ЗАСІДАННЯ ПОЗАЧЕРГОВЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 вересня 2009 року, 10:20 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок шановні народні депутати! Прошу народних депутатів зайти до сесійної зали. Прошу підготуватись до реєстрації. Включіть систему „Рада”.

10:22:08

(Реєстрація народних депутатів України)

Зареєстровано в залі 241 народний депутат. Позачергове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні у зв’язку з вимогою 152 народних депутатів України про скликання позачергового засідання Верховної Ради України шостого скликання та відповідно до частини другої статті 83 Конституції України проводиться позачергове засідання Верховної Ради України.

Перелік питань, які пропонується для обговорення і прийняття рішення на позачерговому пленарному засіданні у вас є.

Оголошується до розгляду законопроект 0142 – проект Закону про ратифікацію Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат підписаний у Києві 22 травня 2003 року. Доповідач – заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Тригубенко Сергій Миколайович.

Шановні колеги, поки йде наш колега, оскільки питань дуже багато, якщо б ви не заперечували, за скороченою процедурою. Немає заперечень? Прошу проголосувати: за скороченою процедурою проголосувати сьогодні.

10:23:36

За-199

Рішення прийнято.

Будь ласка, Сергій Миколайович, 3 хвилини у вас.

ТРИГУБЕНКО С.М.

Доброго дня, шановний головуючий, шановні народні депутати! 12 червня 2008 року у місті Бухарест (Румунія) відбувся міністерський сегмент другої конференції сторін рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, під час якого п`ята карпатська країна і Україна… 5 країн карпатських, в тому… і Україна… був підписаний Протокол про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття до цієї рамкової конвенції.

Україна була ініціатором розроблення і підписання протоколу.

Ратифікація протоколу є послідовним кроком впровадження положень Карпатської конвенції та викликана необхідною консолідацією зусиль, спрямованих на призупинення деградації біологічного та ландшафтного різноманіття Карпат. Невиснажливе використання природних ресурсів Карпат, біологічного та сталого розвитку… впровадження норм протоколу до законодавства України… сприятиме підвищенню ефективності реалізації національної екологічної політики у сфері збереження та невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття.

Крім цього, ратифікація протоколу сприятиме інтеграції законодавства України у європейське правове поле, а також засвідчить позицію держави щодо підтримки нею необхідності вжиття на міжнародному рівні скоординованих заходів задля збереження та сталого використання біологічного та ландшафтного різноманіття і… та й вирішення гострих екологічних проблем Карпат.

Разом з положенням Карпатської конвенції Протокол є правовим інструментом для розвитку гармонізації та посилення необхідних кроків в екологічній політиці, стратегії та заходах щодо збереження відтворення та сталого використання біо- та ландшафтного різноманіття карпатського регіону. Інтеграція цілей збереження і сталого використання біологічного та ландшафтного різноманіття до інших секторальних політичних напрямків цього регіону.

Положення Протоколу не є… не суперечить чинному законодавству України і відповідають пріоритетам державної політики у сфері охорони та….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ТРИГУБЕНКО С.М. … та невиснажливе використання природних ресурсів. Діяльність у рамках протоколу є… протоколу стане практичним внеском у реалізацію положення Карпатської конвенції.

Ратифікація протоколу не передбачає додаткових фінансових зобов`язань України.

Прийняття Закону України Про ратифікацію протоколу сприятиме вирішенню проблем стабілізації екологічної ситуації, підвищенню міжнародного авторитету України, залучення України до виконання міжнародних природоохоронних проектів у регіонах, збільшення інвестицій на реалізацію екологічних програм, прискорення процесів інтеграції України в Європейське співтовариство та стане одним із практичних кроків на регіональному рівні щодо втілення рішень Йоханесбурзького саміту 2002 року.

Прохання підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До співдоповіді запрошую голову підкомітету Комітету з питань європейської інтеграції Петра Петровича Гайсюка. Нагадую: 2 хвилини. Працюємо за скороченою процедурою. Будь ласка.

10:27:03

ГАСЮК П.П.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні 02.09.2009 року проект Закону України про ратифікацію Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, підписаний у місті Києві 22 травня 2003 року. І ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому.

Приймаючи таке рішення, народні депутати – члени комітету виходили, насамперед, з того, що ратифікація зазначеного протоколу дозволить забезпечувати екологічно збалансований розвиток Карпат, сприятиме вирішенню проблем стабілізації екологічної ситуації, збереження, відтворення та невиснажливому використанню природних ресурсів, залученню України до виконання міжнародних природоохоронних проектів у регіоні Карпат.

Додам, що протокол укладено на розвиток Положень Карпатської конвенції, які передбачають здійснення її учасниками політики, спрямованої на збереження, стале використання і відтворення біологічного і ландшафтного різноманіття на всій території Карпат.

Сторони протоколу вживатимуть відповідних заходів для забезпечення високого рівня охорони і сталого використання природних та напівприродних середовищ, існування їх в цілісності, взаємозв’язку, а також флори і фауни, характерних для Карпат. Рішення комітету узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є в нас бажаючі висловитися за і проти по скороченій процедурі? Є. Будь ласка, давайте запишемося, за і проти даного протоколу.

Будь ласка, висвітіть на трибуні.

Так, Шевчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

10:29:19

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Миколо Володимирович. Я думаю, що переважна більшість народних депутатів немає ніяких заперечень. Я хотів лише додати до сказаного виступаючим ще один момент. Справа в тому, що з’являється ще один механізм, міжнародний механізм контролю за збереженням лісів на українській частині Карпат, а також обмеженням вирубів лісів. Як раз цей механізм є дуже важливий для нашої держави, оскільки саме карпатський регіон щороку страждає від будь-яких стихійних лих. Тому це є... я хотів висловити ще один аргумент в підтримку ратифікації даного протоколу.

Спасибі за виступ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі бажаючі висловилися стосовно даного законопроекту. Прошу підготуватися до голосування. Йдеться про Закон про ратифікацію Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття до рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (номер 0142). Прошу голосувати. За екологію Карпат, я думаю, є в нас розуміння і підтримка.

10:30:47

За-256

Законопроект проголосовано.

Шановні колеги, наступний в порядку денному в нас стоїть проект Житлового кодексу України, винесений на перше повторне читання. У нас є урядовий документ і депутатський. Ми домовлялися, що бажано, щоб в нас комітет розглянув це питання і ухвалив рішення. Рішення комітету в мене немає, то, очевидно, я не маю підстави, нема підстав мені ставити на розгляд цей законопроект. Чи хтось від комітету хотів би висловитися? Юрій Івановичу?.. Баранову, будь ласка, мікрофон.

10:31:30

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые коллеги, буквально 3 минуты назад закончилось заседание комитета, который поддержал этот законопроект и просит его рассмотреть и принять в целом. Владимир Владимирович Рыбак где-то на подходе. Поэтому я прошу вас не снимать его с рассмотрения, а поддержать. Давайте дадим ему 3 минуты, чтобы он смог появится в зале и доложить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є… Будь ласка, Юрію Сербіну слово.

10:32:04

СЕРБІН Ю.С.

Я підтверджую те, що сказав колега Баранов. Одностайно підтримуємо спільно цей законопроект, але зараз не можна голосувати, ми його завалимо.

Якщо ви дасте 5-7 хвилин, ми зараз попросимо своїх колег з комітету, щоб вони зібралися тут, і можна виносити на голосування його. Дайте 5-7 хвилин, ми зберемо людей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо ми зараз перенесемо розгляд цього питання, мусимо… поміняємо місцями і підійдемо до наступного документу... А в нас тут інша проблема, теж треба порадитися. В нас є представник Президента, але немає поки що першого заступника голови Секретаріату Президента, Шлапака Олександра Віталійовича, який рухається, але ще не доїхав. Ви готові позицію Президента висловити? Не готовий.

Значить, я, друзі… тоді враховуючи обставини, який є, я тоді просив би перейти до наступного законопроекту, у нас 3080, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування”. Друге читання. Комітет… Є Трайдук Микола Федорович? Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Трайдук Микола Федорович.

Працюємо в режимі другого читання.

10:33:38

ТРАЙДУК М.Ф.

Шановний Микола Володимирович, шановні колеги! Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні, яке відбувалося 20 травня 2009 року розглянув пропозиції до другого читання проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про службу в органам місцевого самоврядування” внесеного Кабінетом Міністрів України та прийнятою Верховною Радою України 31 березня 2009 року за основу.

Народні депутати України, члени комітету погодилися з більшістю поданих до даного законопроекту пропозицій. Дві пропозиції враховано повністю, дві враховано частково та одна відхилена, які загалом стосуються розмежування в законі норм щодо складання присяги як умови вступу на посаду в органах місцевого самоврядування для осіб, які вперше приймаються на відповідну службу, та порушення присяги як підстави для припинення служби в органах місцевого самоврядування.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України зауважень до підготовленої редакції закону не має.

Комітет дійшов до висновку рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект в другому читанні та в цілому. У мене все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Федорович. Будь ласка залишайтесь на трибуні.

Я, шановні колеги, оскільки ми з певним запізненням (я не приніс вибачення за своє запізнення, вибачаюсь перед депутатами і журналістами), тому ми так почали активно. Законопроект 0142 ми голосували за основу і в цілому. Тепер, коли йдеться про цей законопроект 3080, Микола Федорович, давайте по поправках, які у нас наполягають народні депутати, тоді будемо голосувати за законопроект в другому читанні.

ТРАЙДУК М.Ф. Шановний Микола Володимирович! У нас одна поправка народного депутата Кармазіна, я можу розказати щодо цього питання. Пропозиція про вилучення до статі 12 цього закону відхилена, оскільки запропоновані в законопроекті доповнення передбачатиме не обмеження, які вже дійсно визначені Законом України „Про боротьбу з корупцією”, а підстави для припинення служби в органах місцевого самоврядування відповідно до абзацу п’ятого статті 20 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування” осіб, які в установленому законом порядку притягнуті до відповідальності за вчинення дій, передбачених статтями 1 і 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”.

Аналогічна норма і міститься в Законі України „Про державну службу”. Таким чином ми його відхилили так, як воно вже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я зрозумів, поправка врахована частково. Народний депутат Кармазін погоджується. Інших зауважень немає.

Шановні колеги, ставлю на голосування законопроект 3080 про службу в органах місцевого самоврядування (друге читання). Прошу визначатися. Голосуємо в другому читанні і в цілому.

10:36:54

За-249

Закон ухвалено.

Будемо вважати, що ми допоможемо організації державної служби в наших органах місцевого самоврядування.

Шановні колеги, як ми і домовилися, Олександр Віталійович Шлапак на місці, повертаємось до законопроекту або точніше до Закону України „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” (нова редакція), який надійшов до Верховної Ради з пропозиціями Президента України. Точку зору Президента запрошую висловити першого заступника голови Секретаріату Шлапака Олександра Віталійовича. Працюємо по повній процедурі, оскільки йдеться про серйозний законопроект, тому в регламенті повної процедури. Будь ласка.

ШЛАПАК О.В.

Дякую. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, Президент не підписав, прийнятий Верховною Радою України 23 червня 2009 року, Закон України „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”. Не заперечуючи загальної потреби вдосконалення регулювання правових засад функціонування бюджетної системи України, її принципів, основ бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідність порушення бюджетного законодавства, Президент України вимушений був все-таки заветувати цей законопроект, оскільки, на його глибоке переконання, запропонована редакція Бюджетного кодексу України, унормування цих відносин не відповідає нормам Конституції України, не враховує конституційну модель побудови та здійснення публічної влади в державі, не узгоджується з іншими чинними законами України, які є базовими у врегулюванні відносин. Містять деякі фактори, не відповідають основній меті бюджетної політики, а саме: забезпеченню рівності стандартів життя та можуть негативно позначитися на функціонуванні бюджетної системи України. Такий загальний висновок, шановні народні депутати. Власне вето Президента на 17 сторінках маю надію, що ви змогли ознайомитися з ним. А за браком часу зупинюся лише на самих принципових зауваженнях, які Президент висловив. Я умовно розбив їх на три групи.

Отже, перша група зауважень полягає в наступному. Конституція України закріпила засадничий принцип організації та здійснення державної влади в Україні, які зобов’язують органи законодавчої та виконавчої влади здійснювати свої повноваження в установленій Конституцією межах та відповідно до законів України.

Усупереч цим нормам Конституції (нова редакція) Бюджетного кодексу Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів надають повноваження з регулюванням відносин, пов’язаних із здійсненням витрат бюджету, визначення порядку та спрямування бюджетних коштів. Підкреслюю, це повноваження виключно Верховної Ради. Так, запропонованою редакцією Бюджетного кодексу Кабінет Міністрів уповноважується: визначати переліки груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання. Хочу сказати за попередніми оцінками мова йде ще про один бюджет нашої держави – бюджет власних надходжень бюджетних установ, які оцінюються в суму близько 30 мільярдів гривень.

Визначити перелік капітальних видатків, пов’язаних із функціонуванням систем життєзабезпечення, які здійснюються із загального фонду державного бюджету до набрання чинності Закону про державний бюджет на поточний рік – виключно місія Верховної Ради.

Установлювати порядок передачі товарів (робіт, послуг), придбаних головними розпорядниками коштів державного бюджету за рахунок видатків, на централізовані заходи відповідно до програмних документів економічного та соціального розвитку – виключно повноваження Верховної Ради.

Установлювати розміри соціальних виплат, не визначені законом в абсолютних сумах у межах бюджетних призначень, а міністру фінансів передається повноваження від імені України пов’язані із здійсненням державних запозичень, в тому числі – хочу це підкреслити – щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах.

Безпосередньо друга група зауважень стосується передачі на рівні місцевого самоврядування значного обсягу бюджетних ресурсів. Була справа, яку неодноразово підтримали у цій залі, про це Президент говорив у своїх листах до усіх урядів протягом останніх чотирьох років. Однак те, як це зроблено в документі, який ми з вами сьогодні розглядаємо, на превеликий жаль, знову-таки не відповідає Конституції, не відповідає нашим можливостям, а іноді – просто здоровому глузду. Я наведу тільки головні зауваження до цього розділу, безпосередньо.

Так, на сьогоднішній день, шановні народні депутати, у нас практично не має статистичної бази для організації бюджетного процесу в такий спосіб, як пропонує нова редакція Бюджетного кодексу. Адже сьогодні статистичні дані щодо чисельності населення формуються лише у розрізі міст, селищ сільського населення в цілому по районах. Таким чином, я вже не кажу про те, що контингенти дітей за віковими групами і інші, надзвичайно важливі, статистичні дані рахуються лише в цілому по районах або містах обласного значення, а відтак, сформувати 12 тисяч бюджетів безпосередньо у нас, нам не вдасться, якщо ми не поміняємо відповідно статистичну базу.

Друге. Закріплення населення за бюджетними установами. Знов-таки, таке закріплення на сьогоднішній день сформатоване в рамках районів і не може бути здійснене, а якщо буде здійснюватись, буде здійснюватися с колосальними похибками Міністерством фінансів.

Третє. Неготовність головних суб’єктів бюджетного процесу. Я маю на увазі як саме Міністерство фінансів, оскільки ви можете собі уявити, на яку кількість людей треба збільшити сам апарат Міністерства фінансів, засоби зв’язку, зрештою, ресурси для того, щоб запровадити такий бюджетний процес. Але ще складніша ситуація безпосередньо на місцях – в органах місцевого самоврядування, яким потрібно не тільки додати людей у вигляді бухгалтерів, досвідчених фахівців, провести навчання відповідні, але треба поставити комп’ютери, електрону пошту і таке інше, щоб кожен з них міг безпосередньо спілкуватися з Міністерством фінансів. Я вже не кажу про те, що в людей немає банальних коштів на відрядження для того, щоб, для з’ясування якихось незрозумілостей можна було приїхати до Києва і добитися з останнього села до Міністерства фінансів для внесення відповідних змін і доповнень.

Як показує реальна практика, у нас похибки сьогодні, коли ми ведемо роботу з 800 бюджетами приблизно похибки майже в 50 випадках, уявіть собі, скільки буде похибок таких і як їх будемо поправляти у випадку, якщо у нас буде 12 тисяч бюджетів.

Наступне. Висока ймовірність похибки, про що я вже говорив. Нагадаю вам, що сьогодні у нас приблизно 40 відсотків дотаційних районних бюджетів. Орієнтовна цифра дотаційних бюджетів, які у нас з’являться після прийняття такого Бюджетного кодексу – більше 80 відсотків, це бюджети, яким доведеться надавати дотації. І в пропозиціях Президент наводить конкретні цифри по окремим областям, де саме за районних бюджетів вилучаються суми понад 100 мільйонів гривень. Чимось заповнити цей ресурс нам не вдасться, доведеться шукати додатковий ресурс в центрі, наверху, в умовах кризи фінансової це практично неможливо.

А, разом з тим, у нас з’являться донори бюджету додаткові. Сьогодні таких донорів 10 відсотків від міст, буде більше 50 відсотків. Виникне обов’язкова відповідна соціальна напруга, оскільки доведеться перерозподіляти всередині територій додатковий бюджетний ресурс, для цього треба буде проводити відповідні сесії в містах, а уявіть собі в який спосіб такі сесії будуть приймати добровільні рішення про перерозподіл своїх ресурсів на користь більш бідних територій.

І нарешті, закріплення за місцевими бюджетами транспортного збору, екологічного збору фактично нівелює цю роботу, оскільки, ви розумієте, що закріплення за малесеньким селами по 20, по 30 тисяч гривень для проведення транспортних робіт є фактично абсурдом, оскільки не дозволить проводити роботу по ремонту таких доріг. Я вже не кажу про те, що дороги обласного значення фактично повністю випали з Бюджетного кодексу.

Екологічний збір. Та сама ситуація. У нас далеко завжди... далеко не завжди екологічне лихо відбувається безпосередньо на тому підприємстві, яке розташовано на певній території, воно поширюється і на сусідні райони. У даному випадку, на превеликий жаль, боротьба з екологічним забрудненням буде вестися виключно і тільки в рамках населених пунктів.

І, нарешті, третя група зауважень, які висловив Президент, це ряд новацій безпосередньо в податковому сенсі, які, на нашу думку, є надзвичайно спірними, якщо не шкідливими для України в даний момент. Перша з них – це закріплення податку з фізичних... з доходів фізичних осіб безпосередньо за територіями. Сьогодні, як ви знаєте, такий податок автоматично платиться самими підприємствами і в такий спосіб він адмініструється. Яким чином сьогодні з конкретного підприємства розкидати цей податок по територіям, де прописані люди, ну, собі це погано уявляється. Або ми вимушені будемо перейти на те, що люди будуть самостійно сплачувати податок на доходи фізичних осіб раз на рік. І тоді мова йде про те, що ми протягом року не будемо отримувати фактично податку з доходів фізичних осіб.

Друга новація, яка пропонується, це можливість фінансування статутних капіталів державних підприємств через облігації внутрішньої державної позики. Як на нашу думку, надзвичайно спірна норма, оскільки українське законодавство, і ми довго з вами за це боролися, говорить про те, що поповнювати статутний капітал можна виключно і лише грошовими коштами. Будь ласка, якщо Верховна Рада вважає, що треба поповнити статутний капітал НАК „Нафтогаз України”, „Енергоатом” або будь-кого іншого, передбачте це в бюджеті у вигляді коштів, а вже ресурсом хай буде випуск облігацій або щось таке інше. Інакше трапиться, як зараз трапилося з НАК „Нафтогазом”, якому уряд, до речі, без згоди Верховної Ради нарізав 18,6 мільярда статутного капіталу, а тепер ходить з тими облігаціями і намагається їх продати. Однак, продати семирічні облігації, випущені з доходністю під дев’ять з половиною відсотків, не виявляється можливим. Це можна тільки в одному випадку - якщо знову заставляти Національний банк повністю викуповувати такі облігації. В противному разі ця норма є абсолютно пустою.

І нарешті, остання спірна норма, яку ми вже переживали на практиці, це спроба розподілити надприбутки в розмірі 50 на 50. В принципі, норма в економічному сенсі є надзвичайно цікавою, і треба було б запроваджувати таке стимулювання територій. Однак, на превеликий жаль, так, як пропонується це зробити, це повернення до дуже спірних порядків, які ми мали у 2006-7 роках.

Я хочу нагадати вам дискусію, яка тоді закінчилася гучними судовими процесами, коли уряд програв…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ШЛАПАК О.В. … коли уряд програв судову суперечку Київській міській адміністрації і з бюджету було списано мільярд гривень. Я думаю, що попереду, на превеликий жаль, відповідальність за списання цього мільярду. Але те, в який спосіб зароблявся цей додатковий мільярд тому, кому цікаво, хай почитає документи службових розслідувань, які тоді провадилися.

В сьогоднішніх умовах, запевняю вас, що тільки від волі, наприклад, Міністерства фінансів і чистоплотності чиновників, які працюють там, залежить, в який план, кому і яким чином спустити з територій, а відтак, чи буде, чи не буде у них додаткове перевиконання бюджету. Я вже не кажу про те. що можна зібрати догоди наперед, можна не відшкодувати податку на додану вартість. Все це відбувалося конкретно у Києві. Допустити в чергове таку помилку нам неможливо.

Шановні народні депутати, Президент готовий і вніс відповідно свої пропозиції щодо того, в який спосіб нам просунутися у питаннях регулювання міжбюджетних відносин, але робити подібного роду не підготовлені і революційні кроки, на нашу думку, було би великою авантюрою. Просив би прислухатися до аргументів Президента.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович.

Будуть бажаючі задати запитання. Ви запитання? Давайте пройдемо запитання, а тоді вже з процедури. Будь ласка, запишіться на запитання.

Шановні колеги, я з процедури Юрію Кармазіну, будь ласка, а далі будемо по запису. Будь ласка, Юрій Анатолійович.

10:49:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Миколо Володимировичу, я з процедури до вас. Ви ведете сесію, ви представляєте сьогодні керівництво Верховної Ради, і коли з трибуни звучить, хоть і з доповіді шановного пана Шлапака, що частина норм закону не відповідає здоровому глузду, то я прошу зупиняти таких зарвавшихся чиновників Секретаріату і говорити: шановні, не можна так давати оцінку діям народних депутатів. Ви є сьогодні навіть ніхто. Розумієте, не можна так робити. І я прошу давати зауваження щодо цього, Микола Володимирович. Це перше.

І друге. Коли у нас стоїть в порядку денному… коли у нас стоїть в порядку денному проект закону і написано: „про внесення змін до Бюджетного кодексу (нова редакція, з пропозиціями)”, - то я хочу показати, щоб ви показали де ті пропозиції, як вони висловлені, в якій статті, як записати, замість чого. Це раз.

І третє. Шановний Миколо Володимировичу!..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

10:50:44

КАРМАЗІН Ю.А. ... де таблиця, підготовлена комітетом? Ми її не бачимо. Отам хай упражняються в красномовстві своєму представники Секретаріату, але не забувають, що вони представники Секретаріату. Ви розумієте? І не треба давати такої оцінки. Давати від імені Президента – це одне, а говорити, що щось не відповідає здоровому глузду… я категорично ображений за такі речі і, зокрема, на вас, Микола Володимирович, що ви не робите зауваження. Робіть, будь ласка. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я приймаю такі застереження і, Олександр Миколайович, прошу вас наступний раз говорити „відповідає здоровому глузду”.

Стосовно зауважень по веденню, я думаю, що Юрій Анатолійович правий. Я хотів би… дійсно, тут ситуація… я не бачу позиції комітету. Хто від комітету? Олександр Віталійович, я попросив трошки почекати, бо виникла дивна ситуація. Я десь не бачу позиції комітету. Давайте позицію комітету ми послухаємо, тоді приймемо рішення. Будь ласка.

Олег Валерійович, будь ласка, з місця.

Зараз, хвилиночку. (Шум у залі) Якщо у комітету нема позиції, які запитання? Олег Валерійович, будь ласка, з місця. Включіть Ляшка мікрофон.

10:52:02

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, заступник голови бюджетного комітету.

Шановний Микола Володимирович! Шановні колеги! Інформую вас, що бюджетний комітет продовжує працювати над зауваженнями Президента до Бюджетного кодексу. Вчора, зокрема, відбулося засідання робочої групи, створеної розпорядженням Голови Верховної Ради, де було частково, до речі, враховано пропозиції Президента України, зокрема по Рахунковій палаті, інші питання. Засідання комітету, на якому буде розглядатися питання щодо пропозицій Президента, заплановані на наступний вівторок на 9.30 ранку.

Тому, шановний Миколо Володимировичу, є прохання, зважаючи на відсутність рішення бюджетного комітету, ми не можемо сьогодні приймати жодних рішень з цього питання. Просимо перенести розгляд цього питання після того, як буде рішення бюджетного комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте тоді… давайте обговоримо цю ситуацію, яка склалася. Уже тоді… Олександр Віталійович, будь ласка, присядьте. Оскільки у нас нема рішення комітету, я не ризикую ставити на голосування. Давайте обміняємося стосовно процедури розгляду питання. Будь ласка, запишіться з фракцій.

Будь ласка.

ШЛАПАК О.В. Шановні народні депутати, оскільки у виступі пана Кармазіна були запитання, я хотів би відповісти на нього. Я боюсь, що пан Кармазін не читав пропозицій Президента. Прикро. Хоча, на мене, здоровий глузд саме полягає в тому, щоб читати документ.

Так от, з 12 сторінки і з 17-ї починаючи, на п’яти сторінках конкретні зауваження Президента до наданого документу. Я дуже вдячний комітету, який нарешті приступив до їхнього розгляду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Віталійович, присядьте, будь ласка.

Шановні колеги… Шкіль. Хто від фракції? Да? Кириленко Іван Григорович, будь ласка.

10:54:01

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги! У виступі заступника голови бюджетного комітету навелась чітка аргументація. Ми по цьому законопроекту повинні або погодитись з пропозиціями Президента, але тоді повинна бути порівняльна таблиця, за що голосуємо. Або, якщо ми не погоджуємося з усіма пропозиціями чи з окремими, ми повинні по них долати вето. І тільки після того закон може бути направлений на підпис Президенту.

Сьогодні такої таблиці немає, сьогодні комітет висновків своїх не зробив. Ми можемо тільки обговорити питання, але предмету голосування, на превеликий жаль, сьогодні немає. Законопроект надзвичайно важливий, надзвичайно відповідальний. Тому я підтримую від імені фракції пропозиції комітету перенести його розгляд на наступний тиждень, після того як матимемо висновки бюджетного комітету і порівняльну таблицю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

10:54:56

КИРИЛЕНКО В.А. В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”.

Шановні колеги, нам не зовсім подобається, як готується чергова позачергова сесія. З одного боку, півгодини не було, кому – вперше в історії українського парламентаризму – відкрити пленарне засідання Верховної Ради, з іншого боку, на порядку денному питання, які ще не готові до розгляду. І це не тільки одне питання, яке стосується пропозицій Президента до Бюджетного кодексу, які в значній мірі є корисними, які треба враховувати, ті, що корисні, а не, як завжди, огульно все відкидати. Це також стосується і питань, які пов’язані з місцевими податками і зборами, із законопроектами про спрощену систему оподаткування, і іншими питаннями, які сьогодні депутатам тільки роздані, або не роздані взагалі. Бо порядок денний на цю позачергову сесію з’явився лише сьогодні зранку і більшість депутатів, які зараз працюють, з цим порядком ознайомилися, може, годину тому.

Тому я закликаю не до спішки, яка у нас останнім часом є практикою, а вдумливого розгляду усіх питань порядку денного. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане В’ячеслав. Я скажу, що, я думаю, що якщо ми почали сьогодні о 10:20, то це краще, ніж кілька місяців взагалі не працювати. Тому, я думаю, що позитив з того, що ми сьогодні працюємо є великий. Інша справа, що я приймаю зауваження стосовно того, що, на жаль, в порядку денному містяться законопроекти, стосовно яких комітети... не всі комітети встигли розглянути. Будемо творчо підходити до цього питання.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко". Є бажання висловитися? Будь ласка.

10:56:30

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановний головуючий, шановні колеги, безумовно, документ, який сьогодні винесений є дуже гострим і політичним. І мова йде про те, що з самого початку Адміністрація Президента і сам Президент, на жаль, зайняли позицію не знаходження взаєморозуміння і пошуку компромісних варіантів по більшості нових позицій, які задекларовані в Бюджетному кодексі, а одразу пішла критика і повне відкидання, несприйняття всього, що там є.

Я думаю, що вона продовжується і сьогодні. І я нагадаю один випадок з історії української політики, коли Роман Безсмертний розпочав реформу місцевого самоврядування, абсолютно не підготовлено. А ми уже давно про це говоримо, давно готуємося, тому йти вперед, а не ставити підніжки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат В’язівський. Немає бажання?

10:57:31

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М. Є, є, присутній.

Я хотів би висловити декілька позицій і звернутися і до керівництва Верховної Ради, і до ініціаторів позачергових засідань сесій. Шановне товариство, треба більш відповідальніше ставитися до роботи, яку ми плануємо. Не може бути так, коли я дзвоню до своїх колег з БЮТу і прошу їх: дайте порядок денний, який ви ініціюєте на позачергову сесію. Приїхали народні депутати, ну, по крайній мірі, більше половини народних депутатів є в сесійній залі. Колеги не знають, кажуть: „Нас зранку зберуть і скажуть, який порядок денний буде на сьогоднішній день”.

Про яку якість підготовки сьогоднішньої сесії, в тому числі, керівництвом Верховної Ради, може йти мова, коли ніхто не знає, що ми маємо на сьогоднішній день виносити, які проекти законів маємо розглядати? Я б хотів, щоб головуючий на Верховній Раді більш принципово підходив до таких позицій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, друзі. Я повністю підтримую. Бачу, ми всі скучили за активною, продуктивною роботою Верховної Ради. Сьогодні наговоримося і активно попрацюємо. Так що зніметься це питання.

Петро Цибенко, будь ласка, фракція комуністів.

10:58:41

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановний Микола Володимирович! У нас, фактично, альтернативи немає, я маю на увазі, як ми маємо поступити: чи так – чи так. Немає рішення комітету, а відтак ми далі розглядати питання не можемо.

Але я хотів би сказати і про інше. Хто сьогодні ініціював оце, так би мовити, позачергове засідання Верховної Ради? "Блок Юлії Тимошенко". Хто сьогодні заперечує і хто відіграє провідну роль у роботі профільного комітету, бюджетного з цього питання? Теж відомо. Тоді виникає запитання: то що, одна рука не знає, що робить інша рука? Ну, так же не можна робити, шановні колеги!

Тому, зважаючи на те, що питання Бюджетного кодексу надзвичайно важливе, зважаючи на те, що не сьогодні-завтра ми розпочнемо розгляд проекту Державного бюджету на 2010 рік, і тому треба вносити зміни до… або нову редакцію, або зміни до Бюджетного кодексу, треба в оперативному порядку опрацьовувати це питання, тоді тільки повертатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я би просив уже по третьому разу від фракцій не виступати, позиція зрозуміла, мусимо діяти відповідності до Регламенту, оскільки комітет не розглянув це питання і, тим більше, позиція комітету ми чули, вони готові розглянути і пропозиції Президента, і знайти компромісне, правильне рішення. Тому давайте, якщо немає заперечень переносимо розгляд цього важливого законопроекту, дочекаємося рішення комітету, і тоді будемо приймати виважене, конструктивне рішення.

Немає заперечень? Юрію Анатолійовичу, я вас прошу, ви вже почули позицію, ви ж з паном Шлапаком обмінялися... Я, якщо можна... у перерві обміняйтесь, бо ми по третьому колу тоді підемо.

Шановні колеги! Стосовно проекту Закону про внесення змін до статті 14 Закону „Про службу в органах місцевого самоврядування”. Лист у мене Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування: не готовий даний законопроект, тому комітет не може доповідати.

Стосовно законопроекту про... Законопроекту 3378 є теж пропозиція комітету теж його перенести.

Тому оголошую до розгляду законопроект 3424 про внесення змін до статті 20 Земельного кодексу України… Ні, я перепрошую, це ми… Це ви просите, щоб ми його розглядали? 3424 – внесення змін до статті 20 Земельного кодексу України. Тригубенко Сергій Миколайович, заступник міністра охорони навколишнього природного середовища. Співдоповідатиме Ткач Роман Володимирович, секретар відповідного комітету, будь ласка.

ТРИГУБЕНКО С.М.

Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Законопроект, що пропонується до вашого розгляду урядом розроблено на виконання Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до Земельного кодексу України” щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів, якими передбачено розроблення законодавчих проектів щодо удосконалення змін цільового призначення земель.

Метою законопроекту є вдосконалення правового регулювання земельних відносин в Україні та запровадження обов’язкового громадського обговорення проектів, проектів рішень про зміну цільового призначення земель та врахування результатів такого обговорення при прийнятті відповідальних рішень.

Законопроект передбачає внесення змін до статті 20 Земельного кодексу України, якою передбачено процедуру зміни цільового призначення земель. Так, пропонується доповнити частину другу положення, згідно з яким зміна цільового призначення земель проводиться відповідно до затвердженої документації із землеустрою.

Окрім зазначеного пропонується доповнити статтю 20 новими частинами: п’ята, шоста та восьма, які визначають екологічні вимоги, якими слід керуватися при прийнятті рішень про зміну цільового призначення земельних ділянок. Запроваджують громадське обговорення проектів рішень про зміну цільового призначення земель. Прийняття цього законопроекту надасть можливість удосконалення процесу зміни цільового призначення земель.

Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До співдоповіді запрошую секретаря Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Романа Володимировича Ткача, будь ласка.

11:03:34

ТКАЧ Р.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, Роман Ткач, група „За Україну!”.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 19 травня 2009 року розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 20 Земельного кодексу України (реєстраційний номер 3424) від 1 грудня 2008 року, внесений Кабінетом Міністрів України та відмічає наступне.

Законопроект спрямований на вдосконалення існуючого порядку зміни цільового призначення земель шляхом визначення видів документації екологічних вимог, якими слід керуватися при прийнятті рішень відповідними органами про зміну цільового призначення земельних ділянок та інше. Однак слід зазначити, що більшість положень законопроекту носять декларативний характер і зведені лише до зміни цільового призначення земель для добування корисних копалин. Зміни цільового призначення земель природо заповідного фонду, лісів, зелених зон і зелених насаджень населених пунктів зведено до їх збереження проте без визначення в який спосіб їх зберігати. Питання особливо стоїть зміни цільового призначення земель за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, зведено тільки до обговорення схем землеустрою та планів земельно-господарського устрою, що не буде вирішувати гостроту проблем, яка дійсно існує в даний час, особливо навколо великих міст.

Запровадження громадського обговорення планів земельно-господарського устрою в межах населених пунктів призведе до подвійного обговорення з одного й того ж питання у різних видах документації, а саме: містобудівної відповідно до Закону України про планування та забудову територій та документації з землеустрою, як пропонується цим законопроектом.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статті 20 Земельного кодексу України (реєстраційний номер 3424) відхилити. А Кабінету Міністрів України розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про зміну цільового призначення земель.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Хочу вас поінформувати, що згідно до статті 27 пункту 15 Регламенту Верховної Ради до мене звернулися дві депутатські фракції – Партія регіонів і комуністів – з наполегливим проханням оголосити перерву і скликати Погоджувальну раду для узгодження опозиції депутатської фракції. Я думаю, що це добре, що Партія регіонів активно включається в роботу. Якщо Партія регіонів дала можливість б цей законопроект до кінця розглянути і ми зразу оголошуємо перерву. Не заперечуєте?

Шановні колеги! Є запитання, є бажаючі „за” і „проти” по даному законопроекту виступити? Немає.

Тоді ставлю на голосування законопроект 3424 – проект Закону про внесення змін до статті 20 Земельного кодексу України. Прошу голосувати, в першому читанні.

11:06:51

За-31

Законопроект відхилено.

Не буде пропозицій від комітету? Немає.

Шановні колеги! У відповідності до заяви двох фракцій, яка поступила, оголошую перерву і запрошую на третій поверх керівників фракцій на Погоджувальну раду.

І... 11:40 – спробуємо поінформувати вас, як завершиться засідання Погоджувальної ради. Дякую.

ПІСЛЯ ПЕРЕВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте поінформувати про рішення Погоджувальної ради. Ініціатори перерви, зокрема Партія регіонів поінформувала про свою позицію, яка зводиться до наступного. Їхня позиція – що Верховна Рада України повинна ухвалити законопроект про соціальні стандарти. Це для них принципово і, так би мовити, виключний підхід. В разі, якщо Верховна Рада не розглядатиме цей законопроект, вони проти, щоб Верховна Рада розглядала інші законопроекти і, зокрема ті, які передбачені сьогодні порядком денним.

Оскільки пропозицію Партії регіонів про те, що зараз невідкладно розглядати законопроект про підвищення соціальних стандартів підтримала лише фракція Комуністичної партії, а три фракції виступило проти, ми не маємо можливості, не маємо 226 голосів або згоди більшості Верховної Ради розглядати закони... законопроект, запропонований Партією регіонів.

Натомість, три фракції запропонували Партії регіонів продовжувати розгляд законопроектів, що стосується місцевого самоврядування і визначені порядком денним позачергового засідання, на що не отримали згоду, відповідно ініціаторів перерви та блокування. В зв’язку з цим, ми домовились про наступне: кожна фракція і уряд сьогодні делегують своїх представників до оновленої робочої групи, яка працює над погодженням цифр і підходів законопроектів про соціальні стандарти. В понеділок 7 вересня ця група проводить засідання. Ми ж, у відповідності до календарного плану, який ми ухвалили, 7-го проводимо засідання Погоджувальної ради і будемо сподіватися, що 8-го числа ми знайдемо компроміс стосовно цього та інших законопроектів. З огляду на це, дозвольте позачергове засідання оголосити закритим.