку, коли громадянин держави, що представляється,  не може здійснити  у державі  перебування захист своїх прав та інтересів у зв’язку з   його відсутністю у державі перебування або  через інші причини, консульська  посадова особа може без будь-якої довіреності  представляти його в судах та інших органах держави   перебування або  забезпечити йому належне представництво до того часу, доки він не призначить свого   представника чи буде спроможний сам захищати  свої права та інтереси.

Конвенцію також встановлюється, що  компетентні органи держави   перебування у найкоротші терміни, але не пізніше  чотирьох днів  після затримання, арешту  або будь-якого іншого  обмеження свободи громадянина кредитуючої держави, сповіщають про це  відповідну консульську  посадову особу, а також забезпечить  реалізацію права консульської посадової особи    відвідати або зв’язатися з таким громадянином, в тому числі для надання йому необхідної правової допомоги. Водночас відповідно до положень конвенції Консульської посадові особи користуються привілеями та імунітетами в повному обсязі як дипломатичні агенти відповідно до положень Віденської конвенції про дипломатичні зносини 61-го року.

Проект закону був погоджений без зауважень всіма заінтересованими міністерствами та відомствами України. Ратифікація Консульської конвенції не потребуватиме матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте, будь ласка.

Олег Григорович – голова Комітету у закордонних справах.

 

10:42:36

БІЛОРУС О.Г.

Шановний голово, шановні народні депутати, Комітет в закордонних справах уважно розглянув проект Закону України про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Білорусь і рекомендує його до прийняття Верховною Радою України.

На відміну від Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 63-го року, сторонами якої є і Україна, і Республіка Білорусь, вищезазначена Консульська конвенція значно розширює функції посадових осіб консульських установ, переваги, привілеї та імунітети під час здійснення ним своїх повноважень. Це розширює поле співробітництва.

Конвенція сприятиме  підвищенню ефективності роботи консульських установ щодо захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб України за кордоном. Ратифікація двохсторонньої Консульської конвенції між Україною і Білоруссю не потребуватиме матеріальних витрат з Державного бюджету України. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України підтримує ратифікацію зазначеної конвенції.       

Проект закону розглянутий Комітетом з питань Регламенту, який відзначив, що в поданих документах не зазначено, хто саме підписує Консульську конвенцію від імені держави Україна. А також не  надано подання Президента на надання повноважень особам, які мають здійснювати повнова… підписання.

В підсумку комітет рекомендує Верховній Раді ратифікувати проект Закону про Консульську конвенцію між Україною і Республікою Білорусь. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає застережень, щоб ми схвалили цей документ? Адам Мартинюк, будь ласка.

 

10:44:57

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.  Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний  Володимире Михайловичу і шановні колеги, користуючись нагодою, я  хочу привернути  увагу до того, що  дійсно ми працюємо так, як потрібно. Ось дивіться, в лютому цього року  конвенція підписана, і вона вже надійшла на ратифікацію Верховної Ради.

Я закликаю Міністерство закордонних справ саме подібним чином  і поступати, тому що ми  інколи розглядаємо, ратифіковуємо документи, яким по 5, по 10 років і так далі, і тому подібне. Тому я схвалюю ініціативу міністерства, що оперативно внесли і пропоную всім дружньо підтримати цю угоду,  конвенцію. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський мікрофон.

 

10:45:49

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко".

До того, що сказав Адам Іванович, я теж, маючи  таку нагоду, хотів би додати ще  один нюанс чому нам потрібно  проголосувати за цей документ. Просто відрадно сказати, що наш слов`янський сусід - Білорусь - рухається сьогодні  справді в демократичному руслі, знято дуже багато якихось тих питань і застережень, які були  і до білоруського  президента, і до білоруської влади і те, що для України  це теж один із дуже  показових прикладів, що Білорусія, яка була набагато ближче, скажімо, з Росією йшлося аж про утворення  однієї  спільної держави, сьогодні й Лукашенко   заявляє про  свій рух до повної, так би мовити, незалежності, повної самостійності своєї країни. Через те я хотів би і привітати і братній нам білоруський народ з тим, що потиху він все одно все-таки виходить на   дуже нормальну європейську цивілізаційну  стежку. Через те "Блок Юлії Тимошенко" проголосує за те, щоб ратифікувати цей документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

10:47:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни,  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу! Я задоволенням проголосую сьогодні „за”, але я хочу висловити своє категоричне „проти” тому, що у нас в тих документах, які нам роздані, не відомо, хто підписував угоду за Україну, хто підписував угоду за Республіку Білорусь. Я буду категорично проти і закликаю Міністерство закордонних справ України змінити ту практику, яка передбачається в статті 49 цієї статті, щоб просто більше у нас в подальшому такого не було. Тому що тут записано, цитую вам, після другого пункту, де набуття чинності і денонсація конвенції, записано так: „Вчинено у місті Чернігові 20 січня 2009 року в двох примірниках, кожний українською і російською мовою. При цьому всі тексти мають однакову силу (крапка). У випадку виникнення розбіжностей в тлумаченні положень цієї конвенції договірні сторони будуть керуватися текстом російської мови”. То як же це так „однакову силу”, шановні?

Тому я просив би таких речей не допускати, не принижувати української мови, не принижувати статус української держави ніде, в тому числі в документах. Це перше.

і друге. Я просив би, щоб народним депутатам України видавалися чіткі документи, де написано, хто підписав, щоб ми знали, хто з посадовців допускає такі речі. А в цілому я вважаю, що ця конвенція буде сприяти подальшому укріпленню відносин між Україною і Білорусією. І ми бачимо зараз, які складності виникли в економічних відносинах між Білорусією і іншими країнами-сусідами. Я переконаний, що таких складнощів у нас з Білорусією ніколи не виникне. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не наполягає більше на обговоренні?

Щодо пропозиції Юрія Анатолійовича Кармазіна. Вона слушна, є звернення до Кабінету Міністрів України з проханням надавати  повну інформацію про осіб, які підписали той чи інший документ. І надалі вони будуть реєструватись у Верховній Раді України за наявності такої інформації.

Тому, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття  Закону України „Про ратифікацію консульської Конвенції між Україною і Республікою Білорусь”. Реєстраційний номер 0129. Прошу голосувати.

 

10:50:00

За-342

Рішення прийнято.

Вноситься на розгляд проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах. (реєстраційний номер 0130). А також проект Закону про ратифікацією Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Республікою Арабською Джамагирією, про передачу засуджених осіб. 0131. Доповідач – міністр юстиції Оніщук Микола Васильович. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович. Я прошу вас одразу по двох  документах.

 

ОНІЩУК В.М.

Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати!  Вашій увазі пропонується два закони про ратифікацію Угод, які вони підписані восьмого квітня 2008 року в Тріполі, Міністром юстиції України,  зокрема мною на виконання доручень наданих в установленому законом порядку.

Перший закон про ратифікацію стосується, зокрема, Угоди між Україною та Великою Соціалістичної Народною Лівійською Арабською Джамагирією, стосовно про правову допомогу в цивільних і кримінальних  справах.

Маю зазначити, що сьогодні наша держава не має правових відносин з Лівією у цій сфері і з огляду на те, що ще з радянських часів та, власне, і сьогодні в Лівійській Джамагирії перебувають офіційно достатньо велика кількість громадян України, які працюють в цій країні, вони позбавлені можливості належного правового захисту в цивільних і кримінальних справах. Ратифікація названих конвенцій дозволить їм отримати таку правову допомогу, зокрема, що стосується належного правового захисту, право звернення до судів Лівійської Джамагирії в цивільних і кримінальних справах, також це стосується зокрема угоди стосовно передачі засуджених осіб. Хоча на сьогодні в частині передачі засуджених осіб ми не маємо, на щастя, взаємних випадків, але разом з тим, необхідний рівень правових відносин між країнами у цій сфері за наявності такої ратифікації дозволить у випадку виникнення таких обставин щодо засудження громадян України за вчинення злочинів, мати можливість їм відбувати покарання на території своєї батьківщини, тобто в Україні. Дякую за увагу. Прошу підтримати, ці закони насамперед відповідають інтересам наших громадян, як я вже сказав, які перебувають в Лівійській Джамагирії. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Олег Григорович Білорус, голова Комітету у закордонних справах.

 

10:53:05

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, ми обговорюємо обидва законопроекти, але я прошу Голову поставити на голосування їх окремо, як вимагає процедура. Комітет Верховної Ради в закордонних справах уважно розглянув представлений Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах, і одноголосно рекомендував його до прийняття Верховною Радою України. Прийняття цього закону надасть можливість значній кількості громадян та юридичних осіб обох договірних сторін в разі, якщо вони знаходяться на території іншої сторони з метою своїх прав вільно і без перешкод звертатися до судів та інших компетентних органів у цивільних та кримінальних справах. В угоді визначаються механізми взаємодії компетентних органів обох сторін щодо надання правової допомоги та порядку визнання виконання  судових рішень кожної сторони на території іншої сторони. Прийняття закону та його подальша реалізація не потребуватимуть додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради розглянуло законопроект  і  підтримує ратифікацію угоди.

Комітет Верховної Ради  з питань Регламенту вважає можливим внесення зазначеного законопроекту і прийняття його Верховною Радою України. В підсумку прошу підтримати рішення Комітету в закордонних справах, і ратифікувати дану угоду. Це ж саме стосується  і законопроекту про ратифікацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити…

 

БІЛОРУС О.Г. Я зразу і по другому законопроекту доповідаю – про ратифікацію угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про передачу засуджених осіб. Немає жодних контраргументів проти негайної ратифікації цієї угоди. Комітет у закордонних справах просить Верховну Раду прийняти ратифікаційне рішення. Регламентний комітет також підтримує цю пропозицію.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Можемо поставити на голосування ці?..

Тому відповідно до процедури і Регламенту я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною  Народною Лівійською Арабською Джамагирію про правову допомогу в цивільних кримінальних справах ( реєстраційний номер 0130) для схвалення проект Закону. Прошу голосувати.

 

10:56:39

За-338

Закон     прийнято.

Ставлю на голосування про схвалення проекту Закону  про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про передачу засуджених осіб (реєстраційний номер 0131). Прошу голосувати.

 

10:57:13

За-324

Рішення  прийнято.  Дякую!

Шановні колеги! Тепер нам треба розглянути проект Постанови про проведення спільного засідання комітетів Верховної Ради України на тему: "Про стан українсько-румунських відносин" 1 липня 2009 року.

Я інформую вас, шановні колеги, що на Погоджувальній раді ми прийняли рішення, щоб не проводити парламентські слухання, а провести за участю відповідних профільних комітетів спільне засідання під головуванням Голови Верховної Ради України і  зробити це 1 липня 2009 року. Як у вас не було б застережень, то ми б зараз проголосували за винятком… Одну хвилиночку! Ну нам же треба рішення прийняти.

Я пропоную вилучити пункт другий такого змісту: „Комітетам Верховної Ради України, зазначеним у пункті першому цієї постанови, внести пропозиції щодо законодавчого врегулювання тих питань  українсько-румунських відносин,  які  цього потребують, та щодо вирішення органами виконавчої влади відповідних питань, що стали предметом розгляду на спільному засіданні до  15 вересня”. Ну ми не можемо наперед не провівши відповідні слухання давати доручення. Цілком очевидно, що за результатами таких слухань буде напрацьований проект відповідного акту Верховної Ради  України і ми його приймемо.

Тому я просив би цей пункт вилучити,  а пункт третій зробити пунктом другим і з врахуванням цього проголосувати  проект постанови. Давайте тоді, будь ласка, доповідайте!

Я вам хочу ще раз сказати, шановні колеги!  Одну хвилиночку, шановні колеги! Двадцять питань, які ми маємо   розглянути до 14-ої години!

Будь ласка, тоді доповідайте по повній програмі вже!

 

10:59:03

УНГУРЯН П.Я.

Шановні колеги!  Останнім часом  в українсько-румунських відносинах намітилися деякі тенденції, що заслуговують на пильну увагу Верховної Ради України. Водночас зростає прагнення обох сторін до розвитку добросусідських відносин і вирішення усіх питань, де є спільний інтерес шляхом переговорів із залученням у разі необхідності всього міжнародного досвіду інших засобів розв’язання даних питань, а це дуже важливі питання: це спільне освоєння Чорного моря в тому числі континентального шельфу в районі острова Зміїний; це надання громадянства Румунії мешканцям Чернівецької, інших областей; будівництво глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море; забезпечення прав і свобод української національної меншини в Румунії; питання спірного майна на території України; екологічні наслідки викидів в річки Тиса та Дунай небезпечних речовин з румунської сторони.

Цілком очевидно, що ці питання заслуговують на втручання безпосередньо українського парламенту. Тому я пропоную провести в професійному не політизованому режимі спільне засідання восьми комітетів з залученням причетних центральних та місцевих органів влади під головуванням Голови Верховної Ради України з тією пропозицію, яку, Володимир Михайловичу, з тією пропозицію, яку ви внесли вилучити пункт другий, я думаю, що можна безумовно погодитися і комітети євроінтеграції, закордонних справ підтримають таку постановку питання. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є така пропозиція на другій сторінці із залученням причетних органів слово „причетних” вилучити, бо причетні можуть бути до якихось неблаговидних діянь, а просто відповідних органів. Це пропозиція Юрія Анатолійовича Кармазіна, вона слушна, я за це дякую.

Була пропозиція народного депутата Чорноволенка провести таке засідання 8 липня. Ми не можемо на 8 липня, оскільки підготовка здійснюється до 1 липня, ми два тижні обговорювали саме цю дату і визначили її.

Тому, шановні колеги, ставлю на голосування про схвалення Проекту Постанови Верховної Ради України про проведення спільного засідання комітетів Верховної Ради України на тему: „Про стан українсько-румунських відносин” із вилученням слова „причетних” заміною на „відповідних” органів центральної і виконавчої і далі за текстом, вилученням пункту друго, а пункт третій стає тоді пунктом тоді пунктом другим.  Прошу голосувати.

 

11:02:05

За-335

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги,  оголошується до розгляду розгляд проектів законів, а саме: проект Закону про індустріальні (промислові) парки (реєстраційний номер 3071) і проект Закону  про основи створення індустріальних парків (3536). Доповідачі народні депутати України: Шевчук Олег Борисович і  Кінах Анатолій Кирилович, співдоповідач – голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна.

Будь ласка,  Шевчук  Олег Борисович.

 

11:02:51

ШЕВЧУК О.Б.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати,  пропонуємо вашій увазі законопроект про індустріальні промислові парки, які є результатом спільної роботи представників трьох фракцій: Наталії Королевської, Олега Шевчука, Михайла Чечетова, Владислава Каськіва, а також фахівців Міністерства економіки.

Основною метою прийняття зазначеного проекту закону – є створення на території України необхідних умов для забезпечення диверсифікації  структури економіки регіонів, розвитку сучасної виробничої та ринкової  інфраструктури, залучення інвестицій та розвитку внутрішнього ринку збуту.

Розробниками законопроекту було проведено також прогнозні розрахунки економічної доцільності законопроекту. Зокрема за попереднім аналізом діяльності пілотних проектів у чотирьох регіонів можна запропонувати такі конкретні результати: створення понад 30 тисяч нових робочих місць - це розрахунок тільки для чотирьох регіонів; реалізація продукції на суму понад 1 мільярд гривень в рік; надходження до Державного та місцевих бюджетів державних цільових фондів понад 300 мільйонів гривень.

У якості ілюстрації ефективності такого підходу в Україні можу навести приклади конкретних результатів діяльності вже існуючих промислових парків, зокрема, досить показовим є робота так званої Малиновської промзони Чугуївському районі Харківської області.

Завдяки будівництву заводів  Малиновської промзони в економіку району протягом 2003-2008 років вкладено близько 200 мільйонів доларів США іноземних інвестицій.  І сьогодні район займає перше місце  в області по загальному обсягу іноземних інвестицій. А їх розмір на душу населення району  перевищив 4 тисячі доларів США, що в 10 раз більше середнього показника.

Загальний обсяг промислового виробництва  району за 2007 рік, а це 403 мільйони  гривень, перевищував  в 2,6 разів  обсяг агропромислового комплексу. Тобто здійснено зміну структури економіки, район перетворився із сільськогосподарського у потужний промисловий. Така ж тенденція простежується у 2008 році.

Документом передбачена державна підтримка керуючої компанії та учасників промислово парку… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ШЕВЧУК О.Б. Передбачена прискорена амортизація  для третьої і четвертої групи, передбачена часткова компенсація сертифікації продукції, яка буде вироблятися у промислових парках, передбачена часткова  компенсація від фонду безробіття  за створення нових робочих місць.

Шановні народні депутати, сподіваємось на вашу підтримку   законопроекту. Дякую за увагую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошується Анатолій Кирилович Кінах до доповіді.

 

11:05:43

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, актуальність законопроекту про основи створення індустріальних парків підтверджується реальним станом української промисловості. Для довідки: за чотири місяці поточного року  загальне падіння української промисловості склало 32 відсотка, тобто практично за чотири місяці ми втратили  третину обсягу промислового виробництва. І,  на жаль, один із самих високих темпів (в лапках) зниження обсягу виробництва – українське машинобудування – 53 відсотка, особливо  в таких галузях як сільгосптехніка – 97, атомобілебудування – 85 і таке інше.

Виходячи з цього, Україна ризикує втратити  залишки свого науково-технічного, промислового, інтелектуального кадрового потенціалу.

Тому дуже необхідно визначити необхідні пріоритети, сформувати ті умови, які б дали можливість по цим пріоритетам створити більш сприятливі податкові, інвестиційні умови залучення ресурсів, особливо в напрямках, які стосуються виробництва наукоємної, інтелектуальної, технічно складної продукції.

Досвід  існування індустріальних парків в усьому світі підтверджує ефективність цього механізму. Особливо в умовах України це дає можливість зменшити втрати часу і, скажемо прямо, ресурсів на вирішення процедур земельних відносин, створення необхідної інфраструктури з точки зору подальшого розвитку конкретної території, чітко визначає повноваження центральних і місцевих органів влади, включає прозорість прийнятих рішень.   

Виходячи з вищезазначеного (законопроект 3071 охоплює практично всі положення законопроекту 3536) ми пропонуємо прийняти 3071 за основу для прискорення нашого остаточного рішення і прошу підтримки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, можливість завершити виступ.

 

КІНАХ А.К. Прошу підтримати спільне рішення авторів законопроектів, профільного Комітету з питань промислової, регуляторної політики – об'єднати ці два законопроекти, прийняв за основу законопроект 3071 і в прискореному режимі прийняти дуже важливий для подальшого розвитку промисловості України законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Голова Комітету з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна, будь ласка.

 

11:08:29

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, Комитет по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства рассмотрел данные законопроекты – 3071 и 3536 об индустриальных промышленных парках. Законопроекты предлагают правовые основы создания и функционирования в Украине индустриальных промышленных парков.

Важно отметить, что такая форма взаимодействия субъектами предпринимательства разной формы собственности широко распространена во всем мире. Это передовая и достаточно эффективная практика. Именно промышленные парки были двигателем инновационного развития в экономике разных стран мира. И для Украины остается очень актуальным вопрос    использования  территорий промышленных зон и предприятий, не сумевших адаптироваться к рыночным отношениям и тяжело сегодня переживающим кризис. Это позволит диверсифицировать экономику  регионов, поддержать экономическое развитие территорий, ускорить создание современных, производительных и рыночных инфраструктур. Кроме того, создание промышленных парков обеспечит приток инвестиций и создание новых предприятий, создание новых рабочих мест, в том числе   с привлечением иностранного капитала мы ожидаем, что такая же ситуация будет и в Украине.

Представленный законопроект 3071 существенно доработан с учетом  положений концепции в создании индустриально-промышленных парков, одобреное распоряжением Кабинета Министров от 1 августа 2006 года. При его доработке учитывались главные положения альтернативных проектов законопроекта 3536 и замечаний  Главного научно-экспертного управления.

Я хочу еще раз добавить и вам напомнить, что принятие законопроекта о промышленных парков обеспечит: первое – активизацию инвестиционной и инновационной деятельности, рост объемов и ассортимента выпускаемой продукции, повышение конкурентоспособности экономики и создание новых рабочих мест.

Главное научно-экспертное управление Верховной Рады Украины предлагает принять законопроект 3071 в первом чтении.

Учитывая вышеизложенное, члены комитета решили вынести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. … законопроект 3071 на рассмотрение Верховной Рады, предложить его принять за основу.

Также мы на заседании комитета провели переговоры с автором законопроекта 3536 Анатолием Кирилловичем Кинахом и приняли решение создать рабочую группу и доработать все  необходимые  положения с учетом предложений, высказанных в законопроекте 3536, ко второму чтению законопроекта 3071. Поэтому комитет предлагает поддержать законопроект 3071 в  первом чтении и создание рабочей группы.   Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися  на обговорення законопроектів 3071, 3536. Прошу прізвища народних депутатів, що записалися, вивести на табло.

Народний депутат Перестенко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Ярослав     Сухий.

Алла Александровська, будь ласка.

 

11:11:47

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, этот законопроект – я имею ввиду 3071, - который предложен взять за основу, конечно, очень нужен и очень важен. Не секрет, что та повальная приватизация, которая прокатилась, как молох, по Украине, привела к тому, что у нас очень многие заводы остановлены, разрушены, уничтожены. Однако существуют еще достаточно значительные основные фонды, с которыми можно и нужно работать. У нас тут в Харькове – здесь Харьков уже упоминался, Харьковская область, - у нас в Харькове уничтожены были полностью основные фонды завода «Серп и молот», у нас есть избыточные фонды основные завода Малышева, у нас сегодня практически стоят голый и брошенный завод электроаппаратуры, который тоже может работать, эти фонды могут быть использованы. И этот закон предлагает хорошую форму работы в этом направлении. Однако он вызывает и достаточно много вопросов. Я считаю, что над этими вопросами стоит задуматься.

Речь идет о том: все-таки в этом законе не прописан механизм, кто принимает решения. Здесь говорится в статье четвертой (пункт четвертый), что „рішення про реалізацію проекту промислового парку на підставі подання від ініціатора промислового парку погоджується (погоджується) з центральним органом”. А кто все-таки является основным принимающим это решение: инициатор, который является либо собственником этих фондов, либо местным органом власти, либо министерством? Все-таки чье должно быть решение, которое, конечно, должно быть согласовано и с правительством. Я считаю, что на этот вопрос здесь нет ответа.

Дальше. Здесь речь идет о том, что инициатор создания этого парка инициирует, вернее, определяет управляющую компанию. Я считаю, что вопрос очень важный: кто же действительно реально будет распоряжаться этими фондами. И, более того, этот закон дает возможность получать прибыль именно от эксплуатации основных фондов, собственником которых является либо громада, либо государство, либо частный предприниматель. Здесь вопрос тоже не урегулирован. Мне кажется, что нужно подчеркнуть, что управляющая компания, в состав этой компании обязательно должны войти на правах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, завершуйте.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. … на правах соучастника в работе этой компании должен войти и инициатор создания этого парка, и, более того, собственник. То есть либо представители органов власти, либо представителей центрального  органа власти, потому что возникает вопрос, что мы  отдаем собственность либо коммунальную громады, либо государственную для того, чтобы кто-то получал прибыль. Я считаю, что  имеет смысл, все-таки, чтобы эту прибыль в том числе получала и громада и государством. Тем более, что закон дает определенные преференции этим паркам, совершенно правильные и совершенно справедливые создаются условия для  оживления работы этих основных фондов.

Поэтому мне кажется, что этот вопрос о том, что инициатор или собственник вот этих всех фондов должен быть в том числе в  составе получающий прибыли, то есть керуюча компания, я считаю это вопрос является принципиальным и обязательно нужно этот  вопрос урегулировать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я  прошу вас, завершуйте вже, так, будь ласка.

Ярослав  Михайлович Сухий, фракція Партії регіонів, наступний буде виступати Юрій Кармазін.

 

11:15:04

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Кризові явища котрі розгоряються в Україні нас підштовхують до необхідності пошуку шляхів виходу з кризи. Я  нагадаю вам криза нинішня супроводжується деградацією реального сектору економіки, реальним занепадом базових галузей народного господарства. Ні одна країна не виходила з кризи не розуміючи, не маючи, не визначаючи головної ланки ланцюгу тих завдань, які необхідно вирішити,  для того, аби зупинити падіння темпів  виробництва, а саме страшне, падіння ВВП, а ще  страшніше фонду оплати праці і всіх тих соціальних платежів, які на сьогоднішній день різко зменшилися.

Ми просто зобов’язані, і криза нас сьогодні підштовхнула до того, що ми повинні виправити ті дурниці, які були нароблені в 2005 році. Я вам нагадаю виступ незабвенного Віктора Пинзеника, який казав, що ми повинні підтопити жирок олігархам і були нападки на вільні економічні зони, на технопарки, почалися нападки на технічні і технологічні преференції, нагадаю вам,  шановні колеги, ми державою тут в залі, державні гарантії встановили технічні, технологічні преференції для  тих промислових підприємств і для тих галузей, які стали на шлях технічного, науково-технічного переоснащення. Все це було в 2005 році зупинено і  немає чого дивуватися, що Україна в кризу ввійшла абсолютно не готовою. Тому я підтримую пропозицію комітету і хочу сказати, що добрі слова на адресу комітету не перший раз ми бачимо тут розумні пропозиції і думка про системний підхід до вирішення цієї проблеми.

Цілком зрозуміло, що цей законопроект 3071 потрібно прийняти за основу, обов’язково врахувати зауваження іншого законопроекту 3536, тоді ми отримаємо системний комплексний, з чіткими визначеннями, без усяких підозр, про якісь там олігархічні зазіхання на якусь власність законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

11:17:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, я безперечно вивчив і один, і другий закон -  3536, який доповідався народним депутатом Кінахом. Я хочу подякувати людям за те, що вони знайшли в собі мужність і сказали, що закон 3071 ширший за обсягом і повністю охоплює, це абсолютно правильно. Але треба сказати і подякувати і Кінаху, і Комару, і Потапову за те, що вони той закон свій внесли ще в грудні 2008 року. Це майже на півроку раніше цього законопроекту.

Я зараз хотів би звернути вашу увагу на деякі речі, які на мій погляд заслуговують на увагу, це речі такі. Перше, ми сьогодні не побачили співдоповіді Бюджетного комітету, ми не побачили співдоповіді комітету з питань податкової політики. Чому? Адже в нас пропонується в прикінцевих положеннях, хто не бачив, подивіться, будь ласка, пункт 2 „Внести зміни до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. У нас вносяться інші норми, які говорять про державну підтримку, це надання фінансової підтримки шляхом повної або часткової компенсації від відсоткової ставки за залученими національної валюти банківськими кредитами. І для чого написано, для виконання робіт з будівництва доріг і потужностей водопостачання, водовідведення, каналізації та очистки води. Очевидно не для цього створюється технопарк, а тут де є написано впровадження передових енерго і ресурсозберігаючих технологій, переробки побутових та виробничих відходів на термін  п’ять років з початку реалізації, очевидно для цього вони створюються.

Моє ознайомлення з проектом чітко показало, що це є один із видів спеціальної економічної зони і нам треба запроваджувати механізми однакові з тим законом, бо у нас є Закон про загальні засади створення функціонування спеціальних вільних економічних зон.

Тому я пропоную прийняти цей законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Тому я пропоную прийняти цей закон 3071. Але, Володимире Михайловичу, обов’язково він має пройти через бюджетний комітет, через Комітет з питань податкової політики, і обов’язково має бути висновок Міністерства фінансів. При прийнятті цього закону немає. Я не переконаний, що ми зможемо його ввести з 1 січня 2010 року. Тому що тут є можливості для зловживань. Там, де є можливості, такі закони мають дуже обережно прийматися і нами розглядатися. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Обговорення законопроектів завершено. Ніхто не наполягає?

Євген Кирильчук, будь ласка, мікрофон.

 

11:20:18

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, "Блок Юлії Тимошенко".

Було тільки що зауваження, що цей законопроект не розглядався в Комітеті з питань бюджету. Він розглядався і ми прийняли рішення, що цей закон впливає на бюджетний процес притому з  деякою втратою бюджету. Через те, дійсно, до другого читання треба, щоб було фінансове обґрунтування і ми по цьому поводу дамо висновок остаточно, коли його вводити,  і як ми його маємо підтримувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти за основу проект Закону… (Ш у м  у  з а л і) Хто? На якій підставі?

(Ш у м  у  з а л і)

Справа в тому, шановні колеги, я вас прошу. Ми розглядаємо закон у першому читанні. До другого читання Кабінет Міністрів, народні депутати, всі комітети… Цей законопроект направлений в усі комітети. Будемо дивитися, коли його вводити в дію і в якій частині, та й усе.

Шановні колеги! Я прошу вас, давайте продовжувати роботу в робочому ритмі.

Ставлю на  голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про індустріальні промислові парки (реєстраційний номер  3071). Прошу голосувати.

 

11:22:05

За-227

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про основи створення індустріальних парків (реєстраційний номер 3535). Прошу голосувати. 

 

11:22:37

За-20

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Ну давайте може я поставлю на повторне перше читання? Не треба? Так ви б сказали, що є домовленість.

Шановні колеги!  Проект Закону про основи створення індустріальних парків  (реєстраційний номер 3536) відхилено.

Шановні колеги! Прошу уваги! За погодженням з керівниками депутатських фракцій. Шановні колеги, прошу уваги! Пропонується Верховній Раді України прийняти проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до календарного плану проведення четвертої сесії Верховної Ради України шостого скликання. А саме: тиждень з 15 по 19 червня – робота в округах, комітетах і фракціях; тиждень з 22 по 26 червня:  22 червня – засідання Погоджувальної Ради, 23 червня – пленарне засідання, 24 червня – пленарне засідання, робота в комітетах і фракціях, 25 червня  - пленарні засідання, 26 червня – пленарне засідання; тиждень з  30 червня по 3 липня – робота в комітетах і фракціях, і далі, так як це передбачається календарним планом, робота в сесійному режимі.

Немає заперечень? Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанову (реєстраційний номер 4631). Прошу голосувати. Включення до порядку денного.

 

11:24:26

За-361

Ми включили в порядок денний проект постанови.

Ставлю на голосування про прийняття проекту постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 4631) як постанову. Прошу голосувати.

 

11:24:53

За-351

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до статті 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо мораторію) (реєстраційний номер 3668), доповідач – заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Михайлівна Ляпіна. Прошу вас.

 

11:25:29

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ксенія Ляпіна, група „За Україну”.

Я хочу звернути увагу, що цей законопроект є дуже лаконічним. Пропонується до 22 статті Закону „Про засади державного нагляду (контролю)” додати такий пункт, який каже про те, що до 1 січня 2011 року, тобто на період кризи, як ми прогнозуємо, заборонити проведення перевірок суб’єктів малого підприємництва, я підкреслюю, це стосується саме суб’єктів малого підприємництва та ще і з таким обмеженням чия діяльність не відноситься до визначеної по кожному з видів перевірок діяльності з високим ступенем ризику. Таким чином, ми вирішуємо дві проблема.

Перша проблема. Ми позбавляємо мале підприємництва зайвого тиску, який, насправді, нічого не несе для держави і громадян, але лише сприяє корупції, з іншого боку, ми ні в якому разі не зменшуємо контроль за безпекою діяльності  підприємств.

Тому хочу звернути увагу на те, що цей законопроект досить довго дискутувався і в експертному середовищі, і в  політикумі. Але я знаю, що сьогодні і у Партії регіонів, як у опозиції, є свої пропозиції аналогічного характеру. Я знаю, що уряд ухвалив аналогічну Постанову Кабінету Міністрів про мораторій на перевірки. Але ми також знаємо, що ця постанова, на жаль,  не буде дієва доти, доки ми з вами не ухвалимо зміни до закону. Оскільки органи державного контролю, безумовно, керуються законами України, якщо постанова звужує їх права, вони можуть на неї не зважати. Що вони фактично на сьогодні, на жаль, і  роблять. Ми маємо сьогодні і ви, кожен з вас, має десятки і сотні звернень від суб’єктів підприємництва про те, яким чином чиниться тиск на них через оці самі заходи державного контролю, які дуже часто спрямовані зовсім не на захист…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дайте можливість завершити.  Будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М. Прошу, шановні колеги, всіх підтримати цей законопроект. Це реальний крок до того, щоб дати можливість пережити і  подолати кризу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М. А!? Від комітету.

Комітет Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики підприємництва розглянув і рекомендує підтримати за основу цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що тут за основу? Треба зразу було приймати та і все. Там же один пункт.

Шановні колеги,  прошу  записатися на виступи в обговоренні цього питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Народний депутат Пилипенка фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

11:28:35

ПИЛИПЕНКО В.П.

Прошу передати слово колезі Ляшко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко мікрофон.

11:28:43

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко „Блок Юлії Тимошенко”.

От ми зараз щойно послухали автора законопроекту, яка  клопочеться про малий і середній бізнес. І, я думаю, що немає тут у Верховній Раді нікого із депутатів, жодного депутата, який би не клопотався  про цей бізнес. Але,  я думаю, що у першу чергу нада було подумати про громадян України, зокрема, про бюджетників, які отримують заробітну плату із бюджету;  про пенсіонерів, які отримують пенсії за рахунок  сплати внесків до пенсійного фонду. І на превеликий жаль,  коли заходить мова про  захист інтересів мільйон громадян України, залежних від бюджету,   то авторка не проявляє великої ініціативи  у цьому захисті. Кілька разів саме за її ініціативою були провалені закони, які дозволяли стабілізувати роботу  Пенсійного фонду, гарантувати виплати пенсій  людям, які того потребують.

Сьогодні нам пропонується накласти  мораторій  до 2011 року  на будь-які перевірки під приводом, бачите, боротьби  із світовою фінансовою кризою. Ну, давайте   глянемо на  інший бік медалі. За цими красивими словами  може ховатись і намір просто уникнути відповідальності за несплату податків, за порушення норм чинного законодавства.

Тому брати от так огульно накладати мораторій на все і вся, завтра Пенсійний фонд припине отримувати гроші. Яким чином змусити прийти перевірити чи правильно сплачуються  внески до Пенсійного фонду, да, чи    до бюджетів різних рівнів? Тобто так. бізнес потребує  захисту держави і не повинен бути переслідуваний, що  там по 20 перевірок на місяць приходило то від пожежників, то від санстанції, то від податкової. Але брати, забороняти загалом  перевірки. Законом передбачені випадки …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Все у вас, да?

 

11:30:50

ЛЯШКО О.В. Законом  передбачені випадки, коли мають проводиться ці перевірки.  І тому немає, на мою думку,  потреби підтримувати цей закон, бо таким чином ми ризикуємо  залишити без наповнень Пенсійний фонд, і, як наслідок, бюджетники  постануть перед дилемою, чи будуть вони   отримувати  заробітну плату.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук передає право на виступ В’ячеславу Кириленку. Наступна буде виступати Кімова, фракція Партії регіонів.

 

11:31:27

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Шановні колеги, шановні виборці, ми довго домагалися, щоб ця постанова, цей законопроект був внесений до порядку денного, і тому зараз пропонуємо, щоб він все-таки був ухвалений. І особливо я звертаюсь по цьому питанню до фракції „Блоку Тимошенко”, бо ми відрадно констатуємо, що порядку трьох тижнів тому уряд ухвалив все-таки після наших тривалих наполягань постанову, яка обмежує перевірки суб'єктів малого підприємництва. Але ця постанова в будь-який момент може бути відмінена, переглянута, скасована, якщо не буде відповідного рішення законодавчого органу України.

Тому на розвиток саме цього конкретного урядового рішення цю постанову зараз, точніше, цей законопроект зараз треба проголосувати, тим більше, що мова йде про захист суб'єктів малого підприємництва, а саме мале підприємництво зараз найбільше потерпає від перевірок у час фінансової кризи, коли план треба давати, а заступитися часто немає кому, тому що і в парламенті представлені практично всі крупні підприємницькі структури, а малого підприємця захистити немає кому. Тому я закликаю зараз цей законопроект підтримати так само, як сьогодні визначитись щодо законопроекту 4200, також внесеного депутатською групою „За Україну!”, який передбачає мораторій на збільшення податків для суб'єктів малого підприємництва до кінця наступного – 2010 року.

І третє. Ми внесли проект постанови про те, щоб звернутись до уряду скасувати постанову номер 366, проти якої протестують малі підприємці. Це саме та постанова, яка передбачає вдвічі-втричі збільшення відповідних відрахувань для малого підприємництва, і якою малий бізнес уже наполовину загнаний в тінь, а друга половина просто піде на біржу праці, і там немає грошей. Тому ці питання треба вирішувати в комплексі. Пропоную підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Кімова, фракція партії регіонів, будь ласка.

 

11:33:42

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, идея о моратории на проверки, естественно, идея замечательная, потому что бизнес в период кризиса требует поддержки от государства хотя бы в пассивной форме, не увеличивая регуляторное давление. Но я думаю, что нам нужно обратить внимание    на заявления, ко которые прозвучали сегодня в зале, в частности от депутата Ляшко, что  мораторий  нужно устанавливать мудро, нельзя устанавливать его абсолютно на все, нельзя исключать те варианты, когда по причинам, например, судебных разбирательств требуется определенные проверки для выяснения кто прав, кто виноват. Вот почему безусловно поддерживая идею я с очень большой настороженностью отношусь к этому проекту закона. Партия регионов и я – мы зарегистрировали аналогичный закон, который более четко выписывает  возможности осуществления регулярных проверок только в определенных случаях, которые абсолютно необходимо  сохранять и в период    кризиса.

Я думаю, что правильнее было бы идти с точки зрения формулировки по пути ограничения чистоты проверок и по пути ограничения списка тех предпринимателей, тех видов бизнеса, на которые этот закон вообще не распространяется. Поэтому я предлагаю рассмотреть закон, выдвинутый Партией регионов, где сама идея моратория  выписана, но более четко и более интересно. Я надеюсь, что Ксения Михайловна присоединится к нашему закону.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Пропозиція комітету прийняти його за основу.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо мораторію) (реєстраційний номер 3668). Прошу голосувати.

 

11:36:00

За-88

Рішення не прийнято.

Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 4, "Блок Юлії Тимошенко" – 0, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 37,  фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20.

Ставлю на голосування на повторне перше читання. Направлення на повторне перше читання  проекту закону  3668. Прошу визначатися.

 

11:36:39

За-80

Рішення не підтримано. Законопроект відхилено.

Ксенія Ляпіна, мікрофон, будь ласка.

 

11:36:50

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги! Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Я вважаю, що ви зробили докорінну помилку. Ми мали шанс доопрацювати з зауваженнями, які ви там мали, і, власне кажучи, мали слушні, до другого читання через 2 тижні цей закон прийняти. Через амбіційні бажання просто продемонструвати, хто в домі хазяїн, ви, власне кажучи, просто зробили пакость малому підприємництву. І мені здається, що це буде відповідним чином оцінено. І ніякі амбіційні бажання вам не допоможуть, тому що БЮТ провалить це голосування обовязково тоді, коли підійде час, бо їх уряд і вони не хочуть позбавляти його корупційних можливостей. Це досить очевидно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, шановні колеги. Шановні колеги, фракцію не називали.

Ну, Олег Ляшко. Назвали, мені підказують, фракцію. Я прошу вас, тільки давайте зараз не зводити рахунки.

 

11:37:49

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Давайте перестанемо займатися популізмом, да. За розмовами про захист малого бізнесу – почитайте закон – 95 процентів вітчизняної економіки пропонується накласти мораторій на проведення перевірок на 3 роки. За рахунок чого платити людям зарплати, пенсії, коли „Нафтогаз”, нафтові заводи, гральний бізнес і все інше – все під мораторієм, усе не можна перевіряти? Тобто за розмовами про підтримку малого і середнього бізнесу насправді не підтримується малий і середній бізнес, а насправді лобіюються інтереси мафії, для того щоб не платити взагалі податків і для того щоб знекровити бюджет, щоб люди припинили отримувати зарплати і пенсії. Оце наслідки прийняття популістських рішень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам треба зараз (прошу уваги!) розглянути питання про включення до порядку денного ряду законопроектів і визначитись щодо прийняття рішень відносно цих законопроектів. Тому ставлю на голосування - прошу уваги! - про включення до порядку денного проекту постанови про відзначення на державному рівні 925-річчя заснування міста Цюрупинська (Олешки), Херсонської області. (Реєстраційний номер 4453). Прошу голосувати. Йде голосування.

 

11:39:24

За-195

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 121,  "Блок Юлії Тимошенко" – 3, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 25, комуністів – 26,  "Блок Литвина" – 20.

Прошу. Шановні колеги!  Ставлю на голосування пропозицію, хто за те, щоб повернутись до розгляду питання, про включення проекту постанови (реєстраційний номер 4353) до порядку денного, прошу голосувати.

 

11:40:15

За-243

Включили до порядку денного. Повернулися, вибачте.

Тепер ставимо на голосування про включення до порядку денного проекту постанови (реєстраційний номер 4453).

 

11:40:41

За-243

Включили в порядок денний.

Володимир Олександрович Яворівський, давайте зразу від комітету і будемо тоді голосувати. Так? Будь ласка, голова комітету, а потім далі  будемо розглядати  включення.

 

11:41:04

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні виборці! Шановні колеги народні депутати! Комітет з питань культури і духовності підтримав цей законопроект більшістю голосів з огляду на те, що ми з вами прийняли постанову про перелік тих видатних дат, які в цьому році будуть відзначатися на загальнодержавному рівні. І оскільки так склалося, що основний масив цих свят розклався або на Західну Україну, або на Центральну Україну, то звичайно хотілося, щоб щось було відзначено і, скажімо, на Півдні України, де менше, можливо, цих пам’яток і пам’ятних дат. Через те, вирішувати тут вам у залі, як голосувати, але я хотів би зробити певні зауваження, які ми, члени комітету, не раз обговорювали, підходячи до цього.

Перше застереження. Давайте ми з вами домовимось, буквально ще до закінчення цієї сесії, ми розішлемо кожному, я підкреслюю, кожному, народному депутату окремого листа, зорієнтуйтесь на ваших виборчих округах, ваші політичні інтереси. Подайте, будь ласка, всі ті дати, які ви вважаєте важливими, їх розгляне комітет, після цього їх розгляне Верховна Рада на своєму сесійному засіданні і більше щоб ми з вами не сіпалися. Тому що ми маємо таку ситуацію, коли фактично навздогін з коліс весь час ідуть якісь певні пропозиції, вони звичайно всі важливі, але ви розумієте, що уряд теж повинен мати якийсь загальний перелік, відповідно запланувати фінансування для цих свят і тоді буде набагато легше.

Ще одне застереження, ми прекрасно розуміємо про те, що Цюрупинськ - назва абсолютно штучна, вона присвячена уродженцю цього міста, наркому з питань продовольства. Перейменували це місто десь в кінці 20-х років, буквально за три роки до Голодомору, який пережив і Цюрупинськ так само. Але я мушу сказати про те, що це питання виносилося і на референдум, козацька назва – Олешки і саме як Олешківська Січ, знаменитий цей самий сьогоднішній Цюрупинськ і звичайно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Варто було б виділити якісь і певні кошти для того, щоб справді повернутися до історичної назви, це прекрасна назва, тому що Кость Гордієнко, Кошовий, брав участь разом з Мазепою у акції в спробі, власне кажучи, визволення української держави. Через те, будь ласка, ви визначайтеся, я ще раз кажу, комітет підтримав проект цієї постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, запитань до доповідача немає. Пропозиція, зараз запишіться, будь ласка, на виступ і виголосите пропозицію. Проводиться запис на виступ. Будь ласка.

На табло прошу прізвища висвітлити.

Іван Стойко, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

Ярослав Кендзьору, будь ласка. Зараз, одну хвилинку, зараз ввімкнуть.

 

11:44:13

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьору. Депутатська група „За Україну”.

Володимире Михайловичу! Є величезне прохання. Ми на комітеті розглядали питання включення у доповнення до цієї ухвали Верховної Ради 500-річчя надання Магдебурзького права місту Белз, тисячоліття якого ми пару років тому відзначили. У порядку денному  на минулому чи на цьому тижні, на минулому тижні пленарному було це питання, але чомусь воно...  ми до нього не дійшли. І воно зникло з порядку денного. 

Я просив би,  щоб у цю постанову, ось яку доповідав Володимир Яворівський, ми включили проект постанови Володимира В’язівського в котрому йшлося про включення доповнення нашої постанови про відзначення дат і 500-річчя надання Магдебурзького права місту Белз Львівської області. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я переконаний, що комітет врахує цю вашу пропозицію, розішле перелік дат, які ми маємо вшанувати. Давайте зробимо, немає з проблеми. Будь ласка, давайте розгляне Верховна Рада і прийме рішення.  Ярослав Михайлович Сухий.

 

11:45:34

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Прошу слово Стояну передати Олександру Миколайовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян, фракція Партія регіонів

 

11:45:39

СТОЯН О.М.

Шановні народні депутати! Мені, як закріпленому від Партії регіонів, доводиться до волі часто бувати в Херсонській області, зокрема в Цюрупінську, в Голій Пристані – хочу сказати це гарні історичні місця. Особливо, скажу, в Голій Пристані розташовані санаторії з лікувальними засобами і, безумовно,  тут треба було б і фінансово допомогти тому, що з усієї України  люди їдуть в Голу Пристань лікуватися.

А сам Цюрупінськ знаходиться на березі прекрасної річки нашої, там, навіть, щорічно тренуються наші люди, які займаються веслувальним спортом. І я думаю, що підтримка відзначення цих двох міст історичних – це велика подія для громадян, які там живуть, велика подія для України. Я просив би  вас проголосувати за ці дві постанови. Дякую.      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гордієнко, фракція комуністів, мікрофон,  будь ласка.

 

11:46:27

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України Полтавщина.

Звичайно, що фракція Компартії України буде підтримувати цю постанову. Але я звертаюся до доповідача і просив би ніколи прізвище Гордієнко не згадувати поруч із Мазепою і мазепинцями, чи це були  колишні, чи нинішні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Одарченко, "Блок Юлії Тимошенко".

 

11:46:59

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Цюрупинці дуже люблять своє свято і ми маємо з великою повагою відноситися до цього їх побажання. Але хочу звернути  вашу увагу на те, що в проекті постанови зараз виділяється по одному святу на 7 мільйонів, по другому  святу 10 мільйонів гривень.

Безперечно, треба поздоровити людей, треба відсвяткувати ці свята. Але  коли фінансова криза, то перш за все думають про потреби, які є в цих районах, а там є дуже багато потреб абсолютно нагальних.

По Цюрупинському районі є проблеми не вирішені з газифікацією  сіл, котрі знаходяться поблизу цього містечка. Фактично 7 мільйонів, які пропонується зараз надати із бюджету, вони б закрили потреби 20 тисяч населення в  газифікації. Тим більше, що зараз дуже багато коштів зібрано з людей, вони  вклали в мережі, які лежать по селам і стоїть питання тільки про будівництво розподільчої станції.

У мене є пропозиція проголосувати за постанову, але без виділення таких дуже великих фінансових сум на ці свята. Коли криза, гроші не витрачають на феєрверки і на свята, а їх витрачають на нагальні потреби.

І тому 7 і 10 мільйонів це дуже великі, фактично фантастичні цифри  для нашого складного часу.  Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення документа завершено. Відносно фінансування. Я думаю, що якщо ви подивитесь тіло проекту постанови, ви там не побачите. А по-друге, там запропоновано Кабінету Міністрів виробити перелік заходів. Зрозуміло, що Кабінет Міністрів буде опрацьовувати спільно з місцевими органами влади і, зрозуміло, що певні кошти 925 років потрібно буде передбачити.

А відносно того, що треба економити кошти, то давайте, шановні колеги, будемо принципові всі в усіх питаннях, тому що на якісь забаганки викидаються гроші, очі заплющують. Приклади наводити, я можу їх навести вам. Тому давайте будемо приймати рішення і працювати. Журавко, будь ласка.

 

11:49:32

ЖУРАВКО О.В.

Уважаемые народные депутаты, я б хотел бы, чтобы все-таки приняли эти две постановы в связи с тем, что много социальных объектов, которые находятся в Гопрах??, а также в городе Цюрупинске так как там большие объекты – это Цюрупинский детский дом, интернат в Гопрах? Голопристанский для стариков. В этих программах непосредственно включены все аспекты, связанно с дорогами, связанно с социальными программами, с обеспечением инвалидов, а также свет и другие программы. Если можно, пожалуйста, поддержите, потому что 15 лет ни разу не выделялись деньги на такие празднования, поддержите, пожалуйста. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування, прошу увагу, пропозицію комітету про прийняття за основу і в цілому Проект Постанови про відзначення на державному рівні 925-річчя заснування міста Цюрупинська (Олешки) Херсонської області (реєстраційний номер 4453). Прошу голосувати.

 

11:50:54

За-241

Постанову прийнято. Тепер ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного Проекту Постанови про відзначення на державному рівні 300-річчя заснування міста Гола Пристань Херсонської області, про включення до порядку денного. Прошу голосувати. Гола Пристань.

 

11:51:27

За-236

Включили в порядок денний.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти за основу і в цілому. Може не будемо сьогодні проводити дискусію? Будь ласка, народний депутат Карпук, мікрофон.

 

11:51:49

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну”.

Я підтримував включення до порядку денного постанову про  300-річчя  Гола Пристань, як і підтримував про відзначення на державному рівні ювілею міста Цюрупинська.

 Однак я хочу зауважити, Володимире Михайловичу,  дійсно, виникає багато таких знаменних дат, багато депутатів подають події і  можна уже помітити неоднозначне відношення до святкування: одні – на державному рівні, інші – не на державному рівні.

Минулого року подавалися постанови про відзначення на державному рівні 500-річчя ряду населених пунктів Волині, вони не включенні були. Також були впродовж оцих наших каденцій постанови про відзначення ювілеїв інших міст.

Я повертаюся знову ж до тієї постанови 4213, як запропонованою народним депутатом Вязівським, про відзначення 500-річчя з дня надання місту Белзу Магдебурзького права. Воно чомусь не включено. Звичайно, що є бажання тих депутатів, які закріпленні за певними регіонами, саме пролобіювати по-розумному святкування на державному рівні і виділення певних коштів з Державного бюджету.

Отже... Однак, на мій погляд, повинні бути певні критерії, тому що ювілеї такі проводяться щорічно, який ювілей відзначати на державному рівні, який на місцевому рівні. Тому що ну значимість можна по-іншому оцінювати з тих чи інших позицій, чи там є веслувальними, чи там Дніпро протікає, чи там хтось має власний бізнес і де працюють ті працівники, які з того створюють йому  добробут.

 Тому Комітету з питань духовності так само, як і Комітет з питань бюджету повинні розробити певні критерії відзначення ювілеїв на державному рівні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ну логічна постановка питання. Володимир Олександрович Яворівський.

 

11:53:50

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, я теж приєднуюсь до тієї думки, що нам потрібно, давайте хай доручення таке комітету, ми його приймаємо, розробити критерії  відзначення ювілею, мають бути круглі дати, бо інакше ми, справді, втопимося. При всьому тому, що нам, звичайно, потрібно повертатися до нашої історії. Через те абсолютно потрібно це зробити. І я пропоную, справді, ми всім депутатам, ще раз повторюю,  напишемо листи, подумайте, що ви вважаєте  за  необхідне з будь-якої точки зору  чи з політичної, чи з етичної, чи з історичної, ми   укладемо цей один єдиний перелік і  потім до нього вже повертатися не будемо.

А моєму колезі Гордієнку я   би просто запропонував. От я подумав, давайте не будемо згадувати прізвища видатного російського актора  Ульянов. От давайте заборонемо, щоб його не згадувати, так само, як і Гордієнка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Боднар, будь ласка, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, я прошу, зараз  давайте виступимо і  приймем постанову.

 

11:54:52

БОДНАР О.Б.

Ольга Бондар, „Блок Юлії Тимошенко”, перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування.

Я хочу нагадати   всьому залу указ Президента стосовно того, які дати мають визначатися, як ювілейними. І саме дати, які закінчуються на 50 або на нулі, а не, на жаль, не ті дати, які закінчуються  на 25 або на 75, або на іншу дату.  У даному випадку ми повинні враховувати  і цей момент. І це вже юридична практика. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  у нас же 20 питань. Ви на одному питанні зосереджуєте всю увагу, потім  кажете, що ми не виконуємо план роботи. Що це дає, що ми зараз не проголосуєм чи проголосуєм?

Я ставлю на голосування про схвалення проекту Постанови  про відзначення на державному рівні 300-річчя заснування  міста  Гола Пристань Херсонської області (4318). Прошу голосувати.

 

11:56:05

За-242

Рішення прийнято.

Я ще звертаюсь до вас, шановні колеги, прошу, на Погоджувальній раді мова йду тільки про те, що треба розглядати величезну кількість  законопроектів. Після того будь-які питання перетворюються  у нас на суцільну дискусію. Мотивів немає в скороченій процедурі.

Шановні колеги, ми зараз мали розглянути питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (нова редакція), реєстраційний номер 4198. Разом з тим, народний депутат України, автор цього законопроекту, Шевченко Андрій, просить відкласти розгляд в зв'язку з тим, що він перебуває у відрядженні, а йому треба доповідати особисто, на п'ятницю. Немає заперечень? Відкладаєм, да? Ну, переносим просто, да, відкладаємо. (Ш у м   у   з а л і)

А є добра воля, щоб підтримати включення в порядок денний? Є, да? Шановні колеги, оскільки є пропозиція про те, щоб включити до порядку проекту закону 4198, прошу за це проголосувати, про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (нова редакція). Прошу голосувати, прошу голосувати.

 

11:57:58

За-316

Законопроект включено до порядку денного.

Ставлю на… Ні, ми тільки включили, ми не будемо його розглядати сьогодні. Що? Ну, справа в тім, що автор проекту попросив відкласти. Будь ласка, Ганна Герман, мікрофон. Ми його включили до порядку денного. 

 

11:58:32

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, парламент не може достосовуватися до кожного депутата. Депутат знав, що на Погоджувальній раді прийнято розглядати, включити до порядку цей законопроект.

Ми повинні зараз розглянути цей законопроект. Як голова комітету готова доповісти і проголосувати відповідно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Кириленко. Шановні колеги, ми завжди, коли прохав автор із поважних причин, відкладали. Ну… день народження.

 

11:59:06

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я передав листа за підписом народного депутата, автора законопроекту. Він просить розглянути його в п`ятницю в його присутності, він хоче його доповідати. Тому я дякую колег, які підтримали за включення до порядку денного, щоб ми не зволікали потім в п`ятницю, коли може бути і менше депутатів в залі, але розглянемо його тоді, коли буде автор. Це… це навіть з етичної  точки зору, автор повинен доповісти, яку ідею він закладує туда, що там в цьому законопроекті. Голосувати без автора, без його доповіді було б неетично навіть… навіть з цієї точки зору. Давайте в п`ятницю розглянемо і проголосуємо. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я просив би погодитись із цією пропозицією, бо якщо Верховна Рада України розгляне і не прийме за основу, як рекомендує комітет, потім будуть у нас звинувачення, що за відсутності автора розглянули цей проект. Тому я просив би, давайте ми відкладемо і тільки він з`явиться з відрядження, ми проголосуємо. Немає заперечень? Я вам дякую.

Шановні колеги,  будемо оголошувати перерву? Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть, будь ласка, народних депутатів до сесійної зали, з тим щоб ми могли продовжувати роботу. Справа в тім, що нам треба зараз, шановні колеги, визначитися щодо включення до порядку денного законопроектів, а потім перейти до їх розгляду.

Шановні колеги, нам зараз треба розглянути про включення до порядку денного проекту Закону про безоплатну правову допомогу. Будемо чекати людей. Депутатів запросіть до сесійної зали. Шановні колеги, я ставлю на голосування. Прошу уваги. Ну шановні колеги, я вас прошу, ну поверніться сюди, будь ласка, хотя би з якоїсь елементарної поваги. Ви ж наполягали, щоб був пленарний тиждень. Нам треба включити до порядку денного проект Закону  про безоплатну правову  допомогу.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного Закону  про безоплатну правову  допомогу. Прошу голосувати. Реєстраційний номер  4406. Прошу голосувати.

 

12:34:14

За-228

Рішення прийнято.

Доповідач – міністр юстиції Оніщук Микола Васильович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правової політики Пилипенко Володимир Пилипович, будь ласка.

 

ОНІЩУК М.В.

Вельмишановний Голово, вельмишановні народні депутати, насамперед дякую за те, що проект закону включений до розгляду. Оскільки він стосується насамперед уразливих категорій  населення України, на захист яких  власне він є спрямований.

Шановні народні депутати, лише обґрунтування того, чому цей закон з посиланням на наші міжнародні правові зобовязання, рішення парламенту, Президента, уряду займає майже сторінку. Мені вперше доводиться доповідати закон, стосовно якого така кількість необхідних очевидних приписів, які зумовлюють необхідність прийняття цього закону.

Про що йдеться, шановні друзі?  Йдеться про те, щоб ми нарешті, я на цьому наголошую, зреалізували передбачену правову конституційну гарантію для громадян України (стаття 59), яка вказує на те, що громадяни України мають право на гарантовану правову допомогу. І закон власне, розкриває зміст цієї конституційної гарантії, пропонуючи, щоб відповідно до цього закону в державі було запроваджено два види, два інституційних види надання такої правової допомоги – це первинна правова допомога і вторинна. Вона названа так умовно, виходячи з того, що первинною правовою допомогою користуються всі громадяни України і обов’язок надання такої  правової допомоги лежить на органах державної  виконавчої влади і органах місцевого самоврядування.

Первинна правова допомога включає в себе надання правової інформації, консультації і роз’яснень застосування законодавства. І нарешті, підготовку документів, які стосуються процедурного характеру: заяви, дозволи, будь-які інші документи.

 Що стосується вторинної правової допомоги. Передбачається, що така допомога надається лише  вразливим категоріям населення, насамперед, це ті, чий рівень сукупного доходу є менше прожиткового мінімуму. Це діти, це особи, які передбачені...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, будь ласка.

 

ОНІЩУК М.В. Наступна категорія громадян – це ті, хто визначений спеціальними законами, діти всіх категорій. Особи, стосовно яких застосовано адміністративний арешт чи затримання. Особи, які  перебувають... стосовно яких обрана міра запобіжного заходу як  утримання під вартою. Це особи, які приймали участь і є ветеранами війни. Особи, які є репресованими і визнані такими, що реабілітовані. І інші категорії населення, які в законі, власне, мають статус вразливий. І ще раз наголошую, стосовно яких передбачений відповідний спеціальний режим захисту порушених  прав.

Накінець, що стосується змісту такої правової допомоги. Ця правова  допомога, і ось цим вона відрізняється від первинної, полягає не тільки в  тому, що надаються консультації, правова інформація, а і в тому, що  держава, звертаю  вашу увагу, і органи місцевого самоврядування беруть на себе обов’язок підготувати для громадянина документи процесуального характеру і представляти їх інтереси в суді.

Для цього закон передбачає створення системи міністерства юстиції спеціальних центрів надання безоплатної правової допомоги, які будуть фінансуватися з Державного бюджету. У цих центрах мають працювати як адвокати за договором, так і спеціально запрошені юристи. І ось власне саме ці центри мають забезпечити захист інтересів громадян, маючи на увазі реалізацію конституційного права доступу до правосуддя.

Таким чином, всі категорії громадян, про які я говорив, можливо не всі вони були перераховані в доповіді, отримують право правового захисту і представлення своїх інтересів безпосередньо в судах України через надання відповідної послуги, спеціально передбаченою для цього особою,  уповноваженим на це адвокатом тощо. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету Пилипенко Володимир Пилипович, голова підкомітету, Комітету з питань правової політики.

 

12:39:02

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, Комітет з питань правової політики на своєму засіданні розглянув проект Закону про безоплатну правову допомогу (номер 4406), поданий Кабінетом Міністрів України.

Законопроект спрямований на забезпечення реалізації положень статті 59 Конституції України (щодо надання безоплатної правової допомоги незахищеним верствам населення) та має своїм завданням покращення рівня обслуговування громадян відповідною кваліфікованою безоплатною допомогою, а також посилення її правової обізнаності та захисту.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики, враховуючи важливі законопроекти про безоплатну правову допомогу, а також той факт, що закріплені у ньому положення у разі їх прийняття впливатимуть на діяльність різних органів державної влади, а також для врахування при розгляді законопроекту позицій представників громадськості, органів державної влади, наукових установ, керуючись статтею 15 Закону України „Про комітети Верховної Ради”,  звернувся до Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Генеральної прокуратури України, Інституту держава і права імені Корецького Національної академії наук з проханням висловити свої зауваження та пропозиції.

На своєму засіданні комітет розглянув висновки, які надійшли від вказаних вище органів та установ і загалом погоджується із висловленими зауваженнями та пропозиціями, які вказують на необхідність суттєвого доопрацювання законопроекту.  Однак, враховуючи той факт, що прийняття закону про безоплатну правову допомогу має важливе значення для подальшого розвитку законодавства України, адаптації законодавчого поля держави до європейських стандартів та відповідає потребам громадян України щодо отримання безоплатної правової допомоги, Комітет з питань правової політики прийняв рішення, яким рекомендує Верховній Раді України проект Закону України про безоплатну правову допомогу (реєстраційний номер 4406), поданий Кабінетом Міністрів України  прийнятий в першому читанні за основу з доопрацюванням до другого читання і з урахуванням  отриманих зауважень та пропозицій.

Прошу вас підтримати висновок комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу прізвища  народних депутатів показати.

Народний депутат Карпук фракція "Наша Україна – Народна Самооборона".

 

12:41:14

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук,  депутатська  група „За Україну”.

Ми підтримуємо цей законопроект попри ті зауваги, які є. Дійсно, надзвичайно, важливий законопроект. У нас, певне, в державі, як в одній з небагатьох держав, існує такий правовий нігілізм. І загалом треба розвивати правову культуру населення. В той же час дуже багато людей  залишається з елементарних питань поза правовою допомогою. Ті намагання створити „єдине вікно” в органах місцевого самоврядування і місцевої виконавчої влади, дати якісь людям консультації з права, з їх прав, з їх особливостей отримати ту чи іншу допомогу все-таки не дістали того успіху, які сподівання на них покладалися. Тому введення безоплатної правової допомоги буде стимулом для доступу людей до законодавства, до того, щоби владнати свої справи. Ми бачимо який великий  потяг є скарг в різні органи  і до цього часу не вирішуються. Тільки знаючи, що у нас все, що безплатне, то є марне, тому є певні  сумніви з  успіху цієї справи, але закон вкрай необхідний і ми будемо голосувати  прийняти його за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колісниченко, фракція Партії регіонів.

 

12:42:45

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Прошу передать слово Лукаш Елене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лукаш Олена, фракція Партія регіонів.

 

12:42:50

ЛУКАШ О.Л.

Дякую. Шановні колеги! Загалом підтримуючи цей законопроект, хочу звернути вашу увагу при підготовці до другого читання на деякі його недоліки.

По-перше, я вважаю, що  розширити перелік осіб, яким надається вторинна правова допомога. Аналіз розглянутих положень Закону дає  можливість припустити, що  не будуть отримувати безоплатну правову допомогу: інваліди, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітні батьки, одинокі матері, тощо. Тому перелік таких осіб передбачений в статті 14 я вважаю потрібно розширювати, або не робити вичерпним.

По-друге, я вважаю, що  цей закон зазіхає на права  діючих українських адвокатів, оскільки  26 стаття проекту  зазначає, що адвокат який надає  безоплатну вторинну правову   допомогу, на постійній основі за  контрактом не може  займатися іншою адвокатською діяльністю.  Ви знаєте, це повністю суперечить правам адвокатів, передбачених як в чинному, так і в міжнародному законодавстві. Позбавити адвокатів права на працю тільки тому, що вони погодилися надавати безоплатну правову допомогу, я вважаю неможливим.

І дуже серйозне зауваження викликає порядок фінансування такої доброї справи, яку намагається започаткувати Міністерство юстиції, оскільки з діючих  запропонованих норм не зрозуміло, хто ж таки фінансує установи безоплатної правової допомоги. В одній нормі написано, що Державний бюджет, в іншій - інші не заборонені законодавством джерела.  Цікаво, хто ж буде, з яких джерел фінансувати  діяльність державних установ і чи не є це корупція?

І третє. Третя стаття передбачає, що це покладається на місцеві   бюджети. Ви знаєте, що зараз робиться з місцевими бюджетами. Перекласти на них відповідальність ще за  фінансування безоплатної правової  допомоги, це потрібно узгоджувати з ними відповідно, чи є приміщення, чи є кошти. І взагалі порядок фінансування дуже протиречивий і його потрібно уточнювати.

Тому ми будемо  голосувати і підтримувати за основу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

12:44:57

ЛУКАШ О.Л. 

Дякую.  Будемо голосувати і підтримувати за основу, але законопроект місить суттєві   недоліки. Якщо ми не вирішимо питання з фінансуванням, то ця безоплатна  правова допомога, як тягар на місцеві органи державної влади і самоврядування не допоможе нікому, окрім пограбування народу.  Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Олег Ляшко, фракція БЮТ.

 

12:45:19

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко "Блок Юлії Тимошенко".

Законопроект справді потребує серйозного доопрацювання, про яке сказала колега Лукаш. Але це перший крок у вирішенні вкрай важливого    для громадян країни питання, це можливості отримання безплатної правової допомоги. І треба вітати і подякувати і Міністерству юстиції, і уряду за те, що вони виступили ініціаторами внесення до Верховної Ради відповідного законопроекту. Адже, мільйони громадян України, особливо знедолених, тих, які не мають зайвої копійки на харчування, не кажучи вже про те, щоб найняти пристойно адвоката, сьогодні позбавлені можливості отримувати цю правову допомогу. І, як наслідок, кожен з нас їде до виборців, наприклад, у села і черги вистроюються із селян, які показують договори про оренду землі на 25 років і каже та бабця чи дід, що, дай чи я считала там, чи я там знала, що я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

12:46:30

ЛЯШКО О.В.

А є такі, що і взагалі ту землю безплатно віддали невідомо кому. А якби була вчасно надана правова допомога, якби держава допомогла цим людям захистити свої інтереси, то у нас менше було б обкрадених і обдурених. Тому треба підтримувати цей законопроект, а далі до другого читання допрацювати ті всі моменти, на які звертали уваги колеги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту (реєстраційний номер 4406) завершено, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу Проекту Закону про безоплатну правову допомогу (реєстраційний номер 4406). Прошу голосувати.

 

12:47:29

За-327

Рішення прийнято. Шановні колеги, ставлю на голосування про включення до порядку денного Проекту Закону про внесення змін до статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (щодо договорів оренди) (реєстраційний номер 4323). Прошу голосувати.

 

12:48:03

За-308

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник голови Фонду державного майна Потімков Олександр Юрієвич, співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань бюджету Кирильчук Євген Іванович. Прошу вас.

 

ПОТІМКОВ О.Ю.

Шановний пане головуючий, шановні панове депутати! На ваш розгляд пропонується законопроект про внесення змін до 73 статті Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”. Суть запропонованих змін полягає в тому, щоб надати можливість орендарю, який сумлінно виконує    всі обов’язки за договором оренди, право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж два роки.

Практика цього року стосовно договорів оренди показує, що  необхідно внести такі зміни особливо в умовах кризи, тому що чинна процедура подовження договору на конкурсних засадах призводить до суттєвих втрат як для бюджету, так і для малого, і середнього бізнесу.

Просимо підтримати запропонований законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Євгене Івановичу Кирильчук щодо рішення комітету.

 

12:49:31

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 2 червня цього року розглянув проект Закону про внесення змін до статті 73 Закону „Про Державний бюджет на 2009 рік” поданий Кабінетом Міністрів.

Комітет прийняв рішення підтримати даний законопроект в першому читанні і до другого читання у запропонованих змінах до статті 73 відшліфувати деякі юридичні аспекти. Таке зауваження зробило і  Юридичне управління, яке також пропонує підтримати даний законопроект у першому читанні.

Практично він спрощує систему для добросовісних орендарів продовження оренди без участі у конкурсах, а для цього  завчасно подати документи, які діють на цей рік для того, щоб увійти в цей законопроект.

Дякую за увагу. Прошу прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, запишіться на обговорення. Шановні колеги,  якщо ви наполягаєте, я поставлю на голосування. Але  нам треба прийняти його за основу і в цілому. Що ми будемо  плодити метелики і направляти його на друге читання. Головне науково-експертне управління тут пропонує з точки зору законодавчої техніки.  Ці можна  врахувати було б пропозиції і прийняти його в цілому. Правильно?

Тому я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Закону (реєстраційний номер 4323) про внесення змін до статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік". Прошу голосувати.

 

12:51:48

За-311

Рішення прийнято.

Шановні колеги, якщо немає застережень, дозвольте поставити його на голосування для прийняття в другому читанні і в цілому як закон з врахуванням технічних зауважень. Я ставлю  на голосування цю пропозицію (реєстраційний номер  4323) прошу голосувати для прийняття у другому читанні і в цілому як закон  проект закону (реєстраційний номер  4323).

 

12:52:21

За-320

Закон прийнято.

Будь ласка, Ксенія Ляпіна з мотивів. Мікрофон зараз включать.

 

12:52:29

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Я хочу звернути увагу, що ми нарешті зробили хоч одну корисну справу, ми прийняли в цілому закон, який позбавляє  нарешті необхідності тотально проводити конкурси, які нав’язала нам правляча  партія  „Блоку Юлії Тимошенко”, з якими ми два роки  боролися і намагалися подолати. Ми дуже раді, що сьогодні здоровий глузд подолав цей маразм, який  був запроваджений законами про Державний бюджет, який зобов’язував на кожний чих проводити  конкурс. А потім „Блок Юлії Тимошенко” дивувався, чому всюди гральні автомати. Так це ж ваших рук справа, шановні колеги. Гральні автомати просто вигравали конкурси у хлібних магазинів чи молочних магазинів. От і маємо сьогодні результат. Ми, на щастя, подолали цю проблему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, репліка, будь ласка.

 

12:53:29

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Велике  прохання, давайте не наводити тєнь на плєтєнь. От  з таким захватом зараз наша колега  розказує про те, що  вони нарешті подолали цю проблему. Я хочу звернути увагу і  цієї нашої колеги, і тих, хто, можливо, піддався її  впливу. Законопроект, який ми щойно в цілому проголосували, запропонований на розгляд Верховна Рада урядом Юлії Тимошенко. І саме уряд розв’язує цю проблему, яку породили попередники. Але ж дуже хочеться дискредитувати,  то  вже не находять нічого кращого, як розказувати, що, бачите, уряд там створює проблеми. Уряд, навпаки, їх розв’язує. Якщо ви такі активні борці на словах, то  чого ви не  запропонували цей законопроект? Чого ви чекали, поки це уряд зробе? Що ви розказуєте, ви два роки там  то… Не потрібно робити політики на  рівному місці. Спільно 300 голосів проголосували за закон, дякуєм всій Верховній Раді.   Ні, кожен намагається показать, що він більше  любе…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги.  Ставлю на  голосування про включення до порядку денного  проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про транскордонне співробітництво" ( реєстраційний номер 4029), прошу голосувати. 

 

12:55:08

За-275

Питання включено до порядку денного. Доповідач – заступник міністра  регіонального розвитку та будівництва Ткачук Анатолій Федорович. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних правах Олег Григорович Білорус.

 

ТКАЧУК А.Ф. 

Шановні народні депутати України, на ваш розгляд вноситься законопроект про внесення змін до Закону про транскордонне співробітництво. Він підготовлений на підставі рекомендацій парламентських слухань, які відбулися в Верховній Раді України 27 червня 2007 року.

Закон дуже простий і дуже короткий, стосується двох питань: питання перше – визначено центральний орган виконавчої влади, який відповідатиме за координації зусиль у транскордонному співробітництві, це має здійснюватись Мінрегіонбудом за участі Міністерства закордонних справ і Міністерства економіки; друга позиція, яка є надзвичайно важливою, це записано позицію про співфінансування програм транскордонного співробітництва. Відповідно до міжнародних документів, стороною яких є Україна, фінансування таких проектів з боку Європейського Союзу здійснюється лише за умови, коли з боку України є частка фінансування – 10 відсотків від суми проекту. Тому і запропоновано внести відповідну зміну до статті 14, де слово „фінансування” замінюється словом „співфінансування”.           

Прохання підтримати цей законопроект, який є надзвичайно важливий з точки зору доступу українських органів місцевого самоврядування до європейських програм, які уже є реально виділені для України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую. Олег Григорович Білорус – голова комітету, будь ласка, рішення комітету.

 

12:57:01

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, Комітет в закордонних справах розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про транскордонне співробітництво” і рекомендував його до прийняття Верховною Радою України в першому читанні. За це рішення проголосували більшість членів комітету на засіданні першого квітня цього року. Окрему думку висловив член комітету Олександр Миколайович Стешенко з фракції БЮТ.

Законопроект розроблений на виконання рекомендацій парламентських слухань на тему: „Про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва. Він має на меті посилення координації транскордонного співробітництва шляхом передачі відповідних  повноважень до  Міністерства регіонального розвитку та будівництва  України. Крім  того законопроектом пропонується реалізація проектів і програм  транскордонного співробітництва на засадах співфінансування з різних держав. Відповідно  до пояснювальної  записки Міністерства регіонального розвитку та будівництва України реалізація зазначеного проекту закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету.

Комітети Верховної Ради з питань бюджету, європейської інтеграції та  Регламенту рекомендували його до розгляду Верховної Ради для  прийняття в першому читанні за основу. Головне науково-експертне управління також вважає можливим прийняття цього законопроекту лише за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

БІЛОРУС О. Г. ….його за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, які є міркування, шановні колеги? Будь ласка, запишіться. Прошу на табло прізвища вивести народних депутатів.

Іван Стойко. Ярославу Кендзьору передає право на… Ярослава Кендзьора мікрофон, будь ласка.

 

12:59:36

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Я є живим свідком того, наскільки ми неефективно  використовуємо от питання транскордонного співробітництва. Львівська область межує із західними державами, які входять до Європейського Союзу, східні області України також мають колосальні можливості. Із-за того, що Україна  в силу різних обставин не може частково участь фінансову взяти у розбудові митних переходів, інших об`єктів на кордонах, ми якось ізольовуємо себе. Наші, зокрема львівські райони: Старосамбірський, Яворівський, - які межують із Польщею, роблять дуже багато, всупереч навіть того, що немає певної законодавчої підтримки у цьому плані. І нам конче треба в цілому прийняти сьогодні цей закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

13:00:49

ШЕВЧУК С.В.

Дійсно, транскордонне співробітництво не фінансувалося державою, але не тому, що не було цієї поправки, а зовсім по інших причинах. І попередній депутат про це чудово знає.

Суть транскордонного співробітництва заключається не лише в тому, щоб Мінрегіонбуд будував там якісь обєкти невеличкі і казав, що це держава допомагає. Транскордонне співробітництво заключає в себе дуже багато понять – це і гуманітарне, наукове, технічне, накінець, митне співробітництво, співробітництво певних служб щодо перетину кордону, зокрема прикордонних служб. І важко собі уявити, що в цьому новому міністерстві – Мінрегіонбуді – є такі фахівці, які можуть охопити.

Суть пропозицій, які вносяться, заключається тільки в тому, щоб тепер керівники прикордонних територій – а я нагадаю, що в Україні лише 5 областей не є прикордонними, а всі інші є прикордонними, - щоб вони тепер приїжджали до цього міністерства і погоджували будь-які регіональні програми транскордонного співробітництва. Це ще одна спроба однієї структури бюрократизуватися і тримати питання нібито в себе, для того щоб кожен раз їздили на погодження. Це, навпаки, не розвиток, а гальмо транскордонного співробітництва. Питання це є спірним, і тому я прошу депутатів дуже добре подумати, особливо тих, хто представляють прикордонні території. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів.

 

13:02:20

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, безусловно, есть необходимость поддержать данный законопроект, однако я хотел обратить внимание на те фразы, которые прозвучали из ложи коалиции, когда было сказано, что Западная Украина имеет свои области приграничные и восточные области имеют возможность реального приграничного сотрудничества. Я вам приведу конкретный пример, как Луганская область провела в соответствии с законом все, что было необходимо для того, чтобы обеспечить исполнение Закона «О трансграничном сотрудничестве», а из Киева прислали замечательный ответ в Луганский облсовет: мы вам рекомендуем найти другую державу, другое государство, с которым бы Луганская область заключила договор о трансграничном сотрудничестве. Вдумайтесь, какие замечательные люди у нас в Кабинете Министров, которые придумали, что Луганск, который на 300 километров в лево, 300 километров вправо сотрудничает только с Российской Федерацией, а ему рекомендуют, чтобы они нашли другое государство, с которым заключать договор о трансграничном сотрудничестве.

Поэтому я  еще раз говорю, вот национализм и правовая поддержка, это все, честно говоря, это все разные…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, все, обговорення законопроекту завершено.

Від фракції вже був виступ. Я, на превеликий жаль, не можу дати вам. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти за основу. Я ставлю на голосування цю пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України про транскордонне співробітництво. Реєстраційний номер 4029.

 

13:04:09

За-343

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер увага. Зауваження науково-експертного управління зводиться до того, що немає такого терміну як співфінансування, є такий термін фінансування. Ну, якщо ми будемо  відкладати на друге читання, тут немає, що відкладати. давайте ми тоді його поставимо на голосування в цілому.

Сергій Шевчук, будь ласка, мікрофон. Мікрофон, будь ласка.

 

13:04:41

ШЕВЧУК С.В.

Володимире Михайловичу, я розумію, що це короткий законопроект, однак, як депутат, я маю право його вивчити і внести свої зауваження. Тому я особисто проти того, щоб його ставити на голосування в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вот проведіть роботу тоді.

Шановні колеги, відповідно до Регламенту, якщо заперечує один депутат, не маємо право ставити його на голосування. Так, комітет, будь ласка, допрацьовуйте.

Шановні колеги, ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування дозвільної системи для покращення інвестиційного клімату. Реєстраційний номер 4277. Прошу голосувати.

 

13:05:36

За-186

Рішення не прийнято.

Наталія Королевська, мікрофон, будь ласка.

 

13:05:46

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, буквально несколько минут назад мы в зале здесь спорили: кто больше любит украинский бизнес, и кто из наших политических сил все больше и больше будет поддерживать сегодня наших украинских предпринимателей и переживать кризис.

Подготовленный Кабинетом Министров законопроект, который настолько радикально уменьшает влияние чиновников на бизнесклимат, который поддерживает сегодня инвесторов. И мы просто опять, очередной раз подставляем подножку нашему украинскому бизнесу и очередной раз личные амбиции, политическая целесообразность берет верх над нашим адекватным экономическим решением.

Владимир Михайлович, есть предложение, давайте еще раз, пожалуйста, попробуем его включить в повестку дня, потому что это действительно важный, нужный антикризисный законопроект сегодня.

Спасибо за внимание. (О п л е с к и).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я, шановні колеги, на бурхливі оплески можу сказати одне тільки, що, підставляє сьогодні уряд, мабуть, коаліція, ви подивіться, скільки людей присутні, які не можуть проголосувати за включення до порядку денного. Кого ми звинувачуємо?

Будь ласка, Адам Мартинюк.

 

13:06:54

МАРТИНЮК А.І.

Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я вважаю, що ми з вами, ті, хто не голосував за включення до порядку денного, поступили абослютно правильно. Поясню ситуацію.

Ми не проти тих норм, які закладені у цьому законопроекті. Але ці норми один в один повторюють два законопроекти, які ми вже з вами прийняли у першому читанні. Сьогодні могли б прийняти ще третій законопроект на одну і ту саму тему і про одне і те саме. Навіщо третій, якщо є два. Я нагадую які це закони. Закон за номером 1362, прийнятий 8 квітня 2008 року. Пройшло більше року, і він не доходить чомусь до другого читання. Ці ж норми закону, які сьогодні пропонувалися 4277, абслолютно майже один в один виписані в законопроекті 1179, який прийнятий 15 квітня цього року. Чи можне план є у комітету, що кожного місяця приймати якийсь законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

13:08:07

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Давайте облишимо в сесійному залі займатися політиканством. На засіданні Комітету з питань соціальної політики та праці ми розробникам цього законопроекту (4277) сказали, про те, що цей законопроект бракований. Він хаотично, схоластично набрав норми законопроектів, які вже або працюють, або внесені. Один реальний приклад.

Законопроект колеги Льва Бірюка з БЮТу, ми проголосували. Проголосували в цілому як законопроект, знову ці самі норми тут. Для чого це? Комітет мав би просто вибракувати цей закон і виконати думку, вона дуже слушна, Головного науково-експертного управління, що головний комітет має всі підстави для того аби суб’єкту законодавчої ініціативи повернути цей законопроект без його розгляду. Ні до чого тут плани по надою молока, це не та ситуація і не та сфера. Цей законопроект дефективний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Разом з тим, прошу змобілізуйтесь. Разом з тим я поставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону  4277. Про повернення до розгляду питання про включення законопроекту 42 77 до порядку  денного. Прошу голосувати.

 

13:09:42

За-194

Ми не повернули до розгляду цього питання. Законопроект відхилено.

Шановні колеги! Одну хвилиночку, давайте працювати. Прошу уваги! Вноситься пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (щодо припинення трудового договору за угодою сторін). Реєстраційний договір 4567. Прошу голосувати.

 

13:10:29

За-359

Питання включено до порядку денного. Доповідач – перший заступник міністра праці та соціальної політики Розенко Павло Валерійович, співдоповідач – голова підкомітету комітету з питань соціальної політики та праці Папієв Михайло Миколайович.

 

РОЗЕНКО П.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Зокрема урядом пропонується з метою посилення соціального захисту громадян передбачити право осіб, які звільнилися за угодою сторін на утримання допомоги по безробіттю з першого дня реєстрації їх, як безробітних у Державній службі зайнятості. Даний проект є реакцією, зокрема, на численні звернення осіб, які були звільнені з роботи за останній час за угодою сторін, особливо актуальною ця проблема є для працівників у сільській місцевості, де переважають сезонні роботи.

Разом з тим хотів би наголосити на тому, що працівники, які зараз підлягають вивільненню у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, мають і зобов’язані, і повинні наполягати від роботодавців на звільнення за іншою статтею, за пунктом 1, статті 40 Кодексу законів про працю в Україні. Адже у разі незаконного звільнення, вони можуть захистити свої права у суді. Також звільнення за угодою сторін є, так би мовити, можуть позбавити права працівників, які у більшості випадків підлягались скороченню наступних, передбачених трудовим законодавством, процедур. Зокрема повідомлення Державною службою зайнятості за два місяця про майбутнє вивільнення з метою підбору іншої підходящої роботи, консультування з профспілковою організацією про можливість надання іншої роботи, розгляд можливих переваг для залучення на роботі при вивільненні деяких категорій працівників, виплата вихідної допомоги в розмірі середньої заробітної плати та інше.

Хочу на підтримку цього законопроекту також сказати, що даний законопроект є відповіддю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

РОЗЕНКО П.В.  Даний законопроект також відповідає і сприянню виконанню рішення Конституційного Суду України  від 28 квітня 2009 року, яким визнано неконституційним певні положення Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”,  який було прийнято 25 грудня 2008 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Миколайович Папієв, голова підкомітету Комітету  з питань соціальної політики та праці.

 

13:13:28

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України! Комітет з соціальної політики та праці уважно розглянув цей законопроект. І я хотів би за дорученням комітету уточнити деякі положення.

Перше. Що цей законопроект він не є якоюсь ініціативою уряду, і треба нам відверто і щиро  сказати громадянам України.  Тому що історія цього законопроекту відносить нас до дати 25 грудня 2008 року, коли під прикриттям світової фінансової кризи, підтиском діючого уряду було прийнято Закон України, яким передбачалося внесення змін до пункту 9 статті 1 і частини третьої статті 23 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. І цим законом позбавлено було людей, які звільнені за згодою сторін, права на отримання державної допомоги по безробіттю на 8-й день після реєстрації  в Державній службі зайнятості. Цим законом встановлено було оцю злополучну дату 91-й перший день.

Тому зараз після рішення Конституційного Суду, яке було оприлюднено 30 квітня поточного року, уряд змушений був подати цей законопроект і виправити власну помилку.

Тому Комітет з питань соціальної політики та праці пропонує Верховній Раді України прийняти за основу законопроект (реєстраційний номер 4567) і поновити соціальну справедливість по відношенню громадян України, які припинили трудовий договір за згодою сторін. Бо ви всі знаєте, що часто-густо  це буває просто під тиском роботодавця. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Миколайович!

Шановні колеги! Немає заперечень поставити на голосування?  Володимир Карпук, будь ласка, потім Олександр Стоян.

 

13:15:32

КАРПУК В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Враховуючи те, що ми відновлюємо соціальну справедливість і виконуємо рішення Конституційного суду від 28 квітня  2009 року і, виправляючи ті помилки, які ми допустили 25 грудня, голосуючи за законопроект про внесення змін до деяких законів щодо зменшення світової фінансової кризи на зайнятість населення, і текст цього законопроекту дуже короткий і фактично в тексті записано в пункті  дев’ять виключити слова і цифри з статті і в частині третій  слова ввести „або за згодою сторін”. То можна прийняти його за основу і в цілому і не повертатися до цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую! Олександр Стоян.

 

13:16:21

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян,  голова підкомітету соціального захисту.

Шановні колеги! Ви знаєте, що зараз  звільняється маса людей. Причому роботодавці, коли звільняють людину робітника, вони  вимагають підписати трудовий договір за угодою сторін наче б то  робітник погодився добровільно звільнитися від роботи.

Більше того, до цього часу було таким чином. Якщо людина звільнилася за згодою  сторін, то це не визнається, що  він звільнився за власним бажанням, вірніше при різниці за власним бажанням, а не за обставин, які його примусили.

І ще один негативний момент  залишається до цього часу. Коли він стає по зайнятості, по безробіттю в службу по безробіттю, він починає отримувати допомогу з 91-го дня. Таким чином людину примусили звільнитися з роботи, людину поставили в службу зайнятості і  починають платити з 91-го дня.

Що пропонується цим законом, про це вже казав колега Папієв. Щоб забезпечити соціальний захист громадян, пропонується щоб перш за все врахувати, що допомога по безробіттю починається з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в державній службі зайнятості, а також  визнати, що робітник звільнився, але від незалежних від нього причин тобто його примусили звільнитися, інакше він міг би взагалі залишитися без роботи.

Тому цей закон дуже важливий, він поновлює соціальну справедливість, він дає можливість людині повернутися на роботу або зайняти інше місце на тому ж підприємстві і саме головне, що він дає можливість уже через тиждень стати в службу зайнятості і отримати допомогу по безробіттю. Тому я підтримую пропозицію, яку сказав колега Карпук, прийняти за основу і в цілому. Хай цей закон працює на користь людей праці. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте таким чином, зараз ми приймемо за основу, а тоді Михайло Папієва висловить думку комітету.

Ставиться на голосування Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (щодо припинення трудового договору за угодою сторін) для прийняття його за основу (реєстраційний номер 4567). Прошу голосувати.

 

13:18:48

За-351

За основу ми прийняли. Михайло Папієв, мікрофон, будь ласка,

 

13:18:52

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, враховуючи соціальну важливість цього законопроекту, на комітеті розглядалася теж пропозиція пропонувати Верховній Раді України прийняти його одночасно і в другому читанні, і в цілому. Але вивчили ми таку обставину.

Справа в тому, що є рішення Конституційного Суду, яким визнано цю норму неконституційною. Тому нам треба буде під час підготовки цього законопроекту на друге читання, бо сьогодні вже 10 червня, подумати, в якій способів поновити громадянам України, які протягом п’яти місяців і десять днів були позбавлені права на отримання державної допомоги по безробіттю скористатися цим правом. Я просив би все ж таки дати комітету часу, щоб ми підготували цей законопроект на друге читання і відновили соціальну справедливість по відношенню до сотень тисяч громадян України, які п’ять місяців були позбавлені соціальної допомоги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді така пропозиція прийняти рішення, щоб до другого читання було підготовлено за скороченою процедурою. Будь ласка, уряд, що з цього приводу?

 

РОЗЕНКО П.В. Ну я можу єдине, що сказати, що, Михайло Миколайович, щоб ми не затягували процес не відсовували ще далі прийняття закону. Все одно закон згідно чинних норм зворотньої сили ну бути не може цього законопроекту.Тому я просив би все-таки, враховуючи необхідність його запровадження якомога швидше, не відсувати його ще далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми ж не переходимо на обговорення. Ми завершили розгляд питання.

Я ставлю на голосування про те, щоб доручити комітету підготувати його до другого читання на наступний пленарний тиждень. Все.

 

13:21:00

За-218

Ну працюйте. Давайте таким чином: комітет, коли буде готовий, так ми його поставимо відразу на розгляд. Все.

 Шановні колеги, нам треба включити до порядку денного проект Закону по внесення змін до Закону України „Про столицю України - місто-герой Київ” (нова редакція). Реєстраційний номер 4463. Я прошу, шановні колеги,  включити його до порядку денного або вийти на вулицю і пояснити там, що відбувається в стінах Верховної Ради України.

Про включення до порядку денного, прошу голосувати.  

 

13:21:49

За-232

Включили до порядку денного.

Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування  Трайдук Микола Федорович.

 

13:22:07

ТРАЙДУК М.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги,  Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні, яке відбулося 14 січня 2009 року  розглянув проекти  законів України про  внесення змін до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", внесений народними депутатами України Кравченком,  Плотніковим,  Пилипенком, Портновим,  Семиногою,  Донієм та  Мартиненком.

Комітет прийняв рішення про утворення робочої групи комітету для узгодження положень  розглянутих законопроектів та внесення на розгляд комітету єдиного законопроекту про внесення змін до   Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

Робоча група провела 10 засідань, розглянувши 139 пропозицій, поправок  суб’єктів права законодавчої ініціативи, міністерств, інших організацій, з яких 24 відхилено, а 30 враховано частково.

В результаті цієї роботи робоча група комітету  підготувала узгоджений проект  Закону про внесення змін до  Закону України  "Про столицю України - місто-герой Київ", внесений народними депутатами, які представляють всі фракції у Верховній Раді.

У законопроекті багато новацій, які підтверджують сподівання місцевого самоврядування. Це стосується виборів київського міського голови,  голови  у два тури, впорядкування  питання адміністративно-територіального устрою, яким  унеможливлюється волюнтаризм  міської ради  з ліквідації районів, усунення практики  суміщення повноважень міського голови та голови  КМДА, зосередження виконавчих функцій у єдиному  виконавчому органі міського самоврядування, який очолює міський голова, ліквідації районних державних адміністрацій, зосередження виконавчих функцій у виконкомах. КМДА буде виконувати тільки  контрольно-наглядові та координаційні функції. 

У загальному висновку  Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  вважає, що за результатами розгляду  у першому читанні  законопроект  може бути прийнятий за основу.  До другого читання робочою групою комітету будуть опрацьовані всі пропозиції, що вже надійшли. І я сподіваюся, що з вашою допомогою ми будемо приймати на  багато оновлений та якісний  Закон про столицю, про що мріють кияни, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  завершуйте.

 

ТРАЙДУК М.Ф. … про що мріють кияни, які стоять сьогодні перед Верховною Радою.

Комітет Верховної Ради  України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні, яке відбулося 20 травня 2009 року, ухвалив висновок: рекомендувати Верховній  Раді України  проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" прийняти  за основу.

Я дуже  прошу підтримати ради киян. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,  прошу запишіться, якщо  є  потреба. Сідайте,  будь ласка. Прошу записуватися  на виступи. Покажіть,  будь ласка,  табло нам.

Іван Кириленко. Боднар, будь ласка.  Тут  же виступаємо, можете з місця, як вам… Кому? Микола Томенко.

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги,   я хочу сказати про те, що нова редакція даного законопроекту надзвичайно важлива річ, і сьогодні ми мусили б обговорити і далі продовжити процес законодавчого забезпечення цивілізованого управління в українській столиці – місті Києві.

Є три причини, які змусили авторську групу працювати над цим законопроектом. Перша причина, я б  сказав, такого стратегічного, світоглядного характеру. Йдеться про столицю, і кожна європейська столиця    має спеціальний закон, який  чітко розписує, як треба виконувати  столичні функції, як функції місцевого самоврядування, і як співвіднести, щоб був знайдений  компроміс і баланс між тим, щоби  і інститути влади, які тут працюють, належним  чином  працювали; і громада, яка у Києві живе, відчувала, що до неї є повага і її підтримка .

Є момент інституційний, який у законі враховано, де дуже  чітко і зрозуміло розподілені функції  самоврядні і функції державного управління. На сьогоднішній день складається ситуація, що практично від однієї особи і кількох заступників залежить життя десятків мільйонів людей, оскільки йдеться  не лише про мешканців Києва,  а і людей, які пов’язані з виконання столичних функцій. Я вже не один раз говорив, що централізація  в Києві така, що  на сьогоднішній день, щоб, наприклад, встановити  один рекламний щит, треба підпис київського міського голови. Враховуючи те, що він здебільшого проводить час або у Швейцарії, або  в Ізраїлі, можете уявити собі, який темп ухвалення рішення. Тому  зрозуміло, що розподілення функцій є надзвичайно  важливо.

Звичайно, є суб’єктивний момент і під час керівництва Леоніда Черновецького ми зрозуміли, що не може бути таке фантастичне  навантаження  і через роботу в раді, і   роботі в адміністрації на одну особу. Звичайно, фахівці хай розбираються, в чому причина такої унікальної  специфічної хвороби Черновецького, що  він часто лікується, але, я думаю, що це треба  на цим теж думать, щоб ми знали, що голова КМДА і міський голова – це дві різні особи, кожен  відповідає за свої функцій, і кожен рівно    несе відповідальність перед законом.

Тому  я пропоную прийняти у першому читанні, продовжити дискусію і вийти на ситуацію, щоб нам було несоромно жити в українській столиці – місті Києві, а влада, яка працює в місті Києві, несла відповідальність перед законом, а не ходила в Секретаріат Президента і вибивала собі ордени за те, що в місті Києві можна прийняти рішення, тільки маючи або родинні або корпоративні зв'язки. Тому пропоную підтримати в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ар'єв, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступний буде виступати Гордієнко.

 

13:28:12

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, на сьогоднішній день Верховна Рада зобов'язана просто зробити все для того, щоб столиця України припинила бути князівством, тому що на сьогоднішній день фактично через повноваження київського міського голови ми маємо не керівника міста, який відповідає за те, що в ньому робиться, а ми маємо князя, який робить те, що хоче: от хочу – милую, а хочу – караю; хочу – дозволяю, хочу – ні.

Зокрема остання ситуація з бігбордами опонента Черновецького - Пилипишина, коли Київська міська державна адміністрація просто забороняла компаніям, які власники бігбордів, розміщувати інформаційні матеріали Пилипишина у місті. Це ми що повертаємося до 2004 року? Я вважаю, що на сьогоднішній день необхідно терміново наводити порядок в столиці, оскільки столиця – це як голова держави, бо від столиці по іншим регіонам розходяться всі інші віяння. Якщо ми не надамо приклада сьогодні, як треба організовувати життя і діяльність столиці, то далі ми отримаємо в руїнах всю країну, все житлово-комунальне господарство, дороги будуть по всій Україні, як в Києві, тому що від столиці іде приклад.

На сьогоднішній день ми бачимо уже убивства людей, які намагаються захищати Київ, зокрема убивство еколога Гончарова на Жуковому острові, і бездіяльність київської влади саме призвела до того, що людина втратила життя.

Я вважаю, що ми зобов'язані сьогодні для киян і не тільки для киян, для всієї України, ухвалити в першому читанні, як мінімум, цей закон. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гордієнко, фракція комуністів.

 

13:30:11

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Сьогодні не тільки киянам, а всім громадянам України не зрозуміло що діється у Києві, і це викликає тривогу у регіонах, коли буваєш, бо люди запитують що там за  мер, що там за міська рада і чому вона плюндрує національну гідність України і гідність столиці України.

Я хотів би сьогодні звернутися до киян. Ви сьогодні кожний день приходите і тут пікетуєте Верховну Раду і вимагаєте прийняття яких законів або вжиття яких дій. Але я хочу привернути вашу увагу, що рік тому назад Верховна Рада України дала вам шанс, і фракція Компартії України  послідовно на всіх етапах підтримує ту тезу, що столиця України має мати гідну владу і має мати гідного мера.  Якраз те, що ви не зайняли послідовної громадянської позиції було допущено, що нинішній мер був обраний вдруге. 

Сьогодні я звичайно пропоную всім вам підтримати законопроект, який тут доповідався моїм колегою по комітету Миколою Федоровичем Трайдуком. Але я звертаю вашу увагу, що проект цього закону носить багато таких новацій надзвичайно дискусійних і в першому читанні необхідно його підтримати, потім утворювати робочу  групу і допрацьовувати серйозно цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко, фракція Партія регіонів.  

 

13:31:52

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги! Безусловно, киевляне требуют сочувствия. Безусловно, киевлян нужно поддержать. Но странное дело, Верховный Совет постоянно поддерживает разные политические группировки, которые не могут свести концы с концами в столице нашего города, в столице нашей страны – города Киева. При этом почему-то никто не объясняет почему у нас не меняется  система местного самоуправления. По какой причине незаконно Кабинет Министров Украины сделал дополнительной изъятие из бюджета Киева на 7 миллиардов гривен, из бюджета Запорожья – на 400  миллионов, из бюджета Донецка – на 4 миллиарда. «Вот где собака порылась!»  Кабинет Министров просто  желает решать свои  вопросы. А если вы хотите разбираться с Черновецким, так разбирайтесь на выборах, разберитесь с ним, почему, потому что он член союза «Наша Украина», он был во фракции союза «Нашей Украины», он двумя руками и ногами поддерживал Майдан и обогревал пикетирующих и митингующих. Вы между собой разберитесь, чего вы добиваетесь. Причем здесь мы, причем здесь киевляне и Верховный Совет?

И наконец, постоянно мы почему-то молотим закон о городе-герое Киев. И почему-то мы постоянно забываем о том, что город-герой Севастополь по милости Верховного Совета уже практически 15 лет не имеет права избирать свою, подконтрольную городу власть. Комитет профильный блокирует рассмотрение данного законопроекта. Комиссия, которая создана, не рассматривает ни одного проекта, ни одной концепции. Это что? Это борьба за права людей, это борьба за местное самоуправление? А районные советы у нас сегодня существуют, которые не имеют прав и полномочий, во всех городах. Поэтому нужно подходить не выборочно, для решения конъюнктурных, сиюминутных вопросов и в борьбе с одним человеком, а решать вопросы комплексно. Это называется: профессионализм, последовательность и борьба за будущее нашего государства, его правильное устройство. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено.

З приводу пропозицій, які прозвучали у виступі колеги Колесніченка, я прошу секретаріат і відповідного комітету запитати інформацію, що з законами про статус героя-Севастополя, з тим щоб на наступній Погоджувальній раді ми визначились щодо прийняття рішення з цього питання.

Друге. У Києві коїться те, що коїться в державі. Тому давайте не будемо один на одного перекидати цю відповідальність – це відповідальність в тому числі Верховної Ради України. Якщо вигідно сьогодні – так проголосували, не вигідно – там, домовились з Києвом – інакше проголосували.

Пропозиція комітету: прийняти за основу цей проект. Тому я поставлю на голосування цю пропозицію. Може, вона буде дисциплінуючим чинником. Прошу голосувати: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про столицю України місто-герой Київ” (нова редакція). Реєстраційний номер 4463. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

13:35:17

За-222

Я прошу голосувати, шановні колеги. Я ставлю на голосування  про повернення до розгляду закону 4463. Чого ви не голосуєте? Про повернення ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

13:35:41

За-220

Я не розумію, чого ви не голосуєте. (Ш у м   у   з а л і)  Я ставлю… Я прошу уваги! Я звертаюсь до фракції. Ставлю на голосування про повернення до розгляду закону, реєстраційний номер 4463. Прошу голосувати. (Ш у м   у   з а л і)

 

13:36:30

За-242

Повернулися. Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону 4463. Прошу голосувати.

 

13:36:53

За-245

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного  проекту закону про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України  підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників. Реєстраційний номер 4218, про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

13:37:30

За-310

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Сушкевич Валерій. Мікрофон, будь ласка. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Кульчинський Микола Георгійович.

 

13:37:46

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Є прохання Пенсійного фонду узгодити деякі положення законопроекту  і перенести його на наступний сесійний тиждень.

Тому я прошу сьогодні не розглядати його. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, як він може бути доопрацьований?  До другого читання він очевидно буде доопрацьований, якщо будуть застереження. Нам варто було б розглянути і прийняти рішення.

Я  ставлю на голосування про перенесення розгляду проекту закону, реєстраційний номер 4218. Прошу голосувати.

 

13:38:40

За-319

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" щодо тимчасової заборони збільшення податків та зборів. Реєстраційний номер 4200. Прошу голосувати.

 

13:39:11

За-164

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту з 4200. Прошу голосувати.

 

13:39:40

За-194

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Я прошу заспокоїтися всіх, шановні колеги. Партія регіонів – 140, „Блок Тимошенко” – 0, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 26, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 1.

Будь ласка, Ксенія Ляпіна.

 

13:40:04

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги! Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Я хочу звернути увагу на те, що цей законопроект спрямований був на те, щоб заборонити під час кризи підвищувати податки. І те, що його не хоче включати в порядок денний проурядова фракція, і на жаль, проурядова частина нашої фракції, симптоматично це свідчить про те, що уряд виношує плани підвищувати податкове навантаження. І це катастрофа для країни, шановні колеги!

Тому, щоб вийти з кризи шляхом підвищення податків, не можна. І треба припинити, дійсно, цей тупой популізм, коли в мікрофон про незначущі закони ратують, а значущі закони просто не хочуть підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування про включення до порядку денного проект Постанови про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2009 року. Реєстраційний номер 4363. Прошу голосувати.

 

13:41:19

За-319

Включили до порядку денного. Переходимо до розгляду питання. Доповідач – народний депутат України Томенко  Микола Володимирович, співдоповідач... Хто від  комітету буде? Ландик Володимир Іванович. Будь ласка.

 

13:41:36

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Є в українського парламенту добра традиція, коли ми готуємося до виборчої кампанії, застрахувати всіх суб’єктів виборчої кампанії від можливих зловживань і перешкод  в їхній діяльності.  Парламент вже традиційно протягом останнього періоду рекомендує нашій Податковій адміністрації, Національній раді з питань телебачення і  радіомовлення, іншим інституціям, що здійснюють перевірки не зловживати своїми  правами, коли йде президентська виборча кампанія. Саме тому ми, народні депутати: Томенко, Кондратюк, Баграєва, Абдулін, Олена Бондаренко, Юрій Стець зареєстрували дану постанову і просимо вас підтримати.

Я говорив із представниками Національної ради з питань телебаченні і радіомовлення і з податківцями. Вони теж розуміють відповідальність, щоб це не тлумачилось, що скажімо, якийсь інститут влади, коли почнеться виборча кампанія здійснює   тиск в інтересах того чи іншого кандидата. Краще ці 90 чи 120 днів, як ми проголосуємо, уникнути втручання в діяльність засобів масової інформації.

Єдина пропозиція, яку я просив би врахувати, Володимире Михайловичу, коли ми будемо голосувати в цілому, враховуючи те, що Верховна Рада не визначила дату проведення президентської виборчої кампанії, пункт 4, що ця постанова набирає чинності з дня її прийняття, виглядає двозначним і доречним, оскільки в перших трьох пунктах міститься фраза „на період проведення передвиборної кампанії”. Це означає, що якщо ми приймемо постанову і визначимо дату, то відповідно тоді буде зрозуміло, що за 120 днів чи за 90. Тобто постанова буде діяти протягом 120 чи 90 днів, щоб зняти питання стосовно того, коли Нацрада і податкова повинна зупинити перевірочні процеси.

Тому, Володимире Михайловичу, прошу від нашого авторського колективу підтримати і виключити відповідно пункт 4, оскільки пункт 1, 2 і 3 чітко передбачає, що діє вона в період передвиборчої кампанії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Миколайович Ландік. Там тільки треба 2009 рік вилучити та і все, бо ми не знаємо точно дату.

 

13:43:59

ЛАНДІК В.І.

Комітет з питань свободи слова та інформації в своїй роботі періодично зустрічається з фактами перешкоджання здійсненню професійної діяльності журналістів з боку влади різних рівнів. Зазначу, що поряд з відкритими очевидними неправомочними діями влади, як це, скажемо, було у кричущому випадку зі звільненням з роботи усього колективу редакції газети „Молодь Черкащини”. Не рідко трапляються спроби вплинути на журналістів тихцем, шляхом усіляких перевірок, вказівок, протиправних рішень стосовно ЗМІ. Так, наприклад, вчинила нещодавно Вишгородська районна рада, чиновники зобов’язують місцеву газету „Слова” та редакцію „Радіо” переробити статути, а керівників редакції в ультимативній формі примушують укласти угоду з головою райради. Все це суперечить законодавству, що підтверджено юридично-правовими висновками Головного управління державної служби України та Національної спілки журналістів, але чиновництво не полишає спроб приручити журналістів. Зрозуміло, що в передвиборчий період подібні намагання  посилюються, що нестиме загрозу об’єктивному і чесному висвітлюванню  виборчого процесу  в засобах масової інформації. Парламент має висловити свою позицію і виступити на захист журналістів та відстояти конституційне право громадян на отримання  достовірної інформації. З практики попередніх кампаній вихід вбачається один – встановити на передвиборчий період мораторій на будь-які перевірки ЗМІ.

Тому наш комітет одноголосно підтримав проект постанови, завдання якого є усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у висвітленні кампаній по виборах Президента України, запобігання можливого зловживання з боку контролюючих органів у ході перевірки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити…

 

ЛАНДІК В.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Якщо у вас не було заперечень, там де йдуть  слова: „... у 2009 році в пункті 2 і 3…” їх просто вилучити. Після слів „Президента України” поставити крапку.

А четвертий пункт сформулювати таким чином: „Ця постанова набирає чинності з початком передвиборчої кампанії з виборів Президента України”. І це буде зрозуміло.

З урахування цього, будь ласка, Юрій Кармазін, мікрофон увімкніть.

 

13:46:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати!  От я звертаюсь до  вас, і хочу спитати, от ми сьогодні (наша хвилина), за три хвилини прийняли дві постанови по Голій Пристані і по Цюрупінську, 15,5 мільйонів роздали, не передбачивши джерела, звідки взяли. Просто популістську страшну річ зробили, бо в Закон про бюджет не включили, люди там думають, що щось там дамо.

Знову зараз постанову приймаємо, і знову популістську, бо треба прийняти тоді постанову, що на території України припиняється на час виборів дія Конституції і законів України. Ви що законами, постановою змінити якісь закони, зупините? Ви нічого не зупините. І не треба зупиняти. Це чисто буде знову популістський закон... постанова. Ви що  не знаєте, що деякі засоби масової інформації, які є сьогодні тільки в руках олігархів, що вони по своїй доходності дорівнюють металургійним комбінатам чи навіть вище них? Ви  що не знаєте, що окремі  телеканали коштують по мільярду доларів? Знаєте ви це добре!

Тому я хотів би, щоб ми замислились, що ми хочемо. Просто популістські заявити, що журналісти, ми вас захищаємо, чи ми хочемо сказати, що на території України діє Конституція, діють закони і вони є гарант  Конституції, якому хоч і не подобається Конституція, але він буде гарантувати дотримання прав і свобод, в тому числі і журналістів.

Ми передбачили навіть в Кримінальному кодексі захист інтересів журналіста, кругом передбачили, абсолютно! І сьогодні ніхто  не заважає порушувати кримінальні справи, як що. А якщо йдуть сьогодні за одну секунду ефірного часу  до тисячі доларів на деяких популярних каналах  (не роблю, не хочу робити їм популярності),  то мабуть там податківці мають дивитися, куди вони йдуть і чому вони в абшори   перекачуються весь час.

Я категорично проти пункту другого в цій постанові, я прошу поставити його вилучити по податківцям і тоді буде просто Кабінету Міністрів вжити заходів. Нехай вживає, але законів ми ніяких не скасовуємо, я наголошую, щоб ви знали це і це буде просто посил в нікуди.  Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар’єв, потім – Лукаш. Олена Бондаренко, перепрошую.

 

13:48:55

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги! Я можу в чомусь погодитися із Юрієм Кармазіним в його побоюваннях в тому, що ми захищаємо великі канали телевізійні. Але повірте мені, великі телеканали, вони які коштують мільярди доларів, у яких такі кошти прибутку від реклами, вони  і без цієї постанови знайдуть, як себе захистити. Ми на сьогоднішній день маємо захистити, перш за все районні засоби масової інформації, обласні, як державні, комунальні так і приватні, на яких найбільше чиниться тиск  і спокуса натиснути на них під час передвиборчої кампанії.

Саме  задля захисту маленьких, так би мови місцевих ЗМІ ми і   приймаємо цю постанову. Тому я дуже прошу підтримати пропозицію комітету і проголосувати за цю постанову.  Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Олена Бондаренко фракція  БЮТ.

 

13:49:57

БОНДАРЕНКО О.А.

Спасибо большое! Бондаренко Елена, Партия регионов.

Я  прошу поддержать эту постанову   практически с тех же причин, о которых сказал мой коллега господин Арьев. И хотела бы сказать некоторым всезнайкам, которые присутствуют тут в зале комментировать все и вся, если не разбираются в этом вопросе, пусть не лезут. На самом деле как раз таки есть опасность того, что местные региональные телекомпании подвергнуться проверкам, а именно со стороны Нацрады именно в предвыборный период. Вы знаете какая сейчас ситуация сложилась в Национальном совете по вопросам телевидения и радиовещания, это великий соблазн прищемить хвоста, если говорить грубо, тем телекомпаниям, которые думают не так как кажется кому-то в Национальном совете.

Поэтому я еще раз прошу поддержать постановление и фактически оградить наши телекомпании от давления со стороны регуляторного органа.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, від фракцій уже виступили, я не можу по двом від фракцій, це ж скорочена процедура, ви знаєте.

Шановні колеги, я поставлю зараз на голосування, я прошу увагу, для прийняття за основу у зв’язку з тим, що тут були застереження, але із такими уточненнями: у пункті другому і пункті третьому „у 2009 році” слова вилучаються, пункт четвертий такого змісту „ця постанова набирає чинності з початком передвиборчої кампанії з виборів Президента України”. З урахуванням цих уточнень на ставлю на голосування для прийняття за основу проекту постанови 4363 за основу. Прошу голосувати.

 

13:51:49

За-360

Ми за основу прийняли.

Тепер. Одну хвилиночку. Юрій Кармазін пропонував вилучити пункт другий цієї постанови. Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу визначитись.

 

13:52:16

За-7

Пропозиція не підтримана. Тепер я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови Верховної Ради України в цілому як постанову (реєстраційний номер 4363). Прошу голосувати.

 

13:52:43

За-361

Постанову прийнято.

Нам тільки, шановні колеги, потрібно буде, щоб попросити Комітет наш з питань державного будівництва, щоб опрацювали проекти постанов про дати виборів резидента України і прийняти відповідне рішення, на наступному пленарному тижні варто було б.

 Шановні колеги,  ставиться на голосування про включення до порядку денного пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні). Реєстраційний номер 4480. Прошу голосувати.

 

13:53:36

За-223

Рішення не …..

Шановні колеги, у нас же була практика, що ми поверталися до розгляду, так давайте пройдемо цю практику.

 Я ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні). Реєстраційний номер 4480. Прошу голосувати.

 

13:54:20

За-255

Включили до порядку денного.

Продовжуємо ранкове, а повернулись. Так.

Тепер ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови 4480. Прошу голосувати.

 

13:54:48

За-251

Питання включено до порядку денного.

Продовжуємо ранкове засідання до 14 години 15 хвилин.

У нас крім цього ще є законопроект 4502, щоб завершити  розгляд всіх питань. Доповідач – народний  депутат України  Ландік  Володимир Іванович. Співдоповідач… І ви співдоповідачем будете від комітету? Ну, будь ласка. Олена Бондаренко від комітету, будь ласка.

 

13:55:20

ЛАНДІК В.І.

Шановний головуючий, шановні колеги! Вашій увазі пропонується законопроект  4480  про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні), який ми  подали спільно з колегами по  Комітету з питань свободи слова та  інформації Оленою Бондаренко та Віктором Уколовим.  Цим законопроектом  пропонується законодавчо врегулювати питання встановлення розміру  збору за видачу і продовження строку дії ліцензії на мовлення та провайдерів програмних продуктів.

Нагадаю історію питання. Трошки більше місяця тому назад  ми обговорили  тут у   залі  подібний законопроект, автором якого був я,  щодо  визначення розміру ліцензійного  збору. Тоді у нас не вистачило одного єдиного голосу для того,  щоб   утримати від банкрутства, і кажу вам,  від банкрутства це малих телерадіорганізацій, саме регіональних. Це я кажу нашим колегам і Яворівському, і  другим, які  тоді  мені казали, що це є олігархічні. Олігархічні  заплатили за все вперед, мабуть, років на  десять, а це якраз тим малим  радіо і телеорганізацій, які  хочуть олігархічні телекомпанії забрати під своє крило і у тому числі видавши нам на гора оцей ліцензійний збір.

Перевага  цього законопроекту у тому, що розроблена  методика нарахування ліцензійного збору сприятиме розвитку програм вітчизняного  виробництва та національних телеорганізацій, поширенню значного обсягу  дитячих програм та стабільному підходу щодо  розміру  ліцензійного збору.

Я вам кажу, що тоді у нас були, Кармазін мені зауважував, що немає  методики розрахунку. Ми подаємо цю методику розрахунку.  У цьому  бюджеті країни вона нічого не змінить, але вона дасть переваги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість…

 

ЛАНДІК В.І. Дасть  перевагу тільки тим, хто виробляє свій продукт і особливо дитячі програми робить.

І я вам  приведу приклад, який зараз єсть.  28 радіокомпаній уже  припинили в Україні своє існування, тому що вони не змогли заплатить в общій сумі 9,5  мільйонів гривень. Вже не попало у казну. 19 мільйонів гривень   вже під питанням, тому що не можуть заплатити. От я вам скажу джин маленький  приклад. Єсть на Дніпропетровщині маленьке радіо у Павлограді, називається ” Радіо  Тома”. Скільки там дівчат тих працює, які три роки пробивали цю ліцензію?  Їм назвали ціну цієї ліцензії 150 тисяч. Вони за п’ять років це не зароблять. А у них єсть діти, у них єсть батьки, які хворі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович, дякую.

Олена Бондаренко від комітету, будь ласка, Комітету з питань свободи слова та  інформації.

 

13:58:43

БОНДАРЕНКО О.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, я хочу напомнить, что, буквально, чуть больше месяца назад  мы рассматривали этот законопроект, и нам не хватило в силу политических причин всего  лишь одного голоса. Практически тогда  и эта половина зала, и эта половина зала в общем-то были согласны в том, что этот законопроект нужно  принимать.

Абсолютно прав мой коллега, который говорит, что это вопрос спасения местных маленьких телерадиоорганизаций, потому что тот лицензионный сбор, который  в разы вырос, он не возможен для   оплаты этими мелкими субъектами нашего теле-, радиопространства.  Прошу еще раз  поддержать, здесь нет  абсолютно никакой политики. Но предупреждаю тех, кто  не проголосует, политика появится. Местные  журналисты будут знать врага в лицо, тот, кто фактически  похоронил эту отрасль. Поэтому будьте милостивы и отдайте свои голоса за этот законопроект.

Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заспокоїтись і записатись на виступ. Якщо хтось наполягає, запишіться, хто наполягає. Прошу уваги, прошу заспокоїтись. Прошу прізвища народних депутатів.

Юрій Кармазін, Ярослав Сухий записались. Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

14:00:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, ми багато чуємо тут потрясінь повітря чи суттєвих законопроектів. Перед цим ми переголосували чисто популістський законопроект, щоб комусь сподобатись. Я хотів би сказати депутатам-незнайкам, що, слава Богу, без шантажу, депутат Ландік запропонував ту методику оцінки, де формула випрацьовувана, де під буквою „В” - це розмір знижки за поширення власних передач. Таким чином стимулюється власне виробництво цими невеликими компаніями. І слав Богу! А якби депутати-незнайки прийняли той закон, який вони пропонували минулого разу, що б це був за закон?

Тоді я говорю, шановні друзі, цей законопроект треба прийняти і, незважаючи на те, що я бачу, що є пропозиції про те, що до другого читання, в тому числі і науково-експертного відділення, я бачу, що він достатньо добре виписаний. Той факт, що ми заставили попрацювати над ним, його покращив. Але хотів би звернутись ще до вас з таким проханням: я буду просити приймати його і в першому, і в другому читанні зразу. Але, вносячи зміни до окремої статті, а ми вносимо зміни тільки до статті 31-ї, ми не можемо піднятися на рівня знань, що треба вносити зміни комплексно до закону і не одного, а до кількох, що треба підійти до систематизації.

Ми наплодили біля п'яти тисяч законів зараз. У нас закони-метелики, які просто вилітають сьогодні із-під пера, і потім підписує їх Володимир Михайлович і Президент, і штампуємо їх. Давайте відходити від цього, давайте підходити до комплексності, до системності, давайте будемо відходити і підходити до кодексів законів, в тому числі про засоби масової інформації. І у нас не буде тоді проблем.  

Я підтримую цей законопроект, тому що є розрахунок, є якась логіка в цьому, є методика. І прошу проголосувати. Дякую.  (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

14:02:14

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, якщо в залі є люди, котрі вважають, що Майдан приніс як головне здобуття в Україну свободу слова, то вони просто зобов'язані зараз проголосувати за законопроект, який унеможливить знищення регіонального та  місцевого мовлення в більшості населених пунктів України.

Я  закликаю всіх проголосувати і за основу, і в цілому як законопроект. Ми просто зобов`язані, ми приречені підтримати цей законопроект. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так…  Всі, хто записались, виступили. Пропозиція комітету – прийняти за основу проект  закону. Зараз за основу поставимо на голосування, там далі побачим. За основу. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Реєстраційний номер 4480, проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні).  Для прийняття проекту за основу. Прошу голосувати.

 

14:03:28

За-270

Законопроект (за – 270) прийнято  за основу.

Шановні колеги, тут звучить пропозиція в цілому. Хто заперечує? Є заперечення… (Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги, ми з вами працюєм ж…  якщо є заперечення бодай одного народного депутата… (Ш у м  у  з а л і) Шановні колеги! Я прошу уваги! Ну ми ж вами таким же чином поступали; були заперечення в Сергія Шевчука і ми  не  приймали. Так що давайте не штовхайте на порушення Регламенту.

Шановні колеги!  Комітет підпрацює, ми його приймем. Я прошу вас! (Ш у м  у  з а л і) Я сказав, Олег Ляшко заперучує, висловив заперечення.

Шановні колеги, прошу уваги! Треба нам включити до порядку денного   проект Закону про внесення змін до статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо забезпечення прав вкладників комерційних банків) (реєстраційний номер 4502). Прошу голосувати.

 

14:04:59

За-325

Ми включили до порядку денного. Доповідач – народний депутат Прасолов. Будь ласка.

 

14:05:18

ПРАСОЛОВ І.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности рассмотрел на своем заседании проект закона 4502, поданный народным депутатом Азаровым. И я бы хотел кратко только сказать, в чем суть этого закона.

Здесь предлагается: первое – снизить с 6 до 3 месяцев максимальный срок моратория, когда в банки приходит временная администрация по решению Национального банка Украины; и второе – отменить действие моратория на выплату депозитов физическим лицам – вкладчикам банков.  Вы знаете, что сегодня Национальный банк ввел в 15 банках временную администрацию из 184 действующих, и в следствии таких решений простые вкладчики выстраиваются в очереди, унижаются, кого-то просят, чтобы им вернули собственные, лично заработанные и отложенные деньги.  Поэтому мы предлагаем, комитет предлагает поддержать этот законопроект и проголосовать принять его за основу в первом чтении.

То, что касается Главного научно-экспертного управления, то оно советует принять законопроект в первом чтении. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться, шановні колеги. Запис йде. Записуйтесь.

Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло. Олег Ляшко. Вадим Колесніченко після нього буде виступати. Я просив би, шановні колеги, оперативно.

 

14:07:02

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”. Наша фракція прийняла рішення підтримати цей законопроект, адже він справді врегульовує важливі для вкладників – фізичних осіб питання щодо виплати коштів за договорами депозитних вкладів. Але, шановний Володимир Михайлович, у мене питання до вас і до голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Азарова Миколи Яновича.

Минулого сесійного тижня, ми проголосували закон у цілому, „за” – 300, голосів народних депутатів, яким заборонено висиляти людей із помешкань, коли ці квартири взяті в кредит. За моєю інформацією по сьогоднішній день, пройшло вже майже два тижні, цей закон із Верховної Ради за вашим підписом до Президента не вийшов. За моєю інформацією цей закон і досі перебуває у комітеті пана Азарова і згідно Регламенту не підписаний, і не поданий на підпис Голові Верховної Ради головою Комітету і керівником Секретаріату.

Я прошу звернути на це увагу, майже 350 депутатів проголосували за цей закон, два тижні пройшло, проблему наче врегулювали, а закон на підпис Президенту й досі не надійшов.

Тому прошу зясувати це питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я одразу відповідаю, я щойно зясував в Апараті, виявляється, що комітет не хоче видавати цей закон. Сьогодні цей закон буде підписано без підписів відповідних осіб і направлений до Президента.

(О п л е с к и). Все.

Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів.

 

14:08:43

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, мы все имели проблемы, которые разрешались на протяжении последних 6-7 месяцев. Мы были завалены жалобами вкладчиков, которые не могли вернуть свои депозитные вклады. это проблема, которая сегодня охватила всю нашу банковскую систему и мы, безусловно, должны обеспечить право людей, каждого конкретного физического лица, который своими деньгами поддерживает не просто банковскую систему, а опосредовано финансовую систему нашего государства.

Это защита им необходима, потому что это будут первые крохи доверия, как к банковской системе, так и доверие у граждан к нашему государству. Принятие этого закона позволит внести очередной кирпичик в защиту граждан от своеволия банков, от их непрофессиональной деятельности. А с другой стороны позволит нам оздоровить финансовую систему. Мы считаем, что  необходимо, безусловно, этот  законопроект поддержать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

14:09:46

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги, я хотів би нагадати, що мова йде про  банк, в якому введена шестимісячна тимчасова адміністрація, банк, який потребує кардинального оздоровлення і часу для цього кардинального оздоровлення.

Прийняття цього законопроекту, я впевнений, в умовах сьогоднішньої фінансової кризи буде мати діаметрально протилежні наслідки, про які ви тільки щойно говорили. Автор навіть не обґрунтовує, чому ми зменшуємо цю норму з шести до трьох місяців. І в цей спосіб ми не те, що будемо оздоровлювати банк, ми підштовхнемо його до штучного банкрутства.

Давайте промоделюємо. Це сьогодні неважко. Якщо дізнається громадянин, що у банку, в який введена тимчасова адміністрація, можна знімати навіть дострокові вклади. Що буде зроблено? Вони прийдуть. Сьогодні у нас в Україні  15 банків, в яких працює тимчасова адміністрація. На їх рахунках сьогодні 28 мільярдів гривень тільки фізичних осіб. Я не кажу про юридичні. У Фонді гарантування вкладів населенню – сьогодні 4,6 мільярдів. Скажіть, будь ласка, хто компенсує різницю? Хто компенсує юридичним особам? Скажіть, будь ласка, хто візьме на себе цю відповідальність?

Далі. Я переконаний, що ця норма сьогодні лише підсилить панічні настрої серед вкладників і дестабілізує банківську систему. І нічого спільного з тим, що ви говорили, ми не будемо мати.

Я хотів би також нагадати, що сьогодні існує норма, коли Національний банк має право знизити планку з шести до двох, до трьох місяців у тому банку, який уже оздоровлюється і поправляє свою ліквідність. Я також хотів би наголосити, що Національний банк погоджується із тим, що я щойно сказав. І між іншим Науково-експертне управління теж рекомендує прислухатися до цих позицій Національного банку.

Крім того, ці законопроектні норми сьогодні унеможливлять той процес, який проводить Кабінет Міністрів у частині державної капіталізації банків. І між іншим світовий досвід свідчить про те, що навіть коли закінчує роботу своя тимчасова комісія, то зняття обмежень повинно бути послідовним. Я вас дуже прошу, не говоріть про людей, коли ви робите для них гірше.  Пропоную його не приймати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Гордієнко, фракція комуністів.

 

14:12:05

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Я нажав кнопку „проти” не тому, що фракція Компартії України буде голосувати проти цього законопроекту. Я нажав кнопку „проти” політики, яка здійснюється у державі відносно  до мільйона вкладників і політику, яку здійснюють приватні комерційні банки.

На минулому тижні я був зі своїми колегами у Автономній  Республіці Крим. Підходять масово люди, до яких горе постукало у сім’ю і вони на лікування тяжких хвороб хворих не можуть забрати саме свої нещасні заощадження. Вчора у місті Горлівка з аналогічними зверненнями до мене особисто звернулося багато мешканців цього міста. Аналогічні  звернення з Полтавської, Київської області, з областей Західної України.

Шановні колеги! Не може так бути, коли в країні криза, коли всім жити тяжко, а банківська сфера і банки на 88 відсотків на сьогоднішній день збагатіли.

Тому я пропоную, щоб ми підтримали цей законопроект проголосувавши за нього у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Виступи завершено.

Ставиться на  голосування пропозиція комітету про прийняття за основу  Проекту Закону  про внесення змін до статті 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” (щодо забезпечення прав вкладників комерційних банків). Реєстраційний номер 4502. Прошу  голосувати.

 

14:14:08

За-334

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Будь ласка Папієв, з приводу чого? Прошу уваги, ще не закінчили засідання, у нас півхвилини залишилось.

 

14:14:23

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України! Сьогодні в розгляді був законопроект 4567 і була пропозиція проголосувати цей законопроект в другому читанні і в цілому. Ми  якраз поспілкувалися з юристами, формули в який спосіб сьогодні в законі відновити права громадян України, які втратили допомогу по безробіттю з грудня 2008 року немає.

Тому пропозиція  є ще раз проголосувати цей законопроект в другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте таким чином, шановні колеги, одну хвилиночку. Зараз ми, вже пішли тут з зали, не проголосуємо, завалимо законопроект. Давайте, якщо комітет буде готовий, не буде заперечень, ми завтра можемо його розглянути і все. Там вже узгодили всі позиції, там нема що скорочувати. Завтра коли узгодять до остаточного, внесуть, ми розглянемо і приймемо остаточне рішення.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. З 15-ої години – робота в комітетах і у фракціях. Завтра ми продовжимо засідання Верховної Ради України о 10-ій годині за розкладом на  четвер. Дякую.