ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
31 березня 2009 року, 16:00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації і запросіть депутатів до сесійної зали з тим, щоб ми могли продовжити нашу плідну роботу. Увімкніть систему „Рада”.
16:01:57
Картками зареєстровано у сесійній залі Верховної Ради України 432 народних депутати. Відтак, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Продовжуємо розгляд питань, визначених розкладом на 31 березня.
Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо утворення районних у містах адміністрацій). Реєстраційний номер 3240. Доповідач – народний депутат України Трайдук Микола Федорович. Співдоповідач - заступник голови комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ключковский Юрій Богданович. Будь ласка.
16:02:46
ТРАЙДУК М.Ф.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, внесення змін до статті 5 та статті 41 Закону України „Про місцеве самоврядування України” дозволить законодавчо вставити право міської ради створювати районні в містах адміністрації у ситуації, коли у містах з районним поділом не утворені районні у містах ради. Оскільки районні у містах адміністрації фактично існують в деяких містах України, в часності це і Одеса, і Львів, і деякі інші великі міста наші. Необхідно законодавчо врегулювати їх статус.
Особливо хочу звернути увагу на наступну ситуацію. Я сам особисто кілька скликань очолював район у місті і, як кажуть, зсередини дуже добре знаю всю проблематику роботи цієї специфічної ланки в місцевому самоврядуванні.
В чому специфіка? Районні в місті ради станом на сьогоднішній день фактично в законодавстві не мають ніяких повноважень, а саме Закон про місцеве самоврядування в Україні в статті 41 так і стверджує, що повноваження ці мають надавати міські ради.
Разом з тим міська рада навіть визначаючи право затверджувати бюджет, який є своєрідним фінансовим планом програми соціально-економічного розвитку регіону на сьогоднішній день, повністю визначає дохідну частину тобто це не бюджет, а класичний кошторис видатків.
Тобто якщо зняти красиві обладунки, то районна в місті рада зараз за всіма канонами не є органом самоврядування, а така специфічна колегія виборщиків раз на п’ять років районних виконавчих керівників та колегіальних контролерів за видатками.
Я це говорю не для того, щоб принизити статус, а з точністю до навпаки. З метою розв’язати цей клубок проблем, перш за все, речі потрібно називати своїми іменами, а потім продумано пропонувати, що ж потрібно зробити.
Цей закон не дає відповіді саме на цю проблему. Відповіддю може стати лише завершення політичної реформи в частині місцевого самоврядування, де первинні ланки будуть забезпечені реальними повноваженнями і я стою саме за цю ідею розвитку місцевого самоврядування.
До речі, Науково-експертне управління керувалося саме цими мотивами, пропонуючи даний законопроект відхилити, мовляв …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ТРАЙДУК М.Ф. Але, як кажуть в народі: „Поки сонце зійде, роса очі виїсть”.
Прийняття цього закону має на меті законодавчо передбачити можливість утворення міськими радами районних у містах адміністрацій. Це буде підставою для поширення на районні у містах адміністрації дії законів та інших нормативних актів, що стосуються місцевого самоврядування, служби в органах місцевого самоврядування.
І внесення цих змін не потребує додаткових витрат з державного бюджету України. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам! Сідайте, будь ласка.
Юрій Богданович Ключковський – заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
16:05:40
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую, шановні колеги.
Законопроект, який пропонується вашій увазі, спрямований на деяке уточнення змісту повноваження міської ради передбаченого Конституцією України щодо вирішення питань управління у районах, у містах. Він дуже маленький і він лише стверджує, що у тому випадку, коли районні у містах ради не створюються, а таке право у міських рад є, визначити, що районні ради не утворюються, що у такому випадку міська рада утворює у районі виконавчий органі міської ради, але цей виконавчий орган має бути не колегіальний і не галузевий, а комплексний і заснований на засадах єдиноначалія. Таким чином, його пропонується назвати адміністрацією. Комітет, розглядаючи це питання, мав застереження до терміну „адміністрація” і саме тому, ми пропонуємо прийняти цей законопроект не в цілому, а лише у першому читанні, щоб цю термінологічну проблему розв’язати до другого читання.
Водночас, я хочу сказати, що Головне науково-експертне управління рекомендує відхилити цей законопроект і у зв’язку із цим, шановний пане Голово Верховної Ради, я хочу черговий раз звернути увагу на проблему, я би сказав так, дивного характеру висновків Науково-експертного управління. Я можу сказати так, що воно базується на вільному, якщо не сказати, на дивному тлумаченні Конституції України і рішень Конституційного Суду України, що мені здається, є неприйнятним, якщо говорити про підрозділ Апарату Верховної Ради України. Ще раз прошу шановних колег народних депутатів України підтримати цей законопроект у першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Що стосується Науково-експертного управління, то ми проаналізуємо це ваше зауваження і буде вжито належних заходів.
Шановні колеги, прошу записатися для висловлення своєї позиції щодо цього законопроекту. Проводиться запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.
Анатолій Матвієнко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Ярослав Сухий.
16:08:10
МАТВІЄНКО А.С.
Анатолій Матвієнко, Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна-Народна Самооборона".
Шановні колеги, я підтримую рішення про те, щоб проголосувати в першому читанні, дійсно ми маємо сьогодні двочитання,??? називаючи всі інститути адміністрацією. Але я хотів би звернути увагу на 140 статтю. Сто сорокова стаття і ми маємо звикнути до того, я знаю, що тут є противники, що громада сама визначає організацію управління і відповідні виконавчі органи і установлення районного поділу, і існування рад або їх відсутність. Я думаю, що це є демократичний вибір і там, де є у нас районі ради безперечно є виконком, але я хотів би звернути увагу, що в нас в таких системах, тобто в таких адміністративних одиницях, де є райони і, де є виконкоми є постійні конфлікти і ці постійні конфлікти створюють дуже серйозну перепону організацією управління даної громади і міста.
Мені видається, що абсолютно справедливо, коли сама громада, а, я думаю, що з часом ми маємо внести змін в Закон про місцеве самоврядування, що районний поділ на райони і районні ради, або на адміністрацію відповідно мають вирішуватися шляхом референдуму, то ми можемо для підвищення ефективності управління міською владою ввести таку норму. І я хотів би просити всіх колег підтримати цей законопроект в першому читанні і проголосувати, ми цим самими продемонструємо демократичність організації місцевого самоврядування у великих містах. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.
16:09:53
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, чому, наприклад, ну, можливо, можна погодитися з колегою Матвієнко про те, що цей законопроект підтримати в першому читанні. Але ось в чому проблема. Цей закон можна було би підтримати в першому читанні і потім доопрацьовувати його і в цілому, якби він підходив до проблеми ви будови вертикалі влади комплексної, як про це сказав заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Богданович Ключковський. Ви розумієте, що ми зараз маємо, які парадокси. І є районна держадміністрація в великих обласних центрах, а немає районної ради, немає районних рад, не обрані.
Є районні ради, а немає районних державних адміністрацій. Я розумію щодо права. Я Юрій Богданович ваше прізвище назвав, вас не ображаючи абсолютно, не дай Боже, я б такого не хотів ніколи в житті.
Я що хочу сказати? Можливо, це правильно, що територіальна громада має право сама визначати свою схему розподілу влади на місцях. Але ми повинні бачити тут якусь логіку, тому ми напевно повинні і мали би законопроектом чітко установити, якщо є районний поділ в обласному центрі на райони, то має бути районна рада і районна держадміністрація.
Шановні колеги, ми, дійсно, маємо прецеденти, коли між міською радою і районними держадміністраціями наступають тертя, коли багато говориться про несправедливість розподілу бюджетних коштів. Ну наприклад у масштабах України, то таке саме ми можемо бачити і в обласному центрі, коли одному районну більше, а той район, який наприклад більше заробляє, йому менше і тому подібне. Аби цього не було, необхідні районні ради.
То я би попросив, якщо ми сьогодні не проголосуємо за цей законопроект, він потрібний, але щоб він був комплексний, його потрібно відправити на доопрацювання і прийняти чітку імперативну зрозумілу всім норму. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк, фракція комуністів. Будь ласка.
16:12:06
МАРТИНЮК А.І.
Шановні колеги, мені сумно констатувати, що такий високо профільний комітет, яким є Комітет з питань державного будівництва, там де знаходяться колеги, які за своїми плечами мають уже не один рік депутатського стажу, займаються такими законами. Я не буду називати цих прізвищ, але просто давайте поміркуємо.
На превеликий жаль, ми цим законопроектом з вами хочемо стати на антиконституційний шлях. Не просто стати на антиконституційний шлях, ми хочемо підтвердити антиконституційність того, що було зроблено у моєму шановні місті Львові у 90-их роках ще. Там також мудреці знайшлися, які плювати хотіли на закони держави і поліквідовували райони у місті для того, що, мовляв, буде економія, будемо управляти самостійно. За цей приклад негативний взяли деякі інші міста. Навіщо нам райони у містах?
Тоді давайте, шановні колеги-автори, ми напишемо інше, що можна ліквідовувати райони, або давайте ліквідуємо районний поділ у містах. І тоді там не буде ні районної раді, ні адміністрації, які ми зараз придумуємо і даємо їм повноваження всупереч Конституції, бо пишемо, що права і обов’язки, можливості праці цієї адміністрації буде визначатись міською радою. А хто вона така, щоб визначати статус управління цілим районом – це конституційна норма, це норма закону і так далі, і тому подібне. Норма Конституції.
Тому, шановні колеги, давайте ми замість того, щоб підтримувати антиконституційні дії, які були вчинені у ряді міст, а якщо я не помиляюсь, десь дев’ять таких регіонів, не творили і далі антиконституційності. Не можна приймати такий закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський, будь ласка.
16:14:21
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, мені дуже шкода, що деякі дійсно дуже високоосвічені, в високопрофесійні депутати безпідставно звинувачують інших депутатів у підтримці неконституційності. Я раджу відкрити 140 статтю Конституції і уважно прочитати норму, яка стверджує, що питання організації управління районами у містах відноситься до компетенції міської ради.
Тому, звичайно, хотілося б, щоб не було ніяких непорозумінь. І крім Києва і Севастополя у жодному місті немає державних адміністрацій, підкреслюю, державних. Всюди є тільки органи самоврядування виконавчі. Саме тому слово „адміністрації” може водити в оману. І саме через це слово комітет пропонує підтримати лише у першому читанні, щоби слово „адміністрації” замінити.
Але я ще раз підкреслюю, цей законопроект повністю вписується і в Конституцію України, і в тлумачення відповідних норм Конституції Конституційним Судом України, яке давалося вже неодноразово.
Я прошу підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту (реєстраційний номер 3240) завершено. Пропозиція комітету – прийняти його за основу. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (щодо утворення районних у містах адміністрацій), реєстраційний номер 3240. Прошу голосувати.
16:16:14
За-212
Рішення не прийнято.
На повторне перше читання ставлю, так? Прошу голосувати. Реєстраційний номер законопроекту 3240.
16:16:45
За-224
Рішення не прийнято, законопроект відхилено.
Шановні колеги, ми з вами домовилися працювати відповідно до Регламенту. Я хотів би в цьому зв'язку нагадати, що коли не можуть між собою звести політичні рахунки люди однієї фракції, вони пишуть на мене скаргу, у тому числі Сергій Терьохін, що начебто не туди документ був направлений. Я хочу сказати, документ було направлено туди, розберіться між собою, хто буде контролювати акцизи і не шукайте винного в особі Голови Верховної Ради України. (О п л е с к и)
Шановні колеги, дві фракції – фракція Компартії України і Партія регіонів – вимагають відповідно до Регламенту оголосити перерву на 30 хвилин для проведення консультацій. Може, ви зразу з приводу чого скажете, щоб можна було продовжити роботу? Будь ласка, три хвилин, Нестор Шуфрич.
16:17:48
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний Володимире Михайловичу.
Шановні колеги, ми хочемо сьогодні звернутись до верховної зали України щодо підтримки створення, а фактично відновлення роботи спеціальної слідчої комісії, враховуючи, що уже і відповідний закон про Спеціальні слідчі комісії врешті-решт після майже 13 років митарств був нами з вами прийнятий, і відновити, а фактично створити нову комісію щодо вивчення обставин отруєнь Віктора Андрійовича Ющенка. 4,5 роки, на жаль. Ми є заручниками ситуації, яка сталася в 2004 році. Відповідей немає. Суспільство сьогодні має право знати що є відбулося насправді, чи було отруєння чи ні, а якщо отруїли, то хто, тому що ми чули, що до відповідної справи спочатку було причетне оточення Кучми, а потім оточення самого Ющенка.
Ви знаєте, сьогодні те, що відбувається в слідчій групі Генеральної прокуратури, теж виникає багато… викликає багато запитань. Наприклад, слідчий Донской, який був на засіданні Печерського районного суду по справі Жванії, визнав, що він намагався створити враження причетності Давида Жванії до так званого отруєння замість того, щоб шукати докази, тобто слідчі уже у нас займаються складанням враження. Я вже не говорю про те, що цей же слідчий, як нам стало відомо, вимагав і прямі відповідні… вибивав фактично свідчення на своє керівництво. Безумовно це треба перевірити як і перевірити той факт, що керівник слідчої групи Климович більше спілкується з Ющенко та членами його родини, ніж з самим слідчим управлінням. І є факти, що навіть в минулу п`ятницю – безумовно ми все це в рамках слідчої комісії перевіримо – вона була у Ющенка, і тоді виникає питання, як може керівник слідчої групи спілкуватися з Ющенко, який є по цій справі поки що постраждалим?
Безумовно ми маємо поставити крапку на всіх спекуляціях і довести до суспільства єдину можливу правду, ми маємо чітко відповісти чи було отруєння, якщо так, хто його зробив і чому сьогодні не покарані винні. У Ющенка в 2005 році були всі повноваження ще, як кажуть, кумівські, але він нічого не зміг чомусь зробити. Я думаю, ми маємо об’єднатись і допомогти гаранту знайти винних, якщо вони є.
Дякую. Прошу підтримати внесення проекту постанови 4264: про створення відповідної слідчої комісії. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Нестор Іванович.
Шановні колеги, шановні колеги, я розумію… одну хвилинку! Я розумію той факт, що нам треба ж знайти можливість, щоб продовжити роботу сьогодні Верховної Ради. З другого боку, нам треба знайти порозуміння в сесійній залі. Бо цілком очевидно, що відповідно до Регламенту – якщо я не помиляюся, стаття 88 - питання про створення ТСК не потребує включення до порядку денного.
Разом з тим, нам потрібно знайти ж погодження на рівні всіх депутатських фракцій, щоб не було з цього приводу заперечення. Хоча я свідомий і того, шановні колеги, що коли є 150 голосів, то за будь-яких обставин рішення буде прийнято.
Тому я зараз я прошу, будь ласка, по одній хвилині від фракцій. Викажіть свою позицію з цього приводу, щоб у нас не було протистояння. Це перше.
І друге. Шановні колеги, учора на Погоджувальній раді було чітко зафіксовано, що Верховна Рада України може витримати одночасно роботу 10 комісій, забезпечити їх організаційно, матеріально і технічно. Це вже в нас 12-та комісія. Тому за будь-яких обставин там треба буде вилучити пункт, що покладається забезпечення цієї комісії на Апарат Верховної Ради України. Приміщення для засідань, будь ласка. Так, я думаю, працювати можна і як додаткове навантаження до виконання депутатських повноважень. І це перше.
І друге. І щоб всі кандидатури були погоджені від кожної фракції, щоб були представники від кожної фракції.
Будь ласка, прошу, викажіть свою позицію від фракцій. Будь ласка, „Наша Україна – Народна Самооборона”, хто буде від вас говорити? Народний депутат Карпук, будь ласка.
16:22:55
КАРПУК В.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”.
Якщо, Володимире Михайловичу, ви шукаєте узгодженості в роботі Верховної Ради, то створення такої тимчасової комісії, розгляд цього питання не приносить як раз злагодженості. Якщо вже подивитися по складу цієї комісії, то ми бачимо, що це ті люди, які ще в 2004 році, відразу після факту отруєння не визнавали цього і попри результати міжнародних експертиз, заявляли про інші речі. І вони знову входять до складу цієї комісії. Ми бачимо, що там інші люди, які займають суто антипрезидентську комісію. Ця Тимчасова слідча комісія буде заангажована в своїх висновках і ніякої істини ми не доб’ємося. Термін роботи визначений в один рік, а звіт попередній через 6 місяців, тобто це як раз напередодні президентських виборів буде викинуто в інформаційний простір масу брудної інформації і ніякої істини ми не з’ясуємо.
Тому...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку. Будь ласка.
Будь ласка, завершуйте.
16:24:09
КАРПУК В.Г.
Фракція з фракцією "Нашої Україна" ніхто не погоджував, скажімо, депутатів, які б входили до складу цієї комісії. Тому ця комісія не принесе істини ні українському народу, ні…, а створить інший прецеденти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція "Блоку Юлії Тимошенко".
Вибачте, Іван Григорович Кириленко, фракція "Блок Юлії Тимошенко", будь ласка.
16:24:41
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, фракція підтримує цей проект постанови. Але, Володимире Михайловичу, в нас пропозиція така, дійсно, щоб не переполітизовувати і так наелектризоване питання, яким є те, що зафіксоване саме у назві комісії, у нас завтра в середу ви збираєте керівників фракцій, щоб порадитися з приводу трьох надзвичайно відповідальних питань. Давайте поставимо це четвертим питанням, обговоримо завтра. Фракція буде підтримувати і голоси в залі будуть. Але, дійсно, крапку в цій історії треба ставити. Бо за ці роки кого тільки не підозрювали, а останнім часом навіть запрошували нашого лідера у відповідні структури. Ну, це вже взагалі всі межі перейшло. Дійсно, парламентський контроль тут повинен сказати своє слово.
Я вважаю, що завтра, якби ми зібралися, подивилися і по даті роботи комісії, і по її складу персональному і так дальше, можна було б чіткіше визначитися, щоб не переполітизовувати це питання, але істину треба знайти. Давайте завтра…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, хто там "Блок Литвина", хто буде виступати? Чи ви не виступаєте? Немає.
Партія регіонів, будь ласка, зараз… Хто від Партії регіонів? Ярослав Сухий.
16:26:07
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, протидія створенню такої комісії в мене особисто викликає подив. Ну, ви згадайте, скільки років ми можемо, Україна, вся громада українська може нести на собі цей паскудний тягар? Та в кінці кінців, маючи в руках всі силові структури, всі до єдиної, маючи в руках можливість допитати будь-кого, скажіть, чи ми хоч раз заперечували, щоб хтось з народних депутатів України дав з цього приводу свої пояснення слідчим? Ні один! Ні один не відмовився від цього. Тому ми повинні обов’язково завершити… розпочати і завершити таке слідство.
Стосовно зауважень до… по членах комісії, та почекайте, та тут народні депутати України, дозвольте мені так сказати, молоді, нові, вони своєї позиції ще не висловлювали, вони ще були тоді. Один Сівкович, який був головою комісії, який не довів свою справу до кінця. Які тут можуть бути в чомусь підозри? Таку комісію потрібно створити і поставити крапку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція комуністів, будь ласка.
А хто буде виступати? Чи відмовляєтеся від слова? Ні?
Адам Мартинюк, будь ласка.
16:27:29
МАРТИНЮК А.І.
Шановні колеги! Ви знаєте, що це – конституційна норма, і проблеми створити комісію абсолютно ніякої немає бо будь-яка з двох великих фракцій може це зробити, бо для цього потрібно тільки 150 голосів парламенту. Це перше.
Друге, як член комітету, а на профільному Комітеті з питань Регламенту ми розглядали це питання, комісія утворена без порушення законодавства, без порушення законодавства. Тобто я не бачу тут абсолютно ніяких проблем, причин для того, щоб не голосувати даних питань. Інша справа, що ми вже доходимо до такої ситуації, шановні колеги, що принаймні у нашій фракції, думаю, у фракції „Блоку Литвина” уже не вистачає членів на комісій, бо ми кожного дня створюємо по якійсь комісії. І найголовніша біда: пригадайте, будь ласка, звіти усіх комісій. Яка користь від тих звітів? І чи дали вони щось? От у чому проблема. А створювати, давайте будемо голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Прошу уваги! Колега Карпук підтримує моє прагнення і заклик до порозуміння. На превеликий жаль чи на щастя, я не знаю, який тут термін знайти, сьогодні фракція, яка має 150 людей, вона завжди проголосує, скільки б ми не закликали до порозуміння чи до конфронтації. Це перше.
Друге. Відносно термінів. По закону, раніше по Регламенту, по закону комісія може працювати рік і через півроку звіт. Що стосується кандидатури на погодження, я просив би зараз, щоб ці кандидатури були, бо якщо не буде кандидатур, ну не буде у нас підстав ставити на голосування.
Що стосується пропозиції Івана Григоровича Кириленка розглянути завтра, 1 квітня, у гарний такий день, теж пропозиція. Але знову ж таки, Іван Григорович, я виходжу з того, сьогодні-завтра, як би це було там 30-70 людей, 150, голоси є. Тому я просив би у такий спосіб. Ініціаторів, будь ласка, узгодьте прізвища, будь ласка, дайте прізвища і ми поставимо на голосування прізвища цих людей. Будь ласка. Тільки щоб за підписом фракції було, що цих людей вони вам делегували.
Шуфрича, будь ласка.
16:30:14
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний Володимире Михайловичу.
Я абсолютно переконаний, що норма закону щодо звіту через півроку буде витримана і звіт скоріше за все буде раніше і, я сподіваюся, до початку президентської кампанії.
Щодо прізвищ представників Блоку „Наша Україна”,вони надали своїх представників – це Геннадій Геннадійович Москаль та Олександр Олександрович Омельченко. Присутній тут в залі керівник фракції може підтвердити. Комісія укомплектована і можна ставити на голосування, про що я прошу.
Дякую. Ми маємо визначитись з цього питання. Я думаю, що затягувати його немає сенсу і робити сьогодні плацдарм для спекуляцій теж не варто.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, будь ласка мікрофон. А є Микола Мартиненко?
Микола Володимирович, погоджені ці кандидатури? Погоджені. Шановні колеги! Поза як мені говорять, що все погоджено, давайте таким чином, що…?
Будь ласка, мікрофон увімкніть. Давайте так, бо ми сьогодні і завтра будемо тільки на цю тему педалювати. Кириленко мікрофон, будь ласка.
16:31:45
КИРИЛЕНКО В.А.
Шановний Володимир Михайлович! У нас заміна пропонуємо замість Таран-Терен Віктора Васильовича, Добряка Євгена Дмитровича, лікаря. Все. Це наша пропозиція по заміні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Таким чином, я зачитаю вам склад комісії. Будь ласка, Кириленко мікрофон, будь ласка.
В’ячеслав Кириленко мікрофон.
16:32:35
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”.
Шановні колеги і шановні виборці! Ми звичайно розуміємо, що зараз відбудеться голосування і буде утворена ця Тимчасова слідча комісія, але я хочу повідомити, що депутатська група „За Україну”, а також ціла низка інших членів фракції у розмірі більшої половини фракції „НУ-НС” не розглядала, не підтримувала і не приймала рішення про участь наших представників у роботі цієї комісії. Тому я ризикну заявити, що у зв’язку з цим комісія буде нараховувати в своєму складі тільки тих народних депутатів, які особисто зацікавлені довести, що жодного отруєння кандидата в Президента Ющенко не було. І це буде не робота Тимчасової Слідчої Комісії, а виконання політичного замовлення перед президентськими виборами.
З огляду на це, я пропоную відкласти розгляд цього питання, обговорити у всіх фракціях, прийняти консолідовані рішення. І якщо вже створювати комісію, то забезпечити такий склад, щоб в ньому бодай декілька людей були тих, хто налаштовані об’єктивно розслідувати, а не виконувати політичне замовлення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я в принципі
поділяю думку В’ячеслава Кириленко. Разом з тим, одну хвилинку, давайте вже
якось визначимось, або будемо запрошувати вашу групу на Погоджувальну раду, або
ви потім не висловлюйте якусь свою особливу точку зору. Тому що вчора на
Погоджувальній раді прийняли рішення у середу першим розглянути цей
законопроект. Зараз загорілося розглянути сьогодні, але я розумію, що сьогодні
поговорили, буде створено прецедент, завтра переговоримо і післязавтра. Але
150, шановний колега, голосів є, на превеликий жаль чи на велике щастя, просто
констатацію. Тому якщо вже прийняли рішення і виділили від вас дві людини до
участі цієї комісії, то проголосувати один раз, щоб потім не тягнули цю
проблему і не нагнітали політичні пристрасті, я розумію, що це буде вихід із
ситуації, як би ми з вами не хотіли за неї не голосувати. Тому давайте один раз
і припинимо ці розмови, склад комісії перед вами є, заміна там замість
Таран-Терен Віктор Васильович Добряк, із фракції „Наша Україна – Народна
Самооборона” запропонувала фракція Геннадія Москаля і Олександра Омельченко. І
я пропоную виключити шостий пункт, де йдеться про матеріальне забезпечення. У
зв’язку з тим, що на Погоджувальній раді вчора було прийнято рішення,
відповідно змінити нумерацію... Що?
(Ш у м у з а л і)
Шановні колеги! Я прошу, розберіться між собою! З урахуванням відповідних прізвищ, які я сказав: Добряк замість Таран-Терена від фракції "Наша Україна - Народна Самооборона" Геннадій Москаль, Олександр Омельченко. Вилучення пункту шостого, де йдеться про матеріально-технічне забезпечення, відповідно зміна нумерації наступних пунктів, я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови 4264.
16:36:10
За-244
Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 173, "Блок Юлії Тимошенко" - 42, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 2, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” - 0.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Реєстраційний номер 3263. Доповідач – начальник Головного управління державної служби Мотренко Тимофій Валентинович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Трайдук Микола Федорович. Будь ласка.
МОТРЕНКО Т.В.
Шановний Голово, шановні народні депутати! По-перше, я хочу подякувати за голосування по законопроекту 3080 і за підтримку.
По-друге, цей законопроект, який зараз виноситься, дотичний до попереднього 3240, який розглядався, однак, стосується навіть не майбутніх, а актуальних питань врегулювання статусу і заробітної платні вже працюючих у виконкомах районних рад людей. Зокрема, Запоріжжя, Львів, Миколаїв, Одеса, Суми, Горлівка, Макіївка, Маріуполь. Сьогодні є реальні люди, які працюють на посадах керівників виконавчих органів, але віднесені до тієї самої категорії, на жаль, до якої віднесені їх підлеглі, до п’ятої.
Мова йде про те, щоб віднести цих керівників, в зв’язку з обсягом роботи, яку вони виконують і складністю питань і завдань до четвертої категорії, що є абсолютно реальним, підтримає цих людей, відобразить реальний їх вклад у роботу і з нашої точки зору, підніме статус виконавчих органів. Жодного слова про конфліктний термін „районна адміністрація” тут не йдеться. Тут говориться про виконавчі комітети.
На думку Кабміну, цей проект закону дозволить врегулювати питання співвіднесення статусу керівників районних адміністрацій як виконавчих органів рад з районним поділом та дозволить особам призначеним на ці посади повністю реалізувати свої права, гарантовані їм законом про службу в органах місцевого самоврядування.
Дякую за увагу і прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, сідайте, будь ласка.
Позиція комітету. Голова підкомітету Микола Федорович Трайдук, будь ласка.
16:38:56
ТРАЙДУК М.Ф.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув на своєму засіданні проект закону України, внесений Кабінетом Міністрів України, яким пропонується віднести посади керівників виконавчих органів міських рад, міст з районним поділом, утворених у районах міст до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування. Підтримуючи необхідність усунення прогалин у регулюванні правового статусу вже існуючих посад в органах місцевого самоврядування, висловлюючи авторам деякі зауваження, комітет одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статті 114 Закону України про службу в органах місцевого самоврядування, внесений Кабінетом Міністрів України за наслідками його розгляду у першому читанні прийняти за основу та доручити Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування підготувати його до другого читання.
Повинен сказати, що Комітет з питань правової політики, а також Комітет з питань Регламенту та депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України також дали позитивні висновки. У той же час, Головне науково-експертне управління у своєму висновку вважає за доцільне за результатами розгляду даного законопроекту у першому читанні відхилити його.
Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, є потреба обговорювати, якщо є, то запишіться. Проводиться запис. Прошу вивести на табло прізвища народних депутатів. Народний депутат Боднар. Будь ласка, мікрофон ввімкніть. Фракція "Блоку Юлії Тимошенко".
16:40:41
БОДНАР О.Б.
Дякую. Фракція прийняла рішення підтримувати даний законопроект, хоча у мене особисто є сумніви стосовно його кваліфікації, оскільки я підозрюю, що він потребує фінансового обґрунтування достатнього, бо будуть фінансові витрати якщо ми перенесемо, віднесемо осіб до певної категорії, до четвертої, та? То, я думаю, що комітет повинен обов’язково попрацювати разом з бюджетним комітетом в тому плані, коли нарешті набуде чинності цей закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу, інших пропозицій не поступало. Тому ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу Проекту Закону (реєстраційний номер 3263) про внесення зміни до статті 14 Закону України про службу в органах місцевого самоврядування”. Прошу голосувати. За основу.
16:41:57
За-404
Рішення прийнято.
Може Конституцію зараз? За – 404. Рішення прийнято.
Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини, реєстраційний номер 3190, доповідач – перший заступник міністра культури і туризму Корнієнко Владислав Вікторович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Романович Самойлик. Будь ласка.
КОРНІЄНКО В.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Пропонований на ваш розгляд Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини передбачає, перш за все внесення змін до дев’яти законів: і це до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального, Земельного, Цивільного кодексів України, Законів України про інвестиційну діяльність, про оподаткування прибутку підприємств, про музеї та музейну справу, про охорону культурної спадщини та про охорону археологічної спадщини. Зазначений законопроект спрямований на удосконалення засад діяльності історико-культурних заповідників, посилення режиму їх охорони, підвищення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України стосовно збереження спадщини, усунення колізій між нормами законодавства про охорону культурної спадщини та земельного цивільного законодавства.
Шановні народні депутати, у двоххвилинному виступі переконати про необхідність прийняття зазначеного закону досить складно. Я хотів наголосити на тому лише, що внесення змін до дев’яти законів сьогодні передбачає перш за все поміж всіх завдань, які я щойно перерахував, є підвищення відповідальності за правопорушення законодавства. І саме в науково-експертному висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради якраз ключовим зауваженням є те, що зазначений законопроект надто підвищує планку відповідальності. Як представник центрального органу виконавчої влади, який створений з метою впровадження державної політики у сфері охорони спадщини, виходячи із ситуації, в якій сьогодні знаходиться спадщина, я звертаюся, підтримати, взяти за основу зазначений законопроект і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КОРНІЄНКО В.В. … взяти за основу зазначений законопроект у першому читанні і долучитися до врахування всіх зауважень, які було висловлені Головним науково-експертним управлінням, під час його розгляду у наступному читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович, будь ласка, рішення комітету з цього приводу.
16:45:14
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”.
Шановний Голово, шановні колеги народні депутати, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності по цьому законопроекту визначено, як головний, виходячи з того, що на першому місці авторами були поставлені зміни до Кримінального кодексу України і до Кодексу про адміністративні правопорушення, які передбачають посилення відповідальності за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини. Йде мова, зокрема, про боротьбу з, так званою, чорною археологією. І комітет одностайно підтримав ту частину закону, яка торкається предмету нашого відання. Інший Комітет підтримав, з питань духовності і культури, зміни до дев’ятьох законів, які пропонується цим законопроектом. І тому ми просимо, як головний комітет, сьогодні при йняти за основу у першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.
Шановні колеги, є проблема обговорювати цей законопроект. Якщо є, прошу записатись, якщо ні, будем голосувати. Проводиться запис на виступ. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.
Народний депутат Сідельник, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.
16:46:40
СІДЕЛЬНИК І.І.
Сидельник, „Блок Юлии Тимошенко”.
Прошу передать слово Яворивскому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, будь ласка.
16:46:49
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, шановні виборці, взагалі цей закон міг би належати цілковито і до відання Комітету з питань культури і духовності, але оскільки він розглядає систему відповідальності і покарань, то його розглядав інший комітет.
Так склалася вже наша історія, наша українська доля, що фактично безліч тих високих козацьких могил уже давним-давно розорені; сталося так, що сьогодні вже чорні археологи фактично порозкопували майже все: і Херсонес, і Кам’яну могилу і тому подібне. І я хотів би сказати про те, що, звичайно, в 90-х роках, коли приймалися і закони в охороні культурної спадщини, то, ясна річ, на той час вони були і прогресивні, і нормальні, і не можна звинувачувати тодішніх авторів.
Одначе життя, ще раз кажу, внесло дуже реальні конкретні корективи у багато цих законопроектів. Це стосується і Земельного кодексу, коли сьогодні фактично та ж сама Хортиця, сьогодні ми досі не маємо дуже чітких кордонів цієї української святині, коли заселили Хортицю самосели, яких сьогодні немає можливості виселити, тому що міська рада не має, щоб людям цим надати житло. Через те проблем, звичайно, вистачає. І те, що цей законопроект внесений Кабінетом Міністрів, в першу чергу, він ужорсточує, я це підкреслюю, відповідальність, і вперше, може, я хочу зробити зауваження нашому експертному управлінню, науково-експертному, де вони звинувачують Кабінет Міністрів у тому, що занадто деталізовано.
Я переконаний, що наші закони, багато, якраз хибують тим, що вони не детальні, що там постійно є якась загальщина, яку, коли приходить воно до конкретного життєвого епізоду, то його можна трактувати і так, і сяк, і перетак. Через те я думаю, що тут деталізація, якраз вона справді є дуже і дуже доречною.
Через те я вважаю, що до другого читання, я підтримую першого заступника міністра Корнієнка, до другого читання, я переконаний, треба ще більше ужорсточити, тому що у нас взагалі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Тому що у нас взагалі в цих попередніх законах сміховинне покарання: 28, 30, 40 гривень за те, що людина замахується на національні святині, на яких немає ніякої ціни. Через те ми просимо проголосувати в першому читанні цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Підготуватись Юрію Кармазіну.
16:49:40
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Ви знаєте, за цей законопроект варто було б проголосувати, якщо б, крім всього іншого, лише тільки одна норма була в ньому. От я хочу навести цю норму, це доповнення статті 298 Кримінального кодексу: знищення, руйнування або пошкодження пам'яток, об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці.
Диспозиція, яка пропонується суб'єктом законодавчої ініціативи, це криміналізувати цю статтю. Наше науково-експертне управління каже, що це є правопорушення, які не підлягають такій суворій відповідальності. А я хочу поставити по-іншому питання. Ну розумієте, коли є хуліганство, дрібне хуліганство, ми вважаємо, що це кримінальна відповідальність. Коли знищується „чорними” археологами і тими посадовими особами, які їх покривають, які у них купують на всяких блошиних ринках і так далі об`єкти „чорної” археології, це вважається не кримінальна відповідальність. Це вважається ніщо. Але ж це вже ніколи не стане надбанням народу, так як це має бути. Це знищується, це потрапляє в приватні колекції, потім показують комусь ці приватні колекції, але кого це вже цікавить. Мені здається, що це дуже правильна норма, і те, що йде на шкоду загальносуспільним, загальним народним інтересам, має каратися в тому числі в кримінальному плані.
І ще один момент. Я вважаю, дійсно як і Володимир Яворівський це не мінусом, а плюсом, що є намагання системно вивчити і урегулювати, унормувати цю проблему. Дивіться, подається… зміни до Кодексу про адмінправопорушення, до Кримінального кодексу, до Земельного кодексу, до Закону України „Про охорону культурної спадщини”, до Цивільного кодексу України, „Про охорону археологічної спадщини”. Можливо так і треба підходити в законотворчій роботі до регулювання тих чи інших відносин, а не вносити окремі слова „зміни до змін до змін”. Мені здається, можна проголосувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЗАРУБІНСЬКИЙ О. О. … можна проголосувати за цей законопроект, тому що „чорним” археологам і їх покровителям… їх треба поставити на місце.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
16:52:11
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".
Шановні народні депутати! Так сталося, що сьогодні кілька разів за день депутати з цієї трибуни піддавали критиці заключення Науково-експертного управління. От я подивився, зараз в цьому висновку на 10-и сторінках значиться 7 виконавців. 7 експертів-виконавців! Володимир Михайлович, є питання про що говорити зараз з Науково-експертним управлінням? Є, бо вони ставлять питання і узагальнюючий висновок, що цей закон треба, доцільно відправити на доопрацювання. А я погоджуюся зі своїм колегою Олегом Зарубінським, що законопроект виписаний ґрунтовно. Ґрунтовно в плані того, що якби він був прийнятий і були б ці зміни, які вносяться в Земельний кодекс України (щодо складу земель історико-культурного призначення), то отут би у нас сьогодні під проводом Черновецького не знищувалися наші історичні цінності для нас, для християн. Я маю на увазі цей будинок по Грушевського, 9а і той будинок, який виходить на Банкову з мовчазної згоди адміністрації, чи Секретаріату, тобіш чи канцелярії Президента.
І не зовсім погоджуюся з тим, що саме так мають звучати зміни до Кримінального кодексу. І тут я прошу вже Комітет з правоохоронної діяльності пред’явити більше вимогливості, ніж поки я почув це у виступі. Але те, що вносяться зміни ще в ряд статей і міняється понятійний апарат, в тому числі і Закону „Про охорону археологічної спадщини”, де дається зовсім інше визначення терміну археологічної спадщини, археологічної розвідки і так далі, я принаймні просив би сьогодні міністра, який буде доповідати – культури і туризму, - і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. … подякувати розробникам законопроекту за комплексний підхід, тому що у нас сьогодні уряд поки що дає зміни до якогось абзацу. А тут зроблена спроба побачити комплексно: взяли проблему – і так вирішувати. І так треба робити Верховній Раді.
Я прошу всіх підтримати цей законопроект в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Я виключно лише просив би шановних колег – народних депутатів не шукати ворога в особі Апарату Верховної Ради України. Цілком очевидно, що остаточне рішення приймає Верховна Рада України, а Науково-експертне управління дає рекомендації і заключення. Ми повинні дивитися і співставляти з нашим особистим баченням. При цьому я нагадаю, коли був цей законопроект внесений урядом. Ви подивіться, будь ласка: це був вересень минулого року.
Шановні колеги, комітет пропонує прийняти за основу проект закону, реєстраційний номер 3190, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини.
Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.
16:55:46
За-380
Рішення прийнято. Дякую.
Оголошується до розгляду проект Закону (реєстраційний номер 3121) про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування". Доповідач – міністр праці та соціальної політики Денісова Людмила Леонтіївна, співдоповідач – голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевич Валерій Михайлович.
ДЕНІСОВА Л.Л.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні народні депутати, до 2004 року до загальнодержавних зборів податків було віднесено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та на обов'язкове соціальне страхування. Для здійснення контролю за цими зборами в 1999 році було прийнято закон, який покладав виконання цих функцій на органи Пенсійного фонду України та на Фонду соціального страхування.
Після прийняття законів України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлені на повання, запроваджено внески на ці види страхування, які не входять в систему оподаткування. В законах про окремі види соціального страхування комплексно розглянут... регламентовано порядок здійснення заходів пов’язаних з державним наглядом і контролем у сфері загальнообов’язкового пенсійного страхування та соціального страхування.
У зв’язку із цим для приведення законодавства у відповідність з прийнятими законами виникла необхідність у відміні закону України про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування. Прошу підтримати, Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Валерій Михайлович Сушкевич, мікрофон, будь ласка, ввімкніть.
16:57:44
СУШКЕВИЧ В.М.
Дякую, Володимир Михайлович.
Шановні колеги, говорячи про пенсійні закони сьогодні, я не можу не подивуватися із ситуації, коли ми сьогодні активно втрачали час, обговорюючи Спеціальну тимчасову слідчу комісію по отруєнню Президента. А не виявили, шановні колеги, навіть бажання розглянути два пенсійні закони, які регламентували один з них – ціну страхового стажу. Замість одного відсотку за один рік пенсійного стажу 1,35, це потрібно зробити, немає цього в законі. Ми цього не зробили.
Ми сьогодні не прийняли законопроект, навіть не захотіли розглядати законопроекти, які регламентують підтримку людини, яка доглядає за хворим і інвалідом першої групи, престарілим, щоб забезпечити, покращити його пенсійне страхування, пенсійне забезпечення. Ми сьогодні просто не виявили бажання розглядати пенсійні закони, які вирішують наповнення на 2 мільярди 200 мільйонів Пенсійний фонд України. Повторюю, але при цьому ми активно обговорювали спеціальну слідчу комісію по отруєнню Президента. Я на це звертаю увагу перед тим, як сказали, власне, про законопроект.
А законопроект, який ми розглядаємо зараз, 3121, стосується дуже простої ситуації, він технічний, він передбачає, що реально ті норми, які не працюють, які втратили чинність і актуальність, тому що сьогодні ми перейшли на страхові принципи забезпечення. І цей закон, який прийнятий у 99-му році, він просто сьогодні не працює.
У зв'язку з цим комітет запропонував підтримати уряд і прийняти цей технічний законопроект, який втратив, практично, актуальність, і прийняти його за основу і в цілому. Головне науково-експертне управління вважає, що цей законопроект можна прийняти за основу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. І в цілому, да? Будь ласка, дайте можливість завершити.
16:59:59
СУШКЕВИЧ В.М. І в цілому як закон. Прошу проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чи є нам потреба обговорювати цей законопроект? Будь ласка, запишіться.
Так, проводиться запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.
Ярослав Сухий, а потім – Петро Цибенко.
17:00:22
СУХИЙ Я.М.
Шановний Володимире Михайловичу, я ціню наш час. І ви знаєте, завжди, як є можливість, намагаємося, тим більше цей законопроект, він дійсно технічний і можна було б його не обговорювати, його потрібно підтримати у першому читанні і в цілому без проблем. Але, якби не виступ шановного колеги Валерія Михайловича.
Послухайте, ви – більшість. Ви маєте новостворену демократичну дуже коаліцію. Хто вам заважає розпочати вами же зупинену в 2005 році пенсійну реформу? Ні другий рівень, ні третій рівень – кроку не зроблено. Ні накопичена добровільна, ні накопичена обов’язкова – все стоїть на місці. Ви сьогодні нас закликаєте латати чергові дірки у пенсійній системі.
Шановні, почекайте, я кожен день чую і бачу на екранах телевізора те, що ви: у нас все гаразд, у нас все нормально, пенсії виплачуються, переплачуються. Ви перестаньте людям голову морочити! Якщо у пенсійному забезпеченні все так нормально, то про що ми тоді сьогодні повинні говорити?
Ми повинні сьогодні говорити, що нам необхідно може і непопулярні, але нам необхідно застосувати заходи з тим, аби розв’язати, розпочати загальмовану, зупинену у 2005 році пенсійну реформу, коли хтось дуже захотів сподобатися пенсіонерам і зайнялися однією складовою солідарної пенсійної системи, а саме: мінімальною пенсією. Та пенсія залежить не тільки від мінімалки. Соціальна захищеність наших людей сьогодні виглядає смішно, бо у всьому світі пенсійні виплати – це нагорода держави, нагорода суспільства людині за молоді роки. У нас пенсійні виплати – це допомога від смерті, від нещастя, від бідності, аби не помер з голоду. Така пенсійна система нікому не потрібна і її необхідно продовжити реформувати комплексно, системно і цілісно, а не латати гарячково кожен раз дірки всякими законопроектами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів.
17:02:32
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Шановні колеги, мабуть, комітет, розглядаючи проект закону, поданий Кабінет Міністрів України, мабуть, чи не правильно підтримавши його, але є і інше бачення цієї проблеми. Мова йде про те, що будь-який закон і цей не виключення він є елементом системного законодавства. І тому, коли в ньому немає шкоди, може і немає сенсу його скасовувати, оскільки він свого часу відіграв певну роль у формуванні певного фінансового ресурсу. Але в більшій мірі я взяв сьогодні слово так само, як мій попередній колега, реагуючи на виступ шановного Валерія Михайловича.
Шановні колеги! Пролунала інформація про те, що не розглянуто два законопроекти, які подані Кабінетом Міністрів України, як антикризові. Але, шановні колеги, давайте в кінці кінців перестанемо один одного дурити. Що я маю на увазі? З одного боку, Кабінет Міністрів України демонструє абсолютну впевненість в тому, що у бюджеті Пенсійного фонду все нормально і буде нормально до кінця року. Керівництво Пенсійного фонду заявляє про те, що внески надходять з перевищенням встановленого плану, тобто все прекрасно, а тим часом нам подають один за одним законопроекти про те, що треба гроші, щоб вони надходили до бюджету Пенсійного фонду.
Два тижні тому спробували витягнуть шість мільярдів гривень із кишень пенсіонерів, не вийшло, тепер давайте візьмемо гроші до Пенсійного фонду із малого і середнього бізнесу. Я ще раз повторюю, давайте не дурити один одного і говорити чесно, є проблема у бюджеті Пенсійного фонду, то треба вийти і чесно сказати, є проблема, давайте спільно її вирішувати. А немає проблеми, то давайте цього не робити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сушкевич, репліка.
17:04:44
СУШКЕВИЧ В.М.
Шановні колеги! Я з величезною повагою ставлюсь до моїх колег соціальщиків в інших фракціях, але я повторюю, що ми сьогодні зробили, ми сьогодні навіть системно відмовились, навіть включити в порядок денний і обговорити ці законопроекти.
Я ще раз повторюю, ми вперше вирішили прийняти в законі ціну стажу страхового замість одного відсотка 1,35. Якщо хтось скаже із соціальщиків, які сидять в залі, що це погано для якогось пенсіонера, то нехай про це скаже. Мова йде про те, що сьогодні пенсіонер за один рік отримує один відсоток стажу і розрахунок пенсій повинен бути гірший, ніж те, що сьогодні пропонує 1,35. Це ми обговорювали? Ні, ми відмовилися навіть розглядати це, ми відмовились розглядати інші моменти, які є суттєві в цих двох законопроектах. І ми відмовились також підтримати тих, хто працює на єдиному податку і тих, хто працює…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, розгляд проекту Закону, реєстраційний номер 3121, завершено. Я поставлю на голосування пропозицію спочатку за основу, а потім, якщо не буде заперечень і в разі позитивного рішення будемо приймати в цілому.
Вноситься на голосування проект закону про визнання таким, що втратив чинність Закон України про здійснення контролю за сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове соціальне страхування (реєстраційний номер 3121) для прийняття за основу. Прошу голосувати.
17:06:43
За-347
Ми прийняли за основу.
Шановні колеги, тепер якщо немає заперечень, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття його в другому читанні, в цілому, тобто прийняття його в цілому як закон. Реєстраційний 3121. Прошу голосувати.
17:07:17
За-337
Закон прийнято.
Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо порядку проходження служби в митних органах). Реєстраційний номер 3014. Доповідач – заступник міністра фінансів Полудьонний Микола Миколайович, співдоповідач – голова комітету з питань податкової та митної політики Терьохін Сергій Анатолійович.
ПОЛУДЬОННИЙ М.М.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Проект Закону України, який розглядається сьогодні вами, розроблено державною митною службою України з метою вдосконалення порядку проходження служби в митних органах. Підготовка проекту обумовлена необхідністю підвищення ефективності реалізації митної політики України.
Порядок і умови прийняття на службу до митних органів регламентується статтями 410, 412 Митного кодексу України. Проектом передбачається внесення до статті 412 Кодексу змін, що передбачають прийняття на службу керівників митних органів, їх заступників, керівників інших, працівників підрозділів, що здійснюють митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України на контрактній основі.
Відповідно до частини третьої статті 21 Кодексу законів України про працю контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк дії, права і обов’язки, відповідальність сторін, в тому числі умови матеріального забезпечення організації праці, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися за угодою сторін.
На наше переконання, негативний висновок Головного науково-експертного управління щодо цього законопроекту ґрунтується лише на припущенні, яке достатнім чином не обґрунтовано. Між тим, контрактна форма публічної служби є усталеною світовою практикою. Така форма сприяє встановленню довіри між роботодавцем і працівником, умови контракту можуть сприяти захищеності службовців, навіть в більшій мірі, ніж законодавчі норми. Контракт як особлива форма трудового договору, має стимулювати створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності і професійні навички, його правову і соціальну захищеність.
Прийняття запропонованого законопроекту…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ПОЛУДЬОННИЙ М.М. Уряд просить підтримати цей законопроект в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, голова Комітету. Костянтин Бондарєв, будь ласка, від Комітету з питань податкової та митної політики.
17:10:26
БОНДАРЄВ К.А.
Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 9 вересня 2008 року розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення порядку проходження служби в митних органах. Даний законопроект має на меті удосконалення порядку проходження державної служби в митних органах, а також підвищення ефективності діяльності керівників митних органів, їх заступників, інших посадових осіб, які здійснюють митний контроль та митне оформлення товарів, а також транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Реалізація проекту передбачає внесення відповідних змін до статей 410 та 412 Митного кодексу України, а також розроблення проекту Постанови Кабінету Міністрів України щодо порядку укладення контракту про прийняття на службу керівників митних органів, а також їх заступників, а також керівників та інших працівників підрозділів, які здійснюють митний контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 8 вересня 2008 року не підтримує дану законодавчу пропозицію, але на засіданні комітету народні депутати України, члени комітету не висловили до цього законопроекту жодних зауважень і було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення порядку проходження служби у митних органах, внесений Кабінетом Міністрів України, прийняти за основу та в цілому як закон.
Дякую за увагу, прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Проводиться запис на виступ. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.
Михайло Чечетов, будь ласка, фракція Партії регіонів.
17:12:29
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, проектом пропонується запровадження контрактної форми прийняття на службу керівників митних органів, їх заступників, а також керівників та інших працівників підрозділів, що безпосередньо здійснюють контроль та митне оформлення товарів транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Законодавча пропозиція не узгоджується з одним із основоположних принципів державної служби, різновидом якою є служба в митних органах – це принципом її стабільності, суть якого полягає у безстроковості призначення державних службовців на відповідні посади та незалежності персонального складу корпусу державної служби від зміни політичного керівництва державних органів.
Тому припинення державної служби має здійснюватися лише у передбачених законом випадках, що виключає можливість звільнення державного службовця з політичних та інших суб’єктивних підстав та мотивів.
Запровадження в життя законодавчої пропозиції, за якою прийняття на службу керівників митних органів, їх заступників, а також керівників та інших працівників підрозділів, що безпосередньо здійснюють контроль та митне оформлення товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України проводиться за контрактом, порядок укладання якого встановлюється кабінетом Міністрів України може призвести до звуження існуючого обсягу прав службовців митних органів, що не узгоджуються з частиною третьою статті 22 Конституції України, за якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Фракція Партії регіонів пропонує відхилити цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Адам Іванович Мартинюк, фракція комуністів.
17:14:27
МАРТИНЮК А.І.
Шановні колеги, важко знайти пояснення появі подібного законопроекту. Ну не вкладається в голову кому стрельнула така думка, я дивлюсь, правда, там ще підпис попереднього керівника Державної митної служби стоїть, видно було на меті підібрати і тасувати колоду керівників цих митних органів так як хочеться керівнику державного апарату.
Якщо я не помиляюсь, то Митна служба відноситься до сфери державної служби. Державні службовці у нас працюють не за контрактом, а відповідно до Закону про державну службу.
Якщо ми вводимо для цієї категорії державних службовців контракт, так давайте ми започаткуємо контракти з народних депутатів. Давайте і народних депутатів будемо за контрактом обирати чи призначати, звільняти, переставляти і так далі. Це новела, яка дивує своєю безграмотністю юридичною.
Добре, митна служба у своїх інтересах, керівника митної служби можна було зрозуміти, чому він такий законопроект подає. Але де був Кабінет Міністрів, який реєструє, розглядає на засіданні Кабінету Міністрів цей законопроект і подає його від колегіального органу у Верховну Раду. Невже у Кабінеті Міністрів немає юристів, які хоч раз у житті читали Конституцію – основний закон? Тим більше там є міністр юстиції, який розповідає всім і вся, як треба жити по законам і по Конституції. Мабуть, він був відсутній на засіданні цього Кабінету Міністрів. Як можна робити одну із складових державної служби контрактниками? Тоді давайте у Конституції запишемо, що всі державні службовці контрактники. Ми вже армію контрактну з вами зробили, рік тому мали зробити, тепер взялися за митну службу. Завтра, видно, візьмемося за інші, за Кабінет Міністрів по контрактній основі формувати. Ну, давайте не будемо смішити людей і виносити закони, які не мають абсолютно ніякої юридичної… конституційних підстав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Одна хвилина.
17:16:51
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".
Шановні народні депутати, зверніть увагу, що законопроект вносився 25 липня 2008 року. Це у той час, коли пан Хорошковський уже двічі поміняв митниці, керівників митниць. Людей просто повиводили за штати раз, потім пропустили їх по кругу, потім другий раз і зробили реорганізацію. Це що нормально? Це не нормально.
Тому, шановні друзі, я знаю становище на багатьох митницях в Україні і на західному, і на східному, і на південному напрямках і говорю, що цей законопроект помилково сьогодні урядом вноситься. Я не знаю, для чого його тут відстоювали. Я погоджуюся з тими аргументами, які зараз висловлювали, бо це чітке порушення статті 22 Конституції України і це фактично визнання того, що митники чомусь не люди чи чомусь не такі державні службовці, як інші. Вони такі самі державні службовці, на них розповсюджується той же закон і ті ж гарантії.
Я буду голосувати проти цього закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Пропозиція комітету – прийняти за основу і в цілому як закон. Управління науково-експертне рекомендує не підтримувати цю законодавчу ініціативу.
Відтак, шановні колеги, прошу підготуватись до голосування. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо порядку проходження служби у митних органах), реєстраційний номер 3014. Прошу голосувати.
17:18:42
За-182
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування другу пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту закону, реєстраційний номер 3014. Давайте визначимось.
17:19:09
За-191
Рішення не прийнято, законопроекті відхилено.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства, реєстраційний номер 2260. Доповідач – голова державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Балюк Анатолій Іванович. Співдоповідач – член Комітету з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва Крайній Валерій Григорович. Прошу вас.
БАЛЮК А.І.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства.
Основною метою цього законопроекту є врегулювання питання щодо проведення реєстрації припинення юридичних осіб, які де-факто припинили свою діяльність та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про їх припинення, а також вдосконалення порядку припинення юридичних осіб, які є емітентами цінних паперів. Однак, зміни, які пропонуються законопроектом, стосуються лише тих акціонерних товариств, які фактично не здійснюють господарську діяльність. Так за нашими даними станом на перше березня кількість акціонерних товариств становить понад 30 тисяч 500. При цьому необхідно звернути увагу на те, що в минулому році до комісії була надана регулярна інформація, близько 12 тисяч 500 акціонерними товариствами. Таким чином, роблячи висновки з отриманої інформації, приблизно 50 відсотків акціонерних товариств протягом тривалого часу не подають регулярно інформацію про діяльність акціонерного товариства, подання якої передбачено законодавством.
Крім того, в практиці роботи акціонерних товариств часто зустрічаються випадки не скликання протягом тривалого часу загальних зборів акціонерів, не зважаючи на вимогу законодавства щодо обов'язковості щорічного скликання загальних зборів акціонерів. Необхідно зазначити, що відповідно до чинного законодавства загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства, до компетенції якого належить вирішення основних питань діяльності акціонерного товариства, деякі із них відносяться до виключної компетенції загальних зборів та не можуть бути вирішені іншими органами.
Так наприклад, з понад 10,5 тис. відкритих акціонерних товариств у 2007 році загальні збори проведені лише 5864 товариствами. Отже, майже 50 відсотків відкритих акціонерних товариств протягом тривалого часу не проводять загальні збори акціонерів. Не здійснення зазначених вимог законодавства щодо обов'язковості розкриття регулярної інформації про діяльність акціонерних…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
БАЛЮК А.І. … та щорічного скликання загальних зборів акціонерів призвели до грубого порушення прав інвесторів.
З огляду на зазначене, існує нагальна потреба у запровадженні дієвих норм за порушення прав інвесторів.
Законопроект підтримано Головним науково-правовим управлінням і пропонується прийняти в першому читанні. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Валерій Григорович, будь ласка, рішення комітету.
17:22:22
КРАЙНІЙ В.Г.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на своєму засіданні 16 квітня восьмого року розглянув законопроект України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства, внесеним Кабінетом Міністрів України за номером 2260.
Метою законопроект є врегулювання важливих аспектів порядку здійснення державної реєстрації припинення юридичних осіб, які є акціонерними товариствами та емітентами цінних паперів, а також розв`язання інших питань, що стосуються зазначеної сфери діяльності.
Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект можна прийняти за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, з якими у більшості члени комітету погодилися. Під час обговорення зазначеного законопроекту члени комітету підтримали необхідність прийняття його, який дозволить законодавчо врегулювати ліквідацію акціонерних товариств, які не працюють протягом кількох років за рішенням суду та надасть право Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звернутися до суду з позовом щодо ліквідації акціонерних товариств.
Разом з цим члени комітету висловили стурбованість щодо положень законопроекту про припинення акціонерних товариств в разі не проведення акціонерними товариствами загальних зборів протягом 2 років або не скликання протягом року загальних зборів акціонерів, прийняття яких може штучно створити умови для примусової ліквідації і ефективно працюючих акціонерних товариств.
Враховуючи наведене, члени комітету пропонували проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерних товариств внести на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КРАЙНІЙ В. Г. Прошу підтримати рішення членів комітету. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло. Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів. Будь ласка, мікрофон.
17:24:55
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я хочу підтримати цей законопроект, він дійсно є позитивним, він спрямований на врегулювання питань щодо проведення реєстрації припинення юридичних осіб, які де-факто припинили свою діяльність, і внесення відповідного запису до реєстру. Цим проектом поширюється перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи. Є інші позиції, зокрема відповідні зміни внесені до статті 8 Закону „Про державне регулювання ринку цінних паперів” (стосовно надання права комісії звертатися до суду із заявою про припинення акціонерних товариств у випадках, передбачених законом). І інші положення, які, безперечно, є позитивними. А також, якщо врахувати позитивний висновок Експертно-аналітичного управління, відповідного профільного комітету Верховної Ради. Тобто є пропозиція: за результатами розгляду в першому читанні взяти його за основу. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства (реєстраційний номер 2260) завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу.
Тому ставиться на голосування пропозиція комітету: про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 2260) про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства. Прошу голосувати.
17:26:46
За-357
Рішення прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо порядку видачі документів дозвільного характеру, реєстраційний номер 2287. Доповідач – Балюк Анатолій Іванович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Іванович Клименко. Будь ласка.
БАЛЮК А.І.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку видачі документів дозвільного характеру. Даний законопроект спрямований на впорядкування дозвільної системи на ринку цінних паперів та упорядкування процедур отримання документів дозвільного характеру для професійних учасників фондового ринку, що в цілому сприятиме вдосконаленню системи відносин між Державною комісією з цінних паперів і професійними учасниками ринку цінних паперів.
Законопроектом визначено, що комісія є державним регулятором ринку цінних паперів, яка здійснює видачу документів дозвільного характеру на фондовому ринку. Положеннями законопроекту встановлюються чіткі вимоги щодо отримання, прийняття рішення про відмову у видачі, або підстави анулювання документів дозвільного характеру на ринку цінних паперів в Україні Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Встановлюється вимоги щодо строків видачі документів дозвільного характеру, а також щодо стягнення плати із суб’єктів фондового ринку за видачу дозвільних документів. Законопроектом передбачається, що буде здійснюватися видача двох документів дозвільного характеру: перше – свідоцтво про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру ІСІ; і друге – дозволу на розміщення цінних паперів українських емітентів за межами України.
Видача першого документу передбачає, що інвестиційний фонд має право здійснювати діяльність і спільне інвестування лише після отримання свідоцтва. Другий документ передбачає, що емітент цінних паперів має право розмістити частину власних цінних паперів за межами України, за умови отримання відповідного дозволу з боку комісії.
Хочу наголосити, що даний законопроект є технічним і спрямований на виконання вимог норм частини першої, статті 4 Закону України про дозвільну систему в системі господарської діяльності з метою закріплення на законодавчому рівні питань, які на даний час регулюються нормативними правовими актами державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Олександр Іванович Клименко, рішення комітету з цього приводу.
17:29:15
КЛИМЕНКО О.І. Дякую.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, даний законопроект був розглянутий нашим Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності та був прийнятий, підтриманий, щоб його прийняти за основу в першому читанні.
Зміни ті, які пропонуються даним законопроектом приводять законодавство про цінні папери у відповідність до норм закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, а саме до частини першої статті 4 даного закону. Нагальність прийняття законопроекту, що розглядається, викликана тим, що загадана частина перша статті 4 Закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності набрала чинності порівняно недавно – з 5 жовтня 2007 року, тобто через рік з дня опублікування даного закону згідно з пунктом першим статті 11 цього закону.
Також пропонуються зміни про інститути спільного інвестування, про які зараз щойно доповів пан Балюк. Я хотів би нагадати, що Верховну Раду України у грудні минулого року конституційною більшістю був прийнятий цей законопроект. А зараз вносяться деякі його зміни.
Необхідно також відмітити, що, фактично, усі запропоновані законопроектом норми і новели, вони є суто технічними. І тому я просив би, щоб ви його підтримали, даний законопроект, у першому читанні.
Хочу також наголосити, що Головне науково-експертне управління має деякі зауваження, але на нашу думку і думку комітету воно не є суттєвим. І також схвалюю даний законопроект. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на виступ. Проводиться запис на виступ.
Прошу на табло. Народний депутат Аржевітін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".
17:31:09
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Аржевітін, депутатська група „За Україну”.
Законопроект потрібно підтримати у першому читанні, але до другого читання обов’язково потрібно врегулювати питання і завершити дискусію, все ж таки хто повинен затверджувати порядок реєстрації та видачі свідоцтв – чи Кабінет Міністрів України чи, можливо, комісія.
Потребують також уточнення деякі норми, які суперечать уже в самому проекті. В одній частині закону передбачається 30-денний термін на видачу, в іншій частині 45 днів.
Також потребує врегулювання питання, що стосується скасування адміністративних актів стосовно операцій з цінними паперами за кордоном. І логічніше ці пропозиції направляти до базового закону, наприклад, Адміністративно-процесуального кодексу.
Слушні пропозиції також є у юридичного, Головного юридичного управління, і тому потрібно до другого читання обов’язково їх врахувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ярослав Михайлович Сухий, фракція Партії регіонів.
17:32:14
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я відразу прошу вибачення, можливо, не зовсім до теми буде мій виступ, але я не міг сьогодні не сказати, тому що я, як і всі ви, йшов сьогодні до цієї сесійної зали з особливим почуттям, піднесеним радості за те, що ми сьогодні, нарешті, побачимо світло в кінці тунелю і подаруємо нашому багатостраждальному українському виборцю надію на краще життя, будуть прийняті антикризові законопроекти. З цього всього щастя вийшов пшик. Більше, ніж із 20 законопроектів, які вніс уряд, навіть Президент прийшов до нас, щось казав, як завжди, багато, мудро, але до подолання кризи це не мало ніякого відношення.
Я хочу запитати у більшості – чи у коаліції, чи не у коаліції, повірте, я не зловтішаюся - так коли в кінці кінців буде внесено в сесійний зал антикризовий пакет законопроектів? Шановні колеги, завтра Володимир Михайлович дасть нам оцінку, як ми пропрацювали, скільки законопроектів прийнято у першому читанні, у цілому і тому подібне. Ми можемо сказати, що ці законопроекти є антикризовими, що вони принаймні людям хоч дають надію, що ми розуміємо природу цієї кризи. При чим тут акції на цінні папери у Нью-Йорку і те, що по ціні на електроенергію, яка є не підйомною, закриваються металургійні підприємства у Запорізькому краї?
Я розумію, можливо, ми повинні і ці законопроекти, які зараз вносяться, підчистити, щоб не було хвостів. Але тоді я не розумію, ми зараз стоїмо на стежині такій, щоб зберегти Верховну Раду, не допустити перевиборів. Я не можу зрозуміти, нам що головне – не допустити перевиборів чи намітити реальні шляхи виходу з кризи? Потрібна допомога опозиції? Але так, шановні колеги, не буває. Або ви – влада, або ми – влада. Якщо ви, влада, взяла на себе відповідальність, я хотів би побачити і почути тут, в сесійній залі, конкретні реальні законопроекти, які дають надію на вихід з кризи. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд законопроекту, реєстраційний номер 2287, завершено. Є пропозиція комітету прийняти за основу цей проект закону, який, нагадаю виступаючим, було внесено більше року тому назад до Верховної Ради України. Треба було розглядати, не блокувати трибуну.
Тому ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо порядку видачі документів дозвільного характеру. Реєстраційний номер 2287. Прошу голосувати.
17:35:20
За-220
Рішення не прийнято.
Я ставлю на голосування на повторне перше читання проекту закону реєстраційний номер 2287.
17:35:44
За-229
Рішення прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо іпотечних облігацій. Доповідач – Балюк Анатолій Іванович, співдоповідачем також буде Клименко Олександр Іванович. Прошу вас.
БАЛЮК А.І.
Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати України! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення деяких змін до законів України щодо іпотечних облігацій.
Законопроектом передбачається внести зміни до статті 13 закону в частині встановлення вимоги не враховувати сумнівні іпотечні та інші активи для розрахунку роздрібно-іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій коефіцієнта іпотечного покриття.
Уточнюється принцип збалансованості іпотечного покриття із заборгованістю за звичайними іпотечними облігаціями, відповідно до якого дохідність іпотечного покриття повинна перевищувати розмір періодичних платежів емітента у рахунок сплати процентів за звичайними іпотечними облігаціями у кожному процентному періоді.
Пропонується також доповнити статтю 15 закону відповідно до якої управитель матиме можливість здійснювати контроль за поточним станом іпотечного покриття, за веденням реєстру іпотечного покриття та за додержанням умов заміни іпотечних активів чи включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття через аудиторів.
Третє. Пропонується доповнити статтю 27 закону нормою відповідно до якої ліцензійні умови в тому числі вимоги до розміру статутного і власного капіталу порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційні вимоги до фахівців управителя іпотечним покриттям необхідні умови договорів, які укладаються під час впровадження діяльності управителя іпотечним покриттям і інші вимоги та показники, що обмежують ризики діяльності управителів іпотечним покриттям, можуть встановлюватися нормативно-правовими актами комісії.
Поряд з цим законопроектом пропонується систематизувати усі норми, що стосується введення тимчасової адміністрації, порушення провадження у справі про банкрутство та ліквідації емітента звичайних іпотечних облігацій у єдину статтю.
У зв’язку з цим законопроектом пропонується доповнити закон України про іпотечні облігації статтею 17 прим. один, яка визначає особливості у разі тимчасової адміністрації порушення впровадження у справі по банкрутству та ліквідації емітента звичайних іпотечних облігацій. Також пропонується внести зміни до закону України про іпотечні облігації, відповідно до яких перевірки іпотечного стану іпотечного покриття можуть здійснюватися аудитором шляхом проведення погоджених процедур. При цьому…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
БАЛЮК А.І. ... у зв’язку з цим та враховуючи те, що правові засади здіснення аудиторської діяльності регулюються законом України про аудиторську діяльність, у зазначеному законі пропонується передбачити, що аудитори і аудиторські фірми, можуть проводити перевірку відповідності стану іпотечного покриття даним реєстром іпотечного покриття та вимогам Закону України про іпотечні облігації.
Прийняття цього закону сприятиме належному виконання зобов’язань емітента за іпотечними облігаціями, виконання управителем функцій з управління іпотечним покриттям, що забезпечить посилення захисту прав власників іпотечних облігацій.
Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович. Будь ласка, займайте місце в урядовій ложі. Співдоповідь – Клименко Олександр Іванович.
17:39:06
КЛИМЕНКО О.І.
Дякую. Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, шановні присутні, даний законопроектом був розглянутий комітетом з питань фінансів та банківської діяльності 17 вересня 2008 року. І я уповноважений від імені комітету визначити, що цей законопроект є як позитивний. В першу чергу, він несе суттєве підвищення рівня захисту інвесторів, що необхідно якраз в часи фінансової кризи для інвесторів, які б могли, в першу чергу, ці кошти вкладати в українську економіку.
Попередній доповідач дуже детально зосередив вашу увагу на основні зазначальні наголоси цього законопроекту, я хотів би відмітити те, що він є як позитивний і комітет рекомендує Верховні Раді схвалити його у першому читанні.
Також хочу доповісти, що Головне науково-експертне управління також висловлює думку, щоб його підтримати в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую! Сідайте, будь ласка.
Записуємося на обговорення.
Народний депутат Аржевітін, будь ласка.
17:40:34
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Аржевітін, група „За Україну”.
Законопроект потрібно підтримати в першому читанні і є дуже багато позитивів, про це говорили головні доповідач, але обов’язково до другого читання потрібно врегулювати головний недолік цього законопроекту – це те, що він не узгоджується із рядом сьогоднішніх уже існуючих норм у законопроектах про іпотечні облігації, про саму іпотеку.
Також в законопроекті чітко не вказані строки пред’явлення наприклад реєстру іпотечного покриття емітентом самому управителю. В законі не вказані випадки проведення самих погоджених процедур, чітко не прописані випадки проведення погодження процедур, коли виступає ініціатором комісія і багато інших. Але закон в першому читанні потрібно підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершене.
Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо іпотечних облігацій. Реєстраційний номер 2613. Прошу визначатися.
17:41:53
За-211
Рішення не прийнято.
Є пропозиція народних депутатів на повторне перше читання, наскільки зрозумів. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу визначатися.
17:42:18
За-223
Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України, реєстраційний № 1049, доповідає Володимир Романович Мойсик.
17:42:38
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”
Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати, мною і заступником Голови Верховної Ради України Миколою Томенко підготовлено законопроект про посилення кримінальної відповідальності за наругу над Національним прапором та іншими державними символами України. Нагадаю вам, що після розпаду Радянського Союзу вперше та офіційно синьо-жовтий стяг було піднято за рішенням президії Київської міської ради у липні 1990 року, а 4 вересня 1991 року над нашим приміщенням було піднято червоно-синій прапор поруч із червоно-синім радянським прапором.
Спонукали нас до написання цього законопроекту події 29 квітня 2008 року, коли виповнилося 90 років з дня підняття українських прапорів над кораблях Чорноморського флоту у 1918 році. Але ця визначна дата як ви знаєте, була затьмарена наругою над Державним прапором України. Розгорнутий Державний прапор був вирваний з рук людей і привселюдно потоптаний. Не менш відомі дії представників євразійського союзу молоді, які вчинили зухвалу наругу над державними символами, у тому числі, і прапором на горі Говерла. Ми пропонуємо посилити відповідальність і запровадити за такі дії покарання альтернативне у вигляді позбавлення волі строком до двох років. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Романович, сідайте, будь ласка.
Записуємося на обговорення.
Чорновіл Тарас В’ячеславович, будь ласка.
Хвилиночку, будь ласка, зачекайте хвилиночку.
Я прошу, будь ласка, повторюємо запис „за” і „проти”, щоб не було претензій
щодо роботи системи.
Будь ласка, Тарас В’ячеславович.
17:45:05
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановні колеги, народні депутати, підтримуючи в цілому внесення подібних змін і посилення відповідальності за наруги над державними символами держави я би хотів відмітити, що реалізація навіть тієї норми, яка сьогодні існує має цілий ряд проблем. І тому в статті, окрім формулювань саме щодо самого типу відповідальності і строгості відповідальності необхідно добавити конкретизації, буде в майбутньому, необов’язково це зараз, може зараз і в цілому прийняти, але все ж таки конкретизації самої суті відповідальності.
Я хочу нагадати, коли була ця історія з євразійцями, на моє звернення до голови Служби безпеки України була відповідь: „А ми не виявили, ми не встановили безпосереднього знущання над державними символами”, хоча знущання, висміювання їх навіть в системі Інтернет там, де були розміщені, нехай, можливо, не зовсім і не в усьому реальні фотографії з місця подій вже є фактом наруги і зневаги.
Тому, на мій погляд, потрібно буде, внісши зараз цю зміну, в подальшому все ж таки вернутися і конкретизувати саме формулювання статті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пудов Борис Миколайович, будь ласка.
17:46:21
ПУДОВ Б.М.
Пудов, "Блок Юлии Тимошенко". Прошу слово для виступу передати Миколі Томенко.
17:46:30
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я, як один зі співавторів цього законопроекту, хотів звернути увагу вашу на е, що ідея колеги Мойсика і моя ідея зводиться до наступного.
Фактичного протягом останнього періоду появилася низка організацій, яка спеціально хоче себе самоствердити через зневагу і нехтування символами української держави, символами української, України як самостійної держави.
Якщо проаналізувати цей випадок, про який йшлося, це була спеціалізована і спеціально організована компанія в російських засобах масової інформації, це була компанія в Інтернет, де хотіли продемонструвати, що ми, як держава, не здатні захистити себе і власну гідність, оскільки постійно цими молодими людьми, які зневажали нас всіх, було підкреслено, що ми не маємо жодних механізмів впливу на них і ми не зможемо поставити під відповідальність їх.
Я тут підтримую Тараса Чорновола, що, очевидно, треба думати над більш чіткішою формулою відповідальності. Але таке рішення – це, по-перше, чіткий знак, що ми здатні захистити свої символи і свою державу і при чому захистити жорстко і однозначно. А я думаю, що після цього, можливо, юристи, фахівці підкажуть, як нам на рівні інструменту і механізму довести, що такі дії, які мали місце у свій час в Україні, не пройдуть безнаказано.
Тому я просив би підтримати, а потім порадиться, подумати, як уже на рівні інструментарію довести це до чіткого механізму, щоб найголовніше не допустити таких фактів, які мали місце з боку молодчиків, які намагалися себе самоствердити зневагою до української держави і її символів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, одна хвилина з мотивів голосування. Стойко Іван Михайлович від фракції "Наша Україна - Народна Самооборона".
17:48:34
СТОЙКО І.М.
Дякую, шановний пане головуючий.
Шановні колеги, звісно, що даний законопроект є на часі, хоча він і приймається досить пізно. Синьо-жовті знамена – це символ України, одне із найстаріших знамен сучасної Європи і всього світу, яке ще було зароджене у часи Галицько-Волинського князівства у ХІІ столітті. І тому сьогодні ми говоримо не тільки про наругу, але і про відповідальність. Те що зробили азіати чи євроазіати на Говерлі чи в Криму, люди уже, які є не зайди, а українці, живуть у нашій державі, це ганьба. Але ми повинні не тільки говорити сьогодні, там, скажімо, про два роки, а посилити відповідальність. На мою думку, зараз треба прийняти в першому читанні, а в другому доповнити. Я просив взагалі до 5 років відповідальність за наругу. І ті люди, які вчинили даний акт, ніколи не повинні займати державних посад. І, звичайно, що Міністерство внутрішніх справ, яке…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, завершуйте, останнє слово.
17:49:54
СТОЙКО І.М.
І ті міліціонери, скажімо, які спостерігають за даними актами повинні теж нести відповідальність, зокрема, і кримінальну.
Тому я пропоную і прошу усіх нас незалежно від кольорів партійних прапорів підтримати українські символи, щоб ніхто і ніколи не посягав на наш Прапор, на наш Гімн і на наш Український герб. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування про прийняття у першому читанні проекту Закону про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України, реєстраційний номер 1049. Прошу визначатися.
17:50:51
За-228
Рішення прийнято.
Оголошується до розгляду… Одну хвилиночку. Є пропозиція ухвалити цей проект закону в цілому. Є заперечення? Є заперечення. Пропозиція комітету – готувати проект закону до другого читання.
Оголошується проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України, реєстраційний номер 1308. Доповідає Марущенко Володимир Станіславович, будь ласка.
17:51:35
МАРУЩЕНКО В.С.
Шановний пане головуючий, шановні колеги! Необхідність внесення зазначеного законопроекту обумовлена тим, що згідно з частиною п'ятою статті три Закону у „Про свободу совісті та релігійні організації” ніхто немає права вимагати від священнослужителів відомостей, одержаних ними при сповіді віруючих.
Частиною ж третьою статті п'ятої згаданого закону проголошується, що держава бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Разом з тим, пунктом першим частини першої статті 69 Кримінально-процесуального кодексу України передбачається, що священнослужителі можуть бути допитані як свідки з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності в разі звільнення їх від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості.
Це положення вочевидь суперечить традиціям та внутрішнім настановам більшості релігійних організацій України. Крім того, стаття 69 Кримінально-процесуального кодексу не містить визначення того, в якій саме формі, усній чи письмовій, має відбуватися звільнення адвокатів, нотаріусів, лікарів, психологів та священнослужителів від обов'язку зберігати професійну таємницю.
Отже, враховуючи зазначене, існує потреба у правовому захисті дотримання таємниці сповіді та більш чіткій регламентації права на збереження вказаними особами професійної таємниці. Проектом пропонується внести зміни до частини першої статті 69 Кримінально-процесуального кодексу України, визначивши в пункті першому, що адвокати, нотаріуси, лікарі, психологи не можуть бути допитані як свідки з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони у письмовій формі не звільнені від обов`язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості.
Також пропонується доповнити частину 1 статті 69 Кримінально-процесуального кодексу України пунктом 6, зазначивши, що священнослужителі не можуть бути допитані в якості свідків з приводу відомостей, отриманих ними під час сповіді...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
МАРУЩЕНКО В.С. Прийняття вказаного законопроект сприятиме більшому захисту прав громадян, зокрема учасників кримінального процесу, усунення розбіжностей між різними законодавчими актами України та більш повному захисту свободи совісті в Україні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Співдоповідь – Володимир Миколайович Стретович.
17:54:07
СТРЕТОВИЧ В.М.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто поданий народним депутатом Марущенком проект закону України про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу щодо таємниці сповіді.
Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до пункту 1 частини 1 статті 69 Кримінально-процесуального кодексу України з метою встановлення вимоги про письмову форму дозволу особи , що довірила адвокату або іншому фахівцю в галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги чи нотаріусу, лікарю, психологу відомості при здійсненні ними професійної діяльності на їх розголошення в процесі допиту.
Крім того, законопроектом пропонується вилучити з переліку осіб, зазначених в цьому пунктів, священнослужителів з метою унеможливлення розголошення таємниці сповіді. На думку автора, розголошення таємниці сповіді – це порушення канонічного права. Дозвіл на таке розголошення може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, а тому необхідно гарантувати таємницю сповіді правовими засобами.
Запропоновані в проекті зміни до частини першої статті 69 КПК України, що стосується допиту священнослужителів, відтворюють аналогічні положення, сформульовані в пункті 3 статті 51 Цивільно-процесуального кодексу України, згідно з якою не підлягають допиту як свідки священнослужителі про відомості, одержані ними на сповіді віруючих. При цьому в проекті обґрунтовано не вжито слово „віруючих”, оскільки сповідатись священнослужителю може і невіруюча особа, що не повинно впливати на можливість розголошення сповіді священнослужителів.
Проаналізувавши законопроект на своєму засіданні, комітет прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. Аналогічної думки додержується і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати? Є необхідність. Записуємося, будь ласка. Вечірнє пленарне засідання буде продовжено на 15 хвилин.
Мірошниченко Юрій Романович, будь ласка.
17:56:16
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. Ви знаєте, мені трошки дивно, що таке очевидне, на мій погляд, питання викликає у нас дискусію. Адже, по суті ідеться про зняття колізії між двома законами. Один закон, який ми з вами ухвалили говорить про те, що ніхто не може вимагати від священнослужителя інформації, яку він отримав під час сповіді. А з іншого боку наше процесуально-кримінальне законодавство не ставить перепону при подібних, скажімо, намаганнях слідчого отримати подібні, подібну інформацію.
Якщо говорити про суто форму, я думаю, що це наша про і вина, оскільки ми ухвалили два взаємовиключаючих закони. Але тут ще є і моральна складова. Адже, всі віруючі України сьогодні, ідучи до священика, вони спілкуються не з людиною, вони через неї спілкуються з богом, якому вони довіряють і спокутують своє, можливо, і не досить привабливі вчинки. І користуватися тими, тією інформацією, на мій погляд, ще є і аморально. Враховуючи, що цей законопроект включає досить невеликі зміни, вони чіткі, конкретні і, мені здається, вони можуть бути ухвалені зараз не лише за основу, але і в цілому як закон.
Тому, шановні колеги, я пропоную ухвалити цей законопроект в цілому, як закон і нехай він набуває чинності. Ми такик чином врахуємо репутацію Верховної Ради в очах віруючих і в цілому покажемо себе як цивілізована держава. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний Валерій Григорович.
17:58:18
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Якщо можна, з місяця. Дякую.
Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко", Харківська область.
Шановні колеги, я вважаю, що подібного роду обговорення, які, в принципі, вирішені вже століттями, коли вирішена проблема тайни сповіді, вони не мають ніякого сенсу обговорення сьогодні. Просто дехто хоче нас відвести від головних проблем сьогоднішнього дня.
На ранішньому засіданні успішно завдяки деструктивним діям певної частини залу провалили антикризові закони, які на сьогодні дуже потрібні нашій державі, нашим виборцям. А ми зараз обговорюємо ті питання, які сторіччями вже вирішені людством, зокрема, тайна сповіді.
Тому я пропоную подібного роду законопроекти, які нас ведуть… відводять нас на узбіччя дуже необхідних проблем, які вирішувати сьогодні, просто не обговорювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.
17:59:41
МАРТИНЮК А.І.
Шановні колеги! Закон носить і містить двозначні норми. З одного боку, дійсно, тут можна підтримати навалу про те, щоб не притягувати як свідка, і щоб не давав свідчень священнослужитель, якщо він прослухав сповідь. Це можна погодитися. Але не можна погодитися із тим, що ми сюди ще й психологів включаємо, лікарів додаємо і так далі, і тому подібне. Тобто ми розширюємо коло осіб, які матимуть право, за нашим законом, ухилятися від того, щоб давати свідчення.
Тому давайте, поскільки, дійсно, священнослужителям, хоча тут також є можливість те, що якщо я пішов давати сповідь, і я написав або даю, так би мовити, документ священнослужителю про те, що я прошу у випадку проведення слідчих дій не розголошувати таємницю, яку я в повідомив, тоді священик може її не розголошувати. Але, якщо у того, хто сповідується, немає такого прохання, можуть бути різні сповіді, можуть бути різні злочини, і так би мовити священнослужитель навпаки може допомогти слідству у встановленні досить, так би мовити, резонансного злочину.
Тому я пропоную, поскільки тут, дійсно, зачіпає те, що говорять колеги, що закони суперечать один одному, давайте приймемо його тільки у першому читанні, а до другого обов’язково врахуємо всі нюанси, щоб ми одразу зараз не поспішали так, як пропонують, що закон невеликий, приймати його в цілому, тобто тільки у першому читанні можна підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу. Реєстраційний номер 1308. Прошу визначатись
18:01:47
За-357
Рішення прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про приватну детективну діяльність. Реєстраційний номер 2120. Доповідає – Мойсик Володимир Романович.
18:02:05
МОЙСИК В.Р.
Шановні колеги народні депутати! Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну”.
Вашій увазі пропонується законопроект про приватну детективну діяльність. Ті із вас у цьому залі хто був у четвертому скликанні, пам’ятаєте, що цей законопроект вносився і іншими авторами, навіть групою авторів, але через політичні події не дійшло його ухвалення.
Зазначу перед тим, як доповісти основні положення закону про те, що весь цивілізований світ пішов цим шляхом, приватні детективи, детективні агентства працюють і в Латинській Америці, і в Європі і навіть у країнах колишнього Союзу РСР.
Нагадаю вам, що Російська Федерація ухвалила
закон про детективну діяльність приватну ще у
1992 році. І з того часу було ухвалено дві нових редакції цього закону.
Наш закон визначає і правові засади організації, детективної діяльності, насамперед, це є приватна підприємницька діяльність, яка підлягає обов’язковому ліцензуванню. Право видавати ліцензію на таку діяльність, матимуть уповноважені органи Міністерства юстиції України, які і будуть здійснювати контроль за такою діяльністю.
Закон чи проект закону встановлює вимоги до тих, хто буде займатись такою діяльністю, передбачає які види діяльності можна на підставі закону здійснювати, особлива увага приділяється тому, що детективні агентства і приватні детективи не матимуть права на оперативно-розшукову діяльність. Отже, на сьогодні існує маса детективних агентств, приватних детективів, які здійснюють цю діяльність. Для перевірки платежоспроможності майбутніх…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Володимир …
МОЙСИК В.Р. Я ще маю дві хвилини від комітету. Інші наймають для перевірки своїх партнерів, для перевірки поведінок дружини чи чоловіка. Отже, приватна детективна діяльність в Україні здійснюється. Ми пропонуємо поставити її на законні рейки.
І Головне науково-експертне управління підтримує ухвалення проекту за основу. І звичайно, оскільки закон новий, він не може відповідати старим законам і існуючим, він буде доопрацьовуватися і ми з вами всі разом станемо авторами Закону України „Про приватну детективну діяльність”.
Комітет рекомендує підтримати у першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович! Як я зрозумів, визначений комітетом співдоповідач Володимир Степанович Малишев дав право вам і від імені авторського колективу, і від імені комітету. Дякую! Сідайте, будь ласка.
Є необхідність обговорювати проект? Є. Будь ласка, записуємося.
Народний депутат Ляшко, будь ласка.
18:05:41
ЛЯШКО О.В.
Дякую, шановний Олександре Володимировичу! Я буду голосувати за цей законопроект. У мене є лише запитання риторичне до автора, одного з авторів пана Мопсика Володимира Романовича, шановного у минулому судді Верховного Суду і так далі.
Шановний Володимире Романовичу! От ви представляєте закон про детективну діяльність. Ну детективи – англомовне слово. Невже не можна в Законі України знайти підходящі українські слова? Наприклад: „про пошукову діяльність”, „про розшукову”, ще про яку не будь діяльність.
Ну по-моєму, це у Франції, наприклад, за вживання іншомовних слів штрафують, розумієте, а ми на рівні закону вставляємо англійське слово. Якби не було замінників, питання інше. Тобто є пропозиція до другого читання або знайти, або придумати нове українське слово, яке б відображало суть закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Валерійович. Обговорення завершено.
Я ставлю на голосування про прийняття у першому читанні проекту Закону про приватну детективну діяльність, реєстраційний номер 2120, прошу визначатися.
18:07:12
За-220
Є пропозиція Володимира Романовича на повторне перше читання. Прошу, будь ласка, голосуємо.
18:07:37
За-221
Рішення не прийнято.
Законопроект відхилено.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду". Доповідає перший заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Лотоцький Орест Богданович, будь ласка.
Доповідач відсутній. Співдоповідач від комітету, будь ласка. Прошу. народний депутат Шкутяк.
18:08:23
ШКУТЯК З.В.
Шановні депутати, Комітет з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку на засіданні 9 липня 2008 року розглянув законопроект про внесення змін до Закону України про комплексну реконструкцію кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, який внесений Кабінетом Міністрів.
Законопроект передбачає: більш чітке визначення поняття суспільної потреби для випадків проведення комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду; можливість прийняття рішення про проведення комплексної реконструкції з відповідним переселенням мешканців житлових будинків за умови згоди на таке переселення лише певної частини цих мешканців, в даному випадку в законі 60 відсотків; зняття обмежень щодо ступеня зносу житлових будинків та їх поверховості для внесення їх до таких. що можуть бути комплексно реконструйовані.
Інші зміни спрямовані на приведення чинного законодавства у відповідність до інших законів України з питань будівельної діяльності.
Головне науково-експертне управління висновком від 2.06.2008 року пропонує повернути законопроект суб’єкту законодавчої ініціативи через невідповідність деяких його положень нормам Конституції України.
Комітет з питань правової політики листом від 23.05.2008 року пропонує прийняти законопроект за основу з подальшим врахуванням зауважень та пропозицій щодо нього.
Комітет з питань бюджету зазначив, що прийняття законопроекту не матиме впливу на доходи та видаткову частину бюджету. Висновків з інших комітетів не надходило. За результати розгляду Комітет будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку прийняв рішення пропонувати прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону України про "Про комплексну реконструкцію кварталів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ШКУТЯК З.В. … за умови врахування під час підготовки до розгляду у другому читанні зауважень і пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, зокрема головного зауваження про скасування норми у 60 відсотків, про те, що має бути тільки реконструкція при повній згоді всіх мешканців мікрорайону або кварталу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Записуємося на обговорення. Борис Миколайович Пудов, будь ласка.
18:11:13
ПУДОВ Б.М.
Пудов, «Блок Юлии Тимошенко», секретарь Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.
Я пропоную моїм колега народним депутатам прийняти за основу цей законопроект. Цей законопроект давно назрів. Ви знаєте, що ми у багатьох містах маємо застарілий фонд, який потребує реконструкції. Опит деяких сусідів наших показує, що ця проблема вирішується на основі комплексного підходу, і коли держава приділяє цій проблемі потрібну увагу.
Тому, колеги, я прошу вас підтримати і прийняти за основу даний законопроект, який, якщо почне робити, він дуже зробить гарну справу для мільйонів наших сограждан. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.
18:12:09
МАРТИНЮК А.І.
Шановні колеги, шановні виборці, зараз намагаються протягнути черговий лобістський законопроект. Мені дуже дивно, що комітет профільний, але дивуватись мало чому, тому що там сидять в основному будівельники, які хочуть забезпечити свої будівельні фірми і підприємства роботою. Територій вже немає. Де взяти? Забрати в людей. Вдумайтесь тільки! Порушується священне право власності, яку ви дуже захищаєте. 41 стаття Конституції говорить, що не можна цього робити. Ви ж у законопроекті кажете, якщо 60 відсотків жителів мікрорайону чи будинку дали згоду на те, що у них фонд застарілий, то решту 40 не питати і примусово виселяти. Це право?
Далі. Ви ж пропонуєте у цьому законопроекті, вірніше, не пропонуєте, а хто буде видавати житло замість того, з якого вас виселяють? Прийняття цього законопроекту – це нові „еліта-центри”,
тільки вже узаконені нашими голосами, якщо у вас вистачить совісті і сміливості нажати кнопки за голосування цього антинародного закону. Не можна цього робити, тому що, ще раз повторюю, да, будівельникам ви дасте міст.
Потім. Ще одна норма говорить про те, що можуть підлягати під поняття „застарілого фонду” навіть ті, хто не відноситься до застарілого фонду – жилі і нежилі приміщення, але якщо вони знаходяться в зоні, до якого примикає застарілий фонд, то можна прийняти рішення, що це також підлягає реконструкції. Уявіть собі, якщо ми приймемо цей закон, ми створимо ну неймовірні ситуації в містах, де будуть насильно зноситься квартали, ніхто не буде нести відповідальності хто віддасть квартиру тим, кого виселили або виселять за десятки кілометрів від того місця, де вони жили. Це лобістський закон, який нічого крім вреда для людей наших простих, не дасть. Я хочу подивитись на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.
18:14:30
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.
Шановні народні депутати, ми з вами в 2007 році приймали Закон „Про комплексну реконструкцію кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду”. Також дебатувалися і ці норми, які закладені і в цей закон.
Я хотів би вам нагадати, що абсолютно правильно зараз Адам Іванович Мартинюк послався на статтю 41 Конституції, і зокрема на частину п’яту, де написано, що „примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосовано лише як виняток, з мотивів суспільної необхідності, на підставі, в порядку встановленому законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Чи є ці норми, які розвивають цю норму 41-ша в цьому проекті? Ні, їх нема. Шістдесят відсотків вирішить доцільність. Це все одно, що зараз ми визначимо якусь іншу доцільність. Саме через це я не буду голосувати за цю норму.
І я взагалі, вважаю, що нам треба було розглянути ті внесені в парламент проекти антикризових заходів, які є, внесені, за підписом Прем’єр-міністра, які блокувалися тут на підставі клоунади, яка називалась рада якась одна, чи друга, чи третя. А потім нам розказували, що можна керувати державою, а не розглянути ці. І я наполягаю на тому, щоб завтра ми розглядали антикризові закони, а не ті, які поглиблять кризу і конфлікти. Бо що таке 40 відсотків відселяти? Це значить, що якщо 100 чоловік проживає, то 40 буде незадоволених, і вони всі вийдуть і будуть вимагати тут щось. Не треба поглиблювати кризу, давайте її навпаки розв’язувати і такі питання знімати.
Я вважаю, що цей законопроект треба відхилити і доопрацювати у відповідності до статті 41 Конституції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект закону про внесення змін до Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду”, реєстраційний номер 2437. Прошу визначатися.
18:17:09
За-5
Рішення не прийнято.
Є пропозиція на повторне перше читання. Прошу, будь ласка, на повторне перше читання прошу визначатися.
18:17:37
За-167
Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.
Вечірнє пленарне засідання оголошую відкритим. Наступне пленарне засідання… Оголошую закритим. Наступне пленарне засідання розпочнеться завтра о 10-ій годині ранку.