ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 травня 2009 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

16:03:36

Картками зареєструвалося в сесійній залі 411 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Затримка з відкриттям вечірнього засідання зумовлена тим, що ми проводили засідання Погоджувальної ради з приводу тих питань, які потребують узгодження і вироблення єдиної позиції, щоб вона була продемонстрована в сесійній залі. Я мушу вам сказати, що завтра ми також продовжимо засідання Погоджувальної ради, бо є ряд чутливих питань, з якими Верховна Рада повинна виходити з єдиною позицією.

Оголошується до розгляду проект Закону про Державну програму приватизації на 2008-2012 роки (третє читання). Доповідач: голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Бондар Олександр Миколайович.

Олександр Миколайович! Якщо можна, то я просив би вас доповідати.

16:05:31

БОНДАР О.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! На розгляд Верховної Ради виноситься проект Державної програми приватизації на 2009-2913 роки в третьому читанні.

Я хочу нагадати історію прийняття цього законопроекту. Минулий раз він був проголосований більшістю Верховної Ради в другому читанні, але на жаль не проголосований в цілому. Тому відповідно до Регламенту він відправлений був в комітет профільний економічної політики на третє читання для остаточного затвердження Верховною Радою України.

До законопроекту на третє читання надійшло 12 пропозицій, із яких одна пропозиція відхилена, інші враховані в цілому чи частково.

Враховані пропозиції спрямовані на посилення контролю з боку Верховної Ради України на процеси приватизації, приведення норм програми у відповідність з Законом України „Про акціонерні товариства” та враховані зауваження Юридичного управління Апарату Верховної Ради України.

Я хочу ще раз наголосити на важливості цього законопроекту для проведення економічних реформ, взагалі, для тієї ситуації в економіці яка складається.

На сьогоднішній день діє застарілий текст Державної програми приватизації 2000 року, який має багато нарікань, в тому числі від народних депутатів, які, на жаль, використовувався останні роки для певного роду зловживань в процесі приватизації. Мається на увазі два таких моменти, які ліквідовані в новому тексті програми, які носять принциповий характер.

В новому тексті програми проводяться тільки відкритті конкурси зі знаками аукціону, які були продемонстровані на повторному продажі „Криворіжсталі”.

По-друге, заборонено Фонду держмайна взагалі вводити додаткові умови при проведенні конкурсів, які фактично визначали переможця заздалегідь до початку проведення конкурсу. Такого права фонд тепер немає.

І дуже принципова позиція теж, яка забороняє Фонду самостійно без рішення суду припиняти, оголошувати чи міняти умови конкурсів. Тепер Фонд держмайна може це робити тільки після рішення суду, яке набрала законну силу.

Я вважаю, що цей текст Державної програми приватизації неідеальний, але він відповідає сучасним вимогам проведення приватизації України і буде мати дуже позитивні наслідки для іміджу України серед світового співтовариства. Ви знаєте, що дуже позитивно були оцінені відкритті конкурси, який проводив Фонд держмайна.

Я прошу депутатів зважено підійти до цього законопроекту і проголосувати цей текст, який потрібен для подолання фінансової кризи в Україні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! На третє читання було 12 поправок. 11 із них враховано. Не врахована одна поправка, 11-та, Юрія Кармазіна. Юрій Анатолійович наполягає на цій поправці? Ну, у нас є тоді всі підстави підтримати рішення комітету і прийняти цей документ, в якому не йдеться про конкретні підприємства, а про методологічні засади, про підходи в здійсненні приватизації. Так, Олександре Миколайовичу?

Шановні колеги, я прошу тоді підготуватися до голосування. Шановні колеги! Я прошу вашої уваги. Ми вже розглядали цей закон. Винесли його на третє читання. Тому зараз я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в цілому проекту Закону про Державну програму приватизації на 2008-2012 роки, реєстраційний номер 2330. Ви готові до голосування, шановні колеги? Прошу голосувати. Прошу голосувати.

16:10:41

За-212

За - дві тисячі, ой, за – 212, вибачте. Перепрошую, за – 212. Рішення не прийнято. Будь ласка, пропозиція комітету. На яке ще читання відправити?

БОНДАР О.М. Я ж не знаю, по Регламенту, здається, вже нема можливості відправляти на якесь ще читання. Я можу тільки висловити прикре враження від того, що відбулося, тому що діє зараз існуюча програма, яка недосконала і яка гірша, ніж ту, що ми пропонували. Більш нічого я запропонувати не можу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином я поступлю. Я поставлю ще раз на голосування про повернення до розгляду в третьому читанні. І Верховна Рада якщо не підтримає, це буде означати остаточно, що законопроект відхилено. Тому я просив би, шановні колеги… Так просять… Тихо просили… Шановні колеги, ну, я прошу вас, щоб потім не було після засідання Погоджувальної ради пропозицій ще раз повертатись до цього законопроекту. Давайте остаточно приймемо рішення.

Я ставлю на голосування: про повернення до розгляду проекту Закону про Державну програму приватизації на 2008 – 2012 роки (реєстраційний номер 2330). Прошу голосувати.

16:12:21

За-216

Рішення не прийнято. Проект закону відхилено. По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 154, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 42, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про місцеві податки і збори. Доповідач – голова Комітету з питань податкової та митної політики Терьохін Анатолійович. Будь ласка, пропозиції комітету до цього законопроекту.

16:12:56

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, Комітетом Верховної Ради України з питань податково-митної політики підготовлено до другого читання проект Закону про місцеві податки і збори, який поданий був Кабінетом Міністрів і прийнятий у першому читанні 24 грудня минулого року.

Текст законопроекту прийнятий у першому читанні, як ви пам’ятаєте, викликав велику дискусію. У зв’язку з цим комітетом були організовані і проведені 20 січня цього року громадські слухання щодо обговорення основних його положень за участі народних депутатів, громадськості, суб’єктів малого і середнього бізнесу, профспілок, а також представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

За результатами громадських слухань створено 5 робочих груп із залученням зазначених представників. Засідання відбулися за усіма робочими групами, причому проводилися неодноразово. Я, єдине, хотів би зупинитися на концептуальних засадах того, що підготовлено на другому читанні. Запропоновано включити до складу місцевих податків і зборів: податок за місця паркування транспортних засобів; податок на нерухоме майно, нерухомість, відміна від земельної ділянки, плату за землю або земельний податок, плату за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, рекламний збір, туристичний збір, ринковий збір і ярмарковий збір. Всі ці податки викладені окремими статтями і запропоновані вам на розгляд.

Одначе поступило до цього законопроекту 168 правок. Є зауваження Головного юридичного управління Верховної Ради на 9-ти сторінках. Саме тому комітет для того, щоби не гальмувати процес подальшого опрацювання цього закону і щоби синхронізувати цей процес з бюджетним комітетом, який працює, ви знаєте, зараз по внесенню змін до Бюджетного кодексу стосовно якраз місцевих бюджетів і субвенційної політиці ми пропонуємо зараз, не розглядаючи правок відправити цей законопроект на повторне друге читання, створити спільну робочу групу з Комітетом з питань бюджету для того, щоб узгодити всі питання ресурсної частини місцевих бюджетів з самим регулюванням місцевих бюджетів. Альтернатива – це зараз іти по цих 168 правках і зрозуміло, що ми жодного рішення не приймемо. Робочі групи працюють. Там знаходяться представники всіх без виключенням фракцій Верховної Ради, тому прохання проголосувати за відправку цього документу на повторне друге читання в цілому суцільним текстом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет і Головне юридичне управління пропонують направити на повторне друге читання і після доопрацювання винести на розгляд Верховної Ради України. Натомість народний депутат України Василь Кисельов пропонує скасувати результати голосування з приводу цього закону від 24.12.2008 року. Тому, шановні колеги, така пропозиція: підтримати прохання комітету і Головного юридичного управління і доручити комітету в стислі терміни доопрацювати з урахуванням зауважень Головного управління, синхронізувати із проектом нової редакції Бюджетного кодексу і винести на розгляд Верховної Ради України. Немає застережень щодо такої пропозиції?

Я прошу уваги і ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу проголосувати.

16:17:04

За-211

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, зараз тоді ми вимушені йти по кожній із 168 поправок, тому нам краще було б все-таки не зламати цей закон, а направити його до комітету назад, інакше ми не вийдемо на пошукове рішення.

Будь ласка, Адам Мартинюк.

16:17:27

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Ви відповідно до Регламенту все зробили правильно: пропозицію на направлення на повторне друге читання. Якщо воно не одержує підтримки, то Регламент каже, що такий закон вважається відхиленим. І ми поступимо з вами цілком правильно, справедливо, якщо ми підтримаємо мільйони людей, яких буде зачіпати цей драконівський закон. Скільки ще доробляти? Його прийняли і подали, Кабінет Міністрів подав ще в грудні місяці. У березні місяці комітет уже готовий був відрапортувати про те, що він готовий дерти далі шкуру, особливо з приватного власника і з тих, хто стоїть сьогодні на так званих базарах, ринках і продає щось, щоб заробити на кусок хліба. Тому рішення прийнято – він відхилений. Інших варіантів й бути не може.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Михайло Чечетов.

16:18:27

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги!

Я готов подписаться и, думаю, фракция Партии регионов под каждым словом, то, что сказал Адам Иванович. Мы действительно этим законом, принятием этого закона закатаем под асфальт и малый бизнес, и предпринимательство. Мы никогда не выйдем из кризиса, через три советских пятилетки.

Поэтому с чисто процедурно абсолютно правильно закон не проголосован, он похоронен. Давайте двигаться дальше по повестке дня.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

Шановні колеги, нам треба знайти рішення. Бо якщо по Регламенту, то це правильно. Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін.

16:19:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Я б не радив сьогодні ставити питання про місцеві податки і збори і говорити, що його треба ховати. Хто з вас буває у містах, містечках, селах, селищах, той знає, що цього закону чекають сьогодні. Інше питання – на скільки і по кому він вдарить чи кому дасть плюси. В любому випадку він би дав плюси міським громадам і місцевим.

Я учора спілкувався з мером Одеси. Серйозне недопоступлення фінансових коштів, серйозне. Тут є можливість як їх знаходити. Їх треба знаходити. Всі хочуть приймати тільки популярні рішення.

І, Володимире Михайловичу, до вас. Для того, щоб поховати закони, як виразився зараз наш колега, треба пройти всі поправки. Тоді вони поховаються. В іншому випадку треба поставити питання так: повторне друге читання, хто за те. Ні, тоді проходимо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановний Юрію Анатолійовичу, справа в тім, що якщо йти строго за Регламентом, то комітет запропонував направити на повторне друге читання. Якщо Верховна Рада України не підтримала, це означає, що вона відмовилася розглядати цей законопроект, і він похований, кажучи звичайною побутовою мовою.

Разом з тим я звертаюся до шановних народних депутатів і кажу, що це результат роботи не виключно комітету. Працювала Консультативна рада з питань місцевого самоврядування при Верховній Раді України. І ми отримали від них пропозиції. Це спільно напрацьований документ.

Тому оскільки ще є зауваження Головного юридичного управління, то нам варто було б, шановні колеги, попри політичне несприйняття і економічну незгоду з положеннями цього закону, направити на повторне друге читання і це була б повага до Асоціації місцевого самоврядування. Це і була їхня пропозиція, а далі ми вже приймали б з вами остаточне рішення маючи перед собою остаточно напрацьований документ.

Разом з тим, я б його за вашим дорученням направив би знову до Консультативно-дорадчої ради для того, щоб ми не починали роботу з нуля. Тому прохання до вас, якби ви підтримали я поставлю на голосування про повернення до розгляду цього законопроекту, а потім направив його на повторне друге читанні і направимо його на місця: в обласні ради і Консультативно-дорадчу раду з питань місцевого самоврядування, і в асоціації з питань самоврядування. І це було б правильно, це був би підхід нормальний, шановні колеги!

Тому я прошу підтримати цю пропозицію. Прошу уваги. Я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту закону, реєстраційний номер 3532, про місцеві податки і збори. Прошу проголосувати. А потім ми направимо його на повторне друге читання.

16:22:28

За-213

Рішення не підтримано. Законопроект відхилено.

Переходимо до наступного питання. Це проект Закону про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Повторне перше читання.

Доповідач голова Комітету з питань промислової регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна, будь ласка.

16:23:06

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам промышленно-регуляторной политики и предпринимательства рассмотрел законопроект 3447, создал рабочую группу в комитете, куда привлек и международных экспертов, народных депутатов с разных комитетов и совместно доработали данный законопроект.

Нужно сказать, что этот законопроект достаточно революционный, мы все знаем, что Украине сейчас не легко и кризис требует от нашей страны и модернизации, и повышения конкурентоспособности, конкурентоспособности нашей экономики, но где взять дополнительные средства. Мы сегодня имеем ресурс для того, чтобы вложить в те предприятия, которые не проводили модернизацию десятилетиями. Конечно денег у государства мало и без инвестиций мы не сможем привести данное предприятие в порядок еще десятки лет.

Государственно-частное партнерство – это ответ на вопрос, который всех волнует, как преодолеть кризис и отставание от экономически развитых стран, как после кризиса выйти более сильными и конкурентоспособными. Государственно-частного партнерства это приемлемы для Украины механизм взаимодействия власти и бизнеса. При государственно-частном партнерстве частник вкладывает модернизацию объекта средства, затем получает прибыль, использовав объект, но в отличие от приватизации, объект полностью остается в государственной собственности. Ведь мы уже обожглись в нашей стране, когда предприятия продавали за копейки и после того, когда со временем их цена возрастала в десятки раз, государство не имело к этому предприятию уже никакого отношения и просто теряла объект собственности.

Инструмент государственно-частного партнерства очень широко применяется в мире и это действительно взаимовыгодный альянс, способный поднять сегодня целые отрасли, сегодня вложить деньги на социально значимые объекты, объекты инфраструктуры. И конечно мы здесь не можем забывать о «Евро-2012», и о том количестве инфраструктурных объектов, которые нам сегодня необходимо создать, чтобы наша страна достойно выглядела в мире. Поэтому комитет рассмотрел данный законопроект и предлагает принять его в первом чтении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиція комітету відома. Є потреба обговорювати цей закон, це повторне перше читання, чи будемо голосувати? Прошу записатися, наполягають на виступах, будь ласка. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло. Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів.

16:25:39

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати, це в принципі непоганий закон, він дійсно корелює з відповідним законодавством країн з розвиненою ринковою економікою, країн Євросоюзу. Тобто з цієї точки зору створюються відносини між державою або якось там територіальною громадою та приватними структурами щодо господарювання, що дає можливості для певної підтримки приватної господарської діяльності.

Якщо казати про недоліки цього закону, то, на жаль, дію загальних принципів пропонується поширити лише на незначну частину відносин між державою і бізнесом. Але враховуючи те, що до цього такого закону не було, враховуючи те, що знову ж таки цей закон корелюється законодавством розвинених країн з ринковою економікою, є пропозиція підтримати цей законопроект. І прийняти його за основу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська фракція комуністів.

16:26:37

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Я по ошибке нажала кнопку «за» но, буду выступать против этого законопроекта. И прошу поддержать мою позицию. Дело в том, что практически в этом законопроекте ничего не дается для того, чтобы были какие-то гарантии для действительного сотрудничества государства и частного бизнеса. Здесь говорится об общих положениях, здесь говорится действительно, что правовыми основами являются: и Гражданский кодекс, и Хозяйственный кодекс и Конституция Украины. И действительно достаточно этих законов, чтобы урегулировать отношения государства и бизнеса. У других странах действуют нормальные отношения. Однако, Украина резко отличается от других стран за счет того, что у нас существует коррупция – это главная беда, которая не позволяет сегодня рассчитывать на равноправные партнерские отношение в сфере производства, в экономической сфере для предприятий разной формы собственности.

Но, меня насторожило еще и другое. Практически здесь говорится, что фактическое получение прибыли инвестором все равно обеспечится только за счет повышения цены за услуги. То есть, фактически, если говорить о концессиях, то опять-таки расплачиваться будет народ Украины более высокими тарифами, более высокими ценами. Здесь ничего не говорится, что государство действительно будет добываться того, чтобы более эффективно велась эта деятельность, чтобы она была на новых принципах построена и чтобы это вело к снижению себестоимости услуг или товаров. Здесь этих принципов нет. И вот это главная беда этого законопроекта. То есть он, к сожалению, носит слишком общий характер ни о чем конкретно не говорит.

Я еще раз говорю у нас есть Хозяйственный кодекс, у нас есть Гражданский кодекс, у нас есть Закон о концессиях, у нас есть другие правовые акты, которые позволяют регламентировать деятельность нашего бюджета, нашего государства и частного бизнеса.

Поэтому этот закон смысла не имеет и я предлагаю за него не голосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

16:28:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Безумовно є в цьому проекті про загальні засади державного приватного партнерства і речі, які треба доробляти. Це і стаття третя, де сказано, що тільки виключно на конкурсних засадах визначається принцип приватного партнера. Але що тоді робити, якщо буде один учасник, як тоді укладати угоду? Очевидно, що ці речі треба поправляти.

Очевидно, що не обов’язково Кабінет Міністрів має кругом бути сам учасником, а має право і делегувати прийняття рішень про здійснення державного приватного партнерства щодо невеликих об’єктів іншим державним органам.

Очевидно, що депутати, які вносили цей законопроект, це і Королевська, і Каськів, і Ляпіна, і Чечетов, Акімова, Воропаєв, Колесніков, які вносили ці проекти, вони хотіли побачити і трошки по іншому мабуть і статтю 20 де мова йде про гарантії прав приватних партнерів.

Очевидно, що це точно так же, як в тому випадку, в якому ми зараз прийняли рішення про заборону ігрового бізнесу. Ми зробили все абсолютно правильно, ми тільки одне не передбачили, яким чином відшкодувати сьогодні людям плату за ці ліцензії і так далі, як державі поступити відповідально за те, що вона приймає свої політичні рішення, хоча підкреслюю, ми прийняли абсолютно правильно своє політичне рішення. Тобто цей закон ще має бути доповнений, дуже серйозно доповнений, в тому числі і що стосується повноважень центрального органу виконавчої влади з питань державного правового партнерства, приватного партнерства.

Я думаю, що такий орган не має створюватися, що це має бути в межах Мінекономіки і хватить нам створювати додаткові спеціальні органи центральної виконавчої…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Завершуйте, будь ласка.

Шановні колеги, обговорення проекту закону завершено. Комітет пропонує прийняти за основу. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про загальні засади розвитку державного, приватного партнерства в Україні. Реєстраційний номер 3447-Д.

Прошу голосувати.

16:31:44

За-316

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про увічнення пам'яті осіб, що загинули внаслідок воєн та політичних репресій.

Доповідач: міністр юстиції України – Оніщук Микола Васильович, співдоповідач заступник голови комітету з питань будівництва містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Попов Олександр Павлович. Прошу вас.

ОНІЩУК М.В.

Дякую. Вельмишановний Голово, шановні народні депутати! Уряд України пропонує вашій увазі на розгляд проект Закону про увічнення пам'яті осіб, які загинули внаслідок воєн чи політичних репресій. Чинне законодавство врегульовує ці питання епізодично, окремі норми і цілісного системного регулювання важливої сфери суспільних відносин, на жаль, на сьогодні незабезпечена.

Вказаний проект закону, на нашу точку зору, цю проблему вирішує і, зокрема пропонує на законодавчому рівні чітко встановити.

Перше. Коло осіб, які стосовно, на які поширюється цей закон, тобто, коло осіб, які підлягають, пам'ять про яких підлягає увічненню та вшануванню, які загинули внаслідок воїн та політичних репресій, а також встановлює основні форми такого увічнення.

Дозвольте мені коротко зауважити, що йдеться про встановлення, зокрема, відновлення меморіальних споруд, пам’ятних знаків, інших об’єктів, що увічнюють пам'ять загиблих. Упорядження та утримання окремих територій історично пов’язаних з особами, пам’ять про яких увічнюється, введення державного обліку місць поховання загиблих, внесення відомостей про загиблих до Книги пам’яті, Книги скорботи, мартирологів та інших видань, ввезення, внесення на вічно до списку особистого складу військових з’єднань, частин, кораблів Збройних сил та інших військових формувань імен загиблих, які здійснили подвиг. Опублікування в навчальній літературі та в засобах масової інформації матеріалів про загиблих, створення відповідних експозицій в музеях, присвячених загиблим творів мистецтва.

Вказаний проект Закону також передбачає покладення на органи державної виконавчої влади, на один із цих органів, виконання відповідних державних функцій. І прийняття цього закону забезпечить також наших міжнародних зобов’язань щодо увічнення пам’яті осіб, які загинули у війнах та постраждалі від політичних репресій...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершити. Все у вас, да?

ОНІЩУК М.В. Да, я завершив. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь міністр завершив. Будь ласка, позиція комітету. Олександр Павлович, будь ласка, Попов.

16:34:39

ПОПОВ О.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Третього вересня 2008 року наш Комітет з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики розглянув проект закону, про який зараз ідеться. На час його розгляду в комітеті були в наявності матеріали, які ми отримали від Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та інших комітетів Верховної Ради.

Хочу сказати, що зауваження, які були подані Науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради, їх 9. І вони є дійсно суттєвими. Деякі з них стосуються таких зауважень, як недостатньої узгодженості цього законопроекту з чинним законодавством України. Оскільки він містить окремі положення, які дублюють діючі норми. Так про форми вшанування пам’яті загиблих йдеться у статті Закону України про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-45 років та Закону України про Голодомор 1932 - 33 років.

Науково-експертне управління зробило висновок, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відправити на доопрацювання з урахуванням висновків, зауважень і пропозицій. Враховуючи, що на той момент у нас були пропозиції від комітетів, в тому числі Комітету з питань правової політики, з питань бюджету, з питань культури і духовності, ці комітети висловили позитивну думку відносно прийняття цього законопроекту в першому читанні, то комітет прийняв рішення про те, щоб рекомендувати Верховній Раді розглянути його в першому читанні, прийняти за основу і доопрацювати при підготовці до розгляду до второго читання.

Моя особиста думка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ПОПОВ О.П. … що зауваження Науково-експертного управління, вони суттєві, і було б доцільно, дійсно, його доопрацювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Проводиться запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло. Євген Кирильчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

16:37:16

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Ви знаєте, шановні колеги, не так давно в селі Павловичі Лекачинського району на Волині люди місцеві випередили наш закон: вони зібрали на території сільської ради прізвища всіх, хто загинув в Першій світовій війні, в Другій світовій війні, на інших битвах, незалежно з якого боку, бо це все люди, які проживали на цій території. Зробили гарний пам'ятник, видрукували, вибили всі фамілії, освятили цей пам'ятник, і це є історія для наших нащадків. Через то, забувати про цей пам'ятник не може ніхто. А закон, навіть доопрацювавши, треба приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

16:38:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Ми якраз зараз увічнювали пам`ять тих осіб, які загинули і внаслідок війни, і внаслідок нещодавно в травні зараз внаслідок політичних репресій. І чи є предмет регулювання у цього закону свій самостійний чи ні? Коли я спочатку з ним знайомився, то знайомився з думкою, що очевидно важко знайти такий предмет регулювання. Зараз я його чітко бачу, це визначено статтею 9, де написано про форми увічнення пам`яті загиблих, і там є перелік всіх форм. Не буду їх переліковувати, далі перелічувати.

Далі мова йде про те хто може сьогодні в державі здійснювати цю функцію. Цю важливу функцію сьогодні в державі на рівні держави нікому здійснювати. Там десь аматори, там десь політичні партії, там десь громадські об`єднання. Це має все робити Інститут національної пам`яті українського народу, і саме він має бути. Тобто ці якраз речі, що передбачено статтею 5, що спеціально уповноважений центральний орган… маємо сказати, що ми не створюємо ніякого іншого органу спеціального, тобто ніякого міністерства, ніякого відомства, а оцей Інститут пам`яті має оці функції, які в принципі виконує це.

Далі. Тепер давайте подивимося що, наскільки нам заважає дублювання. Ті закони, які у нас сьогодні є з питань увічнення пам`яті… жертв голодомору, про голодомор закон… 32-33 року, чи закон про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні, вони нічого не говорять про ці форми, вони нічого не говорять про книги, які пропонується в 10-ій статті зробити Книгу пам`яті України, Книгу скорботи України і так далі, і державні обліки. І треба приймати нам цей закон обов`язково, бо він надзвичайно ва…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, народний депутат Писарчук передає право на виступ Вадиму Колісниченку, фракція Партії регіонів. Підготуватися - Дем’янчук.

16:40:54

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, что предлагает нам автор гуманитарного законопроекта, которым числится лично Юлия Тимошенко. Это тот человек, который буквально несколько дней назад возлагал цветы к могилам павших солдат Красной Армии, произносивший пафосные речи благодарности героям, защитившим планету от фашистов. За набором пустых, шаблонных предложений законопроекта кроется попытка героизации фашистских пособников, коллаборационистов из ОУН-УПА, которые расстреливали евреев, русских, своих соотечественников. Вот это оригинальный плакат ОУН-УПА, который был распространен в 1941 – 1942 году. Здесь конкретные так звані герої національно-визвольної боротьби призывали к уничтожению евреев, коммунистов, русских и украинцев.

Я полагаю, что это, очевидно, законопроект, где втихую пытаются протянуть вопрос героизации коллаборационистов, предателей народа Украины, чтобы под шумок сделать их героями Украины и реализовать подлую и предательскую политику Президента Ющенко.

Я предлагаю данный законопроект ни в коем случае не поддерживать, потому что вопросы, связанные с героизацией, защитой памяти героев Великой Отечественной войны – они сегодня есть, и мы должны его только доработать и разработать механизм. Но вот эта история и оригинал данного плаката хранится в офисе Партии регионов, ее никто не перечеркнет. И мы не позволим того, чтобы под видом борьбы за героическую память великого советского, русского и украинского, народа героизировались Бандера, Шухевич и иные кровавые пособники украинских фашистов-националистов.

Мы голосовать за этот законопроект не будем до тех пор, пока там будут находиться вопросы, связанные с конкретизацией героизации фашистских пособников. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Дем’янчук передає право на виступ Петру Цибенку, фракція комуністів.

16:42:52

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради ветеранів України.

Ви знаєте, не вперше розглядаємо ми це питання і не вперше з наполегливістю, яка потребує інших запитань, Кабінет Міністрів України подає на розгляд Верховної Ради цей законопроект.

Кілька речей, на які я хотів би привернути увагу. Ну, найперше. Шановний пане міністре, ви що, не знаєте про те, що законодавчу базу цієї проблеми складають не лише ті три закони, про які ви назвали, а ще і Закон про жертви нациських переслідувань, а також Закон про реабілітацію жертв політичних репресій. Це - по-перше.

По-друге, ви знаєте, цим документом пропонується запровадити „Книгу скорботи” і починати з 20-х, 30-х років.

Шановні колеги, скільки можна топтатися по 20-х, 30-х роках? У мене є інша пропозиція. Давайте ми розпочнемо з того, що запровадимо „Книгу скорботи” щодо тих громадян України, які за час керування оцього помаранчевого режиму втратили життя. Останній перепис радянського часу 1989 року зафіксував, що в радянській Україні проживало 52,5 мільйона громадян, сьогодні – менше 46. Де поділися сім мільйонів громадян України? Для цього потрібна „Книга скорботи”.

Ще одне. Ви знаєте, в кожній статті, за кожною крапкою, за кожною комою тут майорить так званий інститут національної пам’яті, а я б сказав, інститут національного безпам’ятства. Бо ці дьогтьомази радянської історії, історії наших батьків і дідів шукають лише одне – ті недоліки, які б завадили, дали можливість щось ще раз змазати дьогтем.

Фракція Компартії України не буде голосувати за цей документ і запрошує всіх депутатів за нього не голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення проекту Закону про увічнення пам’яті осіб, що загинули внаслідок воєн та політичних репресій завершено.

Комітет пропонує прийняти за основу. Висновок Головного науково-експертного управління: законопроект доцільно направити на доопрацювання, тобто на повторне перше читання.

Я ставлю на голосування першу пропозицію, пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 2509), про увічнення пам’яті осіб, що загинули унаслідок воєн та політичних репресій. Для прийняття за основу.

16:45:55

За-221

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію другу. Про направлення на доопрацювання проекту Закону „Про увічнення пам’яті осіб, що загинули внаслідок воїн та політичних репресій”. Реєстраційний номер 2509.

16:46:28

За-240

Закон направлено на повторне перше читання. Будь ласка по фракціях.

Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 154, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 68, фракція комуністів – 0, "Блок Литвина" – 18.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо служби у військовому резерві). Доповідач: начальник генерального штабу, головнокомандуючий Збройних Сил України Кириченко Сергій Олександрович, співдоповідач голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Степанович Гриценко. Прошу уваги.

КИРИЧЕНКО С.О.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! В Збройних Силах України продовжується впровадження служби у військовому резерві. Протягом 2006-07 років було створено відповідну нормативно-правову базу, проведено експеримент з метою перевірки на практиці визначених порядку та умов проходження служби резервістами, методів і форм їх підготовки. Протягом 2007-08 років підготовлено близько 1.700 резервістів для 36 військових частин.

Відповідно до Державної програми Збройних Сил України на 2006-11 роки, на кінець 2011 року кількість резервістів повинна становити 8 тисяч осіб.

Разом з тим, в ході впровадження служби у військовому резерві були виявлені окремі норми закону України, інших нормативно-правових актів, які потребують уточнення, в першу чергу, стосовно більш чіткого визначення статусу резервіста, його прав, обов’язків, а також порядку та умов проходження військової служби.

Тому Міністерством оборони України розроблено проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про військовий обов’язок, військову службу, яким передбачається, по-перше, розмежувати статус військово зобов’язаних і резервістів. Військовозобов’язані на збори до військових частин призиваються, резервісти повинні прибувати на навчальні збори добровільно. До військових звань військовозобов’язаних додається слово „запасу”, а до військовослужбовців резерву пропонується додати слово „резерву”.

По-друге, створити більш сприятливі умови для проходження служби резервістами шляхом унормування порядку їх підготовки на навчальних зборах.

По-третє, поширити дії статутів Збройних Сил України на резервістів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

КИРИЧЕНКО С.О. По-четверте, розширити категорії громадян України, які можуть бути прийняті на службу до військового резерву. Запропонованими змінами передбачається прийняти на службу у військовому резерві всіх категорій військовозобов’язаних, в тому числі і військовозобов’язаних другої категорії. Закон України відповідає Конституції, не суперечить законодавству. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, законопроект може бути прийнятий у першому читанні за основу. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте будь ласка.

Гриценко Анатолій Степанович, голова комітету з питань Національної безпеки і оборони. Будь ласка, позиція комітету.

16:50:23

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, наш комітет одноголосно підтримав цей документ і просить Верховну Раду підтримати його в першому читанні. Він спрямований на законодавче врегулювання нового виду резерву, добровільного резерву, не того, який знайомий ще з радянських часів і який на випадок необхідності призову, треба буде шукати далеко за межами України. Це добровільний резерв за контрактом на відповідній оплачуваній основі з серйозним навчанням у приписаних у військових частинах. Тому прохання підтримати цей документ він допоможе Збройним Силам реально комплектувати резервний компонент. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Якщо немає заперечень може б ми його поставили на голосування і прийняли за основу.

Чи є наполягання там? Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону реєстраційний номер 3340 про внесення змін до Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу” щодо служби у військовому резерві. Прошу голосувати.

16:51:41

За-391

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до статті 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Доповідач – начальник Генерального штабу Головнокомандувач Збройних Сил України Кириченко Сергій Олександрович. Будь ласка.

КИРИЧЕНКО С.О. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати України! З метою проведення нормативно-правових документів у відповідність до вимог Закону України „Про Кабінет Міністрів України” Міністерством оборони України розроблено Проект Закону про внесення змін до статті 29 Закону України „про військовий обов’язок і військову службу”. Метою змін є врегулювання питання щорічного визначення Кабінету Міністрів України чисельності військовозобов’язаних, що будуть залучатися на навчальні збори та обсягів їх фінансування за рахунок коштів державного бюджету України.

Реалізація зазначеного Закону України підвищують роль Кабінету Міністрів щодо зміцнення обороноздатності держави.

Прийняття цього закону не потребує додаткового виділення ресурсів з державного бюджету. Проект закону узгоджено з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Зауваження які надійшли враховані.

Міністерством юстиції в результаті проведеної правової експертизи зроблено висновок про те, що проект зазначеного закону відповідає Конституції України і не суперечить законодавству. Проект закону розглянуто та схвалено на засіданні Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони.

Прошу підтримати законопроект. Дякую за вагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Сергій Олександрович! Сідайте, будь ласка. Анатолій Степанович, будь ласка, рішення комітету з цього приводу.

16:53:43

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Цей документ також одноголосно підтриманий членами нашого комітету і прохання до Верховної Ради підтримати його в першому читанні.

Можна було б і в другому, але є одне зауваження, яке ми висловили, оскільки передбачається цим законом, що чисельність військовослужбовців, які будуть підлягати призову на навчальні збори, визначається Кабміном. Хоча нашим же законом, прийнятим у шостому році, ми навіть більше повноважень дали Міністерству оборони по призову офіцерів запасу рішенням міністра.

Тому члени комітету вважають, що до другого читання треба буде внести цю зміну і передати повноваження від Кабміну до Міністерства оборони. Прохання підтримати в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Пропозиція комітету зрозуміла? Якщо не має заперечень, немає наполягань, давайте приймемо його за основу і дамо можливість комітету доопрацювати. Немає застережень?

Ставиться на голосування для прийняття за основу проект Закону про внесення змін до статті 29 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу”. Реєстраційний номер 3644. Прошу голосувати.

16:54:58

За-398

Рішення прийнято.

Мабуть, щось депутати знають з цього приводу.

Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про тимчасове ввезення. Реєстраційний номер 2142.

Доповідач заступник міністра економіки Валерій Тезійович П’ятницький. Співдоповідачем буде виступати Голова Комітету Терьохін Сергій Анатолійович.

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! З прийняттям Закону України від 24 березня 2004 року номер 1661 Україна приєдналася до Конвенції про тимчасове ввезення та додатків до неї, укладених 26 червня 1990 року в місті Стамбул.

Положення цієї конвенції передбачає спрощений порядок оформлення вантажів, зокрема використання при тимчасовому ввезенні уніфікованого міжнародного митного документу книжки АТА або інакше Карнет-АТА, що приймається, як митна декларація, дозволяє ідентифікувати товари та містить міжнародну чинну гарантію на покриття ввізного мита і податків.

Стандартизовані зразки документів системи АТА для тимчасового ввезення, як міжнародні митні документи щодо міжнародної гарантії застосовуються сьогодні в 66 країнах.

На сьогодні Митний кодекс України та Закон України „Про транзит вантажів”, яким регулюється питання ввезення або вивезення товарів, в тому числі транзитом через митний кордон України не містить положень щодо перевезення товарів на умовах конвенції про тимчасове введення з використанням Карнету АТА.

В цьому зв’язку з метою приведення законодавчих актів у відповідність з міжнародною конвенцією підготовлено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів в зв’язку з приєднанням до конвенції про тимчасове ввезення.

Реалізація розробленого законопроекту сприятиме розвитку міжнародної торгівлі та надасть можливість суб’єктам господарювання спростити відповідно до положень конвенції, порядок оформлення товарів, що тимчасово ввозяться, вивозяться або перебувають в режимі транзиту.

Законопроект відповідає меті адаптації законодавства України до міжнародних норм і стандартів. Прошу підтримати цей законопроект в першому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все у вас чи ще щось? Все. Дякую, будь ласка.

Сергій Анатолійович Терьохін рішення комітет, будь ласка.

16:57:32

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики 11 березня розглянув поданий проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів в зв’язку з приєднанням до конвенції про тимчасове ввезення.

Конвенція про тимчасове ввезення, Стамбульська конвенція, набрала чинності в 1993 році. Вона передбачає застосування системи гармонізованих спрощених митних процедур шляхом використання єдиного міжнародного митного документу Карнету-АТА. Система АТА застосовується майже 60-ма країнами і дозволяє шляхом використання стандартного митного документу замінити національний митні декларації та ідентифікувати товари, що тимчасово ввозяться чи вивозяться чи вивозяться з митної території країн, які є сторонами Конвенції. Під час обговорення народні депутати України, члени комітету відмітили, що прийняття даного законопроекту створить сприятливі умови для тимчасового безмитного ввезення товарів шляхом усунення перешкод, що виникають при оформленні митної декларації.

Головне науково-експертне управління зазначає, що законопроект може взятий, бути взятий за основу. З урахуванням вище введеного, вище наведеного, комітет на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв’язку з приєднанням до Конвенції про тимчасове ввезення за основу.

Одначе, після подальших переговорів з представниками уряду ми пропонуємо прийняти цей законопроект і за основу, і в цілому. Він маленький, він вводить після тірів оцю спеціальний Карнет-АТА, але дуже важливий для наших транспортників і перевізників. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є проблема обговорити цей законопроект? Є? Запишіться будь ласка. Проводиться запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло. Ярослав Сухий. Ярослав Михайлович, мікрофон, будь ласка.

16:59:43

СУХИЙ Я.М.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні колеги! Ну, розумієте, в принципі не погано, бо за скороченою процедурою. Але є ряд законопроектів, які обов’язково, ну, можна було б, потрібно було б задати питання і отримати відповіді. Цей законопроект, він вносить суто технічні зміни. І, безумовно, за нього можна голосувати за основу і в цілому. Справа, я покажу на прикладі, наприклад, Запорізького підприємства ВАТ „Мотор-Січ”. Коли ми ввозимо авіаційні двигуни, коли вони ввозять авіаційні двигуни на ремонт, а потім вивозять назад, ну, ясно, цілком зрозуміло, що не можна платити мито і за ввезення, і за вивезення. Приєднання до цієї Конвенції, внесення цих змін дасть змогу обмежити подвійне оподаткування експортно орієнтованих машинобудівних підприємств. До речі, це саме стосується, наприклад, Сумського МПО імені Фрунзе. Запорізькі двигуни і фрунзенські компресори.

Вони також завозять для технічного огляду і для ремонту своє обладнання. Це саме стосується, наприклад, трансформаторів, які виробляються на Україні, вивозяться і завозяться для технічного огляду і для ремонту. І ще багато іншої техніки, яку ми виробляємо, яку потім нам вертають назад, для того щоб ми її вдосконалювали, ремонтували чи просто технічно доглядали. Тому я вважаю, що цей законопроект можна, потрібно підтримати, він сприятиме на державному рівні підтримці вітчизняного товаровиробника. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, фракція комуністів.

17:01:19

МАРТИНЮК А.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Дійсно, іноді шкода, що ми проводимо за скорченою процедурою, бо треба було б задати запитання, а його задати не можна. Я не думаю, що у вас не викликає запитання той факт, що дана конвенція про тимчасове ввезення була підписана в Стамбулі в 1990 році. 1990 рік! Чому ми 20 років чекали і чому ми сьогодні тільки вирішили скористатися цією конвенцією? Де ми були 20 років? Мені дуже важко, ще раз наголошую, дуже важко визначитися, як голосувати за даний законопроект, якщо є така розбіжність: 20 років не реагували на цю конвенцію, на 21-му вирішили відреагувати. Мабуть, тут щось не зовсім так, як нам розповідають. І ось якби була можливість задати запитання доповідачам, якби вони нам роз'яснили, в чому суть цієї конвенції, якби пояснили, чому 20 років вони не користувалися цією конвенцією, а зараз почали її використовувати, тоді б ми приймали якесь свідоме рішення.

І тому я просив би, Володимир Михайлович, порушення Регламенту перед голосуванням. Нехай доповідачі дадуть відповідь на ці запитання, тоді ми будемо знати, як голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти за основу проект цього закону. Відтак ставлю на голосування пропозицію… Зніміть, будь ласка, з голосування. Сергій Терьохін, мікрофон, будь ласка. Зніміть голосування.

17:03:06

ТЕРЬОХІН С.А.

Адам Іванович, ви сьогодні ну просто в ударі. Я вас ще більше зауважав, знаєте. Єдине, хотів би зазначити, що Конвенція стамбульська набрала чинності в 93-му, а не в 90-му році, а ми до неї приєдналися в 2004-му році. Тому ви ставите коректно питання, але не за 20 років, а за 5.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з урахуванням цих уточнень, ми з`ясували всі позиції, тому ставлю на голосування для прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про тимчасове ввезення. Реєстраційний номер 2142. Прошу голосувати.

17:04:10

За-395

Рішення прийнято.

Комітет пропонує прийняти проект Закону як закон. Застережень немає? Не бачу. Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про тимчасове ввезення. Реєстраційний номер 2142. Прошу голосувати.

17:04:55

За-402

Закон прийнято.

Шановні колеги, до вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про страхування" (щодо сільгоспризиків).

Доповідач – голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Іванович Суслов. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Іванович Клименко.

Прошу, Віктор Іванович.

СУСЛОВ В.І.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів України вносить на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про страхування" (щодо сільськогосподарських ризиків).

Суть проблеми: виникла колізія між двома діючими законами. Відповідно до Закону України „про страхування” страхування сільськогосподарських ризиків є обов’язковим видом страхування. І одночасно відповідно до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства” страхування сільськогосподарських ризиків повинно здійснюватись в добровільній формі.

Тому пропонується внести зміни до Закону України „Про страхування”, виключивши страхування сільськогосподарських ризиків із переліку обов’язкових видів страхування (стаття 7) і додавши пункт 22 прим. в статтю 6 добровільне страхування та його види.

Питання технічне, можливе схвалення і в першому читанні, і остаточно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Вікторе Івановичу.

Будь ласка, позиція комітету. Олександр Іванович Клименко виступить з цього приводу.

17:06:46

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я хотів би в цілому підтримати від імені комітету те, що зараз висловив доповідач, і хотів доповісти вам, що на своєму засіданні комітет розглянув це питання 4 червня 2008 року. І в цілому, якщо розглядати запропонований проект закону, передбачає в першу чергу встановлення в законі України „Про страхування” нового виду добровільного страхування – це саме страхування сільськогосподарських ризиків, в тому числі і страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, врожаю зернових культур і цукрових буряків, а також сільськогосподарських тварин: птиці, кролів, хутрових звірів та інше. Також пропонується вилучити пункт 11-й статті 7 Закону України „Про страхування”, яким встановлене обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур із багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур, цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності.

З метою стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного сектору України Законом „Про державну підтримку сільського господарства України” передбачено надання суб’єктам аграрного ринку страхових субсидій у розмірі 50 відсотків від вартості практично сплачених страхових премій у межах п’яти відсотків від суми застрахованого ризику.

Хотів би також наголосити на тому, що є і зауваження Головного науково-експертного управління. І основна суть полягає в тому, що скасування обов’язкового виду страхування суперечить Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України”.

Натомість хотів би зазначити, що законом передбачається лише обов’язок виробника застрахуватися як умова державної підтримки, але не вказується, яка форма страхування має застосуватися, тобто чи обов’язкова, чи добровільна. І різниця між обов’язковою та добровільною…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, будь ласка.

КЛИМЕНКО О.І. Полягає лише у виді ліцензій. Тому я цілком погоджуюся із паном Сусловим. І рішення комітету нашого – прийняти його за основу та в цілому. Дякую і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Прошу, шановні колеги, я бачу, є бажаючі брати участь в обговоренні. Запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів показати.

Катерина Ващук, будь ласка. Все буде нормально.

17:09:33

ВАЩУК К.Т.

Шановний Голово, Шановні народні депутати! Катерина Ващук, „Блок Литвина”.

Дійсно, це дуже важливе питання, і ніби є крок назад у тому, що ми обов’язкове страхування замінюємо добровільним. Але якщо зважити на ту ситуацію, яка сьогодні склалася на селі, і ті ціни, які приходиться платити сільському товаровиробнику при обов’язковому страхуванні, якщо виконати цілком цей закон, то можна зрозуміти, що це дуже великі кошти, які сьогодні не по силах.

Якби ми могли в Державному бюджеті закласти 50 відсотків повної суми, яку треба на страхування, тоді б ми могли вимагати від селян обов’язкового страхування. Ми сьогодні закладаємо такі копійки, яких вистачає дуже на невеликий відсоток.

Тому добровільне страхування є виходом з ситуації. Ми цей закон, звичайно, будемо підтримувати і думаємо, що там де селянин може це зробити, де йому по силах, де він хоче отримати підтримку з бюджету в якому напрямку своєї діяльності він це зробить. Де це буде вважати не обов’язковим буде ризикувати і не робити обов’язкового страхування. Це буде стосуватися частини посівів, якихось галузей у тваринництві і так далі. Тобто ми на розсуд самого сільського товаровиробника віддаємо питання необхідності страхування ризиків господарювання на селі.

І у нинішній ситуації це єдино правильний вихід, інакше просто у селян не вистачить коштів. Дякую і прошу підтримати цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук.

17:11:41

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Аржевітіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Аржевітін, будь ласка.

17:11:46

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Я уважно послухав доповідачів і можу зробити з впевненістю висновок, що акценти розставлені при розгляді не зовсім вірно. І на мій погляд, якщо ми цей законопроект сьогодні приймемо в цілому, візьмемо за основі і в цілому, зробимо ведмежу послугу сільськогосподарським виробникам. Чому? По-перше, цей законопроект не узгоджується з іншим законопроектом, яким держава надає певну державну підтримку. І якщо ми вилучимо обов’язкове страхування, якщо ми на це йдемо свідомо, ми повинні розуміти, що такі сільськогосподарські підприємства не будуть мати змогу випускати товарні деривативи, вони не зможуть отримувати бюджетну дотацію, або субсидію. Вони не зможуть отримувати кредити, бюджетні кредити, банківські кредити і робити отримувати певні компенсації.

Тому я пропоную, щоб ми розглянули лише в першому читанні, а до другого читання це все врахували. Обов’язкове добровільне страхування і сьогодні не заборонено і для цього не потрібно приймати ось такий закон. дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, будь ласка мікрофон.

17:13:01

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановні колеги, ви знаєте, дуже цікаво розвивається події з будь-якого проекту закону. Він написано прекрасно, ми прийняли закон, не ми, а так звана коаліція про бюджет на 2009 рік, ми говорили, що в проекті бюджету мізер закладається на підтримку села, не послухали, проголосували. Не дивлячись на те, що той бюджет, який голосували три фракції, фракція БЮТ, фракція „Блоку Литвина” і частина „Нашої України”, з того мізеру мали видати хоча б півмільярда коштів у першому кварталі на підтримку села. Що ж видали? Видали практично, Володимире Михайловичу, сотні мільйонів, практично насміхається уряд із підтримки села. І от сьогодні в черговий раз проект закону, непоганий проект закону і Катерина Ващук підтримує, колега моя, дійсно, нормально сказано, ну пані Катерино, ви ж прекрасно знаєте, ви свідок, як ніхто, що практично уряд не виділяє жодної, мізер і 10 відсотків бюджету за те, що ми голосували видати, підтримати селян.

Тому я не вірю, що цей проект навіть можна приймати не тільки в першому, а і в цілому, ну користі від цього селянин мати не буде, он про що мова йде. Ніхто не виконує законів, які приймаються сьогодні у Верховній Раді. І тут питання номер один, треба, Володимире Михайловичу, ставити про становище на селі і про його підтримку з боку держави, звіт уряду і то негайно, інакше катастрофа в селі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення законопроектів завершено, будь ласка, Катерина Ващук репліку має право. Тільки я прошу, щоб ми зараз не перейшли на репліки.

17:15:24

ВАЩУК К.Т. Шановні колеги, шановний головуючий, я вдячна за те, що популярно популяризується наша фракція і, зокрема, моє прізвище колезі, який виступав хочу сказати, що його виступ правильний в основі, але немає відношення до цього закону. Цей закон дає можливість селянину самому вибирати, що страхувати, що ні – відійти від обов’язкового страхування. І тут не скільки тут це не стосується бюджету, і бюджетної підтримки. Ми так само незадоволені тою ситуацією яка сьогодні є з бюджетним забезпеченням села. І фракція своє слово ще скаже з цього приводу. Але цей закон якраз стоїть на сторожі прав селян самому вибирати своє положення по відношенню до страхування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Я лише одне уточнення внесу, що бюджет на 2009 рік був прийнятий не зусиллями трьох фракцій, а чотирьох.

Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти проект закону за основу і в цілому. Я ставлю на голосування про прийняття за основу Проекту закону про внесення змін до Закону України „Про страхування” (щодо сільгоспризиків). Реєстраційний номер 3248. Прошу голосувати. За основу прошу голосувати.

17:17:17

За-240

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Пропозиція комітету узгодилась до того, щоб прийняти проект як закон. Одну хвилиночку. Хто заперечує? Є заперечення. Отже, ми прийняли законопроект за основу комітету прошу доопрацювати його до другого читання.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ломбарди і ломбардну діяльність. Реєстраційний номер 3433. Доповідач – голова державної комісії з регулювання ринків і фінансових послуг Віктор Іванович Суслов, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Клименко Олександр Іванович.

Шановні колеги! Прошу уваги, вечірнє засідання Верховної Ради України продовжуємо на 15 хвилин до 18-ої годин 15-ти хвилин. Будь ласка.

СУСЛОВ В.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати України! Кабінет Міністрів України вносить на розгляд Верховної Ради проект Закону України „Про ломбарди і ломбардну діяльність” для розгляду у першому читанні.

Необхідність розробки законопроекту обумовлена відсутністю врегулювання на рівні спеціального закону засад створення ломбардів та їх діяльності. Сьогодні в цій сфері діє лише Положення Державної комісії з регулювання ринків фінансових „Про порядок надання фінансових послуг ломбардами”.

Схвалення цього Закону дозволить визначити поняття ломбарду та ломбардної діяльності, встановити виключність діяльності для ломбардів, врегулювати порядок впровадження ломбардами діяльності для ломбардів, врегулювати порядок провадження ломбардами діяльності з надання фінансових кредитів та діяльності зберігання майна. А також законопроект окреслює засади створення та діяльності добровільних об’єднань ломбардів.

Результатом реалізації закону буде чітке визначення місця такого виду фінансових установ як ломбарди в економіці та умов провадження ними діяльності, підвищення рівня законодавчого захисту прав споживачів, послуг ломбардів.

Дякую! Просимо підтримати законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу!

Будь ласка, Олександр Іванович! Рішення комітету з цього приводу.

17:19:49

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів та банківської діяльності розглянув на своєму засіданні 11 лютого 2009 року даний законопроект. І я хотів би зараз доповісти вам, що зараз в Україні діє понад трьохсот ломбардів.

Хотів би також сказати, що офіційно приблизно обсяг, який сьогодні коштів вони долучають до своєї діяльності, приблизно становить сьогодні один мільярд гривень. Але а тих умовах, коли в умовах фінансової кризи і неможливості ромадян або виконувати свої зобов’язання по запозиченням, або по іншим своїм зобов’язанням вони сьогодні змушенні своє майно або своє цінне майно давати під заставу у півтора , а то у два і три рази більше ніж сьогодні їхня вартість.

І хотів би цілком погодитися з доповідачем, що вона сьогодні не регулюється окремим законом про ломбарди, а лише нормативними актами і законами України, як про заставу, як Цивільним кодексом України.

Що насамперед це дасть? По-перше, це дасть сьогодні вивести із тіні ті кошти і регулятор сьогодні зможе в повному обсязі спостерігати за діяльністю цієї компанії. Хотів би також додати, що в першу чергу воно ще буде унормовувати і підвищення захищеності громадян, які користуються цими послугами. Також забезпечення здійснення держави регулятивних контролюючих і наглядової функції щодо цих ломбардів.

Хотів би також зазначити, що Головне науково-експертне управління схвалює прийняття цього закону і наш комітет також пропонує його прийняти в першому читанні, і пропонувати прийняти цей закон за основу.

Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є потреба обговорювати цей проект закону? Запишіться, будь ласка.

Прошу прізвища народних депутатів показати. Володимир Стретович і Олексій Плотніков. Будь ласка.

17:22:04

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович Партія християнсько-демократичний союз фракція „Народний Союз - Наша Україна – Народна Самооборона”.

Володимире Михайловичу, ломбарди існували всі віки і досить довгу мають свою історію. Сьогодні 300 ломбардів в Україні, якщо ця діяльність є – її треба узаконити. Щойно ми слухали доповідь голови підкомітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Іванович Клименко, який нам професійно доповів, що це треба підтримувати.

Тому в нас немає іншого виходу, як узаконити те, що фактично відбувається в державі. І слав Богу на 18-му році нашої незалежності ми приходимо до того, щоб ломбарди мали своє узаконення, а громадянин мав гарантії того, що якщо він вступить у стосунки цивільно-правові з ломбардом, то відповідно має право сподіватися на захист своїх прав.

Я пропоную підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів.

17:23:02

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати є пропозиція дійсно підтримати цей законопроект, тому що в державі існує зараз безліч сумнівних якихось структур, які чомусь звуться „ломбарди” і здійснюють яку завгодно діяльність, але це не можна відносити до того розуміння що є справді ломбарди.

Якщо подивитися на цей законопроект, то він унормовує цю діяльність, він якось ставить її у певні рамки, він характеризує що таке ломбарди і що вони повинні робити, які стосунки ломбардів до держави, тобто з цієї точки зору це є чітке визначення місця такого виду фінансових установ. Як ломбарди, місце його в співвідношенні з державою, нарешті об`єкт чи там предмет для діяльності комісії, яку очолює пан Суслов, що також є дуже важливим. Тому є пропозиція прийняти цей законопроект за основу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, народний депутат Аржевітін, будь ласка.

17:24:05

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати, дійсно цей законопроект потрібно підтримувати. Він дійсно буде регулювати діяльність ломбардів, яка набирає свої оберти, але до… в цьому законопроекті є дуже багато недоліків, які ми повинні обов`язково врахувати до наступного другого читання. Особливо те, що на ломбарди сьогодні встановлюються певні обмеження на пасивні операції, а це звісно зменшить їхні активності, і вони стануть меншими конкурентами для банківських установ і в тому числі для кредитних спілок.

Я думаю, було б логічно встановити також обмеження на ділову репутацію засновників і керівників, які професійно займаються ломбардами.

В цьому законопроекті закладені суперечність із інших законом про підприємницьку діяльність, де заборонено створювати такі підприємства з державною, комунальною формою власності. Дуже нечітко прописані ті послуги, які підпадають під ліцензування. Тому до другого читання обов’язково потрібно врахувати ці позиції. Дякую. А в цілому потрібно підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення проекту Закону про ломбарди і ломбардну діяльність завершено. Пропозиція комітету – прийняти за основу.

Ставлю на голосування проект Закону про ломбарди і ломбардну діяльність (реєстраційний номер 3433) для прийняття за основу. Прошу голосувати.

17:25:52

За-395

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Доповідач – народний депутат України Ігор Іванович Кріль. І співдоповідач – голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики Наталія Юріївна Королевська.

Будь ласка, є доповідач? Ну, будь ласка, тоді голова комітету.

17:26:28

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, Комитет по вопросам промышленной и регуляторной политике и предпринимательству на заседании 18 марта рассмотрел проект Закона Украины о внесении изменений в Закон Украины «О патентовании некоторых видов предпринимательской деятельности» (номер регистрации 3262). Но я хочу сразу сказать всем народным депутатам, присутствующим в зале, комитет поддержал данный законопроект. Но после того, как был принят на прошлой неделе Закон «О запрете игорного бизнеса», мы считаем, что данный законопроект является уже не актуальным. Поэтому как «Блок Юлии Тимошенко», так и я как голова комитета предлагаем данный законопроект, так как он не актуальный, не поддерживать. Хотя решение комитета – поддержать его в первом чтении. БЮТ голосовать не будет. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, разом з тим, що у нас законопроект є, його ніхто не знімає з розгляду, так? То, можливо, давайте поступимо таким чином. Я поставлю на голосування рішення комітету про прийняття його за основу і в залежності від рішення Верховної Ради України ми будемо далі визначатися. Немає заперечень?

Якщо… Будь ласка, хто наполягає на обговоренні, будь ласка, запишіться. Прошу прізвища народних депутатів висвітлити.

Ксенія Ляпіна, Ярослав Сухий. Будь ласка, Ксеніє Михайлівно.

17:27:58

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги! Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Я хочу звернути увагу на те, що цей законопроект був якраз яскравим прикладом того, як треба підходити до врегулювання питань грального бізнесу. На жаль, дійсно, зал зробив кардинальну стратегічну помилку, коли пішов шляхом найменшого супротиву і шляхом популізму і прийняв рішення все заборонити. Таким чином ми втрачаємо і кошти від патентів. Ми тепер не можемо ухвалити рішення про визначення, а там всі ці рішення є про визначення.

Тобто замість того, щоб прийняти це достатньо виважене рішення і з цього розпочати подальший шлях регулювання і обмеження, на жаль, зал ухвалив якесь незрозуміле рішення. Що тепер робити, я не знаю. Я за цей закон. Але який сенс його ухвалювати, якщо там фактично скасовано цю діяльність. От як вийти з цієї ситуації, я наприклад, зрозуміти не можу. Хоча б я рекомендувала ухвалити його за основу, може все ж таки якась розумна думка повернеться в Верховну Раду і Верховна рада перегляне своє досить недосконале рішення, яке було прийнято тоді по гральному бізнесу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка, фракція Партії регіонів.

17:29:23

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович! Ось колеги, у мене в руках порядок денний, ми його мали, якби проголосували до ранку працювати над ним, аби повністю його пройти. Зараз ми розглядаємо 22 питання, чи 22 законопроект, чи 22 постанову. Скажіть, мені будь ласка, хоч один законопроект тут має антикризову спрямованість. Хоч один має на меті мінімізувати соціальні наслідки світової фінансової кризи, нічого подібного. Цей законопроект, ми ж питання вже розв’язали, гральний бізнес ми заборонили, вдосконалюйте, внормовуйте, попередній законопроект про ломбарди і ломбардну діяльність. Хороший законопроект може якийсь політик совість свою закладе в цей ломбард під зобов’язання вивести країну з кризи, а не морочити нам тут голову.

Ви праві, тут Володимир Михайлович, ми згаяли час, я можу нагадати, як згаяли час. Я можу нагадати, як в травні 2008 року тут мордували зал деякі фракції хотіли, аби ми приймали антиінфляційні законопроекти. Пам’ятаєте, що тут робився шум і гам. Ні законопроектів, і антиінфляційних зараз ми не бачимо антикризових законопроектів. Ні депутатських, ні урядових. Мені здається, що ми просто-на-просто, колеги, марнуємо час і морочимо людям голову. Цей законопроект, зокрема за нього голосувати не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я ще раз хочу нагадати, порядок денний сформовано ж було ще тиждень тому назад. По-друге, коли не знімає автор законопроект, Верховна Рада України має визначатися. Тому я поставлю його для прийняття за основу, цілком очевидно, що яка буде ваша позиція. І таким чином ми розчистимо законодавче поле чи поле нашої діяльності.

Я ставлю на голосування проект закону про внесення змін до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Реєстраційний номер 3262 для його прийняття за основу. Прошу визначатися.

17:31:45

За-29

Рішення не прийнято. Відповідно законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення їх у відповідність із Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Реєстраційний номер 3277. Доповідач – народний депутат України Наталія Юріївна Королевська, співдоповідач голова підкомітету, комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Михайло Васильович Чечетов. Прошу.

17:32:19

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович, мы имеем действительно огромное количество хороших, нужных и полезных законов, но к сожалению, они не работают. И можно назвать и антикризисной мерой то, когда нужные законы будут работать и начнут работать именно в период, когда нашей стране нужно выходить из кризиса. Закон об основах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности был принят шесть лет назад и этот закон способствовал установлению системности и наведению порядка в регуляторной политики. И действительно закон очень нужный, но, к сожалению, провозглашенные принципы регуляторной политики и конструктивные механизмы на полную меру за 6 лет так и не заработали. Потому что то количество коллизий, то количество законодательно неурегулированных механизмов не позволило данному закону одному из лучших законов у нашей стране работать как положено.

Данным законопроектом авторы предлагают внести изменение в 28 законодательных актов. И подчеркну, что все эти изменения направлены исключительно на приведение существующих законов в соответствии с Законом Украины об основах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности.

Принятие данного проекта закона будет способствовать упорядочиванию нашего законодательства в целом и законодательства о регуляторной политике. В частности данный закон обеспечит, чтобы в дальнейшем регуляторные акты принимались с обязательным соблюдением принципов государственной регуляторной политики. Будет обеспечена целостность, прозрачность и единство регуляторного законодательства, что позволит сегодня нам и обеспечит снижение административного давления на бизнес. И мы надеемся улучшения бизнес-климата. Мы будем способствовать тем самым привлечение инвестиций и улучшение кредитования реального сектора экономики. Многие страны мира в период кризиса уже потратили, и деньги, и силы и свою работу на экскалацию кризиса путем упрощения регуляторной политики снижение…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, можливість завершити, будь ласка…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю Поэтому авторы законопроектов просят рассмотреть этот законопроект и принять его в первом чтении.

Большое спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Михайло Васильович, будь ласка, рішення комітету з цього приводу.

17:34:53

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 18 лютого 2008 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Реєстраційний номер 3277.

Метою законопроекту є приведення законодавчих актів України у відповідність з вимогами Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в частині порядку розробки, розгляду та прийняття регуляторних актів”.

Головне науково-експертне Управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 26.02.2009 року вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийняти за основу з наступним доопрацюванням відповідно до висловлених зауважень та пропозицій.

Члени комітету розглянувши зазначений законопроект вважають, що з його прийняттям законодавчі акти України, які визначають порядок підготовки та прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади будуть приведені у відповідність до вимог Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” і сприятимуть Партія регіонів поступовому зменшенню кількості відомчих регулювань та прийняттю регуляторних актів з дотриманням принципів державної регуляторної політики.

Враховуючи вищезазначене, комітет прийняв рішення проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” направити на розгляд Верховної Ради України та пропонувати прийняти його за основу.

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую! Шановні колеги! Є потреба обговорювати? Будь ласка, запишіться. Прошу прізвища народних депутатів показати. Ксенія Ляпіна, будь ласка.

17:37:04

ЛЯПІНА К.М.

Колеги, Ксенія Ляпіна, група „За Україну”.

Хочу звернути увагу на те, що цей законопроект дійсно антикризовий, насправді. Тому що дуже давно низка органів державної влади ігнорує принципи і засади державної регуляторної політики, чим погіршує клімат підприємницький в Україні і, власне кажучи, чим поглиблює кризу. Я хочу звернути увагу на те, що це питання ми мали шанс вирішити ще рік тому. На жаль, у Верховній Раді тоді через політичні позиції аналогічний законопроект, аналогічного змісту за авторством Президента було провалено. Я рада, що зараз ми повернулись до цього питання вже під авторством депутатським. І вважаю, що тут якраз ми мусимо проявити розум. Не важливо, чи є авторство, не важливо, які політичні тут можна на цьому спекуляції робити чи не робити. Важливо, що ми мусимо це зробити для підприємницького клімату. Для того, щоб ми дійсно мали шанс вийти з кризи, шановні колеги. Тому що саме підприємництво виведе країну з кризи. І, власне, на цьому треба сконцентрувати наші зусилля, на таких законах, які фактично дозволяють покращити ситуацію в країні.

Але зверну увагу останню. Єдиний орган, про який тут нема мови, це Верховна Рада України. Ми з вами, шановні колеги, найбільші порушники Закона про засади державної регуляторної політики. І, власне кажучи, хочу звернути нашу увагу на те, що наступним кроком ми мусимо обов’язково Верховну Раду України також повернути в русло виконання закону нами ж прийнятого, про засади державної регуляторної політики. І це внести в Регламент Верховної Ради. Бо сьогодні там цього близько навіть нема. І Верховна Рада найбільше порушує сьогодні засади державної регуляторної політики. Є такий проект, він був відхилений регламентним комітетом. Але зараз ми готуємо друге подання. Я дуже прошу звернути увагу на те, що це є абсолютно непересічне і важливе питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Михайлович Сухий, фракція Партії регіонів.

17:39:14

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, безумовно, що вдосконалення окремих положень Господарського кодексу в частині визначення критеріїв віднесення суб’єктів господарювання на малий, середній або великий бізнес можна підтримати. Я, правда, не уявляю собі в чому тут антикризовість цього законопроекту, бо малий бізнес безумовно це резерв робочих місць. Це ми прекрасно розуміємо. Але я хочу звернути увагу правлячої коаліції на непослідовність в поступках і підходах до малого бізнесу. Ще зовсім недавно тут в сесійній залі саме ви правляча коаліція в декілька разів підняла податки на цей малий бізнес і тепер ми бачимо і спостерігаємо з вами, як знімаються суб’єкти господарювання з реєстрації, як переходить цей малий середній бізнес в тінь, як ховаються доходи і, безумовно, не будуть платитися податки. Я вкотре користуючись нагодою і тим, що я взяв слово з цього законопроекту звертаюся до правлячої коаліції і до урядовців.

Шановні, не морочте нам голово. Де ваші антикризові законопроекти? Ось це вже 23 його можна з великою натяжкою назвати, що він має елементи антикризовості. Де антикризові законопроекти, які би дозволяли мінімізувати соціальні наслідки тих негативних явищ, які ми спостерігаємо на Україні? Ризьке скорочення обсягів виробництва, падіння ВВП, скорочення доходів до бюджету, шалено наростаючий дефіцит Пенсійного фонду і все це, помітьте, супроводжується якимось заполошеними закликами.

Політики не повинні говорити правду. Політики повинні брехати, розповідати, як нам добре, гарно живеться, аби не сіяти паніку серед народу.

Не треба сіяти паніку. Потрібно вносити антикризові законопроекти. Інакше вся ця наша робота – це звичайнісінький мартишки труд. Це створення видимості роботи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення проекту закону завершено. Пропозиція комітету – прийняти його за основу. Ця пропозиція ставиться на голосування, а саме про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Реєстраційний номер 3277. Прошу голосувати.

17:42:09

За-370

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо визначення поняття суб'єкта мікропідприємництва). Доповідач – народний депутат України Ксенія Ляпіна. Співдоповідач – голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Юріївна Королівська.

17:42:36

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Я хочу звернути увагу… дякую Ярославу Сухому, він трошки переплутав, якраз тільки що коментував, власне, саме цей закон, а не попередній. А я звертаю увагу на те. Що цей законопроект є наслідком прийняття нами на початку 2008 року змін до визначення суб`єкта малого підприємництва. Нагадую. Ми з вами всі разом гармонізували наше визначення суб`єкта малого підприємництва до європейського, і сьогодні у нас до суб`єкта малого підприємництва відносяться суб`єкти до 70 мільйонів гривень обігу в рік. Це досить великі суб`єкти. Зрозуміло, що відносно них формується інша політика, ніж, наприклад, відносно суб`єкта, який має 500 тисяч гривень в рік і сидить собі в якійсь лавочці, на базарі чи в ларьочку. Зрозуміло, що це різні за вагою суб’єкти. І коли тоді приймався закон, ви пам’ятаєте, я казала, що ми обов’язково маємо дати визначення суб’єктів мікропідприємництва, для того щоб відділити оцих суб’єктів мікропідприємництва і політику відносно них від політики щодо всіх суб’єктів малого підприємництва. І маємо дати визначення суб’єктів середнього підприємництва, щоб ми чітко знали, де в нас великий бізнес - а це транснаціональні корпорації, дійсно великі обсяги, - де в нас середній бізнес і де в нас малий і мікробізнес. Це дозволяє виключно одне: це дозволяє – вже є такі критерії – грамотно формувати політику відносно цих суб’єктів. Безумовно, що далі залежить від того, як уряд формує цю політику. І цього цим законопроектом ми замінити не можемо, і це, безумовно, відповідальність уряду - потім грамотно формувати політику відносно мікробізнесу, відносно малого бізнесу.

І я погоджуюсь з колегам з опозиції, що немає сьогодні гармонійної, послідовної політики, на жаль. Одначе, якщо ми не закладемо критерії, то ми ніколи і не матимемо цієї політики. Давайте відкриємо шлях до формування грамотної політики, ну, і будемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Королевська, голова комітету, будь ласка.

17:44:57

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович! Комитет по вопросам промышленной, регуляторной политики и предпринимательства рассмотрел законопроект 3461 и считает правильным приведение нашего законодательства в соответствие с нормами Евросоюза. Члены комитета убеждены, что мы обязаны нашему бизнесу создавать шаг за шагом, но равные условия конкуренции с европейцами. А значит абсолютно логично установить границы определения разных категорий бизнеса не ниже европейских и те, которые соответствуют тем критериям, которые сегодня приняты Европой.

Нам также представляется разумным четкое определить и очертить ниши для бизнеса разных масштабов. Потому что когда проводить государственную политику, мы сможем действительно целеспрямованно направлять поддержку, направлять механизмы стимулов на те категории бизнеса, на поддержку малого предпринимательства, которые нуждаются в поддержке, особенно в период кризиса.

Комитет по вопросам промышленной, регуляторной политики и предпринимательства предлагает принять данный законопроект за основу.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на виступ, шановні колеги. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.

Микола Кульчинський, будь ласка.

Роман Ткач. Зараз, одну хвилиночку.

Будь ласка. На трибуну, будь ласка, виходьте. На трибуну, будь ласка.

17:47:14

ШКУТЯК З.В.

Шановні народні депутати! Я думаю, що кожний прекрасно розуміє, яку велику роль, особливо в такий час, коли є кризові моменти, відіграє малий і середній бізнес. І, звичайно, що ми багато кроків зробили до того, щоб систематизувати і привести до європейських норм законодавство, що стосується малого і середнього бізнесу. Але є такі моменти, які вимагають сьогодні вдосконалення цього законодавства. І цей закон, який ми сьогодні розглядаємо, це якраз є той, той законодавчий акт, який потрібний сьогодні нашому малому, середньому бізнесу, особливо тим початківцям у цьому, у цій галузі. І тому я би вас просив, щоб ми сьогодні прийняли цей законодавчий акт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, будь ласка, мікрофон.

17:48:00

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую. Ну, я так думаю, зараз нас слухають наші виборці, громадяни України і думають, до якого абсурду ми все-таки доводим роботу Верховної Ради України. І говорячи про наш високий статус народних депутатів України я шукаю сама для себе відповідь. І хотіла б, наприклад, почути дійсно. В умовах страшенної кризи що нам дасть цей законопроект? Що він, збільшить кількість робочих місць? А ми з вами пам’ятаємо, що Президент України, ідучи на вибори, обіцяв, що буде додатково створено 5 мільйонів робочих місць. Натомість ми маємо зараз 2 мільйона додатково безробітних. То якщо слугуватиме цей законопроект вирішенню допомогти вирішенню Президента отого, отієї задачі, яку він ставив для себе, і яка стала для нього непід’ємною, треба про це було більше говорити, сказати.

Скажіть будь ласка, можливо, підвищиться, покращиться добробут українського народа з прийняттям цього закону? Скажіть, будь ласка, чи недостатньо нам визначань і такої градації як великий бізнес, середній бізнес, малий бізнес, ми вже доходимо до того, що ми дійсно вносимо абсолютно нові терміни, не наповнюючи абсолютно ніяким змістом. Я ще раз хочу підкреслити, ми іноді подібними абсурдними законами ставимо хрест на всій своїй і політичній діяльності, і діяльності як народних депутатів України і толку з подібних законопроектів немає. Якщо це антикризовий законопроект, то звичайно треба думати, що з завтрашнього дня ми вирішимо багато…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення проекту закону завершено. Пропозиція комітету прийняти його за основу. Вношу цю пропозицію на голосування, реєстраційний номер 3491 проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення поняття суб’єкту мікро підприємництва для прийняття проекту закону за основу. Прошу голосувати.

17:50:51

За-47

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію Головного науково-експертного управління направити на доопрацювання проект закону. Ставлю на голосування на повторне перше читання.

17:51:20

За-164

Рішення не прийнято,законопроект відхилено.

Шановні колеги, оголошується до розгляду - прошу уваги! – проекти законів 1462, 1462-1, 2411, 2103, які стосується внесення змін до Закону України „Про державні нагороди України”. Я просив би, щоб ми оперативно розглянули і визначилися з приводу цих законопроектів. Доповідачі – перший заступник міністра промислової політики Немілостівий Віталій Олександрович, Колесников Дмитро Валерійович народний депутат, заступник міністра культури і туризму Зубко Юрій Петрович і народний депутат України Василенко Сергій Володимирович. Потім від комітету попросимо, щоб виступив Гордієнко. Будь ласка.

НЕМІЛОСТІВИЙ В.О.

Дякую. Шановний Володимире Михайлович! Шановні народні депутати України !

Указом Президента України від 27 червня 2006 року номер 574 професійне свято День металурга змінено на День працівників металургійної та гірничо-добувної промисловості. У зв’язку з цим ЦК профспілки працівників металургійної гірничо-добувної промисловості та асоціації „Укррудпром” звернулося до Мінпрополітики України з пропозицією ініціювати розроблення проекту закону України про внесення змін до статті 10 Закону України „Про державні нагороди України ”.

З метою відновлення державної нагороди, що існувала в УРСР в 60-70 роки минулого сторіччя та визначення значного вкладу робітників і службовців гірничо-добувної галузі в розбудові економіки України. Таким чином Міністерство промислової політики згідно плану робіт було розроблено законопроект. Зазначений законопроект схвалено урядом та зареєстровано у схвалено у Секретаріаті Верховної Ради.

Законопроект розглянуто та підтримано Комітетом Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Головне Науково-експертне управління Верховної Ради України зазначений законопроект підтримує та пропонує прийняти його в першому читанні. Я прошу прийняти цей законопроект за основу та як Закон в цілому. Дякую за уагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую! Сідайте, будь ласка.

Народний депутат Колєсніков Дмитро Валерійович, будь ласка.

17:53:56

КОЛЄСНІКОВ Д.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Проект Закону, який ми пропонуємо для вашого розгляду підготовлено з метою запровадження, а точніше відновлення звання „Заслужений гірник України”, яке існувало в УРСР.

Значення гірничодобувної галузі для економіки України важко переоцінити. Саме промисловий видобуток залізорудної, марганцеворудної, флюсової сировини став надійним фундаментом для розвитку всього потужного гірничо-металургійного комплексу України.

Я хочу сказати, що в до кризові часи гірничо-металургійний комплекс України забезпечував біля тридцяти відсотків загального обсягу промислового виробництва та сорок п’ять відсотків валютних надходжень в Україну.

Існуюче почесне звання „Заслужений шахтар України” не може бути присвоєно працівникам підприємств галузі внаслідок відсутності в класифікаторі професій цих підприємств, професії шахтаря.

В їх класифікаторх є такі професії, як прохідник, робітник очисного забою та інші. Існуюче почесне звання „Заслужений працівник промисловості України”, яке зараз присвоюють працівникам галузі, не повною мірою відображає специфіку роботи працівників базової підгалузі гірничо-металургійного комплексу України.

Шановні колеги, мабуть ви звернули увагу на те, що тексти цих двох проектів законів ні чим один від одного не відрізняється.

Пояснюю тому причину. Справа в тому, що обидва проекти розроблялися нашою групою ще минулого скликання. Мною, як першим заступником міністра промислової політики, і тому проект залишився в Міністерстві промислової політики, і Олександром Вілкулом, народним депутатом України. Але до розгляду в сесійній залі ні один, ні другий законопроекти не дійшли.

Тому, шановні колеги, прошу підтримати в першому читанні та в цілому як закон законопроект, який буде першим поставлений на голосування для сприяння зростання престижу професії гірника і просто для віддання шани цій без перебільшення сказати, героїчній професії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Заступник міністра культури і туризму Зубко Юрій Петрович.

ЗУБКО Ю.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до статті 10 Закону України „Про державні нагороди України”, який передбачає запровадження нового почесного звання „Заслужений працівник туризму України”.

Оскільки туризм об’єднує в собі курортну та готельну сферу діяльності – це звання буде надаватися і працівникам цих галузей.

Сьогодні загальна кількість працівників в сфері туризму і курортів співробітників туристичних підприємств, готелів, санаторно-курортних закладів, екскурсоводів становить більше 200 тисяч осіб. Крім того, в туристично-курортній галузі працюють сотні громадських об’єднань, зокрема, Федерація спортивного туризму, Асоціація екскурсоводів, Туристична асоціація України, які об`єднають сотні тисяч громадян України і сприяють не тільки розвитку туризму, але й формуванню здорового способу життя, популяризації історико-культурної спадщини українського народу.

Прийняття законопроект позитивно вплине на розвиток вітчизняної індустрії, туризму і курортів, моральному та матеріальному заохоченню її працівників у здійсненні державної політики підтримки внутрішнього і в`їздного туризму.

Дякую за увагу. Прошу підтримати за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Володимирович Василенко з приводу законопроекту 2103.

17:57:59

ВАСИЛЕНКО С.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Запровадження почесного звання „Заслужений працівник цивільного захисту” - це оцінка найвищих професійних здібностей важкої та небезпечної праці та особливих заслуг перед державою і народом працівників системи цивільного захисту.

Цивільний захист є однією з важливих складових національної безпеки держави, а запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ефективна ліквідація їх наслідків віднесена до одного з головних пріоритетів діяльності Кабінета Міністрів України.

Доречно звернути вашу увагу на те, що кожної доби на служби чи чергування виходять тисячі працівників цивільного захисту із своєї повсякденної… намірами роботою попереджує та протистоять катастрофам техногенного та природного характеру.

Шановні колеги, прошу підтримати цей законопроект, оскільки запровадження звання „Заслужений працівник цивільного захисту України ” сприятиме підняттю престижності професії рятівника, кваліфіковані фахівці якої сприяють підтримці громадського порядку, своєчасного реагування та допомозі під час катастроф та техногенної аварії як на території України, так і за її межами. Законопроект отримав позитивний висновок головного науково-експертного управління Верховної Ради. Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за результатами розгляду в першому читанні рекомендовано для прийняття за основу.

Прошу підтриманий даний законопроект за основу. І якщо буде ваша воля, то і як закон в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу тепер від комітету Сергія Володимировича Гордієнка.

17:59:50

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, шановний головуючий, шановні працівники цих галузей, про які ви почули, що будуть запроваджувати, є пропозиція запровадити почесні звання заслужених працівників цих галузей. Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своїх засіданнях розглянув саме питання про внесення змін до статті 10 Закону України „Про державні нагороди України” (щодо запровадження почесних звань „Заслужений гірник України”), поданий Кабінето Мііністрів України, та поданого народними депутатами України Вілкулом і Колесніковим. А також на наступного засіданні 8 квітня був саме розглянутий законопроект про запровадження, внесення змін до статті 10 Закону України „Про державні нагороди України” (щодо запровадження почесного звання „Заслужений працівник цивільного захисту України”), реєстраційний номер 2103, внесений народним депутатом Василенком.

Також було розглянуто законопроект (реєстраційний номер 2411), який саме внесений щодо запровадження почесного звання „Заслужений працівник туризму України”.

Комітетом Верховної Ради з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, обговоривши ці законопроекти, було прийнято рішення по кожному законопроекту прийняти їх за основу і в цілому.

Я доводжу до відома своїх колег депутатів, до відома головуючого і всієї громадськості, що невеличкі розбіжності у нас саме виникли були під час обговорення законопроекту „Заслужений гірник України”, де були автори законопроекту Кабінет Міністрів України і народні депутати. Народні депутати щойно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ГОРДІЄНКО С.В. Від авторського колективу доповідали, і ми спілкувалися тут. Вони не наполягають, хто буде автором в остаточному варіанті, аби лише було запроваджено і нами проголосовано це почесне звання у галузі, яка є основою економіки України і працює дуже багато людей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Все у вас, да?

Шановні колеги, є потреба обговорювати законопроект? Будь ласка, запишіться. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Катерина Самойлик, будь ласка. Потім народний депутат Глазунов.

18:02:43

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Звичайно, фракція Комуністичної партії України буде проводить, підтримувати ці законопроекти. Але я хотіла б просто висловити деякі зауваження. Ось те, що стосується першого звання „Заслужений гірник”. Та ми його запроваджуємо і вносимо зміни до закону не тому, що ваш Президент указ якийсь колись написав і змінив назву професійного свята, а тому, що люди своїм життям кожен день утверджують честь працюючої людини, своєю працею, мозолями, а не тому, що колись щось сказав Президент України. Це перше.

По-друге. Я хочу звернутись до заступника Міністра, який зараз посміхається, культури та туризма. Він і не почує це. Бо хочу сказати, ми підтримаємо запровадження високого звання Заслужений турист, „Заслужений працівник туризму”. Але ви знищили туристичну галузь. Ми в цій Верховній Раді України декілька років тому прийняли закон, це була туристична конституція, якій заздрили у всьому світі, перед якою схиляли всі голову. Ви зараз знищили туризм. І дай боже, щоб з впровадженням, з внесенням змін до закону ми підняли не тільки високе звання працівників туристичної галузі, але і самої галузі. Бо вона сьогодні практично не працює на нашу державу. Ви до такого ступеня довели її у вашому міністерстві, включаючи те, що включили в таке міністерство, для якого туризм, це, знаєте, щось таке, дуже далеко. А туризм, це галузь, яка презентує Україну для всього світу. Ми будемо підтримувати законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глазунов, фракція Партії регіонів.

18:04:56

ГЛАЗУНОВ С.М.

Партія регіонів буде підтримувати дані законопроекти. Хотів тільки зупинитись на законопроекті про заслуженого гірника України. Ввикликає неаби яке засмучення, що ця професія гірника стає з кожним роком все менш популярною серед молоді. Якщо в радянські часи працевлаштування, навіть на робітничу професію, пов’язану з гірничою справою, вважалось досить престижною, а поступити до вищого гірничого закладу неймовірно складно, то зараз лише неможливість знайти іншу роботу спонукає молодь йти до шахт та кар’єрів.

Гірничо-металургійний комплекс був і залишається базовою галуззю вітчизняної економіки та провідним донором в бюджеті всіх рівнів, але на жаль, ми інколи забуваємо, що за сухими даними статистичними з ВВП чи обсягів промислового виробництва стоїть сумлінна праця вкрай в складних умовах десятків тисяч людей.

Тому, шановні колеги, прошу вас підтримати зазначений законопроект, який спрямований в першу чергу на відновлення історичної справедливості по відношенню до працівників гірничої справи, яка є єдиною з візитних карток нашої держави в усьому світі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Камчатний фракція "Блок Юлії Тимошенко" .

18:06:14

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, „Блок Юлии Тимошенко” Харківщина.

Я хочу висловити свою особисту думку, мені здається, що таке поетапне по одному кроку, по одному званню і так далі, так далі, постійна зміна переліку почесних нагород вона чесно кажучи викликає сумніву.

Свого часу Секретаріатом Президента була запропонована ідея про проведення поліпшення, про концепцію поліпшення нагородної справи. Однак ця ідея так і залишилася не реалізованою. Мені здається, що треба в комплексі підійти до цього питання, тому що є ще десятки категорій наших працюючих громадян, які не охоплені званням почесний, заслужений, народний і так далі.

Скажімо теж працівник цивільного захисту, сьогодні є орден за мужність, чому цією нагородою не можна скористатися, коли відзначати подвиги цих людей. Або ми вводимо сьогодні звання „Заслужений працівник туризму”, але ж є звання „Заслужений працівник сфери послуг”. Туризм – це перш за все послуги і можна скористатися, запропонувавши нагородження цією нагородою. Тому нічого не маючи проти, дійсно, заслуг тих людей, які працюють у цих сферах, мені здається, що таке по крапельці шліфування самої ідеї нагородної справи воно є невірним.

Треба в комплексі розглянути це. Подивитися де є прогалини в категоріях наших працюючих, кому ми не можемо відзначити. І після цього внести комплексний документ, який не тільки буде розширювати перелік різних звань, а взагалі поліпшить нагородну справу. Бо ми знаємо, що на сьогодні, на жаль, деякі нагороди роздаються, скажімо так, з незрозумілих міркувань, чесно кажучи.

Тому в цілому підтримуючи ту ідею про те, що треба поліпшувати нагороду справу, я особисто проти таких підходів, які продемонстровані сьогодні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна-Народна Самооборона”.

18:08:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна-Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, ми, безумовно, розглядаємо антикризовий документ. Жодна країна світу не боролася з кризою введенням додаткових трьох звань „заслуженого”, доплат і так дальше. Жодна країна немає нічого.

Я вас запитую: скажіть, будь ласка, „Заслужений працівник промисловості України” підходить до „Заслуженого гірника”? Може бути? Може бути. Це промисловість? Промисловість. У нас на сьогоднішній день тридцять три звання заслужених, до вашого відома, чотири – народних і мати-героїня. Батька-героя немає. Можливо треба з цього почати і тоді всі якраз кризові явища закінчаться.

Тому, шановні друзі! Я з повагою відношуся до всіх професій, які є, але має бути десь межа. Межі у нас немає! „Заслужений працівник соціальної сфери” нам не підходить для визначення працівників туризму, ми кажемо, що готельне господарство щось має інше. „Заслужений працівник культури” нам також не підходить для них, для визначення, треба окрема назва. Треба чеканити сидіти зараз ордени і медалі, а, до речі, немає ж жодного обґрунтування, а скільки буде коштувати, а що, а як.

Я категорично проти такої боротьби з кризою. Я категорично проти такого „розмивання” тих звань, які сьогодні є. Чим більше ми їх встановимо, тим більше ми їх „розмиємо”. А ще ж якщо підемо по логіці, що скільки народних у нас є чотири та під кожного заслуженого зараз зробимо народного, бо там же написано: через десять років дайте народного після заслуженого. То до чого ми дійдемо? Я тепер розумію чому інші країни цих звань не мають, то в них такої і кризи немає.

Я категорично проти цих законопроектів! Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення завершено, я ставлю на голосування. Будь ласка, Адам Мартинюк. Фракція ж не виступала ваша, чи виступала?

18:10:50

МАРТИНЮК А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Чисто технічна пропозиція, але дослухайтеся, будь ласка. Перший законопроект має два тобто перше звання має два законопроекти. Там є урядові і депутатські. Не ображаючи уряду, депутатський виписаний краще. Давайте проголосуємо за депутатський, якщо сесійна зала погодиться, щоб урядовий не ставити навіть на голосування, а одразу проголосувати депутатський, бо він технологічно виписаний краще. А стосується одного і того ж самого питання, будь ласка, зверніться до зала, якщо підтримують, варто зробити саме таким чином.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги. Я прошу уваги, шановні колеги, це ще поки ми не приймаємо рішення про заслуженого народного депутата. Перше, ми маємо ставити два законопроекти, 1462 і 1462-1, якими пропонується ввести почесне звання „Заслужений гірник України”. Перший законопроект урядовий 1462, другий 1462 авторський. Тому я поставлю відповідно до реєстрації спочатку урядовий, а після того депутатський.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 462 урядовий, про внесення змін до статті 10 Закону України „Про державні нагороди України” щодо почесного звання „Заслужений гірник України”. Прошу голосувати.

18:12:50

За-333

Рішення прийнято.

Шановні колеги, можливо тут нема що на друге читання переносимо, приймемо рішення. Будь ласка, Адам Мартинюк.

18:13:04

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимир Михайлович.

Тоді давайте знайдемо компроміс: добавимо останнє речення депутатського законопроект і приймемо зараз цей урядовий в цілому як закон. Бо там є доручення про те, що, дійсно, Кабінету Міністрів розробити, впровадити і так далі і тому подібне. Подивіться, будь ласка, в законопроекті депутатському останнє доручення. До речі, всі решта законопроектів, всі решта звань будуть йти саме в такому ключі, оформлені. Тобто беремо останню частину депутатського – і приймаємо в цілому як закон.

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від уряду. Ну, зараз ви ж почули, хочете почути – зараз скажуть. Потім далі будете заперечувати чи ні. Будь ласка.

НЕМІЛОСТІВИЙ В.О. На цю ж кількість буде зменшено видачу нагород промислових: „Заслужений робітник промисловості України”, - тому не буде збільшене додаткове бюджетне фінансування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, мова йде про те, що в нагородах про „Заслужений працівник промисловості” та частка, яку займають гірники, вони будуть вилучені і…

Шановні колеги, ви наполягаєте? Прийняли за основу, далі ми не будемо приймати. Все. Ну, є заперечення, що я можу зробити? Шановні колеги, заперечує… Я ще раз запитую: є заперечення проти остаточно прийняти? Є? Все.

Ставлю на голосування проект закону 2411: про внесення змін до статті 10 Закону України „Про державні нагороди України” (щодо почесного звання „Заслужений працівник туризму України”), реєстраційний номер, ще нагадую, 2411. Для прийняття за основу.

18:15:22

За-310

Рішення прийнято.

Комітет пропонує прийняти його як закон. Є заперечення? Є заперечення? Значить, прийняли за основу. Будь ласка, давайте свої пропозиції. Шановні колеги, ставлю на голосування проект Постанови, реєстраційний номер 2103, про внесення змін до статті 10 Закону України „Про державні нагороди України” щодо запровадження почесного звання „Заслужений працівник цивільного захисту” для прийняття за основу. Ще раз нагадую. Прошу визначатись. Буде, якщо ви внесете відповідний проект.

18:16:17

За-294

Рішення прийнято.

Комітет пропонує прийняти проект як закон. Є заперечення? Є заперечення. Шановні колеги, відповідно до Регламенту, якщо заперечує бодай один депутат, ми не маємо права приймати. Ну, я розумію, ну, я не можу, - є заперечення.

Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу у пленарному режимі о 10-тій годині за розкладом на середу.