ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 червня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

(Реєстрація народних депутатів України)

10:01:23

Зареєструвалися картками у сесійній залі 398 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження народного депутата України Петрова Бориса Федоровича. Давайте разом привітаємо його і побажаємо успіхів життєвих. (О п л е с к и)

Шановні народні депутати, дозвольте надати вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 9 по 12 червня 2009 року. Відбулося п’ять пленарних засідань Верховної Ради України, розглянуто 76 питань порядку денного, за результатами розгляду: прийнято 18 законів та 14 постанов; 22 законопроекти прийнято за основу; один законопроект направлено на повторне перше читання; 15 законопроектів та один проект постанови відхилено; за результатами розгляду пропозицій Президента України: подолано вето Президента України на один закон, один закон відхилено – вето Президента не подолано; проголошено 66 депутатських запитів.

Шановні колеги, а тепер оголошення. Згідно з протоколом засідання депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України від 9 червня 2009 року та відповідно до пункту три статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про виключення народних депутатів України: Богословської Інни Германівни та Чорновола Тараса В’ячеславовича зі складу депутатської фракції Партії регіонів. На підставі пункту четвертого статті 59 Регламенту Верховної Ради України інформую, що народні депутати України Богословська Інна Германівна та Чорновіл Тарас В'ячеславович є позафракційними.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень і таке інше. Прошу уповноважених представників фракцій записатися на виступи з трибуни. Проводиться запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів, що записались, на табло. Дмитро Табачник, фракція партії регіонів. Наступним буде виступати Алла Александровська.

10:04:22

ТАБАЧНИК Д.В.

Шановні народні депутати, шановний пане Голово Верховної Ради, шановні освітяни України! Хотів би привернути вашу увагу до проблеми, що стосується життя та долі кожної родини.

Діяльність міністра деінтелектуалізації України Вакарчука вже найближчим часом матиме катастрофічні наслідки для майбутнього України. Мине кілька років і завдяки тотальній руйнації освіти ми втратимо професійні кадри в усіх галузях науки, техніки та промисловості. Завдяки заміні школи знань агресивною ідеологізацією освіти Україна швидко перетворюється на абсолютно не конкурентноспроможну у зовнішньому світі резервацію. Фактично мова йде про цілеспрямоване знищення освіти та інтелігенції як класу і навіть умов для його відтворення.

Другий рік поспіль всупереч Конституції та законам України за наказом Вакарчука відбувається антигуманний і непрофесійний експеримент над мільйонами учнів, їхніх батьків та сотнями тисяч вчителів і викладачів. Мова йде про тестування, коли політичний фарс підноситься до рівня реформування освіти, коли абсолютизація лише однієї примітивної форми оцінювання знань призводить до руйнації всієї системи освіти, автономії університетів, порушення прав громадян.

Чого вартий лише обов`язковий мовний тест, що закрив доступ до вузів майже кожному десятому випускнику цього року, зокрема блискучим знавцям фізики, хімії і математики. Таких лише цього року майже 40 тисяч. Переважно це зламані долі дітей зі Сходу та Півдня України. вони вимушені будуть їхати до інших держав, де освітою керують професіонали, а не вакарчуки. Це тільки вакарчукам не потрібні нові Вернадські, Корольови, Патони і Ландау. До такої системи оцінювання знань дійшла лише Північна Корея, де жодна, навіть геніальна дитина не отримає вищу освіту, якщо не складе іспит с вчення Чучхе.

Ми не маємо права мовчати, що тестування, як воно нав`язано міністерством, руйнує освіту, суперечить п’яти статтям Конституції, брутально порушує закони та права людини. Так, міністр своїм наказом де-факто анулював атестати про середню освіту випускників всіх, у тому числі і попередніх років. Атестат - зараз нічого не вартий папірець. Жоден з присутніх в цій залі не зможе на підставі атестату одержати вищу освіту, хоча це гарантовано законом. Для цього потрібно буде щороку записуватися на тестування і платити власні кошти. Тестування, яке в усьому світі є лише однією з форм перевірки якості знань, в недолугому розумінні міністра-руйнівника перетворилось на засіб боротьби з корупцією та повністю відбило в учнів бажання опановувати знання. Учнів взагалі привчають, що думати на вчитися непотрібно, достатньо навчитися вгадувати тестувальні кросворди, ставлячи відмітку в потрібному місці. Багаторічна праця вчителя зневажається і стає нікому не потрібною, учнів змусили обирати лише три предмета, а інші стають зайвими. Судячи зі знань ректорів, пан міністр мабуть єдиний в країні, хто не знає скільки коштує в його центрах тестування необхідний сертифікат. Неможливо також вигадати більшого морального приниження тисяч вчителів і викладачів, яких міністр вважає суцільними корупціонерами, а практика проведення тестування в квітні-травні ще до закінчення навчального року перетворю навчання в фікцію, роботу вчителів на суцільне божевілля, враховуючи те, що в школі існує ще 10 класів, крім випускного. Майже всю роботу по проведенню тестування міністерство протизаконно поклало на вчителів, що також є виключно українським ноу-хау, розпочатий процес руйнації жодної мірою не обмежується середньою освітою. Міністр брутально роздавав автономію вищих навчальних закладів, перед якою колись відступали і самодержавні монархи. Йому байдуже, що чинне законодавство закріпило за університетами невід’ємне право самостійно обирати форму відбору студентів, шукати талановиту молодь. Вакарчук вважає, що директиви його міністерства важать більше, ніж Конституція і закони, які гарантують кожному право на отримання освіти. Це вже не просто непрофесіоналізм – це злочин, і ми повинні дати йому оцінку, негайно поставивши питання про відставку міністра освіти.

Не можна також заплющувати очі і на те, що міністр Вакарчук взагалі не має морального права бути членом уряду, адже за весь час перебування в уряді він на порушення чинного законодавства демонстративно півтора роки не оголошує конкурс на посаду ректора Львівського університету, зберігаючи її за собою на випадок звільнення. Така людина не має права керувати освітою, калічити долі майбутніх поколінь. Сьогодні ми вносимо постанову про відставку міністра освіти, непрофесіонала, Вакарчука.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Алла Александровська, фракція Партії комуністів. Наступним буде виступати Володимир Бондаренко.

10:09:36

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, хочу обратиться к вам по некоторым вопросам, которые подняли избиратели во время встреч с ними. Фракция коммунистов непрерывно проводит такие встречи по всей Украине, и мне за последнее время пришлось побывать в нескольких областях: Винницкой, Херсонской, Полтавской и Донецкой. О чем говорят люди: растут долги по заработной плате, избиратели спрашивают, что происходит. Правительство обещало решить эту проблему, на самом деле проблема только усугубляется. Из статистики исключили долги по заработной плате обанкроченных предприятий – и цифра уменьшилась, но это не дает возможности людям получать все-таки свою заработную плату.

Ситуация в банковской системе еще более усугубила это положение. Очень многие государственные предприятия свои счета имели в тех банках, которые сегодня фактически не работают, и более того, решением Нацбанка введены временные управляющие, которые в течение года заморозили все счета, и по этим счетам не проходят деньги, в том числе те деньги, которые должны были быть направлены на заработную плату. С такой проблемой я столкнулась в Херсоне, на заводе «Судмаше». Счета были, находились в „Західінкомбанке”, остались приличные средства и предприятие не может погасить долги по заработным платам, а руководство предприятия штрафуется за то, что они якобы сознательно не платят людям деньги.

В Харькове на днях работники завода имени Шевченко фактически провели локаут, пытались не пустить на предприятие руководителей этого оборонного предприятия и работников предприятия. Потому что долги по заработной плате превысили все допустимые нормы. И опять-таки правительство никаких мер не предпринимает, хотя этот завод обладает неплохим потенциалом, может выполнять, в том числе, и государственные заказы. Однако, видно, Премьер-министру не до этих проблем, не до проблем этого завода.

Еще одна проблема - заработная плата, заработная плата преподавателям училищ и высших учебных заведений. Мы с вами, утверждая бюджет, вернее, фракция коммунистов не утверждала такой бюджет. мы никогда не поддержим эту позицию. Но в бюджете закладывается всего лишь 50 процентов фонда оплаты труда преподавательского состава. С учетом того, что тестирование отсекает поток абитуриентов, и все меньше и меньше молодых людей смогут получать образование, это значит, что мы, фактически, убиваем высшую школу нашу и убиваем среднее специальное образование. Я считаю, что необходимо правительству в срочном порядке пересмотреть свои подходы по этому вопросу.

И последнее, растут невообразимо цены на лекарство. Люди сегодня не могут лечиться. Семьдесят пять процентов опрошенных хронических больных не лечатся, потому что у них нет денег на приобретение лекарств. Однако же у нас в Украине уничтожается отрасль, которая до сих пор успешно работала, производила, разрабатывала, производила новые эффективные лекарственные средства.

У нас в Харькове находится государственный научный центр лекарственных препаратов. Что сегодня там происходит? Создана инспекция по качеству за лекарственными препаратами, фактически, делает все, чтобы уничтожить этот единственный в Украине научно-исследовательский центр, который разрабатывает новые технологии, разрабатывает новую рецептуру. И именно на основании этих разработок формация Украины еще что-то производит свое отечественное.

Как только этот центр перестанет существовать, это значит, что мы лишимся возможности иметь свою отечественную формацию и мы навсегда станем зависимыми от поставок импортных лекарств. И, естественно, люди станут зависимы от тех сумасшедших цен, с которыми они сегодня сталкиваются, цен на лекарства.

Я сегодня с этой трибуны обращаюсь к главе Нацбанка Стельмаху: разберитесь, что творится со счетами государственных предприятий, особенно оборонного комплекса, что творится со счетами бюджетных организаций и органов местного самоуправления, счета которых заморожены в тех банках, которые находятся сегодня под вашим контролем, под вашим управлением. Решите проблему, разблокируйте эти счета, позвольте воспользоваться теми деньгами, которые там есть, и помогите бюджетным организациям, помогите государственным предприятиям и органам местного самоуправления нормально спокойно работать в этом году.

Я обращаюсь с этой трибуны к Премьер-министру Украины Тимошенко с требованием прекратить разрушение государственного предприятия «Государственный научный центр лекарственных препаратов”, потому что это – единственная надежда для наших людей, иметь наши качественные отечественные лекарства. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир… А! Іван Кириленко, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Наступний буде виступати Микола Мартиненко.

10:14:21

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги, шановні виборці! Вкотре фракція вимушена констатувати: ми ще не визначилися з виборами Президента України, а оскаженіла виборча кампанія вже стартувала. І на жаль, на прикладі каналу „Інтер” вже чітко однозначно видно, що деякі потенційні її учасники і полчища піар-технологів не будуть зупинятися ні перед чим. Все сьогодні ми чуємо і бачимо брутальні нападки, абсурдні і безпідставні звинувачення уряду і особисто Юлії Тимошенко в усіх смертних гріхах, жахливі залякування населення.

Декотрі з тих, хто вирішив взяти участь у виборчих перегонах чи у якості технічних піднощиків патронів, чи тих, хто вже сьогодні бачить себе всесильним володарем на „президентському олімпі”, обрали єдину, на їх думку, безпрограшну тактику і стратегію: цинічно і ошаленіло шельмувати і обвинувачувати Прем’єра і дії уряду у всьому. У світі дорожчає нафта і пальне, причому значно швидше і більше, ніж в Україні – шукають уряд і Прем'єр-міністра, не реалізується вугілля на приватних шахтах – та ж пісня, хоча питається, а для чого ж тоді приватизовували? Десь перебої з водою чи відключили газ – знову „винна невістка”, і пішло-поїхало.

Складна економічна ситуація у світі і її непрості наслідки в Україні стали окремих політиканів чудовим поживним середовищем для ганебних, дешевих спекуляцій і, чого гріха таїти, приносить велику радість і насолоду нашим опонентам.

А згадаймо історію: трохи більше ніж п’ять років тому тільки непохитні у своїх переконаннях політичні сили були в опозиції до тодішньої влади. Всі решта тим чи іншим чином намагались хоч якось, хоч однією ногою, але бути при владі. Сьогодні унікальний парадокс, як зайці, налякані складною ситуацією всі рвуть в опозицію, бо не хочуть і бояться відповідальності.

Доходить до абсурду, навіть в оточенні Президента на з’їзді збираються визначатись: бути в опозиції чи ні. До кого в опозиції? До себе чи до власного народу? Ми розуміємо, що ряд політиків і їх команди вже давно живуть виборами. Але всі ми живемо в країні, яка потребує нашої спільної допомоги. Легше всього назвати себе опозицією, мати купу вільного часу, відсторонитися від будь-яких процесів, займатися улюбленим хобі, тобто участі в телесобачих шоу, а в перервах ставити палиці в колеса уряду, і при цьому дико радіти: гине Україна, падає рейтинг Юлії Тимошенко.

Що бачимо натомість від наших опонентів? Пусті декларації, намагання сподобатися виборцю, а позатим – жодної реальної пропозиції, як боротися з кризою, як наповнювати бюджет, як допомагати областям, містам, селам і економіці загалом. Підкреслюю, жодної!

На цьому тижні заплановано розгляд 90 законопроектів, з них третина урядових. Що пропонує наша фракція? Перше. Всі без виключення політичні сили, які присутні в цьому залі йшли на вибори під гаслами, владу, повноваження, зароблені гроші і, звичайно, відповідальність за стан справ на місцях передати органам місцевого самоврядування. Для того, щоб це не було декларацією або разовою акцією, а всерйоз і надовго, треба сьогодні прийняти Бюджетний кодекс, тому за цей документ, ми сподіваємося, буде віддано понад 400 голосів у другому читанні. І ми пропонуємо обов’язково опублікувати результати цього голосування, щоб виборці бачили, як ми за них дбаємо.

Вже в наступному році, коли ситуація ще не буде ідеальною, понад десять мільярдів залишиться в селах і селищах. Цих грошей село ніколи не бачило, і саме на місцях будуть вирішуватися питання соціального розвитку цих територій.

Друге. Це вибори Президента. Ми повинні зняти напругу, прибрати всі підстави для інтриг, а тому пропонуємо чітко визначити дату проведення виборів 17 січня 2010 року. Ми також пропонуємо внести зміни до закону про вибори Президента. Головна позиція – це скорочення виборчої кампанії зі 120 до 90 днів. Досить терзати країну! До виборів ще більше 7 місяців, а ми вже мордуємо людей. Тому до початку виборчої кампанії ми також пропонуємо накласти табу, ввести мораторій на виборчу риторику і побоїще до 17 жовтня, коли почнеться відлік, до дати проведення виборів.

Третє. 24 червня місія Міжнародного валютного фонду. Ми очікуємо черговий транш, найвигіднішої фінансової допомоги для країни у цей непростий час. Ці кошти необхідні для стабілізації, перш за все національних грошей, банківської системи, отже, для підтримки національної економіки, значна частина якої в руках нашої славної опозиції. Для того щоб країна отримала позитивний результат переговорів, необхідно прийняти ряд банківських законопроектів, які теж на порядку денному тижня. Їх ухвалення – це можливість для виробництва прогнозувати свою діяльність, запорука того, що економічна ситуація в державі буде покращуватися.

І четверте. Ми також пропонуємо розглянути антикризову програму уряду, у ній враховано пропозиції всіх фракцій та комітетів. Отже, це наша загальна програма, тому досить шельмувати уряд, цим ми країні не допоможемо. Нам всім треба відповідальність і спільно боротися.

Ми також, Володимире Михайловичу, просимо поставити законопроект 4503 і зняти підозри з Верховної Ради.

Дякую за увагу і закликаю до плідної об’єднаної роботи 450 народних депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

10:19:40

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на сьогодні політичні інтриги та галас навколо коаліції та Конституції нарешті вщухли, маємо хоч якусь визначеність, це вже плюс. Водночас Україна входить у надзвичайно жорстку президентську кампанію, буде така битва за владу, що переможець ризикує отримати в результаті випалену пустелю. Може статися, як у невеселому анекдоті: на виборах електорат підтримує найдорожче, що в нього є – штани. Органи влади всіх рівнів ризикують перетворитися на виборчі штаби того чи іншого кандидата, країна ризикує стати некерованою. У цих умовах особливо зростає роль парламенту України, він повинен стати центром стабільності, показати приклад конструктивної роботи. Верховна Рада має стати майданчиком для законодавчої роботи, а не для передвиборчого піару.

Хочу підкреслити особливу вагу паливно-енергетичного комплексу в умовах кризи. Без газу не буде тепла і світла, зупиняться промислові підприємства. Саме тому пропоную проголосувати за внесення змін до Держбюджету, які поліпшать фінансовий стан „Нафтогазу України”. Збільшення майже у чотири з половиною рази його статутного фонду зміцнить становий хребет кампанії, підвищить стійкість до ризиків, а збільшення для „Нафтогазу” компенсацій і різниці у вартості імпортованого газу, що потім відпускається підприємствам теплокомуненерго” дасть необхідну свободу рухів.

Невирішеним сьогодні залишається питання розрахунків за газ з Росією, це може призвести до чергової газової кризи. Від неї постраждають усі: і Україна, і Росія, і Європа, яка може не отримати транзитного газу. Це станеться, якщо ми не закачаємо необхідні обсяги газу в наші підземні сховища. Зверніть увагу, російська влада чинить газовий тиск на Україну консолідовано і узгоджено, а у нас інші гілки влади лише критикують уряд, хоча газові проблеми стосуються всіх без винятку, незалежно від політичних симпатій або антипатій.

Тому Верховна Рада має діяти, а не залишатися пасивним спостерігачем. Наш обов’язок – пояснити Європі, що з її боку необхідна підтримка аби не допустити нового газового протистояння, яке вдарить по всім. Або надати Україні кредит з боку консорціуму міжнародних фінансових установ, або ж європейські кампанії мають закупити необхідні обсяги природного газу для подальшого зберігання в українських підземних газосховищах, щоправда, другий варіант набагато складніший. І в цих умовах зростає значення інших складових енергетики України, мова про ядерну енергетику. Тому парламентський Комітет з питань ПЕК схвалив і рекомендує для прийняття два важливих законопроекти у цій сфері, обидва забезпечують реалізацію конституційних прав громадян, які проживають в зонах ядерного ризику. Один із законів стосується проведення дорадчого опитування, консультативного референдуму, щодо розміщення ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами. Забезпечується реальна участь територіальних громад в обговоренні і внесені пропозицій щодо розміщення об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища. В першому читанні цей законопроект отримав підтримку 376 народних депутатів та всіх парламентських фракцій.

Другий закон спрямований на покращення умов проживання та праці громадян у зонах ядерного ризику. Пропонується створити спеціальний фонд Державного бюджету, відрахування до якого будуть здійснюватися експлуатуючою організацією. Запроваджується механізм цільового використання коштів, які виділяються на ці потреби, а також участь територіальних громад у їх розподілі. Прийняття цих двох законів не лише захистить права громадян, це сприятиме подальшому розвитку ядерної енергетики.

Насамкінець хочу наголосити, очевидно, що президентська кампанія політизує сесійний зал. На жаль, у Верховній Раді не уникнути передвиборчої риторики, але нехай вона не заважає приймати корисні для країни і людей рішення. Відбарабанив обов’язкові виборчі гасла, проголосуй за закон. Адже всі політичні демарші у парламенті не мають і не матимуть жодного стосунку щодо подолання економічної кризи.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

10:24:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Позавчора країна відзначила День медичного працівника. Саме країна, бо медицина не та тема, що стосується виключно людей, які в ній працюють, це справа всіх, це галузь, про яку потрібно думати всім, бо так чи інакше всі через неї проходять, всі звертаються до лікарів. Ті, хто пам’ятають часи, коли медики, як і вчителі, були поважними людьми у суспільстві, сьогодні важко сприймають девальвацію їх професійного статусу. У 90-му році зарплата медсестри становила більше трьох прожиткових мінімумів, лікаря – майже шість. Зараз ці показники у 2-3 рази менше, при тому, що і рівень прожиткового мінімуму, аж ніяк не можна назвати адекватним.

Фактично працівники опинилися перед вибором, або служіння людям, або годування сім’ї. І найстрашніше у цьому є те, що люди, яким ми довіряємо власне життя, реально посідають чи не найнижчі соціальні позиції у суспільстві. Як наслідок, у медицині постійний відтік кадрів. Вдумайтесь, якщо в Києві не вистачає понад тисячі лікарів різного профілю, 10 тисяч медсестер, то що говорити про регіони, про сільські фельдшерсько-акушерські пункти? Практично відсутні витрати на розвиток і на лікування, бо весь бюджет іде на зарплати медперсоналу та комунальні послуги лікарень. Ліки доводиться купувати хворим, а халати і обладнання в лікарні – самим медичним працівникам. Тобто з одного боку держава дає гарантію на безкоштовне лікування, а з іншого таких коштів в державі просто не існує. А відповідно немає і гарантій якості медичних послуг. Не дивним на цьому тлі є недовіра до вітчизняних лікарень, самолікування і, як наслідок, низький рівень здоров’я та висока смертність. І проблема не лише в фінансах, проблема ще і в їх розподіленні. Держава має можливості викинути 50 мільйонів гривень на сумнівні заходи по боротьбі з недослідженою хворобою в той час, як на лікування досліджених і більш поширених не вистачає коштів. Кожні вибори, кожного року під час прийняття бюджету політичні сили заявляють, що думають про медицину. І кожного разу нічого не змінюється. Всі гучні пропозиції щодо проведення реформ так і залишаються пропозиціями, не зважаючи на те, стали вони державними програмами чи постановами. Бо все, що проголошується, гальмується людьми, зацікавленими в збереженні тієї розрухи в медицині. Так сімейна медицина запроваджується вже близько десяти років. І що ми маємо? Прогнозувалось, що вже в 2005 році сімейні лікарі на 35 відсотків задовольнять інтереси населення, а на 2009 рік, на сьогодні маємо лише 30 відсотків покриття. Отже, нікому не потрібна проста констатація фактів складного стану справ у сфері охорони здоров’я, як і не може бути реформа заради реформи, заради того, щоб прикрити свої помилки.

Тому сьогодні вкрай необхідно наблизити медицину до інтересів хворого. Але не так, як це відбувається, коли рекламуються ліки, які мають сумнівне значення, коли маніпулятивними методами населенню нав’язують симптоми псевдохвороб. І все заради надприбутків вузьких кіл. А таких ліків, за оцінками фахівців, понад 60 відсотків. І громадяни їх купують, бо прописали, бо побачили рекламу. Як наслідок неконтрольованого поширення реклами медичних препаратів надзвичайно гострою стала проблема самолікування.

І сьогодні представники „Блоку Литвина” вже готується, представниками, законопроект, який вимагатиме всю рекламу ліків супроводжувати про загрозу самолікування. І людина сама обиратиме чи ставити здоров’я або життя своє та близьких під загрозу чи звернутись за професійною допомогою.

І найголовніше. Надання якісної допомоги хворим можливе лише у тому випадку коли самі лікарі будуть соціально захищеними. І таким чином були б простимульовані і їхні професійні прагнення. Державна, підкреслюю, державна гарантія безкоштовної медичної допомоги вимагає і відповідного ставлення до тих осіб, які її здійснюють.

„Блоком Литвина” був внесений відповідний проект про надання статусу та відповідних привілеїв державного службовця медичним працівникам. І це не є якимось особливим підходом. Бо необхідність таких змін давно усвідомили у розвинутих державах. Застосовується у практиці у Німеччині, у Франції, скандинавських країн, де значна частина держслужбовців працює у секторі охорони здоров’я. Цього ж захисту тих, хто захищає наше здоров’я вимагають і інтереси всього українського населення. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступи від фракцій завершено. З приводу пропозицій, які були у виступах уповноважених представників фракцій, я прошу секретаріат підготувати відповідні листи та звернення до тих, кого стосується розв’язання питань, які порушувались у виступі.

Щодо пропозиції Дмитра Табачника, а саме: наполягання на відставці міністра освіти і науки. Давайте таким чином поступим, шановні колеги. Як ми і домовлялись на Погоджувальній раді, о 12 годині відбудеться засідання Погоджувальної ради за участю керівників і уповноважених представників депутатських фракцій. Ми обговоримо кадрові пропозиції і визначимося, які проекти рішення будуть запропоновані у Верховній Раді України о 12.30.

Щодо пропозицій Миколи Мартиненка про розгляд двох законопроектів, які стосуються захисту населення від ядерної енергії та розвитку ядерної енергії, я прошу ці документи підібрати, ми на Погоджувальній раді узгодимо час, коли будемо їх розглядати.

Що стосується законопроекту 4503 – про внесення змін до Державного бюджету, ви знаєте, довкола яких точиться багато дискусій, пов'язаних із Верховною Радою України, то така пропозиція: для того щоб Президент України підписав рішення, в якому йдеться про виділення коштів на придбання інсулінів та інші медичні програми, щоб ми після розгляду двох перших питань розглянули цей законопроект і прийняли остаточне рішення, бо ви прекрасно розумієте, для того щоб Президент України прийняв рішення – підписувати чи не підсувати цей документ – потрібно 15 днів. А Верховна Рада України завершує цю сесію 10 липня. Тому нам треба прийняти це рішення сьогодні. Немає заперечень? Немає.

Тепер, шановні колеги, переходимо до розгляду законопроектів у другом читанні, а саме: Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (нова редакція), реєстраційний номер 2709. Шановні колеги, я зараз поставлю на голосування, щоб побачити готовність Верховної Ради України щодо прийняття такого рішення, відповідно до статті 28 Регламенту я поставлю на сигнальне голосування це питання.

Відповідно до статті 28, пункт 11, головуючий на засіданні має право проводити рейтингове сигнальне голосування для прогнозування результатів голосування порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України. Ну будь ласка, Іван Кириленко.

10:32:31

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! В моєму виступі містилася пропозиція це голосування опублікувати в газеті „Голос України”, щоб люди бачили, як дбаємо про місцеве самоврядування: ми лозунгами дбаємо під час виборчої кампанії чи реальним голосуванням в залі. Володимире Михайловичу, всі почули і ми пропонуємо опублікувати результати цього голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я до цього міг би лише додати ще одну пропозицію, що коли будемо голосувати, щоб всі прочитали цей законопроект і побачили які новації будуть вводитись. Тому… будь ласка.

Також із процедури розгляду.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні колеги! З процедури голосування, так як Іван Григорович просив, я також хочу сказати, що дуже правильний напрямок – забезпечити бюджетними ресурсами місцеве самоврядування, яке, на превеликий жаль, в тій редакції, яка зараз запропонована, забирає у місцевого самоврядування останні права, тому що все пропонується централізувати в столиці України місті-герої Києві в Кабінеті Міністрів.

(Ш у м у з а л і).

Більше того, надається право без Верховної Ради Міністерству фінансів розпоряджатися всім бюджетом і перекидати кошти з однієї програми на іншу, і передається нормотворче право Кабінету Міністрів в тих функціях, які є виключною компетенцією парламенту. І багато інших є моментів з тим, щоб не робити пропаганду того, чого там не існує.

Тому, будь ласка, голосувати, визначатися, публікувати, але дуже правильно Голова Верховної Ради каже, що важно… важливо було б, щоб всі свідомо розуміли за що ми будемо голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень щодо пропозицій поставити зараз на сигнальне голосування відповідно пункту… статті 28 пункт 11 Регламенту Верховної Ради?

Я ставлю на сигнальне голосування. Реєстраційний номер 2709. Побачим готовність Верховної Ради України. Прошу голосувати.

10:34:46

За-251

Воля є розглядати і приймати рішення Верховної Ради України. переходимо до практичного розгляду документа.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 155, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 51, фракція комуністів – 26, „Блок Литвина” – 19. (Ш у м у з а л і)

Яка пропозиція? Будь ласка. З приводу чого? Будь ласка. Я прошу ініціаторів блокування виступить з приводу чого, скажіть, блокування.

(Ш у м у з а л і)

Яких п’ять? Одна хвилина. Будь ласка, хто буде виступати? Обґрунтуйте, будь ласка. Три – так три. Я думаю, чого це народ підтягнувся сьогодні в сесійну залу?

10:35:55

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты, в очередной раз правительство Тимошенко втягивает вас в обман. Дело вовсе не в тому, что страна не нуждается в изменениях Бюджетного кодекса. Дело вовсе не в том, что необходимо укреплять базу местных бюджетов. Дело в том, что Тимошенко идет на выборы Президента, а поэтому ей надо выстроить в очередь все 12 тысяч местных бюджетов, построить в очередь Кабинет Министров. И кто нравится – это значит, всю страну построить, - кто нравится, хороший бюджет, кому не нравится, плохой бюджет. А что значит хотя бы такая норма, которая после принятия любого закона, который влияет на доходную или расходную часть бюджета, после принятия Верховной Радой в первом чтении этот закон не может рассматриваться Верховной Радой без позитивного высновка Кабинета Министров . Это значит, вас отстраняют от принятия любых законопроектов, которые либо налоговую сферу регулируют, либо мытную справу и так далее, и так далее, и так далее.

Таких двух норм, о которых я сейчас сказал, нет ни в одном бюджетном кодексе, ни в одном бюджетном законодательстве ни одной страны мира. Что же вы делаете?

Следующая уникальная норма, по которой Кабинет Министров получает право самостоятельно перераспределять все бюджетные призначення по согласованию с так называемым бюджетным комитетом, где у вас бильшисть. Так это означает, что вы от бюджета отстраняете Верховный Совет. Найдите хоть одну страну мира, где бы парламент не влиял на бюджет.

Теперь, какие проблемы сейчас перед людьми стоят. Да, прежде всего - это прожиточный минимум. Прежде всего – это социальные стандарты. вы что, решаете этими поправками к Бюджетному кодексу, которые правительство вставило в последний момент, решаете эти проблемы? Нет. Вы что наделяете местные бюджеты дополнительными ресурсами? Нет.

Это обман! Вы у одних забираете, другим отдаете. Вы что, создаете новые источники ресурсов в местных бюджетах, в сельских советах? Нет. Вы оголяете одни бюджеты, наделяете ресурсами другие бюджеты. Множество норм так называемого Бюджетного кодекса в той редакции, которую вы сейчас предложили, создано в спешке. Цель их одна: страну ввести в режим ручного управления в период выборов. Они не продуманы, они не системные, они внесут путаницу. И поэтому не надо обманывать народ. У нас есть принципиальная позиция и мы готовы над этой принципиальной позицией укрепления местного самоуправления работать и дальше.

(О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ну, одну хвилинку, я прошу вас. Давайте таким чином, зараз від кожної фракції з цього приводу обміняємося думками. я лише одне скажу: треба працювати в комітеті. Оці аргументи, Микола Янович, треба викладати в комітеті і ходити на роботу. (О п л е с к и.) І я звертаюсь до лідерів фракцій і до керівників комітетів, бо інакше не буде фінансуватися. А коли розповідають, що соромно ходити в Верховну Раду, складіть мандат і не заважайте Верховній Раді України працювати.

(О п л е с к и) Соромно ходити і водночас комітет не працює. А я хочу вам сказати, у Бюджетному комітеті рівно, майже половина складають члени однієї фракції. Чому комітет не працює. Чому він не засідає, чому ви зараз приходите і блокуєте трибуну? От там треба відстоювати ці позиції, і я згоден, що не можна обмежувати ті повноваження, які є конституційні, але в останній момент, коли потрібно голосувати, зранку мені телефонують, не можна ставити цей закон на розгляд. А де були 3 місяці раніше?!

По одній хвилині, будь ласка. (Ш у м у з а л і) І ще раз хочу сказати, - голови комітетів, шановні! – приходьте на роботу і на Погоджувальну раду бодай один день у понеділок.

Будь ласка, Ляшко. Потім з „Нашої України” хто буде виступати?

10:40:34

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Я хочу повідомити, що я вчора був свідком на власні очі, як Микола Янович Азаров давав команду не приходити на засідання бюджетного комітету.

Вісім місяців законопроект про внесення змін до бюджету лежить у бюджетному комітеті. Жодної пропозиції, які були, вони були всі розглянуті, точніше, кодекс лежить у бюджетному комітеті. Не з’являються наші опоненти, які сьогодні так печуться про проблеми місцевого самоврядування, на жодне засідання комітету, де було б можливість розглянути ці поправки. Насправді це – фарисейство, е, що зараз відбувається в залі, бо на президентські вибори йде не Тимошенко, а на президентські вибори йде, у тому числі, і Азаров як керівник виборчого штабу одного з кандидатів у Президенти.

І саме з метою знищити місцеве самоврядування, не дати додаткові фінансові ресурси для того, щоб підтримати це самоврядування, відбувається те, що сьогодні ми спостерігаємо в залі.

Да, справді, уряд забирає ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, "Наша Україна", Шкутяк. Зіновій Шкутяк, будь ласка.

10:41:53

ШКУТЯК З.В.

Шановні депутати, шановний Володимир Михайлович! Законопроект, який внесений зараз у другому читанні, він, звичайно, вносить хаос в бюджетну систему України і він не може бути прийнятий. Ми голосували за його включення тільки…у порядок денний для того, щоб ми показали цю абсурдність тих пропозицій, які вносяться сьогодні у Бюджетний кодекс: це переведення бюджету у ручне управління, що недопустимо, це… переведення… це хаос введення в би областей і районів, це 12 тисяч бюджетів… Міністерства фінансів, де теоретичної бази немає доведення цих бюджетів до… на місця, це 10 відсотків прибутків, які залишаються на територіях, означає різницю в 19 раз, в 19-20 раз. А Бюджетний кодекс наш…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фракція комуністів, хто буде? Ви не з фракції комуністів, якщо Комуністична фракція передадуть голос, будь ласка. Ніхто не буде виступати з фракції комуністів? З "Блоку Литвина" ніхто не буде виступати? Так будь ласка, я не бачу.

Петро Миколайович Симоненко, мікрофон.

10:43:26

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко фракция коммунистов. Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги!

Первое. Ни один бюджет страны за годы независимости не соответствовал бюджетному кодексу и никогда не формировался в итоге на основе Бюджетного кодекса.

Во-вторых, в сегодняшних условиях ни одной программы развития, которая бы финансировалась и способствовала развитию, нет.

В третьих, сегодня обладминистрации и райадминистрации превратились в тех, которые, по сути дела, перераспределяют финансы государства в свои личные карманы, закапывают и прячут их.

В третьих, проходило совещание представителей голов сельских советов, которые поддержали эту идею, и в данной ситуации мы, коммунисты, исходим из следующего, что данная конкретная мера будет способствовать активизации территориальных громад в борьбе за свои права. И они уже собираясь в дальнейшем на сессии районных советов, городских и областных будут давать возможность тем, кто возглавляет эти громады в районах, использовать эти средства под целевые программы, то есть повышается роль и ответственность сегодня территориальных громад и конкретных граждан. Мы…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто? Івану Криленку передаєте право на виступ? Будь ласка, Кириленко. Зарубінський передав йому право на виступ.

10:44:49

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я звертаюсь до фракції Партії регіонів. Шановні друзі, зверніть увагу на дві речі. Закон вводиться в дію з 1 січня 2010 року. Які президентські вибори? За що ми говоримо? Який це аргумент? 1 січня 2010 року вже за президентські вибори треба вже забувати.

І друге – процедура другого читання. Я звертаюсь до Олександра Володимировича, процедура другого читання: якщо стаття в залі не сприймається – нема за неї голосів. Це ж процедура другого читання, постатейно йдемо і голосуємо за закон.

Володимире Михайловичу, приступаємо до розгляду законопроекту, зал визначився. Верховна Рада визначилась, приступаємо до роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу... (Ш у м у з а л і) Заспокойтесь, будь ласка, виступили від фракцій, це не мітинг. Я прошу вас, ну послухайте, я вас прошу, благаю. У вас є широке поле в бюджетному комітеті, ви там дискусії розводьте. Давайте таким чином поступимо, є дві пропозиції, оскільки Регламент вимагає, щоб ми розглядали всі поправки, ми можемо йти зараз по всіх 603 поправках і кожну голосувати, навіть ту поправку, яка врахована чи не врахована, щоб вона була підтримана Верховною Радою України – це перша пропозиція.

І друга пропозиція, що зараз щоб Верховна Рада України продовжила роботу, а керівники фракцій зібралися для того, щоб ми узгодили позицію, щоб ми не приймали цей закон у такій атмосфері. Яка пропозиція? Пристаємо?

ІЗ ЗАЛУ. Друга.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друга. Тому зараз ми переходимо до розгляду наступного законопроекту... Олександр Володимирович буде проводити засідання. Керівників депутатських... (Ш у м у з а л і). Кому? Ну шановні колеги, я вас прошу. Ну причому тут, при заблокованій трибуні яка може бути репліка, Олександр Сергійович. Я прошу вас. При заблокованій трибуні репліка?.. Слухайте, я вас прошу, я вас поважаю глибоко... (Ш у м у з а л і. Я ще раз хочу сказати: при заблокованій трибуні жодних реплік не буває, тому що кожен говорить, що він вважає за потрібне.

Тому, шановні колеги, прошу уваги і в мене прохання, керівників депутатських фракцій прошу зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради. Зараз ми перейдемо, Верховна Рада, до розгляду наступного законопроекту і я також просив би, щоб ми зараз розглянули законопроект 4503 – це про внесення змін до бюджету у частині фінансування Міністерства охорони здоров’я. Ми його маємо прийняти у новій редакції з урахуванням зауважень Президента України.

Отже продовжуємо роботу, підстав для інциденту немає. Дякую!

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу зайняти робочі місця.

Будь ласка, репліка Миколи Яновича Азарова.

10:50:18

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты! Я бы не советовал Председателю Верховного Совета, которого я знаю много лет, давать оценки нашей работе, это ни его не право, не обязанность.

Теперь по сути. К сожалению, бюджетный комитет, который должен быть закреплен за оппозицией, находится в руках так называемой коалиции. И через бюджетный комитет, в котором большинство так называемой коалиции штампует, я другого слова не употребляю, весь тот непотреб, которым Кабинет Министров разваливает страну. И поэтому мы не можем принимать участие в работе этого комитета до тех пор, пока он не отойдет к реальной оппозиции. И поэтому это наше требование, бюджетный комитет, как это положено в любом нормальном парламенте должен быть под контролем оппозиции, только тогда мы сможем поставить на место это правительство, которое разваливает экономику, разваливает бюджетную сферу и в ручном режиме управляет страной.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується до розгляду проект Закону (номер 3585) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи. Доповідає народний депутат Аржевітін Станіслав Михайлович.

10:51:58

АРЖЕВІТІН С.М.

Дякую. Шановні депутати, хотів би вам нагадати, що законопроект 3585 – це комплексний законопроект, який врегульовує питання, пов’язані у грошово-кредитній сфері, питання, які врегульовує банки держава і банки, Національний банк. Хотів би нагадати, що цей законопроект запроваджується на період дії фінансової кризи. З цією метою була в комітеті створена робоча група, яка розглянула більше 80 поправок до цього законопроекту. Ми збиралися п’ять разів і фактично врахували всі пропозиції, які були висловлені фракціями.

Я хотів би звернутися до депутатів Ляшко, Клименко, Кармазін, Воропаєв та інших, подякувати їм за пропозиції. Але їхні пропозиції ми по суті не розглядали у зв'язку з тим, що вони є предметами розгляду окремих законопроектів у нашому комітеті. Тому, якщо тут в редакції відхилено, це свідчить про те, що ми його будемо розглядати в комплексному, окремому законопроекті.

Я хотів би нагадати депутатам, що цей законопроект, ці норми законопроекту врегулюють питання, що стосуються мораторію на виселення людей із житла. Також цей законопроект встановлює заборону валютного кредитування для фізичних осіб на невиробничі цілі. Залишається навчання, залишається лікування. Встановлюються норми щодо видачі валютних кредитів виключно у безготівковій формі. У зв’язку з тим, що ми маємо сьогодні систематичне неповернення кредитів, а це свідчить про те, що ми маємо проблему з поверненням депозитів, ми запровадили новий механізм формування резервів для комерційних банків в разі здійснення пролонгації проблемних кредитів. І я думаю, що це дасть змогу комерційним банкам врегулювати ті конфлікти, які сьогодні народжуються між клієнтом і банком.

Власне кажучи, ми поділяємо думку багатьох депутатів в комітеті про те, щоб продовжити дозвіл не платити громадянам податки по процентам за депозити до 2013 року. Я думаю, що це дасть можливість наповнити банківську систему депозитами. А в свою чергу банківська система здійснить відповідне кредитування.

Що стосується рішення нашого комітету, то наш комітет рекомендує Верховній Раді прийняти в другому читанні цей законопроект в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходим до розгляду поправок.

Поправка номер перша. Комітет рекомендує підтримати. Є заперечення щодо врахування цієї поправки? Немає.

Поправка номер 2 народного депутата Полунєєва. Комітет рекомендує відхилити. Наполягає народний депутат на своїй поправці? Не наполягає.

3-тя поправка народного депутата Писаренка. Комітет рекомендує врахувати. Є заперечення? Немає.

4-та поправка народного депутата Семиноги. Комітет пропонує відхилити. Наполягає народний депутат? Не наполягає.

5-та поправка народного депутат Кравченка. Наполягає народний депутат? Комітет пропонує відхилити. Не наполягає.

6-та поправка народного депутата Богуслаєва. Комітет рекомендує відхилити. Народний депутат Богуслаєв наполягає? Не наполягає.

7-ма поправка народного депутата Богуслаєва. Не наполягає.

8-ма поправка народного депутата Ляшко. Наполягає на народний депутат своїй поправці? Не наполягає.

9-та поправка народного депутата Терьохіна. Комітет пропонує відхилити. Наполягає народний депутат Терьохін? Не наполягає.

10-та поправка народного депутата Клименка. Наполягає народний депутат ? Ні.

11-та поправка народного депутата Аржевітіна. Комітет рекомендує врахувати. Є заперечення народних депутатів? Нема.

12-та поправка народного депутата Воропаєва. Не наполягає.

13-та поправка народного депутата Полунєєва. Не наполягає.

14-та поправка народного депутата Воропаєва. Наполягаєте? Ні.

15-та поправка народного депутата Клименко. Наполягає народний депутат? Ні.

17-та поправка народного депутата Терьохіна. Не наполягає.

18-та поправка. Народний депутат Круць наполягає на своїй поправці? Не наполягає.

19-та поправка. Рекомендує комітет її схвалити. Немає заперечень? Немає.

20-та поправка народного депутата Писаренка. Наполягає на поправці своїй? Не наполягає.

21-ша поправка народного депутата Семиноги. Наполягає депутат? Не наполягає.

22-га Богуслаєва. Є заперечення по врахуванню? Немає.

23-тя поправка народного депутата Терьохіна відхилена. Не наполягає.

24-та поправка народного депутата Полунєєва. Є заперечення? Немає.

25-та поправка. Є заперечення? Немає.

26-та поправка. Є заперечення? Немає.

27-ма поправка. Наполягає народний депутат Клименко? Не наполягає.

По 28 поправці є заперечення? Немає.

29-та поправка. Не наполягає народний депутат.

30-та поправка, депутат Клименко. Не наполягає.

По 31-й є заперечення по врахуванню? Немає.

По 32-й є заперечення по врахуванню? Нема.

33-тя. Народний депутат Ляшко, згодні з редакцією, яку пропонує комітет? Згоден.

34-та поправка. Є заперечення по врахуванню. Немає.

35-та поправка народного депутата Аржевітіна. Є заперечення? По якій? Будь ласка, повертаємо. 34 поправка. Є заперечення по врахуванню у народного депутата Кармазіна. Прошу, народний депутат Кармазін, мікрофон.

10:59:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, цією поправкою змінюється положення, яке було прийнято нами в першому читанні, і встановлюється, що розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової установи, не може перевищувати: для комерційних банків 50 відсотків від сум сукупних боргових зобов'язань, для небанківських фінансових установ у розмірі, що встановлюється відповідними законами про відповідну небанківську фінансову установу, але не більше 50 відсотків. Я вважаю, що в такому варіанті стаття змінена порівняно з першим читанням і повністю його зміст перекручений. Тому я просив би підтвердити голосуванням цю поправку зали. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Михайлович, будь ласка, аргументи комітету.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні депутати, я хотів би зробити коментар. Мова йде про те, що цією нормою ми забороняємо комерційним банкам більше ніж на 50 відсотків формувати резерви від загального кредитного портфелю. Тому це діє як обмежувальна норма, щоб банки не зловживали і не збільшували валові витрати більше, ніж на 50 відсотків від свого кредитного портфелю. Тому я не думаю, що ми принципово змінили, ця в першому читанні теж була обмежувальна норма, єдине що ми розглядали її ще до Нового року, а в зв`язку з тим, що погіршився кредитний портфель в умовах фінансової кризи ми цю планочку трошки підняли. Але це як обмежувальна планка для комерційних банків, щоб вони мали орієнтир. Тому, відверто кажучи, ми працювали з головними бухгалтерами двох державних банків і цю норму полагоджували разом з ними, у тому числі з Національним банком. Тому я пропоную підтримати пропозицію комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 34 народних депутатів Аржевітіна і Полунєєва ставиться на голосування на предмет підтримки її.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні, я прошу підтримати її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися.

11:01:20

За-139

Поправка не підтримана.

34-та поправка вилучається.

35-та… Хвилиночку. Все! 35-та поправка народних депутатів Аржевітіна, Полунєєва. Комітет рекомендує підтримати. Є заперечення у народних депутатів. Немає.

36-та поправка народних депутатів Аржевітіна, Полунєєва. Є заперечення по врахуванню? Немає.

37-ма поправка. Є заперечення по врахуванню? Немає. 38-а поправка. Є заперечення по врахуванню? Немає. 39-а поправка. Є заперечення по врахуванню? Немає.

40-ва поправка. Наполягає депутат Ляшко на своїй редакції? Депутат Ляшко наполягає на своїй поправці? Не наполягає.

По 39 поправці мікрофон, будь ласка, народного депутата Кармазіна.

11:02:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, тут є питання по 39-ій поправці. Це Юрій Кармазін.

Подивіться що тут записано. Для визначення доходів або витрат платника податку від збільшення-зменшення страхових резервів, починаючи з податкового періоду, в якому набирає чинності цей закон, на 1 січня 2009 року розраховується сума страхових резервів сформованих, тобто ми розповсюджуємо дію закону на минулий час: на 1 січня. Я не розумію.

І далі абзац, дивіться, другий цієї ж поправки, 2214. Причому на період з 1 січня 2009-го по 31 грудня 2010-го до складу валових витрат включаються для банків 100 відсотків, для небанківських фінансових – 80 відсотків сукупного розміру. Тобто зміст такий, що ця поправка протирічить Конституції, по великому рахунку. І вона має бути вилучена, я прошу за неї проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, аргументи комітету.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні, це мова йде про технічну правку, для того щоб можна було в звітності брати відповідні періоди на дату на перше і на перше. Мова не йде про формування резервів – мова йде про те, щоб на контрольні дати, на звітні дати, виходячи із бухгалтерського податкового обліку, вести відповідну, правильну, логічну порівняльну картину по формуванню резервів. Тому це не поширення – це суто редакція, яку в тому числі і податкова інспекція нам запропонувала, щоб ми врегулювали правильне відображення резервів з контрольної на контрольну дату. Це тільки про це йде мова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 39 народних депутатів Аржевітіна і Полунєєва ставиться на голосування на предмет її підтримки. Прошу визначатися.

11:04:31

За-271

Поправка підтримана.

41-ша поправка, народного депутата Богуслаєва. Наполягає? Ні.

42-га поправка. Є заперечення щодо врахування в редакції комітету? Немає.

43-тя поправка. Наполягає народний депутат Ляшко? Не наполягає.

44-та поправка. Є заперечення по врахуванню? Немає.

45-та поправка. Є заперечення по врахуванню? Немає.

46-та поправка.

Є заперечення? Немає.

47-ма поправка, народний депутат Писаренко, влаштовує редакція комітету? Влаштовує.

48-ма поправка? Влаштовує.

49-та поправка, наполягає народний депутат Харовський? Не наполягає.

50-та поправка народного депутат Кармазіна. Наполягаєте? Будь ласка, мікрофон народному депутату Кармазіну.

11:05:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, ви пам’ятаєте, як називається законопроект? Називається: про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи. Так от до наслідків фінансової кризи, які стосуються всього населення України, яке стоїть сьогодні в чергах „Імексбанка” в Одесі, „Києва”, „Надрів” і так далі, і так далі, відноситься, зокрема, те, про що я зараз вношу поправку.

Я вношу поправку про те, щоб було записано, що статті 4 четверту частину викласти в такій редакції: „Національний банк не відповідає за зобов’язаннями інших банків, крім випадків, коли Національний банк обмежує право споживачів послуг банку користуватися своїми коштами, при застосуванні заходів впливу до банків, діяльність яких перевіряється Національним банком, відповідно до закону про банки і банківську діяльність”. Інші банки не відповідають за зобов’язаннями Національного банку.

У нас є випадки, коли Національний банк обмежив права громадян, тобто пішов проти Конституції. Я прошу проголосувати за цю поправку і не розумію, чому її відхили. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, аргументи комітету, Станіслав Михайлович.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні, мова йде про частину тільки запропонованих народним депутатом поправок. А взагалі-то в нашому комітеті розглядається окремий законопроект – 4024, який подав народний депутат Кармазін, який ми розглядаємо комплексно. І всі ці норми, які кусочок виписані і подані до цього законопроекту, ми розглядаємо в комплексі в тому законопроекті.

Тому ми зверталися до депутата Кармазіна, що ми в комітеті розглядаємо його окремий законопроект і немає логіки кусочок із того законопроекту вмонтовувати сюди, це перше.

По-друге, це не було предметом розгляду першого читання, тому я звертаюсь до вас. Ми розглядаємо ці пропозиції, але в іншому, комплексному законопроекті 4022. Тому ми його звідси вилучили і делегували до того законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 50-ть народного депутата Кармазіна ставиться на голосування на предмет підтримки. Прошу визначатися.

11:08:09

За-22

Поправка не підтримана.

51-ша поправка, є заперечення по врахуванню в редакції комітету? Немає.

52-га поправка, є заперечення? Немає.

53-тя. Є заперечення? Немає.

54-та, є заперечення? Немає.

55-та, є заперечення? Немає

56-та? Народний депутат…

До 53 поправки, будь ласка, народний депутат Кармазін.

11:08:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, подивіться, будь ласка, що ми приймаємо. Я не говорю вже про те, щоб три листи зауваження Науково-експертного управління з узагальнюючим висновком, що законопроект, у тому числі, і назва, потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання, що я прошу вас прочитати.

Але дивіться, ми враховуємо поправку, де в статтю 31 записуємо, зокрема, таке: „Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації не може бути менше 75 мільйонів гривень (крапка). Національний банк України не має права вимагати зміни статутного капіталу банків, зареєстрованих до набрання чинності цим законом, за винятком випадків, передбачених законодавством”. Тобто, іншими словами, кожен з тих 180 банків, які сьогодні існують і знущаються над громадянами України, кожен з цих банків буде функціонувати собі, абсолютно не реагуючи на те законодавство, яке ми приймаємо для кризового періоду. І ми забираємо інструментарій у Національного банку. Хіба це нормально?

Тому я прошу не підтримувати цю поправку, бо вона йде на шкоду громадянам України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, аргументи комітету.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні, я хотів би вам пояснити, що мова йде зовсім про інші речі. Мова йде про те, що сьогодні у нашому законодавстві записано, що статутні капітали наших українських банків формуються в євро, 10 мільйонів євро. Ми постійно ставимо питання чому у нас є своя грошова одиниця, яка називається гривня, чому статутні капітали у нашому законодавстві виміряються іноземною валютою євро? Тому ми „євро” вилучили, а записали адекватну суму в гривні, і це носить суто технічний характер, і тут немає ніяких проблем пов’язаних, хто буде працювати чи не працювати. Є національна одиниця, яка називається гривня, і статутні капітали повинні вимірюватись в гривні. Уявляєте, коли сьогодні євро скаче і кожен день у банківському, бухгалтерському обліку треба робити корегування відповідно до цього. Навіщо? Це ускладнює ситуацію бухгалтерського, по великому рахунку у нас є своя грошова одиниця, яка називається гривня.

Тому я прошу підтримати цю пропозицію, щоб з євро перевести на гривні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 53-а поправка народного депутата Аржевітіна, ставиться на голосування. Прошу визначатись.

АРЖЕВІТІН С.М. Підтримайте, будь ласка.

11:11:23

За-200

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. Народні депутати кажуть, що не зрозуміли вашого останнього речення, будь ласка повторіть суть.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні! Мова йде про те, що ми в статутних капіталах норму в євро вилучаємо, а записуємо в гривні, тому що національною валютою є гривня, а не євро. Ось і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одне речення, євро переводимо у гривні, прошу визначатись. Поправка номер 53.

11:12:09

За-350

Поправка підтримана.

Шановні колеги! Оскільки ми розглядаємо кожну поправку і у нас було одне голосування, депутати не встигли розчути аргументів, ми проголосували один раз, відповідно до Регламентної норми ми повертаємося, прошу ще раз проголосувати по суті поправки номер 53.

11:12:54

За-356

Поправка підтримана.

Поправки 56, 57 народного депутата Терьохіна відхилено і він з цим згоден.

58-ма поправка. Є заперечення по рекомендації комітету щодо врахування? Немає.

59-та. Народний депутат Ляшко наполягає? Ні, не наполягає.

60-та поправка. Є заперечення?

61-ша поправка. Є заперечення?

62-га. Народний депутат Семинога наполягає на своїй поправці? Не наполягає.

63-тя поправка. Народний депутат Лисов. Не наполягає.

64-та. Є заперечення?

65-та. Є заперечення?

66-та. Народний депутат Семинога згоден.

67-ма. Народний депутат Полунєєв наполягає на поправці? Не наполягає.

68-ма. Народний депутат Ляшко не наполягає на поправці.

69-та. Народний депутат Коваль, наполягаєте на поправці своїй? Ні.

70-та. Народний депутат Клименко наполягає? Не наполягає.

71-ша. Народний депутата Полунєєв. Є заперечення по врахуванню. Немає.

72-га. Є заперечення? Немає.

73-тя. Відхилена поправка народного депутата Аржевітіна, Полунєєва. Наполягаєте, Станіслав Михайлович, на голосуванні по своїй поправці? Наполягаєте чи ні? Ні.

АРЖЕВІТІН С.М. Ні не наполягаю, мова йшла про...

ГОЛОВУЮЧИЙ. 74-та поправка. Є заперечення по врахуванню? Немає.

75-та. Є заперечення по врахуванню? Немає.

76-та. Є заперечення по врахуванню? Є. Будь ласка, мікрофон народного депутата Кармазіна.

11:15:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін.

Зверніть увагу, будь ласка, що із тих зауважень, які дало Науково-експертне управління, більшість відноситься до так званих Прикінцевих положень, де вносяться зміни до статті про банки і банківську діяльність, до порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті і так далі.

В тому числі подивіться, чи покращуємо ми життя людям сьогодні, чи ні, коли ми записуємо, коли раніше в першому читанні було надати право комерційним банкам за погодженням з позичальниками тобто з кожним із громадян у термін до такого-то року проводити реструктуризацію, проводити. А тут надати право провести за погодженням реструктуризацію. „Проводити” і „провести” – це трошки різні речі.

І далі розповсюджується реструктуризація на кредити видані банком до 01.10.2008 року. А чому 2008 року? Це суттєве обмеження прав громадян.

Далі. Кредити, номінальна сума яких не перевищує 1 мільйон гривень, у тому числі деноміновані в іноземній валюті за офіційним курсом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

11:16:27

КАРМАЗІН Ю.А. Я звершую.

Шановні народні депутати! Я вважаю, що цією нормою ми погіршуємо становище громадян, ми позбавляємо їх права на судовий захист, захист своїх інтересів і це не буде йти на користь інтересів громадян, кожного конкретного громадянина. Ця поправка внесена з метою лобіювати інтереси виключно банківського капіталу і нікого більше.

Дякую за увагу! Прошу її не підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Станіслав Михайлович! Ваш аргумент.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні! Я хотів би знову зробити коментар. Мова йде про реструктуризацію боргів, мова йде про мораторій і в цьому законопроекті ми прописали, що під цю норму попадають не всі кредитні угоди, а тільки ті, які почались з періоду дії кризи, тому ми дали конкретну дату, щоб не зловживали всі, кому тільки хочеться. Ми взяли конкретну дату, це з 01.10 ті, які були на балансі, по-перше.

По-друге. Якщо ми говоримо про людей, про мораторій для людей, а не про „Еліта-центр”, то ми в цьому законопроекті записали, що кредити, які не більше 1 мільйона гривень для того, щоб ми захистили людей, а не всіх... те, що я говорив про „Еліта-центр”. Тому я думаю, це справедлива норма, коли ми говоримо про кредити іпотечні для людей.

Далі. Ми прописали норму у цьому законопроекті, що в разі, якщо банк здійснює реструктуризацію для такого громадянина, держава буде давати право йому формувати резерви за рахунок валових витрат. Ти не хочеш робити реструктуризацію для цього іпотечного кредиту, ти цією правою, правом не скористаєшся. Ми записали мораторій. Якщо виконується ця угода і допускається двох-трьохмісячна несплата відсоткових ставок, банки не мають право, тобто запроваджується мораторій на виселення із такого житла. Плюс ми записали, що якщо ця угода виконується, то через два роки банківська установа має право на собівартість відносити частину основного боргу та процентів. Скажіть будь ласка, хіба ця норма не прописана чітко для людей в частині регулювання відносин по іпотечному кредитуванню? Я не розумію ваші коментарі, пане депутат, ця норма, яку ми узгоджували чотири місяці по всім напрямкам. Тому я вас дуже прошу підтримати. Це логічна позиція, де відповідальність по іпотечним кредитам покладається на банки, в разі реструктуризації покладається на державу, якщо ця реструктуризація зроблена. Тобто віднесення на валових витрат затрат банків. Скажіть будь ласка, це найлогічніший вихід із цієї тупікової ситуації, що склалась на іпотечному ринку. Тому я прошу підтримати цю, я вибачаюсь, вилизану пропозицію в цій частині.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 76 народних депутатів Полунєєва, Аржевітіна і Ляшко ставиться на голосування, прошу визначатися.

АРЖЕВІТІН С.М. Я прошу підтримати.

11:19:31

За-266

Рішення прийнято.

Поправка підтримана.

77-ма поправка. Комітет рекомендує її врахувати. Є заперечення? Немає.

78-ма поправка. Народний депутат Круць наполягає на своїй редакції? Не наполягає.

79-ть, народний депутат Тарасюк. Не наполягає.

80-та поправка народного депутата Полунєєва? Не наполягає.

81-ша Полунєєва, також. Не наполягає.

Таким чином ми з вами розглянули всі поправки, які були внесені на розгляд після ухвалення цього проекту закону у першому читанні.

Я ставлю на голосування ухвалення у другому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи, номер 3585. Прошу визначатись.

11:20:55

За-346

У другому читанні законопроект ухвалено.

Станіслав Михайлович, у мене до вас є питання. Якщо не заперечуєте. Станіслав Михайлович, до вас є питання. Під час розгляду дві поправи, які комітет рекомендував підтримати, сесійним залом не підтримали. Чи є необхідність доопрацьовувати цей проект закону з тим, щоб в ньому не було внутрішніх суперечностей?

АРЖЕВІТІН С.М. Я пригадую тільки одну. Ми не проголосували одну поправку там, де мова йде про те, щоб заборонити банкам формувати більше, ніж…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не питаю по суті. Тобто є необхідність доопрацьовувати, з вашої точки зору?

АРЖЕВІТІН С.М. Я думаю, треба прийняти в цілому, а ту поправку, щоб не стримувати законопроект, тому що вже півроку чекають, ми подамо їх окремо і обґрунтуємо, чому це потрібно зробити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка мікрофон Мартинюку Адаме Івановичу.

11:21:47

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Це дивно, що ви подасте кудись окремо. Куди окремо і до якого закону? Цей закон при тому, коли Рада проголосувала по-одному, а ви будете по-іншому виписувати? Так не можна.

Ще одне. Я не знаю, чому ніхто не запитує про висновок Головного юридичного управління. Я боюсь, що завтра чи післязавтра ми з вами знову будемо поставлені перед фактом, що прийде юридичне управління і скаже: „Треба переголосувати закон”. Бо висновок юридичного управління – узагальнюючий висновок: „Законопроект, у тому числі його назва, потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання. Тобто юридичне управління вам просто-на-просто не завізує закон, який ви сьогодні прийняли і поставить нас в черговий раз перед фактом голосувати невідомо за що. Тому я просив би дати пояснення, яка ваша реакція на досить суттєві, на трьох сторінках, зауваження Головного юридичного управління?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адаме Івановичу.

У нас якраз зараз відбувалась процедура повторного другого читання. Так що ті пропозиції, які Головне юридичне управління висловлювало, комітет, за твердженнями уповноваженого представника, врахував. Будь ласка, підтвердить це. Станіслав Михайлович Аржевітін, будь ласка.

АРЖЕВІТІН С.М. Взагалі-то ми врахували, звичайно, частину цих зауважень, але коли мова йде про порушення Конституції, йде посилка, ми шукали в нашому комітеті, що значить „порушується Конституція”. Наприклад, якщо сьогодні існує норма щодо повернення виручки 180 днів (90 днів чи 180 днів) Конституція не регулює такі питання. Це регулює внутрішнє законодавство. І ми далі такі права, щоб це в законі регулювали. І тому вони кажуть, юристи роблять заключення, що це порушуються права, тому що було стільки днів. А скажіть, будь ласка, якщо було 180 днів, Конституція порушується? А якщо 90 днів, Конституція порушується? Тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіслав Михайлович. Будь ласка, сідайте.

Шановні колеги, ми маємо зараз з вами ухвалити рішення: чи ми зробимо паузу для того, щоб комітет відпрацював, оскільки є пропозиція Адама Івановича Мартинюка, є розуміння того, що є необхідність привести у відповідність окремі норми. Якщо ви наполягаєте на тому, що ця редакція, яка є, є достатньою для того, щоб потім до неї не повертатись, ми маємо можливість зараз ухвалити цей проект закону в цілому.

Пропозиція в цілому? Це питання вже не на друге читання, це після повторного другого читання. Якщо тут є конкретно зауваження до конкретної норми, ми можемо її віднести на третє читання. Є зауваження до конкретної норми? Будь ласка, ще раз мікрофон Адаму Івановичу Мартинюку.