ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 квітня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:14

Зареєструвалися картками у сесійній залі 418 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Клименко Олександра Івановича. Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо йому здоров’я і успіхів в усіх його справах.

(О п л е с к и)

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України 6 квітня 2009 року. Розглянуто 10 питань порядку денного, за результатами розгляду: прийнято один закон та 20 постанов, один законопроект та один проект постанови відхилено, за результатами розгляду пропозицій Президента України чотири закони відхилено, тобто вето Президента України на ці закони не подолано.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій записатися на виступи. Проводиться запис. Прошу вивести на табло прізвища народних депутатів, що записались. Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Кому? Іван Кириленко.

10:02:01

БОНДАРЕНКО В.Д.

Кириленко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Кириленко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Підготуватися представнику „Нашої України – Народної Самооборони”.

10:02:15

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги, дорогі наші виборці! Перше. Вчорашня Погоджувальна рада подала добрий знак для всієї України: вітчизняний політикум у цих непростих умовах таки може вгамувати свої політичні амбіції і попрацювати на країну. Ми домовилися, що Антикризова програма не буде виключно урядовою, а стане спільним надбанням і опозиції, і коаліції, і уряду.

Друге. Нам треба домовитись і ще про одне, а саме, колеги, накласти мораторій на надмірне політиканство, основою якого є безперервне мусування і нагнітання істерії довкола дочасних виборів саме парламенту. Ще раз наголошуємо, для їх проведення немає ні правових, ні політичних, ані моральних підстав. Навіть уявити собі важко, щоб країна в цих надзвичайних умовах щонайменше на півроку залишилась, по суті, паралізованою: Президент на виборах, весь уряд на виборах, Верховна Рада на замку. І що може чекати країну після таких горе-виборів? Конаюча економіка і суцільні руїни. Переможців не буде. Буде переможеним народ, програє держава.

Третє. Ми здатні об'єднатися проти біди так, як це роблять зараз політики всього освіту. І потенціал у діючому парламенті для цього є. Останні результати роботи це підтверджують.

Загалом і урядом, і коаліцією, і опозицією вже подано близько 40 виключно антикризових законопроектів. З них розглянуто і прийнято 22. На цьому тижні на невідкладному розгляді ще 12. У них немає навантаження на громадян чи збільшення податкового тиску на прозоро працюючу економіку.

Четверте. Хочу зазначити, уряд не сидить, склавши руки, а вже діяв і діє адекватно ситуації і вирішує найболючіші проблеми. На сьогодні державний бюджет за 1 квартал виконано, впевнено перевиконано доходи Пенсійного фонду. Завдяки тому, що Верховна Рада прийняла ряд антикризових законопроектів, МВФ поновлює співпрацю з Україною, і ми можемо розраховувати на подальшу допомогу міжнародної спільноти. Питання тут навіть і не в грошах, а в довірі до України, до її здатності платити по своїм зобов`язанням, бути спроможним партнером. І всі ми бачимо як позитивно реагує на такі наші спільні дії і економіка, і фінансовий ринок. Треба конче закріпити ці тенденції, прийнявши вже сьогодні ще декілька законів.

П`яте. Уряд гарантує в цих складних умовах захистити пенсіонерів, інвалідів, багатодітних матерів, студентів, лікарів, вчителів. Усі соціальні виплати, пенсії, зарплати бюджетникам, дотації на закупівлю ліків і оплату житлово-комунальних послуг фінансуються і будуть фінансуватися на 100 відсотків. Ще раз чітко заявляємо, уряд не передбачав і не передбачає підвищення віку виходу на пенсію і не планує скасування пенсій для працюючих пенсіонерів, а також робить усе, щоб зберегти стабільність житлово-комунальних тарифів і цін на продовольство. І результати цієї роботи ви знаєте. Інфляція в Україні значно менша, ніж була в минулому році і ніяких передумов для цінових сплесків немає. В країні півторарічні запаси хліба, круп, цукру, сировини для олії та макаронних виробів.

Шосте. До речі, аграрний сектор – єдина галузь, яка в Україні дала приріст в 1 кварталі, і це переконливо свідчить про те, що АПК працює стабільно і стає головною галуззю української економіки. Нагадаю, саме завдяки уряду і всьому складу парламенту наше сільське господарство має унікальні преференції, про які мріяли не одне покоління селян. Фіксований податок назавжди, пільги по ПДВ назавжди. Загалом податковий тягар на село втричі менший, ніж в інших галузях. Аграрний бізнес може спокійно планувати своє майбутнє, і він це робить вже сьогодні, бо темпи весняних робіт значно вищі, ніж у минулому році.

Уряд активно працює над вирішенням проблеми добудови житла, масштабного оновлення доріг. Також розпочалися реальні дії по кардинальному підвищенню енергоефективності економіки, включаючи заміну імпортних енергоносіїв альтернативними джерелами енергії. Нині відповідний законопроект є на розгляді, і сподіваємося на його підтримку.

Наша опора, безумовно, - це національна промисловість. Кабінет Міністрів зобов’язується і всіляко вже сьогодні підтримує вітчизняного виробника, який в свою чергу забезпечує збереження робочих місць і зарплат. І це головна соціальна мета урядового антикризового пакету.

Шановні колеги, і останнє. Неприйняття сьогодні рішень, про які йде мова, тягне за собою колосально важкі наслідки, а тому консолідація зусиль усіх гілок влади, усіх політичних сил має виняткове значення. У нас є і шанси, і можливості разом подолати труднощі, бо ми здатні усвідомлювати, що попереду прірва, якщо не будемо спільно знаходити шляхів виходу. Заради держави ми повинні порозумітися. Дякую за увагу. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Степанович Гриценко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступний буде виступати Микола Янович Азаров.

10:07:36

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Анатолій Гриценко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я ніколи не брав слова від імені фракції, але зараз хотів би використати цей час для того, щоб привернути увагу до трьох важливих питань, які стосуються Збройних сил.

Середина квітня. Дотепер не вирішено два ключових питання, і їх вирішення залежить від Президента як Верховного головнокомандувача Збройних сил. Питання перше: чисельність Збройних сил у поточному році. Абсолютно очевидно, що такий законопроект мав би бути внесений ще в грудні минулого року, для того щоб кожний військовий, кожний працівник Міністерства оборони, члени уряду і, власне, сам Президент так само, як і народні депутати, знали, якою хоче бачити армію Верховний головнокомандувач Збройних сил. Цього документу ще немає, це вносить безлад в голови, в планування, в фінансово-матеріальне забезпечення. Тому пропозиція наполегливо Президенту: невідкладно внести цей документ.

Друге питання. Середина квітня, дотепер не внесений законопроект, який може внести виключно Президент, про допуск підрозділів іноземних держав для участі у військових навчаннях на території України. З урахуванням розкладу роботи Верховної Ради абсолютно очевидно, що парламент за цих умов, за умов затримки Президентом, зможе розглянути його тільки наприкінці травня. Це я вважаю політичною помилкою – затримка з прийняттям такого закону, з його внесенням і напередодні виборів це тільки створення зон конфлікту. Уже пішли деякі звернення від місцевих рад, які пропонують відмовитися від проведення військових навчань на їх території. Абсолютно очевидно, що це поки що перші сигнали. Але їх можна було б уникнути завчасною роботою ще з грудня минулого року.

І третє питання. В наш комітет уже почали надходити звернення від спілок офіцерів, від військових про те, для чого проводити військовий парад на День Незалежності в цьому році. Люди збурюються, вважають невчасним, вважають, що за нинішніх кризових умов треба займатися збереженням армії бойової підготовки, а не проводити якійсь ритуальні демонстраційні заходи на день незалежності. Ми зараз вивчаємо це питання. Президент поки що не прийняв остаточне рішення, він лише озвучив своє побажання: провести парад, коли працював у Хмельницькому гарнізоні.

Я простив би Президента, не приймати рішення про проведення військового параду, оскільки це буде негативно сприйнято, на мій погляд, і в збройних силах, і в суспільстві. Є більш важливі завдання, які зараз треба вирішувати для держави, і для армії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Янович Азаров, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Сергій Гриневецький.

10:10:53

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, в очередной раз, к большому сожалению, мы сталкиваемся с попыткой цинично обмануть своих партнеров по парламенту, оппозицию в лице Партии регионов. Попытка протащить так называемые законы, связанные с получением транша МВФ.

Мы предложили нашим партнерам, так и не дождавшись от них антикризисной программы, реалистичного бюджета, наше видение сегодняшней ситуации, наши прогнозы, наши мероприятия и требования, какой должна быть антикризисная программа и антикризисный бюджет.

Партнеры получили передышку на изучение. Восемь месяцев кризиса их ни чему не научило. Ну, хорошо, мы дали им такое время. И что же происходит? А происходит попытка нас в очередной раз обмануть. Что интересует в этой ситуации правительство Тимошенко? Только одно: любой ценой получить кредит Международного валютного фонда. В результате вместо реалистичных изменений в бюджет, которые предусматривали бы меры социальной защиты, поддержки реального сектора, мы видим так называемые изменения, цель которых только одна: узаконить те безобразия, ту бесхозяйственность, которая происходит в системе «Нефтегаза». Все! Кроме этого больше ничего за этим законом не стоит.

Второй законопроект – это, фактически, развалить систему упрощенного налогообложения.

И третий законопроект – это, фактически, ограничить право наших людей на получение пенсии.

Может ли Партия регионов пойти и закрыть глаза на принятие этих законопроектов? Конечно, нет. И вот здесь Иван Григорьевич Кириленко, выступая, в очередной раз попытался ввести в заблуждение и нас, и весь украинский народ. Иван Григорьевич, вот текст официального меморандума с Международным валютным фондом. Читаю мовою оригинала. „Додаткове підвищення акцизів і зборів, скасування увільнення від ПДВ, підвищення ціни на газ, а також прийняття законів, спрямованих на поліпшення фінансового стану Пенсійного фонду. Ми ухвалимо пенсійну реформу, яка забезпечить середню та довготермінову стабільність пенсійної системи, що може передбачати поступове підвищення пенсійного віку, а також приведення спеціальних пенсій у відповідність до загальної системної формули». Ця реформа, Іване Григоровичу, буде запроваджена щонайпізніше до кінця грудня 2009 року. «Ми скоригуємо ціни на газ відповідно до їхньої вартості на світовому ринку. Як було узгоджено за програмою, ми запровадимо механізм коригування цін, що передбачатиме до середині 2010 року скасування субсидій та зменшення в два рази субсидій на оплату газу населенню».

Вот что вы хотите протянуть. Вы хотите обмануть и украинский народ, и Международный валютный фонд. Потому что судя по вашим заявлениям вы ж не собираетесь этого делать. Мы очень ответственно относимся к сотрудничеству с Международным валютным фондом. Мы считаем, что с ним надо сотрудничать, но на других условиях, которые будут предусматривать направление средств в реальный сектор экономики, а не для того, чтобы за счет государственного кредита частные корпорации и фирмы рассчитались бы по своим валютным обязательствам перед западным банками. Вы за это печетесь в основном?

Достаточно посмотреть, Иван Григорьевич, что вы говорите, что якобы бюджет был выполнен за первый квартал только ценой коригування и прочих ухищрений. А коригування было почти на 2 миллиарда гривен. Вам удалось фиктивно показать выполнение бюджета, так называемое выполнение. Вы говорите, что инфляция у вас ниже. Так мы только за три месяца имеем шесть месяцев…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

АЗАРОВ М.Я. Только за три месяца шесть процентов, это в годовом измерении минимум 25 процентов. Давайте прекращать обманывать друг друга, мы предложили вам, подставили свое плечо, хотите работать над программой – возьмите наше требования. Вот вам готовая практически программа. Но на таких условиях Партия регионов сотрудничать не имеет права.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Харитонович Шершун, фракція "Блок Литвина". Наступним буде виступати Петро Миколайович Симоненко.

10:16:47

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, "Блок Литвина". Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Своїм виступом я хочу нас всіх трошки приземлить, тому фракція "Блок Литвина" привертає вашу увагу, керівників держави до надзвичайно гострої проблеми, діагностика та профілактика онкологічних захворювань. Всесвітня організація охорони здоров’я вже давно б’є на сполох, адже щорічно у світі виявляють 12 мільйонів онкохворих людей. В Україні щороку реєструють 165 тисяч нових випадків захворювання. При чому через несвоєчасну діагностику онкологічних захворювань до 40 відсотків хворих помирають протягом одного року після встановлення діагнозу.

Для нашої держави проблема діагностики онкологічних хвороб підсилюється ще і складовою соціальної та екологічною ситуацією, насамперед, пов’язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи. Статистика свідчить, що зростають кількість випадків раку щитовидної залози серед дітей чиї батьки у 86-му отримали свою дозу радіації. Сьогодні лише в Рівненському обласному онкологічному диспансері на обліку перебувають понад 16 тисяч хворих, яких вже ніде розміщати. Сотні звернень написали народні депутати від Рівненщини, а також керівництво області, прохаючи добудувати онкодиспансер. Обіцянки про виділення коштів на добудову давали Прем’єр-міністр і Президент, але далі – глуха стіна. Може хоч сьогодні вони почують і зроблять кроки на зустріч людям, які страждають від цієї жахливої хвороби.

У всіх регіонах, що постраждали, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС спостерігається невтішна тенденція, рак молодшає все більше вражаючи дітей.

Ось один із свіжих фактів. Шестирічному синові мешканця села Мирне Костопільського району Володимира Гаврилюка, встановили діагноз – гострий лейкоз. Хлопчику потрібна операція з пересадки кісткового мозку, яку проводять в Німеччині, вартість такої операції, як мінімум, 220 тисяч євро і подібних ситуацій сотні. На першому місці серед онкозахворювань – рак органів шлунково-кишкового тракту. Ситуація була б кардинально іншою, якби онкозахворювання виявлялися вчасно, саме тому на Рівненщині одним з перших в Україні почали розробляти та впроваджувати програму раннього виявлення передракових змін і ранніх стадій онкопотологій органів шлунково-кишкового тракту. У зверненні до мене як до народного депутата головний ендоскопіст області Юрій Моклик благає про сприяння в реалізації цієї програми, оскільки саме в Рівненській області від раку шлунку протягом року після встановлення діагнозу помирає до 70 відсотків хворих.

Програмою передбачено цілий ряд організаційних заходів із виявлення пацієнтів з ранніми формами раку. Однак до реалізації цих заходів обласній лікарні потрібна сучасна відео-ендоскопічна апаратура, за допомогою якої можна буде вчасно виявляти хворобу та успішно її лікувати, а на придбання апаратури в свою чергу потрібні кошти. І держава має обов’язково їх знайти, бо найпершим кроком до зниження рівня захворювань на рак є його рання діагностика. Вклавши кошти в програму ранньої діагностики онкозахворювань, можна буде зберегти не одне людське життя. Слід наголосити, що це також суттєво зменшить видатки на лікування запущених форм раку, яке коштує десятки і сотні тисяч гривень на одну особу, стає у 25-30 разів дорожче, ніж лікування на ранніх стадіях захворювання.

Фракція „Блоку Литвина” наголошує, що давно назріла необхідність розробки і загальнодержавної програми профілактики, діагностики та лікування онкологічних захворювань. І насамперед потрібно забезпечити належне, і достатнє фінансування цієї програми. Сьогодні це має стати одним з пріоритетних завдань Кабінету Міністрів та профільних міністерств. До речі вагомим кроком тут може стати підтримка Верховною Радою ініційованого представником фракції "Блоку Литвина", нашого колеги Зарубінського законопроекту про профілактику діагностику та лікування передраку і рако-молочної залози, який у січні нинішнього року був схвалений у першому читанні.

Щиро сподіваюсь, що байдужих до цієї проблеми людей у нашій залі немає. Тому і щиро дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До виступу запрошується Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів.

10:21:43

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні громадяни України ! Шановні колеги! Сьогодні, 14 квітня, Верховна Рада повинна була розглянути та прийняти антикризову програму. Скільки розмов було, скільки спекуляції навколо цього. Але влада в змові з потужним бізнесом у черговий раз показала, що вони не зацікавлені в подоланні кризи в інтересах людей і держави, а навпаки, роблять все аби перекласти весь тягар на плечі простих громадян-трудівників і знищити малий та середній бізнес, а потім прибрати його до своїх рук.

Наступний пленарний тиждень – я звертаю увагу, шановні колеги! – відбудеться аж 12 травня, тобто ще на місяць відкладається прийняття дуже відповідальних і необхідних рішень. А причина в цьому проста – знову ця змова, ця домовленість в зв’язку з тим, що розглядається чергове питання отримання траншу Міжнародного валютного фонду. І в цьому якраз зацікавлені олігархи, які говорять про зовсім інше.

Висновок. Є декларації, а конкретно антикризової програми у них немає і бути не може.

Ще раз нагадую, що ми запропонували конкретну програму антикризових заходів,але представники якраз потужного бізнесу не хочуть її приймати. Бо нарізним каменем цієї програми її фінансового оздоровлення економіки. Але не за рахунок оббирання людей, а за рахунок державного фінансування стратегічно важливих підприємств та жорсткого контролю за використанням бюджетних коштів. Ми запропонували затвердити у Верховній Раді список підприємств, які б мали напряму кредитування Нацбанком та комерційними банками за мінімальною ставкою або взагалі за нульовою.

Ми наполягаємо і внесли відповідвний законопроект щодо зниження кредитної ставки до 3-5 процентів річних. Неможливо врятувати власну економіку, неможливо створити потужну науково-промислову базу, коли комерційні банки „деруть” з реального виробника три шкури. При цьому, і це вкрай важливо, Компартія внесла законопроект, яким пропонується внести мораторій на відчуження майна боржників на період дії антикризових заходів. Не можна викидати людей на вулицю, рятуючи збанкрутілих хазяїв-банкірів.

Ми наполягаємо на тому, щоб всі валютні кредити можна було б повернути у гривні за тим курсом, за яким вони бралися, тобто давав банк кредит із розрахунку 5 гривень за долар, кредит погашається теж по 5 гривень за долар.

Наступне. Ми наполягаємо на ліквідації податку на додану вартість і заміну його податком з обігу. Це зніме вбивчий податковий тягар і з виробника, і зі споживача.

Ми наполягаємо на встановленні державної монополії на виробництво та продаж тютюнових і горілчаних виробів - це левова частка бюджету. А підвищення акцизів – це латання дірок за рахунок кишені наших людей, бо весь акциз піде у ціну тобто платити будуть не ті, хто володіють цим бізнесом, а споживач. У тих злиднях, у які влада націоналістів і олігархів загнала людей, вони менше платити і вживати горілку не стануть. Тому будь-які заклики, що, мовляв, влада піклується про здоров’я нації – це нахабне блюзнірство.

Ми переконані, що чергові міжнародні борги у зв’язку, в які втягують Україну Президент та олігархи – це злочин не тільки перед нинішнім, але й перед майбутніми поколіннями, бо розплачуватися за це буде простий народ, простий робітник, вчитель, лікар. А гроші МВФ, Світового банку та інші закордонні вливання „руки, які нічого не крали” спрямують на те, щоб частково розрахуватися з попередніми боргами, а це понад 100 мільярдів доларів. І практично за це буде платити наш простий люд.

У зв’язку з цим людям і вішають на вуха локшину про гроші МВФ, як панацею і ніби то єдину можливість врятувати економіку України. При цьому влада та олігархи примушують людей любити банки, не повертають вкладникам депозити, створюють напівкримінальні структури по вибиванню боргів так звані колекторські контори, відбирають у людей майно, роботу, житло, можливість продовжити навчання дітей.

За підтримкою Міністерства юстиції при банках створені колекторські контори фактично структури, які займаються рекетом вибивання повернення кредитів, які взяли громадяни і з причин, незалежних від них, не можуть повернути. Я хочу запитати: а що робити вкладникам, яким заборгував банк? Хто захистить їхні інтереси? Може варто створити спеціальні підрозділи із власників банків, які б виколачували борги з банків та банкірів? І це вважаю на часі, для цього час настав.

Я хотів би ще однієї проблеми торкнутися гуманітарної і зачитати вам одне рішення, шановні. До мене потрапив наказ Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, яким цитую: „забороняється використання української та інших мов у приміщеннях інституту як засобу спілкування”. Тобто людям…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

СИМОНЕНКО П.М. Одну фразу.

Я ще раз наголошую, шановні, людям забороняється взагалі розмовляти у приміщеннях російською чи іншою мовою, на якій вони бажають спілкуватися. Зверніть увагу! Треба вирішувати економічні питання, а на печерських пагорбах знову сіють зерна розбрату, стравлюють покоління, насаджують нацизм та ксенофобію, ведуть у владу профашистські партії, відмінюється святе поняття патріотизм людиненависним націоналізмом. Треба покласти цьому край. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступи від фракцій завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, я прошу підготувати відповідні доручення.

Шановні народні депутати… Одну хвилиночку.

Іван Кириленко, репліка. Згадувалось його прізвище у виступі Миколи Яновича Азарова. Будь ласка, одна хвилина, репліка.

10:28:07

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, шановні колеги, шановний Микола Яновичу! Ваш виступ був побудований весь час на зверненні до мене. На жаль, ви вчора не були на Погоджувальній раді, коли по суті всі політичні партії домовилися, що ми злагоджено проведемо цей тиждень, і Голова Верховної Ради на цьому наполягав і запропонував саме такий режим роботи на цьому тижні. На жаль, вас не було, ви, мабуть, не почули цей здоровий голос розуму.

А стосовно МВФ, Микола Янович, ви прекрасно знаєте, яка це консервативна структура і її вимоги стабільно стоять вже десятки років. І ви підписували ці вимоги, і ви ставили під ними підпис, а потім, коли на три роки заморожували соціальні виплати, і зал обурено кричав, що що ж ви робите, ви з тієї трибуни тоді, будучи першим віце-прем’єром, красивий жест зробили і сказали відповідні слова, які потім передавати не можна. Тому і ще раз наголошуємо. Давайте, колеги, без політиканства на країну попрацюєм, а не на якісь корпоративні інтереси. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розклад засідання на 14 квітня визначено, погоджено, він у вас є. Нам треба, шановні колеги, прошу уваги, проголосувати пропозиції про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації". Відповідні уточнення вам роздано.

Тому я ставлю на голосування, прошу уваги, про прийняття уточнень до тексту прийнятого Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації". Прошу голосувати.

10:30:06

За-394

Рішення прийнято.

Шановні колеги, прошу вашої підтримки щодо такої пропозиції. Поза як у нас надзвичайно напружений робочий тиждень, і враховуючи ту обставину, що наступне пленарне засідання за штатних умов у нас відбудеться лише 12 травня, я прошу вашої підтримки, щоб ми розглядали законопроекти у першому читанні за скороченою процедурою, бо їх дуже багато. Прошу підтримати цю пропозицію.

10:30:54

За-198

Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам зараз треба включити – прошу уваги! – до порядку денного – прошу уваги! – включити до порядку денного і в разі підтримки розглянути і прийняти рішення щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” та деяких інших законів України щодо невідкладних заходів по забезпеченню енергетичної безпеки України (реєстраційний номер 4266). Прошу уваги! Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону реєстраційний номер 4266. Прошу голосувати.

10:31:58

За-204

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко”- 154, "Наша Україна – Народна Самооборона” - 30, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20.

Шановні колеги, ви проведіть консультації. Поки що підемо далі. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 3521) про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення. Реєстраційний номер, нагадую, 3521. Прошу голосувати про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

10:33:00

За-200

Рішення не прийнято.

По фракціях прошу показати: Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко”- 154, "Наша Україна – Народна Самооборона” – 27, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам). Реєстраційний номер 4217. Прошу голосувати.

10:33:53

За-208

Рішення не прийнято. По фракціях? Будь ласка.

Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 153, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 35, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20.

Ну це наслідки вчорашньої наради, на якій запевнення було, що треба прийняти рішення в інтересах країни. (Ш у м у з а л і) Так… що далі робити? Будь ласка, по 1 хвилині від фракцій. Висловіть свою точку зору. Будь ласка, давайте "Наша Україна - Народна Самооборона". Будь ласка, хто буде виступати? Микола Мартиненко є?

Микола Мартиненко мікрофон, будь ласка.

10:34:40

МАРТИНЕНКО М.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні колеги! Я просив би розуміння в залі стосовно голосування по цим законопроектам. Я думаю, що всі без виключення народні депутати розуміють наслідки прийняття чи неприйняття цих законів. І я не розумію тих, хто не голосує, коли в першу чергу для стабілізації економічної ситуації ми з вами маємо прийняти закон, який відкриває дорогу до співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, інакше стабілізації фінансової системи не буде і, як наслідок, не буде підняття економіки про ті питання, в тому числі антикризові, які ми говоримо дуже багато в залі. Тому я хотів би ще раз, щоб ми задумалися над тими наслідками по результатам голосувань, які відбулись тільки що в залі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто буде виступати? Будь ласка, Олег Ляшко.

10:35:53

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Громадяни України мають усвідомлювати, що зараз відбувається в залі. Зараз не підтримані законопроекти, які дозволяють збалансувати роботу Пенсійного фонду, аби люди отримували пенсії вчасно і в передбаченому розмірі.

„Нафтогаз України”, уряд пропонує дати на підтримку „Нафтогазу” 7 мільярдів, бо до цього розкрадали „РосУкрЕнерго” і тому подібні. А сьогодні уряд за рахунок бюджетних грошей повинен латати дірки „Нафтогазу”. А якщо не давати „Нафтогазу” гроші, це означає вдвічі-втричі підняти вартість газу для населення. Оце наслідки неголосування за законопроекти.

А щодо Пенсійного фонду. Півтора мільйона людей так званого малого бізнесу по 6 гривень до Пенсійного фонду платять, а потім в 60 років прийдуть до Верховної Ради і будуть казати: „Дайте нам достойну пенсію”. А за рахунок чого дати? Чому так званий малий бізнес мають дотувати вчителі, лікарі, шахтарі, колгоспники і так далі? Для чого взагалі країні потрібен малий бізнес, який не може 200 гривень…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. 10 секунд.

10:37:05

ЛЯШКО О.В.

Ми пропонуємо оголосити перерву і обговорити це питання, оскільки вчора, як Володимир Михайлович правильно сказав, домовлялися, що будемо приймати антикризові закони, а сьогодні не працюємо, і країну тягнемо далі до кризи. І мова…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський, будь ласка.

10:37:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Знаєте, за змістом цих законопроектів можна сперечатися, можна дискутувати. Я би хотів зараз звернути увагу не на змістовну складову, а на моральну складову.

Я вчора по всіх каналах особисто бачив пряме звернення Президента України до всіх фракцій. Очевидно, це стосувалося і тих людей, які орієнтуються на Президента України, ну, у всякому разі, в публічному просторі про це кажуть, проголосувати за ці 3 законопроекти, що це є не кращий, не ідеальний варіант, але це є необхідний варіант. В даному разі я не розумію, що відбувається: або його не слухають вже ніхто, навіть ті, які кажуть, що вони в його партії, або це просто лицемірство, коли на публіку йдуть заклики, а насправді даються інші команди. Мені просто не зрозуміло, що відбувається зараз в залі. Тому я думаю, що треба, дійсно, оголосити перерву, провести консультації і розібратися. Можливо звернутися до Президента, на що був спрямований реально його заклик. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Єфремов, фракція Партії регіонів.

10:38:39

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Уважаемый Владимир Михайлович, я, честно говоря. Не понимаю, что мы обсуждаем. Вы пытаетесь который раз пропихнуть то, что не впихивается. Поэтому я просил бы действовать согласно нашего Регламента и идти дальше по порядку действия.

Потому что сегодня бизнес и так воет уже весь. Вы пытаетесь под прикрытием МВФ еще увеличить нагрузку на бизнес. И вообще-то мы были впечатлены выступлением одного из лидеров БЮТ, который сказал, это Николай Владимирович Томенко, он сейчас по телефону разговаривает. Так вот он два дня тому назад сказал: «А будет ли жизнь после МВФ?» Мы должны дать ответ прежде всего на этот вопрос для Украины, а не педалировать какие-то сомнительные законы, в результате которых МВФ выполняет свои корпоративные обязательства перед другими странами через Украину.

Поэтому я просил бы работать по Регламенту и идти дальше. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Петро Степанович Цибенко.

10:39:48

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, я звертаюсь до уряду і до Пенсійного фонду України. Я в котре закликаю, давайте працювати і вести діалог чесно. Чому я про це говорю? Тому що коли мова йде про надходження до бюджету Пенсійного фонду, уряд запевняє: все нормально. Представники правління Пенсійного фонду заявляють: збираємо внески з перевиконанням плану. Це публічна позиція, а з іншого боку повдається до Верховної Ради законопроект про те, щоб на 6 мільярдів залізти в карман до пенсіонерів. З іншого боку подається, направляється в структури Пенсійного фонду роз’яснення, згідно якого залазять у карман пенсіонерів, яким роблять перерахунок, працюючим пенсіонерам, беручи до обчислення перерахунку пенсії середню заробітну плату за 2007 рік. Цими законопроектами планується на 3 мільярди залізти в карман. То де правда: те, що йде від мікрофонів чи те, що подано у…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу зайняти робочі місця всі, бо зараз знову буде виникати проблем багато.

Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу цих законопроектів. Я б єдине…

Ну, що перерва? Якщо немає ніяких результатів, яка може бути перерва? Єдине, що хотів би попросити, шановні колеги, щоб ми не звинувачували один одного, а дотримувалися тих домовленостей, які були досягнуті на Погоджувальній раді.

Тут мені рекомендували і повторювали слова класиків: щось не впихати, куди не впихається, так я хочу сказати, шановні колеги, я не встигаю слідкувати за вашими домовленостями, які ви досягаєте. То ви програму слухаєте, то ви програму не слухаєте. Тому давайте таким чином: Верховна Рада не підтримала, будемо далі працювати. Під час перерви о 12-й години проведено засідання Погоджувальної ради. Буде необхідна кількість голосів для того, щоб розглянути, будемо повертатися до розгляду цих законопроектів. Немає заперечень? Давайте о 12-й годині проведено засідання Погоджувальної ради. І я запрошую керівників фракцій на засідання Погоджувальної ради.

Оголошується до розгляду проект Закону про державну реєстрацію актів цивільного стану, реєстраційний номер 2673, доповідач – міністр юстиції Оніщук Микола Васильович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правової політики Юрій Романович Мірошниченко.

ОНІЩУК М.В.

Вельмишановний пане Голово, шановні народні депутати! Уряд України вносить на ваш розгляд проект Закону про державну реєстрацію актів цивільного стану. Ви знаєте, що сьогодні відповідно до положень Цивільного кодексу та Сімейного кодексу України народження дитини, укладення шлюбу і всі інші правомочини, які стосуються актів цивільного стану громадян України підлягають державній реєстрації.

Проте законодавство, яке регулює ці відносини, в окремих випадках є застарілим, в інших випадках зосереджено в різних нормативно-правових актах різної юридичної сили, і відтак є нагальна потреба на законодавчому рівні врегулювати комплексно сукупність відносин, які стосуються реєстрації актів громадянського стану.

Зокрема, у законопроекті передбачається: визначити порядок державної реєстрації народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерті; порядок внесення змін і доповнень до актових записів цивільного стану, а також їх поновлення та анулювання; визначити систему органів державної реєстрації актів цивільного стану, а також правові та організаційні засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Йдеться про те, щоб усю сукупність відносин, які стосуються особи і фундаментальних її прав, пов’язаних із актами цивільного стану, тобто, насамперед, безпосередньо які визначають коло цивільних, адміністративних, сімейних та інших відносин, щоб вони були врегульовані безпосередньо законом України.

Прийняття закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету і покращить рівень правового регулювання відповідних відносин.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

Юрій Романович Мірошниченко. Будь ласка, позиція комітету.

10:45:11

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Я хотів би звернути увагу всіх народних депутатів на той законопроект, який ми зараз розглядаємо. Дуже багато питань, які сьогодні безпосередньо впливають на життя людей, не вимагають змін до бюджету, не вимагають ніяких додаткових навантажень, не викликають суперечностей політичних, але впорядковують звичайне, постійне і щоденне життя наших громадян.

Цей законопроект якраз і належить до таких законів, адже він впорядковує систему реєстрації актів цивільного стану, починаючи від народження дитини, коли ми йдемо реєструвати її, коли ми одружуємося, коли ми реєструємо змін свого, наприклад, прізвища, по-батькові і так далі, і введення... і впорядкування тих записів, які існують. Тобто цей законопроект наводить лад в тій сфері, яка на сьогоднішній день все більше набуває свого впливу і важливості, адже це саме юридичні і правові питання.

Ми на своєму Комітеті правової політики розглянули цей законопроект, ми його рекомендуємо Верховній Раді ухвалити за основу в першому читанні. Ми зверталися і до Інституту законодавства Верховної Ради, і до Інституту держави і права імені Корецького. Ці дві поважні експертні установи рекомендують також ухвалити її, саме цей законопроект, за основу, з тим, щоб потім на друге читання його удосконалити, так само, як і наше Науково-експертне управління.

Шановні колеги! Я думаю, що цей законопроект якраз міг би набрати понад 300 голосів, оскільки він не є заполітизованим, є готовність доопрацювати його до другого читання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, будь ласка.

МІРОШНІЧЕНКО Ю.Р. І допомогти громадянам ще одну сферу свого життя врегулювати в такий спосіб, щоб вона не викликала ускладнень. Дякую, прошу підтримати за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Прошу записатися з приводу обговорення проекту Закону „Про державну реєстрацію акцій цивільного стану”.

Проводиться запис на виступу, прошу на табло вивести прізвища народних депутатів, що записались.

Петро Миколайович Симоненко, мікрофон, будь ласка, чи з трибуни, можна, або мікрофон, як вам краще.

10:48:01

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги! Фракція комуністів визначилася і проголосує на підтримку цього проекту у першому читанні. Ми за те, щоб сьогодні і спростити і покращити всі ті процедури, які мають відношення до реєстрації актів цивільних. Але я хотів би закликати нас і звернути увагу на наступні проблеми, з якими стикаються багато з наших громадян, особливо це відчутно на селі ці проблеми, по-перше, це проблема спадщини і оформлення спадщини. Те що сьогодні відбувається, то люди в цих умовах, коли на селі практично орендна сплата за пай дуже маленька, коли немає роботи, молодь залишилася без роботи, платити під час оформлення спадщини такий податок це дуже і дуже складно для наших громадян, по-перше.

По-друге, вони вже за це заплатили, коли будували свою хату, коли купували будівельні матеріали і таке інше, а сьогодні примушують всіх громадян платити знову та ще й залежно від тієї ринкової вартості, яку встановлюють на сьогоднішній день.

І ми звертаємось сьогодні і до Міністерства юстиції, що треба терміново, як спростити цю процедуру, бо треба дуже багато паперу витратити для того, щоб оформити все і практично зменшити до мінімальних платежів при оформленні ось цієї процедури у спадщину, це по-перше. По-друге, Микола Васильович, звертаюсь до вас, як до міністра, я вважаю, що Міністерство юстиції не має права сьогодні підтримувати і захищати банкірів, коли ви дозволяєте їм створювати колекторські структури, то напівкримінальні структури вибивання боргів тих, хто брав кредити. А сьогодні не даєте можливість захистити тих, хто депозити поклав, а їм сьогодні не повертають ці депозити.

Тому я вважаю, що сьогодні треба вирішити в першочерговому порядку і ці проблемні питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін.

10:50:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, партія захисників вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, нам пропонується прийняти закон про державну реєстрацію акцій цивільного стану, який фактично є системним законопроектом. Системним, тому що останній раз ми з вами вносили зміни, ще в 93-му році прийнятий закон про органи реєстрації актів громадського стану, де незначні зміни ми вносили тільки у 2002 році. Більше ми туди змін не вносили. Через це виглядає доречною внесення змін і до Цивільного кодексу України, і до Сімейного кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу України, до Закону „Про нотаріат”, який пропонується тут.

І на чому я хочу наголосити, що надзвичайно важливе, бо мені нещодавно прийшлося їздити в Рівне за дорученням Комітету в зв’язку з незатвердженням кількох суддів для перевірки діяльності міського суду міста Рівного, я був в шоці від того, що я побачив і хочу поділитися з вами враженнями. Ніяких даних в інформаційні джерела не йде, люди не можуть ознайомитися з рішенням по два-три роки. Тому, а тут в законі передбачено, що ведеться Державний реєстр актів цивільного стану і цей державний реєстр ведеться в електронних носіях. Треба тільки зараз добавити, що туди має мати доступ і люба людина. Ці мають бути реєстри загальнодоступними для того, щоб менше було афер різних проверталося в Україні.

Тому, шановні друзі, я пропоную прийняти цей закон і якомога швидше, щоб він став…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення проекту Закону про державну реєстрацію актів цивільного стану завершено. Пропозиція комітету полягає, в тому щоб прийняти його за основу. Прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу Проекту закону про державну реєстрацію акцій цивільного стану (реєстраційний номер 2673). Прошу голосувати.

10:53:05

За-401

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Очевидно кожний з вас і я також отримуємо сотні листів, в яких люди висловлюють своє занепокоєння тим, що відбувається в сесійній залі. Я просив би вас, шановні колеги, з урахуванням оцих листів трохи спокійніше вести себе в залі і припинити ці активні політичні діалоги і щоб ми попрацювали.

Я ще раз хочу, звертаюся до вас, шановні колеги! Давайте нормалізуємо роботу в сесійній залі!

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Реєстраційний номер 3079. Доповідач – перший заступник Голови адміністрації державної прикордонної служби Павло Анатолійович Шишолін. Співдоповідач - голова Комітету з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин Зарубінський Олег Олександрович. Будь ласка.

ШИШОЛІН П.А.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати України! Вашій увазі пропонується проект Закону пор внесення змін до статті 25 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

Метою прийняття законопроекту є запровадження ідентифікації іноземців та осіб без громадянства за біометричними даними. Мета та зміст законопроекту узгоджуються з тенденціями вдосконалення іміграційного контролю Європейського Союзу, який у січні-березні цього року схвалив законопроект щодо поетапного впровадження до 2012 року для громадян країн зони шангенських паспортів з біометричними даними. На цей час у паспортних документах громадян тридцяти чотирьох держав, у тому числі деяких громадян країн СНД зазначаються біометничні дані їх власників. Сьогодні наявна можливість ідентифікувати іноземців за біометричними даними не використовується, оскільки в Україні не встановлено для них обов’язку надавати біометричні дані. Запровадження системи фіксування біометричних даних буде здійснюватися поетапно.

Прийняття сьогоднішнього законопроекту є першим базовим етапом. Шляхом внесення змін до статті 25 Закону України „Про правовий статус іноземців” пропонується встановити для іноземців та осіб без громадянства обов’язок надавати свої біометричні дані у двох випадках: по-перше, під час оформлення в’їзної візи у дипломатичних і консульських установах України за кордоном; і по-друге, надання іноземцем даних під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску.

Я акцентую вашу увагу, що процедура здійснення прикордонного контролю не є суттю даного законопроекту. Цей законопроект встановлює лише обов’язки для іноземців та осіб без громадянства. Наступним етапом буде прийняття рішення Кабінету Міністрів, яким буде встановлено механізм фіксації біометричних даних, а також будуть встановлені категорії осіб, які будуть звільнятися від цих обов’язків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ШИШОЛІН П.А. … так як кошти у сумі 12,5 мільйонів гривень передбачені державною програмою, правоохоронною програмою облаштування державного кордону. Проект погоджено усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Я просив би його розглянути.

Єдине прохання. У проекті закону передбачено набрання чинності з 1 січня 2009 року. Безумовно, у зв'язку з втратою часу ми просимо перенести дату набрання чинності з 1 січня 2010 року. Прошу підтримати законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Олег Олександрович – голова комітету.

10:57:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітет розглянув даний законопроект на своєму засіданні і ухвалив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до статті 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", поданий Кабінетом Міністрів України. Прийняв рішення рекомендувати прийняти Верховній Раді його за основу та в цілому як закон з врахуванням вже висловленої пропозиції щодо часу вступу цього закону в дію. З чого ми виходили?

Виходили з того, що в Україні з реалізацією цього закону вводиться загально застосовувана розвиненими країнами світу система контролю за використанням біометричних даних. У чому вона полягає? З часу вступу закону в силу іноземці, які отримують візу на в’їзд в Україну та мають відповідні паспорти з занесеними біометричними даними, будуть надавати біометричні дані для порівняння при перетині державного кордону України.

На сьогодні, хочу зазначити, 34 держави ввели такі паспорти, а система біометричного контролю широко застосовується практично у всіх країнах Європейського Союзу та інших країнах, розвинених країнах світу.

У зв’язку з цим хочу наголосити особливо, що дана система контролю не стосується практично країн, з якими в України безвізовий режим перетину кордону, не стосується цих країн, оскільки ці особи візу не отримують, а відповідно не надають свої біометричні дані у посольствах та консульствах України. Застосування системи біометричного контролю надасть можливість більш ретельно здійснювати прикордонний контроль та більш ефективно боротись з транс континентальною злочинністю.

Не секрет, що особи, які займаються злочинним бізнесом, торгівлею людьми, наркотиками, зброєю тощо, мають по декілька паспортів, виданих різними країнами. В деяких з них навіть існує електронний чіп, або…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … або машино-зчитувальна стрічна з занесеними даними особи, але у нашій державі просто немає відповідних комплексів для зчитування цієї інформації.

Таким чином комітет вважає, що це є надзвичайно актуальний   законопроект. Введення його в дію послужить інтересам виключно України і українських інтересів.

Просимо підтримати голосування за нього і за основу і прошу, Володимире Михайловичу, і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто бажає взяти участь в обговоренні цього законопроекту, прошу записатися. Проводиться запис. Прошу вивести прізвища на табло.

Володимир Олександрович Яворівський, будь ласка.

11:00:10

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”, місто Кіровоград.

Шановні колеги, шановні виборці наші, Україна сьогодні, на превеликий жаль, нагадує такий розгороджений вдовиний двір. Те, що на західних кордонах у нас ми ніби ужорсточуємо, якісь речі уточняємо, східні кордони абсолютно відкриті, і я це кажу до того, що нам потрібно негайно думати про те. що можливо навіть в односторонньому порядку, а найкраще у двосторонньому, і про це треба домовлятися з Росією, нам треба делімітувати кордони. І тоді, звичайно, ситуація буде набагато простіше.

Щодо цього законопроекту, „Блок Юлії Тимошенко” буде його підтримувати, тому що, по-перше, ми нічого не відкриваємо, це світова норма, сьогодні весь світ практично живе там, де є, звичайно, візовий режим. Де його немає (в Євросоюзі), ясна річ, що там нічого не потрібно. Але оскільки у нас східні кордони відкриті, то треба розуміти, що ще тривалий час обов'язково українські громадяни, від них буде вимагатися обов'язково віза, то більше в'їзд у нашу країну. Вже сьогодні потрібно думати нашому уряду про те, щоб сама технологія біометричних цих замірів, фіксації біометричної, щоб вона була європейською, щоб вона знову ж таки не перетворилася на якісь моменти, скажімо, приниження іноземних громадян і тому подібне.

А також на закінчення я хочу сказати, що я подав свій законопроект, він уже буде розглядатися зараз Комітетом з прав людини, в якому також буде унормовуватися подвійне громадянство. Ми маємо колосальну загрозу нашій державності із подвійним громадянством. Воно фактично ніким на сьогоднішній день не контролюється, через те потрібно буде і той законопроект нам розглянути, для того щоб все-таки ці речі нам потрібно унормовувати. Я вам вдячний за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

11:02:14

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, ті, хто знайомі з законопроектом, бачать, що законопроект дуже, на перший погляд, простий і зрозумілий, він складається із двох речень. Але важливість цього законопроекту надзвичайна.

Напевно, в останній час кожному із вас приходиться стикатися із тим, навіть слова не можна підібрати, яким відношенням іноземних держав, особливо з тими, з якими ми спростили процедури візові, відношення до народу, до громадян України. І цим законопроектом хоч якоюсь мірою, хоч якоюсь мірою ми встановлюємо ті ж нормі, які діють у країнах Європейського Союзу і тих державах, з якими ми маємо спілкування.

Добре було б, звичайно, якби ми в цьому законі, якби ми в цьому законі забрали взагалі слова „що регулюється законом” і так далі, тобто тут сказано, що „іноземці та особи без громадянства можуть в`їжджати в Україну за дійсними паспортними документами”, при цьому „іноземці та особи без громадянства зобов`язані одержати в установленому порядку в`їздну візу”. Але, на жаль, далі є обмеження, які приводять до того, що ми знаємо.

Я думаю, варто підтримати цей законопроект і в цілому як пропонує комітет, але з одним зауваженням, тобто врахувати ту пропозицію, яку вносить Головне науково-експертне управління, щоб не законодавством України, а законом та міжнародними договорами, згоду на яких дала Верховна Рада, тобто так, як пропонує Науково-експертного управління і з такою поправкою можна голосувати в цілому як закон. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:04:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Три речення, 9 строчок – це весь закон. Але я категорично буду виступати, я хочу для головуючого це зразу сказати, проти прийняття його в цілому. Категорично. Чому? Тому що в цьому законі записано, що „іноземці і особи без громадянства зобов`язані одержати в установленому порядку в`їздну візу і надати свої біометричні дані для їх фіксації під час оформлення такої візи”. Але наш Президент зробив подарунок. 140 мільйонів євро в рік ми втрачаємо на візах без взаємності. І так 4 рази… 4 роки. Помножте – отримаєте кошти, які ми втрачаємо. Це не мільярд гривень, а це набігає 5 мільярдів за 4 роки, які ми викинули просто в трубу.

Що ми хотіли зробити? Ми хотіли показати, що ми відкриті і стали відкриті для Заходу, для Сходу, для всіх стали відкриті. Настільки відкриті, що, незважаючи на те, що до громадян України проявляють, скажем в Великобританії, такий підхід, що там треба відбитки пальців здавати. Навіть ноти Міністерство закордонних справ не спромоглося зробити! Що це, як це називається? Знущаються над громадянами, а ми мовчимо! Тому я буду пропонувати, щоб ми обов’язково включили туди і ті країни, з якими сьогодні де-факто указами Президента зроблений безвізовий режим, щоб ми показали, що це, крім держав, які на засадах взаємності, скасували візи з Україною. Взаємність має бути, повага України самої до себе. А у нас цього немає. От в цьому випадку буде нормальний закон. В першому читанні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Він є дуже чутливим, і давайте зараз поставимо пропозицію комітету на голосування про прийняття за основу, а далі будемо проводити консультації.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 25 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (реєстраційний номер 3079). Прошу голосувати.

11:07:17

За-222

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту Закону реєстраційний номер 3079. Прошу голосувати.

11:07:51

За-252

Повернулись до розгляду законопроекту.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону реєстраційний номер 3079, за основу. Прошу голосувати.

11:08:15

За-252

Рішення прийнято. Шановні колеги, там були уточнення до цього проекту закону: вводиться в дію з 1 січня 2010 року і пропозиція, яка була Адама Івановича Мартинюка. Вона співпадає з пропозицією науково-експертного управління.

Водночас я просив би, в разі вашої згоди, Анатолія Кармазіна, Юрія Анатолійовича Кармазіна зняти свою поправку, зняти свої зауваження, оскільки зараз Головним юридичним управлінням на дорученням, яке було узгоджено на Погоджувальній раді, підготується відповідний законопроект, який би дзеркально установлював наші стосунки із іншими країнами, щодо яких Україна відмінила візовий режим. І цей законопроект буде найближчим часом внесений на розгляд.

Тому, якщо б ви зняли це заперечення, ми могли б зараз поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття його в цілому, як закон. Немає заперечень? Будь ласка, Кармазіну мікрофон.

11:09:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, я під ваше чесне слово готовий зняти свої застереження, але я прошу, цей закон тоді давайте розглянемо. Тому що не може бути кохання однобоке і одностороннє. Ви розумієте, це вже схоже на знущання старушки Європи над молодою українською державою. І давайте покінчимо з цим знущанням і будемо поважати українську націю і Україну, просто як державу, і себе будемо поважати.

Тому давайте приймемо ці законодавчі акти щодо обов’язковості для всіх тоді віз тих країн, які відносно до України вносять. Якщо ви такі дали завдання, я тоді знімаю свої застереження. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте домовимося таким чином, зараз протокольно ми підтвердимо доручення Головному юридичному управлінню: пришвидшити завершення підготовки законопроекту, розгляд його на Погоджувальній раді. Коли ми його погодимо і буде добра воля керівників фракцій, ми його підпишемо і Верховна Рада його одностайно прийме.

З урахуванням того, а також з урахуванням поправки, що цей закон вводиться в дію з 1 січня 2010 року, а також пропозиція Адама Івановича Мартинюка, яка збігається з позицією науково-експертного управління, я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до статті 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, реєстраційний номер 3079. Прошу голосувати.

11:11:10

За-252

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, ми зараз маємо розглянути три законопроекти, які стосуються внесення змін до Закону України "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення”. Якщо не буде у вас заперечень, ми могли б зараз заслухати три доповіді, а після того провести обговорення одночасно цих законопроектів, але голосувати по кожному окремо. Немає заперечень?

Тому оголошуються до розгляду проекти законів 2371, 2442 і 3153.

Слово для доповіді з приводу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення” (щодо приведення у відповідність чинному законодавству України) має Ландік Володимир Іванович, голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації, реєстраційний номер проекту закону 2371.

Прошу вас, Володимир Іванович.

11:12:18

ЛАНДІК В.І.

Шановна президія, шановні народні депутати! Проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” передбачає зміни та доповнення до восьмої, 11-ї, 13-ї, 14-ї, 16-ї та 24-ї статті Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення”.

Пропоновані зміни насамперед спрямовані на удосконалення правових засад діяльності Нацради, врегулювання колізій, спричинених низкою прийнятих змін до Законів „Про телебачення і радіомовлення”, „Про радіочастотний ресурс”, „Про телекомунікації”, „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” тощо. Новели законопроекту стосуються наглядових та регуляторних повноважень Нацради, підстав дострокового припинення повноважень членів Нацради, процедури прийняття рішень, забезпечення належних умов роботи представництв Нацради у регіонах.

Як відомо, зміни, внесені 12.01.2006 року до Закону про Нацраду України з питань телебачення і радіомовлення якраз наприкінці четвертого скликання, в останні дні, розширили повноваження Національної ради, змінили механізми оновлення її складу та відповідальності. Збільшено термін повноважень членів Нацради з чотирьох до п’яти років, скасовано механізм ротації. Встановлено, що за результатами розгляду щорічного звіту весь її склад у відставку тільки у разі одночасового висловлення недовіри Нацраді з боку парламенту та Президента.

Проте, серед причин дострокового припинення повноважень членів Нацради не має таких, що пов’язані із незалежним виконанням ними службових обов’язків. Цю прогалину заповнює пропонований мною законопроект.

Шановні колеги, слкда Нацради формується відповідно до політичних пріоритетів парламенту і Президента. Вони можуть кардинально мінятися після кожних президентських чи парламентських виборів. Однак, правового механізму…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ЛАНДІК В.І. … правових пріоритетів наразі немає.

Тому пропонуємо змінити статтю восьму, що регулює дострокове припинення повноважень членів Нацради.

Член Нацради, термін повноваження якого закінчився відповідно до цього закону, вважається у відставці з дня припинення його повноважень. Повноваження членів Нацради, призначених Верховною Радою України, припиняються, не залежно від термінів перебування на посаді, з дня прийняття рішення щодо першого після чергових виборів до Верховної Ради України звіту про діяльність Нацради. Повноваження членів Нацради, призначених Президентом України, припиняються, не залежно від терміну перебування на посаді, з дня прийняття рішення щодо першого після чергових виборів Президента України звіту діяльності Нацради. Подання щорічного звіту Національної ради відповідно до пункту другого статті 16 цього закону має наслідок припинення повноважень всього складу Нацради.

Такі зміни дозволяють забезпечити безперервність і наступність у діяльності Нацради та до певної міри захистити телерадіоіндустрію від політичних землетрусів, уникнути різких змін у врегулюванні національного інформаційного простору.

Я як автор вважаю, що Нацрада має повернутись до консенсусного принципу ухвалення рішень, це важливий момент цього законопроекту. В умовах політичної заангажованості Нацради цей принцип є необхідним запобіжником. Тому пропоную доповнити частину шосту статті 24 закону, за яким рішення Нацради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п’яти членів і за умови відсутності голосів проти. До речі, на користь таких змін нас агітує міжнародна практика і до речі до 2006 року ця практика і примінилась у Нацраді.

Чинний Закон про Нацраду не передбачає поширення повноважень Нацради на контроль за діяльністю провайдерів програмної послуги та їх ліцензування, здійснення державної реєстрації ліцензування як суб’єктів інформаційної діяльності, якими вони фактично є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Тепер з приводу законопроекту 2442, про внесення змін до Закону України „Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення” (щодо звітності ради). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Костянтинівна Кондратюк, прошу.

11:17:20

КОНДРАТЮК О.К.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Метою даного законопроекту є забезпечення реалізації парламентом своїх контрольних повноважень та більш детального регламентування взаємовідносин між парламентом та Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. Не є таємницею, що сьогодні існує низка гострих проблем в інформаційній сфері, і зокрема, в галузі телебачення і радіомовлення.

Однак, на мою думку, Верховна Рада України не має достатньо інструментів для швидкого реагування на виклики чи проблеми у сфері електронних засобів масової інформації. Виходячи з того, що Основний Закон України передбачає наявність у Верховної Ради функцій парламентського контролю, а також установчих повноважень щодо Національної ради, проектом передбачається внести ряд змін до чинного закону про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення. Суть цих змін полягає в наступному.

Пропонується передбачити можливість Верховній Раді України за пропозицією Президента або не менше, як третини народних депутатів від конституційного складу парламенту, розглянути питання про позачерговий звіт Національної ради з окремих питань її діяльності. Також передбачається, що питання про позачерговий звіт Національної ради включається до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України без голосування і розглядається на пленарному засіданні парламенту у 30-денний строк після його внесення.

У разі підтримки пропонованих змін, ми забезпечимо можливість парламенту оперативно отримувати необхідну інформацію від національної ради, яка стосується її діяльності та питань, які становлять суспільний інтерес та вимагають невідкладного законодавчого врегулювання. Таким чином будуть створені умови, які дозволять Верховній Раді більш ефективно та своєчасно вносити необхідні зміни до чинного законодавства з питань телебачення та радіомовлення...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

КОНДРАТЮК О.К. Парламент отримає можливість приймати рішення з урахуванням оперативних позачергових звітів Національної ради, а не тільки на основі щорічних звітів, які до речі вже не слухалися у парламенті декілька років. Прошу народних депутатів підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, а тепер проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" щодо удосконалення стадій прийняття та порядку оприлюднення актів Національної ради. Реєстраційний номер 3153. Доповідач – голова підкомітету, комітету з питань свободи слова та інформації Олена Анатоліївна Бондаренко. Прошу вас.

11:20:19

БОНДАРЕНКО О.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, необхідність прийняття даного законопроекту обумовлено, перш за все, невідповідністю вимогам Конституції України, норм чинного закону України про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення. Наслідком цього є виникнення безліч обставин, які заважають роботі телегалузі в Україні.

Більш того, завдяки цьому неодноразово виникали ситуації, коли документи, затверджені Нацрадою, раптово змінювали зміст: приймали одне, на сайті друге. А користується Нарада третім документом. Оскільки Нарада є регулюючим органом, регуляторні, в тому числі нормативно-правові акти Нацради повинні проходити визначені Законом України „Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності в стадії прийняття.

Також повинен бути чітко дотриманий порядок оприлюднення цих документів, запропонований законопроектом підхід дозволяє чітко розмежовувати акти прийняті Національною радою на регуляторні акти, нормативно-правові, а також акти індивідуальної дії. Завдяки тому, що зараз Нацрада може публікувати, а може колись і під сукно сховати деякі документи, діяльність Національної ради останнім часом вийшла за правові рамки і набуває ознак дестабілізуючого суспільства-фактора. Детально про це будемо говорити при заслуховуванні в парламенті звіту Нацради за минулий рік.

Юридично некоректні і політично-ангажовані акти і рішення Нацради неодноразово розглядалися на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації. Причин того, що регуляторний орган почав встановлювати заборонену Конституцією цензуру є кілька. Одна з тих – те, що зараз нормативні акти Нацради не проходять процедуру реєстрації в Міністерстві юстиції. Вони належним чином не оприлюднюють…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

БОНДАРЕНКО О.А. Як цього вимагає Закон України „Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності”. Цей закон для Нацради, на жаль, неписаний, відтак, теле-радіоіндустрія України потерпає від безпределу регуляторного органу.

Переконана, що ухвалення цих змін сприятиме поверненню діяльності Нацради в правове поле та деполітизації її рішень. Ще раз наголошую, що метою цього закону є приведення у відповідність до вимог Конституції України та Закону України про засади державної регуляторної політики статус актів Національної ради України.

Комітет з питань свободи слова та інформації на засіданні 25 грудня розглянув цей законопроект і вирішив рекомендувати Верховній Раді законопроект за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. Дуже дякую і прошу підтримати це рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Доповіді з приводу трьох законопроектів зроблено, тепер прошу записатися для обговорення законопроектів реєстраційний номер 2371, 2442 і 3153. Прошу вивести прізвища на табло народних депутатів, що записались.

Ірина Геращенко фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", будь ласка.

11:23:54

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги! Я хочу сказати, що це добре, що сьогодні ми в парламенті обговорюємо по суті питання прозорості діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Я противник того, щоб всі проблеми, які існують сьогодні в державній інформаційній політиці, а їх багато в країні, ми навішували виключно на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Але дійсно існує проблема в тому, що якщо у Верховної Ради виникають питання відносно діяльності Національного банку України, Служби безпеки України, міністерств та відомств, ми можемо запросити до парламенту керівників цих установ для того, щоб задати питання і обговорити ту нагальну проблему, яка виникла в діяльності того, чи іншого міністерства.

Я хочу звернути, шановні колеги, ваш увагу на законопроект 2442. Як на мій погляд, він є найбільш досконало виписує цю процедуру відносно того, як можна запросити на позачерговий звіт по суті представників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, він є досить збалансованим, тому що можливість таку надає і Президенту України, і Верховній Раді України для того, щоб заслухати звіт з питань щодо Національної ради.

Я хочу сказати, що ми з вами бачимо, що і в самій Нараді сьогодні є внутрішні проблеми про що ми чуємо. Минулого тижня, коли кілька представників Національної ради заявили, що вони подають у відставку. І тому дійсно прийшов час заслухати у Верховній Раді про діяльність Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Держава наша дуже часто програє у питаннях інформаційної політики. І, можливо, не в останню чергу тому, що є розбалансована тут діяльність Верховної Ради, Нацради, Держтелерадіо. І це не нормально, що Держтелерадіо у нас уже майже рік працює без керівника. Це також те питання, яке маємо ми вирішити як найшвидше у Верховній Раді. І тому я вважаю, що особливо закон 2442 є таким, який потрібно підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гнаткевич, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

11:26:02

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Дякую. Шановні колеги, на нашій фракції ми обговорювали сьогодні всі три законопроекти. І якщо по законопроекту, який доповідала Олена Бонадренко і пані Кондратюк Олена, ми не маємо проти нічого того, щоб їх рекомендувати прийняти за основу.

Щодо законопроекту, який доповідав колега Ландік, у нас є сильні застереження. Аби ви їх зрозуміли, я хочу сказати таке. Я хочу повернути вас до новорічної ночі, коли наш Президент Віктор Ющенко привітав весь український народ з Новим роком, то після нього, після цього привітання я спостерігав всі телеканали так звані українські. Перший канал, а у даному разі це була „Ера” вночі передавали якійсь російський фільм о жизни русского дворянства. Жоден телевізійний канал не працював на українську тематику і з українською мовою. Передавали передачі багаторічної давності про святкування Нового року, „Огоньки” новогодние в Москві.

Що це означає? Якщо не контролювати дотримання телеорганізаціями вимог законодавства щодо частки вітчизняного продукту по їх програмах і передачах, то вживання нашого національного продукту зовсім зникне. Нас уже приведуть, мабуть, до того, що будемо повертатися до передачі „12 стульев”. Олігархія космополітична заволоділа інформаційним простором і нашими телевізійними каналами, саме космополітична, їм недороге ніщо українське і недорогий український продукт. В Україні під 80 процентів українців, вони мають право дивитися передачі українською мовою по телебаченню, вони мають право контролювати, що передають наші буржуазні канали.

Ми не будемо підтримувати цей законопроект, принаймні, так ми домовилися. Ми вважаємо, що не м’ячем, так катанієм, а хочуть вимити українську мову із телевізійного простору.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

11:28:18

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, сама гострота обговорення і те, що блоком пішли питання щодо Національної ради, говорить про те, що, очевидно, законопроект 2442 нам треба прийняти – законопроект, який дозволяє нам вислуховувати і приймати рішення щодо позачергових звітів Національної ради. Я думаю, що у контексті парламентського контролю, а всі кажуть про те. що він має бути посилений, цей законопроект є абсолютно логічним. І ще раз хочу сказати, що сьогоднішнє обговорення продукує таку саме думку.

Що стосується законопроекту 2371, ви знаєте, я не хотів би загострювати тут ситуацію з приводу контролю за мовним режимом і таке інше, хоча це теж серйозне питання, і будь-яка країна світу слідкує за тим, щоби мовний режим був в країні.

Мене цікавить інше, що законодавство сьогодні визначає мінімальну частку вітчизняного продукту. Будь-яка країна в цьому зацікавлена. Будь-яка країна і Росія, і Білорусь, і наші західні сусіди дуже ретельно дивляться над тим, яка буде частка вітчизняного продукту у вітчизняному телепросторі. Тому мені здається, що не можна позбавляти Національну раду такої саме функції.

І ще. Тут важливий момент, колега позиціонував це, як певну новелу, що рішення можуть прийматись консенсусним шляхом. Це просто супер, шановні друзі. Взагалі завжди краще, коли немає жодних незадоволених. Але насправді, коли в Національній раді з’являється людина, яка завжди буде проти, е блокує прийняття будь-якого рішення. Більше того, Національна рада за своїх статусом є колегіальним органом. У колегіальному органі приймається режим іншого голосування теж демократичного – більшістю. Мені здається, що треба дуже обережно поставитись до цієї законодавчої новели, тому що вона може призвести якраз до блокування роботи Національної ради, коли п’ять чоловік за…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … коли п’ять чоловік за, але достатньо одного, який проти, і жодне рішення не проходить. Тому, мені здається, цей законопроект колеги Ландіка треба ще доопрацювати, бо в ньому є і позитивні речі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Симоненко, одна хвилина, будь ласка. Потім Андрій Шевченко.

11:30:50

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Фракція комуністів пропонує підтримати всі три законопроекти, в комітеті їх опрацювати, зробити один, і головна мета цього законопроекту – це посилення контролю і сприяння тому, щоб інформаційний простір України повернути Україні.

До нас, до фракції комуністів, дуже часто звертаються ті люди, які спілкуються з Національною радою з питань телебачення, і вони стверджують, що ця рада перетворилася у раду по хабарам, у раду, яка обслуговує інтереси Балоги, виділяючи йому інформаційний простір. Тому я і хотів би, щоб ми сьогодні визначилися якраз у головному питанні, що Верховна Рада сьогодні захищає інформаційний простір України – це по-перше. По-друге, вона сприяє тому, що об'єднує народ України, а не роз'єднує, так як намагаються сьогодні мовним питанням черговий раз роз'єднати. І по-третє, сьогодні якраз і треба відлучити потужний капітал, особливо коли ще займає посаду глави Секретаріату Президента, то він якраз і намагається сьогодні знищити інформаційний простір, захопивши його просто...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити можливість. Дайте можливість завершити.

11:32:03

СИМОНЕНКО П.М. Фракція пропонує підтримати всі три законопроекти і в комітеті опрацювати і зробити як один, і внести на розгляд Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, Микола Томенко, будь ласка.

11:32:23

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, є пропозиція із цих трьох законопроектів, звичайно, погодити, що інструменти і механізми впливу нам необхідні, і два законопроекти – Олени Кондратюк і Олени Бондаренко – треба підтримувати, оскільки йдеться про те, що ми чітко виставляємо межі, де Нацрада не може перейти свої обов'язки. Натомість законопроект Володимира Ландіка - фактично концептуальний законопроект про нову Національну раду. Я думаю, що принципово важливо взагалі його обговорити в ширшому експертному колі, бо проблема йде не лише про те, що Нацрада позбавляється ключового права контролювати вітчизняний інформаційний телерадіопростір, в принципі, тоді її треба називати просто рада, бо це уже не Національна рада. Якщо не національний радіопростір і теле- не контролює. А проблема в іншому – фактично парламент і Президент позбавляються будь-якого права впливать на ситуацію, там вилучена стаття 5 і таким чином ми можем в Верховній Раді слухати 10 раз Нацраду. Навіть, якщо ми виявим серйозні порушення, ми жодного впливу на це не маємо. Я думаю, що сумнівним є історія і з вето у тому числі, бо фактично не можна буде прийнять якісь рішення. Тому ще раз. 2 законопроекти я пропоную підтримати, законопроект Ландика не підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ганна Герман мікрофон.

11:33:39

ГЕРМАН Г.М.

Дякую. Шановні колеги! Я хотіла б наголосити, що Комітет з питань свободи слова та інформації рекомендував прийняти за основу всі три законопроекти, у тому числі і законопроект Володимира Ландіка. Я прошу врахувати позицію комітету під час голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення законопроектів завершено. Пропозиція комітету – прийняти за основу всі три законопроекти. В порядку їх розгляду я буду ставити на голосування ці пропозиції.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (щодо приведення у відповідність чинному законодавству України). Реєстраційний номер 2371. Автор – народний депутат України Володимир Ландік. Прошу голосувати.

11:34:56

За-198

Рішення не прийнято.

Наступний проект Закону (реєстраційний номер 2442) про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (щодо звітності ради). Нагадую ще раз, реєстраційний номер 2442, автор – народний депутат України Олена Костянтинівна Кондратюк. Прошу голосувати.

11:35:38

За-257

Рішення прийнято.

І тепер ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення, радіомовлення” (щодо вдосконалення стадій прийняття та порядку оприлюднення актів Національної ради). Реєстраційний номер 3153. Автор – народний депутат України Бондаренко Олена Анатоліївна. Прошу голосувати.

11:36:25

За-361

Рішення прийнято.

Хорошо, зараз повернемось. Шановні колеги, є пропозиція: проект Закону 2371 (автор – народний депутат Ландік Володимир Іванович) направити на повторне перше читання. Я ставлю цю пропозицію на голосування.

11:37:04

За-191

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 163, „Блок Юлії Тимошенко” – 0, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 0, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 1.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону (реєстраційний номер 2353) про внесення змін до статті 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (щодо пільг по оподаткуванню для професійно-технічних навчальних закладів). Доповідач – народний депутат України Олександр Андрійович Васильєв. Співдоповідач – голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Анатолійович Терьохін.

11:37:48

ВАСИЛЬЄВ О.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Проект Закона о внесении изменений в статью 4 Закона Украины „О налоге с владельцев транспортных средств и других самоходных машин и механизмов”, номер 2353, направлен на восстановление одной из льгот по налогообложению для профессионально-технических учебных заведений.

На сегодняшний день в Украине основное внимание уделяется развитию среднего, высшего образования. В то же время проблемы профессионально-технических учебных заведений остаются рассмотренными на недостаточном уровне. Естественно, общеобразовательные учебные заведения позволяют охватить все население страны, а ВУЗы готовят высококвалифицированных специалистов. Но нельзя забывать, что именно выпускники профтехучилищ являются той категорией специалистов, которые ближе всего находятся к производственным процессам, собственно, чьими руками создаются рабочие места и создаются материальные блага.

В Украине сегодня потенциал квалифицированных работников снизился и составляет не более 15 процентов. В западных же странах этот показатель достигает от 20 до 70 процентов. Одной из составных причин, по которым мы имеем серьезное отставание в развитии профессионально-технического образования, является недостаток материальных ресурсов и финансовых средств. Государство на нынешнем этапе, особенно в условиях финансово-экономического кризиса, не способно обеспечить все потребности профтехучилищ. И это понятно, ведь бюджетные средства нужны и во многих других сферах экономики.

Вместе с тем, профессионально-технические учебные заведения могли бы и сами частично обеспечивать свои потребности. Для этого достаточно лишь предоставить льготы по налогообложению там, где оно является не всегда обоснованным. Законопроектом 2353 предлагается освободить от оплаты налога с владельцев транспортных средств, профессионально-технические учебные заведения, кото…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ВАСИЛЬЄВ О.А. … собственности относительно транспортных средств, которые используются в учебных целях. Иными словами: мы освобождаем от налогообложения только те транспортные средства, на которых производится обучение учеников профтехучилищ.

Данный законопроект был рассмотрен на заседании профильного Комитета по вопросам налоговой и таможенной политики, который рекомендовал принять его за основу. В связи этим, предлагаю поддержать законопроект в первом и в целом. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Сергій Анатолійович Терьохін, голова Комітету з питань податкової та митної політики. Будь ласка, позиція комітету.

11:40:47

ТЕРЬОХІН С.А.

Доброго дня, шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 21 травня 2008 року розглянув поданий народним депутатом України Васильовим проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів”(щодо пільг по оподаткуванню для професійно-технічних навчальних закладів), реєстраційний номер 2353.

На думку автора законопроекту відновлення пільги дозволить в певній мірі поліпшити матеріальне становище професійно-технічних навчальних закладів за рахунок того, що кошти, які нині сплачуються у вигляді податку на навчальний транспорт, будуть залишатися у цих закладах.

У комітеті відбувалася доволі жвава дискусія. З перевагою в один голос було рекомендовано взяти цей законопроект за основу. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради зазначає, що законопроект доцільно відхилити.

Я хотів би просто звернути вашу увагу, що всі бюджетні організації в Україні є платниками податку на транспортні засоби і самохідні механізми. Тоді, за логікою, треба звільняти тоді і школи, і університети. Ми отримали листа від Міністерства транспорту, де міністр транспорту пропонує звільнити і недержавні організації, які займаються навчанням водіїв, що робить абсолютно неконтрольованим процес.

Тому не зважаючи на те, що комітет підтримав, ще раз кажу, з перевагою в один голос, за перше читання, моя особиста думка, ми не маємо відкривати ящик Пандори. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, позиція до вашого відома доведена. Є потреба обмінятися думками? Будь ласка, запишіться. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.

Олексій Плотніков, фракція "Наша Україна".

Перепрошую, фракція Партії регіонів.

11:42:58

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Є пропозиція підтримати цей законопроект, який звільняє професійно-технічні навчальні заклади від сплати податку з власників транспортних засобі.

Є певні зауваження до цього законопроекту, зокрема, якщо професійно-технічним закладам сума податків, які вони мають сплатити, включаються до їх кошторису, то тут є речі, які треба відкоригувати до відповідного бюджету. Тобто у разі звільнення таких навчальних закладів і сплати зазначеного податку у їх кошторисі буде відсутній такий напрямок фінансування, і отже відповідні кошти навчальний заклад не отримує.

Крім цього, тут є певні застереження щодо статті першої Закону про систему оподаткування, тобто це не менше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року. Але в цілому за рахунок того, що це безперечно позитивний законопроект, є пропозиція підтримати його у першому читанні з урахуванням зазначених зауважень. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Катерина Самойлик замість колеги Кілінкарова.

11:44:11

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Шановні колеги, я хочу вас звернути вашу увагу на те, що стан навчальної техніки перебуває у вкрай незадовільному стані. Майже три тисячі вантажних автомобілів , що використовуються у профтехосвіті, лише 140 з терміном експлуатації до 10 років, а близько 1300 легкових автомобілів – тільки 300.

В професійно-технічних закладах агропромислового комплексу 96 відсотків техніки відпрацювали свій ресурс і підлягають уже заміні. І, звичайно, на придбання нової техніки, на ремонт діючої кошти з Державного бюджету практично не виділяються. Навчальні заклади намагають вирішувати проблему за рахунок власних коштів, яких не вистачає. При цьому навчальні зааклади змушені з власного спеціального фонду сплачувати також і транспортний податок , який за розрахунками Міністерства освіти і науки складає 5,4 мільйони гривень на рік. І це плата за той метал, за той брухт, який знаходиться на подвір’ї профтехучилищ. Саме ці кошти навчальні заклади могли дійсно використати на оновлення матеріально-технічної бази.

Комітет наш також розглянув це питання і одноголосно прийняв рішення просити Верховну Раду України прийняти за основу та в цілому цей законопроект і ми знаємо, що за це виступає Міністерство внутрішніх справ. Я не знаю про які там приватні заклади говорить міністр транспорту, сьогодні ми розглядаємо конкретне питання, яке стосується полегшення діяльності саме професійно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Все у вас? Все? Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:46:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона". Шановні народні депутати! У нас багато в залі говориться про те, що немає бути лобістських законопроектів, просто не має бути. Ми в 2006 році прийняли зміни до Закону щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів і там стаття 4 дописано пільги щодо цього закону. Вона і так достатньо широка ця стаття. Ми зараз навіть не записуючи слово, що ці транспортні засоби, які використовуються в навчальних цілях, не пишемо без отримання прибутку. І забуваємо про те, що надаються платні послуги з отриманням серйозним прибутку. Тому це навчальні цілі тільки з отриманням прибутку, давайте будемо говорити відверто.

Тому цей законопроект є однією з різновидністю лобістських законопроектів, і у зв’язку з цим він мав бути чітко визначено скільки не надійде коштів до місцевих бюджетів. А у відповідності до статті 27 Бюджетного кодексу, у нас має бути додані пропозиції про видатки, які належить скоротити, або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків, цього нічого в нас немає. Таким чином або робимо законопроект, де даємо інститутам, всім вузам, університетам, школам і ПТУ також, але пишемо „без отримання прибутків” або взагалі цього не робимо і лобізм треба припиняти для кого б він не був. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

11:48:32

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Наша фракція не буде голосувати за цей законопроект. По-перше, з причин, які вже виклав колега Кармазін, абсолютно аргументовано, що не потрібно під хорошими гаслами займатися лобізмом. А по-друге, в умовах кризи ми були б вдячні нашим партнерам, якби вони пропонували на розгляд парламенту законопроекти, які наповнюють доходну частину бюджету, а потім вже ділять гроші. Великого розуму поділити те, що зібрав уряд, не треба, а ви дайте пропозиції, щоб були додаткові кошти, коли за цигарки голосуємо 3,2 мільярдів до бюджету, не голосують, а пільги, які дають мінус до бюджету, а податок з транспортних засобів, він же куди йде, на ремонт доріг, місцевих доріг, комунальних доріг, вони всі розбиті, по селах, по районах, десятками років. Он Голова Верховної Ради минулого тижня був в Чернігівській області, ви бачили які там дороги, Володимире Михайловичу, вони десятки років не ремонтувалися ті дороги і якраз податки з транспортних засобів ідуть на ремонт комунальних доріг. Давайте ми зараз під красивими гаслами дамо ці пільги, а за рахунок чого завтра будемо дороги ремонтувати.

Тому давайте приймати закони, які наповнюють бюджет, а не які розоряють ті навіть залишки, які є в цьому бюджеті. І сьогодні мали можливість проголосувати такі закони, не проголосували. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу всіх заспокоїтись, пам’ятаючи, який сьогодні тиждень. Обговорення законопроекту завершено.

Пропозиція комітету – прийняти за основу. Після того буде можливість комітету доопрацювати і обрахувати, якщо Верховна Рада підтримає, в разі підтримки Верховної Ради. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 4 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів щодо пільг по оподаткуванню для професійно-технічних навчальних закладів.

Ще раз нагадую реєстраційний номер проекту закону 2353. Йде голосування.

11:51:30

За-193

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 164, "Блок Юлії Тимошенко" – 0, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 1, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 1.

Ставлю його на голосування про направлення проекту закону 2353 на повторне перше читання.

11:52:05

За-198

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" (0897). Микола Володимирович Присяжнюк, будь ласка, давайте ми його зараз, шановні колеги, швидко розглянемо цей законопроект там всі пропозиції враховані.

І я ще раз оголошую, що о 12-й годині засідання Погоджувальної ради. Керівників фракцій прошу зібратися у кабінеті Голови Верховної Ради.

11:52:41

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На друге читання вноситься законопроект 0897, який розроблено з метою збереження цілісності унікального майнового комплексу „Масандра”.

„Масандра” є найстаріше підприємство вітчизняного класичного виробництва. До його складу входять дев’ять підприємств, утворених з 20-го по 61-й роки. Підприємства об’єднання „Масандра” розміщені в трьох адміністративних районах південного берега Чорного моря. Загальна чисельність працюючих біля 4000 чоловік.

Торгова марка відома далеко за межами України, вина „Масандра” отримали визнання не тільки на внутрішньому, а й на міжнародних ринках. До 80 відсотків експорту тихих вин України становить частка вин „Масандра”.

Основою унікального масандрівського виробництва є власна сировинна база, органічний зв'язок сировини і готової продукції є основою на якій базується виробництво „Масандра”. Без власної сировини бази не може бути високоякісного марочного виробництва. Площа унікальних земельних угідь складає 11000 га, з яких площа виноградників біля 6000 га, що свідчить про надзвичайну цінність кожного гектару на якому росте виноградна лоза.

Проте, за останні роки більше 300 гектарів земельних угідь уже виведено з державного підпорядкування. Під списання потрапили багаторічні насадження в елітних місцях південного берегу Криму. Нажаль така ситуація непоодинока.

При опрацюванні зазначеного законопроекту до другого читання надійшло тридцять шість поправок, двадцять сім з яких враховано повністю, дев’ять редакційно по тексту. Комітет дякує народним депутатам, які внесли свої пропозиції до цього законопроекту.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 17 лютого 2009 року прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України для того, щоб зупинити розшматування і руйнування цього унікального підприємства, яке є перлиною у виноробстві України і зберегти його майнову цілісність, прийняти цей законопроект в другому читанні та в цілому, як закон. Дякую за підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ніхто не наполягає на своїх поправках? Адам Мартинюк, будь ласка, яка поправка?

11:55:11

МАРТИНЮК А.І.

Ні, я не на своїй, а на тій поправці, що врахована. Взагалі, шановні колеги, я особливо звертаюся до Миколи Володимировича, давайте ми подивимося на цю проблему під таким кутом зору. Те, що треба приймати і дуже добре, що ми його сьогодні, я сподіваюся, приймемо. Але на превеликий жаль, ніде в законі немає про те, що це державне підприємство. Розумієте, воно національне виробниче об’єднання і так далі і тому подібне. А бажано, ми ж приймаємо закон для того, щоб захистити і сказати, що це державне підприємство залишається, що воно забороняється, не підлягає приватизації, до речі, є таке.

Тому, щоб ви не заперечували, я пропоную у вашій першій поправці, яка врахована частково, там, де Національне виробничо-аграрне підприємство „Масандра” (далі - НВО „Масандра”) статутне об’єднання можливо, вставити слово „державне статутне об’єднання, щоб хоча б десь у якомусь місці наголошувалося, що це дійсно державне підприємство. І з врахуванням цього можна в цілому голосувати за закон як закон. Дякую.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Я не заперечую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну пропозиція прийнята. Є ще інші застереження? Одну хвилиночку, будь ласка, Олександр Бондар.

11:56:33

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Дуже гарні речі розказав нам доповідач. А я хочу по тексту подивитися, що пропонується. Зараз все відчуження майна НВО „Масандра” буде здійснюватися за згодою Наглядової ради, а не за погодженням з фондом і рішенням Кабінету Міністрів. При чому контроль за діяльністю „Масандри” буде знову здійснювати Наглядова рада. І хто тепер входить до Наглядової ради? Склад Наглядової ради із залученням народних депутатів України, в тому числі і голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики.

Якщо ви кажете, що такі речі призводять до збереження майна і не дозволять його розшматування, то я вам скажу, що це дуже небезпечний прецедент, коли Верховна Рада створює об’єднання, що є виключною прерогативою Кабінету Міністрів України. І такі речі допускати не можна у законодавстві.

ПРИСЯЖНЮК М.В. По-перше, на 5 років у законі передбачається мораторій на відчуження всього майна, на 5 років ближчих. Це перше.

По-друге, Наглядова рада – це структура, яка… депутати входять за згодою. Це по-друге.

І по-третє. Я вважаю, що якщо мораторій на 5 років на відчуження майна буде, а в цьому законі передбачено, я думаю, що через 5 років ми зможемо повернутись до тієї ситуації, яка буде у „Масандри”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щодо яких поправок ще є наполягання? Будь ласка, яка поправка, Юрій Анатолійович? Кармазін.

11:58:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Володимире Михайловичу, врахована була після першого читання поправка 25-та, поправка 27-ма. Це стосується майна. А я нагадую, що у першому читанні ми записали, що до майнового комплексу відноситься: земля, яка перебуває у постійному користуванні і так далі і потім всі матеріальні і нематеріальні активи.

Оскільки ці поправки внесені, вони руйнують трошки закон, я просив би поставити на голосування поправку 25-ту і 27-му на предмет їх підтвердження Верховною Радою України. Я особисто буду голосувати проти, тому що це зовсім не те, про що говорив зараз Адам Іванович Мартинюк, зовсім не те. Якщо ми вносимо у першій поправці цю поправку, що державним, то це буде тоді просто йому протирічить. Тому прошу поставить 25-ту, 27-му на підтримку зала. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету і будемо голосувати.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Я вважаю, що поправка 25-та, в якій говориться про відчуження нерухомого майна, речей, які віднесені до основних фондів, які находяться в господарському віданні „Масандра” та підприємств, що входять до його складу, здійснюється у порядку, встановленому законом за погодженням з наглядовою радою.

Я вважаю, що тут же передбачено, що на 5 років ми накладаєм мораторій на відчуження…А через 5 років будем … А потім в рамках законодавства передбачено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте поступим таким чином. Відповідно до Регламенту, якщо є наполягання, а ми повинні голосувати кожну поправку, буду ставити на голосування.

Прошу уваги. Ставиться на голосування поправка номер 25 народного депутата Бевзенка щодо її підтримки і врахування.

12:00:38

За-155

Поправка не прийнята.

Аналогічно я поставлю на голосування поправку 27 для її підтвердження, це поправка народного депутата Присяжнюка Миколи Володимировича. Прошу голосувати.

12:01:07

За-175

Поправка не підтримана.

Так, які ще є наполягання? Не бачу. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проект Закону про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу національного виробничого аграрного об'єднання „Масандра”. Реєстраційний номер 0897. Прошу голосувати. Там з уточненням слова „державний”, да.

12:01:51

За-205

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту закону (реєстраційний номер 0897). Прошу визначатись.

12:02:15

За-363

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується перерва до 12 годин 33 хвилин. Керівників фракцій прошу зібратись на Погоджувальну раду.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали з тим, щоб ми могли продовжити нашу роботу.

Дозвольте поінформувати вас про результати засідання Погоджувальної ради. На Погоджувальній раді було обговорено ряд питань, а саме про подальшу долю трьох антикризових законопроектів, які сьогодні Верховна Рада України в силу відомих вам обставин не включила до порядку денного, а відтак не розглянула і не визначалась щодо свого ставлення до цих документів. Ми домовилися, що у разі звернення Президента України з приводу необхідності і доцільності розгляду цих документів, Верховна Рада України уважно розгляне пропозиції Президента України. Це перше. По-друге, в разі знаходження порозуміння серед фракцій, ми будемо мати можливість повернутися до розгляду цих законопроектів у четвер, тобто є півтора дня… дні на проведення необхідних консультацій.

Ми також обговорили долю законопроектів, які стосуються грального бізнесу. Ця проблема є надзвичайно чутливою, я б сказав би, більше того, дражливою для людей, і нам потрібно прийняти рішення, яке б дозволило поставити надійну перепону оцьому лиху, яке розповсюджується по Україні. Ми прийняли погоджену пропозицію, що 14 травня Верховна Рада України визначиться щодо двох законопроектів. Один з них підготовлений до другого читання, а інший законопроект має до цього моменту, тобто до 14 травня пройти розгляд у відповідному комітеті. Там йдеться про заборону грального бізнесу в Україні. Це законопроект народних депутатів Смітюха і Писаренка.

Ми також домовилися, шановні колеги, що будемо працювати ефективно, але разом з тим оперативно, щоб розклад засідань, визначених на цей пленарний тиждень, у нас був вичерпний… вичерпано в результаті обговорення і прийняття відповідних рішень з тим, щоб ми розвантажили комітети і могли далі більш результативно працювати. Це все, про що я вас поінформував.

Продовжуємо розгляд законопроектів. Ми зараз мали з вами розглядати законопроект 2375: про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” (щодо цінового регулювання ринку сільгосппродукції, страхування ризиків, заходів з відновлення тваринництва і реалізації соціальних програм на селі). Ми обговорили цей законопроект на засіданні Погоджувальної ради – і прийняли рішення: рекомендувати Верховній Раді України відкласти його розгляд до четверга, в четвер, узгодивши позиції, для того щоб було результативне рішення, повернутись до розгляду цього законопроекту. Я просив би голову комітету провести відповідні консультації і підготувати законопроект на четвер 16 квітня.

Отже, шановні колеги, оголошується до розгляду… я маю на увазі 16 квітня, тобто на четвер. А тепер оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", реєстраційний номер 1347, друге читання. Доповідач – Скубенко Володимир Петрович. І я просив би зразу нам йти по поправках.

12:41:26

СКУБЕНКО В.П.

Шановні колеги, представляємо вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання". Відповідно до проекту Верховній Раді України надається повноваження щодо визначення основ державної політики у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, правових основ регулювання відносин у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, затвердження основної дозової межі індивідуального опромінювання населення та персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність, встановлення рівнів втручання у разі радіоактивних аварій, а також встановлення меж та правового режиму територій радіоактивного забруднення тощо.

Також цим законопроектом вносяться зміни до повноважень Національної комісії з радіаційного захисту населення України і ці зміни були, викликали дуже суперечливі суперечки в отдельных комитетах, но, наприклад, наш комітет – комітет, профильный комитет настаивает на том, чтобы принять закон во втором чтении, в целом как закон. Тому що жоден суб’єкт законодавчої ініціативи, або орган державної влади не ставить під сумнів необхідність існування Національної комісії радіаційного захисту населення, а також це підтверджується Декларацію про державний суверенітет України від 16 липня 90-го року. Фраза може бути така: „Українська РСР має свою національну комісію радіаційного захисту населення”. Такі комісії є в більшості держав, які експлуатують ядерні об’єкти, це постанова підтримується МАГАТЕ і комітет на своєму засіданні розглядав питання діяльності Національної комісії.

Члени комітету і присутні на засіданні фахівці одностайно підтримали організаційні засади діяльності Національної комісії з радіаційного захисту населення України. Враховуючи те, що 369 народних депутатів підтримало цей законопроект в першому читанні, комітет після доопрацювання і внесення змін пропонує прийняти цей закон у другому читанні і в цілому як закон.

Всі поправки, які були внесені депутатами, вони, практично, враховані, окрім тієї поправки, яку я сказав, по комісії по радіаційному захисту населення . Особо хочу обратить внимание на важность этого закона, тому что этим законом устанавливается полномочие Верховной Рады в трех важных направлениях. Это утверждение основной дозовой межи индивидуального опромінювання, а это для всех, кто работает на ядерныъх электростанциях очень важно.

Затвердження меж та правового режиму радіоактивно забруднених територій. Вы все знаете, какие вопросы сейчас начали возникать по поводу перевода из одной категории из одной зоны отселения в другую, в четвертую, в третью, во вторую и в первую. Также это связано с вопросами строительства, производственной деятельности…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

СКУБЕНКО В.П. Это те проблемы, которые сегодня волнуют очень большое количество людей. И в преддень роковин Чорнобыльской катастрофы я закликаю весь зал прийняти у другому читанні і як за основу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, йдемо по поправках. Перша і друга поправка Юрія Анатолійовича Кармазіна, вони не були враховані. Ви наполягаєте на них, Юрій Анатолійович? Мікрофон, будь ласка.

12:44:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні колеги депутати! Я звертаюся до вас у зв'язку з тим, що Конституцією враховані повноваження Верховної Ради і не потрібно ніякого дублювання в законах, бо буде або звуження, або розширення.

Саме через це я запропонував статтю 9 викласти в редакції такій: „Повноваження комітету Верховної Ради України, до відання якого відносяться питання екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання”. І тут пишу, що до повноважень комітету відноситься якраз і погодження порядку розробки і затвердження норм, правил та стандартів з питань захисту людини від впливу, і парламентський контроль, оскільки це дає можливість контролювати парламенту, а вся Верховна Рада цього здійснювати не може.

Тому мені не зрозуміло, чому ми не пішли по цьому шляху, адже є ряд законів, зокрема, Закон „Про боротьбу з організованою злочинністю і корупцією”, Закон „Про організаційно-правові основи”, де…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

СКУБЕНКО В.П. Шановні народні депутати! Юрій Анатолійович, для нас, для членов комитета это очень лестно, когда нам дают право от имени всей Верховная Рада принять решение по 2 300… более двух с половиной тысяч населенных пунктов, которые сегодня постраждали от последствий Чернобыльской катастрофы. Этот вопрос связан с сотнями тысяч гектаров земли, с переводом из одного состояния в другое, это связано с миллиардами гривен, которые, так сказать, идут на социальное обеспечение населения. Вопрос очень серьезный, и мы думаем, что он может находится только в компетенции Верховная Рада Украины.

Конечно, если вся Верховная Рада отдаст эти полномочия только нашему комитету, это было бы лестно для нас, но, наверное, неправильно, когда один комитет, 10-15 человек будет решать всю судьбу страны. Все-таки полномочия Верховной Рады не надо суживать.

Это моя позиция и позиция комитета.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазіну.

12:47:11

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановні колеги, ви неправильно зрозуміли, точніше, не прочитали до кінця поправку. Дочитайте, будь ласка, її. Там написано: належне здійснення парламентського контролю за дотриманням законодавства щодо забезпечення захисту людини від впливу (тому що ніхто його ні здійснює на сьогоднішній день, а ви зараз відмовилися дати цьому комітету повноваження), і далі: підготовка до розгляду Верховною Радою України законопроектів – і далі йде щодо. І всього того, що ви підкреслили, іде тільки підготовка законопроектів всього-на-всього. Тобто Кармазін добре розуміє, що передати повноваження 20 чи 30 чоловікам Верховної Ради неможливо. І я б хотів би, щоб правильно давалася оцінка цьому. Ви відмовляєтеся не тільки для себе, відмовляєтеся для Верховної Ради від контролю.

Тому я звертаюся до колег. В якому б комітеті вони б не були, цей контроль потрібен за дотриманням законодавства. А підготовка до розгляду цих законопроектів щодо і погодження порядку розробки і так далі, вона, треба її унормувати, треба записати в законі. Я не розумію, чому комітет ще до кінця не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Петровичу, яка позиція комітету по поправках Юрія Анатолійовича?

СКУБЕНКО В.П. Пропозиція комітету – відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, ви наполягаєте на голосуванні ваших поправок?

Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку один народного депутата Кармазіна до статті дев’ятої, статтю дев’яту викласти в такій редакції: „Повноваження Комітету Верховної Ради України, до відання якого відносяться питання екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання”. Прошу голосувати.

12:49:09

За-165

Рішення не прийнято. Я так розумію, що автоматично другу поправку, а вона пов’язана з першою, якщо вона не підтримана, то немає потреби за неї голосувати.

Рухаємося далі. Поправка третя врахована. Четверта врахована. П’ята врахована. Шоста не врахована. Юрію Анатолійовичу, будь ласка. Мікрофон Кармазіна.

12:49:32

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, шоста поправка у межах Конституції я ставлю питання про те, що затвердження положення і персональний склад Національної комісії з радіаційного захисту населення до конституційних повноважень Верховної Ради перерахованих у Конституції не згадується така Національна комісія із радіаційного захисту населення. І тому не передбачається повноваження парламенту щодо затвердження персонального складу цієї комісії та положення. Це може бути зроблено урядом в межах його повноважень. Тому це є, просто напрошуємося на вето на рівному місці і хороший закон може бути заветований, і правильно, якщо б він в такому випадку на це посилання, бо треба нас привчати працювати по Конституції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Петрович, будь ласка, позиція комітету.

СКУБЕНКО В.П. Шановний Юрій Анатолійович! Шановні народні депутати! Національна комісія радіаційного захисту населення не є исполнительным органом, это науково-технічна рада, яка якраз является тем органом, котрий сдерживает сегодня исполнительную власть во всех возможных допусках для того, чтобы сохранить безопасность эксплуатации ядерных установок, безопасность населения, безопасность всех людей, от скажем так, от чиновничьего свавілля.

Положение об этой комиссии было утверждено в 99 году Верховной Радой, это тот орган, который на сегодняшний орган есть підзвітний Верховной Раде, если мы только отдадим право устанавливать это положение Кабинету Министров, то у нас с вами не будет никакого другого органа влияния на исполнительную власть, кроме как этой комиссии.

Поверьте мне, вопросы ядерной безопасности настолько чутки и настолько они социально значимые, что нельзя в одни руки, при всем том, что мы сегодня и вроде бы партия власти, нельзя отдавать в одни руки, независимо от того, кто будет во главе Кабинета Министров.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Разом з тим ставиться на голосування поправка номер шість народного депутата Юрія Кармазіна.

12:51:56

За-2

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Поправку номер вісім немає потреби ставити на голосування оскільки не підтримана попередня перша поправка. Що ні, ні, ні. Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін.

12:52:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін.

Шановний Володимире Михайловичу, поправка номер 8 носить мету в прикінцевих положеннях передбачити, щоб Комітет Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів протягом місяця подав на розгляд Верховної Ради проект постанови щодо закріплення за комітетами Верховної Ради первинних законодавчих актів для здійснення ними парламентського контролю за дотриманням цих актів. Мова йде про те, що зараз всі законодавчі акти, які нами прийняті, вони в принципі мають контролюватися Президентом, як гарантом дотримання Конституції та законів. Але ж цього контролю немає, тобто вона, ви розумієте, Володимире Михайловичу, рано чи пізно ми всерівно прийдемо до того, що в державі треба встановлювати порядок, що треба припинити цей хаос, який є. І я хотів, щоб ми записали таке доручення комітету з питань регламенту, депутатської етики і воно якраз би стосувалося і цього комітету, і цього питання, бо давало б повноваження по парламентському контролю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо дозволите, я відповім, поставлю на голосування. Справа в тім, що Верховна Рада України виконує дві функції: прийняття законів і контроль за виконанням законів. Приймаючи таку поправку, ми демонструємо, що Верховна Рада України не виконує свою одну з ключових функцій. Тому цілком очевидно, що будь-які закони, які приймаються, які готуються комітетами, ці комітети повинні забезпечувати неухильний контроль за дотриманням і виконанням цих законів. Але разом з тим, я ставлю на голосування поправку номер 8 Юрія Кармазіна.

12:54:08

За-6

Рішення не прийнято.

Тепер ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон, проекту закону про внесення змін до Закону України „Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання”. Реєстраційний номер 1347. Прошу голосувати.

12:54:41

За-353

Закон прийнято.

Я ще раз звертаюсь з проханням до шановних колег і доповідачів, давайте будемо оперативніше працювати і одразу говорити про поправки.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення структури та функціонування податкової міліції та соціального захисту її працівників) реєстраційний номер 2095. Доповідач – голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Дмитрович Швець. Будь ласка, Віктор Дмитрович.

12:55:20

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Враховуючи ваші побажання і зразу хочу перейти до суті проблеми. Як ви пам’ятаєте, парламент України підтримав у першому читанні проект закону, який удосконалює структуру і повноваження працівників податкової міліції. Після розгляду в першому читанні цього законопроекту до комітету надійшло 21 пропозиція, 20 з яких комітетом повністю враховано.

Комітет на своєму засіданні розглянув цей законопроект з урахуванням поправок народних депутатів і рекомендував Верховній Раді України прийняти цей закон у другому читанні і в цілому як закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Комітет опрацював всі поправки вони дістали позитивне рішення в комітеті. Отже, у нас є всі підстави…

ШВЕЦЬ В.Д. Є одна поправка – Кармазіна Юрія Анатолійовича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А який це номер поправки?

ШВЕЦЬ В.Д. А це додаткова таблиця, 13-та вона.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну хвилиночку. Це поправка Юрія Кармазіна в додатковій таблиці. Поправка йде друга, будь ласка, Юрій Анатолійович.

12:56:40

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановний Володимире Михайловичу! Я задоволений співпрацею з комітетом, вони практично все врахували і в цій поправці немає сенсу, бо вона фактично врахована в попередній поправці. Тому поправка так сказати перемаслити не треба я знімаю її з розгляду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за конструктивізм. Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон проект закону реєстраційний номер 2095. Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні та в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення структури та функціонування податкової міліції та соціального захисту її працівників). Реєстраційний номер 2095. Прошу голосувати.

ШВЕЦЬ В.Д. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.

12:57:46

За-352

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про наукові парки (повторне друге читання). Доповідач – заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Давимука Степан Антонович. Прошу, Степан Антонович.

12:58:10

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, пані і панове! При доопрацюванні законопроекту про наукові парки комітетом враховані переважна більшість зауважень і пропозицій що були висловлені при обговоренні в другому читанні цього законопроекту, а також зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради.

Комітет вдячний народним депутатам, які плідно попрацювали над цим законом і дали цінні пропозиції. Законопроект завізований Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради без зауважень.

В цілому до законопроекту надійшло 79 пропозицій, з них відхилено лише чотири у зв’язку з покращенням структури законопроекту, так скорочені певні поняття. А врахування пропозиції 60 колеги Кармазіна спрямована на передачу усіх вищих навчальних закладів до Міністерства освіти і науки, що не є нормою цього закону.

В доопрацьованому варіанті суттєво підсилені положення щодо контрою та відповідальності наукових парків за реалізацією проектів яким надається державна підтримка саме на цьому наголошувалося при розгляді законопроекту в другому читанні.

Державна реєстрація і виконання проектів наукового парку, яким надано державну підтримку щодо мита, а це питання було головним при обговоренні законопроекту у минулий раз, буде здійснюватися лише за рішенням уряду України та наступним контролем Міністерства освіти і науки та податкової адміністрації. Закон спрямований на активізацію інноваційної діяльності вищих навчальних закладів та провідних наукових установ щодо доведення своїх результатів наукових досліджень до товарної стадії.

Комітет пропонує одноголосно прийняти законопроект в цілому. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто наполягає на тих поправках своїх, які були враховані частково? Ніхто не наполягає. Тоді ставиться на голосування пропозиція комітету.

Ну, будь ласка, я ж запитував. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, мікрофон.

13:00:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Я на своїх поправках не наполягаю. Більша частина з них враховані, крім однієї. Але 59 поправка, яка є врахована, вони змінила той текст, який був у першому читанні. У першому читанні був спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань освіти та науки. І він замінений тепер на такий текст на „центральний орган виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова установа”. У зв'язку з тим, що у всіх країнах, як правило, в усіх країнах цивілізованих це таки має бути в органах тих, які займаються освітою і наукою, то я прошу, щоб 59 поправку, яка врахована, поставили на підтримку залу. Я вважаю, що вона зроблена, зміни внесені вони погіршують ситуацію щодо наукових парків. Це моя така думка приватна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.

ДАВИМУКА С.А. При обговорення цього питання враховувався той фактор, що наша Національна академія наук є в значній мірі автономною в управлінні, і цю реалію треба враховувати. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути.)

ДАВИМУКА С.А. Ні, це мається на увазі якраз органи управління, скажімо, Академія наук, державні академії наук і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги. Оскільки депутат, Юрій Анатолійович Кармазін, має право поставити вимогу про те, щоб Верховна Рада України проголосувала за підтримку поправки номер 59, яка була врахована комітетом.

Я ставлю на голосування цю пропозицію.

13:02:59

За-53

Рішення не прийнято, поправка 59 виключається.

Справа в тім, що поправка 59 була врахована. Народний депутат Кармазін поставив на голосування, щоб Верховна Рада України підтримала поправку. 53 депутати висловились за підтримку поправки, вона не врахована. Вона була врахована повністю комітетом. Це 59-та поправка – це поправка народного депутата Зубця Михайла Васильовича. Подивіться уважно, будь ласка.

Отже ця поправка 59-та виключається. Це саме те, на чому наполягав Юрій Анатолійович Кармазін. Правильно Юрій Анатолійович?

Отже, шановні колеги, всі інші поправки враховані або обґрунтовано відхилені. Немає наполягань щодо голосувань відносно інших поправок. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні та в цілому, як закон, проект Закону про наукові парки, реєстраційний номер 0956. Прошу голосувати.

13:04:32

За-55

Рішення не прийнято.

Тоді я поставлю на повторне друге читання? На повторне друге читання. Будь ласка, законопроект 0956 на друге читання. Будь ласка.

13:05:05

За-222

Рішення не прийнято.

Ну я розумію, що не встигли. Тут така складається ситуація, що автори законопроектів самі проти себе голосують. Хорошо, ще раз я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту закону 0956, про повернення до розгляду проекту закону 0956.

13:05:46

За-234

Повернулись.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проект Закону про наукові парки (реєстраційний номер 0956). Ні, ні, шановні колеги, ми пройдемо процедуру повністю. У другому читанні і в цілому як закон. Шановні колеги (зніміть голосування), я ще раз поясню. Я ставив на голосування першу пропозицію комітету – про прийняття закону. Комітет не підтримав. На повторне друге читання – комітет не підтримав. Я поставив на голосування про повернення до розгляду проекту закону – Верховна Рада України підтримала. Після того я в відповідній послідовності ставлю на голосування, тут все логічно.

Тому зараз, шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проект Закону про наукові парки (реєстраційний номер 0956). Прошу голосувати.

13:06:59

За-49

Рішення не прийнято.

Тепер ставиться на голосування пропозиція про направлення на повторне друге читання проекту закону 0956.

13:07:27

За-247

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо приведення у відповідність до Конституції України). Реєстраційний номер 3140. Доповідач – член Комітету з питань свободи слова та інформації… Прутнік Едуард Анатолійович. Хто буде доповідати законопроект? Бондаренко Олена?

Андрій Шевченко, будь ласка. Будь ласка.

13:08:12

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги! Позиція… у нас зараз немає доповідача, визначеного комітетом у цьому питанні. Рішення комітету з приводу цього законопроекту було підтримати його у другому читанні. Але я, користуючись нагодою, що я вже тут, також озвучу і ті застороги, які були висловлені під час обговорення цього законопроекту.

Якщо коротко, його суть зводиться до наступного: скасувати такий інструмент як громадські ради і передати повністю Верховній Раді можливість призначати і звільняти керівника Національної телекомпанії і радіокомпанії. Застороги, які озвучувалися при обговоренні законопроекту, зводяться до наступного. Це крок, який забирає нас назад від суспільного мовлення і це не відповідає рекомендаціям європейських інституцій щодо цієї сфери. Тому я нагадаю, що була позиція комітету з цього… по цьому законопроекту підтримувати його в другому читанні. Якщо цього не буде зроблено, то я би від себе пропонував відправити його, скерувати на повторне друге читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я перед голосуванням. Одну хвилинку. Тоді йдемо по поправках, а тоді ви виступите. Ну шановні колеги, коли є доповідач один, ми не можемо зараз переривати другого доповідача. Ну це ж алогічно буде. Йдемо по поправках.

Поправка номер 4 відхилена. Микола Володимирович, наполягаєте на ній? Будь ласка.

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Що, що? Перша поправка…

ТОМЕНКО М.В. Ще поправка? Ще перша поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перша поправка. Будь ласка, ви наполягаєте на першій поправці? Будь ласка.

Адам Іванович Мартинюк. Повертаємося назад, на першу поправку.

13:09:41

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, я прошу повернутись до першої поправки, вона врахована, але її треба підтримати. І прошу не підтримувати.

На перший погляд, поправка нібито має логічне пояснення: що державними можуть бути ті, хто фінансується з бюджету. От уявіть собі: державна телерадіокомпанія обласна – вона сьогодні державна, але їй не дають коштів, вона не фінансується з бюджету, і тоді є вже можливість вважати її недержавною і прихватизнути. Тому ми категорично наполягаємо на тому, щоб залишити в попередній редакції: державними є ті, що державні, а не ті, як тут добавляється, що фінансуються з рахунок бюджету. Бо державні фінансуються за рахунок бюджету, і фінансуються в тому числі за рахунок коштів, які вони заробляють. Тому і перша, і друга поправка колеги Прутніка – я прошу їх голосувати, але не підтримувати рішення комітету, бо це буде зовсім інший закон, зовсім інша ситуація в телепросторі. Дякую.

ШЕВЧЕНКО А.В. Адаме Івановичу, тут немає проблеми. Почитайте останню колонку: „Державні телерадіоорганізації – це ті, які створені у встановленому порядку органами державної влади, є бюджетними установами”. Це та формула, яку запропонував Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення. Він не передбачає жодних інших можливостей для зміни… Навпаки… Адаме Івановичу, я повністю поділяю ваш підхід, і ця формула виписана саме з тим, щоб у нас державні телерадіоорганізації працювали в статусі бюджетних установ, не передбачається інший спосіб.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином зараз домовимося: шляхом голосування вирішимо нашу дискусію. Микола Томенко, будь ласка.

13:11:32

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, оскільки йдеться про дуже принципову позицію, я добре знаю дискусію ще попередніх років, Адам Іванович абсолютно правий: це надзвичайно небезпечна норма. І мене дивує, що колишній голова Держтелерадіо її запропонував. По-перше, ми зараз позбавляємо державні, регіональні і наші національні телекомпанії будь-яких засобів додаткового заробляння, тому що це буде тлумачитися, що вони не мають права це робити. Підписали вони угоду про висвітлення діяльності в області когось – тепер ми забороняємо це їй робити. Тому я вважаю, що це стаття, яка зруйнує взагалі державне регіональне телерадіомовлення. Тому я підтримую Адама Івановича. Ми не можемо підтримати цю норму, бо погіршимо ситуацію регіонального і комунального мовлення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка перша народного депутата Прутніка про підтримку цієї поправки.

13:12:38

За -0, проти – 0, утрималися - 4.

Тепер я ставлю на голосування аналогічним чином поправку номер 2 народного депутата Прутніка, про підтримку цієї поправки. Голосується.

Ні, я ставлю на голосування про підтримку.

13:13:06

За - 1, проти – 1, рішення не прийнято.

Аналогічним чином ставлю на голосування поправку номер 3 Прутніка про підтримку цієї поправки.

13:13:29

За-3

Рішення не прийнято.

Тепер четверта поправка. Микола Володимирович Томенко, будь ласка.

13:13:39

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, оскільки ми, ідея законопроекту полягає в тому, що керівники Національної телерадіокомпанії призначаються Верховною Радою України, упорядковується їх процедура призначення, то мусить бути інституція, яка би контролювала поточну, так би мовити, її діяльність.

Є запропонований варіант і у мене, і у комітету, створити таку раніше – громадську раду, тепер - там наглядова рада. Але складність полягає в тому, що відхиливши мою поправку, а моя поправка – це норма діючого закону, який ми не виконуємо кілька років, де, якщо Верховна Рада бере на себе відповідальність за президента Національної телерадіокомпанії, то вона мусила б сформувати і цю раду.

От я пропоную те, що було в законі, тобто 9 – Верховна Рада, 4 – Президент, 4 – громадські організації. Що натомість пропонують автори? Вони пропонують, що 2 будуть від громадських організацій, невідомо, хто їх обирає, два від фракцій, які не входять в коаліцію, від опозиції. А далі Кабмін затверджує. Кабмін затверджує, скільки людей, як він підбирає цих людей. Тобто абсолютно логіки тут немає. Тому або нам треба зберегти так, як було, наглядову раду, що його формує Верховна Рада, тоді є логіка: ми призначили цю людину і ми контролюємо, або тоді прописати, якщо уряд формує цю наглядову раду, чіткіше, де ті люди візьмуться, тому що не зрозуміло, як в наглядову раду Кабінету Міністрів потрапляють, наприклад, представники громадських організацій.

Тому у мене пропозиція: або, якщо підтримується моя ідея, ми залишаємо цю форму громадської ради, або тоді при доопрацюванні на другому читанні ми формуємо якусь іншу логіку, зрозумілу, як уряд буде контролювати діяльність президента Національної теле- та радіокомпанії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, комітет.

ШЕВЧЕНКО А.В. Мета законопроекту полягало взагалі в скасуванні інституту громадських рад. Так визначився комітет.

Моя особиста позиція – їх треба залишати у тому вигляді, в якому є. Я підтримую поправку Томенка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ганна Герман.

13:15:45

ГЕРМАН Г.М.

Комітет пропонував, і автори законопроекту, а повторюю, серед авторів і представники БЮТу – це Андрій Портнов, і представники Партії регіонів Прутнік і Лукаш. Отже, комітет пропонував, що ми скасовуємо громадські ради і статути затверджуються законом, законопроект передбачає затвердження статутів постановою Кабінету Міністрів.

Якщо ми, якщо парламент призначає керівників Національної теле-радіокомпанії, значить, парламент і несе відповідальність за цих людей і має право за них тут спитати. І громадські ради лише розмивають цю відповідальність парламенту за призначене керівництво.

Отже, я пропоную дослухатися до рекомендацій комітету і авторів законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку номер 4 народного депутата України Микола Томенка.

13:17:03

За-163

Поправка не прийнята.

Поправка 5-та народного депутата Геращенко. Наполягає? Ні, значить не…

Поправка номер 6 народного депутата Баграєва і Кондратюк. Вона врахована. Треба її ставити на голосування?

ІЗ ЗАЛУ. Вона врахована.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Якщо будуть наполягати підтверджувати.

Поправка номер 7 Ірини Геращенко. Не наполягає.

Поправка номер 8 Едуарда Прутніка. Вона врахована. Ніхто не заперечує? Будь ласка, Адам Мартинюк.

13:17:46

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

За великим рахунком тут з поправкою можна погоджуватися. Єдине, що ми, мабуть, трошки дуже вже на всіх президентів переносимо норму Президента держави. Я не бачу необхідності обмежувати президента телерадіокомпанії двома термінами по чотири роки. А якщо людина відповідає своєму призначенню, якщо він спеціаліст у своїй галузі, якщо дійсно у Верховної Ради немає претензій, бо Верховна ж Рада призначає. Навіщо цю людину обмежувати двома термінами?

Ще раз наголошую, не зовсім правильне посилання на те, що мовляв Президент держави. Президент держави – це одне, а керівник теле- чи радіокомпанії – це зовсім інше.

Я пропоную підтримати цю поправку. Можна врахувати за виключенням того, щоб на два терміни, що не більше ніж два терміни може призначатися керівник теле- і радіокомпанії. Давайте це заберемо.

ШЕВЧЕНКО А.В. Комітет розсудив, що два по чотири – це вісім років, цього достатньо. Така позиція комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте поступимо таким чином. Поставимо на голосування у такій спосіб. Я спочатку поставлю всю поправку Едуарда Прутніка на підтримку. Якщо вона буде підтримана, значить пропозиція Адама Івановича не проходить. Якщо вона не буде підтримана, то я поставлю на голосування про підтримку цієї правки з вилученням із неї пункту два про право призначати не більше двох термінів підряд. От таким чином. Немає заперечень?

Тому я спочатку ставлю на голосування всю поправку нашого колеги Прутніка на предмет її підтримки. Всієї поправки.

13:19:42

За-1

Рішення не прийнято.

А тепер я ставлю на голосування про підтримку восьмої поправки Едуарда Прутніка з вилученням з неї пункту два такого змісту: „Керівники Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України не можуть бути призначеними на посаду більше ніж на два строки підряд”. Прошу голосувати.

13:20:19

За-352

Поправка прийнята, з вилученням з восьмої поправки пункту два.

І тепер поправка номер 9 Прикінцеві положення, будь ласка, Юрій Кармазін.

13:20:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Закон, який ми зараз розглядаємо, називається „Про телебачення і радіомовлення”. Все. А тут йдеться мова про внесення зміни до Закону України „Про комітети Верховної„ при чому записується норма і щодо призначення Верховної Ради і звільнення голови та інших членів Рахункової палати, половини із складу Ради Національного банку, тобто не є предметом розгляду цього закону, я хочу сказати. І в цій частині ця поправка має бути відкинута вона абсолютно не несе ніякого навантаження.

І мені дуже жаль, що ми не підтримали доречну пропозицію Миколи Томенка, після неврахування якої весь закон втрачає сенс, можливо має для когось інший сенс, але розумний сенс, демократичний сенс він втрачає. Тому бажано було б взагалі повернутись до тієї поправки це, я користуючись нагодою, а цю поправку дев’яту прошу поставити на підтримку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, позиція комітету, чим комітет мотивувався, коли він в закон вносить зовсім інші пропозиції, які не стосуються предмету і віданню цього закону?

ШЕВЧЕНКО А.В. Комітет керувався наступною логікою, якщо до повноважень парламенту у нас перейде призначення, одноосібне призначення керівників Національної телерадіокомпанії, очевидно якийсь з комітетів профільних повинен буде готувати це питання. Так з’явилася ця норма, тому комітет проголосував за підтримку цієї поправки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Адам Мартинюк.

13:22:15

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановний Юрій Анатолійович, дозвольте з вами не погодитися, не погодитися у тому відношенні, що ми навпаки удосконалюємо законодавство, а не псуємо. Дійсно, як говорить Віталій, що ми ж вносимо зараз суттєві зміни, вибачте, Віталійович, суттєві зміни вносимо в закон, де змінюємо відповідність того, хто призначає. І абсолютно логічна поправка, яку підтримує комітет про те, щоб внести відповідні зміни і про комітети, про те, що вони попередньо розглядають і вносять ці пропозиції. Я абсолютно не бачу тут ніяких суперечностей, тому пропоную підтримати дану поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте домовимось в такий спосіб, я зараз поставлю цю поправку всю на голосування, якщо вона буде підтримана, то вона буде підтримана. В разі, якщо вона не буде підтримана, тоді нам доведеться проголосувати перший пункт прикінцевих положень про набрання чинності цього закону і все.

Тому я ставлю на голосування про підтримку поправки номер 9 народного депутата Прутніка.

13:23:46

За-350

Поправка підтримана.

Отже, ми пройшли всі поправки. Пропозиція комітету, будь ласка.

ШЕВЧЕНКО А.В. Пропозиція комітету підтримати в другому читанні і в цілому там.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому прошу уваги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон, проект закону про внесення змін до Закону України „Про телебачення і радіомовлення” щодо приведення у відповідність до Конституції України. Реєстраційний номер 3140. Прошу голосувати.

13:24:34

За-195

Рішення не прийнято.

Тому ставиться на голосування пропозиція про направлення на повторне друге читання з урахуванням того, що ряд поправок підтримано, а деякі не підтримані. Для того щоб законопроект був цілісний. Зрозуміла пропозиція?

Ставиться на голосування пропозиція про направлення на повторне друге читання проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про телебачення радіомовлення” (щодо приведення у відповідність до Конституції України). Реєстраційний номер 3140. Прошу голосувати.

13:25:23

За-358

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Ми зараз мали розглядати Проект закону реєстраційний номер 3535 про державне регулювання діяльності у сфері грального бізнесу. Ми з вами погодили про те, що 14 травня ми будемо розглядати цей законопроект. У парі з наступним проектом закону про заборону грального бізнесу в Україні. Це реєстраційний номер 4268. Тому в мене зараз така пропозиція. Прошу її підтримати. Ми законопроект 3535 відкладаємо до 14 травня. Але давайте проголосуємо, шановні колеги, про включення до порядку денного, про включення проекту Закону (реєстраційний номер 4268) „Про заборону грального бізнесу в Україні”, щоб в комітету були підстави його розглядати.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Про включення до порядку денного Проекту закону про заборону грального бізнесу в Україні. Реєстраційний номер 4268. Прошу голосувати.

13:26:47

За-382

Рішення прийнято.

Ще раз наголошую, що 14 травня ми будемо розглядати ці два законопроекти, як ми із вами і погодили.

Оголошується до розгляду проект Закону про прокуратуру України. Реєстраційний номер 2491. Доповідач – Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Дмитрович Швець. Будь ласка, Вікторе Дмитровичу.

13:27:23

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович! Маю честь доповісти вам законопроект, як один із авторів цього законопроекту, а також як доповідач від імені головного комітету Верховної Ради.

Як ви пам’ятаєте, чинний закон України про прокуратуру був прийнятий 5 листопада 1991 року і набув чинності 1 грудня 1991 року. Починаючи з 1993 року, по сьогоднішній день, прийнято понад 20 законів якими вносилися зміни та доповнення до цього закону.

Несистемне внесення змін до чинного Закону про прокуратуру призвело до того, що окремі його положення не відповідають Конституції України. У зв’язку з цим Конституційний суд України декілька разів визнавав його окремі положення неконституційними, а по іншим положенням давав офіційні тлумачення.

Таким чином Прокуратура України не зважаючи на численні зміни до Закону про прокуратуру з огляду на збереження його застарілих положень залишається не реформованою відповідно до положень Конституції України.

У минулому році наш комітет провів такі широкомасштабні комітетські слухання де обговорювалося питання реформування органів прокуратури. Відбулася чесна і відверта дискусія, багато з вас, шановні колеги, брали участь у цих слуханнях, були представлені усі депутатські фракції, а також Комітети з питань правової політики, правосуддя, боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Свою позицію нам висловили члени колегії Генеральної прокуратури, прокурори областей, авторитетні вчені, представники громадських та міжнародних організацій.

На виконання рекомендацій слухань робочою групою підготовлений проект Закону України про прокуратуру, реєстраційний номер 2491. Підписали його 14 народних депутатів, представники чотирьох фракцій…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

ШВЕЦЬ В.Д. … що свідчить про серйозну підготовчу роботу, яке передувала реєстрації цього законопроекту.

З огляду на це в основу законопроекту покладено наступне. Оскільки в статті 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом, у підготовленому нами законопроекті детальне регулювання отримали функції прокуратури, які визначені відповідними положеннями Конституції. Функції прокуратури приведені у чітку відповідність з Конституцією. Кожній з них у законопроекті присвячено окрему главу. Також у проекті цього закону надається визначення прокуратури.

Новелами законопроекту є те, що в ньому прописані порядок розгляду звернень прокуратури та оскарження рішень прокурора. Є нова глава четверта, яка встановлює контроль за діяльністю прокуратури, встановлюються чіткі підстави дострокового припинення повноважень Генерального прокурора та підстави для висловлення йому недовіри. Приділено увагу також громадським та професійним організаціям прокурорів. Окремий розділ присвячений регулюванню прокурорських актів, вдосконалене правове регулювання кадрового забезпечення органів прокуратури. Встановлена вимога декларування прокурорами доходів. Введений інститут відставки прокурорів по окремим підставам. Прокуратура України має підкорятися тільки закону. І це ми спробували закласти у проект нового Закону про прокуратуру.

Комітет розглянув на своєму засіданні проект цього закону і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. Експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує таку позицію комітету. Шановні колеги, я прошу вас підтримати законопроект і проголосувати ухвалення його за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Дмитровичу.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту.

Проводиться запис. Прошу вивести народних депутатів, що записалися, на табло.

Андрій Шкіль, фракція БЮТ. Підготуватися Вернидубову.

13:32:20

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Я, звичайно, вважаю, що законопроект, який було запропоновано профільним комітетом, який тільки що доповідав голова комітету, він вартує того, щоб і обговорювати, і підтримати, тому що, зрештою, ми можемо ствердити зараз, що відповідний закон унормує і добре відрегулює ситуацію, яка склалася в прокуратурі зараз.

Немає у нас, звичайно, такого поняття, як „священна корова”, ми мусимо чітко і якісно давати відповідь на питання, в якій спосіб ми можемо впливати на ситуацію у прокуратурі, гне впливати у сенсі тому, щоби не давати можливості незалежно проводити слідство, я вважаю, боронь Боже, ми цим ніколи, Верховна Рада не грішила подібними втручаннями, але внормувати, врегулювати діяльність є необхідним.

Тому я вважаю, правильно, що наша фракція буде підтримувати подібний законопроект і наголосити на тому, що коли ми говоримо про відповідальність працівників прокуратури, то ця відповідальність має бути не формальною, а реальною. І для того, щоб реалізувати наше бажання і не тільки законодавців, але і суспільства, мати відповідальний орган, то ми мусимо відповідним чином внормовувати і врегульовувати через існуюче законодавство.

Я вважаю, що деякі норми можна обговорювати, але на то і потрібна дискусія у Верховній Раді, що існує процедура другого читання. Хоча, зрештою, дуже багато аспектів особисто мені на фракції сподобається і сприймається. Тому я вважаю, що подібний законопроект ми мусили б підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів.

13:34:13

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановні колеги, дійсно, ті зміни, які прийняті до Закону „Про прокуратуру”, за весь час його функціонування вони такий мали косметичний характер, за таким образним виразом Венеціанської комісії. Таке прийняття закону потрібне. Фракція регіонів буде голосувати за прийняття проекту закону в першому читанні, хоча, звичайно, хотілося б поговорити про те…Ну, приймемо ми закон, але психологічно ще продовжує тривати те, проти чого наче всі боролися, щоб не було так званого загального, тотального нагляду, але він психологічно залишається.

Ми часто регулярно бачимо з екранів телебачення, як наприклад Глава держави дає вказівки чи доручення Генеральній прокуратурі перевірити, чи як будуються дороги, чи правильно видається зарплата, як виховуються діти чи там лікуються і таке інше? Це все, звичайно, такої функції вже не має ні в Конституції, ні в Законі про прокуратуру, але воно продовжується. І, наприклад, ми відділили прокуратуру від виконавчої влади, вона не входить в виконавчу владу, але на місцях, наприклад, губернатори проводять свої наради по понеділках, і прокурори областей там сидять присутні. Складається враження, що це або кишенькові прокурори, або приходять тому, що веде… начебто підлеглі вони губернатору, а не навпаки, здійснюють нагляд за тими актами, якщо вони будуть незаконні, і повинен прийняти якісь документи. Але в цілому, я вважаю, закон треба нам приймати.

Єдине зауваження, єдине зауваження, яке може стати предметом потім роботи, це призначення прокурора автономії. Дійсно, тут є проблеми, деякі проблеми, тому що Конституцією про Автономну Республіку Крим треба узгодження при призначенні на посаду Генерального прокурора. І не можемо ми Законом про прокуратуру перескочити те, що таке узгодження…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ВЕРНИДУБОВ І.В. … дійсно є у Конституції Республіки, тому що згідно з деякими нормами вона має пріоритет, Конституція Криму, перед іншими законами України. Тому треба буде до другого читання внести деякі правки. Я прошу всіх підтримати законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд законопроекту (реєстраційний номер 2491) завершено. Комітет пропонує прийняти за основу.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону „Про прокуратуру України”. Реєстраційний номер 2491. Прошу голосувати.

13:37:19

За-363

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції". Доповідач – заступник голови Антимонопольного комітету Світлана Михайлівна Мороз. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Костусєв Олексій Олексійович.

МОРОЗ С.М.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Законопроект, що вноситься на ваш розгляд, стосується врегулювання двох груп питань. Перше з них це уточнення кола злиттів, приєднань, інших випадків економічної концентрації суб`єктів господарювання, які потребують попереднього дозволу держави в особі Антимонопольного комітету. підставою для обов`язкового попереднього звернення за отриманням такого дозволу є перевищення учасниками концентрації порогових значень обсягів реалізацій чи вартості активів, що є загально прийнятною у світі практикою. Однак в Україні такі порогові показники в останнє переглядалися в 2002 році і їх значення еквівалент 12 мільйонів євро в усіх учасників та 1 мільйон євро у двох у світі і хоча б одного в Україні як в абсолютному розмірі, так і у відношенні до ВВП є надто низькими. Наслідком є те, що процедури отримання дозволу, які пов`язані з певними витратами і втратами часу, змушені проходити учасники і таких концентрацій, які істотно не можуть вплинути на стан конкуренції, і це має негативний вплив на інвестиційний процес. Тому законопроект передбачає збільшення порогів у загальному випадку відповідно з еквівалентом 1до 4 і з 12 до 50 мільйонів євро. У разі, коли в Україні діє лише один з учасників, поріг для всіх учасників пропонується встановити на рівні еквіваленту мільйонів євро.

Поряд із цим законопроект уточнює механізми застосування спрощеної процедури надання дозволів на концентрацію. Законодавство сьогодні передбачає два такі механізми: з прийняттям формального рішення Антимонопольного комітету і без нього, тобто по умовчанню. Але підстав, коли застосовується той або інший механізм, в законі сьогодні не передбачено. У зв’язку цим найменш обтяжливий шлях отримання дозволів на концентрацію без прийняття формального рішення практично не застосовується.

Тому ми пропонуємо надати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, завершуйте.

МОРОЗ С.М. ... коли застосовується той або інший варіант процедури.

Інша зміна стосується вдосконалення механізмів припинення правопорушень у вигляді неправомірного використання суб’єктами господарювання ринкового становища. На сьогодні 19 стаття закону сформульована у такий спосіб, що на практиці поширюється лише на випадки залежності покупця від продавця. Але, як свідчить практика роботи Антимонопольного комітету, зокрема дослідження торговельних мереж, істотні проблеми існують саме внаслідок залежності продавців – постачальників товару від покупців – великих торговельних мереж. І тому ми пропонуємо чітко визначити, що неправомірне використання ринкового становища може мати місце в обох випадках.

Прийняття цього законопроекту створить умови для зменшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання, сприятиме покращанню умов входження суб’єктів господарювання на ринки і сприятиме посиленню правового захисту окремих категорій суб’єктів господарювання, зокрема малих і середніх підприємців.

Прошу підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Від комітету Олексій Олексійович Костусєв. Будь ласка, позиція комітету.

13:41:17

КОСТУСЄВ О.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! 24 декабря 2008 года на заседании Комитета Верховной Рады по вопросам экономической политике рассмотрен этот законопроект, который подан Кабмином: о внесении изменений в Закон «О защите экономической конкуренции». Данным законопроектом предлагается внести изменения в частности в статьи 19, 24 и 28 Закона Украины «О защите экономической конкуренции».

В чем суть. Светлана Мороз, в принципе, объяснила суть этих изменений. Речь идет о том, что увеличивается стоимость активов участников концентрации или объемом реализованных ними товаров, при наличии которых необходимо разрешение Антимонопольного комитета Украины, ну, и совершенствуется порядок предоставления такого разрешения.

По мнению членов комитета, принятие данного законопроекта должно создать условия для уменьшения неоправданного административного давления на субъектов хозяйствования и это окажет содействие улучшению условий для вхождения инвесторов, в том числе на наши украинские рынки.

Комитет по вопросам экономической политике рекомендует Верховной раде Украины проект закона Украины о внесении изменений в закон Украины о защите экономической конкуренции номер 3436 рассмотреть в первом чтении и принять за основу. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, є потреба обговорювати його?

Ніхто не наполягає? Ні, тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону. Реєстраційний номер 3436 про внесення змін до закону про захист економічної конкуренції. Прошу голосувати.

13:43:26

За-347

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Реєстраційний номер 2535. Доповідач – заступник міністра транспорту та зв’язку Леонід Григорович Сергієнко, співдоповідач – голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності – Віктор Дмитрович Швець. Будь ласка.

СЕРГІЄНКО Л.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, на ваш розгляд подається проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Реєстраційний номер 2535 від 22.05.2008 року.

Необхідність прийняття проекту закону полягає в тому. Що на сьогоднішній день за порушення законодавства у сфері автоперевезень несуть відповідальність тільки суб’єкти господарювання – автоперевізники, що передбачено Законом „Про автомобільний транспорт”, який набрав чинності у квітні 2006 року. Законом не визначено відповідальності інших учасників транспортного процесу – водіїв, посадових осіб, які відповідають за організацію перевезень, громадян, суб’єктів господарювання, котрі самостійно здійснюють перевезення без найму водіїв, а вони є безпосередніми порушниками правил перевезень пасажирів і вантажів, що впливає на безпеку роботи автотранспорту.

Також протягом трьох років не працюють норми Кодексу України про адмінпорушення, тобто не розглядаються справи про адмінпорушення, пов’язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автотранспорту та правил користування автотранспортом.

Проектом закону передбачено, що водії, а також суб’єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері автоперевезень без найму водіїв, притягуються до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень у сфері автоперевезень пасажирів і вантажів, а саме за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажирів, здійснення перевезень на таксі, в яких не встановлено або не працює таксометр, перевезення пасажирів і вантажів без документів або з неоформленими документами, порушення режиму праці і відпочинку водіїв автотранспортних засобів, порушення умов і правил здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

Посадові особи, суб’єкти господарювання притягуються до адміністративної... безпосередньо за допуск до автоперевезень водіїв, медичного та технічного персоналу, які обслуговують водіїв і транспортні засоби, котрі не відповідають кваліфікаційним та іншим вимогам, що представляють до інших відповідальних стандартів у сфері забезпечення безпеки перевезень...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

СЕРГІЄНКО Л.Г. Реалізація цього проекту направлена на підвищення відповідальності учасників транспортного процесу за виконанням автотранспортного законодавства.

При розгляді цього проекту закону у Мінфіні, Мінекономіки, МВС, Мін’юсті, Антимонопольному комітеті та держпідприємстві отримані позитивні висновки. Прошу підтримати даний законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Віктор Дмитрович Швець, голова комітету. Рішення комітету, будь ласка.

13:46:42

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Нині на ринку автомобільних перевезень України працюють тисячі фізичних осіб, які надають послуги з автомобільних перевезень без ліцензій на здійснення господарської діяльності. Таким чином вони є найбільш небезпечними учасниками дорожнього руху. Наслідком такої протиправної діяльності є велика кількість дорожньо-транспортних пригод, причетними до яких є не легалізовані суб’єкти господарювання.

Запропонованим проектом закону пропонується внести зміни до ряду статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, пов’язані з перевезенням пасажирів та вантажів, а саме: до статті 133 зі значком один, 133 зі значком два, 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміни та доповнення до цих статей розширюють підстави для притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності за невиконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних заходів.

Пропонується встановити відповідальність за перевезення пасажирів та вантажу без документів або з неналежно оформленими документами, за здійснення перевезень таксі, в якому не працює таксометр, за порушення порядку перевезення груп дітей або туристів, недодержання режиму праці та відпочинку водіїв тощо.

Проаналізувавши законопроект, Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей закон у першому читанні за основу. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради додержується такої ж думки. Реалізація проекту цього законопроекту не потребує витрат з Державного бюджету, а навпаки дасть змогу збільшити надходження до Державного бюджету майже в чотири рази.

При підготовці законопроекту до розгляду у другому читанні комітет врахує зауваження Головного науково-експертного управління, суб’єктів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ШВЕЦЬ В.Д. А також ті зміни, які були внесені Верховною Радою України до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям 24 вересня 2009 року Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху”. Просимо підтримати цей законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Якщо є на обговорення бажаючі, прошу запишіться. І продовжуємо ранкове засідання на 15 хвилин. Відбувається запис.

Народний депутат Колесніченко, фракція Партії регіонів.

13:49:59

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Я прошу передати слово Чечетову Михайлу Васильовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович Чечетов, будь ласка. Наступний Микола Шершун.

13:50:05

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні колеги! Законопроектом пропонується внести зміни до статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, пов’язані з перевезенням пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Пропонується вдосконалити правові засади у здійсненні державного контролю на автотранспорті, конкретизувати повноваження державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті, забезпечити виконання Україною вимог....

Слід зазначити, що санкції деяких статей, які змінюються передбачають відповідальність громадян – суб’єктів підприємницької діяльності. Оскільки у главі п’ятій Цивільного кодексу України використовується термін фізична особа, підприємець, доцільно внести до проекту відповідні зміни та приведення його термінологію у відповідність з Цивільним кодексом України.

Також запропоновані законопроектом зімни передбачаються значне підвищення санкцій, зокрема передбачають штраф у розмірі до 40, 50, 60, 80 і навіть до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Але з огляду на те, що Кримінальним кодексом України, стаття 53 розмір штрафів за вчинення злочинів визначається в межах від 30 до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлення подібних розмірів штрафів видається дещо парадоксальним з точки зору звичайної логіки. За вчинення адміністративних проступків суспільна небезпечність яких є меншою у порівнянні зі злочинами передбачається більш сувора відповідальність.

Фракція Партії регіонів пропонує цей законопроект відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, фракція „Блоку Литвина”.

13:51:49

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, мало хто не чув про те, як водій та автоперевізник, в лапках, дотримуються правил перевезення пасажирів та вантажів. Особливо це стосується великих міст, де є значний попит на такі послуги, на жаль, культура поведінки на дорозі формується за правилами постійного порушення прав порядку, а подекуди честі і гідності наших громадян. Наприклад, не зважаючи на передбачене законом пільгове перевезення певних категорій пасажирів, а це переважно люди похилого віку. Водії не бажаючи вести когось безкоштовно, безцеремонно і грубо ображають людей, не маючи на це вагомих підстав. Тому вважаю правильним пункт законопроекту, який передбачає накладання штрафу на водіїв транспортних засобів та суб’єктів підприємницької діяльності штрафу за безпідставну відмову у пільговому перевезенні пасажирів.

Разом з тим, я звертаю вашу увагу на те, що в яких умовах працюють люди в сфері перевезення пасажирів. Дуже багато водіїв маршруток і автобусів це приїжджі, які намагаються заробити якусь копійчину, а тому працюють понаднормово, без відпочинку та належних умов для проживання. Це все веде до створення аварійних ситуацій на дорогах, також до погіршення послуг перевезення.

Разом з тим за порушення встановленого режиму праці та відпочинку водіїв транспортних засобів, законопроектом встановлюється накладання штрафів як на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, так і на самих водіїв транспортних засобів. Я вважаю, що дана норма має бути спрямована саме на захист прав людини, на режим праці та відпочинку, а не стягувати з них гроші, які вони заробляють важкою працею.

В цілому вважаю, що законопроект можливо прийняти у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Розгляд законопроекту завершено, виступаючі правильно говорили про слабкі і сильні сторони. З одного боку, треба захистити тих, хто є авто перевізником, а з другого боку, давайте ж потурбуємося про людей, які мають право на перевезення, а інколи це право просто не виконується. Тому я просив би, шановні колеги, давайте приймемо компромісне рішення, а саме: за основу проголосуємо цей законопроект, а далі треба буде врахувати всі ті критичні зауваження, які з цього приводу були виказані у процесі розгляду цього законопроекту.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Реєстраційний номер, ще раз нагадую, 2535. Прошу голосувати.

13:54:48

За-185

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання. Реєстраційний номер 2535.

13:55:15

За-193

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України. Доповідач – міністр юстиції Оніщук Микола Васильович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Василь Миколайович Грицак.

ОНІЩУК М.В. Вельмишановний Голово! Шановні народні депутати! Йдеться про Закон щодо проведення у відповідність актів законодавства до Закону України „Про державну кримінально-виконавчу службу”. І законопроект передбачає, зокрема, внесення змін більше як до 40 актів законодавства України в зв’язку з ухваленням Верховною Радою та таким, що набрав чинності Законом „Про державну виконавчу службу”.

Для прикладу. До цього часу в тих чи інших актах фігурують поняття як „спецконтингент”, як „начальник виправної колонії”, як „засуджений” і низка інших.

Крім того, передбачається також припинення чинності, тобто прийняття рішення щодо визнання такими, що втратили чинність, більше як восьми актів законодавства, які стосуються примусового лікування осіб хворих на алкоголізм, а також їх трудового перевиховання.

Прошу підтримати і ще раз наголошую ідеться про приведення у відповідність актів законодавства до чинного Закону „Про державну кримінально-виконавчу службу України”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Васильовичу! Позиція комітету – Грицак Василь Миколайович, будь ласка.

13:57:23

ГРИЦАК В.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Пропонований вашій увазі законопроект 2783 поданий Кабінетом Міністрів України на виконання пункту четвертого прикінцевих положень Закону України „Про державну кримінально-виконавчу службу України”. Те, що сказав у своїй доповіді Міністр юстиції України я підтверджую. Наведу вам більш точніше просто те, що міняється, що є сьогодні і на що міняється, тільки декілька прикладів.

Сьогодні це „кримінально-виконавча система”, „спецконтингент”, „начальник місця позбавлення волі”, міняємо на „органи і установи виконання покарань” та „слідчі ізолятори”, „засуджені” і „особи, узяті під варту”, „начальник установи виконання покарань”, наприклад таке поняття, як „ветеран державної кримінально-виконавчої служби” тощо.

Цей законопроект був розглянутий на засіданні комітету і прийнято позитивне рішення з пропозицією, щоб Верховна Рада прийняла цей закон за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Ми можемо поставити на голосування пропозицію комітету? Ніхто не наполягає? Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України щодо діяльності державної кримінально-виконавчої служби України. Реєстраційний номер 2783. Прошу голосувати.

13:59:18

За-359

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України … Що в цілому?

Я продовжую засідання ранкове на 15 хвилин. За 15 хвилин до 14 години.

Була пропозиція поставити на голосування для прийняття його у другому читанні і в цілому, як закону. Хто заперечує? Ніхто не заперечує? Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної кримінальної виконавчої служби України для прийняття у другому читанні та в цілому, як закон, реєстраційний номер 2783. Прошу голосувати.

14:00:26

За-366

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо відрядження військовослужбовців до державних органів та установ), реєстраційні номер 2710, 2710-Д. Доповідач – міністр оборони України Єхануров Юрій Іванович, а также буде виступати доповідачем народний депутат України Петрук Микола Миколайович, співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович. Прошу, Юрій Іванович.

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, метою розробки законопроекти є унормування деяких питань, пов’язаних з проходженням громадянами України військової служби, а саме, розширення переліку органів, визначених Законами України „Про військовий обов’язок і військову службу” і соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей державними підприємствами і ліцеями з посиленою військово-фізичною підготовкою, до яких можуть бути відрядженні із залишенням на військовій службі військовослужбовці. І внесення змін до прикінцевих положень з метою надання Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу” з метою надання повноважень Міністерству оборони України стосовно забезпечення виконання військового обов’язку, передбаченим цим законом державним органом, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Справа в тому, що чинними редакціями законів можливість відрядження передбачена лише до державних органів, установ, організацій, а державні підприємства як самостійні суб'єкти, також ліцеї, не належать до державних органів, установ і організацій. І також мова йде про 14 ліцеїв з підвищеною фізичною військовою підготовкою, які підпорядковані Міністерству освіти і науки України, місцевим органам влади. І ми просимо, щоб можна було їх комплектувати військовослужбовцями відрядженими із залишенням на військовій службі.

Крім того, Служба безпеки України, Управління державної охорони не являються центральними органами виконавчої влади, і також служба зовнішньої розвідки. Тому теж необхідно внести зміни до закону.

Ще одне дуже важливе питання. Унормування зазначеного питання пов'язано з необхідністю збереження існуючої об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України у складі державного підприємства обслуговування повітряного руху „Украерорух”. Діюча в Україні об'єднана цивільно-військова система організації повітряного руху є невід'ємною складовою загальноєвропейської системи повітряного руху і повністю відповідає вимогам ІКАО – міжнародної організації…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

ЄХАНУРОВ Ю.І. … цивільної авіації, вважається найбільш прогресивною серед європейських країн, і такі аналогічні системи використовуються в Німеччині, Польщі, Швеції і в інших країнах.

Я просив би, шановні народні депутати, підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Юрію Івановичу. Микола Миколайович Петрук, будь ласка, з приводу законопроекту 2710-д.

14:03:39

ПЕТРУК М.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, внесення відповідних змін до зазначених законів України унормує можливість відрядження військовослужбовців до державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням їх на військовій службі.

Існуючою редакцією зазначених законів України передбачено, що військовослужбовці можуть бути відрядженні із залишенням на військовій службі лише до державних органів, установ і організацій.

Законопроектом пропонується розширити коло державних органів, установ і організацій, до яких можливо відряджати військовослужбовців, тобто державним підприємствам обслуговування повітряного руху.

Міністерство оборони, Міністерство транспорту та зв'язку підтримує позицію стосовно унормування питань, пов’язаних з відрядженням військовослужбовців до державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

Прошу підтримати цей законопроект і допомогти військовослужбовцям бути у законодавчому полі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович.

14:04:55

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я дуже коротко поясню суть. Два законопроекти: перший – урядовий, другий - депутатський. Депутати: від БЮТ Микола Петрук і від Партії регіонів Олександр Кузьмук.

Ми шукали рішення. Тому що урядовий проект підтримати не має можливості, і жоден депутат його не підтримав. Чому? Пропонується, щоб на будь-якому державному підприємстві міг працювати військовослужбовець. Підприємств десятки тисяч. Підприємства займаються бізнесом. І у нас є випадки, де полковник Волошин, колишній керівник, сидить на сім років. Тому ми проти цього. Але піти на зустріч уряду ми вирішили саме для того, щоб підтримати можливість збереження єдиної системи управління повітряним рухом, про що говорив міністр оборони. Саме тому депутатський законопроект передбачає можливість відрядження військовослужбовців в „Украерорух”.

Виникало питання, зокрема з боку фракція комуністів, я пояснював, щодо військових ліцеїв. У військових ліцеях члени комітету вважають і це одностайна консенсусна позиція, можуть там працювати військовослужбовці з запасу, які звільняються з правом носіння військової форми. І це абсолютно нормальна практика. До речі, найбільший ліцей донедавна очолював генерал Кравчук у запасі.

Тому прошу підтримати депутатський законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція обговорювати законопроект? Якщо є, будь ласка… Хто наполягає, запишіться. Нам варто було б розглянути ще один законопроект, щоб відпустити міністра.

Будь ласка, покажіть на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Немає.

Шановні колеги, я ще раз хочу довести до вашого відома пропозицію комітету. комітет пропонує законопроект 2710 (урядовий) відхилити, а законопроект 2710-д (депутатський) проголосувати його за основу і як закон. Але, відповідно до Регламенту, я поставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону 2710 (урядовий) про внесення змін до деяких законів України (щодо відрядження військовослужбовців до державних органів та установ). Для прийняття його за основу.

14:07:32

За-210

Рішення не прийнято.

Справа в тім, що ми могли б говорити, що не встигли і повертатися, якби у нас не було альтернативи, а зараз є альтернатива. Розумієте? Я не маю права так ставити на голосування. Тому, шановні колеги, зараз ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законів України (щодо відрядження військовослужбовців до державних органів та установ). Реєстраційний номер 2710. Автори – народні депутати України Петрук і Кузьмук.

Прошу голосувати.

14:08:23

За-370

Рішення прийнято.

Пропозиція комітету зводилась до того, щоб прийняти проект закону як закон. Немає заперечень? Поза як немає заперечень, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні та в цілому як закон основу проекту закону про внесення змін до деяких законів України (щодо відрядження військовослужбовців до державних органів та установ). Реєстраційний номер 2710-д. Прошу голосувати.

14:09:06

За-378

Рішення прийнято. Закон прийнято.

Шановні колеги, позаяк у нас присутній міністр, якщо ви не заперечуєте, давайте розглянемо проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення справності і модернізації озброєння та військової техніки Збройних Сил України (реєстраційний номер 3514). Доповідач – міністр оборони Єхануров Юрій Іванович.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, законопроект спрямований на правове регулювання і визначення повноважень Кабінету Міністрів України у сфері справності, модернізації озброєння, військової техніки Збройних сил України шляхом внесення змін і доповнень до законів України: „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” і „Про Збройні сили України”. Він доповнює наявні правові норми щодо використання запатентованого винаходу без згоди власника патенту у разі безпідставної його відмови у видачі ліцензії на використання винаходу в інтересах оборони держави за дозволом Кабінету Міністрів, а також відносить до повноважень уряду України встановлення порядку забезпечення справності, технічної придатності і модернізації озброєння, військової техніки Збройних сил України. Таким чином ми врегулюємо на законодавчому рівні питання щодо збільшення встановленого ресурсу озброєння, військової техніки, в тому числі іноземного виробництва. Виконання зазначених робіт буде здійснюватися вітчизняними установами і підприємствами.

Я хочу подякувати двом комітетам Верховної Ради: з питань національної безпеки і оборони, а також Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти за роботу, яку вони провели разом з нами у підготовці цього законопроекту до читання. Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило пропозицію стосовно виключення з доповнення до статті 9, а також нової редакції абзацу четвертого статті 10 Закону України „Про Збройні сили”, слів: „...за якими не здійснюється авторський нагляд”. Ми не заперечуємо щодо цього.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.

Будь ласка, позиція комітету. Анатолій Степанович Гриценко.

14:11:13

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Законопроект дуже важливий, для того щоб ми могли як Україна, як держава, як уряд приймати рішення стосовно техніки, яка в нас є, і вирішувати питання обороноздатності, навіть якщо з якогось боку виникають проблеми з супроводженням цієї техніки. Уряд вніс проект, ми пропонуємо прийняти його сьогодні в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення справності і модернізації озброєння та військової техніки Збройних Сил України. Реєстраційний номер 3514. Прошу голосувати.

14:12:06

За-372

Але позиція комітету була в першому читанні тільки. Будь ласка, мікрофон голови комітету. Якщо не буде заперечень, поставимо…

14:12:16

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги, в нас була вже сьогодні проблема, коли ми переголосовували закон, який так швидко прийняли. Якщо ми врахуємо те зауваження, яке висловило Головне науково-експертне управління, зараз протокольно, а Кабмін в особі міністра оборони з цим погоджується, я думаю, тоді ми можемо голосувати в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо, Юрій Іванович? Будь ласка. Там мікрофон ввімкніть, будь ласка.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні народні депутати, ми погоджуємося з редакцією, яку запропонувало Головне експертне управління Верховної Ради з поправками цими.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді в нас є всі підстави з урахуванням зауважень і пропозицій Головного науково-експертного управління поставити на голосування про прийняття у другому читанні та в цілому як закон, реєстраційний номер 3514. Прошу голосувати.

14:13:23

За-372

Закон прийнято.

І, шановні колеги, останнє, ми після перерви о 16 годині будемо розглядати законопроекти з вето Президента, так як це прийняла рішення Погоджувальна рада. Як би ви поставилися до того, щоб ми зараз прийняли 3066 - це проект закону про внесення змін до Закону України про запобігання захворюванню про синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення?

Одну хвилиночку, йдеться про те, шановні колеги, про те, щоб ці люди одержали щорічну відпустку в літній чи інший, ручний для них час до досягнення дітьми 16-ти років. Йдеться про суто соціальний закон. Якби ви не заперечували, міністра попросили б, щоб він коротко сказав з цього приводу. Будь ласка.

ОНІЩУК М.В. Дозвольте мені з місця. Дякую.

Прошу, шановні колеги, підтримати. Про що йдеться? Сьогодні стосовно дітей, які захворіли на вірус імунодефіциту, закон надає певні права, гарантії лише для матері дитини. Йдеться про те, щоб такі ж права були надані і батьку. Адже в сім’ях по-різному виникають відносини, да і взагалі виразною тенденцією є прирівнювання в правах.

Тому прошу вас підтримати за основу і в цілому. Науково-експертне також погоджується. Це правильний, короткий і ясний закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень?

Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 3066, про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”. Ще раз нагадую, реєстраційний номер 3066. Прошу голосувати за основу.

14:15:22

За-367

Рішення прийнято.

Пропозиція комітету полягала в тому і міністра, тобто уряду, що прийняти його у другому читанні і в цілому як закон. Ніхто не заперечує?

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”. Реєстраційний номер 3066. Прошу голосувати.

14:16:09

За-359

Закон прийнято.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Вечірнє засідання ми розпочнемо о 16 годині. Дякую.