ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 лютого 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості Верховної Ради. Прошу підготуватись до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему „Рада”.

10:04:31

В залі зареєстровано 437 народних депутатів України, ранкове пленарне засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні ми маємо у нашій сесійній залі чотири іменинника – наші колеги. Я прошу привітати з днем народження Грицака Василя Миколайовича, Новікову Юлію Володимирівну, Пєрєдєрія В’ячеслава Григоровича і Савченка Ігоря Васильовича і побажати їм доброго здоров’я і успіхів. (О п л е с к и)

Шановні колеги, у нас минулого пленарного тижня відбулось шість пленарних засідань Верховної Ради України, розглянуто 37 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято шість законів та 48 постанов, 10 законопроектів та два проекти постанов прийнято за основу, три законопроекти та шість проектів постанов відхилено, за результатами розгляду пропозицій Президента подолано вето Президента на два закони, два закони прийнято з врахуванням пропозицій Президента України, три закони відхилено, направлено 79 депутатських запитів. Це підсумки минулого тижня.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій. Будь ласка, прошу записатися.

Ващук Катерина Тимофіївна, „Блок Литвина”, будь ласка.

10:06:54

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Шановні наші виборці! За дорученням фракції „Блок Литвина” хочу сьогодні підняти найболючіші питання, що вимагають негайного вирішення і стосуються життя наших селян. Від імені депутатів фракції нашої, та я думаю, підтримає більшість народних депутатів у цій залі та тих людей, які звернулися до нас з листами, з дзвінками на особистих прийомах на Волині, Тернополі, Запоріжжі, Рівненщині, Черкащині і в більшості областей, я хочу звернутись до нашого Президента як гаранта Конституції, як главу держави, який підписує прийняті нами з вами закони.

Шановний Вікторе Андрійовичу! Вже півтора місяця через вето ходить коридорами Секретаріату багатостраждальний закон 3353 щодо запобігання негативним наслідкам, впливу фінансової кризи на розвиток АПК. Ми роздягнули всі ваші пропозиції у цій залі після вашого вето. 90 відсотків цих пропозицій враховані. Лише єдину ми залишили, удосконаливши її – це відносно впливу Національного банку на комерційні банки щодо пролонгації тих кредитів, які взяли селяни.

Всі розуміють яка ситуація сьогодні в аграрному секторі, які були ціни на вирощене зерно, соняшник і всю іншу продукцію настільки низькі, що не дозволили часто покрити затрати, а не те щоб повернути кредити. І на сьогодні любою ціною вибиті з села кредити: через продаж техніки, худоби і таке інше – нанесе непоправну шкоду селянам.

Тому ми вирішили, що цей пункт ми маємо таки лишити, аби тим банкам, які дають кредити селу, пролонговують їх, у першу чергу надавались кошти на рефінансування. Тому звертаємось до вас: нехай недовго так тримають ваші працівники секретаріату, як завжди: по дві і більше неділь – закон, а дадуть-таки вам на підпис, підпишіть його. Село чекає.

Що в цьому законі головне: там йде дотація за продану селянами продукцію від харчових і переробних підприємств. 20 відсотків до ціни на молоко і на м’ясо уже другий місяць селяни не отримують, а це залишається не визначеним. Тому цей закон дуже на часі.

Друге. Податкова затримує повернення податку на додану вартість для селян. Ми звертаємось до податківців з вимогою: напередодні посівної в першу чергу повернути ПДВ селянам. Не знаю, який урядовець вважає, що цукор, вирощений селянами на власних площах і сьогодні отриманий від заводу взамін розрахунку коштами, є несільськогосподарською продукцію і на цукор треба платити ПДВ. Прийнята така постанова уряду, її негайно треба переглянути і змінити. І ми звертаємося до уряду з таким проханням.

Шановні колеги, нами поданий закон і зареєстрований уже зі змінами до Закону „Про нотаріат”. Ми маємо негайно виправити допущену помилку в цьому законі. Сьогодні селяни, щоб дати, завірити доручення на вчинення будь-яких дій, на отримання пенсії, всього такого іншого мусять їхати до нотаріуса до району, платити 28 гривень. Тоді як раніше все це безплатно робила сільська рада. Як стареньких ми можемо безконечно ганяти до райцентру, до нотаріату? Це ми маємо обов’язково поставити на слідуючий пленарний тиждень, цей закон, який нами і фракцією підготовлений і прийняти, виправивши цю помилку...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Катерина Тимофіївна.

ВАЩУК К.Т. І на закінчення. Шановні колеги, цей тиждень у нас сесійний, стоїть ряд важливих законів, які стосуються АПК, я дуже прошу кожну фракцію там забути про політику, а зробити все, аби такі ці закони були прийняті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко". Передає слово Кириленко Івану Григоровичу, будь ласка.

10:12:48

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги, дорогі наші виборці, є в пілотів дуже красномовний вираз, що ставить рівняння між життям і небуттям, зветься він точка невозврата – це коли назад повернути вже пізно, а попереду, або пан, або пропав.

Треба визнати, що на щастя у льотчиків таке трапляється набагато рідше, ніж, на жаль, в українському політикумі. Безкінечна, виснажлива війна всіх проти всіх, постійні сварки політиків усіх мастей і калібрів, безкомпромісні протистояння провідних сил, істеричні шабаші і брутальні випади знакових людей, майже щоденна травля людських душ песимізмом і зневірою, площадні образи, цькування через свої канали опонентів, все це і ще багато іншого – суворі ознаки, провісники суцільної деградації.

Ще толком не вставши на ноги після тяжкого народження, держава завдяки політиканам летить у прірву неминучого і незворотного занепаду. Це не мої слова і висновки. Переконаний, що і багато з вас, читаєте матеріали, в яких небайдужі співвітчизники, не достукавшись до нас, глибоко аналізуючи все, що відбувається навколо, на жаль, приходять до таких невтішних і плачевних прогнозів.

За доказами далеко ходити не треба, досить включити будь-який з дюжини рейтингових каналів: там – дика істерія, тут – нестримне бажання якогось реваншу і помсти, той, будучи ображеним, що відірвали від корита, поливає брудом, інший – високого польоту птах – годину читає монолог про власні соцдослідження на тему „винної невістки”, а саме наче спостерігач, що впав з Місяця на чужу йому країну. І всі говорять, говорять і говорять. Як казав класик, розумні, аж страшно!

Вірно днями підмітив наш колега на черговому собачому телепобоїщі: ви, хлопці, якщо такі ділові, приходьте частіше до сесійної зали і починайте працювати, як шахтарі, металурги, хлібороби біля свого станка, перекладаючи на мову закону про все те, за що тут віщаєте і повчаєте. Влучно сказано, бо набридла всім одна говорильня. Тих, хто хоч щось робить, бореться з труднощами, у владних коридорах одинці, але і їх цькують і переслідують. Вірно… це я говорю за український уряд.

Вже, напевно, немає в Україні людей, крім, звичайно, політиків, які б не розуміли, що глибока, системна планетарного масштабу криза продовжує свою спустошливу ходу країнами і континентами. І у найбільш незахищеному стані опинилися країни саме з перехідною економікою, які, лише розпочали відбудовувати власне господарство та зробили перші кроки до інтеграції у світовій економічної системи. І Україна в тому числі.

І наша особливість не у тому, хто очолює уряд, а у величезній, безпрецедентній залежності від стану світових ринків, бо ще в якій країні світу 60 відсотків промисловості працює на експорт? А у нас замість того, щоб енергійно, спільними зусиллями шукати шляхи порятунку, робиться політиканами все навпаки: лунають майже щоденні заклики до повалення уряду, організація акцій громадянської непокори, божевільні звинувачення у зраді та інших мислимих і немислимих гріхах.

За перші два тижні лютого щодня у світі робилося щось конструктивне, і лише в Україні кількамісячний терор уряду знову завершився трагікомедією у стінах РНБО і Верховної Ради. Кому це було потрібно, друзі? Черговий тиждень пройшов впусту.

Ми за політиканством не виконали і десяти відсотків того, що могли і мусили зробити. Для прикладу, вже кілька місяців лежать не розглянутими ряд банківських законів. Ми, мабуть, єдина країна в світі, яка нічого не зробила для врегулювання масштабних проблем у цій сфері. Комусь не хочеться прозорого парламентського контролю за колосальними фінансовими потоками, хтось проти взаємодії Нацбанку з урядом, дехто відверто не хоче продажу державі 50 відсотків валютної виручки. А як же країна, колеги? Пора би міру знати, адже далеко не бідні люди стоять за цими питаннями. Скоро почнеться посівна, і без нашої допомоги селянин не зможе провести її.

Уряд провів ряд важливих нарад, визначив пріоритети, які потребують невідкладного розгляду та прийняття відповідних законів. Відповіді від нас чекають також пенсіонери, лікарі, вчителі, робітники провідних галузей. Тому, шановні колеги, БЮТ пропонує в чергове працювати без протистоянь, обвинувачень та інтриг. Запланували близько ста питань на цей тиждень, давайте поки не розглянемо детально кожний проект по кожному дню і не приймемо по ньому рішення, не вийдемо з цієї зали. Ми проти деструктиву та інтриг. Хтось виношує ідею дострокових виборів і мріє на них перемогти? Кого перемогти? В звичному режимі виборів у нас вже не буде. Вони можуть прийти тільки з вулиці. На жаль, історія вчить тому, що нас вона нічому не вчить. Ініціюючи революцію, переможець, якщо такий буде, отримає навіть не руїни, а осколки й уламки, а з них вже нічого неможливо зліпити. Втратимо країну. Так точка неповернення пройдена, панове, чи ні? Чи все-таки ми здатні нарешті об’єднатися і зробити хоч щось для країни? БЮТ проти деструктиву...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Іване Григоровичу.

КИРИЛЕНКО І.Г. БЮТ проти деструктивну і руйнації Вітчизни. Наша рука відкрита і простягнута для співпраці. Ми вкотре чекаємо відповіді. І останнє. Шановні колеги, шановний Олександре Володимировичу, вчора на акції протесту вийшли хлібопекарі вже вдруге, і сказали, якщо ми не підтримаємо їх у цю важку хвилину, а це найбільш зарегульована, найважча галузь на сьогоднішній день у державі, вони через три дні зупиняють всі хлібні підприємства, країна може залишитися без хліба. Законопроект 3560 нарешті розглянутий в комітеті, є висновки, є все. Будь ласка, ми просимо вас, наша фракція, поставте на голосування сьогодні цей законопроект. Давайте включимо його до порядку денного і розглянемо. Ми пропонуємо конструктивно працювати заради нашої Батьківщини.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Симоненко Петро Миколайович, фракція комуністів.

10:18:55

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні громадяни України! Я переконаний, що та нелегка, драматична для багатьох трагічна ситуація в якій сьогодні опинилася Україна нарешті відкриває людям очі. Відкриває очі на те, що так далі жити не можливо, що потрібно змінити саме суспільно-політичний устрій, а не просто форму правління чи окремих керманичів. Люди починають розуміти, що не якась нова коаліція чи новий Президент, чи-то будь-які інші косметичні перестановки на верхніх щаблях влади змінять ситуацію на краще, якщо ця влада залишиться в руках олігархічних кланів, які розграбували країну, довели країну до зубожіння.

Люди з кожним днем стають все активнішими, на заклики комуністів вони вийшли на вулицю, не за гречку чи гроші, а вийшли захищати свої робочі місця, свої підприємства, шахти, заводи. Ці масові акції громадянського протесту вже відбулися в Херсоні, Харкові, Донецьку, Луганську, Одесі, Миколаєві, Запоріжжі, Криму. Учасники масових акцій протесту рішуче засуджують політику варварської капіталізації, грабіжницької приватизації народної власності, державного та комунального майна.

Що ми, комуністи, пропонуючи конкретну програму дій вимагаємо. По-перше, негайно розглянути та прийняти два системні закони. Йдеться про націоналізацію базових галузей народного господарства та про основні засади зовнішньої і внутрішньої політики, прийняття яких би попередило ті жахливі наслідки, які ми маємо сьогодні. Прийняття цих законів дозволить повернути у власність держави або трудових колективів ті підприємства, власники яких штучно їх банкрутять, безпідставно скорочують робочі місця, не платять зарплати, не виконують соціальні зобов’язання та умови приватизації.

По-друге, ми вимагаємо негайно прийняти низку законів, які безпосередньо спрямовані на захист доходів і майна громадян в умовах фінансово-економічної кризи. Серед них найнеобхіднішими, які треба розглянути і ухвалити негайно з нашої точки зору є: Закон про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, електроенергію, газ, громадянський транспорт. Заміст того, щоб видавати нікчемні президентські укази, які ніхто не виконує, ми вимагаємо від Верховної Ради заборонити це свавілля законам.

Наступний закон, це закон про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби, і вироби медичного призначення. Лікарні без ліків, а в аптеках ціни зашкалюють, люди не в змозі забезпечити себе необхідними ліками в той час, коли прогресують серцеві захворювання, онкозахворювання, туберкульоз. ООН вже визнала український народ вимираючим.

Щоб захистити майно наших громадян, забезпечити їхні конституційні права на житло, ми вимагаємо терміново прийняти закон, згідно з яким на період кризи заборонити банкам, фінансовим установам, іншим кредиторам позбавляти боржника житлової нерухомості, в якій він постійно проживає або земельні ділянки, якщо вона перебуває у заставі. Також необхідно прийняти закон, відповідно до якого зобов’язати банки та інші фінансові установи надавати відстрочки у погашенні кредитів в разі, якщо людина втратила роботу або її відправили у примусову неоплачувану відпустку. Ми переконані, що нові ставки податку з власників транспортних засобів це відверте знущання над людьми, тому ми запропонували відповідний закон, згідно з яким передбачається суттєве зниження цього податку.

Ще одним законом ми пропонуємо в умовах кризи переглянути суми штрафів за порушення правил дорожнього руху. Залишити розмір існуючих штрафів тільки за керування автомобілів у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Якщо внаслідок порушення правил дорожнього руху сталася аварія, за пересування транспорту по зустрічній смузі тощо. Інші штрафи за незначні порушення суттєво знизити або навіть залишити на тому рівні, що були раніше.

Ми також, комуністи, пропонуємо негайно розглянути питання, що стосується місцевого самоврядування. Одночасно з розширенням прав громад ми повинні унеможливити ситуацію, коли податки і збори перетворюються на незаконні побори, коли намагається стягувати плату за вхід на кладовище, за можливість отримати консультацію в лікарні, навіть за те, щоб потрапити на прийом до місцевого чиновника. Це ганьба для України.

Компартія України пропонує Верховній Раді прийняти ще низку дій з антикризових законів, які спрямовані на підтримку реального сектору економіки, сільського господарства і агропромислового комплексу на впровадження енергозберігаючих та інноваційних технологій тощо.

Шановні громадяни України! Ми пропонуємо проекти законів, які захистять вас. Тому зараз я звертаюся до своїх колег, присутніх тут у сесійній залі, представників потужного капіталу, підтримайте наші ініціативи. При цьому я розумію, що ви наврядче підете на цей крок, адже ваша мета зберегти цю олігархічну владу, свої багатства, а тягар виходу з кризи перекласти на трударів. Тому, не змінивши суспільно політичний лад, не відмовившись від збанкрутілої ліберально-капіталістичної та націоналістичної ідеології, ми позбавляємо себе майбутнього.

Приєднуйтеся, шановні товариші, до акцій протесту. Тільки спільними зусиллями ми зможемо змінити ситуацію на краще.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мартиненко, будь ласка, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

10:23:40

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Економічна криза ставить перед парламентом і урядом реальне завдання – порятунок гривні, захист від безробіття, стимулювання економіки. Це далеко не повний перелік першочергових і, підкреслюю, реальних задач. В той же час опоненти уряду, схоже, живуть у якісь віртуальній реальності, в такій собі матриці. Можливо тому, що деякі народні депутати частіше бувають на теле-ефірах ніж на засідання парламенту. У цій віртуальній реальності робота Секретаріату Президента щодня починається не з розгляду економічних проблем країни і шляхів її вирішення. Ні. Керівник Секретаріату Президента зранку проводить, так звану, ситуативну кімнату. На цій нараді виробляються антиурядові тези, і визначаються хто з клерків Банкової та спікерів Партії регіонів буде їх озвучувати. А після таких нарад проводиться Рада національної безпеки та оборони, більш схожа на засідання революційного трибуналу. В антиурядовому запалі голова та секретар цього органу забули не лише про здоровий глузд, а й про Конституцію.

Нагадаю, згідно з Основним законом РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Але недавні події показали, що в українських реаліях РНБО координує і контролює діяльність Секретаріату Президента та Партії регіонів, спрямовану на зрив роботи уряду щодо національної безпеки. І це дуже прикро. А до наших громадян ця метушня взагалі не має ніякого стосунку, людей цікавить зовсім інше.

У нас в порядку денному багато важливих питань. Давайте попрацюємо замість того, щоб займатися черговими політичними звинуваченнями. І досить висувати ініціативи щодо дострокових виборів Президента та Верховної Ради. Дострокове суспільне збурення не потрібні Україні ні одночасно, ні окремо.

Зверніть увагу, коли з парламенту зникає „політична віртуальщина”, він різко підвищує свій коефіцієнт корисної дії. Нагадаю, у вівторок 3 лютого ми вирішили голосувати про довіру уряду 5-го числа у четвер. І виявилося, що у середу у нас немає ніяких проблем навіть сперечатися, не було політики, як роз’єднує депутатів. А низка питань отримувала по 300-400 голосів. Наприклад, за Закон про Фонд державного майна України проголосували 349 депутатів.

На жаль, керівник держави витрачає більшість свого робочого часу на інтриги та боротьбу з іншими гілками влади. Наприклад, увесь минулий тиждень і цей також, Президент викликав депутатів нашої фракції на „задушевні” розмови та вмовляв вийти їх з коаліції. Паралельно шукаються будь-які юридичні зачіпки для того, аби паралізувати роботу парламенту та Кабінету Міністрів.

Замість подібних інтриг Віктору Андрійовичу краще подумати над виконанням своїх конституційних обов’язків. Наприклад, над гідними кандидатурами Служби безпеки України та Національного банку України. Як довго можна було бути відірваним від реалій і не бажати сприймати той факт, що керівника Нацбанку парламент звільняв уже декілька разів. Колись канцлер Бісмарк розробив стратегію дій влади, яка отримала назву „реал політік” – це коли мета виправдовує будь-які засоби. Бісмарка потім звинувачували, що захист національних інтересів відбувався не завжди моральними методами. У нас в президентській канцелярії винайшли метод „віртуал політік” – це коли шкодять національним інтересам абсолютно аморальними засобами. У „матриці” Секретаріату Президента може бути пере завантаження, революція, що завгодно, але вона залишається віртуальною. Пора у реальний світ з реальними проблемами!

Саме такий реалістичний підхід має продемонструвати Верховна Рада. Закликаю всіх колег зосередитися на розгляді питань порядку денного, а гучні заяви перенести із сесійної зали в кулуари, там теж є телекамери. Люди чекають від парламенту реальної роботи, а не віртуальної політики. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стоян, Партія Регіонів.

Герман Ганна Миколаївна, будь ласка.

10:29:11

ГЕРМАН Г.М.

Я спочатку хочу поправити урядову коаліцію, яка тут сьогодні говорила, що незабаром в Україні весняні польові роботи. В Криму вже майже посіяли і вже сіють у Таврійському степу. Це так вам до довідки, щоб ви знали, що посівна робота в Україні вже ведеться.

Шановні колеги, ще ніколи за всі роки незалежності український парламентаризм не опинявся у такій драматичній ситуації, яку ми переживаємо сьогодні. Цей драматизм породжений усвідомленням того, що у час великих випробувань у добу загальної кризи Україна не змогла протиставити цим загрозам дії рішучої і компетентної влади. І ось результат. Сьогодні світові експерти сказали про те, що Україна на 90 відсотків уже на межі дефолту. А падіння обсягів промислового виробництва сьогодні, це теж нові цифри, дорівнюють рівню 41-го року, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна.

У нас не знайшлося свого Обами зі сміливим планом. У нас не знайшлося свого Людвіга Ерхарда, канцлера повоєнної Німеччини, який говорив: „Те корисне, що ми могли винести зі світової кризи 30-х років полягало у тому, що наша доля велить нам триматися разом”. У нас не знайшлося українського Путіна, який готовий боротися за гідність і силу Росії до останнього. У нас немає зараз при владі Віктора Януковича, який під час свого правління підніс рівень економічного росту в Україні до найвищого у Європі.

У нинішній катастрофічній ситуації народ не почув ані від Президента, ані від прем’єра як Україна долатиме кризу, як держава допомагатиме громадянам вижити в умовах голоду і холоду, безробіття, інфляції і неспроможності сплачувати кредити. Бізнес не дочекався від влади зниження податків, пільг для інвесторів, боротьби з корупцією в середовищі чиновників. Натомість народ, а разом з ним і міжнародна спільнота мали можливість ознайомитися з тим, як українська влада вміє ганьбитися на засіданні РНБО, як вона досконало принижує сама себе. Таку ж неспроможність стати на захист суспільства демонструє і Верховна Рада. Однак, на відміну від президентської та прем’єрської гілок влади, виконавчих гілок влади, довіра до яких втрачена остаточно, парламент ще може врятувати свою гідність в очах народу. Та чи зробить він це. У відповіді на це запитання і полягає драматизм ситуації, в якій ми опинилися.

Перефразовуючи древніх римлян звернуся до колег. Калент консулес, - депутати, будьте пильними. Республіка у небезпеці. Вона у небезпеці ще й тому, що вибори у нас можуть відбутися лише тоді і там, де може виграти БЮТ. Якщо БЮТ розуміє, що він не виграє, він робить все, щоб зірвати ці вибори, так, як він намагається це зробити у Тернопільській області.

У країні, шановні колеги, панує повна зневіра. Та зневіра, що є страшнішою і небезпечнішою за будь-яку економічну кризу. Люди не вірять уже нікому, жодній обіцянкі і жодні телевізійній, звернення. До речі, Юлія Володимирівна на них витратила лише в грудні шість з половиною мільйона гривень державних коштів з державного бюджету. Ці звернення вже не допоможуть відновити кредит до влади. Ми буваємо в регіонах, ми розмовляємо з людьми, ми знаємо, що народ думає про владу і як він оцінює її турботу про себе. Приблизно так само люди кажуть і про Верховну Раду України. Вони не вірять у те, що у цій залі є парламентська більшість. Вони знають, що очікувати швидкого прийняття антикризової програми у стінах парламенту – марна справа.

У цій ситуації єдиним відповідальним рішенням парламенту було б оголосити дострокові парламентські вибори. Цього і так не оминути. Питання лише в тому, чи ми самі це зробимо, чи це змусить нас зробити народ. Партія регіонів розуміє, що розраховувати на консенсус у цьому питанні непросто. Однак, ми знаємо, іншого виходу немає...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Ганно Миколаївно.

ГЕРМАН Г.М. Відтак, або парламент продемонструє, що на відміну від Президента і Прем’єра він залишився єдиною відповідальною силою, або зганьбиться так само, як зганьбилися сьогодні Президент і Прем’єр. Коли на парканах пишуть: геть усіх, – це не обов’язково означає лише політичні технології.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступи від фракцій завершено. Катерина Тимофіївна Ващук пропонувала, щоб ми наступного пленарного тижня включили до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону про нотаріат. Катерино Тимофіївно, я вас інформую, що відповідно до рішення Погоджувальної ради, цей проект закону передбачений на розгляд на цьому пленарному тижні. Якщо ви не заперечуєте, то ми його розглянемо раніше.

Іван Григорович Кириленко пропонував включити до порядку денного проект закону номер 3560. Я прошу Апарат Верховної Ради підготувати інформацію щодо дотримання регламентних процедур, і на початку вечірнього пленарного засідання ми повернемося до цього питання.

І так, як і було рішення погоджувальної ради на підставі рішення Верховної Ради України, сьогодні з 16 години ми будемо розглядати проекти законів про внесення змін до Закону про податок з власників транспортних засобів. Це інформація для того, щоб було зрозуміло, що о 16.00 у нас учора на Погоджувальній раді було прийнято таке рішення, перенесено з ранкового пленарного засідання на вечірнє розгляд цих питань.

Шановні колеги, відповідно до частини п’ятої статті 79 Регламенту Верховної Ради України народні депутати України можуть у будь-який момент поставити питання про відкликання Голови Верховної Ради України, першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України. Минулого тижня 151 народний депутат України зареєстрували відповідний проект Постанови по відкликання першого заступника Голови Верховної Ради України. Частина четверта статті 76 Регламенту Верховної Ради України імперативно вимагає, щоб питання про розгляд цього питання було включено до порядку денного сесії не пізніше, ніж на наступний пленарний день після внесення цієї пропозиції. У зв’язку із цим я ставлю зараз на голосування пропозицію про включення до порядку денного поточної сесії питання про відкликання першого заступника Голови Верховної Ради України Лавриновича Олександра Володимировича. Прошу визначатися.

10:37:35

За-209

Рішення не прийнято. Питання до порядку денного сесії не включається. (О п л е с к и)

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 151, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 32, комуністів – 26, „Блок Литвина” – 0. ( Ш у м у з а л і)

Будь ласка, з процедури запишіться. Народний депутат Рева, будь ласка.

10:38:32

РЕВА Д.О.

Прошу передать слово Мирошниченко Юрию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко, прошу.

10:38:38

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці! Шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Ми не могли не взяти слово з приводу цього голосування, оскільки зараз намаганням було фактично позбавити опозицію свого представництва в президії Верховної Ради. Сьогодні Олександр Лавринович, який є одним з найфаховіших юристів і досить толерантним представником президії, який працює в Верховній Раді, є, на мій погляд, в багатьох питаннях якраз зразком для діяльності тих депутатів, які сьогодні підтримували його відкликання. Я думаю, що українська демократія не повинна мати прецеденти, коли опозиція позбавляється права працювати на рівних засадах з більшістю. Це право захищається і Конституцією. Мало того, згідно з тими політичними, публічними домовленостями, саме посада першого заступника спікера Верховної Ради України має належати….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Зарубінський, будь ласка.

10:39:44

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний пане головуючий! Шановні колеги! Виступи з мотивів – це виступи, які пояснюють мотиви того чи іншого голосування. Головуючим було сказано, що зараз є виступи з процедури, виступи з процедури стосуються процедури, тому, чітко дотримуючись Регламенту, який вже є законом і це вже факт, і я з цим всіх вітаю, я хотів би сказати якраз щодо процедури.

Олександре володимировичу, я пропоную, щоб… от у нас зараз далі за порядком денним іде декілька постанов. Я пропоную, щоб ми їх розглянули за скороченою процедурою, бо вони стосуються парламентських слухань і що називається два –за, два – проти цілком достатньо, щоб це розглянути.

І ще у мене є пропозиція, і це пропозиція „Блоку Литвина”. Всі бачать, що сьогоднішній порядок денний складає цілу брошурку, дуже багато питань, у тому числі і нагальних питань. Пропоную, щоб ми сьогодні те, що можливо, розглядали за скороченою процедурою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стешенко.

10:40:56

СТЕШЕНКО О.М.

Дякую. Прошу слово передати Івану Григоровичу Кириленку, керівнику фракції.

10:41:02

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановний головуючий, ще раз звертаю увагу на пропозицію нашої фракції. Ми запропонували не просто розглядати певні законопроекти за скороченою процедурою, а, зважаючи на порядок денний тижня – понад 100 законопроектів, ми пропонуємо і сьогодні, і послідуючі дні пленарні працювати до тих пір, поки не буде повністю вичерпаний порядок дня на відповідний день. Це перше. І прошу поставити це питання на голосування на ранішньому засіданні.

Друге питання. Шановні колеги, хтось себе приписує до опозиції. Я дуже з великою натяжкою можу назвати, і наша фракція, наших колег по Партії регіонів, що вони являються опозицією. Ви давно працюєте і співпрацюєте з Секретаріатом Президента, а це вже далеко-далеко не опозиція, колеги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кириленко В’ячеслав Анатолійович.

10:41:57

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Шановний Олександре Володимировичу, у нас прохання щодо включення до порядку денного трьох документів як першочергових. По-перше, наша група внесла проект постанови 4049: про підтримку надання Донецькому національному університету імені героя України Василя Стуса. Ми вважаємо, що це рішення парламент може прийняти на цьому тижні, хоча це не буде зобов’язання до університету, але це буде позиція законодавчого органу. І я прошу тут колег із БЮТ підтримати цю позицію, і тоді ми на цьому тижні проведемо.

Друге: 3668. Ми із депутатом Ляпіною внесли проект змін до Закону про оголошення мораторію на перевірки для підприємств малого бізнесу до кінця цього, 2009 року. Ми просимо, щоб це питання парламент на цьому тижні розглянув.

І законопроект Карпука і Григорович: 2538 – про соціальний захист медичних та фармацевтичних працівників. Почалися невиплати зарплати і таке інше, треба прийняти закон. Прошу взяти до уваги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Папієв.

10:43:09

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, я пропоную вилучити з порядку денного постанову номер 3686, яка відміняє вибори в Тернопільській обласній раді. І прошу передати слово народному депутату пані Ганні Герман.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герман Ганна Миколаївна.

10:43:26

ГЕРМАН Г.М.

Шановні народні депутати, ми всі шануємо і любимо Василя Стуса. Але тільки донецькі студенти і викладачі Донецького університету мають право вибирати, чиє ім’я присуджувати , чи не присуджувати їхньому університету. Василь Стус би в гробі перевернувся якби побачив, як ви нав’язуєте комусь його ім’я.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яворівський.

10:43:55

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я підтримую ту пропозицію, яку висловив голова нашої фракції – Іван Григорович Кириленко. Справді, давайте приступати зараз до роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Виступи з процедури завершено.

Народний депутат Зарубінський і народний депутат Кириленко Іван Григорович пропонували, щоб ми працювали за скороченою процедурою всі питання, на скільки я правильно зрозумів. І ставилось питання Іваном Григоровичем Кириленко про те, щоб ми працювали всі пленарні дні до завершення розгляду тих питань, які включені в розклад на поточний день.

Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд всіх питань сьогоднішнього дня за скороченою процедурою. Прошу визначатися.

10:45:02

За-208

Рішення прийнято. Всі питання сьогодні будуть розглядатися за скороченою процедурою. Тепер ставлю на голосування пропозицію про те, щоб Верховна Рада України працювала в пленарному режимі всі дні тижня до моменту розгляду останнього питання включеного в розгляд на поточний день. Прошу визначатися.

10:45:38

За-205

Рішення не прийнято. Будемо працювати відповідно до Регламенту Верховної Ради України. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів - 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 154, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 32, комуністів - 0, „Блок Литвина” – 19.

Пропозиції, які вносив В’ячеслав Анатолійович Кириленко. Я попрошу також Апарат Верховної Ради перевірити виконання регламентних вимог, і якщо ви не заперечуєте, ми повернемося до цього питання на початку вечірнього пленарного засідання, щоб вирішити питання у сесійному залі.

І пропозиція народного депутата Папієва, внесена про те, щоб не розглядати проект постанови про скасування виборів Тернопільської обласної ради.

Попередньо ми розмовляли сьогодні з головою фракції „Блоку Юлії Тимошенко” Іваном Григоровичем Кириленко, і так, як воно планувалося раніше до розгляду в четвер, було таке розуміння, що воно буде розглядатися не сьогодні. Тобто, якщо ви не наполягаєте, то ми зараз не будемо голосувати, оскільки є таке розуміння. Не наполягаєте. Є таке розуміння.

Таким чином, дозвольте перейти до питань порядку денного, визначеного вчора Погоджувальною радою України відповідно до порядку денного минулої сесії і окремі питання ми будемо включати до порядку денного поточної сесії, які не були включені до порядку денного минулої сесії.

Оголошується до розгляду проект Постанови про відставку міністра фінансів України Пинзеника Володимира Михайловича. Доповідає: голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Омельченко Олександр Олександрович. Прошу, будь ласка.

10:47:48

ОМЕЛЬЧЕНКО О.О.

Доброго дня, шановні народні депутати, доброго дня, шановна президія! 12 лютого цього року у комітет поступила заява Віктора Михайловича Пинзеника за дорученням Голови Верховної Ради Володимира Литвина комітет в установленому регламентом порядку розглянув заяву, і з 12 народних депутатів 10 – проголосувало „за”, задовольнити прохання Віктора Михайловича Пинзеника, два народні депутати не брали участі в голосуванні. Згідно з статтею 115, 118 пункту два та частини два 4-го пункту член Кабінету Міністрів має право звернутися до Верховної Ради та заявити про свою відставку. Враховуючи, що в заяві Віктора Михайловича Пинзеника не вказані якісь причини основні або другорядні щодо стану здоров’я чи складу сім’ї, чи зміни місця роботи, комітет задовольнив прохання та надав проект рішення на розгляд сесії.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до голови комітету? Шановні, скорочена процедура стосується законопроектів, в даному випадку розглядається кадрове питання. Це кадрове питання, тому, будь ласка, якщо є запитання до голови комітету? Немає запитань. Тоді, будь ласка, зараз записуємося на обговорення.

Народний депутат Сухий передає слово Азарову Миколі Яновичу.

10:50:41

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Александр Владимирович, у меня вопрос к вам и к Омельченко. Считает ли себя Александр Александрович специалистом в области финансовой политики и является ли комитет профильным, чтобы рассматривать заявление министра финансов? Я думаю, что рассмотрение вопроса об отставке министра финансов должно было состоятся на профильном комитете. И министр финансов должен был изложить свою принципиальную позицию, которую он излагал в своей докладной записке на имя Премьер-министра. И на комитете должен был состоятся принципиальный разговор о состоянии бюджетной и финансовой политики в стране. Поэтому у меня вопрос и к вам, Александр Владимирович, почему, этот вопрос об отставке рассматривался на не профильном комитете? И к Александру Александровичу - спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Микола Янович! Що стосується вибору комітету. В даному випадку Голова Верховної Ради України має право відповідно до Регламенту визначати профільний комітет і мотив, яким він керувався, очевидно, це мова йшла не про галузеву спрямованість, а про те, що вирішення питань формування Кабінету Міністрів віднесено до компетенції цього комітету. І заява власноручно написана міністром фінансів тому була передана до цього комітету.

Будь ласка, Олександр Олександрович.

ОМЕЛЬЧЕНКО О.О. Николай Янович, я хочу, чтобы вы обратили внимание на то, что в резолюции Председателя Верховного Совета было два комитета. Первый и основной комитет, который возглавляю я, и второй Азарову - резолюция 12-м числом, сегодня 17-тое число. Согласно Регламента Верховного Совета головной комитет, который не получил решение других комитетов вправе рассмотреть вопрос и передать на сессию Верховного Совета. Так було і зроблено.

Ваш комітет до сьогоднішнього дня по невідомій причині не розглянув заяву Пинзеника. Тому ще раз підтверджую, комітет, який я очолюю по державному будівництву та органах місцевого самоврядування, регламентно розглянув питання і порушень в цьому немає. Політичної підопольоки в цьому теж немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович Лілія Степанівна, будь ласка.

Кириленко В’ячеслав Анатолійович.

10:53:42

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”.

Шановні колеги, це серйозне питання і я не хотів би, щоб ми його...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон трибуни, будь ласка, щось там фонить.

КИРИЛЕНКО В.А. В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”.

Шановні колеги і шановні виборці! Це серйозне питання, я не хотів би, щоб ми його розглядали тут ніби так між іншим. В країні серйозна подія, міністр фінансів подав у відставку, причому зробив це максимально публічно. Спочатку надбанням громадськості став лист міністра фінансів на імя Прем’єр-міністра. Лист цей, до речі, який, на мою думку, безумовно, мав місце, в уряді не розглядався, значить, не став предметом обговорення усіх членів Кабінету Міністрів.

Після того ми отримали публічну заяву міністра фінансів Пинзеника про те, що він не може реалізувати свої професійні здібності в уряді, оскільки тепер професійна позиція не береться до уваги.

Шановні колеги, я працював з Віктором Пинзеником у двох урядах, і в першому уряді Тимошенко, і в уряді Єханурова, це людина, яка завжди відстоює власну позицію, інколи, можливо, занадто емоційно, але завжди виходячи з тих реалій, які диктує українська економіка.

У зв’язку з цим депутатська група „За Україну” здивована, що самого міністра фінансів, який поки що виконує ці обов’язки, зараз в залі немає. А чого ми та поспішаємо, а давайте заслухаємо Пинзеника тут в цьому залі, щоб ми з’ясували, буде падіння ВВП 8 відсотків чи буде зростання плюс 0,4, це серйозне питання для кожного українця. Давайте заслухаємо Пинзеника, щоб ми з’ясували, все-таки, інфляція буде 9 пунктів чи 23, як прогнозують незалежні аналітики. Ми звичайно хотіли, щоб 9 пунктів, але треба послухати професіонала – міністра фінансів. Давайте запросимо сюди Пинзеника і з’ясуємо, чи виконала план надходження митниця і якщо не виконала по січню місяці 70 відсотків лише, то в чому причина і які корекції треба робити.

Давайте заслухаємо міністра і з’ясуємо, чи справді виконала план надходжень податкова і в який спосіб: чи в спосіб якогось примусу чи авансових платежів, чи це була економічна політика податкової по січню місяцю. Давайте не ховати голову в пісок і з’ясуємо всі ці питання. А ще краще - хай коаліція заодно в купі з питанням про Пинзеника скаже, чи вони збираються змінювати уряд, чи вони збираються лишати уряд. І, якщо вони змінюють уряд, то нехай скажуть, як зміниться курс, якщо він зміниться, то в якому напрямку Україна піде. Оце би була серйозна розмова серйозних депутатів українського парламенту. А так ми хочемо проголосувати постанову, Голови Верховної Ради немає, він у відрядженні, давайте без обговорення і так ніякої правди про стан економіки ми знати не будемо. А треба – бо якраз час. Люди через день на вулиці протестують. І протестують, в тому числі, тому що вони не знають реальної ситуації. Це наша…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В’ячеславе Анатолійовичу. Для довідки я поінформую, що скорочена процедура не поширюється на кадрові питання. Тому це питання розглядається відповідно до процедури, яка записана в Регламенті Верховної Ради України.

Віктор Михайлович Пинзеник запрошений, якщо він буде вважати за потрібне, він буде присутній і ми зможемо його почути. Я думаю, що ми будемо мати можливість у будь-який момент по завершенні дискусії чи посередині надати йому слово для того, щоб він з трибуни пояснив мотиви свого кроку і тієї заяви, яку він зробив.

Народний депутат Храпов Сергій Анатолійович, будь ласка.

10:57:34

ХРАПОВ С.А.

Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає слово Петру Миколайовичу Симоненко.

10:57:44

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Мы рассматриваем с вами вопрос отставки министра финансов. Фракция Компартии будет голосовать за эту отставку. И почему? Пинзеник – член команды «чикагских мальчиков», который работал при Кравчуке, Кучме и Ющенко. Именно эта команда «чикагских мальчиков» разрабатывала, создавала и реализовывала программу трастовых компаний, через которые были обворованны миллионы украинских граждан и эти деньги бесследно исчезли, а, вернее, «сели» на их трастовых счетах и, естественно, в оффшорных зонах.

Именно эта «чикагских мальчиков» команда для Украины внедрила план широкомасштабной приватизации, что привело для конкретных людей. Это, уважаемые избиратели, ваша безработица, это ваша нищета, это ваши болезни, это ваша тяжелая старость.

Для Украины что Пинзеник и эта команда «чикагских мальчиков» принесла – это уничтожение экономического суверенитета нашей страны. И поставлена под угрозу вообще политическая независимость Украины.

Это по их планам реализовалась программа уничтожения банка «Украина», чтобы изначально уничтожить крупнейший потенциал Украины, нашего села, а было украдено у граждан, напоминаю, 1,8 миллиарда гривен.

Именно эта команда во главе с Пинзеником через Государственный бюджет уничтожала вообще перспективу развития Украины, сокращала поддержку социально незащищенных малоимущих слоев населения. Именно они все сделали для того, чтобы отказаться от государственной поддержки села.

Политика сотрудничества по программе МВФ – это кредиты, это обесценивание гривны, это инфляция, это «петля на шее» и экономики, и простых наших граждан. Это Пинзеник лично заблокировал принятие и подписание нулевого варианта с Российской Федерацией, что уже приводит к тому, что Россия оплачивает внешний долг в 16 миллиардов долларов, а при этом, в ближайшее время, я не исключаю, представит счет Украине на эту сумму.

Именно они, эта команда во главе таких, как Пинзеник, сегодня через отставку пытаются уйти в очередной раз от ответственности.

Я еще раз хочу подчеркнуть от имени фракции коммунистов. Пришло время не только отправлять их в отставку, а его отставка должна рассматриваться в сессионном зале вместе, при присутствии прокурора Украины. Тогда и будет нести ответственность данной личности за все то, что было сделано по разрушению экономической независимости нашей страны и естественно обездоленной массы людей и мы их здесь будем защищать. Благодарю!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яворівський, будь ласка.

Соболєв народний депутат, будь ласка.

11:00:48

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, шановний Головуючий! Мені так подобається, коли „ллють крокодилові сльози” і використовують відставку Міністра фінансів ті, хто палець о палець не ударив у цій сесійній залі для того, щоб реалізувати ті необхідні напрацювання, які були подані Міністерством фінансів і урядом України для подолання кризи світової фінансової економічної.

Мені дуже подобається логіка тих людей, які під час голосування за прожитковий мінімум голосували за те, щоб зірвати бюджет, який готувався до прийняття у Верховній Раді, пропонуючи Партією регіонів і частиною блоку Віктора Ющенка пропозицію, яка фактично потім була ж заветована самим Президентом, бо вона не відповідала жодним економічним розрахункам.

Мені дуже подобаються ті, хто сьогодні лють крокодилові сльози, коли Міністерство фінансів і уряд пропонували цілий ряд заходів, які стосувалися впорядкування надвеликих пенсій. Ці люди не голосували за це у сесійній залі. Зате сьогодні вони розказують про те, у якому важкому стані сьогодні знаходяться пенсіонери.

Мені дуже подобаються ті, хто, прикриваючи ті незаконні оборутки ….. малого бізнесу, який користуються єдиним податком для того, щоб виживати у сьогоднішніх умовах, а тих, хто на сьогодні працює на великих підприємствах, на лікеро-горілчаних заводах, на ювелірних фабриках, платячи і оплачуючи по єдиному податку, фактично не сплачуючи ні копійки у бюджет держави, ці люди валили ці законопроекти. А сьогодні розказують, що виявляється немає коштів у бюджеті.

Саме тому є професійна позиція міністра фінансів, яка оголошена, він не хоче бути заручником, коли Президент України, який не вніс жодного законопроекту по подоланню кризи в Україні, посилається на міністра фінансів, а в цей же момент валить всі законопроекти, які внесені урядом. Я вважаю, що це блюзнірство. І саме тому у цій ситуації є абсолютно реальна можливість тим людям, які мали і проявили свої здібності реалізувати себе на інших напрямках, саме тому фракція „Блоку Юлії Тимошенко” підтримує пропозицію міністра фінансів про відставку за власним бажанням. І я вважаю, що робити спекуляцію навколо цього питання є аморальним, нечесним і непорядним. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єфремов Олександр Сергійович.

11:03:28

ЄФРЕМОВ О.С.

Я прошу передать слово Сергею Головатому, Головатому Сергею прошу передать слово.

11:03:44

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати! Питання, мабуть, перше у парламенті після прийняття змін до Конституції 2004 року, коли Україна перейшла на іншу модифіковану форму правління, коли уряд призначається парламентом і коли уряд як колегіальний орган несе цілковиту відповідальність перед народом у особі парламенту, розглядає чи має розглядати питання про добровільну відставку міністра певного складу Кабінету Міністрів. Це перший випадок, коли сам міністр подає у відставку. Отже, не вдаючися до подробить політичних, як тут кажуть, чи спекуляцій, чи розборок між різними кабінетами, що в цій ситуації вимагала би і професійна, і політична етика, і політична відповідальність усіх органів влади.

Передовсім політична культура від самого заявника - сьогодні бути у сесійній залі. Адже деякі є речі, які вийшли в Інтернет, які стали дійсно предметом обговорень, спекуляцій, використання. І ніхто не знає істотних чи правдивих причин, які спонукали міністра до заяви, яка зникала з Інтернету, з’являлась в Інтернеті. Будь-яка добровільна відставка міністра має бути предметом обговорення лише у його присутності. Адже причини можуть бути різні. І незгода з політичним курсом уряду чи Прем’єр-міністра, і, можливо, якийсь силовий тиск на певного міністра, і інші причини, якщо це не є причини приватного характеру – здоров’я, переїзд на інше місце проживання, зміна громадянства чи ще чогось. Якщо це політичні речі, міністр має стояти тут і має відповісти на питання всіх, всіх членів парламенту, хто хоче задати питання, щоб з’ясувати, а чи дійсно добровільно міністр подав у відставку, а які причини, що спонукали його до цього. І тоді парламент визначається.

Але, звичайно, що міністр не є рабом, не кріпаком. Він не може, його воля іти з посади – це його воля, і ніхто не може утримувати його працювати далі. Бо якщо в одній фракції є кріпацтво чи рабовласництво, то це питання фракції, яка через свій імперативний мандат завела кріпацтво у свою фракцію. Але міністр є так само вільною людиною, як і кожний депутат, і він має стояти на цій трибуні. Шкода, що Віктор Михайлович, пояснюючи свої дії професіоналізмом у своїй галузі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Сьогодні як професіонал-політик не стоїть на цій трибуні. Але я вважаю, що ми маємо розглядати це питання тільки у його присутності. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я щойно поспілкувався з Віктором Михайловичем Пинзеником. Він знаходиться у лікарні насправді. І сказав, що він не може взяти участь у пленарному засіданні. І попросив розглядати це питання без нього, і попросив народних депутатів України підтримати його заяву.

Народний депутат Парубій, будь ласка.

11:07:36

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну!”.

Я хотів би відреагувати відразу на інформацію, яку нам подав заступник Голови Верховної Ради. Міністр України є людиною публічною і, очевидно, у даному питанні має бути не тільки його думка визначальна з приводу того, чи він має звітувати перед депутатами на трибуні Верховної Ради, чи не має. І я вважаю, що тут думка Верховної Ради з того приводу теж має значення. І я переконаний, що таке важливе питання, як відставка міністра фінансів, що фактично є другою людиною в уряді, повинно відбуватися за публічного обговорення причин цієї відставки і аналізу тої ситуації, в якій опинилися українська економіка. Адже ця ситуація почалася вже давно – ще тоді, коли ми приймали бюджет у сесійній залі Верховної Ради України. Тоді депутати від „Нашої України”, які сьогодні входять у депутатську групу „За Україну” попереджали, що ці макропоказники, на яких базується бюджет, є завищені, що їх буде не реально виконувати. Ми пригадуєм, як у січні місяці Президент України закликав Прем`єр-міністра і Верховну Раду подати на перегляд бюджет України, зважаючи, що він є розбалансований. Ми теж пригадуєм надзвичайно активну відповідь Прем`єр-міністра України, яка звинуватила Президента у всіх смертних гріхах і переконувала всіх нас, що бюджет збалансований і що з тим бюджетом держава може і повинна жити далі. І це би виглядало на чергову суперечку між лідерами нашої держави, якби за не довший період сюди не приїхала місія МВФ, яка підтвердила, що Міжнародний валютний фонд не може дати наступного кредиту для України, поки не буде у Верховній Раді України прийнятий збалансований бюджет і поки він не буде базуватись на реальних, а не фантастичних макропоказниках. І фактично це стало сигналом для того, до Верховна Рада, уряд повинні спільно зібратись ля того, щоб думати над тим, що чим швидше розглянути зміни до бюджету, що його привести у відповідність до реального стану економіки України. Але, на жаль, уряд не робить цього, і, очевидно, тому міністр економіки надалі не може повноцінно працювати, виконувати своїх обов’язків. Ми цей аналіз повинні почути, ми цей аналіз повинні проаналізувати, бо в результаті того, що Україна не може отримати наступний транш від МВФ, ми входимо в дуже сумнівні операції по позиці від Російської Федерації.

Я взагалі вважаю, що по тому питанню слід було би створити тимчасову слідчу комісії, щоб дослідити ті умови, на яких обговорювались умови позики від Російської Федерації, від держави, яка висловлює щодо України територіальні претензії, яка хоче приватизувати українську газотранспортну систему, яка хоче залишити Чорноморський флот Росії на території нашої держави. Брати від неї кредит на сьогодні – це є для України загроза національної безпеки, але…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПАРУБІЙ А.В. Але ця ситуація, власне, була покликана тим, що непрофесійно і невідповідально уряд віднісся до формування бюджету. Ми повинні цей аналіз почути в залі, і ми повинні розглядати питання відставки міністра економіки тільки за якого присутності і тільки чуючи його аргументи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Писаренко.

11:11:11

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, дуже шкода, що навіть при розгляді такого питання ми знову розпочинаємо говорити про політику. Ви знаєте, дуже дивно, що коли міністр фінансів, будь-який міністр, подаючи заяву, після цього зала відмовляється за нього голосувати, ми не хочемо підтвердити і підтримати добровільну волю людини на те, що він ну не може або не хоче працювати на цій посаді.

Ви знаєте, сьогодні закривати глаза на те, що є фінансова криза в країні, це те ж саме, що сьогодні закривати глаза на те, що зима на дворі, коли ти сидиш в теплій оселі. А ми з вами чомусь граємося знову в політику і замість того, щоб працювати сьогодні над перетвореннями в економіці, замість того, щоб боротись з фінансовою кризою, ми з вами розмовляємо, а що б нам сказав пан Пинзеник зараз з цієї трибуни? Можливо, він щось би і розказав, але тільки що надав інформацію, що він знаходиться в лікарні і, можливо, нам на сьогоднішній день більш важливо перейти до розгляду законопроектів і забути про те, що міністр фінансів сьогодні не хоче звітувати або не може обговорювати свою заяву. І нам потрібно перейти до більш плодотворної роботи.

Сьогодні мені дивно чути окремих представників політичних сил, які говорять про їх велике бажання поспілкуватись з міністром. Чи не ви критикували цього міністра і чи не ви критикували весь склад Кабінету Міністрів в незалежності від прізвищ і посад? На сьогоднішній день займатись критиканством – це не найкраща справа в цьому залі, найкраща справа – це підтримувати законопроекти, які сьогодні стоять на порядку денному. Давайте дещо озирнемось назад: ще нещодавно місяцями ви тримали в облозі цю трибуну задля того, щоб зберегти крісло голови Фонду державного майна пані Семенюк-Самсоненко через одну підставу – вона не мала змоги прийти до сесійної зали. Можливо це не дуже добре порівняння, тому що пан Пинзеник йде за власною заявою, але в той час, який ми тримали, точніше ви тримали пані Семенюк на своїй посаді, скільки державного майна пішло за непрозорими процедурами. Скільки це коштувало Державному бюджету України? сьогодні ніхто не хоче цього рахувати. Дайте можливість уряду працювати і виконувати антикризову програму! Якщо ні, дайте альтернативу, які сьогодні чомусь всі замовчують, і всім дуже серйозно хочеться покритикувати, але запропонувати альтернативу сьогодні чомусь ні опозиційний уряд, ні опозиція не може. Тому на сьогоднішній день у нас є програма, Програма боротьби з фінансовою кризою, не треба нам ставити палки в колеса, треба, якщо хочете, допомагайте, якщо не хочете працювати, то напевне не потрібно нічого робити, але тільки не мішайте.

Я вважаю, що сьогодні потрібно проголосувати „за” і підтримати заяву пана Пинзеника і надати йому можливість працювати в інших….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.

11:14:36

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, дуже сумно, коли бувші однопартійці так походя здають свого голову партії і ради примарних майбутніх коалітичних переваг і майбутнього місця. Мабуть, коли писав… Не мабуть, а точно, коли Віктор Пинзеник як міністр фінансів писав заяву про відставку, він закликав суспільство і Верховну Раду до серйозної розмови, і фактично той лист, який писав він чи не писав, який точно оприлюднили не його доброзичливці, був якраз закликом до серйозної розмови. Скільки б зараз закликів не було з приводу того давайте голосувати, а що голосувати? На сьогоднішній день жодного серйозного документа, який безумовно був би налаштований на боротьбу з кризою, не представлено в парламенті. Якісь спорадичні рухи, биття по хвосту, вийшли якісь… якась частина суспільства на вулицю, заблокувала Кабмін – якийсь закон з цього приводу є. Знов хтось виступив з якимось… акцією протесту – знов закон є. Але якогось розуміння що ж робити сьогодні в економіці не представлено.

Вперше за роки не тільки незалежності, а в світовій практиці, міністр фінансів не підписав і не подав бюджет країни до Верховної Ради. І це мало б бути першим серйозним дзвінком для Верховної Ради. І не потрібно політиканствувати тут, не потрібно розказувати, як ми любимо свій українській народ, тому що від слів до справ, на жаль, достатньо велика різниця. Тому що насправді єдина країна, яка ставить захмарні прогнозні показники, які не виконуються і не будуть виконані, це вже зрозуміло всім, крім тих, хто хоче балотувати на президентську посаду.

Я хотів би сказати: друзі, акстітесь, не спішіть до тої президентської булави – до неї ще дуже далеко, ще потрібно пережити лютий, березень, квітень, коли бюджетники… буде достатньо серйозна криза наростати, коли по всій державі будуть серйозні проблеми. І сьогодні ті, хто вважаються фаворитами, як би вони не виявилися аутсайдерами.

І сьогодні, знаєте, часто кажуть, що краще бути міноритарним акціонером в мільярдному бізнесі, чим стовідсотковим в гривневому бізнесі. Давайте не робити те, щоб знову-таки вивищитися на руїнах своєї країни, де живуть твої діти і будуть жити і внуки.

Я хотів би все-таки, щоб ми сьогодні відклали розмову про відставку міністра фінансів Пинзеника, все-таки попросили б його бути присутнім - і провели фахову, серйозну розмову, що твориться з Державним бюджетом, що твориться з фінансами, що, в кінці кінців, твориться з економікою і який план виходу з цієї ситуації існує. Я вам дякую і закликаю не політиканствувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. …а робити ті кроки, які приведуть до виходу із кризового стану, в якому є наша держава. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович Лілія Степанівна, будь ласка, замість народного депутата Гуменюка Олега Іванович.

11:18:09

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, депутатська група „За Україну”.

Шановні громадяни України, шановні виборці, шановні народні депутати! Сьогоднішнє кадрове звільнення – це абсолютно непросте чергове звільнення - це тест, це рентгенограма, це, якщо хочете знати, символ не…нашої сьогоднішньої економічної і кадрової, і фінансової, і загальнополітичної ситуації.

Кілька слів про Віктора Пинзеника, ви знаєте, у нас буквально минулого тижня ми бачили таку трагікомедію, коли одні чіпляються за крісло, що їх не винесеш, а другі до того крісла деруться. Це я говорю про трагікомедію, яка називалася спробою відставки уряду.

Міністр фінансів Пинзеник завжди мав мужність, силу і громадянську позицію подати у відставку тоді, коли він був не згідний з політикою, яка проводилася всупереч професійним національним принципам. І такий приклад у його біографії був у попередній роботі з попереднім Президентом.

Я хочу наголосити на тому, що він виявився правим і сьогоднішня ситуація підтвердила, що минула доповідь минулого четверга з уст Прем’єр-міністра, яка казала, що в нас все прекрасно, як майже в тій пісеньці: згоріло і хата, і сарай, і конюшня, але в нас все прекрасно, боргів немає, бюджет перевиконано, а на другий день ходаки кинулися по всіх країнах просити в борг, бо немає за що людям прожити. Виявилося, що доповідна міністра фінансів абсолютно правдива, виявилося, що Міжнародний валютний фонд… А краще залежати від міжнародної інституції, а ніж від окремо взятої країни, яка сама потерпає від боргів, бо це, дійсно, вже політична кабала. Так ось, Міжнародний валютний фонд не дав Україні наступного траншу кредиту. Тому міністр фінансів Пинзеник окреслив реальну ситуацію.

Ми сьогодні вціпилися в крісла так, що боїмося говорити правду, коли говорить правду, кажуть, що це паніка. А коли блефують і брешуть до маніакального завзяття з трибуни, то це хіба мужність? Тому міністр фінансів Пинзеник сказав правду і очевидно, настав найвищий час нам у парламенті цю правду обговорити.

І кілька слів про команду. Я пригадую ясночолих хлопців з ПРП 5-10 років тому, це були ті, які були готові за національний інтерес, за правду віддати все. Сьогодні, потупивши голову, вони здають правду, національні інтереси, свого колегу. Дуже сумно, що за Україну лишилося якихось два десятки в парламенті, але велике щастя, що вони є, бо разом з ними 46 мільйонів українців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до частини 3 статті 34 Регламенту Верховної Ради, фракція, яка не брала участь, має гарантоване право на виступ. Від фракції Блоку Литвина я запрошую Олега Зарубінського.

11:21:17

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, пане головуючий.

Шановні колеги! Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Є політика, є політизація, а є елементарний здоровий глузд. Зрозуміло, що кожен вибудовує цю ієрархію для себе по-своєму. Для мене особисто, для Блоку Литвина на перше місце ми ставимо просто здоровий глузд.

Про що мова? Міністр подав у відставку. Зробив це свідомо, і всі дії його показують і свідчать, що це рішення остаточне. Так чи ні? Так. Якщо він подав у відставку, а це є солідна людина, то як би хто як не обговорював, після цього він на цій посаді, принаймні, у цьому уряді, працювати не буде. Так чи ні? Так.

Він солідна людина? Безумовно, солідна людина, на відміну, можливо, від деяких наших колег, які подають у відставку, а потім все роблять для того, щоб відставку їх не прийняли. Я думаю, що Віктор Пинзеник не з цієї когорти.

Що ж виявляється? Виявляється, що є прагнення, з одного боку, тупцювати по цій людині, а з іншого, робити ореол святості і робити національного героя. Ну, немає в житті ні цього, ні іншого. Очевидно, ця людина не заслуговує ані тупцювання по ньому, але і відверто кажучи, не заслуговує цих дифирамбів, які і всі ми, до речі, які тут йому надавалися.

Який вихід, який конструктивний вихід? Міністр фінансів даний на цій посаді працювати не хоче і не буде. Ситуація кризова в країні, перш за все у фінансово-економічній сфері. Має працювати цей блок? Має. Має працювати на цій посаді інша людина, не зважаючи на прізвище, але очолювати це відомство? Так. То давайте на перше місце в ієрархії того, що я казав, ставити елементарний здоровий глузд. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови номер 4065 „Про відставку Міністра фінансів України Пинзеника Віктора Михайловича”. Прошу визначатися.

11:23:36

За – 238

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка, покажіть. Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 154, "Наша Україна – Народна Самооборона" – 37, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 19.

Оголошується до розгляду проект Постанови „Про парламентські слухання на тему: „Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України”. Доповідає: заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Миколайович Терещук.

11:24:20

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати, необхідність проведення парламентських слухань „Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України” зумовлений особливим значенням сільського господарства і харчової промисловості для соціально-економічного розвитку нашої держави.

Шановні колеги, розвиток сільського господарства і харчової промисловості – це не політичне питання. Це те питання, яке стосується кожного з нас, народного депутата, кожного жителя нашої держави. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я рівень тривалості життя, здоров’я нації на 70 відсотків залежить від екологічної ситуації і від тих продуктів харчування, які ми з вами споживаємо.

Надзвичайно актуальне це питання і сьогодні, якщо врахувати те, що жителі України близько 70 відсотків своїх надходжень витрачають саме на купівлю продуктів харчування. Отже від того, що ми їмо, за якими цінами ми купуємо, від цього залежить і добробут, і здоров’я жителів нашої держави. Крім того, я хотів би відзначити, що харчова промисловість – це галузь, яка займає чільне місце в економіці нашої держави. Все-таки третє місце після металургії, після машинобудування займає харчова промисловість. А харчова промисловість – це олійно-жирова промисловість, це цукрова, це молочна, це спиртова галузь, це лікеро-горілчана.

Кругом у нас провал. Цукрові заводи. 60 цукрових заводів працювало із 196, за рік зупинили 40 цукрових заводів, а це робочі місця. Ринок заполонив цукор, який завезений із-за кордну. Спиртова галузь – проблеми. Олійно-жирова галузь – проблеми, ми втратили ринки в Європі. Кругом одні проблеми. І якщо сьогодні ми не зможемо порушити цю проблему, якщо не можемо привернути увагу всіх верств і населення, і спеціалістів, і спеціалістів інших галузей: охорони здоров’я, Держстандарту, ми не зрушимо з місця це важливе питання, яке ще, я підкреслюю, стосується кожного з нас. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Є. Записуйтесь, будь ласка. Сухий Ярослав Михайлович, будь ласка.

11:26:48

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Безумовно, що потрібно підтримувати цей проект постанови і послідуючі проекти постанови, які стосуються проведення наших парламентських слухань. Але я хотів би зараз звернутись до шановних колег, які в цьому сесійному залі не перший рік і не перше скликання, чи не здається вам, що прийшла пора послухати нам тут же, на парламентських слуханнях, про нашу ефективність роботи? Дні уряду, парламентські слухання, ви подивіться, я можу просто сказати. По нашому Комітету з питань соціальної політики та праці, скільки приймалося рішень, скільки приймалося рекомендацій. Як йде контроль за виконанням цих рішень та рекомендацій? На рівні комітетському, він здійснюється. Чи не пора, шановні колеги, прийшла, тут в цьому сесійному залі провести парламентські слухання за участю всіх державних органів, де поставити питання про ефективність проведення парламентських слухань, про ефективність виконання рішень цих парламентських слухань. Це, до речі, та сама проблема, яка стосується і наших тимчасових слідчих комісій. Не може бути слідча комісія, во ім’я слідчої комісії. І після того ніяких рішень і ніякого ефекту, окрім піару і потрясіння повітрю.

У нас сьогодні: або після парламентських слухань, ми будемо приймати рішення рекомендацій, і розробляти, приймати необхідні законодавчі акти, або парламентські слухання перетворяться в звичайнісіньку говорильню.

Тому я закликаю підтримати цей проект постанови, підтримати інші проекти постанови, але разом з тим поставити на належному рівні завдання і питання про установлення належного дієвого контролю за рішеннями, рекомендаціями, які прийняті внаслідок парламентських слухань. Бо ми сюди, згадайте, запрошуємо і людей, які присутні в цьому залі може один раз в житті, вони слухають, вони приймають участь, вони сподіваються, що після їхнього виступу щось буде змінюватися, в нас залишається одна болтовня. Тому потрібно піднімати дієвість слухань. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович, будь ласка.

11:28:56

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний головуючий, шановні колеги, фракція однозначно підтримує прийняття рішення по цьому питанню. Дійсно питання вже перезріло для того, щоб на серйозному парламентському рівні за участю провідних фахівців, від науки, перш за все, практики, яка сьогодні склалася, заслухати це питання глибоко і змістовно. Уряд щодня сьогодні на рівні Прем’єр-міністра проводить відповідні наради, вже дійшли до питань кооперації в сільському господарстві. Тобто вже йде мова за інфраструктурні речі, до яких ще руки не доходили.

Тому є чітке уявлення України в світі, позиціонування її і сьогодні і в майбутньому як серйозного аграрного гравця на світових ринках аграрної продукції. Сільське господарство України дійсно локомотив української економіки і це не просто слова, бо подивіться на сальдо зовнішньоекономічних відносин, воно єдине позитивне по великому рахунку саме за рахунок галузі агропромислового комплексу. І цифри кожного року ростуть, і ростуть, присутність України збільшується, збільшується і збільшується, і незважаючи на багато негараздів, які в цій галузі звичайно є.

Ми принципово в цьому залі підтримали Уряд і вирішили питання назавжди, по особливому режиму справляння податку на додану вартість, а кожного року це були бої, буквально за кожний голос за кожний рік. Ми принципово вирішили питання спрощення податків від системи фіксований сільськогосподарський податок, ми вирішили ще багато деяких питань. І на черзі закон в четвер, який врегулює ще багато аграрних питань. Але дійсно треба розглянути питання комплексно, вдумливо, не за скороченою процедурою, звичайно, і навіть не в режимі нормального регламенту. Парламентські слухання, мабуть, єдина можливість по великому рахунку – і урядовці, і вчені, і фахівці – для того, щоб ми повністю розглянули питання в комплексі. Бо, дійсно, Україна все-таки і сьогодні, і майбутньому аграрна держава. Тим паче споглядаючи на те, що загроза голоду в світі – це не пусті слова. Плюс альтернативна енергія – теж за рахунок сільського господарства. Це...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Князевич, ви проти?

Фракція, яка не записалася, має право, якщо проти. Прошу депутат Князевич.

11:31:16

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я жодним чином не проти самої постанови і не претендую на те, щоб заперечувати конституційне право на ініціювання будь-яких відповідно парламентських слухань. Але звертаю вашу увагу про те, що в 2006 році 14 вересня Верховна Рада прийняла постанову номер 155, якою намагалася впорядкувати процес розгляду питання на парламентських слуханнях. Суть такого впорядкування полягає в наступному: для того, щоб питання було предметом розгляду парламентських слухань, воно попередньо мусить бути предметом комітетських слухань, як є в переважній більшості в парламенті світу.

Більше того, в цій постанові чітко визначено, що такого роду питання ми можемо вирішити тільки за наявності висновків комітетського відповідно слухання. Тому звертаю вашу увагу, шановні колеги, і шановний головуючий, що, не заперечуючи проти того, щоб ми зараз приймали таке рішення, на перспективу ми повинні мати на руках відповідні висновки комітетських слухань. А далі вже приймати зважене рішення, бо без профільного обговорення в комітеті такого роду парламентські слухання на загал перетвориться в профанацію, на жаль. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, представники комітету відразу хочуть відповісти, якщо ви згодні з тим, щоб ми зекономили час. Я розумію, що ви скажете, що питання готується, готувалось, обговорюється і потім виноситься до сесійної зали. Я ваші слова правильно передав? Правильно. Дякую.

Я ставлю на голосування Проект постанови (номер 3635) „Про сучасних стан та перспективу розвитку сільського господарства і харчової промисловості України. Прошу визначатися.

11:33:09

За-402

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці".

Доповідає народний депутат України Тарасюк Борис Іванович.

11:33:35

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Борис Тарасюк Народний Рух України, фракція „НУ-НС”.

Вашій увазі пропонується проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему „Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”. Закордонне українство завжди відігравало і продовжує відігравати важливу роль в історії нашої держави. Важко переоцінити його вагомий внесок в розвиток національної культури, формування позитивного іміджу нашої країни за кордон, визнання міжнародною спільнотою незалежності та суверенітету української держави на початку 90-х років минулого століття.

Саме українські громади поза межами України в радянські часи були осередками національної консолідації. Звідки правда про події на окупованій батьківщині і голодомор, і національно-визвольну боротьбу ОУН-УПА, і рух шестидесятників, ставали відомими для усього світового співтовариства. Вклад українських діаспорян у відновлення незалежності нашої країни та дбайливе збереження історичної пам’яті неоціненний і ми завжди маємо пам’ятати про це.

Варто також нагадати, що в перші роки відновленої державної незалежності України саме українські діаспоряни виділяли кошти і купували за ці кошти приміщення для дипломатичних і консульських установ нашої держави. Одним з важливих завдань нашої держави має бути підтримка українців, захист їх інтересів та задоволення не лише в Україні, а й за межами нашої держави. Нині число громадян українського походження, за різними даними і джерелами, нараховує від шістнадцяти до двадцяти мільйонів чоловік. Закордонні українці розселені майже в ста країнах світу і більш ніш в шістдесяти країнах світу діють їхні громадські об’єднання.

Обов’язок нашої держави піклуватися про задоволення національних, культурних і духовних потреб закордонних українців. Треба зазначити, що зазначити, що жодного разу у стінах нашого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте Борис Іванович. Дві хвилин.

ТАРАСЮК Б.І. Тому ми разом з депутатом Білозір Ольгою Володимирівною внесли проект постанови. Ми погоджуємося з висновком профільного комітету про те, щоб датою цих слухань має бути жовтень цього року. Тому я прошу підтримати законопроект 3055Д. Даний законопроект і ідея підтримується Міністерством закордонних справ.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Олег Олександрович Зарубінський.

Звичайно, від комітету.

11:36:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Вже багато років ми говоримо про те, що активний розвиток зв'язків із закордонними українцями або українцями за кордоном, громадянами нашої країни, які постійно проживають за кордоном або виїхали на заробітки, що їх правовий захист, що залучення їх до участі у розбудові нашої держави, визнання ролі українців за кордоном як потужної сили у розвитку відносин з країнами світової спільноти мають стати важливими аспектами, важливими напрямками державної політики України. Проте, стан справ тут аж ніяк не можна назвати позитивним. І тому ми вважаємо абсолютно вчасною і слушною пропозицію і Бориса Івановича Тарасюка, і Оксани Володимирівни Білозір щодо проведення відповідних парламентських слухань. І на нашому засіданні, на засіданні профільного комітету, ми розглянули проект цієї постанови і визнали, підтримали пропозицію наших колег народних депутатів.

Хочу також привернути вашу увагу до того, що Комітет з питань і європейської інтеграції і у закордонних справах також підтримали ідею проведення такого заходу. Разом з тим ми виходимо з того, що необхідно все зробити, щоб слухання мали конкретний, здійснений і головне визнаний всіма результат. На нашу думку, це вимагатиме ретельної підготовки, конкретних пропозицій і рекомендацій, які слід було б надати на обговорення громадськості та уряду. Крім того, запрошення закордонним учасникам повинно відповідно до практики бути зроблено хоча б за декілька місяців , а краще за 6 місяців до проведення слухань.

За цих обставин ми... пропоную повністю погодитись з ідеєю шановних колег і внести зміну щодо дати проведення. Оптимальним варіантом вважаємо це п’яту сесію, а, зокрема,…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Я закінчую. А, зокрема, жовтень місяць. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати? Є необхідність. Записуйтесь будь ласка. Білозір Оксана Володимирівна, будь ласка.

11:39:09

БІЛОЗІР О.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Справа в тому, що даний проект закону щодо постанови по закордонних українцях був запропонований у 2008 році. Це було абсолютно логічно. І величезна потреба в тому, беззаперечно, є. Але у 2008 році бюджет складав на закордонне українство 15 мільйонів гривень. На сьогоднішній день у бюджеті України на закордонне українство є зазначено лише 100 тисяч гривень! І, ви знаєте, воно трошки цинічно звучить. І я пропоную, що коли будуть зміни до бюджету вноситися, все-таки подумати про те, щоби статтю видатків на закордонне українство було збільшено у тих рамах, у тих потребах, яке заслуговує наше українство, яке знаходиться за кордоном. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайлович, будь ласка.

11:39:46

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Зрозуміла річ, що 20 мільйонів, які є за межами України українців, це є серйозна тема для того, щоб ми занедбуючи всередині, в культурній, інформаційній, мовній проблемі, не переймалися тим, що є за межами України. І такі парламентські слухання вкрай необхідні. Тому що навіть нещодавно розмова, яка відбулася в стінах Академії дипломатичної, Вищої дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ, показала, де ми разом із представниками різних ділянок обговорювали одну маленьку тему реституції наших культурних цінностей. Ми виявили море-море проблем.

Одна з них, яка, свідком якої я був, це, наприклад, існування бібліотеки або центру українознавства у Франції в місті Сарсель. Це куплене колись на кошти діаспорян приміщення, в якому зібрані просто неоціненні скарби. Це книгозбірня, де велика група науковців опрацьовувала енциклопедію українознавства, подарувавши нам все те, що було альтернативою дорадянського, так званого, українознавства чи української енциклопедії. Знаходиться в край критичному стані. Жодної копійки не передбачається, щоб утримати або хоча б у якийсь недалекій перспективі перетворити це в культурний центр. І таких культурних центрів за межі України може бути дуже багато.

І тому я вважаю, що нам необхідно прослухати ці, на цих парламентських слуханнях всі проблеми, пов’язані з українством. Як допомагати, як державі налагодити тісні контакти з українством, особливо з четвертою...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

11:42:00

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, початок розгляду цього питання показав, і це ні для кого не секрет, що в залі засідань Верховної Ради немало депутатів, яких доля закордонних українців турбує більше, ніж українців тутешніх.

Ви знаєте, кого і для чого пропонується запросити, кого і для чого пропонується підтримати. Я хотів би, щоб наші виборці розуміли, що мова йде зовсім не про тих українців, які у пошуках куска хліба поїхали на чужбину для того, щоб заробити собі хліб.

Мова йде про тих людей, які роками, десятиліттями проживають у своєму далекому зарубіжжі, благополучному зарубіжжі, які дуже здалеку люблять Україну. То якщо справді люблять Україну, то мають приїхати до України, знаючи про тяжке становище і підставити своє плече. Кого і для чого кличуть у такий спосіб Україну, адже зрозуміло абсолютно. Вся Україна була свідком, коли на одному із з’їздів зарубіжних українців ця трибуна була використана, при чому у прямому ефірі, задля того, щоб ганьбити українців, корінне населення України, ветеранів-фронтовиків, які здолали фашизм, і при цьому Президент публічно, прямо на сцені нагороджує тих людей, які займались цією справою.

Я думаю, що в Україні сьогодні маса інших проблем, на яких має зосередитись Верховна Рада України, і лише після вирішення цих невідкладних, нагальних проблем ми можемо розглянути і цю проблематику. Отже, фракція Компартії України голосувати за ці парламентські слухання вважає не на часі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

11:44:02

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я попросив слова, тому що я, виступаючи перед тим, дещо погарячкував, не подивився до порядку денного. Якось ця співпраця була мною упущена, коли закликав голосувати за всі законопроекти щодо проведення парламентських слухань. Справа у тому, що такі слухання, з таким порядком денним, як закордонне українство, можуть бути легко і просто розглянуті у комітеті. Є у нас один комітет, є у нас інший комітет, будь ласка, нехай собі там у комітеті вони збираються, напрацьовують.

Але мене здивувала постановка питання. Виявляється для закордонного українця потрібно виділяти кошти для того, щоб з ними співпрацювати. Я знаю, що з бюджету України виділені мільйони гривень на різні організації, у тому числі на громадську організацію „Просвіта”, та „Просвіта” могла би поділитися із закордонним українством чи, наприклад, зробити такі слухання, чи роботу таку провести на базі „Просвіти”, це було б здорово.

Ну, а саме головне. Я тут у даному випадку хочу підтримати колеги Цибенка, я пам’ятаю ці з’їзди до того ж, нічого доброго, крім політичного загострення, політичного протистояння воно не дає. Одне політиканство і одні намагання повчати нас тут, яку нам історію сповідувати чи яку нам вчити. Ми якось тут вже розберемся у себе самі.

Тому я пропоную цю Постанову про проведення парламентських слухань з таким порядком денним, як закордонне українство, відхилити, за нього не голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Постанови номер 3055-д про проведення парламентських слухань на тему: "Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”.

11:46:01

За-232

Рішення прийнято.

ГОЛОС З ЗАЛУ. По фракціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 151, "Наша Україна" – 61, „Народна Самооборона”…, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів". Доповідає Володимир Іванович Полохало, будь ласка.

11:46:40

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановний Головуючий, шановні колеги, загальновідомо тут всім, що серед основних чинників конкурентоспроможності країни загалом та національної економіки зокрема визначальним є саме впровадження ефективних механізмів інноваційної політики, що забезпечує конкурентоспроможність економіки в стратегічній перспективі.

Я хочу сказати, що більшість держав, які майбутній економічний розвиток власної країни пов'язують із здобуткам и науки та активними інноваційними процесами, розробили документи, що визначають концептуальне та стратегічне бачення національної інноваційної системи. Такий документ уперше було розроблено в США, його мають Велика Британія, Франція, Німеччина, Китай, а також Росія, Білорусь, Казахстан. В минулому році, наприклад, Росія провела три парламентські слухання з проблем інноваційного розвитку економіки, а стратегія інноваційного розвитку затверджена ще в 2006 році.

Ми тут значно відстаємо. І хочу сказати, що розвиток нашої національної інноваційної системи як окремий об'єкт державної політики, стратегічні цілі розвитку, основні засади та функціонування національної інноваційної системи в нормативно-правовій базі практично відсутні.

І ще світовий досвід свідчить, особливо в умовах кризи, в тяжкий період, коли йдеться про досягнення визначених цілей при жорстких обмежених ресурсах або такі ресурси, коли ресурси скорочуються, це викликає, як не парадоксально, потужне зростання інноваційної активності країни, і прикладами є і Німеччина, і Франція, і Ізраїль, і Фінляндія, і Індія. Отже усвідомлення такого становища якраз і спричиняє консолідацію зусиль законодавців, урядових, наукових, бізнесових кіл суспільства на оптимальному комплексному вирішенні стратегічної, тактичної проблем формування національної інноваційної системи.

Я хочу сказати, що комітет розглядав три роки тому це питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПОЛОХАЛО В.І. І авторами постанови є всі члени комітету, представники всіх абсолютно фракцій. Це одноголосно приймалося нашим комітетом, і прошу всіх присутніх підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Не бачу рук.

Ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів". Реєстраційний номер 3632. Прошу голосувати.

11:49:41

За-370

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Фінансування охорони здоров'я та медичне страхування в Україні". Доповідає голова Комітету з питань охорони здоров`я Тетяна Дмитрівна Бахтеєва.

11:50:11

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемые народные депутаты! Проект этого постановления нами был уже зарегистрирован в прошлом году, и хорошо, что сегодня мы рассматриваем очень важный вопрос. Думаю, что никого из присутствующих не нужно убеждать в том, что здоровье нации является индивидуальным богатством каждого человека, и также богатством для нашего государства. А мы народные депутаты и члены правительства несем ответственность за уровень здоровья и сохранения генофонда Украины.

Я считаю сегодня недопустимым замалчивать проблемы отрасли и путать медицину и политику и откладывать решение этих проблем на определенный срок. Медицина уже 17 лет живет в крайне тяжелых условиях и работает только благодаря вдохновению и большому профессионализму медицинских работников. Но так продолжаться не может бесконечно. Ведь ситуация в здравоохранении, действительно, крайне критическая. По уровню смертности Украина занимает первое место среди стран Европы, мы не способны справиться с эпидемией туберкулеза, ВИЧ-СПИД-инфекцией на протяжение многих лет. 900 тысяч украинцев болеет раком, почти 300 тысяч человек ежегодно умирают от сердечно-сосудистых заболеваний, 40 процентов выпускников школ – заядлые курильщики. Профессия врача стала непрестижной и не привлекательной для талантливой молодежи.

За этими страшными цифрами стоят и факты: из 25 правительственных программ финансируется только 7 программ. Средняя зарплата медицинского работника составляет 1 100 гривен, а начинающего врача – 700 гривен, меньше, чем дворника или кондуктора. Оборудование, которое сегодня находится в наших лечебных учреждениях, морально и физически устарело: 80 процентов положено сдать уже давно в металлолом. И как украинским врачам сегодня лечить пациентов, если на лечение больного выделяется…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо. На лечение – 5 гривен, на питание – 4 гривны. Поэтому главный вопрос, который стоит перед нами, парламентариями, требует решение. Это вопрос выбора дальнейшего пути. Все страны СНГ – это Россия, Казахстан, Молдова, - страны Европы давно перешли на дополнительные источники финансирования отрасли, на бюджетно-страховую модель. Такая модель однозначно должна уже давно быть и в нашей стране.

Мы дважды проводили комитетские слушания по данному вопросу в присутствии огромного количества и практических врачей, и научных представителей медицины. И поэтому просим очень поддержать данное постановление о проведении парламентских слушаний в мае и пусть это будет 20 мая, среда, пленарная неделя с 15-ти до 18-ти. Я думаю, что очень многие народные депутаты примут также активное участие в данных парламентских слушаниях.

Спасибо за внимание, надеемся на поддержку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Є, записуємося, будь ласка. Дякуємо, Тетяна Дмитрівна, сідайте, будь ласка.

Сухий Ярослав Михайлович, будь ласка.

11:53:46

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, немає ніякого сумніву, що цей проект постанови потрібно підтримати. Обов’язково потрібно проголосувати і потрібно в кінці кінців почати серйозний, предметний, кваліфікований, професійний діалог стосовно того, що відбувається в системі охорони здоров’я.

Я, наприклад, не перший рік з цієї трибуни в цьому сесійному залі чую одну і ту саму голу констатацію фактів. Фактів я вам можу ще добавити згідно… В європейському регіоні ВОЗ встановив, що з 2000 року за природним зменшенням населення Україна займає перше місце в Європі. Зазначається в доповіді ЄБР, в умовах мирного часу претендентів у змінах такого масштабу просто не існує.

Ще один факт в цілому сьогодні, якщо взяти 100 процентів фінансування медицини, то 65 – це.., то на сьогоднішній день всього 80 процентів – це оплата, нарахування. І на їду, на харчування хворих, на медикаменти залишається дуже мало. Чому я прийшов на цю трибуну? Я не хочу займатися критиканством, але я хочу сказати: без розмову про причини низької ефективності системи охорони здоров’я ми нічого з місця не зрушимо.

У мене в руках можливий шлях реалізації системи охорони здоров’я в Україні. Ця книжечка після напрацювання не одного міністра охорони здоров’я давним давно в нас в державі, і давним давно стало зрозуміло, без пошуку додаткових, альтернатів засобів фінансування системи охорони здоров’я, справа з місця не зрушиться. Тому я питаю вас усіх, коли в кінці кінців у цьому сесійному залі буде внесено законопроект хоча б на розгляд, на обговорення, про запровадження загальнообов’язкового державного соціально-медичного страхування? Без цієї розмови ми ефективність системи охорони здоров’я не піднімемо. Рекомендації щодо цього законопроекту були в інших парламентських слуханнях з інших питань.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

11:56:05

САМОЙЛИК К.С.

Фракція Комуністичної партії України безумовно буде підтримувати дану постанову, бо дійсно сьогодні в охороні здоров’я кричущі проблеми. І звичайно їх треба розглянути. Мене тим більше дивує те, що саме якраз по квоті Президента України Міністр охорони здоров’я і на превеликий жаль за цей період абсолютно нічого путнього щодо зміцнення і матеріально-технічної бази в Україні закладів охорони, і для вирішення інших питань абсолютно нічого не зроблено. Отака відповідальність президента і звичайно така відповідальність міністра, який пройшов за квотою Президента України. Особливо турбує сьогодні сільська медицина. Ми знаємо, що в багатьох селах ФАПи практично закриті і зруйновані, або ледь-ледь жевріють, без достатньої матеріально-технічної бази. Знаємо також і всі, хто буває в округах, бо тут дуже багато розповідають про це, а чи буваємо, ми знаємо, що навіть людину тяжкохвору не можна доставити до райцентру, щоб надати їй допомогу. Під час зустрічі сільські голови нам задають питання, чи не можна вирішити питання хоч нашу техніку, там „Славуту”, чи „Ладу, чи якусь ще машину, дати на кожну сільську раду, щоб ми займалися тим, щоб відправляли людей самі за кермом для надання медичної допомоги. Це сором!

Ми говоримо про страхову медицину, це дуже добре, Тетяно Дмитрівно, але з кого будемо дерти? З того хто без роботи? Хто зараз залишився викинутий з заводів та фабрик? Це дійсно питання, але це тоді, коли працює економіка, це тоді, коли людина одержує пристойну ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

САМОЙЛИК К.С. Коли людина одержує заробітну платню. А перекладати не гоже нам парламентарям проблеми, які повинна вирішувати держава на плечі людей, які й так сьогодні ледь-ледь виживають.

Ми будемо підтримувати дану постанову, вона, парламентські слухання вкрай необхідні, але після цього повинні бути конкретні дії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гнаткевич.

11:58:55

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні депутати! Я записався на виступ, хоч не маю жодного відношення до медицини. Як пацієнт. Тому що якщо не було б пацієнтів, то не потрібні були лікарі і реформувати охорону здоров’я. Я записався не те, що я проти, а я проти акцентів, які збираються, очевидно, тут поставити.

В чому суть реформування? Якщо йдеться про страхову медицину, то можливо так, це є проблема, її треба розглянути. Якщо йдеться про реформування лише систему установ, підлеглості, закладів чи питання йдеться все-таки трохи і про лікувальний аспект проблеми.

У нас сьогодні в медицині панує фармакологія, пігулки, уколи, крапельниці, тобто хімія. Людей здорових, практично, хто попадає в цю систему, вже не буває. Наше Міністерство охорони здоров’я називається не правильно, його треба було б назвати міністерство лікування хронічно хворих і фармакології. Аптек сьогодні в Україні більше ніж банків, і більше ніж гастрономів! Якби 28 років тому я лікувався так, як мені рекомендували лікувати астму, на яку я був смертельно хворий, то наді мною вже 27 років росла б трава.

Шановні колеги! Я читав програму діяльності нашого уряду в аспекті медицини. Там передбачено гроші на профілактику СНІДу і туберкульозу, але цього ж мало. Хто у нас власне займається власне охороною здоров’я, хто попереджує захворювання, хто попереджує хронічні захворювання. Такого в нас немає і не передбачено.

Ми в нашій фракції, я сподіваюсь, ми не проти того, щоб обговорити шляхи охорони здоров’я саме в лікувальному аспекті. І поки не будуть переставлені акценти із хіміотерапії на фізіотерапії, на природні методи лікування, на роз’яснення людям, як треба харчуватися, як треба жити, то, очевидно, проблема…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

11:59:03

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. ... то сьогодні як би ми не реформували, якщо збережеться стара система лікування, хворих не буде меншити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Право на виступ проти має представник фракції, яка не записалася. Будь ласка, Олег Олександрович Зарубінський.

12:01:36

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Дійсно дуже стисло, тому що наша фракція стовідсотково проголосує за цей проект, що стосується охорони здоров’я. Але я хотів би, чому взяв слово, два моменти.

Перше, так як сформульована тема парламентських слухань, якраз це і відповідає сутності парламентських слухань. Тому що є різні підходи, наприклад, до страхової медицини і ясно, що за участю фахівців, професіоналів, людей, які безпосередньо цим опікуються і займаються, можуть бути справжні слухання у форматі дискусії.

І друга позиція, дуже хотілося б, що оскільки так вдало сформульоване це питання, шляхи реформування охорони здоров’я та медичного страхування в Україні, щоб висновки і рекомендації, як ніде, як ніколи, були абсолютно конкретними і дієвими, щоб ми дійсно, я думаю професіоналізму вистачить Тетяні Дмитрівні, членам її комітету, щоб це не була констатація того, що є. Парламентські слухання мають виводити на те, що треба робити, я сподіваюсь, що це вдасться профільному комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Постанови, реєстраційний № 1432, про проведення парламентських слухань на тему: „Фінансування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні”. Прошу голосувати.

12:03:14

За-411

Рішення прийнято.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо ранкове пленарне засідання.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи".

Доповідає народний депутат України Микола Харитонович Шершун.

12:34:32

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун „Блок Литвина”.

Шановні колеги, шановний головуючий! У цьому році, як і в минулому, пропонується провести 15 квітня в сесійній залі чорнобильські слухання на тему „Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи”. Їх мета – проведення аналізу всього комплексу заходів, спрямованих на подальшу соціально-медичну і психологічну реабілітацію постраждалого населення, соціально-економічного відродження територій, зміцнення та підтримка бар’єрів радіаційної безпеки зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкту укриття на екологічно безпечну систему.

Ми повинні проаналізувати, як виконується постанова, яку ми проголосували на минулорічних парламентських слуханнях. Ця постанова не просто забаганка депутатів та чиновників, це реальні кроки, які мають бути виконані урядом для того, щоб покращити життя чорнобильців. Минув майже рік, а з дев’ятнадцяти пунктів покладених на Кабінет Міністрів України завдань виконано менше половини. Я переконаний, що настав час, як ніколи реалізувати повноваження Верховної Ради в частині її парламентського контролю, про що сьогодні в своїх виступах два рази говорив наш колега депутат Сухий.

На сьогоднішній день найбільше, що турбує людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – це питання соціального захисту та фінансування чорнобильських програм. З усіх регіонів надходять звернення постраждалих громадян щодо жахливого стану з безкоштовним забезпеченням ліками.

Підвищення прожиткового мінімуму, чорнобильських пенсій по інвалідності, збільшення фінансування на безкоштовне харчування дітей, медичне обслуговування та оздоровлення постраждалих, а також питання забезпечення житлом. Дуже багато питань та проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи залишаються остаточно не вирішеними. Тому і пропонується провести їх у широке обговорення парламентських слуханнях.

Я вам уже дякую і дуже прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Будь ласка, записуємося. Запис завершено.

Перед обговоренням я прошу до слова голову Комітету з питань екологічної політики Семиногу Анатолія Івановича. Будь ласка.

12:37:18

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги! Актуальність розгляду даного питання не викликає ні в кого сумніву. Про ті проблеми, які сьогодні є у цій галузі, Микола Харитонович у своєму виступі вам доповів. Я хотів би лише добавити, що і актуальність полягає ще і в тому, що сьогодні у засобах масової інформації серйозно піднімається ця проблема. І вагомим внеском вирішення цієї проблеми стало підписання вчорашньої Угоди між Прем'єр-міністром нашої держави Юлією Володимирівною Тимошенко і Європейським банком розвитку і реконструкції на виділення 135 мільйонів євро на добудову чорнобильських об’єктів.

Комітет екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своєму засіданні розглянув проект даної постанови, внесений народними депутатами Семиногою, Шершуном і Олійником, і пропоную Верховній Раді провести слухання на тему: „Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи”. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради на своєму засіданні розглянув дане питання і запропонував підтримати його Верховній Раді. Комітет екополітики, погоджуючись з висновками регламентного комітету, пропонує провести засідання 8 квітня 2009 року о 10-ій ранку.

Прошу народних депутатів підтримати даний проект рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна, будь ласка.

12:38:58

САМОЙЛИК К.С.

Так уже стало традиційно, що до кожної річниці великої трагедії, трагедії на Чорнобильській атомній станції ми проводимо парламентські слухання. І я думаю, Олександре Володимировичу, що нам прямо треба один раз і на все життя вже прийняти, що це буде постійно, як якась дата. Ну, це дійсно так. Не можна кожен рік приймати.

І мені здається, що нам треба не стільки просто говорити, що відбулася трагедія, що які наслідки трагедії. Про це вже говорено дуже багато років. А нам треба дати відповідь тим людей, яких ми запросимо сюда. А це дійсно люди, які працювали, бо зараз працюють або дійсно знають і знані з наслідками Чорнобильської аварії. Давайте дамо відповідь, чому скорочуються з кожним роком пільги для чорнобильців, чому це так відбувається? Чому не всі чорнобильці і досі вже, стільки років пройшло, але вони не забезпечені житлом? І це не тільки стосується міст, а це стосується навіть тих сел. Наприклад, на моїй рідних Херсонщині є чорнобильці, які і досі не забезпечені житлом. Чому діти чорнобильців оздоровлюються не в „Артеці”, ні в „Молодій гвардії”, ні в Євпаторії, ні в Скадовську, не на „……. стрільці”, а зачасту поруч з 30-кілометровою зоною чорнобильської, чорнобильською зоною. На це треба також дати відповідь. І чому, дійсно, ми іноді ні копійки на оздоровлення цих дітей не передбачаємо. Нам треба дати відповідь, як ми використовували всі ці роки і зараз використовуємо, дійсно, досвід і висококваліфікованих фахівців, які працювали в той страшний, трагічний момент, і які зараз працюють на Чорнобильській атомній станції. Як вони матеріально забезпечені? Чи держава віддала їм належне, те, що потрібно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи". Реєстраційний номер 3601. Прошу голосувати.

12:41:36

За-334

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас залишилося невирішеним питання щодо порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Ми прийняли за основу всі проекти, які надходили на розгляд, включені до порядку денного.

Є пропозиція, щоб ми без обговорення зараз вирішили питання про прийняття рішення щодо порядку денного поточної сесії. Є заперечення? Є заперечення, да? Да. Будь ласка, запишіться з процедури тоді.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

12:42:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу на відсутність у цьому проекті проекту номер 0954 – про засади функціонування єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і житлово-комунальні послуги. Цей проект кудись випав з незрозумілих причин і не був включений до цієї постанови.

Я просив би його включити, бо він проходив перше читання. І відсутність державного інструменту отримання такої оперативної і достовірної інформації не дозволяє своєчасно виявити, попередити необ’єктивне зростання цін і тарифів на споживчі і промислові товари, послуги з енерго-, тепло- і водопостачання, що призводить до необ’єктивної оцінки енергетичного забезпечення України, а також до збільшення вартості енергоресурсів. Тому просив би цей законопроект також включити – 0954.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, 0954 – це перехідний законопроект, він автоматично включений. Ми його вдрукуємо, звичайно, в порядок денний. Тут питань немає жодних.

Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.

12:43:41

МАРТИНЮК А.І.

Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, фракція комуністів готова підтримати проект Постанови про порядок денний четвертої сесії Верховної Ради, якщо будуть виключені із переліку законопроекти за номерами 2521, 2677, 3142 і 3656.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович.

12:44:08

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, ми сьогодні прийняли проект Постанови про проведення парламентських слухань про шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні. Ми підтримали цей проект постанови і рахуємо, що це дуже важливе для громадян України питання. Але у нас пропозиція була ще і до включення до порядку денного законопроектів 1040, 1041 і 1042 про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. Авторами цих законопроектів є народні депутати Сухий, Денисова, Лілія Григорович, Шевчук, Папієв. Я просив би, щоб ці законопроекти були включені до порядку денного. Це дуже важливі законопроекти, які покращать соціальний захист громадян і які якраз будуть реформувати систему охорони здоров’я, і формувати додаткові джерела фінансування цієї галузі.

Дякую, прошу підтримати. Це є консолідована позиція, і авторами цих законопроектів є депутати всіх фракцій Верховної Ради України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зварич Роман Михайлович, будь ласка.

12:45:15

ЗВАРИЧ Р.М.

Прошу передати слово Роману Ткачу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач, будь ласка.

12:45:25

ТКАЧ Р.В.

Шановний Олександре Володимировичу, я вас прошу, щоб під стенограму було записано законопроект за номер 2506. Він називається: „Про внесення до статті 15 Закону України „Про захист населення від інфекційний хвороб”. Він пройшов вже засідання комітету профільного. Мова йде про те, що сьогодні цим законом зобов’язується у всіх дітей проводити щеплення. І якщо дитина не пройшла це щеплення, їй не дозволяють іти у школу, дитячий садок, будинки відпочинку і так дальше. Я вас прошу, щоб на наступний пленарний тиждень цей законопроект вже був включений у порядок денний – 2506. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат В'язівський, будь ласка. Знімаєте, да? Шановні колеги, кілька питань, які поставлені. Що стосується законопроекту 0954, про який говорив Юрій Анатолійович Кармазін. Зараз уточнили, керівник Апарату мені доповідає про те, що цей проект розглядався і відхилений Верховною Радою України. Тому немає підстав… Я думаю, що ми тоді перевіримо, розберемося в Апараті, стан з цим. По інформації керівника Апарату Верховної Ради України він відхилений. Якщо питання стоїть про те, що він не був в сесійній залі, тоді ми, звичайно, зможемо повернутися до його розгляду.

Що стосується вилучення законопроектів, про які говорив Адам Іванович Мартинюк. Цей підхід у нас обговорювався раніше також, і ви знаєте, що ми прийняли тоді рішення про включення до порядку денного всіх без винятку проектів законів, які були зареєстровані на день розгляду цього питання, коли ми брали за основу порядок денний. Якщо Адам Іванович наполягає, ми поставимо зараз питання про те, щоб ці законопроекти були вилучені. Наполягаєте? Наполягає.

Таким чином я ставлю на голосування… Я зараз вам номери цих законопроектів ще раз перелічу із назвами. Будь ласка, Адам Іванович, перелічите з повними назвами всі проекти.

12:48:07

МАРТИНЮК А.І.

Законопроект 2521 – про внесення змін до статті першої Закону України „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”, законопроект 2677 – про внесення до статті п'ятої Закону України „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”, законопроект 3142 – про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, законопроект 3656 – проект Закону про реабілітацію жертв політичних репресій, державну допомогу реабілітованим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування питання про вилучення з порядку денного поточної сесії законопроектів номер 2521, 2677, 3142, 3656, які зараз перелічив Адам Іванович Мартинюк. Прошу визначатися.

12:49:31

За-155

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 126, "Блок Юлії Тимошенко" – 2, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 0, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 0.

Законопроекти, про які говорив Михайло Миколайович Папієв, він неуважно подивився, вони включені, вони є там в основному порядку.

Законопроект 0954 – зараз уточнили – може бути включений до розгляду сесії, він насправді не мав відхилення в сесійній залі, то була рекомендація комітету. тому я ставлю на голосування… (Ш у м у з а л і) Та секундочку! 0954 – пропозиція народного депутата Кармазіна. Будь ласка, ставлю на голосування про включення додатково до порядку денного сесії.

12:50:36

За-197

Рішення не прийнято.

І останнє – пропозиція Романа Михайловича Ткача, проект 2506 про включення до порядку денного сесії. Будь ласка, ще раз скажіть назву цього проекту закону. Мікрофон Ткачу, будь ласка.

12:50:54

ТКАЧ Р.В.

Про внесення змін до статті 15 Закону України про захист населення від інфекційних хворіб щодо прийому дітей, яким не зроблено профілактичних щеплень, до дитячих закладів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло? Ставлю на голосування про включення до порядку денного сесії проекту закону номер 2506. Прошу визначатися.

12:51:29

За-211

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про порядок денний четвертої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Прошу, будь ласка, визначатися. Реєстраційний номер 3694.

12:51:59

За-227

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду питання про призначення позачергових місцевих виборів. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Подгорний Сергій Петрович. Прошу.

12:52:36

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні колеги, шановна Президія, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 11 лютого 2009 року розглянув питання щодо призначення позачергових місцевих виборів загалом у 18 органах місцевого самоврядування: 13 сільських голів, 1 селищний голова, і 4 міські голови, і 1 рада. Значить, сільські голови – 9 чоловік за особистою заявою, 3 – за рішенням суду; міські голови – 2 за особистою заявою, 1 за рішенням ради і 1 за висновками комітету. Значить, постанови номер 4055, 4055-1 – до 4055-17. Всі документи в комітеті розглянуті, розглянуті у відповідному нашому управлінні. І виходячи викладене та беручи до уваги те, що відповідно до пункту 30-го статті 85 Конституції України частини третьої статті 14, частин другої та шостої статті 15 Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, у разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови позачергові вибори призначаються Верховною Радою України на неділю, не пізніше як за 70 днів до дня виборів.

Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України призначити вищезазначені місцеві вибори на неділю 3 травня 2009 року, прийнявши з цього питання відповідні постанови Верховної Ради України.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до доповідача? Немає.

Сідайте, будь ласка. Я ставлю на голосування проект Постанови, номер 4055, про призначення позачергових виборів озернянського сільського голови Зборівського району Тернопільської області. Прошу визначатися.

12:55:00

За-363

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови (4055-1) про призначення позачергових виборів охоченського сільського голови Нововодолазького району Харківської області. Прошу визначатися.

12:55:32

За-355

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови (номер 4055-2) про призначення позачергових виборів куземинського сільського голови Охтирського району Сумської області. Прошу визначатися.

12:56:02

За-359

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови (4055-3) про призначення позачергових виборів новоартемівського сільського голови Костянтинівського району Донецької області. Прошу визначатися.

12:56:29

За – 355

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови (4055-3) про призначення позачергових виборів новоартемівського сільського голови... Ой, вибачте, це ми проголосували. Про призначення позачергових виборів горбовецького сільського голови Літинського району Вінницької області, 4055-4. Прошу визначатися.

12:57:04

За – 356

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів руднє-димерського сільського голови Вишгородського району Київської області, реєстраційний №4055-5.

12:57:31

За – 350

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів коновського сільського голови Кельменецького району Чернівцької області, реєстраційний №4055-6. Прошу голосувати.

12:57:57

За – 351

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів новопетрівського сільського голови Високопільського району Херсонської області, реєстраційний №4055-7.

12:58:25

За – 359

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів ковпинського сільського голови Новгород-Сіверського району Чернігівської області (реєстраційний номер 4055-8).

12:58:55

За-359

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів вінницько-іванівського сільського голови Богодухівського району Харківської області (реєстраційний номер 4055-9).

12:59:23

За-361

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів вільховецького сільського голови Новоушицького району Хмельницької області (реєстраційний номер 4055-10).

12:59:50

За-357

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів попівського сільського голови Звенигородського району Черкаської області (реєстраційний номер 4055-11).

13:00:17

За-368

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів вишковецького сільського голови Немирівського району Вінницької області (реєстраційний номер 4055-12).

13:00:44

За-369

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів комишуваського селищного голови Оріхівського району Запорізької області (реєстраційний номер 4055-13). Прошу голосувати.

13:01:12

За-367

Ставлю на голосування проект постанови про призначення позачергових виборів Світловодської міської ради та світловодського міського голови… Ми це ж питання вже розглядали. Є заперечення народних депутатів. Будь ласка, запишіться з мотивів голосування.

Корж Віталій Терентійович, будь ласка.

13:01:54

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

13:02:01

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, я прекрасно розумію, що представники Партії регіонів не будуть голосувати за цю постанову, через те що член їхньої фракції має дуже великий бізнесовий інтерес (можу навіть прізвище назвати – пан Єдін), вони голосувати не будуть. Я пропоную… Я розумію, що виникає, скажімо, у фракції комуністів є певна детонація у погляді на те, що, може, не треба робити перевибори міської ради депутатів.

Через я пропоную, Олександр Володимирович, поставити зараз за основу, а потім можна вибори депутатів вилучити під час цього другого нашого голосування. Але, шановні колеги, величезне місто – під 80 тисяч населення – все в бруді, я там двічі обирався народним депутатом, немає голови тільки через те, що є фракція, в якої там є якісь певні свої шкурні інтереси. Я прошу всіх, опріч Партії регіонів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я прошу всіх просто проголосувати. Я розумію, ще раз кажу, що Партія регіонів не дасть голосів, але вони є, ці голоси, тут. Проголосуймо, щоб місто мало свого голову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шмельова Світлана Олександрівна.

13:03:21

ШМЕЛЬОВА С.О.

Мартинюку Адаму Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Адаме Івановичу.

13:03:24

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, за великим рахунком, дійсно, тут прав Олександр Володимирович, що ми вже неодноразово ставили це питання на голосування. Хоча, напевно, ще на цій сесії, тобто цього скликання, на цій сесії не ставили. Я думаю, що варто дослухатись до того, що говорив тут Яворівський, тільки я взагалі пропоную не за основу чи в цілому, а голосувати тільки про вибори мера, щоб не йшла там мова про вибори місцевої ради. Якщо буде поставлено саме таким чином – тільки про вибори мера, ми готові підтримати цю пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єфремов Олександр Сергійович.

13:04:10

ЄФРЕМОВ О.С.

Прошу передать народному депутату Ларину.

13:04:15

ЛАРІН С.М.

Уважаемые коллеги, мы, наверное, пятый или какой уже, десятый раз рассматриваем этот вопрос. Проблема в чем? Что, первое, вообще антизаконное решение, которое предлагает комитет, по выборам депутатов городского совета Светловодска, которое не имеет никакого законного основания вообще под этим проектом решения. Есть по выборам городского мера, есть ответ Омельченка, который не оглашали с этой трибуны о том, что ЦВК ответил Омельченко, что «на цей час правові підстави для призначення Центральною виборчою комісією повторних виборів міського голови відсутні”. Повторные выборы Светловодского миського головы были оголошени на 18 травня 2008 року. Але відповідь Шаповала: „Проте, зазначені вибори не були проведені через відсутність їх фінансового забезпечення”.

Я знаю, что наши коллеги пиклуются про Тернопольску обласну раду то, что нет денег на их проведение, а на Светловодск у них деньги есть. И выборы мэров уже через год, поэтому смысла нет проводить их сейчас.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Соболєв. Бондар, будь ласка, народний депутат. Ольга Борисівна Бондар, будь ласка.

13:05:29

БОДНАР О.Б.

Народний депутат Ольга Бондар, перший заступник Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування.

Хочу ввести більш-менш точність у це питання. Йдеться про те, що Верховна Рада призначила вибори, але місцева влада не виділила гроші на ці вибори. І зараз ми будемо створювати прецедент, коли будемо дозволяти таке неподобство, як не поважати рішення Верховної Ради України.

Тому я повністю підтримую пана Яворівського в тому питанні, що таке місто не може бути без мера. В обов’язковому порядку треба провести вибори мера, про вибори в раду ще давайте будемо дискутувати, але так от залишати людей без керівника, я не візьму на себе такої відповідальності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дем’янчук Вікторія Олександрівна, будь ласка.

13:06:18

ДЕМ’ЯНЧУК В.О.

Дійсно, це питання вже порушується давно досить, стосовно Світловодської міської ради і виборів голови, то я хочу наголосити на те, що ми будемо, що ми будемо голосувати, якщо постанова, як сказав Адам Іванович, буде стосуватися тільки виборів міського голови Світловодської ради. Значить, міська рада працює, депутатський корпус, і немає там ніяких питань стосовно того, щоб переобирати міську раду. Тобто ми голосуємо тільки за голову Світловодської міської ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колєсніков Дмитро Валерійович.

13:06:53

КОЛЄСНІКОВ Д.В.

Прошу передать слово коллеге Ларину.

13:06:58

ЛАРІН С.М.

Я еще раз хочу повторить коллегам о том, что выборы территориальной комиссии был назначены на 18 мая прошлого года, из-за отсутствия финансирования в городском бюджете не были предусмотрены деньги на выборы. И отрывать деньги сегодня от социальной сферы, о том, что піклується наш уряд і наша любимая фракция, БЮТ, я прошу, чтобы мы сегодня не делали этих шагов. Выборы городского головы могут состоятся через год и они состоятся по закону, а выборы в местные советы, я еще раз говорю, это вообще незаконное решение со стороны комитета. И Верховная Рада не может поддерживать эти решения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Шановні колеги, ми маємо внесений один проект постанови (номер 4055-14) про призначення позачергових виборів депутатів Світловодської міської ради та світловодського міського голови, іншого проекту постанови не внесено до Верховної Ради України, він не розглядався комітетом і не рекомендується до прийняття, звичайно, як такий, що просто відсутній. Тому я можу поставити на голосування тільки проект постанови 4055-14.

Прошу, будь ласка, визначатись.

13:08:36

За-212

Рішення не прийнято.

Я хочу пояснити тим, хто хотів зараз, щоб ми голосували за основу, а потім в цілому. Питання не нормативного характеру, ми не можемо таким чином голосувати. Якщо буде проект постанови проти значення міського голови, він буде ставитися на голосування так, як і всі інші, так само як буде проект постанови про призначення виборів радою, окремо також буде голосуватися. Потрібно просто чітко дотримуватися парламентської процедури, записаної в Регламенті Верховної Ради України, більше жодних проблем немає.

Я ставлю на голосування проект Постанови (№ 4055-15) про призначення позачергових виборів герцаївського міського голови міста Герца Герцаївського району Чернівецької області. Прошу визначатися.

13:09:38

За-351

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів перечинського міського голови Перечинського району Закарпатської області (№ 4055-16).

13:10:06

За-348

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів ізюмського міського голови місто Ізюм Харківської області (реєстраційний № 4055-17). Прошу голосувати.

13:10:34

За-243

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер відповідно до розкладу сьогоднішнього засідання, ми маємо розглянути проект закону про внесення змін до розділу два Закону України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України” щодо використання дитини для жебракування. Цей проект ми маємо включити до порядку денного сесії, оскільки він у нас не був включений до порядку денного минулої сесії, і після розгляду ухвалювати рішення.

Я ставлю на голосування питання про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення зміни до розділу два Закону України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України” (реєстраційний номер 4038). Прошу визначатися.

13:11:40

За-248

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект закону внесений Президентом України Про внесення змін до розділу ІІ Закону України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуальних кодексів щодо використання дитини для жебракування”. Доповідає: міністр юстиції Оніщук Микола Васильович. Скорочена процедура.

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! 15 січня поточного року Верховна Рада України ухвалила необхідний і своєчасний Закон про посилення кримінальної відповідальності (щодо спонукання дітей до жебракування).

Проте так склалося, що в перехідних положеннях цього закону термін набуття його чинності був указаний 1 січня, але стаття 58 Конституції України забороняє і не допускає надання зворотної сили закону, коли він встановлює відповідальність. Він допускає зворотню силу, коли відповідальність скасовується чи пом’якшується, але в питанні, про яке я зауважив, норма Конституції є імперативною.

У зв’язку з цим для того, щоб цей закон набрав чинності і працював, якраз і внесли відповідну законодавчу ініціативу щодо перехідних положень, зокрема пропонується, щоб було вказано в перехідних положеннях названого закону про те, що він набуває чинності з дня його опублікування, як це і передбачено статтею 94 Конституції України.

Прошу підтримати особливо, особисто звертаюся до фракції Партії регіонів, оскільки йдеться про закон стосовно якого вже було ваше позитивне волевиявлення і йдеться лише про усунення певної недоречності, яка виникла. Дякую за увагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Васильовичу! Сідайте, будь ласка.

Запрошую до співдоповіді Віктора Дмитровича Швеця, голову Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності.

13:13:43

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати! Я повністю погоджуюся з тією мотивацією з якою виступив зараз перед вами Міністр юстиції, але хотів би нагадати лише одну деталь.

Відповідно до частини п’ятої статті 94 Конституції України закон набирає чинності не раніше з дня його опублікування тобто мова йде про те, що цей закон міг би бути опублікований і всі ці колізії про які зараз казав Микола Васильович, вони б не мали місця. Але в зв’язку з тим, що Президент України вніс, як невідкладний цей закон, Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув це питання і рекомендує Верховній Раді ухвалити цей закон в першому читанні за основу і в цілому, як закон. Ми в комітеті вважаємо, що набрання чинності цим законом буде важливою кримінально-правовою гарантією захисту прав малолітніх дітей.

Прошу вас, шановні колеги народні депутати, підтримати цей законі дати можливість, щоб він набрав законної сили і вступив в дію. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є необхідність обговорювати? Записуємося.

Народний депутат Чорновіл, будь ласка.

13:15:19

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги! Я думаю, що зараз розібравшись з цим всім і все ж таки цей закон підтримаємо, приймемо і він набуде чинності. Але я все ж хочу в своєму виступі зосередитися на тому, що вже не один раз лунало в цьому залі Верховної Ради.

Неймовірно низький рівень, просто катастрофічно низький рівень юридичного забезпечення Президента! Нехай Президент розбереться в себе. І нехай ті положення, які сьогодні вже були озвучені від Комітету Верховної Ради з цієї трибуни, нарешті почнуть там розуміти.

Президент фактично відстрочив набуття чинності цього закону, внісши свої пропозиції, по суті застосувавши право вето, на формальній основі не врахувавши тої норми, яка так чи інакше автоматично вступила би в дію. Якби він підписав цей закон так, як від нього вимагала Конституція, закон все одно би працював не з 1 січня 2009 року, а з моменту його опублікування. На превеликий жаль, юристи з дозволу, так сказати, Президента довели до того, що закон, який необхідний, який потрібно, щоб він вже діяв, щоб врятувати дітей від їх нещадної експлуатації, досі не діє. Але у нас немає іншого виходу, зараз замість гратися у гру, хто гірший, ми сьогодні повинні виправити фактично часткову дрібну свою помилку, частково дуже серйозну помилку юристів Президента. І я надіюся, що цей закон сьогодні вступить у силу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ляшко, будь ласка.

13:16:50

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Блок „Юлії Тимошенко”.

Цілком очевидно, що за законопроект потрібно голосувати. І має бути відповідальність за змушування дітей, малолітніх дітей до жебракування. І викликає великий подив, що депутати від опозиційної фракції Партії регіонів не голосували за включення і розгляд цього законопроекту.

Очевидно, так само, як і у випадку з виборами мера Світловодська Кіровоградської області, в опозиційній фракції є люди, які, очевидно, зацікавлені у тому, щоб жебрацтво не зменшувалося в обсязі, а збільшувалося. Бо, насправді, дітей… ми їдемо з вами до Верховної Ради, на кожному кутку стоїть дитина і просить гроші, а потім ті гроші, кому вона носить ті гроші. Дядьки дорослі змушують цих дітей жебракувати і не несуть за це ніякої відповідальності. А потім ці діти виростають і перетворюються, знаєте, у що. Тому сподіваємося, що всі депутати підтримають цей законопроект, проголосують. І ті, хто змушує дітей жебракувати, будуть нести за це відповідальність. Можливо, менше буде тоді розбитих сімей, нещасних доль, зламаних дитячих життів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кармазін.

13:18:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні друзі! Фактично цей закон можна назвати про ліквідацію головотяпства. Ліквідацію головотяпства депутатів, які записались 1 січня, і працівників Секретаріату Президента, які також не дочиталися, що в Конституції чітко записано, і немає ніякої потреби було приймати абсолютно новий закон, бо в частині 5 статті 94 написано, що набирає чинності через 10 днів закон з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Таким чином, як уже і підтверджував Конституційний Суд, це рішення від 9 лютого 99 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативних правових документів, абсолютно можна було не вносити цей закон. А треба було підписати його Президенту. Але чому я сказав, що у справу і про наше головотяпство. Тому що ми допустили цю річ і треба це сказати, визнати. Але раді цього окремо виносити закон і не підписувати, і раді цього сьогодні тисячі людей дозволити ще продовжувати здійснювати злочинні дії по відношенню до малюків є безвідповідально.

Я звертаюсь до пана Пукшина, відволічіться від питань прослуховування депутатів, а сюди подивіться, матеріальну частину почніть вчити права. І тоді у вас буде все абсолютно нормально, у відповідності до закону. Раз винесли його, потратили час, давайте приймемо. Але будемо просити головуючого на сесії і Голову Верховної Ради терміново зобов’язати підписати Президента цей закон. І щоб він уже завтра публікувався. Бо він 2 місяці вже не виконується. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка від Партії регіонів, Герман Ганна Миколаївна.

13:20:23

ГЕРМАН Г.М.

Стосовно звинувачення "Блоку Юлії Тимошенко" в тому, що Партія регіонів не хоче голосувати за цей законопроект. Знаєте, в народі про "Блок Юлії Тимошенко" кажуть, як не брехне – то не дихне. Партія регіонів буде голосувати за цей законопроект. І ми просимо припинити інсенуації проти нашої політичної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до розділу два Закону України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо використання дитини для жебракування”, номер 4038, за основу. Прошу голосувати.

13:21:23

За-372

Рішення прийнято.

Профільний комітет пропонує ухвалити цей проект закону в цілому. Є заперечення? Заперечень немає.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Закону про внесення зміни до розділу два Закону України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України”, реєстраційний номер 4038. Прошу визначатися.

13:22:01

За-362

Рішення прийнято. Закон у цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо протидії хабарництву). Реєстраційний номер 3428. Доповідає народний депутат України Гриценко Анатолій Степанович.

13:22:36

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Коли це питання розглядалося на профільному комітеті один із членів комітету, представник Партії регіонів, назвав його антикризовим. Я його таким не бачив. Але з цієї точки зору вважаю його важливим.

У чому суть? От зараз країна в кризі і ще довго, очевидно, в кризі. Але російською для кого-то война, для кого-то мать родная. І це ми бачимо по діям Нацбанку, де понад 40 мільярдів вилетіло в трубу. Ми бачимо по колядниках в судах, ми побачимо по рейдерським захопленням і так далі.

Я прекрасно розумію, що хабарництво – це системне явище, яке, починаючи з виховання в сім’ї, школі, і далі через усе життя і через багато важелів впливу. Але за будь-яких умов є питання відповідальності.

Суть цього проекту. Для всіх державних чиновників і місцевого рівні, бо там є земельні питання, і центрального рівня, якщо схопили за руку, коли людина взяла хабар еквівалент 10 тисяч доларів і більше передбачається жорстка міра – 15 років без права амністії з конфіскацією майна. Якщо те саме вчинив прокурор, слідчий і суддя – по життєве ув`язнення.

Виникало питання, а чи справедливо по життєве ув`язнення за хабар в 10 тисяч доларів, якщо це те саме практично, що відповідальність за вбивство. Я вважаю, жорстко, але справедливо. Тому що коли вбивають одну людину – це одне, це горе, це нещастя і за це треба відповідати, а коли вбивають віру в закон у десятків мільйонів, коли не може захистити себе ні бідна, ні багата людина в суді і коли рішенням судді або слідчим, або прокурором того ж вбивцю відводять від відповідальності, а садять за грати людину, яка не винна, або вирішують питання на користь когось, хто приніс гроші і вартість цих питань для держави мільйони, сотні мільйонів, навіть мільярдів, значить треба відповідать. І якщо деякі судді-колядники наколядували понад мільйон і їх призначаємо ми по життєво, вибачте, хай сидять по життєво.

Прошу підтримать в першому читанні. Дякую. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Анатолій Степанович. Запитань немає, у нас скорочена процедура. Співдоповідь – голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Швець Віктор Дмитрович, будь ласка.

13:25:03

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув на своєму засіданні поданий народним депутатом Гриценко законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо протидії хабарництву), реєстраційний номер 3428.

Повинен сказать, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб`єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Комітет з метою підготовки цього питання до розгляду на засіданні… на своєму засіданні отримав висновки багатьох науково-експертних установ, навчальних закладів, міністерств, відомств. Повинен сказати відверто, що позиція розділилася, одні підтримують законопроект, інші категорично його відкидають.

Разом з тим, комітет вважає, що питання про посилення відповідальності за хабарництво є слушним і не зважаючи на ті, досить суттєві зауваження, які були висловлені на засіданні комітету і з боку вчених, ми – члени комітету підтримали пропозицію одного із членів нашого комітету про рекомендацію Верховній Раді України прийняти цей законопроект в першому читанні.

Ми вважаємо, що пора від слів про боротьбу з корупцією переходити до конкретних дій. Законопроект народного депутата Гриценка він є не те, щоб революційним в цьому сенсі, але він досить оригінально підходить до висвітлення питання щодо пов’язання з відповідальністю за хабарництво.

Тому, шановні народні депутати, комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект в першому читанні, комітет найближчим…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШВЕЦЬ В.Д. ... доопрацює його і, я впевнений в тому, що Верховна Рада прийме цей законопроект і він буде надійною гарантією в боротьбі з корупцією в нашій державі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. Герман Ганна Миколаївна, будь ласка.

13:27:48

ГЕРМАН Г.М.

Партія регіонів підтримує у першому читанні цей законопроект, оскільки ми вважаємо, що висловлені в ньому позиції щодо загострення боротьби з корупцією є на часі і відповідають потребам і суспільства, і всього українського народу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайлович, будь ласка.

13:28:11

МОВЧАН П.М. Прошу передати слово Яворівському.

13:28:31

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, шановні виборці, якось у Яворівському районі на Львівщині - це був мій округ, я вів прийом виборців - підходить старенька бабуся, якась там у неї була проблема з вугіллям на зиму. Ну, я якось там вирішив це питання і вже коли закінчив прийом виборців, почав на столі там перегортати всі ці папери, які в мене були, і дивлюся, конверт. Конверт без підпису. Розгортаю, а там п’ять гривень. Це вона заплатила народному депутату за те, що я її прийняв, заплатила хабара на Львівщині. Я розумію, що ви ойкаєте, бо дуже малий хабар. Я це розумію. Я так само. Але цей факт дуже промовистий. Наше суспільство в плані хабарництва настільки сьогодні деморалізоване, що людина низького так би мовити достатку абсолютно не вірить у те, що вона може з будь-яким чиновником вирішити будь-яку справу. Це просто тотальна сьогодні річ, яка вже, ну, настільки деморалізувала наш український народ. Декому, може, видається, що цей законопроект нашого колеги Гриценка надто жорсткий, а, може, навіть і надто жорстокий. І довічне ув’язнення там є, і про те, що людина не має права більше посідати посади відповідальні, і тому подібне, і не підлягає навіть амністії. Я переконаний, що тільки жорсткими методами такими, які закладені в цей законопроект, ми зможемо хоч трішки вирівняти цю ситуацію. Ну, принаймні, якась частина буде просто-на-просто боятися. Через те, мені видається, що цей законопроект дуже на часі. І я вдячний Гриценкові, що він одважився закласти саме таку ідеологію у цей законопроект, отаке велике, жорстке покарання за хабарництво. "Блок Юлії Тимошенко" віддасть всі до одного, навіть більше голосів, які ми маємо, за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович. Будь ласка.

13:30:38

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Я думаю, що ніхто не буде заперечувати проти посилення боротьби з корупцією. Це явище, яке сьогодні майже узаконене в державі, безумовно, треба карати і найжорстокішим чином. Проте, викликає подив. 10 тисяч доларів – слідчий, прокурор, довічно. Міністр, губернатор, Прем’єр-міністр і так далі мільйонами, сотнями мільйонів – 10-15 років. А, перепрошую, чому сьогодні впливи, в тому числі на суспільство, не менш деморалізуючі, не менш такі, які привносять збурення в суспільстві і нівелюють взагалі всякі засади державності. І високопосадовці повинні каратися не менш жорстоко, чим той же слідчий, чим той же прокурор, чим той же суддя.

Я особисто не заперечую проти посилення і найжорстокішого посилення боротьби з корупцією. Проте, я проти подвійних підходів, проти подвійних стандартів. Люди, яких обирають, люди, які стають на посади, відводять собі тисячами гектарів лісу землі, відводять в Броварському районі мільйонами, десятками мільйонів беруть хабарі, вони будуть сидіти 10-15 років, а слідчий прокурор і суддя довічно.

Я думаю що якби прирівняти і однотипні підходи були б, то це була б логіка і філософія правильна. Тому що жодних відмінностей між якраз правоохоронними органами і людьми, які присутні у виконавчій владі немає. І якщо урівняти оце все, всі ці питання, то тоді безумовно, така логіка мала б бути раціональною.

І я проте ще хотів би наголосити, що сьогодні у парламенті є Закон про боротьбу з корупцією і якраз там також є посилення відповідальності за корупційні дії. Я думаю, що це потрібно вирішити комплексно ці питання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас скорочене обговорення. Є фракція і від фракції виступає одна людина. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону № 3428 про внесення змін до деяких законів України (щодо протидії хабарництву). Прошу визначатися.

13:33:23

За-372

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива. Доповідає Пашинський Сергій Володимирович.

13:33:58

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Доброго дня, шановний головуючий, доброго дня, шановні колеги! Ну, не буду говорити про актуальність даного законопроекту. Останнім часом, враховуючи підняття цін на енергоресурси, враховуючи особливості нашої держави, дуже багато політиків, науковців звертали увагу на те, що для нашої держави виробництво біологічних видів палива є надзвичайно актуальним.

Нашим комітетом на протязі останніх трьох років була проведена величезна робота, організовані круглістоли з науковцями, організовані робочі групи з представниками Кабінету Міністрів, виконавчої влади, Міністерства фінансів, податкової адміністрації.

На етапі обговорення було прийнято рішення не робити окремий законопроект, а зробити зміни та доповнення в існуючі законодавчі акти. Це дасть змогу практично реалізовувати напрямки роботи по виробництву та збуту біологічних видів палива.

В законопроекті передбачено більше конкретизація видів, біологічних видів палива, в законопроекті передбачено конкретні методи стимулювання виробництва, податкового навантаження на виробництво біологічних видів палива та багато інших технічних деталей, які, на мою думку, зможуть підштовхнути розвиток такої важливої галузі в нашій державі.

На сьогоднішній день у нас уже є успішні прецеденти втілення даного виду діяльності в економіці України, але я абсолютно переконаний, враховуючи енергетичну кризу, що цей закон дасть значний поштовх у виробництві та реалізації даних програм.

Я хочу звернути вашу увагу, що Верховною Радою цього скликання вже був зроблений значний крок по альтернативним видам енергії, ми прийняли Закон ”Про земельний тариф”. І я надіюсь, що зараз ми підтримаємо даний законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПАШИНСЬКИЙ С.В. ... розвитку такого важливого сегменту нашого господарств, як виробництво альтернативних видів палива.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Записуємося на обговорення. Народний депутат Зарубінський, будь ласка.

13:36:36

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановні колеги! Я думаю, що цей законопроект треба розглядати в загальному контексті законотворення предметом якого є якраз врегулювання питань і стимулювання питань, які сприяли розвитку альтернативної енергетики. Ми вже дещо зробили в цьому плані, ви пам’ятаєте, ми проголосували за Закон „Про зелений тариф”, так ми його називали. Але зрозуміло, що в одному законі не можне охопити все. І те, що автори законодавчої ініціативи, і зокрема колега, який доповідав якраз підійшли до ще інших сегментів, які можуть забезпечити розвиток альтернативної енергетики, це безумовно є позитив.

Я прочитав пояснювальну записку в цьому законопроекті, і я думаю, що у наслідок того, що всього дві хвилини дається суб’єкт законодавчої ініціативи не висвітлив позитива, а я дозвольте їх процитую самою пояснювальною запискою. Це зменшення залежності держави від імпорту енергоносіїв. Це підвищення рівня енергетичної безпеки держави. Це, дуже важливо, що не було відзначено, розвиток та стабільність роботи агропромислового комплексу України, створення нових робочих місць та збільшення надходжень до бюджетів, це покращення екологічної ситуації. Я думаю, що при підготовці до другого читання, ті окремі огріхи чи редакційні моменти, які очевидно не оптимально виписані і на що вказує, в тому числі, і Науково-експертне управління Верховної Ради, можуть бути усунуті. А взагалі вважаю, що ідея абсолютно коректна, ідея абсолютно слушна і якраз це ті питання, над якими може працювати вся Верховна Рада незалежно від політичних симпатій чи антипатій. Ми будемо голосувати за цей …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук Сергій Миколайович.

13:39:13

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, в свій час, а це років 15 тому, Україна була піонером у законодавчій базі стосовно застосування розвитку альтернативних видів і джерел енергії. Пройшло 17 років, ми маємо три закони, але залишилося менше одного відсотка із відновлюваними джерелами енергії. Європа і Америка мають вже по 40-50 відсотків, в залежності які країни, і сьогодні у Європі 19 відсотків джерел відновлювальної енергії питома вага, а атомної енергетики лише 17 відсотків.

Звичайно цей законопроект досить доповнює ті попередні три, але всерівно багато загального і багато суперечностей. Але б я підтримав його з тим, щоб хоча б ще один крок зробити на зустріч, тому що коли 12 відсотків структури посівних площ в Європі ріпаку, то ми на Поліссі, на півночі, там де заростають кущами і хвощами земля, якби засіяли ріпаком, а до цього йде, мали б 9 відсотків і це 9 мільйонів тонн. 9 мільйонів тонн ріпаку, це 3,5 мільйонів тонн біодизельного палива або стовідсоткова потреба всього сільського господарства. Плюс одна тонна насіння – це п’ять тонн соломи, 45 мільйонів тонн соломи – це питома вага четвертої частини усіх шахт нашої держави. Більше нікого не треба агітувати. Давайте тут без усякої політики ми допоможемо. Але, що не дістає цьому закону? Того, що немає матеріальної, державної, реальної підтримки. Ось тут давайте подумаємо до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

13:41:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін „Партія захисників Вітчизни "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Перш за все, дозвольте подякувати: Гашинському, Олійнику, Мармазову, Шагу, Черпіцькому за те, що вони внесли цей закон, по-перше. (Це весь список).

По-друге, ми запізнилися з цим законом. І я сказав би так, цей закон можна віднести до антикризових, по-перше. А, по-друге, сказати навздогін Європі, тому що вже давним-давно в Європі все це застосовується. І застосовується саме з тим, щоб відновлювальні джерела весь час стимулювалися державою.

Я б хотів би, щоб у нас не сталося тих прикрих помилок, які сталися при прийнятті попереднього законопроекту, який пропонував Президент поміняти з „1 січня” на „з дати прийняття закону”. І щоб ми кругом по тексту закону поробили помітки там, де ми пишемо в Законі про Єдиний митний тариф „ техніка, обладнання, устаткування, які не виробляються в України і ввозяться в період з „1 січня”, щоб ми написали: „з моменту набрання Закону”. І потім далі термін „в законі іншому”, в Законі про оподаткування прибутку підприємств, також, ці терміни, щоб поприбирали, почистили законопроект.

В цілому, я хотів би і просив би, щоб Комітет з питань бюджету ще розглянув цей законопроект. І, якщо хочете знати – нам треба прийняти норму. І проголосувати сьогодні за скорочений розгляд цього законопроекту. Цей законопроект потребує в державі вже прямо зараз. Чому? Тому що від того буде залежати виробники сільськогосподарської продукції будуть цю продукцію випускати чи ні. як будуть плануватися їх плани? Ще не пізно буде посіяти те, що можна посіяти, що буде використано для виробництва цих біологічних видів палива. Тому я просив би прийняти закон, по-перше, а по-друге, прошу скоротити термін його розгляду в комітеті….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння виробництву та використання біологічних видів палива. Реєстраційний номер 1114. прошу визначатися.

13:44:06

За-343

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України…

Ми всі питання за скороченою процедурою розглядаємо. А, скорочення терміну підготовки до другого читання? Будь ласка. Я думаю, що ми вже мали довід того, що коли ми це голосуємо, то розглядаєм пізніше, ніж зазвичай.

Будь ласка, я ставлю на голосування пропозицію про скорочення вдвічі терміну підготовки до другого читання даного проекту закону. Прошу визначатися.

13:44:59

За-236

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо особливостей порядку проведення виборів міських голів). Доповідає народний депутат України Каськів Владислав Володимирович.

13:45:29

КАСЬКІВ В.В.

Добрий день, шановні колеги, шановний пане головуючий! Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо особливостей виборів міських голів та проведення повторного голосування на місцевих виборах), реєстраційний номер 1060, внесений групою депутатів Верховної Ради України, членів Комітету з питань державного управління і місцевого самоврядування.

Чинний закон України передбачає обрання сільських, селищних та міських голів за мажоритарною системою відносної більшості. Обраними вважаються кандидати, які отримали відносну більшість голосів на виборах і від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні.

Між тим, аналіз досвіду європейських країн показує, що така виборча система існує лише в небагатьох країнах Європи. Зокрема, в Італії за мажоритарною системою відносної більшості вибирають мерів у муніципалітетах з кількістю виборців до 15 тисяч голосів. Окрім Італії ця система практикується лише на Кіпрі та в Угорщині. В більшості інших європейських країн місцеві голови обираються за мажоритарною системою абсолютної більшості або місцевими радами. Це стосується переважної більшості всіх європейських країн.

Основним аргументом на користь впровадження мажоритарної системи абсолютної більшості для виборів міських голів є наступні: мажоритарна система відносної більшості унеможливлює обрання на посади голів меншістю виборців. А ви знаєте, що в Україні є випадки, коли міських голів обирали кількістю голосів 11 відсотків. І ці випадки непоодинокі. Взагалі, обрання в значній мірі практикується голів до 20 відсотків виборців по всій території України.

Звичайно, це питання мало певний політичний контекст, особливо напередодні дострокових виборів в місті Києві міського голови. І у зв'язку з цим політичним контекстом …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Завершуйте.

КАСЬКІВ В.В. Я коротко.

Воно було відкладено, але сьогодні воно втратило цього політичного забарвлення, і я вважаю, що сьогодні, як ніколи, вдалий час дати… змінити цю практику, оскільки вона дає можливість нарешті територіальним громадам дуже чітко визначатися з тими, хто буде очолювати їхнє господарство і створювати умови для життєдіяльності територіальних громад.

Головне науково-експертне управління пропонує підтримати законопроект у першому читанні. Комітет Верховної Ради з питань правової політики не має зауважень щодо відповідності проекту. І Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування пропонує підтримати цей законопроект у першому читанні , а також за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Співдоповідь від комітету Юрій Богданович Ключковський.

13:48:42

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановні колеги, комітет дуже уважно поставився до цього законопроекту, оскільки перший раз ми розглядали групу законопроектів ще в січні минулого року, більш як рік тому, рекомендували авторам узгодити позиції і внести на заміну узгоджений законопроект, що вони зробили. І хочу звернути вашу увагу – 18 березня комітет приймав рішення з приводу цього законопроекту. Комітет може тільки висловити жаль з приводу того, що так довго законопроект чекав своєї черги для розгляду в сесійній залі. Рішення комітету з приводу цього законопроекту, я би сказав, скоріше перезріло, ніж не дозріло. Тоді весною комітет пропонував прийняти законопроект в цілому. Я думаю, що сьогодні ми усвідомлюємо нереальність цієї пропозиції, тим більше, що після того були внесені ще два законопроекти, які не можуть розглядатися альтернативними, однак стосуються цього ж питання. Це законопроект 2270-3, народний депутат Катеринчук і законопроект 3051, народний депутат Куликов. Ми уважно вивчили в підкомітеті ці законопроекти і прийшли до висновку, що окремі положення варто врахувати під час підготовки цього законопроекту до другого читання. Тому я оголошую про те, що комітет пропонував ще 18 березня прийняти законопроект в цілому, але моя особиста позиція, я думаю, що більшість погодиться з тим, що його варто ще до другого читання уважно подивитися. Просимо підтримати його.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Є. Записуймося, будь ласка.

Герман Ганна Миколаївна.

13:50:31

ГЕРМАН Г.М.

Прошу передати слово Олександру Лавриновичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую за передачу слова.

Ващук Катерина Тимофіївна, будь ласка.

13:50:42

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, всі ми розуміємо, наскільки важливо сьогодні внести зміни про вибори міських голів. Ми маємо багато прикладів, кожен у тих територіях, якими опікується, а також і по місту Києву, коли ми бачимо, як важливо, щоб більшість громадян могла сказати своє за або проти того чи іншого кандидата. Тому сприятимуть внесенню ті зміни, за які ми сьогодні будемо голосувати.

Є непогані пропозиції і в альтернативних законопроектах. Але я думаю, коли ми підтримаємо даний законопроект, до другого читання будуть враховані ідеї ті, які заложені в альтернативних, і вийде, дійсно, хороший законопроект, який допоможе громадам місцевим мати достойних мерів, достойних голів громад. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

13:52:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, очевидно, якби ми розглянули у березні цей законопроект, у березні минулого року, то, очевидно, не мали б пришельців з космосу в Києві і очевидно не мали б тих руйнівних наслідків, які є сьогодні в Києві і в інших містах.

Окремо я хотів би сказати, що або ми маємо застосовувати якісь одні загальні і міжнародні демократичні принципи, або говорити, що тільки частково ми цими принципами користуємося і в тому числі міжнародними актами, згоду на обов’язковість яких при ратифікації дала Верховна Рада України. Це я маю на увазі до того, що проектом пропонується введення виборчої системи абсолютної більшості лише для виборців міських голів. Тобто залишається абсолютно такою ж система по сільських і селищних головах. Чому?

У нас різні підходи. Мені прикро, що зараз не розглядалися і ті законопроекти, які доповідалися від комітету. Вони не є альтернативними. Насправді вони є альтернативними до цього проекту. Просто вони подані пізніше по термінам. Я не знаю, як ми будемо вирулювати, коли ми будемо їх розглядати. Я переконаний, що за змістом, за духом Конституції правова природа посад сільського, селищного, міського голів є абсолютно, абсолютно ідентичною і однаковою. І тому, очевидно, нам при другому читанні треба буде вносити зміни в цей законопроект. Але за основу його треба буде приймати. Бо інакше буде і далі продовжуватись те, що відбувається сьогодні в Києві, коли додумались до введення платної медицини, коли додумались до того, щоб паталого-анатомічні відділення в лікарнях, а їх 19 штук в Києві, перетворити в комунальне підприємство і бачучи за цим трансплантацію органів. Очевидно, такого ніде ніколи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович.

13:54:28

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я хотів би тут загальну ідеологію, що тільки що мій колега Юрій Кармазін виступав, підтримати. Я думаю, що ми діяли не зовсім стратегічно правильно, коли хотіли вирішить проблему в одному місті. Йдеться про загальний принцип, який тут закладено. Більше того, я солідарний з тим підходом, що, очевидно, сьогодні статус деяких сільських рад і сільського голови, селищного часом в Київській області більш значимий, чим міського голови в якійсь іншій області. Концепція місцевого самоврядування є такою, що базовим рівнем місцевого самоврядування є село, селище, місто і я вважав би, що загальний принцип мусить поширюватися і на ці територіальні громади. Тому вважаю, що було би коректно продебатувати це між першим і другим читанням і, можливо, поширити таку процедуру обрання керівників місцевого, місцевих громад і на рівні села і селища.

І друга позиція надзвичайно важлива, яку треба врахувати, це те, що сьогодні почалося таке перенавчання міських голів по всій території України. Тому що всі прекрасно розуміють, що сьогодні можна взяти за основу підтримку однієї соціальної групи. І у нас, значить, є мер бабушок, в іншому є мер дєдушок, в іншому – мер там таксистів. Якщо міський голова бере за основу одну соціальну групу і постійно працює на неї, він при нинішній системі може бути вічним міським головою. Але ж ми обираємо міських голів територіальної громади міста, а не однієї соціальної групи.

Тому цілком очевидно, що законопроект треба голосувати. І ще раз наполягаю на тому, що очевидно між першим, другим читанням повернутися до дискусії про можливість поширення такої норми і на обрання сільських та селищних голів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, порушена проблема має багато аспектів. І я хочу сказати довідково, щоб для осмислення інформації, що ми з вами уже в сесійному залі ухвалили понад тисячу, далеко за тисячу, рішень про призначення перевиборів сільських, селищних, міських голів. Це також є питання, яке потребує уваги як у бюджетному сенсі, так і в сенсі відповідальності тих, хто обирається населенням.

Очевидно, що концепція місцевого самоврядування і реалізація виконавчої влади представницьких органів потребує уваги для того, щоб ми провели глибокий аналіз і дискусію для того, щоб Україна мала ефективне працююче місцеве самоврядування, не витратне і неефективне, таке, яке ми, на превеликий жаль, маємо сьогодні.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону номер 1060 про виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Прошу визначатися.

13:57:37

За-218

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 146, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 54, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 18.

Оголошується до розгляду проект Закону про територіальну організацію виборів і референдумів в Україні, реєстраційний номер 2630. Народні депутати „Блок Юлії Тимошенко” просять повернутись до розгляду питання, що вони не встигли забезпечити роботу електронної системи „Рада” по врахуванню голосів електронних карток. Це не передбачено Регламентом, але прецеденти, які у Верховній Раді були, дозволяли це робити.

Будь ласка, я ставлю на голосування про повернення до розгляду цього питання. Прошу визначатися.

13:59:00

За-224

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Шановні колеги, оскільки наступний проект закону є взаємопов’язаний, я продовжую на 15 хвилин ранкове засідання і оголошую до розгляду проект Закону номер 2630 про організацію виборів і референдумів в Україні. Доповідає народний депутат України Ключковський Юрій Богданович.

13:59:37

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект, який розроблений робочою групою з розробки проектів Виборчого кодексу України, яка, як відомо, працює у Верховній Раді України. Ми просимо розглянути цей законопроект, який, без сумніву, згодом має стати складовою Виборчого кодексу, оскільки він стосується одної конкретної проблеми, яка, проте, потребує завчасного розв’язання. Іде мова про формування мережі постійних виборчих дільниць і, очевидно, зв’язаних з цим постійних територіальних в виборчих округів. Ця проблема гостра тим, що сьогодні за чинним законодавством дільниці утворюються під час виборчого процесу за поданням органів місцевого самоврядування окружними виборчими комісіями. Швидкоплинний виборчий процес не дозволяє підійти з великою увагою до цього. І тому дуже часто ми маємо неякісне формування цих дільниць, вони включають надто велику кількість виборів, вони мають неналежні приміщення для голосування і так далі. Є неодноразові скарги, в тому ж числі і до суду, щодо того, що неправильно утворена дільниця, не з таким приміщенням. Власне для того, щоб цієї проблеми уникнути, ми і запропонували цей законопроект.

Зараз іде мова про прийняття його в першому читанні, ми більшого не просимо. Очевидно, про те, коли він має набрати чинності, яким способом його запроваджувати в дію, це питання, яке має бути узгоджене в тому числі і з Центральною виборчою комісією, і має бути узгоджені і в календарі з проведенням виборів найближчих, які передбачаються.

Однак, я хотів би звернути увагу, що є помилковий, на мою думку, висновок Міністерства фінансів, яке каже, що тут потрібні великі затрати коштів. На жаль, він базується на хибному припущені, що постійні виборчі дільниці передбачають також і постійні дільничні виборчі комісії. Це не так. І не йде мова про утворення постійних дільничних виборчих комісій жодним чином, тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Законопроект дійсно не потребує видатків з Державного бюджету України. Я прошу, колеги, підтримати цей законопроект в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету. Подгорний Сергій Петрович.

14:02:05

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановний Головуючий, шановні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування за дорученням Голови Верховної Ради розглянув проект Закону України про територіальну організацію виборів і референдумів в Україні (реєстраційний номер 2630) на своєму засіданні 3 вересня 2008 року.

Головним завданням законопроекту є створення правових передумов для формування постійної мережі територіальних виборчих утворень, виборчих дільниць та територіальних виборчих округів, що передбачається Законом України „Про Державний реєстр виборців”. Ми розглянули дуже уважно, комітет, і комітет пропонує прийняти даний законопроект за основу в першому читанні.

Треба сказати по поводу коштів, Юрій Богданович вже сказав. Скажу ще одне речення буквально. Враховуючи, що у нас на цей рік виділено Державним бюджетом кошти на проведення президентських виборів, а президентські вибори також предбачають утворення територіальних виборчих округів і виборчих дільниць, то я думаю, що цю процедуру можна буде почати зразу після прийняття цього законопроекту у відповідності до календарного плану, який буде затверджений у зв’язку з виборами Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Записуємося на обговорення. Народний депутат Бевз, будь ласка.

14:03:40

БЕВЗ В.А.

Слово народному депутату Самойлик.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Семенівна Самойлик.

14:03:48

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую, Валерію Ананійовичу.

Шановні колеги, особливо я хочу звернутись до фракції „Регіонів”. Цей закон нам вкрай необхідно підтримати. Він, дійсно, вистражданий нашим таким, дуже довготривалим досвідом. Я вам наведу такий приклад.

На моїй Херсонщині раптом зник один округ. Ну, зрозуміло, чому зник один округ: тому що не та політична сила перемагала, і цей округ взяли перенесли в Закарпатську область, куди б ви думали. Це при було при Кучмі. Зрозуміло, хто був керівником Адміністрації Президента. Це по-перше.

По-друге, те, що стосується створення необхідних умов для роботи комісій. Одні вибори – центр знаходиться, наприклад, в Новотроїцьку, де проживає 40 тисяч населення. Наступні вибори переносять в Іванівку, наступні ще кудись в центр переносять. І, таким чином, чи можна створити нормальні умови для роботи комісії, для того, щоб виборці могли працювати нормально?

Я хочу ще звернутися до вас, шановні „Регіони”. Не думайте… Знаєте, політика – це дуже примхлива штучка: сьогодні вона вам посміхається, а завтра такий буде оскал дикий, що ви пожалкуєте, що ви не проголосуєте за цей законопроект. Я думаю, буде абсолютно правильним, коли будуть закріплені постійні округи, коли будуть центри постійно закріплені. Це просто наведе порядок, до якого ж ми з вами прагнемо, і до списку виборців, реєстру виборців, і до того, щоб була стабільність саме в цій роботі.

Я закликаю всіх проголосувати за цей вкрай необхідний…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук Володимир Григорович.

14:05:52

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, група „За Україну”.

Прошу передати слово Руслану Князевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Князевич.

14:06:01

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я дуже дякую, Володимире Григоровичу.

Шановні колеги, насправді, ми маємо зараз чудову прекрасну нагоду прийняти, я би сказав, навіть історичне рішення для українського парламенту.

Я думаю, що всі політичні сили щирі в своїх прагненнях, які вони виписують в своїх виборчих програмах щодо необхідності запровадження в Україні виборчого кодексу. Це вітає в повітрі ідея вже більше як півтора десятки років і, насправді, сьогоднішнє рішення – це маленький перший крок до того, щоб в Україні нарешті уніфікувати систему організації виборів і референдумів.

Насправді, напевно, нам все ж таки варто іти таким шляхом, шляхом маленьких перемог, маленьких кроків, бо одразу надзвичайно складно запровадити такий єдиний уніфікований, виборчий механізм, який би влаштував всіх. Саме ця проблема спонукала українську державу з’являтися, знаєте, на вершині світових рейтингів щодо рекордсменів, скажімо, в виборчому законодавстві. Адже в нас кожна виборча кампанія в Україні проводиться за новим законом. А як людина, яка працювала в Центральній виборчій комісії, скажу вам, що під час виборчих кампаній в нас часто вносяться зміни до законів, про окремі з них Центральна виборча комісія дізнається вже після того, як закон опубліковано. Тому, на превеликий жаль, ми, мені здається, дещо запізніло, але все ж таки, слава богу, що повертаємося до цієї проблеми.

Скажу вам, що ідея територіальних постійно діючих виборчих дільниць не нова і в цьому законі, насправді, вона тільки розвивається. Ми прийняли закон про реєстр виборців, де вперше загадано про можливість започаткування такого виборчого інституту. І зараз на виконання цього закону, насправді, ми робимо велику справу. Якщо ми зараз приймемо цей закон, можливо, сьогодні в першому читанні, на перспективу в цілому, нам буде набагато простіше працювати над всіма іншими виборчими законами.

Більше того, ми вже точно знаємо, яка концепція повинна бути покладена в їхню територіальну основу. І те, що сьогодні говорила пані Самойлик як раз буде знято одномоментно, раз і на завжди, бо саме це питання надзвичайно є, я б сказав так, досить дискутивним...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону „Про територіальну організацію виборів і референдумів в Україні”, реєстраційний номер 2630. Прошу визначатись.

14:08:31

За-252

Рішення прийнято.

На цьому ранкове пленарне засідання оголошую закритим, о 16-ій годині розпочнеться вечірнє засідання.