ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ 

Сесійний зал Верховної Ради України

25 червня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

(Реєстрація народних депутатів України)

10:02:13

Зареєструвались у сесійній залі картками 429 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую  відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата  Деркача Миколи Івановича, якому виповнилось 60 років. Давайте привітаємо його, побажаєм міцного здоров’я і успіхів у роботі. (О п л е с к и)

 А тепер надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України  на пленарному засіданні 24 червня 2009 року. Розглянуто 14 питань порядку денного, за результатами розгляду: три законопроекти та один проект постанови прийнято за основу, три законопроекти направлено  на повторне перше читання, шість законопроектів відхилено.

Шановні колеги, визначено розклад засідання на сьогодні, четвер.  Прошу записатися для обміну думками з приводу організації  нашої роботи, будь ласка.  Шановні колеги, так, записалися. Віктор Терен, будь ласка.

 

10:04:30

ТАРАН В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Передайте, будь ласка, Івану Григоровичу Кириленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, будь ласка.

 

10:04:43

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ми щойно поклали на стіл головуючому прохання надати перерву (заяв двох фракцій – "Наша Україна – Народна Самооборона” і „Блок Юлії Тимошенко”), просимо надати перерву. Ми не будемо просити півгодини дорогоцінного часу, але ми підготували заяву, для того щоб після того, як обміняємося думками, міг колега Яворівський озвучити наші вимоги з приводу тих безпрецедентних фактів, які відбулися вчора. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бевз, фракція комуністів.

 

10:05:19

БЕВЗ В.А.

Прошу слово передати Катерині Семенівні Самойлик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, мікрофон, будь ласка. 

 

10:05:28

САМОЙЛИК К.С.

Володимире Михайловичу, я, там іще внизу, якщо можна, то два регламенти.

Шановний Володимире Михайловичу, я особисто звертаюсь до вас і не тільки до вас, до всіх фракцій. Ви знаєте, яка біда, дійсно, Херсонський комбайновий завод, машинобудівний завод, де люди вже на протязі року не одержують жодної копійки заробітної платні, де люди викинуті за стіни цього заводу, де людям відмовляють у тому, щоб вони взагалі проживали в гуртожитках, мали світло та воду. Я розумію, що власник, він відноситься до Партії регіонів, я розумію, що треба його тут захистити. Але скажіть, хто захистить декілька тисяч комбайнобудівників? Я вас дуже прошу, щоб розглянули питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

 

10:06:31

САМОЙЛИК К.С. …щоб ми розглянули питання щодо повернення до державної власності цього заводу і… бо ми бачимо, що власник неспроможний керувати, він практично тільки і робить, що вивозить метал і  викидає людей за стіни заводу.

Прошу вас підняти цей законопроект вище.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Бондик, будь ласка.

 

10:06:58

БОНДИК В.А.

Шановна президія! Шановний  Володимире Михайловичу! Ви знаєте, отримавши оцей порядок денний, ну з повагою до вас, шановна президія, але я не знаю чому так політизується порядок денний. Чому нема тих нагальних  законопроектів, які ми вносимо  разом  з колегами. Ви згадайте наш закон, коли ми  голосували про загиблих шахтарів – внесення змін до ЦПК, ЦК та інших нормативно-правових актів. Він набрав 250 голосів в залі. комітет Сергія Міщенка запропонував його внести, але, на жаль, я його не бачу тут.

І по-друге, Володимире Михайловичу. Це декілька думок з приводу  тих публікацій які зараз лунають в пресі.  Ви  знаєте, те, що було створено у Голованіські Кіровоградської області воно потребує нагального нашого реагування засобами парламентського контролю, і якщо є постанова  Лук`янова про  створення слідчої комісії тимчасової, її потрібно голосувати, бо вчора в засобах масової інформації я читав безглузді речі, які коїлися. Так от, зараз я хочу зробити явку з повинною і відповідно до законодавства….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка… явку. Тільки швидше.

 

БОНДИК В.А. І відповідно до законодавства  моєї явки з повинною прокурор  повинен порушити справу по факту. Отою людиною, що надавала 200 гривень, це був я. Разом з Лук`яновим, але мотиві був зовсім інший. Коли ми побачили оцю тендітну, нормальну жінку, крестьянку, яка обробляє цей  огород, ми надали якусь допомогу на похорони. І ніяких там пістолетів не було. Людину зробили злочинцем, він зовсім не має представлення що таке… уявлення що таке пістолет. І тому я прошу вважати мій виступ явкою з повинною, Генпрокурора прошу порушити кримінальну справу.  Я дам любі свідчення і дам будь-які показання. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання є? да?

Я просив би шановних колег і шановного колегу Бондика перед тим  читати розклад засідання. Законопроект включено   до розкладу засідання, 1140. Володимир Яворівський.

 

10:09:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний пане Голово, я виступлю зараз з заявою трихвилинною, а поки що дуже хочу, щоб це було занесено до стенограми пленарного засідання.

У березня місяці я подав законопроект про обмеження депутатських пільг. Нормальний, цивілізований закон, які обрізає ті зайві, абсолютно  феодальні пільги, від яких депутати можуть і повинні відмовитися.

На засіданні регламентного комітету в моїй присутності мені було сказано про те, що законопроект схвалений. Одначе через короткий час я отримую листа від голови цього комітету, який пояснює мені про те, що законопроект відхилений. У будь-якій ситуації: чи він схвалений, чи він відхилений, - хоча це абсолютно фальшування самого факту, на Погоджувальній раді я попросив вас, Володимире Михайловичу, включити цей законопроект до порядку денного, одначе ні на цей тиждень – я розумію, що, може, не встигли, - ні наступний тиждень цього законопроекту немає. Я вимагаю – це моє депутатське право і обов’язок – на наступний тиждень наперекір голові комітету, який блокує цей законопроект, поставити його в порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу організації нашої роботи. Відносно зауваження останнього Володимира Олександровича Яворівського, справді, буквально вчора я отримав рішення комітету, рекомендації комітету і діяв відповідно до рішення Комітету з питань Регламенту. Я просив би Секретаріат Верховної Ради України і секретаріат Комітету з питань Регламенту вивчити це питання і дати однозначне тлумачення щодо рішень, які були запропоновані, із приводу законопроекту Володимира Олександровича Яворівського.

Відносно пропозицій Катерини Семенівни Самойлик: Херсонського машинобудівного заводу. Ми включали це питання, ставили на голосування про включення до порядку денного. На превеликий жаль, Верховна Рада України його не підтримала. Тому я думаю, що на засіданні Погоджувальної ради ми обговоримо цю пропозицію, щоб дістати необхідну кількість голосів і повернутись до розгляду цього питання. І сьогодні тим паче, що це питання включено до розділу: повернення до раніше не підтриманих законопроектів. Потрібно тільки провести консультації з фракціями. Шановні колеги, ще одне відповідно до рішення Погоджувальної ради, ми мали б сьогодні, після того, коли було проголосовано Бюджетний кодекс у новій редакції, розглядати звіт Кабінету Міністрів про виконання бюджету за 2008 рік, інформацію про виконання бюджету за цей період 2009 року, а також основні напрямки бюджетної резолюції.

Уряд попросив перенести розгляд цього питання на наступний тиждень для того, щоб доопрацювати проект документу, а саме основні напрямки бюджетної політики на наступний рік з урахуванням того рішення, яке прийняла Верховна Рада  України у вигляді нового  Бюджетного кодексу.

І з цього приводу я сьогодні в ранці мав розмову Прем’єр-міністра України і вона просить підтримати цю пропозицію Кабінету Міністрів України, хоча зрозуміло, що ми і так заборгували в плані розгляду цього питання.

Я просив би з розумінням поставитися до такої пропозиції. І нарешті, дві фракції подали заяви на перерву. Вони готові відмовитися від перерви за однієї умови, що буде у них можливість виголосити заяви з приводу чого вони вимагали перерви, а саме фракції БЮТ і "Наша Україна - Народна Самооборона", і фракція „Блоку Литвина”, і фракції Комуністичної партії України.

Якщо  нема заперечень, давайте по три хвилини дамо можливість виступити, щоб ми могли  продовжити роботу.

Володимир Яворівський з приводу першої заяви, будь ласка. Хто буде виступати?

 

10:13:34

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні, шановні наші виборці, шановний пане Голово, шановні народні депутати, політичне життя в Україні з наближенням президентських виборів стає дедалі бруднішим і нестерпнішим. Вже буквально, якщо раніше якісь один скандал виникав там на тиждень, то зараз вже по два, по три в один день.

Скандал перший: газета „Обозреватель”, сайт „Обозреватель”, від неї вже пішли інші публікації буквально по всьому Інтернету, сьогодні „Комсомольська правда” на першу  сторінку винесла інформацію про те, що у Верховній Раді у вівторок було проголосовано законопроекти про зміну у судочинстві, які вводять не одну українську державну мову, а вводять дві мови. Це не правда, це брехня. По-перше, Верховна Рада не розглядала цих законопроектів. По-друге, автором їх є Колесніченко, одним з авторів є Колесніченко. Ці законопроекти на комітеті були відхилені. А по-друге,  вони в сесійній залі не приймалися. Ми це заявляємо від імені  НУНСу, від імені „Блоку Юлії Тимошенко” і від імені „Блоку Литвина”. Ми за такий законопроект не голосували, через те звертаємося до наших виборців: це провокація. І вимагаємо від того ж таки самого „Обозу”, від „Комсомольської правди” спростувати цю брехню, тому що діє той закон, який був. Ще раз повторюю, у Верховну Раду  він не  вносився на сесійну, і тут не розглядався.

Друга акція. Учора стався епізод абсолютно безпрецедентний, такого ще, здається, в Україні не було, щоб представники прокуратури буквально увірвалися у кабінет першого заступника міністра юстиції Корнійчука від „Блоку Юлії Тимошенко”, пред’явили якийсь абсолютно несанкціонований папірець для того, щоб провести обшук у його кабінеті. Чи можна це уявити в цивілізованій країні, напівцивілізованій, щоби могло таке відбутися? І коли їм було доказано, що цей ордер на обшук є недійсним, вони тут же на коліні, тут же таки на коліні беруть переписують зовсім інше обвинувачення.

Добре, що все закінчилося нормально, але ми заявляємо, це є нестерпно. Це є вже сьогодні розправа, політична розправа, в першу чергу. І те, що собі дозволяє сьогодні Генеральна прокуратура, яка цілковито сьогодні служить або півдня Президентові, а півдня Партії регіонів, це є речі недопустимі. Вони Україну опускають на самісіньке цивілізаційне дно.

Дякуємо вам. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки було названо прізвище Вадима Колесніченка у виступі, будь ласка, репліка. Вадим Колесніченко, а потім Поліщук…

 

10:16:16

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. Спасибо.

Партия регионов, Вадим Колесниченко.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Господин Яворивський, действительно, сказал чистую правду: парламентское большинство оранжевое блокирует действие Партии регионов, направленных на защиту прав человека, на использование родного языка во всех  сферах жизни.

Действительно, фракцией Партии регионов подготовлено более 20 законопроектов, которые не вносятся потому, что блокируются представителями большинства. Однако я заявляю представителям нашего народа, что в ближайшее время власть в стране поменяется и законопроекты, защищающие права человека на русский язык, на национальные языки будут защищены. Поэтому я обращаю внимание представителей, так называемой правящей коалиции, одумайтесь и защитите права человека. Давайте в ближайшие дни наконец то проголосуем в парламенте те законы, которые вернут стабильность в наше государство, и обеспечат ее многообразие в ее единстве. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Поліщук, будь ласка.

 

10:17:28

ПОЛІЩУК О.В.

Шановні виборці! Шановні колеги! Шановний головуючий! Фракція Комуністичної партії України, фракція "Блоку Литвина", використовуючи свою можливість, хоче зробити заяву з приводу багато численних звернень громадян з приводу глибокої стурбованості ситуацією, що склалася в системі проводового мовлення на території України.

Сьогодні це найбільш масове і доступне джерело поширення програм державного радіо перебуває у критичному стані. Внаслідок недостатнього фінансування зупинено функціонування значної частини ефірних передавачів. Постійно скорочується мережа проводового мовлення, яка в багатьох регіонах України, насамперед на селі, є основним засобом  поширення інформації. Кількість абонентів проводового мовлення в останні роки зменшилася з 16 до 3,5 мільйонів. Це означає, що єдиний в нашому ефірі радіомовник, який системно та послідовно захищає національні інтереси, сприяє консолідації українського суспільства, утвердженню почуття патріотизму, поваги до української історії культури та мови фактично виштовхується на периферію інформаційного простору.

Особливе занепокоєння викликає те, що наступ на державне радіо відбувається паралельно з бурхливим і практично неконтрольованим розвитком мереж ефірно-комерційного мовлення, далекого від наших національних інтересів.

Ми вимагаємо зупинити подальше руйнування проводового мовлення,  внаслідок чого Україна може остаточно втратити цей важливий державний інструмент. Не можна допустити, щоб комерційні інтереси стояли вище державних інтересів та інтересів наших громадян, особливо людей старшого віку, для багатьох з яких  проводові мовлення є чи не єдиним джерелом інформації, у тому числі і про роботу Верховної Ради,   оскільки проводове радіо поки що залишається основним засобом трансляції пленарних засідань парламенту.

Слід також зазначити, що проводова мережа державного радіо є ще й засобом оповіщення громадян при надзвичайних ситуаціях.  То ж руйнування цієї мережі пов’язано з реальними загрозами  національній   безпеці держави.

Виходячи з нагальної необхідності формування відповідальної політики у сфері державного радіомовлення, фракція „Блоку Литвина” вважає за необхідне невідкладно розробити та затвердити  на урядовому рівні комплексну програму модернізації мереж проводового мовлення. Така програма має, зокрема, передбачити заходи щодо: створення окремої державної структури із забезпечення функціонування проводового радіо з метою недопущення остаточного руйнування мережі в ході майбутньої приватизації ВАТ „Укртелеком”; вирішення питання відновлення та розширення радіомереж, у тому числі шляхом сумісної підвіски дротів радіофікації  на опорах електричних мереж; безумовного дотримання будівельних норм і правил стосовно радіофікації будинків, які зводяться; забезпечення виробництва проводових радіоприймачів.

На наше глибоке переконання, затягування з розв’язуванням проблем функціонування мережі проводового радіо є неприпустимим, оскільки це створює реальні загрози інформації та національній безпеці України.

 Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую!

Шановні колеги! З урахуванням пропозицій, які прозвучали у виступах, я прошу секретаріат підготувати відповідні  доручення і листи.

Шановні колеги! Нам належить сьогодні розглянути майже сімдесят питань. Ви розумієте наскільки це багато, тому є велике прохання і пропозиція, по-перше, щоб ми працювали оперативно, а по-друге, я поставлю на голосування, щоб розглядати питання за скороченою процедурою, інакше ми нічого не зможемо виконати у плані, наміченому на сьогодні.

Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд законопроектів  за скороченою  процедурою, за винятком, зрозуміло, другого читання. Прошу підтримати цю пропозицію.   

 

10:21:31

За-186

Рішення прийнято.  Дякую. 

Оголошується до розгляду проект  Постанови про календарний план проведення п'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання (реєстраційний номер  4715). Доповідач – голова Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності  Верховної Ради України Олександр Сергійович Єфремов.

 

10:22:32

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний головуючий, шановні  народні депутати! Комітет на своєму  засіданні 24 червня поточного року розглянув проект календарного плану проведення п’ятої сесії Верховної Ради України  шостого скликання.

Згідно з вимогами частини сьомої статті 19 Регламенту  Верховної Ради України зазначений проект попередньо було направлено для ознайомлення депутатським фракціям у Верховній Раді України. До комітету надійшли пропозиції від депутатської фракції Партії регіонів та Комуністичної партії України. Народними депутатами, членами комітету, було внесено пропозицію  до  проекту календарного плану, а саме: в грудні 2009 року тиждень з 21 по 25 відвести для пленарних засідань замість роботи народних депутатів з виборцями, а у січні 2010 року тиждень з 4 по  8 відвести для роботи народних депутатів з виборцями замість  пленарних засідань, тиждень з 11 по 15 відвести для роботи в комітетах, комісіях і фракціях, тиждень з 18 по 22 відвести для пленарних засідань.

Відповідно до вимог частини першої  статті 83 Конституції України проектом  календарного плану пропонується розпочати пленарні засідання п’ятої сесії  Верховної Ради України шостого скликання 1 вересня  2009 року, а закінчити  її роботу 22 січня 2010 року. За цей час передбачено для роботи в пленарному режимі – 10 тижнів, 7 тижнів – для роботи в комітетах і комісіях,    і фракціях 4 тижні – для роботи народних депутатів з виборцями, а також провести 10 годин запитань до уряду у Верховній Раді України.

Комітет прийняв рішення внести на розгляд Верховної Ради України Проект постанови Верховної Ради про календарний план проведення п’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання, розглянути його і підтримати. Просимо підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень щодо рекомендації рішення? Будь ласка, Князевич. Чи у вас якісь пропозиції чи що? будь ласка.

 

10:24:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Олександр Сергійович, у мене швидше питання, але, можливо, як пропозиція. Справа в тім, що ми розпочинаємо сесію першого вересня, як того вимагає Конституція, в перший вівторок вересня, але одразу тиждень робимо не сесійним, щоб не трапилось так, що у нас просто в цей тиждень буде пустий зал. Ми знаємо, що ну після відряджень, після відпусток депутати, як правило, приїжджають саме тоді, коли починається сесійний тиждень. Відверто кажучи, я не пригадую такого, щоб перший тиждень був не сесійний. То може так зробити, щоб все ж таки зробити його сесійним, бо якраз тоді може бути аншлаг в залі, а далі працювати в звичному режимі чи навпаки, якщо залишати так чи в нас не трапиться така ситуація, що ми будемо відкривати сесію в напівпустій залі. Дякую.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Мы вчера обсуждали этот вопрос на заседании комитета и все коллеги, которые работают еще с первого созыва Верховной Рады подтвердили, что это традиционно Верховная Рада начинает работать первый день рабочий, затем делается для того, чтобы упорядочить законопроекты, которые рассматриваются, работа в комитетах и потом уже начинается пленарное заседание.

Поэтому здесь не было никаких   новаций и  исходя с традиционно сложившейся ситуации принималось соответствующее решение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги,  інших застережень, пропозицій немає?

Карпук, будь ласка, мікрофон.

 

10:26:07

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук „Наша Україна” депутатська група „За Україну”.

Календарним планом  проведення п’ятої сесії передбачено проведення аж 10 годин запитань до уряду. Новим Регламентом Верховної Ради – це передбачалося і на цю сесію, але практично жодної такої години не було проведено. І тому запитання до вас, як до голови Регламентного комітету. В чому ця причина і чи ви впевнені в тому, що буде саме проведено 10 запитань до уряду? Дякую.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Регламентный комитет имеет право планировать только исходя из того, что есть в Регламенте. Эта норма записана в Регламенте, поэтому мы не можем от нее отойти, и мы ее планируем. А дальше зал Верховной Рады решает, какое принимать окончательное решение. Если мы примем решение о том, что по пятницам то, что есть в Регламенте, слушать отчеты правительства, значит это будет осуществлено.

 На сегодняшний день , насколько я понимаю, согласованных решений в этом вопросе не принимались, поэтому эта норма Регламента сейчас не работает.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мовчан Павло.

 

10:27:25

МОВЧАН П.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний Олександре Сергійовичу. Ви щойно були свідками того, як мовне питання, яке не врегульовано уже 13 років після прийняття Конституції України весь час є провокативним. І тому, на мій погляд, доцільно було б поставити крапку, і прийняти ті законопроекти, які вже обговоренні і схвалені комітетами, зокрема профільним із питань культури і духовності. І я хотів би,  щоб на наступній сесії ці два, три законопроекти Закон про статус української мови як державної, Закон про мови і Концепція мовної політики в Україні були включенні в порядок денний. Дякую.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Ви знаєте, що це вирішує Погоджувальна рада. Якщо вона прийме відповідне рішення, це буде реалізовано. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція комітету про схвалення проекту Постанови Верховної Ради України про календарний план проведення п’ятої  сесії Верховної Ради України шостого скликання. Реєстраційний номер 4715. Прошу голосувати.

 

10:28:52

За-384

Постанову прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізаційних викликів: проблеми та шляхи збереження" (листопад 2009 року) (4297 реєстраційний номер).

Шановні колеги,  давайте будемо поступати у такий спосіб, якщо немає застережень, будемо приймати рішення, бо парламентські слухання було проведено. Доповідач – народний депутат України Павло Михайлович Мовчан. Будь ласка. А, перепрошую, це про проведення парламентських  слухань. Перепрошу, будь ласка,  Павло Михайлович, будь ласка. Дуже коротко.

 

10:29:43

МОВЧАН П.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! В пояснювальній записці, яку ви одержали на руки, є  обґрунтування необхідності прийняття цього правового акту. Адже глобалізаційні процеси є реаліями нашого   сьогодення. Поширення їх у світі так само, як і новітніх інформаційних технологій має об’єктивний і універсальний  характер і спонукає всі національні культури активно  достосовуватися до них. Глобалізація позначена як позитивними, так і негативними явищами, серед яких є культурна уніфікація, ментальний колоніалізм, почуття  меншовартості  і конформізму. Глобальний уніфікований культурний стан неодмінно передбачає поширення  фальшивих культурних вартостей, а що найгірше їх нав’язування через засоби масової інформації. Національні цінності піддаються ревізіям та підмінам, чого ми є свідками, включаючи майже кожен  національний телеканал.

Наслідки глобалізації становлять величезну  загрозу для всіх національних культур в Україні, а особливо неусталених і малозахищеним, якою на превеликий жаль і досі є  Україна. І саме цьому  ми  присвятили парламентські слухання кілька років тому, де ми  виявили цілу низку негативних явищ. Подолання цих негативних наслідків глобалізації можливе за умов послідовного здійснення на державному рівні ефективної і цілеспрямованої культурної і мовної політики. Національна держава має виступати гарантом збереження суспільних, ідеологічних, культурних, моральних  цінностей, що забезпечують самобутність корінної нації, зокрема української. Оскільки проблема збереження національної ідентичності як неодмінної складової протидії глобалізаційним процесам вимагають невідкладного реагування з боку суспільства та держави, вважаємо за необхідне винести цю проблему для широкого обговорення у стінах Верховної Ради України.

Метою проведення парламентських слухань на тему: „Національна ідент...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливість завершити.

 

МОВЧАН П.М. ... є отримання обгрунтованих, конструктивних, узгоджених пропозицій щодо вироблення засад національної і мовної політики в Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Михайлович. Сідайте будь ласка. Володимир Олександрович Яворівський, будь ласка, рішення комітету.

 

10:32:16

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні виборці, шановні народні обранці і шановний пане Голово! Комітет з питань культури і духовності, а також „Блок Юлії Тимошенко” підтримують проведення цих слухань. Спробую вам коротко пояснити, чому. Ми доволі часто проводимо слухання. Вони мають дуже добрий суспільний резонанс. До цієї зали заходять професіонали з того чи іншого питання. Може зайти будь-яка фактично людина для того, щоби або послухати, в кращому випадку взяти участь і висловити свою думку, свою позицію. Після цього ми приймаємо відповідні документи, постанови. Вони проходять важче чи легше, то вже інше питання. Але, як правило, ми зосереджені. І це цілком природно в умовах того економічного стану, який має сьогодні Україна, в умовах тієї кризи, як правило, це проблеми, які ми сюди виносимо, це проблеми соціальні, проблеми економічні, проблеми екологічні. І це дуже нормально і природно. Але я переконаний в тому, що проведення цих слухань тільки но прикрасять образ Верховної Ради в тому, що ми заторкнемо одну колосальну тему, колосальну проблему, якою сьогодні зацікавлена, якою опікуються фактично всі розвинуті і менше розвинуті нації. В умовах глобалізації, коли стираються національні обличчя, коли дуже часто стираються навіть і самі кордони, сьогодні кожен народ міркує про те, як зберегти свою ідентичність. І ми як українці повинні знати і пам’ятати, що ми не швидко, а може й ніколи не доженемо японців у випуску наших комп’ютерів. Ми ніколи не доженемо, або якщо доженемо,  то вже без нас,  німців у випуску автомобілів і тому подібне. Через те ми цікаві світові своїм національним обличчям, своєю національної автентичністю, нашою історією, нашою культурою, нашим мистецтвом.

Через те, що запропоновано сьогодні, ми вважаємо  це дуже доречно. Якщо хочете, це справді якоюсь мірою і доведе про те. що парламент наш не лише здатен іноді там  кричати, сваритися і таке інше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. 

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. … а й зосередитися парламент здатен   на таких дуже вагомих, глобальних, планетарних проблемах.

Ми просимо підтримати, „Блок Юлії Тимошенко” і Комітет з питань культури і духовності цілковито підтримують ці слухання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нема застережень, щоб поставити на голосування? Запишіться, будь ласка, дві хвилини. Ой, по дві хвилини: два – за, два – проти, будь ласка.

На табло виведіть прізвища народних депутатів, що записалися на виступи. Ярослав Кендзьор і Гнаткевич. Буде одна хвилина у вас, буде. Будь ласка.

 

10:35:14

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”

Необхідність  проведення парламентських слухань  саме на таку тему, яку запропонував народний депутат України Павло Мовчан, є, буквально, нагальною.  Спостерігаючи за тим, що відбувається сьогодні в Україні,  і ці останні виступи українофобів,  у тому числі з трибуни Верховної Ради, які ми слухали, і слухала вся Україна,  не може не викликати тривогу, коли нас, українців,  ту свідому частину українства, яка  все-таки  хоче називатися українцями, ось такі українофоби хочуть  знівелювати до останнього; і  Україна мала би у їхньому розумінні бути просто територією, а  народ український перетворитися  у  населення, яке проживає на цій території. Цій проблемі, до честі парламенту українського,  повинно бути  надана величезна увага.

І тому я прошу колег, народних депутатів, в кого залишилася хоч крихта національної, так би мовити, ідентичності, і які вболівають за долю і майбутнє української держави, і які хочуть бачити свою державу саме державу національну із своїми цінностями і ідеалами, а це не означає, що в цій державі не будуть, так би мовити, мати жодних прав представники інших, так би мовити, з іншим національним корінням, ми всі маємо формувати політичну націю в Україні, ми всі маємо чутися громадянами повноцінними, повноправними Української національної держави. І тому я прошу підтримати цей проект постанови. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Гнаткевич, будь ласка, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

10:37:23

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановна депутатська громадо, питання, винесене на парламентські слухання, є справді дуже важливим. Ми вважаємо, як правило, що соціальна проблематика є найважливішою. І це правда. Але ми сьогодні бачимо, що національна проблематика є найгострішою. Ми сьогодні навіть в наших дискусіях не можемо дійти до точного визначення термінів, якими користуємося.

Скажімо, ми користуємося словами „український народ”, „український етнос”, „українська нація”. Це синоніми чи ні? Наші друзі-комуністи часто вживають, а, скоріше, завжди вживають термін „народ України”, а не „український народ”. Випадково це чи ні? Коли я подав свій законопроект про мови, то в одній газеті прочитав, що я «неизвестно каким чудом сохранившейся, з хрону вилізший бандерівець». Але я не бандерівець, я просто український націоналіст як український патріот.               

Етнокультурна типологія сучасного українства і українського суспільства є надзвичайно складна. Я знаю греків, які  вже себе не асоціюють з тим, що вони греки. Багато українців вже не асоціюють себе з українською культурою і мовою. Інститут Разумкова дав дані дослідження, що в Криму лише чотири проценти українців, тобто які пишуть, що вони українці, і лише чотири процентів ідентифікують себе з українською мовою і з українською культурою. І в цьому сенсі варто поставити наукове питання:    а чи не українці вони вже чи ще, чи нє українці?

Це  ж саме можемо сказати і про   багатомільйонну армію  українців, які вже українською мовою не спілкуються і не ідентифікують себе з цим. Що таке „українець” як термін? Але ж це не той, що носить  прізвище українське Петренко, Іваненко, Симоненко чи бо навіть Шевченко, а той, хто відчуває себе клітиною  українського національного  організму, яка відчуває болі цього організму, яка захищає все українське –  свою мову, культуру – а не витруює їх з українського організму.  На жаль, справді ми повинні….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Дякую, час вичерпано вже.  Дякую.  Дякую!  І ще раз дякую.  Будь ласка, сідайте.

Вадим Колесніченко, одна хвилина. А тому що від фракції, якщо не записалися, одна хвилина.

 

10:39:58

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги! Как всегда с правами народа  у нас плохо, потому что не хватает регламента. Я бы считал, что необходимо ставить вопрос об игнорировании  более культурного и многонационального народа Украины под видом борьбы  за национальную идентичность в Украине. Мы слышали как с головы на ноги поставили вопрос перед нами о чем?  Правильно. Наконец-то услышали, наконец-то понимаете русский язык, спасибо. Украина сегодня уже  страдае и волае вид ныщення її поликультурности. Венгерская, украинская, украинская громады обращаются к вам. Услышьте нас! Вы уничтожаете Украину! Фашиствующие русофобы уничтожают будущее нашего государства. Венгерское, румынское… российские общины обратились в Европарламент по поводу того, что вы цинично игнорируете их права на свой родной язык и на культуру. Поэтому мы  не будем поддерживать подобные  фашистские проекты, которые игнорируют права человека.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Виноситься на голосування  проект  Постанови про  проведення парламентських слухань на тему: „Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізаційних викликів: проблеми та шляхи збереження”, листопад 2009 року (реєстраційний номер 4297)

 

10:41:37

За-230

Постанову прийнято.

Шановні колеги, я прошу вас, я вас прошу і благаю: давайте заспокойтесь! Що в тому поганого, коли буде обговорюватись ця проблема? Причому тут „ганьба”? Заспокойтесь! Буде в кожного можливість виказати свою точку зору. Про що ви говорите?

Шановні колеги… По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 147,  „Наша Україна – Народна Самооборона” – 65, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 17, позафракційні – 1. Дякую.

Ще раз завертаюся до вас усіх: прізвища не називались, немає, про що говорити. Не збурюйте Верховну Раду України. Все: питання розглянули – тему закрили.

Шановні колеги, комітет пропонував розглянути проект постанови  про зняття з розгляду деяких законопроектів щодо питань оподаткування. Це реєстраційний номер 4670. Але у зв’язку з тим, що автори законопроектів заперечують проти такої ініціативи комітету, тому є прохання цей проект не розглядати. Немає заперечень?

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік (щодо розмірів прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати). Доповідач – народний депутат України Папієв Михайло Миколайович. І від комітету хто буде виступати? Олег Ляшко. Будь ласка.

 

10:43:24

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, закон, який винесено на ваш розгляд, є дуже важливим. І я просив би, щоб ми з вами ретельно розглянули це питання. І, враховуючи те, що щойно відбулося засідання бюджетного комітету і виходячи з тих запитань, які задали народні депутати України, я хотів би привернути вашу увагу до того, що треба розрізнити дві речі. Перше – це держані соціальні стандарти, якими є прожитковий мінімум, це абсолютно об’єктивний показник, який розраховується на споживчому кошику, і виходячи з державної статистичної звітності по цінах продовольчих товарів, непродовольчих товарів і послуг.

Чому цей законопроект подано зараз от, в червні поточного року? Тому що Міністерство праці та соціальної політики України не оприлюднювало фактичний розмір  прожиткового мінімуму. До речі, всі попередні роки ми завжди в середині року корегували, виходячи з фактичного розміру прожитковий мінімум і  вносили зміни до Державного бюджету.

Після мого звернення до Генеральної прокуратури України, я вдячний Генеральній прокуратурі України, 19 червня поточного року Міністерство праці та соціальної  політики оприлюднило  фактичний розмір прожиткового мінімуму.

Тому в запропонованому вам законопроекті розміри прожиткового мінімуму встановлені на підставі даних уряду Юлії Володимирівни  Тимошенко. тобто ті данні, які оприлюднило міністерство праці та соціальної політики. Пропонується, виходячи з цих розмірів прожиткового мінімуму внести зміни до Державного бюджету. Враховуючи інші закони України, якими встановлено, що мінімальна пенсія встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, внести корегування до пенсій. І враховуючи те, що мінімальна заробітна плата теж у нас за законом встановлюється на рівні прожиткового мінімуму до кінця поточного року вийти на розмір прожиткового мінімуму.

Я дякую і просив би, щоб всі ми підтримали цей законопроект. Так, будь ласка, від комітету Олег Ляшко.

 

10:45:46

ЛЯШКО О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги – народні депутати, щойно відбулося засідання Бюджетного комітету, де був розглянутий цей законопроект. Комітет прийняв рішення більшістю голосів створити робочу групу для комплексного доопрацювання змін до бюджету в частині підвищення соціальних стандартів. Адже, законопроект, який щойно запропонований на ваш розгляд, він потребує вишукання додаткових бюджетних коштів в обсязі 37 мільярдів  гривень. Зокрема на підвищення розмірів державних  соціальних допомог, які залежать  від розмірів прожиткового  мінімуму, - 800 мільйонів; на  збільшення розміру  мінімальної  заробітної плати - 24 мільярди гривень і на збільшення  видаткової частини бюджету Пенсійного фонду – 8 мільярдів гривень; на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, виходячи з прожиткового  мінімуму, - 5 мільярдів гривень, загалом  37 мільярдів гривень.

Я прошу… Я свою думку і позицію фракції з цього законопроекту висловлю під час  обговорення цього законопроекту. А позицію комітету, я вам повідомив, що  комітет не підтримує цей законопроект, натомість пропонує створити робочу групу для того, щоб…  Ви робите комплексні зміни до  Закону про бюджет в частині збільшення соціальних стандартів, адже прийняття  цього закону у тому вигляді, який пропонує колега Папієв,  приведе до повного розбалансування місцевих бюджетів і державного бюджету. Дві третини видатків з  оцих 38 мільярдів треба  буде вишукувати у місцевих бюджетах, у яких, самі знаєте, що грошей там немає. Тому зал має відповідально підійти до цього голосування і не займатися популізмом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення. Проводиться запис. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Михайло  Чечетов, потім  Євген Кирильчук.

 

10:48:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Прошу передать слово… Пеклушенку  слово передайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, будь ласка.

 

10:48:32

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги! Закон, который внес мой коллега  Папиев, это базовый судьбоносный  закон, он определяет ситуацию в стране по каждому отдельно взятому человеку. Что говорит Партия регионов?  Партия регионов говорит, что в стране полный экономический и бюджетный коллапс, что в стране управление экономикой идет без руля и ветрил. И в этой связи, Владимир Михайлович, я обращаюсь к вам: для того, чтобы стабилизировать ситуацию, не случайно в повестке дня на эту неделю был поставлен вопрос отчет правительства о работе по бюджету в 2008 году. Это не просто отчет, это отчет над ошибками, это ответ нашим коллегам, где взять деньги. Воровать надо меньше – вот первый ответ.

Вот в этой ситуации я хотел бы слышать, Владимир Михайлович, вы неоднократно обвиняли оппозицию, что она срывает отчет правительства о работе  в 2008 году. Какая оппозиция сегодня сорвала этот вопрос?

Второй момент, который очень важен. Наш коллега Папиев сказал, что по Конституции, по закону каждому работающему сегодня нужно увеличить заплату на 200 гривен, каждому пенсионеру – на 100. Кто возражает, кто может  сказать против закона? Поэтому признайте и первый факт: 12 миллиардов на бочку! Не знаете, где их взять – уходите из власти. У нас есть люди, которые знают, как найти 12, 25 и 30. Если у вас нету денег для людей, почему у вас есть деньги для того, чтобы «Нафтогазу» 18 миллиардов, Министерству обороны по четверть миллиарда? Кончайте дерибан страны! Либо работайте, как вам советуют, либо собирайте монатки! (Ш у м  у  з а л і)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Євген Кирильчук.

 

10:50:47

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Кирильчук, "Блок Юлії Тимошенко".

Оцей пафосний виступ перед цим, він же був і на засіданні Бюджетного комітету, але ніхто не сказав, чому коли вони були при уряді і автор очолював міністерство із цими проблемами, вони не збільшували, а наоборот, зменшили оці соціальні стандарти. А тепер нам підсувають пропозицію, щоб повністю розбалансувати бюджетну систему, зробити колапс і потім звинуватити сьогодні ж ту  коаліцію і уряд. Ну хіба це не написано білими нитками, та це навіть любі, прості люди все розуміють.

Ми не проти такої ідеології, що треба соціальні стандарти збільшувати, і що характерно, уряд Юлії Тимошенко постійно стоїть на цих позиціях, але 37,5 мільярдів (автору треба сказати де їх брати і як збалансувати бюджет). Саме тому сьогодні на засіданні бюджетного комітету було прийнято таке рішення, щоб цей закон передати в робочу групу, яку негайно треба створити разом з урядом і комплексно переглянути зміну до бюджету із  збільшенням соціальних стандартів для населення. Тобто треба робити розумно, глибоко і не займатися, будемо говорити, дешевим популізмом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ар’єв, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

10:52:49

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги! На сьогоднішній день, коли почалася фактично вже передвиборча кампанія, всі хочуть дуже сподобатися виборцям, це абсолютно зрозуміло, тому що кожному треба боротися за голоси. Але, як правильно сказав мій колега Олег Ляшко, на  сьогоднішній день 37 мільярдів додаткових гривень воно не просто розбалансує, воно розірве Державний бюджет. Звідки брати ці гроші, хтось порахував? Якщо ми сьогодні ухвалимо цей закон можна сказати, що бюджету не існує України, він буде повністю розірваний, розбалансований і люди насправді нічого не отримають. Це... якщо ми сьогодні будемо робити популістські заходи, то це призведе лише до руйнації України.

А якщо Партія регіонів, шановні представники Партії регіонів та турбуються про народ, що подають такі законопроекти, то я хочу вам нагадати, у вас у фракції найбільша кількість мільярдерів і мільйонерів. І якщо вони скинуться, то це буде значно більше, ніж 37 мільярдів гривень, і віддадуть це народу, то зробіть тоді таким чином, а не займайтеся популізмом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Адам Мартинюк одну хвилину, будь ласка. Репліка – Ляшко, там прізвище називав. Перед голосуванням буде уряд. (Ш у м  у  з а л і)

Я прошу вас, заспокойтеся, я за Регламентом слідкую, якщо щось не подобається, дійте в визначений спосіб. Прізвище не називайте. Будь ласка, Адам Мартинюк. (Ш у м  у  з а л і) Я, заспокойтесь, прошу вас!

Адам Мартинюк, будь ласка.

 

10:54:29

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, можна говорити про розбалансованість, збалансованість, я зараз хочу подивитися як ті колеги, які ратують за розбалансованість бюджету, зараз будуть кричати, що треба дати, бо там же йдуть зміни в бюджет, які вносить уряд і я побачу, як Ляшко буде кричати, що треба ці видатки здійснити.

Я назву інші цифри. Норма хліба на місяць сьогодні за прожитковим мінімумом – 3,2 кілограма, на одного німецького військового полоненого в Радянському Союзі давали 21 кілограм, картоплі сьогодні – 7-9, німецьким полоненим Радянський Союз давав на місяць 18 кілограмів, риби – 0,8 сьогодні на місяць, на німецького військового полоненого – 3,6 кілограма м’яса – 0,33 сьогодні, німці одержували (військовополонені) – 1,2 кілограма. Ось вдумайтесь у ці цифри і тоді думайте, що треба робити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одна хвилина, репліка, будь ласка.

 

10:55:50

ЛЯШКО О.В.

Шановні друзі, перед виборами 2006 року в цьому залі був проголосований Закон про дітей війни. Тут також красиво розказували, як треба захищати дітей війни, але ні в бюджеті 2006 року, ні в бюджеті 2007 року жодної копійки на дітей війни не передбачили. Зате перед виборами їздили і розказували: „Ми вас, шановні діти війни, захищаємо”. Оце точно те саме, дурять людям голову. Люди добрі! Не ведіться на ці обіцянки, 37 мільярдів на зарплату, де їх сьогодні взяти? У сільрадах на вісім місяців зарплати тільки. Давайте ми ще на них повісимо збільшення витрат і що вони будуть  робити? Вони не будуть взагалі платити тієї зарплати і всього іншого.

Що ви робите?! Ми із цим популізмом уже прийняли законів – на 200 мільярдів  не виконується всяких пільг. Зате хочемо людям  подобатися! Не голосуйте за цей закон – це злочин проти людей! І не прикривайтеся  популізмом!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення завершено.  Будь ласка, Міарковський Анатолій Іванович, позиція уряду.

 

МІАРКОВСЬКИЙ А.І. Шановний Володимире Михайловичу, шановні  народні депутати! Уряд підтримує пропозицію, яку сьогодні проголосовано на бюджетному комітеті, а саме це стосується необхідності підготовки комплексних змін до бюджету. Тобто якщо ми збільшуємо соціальні гарантії, необхідно у додатках до бюджету виписати відповідні бюджетні призначення  як по розпорядникам коштів Державного бюджету, так і збільшити відповідні трансферти місцевим бюджетам. Тому якщо ми приймемо в такій редакції цей закон навіть формально не буде можливо виконати, оскільки  немає змін до третього додатку і до сьомого додатку.

Наша пропозиція – створити робочу групу і підготувати комплексні зміни, де б врахувати  і джерела,  і видатки по місцевим бюджетам.  Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення законопроекту завершено. Пропозиція комітету – створити робочу групу і разом з тим, відповідно до Регламенту, я поставлю на голосування першою пропозицію про прийняття  за основі. Якщо ця пропозиція не дістане підтримки, то тоді буде робоча група. За будь-яких обставин, якщо буде проголосовано за основу, то до другого читання буде готувати або комітет, або робоча група, яка буде створена комітетом разом із урядом. Правильна пропозиція?

Тому я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” (щодо розмірів  прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати) (реєстраційний номер 4557). Прошу голосувати.

 

10:58:47

За-243

Законопроект прийнято за основу. (О п л е с к и)

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 172, "Блок Тимошенко" – 0, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 25, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 0. Що це таке?

Так. Шановні колеги, продовжуємо роботу далі. Нам треба зараз, прошу уваги, розглянути питання про включення до порядку денного. Що? Шановні колеги, я в цілому не поставлю, я в цілому пропоную поставити 1500 гривень, бо 830 мало, хай доопрацюють і дадуть розрахунки так як того вимагає закон. Что? Ну то інше питання. Тут є пропозиція, прошу уваги. Тут вимагають скоротити розгляд цього питання, тобто визначитися шляхом голосування. Я прошу заспокоїтись. Я ставлю на голосування доручення комітету підготувати його на наступний пленарний тиждень, прошу визначатись.

 

11:00:24

За-215

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 171, "Блок Тимошенко" – 0, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 17, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 0, позафракційні – 0. Я про вас, шановні колеги, я прошу вас заспокоїтись. Наступний тиждень роботи в комітетах, є 14 днів, я прошу вас заспокоїтись і не говорити. Ярослав Михайлович, я прошу вас, шановні колеги, заспокоїтись. Якщо говорити про цинізм, то я хочу сказати, коли прожитковий мінімум був визначений 237, а зробили 205, оце був цинізм. Заспокойтеся! Ви заспокойтеся!

Оголошується до розгляду, шановні колеги! (Ш у м  у  з а л і) Будь ласка, одну хвилину. (Ш у м  у  з а л і) Я знаю, я поставлю на голосування.

 

11:01:25

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Колеги! Я не буду агітувати БЮТ, бо там, ну ясно, що вони не можуть за це голосувати, їм так сказали. Але я хочу сказати інше: народ вимирає! Народ вимирає на 106 грам хліба в день і ви при цьому робите красиве обличчя, що ви захищаєте якийсь бюджет.

Володимире Михайловичу,  нагадую вам, ви ж тоді були Головою,  205 і 237 – це не прожитковий мінімум, це була мінімальна зарплата на прохання голів обласних рад, облфінвідділів і місцеві бюджети цю цифру  не тягнули.

Прожитковий мінімум останній вносився в цю сесійну залу двома депутатами: Кириленко В’ячеслав і Віктор Ющенко, які внесли конкретну цифру. З того часу більше цього ніхто не робив. Чому ви боїтеся проголосувати цей законопроект в цілому. Кого ви рятуєте?  Подивіться, що робиться в нас з народом!? Що робиться в лікарнях?! Ну де ж так можна жити! Ми ж депутати!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, шановні колеги, давайте будемо продовжувати роботу, оскільки ви знову звертались до мене, я хочу сказати, моя позиція така: проголосувати треба цей закон в цілому і  передати... за однієї умови, за однієї умови – передати владу Партії регіонів, що це буде виконуватися.   Але ви прекрасно розумієте, що як не виконували до цього часу нічого, що стосується людей, так і виконувати далі не будете. (Ш у м  у  з а л і) Прошу заспокоїтись.

Шановні колеги, нам тепер треба розглянути питання про включення до порядку денного та прийняття рішення. Для включення до порядку денного і прийняття рішення. Ідеться про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (щодо підтримки підприємств військо-промислового комплексу) (реєстраційний номер 4697) для включення до порядку денного.

Що? ну, будь ласка, зніміть з голосування. З мотивів, будь ласка.

Олег Ляшко.

 

11:03:38

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Володимире Михайловичу,  фракція наша підтримає цей законопроект, який спрямований на розвиток вітчизняної військової промисловості. Але ми пропонуємо, щоб ви поставили також пропозицію  про включення до порядку денного  та прийняття рішення по законопроекту номер 4720. Він сьогодні був розглянутий на  бюджетному комітеті, це законопроект  про внесення змін до бюджету у частині збалансування діяльності „Нафтогазу”  України, бо далі іде законопроект  4707 теж зміни до бюджету, тобто це комплексні зміни, що стосуються діяльності  „Нафтогазу”. Для того, щоб не підвищувати людям ціну на  газ, уряд вишукує можливості, щоб компенсувати „Нафтогазу” різницю у вартості цін. Я прошу так само, щоб  ми включили цей законопроект  і проголосували  про прийняття по  ньому рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Гриценко, будь ласка.

 

11:04:42

ГРИЦЕНКО А.С.

Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу,  я вітаю вашу особисту ініціативу додатково фінансувати  оборонно-промисловий комплекс, але  є дві проблеми.

Перше. Документ внесений позавчора, і   наш,  і  інші комітети його не бачили. Але це ще  процедурна річ ладно, ми  вже до цього  звикли.

Друга річ.   Там пропонується  200 мільйонів додатково на прикладні дослідження у сфері оборонно-промислового комплексу.

Повірте фахівцям, не на прикладні дослідження зараз  потрібні гроші, а на ремонт, модернізацію, відновлення і закупівлю  техніки. Тому принципово важлива річ, навіть якщо будемо голосувати,  то внести зміни не на цю програму, на прикладні дослідження, на науково-дослідні інститути, а на підприємства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про що йдеться, я хочу сказати.  Йдеться про те, що  дослідження  Харківського заводу чи підприємств імені Морозова  КБ, там передбачені  кошти за  спеціальним фондом. Ви прекрасно розумієте, що на розробки ніколи  ці кошти не надійдуть.  Тому пропонується перевести  їх у загальний фонд і за рахунок перевищення доходів  Національного банку виділити  на те, щоб було побудовано   10 танків „Оплот”. І після того, коли вони будуть побудовані, підприємство може вийти на експортування своєї продукції. Тому йдеться про цілком  конкретне рішення, яке належить прийняти Верховній Раді. Але ви просто, шановні колеги, визначіться і не звертайте уваги на прізвища, прізвища зніміть. І там буде йти мова виключно про волю Верховної Ради України. Тому ви визначтесь голосуванням. Я все розумію. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону, реєстраційний номер 4697 „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” (щодо підтримки підприємств ВПК). Прошу голосувати.

 

11:06:59

За-207

Рішення не прийнято.

Тепер я ставлю на голосування друге, будь ласка, зверніть увагу. Це проект Закону „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” (щодо питань регуляторної політики, з оплати комунальних послуг та участі в міжнародних миротворчих операціях. Реєстраційний номер 4707. Прошу голосувати.

 

11:07:36

За-230

Рішення прийнято.

Будь ласка, Уманський, виконуючий обов’язки Міністра фінансів. Співдоповідачем буде виступати Ляшко Олег Валерійович. Так, хто буде доповідати від уряду? Одну хвилиночку. Мєрковський? Будь ласка. Будь ласка, Олег Ляшко.

 

11:08:11

ЛЯШКО О.В.

Від комітету, від комітету. Шановний Володимире Михайлович, шановні народні депутати! Комітет з питань бюджету розглянув законопроект щодо внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, поданий Кабінетом Міністрів за реєстраційним номером 4707. Законопроект є збалансованим стосовно показників державного бюджету на 2009 рік. За рахунок збільшення обсягів внутрішніх запозичень та відповідного збільшення граничного розміру державного боргу пропонується збільшити видатки загального фонду Державного бюджету  на 400,9 мільйона гривень. Цим законопроектом  передбачається врегулювати  такі актуальні на сьогодні питання.

Перше. З метою вжиття невідкладних заходів у разі виникнення надзвичайних та інших непередбачених ситуацій,  пропонується збільшити резервний фонд на  300 мільйонів гривень.

Друге. Забезпечення діяльності українських миротворчих контингентів, включаючи капітальний ремонт  вертольотів МІ-24, МІ-8 зі складу місії ООН в  Ліберії, пропонується додатково 100 мільйонів  гривень.

Третє. З метою недопущення  заборгованості  за оплату комунальних послуг та  енергоносіїв Держкомітетом з питань регуляторної політики  та підприємництва пропонується додатково збільшити  фінансове  забезпечення даного відомства на 900  тисяч гривень.

За наслідками  розгляду комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді  прийняти проект закону за номером 4707 за основу  та в цілому, як закон. У разі  прийняття даного законопроекту для  забезпечення балансу підсумкових показників Державного бюджету та узгодження зазначеного  законопроекту з останньою редакцією Закону  „Про  Державний бюджет на 2009 рік” з врахуванням прийнятого 23  червня Закону „Про внесення змін до Закону „Про Державний бюджет на 2009 рік” та  деяких інших законів”, який  повторно розглянуто з пропозиціями Президента,  потрібно до подання закону на підпис  Комітету  з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням внести до тексту закону  і додатків необхідні  редакційні та техніко-юридичні уточнення, насамперед, у частині уточнення  підсумкових показників  видатків Державного бюджету.

Прошу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться, шановні колеги, на обговорення. Запишіться, будь ласка. Прізвища прошу вивести на табло народних депутатів.

Парубій, будь ласка, і Чечетов. В’ячеслав Кириленко.

 

11:10:53

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Шановні колеги, ми розуміємо, що треба змінювати бюджет, я так виходить, що ми його змінюємо кожен пленарний день. А це все від того, що  з самого початку уряд у  грудні 2008 року  вніс бюджет, який нереалістичний, а  переглянути  бюджет на 2009 рік політичної волі ні у кого нема. І тому ми кожен пленарний день латаємо дірки. От і зараз: трошки туди, трошки туди, трошки туди. Пропоную подивитися уважно, щоб не виникло знову сто мільйонів не на інсулін, а на потреби депутатів Верховної Ради, бо це вже може стати традицією для парламенту. Якщо передбачені кошти на якісь відомства, наприклад, підтримка малих підприємців у вигляді підтримки держкомітету відповідного, то це різні речі. Треба підтримувати підприємців, а не чиновників із держкомітету. Значить, треба уважно подивитись, щоб не прийняли і тут якоїсь нісенітниці. А взагалі ми переконані, що всі дискусії навколо, наприклад, показників бюджету і соціальних стандартів відбуваються зараз тому, що ми не маємо точної інформації про економіку. Дані Держкомстату тепер засекречені, ми їх отримуємо раз на квартал. Реальне ВВП і його падіння ми не знаємо, реальна і номінальна заробітна плата – ми не знаємо. Всі показники ми обраховуємо абсолютно приблизно. Тому інформації про стан економіки треба більше, а бюджетні справи треба переглядати в принципі, для того щоб звести до кінця року зміни до бюджету такі, аби бюджет був реалістичних до виконання.

І насамкінець. Одні вносять закони, їх тут же, в той же день розглядають. А інші вносять і їх по півроку ніхто навіть не піднімає. Депутатська група „За Україну!” звертає увагу: 4200 – мораторій на збільшення податків – не вноситься, не проголосований, повторно просимо – не вноситься; законопроект про зовнішнє оцінювання лежить уже три місяці, і ми розуміємо, кому це вигідно; законопроект про національний культурний продукт два місяці юридичне управління не дає висновку. Закликаємо бути справедливими і рівними до всіх депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов передає право на виступ Миколі Яновичу Азарову.

 

11:13:12

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты, только что мы были свидетелями, как значительная часть зала во главе с БЮТом голосовала против социальных параметров для наших людей. На это у них не нашлось средств, а вот усиливать ручное управление бюджета, увеличивать Резервный фонд на 300 млн., мгновенно деньги нашлись.                                       

Ну я бы задал вопрос очень простой, а  какая необходимость  сейчас увеличивать резервный  фонд? Из миллиарда гривен, который был выделен в Резервном фонде израсходовано по  постанове  всего около 500 миллионов, а реально дошло до места около 300 миллионов, то есть у правительства громадный запас прочности по  Резервному фонду и те полтора месяца, которые не будет работать Верховный Совет, этих средств правительству вполне достаточно.

Или еще одна экзотическая норма. В условиях кризиса увеличить  расходы на содержание аппарата госпредпринимательства на миллион гривен. На это тоже нашлось время и возможности. Не буду говорить про остальный перерасподил, принципиально важно другое, что сейчас страна нуждается, и об этом знает прекрасно и Министерство финансов, нуждается в комплексном  пересмотре бюджета на 2009 год, о чем мы здесь принимали с вами решение – решение, которое вступило в силу и носит силу  закона. Кто давал нам самим право? Мы отменяли этот закон? Мы вносили  норму, по которой изменяли свое решение или нет, я вас спрашиваю. Не вносили и не изменяли. Так почему мы закрываем  глаза на то, что нарушается закон и не вносятся  змины комплексные до бюджета? Почему? Народные избранники потупили глаза…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я.  Поэтому, уважаемые народные депутаты,  прекратите быть  машиной для проштамповывания   решений, наконец найдите  в  себе ответственность.

Второе,  Владимир Михайлович. Я еще раз  обращаю ваше внимание, что бюджетный комитет должен перейти к оппозиции, где будет обеспечена  конструктивная позиция действующего правительства. Нельзя штамповать, нарушать процедуру, нарушать здравый смысл, принимая такие решения.

  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено. Комітет пропонує прийняти проект за основу і в цілому як закон. Я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на…” Відмініть голосування.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 4707) про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” (щодо питань регуляторної політики з оплати комунальних послуг та участі в міжнародних миротворчих операціях). За основу.

 

11:17:06

За-236

За основу законопроект прийнято.

Одну хвилиночку! Шановні колеги, одну хвилинку! Одну хвилинку! Пропозиція комітету була проголосувати за основу - Верховна Рада рішення прийняла – і прийняти в цілому закон, тобто його схвалити. Немає заперечень щодо такої пропозиції? Все.

Що? Не чую. Щодо закону 4720, роздайте Верховній Раді, хай його роздадуть. Я тільки його вранці, шановні колеги, розписав. Не ґвалтуйте, ну, не можна так. Я ще раз хочу сказати: комітет все розглянув. От роздадуть, ознайомляться депутати – потім будемо приймати рішення. Все.

Шановні колеги, тепер нам треба розглянути про включення до порядку денного проекту Постанови… Я поставлю на голосування, будь ласка, пропозицію: дати доручення комітету скоротити підготовку до другого читання проекту Закону 4707. Будь ласка, голосуйте. На наступний пленарний тиждень щоб він був готовий.

 

11:18:37

За-206

Рішення не прийнято. Тепер далі, шановні колеги, про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення 20-річчя створення Народного Руху України за перебудову, реєстраційний номер 4272. ї

Будь ласка, Адам Мартинюк.

 

11:18:58

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, ви вчора поступали абсолютно правильно за Регламентом і дали слово, що законопроект, який не включений до порядку денного на даній сесії, відповідно до Регламенту більше розглядатися не буде. Тому в мене виникає дуже запитання закономірне: чому законопроект, який  21 травня набрав 198 голосів, 2 червня набрав 203 голоси, сьогодні знову протягується до порядку денного?

Будь ласка, нехай дочекаються 1 вересня під час відкриття наступної сесії можна буде його розглядати про включення до порядку денного. Я розумію, що Рух зробив розруху, що він заслужив того, щоб відзначити це велике свято, але нехай відзначають його тихо, мовчки і не розказують народу, хто спричинив ту величезну біду, в який ми знаходимося протягом останніх 20 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба голосувати було, коли я вас прошу.

Шановні колеги, ви розумієте, у нас тут складається така ситуація, що треба збалансувати взаємини. От пропозиція по Херсонському машинобудівному, тоже не проходив він, але ми його поставили. тому, шановні колеги, тому таким чином. а тут іде мова і про постанову. Тому я поставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення. Якщо Верховна Рада  не підтримає, то це буде сигнальне голосування.

І давайте всі заспокоїмося, бо давайте не ґвалтувати тоді, коли це цікавить одну фракцію, або іншу, давайте будемо поступати нормально. Тому я ставлю на голосування про повернення  до розгляду проекту Постанови про відзначення 20-річчя створення Народного Руху України за перебудову у частині включення цього питання до порядку денного. Повернення до розгляду питання про включення до порядку денного. Реєстраційний номер 4272. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

11:21:10

За-232

Повернулися.

А тепер я ставлю на голосування про включення до порядку денного.

 

11:21:32

За-231

Рішення прийнято.

Давайте таким чином, шановні колеги… Одну хвилиночку.

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 148, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 66, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 17, позафракційні – 0.

Шановні колеги, давайте, щоб не збурювати далі сесійну залу, я просто поставлю на голосування про прийняття постанови, і все. Ну, так, як я ставив по комсомолу. Ну, не кричіть, я вас прошу! Ну, що ви?

Я ставлю на голосування про схвалення проекту постанови 4272.

 

11:22:25

За-231

Рішення прийнято.

Шановні колеги! По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 150, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 64, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 17, позафракційні – 0.

Шановні колеги, нам треба розглянути питання про включення до порядку денного проекту Постанови про невідкладні заходи щодо підтримки вугледобувних підприємств, стабілізації соціально-економічної ситуації у вугіль3ній галузі та забезпечення енергетичної безпеки України (реєстраційні номери 4667, 4567-д, тобто комітетські).

Я ставлю на голосування… Що? Можна ставити? Вони ж йдуть альтернативні, ви розумієте, це одне питання. Альтернативні вони йдуть. Тому я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови про невідкладні заходи щодо підтримки вугледобувних підприємств, стабілізації соціально-економічної ситуації у  вугільній галузі та забезпечення енергетичної безпеки України (реєстраційні номери 4667, 4667-д). Прошу голосувати.

 

11:23:54

За-358

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Оскільки я є серед авторів одного з проекту постанов, дозвольте я вам коротко поінформую про що йдеться. Ви знаєте, що нещодавно шахтарі пікетували Кабінет Міністрів, потім після обговорення в сесійній залі на пропозиції народного депутата колеги Турманова відбулася  зустріч із керівниками комітетів, а також із представниками шахтарів. Вони вимагали, щоб держава взяла на себе зобов’язання хоча б часткової підтримки вугільних шахт, які мають форму недержавну, а саме  приватні і орендні шахти.

У зв’язку з тим, що рішення після цієї зустрічі не були прийняті, то були узагальнені ті пропозиції, які висловлювались під час цієї зустрічі у  Верховній Раді України і запропоновано відповідний проект постанови у Верховній Раді України. Пропозиція  зводиться до того, щоб запропонувати Кабінет Міністрів України затвердити графіки закупівлі вугілля за державні кошти до державного резерву, укласти відповідні договори з виробниками вугілля всіх форм власності. До 1 вересня 2009 року забезпечити розробку та затвердження моделі механізму функціонування вугільного ринку, розглянути питання про запровадження посади заступника міністра, який би опікувався саме цією частиною вугільних підприємств. А також для зняття напруги забезпечити у тих шахт, які  гостро потребують, закупівлю вугілля на цей момент, для того, щоб забезпечити роботу цих шахт у шахтарському районі Донецької області. Оце такі пропозиції.

Тепер, будь ласка, комітет, перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки Тітенко Сергій Михайлович. Будь ласка.

 

11:26:13

ТІТЕНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я хочу сказати, що  серед  багатьох питань і проблем, які зараз виникають, одна з них може не така яскрава як  газова, але ж може бути наслідок її такий, що  ми зрозуміємо, що не тільки газ і вугілля – це головне паливно в нашій країні.

Я хочу вам навести декілька цифр. Якщо загальне споживання в Україні електроенергії зменшилось на 15 відсотків, то виробництво електроенергії на теплових електростанціях зменшилось на 20 відсотків, а по деяким станціям на  28 відсотків. Одночасно тарифи на виробництво електричної енергії на цих  компаніях знизились ще додатково на  18 відсотків.  У цих умовах повної відсутності коштів на закупівлю  вугілля, ти не менш за  5 місяців цього року було закуплено практично  12  мільйонів  тон енергетичного вугілля. Зараз на складах теплоелектростанціях  знаходиться більше, як  4 мільйона тон вугілля, що на 40 відсотків більше, ніж потреби енергетиків до кінця року.

Я хочу сказати, ще й фізично склади, на яких лежить це вугілля,  заповнені практично на  всіх електростанціях. Для закупівлі цього вугілля енергетиками залучалися кредитні ресурси, які сьогодні за  5 місяців збільшені, навантаження,  кредитне навантаження на енергетику України  більше, як  на  2 мільярда гривень.

Рентабельність генеруючих компаній, подумайте, складає  зараз, рентабельність,  мінус 20 відсотків. Це вже  не рентабельність, а новий якийсь термін. А по деяким генеруючим компаніям – мінус  25 відсотків. Для покриття касового розриву енергетикам, тепловикам потрібно до кінця року мінімум  4 мільярда  гривень. Шахтарі заборгували за електричну енергію, за виробництво, за купівлю електричної енергії більше, як  1,2 мільярда гривень, у тому числі  250 мільйонів у цьому році.  Але я хочу сказати, що це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ТІТЕНКО С.М. …одна сторона питання. Я хочу підкреслити, що у  шахтарів проблем і питань  не менше, ніж у енергетиків. Вони працюють, як можуть, але маючи 600 мільйонів приблизно щомісячно касового розриву, не можуть теж збалансувати свою поточну діяльність.

Я можу сказати, що енергетики в свою чергу заборгували шахтарям приблизно 500 мільйонів гривень за вугілля, яке лежить на складах, ще 2 мільйони тонн вугілля лежить на складах на шахтах і вуглезбагачених фабриках, готового до відвантаження.

Ці питання комітет обговорив на своєму засіданні і прийшов до висновку, що без вжиття антикризових заходів термінових проблема може стати вже найближчими місяцями в повний зріст. І тому було рішенням членів комітету, була запропонована вам, шановні колеги, прийняти проект постанови Верховної Ради, спрямований на покращення або недопущення кризи в цьому ланцюжку – вугільні підприємства і енергетика.

Пунктами цього проекту постанови передбачена низка... підготовка низки законопроектів, передбачено термінове формування фінансового та фізичного балансу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Михайлович, дякую, вже час вичерпаний. Завершуйте, будь ласка.

 

ТІТЕНКО С.М.  Володимире Михайловичу, три пункти з проекту вашої постанови знайшли відображення в нашій. Це стосується того, що ви казали, написали „місячний термін” і так далі, і так далі.

Шановні колеги, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення. Сергій Михайлович, сідайте, дякую вам. Прошу записатися на обговорення.

Віктор Турманов, фракція Партії регіонів.

 

11:30:32

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, я думаю, что сейчас заместитель председателя комитета доложил по постанове, вы знаете, ситуация была неординарная. Я прошу всех поддержать постанову, которая подготовлена сегодня для рассмотрения в Верховном Совете, что касается проблем угольной отрасли. Я прошу сразу поправочку небольшую, Владимир Михайлович, внести в  пункт 2.4.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Регіони підтримують чи ні?

 

ТУРМАНОВ В.І. Я хочу зачитать: „Керуючий з вимогами  безумовного забезпечення  енергетичної безпеки держави забезпечує в  місячний термін затвердження  фізичних та фінансових балансів виробництва та споживання вітчизняної  вугільної продукції”. І далі вставочка: „Всіх форм власності тих, хто платить  налоги”.  На счет этого  есть решение  координационного совета по   уровню критической ситуации в угольной  отрясли от 13 ноября подписанное  Премьер-министром Украины.

Я просил  бы учесть эту поправочку и внести, она существенная, чтобы у нас небыло таких  коллизий, которые у нас возникали и мы  были у вас, Владимир Михайлович, мы пришли к тому,  что их надо разрешать. Спасибо!

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, передайте цю  вашу  письмову правочку сюди,  будь ласка. І Микола Васильович Кравченко фракція комуністів.

 

11:32:02

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, вы знаете, что 19 мая  мной был зарегистрирован проект Посатнови  про заслуховування  звіту   Міністра палива та енергетики Продана про  ситуацию, складывающуюся на угольном рынке.

К сожалению,  комитет не захотел заслушать информацию министра и на сегодняшний день  принимать такую постанову нужно. Но если бы мы заслушали министра, мы бы увидели  каким образом Минтопэнерго сегодня уничтожает угольную отрасль. Мы бы увидели, что сегодня атомные электростанции нагружаются, а сознательно, искусственно создаются  сегодня  условия для того, чтобы уголь не забирали у шахтеров и создавались якобы  избытки.  Они сегодня успешно созданы и Продана комитет как хотел, вернее так и сделал, Продана не допустил  на эту трибуну. Поэтому я призываю проголосовать за 4667 проект закона и вношу предложение внести изменения в пункт два  данной постановы.  

Владимир Михайлович, мы в любом случае первого числа мы должны заслушать Продана по выполнению этой постанови. Ни в коем случае нельзя ответственным делать здесь комитет Минтопэнерго. Какое он имеет отношение к исполнительной власти?  Поэтому мы должны заслушать каким министерство, Кабинет Министров будет выполнять данную постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, вы имеете в виду, сюда предложить заслухати, да? То есть. Хорошо.

Шановні колеги, ті, що записались виступили, Михайло Воло нице, будь ласка, мікрофон. У вас одна хвилина є.

 

11:34:27

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановний Володимире Михайловичу, ви зустрічалися з шахтарями, які страйкували і зауважували на тих проблемах, які виникають в вугільній галузі саме в умовах розвитку кризи.

Ви дуже уважно вивчили ці питання і ми вам вдячні, і шахтарі в тому числі за те, що ви написали постанову і, крім того, це підштовхнуло також наш Комітет палива, енергетики і ядерної безпеки уважніше і ретельніше подивитись до цієї ситуації і на фаховому рівні також доповнено через постанову комітету.

Тому я пропоную, щоб ми проголосували за рішення і пропозиції спікера, і за ті пропозиції, які напрацював комітет.

Крім того, Володимире Михайловичу, хочу звернути увагу на те, що можливо не треба вводити спеціальну посаду заступника міністра для роботи з приватними шахтами. Я вважаю, що, мабуть, скоріше, краще було б перерозподілити обов’язки, тому що саме в міністерстві було скорочено дві посади заступників міністрів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено. Оскільки, немає інших застережень? Оскільки, я розумію, що зараз тут буде голосування відбуватися виключно з політичних моментів, я знімаю свій проект постанови, якщо це влаштовує той проект постанови, який напрацьований комітетом,  я хочу тоді наголосити, що персональну відповідальність за це беруть люди, які працюють вугільній  галузі. Тому що вони пропонували цей проект постанови, по суті  справи, я його зафіксував, подав, бо в них руки не дійшли до цього проекту постанови. Зараз я розумію, що підтримки не буде.

Тому я свій проект постанови знімаю і ставлю на голосування проект постанови комітету. Реєстраційний номер 4667-Д для прийняття за основу.  За основу.

 

11:36:43

За-367

Рішення прийнято. (Ш у м  у  з а л і) Я ваші пропозиції поставлю на голосування.

Шановні колеги, я поставлю на голосування пропозиції, а потім з мотивів перед остаточним голосуванням. Ну заспокойтесь! 

Пропонувалося у пункті 2 підпункт 2.1. там де ідеться „фінансування державного сектору” написати, „вугільної галузі”, додати „всіх форм власності”. Так я розумію?  І я поставлю цю поправку на голосування.

 (Ш у м  у  з а л і) Я вам читаю її: „Керуючись вимогами безумовного забезпечення енергетичної безпеки держави забезпечити в місячний термін затвердження фізичних та фінансових балансів виробництва і споживання вітчизняної вугільної продукції (і додається) всіх форм  власності”, - і далі за текстом. Це пропозиція народного депутата Турманова. Тому я ставлю її на голосування цю пропозицію додати: всіх форм власності.

 

11:38:00

За-184

Пропозиція не підтримана.

І далі пропозиція була Кравченка Миколи Васильовича такого змісту: у вересні місяці заслухати звіт міністра палива та енергетики про виконання цієї постанови. Про хід виконання цієї постанови.

Миколо Васильовичу, правильно я сформулював вашу пропозицію? Тому  я ставлю  пропозицію  додати таке формулювання: ”У вересні  місяці на  засіданні Верховної Ради України  заслухати Звіт міністра  палива та енергетики про роботу над виконанням цієї постанови”. Прошу… Я пропозицію ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

11:39:01

За-65

Рішення не прийнято.

Всі поправки, які  внесені, проголосовані. Є підстави ставити на голосування…

Будь ласка,  Кравченко Микола Васильович мікрофон.

 

11:39:15

КРАВЧЕНКО М.В.

Я  конечно удивляюсь коллегам с Партии регионов, которые,  не читая, приняли проект постановы и проголосовали за него  единодушно и обвиняют, что коммунисты не голосовали убийственный для угольщиков в первую очередь проект  постановы.  Вы почитайте, что там написано. Там написано и о приватизации, там  написано о том, каким образом вы будете угольщики будут погашать задолженность перед   энергетиками. А сегодня это  с точностью до наоборот происходит.

Поэтому, уважаемые коллеги, если вы не читаете такие судьбоносные  проекты постановы, от которой тянет  Проданом. Продан здесь  полностью пролобировал  свои интересы, угольную  отрасль угробите. Поэтому, уважаемые регионалы, если вы  хотите вернуться  в  Донецк и нормально там выглядеть, отзовите свои голоса. Давайте проголосуем за…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, репліка Михайло Чечетова.

 

11:40:31

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Прошу передать слово  Тулубу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Тулуб.

 

11:40:45

ТУЛУБ С.Б.

Уважаемые коллеги, надо  сказать, что в том вопросе, который подымает Николай Васильевич, есть определенная доля, как говорится, объективной ситуации. И мы на заседании топливно-энергетического комплекса рассмотрели все эти составляющие части. Но надо сказать. Когда исполняющий министра не может ответить, угольной промышленности, не может ответить на элементарные вопросы, когда мы видим такие вопиющие факты, когда свой уголь ложится на склад, а уголь коммерческих структур продается через государственную структуру Минугля и так далее, то, знаете, я считаю, что сначала надо разобраться с угольной промышленностью и с министерством, с руководством Министерства угольной промышленности. А потом уже говорить за Министерство топлива и энергетики.

И второй вопрос. Я хочу сказать о том, что сегодня в объеме реализации…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко, будь ласка.

 

11:41:46

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я хотел бы, разделяя обеспокоенность профессионалов как и что сделать для угольной отрасли, просить вас, не путайте пожалуйста необходимость привлечения к уголовной ответственности. Для этого у нас есть Генеральная прокуратура. Пускай возбуждает уголовное дело и проверяет. Единственное, я хочу вам посоветовать, что в каждом конкретном случае вы, пожалуйста, тогда и помогайте Генеральной прокуратуре. Показывайте и рассказывайте договора, которые заключаются, как тендеры проводятся, какую цену за тендеры платят? Для этого закон не надо принимать. Для этого не надо врать шахтерам, прежде всего. И не надо использовать свои полномочия народных депутатов для того, чтобы добивать и уничтожать угольную отрасль. Вот это, к сожалению, сегодня имеет место. А если разобраться, надо Генеральной прокуратуре дать полномочия и поручения высказать от парламента разобраться со всеми этими делами, финансовыми потоками, копанками, кто кого крышует, где, откуда идет этот капитал теневой и многое другое. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Клименко, будь ласка. Шановні колеги, ми переводим в обговорення. Тут від фракцій обмінялись думками перед остаточним голосуванням і все.

 

11:42:54

КЛИМЕНКО О.І.

Шановні колеги, я цілком свідомо голосував за цей проект постанови. І хотів би подякувати її авторам і особливо вам, Володимир Михайлович, за те, що ви вникли в ті проблеми, які стались на шахті, в шахтарському регіоні. Це перше.

По-друге, давайте все-таки будемо об’єктивними в цій ситуації. Цей проект постанови, чому він з’явився, що цьому передувало? Якби була від уряду, від Мінвуглепрому була б дієва якась позиція, якби вони протягом  дох місяців могли б напрацювати цю програму. Я думаю, що Верховна Рада її затвердить. Це перше.

По-друге, сьогодні професіоналам із комітетів  кожна тут стрічка, яка є, вона відповідає дійсності. І саме головне, що тут передбачається. Перше – щоб Верховна Рада України  приймала участь  у плані приватизації, якщо вона буде  відбуватись. Перше.

По-друге, щоб ми сьогодні могли заохочувати, у першу чергу,  споживачів, щоб вони сьогодні звільнялися від  споживання, надспоживання  природного газу і заміщення було на  використання нашого вугілля, тобто вітчизняного виробника. Це по-друге.

По-третє, ціна. Якщо казати  сьогодні, що ми закуповуємо сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

11:44:06

КЛИМЕНКО О.І. Якщо сьогодні ми у балансі  маємо 300 доларів за одну тонну умовного палива у вигляді газу,  то наше вітчизняне вугілля сьогодні коштує десь приблизно 100 доларів. Різниця два рази, давайте порахуємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Оскільки було посилання Миколи Васильовича  Кравченка, що труба було проголосувати проект постанови 4667, я ще раз хочу сказати,  що я свідомо вимушений був зняти, оскільки підтримки  не буде, оскільки наступний проект постанови  написали під себе, не під шахтарів. І я  хотів би публічно сказати, щоб шахтарі  зверталися, особливо міста Шахтарська,  до авторів і тих, хто підтримував цей законопроект, бо вони нічого не отримають,   на превеликий жаль.

І з врахуванням поправок, які  проголосовані, я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Постанови 4667-Д.

(Та вони не поїдуть, їм є чим займатись).

 

11:45:20

За-309

Постанову прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 116, „Блок Юлії Тимошенко” – 133, „Наша Україна – Народна Самооборона”  – 43,  комуністів – 0, „Блок Литвина”  – 16, позафракційні – 1.

Переходимо до розгляду питань у другому  читанні. Оголошується проект Закону про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності (реєстраційний номер 3682). Доповідач – секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Ткач Роман Володимирович. Прошу вас.

 

11:46:04

ТКАЧ Р.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! На ваш розгляд виноситься законопроект про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що в них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

В процесі доопрацювання законопроекту до нього поступило 308 поправок та пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи. З них повністю врахована 101, враховано частково або редакційно 118, відхилено 79. переважна частина відхилених поправок стосується питань, регулювання яких не є сферою дії цього законопроекту. Щодо врахованих пропозицій, то з метою забезпечення права власників майна, що відчужується, законопроект доповнений нормою, згідно з якою примусове відчуження земельної ділянки, житлового будинку з мотивів суспільної необхідності здійснюється виключно за умови обов'язкового надання її власнику у власність відповідно рівноцінних об'єктів, крім випадків, коли інше не погоджене їх власником. Критерії рівноцінності будуть визначатися судом.

Хочу також зауважити на реалізований в законопроекті принцип відмінності викупу земельних ділянок для суспільних потреб від їх відчуження з мотивів суспільної необхідності. Викуп можливий виключно за добровільною згодою, і жоден орган, навіть суд, не може примусити власника продати державі належне йому майно. Необхідність примусового відчуження допускається лише у випадку відсутності альтернативи розміщення відповідних об'єктів, які мають важливе державне значення.

Шановні колеги, до законопроекту Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України були висловлені три зауваження. Перше з них стосується необхідності поміняти місцями розділи третій, четвертий законопроекту та відповідної зміни нумерації статей з метою гармонізації його структури. Комітет підтримує цю пропозицію. Друге зауваження стосується виключення із законопроекту змін до статті 537 Цивільного кодексу України. Комітет не заперечує проти врахування цього зауваження. Останнє зауваження стосується виключення із тексту законопроекту змін до Кодексу адміністративного судочинства України.

Комітет не погоджується з вказаним зауваженням, оскільки зазначені зміни  забезпечують оперативність  розгляду справ із примусового відчуження земельних ділянок. В той же час комітет відмічає, що врахування цих зауважень не вплине на структуру законопроекту.  Комітет на  своєму засідання підтримав законопроект і рекомендує прийняти його в другому читанні і в цілому як закон  з урахуванням зауважень, підтриманих… зауважень Головного юридичного управління. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, йдемо по поправках.

Поправка 23-а, яка не врахована, Юрія Кармазіна. Ви наполягаєте на ній, Юрій Анатолійович?

Будь ласка, да.

 

ТКАЧ Р.В. Володимире Михайловичу, я би хотів.. буквально декілька секунд. Я би хотів подякувати нашим колегам, які працювали над цим законопроектом і давали свої поправки, це депутати: Кармазін, Палиця, Лук`янчук, Бевзенко і інші. Особливо я окремо спілкувався із депутатом Кармазіним, він… його немає, і він в принципі погоджується з усіма пропозиціями комітету, тому він забирає свої пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, враховуючи… тут є тільки  деякі поправки Кармазіна і Сергій Клюєв. Наполягаєте? 58-ма поправка. Ні?

Писаренко, 59-та. ні.

Шпенов,  63-тя. ні.

Бевзенко, 65-та.

Хто наполягає на  своїх поправках, які не враховані?  Не бачу. Отже є, шановні колеги, підстави поставити на ваш розгляд  пропозиції комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон  проект Закону про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності (реєстраційний номер 3682)

Прошу голосувати.

 

11:50:43

За-358

Закон прийнято. Дякую. 

Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих  актів України щодо інвестиційної діяльності. Доповідач – заступник голови Комітету з питань економічної політики Єресько Ігор Геннадійович. Ігорю Геннадійовичу, будь ласка.

 

11:51:06

ЄРЕСЬКО І.Г.

Шановні народні депутати, шановний Голово Верховної Ради України! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Щодо самого проекту, варто нагадати: метою прийняття законопроекту є усунення суперечностей у законодавстві щодо інвестиційної діяльності, формування сприятливого інвестиційного клімату, підвищення ефективності та конкурентоспроможності національної економіки, запобігання та припинення правопорушень у сфері інвестиційної діяльності, визначення поняття та змісту інвестиційного проекту, порядку державної реєстрації та запровадження введення державного реєстру інвестиційних проектів, впровадження яких підтримується державою.

При розробці законопроекту було враховано міжнародний досвід, досвід законодавства інших країн. Так, проаналізувавши міжнародний досвід, у законопроекті було змістовно визначено не лише саме поняття „інвестиційний проект”, а й закріплено структуру його розділів, яка відповідає міжнародним рекомендаціям та своїм змістовним навантаженням буде цікавою для інвестора.

У результаті прийняття проекту закону очікуються такі позитивні фактори, як усунення невідповідностей у законодавстві з питань інвестиційної діяльності, зокрема відсутності чіткого визначення поняття „інвестиційний проект”, створення сприятливого інвестиційного середовища в Україні, сприяння припиненню правопорушень у сфері інвестиційної діяльності, сприяння створенню нових робочих місць.

За час підготовки проекту до другого читання комітетом отримано 11 пропозицій, 6 з них враховано повністю або редакційно, інші відхилені як такі, що так чи інакше не відповідають основній меті проекту.

Комітет з питань економічної політики рекомендує прийняти даний законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, застережень до цього законопроекту немає? Не бачу.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття  в другому читанні і в цілому, як  закон проект Закону, реєстраційний номер 3065 про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо інвестиційної діяльності. Прошу голосувати.

 

11:53:46

За-159

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування на повторне друге читання проекту Закону, реєстраційний номер 3065. Ну, процедуру треба ж пройти всю. Що?

 

11:54:09

За-176

Рішення не прийнято. 

Законопроект відхилено. Що будемо робити?

Шановні колеги, зараз у нас на черзі проект Закону про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні, реєстраційний номер 3447-д. Доповідач – народний депутат України Королевська Наталя Юріївна, голова Комітету  з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.

Тому, будь ласка, Наталія Юріївна, давайте. щоб ми розглянули до перерви цей законопроект.

 

11:54:51

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, сегодня мы рассматриваем Закон об общих принципах развития государственного частного партнерства в Украине, номер 3447, подготовленный комитетом ко второму чтению.

Я хочу в двух словах напомнить вам суть данного законопроекта. К сожалению, весь мир еще  продолжает бороться с кризисом, поэтому и за рубежом, и в Украине сегодня мы в основном думаем, как преодолеть рецессию, как помочь нашей промышленности для того, чтобы  остаться хотя бы уже на фиксированной точке, сделать все, что дальше идти в рост. И после окончания рецессии кризис не закончиться или закончиться, но не для всех и от того, на сколько предприятия смогут  провести модернизацию, на сколько мы сегодня сможем привлечь инвестиции и создать, действительно, инвестиционные привлекательные условия в нашей стране, на столько и будет зависеть возрождение наших предприятий. Потому что им сегодня, как никогда, необходим дополнительный и эффективный ресурс.

И сейчас в мире идет схватка за деньги инвесторов. И те страны, которые могут привлекать инвесторов, окажутся не на задворках мировой экономики, а будут победителями в результате кризиса. Поэтому приоритетом государственной политики в Украине должно быть не только смягчение последствий кризиса, приоритетом должна быть и подготовка к выходу из него в более жестком посткризисном мире. И государственное частное партнерство – это уникальный механизм, который работает во всем мире, начиная с 70-х годов, но, к сожалению, у нас так и не применялся.

Поэтому мы сегодня предлагаем рассмотреть законопроект во втором чтении, принять его как закон и, действительно, позволить сегодня инвесторам переходить на объекты и в сфере жилищно-коммунального хозяйства, в сфере транспорта, в сфере коммуникаций. Со временем его можно применять также и в других отраслях.

И мы бы могли привлечь те деньги на те социально-значимые проекты, которые нереально полноценно финансировать сегодня из бюджета. У государства на эти объекты средств не хватало последние десять лет. И мы считаем, что сегодня  должны создать всевозможные условия для того, чтобы пришел эффективный менеджмент, эффективные инвестиции, но при этом государство защитило эти объекты и оставило полностью в своей собственности, потому что сегодня продавать стратегические объекты невозможно по причине отсутствия как ликвидной цены на них, так и по причине отсутствия капитала в целом, готового платить достойные цены.

Поэтому мы также предлагаем разделить риски между государством и частным партнером, распределить их не по-братски, а предельно объективно. Значительная часть риска переложена на частного партнера. И я очень надеюсь на поддержку зала и на возможность сегодня привлекать серьезные инвестиции в Украину. По оценкам комитета, инвестиции, которые можно привлечь согласно данного закона, оцениваются порядка 7 миллиардов долларов. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми можемо ставити на голосування пропозицію комітету? Будь ласка, Олег Ляшко.

 

11:57:51

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я просив би вас звернути увагу на зауваження до цього проекту Закону Головного юридичного управління. Узагальнюючий висновок: законопроект потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання з урахуванням зауважень Головного юридичного управління.

Зокрема, юристи стверджують, що прийняття цього законопроекту в поданій до другого читання редакції призведе до колізій відповідних   норм та неповноти правового регулювання. І крім цього окремі положення законопроекту не відповідають Конституції та не узгоджуються з іншими законами України.

Тут на чотирьох сторінках зауваження. Я хотів би сказати тільки про одне. До другого читання у цьому законопроекті включені поправками зміни до Земельного кодексу. От у мене питання, яким чином  вони там включені, коли вони не розглядалися у першому читанні?

І по-друге, я пропоную всі поправки, що стосуються, це пункт другий розділу  шостого  „Прикінцевих та перехідних положень”  щодо  внесення змін до Земельного та Цивільного кодексів і Закону України  концесії  поставити  на голосування в частині їхньої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

11:59:04

ЛЯШКО О.В. Поставити  на голосування  в частині їхньої підтримки.  Бо я вважаю, що зміни до  Земельного кодексу – це має бути робота профільного комітету,  аграрного комітету, бо це дуже чутливе питання.  І оскільки воно у першому читанні не обговорювалося і не розглядалися  ці зміни, то, як зауважує Юридичне управління,  це суперечить статті  90 Регламенту Верховної Ради. Тобто я пропоную зміни  пункт другий розділ  шостий „Прикінцеві та перехідні положення” проекту  в частині внесення змін  до Земельного та Цивільного кодексів  поставити на предмет  їхньої підтримки  і не підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.   Позиция комитета. Есть в чем согласиться с моим коллегой. Давайте рассмотрим  не в теории действие  закона, а на практике. Когда приходит концессионер,  он подписывает договор о концессии, но при  этом ему отдают объект, но не отдают право на землю.  И потом концессионер  начинает отдельно   к этому вести аукционы, конкурсы. В этот момент на эту землю  набегает  куча желающих наживиться.   И в результате  сегодня  концессия  в принципе в стране не работает, потому что это не идет единым пакетом объект плюс  земля.

Поэтому комитет и предложил такую норму, чтобы перед тем, как выставлять объект на концессию, были полностью подготовлены все документы по получению    земли  в аренду на предприятия, и эта земля после разрыва договора о  концессии  будет  возвращена государству. Это четко здесь прописано, то есть земля не передается на компанию-концессионер, а остается государству, но при этом тогда договор концессии может работать сразу же, это мировая практика, которую изучал комитет и которую мы можем детальным образом доказать.

То, что касается зауважень Научно-юридического управления, мы получили их вчера ночью, сегодня  утром мы переговорили с Юридическим  управлением, и в принципе, они согласны, что ряд замечаний, которые даны, они достаточно дискуссионные и здесь правота комитета есть, и мы готовы по каждому именно замечанию дать свою позицию и ее отстоять. И ни одной нормы, которая бы, там, противоречила Конституции нет. Ее можно просто по  разному читать как у нас бывает это происходит. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попрошу Олега Ляшко, конкретно  яку поправку ми повинні поставити на голосування. Будь ласка.

 

12:01:39

ЛЯШКО О.В.

Володимир Михайловичу! У мене на превеликий жаль, зараз під рукою таблиці немає і я не можу сказати номери поправок, але я читаю висновок Юридичного управління, про те, що пунктом другим розділу шостого, Прикінцеві та Перехідні положення проекту пропонується внести зміни до Земельного кодексу. Запропоновані зміни носять не системний характер, частково безпосередньо не відносяться до таких, що є необхідними для реалізації положень закону. Зміни  вносяться до статті 123 Земельного кодексу, до статей  100, 101 Земельного кодексу.

 Тому я і пропоную, що ці зміни до відповідних статей Земельного кодексу, щоб їх вилучити із тексту цього закону. Ці зміни мають оформлятися окремим законом, як і пропонує Головне юридичне управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  так розумію, що йдеться про поправку на сторінці 50 там пункт два в Земельному кодексі України і далі пропонується, що тут... Так,  Наталія Юріївна?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Я так понимаю, что это идет речь о 98 поправке. Олег, вы либо скажите номер поправки, либо мы сейчас будем выяснять, где, что и откуда идет. Если это Прикинцевые положення, то это 98 поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо брать, то формулювать конкретну поправку.

 

12:03:05

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко.

Володимир Михайлович, не дорікайте мене, от Роман Михайлович Звари підтвердив він щойно зайшов на сайт Верховної Ради, там немає порівняльної таблиці. Її взагалі немає, що ми голосуємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу сказати до питання, що ми голосуємо. Ми голосуємо те, що ви пропонуєте проголосувати зміни до Державного бюджету, які взагалі Верховна Рада ще не отримала. Тому, будь ласка, є відпрацьований документ, який розданий народним депутатам України. І я ще раз пропоную, шановні колеги, не лінуйтеся вранці при реєстрації отримуйте документи!

Я прошу вас, давайте поправку 98-му... Яку ми будемо зараз голосувати? (Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги, я вас прошу таким чином, коли ви висловлюєте свої пропозиції, давайте називайте номер поправки, ви погоджуєтесь, що вона врахована чи не погоджуєтесь, тоді будемо далі розглядати. Все інше це просто будуть наші загальні політичні дискусії. Є зауваження Юридичного управління. Разом з тим комітет вважає, що вони мають дискутивний характер і він прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти в другому читанні і в цілому як закон.

Я ставлю на голосування цю пропозицію – у другому читанні і в цілому як закон... (Ш у м  у  з а л і) Будь ласка, зніміть голосування. Яку поправку, назвіть поправку мені? Мікрофон, будь ласка.

 

12:05:03

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Володимире Михайловичу, я прошу вас поставити на голосування поправки щодо внесення змін до статей 100, 101 і 123 Земельного кодексу України.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну номер какой?

 

ЛЯШКО О.В. Я не можу вам сказати, який це номер поправки, бо в мене немає порівняльної таблиці. Її немає на сайті Верховної Ради.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну как это „немає”?

 

ЛЯШКО О.В.  Тому я і кажу, що все що стосується змін до Земельного кодексу вилучити з цього закону. І ці поправки поставити на підтримку. Правильно чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще раз я вам нагадую, вам роздано таблиці, там є ряд поправок, які стосуються Земельного кодексу.

Друге, от зараз включили Інтернет, сайт – вісить законопроект, вісить! Тому між собою змагайтесь, а я ставлю на голосування пропозицію комітету. Я ще раз хочу сказати, дайте номер поправки.

 

ЛЯШКО О.В. (без мікрофону)Так я вам дав...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який? Який? Будь ласка, сформулюйте пропозицію комітету і я її поставлю на голосування.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Комитет предлагает поставить законопроект и принять как закон во втором чтении. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні” (реєстраційний номер 3447-д). Ну все розберіться там, будь ласка.

 

12:06:46

За-255

Закон прийнято.

Оголошується перерва до 12 години 40 хвилин. Після перерви буде розглядатись першим питання про призначення і звільнення суддів.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  продовжуємо засідання Верховної Ради України. Будь ласка,  Ключковський.

 

12:39:16

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Володимире Михайловичу, перед перервою було проголосовано в цілому Закон „Про загальні засади державно-приватного партнерства” і ось тепер, як завжди в останній момент ми дивимося, що проголосовано.

І я прошу звернути увагу, в Прикінцевих та Перехідних   положеннях в пункті 2 з Земельного кодексу вилучено дві статті 100 і 101. Я назву їх. Це „Порядок встановлення земельних сервітутів” і „Дія земельного сервітуту”.  Прицьому, що дуже цікаво, у відповідній поправці 94 народного депутата Королевської такої пропозиції немає і жодної іншої поправки, яка би ініціювала виключення двох статей Земельного кодексу, в таблиці порівняльної немає.

Таким чином, тут є грубе порушення Регламенту. І я просто прошу поставити на голосування, якщо вже є така чиясь пропозиція, хай зголоситься  той, хто пропонує, і давайте голосуванням покажемо чи ми будемо ці дві статті Земельного кодексу виключати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Роман Ткач,  будь ласка.

 

12:40:30

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач група „За Україну”.

Хоча трішки емоційно, але все-таки наш колега Олег Ляшко був абсолютно прав. Подивіться , шановні колеги,  що трапилося. В Земельному кодексі є ціла глава 16, яка називаються  „Правила земельного сервітуту”. Є п’ять статей, які чітко регламентують, що таке земельний сервітут, порядок встановлення і так дальше. І виявляється, що наші колеги, які тільки що   дали цю поправку, вилучили найважливіші статті: „Порядок встановлення земельного сервітуту” і „Дія земельного сервітуту”.

 Я попробую, і догадуюся, про що іде мова.  Це, напевно, іде мова про те де застосують цей зараз закон. Усе побережжя Чорного моря і так далі, і так далі, і так далі. Тобто тепер уже хто хоче, той буде собі спокійно ходити по  земельним ділянкам. Вже ніхто не буде мати не нащо право.

Тому, Володимире Михайловичу, я вимагаю, щоб ми негайно повернулися до перегляду цього законопроекту і ще раз поставили це питання на голосування. Ляшко був прав. І я прошу ще йому слово дати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, щоб завершити, будь ласка, Олег Ляшко.

 

12:41:43

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко". Шановний Володимире Михайловичу, ви мене п’ять разів питали, який це номер поправки. Я вам не зміг сказать, який це номер поправки. І не лише тому, що у мене не було під рукою порівняльної таблиці. А, як з’ясувалося, такої поправки в законі взагалі немає. Є остаточна редакція, де пропонується виключити статтю 100 і 101. Але хто автор цієї пропозиції, немає. Звідки вона взялася в остаточній редакції, не зрозуміло. Тому я і не міг сказать вам номер поправки. Тому я вас і просив, що вилучити з тексту закону всі зміни, що стосуються Земельного кодексу. На превеликий жаль, ви не поставили на голосування мою пропозицію. Внаслідок цього ми маємо абсурдну ситуацію, коли вилучені цілі статті Земельного кодексу. Причому, не профільним комітетом, який навіть не розглядав цього питання. Що це за підхід? Це що, державницький підхід? То ми так можемо скасувать через анонімного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я пропоную з цієї колізії вийти в такий спосіб. Прошу і Романа Ткача, Юрія Ключковського, Олега Ляшко взяти регламент, статтю 48, оформити відповідне звернення. Закон не буде підписаний до того часу, поки ми це звернення не розглянем і відповідним чином Верховна Рада не повернеться до розгляду цього питання. І я просив би, шановні колеги, заспокойтесь, вгамувати свої емоції. Коли ви готуєтесь до розгляду цього законопроекту, майте в руках, майте в руках текст і говоріть, яких конкретно поправок це стосується. Бо ви всі кричите і всі вимагаєте в першу чергу прийняти тільки те рішення, що вас цікавить. І вгамувати ваші всі пристрасті 450 не можливо. Особливо з урахуванням того, що на засідання підходять тоді, коли або зацікавлені в тому законопроекті, або з запізненням реагують. Це не стосується Олега Ляшка, він постійно присутній. Тому я прошу вас, відповідно до статті 48 оформте, протягом двох днів комітет зобов’язаний розглянути, потім ми відповідне рішення винесемо на  голосування Верховної Ради України. Нема заперечень? Дякую. Зняли це напруження.

Будь ласка, Микола Васильович Кравченко.

 

12:44:09

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги, ясно, что у нас сложилась такая ситуация, Мы с утра ругаем БЮТ, Партия  регионов наступает, наступает. Как   только дело доходит до  дележа окончательного, они тут же  голосуют совместно. Вот точно так же они проголосовали в ущерб угольщикам, в ущерб шахтерам проголосовали  проект постановы, который их заинтересовал с одной – там есть пункт «про особливості приватизації  шахт». Вот и все, вот общий интерес. Они тут же нажали  на кнопки.

Поэтому не надо удивляться, что мы  поспешно принимаем законы. Их протягивают,  а потом задним числом вспоминают, что ж мы  проголосвали. Но самое главное то, что они уже  там поделили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Я, шановні колеги, пропоную перейти до розгляду питань, тільки  одне речення хочу сказати з цього приводу. Коли ставилось на голосування  про підвищення прожиткового мінімуму, то пообіцяли, що підтримають якраз цей проект постанови. Ми  у свою чергу обіцянку виконали. А це, що в українській політиці називається ви знаєте, яким  словом.

Оголошується до розгляду питання про обрання та звільнення  суддів. Доповідач – голова Комітету з питань  правосуддя Ківалов Сергій Васильович.

 

12:45:40

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати,  шановні присутні.  Комітет Верховної Ради України  з питань правосуддя на своєму засіданні 24 червня цього року розглянув  подання голови Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих  судів про обрання суддів безстроково та обрання суддів  раніше обраних безстроково.  Процедура вам всім добре відома. Судді знаходяться  у гостьовій ложі та на балконі.

Проект Постанови Верховної Ради 4711. Комітет рекомендує обрати  безстроково суддів:

апеляційного суду Автономної Республіки Крим Макарчук Людмилу Вікторівну;

Київського районного суду міста Сімферополя Харченко Ірину Олександрівну;

Центрального районного суду міста Сімферополя Іванова Сергія Сергійовича;

Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняка Ігоря Олександровича;

Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області Ковальчука Василя Олександровича;

Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Свідерську Тетяну Анатоліївну;

Сніжнянського міського суду Донецької області Акуленка Валерія Володимировича;

Київського районного суду міста Донецька Коваленка Володимира Володимировича;

Арбузинського районного суду Миколаївської області Пісоцького Олега Миколайовича;

Любашівського районного суду Одеської області Гнатюка Валерія Олексійовича;

Шишацького районного суду Полтавської області Рябченка Віктора Васильовича;

Корецького районного суду Рівненської області Загородько Наталію Анатоліївну;

Печенізького районного суду Харківської області Смирнова В'ячеслава Анатолійовича;

Деражнянського районного суду Хмельницької області Зарєчну Інну Володимирівну;

Нетішинського міського суду Хмельницької області Кулешу Ларису Михайлівну;

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Вітюка Володимира Жановича;

Кіцманського районного суду Чернівецької області Литвинюк Ірину Миколаївну;

Подільського районного суду міста Києва Васильченка Олега Васильовича;

Балаклавського районного суду міста Севастополя Курнякову Тамару Аркадіївну;

Донецького окружного адміністративного суду Масло Інну Валентинівну;

господарського суду Львівської області Морозюка Андрія Ярославовича і  господарського суду Харківської області Светлічного Юрія Валентиновича.

Прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, застережень щодо пропозиції комітету немає? Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про обрання суддів (реєстраційний номер 4711). прошу голосувати.

 

12:49:22

За-278

Рішення прийнято. Будь ласка, далі.

 

12:49:38

КІВАЛОВ С.В. Комітет рекомендує обрати суддів, раніше обраних безстроково на посади суддів:

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Божко Людмилу Андріївну;

Київського апеляційного адміністративного суду Мельничука Володимира Петровича;

Ковпаківського районного суду міста Суми Рунова Володимира Юрійовича.

Відносно кандидатури Желєзного Ігоря Вікторовича хочу зазначити, що до Комітету Верховної Ради України  з питань правосуддя вчора 24 червня  надійшла заява вказаного судді, відповідно до якої він просить відкласти розгляд  питання про обрання його  суддею Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку з тим, що за сімейними обставинами він не може бути  присутній на сьогоднішньому пленарному засіданні. Тому прошу  підтримати проект Постанови 4712 за виключенням прізвища Желєзного Ігоря Вікторовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Застережень немає? Ставиться на голосування пропозиція комітету про схвалення проекту  Постанови Верховної Ради України про обрання суддів (реєстраційний номер 4712) із виключенням з проекту Постанови  судді Миколаївського окружного адміністративного суду Желєзного Ігоря Вікторовича. Прошу голосувати.

 

12:51:03

За-317

Рішення прийнято.

Шановні колеги, дозвольте  від вашого імені привітати суддів, які обрані на посаді безстроково і побажати їм сумлінного служіння справі, своєму призначенню і покликанню при міцному здоров`ї. (О п л е с к и)

Будь ласка, Бондик, мікрофон.

 

12:51:33

БОНДИК В.А.

Шановна Президія, шановні судді! Зараз стався такий випадок, коли, знаєте, у нас в комітеті і, власне, я наступив на горло „собственной песне”, як кажуть так. Є одна суддя, відносно якої було багато скарг. Але, розглянувши їх усі на комітеті, я би хотів побажати цій людині: вони ще молода людина, і потрібно поважно і уважно ставитись і до права взагалі, до правосуддя в частності, і до людей, які до тебе ходять. Тому хай це буде їй уроком, наше голосування, більш ніж конституційної більшості, але мати на увазі уважне ставлення до людей, які до тебе ходять в якості позивачів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам тепер треба розглянути проекти постанов про призначення позачергових місцевих виборів. Подгорний Сергій Петрович. І давайте, якщо немає заперечень, просто я буду зачитувати тоді ці постанови, загальне рішення комітету, а потім зачитую постанови – і ми голосуємо. Будь ласка, Сергій Петрович.

 

12:52:43

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановна Президія, шановні народні депутати! 24 червня комітет розглянув 27 проектів постанов щодо призначення позачергових виборів. Значить, хочу тільки зауважити, що з цих 27 постанов 2 постанови ми розглядали за дорученням Голови Верховної Ради – це Постанова  стосовно призначення позачергових виборів олександрівського міського голови (Луганська область, Артемівська районна рада) та славгородський селищний голова (Дніпропетровська область Синельниківського району).

Хочу зауважити, і звертаюся особисто до Партії регіонів, яка минулого разу 21 травня не підтримала ці дві постанови, особливу увагу по місту Олександрівка. Там голова за вироком суду сьогодні відбуває покарання: 8 років отримав. Але сьогодні вже ті тенденції, які були закладені цим головою, продовжуються. Буквально 5 червня вже секретар виконкому взятий на хабарі. Тому я все ж таки прошу підтримати цю постанову. Всі інші постанови відповідають законодавству, все перевірено і управлінням, і комітетом. І ми просимо призначити вибори на 20 вересня 2009 року.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, коли немає заперечень, перейдемо до розгляду конкретно постанов, їх всього 20.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради  України про призначення позачергових виборів супівського сільського голови Супівська сільська рада Барського району вінницької області. Прошу голосувати.

 

12:54:37

За-278

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови  Верховної Ради  України про призначення позачергових виборів володарського сільського голови (Володарська сільська рада Поліського району Київської області). Реєстраційний номер 4706-1.

 

12:55:07

За-270

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів надеждівського сільського голови (Надеждівська сільська рада Чаплинського району Херсонської області). 4706-2 – реєстраційний номер.

 

12:55:34

За-249

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів павленківського сільського голови (Павленківська сільська рада Лебединського району Сумської області). Реєстраційний номер 4706-3.

 

12:56:00

За-275

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів руднянського сільського голови (Руднянська сільська рада Броварського району Київської області), 4706-4.

 

12:56:25

За-283

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів новоукраїнського сільського голови (Новоукраїнська сільська рада Роздільнянського району Одеської області), реєстраційний номер 4706-5.

 

12:56:50

За-286

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів прехрестівського сільського голови (Перехрестівська сільська рада Фрунзівського району Одеської області), 4706-6.

 

12:57:15

За-298

Рішення прийнято. 

Про призначення позачергових виборів дмитрівського сільського голови (Дмитрівська сільська рада Очаківського району Миколаївської області), 4706-7.

 

12:57:40

За-297

Рішення прийнято. 

Про призначення позачергових виборів богданівського сільського голови (Богданівська сільська рада Знам’янського району Кіровоградської області), 4706-8.

 

12:58:04

За-220

Рішення не прийнято.

Про призначення позачергових виборів жежелівського сільського голови…  (Ш у м  у  з а л і)Потім повернемося, якщо не встигли.

Про призначення позачергових виборів жежелівського сільського голови (Жежелівська сільська рада Козятинського району Вінницької області), реєстраційний номер 4706-9.

 

12:58:38

За-218

Рішення не прийнято.

Про призначення позачергових виборів уїздецького сільського голови (Уїздецька сільська рада  Млинівського району Рівненської області), реєстраційний номер 4706-10.

 

12:59:07

За-326

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів мар'янівського сільського голови (Мар'янівська сільська рада Старобешівського району Донецької області), 4706-11.

 

12:59:30

За-315

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів вишнівського сільського  голови (Вишнівська сільська рада Ружинського району Житомирської області),  4706-12.

 

12:59:54

За-316

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів ярославського сільського голови (Ярославська сільська рада Бобровицького району Чернігівської області), 4706-13.

 

13:00:18

За-311

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів раковицького сільського голови (Раковицька сільська рада Радомишльського району Житомирської області). 4706-14.

 

13:00:43

За-312

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів білоусівського голови, (Білоусівська сільська рада Чорнухинського району Полтавської області).  4706-15.

 

13:01:07

За-321

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів красінського сільського голови (Красінська сільська рада Криворіжського району Дніпропетровської області. 4706-16.

 

13:01:30

За-213

Рішення не прийнято.

Про призначення позачергових виборів нагірянського сільського голови (Нагірянська сільська рада Чортківського району Тернопільської області). 4706-17. Яке застереження, якщо є проект постанови, яке може бути застереження? 

 

13:01:59

За-187

Рішення не прийнято.

Про призначення позачергових виборів новотроїцького селищного голови (Новотроїцька селищна рада Волноваського району Донецької області). 4706-18.

 

13:02:25

За-145

Рішення не прийнято.

Про призначення позачергових виборів сальківського селищного голови (Сальківська селищна рада Гайворонського району Кіровоградської області) .Реєстраційний 4706-19.

 

13:02:52

За-230

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів панютинського селищного голови (Панютинська селищна рада міста Лозова Харківської області. 4706-20.

13:03:18

За-303

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів онуфріївського селищного голови (Онуфріївська селищна рада Онуфріївського району Кіровоградської області). 4706-21.

 

13:03:43

За-311

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів славгородського селищного голови (Славгородська селищна рада Синельниківського району  Дніпропетровської області). 4706-22.

 

13:04:08

За-239

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів олександрівського міського голови (Олександрівська міська рада Артемівської районної ради міста Луганська Луганської області). 4706-23.

   

13:04:34

За-198

Рішення не прийнято.

Про призначення позачергових виборів петровського міського голови (Петровська міська рада Краснолуцької міської  ради Луганської  області). 4706-24.

 

13:05:01

За-212

Рішення не прийнято.

Про призначення позачергових виборів валківського міського голови (Валківська міська рада Валківського району Харківської області). 4706-25.

 

13:05:28

За-314

Рішення прийнято.

Про призначення позачергових виборів депутатів Морської сільської ради та морського сільського голови (Морська сільська рада Судацької міської ради Автономної Республіки Крим). 4706-26.

 

13:05:58

За-332

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Сім проектів постанов    Верховної Ради України щодо призначення виборів Верховна Рада України не підтримала. Справа в тім, що ці вибори всі призначені на одну дату. Якщо ми остаточно не приймемо рішення, то ви розумієте, що буде менше можливості у них здійснювати підготовку до виборів. Тому з вашої, одну хвилиночку, тому з вашого дозволу я поставив би на голосування про повернення до розгляду відповідних постанов з тим, щоб ми побачили чи є остаточне рішення Верховної Ради України. Тому велике прохання, шановні колеги, поступити таким чином, я поставлю на голосування про повернення до розгляду проектів постанов, які не підтримала Верховна Рада, а потім по кожній персонально, по кожному персонально проекту постанови, якщо будуть зауваження, тоді треба сказати чому не голосуємо. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду проектів постанов про призначення позачергових виборів: 4706-8, 4706-9, 4706-16, 4706-17, 4706-18, 4706-23, 4706-24. Прошу голосувати.

 

13:07:43

За-218

Рішення не прийнято.

Тому, шановні колеги, давайте в такий спосіб, можливо, тут, шановні колеги, можливо, група, я вашу думку зрозумів, можливо, ну я зараз скажу, якщо ви погодитесь, підемо далі. Давайте тепер кожну конкретну окрему постанову поставимо на голосування от і все. Ну ми групою не повернулися, а може… (Ш у м  у  з а л і).

Будь ласка, запишіться з мотивів 5 хвилин. Будь ласка, прізвища на табло виведіть народних депутатів. Володимир Романович Мойсик, будь ласка.

 

13:08:41

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну”.

Прошу передати слово колезі Ключковському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський, мікрофон.

 

13:08:52

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановні колеги,  ці постанови, які зараз голосуються, вони не є речами, з якими можна гратися в політику. Іде мова про здійснення права громадян на обрання органів місцевого самоврядування. Всі випадки, про які іде мова, дуже уважно вивчаються не тільки профільним комітетом, але й відповідним управлінням Апарату Верховної Ради. У кожному випадку зважається чи є передбаченні законом підстави для призначення позачергових виборів. Повірте, жоден сумнівний випадок комітет не  пропускає на голосування у залі. Тому у таких випадках, коли всі підстави є, а Верховна Рада не голосує, це означає порушення прав громадян бездіяльністю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

13:09:53

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський „Блок Литвина”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні  колеги! Я хотів би звернути увагу на те, що зрозуміло, що  всі депутати,  які зараз находяться в залі не можуть вникнути в кожен із цих варіантів, в кожен із проектів постанов. У нас майже три десятки комітетів. І якщо профільний комітет на своїх засіданнях розглянув ці пропозиції і рекомендує прийняти Верховній Раді – це перше, що я хотів сказати – очевидно треба з певною довірою і повагою ставитись до наших колег. Вони ж розбиралися з цим.

І другий момент. Мені здається, що не зовсім коректно, коли ми  не даємо можливості тій чи іншій громаді, тому чи іншому селу і селищу мати свого чинника, мати свого голову. Тобто,  ми створюємо проблеми не собі, ми створюємо проблему тим людям, у яких  не буде сільського голови. Що за рахунок цього досягається? Які політичні інтереси реалізуються? Нам не зрозуміло. 

Ми пропонуємо голосувати за те, щоб вибори відбулися в один день у всіх тих селах і селищах...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лук’янчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

13:11:05

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую. Прошу слово передати Соболєву Сергію Владиславовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв. Мікрофон.

 

13:11:11

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Блок Юлії Тимошенко", Партія „Реформи і порядок”. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Мені здається, ми зараз закладаємо дуже небезпечний прецедент, який пов’язаний, що з рішенням Конституційного Суду, яке констатувало, що позачергові вибори фактично є виборами на термін повноважень, який визначений що стосовно ради або мера міста. Зараз, якщо ми не голосуємо за такі рішення, нас далі очікують десятки тисяч голосувань по кожному призначенню на чергові 5 років чергових виборів по місцевих радах і мерах міст. Тому у мене прохання зараз не створювати такий поганий прецедент. Бо ми зірвемо тоді вибори практично у всіх громадах України. Я пропонував би ще раз повернутися до цього питання. У якого б які інтереси не були, чи це там секретарів своїх поставили, чи інші інтереси, треба, щоб один принцип діяв стосовно всіх територіальних громад. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

13:12:13

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович! Ви пам’ятаєте, особливо депутати третього, четвертого скликання, дуже часто непотрібні збурення в сесійній залі, нездоровий ажіотаж виникає під час намагання на нас натиснути, щось протягнути, примусити голосувати те чи інше питання. Цього не потрібно робити. Я поважаю і ми всі поважаємо думку профільного комітету. Поважайте, будь ласка, і нашу думку. Поважайте, будь ласка, наше право, народних депутатів України приймати те чи інше рішення. Одна справа, коли мова йде про вакантне місце, коли немає діючого голови сільської ради, а інша справа, коли позачергові вибори сільського голови назначаються при живому і при працюючому сільському голові. Тому я переконливо прошу, це не той випадок, коли потрібно викручувати нам руки. В 2010 році всі підуть на нормальні вибори голів сільських рад. І давайте це питання закриємо. Ми визначилися, не треба бігати по рядах, ламати собі ноги і смішитися на всю Україну….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

13:13:25

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна”, депутатська група „За Україну”. Звичайно, що Комітет з державного управління і місцевого самоврядування детально вивчає всі ці постанови, проекти постанов, які виносяться до сесійної зали. І  депутати,  як би не говорили маючи право не в змозі ознайомитися з усіма позиціями, які розглядаються на комітеті.

І тому дійсно разом з тим є проблема в тому, що до сільських рад, головами сільських рад обираються часто люди не підготовлені, не кваліфіковані, які працюють не для громади, а для власних якихось інтересів.

І тому є право у громади обирати свого чільника,  є право пропонувати на заміну і цим правом ми повинні скористатися.  Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми обмінялися  думками з цього приводу  тому я просив би комітет, будь ласка, ще раз розгляньте оці проекти постанов,  які  не дістали підтримку і додайте до кожного  з них  депутатам ще додаткові роз’яснення, бо оскільки тут присутня політика, то ви прекрасно   розумієте, що десять разів будемо ставити, а результату не буде. Уже це питання ми завершили розгляд.

А? Підгорний,  будь ласка, від комітету мікрофон. 

 

13:14:58

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні народні депутати! Я хочу сказати тільки одну річ. Депутат перед цим виступав і казав, що голова є, чи голови немає. Так от, із семи  постанов, які ми не проголосували, в чотирьох випадках голова  сам написав заяву  і склав повноваження, в чотирьох випадках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую!   Будь ласка, Михайло Чечетов,  будь ласка.

 

13:15:27

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, я думаю, чем  лучше, чем сказал живой классик Ярослав Михайлович Сухой не скажешь, а вчера  второй классик сказал, это лидер  бильшости Юлия Владимировна, она говорит: «Ушел один министр, ушел второй, ушел третий, ушел четвертый и   еще лучше стало работать».

Поэтому от того, что там голова есть, или нет, если есть мощная рада, мощная исполнительная власть, заступники, порядок будет. А мы проведем выборы одночасно, правильно сказал Ярослав Сухой,  в 2010 году и в линию выровняем всех. Поэтому «не надо гнать волну»! Спасибо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги!  Думками обмінялися, у нас є всі підстави продовжити роботу далі.

Оголошується до розгляду проект Постанови про відновлення селу Івана Франка Дорогобицького району Львівської області колишнього найменування, заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Богданович Ключковський. Будь ласка, Юрій Богданович.

 

13:16:48

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую, високодостойний пане Голово, шановні колеги. Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування просить вас підтримати Проект Постанови Верховної Ради України про відновлення селу Івана Франка Дорогобицького району Львівської області колишнього найменування. Йде мова про повернення назви Нагуєвичі.

відразу хочу сказати, що жодним чином це не пов’язано з певною неповагою до пам’яті видатного українського письменника і державного діяча Івана Франка.

В селі Нагуєвичі існує не тільки музей Івана Франка, але й заповідник „Нагуєвичі”, який включає в себе: батьківську садибу; літературно-меморіальний музей; будинок літератора; скульптурно-постановий  ансамбль „Іван Франко і світова література”; художньо меморіальний комплекс „Стежки-дороги Івана Франка”.

Питання в іншому. Справа в тому, що назва, яка була присвоєна для вшанування пам’яті Івана Франку селу виявилася дуже незграбною. Офіційна назва – село Івана Франка. Як утворити прикметники від цієї назви, ніхто не знає. Фактично ця назва не прижилася. Ще в 1991 році референдум сільський прийняв рішення клопотати про повернення історичної назви і, зрештою, весь світ знає, що Іван Франко народився в селі Нагуєвичі.

Це питання довгий час блукало, власне, в коридорах влади різного рівня від району до області і вже кілька років тут у Верховній Раді. Після, село далі наполягає на тому, щоб ця назва була змінена. Після тривалого обговорення, враховуючи те, що пам’ять Івана Франка врахована і в назві міста Івано-Франківська і селища Івано-Франкова Яворівського району Львівської області. Враховуючи те, що цим ми жодним чином не принижуємо  пам’яті і шаноби до Івана Франка, комітет  просить Верховну Раду підтримати  цю постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Є.

Будь ласка, Адам Мартинюк. Потім Володимир Яворівський.

 

13:19:02

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.

Я думав, що сьогодні після голосування Постанови за 20-річчя Народного руху  ви будете все-таки  ближче до руху, ніж боротися з Франком. Це ж треба додуматись,  національно-свідомим патріотам, треба додуматись, що є вже назва  Івано-Франківська, то давайте  заберемо село Нагуєвичі – назва. Так я не виключаю, що завтра  збереться громада Івано-Франківська і скаже: „Навіщо нам Івано-Франківськ, давайте місто Станіслав.  Є нарешті у вас совість чи немає совісті. Чим вам завадив Іван Франко, крмі того, що написав „Вічний революціонер”? Напевно, це. Незабаром  ви доберетеся, потопчете і пам’ятники його, які на Личаківці і так далі.   Чим заважає Іван Франко для  національних патріотів?

Той , хто  буде голосувати, нехай подумає чим йому заважає Іван Франко, і чим він перед вами завинив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський. Зараз Кендзьор, а потім у кінці ви.

 

13:20:06

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я, по-перше, попросив би попереднього виступаючого  трошки заспокоїтися і все-таки не вчити нас патріотизму. Давайте відкинемо амбіції – патріоти, не патріоти, а спокійно подивимся на ситуацію.

Уявіть собі, що ми візьмемо і скажімо ту ж саму Керелівку, як її називають на Черкащині, назвемо село Тараса Шевченка. Ну, не розумно це, да і світ знає, що Франко народився в Нагуєвичах. Вся ж історія Франка прив’язана до Нагуєвич. Так називаються люди. Я ж східняк, я не з Західної України. Не раз там бував. Самі  люди підходили, вони, до речі, всі називають  село Нагуєвичі. 

Адаме Івановичу, який тут, в чому ви запідозрюєте, в чому тут не патріотизм, що це зневага до Івана Франка? Нормальна назва –  „село Нагуєвичі” – історична назва   і хай вона собі буде. А Івана Франка        видаються твори, стоять його пам'ятники, університет носить його ім'я, обласний центр є, який носить його ім'я. Я не бачу тут більше, це все просто таке враження, що декому засліплює очі оце. Давайте проголосуємо за це. Нормальне рішення абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор, будь ласка.

 

13:21:28

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”

Я, слово честі, Адаме Івановичу, не очікував від вас такого категоричного заперечення. Ви, переконаний, не один раз бували у Нагуєвичах. Якщо ви били найближчими оцими останніми роками, усі таблиці при в'їзді, виїзді з села на мапах Західної України, подивіться ж, село Нагуєвичі. І найголовніше, скажіть, будь ласка, уявіть собі на одну хвилинку, що сам Іван Якович Франко підтримував би ось таку ідею – називати село, рідне село, в якому він народився, народилася його родина, називати його іменем? Нагуєвичі, справді, знає весь світ, тому що там народився Іван Якович Франко. Це ні в якій мірі не принижує самої постаті Івана Яковича Франка. І тому давайте здоровим глуздом будемо користуватися. Та заїдьте в село і запитайте громаду, тим паче, громада просить і звертається до Верховної Ради саме із таким проханням. Давайте підтримаємо це прохання і волю громади села Нагуєвичі. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже ж виступили від фракцій. А що? Хто там виступав? Доповідач був. Я прошу вас, виступили по одній людині від фракції: Адам Мартинюк виступив, від БЮТу виступив і виступив представник від "Наша Україна – Народної Самооборони”. Будь ласка, Михайло Васильович Чечетов, мікрофон ввімкніть.

 

13:23:23

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Ну, давайте не будем заниматься двойными стандартами. Ведь сейчас, когда каждая копейка  на вес золота, так оно нужно дать пенсию, зарплату, дотации, социальные помощи инвалидам, ветеранам войны и  участникам войны. Мы занимаемся, ну если не сказать глупостью, а то дурью: то памятники строим, то в мемориалы деньги закапываем. Люди с нас смеются. То улицы переименовываем, да. То памятники снимаем. Ну давайте хоть немножко подумаем о народе, да. Давайте выйдем с крызы, потом уже когда делать нечего, почухаем потылыцю, начнем улицы переименовывать, а тут еще, смотрите на кого замахнулись, на какую фамилию – Иван Франко! Да вы еще Шевченка переименуйте, да! Совесть у вас есть?! Вы на кого… На какую страну работаете?!   Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скорочена процедура.  (Ш у м  у  з а л і)

Будь ласка, репліка. Одну хвилину.

 

13:24:39

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую. 

Шановні колеги! Адаме Івановичу звернувся особисто до мене, і я користуюся правом відповісти йому особисто. Ви знаєте, я зроблю дві цитати з Івана Франка. „Не пора, не пора, не пора москалеві ляхові служить! Закінчилась України кривда страшна. Нам  пора для України жить!” – це з поезії.

А тепер з наукових творів, що таке  поступ. „Загальнонародна держава панів Ляссаля і Енгельса стане найвищою всенародною тюрмою. 1903 рік” – це Іван Франко. За це, Адаме Івановичу, ми Франка завжди будемо шанувати, незважаючи на вашу фальшиву любов. (Ш у м  у  з а л і )

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу… Я прошу вас всіх,  заспокойтеся і ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 4643) про відновлення селу Івана Франка Дорогобицького району Львівської області колишнього найменування.

Прошу голосувати.

 

13:25:54

За-234

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Зараз ми повинні… По фракціях? Будь ласка.

Партія регіонів – 2, „Блок Юлії Тимошенко” - 149, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 65, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 17, позафракційні – 1.

Шановні колеги, тепер вкотре – прошу уваги! – два проекти постанов про внесення змін до Постанови Верховної Ради України „Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації”. Реєстраційний номер 2743 і 4016. Йдеться про обрання Власенка Сергія Володимировича, який, ви знаєте, не працює в жодному комітеті, в Комітет з питань правосуддя. А друга постанова, 4016: „Про обрання Прутніка Едуарда Анатолійовича членом Комітету з питань національної безпеки і оборони, відповідно увільнивши його від обов’язків члена Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації”.

Ми вже неодноразово ставили ці питання. Верховна Рада не підтримувала. Тому давайте таким чином: я поставлю на голосування (що тут обговорювати?), а Верховна Рада хай визначається по першому і другому випадку. Немає застережень?

Тому я ставлю на голосування проект Постанови (реєстраційний номер 2743) про обрання Власенка Сергія Володимировича, народного депутата України, членом Комітету з питань правосуддя. Реєстраційний номер 2743. Рішення, ви знаєте, регламентного комітету: він не заперечує, - але я ставлю на голосування відповідно до Регламенту.

 

13:28:20

За-224

Рішення не прийнято.

Тепер ставлю на голосування проект Постанови (4016) про обрання Прутніка Едуарда Анатолійовича членом Комітету з питань національної безпеки і оброни і відповідно увільнення його від обов’язків члена Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

 

13:29:01

За-200

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я прошу, ну, прошу заспокоїтися. У пакеті не можна ставити, оскільки заперечення категоричне є.

Оголошується до розгляду… (Ш у м   у   з а л і) Я прошу заспокоїтися. Оголошується до розгляду проект Закону про оптові ринки сільськогосподарської продукції, 2137. (Ш у м   у   з а л і)Я все, що зміг, шановні колеги, не звинувачуйте, поставлю на голосування. Все, будь ласка, заспокойтесь. Ну, я поставлю на голосування. Я ставив, що ви?.. (Ш у м   у   з а л і)  Змобілізуйтесь, будь ласка.

Оголошується до розгляду проект Закону про оптові ринки сільськогосподарської продукції, 2137. (Ш у м   у   з а л і) Що не поставив? Що? Одну хвилинку. Які звинувачення до мене? (Ш у м   у   з а л і).  Я прошу вас, шановні колеги, давайте домовимося таким чином, я  - Голова Верховної Ради  і не винаймався служити одній, або іншій фракції. Не подобається? 150 підписів і все. Я 20 разів ставив на голосування. І не ґвалтуйте мене, я прошу вас.

Оголошується до розгляду проект Закону про оптові ринки сільськогосподарської продукції, 2137.

 

13:30:30

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на ваш розгляд на повторне друге читання вноситься проект закону України про оптові ринки сільськогосподарської продукції, реєстраційний номер 2137.

Майже рік тому, 18 вересня 8-го року законопроект прийнято в першому читанні, а 21 травня цього року законопроект було направлено на повторне друге читання. Насамперед хочу подякувати  народним депутатам, які працювали над удосконаленням законопроекту. До другого читання внесено 43 пропозиції та поправки. Всі пропозиції народних депутатів розглянуто. 41 пропозиція врахована, а дві пропозиції враховані частково. Пропозиції народних депутатів України суттєво вдосконалили законопроект.

Враховані пропозиції народних депутатів України дали можливість спрямувати на уточнення положень законопроекту з метою його поліпшення. До повторного другого читання було подано ще 8 пропозицій, з яких тільки дві відхилено, решту враховано. Повторно на засідання  Комітету Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розглянуто і рекомендовано прийняти у повторному другому читанні та як закон у цілому.

Запровадження в Україні оптових ринків сільськогосподарської продукції важливо не тільки для виробників сільськогосподарської продукції, а й для споживачів. Прийняття законопроекту  дасть можливість зробити перший крок до системного вирішення проблеми розвитку аграрної інфраструктури, зокрема, створення оптових ринків сільськогосподарської продукції як одного з її найважливіших елементів, сегментів, де маємо чи на найбільші проблеми – ринок м’яса, свіжих овочів, фруктів, риби.

Так, для  прикладу, якщо розглянути ринок м’яса у ланцюгу виробник-переробник-посередник-споживач, за даними статистики середня закупівельна ціна на яловичину вищої готовності становить 11 гривень, а роздрібна становить вже  37 гривень. Тобто на цьому прикладі видно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я хочу ще раз запропонувати: на ті звинувачення … я перепрошую, які є… Я поставив ще раз на голосування, і звинувачення я відкидаю і не приймаю. Якщо вас не влаштовує працююча Верховна Рада України, так і скажіть, бо кожна сторона вимагає, щоб  проголосували тільки його рішення. Я поставив на голосування, ви просили, я поставив, на засіданні Погоджувальної ради це питання не обговорювалося, я всі порушення, поставив його. Що ви ще хочете? Працювала, щоб Верховна Рада чи обслуговувати будь-які забаганки, будь-який інтерес. Одна сторона кричить тільки їхні проголосуй, інша сторона пропонує інше. Дайте можливість працювати!

Я ще раз хочу сказати, домовляйтесь між собою, бо коли потрібно прийняти вам ті рішення, які вирішують інші питання, ви домовляєтесь і голосуєте за 300 голосів. Домовтесь і в цьому питанні, не ґвалтуйте  мене.

Шановні колеги! Пропозиції практично всі враховані. Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому, як закон. Які є застереження? Немає? Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому, як закон проект Закону „Про оптові ринки сільськогосподарської продукції”  2137. Прошу голосувати.

 

13:34:59

За-309

Закон прийнято.

 

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів"  (щодо моніторингу). Доповідач – заступник голови Комітету з питань економічної політики Єресько Ігор Геннадійович. Ігор Геннадійович, давайте по поправках зразу.

 

13:35:20

ЄРЕСЬКО І.Г.

Комітет розглянув це питання і рекомендує Верховній Раді України прийняти його у другому читанні та у цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Щодо поправок, які відхилено, хто з народних депутатів наполягає на цих поправках? Інших зауважень немає? Тому я  ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон проект Закону  про внесення змін до Закону України „Про стимулювання розвитку регіонів” (щодо моніторингу),  (реєстраційний номер 3567). Прошу голосувати.

 

13:36:16

За-328

Рішення прийнято. Тобто закон схвалено.

Ставиться на розгляд проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо дотримання таємниці сповіді) (реєстраційний номер 1308). Доповідач – Мойсик Володимир Романович, голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

13:36:43

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, законодавча ініціатива, яка підтримана у першому читанні, торкається змін до статті 69 Кримінально-процесуального кодексу України, яка встановлює коло або перелік осіб, що не підлягають допиту, як свідки у кримінальному судочинстві. Автор законодавчої ініціативи Володимир Марущенко пропонує виокремити у цій статті і 6 пунктом записати, що не підлягають допиту, як свідки священики з приводу відомостей, що стали їм відомими під час сповіді людини. Комітет розглянув чотири пропозиції на цей законопроект, із них дві підтримано, одна редакційно, одна відхилена і пропонується ухвалити у другому читанні і в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто наполягає на своїх поправках, там дві поправки не враховані. Ніхто не наполягає? Ключковський, будь ласка.

 

13:38:06

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую дуже. В мене скоріше може запитання, аніж сама поправка, справа в тому, що в 6 пункті новому, яку вводиться, вжито термін „священнослужителі”, четверта поправка народного депутата Семиноги робила спробу розшифрувати, кого слід вважати священнослужителями. На жаль, ця поправка відхилена.  У зв’язку з цим я хотів би спитатися, яким нормативно-правовим актом встановлено, кого  слід відносити до священнослужителів.

 

МОЙСИК В.Р. Шановний Юрію Богдановичу!

Цей термін „священнослужителі” уже він і в чинній  редакції  статті 69  що він означає, але я боюсь навіть  за такі питання  і братися,  вона заплутує навпаки. Поправка Семиноги пропонує священнослужителів релігійних організацій України, статут і положення яких зареєстровано в установленому законом порядку  і далі з приводу відомостей, які стали відомі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Ключковський. 

 

МОЙСИК В.Р. Я доповів позицію комітету.

 

 13:39:22

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановний Володимире Романовичу!  Скажіть,  будь ласка, чи не буде  це означати  що будь-хто оголосить себе священнослужителем, ну наприклад, „послом Господа Бога на Землі” і з цього  приводу  буде звільнений від обов’язку давати  покази, як свідок.

 

МОЙСИК В.Р. Катерино Семенівно, ще такого не було ні в судовій,  ні в слідчій практиці. „Посольство  Боже” тільки є, як каже Адам Іванович.

Є автор законодавчої  ініціативи і він буде давати теж пояснення, але комітет вважає, що термін який існував у чинній редакції, вилучається з пункту першого і записується окремим пунктом шостим і все, і нічого більше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, які ще є запитання? Бевз,  будь ласка, фракція комуністів.

 

13:40:11

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимир Романович! Ну, в принципі кажуть, що закон  це обов’язкове правило поведінки для будь-якого члена  суспільства. І ось ми з-під дії закону виводимо  цілу категорію людей, які не будуть коритися тому закону: адвокатів, нотаріусів, психологів, священнослужителів, медичних працівників. Скажіть,  будь ласка,  як боротися тоді зі злочинністю?

 

МОЙСИК В.Р. Шановний Валерію Ананійовичу! Я повторюю для колег для всіх, що ця норма діє ще з кодексу 1961 року і в новому кодексі 2001 року вона існує. Скажу більше, Юридичне управління, яке з нами не погоджувалося,  пішло ще дальше. Не підлягає допиту депутат Верховної Ради, не підлягає допиту Уповноважений з прав людини і  таке інше. Ми ці поправки не врахували,  бо вони є, фактично, законодавчою ініціативою. Тобто, ішла мова про священнослужителів у пункті першому серед загального переліку осіб, які не підлягають допиту.  Автор пропонує їх виключити, щоб таїнство сповіді було окремо і, щоб священик був  упевнений, і особа, щоб була упевнена, що нікому це не стане відомо. Інакше втрачає смисл таїнства цього святого дійства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  я прошу звернути увагу на поправку. Там ідеться, що вони не можуть давати свідчення священнослужителі з приводу відомості, що стали їм відомі під час сповіді. Під час сповіді, а все інше, то вони зобов’язані давати.

Шановні колеги, справа в тім, що можуть допитувати їх чи давати вони зобов’язані свідчення з усіх питань. Це вже правило застосування цього документу. А що людина на сповіді говорила, він може не говорити. В принципі, давайте...

 

МОЙСИК В.Р. От Юрій Романович підтримує мене Мірошниченко.  Так? Тобто, це  є гарантія для людини і для священика, що тільки вони спілкуються з Богом людина через священика. І нікому це невідомо, і не стане відомо ніколи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я ставлю на голосування проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу  України щодо дотримання таємниці сповіді. Реєстраційний номер 3008 для прийняття його в  другому читанні і в цілому, як закон. Прошу голосувати.

 

13:42:59

За-187

Рішення не прийнято.

Тоді є інша пропозиція. Направити на повторне перше читання  для того, щоб уточнити формулювання, а саме хто такий священнослужитель. Прошу голосувати. Ну, щоб дати визначення, кожен може назвати себе священнослужителем.

 

13:43:26

За-200

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено. Будь ласка, Володимир Романович.

 

МОЙСИК В.Р. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Кожний раз, коли я доповідаю зміни до Кримінально-процесуального кодексу, я звертаюся до вас з проханням. Предмет відання кримінально-процесуального законодавства віднесено до двох комітетів. Адаму Івановичу були тоді заперечували. І Кримінально-процесуальний кодекс, який був готовий до другого читання, в попередньому скликанні внесено за підписами п’ятьох фракцій, як у першому читанні. То давайте чи створимо комісію тимчасову спеціальну, чи віддайте в один комітет. Бо лежить мертвим грузом кодекс. Він, у мене є вже півтонни цього кодекса різних варіантів і змін. Там 9 тисяч правок було надійшло. Ми так будемо вкраплювати і латати цей старий кодекс до безмежності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу Олександра Лавриновича, щоб разом за участю керівників комітетів визначились, як ми далі будемо рухатись у цьому питанні.

Оголошується до розгляду проект Закону про наукові парки (реєстраційний номер 0956). Доповідач – Голова Комітету з питань науки і освіти Полохало Володимир Іванович. І продовжуєм наше ранкове засідання до 14 години 15 хвилин.

 

13:44:50

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Я прошу уваги. Тому що законопроект про наукові парки вже двічі розглядався Верховною Радою в другому читанні. 15 січня цього року з зауваженнями Головного юридичного управління був направлений на повторне друге читання і 14 квітня 2009 року без зауважень, наголошую, без зауважень знову був відправлений на повторне друге читання. При доопрацюванні цього закону, законопроекту, який зараз вам розданий, порівняно з попереднім враховано, за домовленістю з Мінфіном, тільки одну пропозицію. Так вимагає Мінфін. Змінено термін введення в дію закону, пропонується ввести його в дію з 1 січня 2010 року. Законопроект завізований в юридичному управлінні без жодних зауважень. Без жодних зауважень. У цілому до законопроекту надійшло 80 пропозицій. З них відхилено лише 4 пропозиції. Це пропозиції пана Юрія Кармазіна. В зв’язку з покращенням структури законопроекту виключенням деяких другорядних положень. Тобто чисто йдеться про редакцію. В доопрацьованому варіанті суттєво підсилені положення щодо контролю та відповідальності наукових парків саме  за реалізацію проектів, яким надається державна підтримка.

Ну, крім того, хотів би сказати, що 17 червня в цій залі, в Харкові і у Дніпропетровську відбулися наші парламентські слухання.  Майже кожен другий виступаючий просив прийняти цей закон за основу. Єдине, що висловлювалося, що треба врахувати, і я пропоную це зробити,  це  йдеться про статтю ...  поправку. Там говориться про те, що  у пункті першому статті 19  щодо  обкладання митом, вилучити слова (тільки слова вилучити, а поправка залишається): „або  виробляються або не відповідають   вимогам проекту наукового парку”, тому що таке формулювання  не має  юридичного визначення, а сутність залишається.

Тому пропоную вилучити ці слова  і викласти  цей пункт у такій редакції (це пропозиція Катерини Семенівни Самойлик, сутність її залишається): „В разі реалізації проекту наукового парку, що пройшов державну реєстрацію згідно із частиною другою  статті 15  цього закону, звільняється від обкладання ввізним митом наукове, лабораторне і дослідницьке обладнання, а також комплектуючі і матеріали, що не виробляються в України згідно з номенклатурою та обсягами, передбаченими проектом наукового парку”.

Шановні колеги, наукова громадськість, вузи чекають цього законопроекту. Це вимагають практично 90 відсотків тих, з ким будете  сьогодні працювати на виборах. Я не бачу проблем, чому наша країна залишається   диною, яка не має жодних  преференцій для інноваційного розвитку. Всі за проголосуйте за цей законопроект в цілому, у другому читанні. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, мікрофон.

Будь ласка, яка поправка у вас?

 

13:47:39

САМОЙЛИК К.С.

Моя поправка, про неї вже сказав Володимир Іванович. Я хочу звернутись до всіх, особливо до фракції Партії регіонів.  Я взагалі не розумію вашої позиції. Ідеологом цього законопроекту був Юрій  Васильович Каракай. І я дякую Богові, що ми все-таки  прийняли Закон України  „Про науковий парк „Київська політехніка”, інакше ми б ніколи у житті цей закон не прийняли.  Я не розумію вас, чому ви не  голосуєте.  Ви ж говорите  за інноваційний розвиток нашої економіки, нашого суспільства. Що ж ви  топчетесь на місці?  Я пропоную всім проголосувати за цей законопроект, це базовий законопроект для всіх наукових парків, які будуть створені в нашій державі. І я пропоную всім сісти в автобуси і поїхати подивитися роботу наукового парку „Київська політехніка”, і ви там впевнитесь, як треба працювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:48:52

САМОЙЛИК К.С. І якби ми прийняли цей закон уже остаточно, то, мабуть, дуже багато негативних процесів, які є у нас і в економіці, і в науці, нам вдалося б все-таки подолати.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Шановні колеги, які ще є застереження? Немає. Пропозицій немає. Тому ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проект Закону про наукові парки (реєстраційний номер 0956). Прошу голосувати, прошу голосувати.

 

13:49:38

За-239

Закон прийнято. Дякую.  (О п л е с к и)

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Доповідач – заступник голови Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Волинець Михайло Якович. Будь ласка, Михайле Яковичу.

 

13:50:05

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Хочу сказати наступне, що я також являюсь співавтором цього законопроекту і також з кожної фракції були включені люди до розроби цього законопроекту. Хочу сказати наступне, що наше суспільство сьогодні зрозуміло, що краще розвивати вітчизняну вугільну промисловість, ніж фінансувати товаровиробника з-за кордону і спалювати для вироблення електроенергії, тепла і таке інше російський газ, мазут, який сьогодні збільшується в ціні. Але хочу сказати наступне, що не машини сьогодні самостійно видобувають вугілля, а це роблять люди, і праця шахтаря в Україні надзвичайно важка.

Ми ще в минулому році розробили проект закону і прийняли  про підвищення престижу шахтарської праці, а деякі положення не були все ж таки врегульовані тим законом. І ми сьогодні намагаємося максимально врахувати ці питання і Закон „Про підвищення престижності шахтарської праці” врегулювати з іншими законодавчими актами, які існують сьогодні в країні. Наприклад, випала ціла категорія працівників – це працівники воєнізованої гірничорятувальної служби – 5 тисяч людей, де на роботу приймаються люди, які мають стаж роботи під землею не менше 7 років, високу кваліфікацію, а потім йдуть працювати гірничорятівниками. І, по-перше, в цьому році зменшене бюджетне фінансування цієї служби, і, крім того, вони не попали під ті пільги, зокрема пенсійні пільги: їм не підвищена була пенсія. І, таким чином, ми врегульовуємо ці питання.

Також законопроект передбачає зменшення податку на заробітну плату і на інші виплати для шахтарів, які працюють тільки під землею. Законопроект торкається всіх категорій працівників, які працюють під землею. Це з видобутку не тільки вугілля, а залізної руди, марганцю, кольорових металів і таке інше. Також передбачено пільги для тих шахтарів, які працювали і довгий час мають певний стаж на діючих шахтах, але ці шахти закриваються, і сьогодні не виконується діюче законодавство.

Законопроект передбачає також питання виділення житла для шахтарів, які працюють під землею, та для їх сімей. І тому подібне. Прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Будь ласка, Адам Мартинюк. Яка поправка?

 

13:52:37

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Я думаю, шановні колеги, особливо ті з вас, хто останнім часом побували в шахтарських регіонах, відчувають необхідність, дійсно, внесення поправок до закону, того закону, який ми в терміновому порядку рік назад з вами прийняли. Але, оскільки приймали в терміновому порядку, то, звичайно, допустили дуже багато прогалин у законі. І добре, що ми сьогодні наздоганяємо те, що проґавили тоді. І я особливо хотів би звернути увагу і просити: давайте ми зараз без обговорення підтримаємо всі ці поправки, тому що там йде мова в тому числі про таку категорію людей, як пенсіонери, яким ми, на превеликий жаль, не враховували пенсіонерів-шахтарів про те, щоб їм замість вугілля, якщо вони живуть в будинках, де не спалюють вугілля, видавали компенсації. І дуже добре, що в цьому законопроекті врахована ця норма.

Тому я прошу всіх колег дружно, так як ми рік назад голосували за базовий закон, давайте проголосуємо за зміни до цього закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландик.

Яка поправка? Давайте по поправках, шановні колеги.

 

13:53:46

ЛАНДІК В.І.

Спасибо. Ландик, Партия регионов.

Там была моя поправка по обеспечению углем вдов не только погибших шахтеров, а именно и умерших. Мы знаем, что если вдова, а умер муж-шахтер, то мы понимаем, что он умер от того, что был трудный, тяжкий труд у человека. И разделять на тех, которые погибли и на тех, которые умерли и через… на одной улице, через забор одним дают уголь, другим не дают. Но, на сколько я помню, Турманов говорил, что это ураховано, хотел бы услышать…

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Да, я хочу підтвердити, шановний колего, що ваша поправка врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому, як закон, проект Закону, реєстраційний номер  3199 про підвищення престижності шахтарської праці. Ставлю цю пропозицію на голосування, прошу голосувати.

 

13:55:00

За-380

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. Доповідач – член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки Тулуб Сергій Борисович.

 

13:55:31

ТУЛУБ С.Б.

Шановні колеги, я перш за все дуже дякую всім тим народним депутатам, які прийняли активну участь у розробці цього закону.

В нашому комітеті розглянуто і проаналізовано  всі застереження до цього проекту закону і перш за все це ті застереження, які були від Головного юридичного управління. треба сказати, що вони стосувалися запровадження збору до спеціального фонду Державного бюджету коштів для фінансування соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає в зонах спостережень ядерних установок.

Проведена також експертна оцінка і повторне обговорення на засіданні комітету, і рішення однозначно прийняте, що є гостра потреба у зазначеному законі, і вона спричинена стратегічними факторами. По-перше, необхідно відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” забезпечити права населення на соціально-економічну компенсацію ризику.

По-друге, потрібно конкретизувати організаційно-правові підстави  і джерела фінансування соціально-економічної компенсації ризику населення.

І по-третє, вкрай важливо дати місцевим органам самоврядування законодавчі механізми участі територіальних громад у процесах, перш за все, управління, розподілу та контролю за цільовим використанням коштів соціально-економічної компенсації ризику населення.

З цією метою підготовлені системні та послідовні зміни до основоположних до сфери ядерної енергетики законів України, зокрема, про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку, про електроенергетику, а як наслідок, до Закону України "Про систему оподаткування”.

Ми погодилися із твердженням фахівців юридичного права, що податкове питання у законопроекті має важливий, проте хочу зазначити, не визначальний характер. Комітет у своєму рішенні опирався на той факт, що запропонований у проекті закону механізм правового регулювання фінансово-економічних відносин не суперечить усталеній законотворчій практиці Верховної  Ради.

Підготовлений комітетом до другого читання проект закону  (реєстраційний номер 2174), на наш погляд, усуває наявні законодавчі прогалини. Реалізація положень закону, який пропонується прийняти, не втручається в діючу систему доходів і видатків Державного бюджету і не спричинятиме  додаткового навантаження на Державний бюджет. З огляду на зазначене, комітетом пропонується проект закону   прийняти у другому читанні і в цілому  як закон. Прошу вашої підтримки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто із депутатів наполягає на поправках, які не дістали підтримки у комітеті? Немає таких?

Я ставлю на голосування, коли немає заперечень, пропозицію комітету, про прийняття у другому читанні та в цілому, як закон проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає у зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об’єктів призначених для поводження з радіоактивними відходами. Реєстраційний номер 2174. Прошу голосувати.

 

13:59:01

За-367

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону… Я продовжив засідання на 15 хвилин.

Оголошується до розгляду проект Закону внесення змін до Закону України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" (щодо удосконалення процедури прийняття рішень). Доповідач – Тулуб Сергій Борисович, будь ласка.

 

13:59:30

ТУЛУБ С.Б.

Шановні колеги! Перш за все я дуже вдячний  вам за попередній законопроект, що ви прийняли його. І хотів би сказати, що цей законопроект. 3562 він  також доопрацьований, вноситься  на друге читання.

При його підготовці до сьогоднішнього засіданні ми ще раз проаналізували всі пропозиції включно з тими додатковими, які надійшли до вищезгаданої дати до комітету.

Доопрацьовані норми закону не порушують встановлені  базовим законом порядок прийняття рішень про розміщення, проектування  і будівництво ядерних установок. Або інших відповідних об’єктів та щодо залучення саме територіальних громад та місцевих органів влади до вирішення означених питань.

Разом з тим, законопроектом передбачено уточнення окремих законодавчих термінів, положень важливих для прийняття зазначених рішень. В остаточній редакції проект закону підтриманий і профільним міністерством і комітетом, і конкретно по всім елементам,  які там зазначені. При цьому найбільшу увагу приділено аналізу застережень стосовно можливого звуження прав громадян, територіальних громад, органів  виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. За висновками галузевих експертів та фахівців остаточна редакція статті 3 проекту Закону (реєстраційний номер 3562) загалом відповідає позиції і Головного юридичного управління, і забезпечує виконання вимог статей 11 і 20 Закону України про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.

Щодо врахування рішень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, коли погоджуються розміщення ядерних установок та думки відповідної територіальної громади. Він не порушує конституційних прав громадян, уточнює, як було зазначено, окремі законодавчі терміни. Реалізація положень такого закону не потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України і сприятиме практичній реалізації невідкладних завдань у сфері ядерної енергетики. І саме головне, що територіальна громада, місцеві органи влади можуть сказати своє слово при вирішенні того чи іншого питання щодо розміщення або будівництва ядерних об’єктів. Дякую вам за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щодо поправок, які не враховані. Волинець, будь ласка, мікрофон.

 

14:02:04

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” хоче сказати, що законопроект збалансований, виписаний чітко, тому я пропоную проголосувати за нього і наша фракція також підтримає цей законопроект. Володимире Михайловичу, прошу поставити його на голосування в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інших пропозицій немає? Ставиться на голосування рекомендація комітету про прийняття в другому читанні та в цілому як закон Проект Закону (реєстраційний номер 3562) „Про внесення змін до Закону України про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення (щодо удосконалення процедури прийняття рішення). Прошу голосувати.

 

14:03:04

За-365

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Проект  Закону про внесення змін до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо гарантій).

Кульчинський Микола Георгійович, будь ласка, Голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги!  До цього Закону  надійшло всього дві поправки, Валерія Сушкевича і Петра Цибенка, вони  враховані.  Будь ласка, мікрофон  Валерія Сушкевича.

 

14:03:46

СУШКЕВИЧ В.М.

 Дякую, Володимир Михайлович!

Колеги Кульчинського немає, тому я  як Голова Комітету доповім ситуацію по  законопроекту 1390.

Насамперед, як Голова Комітету, хочу подякувати автору законопроекту Юрію Самойленко  і всім народним  депутатам, які проголосували в першому читанні.

Прийняття цього законопроекту, як закону, буде запобігати можливим випадкам зменшення розміру пенсій колишнім військовослужбовцям в разі  неоднозначного застосування положень статті  63 Закону про пенсійне забезпечення.

При здійсненні  перерахунку пенсій, що відповідно законодавчо врегулює і забезпечить надані державою громадянам гарантії та удосконалить регулювання суспільних правових відносин у соціальній сфері.

Довідково, шановні колеги! Сьогодні діє Постанова Кабінету Міністрів від  13.02.2008 року   номер 45 про затвердження порядку  проведення  перерахунку пенсії, яка фактично реалізує ці положення і сьогодні ми просто законодавчо закріплюємо ці питання. Тому ми узгодили всі питання стосовно цього законопроекту, відповідні поправки, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити  виступ.

 

14:04:55

СУШКЕВИЧ В.М.

Відповідні поправки ми внесли до другого читання і узгодивши фінансові позиції з Міністерством праці і соціальної політики Пенсійним фондом України доопрацьовано. Є дві  поправки з цього приводу, прошу проголосувати законопроект в другому читанні  і в цілому. Прошу підтримати.  Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як Закон,  проект  Закону  про внесення змін до статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб, щодо гарантій” (реєстраційний номер 1390). Прошу голосувати.

 

14:05:49

За-340

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо спрощення порядку розгляду питань надання допомоги сім'ям загиблих). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань правової політики Шишкіна Еліна Вікторівна. Будь ласка.

 

14:06:13

ШИШКІНА Е.В.

Шановний  головуючий! Шановні колеги! Комітет з питань правової політики  на своєму засіданні  18 червня цього року розглянув доопрацьований з урахуванням пропозицій суб`єктів права  законодавчої ініціативи, поданий законопроект  про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо спрощення порядку розгляду питань надання допомоги сім'ям загиблих) (реєстраційний номер 1140).

Всього пропозиції від суб`єктів права законодавчої ініціативи надійшло 7 пропозицій, більшість… всі  вони враховані в останній… але надійшли три пропозиції від народних депутатів, трьох народних депутатів  України вже після спливу 14-денного терміну. Вони зареєстровані… в комітет надійшли. І тому комітет не мав змоги їх розглянути оскільки вже законопроект був доопрацьований.

З урахуванням пропозицій законопроектом пропонується встановити, що… доповнити частину 1 статті 46 Цивільного кодексу України, що після… протягом спливу одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії особа, яка є можливість, якщо підозрювати, що вона загинула або  зникла безвісті внаслідок  техногенної  чи природної катастрофи, тобто спростити порядок протягом одного місяця після роботи спеціальної комісії.

Також законопроектом  пропонується встановити, що допомогу сім`ям загиблих внаслідок техногенних чи природних катастроф буде оплачувати…     правову допомогу в судах, наприклад,   буде оплачувати  та юридична особа, на території якої стався нещасний випадок.

Комітет в принципі всі пропозиції доопрацював і рішення комітету – прийняти в другому читанні з урахуванням пропозицій суб`єктів права  законодавчої ініціативи. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Заперечень немає? Всі пропозиції, які надійшли від народного депутата Бондика, вони враховані.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон    проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо спрощення порядку розгляду питань надання допомоги сім'ям загиблих). Реєстраційний номер 1140. Прошу голосувати.

 

14:08:36

За-239

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, тепер пропонується вашій увазі Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення попереднього документального контролю у пунктах пропуску через митний кордон, доповідач – заступник голови Комітету з питань податкової та митної політики Бондарєв Костянтин Анатолійович. Будь ласка. Є Бондарєв? Хто буде від комітету доповідати?

Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти цей проект в другому читанні і в цілому як закон. Ми можемо його поставити на голосування? Тоді я прошу уваги, підготуватись до голосування. Я ставлю пропозиції комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення попереднього документального контролю у пунктах пропуску через митний кордон (реєстраційний номер 2766). Головне юридичне управління завізувало без зауважень цей законопроект. Прошу голосувати. Юрій Богданович, голосування йде, прошу голосувати.

 

14:10:05

За-212

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту закону (реєстраційний номер 2766). На повторне друге.

 

14:10:28

За-233

Закон прийнято. Ой! Перепрошую. Закон направлено на повторне друге читання, перепрошую.

Шановні колеги, а тепер вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин. Реєстраційний номер 1047. Член Комітету з питань правосуддя – Притика Дмитро Микитович і потім буде перерва. Прошу  набратися терпіння.

 

14:11:02

ПРИТИКА Д.М.

Шановні народні депутати, на виконання Постанови Верховної Ради України від 15 квітня 2009 року Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя доопрацював законопроект Закону про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин з урахуванням зауважень, пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

В процесі підготовки до другого читання суб’єктами права з законодавчої ініціативи було  внесено 21 поправку, за результатами  розгляду яких більшість була врахована.

Крім того, при доопрацюванні зазначеного законопроекту комітет врахував пропозиції та зауваження Головного  юридичного управління.

 В зв’язку з цим комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект в другому читанні та в  цілому, як закон. Але сьогодні в залі, от я спілкувався зі мною автор законопроекту народний депутат Міщенко і деякі депутати, які мають деякі зауваження, то в тій уже редакції, яку проголосував комітет.

Я хотів би, щоб у зв’язку з цим, Володимире Михайловичу, поставити на голосування постатейно, тому що є певні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте будемо іти тоді по поправках.

 

14:12:41

ПРИТИКА Д.М.

Володимире Михайловичу,  ще одна секунда.

Я хотів би наголосити, що і змінилася назва законопроекту.  Чому? Тому що   спочатку ми, автор законопроекту вносив пропозиції внести зміни в Господарський кодекс України, в Господарський процесуальний кодекс, Цивільно-процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства та в Закон „Про Третейський суди”. 

Але, коли ми системно проаналізували цей законопроект, то всі кодекси, окрім Господарського, регулюють ці питання. Так стаття 114 Цивільно-процесуального кодексу визначає винятково підсудність справ  за місцем знаходження майна і так далі.

Кодекс адміністративного судочинства ми взагалі  не зачіпаєм, враховуючи, що  стаття  19 визначає теж повний порядок того, що  підвидове адміністративним судам, і вони  розглядають ці спори відповідно до статті  19.

Тому  депутати і управління експертне, наше правове управління порекомендувало, і ми врахували це, що дану статтю законопроекту викласти у такій редакції: „Закон України про внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу України” (щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин). Це дуже важливий штрих, і я хотів на цьому наголосити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Міщенко, будь ласка, мікрофон, на яких поправках наполягає, ми їх проголосуєм і визначимось щодо  долі закону. Будь ласка, мікрофон.

 

14:14:00

МІЩЕНКО С.Г.

Я дякую комітету, що  провів дійсно аналіз цього законопроекту, і всі правки, які необхідно були, вони були враховані. Я хочу нагадати всім депутатам  і, Володимире Михайловичу, вам про те, що  цей законопроект стосується того, що земельні питання розглядаються  судами по місцю знаходження земельної ділянки. І ми  проголосували у Верховній Раді про  скорочений розгляд їх у комітеті. Але, на жаль,  вже два місяці цей скорочений процес іде. Якщо ми зараз це питання ще будемо відволікати, то, розумієте, те питання, яке  звучало з вуст громадян коли ми давали  згоду на арешт судді Корнійця відносно забирання  рейдерським способом земель на трасі Київ-Бориспіль, де сьогодні стоять ці  пікетники, то я певен, що нам сьогодні люди  подякують, якщо ми приймемо  цей закон в цілому.

Я повністю погоджуюся з  тою позицією комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

14:15:10

МІЩЕНКО С.Г.

Я повністю погоджуюсь  з думкою комітету, і Дмитро Микитович  може зачитати під стенограму, там три технічні правки. Під стенограму їх просто прочитати, а всім іншим там все вірно вказано. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Дмитро Микитович, зчитайте ці технічні правки. Прошу уваги.

 

ПРИТИКА Д.М. Це поправка  до частини першої статті  12, яку ми доповнили  пунктом такого змісту: „Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, - а далі йде, - за виключенням тих, що віднесені до компетенції адміністративних судів”. От автор просить виключити оце „ за виключенням тих, що віднесені до компетенції адміністративних судів”. І я його повністю підтримую. Тому що ми не втручаємся в тіло Кодекса адміністративного судочинства абсолютно. Тому ці слова треба дійсно вилучити.

І те ж саме із статтею 16, теж саме: „за виключенням тих, що віднесені до компетенції адміністративних судів”. Теж вилучити і все інше можна приймати і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з урахуванням цих пропозицій, точніше, уточнень технічного характеру, з якими погоджується комітет, я ставлю на голосування пропозицію, знову ж таки комітету, про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин). Реєстраційний номер 1047, прошу голосувати.

 

14:16:56

За-299

Рішення прийнято. Закон прийнято.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ої години. О 16-ій годині ми продовжимо розгляд питань у другому читанні.