ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

31 березня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:04:18

Зареєстровані в сесійній залі 443 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, в пленарному засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Віктор Андрійович Ющенко.

(О п л е с к и)

На пленарному засіданні Верховної Ради України присутні: Прем`єр-міністр України Юлія Володимирівна Тимошенко (о п л е с к и), члени Кабінету Міністрів України, а також Перший віце-прем'єр, якому сьогодні виповнилося 45 років, вітаємо його (о п л е с к и); керівники центральних органів виконавчої влади, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Рахункової палати, голова Центральної виборчої комісії, голова Вищої ради юстиції, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних рад, київський міський голова, голова Севастопольської міської ради, голови обласних адміністрацій та Севастопольської міської державної адміністрації, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, глави дипломатичних представництв іноземних держав, інші офіційні особи.

Шановні народні депутати, шановні гості, для проголошення Щорічного послання до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України запрошується Президент України Віктор Андрійович Ющенко. (О п л е с к и)

ЮЩЕНКО В.А.

Вельмишановний український народе! Шановний пане Голово Верховної Ради України! Шановна пані Прем'єр-міністре! Шановні народні депутати! Шановні члени уряду, гості, пані та панове! Послання про внутрішнє і зовнішнє становище України я насамперед адресую нашим людям, усім громадянам України і безумовно українському парламентові. Зараз непросто і в Україні, і в світі, нам потрібна спокійна оцінка ситуації. Нехай мене почує кожен, хто мислить, і кожен для кого Україна не пожива і не тимчасове пристанище. Я маю права на ці слова. Вам добре відомо, я твердо і чесно стою на головній позиції мого життя – на позиції національних українських інтересів. Нація і людина, їхнє вільне життя, життя у єдності і демократії є найважливішим мірилом діяльності української влади.

100 років тому перший керівник незалежного українського парламенту, а згодом і глава держави Михайло Грушевський у статті „Підстави великої України” сформулював головні засади української демократії. Вона повинна дбати про зміцнення ідеї української демократичної державності, її поширенні у громадянстві, вихованні його в почуттях, обов`язку перед нею як найвищого стимулу громадського життя, який повинен об`єднати всю людність, увесь народ в однім національнім пориві, перемагаючи партійні різниці і розбіжності там, де починаються основні інтереси української держави.

Я звертаюсь сьогодні до всіх, кожного, хто підтримує мене і хто виступає проти, хто не втрачає віри і хто зневірився. Я звертаюся до всього нашого великого українського народу. На Україну маємо подивитися поглядом широким, щирим, відданим, і саме в цій відданості знайдемо справжню національну єдність.

За останні 5 років Україна безумовно змінилася. Рушили з місця фундаментальні процеси. Наші головні магістралі перед нами, ми утверджуємося як єдина нація, єдина українська нація з виразним характером, культурою, мовою, традицією, історією, що народжені нашою землею, і водночас як єдина політична нація, що твориться без поділу на погляди, віру, слово чи походження.

Ми здатні на рішення, суть яких – національна гідність. Ми підняли на загальноосвітній рівень тему Голодомору, світ почув нас і зрозумів. Ми всі, попри політичні погляди, і якщо щирі перед Богом і Україною, усвідомлюємо вагу творення єдиної помісної української церкви. Це промовляє нація, це промовляє наша гідність. Ми вчимося бути нацією, відкрито йдучи на сумлінням, незважаючи на чуже невдоволення, відкриваючи себе перед собою. Нехай складно, нехай боляче, але цей більш живий і здоровий, бо наш дух і тіло отримали шанс одужати.

Ми стали вільною державою. Від 2004 року саме народ є головним арбітром країни. Двічі опозиція приходила до влади шляхом вільних і чесних виборів. Уже 4 роки для нас звичною нормою є свобода слова і вибору. Цього не було досі. Сьогодні це природньо, немов повітря.

Ми продовжили масштабний історичний процес об’єднання Європи і за останні кілька років досягли більше, ніж за попереднє десятиліття, не для когось – для себе. Наша інтеграція до європейського і євроатлантичного простору – це вже не абстрактна мета і водночас це не є самоціль, це практичні сучасні інструменти, які допоможуть нам принести добробут людям і гарантувати безпеку країни, нашого народу, наших дітей і наших внуків.

Ми здійснили велику системну роботу. Як результат – Україна зробила або впритул підійшла до виняткових рішень, які були неможливі ще 5 років тому. Це об’єднання енергетичних систем України і Європейського Союзу та найближча перспектива підписання договору про енергетичне співробітництво, це угода про східне партнерство, це завершення роботи над угодою про спільне небо, це початок офіційних переговорів про безвізовий режим Україна - Європейський Союз, це переговорна робота із створенням з ЄС зони вільної торгівлі. Це безпрецедентне наближення до угоди про політичну асоціацію „Україна – Європейський Союз”, яка буде підписаний в цьому році.

Кожен згаданий крок – це вже реальне і досяжне повернення України до європейського світу. Ми зосередилися не на гаслах, а на практичних кроках, ставши членом Болонського процесу, ми ввійшли до єдиного європейського освітнього простору. Ставши членом Світової організації торгівлі, ми стали рівноправними партнерами на європейському і світовому ринках. Створивши єдиний бізнес-план модернізації газотранспортної системи України, ми розпочали об’єднання наших газових енергетичних систем, що принесе нам не лише економічну вигоду, але і обмежить зовнішні впливи.

Ми повернули до життя енергопровід „Одеса – Броди”. Європейський союз не має сумніву, він стане головною артерією для енергоносіїв з Каспію до Європи. Поруч з цим проектом, разом із Польщею, ми стали господарями Євро-2012, ця подія підтримає нашу економіку і ширше відкриє нас для Європи і всього світу.

Україна має всі шанси стати іншою за неповних п’ять років в житті країни відбулося не поверхневе оновлення. Ми створили умови, що дозволили зупинити критичні демографічні процеси. Хіба не радістю, нормальною людською радістю є те, що у 2008 році народилося на 84 тисячі українських немовлят більше, ніж в 2004 році? Уперше за час незалежності у трьох наших областях народжуваність перевищила смертність. І це щойно переконаний початок.

Нехай поступово, але все ж таки ми почали більше піклуватися один про одного. У 2008 році кожна десята українська дитина-сирота знайшла свою сім’ю. До того ж прикметна риса – з 2006 року все більше і активніше поширюється саме національне українське усиновлення. А в порівнянні з 2005 роком кількість дітей, влаштованих до прийомних сімей та сімейних дитячих будинків зросла в 22 рази. Сьогодні в черзі на усиновлення стоять батьки, а не діти, як ще три роки назад.

Ми припинили масовий відтік людей за кордон. Якщо в 2001-2002 роках на кожного прибулого в Україні дві людини вибували з країни, сьогодні тенденція рівно зворотня: люди повертаються додому.

Ми зробили принципові кроки у реформі освіти. Вперше 425 тисяч дітей вступили до вищих навчальних закладів за новими правилами тестування. По суті, ми очистились від старої корупції… старої корупційної схеми, яка змалечку деморалізувала і батьків, і дітей. Це перший крок до формування свідомості нової української молоді.

Ми розпочали реформу Збройних Сил та всього сектору безпеки, відбулися принципові зміни від збільшення зарплати, виплат військовослужбовцям до скорочення строку служби до 12 місяців. Попри будь-які труднощі, я впевнений, що ми пройдемо і прийдемо до створення професійного українського війська.

В Україну повірили іноземні інвестори. За останні чотири роки обсяг прямих іноземних інвестицій до України склав 27 мільярдів доларів, що втричі більше за всі залучення зовнішніх інвестицій з часу проголошення української державності.

Згадаю і те, що про наш потенціал добре свідчить один характерний факт: до моменту кризи темпи зростання української економіки сягали 6,5-7 відсотків, що були одними з найвищих у Європі. Я вірю, переконаний, що цей показник, безумовно, буде відновлено.

Таким чином, ми не в прірві і на узбіччі, ми посередині шляху, який здатний привести нас до справді вільного, заможного, безпечно кращого суспільства, без пафосу і перебільшення. Ніхто не перекреслить наші результати.

Але ми могли б зробити у сто крат більше, якби поняття національної гідності і єдності стали спільною основою для всіх, і особливо, для українських політиків. Наш нинішній стан не унікальний, через схожі випробовування проходили десятки інших країн і народів: Німеччина, Польща, Іспанія, Чехія, Сполучені Штати. Відповідь на виклики завжди була одна: єдність, незалежність і національна гідність, здатність переступити через амбіції, готовність жити своїм життям і розумом, а не наказами із чужих столиць, бажання побачити один в одному найважливіших партнерів, а не конкурентів, яких необхідно обіграти будь-якою дорогою ціною.

Ми здобули свободу. Але свобода – не лише тло. Її головна мета – це наш прогрес. Я прошу націю, я прошу усіх нас об’єднатися задля нашого суспільного прогресу. Об’єднатися там, де розпочинаються основні інтереси держави, нації і української людини. У цьому головна суть мого послання.

Дорогі співвітчизники! Наше зовнішнє становище безпечне, втім вразливе до численних новітніх ризиків. Основні загрози походять від корозії міжнародно-правових стандартів, від загального погіршання атмосфери світових зносин, від енергетичної залежності України і від небезпечних руйнівних, недалекоглядних спроб використовувати право сили у вирішенні спорів чи конфліктів. Наша єдино можлива безальтернативна відповідь на ці виклики – суворе додержання міжнародних правових норм і зобов’язань, здійснення конструктивного і збалансованого зовнішньополітичного курсу і твердість у відстоюванні обраних, законодавчо визначених, національних цілей.

Зовнішні політичні пріоритети України сталі і вивірені. Європейська, євроатлантична мета незмінна, вона неминуче буде досягнута. Ще раз підкреслюю, це в інтересах усіх громадян України.

Я виступаю за максимальне покращання відносин з Російською Федерацією. Я маю намір зробити все можливе, щоб перегорнути сторінку непорозумінь і забезпечити рівний і доброзичливий діалог, який повинен існувати між сусідами.

Коло наших міждержавних пріоритетів залишатиметься широким – від Вашингтона до Варшави, від Лондона і Парижа до Пекіну і Токіо, від Сеулу до Тріполі. Особливо в нинішніх умовах ми зобов’язані суттєво посилити присутність на зовнішніх ринках і налагодити нові економічні зв’язки. Україна прагне жити і працювати у безпечному регіональному середовищі. Ми повинні повною мірою виконати всі національні безпекові вимоги.

Наше внутрішнє становище складне, втім не катастрофічне. Ми не перейшли останньої межі, але вже сьогодні безпосередньо знаходимося перед лицем трьох серйозних загроз: економічного занепаду, поглиблення політичної кризи і масштабного соціального протесту.

Основна причина економічної кризи в України, переконаний, не ззовні, а в неспроможності держави і влади упродовж років провести базові, необхідні структурні, і перш за все економічні і соціальні реформи.Давно обіцяний Податковий кодекс вже десять років, мов вимпел ударної праці переходить з уряду в парламент.

Індивідуальна приватизація стратегічних підприємств відмінена звичайним розпродажем за правилами масової приватизації, які були актуальні ще в кінці 90-х років.

Про реформи в енергетиці, аграрному секторі навіть вже не йдеться мова.

Сьогодні ми на останніх місцях в рейтингах, за якими оцінюється підприємницьке середовище країни.

Ми виявилися не готовими зустріти в значній частині кризу, а тому її перший удар відразу став болючим і дуже важким. Ми втратили третину зовнішніх ринків, на які приходилося 60 відсотків українського експорту. Від цих ринків залежала майже вся наша валютна виручка і зайнятість майже двох мільйонів осіб в металургії, хімії чи суміжних галузях. Наслідком цього стало уповільнення зростання ВВП, яке в минулому році склало 2,1 відсотки в порівнянні з 106,7 в 2007 році і нищівного скорочення на 25-30 відсотків за результатами січня-лютого поточного року.

Називаю ці дані попри те, що їх старанно втаємничують. Все це безумовно погіршило соціальну ситуацію в Україні. Борги із зарплати з жовтня 2008 року по січень 2009 року майже подвоїлися і досягли в сумі 1,6 мільярди гривень. З жовтня минулого року вдвічі зросла кількість зареєстрованих безробітних. Втім, обмежу цей ряд.

Шановні співвітчизники! Я прийшов до цієї зали не для того, щоб описувати проблеми, які характерні сьогодні також і для багатьох інших країн, в тому числі і наших сусідів. Я прийшов сюди, щоб запропонувати спосіб і шлях для виходу із кризи. Політичний розрахунок на те, що вдасться осторонь перечекати кризу, пересидіти її, переконаний, не виправдається. Ми на порозі зовсім нової економіки, іншого світового перерозподілу праці та співвідношення цін на ресурси.

Я звертаюсь і до влади, і до опозиції, мільйони людей хочуть повернути надію, я хочу, щоб ви почули голос наших людей. Від імені мільйонів українських громадян звертаюсь до всього українського політикуму: попри все ви здатні переступити через протиріччя, усвідомлюючи гостроту загроз. Попри все ми здатні в критичний момент стати разом задля держави і нашого народу, наші перші консолідовані кроки вже дали результати. Ми відновлюємо діалог з міжнародними фінансовими організаціями, ми врятували від падіння банківську систему, кожна третя людська гривня втекла з банківської системи, банківський сектор зазнав системного політичного цькування, що підірвав його ритмічну роботу. Такі удари, переконаний, навряд чи втримала б будь-яка інша потужніша банківська система, чим наша, а наша вистояла. Для того щоб вона змогла продовжувати виконувати свої зобов’язання, стали необхідними понад 70 мільярдів гривень рефінансування національної економіки. Ми запровадили постійний антикризовий механізм співпраці і консультацій.

У дусі цієї роботи звертаюсь до кожного, хто присутній в залі Верховної Ради України. Прошу вгамувати політичні пристрасті і накласти мораторій на конфлікти, з’ясування взаємин. Президентська кампанія починається за чотири місяці до виборів, отже пропоную до вересня відтермінувати будь-які розрахування на отримання дочасних політичних дивідендів дії. Я прошу дати час держави вийти з найгострішої фази випробувань. Я пропоную єдиний національний антикризовий план, який дозволить врятувати країну і захистити мільйони наших людей, він має дії взаємопов’язані у складові частини.

Економічна програма і політичні заходи. Перше, економіка, підкреслюю, ми особливі, але не унікальні в цій кризі. Світ дає достатньо, як успішних зразків, так і прикладів невдалої політики в цьому питанні.

Ісландія – розвинена європейська країна, що донедавна мала 63 тисячі доларів внутрішнього валового продукту на душу населення, втратила свою економіку, валюту, банківську систему. Угорщина і Данія в умовах кризи наростили власне виробництво і скоротили безробіття, і все це за невеликої інфляції.

Спосіб один – реальна програма дій. Відтак, переходжу до конкретних кроків. Насамперед треба відновити фінансову стабільність у державі. Я неодноразового підкреслював, що існуючий Державний бюджет на 2009 рік є популістським, він спотворює роль державних фінансів, він є серйозною загрозою для стабільності національних грошей і цін.

Нам потрібно максимально скоротити всі непродуктивні витрати і нарешті почати жити по статках. Це стосується всіх і кожного від держави, до бюджетів підприємств і кожної української родини.

Ми зобов’язані негайно і кардинально переглянути бюджет 2009 року. При перегляді бюджету наполягатиму на гарантованому фінансуванні захищених статей, до яких слід віднести забезпечення соціальних стандартів та видатків для мінімального забезпечення функцій держави.

В умовах колосального дефіциту ресурсів необхідно припинити розпорошення ресурсів на триста державних цільових програм. Це наче „банкет серед чуми”.

Слід повернути стабілізаційному фонду ту роль, яка закладалася при його створенні: фінансування найважливіших державних проектів, а не погашення заборгованості із заробітних плат - це цілковитий абсурд.

Потрібно переглянути так званий збалансований план НАК „Нафтогаз України”. Будь де в світі така монополія є процвітаючою, а у нас це прихований і непрозорий бюджет уряду. Сьогодні компанія знаходиться у надзвичайно скрутному становищі, якщо невідкладно не переглянути її фінансовий план, наслідки для цієї компанії будуть драматичні.

Слід терміново внести реалістичні зміни до бюджету Пенсійного фонду. Його мільярдні дефіцити покриваються за рахунок коштів стабілізаційного фонду. Ця політика призведе до колапсу.

Нам потрібна пенсійна реформа. Я хочу запитати у всіх присутніх, панове, хіба нормальним є у нашій країні, що колишній прокурор, який, до речі, продовжує працювати, через суд встановлює собі пенсію п’ятдесят тисяч гривень. Хіба нормально, що можновладці, депутати, судді, отримують пенсії 10-15-20 тисяч гривень. Таких прикладів не сотні, таких прикладів тисячі. Таке становище – це брутальна неповага до мільйонів українських людей, це суть соціальної несправедливості.

Я вимагаю скасувати всі спеціальні пенсії, увівши єдиний базовий фундаментальний критерій, який працює у кожній країні: зарплата і стаж визначають твій пенсійний достаток. Це має зробити, я переконаний, нинішня Верховна Рада і, насамперед, коаліція.

Ми повинні запровадити податок на нерухомість для заможних верств населення, що зміцнить фінансову базу, перш за все, місцевого самоврядування.

З важким серцем, але прошу вас підтримати запропоноване урядом підвищення акцизів, розширення дохідної бази Пенсійного фонду. Це той мінімальний крок, що потрібен для підтримки ресурсів нашої держави. Ці першочергові кроки дозволять нам врятувати становище і, у тому числі, зміцнити, відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, що відновить довіру всього ділового світу до України.

Друге, соціальна відповідальність. Обов’язок влади і роботодавців забезпечити зайнятість, у першу чергу, кваліфікованих кадрів. Я пропоную створити систему прогнозу розвитку трудових ресурсів на територіях, щоб не наздоганяти попит на робочу силу, а упереджувати його. Потрібно стимулювати мобільність робочої сили у середині країни. Якщо потрібний робітник є навіть за десятки кілометрів, йому потрібно запропонувати місце. Так ми втримаємо зайнятість.

Далі. Відновлення справедливості у соціальному захисті, це найгостріша біль наших людей. Водночас скажу гранично чітко, соціальна справедливість це не патроналізм, не зрівнялівка у радянському його розумінні. Потрібно навести порядок у пільгах, адже в Україні 19,5 мільйонів пільговиків. Це чи не половина населення, такого не витримає, переконаний, жодна економіка світу.

Нинішня система пільг є абсолютно несправедливою. Ті, кого ми називаємо заможними людьми отримують найбільше дотацій від держави на оплату газу, тепла, електроенергії і цього не можна ні чим пояснити. Соціальна справедливість – це підтримка найбідніших, найбільш незахищених верст населення, це допомога тим, хто хоче працювати і це жорстке обмеження для кожного, хто прагне нажитися на бюджеті держави. Відтак, я закликаю радикально зменшити кількість пільг, особливо за професійною ознакою, персоніфікувати їх і привести право на пільги в залежність від фінансового та майнового стану.

Третє. Треба вичерпно підтримати банківську систему, вона хребет національної економіки, який тримає м’язи реального продуктивного сектору країни, держава негайно повинна взяти на себе відповідальність за банки, особливо державного сектору, які находяться в скрутному становищі і війти в їх капітал. Ми маємо для цього ресурс, у бюджеті передбачено 44 мільярди гривень через емісію державних цінних паперів на здійснення рекапіталізації банків і рефінансування національної економіки. Треба підтримати цю національну програму. Ця відповідальність має бути підкріплена повним контролем зі сторони держави за такими банками.

Переконаний, що швидкі дії держави приведуть до відновлення довіри громадян, повернеться вона, повернуться і інвестори. Але і банківська система повинна повернутися обличчям до громадян, свого найважливішого партнера.

Я наполягаю на запровадженні єдиного механізму, за якого кожен, хто опинився в скрутному становищі отримає банківську підтримку, а не буде добитий системою. Не можна допустити зменшення фінансування працюючих підприємств, на продукцію яких є внутрішній чи зовнішній попит.

Питання довіри стосується і валютного курсу. Сьогодні ми врівноважили курс, забезпечили фактично нульове сальдо із зовнішньої торгівлі. Саме в негативного сальдо у торгівлі в минулому році це було 12 мільярдів доларів, був корінь всіх валютних проблем. Чому ж коливання продовжується? На жаль, це вже психологія у наслідок реакції і недовіри людей. У 1998 році Корея закликала своїх громадян підтримати банки, і люди понесли до них гроші і золоті прикраси. Я не закликаю цього робити. Я відповідально прошу українських громадян відносити довіру до банків. Не забирати свої депозити, не завдавати шкоди а ні собі, а ні державі і у тому числі підтримати таких самих людей, як ви, що отримали кредит у національній банківській системі.

Четверте. Підтримати кожного українського виробника, на продукцію якого є платоспроможний попит. Банківська система повинна дати імпульс для підтримки внутрішнього попиту. Критерій один: ресурс повинні отримати ті підприємства, на продукцію яких є попит. Необхідно забезпечити всі належні кредити для стратегічних для держави проектів, що здійснюються приватним капіталом. Я маю на увазі перш за все програму Євро-2012, розвиток інфраструктури, енергетики, зв'язку, транспорту. Для цього пропоную розробити відкриту інвестиційну програму рефінансування банків Національним банком України. Підкреслюю, ресурси для таких проектів у нас існують.

П’яте. Ми маємо зосередити максимальну увагу на потенційних точках зростання української економіки - це насамперед аграрна сфера і малий, і середній бізнес. В аграрній сфері у першу чергу потрібно підтримати ринкове ціноутворення на продукцію власного українського виробника, адже жодні інвестиції не замінять тих втрат, які несе село від адміністративного регулювання аграрного ринку України. Минулого року було заблоковано експорт 6 мільйонів тон зерна. Більше того, цим зерном були забиті всі елеватори, що не дозволили прийняти новий урожай. Зерно у значній мірі втратило класність. Кон’єктура стала невигідною. Селяни втратили 2 мільярди доларів, це вдвічі більше всієї програми АПК, що передбачена Державним бюджетом України. Те саме стосується і ринку м’яса, те саме стосувалося і ринку соняшника. В результаті село безправне і збиткове. Отже, потрібно раз і назавжди припинити будь-яке адміністративне втручання у роботу сільського господарства. Галузь слід негайно захистити від неякісного і дешевого імпорту.

Я категорично заперечую проти скасування урядом надбавки до митного збору з м’ясопродукції. Я переконаний, що ми повинні були навчитися захищати внутрішній ринок, довести правоту своєї позиції всім: і нашим партнерам, і міжнародному економічному співтовариству. Селян необхідно забезпечити відповідними кредитними ресурсами за чітким і зрозумілим принципом, попит на продукцію визначатиме все.

Діяльність аграрного фонду, Державного резерву, ДАК „Хліб України” повинна забезпечити отримання основного прибутку не посередникам, а, зокрема, селянам. Держава водночас зобов’язана посилити пошук ринків для збуту вітчизняної продукції та просування її за кордон.

І найважливіше. Я вимагаю скасування мораторію на рух землі. Мораторії, які були накладені чотири рази поспіль, є не чим іншим, як новітньою формою українського кріпацтва. Селянам потрібно звільнити і він врятує і нагодує всю Україну, і переконаний, не тільки Україну.

Малий, середній бізнес – це наш головний партнер у збереженні зайнятості, забезпеченні необхідними товарами та послугами, перш за все, українського населення. Мова йде про майже 4 мільйони найбільш економічно активних громадян України. Саме вони можуть швидко пристосуватися до нових умов діяльності і саме їх підприємства стануть основою для економічного, національного зростання. Але для цього треба зробити низку кроків, спростити регуляторні обмеження на започаткування, здійснення і припинення бізнесу, зробити так, щоб запрацювала законодавча установлена система перевірок, в тому числі і податкових. Жоден регуляторний акт не повинен видаватися без надзвичайної необхідності, а всі не потрібні акти повинні буть негайно скасовані.

Україна є заповідником радянської системи стандартизації і сертифікації, що залишилася лише у нас серед всього пострадянського простору. Всі необхідні законодавчі зміни для цього внесені Президентом України на прохання форуму „Влада і бізнес – партнери” і знаходяться в українському парламенті.

Шановні співвітчизники, народні депутати, члени уряду, ці кроки можуть вже найближчим часом виправити становище в національній економіці і в соціальному стані. Однак, це лише частка роботи. Ми повинні навести порядок не лише в господарстві, але й у всьому нашому домі. Отже, політичний блок.

Скажу коротко: кардинальна зміна виборчої системи повинна стати основою для якісного кадрового оновлення влади як в центрі, так і на місцях. Існуюча закрита пропорційна система вичерпала себе, вона зруйнувала ефективність влади в цілому і особливо місцеве самоврядування. За відсутності належної культури політики вона скомпрометована в очах мільйонів громадян України.

Про результати прямо говорять люди: втрата професійного рівня парламентом, знецінення депутатського мандата, відсутність зв'язку між народним обранцем і виборцем. Додам до цього переліку заполітизованість місцевих рад замість вирішення проблем територіальних громад і притрухована роль керівників партій і фракцій, створення партій вождицького типу – все це наслідки закритої пропорційної системи. Громадянам України має бути повернене право персоніфікованого вибору депутатів. Парламент зобов'язаний як єдиний законодавчий орган забезпечити здійснення реформи виборчої системи, перехід до відкритих виборчих списків на парламентських виборах та до мажоритарної системи на всіх місцевих виборах. Люди повинні отримати право голосувати не лише за ту чи іншу політичну партію, а й за конкретного кандидата в депутати. Це виправить існуючі негативні тенденції в партіях, а одночасно створить умови для справжньої політичної конкуренції, політичної відповідальності, забезпечить нову якість роботи усіх представницьких органів у державі. Але тільки цього, очевидно, замало.

Ми повинні без зволікань перейти до створення та запровадження моделі управління державою, що відповідатиме потребам і цінностям України як європейської держави і сучасним викликам. Переконаний, що це є справою найбільшого національного значення сьогодні.

До цього нас спонукають очевидні вади нинішньої організації публічної влади. Вони насамперед зумовлені політично непродуманими і передчасними змінами до Конституції в 2004 році. Мабуть невипадково закон, який запровадив політреформу, навіть номер має аж чотири двійки. По суті цими змінами було спотворено всі основні складові організації влади, підмінено природу місцевого самоврядування через запровадження виборів за партійними списками, що знищило самоврядування. Створено дуалістичний гібрид в організації виконавчої влади, за якою вплив Президента України був обмежений, а повноваження уряду не були врівноважені відповідальністю перед парламентською коаліцією і обох разом перед виборцями і народом.

У парламенті зосереджено не тільки функції законотворення та формування виконавчої влади, а й формування судової влади та усіх керівників визначальних, конституційних і державних інституцій. Сучасна європейська правова доктрина не сприймає такого зосередження влади в одному органі.

Наголошую, суспільство має чіткий запит на єдність дій влади при одночасному збалансуванні повноважень між її гілками. Пропозиції, які лунають зараз про перехід чи-то до суто парламентської, чи до президентської форм правлінь – це чергова спроба переформувати владу під когось і для когось. Я відкидаю будь-які прояви владного егоцентризму та намагань узурпації влади. Суспільство вимагає не сильної руки, як дехто думає, а влади закону і влади порядку. Час закласти зрозумілі і чесні критерії розподілу української влади. Світ вже напрацював відповідні моделі, які варто впровадити в Україні.

Я пропоную перейти до двопалатної побудови українського парламенту з одночасним зменшенням загальної чисельності народних обранців. Крім того, має бути нарешті виконана принципова вимога людей - скасування необмеженої депутатської недоторканості. (Ш у м у з а л і)

Всі умови назріли. Показово, що більшість країн європейського континенту, які є унітарними, мають двопалатні парламенти: чи-то Чехія, чи-то Іспанія, чи-то Польща, чи-то Франція, я вже не буду говорити про Білорусію і другі країни - наші сусіди.

Державі потрібен парламент європейського зразка - Національні Збори України, що будуть поєднувати в собі і політичне, і територіальне представництво. Нижня палата – палата депутатів, будучи обраною шляхом прямих виборів за пропорційною системою, є органом політичного представництва народу.

Крім законодавчої функції, на нижню палату парламенту покладається відповідальність за формування уряду та контроль за його діяльністю. Надалі, я глибоко переконаний, уряд не повинен формуватися без програми його діяльності. Неспроможність призначити уряд та затвердити його програму має наслідок – розпуск нижньої палати парламенту та її дострокові вибори. Підкреслюю: лише палати, а не усього парламенту, який зберігає свою дієздатність за будь-яких умов.

Верхня палата має обиратися прямими виборами за мажоритарною системою та представляти громади і регіони. Ця палата покликана взяти на себе повноваження стосовно кадрових призначень, які не є урядовими, а також схвалення усіх рішень Президента України у сфері оборони і безпеки.

Рівне представництво в сенаті усіх регіонів України – по 3 сенатори від кожної області – буде виступати об’єднаним чинником. Цьому буде слугувати і віковий ценз депутатів верхньої палати. У результаті політична турбулентність має залишитися виключно в межах нижньої палати з притаманними для неї гострими формами політичної конкуренції і змагальності. Отже, ми збалансуємо і стабілізуємо владу, розширимо представницьку демократію, посилимо процеси децентралізації і підвищимо якість законотворчого процесу.

Стосовно Президента України. На моє переконання, необхідно зберегти загальнонаціональний і прямий представницький мандат глави Української держави. Йому відповідає конституційно-правовий статус Президента як гаранта державного суверенітету, безпеки і територіальної цілісності України. Завдання Президента – взаємодія з верхньою палатою, гарантувати інституційну стабільність держави, визначення пріоритетів державної політики, що мають забезпечити цивілізаційний прогрес української нації. Водночас Кабінет Міністрів повинен отримати самостійність. Саме уряд має бути відповідальний за забезпечення зовнішньої і внутрішньої політики. Дуалізм виконавчої влади має бути накінець-то подоланий.

Я виступаю за зближення парламентського способу формування уряду, без виключень і обмежень. Уряд неодмінно формувати з одного джерела. Таким чином, перемігши на парламентських виборах, політичні партії зможуть визначати склад уряду, проводити державницьку політику, виконуючи свої зобов’язання перед виборцями.

Необхідною складовою конституційної реформи є реальність забезпечення місцевого самоврядування. Основою місцевого самоврядування має стати громада. Саме у громаді мають надаватися громадянам основні соціальні послуги влади, має відбуватися чітка послідовна лінія від громади до району і регіону.

Настав час прийняти рішення про створення представницькими органами, обласними районними радами своїх виконавчих органів та надання їм відповідних повноважень. Саме виконавчі комітети рад мають відповідати за стан справ в регіоні, бути підзвітними депутатам представницьких органів місцевого самоврядування і перед людьми. На цьому рівні повинні створюватися підрозділи територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Існуючі державні адміністрації мають бути виведені із системи виконавчої влади та перетворитися на ефективні інструменти здійснення нагляду за додержанням Конституції, законі, прав і свобод людини.

Далі, якісні зміни в місцевому самоврядуванні неможливі без ефективної адміністративно-територіальної реформи, потрібно впорядкувати існуючий і раціональний устрій України.

Далі. На часі судова і правоохоронна реформи, справа виняткової державної ваги – повернути довіру громадян до суду. Адже, як казали видатні філософи права, саме правосуддя є підґрунтям суспільних чеснот та гарантій демократичних свобод. Щоб наблизитись до цієї мети, я закликаю Верховну Раду невідкладно схвалити проект Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, який знаходиться у парламенті. Його рішення буде мати важливе значення, бо вирішить базові проблеми, встановить прозорий порядок добору суддів, підвищить гарантії їхньої незалежності і посилить відповідальність суддів.

Далі. Наступний крок – кардинальні зміни в організації роботи правоохоронних органів. Наше завдання – переорієнтувати ці органи із захисту інтересів влади на захист прав громадянина, а досудове слідство позбавити обвинувального ухилу. Ми маємо запровадити змагальність та процесуальну рівність, ми повинні забезпечити гарантії для держави на кримінальне переслідування. Існуюча практика підміни судами цієї функції має бути ліквідованою.

Я закликаю український парламент відповідально поставитися до моїх слів і не гаючи часу прийняти новий Кримінально-процесуальний кодекс. Цю роботу необхідно розпочати вже зараз діючим складом Верховної Ради України. Нам потрібні, справді, доленосні зміни. Ці зміни не можливі без системного оновлення української Конституції.

Я закликаю всі парламентські політичні сили до спільної і зваженої роботи. Підтверджую свою позицію, роблю це прямо і публічно. Я хочу, щоб у нашій державі постала Конституція, створена не під когось, не для політиків, а для народу нашої держави, нашої свободи і нашого прогресу. Ми посередині шляху, і саме в цей непростий момент ми повинні схвалити оновлений Основний Закон України.

Вельмишановний український народе, пані та панове! Я маю честь передати сьогодні після проголошення послання Голові Верховної Ради проект оновленої Конституції України, який прошу розглянути у парламенті України як невідкладний.

Шановні співвітчизники! Сьогодні найвищий час для дії. Я готовий до співпраці з кожним, хто підтримує мою позицію і бачення спільної антикризової роботи. Вам добре відомо, що я був правий не раз застерігаючи проти непродуманих політичних змін та економічного популізму. Вам добре відомо, що я твердо стояв на захисті національних пріоритетів. Вам добре відомо, що я додержувався усіх взятих зобов’язань.

Я закликаю відновити загальну політичну культуру в Україні. Перед нинішнім складом уряду і парламенту стоять особливо складні завдання. У ваших руках доля країни і швидкість подолання кризи. Нагальні антикризові заходи вживає кожна нація, яка мислить на перспективу. Я закликаю вас підтримати мою програму дій і об’єднатися на спільній економічній платформі. Мої пріоритети відомі всім. Це єдина українська нація. Це заможна середня верства і захищена українська людина. Це здорове суспільство, яке сповідує живі моральні, сімейні цінності. Це безпека людини та громадянина і гарантований захист усіх наших прав і свобод. Це стабільність бізнесу без вилучень і обмежень. Це безпека держави як повноправного члена євроатлантичної спільноти, рівноправного партнера і активного учасника міжнародного життя і діалогу. Я ні на йоту не відійшов від цих засад. Я продовжую і продовжуватиму свою роботу. Я знаю, що неминуче переможе правда національної позиції. Випробування минуть, і ми розправимо плечі.

На початку 20-х років минулого століття, коли Європу охопила тривала криза, один іспанський філософ звернувся до своїх колег, громадян із слідуючими словами. Якщо Іспанія хоче відродитися, вона повинна відтворити в собі могутній, непогамовний порив до досконалості. Але одних політичних реформ, безумовно, замало. Треба взятися за складну роботу і, докладаючи усіх зусиль, спрямувати націю на шлях до досконалості.

Дорога Україно! Ми – велика сильна і вільна держава. Наша мета – зробити реальний великий наступний крок до кращого життя. Ми щойно на середині шляху. Треба зібрати сили. Треба вірити в себе. Треба йти уперед. Слава Україні! Дякую за увагу. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Президенту України за його виступ.

Шановні колеги! Оголошується перерва на 10 хвилин, після перерви відбудуться у нас виступи депутатських фракцій і далі будемо працювати за розкладом. Дякую. На десять хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали для того, щоб ми могли продовжити нашу роботу.

Шановні народні депутати, продовжуємо нашу роботу, давайте в такій домашній робочій обстановці привітаємо наших колег Ар’єва Володимира Ігоровича і Клімова Леоніда Михайловича з днем народження, побажаємо міцного здоров’я і життєвих успіхів. (О п л е с к и)

Шановні колеги, дозвольте вам надати інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 17 по 20 березня 2009 року. Відбулося шість пленарних засідань Верховної Ради України, розглянуто 90 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 19 законів та 19 постанов, 30 законопроектів та 2 проекти постанов прийнято за основу, 5 законопроектів направлено на повторне перше читання до комітетів, два законопроекти повернути на доопрацювання до комітетів з наступним поданням на повторне друге читання, відхилено 15 законопроектів та 4 проекти постанов. За результатами розгляду пропозицій Президента України відхилено два закони, виголошено на направлено до відповідних інстанцій 104 депутатські запити.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту, у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи. Відбувається запис на виступи. Прошу вивести прізвище народних депутатів на табло.

Народний депутат Стешенко, будь ласка, фракція… Передає право на виступ Миколі Томенко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

11:02:21

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Оскільки не так часто ми слухаємо Президента країни у цій сесійній залі мусив би сказати кілька слів про послання Президента України. Я уважно вислухав звернення Президента України до громадян і до Верховної Ради України і скажу, що аби Віктор Ющенко виступив з таким зверненням в 2005 році, ми би оцінили це, як звернення гідне Президента, цікаве і переконливе. Але він виступив з цім зверненням в 2009 році і, очевидно, нам треба виходити з того, що це останній виступ Президента в цій сесійній залі, а реформи про які говорив Віктор Ющенко вже буде здійснювати новий Президент України.

Тому я хотів вас привернути до тих проблем, які мусить робити парламент, уряд і українське суспільство в непростій ситуації, яка склалась сьогодні.

Можливо ще тільки дві репліки по ходу виступу Президента України. У мене складається враження, що всі президенти України, а їх за сучасної доби було три і два точно із них, коли виникали якісь проблеми, згадували про другу палату. Мені здається, що це поганий симптом. Друзі! Давайте ці палати залишимо для себе і будемо думати, як робити функціональним парламент, уряд і разом працювати.

І так само друге побажання для команди Президента: не мучте цю адміністративно-територіальну реформу! Уже вчора спеціальне муніципальне зібрання було, щоб провести адміністративно-територіальну реформу. Поїдьте в село і запитайте, як люди відносяться до цього, що ви скоротите кількість сільських рад. Ми тут в Верховній Раді повернули хоч елементарні права сільським радам, щоб вони підпис людини завіряли, а ви обговорюєте, за бюджетні кошти збираєте сотні людей і обговорюєте, як скоротити кількість сільських рад.

В умовах сьогоднішньої кризи, я думаю, треба забути про слово „адміністративно-територіальна реформа”. Треба думати як вирішувати більш складні і нагальні проблеми. Але тепер про сьогоднішній день.

Я абсолютно переконаний, що ми повинні зрозуміти, що без реальних, серйозних кроків, коли всі не будуть думати і вирішувати питання як боротися із кризою, у нас нічого не вийде. Тому від нашої фракції велике прохання сьогодні або підтримати непопулярні, але важливі законопроекти, або не заважати цій роботі. Я абсолютно переконаний, що нас зрозуміє і малий бізнес, і великий бізнес, коли ми скажемо, друзі, ну не можна пересидіти кризу і не можна сьогодні малому бізнесу платити у Пенсійний фонд шість гривень сімдесят копійок. Ну не вже ми цього не розуміємо і створюємо тут політичну дискусію про те, що є проблеми у нас і малий бізнес не виживе, якщо буде платити у Пенсійний фонд. Якщо ми хочемо сьогодні захищати країну, ми повинні сказати, що всі рівні тут у своїх правах. До речі, про персональні пенсії. Я вам скажу, наш уряд у 2005 році прийняв рішення про ліквідацію персональних пенсій, великих пенсій. Народні депутати і Президент звернулись до Конституційного Суду, цитую рішення Конституційного Суду приблизно, Президент сказав, що це порушує конституційні права громадян, тому не треба зменшувати великі персональні пенсії, 2005 рік. Тому, друзі, давайте будемо принциповими у своїй позиції і наша позиція така, якщо ми хочемо сьогодні захистити всіх пенсіонерів, ми мусимо піти на непопулярні кроки. Так само як непопулярні кроки ми повинні зробити в питаннях акцизів алкоголю і тютюну. Так само як непопулярні кроки ми повинні зробити захищаючи енергетичну безпеку і „Нафтогаз”.

Що стосується сільського господарства, була позиція Секретаріату Президента, яку ми не розуміємо, оскільки сьогодні аграрний фонд являється єдиним інструментом отримання кредитів для села під час весняно-польових робіт. Тому так само ми просили б звернути на це увагу і підтримати усіх тих, хто переживає, щоб село не просто працювало, а бодай вижило під час цієї непростої кризової весни та літа.

Насамкінець, хочу сказати, друзі, криза вимагає від нас змінювати філософію наших дій. Напевне, варто нашим громадянам і бізнесу жити не одним днем, а політикам так само не думати лише про один день – день виборів, треба думати про те, що буде завтра, а політикам думати про те, що буде на наступний день після виборів. Тому, дай Бог, сьогодні нам прийняти ті закони, від яких нас чекає суспільство. Дякую. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Стоян.

11:07:32

СТОЯН О.М.

Я передаю слово лідеру фракції Партії регіонів Віктору Федоровичу Януковичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде виступати Віктор Федорович Янукович, фракція Партії регіонів. Будь ласка.

11:07:50

ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Шановний українське народе! Шановні народні депутати! Ми з вами дуже часто буваємо в регіонах і ми знаємо, що життя в регіонах значно відрізняється від тих оцінок, яку дає сьогодні влада в Україні. І складається враження, я неодноразово про це казав, що є дві країні, є країна, в якій живе влада і є друга країна, в якій живе український народ. Коли почуєш виступи від уряду чи виступи Президента, безумовно, недосвідчена людина думає, а чого не вистачає сьогодні, так добре кажуть, є антикризова програма чи план, яка складається з двох частин – економічної і політичної. Але відповідь на це питання проста, хто її буде виконувати. Це перше.

І друге. А, хто її бачив чи, хто її розглядав. Україна, мабуть, єдина країна в світі, яка не має відповідного плану дій чи реагування на ситуація, яка склалася в країні. Чому це так сталося, тому що спочатку казали, що кризи взагалі немає, що вона Україну обійде чи ми її не впустимо в Україну. Помилилися. Наслідок цього – не очікували, не були готові. Коли вже прийшла криза, чого сьогодні вимагають люди?

Промисловість вимагає, щоб знизили кредити. Промисловість вимагає, щоб не піднімали налоги чи податки. Які пропозиції лунають, в тому числі сьогодні у порядку денному? Підняти податки, підняти акцизний збір. Не витримає сьогодні економіка, якщо ми будемо йти цим шляхом.

По-перше, повинна бути дискусія тут у цьому залі. І ми з вами, шановні колеги, повинні спільно розглянути програму дій, як реагувати на ту кризу, яка сьогодні є в країні. Без адекватного реагування ми ніколи не побачимо завтрашній день. І я згоден з виступом Миколи Томенка, що треба думати, не як жити сьогодні, а як жити завтра і як жити і до виборів і після виборів.

Ми добре з вами знаємо, що сьогодні, поки не стабілізується політична ситуація в країні, не буде і економічної ситуації. Поки в парламенті не буде створена дієздатна коаліція, не буде працювати уряд. Можна різні оцінки давати роботі уряду нинішнього. Є, як кажуть, і об’єктивні, і суб’єктивні причини. Ті, хто працював в урядах, добре знають (а тут півзалу працювало в різних урядах) знають, що без підтримки більшості в парламенті неможливо працювати практично ефективно уряду. А суб’єктивні причини ті, що фактично уряд – це уряд тимчасовий, який сидить і не знає, коли, як кажуть, він піде у відставку. Тому і немає налаштованості на завтрашній день, тому і уряд не може в таких умовах працювати ефективно. Тому, шановні колеги, нам треба з нами, безумовно, дивитися у майбутнє.

І пропозиція, яка сьогодні пролунала з боку Президента про зміни до Конституції, я вважаю, що ця пропозиція трошки з запізненням пролунала. Але у вересні місяці минулого року ми внесли пропозицію про створення Тимчасової комісії конституційної, і ми зараз пропонуємо, шановні колеги, давайте створимо цю комісію спільну і хай вона почне працювати. Якщо не склад цього парламенту, склад іншого парламенту, який буде переобраний, він буде правонаслідником цієї комісії.

Ми добре знаємо, що без змін до Конституції організувати ефективну роботу влади неможливо. Ми знаємо, якщо ми не захистимо регіони, і не дамо їм можливості…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

ЯНУКОВИЧ В.Ф. … вирішувати більшість питань і відповідати на ті виклики, які зараз є і в країні, і в світі, ми будемо знущатись над регіонами.

Ми також з вами добре знаємо, що треба обирати керівників у регіонах. Ми з вами добре знаємо, чого сьогодні очікують люди від виборчої системи. На це питання ми повинні також дати відповідь.

Тому пропозиція від Партії регіонів, яка пролунала на минулому тижні, і ми організували протестні акції по всій Україні, в яких прийняли участь біля 200 тисяч людей. Вона не знімається з порядку денного. І ми різними засобами будемо домагатися того, щоб діюча влада була змінена в країні, щоб врешті-решт у парламенті працювала ефективна коаліція і ефективний уряд, який би ніс відповідальність перед українським народом.

Дякую. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Олег Забрубінський, фракція „Блоку Литвина”. Наступний буде виступати Петро Миколайович Симоненко.

11:14:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

На відміну від тоталітарного суспільства форми громадянської активності, в якому проявляється або в гарячій підтримці і мудрості вождів, або в професійно зрежисованих шельмуваннях неблагонадійних, демократичний режим дійсно дає можливість вільного висловлення людьми свого ставлення до різноманітних проблем економічного, соціального, політичного життя. І це є нормою і звичайним явищем для цивілізованих держав.

Українські ж реалії спродукували нову спотворену форму організації суспільних рухів, коли участь у збурюванні народного невдоволення беруть мільярдери-олігархи, які стали такими за рахунок привласнення результатів праці всіх цих людей, яких вони кличуть на барикади, та цинічного прибирання до своїх рук заводів, фабрик, шахт – всього того, що було створено цілими поколіннями наших громадян. А структури, що є за змістом політичними оболонками фінансово-олігархічних груп і кланів, забезпечують їх прикриття гаслами, закликами, агітаційно-пропагандистською продукцією.

Можливо, настав вже час продати численні приватні літаки вартістю десятки мільйонів доларів кожний і океанські яхти по сто мільйонів євро, придбані за рахунок примітивної експлуатації дешевої української робочої сили, повернути гроші з офшорів і хоч трошки розділити втрати від кризи з простими людьми. Чи можна здоровому глузду уявити, що Білл Гейтс, Дональд Трамп чи Джордж Сорос займались тим же, що і українські олігархи? Яка ж мета системного провокування повної дестабілізації в Україні?

В умовах серйозних кризових явищ у фінансово-банківській, економічній сфері, що призводять до відчутного зниження вартості ще дивом не „прихватизованих” об'єктів державної і комунальної власності, ця мета полягає в тому, щоб якнайшвидше прибрати за безцінь останнє, що залишилося не загарбаним. Заклики до боротьби з владою тих, кому ця влада тотально і реально належить у цілих регіонах країни, і хто контролює 70 відсотків економіки країни, ніщо інше, як блюзнірство і прагнення відвернути людське невдоволення від себе носіїв місцевої, регіональної і головне економічної влади. Хоча логічно і морально було б, закликаючи до зміни всієї влади, їм розпочати з себе і скласти всі свої мандати і повноваження, а їхнім шефам не так вже явно прагнути повернутись до такої знайомої і такої звичної бюджетної годівниці. На це й спрямована системна маніпулятивна кампанія в контрольованих засобах масової інформації по підштовхуванню України до вже третіх за останні 3 роки парламентських виборів. Благо, що й у частині помаранчевих на публіку опонентів, а насправді давніх партнерів і друзів така ж сама ціль, щоправда мотиви інші – встигнути обов`язково до президентських виборів правдами і неправдами (скоріше друге) пропхатись в парламент і на час зміни Президента залягти тут під прикриттям недоторканості. Хіба в цих планах є хоч частка державного інтересу? Ні, винятково вузько груповий і, основне, особистий інтерес.

В контексті сказаного зрозумілими стають прагнення і спроби паралізувати єдиний законодавчий і вищий представницький орган країни - парламент, робота якого сприймається як кістка в горлі для всіх зацікавлених у повній дестабілізації ситуації в країні або для того, хто, шельмуючи парламент, думає, що це відверне увагу громадян від вже всім зрозумілої власної нікчемності. Парадоксально, але головними критиками і знавцями як має працювати парламент, як це не абсурдно, виступають ті, хто зневажаючи свої обов`язки сумлінно працювати тут в Верховній Раді, „гастролюють” на гроші олігархів і розповідають всім як треба жити, або ж ті, хто просто особисто не здатні, не підготовлені до законодавчої роботи. Проте, і перші, і другі вже наочно продемонстрували, перебуваючи у Верховній Раді, свою цілковиту безпорадність і неспроможність.

Фракція „Блоку Литвина” не сприймає і заперечує провокування суспільної дестабілізації як засобу боротьби за владу. Влада за будь-яку ціну – життєве кредо не державників, а авантюристів. Шлях до стабілізації і покращання життя українських громадян не у війні всіх проти всіх, а у спільній клопіткій щоденній праці, праці, спрямованій на позитив. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів. Наступний буде виступати Микола Мартиненко.

11:19:45

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, мы имели с вами уникальную возможность заслушать арию заморского гостя из времен прощальных гастролей артиста. Предлагаю принять решение – и удовлетворить его просьбу о выделении еще одной, дополнительной палаты, даже со всеми удобствами.

Але життя продовжується. Шановні громадяни України! Компартія України інформує вас про те, що Брюссельська декларація, точніше - енергетична змова, яку помаранчева влада минулого тижня уклала з ЄС, а фактично з ЄС та Сполученими Штатами, - це елемент великої геополітичної авантюри Заходу, яка призведе до катастрофічних соціально-економічних наслідків, в першу чергу для простих громадян України.

По-перше, уклавши угоду, Президент та уряд взяли на себе зобов’язання, якими фактично відкрили шлях до банкрутства державної компанії НАК „Нафтогаз”. Втративши стратегічну монополію, держава тим самим втратить і будь-який контроль над ситуацію на внутрішньому газовому ринку, а національна промисловість, житлово-комунальне господарство, населення України опиняться в заручниках у приватних газотрейдерів, які будуть паразитувати на цінах і тарифах, паразитувати на простих людях.

По-друге, брюссельська угода передбачає, що модернізація української газотранспортної системи відбувається за допомогою мільярдних зовнішніх запозичень. А хто буде їх віддавати? Звісно ж, не олігархи зі своїх кишень. Весь тягар ляже на плечі трудящих України , бо зобов’язання, які беруть помаранчеві націоналісти і мільярдери перед Міжнародним валютним фондом та Євросоюзом, передбачають багаторазове підвищення цін і тарифів на „блакитне золото”. Більше того, під заставу за іноземні кредити підуть стратегічні об’єкти газової інфраструктури, під заставу піде державне майно, під заставу піде вся Україна разом з нашим народом. А коли олігархи розкрадуть західні кредити, як це сталося з першим траншем МВФ, вони пустять державу з молотка.

По-третє, Брюссельська декларація передбачає, що Україна зобов’язується забезпечити доходність закордонних інвестицій в нашу ГТС. Це можливо тільки в разі, якщо тариф на транзит російського газу до Європи буде суттєво підвищено, а це суперечить вже укладеним україно-російським газовим угодам на період до 2019 року. Таким чином, виконавши зобов’язання перед ЄЕС Україна в односторонньому порядку денонсує домовленості з російськими партнерами. Як наслідок, можна очікувати підвищення ціни на російський середньо-азійський газ для України. Знову удар по нашій економіці, удар по простих людях, по трудящих, знову підвищення цін, занепад виробництва, безробіття, зубожіння.

Шановні громадяни, я хочу нагадати всім, що українська ГТС – це не просто сотні кілометрів труби та мільярди кубів підземних сховищ, це в технологічному і економічному плані невід’ємна складова єдиної газотранспортної системи колись Радянського Союзу, а тепер України, Росії і країн ЄС. І якщо б Європа і США, дійсно, були зацікавлені в модернізації української ГТС, посиленні статусу України, то ці питання вирішувалися б виключно на тристоронній основі. І це природно, є постачальник газу – Росія, є транзитер – Україна, і є споживач – Європейський Союз. Те, що відбулося в Брюсселі, зайвий раз свідчить, що нинішня українська влада началі з Ющенком просто маріонетка в геополітичній грі Заходу, який сповна використовує в своїх інтересах боротьбу кланів за газову ренту та русофобську політику українських печерних націоналістів.

Що пропонують комуністи? В першу чергу треба негайно поновити переговорний процес з Росією стосовно стратегічних питань енергетичної безпеки наших країн, зокрема щодо створення міжнародного консорціуму з управління нашої газотранспортною системою. Наступне, ми вимагаємо від уряду надати інформацію щодо реального змісту підписаних у Брюсселі документів. Саме це дозволить вести конструктивний діалог з нашими сусідами, партнерами. Ми наполягаємо на негайному прийнятті Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики.

Я закликаю народних депутатів, в першу чергу депутатів Партії регіонів, яка на словах підтримує відставку помаранчевої команди і Президента Ющенка, ділом підтвердити серйозність своїх намірів і поставити підписи під поданням Компартії щодо початку процедуру імпічменту і цю процедуру треба починати.

Ми також наполягаємо на прийняття відповідних змін до Конституції. А головне, ми з вами – я звертаюся до колег народних депутатів – повинні негайно прийняти закон про мораторій на підвищення тарифів на газ для населення і підприємств комунальної енергетики. Це життєво необхідно мільйонам українських сімей.

І останнє. Восени 38-го року Франція та Англія уклали з нацистською Німеччиною угоду, яка відкрила їй шлях до агресії проти людства та нашого народу. У Брюсселі ЄС та США з українськими націоналістами уклали угоду, яка відкриває шлях до подальшої окупації України та…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка, продовжуйте. Все у вас, Петро Миколайович?

Мартиненко Микола Володимирович, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

11:25:09

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Голово, шановні колеги! 23 березня цього року стало важливою датою для нашої держави та її енергетичної безпеки. В Брюсселі підписано спільну декларацію України та Євросоюзу щодо модернізації нашої газотранспортної системи. При цьому чітко фіксується, що українська ГТС є і залишатиметься державною власністю України.

Безперечно, домовленості з Європейським Союзом вигідні та необхідні для України. Але водночас перед нами постають нові складні завдання. Я б виділів три ключових аспекти прийняття декларації щодо української газотранспортної системи. По-перше, за багато років співпраці ми нарешті отримали від Євросоюзу значну політичну підтримку та ще й у такому важливому для нас газовому питанні.

По-друге, поки що ми маємо лише декларацію про наміри і політичний аванс від Європейського Союзу та міжнародних банківських структур. На черзі розробка та реалізація конкретного плану реформування нашого газового сектору. Без цього Україна не отримає жодного євроцента.

По-третє, спільна декларація викликала неоднозначну реакцію як в Євросоюзі, так і в Росії, втім, як завжди, адже труба має два кінці, один в Росії, інший – в ЄС.

У нас теж лунали скептичні оцінки. Але хто в Україні проти модернізації української газотранспортної системи, хто проти приєднання до енергетичного співтовариства Європи? Я думаю, що в цій залі ніхто, бо це не політика. Йдеться про економіку, про національні інтереси держави.

Реформування нашого газового сектору відповідно до законодавства ЄС уже давно перезріло. Кожен попередній уряд його відкладав, накопичуючи нові проблеми. Але існуюча модель газового ринку себе вже вичерпала і далі працювати не може.

Розробка та прийняття законопроекту про засади функціонування ринку природного газу має стати найважливішим завданням як для уряду, так і для Верховної Ради України. Записані в декларації терміни протягом 2010-2011 років є цілком прийнятними. Встигнемо і ухвалити законопроект, і провести основні реформи. Адже і в уряді, і в профільному комітеті вже є певні напрацювання.

Щодо реакції Росії на брюссельські документи. Для фахівців немає таємниці з приводу того, що саме не влаштувало російське керівництво. По-перше, найбільш негативну реакцію викликав намір України надати можливість країнам, членам ЄС, закупати транзитний газ на нашій території. Зараз Росія продає свій газ європейським партнерам на західному кордоні України. Так, начебто ще й досі існує Радянський Союз. Потрібно відновити справедливість і повернути Україну на карту Європи як суб’єкта, а не об’єкта європейського газового ринку.

По-друге, російському керівництву не подобається намір України підвищити пропускну спроможність ГТС на 60 мільярдів кубометрів газу на рік. Адже навіть якщо уявити, що Росія реалізує усі обхідні газопроводи, а вірогідність цього наближається до нуля, то Україна залишиться найбільшим транзитером.

Втім, щодо збільшення пропускної спроможності ГТС нам безумовно потрібно вести переговори у форматі „Європейський Союз-Україна-Росія”. На мою думку, необхідна ще одна конференція в рамках цього газового трикутника. І якщо Росія підтвердить своє бажання брати участь у модернізації ГТС, то треба її залучати на принципах, зафіксованих у декларації, на принципах рівноправного партнерства, а не політичних вимог.

І останнє. Декларація щодо модернізації ГТС яскраво засвідчила, коли українська влада діє консолідовано, коли Президент і уряд працюють спільно, вони досягають успіху для України. Сподіваюся, що ця добра традиція триватиме. Тепер і на главу держави, і на уряд, і на Верховну Раду чекає важлива і складна робота з реформування національного газового сектору. Тут потрібно об’єднати зусилля, працювати чітко і системно. Україна має показати себе відповідальним та ефективним партнером. Саме ці питання мають стояти на порядку денному і Верховної Ради, і всієї держави, а не політичні шоу, які вже смертельно набридли народу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович, вам також.

Шановні колеги! Виступи від фракцій завершено, з приводу пропозиція, які були викладені у виступах, заявах, повідомленнях я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на вівторок 31 березня.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" (щодо надпланових надходжень до Державного бюджету). Реєстраційний номер 4202, друге читання. Доповідач заступник голови Комітету з питань бюджету Ляшко Олег Валерійович, будь ласка.

11:30:49

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Комітет з питань бюджету підготував до другого читання законопроект 4202, враховані цілий ряд поправок. Загалом було подано 14 поправок. Частина з них врахована, частина з них відхилена.

Щодо зауважень Головного юридичного управління, які подані до цього законопроекту, то ми пропонуємо з метою забезпечення однозначності при застосуванні норм проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань акцизного збору (реєстраційний – 4202) та врахування висновку Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради пропонуємо у підпункті 2 пункту один, розділу один проекту після слів „специфічні ставки акцизного збору…” додати слова „…які обчислюються у твердих сумах з одиниці реалізованого товару продукції”. Таке доповнення дозволить однозначно тлумачити законодавчі норми та не змінить вплив законопроекту на доходну частину бюджету.

Володимире Михайловичу, по поправках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тепер йдемо по поправках. Будь ласка.

ЛЯШКО О.В.Перша поправка врахована.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо тоді далі, друга поправка.

ЛЯШКО О.В. Друга поправка врахована в іншій редакції. Третя поправка врахована. Четверта поправка відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на четвертій поправці автори народний депутат Круглов, Кінах і Терьохін, щоб ми її голосували? Не бачу.

ЛЯШКО О.В. П’ята поправка врахована. Шоста поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну хвилиночку. П’ята врахована.

ЛЯШКО О.В. Шоста врахована. Сьома врахована. Восьма відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, одну хвилиночку. Восьма поправка, народні депутати Круглов, Кінах, Терьохін, наполягаєте на цій поправці? Ні, не бачу.

ЛЯШКО О.В. Дев’ята врахована. Десята відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Каськів, наполягаєте на своїй поправці? Ні.

ЛЯШКО О.В. Одинадцята відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Каськів не наполягає на своїй поправці?

ЛЯШКО О.В. Дванадцята врахована. Тринадцята відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бурлаков, будь ласка, мікрофон увімкніть.

11:32:59

БУРЛАКОВ П.М.

Уважаемые коллеги, я бы очень просил проголосовать, поставить на голосование эту поправку, потому что вопрос принципиальный. Даже применяя такие драконовские меры, которые в этом законе, дать возможность производителям перестроится. Поэтому я прошу поставить на голосование, настаиваю, мою поправку.

ЛЯШКО О.В. Комітет пропонує відхилити цю поправку, оскільки вона протирічить попереднім поправкам, які враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги, в проекті закону передбачається введення, тобто цього закону, що він набирає чинність 1 травня, народний депутат Бурлаков пропонує з 1 вересня. Я ставлю цю поправку на голосування, прошу шляхом голосування визначитися.

11:34:04

За-150

Рішення не прийнято.

ЛЯШКО О.В. Чотирнадцята врахована частково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук, наполягаєте, будь ласка, мікрофон.

11:34:14

КАРПУК В.Г. Володимир Карпук, депутатська група „За Україну”.

В Прикінцевих положеннях я вносив пропозицію, що ці кошти, які будуть отримані від підвищення акцизу на тютюнові вироби спрямувати насамперед на виконання державних програм з охорони здоров’я, лікування і запобігання серцево-судинних, онкологічних захворювань, державної програми „Дитяча онкологія”, державної програми „Репродуктивне здоров’я”.

Однак в кінцевому варіанті, запропонованому комітетом, тут окрім заходів на охорону здоров’я не сказано, який відсоток і разом з тим ідуть кошти на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу та розвиток мережі автомобільних доріг.

Я все-таки наполягаю на цій цифрі 80 відсотків, тому що охорона здоров’я зараз в дуже важкому стані щодо фінансування і це допоможе якраз профінансувати державні програми важливі.

ЛЯШКО О.В. Шановний пане Карпук, шановні народні депутати! У дванадцятій поправці яка врахована і передбачається частину коштів додаткових від збільшення акцизів спрямувати на першочергові заходи та програми з охорони здоров’я, зокрема лікування онкологічних, серцево-судинних, судинно-мозкових захворювань, забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу. Програми і обсяги фінансування встановлюються Законом про Державний бюджет.

Ми ж рекомендуємо Кабміну при зміні подачі змін до бюджету врахувати, що ці гроші йдуть лише на ці програми. Але відсотки і назви програм, як правильно щойно сказав Президент України Віктор Ющенко, у нас в країні триста програм.

Тому нехай уряд і визначиться в яких відсотках на яку програму: скільки на онкологію, скільки на серцево-судинні захворювання. Ми не можемо підміняти собою Міністерство охорони здоров’я в цьому плані.

Тому, шановний колега! Врахували і під час підготовки бюджету запрошуємо вас до комітету і разом будемо визначати ці відсотки. Просто в законі цьому ми не можемо цього робити. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ви наполягаєте на голосуванні цієї поправки? Оскільки народний депутат Карпук наполягає на голосуванні його поправки, яка врахована частково, я ставлю на голосування поправку № 14 колеги Карпука.

11:37:04

За-39

Рішення не підтримано.

І для уточнення хочу сказати, що у нас не триста, а двісті програм. Сто скоротили.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимире Михайловичу, я для стенограми, перш ніж просити вас поставити на голосування Верховної Ради рішення комітету про прийняття цього закону у другому читанні і в цілому, я хотів би для стенограми ще раз сказати, що ми пропонуємо врахувати зауваження Головного юридичного управління і у підпункті 3 пункту 1 розділу 1 проекту після слів „специфічні ставки акцизного збору” додати слова „які обчислюються у твердих сумах з одиницею реалізованого товару, продукції”.

Крім того, у зв’язку із тим, що норми даного законопроекту змінюють норми закону про ставки акцизного збору на тютюнові вироби, тобто стаття 1.3 викладається у новій редакції, а стаття 2 вилучається, то за пропозицією Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради при підготовці на підпис Голові Верховної Ради зазначений закон має бути викладений у новій редакції з метою дотримання правил нормотворчої техніки.

Дякую і прошу Верховну Раду підтримати цей проект закону. Це надзвичайно важливий проект закону, який перш за все, дозволить нам зменшити кількість людей, які палять і як наслідок, потім страждають від захворювань, викликаних тютюнопалінням. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету... Будь ласка, відмініть голосування, запишіться, будь ласка, п’ять хвилин. П’ять хвилин з мотивів. Відбувається запис. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів виведіть. Мойсик Володимир Романович, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:39:01

МОЙСИК В.Р.

Карпук. Будь ласка, передайте...