ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 листопада 2009 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

16:00:13

Зареєструвалися картками в сесійній залі 403 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, ми зараз продовжимо розгляд питань, які стосуються проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міських голів (щодо особливостей формування територіальних виборчих комісій впровадження відкритих списків кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад).

Шановні колеги, ми на Погоджувальній раді вели мову про те, що враховуючи величезну кількість законопроектів, величезний масив законопроектів, щоб нам розглядати їх за скороченою процедурою і до ранку.

Було дві пропозиції. Перша пропозиція, що Верховна Рада України працювала до завершення розгляду питань, визначених розкладом на той чи інший день. Ну я розумію безперспективність такої постановки питання. У мене велике прохання. Прошу проголосувати за те, щоб ми розглядали законопроекти за скороченою процедурою. Я прошу підтримати.

Адаме Івановичу, шановні колеги, прошу підтримати. Давайте за скороченою процедурою будемо розглядати.

16:02:09

За-135

Рішення не прийнято.

Ну я прошу змобілізуйтеся і тоді ще раз поставлю на голосування вашу пропозицію.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про розгляд законопроектів за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, шановні колеги.

16:02:52

За-157

Ні, рішення прийнято… Я прошу… (Шум у залі)

Шановні колеги, прошу уваги! Це процедурне питання. Я ставлю на голосування пропозицію, щоб розглядати законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Шановні, вам треба розглянути законопроекти всі і все…

16:03:29

За-116

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міських голів (щодо особливостей формування територіальних виборчих комісій та впровадження відкритих списків кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад) (реєстраційний номер 1458).

Доповідач – народний депутат України Сергій Петрович Подгорний. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Богданович Ключковський. Будь ласка.

16:04:14

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановна президія, шановні колеги, шановні виборці! Законопроект пропонує внести зміни до Закону про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міських голів у частині щодо формування територіальних виборчих комісій, а також впровадження відкритих списків.

Метою законопроекту є забезпечення незалежності територіальних виборчих комісій відповідних органів місцевої влади, злагодженої роботи дільничних виборчих комісій у день голосування. Той досвід, який ми сьогодні маємо, дуже багато випадків, коли ради, які сформували свої територіальні виборчі комісії, потім дуже негативно впливають на роботу цих комісій. Для того, щоб уникнути цієї от, саме залежності, законопроект пропонує, щоб територіально-виборчі комісії формували не відповідні ради, а ради вищого рівня. За виключенням тільки територіально-виборчої комісії Автономної Республіки Крим, яка буде формуватись Верховною Радою Автономної Республіки Крим, а також територіально-виборчі комісії обласні, а також міст Києва, Севастополя, які будуть формуватися Центральною виборчою комісією. Всі інші комісії формуються радами вищого рівня. Так територіальна комісія по виборах районних депутатів формується обласною радою. Територіальна-виборча комісія по виборах міських депутатів, міст обласного значення формуються також обласною радою. А якщо місто у нас районного значення, тоді формується комісія відповідно районною радою. Це перша позиція.

Друга позиція щодо злагодженості в роботі самої комісії, вже дільничної комісії мається на увазі. Досвід деяких країн показує, що для того, щоб не було нарікань на те, що при розподілі обов’язків комісії є якась необ’єктивність, є якась упередженість з боку голови комісії, запровадити жеребкування в день виборів на початку дня голосування по розподілу якраз функціональних обов’язків членів комісії. Така новела.

І остання новела та, яка сьогодні дуже така модна і, мабуть, тільки лінивий політик сьогодні не сказав, що він виступав за відкриті списки, це саме впроваджує відкриті списки. Що пропонує законопроект. Значить, перше. Кількість кандидатів у депутати у виборчому списку партії, що висувається, має бути не менше кількості депутатів в раді. Сьогодні законопроект пропонує, вірніше, сьогоднішній закон пропонує не більше. Ми пропонуємо не менше. Для того, щоб був деякий запас кандидатів в депутати на той випадок, коли або застосовується імперативний мандат, або якийсь інші випадки, щоб все ж таки не було тих вільних місць в радах, які, наприклад, є сьогодні в деяких радах. Це перше.

Друге. В бюлетені пропонується, значить, записати список партій, порядок визначається шляхом жеребкування, біля назви партій відповідно квадрат, де виборець ставить поміточку, за яку партію він голосує. А після цього списку робиться запис: „Зі списку обраної місцевої організації партії підтримую кандидата – номер”. І до цього бюлетеню кожен виборець отримує, так званий, додаток до бюлетеню, де надруковані всі списки всіх місцевих осередків партій, які приймають участь у виборах. І в залежності від того, кого він обирає, він біля цього запису проставляє номер. Якщо це рада, яка має кількість депутатів до 99 включно, там два квадратики і він ставить дві цифри, які складають якраз порядковий номер цього депутата. Якщо рада має більше 99 депутатів, а в нас є такі, це в основному обласні ради, великих міст, там 120-150 депутатів, тоді три порожніх квадратики, де він також трафаретно ставить номер цього кандидата, якого він пропонує.

Після того, як проходить голосування, вже дільнична виборча комісія, у законопроекті пропонується механізм, як вона підраховує голоси за цих кандидатів, а потім вже територіальна виборча комісія все це сумує і корегує список, який був затверджений партією, за виключенням першої трійки. То єсть, перша трійка – це місцеві лідери партій, які не корегуються у даному законопроекті. У тому випадку, коли кількість голосів за двох або трьох кандидатів співпадає, то в списку буде вище той, хто мав вищу позицію за пропозицією самої партії.

Законопроект розглянутий Науково-експертним управлінням, має деякі недоліки. Але я вважаю, що при доопрацюванні до другого читанні всі їх можна уникнути. Тому прошу підтримати у першому читанні. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович. Будь ласка, питання до доповідача. Ткач Роман Володимирович, будь ласка.

16:10:05

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!” (Я тут).

Шановний доповідачу, я би все-таки хотів, щоб ви аргументували доцільність утворення ТВК радами вищого рівня, адже, як на мене, сьогодні є абсолютно прозоро, коли ці комісії ТВК формують політичні партії і вплив рад практично мінімізований, практично мінімізований. Рада тут впливає тільки у випадку, коли не до кінця сформована ця комісія. Коли зараз будуть формувати ради вищого рівня, це фактично будуть партійні ТВК. Дякую.

ПОДГОРНИЙ С.П. Ну по-перше, комісії формують все ж таки не партійні організації, а ради за пропозиціями партійних організацій. Законопроект також пропонує формувати за пропозиціями партійних організацій, але, ну наприклад, міська комісія формується не міською радою, а обласною радою. Чому? У нас є випадки, ну наприклад, Світловодськ, коли для того щоб провести вибори депутатів, і треба було, щоб територіальна виборча комісія прийняла рішення, міська рада дуже просто розформовує цю комісію, і більше нікому призначити ці вибори. А по закону тільки комісія може призначити ці вибори. І таких випадків, на жаль, дуже багато, коли саме місцева рада, яка повинна би сприяти роботі комісії, навпаки блокує цю роботу. Тому тут і пропонується, щоб все ж таки рада вищого рівня формувала цю комісію, ще раз підкреслюю, за пропозиціями партійних організацій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кілінкаров Спірідон Павлович.

16:11:42

КІЛІНКАРОВ С.П.

Вы знаете, в регионах зарегистрировано больше ста политических партий. Я с трудом представляю, как мы будем проводить выборы в местные советы, если, скажем, в областных центрах человек должен прийти на избирательный участок и проголосовать за депутатов областного совета, за депутатов городского совета, за депутатов районного совета плюс то, что вы сказали, из списка будут регистрироваться, полный список кандидатов. Это у нас, предположим, в Луганской области 120 человек только в областной совет, 70 человек в городской совет и там по 50 человек в районные советы, предположим. Это надо издавать целые книги для того, чтобы избиратель пришел на этот участок и выбрал из этого количества людей тех, за кого он будет голосовать. Ну мне кажется, это абсолютно неприемлемый вариант… даже с учетом желания как-то эти списки сделать открытыми. Это технологически будет просто выполнить невозможно.

ПОДГОРНИЙ С.П. Справа в тому, що досвід показав, що як не странно, але не всі 120 чи 140, чи 170 партій приймають участь в місцевих виборах. Більш того, не всі партії мають таку розгалужену систему осередків. А законодавство передбачає, що приймають часть якраз ті партії, які мають ці осередки.

Якщо всі, ну треба вибирати: або відкриті списки, якщо ми про це декларуємо, або зовсім інша система повинна бути, яку пропонує, наприклад, на сьогоднішній… той проект виборчого кодексу, який також є сьогодні в парламенті. Треба обирати нам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик Володимир Романович, будь ласка.

16:13:27

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Прошу передати слово колезі Парубію Андрію.

16:13:38

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну!”.

Шановний пане доповідач! У мене на даний момент є два питання. Перше питання. Чи не вважаєте ви, що підняття прохідного бар`єру до 7 відсотків для політичних партій є суттєвим обмеженням прав громадян? Адже згідно такого підвищення прохідного бар`єру цілий ряд громадян, які віддадуть свої голоси за політичні сили, які набрали менше як 7 відсотків, залишаться без свого представництва в місцевих органах влади.

І друге питання. Чому у вас так послідовно від "Блоку Юлії Тимошенко" йде необхідність зняти пункту „не голосую за жодного з кандидатів”? Є активна і пасивна позиція громадян. Ми знаєм, на сьогодні дуже багато громадян якраз є прихильниками того „не підтримую жодного з кандидатів”. Так, це до двох законів – і до Президента, і до місцевих. Звідки така концепція? Ми знаємо, що 7 відсотків це ще була позиція в тій….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, будь ласка, ваше друге питання. Записаний через одного ще раз.

ПОДГОРНИЙ С.П. Я все ж таки буду відповідати на питання, що стосується цього законопроекту. 7 відсотків. Звідки ця цифра? Відверто кажучи, я не думаю, що, якщо буде 3 відсотки в районній раді, де 30 депутатів, і партія набирає ці 3 відсотки і проходить один депутат, що цей депутат виконає якісь обов’язки свої перед виборцями. Тому було запропоновано саме 7 відсотків. Але при обговоренні цього законопроекту у нас в комітеті ми вже дійшли згоди, що, мабуть, саме для місцевих виборів треба зробити плавающий відсоток, в залежності від того, яка кількість депутатів в раді. Якщо кількість депутатів в раді велика і вона дозволяє з 3-відсотковим бар’єром мати як мінімум 3 депутати, то це може бути і 3 відсотки. А якщо рада така маленька, що 3 відсотки не дають і одного мандата, а таке може бути в деяких радах, то тоді питання: навіщо такий відсоток?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.

16:15:51

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, ну, дивіться, ви на ток-шоу, не ви, а від вашої політичної сили, достатньо багато говорять, що вибори до органів місцевого самоврядування мають йти на мажоритарній системі. І, по великому рахунку, це було б правильно, тому що ці люди представляли б громаду, а не політичні партії, і, власне, не позиціонувалися б на лідера, бо лідер має рейтинг, а потім понабирають стільки, що не знають, кого, ще й не хватає в списках людей, щоб зайшли до ради. Тобто це рейтинг лідера, а не, власне, політичної сили і людей, які мали б представляти громаду.

Через це, чи не вважаєте ви, що до органів місцевого самоврядування не відкриті списки, а мажоритарна система обрання? І це тоді було б представництвом.

І в розрізі цього: з приводу 3 – 7 відсотків. Якщо ви заб’єте 7 відсотків, то ви достатньо багато кількість людей, які виберуть ту чи іншу політичну сили, обмежите в їхньому конституційному праві, щоб їх представляли в органі місцевого самоврядування. Тобто це…

ПОДГОРНИЙ С.П. Ну, по-перше, я думаю, ті питання, які розглядаються на ток-шоу, нехай і розглядаються на ток-шоу. Я не думаю, що парламент, Верховна Рада – це те місце, де повинні розглядати ідеї ток-шоу. Це перше.

Друге. Що стосується мажоритарної системи. Ви розумієте, що якщо сьогодні є політична воля в цьому залі, нема проблем, вносьте цей законопроект і якщо Верховна Рада визначиться, вона проголосує.

Я вважаю, що пропорційна система себе ще не вичерпала. То єсть можна застосовувати як раз відкриті списки і попробувати, як це буде працювати хоча б на місцевому рівні, а потім вже подивимося і для парламентських виборів. І що стосується все ж таки відсотка, я вже сказав, що ми домовилися, що можна зробити плаваючий відсоток, то єсть ще раз кажу для великих рад це може бути невеликий відсоток, потому что три відсотки, це і буде давати вам три, чотири, п’ять мандатів. Це нормальна депутатська фракція. А якщо в раді, ще раз кажу 30 депутатів, то три відсотки, це даже одного депутата нема. І що один депутат буде робити, я перепрошую?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску Іван Васильович, будь ласка.

16:18:17

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Уважаемый Сергей Петрович, вы говорили о том, что предлагается в законопроекте, что состоится жребий для руководства комиссии в день, когда проходят выборы или наконуне. Дело в том, что если бы в составе комиссии были бы люди, подготовленные люди, адвокаты и так далее, проблем бы не было. А то, что вы предлагаете, каждая политическая сила, особенно на уровне районов и так далее, подадут людей не всегда подготовленных. И в результате этого вы поставите под сомнение результаты выборов, потому что многие из них даже протоколы правильно не напишут.

Как вы смотрите? Как эту коллизию исключить? Спасибо.

ПОДГОРНИЙ С.П. Справа в тому, що я цю колізію, як ви кажете, спостерігав на виборах в деяких країнах, наприклад, в Грузії. І законопроектом пропонується шляхом жеребкування розподіляти наступні функціональні обов’язки: чергування на вході до виборчої дільниці для регулювання потоку виборців, видача виборцю бюлетеню у відповідності до частини сьомої статті відповідної і чергування біля виборчих скриньок. Ви розумієте, скільки йшло нарікань, коли кажуть, що приходить виборець із відповідною позначкою, або на лацкані, або в паспорті, підходить до відповідного члена виборчої комісії і отримує по чужому паспорту виборчій бюлетень. Для того, щоб цього не було, щоб не можна було заздалегідь поставити члена виборчої комісії на ту функцію, де якраз видається бюлетень і треба провести жеребкування тільки по цих функціональних обов’язках членів комісії.

Що стосується, що вони не підготовлені, ви знаєте, у нас розглядався законопроект, він, на жаль, поки що не прийнятий, але у Виборчому кодексі ці норми є, що члени виборчих комісій повинні готуватися заздалегідь, проходити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубій Андрій Володимирович.

16:20:24

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну”.

Шановний пане доповідач, ви так і не відповіли мені на запитання, чому ви пропонуєте вилучити графу „не підтримую жодного з кандидатів”. Я вважаю, що це є суттєве обмеження значної кількості… наших громадян, які хочуть прийти на вибори і висловити свою позицію з того приводу, що не підтримую жодного з кандидатів.

І все-таки ще одне питання з приводу систем відкритих списків, це дуже позитивно, що "Блок Юлії Тимошенко" нарешті дійшов до цього розуміння. Але мені видається, що ця система виборів є доброю і для Верховної Ради. Чи не вважаєте ви, що на місцеві вибори було б добре повернути виборцям свого депутата у конкретному окрузі, повернути мажоритарну систему, де люди будуть знати свого депутата, який буде близько від них і зможуть з ним постійно мати контакт і діалог? Чи не вважаєте ви, що цю систему необхідно модернізувати під Верховну Раду, а на місцеві ради повернути мажоритарну систему виборів? Дякую.

ПОДГОРНИЙ С.П. Ну, по-перше, з приводу „проти всіх”. Ви знаєте, є рекомендації Венеціанської комісії, є… Ця норма діє дуже в багатьох європейських країнах. Тому, я думаю, вона дуже добре попрацювала і в нас. Це по-перше. По-друге, що стосується, що "Блок Юлії Тимошенко" тільки що дійшов. Цей законопроект у нас зареєстрований у парламенті вже маже два роки, у січні буде.

Що стосується, чи можна застосувати цю систему на парламентських виборах, я сказав, що давайте спробуємо на місцевих виборах, а потім подивимося, як вона буде працювати. А якщо казати по відкритості списків для парламенту, то мені кажеться, для наших виборців більш вагомо, щоб вони знали, хто є в списках сьогодні політичної партії і вибирали ту чи іншу політичну партію. Якщо там є одіозні фігури, яких вони не хочуть, вони не будуть голосувати в цілому за цей список. Тому завдання – саме відкриті списки не в процедурі голосування, а в процедурі ознайомлення з цим списком. І такий законопроект мною також зареєстрований. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету – Ключковський Юрій Богданович.

16:22:42

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановні колеги, законопроект, який пропонується вашій увазі, дійсно, дуже давно зареєстрований у Верховній Раді і достатньо давно розглянутий нашим комітетом. Однак, так чи інакше він є першою ластівкою у спробах практичної реалізації тої концепції, яку сьогодні не відмінює на різних ток-шоу хіба що лінивий політик, - концепції відкритих виборчих списків.

Я думаю, що ідея закритих виборчих списків вже всім приїлася, принаймні у суспільстві, я не знаю, як у представників лідерів політичних партій, які тут представлені у парламенті. Отже, перша і принципова риса законопроекту, який зараз обговорюється, - це спроба запровадження, дійсно, виборчої системи відкритих партійних списків на місцевих виборах.

Відразу хочу сказати, що з нею тісно пов’язана проблема виборчого бар’єру, і цифра в 7 відсотків, яка стоїть у законопроекті, дійсно, є зависокою. Бо відомо з багатьох, у тому числі і рекомендаційних документів європейських інституцій, що виборчий бар’єр прийнятний у межах від 3 до 5 відсотків.

Однак, тим, хто одночасно пропонує перейти до мажоритарної виборчої системи і ратує за зниження бар’єру, я хотів би звернути увагу, що у мажоритарній виборчій системі втрачених голосів значно більше, ніж навіть при 7 відсотках бар’єру. Тому будьмо послідовними у своїй критиці.

Наступна проблема, яка повинна бути врахована, - формування виборчих комісій. Сергій Петрович вже згадував ті питання, які виникали у нас кожного разу, коли на місцевих виборах оголошується, на місцевому рівні оголошуються позачергові вибори. Тим, хто не переконаний прикладом Свідловодська, я хочу нагадати відносно недавні тернопільські вибори, де буквально протягом останнього місяця паралельно функціонували дві обласні виборчі комісії. Спокуса переформувати виборчу комісію під своє повторне обрання буде завжди присутнє. Зробити її формування незалежним від того органу, який іде на вибори, я думаю, що це серйозна пропозиція, її треба підтримати.

Наступне питання голосування проти всіх. Я хотів би нагадати захисникам прав виборців, звідки взялося голосування проти всіх. Це рудимент радянського голосування шляхом викреслювання, коли ми відмовились від викреслювання. І ще в законі 97-го року перейшли на, так зване, позитивне голосування. Для тих, хто дуже любив всіх викреслювати, залишилися опція „проти всіх”. Однак завжди виникає питання, це кандидат проти всіх чи хто це такий, як розподіляти голоси і як враховувати результати голосування проти всіх при розподілі мандатів?

Російська Федерація довго плуталась в цих питаннях, було чотири рішення Конституційного Суду і нарешті сьогодні вони відмовилися від опції „проти всіх”. Такої опції не знає ні одна сучасна європейська держава, ну давайте не будемо повертатися в таке славне радянське минуле. Давайте нарешті зрозуміємо, що голосування – це акт волевиявлення виборця, спрямований у майбутнє. А той, хто не хоче ні за кого голосувати, може кинути незаповнений бюлетень або не йти на вибори, це теж вибір і це позиція, яку займають всі європейські інституції.

І останнє, що я хочу сказати, ми сьогодні не приймаємо законопроект в цілому. Сьогодні йде розмова про концепцію законопроекту і ще раз хочу підкреслити, про її центральний елемент. Два тижні тому Верховна Рада доручила нашому комітету винести на розгляд Верховної Ради законопроекти, які пропонують перехід до відкритих партійних списків. Комітет це виконав, комітет просить вас підтримати в першому читанні. Є серйозні проблеми, які вимагають дальшої роботи і комітет готовий, разом з усіма зацікавленими народними депутатами України працювати в цьому напрямку далі. Але сьогоднішнє голосування багато в чому покаже, ми готові лише говорити про відкриті списки чи переходити до відкритих списків. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до співдоповідача. Будь ласка.

Матвієнко Анатолій Сергійович.

16:27:29

МАТВІЄНКО А.С.

Українська Республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна-Народна Самооборона".

Юрію Богдановичу! Скажіть, будь ласка, ми читаємо Конституцію, у нас немає рад вищого рівня, нижчого рівня – у нас є базовий рівень, є районний, обласний. Ми запроваджуємо якусь матрьошку вертикаль чи не є це порушенням Конституції? Оскільки рівень обласний і районний створений для виконання спільних інтересів або захисту спільних інтересів територіальних громад – це перше запитання.

І друге. Чи не вважаєте ви, що не зовсім юридично-коректно виписана норма хто отримував більшість. Для прикладу, за Іванова, який стояв у кінці списку підтримували тільки два чоловіки, а більшість підтримувала той список, який є. Так Іванов буде четвертий чи не буде четвертий?

І, нарешті, останнє запитання. А чому такі преференції першим трьом, що це святі люди, якщо ми вже таку демократію яку нам пропонують запроваджуємо. Дякую, за вашу відповідь.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Насамперед, я ж не доповідаю як автор законопроекту, ваші запитання в першу чергу мали бути адресовані автору. Я можу сказати, що багато з якими деталями в цьому законопроекті я не погоджуюся. Зокрема, із трійкою – це питання, яке дискусійне.

Що стосується формування комісії, так званими вищими радами термін „вищий” тут без сумніву є жаргонний. І в законопроекті його немає. Більше того, моє переконання, що це не функція, взагалі, рад, що це мали би робити по вертикалі виборчі комісії починаючи з центральної і далі. Мені така схема подобається більше. Однак, це речі, які треба обговорювати при підготовці до другого читання – ми ж зараз не приймаємо законопроект в цілому.

Тому сприймаючи певну рацію у ваших запитаннях, що ці позиції в законопроекті є сумнівними, я ще раз хочу підкреслити: центральним елементом законопроекту – є відкриті списки. І сьогоднішнє голосування буде голосуванням за те, хочемо ми запровадити відкриті списки чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткач Роман Володимирович, будь ласка.

16:29:43

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Юрію Богдановичу! Я знаю, що ви давно є прихильник пропорційної системи виборів і я в принципі підтримую її на центральному рівні. Але все-таки, тепер як не автор законопроекту, а як від комітету, будь ласка, в режимі однієї хвилини, все-таки аргументуйте для чого пропорційна система виборів на місцевому рівні, що значить партії в якомусь сільському районі.

І тепер скажіть, будь ласка, відкриті списки, звідки людина з одного району знає, хто в цих списках з іншого району. Давайте, ми заговорили це питання, все-таки за політизували це питання. Розмови про те, що хтось щось купляє, ми вже такі бачимо випадки, як партії купляють, питання не в тому.

Основне життя сконцентроване, особливо в сільських регіонах, в районних, обласних радах, там вирішуються ті питання, які потрібні для регіону, як людям жити, як вчитися, як лікуватися. І та система, як була мажоритарна, що людина знає до кого підійти: до Івана, до Миколи, до Марійки, все-таки найкраща система. Щоб не було фальсифікацій, давайте якось законом її відрегулюємо. Дякую.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Насамперед відповідаючи, я хочу звернути вашу увагу, що „хтось іде до Миколи, а хтось до Марійки”, а в результаті питання залишається невирішеним.

Я не є категоричним противником мажоритарної виборчої системи, вибір виборчої системи є питанням політичної доцільності значною мірою. Більше того, я переконаний, що єдиний обласний і районний список не відповідає статусу обласних і районних рад, зазначеному в 140 статті Конституції, це моя давня позиція, з якою я неодноразово виступав.

Однак, я хотів би вам нагадати ваші аргументи, які ви висловлювали в запитані до Сергія Підгорного, ви казали, якщо високий бар’єр, то втрачається багато голосів. То я хочу вам нагадати, що в мажоритарній системі, скажімо відносної більшості, якщо переможець набирає 20 процентів голосів, то 80 процентів голосів пропадає в цьому окрузі і ці люди проголосували даремно.

Тому питання таке. Ми хочемо, щоб люди були зацікавлені іти на вибори і щоби ради формувалися відповідно до їхньої волі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте відповідь.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. … а не до випадкового збігу обставин: хто набрав 20, а хто 19 з половиною процентів. Тому в цьому відношенні пропорційна система є кращою. Що ж стосується партійності, то вона не обов’язково в пропорційній системі. І Сергій Петрович згадував про проект виборчого кодексу, там передбачені списки незалежних, непартійних кандидатів, які беруть участь у місцевих виборах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський Микола Георгійович.

16:32:36

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Пане Юрію, весь світ намагається сьогодні, весь демократичний світ намагається сьогодні врахувати в органах місцевого самоврядування найменші проблеми найменших соціальних груп населення. Ми ж по суті цим законопроектом знищуємо саму ідею місцевого самоврядування, ми не вторимо ним громади і я солідаризуюся із Романом Ткачем або ж мажоритарні вибори, або ж право висувати політичним партіям і громадським організаціям в тому числі, які могли б представити у місцевому самоврядуванні всі проблеми, які існують в тих чи інших соціальних групах.

Крім того, практика життя сьогодні показує, що є політичні осередки на місцях. Вони не виконують своєї функції по структуризації, політичної структуризації суспільства, вони відпрацьовують певні корисливі, певні корисливі цілі. І це є проблема, яку не можна не побачити з цього...

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Ваша друга частина питання абсолютно коректна і я теж погоджуюся з тим, щоб партизувати місцеві вибори і особливо запроваджувати імперативний мандат для місцевого самоврядування, коли центральний орган партійний визначає, хто депутат в районі, хто не депутата є абсолютно неправильно і суперечить європейському розвитку подій.

Однак, я хотів би звернути увагу, що ваша перша частина запитання абсолютно суперечлива, тому що в цілому світі пропорційна система запроваджується саме для того, щоб забезпечити представництво меншостей, бо мажоритарна система меншостей представити не здатна. Тому, якщо ви хочете, щоб найменша соціальна група мала шанс бути представленою в органах місцевого самоврядування, то ви мусите підтримувати пропорційну систему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується запис на обговорення.

Сухий Ярослав Михайлович, будь ласка.

Відповідно до Регламенту записалися перші представники уповноваженні від фракцій, а далі – народні депутати України. Всі будуть виступати.

16:35:31

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я пропоную вам задати собі питання. Чого ми хочемо досягнути внесеними змінами, цими внесеними і якщо інші будуть вноситися зміни до законодавства про вибори?

Перше - істинності народовладдя як основи основ демократії. І друге - політично партійної структурованості суспільства. Чи досягається це завдання двоєдиним цим законопроектом? Абсолютно не досягається.

Ми, по-моєму, перебуваємо під впливом отих шаманських закликів. Вже й Президент почав казати: „Відкритті партійні списки, відкритті партійні списки, що стане добре”. Що таке відкритті партійні списки? Коли та чи інша політична сила іде на вибори її списки друкуються. Вони в газетах! Там написано прізвища всіх людей, які претендують чи на Верховну, чи на обласну, чи на міську ради. Приклад міста Запоріжжя. 88 депутатів. Кожен з них... ми зберегли мажоритарну, не дивлячись на пропорційність. Кожен з них має свій виборчий округ. Ну міні виборчий округ в середині міста. Чим повинен займатися депутат міської ради? Внутріідворові дороги. Ліфти. Дахи. Тобто життєвий рівень людей, життєзабезпечення громадян.

Чим повинен займатися політик? Політиканством. В законі записано поза конкурсом іде лідер політичної сили. Так хто ж цей лідер, кому він там відомий на місцевому рівні? Це ще потрібно партії займатися, бо цей лідер був потрібен і востребованний цими людьми?

Я повністю підтримую думку колег: або ми повертаємо мажоритарку, але на основі партійного висунення. Нехай та чи інша партія висуває своїх людей по всіх цих округах, нехай їх обирають там. Шановні колеги, це є велика загроза для нас з вами. Україна поділена на 225 виборчих округів. І аби нас часом у залі не стало тут 225. Нехай тоді буде по два, щоб люди обирали, але так далі бути не може. Народ відірваний від влади, народ сам по собі, а тепер ще ми на місцевому рівні отримали якихось великих політиків, які кажуть: наша фракция приняла решение этот канализационный коллектор в это квартале не ремонтировать. Це до чого? Є питання життєзабезпечення, життєдіяльності міста чи якогось населеного пункту, так само як і області. Депутат повинен бути чітко наближений до людей. Ви, хто має округ, хто не порвав стосунки, я бачу тут багатьох своїх колег такі мажоритарники, як і я, обрані зараз за партійними списками. Ми ж з вами працюємо на тих округах, чого, з чим люди до нас приходять. Там дуже мало проблем таких, знаєте, стратегічних, в основному житейські проблеми: допомогти школі, допомогти дитячому садочку та не виділяти обов’язково кошти, можна просто потурбуватися, можна привернути увагу, ходити потрібно по цих високих кабінетах.

Я пропоную цей законопроект відхилити, він не має права бути проголосований, повернутися до мажоритарки з висуненням від партійних сил і нормально рухатися вперед…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Анатолій Сергійович.

16:38:49

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона". Шановні колеги, очевидно, ми маємо розуміти, що мудрий – це та людина або той орган, який робить висновки із тих помилок, які допустив, і має сміливість про них сказати. А не мудрі, а тим більше амбітні, очевидно, поглиблює свої помилки і приводить ситуацію просто до некерованості. Мені видається, що ми маємо сьогодні сказати, що ми, спасаючи деякі політичні сили або строячи не політичні партії, а політичні холдінги, пішли на безпрецедентний і абсолютно невиправданий шлях, коли перевели місцеві вибори, у тому числі на пропорційну систему. І про це говорять сьогодні всі виборці, про це говорять сьогодні всі керівники місцевих органів влади, а ми тупо, пропагуючи лише або дбаючи лише про свою партійну присутність. Більше того, вводиться імперативний мандат, хочемо вилаштувати якусь вертикаль Фюрера. І в такий спосіб абсолютно не думаєм про те, щоб захищати інтереси територіальної громади.

Я дивлюсь на цей закон і думаю, що тут немає мудрості. Тут є амбіція, яка не покращує, а ще більше погіршує ситуацію з місцевими виборами. Якщо ми звужуєм демократію, то я хочу запитати, чи це є правильний закон? Якщо ми порушуємо далі Конституцію, я хочу запитати, чи ми маєм право на такий закон?

Ну, з приводу звуження демократії. Формування виборчих комісій так званим вищим органом тієї чи іншої ради є абсурд. Це те, чого ніколи ми не можем допустити. Більше того, сьогодні є спроби Верховну Раду перетворити в якусь вертикаль і пере....... всі ради. Но такої ніколи не буде в цій державі демократії. Це перше.

Чому перша трійка недоторкана? Це що за такі елітно вибрані люди? Ким вони вибрані? І якщо ми довіряєм територіальній громаді, то чому їх ми не можем совати, тим більше, що ви знаєте, як правило, хто такі сьогодні партійні керівники. Підняття бар’єру – це звуження демократії. Це не захист меншості. Це все-таки погіршення захисту меншості. Якщо вже йти за логікою, то давайте тоді вирахуєм, скільки один депутат. І тоді набравши кількість голосів на одного депутата, та чи інша партія буде мати присутність у тому чи іншому органі. Реальна можливість виборцю скористатись тим талмудом або як називають його, брошурою, це не реально. Це по-перше.

Друге. Юридичною точністю підрахунку голосів. По Конституції, районна і обласна рада є органами спільних інтересів. Це порушення 140 статті Конституції. Пропорційні вибори на районно-обласному рівні недопустимі. І тому я пропоную не підтримувати цей закон. Ми маєм напрацювати новий закон про повернення до мажоритарних виборів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, будь ласка.

СОБОЛЄВ С.В.

Народний депутат Соболєв.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає право на виступ народному депутату Томенку. Будь ласка, Микола Володимирович.

16:42:13

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я розумію, що ми після грипу трошки настрій у нас покращився, що ми допомогли українському народу. Но от мене дуже зацікавила наша дискусія. Таке склалось враження, що у нас нема партійної пропорційної системи. От я чую характер обговорення, ніби у нас міські, обласні, районні не формували партії за закритими списками. От такі новели тут проходять. І невже тут депутати діючі, які їздять на місця, вони не чують, що говорять про депутатів міських, районних, обласних і селищних рад.

Тому у нас є дві альтернативи: альтернатива – або ми повертаємо мажоритарну систему, альтернатива – або ми робим відкриті списки. Тепер я вас запитую: „Друзі, а ви давно жили при мажоритарній системі у місті Києві, у інших місцях? А ви ходили на сесію, коли була мажоритарна система? Коли приходив міський голова, а 2/3 депутатів міської ради, його підлеглих, піднімали руки і розходилися?” Що так не було при системі мажоритарних виборів? А що у мера Києва не сиділи у сесійній залі всі підлеглі його і заступники і разом з ним ділили все, що можна було поділити? Бо директор підприємства у себе на території міг спокійно стати депутатом, а всі решта – громадські активісти, люди, фахівці і експерти вони ж ліфти не можуть поремонтувати, поставити, вони ж не можуть роздать людям гроші. Невже в цій сесійній залі 10 років назад ми не говорили про фантастичну корупцію при мажоритарній системі чи ми це забули?

Тому сама ідея, яка запропонована авторами, я вважаю, ідея добра. Інша справа, що, звичайно, за технологічні моменти можна зачепитися: скільки відсотків, як це робиться. Я як людина, яка, повірте, їздить по Україні і по сільській місцевості, я чітко бачу, що люди хочуть, щоби це була відповідальність політична, і це щоб була персоналія, тобто людина, якій довіряють, авторитетна людина. І в цій системі координат відкриті списки є добрі, тому що тоді політична партія приречена, з одного боку, вишукувать найкращих людей. І навіть, якщо вона не найшла тих найкращих людей, то виборець це зробить. Виборець чітко зорієнтований на конкретну політичну партію, він приходить, він знає, що він буде голосувати за Партію регіонів, отже він у Партії регіонів шукає ту людину, яка найбільш авторитетна в його місті, районі чи області. Чи він в "Нашій Україні", чи в БЮТі шукає. Тому мені здається, ми тут лукавимо, коли говорять: давайте мажоритарну систему. Так внесіть закон! Підтримуйте і лобіюйте цей закон. Закон зареєстрований два роки Підгорного, два роки комітет прийняв рішення, а тут класики кажуть: давайте мажоритарний. Вносьте, будемо дебатувати мажоритарний і пропорційний відкритими списками.

Ще одна теза. Про депутатський корпус. А чому, давайте ми зменшимо кількість депутатського корпусу. У нас же на містах всі міста, області максимально збільшили, давайте зменшимо кількість депутатського корпусу. Що в Києві 120 депутатів треба? Чи в обласних центрах (скільки?) по 120 депутатів треба? Що вони роблять в тому Києві 120 депутатів? Є законопроекти і Валерія Писаренка, є ініціативи інших депутатів, по нижчій межі поставимо і у нас буде менше депутатського корпусу.

Тому я вважаю, що якщо ми хочемо сьогодні от наші дискусії, як ми не любимо закриті списки, підтвердити справою, голосуємо в першому читанні, залучаємо експертів, фахівців, громадські організації і готуємо закон такий, як треба. Треба з чогось починати, бо ми тут три роки говоримо і нічого не робимо. Комітет запропонував закон, давайте дамо йому ход, підтримаємо в першому читанні, далі будемо працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко В'ячеслав Анатолійович.

16:46:11

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Шановні колеги, шановні виборці! Я особисто не дуже вірю у міф про відкриті списки. При теперішній українській ситуації жодних відкритих списків, які дадуть лад країні і справжню демократію, бути не може. Більше того, в кращому випадку це буде лише невеличке підлакування системи пропорційних виборів, системи із закритими списками. Оцей законопроект – один із прикладів такого лакування. Вожді-то, три чоловіки, лишаються в будь-якому списку.

Колега, який вніс законопроект, пропонує таку систему з відкритими списками, коли три вождя гарантовано проходять і цим трьом вождям будь-якої політичної партії глибоко байдуже, хто там по системі преференцій пройде по решті нижньої частини списку. Все одно це будуть люди глибоко залежні і глибоко підлеглі, які як не займалися каналізаціями, дахами, дорогами, комунальною медициною і шкільництвом, так і не будуть цього робити, бо будуть займатися тим, що догождатимуть своїм вождям, як зараз це відбувається по всій країні. Дивіться, шановні колеги і шановні виборці, зараз будь-яка облрада і вже місцями майже кожна райрада – це мініпарламент, де є політичні вожді, які виконують вказівки керівного центру. Тут у залі протистояння – переноситься на облраду. Тут у залі коаліція, антикоаліція, Конституції - переноситься на районну раду і ніхто із місцевих депутатів уже не займається питаннями місцевого самоврядування: дорогами, дахами, каналізаціями, медициною, повторюю. А всі думають: правильно вони сприйняли вказівку центрального київського вождя чи не правильно. От вам і вся реформа, яка пропонується цим законопроектом. Ви вибачте мене за жорсткість, але мені здається, я кажу те, про що думає більшість виборців, а вони думають про те, що депутата, особливо місцевого як і центрального, до речі, треба цим виборцям повернути, і щоб він займався не партійно-політичними лише питаннями, а тим за чим його послала до будь-якої місцевої ради громада – питаннями самоврядування, які є абсолютно приземлені, які є щоденні, які потребують не говорильні, а розв`язання. Тому ми бачимо вихід із такої ситуації у мажоритарній системі і з партійним висуненням. Нехай партії мають право висувати, нехай ясно буде яка світоглядна доктрина у кожного кандидата, бо він представляє певну політико-партійну платформу. Але нехай йде до людей і доводить, що він взагалі чогось вартий, а не прикривається під список, під своїх вождів і під київським реноме тих політичних вождів, які і зараз пропонують цю заскорузлу систему зберегти. Тому давайте говорити комплексно про реформу виборчої системи. Не про один законопроект, який раптом чомусь взявся, а про 12 законопроектів, які зараз в порядку денному, і реформувати вибори. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кульчинський передає право на виступ Андрію Володимировичу Парубію.

16:49:27

ПАРУБІЙ А.В. Парубій Андрій, депутатська група „За Україну!”.

Ви знаєте, я є великий і палкий прихильник системи відкритих списків і вважаю, що ця система вкрай важливо, щоб вона була введена, але щоб вона була введена на рівні Верховної Ради. Тому що тут, на рівні найвищого законодавчого органу, формуються концепції розвитку держави, формуються ключові моменти напрямку розвитку української державності. Натомість на рівні місцевих органів влади, як правило, вирішуються питання господарські. Я можу про це говорити відповідально. Я двічі був обраний по мажоритарній системі в обласну раду і одного разу був обраний по мажоритарній системі в міську раді. І теж був депутатом обласної ради по пропорційній системі. І я на сьогодні можу відповідально говорити: дуже чітко відчувається, наскільки швидко втрачається контакт депутата з конкретним округом. Якщо під час роботи в мажоритарній системі депутат звітував перед виборцями, контактував з ними, постійно був з ними в діалозі, як тільки ми запровадили пропорційну систему, це призвело до поступового, але дуже швидкого втрати контакту депутата зі своїм округом.

Ми жалілись на систему мажоритарну. Там, дійсно, було багато недоліків. Але коли ми побачили, до чого призводить пропорційна система, коли ми побачили феномен Лозинського і йому подібних, напевно, не тільки ми, а вся Україна вжахнулася.

Тому сьогодні, підтримуючи загальну концепцію відкритих списків, вважаючи, що її вкрай необхідно запровадити на рівні Верховної Ради, я вважаю, місцеві органи влади, які виконують господарські функції, які повинні перебувати в постійному діалозі з людьми, із виборцями, необхідно повернути мажоритарну систему виборів з партійним висуненням, як це пропонує в своєму проекті Конституції Президент України Віктор Андрійович Ющенко. Я вважаю, тільки це буде на сьогодні найбільш оптимальним і справедливим вирішенням даної проблеми.

Також хотів би повернутися до того питання, про яке я вже давав… виступав в обговоренні: стосовно графи „проти всіх”. Кожний громадянин України має право мати свою позицію з приводу того, що відбувається в українській державі. Кожен громадянин має право висловити своє відношення до тої влади, яка є в нашій державі. І на сьогодні громадянин таку можливість мав: ідучи і голосуючи проти всіх, він виконував теж свою функцію і демонстрував свою громадянську позицію, демонструючи, що він не підтримує діючу владу або не підтримуючи діючих кандидатів. Ми ж на сьогодні забираємо в нього це право, більш – ми стимулюємо його не йти на вибори, а тим самим виникає можливість маніпуляції його голосом. Коли хтось рекомендує, щоб він кидав пустий бюлетень в урну, так я вам скажу, цей пустий бюлетень потім хтось заповнить і зовсім не той, кого мав на увазі цей виборець.

Тому я вважаю, цю норму треба залишити і неможливо її скасовувати ні в місцеві органи влади, ні підчас виборів Президента України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катеринчук Микола Дмитрович.

16:52:44

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні виборці, шановні народні депутати, Європейська партія України, Микола Катеринчук.

Я хотів би почати з того, що це дуже корисна дискусія, яка сьогодні лунає саме в сесійній залі, а не лунає на очередному ток-шоу. Тому що, насправді, якщо подивитися ці ток-шоу, то всі лідери політичних партій, а також кандидати в президенти всі говорять тільки про одне – повертаємося обличчям до людей, до їх проблем. І питання обрання органів місцевого самоврядування – це питання дуже важливе з точки зору виконання владою своїх функцій. Тому що, що сьогодні ми бачимо? Чим займаються сьогодні місцеві влади? Чим? Основною функцією, не питаннями регулювання комунальних тарифів, чи транспорту, не питання забезпечення дитячих садочків, або дошкільних, або шкільних, інших інституцій. Ні, вони займаються перерозподілом комунальної власності в приватну. І подивіться, хто є в тих списках, виключно бізнес, жодного вчителя, жодного представника інтелігенції, жодного селянина, виключно бізнес, хто вкрав, або ще хто намагається вкрасти. Більше нічого там не відбувається. Тому ця система не може працювати більше в цивілізованій, демократичній Україні.

Тому позиція Європейської партії України: повертаємося до мажоритарної системи. Цей законопроект дуже добрий і дуже треба подякувати БЮТу, що вони внесли в зал цю дискусію, але тут дві концепції. І правильно казав Микола Томенко, який їздить по країні, ми теж їздимо по країні і теж чуємо, що всі говорять про те, що вони хочуть знати свого депутата.

І мені здається, що от сьогодні було дуже багато критики, так от цю критику треба повернути в конструктивне русло. Будь ласка, всі, хто сьогодні виступав, за мажоритарну систему, пропозиція від Європейської партії: давайте підпишемо один законопроект, всі, хто виступав, внесемо його і проголосуємо. А сьогодні ця дискусія дуже, мені здається, корисна, але я буду пропонувати від Європейської партії України не підтримувати цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Боднар Ольга Борисівна, будь ласка.

16:55:06

БОДНАР О.Б.

Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко".

Ви знаєте, всі кажуть одне: ми хочемо відкритості депутатського корпусу. Тут вам запропонували реальний варіант із пропорційною системою виборів, яка, в принципі, у всьому світі визнається найбільш досконалою, оскільки мажоритарна система, тім більше, на теренах України, вона призводить до того, що кожен знає, який гаманець треба принести, щоб вирішити проблеми… От, наприклад, колега Попеску уже знає, скільки коштує мажоритарна система виборів. Да? Ви мені підказуєте. Дякую.

Але я хочу сказати вам наступне. Те, що запропоновано у даному законопроекті, насправді, є доволі відкритим для сприйняття. На сьогоднішній момент система формування всіх рівнів депутатського корпусу "Блоку Юлії Тимошенко" саме таким чином і сформована: депутати районної ради, депутати міської ради, обласної ради, а також Верховної Ради закріплюються за округами, і всі громадяни України прекрасно знають, який представник з "Блоку Юлії Тимошенко" закріплений за тим чим іншим районом.

В даній системі це повністю вписується в ті пропозиції, які передбачені даним законопроектом.

Я хочу наголосити вам, шановні, громадські приймальні, якщо хочете, відкривайте і працюйте. "Блок Юлії Тимошенко" їх не закривав навіть з 2006 року. Як працювали, так і працюють.

Якщо треба вирішити питання районного, міського або державного рівня, немає проблем. Якщо ви хочете отримати досвід, звертайтеся до нас. У даному законопроекті це теж прописано.

Що таке мажоритарка, у 2004 році ви всі тут, половина залу кричала про те, що мажоритарка – це погано. Так от тепер ви вже кажете, що це хорошо. Чому? Тому що ви не можете вступити в ту команду, яка може реально нести за себе відповідальність, а самому торгуватися легше. Це неправильно абсолютно.

Те, що вилучається норма „проти всіх” – це чудовно, шановні. Тому що вибори - це не виграшки. Треба привикнути до того, що приходиш на вибори і здійснюєш своє волевиявлення: от ти „за” чи ти „проти” – ти обираєш собі якогось кандидата. Якщо ти прийшов погратися, якщо ти прийшов висловити своє „фе”, можеш його висловлювати на кухні. Тому що для цього треба зекономити наш державний папір, а також час на підрахунок голосів тих людей, які бажають висловити своє волевиявлення.

У мене є застереження до цього законопроекту, тому я не бачу можливості його підтримувати в цілому. Мене, наприклад, непокоїть спосіб формування дільниць, які запропоновані даним законопроектом. Я думаю, що теперішній він теж непоганий і достатньо кваліфікований. Таким чином ніякі ради не зможуть впливати на формування дільниць...

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БОДНАР О.Б. Крім того, мені абсолютно не зрозуміло, чому такий, скажемо так, підхід до пропорційності або до прохідних бар’єрів. Я думаю, що це абсолютно не правильно, тому що з конституційної точки зору всі виборці і всі потенційні кандидати мають бути рівними в своїх правах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Будь ласка, ваш виступ.

16:58:48

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, Партія „Реформи і порядок”.

Я як і багато людей, що знаходяться у цьому залі, неодноразово обирався на мажоритарному окрузі. Зокрема, я тричі в Києві підряд, на Борщагівці, де за ці роки була створена система роботи з виборцями. Я не пропустив жодного прийому. Є велика інфраструктура створена дитячих клубів, соціальних закладів. І я вважаю, що мені би варто було агітувати за мажоритарну систему, у мене було проблем на виборах ніколи і не було б.

Але, я вважаю, що та ситуація, яка складає після того, як мажоритарна система заволодіє виборчою територією, буде полягати в тому, що до депутатів будуть звертатися з усіма проблемами, які є на території і тоді виконавча влада тихенько буде чекати, а що ж зробить той депутат, залатає покрівлю чи вивезе сміття, чи побудує дорогу. А функція, вибачте, представницьких органів трішки інша, вони повинні балансувати системою бюджетних стосунків на своїй території, розраховувати плани соціально-економічного розвитку, а не безпосередньо займатися виконавською діяльністю.

Тому для мене, наприклад, дуже важливо було б ввести в цей закон положення, які б заборонили депутатам місцевих рад одночасно бути співробітниками державних адміністрацій і виконавчих органів. З виконавчими органами деяка ясність є, а в системі державних адміністрацій суцільно сидять депутати обласних і міських рад, які, вибачте, замість того, щоб контролювати виконавчий орган, в ньому працюють і вирішують свої питання. Оце після того, як дозволили депутатам місцевих рад одночасно представляти і виконавчу владу, після того, вибачте мене, вся система депутатства місцевого перетворилась в ніщо. Сьогодні там тільки ділять землю, ділять майно і ресурси, і я вважаю, що це дуже важливо.

Ще одне, що важливо, мери повинні обиратися за двохтуровою системою. Те що ми маємо сьогодні в Києві, коли один відомий чоловік в Києві купує собі групу людей похилого віку, купує продуктами і всім іншим, а всі інші кияни здорові, тверезі на виборах розділяються на декілька груп підтримки. Кожна з них набирає майже стільки, як мер, але трішки менше, так вже три рази вже було. Тому треба ввести двохтурові вибори, тоді буде обраний найпопулярніший, з найбільшою підтримкою, кандидат у мери.

І ще я хотів би звернути увагу на те, що дискутується питання, як голосувати: проти всіх, за всіх. Є в мене рекомендація одна для всіх, голосуйте за Юлію Володимирівну Тимошенко, це значить будете проти всіх інших. Так кожен подумає і буде вибирати собі найкращого кандидата. Тому думаю, що проти всіх може залишитися, але треба ж когось і вибирати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено, зараз будемо голосувати. Запросіть депутатів до сесійної зали, прізвища називалось Івана Попеску. Будь ласка, репліка. І прошу підготуватися до голосування.

17:02:02

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую, Попеску фракція Партія регіонів. Я б хотів би тому колезі, яка виступала з трибуни відповісти, що я, дійсно, знаю, що коштує перемога в мажоритарному окрузі. А це коштує щоденної роботи із своїми виборцями – це відповідь.

Що стосується законопроекту, оскільки там є ще пару хвилин. Цей законопроект не можна приймати ні в якому разі, оскільки він не передбачає право національних меншин висувати своїх кандидатів у депутати в місцеві органи влади через свої власні організації, як того передбачає стаття 14 Закону про національні меншини і вступає в противоріччя з Рекомендацією 1201 Ради Європи. Тому я пропоную не голосувати і ні в якому разі не підтримувати ці національні стичні ідеї, які висловлює одна з політичних сил. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення законопроекту завершено. Пропозиція комітету прийняти проект закону за основу.

Ставлю на голосування цю пропозицію, а саме про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міських голів щодо особливостей формування територіальних виборчих комісій, впровадження відкритих списків кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад). Реєстраційний номер 1458. Прошу голосувати.

17:03:44

За-173

Рішення не прийнято.

По фракціях: Партія регіонів – нуль, "Блок Юлії Тимошенко" – 144, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 12, комуністів – нуль, "Блок Литвина" – 15, позафракційні – два.

Для чистоти експерименту я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання законопроекту.

17:04:18

За-188

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка, Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" - 149, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 21, комуністів – 0, "Блок Литвина" - 16, позафракційні – 2.

Шановні колеги, прошу уваги! Оскільки у нас іще багато роботи з законопроектів, я поставлю на голосування про розгляд законопроектів наступних за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:05:01

За-26

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію, щоб розглядати за скороченою процедурою далі законопроекти. Ви всі наполягаєте на тому, щоб розглянути законопроекти, жоден з них ми не можемо розглянути, оскільки ми тупцюємо на місці весь час.

Оголошується до розгляду проект Закону про повернення цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства "Коростенський фарфор" у державну власність (реєстраційний номер 4609). Доповідач – народний депутат України Кравченко Микола Васильович, співдоповідач – Голова Комітету з питань економічної політики Ткаченко Олександр Миколайович.

17:05:51

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Несколько слов к истории этого проекта Закона Украины про повернення цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства „Коростенський фарфор” у державну власність.

Коллектив Коростенского фарфорового завода закрытого акционерного товариства, обратился к народному депутату Симоненко, лидеру, руководителю фракции коммунистов в Верховном Совете с просьбой инициировать разработку проекта закона, который бы позволил вернуть целостный майновий комплекс этого завода во власність держави.

Чем обоснованно обращение коллектива? Коллектив показал на цифрах, с 2007-2009 годы, за этот период завод практически сделали банкротом, завод, который являлся флагманом отрасли на сегодняшний день практически под заставой в кредит в «Надра» банк.

Поэтому, отвечая на просьбу коллектива Коростенского фарфорового завода народный депутат Симоненко и я разработали проект закона, который вам представляем -обґрунтування необхідності і прийняття закону. Одне з провідних підприємств України з виробництва Коростенський фарфоровий завод перебуває на межі банкротства.

За радянських часів в Україні було 18 схожих заводів, але Коростенський вважали флагманом галузі. Асортимент продукції складав майже 400 видів виборів, а більше половини продукції експортували в десятки країн в усі регіони СНД, Прибалтики, Молдову, Німеччину, Ізраїль, США. Нині слава цього підприємства набула скандального забарвлення, майно заводу розкрадається, люди місяцями не отримують зарплатню, а якщо отримують, то мізерні суми. Керівництво заводу доводить до банкрутства його.

В течении 2007-2009 року задолженность по заработной плате составила полтора миллиона гривен, а перед Пенсионным фондом около 5 миллионов гривен. Поэтому проектом закона и предусматривается, предлагается повернути підприємству у власність держави на підставі статті 41 Конституції України з мотивів соціальної необхідності.

Прийняття закону України дозволить відновити соціальну справедливість, захистити інтереси держави та трудового колективу заводу, створити передумови для успішного розвитку промисловості, фарфорової промисловості в Україні.

Буквально несколько слов про сегодняшний экономический стан підприємства. Уставний фонд 10 миллионов, вартість основних засобів, ну, остаточна, вернее, залишкова, 18 миллионов 236 тысяч. Износ основных фондов составляет 56 процентов. На данный час майно підприємства перебуває в заставі по кредитам. Численность работающих. В 2008 году 442 человека. 2009 году 309 человек. Средняя зарплата рабочих 1700 гривен. Заборогованість по відшкодуванням ПДВ перед підприємством 800 тисяч гривень. Вироблено продукції на 448 тисяч гривень, то есть спад производства произошел на 11, 4 процента. У меня все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо запитання є, запишіться, будь ласка.

Прошу на табло прізвища народних депутатів вивести.

Народний депутат Прокопчук, будь ласка. Фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

17:10:33

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук. Я хочу сказати, що даний законопроект він не просто так виник. Це, до речі, стосується не тільки Користинського фарфорового заводу. Я думаю, що це має бути перша ластівка, а далі і про цукрову промисловість, яка сьогодні вирізується просто на просто нищиться. Хоча цукор – це є стратегічне.

Тому я буду підтримувати цей законопроект. Дякую.

КРАВЧЕНКО М.В. Вы знаете, я отвечаю на ваш вопрос, я честно говорю, с благодарностью отношусь к вашим словам по одной причине. Что мы сегодня утром, я выступая сказал, что, к сожалению, через беду дошли до того, что в конце-то концов начали понимать, что тот лозунг, который и та формула, которая была предложена еще в 1991 году о том, что рынок отрегулирует все. К сожалению, она нас завела в тупик и не только по отношению к этому заводу.

Действительно, вынося этот законопроект Симоненка на рассмотрение, мы ставили основную задачу, чтобы когда-то начать процедуру эту, национализацию, которая на сегодняшний день, к сожалению, у нас в Украине не используется. А другие страны, в том числе и развитые капиталистические страны Западной Европы активно ею пользуются.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, будь ласка, ваше запитання.

17:12:06

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона". Микола Васильович, є в Конституції гарантія захисту прав власності, у тому числі і приватної. Я не виключаю, що, дійсно, ми маємо започаткувати якійсь певний механізм у реприватизації. Але скажіть, будь ласка, як коригується норма Конституції захисту прав власності із вашою пропозицією націоналізації цього підприємства? Дякую.

КРАВЧЕНКО М.В. Вопрос такой, действительно, имеет место, но на него отвечает частина 5 статьи 41 Конституции, передбачає примусове відчудження об’єктів права приватної власності як виняток з мотивів суспільної необхідності. Поэтому в данном случае надо рассматривать именно мотивы суспільної необхідності при решении национализации этого вопроса. Но я бы хотел сказать о следующем. Да, на сегодняшний день может быть не по отношении только к этому заводу, но есть смысл разработать отдельный закон, который бы решал проблемы, как это сделала, допустим, Россия приняла федеральный закон и другие страны федеральный закон о том, каким путем поворачивается власть. Но у нас есть закон, который предопределяет, что уже давно Фонд государственного имущества должен был возбудить дело о впровадженні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

17:13:58

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний доповідачу, безумовно, з фарфоровою… порцеляновою промисловістю в Україні робиться жах. І такий флагман як Коростенський завод, безумовно, потрібно наводити лад і ми не можемо втратити цю галузь. Проте має бути все у відповідності з Конституцією і з законами України. Я погоджуюся з вами, що має бути цілісна програма державна, щоб Україна не втрачала цілі галузі, бо ми втрачаємо.

Теж стосується, допустим, і потрібно говорити про Херсонський комбайновий завод, і про багато інших заводів. Але, власне, просто ви написали в доповідній записці, що не потребує відшкодувань з бюджету, то ми маємо, ви правильно посилались, - у випадку суспільної необхідності. Така суспільна необхідність є. Але, мабуть, потрібно в першому читанні прийняти. Але доопрацювати, щоб ми не йшли врозріз з Конституцією України. І, якщо ми це доопрацюємо, то, безумовно, цей закон можна було б прийняти.

КРАВЧЕНКО М.В. Спасибо за вопрос. Я, если честно сказать, я вижу, что во втором чтении можно было бы сюда записать. Это, допустим, механизм реализации этого. Например, Кабинету Министров сделать оценочную остаточную стоимость и на этой основе, совершенно верно, на этой основе принять в первую очередь экономическое решение, а затем. То есть, мы, если в первом чтении принимаем, во втором чтении эту норму нужно в обязательном порядке будет дописывать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

17:15:33

СТОЯН О.М.

Микола Васильович, мені доводилось бувати на цьому заводі колись, працюючи в профспілках. Був сильний завод, був сильний колектив. І, безумовно, треба, щоб колектив сьогодні працював. Але у мене є два коротенькі питання. Перше питання. Хто довів до цього стану завод? Хто сьогодні там директор? Чи це акціонерне товариство, чи приватне? Назвіть прізвище директора, до якої політичної сили він належить?

І наступний момент. Ви переконані, якщо повернете до держави, що держава візьме під крило цей завод і запрацює цей завод, і запрацює трудовий колектив? Може, все-таки подумати і віддати у власність трудовому колективу? Бо ми бачим, що сьогодні робить уряд. Ми бачим його великі результати, його праці. І я боюсь, що ще гірше буде для цього колективу. Дякую за відповідь.

КРАВЧЕНКО М.В. Уважаемые коллеги! Ну, я бы на примере этого закона просил, чтобы мы сейчас отошли от взаимных обвинений по одной причине. Завтра к власти придет любая другая, допустим, партия. И она должна коллективу, да. Не, я сейчас скажу, я отвечу на вопрос, да. Речь идет о чем. Речь идет о том, что мы должны его вернуть в государственную собственность. И любая этот самый, нет, ну, я сейчас скажу. Ну, дайте сказать. Речь сегодня идет... Дарницким судом города Киева признан руководителем, справжнім головою правління, як колишній голова правління, Валентин Драган. Эта фамилия мне ни о чем не говорит, кто он, что, какой политической силы. Но он обладает, он обладал на тот период 51,9 акций. Сегодня трудовой коллектив переизбрал его, вот, и Сергея Саранова избрали. Но идет тяжба между …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

17:17:39

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, Партія „Реформи і порядок”.

Я хочу сказати, що мене не цікавить ні політична належність тої чи іншої людини-керівника, ні взагалі політична орієнтація цього колективу, я одне знаю, що в Україні фарфоро-фаянсове виробництво просто гине на очах, залишаються одиниці діючих колишніх великих підприємств і ………….. і скрізь. І якщо є якась можливість відновити виробництво будь-яким чином, щоби там працював колектив, розвивався цей древній промисел в Україні, то треба підтримати.

Я думаю, що у першому читанні можна це підтримати, а потім у другому доопрацювати, поцікавившись на персональному рівні, на фракційному деякими питаннями. Тому, вважаю, у першому читанні можна підтримати цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат, Бондар, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

17:18:33

БОДНАР О.Б.

Дякую. Ольга Бондар, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я хочу сказати, що ідея підтримати коростенський фарфор – дуже гарна ідея. І тут, мабуть, не найдеться нікого у залі, хто не хотів би і не мріяв би про відновлення отої, скажемо так, історії, історичної справедливості стосовно українського фарфору. Але даний законопроект я не бачу можливості підтримувати, оскільки стаття 41, на яку ви посилаєтесь, і виходячи з суспільних потреб, да, вилучені, націоналізація, вона же і передбачає, що ви повинні були би в цьому законі виписати механізм, яким чином здійснюється ця націоналізація. Натомість ви пропонуєте повернути в державну власність і даєте доручення Кабміну здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з поверненням. В даному випадку хорошу ідею ми просто заговоримо. Це не той механізм, на жаль, який передбачається нормами закону. Тому в даному випадку я бачу гарну ідею, але, на жаль, не можу її…

КРАВЧЕНКО М.В. Это вы читаете висновок. Значит, я понимаю, прекрасно понимаю о том, что сегодня, если подходить с точки зрения чисто правовой, то есть вопрос. Но коллеги-депутаты предложили механизм решения этой проблемы через процедуру второго чтения – вот. Мы механизм можем выписать во втором чтении, механизм.

И второе. У нас на сегодняшний день есть механизм, который, к сожалению, на государственном уровне не сработал и который заставил депутатов выходить с инициативой по этому вопросу. Фонд имущества в данном случае не сработал и не обратился в суд или не разобрал, должен был разорвать в одностороннем порядке договор, который укладывался с эффективным власником, як ми його раніше називали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Васильович, сідайте, будь ласка.

Олексій Плотніков від Комітету з питань економічної політики. Будь ласка, рішення комітету.

17:21:04

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики на засіданні ще 24 червня цього року розглянув поданий народними депутатами України Симоненком та Кравченком проект Закону про повернення цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства "Коростенський фарфор" у державну власність, відповідно реєстраційний номер 4609.

У проекті пропонується повернути у державну власність цілісний майновий комплекс закритого акціонерного товариства "Коростенський фарфор", доручивши Кабінету Міністрів здійснити у встановленому порядку відповідні заходи, зокрема передбачити у проекті Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік” необхідні для цього кошти. Автори цього законопроекту підкреслюють, що "Коростенський фарфор" – це був один з найбільш потужних підприємств України, в даному стані він перебуває на межі банкрутства. Також у відповідній пояснювальній записці малюються такими світлими фарбами що було раніше за радянських часів, куди саме спрямовувалась продукція, яке це було унікальне підприємство у порівнянні з іншими не менш унікальними підприємствами радянських часів. Ну і багато чого іншого також автори пропонують. Тобто з точки зору авторів цього законопроекту вкрай необхідно… державній підтримці цього підприємства саме шляхом його націоналізації.

На засіданні комітету звучала як пропозиція щодо підтримки цього законопроекту, так і пропозиція щодо його відхилення. Однак жодна з пропозицій – ані підтримка, ані відхилення – не набрала необхідної кількості голосів, тому комітет прийняв рішення запропонувати Верховній Раді України розглянути даний законопроект та визначитись щодо нього шляхом голосування. Це була думка Комітету з економічної політики. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є потреба обговорювати цей законопроект чи будемо голосувати? Будь ласка, запишіться на обговорення.

Прошу на табло прізвища народних депутатів вивести. Андрій Шкіль. Потім буде виступати Алла Александровська.

17:23:46

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі і телеглядачі! Знаєте, ну от, в принципі, непоганою справою ми зараз займаємося. Звичайно, дуже добре, що увагою цілої Верховної Ради і всіх наших виборців, які спостерігають за перипетіями нашої сьогоднішньої роботи, став Коростенський фарфоровий завод. Це справді унікальне підприємство. І, насправді, проблеми в Україні з порцеляновою продукцією є серйозні. Але, ну, відверто кажучи, от такою постановою врятувати ні її, ні коростенський завод не вдасться. От повірте, повертатись, змінювати форму власності, назначати чи брати десь там з неба ефективного менеджера можна, але це вкрай-вкрай невдячна справа.

Тому за даних обставин треба думати про те, яким чином дати можливість ефективно працювати цьому і всім іншим підприємствам-виробникам в Україні. Потрібна державна програма, і вона розроблена в тій стадії, в якій могли б ми запровадити її навіть і зараз, але, на превеликий жаль, в цих стінах Верховної Ради навіть мови нема про прийняття бюджету на наступний 2010 рік. От яким чином допомогти будь-якому виробництвові, будь-кому в Україні з тих, хто хоче вкласти не просто кошти, а власний труд і заробити на цьому для себе і для своєї родини на прожиття, жодної можливості для цього немають, бо держава не має можливості, скеровувати кошти за призначенням. І шансів на те, що пройде бюджет немає. А ось такими, знаєте, „спробую”, клаптиками вирішити питання загальної ковдри, утворенням загальної ковдри не вдасться. Не вдасться, навіть якщо передати, зараз ми одноголосно передамо трудовому колективові, заборонимо його розчленовувати і збережемо його як єдиний виробничий комплекс. Це не врятує, в першу чергу працівників підприємства, це тільки має можливість створити передумови для того, щоб туди прийшов якийсь порядний менеджер. Де його взяти? Також невідомо.

Тому потрібна програма, цілісна програма і вона запропонована урядом, просто реалізувати її можна буде тільки у випадку, я повторююсь, прийняття бюджету. Тому, звичайно, піклування про пересічного трудівника, піклування про пересічного підприємця, тут дуже часто це лунає, воно приємно перед виборами і не погано лунає з трибуни високої Верховної Ради, але не вирішує питання, це не вирішує питання. Людям потрібно заробляти на підприємстві гроші і немає значення, чи воно в приватній, державній, чи будь-якій іншій власності. Тому, тому найголовніше в цій ситуації, найголовніше – треба здійснити те, що і пропонує уряд, треба підтримати бюджет в сесійній залі. Ви підтримаєте бюджет і буде профінансоване все. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів.

Адам Мартинюк, будь ласка. Да, передає право на виступ Алла Александровська.

17:27:05

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, якщо ми з вами зосередимося і якщо ми з вами відважимося прийняти відповідальне рішення, ми з вами можемо зробити надзвичайно добру справу.

Суть іде ось про що. Це не просто пропозиція фракції комуністів чи будь-кого із народних депутатів. Суть зводиться до того, що сам трудовий колектив заводу попросив, щоб виступити з ініціативою про повернення цього заводу у власність держави.

Я не розумію колегу Андрія Шкіля про те, що, мовляв, нічого це не вийде. Тоді ви розписуєтесь у непрофесіоналізмі уряду, якщо він не може вивести з прориву навіть такий завод, як фарфоровий завод, який популярний, який може давати відому продукцію, і давав 400 видів продукції, який може приносити ефективну користь державі. Невже в державі, у Міністерства промисловості не вистачить глузду, якщо ми його повернемо у державну власність, навести там елементарний порядок і забезпечити виробництво на цьому заводі? Не думаю, що це так. Це один момент.

Друге, я дуже хотів би, щоб ми на прикладі цього одного заводу показали власникам інших підприємств, які гроблять, купивши підприємства, що якщо ви не будете виконувати своїх зобов’язань, то вас, вашу власність може чекати те саме, що держава може повернути. Да, держава не забере, держава поверне, держава віддасть вам кошти. Я підтримую Павла Івановича, який говорить про те, де кошти.

Дійсно, тут є у проекті закону про те, щоб у Законі про Державний бюджет на 2010 рік передбачити кошти для повернення цього заводу.

Шановні колеги, давайте, дійсно, ми попробуємо прийняти у першому читанні для того, щоб виписати всі процедури, і тим самим ми з вами покажемо, ще раз і ще раз наголошую, хороший приклад того, що держава не відмовляється від свого добра, що держава, коли бачить, що той власник, який купив, не може задовольнити потреб і державних потреб, і потреб трудового колективу, що держава бере відповідальність на себе. І ще раз наголошую, що таким чином ми з вами зможемо трошки підтягнути інших власників, які будуть більш уважно ставитися до виконання своїх приватизаційних зобов’язань, які вони давали.

Тому я просив би, давайте підтримаємо і проголосуємо у першому читанні цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландік, фракція Партії Регіонів.

17:29:58

ЛАНДІК В.І.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Вы знаете, законопроект, если логически подумать, то он хороший. Спасаем там трудовой коллектив или еще что-то.

А кто вот у нас подумает: а как спасать страну? Ведь если завод, который пользовался авторитетом, а продукция его пользовалась большим спросом в стране, вдруг погиб. Мы же понимаем почему он банкрот. Ну, потому что продукция не берется, не берется по тем ценам, по которым он может ее реализовывать. Но почему такая ситуация? Потому что в страну завозится из того же Китая с какой-то там продукцией глиняной, в которой вся таблица Менделеева, вплоть до мышьяка. Это я вам утверждаю точно, вплоть до мышьяка в этой глине и везут сюда за копейки. А наша родная страна и наше родное правительство не хочет смотреть на то, что у нас есть под носом, под тем же Житомиром или где, предприятия, которым надо не ту программу, о которой говорил предыдущий Шкиль Андрей, о программе выхода из кризиса этого предприятия, а программа поддержки национального производителя. Все-таки Кабинет Министров, руководимый Тимошенко, уже два года у власти, программы мы этой не увидели ни на бумаге, ни реально в действии. Мы видим в действии, но ужасная ситуация в промышленности и подтверждение тому этот завод. А вот смотрите, если даже и механизм его выкупа, то как? Надо приобрести акции, которые заложены в «Надра-банк», потом погасить долги. Это за счет чего? За счет государства? А откуда у государства этого деньги, если оно не может обеспечить даже марлевыми повязками своих граждан.

Поэтому я считаю, что это полная утопия и получится с этого ничего не получится. Нужна поддержка, нужно болеть сердцем, душой, а не на словах за производителя, и тогда у нас будет все нормально. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Павло Жебрівський. Право на виступ йому передають Роман Зварич і Аржевітін. Отже, 6 хвилин, будь ласка.

17:32:59

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги! Насправді, це не така проста ситуація з приводу повернення у державну власність Коростенського заводу, який, безумовно, має багатовікову історію і це чудесне підприємство. В цьому підприємстві ситуація не в цьому році розпочалася, і навіть не в 2004 році. Реально в 2004 році уже був предбанкрутному стані. Фактично цей завод не міг обслуговувати ті боргові зобов’язання, які були.

Хочу наголосити, що така ситуація по всій фарфоровій промисловості України. Фактично, сьогодні вже немає Городницького фарфорового заводу в Новгород-Волинському районі, немає Полянського заводу в Хмельницькій області, немає на сьогоднішній день Кам’янобрідського фаянсового заводу і так далі. Фактично, на сьогоднішній день з фарфорової промисловості на всю України залишилось три заводи це: Довбишський завод, Сумський завод, і Дружковський завод, який реально виробляють порцелянову продукцію.

Абсолютно правий колега, який переді мною виступав з приводу того, в чому ж причина таких речей? А причина в тому, що найбільше це контрабанда китайського посуду. Мало, скажімо, такого ефективного, достатньо низької якості і, власне, навіть, неофіційне завезення з Китаю. А величезна контрабандна продукція кількість, яка поставляється на український ринок – це підкосило всю фарфорову промисловість.

І сьогодні, власне, потрібно комплексне вирішення цієї проблеми. Що стосується конкретно Коростенського заводу, то там величезні проблеми. Наскільки я знаю, сьогодні розпродається вже музей. Насправді, на сьогоднішній день, вже не має печей на заводі, але є трудовий колектив, який має і досвід, і бажання працювати.

На сьогоднішній день просто викупити завод, цього мало і передбачити гроші тільки на викуп заводу дуже і дуже мало. Фактично на сьогоднішній день потрібно сформувати весь бізнес план відновлення діяльності цього заводу тобто не тільки кількість грошей на викуп, а власне на запуск, тому що потрібно чи португальські, чи чеські печі закупити, печі відпалу першого і другого відпалу. Потрібно фактично закупити станочне обладнання, це достатньо велика кількість грошей і я не хотів би, щоб ми так з однієї сторони легко підходили до цього питання.

Я думаю що, що стосується Коростенського заводу, можна було б що зробити, в першому читанні, як протокол намірів прийняти. Потім потрібно сідати разом з урядом, разом з фахівцями визначити кількість фінансового ресурсу, який потрібно витратити на відновлення роботи цього заводу. Тоді можна говорити, що ми будемо ефективним власником, а не просто викупили і все, а викупимо ми тільки, власне, приміщення, а такого обладнання, якого немає.

Проте я хочу сказати, що потрібно більш розширено дивитися і потрібно на сьогоднішній день митні служби, це в плоть до того, що має бути спеціальна комісія, яка б визначила, скільки контрабанди фарфорової проходить в Україну, що потрібно зробити для того, щоб контрабанда ця не йшла, яким чином забезпечити українського споживача, українського товаровиробника.

Ми сьогодні розпочали, як казав Адам Іванович, як приклад з одного заводу в одній галузі, але це має бути безумовно підтримка вітчизняного виробника. На сьогоднішній день, якщо ми побіжимо за імпортом, який кажеться нам сьогоднішній день трохи дешевший і неначе більш ефективніший, а для когось із чиновників можна навіть з імпорту трошки більше хабара отримати чим із внутрішнього виробника і побіжимо за цим, то ми втратимо свого виробника, а потім будемо в три дорого купляти імпортну продукцію.

На сьогоднішній день розмови мої із фахівцями фарфорової промисловості як України, так і Росії говорять достатньо багато про те, що Китай нас задушить, але безумовно це зробить якщо не буде серйозної урядової програми по галузям, по національному товаровиробнику і за кожне підприємство незалежно від того чи це в державній власності, чи в приватній власності, це є українське виробництво, яке дає роботу українському люду, який платить податки в українській бюджет, від якого ми можемо підвищувати і заробітні плати і пенсії.

Власне, на сьогоднішній день потрібно говорити не просто про загалом про якісь державні аптеки, державні заводи і так далі, має бути державна політика в галузях різних і тоді ми вийдемо якраз на те, що в нас буде українське виробництво і українське виробництво буде забезпечувати потреби українського народу.

Шановні колеги, я хотів би наголосити, безумовно я буду голосувати за цей законопроект як протокол про наміри, я готовий долучитися до розробки в другому читанні серйозного припрацювання, чому так, бо я працював головою обласної державної адміністрації і я пам’ятаю, я тричі виїжджав на цей завод і нічого не міг зробити, бо було 80 відсотків акцій в руках у однієї людини і нічого не можна було тоді зробити. Але на сьогоднішній день, я думаю, що якщо буде урядова підтримка, урядова програма у національного виробника, ми не тільки реприватизацією не будемо займатися, а ми будемо все робити для того, щоб підприємства наші незалежно від форми власності працювали ефективно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кілінкаров має право на виступ.

Будь ласка.

17:38:57

КІЛІНКАРОВ С.П.

Уважаемые народные депутаты! Я полностью поддерживаю те позиции, которые были высказанные в отношении того, что можно этот закон принимать в первом чтении, а во втором чтении доработать те механизмы, которые необходимы для того, чтобы выполнить все нормы Конституции и в соответствии с Конституцией реализовывать механизм возврата этого предприятия в государственную собственность.

Я вышел на эту трибуну сказать о том, что это не единственный завод в нашей стране, который в общем-то находится в таком состоянии и я хотел бы в качестве примера привести предприятие, которое находится на территории Луганской области, на котором происходят абсолютно беспрецедентные события. Это «……новская» , которая находится в Красном Луче, где трудовому коллективу на протяжении полугода не выплачивали заработную плату, собственник, трудовой коллектив вышел на забастовку и отстоял свое право. Три месяца заработной платы им погасили и фактически собственник подает в суд на незаконность проведения этих акций.

И на сегодняшний день несмотря на то, что по этому предприятию было поручение Кабинету Министров разобраться по вопросам выплаты заработной платы и в течение трех дней проинформировать Президента, до настоящего момента никто ничего на этом предприятии не сделал.

Я вышел, собственно, на эту трибуну для того, чтобы сказать. Здесь вот задавали вопрос сегодня неоднократно: называйте собственников предприятий, кто, в чем ведомстве, кто контролирует это предприятие. Так вот ситуация здесь парадоксальная в том, я сегодня с этой трибуны хочу обратиться к Министерству иностранных дел, чтобы они подтвердили или опровергли факт того, что это предприятие принадлежит почетному Консулу Болгарии в Украине. И они, контролируя это предприятие, сегодня на территории Украины, не выплачивают заработную плату на протяжении длительного периода времени. Если это на самом деле так, если представители Европейского Союза так себя ведут на территории Украины, то я думаю, что таких людей надо просто выдворять из страны и пусть они там коровам хвосты крутят, если они не в состоянии сегодня выплачивать людям заработную плату. И на сегодняшний день три месяца людям не выплачивают заработную плату. Абсолютно нагло, цинично людей выбрасывают на улицы без заработной платы и люди фактически остаются сам на сам с проблемами. Поэтому то, что сказал Адам Иванович, я полностью поддерживаю.

Мы должны сегодня этим законом показать всем собственникам, что вопрос номер один, который они должны выполнять, - это своевременно выплачивать заработную плату. Если он не может этого делать, это предприятие должно быть возвращено в государственную собственность. И в дальнейшем может быть механизм, скажем, реализации или продажи предприятия другому собственнику. Но другого механизма, кроме возврата его первоначально в государственную собственность, другого механизма не существует. И я предлагаю поддержать этот проект закона.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терьохін. Фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

17:42:06

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, дозвольте мені дуже тезово по цьому закону висловити.

По-перше, ідея правильна, ідея симпатична. Справа у тому, що цей завод не є, ну, звичайним заводом, оскільки продукція цього заводу є частина української культури. Можу вам сказати, що в мене особисто вдома є багато примірників фарфору, який був виготовлений на цьому заводі ще в радянські часи, як правило. Але я хотів би звернути вашу увагу, що ми з вами прийняли закон про вилучення об’єктів права приватної власності з мотивів суспільної необхідності. Цей законопроект був заветований Президентом, він чекає свого розгляду в Верховній Раді, це вето. Можна використати цей закон для того, щоби повернути завод в державну власність.

Позиція друга. В разі, якщо цей завод був переданий в приватну власність з порушенням правил приватизації або порушенням інвестиційних умов, які були передумовою приватизації, то тоді треба не боятися і використати норми Цивільного кодексу, цивільного права про, щодо неправомірного отримання майна у власність. Тоді і коштів не треба платити. Просто іде своєрідна рестетуція, власники міняються. Тобто відновлюється той власник. А потім хай особа, яка зараз фактично є власником цього заводу, доводить те, що він виконав всі передумови приватизації цього заводу.

Тобто резюме таке. Ідея дуже добра. Виконання, на жаль, не дуже добре. Скажемо так, закон написаний в стилі казахського акину: що бачу, то співаю. Тому прохання таке до авторів. Все-таки подивитися на можливість або підтвердження нашого рішення про вилучення права приватної власності і подолати вето Президента або подивитися про судову перспективу розриву будь-яких документів, які приватизували цей завод.

В іншому випадку, мені здається, закон у такому вигляді приймати передчасно. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Герасим’юк, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Немає?

Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Будь ласка, Микола Кравченко.

17:45:26

КРАВЧЕНКО М.В.

У меня обращение к депутатам, коллегам, и обращение к избирателям нашим, которые сегодня слушают. Я согласен с тем, что любое дело, которое впервые начинается, тяжелое дело. Речь идет о национализации. И я согласен с тем, что, действительно, нужно отдельный закон, который бы регламентировал порядок действий в этом вопросе. Но давайте не заговаривать проблему, как сейчас это сделали. Речь идет о конкретном, уникальном заводе.

И если говорить только о том, что этот завод остановился из-за того, что с Китая импорт везли, то вы назовите, в какой отрасли сегодня импорт не превышает экспорт? Вы посмотрите, сегодня мы мясо ввозим, 80 процентов мяса на территорию Украины ввозится! И уничтожаем собственного товаропроизводителя. Как только дошло до конкретного завода, который нужно сегодня спасти, и механизм этот есть, его нужно на стадии второго чтения выписать, и ничего страшного нет, если мы его сядем и совместно, я готов на то, чтобы создать отдельную рабочую группу и в качестве примера на примере этого завода показать другим неэффективным собственникам, которые должны будут бояться того, что Верховна Рада сможет принять даже на существующей законодательной базе такие законопроекты.

Обращаюсь я сегодня к избирателям. Уважаемые избиратели, обсуждение сегодня этого законопроекта показало о том, что нельзя замахиваться на собственность, а собственность сегодня находится в руках у тех людей, которые вам сколько сегодня обещают, которые сколько сегодня уже ну всё, выворачивают прямо душу и серце и отдают его вам. Потому впереди большие выборы. Поэтому думайте и принимайте правильные решения в конце-то концов. На примере Коростенского фарфорового завода мы можем сфокусировать всю экономику Украины, поэтому не плачьте о том, что у нас нет лекарств, не плачьте о том, что у нас эпидемии и так далее, речь идет о том, что вы должны сегодня путем голосования определиться будет государство существовать или не будет. Поэтому смотрите, избиратели, за кого голосуете.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення проекту закону реєстраційний номер 4609 завершено. Комітет запропонував Верховній Раді прийняти відповідне рішення, тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про повернення цілісного майнового комплексу закритого акціонерного товариства "Коростенський фарфор" у державну власність (реєстраційний номер 4609). Прошу голосувати.

Прошу голосувати.

17:49:04

За-78

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 27, „Блок Юлії Тимошенко” – 2, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 3, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 18, „Позафракційні” – 1.

Я ставлю на голосування про направлення законопроекту реєстраційний номер 4609 на повторне перше читання. Прошу голосувати.

17:49:39

За-188

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено. (Шум у залі) Ну, вже ми обговорили все, ну, я прошу вас! Яким мотивам? От зараз я оголошу – тоді буде по мотивах.

Шановні колеги, по фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 133, „Блок Юлії Тимошенко” – 3, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 4, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20, „Позафракційні” – 1.

Продовжуємо вечірнє засідання на 15 хвилин. І оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України від 23 червня 2009 року у справі про тимчасову надбавку до діючих ставок ввізного мита) (реєстраційний номер 4767).

Я прошу шановних колег підтримати пропозицію про розгляд законопроектів за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. За скороченою процедурою, прошу голосувати.

17:50:51

За-26

Рішення не прийнято.

Будь ласка, йдемо по повній процедурі. Доповідач – Сергій Анатолійович Терьохін, голова Комітету з питань податкової та митної політики.

17:51:09

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Знаю, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, для того, щоб зекономити ваш час, я просив би вас послухати листа, який я направив вчора Голові Верховної Ради: „Проектом порядку денного сесії на 3 листопада передбачено розгляд цього проекту. Цей проект є реакцією на відповідне рішення Конституційного Суду України. Водночас Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики інформує вас, що протягом останніх 10 днів на минулому тижні у комітеті відбулися зустрічі з представниками Єврокомісії та Комітету з питань бюджетних суперечок СОТ. За результатами проведених дискусій сторони дійшли висновку про необхідність продовження консультацій. У зв’язку із цим комітет просить перенести розгляд цього закону з цього сесійного засідання. Така позиція підтримується і урядом України”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я поставлю на голосування про перенесення розгляду проекту закону. Прошу змобілізуватися.

Я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду проекту закону, реєстраційний номер 4767. Будь ласка, голосуйте. (Шум у залі) Ну, якщо ні, то будемо розглядати.

17:52:32

За-103

Рішення не прийнято. Переходимо до розгляду законопроекту.

17:52:48

ТЕРЬОХІН С.А.

Моя доповідь буде дуже короткою: я вам нагадую, що Конституційний Суд прийняв рішення з приводу нашого Закону про введення тимчасової надбавки для регулювання платіжного балансу за поданням Президента України і визнав неконституційним право уряду зменшувати цю надбавку або продовжувати її дію з шести до 12 місяців.

Відповідно до рішення Конституційного Суду комітет підготував відповідні зміни до того закону, який прийнятий був Верховною Радою під 400 голосів. Але у зв'язку з тим, що самі принципи застосування цієї надбавки, за свідченням Світової організації торгівлі, суперечать правилам ГААТ комітет попросив знову таки не приймати рішення про імплементацію норм Конституційного Суду, рішення Конституційного Суду (те, що ми маємо зробити), але продовжити дискусії для того, щоб, з одного боку, Верховна Рада, а не уряд, могли встановлювати або скасовувати таку надбавку, з іншого боку, - поміняти критерії, за якими така надбавка може бути встановлена або скасована.

І на останнє вам можу сказати. Відверто кажучи, я був особисто доволі здивованим рішенням Конституційного Суду по цій проблемі за поданням Президента України. Воно мені видається таким самим логічним, як і рішення про третій строк колишнього Президента України Кучми або про те, що, припустимо, не можна зменшувати персональні пенсії суддям або прокурорам.

Про що йде мова? Вони, судді Конституційного Суду, трактуючи відповідну статтю Конституції вирішили, що Кабінет Міністрів будь-який не може своїм рішенням або будь-хто, рішенням встановлювати або змінювати податкові ставки. В аналогії з таким рішенням, я нагадую, нам треба скасувати, припустимо, норми законів про встановлення ресурсних платежів. Ви знаєте, що ресурсні платежі встановлюються Кабінетом Міністрів відповідно до законів, які делегують таке право, або будь-яких місцевих податків і зборів, оскільки Верховна Рада делегує право встановлення місцевих податків і зборів місцевим радам, що стає теж незаконним по аналогії з рішенням Конституційного Суду. До чого це я вам кажу? Мені здається, що нам треба все-таки, це не моя професія, от я до юристів звертаюсь, нам треба все-таки подивитися, а чи може Конституційний Суд, який задумувався, як суб’єкт так званого негативіського права, тобто як суб’єкт, який може зупиняти не конституційні норми, виконувати функції позитивістського права. Тобто плодити замість Верховної Ради нові законодавчі норми, от зараз цим Конституційний Суд займається.

Тому ви знаєте, мені здається, я не знаю, як доля цього закону буде. Я думаю, що він буде сьогодні не проголосований і зніметься з порядку денного і буде проблема між рішенням Конституційного Суду і діючими нормами права, прийнятими Верховною Радою. Але в мене прохання, як домашнє завдання нашим юристам-конституційникам, все-таки вирішити, а яка роль Конституційного Суду в цій країні і чи може Конституційний Суд підмінювати собою Верховну Раду України, як він намагається робити зараз? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо є запитання – запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Народний депутат Давиденко, будь ласка, фракцій "Наша Україна"

17:57:16

ДАВИДЕНКО А.А.

Давиденко, Українська народна партія. В мене запитання до „Прикінцевих положень” там, де йде трактування до дати рішення Конституційного суду. Поясніть, будь ласка, все ж таки як відповідно до вашої пропозиції цих „Прикінцевих положень” буде сплачуватись чи не сплачуватись ця надбавка 13-відсоткова? Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую за запитання, якщо ви уважно подивилися проект закону, там не написано скільки, яка надбавка має бути. Там написано, коли вона може бути встановлена: в разі виникнення критичного стану з платіжним балансом України.

Є питання, яке поставило Науково-експертне управління Верховної Ради. Коли ми приймали цей закон, ми запровадили цю надбавку на шість місяців з правом уряду продовжити дію цієї надбавки в разі, якщо стан платіжного балансу буде залишатися критичним, ще на шість місяців. Після того, відповідно до того закону, який ми прийняли, він мав бути поставлений в Верховній Раді і Верховна Рада мала б вирішити, або продовжити таку надбавку, або не продовжувати.

В зв’язку з тим, що Конституційний Суд прийняв рішення, що Кабінет Міністрів не тільки не може зменшувати, збільшувати у нас було заборонено, зменшувати цю надбавку, але і продовжувати її дію. То тоді виникло питання, а хто може продовжувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте відповідь.

ТЕРЬОХІН С.А. В логіці того, щоб ми з вами прийняли, може продовжувати Верховна Рада.

Власне в перехідних положеннях так і було написано, що Верховна Рада, по перше спочатку було шість плюс шість на дванадцять місяців. Більш за те, щоб було зрозуміло, норми цього закону не стосуються минулого, це стосується майбутнього, тобто вже 13 відсотків – це в історії. Ми можемо прийняти якесь будь-яке рішення в Верховній Раді, користуючись матрицею цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутата Аржевітін, будь ласка. Павло Жебрівський.

17:59:45

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Пане Сергію, не потрібно політизувати, з Конституційним Судом розберемося не в межах цього закону, да. Але, насправді, питання слідуюче, яким чином от цей закон узгоджується з нормами нашого меморандуму про входження в СОТ і чи ми не порушимо сотівських норм і чи не буде в Україні якраз проблем з приводу введення цієї надбавки не на півроку, як говорили, а зараз на 12 місяців, про які записано в нормах цього закону?

ТЕРЬОХІН С.А. Ще раз хотів би повторити, що цей закон мав одну мету – це імплементацію рішення Конституційного Суду в національне право. Тринадцятивідсоткова надбавка закінчила свою дію в жовтні, якщо я не помиляюся, цього року, по-моєму, 4. Вже її немає і не може бути якщо Верховна Рада не прийме іншого рішення. Для того, щоб вона прийняла інше рішення, необхідно імплементувати ті зупиненні Конституційним Судом норми закону, судом, які містилися в цьому законі.

Стосовно узгодження з СОТ. Я й просив, перенести сьогодні розгляд, оскільки відповідно до листа, який підписаний був комітетом, головою комітету з бюджетних рестрикцій Світової організації торгівлі. Можливо запровадження таких надбавок при виконанні деяких передумов і на всі товари, але не лише на якісь…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ТЕРЬОХІН С.А. … тому в логіці цього закону було б не розглядати його сьогодні. Я повторюю: якщо ми не розглянемо, у нас не буде жодного інструменту упереджати в майбутньому проблеми платіжного балансу. Закон скасовано. Конституційний Суд його зупинив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гордієнко фракція комуністів.

18:01:56

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко фракція Компартії України, Полтавщина.

Шановний доповідачу, ну ми тільки що бачили яскравий зразок подвійного підходу до виконання закону волі українського народу, коли ми голосували за те, щоб повернути у державну власність велике підприємство, яке флагманом виробництва в Україні і коли ваша фракція не підтримала.

Ви виступали і дуже красиво розказували як треба імплементувати більшість тих слів сьогодні населенню України майже недоступно для його розуміння.

Ви скажіть одне, давайте не будемо виляти хвостом наліво і направо, а чесно саме скажемо про те, що сьогодні найбільшою загрозою для національної безпеки і оборони України є нехтування Конституцією і законами України, а ви так вільно розказували виконувати чи не виконувати рішення Конституційного Суду. Давайте цю комедію закінчувати, цей законопроект підтримувати не можна і приступати до голосування.

ТЕРЬОХІН С.А. Я дякую. Це був виступ, я так розумію, але не питання. Але квінтесенція (я перепрошую за вираз, якщо ви його розумієте цей вираз для народу, так) вашого виступу проста, що треба відкрити повністю кордони України для будь-якого імпорту, оскільки якщо ми зараз заволинимо цей закон, то тоді оцей китайський фарфор, про який ви казали, ваша фракція казала на попередніх виступах, буде і далі йти без будь-якого контролю. От ви перед тим, як виступати, шановний, почитали б сутність цього закону і, я перепрошую за вираз, для вас, його квінтесенцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ландік, фракція Партії регіонів.

18:04:02

ЛАНДІК В.І.

Спасибо. Уважаемый господин Терехин, вот вы, когда говорили в обсуждении этого законопроекта, вы логически объясняли об тех вопросах, которые ставит Конституционный Суд. А вот та политическая целесообразность, которую политические силы дали суду в свое время назначить, на пример, судом мэра Одессы, назначить судом, пусть другим, не Конституционным, назначить судом третий тур выборов? Вот это все к этому ж и доводит, что у нас в стране и местные органы власти, и центральные органы власти исполнительные, и уже законодательную перебирают на себя суды. А мы покуда здесь будем полемизировать, выйдем на улицу, - они нас, и Верховную Раду распустят, и выборы не дадут. То есть нужна жесткая правильная позиция к судебной всей власти. И тогда не будет этих таких…

ТЕРЬОХІН С.А. Двома руками за те, що ви сказали, без будь-яких, скажемо так, коментарів. Те, що ви сказали, абсолютно вірно. Але, на жаль, я не є спеціалістом з питання, яке ви поставили. Але я за те, щоби судова влада не була „незалежною”, як сьогодні, від держави, але обслуговувала державу в інтересах держави. От як це зробити, будь ласка, юристи, яких тут повно у Верховній Раді, підскажіть нам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, є пропозиція поставити питання на голосування. Нема заперечень? Павло Жебрівський, будь ласка. Мікрофон увімкніть.

18:06:01

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, я звертаюся до всіх фракцій тих, хто знаходиться у цій залі. Насправді це в СОТ, як ми вступили, то вступили на достатньо невигідних умовах. І на сьогоднішній день при всіх урядах підписували протоколи, починаючи уже 15 років підписували протоколи. Всі долучилися до цього. Але якщо ми не передамо самі собі повноваження піднімати ставки на товари для ввезення в Україну, то фактично ми ще більше оголяємо свій ринок. Засилля імпорту. Через це я звертаюся до тих, хто готовий підтримувати, захищати власного національного товаровиробника, якщо ми самі собі довіряємо, то проголосувати за цей законопроект, бо не уряд буде в ручному режимі встановлювати надбавки, а ми законом будемо встановлювати надбавки при від'ємному платіжному балансі і для захисту національного товаровиробника. Тут ніякий не політизований закон, це закон для захисту…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, будь ласка.

18:07:17

ЛЯПІНА К.М.

Ляпіна, група „За Україну!”

Шановні колеги, ми наводимо, извините, „тень на ясный день”. Да, дуже просто все. Право встановлювати мита будь-які в будь-якій ситуації у Верховної Ради є, і для цього нам ніякий додатковий закон не потрібний. Якщо у нас є проблемна ситуація, ми це виносимо, законопроект, і встановляємо. Нема проблемної ситуації – не встановлюємо. В даному випадку це просто заплутування ситуації. Коли ми надавали право уряду неконституційно, то там зрозуміло для чого закон приймався, бо у уряду такого права не було, і ми його наділяли цим правом. Як з`ясувалося, неконституційно. А себе, Верховну Раду, ніяким додатковим правом нам наділяти не потрібно, у нас це право є. тому давайте не будемо засмічувати наше законодавство непотрібними законами. Цей закон просто не потрібний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терьохін, мікрофон.

18:08:23

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я дуже прошу, коли от такого роду закони дискутуються, ну, все-таки, ну, хоча б почитати технічну базу перед цими законами. Оте, що попередня доповідачка сказала, ну, свідчить про те, що вона її не читала.

Проблема знаєте, в чому? Після того, як ми долучилися до Світової організації торгівлі, імплементувати правила 12 статті ГАТТ ми можемо лише по спеціальній процедурі, яка встановлена парламентом країни, яка є членом Світової організації торгівлі. Якщо такої спеціальної процедури не існує, у нас не існує можливості при проблемах платіжного балансу жодні методи або способи застосовувати для захисту внутрішнього ринку. Тому, ну, прохання, от перед тим, як виступати, це ж вам не пов’язки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд законопроекту і просив би звернути увагу там на такі формулювання, що законопроекти, подані Кабінетом Міністрів України щодо запровадження, чи скасування тимчасової процедури, зміни розміру тимчасової надбавки, в тому числі внаслідок консультацій проведених за встановленими правилами, в межах Комітету з питань обмеження платіжного балансу СОТ, включаються до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради позачергово, без голосування. Законопроекти з цих питань, подані іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи, розглядаються за наявності висновку Кабінету Міністрів за процедурою, передбаченою Регламентом Верховної Ради України.

Тобто тут, в законі і далі пропонується сам механізм, процедура розгляду відповідних законопроектів. Комітет пропонує законопроект прийняти за основу і в цілому як закон.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету у першій частині – про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 4767). Прошу голосувати. За основу. Іде голосування, шановні колеги, прошу голосувати.

18:10:52

За-16

Рішення не прийнято.

Я поставлю на голосування другу пропозицію – про направлення на повторне перше читання проекту Закону (реєстраційний номер 4767). Прошу голосувати. На повторне перше.

18:11:19

За-7

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовожимо роботу у пленарному режимі з 10 години. Будуть розглядатися питання, які йдуть за розкладом по черговості. Дякую за роботу.