ЗАСІДАННЯ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 лютого 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості Верховної Ради. Прошу підготуватись до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему „Рада”.

10:00:36

В залі зареєструвалось 407 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, коротка інформація про результати роботи протягом вчорашнього пленарного дня. Ми з вами розглянули 20 питань порядку денного: 23 законопроекти та 28 проектів постанов. За результатами розгляду: прийнято два закони та 24 постанови, сім законопроектів прийнято за основу, 14 законопроектів та два проекти постанови відхилено. Це підсумки нашої вчорашньої роботи.

Відповідно до статті 25 Регламенту сьогодні у нас 30 хвилин для виступів народних депутатів України. Прошу, будь ласка, записатися. Самойлик Катерина Семенівна, будь ласка. Катерина Самойлик передає слово народному депутату Царькову.

10:02:11

ЦАРЬКОВ Є.І.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели! Из-за того, что по истерической указке с Банковой центральные средства массовой информации замалчивают о ходе акции всеукраинской «Ющенко. Чемодан. Америка», имею честь от имени фракции Компартии Украины в парламенте проинформировать вас о том резонансе, который имеет акция у народа и у наших избирателей.

Как известно, акция стартовала 10 февраля в Одессе. Рано утром на площади перед областной государственной администрацией совершил посадку самолет с красными звездами на борту. Основной борт забронирован для двух пассажиров – Президента Ющенко и его супруги Кэт. Первым признаком успеха акции является тот факт, что как только с места посадки самолета уезжает весь генералитет, рядовой состав милиции, силовых органов фотографируется у самолета с надписью «Чемодан. Вокзал. Америка» с большой радостью и неприкрытым удивлением, так как гарант может быть еще не успел собрать вещи и дата вылета остается открытой, мы купили ему билет с открытой датой. Одновременно была направлена телеграмма Президенту США Бараку Обаме с просьбой трудоустроить ставленников Буша, в часности для Кей Чумаченко, работавшей в свое время в конгрессе США было предложено подготовить вакансию на госслужбе США, а Ющенко место на вилле у его соратника Павла Лазаренко. Учитывая рыночную экономику, во время стоянок и разъяснений цели акции происходит продажа билетов, эквивалентная рейтингу Ющенко в 5 копеек. Своеобразные рекорды были установлены по всей стране. Так, в Одессе у „Привоза” проезжающий мимо человек в «Лексусе» не пожалел 5 долларов в эквиваленте валюты Ющенко, а в Донецке Ющенко достал так, что шахтеры кинули в урну 600 гривен. Символичен и промежуточный итог акции. Вы знаете, когда наши депутаты заходят в обладминистрацию вручать требования, открываются скрипящие двери и чиновники всех уровней обладминистрации показывают коммунистам «вот, он и нас достал».

Не могу не остановиться на тех пакостях, которые идут с Банковой и с Владимирской. Это и перерезанные колеса самолетов, и создание аварийной ситуации, и иски в суд о приостановлении акции. Но хочу сказать Президенту, что он достал и силовиков, в том числе и политическими заказами, а также мизерными зарплатами наших офицеров. Они как и основная масса народа без надежды живут и ждут очередей в квартирах и не знают что сказать детям завтра. Уверен, что силовики еще сегодня помнят светлые образы Жеглова и Дзержинского, и никогда не станут голодными и вынужденными взяточниками.

В целом акция получила массовую поддержку в Одесской, Херсонской, Николаевской, Днепропетровской, Донецкой, Луганской, Харьковской областях, Республики Крым и конечная точка у нас будет на Банковой. Итоги будут проведены в День Советской армии – 23 февраля у стен Администрации Президента. Именно туда прибудет после длительного путешествия борт номер 1, именно там Президенту буду переданы собранные у народа добровольные откупные, именно там Ющенко получит документы по народному импичменту, именно там он получит народные награды, в том числе и орден «Кемська волость» I степени за сдачу национальных интересов Украины румынам по отчуждению богатейшего…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриневецький Сергій Рафаїлович, будь ласка.

10:05:37

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Шановний Олександр Володимирович, прошу слово передати Миколі Харитоновичу Шершуну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

10:05:56

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановний головуючий, шановні колеги!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу апарат навести порядок на балконі, вивести з приміщення Верховної Ради сторонніх осіб!

Будь ласка, ваш час пішов. Виступайте. Будь ласка.

10:06:22

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановний головуючий, шановні колеги, своїм виступом я хочу привернути увагу вищих посадовців, насамперед з Міністерства оборони України, до ситуації, що склалася довкола Чортківського військового аеродрому на Тернопільщині. З ініціативи представників Тернопільської обласної організації Народної партії днями я відвідав цей об’єкт. Змушений з прикрістю констатувати, що колишній аеродром першого класу нинішнім своїм виглядом нагадує знімальний майданчик фільму Андрія Тарковського „Сталкер”. Між тим, свого час Чортківський аеродром входив до переліку особливих стратегічних військових об’єктів не лише України, а й усього колишнього Радянського Союзу. Довжина злітної смуги летовища складає, точніше складала 2 з половиною кілометри. Аеродром, який обслуговувало близько тисячі осіб персоналу, мав технічну можливість для забезпечення злету і посадки усіх сучасних типів військових, транспортних, цивільних літаків та гвинтокрилів. Він також мав весь комплекс інфраструктурних об’єктів для підтримки його функціонування.

Сьогодні вся ця унікальна інфраструктура перебуває в катастрофічному стані. Літаки та іншу техніку частково передано іншим підрозділам, а решту реалізовано як металобрухт. Понад половини злітної смуги, що складалася з бетонних плит, бездумно демонтовано і розпродано. Приміщення для обслуговуючого персоналу і техніки перебувають у вкрай незадовільному стані, частина підземних ангарів для зберігання літаків використовувалася незаконно, до речі, місцевими ділками для утримання свиней та вирощування шампіньйонів.

Охорону аеродрому в даний час здійснює військова частин ракетників, що базується в Чорткові. У цьому зв’язку постають логічні запитання: як об’єкт, що охороняється військовими із стратегічного перетворився в аварійний? Чому сьогодні в рамках підготовки до Євро-2012 вкладається гігантські кошти в реконструкцію одних літовищ, а інші з набагато якіснішими злітними смугами демонтуються і продаються оптом і в роздріб?

До речі, демонтовані із злітної смуги Чортківського аеродрому плита, розміром 6 на 2,5 метри коштувала всього 800 гривень, це дуже дешево як для такої плити, однак надто дорого для нашої далеко небагатої держави. Розпродавши сьогодні злітну смугу за сміхотворною ціною, завтра будемо витрачати у тисячу разів більше коштів, щоб звести подібне літовище заново.

Подібна злочинна безгосподарність не може продовжуватися, слід вжити невідкладних заходів, щоб ті об’єкти інфраструктури Чортківського військового аеродрому, які ще вціліли, надійно законсервувати та зберегти до часів кращих, які обов’язково прийдуть. Прошу вважати цей виступ депутатським запитом до міністра оборони країни і звертаюсь до головуючого із проханням: дати відповідне протокольне доручення щодо його оформлення і направлення в установленому порядку.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати Кириленко і Мойсик передають час на виступ народному депутату Кендзьору.

10:09:31

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановні колеги, шановний головуючий, ця інтелектуальна убогість фракції комуністів, які не найшли нічого іншого, як згадати те, що постійно їм адресують – агентурі московській, цьому філіалу московської думи в українському парламенті, який вони саме тут представляють. Проте вони дуже чітко запам’ятали, коли їм скрізь і на кожному кроці українські патріоти кажуть: „Не подобається Україна, чемодан, вокзал, Росія, Кремль”.

Отже, невеликий, так би мовити, інтелектуальний ваш здобуток сьогодні. І це вийти на трибуну українського парламенту, людина, яка чужою мовою кричить із українського парламенту і шельмує українського Президента.

Шановні колеги, якщо… звертаюся до депутатів усіх фракцій, якщо хоч краплина є поваги до своєї держави, до інституції Президента, то треба, врешті-решт зробити висновок.

Я думаю, що у фракції комуністів сьогодні є більш, ніж достатньо проблем внутрішніх, щоб вирішувати їх на своєму, так би мовити, рівні. І в першу чергу, зайнятися моральною поведінкою їхнього вождя, лідера, який вирішив, так би мовити, омолодитися на старості років.

Шановні друзі, у грудні 2008 року студенти… (Ш у м у з а л і)

У грудні 2008 року студенти та випускники Донецького університету звернулися до вченої ради вузу та органів центральної місцевої влади з пропозицією надати університету ім’я поета та дисидента, Героя України Василя Стуса, який 50 років тому закінчив цей університет. Ініціативу підтримали своїми підписами понад 900 студентів та випускників вузу, а також відомі літератори, діячі української культури і громадські організації.

Так само підтримав цю благородну ініціативу міністр освіти і науки Іван Вакарчук, і це не дивно, адже Василь Стус – один із найвизначніших українців, відомих не лише у Донецьку, а й у всьому світі.

Однак на рівні обласної ради почали відбуватися дивні речі. Водночас голова обласної ради Анатолій Близнюк і голова обласної державної адміністрації Володимир Логвиненко на спільній прес-конференції виступили проти цієї ідеї.

У лютому 2009 року оприлюднено звернення понад тридцяти народних депутатів, переважно з Партії регіонів, які раптом загорілися бажанням надати Донецькому університету ім’я маловідомого за межами Донбасу комуністичного функціонера радянських часів.

Замість підтримати молоде покоління, політики політикани розгорнули в Донецьку кампанію тиску на студентів, щоб створити ілюзію, що університетська спільнота ні з того, ні з сього проти надання університету імені його найвидатнішого випускника. Такі дії є відверто антиукраїнськими і якщо вони не припиняться, принаймні з боку глави обласної адміністрації, група „За Україну”, яку я тут на трибуні Верховної Ради представляю, наполягатиме на звільненні цієї людини з посади. Не може представляти державну владу в найбільшій українській області людина, яка воює з іменем Стуса, до речі, якого вбили попередники фракції комуністів, цей кривавий більшовицький режим. Будь-яке місто і будь-який університет пишався б, що в них навчалася така геніальна людина.

Стус – найвидатніший випускник університету, і коли керівники області та нардепи виступають проти його імені, мотивом таких дій може бути лише ненависть до української культури, прагнення показати, що господарями Донбасу є клани, чиновники і антиукраїнські сили, а не українські громадяни. Є імена і цінності, які мають об’єднувати весь український народ, і їх не можна розмінювати на дрібні партійні інтереси. І тому група „За Україну” внесла проект Постанови „Про підтримку ініціативи донецької молоді Верховною Радою”. Постанова за №4049. На жаль, ставлення деяких колег, і деякі колеги не розуміють, що таке українська культура і культурні цінності взагалі, якщо тільки ці цінності не можна приватизувати.

Ось один депутат-регіонал, якому все мало його численного майна в Одесі, хоче вилучити Морський музей з переліку пам’яток, що не підлягають приватизації. Проти цього вже підписалося п’ять тисяч одеситів, які обурені настільки відкритою спробою вкрасти цей заклад культури. Група „За Україну” переконана, що не позиція антиукраїнських політиків, а саме позиці небайдужих громадян у Донецьку й Одесі, в інших містах неодмінно переможе. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шаманов Валерій Вікторович, будь ласка.

10:15:36

ШАМАНОВ В.В.

Прошу слово передать Писаренко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Писаренко, прошу.

10:15:51

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, шановний Олександре Володимировичу! Перше. Хотів би попросити проголосувати сьогодні зараз три речі: перше – щоб ми попрацювали сьогодні без перерви до трьох годин; друге – щоб ми порозглядали сьогодні законопроекти за скороченою процедурою; і третє – прошу записати, щоб ми сьогодні включили до порядку денного законопроекти з банківської сфери.

Олександр Володимирович! Олександр Володимирович, можна? Сьогодні наша фракція просить, щоб ми повернулися до законопроектів з банківської сфери, такі номери. Я прошу поставити їх сьогодні на порядок денний і проголосувати: 3649, 3689 і 3602, і 3607. Ці законопроекти пройшли комітети і, враховуючи те, що сьогодні незавершені питання по врегулюванню ситуації в банківській сфері ми просто з вами зобов’язані сьогодні їх переглянути.

Тепер щодо іншого питання, з якого я хотів виступити, шановні колеги. Сьогодні я змушений звернутись до вас у зв’язку з кричущими фактами розбазарювання державного майна, які відбуваються у нас в державі. І, не зважаючи на те, що і президент проводить наради і постійно говорить про те, що це не припустимо і кожного дня політики різних рівнів говорять про неможливість подальшого розграбування нашої держави, на жаль, ви знаєте, крадуть те, що погано лежить і крадуть те, що добре лежить.

Скільки, запитайте себе кожен, скільки і що ще повинні вкрасти, щоб ми з вами почали реагувати на це? Хто буде, крім правоохоронних органів буде сьогодні забезпечувати схоронність державного майна України? Що повинні ще вкрасти, щоб ми з вами відреагували? Чи, можливо, будівлю Печерської лаври, чи дорогу на Хрещатику, чи можливо школу, до якої сьогодні ходять ваші діти? Що повинні сьогодні ще вкрасти?

Я хочу заявити про те, що сьогодні відбувається знищення масштабного інвестиційного інфраструктурного проекту в України – міжнародного аеропорту „Узин”. Сьогодні чиновники, які входять в найближче оточення Президента звикли до безкарності. Адже Служба безпеки України стала фактично підрозділом Секретаріату Президента.

Сьогодні Генеральна прокуратура на мій депутатський запит відповіла, що Секретаріат Президента це є недоторканна структура, на яку розповсюджується недоторканність Президента України. Сьогодні крім замків, які сьогодні отримують окремі чиновники Секретаріату Президента, їм потрібні також і величезні мегапроекти. Таким проектом є і проект „Узин” – це транспортний аеропорт. Нещодавно зліт, взльотнопосадкову смугу було передано приватним структурам на 49 років за копійки, і до цього причетні керівник управління державної охорони пан Гелетей, а також його безпосереднє керівництво. Сьогодні ми направили всі відповідні запити і це моя інформація, також я хочу, щоб була оформлена як запит до Прем’єр-міністра, до Служби безпеки України, до Міністерства внутрішніх справ про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПИСАРЕНКО В.В. Про необхідність збереження державного майна та реалізації таких значимих для держави проектів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій Михайлович, будь ласка.

10:19:20

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Доброго ранку шановні колеги, головуючий, радіослухачі, я вимушений виступити з цієї трибуни, щоб привернути увагу, в першу чергу, нашого Президента, прокуратури до тих не адекватних дій, які відбуваються в місті Києві. Хоча б звернути увагу на те, що в Києві створено комунальне підприємство з такою блюзнірською назвою як „Кращий дім”. Головний лозунг цього підприємства, яке повинне примушувати улюблених бабусь Черновецького, лозунг цього підприємства такий: „Взяв гречку – віддай квартиру”. Це комунальне підприємство буде примушувати старих одиноких людей, пенсіонерів київських здавати свої квартири і йти в будинки пристарілих. Я думаю, що цей фашизм, якщо ви хочете по відношенню до наших старих київських людей, треба зупинити і захистити їх. Таким чином я думаю, що нарешті Генеральна прокуратура повинна щось зробити по відношенню до неадекватних, іноді божевільних дій Київської адміністрації. Не виступати господарюючим суб’єктом, як це виступає Генеральна прокуратура, щось будує, бере землю від Черновецького, отримує квартири і потім, дійсно, складно робити прокурорський нагляд за цими неадекватними діями.

Також, хочу звернути увагу, до розряду таких неадекватних дій, хоча б належить введення платної медицини в Києві явочним порядком, хоча це протирічить 49 статті Конституції. А ще чого варта ідея щодо приватизації середніх шкіл? Це, вибачте, протирічить 53 статті Конституції.

А чергова божевільна ідея Черновецького – ліквідувати відділення „Укрпошти”, тому що це, він рахує, зайві витрати бюджету, і примусити двірників розносити листи і бандеролі, хоча вони не є матеріально відповідальними особами. І таких можна наводити ідей божевільних ініціатив безліч. Я думаю, прийшов час вже і прокуратурі, і Президенту треба наважитися і відмінити нарешті призначення Черновецького Головою Київської міської адміністрації. Це буде, я думаю, справжній крок на зустріч киянам. Тому те, що Віктор Андрійович своїми Указами відміняє тарифи Черновецького в четвертий раз, а він знову підписує, то це виходить так, що Черновецький плює і на Президента, і на Верховну Раду.

Я думаю, що треба цьому покласти край. І найближчим часом вживати жорстких адекватних дій з боку влади і врятувати нашу столицю, щоб вона не була ганьбою, посміховиськом на всю Україну і на всю Європу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Азаров Микола Янович, будь ласка.

10:22:38

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые телезрители и радиослушатели! Я думаю, что вы за 20 минут не услышали ничего, что характеризовало б сегодня состояние социально-экономической сферы нашей страны.

Я постараюсь этот пробел восполнить.

Распоряжением Тимошенко засекречены данные о падении катастрофическом валового внутреннего продукта за январь месяц. Вместе с тем цифры, которые есть в нашем распоряжении, просто поражают. Промышленность упала больше, чем на одну треть. По отдельным областям: Днепропетровская – на 41,4 процента, Запорожская – на 42 процента, Кировоградская – на 43 процента, Волынская – на 56 процентов. Вдумайтесь в эти цифры! Это означает, что каждое второе предприятие не работает в этой области. Но лучше сухих цифр характеризуют вот такие лаконичные данные. Сливочного масла в стране знаете сколько произведено в январе месяце? Отвлекитесь, пожалуйста от своей болтовни, уважаемые депутаты! 60 грамм на месяц! И задумайтесь, куда вы ведете страну! Мяса произвели 120 гамм в месяц! Задумайтесь, о чем вы здесь говорите в этом зале!

Особенно катастрофичная ситуация в финансовой сфере. На сегодняшний день собрано всего-навсего 4,2 миллиарда гривен по загальному фонду. Правительство грубо нарушает закон, расходует средства местных бюджетов, забирая их из казначейства, спецфондов, и влезло уже на 4 миллиарда в долги. Пенсионный фонд не возвратил 9,2 миллиарда гривен бюджетного кредита.

Наше требование простое, с которым мы выступаем уже не один раз. Немедленно предоставить реальный бюджет в зал! Прекратить ручное управление бюджетом! Это самая главная антикризисная мера.

Принятое правительством решение по переводу всех бюджетных средств в Сбербанк и Укрэксимбанк не только задержали систему расчетов в бюджетах, но и ставят под угрозу банкротства крупнейший Сбербанк Украины, в котором находятся сбережения населения. Уже поставили на грань банкротства девять крупнейших банков, где находятся депозиты населения.

Хватит проливать крокодиловы слезы на телевидении! Пора принимать вполне конкретные меры!

Пинзенык это первый понял. Последуйте его примеру. Практически в стране прекратила финансировать, функционировать система расчетов, страна скатывается к бартеру. Резкие задержки в выплате заработной платы, задерживают…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Микола Янович, будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. На все предложения конкретные Партии регионов мы слышим пропагандистский треск на телевидении и на радио. Прекратите обманывать народ! Хоть раз скажите народу правду и уступите власть тем, кто способен сейчас вывести страну из кризиса.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович, будь ласка.

10:26:26

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Ну, переді мною виступав, як ви почули, розвідник. Тому що він дізнався таємні дані. Бо тільки йому вони були відомі. Тому що позаяк уряд затайнив, зробив таємними усі ті перераховування, то яким чином попередній виступаючий їх дізнався? Це або він провів тяжку, достатньо потужну, достатньо вагому оперативну роботу, то хай поділиться досвідом. Бо я в принципі переконаний, що подібні служби українські такого досвіду потребували. А, зрештою, я ще раз почув з цієї трибуни чергові заклинання, чергові навіювання, що все погано буде в країні до тих пір, поки попередній виступаючий і Партія регіонів не повернеться до влади. То тоді я впевнений, що коли повернеться Партія регіонів, нарешті в Україні припиниться дефіцит капусти. Капуста впаде в ціні. І ми, врешті-решт, наш національний продукт зможемо солити, квасити і вживати. Ну, бо справді проблема існує. Я от глибокі аналізи не проводив, але в Польщі квашена капуста дешевша, ніж в Україні. Це я думаю, що в Польщі зараз нині присутні при владі чи якби колєги колишнього керівника фінансового управління, тобто фінансів України.

І не треба з цієї трибуни розповідати, що все буде погано. Не треба зловтішатися тим, що Україна перебуває зараз в епіцентрі економічної кризи, тому що він до нас приходить. А, власне, і не вартує проливати крокодилячі сльози, що нам забрали, і тепер вам погано, але поверніть, і тоді ми вам зробимо добре.

У вас є план. У вас є рецепт виходу з кризи. Принесіть його, не утаємнюйте його. А то дуже негарною виглядає позиція: ми знаємо, як вийти з кризи, ми знаємо, як все зробити, але ми вам не скажемо. Чому? Я також не можу зрозуміти. Невже ви розраховуєте жити в іншій країні у цей момент? Невже ви розраховуєте, що коли ви будете закликати до погіршання, будете тішитися цьому погіршанню, бо це може теоретично приблизити вас до влади, все у вас буде гаразд? Так не буде. І, повірте, суспільство чітко розставить усі крапки над „і”. І вам цих крапок достанеться не менше, ніж нам, можете бути у цьому впевнені.

Тому, коли є рецепти, несіть, не тайніть. І коли ви можете дістати таємні, засекречені документи, які засекретив уряд, то може ви зробите те, що уряд не може зробити, на вашу думку? Принесіть і розробіть. Подайте хоча би один якісний законопроект, який може називатися антикризовим. Кілька, це винятки радше з правил. Маси немає. І опозиційний Кабінет Міністрів працює в свисток. Працюйте на Україну. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Деркач Микола Іванович.

10:29:37

ДЕРКАЧ М.І.

Слово прошу передать Зарубинскому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович, будь ласка.

10:29:49

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний пане головуючий, шановні колеги, шановні представники засобів масової інформації, шановні громадяни! Перш за все ми б хотіли, щоб очистили сесійну залу від сміття.

Ви знаєте, ми поважаємо думку всіх своїх колег, поважаємо право ваше не думку. Але сесійна зала має спрямовуватися для того, щоб депутати працювали, займалися законодавчою роботою. Тому, відверто кажучи, якщо хтось хоче перетворювати на мітинг парламент, то виходьте і проводьте мітинги за стінами парламенту і дайте можливість нормальній фракції, наприклад, фракції „Блоку Литвина” працювати у сесійній залі. Бо робота депутата – це не клоунада, а це законотворення і це ще раз законотворення.

І другий момент, який, очевидно, певною мірою є похідним від першого, що я сказав. Вчора сесійна зала або Верховна Рада не проголосувала за Закон, за який врешті-решт всі розуміють, що треба було голосувати. І очевидно, причиною стали не якісь ідейні переконання і тим більше ідеологічне позиціонування, а реальний інтерес, причому, на жаль, вимушений сказати, меркантильний інтерес. Мова йде про голосування за особливості проведення виборчих компаній на посаду мерів українських міст, міських голів. Всі прекрасно знають, що нормальний мер – це той мер, який користується довірою, дійсно, як мінімум, більшості населення цієї громади, цього міста. Вчора Верховна Рада мала проголосувати, щоб міські голови обиралися не 5 тисячами голосів чи 9 тисячами голосів у 300-тисячних містах внаслідок тої системи, яка зараз є, а, як мінімум, половиною

Тому, я думаю, що до цього питання ми маємо повернутися. І це є ненормально, коли 5 чи 7 тисяч голосів виборців визначають мера, який ніби-то виступає від 200, 300, 500, 3 мільйонів населення того чи іншого міста. Це є принципове питання.

І шановні, ті, хто вчора не проголосував за цей законопроект, не зможе висловити жодні раціональні аргументи, чому ви це так робили. Тому що, я ще раз наполягаю на тому, і це є позиція „Блоку Литвина”, питання не тільки у місті Києві, питання у всіх обласних центрах. Мер міста – це людина, яка має користуватися довірою і авторитетом більшості населення. Я думаю, що ми повернемося до цього питання і меркантильні інтереси відійдуть на другий план. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Виступи народних депутатів завершено.

Під час виступів висловлено кілька пропозицій. Пропозиція перша, щоб сьогодні так само, як і вчора, ми з вами працювали при розгляді законопроектів за скороченою процедурою. Я хотів би, щоб ми усвідомлено приймали це рішення, оскільки вчора кілька разів виникали ситуації, коли депутати хотіли скористатися нормами Регламенту, які у нас передбачені для повного обговорення. Тому я ставлю на голосування пропозицію: прошу прийняти усвідомлене рішення, щоб сьогодні розгляд законопроектів відбувався за скороченою процедурою. Прошу визначатись.

10:33:24

За-204

Рішення прийнято.

Друга пропозиція, яка надходила, щоб сьогодні продовжити пленарне засідання до 15-ої години.

ІЗ ЗАЛУ. Без перерви.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю на голосування пропозицію, щоб сьогодні ранкове пленарне засідання було продовжено на одну годину. Прошу визначатися.

10:34:00

За-208

Рішення не прийнято.

І надходили пропозиції щодо переносу часу розгляду чотирьох законопроектів. Шановні колеги, я хочу вас проінформувати, що попередньо на Погоджувальну раду було запропоновано розгляд цих законопроектів на вівторок, тобто на вчора. Але під час Погоджувальної ради була внесена пропозиція перенести їх розгляд з вівторка на четвер, і це рішення консенсусно на Погоджувальній раді було прийнято. Я просив би, щоб ми, коли будемо вносити такі пропозиції, розуміли, що народні депутати на сьогодні вже мали розклад і, можливо, що вони сьогодні не готові для того, щоб обговорювати ці проекти. Чи вони будуть розглянуті сьогодні, чи вони будуть розглянуті завтра, я не думаю, що це буде дуже велика різниця. Мова не йде про тижні чи, тим більше, про місяці, і ми маємо на сьогодні дуже щільний порядок денний. Це має бути вирішено щодо порядковості розгляду питань. Відповідно до рішення Погоджувальної ради ми сьогодні маємо розпочати роботу з розгляду ратифікаційних проектів законів. Потім у нас залишились проекти, не розглянуті вчора, і ті, що були заплановані на середу. Тому я просив би ініціаторів погодитись з тим, що ми будем розглядати ці законопроекти так як і визначено – в четвер. Ви не наполягаєте на пропозиції?

Будь ласка, запишіться з процедури розгляду питання. Ляшко Олег Валерійович, будь ласка.

Кириленко Іван Григорович.

10:35:51

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Олександре Володимирович! Шановні колеги! Ми дійсно від фракції сьогодні пропонуєм перенести з четверга, зважаючи на те, що дійсно надзвичайно щільний на тиждень графік – 120 законопроектів. Ми вчора виконали своє завдання на 60 відсотків. Ми дуже переживаєм за те, що в четвер знову не дойде до цих законопроектів. Вони внесені, до речі, і фракціями опозиції, і фракціями коаліції – 4 банківських проекти законів, які врегульовують ситуацію в банківській сфері, їх чекає сьогодні суспільство, чекає сама банківська система, бо дійсно ми на півдорозі. Ми прийняли постанову. Вона діє чи не діє? В якійсь мірі діє, в якійсь не діє. Ми сказали ”а”, не сказали „б”. Нам би продовжити, не затримувати цю ситуацію.

Я просив би, Олександре Володимировичу, поставити банківські закони сьогодні, і, раз ми до 15-ої години проголосували, розглянути їх, там всі вони стосуються і коаліції, і опозиції, і саме головне – вони розглянуті в профільному комітеті, є по них висновки. Давайте, щоб зал визначився, бо ми переживаєм, що в четвер знову не дойде, по на четвер стоїть 60 законопроектів. Оце наша пропозиція. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко В’ячеслав Анатолійович, будь ласка.

10:37:01

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги, нас турбує знову намагання проводити все по скороченій процедурі. Ми внесли відповідний документ 4010, щоби економічні питання не обговорювати по скороченій процедурі. Буде знов те саме, що було вчора. Потім будем витрачати гроші Держбюджету в пленарному засіданні, щоби виправити свої помилки. Тому ми ще раз звертаємо увагу на цю проблему.

І наступне. Ми переконані, що в зв`язку з цим законопроект 4010 треба розглянути на пленарному тижні. Вчора, Олександре Володимировичу, ви говорили про постанову щодо присвоєння ім`я Стуса Донецькому університету, я просив би, щоби сьогодні парламент дав протокольне доручення профільному Комітету з питань культури сьогодні розглянути цю постанову на комітеті, і тоді ми зможемо в четвер-п’ятницю винести на пленарне засідання.

І це саме стосується 3668. Ми з Ляпіною внесли проект про мораторій на перевірку малого бізнесу до кінця року. Також комітет якби розглянув, на цьому тижні проголосували б. Прошу взяти до уваги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко Микола Васильович.

10:38:10

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Александр Владимирович, я наблюдаю, как все политические силы говорят о том, что надо спасать город Киев. У меня уже год проходит в комитетах законопроект 2023: „Про розмежування функцій і повноважень київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації”. Так я предлагаю: вместо разговоров поставить на голосование о включении его в повестку дня и рассмотреть по полной программе в пятницу. Если мы хотим что-то сделать, для того чтобы спасти от этого беспредела полного город Киев, я думаю, все политические силы согласятся и проголосуют за то, чтобы полновесно рассмотреть в пятницу этот законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярощук Володимир Іванович.

10:39:08

ЯРОЩУК В.І.

Володимир Ярощук, фракція Партії регіонів. Прошу передати слово колезі Чечетову.

10:39:12

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр Владимирович! Ну, малого того что мы, вернее, коалиция не внесла антикризисную программу, где был бы системный подход выхода из кризиса, малого того что не внесены изменения к бюджету, поскольку страна стоит накануне финансового краха, так даже в тот перечень законопроектов, которые системно изложены и узгоджени на Погоджувальной раде, вы пытаетесь внести хаос.

Мы выступаем категорически против ваших диктаторских замашек. Какая это демократия, если студенческий коллектив против, профессура против? Практически весь коллектив против, а вы пытаетесь навязать название и присвоить имя университету в ущерб или…как говорится, всупереч позиции коллектива. Эти диктаторские замашки не пройдут у вас! Никто не позволит этого!

Поэтому я прошу, Александр Владимирович, согласно порядка дня, который был утвержден на Погоджувальной раде, поэтапно рассматривать законопроекты. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обмін думками з процедури завершено. Що стосується пропозицій, які висловлені, В’ячеслав Анатолійович, ви вчора висловили цю пропозицію. Я думаю, голови комітетів чули, будь ласка, будуть необхідні оформлені подання, будемо включати в порядок денний наступного тижня, будемо розглядати.

Що стосується пропозицій по законопроекту 2023, я прошу, будь ласка, апарат дати довідку щодо готовності по виконанню всіх необхідних регламентних процедур. Якщо це є готове, тоді ми поставимо це питання завтра про включення до порядку дня і можемо тоді в п’ятницю розглядати, якщо витримано буде по Регламенту.

Що стосується пропозицій по банківським законопроектам, безумовно, я поставлю на голосування, як це вимагає Регламент, але я просив би народних депутатів все-таки уважно ставитися до своїх колег в сесійному залі і щоб ми працювали відповідно до затвердженого розкладу пленарних засідань.

Оскільки ці питання готові до розгляду, я ставлю пропозицію народного депутата Кириленка про те, щоб перенести з четверга на сьогодні розгляд проектів законів номер 3649, 3689, 3602 і 3607. Прошу визначатися.

10:41:54

За-208

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань відповідно до розкладу засідань на сьогодні. Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Листа-зобов'язання для підписки на акції зі збільшення капіталу Чорноморського банку торгівлі та розвитку. Реєстраційний номер 0111, доповідає заступник міністра економіки П’ятницький Валерій Тезійович, будь ласка.

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону України про ратифікацію Листа-зобов'язання для підписки на акції зі збільшення капіталу Чорноморського банку торгівлі та розвитку. Цей лист зобов’язань був підписаний 15 липня 2008 року міністром економіки Данилишиним, який є керуючим України в раді керуючих Чорноморського банку.

Проект закону передбачає завершення внутрішньодержавних процедур для набуття чинності зазначеного листа-зобов’язання. Суть питання полягає в наступному, що на сьогоднішній день у Чорноморському банку Україна має частку 13,5 відсотків статутного капіталу. Протягом 2010-2018 року має відбутися збільшення капіталу, і сумарний внесок України протягом зазначеного періоду сумарно становитиме 40,5 мільйонів спеціальних прав запозичення. Тобто, на сьогоднішній день це приблизно 65 мільйонів доларів.

Якщо говорити про аргументи на користь того, що ми працюємо з цим банком, на сьогоднішній день частка Україні складає також 65 мільйонів доларів і при цьому… 13,5 відсотків, при цьому кредитний портфель займає 23 відсотки. І ми займаємо друге місце в цьому банку після Російської Федерації за рівнем запозичення і за рівнем проектів, які реалізуються в Україні. І ці проекти на сьогоднішній день складають майже 300 мільйонів доларів. І це в таких сферах, як енергетика, транспорт, суднобудування, машинобудування, банківська сфера.

При цьому через банківську сферу надаються, в першу чергу, кредити малим та середнім підприємствам. Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Міністерство закордонних справ погодили даний законопроект без зауважень. Прошу підтримати проект закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Чорновіл Тарас В’ячеславович, співдоповідь, будь ласка.

10:44:41

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати України! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні розглянув даний проект закону про ратифікацію Листа-зобов’язання для підписання на акції і збільшення капіталу Чорноморського банку торгівлі та розвитку, і ми на засіданні комітету одноголосно прийняли рішення підтримати цю ратифікацію. В даному випадку відбувається зростання капіталу банку, з якого найбільшу участь, найбільшу користь, дійсно, отримує Україна. Дане зростання більше вигідно саме для української держави, для українського малого і середнього бізнесу, і цей аргумент для нас був визначальний.

Що стосується можливості України забезпечити всі ті відповідні виплати, які мають піти на зростання капіталу, це є абсолютно реалістичним, вже не кажучи про те, що сама сума не є захмарною, але вона має виплачуватися в період, погашаться з 2011 по 2018 рік, тобто тут теж немає проблем з Бюджетним кодексом щодо того, коли мають вноситися закони і прийматися, які впливають на прийняття бюджету. Це не є на цей, або навіть на наступний рік. Плюс, крім всього іншого, 70 процентів цих акцій не вимагають безпосередньої і негайної проплати, і мають бути у вигляді відповідного такого депозиту, який підлягає сплаті лише за вимогою банку.

Комітет рекомендує Верховій Раді прийняти даний закон, підтримати його, так само є висновки Головного науково-експертного управління, є висновки регламентного комітету, що всі відповідні документи подані належним чином. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення. Попеску Іван Васильович, будь ласка.

10:46:46

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги! У разі ратифікації даного листа-зобов’язань будуть створені правові підстави для фінансування участі України у збільшенні статутного капіталу Чорноморського банку торгівлі та розвитку, що дасть змогу в майбутньому більш ефективно використовувати ресурси банку для фінансування проектів на території України.

Всі розрахунки, які нам дають, нам були видані, дають підставу підтримати ратифікацію цього законопроекту. Але є один момент, на що треба звернути увагу і про що говорив доповідач. Зауважено, що спеціальні права запозичення за офіційним курсом Національного банку один СПЗ дорівнює сьогодні приблизно 1,6 доларів. Таким чином ми виходимо на суму приблизно 56-60 мільйонів доларів. Якщо ця сума передбачена в Державному бюджеті, то ми можемо це ратифікувати, якщо ні, то там треба про це говорити під час внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2009 рік. Тому фракція Партії регіонів підтримує і буде голосувати за ратифікацію цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Обговорення завершено, я ставлю на голосування проект закону про ратифікацію листа зобов’язання для підписки на акцію зі збільшення капіталу чорноморського банку торгівлі та розвитку. Реєстраційний номер 0111. Прошу визначатись.

10:48:25

За-351

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце. Реєстраційний № 0070. Доповідає:

перший заступник голови Державної митної служби Псковський Ігор Олександрович.

ПІКОВСЬКИЙ І.О. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, перелік умов виробничих і технологічних операцій при виконанні яких товар вважається походженням з тієї країни, в якій вони мали місце, є невід’ємною частиною правил визначення країни походження товарів, затверджене рішенням ради глав урядів СНД 30 листопада 2000 року. У переліку опис товарів та коди товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності СНД, побудовано на версії гармонізованої системи в 1996 року. Рішенням економічної ради СНД від 14 вересня 2007 року, коди товарної номенклатури СНД та опис товарів, включених до переліку, приводяться у відповідність до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності СНД, яка побудована на версії гармонізованої системи 2007 року. При цьому рішення не змінюються умови виробничих і технологічних операцій. До нової редакції переліку включено всі рішення Економічної ради СНД, які було підписано Україною до цього часу.

Ратифікація Рішення Економічної ради СНД від 14 вересня 2007 року надасть можливість забезпечити гармонізацію і удосконалення зовнішньоекономічної діяльності країн-учасників співдружності в частині застосування правил визначення країни походження товару. Прошу підтримати запропонований законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь: Тарас В’ячеславович Чорновіл, будь ласка.

10:50:52

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане головуючий! Шановні колеги народні депутати! Комітет у закордонних справах розглянув проект Закону України про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення змін до переліку умов виробничих технологічних операцій, при виконання яких товар вважається походженням з тієї країни, в якій вони мали місце.

Комітет розглянув цей проект і прийняв одноголосне рішення підтримати його у Верховній Раді. І звернутися до залу Верховної Ради проголосувати „за”. Прийняття цього закону необхідне для здійснення внутрішньодержавних процедур і набуття чинності Рішенням Економічної ради СНД про внесення змін до Переліку умов і виробничих технологічних операцій. В якій вони мали місце підписане Україною в Москві 14 вересня 2007 року.

Ратифікація цього рішення забезпечить гармонізацію вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності країн-учасників СНД у частині застосування правил визначення країни походження товарів. Цим буде встановлено основний пункт. І в чому головна суть цього проекту, і чому він вигідний сьогодні особливо в Україні? Вилучення з режиму вільної торгівлі цукру тростинового. Це якраз та проблема, яка для нас створювала колосальні негаразди, коли через треті країни в яких не вирощується цукрова тростина, в Україну попадав цукор тростиновий, який створював абсолютно недобросовісну конкуренцію нашому українському виробнику.

Єдине питання, яке виникало на засіданні комітету: чи не буде це викликати претензій зі сторони Світової організації торгівлі? Питання зняте. Це стосується наших відносин в рамках СНД. Це не стосується наших СОТівських зобов’язань. В даному випадку жодних протиріч з міжнародним правом немає і тому комітет просить вас підтримати прийняття цього закону і ратифікувати угоду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення.

Кравченко Микола Васильович.

10:53:02

КРАВЧЕНКО М.В.

Вполне понятно, что мы должны в обязательном порядке поддержать этот законопроект, потому что он действительно регулирует взаимоотношения внутри СНД, против которого так яростно выступал один из кондовейших националистов по поводу Москвы, «руки» Москвы, агентов Москвы и так далее. Речь идет здесь о том, что, действительно, этот законопроект хоть каким то образом будет улучшать наши взаимоотношения внутри СНД. В любом случае, экономическое пространство СНД должно сегодня служить на пользу государств, входящих в него. И хотели бы мы - не хотели, я уверен, что националисты голосовать не будут, но коммунисты поддержат этот законопроект. Спасибо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович Лілія Степанівна.

10:54:01

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, депутатська група „За Україну”.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці! Деколи буває сумно, коли апріорі виступаючий, можливо, навіть попередній, уже знає наперед, що має бути.

Група „За Україну” вітає упорядкування економічних стосунків між державами нашої економічної співдружності, в якій Україна є асоційованим членом на рівні договорів задля того, щоб наші товари не блокувалися, не бойкотувалися, це гідні партнерські стосунки.

Що викликає зауваження проти? Зауваження проти викликає те, що обговорення таких питань відбувається в залі, де провокативно висять два плакати, які бачу, вже не той комсомольський запал у хлоп’ят і дівчаток, рученьки втомилися, вони присіли і треба взяти на увагу.

І валяється в залі оцей чемоданчик. Я довго думала для чого він нам може згодитися: щоб запхати всіх комуністів – ще замалий, щоб запхати туди їх ідеологію - їй Богу, завеликий. Бо вони сьогодні – з Партією регіонів, завтра – з коаліцією з БЮТ, тобто ідеології нема жодної. Нащо ж цей чемоданчик нам в залі згодиться при таких питаннях? Та, мабуть, щоби забрати барахлішко Симоненка від старої жінки та перенести до нової. Символіка відповідає. Користуйтесь, Петре Миколайовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Закону про Проект Закону про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце. Реєстраційний номер 0070. Прошу визначатися.

10:56:07

За-373

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення зміни до Переліку умов, ой, вибачте, це у нас 0071. Назва співпадає. Доповідає перший заступник Голови Державної митної служби Піковський Ігор Олександрович.

ПІКОВСЬКИЙ І.О.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Українські підприємці створили найбільший в країнах СНД та Східної Європи потужний комплекс по переробці та перевантаженню тропічних масел, в тому числі сирої пальмової олії. Деякі підприємства України працюють за новітніми передовими технологіями та використовують фізичний спосіб рафінації рослинної олії, який, на відміну від хімічної, є більш економічним та екологічно чистим.

Одночасно з цим діюча редакція переліку умов виробничих і технологічних операцій при виконанні яких товар вважається походженням з тієї країни, в якій вони були, мали місце щодо критерію достатньої обробки рослинної олії, не передбачає застосування фізичного способу рафінації таких товарів. Для врегулювання цього питання Економічною радою СНД 14 грудня 2007 року за пропозицією України було прийнято рішення про зміну критерію достатньої обробки рослинних олій, яким передбачено як хімічний, так і фізичний спосіб рафінації таких продуктів.

Ратифікація Україною рішення Економічної ради СНД від 14 грудня 2007 року надасть можливість забезпечити гармонізацію, удосконалення зовнішньоекономічної діяльності у країнах учасниках СНД та дозволить в умовах вільної торгівлі значно розширити традиційні ринки збуту української продукції.

Прошу підтримати запропонований законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь – Тарас В’ячеславович Чорновіл, будь ласка.

10:58:32

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати України! Комітет у закордонних справах розглянув на своєму засіданні проект Закону України „Про ратифікацію Рішення Економічної ради СНД про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається походженням з тієї країни, в якій вони мали місце”. Дане прийняття закону необхідно для того, щоб були завершені всі внутрішньодержавні процедури і набуття Рішення Економічної ради.

Ратифікація цього закону є вигідною для української держави, оскільки знімає, з одного боку, певні непорозуміння, які виникали при поставках, як ввезенні, так і вивезенні, у межах СНД рослинних олій, і, крім того, дає можливість більш вільно і адекватно нашим підприємствам долучитися до зовнішньоторговельних операцій по збуту оброблених у нас олій.

Наші підприємства і олійна галузь є потужною, одною із найпотужніших у світі. І цей закон розблоковує ряд проблем, які до того були у наших поставках на теренах СНД. Цей закон ніяким чином не суперечить СОТівському законодавству, немає жодних протиріч. Він підтриманий Головним науково-експертним управлінням, Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. І Комітет з бюджету виніс своє рішення, що цей, прийняття цього закону, ратифікація цієї угоди жодним чином не буде впливати на Державний бюджет.

У зв’язку з цим прошу вас від імені Комітету у закордонних справах підтримати ратифікацію даної угоди і проголосувати в залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємось на обговорення.

Народний депутат Карпук, будь ласка.

11:00:31

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Івану Стойку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку, я перепрошую. Карпук буде першим. Є питання, що не відбувається запис? Я прошу, будь ласка, сконцентруватись. Я зараз з’ясую, чи є там якість питання.

Шановні колеги, я прошу підготуватися, повторно проводиться запис на обговорення: два – за, два – проти. Запис проводиться, тільки один представник фракції може виступити за або проти. Я нагадую регламентну норму. Прошу записатись. Записались зараз народні депутати Вечерко і Кармазін Юрій Анатолійович. Я перепрошую, але перший раз, коли відбувався запис, депутат Карпук був записаний першим. Я прошу, будь ласка, йому слово.

Народний депутат Карпук.

11:01:56

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Івану Михайловичу Стойку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

11:02:00

СТОЙКО І.М.

Дякую. Шановний Олександре Володимирович, шановні колеги, група „За Україну”, до якої я належу, підтримує всі законопроекти, які стосуються і які вигідні саме українській державі і які стосуються нашої безпеки. Так як ми маємо, справді, найпотужнішу олійну галузь і виробляємо найбільше олії, і саме мова йде у цьому законопроекті про олію, то я хочу сказати, що ми будемо підтримувати цей законопроект, тому що він відображає саме реалії нашої економіки, він не суперечить Світовій організації торгівлі, в якій ми знаходимось, і ми просимо залу саме підтримати даний законопроект, який має висновки профільного комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вечерко Володимир Миколайович.

11:02:58

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, Партия регионов.

Я думаю, что наша фракция будет голосовать «за», и мы будем поддерживать, потому что со странами СНГ нужно поддерживать партнерские отношения и особенно торговые отношения. И данный законопроект ратификация, она будет способствовать оптимизации отношений между Украиной со странами СНГ.

Спасибо. Прошу всех поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

11:03:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу, що мова не йде про олію, яка виробляється в Україні, мова йде про пальмову олію. А пальми у нас в Україні не ростуть, якщо хтось не знає. Але з огляду на те, що тут озвучувалось, скільки у нас робиться молока і всього іншого, то хочу вам сказати, що згущене молоко практично повністю формується з тої пальмової олії. На всяк випадочок її завезли сюди біля 700 тисяч тонн. Я неправильну цифру назвав? Так, да? 700 тисяч тонн! І вона пішла туди бити по підшлунковій залозі, по печінці, по всім нутрощам наших українських дітей!

Я хочу звернути увагу сьогодні всіх контролюючих органів в Україні і уряду України на те, що з такими речами треба не бавитись. Тому мова йде про пальмову олію, щоб ми її направляли і десь тут в СНД реалізовували, бо ми вже тоді стаємо нібито виробниками, нібито в нас пальми з'являються там в Южному – місті під Одесою. Пальм у нас там не з'явилося ніяких, просто стоять чани, там воно трішечки переробляється. Пальми ми не побудували ще слава Богу. Так от що треба зробити. Можна ратифікувати? Так, ратифікуємо. Іде торгівля. Але я звертаюся зараз до кожного з вас, давайте ми перестанемо бавитися. І звертаюсь до Міністерства охорони здоров`я. Воно так називається „охорони здоров`я”, а насправді… я сумніваюся, що ми зараз охороняєм здоров`я, коли ми допускаємо всі ці олії для виробництва молочних продуктів і пишемо, що то молоко і шуруєм його в масло, і шуруєм його, значить, в молоко. Тому треба приймати, але доручення уряду я прошу, щоб сприйняли і почали працювати, і відзвітували перед народними депутатами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення зміни до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце. Реєстраційний номер 0071. Прошу голосувати.

11:06:25

За-394

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Поправки до положень Договору до Енергетичної Хартії, що стосуються торгівлі. Реєстраційний номер 0077.

Доповідає заступник міністра палива та енергетики Павлуша Сергій Миколайович.

ПАВЛУША С. М.

Шановні народні депутати! Шановний Олександре Володимировичу! Урядом до вашого розгляду пропонується проект Закону про ратифікацію Поправки до положень Договору до Енергетичної Хартії, що стосуються торгівлі.

Необхідність розробки та прийняття зазначеної поправки пов`язана в першу чергу з тим, що переговори до Договору до Енергетичної Хартії завершилися дещо раніше, ніж переговори про створення СОТ і таким чином виникає необхідність заміни посилань у тексті договору на ГАТ посиланнями відповідними на СОТ.

Також торговою поправкою вносяться наступні зміни до Договору до Енергетичної Хартії. По-перше, торговельний режим договору до Енергетичної Хартії через цю поправку розповсюджується на енергетичне обладнання та устаткування – це приблизно 70 категорій такого обладнання. При цьому важливо сказати, що прийняттям зазначеної поправки для України не створюється ніяких додаткових зобов’язань, оскільки відповідно до положень договору країна застосовує ті зобов’язання, які вона вже має в рамках Світової організації торгівлі.

По-друге, торгова поправка передбачає можливість переходу в режим зобов’язань по відношенню до максимально допустимого рівня мита. При цьому також слід зазначити, що фактичний перехід до таких зобов’язань можливий тільки після того, як торгова поправка набуде чинності. Для цього потрібно ратифікацію 36 країнами. На сьогодні така ратифікація здійснена 34 країнами. І, по-друге, необхідне відповідне одноголосне рішення конференції Договору до Енергетичної Хартії. При цьому також для України не створюється ніяких додаткових зобов’язань, оскільки вона вже застосовує свої зобов’язання, які існують в рамках Світової організації торгівлі.

Таким чином, прийняття торгової поправки створює відповідність зобов’язань, які існують в України в рамках Світової організації торгівлі, до зобов’язань…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Завершуйте, будь ласка.

ПАВЛУША С. М. З іншого боку, набуття чинності цієї поправки створює додаткові можливості для експортерів енергетичного обладнання та устаткування, оскільки створює більш сприятливий режим торгівлі з країнами, які є членами договору, але не є членами Світової організації торгівлі. Прошу підтримати зазначений законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь – Вечерко Володимир Миколайович.

11:09:38

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний голово, шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні проект Закону України про ратифікацію Поправки до положень Договору до Енергетичної Хартії, що стосується торгівлі, і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому.

Внесення змін до положень договору до енергетичної хартії пов’язано з необхідністю приведення торгових положень договору у відповідність з нинішньою практикою в СОТ. Поправка поширює дію торгового режиму договору на пов’язане з енергетикою обладнання та змінює застарілі норми ГАТ нормами СОТ. Приймаючи рішення щодо проекту закону, який розглядається, народні депутати - члени комітету виходили насамперед з того, що у 1998 році країни члени договору погодились оновити цей договір за допомогою торгової поправки, привести його положення у відповідність до вимог СОТ. Рішення комітету узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення. Попеску Іван Васильович, будь ласка.

11:11:23

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, як було зазначено, тут пропонується одна поправка, як в основному вносить зміни до статті 29 договору до енергетичної хартії. І вона замінює посилання на ГАТ 1947 року, які застарілі, на посилання на положення СОТ. Що це дасть? Ратифікація цієї поправки забезпечить формування чітких правових гарантій виконання Україною вимог СОТ у сфері енергетики. І зараз, після тієї кризи, яка була у галузі енергетики це сприятиме відновленню позитивного іміджу України.

Фракція Партії регіонів виступає за ратифікацію цієї поправки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубій Андрій Володимирович.

11:12:16

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну”.

Я хотів би сказати, що після тих останніх подій, які відбулися у відносинах між Україною і Росією і українська влада і українська громадськість зрозуміло, що чим швидше Україна буде адаптовуватися до міжнародних структур, до європейських структур, тим більше ми будемо захищені від будь-якої зовнішньої агресії, в тому числі, і агресії енергетичної. І тому сьогодні для України одне з найбільш важливих питань – щоб ми могли координувати свою енергетичну безпеку з європейськими цивілізованими державами для того, щоб ми спільно могли виступати проти можливої агресії зі сторони нашого північного сусіда.

І тому група „За Україну” і фракція "Наша Україна" буде підтримувати даний законопроект, тим більше, що він не передбачає будь-яких додаткових розтрат з бюджету, і він, власне, ратифікація поправки забезпечить формування чітких правових гарантій виконання Україною вимог СОТ у сфері енергетики.

Ми закликаємо усіх депутатів підтримувати даний законопроект і будемо голосувати за дану ратифікацію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Відповідно до частини 5 статті 31 Регламенту представник фракції, яка не брала участь у обговоренні, може виступити з мотивів голосування.

Будь ласка, Зарубінський Олег Олександрович.

11:13:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, пане головуючий.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Ми підтримуємо цю ратифікацію і от з яких мотивів. Тут виступаючий, який представляв, не назвав, в принципі, ключовий момент, що є у поправці. А у поправці сказано, що кожна сторона договору, цитую, прагне не підвищувати мита або збору будь-якого роду, що накладається під час ввезення або вивезення, або у зв'язку із ввезенням або вивезення, зокрема, у випадку ввезення енергетичних матеріалів або продуктів, або пов’язаних з енергетикою устаткування. Тобто це якраз той момент, який вигідний абсолютно Україні, бо ми зацікавлені як енергоспоживач, щоб до нас приходили енергоресурси за якомога нижчими цінами, з іншого боку ми як країна, в якій є цілий ряд підприємств, яке вивозить, експортує обладнання, пов’язане з енергетикою, зацікавлені, щоб вони проходили на ринки інших країн. Це якраз той випадок, коли вигідно нам, і тому треба ратифіковувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Закону „Про ратифікацію поправки до положень договору до Енергетичної хартії, що стосується торгівлі”, реєстраційний номер 0077. Прошу голосувати.

11:15:10

За-370

Рішення прийнято.

Оголошується до проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво. Реєстраційний номер 0083. Доповідає заступник міністра економіки Бойцун Наталія Євгеніївна.

БОЙЦУН Н.Є.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Проект закону розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур необхідних для набрання чинності угодою між Кабінет Міністрів та урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво.

Вона була підписана у жовтня 2007 року в Бухаресті. Відповідно до Закону України „Про міжнародні договори України” зазначена угода підлягає ратифікації Верховною Радою шляхом прийняття закону „Про ратифікацію”.

Прийняття зазначеного закону є необхідною передумовою набуття чинності угодою, яка стане правовою основою для двостороннього економічного, промислового та технічного співробітництва. Вона створить динамічний діалог в різних економічних сферах спільних інтересів і підтримуючи економічний розвиток обох країн.

Угодою також передбачається створення спільної міжурядової комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва. Прийняття закону дозволить реалізувати положення зазначеної Угоди шляхом розвитку бізнесових контактів між компаніями України Румунії, обміну інформацією щодо чинного законодавства України та Румунії, обміну досвідом експертів державного та приватного секторів, технічних співробітників, представників бізнесу. Так само, як і обміном матеріалами, обладнаннями, ноу-хау необхідними для виконання завдань визначених цією угодою.

Реалізація зазначеного закону не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету, а після ратифікації зазначеної угоди вплив на видаткову частину Держбюджету можливе в разі проведення засідання міжурядової комісії, які будуть фінансуватись за рахунок коштів передбачених бюджетною програмою забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями.

Прошу підтримати проект Закону України „Про ратифікацію угоди між Кабінет Міністрів України та урядом Румунії”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Євгенівно.

Співдоповідь – Володимир Миколайович Вечерко, будь ласка.

11:17:38

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати, комітет з питань європейської інтеграції на своєму засідання 3 вересня розглянув проект закону України про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво. І прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України схвалити його в цілому. Таке рішення комітету обумовлено тим, що зазначена угода має стати правовою основою для розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин між двома країнами та активізації зовнішньо-торгівельного обігу.

Виконання положень угоди сприятиме розвитку взаємовигідних партнерських відносин між Україною та Румунією в економічній, промисловій, науковій та технічній сферах, створенню сприятливих умов для поліпшення рівня життя громадян, ефективному використанню природних та людських ресурсів, використанню науково-технічного потенціалу обох країн.

Угодою також передбачається створення українсько-румунської спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового і технічного співробітництва. На думку членів комітету ратифікація угоди сприятиме розвитку бізнесових контактів між компаніями України та Румунії. Взаємному обміну інформацією щодо чинного законодавства двох країн, обміну досвідом між експертами державного та приватного сектору. Ратифікацію угоди підтримують також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та комітету в закордонних справах. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємось на обговорення. Чорновіл Тарас В’ячеславович.

11:19:57

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати! Ця угода має дуже серйозне значення особливо сьогодні. Давайте виходити від противного, від протилежного. Останнє рішення Гаазького суду, яке розділяло нас з Румунією і в якому, будьмо свідомі цього, Україна з тріском ганебно програла в наслідок дуже непослідовних дій вищого керівництва держава: і Президента, і Міністерства закордонних справ. Ті непорозуміння, які у нас сьогодні дуже часто виникають з Румунією, певна однобокість їх розгляду в європейських структурах підштовхують нас до того, що Румунія, яка є нашим сусідом з великою лінією кордону з Україною, з великим товарообігом має обов’язково бути нашим стратегічним партнером. І із нею ми повинні вести постійний діалог на всіх рівнях: від найвищого, від Президентів, від урядового, і закінчуючи завершенням діалогу на рівні науковців, на рівні підприємство тощо. І тому якраз прийняття цієї Рамкової угоди може сприяти тому, щоб взаємовідносини України, Румунії, нарешті, повернулися в нормальне русло.

Тому, не зважаючи на ті проблеми, які у нас виникли на міжнародному рівні, цю угоду треба обов’язково ратифікувати, підтримати і там, де у нас немає сьогодні ідеальних відносин, і там, де ми програємо саме через співробітництво вийти на нормальний рівень відносин і вийти на позитив.

Тому я всіх особисто закликаю підтримати ратифікацію цієї угоди і, крім того, повідомляю, що Комітет у закордонних справах одноголосно прийняв рішення теж підтримати ратифікацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубій Андрій Володимирович.

11:21:41

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну”.

Я хотів би підтримати Тараса В’ячеславовича в тому, що за останні кілька місяців відбулася певна напруга у відносинах між Україною і Румунією. Ця напруга була спровакована обставинами, які мають довгу історію – задовго ще до проголошення української держави. Але зовсім недавно це питання було знятим. І я не вважаю ні в якій мірі рішення Гаазького суду програшем України. І свідченням того є хоча б той факт, що всі судді, які приймали рішення по даному питанню проголосували одноголосно, що свідчить про те, що їхній професійний підхід продемонстрував однакові бачення ситуації. І в даному випадку Україна змогла відстоювати ті родовища, які на сьогодні є розвідані і з господарської точки зору Україна змогла здобути необхідний і той шельф, де власне знаходяться більшість розвіданих родовищ. Але справді сьогодні прийшов час для того, щоб ми змогли налагоджувати відносини з нашим сусідом, щоб ми змогли їх робити м’якшими після такої політичної напруги, яку, на жаль, сіяли і в Україні радикали і в Румунії радикали і переходити до взаємовигідних умов.

Ратифікація даної Угоди вона передбачає як і науково-технічне співробітництво, так вона і передбачає пожвавлення бізнесових відносин між українським бізнесом і бізнесом румунським. Тому я вважаю, що сьогодні для українського парламенту, демонструючи знак доброї волі, вкрай важливо ратифікувати дану угоду для того, щоб продемонструвати добру волю до рівних і стратегічних відносин з нашими найближчими партнерами географічно.

Дякую. Прошу підтримати, депутатська група „За Україну” і вся фракція буде підтримувати дану ратифікацію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

11:23:45

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги! Тут достатньо м’яко мої колеги тільки що висловлювалися щодо формату і тональності наших стосунків з Румунією.

Чомусь згадували тільки про Зміїний. А я б, знаєте, що ще згадав? Постійну боротьбу проти того, щоб Україна мала свій глибоководний хід Дунай – Чорне море. В той час, коли Румунія штучно зробила повністю канал і основна частина суден, які йдуть з Європи, йдуть через румунську територію, через румунський канал і тим самим заробляє Румунія, а не ми, які маємо природне річище, природне гирло Дунаю у Чорному морі. Це перша позиція.

Друга позиція. Ну давайте чесно казати: ну явно не дружніми є певні дії щодо стимулювання подвійного громадянства в деяких територіях України. Назву - це північна Буковина. Це є державна політика з боку нашого сусіда, це є не якісь, знаєте, спонтанні речі.

Тому мені здається, що стосунки між Україною і Румунією сьогодні достатньо непрості. І є певні злами, які можуть загострювати ці стосунки. Але, оскільки назва цього документу стосується суто економічних і науково-технічних питань. Я, чесно кажучи, не голосував би, якщо б тут мова йшла про гуманітарне співробітництво знаючи певні аспекти гуманітарної політики щодо України. У зв’язку з цим, мені здається, що будь-яка регламентація краща, ніж її відсутність. Тобто для того, щоб Україна могла в тому числі посилаючись на цю угоду, відстоювати більш вдало свої інтереси, в тому числі, якщо це треба, і в судах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

11:25:40

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Ну, знаєте, тут дуже багато говорять зам’якше треба вести з Румунією. Кому це м’якше потрібно? І коли це від такого м’якше була користь і передовсім Україні? Я хочу звернутись до великих патріотів. Група „За Україну” стає небезпечною для територіальної цілісності нашої держави. І я боюсь, що ваше перебування в політиці може привести до того, що ви розпродаєте всю Україну.

Я не розумію ейфорії, що ми виграли судові претензії. Між іншим, я хочу сказати, що Румунія постійно пред’являє нам територіальні претензії. І я не здивуюсь, якщо з такою позицією у нас відберуть і Буковину, і частину Одеської області. І ви будете говорити, ми не програли, ми виграли, все добре, так і треба робити. Вибачте мені, будь ласка, де ж ви, горе-патріоти? Чому ви дозволяєте передивлятися території після Другої Світової війни? Це тільки початок. Ви знаєте, чим це може закінчитися для нашої держави, чи не знаєте? І мене дивує, що ці, що якраз ці питання відстоює оця невелика групка, осколки Президента України. Скажіть чесно народу України, ви вирішили продати всю Україну? Ви вирішили її здати? Скажіть про це, будь ласка.

А фракція комуністичної України не буде голосувати за подібну ратифікацію. І я закликаю всіх також...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виникло питання з процедури прийняття рішення. Будь ласка, запишіться з процедури.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.