ЗАСІДАННЯ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 лютого 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості Верховної Ради. Прошу підготуватись до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему „Рада”.

10:00:36

В залі зареєструвалось 407 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, коротка інформація про результати роботи протягом вчорашнього пленарного дня. Ми з вами розглянули 20 питань порядку денного: 23 законопроекти та 28 проектів постанов. За результатами розгляду: прийнято два закони та 24 постанови, сім законопроектів прийнято за основу, 14 законопроектів та два проекти постанови відхилено. Це підсумки нашої вчорашньої роботи.

Відповідно до статті 25 Регламенту сьогодні у нас 30 хвилин для виступів народних депутатів України. Прошу, будь ласка, записатися. Самойлик Катерина Семенівна, будь ласка. Катерина Самойлик передає слово народному депутату Царькову.

 

10:02:11

ЦАРЬКОВ Є.І.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели! Из-за того, что по истерической указке с Банковой центральные средства массовой информации замалчивают о ходе акции всеукраинской «Ющенко. Чемодан. Америка», имею честь от имени фракции Компартии Украины в парламенте проинформировать вас о том резонансе, который имеет акция у народа и у наших избирателей.

Как известно, акция стартовала 10 февраля в Одессе. Рано утром на площади перед областной государственной администрацией совершил посадку самолет с красными звездами на борту. Основной борт забронирован для двух пассажиров – Президента Ющенко и его супруги Кэт. Первым признаком успеха акции является тот факт, что как только с места посадки самолета уезжает весь генералитет, рядовой состав милиции, силовых органов фотографируется у самолета с надписью «Чемодан. Вокзал. Америка» с большой радостью и неприкрытым удивлением, так как гарант может быть еще не успел собрать вещи и дата вылета остается  открытой, мы купили ему билет с открытой датой. Одновременно была направлена телеграмма Президенту США Бараку Обаме с просьбой трудоустроить ставленников Буша, в часности для Кей Чумаченко, работавшей  в свое время в конгрессе США было предложено подготовить вакансию на госслужбе США, а Ющенко место на вилле  у его соратника Павла Лазаренко. Учитывая рыночную экономику, во время стоянок и разъяснений цели акции происходит продажа билетов, эквивалентная рейтингу Ющенко в 5 копеек. Своеобразные рекорды были установлены по всей стране. Так, в Одессе у „Привоза” проезжающий мимо человек в «Лексусе» не пожалел 5 долларов в эквиваленте валюты Ющенко, а в Донецке Ющенко достал так, что шахтеры кинули в урну 600 гривен. Символичен и промежуточный итог акции. Вы знаете, когда наши депутаты заходят в обладминистрацию вручать требования, открываются скрипящие двери и чиновники всех уровней обладминистрации показывают коммунистам «вот, он и нас достал».

Не могу не остановиться на тех пакостях, которые идут с Банковой и с Владимирской. Это и перерезанные колеса самолетов, и создание аварийной ситуации, и иски в суд о  приостановлении акции. Но хочу сказать Президенту, что он достал и силовиков, в том числе и политическими заказами, а также мизерными зарплатами наших офицеров. Они как  и основная масса народа без надежды живут и ждут очередей в квартирах и не знают что сказать детям завтра. Уверен, что силовики еще сегодня помнят светлые образы Жеглова и Дзержинского, и никогда не станут голодными и вынужденными взяточниками.

В целом акция получила массовую поддержку в Одесской, Херсонской, Николаевской, Днепропетровской, Донецкой, Луганской, Харьковской областях, Республики Крым и конечная точка у нас будет на Банковой. Итоги будут проведены в День Советской армии – 23 февраля у стен Администрации Президента. Именно туда прибудет после длительного путешествия борт номер 1, именно там Президенту буду переданы собранные у народа добровольные откупные, именно там Ющенко получит  документы по народному импичменту, именно там он получит народные награды, в том числе и орден «Кемська волость» I степени за сдачу национальных интересов Украины румынам по отчуждению богатейшего…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриневецький Сергій Рафаїлович, будь ласка.

 

10:05:37

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Шановний Олександр Володимирович, прошу слово передати Миколі Харитоновичу Шершуну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:05:56

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановний головуючий, шановні колеги!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу апарат навести порядок на балконі, вивести з приміщення Верховної Ради сторонніх осіб!

Будь ласка, ваш час пішов. Виступайте. Будь ласка.

 

10:06:22

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановний головуючий, шановні колеги, своїм виступом я хочу привернути увагу вищих посадовців, насамперед з Міністерства оборони України, до ситуації, що склалася довкола Чортківського військового аеродрому на Тернопільщині. З ініціативи представників Тернопільської обласної організації Народної партії днями я відвідав цей обєкт. Змушений з прикрістю констатувати, що колишній аеродром першого класу нинішнім своїм виглядом нагадує знімальний майданчик фільму Андрія Тарковського „Сталкер”. Між тим, свого час Чортківський аеродром входив до переліку особливих стратегічних військових обєктів не лише України, а й усього колишнього Радянського Союзу. Довжина злітної смуги летовища складає, точніше складала 2 з половиною кілометри. Аеродром, який обслуговувало близько тисячі осіб персоналу, мав технічну можливість для забезпечення злету і посадки усіх сучасних типів військових, транспортних, цивільних літаків та гвинтокрилів. Він також мав весь комплекс інфраструктурних обєктів для підтримки його функціонування.

Сьогодні вся ця унікальна інфраструктура перебуває в катастрофічному стані. Літаки та іншу техніку частково передано іншим підрозділам, а решту реалізовано як металобрухт. Понад половини злітної смуги, що складалася з бетонних плит, бездумно демонтовано і розпродано. Приміщення для обслуговуючого персоналу і техніки перебувають у вкрай незадовільному стані, частина підземних ангарів для зберігання літаків використовувалася незаконно, до речі, місцевими ділками для утримання свиней та вирощування шампіньйонів.

Охорону аеродрому в даний час здійснює військова частин ракетників, що базується в Чорткові. У цьому звязку постають логічні запитання: як обєкт, що охороняється військовими із стратегічного перетворився в аварійний? Чому сьогодні в рамках підготовки до Євро-2012 вкладається гігантські кошти в реконструкцію одних літовищ, а інші з набагато якіснішими злітними смугами демонтуються  і продаються оптом і в роздріб?

До речі, демонтовані із злітної смуги Чортківського аеродрому плита, розміром 6 на 2,5 метри коштувала всього 800 гривень, це дуже дешево як для такої плити, однак надто дорого для нашої далеко небагатої держави. Розпродавши сьогодні злітну смугу за  сміхотворною ціною, завтра будемо витрачати у тисячу разів більше коштів, щоб звести подібне літовище заново.

Подібна злочинна безгосподарність не може продовжуватися, слід вжити невідкладних заходів, щоб ті обєкти інфраструктури Чортківського військового аеродрому, які ще вціліли, надійно законсервувати та зберегти до часів кращих, які обовязково прийдуть. Прошу вважати цей виступ депутатським запитом до міністра оборони країни і звертаюсь до головуючого із проханням: дати відповідне протокольне  доручення щодо його оформлення і направлення в установленому порядку.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати Кириленко і Мойсик передають час на виступ народному депутату Кендзьору.

 

10:09:31

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановні колеги, шановний головуючий, ця інтелектуальна убогість фракції комуністів, які не найшли нічого іншого, як згадати те, що постійно їм адресують – агентурі московській, цьому філіалу московської думи в українському парламенті, який вони саме тут представляють. Проте вони дуже чітко запамятали, коли їм скрізь і на кожному кроці українські патріоти кажуть: „Не подобається Україна,  чемодан, вокзал, Росія, Кремль”.

Отже, невеликий, так би мовити, інтелектуальний ваш здобуток сьогодні. І це вийти на трибуну українського парламенту, людина, яка чужою мовою кричить із українського парламенту і шельмує українського Президента.

Шановні колеги, якщо… звертаюся до депутатів усіх фракцій, якщо хоч краплина є поваги до своєї держави, до інституції Президента, то треба, врешті-решт зробити висновок.

Я думаю, що у фракції комуністів сьогодні є більш, ніж достатньо проблем внутрішніх, щоб вирішувати їх на своєму, так би мовити, рівні. І в першу чергу, зайнятися моральною поведінкою їхнього вождя, лідера, який вирішив, так би мовити, омолодитися на старості років.

Шановні друзі, у грудні 2008 року студенти… (Ш у м  у  з а л і)

У грудні 2008 року студенти та випускники Донецького університету звернулися до вченої ради вузу та органів центральної місцевої влади з пропозицією надати університету імя поета та дисидента, Героя України Василя Стуса, який 50 років тому закінчив цей університет. Ініціативу підтримали своїми підписами понад 900 студентів та випускників вузу, а також відомі літератори, діячі української культури  і громадські організації.

Так само підтримав цю благородну ініціативу міністр освіти і науки Іван Вакарчук, і це не дивно, адже Василь Стус – один із найвизначніших українців, відомих не лише у Донецьку, а й у всьому світі.

Однак на рівні обласної ради почали відбуватися дивні речі. Водночас голова обласної ради Анатолій Близнюк і голова обласної державної адміністрації  Володимир Логвиненко на спільній прес-конференції виступили проти  цієї ідеї.

У лютому 2009 року оприлюднено звернення понад тридцяти народних депутатів, переважно з Партії регіонів, які раптом загорілися бажанням надати Донецькому університету імя маловідомого за межами Донбасу комуністичного функціонера радянських часів.

Замість підтримати молоде покоління, політики політикани розгорнули в Донецьку кампанію тиску на студентів, щоб створити ілюзію, що університетська спільнота ні з того, ні з сього проти надання університету імені його найвидатнішого випускника. Такі дії є відверто антиукраїнськими і якщо вони не припиняться, принаймні з боку глави обласної адміністрації, група „За Україну”, яку я тут на трибуні Верховної Ради представляю, наполягатиме на звільненні цієї людини з посади. Не може представляти державну владу в найбільшій українській області людина, яка воює з іменем Стуса, до речі, якого вбили попередники фракції комуністів, цей кривавий більшовицький режим. Будь-яке місто і будь-який університет пишався б, що в них навчалася така геніальна людина.

Стус – найвидатніший випускник університету, і коли керівники області та нардепи виступають проти його імені, мотивом таких дій може бути лише ненависть до української культури, прагнення показати, що господарями Донбасу є клани, чиновники і антиукраїнські сили, а не українські громадяни. Є імена і цінності, які мають об’єднувати весь український народ, і їх не можна розмінювати на дрібні партійні інтереси. І тому група „За Україну” внесла проект Постанови „Про підтримку ініціативи донецької молоді Верховною Радою”. Постанова за №4049. На жаль, ставлення деяких колег, і деякі колеги не розуміють, що таке українська культура і культурні цінності взагалі, якщо тільки ці цінності не можна  приватизувати.

Ось один депутат-регіонал, якому все мало його численного майна в Одесі, хоче вилучити Морський музей з переліку пам’яток, що не підлягають приватизації. Проти цього вже підписалося п’ять тисяч одеситів, які обурені настільки відкритою спробою вкрасти цей заклад культури. Група „За Україну” переконана, що не позиція антиукраїнських політиків, а саме позиці небайдужих громадян у Донецьку й Одесі, в інших містах неодмінно переможе. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шаманов Валерій Вікторович, будь ласка.

 

10:15:36

ШАМАНОВ В.В.

Прошу слово передать Писаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Писаренко, прошу.

 

10:15:51

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, шановний Олександре Володимировичу! Перше. Хотів би попросити проголосувати сьогодні зараз три речі: перше – щоб ми попрацювали сьогодні без перерви до трьох годин; друге – щоб ми порозглядали сьогодні законопроекти за скороченою процедурою; і третє – прошу записати, щоб ми сьогодні включили до порядку денного законопроекти з банківської сфери.

Олександр Володимирович! Олександр Володимирович, можна? Сьогодні наша фракція просить, щоб ми повернулися до законопроектів з банківської сфери, такі номери. Я  прошу поставити їх сьогодні на  порядок денний і проголосувати: 3649, 3689 і 3602, і 3607. Ці законопроекти пройшли комітети і, враховуючи те, що сьогодні незавершені питання по врегулюванню ситуації в банківській сфері ми просто з вами зобов’язані сьогодні їх переглянути.

Тепер щодо іншого питання, з якого я хотів виступити, шановні колеги. Сьогодні я змушений звернутись до вас у зв’язку з кричущими фактами розбазарювання державного майна, які відбуваються у нас в державі. І, не зважаючи на те, що і президент проводить наради і постійно говорить про те, що це не припустимо і кожного дня політики різних рівнів говорять про неможливість подальшого розграбування нашої держави, на жаль, ви знаєте, крадуть те, що погано лежить і крадуть те, що добре лежить.

Скільки, запитайте себе кожен, скільки і що ще повинні вкрасти, щоб ми з вами почали реагувати на це? Хто буде, крім правоохоронних органів буде сьогодні забезпечувати схоронність державного майна України? Що повинні ще вкрасти, щоб ми з вами відреагували? Чи, можливо, будівлю Печерської лаври, чи дорогу на Хрещатику, чи можливо школу, до якої сьогодні ходять ваші діти? Що повинні сьогодні ще вкрасти?

Я хочу заявити про те, що сьогодні відбувається знищення масштабного інвестиційного інфраструктурного проекту в України – міжнародного аеропорту „Узин”. Сьогодні чиновники, які входять в найближче оточення Президента звикли до безкарності. Адже Служба безпеки України стала фактично підрозділом Секретаріату Президента.

Сьогодні Генеральна прокуратура на мій депутатський запит відповіла, що Секретаріат Президента це є недоторканна структура, на яку розповсюджується недоторканність Президента України. Сьогодні крім замків, які сьогодні отримують окремі чиновники Секретаріату Президента, їм потрібні також і величезні мегапроекти. Таким проектом є і проект „Узин” – це транспортний аеропорт. Нещодавно зліт, взльотнопосадкову смугу було передано приватним структурам на 49 років за копійки, і до цього причетні керівник управління державної охорони пан Гелетей, а також його безпосереднє керівництво. Сьогодні ми направили всі відповідні запити і це моя інформація, також я хочу, щоб була оформлена як запит до Прем’єр-міністра, до Служби безпеки України, до Міністерства внутрішніх справ про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Про необхідність збереження державного майна та реалізації таких значимих для держави проектів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій Михайлович, будь ласка.

 

10:19:20

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Доброго ранку шановні колеги, головуючий, радіослухачі, я вимушений виступити з цієї трибуни, щоб привернути увагу, в першу чергу, нашого Президента, прокуратури до тих не адекватних дій, які відбуваються в місті Києві. Хоча б звернути увагу на те, що в Києві створено комунальне підприємство з такою блюзнірською назвою як „Кращий дім”. Головний  лозунг цього підприємства, яке повинне примушувати улюблених бабусь Черновецького, лозунг цього підприємства такий: „Взяв гречку – віддай квартиру”. Це комунальне підприємство буде примушувати старих одиноких людей, пенсіонерів київських здавати свої квартири і йти в будинки пристарілих. Я думаю, що цей фашизм, якщо ви хочете по відношенню до наших старих київських людей, треба зупинити і захистити їх. Таким чином я думаю, що нарешті Генеральна прокуратура повинна щось зробити по відношенню до неадекватних, іноді божевільних дій Київської адміністрації. Не виступати господарюючим суб’єктом, як це виступає Генеральна прокуратура, щось будує, бере землю від Черновецького, отримує квартири і потім, дійсно, складно робити прокурорський нагляд за цими неадекватними діями.

Також, хочу звернути увагу, до розряду таких неадекватних дій, хоча б  належить введення платної медицини в Києві явочним порядком, хоча це протирічить 49 статті Конституції. А ще чого варта ідея щодо приватизації середніх шкіл? Це, вибачте, протирічить 53 статті Конституції.

А чергова божевільна ідея Черновецького – ліквідувати відділення „Укрпошти”, тому що це, він рахує, зайві витрати бюджету, і примусити двірників розносити листи і бандеролі, хоча вони не є матеріально відповідальними особами. І таких можна наводити ідей божевільних ініціатив безліч. Я думаю, прийшов час  вже і прокуратурі, і Президенту треба наважитися і відмінити нарешті призначення Черновецького Головою Київської міської адміністрації. Це буде, я думаю, справжній крок на зустріч киянам. Тому те, що Віктор Андрійович своїми Указами відміняє тарифи Черновецького в четвертий раз, а він знову підписує, то це виходить так, що Черновецький плює і на Президента, і на Верховну Раду.

Я думаю, що треба цьому покласти край. І найближчим часом вживати жорстких адекватних дій з боку влади і врятувати нашу столицю, щоб вона не була ганьбою, посміховиськом на всю Україну і на всю Європу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Азаров Микола Янович, будь ласка.

 

10:22:38

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые телезрители и радиослушатели! Я думаю, что вы за 20 минут не услышали ничего, что характеризовало б сегодня состояние социально-экономической сферы нашей страны.

Я  постараюсь этот пробел восполнить.

Распоряжением Тимошенко засекречены данные о падении  катастрофическом валового внутреннего продукта за январь месяц. Вместе с тем цифры, которые есть в нашем распоряжении, просто поражают. Промышленность упала больше, чем на одну треть. По отдельным областям: Днепропетровская – на 41,4 процента, Запорожская – на 42 процента,  Кировоградская – на 43 процента,  Волынская – на 56 процентов. Вдумайтесь в эти цифры! Это означает, что каждое второе предприятие не работает в этой области. Но лучше сухих цифр характеризуют вот такие лаконичные  данные. Сливочного масла в стране знаете сколько произведено в январе месяце? Отвлекитесь, пожалуйста от своей болтовни, уважаемые депутаты! 60 грамм на месяц! И задумайтесь, куда вы ведете  страну! Мяса произвели 120 гамм в месяц! Задумайтесь, о чем вы здесь говорите в этом зале!

Особенно катастрофичная ситуация в финансовой сфере. На сегодняшний день собрано всего-навсего 4,2 миллиарда гривен по загальному фонду. Правительство грубо нарушает закон, расходует средства местных бюджетов, забирая их из казначейства, спецфондов, и влезло уже на 4 миллиарда в  долги. Пенсионный фонд не возвратил 9,2 миллиарда гривен бюджетного кредита.

Наше требование простое, с которым мы выступаем уже не один раз. Немедленно предоставить реальный бюджет в зал! Прекратить ручное управление  бюджетом! Это самая главная антикризисная мера.

Принятое правительством решение по переводу всех бюджетных средств в Сбербанк и Укрэксимбанк не  только задержали систему расчетов в бюджетах,  но и ставят под угрозу банкротства крупнейший Сбербанк Украины, в котором находятся сбережения населения. Уже поставили на  грань банкротства девять крупнейших банков, где находятся  депозиты населения.

Хватит проливать крокодиловы слезы на телевидении! Пора принимать вполне конкретные меры!

Пинзенык это первый понял. Последуйте его примеру. Практически в стране прекратила финансировать, функционировать система расчетов, страна скатывается к бартеру. Резкие задержки в выплате заработной платы, задерживают…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Микола Янович, будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я. На все предложения конкретные Партии регионов мы слышим пропагандистский треск на телевидении и на радио. Прекратите обманывать народ! Хоть раз скажите народу правду и уступите власть тем, кто способен сейчас вывести страну из кризиса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович, будь ласка.

 

10:26:26

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Ну, переді мною виступав, як ви почули, розвідник. Тому що він дізнався таємні дані. Бо тільки йому вони були відомі. Тому що позаяк уряд затайнив, зробив таємними усі ті перераховування, то яким чином попередній виступаючий їх дізнався? Це або він провів тяжку, достатньо потужну, достатньо вагому оперативну роботу, то хай поділиться досвідом. Бо я в принципі переконаний, що подібні служби українські такого досвіду потребували. А, зрештою, я ще раз почув з цієї трибуни чергові заклинання, чергові навіювання, що все погано буде в країні до тих пір, поки попередній виступаючий і Партія регіонів не повернеться до влади. То тоді я впевнений, що коли повернеться Партія регіонів, нарешті в Україні припиниться дефіцит капусти. Капуста впаде в ціні. І ми, врешті-решт, наш національний продукт зможемо солити, квасити і вживати. Ну, бо справді проблема існує. Я от глибокі аналізи не проводив, але в Польщі квашена капуста дешевша, ніж в Україні. Це я думаю, що в Польщі зараз нині присутні при владі чи якби колєги колишнього керівника фінансового управління, тобто фінансів України.

І не треба з цієї трибуни розповідати, що все буде погано. Не треба зловтішатися тим, що Україна перебуває зараз в епіцентрі економічної кризи, тому що він до нас приходить. А, власне, і не вартує проливати крокодилячі сльози, що нам забрали, і тепер вам погано, але поверніть, і тоді ми вам зробимо добре.

У вас є план. У вас є рецепт виходу з кризи. Принесіть його, не утаємнюйте його. А то дуже негарною виглядає позиція: ми знаємо, як вийти з кризи, ми знаємо, як все зробити, але ми вам не скажемо. Чому? Я також не можу зрозуміти. Невже ви розраховуєте жити в іншій країні у цей момент? Невже ви розраховуєте, що коли ви будете закликати до погіршання, будете тішитися цьому погіршанню, бо це може теоретично приблизити вас до влади, все у вас буде гаразд? Так не буде. І, повірте, суспільство чітко розставить усі крапки над „і”. І вам цих крапок достанеться не менше, ніж нам, можете бути у цьому впевнені.

Тому, коли є рецепти, несіть, не тайніть. І коли ви можете дістати таємні, засекречені документи, які засекретив уряд, то може ви зробите те, що уряд не може зробити, на вашу думку? Принесіть і розробіть. Подайте хоча би один якісний законопроект, який може називатися антикризовим. Кілька, це винятки радше з правил. Маси немає. І опозиційний Кабінет  Міністрів працює в свисток. Працюйте на Україну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Деркач Микола Іванович.

 

10:29:37

ДЕРКАЧ М.І.

Слово прошу передать Зарубинскому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зарубінський Олег Олександрович, будь ласка.

 

10:29:49

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний пане головуючий, шановні колеги,  шановні представники засобів масової інформації, шановні громадяни! Перш за все ми б хотіли, щоб очистили сесійну залу від сміття.

Ви знаєте, ми поважаємо думку всіх своїх колег, поважаємо право ваше не думку. Але сесійна зала має спрямовуватися для того, щоб депутати працювали, займалися законодавчою роботою. Тому, відверто кажучи, якщо хтось хоче перетворювати на мітинг парламент, то виходьте і проводьте мітинги за стінами парламенту і дайте можливість  нормальній фракції, наприклад, фракції „Блоку Литвина”  працювати у сесійній залі. Бо робота депутата – це не клоунада, а це законотворення і це ще раз  законотворення.

І другий момент, який, очевидно, певною мірою є похідним від першого, що я сказав. Вчора сесійна зала або Верховна Рада не проголосувала за Закон, за який врешті-решт всі  розуміють, що треба було голосувати. І очевидно, причиною стали не якісь   ідейні переконання і тим більше ідеологічне позиціонування, а реальний інтерес, причому, на жаль, вимушений сказати, меркантильний інтерес. Мова йде про голосування за  особливості проведення виборчих компаній на посаду мерів українських міст, міських голів. Всі прекрасно знають, що нормальний мер – це той мер, який  користується  довірою, дійсно,  як мінімум, більшості населення цієї громади, цього міста. Вчора Верховна Рада мала проголосувати, щоб міські голови  обиралися не 5 тисячами голосів чи 9 тисячами голосів у 300-тисячних містах внаслідок тої системи, яка зараз є, а, як мінімум, половиною

Тому,  я думаю, що до цього питання  ми маємо повернутися. І це є ненормально, коли 5 чи 7 тисяч  голосів виборців визначають мера, який ніби-то виступає від 200, 300, 500, 3 мільйонів населення того чи іншого міста. Це є принципове питання.

І шановні, ті, хто вчора не проголосував за цей законопроект, не зможе  висловити жодні раціональні аргументи, чому ви це так робили. Тому що, я ще раз наполягаю на тому, і це є позиція  „Блоку Литвина”, питання не тільки у місті Києві,  питання у всіх обласних центрах. Мер міста – це  людина, яка має користуватися довірою і авторитетом більшості населення. Я думаю,  що ми повернемося до цього питання і меркантильні інтереси  відійдуть  на другий план. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Виступи народних депутатів  завершено.

Під час виступів висловлено кілька пропозицій. Пропозиція перша, щоб сьогодні так само, як і вчора,  ми з вами  працювали при розгляді законопроектів за скороченою процедурою. Я хотів би, щоб ми  усвідомлено приймали це рішення, оскільки вчора кілька разів виникали ситуації, коли депутати хотіли скористатися нормами Регламенту, які у нас передбачені для повного обговорення. Тому я ставлю на голосування пропозицію: прошу прийняти усвідомлене рішення, щоб сьогодні розгляд законопроектів відбувався за скороченою процедурою. Прошу визначатись.

 

10:33:24

За-204

Рішення прийнято.

Друга пропозиція, яка надходила, щоб сьогодні продовжити пленарне засідання до 15-ої години.

 

ІЗ ЗАЛУ. Без перерви.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю на голосування пропозицію, щоб сьогодні ранкове пленарне засідання було продовжено на одну годину. Прошу визначатися.

 

10:34:00

За-208

Рішення не прийнято.

І надходили пропозиції щодо переносу часу розгляду чотирьох законопроектів. Шановні колеги, я хочу вас проінформувати, що попередньо на Погоджувальну раду було запропоновано розгляд цих законопроектів на вівторок, тобто на вчора. Але під час Погоджувальної ради була внесена пропозиція перенести їх розгляд з вівторка на четвер, і це рішення консенсусно на Погоджувальній раді було прийнято. Я просив би, щоб ми, коли будемо вносити такі пропозиції, розуміли, що народні депутати на сьогодні вже мали розклад і, можливо, що вони сьогодні не готові для того, щоб обговорювати ці проекти. Чи вони будуть розглянуті сьогодні, чи вони будуть розглянуті завтра, я не думаю, що це буде дуже велика різниця. Мова не йде про тижні чи, тим більше, про місяці, і ми маємо на сьогодні дуже щільний порядок денний. Це має бути вирішено щодо порядковості розгляду питань. Відповідно до рішення Погоджувальної ради ми сьогодні маємо розпочати роботу з розгляду ратифікаційних проектів законів. Потім у нас залишились проекти, не розглянуті вчора, і ті, що були заплановані на середу. Тому я просив би ініціаторів погодитись  з тим, що ми  будем розглядати ці законопроекти так як і визначено – в  четвер. Ви не наполягаєте на пропозиції?

Будь ласка, запишіться з процедури розгляду питання. Ляшко Олег Валерійович, будь ласка.

Кириленко Іван Григорович.

 

10:35:51

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Олександре Володимирович! Шановні колеги! Ми дійсно від фракції сьогодні пропонуєм перенести з четверга, зважаючи на те, що дійсно надзвичайно щільний на тиждень графік – 120 законопроектів. Ми вчора виконали своє завдання на 60 відсотків. Ми дуже переживаєм за те, що в четвер знову не дойде до цих законопроектів. Вони внесені, до речі, і фракціями опозиції, і фракціями  коаліції –  4  банківських проекти законів, які врегульовують ситуацію в банківській сфері, їх чекає сьогодні суспільство, чекає сама банківська система, бо дійсно ми на півдорозі. Ми  прийняли постанову. Вона діє чи не діє? В якійсь мірі діє, в якійсь не діє. Ми сказали ”а”, не сказали „б”. Нам би продовжити, не затримувати цю  ситуацію.

Я просив би, Олександре Володимировичу, поставити банківські закони сьогодні, і, раз ми до 15-ої години проголосували, розглянути їх, там всі вони стосуються і коаліції, і опозиції, і саме головне – вони розглянуті в профільному комітеті, є по них висновки. Давайте, щоб зал визначився, бо ми  переживаєм, що в четвер знову не дойде, по на четвер стоїть 60 законопроектів. Оце наша пропозиція. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кириленко В’ячеслав Анатолійович, будь ласка.

 

10:37:01

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги, нас турбує знову намагання  проводити все по скороченій  процедурі.  Ми внесли відповідний документ 4010, щоби економічні питання не обговорювати по скороченій процедурі. Буде знов те саме, що було вчора. Потім будем витрачати гроші Держбюджету в пленарному засіданні, щоби виправити свої помилки. Тому ми ще раз звертаємо увагу на цю проблему.

І наступне. Ми переконані, що в зв`язку з цим  законопроект 4010 треба розглянути на  пленарному тижні. Вчора, Олександре Володимировичу, ви  говорили про  постанову  щодо присвоєння ім`я Стуса Донецькому університету, я просив би, щоби сьогодні парламент дав протокольне доручення профільному Комітету з питань культури сьогодні розглянути цю постанову на комітеті, і тоді ми зможемо в четвер-пятницю винести на пленарне засідання.

І це саме стосується 3668. Ми з Ляпіною внесли проект про мораторій на перевірку малого бізнесу до кінця року. Також комітет якби розглянув, на цьому тижні проголосували б. Прошу взяти до уваги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко Микола Васильович.

 

10:38:10

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Александр Владимирович, я наблюдаю, как все политические силы говорят о том, что надо спасать город Киев. У меня уже год проходит в комитетах законопроект 2023: „Про розмежування функцій і повноважень київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації”. Так я предлагаю: вместо разговоров поставить на голосование о включении его в повестку дня и рассмотреть по полной программе в пятницу. Если мы хотим что-то сделать, для того чтобы спасти от этого беспредела полного город Киев, я думаю, все политические силы согласятся и проголосуют за то, чтобы полновесно рассмотреть в пятницу этот законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярощук Володимир Іванович.

 

10:39:08

ЯРОЩУК В.І.

Володимир Ярощук, фракція Партії регіонів. Прошу передати слово колезі Чечетову.

 

10:39:12

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр Владимирович! Ну, малого того что мы, вернее, коалиция не внесла антикризисную программу, где был бы системный подход выхода из кризиса, малого того что не внесены изменения к бюджету, поскольку страна стоит накануне финансового краха, так даже в тот перечень законопроектов, которые системно изложены и узгоджени на Погоджувальной раде, вы пытаетесь внести хаос.

Мы выступаем категорически против ваших диктаторских замашек. Какая это демократия, если студенческий коллектив против, профессура против? Практически весь коллектив против, а вы пытаетесь навязать название и присвоить имя университету в ущерб или…как говорится, всупереч позиции коллектива. Эти диктаторские замашки не пройдут у вас! Никто не позволит этого!

Поэтому я прошу, Александр Владимирович, согласно порядка дня, который был утвержден на Погоджувальной раде, поэтапно рассматривать законопроекты.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обмін думками з процедури завершено. Що стосується пропозицій, які висловлені, Вячеслав Анатолійович, ви вчора висловили цю пропозицію. Я думаю, голови комітетів чули, будь ласка, будуть необхідні оформлені подання, будемо включати в порядок денний наступного тижня, будемо розглядати.

Що стосується пропозицій по законопроекту 2023, я прошу, будь ласка, апарат дати довідку щодо готовності по виконанню всіх необхідних регламентних процедур. Якщо це є готове, тоді ми поставимо це питання завтра про включення до порядку дня і можемо тоді в пятницю розглядати, якщо витримано буде по Регламенту.

Що стосується пропозицій по банківським законопроектам, безумовно, я поставлю на голосування, як це вимагає Регламент, але я просив би народних депутатів все-таки уважно ставитися до своїх колег в сесійному залі і щоб ми працювали відповідно до затвердженого розкладу пленарних засідань.

Оскільки ці питання готові до розгляду, я ставлю пропозицію народного  депутата Кириленка про те, щоб перенести з четверга на сьогодні розгляд проектів законів номер 3649, 3689, 3602 і 3607. Прошу визначатися.

 

10:41:54

За-208

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань відповідно до розкладу засідань на сьогодні. Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Листа-зобов'язання для підписки на акції зі збільшення капіталу Чорноморського банку торгівлі та розвитку. Реєстраційний номер 0111, доповідає заступник міністра економіки Пятницький Валерій Тезійович, будь ласка.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону України про ратифікацію Листа-зобов'язання для підписки на акції зі збільшення капіталу Чорноморського банку торгівлі та розвитку. Цей лист зобовязань був підписаний 15 липня 2008 року міністром економіки Данилишиним, який є керуючим України в раді керуючих Чорноморського банку.

Проект закону передбачає завершення внутрішньодержавних процедур для набуття чинності зазначеного листа-зобовязання. Суть питання полягає в наступному, що на сьогоднішній день у Чорноморському банку Україна має частку 13,5 відсотків статутного капіталу. Протягом 2010-2018 року має відбутися збільшення капіталу, і сумарний внесок України протягом  зазначеного періоду сумарно становитиме 40,5 мільйонів спеціальних прав запозичення. Тобто, на сьогоднішній день це приблизно 65 мільйонів доларів.

Якщо говорити про аргументи на користь того, що ми працюємо з цим банком, на сьогоднішній день частка Україні складає також 65 мільйонів доларів і при цьому… 13,5 відсотків, при цьому кредитний  портфель займає 23 відсотки. І ми займаємо друге місце в цьому банку після Російської Федерації за рівнем запозичення і за рівнем проектів, які реалізуються в Україні. І ці проекти на сьогоднішній день складають майже 300 мільйонів доларів. І це в таких сферах, як енергетика, транспорт, суднобудування, машинобудування, банківська сфера.

При цьому через банківську сферу надаються, в першу чергу, кредити малим та середнім підприємствам. Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Міністерство закордонних справ погодили даний законопроект без зауважень. Прошу підтримати проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Чорновіл Тарас Вячеславович, співдоповідь, будь ласка.

 

10:44:41

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати України! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні розглянув даний проект закону про ратифікацію Листа-зобовязання для підписання на акції і збільшення капіталу Чорноморського банку торгівлі та розвитку, і ми на засіданні комітету одноголосно прийняли рішення підтримати цю ратифікацію. В даному випадку відбувається зростання капіталу банку, з якого найбільшу участь, найбільшу користь, дійсно, отримує Україна. Дане зростання більше вигідно саме для української держави, для українського малого і середнього бізнесу, і цей аргумент для нас був визначальний.

Що стосується можливості України забезпечити всі ті відповідні виплати, які мають піти на зростання  капіталу, це є абсолютно реалістичним, вже не кажучи про те, що сама сума не є захмарною, але вона має виплачуватися в період,  погашаться з 2011 по 2018 рік, тобто тут теж  немає проблем з Бюджетним кодексом щодо того, коли мають вноситися закони і прийматися, які впливають на прийняття бюджету. Це не є на цей, або навіть на  наступний рік. Плюс, крім всього іншого, 70 процентів цих акцій не вимагають безпосередньої і негайної проплати, і мають бути у вигляді відповідного такого депозиту, який підлягає сплаті лише за вимогою банку.

Комітет рекомендує Верховій Раді прийняти даний закон, підтримати його, так само є висновки Головного науково-експертного управління, є висновки регламентного комітету, що всі відповідні документи подані належним чином. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення. Попеску Іван Васильович, будь ласка.

 

10:46:46

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги! У разі ратифікації даного листа-зобов’язань будуть створені правові підстави для фінансування участі України у збільшенні статутного капіталу Чорноморського банку торгівлі та розвитку, що дасть змогу в майбутньому більш ефективно використовувати ресурси банку для фінансування проектів на території України.

Всі розрахунки, які нам дають, нам були видані, дають підставу підтримати ратифікацію цього законопроекту. Але є один момент, на що треба звернути увагу і про що говорив доповідач. Зауважено, що спеціальні права запозичення за офіційним курсом Національного банку один СПЗ дорівнює сьогодні приблизно 1,6 доларів. Таким чином ми виходимо на суму приблизно 56-60 мільйонів доларів. Якщо ця сума передбачена в Державному бюджеті, то ми можемо це ратифікувати, якщо ні, то там треба про це говорити під час внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2009 рік. Тому фракція Партії регіонів підтримує і буде голосувати за ратифікацію цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Обговорення завершено, я ставлю на голосування проект закону про ратифікацію листа зобов’язання для підписки на акцію зі збільшення капіталу чорноморського банку торгівлі та розвитку. Реєстраційний номер 0111. Прошу визначатись.

 

10:48:25

За-351

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце. Реєстраційний № 0070. Доповідає:

 перший заступник голови Державної митної служби Псковський Ігор Олександрович.

 

ПІКОВСЬКИЙ І.О. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, перелік умов виробничих і технологічних операцій при виконанні яких товар вважається походженням з тієї країни, в якій вони мали місце, є невід’ємною частиною правил визначення країни походження товарів, затверджене рішенням ради глав урядів СНД 30 листопада 2000 року. У переліку опис товарів та коди товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності СНД, побудовано на версії гармонізованої системи в 1996 року. Рішенням економічної ради СНД від 14 вересня 2007 року, коди товарної номенклатури СНД та опис товарів, включених до переліку, приводяться у відповідність до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності СНД, яка побудована на версії гармонізованої системи 2007 року. При цьому рішення не змінюються умови виробничих і технологічних операцій. До нової редакції переліку включено всі рішення Економічної ради СНД, які було підписано Україною до цього часу.

Ратифікація Рішення Економічної ради СНД від 14 вересня 2007 року надасть можливість забезпечити гармонізацію і удосконалення зовнішньоекономічної діяльності країн-учасників співдружності в частині застосування правил визначення країни походження товару. Прошу підтримати запропонований законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь: Тарас В’ячеславович Чорновіл, будь ласка.

 

10:50:52

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане головуючий! Шановні колеги народні депутати! Комітет у закордонних справах розглянув проект Закону України про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення змін  до переліку умов виробничих технологічних операцій, при виконання яких товар вважається походженням з тієї країни, в якій вони мали місце.

Комітет розглянув цей проект і прийняв одноголосне рішення підтримати його у Верховній Раді. І звернутися до залу Верховної Ради проголосувати „за”. Прийняття цього закону необхідне для здійснення внутрішньодержавних процедур і набуття чинності Рішенням Економічної ради СНД про внесення змін до Переліку умов і виробничих технологічних операцій. В якій вони мали місце підписане Україною в Москві 14 вересня 2007 року.

Ратифікація цього рішення забезпечить гармонізацію вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності країн-учасників СНД у частині застосування правил визначення країни походження товарів. Цим буде встановлено основний пункт. І в чому головна суть цього проекту, і чому він вигідний сьогодні особливо в Україні? Вилучення з режиму вільної торгівлі цукру тростинового. Це якраз та проблема, яка для нас  створювала колосальні негаразди, коли через треті країни в яких не вирощується цукрова тростина, в Україну попадав цукор тростиновий, який створював абсолютно недобросовісну конкуренцію нашому українському виробнику.

Єдине питання, яке виникало на засіданні комітету: чи не буде це викликати претензій зі сторони Світової організації торгівлі? Питання зняте. Це стосується наших відносин в рамках СНД. Це не стосується наших СОТівських зобов’язань. В даному випадку  жодних протиріч з міжнародним правом немає і тому комітет просить вас підтримати  прийняття цього закону і ратифікувати угоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення.

Кравченко Микола Васильович.

 

10:53:02

КРАВЧЕНКО М.В.

Вполне понятно, что мы  должны в обязательном порядке поддержать этот законопроект, потому что он действительно регулирует взаимоотношения внутри СНД,  против которого так яростно выступал один из  кондовейших националистов по поводу Москвы, «руки» Москвы,  агентов Москвы и так далее. Речь идет здесь о том, что, действительно, этот   законопроект хоть каким то образом будет улучшать наши взаимоотношения внутри СНД. В любом случае, экономическое пространство СНД должно  сегодня служить на пользу государств, входящих в него. И хотели бы мы -  не хотели, я уверен, что националисты  голосовать не будут, но коммунисты поддержат этот законопроект. Спасибо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Григорович Лілія Степанівна.

 

10:54:01

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, депутатська група „За Україну”.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці! Деколи буває сумно, коли апріорі  виступаючий, можливо, навіть попередній,  уже знає наперед, що має бути.

Група „За Україну” вітає упорядкування економічних стосунків  між державами нашої економічної співдружності, в якій Україна є асоційованим  членом на рівні договорів задля того, щоб наші товари не блокувалися, не бойкотувалися, це гідні партнерські стосунки.

Що викликає зауваження проти? Зауваження  проти викликає те, що обговорення  таких питань відбувається в залі,  де провокативно висять   два плакати, які бачу, вже не той комсомольський запал у хлоп’ят  і дівчаток, рученьки втомилися, вони присіли і треба   взяти на увагу.

І валяється  в залі оцей чемоданчик. Я довго думала для чого він нам може згодитися: щоб запхати всіх комуністів – ще замалий, щоб запхати туди їх ідеологію  - їй Богу, завеликий. Бо вони сьогодні – з Партією регіонів, завтра – з коаліцією з БЮТ, тобто ідеології нема жодної. Нащо ж цей чемоданчик нам в залі згодиться при таких питаннях? Та, мабуть, щоби забрати барахлішко Симоненка від старої жінки та перенести до нової. Символіка відповідає. Користуйтесь, Петре Миколайовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Закону про Проект Закону про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце. Реєстраційний номер 0070. Прошу визначатися.

 

10:56:07

За-373

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення зміни до Переліку умов, ой, вибачте, це у нас 0071. Назва співпадає. Доповідає перший заступник Голови Державної митної служби Піковський Ігор Олександрович.

 

ПІКОВСЬКИЙ І.О.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Українські підприємці створили найбільший в країнах СНД та Східної Європи потужний комплекс по переробці та перевантаженню тропічних масел, в тому числі сирої пальмової олії. Деякі підприємства України працюють за новітніми передовими технологіями та використовують фізичний спосіб рафінації рослинної олії, який, на відміну від хімічної, є більш економічним та екологічно чистим.

Одночасно з цим діюча редакція переліку умов виробничих і технологічних операцій при виконанні яких товар вважається походженням з тієї країни, в якій вони були, мали місце щодо критерію достатньої обробки рослинної олії, не передбачає застосування фізичного способу рафінації таких товарів. Для врегулювання цього питання Економічною радою СНД  14 грудня 2007 року за пропозицією України було прийнято рішення про зміну критерію достатньої обробки рослинних олій, яким передбачено як хімічний, так і фізичний спосіб рафінації таких продуктів.

Ратифікація Україною рішення Економічної ради СНД від 14 грудня 2007 року надасть можливість забезпечити гармонізацію, удосконалення зовнішньоекономічної діяльності у країнах учасниках СНД та дозволить в умовах вільної торгівлі значно розширити традиційні ринки збуту української продукції.

Прошу підтримати запропонований законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Співдоповідь – Тарас В’ячеславович Чорновіл, будь ласка.

 

10:58:32

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати України! Комітет у закордонних справах розглянув на своєму засіданні проект Закону України „Про ратифікацію Рішення Економічної ради СНД про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається походженням з тієї країни, в якій вони мали місце”. Дане прийняття закону необхідно для того, щоб були завершені всі внутрішньодержавні процедури і набуття Рішення Економічної ради.

Ратифікація цього закону є вигідною для української держави, оскільки знімає, з одного боку, певні непорозуміння, які виникали при поставках, як ввезенні, так і вивезенні, у межах СНД рослинних олій, і, крім того, дає можливість більш вільно і адекватно нашим підприємствам долучитися до зовнішньоторговельних операцій по збуту оброблених у нас олій.

Наші підприємства і олійна галузь є потужною, одною із найпотужніших у світі. І цей закон розблоковує ряд проблем, які до того були у наших поставках на теренах СНД. Цей закон ніяким чином не суперечить СОТівському законодавству, немає жодних протиріч. Він підтриманий Головним науково-експертним управлінням, Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. І Комітет з бюджету виніс своє рішення, що цей, прийняття цього закону, ратифікація цієї угоди жодним чином не буде впливати на Державний бюджет.

У зв’язку з цим прошу вас від імені Комітету у закордонних справах підтримати  ратифікацію даної угоди і проголосувати в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємось на обговорення.

Народний депутат Карпук, будь ласка.

 

11:00:31

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Івану Стойку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Секундочку, я перепрошую. Карпук буде  першим. Є питання, що не відбувається запис?  Я прошу, будь ласка, сконцентруватись. Я зараз з’ясую, чи є там якість питання.

Шановні колеги, я прошу підготуватися, повторно проводиться запис на обговорення: два – за, два – проти.  Запис проводиться,  тільки    один представник фракції може виступити за або проти. Я нагадую регламентну норму. Прошу записатись. Записались зараз народні депутати Вечерко і Кармазін Юрій Анатолійович. Я перепрошую, але перший раз, коли відбувався запис, депутат Карпук був записаний першим. Я прошу, будь ласка, йому слово.

Народний депутат Карпук.

 

11:01:56

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Івану Михайловичу Стойку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

11:02:00

СТОЙКО І.М.

Дякую.  Шановний Олександре Володимирович,  шановні колеги,  група „За Україну”, до якої я належу, підтримує всі законопроекти, які стосуються  і які вигідні саме українській державі і які стосуються  нашої безпеки. Так як ми маємо, справді, найпотужнішу  олійну галузь і виробляємо найбільше  олії, і саме мова йде у цьому законопроекті  про  олію, то я хочу сказати, що ми будемо підтримувати цей законопроект, тому що  він відображає саме реалії нашої економіки, він не суперечить Світовій організації торгівлі, в якій ми знаходимось, і ми просимо залу саме підтримати даний законопроект, який має висновки профільного комітету. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вечерко Володимир Миколайович.

 

11:02:58

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, Партия регионов.

Я думаю, что наша фракция будет голосовать «за», и мы будем поддерживать, потому что со странами СНГ нужно поддерживать партнерские отношения и особенно торговые отношения. И данный законопроект ратификация, она будет способствовать оптимизации отношений между Украиной со странами СНГ.

Спасибо. Прошу всех поддержать. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

11:03:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу, що мова не йде про олію, яка виробляється в Україні, мова йде про пальмову олію. А пальми у нас в Україні не ростуть, якщо хтось не знає. Але з огляду на те, що тут озвучувалось, скільки у нас робиться молока і всього іншого, то хочу вам сказати, що згущене молоко практично повністю формується з тої пальмової олії. На всяк випадочок її завезли сюди біля 700 тисяч тонн. Я неправильну цифру назвав? Так, да? 700 тисяч тонн! І вона пішла туди бити по підшлунковій залозі, по печінці, по всім нутрощам наших українських дітей!

Я хочу звернути увагу сьогодні всіх контролюючих органів в Україні і уряду України на те, що з такими речами треба не бавитись. Тому мова йде про пальмову олію, щоб ми її направляли і десь тут в СНД реалізовували, бо ми вже тоді стаємо нібито виробниками, нібито в нас пальми з'являються там в Южному – місті під Одесою. Пальм у нас там не з'явилося ніяких, просто стоять чани, там воно трішечки переробляється. Пальми ми не побудували ще слава Богу. Так от що треба зробити. Можна ратифікувати? Так, ратифікуємо. Іде торгівля. Але я звертаюся зараз до кожного з вас, давайте ми перестанемо бавитися. І звертаюсь до Міністерства охорони здоров`я. Воно так називається „охорони здоров`я”, а насправді… я сумніваюся, що ми зараз охороняєм здоров`я, коли ми допускаємо всі ці олії для виробництва молочних продуктів і пишемо, що то молоко і шуруєм його в масло, і шуруєм його, значить, в молоко. Тому треба приймати, але доручення уряду я прошу, щоб сприйняли і почали працювати, і відзвітували перед народними депутатами. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект  Закону про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення зміни до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце. Реєстраційний номер 0071. Прошу голосувати.   

 

11:06:25

За-394

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Поправки до положень Договору до Енергетичної Хартії, що стосуються торгівлі. Реєстраційний номер 0077.

Доповідає заступник міністра  палива та енергетики Павлуша Сергій Миколайович.

 

ПАВЛУША С. М.

Шановні народні депутати! Шановний  Олександре Володимировичу! Урядом до вашого розгляду пропонується проект  Закону  про ратифікацію Поправки до положень Договору до Енергетичної Хартії, що стосуються торгівлі.

Необхідність розробки та прийняття зазначеної поправки пов`язана в першу чергу з тим, що переговори до Договору до Енергетичної Хартії завершилися дещо раніше, ніж переговори про створення СОТ і таким чином виникає необхідність заміни посилань у тексті договору на ГАТ посиланнями відповідними на СОТ.

Також торговою поправкою вносяться наступні зміни до Договору до Енергетичної Хартії. По-перше, торговельний режим договору до Енергетичної Хартії через цю поправку розповсюджується на енергетичне обладнання та устаткування – це приблизно 70 категорій такого обладнання. При цьому важливо сказати, що прийняттям зазначеної поправки для України не створюється ніяких додаткових зобовязань, оскільки відповідно до положень договору країна застосовує ті зобовязання, які вона вже має в рамках Світової організації торгівлі.

По-друге, торгова поправка передбачає можливість переходу в режим зобовязань по відношенню до максимально допустимого рівня мита. При цьому також слід зазначити, що фактичний перехід до таких зобовязань можливий тільки після того, як торгова поправка набуде чинності. Для цього потрібно ратифікацію 36 країнами. На сьогодні така ратифікація здійснена 34 країнами. І, по-друге, необхідне відповідне одноголосне рішення конференції Договору до Енергетичної Хартії. При цьому також для України не створюється ніяких додаткових зобовязань, оскільки вона вже застосовує свої зобовязання, які існують в рамках Світової організації торгівлі.

Таким чином, прийняття торгової поправки створює відповідність зобовязань, які існують в України в рамках Світової організації торгівлі, до зобовязань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Завершуйте, будь ласка.

 

 ПАВЛУША С. М. З іншого боку, набуття чинності цієї поправки створює додаткові можливості для експортерів енергетичного обладнання та устаткування, оскільки створює більш сприятливий режим торгівлі з країнами, які є членами договору, але не є членами Світової організації торгівлі. Прошу підтримати зазначений законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь – Вечерко Володимир Миколайович.

 

11:09:38

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний голово, шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні проект Закону України про ратифікацію Поправки до положень Договору до Енергетичної Хартії, що стосується торгівлі, і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому.

Внесення змін до положень договору до енергетичної хартії повязано з необхідністю приведення торгових положень договору у відповідність з нинішньою практикою в СОТ. Поправка поширює дію торгового режиму договору на повязане з енергетикою обладнання та змінює застарілі норми ГАТ нормами СОТ. Приймаючи рішення щодо проекту закону, який розглядається, народні депутати - члени комітету виходили насамперед з того, що у 1998 році країни члени договору погодились оновити цей договір за допомогою торгової поправки, привести його положення у відповідність до вимог СОТ. Рішення комітету узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення. Попеску Іван Васильович, будь ласка.

 

11:11:23

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, як було зазначено, тут пропонується одна поправка, як в основному вносить зміни до статті 29 договору до енергетичної хартії. І вона замінює посилання на ГАТ 1947 року, які застарілі, на посилання на положення СОТ. Що це дасть? Ратифікація цієї поправки забезпечить формування чітких правових гарантій виконання Україною вимог СОТ у сфері енергетики. І зараз, після тієї кризи, яка була у галузі енергетики це сприятиме відновленню позитивного іміджу України.

Фракція Партії регіонів  виступає за ратифікацію цієї поправки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубій Андрій Володимирович.

 

11:12:16

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну”.

Я хотів би сказати, що після  тих останніх подій, які відбулися у відносинах між Україною і Росією і українська влада і українська громадськість зрозуміло, що чим швидше Україна буде адаптовуватися до міжнародних структур, до європейських структур, тим більше ми будемо захищені від будь-якої зовнішньої агресії, в тому числі,  і агресії енергетичної. І тому сьогодні для України одне з найбільш важливих питань – щоб ми могли координувати свою енергетичну безпеку з європейськими цивілізованими державами для того, щоб ми спільно могли виступати проти можливої агресії зі сторони нашого північного сусіда.

І тому група „За Україну” і фракція "Наша Україна" буде підтримувати даний законопроект, тим більше, що він не передбачає будь-яких додаткових розтрат з бюджету, і він, власне, ратифікація поправки забезпечить формування чітких правових гарантій виконання Україною вимог СОТ у сфері енергетики.

Ми закликаємо усіх депутатів підтримувати даний законопроект і будемо голосувати за дану ратифікацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Відповідно до частини 5 статті 31 Регламенту представник фракції, яка не брала участь у обговоренні, може виступити з мотивів голосування.

Будь ласка, Зарубінський Олег Олександрович.

 

11:13:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, пане головуючий.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Ми підтримуємо цю ратифікацію і от з яких мотивів. Тут виступаючий, який представляв, не назвав, в принципі, ключовий момент, що є у поправці. А у поправці сказано, що кожна сторона договору, цитую, прагне не підвищувати мита або збору будь-якого роду, що накладається під час ввезення або вивезення, або у зв'язку із ввезенням або вивезення, зокрема, у випадку ввезення енергетичних матеріалів або продуктів, або повязаних з енергетикою устаткування. Тобто це якраз той момент, який вигідний абсолютно Україні, бо ми зацікавлені як енергоспоживач, щоб до нас приходили енергоресурси за якомога нижчими цінами, з іншого боку ми як країна, в якій є цілий ряд підприємств, яке вивозить, експортує обладнання, повязане з енергетикою, зацікавлені, щоб вони проходили на ринки інших країн. Це якраз  той випадок, коли вигідно нам, і тому треба ратифіковувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Закону „Про ратифікацію поправки до положень договору до Енергетичної хартії, що стосується торгівлі”, реєстраційний номер 0077. Прошу голосувати.

 

11:15:10

За-370

Рішення прийнято.

Оголошується до проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво. Реєстраційний номер 0083. Доповідає заступник міністра економіки Бойцун Наталія Євгеніївна.

 

БОЙЦУН Н.Є.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Проект закону розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур необхідних для набрання чинності угодою між Кабінет Міністрів та урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво.

Вона була підписана у жовтня 2007 року в Бухаресті. Відповідно до Закону України „Про міжнародні договори України” зазначена угода  підлягає ратифікації Верховною Радою шляхом прийняття закону „Про ратифікацію”.

Прийняття зазначеного закону є необхідною передумовою набуття чинності угодою, яка стане правовою основою для двостороннього економічного, промислового та технічного співробітництва. Вона створить динамічний діалог в різних економічних сферах спільних інтересів і підтримуючи  економічний розвиток обох країн.

Угодою також передбачається створення спільної міжурядової комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва. Прийняття закону дозволить реалізувати положення зазначеної Угоди шляхом розвитку бізнесових контактів між компаніями України Румунії, обміну інформацією щодо чинного законодавства України та Румунії, обміну досвідом експертів державного та приватного секторів, технічних співробітників, представників  бізнесу. Так само, як і обміном матеріалами, обладнаннями, ноу-хау необхідними для виконання завдань визначених цією угодою.

Реалізація зазначеного закону не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету, а після ратифікації зазначеної угоди вплив на   видаткову частину Держбюджету можливе в разі проведення засідання міжурядової комісії, які будуть фінансуватись за рахунок коштів передбачених бюджетною програмою забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями.

Прошу підтримати проект Закону України „Про ратифікацію угоди між Кабінет Міністрів України та урядом Румунії”. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Євгенівно.

Співдоповідь – Володимир Миколайович Вечерко, будь ласка.

 

11:17:38

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати, комітет з питань європейської інтеграції на своєму засідання 3 вересня розглянув проект закону України про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво. І прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України схвалити його в цілому. Таке рішення комітету обумовлено тим, що зазначена угода має стати правовою основою для розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин між двома країнами та активізації зовнішньо-торгівельного обігу.

Виконання положень угоди сприятиме розвитку взаємовигідних партнерських відносин між Україною та Румунією в економічній, промисловій, науковій та технічній сферах, створенню сприятливих умов для поліпшення рівня життя громадян, ефективному використанню природних та людських ресурсів, використанню науково-технічного потенціалу обох країн.

Угодою також передбачається створення українсько-румунської спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового і технічного співробітництва. На думку членів комітету ратифікація угоди сприятиме розвитку бізнесових контактів між компаніями України та Румунії. Взаємному обміну інформацією щодо чинного законодавства двох країн, обміну досвідом між експертами державного та приватного сектору. Ратифікацію угоди підтримують також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та комітету в закордонних справах. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємось на обговорення. Чорновіл Тарас В’ячеславович.

 

11:19:57

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати! Ця угода має дуже серйозне значення особливо сьогодні. Давайте виходити від противного, від протилежного. Останнє рішення Гаазького суду, яке розділяло нас з Румунією і в якому, будьмо свідомі цього, Україна з тріском ганебно програла в наслідок дуже непослідовних дій вищого керівництва держава: і Президента, і Міністерства закордонних справ.  Ті непорозуміння, які у нас сьогодні дуже часто виникають з Румунією, певна  однобокість їх  розгляду в європейських структурах підштовхують нас до того, що Румунія, яка є нашим сусідом з великою лінією кордону з Україною, з великим товарообігом має обов’язково бути нашим стратегічним партнером. І із нею ми повинні вести постійний діалог на всіх рівнях: від найвищого, від Президентів, від  урядового, і закінчуючи завершенням діалогу на  рівні науковців, на рівні підприємство тощо. І тому якраз прийняття цієї Рамкової угоди може сприяти тому, щоб взаємовідносини України, Румунії, нарешті, повернулися в нормальне русло.

  Тому, не зважаючи на ті проблеми, які у нас виникли на міжнародному рівні, цю  угоду треба обов’язково  ратифікувати, підтримати і там, де у нас немає сьогодні ідеальних відносин, і там, де ми програємо саме через співробітництво вийти на нормальний рівень відносин і вийти на позитив.

Тому я всіх особисто закликаю підтримати ратифікацію цієї угоди і,  крім того, повідомляю, що Комітет у закордонних справах одноголосно прийняв рішення теж підтримати ратифікацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубій  Андрій Володимирович.

 

11:21:41

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну”.

Я хотів би підтримати Тараса В’ячеславовича в тому, що за останні  кілька місяців відбулася певна напруга у відносинах між Україною і Румунією. Ця напруга була спровакована обставинами, які мають довгу історію – задовго ще до проголошення української держави. Але зовсім недавно це питання було знятим. І я не вважаю ні в якій мірі рішення Гаазького суду програшем України. І свідченням того є хоча б той факт, що всі судді, які приймали рішення по даному питанню проголосували одноголосно, що свідчить про те, що їхній професійний підхід продемонстрував однакові бачення ситуації. І в даному випадку Україна змогла відстоювати ті родовища, які на сьогодні є розвідані і з господарської точки зору Україна змогла здобути необхідний і той шельф, де власне знаходяться більшість розвіданих  родовищ. Але справді сьогодні прийшов час для того, щоб ми змогли налагоджувати відносини з нашим сусідом, щоб ми змогли їх робити м’якшими після такої політичної напруги, яку, на жаль, сіяли і в Україні радикали і в Румунії радикали і переходити до взаємовигідних умов.

Ратифікація даної Угоди вона передбачає як і науково-технічне співробітництво, так вона і передбачає пожвавлення бізнесових відносин між українським бізнесом і бізнесом румунським. Тому я вважаю, що сьогодні для українського парламенту, демонструючи знак доброї волі, вкрай важливо ратифікувати дану угоду  для того, щоб продемонструвати добру волю до рівних і стратегічних відносин з нашими найближчими партнерами географічно.

Дякую. Прошу підтримати, депутатська група „За Україну” і вся фракція буде  підтримувати дану ратифікацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зарубінський Олег Олександрович.

 

11:23:45

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги! Тут  достатньо м’яко мої колеги тільки що висловлювалися щодо формату і тональності наших стосунків з Румунією. 

Чомусь згадували тільки про Зміїний. А я б, знаєте, що ще згадав? Постійну боротьбу  проти того, щоб Україна мала свій глибоководний  хід Дунай – Чорне море. В той час, коли Румунія штучно зробила повністю канал і основна частина суден, які йдуть з Європи, йдуть через румунську територію, через румунський канал і   тим самим заробляє Румунія, а не ми, які маємо природне річище, природне гирло Дунаю у Чорному морі. Це перша позиція.

Друга позиція. Ну давайте чесно казати: ну явно  не дружніми є певні дії щодо стимулювання подвійного громадянства в  деяких територіях України. Назву - це  північна Буковина.  Це є державна політика  з боку нашого сусіда, це є не якісь, знаєте, спонтанні речі.

Тому мені здається, що стосунки між Україною і Румунією сьогодні достатньо непрості. І є певні злами, які можуть загострювати ці стосунки. Але, оскільки назва цього документу стосується суто економічних і науково-технічних питань. Я, чесно кажучи, не голосував би, якщо б тут мова йшла про гуманітарне співробітництво знаючи певні аспекти гуманітарної політики щодо України. У зв’язку з цим, мені здається, що будь-яка регламентація краща, ніж її відсутність. Тобто для того, щоб Україна могла в тому числі посилаючись на цю угоду, відстоювати більш вдало свої інтереси, в тому числі, якщо це треба, і в судах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

 

11:25:40

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Ну, знаєте, тут дуже багато говорять зам’якше треба вести з Румунією. Кому це м’якше потрібно? І коли це від такого м’якше була користь і передовсім Україні? Я хочу звернутись до великих патріотів. Група „За Україну” стає небезпечною для територіальної цілісності нашої держави. І я боюсь, що ваше перебування в політиці може привести до того, що ви розпродаєте всю Україну.

Я не розумію ейфорії, що ми виграли судові претензії. Між іншим, я хочу сказати, що Румунія постійно пред’являє нам територіальні претензії. І я не здивуюсь, якщо з такою позицією у нас відберуть і Буковину, і частину Одеської області. І ви будете говорити, ми не програли, ми виграли, все добре, так і треба робити.  Вибачте мені, будь ласка, де ж ви, горе-патріоти? Чому ви дозволяєте передивлятися території після Другої Світової війни? Це тільки початок. Ви знаєте, чим це може закінчитися для нашої держави, чи не знаєте? І мене дивує, що ці, що якраз ці питання відстоює оця невелика групка, осколки Президента України. Скажіть чесно народу України, ви вирішили продати всю Україну? Ви вирішили її здати? Скажіть про це, будь ласка.

А фракція комуністичної України не буде голосувати за подібну ратифікацію. І я закликаю всіх також...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  виникло питання з процедури прийняття рішення. Будь ласка, запишіться з процедури. 

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

11:28:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Звісно, нам треба бути сильною країною, тоді щодо нас не будуть прийматися ніякі рішення ніким по визначенню нашої території. Це перше. Ми поки такою країною не стали.

Що стосується цієї ратифікації, її треба буде на це йти. Але я хотів би попросити, щоб на майбутнє, коли нам доповідають по якимось питанням, то доповідали, чому, скажімо, по цій угоді, 30 жовтня 2007 вона підписана у Бухаресті, чому відразу не виносили на ратифікацію? У чому причина затримок, у чому причина якихось підводних течій? Я б хотів, щоб депутати чітко знали ці речі, а економічна співпраця має продовжуватися. Це не значить, що знімається безліч політичних питань, у тому числі і видача румунських паспортів громадянам України і точно так же, як і російських паспортів, які продовжуються видавати громадянам України. І це я...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Унгурян Павло Якимович.

 

11:29:27

УНГУРЯН П.Я.

Павло Унгурян, "Блок Юлії Тимошенко”.

Безумовно, питання відносин України та Румунії є одним з достатньо важких напрямків української дипломатії. Це відомий факт. Також, безумовно, важко оцінити, як блискавичну перемогу рішення останнє Гаазького міжнародного суду ООН стосовно статусу шельфу. Однозначно це не можна називати  перемогою, я думаю, що краще  нашому Президенту треба було опікуватися саме цим питанням, а не питанням конфлікту  Грузії, Осетії та Росії.

Але  сьогодні уряд  робить все для того, щоб регламентувати  відносини між Румунією і Україно, і тому „Блок Юлії Тимошенко” буде підтримувати цю ратифікацію і закликаємо весь  зал підтримати для того, щоб  навести лад у відносинах, привести їх до відповідного формату міжнародного права. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Смітюх  Григорій Євдокимович, будь ласка.

 

11:30:38

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати! Смітюх, Партія регіонів.

Я хочу, щоб ви ще раз прислухались то, що сказав Зарубінський колега і Самойлик. У нас з Румунією непрості відношення. Чому сьогодні  ми  приймає це рішення по скороченій програмі, не даємо можливість задати питання, в якому стані знаходяться інші претензії або інші політичні гасла, які звучать сьогодні в Румунії тих чи інших політичних  сил по відношенню до територіальних претензій до України? Чому Міністерство   закордонних справ цю інформацію не надало у якості справки   якоїсь  короткої.

Тому я призиваю по суті цього  закону відкласти його,  і пока не буде надана народним депутатам  конкретна інформація відносно  подальших дій щодо претензій територіальних до України, не голосувати  за цю угоду. Я дуже прошу всіх  звернути на це увагу  і не голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриценко Анатолій Степанович.

 

11:31:34

ГРИЦЕНКО А.С.

Анатолій Грищенко, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги, я з повагою ставлюся до Румунії і до румунського народу,  але я хотів би, щоб так само з повагою  ставилися до України.

Минулого року були повідомлення у пресі, де глава румунської держави – Президент говорив, власне, про  територіальні претензії до України. На превеликий  жаль, не було реакції від Міністерства закордонних справ України, і не було реакції від глави української держави. Я впевнений, що парламент ратифікує цей документ, але я пропоную зробити це не сьогодні, пропоную відкласти його. Ближчим часом  є запланований візит Президенту Румунії до України, отримаєм відповіді на питання, що він мав на увазі, або він спростує свої заяви, після цього проголосуємо. Прошу відкласти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво (реєстраційний номер 0083). Прошу визначатись.    

 

11:32:58

За-293

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 101, „Блок Юлії Тимошенко” – 142, "Наша Україна – Народна Самооборона” – 50, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 0.

Оголошується до розгляду проект Закону про приєднання України до Віденської угоди про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків (реєстраційний номер 0097). Доповідає заступник міністра освіти і науки Стріха Максим Віталійович.

 

СТРІХА М.В.

Вельмишановний Перший заступник Голови Верховної Ради, вельмишановні народні депутати України! Проект Закону України про приєднання України до Віденської угоди про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів марок вноситься зокрема на виконання рекомендацій парламентських слухань „Захист прав інтелектуальної власності в Україні, проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” від 27 червня 2007 року.

Міжнародна класифікація зображувальних елементів марок є уніфікованим засобом класифікації документів на міжнародному рівні та є ефективним інструментом для застосування відомствами і заявниками під час здійснення пошуку з метою виявлення вирізняльної здатності торговельної марки. Приєднання України до цієї класифікації дозволить не лишень гармонізувати наше законодавство з міжнародним, але й дозволить представникам України ефективно впливати на вдосконалення цієї класифікації в інтересах нашого національного товаровиробника.

Хочу звернути увагу на те, що угода має адміністративний характер, себто вона не встановлює обсягів прав захисту тієї  чи іншої  марки, що лишається цілковитою прерогативою нашого національного законодавства. Так само звертаю увагу на те, що  ратифікація не потягне зайвих  витрат додаткових з державного бюджету, оскільки  угода адмініструється  Всесвітньою організацією  інтелектуальної власності, членом  якої Україна вже є. Прошу підтримати законопроект, який вноситься урядом.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Співдоповідь:  Тарас В’ячеславович Чорновіл, будь ласка.

 

11:35:29

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати України! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні розглянув  проект Закону України про приєднання України   до  Віденської угоди про заснування міжнародної класифікації  зображувальних  елементів. Відразу зазначу, ми однозначно  підтримали ратифікацію після заслуховування   доповідачів  з цього питання. І основними мотивами  було те, що Україна, яка хоче вести  цивілізовані  правила гри щодо інтелектуальної власності, обов’язково мусить бути учасником всіх відповідних договорів. Питання  у нас  виникає тільки з того приводу, що  угода була укладена ще  в  1973 році з поправками і змінами  1985 року. І чому Україна  впродовж всього періоду своєї незалежності, декларуючи принципи, які відповідають  даній  угоді, не приєднувалася до неї? Це може бути питання до всіх попередніх урядів і до попередніх президентів, у тому числі і діючого.  Ця угода сприятиме Україні, її відвойовуванні чітких  позицій у захисті так само інтелектуальної власності на зображувальні елементи знаків і сприятиме нашому  укріпленню саме і нашому авторитету у цьому питанні, захищатиме наші інтереси і наших  виробників, інтелектуальну їхню власність у зображувальних елементах знаків. І у зв'язку з цим вона є  корисною і вигідною для України.

Якщо ми декларуємо свої прагнення  про євроінтеграцію, нам  потрібно повністю  і цілісно завершити процес ратифікаційний по всіх угодах, які забезпечують європейські принципи збереження і захисту інтелектуальної власності. Фактично це є угодою. Ми вже наближаємося до остаточного завершення цих всіх процедур по всіх відповідних угодах. Недавно ми ратифікували, я пригадую Цюрихську, Локарнську угоду, зараз ця Віденська  угода. Фактично Верховна Рада  свої обов`язки з цього приводу завершує виконувати.  Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення. Народний депутат Князевич, будь ласка.

 

11:37:41

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я переконаний, що на відміну від попереднього це питання буде підтримано переважною більшістю депутатів, можливо навіть консенсусом, бо насправді воно виглядає таким легковажним можливо, але йдеться про досить серйозні речі.

Насправді мене тішить те, що, знаєте, вчора, коли була дискусія з приводу того проводити чи не проводити і в якій кількості нам  парламентські слухання, то сьогоднішня ратифікація - якраз  приклад того, що одні з парламентських слухань були проведені абсолютно ….фективно і на виконання рішення і рекомендації, точніше, парламентських слухань якраз врешті-решт Україна за 17 років, більше, ніж 17 років своєї незалежності вирішила доєднатися до міжнародної угоди, яка, як правильно сказав Тарас В’ячеславович,  була прийнята ще в 73 році, з незначними змінами – 85-го року. Тобто про що йдеться? Йде мова про елементи зображувальні торговельних марок, і я собі можу допустити, що насправді неспроста і абсолютно невипадково переважна  більшість тих урядів і керівництва держави, які були попередньо, не долучалися  до цієї угоди, бо йдеться про те, що, якщо у тебе є  торгова марка, а ти не входиш в міжнародну кооперацію світову, то ти собі можеш дозволити зловживати  своїм правом на торговельну марку. Ти можеш одну букву десь пропустити, прилучившись до міжнародно визнаного світового бренду, а можеш навпаки – щось навпаки вилучити і таким  чином начебто під  загальною егідою  зловживати своїм правом і користуватися абсолютно  негідно світовим дахом в цьому плані. І такого роді діяльність  мала абсолютно негативну практику. Ми знаєм рішення багатьох міжнародних  судових інстанцій, якраз яке, на превеликий жаль, шкодить у тому числі і іміджу України  в цьому плані. Тому я думаю, що це… ратифікація буде  добрим поштовхом для того, щоби і  внутрішні державні процедури змусять на ратифікацію цього документа навести лад і у внутрішніх державних питаннях. Ну ми маємо десятки фірм з однією назвою, з однаковими логотипами, десятки випадків, коли  в одній і тій самій фірмі діляться співвласники, потім  не можуть ніяк дійти згоди за ким зберігається все ж таки зображення і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вечерко Володимир Миколайович, будь ласка.

 

11:39:55

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, Партия регионов.

Фракция Партии регионов будет поддерживать это соглашение. Почему? Действительно, наконец-то за 17 лет Украина решилась вести нормальную международную деятельность, формализованную, что не будет фальсификаций торговых марок. Поэтому мы будем голосовать «за».

В этом соглашении закреплены права и обязанности государств-участников в этой сфере использования международной классификации. Данный законопроект в целом отвечает условиям и требованиям Закона Украины «Про международные договора Украины», поэтому его принятие будет способствовать и обеспечивать надлежащего уровня охраны прав на торговую марку Украины.

Фракция Партии регионов будет поддерживать этот законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Закону про приєднання України до Віденської угоди про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків. Реєстраційний номер 0097. Прошу визначатися.

 

11:41:28

За-393

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) щодо заснування Центру інформації та документації НАТО в Україні. Реєстраційний номер 0101. Доповідає заступник міністра закордонних справ Костенко Юрій Васильович.

 

КОСТЕНКО Ю.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Додатковий протокол, підписаний 4 квітня минулого року, передбачає надання на договірних засадах Центру та його співробітникам привілеїв та імунітетів, аналогічних тим, які надаються акредитованим в Україні дипломатичним місіям та їх співробітникам відповідно до Віденської конвенції про дипломатичний зносини від 18 квітня 61-го року. Варто зазначити, що з моменту існування офіс-центру в Україні, тобто з 97-го року, центр користується дипломатичними привілеями і імунітетами відповідно до рішення уряду. Але це рішення уряду на сьогоднішній час має тимчасову основу. Ухвалення закону про ратифікацію, яку ви розглядаєте, матиме своїм наслідком закріплення у законодавчому плані застосування положень Віденської конвенції по відношенню до представників НАТО в Україні і не потребуватиме прийняття нових, або внесення змін до чинних законів України.

Ухвалення закону про ратифікацію не потребує додаткових матеріальних та інших витрат державного бюджету України, також слід зазначити, що ратифікація додаткового протоколу не має політичного забарвлення та не залежить від рівня відносин нашої країни з Північноатлантичним альянсом. Це питання має суто протокольний характер, а саме дотримання принципу взаємності стосовно діяльності представництв України за кордоном і представництв інших країн та міжнародних організацій  в Україні.

З моменту заснування місії в Україні, місії України при НАТО в 98-му році, її співробітники та члени їх родин користуються передбаченим Віденською конвенцією про  дипломатичні відносини привілеями та імунітетом. Фактично, ми приводимо у відповідність існуючу практику. Співробітники НАТО в інших державах – партнерах альянсу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Васильовичу, будь ласка, завершуйте. В нас скорочена процедура.

 

КОСТЕНКО Ю.В.  Я хочу завершити тим, що, наприклад, у 2001 році в Москві діє інформаційне бюро НАТО, співробітники якого користуються привілеями і імунітетами згідно з Віденською конвенцією. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь: Тарасюк Борис Іванович, будь ласка.

Тарасюк Борис Іванович відсутній?

 

11:44:49

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції  на своєму засіданні 12 листопада минулого року розглянув проект Закону „Про ратифікацію додаткового протоколу до Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і НАТО щодо заснування Центру інформації і документації НАТО в Україні”. Комітет прийняв рішення рекомендувати цей законопроект до прийняття Верховною Радою за основу та в цілому.

Аналогічні рішення позитивні прийняли Комітет з питань національної безпеки і оборони, Комітет у закордонних справах, Комітет  з питань бюджету не своєму висновку 11 грудня 2008 року визначив, що законопроект не має впливу на доходну або видаткову частину бюджету.

Враховуючий все це, я пропоную народним депутатам підтримати даний законопроект, який буде поширюватися на членів Центру інформації і документації і їх родини. Мова йде про двох співробітників Центру інформації і документації з родинами чотири особи. Нагадаю, що в місії України при НАТО працює 25 співробітників разом із членами їх родин, це 50 українських громадян користується привілеями та імунітетом, працюючи у штаб-квартирі НАТО.

Отже, виходячи з принципів взаємності, Комітет з питань європейської інтеграції закликає народних депутатів підтримати даний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення.

Парубій Андрій Володимирович.

 

11:46:32

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну”.

Я хотів би звернутися до народних депутатів України з проханням максимально зробити усе можливе, щоб не переводити розгляд даного питання у політику. Адже йдеться не про політичні аспекти, йдеться про те, щоб зробити… гармонізувати наші відносини, і щоб ті привілеї і ті, власне, захист, які мають наші співробітники, українські громадяни при представництвах НАТО, щоб їх представники мали ті ж самі захист і ті самі привілеї тут, в Україні.

В даному випадку йдеться лишень про взаємність, йдеться про те, щоб ми привели у відповідність законодавчу до міжнародних угод наші взаємовідносини і щоб ми змогли б надати ті ж самі, наголошую ще раз, статус, які мають наші співробітники, співробітникам Північноатлантичного альянсу. Тому я наголошую, в даному питанні не може бути політичного підходу, має бути правовий підхід, підхід відповідальний.

І я хотів би також наголосити, що на сьогодні згідно чинного законодавства Північноатлантичний союз залишається нашим стратегічним партнером. І у міжнародних угодах, які були прийняті на Верховній Раді України,  зазначається що, власне, вступ до Північноатлантичного альянсу – це є стратегічним напрямом України і її зовнішньої політики. І тому для того, щоб закріпити цей напрям, для того, щоб закріпити ці взаємовідносини, я прошу всіх депутатів Верховної Ради  проголосувати за даний законопроект. І зазначаю, що депутатська група „За Україну” і вся фракція буде підтримувати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

 

11:48:12

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Фракція Комуністичної партії України не буде голосувати за цей законопроект.

Більше того, я хочу сказати я вражена тим, кажуть не політизувати, що зараз відбулася зрада національних інтересів. І треба, дійсно, шановні громадяни України швидше пакувати цю валізу, бо здадуть і землю, і народ, і територію України.

Що стосується НАТО. Я особисто як народний депутат України і, думаю, не тільки я, а ми часто отримуємо інформацію про благі наміри і справи НАТО  у всіх куточках земної кулі. Правда, там не пишуть про Ірак, про кров Іраку, там не пишуть про розтерзану Сербію, там не пишуть про Афганістан, про інші куточки, де обов’язково є присутність НАТО. А там розповідають про якісь цінності, які топляться зразу в людському горі. І топляться зразу в корові  людей.

Але я взяла слово, щоб сказати інше. У Державному бюджеті України за який ми не голосували передбачені кошти на інформаційне забезпечення НАТівських програм. Я не розумію, Олександре Володимировичу, вони хочуть рухатись на Схід, а ми за  рахунок знедолених людей в бюджеті передбачаємо гроші, щоб вони  рухалися, щоб вони розповідали про те, які вони гарні, вони хочуть за наші кошти, за наші гроші, за наші податки, нам не треба ні в якому разі подібне допускати. Я тоді взагалі не розумію, чи ми суверенна держава, чи нами керує адміністрація Сполучених Штатів Америки.

Я звертаюсь до всіх патріотів, справжніх громадян України, будь ласка, скажемо „ні” цьому законопроекту. Не будемо за нього голосувати і це буде правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колесніченко Вадим Васильович.

 

11:50:27

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, мы сегодня рассматриваем исключительно политический законопроект и нечего здесь привлекать наше внимание к каким-то экономическим выгодам. На самом деле этот законопроект нужно рассматривать в контексте со следующим. Если по этому законопроекту мы военным, по сути разведчикам, даем дипломатический статус, то есть если они найдут у нас государственную тайну, которую мы еще не продали, правительство либо Президент, то мы их обеспечиваем защитой. А следующий документ о защите еще одних офицеров связи, которые эту государственную тайну будут передавать и опять имея дипломатический статус привилегий и иммунитет. Вы знаете, мы насколько уже «разделись» и занимаемся стриптизом, что стыдно смотреть на наше государство, которое вталкивают в мясорубку военных событий, за которые отвечает НАТО. Вы обратите внимание, НАТО везде преследует исключительно свои личные интересы. И заявление о том, что кто-то из НАТО собирается защищать Украину, это бессмысленные разговоры, которые отражают интересы тех, кто получает 30 серебряников за продажу собственного государства и собственных интересов нашего любимого государства Украина. Поэтому тем кто заявляет о том, что у Украины якобы есть евро-атлантический выбор, я хочу напомнить о главном, в Украины есть выбор самостоятельно, сильное, независимое государство Украина, которое заботится о своих гражданах и о перспективе развития, как на восток, так и на запад, но не в коем случае не в военно-политические блоки, которые отражают интересы исключительно главного основателя – Соединенных Штатов Америки.

Именно по этой причине фракция Партии регионов не будет поддерживать данный законопроект, оно будет обращаться к народу Украины с требованием смести этих временщиков, этих манкуртов, которые хотят уничтожить  в войне за свои личные финансовые интересы будущее нашего государства. А будущее нашего государства – это сотрудничество со всеми странами, как с Европой, так и, безусловно, со стратегическим партнером – Российской Федерацией. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна Катерина Семенівно, оскільки ви до мене зверталися, я даю вам відповідь. Питання прийняття бюджету в сесійній залі, він був прийнятий наявною тут політичною більшістю, до якої фракція Партія регіонів не входить. І підписав цей Закон про державний бюджет  Президент України. Тому всі питання по бюджету, будь ласка, задавайте туди в ту сторону.

Я ставлю на голосування Проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) щодо заснування Центру інформації та документації НАТО в Україні. Реєстраційний номер 0101. Прошу визначатися.

 

11:53:28

За-235

Рішення прийнято.

 По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 149, "Наша Україна – Народна Самооборона" – 67, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 18.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Меморандуму про взаємопорозуміння між Урядом України і Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) щодо призначення Офіцерів зв'язку НАТО в Україні. Реєстраційний номер  0102. Доповідає: заступник Міністра закордонних справ Костенко Юрій Васильович.

 

КОСТЕНКО Ю. В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Запропонований вам проект практично ідентичний попередньому і я не хочу вдаватися в полеміку з тими, хто вважає, що Закон про привілеї і імунітети – це  політика. Це захист наших, перш за все, українських громадян, які працюють сьогодні в Брюсселі. 

І та цифра, що офіцерів зв’язку, про яких ми говоримо, сьогодні тут  п’ять, а наших  працівників в Брюсселі працює двадцять п’ять, то це вже говорить про те, що треба, ми ставитимемо питання в тому, щоб захищати інтереси   наших українських громадян.

Тому я прошу, хотів би ще наголосити, можливо не всі почули, що сьогодні з 2001 року в Москві діє інформаційне бюро НАТО. І це тим, хто політизує це питання, я відповідаю, що не тільки в Україні, а й в інших державах  і в наших стратегічних партнерів … (Ш у м  у  з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Васильовичу! Не відволікайтеся, будь ласка! Доповідайте по суті закону.

 

КОСТЕНКО Ю. В. Я прошу підтримати цей проект Закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Співдоповідь: Тарасюк Борис Іванович, будь ласка.

 

11:55:52

ТАРАСЮК Б.І.

Комітет з питань європейської інтеграції  на своєму  засіданні  12 листопада  прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроект про ратифікацію  Додаткового протоколу до   Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і НАТО (щодо призначення офіцерів зв’язку НАТО в Україні).

Як і попередній законопроект, цей законопроект носить технічний характер і його підтримали Комітет з питань національної безпеки і оборони, Комітет у закордонних справах, а також Комітет  з питань   бюджету, він формалізує цей законопроект домовленостей між  Україною і Організацією Північноатлантичного  договору. Стосується він восьми співробітників офісу зв’язку НАТО і членів їх сімей, як я вже сказав,  Україна має 25, а з членами сімей 50, на яких поширюється  дипломатичний імунітет і  привілеї.

Хотів би сказати тим, хто так печеться про  Росію. Бажаю вам познайомитися з виступами Посла   Росії, що він  несе проти нашої держави, проти України. Це неподобство! Це ганьба!  Коли Посол Російської Федерації розпалює ворожнечу між нашими країнами!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович, я вибачаюся,  у нас розглядається зараз проект закону про ратифікацію. По суті, будь ласка, доповідайте. Завершили? Дякую. Сідайте, будь ласка.  Записуємося на обговорення.

Князевич Руслан Петрович.

 

11:57:37

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, ну, відверто кажучи, знаєте, немає  межі цинізму, тому що коли іде  мова  про якісь інші речі, то Партія комуністів зовсім  іншу позицію  займає.  Коли йде мова про НАТО, вони навіть не  читають законопроект, їх абсолютно не цікавить зміст, їх цікавить тільки абревіатура НАТО.

Абревіатура настільки стала з їхніх вуст лякливою, що навіть виборці, які голосують за їхню  Комуністичну партію, до кінця не знають, що вона означає. Знаєте, досить показовою недавно  була  одна з гумористичних передач, коли у Луганській області ставили  запитання, чи ви за НАТО, чи за   Північноатлантичний союз.  І кожен з виборців казав, що він категорично проти НАТО, але за  Північноатлантичний союз.  Це якраз нахабна брутальна політика брехні і нерозуміння навіть суті питання. Іде мова  про технічне питання. Давайте не політизувати будь-які питання, лякаючи абревіатурою, яка для вас є незнайома і далека. До тих пір, поки вона буде такою, насправді, у нас є шанс  інтегруватися у дві євроатлантичні структури, бо невігластво завжди було запорукою того, що ми  добивались успіхів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колесніченко  Вадим Васильович.

 

11:58:45

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, безусловно, я записался, чтобы проголосовать за, потому что в предыдущем голосовании мы увидели, как агенты влияния стали и показали  свое лицо всему украинскому народу. И я конечно же хочу сейчас, чтобы эти же агенты влияния  рассказали, показали декларации, сколько им заплатили и сколько они получат дальше за то, чтобы продавать интересы нашего государства, особенно меня беспокоит «Блок Литвина» - это тот блок, который очень нужен народу, это те люди, которые говорили, что они готовы стоять за нашу державу, за наших аграриев. А сегодня они  в едином  порыве стройными рядами голосуют за то, чтобы блок НАТО использовал Украину и кстати аграриев в своих корисних  политических интересах. Тем,  кто разбирается в аббревиатурах, молодым  заслуженным юристам я хочу напомнить главное: по сути не в буквах дело, а в том, что предатель, он всегда оставался предателем, как это было у бандеравцев, как это было сегодня у украинских националистов, которые сегодня говорят очень просто: «Подумаешь, продать Украину! Так это же технический вопрос». Конечно, почему технический вопрос, потому что их так много, что они не знают как технически поделить те 30 серебряников. Отдайте 30 серебряников вашему вождю и оправляйте его в Америку. Потому что для Украины однозначно понятно главное – что мы на сегодня являемся пока что независимым государством. А благодаря вашим стараниям, мы не то, что не будем государством, а мы будем пятой, пятым колесом в никому не нужной телеге третьесортных стран.

Я призываю народ Украины обратить внимание на тех, кого сегодня нужно поганой метлой вымести из политики Украины, они не должны больше управлять государством, они должны представлять интересы государства. Их место в кунсткамере, чтобы наши потомки видели, как предатели за 30 серебряников уничтожают будущее наших детей. Но я уверен, что наше будущее будет за нами. Поэтому я голосую за то, чтобы народ увидел тех предателей, которые сегодня являются агентами влияния американского правительства в украинском истеб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я продовжую ранкове пленарне засідання на 15 хвилин, до завершення розгляду цього питання. Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

 

12:01:02

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні громадяни України, шановні колеги! Кому не відомі результати соціологічних досліджень на Україні? Адже три чверті населення України категорично проти вступу України до НАТО. Тоді виникає риторичне запитання: а чиї ж інтереси представляє сьогодні коаліція, коли голосує одноосібно за документи, які наближають Україну до НАТО? Абсолютно переконаний в тому, що Україна ніколи не буде у складі НАТО, тому що вступ України до НАТО означав би заперечення Декларації про державний суверенітет України, в якій чітко записаний позаблоковий статус України. А цей документ має найвищу юридичну силу, оскільки він приймався на референдумі.

Друга обставина, яка переконує мене і моїх прибічників в тому, що Україна ніколи не буде у складі НАТО, полягає в тому, що Європа, принаймні стара Європа, уже неодноразово демонструвала прагматичну позицію. Зокрема, такі країни, як Німеччина і Франція. Коли вони стануть, в черговий раз стануть перед вибором: українська, український журавель в небі чи газова синиця в руках, -  вони зроблять прагматичний вибір, і це зрозуміло.

І, по-третє. І тому отій частині фракції „Наша Україна”, яка зве сьогодні, цинічно зве сьогодні себе „За Україну!”, хочу сказати, що від України як проштовхуюча до складу НАТО сьогодні уже відмовилася і нова американська адміністрація. Уже і вони не хочуть бачити Україну у складі НАТО.

Тому, шановні колеги,  я звертаюся до вас і хочу закликати до наступного. Не ганьбимо себе в очах...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Обговорення завершилося.

Тепер, будь ласка, я просив би бути стриманими у виступах, оскільки згадувалися окремі фракції.

Право на репліку має „Блок Литвина”. Від „Блоку Литвина” Олег Олександрович Зарубінський, будь ласка.

 

12:03:27

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Що ми можемо сказати з приводу цих чергових нападок. Дуже дратує декого, що парламент працює. Я розумію, те. Вам неприємно, що приймаються рішення, ви вже давно не хочете працювати, і вам це неприємно. Перше.

Друге. Я дивуюся тому цинізму тих, хто тільки що говорив, що не можна, не можна за ратифікацію голосувати з Румунією, а тут же взяли і проголосували. Тому не вам казати про послідовність, подивіться просто на результати свого голосування.

З іншого боку, коли нас у чомусь звинувачують, відкрийте законопроект і почитайте. Ви ж не читали, ви ж не знаєте зміст законопроектів. У вас є ті чи інші абревіатури, які ви використовуєте, листівки ті чи інші людям кидаєте. Читайте законопроекти, читайте матеріальну частину.

І саме головне. Зрозумійте одне, що співпраця з міжнародними організаціями це є плюс, це є плюс із ОДКБ, із НАТО, і зі всіма іншими. Розумні співпрацюють. Дурні замикаються. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка від фракції Комуністичної партії. Самойлик Катерина Семенівна.

 

12:04:44

САМОЙЛИК К.С.

Шановні наші виборці, один із народних депутатів України практично лицемірно сказав, що народ України не розуміє, що таке НАТО, як його розшифрувати і таке інше. Я хочу сказати цьому народному депутату України, якщо  ви не знаєте, то цей народ України вас привів до  Верховної Ради України, то цей народ  України зібрав  більше 6 мільйонів підписів за проведення референдума проти вступу  до НАТО.

І між іншим, ЦВК вимушена  була визнати  про те, що маються всі підстави до проведення  всеукраїнського референдума, але ваш Президент такий же самий, як і ви, знехтував волею  народа, бажанням демократично визначитись, де йому бути.

І тому вам, молодий юначе,  стати на коліна і просити   в українського народа 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу, щоб ви були уважними. Я  чітко зафіксував, хто згадувався під час  обговорення.  Згадувалась група „За Україну”. Хто від групи „За Україну”? Репліка.

Григорович Лілія Степанівна, будь ласка.

 

12:06:15

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія  Григорович, депутатська група „За Україну”.

Шановні друзі, згадайте сюжети, коли Кіса Вороб’янінов роздряпував останнє крісло, і там нічого не було – звіриний  вой.  От такий самий звіриний вой ми чуємо  сьогодні в залі.

Україна буде достойною державою, вона буде незалежною на віки вічні. І до  цього, безумовно, докладається  група „За Україну”. Я розумію, що це   дуже не подобається.

Одночасно     хочу сказати, що у цьому парламенті багато   екзотів з кунсткамери.  Коли гомосовєтикус  совка схрестити з  фсбешником,   виходять такі екзоти, які сьогодні приносять у парламент чемоданчик, який візьме їхній лідер, перебираючись на нове сімейне  життя.

Шановні друзі,  я хотіла би наголосити на, буквально, останньому. Якщо в цьому парламенті замість екзотів, совків, ФСБшників, які знають Павлика Морозова і люто ненавидять Стуса, будуть українські громадяни-патріоти, все мине. І в цьому група "Наша Україна" постарається, а народ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення завершене. Я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) щодо призначення офіцерів зв'язку НАТО в Україні (реєстраційний номер 0102). Прошу визначатися.

 

12:07:57

За-239

Рішення прийнято. (О п л е с к и)

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 152, "Наша Україна – Народна Самооборона” – 67, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.

Оголошується перерва до 12 години 39 хвилин.     

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання. Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про міжнародне автомобільне пасажирське і вантажне сполучення і Протоколу про застосування зазначеної Угоди. Реєстраційний номер 0104. Доповідає: заступник міністра транспорту та зв`язку Сергієнко Леонід Григорович.

Доповідача немає. Питання з порядку денного знято. Апарат прошу з`ясувати причини відсутності доповідача.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про охорону інформації з обмеженим доступом. Реєстраційний номер 0108. Доповідає: заступник голови Служби безпеки України Герасименко Микола Михайлович.

 

ГЕРАСИМЕНКО М.М.

Шановний  головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про охорону інформації з обмеженим доступом.

Зазначений міжнародний акт розроблено на виконання доручення Кабінету Міністрів з метою створення правових засад для поглибленої співпраці у військово-технічному співробітництві. Угода підписана 7 квітня 2008 році у місті Алжир. За своїм змістом вона  повністю відповідає міжнародній практиці, чинному законодавству України і забезпечує виключно рівноправний партнерський характер взаємовідносин між сторонами. Відповідно до положень чинного законодавства і статті 9 Закону   України „Про міжнародні договори України”, ця угода підлягає  ратифікації Верховною Радою України.

Я прошу вас підтримати даний проект Закону. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, співдоповідь. Тарас В’ячеславович Чорновіл.

 

12:41:34

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати України! Комітет у закордонних справах розглянув на своєму засіданні даний проект Закону України про ратифікацію Угоди з Алжирською Народно-демократичною Республікою про охорону інформації з обмеженим доступом. Ми прийняли однозначне рішення: підтримати даний документ. Даний документ практично повністю, майже дві краплі води, повторює десятки інших документів, які були прийняті вже Україною з цього приводу з цілим рядом країн Європи, Африки, Азії, Латинської Америки, з тими країнами, де у нас появляються хоча би якісь обставини, які потребують передачі і відповідного режиму передачі інформації з обмеженим доступом. Цей закон виписаний відповідно… Договір зроблений відповідно до українського законодавства, відповідно до норм міжнародного права. Жодних застережень по даному законопроекту немає, витрат з Державного бюджету на реалізацію угоди не передбачається, Головне науково-експертне управління і Комітет з питань національної безпеки та оборони просили підтримати також цей законопроект.

Крім того, інформаційно повідомляю, що Алжирська Народна Демократична Республіка не є членом НАТО. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення. Кравченко Микола Васильович, будь ласка.

 

12:43:10

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Вполне понятно, что мы будем голосовать за проект закона. Но единственное что, что удивляет следующее. Мы заключаем с Алжирской Народной Демократической Республикой Угоду про охорону інформації з обмеженим доступом, которую представлял, кстати, не виконуючий обовязки голови Служби безпеки, а представлял ее заступник, что является нарушением Регламента. А ему бы нужно было, пану Наливайченко, ответить, почему же у нас, в Украине, сегодня открытый доступ ко всем источникам информации, которые носят обмежений характер. С его подачи, именно Наливайченко, который сегодня почему-то не явился в Верховную Раду, с его подачи и идет не просто рассекречивание – с его подачи идет сдача всех государственных тайн, вот включая даже и то, что вывезли за границу, вывезли за границу схему этого самого, газопрово.., газотранспортной системы всю и показывали всему польскому загалу.

Так вот хотелось бы так, чтобы, голосуя за такие документы, чтобы наші виконуючі обовязки Служби безпеки работали над тем, чтобы наша информация соблюдалась, вот этот вот проект закона соблюдался в отношениях нашей секретной информации. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стойко Іван Михайлович.

 

12:45:07

СТОЙКО І.М.

Дякую. Шановний пане головуючий, шановні колеги, хочу сказати, що  Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув даний проект угоди. В мене як в голови підкомітету з питань інформаційної безпеки немає заперечень і комітет теж зробив висновок позитивний.

Тому група „За Україну” і фракція "Наша Україна" буде підтримувати ратифікацію даної угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено, я ставлю на голосування проект закону про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів  України та урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про охорону інформації з обмеженим доступом. Реєстраційний номер 0108, прошу голосувати.

 

12:46:08

За-322

Рішення прийнято.

Шановні колеги, заступник міністра транспорту Сергієнко Леонід Григорович приносить свої вибачення народним депутатам України і просить, щоб і уважити, і щоб ми повернулися до розгляду цього питання. Нема заперечень? Немає.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про міжнародне автомобільне пасажирське і вантажне сполучення і Протоколу про застосування зазначеної Угоди, реєстраційний номер 0104.

Сергієнко Леонід Григорович, будь ласка.

 

СЕРГІЄНКО Л.Г. 

Я дуже вдячний вам.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Проект Закону України „Про ратифікацію угоди між Кабінетом  Міністрів України та урядом Республіки Таджикистан про міжнародне автомобільне, пасажирське і вантажне сполучення” і Протоколу про застосування угоди між Кабінетом  Міністрів України та урядом Республіки Таджикистан  про міжнародне автомобільне, пасажирське і вантажне сполучення розроблене Міністерством транспорту та звязку на виконання доручення Кабінету  Міністрів з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності зазначеної угоди.

Проектом акту передбачається ратифікацію Верховною Радою України угоди між Кабінетом  Міністрів та урядом Республіки Таджикистан про міжнародне автомобільне і пасажирське сполучення і Протоколу про заснування угоди між Кабінетом  Міністрів України та Республікою Таджикистан про міжнародне автомобільне, пасажирське і вантажне сполучення, підписаного 6 грудня 2005 року в місті Києві.

Проект акту погоджений без зауважень Міністерство закордонних справ, Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством  юстиції України. Також проект закону схвалений  на засіданні урядового комітету.

Реалізація положень проекту Закону України не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

Враховуючи те, що реалізація положень угоди створить умови для активізації процесу двосторонніх міждержавних звязків між Україною та Республікою Таджикистан, розвитку співробітництва у галузі автомобільних, пасажирських і вантажних перевезень, прошу підтримати проект Закону України "Про ратифікацію угоди між Кабінетом  Міністрів України та урядом Республіки Таджикистан” і протоколу про застосування даної угоди.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь Чорновіл Тарас Вячеславович.

 

12:48:43

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати України!

Комітет у закордонних справах розглянув проект закону про ратифікацію даної угоди. У нас відразу спочатку виникло питання: наскільки ж в нас обємні ці транспорті перевезення з Таджикистаном, що заради цього є сенс приймати дану угоду, ратифікувати її, і чи це дасть економічну вигоду українській стороні?

Дано підтвердження було і була надана довідка Міністерством транспорту про те, що останнім часом взаємовідносини в цій сфері між Україною і Таджикистаном різко зросли. Причому мова йде про те, що зі старту буквально мінімальних перевезень, одиничних перевезень ми виходимо сьогодні вже на сотні, є перспектива зростання. Наші транспортні підприємства активно почали працювати на території Таджикистану, нам вдалося вчасно туди ввійти, раніше ніж туди ввійшли там скажімо казахські, або російські перевізники чи китайські перевізники. Нам необхідно закріпити ці можливості. Наші транспортні засоби, які у нас частина яких вже не пускають в Європу, які не відповідають певним обставинам, можуть вільно працювати на території Таджикистану. І тому ця угода в першу чергу вигідна українській стороні. В угоді передбачені питання, які пов’язані з митними процедурами при переїзді, ввезення відповідної кількості пального тощо.

В основному це стосується якраз тих українських автомобільних підприємств, які будуть діяти на території Таджикистану, а не навпаки. Оскільки ми розуміємо можливості автомобільного транспорту Таджикистану, його можливості, скажімо, присутності в Україну. Фактично ми маємо майже з односторонньою вигодою для України. Через те наш комітет просить підтримати, Головне науково-експертне управління підтримує прийняття законопроекту, розглянутий він на Комітеті з бюджету  та дійшов висновку, що він не  впливає на доходну видаткову частину. І так само він був  рекомендований, наскільки я знаю, Комітетом транспорту та зв’язку.

Тому просимо підтримати ратифікацію даної угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення. Вечерко Володимир Миколайович, будь ласка.

 

12:50:59

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, фракция Партии регионов.

Фракция Партии регионов будет поддерживать данный законопроект про ратификацию угоды между Кабинетом Министров та урядом Таджикистана по одной причине, потому что в последнее время действительно выросли торгово-экономические операции между азиатской  Республикой Таджикистан и Украиной.

Мы должны в настоящее  время поддерживать торгово-экономические отношение не только со странами европейского сообщества и  акцентировать все время на этом внимание, но и с  бывшими странами Советского Союза, то есть со странами независимых государств, за это ратует и наша Партия регионов. Нужно завоевывать рынок азиатской торговли и нужно в Украине расширять шире логистические транспортные центры, ведь Украины находится в центре между Европой и Средней Азией. Поэтому Партия регионов за принятие такого решения и будет голосовать «за».

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

 

12:52:09

САМОЙЛИК К.С.

Фракція Комуністичної партії України також буде підтримувати даний законопроект. І дійсно ми зацікавлені, є економічна вигода для нашої держави, саме в прийнятті такого закону. Але, шановний Леонід Григоровичу, користуючись тим, що ви тут присутні, я хотіла б висловити деякі застереження відносно міністерства, яке ви сьогодні тут представляєте. На превеликий жаль, ви сьогодні руйнуєте цілу систему перевозок, я маю на увазі Скадовський морський міжнародний торговий порт, який займається перевозами, де є дві поромні переправи і я можу ще багато говорити. В цей дуже складний скрутний кризовий час підприємство працює з прибутками, забезпечуючи себе і життєдіяльність міста Скадовська. Але міністерство вирішило знищити Садовський морський порт, перетворивши в портопункт, як це ви зробили в Геніческу, який зараз просто не працює, будемо щиро говорити про це. Я не розумію такої політики, міністерство, яке повинно було б охороняти державне майно, захищати державне підприємство.

Більш того, ви бачите, що вам не побороти трудовий колектив і громадськість міста Скадовська, так ви вирішили зовсім по-іншому вирішити питання, ви вирішили зняти з посади начальника морського торгового порту, людину, яка забезпечує ефективну роботу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Семенівна, я прошу, відповідно до регламенту, ви маєте виступати тільки з приводу закону.

 

САМОЙЛИК К.С. Я маю право говорити дві хвилини, стільки, скільки можу.

І я сказала, що ми будемо підтримувати, треба слухати не тільки одну сторону, а й те що я кажу. Тож я вважаю, що якщо ви і далі будете іти таким шляхом, то ви дійсно знищите всю транспортну систему, всі перевозки в нашій державі. А ті, хто галасує, то ви б краще не продавали б національні інтереси нашої держави, ви послухали про що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про міжнародне автомобільне, пасажирське і вантажне сполучення і Протоколу про застосування зазначеної Угоди (реєстраційний номер 0104). Прошу визначатися.

 

12:54:49

За-351

Рішення прийнято.

Оголошується  до розгляду Проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Марокко про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи. Реєстраційний номер  0110. Доповідає: заступник Міністра фінансів Фудашкін Денис  Олександрович.

 

ФУДАШКІН Д.О.

Доброго дня, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься Проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, підписаною 13 липня 2007 року в місті Києві.

Метою укладання цієї Конвенції є уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях обох країн. Це досягається як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною і Марокко в залежності від місця їх виникнення, також шляхом врахування податкового зобов’язання платника податку однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.

Крім того, конвенція також направлена на запобігання ухилення від сплати податків, усунення податкової дискримінації і створення механізмів щодо покращення співробітництва між податковими органами України і Марокко шляхом встановлення процедур взаємного узгодження з певних питань та обмін на податкову інформацію.

Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме прискоренню набуття чинності цієї конвенції та впорядкування стосунків між України та Королівством Марокко в податковій сфері. Прошу підтримати цей закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь: Тарас В’ячеславович Чорновіл, будь ласка.

 

12:56:42

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане голово, шановні колеги народні депутати України! Комітет у закордонних справах розглянув на своєму засіданні  проект Закону України про ратифікацію Конвенції між урядом України і Урядом    Королівства  Марокко про уникнення подвійного оподаткування. Ми провели відповідні свої перевірки, навели теж, затребували довідки. Марокко не входить в число країн, які підозрюються, або щодо яких висувалися звинувачення в тому, що там діють офшорні схеми. Там є достатньо чітке, нормально виважене і нормально узгоджуване з українським податкове законодавство, яке  не допускає використання фінансових схем у тій країні.  Тому сьогодні, коли зростає товарооборот, коли зростають взаємовідносини і підприємницька діяльність між Україною і Марокко, зростають, на жаль, поки що в значно меншому, ніж хотілося б розмірі. Але враховуючи необхідність саме диверсифікації інвестиційних потоків і створенні умов для того, щоб  наш бізнес міг теж працювати в інших країнах  і здобувати там прибуток,  саме поза межами тих ринків, де ми працювали досьогодні, ринок   Марокко як такий, який динамічно зростає,  для українських підприємців є цікавим. Крім туристичних послуг, в яких вже там задіяні українські туристичні компанії. Там працює видобувна, переробна промисловість,  країна дійсно динамічно розвивається, розвиток взаємовідносин буде корисний.

Сам текст угоди є абсолютно стандартний, відповідає тим нормам, які прийняті в українській практиці міжнародних договорів, відповідає українському законодавству.

Тому наш комітет просить підтримати прийняття даного закону про ратифікацію. Так само є позитивний  висновок Головного науково-експертного управління, відповідних профільних комітетів і  Комітет  з бюджету підтверджує, що прийняття даної  угоди не впливатиме на  державний бюджет.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Записуємося на обговорення.

Народний депутат Князевич.

 

12:58:51

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний головуючий, шановні колеги! В мене немає жодного сумніву щодо необхідності ратифікації цієї угоди. Але в мене є дуже цікаве запитання, яке   чомусь до цих пір у нас залишається відкрите з приводу аналогічної Угоди з Кіпрською Республікою.

Пам’ятаєте, це така довгограюча історія. І останній раз, коли ми на превеликий жаль не змогли все ж таки  досягнути позитивного результату і на кінець-то денонсувати угоду, яка ще підписана Радянським Союзом. Ми так чомусь сором’язливо прийняли рішення, що давайте ми дещо там удосконалимо, дещо перевіримо, а може натомість треба взагалі нову Угоду між Україною і Кіпром, давайте про ту забудемо. Хоча чомусь ніхто не говорить про те, що кіпрська сторона поставила абсолютно логічну як на мене, конструктивну пропозицію, ви спочатку ту денонсуйте, а потім будемо говорити про нову Угоду. То я думаю, що якщо ми сьогодні у контексті відповідно ратифікації, оскільки аналогічні питання сьогодні піднімаються по Марокко, підняли і те питання, бо воно не знято з порядку денного, воно просто чомусь відкладено для додаткових узгоджень і консультацій. Вже минуло достатньо часу. Ми сімнадцять років в українському парламенті півтора десятки разів пробували цю Угоду денонсувати, так у нас на превеликий жаль, не добирається кілька голосів у залишку. А що ми маємо у результаті? Ми у результаті маємо те, що минулого року близько шести мільярдів доларів з України в Кіпр абсолютно без жодних перешкод, без жодного подвійного оподаткування...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович, я прошу, будь ласка, по темі законопроекту.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тому я просив би, шановний  пане головуючий, одразу після цього питання поставити питання про повернення до ратифікації тієї Угоди, а цю ми підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Що стосується повернення до ратифікації, ми зможемо це зробити, якщо буде відповідне подання Кабінету Міністрів і ми тоді поставимо це питання на розгляд сесійного залу.

Народний депутат Рижук, будь ласка.

 

13:00:41

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

Я, власне, не проти тексту, який ми маємо і ратифікуємо, а тих підходів і самодіяльності, яку уряд собі дозволяє при реалізації подібних рішень. Чому я і кажу саме, і тут у даному випадку приклад по Марокко. Хмельницький машинобудівний завод давно освоїв виробництво мінімотоблоків для нашого вітчизняного селянського господарства. Уряд же допускає те, що, вдумайтеся, у Марокко закупили тридцять шість тисяч таких мотоблоків. Тобто дії практичні не відповідають тому змісту, за ратифікацію якого ми  голосуємо. А у нас є тридцять шість мільйонів тонн металу, у нас   зупиняються машинобудівні заводи, то ось вам і податки на доходи і уникнення подвійного і таке інше. Тобто я хочу зорієнтувати ще раз, прихилити увагу об’єктивно уряду з, до цих питань проблем, щоб економіка відповідала тим питанням, які ми зараз обговорюємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування Проект закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Марокко про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, реєстраційний номер 0110. Прошу голосувати.

 

13:02:31

За-351

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про сприяння та взаємний захист інвестицій, реєстраційний номер 0114, доповідає заступник міністра економіки Бойцун Наталія Євгенівна.

 

БОЙЦУН Н.Є.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про сприяння та взаємний захист інвестицій розроблено відповідно до Закону України „Про міжнародні договори України” з метою виконання внутрішньодержавних процедур необхідних для набрання чинності Угодою.

Зазначеною Угодою передбачено надання кожною договірною стороною на території своєї держави інвестором іншої договірної сторони режиму, що є справедливим та не менш сприятливим ніж той, який вона надає своїм власним інвесторам або інвесторам будь-якої іншої держави щодо управління, використання, отримання прибутків та розпорядження своїми інвестиціями. Угода також містить ефективні механізми запобігання необґрунтованій експропріації коштів інвесторів договірних сторін, передбачає вільний переказ платежів після виконання всіх податкових зобов’язань інвесторів та міжнародновизнані процедури врегулювання суперечок між інвесторами держав договірних сторін і договірними сторонами.

Набрання чинності законом дозволить безпосередньо реалізувати положення Угоди в двосторонніх відносинах України та Саудівської Аравії імплементувати їх в національне законодавство України для створення сприятливого інвестиційного клімату. Це знизить некомерційні ризики і сприятиме збільшенню обсягів іноземних інвестицій та забезпеченню стабільності української економіки.

Прийняття зазначеного проекту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету. Водночас реалізація положень Угоди може мати вплив на видатки держбюджету в разі настання передбачених статтею 4 Угоди  випадків компенсації та відшкодування збитків. Гарантії захисту інвестицій, які передбачені цією Угодою, відповідають міжнародній практиці врегулювання зазначених питань та положення  міжнародних договорів України і вже діють в Законах України про режими іноземного  інвестування,  про іноземну діяльність. Прошу підтримати проект Закону України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Наталія Євгенівна.

Будь ласка, співдоповідь: Чорновіл Тарас В’ячеславович.

 

13:05:07

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане головуючий,  шановні народні депутати України! Що стосується конкретно цієї ратифікації. Я повністю від імені комітету підтримує все, що тільки що було сказано заступником міністра, повністю там виконані всі адекватні відповідні норми щодо цього проекту.

Я хочу трішечки про контекст сказати. На превеликий жаль,  минулої пленарної п’ятниці, коли була поставлена пропозиція, якраз паном   Лавриновичем, щоби ми розглянули позачергово цей законопроект. Вона тоді через прикре непорозуміння не була підтримана. Сьогодні ми можемо виправити цю помилку, але за цей тиждень відбулась одна подія.

Наша парламентська делегація побувала в Королівстві Саудівської Аравії, де ми провели досить багато дуже серйозних , як на мене,  важливих для української економіки, для торгівлі, для диверсифікації нашого забезпечення енергоносіями, для збуту нашої продукції харчування, переговорів і там було би дуже доречно, якби ми могли вже на місці представити Головній консультативній раді, яка, фактично, нагадує наш парламент,  хоча не обирається, а призначається королем там у Саудівський Аравії,   представити  факт ратифікації і добитися того, що вже на минулому тижні могла бути ратифікована ця угода  і в Саудівський Аравії.

З Саудівською Аравією у нас товарообмін зростає в середньому в три рази за рік. Це сьогодні темпи, мабуть, чи не найкращі, які є в Україні, причому позитивне сальдо в України. Ми туди даємо метал, ми туди даємо машинобудування, ми туди даємо вже зерно, можемо давати багато більшого. Але на фоні цього того, що у нас вже до мільярда   дійшов товарообіг,  мільярда  доларів. У нас на сьогоднішній день  практично відсутня інвестиційна співпраця.

Саудівська Аравія  одна  з небагатьох країн сьогодні, які мають вільні кредитні інвестиційні кошти. Всі країни світу  хочуть з ними співпрацювати. Узгодивши, прийнявши, ратифікувавши цей договір, ми можемо розраховувати теж на дуже  серйозну і нормальну співпрацю. Договір у першу чергу корисний для української держави.  Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас В’ячеславович. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення.  Стойко Іван Михайлович, будь ласка.

 

13:07:21

СТОЙКО І.М.

Дякую. Стойко, група „За Україну!”.

Шановний пане  головуючий, шановні колеги!  Я повністю підтримую і представника міністерства, і пана  Тараса, бо, справді, сьогодні під час фінансово-економічної кризи, світової, я наголошую, нам вкрай потрібні інвестиції. Дуже  добре, що торгівля є між нашими державами, вона щороку збільшується. Але сьогодні ми повинні говорити про інвестування, про захист зокрема цих інвестицій, бо, справді, мені було теж прикро чути, що один із міністрів говорить, скажімо, про розкуркулення і таке інше. Тобто ми повинні  захистити самі інвестиції, якщо вони підуть з  цієї країни і нарощувати співпрацю. Тому група „За Україну!” і фракція „Наша Україна” буде підтримувати ратифікацію даної угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Сухий Ярослав Михайлович.

 

13:08:21

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги,  що примусило мене піднятися на цю трибуну при обговоренні, здавалось би, другорядного питання. Якого ефекту ми намагаємося досягнути, коли ратифікуємо всі  ці щойно  нами ратифіковані угоди? Особливо останні законопроект  промовистий.  Ми намагаємося досягнути хорошого ефекту, залучити до України  інвестиції.  Поки що ми маємо ситуацію абсолютно  інакшу: інвестиції тікають  з України. Чому? Скажіть, будь ласка, чи може сюди прийти інвестор при такій недолугій  енергетичній політиці, яку проводять урядовці нинішні до  власного товаровиробника? За кордон електроенергію ми продаємо приблизно по  4  центи кіловат  електроенергії. Запорізькому алюмінієвому комбінату встановили  спеціальну  ціну – 10 центів. Приблизно таку ж ціну встановили, це приватне підприємство, воно нехороше, там олігархія. Але таку ж саму ціну встановили в Запорізькому державному казенному підприємству „Титаномагнієвий комбінат”. Хіба це правильно? Хіба інвестор прийде працювати тут, 10 центів? На машинобудівному комплексі сьогодні ціна на електроенергію досягає 11 центів. То чи слід дивуватися, що загальні обсяги промислового виробництва в машинобудуванні і в металургії скоротилися майже на 50 процентів?

Ще одне питання, яке стосується нас всіх. Саудівська Аравія. Чи будемо ми приймати участь там в якихось розробках, що ми, наприклад, туда інвестуємо. Чи що ми звітом отримуємо. Шановні колеги! Ми маємо на Україні близько 20 мільярдів кубів газу власного виробництва, ціна приблизно 70 доларів за тисячу кубів. То чому ж населення сьогодні вже, згідно додаткових угод по Постанові НКРЕ, збільшилось і не на 7 процентів, як тут вже казалося, а в декілька разів?! Хіба це нормально?! Хіба це по-мудрому, хіба це по-господарськи?

Ну, і ще одне. Сьогодні металургійні підприємства платять за електро…, платять за газ, ну, на 100 доларів більше. На сто, приблизно, двадцять доларів більше платять машинобудівні підприємства. Колеги, якщо ми щиро хочемо, щоб до нас прийшов інвестор, потрібно зайнятися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про сприяння та взаємний захист інвестицій. Реєстраційний номер 0114. Прошу визначатися.

 

13:11:00

За-357

Шановні колеги, відповідно до рішення Погоджувальної ради, ми зараз маємо в розкладі засідань повернутись до ратифікації Угоди про збереження кажанів в Європі, оскільки прийшли до висновку, що кажани не винні були в тій ситуації, яка була у Верховній Раді. Я запрошую для доповіді, я запрошую для доповіді Івана Олександровича Зайця, будь ласка.

 

13:11:42

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати! Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я розумію, що ваші оплески говорять за те, що ми уже не будемо більше чудити з ратифікацією поправки до Угоди про збереження кажанів у Європі, бо у цій міжусобній політичній боротьбі забули за те, що тільки чисте довкілля і тільки потужна природна ресурсна база гарантує нам здоров’я і гарантує перспективу нації.

А тепер по тексту. До вашої уваги пропонується проект Закону України „Про прийняття поправки до Угоди про збереження кажанів у Європі”, внесений Президентом України.

Україна визначила свою позицію щодо необхідності збереження та охорони популяції видів рукокрилих у Європі та у межах ареалу у позаєвропейських державах ще у 1999 році, ратифікувавши Угоду про збереження кажанів у Європі законом України від 14.05.1999 року.

З того часу Україна бере активну участь у заходах по збереженню популяції кажанів та боротьбі з руйнуванням у місті їх оселень. З-понад десятилітнього досвіду дії Угоди про збереження кажанів у Європі міжнародною спільнотою були виявлені певні недоліки чи прогалини цієї угоди, які потребували негайного виправлення. Отже, на третій сесії наради сторін Угоди про збереження кажанів у Європі, яка проходила ще у липні 2000 року у місті Брістоль, була вироблена поправка до угоди.

Відповідно до цієї поправки, запропонованої до прийняття, передбачається змінити назву Угоди про збереження кажанів у Європі на Угоду про збереження популяції європейських кажанів. Конкретизувати видове різноманіття кажанів в окремому додатку до угоди, що сприятиме збереженню рукокрилих, що зустрічаються у Європі і під час їх міграцій на території позаєвропейських держав.

Крім того, пропонується зміни стосовно визначення процедури прийняття поправок до угоди та її додатків і набуття їх чинності. Оскільки раніше на час підписання угоди додатків до неї не було, тому не було такої потреби прописувати процедуру внесення змін до додатків...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, Іване Олександровичу.

 

ЗАЄЦЬ І.О. Відповідно до статті 93 Конституції України цей законопроект спрямований на приведення Закону України "Про  ратифікацію Угоди про збереження кажанів у Європі” у відповідність із правкою, внесеної до угоди. Станом на сьогодні Україна досі законодавчо не закріпила  свого бажання і далі активно бореться  на захист і охорону кажанів. 

В  цілому прийняття Україною поправки сприятиме  збереженню та охороні всіх популяцій видів кажанів в Європі та у позаєвропейських державах  ареалу.

Хочу  повідомити вам, що  законопроект погоджений без зауважень  всіма зацікавленими міністерствами, і Головне науково-експертне управління  підтримує цей законопроект. І тому я прошу проголосувати  його і  особливо Партію регіонів. Пам’ятаєте, що  у 2007 році саме  рішенням уряду Януковича планувалося ще тоді ратифікувати цю конвенцію. Тому не  смішимо людей, проголосуємо і скажімо: дякуємо всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Я ставлю на голосування проект закону про прийняття поправки до Угоди про збереження кажанів в Європі, реєстраційний номер 0109. Прошу голосувати.

 

13:15:24

За-224

(Ш у м  у  з а л і).  За – 224, рішення не прийнято. (Ш у м  у  з а л і)

Я прошу, будь ласка, спокій! Сядьте, будь ласка, на місця.  Оскільки доповідач  звернувся до фракції, від імені фракції – репліка. Будь ласка,  хто від фракції репліка? У нас у Верховній Раді є найбільш численна  фракція,  вона називається фракція Партії регіонів, до якої звернувся доповідач.

Будь ласка, репліка народного депутата  Колесніченко.

 

13:16:16

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, знаете, не помяните Господа всуе. Когда вы говорите о правительстве Януковича, то он не планировал тот кризис, который вы запланировали и организовали в стране. Правительство Тимошенко  сделала все от нее зависящее, чтобы не только люди, но умирали от голода, а даже кажани. Поэтому сегодня верхом цинизма является обвинять кого-либо в своих собственных грехах. Покайтесь перед народом, перекрестите лоб и поясните народу, почему вы хотите уничтожить Украину от голода? А кажани и без вас проживут, слава Богу. Сегодня цинично и безнравственно, когда умирает Украина, говорить о каких-то кажанах. Спасибо. Для Партии регионов главное – Украина и ее люди, а не летучие мыши.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Народні депутати України пропонують повернутись до голосування. Я ставлю на голосування пропозицію – повернутись до голосування з приводу ратифікації зазначеної угоди. Прошу визначатись.

 

13:17:34

За-239

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування проект Закону про прийняття поправки до Угоди про збереження кажанів Європи (реєстраційний номер 0109). Прошу визначатись.

 

13:18:02

За-239

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду…

По фракціях, будь ласка. Будь ласка, по фракціях: Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 153, "Наша Україна – Народна Самооборона” – 67, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 18.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (реєстраційний номер 3199), доповідає народний депутат України Волинець Михайло Якович.

 

13:18:44

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Доброго дня, шановні друзі! Другого і п'ятого вересня минулого року ми з вами розглядали законопроект про підвищення престижності шахтарської праці, і тоді всі п'ять фракцій проголосували за цей закон. В той же час не всі положення цього закону виконуються. Як з'ясувалося, не виписані достатньо механізми   виконання певних пунктів. І таким чином при авторстві народного депутата Турманова, Андрія Кожем`якіна, Наталії Королевської, Звягільського і також за моєї участі  розроблені зміни до Закону "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Пропонується наступне. Я буду говорити дуже швидко.

Перше. Врахувати інтереси гірничих рятівників. Це категорія 5 тисяч працівників, які не попали під дію цього закону. Вони будуть мати додаткове право на підвищену пенсію.

Дальше. Передбачається  збільшити мінімальну заробітну плату для шахтарів, які працюють в підземних умовах, на 30 відсотків. Це-то і як база для підвищення всієї заробітної плати. Це торкається всіх гірників з видобутку  залізної руди, марганцю, цирконію, урану, різнокольорових металів і вугілля і таке інше.

Дальше. Передбачається забезпечити житлом тих, хто отримав професійне захворювання на підприємстві.

Ще одна позиція. Передбачається задовольнити і надавати житло тим, хто отримав професійне захворювання на підприємстві і помер. Це пільга для його сім`ї.

Наступне. Компенсація за газ. 43 статтею гірничого закону передбачено, що ті гірники, які проживають в будинках з центральним опаленням, мають право на компенсацію за користування газом, електроенергією. Ця норма  виконується лише на  окремих вугільних шахтах. Тут розписаний механізм.

Наступне. Гірникам  дуже часто необхідно завезти вугілля з однієї області в іншу область. Наприклад, людина заробила стаж у Луганській чи Донецькій області, потім переїхала жити на Волинь, і директор шахти  зобов`язаний органі….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Директор шахти зобов`язаний відвести це вугілля цьому гірнику в іншу область. Ми передбачили, що може видаватися компенсація і ця сума коштів присукупляється до спільного  доходу і не має оподатковуватися податком.

Наступне дуже важливе. Передбачено зменшити ставку подоходного налогу… податку для шахтарів, які зайняті в підземних умовах роботи з 15 до 10 відсотків.

Надзвичайно важливий закон. Прошу підтримати. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати. Співдоповідь від Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу - Віктор Іванович Турманов, будь ласка.

 

13:21:49

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Ну, я очень коротко хочу сказать по этим поправкам, то, что сейчас докладывал Михаил Якович Волынец.

Мы в этом зале принимали этот закон, вы помните, все импульсивно, полностью вся Верховная Рада. Но я хочу сегодня только сказать одно: что закон принятый, но он практически сегодня не работает, потому что он не финансируется. Это первое.

Второе. Я хотел бы, чтобы все депутаты Верховного Совета знали, что, начиная с этого года, мы получили такой бюджет, что практически не можем платить заработную плату шахтерам. Сегодня задолженность составляет: 50 процентов еще за декабрь не выплатили зарплату, 50 процентов – за январь. Задолженность составляет 1 миллиард 465 миллионов гривен.

Я недавно приехал с западных регионов, где встречался с шахтерами, опускался в шахту «Степову». Я хотел бы, если кто-то сегодня говорит, что все здорово и красиво, надо опуститься туда, под землю и поговорить с шахтерами. Вам все скажут: чем вы должны заниматься здесь в Верховном Совете, и я в том числе, и как мы должны заниматься.

Что касается поправок, я, уважаемые, просил бы поддержать эти поправки, потому что принимали мы тогда – время у нас было ограниченное, для того чтобы закон, в принципе, я думаю, что он будет работать. Поэтому принять этот сегодня закон и в первом чтении, и в целом, и как закон, то есть поправки в цилому принять. Я просил бы, чтобы мы все поддержали, как это делали красиво в присутствии шахтеров здесь 2 сентября. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Наталія Юріївна Королевська, будь ласка.

 

13:23:44

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні громадяни, шановні колеги, Закон о престижности шахтерского труда в сентябре месяце объединил зал. И мы тогда не делились по партийной принадлежности, а понимали, что от нашего решения зависит будущее шахтерского труда будущее промышленности Украины. И я хотела бы сегодня назвать несколько цифр о том, что все-таки удалось сделать и как повлиял принятый нами с вами закон о престижности шахтерского труда на жизнь шахтеров. Произведен перерасчет пенсии шахтерам, 227 тысяч шахтеров по списку номер 1 получают в среднем на 364 гривны пенсии больше. В бюджете на 2009 год полностью заложено финансирование Пенсионным фондом всех повышенных пенсий согласно закона о престижности шахтерского труда, 615 – неработоспособным членам семей шахтеров, смерть которых наступила в результате несчастного случая на предприятии, сегодня производится доплата к пенсии в среднем 498 гривен.

Министерством образования и науки внесены изменения к условиям приема в высшие  учебные заведения и с 2009 года право на поступление в высшие учебные заведение я вне конкурса будет предоставлено всем лицам согласно данного законопроекта.

Я считаю, что мы сделали шаг вперед и мы смогли поддержать действительно как шахтеров-пенсионеров так и шахтеров целом. В 2008 году среднемесячная заработная плата работников на подземных предприятиях выросла на 46,8 процентов, а у работников очистного забоя выросла на 49,4 процента.

Мы понимаем, что сегодня в условиях кризиса этого не достаточно. Поэтому предлагаем принять те нормы, те поправки, которые заложены законопро…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Юріївна. Рішення комітету: прийняти в цілому даний проект закону. Будь ласка, записуємося на обговорення.

Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

 

13:26:21

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України, безумовно, фракція комуністів підтримає цей закон, як підтримувала всі попередні кроки, направлені на підвищення престижності шахтарської праці.

Але голосуючи за ці зміни до базового закону, ми маємо задати собі і відповісти абсолютно чесно на деякі запитання, може, і неприємні для нас: що означає третя поява цього закону за півроку в залі засідань Верховної  Ради України? Це означає брак у нашій роботі. Чому він виник, цей брак? А виник тому, що, вочевидь, частина ініціаторів, я не хочу узагальнювати, але частина ініціаторів найперше, що хотіла зробити, це не вирішити шахтарські проблеми, а попіаритися на цій проблемі. І тому вийшов  закон   таким, яким він є.

Безумовно, треба підтримувати проблему поліпшення пенсійного забезпечення шахтарів, це однозначно, треба вирішувати проблему компенсації для тих шахтарів, які живуть у будинках з комунальним опаленням, компенсацію за електроенергію і газ, безумовно, треба. Але це – лише частина айсбергу, найголовніша проблема, яку нам … які ми маємо вирішити – це проблема повернутися всією державою до цієї галузі.

Я дуже сподіваюся, що сьогодні, коли вже на повному серйозі починаємо говорити про необхідність опалювати котельні соломою, опилками, стружками, а завтра, мабуть, даруйте на слові, скажемо… будуть говорити кізяками, то я хочу сподіватися, що все-таки держава повернеться обличчям до шахтарів, до тієї галузі, яка забезпечена сировиною, навіть розвіданими запасами на декілька десятків років.

Тому давайте ми все-таки комплексно підходити до цієї проблеми і повернемося обличчям до цієї галузі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайлович, будь ласка.

 

13:28:32

МОВЧАН П.М.

Дякую, Олександр Володимирович.

Павло Мовчан, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

Вчора спостерігав пряму трансляцію по російському каналу із Данновера, де президент Сполучених Штатів Америки вчора підписав цілу низку антикризових заходів, у тому числі, по альтернативних енергоносіях. Сонячна енергія, вітрова енергія буде широко використовуватися у тій надпотужній економічно промисловорозвинутій державі. Я розумію, що ви говорите, це мій колега із фракції, не буду називати імені, говорите про вугільні наші запаси, які, безперечно, дуже важливі, дуже необхідні для нашого господарства. І, зрозуміла річ, що і цей законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, він тоді, коли ми проголосували не в ейфорії, ми проголосували з цілком ясним розумінням, що це наше перспективні енергозабезпечення. Але ми випустили цілу низку із цього закону тих підрозділів, які так само ризикують життям, як і ті, хто добуває вугілля. І саме про це йдеться в цьому законопроекті, який щойно нам  презентував Михайло Волинець.

І я закликаю вас, шановні, підтримайте ці поправки. Це не тому, що ми такі халатні, не тому що ми говорили, про одну категорію шахтарів випускаючи з поля зору тих, хто рятує,  тих хто не менше ризикує, коли готує лави, тих, хто задіяний в інших  структурах, а так само працюють вони на нижніх горизонтах.

І тому я вважаю, що цей законопроект варто підтримати і сьогодні, а не переносити, як пропонує нам експертне управління на завтра, перше, друге,  третя читання, його треба приймати в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:30:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Я хочу подякувати пану Волинцю, Турманову, Королівській, Кожем’якіну, Звягільському – всім хочу подякувати за внесення цього закону, але хочу остудити гарячі голови, які пропонують зразу прийняти його в усіх читаннях і як закон. Цього не можна робити з огляду на наступні речі.

Ви подивилися скільки буде коштувати закон цей по тим розрахункам, які надаються – 52,7 мільйони. Я порахував трошки по-іншому, і бачу, що це на порядок вище. Нам треба на 22 тисячі 946 осіб тільки згідно зі статтею 48 гірничого закону дати субвенції місцевим бюджетам. Ви готові на це? Є вони в нас в бюджеті? Ми чуємо висновок міністра фінансів, де цей висновок, де висновок бюджетного комітету? Я проти профанації при роздаванні, щоб сподобатися людям, це профанація.

І я хотів би звернути увагу всіх народних депутатів, найперше, я хотів би звернути увагу Генерального прокурора України на те, що діється сьогодні в місті Києві, що будемо мати безпосереднє відношення до бюджету, бо ми скоро нічого не знайдемо. Ви знаєте, що 15 лютого був мітинг в Києві, який відбувався по рознарядкам. На завтра готується, по всім лікарням дали, по 300 чоловік щоб з’явилися. Вчора Черновецький вже звільнив голову лікарні „Швидкої допомоги” Вершигору. Тепер чотирьох, першого роддому – Шабула, пульмонологічна лікарня – Дьоміна, шостої лікарні – Царюка і так далі, Бондаренко. Іде звільнення, отакі речі робляться. Хіба ми при такому підході по Києву знайдемо потім ці кошти.

Тому я пропоную в першому читанні приймаємо – раз. Далі – даємо пропозиції, чуємо, що дасть нам Мінфін і всі, кореспондуємо з Держбюджетом, з місцевими бюджетами, бо там субвенції стоять, треба їх туди надати, а не просто так сказати, що ми пообіцяли щось людям і не дали. Там дуже важка праця, треба поважати цю працю.

І я звертаюсь до Генерального прокурора України, звертаюсь і прошу, пане Медведько, порушуйте кримінальну справу про примушування людей до участі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України про підвищення, престижності шахтарської праці. Реєстраційний № 3199. Прошу визначатися.

 

13:33:27

За-351

Рішення прийнято.

Профільний комітет пропонує прийняти в цілому цей проект закону. Є заперечення народних депутатів. Є заперечення, тому будь ласка.

Будь ласка, є пропозиція з процедури голосування висловитися. З процедури голосування, будь ласка.  Я прошу, будь ласка, запишіться.

Народний депутат В’язнівський, будь ласка.

 

13:34:25

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Народний депутат Володимир В’язнівський. Група „За Україну”.

Шановні колеги! Якщо ми дбаємо про українського шахтаря, то давайте подбаємо, щоб він саме був шахтарем як працівником, а не як злидарем, якому мають тут у Верховній Раді дуже всі сподобатися і  видати якісь кошти. Цього року на техніку шахтарям, на оновлення техніки в бюджеті коштів не передбачено, на дотацію до собівартості вугілля передбачено тільки на перший квартал, а ми думаємо, як дати кошти шахтарям, але не дати їм можливість заробити ті гроші.

Давайте всі разом тут, разом з Міністерством фінансів, якщо там не йдеться... міністр, який логічно і внятно може довести цій сесійній залі, як маємо працювати на нашу енергобезпеку держави, як до того має бути залучена українська галузь енергобезпечна, а саме вугільна галузь? І тоді спільно зконсолідовано приймемо рішення, не робімо гарячки в прийнятті таких рішень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович Турманов, будь ласка.

 

13:35:36

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые коллеги! Я вот подошел к своему коллеге и объяснил, что касается своего выступления, что субвенция они уже  проголосованы второго сентября в основном законе о престижности. Мы вносим сегодня поправки и  сегодня перекраивать, говорить по-другому просто некорректно. Я еще раз говорю, шахтеры сегодня ждут этих поправок. Поэтому что часть профессии выпало из списков, а такие работники, как горноспасательной части, сегодня они выпали с этого списка.

Мы вносим, а по субвенции, я еще раз говорю, здесь сидят представители Кабинета Министров и знают, что эти субвенции были еще приняты, через субвенции местным советам второго сентября  прошлого года в этом зале. Когда проголосовало, практически,  сто процентов   Верховная Рада. Поэтому я прошу, есть решение комитета поставить эти поправки в целом как закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гордієнко Сергій Володимирович.

Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.

 

13:36:45

МАРТИНЮК А.І.

Дякую! Мартинюк фракція комуністів.

Шановні колеги! У нас рідко в сесійній залі є така ідилія, як зараз при розгляді цього законопроекту. Законопроект вносять практично і підтримується урядом, а з іншого боку цей законопроект підтримується  опозицією. Я думаю, цим випадком треба скористатися і прийняти законопроект. Оскільки цей закон уже приймається в доповнення до того закону, який  ми проголосували понад 400 голосів у сесійній залі, я не бачу необхідності ще його доопрацьовувати. Тому що по  суті це доопрацьований закон до того базового, який діє.

Інша проблема, що на превеликий жаль і цей закон, як і багато інших не діють у нашій державі, про це  наш колега Цибенко говорив. Але те, що треба зараз приймати і не творити нових паперів, давайте ми зараз приймемо його в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Королевська Наталія Юріївна.

 

13:37:47

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! «Блок Юлии Тимошенко» обращается с предложением прекратить практику принятия законов в первом и во втором чтении, потому что мы потом получаем достаточно  некачественное законодательство, которое требует дополнительной  доработки.

Я хочу поддержать своего коллегу Турманова Виктора Ивановича,   что действительно   все заложенные нормы в данном законопроекте  были проголосованы 2 сентября и все субвенции в бюджет, согласно Закона от  сентября месяца,  предусмотрены. Но так же есть предложение,  давайте дадим поручение  комітету доработать данный законопроект до следующей сессионной недели и на следующей сессионной  неделе его  рассмотреть и принять, дабы  не допустить опять никаких  недосогласованностей и не возвращаться  в третий раз к этому закону. А в течении  недели все в оперативном режиме доработаем данный законопроект.

Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Уповноважений представник уряду просить слова з цього питання. Заперечення будуть? Немає заперечень.

Я прошу, будь ласка, Віктор Миколайович Оніщук.

 

ОНІЩУК В.М. Дякую.

Шановні народні депутати, підпункт 2 пункту 1 цього закону виписаний невірно, він повторює норми статті 6 Закону про оплату праці. Ми вважаємо, що тут автор законодавчої ініціативи хотів сказати зовсім інше. Тому ми просимо прийняти цей законопроект у першому читанні, ми його доопрацюємо так як це потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, у зв’язку із тим, що є заперечення народних депутатів щодо прийняття в цілому, я ставлю на голосування пропозицію про скорочення терміну підготовки цього проекту закону до другого читання вдвічі відповідно до Регламенту. Прошу визначатися.

 

13:39:53

За-321

Рішення прийнято.

Я прошу профільний комітет оперативно підготувати на наступний пленарний тиждень, щоб наступного пленарного вівторка  ми могли ухвалити в цілому цей проект закону.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (стосовно погодинної оплати праці), реєстраційний номер 3253, доповідає народний депутат України Зарубінський Олег Олександрович.

 

13:40:30

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, цим законопроектом, оголошеним головуючим, пропонується шляхом внесення змін до Закону України „Про оплату праці”, до Кодексу законів про працю України та до Бюджетного кодексу України створити правові передумови для запровадження погодинної заробітної плати в нашій країні. Зокрема, у Бюджетному кодексі України пропонується передбачити норму щодо обов’язкового визначення у законі про Державний бюджет України не лише мінімальної місячної, але й погодинної заробітної плати. На наш погляд, це особливо важливо при частковій зайнятості, на жаль, працівників в умовах економічної кризи і скорочення виробництва.

Я хотів би наголосити, що не відміняється місячна зарплата, мінімальна місячна зарплата, тобто пропонується ввести і погодинну зарплату. Тобто, в принципі, це не є радикальні зміни, але ті зміни, які, як я вже сказав, створюють необхідні правові умови або передумови навіть введення і впровадження в Україні погодинної оплати праці.

Законодавче забезпечення, законодавче встановлення гарантованого мінімуму погодинної оплати праці найманих робітників дозволить, як ми всі розуміємо, краще забезпечити рівень дотримання їх конституційних прав і водночас буде кроком у наближенні українського законодавства до міжнародних стандартів, бо ви всі прекрасно знаєте, що в більшості провідних країнах світу встановлюється і погодинна оплата праці.

І саме головне, законодавчо визначення розміру не лише мінімальної місячної, але і мінімальної погодинної заробітної плати дозволить посилити соціальний захист працюючого населення.

Я вдячний за позитивну оцінку профільного комітету і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, Олег Олександрович.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. І те, що він пропонує прийняти цей законопроект за основу я, як суб’єкт законодавчої ініціативи, усвідомлюю, що там є ті речі, які треба відкоригувати у підготовці до другого читання, що пропонує до речі і Науково-експертне управління. Тому просив би шановних колег сьогодні прийняти в першому читанні за основу цей законопроект з подальшою роботою над ним. Дякую. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Співдоповідь від комітету Володимир Станіславович Марущенко, будь ласка.

 

13:44:21

МАРУЩЕНКО В.С.

Шановний головуючий! Шановні колеги!

Комітет Верховної Ради соціальної політики та праці на своєму засідання 3 грудня розглянув даний законопроект, реєстраційний номер 3253 внесений народними депутатами Олегом Зарубінський та Юрієм Литвиним.

Запропонований законопроект пропонує шляхом внесення змін до Закону України про оплати праці, про Кодекси Законів про працю та Бюджетний кодекс створити правові передумови для запровадження мінімальної погодинної заробітної плати.

На думку автора, законодавче встановлення  гарантованого мінімуму погодинної оплати праці найманих працівників дозволить краще забезпечити рівень дотримання їх конституційних прав і водночас буде кроком у наближенні українського законодавства до  міжнародних стандартів.

Комітет вважає, що законодавче визначення розміру не лише мінімальної місячної, а й мінімальної погодинної  заробітної плати дозволить посилити соціальний захист працюючого населення. Проте, слід зауважити,  що законопроект має деякі недоліки. Зокрема, авторами пропонується внести зміни до частини третьої статті 3  Закону  України „Про оплату праці” та до частини третьої статті 95 Кодексу законів про працю, які були виключенні згідно з Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України номер 2190 від 18.11.2004 року.

Крім того, варто зазначити, що чинне законодавство передбачає можливість встановлення і місячної, і погодинної мінімальної заробітної плати (стаття 3 Закону України „Про оплату праці”). Врегулювання ж потребує саме питання щодо встановлення порядку визначення розміру і застосування мінімальної погодинної заробітної плати, виходячи з того, що норма тривалості  робочого часу є різною по місяцях, роках, а для окремих категорій працівників законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу, проте в законопроекті такі норми відсутні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.

Міністерство праці та соціальної політики, юстиції і економіки України, Конфедерація роботодавців України вважає, що проект закону потребує додаткового доопрацювання. Міністерство фінансів України законопроект не підтримує.  Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України та Всеукраїнське обєднання профспілок вважає за недоцільне прийняття даного проекту закону в нинішніх умовах.

Враховуючи зазначене, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці пропонує Верховній Раді України, керуючись пунктом 1 частини першої статті 114…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

13:44:21

МАРУЩЕНКО В.С. … прийняти даний законопроект за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Записуємося на обговорення.

Яворівський  Володимир  Олександрович, будь ласка.

 

13:46:31

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”, місто Кіровоград.

Безперечно, та тема, яку порушили у своєму законопроекті Зарубінський і  інші автори, звичайно є дуже актуальною. Вона  вже  давно обговорюється і це, дійсно, світова форма, яка, ну, справді, є справедливою і вона вже  давно виправдана у багатьох країнах світу. А ми так  муляємося, муляємося, стоячи на порозі цієї проблеми, так і не переступаємо через цей поріг.  Через  те мені видається дуже актуальне те, що зробили  наші автори.

Одначе, я хотів би просто нагадати. На превеликий жаль, хай на мене не ображається мій колега і земляк Зарубінський, чи зовсім вчасно  сьогодні  у період цього нашого хаосу сьогодні, скажімо, приймати відразу цей законопроект у першому і у другому читанні. Ми вже з вами переконувалися  не раз, що дуже часто у поспіху і тоді коли обкладали автомобілі цим автомобільним збором і потім змушені були до нього повертатися. Щойно  ми ще раз повернулися до  законопроекту про престижність  праці  шахтарів. Через те я абсолютно переконаний у тому, для того, щоб не пустило потім саме життя укіс цей законопроект, я переконаний у тому, що його, дійсно, потрібно прийняти сьогодні у першому читанні, потримати  його на певну витримку, щоб попрацював над ним комітет, щоб кожен з нас, народних депутатів, міг додати  до них свої поправки, потім спокійно їх розглянути у другому читанні. 

Ще раз повторюю,  ця форма нова, українське   суспільство до неї не звикло. І щоб ми  знову не наробили помилок через, здавалось би, дуже прогресивний законопроект,  ми не довели до погіршення економічного стану наших співгромадян, через те „Блок Юлії Тимошенко” буде голосувати за перше читання, а потім уже  будемо обговорювати як колективний наш розум у другому читанні цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий  Ярослав Михайлович.

 

13:48:39

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, дійсно, у цьому сесійному залі такі спроби робилися неодноразові  запровадження нового нормативу. І просто можна, дійсно,  відзначити наполегливість колеги Зарубінського, який з цим законопроектом на трибуну виходить не перший раз.

Я хочу наголосити, запровадження такого нормативу як, державного нормативу як погодинна оплата праці повністю відповідає Конституції, зокрема статті 1, де, окрім іншого, зазначено, що Україна є соціальною державою, статті 43, де мова йде про справедливе відшкодування за затрачену, за затрачені сили на добросовісну працю. А сам цей законопроект повністю відповідає базовому закону про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.

Ще одне. Колеги, ми в цьому залі з вами ратифікували Європейську Соціальну Хартію, пам’ятаєте. Однією з вимог, я не кажу, окрім інших, ми там мали запровадити загальнообов’язкове державне соціально-медичне страхування, окрім того, ми повинні були запроваджувати погодинну оплату праці як новий загальнообов’язковий державний норматив. Але я попросив сьогодні слова з іншої причини. Ми сьогодні, ми маємо підстави і маємо можливість поговорити про інше, про необхідність реформування системи оплати праці в Україні. Бо, з одного боку, вона не сприяє відтворенню робочої сили, оплата праці, система. З другого боку, дуже часто зростає незалежно від затрат. Ще одне. Ми маємо неприпустимі диспропорції між зарплатами в регіонах, між зарплатами, між професіями. А саме страшне, колеги, ми маємо латиноамериканський варіант. У нас співвідношення між багатими і бідними 70 до 1. Це передгроззя революційної ситуації. В Європі такий показник 4 до 1. Чому так сталося? Та тому, що одиниці затрат домінують енергоносії, процент банківського кредиту, податки, амортизаційні відрахування. І всього 7-10 процентів – оплата праці. З цього законопроекту ми повинні почати реформування системи оплати праці. Така концепція є. Її просто потрібно поступово впроваджувати в життя. Закон потрібно прийняти в першому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдньонов Андрій Михайлович.

 

13:50:51

НАЙДЬОНОВ А.М.

Прошу передать слово Катерине Семеновне Самойлик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Семенівна Самойлик.

 

13:50:55

САМОЙЛИК К.С.

Дякую, Андрію Михайловичу, шановні колеги і всі, хто нас слухає. Можливо, дійсно, півроку тому назад або рік тому назад цей закон був дуже актуальний і його треба було приймати, мабуть, в першому читанні і доопрацьовувати. І так, щоб він був вигідний, передовсім, нашим людям. Тим, хто працює на підприємствах, тим, хто працює, дійсно, зайнятий працею.

Але зараз, коли економіка наша знаходиться у глибокій кризі, а ми знаємо, що такі висновки зроблені не тільки нами, а і міжнародними фінансовими організаціями, то і майже всі підприємства закриті, особливо машинобудування. Ви бачили, наприклад, „Свободу” на „Інтері”, і ви бачили, що твориться, наприклад, на нашому Херсонському машинобудівному або Херсонському комбайновому заводі.  Але це тільки один приклад такий. Таких прикладів дуже багато.

Ми також з вами знаємо про те, що дуже багато підприємств практично працюють за скороченим тижнем. І доходить до того, що всього один тиждень, один день на тиждень вони працюють і то декілька годин – три-чотири години. 

То чи одержать люди щось від того, що ми зараз будемо працювати над цим законопроектом? Нам навпаки треба сьогодні захистити людей, зробити так, щоб не було масового звільнення. А сьогодні, дійсно, є масове звільнення наших людей. І ще мені здається, що дуже слушно, треба, мені сподобалося, що при розробці цього законопроекту таки наші громадські організації були залучені до експертизи цього законопроекту, і треба дослухатися і до думки професійних спілок, які вважають недоцільним прийняття цього законопроекту.

І при всій повазі до колег, я би просила сьогодні не голосувати за цей...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В’язівський Володимир Михайлович.

 

13:53:04

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, депутатська група „За Україну!”, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги,  дорогі українці! Приймаючи кожний законопроект, маємо думати, які плюси і мінуси після цього отримає українська громада, а зокрема працівники, коли ми турбуємося про належну його оплату праці.

Сьогодні можемо сказати наступне. Приймаючи цей законопроект, ми відкриваємо певну нішу для подальшої дискусії, яка має місце і правильна щодо введення погодинної оплати праці, але ми ні собі і нікому іншому не ставимо питання: а що далі буде? Так само, як і зараз не ставлять перед нами питання як і роботодавці, так і профспілки, які утрималися у рекомендаціях щодо того підтримувати чи не підтримувати  даний законопроект. Бо  на правду, коли ми ставимо питання  про погодинну оплату праці, то  маємо подумати про тих самих  шахтарів,  які мають шестигодинний робочий день. І яка у них тоді за один день мінімальна  заробітна плата буде? А ті, хто працюють вахтовим методом по 12 чи по  24 години на добу, яка у них буде  погодинна оплата праці, і сумарно в місяць що у них вийде? Ми маємо подумати про  тих людей, які будуть іти на пенсію і у подальшому будуть нараховувати  чи не повністю нараховувати їм робочий стаж до нарахування пенсії. Ми більше знаків запитання собі ставимо, ніж даємо відповіді, приймаючи  цей законопроект.

Тому, враховуючи сьогоднішню  соціально-економічну ситуацію в державі, я буду пропонувати вам, колеги,  утриматись від голосування за цей законопроект. Будуть кращі часи, будуть  запити знизу і від роботодавців, і від профспілок щодо введення такої ініціативи у законодавче поле, ми проголосуємо,  і це  буде ініціатива не  для того, щоб сподобатись  кому, а на вимогу  тих, для кого ми тут прийшли і працюємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект Закону про внесення змін   до деяких законодавчих актів України  стосовно погодинної оплати праці, реєстраційний номер 3253. Прошу визначатись.

 

13:55:30

За-303

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 117, „Блок Юлії Тимошенко” – 153, „Наша Україна – Народна Самооборона”  – 14, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина”  – 19.

Ранкове пленарне засідання продовжується на 15 хвилин.      

Оголошується до розгляду проект Закону про Державну програму приватизації на 2008-2012 роки, реєстраційний номер 2330. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики  Бондар Олександр Миколайович.

 

13:56:20

БОНДАР О.М.

Шановний Олександр Валентинович, шановні народні депутати,  я попросив, щоб надали мені слова на закінченні сьогоднішнього засідання, щоб ми розпочали це питання, а завтра його продовжили зранку, тому що воно дуже важливе, дуже принципове і вимагає від депутатів концентрації уваги, професійного підходу.

Ви знаєте, що питання приватизації зараз, як і завжди, актуальне, багато депутатів висловлюють свої позиції по телебаченню, різні речі кажуть. Я хотів би, щоб вони прийняли, залучились до обговорення Державної програми із змін законодавства професійно, шляхом поправок, які будуть вноситись в Державну програму приватизації, подану урядом.

Комітет з питань економічної політики відповідно до доручення Верховної Ради підготував до другого читання проект Закону про Державну програму приватизації на 2008-12 роки і пропонує прийняти його як закон. Зазначений законопроект був прийнятий Верховною Радою в першому читанні третього червня 2008 року, його положення визначать цілі, завдання, пріоритети та умови приватизації державного майна на п'ять років.

До законопроекту надійшло 64 пропозиції: 12 від Президента України, 52 від народних депутатів України. Із них враховано 27 пропозицій, 12 враховано частково або по суті, 25 пропозицій відхилено. Окремо слід зупинитись на пропозиціях Президента України. Вони надійшли після вичерпного строку – два тижні – і Комітет з питань економічної політики за дорученням тодішнього Голови Верховної Ради вимушений вдруге був збиратися розглядати поправки Президента, оскільки вони були надіслані з порушенням терміну.

По суті поправки Президента подаються нам, як новий текст програми приватизації, і викладені на 45 сторінках. Прийняття ж в першому читанні програми вміщується на 16 сторінках. Суть пропозицій зводиться до прийняття Державної програми приватизації в новій редакції, тобто концепція проекту порівняно з редакцією, прийнятою в першому читанні, кардинально змінюється. Зокрема, в програмі налічується 53 пункти, а Президент пропонує викласти понад 150 пунктів. Крім того, пропозиції Президента не узгоджуються з базовим проектом Закону про приватизацію державного майна, який Верховна Рада буде розглядати після розгляду цього законопроекту, і він прийнятий в першому читанні. Тому більшість поправок Президента ми вимушені були відхилити, і я на цьому наголошую і хочу на це звернути увагу.

Тепер для початку розгляду по поправках я хотів би сказати, що, оскільки 2008 рік вже закінчився поки ми розглядали Державну програму приватизації до  Науково-експертного управління і я як доповідач прошу вас проголосувати спочатку, якщо знайдеться зараз голосів, зміни в назву програми і назвати її „на 2009-2013 рік”, тому що ми не можемо приймати  програму заднім числом, а головне, що у нас законодавством визначено, що програма приймається на 5 років, тобто автомати….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, Олександр Михайлович. Переходимо до розгляду поправок.

Шановні колеги, поправка номер 1 Президента України врахована. Є заперечення? Немає… Є заперечення. Будь ласка, Адам Іванович Мартинюк.

 

13:59:51

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.   Олександре Володимировичу, я спочатку не до поправки, а до назви закону. Хотів би привернути вашу увагу, ну буде  дуже несерйозно, ми вже з вами вчора мали одну колізію, коли ми виправляли закон. Ну не можемо ми приймати Програму приватизації на рік, що вже минув.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адам Іванович. Доповідач про це сказав. І очевидно після розгляду поправок ми проголосуємо окремо назву закону. 

Шановний  Адаме Івановичу, у нас просто не було поправки, яка б стосувалася назви, тому зараз вона внесена доповідачем, ми її проголосуємо після розгляду  письмово, які внесені в таблицю.

По першій поправці щодо врахування  поправки Президента немає заперечень? Немає.

Друга поправка депутата Бондара врахована. Немає  заперечень? Немає.

По третій поправці народного депутата Мармазова є заперечення по врахуванню? Немає.

Четверта поправка народного депутата Бондара. Є заперечення по врахуванню? Немає.

П’ята поправка депутата Мармазова. Є заперечення по врахуванню? Немає.

Шоста поправка народних депутатів Акімова і Новікової. Відхилено. Юлія Володимирівна Новікова, будь ласка, ви погоджуєтесь з рішенням комітету? Погоджується.

Сьома поправка (народного депутата Мармазова) врахована частково. Будь ласка, мікрофон Євгена Васильовича Мармазова.

 

14:01:31

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые товарищи, ну, вот за 16 лет мы приватизировали или, прямо скажем, продали с молотка предприятий на сумму 5,3 миллиарда евро. И все эти деньги пошли на погашение дефицита бюджета, а если говорить откровенно, то, по сути дела, все эти деньги мы проели. 75 процентов предприятий народного хозяйства проели.

Значит, наша Специальная контрольная комиссия Верховной Рады по контролю за приватизацией внимательно обобщила проект закона и внесла свои замечания. Суть их – прежде всего прекратить объекты народного хозяйства. А если деньги мы получаем от приватизации, направлять их на структурную перестройку экономики. Это принципиальный вопрос. Поэтому и внес я замечание седьмое, чтобы опустить слово, что деньги от приватизации должны направляться не для „задоволення потреб суспільства”, а для „структурної перебудови економіки”. Написано: „враховано частково”, - то есть как врахували? Значит, на задоволення потреб суспільства…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Євген Васильович.

 

14:02:43

МАРМАЗОВ Є.В.

Поэтому я прошу, я настаиваю проголосовать за мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 7 народного депутата Мармазова. Прошу визначатися.

 

14:03:05

За-75

Поправка не підтримана.

Поправка номер 8. Є заперечення по врахуванню? Поправка номер 8. Є заперечення по врахуванню? Є заперечення по врахуванню 8-ї поправки? Будь ласка, народний депутат Бондар.

 

14:03:29

БОНДАР О.М.

По 8-й поправці, хоча є рішення комітету – враховано, є заперечення Науково-експертного управління, що це протирічить бюджету, де кошти від приватизації направляються до бюджету. А те, що направляється в Стабілізаційний фонд, це норма тільки 2009 року. Тому пропозиція: цю поправку відхилити, врахувати те, що моя пропозиція 48-ма на сторінці 78, фактично, враховує цю поправку, оскільки там написано, що направляється до бюджетів, за виключенням випадків, передбачених окремими законами і вона поглинає цю поправку.

Тому пропозиція: цю поправку не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 8-м народних депутатів Акімової і  Новікової ставиться на голосування. Прошу голосувати.

 

БОНДАР О.М. Не голосую.

 

14:04:27

За-66

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. Девята поправка врахована частково. Юлія Володимирівна Новікова, наполягаєте? Ні, не наполягає. Десята поправка Президента України - врахована частково. Представника Президента немає.

 

БОНДАР О.М. Президент не наполягає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одинадцята поправка народного депутата Мармазова відхилена. Наполягаєте на голосуванні? Будь ласка, мікрофон Євгену Васильовичу Мармазову.

 

14:04:57

МАРМАЗОВ Є.В.

Ну, 11 поправка та же самая – идеология. Ну, тут предлагается высоколиквидные объекты, значит, выставлять на приватизацию для того, чтобы выполнять план по наполнению денег от приватизации.

Ну, я, моя поправка предлагает опустить это, поскольку, если уже мы высоколиквидные предприятия продаем ради того, чтобы закрыть дефицит бюджета, то тогда о чем можно вести разговор? Это значит, мы будем продавать Одесский припортовый завод, это будем продавать ВАТ, „Турбоатом” и  „Днепроэнерго” и так далее, и так далее, что бы покрыть. Поэтому я предлагаю вот это опустить, значит, 17 подпункт, а дальше по тексту должно быть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одинадцята поправка народного депутата Мармазова ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

14:06:00

За-50

Рішення не прийнято.

12-та поправка врахована. Є заперечення? Немає.

13-та поправка народного депутата Мармазова відхилена. Євген Васильович згоден? Мікрофон, будь ласка, Євгену Васильовичу Мармазову.

 

14:06:14

МАРМАЗОВ Є.В.

Так нет, я не настаиваю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте? Ні.

Наступна поправка 14-та врахована частково. Юлія Володимирівна Новікова, наполягаєте? Ні, не наполягає.

15-та поправка народного депутата Шаманова відхилена. Наполягає народний депутат? Не наполягає.

16-та поправка Президента України врахована частково. Не наполягає, да.

17-та поправка народних депутатів Акімова і Новікової, врахована. Є заперечення? Немає заперечень.

18-та поправка Президента України відхилена, аргументувати немає кому.

19-та поправка врахована частково. Юлія Володимирівна, погоджуєтеся? Погоджується.

20-та поправка народного депутата Мармазова, відхилена. Євген Васильович, погоджуєтеся? Погоджується.

21-ша поправка народного депутата Бондара врахована. Є заперечення? Немає.

22-га  поправка народного депутата Мармазова відхилена. Євген Васильович, згоден?  Згоден.

23-тя поправка Президента України  відхилена.

24-та поправка народного депутата Мармазова врахована. Є заперечення? Немає.

25-та поправка народних депутатів Акімова і Новікової врахована частково. Юлія Володимирівна, не заперечуєте? Не заперечуєте.

26-та поправка народного депутата Мармазова частково врахована. Євген Васильович погоджується.

27-ма поправка народного депутата Мармазова відхилена. Євген Васильович погоджується.

28-ма поправка народного депутата Мармазова відхилена. Погоджуєтеся? Погоджується.

29-та поправка Президента України відхилена. Це концептуально цілий текст.

30-та поправка народного депутата Мармазова врахована. Є заперечення? Немає.

31-ша поправка народного депутата Бондара, врахована. Є заперечення? Немає.

32-га поправка народного депутата Бондара, врахована. Є заперечення? Немає.

33-тя поправка народного депутата Мармазова, відхилена. Євген Васильович? Не наполягає.

34-та поправка народного  депутата Бондара, врахована. Заперечення  є? Немає заперечень.

35-та поправка народного депутата Мармазова відхилена. Євген Васильович погоджується.

36-та поправка народного депутата Мармазова відхилена. Погоджується.

37-ма поправка народного  депутата Мармазова врахована. Заперечення є? Немає заперечень по врахуванню.

38-ма поправка народного депутата Шаманова відхилена. Не наполягає.

39-та поправка народного депутата Мармазова врахована. Заперечення є? немає.

40-ва поправка народного депутата Бондара врахована. Заперечення є? Немає.

41-ша поправка народного депутата Бондара врахована. Заперечення є? Немає заперечень.

42-га поправка народного депутата Мармазова врахована. Немає заперечень? Немає.

43-тя поправка народного депутата Мармазова відхилена. Євген Васильович, наполягає? Ні, не наполягає.

44-та поправка  народного депутата Шаманова відхилена. Не полягає.

45-та поправка народного депутата Бондар врахована. Заперечення є? Немає.

46-та поправка народного депутата Бондар врахована. Є заперечення? Немає заперечень.

47-ма поправка Президента України відхилена. Немає кому наполягати.

48-ма поправка народного депутата Бондара врахована. Заперечення є? Немає.

49-та поправка народного депутата Лавриновича відхилена. Не наполягає.

50-та поправка Президента України відхилена. Не наполягає.

51-ша поправка народного депутата Бондара. Врахована. Є заперечення? Не наполягаємо.

52-га поправка народного депутата Лавріновича. Не наполягає.

53-тя поправка народного депутата Бондара. Врахована. Є заперечення? Немає заперечень.

54-та поправка народного депутата Бондара. Врахована. Заперечення є? Немає.

55-та поправка народного депутата Бондара. Враховано. Заперечення є? Немає.

56-ша поправка народного депутата Мармазова. Відхилена. Євген Васильович, наполягаєте? Ні, не наполягає.

57-ма поправка народного депутата Бондара. Врахована. Заперечення є? Немає заперечень.

58-ма поправка народного депутата Бондара. Враховано. Є заперечення? Немає заперечень.

59-та поправка народного депутата Мармазова. Врахована частково. Погоджуєтесь? Погоджується.

60-та поправка Президента України. Врахована. Є заперечення? Немає.

61-ша поправка Президента України. Відхилена. Наполягати немає кому.

62-га поправка Президента України. Відхилено.

63-тя поправка народного депутата Шаманова. Враховано по суті. Народний депутат не наполягає.

64-та поправка Президента України. Відхилено. Таким чином ми з вами розглянули всі поправки, які надійшли до цього закону.

Я ставлю на голосування поправку, що стосується назви законопроекту. Мова йде про те, щоб ми врахували пропозицію доповідача про державну програму приватизації на 2009-2013 роки. Ставлю на голосування цю поправку.

 

14:13:45

За-221

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Зрештою це очевидна річ. Мова йде про те, що 2008 рік уже минув,  про те, що ми поміняли назву, яка буде відповідати реаліям сьогоднішнього дня. Мова йде не про схвалення законопроекту, а про те, щоб поміняти назву, яка б відповідала сьогоднішньому дню.

Є пропозиція повернутися до голосування. Будь ласка, хто хоче повернутися до голосування цієї поправки, прошу проголосувати.

 

14:14:42

За-228

Рішення прийнято.

Ця поправка стосується не тільки назви, а й посилань по тексту, звичайно. Таким чином розгляд всі поправок завершено. Тепер я прошу, будь ласка, уважно ставиться на голосування про прийняття. А, вибачте, ми повернулися до голосування.

Ставлю на голосування поправку  народного депутата Бондара щодо назви законопроекту і посилань по всьому тексту який стосується років на який ухвалюється цей закон.

Мова йде про те, щоб замість 2008–2012, було 2009-2013. Прошу голосувати.

 

14:15:38

За-226

Рішення прийнято.

Таким чином ставиться тепер на голосування про прийняття в другому читанні Проекту Закону про Державну програму приватизації 2009-2013 роки. Прошу визначатися.

 

14:16:12

За-228

Рішення прийнято.

Є необхідність узгоджувати всередині цього проекту відповідно до Регламенту  і  направляти законопроект на третє читання, чи є можливість прийняття в цілому?

Будь ласка, Олександр Миколайович.

 

БОНДАР О.М. Нічого не треба узгоджувати і направляти на  третє читання, це є рішення комітету.

Я просив би наступні законопроекти, пов’язані з Державною програмою безпосередньо, завтра зранку розпочати, щоб ми не розривали питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую! Сідайте, будь ласка.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як Закону Держаної програми  приватизації на 2009-1013 роки. Прошу визначатися.

 

14:17:13

За-219

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! 14 година 17 хвилин, ранкове пленарне засідання оголошую закритим. Завтра о 10-ій годині ранку розпочнеться чергове пленарне засідання.