ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 березня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:40

Зареєструвалися картками в сесійній залі 437 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата Василя Михайловича Горбаля. Давайте привітаємо нашого колегу і побажаємо йому успіхів. (О п л е с к и)

Дозвольте надати вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на планерних засіданнях 17 березня, тобто вчора. Розглянуто 20 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято чотири закони та три постанови, шість законопроектів та два проекти постанов прийнято за основу, два законопроекти направлено на повторне перше читання, відхилено три законопроекти.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у середу 30 хвилин відводиться для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, виголошенням заяв і повідомлень. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи. Відбувається запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів, що записались, на табло. Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів. Ну як не встигли? Записалось 19 людей. Шановні колеги, ну я ж не можу перезапис проводити. Ну, шановні колеги, запис було оголошено. Ну так що я можу зробити? Шановні колеги, відповідно до Регламенту я оголосив, що відбувається запис. Не встигли? Це проблема тих, хто не встигли. Я не хочу шукати причин для збурення в сесійній залі. Все! Будь ласка, Пеклушенко передає право на виступ Миколі Яновичу Азарову.

10:03:59

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты! Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко заявила: „Завдяки антикризових заходам уряду в Україні відбувається зростання промислового виробництва”. Давайте поаплодуєм, да?

Интересно только благодаря каким таким мерам правительства удалось уронить экономику Украины больше, чем на 40 процентов? Как надо было так работать, чтобы впервые за 15 лет так упала экономика страны? Продолжается представление в театре абсурда. По телевизору показывают картинку, даже декорации не меняют, как Премьер-министр посещает авиационный завод. Два самолета благодаря героическим усилиям этого правительства построенных, которые еще Янукович построил и на которых лично я бывал 5 раз. 5 раз бывал лично я!

Но а теперь давайте за пару минут по-серьезному поговорим о том, что больше всего беспокоит партию регионов. Номинальная заработная плата в январе уменьшилась на 17 процентов, а с учетом инфляции реальная заработная плата – почти на 20. Высокие темпы роста потребительских цен обесценивают зарплаты и трудовые сбережения. Каждый 5-й украинец – не интересно, да, народным депутатам?! Ну я думаю, для телезрителей будет интересно! – стал покупать меньшее количество продуктов питания. Каждый 10-й вынужден отказаться от некоторых продуктов.

Наше правительство внимательно следит за этой тенденцией и благодаря его кипучей деятельности производство мяса в январе-феврале уменьшилось в 4 раза. Вообще мясо кушать очень вредно.

Следующая проблема. Очень серьезная, на мой взгляд. К сожалению, так хорошо работает наша промышленность и Министерство финансов, что в бюджете сплошная дыра. Премьер говорит постоянно о том, что она к Национальному банку не имеет никакого отношения. Однако Национальный банк по просьбе правительства за 3 месяца предоставил «Нефтегазу» 35 миллиардов гривен. Этого хватило бы на то, чтобы увеличить пенсии нашим гражданам примерно на 250 гривен...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, Микола Янович.

АЗАРОВ М.Я. Короче, за 3 минуты, конечно, дать детальный обзор той уникальной ситуации, которая сложилась, нельзя. Но Партия регионов в очередной раз обращается к правительству, представьте наконец свою антикризисную программу, поясните, что вы наконец делаете. Потому что темпы падения жизненного уровня и экономики в Украине в десятки раз выше, чем во всех окружающих нас странах.

Спасибо. Задумайтесь. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Литвин Юрій. Будь ласка, Литвин Юрій передає право на виступ Катерині Ващук, фракція „Блоку Литвина”.

10:08:06

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, народні депутати „Блоку Литвина” в черговий раз звертаються до нашого уряду з вимогою, дійсно, всерйоз виконати ті обіцянки, які давалися селянам, погасити борги бюджету минулого року, зокрема, виплати за високовагові кондиції. Люди закидали нас листами, недоплачено людям за здану худобу, не повернутий селянам податок на додану вартість.

І що найголовніше, проходить перший квартал 2009 року, іде посівна і на сьогодні ми звертаємо увагу Мінфіну, що по можливості підтягнути на перший квартал якомога більше платежів, запланованих селянам. А найголовніше – це відшкодування відсотків за отримані кредити. І дати можливість селянам отримати нові кредити.

Не можна сьогодні замовчувати той факт, що майже ніякі банки не кредитують сьогодні аграрний сектор України. Як провести посівну кампанію? Тут звернення і до Національного банку, і до Президента, в чиєму він підпорядкуванні, і до уряду.

Діяльність управлінських структур, у нашій державі складається таке враження, підпорядковується сьогодні одному, як скоріше знайти механізми аби накласти додаткові штрафи, додаткові вимоги або створити додаткові труднощі товаровиробникам, а не до допомогти їм виживати в цій ситуації.

Десятки людей на прийомах, сотні звернень у листах вимагають від уряду сьогодні переглянути умови роботи Аграрного фонду, де треба зібрати десятки довідок, щоб у тебе… з тобою заключили отой попередній контракт, який дає можливість отримати аванс і використати його на посівну кампанію. На біржі аграрній спеціально ставляться лоти, які у 5 тисяч тонн або і більше. Вони недоступні звичайним селянам, тільки великим трейдерам.

Прийняте рішення: техогляди аграрної техніки проводити в одному місці. Це сьогодні всю техніку майже треба гнати в обласний центр або за десятки кілометрів у визначене місце. Хіба сьогодні це обов’язково – такі труднощі для селян?

Податкова адміністрація, не дивлячись на численні звернення наших депутатів, ніяк не може …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ВАЩУК К.Т. … ніяк не може вирішити питання з оподаткуванням давальницької сировини. Якщо ти виростив буряки, здав їх на завод, завод не має чим розрахуватися, дав тобі цукор, то ти хоч і являєшся пільговиком по ПДВ, маєш за цукор платити ПДВ, маєш так само за хліб платити ПДВ. Тоді якби це була б закуплена сировина, законодавець… ми в залі виписали все вірно. Інструкціями податкова цю пільгу селян зводить нанівець.

Тому народні депутати Блоку Литвина вимагають реальних дій, або справді піти на зустріч селянам, а не тільки констатувати це у гучних заявах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Тимофіївна.

Шановні колеги, я прошу вас дотримувати Регламенту трьох хвилин, бо інші депутати не зможуть виступити.

Будь ласка, народні депутата Комар і Святаш передають право на виступ Володимиру Івановичу Ландику.

Будь ласка. Валентину, сказали Володимиру, Валентину Ландику, будь ласка, шість хвилин.

ЛАНДИК В.І.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемые телерадиослушатели! Я попросил фракцию регионов предоставить мне слово, но это не слово, это крик души. Я хочу рассказать вам, что сегодня реально происходит в машиностроении производящей товары для народа, в той отрасли, которая должна стать локомотивом по выводу Украины с глубокого кризиса.

Здесь уже говорили, передо мной выступающие, мы говорим по телевизору темпы падения упали по сравнению по темпам тем, и никто уже эту фразеологию понять не может, что против упало, а то растет?.. Просто концерт. Поэтому мы все время говорим „мировой кризис”, „все падает”. Мировой кризис – давайте посмотрим Европу: один-два процента, все, а у нас больше 40 процентов. Поэтому я перейду чисто на промышленную это…

Производство холодильников «Норд» и производство холодильников «Донбасс». Я вам официально заявляю: падение против соответствующего периода прошлого года 80 процентов. В том году тоже, если брать март месяц, падение 80 процентов. На складах в Украине сегодня находится двухмесячный запас продукции, на складах в торговых сетях находится тоже двухмесячный запас продукции. Выживаем только за счет продажи в Европу, в Германию, Францию, конвертируем эти деньги и выплачиваем людям зарплату, нет других поступлений.

Рынок Украины остановлен, денег нет у людей. Возьмем к примеру реализацию промышленных холодильников и витрин, это имеется в виду, которые идут для воды, для пива, для мороженого, падение – 90 процентов против соответствующего периода прошлого года. Март месяц – то же самое падение 90 процентов. Поэтому, берем склады, на складах находится двухмесячный запас.

Возьмем реализацию газовых, электрических комбинированных плит, это та продукция, которая зимой всегда продавалась хорошо. Это зимняя продукции, падение их 60 процентов к соответствующему периоду прошлого года и остатки тоже на два месяца.

Возьмем вообще производство и реализацию промышленных кондиционеров, которые идут на тепловозы, которые идут на электровозы, которые идут на краны мостовые и так далее.

Возьмем производство компрессоров, сложнейшей машиностроительной продукции, падение 60%. Задается вопрос, известно, чем закончится вот эта игра и к чему мы придем, какой будет финал, а финал известен, остатки мы доедим и остановимся, ведь кредиты, которые сегодня нам предлагают под 40% годовых, никто брать не будет, я вам заявляю, мы их брать не будем, запомните. А знаменитая фраза «Деньги – товар – деньги», она не работает, а это наши высокопоставленные лица сегодня говорят „гроші перш за все”, товар перш за все, а під товаром є гроші, нельзя так говорить. Поэтому из бумаги всегда получится бумага и будут фантики.

Дальше закономерный вопрос: а почему ты не умеешь работать? – закономерный вопрос. А я отвечаю: 17 лет независимой Украины мы холдингом росли, каждый мы можем посмотреть, начиная с 91-го года росли, росли, наращивали, наращивали и вот на 18-м году получается, что независимости я ослабел, мировой кризис задавил. Да нет, видимо неправильно мы говорим, давайте скажем четко, мы не умеем управлять в своем государстве, что-то не так у нас и поэтому дальше вопрос не может стоять.

Давайте второй вопрос, вы мне скажите, почему вы постоянно критикуете, ничего не предлагаете. Я хочу напомнить, первый приход Юлии Владимировны, она тут стоит вот здесь на этой трибуне, она говорит «я протягиваю руку бизнесу». Пожалуйста, я поднимаюсь от туда и даю стратегию перехода Украины к устойчивому развитию, она ее берет, здесь полностью расписано и больше против рукопожатия у нас ни разу, никогда, не было разговора и так оно – не так и так далее.

Поэтому я повторяю, что уважаемые товарищи, я даже могу рассказать, пока у меня время есть несколько слов зачитать и стратегии. Здесь уже было «передумови форомування стратегічних цілей розвитку, зовнішні фактории впливу, загроза глобального гальмування темпів розвитку світової економіки». Ось ми писали і я вам говорю. И мы это видили. Если взять с экономической точки зрения, здесь опять таки мы писали, что рынок все только на экспорт не пойдет. Так вот опять таки я хочу повторить, видя, что времени хватает, что же надо делать?

Первое. Определить приоритеты в экономике и начать ясно и прозрачно расти по продукции, создать предпосылки для честной конкуренции и начать по настоящему бороться с коррупцией. Постоянно снижать государственные расходы, а не говорить об этом и у нас все получится. Пожалуйста, работайте! Пожалуйста, управляйте государством!

И закончу словами Людвига Ергерда: «Никакая экономическая ситуация не может быть настолько безнадежной, чтобы решительная воля и честный труд всего народа не справились с ней». Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Акімова замість Віктора Януковича, будь ласка. Підготуватися – Рижуку.

10:19:02

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание на ситуацию в финансовом секторе, о котором сейчас почему-то мы стали немножко забывать. Ситуация в финансовом секторе, к сожалению, не улучшилась она продолжает оставаться весьма серьезной. И свидетельством тому является, во-первых, продолжение оттока банковских депозитов, которая не уменьшилась, а увеличилась в январе и феврале месяце. Это введение уже в 11 банках временной администрации, что свидетельствует о нарастании проблем в банковском секторе. Это увеличение доли проблемных кредитов, которые сейчас по оценках экспертов составляют 15-20 процентов. И это уменьшение объема кредитования реального сектора, что, мне кажется, сейчас ощущают абсолютно все предприниматели. Эта проблема не абстрактная, она очень близка и для каждого избирателя, и для каждого предпринимателя. Потому что отсутствие стабильности банковского сектора – это, во-первых, на долгое время замороженные депозиты для людей, которые не могут их взять и обеспечивать сейчас просто нормальные условия своей жизни. Это продолжение давления в сторону девальвации гривны, а значит – дорогие кредиты, а значит – невозможность для банков пересмотреть их условия для облегчения жизни тех, кто взял эти деньги в банке; и это очень дорогие кредиты для предпринимательского сектора, которые сейчас достигают 35-40 процентов. Без стабилизации банковского сектора экономику из кризиса вывеси нельзя.

Что же делает сейчас правительство? Назвать эти действия бессистемными, я думаю, будет совершенно правильно. Эти действия бессистемны и непоследовательны и они не дают возможности реальной стабилизации банковского сектора.

О чем идет речь? До сих пор нет четкого и ясного закона о том, как государство будет заниматься рекапитализацией коммерческих банков. Ни условий, ни критериев нет, а это означает, что практически здесь огромная возможность и административного давления, и коррупции.

Во-вторых, вопреки заявлениям, многочисленным заявлениям нашего Премьер-министра, на сегодняшний день стабилизационный фонд не обладает средствами, которые позволили бы заниматься рекапитализацией банков.

В отношении кредита МВФ, очередного транша, правительство пока что потерпело огромное поражение и его предложения сейчас выглядят очень противоречиво: с одной стороны, правительство поддерживает получение транша за счет ухудшения социальных условий населения, с другой стороны он обещает эти условия не ухудшать. Чему же верить? Очевиден обман обеих сторон. Нам понятно, что без срочного пересмотра бюджета, без срочного принятия Закона о рекапитализации банков, ситуация стабилизироваться не может, мы требуем четкой антикризисной программы и в первую очередь в банковском секторе…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка, завершуйте.

АКІМОВА І.М. Чтобы и население почувствовало облегчение, с точки зрения своих кредитных и депозитных обязательств и наш предпринимательский сектор получил возможность доступа к более дешевым кредитам. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук, фракція Партії регіонів.

10:22:34

РИЖУК С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, народні депутати, я теж попросив слова, щоб привернути вашу увагу до проблеми, зокрема, сільського господарства на даний поточний момент. 3-4 квітня завжди зазвичай по всій державі розгортається масові весняно-польові роботи, іде посівна.

Тиждень тому за згодою і доброю волею парламенту ми провели парламентські слухання щодо проблем агропромислового комплексу, зокрема, сільського господарства і харчовою промисловості. Дякуючи мудрості наших аграрників, вони нас з вами не критикували жорстко, хоча ми це заслужили всі не залежно хто до якої фракції, партії належить. Але була конструктивна розмова з тим, щоби підказати, і це правильно, у вигляді парламентських рекомендацій, що на даний момент має зробити, насамперед, виконавча влада в оперативному порядку і змінити в кінці кінців стратегію, про що ми говоримо, щоби сільське господарство якомога м’якше зазнало тієї кризи, яку воно теж переживає не один рік.

Але ви знаєте, саме головне, що зараз ми відчули, і на останніх трьох засіданнях аграрного комітету, що чомусь уряд діючий знаходиться чи-то у безпорадності, чи-то в розгубленості, и іншій, але він безініціативний. За три останніх засідання комітету з аграрної політики ми розглянули близько 40 законопроектів, і левова частка – 95 відсотків цих законопроектів належать ініціативі народних депутатів. А уряд, який подав декілька законопроектів, і ті ми змушені були відправити на доопрацювання.

Я не даремно звертався до Прем`єр-міністра з запитанням: „Скажіть, будь ласка, неупереджено, така аграрна політика, яка сьогодні є, вона є до вподоби, вона реалістична, вона допоможе вийти із цього піке. Отримали результат такий, що ви, мовляв, самі там дурні, ви працювали, то було менше зерна, у нас більше зерна і так далі. Так в тому-то і справа, що ми пропонували і пропонуємо відійти від кількісних параметрів показників, а перейти на питання і проблеми підвищення ефективності сільського господарства. А зараз кредитування не відкрито, фінансування бюджету не відкрито, сотні тисяч дзвінків кожного дня скрізь, що порятуйте нас, і таким чином дуже складна ситуація. Давайте ми розглянемо проблеми якраз по парламентських слуханнях і все-таки доручимо уряду зайнятися конкретно сільським господарством і посівною кампанією. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Фесенко передає право на виступ Анатолію Кириловичу Кінаху. Підготуватися Григорович Лілії Степанівні.

10:25:58

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, вимушений продовжити тему, яка стосується звіту Служби безпеки України в питаннях захисту національних інтересів. В сучасних умовах, і ми це дуже болісно відчуваємо як держава, суттєво поглиблюються ризики, іспити, особливо в напрямку міжнародного тероризму, незаконної міграції, економічної, енергетичної безпеки.

Україна знаходиться в дуже кризовому стані в контексті дієздатності спеціальних служб. І на підтвердження цьому те, що на сьогоднішній день практично зірвано виконання стратегії національної безпеки України, яка була затверджена біля двох років тому. Практично зриваються рішення, які стосуються стратегії реформування Служби безпеки України і відбувається подальше не тільки зниження наших можливостей як держави, нашого авторитету, але ця ситуація вже перейшла всю можливу межу з точки зору відповідальності за справу.

Вчора пролунала офіційна заява прес-служби служби зовнішньої розвідки України, я цитую, де сказано, що в ході звіту голова Служби безпеки України ввів в оману Верховну Раду України. Це безпрецедентний випадок. Мова йде про розслідування так званої зради урядом України державних інтересів. Саме формулювання вже надало нещадну шкоду нашому міжнародному авторитету, гідності України. Виходячи з цього, я ще раз хотів би особливо підкреслити і формулюю позицію фракції Партії регіонів. Те, що відбувається зараз, це руйнація одних із головних інститутів влади, які забезпечують як незалежність України, так і гідний захист наших інтересів. Ненормативна лексика на засіданнях Ради безпеки; взаємні звинувачення в корупції, зраді державних інтересів на самому високому рівні, які лунають в світовому співтоваристві з України – все це дуже різко знижує наші можливості і та ж проблема незаконної міграції сьогодні загострюється, і по висновкам незалежних експертів в Україні за рік уже перебуває до 6 мільйонів незаконних мігрантів.

Енергетична безпека. Збільшується зовнішня залежність. Проблематика, яка стосується економічної безпеки, від`ємне сальдо уже досягло до 18 мільярдів доларів за минулий 2008 рік.

Виходячи з цього, ми вимагаємо: перше, негайно – я звертаюся до всіх прагматичних сил в парламенті – затвердити постанову по комісії Верховної Ради за контролем за Службою безпеки України і іншими органами, які захищати повинні національні інтереси…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити…

КІНАХ А.К. Ми закликаємо всі прагматичні сили в парламенті від фракції Партії регіонів чітко зрозуміти, коли мова йде про національну безпеку, немає політичного кольору; коли мова йде про національну безпеку, необхідно об`єднатися всім прагматичним силам в парламенті, в суспільстві, в державі і гідно захищати наші національні інтереси і безпеку….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лілія Григорович, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Підготуватися Андрію Шевченку.

10:29:43

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, депутатська група „За Україну!”.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Хтось із великих сказав: „Яким би трагічним не було минуле народу, яким би сумним не було його сьогодення, майбутнє все подолає”. Наше сьогодення, дійсно, дуже сумне. Минуло більш ніж 4 місяці – антикризової програми немає, не укріплений фінансово-економічний блок, тиск на дрібне і середнє підприємництво продовжується, в тому числі і тут, у цьому залі: часто за скороченою процедурою вискакують такі ініціативи, що дрібний і середній бізнес просто не знає, що думати. Але ж, шановні друзі, все це може бути подолано, подолано нашим майбутнім.

Учора за участі фракцій Партії регіонів, „Блоку Тимошенко”, перепрошую, „Блоку Литвина” і комуністів, на жаль, була зупинена єдина доцільна і справді проведена за останній час реформа – це зовнішнє тестування. Я здивована, що фракція, яку очолює академік Академії Наук Володимир Литвин, фракція, яку очолює професор економіки пан Янукович, зупинили майбутнє.

Буквально на днях Організація об’єднаних націй визначила, що корупція в Україні росте немислимо. В цьому залі забралися ті, які первинно накопичили капітал із своєю свитою, обслугою. Підкуп, підступ, рейдерство стали основою, хабарництво, основою державного менеджменту. Сьогодні ніхто не питає, де 11 мільярдів ПДВ ще до кризи? Так і має бути. Сьогодні ніхто не питає: чому доходи по імпорту стали основною дохідною частиною бюджету? Сьогодні вже ніхто ні про що не питає, бо корупція, суцільна корупція.

Для того, щоб цю корупцію укріпити стають на порозі політичної корупції. "Блок Юлії Тимошенко" знову готовий, як деякі речники заявляють, домовлятися з Партією регіонів, щоб шляхом політичної корупції зробити двопартійну систему, парламентську республіку, яку не обіцяли виборцям і не прописали в своїх програмах.

Але все це може бути зупинено, зупинено українською молоддю чесною гідною, достойною, тими дітьми з українських сіл, селищ, містечок, які прийшовши через свої знання і зусилля до вищої освіти змінять управління державою. І тому вчора був зроблений страшний крок, так званої, гуманітарної корупції.

Я від імені групи „За Україну”, а також від імені українського народу, який обурений, бо дзвінками багато учнів, школярів і студентів, які поступили минулого року, звернулися до українського парламенту: відмініть політично корупційне гуманістичне рішення, проголосуйте за можливість доступу українських дітей до вищої освіти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Андрій Шевченко передає право на виступ Сергію Соболєву. Будь ласка, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

10:32:52

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги, шановні радіослухачі, я хотів би, щоб все-таки якась принаймні об’єктивність у виступах наших колег лунала, бо коли кажуть, що жодної ініціативи уряду стосовно розвитку села, я хотів би нагадати лише два останні рішення, які були прийняті за ініціативою уряду парламентом, при чому підтримані всіма фракціями парламенту. Стосовно фіксованого сільгоспподатку вісім гривень з гектара, отака вартість на сьогодні фіксованого сільгоспподатку. Причому, вперше в Україні сільгоспподаток прийнятий не на рік, не на два, а, фактично, дає можливість селянам планувати свій товарообіг, сівообіг, фактично, на весь час існування цього податку.

І по-друге, я хотів би нагадати, що завдяки саме ініціативі уряду і всього складу парламенту було прийняте рішення стосовно того, що податок на додану вартість залишається повністю у розпорядженні селян, і це дає можливість, знову таки, не на рік або на два планувати сільгоспвиробництво, а, фактично, на весь час.

Але я хотів би присвятити свій виступ іншій темі. Я хотів би нагадати, скільки списів було зламано в цій сесійній залі стосовно судової реформи. І що ми отримуємо? Сьогодні на кінець-то відбудуться парламентські слухання щодо судової реформи в Україні.

Як же підготовився парламент і комітет базовий до цих парламентських слухань? Не дивлячись на те, що розпорядження Голови Верховної Ради пана Литвина було підготовлено ще за два місяці до проведення парламентських слухань, за весь час робоча група була зібрана лише один раз на одну годину за годину до проведення засідання робочої групи.

А вчорашнє засідання комітету, коли рекомендації парламентських слухань і регламент роботи був проведений за дві хвилини без попередження всіх членів комітету, ну, я думаю, такої практики жоден комітет ще не мав.

Наступне, ми будемо сьогодні мати можливість послухати об’єктивно послухати ситуацію у судовій владі аж до 24-ї години. Я хотів би спитати тих, хто планував такі слухання: згідно з Регламентом парламентські слухання проводяться з третьої до 18-ї години. Вибачте, хто буде далі слухати всі ці речі до 24-ї години і навіщо це зроблено, абсолютно зрозуміло: для того, щоб штатні оратори мали можливість виступити в перший час, а всі інші не мали б навіть можливості вислухати або бути вислуханим в цій сесійній залі.

Тому у мене звернення до Голови Верховної Ради, до регламентного комітету, це пряме порушення, яке прямо прийнято для того, щоб зірвати парламентські слухання по судовій реформі. Я хотів би, щоб в цьому плані у нас не було таких речей і ми врахували це при підготовці таких парламентських слухань. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступи народних депутатів з пропозиціями заяви, повідомленнями завершено. Я прошу секретаріат підготувати необхідні доручення з приводу тих питань, які порушувалися у виступах народних депутатів. Щодо парламентських слухань, які відбудуться сьогодні, шановні колеги, о 15 годині, я хочу сказати, що вони розпочнуться о 15 годині і закінчаться о 18 годині 15 хвилин. А що стосується того, що є дуже багато бажаючих взяти участь і виступити, ми будемо робити все, щоб Верховна Рада України слухала, щоб депутати не проводили чергове засідання, а слухали суддів, вчених, практиків для того, як нам краще удосконалити судову систему. Тепер у нас є всі необхідні підстави перейти до розгляду питань визначених розкладом на сьогодні.

Шановні колеги, у нас надзвичайно великий розклад на сьогодні і ми домовлялися, що буде вноситися пропозиція на Погоджувальній раді для того, щоб законопроекти, окрім другого читання розглядати за скороченою процедурою, щоб ми встигли виконати наш робочий графік. Тому я цю пропозицію поставлю на голосування.

Хто за те, щоб розклад законопроектів за винятком другого читання здійснювався за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

10:37:48

За-201

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво. Доповідає: міністр культури і туризму Василь Володимирович Вовкун, співдоповідачем буде виступати Тарас Чорновіл.

ВОВКУН В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво. Зазначена конвенція спрямована на підтримку спільного кінематографічного виробництва як засобу творення та вираження культурного розмаїття в європейському масштабі. Окрім того, конвенція чітко регулює відносини між країнами – членами конвенції в питанні багатостороннього кіновиробництва, визначає термін „європейський кінематографічний твір”, умови надання фільму статусу продукту спільного виробництва, розмір внесків кожного із співвиробників, їх права, умови використання кінематографічних творів спільного виробництва тощо.

Українські кінематографісти мають досвід співпраці з кінематографістами європейських країн, однак, як правило, реалізація спільних кінопроектів відбувалася на двосторонній основі. Ратифікація конвенції відкриє Україні доступ до багатостороннього, зокрема європейського механізму підтримки кінематографії, розширить можливості доступу національної кіноіндустрії до фінансових ресурсів і ринків європейських країн.

Міністерство культури і туризму України в разі ратифікації Верховною Радою України Конвенції буде ініціювати наступний крок: процедуру вступу України в Європейський фонд підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт, тобто … .

Оскільки Європейська конвенція про спільне кінематографічне виробництво є одним з головних інструментів культурної політики Ради Європи і їй надається режим найбільшого сприяння, то її ратифікація забезпечить Україні участь в європейських культурних програмах співробітництва та сприятиме подальшому розвитку національної кінематографії.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету слово має перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.

10:40:26

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги – народні депутати України! Наш Комітет у закордонних справах розглянув проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво і одноголосно підтримав цю ратифікацію. Так само ми маємо позитивний висновок Головного науково-експертного управління, Комітету з питань культури, рішення Комітету з питань бюджету про те, що ратифікація не впливатиме на видаткову чи прибуткову частину бюджету, і певні застереження Комітету з питань Регламенту тільки стосовно питань внесення, але не щодо суті самого проекту.

Дана конвенція – я прошу вслухатися в самі цифрі ці, це дуже важливо – було вчинено в Страсбурзі в 92 році, розпорядження Президента України про приєднання України до неї, було в 2002 році, через десять років. Підписана вона була від імені України в 2004 році, і тільки зараз внесена на ратифікацію в лютому 2009. Щось знову в Датському королівстві нашому не зовсім в порядку. Чому потрібно знову п’ять років, щоб документ, який вигідний і потрібний Україні, знову-таки дістався до Верховної Ради. Це ж не Де Пард’є вино попивати, це робити реальний, корисний, потрібний Україні продукт. Тому я буду просити і міністра культури, і представника Секретаріату Президента все ж таки розібратися в чому там проблема.

Що стосується цієї конкретної, цієї угоди, приєднання України до неї. Вона відкриває нам шлях до кооперації з виробництва і прокату кінопродукції. Комітет проаналізував всі деталі, там немає жодних невигідних для України речей, вона зроблена дуже деталізована тому і вона може бути реально використана. Це відкриває нам шлях до входження в Європейський фонд підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт. Приєднує нас до європейського кінематографічного простору і дає можливість хоча би частково захиститися від тої навали дешевого, поганого кіно, яке сьогодні агресивно впроваджується Голівудом. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є потреба обговорювати? Будь ласка, запишіться. Прошу вивести прізвища народних депутатів, що записалися на табло. Юрій Кармазін.

Справа в тім, що від фракції записався Ярослав Сухий там, якщо один записується інший не зможе записатись.

10:43:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! У нас на очах зникають і гинуть кіностудія Довженка, Одеська кіностудія, Ялтинська кіностудія – просто гинуть. І тому сьогодні не хапатися за соломинку, за те, що нам пропонують зараз – ратифікувати Європейську конвенцію про спільне кінематографічне виробництво, це значить не хотіти нічого покращити.

Включіть телебачення і ви побачите... Що ви побачите? Або американські фільми, або російські – два варіанти. Третього у нас, практично, не існує. Українських фільмів у нас немає. Саме через це є надія, що якщо буде ратифікована ця конвенція, то на підставі, скажімо, статті 14 тут під час надання статусу продукту спільного виробництва компетентний орган сторони має право вимагати від спів виробника, розташованого на її території, виготовлення остаточного варіанта кінематографічного твору однієї з мов цієї сторони.

Далі. Сторона, яка надає режисера-постановника, також буде мати прерогативу. Якщо більшу долю ми не вкладемо. Це згідно статті 15, це теж позитивно – позитивно для того, що наші талановиті режисери зможуть себе застосувати і винайти в цій ситуації. А у нас такі талановиті люди є. Питання тільки в одному – у нас бракує грошей. А насправді у нас бракує тільки любові до свого народу. А насправді у нас бракує тільки єдності те, що ми весь час спостерігаємо.

Тому я прошу вас ратифікувати зараз цю конвенцію. І приєднуюся до тієї думки, яку висловив тут Тарас В’ячеславович Чорновіл, щоб нас проінформували на найближчому засіданні пленарному, щоб ви дали таке доручення Володимире Михайловичу чому валялася ця конвенція і не подавалася в парламент. Хай проведуть службове розслідування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу секретаріат підготувати відповідну інформацію з хронологією перебування у Верховній Раді цього документу.

Володимир Олександрович Яворівський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" .

10:45:25

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

На превеликий жаль, шановні колеги народні депутати, парламентарії українські Україна за роки незалежності фактично втратила таку дивовижну галузь мистецтва як кіно.

Ми могли б вже давно вписатися в історію світового кіно, починаючи від Олександра Довженка, який це зробив, наше поетичне українське кіно – це і „Тіні забутих предків”, і „Вечір на Івана-Купала”, і „Білий птах з чорною ознакою”. Ми б вже давно мали дивовижний, абсолютно дивовижний напрямок у нашому кінематографі. На сьогодні фактично плачевний стан у нашому кіно, у бюджеті закладено всього-на-всього 5 мільйонів гривень на кінозйомки, а це означає, що можна зняти половину кінофільму, у якому є хоч кілька масових сцен і більше ні.

Ми сьогодні маємо десь майже 50 кінофільмів, які розпочато, але не вистачає коштів для того, щоб їх закінчити. Навіть кінофільм зняти за моїм романом „Криза”, називається від „День переможених”, лежить фактично на полиці через те, що немає коштів для того щоби дати йому європейський рівень звуку.

Абсолютно зрозуміло, що той, ратифікація того документу, вона не дасть нам грошей, гроші ми маємо заробити самі на кінозйомку в цьому році. Але те, що нам відкриє оперативний простір і появиться можливість нашим видатним кінорежисерам, а ми їх справді сьогодні в Україні маємо, я можу їх називати і називати – це і Іллєнко, і Бєліков, і Балаян і інших. Ми маємо кінорежисерів, які здатні сьогодні знімати кінофільми.

Саме ратифікація цієї Угоди, цієї конвенції дасть можливість їм знімати можливо і кінофільми за рубежем. Через те немає жодного сумніву в тому, щоб ми прийняли Закон про ратифікацію цього документу і на цьому тижні ми з вами будемо розглядати законопроект , який внесе комітет, який я очолюю, з питань культури і духовності про державну підтримку українського…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий передає право на виступ Ганні Миколаївні Герман, будь ласка, фракція Партії регіонів.

10:47:48

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги народні депутати! Безперечно, конвенцію треба підтримати. Шкода лише, що нема конвенції на міністра культури, бо ми би цю конвенцію ні за яких умов не підтримали.

Колега тільки що говорив, що бракує коштів на те, щоб зняти кіно, і лише 5 мільйонів гривень у 2009 році виділено на кіно. Але 2 мільйони гривень пан міністр використав на ремонт свого кабінету. Якщо я не маю рації… ( Ш у м у з а л і) Якщо я не маю рації, то пан міністр може подати мене до суду, я готова представити йому усі платівки, які надійшли за ремонт його кабінету.

Я хотіла сказати так само, що замість займатися розвитком кіно, нинішній міністр постійно намагається відібрати і приватизувати центр імені Довженка. При цьому незаконно хочуть звільнити директора цього центру пана Мандрика.

Я хочу сказати, що цей міністр постійно переслідує голову служби Чміль Ганну Павлівну, яка багато років віддала на розвиток українського кіно. Все це через те, щоб розставити покірні собі кадри і робити у сфері все, що він хоче.

Тому, шановні колеги, давайте затвердимо, проголосуємо за конвенцію і зробимо все, щоб витворити якусь тут таку конвенцію, щоб викинути з уряду таких міністрів культури, яких ми маємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено. Вноситься на голосування пропозиція комітету про схвалення проекту Закону про ратифікацію Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво, реєстраційний номер 0117. Прошу голосувати.

10:50:15

За-397

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків. Доповідач міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Миколайович Шандра. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету в закордонних справах Тарас В'ячеславович Чорновіл.

ШАНДРА М.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, міжнародний досвід свідчить, що ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, як природного, так і техногенного характеру, часто потребує мобілізації сил і засобів не тільки однієї країни, але і залучення допомоги з інших країн.

Запропонована Угода спрямована на реалізацію наступних головних завдань: надання взаємної допомоги в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли; координації та управління надання допомоги в разі надзвичайних ситуацій; реалізація ефективного механізму порядку перетину Державного кордону та правил перебування груп з надання допомоги.

Предметом правового регулювання закону є взаємовідносини України з Республікою Таджикистан в галузі співробітництва щодо попередження надзвичайних ситуацій і ліквідація їх наслідків. Угода не суперечить чинному законодавству України, не потребує внесення змін до нього, укладання Угоди не потребує додаткового фінансування. При можливому наданні допомоги уряду Республіки Таджикистан у разі виникнення надзвичайних ситуацій джерелом фінансуванням згідно з рішенням Кабінету Міністрів України можуть бути резервний фонд Державного бюджету або інші джерела не заборонені законодавством України.

Законопроект отримав позитивний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і Комітету у закордонних справах. Ратифікація цієї угоди дозволить підвищити ефективність питання щодо попередження та ліквідації небезпечних для життя, здоров’я людей, майна або довкілля наслідків стихійного лиха, техногенної аварії або катастрофи на міжнародному рівні.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Тарасе В’ячеславовичу, будь ласка, позиція комітету.

10:52:57

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановній колеги народні депутати, Комітет у закордонних справах розглянув на своєму засіданні і підтримав ратифікацію закону… проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків. Є позитивні висновки Головного науково-експертного управління, є позитивне рішення Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Комітет з питань Регламенту так само зробив тут зауваження щодо оформлення документу і було би добре дуже, щоби так само і в уряді подивилися як оформляються документи, дрібні прикрі помилки, які в принципі не впливають на суть, але говорять про те, що підхід до оформлення документів не завжди є належним, не завжди відповідальним. Так само комітет з бюджету робив висновок, що це не впливає… прийняття цієї угоди ратифікації не впливає на Державний бюджет України.

Комітет просить підтримати ратифікацію, оскільки сьогодні Україна активно діє саме в допомозі щодо наслідків надзвичайних ситуацій і співпраця з Таджикистаном у нас існує в цьому напрямку з дуже давніх часів. Традиції йдуть ще з радянських часів, коли ми співпрацювали спільно з відповідними службами ще Республіки Таджикистан в складі Радянського Союзу. На сьогоднішній день ця співпраця ускладнюється кожен раз і кожен раз треба приймати додаткові відомчі документи для того, щоб реалізувати ту чи іншу дію. Зрозуміло, що в основному допомогу може надавати більше українська сторона, що нам допомагає стати певним… дістати певні впливи в Центральноазіатському регіоні, з другого боку, в Таджикистані ми отримаємо дуже багато корисної для нас методичної інформації і певного практикуму щодо окремих напрямків ліквідації катастроф і надзвичайних ситуацій. Тому просимо підтримати. Угода вигідна для України, повністю відповідає практиці міжнародних договорів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь, співдоповідь виголошено. Є потреба обговорювати? Немає? Ніхто не наполягає? Тоді за вашої згодою, шановні колеги, вноситься на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків. Реєстраційний номер 0113.

Прошу голосувати.

10:55:47

За-379

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про міліцію" щодо вдосконалення соціального захисту працівників міліції (друге читання). Реєстраційний номер 4037. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Степанович Малишев. Прошу.

10:56:22

МАЛИШЕВ В.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины! От имени семей погибших сотрудников милиции, ветеранов и работников правоохранительных органов благодарю вас, уважаемые коллеги, за поддержку данного законопроекта в первом чтении. В предыдущем выступлении я детально рассказал о необходимости сохранения медицинских учреждений Министерства внутренних дел. Думаю, нет необходимости повторять вновь.

Комитету было поручено подготовить этот законопроект на следующую, то есть эту пленарную неделю. 11 марта комитет рассмотрел законопроект во втором чтении. Была составлена сравнительная таблица поправок, в ней учтены мои поправки и поправки народных депутатов Швеца и Карпука о том, чтобы переподпочинение медицинских учреждений МВД не допускается. После согласования с редакционным, юридическим управлениями таблица была сдана в Аппарат Верховной Рады. Но 16 марта комитет получил еще 2 поправки: от народных депутатов Стойко и Круця. Они не включены в таблицу, но фактически учтены. Решение по ним комитетом принято. Оно отражено в том тексте, который комитет предлагает принять. Поправка Ивана Стойко не касается этого законопроекта, там затронута совсем другая проблема: проблема льгот.

17 марта пришла еще одна поправка: Юрия Кармазина. Он тоже предлагал обеспечение заменить обслуживанием. Она также учтена. В основном его поправка фактически означает отклонение законопроекта.

Комитет на заседании решил иначе, и в этой части поправка отклоняется. Следовательно, в окончательном варианте части 14-я и 15-я статьи 22 Закона Украины о милиции звучит так: работники органов внутренних дел и члены их семей, которые проживают вместе с ними пользуются бесплатным медицинским обслуживанием в учреждениях здравоохранения Министерства внутренних дел Украины. За работниками органов внутренних дел, уволенных из службы по возрасту, болезни или выслуге лет, сохраняется право на обслуживание этими заведениями. Изменение подчинения учреждений здравоохранения в том числе санаторно-курортных, подчиненных Министерству внутренних дел, не допускается. Поскольку мы добавляем два абзаца, а не один, как было на первом чтении. Значит, в законе нужно записать, дополнить статью 22 новыми частями 14 и 15 и в связи с этим часть 14-я частью 16.

Прошу данное замечание учесть при оформлении закона. Комитет рекомендует принять законопроект во втором чтении и как закон Украины.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, поправки, які були надані своєчасно, вони розглянуті, практично повністю враховані. Є пропозиція: з урахуванням уточнень, які щойно були викладені, Малишевим Володимиром Степановичем, прийняти закон у другому читанні і в цілому як законю. Нема заперечень?

Ця пропозиція ставиться на голосування, реєстраційний номер законопроекту 4037. Прошу голосувати.

11:00:18

За-385

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, тепер увага нам треба розглянути питання про включення до порядку денного і в разі включення розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” (щодо надпланових надходжень до Державного бюджету).

Будь ласка… Будь ласка, шановні колеги! Олександр Єфремов, будь ласка.

11:00:54

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Володимир Михайлович! Не понятно, как этот законопроект может появляться в порядке дня и кто дал команду на то, чтобы его включили.

Я позволю напомнить о том, что согласно Регламента, статья 107, „законопроект вважається відхилений, якщо запропоновані рішення на його підтримку не отримали необхідної кількості голосів народних депутатів. Відхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею …черговій сесії”.

Тому пропонуючи те, що ви пропонуєте, ви порушуєте цю норму Регламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, Олександр Сергійович Єфремов має абсолютну рацію, зачитавши відповідну норму Регламенту.

Водночас я хочу нагадати, шановні колеги, що вчора ми проводили засідання Погоджувальної ради. Загалом вона тривала десь у межах двох годин, і, зокрема, обговорювалося це питання. І тоді було звернення трьох фракцій з проханням до двох фракцій підтримати своїм незапереченням, щоб ще раз повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону.

Одну хвилиночку. Включення… все правильно, голова комітету сказав, все правильно. І ми прийняли таке погоджене рішення. Тому я, по суті справи, виконую те рішення, бо три фракції, це було 226 людей. Якби його не було, я б, шановні колеги, не ставив на голосування.

Тому, враховуючи зауваження справедливе, яке було виголошене головою регламентного комітету, я просив би, що якщо не буде підтримане включення, щоб ви після того не наполягали знову повертатися до цього питання.

Тому прошу уваги, ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” (щодо надпланових надходжень до Державного бюджету. Реєстраційний номер 4202, прошу голосувати.

11:03:16

За-229

Ми включили його до порядку денного.

Будь ласка, доповідач: народний депутат України, Юрій Романович Мірошниченко. Співдоповідачем буде виступати Олег Валерійович Ляшко.

11:03:34

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці! Шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Дійсно цей законопроект не є новим для нашого парламенту, йдеться про надзвичайно серйозну проблему. В цій залі ми багато говоримо про необхідність поповнення бюджету, про те, що цей законопроект дозволить долучити до нашої скарбниці спільної понад три мільярди гривень, а, можливо, навіть і більше, і таким чином дозволить вирішити багато соціальних проблем необхідних. Звісно, це є аргумент. Але я би хотів говорити про інше, що пропонується по суті цим законом?

По суті йдеться про велику проблему – проблему здоров’я наших громадян, адже ті люди, які сьогодні захворіли на рак і ті люди, які мають високі шанси хворіти, в переважній більшості палять. А якщо говорити про дітей, підлітків, то ви напевно знаєте, що майже 100 процентів і не лише хлопців, але і дівчат тримають в руках цигарки.

І я питаю себе і своїх колеги, і коли підписував цей законопроект я керувався не бюджетними потребами, а тим, як подолати цю проблему? Як нам сьогодні убезпечити, в першу чергу підростаюче покоління від того, щоб вони не піддавалися такому впливу, яке сьогодні є через табакокуріння.

Є два шляхи: просто заборонити, але ми це з вами вже зробили, адже заборонено продавати людям до 18 років цигарки взагалі. І не діє ця норма, вона не діє ніде в світі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку, будь ласка.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Є інший спосіб, це підвищення ціни на цигарки.

Віддавати підвищення тим, хто їх продає, я думаю, буде неправильно. Ми пропонуємо через підвищення акцизу на ці цигарки, так пішла Європа, так сьогодні іде рух реформування законодавства і в пострадянських країнах. І те що пропонується в цьому законі по своїй суті, збільшення акцизу задля того, щоб цигарки стали дорожчими і вони вже не були таким доступним, в першу чергу, для підростаючого покоління засобом псування свого здоров’я, тим більше, що реклама іде цього паління дуже і дуже потужно. Визначайтеся, але я вважаю, що такий закон має бути прийнятий. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету. Заступник голови комітету з питань бюджету Олег Валерійович Ляшко.

11:06:50

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 17 березня розглянув проект закону про внесення до Закону України „Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби”, поданий народними депутатами України від різних фракцій. Законопроект розроблено з метою виконання положень рамкою конвенцій Всесвітньої організації охорони здоров’я із боротьби проти тютюну в частині здіснення податкової і цінової політики стосовно тютюнових виробів, які передбачають для того, щоб сприяти досягненню цілої охорони здоров’я, які передбачаються скорочення споживання тютюнових виробів, а також з метою його отримання додаткових надходжень до Державного бюджету.

Зазначеним законопроектом передбачено внесення до статті 1 Закону України „Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” в частині збільшення ставок акцизного збору, а також виключення статей 2 і 3, якими передбачено поетапне збільшення ставок акцизного збору на тютюнові вироби до 2011 року та індексація ставок, та мінімально податкове зобов’язання зі сплати акцизного збору на тютюнові вироби з 1 січня 2013 року. Згідно з висновком Міністерства фінансів додаткові надходження на 2009 рік складуть понад 2 мільярдів гривень у разі узгодження з іншим податковим законодавством.

Комітет за наслідками розгляду, Комітет бюджетний, ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону за основу. Співдоповідачем... Від себе хочу сказати, як один із авторів законопроекту. Я прошу зал і особливо фракцію Партії регіонів, які в грудні, майже, повністю проголосували за аналогічний законопроект 3281, сьогодні підтримати. Ціна питання – це сотні тисяч життів наших людей, які помирають від раку. 90 процентів з тих, хто помирає від раку, якраз через куріння. У вашій фракції люди, які знають ці проблеми не по начуваності. І ми пропонуємо додаткові надходження, які складують понад 3 мільярдів спрямувати на медицину, на лікування онкології, на медичне страхування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

ЛЯШКО О. … і на вкрай важливі інші напрямки, які сьогодні потребують державної уваги.

Ми фактично вирішуємо два головних завдання: це (завдяки прийняттю цього законопроекту) дасть Бог, менше людей стане курити; і друге - ми отримаємо додаткові надходження до бюджету, які дозволять профінансувати ту шкоду, яку завдає куріння. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Прошу записатися для висловлення позиції з приводу цього законопроекту. Прошу вивести на табло два – за, два - проти.

Володимир Яворівський, фракція "Блоку Тимошенко". Мікрофон, будь ласка.

11:09:51

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", місто Кіровоград.

Шановні колеги народні депутати! Шановні наші виборці! Я покинув курити вже років 5 чи 6 через те маю моральне право на цю тему говорити. Мені здається, що закон дуже важливий. Я прекрасно розумію, що хтось із таких запеклих, заядлих курців буде ображатися, що цигарки подорожчали. Я, до речі, належу до тих, хто вважає, що не завжди для такого заїдливого курця ціна його особливо там зупинить. Але з цим стоїть просто цілий ряд якихось речей, які кожна цивілізована нормальна держава повинна обов’язково робити.

Ви, та й сьогодні ми вже відкриті для світу, часто буваєте за кордоном і прекрасно розуміємо, що пачка тих самих сигарет, скажімо в Америці, коштує, якщо не вдвічі, то втричі разів дорожче, ніж вона коштує в нас в Україні. Через те „Блок Юлії Тимошенко” підтримує цей законопроект.

Ще раз кажу, він дуже важливий і для поповнення нашого бюджету, треба подумати, як розумно ці гроші використати. Звичайно, в першу чергу і для антиреклами цього всього і це буде справді поповнення нашого бюджету.

„Блок Юлії Тимошенко” всіма своїми голосами проголосує за прийняття цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:11:14

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Ми, звичайно, підтримуємо і включення цього Закону до порядку денного і прийняття його за основу. Я, як лікар, можу сказати і повторити ті численні спостереження, які є в світі і ту численну практику, яка є в світі, щодо боротьби з тютюнопалінням.

Якщо переглянути ті законопроекти, які є зареєстровані в Верховній Раді, то практично від кожної фракції є автори того, чи іншого законопроекту, які спрямовані на зменшення в Україні тютюнопаління. Але коли доходить справа до конкретного вирішення цієї проблеми, то чомусь ці фракції не голосують за прийняття цього Закону.

Я хочу сказати, хоча є сумнів в чіткості фінансових розрахунків Міністерства фінансів, ми все-таки хочемо, щоб до протоколу це було записано, щоб чітко прорахували ці кошти. Тому що якщо прийняття цього Закону дасть змогу поповнити державну казну на 3 мільярди гривень, то я хочу нагадати, що загалом по бюджету на Міністерство охорони здоров’я виділено по загальному фонду 5,2 мільярди гривень.

Тому що якщо ми приймемо цей закон, це буде суттєвий внесок для того, щоб покращити здоров’я громадян, а не наповнювати кармани тих людей, які використовуючи низький акциз в Україні, використовують їх для контрабанди за кордон. За цих 3 мільярди можна спрямувати на виконання державних програм, насамперед, на охорону материнства і дитинства, зменшення серцево-судинних захворювань, які складають 63 відсотки смертності, на тих 140 тисяч смертей від раку, які є щорічно в Україні, і це дійсно буде сприяти і охороні здоров’я і вирішення проблеми поповнення бюджету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландик, фракція Партії регіонів.

11:13:21

ЛАНДИК В.І.

Володимир, а включили Валентина. Ладно, добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Валентин Ландик...

ЛАНДИК В. І. Понимаете, от не пойму я саму идеологии фракции БЮТ. Когда мы предлагали вам программно сделать увеличние акциза по всей стране, когда, как во Франции, из каждой пачки, к примеру, евро идет на борьбу с раком, вы говорили, что это не надо, это надо защищать людей, потому что повышаем цены. Вы же поймите, эти 3 миллиарда гривен, которые, вы говорите, получит бюджет, вы же их получите со своих граждан, о которых ваш лидер в первую очередь так сильно печется и говорит, что я никогда и ничего с них не возьму. Вы хотите взять эти 3 миллиарда с нашего же народа. Тот, кто не курит, ему без разницы. Я, например, не курю, мне без разницы. НО масса людей одночасно курить не бросит. НО а что будет из завозом того импорта, ведь идеология вашего Кабинета Министров всегда была на откатах от ввоза. И вы сейчас хотите иметь откаты от сигарет. Но теперь же поедут самые дешевые, самые некачественные, пропитанные никотином, без табака и вынудите страну этой гадостью травиться и еще больше болеть раком. А деньги эти, 3 миллиарда вы, как все крали, так и дальше по карманам потырите. И ваш западный электорат сейчас хоть как-то, копейку зарабатывая, вывозя сигареты наши, которые у нас дешевле, качественные, вывозит их, на Западе копейку получает, вы и то хотите у них ободрать. Вы просто обдираете свой народ з гаслами, що мы за нього. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всі, хто записався, виступив. Відповідно до Регламенту одну хвилину, якщо є наполягання з тих фракцій, що не виступили. Олег Зарубінський, будь ласка.

11:15:37

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні колеги, ну нас дивує, „Блок Литвина” дивує, як, відверто кажучи, може підніматися язик зараз, скільки треба цинізму для того, щоб говорити, що цей законопроект не повинен був прийнятий. Всі ж прекрасно розуміють, що питання тут навіть не в цінах, хоча в Україні ціни на цигарки значно менші, ніж в Білорусі, Росії, я вже не кажу про країни Європейського Союзу. Мова іде про проблему, яка торкається десятків мільйонів людей. І коли ми кажемо про охорону здоров'я, коли ми кажемо про здоров'я нації, здоров'я народу і так далі, невже тут цинічні інтереси мають перевищувати те, що в нас наступне покоління має бути здоровим? І тому питання тут не в цінах, питання в доступності. Чим нижчі ціни на шкідливі товари, а ніхто не скаже, що цигарки – це не шкідливі товари, тим більший доступ підлітків, дітей навіть до тих цигарок, що ми можемо спостерігати сьогодні біля шкіл, біля вузів і таке інше. Треба підтримувати цей законопроект. Це чесно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Шановні колеги, інших пропозицій немає? Тому прошу уваги. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” (щодо надпланових надходжень до Державного бюджету). Реєстраційний номер 4202. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

11:17:32

За-235

Рішення прийнято. (О п л е с к и)

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 154, "Наша Україна – Народна Самооборона” – 60, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності. Реєстраційний номер 3682.

Доповідач – заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Мовчан Микола Михайлович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Бевзенко Валерій Федорович.

І, шановні колеги, одну хвилиночку. У нас ці законопроекти і наступний споріднені. То ми можем таким чином, якщо ви погодитесь, – прошу уваги! – що доповідь буде зроблено по законопроекту 3682 і 2028, а обговорення буде спільним, а голосування проведемо окремо. Нема застережень? Будь ласка.

МОВЧАН М.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Законопроект, що пропонується до вашого розгляду, є необхідним для забезпечення потреб суспільства в цілому, оскільки порядок викупу земельних ділянок для суспільних потреб та відчуження з мотивів суспільної необхідності з законодавчому рівні не врегульовано.

Перше. Законопроект спрямований на розв`язання проблем, які виникли в результаті суцільного паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, що проводились у багатьох випадках без урахування перспектив розвитку територій: об`єкти промисловості, енергетичні системи держави, забезпечення потреб, видобування корисних копалин, створення екомережі тощо.

Проектом закону передбачається забезпечення правового захисту інтересів власників земельних ділянок і держави. Визначається принципи відчуження земельних ділянок, порядок визначення викупу ціни, випадки викупу земельних ділянок для потреб суспільства та примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо відчуження земельних ділянок та його порядку, форми та порядок відшкодування вартості земельних ділянок, які відчужуються. Прийняття закону створить необхідне правове поле у відносинах відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, забезпечить умови для підвищення правового захисту інтересів власників земельних ділянок і держави, її економічної безпеки, стане ефективним інструментом для подолання наслідків світової економічної кризи в Україні. Законопроект забезпечить своєчасну підготовку необхідної інфраструктури для цілей, пов’язаних з проведенням в Україні чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. прошу підтримати законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

МОВЧАН М.М. Володимире Михайловичу, пропоную проект Закону про державну інвентаризацію земель, розроблену урядом для визначення правових та організаційних засад виконання робіт з проведення державної інвентаризації земель.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку! Ні, це окремий закон, будемо окремо його розглядати. Ми зараз розглядаємо закони 3682 і 2028, а той буде окремо розглядатися як закон. Так що, будь ласка, перепочиньте поки що.

Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Федорович Бевзенко, будь ласка. І по законопроекту 3682, і 2028.

11:21:48

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, шановні запрошені! Комітет на своєму засіданні 17 лютого 2009 року розглянув запропонований вашій увазі законопроект і зазначає, що такий закон вкрай необхідний, оскільки відсутність визначених на законодавчому рівні механізмів викупу державою та органами місцевого самоврядування таких земельних ділянок унеможливлює забезпечення потреб суспільства в цілому. Разом з цим слід зазначити, що визначений законопроектом перелік підстав примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності є недостатнім. Так, очевидним є доцільність здійснення примусового відчуження земельних ділянок для розміщення об’єктів оборони, національної безпеки та кладовищ.

Зупинюсь на недоліках законопроекту. В законопроекті не врегульований порядок повідомлення власників майна розміщення на земельній ділянці, що відчужується у випадку, коли власник земельної ділянки не є власником такого майна. Окремі норми законопроекту потребують узгодження з іншими законодавчими актами, а саме із законами України про державну експертизу землепорядної документації, про оцінку земель в частині переліку об’єктів, які підлягають обов’язковій державній експертизі та підстав обов’язкового проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок.

На думку комітету, в законопроекті необхідно передбачити особливості викупу забудованих і незабудованих земельних ділянок для зазначених цілей. Однак, все це можливо доопрацювати при підготовці законопроекту до другого читання. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.

З огляду на вищевикладене, комітет пропонує законопроект за реєстраційним номером 3682 прийняти за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так , тепер по другому. Все тоді у вас, да? І ви по другому сказали?

Ну, ми будемо, ми вже домовилися, ви, будь ласка, зробіть доповідь по 2028, а потім ми разом їх обговоримо, а проголосуємо окремо.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Шановні колеги, щодо запропонованого вашій увазі законопроекту, перш за все, хочу зазначити, що діючими нормами статей 19-ї та 20-та Земельного кодексу України, до яких пропонується внести зміни у складі земельного фонду держави виділено 9 категорій земель та визначено загальні критерії встановлення і зміни їх цільового призначення.

Однак, до сьогодні в законодавстві України відсутнє визначення поняття „цільового призначення земельної ділянки”. Є не зрозумілим, що розуміється під цим поняттям: напрями використання землі чи перелік конкретних способів її використання? І це в той час, коли кожна із категорій земель включає в себе значну кількість напрямків її використання.

До тепер залишається відкритим питання: чи є вказані напрямки використання землі окремими видами цільового призначення земель в межах однієї категорії, чи поняття цільового призначення обмежується лише категорією?

Важливість проблеми підкреслюється також неоднаковою практикою застосування цих норм. Не рідко трапляються ситуації неоднакового трактування вказаної проблеми. Вказані недоліки у правових нормах разом із довільним тлумаченням різними органами їх змісту, відсутність єдиного порядку зміни цільового призначення земельних ділянок призвела до неконтрольованої зміни цільового призначення значних масивів земель, вилучення з сільськогосподарського обороту тисяч гектарів ріллі, масової забудови лісових масивів. Тому зазначений законопроект саме спрямований на вирішення перелічених питань.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, а також до Закону „Про зе…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

БЕВЗЕНКО В.Ф. ... поділ категорій на підкатегорії пропонується здійснити таким чином, щоб кожна з них мала у своєму складі подібні за угіддями ………… складом правовий режим земельної ділянки. При цьому напрямки використання земельних ділянок у рамках підкатегорій мають визначитися землекористувачем вільно, крім випадків, коли договором оренди був передбачений конкретний вид функціонального використання землі.

Це, з одного боку, надасть додаткові можливості юридичним і фізичним особам для визначення найбільш ефективного використання належних їм земель, з іншого боку, сприятиме охороні земель.

Запропоновані зміни: до статті 20 Кодексу передбачається встановити єдиний як для земель державної та комунальної власності, так і для земель приватної власності порядок зміни їх цільового призначення, а також встановити випадки, коли така зміна допускається і за рішенням якого конкретно органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

З метою запобігання використання процедури зміни цільового використання земель як інструменту у різного роду тіньових схемах, в законопроекті пропонується норма, згідно якої після прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, подальша зміна її цільового призначення допускається не раніше, ніж через десять років, крім зміни цільового призначення земельної ділянки, вилученої для суспільних потреб або з мотивів суспільсної необхідності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Валерій Федорович, завершуйте, будь ласка.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Наприкінці хочу зазначити, що ми запрошуємо до співпраці народних депутатів України, а також представників Держкомзему і інших центральних органів виконавчої влади з метою вдосконалення положень законопроекту.

Враховуючи необхідність і значимість таких змін, прошу підтримати даний законопроект та прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує зазначений законопроект. Комітет розглянув на своєму засідання зазначений законопроект і також пропонує прийняти його за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Тепер прошу записатись на обговорення законопроектів 3682 і 2028. будь ласка. Валерій Писаренко, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Мікрофон, будь ласка.

11:28:19

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую. Шановні колеги! Звичайно, хоча ми і об’єднали обговорення цих двох законопроектів, але вони все ж таки несуть інший зміст, кожен з них і можна сказати, що якщо перший закон містить в собі норми, які вже давно очікує наша держава, і цілком зрозуміло, що ніякі серйозні інвестиційні проекти у нас не підуть поки ми не розберемося, де ми будемо будувати. Тому що та безсистемна роздача земель, яка тривала в державі останні роки, зараз фактично унеможливила будівництво серйозних інфраструктурних проектів таких, як, до речі, київська окружна дорога, про яку говорять десять років, і ще десять років будуть говорити, поки ми не дамо алгоритм, яким чином все ж таки заради інтересів держави земельні ділянки можуть віддаватись під такі серйозні інфраструктурні проекти.

Це щодо законопроекту 3682, то, звичайно, ми його будемо підтримувати, серйозний законопроект потребує серйозного, ретельного доопрацювання, але повної підтримки сесійної зали.

Щодо законопроекту 2028, то тут ситуація дещо інша, адже автори законопроекту пропонують розширити перелік ділянок і перелік під категорії встановити щодо цільового призначення. Ви знаєте, і так сьогодні настільки забюрократизована ця процедура переведення земельної ділянки з однієї категорії в іншу, що скоро ми віддамо чиновникам всі питання, в тому числі питання того, де, як ходити і переміщатись по своїй земельній ділянці.

Я хочу навести приклади, що в декількох країнах світу взагалі сьогодні існує система, коли цільове призначення це справа власника. У нас на сьогоднішній день, коли держава відсторонилася від питання зонування земель і вирішення щодо того, що і де буде стояти, сьогодні власнику потрібно надати напевно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершіть, будь ласка, думку.

ПИСАРЕНКО В.В. Сьогодні навпаки потрібно допомогти власнику зменшити бюрократію у цій сфері і допомогти власнику використовувати свою земельну ділянку. Тому 2028 я прошу не підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Підготуватися Сергію Рижуку.

11:30:50

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Фракція „Блоку Литвина” буде підтримувати прийняття за основу цього законопроекту, деякі аргументи, деякі мотиви, але більше уваги, тому що треба змінити і що треба відкоригувати, щоб покращити варіант. По-перше, я хотів би сказати, що завжди були потреби відчуження, бажано щоб добровільного, тих чи інших ділянок. Всі це прекрасно розуміють і пам’ятають недавній досвід будівництва мостів в Києві, коли із-за того, що ці питання якраз були абсолютно не врегульовані, була серйозна затримка і сотні тисяч, якщо не мільйони людей, наражалися на проблеми з пересіканням, скажімо так, Дніпра. Є інші проблеми, пов’язані, не хотілося б, але завжди це є надзвичайний стан, не дай боже військовий, воєнний стан. Сьогодні говорилося про потреби підготовки до „Євро-2012”, тобто це є аксіоматично, що є випадки, коли треба відчужувати або краще викупати земельні ділянки.

Чому варто, мені здається, підтримати цей законопроект, що будь-яка регламентація краще, ніж її відсутність. Будь-яке волюнтаристське рішення щодо того, щоб забрати в людини, як правило, простої людини, об’єкт її власності ділянки, набагато гірше, ніж це буде чітко установлено законопроектом і законом. На що я хотів би звернути увагу, правильно було сказано, я хочу уточнити, що в нинішньому Земельному кодексі є перелік відповідних ділянок. В даному законопроекті, який ми зараз розглядаємо, ще сюди додається „до переліку доданого будівництва та обслуговування промислових підприємств, що мають стратегічне значення для розвитку регіонів без визначення порядку віднесення певних підприємств до цієї категорії.

Виникає питання: хто буде відносити те чи інше промислове підприємство до цієї категорії, що можна в людей забирати землю? Раз.

І другий момент, мені здається, що треба більш чітко визначити і встановити критерії розмежування, коли застосовується викуп земельної…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … викуп земельної ділянки для суспільних потреб та примусове відчуження земельної ділянки. Як ви розумієте це питання, навіть, не тільки юридичне, але і питання морально.Мені здається, що є над чим попрацювати до підготовки при підготовці до другого читання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук, фракції Партія регіонів, будь ласка, мікрофон увімкніть.

11:33:29

РИЖУК С.М.

Дякую, Володимире Михайловичу!

Шановні колеги! Хвилює не стільки те, що є проблемні питання у поданому законопроекті як те, що ми час від часу відкладаємо прийняття рамкових законів, основоположних, а зараз деталізуємо, вносимо багато пропозицій стосовно тих чи інших змін до законопроектів чи нових законопроектів.

Володимире Михайловичу, я хочу привернути вашу увагу, що недаремно ви якраз і запропонував і правильно, щоб об’єднати розгляд цих двох законопроектів. Тому що вони дуже споріднені. І вони обидва випливають, власне, із Земельного кодексу, із Закону про охорону земель, тобто ми тут деталізуємо входимо в дріб’язок, це плодить багато нових законопроектів і законів. І таким чином ускладнює процедуру реалізації, і вносить якраз ту безсистемність у використанні земельних відносин.

Що стосується законопроектів, звичайно, нам можливо потрібно було б не просто про відчуження, а в дужках поставити (викуп земельних ділянок) тому що тут принципово важливо. І конкретизувати, що таке суспільні потреби більш деталізувати, а особливо, що суспільні потреби відчуження для земельних ділянок громадян і територіальні громади, що таке примусовий порядок, і включаючи і назву закону.

І друге, завершуючи, що цільове призначення і зміни до цільового призначення земельних ділянок це також надзвичайно важливе і складне питання і воно, не зважаючи, який би ми закон не прийняли, не може бути вирішене, коли ми остаточно не узгодимо, не приймемо Закон про земельний кадастр, про охорону земель.

Таким чином, давайте можливо в першому читанні приймати, але враховуючи ці зауваження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, фракція „Наша Україна - Народна Самооборона”.

11:35:41

БОНДАР О.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Ці законопроекти носять абсолютно різні змісти, тому за дві хвилини важко проаналізувати обидва.

Що стосується кабмінівського Закону 3682. Безумовно, цей закон потребує норми Конституції і він носить позитивний характер, тому що там визначається безмовний добровільний характер викупу земельної ділянки і викуп земельних ділянок лише за умов повного попереднього відшкодування. Це постулати демократичних країн і вони тут збережені. Але в законопроекті визначено в назві і по тексту два питання, які потребують різного регулювання законом.

Перше – це суспільні потреби, це коли відбувається викуп земельної ділянки. А з мотивів суспільної необхідності відбувається відчуження безкоштовно. Тому норми про суспільну необхідність треба вилучити з закону, вони стосуються зовсім іншого законодавчого акту, який поданий Кабінетом міністрів і передбачає примусове відчуження земельних ділянок за умов надзвичайного та воєнного стану. Це зовсім інша тема і її треба окремо законом розглянути. Тому цей закон Кабміну треба підтримати в першому читанні, врахувати в другому ці зауваження.

Що стосується Закону депутатського 2028, я вважаю, що його треба відправити на доопрацювання. Він крім зарегламентування і збільшення корупції нічого не несе. Тому розширення категорій на підкатегорії заплутує процес отримання і зміни цільового призначення земельних ділянок, величина штрафу до 5000 неоподаткованих мінімумів – це для середніх громадян дуже завелика.

І подання до проекту землеустрою додаткової документації збільшить рівень корупції і ускладнить отримання земельних ділянок. Тому я думаю що другий законопроект 2028 треба відправити на доопрацювання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд законопроектів 3682 і 2028. Вони є вкрай чутливими. І тут слушно депутати висловлювали застереження. Нам треба чітко виписати, що таке суспільні потреби і для відчуження. Бо, наприклад, якщо відносити до суспільних потреб розміщення будівель і споруд органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Я думаю, від цього ж національна безпека не постраждає.

Тому, шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 3682, про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності. Прошу голосувати.