ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 березня 2009 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”.

16:00:31

Зареєструвалося в сесійній залі картками 430 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань, визначених розкладом на сьогодні. Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо операцій з активами). Доповідач – голова державної комісії з регулювання ринків і фінансових послуг Суслов Віктор Іванович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Клименко Олександр Іванович.

СУСЛОВ В.І .

Шановний Голово! Шановні народні депутати України! Кабінет Міністрів України представляєт для розгляду в першому читанні Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг. Метою цього проекта є врегулювання питання здійснення операцій з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за рахунок залучених від фізичних осіб фінансових активів. Після схвалення цього проекту деякі види операцій по залученню коштів від населення будуть підлягати ліцензуванню.

Також цей проект встановлює, уточнюю повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в частині віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг. І встановлює обов’язковість ліцензування у випадках, коли залучаються кошти фізичних осіб. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Іванович! Сідайте, будь ласка.

Олександр Іванович, будь ласка, висновки комітету.

16:02:38

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! До вашої уваги зараз запропонований проект Закону, яким передбачається внести... Я хотів б тільки на трьох пунктах зосередити вашу увагу, це перше, це залучення фінансових активів на поворотній основі, залучення фінансових активів в управління та залучення фінансових активів з метою організації надання послуг.

Даний законопроект був розглянутий на засіданні Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності 14 травня і прийнято було рішення, щоб його прийняти за основу в першому читанні.

Натомість, до самого законопроекту є суттєві пропозиції для того, щоб його покращити. І я думаю, що якщо Верховна Рада України прийме його в першому читанні, то в другому читанні ми його відпрацюємо. Тому що є звернення і Європейської бізнес асоціації, які б хотіли також внести свої корективи в даний законопроект.

Також хочу зазначити, що є позитивний висновок Головного науково-експертного управління щодо прийняття в першому читанні даного законопроекту. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Прошу записатися для обговорення, якщо така потреба є. Прошу прізвища народних депутатів виписати на табло.

Немає бажаючих обговорювати цей законопроект, всім все зрозуміло, я так роблю висновок.

Шановні колеги! Тому прошу уваги! Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг (щодо операцій з активами)” (реєстраційний номер 2177) за основу. Прошу голосувати.

16:04:55

За-110

Рішення не підтримано.

По фракціях, будь ласка, Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 43, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 22, комуністів – 25, „Блок Литвина” – 20.

Може на повторне перше читання? Давайте таким чином, я поставлю як зазвичай ми це робимо з вами, про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 2177). Я думаю, що ми в результаті голосування приймемо рішення, будь ласка.

16:05:48

За-239

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення структури та функціонування податкової міліції та соціального захисту її працівників). Доповідач – народний депутат України Мойсик Володимир Романович. Співдоповідач – голова Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Швець Віктор Дмитрович. Будь ласка.

16:06:16

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну”.

Шановний Голово, шановні народні депутати... Депутатська група „За Україну”. Шановний Голово, шановні народні депутати України, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності провів виїзне засідання у Державній податковій адміністрації, в якому взяли участь усі керівники Державної податкової адміністрації, керівники регіональних управлінь і за наслідком засідання цього комітету народні депутати України, члени комітету внесли законопроект щодо впорядкування діяльності податкової міліції Державної податкової адміністрації України посилення ефективності протидії злочинності та корупції у сфері оподаткування. Як відомо, Указом від 30 жовтня 1996 року за № 1013 було утворено Державну податкову адміністрацію і до її складу було включно підрозділи по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування із системи Міністерства внутрішніх справ України. Але, разом з тим, хоча ці працівники і в своїй діяльності керуються положеннями Закону про міліцію, коли було ухвалено Закон про статус ветеранів військової служби і їх соціальний захист, то до цього закону з технічних причин не було включено ветеранів податкової служби, хоча до цих категорій ввійшли працівники МВС, пожежники, Служба цивільного захисту, Державного служба спеціального зв’язку і інші, то комітет і автори законопроекту пропонують поправити цю незбалансованість у законопроекті, який був ухвалений, повторюю, у 2001 році.

Іще одне питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

МОЙСИК В.Р. Іще одна зміна торкається перейменування назви із управління по боротьбі з корупцією в органах податкової служби на управління внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації, слідчі відділи перейменовуються в слідчі підрозділи і скажу вам, пане Голово, і, шановні народні депутати, всі наукові установи і відомства, комітети Верховної Ради України підтримали законопроект, Комітет з питань бюджету рекомендує тільки єдине набуття чинності цим законопроектом з 1 січня 2010 року. Де взяти гроші на реалізацію проекту скажу вам, у 2007 році Податкова міліція мобілізувала до бюджету 940 мільйонів гривень, у 2008 році 3,2 мільярда гривень. Отже, на себе ці структури заробляють і я просив би прийняти законопроект у першому читанні. Дякую вам колеги за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам Володимир Романович.

МОЙСИК В.Р. Іще одне, вибачте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

МОЙСИК В.Р. Я доповідаю і як автор законопроекту, і від комітету, Віктор Швець також є автором цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

МОЙСИК В.Р. Комітет так само просить підтримати наш законопроект. Дякую іще раз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, доповідь зроблено. Будь ласка, якщо є потреба обговорити, давайте запишемось на обговорення. Відбувається запис на виступи. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло. Ніхто не записався на виступи.

Шановні колеги, я прошу уваги. Це означає, що ми всі поділяємо рекомендації викладені комітетом, а саме щодо прийняття законопроекту за основу. Прошу уваги.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення структури та функціонування податкової міліції та соціального захисту її працівників (реєстраційний номер 2095). Прошу голосувати.

16:11:06

За-239

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 135, „Блок Юлії Тимошенко” – 11, „Наша Україна-Народна Самооборона” – 46, фракція комуністів – 27, „ Блок Литвина” – 20.

Оголошується до розгляду проект Закону про соціальний захист медичних та фармацевтичних працівників, працівників охорони здоров'я (реєстраційний номер 2538). Доповідач – народний депутат України Григорович Лілія Степанівна. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань охорони здоров’я Карпук Володимир Георгійович.

16:11:53

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановна медична громада! Законопроект, який підготовлений групою народних депутатів про соціальний захист медичних та фармацевтичних працівників, це, мабуть, та довгоочікувана і чи найважливіша данина тому, що називається здоров’я нації. Бо від здоров’я нації залежить успішність і перспективи, і в тому числі стратегічній країні в якій ми живемо.

Не таємниця, що медична громадськість, працівники медичної галузі є обділеними, навіть на тлі працівників галузі освіти. І тому один мільйон 200 тисяч медичних працівників та плюс, звичайно, 46 мільйонів, які усі є пацієнтами або потенційними, або і справжніми, вправі очікувати такого законодавчого акту. Ми у нашому залі, шановні друзі, підтримували різноманітні законодавчі акти, які стосувалися захисту тих чи інших професій з великим відсотком популізму. Згадаймо, але ми голосували 300 і навіть 400 голосів. Я не буду перелічувати ті професії, ви дуже добре пам’ятаєте, як ми голосували закони. Спитаємося, як вони сьогодні виконуються.

З огляду на те група народних депутатів Карпук, Григорович, від „Блоку Литвина” подали цей законопроект, і ми були впевнені, що у першому читанні ми можемо багато чого поправити для того, щоб у другому читанні цей законопроект пройшов. Але ж на звернення колег від Комітету з питань охорони здоров’я, а я підкреслюю, там є більшість, представлена власне опозицією, ми поступили колегіально. Ми відкликали цей законопроект і доповідаємо вам, що уже є новий тільки з більш розширеним числом учасників, який ми прилаштували і до умов кризи, і до реалій сьогодення. І впевнені, що він має ті механізми, які сьогодні вкрай потрібні.

Оскільки я маю честь представляти групу „За Україну!”. Для нас…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Для нас не принципово, хто буде доповідати цей закон. Для нас принципово, щоб цей закон працював і був прийнятий, бо в охороні здоров’я у медиків є таке поняття, як колегіальність. Я впевнена і дуже прошу Голову Верховної Ради, щоб на цій же сесії доопрацьовані всім комітетом і практично кворумом у залі закон, який абсолютно є співзвучний до реалій сьогодення, був внесений на цій сесії і підтриманий парламентом у першому читанні до Дня медичного працівника. Дякую.

Тому ми цей закон знімаємо і дуже просимо підготовлений комітетом спільний новий законодавчий акт внести на цій сесії і розглянути у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, нам треба тепер дотриматись регламентної норми. Позаяк автор законопроекту заявляє про те, що вони знімають цей проект, нам треба поставити на голосування про прийняття за основу.

Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція про зняття з розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 2538) про соціальний захист медичних та фармацевтичних працівників, працівників охорони здоров’я. Про зняття з розгляду, позаяк вже є інший проект. Прошу підтримати, шановні колеги.

16:15:49

За-329

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 132, „Блок Юлії Тимошенко” – 132, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 46, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.

Шановні колеги, я ще раз хочу передати позицію комітету: що підготовлений натомість більш комплексний законопроект, який комітет запропонує незабаром до розгляду Верховній Раді України.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення організаційно-правових основ виявлення, попередження та припинення діяльності організованої злочинності та корупції. Реєстраційний номер 3170. Доповідач – народний депутат України Володимир Ігоревич Ар’єв. Співдоповідач – голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Ігор Калєтнік.

16:16:55

АР’ЄВ В.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення організаційно-правових основ виявлення, попередження та припинення діяльності організованої злочинності та корупції. Основною метою зазначеного законопроекту є відновлення порядку і прямого підпорядкування спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ України міністрові внутрішніх справ України та начальникові головного управління по боротьбі з організованою злочинністю.

На сьогодні проблема полягає у тому, що спецпідрозділи БОЗ входять до структури головних управлінь Міністерства внутрішніх справ та управлінь, це, фактично, позбавляє їх можливості самостійно проводити необхідні відпрацювання без доповіді та дозволу начальника УМВС. Усім відомо, що начальник УМВС, ну, майже у кожній області у тій, чи іншій мірі залежить чи від мера, чи від голови адміністрації. А залежність не дає можливість часто викривати корумповані схеми, запобігати зловживанню, хабарництву серед високопосадовців регіону та перетворює спецпідрозділ на звичайну адміністративну обмену міліцейську структуру. Безперечно, це впливає на ефективність роботи. Слід зазначити, що за погодженнями з Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією в минулому році в структурі ОБОЗу створено антикорупційне бюро.

З урахуванням того, що завданням цього підрозділу є викриття та ліквідація корупційних схем, виявлення умов, що призводять до зловживань і корупції серед високопосадовців в основу його функціонування покладено вертикальне підпорядкування територіальних відділів головному управлінню.

Ефективність вертикального підпорядкування спецпідрозділів та функціонування слідчих підрозділів була доведена на практиці до внесення в 94-му році змін до закону України про правові основи боротьби з організованою злочинністю. Це забезпечило наступальність і оперативність у прийнятті управлінських рішень, тісну взаємодію слідчих з оперативними працівниками на стадії реалізації оперативних матеріалів та оперативного супроводження кримінального судочинства.

Давайте згадаємо, як завдяки цьому вдалося справитися з…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

АР’ЄВ В.І. Згадайте. Як тоді вдалося справитися із навалою рекету, приборкати організований криміналітет, зупинити фінансові і інші афери, перерозподіл приватизованих об’єктів і майже щоденні вбивства на замовлення у ряді регіонів держави. Саме тоді існувала схожа система.

Досвід багатьох розвинутих європейських країн та Сполучених Штатів Америки свідчить, що необхідною умовою для ефективної боротьби з організованою злочинністю є створення незалежних, відокремлених правоохоронних органів, чи спеціальних підрозділів, які безпосередньо підпорядкуються найвищому політичному керівництву держави. І у всі демократичні країни, які досягли успіху в боротьбі з організованою злочинністю ішли те саме, цим шляхом.

Шановні колеги, я пропоную вам підтримати цей законопроект за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Ігор Калєтнік. Будь ласка, рішення комітету.

16:20:07

КАЛЄТНІК І.Г.

Шановний Голово, шановні колеги! Метою законопроекту є підвищення ефективності діяльності уповноважених органів на напрямі боротьби з організованою злочинністю і корупцією. До цього запропоновані відповідні зміни до Законів України „Про організаційно-правові основи боротьби з оргзлочинністю” та „Про боротьбу з корупцією”. Передбачено встановлення прямого підпорядкування спеціальних підрозділів МВС по боротьбі з організованою злочинністю міністру внутрішніх справ та начальнику Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю. Запропонована вертикаль підпорядкування спецпідрозділів зосередить їх зусилля виключно на боротьбі з організованими злочинними угрупуваннями і викритті їх корумпованих зв’язків.

Як свідчить досвід, зокрема, Сполучених Штатів, Італії, Словаччини, це сприятиме ліквідації підґрунтя для розвитку корупційний явищ в лавах МВС. Пропонується введення до структури спецпідрозділів МВС слідчих підрозділів. Це дозволить спецпідрозділам ефективно здійснювати боротьбу з оргзлочинністю на всіх етапах, включаючи слідство, що прямо відповідає завданню, покладеному на них чинним законодавством України.

Для забезпечення принципів стабільності у роботі спецпідрозділів, їх незалежності від політичних чинників і втручання з боку неуповноважених високопосадовців пропонується чітко визначити підстави звільнення начальника Головного управління МВС по боротьбі з оргзлочинністю, закріпити, що припинення повноважень Кабміну чи міністра внутрішніх справ не може бути такою підставою.

Законопроект виправляє невідповідність між статтями 9, 26, 24 Закону „Про організаційно-правові основи боротьби з оргзлочинністю”. Крім того, стаття 9 Закону не передбачає погодження комітетом призначень і звільнень керівників регіональних спецпідрозділів МВС, що є суттєвою прогалиною. Останні питання, які вирішуються законопроектом, це приведення вказаних у законах назв підрозділів МВС і СБУ в Автономній Республіці Крим у відповідність до фактичних.

Шановні колеги, даний законопроект підготовлено членами комітету з урахуванням пропозицій МВС і схвалено комітетом одноголосно. Прошу підтримати законопроект і за результатами розгляду в першому читанні при наявності зауважень прийняти в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту.

Прошу вивести на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів, будь ласка.

16:22:31

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Я прошу передать слово Михаилу Васильевичу Джиге.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович Джига, мікрофон.

16:22:38

ДЖИГА М.В.

Спасибі. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Необхідність прийняття цього закону очевидна, тому що Закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю чинний, він застарів. Законопроект передбачає приведення у відповідну структуру спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ.

Справа в тому, що призначення начальників міських і обласних управлінь УБОЗу на посади проводяться без погодження із комітетом у той час, як у Службі безпеки це робиться за погодженням із комітетом. У той час, як прокурорські працівники, які наглядають за діяльністю спецпідрозділів, теж призначаються за погодженням із комітетом. Це єдиний такий момент, який треба урівняти і в подальшому використовувати його на рівні.

Друга новація цього законопроекту – це те, що начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС призначається на п’ять років. Для чого це робиться? Для того, щоб не було, коли міняється команда у міністерстві, міняється колегія, міняється міністр, відразу міняється вся вертикаль, починаючи від першого заступника міністра і закінчуючи всіма начальниками УБОЗів України. Це недопустимо, тому що назначаються інколи люди, які зовсім не розуміють цю роботу.

Тому я просив би підтримати цей законопроект і прийняти його як закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бобильов, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

16:24:21

БОБИЛЬОВ О.Ф.

Народний депутат Бобильов, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Дійсно, це важливий закон і зміни в призначенні і роботі спецпідрозділів УБОЗу повинні відбуватися.

Але треба змінювати закон повністю. На сьогодні начальник управління УБОЗу він є першим заступником начальника МВС. Тому, якщо ми будемо впорядковувати і призначення будуть йти з керівництва МВС, то треба цю посаду упрознити. Так, є певні якісь моменти за, але є трохи моментів проти, тому я пропонував би його прийняти за основу, але в першому читанні і доопрацювати у відповідному комітеті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Розгляд проекту закону (реєстраційний номер 3170) завершено.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення організаційно-правових основ, виявлення попередження та припинення діяльності організованої злочинності та корупції (реєстраційний номер 3170). Прошу голосувати.

16:26:07

За-357

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо форми договору оренди землі). Реєстраційний номер 1135. Доповідач – народний депутат України Писаренко Валерій Володимирович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович, прошу.

16:26:34

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Вашій увазі я пропоную законопроект під номером 1135, який стосується внесення змін до Господарського кодексу. Це насправді технічне врегулювання питання регулювання відносин Господарським кодексом саме тих, які передбачені в преамбулі Господарського кодексу.

Сутність законодавчої ініціативи полягає в наступному. Частина перша статті 290 Господарського кодексу України визначає, що відносини, пов’язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами. Відповідний Земельний кодекс України визначає, що це прерогатива саме цього кодексу – регулювання цих відносин, тобто Господарський кодекс України містить відсилочну норму до спеціального законодавства, яким в даному випадку є Земельний кодекс та закон України про оренду землі.

Також частина друга і третя статті 290 Господарського кодексу України регулюють окремі питання земельних відносин. Вони встановлюють вимоги до обов’язкового нотаріального посвідчення договорів оренди землі, встановлення засад, визначення розміру плати за користування земельною ділянкою. Ті ж самі норми регулюються сьогодні земельним законодавством і встановлюють дещо інші параметри, що викликає певну неузгодженість при оформленні земельних відносин оренди.

Однак відповідно до частини першої статті 4 Господарського кодексу України, земельні відносини не є предметом регулювання кодексу і це фактично створює в середині Господарського кодексу не коректності. Це свідчить про такі некоректності їх існування в Господарському кодексі. Таким чином положення статті 290 прямо суперечить положенням статті 4 того ж самого законодавчого акту, що і вносить певні проблеми в правове регулювання земельних відносин. Сьогодні я вже мав спілкування з окремими колегами, які бачать, що можна доопрацювати до другого читання з цим законопроектом, хоча були і думки в комітеті, що можна його прийняти в цілому і за основу, адже порядок змін не …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ПИСАРЕНКО В.В. Тому що порядок змін, він надзвичайно малий. Тому законопроект отримав відповідні позитивні висновки і Науково-експертного управління, головного комітету. Прошу підтримати цей законопроект в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Воропаєв Юрій Миколайович, будь ласка, рішення комітету з приводу цього законопроекту.

16:29:21

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, хочу напомнить, что буквально несколько дней назад мы рассматривали в этом зале законопроект 0977 на эту же самую тему. И когда комитет по экономической политике рассматривал два эти законопроекта 0977 и данные 1135, то комитет принял решение, что более удобен для применения гражданами населения и более полный это 0977, который после доработки будет полностью отвечать требованиям государства, интересам государства и населения. Поэтому комитет рекомендует Верховной Раде Украины и рекомендовал принять в первом чтении 0977, доработать его и принять. А 1135 предлагается отклонить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так все у вас? Так.

Дякую. Зараз будемо обговорювати. Шановні колеги! Будь ласка, прошу записатися на обговорення законопроекту 1135.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло, Сергій Рижук фракція Партії регіонів.

16:30:33

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановні народні депутати! Тут дійсно цілком зрозуміло, що питання договору і форми оренди землі автори законопроекту цілком справедливо ставлять вітання, його потрібно залишити і удосконалювати в Законі про оренду землі. А в Господарському кодексі лише зазначити, як це відповідні статті, і говориться із посиланням на питання Закону про оренду землі.

Так, щоб не було подвійного тлумачення і повторів, я пропоную підтримати пропозиції і проголосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валерій Писаренко фракція "Блоку Юлії Тимошенко"

16:31:21

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Я ще раз хочу наголосити, я не знаю чому таке було тільки зауваження з боку комітету, що рішенням комітету від 28.05.2008 вирішено: рекомендувати Верховній Раді України Проект Закону України про внесення змін до Господарського кодексу України (номер 1135) прийняти за основу. Ось таке рішення комітету. Не знаю чому зараз воно з’явилося в дещо іншій формі. Але ви знаєте, коли ми будемо говорити, що є якийсь законопроект, який там детально ще також, можливо, вирішить цю проблему, то давайте, щоб кожна проблема вирішувалася відповідним законопроектом.

Той законопроект, який ми з вами зараз будемо голосувати, він вирішує саме точечну проблему, а саме те, що Господарський кодекс сьогодні не регулює земельні відносини - це по-перше.

По-друге, на сьогоднішній день Земельний кодекс встановлює, що договори оренди землі не підлягають нотаріальному посвідченню обов’язковому, а це дає підстави в окремих випадках нотаріально завіряти договори оренди землю, а в окремих випадках не завіряти, користуючись земельним законодавством.

І знаєте, як в тій приказці, що кожен має свою рацію. Тому для того, щоб сьогодні усунути правову колізію то нам, звичайно, потрібно проголосувати за оце „точечне лікування” Господарського кодексу і за законопроект 1135 з основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гордієнко передає право на виступ Адаму Івановичу Мартинюку, будь ласка.

16:33:04

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, шановний авторе законопроекту Валерію! Я думаю, що вас ставляться більшість із присутніх в залі, як до людини, яка знає юриспруденцію і як до того, хто нічого просто так не робить.

І от в мене запитання, навіщо ви це зробили? От давайте я вам поясню ситуацію і я думаю, ви зі мною погодитеся. Ну що заважає і кому заважає, якщо буде зараз у Господарському кодексі дві частини статті, яку пропонують виключити.

Я вам зачитаю, що пропонується виключити, а ви зрозумієте, чому їх хочуть виключити, кажучи, що десь вони є в іншому місці. Є в Земельному кодексі, нехай будуть в Господарському кодексі. Якщо кажете, що вони все одно десь є. Що хочуть виключити? Оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у встановленому законом порядку, не допускається. Тобто зараз це забирається і будь ласка, оренду яку хочеш, обманюй селян як хочеш, нічого їм не плати бо договору ніякого немає і акту немає.

Третя частина, що пропонується виключити. Розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною, або комунальною власністю. Не може бути нижчим, за встановлений відповідно до Закону. Випадки звільнення від плати за користування земельною ділянкою або зменшення розміру плати визначається законом.

Що заважає, чому ви хочете їх забрати, якщо кажете, що все одно вони десь є. Тобто не робіть і не крутіть, зрозуміло, для чого це забирається. Бо починають і закінчують тим, з чого почав. Нічого ви просто так не робите. Тому я пропоную, ні в якому разі не підтримувати цих нікому не потрібних пропозицій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які репліки, я не можу зрозуміти. По завершенню обговорення, будь ласка, шановні колеги, відповідно до Регламенту, одну хвилину фракція, яка не виступала, виявляє бажання Сергій Терещук, будь ласка.

16:35:25

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терещук, фракція „Блоку Литвина”.

В якійсь частині можна погодитися з Адамом Івановичем. Ми справді повинні зробити законодавство так, щоб воно стояло на сторожі селян. Тому що селянин не настільки сьогодні розбирається у законодавстві і їх легко ошукати. Ми повинні думати як захистити їх інтереси. Але разом з тим, ми повинні подумати і про те, як вони можуть реалізувати це право, право передачі своєї земельної ділянки в оренду. Хто буває на округах, мабуть немає жодної зустрічі, де б не були претензії від селян, які змушені їхати за три дев’ять земель для того, щоб знайти нотаріуса, мало того, що заплатити гроші, а знайти його, вистояти у чергах і заплатити за цей акт. Справа в тому, що закон про оренду землі дозволяє це робити у добровільному порядку. Хто із селян хоче більш гарантовано захистити свої права, він може найти нотаріуса і захистити, зробити відповідний надпис. Хто не хоче, він може цього не робити. Договір буде вважатися правочинним, коли буде...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

16:36:38

ТЕРЕЩУК С.М.

Тому давайте, я звертаюсь до авторів закону, давайте ми все-таки більш детально випишемо, тому що це стосується мільйонів наших селян. Давайте випишемо так, щоб селянин на свій розсуд приймав рішення, чи йти до нотаріуса, чи можна так реєструвати договір, державну реєстрацію проводити договір оренди землі. Тому потрібно більш виважено підійти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено. Перед голосуванням репліка Валерія Писаренка, будь ласка.

16:37:05

ПИСАРЕНКО В.В.

Я також як і багато моїх колег з повагою відношусь до них і до їх точки зору, хочу пояснити мотивацію ще раз цього закону з чого я виходив.

Сьогодні, насправді, ми загнали селян в такий кут, коли ми примушуємо їх передавати в оренду, щоб хоть щось вони мали з тої землі, при цьому вони повинні обов’язково нотаріально посвідчити договір, а я хочу нагадати, що колись там ще і по закону ми заборонили посвідчувати фактично прирівнювати до нотаріальних посвідчення договорів в місцевих сільрадах і передали все до нотаріальної контори, а нотаріус один, можливо, район, до нього потрібно поїхати до району і ви знаєте самі скільки це коштує. Тому сьогодні в більшості в залі можна думати про те, скільки нотаріуси будуть заробляти або скільки там мільйони громадян України будуть нормально себе почувати, коли воно захочуть провести, відстояти свої права по відношенню до своєї земельної ділянки. І я спеціально робив закон такий, щоб не було можливостей потім його якимось чином отам…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу Проекту Закону про внесення змін до Господарського кодексу України щодо форми договору оренди землі, реєтрсаційний номер 1135, прошу голосувати. Прошу голосувати.

16:38:50

За-182

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування друга пропозиція про направлення на повторне перше читання проекту закону про внесення змін до Господарського кодексу України щодо форми оренди договору, щодо форми договору оренди землі, реєстраційний номер 1135. Прошу голосувати.

16:39:25

За-201

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про міліцію" (щодо підстави затримання осіб, яких запідозрено в занятті бродяжництвом), реєстраційний номер 2099. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів Мойсик Володимир Романович.

16:40:09

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик депутатська група „За Україну”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати. У чинній статті 11 Закону „Про міліцію” передбачено право працівників міліції затримувати на 30 діб осіб, які запідозрені у зайнятті бродяжництвом. І таке затримання здійснюється за санкцією прокурора. Разом з тим, навіть в Кодексі про адміністративні правопорушення, не кажучи про кримінальний процес, усі затримання, усі позбавлення волі відбуваються за судовим рішенням.

Отже, у законопроекті пропонується, щоби статтю 11 закону змінити слова „з санкції прокурора” замінити словами „за мотивованим рішенням суду”. На рахунок цього є, шановні колеги, Європейський комітет по запобіганню тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню це є і його рекомендації, щоби таке затримання осіб відбувалося за мотивованим рішенням суду.

І хочу навести вам приклад із скарги, яка надійшла до нашого комітету. Людина була обібрана злодіями. Їх знайшли. Закрили до камери попереднього ув’язнення, але вони йому за це написали подання в міліцію, що він причетний до якогось убивства. Людина потерпіла по цьому злочину приїхала до працівників міліції. Паспорт його просто на просто викинули і він був затриманий за підозрою у бродяжництві. За цих 30 днів з ним працювали з тим, щоб він визнав злочин, причетність до вбивства. Нічого не довели, але він відбув 30 діб у буцегарні без судового рішення. То автор законопроекту і наш комітет пропонує вам, шановні колеги, прийняти його за основу і в цілому. До нього немає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

МОЙСИК В.Р. … немає жодних зауважень і Науково-експертного управління. Прошу вас колеги підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є потреба обговорення цього законопроекту? Є. Запишіться, будь ласка. Відбувається запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.

Святослав Олійник, фракція "Блоку Юлії Тимошенко"

16:42:59

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, хочу звернути увагу, що питання, яке зараз піднімається, виникло не сьогодні, і це фактично взагалі ми маємо справу з атавізмом радянських часів, коли можна було будь-яку людину взяти і тільки через те, що у неї відсутній паспорт чи у паспорті є якісь претензії до цього паспорту, кинути аж на 30 діб, при чому без всякого рішення суду.

До сьогоднішнього дня так звані приймальники-розподільники, які знаходяться в обласних центрах, заповнені цими людьми, і ці люди там фактично знаходяться без належних на те правових підстав. І тому вирішити це питання вкрай необхідно і припинити негайно практику, коли міліція може затримати людину тільки через те, що вона комусь не сподобалася. Це не тільки практику, яку ми сьогодні дотримуємося, це практика, яку підтримують і європейські країни, і фактично на це треба орієнтуватися.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Михайлович Сухий, фракція Партії регіонів.

16:43:59

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, щодня зранку, і це хороша практика, Володимир Михайлович приводить цифри статистики нашої роботи у сесійній залі. І цифри нібито непогані і свідчать вони, безумовно, про стабілізацію обстановки у Верховній Раді. Це також не погано.

Але нинішній день, чому я попросив слово, у мене складається враження, ті законопроекти, які ми розглядаємо, ніби Верховна Рада живе своїм життям, Кабмін своїм життям, Секретаріат Президента взагалі тихо доживає якесь химерне життя. Які ми сьогодні і в попередні дні у цій сесійній залі приймаємо, розглядаємо законопроекти. Колеги, де і коли ми нарешті побачимо антикризові закони від уряду і від Президента? Тут були депутатські, вони всі заветовані, і ми від них відмовилися. Були законопроекти, які вносилися тут, по боротьбі з безробіттям. Втрутився уряд – і ми маємо зараз величезну проблему з особистими селянськими господарствами, з позбавленням їх права отримувати допомогу по безробіттю.

Що ми суспільству натомість даємо? Ріст репресивного, міліцейського і податкового тиску, ріст цінового навантаження. Непослідовність і некомпетентність влади і парламентської більшості очевидні. Згадайте: ми 3 березня прийняли Закон про 13 відсотків на імпорт – сьогодні ми його вже будемо відміняти.

І останнє. Шановні колеги, ви згадайте наші парламентські слухання тут: ми приймали двічі рішення. Потрібно всього 69 мільйонів гривень на завершення будівництва центрів, так званих притулків, де би ці люди, безпритульні і бездомні, мали можливість бути. Ми не мали ні в бюджеті на 2008 рік, ми не маємо і в бюджеті на 2009 рік. Давайте – я закликаю з цієї трибуни уряд – вносьте антикризові документи, вносьте пакет антикризових законодавчих актів, бо буде пізно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд законопроекту завершено. Я просив би врахувати зауваження Ярослава Михайловича. Ми всі повинні більш активно працювати, з тим щоб Україна, очевидно, не перетворилася в один великий безпритульник.

Пропозиція комітету – вона, по суті справи, тут обговорювалась: з приводу того, що треба прийняти проект цього закону за основу.

Тому, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 11 Закону України „Про міліцію” (щодо підстави затримання осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом). Реєстраційний номер 2099. Прошу голосувати.

16:47:03

За-373

Так ми можемо його приймати.

Шановні колеги, прошу уваги. Комітет пропонує прийняти цей проект в другому читанні і в цілому як закон, бо там одна стаття. Нема заперечень?

Ніхто не наполягає на іншій думці? Ставиться на голосування пропозиція про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін до статті 11 закону України про міліції щодо підстави затримання осіб, яких запідозрено в занятті бродяжництвом. Реєстраційний номер 2099. Прошу голосувати.

16:47:52

За-390

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" (щодо приведення деяких положень у відповідність Рамковій конвенції із боротьби проти тютюну). Реєстраційний номер 2110. Доповідач народний депутат України Зозуля, співдоповідач народний депутат України Гайдай. Будь ласка.

16:48:25

ЗОЗУЛЯ Р.П.

Шановні народні депутати, шановний Голово Верховної Ради України на розгляд Верховної Ради пропонується поданий мною законопроект номер 2110, метою прийняття якого є впровадження необхідних заходів для захисту здоров’я нації від шкідливого впливу тютюнопаління та сприяння зменшенню, або припиненню вживання тютюнових виробів.

Передбачається досягти цього шляхом приведення деяких термінів та положень Закону України „Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”, у відповідність Рамковій конвенції із боротьби проти тютюну, яка була ратифікована Верховною Радою України 15 березня 2006 року.

Прийняття вказаного проекту закону створить додаткові гарантії зменшення руйнівного впливу тютюнопаління на здоров’я людей, а також дозволить запобігти негативних соціальних економічних та екологічних наслідків споживання тютюну.

З прийняттям цього законопроекту національне законодавство буде приведено у відповідність до ратифікованого Україною міжнародного договору. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України надало позитивний висновок та вважає, що законопроект за результатами розгляду у першому читанні може бути взятий за основу.

Вказаний законопроект також підтриманий профільним Комітетом з питань охорони здоров’я.

Прошу підтримати даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, позиція комітету з цього приводу.

16:49:56

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Комитет по вопросам здравоохранения на своем заседании рассмотрел представленный народным депутатом Зозулей законопроект, в котором предлагается внести изменения в пять статей Закона Украины «О мерах по предупреждению и снижению употребления табачных изделий, их вредного влияния на здоровье населения».

Как уже отмечалось, цель этого законопроекта – приведение отдельных понятий и положений указанного закона Украины в соответствие с требованиями, предусмотренными рамочной конвенцией ВОЗ по борьбе против табака.

Однако, проанализировав законопроект, комитет отмечает, что многие его положения нуждаются в существенной редакционной технико-юридической доработке. Многие законодательные предложения уже урегулированы действующим законодательством Украины.

При этом также необходимо отметить, что отдельные положения законопроекта изложены нечетко, что может привести к затруднениям при применении этих норм на практике, а другие содержат нормы, которые не являются требованиями рамочной конвенции.

Учитывая вышесказанное, комитет рекомендует Верховной Раде принять предложенный проект Закона Украины за основу и поручить Комитету по вопросам здравоохранения его доработку с учетом замечаний и предложений субъектов права законодательной инициативы ко второму чтению. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту.

Народний депутат Рева, фракція Партії регіонів.

Немає народного депутата?

Цибенко Петро Степанович, фракція комуністів.

16:52:10

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Знаєте, коли дивишся на деякі законодавчі акти, складається враження, що людство втратило інстинкт самозбереження. Це я, зокрема, і щодо цього законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо.

Невже нам, особливо в нашому суспільстві, сьогодні не вистачає тої біди, якої наробив Чорнобиль? Невже у нас сьогодні не вистачає інших проблем, ми продовжуємо власноруч знищувати своє здоров’я? Я ще розумію тих людей, які самі приймають рішення щодо себе. А як бути з так званими пасивними курцями, з тими людьми, які самі не курять, але страждають від тих наслідків, які є сьогодні?

Тому фракція Компартії України абсолютно свідомо буде голосувати за цей законопроект і, вважаю, що він сьогодні на часі, і цю проблематику обов’язково треба вирішувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі, хто записалися, виступили. Будь ласка. Хто? Микола Томенко, фракція не виступала.

16:53:45

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хочу підтримати доповідача, який представляв фракцію БЮТ і комітет, і сказати, що я був одним із ініціаторів прийняття цього закону. І, дійсно, на практиці є достатньо багато проблем, які цей закон врегульовує.

Ми, наприклад, установили норму – 50 відсотків, в закладах харчування. Власники ресторанів, кафе йдуть найпростішим шляхом. Або, скажімо, вони визначають підвал як місце, де не палиться, а вся територія ресторану знаходиться в системі паління. Або знаходять місце, яке фактично, як сказав колега Цибенко, знаходиться під впливом, так би мовити, тютюну і диму, що абсолютно жодним чином воно не врегульовує це питання.

Ми чітко тут в законі врегульовується питання впливу Міністерства охорони здоров’я. Тому що є дуже багато структур влади, які цим опікуються. Тут буде чіткіша позиція тільки органів охорони здоров’я. І є дуже важлива річ, ми вмотивовуємо тоді діяльність органів місцевого самоврядування, які можуть чіткіше регламентувати і контролювати цю справу.

Надзвичайно важливим, на мою думку, є чітко прописана позиція стосовно навчальних закладів, спортивних закладів, бо абсурдна ситуація, ми йдемо на поступки, скажімо, даємо землю чи можливість створити якийсь спортивний клуб, чи фізкультурно-оздоровчий клуб і на тій території, на території, де діти займаються, є кафе чи бар, де з ранку до вечора куріння є дозволеним.

Отже, друзі, я теж підтримую позицію комітету, що в першому читанні ми ухвалюємо і ще продебатуємо інструменти і механізми для того, щоб дійсно здоровий спосіб життя розширив територію в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу уваги.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів, їх шкідливого впливу на здоров’я населення, щодо приведення деяких положень у відповідність рамковій конвенції із боротьби проти тютюну”. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

16:56:11

За-247

Рішення прийнято.

Прошу уваги. Тут звучать заклики проголосувати його в другому читанні цілому, як закон. Яка пропозиція комітету? Шановні колеги! Будь ласка, якщо комітет буде заперечувати. Я прошу заспокоїтися.

Ні, справа в тім, що пропонують зараз прийняти його в цілому цей проект. Шановні колеги! Комітет пропонує доопрацювати цей законопроект. Давайте ми можемо доручити комітету запропонувати скоротити підготовку його до другого читання.

Нема заперечень, щоб скоротити підготовку до другого читання? Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

16:57:22

За-246

Рішення прийнято.

Курцям залишилися привілеї допоки не буде прийнято остаточно цей закон.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів". Реєстраційний номер 3634. Доповідач – народний депутат України Круглов Микола Петрович, співдоповідач – голова комітету з питань податкової та митної політики Терьохін Сергій Анатолійович. Будь ласка.

Шановні колеги, прошу уваги, було наполягання щодо розгляду цього законопроекту, зараз немає доповідача і співдоповідача. Залишається одне тоді, відкласти. Шановні колеги, коли немає жодних заперечень і в зв’язку з відсутністю доповідача, і співдоповідача, давайте відкладемо розгляд цього законопроекту. Нема заперечень. Дякую.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до статей 21 та 33 Закону України "Про охорону праці" (щодо видачі дозволів на початок виконання робіт та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки). Доповідач – народний депутат України Бірюк Лев Васильович. Співдоповідач – голова підкомітету, комітету з питань соціальної політики та праці Шмельова Світлана Олександрівна. Будь ласка.

16:59:22

БІРЮК Л.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, проект закону України про внесення змін до статей 21 та 33 Закону України „Про охорону праці” розроблено з метою реалізації вимог Закону України „Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності вдосконалення законодавства про охорону праці.

Метою прийняття цього акту стало забезпечення реалізації вимог Закону України про дозвільну систему в сфері господарської діяльності стосовно видачі дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації устаткування підвищеної небезпеки. Проект акту згідно з вимогами статті 4 Закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності визначає необхідність одержання документів дозвільного характеру, визначає дозвільний орган, уповноважений його видавати, строк прийняття рішення або видачу та відмову у видачі дозволу.

Дана сфера регулюється Законом України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. У разі прийняття положень зазначеного законопроекту не потрібно виносити зміни до інших законів.

Введення в дію цього акту не потребує матеріальних та інших витрат держави. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Світлана Олександрівна, будь ласка, рішення комітету.

17:00:51

ШМЕЛЬОВА С.О.

Що там уже можна говорити? Шановний Голово! Шановні народні депутати! На своєму засіданні 5 вересня 2008 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув Проект Закону України про внесення змін до статей 21-33 Закону України „Про охорону праці” внесеним народним депутатом в України Бірюком.

Законопроект пропонується визначити і закріпити... Ой! В Законі про охорону праці порядок отримання роботодавцем дозволу на початок виконання робіт. І експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, підстави для відмови видачі анулювання такого дозволу, а також вимоги до публікації такої інформації.

Комітет підтримує законодавчу ініціативу і зазначає, що прийняття закону надасть можливість привести законодавство про охорону праці у відповідність з основними принципами державної політики з питань дозвільної системи.

На думку комітету, ухвалення законопроекту реалізує положення частини четвертої статті 43 Конституції України відповідно права громадян на належні безпечні і здорові умови праці.

Головне Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважаю, що за результатами в першому читанні законопроект доцільно прийняти за основу з урахуванням зауважень і пропозицій. Мінпраці, Мін’юст, Мінфін, „Держгірпромнагляд” і Федерація профспілок України підтримують зазначений законопроект з урахуванням їх пропозицій.

Враховуючи вище зазначене, Комітет прийняв рішення запропонувати Верховній Раді України проект Закону України „Про внесення змін до статей 21 і 33 Закону України „Про охорону праці” прийняти за основу.

Ну і звичайно до другого читання врахувати всі пропозиції і поправки, які будуть для покращення цього законопроекту. Пропоную прийняти його в першому читанні за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлано Олександрівно!

Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення проекту закону. Проводиться запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.

Михайло Васильович Чечетов фракція Партії регіонів.

17:03:09

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Законопроектом пропонується з метою реалізації вимог Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” визначити порядок отримання роботодавцям дозволу на початок виконання робіт та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, підстави для відмови у видачі та анулюванні такого дозволу, вимоги до оприлюднення такої інформації.

На думку автора законопроектом передбачається можливість набуття суб’єктом господарювання права на впровадження певних дій, містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулюванні дозволу, визначає безоплатність видачі дозволів тощо.

Зазначимо, що прийняття законопроекту надасть можливість привести законодавство про охорону у відповідність з основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

А саме - це прозорість процедури видачі дозволу, зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності, додержання рівності прав суб’єктів господарювання під час видачі дозволів.

Партія регіонів пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк фракція комуністів, будь ласка.

17:04:35

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, відношення до цього законопроекту двозначне. З одного боку, автор законопроекту агітував нас за те, що це піклування про умови праці людини, поза всяким сумнівом. Але як піклуються? Піклуються так, що ніколи ти не почнеш будівництва. Ви розумієте, що зараз вводиться ще одна додаткова умова для того, щоб завезти на будівельний майданчик будь-який механізм. Потрібно, по-перше, встановити, це підвищена небезпека чи не підвищена небезпека. Підвищену небезпеку встановлюють як пишуть тут автори законопроекту, спеціальні науково-дослідні інститути, лабораторії і так далі. Тобто для того, щоб узнати підвищена чи ні, треба йти у лабораторію покланятись, дайте мені заключення, яка це небезпека. Після того йти у спеціальний уповноважений орган або у міністерство сюди, або в області десь знайти, дайте мені такий дозвіл. Я думаю, що це надумана, абсолютно надумана тема. У нас є і Кримінальний кодекс, і інші кодекси, де несуть відповідальність люди за порушення техніки безпеки. Якщо він поставив, той роботодавець, механізм із порушенням техніки безпеки, то буде у нього дозвіл чи не буде, він буде нести кримінальну відповідальність. Для чого ми придумуємо додатковий похід людей по конторах? Для чого ми придумуємо додаткову роботу Кабінету Міністрів? Бо тут записано, що перелік, що безпечно, що небезпечно має визначити спеціальною постановою Кабінет Міністрів. Що, Кабінету Міністрів сьогодні в умовах кризи нічим більше займатися?

Давайте не підтримувати цей законопроект, а автору подякуємо за турботу про людину. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення проекту Закону про внесення змін до статей 21 та 33 Закону України „Про охорону праці” (щодо видачі дозволів на початок виконання робіт та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки), реєстраційний № 1389 завершено. Комітет рекомендує прийняти проект Закону за основу. Відтак, вноситься на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статей 21 та 33 Закону України „Про охорону праці” (щодо видачі дозволів на початок виконання робіт та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки), реєстраційний номер 1389. Прошу голосувати.

17:07:29

За-303

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" (щодо державної політики), реєстраційний номер 3172. Доповідач член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Пашинський Сергій Володимирович.

17:07:55

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Добрий вечір, шановний Голово, шановні колеги. Час- від-час в період загострення енергетичної кризи ми згадуємо всі про енергозбереження, починаємо робити аналіз, приходимо до невтішних висновків про те, що ВВП України є одне з найбільше енергозатратних в світі, на одиницю ВВП ми використовуємо енергоресурсів навіть більше чим в Росії. І потім, коли ситуація так чи іншим чином врегульовується, це питання сходить нанівець.

Зміни до закону запропоновані мають на увазі перетворити діяльність Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів більш прикладний характер, а саме: надання йому міжгалузевого статусу; упорядкування роботи державної енергетичної, енергозберігаючій інспекції; питання функціонування самого НАЕР.

На сьогоднішній день в багатьох галузях робляться ті чи інші кроки по впровадженню тих чи інших енергозберігаючих технологій, ми проводимо міжурядові переговори, є якісь там навіть невеликі позитивні зміни і, я вважаю, що треба чітко структурувати цю діяльність держави шляхом внесення необхідних змін до закону, що дасть можливість чітко координувати, контролювати та направляти цю роботу.

Прийняття цього законопроекту не несе додаткових витрат бюджет. Суть: надання більш чітких повноважень центральному органу виконавчої влади.

Законопроект погоджений як комітетом, так і органами виконавчої влади прийшов декілька круглих столів, підтримується суспільством, громадськістю, надіюсь, буде підтримані в цьому залі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення проекту закону.

Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.

Катерина Ващук фракція „Блоку Литвина”.

17:09:53

ВАЩУК К.Т.

Шановний Голово, шановні колеги! Звичайно цей законопроект по назві має, здавалося, має мати надзвичайно важливе значення. На жаль, він звужений до упорядкування управління цим напрямком до, фактично, підвищення ролі управлінської структури. З точки зору роботи на запровадження енергозберігаючих технологій – це добре. З точки зору того, що він буде заохочувати до цього виробничі колективи –це теж добре. Але хотілося, щоб все-таки до другого читання або у цьому законі, або в інших ми справді виписали норми, які стимулюють усіх товаровиробників до енергозбереження.

Як є сьогодні насправді? Є підписаний договір, скажімо, аграрного підприємства з енергетичною компанією. Так чи інше підприємство постаралось і зберегло електроенергію, витратила менше, ніж є за договором. Здавалось треба такому підприємству сказати спасибі. Нічого подібного. Енергетична компанія йому нараховує величезні штрафи за недовикористання енергії. Я думаю, що коли ми так будемо робити, такі випадки були колись із газом.

Тепер з електроенергією. І якщо ми так будемо дбати про збереження всіх енергетичних ресурсів в Україні, то ніяка реорганізація структур не допоможе нам справді боротися за енергозбереження. А в першому читанні закон фракція буде підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

17:12:08

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, ну давайте посмотрим, как выходят из кризиса те страны, у которых только насморк от кризиса, у нас двухстороннее воспаление легких. Ну все ж нормальные страны, разработали единую антикризисную программу, где был достигнут консенсус общественный, власный консенсус, где был подведен и финансовый ресурс, засучили рукава и начали работать и выбираться с кризиса. Уже насморк проходит, а у нас только усугубляется двухстороннее воспаление легких, поскольку на сегодняшний день полгода мы в кризисе, в этом болоте. Нет единой антикризисной программы и нет бюджета, изменений бюджета под реализацию этой программы.

Дальше. Ну Бог с ним, не хватает потенциала профессиональную интеллектуальную программу правительства подать. Ну дайте ж возможность, хотя бы дайте программы спасения отдельных отраслей, развития отраслей, стратегии отраслей, стратегии выхода отраслей из кризы. Тоже нету. Теперь вдумайтесь до какого парадокса доходим.

Закон очень важный, Закон об энергозбережені, при чем о государственной стратегии. Ну казалось бы кто, как никто должно быть правительство подать этот закон. Я с уважением отношусь к народному депутату, но извините, человек, если не работал ни министром, ни премьер-министром, ни вице-премьером, который не знает галузь, и он подает закон. Я склоняю… я спасибо ему говорю, он молодец, да. Но где наше правительство, да? Неужели там нет профессионального потенциала подать этот закон? Тогда зачем это нужно правительство, которое сегодня мы принимаем законы, латание дырок, то одну дырку залатали.

Правильно Писаренко сказал, да, а это локальный закон, мы там дырочку залатаем. Ну, депутат может залатать, но правительство, которое занимается латанием дырок, оно не нужно, мы никогда не выйдем з кризи. А в этом законопроекте еще и лоббистские уши торчат, хорошие лоббистские уши, которые нужно ножничками обрезать. Там предполагается…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Партия регионов предлагает этот закон отклонить. И пусть правительство подаст нормальную программу енергозбереження. Там что, нет профессионалов или как? И они расписываются в своей профессиональной несостоятельности! Это позор! Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступи завершено.

Олександр Лавринович, будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, я попросив можливість з суто формальної точки зору сказати, що у нас зараз є проект закону, які не часто у нас трапляються, тому що не часто Верховна Рада України хоче перебрати на себе функції Кабінету Міністрів. В даному випадку це виглядає практично стовідсотково, що ми не довіряємо своєму уряду, який має право на створення органів виконавчої влади, має право визначати предмет їх відання, а ми пишемо не просто, що ми щось створюємо, а створюємо територіальні відділення, надається право на створення своїх підприємств цьому утвореному органу і інше. Це виключне повноваження Кабінету Міністрів України. Я просив би звернути на це увагу при тому, як визначати своє ставлення до даного проекту закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні… Будь ласка, мікрофон, Пашинський.

17:15:41

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановні друзі, я хотів би дати маленьке пояснення. Дійсно, є, ну, така невеличка проблема у тому, що це законопроект депутатський, а не урядовий. Але положення цього законопроекту пройшли експертизу і підтримуються самим національним агентством і профільним міністерством. Так що ніякого протиріччя тут немає. Просто технічно, враховуючи те, що цей законопроект був поданий, пройшов комітет раніше, було прийнято рішення все-таки вносити в зал його. Так що ніякого протиріччя тут немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет рекомендує прийняти за основу. Висновок Головного науково-експертного управління зводиться до того, що вони не підтримують цей проект. Разом з тим, прошу зараз розглянути висновок комітету, а саме: ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про енергозбереження” (щодо державної політики), реєстраційний номер 3172.

17:16:59

За-171

Рішення не підтримано. Вноситься на голосування пропозиція про направлення на повторне друге читання проекту закону про внесення змін до закону України про енергозбереження (щодо державної політики).

А, зніміть, будь ласка.

Вноситься на голосування пропозиція про направлення на повторне перше читання проекту закону про внесення змін до закону України про енергозбереження (щодо державної політики). Реєстраційний номер 3172. Прошу визначатися.

17:17:44

За-221

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо обов’язковості внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру). Реєстраційний номер 3214. Доповідач – народний депутат України Стретович Володимир Миколайович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Новикова Юлія Володимирівна. Прошу.

17:18:18

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний пане Голово, шановні присутні. Вчора в цій залі відбулися парламентські слухання, завдяки любові голови комітету до мене я був написаний на виступ в 22 години 15 хвилин і відповідно не дочекався. Але хотів сказати, наступне, що для реалізації задумів щодо реформування судової системи нам треба виконати три єдиних речі. Перше, це досконале законодавство. Друге, професійний патріотичний підбір суддів. І третє, це політична воля вищих правителів країни і всіх політиків зробити судову систему належним чином.

Саме для вирішення першої проблеми – удосконалення законодавства спрямований законопроект, який вам пропонується. Потреба в його прийнятті обумовлена необхідністю забезпечити повне своєчасне внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також підвищити ефективність виконання закону України про доступ до судових рішень, ухвалений 2005 року шляхом запровадження подання судових рішень до адміністратора реєстру в електронній формі.

Крім того, запропоновані проектом закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення доступу до судових рішень спрямовані на підвищення інформативності реєстру шляхом доповнення інформації щодо набрання судовим рішенням законної сили та про інші судові рішення у цій справі. Також буде зменшено навантаження на реєстр через вилучення з нього постанов у справах про адміністративні порушення.

Метою прийняття проекту є підвищення прозорості діяльності судів, уникнення виконання виконавчих документів, виданих судом без судового рішення або на підставі сфальсифікованих судових рішень, зменшення проявів рейдерства та забезпечення належного виконання Закону „Про доступ до судових рішень”.

До позитивів слід віднести забезпечення повного своєчасного внесення рішень до реєстру, зменшення проявів рейдерства, запровадження подання судових рішень до адміністратора реєстру в електронній формі, підвищення інформативності реєстру шляхом набрання інформації щодо вступу в законну силу судових рішень.

Це нововведення не потребуватиме нових коштів з Державного бюджету, а навпаки, в силу того, що буде зменшено його навантаження у зв'язку із виключенням постанов про справи …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

СТРЕТОВИЧ В.М. … такий обсяг ще зменшиться.

Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Новікова Юлія Володимирівна, голова підкомітету Комітету з питань правосуддя.

17:20:45

НОВІКОВА Ю.В.

Хочу зазначити, що цей законопроект викликав достатньо серйозне обговорення у нас в комітеті. Справа у тому, що головна ідея законопроекту полягає у тому, що пропонується надавати судовому рішенню юридичну силу, тобто з того рішення буде набирати юридичну силу тільки після вчинення додаткових дій, а саме: внесення його до реєстру, до загального реєстру судових рішень.

Таким чином, порушується принцип того, що судові рішення правосуддя здійснюється лише судами і може призвести до ситуації, коли збільшуються можливості для маніпуляцій з метою не допустити виконання рішення суду або відтягнути його виконання для надання боржнику можливості приховати кошти та майно, на які може бути звернене стягнення.

Виконання судового рішення буде залежати не лише від технічних можливостей певного суду, але й від оперативності інформативно-технічного адміністратора реєстру.

У запропонованих проектом змінах до частини третьої, статті третьої Закону про доступ до судових рішень в якості передумови для виконання судового рішення передбачається ще й зазначення у ньому номера у реєстрі. Ця вимога є спірною, оскільки текст рішення складається ще до внесення його у реєстр, тобто присвоєння цього номера має бути дано під час складання судом цього рішення.

Далі. У законопроекті не враховано ситуацію, коли проголошується лише вступна та резолютивна частина або лише резолютивна частина, що передбачено у кримінальному процесі. А само рішення ще здійснюється, його виконання, виготовлення ще здійснюється протягом декількох днів.

Крім того, відповідно до статей 197, 222 КАСУ України при апеляційному та касаційному розгляді справи в порядку письмового провадження судового рішення взагалі не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

НОВІКОВА Ю.В. Словом, багато дуже зауважень до цього законопроекту.

Хочу зазначити також, що Головне науково-експертне управління за результатами розгляду у першому читанні пропонує законопроект повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Однак, комітет вирішив рекомендувати прийняти цей законопроект за основу і дуже серйозно його доопрацювати в процесі підготовки до другого читання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.

Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів.

17:23:45

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, данный законопроект связан с тем, что мы все знаем что такое рейдерские атаки и что такое хищение с помощью судебных решений.

Если мы сможем впервые наконец-то обеспечить законные условия контроля за судебной властью путем получения судебных решений в момент их издания, конечно же, уменьшиться число и рейдерских атак и незаконных решений. То же самое, горе-известное решение по Тернополю, которое почему-то принималось в Киеве, ведь его тоже не было в реестре.

Хотя и сегодня в едином реестре в обязательном порядке должны находится те судебные решения, тогда бы мы ушли от двойных решений, от тройных решений, и самое главное, мы могли бы обеспечить контроль за чистотой и прозрачностью судебной власти. Конечно, в данном законопроекте большое число сложностей и противоречий. И в комитете по этому поводу было достаточное число споров.

Однако, данный законопроект было бы правильно вынести в отдельный законопроект, который не входил бы в состав процессуальных законодательств, потому что у нас их несколько: и хозяйственный, и уголовный, и гражданский. А если бы мы вынесли в отдельный законопроект, это было бы более правильно, мы там могли мы учесть все нюансы, детали, связанные с применением данной нормы.

Поэтому, я думаю, можно согласиться с предложением комитета принять его за основу и при подготовке во втором чтении учесть эти недостатки, и самое главное, что я полагаю, принятие этого законопроекта существенным образом позволит оздоровить судебную систему. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Блок Литвина".

17:25:35

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановні колеги! Це той випадок, коли правий суб’єкт законодавчої ініціативи, якщо розглядати цю ініціативу через призму ідеї і філософії закладеної в цей проект. Але ви знаєте є частка правди і в твердженні комітету, де вони кажуть, що може з’явитися неприємна ситуація, коли дійсно буде хронологічно порушено, що за чим має бути. Тобто набрання рішення суду законної сили має бути ключовим моментом, а не внесення в єдиний реєстр. Тобто в цьому можна погодитись. Але якщо зважити на шальках терез важливість цієї ідеї її реалізації і ті зауваження, які можна буде відпрацювати до другого читання, то перше бере гору, точніше переважує. Чому? Тому що ми всі з вами дуже обурюємося, коли є рішення суду на підставі так званих сфальсифікованих документів.

Фальсифіковані рішення суду – це є сьогодні „ищадие ада”, що називається. Бо на підставі фальсифікованих рішень суду, на підставі нелегітимних документів, так званих, приймаються рішення і робляться дії, і рейдерського характеру, і незаконного характеру, і таке інше.

Тому мені здається, що якщо подивитися на позитиви від прийняття цього законопроекту вже уточненого при підготовці до другого читання, а це є більша прозорість, це є більша публічність і я б сказав це є більша легітимність рішень. Тому що єдиний реєстр він же буде доступний всім, він буде доступний всім учасникам процесу, він дає можливість більш прозоро, як зараз модно казати, транспортантно здійснювати правосуддя і судочинство, то очевидно це дійсно переважає.

Ми будемо голосувати, фракція „Блоку Литвина”, за основу в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк, фракція комуністів. Будь ласка.

17:27:49

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я хочу почати свій виступ з того, щоб подякувати автору законопроекту за роботу, але законопроект відхилити і зараз поясню чому. Абсолютно правильна ідея, я думаю, що ми її доведемо, як кажуть, до пуття. Правильно, що треба перш ніж виконувати рішення, треба переконатися чи воно справжнє рішення, але є одне „але”. Ви розумієте, ми створюємо додаткову корупційну ланку, є рішення суду, воно повинно попасти в реєстр. Хто нестиме в реєстр, голова суду? Ні. Хто має занести в реєстр папірець, щоб зареєстрували, секретар чи хто суду, коли занесе, якщо я переговорю добре. Заніс? Заніс. А може й не донести, а рішення суду не виконується. Тобто треба передбачити в законопроекті так, щоб суддя був зобов’язаний нести негайно і нести відповідальність. Тому що мені зараз казали інформацію, Роман Михайлович, а ви мабуть як міністр юстиції підтвердити, що після кожного рішення суду, судді зобов’язані інформувати Управління Внутрішніх справ про таке рішення. Процент виконання цього 5 відсотків по державі, хоча зобов’язані.

О теж саме, на жаль, може бути з реєстром.

Тому давайте, будь ласка, на доопрацювання. А ви, юристи, подумайте, як удосконалити цю норму. Треба переконуватися в тому, що рішення суду справжнє, але не черговою корупційною нормою. Давайте не будемо поспішати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін. Одна хвилина.

17:29:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни "Наша Україна-Народна Самооборона" .

Шановні народні депутати! Шановний Адаме Івановичу, шановний! Я звертаюся до вас, я щиро дякую і Стретовичу, і Стецьківу, що вони взяли на себе мужність і побачили, як можна сьогодні зупинити рейдерство, як можна сьогодні зупинити корупцію, вже сьогодні, як можна зупинити. Що вони звернули увагу на те, що абсолютно не виконується Закон про доступ до судових рішень - ми з вами його прийняли – але він не виконується.

І тому наш комітет прийняв рішення, щоб рекомендувати Верховній Раді і взяв на себе відповідальність доопрацювати цей закон. А тепер, щоб всім було зрозуміло, що вносяться зміни в Кримінально-процесуальний кодекс, в Закон про доступ досудових рішень. Де? Якщо не появилося судове рішення в електронному за два дні воно не виконується. Це не дає можливість того робити фальсифікацію, це не дає можливість того зробити, що було зроблено в Одесі, коли виникали рішення потім землю реєстрували санаторіїв. А потім виявилося, що таких рішень ніколи не було. Тому я закликаю всі фракції проголосувати за перше читання.

Ми дуже важко розглядали і довго це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валерій Писаренко. Фракція БЮТ одна хвилина, будь ласка.

17:31:13

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Актуальність, дійсно, є такого рішення. Але, звичайно я хотів би порадити своїм колегам, щоб ми доопрацювали до другого читання і сподіваюсь, що це буде можливим саме в цьому законопроекті. Адже система ця, якщо вона буде діяти, то вона дуже має багато складових. І, звичайно, не можна ставити в залежність від набрання чинності в судовому рішенні від того чи буде вона включена до Єдиного державного реєстру чи ні?

Крім того, треба визначитися, хто буде відповідальний за внесення до Єдиного державного реєстру.

Хто, яка відповідальність, до речі, буде за те, що воно там не з’явиться. Давайте не забувати, що навіть ми в минулому році були свідками, коли виносилися рішення, яких не існувало по таких важливих справах, як наприклад застосування імперативного мандату в Київській міській раді. Ми пам’ятаємо, як ходили депутати з міської ради з рішеннями, яких не існувало в природі.

Тому актуальність цього питання дозволяє нам проголосувати за основу цей законопроект, але це тільки початок цієї роботи і дуже б хотілося б щоб нам вистачило звичайно можливостей в цьому законопроекті вирішити всі біди. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Стретович, репліка, будь ласка.

17:32:33

СТРЕТОВИЧ В.М.

Я поділяю стурбованість колег відносно недосконалості законопроекту. Але вникаючи в суть хочу відповісти, що сьогодні процесуальне законодавство дає всі можливості виходити суддям у зал при постановці рішення, чи вироку з підготовленим документом.

І оскільки вони сьогодні, в комп’ютеризований час, набираються на комп’ютері, то ніякої складності немає після вичитки його головою суду в остаточній редакції за два дні послати його за спеціальним кодом в єдиний реєстр реєстратору. Ми це обговорювали на комітеті, це все можна справити.

А відносно корупції, про яку говорив тут Адам Іванович, ну я не знав, що комуністи настільки досконалі вже і знають, де можна знову пропонувати корупційну схему. Тому я пропоную взяти за основу і доопрацювати в робочому режимі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, репліка, Адам Мартинюк, тільки прізвище не називайте, будь ласка.

17:33:22

МАРТИНЮК А.І.

Володимир Миколайович, я вам як людині, яка очолює одну із „божих” партій, не рекомендував би нападати на ближніх, а тим більше безпідставно. Ви дуже добре розумієте, що коли були комуністи при владі, такої корупції, яка сьогодні охопила всю державу. і не снилося нікому. Так що „не валіть із…”, ви зрозуміли що.

Тобто що я ще раз кажу, ідея дуже хороша, її треба підтримати. Чуть-чуть удоскональте і ми із задоволенням за неї проголосуємо. Давайте направимо на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу уваги! Розгляд проекту закону (реєстраційний номер 3214) завершено. Комітет рекомендує прийняти його за основу.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо обов'язковості внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру), реєстраційний № 3214, прошу голосувати.

17:34:40

За-227

Рішення прийнято.

Продовжуємо роботу, шановні колеги, на п’ятнадцять хвилин до завершення розгляду, тут у нас чотири законопроекти. Вношу на розгляд проект Закону про хлібопечення в Україні, реєстраційний № 3487. Доповідач – народний депутат України Триндюк Юрій Григорович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сідельник Іван Іванович.

17:35:19

ТРИНДЮК Ю.Г.

Шановні колеги, одним з основних продуктів харчування в Україні є хліб. Хлібопекарська галузь одна із найбільш великих в Україні. Хліб та хлібобулочні вироби виробляють та реалізують у кожному населеному пункті держави. В Україні за день в середньому виробляється близько десяти тисяч тонн хліба, а на підприємствах працює біля п’ятдесяти тисяч працівників. При цьому, на сьогодні немає спеціального закону, який би регулював відносини в галузі, а такий закон вкрай необхідний. Проект закону, який я представляю, спрямований на регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, переробки, пакування, транспортування, зберігання та реалізація хлібобулочних виробів. У цьому проекті визначено поняття соціального хлібу, а також відносини підприємств галузі з державою. Вводиться та роз’яснюється поняття сертифікації виробництва хліба та хлібобулочних виробів, а вона повинна бути, так як значна кількість хліба та хлібобулочних виробів майже п’ятдесят відсотків виробляється без контролю якості та дотримання санітарних норм.

Крім того, даний проект допоможе відслідкувати усіх суб’єктів виробництва хліба та хлібобулочних виробів, а це значне скорочення тіньового виробництва продукції та відповідно збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Особливо хочу сказати, що цей проект закону не потребує ніяких додаткових коштів з бюджету, бо є лише регулятивним документом.

Ще раз зазначу, що цей закон вкрай необхідний для держави, особливо в умовах кризи. Тому прошу прийняти його в першому читанні, а до другого читання внести свої зауваження. Хліб – всьому голова. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович Сідельник, голова підкомітету Комітету з питань з питань аграрної політики та земельних відносин. Будь ласка, щодо рішення комітету.

17:37:21

СІДЕЛЬНИК І.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Доповідач обґрунтував необхідність прийняття законопроекту про хлібопечення в Україні. Ціль даного законопроекту є створення сприятливих правових та організаційних основ для нормального розвитку підприємств хлібопекарської промисловості, галузі.

У законопроекті визначені основні засади державної політики щодо підтримки хлібовиробників, вимоги до показників якості та безпеки хліба та хлібобулочних виробів.

Сімнадцятого лютого цього року законопроект про хлібопечення в Україні внесений народним депутатом Юрієм Триндюком розглянуто на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Комітет підтримав даний законопроект і рекомендував Верховній Раді розглянути його в першому читанні та прийняти за основу. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Проводиться запис на виступ. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло. Володимир Яворівський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

17:38:57

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", місто Кіровоград.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Ми підтримуємо цей законопроект, його підтримує і аграрний комітет, тут все нормально. Але категорично проти, треба просто поміняти в ньому нормальну вивести граматично грамотну назву. Проект Закону „Про хлібопечення в Україні”. Сам момент хлібопечення – це момент, коли хліб саджають у піч і його печуть. Про пекарську справу, або хлібопекарську справу. Інакше це просто безграмотно. Я не хочу образити ні в якому випадку авторів, але просто такого поняття, ще раз, немає. Повторюю і прошу занести це до нашої стенограми: про хлібопекарську справу і тоді все стане на свої місця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чертков фракція Партії регіонів.

ІЗ ЗАЛУ. Но его нет, понимаешь в чем дело?..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Адам Мартинюк.

17:40:27

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я більше звертаюсь до тих, хто нас слухає. Прошу зрозуміти правильно. Хліб – це святе. Хліб – поза всяким сумнівом – це те, що несе нам життя. Але ті, хто з вас читав цей закон, якщо читали, подивіться , що в ньому написано. Дві сторінки дається терміни, що таке хліб, що таке сода, що таке вода, що таке упакування. Без цього що не можна хліб випікати? Можна.

Кажуть автори, що він не несе ніякого навантаження і, що це тільки благо державі. Так ось, будь лавка, подивіться весь закон написаний заради трьох статей: статті 12, статті 13 і Прикінцевих положень.

Стаття 12 говорить: державна підтримка. Державна підтримка - це бюджетне фінансування витрат на розвиток і отримання резервних потужностей випічки хліба, надання та компенсація пільгових короткострокових і довгострокових кредитних ресурсів. Держава має давати. Створити має держава науково-дослідний інститут.

А тепер 13 стаття, де говориться про ціни. Ціни хлібопекарі установлюють такі, щоб вони мали прибуток. Який прибуток? Яка межа? Невідомо. Кажуть, що хто хоче помогти людям, нехай місцеві адміністрації, органи влади замовляють так званий соціальний хліб. Але і тут соціальний хліб вони можуть замовляти по собівартості не нижче 15 відсотків. Якщо соціальний хліб не нижче 15 відсотків, то ви розумієте, відповідно до закону, яку вони ціну на хліб установлять. Не Кабінет Міністрів, а кожен виробник буде встановлювати ціну. Не хочеш – не бери. Але їсти треба.

І останнє. Якщо ми приймемо цей закон, то через рік крім магнатів не залишиться жодного хлібобулочного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити виступ.

МАРТИНЮК А.І. …сертифіковано і все буде знищено. Ні в якому разі благородний закон під хорошою назвою приймати не можна, він шкідливий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут краще написати „у разі готовності” тоді, чи як його..?

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

17:43:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, ми вже у назвах законів дійшли до того, що буде скоро у нас про макароноваріння чи ще щось подібне, закони будемо приймати. Але я читаю, і це моя біда, що я читаю всі до одного законопроекти. Я бачу, що після прийняття цього закону, якщо він буде прийнятий, буде різке подорожчання хліба по всій території України. Ми цього хочемо? Я переконаний, що цього не хоче жоден народний депутат у цій залі, жоден, хоч би були у нього елеватори чи ще щось було, очевидно, що не хочуть депутати.

Я погоджуюся з тим, що рівень рентабельності не менше 15 відсотків, який передбачається статтею 13, це забагато, надзвичайно забагато. І саме ради цього приймався закон і готувався закон. Скажіть мені ще країну, де 15 відсотків рентабельності вводиться у закон?

Та ніде ж, мабуть, такої країни немає. Або, подивіться, стаття 14: „Створення саморегулюючої організації. Організації створені з метою саморегулювання, засновані на членстві та об’єднанні суб’єктів”. До чого це до Закону про хліб? Ні до чого.

Або подивіться тут же: порушення, встановлюється відповідальність в цьому ж законі: 100 відсотків вартості виробленої продукції. Але в Перехідних положеннях написано, що можна поки що працювати протягом року без одержання атестату і занесення до відповідного реєстру. А безпечність продукції тої, що виробляється.

Тому, шановні друзі, я не буду голосувати за цей закон, тому що він є явно направленим тільки на підтримку одної галузі, а я хочу підтримувати весь український народ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Партія регіонів, не виступав представник. Акімова, мікрофон.

17:45:17

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, хочу обратить ваше внимание, что при всей красивой вывеске и названия этого закона, на самом деле он и для хлебопеков, и для конечного потребителя будет очень опасным. Во-первых, когда вводится специальная аттестация предприятий, которые выпускают хлеб, это означает увеличение регуляторного давления, против которого мы все боремся. И, во-вторых, этот закон нарушает сразу несколько норм, связанных с нашими обязательствами по ВТО, и в частности гармонизация нашего законодательства в части обязательной или, наоборот, необязательной, добровольной сертификации.

Я думаю, что нам достаточно уже было много примеров нарушения наших обязательств по ВТО, чтобы добавлять к ним еще один. Потребитель не выиграет, производитель проиграет и мы будем нарушать нормы ВТО. Предлагаю не голосовать за этот закон. Сергій Терещук, будь ласка.

17:46:27

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терещук, „Блок Литвина”, Черкащина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, депутати фракції „Блоку Литвина” поділяють ту стурбованість, яка сьогодні склалася на ринку забезпечення хлібобулочними виробами. Той основний продукт українця, якими завжди славилися, сьогодні далеко не такий, як повинен бути. Погодьтеся, якість хлібобулочних виробів сьогодні далеко не відповідає і стандартам, і вимогам.

Через що це все склалося? Як раз через те, що держава як раз втручається в випікання хліба. От повірте, аби держава менше втручалася і якість хліба була б і був би хліб достатньо на наших прилавках. Про яку підтримку можна говорити з боку держави, якщо хліб – це борошно, вода, сіль, дріжджі. Порахуйте вартість сьогодні хліба і порахуйте компоненти, які входять в хліб. Хліб завжди був рентабельний. Інша справа, що є певні види хліба, які повинні бути дешеві. Тому що ми не можемо сьогодні зробити ще адресну дотацію.

Тому це можна відрегулювати законом про соціальний хліб. Тому навіть якщо прийняти в першому читанні, то до другого читання потрібно суттєво допрацювати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Хто там піднімає руку? А? Триндюк, будь ласка, репліка.

17:47:56

ТРИНДЮК Ю.Г.

Ну, я хочу сказать, что перед тем как этот закон выносить в зал, я проводил некоторые консультации и, в том числе с представителями Коммунистической партии по поводу рентабельности на социальный хлеб.

И была достигнута договоренность, что во втором чтении она будет опущена до пяти процентов. Это я говорю, как оно было. Поэтому вопрос пятнадцатипроцентной рентабельности, он просто неактуален уже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону „Про хлібопечення в Україні”, реєстраційний номер 3487.

17:48:51

За-190

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію, про направлення на повторне перше читання проекту Закону „Про хлібопечення в Україні”, реєстраційний номер 3487.

17:49:18

За-196

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" (щодо державної підтримки виробництва національних фільмів), реєстраційний номер 2595, доповідач – народний депутат України Шуфрич Нестор Іванович, співдоповідач – голова Комітету з питань культури і духовності Яворівський Володимир Олександрович.

17:49:49

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимир Михайлович.

Шановні колеги, я думаю, всі погодяться з тим, що, на жаль, ми не можемо сьогодні спостерігати в бажаній кількості кінопродукцію вітчизняного виробництва. І сьогодні, коли ми бачимо, який прогрес досягли наші сусіди в Російській Федерації. Коли ми бачимо, як стрімко розвивалася вітчизняна кіноіндустрія в провідних країнах Європи, виникає питання: а що ж вони таке зробили, що отримали такий поштовх? Ви, вивчивши це питання, прийшли до простого: просто були на певній період часу звільнені від оподаткування відповідальна діяльність, що дало відповідний стимул для інвестування у вітчизняну галузь щодо виробництва фільмів та іншої кінопродукції.

Сьогодні пропонується закон, зміни до закону, які, по-перше, визначають, що ж таке національний фільм. Мова йде про те, що до складу знімальної групи має входити не менше, ніж 70 відсотків учасників, саме громадян України. При цьому допускається, що 30 відсотків це можуть бути громадяни іноземних держав для того, щоб використати відповідний досвід. Не заперечується зняття і підготовка фільму на будь-якій мові, але україномовна версія має бути обов’язково. І, безумовно, 50 відсотків ресурсів має бути витрачено відповідно на території України.

Я думаю, що якщо ми сьогодні погодимося надати відповідні податкові пільги нашим вітчизняним кіновиробникам, то ми зможемо найближчим часом отримати і відповідний позитивний результат.

Сьогодні пропонується звільнити від сплати податку на додану вартість з реалізації кінопродукції суб’єктів кінематографії та обіг коштів по реалізації…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

ШУФРИЧ Н.І. Та обіг коштів по реалізації прав на використання кінопродукції. Звільнити на податок на додану вартість всі види робіт, які пов’язані із виробництвом подібної продукції. Також звільнити від податку на прибуток ту частину прибутку, який буде спрямовано на придбання капітальних вкладень, на подальші капітальні видатки, також на розширення відповідної власної виробничої бази.

Також пропонується звільнити від всіх зборів митних все, що пов’язано із виробництвом відповідної кінопродукції та придбання завезення обладнання, тому що стан обладнання сьогодні викликає багато питань.

Я переконаний, що якщо ми сьогодні зробимо цей перший крок, то зможемо очікувати якісне покращення нашої кіно продукції і безумовно це призведе до кількісного визначення того, що ми отримаємо – наш український фільм. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, записуйтесь на виступи, шановні колеги.

17:53:23

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні українські парламентарії! Маємо з вами державу, яка вписалася в історію світового кіно, бо ми маємо з вами Олександра Довженка, маємо з вами Параджанова, маємо сьогодні прекрасних багатьох режисерів, скажемо того ж самого Ільєнка. Взагалі на цьому тижні у нас таке враження, що кіно в Україні немає, але на цьому тижні парламент влаштував день кіно. Бо вчора ми з вами ратифікували конвенцію про те, щоб вписати український кінематограф у світову систему, а сьогодні розглядаємо ще один законопроект, який чесно кажучи, ідея його в тому, щоб просто полегшити ситуацію в кіно. Ви знаєте, що у першій версії бюджету, який був поданий у вересні місяці, на українське кіно було виділено 150 мільйонів гривень і ми потирали руки, думали, от нарешті в українське кіно буде влито кошти, бо ми маємо талановитих, якщо хочете, я без перебільшення кажу, геніальних маємо кінорежисерів і мали, і маємо їх до сьогоднішнього дня. І маємо дивовижний стиль в українському кіно, який може потрясати буквально весь світовий кінематограф. Але у зв’язку з кризою шагренева шкіра звузилася до 50 мільйонів, я ще раз кажу, до 5 мільйонів, я вибачаюсь, господи, я сказав, 5 мільйонів на які можна зняти хіба що короткометражку у чорно-білому виразі.

Законопроект, який запропонував Шуфрич, комітет, який я очолюю, просто не міг відхилити, бо в ньому справді є намагання допомогти нашому кінематографу. Його можна приймати у першому читанні, але ні в якому випадку не можна приймати відразу, там є дуже багато питань. Ви знаєте, що ми не маємо права у законі про кіно позбавляти податків, це треба робити тільки через закони на податок на прибуток, податок на додану вартість. До речі, пропонується зняти податок на землю, це вирішується тільки в двосторонньому випадку, коли підписується. Тобто ідея, я ще раз кажу, прекрасна і ні в кого рука не підніметься її взяти і просто викинути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Викинути цю ідею просто-на-просто на смітник. Я прошу її підтримати і дати можливість комітетові в Верховній Раді внести, все-таки, дуже чіткі конструктивні. 90 мільйонів буде недобору до бюджету, над цим усім треба добре подумати і я думаю, що другого читання ми підготуємо і можна підняти. Любителі кіно, я прошу проголосувати, мені просто цікаво, хто не проголосує за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу записати на обговорення.

Відбувається процедура запису на виступи. Прошу вивести на табло прізвища народних депутатів, що записали для обговорення.

Олександр Пеклушенко фракція Партії регіонів.

17:56:31

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я поддерживаю коллегу Яворивського, что людей, которые не любят кино, в этом зале нет. Тем более, многие заслуженные артисты по части кино.

В отношении того, что стране нужен украинский кинематографический продукт – это однозначно. Но не боевики, не ужастики – нужны фильмы, которые несут позитив; нужны фильмы, которые пропагандируют здоровый образ жизни, семьи, религии и мы обязаны выписать этот закон, уважаемый Нестор Иванович, чтобы не появилось новая серия украинской версии Голливуда в худшем этом смысле слова. А новая серия культуры, новая серия того, что поможет молодежи определиться в жизни.

Я уверен, что мы этот закон доработаем, мы внесем ограничение на то, чтобы деньги не были растасканы, а были направлены на главное – на пропаганду Украины как европейской державы, на пропаганду здорового образа жизни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Курпіль, "Блок Юлії Тимошенко"

17:57:47

КУРПІЛЬ С.В.

Степан Купіль, "Блок Юлії Тимошенко" .

Без сумніву, цей проект потрібно підтримувати в першому читанні. Без сумніву, українське кіно, як і українська книга, як українська преса, потребує державної підтримки і підтримки Верховної Ради.

Але суть українського кіно не зводиться до того, хто його буде знімати, тому що ми знаємо іноземних авторів, зокрема режисера Гофмана, який знімає прекрасні фільми і які є польською мовою, але ці фільми є українські за духом. Тому мова фільму, дух фільму, без сумніву – це визначальні речі, які повинні бути у цьому законопроекті.

А ми тут читаємо, що фільм має україномовну версію. Та ні, це повинен бути україномовний фільм, який може мати російськомовну версію, іншомовну версію і тут ми повинні обов’язково звернути увагу на національні пріоритети. Мова українська, в першу чергу, повинна бути ознакою українського фільму і дух український повинен бути в українському фільмі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

17:59:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати! Я також мрію вже кілька років зняти фільм за власним сценарієм, але не можу цього зробити. І я хотів би, щоб ми ідею, що нам всім подобається кіно, починаючи від маленьких діток, не плутали з дуже поганим виконанням цієї ідеї, дуже поганим втіленням. Бо тут півтори неповних сторіночки тексту, а зауважень Науково-експертного управління убористого тексту на 14 сторінок, якщо це вас дивує, мене – ні.

Чому мене це не дивує? Тому що ми одним махом говоримо: суб’єкти кінематографії звільняються від орендної плати за землю. Тобто кіностудія, яка орендує сьогодні, віддає одній програмі, другій, третій, всім каналам, все звільняється від плати за землю, огульно. Хоча в законах чинних написано, що так не можна робити. Хочете конкретно, щоб я вам сказав, буду казати в яких законах. Закон „Про оренду землі”, Закон „Про плату за землю”. Накінець, ми з вами приймали рішення, що на п’ять років пільги не надаємо нікому. Накінець, є Закон про систему оподаткування, де написані зміни і доповнення до законів про оподаткування стосовно надання пільг і змінені пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року.

А що таке митне врегулювання діяльності суб’єктів кінематографії, така назва статті 23.3. Вибачте мені, якщо це писав студент третьокурсник у вас, то ви зробіть йому зауваження, що там не пишеться закон. Це не закон. Яке митне регулювання? Якщо тут написано просто все вводиться сюди без митних платежів і зборів, пов’язаних з імпортом та експортом, а під це можна сюди завезти все абсолютно і для кількох держав.

Тому такий закон, незважаючи на те, що і я, і мої діти люблять кіно, я ніколи не підтримаю...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович, фракція комуністів.

18:01:38

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я дуже радий, що сьогодні нарешті згадали класика марксизму-ленінізму його цитату Володимира Ілліча Леніна про те, що кіно – це наймасовіший спосіб мистецтва, витвір мистецтва. Шановні колеги, хороший закон, але знову ж не до кінця продуманий. Навіщо нам розписувати, який фільм вважати українським. Вот тут попередні колеги виступали, тут дуже багато путаного. Скажіть, будь ласка, мені, якщо фільм виробляється на українській студії він є українським чи немає українським. По цьому його немає українським! Але ж він податки і все інше в Україні дає і на українській студії зроблений.

Тому я пропоную поступити дуже просто: забрати першу частину, отут, де роз’яснено неповне, що таке український фільм, написати, що всі фільми, які виробляються в Україні вважаються українськими, бо право власності в нас є і дати тим фільмам, які виробляються на наших студіях усі ті пільги, преференції, які написані в цьому законі. Якщо автори, якщо автори погоджуються, Нестор Іванович, якщо ви погоджуєтесь написати так, що фільми, які виробляються на українських студіях мають такі пільги, можна його приймати зараз навіть в цілому. Давайте зробимо так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, народний депутат Мовчан.

18:03:25

МОВЧАН П.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я хочу вам нагадати і вам, Володимире Михайловичу, що тут ми відбули разом з вами 5 років тому парламентські слухання присвячені виключно проблемам українського кінематографу. Ви пригадуєте, що була потім проголосована постанова, де були напрацьовані цілі блоки, що необхідно зробити, все те, що сьогодні перераховував Нестор Іванович, я йому завдячую, але, на прикрість, тоді я не знаю чому він не підтримував ті законопроекти, які внесені були до сесійної зали, щоб зробити український кінематограф. Перше треба було зробити таким чином, щоб був фільмофонд, щоб держава не тільки виділенням коштів і не тільки пільгами, а й певною системою тих змін, які необхідні для українського кінематографу, щоб він був не мертвий. Ви знаєте, що в ньому ледве жевріє пульс. І тому я пропоную підтримати Нестера Івановича в першому читанні і обов’язково глибоко пропрацювати у комітеті…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

18:04:38

МОВЧАН П.М. ... комітеті є пропозиції. Потім повернутися до тих парламентських слухань і постанови Верховної Ради, яка була проголосована 5 років тому. Дякую

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Репліка Нестера Шуфрич.

18:04:52

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, я вдячний за таку жваву дискусію навколо цього закону. Хочу звернути увагу, що, дійсно, я вважаю, сьогодні є сенс звільнити від сплати за оренду землі наші вітчизняні кіностудії. Ви знаєте, які площі сьогодні займає кіностудія Довженко, але, на жаль, ми вже давно не бачили фільми кіностудії Довженко, а оренду заземлю примушують їх платити.

Я сьогодні вважаю і абсолютно підтримую, що, дійсно, треба диференційовано підходити до того, що сьогодні будемо знімати, але у нас є чудова історія від Рюриковичів, ну я вибачаюся, до сьогодення, нам є про що розказувати. У нас красива історія. У нас дуже багато письменників, твори яких ми можемо сьогодні екранізувати. І я думаю, що ми сьогодні маємо зробити перший крок. Зауваження, вони, безумовно, у значній мірі слушні, але давайте визначимося, чи то ми хочемо їхати, чи то ми хочемо на таксі тільки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити думку.

18:06:03

ШУФРИЧ Н.І. Я закликаю підтримати цей закон у першому читанні і тим самим ми будемо рухатися вперед, а не малювати шашки на таксі. На таксі треба їхати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд законопроекту про внесення змін до Закону України „Про кінематографію" завершено. Пропозиція комітету прийняти за основу. Це сьогодні ми розглядаємо останній законопроект. Шановні колеги, давайте підтримаємо рішення комітету і на доброму акорді завершимо наш робочий день.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 2595). Прошу голосувати.

18:06:59

За-381

Рішення прийнято.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі о 10-ій годині за розкладом на п’ятницю.