ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 березня 2009 року, 16:00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватись до реєстрації. Прошу увімкнути систему „Рада”.

16:00:18

В залі зареєстровано 395 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання оголошую відкритим.

Продовжуємо нашу роботу відповідно до розкладу засідань на сьогоднішній день. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України", реєстраційний номер 3444-Д. Доповідає: голова Комітету з питань податкової і митної політики Терьохін Сергій Анатолійович.

16:01:03

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради з питань податкової і митної політики на виконання постанови Верховної Ради від 19 лютого доопрацював спільно з Міністерством економіки України і розглянув на своєму засіданні 3 березня 2009 року доопрацьований проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф" . Законопроект передбачає викладення у новій редакції Закону України від 5 квітня „Про Митний тариф України” і, зокрема. Затвердження у новій редакції Митного тарифу.

Відповідно до рішення Верховної Ради України з тіла цього законопроекту вилучені всі норми, які стосувалися змін ставок ввізного мита. Доопрацьований законопроект має на меті лише приведення законодавчої бази України у відповідність із системою загальновизнаних норм міжнародного права, зокрема, шляхом створення Митного тарифу, в основу якого покладено нову версію української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності побудовано на основі гармонізованої системи опису і кодування товарів зразку 2007 року (ГС-2007) і комбіноване номенклатурою Європейського Союзу. Ще раз наголошую, що ставки ввізного мита в цьому законопроекті не чіпаються. Вони відображені на рівні діючих ставок чинного митного тарифу. Народні депутати, члени комітету, одноголосно висловилися за підтримку цього законопроекту за основу і в цілому.

Хотів би звернути увагу народних депутатів на один важливий момент. Шостого березня 2009 року набирає чинності норма Закону України „Про внесення змін до деяких законів України” з метою поліпшення стану платіжного балансу України в зв'язку з фінансовою кризою, вірніше, набрали вже. Даний закон вносить зміни до Закону про Митний тариф в частині запровадження процедури встановлення, зміни та скасування тимчасової надбавки. Щоб уникнути юридичної колізії, яка настала вже після набрання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Цим законодавчим актом, ми повинні обов'язково доповнити текст законопроекту 3444, який зараз представляється, змінами до Закону України „Про Митний тариф України”, який міститься в законі номер 923.

Тому комітет просить прийняти законопроект за основу і в цілому з урахуванням обов'язкового внесення до його положень тих змін до Закону України „Про Митний тариф”, які відображені в законі 923. Така пропозиція міститься і в висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Просимо підтримати рішення комітету з урахуванням цих доповнень. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. Бажаючих взяти участь в обговоренні немає. Таким чином, є рішення комітету, який пропонує прийняти цей законопроект за основу і в цілому, і є висновок, який говорить про те, що він потребує доопрацювання і позиція голови комітету, щоб приймати сьогодні в цілому з урахуванням пропозицій, які викладені в іншому проекті.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України про митний тариф, реєстраційний номер 3444. Прошу визначатися.

16:05:16

За-149

Законопроект не підтримано. Це було повторне перше читання. Я думаю, що зрозуміло, що законопроект знятий з розгляду.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення житлом громадян. Реєстраційний номер 2193. доповідає Анатолій Степанович Гриценко. Прошу, будь ласка.

Доповідача і автора законопроекту немає, законопроект знімається з розгляду.

Оголошується до розгляду проект Закону про будівельні норми. Реєстраційний номер 2587. доповідає народний депутат України Сербін Юрій Сергійович.

16:06:24

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги! Для чого потрібен цей закон? Ми всі хочемо дисциплінувати будівельників з тим, щоб вони виконували чітко будівельні норми, з тим, щоби наші будинки і інші будівлі виглядали добре і якісно і, головне, щоб були надійними. Але, на жаль, на цей час будівельні норми, які приймають, мають тільки характер рекомендацій, тобто якщо справа доходить до суду, то ми не можем захистити ці будівельні норми і зобов`язати будівельників їх обов`язково виконувати. Тому це перший аргумент по цьому закону.

Другий аргумент. У нас зараз всі відомства, в тому числі і Мінрегіонбуд, робить дуже багато своїх відомчих норм. Знайти їх неможливо. І тоді, коли починають будуватися, особливо промисловість, будівельники та замовники, інвестори плутаються у цих нормах. Тому друга норма цього закону: що створюється банк даних будівельних норм, причому це не вимагає ніяких бюджетних кошті, але дозволяє орієнтуватись в усіх будівельних нормах, щоб вони не тільки виконувалися, а щоб їх можна було знайти.

Головним розробником і координатором цих будівельних норм становиться офіційно Мінрегіонбуд або, якщо буде реорганізація, то головний орган державної влади, який відповідає за реорганізацію будівництва.

Третє питання, яке врегульовується цим законом. У нас є недоліки в розробці законів і в їх значенні для різних регіонів. Тому тут поділяється на 3 категорії: державні будівельні норми, які обов’язкові до виконання на території нашої держави, і місцеві територіальні будівельні норми. Тобто той чи інший регіон, те чи інше місце мають свої особливості, і тому норми розподіляються на 3 категорії...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СЕРБІН Ю.С. І останнє. Тоді я не буду… Є зауваження Науково-експертного управління. Їх можна використовувати у своїй роботі, але там саме головне зауваження: що норми вимагають реєстрації в Мінюсті. Комітет з цим погоджується і пропонує після прийняття цих будівельних… цього закону в першому читанні обов’язково при другому читанні зобов’язати і записати в законі, щоб ці будівельні норми реєструвались в Мінюсті.

І останнє. Це многостраждальний закон, він був прийнятий в першому і другому читанні ще п’ятим скликанням, але, на жаль, через те, що Верховна Рада була, будемо казати, не повного складу при другому читанні, він не був підписаний. Нічого революційного він не принесе в будівельну галузь, він не витягне з прориву чи з ями, але він потрібен для того, щоб ми могли, мали змогу вимагати від будівельників нормальної робити, щоб ми знали, що будівельні норми є законом і щоб ми навели порядок в цьому питанні. В тому числі він допомагає нам адаптуватися до загального європейського законодавства.

Дякую за увагу. Прошу підтримати в першому читанні, як просить і комітет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Юрій Сергійович зараз використав також час для доповіді від комітету. По погодженню як я розумію, що зміни набуло рішення про співдоповідь, яку мав робити народний депутат Яцуба. Дякую.

Прошу записуємося на обговорення. Сухий Ярослав Михайлович, будь ласка.

16:10:37

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я пригадую, як цей законопроект, дійсно, в п’ятому скликанні в другому читанні ми його розглядали і ми ще тоді говорили про те, що навряд чи він буде підписаний. Його не підписали з політичних мотивів. Але я хочу звернути вашу увагу і наших виборців на слідуюче. О ця безтолковість і непослідовність нинішнього уряду в сфері будівництва, особливо житла для людей, особливо очевидна нам сьогодні. Ми розглядали три законопроекти, ну, будемо говорити, розглядаємо третій: 2464, 2193 і 2587. Я вам хочу нагадати, ми ж приймали з вами в залі тут закон про запобігання фінансо…, ну, про запобігання фінансовій кризі на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва. Пам’ятаєте, він передбачав надання будівельній галузі державної підтримки? І про що ми сьогодні чуємо?

Шановний колега Сербін, він може і має рацію, але цей закон, його законопроект абсолютно випадає із тих подій, із тих дій нинішньої влади, яка на наших очах відбувається. Ось лист Запорізької міської ради, підписаний головою міської ради про те, що невілюється всі законопроекти наші – підтримка будівельної галузі. Тому що вже сьогодні розроблено Міністерством фінансів України проект Постанови Кабінету Міністрів України деякі питання оптимізації, визнання загальної кошторисної вартості інвестиційних програм і проектів.

Про що мова йде? Будуть змінені засади ціноутворення у будівництві шляхом відмови у компенсації частини витрат виконавцю робіт, пов’язаних із будівництвом, за рахунок загальної кошторисної вартості будівництва. Криза, таким чином, у будівельній галузі, буде поглиблюватися. І у людей, які зараз десятками років стоять на чергах, і надії ніякої немає на отримання житла. І ті колись молодіжні робітничі гуртожитки, де вже третє-четверте покоління виводиться людей, приречені на вимирання.

Нам потрібна комплексна програма…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Ярослав Михайлович.

16:12:51

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я особливо звертаюся до спеціалістів, до профільного комітету: нам необхідне прийняття і розробка комплексної програми підтримки нашого вітчизняного будівельного сектору. Чому? Та тому, що це саме та галузь, яка саме сьогодні, в умовах глибокої системної кризи дасть нам можливість наповнити наш внутрішній ринок нашим українським металом, нашими безпосередньо послугами будівельної сфери. Оці точечні, хаотичні законопроекти нічого для забезпечення нашого населення житлом не дають.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.

16:13:38

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, шановні виборці! Я буду виступати дещо з іншої точки зору і з ідеології, ніж виступав тільки що колега Сухий. Той, хто має відношення до будівництва, той, хто стикається з цим, той, хто бачить, як зараз будується, мабуть, навпаки, повинен подякувати авторам, які хочуть унормувати, тому що зараз будує кожен, хто був чи не був будівельником. Зараз будується скрізь і всюди, аби видерти, купити кусочок землі і на ньому заробити мільйони, мільйони і мільйони.

Порушуються будь-які стандарти, порушуються будь-які будівельні нормативи і норми. Я знаю, що раніше були надзвичайно серйозні державні інспекції по догляду за будівництвом. Чи існують вони сьогодні? Можливо, і існують. А чи впливають вони сьогодні на рівень будівництва на якість? Не впливають. І я дуже і дуже боюся, не хочу накликати біди, але я боюся, що ті хмарочоси, оті суперсучасні будинки, які зводяться аби як, тільки красиві зовнішньо, що вони можуть принести нам лихо і принести біду, тому що вони будуються з порушенням будь-яких нормативів.

Тому, шановні колеги, давайте підтримаємо цей законопроект. Але підтримаємо його у першому читанні, бо є моменти. Я, наприклад, не спеціаліст-будівельник, але все одно не можу погодитися із тим. І я звертаюся до автора, шановного спеціаліста, навіщо ділити стандарти на державні, галузеві і місцеві? Вимога до будівництва повинна бути одною на державному рівні, один стандарт. А те, що є якась специфіка, сейсмологія і так далі, це можна вже врахувати на основі державної норми. А у першому читанні я пропоную підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У нас відповідно до Регламенту фракції, які не записалися на обговорення, мають право одну хвилину з мотивів голосування.

Від фракції "Наша Україна - Народна Самооборона" Ляпіна Ксенія Михайлівна. Будь ласка.

16:16:01

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ляпіна Ксенія, група „За Україну!”.

Ми підтримуємо цей законопроект, хоча я хочу звернути увагу на те, що він не тягне таких глобальних наслідків, як тільки що нам тут казали. Мова йде про дуже операційні речі, про доступ до відповідної документації. Сьогодні через обмеження цього доступу фактично створюються бар’єри на шляху розвитку будівельного бізнесу і, власне, там беруться хабарі або так звані послуги.

Сьогодні дуже дорого, виявляється, замовити абсолютно типову документацію. Це абсолютно не правильний шлях, який веде до здорожчання, власне кажучи, потім того ж самого житла, яке ми так хочемо здешевити для наших громадян і до обмеження доступу до, власне, такого бізнесу, як будівельний бізнес.

Тому я вважаю, що цей законопроект дуже прогресивний, дуже на часі, його треба підтримати і всіх закликаю підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ксеніє Михайлівно.

Репліка, Юрій Сергійович Сербін.

16:17:09

СЕРБІН Ю.С.

Я хочу відповісти шановному колезі. Я згідний з тим, що потрібна комплексна програма виходу із кризи будівельної галузі. Але зараз антикризовий закон заклав цю, будемо казати, базу для цієї програми. Я погоджуюся із шановним колегою, що ця постанова, що представляв Мінфін вимагає коригування, бо вона дійсно .... будівельний комплекс, особливо державні замовлення.

А тепер з приводу будівельних норм. Оце і є те підґрунтя, на якому можна створювати програму. Бо не можна створювати програму, якщо ти не маєш бази, а база – будівельні норми. Тому я прошу, якщо можна, підтримайте цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Юрій Сергійович, я зараз дивлюсь у зал і бачу ваш голова підкомітету, який мав бути співдоповідачем, піднімає руку. Чи це означає, що ви використали час комітету всупереч рішенню комітету і ввели сесійний зал в оману, чи у даному випадку якась інша ситуація. Увімкніть, будь ласка, мікрофон Володимиру Григоровичу Яцубі.

16:18:21

ЯЦУБА В.Г.

Шановні депутати, я хотів би відкрити секрет, цей законопроект готувався ще урядом Віктора Федоровича Януковича, за його дорученням. В принципі, на ліквідацію таких ситуацій, які виникли у зв’язку з „Еліта-центром”. Це просто упорядкування норм для того, щоб не було порушень у будівництві. Цей законопроект був прийнятий і у першому, і у другому читанні за поданням нашого міністерства, тепер він подається за поданням другого міністерства, а цей законопроект дуже потрібний. Я прошу його підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про будівельні норми, реєстраційний номер 2587, прошу визначатися.

16:19:24

За-262

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, Анатолій Степанович Гриценко просить мене, щоб я передав його вибачення перед вами, що він затримався і не прибув на доповідь свого проекту закону. І якщо немає заперечень присутніх народних депутатів в залі, ми можемо повернутись до розгляду проекту закону, який мав доповідатися. Немає заперечень? Якщо немає заперечень, оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення житлом громадян, реєстраційний номер 2193, доповідає народний депутат України Гриценко Анатолій Степанович.

16:20:15

ГРИЦЕНКО А.С.

Дякую, шановний Олександр Володимирович, шановні колеги. Я представляю законопроект від імені п’яти народних депутатів, які представляють усі п’ять фракцій парламенту: Гриценко - Народний союз "Наша Україна-Народна Самооборона", Гриневецький - "Блок Литвина", Кузьмук - Партія регіонів, Веліжанський – БЮТ і Матвєєв – фракція Комуністичної партії України.

Якщо буде прийнятий цей закон, а сьогодні ми просимо прийняти його лише в першому читанні, це прискорить рух житлової черги і в першу чергу у військових колективах. Крім того, зніме зайве навантаження із тих державних, підкреслюю, державних департаментів, різних УКБ … ??? і так далі, які займаються житловим будівництвом.

Проблема виникла з того, що значна частина людей в пагонах і звільнених, які згідно закону після 20 років служби мають право отримати житло, отримавши це збудоване жито тут же його перепродають, бо воно їм там в цьому місці не потрібне. І ми запропонували ключове слово „за бажанням” людини отримати компенсацію у вигляді грошової вартості визначеної Кабміном за нормами ДБН в рамках того бюджету, який є ні крапки більше. Прошу підтримати від імені п’яти колег в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Степанович. Співдоповідь: заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства і регіональної політики Олександр Павлович Попов.

16:21:52

ПОПОВ О.П.

Доброго дня, шановні колеги. Наш комітет ще 14 травня 2008 року на своєму засіданні розглянув даний законопроект, а також зауваження і пропозиції, які на той час надійшли від Головного науково-експертного управління, від Кабінету Міністрів України, Комітету з питань бюджету і Комітету з питань національної безпеки та оборони.

Хочу зазначити, що всі ці структури позитивно відреагували на даний законопроект, але винесли деякі зауваження і пропозиції, які можна визначити як такі, які стосуються, ну, по-перше, це цільового посилення норм щодо цільового використання коштів, які будуть виділятися на реалізацію такого законопроекту. І друге питання – це визначення термінів введення цього закону в дію.

Тому з урахуванням всіх цих пропозицій наш комітет вважає, що законопроект повинен бути прийнятий за основу в першому читанні і доопрацьований з урахуванням тих пропозицій, які є. Ми вважаємо, що він сьогодні на часі і буде на користь військовослужбовцям, які потребують вирішення житлових проблем. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Павлович.

Прошу, два – за, два - проти.

Плотніков Олексій Віталійович, будь ласка.

16:23:31

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, є пропозиція підтримати цей важливий законопроект, тому що законопроектом пропонується встановити, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, ну і відповідно членам їх сім’ей надаються житлові приміщення для постійного проживання. Тобто з цієї точки зору це вирішується проблема житла для військовослужбовців. Цей законопроект має важливе соціальне значення. Крім цього, навіть це, той нечастий випадок, коли є звернення виборців і на підтримку законопроекту, - це пише Антоніна Іванівна Макаренко мешканець з міста Запоріжжя, наприклад.

Тобто є пропозиція прийняти цей проект за основу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Віталійовичу. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення житлом громадян (реєстраційний номер 2193). Прошу визначатися.

16:24:46

За-377

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо одночасності проведення виборів).

Доповідає народний депутат України Подгорний Сергій Петрович.

16:25:12

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці! Метою законопроекту є приведення у відповідність до Конституції України та Конституції Автономної Республіки Крим положень Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", якими визначаються порядок і строки призначення чергових місцевих виборів.

Згідно з частиною п’ятою статті 76 Конституції України строк повноважень Верховної Ради України становить 5 років. Отже строк повноважень Верховної Ради України шостого скликання, обраної на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року, спливає у кінці 2012 року.

Згідно з статтею 141 Конституції України строк повноважень депутатів місцевих рад п’ятого скликання сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових місцевих виборах 26 березня 2006 року, закінчується значно раніше.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 22 Конституції Автономної Республіки Крим термін повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим п’ятого скликання, обраної на чергових виборах 26 березня, спливає у 2010 році.

З цього випливає, що положення абзацу другого частини 2 статті 14 Закону "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", яким встановлюється, що чергові вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів відбувається одночасно з виборами народних депутатів України, входить у протиріччя з положеннями Конституції України і Конституції Автономної Республіки Крим. Наявність цієї правової колізії створює проблеми при практичному застосуванні цього закону.

Законопроектом пропонується усунути зазначену колізію шляхом виключення абзаца другого частини другої статті 14 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Прийняття запропонованого проекту закону забезпечить чітке правове регулювання питань щодо порядку та сроків…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПОДГОРНИЙ С.П. … що сприятиме уникненню правової колізії при ухваленні парламентом рішення про призначення чергових виборів. Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття змін до інших законів не потребує, як не потребує і додаткових видатків з державного бюджету. Згідно узагальнюючого висновку Головного науково-експертного управління, за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу. Прошу підтримати, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка. Співдоповідь від комітету, заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Богданович Ключковський.

16:28:04

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги! Чинний закон про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів містить у 14-тій статті норму, згідно з якою, підкреслюю, чергові місцеві вибори повинні проводитися одночасно з черговими парламентськими виборами. Я думаю, що кожен, хто розуміє ситуацію, бачить, що ця норма в принципі вже не може бути виконана. Чергові вибори Верховної Ради України мають відбутися в 12-му році. А якщо, не дай бог, будуть позачергові, то ще пізніше. І тому жодним чином чергові місцеві вибори не можуть вже відбутися одночасно з парламентськими. У зв’язку з цим автори законопроекту пропонують відповідну норму з закону виключити. Комітет підтримує це і просить Верховну Раду проголосувати за прийняття цього закону в цілому. Оскільки тут немає фактично про що говорити до другого читання. Тому ми ще раз, я ще раз звертаюся від імені комітету підтримати цей законопроект в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Два – за, два – проти, будь ласка.

Мірошниченко Юрій Романович.

16:29:44

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги!

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. Мені здається, Юрій Богданович абсолютно вичерпно пояснив доречність, я сказав би навіть, необхідність ухвалити цей закон. Я підтримую якраз те, що його треба ухвалювати в цілому, оскільки йдеться про узгодження нашого законодавства, і не торкаючись дискусії про те, що треба розводити вибори місцевих рад і Верховної Ради з тим, щоб можна було повноцінно організувати виборчу кампанію.

Навіть не торкаючи цієї дискусії, виключивши ту норму, яку пропонують автори законопроекту, про обов’язкове синхронне проведення і виборів до Верховної Ради, і місцевих виборів, ми фактично дозволяємо не стикатися нам з проблемою, яка виникне, коли будуть вибори, які мають відбуватися у 2010 або пізніше, у 2012 році, коли буде переобиратися Верховна Рада України. Тому, шановні колеги, це абсолютно нормальний закон. Він дозволить нам уникнути протистоянь і політичних у тому числі, і привести до здорового глузду наше законодавство.

Тому прошу підтримати цей закон і проголосувати в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович Лілія Степанівна. А, передає слово Князевичу, будь ласка.

16:31:27

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, ми сьогодні вкотре після минулого сесійного тижня розглядаємо питання щодо строку повноваження відповідних рад. Пригадуєте, була у нас тут весела, цікава дискусія довкола того, який строк повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Мені здавалось, що у цьому законі точно ми не повернемось до тієї теми, бо тут вже все зрозуміло. Насправді закон досить технічний, він унормовує речі, які є очевидними. Вже нас в України такої практики, що одночасно ми будемо проводити вибори місцеві і вибори до Верховної Ради не буде з об’єктивних підстав. Хоча я вам скажу, що після кожних виборів, коли ми разом проводили, і міжнародні всі організації, починаючи від ОБСЄ і самі ми обіцяли виборцям, що більше такої вакханалії не буде, бо це неправильно і нерозумно.

Але скажіть мені, будь ласка, якщо минулого разу у нас дискусія по Верховній Раді виникла фактично в зв'язку з тим, що науково-експертне управління в своїх висновках написало, що у нас є проблема по строку повноваження в основному Республіки Крим в тому плані, що п'ятирічний строк може поширюватись тільки на Верховну Раду Криму наступної каденції, і ми тоді тут домовились, що ми сприймаємо таку логіку і по відношенню до всіх інших рад – сільської, селищної, міської, районної, обласної, оскільки норма Конституції, яка змінила строк повноваження щодо них, набула чинності після того, як Верховна Рада набула чинності, тобто 15 березня 2006 року, а вибори відбулися (15 травня), а вибори відбулись 31 березня. Таким чином, за рекомендацією науково-експертного управління ми погодилися, що зараз всі місцеві ради, починаючи з Кримської, діють чотири роки, а з 2010 року починає діяти п'ять. В цьому висновок, абсолютно зворотній висновок науково-експертного управління, вони пишуть: таким чином, строк повноважень депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах в 2006 році, закінчиться в 2011 році. Самі себе спростовують.

Я просив би, щоб такі ляпи більше не повторювалися, оскільки та правова позиція, яка була вперше висловлена, була абсолютно коректною і відповідала настроям переважної більшості сесійного залу. Якщо зараз таку логіку сповідувати, то ми так далеко зайдемо. Дякую.

А закон треба підтримувати, тому що він має технічний характер.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Обговорення завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, реєстраційний номер 3627. Прошу голосувати.

16:34:06

За-391

Рішення прийнято.

В рішенні комітету і виступах пропонувалося прийняти закон в цілому, оскільки в даному випадку мова йде тільки про одну норму. Немає заперечень, щоб в цілому прийняли? Ніхто не заперечує.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Реєстраційний номер 3627. Прошу голосувати.

16:34:51

За-408

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо консультації по кандидатурах на керівні посади у правоохоронних органах України). Реєстраційний номер 2681. Доповідає: голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Прокопчук Юрій Володимирович.

16:35:20

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Спроби врегулювати на законодавчому рівні питання щодо виконання чинних законів України в частині призначення на посади керівників та їх заступників в правоохоронних органах робились, починаючи ще з третього скликання. Незважаючи на ці законопроекти, тут багато є авторів, ті які приймали в цьому участь, і в тому числі безперечну сьогодні потребу в прийнятті цього законодавчого акта, я хочу довести позицію комітету і як автор цього законопроекту.

Питання є актуальним, тому що те, що відбувається сьогодні особливо в частині, коли державними структурами штурмуються державні структури, коли є відповідно дуже багато скарг, які надходять від наших виборців з місць щодо роботи призначених вже, скажімо так, керівників і обласних структур мається на увазі, це і МВС, і прокуратура, і МЧС, і таможенних служб, податкової міліції. Тому питання щодо врегулювання саме консультативним шляхом через профільний комітет призначень і відповідно таким чином не дати можливість для того, щоб за принципом кумовства, сватовства, інших родинних зв`язків або просто по потребі політичній керівники такі у нас, так би мовити, появлялися у відповідних силових структурах. Тому саме внесенням змін до законів про прокуратуру, про міліцію, про податкову службу, де призначення саме керівників і заступників буде йти через профільний комітет, але ж не у вигляді погодження, а у вигляді консультацій, щоб не порушувати так би мовити Конституцію України, інше чинне законодавство. Тому позиція комітету з цього приводу: підтримати законопроект в першому читанні і до другого читання вийти за погодженням на затвердження…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви будете ще від комітету? Будь ласка.

ПРОКОПЧУК Ю.В. Тому, вважаю, необхідно законодавчо врегулювати порядок призначення на посади та звільнення з посад заступників керівників правоохоронних органів України та деяких інших осіб цих органів, а саме в частині консультацій по кандидатурах на ці посади, з профільним комітетом Верховної Ради України, що сприятиме реальному утвердженню засад парламентаризму в Україні, не порушуючи Конституцію України, Закон України „Про Кабінету Міністрів” та інші законодавчі акти, що регулюють роботу правоохоронної системи. Крім того, Верховна Рада як єдиний законодавчий орган має функції контролю. Таким чином, ми будемо здійснювати і контроль парламентський, і, безперечно, це ще один крок до цивільного контролю, саме про який багато говорять, в силових структурах.

Власне, пропозиції вчених, практиків, науковців, експертів зводяться до того, що подібні дії можна зробити шляхом консультацій по кандидатурах комітетів, що не суперечить чинним законам.

І, безперечно, ми маємо такі приклади, де в Комітеті по боротьбі з корупцією фактично керівники саме управлінь по боротьбі з корупцією також проходять ці консультації. Тобто ми приводимо до єдиного стану так би мовити все повністю, всі кадрові призначення або щодо їх, як то кажуть, унеможливлення або втручання, не втручання, а мається на увазі погодження і інші справи, так би мовити, через профільний комітет.

Я вважаю, що головне – це наведений буде лад в кадровій політиці і в правоохоронних органах, коли ми маємо, прийшов один міністр, знімає. Як в тому фільмі каже: „Скидывай сапоги або перевертай, власне, будьонівку”. От і таким чином, в нас багато фахівців просто на просто були звільнені з посад і потім, як-то кажуть, при приході іншого міністра знову починається теж саме.

Тому прохання, шановні колеги, підтримати даний законопроект в першому читанні і я думаю, при нормальному опрацюванні, доопрацюванні ми також його можемо прийняти в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Записуємося, два – за, два – проти. Сідайте, будь ласка.

Сулковський Павло Гнатович.

16:40:15

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Ви знаєте, шановні, шановні колеги, ви знаєте, о це прийняття багато законопроектів постанов, які, практично, галопом по Європі, ми в останній час в Верховній Раді приймаємо. В більшій мірі сьогодні показує ситуація, що ці законопроекти й постанови не йдуть на користь Україні.

І тому ось хотілося як раз і з автором подискутувати з деяких питань. Тому що тут у залі, дійсно, от зараз багато депутатів міркують, одні – „за”, другі – „проти”. Може дійсно, і на користь Україні це було б, але я б, наприклад, ось хотів би все-таки від Юрія Володимировича знати. Я не знаю, яким чином за таким сценарієм Верховна Рада проголосувала за скороченою процедурою і не задаються питанням.

Тому для мене особисто я хотів би знати, ну, що ці консультації дадуть? Може і дадуть з одного боку, але якщо, наприклад, буде прийнятий такий законопроект, то мене цікавить таке, а що робити… Чи це в майбутньому, в подальшому буде так на профільному комітеті консультації, чи уже вже приступити і провести, так звану, таку люстрацію стосовно чиновників. Тому що на сьогоднішній день, практично, всі державні структури сформовані за політичним баченням, чого і біда в Україні.

Сьогодні вчитель може бути і у прокуратурі працювати, які ні „бе”, ні „ме”, в земельній службі може працівник, фахівець Службі безпеки працювати і так далі. Чому й бідує Україна. Тому все-таки хотілось би, щоб автор дав пояснення в цьому, чи, дійсно, яким чином цей законопроект буде мати право на існування і що він принесе Україні. Зрозуміло, що автор хоче, щоб він приніс користь Україні. Але от дискусії, наприклад, відбуваються в залі ось такі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобильов Олександр Фадійович.

16:42:28

БОБИЛЬОВ О.Ф.

Шановний Головуючий, шановні колеги! Як генерал міліції я хотів би внести трошки пропозицій.

Повинен призначати керівників обласних управлінь міліції і СБУ, повинен призначати міністр. Йому дається право, і ми, колеги, призначаємо міністра внутрішніх справ і міністрів, які керують правоохоронними органами. Тому це його право і він повинен призначати людину, яка є фахівцем. Якщо ми будемо узгоджувати тут, то це буде політичне рішення, яке може бути… в тій партії незгодні, в тій партії незгодні, але ця людина є фахівець.

Тому я просив би вас цей законопроект перевірити, передивитися. І повинен назначати фахівця міністр, який працює з людиною. Йому працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко Валерій Володимирович.

16:43:47

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую. Шановні колеги! Ну, в цілому, сприймаючи логіку того, що ми повинні слідкувати за тим, що відбувається в правоохоронних структурах, я сприймаю зауваження, які надало науково-експертне управління, і хочу вам нагадати, що це не останній… не перший і не останній, напевно, законопроект, які подають сьогодні колеги наші. І я, до речі, був співавтором одного з таких законопроектів, коли контрольні функції Верховної Ради визначаються у плані погодження або консультацій щодо окремих кандидатур.

Звичайно, з одного боку, якщо б такі функції діяли, то, напевно, б Верховна Рада не дозволила сьогодні появі, наприклад, на посаді заступника керівника Служби безпеки України офіційного мільярдера, керівника телеканалу „Інтер”, власника фабрик-заводів-пароходів Валерія Хорошковського, який при цьому, ще будучи бізнес-партнером компанії „РосУкрЕнерго”, сьогодні завдяки ресурсам Служби безпеки України бореться проти самої України. Звичайно, що Верховна Рада ніколи б такого не допустила б. Але давайте подумаємо, чи не наведемо ми хаос, коли комітет кожен візьметься за те, щоб погоджувати керівників на відповідні посади. Звичайно, що кожен з комітетів може таку функцію взяти на себе і погоджувати по всій вертикалі виконавчої влади відповідних керівників. Чи добре це для Верховної Ради? Можливо. Чи добре це для країни в цілому? Я думаю, що ні.

Тому в цілому, підтримуючи ідеї вдосконалення законодавства і нормотворчості в Україні, я думаю, що окремі моменти цього законопроекту можуть бути взяти до уваги, але до другого читання, якщо зараз ми приймемо рішення голосувати, його потрібно ретельно доопрацювати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

16:46:00

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я передусім хотів би звернутися до голів наших комітетів. Я прошу вас взяти приклад із Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і кожному підготувати законопроект про те, щоб ви контролювали свої міністерства і відомства. Щоб ні один завідуючий бібліотекою, директор будинку культури не був призначений без вашого відома.

Ви знаєте, це лобістський закон, вище якого не може бути. Почалося змагання з гарантом Конституції, хто більше урве незаконних прав. Президент видає закони на грані з Конституцією, що він хоче контролювати всіх і все, і профільний комітет, який займається міліцією, прокуратурою і податковою адміністрацією також хоче контролювати всіх і вся. Вибачте, шановні колеги, але там із вас майже кожен має вищу юридичну освіту, невже ви не знаєте норм Конституції? Ви не читали 85 статті Конституції, де дано чіткий, виключний перелік кого призначає Верховна Рада. Не вже ви не знаєте Закону про комітети Верховної Ради, де виключно сказано, які права і можливості, і обов’язки є у комітеті Верховної Ради, що він може приймати рішення і давати консультації і згоду, рекомендації на призначення тих посадових осіб, яких призначає Верховна Рада. А у згаданій мною 85 статті Конституції говориться, які це посадові особи. Якщо ми будемо дільничних міліціонерів призначати, бо вже скоро до того дійде, то дуже багато у нас буде прав, але дуже мало відповідальності. Давайте мудріше будемо підходити тоді, коли ви голосуєте чи ми голосуємо за міністра внутрішніх справ, коли голосуємо за Кабінет Міністрів, який призначає податкову адміністрацію, коли ми даємо згоду Президенту на призначення Генерального прокурора, а цей закон суперечить Конституції і за нього голосувати не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів голосування від фракції „Блоку Литвина” Зарубінський Олег Олександрович.

16:48:22

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Шановні колеги, досвід останніх років в Україні доводить і стверджує, що політизовані правоохоронні органи, це є біда. Що об’єктивності і професіоналізму від політизованих правоохоронних органів чекати неможливо. Я розумію, що суб’єкт законодавчої ініціативи змінив диспозицію з погодження на консультації у профільному комітеті. Але у мене тоді виникає запитання, а якщо кандидат не проходить цю консультацію, якщо йому відмовляють і негативно ставляться до кандидата, що тоді буде? Очевидно передбачається, що тоді він не може посісти ту чи іншу посаду. І це не є проблема тоді комітету, бо комітет, крім того, що профільний, це є зібрання представників різних політичних сил. Тому для того, щоб не дати жодної можливості ще більше політизувати правоохоронні органи, я думаю, що не можна його…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олег Олександрович. Обговорення завершено. Не передбачено заключне слово при скороченій процедурі, прошу про це пам’ятати коли голосуєте за скорочену процедуру. Ставлю на голосування про прийняття в першому читанні Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо консультації по кандидатурах на керівні посади в правоохоронних органах України, реєстраційний номер 2681. Прошу визначатися.

16:50:16

За-142

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції, реєстраційний номер 2232, доповідає народний депутат України Григорій Євдокимович Смітюх.

16:50:44

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати, серед проблем, що постали в Україні в останні роки однією з найскладніших залишається проблема зростання масштабів нелегальної міграції. Україна посідає нині 4 місце за кількістю міжнародних мігрантів. Сьогодні нелегальна міграція становить суттєву загрозу національної безпеки України. Згідно із статистичними даними МВС в останні 5 років громадянами інших держав було скоєно понад 15 тисяч злочинів, які переважно пов’язані з майном та наркотиками.

Вартість затримування митниками товару, який нелегальні мігранти намагаються переправити через кордони щороку становить сотні мільйонів гривень. Очевидно, що наявна в Україні правова база не в змозі охопити величезне коло практичних питань у сфері боротьби з нелегальною міграцією.

Більш того, на думку багатьох експертів, вона залишається більш відкритою та ліберальною для мігрантів ніж інших країн СНД, не кажучи про держави Європейського Союзу.

Ухвалена в минулому році Верховною Радою України Угода про реадмісію суттєво погіршує і без того жалюгідне становище нашої країни з питань нелегальної міграції. Ми тепер зобов’язані приймати до себе всіх нелегальних емігрантів з європейських країн, а відправляти їх назад практично не можна.

Саме зважаючи на ці тривожні обставини, мною пропонується до вашої уваги законопроект, спрямований на створення належних правових засад боротьби з нелегальною міграцією.

Перш за все, вважаю за потрібне внести зміни до Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Доцільно буде запровадити такий адміністративний захід як зупинення іноземців та осіб без громадянства на державному кордоні України, за наслідками якого така особа може, має бути негайно повернута в країну, з якої вона прибула або до іншої країни попереднього перебування. В такому випадку витрати на повернення несе інша держава, саме іноземна ….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Григорій Євдокимович.

СМІТЮХ Г.Є. ... або особа без громадянства.

Враховуючи те, що часу дуже мало, я хотів би, шановні народні депутати, сказати, що це питання є дуже актуальне і без внесення змін до діючого законодавства Україна сьогодні має цю велику проблему. І ця проблема, на жаль, має зростаючі наслідки негативні для нашої країни. Тому прошу, хто ознайомився з законопроектом, підтримати цей законопроект в першому читанні.

Щодо зауважень, які є від Юридичного управління і деякі мої колеги висловлювалися, то я згоден на те, щоб ті зауваження врахувати під час розгляду до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь від комітету Гнаткевич Юрій Васильович.

16:53:43

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги, законопроект Григорія Смітюха розглядався на нашому комітеті як головному. Автор законопроекту пропонує внести зміни до трьох законів України. Насамперед, про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, яким ужорсточуються вимоги до іноземців, які перетинають державний кордон.

Одночасно пропонується доповнити Кримінальний кодекс України однією статтею, яка посилює кримінальну відповідальність за організацію та сприянню нелегальному переміщенню осіб через державний кордон. Поряд з цим вносяться зміни до п’яти статей з Кодексу про адміністративні правопорушення, які посилюють відповідальність іноземців за порушення правил перебування в Україні та відповідальність фізичних та юридичних осіб за сприяння нелегальній міграції.

Одним словом, всі новели, які пропонує автор, посилюють адміністративну та кримінальну відповідальність людей у контексті міграційної політики і практики. Можна дискутувати щодо санкцій, передбачених законопроектом, розмірів штрафів, ґрунтовності підстав їх накладання, але порушенні законопроектом проблеми необхідно нарешті розв’язувати, оскільки часи ліберальної міграційної політики для України минають.

І слава Богу, я хотів би висловити думку, що є така теорія човна. Якщо човен протікає, то потрібно не воду вичерпувати, а латати дірку. Наша дірка – це великий східний і північний кордон, який простягається на тисячі кілометрів. І якщо це дірка, а не кордон, то мені пригадуються часи СРСР, коли було КГБ, воли воно відповідало за міграційну політику як політику державної безпеки і коли прикордонні війська були саме підпорядковані Комітету державної безпеки і коли було гасло „Граница на замке”. А до того часу, поки граница буде не на замке, а закони… все рівно групи нелегальних мігрантів будуть проникати в Україну і ми будемо мати постійно з цим проблему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, завершуйте.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. З чого ж треба починати, шановні колеги? У нас в комітеті є кілька законопроектів, що стосуються проблем міграції, теорії і практики. А оце один із перших і ми пропонуємо його розглянути і прийняти у першому читані. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, записуємося на обговорення.

Колесніченко Вадим Васильович.

16:56:27

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, нам предложили очень интересную новеллу, очень интересный законопроект. Я бы хотел оценить с точки зрения предыдущего выступающего по поводу того, что в протекающей лодке нужно дырки латать, а не воду вычерпывать. Я абсолютно с ним согласен. Потому что кроме вопросов, связанных с миграционной политикой, Украина вообще становится отхожим местом Европы. Ядерные отходы – в Украину, геномодифицированные продукты – в Украину, истощать наши плодородные почвы – в Украину, забрать лучший интеллектуальный потенциал – из Украины. Если мы – великая, могучая держава, которой тысяча лет, мы должны задумываться о том, а для кого эта держава? Для наших граждан, для наших детей или для пришлых иноземцев, которые совершенно не желают прославлять и обогащать нашу державу? Именно поэтому в вопросах миграционной политики мы должны занять очень жесткую позицию. Сюда можно было бы и вернуть вопрос по поводу безвизового въезда. Мы открылись для всех. Мы несем колоссальные потери, а однако Европа к нам поворачивается не тем местом, которое дает бесплатно. Поэтому я поддерживаю законопроект, который предложил народный депутат Смитюх. Это, наверное, один из первых патриотов, который задумался о том, что не в вышиванке ходить нужно и песни петь на украинском языке, а нужно защищать с точки зрения закона не только свою страну, но и будущее. И о тех чиновниках, которые сегодня есть в Украине под видом либерализации нашего законодательства, нужно очень жестко и конкретно защищать интересы собственного государства, собственного народа и наших детей.

Предлагаю принимать этот закон за основу, потому что, безусловно, есть в нем определенные противоречия. Но мы начинать должны делать первый шаг. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

16:58:33

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Дякую, Олександре Володимировичу. Шановні колеги! Я думаю, що автор законодавчої ініціативи мав повне право робити таку ініціативу. Бо ми можемо ображати нашу країну, країну, казати, що це є свалка, що це є щось інше. Я думаю, що це негарно робити народним обранцям. Очевидно, ми маємо не говорити, а діяти. І ситуація сьогодні полягає в тому, що дійсно, в ситуації ратифікації Україною угоди про реадмісію з країнами Європейського Союзу і відсутності Угоди про реадмісію з Білоруссю і Російською Федерацією, через яку транзитом потрапляє на територію України з прагненням перебратися до Західної Європи або частина навіть з прагненням осісти в Україні, відбувається якраз і оцей процес, який, до речі, нарощується у своїх показниках чисельних країн, перш за все, Східної, Південно-Східної і Південної Азії.

Я не хотів би, щоб ми свій гнув спрямовували проти цих людей, розуміючи, що вони теж їдуть не від доброго життя, розуміючи, що багато з них, скажімо так, від’їжджає із економічних і з політичних, і навіть з фізичних міркувань, тому що вони стають жертвами агресії, жертвами катувань іноді і таке інше. Але у даному випадку, мені здається, що ми дійсно маємо думати про те, що відбувається в Україні. Сьогодні робочих місць зменшується, сьогодні ми маємо дати українським громадянам, перш за все, робочі місця.

І наостанок я хочу сказати, що є фрагментарне вирішення питання. І у першому читанні треба голосувати за це. Але нарешті в Україні має постати державна міграційна служба, яка б координувала всі ці проблеми, а не ці проблеми були вотчиною…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … а не ці проблеми – проблеми міграції, перш за все, нелегальної підпорядковувалися в якійсь частині СБУ, в якійсь частині Мінсоцполітики, в якійсь частині МЗС, МВС і так далі. Державна міграційна служба в Україні має постати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович.

17:01:04

ШКІЛЬ А.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, звичайно, тут багато прозвучало алегорії про човен, в якому не треба заробляти дірки, не вичерпувати воду, а заробляти дірки. Але є нюанс, знаєте, коли вже надто багато води туди натекло, то заробляй ті дірки чи не заробляй, все одно може потонути. І треба визначитись, куди човен пливе. Це коли про алегорії.

Коли говорити про конкретний законопроект, повністю погоджуюсь з попереднім виступаючи, який сказав, що він не вирішує проблеми – це найголовніше.

Ми намагаємося задекларувати проблему, задекларувати авторство спроби вирішити цю проблему, але не вирішити її – от, що найголовніше. Тому я не бачу сенсу голосувати в першому читанні, а потім до другого читання створити краще законодавство. Потрібно зразу пропонувати якісний і повноцінний продукт. Я думаю, що більшість з нас вже втомилася голосувати за „хороші” закони, які завтра треба буде переголосовувати або, проголосувавши в першому читанні, повертатися до його розгляду через стільки часу, що ми вже забули, який ми законопроект голосували.

Тому я погоджуюсь, ідея створення державної міграційної служби набагато жорсткіше, чіткіше і однозначніше означить і вирішить цю проблему, а не зараз пропонувати тут поправки до 15 законопроектів, 15 існуючих, перепрошую, законів. Це немислимо тривалий час. І я повністю погоджуюсь з зауваженнями Міністерства закордонних справ і державного управління, ми не вирішуємо проблему, ми її озвучуємо. Ну, озвучили, вона від цього не зникла. Зникнення цього питання буде тільки тоді, коли будують укладені відповідні угоди, як було вже сказано, з Росією, Білоруссю, але і з Китаєм, і В'єтнамом. Давайте дивитися правді в очі, бо доти, доки це не буде зроблено, які б ми жорсткі міри не застосовували, нічого не зміниться. Тому я вважаю, треба пропонувати якісні продукти. Цей законопроект не заслуговує прийняття і в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

17:03:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, перш за все, я хочу подякувати народному депутату Смітюху за те, що він зробив спробу комплексно підійти до врегулювання цих питань. Саме те, що він запропонував вносити зміни до багатьох законодавчих актів, якраз і свідчить про комплексність підходу до цього питання.

Давайте замислимося, тільки в минулому році, це тільки затримано прикордонниками 31 тис. 783 чоловіки – майже 32 тисячі. А незатриманих? А хіба ми з вами не знаємо… Сьогодні виступав пан Наливайченко тут, та й для його відома, його служба має рознарядки на якій митниці, на якій ділянці прикордонного контролю скільки буде пропущено людей. Та хіба це хтось не знає з правоохоронців?! Хіба не знають, що сьогодні міліція не може випроваджувати тих людей?! Цей закон треба приймати, хоча він має безліч недоліків. Їх набагато більше, ніж написано в заключенні нашого Головного експертного управління. До них відноситься і те, що штрафи в адміністративному порядку вищі, ніж ті штрафи, які передбачені в Кримінальному кодексу у нас. Взагалі базові штрафи. Я маю на увазі 53 статтю Кримінального кодексу, загальну статтю Кримінального кодексу України. Тому… це все можна поправити. Головне одне – парламент має проявити політичну волю в тому, що так далі жити не можна, він має проявити оцінку тому, що вже нароблено, коли відкрили двері і заходьте всі хто попало. Тому я з цією метою прошу вас, давайте ми проголосуєм, не будем звертати увагу, що то не тих поглядів внесла проект закону людина, а підтримаєм законопроект, щоб навести лад в Україні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції. Реєстраційний номер 2232. Прошу голосувати.

17:05:59

За-103

Рішення не прийнято. (Ш у м у з а л і)

Пропозиція народних депутатів України є – направити цей проект закону на повторно перше читання. Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції. Реєстраційний номер 2232. Прошу визначатися.

17:06:39

За-382

Рішення прийнято.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги! Завершили засідання Погоджувальної ради. Обговорили 8 питань, які є вкрай важливими. Я переконаний, що керівники фракцій наші позиції, які були узгоджені на засіданні ради, до вашого відома доведуть. Ми попередньо також домовилися про те, що о 13 годині ми проведемо у Верховній Раді України круглий стіл з запрошенням Президента, Прем'єр-міністра і лідерів депутатських фракцій, для того щоб ми проговорили, як ми будемо організовувати нашу державну роботу надалі.

Також, шановні колеги, ми погодили про те, що зараз ми розглянемо проект Постанови про звільнення суддів. Це питання вкрай важливо розглянути з огляду на суму обставин, про які я просив, щоб керівники фракцій поінформували своїх колег. Йдеться про проект Постанови 4197. Ми мали цей проект розглядати у четвер, але обставини вимагають, щоб ми розглянули це питання зараз, а саме: про звільнення суддів у зв’язку з поданням заяв про відставку. Не буде заперечень, щоб ми поставили на голосування? Немає?

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про звільнення суддів, реєстраційний номер 4197. Прошу голосувати.

17:08:59

За-397

Рішення прийнято. Що?

Ми ж не могли одно голосувати, воно буде не зрозуміло. Так ми проголосували всі. Що доповідати? Всі, ми проголосували. (Ш у м у з а л і) А питання це не включається в порядок денний. Ми прийняли проект постанови, да. Ні. Ми ж прийняли. (Ш у м у з а л і)

Шановні колеги, тут все правильно. Бо, оскільки член комітету, Вадим Колесніченко мав доповідати, а поза як ми обговорили це питання на Погоджувальній раді, в нас не виникало жодних розбіжностей. Тому ми проект постанови проголосували і прийняли. Це ж питання не підлягає включенню до порядку денного. Будь ласка, Соболєв.

17:10:07

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Блок Юлії Тимошенко".

Володимире Михайловичу, прохання, хоча б назвати номер постанови, який проголосований. Бажано назвати перелік прізвища цих суддів. Бо ми проголосували просто, хто за звільнення. Потім щоб не виникало ніяких процедурних питань, хто безпосередньо, який номер постанови?

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я номер постанови ще раз оголошую. Я оголошував, це постанова 4197. Щодо прізвищ я їх зачитую: у зв’язку з подання заяв про відставку звільнити з посад суддів:

військового апеляційного суду центрального регіону Бредельова Олександра Миколайовича;

міського Жмеринського міськрайоного суду Вінницької області Шахінського Петра Івановича;

місцевого Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Ніколаєнка Ігоря Геннадійовича;

місцевого Дебальцевського міського суду Донецької області Гончаренка Миколу Єгоровича;

місцевого Шахтарського міськрайонного суду Донецької області Бутова Миколу Миколайовича;

місцевого Кіровського районного суду Донецька Лєваду Анатолія Миколайовича;

місцевого Фрунзівського районного суду Одеської області Теслярука Віктора Микитовича;

місцевого Пирятинського районного суду Полтавської області Кругляка Василя Григоровича.

Це Постанова ще раз нагадую, 4197. Рішення комітету з цього приводу є.

Шановні колеги, ми також домовлялися про те, що ми ще раз повернемося... Ну, знайшли такий консенсус.

Прошу уваги і прошу бути готовими до розгляду питання. Повернемося до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного … „ (Ш у м у з а л і) То сьогодні знімається? Ну, це ж одразу можна було сказати.

Шановні колеги, на завтра – так на завтра. Працюємо далі.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (щодо права здійснювати підприємницьку діяльність без ідентифікаційного номера). Ще раз нагадую, реєстраційний номер 2715, доповідач – народний депутат України Вадим Васильович Колесніченко, співдоповідачем буде виступати Наталія Королевська. Будь ласка.

17:12:49

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, шановні віруючі громадяни України!

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб”, який сьогодні представляється, покликаний розв’язати проблему колізії українського законодавства та забезпечити право віруючих громадян-підприємців здійснювати підприємницьку діяльність без ідентифікаційного коду.

Протягом останнього року на мою адресу як співголови депутатського міжфракційного об’єднання на підтримку канонічної Православної Церкви надійшли сотні листів щодо врегулювання проблеми ідентифікаційного коду у сфері підприємництва.

Статтями 24 Конституції України та 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації” гарантована рівність громадян незалежно від їх релігійних переконань встановлена. Саме тому відповідно до Закону України "Про Держреєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів” у паспортах осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного коду та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру. Але особа сьогодні не може без наявності коду бути засновником фізичною особою і не може обиратися чи призначатися до органу управління юридичної особи. Отже, право фізичної особи здійснювати платежі без коду та займатися підприємницькою діяльністю у якості фізособи підприємця законодавчо закріплено.

Тому цю колізію ми повинні використати. І тому законопроект спрямований на відновлення рівності громадян в економічній сфері в незалежності від релігійних переконань шляхом надання права особам, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру, офіційно повідомили про це, щоб вони мали можливість бути засновниками юридичних осіб і бути, обиратися чи призначатися до органу управління юридичної особи.

Цей законопроект, підтриманий профільним комітетом, пропонується…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь завершено.

Наталія Юріївна Королевська, голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Будь ласка.

17:15:11

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Комитет по вопросам промышленной, регуляторной политики и предпринимательства на заседании 1 октября 2008 года рассмотрел проект Закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей» относительно права осуществлять предпринимательскую деятельность без идентификационного номера. Регистрационный номер 2715, поданный народным депутатом Колесниченко.

Научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины в своем выводе к законопроекту от 30 сентября 2008 года поддерживает принятие его за основу. Учитанное и указанное члены комитета приняли решение проект закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц- предпринимателей» относительно права осуществлять предпринимательскую деятельность без идентификационного номера, регистрационный номер 2715, внести на рассмотрение Верховной Рады Украины и предложить принять его за основу.

Хотя мы понимаем, что норма достаточно сложная и достаточно спорная. С одной стороны, мы должны защитить права лиц, которые по своим религиозным убеждениям отказались от принятия идентификационного номера, с другой стороны, мы можем понимать, что данная норма сегодня имеет шанс взорвать учет налоговый, что недопустимо также в период кризиса. Поэтому просим зал определяться. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, запишіться для обговорення. На табло прізвища народних депутатів, прошу показати.

Катерина Самойлик, фракція комуністів.

17:17:08

САМОЙЛИК К.С.

Фракція Комуністичної партії України буде голосувати за даний законопроект, але лише у першому читанні. Хочу нагадати усім присутнім, що саме народні депутати України нашої фракції були ініціаторами прийняття базового законопроекту, але ми не думали про те, що виникне питання щодо підприємницької діяльності. Дійсно, виникне дуже багато питань. Я ось колезі, автору законопроекту, хочу сказати, вас Ивановых не поймешь, ей хорошо, тебе плохо. Ви увесь час боролися проти цього законопроекту. Ви увесь час п’ять разів виносили, податкова виносила його на Верховну Раду України, щоб знищити і відмінити цю норму для віруючих, для тих, хто належить до того чи іншого релігійного об’єднання. Нарешті ви прозріли і це дуже добре, що це відбулося через сім років після прийняття базового законопроекту.

Ще раз підкреслюю, ми його підтримуємо. Але, його треба приймати лише у першому читанні, тому що треба створити робочу групу, узгодити з податковою, Державною податковою адміністрацією, бо ми можемо натворити дуже багато лиха. Ми таким чином зробимо всю країну віруючою чи православною, чи греко-католицькою, чи оті секти, які Черновецький і йому подібні розплодили по всій Україні, треба бути дуже обережними, виписуючи саме в такій редакції ю норму законопроекту, а наших колег вітаю з прозрінням.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

17:19:15

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна-Народна Самооборона". Прошу передати Ксенії Ляпіній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Ксенії Ляпіної.

17:19:21

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, група „За Україну”.

Я хочу звернути увагу, шановні колеги, що попри те, що ми безумовно маємо захистити права віруючих і членів релігійних громад, але в Україні віруючих значно більше ніж людей, які сьогодні відмовляються отримати ідентифікаційний код. І вирішувати це питання треба не тим, щоб створювати дірки в законодавстві, власне кажучи, саме така дірка виникне, якщо ми цей закон приймемо, оскільки вона буде стосуватися не права фізичної особи, а фактично вже прав юридичної особи, ми таким чином просто втратимо контроль за доходами і вже, навіть за доходами юридичних осіб втратимо контроль і за, ми не будемо знати офілійованих осіб, ми не будемо знати, хто контролює ті чи інші важливі юридичні особи і цього допустити не можна. Є пропозиція, по-іншому вирішити це питання, так як воно вирішується в Європі, ми маємо відмовитися від ідентифікаційного коду особи і перейти до номеру документу, що ніяким чином не ображає права віруючих. Таким чином ми захистимо права віруючих всієї України, а не тільки маленької купки осіб, які сьогодні гостро, відчуваючи цю проблему, відмовляються від ідентифікаційного номеру. Тобто треба просто перейти на інший спосіб рішення проблеми ідентифікаційного коду. Отакий спосіб ми б підтримали, цей закон підтримати не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, хвилину. Одну хвилину.

17:21:09

ШКІЛЬ А.В.

Шановний головуючий, я вважаю, що, справді, можна тут обговорювати проблему цього законопроекту, яка створюється цим законопроектом, але знову мусимо наголосити, що цей законопроект цю проблему знову таки не вирішує. Це те ж саме. Що і до попереднього законопроекту. Тобто вона озвучується, виборці чують, але вони, я думаю, зрозуміють. І ми це чудово розуміємо, що це питання не вирішить.

Справді, коли особа не хоче отримати ідентифікаційний код, але при тому хоче наполегливо займатися підприємницькою діяльністю, то виникають абсолютно слушні зауваження з приводу того, а чи може тоді вже і відмовитися від підприємницької діяльності, якщо особа відмовляється від ідентифікаційного коду. Це абсолютно логічно. Тому, коли відмова іде в індивідуальному порядку, коли людина вважає це, там не знаю, числом диявола чи ще якоїсь міткою. До речі, в цілому світі завжди вважалося, що гроші це таке знаєте знаряддя диявола.

Тому, я думаю, я пропоную цим, вірніше відмовитися від грошей, від їх приймання, від обігу коштів. Це також не поганий був би крок. А ми б тут у Верховній раді приймали закон про ліквідацію фінансів, ліквідація фінансової системи, тому що це когось може образити. Насправді це може бути.

Тому ми законодавці не маємо право такі підходи здійснювати взагалі. І справді дуже багато було спроб і стільки ж само було відмов з боку Верховної Ради і, я вважаю, що вони були абсолютно мотивовані.

Якщо у когось індивідуально існує проблема. Якщо людина вважає, що це дуже погано отримувати ідентифікаційний код, будь ласка, існує заява. Людина відмовляється і здійснює усі свої спілкування з українською державною фінансовою системою в інший спосіб. Але при цьому вона не займається підприємницькою діяльністю і не створює можливості ухилення від податків. Тому я вважаю, що цей законопроект підтримувати не треба.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі хто записалися виступили, але разом з тим фракція Партії регіонів не виступали і наполягають. Одну хвилину, будь ласка, мікрофон Ганни Герман.