ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

24 червня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

(Реєстрація народних депутатів України)

10:00:41

Зареєструвались картками в сесійній залі 439 народних депутатів, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, дозвольте надати вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 23 червня 2009 року. Розглянуто 16 питань порядку денного, за результатами розгляду прийнято 5 законів та 2 постанови, 6 законопроектів прийнято за основу, 3 законопроекти та 2 проект постанов відхилено. За результатами розгляду пропозиції Президента України один закон прийнятий у новій редакції з врахуванням частковим пропозицій Президента України.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, інформаціями. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи з трибуни.

Проводиться запис на виступи народних депутатів. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Народний депутат Гордієнко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Зіновій Шкутяк.

10:02:25

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати України! Виступити з цією заявою мене змусили чисельні повідомлення засобів масової інформації щодо нанесення державі мільярдних збитків відкритим акціонерним товариством „Укрнафта”, 50 відсотків плюс одна акція якого належить країні. Це стало можливо завдяки маніпуляціям та непрозорості аукціонів з продажу української нафти, а також через реалізацію цієї нафти за заниженими геть цінами.

Давайте згадаємо. В Законі України „Про Державний бюджет на 2009 рік” у статті 3 ми записали „установити, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, щомісячно здійснює продаж нафти сирої власного видобутку виключно на біржових аукціонах та в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України”. На перший погляд ВАТ „Укрнафта”, де оперативний контроль над підприємством здійснює група „Приват” Ігоря Коломойського так і поступає. Спочатку нинішнього року на Українській міжбанківській валютній біржі було проведено 9 так званих відкритих аукціонів з продажу нафти українського видобутку. Так званих – це тому, що іншим учасникам на цих аукціонах не раді, і більше того, не допускають чужаків. І йдуть на різні хитрощі, в тому числі і зривають проведення аукціонів.

Майже всі об’єми української нафти, що продаються декільком дружнім „Привату” посередницьким структурам, які викупляють цю нафту за вкрай низькими цінами, а потім вже за ринковими цінами її перепродують Кременчуцькому нафтопереробному заводу, підконтрольному знову ж таки Ігорю Коломойському. При цьому сам Кременчуцький НПЗ на торги не виходить.

Оприлюдненні факти, коли „Укрнафта” декілька разів поспіль зривала проведення аукціонів. Після чого, посилаючись на брак ємностей для зберігання нафти відправляли її для зберігання на Кременчуцький НПЗ. Подальший продаж нафти відбувався на умовах її вивозу з підприємства, що є невигідним, як зазначають учасники ринку. Тим більше, що викупити нафту за низькою ціною нафтотрейдерам на торгах просто не дозволяють посередницькі структури із „Привату”.

Тепер про цінову політику „Укрнафти”. Основний масив вітчизняної нафти від 220 тисяч до 450 тисяч тон на аукціонах 21 січня, 24 березня, 22 квітня 26 травня був реалізований за безцінь, у середньому по 1272 гривні, тоді як ціна її складала на НПЗ 3290 гривень. Лише на аукціоні 24 березня наша державна компанія, продавши більше 400 тисяч тон нафти, офіційно втратила більше 900 мільйонів гривень. Всього за 5 місяців цього року…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГОРДІЄНКО С.В. …вдало провівши на міжбанківській валютній біржі 9 аукціонів з продажу нафти українського видобутку завдяки нескладним махінаціям, держава недоотримала 2 мільярди 252 мільйони і 114 тисяч гривень.

Отже, враховуючи особливо великі збитки, нанесені нашій державі, яка володіє контрольним пакетом акцій державної компанії, я звертаюся до Прем'єр-міністра, до Генерального прокурора України, до голови ДержКРУ із вимогою забезпечити прозорість аукціонів з продажу нафти українського видобутку та рівні можливості для участи в них, як резидентів, так і нерезидентів і дати належну правову оцінку майстрам нафтових махінацій в „Укрнафті”, а також вжити належних заходів для запобігання розкраданню державних коштів, яких так не вистачає нашому бюджету у цей нелегкий кризовий час.

Я прошу вважати мій виступ депутатським запитом до названих вище високопосадовців. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зіновій Шкутяк передає право на виступ колезі Аржевітіну, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступний Шпак Василь Федорович.

10:06:56

АРЖЕВІТІН С.М.

Заява депутатської групи „За Україну!” з приводу надзвичайних подій, які відбулися 11-12 червня у селі Драгово Хустського району Закарпатської області.

Шановні народні депутати і особливо шановні жителі села Драгово Хустського району! Хочемо звернути увагу на надзвичайну подію, яка відбулася у селі Драгово Хустського району Закарпатської області 11 червня цього року. В той день у селі Драгово відбувся конфлікт між жителями села і співробітниками ДАІ. Крім того проти місцевих жителів був задіяний спецпідрозділ „Беркут”. З вечора 11 червня до ранку 12 червня було затримано до 30 осіб. Співробітники „Беркуту” провели масові затримання неблагонадійний драгівчан, яків у той час знаходились у селі. При цьому працівники „Беркуту” у масках вривались у будинки і, як стверджують свідки, застосовували фізичну силу, без пред’явлення будь-яких документів здійснювали обшук та затримання.

Всі ці дії міліції здійснювалися у присутності батьків затриманих, їх дружин, дітей, які так і не могли збагнути, що ж врешті-решт відбувається. Всіх направили у районне відділення міста Хуст. Драгівська сільська рада, районна рада в екстреному порядку провели свої позачергові засідання, розглянули цю зачистку у селі Драгово і звернулись до нашої депутатської групи, а також звернулись до Президента України, просили нас оголосити про ці події з цієї трибуни Верховної Ради і провести відповідне розслідування.

Оцінку цим подіям, звісно, повинна давати не прес-служба Закарпатського управління МНС, а ми з вами повинні дати цю оцінку після проведення незалежного розслідування. Саме незалежна комісія повинна дати відповідь, чому доведені до відчаю драгівчани готові цілим селом штурмувати хустське відділення міліції? Чому перевернувся той автомобіль? Чому у сусідніх селах збирають кошти на підтримку драгівчан? Чому на 15 день хлопці не можуть зробити судмедекспертизу, ходячи з фотографіями, з фотокартками на руках, щоб показати свої побої?

Я, будучи на засіданні цих селян, так і не зміг отримати відповідь з уст керівника міліції, коли підійшла одна мама і сказала: „Скажіть, будь ласка, два роки тому ви забрали мого сина у такий спосіб. Де мій син? Пройшов другий рік, я не знаю, що з ним сталося”. Тому, на цій касеті, звичайно, є багато відповідей на ці запитання, які я передам відповідній комісії.

Тому депутатська група „За Україну!” просить вважати цей виступ, як депутатське колективне звернення до Генеральної прокуратури з вчиненням відповідних дій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Федорович Шпак. Наступним буде виступати Глазунов, фракція Партії регіонів.

10:10:10

ШПАК В.Ф.

Шановні колеги! Шановні виборці! Проблема водопостачання та забезпечення населення питною водою сьогодні заціпило весь світ, не обійшла вона і нас. Надзвичайно складною видалася ситуація з водопостачанням у місті Хмельницькому. Обласний центр, 3-тисячне місто, яке забезпечується водою з Чернілівськоо підземного водозабору і прокачується до міста водогоном в протяжністю 20 кілометрів, в найближчий час може залишитися без води, оскільки майже всі споруду водогону, а це 16 водозабірних свердловин, 8 водопостачальних станцій, 120 кілометрів водопроводів, 100 оглядових колодязів і інші складові системи експлуатуються на протязі 25 років і зараз знаходяться в критичному стані.

В небезпечну техногенну ситуацію попали всі 15 сіл Красилівського району Хмельницької області, що розташовані в зоні водозабору. Рівень ґрунтових вод у них понизився на 8-12 метрів від чого висохли колодязі, тріскається земля, руйнуються будинки.

Колись багаті сільськогосподарські угіддя виснажились, на них заборонено використання мінеральних добрив і пестицидів, витрати, втрати селян щорічно складають близько 30 мільйонів гривень і вони ні ким не відшкодовуються.

На території водозабору не побудовані запланована кількість спостережних свердловин, щоб відстежувати стан підземних водних родовищ, тампонаж діючих свердловин не проводиться. На протязі року на 12 спорудах водозбору відбулося 12 аварій, кожна з яких несла серйозну загрозу водопостачання у місті Хмельницькому.

Сьогодні проблема з водозабором настільки загострилася, що потребує негайного вирішення цілого ряду питань і в першу чергу фінансування. На жаль, мої неодноразові звернення як і клопотання хмельницького міського голови щодо надання фінансової допомоги не дали позитивних результатів. Міністерство фінансів, Міненергобуд, Мінжиткомунхоз на доручення Кабінету Міністрів обмежилися відписками. Прикро, що не переймається цим питанням і місцева влада. Її більше цікавить розширення меж сільських населених пунктів, що примикають до міста Хмельницького, ніж водозабір. Так, нещодавно всупереч рішенню районної ради обласна рада приймає рішення про розширення меж сіл Ступченці на 200 гектарів, Олешин – на 48 гектарів, Іванківці – на 34 гектари. З обласного бюджету на потреби сільського господарства виділено всього один мільйон гривень, тоді як на ремонт і обладнання власної столової обласної ради виділяється 3,2 млн. гривень. Ну, що стосується водогону, у них не доходять поки що руки.

Завершуючи свій виступ, хочу ще раз з цієї трибуни звернутися до Кабінету Міністрів з проханням розглянути питання щодо виділення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШПАК В.Ф. … на ремонт Чернілівського водозабору принаймні, по мінімуму, 30 мільйонів гривень на цей рік. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глазунов право на виступ передає Олені Лукаш, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Зубов.

10:13:41

ЛУКАШ О.Л.

Шановні колеги, шановні присутні, шановні виборці! Вчора було поховано громадянина України Валерія Олійника, чиє життя обірвалося 16 червня на події, які в народі називають „депутатським сафарі”. Я прошу вас зараз хвилиною мовчання згадати про пам'ять тієї невідомої нам людини, яка вже загинула і похована.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

Я дякую всім вам, особливо „Блоку Юлії Тимошенко”…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.

ЛУКАШ О.Л. … про причетність депутата якого,стверджують свідки, до цієї трагічної події. Ми б ніколи не підняли цю болючу проблему сьогодні з трибуни Верховної Ради і доручили б розслідувати ці обставини слідству, якщо б не заяви від „Блоку Юлії Тимошенко”, що було вбито злочинця, що цей 50-річний громадянин був небезпечний озброєний маніяк, із-за припинення його злочинної діяльності і депутата, який причетний до його вбивства. І "Блок Юлії Тимошенко" , і саму Юлію Тимошенко, яка це вбивство буде зараз покривати. Треба нагороджувати.

Саме цей найвищий цинізм змусив сьогодні мене і нашу фракцію ще раз вимагати від судових і правоохоронних органів, незважаючи на те, що їх високо посадовці Михайло Ковальський і Євген Горбенко були присутні при вбивстві, а дуже багато високих чинів судів та прокуратури полюбляють полювати разом з депутатом Лозінським в угіддях держави, які він давно вже вважає своїми, незважаючи на добре полювання, все ж таки відреагувати на це вбивство і надати відповідну оцінку тому, що сталося, бо на сьогодні навіть кримінальна справа порушена за ознаками злочину, передбаченому статтею 121 Кримінального кодексу України „Умисне тяжке тілесне ушкодження”. Яке ж це „умисне тяжке тілесне ушкодження”, якщо наші народні депутати Бондик та Лук`янов виїхали на місце і які отримали свідчення. У райлікарні, куди, за версією нардепа, доставили „живого” загиблого, дещо інше стверджують робітники лікарні: „ Вночі з вівторка на середу нам доставили труп. Мертвий чоловік був у наручниках. На його тілі ми нарахували 9 вогнепальних поранень, при цьому відкритий перелом ноги, поламані ребра і ключиця. Тільки благаю, не пишіть мого прізвища”.

Дуже багато питань стає сьогодні перед слідством. Щось таке робиться на Кіровоградщині у угіддях пана Лозінського. Я б мала називати ці все питання, але вважаю, що кожен в серці своєму знає на них відповідь і знає, що ніколи не був той бомж нещасний, ця людина ні мисливцем, ні браконьєром чи небезпечно озброєним маніяком. Знаємо, що в цій справі буде хід гальмуватися, але вимагаємо справедливості – справедливості для цієї людини і для всієї решти людей, які вже бояться жити в цій країні. Бояться, бо можуть на будь-якому….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛУКАШ О.Л. Бояться, бо на будь-якому своєму шляху можуть зустріти високо посадовця чи його родичів. Зустріти і не дожити до наступної зустрічі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Зубов передає право на виступ колезі Ляшку. Олег Ляшко, будь ласка. Фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступний Іван Кириленко.

10:17:14

ЛЯШКО О.В. Дякую.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я хотів би виступити з приводу вчорашньої епохальної події, яка відбулася у стінах Верховної Ради: прийняття Бюджетного кодексу у новій редакції. Але, зважаючи на виступ попередньої виступаючої, хотів би сказати кілька слів.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” співчуває з приводу трагічної загибелі людини, яка відбулася, так само як і вчора загибель трагічна фотографа в Харкові. Але прикро, що наші опоненти на цьому роблять політику і маленьку людину використовують у своїх великих політичних цілях. Я думаю, що це не по Біблії, і Господь не вітає отаких речей, які роблять наші опоненти. Це неправильно.

Тепер з приводу прийняття Бюджетного кодексу. Дуже приємно, що нарешті Верховна Рада після кількох років роботи над цим документом, прийняла його. Цей документ – це нова сторінка в історії місцевого самоврядування, яке отримає новий подих, новий поштовх у своєму розвитку, нові фінансові можливості.

І хотілось би для історії, для стенограми, окремо для громадян України, мільйонів людей, які чують нашу трансляцію, подякувати і фракції комуністів, і фракції „Блоку Литвина”, і фракції „Блоку Юлії Тимошенко” , і частині фракції „Наша Україна” – всім тим більше 200 депутатам, які вчора голосували за цей документ, адже завдяки йому майже 12 тисяч місцевих бюджетів вийдуть з-під, образно кажучи, татаро-монгольського іга місцевих керівників, які, як хочуть, так і керують: подобається сільський голова – дали йому гроші, не подобається губернатору сільський голова – не дали йому грошей. От сьогодні уряд поміняв цю ситуацію, і сьогодні ці всі місцеві бюджети будуть затверджуватися нами тут, у Верховній Раді, за пропозицією уряду. Верховна Рада буде нести відповідальність за кожний бюджет в країні. Додатково сільські бюджети отримають майже 10 мільярдів гривень. Сьогодні в сільських радах грошей навіть на зарплату не вистачає, а вчора, завдяки нашому голосуванню, вони додатково отримають гроші на ремонт доріг, на ФАПи, на дитячі садки і інші вкрай необхідні заходи. І дуже прикро, що опозиція, яка на словах печеться про інтереси мільйонів селян і розказує як вона за те, щоб село не гинуло, вчора нічого не зробило для того, щоб підтримати село.

Я думаю, що люди дадуть оцінку нам, коли ось зараз кандидати підуть і почнуть розказувати, як вони дбають про село. То нехай і голови сільських рад….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯШКО О.В. … спитають, як слова розходяться, насправді, з ділами. Треба зауважити, що ініціатива уряду була підтримана більшістю Верховної Ради. І ми звертаємося до Президента України з проханням…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Григорович Кириленко, будь ласка, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

Будь ласка.

10:20:57

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні народні депутати, шановні виборці, 30 червня 2008 року рішення міжпартійного з’їзду "Блоку Юлії Тимошенко" за грубе порушення, за невходження до фракції, 14 депутатів Закарпатської обласної ради були позбавлені достроково повноважень.

Але, на жаль, більше, майже, цілий рік під тиском Секретаріату Президента не могло відбутися засідання територіальної виборчої комісії для того, щоб зареєструвати наступних депутатів обласної ради. І тільки 17 червня відбулося засідання Закарпатської обласної територіально-виборчої комісії, на якому було розглянуто питання про визнання обраними депутатів Закарпатської обласної ради.

На засідання з 25 членів ТВК присутніх було 19, засідання спочатку розпочалося за присутності голови, але коли питання було майже озвучено, голова покинув засідання комісії. Тим не менше, комісія прийняла правове рішення і зареєструвала наступних депутатів обласної ради. Після цього засідання почався шалений тиск, буквально через 30 хвилин на всіх членів комісії, які проголосували за це рішення. Телефонували як керівники партійних осередків, які приватизував Балога в свою, в свій час, это і „Єдиний центр”, Демократична партія України, Республіканська християнська партія та інші. А також телефонували керівники профспілок, керівники обласної державної адміністрації, обласної ради, районних рад і таке інше. Вночі до секретаря територіально-виборчої комісії ввірвалися представники обласної ради, забрали у неї ключ від кабінету, де хранилась печатка.

Вранці, коли звернулася до ТВК, щоб він все ж таки поставив печатку він відмовився дуже грубо. Але сьогодні тиск продовжується, не дивлячись на те, що депутати обласної ради від "Блоку Юлії Тимошенко" все ж таки зареєстрували у відповідній заяві в обласній раді, надрукували це рішення ТВК в місцевій газеті, тиск продовжується і ніяк не може припинитись. Були звернення і до обласної прокуратури, але після цього людей викликають ще і ще раз в різні інстанції місцевого самоврядування і наполягають, щоб вони відкликали свої підписи, я маю на увазі членів ТВК.

Я звертаюсь сьогодні, перш за все до Генеральної прокуратури, треба поставити крапку, припинити цю вакханалію, яка сьогодні діється в органах місцевого самоврядування в роботі територіальних виборчих комісій, на які йде шалений тиск з боку влади. Це не поодинокий випадок.

І наостанок хочу сказати, дуже багато було критики з приводу різних політичних сил щодо застосування імперативного мандату. Але всі ці політичні сили: і „Наша Україна” і Партія регіонів, і „Блок Литвина" , і Соціалістична партія і всі інші, - застосовують цей імперативний мандат там, де їм треба. Тому я думаю, що якщо це законно сьогодні, а Конституційний Суд сказав, що це законно, треба виконувати закон.

Прошу вважати мій виступ, як запит до Генеральної прокуратури, щоб вона все ж таки навела в цьому порядок, а особливо в Закарпатській області…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Георгійович Кульчицький, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Підготуватися Карпуку.

10:24:16

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Кульчинський, депутатська група „За Україну”.

Дорогі українці! В червні-липні цього року минає 300 років від дня із однієї із найбільш трагічних подій в житті українського народу – Полтавської битви. Поразка об’єднаного українсько-шведського війська під Полтавою стала найбільшою історичною поразкою України, що перекреслила перспективи національного і державного розвитку майже на три століття. Безумовно, це нагода згадати і вшанувати наших попередників, борців за українську самостійну державу, провідників і простих козаків, це також привід для роздумів і висновків про необхідність національного єднання, без якого годі сподіватись на перемогу і звичайно для жалоби, і скорботи за тисячами безневинних жертв серед мирного українського населення, але аж ніяк не привід для святково- комерційного шоу.

Прийнято ж до виконання міською владою Полтави концепція відзначення 300-ліття Полтавської битви, цілеспрямовано позбавлена державницького підходу, з неї тенденційно вилучено головну для нас, українців, ідею про національно-визвольний характер тих змагань і роль Швеції, як союзника України. Знівельовано центральну в тих подіях постать гетьмана Івана Мазепи, задум якого використати російсько-шведський збройних конфлікт для звільнення України і мав здійснитися під Полтавою.

Натомість готується відверто проімперський сценарій святкування річниці „Победы русского оружия”, ледь замасковане під якесь надумане примирення народів. За сценарієм міської влади вже проведено народні гуляння, салют на частина перемоги, передбачаються інші святкові заходи. У цю концепцію, звичайно, не вписується ані вшанування пам’яті безневинно закатованих за наказом Петра І мирних мешканців українських міст і сіл, а не відкриття до цієї скорботної дати пам’ятника гетьмана Івана Мазепи, кошти на які зусиллями Президента України Віктора Ющенка було передбачено у Державному бюджеті на 2008 рік і які обласна рада голосами регіонів, комуністів та частини бютовців відправила назад до бюджету.

І що ж нам, українцям, святкувати, невже річницю того, як російським військом було замордоване мирне населення полтавських сіл Нехвороща, Маяцьке, Калиберда, Переволочна, включаючи жінок і малолітніх дітей? Чи ювілей тих нелюдських катувань і смерті, що їх зазнали від рук переможців жителі Батурина та українські козаки? Українцям, про почуття яких міська влада і не думала потурбуватися всупереч указу Президента на цьому святі відведена роль не господарів, а принижених спостерігачів або ж відступників і запроданців, готових ...тяти гопака на могилах своїх закатованих предків. Замість пам’ятника Іванові Мазепі, влада заповзялася зводити таку собі арку примирення народів, начебто й справді йдеться не про нашу оцінку тих вже далеких подій з позиції власної історичної долі і власної державності, а про замирення і сучасне покровіння росіян, яким, до речі, ніхто не відмовляє у праві на своє російське центричне бачення історії. Та яке ж це примирення, коли задля нього українцям треба відмовити доісторичної пам’яті про невинно убієнних і полеглих у боротьбі за свободу співвітчизників, а натомість святкувати чужу перемогу, що занапастили Україну на кілька століть. Таке примирення на умовах супротивника має іншу назву – капітуляція.

Патріотична громадськість Полтавщини не збирається капітулювати і закликає українських патріотів з усієї України взяти участь …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. ... у церковній та громадських панахидах по славних лицарях що стояли поряд з гетьманом Іваном Мазепою в обороні вітчизни, а також у жалобній ході. Початок панахиди об 11-ій годині 27 червня...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую!

Народний депутат Карпук право на виступ передає Ярославу Кендзьору, підготуватись Гнаткевичу.

10:27:52

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну”.

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати! На превеликий жаль вчора ніхто не відреагував на черговий українофобський випад новітнього Кагановича депутата від Партії регіонів Дмитра Табачника.

Що категорично не сприймає сьогоднішній україноненависник? Що найбільше його турбує і чому постійно ми бачмо в його виконання україноненависницькі виступи і публікації? Це очищення української історії від мороку комуністичної радянської історіографії. Для нього, як для крота, і для таких, як він, світло, пролите на проблему Голодомору, проблему репресій, проблему ОУН-УПА, утвердження 10 статті української Конституції щодо утвердження української мови, для нього це є смертельно небезпечно. Звісна річ, що він стоїть, так би мовити, на цій піраміді українофобів усієї України і тих, які за Україною.

Я хочу задати риторичне запитання. Якби пан професор Табачник, якого зняття лже-звань, з котрого вимагає уся прогресивна, уся істина українська інтелігенція, поїхав би на землю обєтовану і з трибуни Ізраїльського Кнесета проголосив те, що не можуть юнаки євреї здавати тести державною мовою. Хай він поїде в Москву до своїх слуг і скаже, що там тести в Росії треба здавати українською мовою. Що було б з тим науковцем, з тим українофобом сьогодні. Я переконаний в тому, що українська інтелігенція зобов’язана, і українське керівництво зобов’язані зняти опростоволосити, так би мовити, і зняти всі лженаукові звання з цього лженауковця.

Виходячи з послідовної антиукраїнської українофобської позиції, я вважаю, що жодна держава, жодне керівництво іншої держави, якби такий депутат місцевого парламенту постійно топтав українські ідеали і цінності, він був би позбавлений громадянства цієї держави.

І я сьогодні звертаюся до Президента України. Перший – це буде наука всім українофобам, усім україноненависникам – позбавити громадянства цього так званого громадянина України і українського на сором і ганьбу депутата Верховної Ради. Має, його з обіймами прийме Кремль, його в землю обєтованну їхати нема що, бо там треба, щоб отримати освіту, отримати посаду, треба знати історію цієї держави, треба знати...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так хто буде виступати, Юрій Гнаткевич? Юрій Анатолійович фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, будь ласка.

10:31:14

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановна депутатська громада, я не про Дмитра Табачника, я, копіюючи Фрідріха Енгельса, видав книгу „Антитабачник”. Якщо хтось хоче прочитати, будь ласка, звертайтеся до мене.

Я хочу повернути нас всіх, шановні колеги, до вчорашнього дня, коли ми приймали зміни до Бюджетного кодексу. Я був на нараді сільських голів, яких зібрала Юлія Тимошенко, і я спостерігав за ними, з якою радістю вони сприйняли слова Прем’єра про те, про зміни, про принципи, зміну принципів формування бюджету. Вони з надією сподіваються, що значні кошти можуть зараз залишатися на селі. Адже сільські голови сьогодні не рахують гроші. Сільські голови сьогодні рахують скільки в них немає грошей.

На превеликий жаль, наших селян дурили при царях, дурили при вождях, дурять їх і сьогодні. Колись комуністи називали капіталістів і поміщиків найлютішими ворогами трудящих. Так от сьогодні найлютішими ворогами трудящих є якраз посередники, які визискують із селян.

І якраз група законів, які рекомендує прийняти уряд, спрямовані проти нейтралізації посередника. Звичайно, що 12 тисяч бюджетів – це не 800 бюджетів. Буде важко, але треба щось пробувати, починати, зрештою, треба щось міняти. Як казав колись Михайло Горбачов: „Если ничего не менять, то ничего не изменится”.

Але я хотів би нас повернути до дискусії, яка вчора розгорілася між лідерами комуністичної фракції і лідерами фракції Партії регіонів. Для того, щоб зрозуміти суть цієї дискусії, нам потрібно подивитися з точки зору класової теорії. Я ніколи не був комуністом, але значною мірою колись був марксистом. Якщо колись радянське суспільство ділилося на робітничий клас, на трудове селянство і на прошарок трудової інтелігенції, то зараз я, можливо я мало читаю, але я щось не чую, щоб писали про нинішню класифікацію нинішнього суспільства. Я особисто бачу сьогодні клас крупної буржуазії – це в основному буржуазія із кримінальними ознаками, адже, по суті, все було розкрадено значною мірою криміналітетом; клас середньої і дрібної буржуазії, яка заробляє гроші, яка щось відбудувала, щось врятувала, і клас пролетаріату – це не колишній робітничий клас, а це всі ті, хто живуть сьогодні на одну зарплату.

І коли сьогодні комуністи часом голосують із нами, то це не тому, що вони мабуть там, як кажуть, продалися чи хтось там когось обслуговує, а тому що ми захищаємо завжди інтереси пролетаріату, дрібної і середньої буржуазії, і якщо комуністи теж їх захищають, то у них теж збігаються інтереси. А регіонали проти голосують завжди, тому що ця партія…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 30 хвилин, час вичерпаний. Що я можу зробити, час вичерпано, час вичерпано, 30 хвилин, я нічого не можу зробити. Тут ще 19 людей записано, Петро Степанович, ваша колега перебав півтори хвилини, якщо ви хочете зводити рахунки.

Шановні колеги, виступи із заявами, повідомленнями, інформаціями завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення.

Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на середу. Шановні колеги, нам потрібно зараз визначитись щодо розгляду питання, а саме: це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (щодо розмірів прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати). Реєстраційний номер 4557. Хочу нагадати, що на засіданні Погоджувальної ради ми погодили, що буде розглядатись це питання. Разом з тим, було запропоновано, щоб комітет розглянув відповідний проект закону і подав відповідні обрахунки до цього законопроекту. На превеликий жаль, комітет це питання не розглянув. Тому я пропонував би піти таким шляхом, прошу вашої уваги і підтримки, а саме: проголосувати про включення до порядку денного, доручити комітету сьогодні розглянути це питання і тоді винести його на розгляд Верховної Ради України, скажімо, в четвер і прийняти відповідне рішення. Бо є лист комітету, який зводиться до того, що комітет не розглянув це питання і просить дати йому можливість його обговорити. То можна було б зараз проголосувати про включення питання до порядку денного і прийняти рішення про його розгляд за наслідками рішення комітету. Як ви з цього приводу думаєте, шановні колеги? Комітет з питань бюджету… Ну це ж бюджетне питання, Комітет з питань бюджету. Бо є проект закону, але рішення жодного з комітетів немає з цього приводу.

Тому давайте я поставлю на голосування про включення проекту Закону до порядку денного, це реєстраційний номер 4557, про включення до порядку денного і його розгляд після рішення комітету. Прошу голосувати про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

10:37:16

За-232

Питання включено до порядку денного. Я прошу комітет розглянути цей законопроект і винести своє заключення на обговорення його Верховною Радою України.

Шановні колеги, у зв’язку з тим, що нам потрібно розглянути сьогодні величезну кількість законопроектів, а також заслухати доповідь Уповноваженого з прав людини, є прохання, яке ми обговорювали на засіданні Погоджувальної ради: щоб розглядати законопроекти за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію, і прошу підтримати.

10:38:05

За-156

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про промислову безпеку (реєстраційний номер 2201). Доповідач – народний депутат України Волинець Михайло Якович і співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Гацько Валерій Петрович.

Михайло Якович, будь ласка.

10:38:39

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, безпечність промислового виробництв на сьогодні регламентується двома законами України – це „Про охорону праці” та „Про об’єкти підвищеної небезпеки”. Разом з тим, хочу сказати наступне: що дуже багато питань, які торкаються охорони праці, контролю, відповідальності, вони сьогодні не врегульовані, і Закон „Про охорону праці” приймався 15 років назад, виникло багато питань, для того щоб написати спеціальний закон про промислову безпеку України.

Хочу сказати, що ми провели консультації з Академією наук, з багатьма інститутами, відомствами, була створена група із представників всіх фракцій України, які і розробили цей законопроект. А поштовхом для того, щоб саме такий законопроект написати, послужило ще й те, що у 2007 році в кінці року на одній із шахт України відбулася масштабна аварія і загинуло більше 100 людей, але мені дивно, чому цей законопроект до цього часу не розглядався в парламенті і ми його сьогодні розглядаємо лише в першому читанні. Тому що після того відбулися крупні аварії на шахті Карла Маркса, на шахті Новодзержинська, де ще зараз державна комісія не винесла остаточного рішення, на шахті Скочинського, де також масово загинули люди. Лише в вугільній галузі хочу сказати, що за останніх 8 років в Україні загинуло 1300 людей, вдумайтесь. Найбільший в світі травматизм в вугільній галузі – це в Україні.

А давайте подивимося, яка ситуація і в металургії, в машинобудуванні, в сільському господарстві, ну будівництві і таке інше. Тому цим законопроектом нам необхідно законодавчо закріпити чітке визначення, термінологію, сферу діяльності, розподіл повноважень, хто проводить і має проводити оцінку стану промислової безпеки, хто здійснює нагляд. а сама промислова безпека – це сан захищеності життя та здоров’я людей…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Це стан захищеності людей від небезпечних факторів. тому прошу, шановні, шановні колеги, підтримати цей законопроект в першому читанні. Ті зауваження, які ви подали, ми їх допрацюємо і врахуємо до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Гацько Валерій Петрович, прошу вас, рішення комітету.

10:41:17

ГАЦЬКО В.П.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Комітет з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва на засіданні 16 квітня цього року розглянув проект Закону про промислову безпеку, внесений народними депутатами Волинцем, Сиротою, Турмановим, Голубом і В’язівським.

Метою законопроекту є визначення правових, економічних, соціальних та організаційних засад забезпечення безаварійного функціонування небезпечних виробничих об’єктів діяльності.

Головне науково-експертне управлення Апарату Верховної Ради в своєму висновку до зазнаяеного законопроекту вважає, що за результатами розгляду у першому читанні проект Закону про промислову безпеки доцільно доправити на доопрацювання з поданням на повторне перше читання.

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за результатами розгляду законопроекту на своєму засіданні 2 квітня цього року, пропоную його відхилити. Під час обговорення члени комітету звернули увагу на те, що впровадження положень законопроекту сприятиме запровадженню чіткої, збалансованої системи нагляду у сфері промислової безпеки, що створює сприятливі умови для подальшого розвитку виробництва, а також підвищенню рівня безпеки, попередженню аварій та нещасних випадків. Проте потребує уточнення сфера застосування закону. Існує необхідність доопрацювання окремих положень проекту.

Виходячи з цього, Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендує Верховній Раді проект Закону України про промислову безпеку за результатами розгляду у першому читанні взяти за основу. Проект постанови вам розданий. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо також.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення, якщо є така потреба. Прошу записуватися. Прізвища народних депутатів виведіть на табло.

Вечерко, фракція Партії регіонів. Мікрофон, будь ласка, або на трибуну, як вам краще.

10:43:26

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, Партия регионов.

Значит, уважаемые коллеги, данный закон, который мы должны сегодня принять, он является важным для всех трудящихся, которые связаны в первую очередь с горно-рудной промышленностью. Он направлен на защиту правовых, экономических, социальных и организационных основ деятельности данных предприятий и связано это с жизнью и здоровьем трудящихся. Поэтому фракция Партии регионов будет голосовать за этот законопроект, чтобы принять его за основу, доработать и принять его в целом. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

10:44:13

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”, депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги, ідея заслуговує на увагу попри від’ємні характеристики Науково-експертного управління, треба приймати цей закон за основу. Тому що, якщо взяти по рівню смертності в Україні, травматизм загалом на третьому-четвертому місці впродовж останніх років і значну частину цього травматизму складає травматизм на виробництві, адже багато людей, які йдуть на роботу вранці, ввечері з роботи не повертаються, і ми знаємо ті страшні цифри, що 1 мільйон добутого вугілля в Україні це три смерті шахтаря, тому дійсно потрібно надалі удосконалювати таке законодавство, але разом з тим ми бачимо в цьому законі, що поряд з ідеологією захисту виробника в певній мірі є положення, які передбачають лобіювання саме Держгірпромнагляду, і тому цей закон треба допрацювати так, щоб він був для людини, а не для тієї державної… контролюючого органу. Тому ми за те, щоби прийняти цей закон за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти… Володимир Яворівський, будь ласка, одна хвилина. Від фракції маєте право.

10:45:50

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, це справді надзвичайно важливий законопроект. "Блок Юлії Тимошенко" її буде одностайно… цей законопроект підтримувати. Але я хотів би… у нас так сталося вже, що в епіцентрі тих, значить, катастроф, нещасних випадків, які є, порушення норм безпеки, як правило, зосереджуються на шахтарях. Ну це й зрозуміло, тому що там дуже часто є буквально масові трагедії, чисельні людські трагедії. Але я хотів би просто підкреслити, що цей законопроект має дуже важливе значення для всього функціонування господарського… функціонування України.

Я недавно ось повернувся з свого виборчого округу, де справді сталася трагедія, де молодий хлопець, криючи дах гуртожитку, який, до речі, був незаконно привласнений паном Бахмачем, упав і розбився. І до речі, прокуратура навіть не завела на це ніякої справи. Через те ми такий законопроект будемо обов`язково підтримувати в "Блоці Юлії Тимошенко". Там є певні зауваження, але я думаю, між першим і другим читанням ми їх туди внесемо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. шановні колеги! Комітет пропонує прийняти за основу законопроект. Інших зауважень і пропозицій немає?

Юрій Кармазін, будь ласка. Одну хвилину, я зрозумів.

10:47:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, ви запитали про зауваження. Стаття 17 виходить за межі (проекту), виходить за межі Конституції України, вона передбачає, що – вона називається „Санкції за порушення вимог законодавства” – і вона передбачає, що порядок і розміри штрафів і відповідальності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це прямо протирічить діючій Конституції України і ця норма має бути вилучена, тому що при наявності її важко голосувати за законопроект, який потрібен в цілому.

Тому я просив би вас, Володимире Михайловичу, з врахуванням того, що цю статтю треба просто вилучити, статтю 17, поставити цей проект на голосування. Це моє регламентне право поставити річ на вилучення, якщо вона суперечить Конституції. До речі, це там є речі, які у 12 статті, які суперечать, але я думаю, що ті речі будуть вилучені потім. Поки що треба вилучити це, бо тут брутально порушується Конституція.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми приймаємо законопроект за основу, при підготовці до другого читання буде можливість і Головному юридичному управлінню і шановним народним депутатам, і я комітет просив би врахувати зауваження Юрія Анатолійовича Кармазіна.

Ставиться на голосування рекомендація комітету про прийняття за основу проекту Закону „Про промислову безпеку”(реєстраційний номер 2201). Прошу голосувати.

10:49:07

За-377

Рішення прийнято.

Пропонується вашій увазі, шановні колеги, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування дозвільних процедур (реєстраційний номер 3005). Доповідач – заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Михайлівна Ляпіна. Прошу вас.

10:49:35

ЛЯПІНА К.М.

(Говорить без мікрофону) ... увазі пропонується законопроект, який спрямований на проведення законодавства України у відповідність до закону про дозвільну систему.

Хочу звернути увагу на те, що сфера проведення у відповідність дуже широка, сьогодні всі органи намагаються подати відповідні законопроекти. Однак цей законопроект концентрується на функціональній сфері, а саме питання проектування будівництва реконструкції будівель і відведення земельних ділянок, і проектування, і відведення земельних ділянок. Власне це те, що на мій погляд сьогодні найперше потрібно, зокрема, і для підготовки України до „Євро-2012”. Вносяться зміни лише в три закони, власне в кілька статей в цих законах, перший закон це про пожежну безпеку. Вноситься зміна в статтю 10, це дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні будівництва та реконструкції об’єктів виробничого та іншого призначення. І додатково стаття 10.1, якою впорядковується видача таких дозволів. Там вказується хто видає, в який термін видає, безоплатна видача дозволу і вказується, хто врегульовує питання експертизи, яка проводиться перед видачею відповідного дозволу. Друге, куди вносяться зміни, це закон про охорону праці. Ми тільки що з вами говорили на цю тему, власне тут мова знову таки йде лише про невеличку частину проблеми, стаття 21, це додержання вимог щодо охорони праці під час проектування будівництва та реконструкції підприємств об’єктів і засобів виробництва. Знову таки, приводиться до єдиного принципу, хто видає, в який термін видає, на яких підставах може відмовити, на яких підставах може анулювати відповідний дозвіл і яка ціна експертизи пропонується надати такі повноваження Кабінету Міністрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯПІНА К.М. І третій закон останній, які тут вносяться зміни, це закон про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя також тільки щодо питання проектування, виділення земельної ділянки там, де санітарна служба дає відповідні погодження і дозвіл. Знову-таки, єдиний принцип: хто надає дозвіл, які терміни, хто встановлює вартість експертизи, на яких підставах може бути відмовлено у видачі дозволу.

Шановні колеги! Я прошу підтримати за основу, профільний комітет розглянув і підтримав цей законопроект за основу. Я переконана, що ваші зауваження ми доопрацюємо до другого читання, переконана, що прийняття цього законопроекту насправді допоможе нам прискорити роботу і щодо впровадження”Євро-2012”. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам! Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення цього законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Катерина Ващук і Адам Мартинюк, будь ласка, Катерини Тимофіївни мікрофон.

10:53:02

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Звичайно, цей законопроект на часі, всі ми знаємо які є проблеми з отриманням дозволів, коли приймаємо людей на своїх прийомах у виборчих округах.

Є необхідність удосконалювати у напрямку спрощення цих процедур, тому що дуже часто подолати коридори всіх організацій, в яких треба узгоджувати дані документи, просто неможливо в короткий час, на це ідуть не просто місяці, а роки. Але цей законопроект наша фракція підтримає в першому читанні. Проте хотілося б, щоб при доопрацюванні до другого читання були враховані у статті 10 пункт перший про узгодження з пожежниками нормативи, а саме: тут немає чітко вказано з якими органами державного пожежного нагляду має йти узгодження, а також не вказано, які об’єкти, де узгоджуються. Тут виходить... написано настільки нечітко, що виходить так, що навіть на оренду житла можна і требу буде узгоджувати все з пожежною безпекою. Це теж буде ускладнювати дії наших підприємців. Тобто при доопрацюванні цього законопроекту треба чіткіше виписати дозвільну систему в роботі з державними пожежними органами. Там є питання і про оплату, і інші неузгодженості.

Це саме стосується санітарного і епідеміологічного благополуччя…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Адам Мартинюк, будь ласка.

10:55:24

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Шановні виборці! Ми практично кожного дня по одному, по два подібних закони розглядаємо, на цьому тижні ще декілька законів буде подібного типу щодо дозвільних процедур, щодо дозволів і так далі, і тому подібне. Спочатку, вибачте, нахімічили, спочатку поставили підприємців в таке становище, в таку ситуацію, що вони вижити не можуть, а зараз кожен намагається рятувати, починаючи від тих, хто їх поставив в таку ситуацію. Ви бачите, тим більше, що низка законів, які не підтримано тут на другий день вноситься вже той же самий закон тільки під новим номером і поять штурм висоти, давай дозвільну систему спрощуй і так далі, і тому подібне.

Мабуть, варто було в тому числі і профільному комітету зібрати цих 10 чи 20 законів в один і прийняти один закон, який дав би життя цій категорії людей. Те, що треба підтримати цей законопроект немає сумніву, але дійсно я, по-перше, і погоджуюсь з тими зауваженнями, що потрібно чіткіше виписати, бо зараз складається враження, що дозвіл повинен давати центральний, територіальний і місцевий орган пожежної охорони. Тобто там написано, на жаль, так, що всі три будуть давати один дозвіл. Це треба уніфікувати.

Дуже обережно я просив би підійти до дозволу, що стосується санітарно-епідеміологічної служби, тому що тут як і пожежна, але ще більше санітарно-епідеміологічна це досить і досить близько пов’язана із життям людей. Там потрібно чіткіше виписати і позначити грані.

І ще одне. Оскільки пропонується, щоб ці дозволи зараз надавалися безоплатно, це відповідно впливає на доходну частину бюджету, тому вводити цей закон після... місяць після його підписання не можна. Треба буде при підготовці до другого читання написати, ну мінімум, з 1 січня наступного року. А в цілому давайте підтримаємо цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яцуба, фракція Партії регіонів.

10:57:42

ЯЦУБА В.Г.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу, я хотів би підтримати щойно виступивших: і Катерину Ващук, і Адама Мартинюка, - в тому питанні, що дійсно цей закон потрібний. Але треба Регламентом цього закону виписати, по-перше, терміни надання дозволу, чіткі терміни, і якщо ці терміни... так, як це робиться всюди, і якщо ці терміни порушуються, то та організація яка повинна надати дозвіл, повинна нести відповідальність. І друге – всі рішення приймаються по місцю знаходження об’єкту який або фірми, яка отримує дозвіл.

Що відбувається? В Дніпропетровській області дозволи пожарники, наприклад, в Кривому Розі де живе 800 тисяч населення, є всі структури МЧС дають тільки в обласному центрі. І це по всій Україні так. Тому треба в закон виписати, що дозвіл дається по місцю проживання. Це збереження людям час, нерви і таке інше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту 3005 завершено. Пропозиція комітету: прийняти його за основу.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування дозвільних процедур (реєстраційний номер 3005). Прошу голосувати.

10:59:28

За-354

Рішення прийнято.

Вноситься на розгляд проект Закону про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про страхування" (щодо обов'язкового страхування туристів) (реєстраційний номер 1180). Доповідач – народний депутат України Мірошниченко Юрій Романович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Клименко Олександр Іванович.

11:00:03

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Я хотів би доповісти той законопроект, який власне народився із судової практики. І в процесі роботи над цим законопроектом ми врахували і ті зауваження, як нам зробило Науково-експертне управління, якому я хотів би подякувати. Про що йдеться власне?

Ми узгоджуємо два закони: Закон про туризм і Закон про страхування. Закон про туризм говорить про те, що кожен турист, який десь подорожує, має бути застрахований від нещасного випадку і від, власне, коли наноситься шкода його здоров’ю. А Закон про страхування у свою чергу не включив цей вид страхування в обов’язкове. Разом з тим, Закон про страхування говорить, що ці види обов’язкового страхування, які не перелічені у цьому законі як обов’язкові, є забороненими. Тобто є суперечність двох законів. Закон про туризм робить обов’язковим таке страхування, а Закон про страхування, не включивши, забороняє здійснювати таке страхування.

Тому, в принципі, тут дискусії немає. Я думаю, що ми могли б прийняти це одразу і в першому читанні за основу і в цілому. Зараз ми з Адамом Івановичем Мартинюком обговорили, в чому є відмінність ситуації, яка існує зараз, коли зобов’язується страхуватися суб’єкт господарської діяльності. Він страхує свою відповідальність. І страховий випадок тоді, Адаме Івановичу, є, лише тоді, коли доведена провина цього суб’єкту. А коли ця провина не доведена, тобто якісь склалися обставини, до яких туристична фірма не має відношення, відшкодування туристу не здійснюється...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Разом з тим, побоювання того, що це будуть додаткові видатки на туристів, не є виправданими, оскільки суб’єктом страхування все одно залишиться та фірма туристична, яка і сьогодні страхує. Тому, я думаю, що цей закон, з точки зору свого змісту, може бути ухвалений і в цілому, не лише за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Олександр Іванович Клименко, рішення комітету.

11:02:48

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Комітет з питань фінансів та банківської діяльності на своєму засіданні 4 червня минулого року розглянув даний законопроект. Хотів також подякувати автору даного законопроекту з тим, що, дійсно, він передбачає якраз ті неузгодження, які є у Законі про страхування і в Законі „Про туризм”. Це є обов’язковою нормою. Звичайно, що він виходив із подання даного законопроекту з світової практики, коли кожна людина, яка перетинає кордон, людина, яка вдається до туристичної подорожі, має страхувати своє життя на випадок або спричинення загрози життю, або якогось захворювання і таке інше.

Наш комітет, розглянувши це питання, а також висловлює, у першу чергу, згоду на те. щоб його прийняти за основу. Враховуючи те, що Головним науково-експертним управлінням не має по суті зауважень, оскільки цей законопроект внесений на заміну, і рішення комітету – його підтримати за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте.

Шановні колеги, запишіться для обговорення. Проводиться запис на обговорення законопроекту. Прізвища народних депутатів прошу вивести на табло.

Ар’єв, будь ласка, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Будь ласка, можна вже.

11:04:25

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, закон дійсно необхідний, оскільки ситуація зі страхуванням туристів українських, які виїжджають за кордон, зараз досить суперечлива, але питання в тому, чи, перше, це страхування не призведе до того, що це зобов'язання будуть туристичні компанії робити таким чином, що людина, яка вже має, наприклад, діючу, існуючу страховку, буде зобов'язана у пакеті туристичних послуг купувати ще одну, додаткову. Я, наприклад, не зрозумів з цього закону, чи це виключає цей закон, щоб людина яка їде і має чинну страховку, не купувала обов'язково її в пакеті.

І друге. Дуже важливий момент – це страхування українських туристів від власне туристичних компаній, які часто роблять далеко не красиві речі, фактично залишаючи українських туристів без допомоги за кордоном, як це було вже багато випадків минулого туристичного сезону, коли українські туристи залишалися фактично сам на сам із проблемами, зокрема не було літака, який би вивіз їх із країни, проблеми з візами, як це було в Єгипті, дуже багато речей, які виникали у українських туристів там.

Я вважаю, що, можливо, цей закон можна було би і доопрацювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк.