ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

12 червня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:14

(Реєстрація народних депутатів України)

Картками зареєструвалися в сесійній залі 424 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження нашого колеги Костенка Юрія Івановича. Давайте привітаємо його і побажаємо всього найкращого. (О п л е с к и)

Надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 11 червня 2009 року. Розглянуто 30 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 12 законів та п’ять постанов, три законопроекти прийнято за основу, п’ять законопроектів та один проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України подолано вето Президента на один закон, один закон відхилено тобто вето Президента не подолано.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у п’ятницю відводиться 30 хвилин для оголошення запитів. Дозвольте виголосити запити, які надійшли від народних депутатів України і оформлені в установленому порядку.

Надійшли запити народних депутатів України.

Ігора КАЛЄТНІКА до Президента України щодо звільнення з посади голови Херсонської обласної державної адміністрації Бориса Селінкова за допущені ним систематичні зловживання у земельній сфері, незаконне витрачання бюджетних коштів та нанесення збитків державі в особливо великих розмірах.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:03:05

За-259

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:03:25

За-297

Рішення прийнято.

Юрія ПРОКОПЧУКА до Президента України стосовно невиконання керівництвом Міністерства оборони України доручень Кабінету Міністрів України щодо виведення з кризового стану державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод", погашення річної заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам заводу.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:04:08

За-289

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення цього запиту до Президента України.

10:04:27

За-294

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів (БОНДАРЕНКА, ДЕРКАЧА та інших) до Президента України щодо незадовільного стану виконання бюджетних програм із створення сучасних системи оповіщення та зв'язку, необхідних під час ліквідації надзвичайних ситуацій.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:03

За-288

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:05:24

За-299

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів (КАРМАЗІНА, СУХОГО) до Президента України щодо необхідності невідкладного направлення Президентом України подання до Верховної Ради України на звільнення з посади Голови Національного банку України Володимира Стельмаха, у зв'язку із незабезпеченням стабільності грошової одиниці України, потурання банківським аферам, ігнорування вимог Цивільного Кодексу України, що призвело до масового пограбування українського народу, знецінення національної валюти, неспроможність банків виплачувати вкладникам депозити та дивіденди й грубого порушення їхніх конституційних прав та підриву авторитету банківської системи, а у випадку невжиття заходів із направлення такого подання - визнання Президентом України особистої відповідальності за збитки, нанесені громадянам та банківській системі.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:34

За-324

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:06:53

За-319

Рішення прийнято.

Івана Зайця та Ярослава Джоджика до Президента України щодо реабілітації Героя Радянського Союзу Івана Килюшика. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:07:24

За-126

Запит не підтримано.

Лева БІРЮКА до Голови Верховної Ради України стосовно законності участі в ухваленні рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення членів Національної ради, термін повноважень яких минув.

Олега ПОЛІЩУКА до Голови Верховної Ради України щодо стану розгляду депутатських запитів посадовими особами центральних органів виконавчої влади.

Андрія ШКІЛЯ до Прем'єр-міністра України стосовно надання неналежної відповіді на депутатське звернення з боку Міністерства палива та енергетики України щодо скорочення обсягів видобутку вуглеводнів у Львівській області.

Віктора СІНЧЕНКА до Прем'єр-міністра України щодо проектування і будівництва шляхопроводу та об'їзної дороги навколо міста Боярка Києво-Святошинського району Київської області.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Прем'єр-міністра України, Керівника Державного управління справами щодо оприлюднення інформації про кількість резиденцій Президента України на території України та суми коштів, яка витрачається з Державного бюджету на їх утримання в умовах жорстокої економічної кризи.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Прем'єр-міністра щодо наміру Міністерства освіти і науки України вилучити із навчальної програми Вищих навчальних закладів обов'язкового курсу "Історія України".

Володимира ЯРОЩУКА до Прем'єр-міністра, Генерального прокурора України щодо незаконності та необгрунтованості наказу Міністерства транспорту та зв'язку №610 від 29 травня 2009 року.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Прем'єр-міністра України стосовно порушення чинного законодавства посольством Румунії та пасивну позицію Міністерства закордонних справ щодо захисту інтересів вітчизняного суб'єкта господарювання.

Миколи КОМАРА до Прем'єр-міністра щодо вирішення питання фінансування закладів культури.

Михайла КОСІВА до Прем'єр-міністра щодо можливості вияву корупції у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України.

Сергія ТЕРЕЩУКА до Кабінету Міністрів України щодо стану хлібопекарської галузі та забезпечення населення хлібом і хлібобулочними виробами.

Сергія ТЕРЕЩУКА до Кабінету Міністрів України щодо виділення Черкаській області субвенцій з Державного бюджету на пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Тараса СТЕЦЬКІВА до Прем'єр-міністра, Голови Служби безпеки України щодо знищення Національної акціонерної компанії "Надра України" та вилучення від держави Сахалінського газоконденсатного родовища у Харківський області.

Юрія ПРОКОПЧУКА до Прем'єр-міністра стосовно невиконання керівництвом Міністерства оборони доручень Кабінету Міністрів України щодо виведення з кризового стану державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод", погашення річної заборгованості з виплати заробітної плати працівникам заводу.

групи народних депутатів (ПШОНКИ, КОМАРА та інших). до Прем'єр-міністра, Генерального прокурора України щодо приведення у відповідність чинному законодавству України окремих нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України з метою недопущення нанесення збитків державному бюджету України.

Павла СУЛКОВСЬКОГО та Сергія РИЖУКА до Прем'єр-міністра України щодо збереження державного підприємства "Волиньторф" у державній власності, яке знаходиться в селі Прилісне Маневицького району, Волинської області.

Валентина МАТВЄЄВА до Міністра вугільної промисловості України щодо порушення законних прав працівників тресту "Красноармійськшахтобуд" Донецької області на отримання належних грошових виплат при звільненні з роботи в зв'язку з ліквідацією виробничого підрозділу.

Віктора ПАВЛЕНКА до виконуючого обов'язки Голови Фонду державного майна України стосовно ситуації, що склалася навколо оренди цілісного майнового комплексу спеціалізованого конструкторського технічного бюро "Роботекс" у Деснянському районі міста Києва.

Володимира ПИЛИПЕНКА до Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора України щодо порушення посадовими особами Франківської районної адміністрації Львівської міської ради вимог чинного законодавства, які призвели до обмеження права власності та наявності в таких діях складу злочину.

Едуарда ПРУТНІКА до голови правління Пенсійного фонду, міністра юстиції, прокурора Чернігівської області стосовно необхідності перевірки відомостей, викладених у повторних зверненнях жителів села Омбиш Борзнянського району Чернігівської області після направлення відповідного депутатського звернення та вжиття комплексних заходів для захисту соціальних прав громадян щодо отримання заробітної плати.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Міністерства закордонних справ України щодо зволікання Міністерства закордонних справ України стосовно порушення посольством Румунії чинного законодавства України і нанесення матеріальних збитків товариству з обмеженою відповідальністю "Каріна".

Ігора ЄРЕСЬКА до міністра з питань житлово-комунального господарства стосовно неналежного розгляду депутатського звернення щодо аварійного стану будинку номер 30-В по вулиці Саксаганського, Голосіївського району міста Києва.

Ірини БЕРЕЖНОЇ до голови Служби безпеки, міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора України щодо привласнення державних коштів посадовими особами державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-майстер" при наданні послуг з організації та забезпечення доступу до автоматизованих електронних систем.

Олександра ШЕПЕЛЕВА до міністра аграрної політики України щодо відшкодування збитків, завданих негодою аграріям Закарпатської та Рівненської областей.

Олександра ШЕПЕЛЕВА до міністра охорони навколишнього природного середовища України щодо вжиття заходів для недопущення екологічної катастрофи в місті Калуш Івано-Франківської області.

Олени БОНДАРЕНКО до міністра регіонального розвитку та будівництва України щодо усунення недоліків при проектуванні забудови по вулицям Чорновола, Павлівській, Златоустівській міста Києва, які загрожують екологічній безпеці та життю людей.

Олени БОНДАРЕНКО до голови Служби безпеки України стосовно загроз та тиску на журналістів одеських телекомпаній "РИАК" і "АТВ" з боку співробітників Управління Служби безпеки України в Одеській області, маючих ознаки злочину, передбачуваних статтями 364 Кримінального Кодексу України (зловживання владою або службовим становищем) та статтею 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень).

Сергія ГОРДІЄНКА до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генерального прокурора України, Голови Полтавської обласної державної адміністрації щодо незаконного позбавлення житла, захист конституційних прав інваліда першої групи Великої Вітчизняної війни, жителя міста Кобеляки Полтавської області Сапарніяза Ісакова та ігнорування його звернень всіма органами влади України.

Олени ЛУКАШ до Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Генерального прокурора України щодо порушення Національною страховою компанією "Оранта" законодавства про страхову діяльність та умов договору страхування.

Василя ПЕТЬОВКИ та Оксани БІЛОЗІР до виконуючого обов'язки Голови Антимонопольного комітету України щодо проведення перевірки економічної обґрунтованості підвищення з 1 червня цього року тарифів на теплову енергію, комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення у місті Києві.

Володимира КАРПУКА до Генерального прокурора України стосовно перевірки дій посадових осіб Державної митної служби, пов'язаних з невиконанням рішення Луцького міськрайонного суду від 1 серпня 2008 року, яким визнано протиправним і скасовано пункт 2 наказу Державної митної служби України №1031-к від 17 червня 2008 року щодо припинення перебування на державній службі в митних органах Ігоря Волчкова.

групи народних депутатів (КАРМАЗІНА, БОДНАР, САМОЙЛИК та ін.) до Міністра юстиції України щодо негайної перевірки листів Національного банку України стосовно обмеження видачі вкладникам їх коштів, які були передані до банків на умовах повернення вкладу (депозиту) із закінченням встановленого договором строку та постанов Національного банку України про введення тимчасових адміністрацій у банках "Укрпромбанк", "Родовідбанк", "Київ", "Надра" тощо, які не пройшли державну реєстрацію, незважаючи на те, що вони зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян-вкладників цих банків, порушують вимоги Цивільного Кодексу України, потурають банківським аферам, що призвело до масового пограбування українського народу, та підриву авторитету банківської системи та визнання таких листів та постанов недійсними з моменту їх прийняття.

Олександра СКИБІНЕЦЬКОГО та Сергія ОСИКИ до Першого віце-прем'єр-міністра України щодо протиправних дій посадових осіб Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Дмитра РЕВИ до Генерального прокурора України щодо захисту конституційних прав Анатолія Скрипника, який мешкає в місті Артемівську Донецької області.

Володимира ПИЛИПЕНКА до Генерального прокурора України щодо неналежного розгляду депутатського запиту посадовими особами Міністерства внутрішніх справ України з приводу можливих порушень начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві Віталієм Яремою прав і свобод людини.

Ігора КАЛЄТНІКА до Генерального прокурора України стосовно неналежного розгляду Генеральною прокуратурою України та правоохоронними органами звернень Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, та необхідність вжиття заходів щодо припинення протиправної діяльності організованої злочинної групи, створеної громадянами України Бушанським та Круковським.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Генерального прокурора України щодо відкриття кримінальної справи по факту неповернення коштів приватним підприємством "Надір", внесених громадянами сіл Цапіївки та Кривошиїнців Сквирського району Київської області за виготовлення державних земельних актів, та не виготовлення цим підприємством самих державних земельних актів на паї, що виділені Кривошиїнцівською сільською радою ветеранам, вчителям сільських шкіл, культосвітніх установ та учасникам війни.

Михайла ПОЛЯНЧИЧА до Генерального прокурора України щодо незаконних дій Служби безпеки України стосовно лідера Єдиного Центру Віктора Балоги.

Сергія ГОРДІЄНКА до Генерального прокурора України, Голови Державної податкової адміністрації України стосовно необхідності ґрунтовного вивчення справи щодо психологічного тиску та законності дій посадових осіб правоохоронних органів державної податкової адміністрації в Полтавській області відносно старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Володимира Шевчика та його родини і поверховість розгляду попередніх звернень з даного питання.

Юрія КРУКА до Генерального прокурора України щодо вжиття відповідних заходів прокурорського реагування для вирішення ситуації, що склалася у системі федерації дзюдо України.

Василя ПЕТЬОВКИ та Оксани БІЛОЗІР до Генерального прокурора України стосовно вжиття невідкладних заходів щодо скасування окремих положень "Правил благоустрою міста Києва”(в частині блокування коліс транспортних засобів у разі порушення їх власниками правил паркування) та притягнення до відповідальності осіб, які займаються вимаганням коштів з власників транспортних засобів.

Гупи народних депутатів (КОМАРА, ПАВЛЕНКА та інших. До Генерального прокурора України щодо надання остаточної, повної відповіді на депутатський запит у встановлений законодавством термін.

Івана ЗАЙЦЯ та Ярослава ДЖОДЖИКА до Генерального прокурора України щодо реабілітації Героя Радянського Союзу Івана Килюшика.

Володимира ДАНИЛЕНКА до Сумського міського голови стосовно систематичного порушення вимог ст.16 Закону України "Про статус народного депутата України", щодо надання відповіді на депутатське звернення протягом не більше 10 днів з моменту одержання Сумською міською радою.

Оксани БІЛОЗІР до Голови Київської міської державної адміністрації стосовно вжиття невідкладних заходів щодо відновлення у квартирній черзі та забезпечення житлом інваліда Великої Вітчизняної війни І групи, учасника визволення міста Києва Івана Поліна.

групи народних депутатів (ТАБАЧНИКА, КОРЖА, ПАВЛЕНКА) до Донецького міського голови, Донецької міської ради щодо збереження від забудови скверу 30-річчя Перемоги у місті Донецьку.

Уляни МОСТІПАН до начальника Державної екологічної інспекції в Київській області стосовно неналежного розгляду депутатського звернення щодо порушення природоохоронного законодавства приватним підприємством "Агропромінвест"-"Богуславка" у місті Богуслав Київської області.

Шановні народні депутати! Виголошено 66 запитів, в тому числі 5 до Президента України.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань визначених розглядом на сьогодні, тобто на п’ятницю.

Шановні колеги! Нам потрібно розглянути питання про усунення неузгодженостей в тексті прийнятого Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів.

Шановні колеги! Вам роздані пропозиції щодо прийняття рішення для усунення неузгодженостей у прийнятому Законі (реєстраційний номер 3552).

Прошу уваги, шановні колеги! Немає застережень, щоб поставити на голосування? Будь ласка, Петро Цибенко.

10:21:57

ЦИБЕНКО П.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Фракція комуністів Петро Цибенко.

Шановні колеги! Я хотів би вкотре звернутися від імені фракції до колег, до керівників комітетів, до вас, як Голови Верховної Ради, Володимир Михайлович. Тому що те що ми маємо зараз, а саме усунення неузгодженостей, це характеристика якості того продукту, який випускає Верховна Рада України.

Я це говорю до того, що останнім часом склалася практика голосування документу в першому, другому, третьому, п’ятому читанні і як наслідок маємо такі документи, які ми маємо от сьогодні. Це стало вже системою і мало не щодня у нас відбувається такий процес. Тому, Володимир Михайлович! Я від імені фракції наполягаю на тому, щоб ми припинили практику голосування документів одночасно в кількох читаннях, бо воно негативно впливає на якість кінцевого продукту тобто на якість закону. Дякую!

Шановні колеги! Справа в тому, що жодного відступу від Регламенту не було і якщо немає жодного заперечення є пропозиція відповідно до Регламенту питання може ставитися на голосування для прийняття в остаточній редакції, це перше.

Проблема не в тому, що ми недосконалий продукт робимо, проблема в тому, що ми почали принципово підходити і якщо ці питання в процесі підготовки до підпису законів виявляються неузгодженості, то виносимо на голосування Верховної Ради України, а не усуваються ці неузгодженості в робочому порядку.

Через те, е нормальна практика і давайте, шановні колеги, не принижувати власне Верховну Раду, бо ми всі однаково відповідаємо за те, що в ній коїться. А те,що нам треба поліпшувати роботу, це однозначно, але цей закон ми прийняли більше, ніж конституційною більшістю і всі стоїмо на тому, що це конче необхідний закон.

Тому я ставлю на голосування про прийняття рішення про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів. Прошу голосувати.

10:24:30

За-303

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, тепер прошу увагу, нам треба зараз, щоб Верховна Рада України визначилась щодо питання, прошу уваги, про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного Проекту Закону про схвалення рішення Президента України, про допуск підрозділів Збройних Сил інших держав на територію України в 009 році для участі в багатонаціональних військових навчаннях (реєстраційний номер 4412). Нагадаю вам, шановні колеги, що з цього приводу було відповідне рішення Погоджувальної ради. Я прошу вас не бігати, а спокійно працювати. Я ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону (реєстраційний номер 4412).

10:25:44

За-226

Заспокойтесь. Прошу уваги. Повернулись до розгляду цього, повернулись до розгляду питання про включення до порядку денного цього питання.

А тепер я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту закону (реєстраційний номер 4412).

10:26:17

За-219

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 152, "Наша Україна-Народна самооборона" – 57, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 10.

(Ш у м у з а л і) Ну що не встигли?

Шановні колеги! Шановні колеги, давайте таким чином домовимося: о 12-ій годині буде перерва, керівників депутатських фракцій я прошу зібратися і всі претензії ми там зможемо з вами обговорити.

Отже, о 12-ій годині запрошую керівників фракцій на засідання Погоджувальної ради в кабінет Голови Верховної Ради.

А тепер нам не менш складніше треба розглянути питання, прошу уваги! Це проект Закону (реєстраційний номер 2709) про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Шановні колеги, давайте таким чином, оскільки, шановні колеги, - я прошу уваги! - оскільки закон надзвичайно складний, оскільки в ньому... багато до нього запропоновано поправок. То, щоб перевірити нашу готовність розгляду цього закону, я поставлю на голосування чи є воля розглядати сьогодні це питання. Якщо у нас буде необхідна кількість голосів – будемо розглядати. Ну тоді давайте пройдемо таку... займемо весь час і жодного рішення не приймемо. Ну нормальна пропозиція, я думаю. Якщо не буде сьогодні бажання розглядати, тоді ми відкладемо, хай вивчають депутати. (Ш у м у з а л і)

Я прошу вас, заспокойтесь. Учора ми прийняли рішення, що сьогодні будемо розглядати це питання. Якщо депутати всі познайомились з відповідними правками, а їх величезна кількість, вони зараз проголосують за те, щоб розглядати це питання. Якщо вони не познайомилися, вони не проголосують за розгляд цього питання, ми не будемо його сьогодні розглядати. Ну правильна постановка питання?

Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд сьогодні на цьому засіданні проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу (реєстраційний номер 2709). Прошу голосувати.

10:29:15

За-225

Волі немає. Що не встигли?

Давайте так, я прошу вас, шановні колеги, всі, хто хотів, встиг. Я ще раз поставлю на голосування. Повернутися до голосування про те, щоб розглядати сьогодні. Якщо ні, йдемо далі за розкладом. І прошу вас, більше не звинувачувати один одного.

10:29:53

За-226

Будь ласка, доповідач - Кирильчук Євген Іванович. Одну хвилинку. Повернулися. Давайте, щоб зберегти чистоту, все правильно. А тепер… Я прошу вас, ну неможливо працювати, заспокойтесь.

А тепер я ставлю на голосування про розгляд сьогодні цього питання. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 2709.

10:30:36

За-225

Оголошується до розгляду…

Шановні колеги, тоді давайте таким чином… Я ще раз хочу сказати, шановні колеги, прошу заспокоїтися. Судячи з усього, навіть якщо ми пройдемо всі поправки, позитивного рішення не буде, тому прохання комітету, депутатам, фракції доопрацювати на наступний пленарний тиждень. У вівторок ми будемо розглядати цей документ. Але разом з тим ми маємо бути свідомі того, що ми не зможемо до цього часу розглядати Основні напрямки бюджетної політики. Все.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (нова редакція). Доповідач Андрій Шевченко, співдоповідач – Герман Ганна Миколаївна.

Шановні колеги, нам треба розглянути майже 10 питань, тому просив би працювати оперативно. Будь ласка.

10:32:04

ШЕВЧЕНКО А.В.

Шановні колеги, я маю честь представляти закон, який, я сподіваюся, викличе більше позитивних емоцій і об’єднає цей зал, – це закон, кий описує, як наше проблемне державне телебачення і радіо можна перетворити на сучасне ефективне суспільне мовлення. Це означає, що у нс з’явиться телебачення і радіо, яке буде працювати не на владу і не на опозицію, не на Президента чи Прем`єр-міністра, чи губернаторів, не на власника і на чиновника, це буде телебачення і радіо, яке буде працювати на суспільство.

Що таке суспільне мовлення? Три ключових особливості: по-перше, воно належить суспільству; по-друге, воно утримується суспільством і, по-третє, воно контролюється суспільством. Чим суспільне телебачення і радіо відрізняється від державного телебачення і радіо? Насамперед, незалежністю. І в цьому в законі описаний механізм, який дає гарантії такої незалежності. А саме, три ключових моменти. Це, по-перше, незалежне фінансування. І в цьому законі описана схема, яка дозволяє майбутньому керівництву суспільного мовлення не оглядатися на те, хто зараз уряді, і хто в опозиції, як прізвище міністра фінансів, а робити якісно свою роботу, працювати на суспільство.

По-друге, це незалежна кадрова політика. Цей закон передбачає створення колегіального наглядового органу, в якому будуть представлені різні політичні сили, громадськість, і вони разом будуть призначати і звільняти керівників суспільного телебачення і радіо.

І по-третє, це незалежна редакційна політика. Чорним по білому у законопроекті прописані гарантії, які забороняють будь-кому із зовні втручатися у редакційні політики. Це буде прозорий, публічний, відомий всій країні документ, який визначатиме, як працюватиме суспільне мовлення і як воно найбільше користі може принести суспільству.

Я дуже вірю, що це буде канал стандартів, це буде таке телебачення і радіо, яке незалежно від того, що зараз на дворі – вибори, приватизація чи реприватизація - буде повідомляти країні чесну збалансовану інформацію, з різними точками зору, з хорошим балансом.

У нас є питання в цьому законопроекті, над якими нам треба буде попрацювати детальніше до другого читання: це і питання формування колегіального органу наглядового, це і питання фінансування. І я дуже дякую тим, хто уже висловив зауваження і пропозиції до цього законопроекту: це і Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення, це і науково-експертне управління, це і окремі депутати з різних фракцій, які уже почали працювати над цим законопроектом. З задоволенням будемо працювати разом, але дуже хотілося б, щоб ми перший крок, необхідний для утворення Суспільного мовлення зробили саме сьогодні.

Тут у залі є дуже багато депутатів, які в різний час долучилися до просування цієї ідеї: це і Микола Томенко, і В'ячеслав Кириленко, і Тарас Стецьків, і Едуард Прутнік. У цьому залі є п'ять фракцій, які всі публічно однозначно і одностайно підтримують ідею суспільного мовлення. Я можу пройтись по фракціях.

Зверну увагу фракції комуністів на те, що законопроект передбачає чіткі гарантії того, що те, що зараз є державним телебаченням і радіо, не буде приватизовано. Там закладені гарантії, що Суспільне мовлення не підлягає приватизації.

Я нагадую фракції Партії регіонів, що лідер Партії регіонів Віктор Янукович завжди казав, що він двома руками за Суспільне мовлення. Я думаю, що це хороший момент цими ж руками і проголосувати за Суспільне мовлення, тим більше, що нас у залі сьогодні не так багато.

Я нагадаю фракції "Наша Україна – Народна Самооборона”, що це Суспільне мовлення – це не лише наше зобов'язання перед Радою Європи і перед європейцями, а це одна з обіцянок Майдану, про яку ми не раз говорили на різних сценах, подіумах і в різних виступах.

Я ще нагадаю, що ще в четвертому скликанні фракція „Блоку Литвина” була ініціатором такого законопроекту.

Ну і, звичайно, я розраховую на одностайну підтримку своїх колег по фракції „Блоку Юлії Тимошенко”, тому що це є нашою програмною ініціативою.

Насамкінець я хочу подякувати представникам всіх п'ятьох фракцій, які є у нашому комітеті, які одностайно голосували за підтримку цього законопроекту в першому читанні і сподіваюсь на таке саме одностайне голосування і тут, у сесійній залі. Успішна Україна неможлива без успішного медіаринку, і, в свою чергу, успішний медіаринок сьогодні в Європі не можливий без сучасної ефективної системи суспільного мовлення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запитання є до доповідача? Запишіться, будь ласка. На табло. Михайло Косів. Потім Ярослав Сухий.

10:36:51

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, "Блок Юлії Тимошенко", Партія „Реформи і порядок”.

Шановний пане Андрію, я звернув увагу на те, як ми рішуче і категорично відстоювали тезу, що це Суспільне телебачення і радіомовлення буде фінансуватися суспільством, контролюватися суспільством, і звісно суспільство буде визначати політику діяльності цих суспільних органів СМІ.

Ви не могли би конкретніше… ну вияснити, а що це значить в даному разі „суспільство”, бо, повірте, в тому як ви казали, воно дуже вже має розпливчастий характер.

ШЕВЧЕНКО А. В. Дякую і пояснюю з задоволенням. Коли ми говоримо, що суспільне мовлення належить суспільству, то мається на увазі, що в цьому законопроекті чорним по білому записано: комплекс Державного телебачення і радіо (а зараз це близько 30 державних телерадіокомпаній) перетвориться на систему суспільного мовлення, і ця система вона… не буде жодної можливості для зміни форми власності. Вона не підлягатиме приватизації. Те, що зараз є в руках держави на телевізійному і радійному ринку далі буде працювати як система суспільного мовлення і це означає, що у нас ні обласні державні телерадіокомпанії, ні УТ-1, ні наше Національне радіо воно не піде в чиїсь приватні руки. Коли ми говоримо про те, що воно контролюється суспільством, це здійснюється через інструмент колегіального наглядового органу, де будуть представники всіх парламентських фракцій і представники громадськості. І коли ми говоримо, що воно утримується суспільством, то в нашій позиції, нашій ситуації ми говоримо про те, що воно фінансуватиметься з Державного бюджету в тих обсягах, які зараз ідуть на Державне телебачення і радіо, і це означає, що ми як платники податків будемо фінансувати, а не власник, який диктуватиме свої інтереси.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

10:38:49

СУХИЙ Я.М.

Шановний Андрій Віталійович, ви тут згадували лідера Партії регіонів Віктора Федоровича Януковича і його точку зору про те, що ми підтримували ідею Суспільного громадського телемовлення. І ви, напевно ж, пам’ятаєте, що головна мета того проекту – не цього, вашого – полягала в тому, щоб забезпечити широкий доступ різних суспільних верств і суспільних груп до засобів масової інформації. Натомість ви замість суспільного намагаєтесь зробити державне. Переконайте мене, що слід за державним статусом не йде слідуючий, наступний – це звичайна злодійська схема: державний, а потім приватизація, бо держава виявляється неефективним власником.

Я буду виступати, якщо мені вдасться. Цей законопроект приймати не можна, тому що він несе реальну загрозу створення в державі ще одного державного монстра. Суспільство тут не при чім, і громадянське суспільство до цього не має ніякого відношення. Переконайте мене в іншому і радіослухачів.

ШЕВЧЕНКО А.В. Спробую, оскільки з вами завжди цікаво дискутувати.

Я не хотів би, щоб ми слова „державний монстр” вживали, наприклад до ВВС або до суспільного мовлення Японії, яке називається „Енейчкей! і яке є безумовним лідером ринку, найкращим мовником; щоб ми вживали його по відношенню до громадського телебачення чи радіо Польщі. Це не державні монстри – це найкращі слуги суспільства, і там ніхто цим не переймається.

А тепер дуже важливе питання, яке дуже важливе буде для вас і для ваших сусідів по залу. В законі чорним по білому описаний перехідний період, як у нас комплекс державного телебачення і радіо стане комплексом суспільного мовлення. І записано, що не підлягає зміні форм власності і не підлягає приватизації. Це ключовий і принциповий момент. Не те, що ми пару років назад, коли ми чули про спроби приватизувати обласні державні телекомпанії, або коли ми чули про спроби зараз роздерибанити державне радіо чи державне телебачення. Я противник цього. І в законі в міру своїх можливостей намагався виписати гарантії. Якщо ми разом з вами знайдемо ще потужніші гарантії, я обіцяю їх підтримувати і агітувати за це своїх колег по комітету і по сесійній залі. Це робиться для іншого: щоб зафіксувати дуже важливі активи, які зараз є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

10:41:09

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я підтримую цей закон і голосуватиму за нього. У мене, Володимире Михайловичу, шановний Володимире Михайловичу, у мене до вас є пропозиція: давайте ми проголосуємо за розгляд законопроектів за скороченою процедурою, бо ми забули проголосувати, а сьогодні половина дня тільки і в нас майже 20 законопроектів в порядку денному. Тому є таке така пропозиція, прошу її підтримати.

А за цей закон я буду голосувати, бо суспільне мовлення, ми про нього стільки багато говоримо, стільки вже років говоримо, аж від 2004 року і раніше. І, на превеликий жаль, воз і нині на тому ж місці. Я сподіваюсь, що цей законопроект сьогоднішній дозволить нам здвинути цього воза в інтересах мільйонної аудиторії телеглядачів, які мають право на отримання об’єктивної, неупередженої інформації, а особливо у час президентських виборів це ще більш актуальніше питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після завершення розгляду цього питання я поставлю на голосування вашу пропозицію.

Народний депутат Ар’єв, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

10:42:19

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, я вважаю, що кожен нормальний народний депутат має підтримати ідею суспільного мовлення і по-іншому бути не може. Але є певні професійні питання. По-перше, частоти, які будуть виділятися для суспільного мовлення, чи є вони зарезервовані, чи вони будуть уже з того ресурсу, який засвоєний? Бо на сьогоднішній день вільних частот в ефірному мовленні майже немає.

Потім щодо українського виробництва, чи буде суспільне мовлення сприяти українському перевиробництву, а не засиллю тої, вибачте, даруйте на слові, порнухи, яка іде по „Інтеру”, „1+1” і іншим відомим каналам, що купується за копійки в Росії?

І третє, все ж таки схема фінансування, на скільки вона збереже суспільний канал від впливу держави і фінансово-політичних груп? Дякую.

ШЕВЧЕНКО А.В. Дуже дякую. Важливе професійне питання стосується частотного ресурсу. Я знаю, що, до речі, воно виникало і на дискусіях у фракції Партії регіонів.

Законопроект пропонує наступну формулу. Той частотний ресурс, який зараз закріплений за державними телекомпаніями і радіокомпаніями, ми пропонуємо Національній раді переоформити цей частотний ресурс на комплекс суспільного мовлення. Тобто це суспільне мовлення, воно не зазіхає на жодну приватну ліцензію, яка зараз в роботі. Воно говорить про те, що ті, той частотний ресурс, яким зараз розпоряджається держава через державні телерадіоорганізації, буде використовуватися краще інструментом суспільного мовлення.

І що стосується фінансування. Зараз пропонується схема така. Коли той обсяг державного фінансування, який зараз передбачений бюджетом, а я нагадаю, що зараз ми говоримо про сотні мільйони гривень, які витрачаємо ми щороку на державне телебачення і радіо, він буде зафіксований окремим рядком з гарантією, що ці гроші будуть щороку виділятися не залежно від того, як прізвище міністра фінансів. Можливо, до другого читання знайдемо ще кращий інструмент.

А сьогодні розраховував би на одностайну підтримку сесійного залу у першому читанні. Це дуже важлива річ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершено доповідь і відповіді на запитання.

Співдоповідач від комітету – Олена Бондаренко. Будь ласка.

10:44:51

БОНДАРЕНКО О.А.

Уважаемые коллеги! Комитет вынес решение поддержать законопроект. Но хочу вынести несколько засторог.

Я согласно со своим коллегой господином Марьевым, который задал очень точный вопрос: а на каком собственно частотном ресурсе будет выполняться задача по развитию общественного телевидения. В законопроекте этого нет.

Далее. Сам законопроект по сути не выполняет тех задач и не преследует той цели, которую должен преследовать. Что такое общественное телевидение? Общественное. Не то, которое создается громадська рада политиками и органами власти и не то, которое напрямую по финансированию зависит от государства и от решения государственных органов. Вот то, что содержится в этом законопроекте.

И еще один немаловажный момент. Да, там действительно выписан такой орган, как громадська рада. Но в самом законопроекте абсолютно ничего не сказано о статусе, о правах, об обязанностях этого органа. Каким образом будет выбираться голова громадськой рады и так далее. Масса нарушений и масса недоликив, масса тех вещей, которые просто упущены.

Поэтому залу принимать решение. Но в данном случае рекомендация моя как председателя подкомитета по вопросам телевидения и радиовещания – его просто нужно отправлять на доработку.

Спасибо большое. Позицию комитета, Андрей Витальевич, я сказала в самом начале, если вы прослушали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання запишіться, шановні колеги.

На табло прошу вивести прізвища народних депутатів. Ярослав Сухий.

10:46:22

СУХИЙ Я.М.

Дякую. У мене питання, я на превеликий жаль відповіді не отримав від автора законопроекту, можливо від професіонала голови підкомітету. Головна мета цього законопроекту, головна мета запровадження суспільного мовлення полягала в тому, що на шляхах розбудови громадянського суспільства ми отримаємо могутній інструмент - громадське суспільне телебачення, радіомовлення. Натомість ми отримуємо нову державну структуру, абсолютно державну структуру, державні плани, державне фінансування і державна політика телебачення і радіо. До чого, скажіть будь ласка, які можливі наслідки, які прогнозовані наслідки для суспільно-політичної обстановки, наприклад, на південному сході України, де і зараз люди вогнем дихають на цю недолугу Нацраду, яка втручається в проблематику, на яких каналах, як показувати, що показувати, на якій мові і тому подібне.

Чи отримаємо ми громадянське суспільство чи нове протистояння?

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо большое, господин Сухой, за вопрос. На самом деле достаточно всего лишь одной фразы из законопроекта: «Суспільне мовлення як державна установа створюватиметься Кабміном, який затверджуватиме його статут”.

Все ответ на ваш вопрос.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

10:47:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний доповідач! У мене три коротенькі питання. Перше питання, якщо можна. Що є в законі суспільного? Бо я бачу, що це створюється серйозна державна установа.

Друге питання. Висновок Головного науково-експертного управління, розгромний з пропозицією відхилити. Чому комітет не обґрунтовано, що не правильний висновок, чи що. Скажіть, будь ласка .

І третє питання. Я подивився склад ради суспільного мовлення. Значить формується, дев’ять осіб обирається Верховною Радою, чотири Президентом, чотири конференцією представників об’єднань. Оце очевидно вся буде частинка суспільного там, чотири із 17-ти? Очевидно так це? І якою статтею Конституції передбачено таке формування? Я хотів би почути чисто законодавчі відповіді. Дякую.

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо большое коллега господин Кармазин, что касается первого вашего вопроса, действительно в законе суспільного практически ничего нет. Второй момент, почему комитет поддержал, потому что на самом деле это наш коллега и мы даем ему шанс доработать этот законопроект, мы можем с вами его дорабатывать между первым и вторым чтением, дайте шанс этому человеку. На самом деле что касается склада рады, действительно, из 17 человек всего лишь четыре, которые представляют общественность, почему я и высказала мнение о том, что в этом законопроекте от суспільного нічогісінько. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

10:49:23

БОНДАРЕНКО В.Д.

Прошу передати слово Андрію Шевченко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко.

10:49:31

ШЕВЧЕНКО А.В.

Дякую. Я хотів би поставити запитання, в своїй доповіді сказали, що вас не влаштовує те формулювання в законопроекті, яке стосується частотного ресурсу. Я зачитаю, як воно звучить в законопроекті, що той частотний ресурс, яким зараз розпоряджаються державні телерадіоорганізації, пропонується переоформити ліцензії на ці частоти і передати їх суспільному мовленню. В мене запитання буде, які ще потрібні гарантії, де нам ще потрібно шукати додатковий частотний ресурс, якщо ми в законі в перехідних положеннях чітко передбачається, де цей частотний ресурс взяти і кому він повинен перейти? Я в своєму запитанні просто хочу ще раз привернути увагу до головного, сьогодні в нас є шанс проголосувати за філософію цього законопроекту, чи ми готові рухатися в напрямку суспільного мовлення. І питання формування громадської ради, і питання деталей по фінансуванню, і всього іншого, потрібно, можна і будемо враховувати до другого читання. Прошу відповідь на запитання.

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо большое.

На самом деле, Андрей, мы не только философию законопроектов здесь принимаем, но также процедуру, практику и все остальное. Поэтому ваше замечание по поводу философии не философии абсолютно не уместны. В этом зале нет противников суспільного телебачення, не нужно здесь искать врага, это первый момент.

А второй момент, скажите пожалуйста, Андрей Витальевич, вы как самый великий демократ, а куда вы будете девать те телерадиокомпании, которые сейчас имеют лицензии на этих частотах, вы их просто выбросите, это демократично. Это значит, вы просто лишите работы этих людей. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, час вичерпаний, сідайте будь ласка. Прошу записуватися на обговорення законопроекту. Дякую вам.

Прошу прізвище. Народний депутат Ар’єв, будь ласка.

Фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Так, будь ласка.

10:51:36

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги! Я хочу нагадати всім, що суспільне телебачення і суспільне радіомовлення – це є, перш за все, зобов’язання України перед Радою Європи. Це є європейська норма, яка діє абсолютно в усіх державах світу, які вважають себе небезпідставно цивілізованими. Отже, перш за все, що має зробити Україна стосовно засобів масової інформації – це створити, нарешті, суспільне те бачення і не заговорювати цю проблему.

Шановні колеги! Ви знаєте, що до кожного законопроекту може бути маса претензій, тому що кожний народний депутат, який є в залі – це особистість як людина мисляча і яка знає, що робить. І тому може скільки депутатів, стільки й думок. Стільки може бути й претензій для законопроекту. Але, якщо ми сьогодні не почнемо цей процес, то ми на наступні 5 років, повірте, ми закриємо всі питання, які пов’язані із суспільним телебаченням. Можливо законопроект, який представлений сьогодні потребує доробки. Але наскільки я його читав, я як людина, яка є професійною у телевізійному бізнесі і яка знаєте, що таке телебачення, я можу сказати щодо цього законопроекту можна у другому читанні висловлювати зауваження.

Але, що ми маємо на сьогодні?

Давайте ми, кожен із вас може взяти пульт телевізора, якщо у вас, звичайно, немає іноземних каналів і подивитися українське телебачення подивіться, будь ласка, те що робиться на сьогоднішній день. Сьогодні йде повна дебілізація, я не побоюся цього слова українського населення. Тому що жодної пізнавальної, нормальної програми немає, жодної дитячої програми немає, жодної програми для юнацтва йде тільки абсолютно дебільні серіали, „хіхоньки-хахоньки” від російських клоунів-юмористів і не тільки російських.

Подивіться, будь ласка, на те, що у нас немає жодного розумного телеканалу, який не тільки буде що називається для тіла, але й для розуму давати інформацію. І жодної програми серйозної немає, навіть якщо подивитися список пізнавальних програм, то ми побачимо там життя зірок, як вони в стрип-клубах там розважаються. Це є пізнавальні програми?

Так от суспільне телебачення – це є шанс для того, щоб давати населенню України нормальну інформацію, позитив і не тільки позитив, а просто обмалювати світ таким, який він є, а не яким його створює сьогодні „дебільний телеящик”. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий фракція Партії регіонів.

10:54:40

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Я взагалі готувався до виступу толерантно і спокійно, але хочу захистити „дебільний телеящик” і хочу захистити російські телепрограми, польські телепрограми, американські телесеріали. Бо ви хочете, чи не хочете, апологети цього законопроекту виперли своє „антиросійське мурло”.

Що вам не подобається російські серіали, російські хіхоньки-хахонки? А ви, шановні колеги, запропонуйте українські хіхоньки-хахоньки! Але справа навіть не в тому. Ми сьогодні маємо відверту підміну понять, я обома руками за суспільне громадське телемовлення. Правильно, це європейська практика.

І я процитую, з вашого дозволу, Європейську мовну спілку, 11-й пункт, рекомендацій. Ця система мовлення призначена для громадськості, фінансована і контрольована громадськістю. Що у вашому законопроекті пане ............? Не громадськість, а держава та її органи мають безпосереднє відношення до формування та діяльності суспільного мовлення. Будь ласка, суспільному мовленню України надається статус державної установи, яка утворюється і затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 3).

Верховна Рада України та Президент стаття 13 і стаття 17, Державний комітет телебачення і радіомовлення, або інший орган, визначений Кабінетом Міністрів України забезпечує проведення конференції представників і тому подібне, ламається вся структура обласних телерадіокомпаній, я говорю не тільки від себе.

Тут шановний колега розповідав, що він професійний телерадіожурналіст. Я довший час працював в Запоріжжі на телерадіокомпанії „Алекс”, організовував телекомпанію, проводив перші передачі, вів їх, я вам скажу, це здорово коли над тобою немає держави, коли над тобою немає державницької установи. Сьогодні глава держави один, політика буде така, завтра глава держави зміниться, буде політика така, сьогодні СБУ розвішує кругом жовто-блакитні прапорці, завтра СБУ отримає команду, буде розвішувати ще якісь інакше. Не може бути тут держави, або держава, або громадськість, якщо ця громадськість, якщо це засіб формування, це могутній, потужній, подивіться, це ж інструмент, який шикарний для формування громадянського суспільства, можливість політичним партіям, громадським організаціям та просто зібранням людей висловити свою точку, якщо вона не співпадає з точкою зору держави ніхто нікуди там не буде допущений і не буде…

Ми – за, я підкреслюю ще раз, ми – за, але цей законопроект – це підміна законопроекту, нічого спільного до громадського, до суспільного телерадіомовлення вона не має. Досить нам і оці принципи формування так як Нацради, досить нам цієї Нацради, не знаємо що з нею робити, ми отримаємо ще собі на шию…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів.

10:57:59

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Ви знаєте, шановні колеги, не має абсолютно ніяких сумнівів в тому, що систему телебачення України обов’язково треба реформувати, пояснювати або аргументувати це можна різними моментами.

Я хотів би скористатися цією можливістю і висловити ще один аргумент, який сьогодні не звучав. Згадаємо ту телепередачу, телепрограму Савіка Шустера напередодні Дня Перемоги, в якій він обливав брудом ветеранів-фронтовиків. Прямо кажучи, своїми сентенціями він робив контрольний постріл в голови ветеранів фронтовиків, які звільнили не лише пострадянський простір, які звільнили Європу і людство від фашизму. Хто він такий? Хто йому дав право оцінювати такі сторінки нашої історії?

В тому, що реформувати телебачення необхідно – це безумовно. Але мова іде про деякі дещо інші речі. Знаєте, в мене складається враження, що ми нація антипод. Ми можемо займати абсолютно протилежні позиції. Скажемо, або комуністичні, як було трошки раніше, або антикомуністичні, як є сьогодні. Або такі, або інші.

Я хочу сказати про деякі зауваження, які є у фракції Компартії України. Тут звучала тема, що надмірно великі повноваження є у держави. А я хочу висловити іншу точку зору. От дивимося. Друге положення другої статті. В Україні забороняється заснування телерадіоорганізацій. А кому ж забороняється? Органам державної влади, крім суспільного мовлення. Органам місцевого самоврядування, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень заснування телерадіоорганізації. І цей перелік доволі великий.

Більше того, в документі передбачено, що обласні телерадіокомпанії, фактично, позбавляються права юридичної особи. Це вони що, корпунктами будуть на місцях організація, яка створена на рівні Києва? І якщо долучити до цього ті зауваження, слушні зауваження, які звучали сьогодні стосовно цього документу, то можна мабуть робити висновок про те, що і очевидць абсолютна більшість депутатського корпусу, який сьогодні знаходиться в залі не підтримують цей документ. В ньому доволі багато протиріч, прогалин, речей, які несумісні з тими процесами, які відбуваються в нашому суспільстві. Тому фракція Компартії України голосувати за цей документ сьогодні у такому вигляді не буде. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Суслов фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Кому? Микола Томенко, будь ласка.

11:01:10

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що треба, щоби ми кілька стереотипів таки зняли. І, я думаю, от характер дискусії, коли ми говоримо, що комерційні телекомпанії вони хочуть все, що роблять, а добрі речі буде робити суспільне мовлення. Я думаю, що це одна з наших найбільших помилок, що ми не ставимо і не вимагаємо від сьогодні приватних каналів діяти так само, виходячи із суспільної моралі і суспільних принципів. Уявіть собі, от ми зробимо класний один канал суспільного мовлення. Він буде пропагувати суспільну мораль, буде пропагувати освіту, культуру, а решта каналів, що не зобов’язані це робити. Мені здається, що це наша перша позиція, яку ми повинні відстоювати. Суспільний характер мовлення повинен бути характерний для всіх каналів.

Друга проблема. Світоглядно, що таке суспільне мовлення? Суспільне мовлення - це канал, де абсолютна більшість програм, там не доступ для кандидатів у Президенти. Бо мені здається, що хтось не розуміє, що це не політичний канал, де всі кандидати у Президенти по черзі виступають, це передусім освітні програми, це програми культурологічні, це програми, які комерційні канали не роблять, бо вважають, що на них не можна гроші заробити, це туристичні, це пропагування країни. Перша теза.

Друга теза. Звичайно, суспільство повинно хотіти такого телебачення, тому там не повинно бути в принципі реклами, повинна бути, наприклад, соціальна реклама, але якось його треба утримувати. Тому у більшості країн - це змішане фінансування: державна і абонентська плата. Тобто якщо ми сьогодні розуміємо, що суспільство наше готове платити за такий канал абонентську плату, тоді ми на це йдемо. Якщо ні, то принципово ми нічого не міняємо, ми просто державне телебачення, яке оплачується з державного бюджету, будемо називати суспільне, ми з державного бюджету будемо його оплачувати. Тому, мені здається, от цього тут немає.

Наступна річ, так мовити, інституційна. Нам треба тоді думати радикальний варіант законопроекту який? Тут уже говорили, тобто ми сьогодні маємо Національну телерадіокомпанію, обласні і ми їх переводимо (у який спосіб закону, правда, не зрозуміло) переводимо у це суспільне мовлення. Я при всій критиці повинен сказати, що насправді сьогодні Національна радіокомпанія, багато програм Національної телекомпанії, у багатьох областях обласні телерадіокомпанії – це єдині засоби масової інформації, які взагалі розповідають про реальне життя, про культуру, освіту, про простих людей. І треба напевно подякувати цим людям, що вони у таких умовах так працюють. Тому, звичайно, треба знайти варіант, щоб ці люди знали, що вони не залишаться поза цим процесом і будуть якісь на їх основі набрані інші люди, а їх викинем. А сьогодні вони фактично соціальну функцію тільки суспільну й виконують.

Тому я би сказав таким чином. Якщо ми говорим про сьогоднішній законопроект, як тест на те, що ми хочем суспільного телебачення, то цей тест, напевно, треба підтримати. А якщо ми говоримо про цей законопроект, як законопроект, який дає відповідь на те, як ми зробимо суспільне телебачення українське європейською Україну, на жаль, цей законопроект не дає відповіді на це питання. Тому можна підтримати ідею, але працювати і працювати, оскільки ключові питання, на жаль, не вирішені у законопроекті і не зрозуміло, починаючи від ідеології, закінчуючи фінансуванням і системою управління, як буде функціонувати це телебачення, про яке ми говоримо вже кілька десятків років.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатись депутатів на участь в обговоренні. Проводиться запис. Провести вивести на табло прізвища народних депутатів, що записались.

Микола Кульчинський, будь ласка, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

11:05:10

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я переконаний, що автори проекту ставили благородну мету – створити суспільне телебачення, але на жаль, закон написаний таким чином, що ця мета не досягається і близько. 17 років практики будівництва української держави засвідчує, що там, де є фінансування державне, завжди є вплив держави.

Ще один момент з практики будівництва нашої держави. Ніколи не можна робити фетишів із демократичних цінностей. Демократичні цінності працюють тільки тоді, коли суспільство до них дозріло. В іншому разі вони стають протилежними до тієї мети, яку ці цінності проголошують. Вони створюють потвор. У тому числі такою потворою, я вважаю, буде, так зване, якщо цей закон втілити у життя, і суспільне телебачення.

Отже ж, поки суспільство не готове платити за… Слухачі, глядачі не готові платити за Суспільне мовлення, це суспільне телебачення виллється у свою протилежність - інструментом для використання тими чи іншими політиками, які будуть на чолі держави в своїх якихось, принаймні електоральних, інтересах.

Крім того, крім того, що це за норма, коли забороняється громадам створювати свої телебачення, окрім суспільних? Це ми що монополізуємо таким чином будь-які прояви свободи підприємницької діяльності і взагалі свободи слова? Я категорично закликаю депутатів не голосувати за цей законопроект, а працювати, враховуючи суспільні настрої, суспільні відносини, які є в українському суспільстві, і на основі цих відносин опрацьовувати проект Суспільного телебачення, яке справді необхідне Україні. А щодо якості українського телебачення, про яке говорили деякі депутати, то ця якість не означає, що Суспільне мовлення буде кращим. Принаймні на сьогодні українське радіо веде прекрасні передачі. І з політичного погляду вони є різнобічними і багатовекторними, тобто об'єктивними .і з питань духовного розвитку українського суспільства, його культурного розвитку. Немало передач прекрасних на каналі „Культура”. Тепер це все буде монополізоване Суспільним телебаченням. І я сумніваюся, що воно буде таке ж якісне і що на нього не буде впливу державних чиновників. Дякую. Голосувати закликаю проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступний буде виступати Юрій Кармазін.

11:08:17

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, я хотів би, що ці слова почули також радіослухачі і телеглядачі. Мова йде про те, що ми сьогодні всі дуже добре усвідомлюємо, що відбулась приватизація різних сфер життя в Україні. Хтось керує прокуратурою, хтось приватизував цілі галузі виробництва, хтось має земельні латифундії. Засоби масової інформації не стали виключенням із цього списку і сьогодні належать також цілій низці приватних осіб. Йде укрупнення цих інформаційних пулів і вже фактично суспільству нав`язується думка одної або іншої політичної сили через канали, газети і радіо, які їм належать.

Тому необхідність створення такої специфічної системи як громадське телебачення абсолютно необхідна. Ви подивіться сьогодні будь-який з каналів, і ви зрозумієте кому він належить, які він думки відстоює і чи допускаються туди звичайні громадяни України, вчені, літератори, які займають позицію як мінімум не про партійну якусь. Тому я ще раз підкреслюю, це необхідно.

Тут наводилися аргументи, що громади створюють свої канали. Та які це канали?! Подивіться київський канал, де Черновецький прославляє себе і ту групу молодих управлінців, яких він привів, як він вважає, талановитих. Вони сьогодні прикривають всяку живу інформацію. Туди не допущений жодний представник опозиції, там не звучить слово жодного киянина. І якщо такі будуть у нас громадські місцеві канали, як вони вважаються, то ми будемо мати абсолютну дезінформацію громадян. Право на отримання об`єктивної інформації повинно бути забезпечене доступом до цих каналів різних політичних сил. Візьміть, наприклад, газету „Голос України”. Там кожна фракція Верховної Ради, які відображають політичні настрої в суспільстві, має свою квоту. Маючи свою квоту, там публікуються і комуністи, і антикомуністи, публікуються представники інших фракцій, і це нормально, це правильно. Якщо ж ми сьогодні дійдемо до того, що буде давати вказівки якийсь олігарх кого публікувати, кого ні, то ми дійдемо дійсно до абсурду. І мене дивує, що видатні демократи, які себе такими вважають, із піною біля губів відстоюють позицію залишити всю інформаційну систему під контролем олігархів. А що таке „державне телебачення”, що таке „громадське телебачення”? там є якийсь контроль, є можливість впливати. Вплиньте, будь ласка, на „Інтер”, щоб там не садили чи Яценюка кожен вечір, чи ще кого-небудь. Я думаю, вам вплинути на це не вдасться, а цим самим спотворюються настрої людей, нав`язується іноді абсолютно протилежні громадським настроям думки, йде маніпулювання свідомістю. Тому громадське телебачення – це є певна гарантія доходження до людей різних політичних сил з своїми думками, а також залучення самих громадян до цієї інформації. Тому я закликаю голосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступним буде виступати Андрій Шевченко.

11:11:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, я не буду говорити мовою емоцій – я буду говорити тільки мовою документу і юридичних норм. Ітак, що ми сьогодні маємо. Ми сьогодні маємо багато і різного телебачення, і більше вони належать олігархам – це абсолютна правда. Більше того, ми навіть не знаємо, кому вони належать, бо ми не внесемо зміни до закону, де передбачимо, що має бути все відкрите для суспільства: кому, скільки, на якій підставі належать, куди йдуть кошти і так далі. Це те, що нам треба було врегулювати.

Що ми хочемо від суспільного мовлення в Україні? Очевидно, сукупність недержавних загальнонаціональних і регіональних телеканалів – ось, що ми хочемо мати.

Що ми маємо і що має бути для Суспільного телебачення. Має бути незалежне формування – це мають бути найкращі діячі мистецтва, культури, найкращі, повторюю, це мають бути світочі, але мають бути найавторитетніші люди, які мали б систему і кому б довірили люди і своїми коштами підтримували це телебачення.

Що ми маємо в цьому проекті, шановні? Я багато в своєму житті бачив проектів, але цей малесенький проект з 10 статей, викликав у мене гаму цілу почуттів, і абсолютно не позитивних. Чому? А тому що кожну статтю, яку відкриваєш, то отримуєш маленький шок. Шок від такого, наприклад, стаття 8: „Фінансування фіксується окремим рядком у Державному бюджеті”, - тобто платники податків будуть оці експерименти сплачувати.

Далі: має право господарську діяльність проводити, але всі кошти йдуть тільки на виконання завдань організації. Статус має неприбутковості. Шановні, так чи те, чи інше. Ну, і на кінець, на кінець хочу сказати про те, що я побачив в перехідних положеннях, де є доручення Кабінету Міністрів України: забрати майно, забезпечити передачу на баланс суспільного мовлення Національної телерадіокомпанії України радіокомпанії національної, Державної телерадіокомпанії всесвітня служба українського телебачення і радіомовлення, Державної телерадіокомпанії „Культура”, Київської державної телерадіоорганізації, обласних державних телерадіокомпаній, це всіх 27-ми, Державної телерадіокомпанії „Крим”.

Шановні, ну, очевидно, що цьому проекту не можна, я не віддам свій голос за цей проект. Очевидно, що вносити зміни до закону про телебачення і радіомовлення, які зараз тут пропонуються, також не можна, тобто концептуальна проблема. Любий проект можна прийняти в першому читанні, але тут є концептуальні проблеми, з якими погодитися не можна, починаючи з таких…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

11:14:52

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, я по ходу обговорення фіксував ті претензії, які були до законопроекту, я почув, що в ньому забагато держави і замало держави, почув, що в ньому забагато ідеології, і замало ідеології, почув, що в ньому забагато державного фінансування і замало державного фінансування.

І це нормально, тому що в Європі є більше чотирьох десятків різних форм суспільного мовлення і вони діаметрально між собою відрізняються.

Якщо ми говоримо, говорив мій колега з Партії регіонів про те, що там забагато держави в наглядовій раді, я вам наведу приклад маленької країни Ісландії, де всіх членів наглядової ради суспільного мовлення призначає міністр юстиції і це не заважає цьому суспільному мовленню виконувати його функції. Хтось говорив про те, що є недоліки в фінансуванні. Так я скажу, що, як мінімум, 6 різних моделей фінансування від повного бюджетного стовідсоткового фінансування в Чехії до повного фінансування за рахунок абонентської плати, як це у випадку ВВС, чи у випадку німецького ZDF i ARD.

Повний спектр, ми можемо вибирати як завгодно. Все це ті питання, які нам треба обговорювати і приймати важливим, мабуть, політичне, я би сказав рішення перед другим читанням. Наглядова рада, фінансування і розподіл обов’язків у керівництві – це все дуже важливо.

Я хотів про інше запитати: чи є в залі хоча б один депутат, якого влаштовує те, як зараз працює система державного телебачення і радіо. Чи є хоча б один депутат, який не казав про те, що занадто часто у нас державне телебачення чи державне радіо, воно співає під дудку Президента чи Прем'єр-міністра, в залежності від того, хто зараз більше впливає. Або обласні державні телерадіоорганізації. Чи є хоч один хтось у залі, хто не знає, що це дуже часто просто рупор губернатора або того, хто зараз має доступ до управління. Чи є серед нас хоча б один, хто вважає, що це треба залишити у цьому вигляді. Немає, мабуть.

І інше питання. Чи є хоча б хтось один, хто вважає, що треба цю систему просто взяти перекреслити і викинути на смітник, враховуючи тих людей, які там працюють, ті технології, ті знання, то досвід. Ні, так само немає жодної людини.

Єдиний спосіб, як можна змінити цю систему і зберегти потенціал, який є в 30 державних телерадіоорганізаціях, це, нарешті, почати утворення суспільного мовлення, яке буде працювати на суспільство і використає все найкраще, що у цій системі назбиралося десятиліттями.

І, насамкінець. Що таке зараз комплекс державного телебачення і радіомовлення. Тут мій колега по фракції "Наша Україна - Народна Самооборона" нагадував про те, що, виявляється, платники податків будуть утримувати суспільне мовлення. А ми зараз з вами не отримуємо? Ми зараз щороку в кожному бюджеті кілька сот мільйонів гривень виділяємо на державне телебачення і радіо. Чи ми задоволені у повному обсязі тим, що ми отримуємо взамін? На жаль, ні. Тому законопроект пропонує, як цими бюджетними коштами можна розпорядитися краще.

І, насамкінець. Я дивлюся на сьогоднішнє голосування, справді, як на оцінку, як сказав Микола Томенко, самої філософії, чи ми готові рухатися у цьому напрямку, чи ми готові разом до другого читання визначатися по конкретних позиціях. Фінансування, наглядова рада. Чи повинно бути разом радіо і телебачення, чи вони повинні бути нарізно. Чи повинні бути разом по всій країні ця система, чи мають окремо функціонувати як незалежні юридичні особи, регіональні філіали. Це все до другого читання. Сьогодні – тест на нашу довіру до самої ідеї суспільного мовлення. Закликаю об’єднатися і підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Суслов, фракція „Блоку Тимошенко”. Є Євген Суслов? Не бачу.

Володимир Карпук, будь ласка.

Кому? Відмовляєтеся. Дякую. Тоді Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:18:17

КАРПУК В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, вельмишановні народні депутати! Попри те, що, дійсно, немає в залі такого депутата, який би не був би вдоволений тією інформаційною політикою, яка зараз проводиться у нашій державі, чи про те, чи почує в залі ствердну відповідь чи потрібне нам громадське Суспільне мовлення, звичайно, що відповідь так. Але чи відповідає сама ідеологія, закладена в цьому законодавстві цим високим вимогам, яке ставить суспільство до суспільного громадського радіомовлення.

Якщо сформувати принципи коротко, які вироблені європейською мовною спілкою, то їх можна сказати і так: задля громади, за кошти громади, переважно і під контролем громади. І якщо ми хочемо, щоб у нас дійсно було суспільне мовлення, то треба закладати уже підвалини в цьому законодавстві, щоб вони відповідали цим основним вимогам, якщо задля громади, то дійсно цей законопроект ідеологічно повністю формує це, що це робиться задля громади, тому що для громади повинно мати відповідь на всіляки запитання, які виникають.

Але переважно за фінансуванням громади і чи під контролем громади? З ідеології законопроекту випливає, що він ще більше стає державним. Навіть не державним, адже і статут затверджує і створює суспільне радіомовлення Кабінет Міністрів України, формується за рахунок бюджету, фінансується за рахунок бюджету. При тій політизації органів влади в Україні ми можемо уже передбачати, що суспільного громадського мовлення в Україні ми мати не будемо, буде ще одна організація, яка буде слугувати певним політичним силам, за того, хто і як переможе на виборах.

І тому підтримуючи ідею, і відповідаючи на те, чи повинно бути суспільне радіомовлення, підтримуючи саму ідею ми не можемо голосувати за цей законопроект, який перекладає основні функції контролю за так званим суспільним мовним простором на державу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми завершили обговорення. Завершили обговорення законопроекту.

Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти за основу законопроект. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України про систему Суспільного телебачення та радіомовлення України. Нова редакція (реєстраційний номер 4198). Прошу голосувати.

11:21:21

За-202

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 4198).

11:21:46

За-206

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, була пропозиція про те, щоб ми розглядали законопроекти за скороченою процедурою, щоб прийняли рішення з усіх питань, які визначені до розгляду сьогодні. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Це пропозиція народного депутата Олега Ляшка.

11:22:20

За-274

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель оборони. Доповідач – перший заступник міністра економіки Максюта Анатолій Аркадійович, співдоповідач – голова підкомітету, комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Перестенко Марина Володимирівна (реєстраційний номер 3129). Будь ласка.

МАКСЮТА А.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель оборони. Необхідність розробки законопроекту обумовлено тим, що в постійному користуванні Міністерства оборони знаходиться зараз більше 420 тисяч гектарів землі. У процесі реформування Збройних сил зменшується потреба у використанні земель і постає питання щодо їх подальшого ефективного використання. На сьогодні ця проблема законодавчо не врегульована, то тепер як правило, розпорядниками цих земель є органи місцевого самоврядування або виконавчої влади місцевої і за таких умов держава втрачає як землі, так і гроші.

З метою вирішення цих питань законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу і Закону про розмежування земель державної, комунальної власті, які дозволять закріпити наступні норми, землі оборони перебувають виключно в державній власності. Зараз вони можуть перебувати і в державній, і в комунальній, що є нелогічно.

Кабінет Міністрів наділяється повноваженнями з прийняттям рішень щодо зміни цільового призначення земель оборони, їх вилучення, передача об’єктів соціальної сфери разом з земельними ділянками безоплатно до комунальної власності здійснюється лише після визначення їх меж в натурі на місцевості. Продаж земельних ділянок разом з об’єктами нерухомого військового майна Збройних Сил проводиться виключно на аукціонах державними органами приватизації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

І останнє. Кошти, отримані від продажу зазначених земельних ділянок, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуються на потреби Збройних Сил.

Шановні народні депутати! Цей законопроект направлений на відповідний законодавче врегулювання і наведення необхідного порядку у питаннях переходу земель Збройних Сил, коли вони втрачають своє цільове призначення і передаються або до земель запасу…

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

МАКСЮТА А.А. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Аркадійович.

До співдоповіді запрошую Марину Володимирівну Перестенко - голову підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, будь ласка.

11:25:09

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин 14 квітня 2009 року розглянув зазначений проект Закону поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 3129), яким пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України про розмежування земель державної та комунальної власності. І врегулювати питання використання земель оборони вивільнених вході реформування Збройних Сил України зміни цільового призначення таких земель, а також продажу та безоплатної передачі їх у комунальну власність та визначив наступне.

Законом, який визначає правові засади і порядок використання земель оборони є Закон України про використання земель оборони. Тому питання, які пропонується врегулювати зазначеним законопроектом, доцільно вирішувати шляхом внесення змін саме в цей закон, а не до Земельного кодексу України.

Особливо, що стосується внесення змін до статті 20 Земельного кодексу України в частині зміни цільового використання земель оборони, то слід зауважити, що Земельний кодекс України визначає загальні критерії встановлення і зміни цільового призначення всіх категорій земель, а не лише земель оборони.

Щодо питання, пов’язаного із відчуженням та передачею у комунальну власність вивільнених в ході реформування Збройних Сил України земельних ділянок та об’єктів надлишкового нерухомого майна військових містечок, які належать до утворень багатофункціонального призначення і розміщені в межах міст та інших населених пунктів, то особливості такого відчуження доцільно було б визначити у Законі України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України”.

З урахуванням відповідних положень Земельного кодексу України, з огляду на вищенаведене, підтримуючи пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ПЕРЕСТЕНКО М.В. ... та Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Комітет пропонує даний проект закону (реєстраційний номер 3129) повернути суб’єкту право законодавчої ініціативи на доопрацювання. Дякую за увагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Марино Володимирівно! Я так розумію, що є потреба обговорити. Ми працюємо в режимі скороченої процедури. Прошу записатися хто „за”, хто „проти”. Будь ласка, покажіть.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

11:28:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Безумовно є питання сьогодні до тих земель, які називаються землями оборони. Через це мали неприємності багато міністрів, через це робиться багато зловживань, через це ми втрачаємо колосальний потенціал оборонний і через це йдуть звісно і великі зловживання. Як зробити так, щоб цього не було.

На мій погляд, цей законопроект має ознаки того, що відповідає як вийти. Я думаю, що уряд намагався вийти із цієї ситуації якомога комплексно наскільки він міг, скажемо так. Але протиріччя, які розділяють сам уряд, його різні частини і різні міністерства і відомства, комітети говорять про те, що тут видно і дивляться, і проглядаються інші підходи.

Пропонується зараз внести зміни до Земельного кодексу і записати, що кошти отримані від продажу після зміни цільового призначення йдуть, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на потреби Збройних Сил та інших утворених військових формувань. Хіба це погано, мабуть, це добре. Хіба погано, що виключно на аукціонах державними органами приватизації продаються, а не так як це було донедавна, коли хтось із заступників міністра оборони, той чи інший, весь час продавав ці землі і проводив?? ці угоди.

Тому, я вважаю, що такий концептуальний підхід треба було б підтримувати. Інше питання, що звісно є тут проблеми, є проблеми і коли земля переходить в комунальну власність, є проблеми і щодо тих зауважень, які висловлені зараз були від думки комітету. Все ж таки, мені здається, що уряд зробив цивілізовану спробу, її треба привітати і проголосувати в першому читанні. Дякую за закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Володимир Бондаренко, будь ласка, від фракції БЮТ.

11:30:14

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні друзі, я хотів би звернути увагу на те, що неврегульованість питань землекористування у військовому відомстві особливо важлива. Адже, свого часу в радянські часи для забезпечення оборони країни цьому відомству відводились земельні ділянки, в тому числі в надзвичайно важливих для суспільства в рекреаційних зонах, зокрема, в Криму, в зоні, наприклад, відпочинку біля великих річок, ну Ржищівський полігон, який займає десятки кілометрів берегової лінії Дніпра. Є такі зони і менші навіть в складі міста Києва – це великий резерв для забудови, розбудови міста.

Зокрема, наведу приклад тільки одного Святошинського району, де я практично, все життя пропрацював. Там є 60 гектарів, так званої дачі Варшавського договору, навколо котрої в’ється сьогодні декілька бізнесменів і практично вже укладені попередні угоди. Там знаходиться поруч величезний склад військової продукції в селищі Коцюбинське, там знаходиться, так звана, база паливно-мастильних матеріалів повітряної армії. Там знаходиться ще декілька великих земельних ділянок, зокрема на межі з Києво-Святошинським і в самому Києво-Святошинському районі так звані генеральські озера. Це все зони відпочинку, які колись слугували киянам, а сьогодні активно перепродуються приватним особам і окремим фірмам.

Тому питання про те, чи буде і далі так продовжуватися, можна вирішити цим законом. І для того, щоби держава контролювала розподіл цих земель ввести певні правила гри, які би не дозволили військовому відомству, тому чи іншому міністру маніпулювати державною власністю, власністю, яка повинна належати сьогодні, дійсно, народу. І це перш за все про це свідчить ота інформація, яку ми отримали останнім часом по роботі цього відомства.

Тому, я хотів би, щоб ми ухвалили в першому читанні цей закон, а при доопрацюванні врахували всі особливості для того, щоб це був, дійсно, робочий працюючий документ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі? Тоді ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель оборони (реєстраційний номер 3129) за основу. Прошу голосувати.

11:33:06

За-168

Комітет запропонував доопрацювати даний законопроект, тому в мене нема підстави ставити на перше повторне читання. Очевидно уряд повинен з комітетом активніше попрацювати і підготувати нову версію закону.

Оголошую до розгляду проект Закону про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Доповідач – заступник міністра юстиції Валерія Володимирівна Лутковська. Співдоповідачем буде народний депутат Олексій Плотніков.

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую дуже, шановний головуючий, шановні народні депутати! Частина 5 статті 41 Конституції України передбачає, що примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосовано лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з доступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Однак, станом на сьогоднішній день законодавство України, на жаль, не мало механізму, конкретного механізму, яким би визначався такий порядок. В зв'язку із цим був розроблений цей проект Закону про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, який і має визначити цей механізм. Зокрема законопроект визначає коло суб’єктів, які мають право на відшкодування вартості майна, особливості прийняття рішення про примусове відчуження, вилучення та передачу майна, вимоги до документів, які видаються у результаті примусового відчуження або вилучення майна, порядок та строки отримання компенсації за примусово відчужене майно.

До тих пір, поки в Україні не оголошений надзвичайний або військовий стан, цей законопроект не потребує додаткового фінансування з державного бюджету. Цей законопроект був розглянутий на засіданнях двох комітетів. Комітет з питань економічної політики Верховної Ради України прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу. Аналогічне рішення було прийнято і на засіданні Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України.

Прошу підтримати.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідач – Олексій Плотніков, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики.

11:35:39

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики ще на засіданні 17 вересня 2008 року розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану (реєстраційний номер 2608).

Проектом закону пропонується визначити порядок реалізації положень частини п’ятої статті 41 Конституції України, яка визначає, що примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише, як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і у порядку встановленому законом та умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Зокрема, законопроект спрямований на врегулювання правовідносин пов’язаних із відшкодуванням державної вартості майна, яке може бути примусово відчужене у власника в умовах правового режиму, воєнного чи надзвичайного стану, і визначає механізм, як попереднього, так і наступного повного відшкодування державної вартості майна, яке може бути примусово відчужене знову ж таки в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Враховуючи те, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що за результатами розгляду у першому читанні зазначений законопроект може бути прийнятий за основу, Комітет з питань економічної політики також пропонує прийняти даний законопроект за основу. Це була думка Комітету з питань економічної політики. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи нема заперечень (пропозиція комітету – прийняти за основу), щоб поставити на голосування цю пропозицію? Можна? Я прошу уваги, шановні колеги. Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту закону про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, для прийняття за основу (реєстраційний номер 2608).

11:37:53

За-215

Прошу уваги, шановні колеги. Питання ж потрібно. Поставлю на голосування про повернення до розгляду цього закону ще раз. Прошу голосувати.

11:38:21

За-217

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 2608).

11:38:46

За-221

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Доповідач – міністр праці та соціальної політики Денісова Людмила Леонтіївна, співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович.

ДЕНІСОВА Л.Л. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Кабінетом Міністрів України виноситься проект Закону України про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Основною метою законопроекту є удосконалення законодавчого забезпечення у сфері функціонування органів державної влади в умовах введення в державі або окремих її місцевостях правового режиму воєнного остану. Важливим наслідком прийняття законопроекту буде створення правових підстав для впорядкування системи залучення населення до ліквідації надзвичайної ситуації техногенного, природного та воєнного характеру, а також до здійснення робіт, що виконується для задоволення потреб Збройних сил України.

Порядок залучення осіб до суспільно корисних робіт та механізм надання компенсації за її виконання буде визначатися Кабінетом Міністрів України. Прийняття законопроекту також узгодить зміст статті 15-ї Закону України „Про правовий режим воєнного стану” з нормами статей восьмої та 10-ї цього закону. Законопроект розширить правове поле у напрямку забезпечення ефективної діяльності органів влади в умовах введення в державі або окремих її місцевостях правового режиму воєнного стану, сприятиме покращанню рівня працевлаштування населення в особливий період.

Реалізація зазначеного законопроекту зараз не потребує додаткових бюджетних коштів. Шановні народні депутати, прошу підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Анатолій Степанович Гриценко – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.

11:41:01

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Цей документ був підтриманий одноголосно в нашому комітеті, але ми просимо прийняти його тільки в першому читанні для того, щоб до другого читання врахувати ті зауваження, які правильно висловлені нашим експертним головним управлінням. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є потреба обговорювати законопроект ? Хто наполягає, запишіться, будь ласка. Прошу на табло вивести прізвища народних депутатів. Володимир Яворівський і Юрій Кармазін.

11:41:38

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Ну найперше, я хочу привітати міністра праці з тим, що вона дуже добре опанувала українську мову. Молодчина!

Видавалося б цей законопроект може й не до часу. На вулиці, в державі криза, все ніби-то тихо, спокійно, всі готуються до президентських виборів там і тому подібне і раптом законопроект про врегулювання деяких моментів, зокрема працевлаштування населення під час надзвичайного стану. Але мені видається, що це дуже посутнє заповнення прогалини в нашому законодавстві, адже надзвичайний стан – це не лише, скажімо, там стан війни і тому подібне, а й може бути якась інша ситуація в українській державі. Через те "Блок Юлії Тимошенко" повністю підтримує цей законопроект, ми за те, щоби його справді прийняти в першому читанні – не в чИтанні, а в читАнні – і до другого читання внести в нього там деякі уточнення і будемо мати дуже добре законодавче поповнення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:42:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Я хотів звернути вашу увагу, що ми зараз… у нас не вистачило 5 голосів на прийняття попереднього закону, який говорив про правовий режим воєнного чи надзвичайного стану. Згадайте, коли в нас було лихо, нам треба було приймати неадекватні і серйозні рішення, ми не готові в законодавчому плані до цього. І так просто ми закон поховали, навіть не відправивши на повторне перше читання. Це несерйозно. Я читав законопроект, бачив, що він добре спрацьований, Володимир Михайлович, і мені прикро, що такий серйозний закон не підтриманий.

Що стосується цього законопроекту, законопроекту, який має врегулювати ту можливість примусової праці, яка передбачена статтею 43 Конституції і міжнародної конвенції, то я вважаю, що норми, які зараз записали, є абсолютно правильними, тому що мова йде також про ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного, природного, воєнного характеру, які виникли в період дії воєнного, і її наслідків, а також можливості залучати в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних сил України, інших військових формувань і сил цивільного захисту, тобто те, що ми говоримо про захист Вітчизни, і про те, що забезпечує функціонування національної економіки і системи забезпечення життєдіяльності населення.

Законопроект дуже простий: один фактично пункт частини першої статті 15 Закону „Про правовий режим воєнного стану”. Це не комплексний законопроект, але це відноситься до тих законопроектів, які є називаю уже так, законопроектами-метеликами. Тому я закликаю уряд, я закликаю всіх міністрів: якщо ми йдемо до якогось закону, давайте все переглядати по цьому закону, щоб 25 разів не доповідати звідси, щоб один раз переглядати відповідність і Конституції, і всьому.

Цей закон треба приймати, і треба приймати зразу в двох читаннях, якщо буде на те ваша ласка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Прошу підготуватись до голосування.

Ставиться на голосування пропозиція: про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 3638) про внесення змін до статті 15 Закону України „Про правовий режим воєнного стану”. Прошу голосувати.

11:45:44

За-334

Рішення прийнято.

ІЗ ЗАЛУ. В цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет... Комітет заперечує, щоб приймати його в цілому. Хто це піднімає руку?

Прокопчук, мікрофон. Закон прийняли за основу. Мікрофон Прокопчука.

11:46:05

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, я попросив би все-таки, очевидно, що не встигли проголосувати за попередній законопроект, це дуже важливий законопроект. Всі ми думаємо про оборону, всі ми думає про те, як зміцнити нашу обороноздатність.

Насправді, в попередньому законопроекті як раз це все прописано, це світова практика, до речі. І якщо хтось не зрозумів, що всі мають, так би мовити, вставати на захист цей, коли виникають надзвичайні ситуації. Це дуже важливий законопроект і я прошу повернутися і проголосувати його хоча б за основу також.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, попередній закон, на превеликий жаль, не дістав підтримку для прийняття за основу і на повторне перше читання відповідно до Регламенту він відхилений і зараз повернутися назад я, на превеликий жаль, не можу, розуміючи об’єктивність постановки вами питання.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. На наступній сесії, да.

Вноситься на розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України про державну таємницю (реєстраційний номер 3034). Доповідач – заступник Голови Служби безпеки України Герасименко Микола Михайлович, співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оброни Гриценко Анатолій Степанович.

ГЕРАСИМЕНКО М.М. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, проект Закону про внесення змін до Закону України про державну таємницю розроблено Службою безпеки України як спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці.

Необхідність розробки проекту закону обумовлено недосконалістю окремих положень закону України про державну таємницю, який був прийнятий ще в 1994 році і новим законом про контррозвідну діяльність, про розвідну діяльність, про боротьбу з тероризмом та іншим.

Метою цього законопроекту є не перегляд, ревізія статей закону про державну таємницю, а внесення змін та доповнень до окремих з них, викликаних потребою гармонізації національного законодавства зі стандартами євроатлантичного суспільства у цій сфері. Зокрема, нами пропонується внести основні зміни, що стосуються діяльності державних інспекторів з питань таємниць, формування зводу відомостей, що становлять державну таємницю, підвищення якості перевірки громадян у зв’язку з їх допуском до секретів та надання їм відповідного допуску до секретів.

На наш погляд, внесення зміни сприятиме зміцненню системи державної охорони та не звузять обсяг існуючих прав і свобод громадян, передбачених як Конституцією, так і законами України.

За результатами правової експертизи законопроекту отримано позитивний висновок Міністерства юстиції та відповідних відомств. Прийняття законопроекту не потребує додаткового фінансування.

Я вас всіх прошу підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Гриценко Анатолій Степанович, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.

11:49:12

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітет проголосував за нього одноголосно і просить підтримати, але наголошую під протокол, лише у першому читанні.

Тому що, на жаль, підготовлений документ містить в собі деякі речі, які виходять за рамки здорового глузду і вже відкриті для суспільства згідно з іншими законами. Наприклад, чисельна структура Збройних сил, питання оборонного замовлення і решта. Але члени комітету вважають за можливе до другого читання вичистити ці недоречності і прийняти потім його в цілому.

Я хочу звернутися особисто до фракції „Блоку Юлії Тимошенко”, бо я почув, що ми не голосуємо. Я хочу нагадати, що на комітеті представляли цей документ заступник голови комітету профільний, керівник підкомітету (генерал-лейтенант, перший заступник колись голови СБУ), це представники вашої фракції, і вони переконували комітет приймати його у першому читанні. Тому я хотів би, щоб ми були послідовні зараз і проголосували, дали можливість далі працювати над цим законом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту, якщо є потреба. Прошу на табло вивести прізвища народних депутатів, що записалися.

Народний депутат Парубій, мікрофон.

11:50:31

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну!”.

Даний законопроект, дійсно, є на сьогодні надзвичайно важливий. Особливо в тих умовах, коли дуже часто, в тому числі і народні депутати використовують доступ до державної таємниці для приведення або власної, або партійної пропагандивної інформації. Ми це бачили після агресії Росії в Грузії, коли тут з трибуни Верховної Ради використовувались закриті дані для того, щоб виконувати певні політичні замовлення і для того, щоб відстоювати інтереси іншої держави.

Тому я вважаю, що надзвичайно сьогодні важливим зробити більш жорстким Закон „Про державну таємницю” і найголовніше в даному випадку не робиться ніяке ноу-хау, яке характерне тільки для нашої держави. Даним законом ми фактично пристосовуємо і узгоджуємо наше законодавство до європейських структур і виконуємо вимоги угоди між Україною та Європейським Союзом про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом від 2005 року. Тому я вважаю, що на сьогодні нам вкрай важливо цей закон прийняти і в першому читанні, а пізніше і в другому читанні. Подякувати Службі безпеці України за те, що вона підготувала цей законопроект.

Я закликаю всіх депутатів голосувати, і депутатська група „За Україну” буде теж підтримувати даний законопроект в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Петро Цибенко, будь ласка, мікрофон.

11:52:08

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Володимир Михайлович. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги! Мабуть є не потреба у прийнятті змін до Закону „Про державну таємницю”, скажу більше я думаю, що Верховна Рада України значною мірою спізнилася з прийняттям цих змін вочевидь їх треба було прийняти раніше, хоча б задля того, щоб не виникали ситуації, які, даруйте, нагадують мені посміховисько над державною таємницею. Коли скажімо, до структур, Служби безпеки України у якості радників запрошуються іноземні громадяни.

Я розумію, що є країни, де і міністрами запрошують іноземних громадян, але то вже інша річ. Але я вважаю, що ті зміни, які є вони справді необхідні, а заважаючи на те, що документ досить широкий з точки зору змін, що пропонуються, я думаю, що правий профільний комітет, коли говорить про те, що треба приймати цей документ в першому читанні і дуже ретельно його опрацьовувати для того, щоб добитися саме того, що ми хочемо через внесення змін до цього закону, а щоб не був це якийсь холостий, як-то кажуть, постріл. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олег Ляшко. Фракція має право на виступ, мікрофон.

11:53:30

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Законопроект, безумовно, заслуговує на підтримку, але там є недоречності, про які говорили виступаючі. Зокрема є підозра, що цим законопроектом намагаються вивести з-під дії тендерних процедур закупівлю всього майна. Тобто фактично утаємничити придбання, по якій ціні ковбаси купують, по якій ціні яйця купують і так далі. Солдат ковбасами взагалі не годують, а виявляється, що в армії для них купують ковбаси втричі дорожчі, ніж на Бессарабському ринку. Тому цілком очевидно, що всі ці речі потрібно до другого читання буде вилучити, адже як витрачаються бюджетні кошти, це не може бути державною таємницею, особливо тоді, коли ми бачимо, як вони розкрадаються в оборонному відомстві і в інших відомствах. Тому підтримувати цей законопроект можна лише за умови вилучення до другого читання тих моментів, які викликають підозру у плані державних закупівель. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено, пропозиція комітету прийняти за основу і врахувати зауваження, які були викладені народними депутатами під час обговорення цього законопроекту при підготовці до другого читання.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України „Про державну таємницю” (реєстраційний номер 3664). Прошу голосувати.

11:55:25

За-212

Рішення не прийнято.

Не встигли?

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду закону (реєстраційний номер 3664).

11:55:54

За-264

Повернулися.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 3664) про внесення змін до Закону України про державну таємницю. Прошу голосувати.

11:56:22

За-265

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин. Нам треба провести нараду з керівниками фракцій.

Перерва до 12.30 хвилин.

Керівників депутатських фракцій прошу зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради України і запрошую також голову Комітету з питань національної безпеки і оборони на цю нараду.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу.

Дозвольте вас поінформувати про засідання Погоджувальної ради. Ми обговорювали питання і пропозицію про повернення до розгляду проекту Закону про схвалення рішення Президента про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України в 2009 році для участі в багатонаціональних військових навчаннях. Оскільки це не зав’язано... не тільки і не скільки на Україні, а з іншими країнами, були різні думки. Якщо буде готовність, я хочу сказати, я поставлю на голосування про повернення до цього питання.

А зараз продовжуємо розгляд питань, визначених розкладом на сьогодні. І запросіть депутатів до сесійної зали, щоб ми могли приймати рішення. А коли депутати підійдуть, я поставлю питання це на голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про туризм" щодо інформування споживача туристичних послуг (реєстраційний номер 2599). Доповідач – заступник міністра юстиції Лутковська Валерія Володимирівна, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Сафіуллін Равіль Сафович.

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую дуже, шановний головуючий, шановні народні депутати! Проект закону, який зараз обговорюється, має на меті виконання двох завдань. Завдання перше – це захист прав споживачів туристичних послуг для того, щоб надати їм повну, достовірну та своєчасну інформацію стосовно тих послуг, які їм будуть надані для того щоб вони мали можливість надати їм свідомий та компетентний вибір.

Крім того, цей проект Закону адаптує законодавство України до законодавства Європейського Союзу, зокрема до положень Директиви Ради ЄС від 13 червня 1990 року „Про комплексний туризм, комплексний відпочинок та комплексні тури”.

Цей проект Закону визначає істотні умови договору на туристичне обслуговування, які є необхідними для договору даного виду з метою посилення захисту прав споживачів проектом закону скасовується альтернативне використання такої виду діяльності як ваучер, як форми письмового договору зі звичайними договорами туристичного обслуговування.

Прийняття поданого проекту закону сприятиме встановленню відповідних умов, за яких здійснюватиметься повне та достовірне інформування споживача туристичних послуг, туроператори будуть зобов’язані дотримуватись всі умов надання туристичного продукту зазначених в оферті, будуть встановлені обов’язкові істотні умови договору на туристичне обслуговування, а також способи відшкодування всіх збитків і незручностей, яких могли зазнати споживачі туристичних послуг.

В зв’язку із цим ми дуже просимо підтримати цей проект закону, враховуючи те, що він не тільки покращує стан споживачів послуг, але ще і приводить наше законодавство у відповідність до європейських стандартів. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова підкомітету Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики і спорту та туризму Сафіуллін Равіль Сафович. Будь ласка.

12:34:24

САФІУЛЛІН Р.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты! Комитет на своем заседании рассмотрел Проект Закону о внесении изменений в Закон Украины «Про туризм» относительное информирование потребителя туристических услуг.

Как уже было сказано, данным законопроектом предлагается урегулировать вопрос предоставления потребителям туристических услуг необходимой доступной, достоверной и своевременной информацией о туристическом продукте, а также определить существенные условия договора о туристическом обслуживании.

В ходе обсуждения на заседании комитета было высказано много замечаний и предложений в данному проекту закона, в том числе и общественных туристических организаций. И при подготовке ко второму чтению комитет обязательно их учтет.

Принятие проекта за основу поддерживает Комитет по вопросам европейской интеграции и Главное научно-экспертное управление. Высказанные ими замечания можно учесть также при подготовке законопроекта ко второму чтению.

Комитет по вопросам бюджета принял решение, что законопроект не повлияет на доходную или расходную части бюджета, а также наш комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде указанный проект принять за основу. У меня все. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу, якщо є потреба обговорювати це питання, записатись.

Проводиться запис. Прошу вивести прізвища на табло.

Володимир Яворівський, Юрій Кармазін.

12:35:57

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, Володимир Яворівський „Блок Юлії Тимошенко”.

Ну здавалося, Бог послав нам таке місце розташування – в центрі Європи з перетином шляхів, в тому числі і туристичних. Одначе туризм у нас, таке враження, що просто забули, що це колосальна стаття прибутку, що це імідж нашої країни і тому подібне. До речі, хочу, маючи таку нагоду, і сказати, взагалі те, що ми приліплено сьогодні до культури, приліплено ще і туризм, викликає подив у дуже багатьох людей. І те, що ну туризм тривалий час залишався взагалі поза увагою держави і, що там відбувається, якісь виділяються кошти на те, що нібито ми за кордоном пропагуємо наші туристичні місця. Але запитайте будь-кого за кордоном чи хтось подай чув про таку якусь рекламу там, агітки якісь там, буклети і тому подібне. Ніхто, фактично, нічого і не чув. Це одна сторона цього.

Через те, те що ми сьогодні все-таки вторгаємося і намагаємося інтелектуально законодавчо прописати певні, значить, порядок функціонування нашої сфери, яка фактично в Україні тільки народжується, це дуже добре. Через те, добре, що в законопроекті розглядаються питання і попередніх угод, і форми проплати, і це дуже добре. Я не беруся судити про те, що все тут абсолютно точно і досконало, але від імені „Блоку Юлії Тимошенко” хочу сказати про те, що в першому читанні ми за те, щоби його прийняти, а до другого читання передати, значить, всі поправки, які потрібно.

Ми будемо підтримувати цей законопроект у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

12:37:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, для чого ми приймаємо закони? Очевидно для того, щоб людям легше жилось. Очевидно для того, щоб кризу якось пережили. Давайте подивимося як до цього закону відноситься ті, хто має його виконувати.

Всеукраїнська асоціація туристичних операторів, тобто об’єднує всіх операторів, відноситься до цього закону таким чином. Цитую лист.

„Рада всеукраїнської асоціації на своєму засіданні розглянула вище зазначений проект закону та визнала, що деякі положення цього проекту та їх подальше впровадження суттєво ускладнять просунення туристичного продукту на ринку послуг та його реалізацій. А неможливість оперативної зміни вартості туристичного продукту та вимога про надання туристові подвійної компенсації вартості комплексу туристичних послуг можуть призвести до узаконених шахрайських дій з боку деяких туристів та банкрутства туроператорів, від чого будуть страждати у першу чергу самі туристи. Впевнені у тому, що автори законопроекту, не знаючи специфіки туроператорської діяльності, не розуміють, що ні один туроператор чи турагент не в змозі за рахунок своїх коштів проводити такі компенсації.

Такі зміни (робиться висновок) в умовах економічної кризи, коли кількість споживачів туристичного продукту постійно зменшуються, приведуть до руйнації вітчизняного ринку туристичних послуг”.

Я зацитував тільки частинку цього листа. Шановні розробники проекту, я вас дуже прошу, коли звертаються купа організацій, ну ви ж дивіться, як можна сьогодні фірмі, яка займається туризмом, відповідати за те, що запізнився літак на годину. Що ж ви робите? Яким це можливо чином? Ставте завжди себе на місце тієї компанії, на місце того турагента чи туроператора. Я не думаю, що хтось би захотів бути на місці цьому.

І я звертаюся до комітету, ви отримуєте безліч цих думок. Я думаю, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Закони треба покращувати. Якщо не покращувати, то краще не приймати ніяких. Це принаймні буде менше шкоди і менше будуть хапатися люди за валідол, бо знову ще закриємо якусь частину якихось бізнесів.

Дякую вам за увагу. Я не буду голосувати і підтримувати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону (2599) про внесення змін до Закону України „Про туризм” щодо інформування споживача туристичних послуг. Да, да голосуйте за, все домовлено. Потрібне рішення, голосуєм, шановні колеги.

12:41:00

За-160

Михайло Васильович, розсудіть нас. Прошу уваги, шановні колеги, про повернення до проект закону (реєстраційний номер 2599), про повернення до розгляду проект закону. Прошу голосувати.

12:41:38

За-153

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про доступ до публічної інформації. Доповідач – перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Шевченко Андрій Віталійович. І запросіть депутатів до сесійної зали, щоб потім не було знову наполягань, що ми не підтримуємо тих рішень, які пропонують, у тому Чилі Президент України. Будь ласка.

12:42:03

ШЕВЧЕНКО А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Всі ми знаємо, що таке вигризати інформацію у чиновника або органу влади, який не хоче надавати цю інформацію. Законопроект пропонує, щоб в Україні почала працювати принципово інша філософія, а саме, вусе те, що знає влада, повинні знати громадяни. Ця влада повинна довести, чому вона не оприлюднює ті або інші сегменти інформації, ці аргументи повинні бути дуже переконливими.

Цей законопроект точно допоможе у роботі журналістам. Чому?

По-перше. Він скорочує терміни розгляду інформаційних запитів. Встановлюється наступний порядок: для звичайного інформаційного запиту – 5 днів, а якщо йдеться про інформацію, яка стосується життя і безпеки громадян, то чиновник або орган влади повинен надати цю інформацію впродовж 48 годин.

По-друге. У кожному органі влади вводиться персонально відповідальний за роботу з інформаційними зі зверненнями. Це не вимагає додаткового бюджетного фінансування, але у кожному органі влади визначається одна людина, в чиї посадові обов’язки це обов’язково входить.

І по-третє, є певні спеціальні положення, які сприяють праву громадян знати, наприклад, є положення, які захищають інформаторів, тобто тих посадовців, які хочуть повідомити про, наприклад, корупційні діяння, і вони хочуть знати, що закон їх захищатиме.

Цей законопроект розроблений коаліцією громадських організацій, розроблений в дусі зобов'язань України перед Радою Європи і в дусі рекомендацій. Аналогічний законопроект розроблений Міністерством юстиції України. Обидва законопроекти були скеровані до Ради Європи на експертизу. Я принагідно хочу подякувати Голові Верховної Ради, що він скерував один з таких законопроектів туди. Отримані попередні висновки.

Пропоную разом проголосувати за цей законопроект в першому читанні і надалі спільно працювати до другого читання. Ми збираємося це робити разом з Міністерством юстиції, яке розробило дуже сильний альтернативний законопроект. Чиновникам доведеться ворушитися, можливо, трошки більше, але працюватимуть при цьому, не сподіваюсь, набагато краще, країна знатиме більше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ландік Володимир Іванович від комітету.

12:44:19

ЛАНДІК В.І.

Шановний головуючий, шановні колеги! Комітет розглянув проект Закону України про доступ до публічної інформації, внесений народним депутатом України Шевченком.

Метою законопроекту є забезпечення прозорості, відкритості суб'єктів владних повноважень та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації шляхом визначення режиму доступу до неї, а саме виключних підстав обмеження доступу до інформації, встановленням відповідальності за відмову чи відстрочку у наданні інформації, що визначено Резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи про виконання обов'язків та зобов'язань України від п'ятого жовтня 2005 року та Рекомендацій Ради Європи номер „Р” про доступ (номер „Р-19”), про доступ до інформації, що перебуває в розпорядженні органів влади, та номер „Р-2008” про доступ до офіційних документів.

Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. В ньому є недоробки, не все гарно, тому що він, як ви пам'ятаєте, був ще поданий майже рік тому, коли йшла у нас чи починалась, чи йшла війна між Кабінетом Міністрів і Адміністрацією Президента коли не давали друг другу інформацію, і законопроект був зроблений, але є недоліки, які я думаю, що до другого читання ми їх відшліфуєм, все буде зроблено як краще, тому ми пропонуємо його в першому читанні прийняти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є потреба обговорювати цей документ? Немає? Тоді ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проект Закону (реєстраційний номер 2763) про доступ до публічної інформації. Прошу голосувати.

12:46:35

За-323

Рішення прийнято.

Шановні колеги! По фракціях? Будь ласка.

Партія регіонів – 96, "Блок Юлії Тимошенко" – 142, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 38, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20.

Шановні колеги, нам треба зараз включити до порядку денного, а потім визначитись з рішенням щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення порядку набуття прав на землю) (реєстраційний номер 4430).

Прошу голосувати. А після того ми розглянем питання про допуск іноземних військ.

12:47:24

За-280

Включили до порядку денного.

Будь ласка, доповідач – Олег Ляшко, народний депутат України, а співдоповідачем буде виступати голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Перестенко Марина Володимирівна.

12:47:40

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення порядку набуття прав на землю).

По суті вказаного законопроект. Нинішня процедура передбачена Земельним кодексом щодо розробки проектів відведення у дві стадії є недоцільною і нічого корисного в більшості своїй не несе. Погодження місця розташування земельної ділянки перетворилось у громіздку процедуру подвійного, а іноді і потрійного погодження одних і тих же питань. Тож законопроектом пропонується обмежити сферу застосування процедури вибору місця розташування земельних ділянок і застосовувати цю процедуру тільки в тому випадку, коли розміщення запроектованих на певній ділянці об’єктів не передбачено містобудівною чи іншою документацією із землеустрою. При цьому пропонується встановити, що проект відведення земельної ділянки, межі якої не змінилися в порівнянні з тими, що погоджені при її виборі, не підлягає повторному погодженню. Це в свою чергу дозволить скоротити як витрати на оформлення землевпорядної документації щонайменше в половину, так і терміни вирішення питання відведення земельних ділянок.

Крім цього, законопроектом пропонується запровадити погодження землевпорядної документації за принципом „єдиного вікна” шляхом створення при кожній райдержадміністрації або міській раді комісії, що складатиметься із представників усіх погоджувальних органів, а також встановити тритижневий строк розгляду комісією поданої документації. На даний час проекти погоджуються іноді роками. А також безоплатність погодження. Сьогодні вартість висновку про погодження проекту тільки офіційно становить біля 2 тисяч гривень.

Пропонується також встановити правило, за якими підставами відмови у погодженні документації може бути виключно її невідповідність закону, а не різноманітним підзаконним, у тому числі і місцевим актам.

З огляду на зазначене, пропоную прийняти даний законопроект за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від комітету. Марина Володимирівна Перестенко.

12:49:47

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 10 червня 2009 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення порядку набуття прав на землю), реєстраційний номер 4430.

При розгляді даного законопроекту комітет відмітив наступне. Прийняття законопроекту дозволить значно скоротити терміни та витрати на оформлення землевпорядної документації щодо вирішення питання відведення земельних ділянок. Законопроектом запроваджується процедура погодження землевпорядної документації за принципом „єдиного вікна” шляхом створення при кожній райдержадміністрації або міській раді комісії, що складатиметься із представників усіх погоджувальних органів та встановлює чітко визначені строки розгляду та безоплатність погодження даної документації. Передбачається, що в такий спосіб будуть усунуті існуючі корупційні схеми, які діють в цій сфері.

З огляду на зазначене комітет прийняв рішення, рекомендувати Верховній Раді України, прийняти зазначений законопроект за основу. Дякую за повагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! (Ш у м у з а л і) Яке доручення? Будь ласка, запишіться, якщо доручення. При чому тут доручення? При чому тут доручення?

ТОМЕНКО М.В. Два - за, два – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Дмитрович, доповідає… (Ш у м у з а л і) Ну, будь ласка, ну, це ж порушення Регламенту, ви знаєте.

12:51:57

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні друзі, мова іде про те. що Бюджетний комітет по кожному законопроекту має свої висновки. Стосовно цього висновку в нас виник спір з того, чи скоротяться доходи до державного бюджету, чи – ні? Ми вважаємо, що ні, тому що сьогодні в тих структурах, які виділять землю, сидять в основному приватні, приватні структурки, які заробляють на громадянах і на юридичних особах, які погоджують ці документи. Тому вважаємо за можливе підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає інших застережень? Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих акті в України щодо спрощення порядку набуття прав на землю (реєстраційний номер 4430). Прошу голосувати.

12:52:38

За-298

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер останнє, прошу тільки спокійно це сприйняти. Ми на Погоджувальній раді обговорювали питання з приводу проекту закону (реєстраційний номер 4412) про схвалення рішення Президента про допуск підрозділів Збройних Сил інших держав на територію України в 2009 році для участі в багатонаціональних військових навчаннях. І погодили таким чином. Що поставимо на голосування про повернення до розгляду цього законопроекту. Зараз проголосуємо, потім.

Ну, будь ласка, Петро Цибенко з процедури.

12:53:21

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Володимире Михайловичу. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Абсолютно зрозуміло, що питання абсолютно резонансне. Воно турбує громадян України. І всупереч тому, що вступ до НАТО сьогодні підтримує всього-на-всього 13 відсотків громадян України, намагаються зробити крок у цьому напрямку.

Тому я від імені фракції наполягаю на тому, щоб голосування про включення до порядку денного, а потім і в разі, якщо буде включено і розгляд питання по суті, голосувалося так, як це передбачено Конституцією, тобто кожен депутат голосував персонально. Бо ми розуміємо ціну питання з усіма наслідками, які з цього випливають. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тому, шановні колеги, я прошу, щоб була виконана ця законна вимога, і прошу відповідним чином поставитися до неї.

Ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 4412) про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на території України у 2009 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Прошу голосувати.

12:54:47

За-217

Рішення не прийнято. (О п л е с к и).

Шановні колеги, ми вичерпали розклад питань до розгляду. Зараз переходимо до „Різного”, тобто виступу представників уповноважених фракцій. А з приводу останнього голосування я просив би, щоб усі заспокоїли ті, які так підтримують главу держави. П’ять разі не можуть змобілізувати і прийняти відповідне рішення. І більше не мучити Верховну Раду України.

Будь ласка, відбувається запис на виступи.

Прошу висвітити прізвища народних депутатів на табло.

Андрій Шкіль, фракція "Блок Юлії Тимошенко", за ним буде виступати Андрій Парубій.

12:55:57

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Я хотів би наголосити перше у своєму виступі на трьох тезах. Теза перша – звичайно, що українське суспільство очікувало від нас, від парламентарів, від влади, від опозиції рішучих і безкомпромісних дій у боротьбі не тільки з економічною кризою, бо криза економічна не стільки має українське походження скільки світове. А в першу чергу побороти нашу політичну кризу, на превеликий жаль, вона існує і постійно дає отруйні плоди для української держави.

Протистояння гілок влади породжене розписанням 50 на 50 системи влади в Україні, на превеликий жаль, починає постійно знекровлювати, як українську економіку, так і українську державу. Тому річ ясна, що буде за будь-яких обставин переглянута нинішня норма Конституції, яка забезпечує подібний дуалізм влади.

Я особисто чесно можу заявити, що я був палким противником нинішньої політичної реформи, яка в цій залі голосувалася абсолютною тотальною більшістю голосів, порядку 400 голосів тоді за це проголосувало. Але було 20 голосів проти, і, власне, в цю 20 входив "Блок Юлії Тимошенко" і я, в тому числі, тому ми абсолютно чесні перед суспільством. Ми вважали, що не можна було руйнувати систему політичної влади в Україні.

Теза друга – хто в цьому винен? Винні були вже названі, у них тремтіли руки під час виступу перед народом і не дивлячись, що вони на своєму тлі, на своєму бек-граунді вилаштували умовно кажучи, представників різних верств населення, головними фігурами які майорілися спиною Януковича, звичайно це були представники „РосУкрЕнерго”, які абсолютно щиро підтримували виступ лідера.

Я вважаю, що найголовніше для нас – це все-таки теза третя, на котрій я хотів зупинитися, проведення президентських виборів. Вони будуть проведені, Верховна Рада, я впевнен, найближчим часом визначиться з датою проведення виборів і ми продемонструємо вміння, і бажання консолідувати суспільство вже після президентських виборів, на котрих, я впевнений, ми переможемо. Але все рівно залишиться постійна необхідність і постійна рішуча потреба консолідування суспільства, зшивання української політичної еліти в єдине ціле. Не можуть бути представники різних частин України сповідати різні і дуже часто не проукраїнські ідеологічні світоглядові тези. Тому я закликаю всіх нас до того, що нас в будь-якому випадку очікує – до єдності і до перемоги. Дякую.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Андрія Парубія, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, приготуватися Михайлу Чечетову.

12:59:08

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну!”. Представники п’ятої колони, в тому числі в цьому залі, розгорнули істерію на тему „Засилля української мови в Криму”. Старт цієї істерії було дано 19 травня Севастопольською міською радою, яка прийняла рішення про заборону викладання шкільних предметів у цьому місті державною українською мовою. Приводом стала галузева проблема поліпшення вивчення української мови в школах, де навчання ведеться мовами національних меншин. Як могло вивчення українською мовою історії України, а у випускних класах вивчення двома мовами математики та ще одного предмету на вибір учнів, зашкодити у світі російською мовою у цих школах, ніяк звичайно. Але депутатів, які представляють Партію регіонів та комуністів хвилюють не заходи російської мови, а боротьба проти знання української мови, навіть ціною свідомого зниження рівня освіти кримських дітей і зниження їхніх можливостей при вступі до вузів, і на ринку праці. Вони волають про насильницьку українізацію в чотирьохсоттисячному місті, де є лише одна школа з державною мовою викладання. В усьому Криму таких шкіл лише сім і навчаються в них два відсотки кримських дітей.

Розмови про насильницьку українізацію мають одразу кілька цілей: відволікти увагу від оборудок місцевих чиновників землею і нерухомістю, догодити замовникам антиукраїнських рішень за межами країни і відвернути увагу від дискримінації українців у Криму, бо 25 відсотків кримчан є етнічними українцями і хочуть навчати своїх дітей українською, чимало росіян і кримських татар. Але мають можливість це зробити лишень два відсотки. Чому так? Бо антиукраїнські сили саботували збільшення числа шкіл з державною мовою навчання. У Симферополі, наприклад, на одне місце в українській гімназії претендують 3-4 людини і батьки змушені займати чергу о другій годині ночі, щоб мати шанс віддати дитину в українську школу. Така політика регіоналів і комуністів, що контролюють владу в Криму є свідомим злочином проти майбутнього.

Депутатська група „за Україну” вимагає від уряду і правоохоронних органів вжити всіх для припинення дискримінації українців у Криму та Севастополі. І надати можливість усім бажаючим навчатися в школах з державною мовою викладання у власній державі. Права людей, які не можуть віддати дітей в українські школи через їх відсутність або переповненість мають бути захищені у відповідності з законом. І не зважаючи на істерику п’ятої колони. Це наша заява.

А разом з тим я хотів би зазначити, що, власне, цей тиждень, який планували для антикризових законів для того чомусь не використали. Як і ми попереджали цей тиждень БЮТ і Партія регіонів планували для змін в Конституції. Я переконаний і хочу подякувати сьогодні всьому суспільству, журналістам, що спільно ми не дали здійснитися цьому заколоту у Верховній Раді України. Це велика перемога української держави, це велика перемога народовладдя. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Підготуватися Петру Цибенку.

13:02:22

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні виборці! З наближенням президентської кампанії Юля Тимошенко змушена відмовитися від тактики роздачі популістських обіцянок населенню, оскільки в умовах кризи вона виявилась недієвою і, всупереч очікуванням, призвела до зниження рейтингу політика. Замість роздачі обіцянок вона перейшла до відвертого маніпулювання даними та намагання видати бажане за дійсне.

Заяви уряду Юлії Тимошенко про успішну боротьбу з кризою, на жаль, не відповідають дійсності, не зважаючи на деякі позитивні ознаки розвитку економіки та фінансові сфери про стабілізацію ситуації говорити ще занадто рано. Попри заспокійливі заяви бездіяльність та непрофесійність діючого уряду призводять до подальшого погіршення ситуації в економіці. Замість визнання власних помилок і прорахунків та негайного корегування економічної політики діючий уряд вдається до обмеження доступу до інформації та відвертого маніпулювання даними.

З початку квітня поточного року було припинене щоденне надання інформації про залишок коштів на єдиному казначейському рахунку, що показує наявність і обсяг вільних коштів у державі.

15 квітня цього року уряд окремим дорученням заборонив керівникам центральних органів виконавчої влади надавати інформаційно-аналітичні матеріали без узгодження з Прем’єр-міністром або першим віце-прем’єром.

20 травня 2009 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням заборонив державним компаніям, установам і відомствам публікувати адміністративні, фінансові та інші дані методологія і звітна документація яких не узгоджена з Держкомстатом.

Слабкі показники економічного розвитку України і негативна щомісячна статистика призвели до того, що інформаційна складова діяльності держави стає закритою темою для суспільства, призначеною для обмеженого кола користувачів з числа посадових осіб і установ.

Уряд крок за кроком скорочу є публікацію даних, які не відповідають оптимістичним звітам про розвиток економік і подолання кризи. Такі кроки для правової демократичної держави є неприйнятними і не знаходять розуміння ні з боку експертної спільноти, ні з боку потенційних інвесторів. Крім того, закритість або обмеженість інформації є некоректною по відношенню до економічних агентів, як платників податків і поряд з загрозами подальшого маніпулювання даними зменшує ефективність прийнятих рішень і не сприяє відновленню довіри до держави.

Врешті-решт це обмежує права громадян і державних органів на інформацію, які закріплені у статті 9 Закону про інформацію.

Дякую за увагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати Петро Цибенко і Марина Перестенко передають право виступу народному депутату Валентину Матвєєву шість хвилин.

Шановні колеги, послухаємо нашого колегу!

13:05:29

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую! Валентин Матвєєв фракція комуністів.

Шановні наші виборці, всі ми сьогодні стали свідками того як в черговий раз продавлювалося питання щодо розгляду Верховною Радою Проекту Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів Збройних Сил інших держав на територію України в 2009 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. І як завжди, як кожного року у залі Верховної Ради при тільки постановці такого питання вирують, я б сказав, самі бурхливі пристрасті. Так це і по-іншому не може бути.

Під маскувальним визначенням багатонаціональних навчань приховується те, що в основному це військові підрозділи країн НАТО. В цьому році це, зокрема, Сполучені Штати Америки, я маю на увазі, учасники Великої Британії, Румунії, Канади, Польщі, Литви, Словакії тощо. Їх загальна тривалість цих навчань склала б 176 дів, у навчаннях повинні б прийняти участь 6390 військовослужбовців, в тому числі 3775 іноземних. І це тільки за тими офіційними даними, які, зокрема, надані нам були Міністерством оборони України.

Тобто, майже 4 тисячі натовців були б у нас на території України, топтали б нашу українську землю і це тієї країни, народ якої на референдумі підтримав нейтральний позаблоковий статус. Я думаю, що з цього б нам необхідно було б визначитися набагато чіткіше ніж сьогодні при голосуванні за включення до порядку денного цього питання.

Доречно, шановні виборці, нагадати вам, навіть незважаючи на ту масовану пропаганду, яку ми з вами спостерігаємо кожного дня, пропаганду НАТО в Україні, яку в день та в ночі проводить помаранчева влада, народ України все ж таки послідовний у своїх пріоритетах.

Так згідно з дослідженнями Інституту соціології Академії Наук України проведеним у всіх регіонах, підкреслюю, у всіх регіонах України 58,1 відсотки опитуваних різко негативно ставляться до вступу в НАТО, про це говорив в цьому залі сьогодні мій колега Петро Степанович Цибенко, і лише задумайтесь, лише 13,2 відсотки ставляться до цього питання позитивно.

Навчання, що планується, все ж таки ще раз засвідчує: натовські маріонетки в українській владі слухняно виконують команди з Вашінгтону і Брюсселя.

Думаю, і більшість виборців мене підтримують у цьому, що тільки вороги власного народу можуть планувати такі великомасштабні натовські навчання у рік самої жорсткої економічної кризи. Коли жалюгідного бюджету України не вистачає навіть для вирішення самих найактуальніших, найгостріших проблем, зокрема підвищення жебрацьких пенсій та допомоги по безробіттю.

Шановні наші виборці, зрозуміло, що північноатлантична армада, якщо вона благо получить таке рішення від Верховної Ради, має намір доставити на територію Україну свою бойову техніку. Планується окупувати українське небо, піднявши в нього сотні бойових літаків та вертольотів, а територіальні води України вже намірилися по господарські борознити більше 20 натовських кораблів та декілька підводних човнів. Найбільш масовими плануються 30-денні навчання „Сі-бриз-2009” за участю 1500 військовослужбовців (це взагалі-то, підкреслюю, втричі більше, ніж у 2008 році), серед яких тисяча іноземців. Під натовськими окупантами у розпалі курортного сезону опинилися Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області.

Тому фракція комуністів, як і завжди, принципово і послідовно виступає проти прийняття цього закону, підтримання рішення Президента щодо проведення цих так званих багатонаціональних військових навчань. Ми виступаємо категорично проти прийняття цього закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Валерій Бевз передає слово Андрію Найдьонову, фракція комуністів України. Підготуватися Володимиру Ландіку.

13:11:48

НАЙДЬОНОВ А.М.

Уважаемые народные депутаты, граждане Украины! Хочу обратить внимание соотечественников к вопросу, о котором говорят на каждой своей публичной встрече и который присутствует в каждом поступке главных лиц страны, - это отношение к человеку, к государственным вопросам.

Народными депутатами от фракции коммунистов подан ряд законопроектов, которые касаются поддержки предприятия, которые имеют стратегическое значение для экономики и безопасности государства: это законопроекты, которые касаются возвращения базовых отраслей народного хозяйства, которые находятся в собственности граждан юридических лиц, в собственность государства; это законопроект, который говорит о возвращении в государственную собственность Херсонского машиностроительного завода. Он рассматривался как такой и о включении в порядок сессии. И в ходе рассмотрения, я обращаю внимание наших граждан, что за поддержку разрешения вопроса о передаче в государственную собственность не дали голоса Партия регионов и «Блок Литвина». Это государственный подход? Нет, это лицемерный, подлый и направленный против людей и труда шахт.

И если давать оценку манипуляциям с херсонским машиностроительным заводом, таким поступкам и действиям, тогда это можно и необходимо квалифицировать, как преступные действия, как государственное преступление, так как нанесен колоссальный ущерб экономике государства, тысячам семей, практически перечеркивает все стратегическое развитие целой отрасли, и через масштабный цинизм просачиваются в создание людей двойные стандарты развития общества.

Так сегодня, к примеру, проходит второй всемирный конкурс семи чудес света, в котором участвует и «Аскания Нова». Но обращая весь мир на этот уникальный уголок, не видим, что уничтожается социальная инфраструктура. Через целенаправленную деятельность Президента, главы областной госадминистрации, районной администрации, когда происходит закрытие газовых участков, закрытие уникальной музыкальной школы со своими традициями и школы, и воспитания, когда идет сокращение в еще действующей больнице, этот институт животноводства Юга Украины, этот чудо-уголок может стать вымирающим, люди остались без внимания и столкнулись с античеловеческими подходами.

Я обращаюсь к Юлие Владимировне, Президенту Украины и прошу иногда оборачиваться и замечать людей и граждан своей страны.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ Дякуєм.

Я не бачу народного депутата Ландика, тому запрошую до слва народного депутата В’ячеслава Коваля, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Підготуватися Петру Гасюку.

13:15:09

КОВАЛЬ В.С.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати.

В’ячеслав Коваль, Народний рух України, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Корупція є одним із основних чинників, які створюють реальну загрозу національній безпеці України та демократичному розвитку держави. Вона негативно впливає на всі сторони суспільного життя. Масовий характер корупційних явищ підриває рівень довіри громадян до усієї вертикалі влади. В умовах світової економічної кризи іноземні інвестори починають залучати Україну не тільки у зв'язку з наслідками економічної кризи чи під впливом цих подій, але і внаслідок вкрай високого рівня корумпованості українських чиновників. Рівень корупції є певним індикатором суспільства, його моралі, політичного, економічного та соціального стану держави.

Народний Рух України змушений констатувати, що витіснити корупцію з владної вертикалі до цього часу не вдалося, а в деяких галузях рівень корупції тільки підвищився. Відповідно до щорічного рейтингу міжнародної антикорупційної організації „Transparency International” Україна у 2008 році розділила 134 позицію із 180 країн, розділила позиції з такими країнами, як Нікарагуа і Пакистан, а також Коморськими островами. У повідомленні цієї організації зазначено, що у 2006 році Україна разом з Грузією ділила 99 позицію, у 2007 році займала 118 місце, а в 2008 році скотилася на 134 позицію.

У зв'язку з такими досягненнями, в лапках, „Transparency International” робить висновок, що масштаби зростання корупції є наслідком відсутності боротьби з цим явищем, і ставить Україну в один ряд з країнами, які вважаються у світі найбільш корумпованими. З колишніх радянських республік вищий рівень корупції, ніж в Україні, мають Казахстан, Росія, Таджикистан та Білорусь.

Отже проблеми корумпованості органів державного управління, судових органів, органів самоврядування стосуються як країни в цілому, так і кожного громадянина зокрема. Саме тому життєвою необхідністю для подальшого розвитку держави є ефективна протидія корупції. Ми повинні подолати корупцію, бо це єдиний шлях побудови держави, яка сповідує європейські демократичні цінності. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Петра Гасюка, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" . підготуватися Андрію Шевченку.

13:18:07

ГАСЮК П.П.

Дякую. Шановний головуючий! Шановні громадяни, зокрема Чернівецької області! Я прошу рахувати мій виступ як звернення до міністра Внутрішніх справ пана Юрія Луценка.

Мова йде про те, що декілька днів тому в Чернівецькій області у Старожинецькому районі відбулася сутичка між громадянами. Значить, в цій сутичці була примінена вогнепальна зброя, один із нападаючих був поранений, але мова моя йде про те, що в цій сутичці замішаний і депутат обласної ради, який намагається абсолютно кримінальну сутичку перевести в політичну площину. Я вже говорив із місцевою владою, зокрема з головою обласної адміністрації, із головою… із начальником міліції і у мене є прохання до пана Луценка взяти цю ситуацію, доручити взяти під контроль для того, щоб достеменно вивчити це питання і показати, що абсолютно ніякої політики, яку хочуть показати, в цьому немає. Це є абсолютно кримінальні розбори! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би підготувати протокольне доручення за запитом народного депутата до міністра внутрішніх справ по цій темі, що народний депутат говорив.

Валерій Камчатний передав слово Андрію Шевченко. Підготуватися Олегу Ляшко.

13:19:51

ШЕВЧЕНКО А.В.

Шановні колеги! Я хотів би привернути увагу до законопроекту про суспільне мовлення, який сьогодні розглядався Верховною Радою України. Це законопроект, який описував як в Україні замість неефективної застарілої системи Державного телебачення і радіо мало би з`явитися система європейського суспільного мовлення. І на превеликий жаль, законопроект сьогодні набрав лише 202 голоси, він відхилений.

Я, користуючись нагодою, хотів би подякувати своїм колегам із фракції "Блоку Юлії Тимошенко" , а також із фракції „Блоку Литвина” і тим колегам з фракції "Наша Україна - Народна Самооборона", які показали свою відданість багаторічним обіцянкам утворити в Україні систему Суспільного мовлення. Також хочу висловити величезний жаль, що не підтримали законопроект і фракція Комуністичної партії України, яка багато говорить про необхідність збереження державного майна, і фракція Партії регіонів, чий лідер неодноразово говорив про свою відданість свободі слова і ідеї суспільного мовлення, і дуже багато наших колег з фракції „Наша Україна – Народна Самооборона”. Мені здається, що це той приклад, де можна було б не на словах, а на ділі, показати свою відданість цим заявленим, дуже хорошим, достойним європейським ідеям.

На жаль, це означає, що ми ще на певний час консервуємо державне телебачення і державне радіо в Україні в тому неефективному вигляді, в якому воно є зараз. Я думаю, громадян України і наших колег по залу немає сенсу переконувати, що в цьому вигляді це приносить мало користі Україні. це, на жаль, дуже часто просто проїдання бюджетних коштів. І сьогоднішнє неголосування за закон про суспільне мовлення цю систему, на жаль, консервує. Це також дуже поганий сигнал для тих людей, які працюють в цій системі на совість, які хочуть рости. Тому що неголосування за суспільне мовлення позбавляє цих людей, які працюють в системі державного телебачення і радіо, шансів професійно рости на тому місці, де вони звикли працювати.

За великим рахунком, для країни, як і раніше, стоїть вибір: чи ми наші державні телерадіоактиви будемо розвивати за прикладом російського РТР, чи ми будемо будувати систему за прикладом британського ВВС, японського „Ен ейдж кей”, польського громадського мовлення і десятків інших успішних суспільних мовників як у Європі, так і в цілому у світі.

Що далі. Цілі залишаються незмінними. Я впевнений, що в Україні неминуче рано чи пізно ми отримаємо ефективну, достойну систему суспільного мовлення, якою ми будемо пишатися.

Я звертаюся до депутатів, які представляють різні політичні сили, всі, кому ця ідея по-справжньому дорога. Я закликаю об’єднатися. Ми розробимо нову редакцію закону про суспільне мовлення, зареєструємо її знову, і, я сподіваюся, отримаємо набагато кращий результат.

Звертаюся до всіх журналістів, які спілкуються з політиками і говорять про свободу слова. Це один з тих моментів, це те, про що можна питати в політиків: яка їхня позиція щодо суспільного мовлення і чому вони або їхня політична сила так або інакше голосували в залі.

Ну і, нарешті, звертаюся до всіх прихильників ідеї суспільного мовлення в Україні, а це є представники громадських організацій, медійного середовища, просто свідомі громадяни. Наша ціль незмінна, я впевнений, що в Україні неминуче, рано чи пізно, суспільне мовлення з’явиться. Сподіваюся, це з’явиться скоро. Успішна Україна – успішний медіа-ринок і обов’язково суспільне мовлення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Олега Ляшка, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Підготуватися Володимиру Бондаренко.

13:23:00

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Шановний Головуючий, шановні громадяни України, я хотів би акцентувати вашу увагу на новій редакції Бюджетного кодексу України, який, на превеликий жаль, ні вчора, ні сьогодні Верховна Рада не спромоглася навіть включити до порядку денного, аби розглянути його і проголосувати. На превеликий жаль, за розгляд цього питання не голосували наші колеги з Партії регіонів, з фракції комуністів, і частина із фракції "Нашої України".

Чому так важливо для країни питання Бюджетного кодексу? Чому це питання тримає на особистому контролі Прем’єр-міністр України Тимошенко Юлія Володимирівна? Тому що цей кодекс і нова його редакція дає відповідь на ключові питання розвитку і подальшого функціонування місцевого самоврядування.

Ми всі - присутні в цьому залі розказуємо про те, що ми дбаємо про розвиток сіл, селищ, міст. Але ж від слів треба переходити до діла. Уряд запропонував такі діла після наради першої в Україні, яка була проведена, Всеукраїнської наради сільських, селищних і міських голів під головуванням Прем’єра - Юлії Тимошенко. До Верховної Ради було надано пропозиції по наданню додаткових фінансових в першу чергу повноважень місцевого самоврядування і зокрема ключовими положеннями законопроекту є питання місцевих бюджетів міжбюджетних відносин.

Зокрема пропонується перехід на прямі відносини між державним та усіма місцевими бюджетами, це понад 12 тисяч місцевих бюджетів замість 691-го. Для забезпечення власних повноважень пропонується передача та закріплення за бюджетами сіл, селищ і міст у повному обсязі, плати землю, плати за торговий патент, податку з власників транспортних засобів та збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також 10 відсотків податку на прибуток приватних підприємств, передача 15 відсотків податку з доходів фізичних осіб, додатково на розвиток сіл, селищ і міст районного значення, включення до видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, видатків на центри соціальної, професійної та соціально-психологічної реабілітації дітей і дітей інвалідів, місцеву пожежну охорони та виплати компенсацій громадянам за надання соціальних послуг.

Я хотів би звернутися, як мій попередній колега, звернутися до голів сільських, селищних рад, до мерів міст. Наступний тиждень депутати будуть працювати в округах. Я дуже прошу вас, якщо до вас приїдуть ті депутати, візьміть їх і скажіть, дайте їм свій наказ від людей, від себе особисто, щоб голосували за Бюджетний кодекс, який дозволить сьогодні вижити і селам, і малим містам і селищам. Треба від слів переходити до діла. Треба місцевому самоврядуванню не тільки давати на папері повноваження, які не підкріплені фінансово, а дати реальні важелі.

Сьогодні уряд пропонує додатково на підтримку місцевого самоврядування 12 мільярдів гривень…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ЛЯШКО О.В. Якщо ми сьогодні не здійснимо цю без перебільшення бюджетну революцію, ми її не проведемо більше ніколи. Сьогодні єдина можливість зробити так, щоб підтримати фінансово і села, і селища, і міста. То ж за роботу беріться і депутатів, які не голосували, це я до голів звертаюся, і навчіть їх, як треба голосувати. Як не на словах, а на ділі дбати про інтереси місцевих громад. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Бондаренко Володимир. Підготуватися Юрію Гнаткевичу.

13:26:43

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я сьогодні хотів би в деякій мірі роз’яснити позицію „Блоку Юлії Тимошенко” стосовно вчорашнього ухвалення Закону про заборону грального бізнесу. Мова йде про те, що в деяких засобах масової інформації та серед певних бізнес-структур, які займалися цією справою, піднялася істерія з приводу того, що порушує хтось їхні права, що вони втрачають роботу і таке інше.

Звертаю увагу на ті аргументи, які привів Президент. Він сказав, що ці люди втратять ліцензії, які вони раніше купили. Він сказав, що бюджет великі втрати понесе. Він також сказати, що треба соціально захистити тих, хто займався цією роботою, а тепер її втратив.

Хочу навести інші аргументи, які ми вважаємо на багато важливішими. А чи не варто відтворити сьогодні інфраструктуру міст, яка порушена гральними закладами? Відтворити гастрономи, молочні магазини, овочеві магазини, кафе, дитячі клуби, пошти, які останнім часом перетворилися в „метроджекпоти”, „джоси” і таке інше? Я вважаю, що сьогодні громадянам це більш важливо, ніж та гральна вакханалія і та матеріальна база, яка під неї передана.

Ми також вважаємо, що ми повинні зберегти здоров’я і фінансовий стан сімей, які сьогодні іноді потрапляють у скруту через те, що їх оп’янілі нащадки молоді програють всі без залишку гроші, тим самим ставлячи сім’ю в скрутне становище, а іноді доводячи до самогубства батьків і родичів.

Я ще хотів би звернути на одну особливість про яку ніхто не говорить, говорять в основному про гроші. Але ж коли молоді, юнакам і дівчатам нав’язується думка про те, що не варто працювати, не варто вчитися, можна виграти, тобто підміняється прагнення до навчання, до роботи, до заробляння, законного заробляння грошей піднімається поняттям, що все можна виграти і бути багатим і щасливим тільки тому, що ти граєш.

Хотів би звернути увагу на те, що аргументи Президента не витримують будь-якої критики, адже акції цим людям, які займались цією роботою не скасовуються, вони можуть їх відтворити, коли будуть створені спеціальні гральні зони на віддалені від основних міст, від дитячих закладів, за міста і села, куди можуть, ті хто вже дуже хоче грати їздити туди, але перед цим пройшовши декілька ступенів контролю, щоб туди не заходили ті, хто вже попав під сп’яніння фактично ігрове, і яке є сьогодні вже залежне.

Хотів би сказати, що соціальний захист цих людей буде забезпечений в загальному порядку, а те, що вони колись займались продуктивною діяльністю в різних сферах життя і знову до неї повертається, для суспільства тільки краще. Деякий час вони були наперсточниками, а тепер хай ідуть і працюють інжиром хто працював раніше інженером, хто вчителем, хто працював раніше вчителем, тому що жодного вузу в Україні немає, який би готував круп’є і таке інше.

Разом з тим ці люди повинні перекваліфікуватися і вернутися до суспільно-корисної праці. І я хотів би сказати, що не варто сліпо підтримувати ті пропозиції, які вніс Президент, є здоровий погляд на всю цю ситуацію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Юрія Гнаткевича, враховуючи, що йому передав слово ще Олександр Сташенко, регламент 6 хвилин, будь ласка.

13:29:58

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Юрій Гнаткевич, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановна українська громадо! Я хотів би вас повернути до відомої загально української наради сільських голів, яка була проведена десь місяць тому за ініціативою Прем’єр-міністра.

Я був на цій нараді сидів разом не з депутатами разом, що сиділи попереду, а з делегацією свого Родовілівського району з Рівненщини аби чути, що люди говорять і як вони сприймають цю нараду. Я переконався, що безумовно такого роду заходи слід проводити, адже людям цікаво, навіть сільські голови, вони сидять у своїх селах, своїх сільрадах чекають чергових перевірок, рахують скільки в них грошей не вистачає, глубаються в городах, бо в них ще й городи є . І такі поїздки в Київ, такі зустрічі з керівництвом, з міністрами їм надзвичайно цікаві.

Мій сільський голова Ганна Дзьобак, якій навіть вдалося пробитися з кількома реченнями на інтерв’ю, сказала в ньому, що їй надзвичайно цікаво бути в Києві разом із своїми колегами і бачити живого прем’єра. Погано, що не всі депутати прийшли, депутатів з Партії регіонів взагалі не було, вони цю нараду проігнорували. Я слухаючи Юлію Володимирівну, згадав свою листівку, яку я розповсюджував у своєму окрузі перед виборами, вона називалася „Як Юля рятуватиме село?”. І я був дуже радий, що кілька позицій з цієї листівки пішли в реалізацію, я пригадую, коли пішли перші розмови про можливість нових позачергових, чергових парламентських виборів. Я дав цю листівку Юлії Володимирівні і сказав: „Юлія Володимирівна, не на вибори чергові парламентські треба йти, а треба рятувати село”. Одна з обіцянок із цієї листівки, це було наблизити переробку сільськогосподарської продукції до села, а збути її до міста. Програма по агропромисловому комплексу у нашій БЮТівській програмі, частина цієї програми, так і звалося „Місто і село”, воно й зрозуміло, адже селянин, але м'ясо і сало вирощується в селі, а їдять то їх у містах. Якби селянин продавав не живу худобу і не живу свиню, а ковбасу, не борошно, а хліб і макарони, не молоко, а масло, то йому звичайно було б і вигідно працювати на землі. До речі про молоко, яке, як сказав сільський голова із села Березини мого ж таки району теж в інтерв’ю сказав, що воно тепер дешевше води. Юлія Володимирівна пригадала своє дитинство і сказала, що вона бігала з бідончиком у Дніпропетровську і купувала молоко прямо з молоковозів, і вона розповіла про те, яку кількість рефрижераторних холодильників і молоковозів зараз можна закупити і вона їх закупить у Японії для того, щоб селяни могли прямо і безпосередньо продавати молоко у місті.

І Юлія Володимирівна на 20 років молодша за мене, а я вже будучи головою, вірніше депутатом Верховної Ради, жив на Оболоні, і бігав теж з бідончиком у 92 році до молоковозів за молоком.

Від чого найбільше сьогодні страждає селянин? Його дурили завжди при всіх російських царях, при всіх кремлівських вождях – комуністи колись називали капіталістів найлютішими ворогами трудящих. А сьогодні найлютіший ворог селянина – це все-таки посередник. Я думаю, що це тих же самих комуністів їх посадили б як спекулянтів.

Юлія Володимирівна говорила про організацію оптових ринків у місті для селян, вона розповіла про експеримент у Дніпропетровську, коли послали вони одного селянина продавати м'ясо – то вже через 5 хвилин до нього прийшли і сказали забирайся геть! А ще через кілька хвилин його машину, буквально, побили, щоб він зник з цього ринку.

На нараді йшлося, також, про проблему надр і корисних копалин місцевого значення. До мене на прийом прийшов голова адміністрації району – Ігор Палєтко, він розказав, що він не керує цим процесом, може їхати районом і бачити, як розроблять торг і не відомо хто їм дозволив і кому гроші за це йдуть. До речі, у мене в селі Підвисоке такий Володя Крайнік який підняв старий цегельний завод і добивається дозволу на розробку глини, так от він його чекає з Києва уже 3 роки. Я йому порадив готувати хабар і їхати до Києва, а він відбувається від влади яка штрафує його за те, що він розробляє ці глинишники, невеликі глинишники я колись катався на таких глинишниках санками зимою. А йому треба чекати відповіді з Києва і він її чекає три роки.

Юлія Володимирівна сказала, бо не один сільський голова виступав з цією проблемою вона сказала, що вона „крепко візьметься за надра”. До речі, я послухавши все це не чекаючи поки Кабінет Міністрів подасть свій законопроект, а я туди ходив і сказали, що такий законопроект готується. Я сам вніс законопроект який передбачає зміни до нинішнього кодексу законів про надра, який право на спеціальні дозволи на розробку місцевих надр. Тобто що таке місцеві надра? Це глина, пісок, щебінь, зрештою навіть це може бути і вода.

Щоб це дозволити місцевим державним управлінням по охороні навколишнього середовища, а плату ми рекомендуємо диференційованою і з відстрочкою. Тому що скажімо один завод робить 100 тисяч цегли в день і йому треба платити 170 тисяч гривень за ліцензію, а інший виробляє 10 тисяч і треба платити 170 тисяч.

Я тільки боюся, шановні мої друзі, шановні колеги і шановні селяни! Що в умовах нашої Верховної Ради ці закони, ці пропозиції Юлії Володимирівні просто не пройдуть, їх провалять і до речі шість (???) уже не включили навіть в порядок денний, бо у нас голосують не так, як треба було б щоб краще …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Тепер молодь каже „тіпа” щоб допекти і насолити Прем’єрові і нашій хиткій коаліції. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Юрія Прокопчука фракція "Блоку Юлії Тимошенко" підготуватися Юрію Кармазіну.

13:36:32

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, дорогі мої земляки рівняни жителі Рівненщини!

27 травня цього року зупинено підприємство міста Рівного найбільше, або одна з найбільших хімічних підприємств України і стратегічних підприємств в „Рівне-азот”.

Працівникам підприємства ВАТ „Рівне-азот” дають типові бланки, заяву про переведення на триденний робочий тиждень, які вони повинні в примусовому порядку подати в адміністрацію підприємства (я демонструю вказаний бланк заяви). Можу вам показати, що таких бланків вже написано понад три з половиною тисяч чоловік і все це робиться ніби то добровільно, все це робиться ніби то з великим бажанням скоротити тривалість робочого тижня і відповідно отримати меншу заробітну плату.

Серед працюючих зараз ширяться чутки про подальше масове звільнення. В наявності порушення конституційних прав людини на працю, відповідно до частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України адміністрація мала би попередити працівників за два місяці про зміну істотних умов праці чого зроблено не було. Таким чином, працівники могли б ще два місяці підготуватись до такого погіршення умов своєї роботи, а відповідно і умов свого життя.

Для більшості працівників не зрозумілі підстави зупинки підприємства, оскільки інші підприємства хімічної галузі України працюють. Тому зупинка ВАТ „Рівнеазот” видається політичною.

Я звертаюсь до Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, до міністра праці і соціальної політики Людмили Денисової, сьогодні люди дійсно вірять і надіються тільки на вашу допомогу, Юлія Володимирівна, тому що ви разом зі своєю командою є єдиною надією українського народу і, насамперед, людей праці у боротьбі з негативними явищами в економіці та в подоланні наслідків світової кризи.

Я звертаюсь і до власників підприємства „Рівнеазот” з вимогою не руйнувати підприємство, тому що на кожному такому підприємстві найціннішим є – це саме професійні кадри, які пропрацювали там своє свідоме життя, які можуть приносити користь і Рівненщині, і Україні в цілому.

Тому прошу вважати мій виступ депутатським звернення до Кабінету Міністрів України з проханням терміново відреагувати на зупинку бюджетоутворюючого підприємства та масового переводу працівників на скорочений робочий день. До Генеральний прокуратури України з вимогою вивчити ситуацію, яка склалась в частині порушення конституційних норм та чинного трудового законодавства, трудового колективу ВАТ „Рівнеазон”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу наших працівників секретаріату підготувати таке протокольне доручення до прокуратури і до Кабінету Міністрів стосовно ситуації, яка склалася на „Рівнеазот” і будемо чекати, що уряд втрутиться в цю ситуацію. Я до слова запрошую Юрія Кармазіна, враховуючи, що народний депутат Константинов передав йому слово, Регламент 6 хвилин. Підготуватися Лілії Григорович.

13:40:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановний український народе! Я ще хочу звернутися і до високих суддів, які, можливо, мене почують.

Які дехто з Верховного Суду зараз зайняті підготовкою до Постанови Пленуму Верховного Суду про деякі питання, що виникають в судовій практиці при прийнятті запровадження адмінсправ та розгляду ними адмінпозовів до суддів і судів.

Страшна ситуація сьогодні відбувається в судовій сфері. Сьогодні на половину в мене збільшилось звернення громадян від тої сваволі якої потерпають люди. Захищатися за допомогою Постанови Пленуму від людей вносити зміни, фактично, в закон – є не тільки незаконно, не тільки неконституційно, а ще й аморально.

Тому я хотів би, щоб цей проект не став дійсністю, саме через це хочу сказати. Що те, що готується в цьому проекті постанови спрямовано на те, що створиться штучне підгрунтя для абсолютно неконтрольованої сваволі суддів в їх діях або бездіяльності, які наразі можуть бути предметом контролю з боку суспільства через конституційний механізм. Можливість притягнення їх до відповідальності Верховною Радою за поданнями Вищої ради юстиції, а також через механізм дисциплінарної відповідальності суддів перед дисциплінарними комісіями суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Кожна частина цього проекту викликає подив, а відображений непрофесіоналізм принижує статус Пленум Верховного Суду.

Що вони передбачають? Вони передбачають, що на одну, в одну строчку іде, я процитую просто. Помилкове оформлення судами своїх процесуальних дій та рішень не ухвалами, а іншими за назвою формою або викладом документами, в дужках, (листами, записками, резолюціями, повідомленнями) не змінює сутності таких документів. Вони можуть бути оскарженні в порядку встановленому чинним на час вчинення дії процесуальним законом.

Ви можете собі уявити до чого може дійти, коли, наприклад, суддя висловився на адресу сторони, вчинив це ж він не від імені держави і не може вважатись своїм здійсненням судової влади.

До чого це доходить? Я скажу на прикладі Харкова. Коли в один день, коли розглядається питання про видачу земельної ділянки в суді міською радою, в той же день він розглядає справу по відношенню до цієї міської ради. І заявники ставлять питання, що ж це робиться, коли судді Шестаку Олександру Івановичу видається участок на території парка культури і відпочинку „Зустріч” (Фрунзенський район) 10 соток і ще 12 для сільхозробіт так званих. І люди пишуть і в позовах, пише позивач Розсоха, що шановні відстороніть суддю. Неможливо це у тій обстановці, яка відбувається у Харківській області, і я бачив прикриття, яке йде зверху. Тому люди звертаються до Верховної Ради, до Вищої ради юстиції на свавілля, яке відбувається, на суцільну корупцію, коли рука миє руку.

Я хочу звернути увагу на неприпустимість прийняття подібних актів, які будуть змінювати закон, на неприпустимість такої ганебної практики, коли таким чином вирішуються проблеми можновладців у мантіях.

І хочу звернути вашу увагу на ту ситуацію, яка склалася у нас в Національному банку України. Сьогодні Верховна Рада України підтримала наш депутатський запит 319 голосами до Президента України і підтвердила, що буде визнавати за Президентом України особисту відповідальність за збитки, нанесені громадянам і банківській системі у випадку неподання до Верховної Ради України подання на звільнення з посади голови Національного банку України Стельмаха. Чому? Тому що Національний банк, який призначив тимчасових адміністраторів банків, не застосовує до них заходи впливу і не заставляє до тих, які не бажають повертати вкладникам кошти, не виплачують відсотки за час користування коштами вкладників, не звертається до суду щодо впливу на власників банків і притягнення до відповідальності осіб, наслідком дій яких з банку у той чи інший спосіб були виведені активи, яких би вистачило для розрахунку з банками.

Така позиція банку не може залишитись без належного реагування з боку Верховної Ради. Але закон передбачає, Конституція, зокрема пункт 18 частини першої статті 85: звільнення Верховної Ради тільки за поданням Президента. А цього падання якраз немає. Більше того, правління Нацбанку прийнято постанову номер 413 від 4 грудня 2008, якою зобов’язало комерційні банки застосовувати всі необхідні заходи щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів, перш за все у національній валюті, з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками, що грубо порушує вимоги частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу, порушує Конституцію України. Пізніше Нацбанк своїм листом заборонив банкам здійснювати дострокове повернення депозитів, що також грубо суперечить чинним законам.

А саме цинічне в діях банку є те, що під час розгляду у судовому засіданні 10 квітня 2009 року в окружному адмінсуді Києва незаконних дій Національного банку, представник юридичного департаменту Національного банку заявив, що цей лист готувався не юридичним департаментом, і він не є нормативно-правовим документом Національного банку. Не зрозуміло, чому позивач, формулюючи свої вимоги, посилається саме на цей лист.

Тому я запитую: „Коли припиниться свавілля у банківській системі, коли буде захищений громадянин України?”

Тому звертаюсь до Генеральної прокуратури, Фінмоніторингу, вжити всіх невідкладних заходів. Прошу оформити це моє звернення, як депутатський запит до…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Теж просив би оформити, як депутатський запит на звернення Юрія Кармазіна.

До слова запрошую Лілію Григорович.

13:46:21

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, депутатська група „За Україну!”

Шановні громадяни України, шановний український народе, парадоксально, але я виступаю остання у порожньому сесійному залі, хоча на „Різне” відведено годину, і у нас ще 15 хвилин. Це такий результат роботи парламенту, обраного по закритих списках, бо служать своїм політичним лідерам, а не національним інтересам України. Немає проблем у регіонах, бо туди не їздять; немає проблем у виборців, є тільки перерозподіл влади. І от цей парламент ще й хотів ділити України на двоїх.

Шановні виборці, добрі люди, ви знаєте, вже так багато говориться, що змова не відбулася, що мені, яка абсолютно не причетна до того, гидко ще раз коментувати все це. Бо мені здається, найбільшим уроком, який виніс сьогодні український політикум, а, найголовніше, українське суспільство – не має права парламент, обраний по закритих списках, ділити країну, не має права такий парламент краяти Конституцію, бо служать знову ж таки лідерам, а не українському народові.

Шановні друзі, ми часто говорили, що ж нам дала оця свобода слова. А вона дала найголовніше, саме свобода слова, журналістика відчинила двері у темну комору, де чинилася змова на двоїх.

Ви пригадуєте 2005, шостий рік, коли писалися універсали чи меморандуми прозоро, під телекамерами всієї країни, коли лідери нації, старійшини вносили свої правки. А тут цілих кілька місяців ведеться робота не для 46 млн., не всупереч кризі, а виключно для поділу країни на двоїх. Впевнена, найголовніший урок – цього більше ніколи не повториться.

Люди добрі, ви знаєте, минає п'ять років, як Україна мала перше завантаження. Я би хотіла підвести підсумки, що ж, який дебет-кредит дали Україні нинішній Прем`єр-міністр, нинішній Президент і нинішній лідер опозиції. Почну з Президента. Річ у тім, що та ж сама свобода слова, яка є в Україні, відвернула загрозу конституційного перевороту. Друге. Я тішуся, що зможу повести своїх онуків, а ви своїх дітей до святині - Батурина і сказати: ми не нинішні. Я тішуся, що народжується на 450 дітей щодня.

Коли ж дивлюся, що зробила Прем`єр-міністр?.. Де реформа, в якій галузі? В жодній. Зате борги на сто років вперед нашим дітям і онукам – це ті угоди газові і багато інших речей.

Дивлюсь, що зробив Прем`єр-міністр Янукович? – Нуль. Захищав своїх членів фракції, захищав Чорномирдіна. А де ж захист України?

Тому, дорогі мої, пора перестати шукати месіїв, Жанни Д'арк, а обирати відповідальну владу і самим нести відповідальність за тих, кому ми доручили міняти країну, інакше буде…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, година „Різного” завершена. Я хочу лише нагадати і сказать нашим радіослухачам, що форма проведення години для питання „Різне” не передбачає участі народних депутатів в сесійній залі. Це право народного депутата – висловитися стосовно ситуації, яка склалася в його виборчому окрузі чи відреагувати на ситуацію, яка є в країні.

Нагадую, що наступний тиждень Верховна Рада працює в комітетах, фракціях і округах. Натомість в середу, 17 червня, о 15 годині в Верховній Раді України відбудуться парламентські слухання на тему: „Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів”. Парламентські слухання відбуватимуться в сесійній залі, як це й проголосовано Верховною Радою України.

І підсамкінець хочу відреагувати на кілька застережень, які висловлювати народні депутати в зв`язку із останньою заявою керівництва секретаріату РНБО про можливість дострокових парламентських виборів. В цій заяві йдеться про те, що рівень довіри до Верховної Ради надзвичайно низький і очевидно це мусить бути причиною дострокових парламентських виборів. На жаль, низька довіра сьогодні не тільки до парламенту, а й до всіх структур влади, але багато політиків, які працюють у Верховній Раді, мають достатньо високу ступінь популярності. На жаль, цим не може похвалитися сьогодні Президент, тому очевидно команді Президента треба зрозуміть, якщо брати за основу ступінь довіри, то очевидно Україна мусила б спочатку провести дострокові президентські, а потім дострокові парламентські. Я абсолютно переконаний, що парламент буде працювати, ухвалювати необхідні рішення і гарантувати стабільну ситуацію в Україні.

Дозвольте також нагадати, що чергове планерне засідання відбудеться у вівторок 23 червня о 10-ій годині ранку.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.