ЗАСІДАННЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 листопада  2009 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:08

Зареєструвались  у сесійній залі 429 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. 

Шановні колеги, сьогодні день народження  народного депутата України Шемчука Віктора Вікторовича. Прошу привітати нашого колегу і побажати йому  успіхів.

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи  Верховної Ради України  на пленарних засіданнях 3 листопада  2009 року. Розглянуто  п’ять питань порядку денного, за результатами розгляду: прийнято один закон, один проект постанови прийнято за основу, три законопроекти відхилено.

Шановні колеги, вчора ми з вами розглядали ґрунтовно питання щодо  ситуації у зв’язку з поширенням пандемічного грипу в Україні і  невідкладних заходах щодо протидії  цій біді.  Було домовлено, що сьогодні вранці ми розглянемо проект  постанови  доопрацьований на підставі і на основі пропозицій  від депутатів, депутатських фракцій. У зв’язку з тим, що надійшло дуже багато пропозицій, і комітет їх опрацьовує,  комітет просить, щоб сьогодні у них була можливість остаточно доопрацювати проект  постанови і завтра     вранці винести на розгляд Верховної Ради України для того, щоб всі пропозиції від депутатів   і фракцій були враховані. Немає заперечень? Дякую.

Відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин   для виступів народних депутатів. Прошу записатися на виступи. Так, Роман Зварич, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона”. Павло Жебрівський. Наступним буде виступати народний депутат Павловський.

 

10:03:44

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Доброго дня, шановні колеги! І хочу висловити свою точку зору з приводу того, що відбувається сьогодні з епідемією, про яку так багато говорять. Хочу наголосити, що ті, хто сіють серйозну паніку і ті, хто розказують про те, що терміново потрібно бігти в аптеки, купувати все, що попало, вимітати з аптек антибіотики і всякі інші препарати, на моє глибоке переконання, роблять ну якщо не злочин, то погану послугу українському народу. 

Власне на сьогоднішній день, я вчора слухав і виступ прем`єр-міністрів, мали б говорити про серйозну профілактику цього захворювання, про те, щоб не допустити захворювання на грип, а не про, які препарати, наскільки вони сильні завозяться з-за кордону. Насправді ті препарати, які завозяться з-за кордону, мають використовуватися тільки обмежено, коли насправді уже є захворювання. І закликати, говорити, рекламувати різні препарати з трибуни високої, парламентської трибуни, це нечесно. Насправді ми маємо вважати, що достатньо багато препаратів є хімічними препаратами, і вони впливають і на інші органи.

І сьогодні я хочу ще раз наголосити, звертаючись на тільки до депутатів українського парламенту, але до українського народу з приводу того, що, шановні друзі, потрібно займатися в першу чергу профілактикою захворювання, для того щоб не допустити ці речі, і тільки вже в випадках крайньої необхідності приймати ті чи інші препарати, тому що власне оте, що сьогодні робиться в аптеках, нічим іншим, як просто якимось  психозом назвати не можна. Тому що просто так закуповувати, останні гроші тратити на ліки – це неправильно, це шкідливо в серйозній мірі для здоров`я людей. І сьогодні потрібно робити ті… купувати ті препарати, які поліпшують імунну систему, це, як правило, дуже недорогі препарати, які не створені на хімічній основі, і якщо ми зробимо серйозну профілактику, то ми не допустимо якраз того, щоб  отакі сильні препарати з хімічним складом впливали на наш організм.

Я ще раз  наголошую, що цибуля, часник, ехінацея, інші препарати, які на гомеопатичній основі створені, які є натуральними, - оце є головна передумова того, що ми не захворюємо і у нас  смертей великих не буде. А ті, хто закликають і рекламують препарати, насправді роблять погану послугу українському народу, і на це потрібно в тому числі  Прем`єру і всім можновладцям звернути увагу.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський передає право на виступ Ользі Боднар, фракція… "Блоку Юлії Тимошенко", перепрошую. Наступним буде виступати Микола Кульчинський. 

 

10:06:50

БОДНАР О.Б.

Народний депутат Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний  головуючий! Шановні колеги! Шановні громадяни! Досить часто нашій команді доводиться вирішувати  проблеми, які є наслідком непродуманої, а часто  руйнівної діяльності місцевої влади міста Києва.

У вересні цього року до мене як до куратора Деснянського району від "Блоку Юлії Тимошенко" звернулися зневірені та покинуті напризволяще  працівники комунального підприємства  „Житлорембудсервіс”, що у Деснянському районі міста Києва, із проханням допомогти їм  отримати заробітну платню, яку не  виплачували протягом 3 місяців з липня поточного року, а це, на хвилинку, 1650 чоловік. Постійні стрибки розмірів комунальних тарифів у Києві та абсолютно неконтрольована ситуація щодо доцільності їх підвищення призвели до того, що у підприємства „Житлорембудсервіс” виникли величезні  борги перед кредиторами, зовнішніми організаціями, „Київводоканалом”, службами із вивозу побутового сміття тощо, які склали суму у розмірі 60 мільйонів гривень.

У результаті конфліктів, які тривали кілька років, кредитори в особі „Київводоканалу” подали позов до суду та наклали арешт на рахунки „Житлорембутсервісу”.

Критичну ситуацію із заборгованістю зумовило те, що столична влада вчасно не відшкодовувала комунальним підприємствам різницю тарифів. До речі, не зробила вона цього і до сьогодні. Фактично зазначені дії призвели до того, що комунальні служби Києва на даний час є цілеспрямовано доведеними до банкрутства, що робить їх легкою наживою для бажаючих заволодіти комунальним майном столиці та сферою їхньої діяльності.

Ситуація з трьохмісячним блокуванням рахунків підприємства ставала дедалі неконтрольованішою. Деснянський район мав усі шанси бути заваленим неприбраним сміттям, що викликало б погіршення екологічної ситуації в районі та створило б негативну соціальну напругу серед 350 тисяч його мешканців.

10 вересня 2009 року комунальники провели мітинг протесту, в якому взяли участь понад тисячу чоловік, перед Деснянською РДА. Працівники погрожували припиненням виконання своїх службових обов’язків та мали намір розпочинати акцію голодного бунту.

Зусиллями директора комунального підприємства „Житлорембутсервіс” та на основі моїх звернень вдалося певним чином врегулювати цей конфлікт. Юристами „Блоку Тимошенко” була відпрацьована схема вирішення питання через комісію по трудовим спорам. І тільки тоді комунальникам було розпочато погашення невиплаченої зарплатні, сума якої складала 11 мільйонів гривень.

Така критична ситуація, коли комунальні служби районів фактично кинуті напризволяще міською владою у столиці, носить масовий характер. Зокрема комунальники Голосіївського району Києва мають 6-місячну заборгованість перед….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БОДНАР О.Б. Подібною є ситуація в Солом’янському районі, де працівникам комунальних служб заборгували близько 12 мільйонів гривень.

Хочу зазначити, що на даний час у Деснянському районі питання з виплатою заборгованості коштів комунальників вирішено повністю. І цей позитивний факт є повною заслугою роботи команди „Блоку Тимошенко” у районі. Але на сьогодні є ще небезпеки, великі небезпеки, які криються  в тому, що є борг перед програмою „Мій дім, моє подвір’я”, закладений мером Чернівецьким, його командою, це 5 мільйонів гривень. Тим більше, попереджаю про …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ваш час вичерпаний.

Микола Кульчинський передає право на виступ В’ячеславу Кириленку, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступний буде виступати Микола Шершун.

 

10:10:55

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги, шановні виборці, громадський рух „За Україну!” вітає зусилля усіх, хто справді бореться із епідемією грипу, а не займається власною політичною саморекламою, бо, на жаль, і таких охочих більш, ніж достатньо. Але ми зобов’язані звернути увагу на ті речі, про які мовчати не можна.

Скоро тиждень, як Україна у режимі епідемії, а масок і противірусних препаратів як не було, так і немає, не дивлячись на переможні реляції та звіти уряду та його керівництва, громадяни і до тепер не можуть купити у достатній кількості навіть мінімальних засобів самозахисту.

Вчора, наприклад, мої рідні і близькі у найбільшому місті Київської області Біла Церква обішли всі аптеки, які в місті є і в жодній аптеці міста не знайдено жодної марлевої пов’язки, ні  багаторазової, ні одноразової. Тому що аптекарі, керівники і прості продавці в аптеках, які стоять, кажуть: „Ми могли би закупити ті маски, але не по тій ціні, яка визначена максимальною. Якщо є можливість продавати маски по гривні двадццять, то ми в аптеках цього робити не можемо, бо мусимо закупити не дорожче, ніж за 73 копійки”.

І таким чином уряд пропонує, щоб громадяни України лишалися без захисту, без масок і без препаратів ще невідомо скільки часу, тому що встановлені граничні ціни. Очевидно, що такий підхід є непродуктивним. Тому що, якщо уважно вивчити питання, то з’ясується, що в Україні за офіційними даними міністерства  охорони здоров’я станом на сьогодні 22 відсотки – це державні та комунальні аптеки, а решта приватні та колективні.

Таким чином, граничні ціни можуть бути встановлені у державних і комунальних аптеках, у цих мережах і там продаватися по  тій ціні, яка встановлена урядом.  Але, шановні люди, в Україні є достатньо людей, які можуть купити маску не за 1 гривню, а за 1 гривню 20 копійок і захистити себе і свою сім’ю. І вони могли б  купити по такій ціні цю маску у мережі приватних аптек чи  аптек із колективною формою власності. Тому ми закликаємо припинити безпідставний        терор проти чесних людей, які просто продають товари в аптеках, а дати можливість  наповнити прилавки і дати  можливість людям купувати засоби самозахисту по різних цінах.

І останнє. Ми переконані, що якщо всі перші посадові особи, дійсно, думають про боротьбу з епідемією, а не про саморекламу, то ми ближчим часом повинні побачити спільне засідання за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховної  Ради і лідера опозиції, після якого  буде спільний брифінг на тему боротьби з епідемією, а не на тему власної політичної самореклами, що, на жаль, ми спостерігаємо найбільше останнім часом. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, фракція "Блоку Литвина".

 

10:14:09

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, "Блок Литвина". 

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Кожному з нас відомо, що сьогодні система агропромислового комплексу України переживає далеко не найкращі часи свого розвитку, зокрема, це торкається фермерського господарства, яке в першу чергу потребує серйозної підтримки з боку держави. Про це свідчать багаточисельні  звернення, які надходять до нас. Більшість скарг виникають через прогалини у діючому земельному законодавстві, бо не відповідає реальна дійсність тому, що написано у законі. І як наслідок, порушується безліч безпідставних кримінальних справ проти землекористувачів. Тому з  метою донести біди українського фермерства до влади була проведена зустріч Асоціації фермерів та приватних землевласників України з Головою Верховної  Ради Литвином Володимиром Михайловичем.

Перше важливе питання полягає у законодавчому забезпеченні розвитку неприбуткових сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та особистих селянських господарств. Так на сьогоднішній день ціни, встановлені перекупниками на продукцію фермерських та селянських господарств у 4-5 разів нижче від тих, по яким споживач їх купує. А результат цього – село біднішає і деградує.

Вирішення такої проблеми криється у запровадженні сільськогосподарської кооперації. Реалізація цього заходу закріплена в проекті Закону про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій, яким передбачено надання сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам статусу юридичної особи як неприбуткової організації. Раніше даний законопроект був прийнятий у першому читанні, але в другому ще досі не розглядався.

Тому ми закликаємо розглянути терміново у другому читанні та прийняти його, бо це дозволить зняти проблему подвійного оподаткування сільськогосподарських кооперативів та усунути перешкоди для створення організованого аграрного ринку.

Третю проблему становить недостатнє фінансування сільського господарства, передбаченого проектом Закону про Державний бюджет України на 2010 рік.

Тому фракція „Блоку Литвина” підтримує пропозиції, висунуті фермерами щодо виділення коштів на кредитування фермерських господарств, фінансової підтримки фермерських господарств, державної підтримки сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, державної підтримки сільськогосподарських дорадчих служб, а також паспортизації сільських населених пунктів.

Наприкінці хочу звернутися до вас, шановні колеги, та до органів виконавчої влади з проханням і вимогою приділити відповідну увагу висунутим пропозиціям і підтримати їх у нашій роботі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Павленко передає право на виступ Олегу Зарубінському, фракція „Блоку Литвина”. Наступним буде виступати Мироненко, Партія регіонів.

 

10:17:12

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги! 19 березня цього року ми з вами, Верховна Рада, прийняла Закон України „Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику”. Суть цього закону полягала у врегулюванні питань експорту електроенергії. Суть полягала  в тому, що експорт має бути прозорий, транспарентний і вигідний державі Україна.  Цим законом, зокрема, передбачалося, що продаж електроенергії за кордон відбувається виключно через відкриті аукціони, стаття 30. Аукціони надають право експорту на термін не більше одного року, стаття та ж сама закону.

Для практичної реалізації цього закону, в його „Прикінцевих положеннях” передбачено Кабінету Міністрів України протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності цим законом забезпечити проведення відповідного аукціону. Але, як вказується в офіційних джерелах, всі аукціони, які начебто повинні були проводити за цей час, не відбулися за формальних підстав, знову ж таки, начебто відсутності покупців, начебто відсутності покупців. Однак, як стверджують практично всі, без винятку, експерти, і це відображено в засобах масової інформації знайшло своє висвітлення, підставою для таких причин стала цілеспрямована діяльність окремих чиновників, зацікавлених в поверненні до попередньої схеми продажу електроенергії та спеціально завищена ціна на електроенергію.

Що це значить? Фактично на сьогоднішній день законодавство про експорт електроенергії не виконується. За чим прослідковується чітка мета: довести недосконалість правових норм та повернутися до практики напівтіньових схем, що діяли до моменту прийняття цього Закону щодо питань експорту електроенергії. Тобто закладаються умови, за якими одна корпорація, як і раніше, монопольно експортуватиме електроенергію за ціною, вдумаємось, нижче ніж вона реалізується для української промисловості, експорт нижче за ціною ніж для української промисловості. Внаслідок цього доходи отримує не держава, а посередник. Більше того, різниця між ціною електроенергії на експорт і внутрішній продаж напряму лягає на плечі вітчизняних споживачів.

Ми вимагаємо провести аналіз зазначеної проблеми, визначити та усунути причини, які сприяють тіньовим фактично і збитковим для України схемам продажу електроенергії. Вкотре прошу вважати мій виступ запитом до Прем’єр-міністра України і позбутися системи тіньових схем. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мироненко, фракція Партії регіонів. Ганна Миколаївна Герман, фракція Партія регіонів. Підготувати Кендзьору.

 

10:20:34

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, ажіотаж, який роздмуханий урядом навколо епідемії, вже спорожнив гаманці українських громадян. Експерти підрахували, що в середньому кожен українець витратив на ліки зараз від 100 до  1000 доларів. При цьому уряд не хоче платити підвищені зарплати і пенсії найбіднішим українцям – пенсіонерам і найменш забезпеченим.  Ми чуємо від міністрів уряду, як наприклад, від виконувача обов’язків  міністра фінансів прямі заклики не виконувати Закон (тут нами з вами прийнятий і підписаний Президентом) про підвищення зарплат і пенсій.

Я запитую сьогодні Генеральну прокуратуру: чому найвищий урядовець, який закликає саботувати виконання законів, досі не притягнутий до кримінальної відповідальності за це?

Ми також повинні розуміти, що епідемія мине, але люди не перестануть хворіти, тому що в квартирах холодно, тому що в школах не опалюється і не опалюється в лікарнях, в інших бюджетних установах. І ми повинні тут у парламенті заслухати уряд з питання про провал урядом підготовки до зими, до опалювального сезону. І ми повинні покарати винних у цьому. Тому що сьогодні вони закривають школи, прикриваючись епідемією. Після виборів вони вже не будуть говорити про епідемію, бо їм вже  ця тема буде не потрібна, але в школах буде холодно і наші діти будуть хворіти.

Ми  повинні тут у парламенті також знайти відповіді на запитання, які зависли вчора в повітрі. Чи правда про те, що єдиним дистриб’ютором  швейцарського препарату, який рекламує з екранів усіх телевізорів  Прем’єр-міністр,  є депутат від БЮТу? І чи  має тут місце корупція? Ми повинні дати на це запитання відповідь. Ми повинні дати  відповідь  на запитання  і притягнути до відповідальності винних, котрі покликали на майдан понад 150  тисяч людей у самий розпал епідемії грипу.

Ми повинні раз і назавжди зробити так, щоб ті, хто робить такі страшні помилки, які відбиваються на здоров’ї  і  житті людей, несли  за це відповідальність і щоб з них не стікало це  як з гуски вода.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Кендзьор і право на виступ йому передає Роман Ткач, отже 6 хвилин. Наступний буде виступати Олег Ляшко.

 

10:23:43

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні  депутати!    Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”. Я цілком годжуся із проханням  і Володимира Михайловича, і Президента України, і багатьох  інших не політизувати  будь-яку біду, яка приходить у хату,    у  нашу державу. Але не говорити про те,  як можна було все-таки запобігти, у всеозброєнні, в максимальній підготовці зустріти цю біду і вийти  з цієї біди якомога з меншими втратами. Я вважаю, говорити потрібно, потрібно аргументовано і переконувати  людей, що якщо влада українська не спромоглася,  знаючи це заздалегідь, що котиться друга хвиля  цього так званого „каліфорнійського грипу” і   вона заколисана  власними проблемами підготовки до президентських  виборів, абсолютно кинула  на призволяще  все суспільство своєї держави. Така влада, з моєї точки зору, не має права далі перебувати біля керма держави, тому   що біда буде ще не одна і вона буде обходитися суспільству надзвичайно дорого. Я розумію, що ця пандемія, яка сьогодні котиться із заходу до центру  і на схід України є, її не можна було припинити. Але уряд неодмінно знав, що весною цього року прокотилася хвиля цієї пандемії по світу. Уряд дуже добре знав попередження Всесвітньої організації охорони здоров’я про небезпеку другої хвилі. І вчора, виступаючи з трибуни Верховної Ради, Прем’єр-міністр, як по подіуму пройшлася легенько – це мені  було дуже дивно, що всі, хто виступав і задавав питання, ну, з такою лагідністю і повагою до Прем’єр-міністра висловлювалися, що я сьогодні якраз і попросив колег 6 хвилин.

Шановні друзі, уже на  початку жовтня цього року і з Тернополя, зі Львова котилися тривожні інформації до уряду про навалу захворювань на грип. Уже 24 жовтня на Тернопільщині, на Львівщині уже смерть – грип косив людей. В той час, коли з усієї України для того, щоби звести до Києва, і послухати, як Прем’єр-міністр у студентські роки вантажила і розвантажувала шини в двічі більші за неї, розвантажували, як галушки з макітри. І це вже весілля, це весілля відбувалося на тлі цих смертей, які спричинив грип. Сьогодні число смертей докочується вже до сотні. І, звичайно, відповідальність пряма, моральна, політична відповідальність за ці смерті, за це нещастя лягає безпосередньо на Прем’єр-міністра України.

Говорила Прем’єр-міністр про те, що вони вчора, говорила про те зацитував, записав: «Ми підготувалися до усіх рівнів небезпеки». Шановне товариство, так, якщо ми так готувалися, оця елементарна пов’язка, яка мала би бути виготовлена до початку приходу цієї пандемії в Україну, мало би бути мінімум по 10 тисяч, починаючи від новонародженого і до найстаршого громадянина України. Цього досі немає. Тільки зараз Прем’єр-міністр розпакувала із запасів марлю, мовляв: „На, шийте собі, рятуйтеся”. Такого цинізму, такої неповаги до власного народу не демонстрував ніхто в Україні, я думаю, що і в світі. Але каже Юлія Володимирівна, що і грошей не було.

Шановні панове, коротенький підрахунок. Дві наради  з головами сільських і селищних рад сумарно обійшлося державному бюджету 40 мільйонів гривень. Ці рекламні щити, які вже півроку заклинають нас усіх, що як вона працює, тільки цього не могла, краще б вона пов’язки шила і рекламний бігборд, що вона працює, шию грипозні пов’язки.

Тур зірок з Україною в серці чи з Україною в іншому місці – це 50 мільйонів доларів, це 400 мільйонів гривень. Це феєрверк 24 числа звезення людей, це за скромними підрахунками 50 мільйонів гривень витратити на оцього козачка, голови Народного руху України, на примітивну рекламу півтора мільйона доларів, сумарно. Це складає в межах одного мільярда гривень. Скажіть, будь ласка, скільки за один мільярд гривень можна нашити пов’язок і забезпечити найпотрібніші, найпершочерговіші препарати для того, щоб зустріти у такий спосіб пандемію грипу.

Отже, сказавши все це я підсумовую, що найбільшою епідемією, найбільшою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дві секунди. Дві секунди. Завершуйте.

 

КЕНДЗЬОР Я.М. … найбільшою небезпекою для України є оця пандемія .. .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мікрофон.

 

КЕНДЗЬОР Я.М. Прем’єра. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олег Ляшко, будь ласка. Олег Ляшко. 

А, будь ласка, Володимир Бондаренко замість Олега Ляшко.

 

10:30:25

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, Партія „Реформи і порядок”.

Щойно ми чули декілька виступів, коли, ну не гласних співробітників або інформаторів КДБ, які в унісон, як одна так і другий розповідали нам про всі гріхи уряду.  

А ви помітили,  що націоналістам,  так званому націоналістові аплодували комуністи. Дивно, що їх погляди збіглися в боротьбі з урядом.

Так я хочу сказати, що вчора і в ближчі дні три великі мітинги відбулися в Донецькій області. І ми звертаємося до прокуратури перевірити хто їх організовував і  для чого штучно наганяли туди людей,  для чого примусово шахтарів вивозили на мітинги в Красноармійську, Димитрові та ще в одному місті Добропіллі .

 Тепер ще інше. Хотів би звернути увагу на виступ мого колеги попереднього, який звернув увагу на те, що довго не реагували. Так перевірте, будь ласка, ми в прокуратуру звертаємося, коли Президентові від Чижмаря надійшла тривожна інформація і куди він її дів.  Чому він її не доповів? Чому він не оприлюднив і  так дальше.

А тепер стосовно суті питання. Учора в цій залі відбулось штучне затягування вживання заходів проти грипу. Мова іде про те, що  один чоловік на ім’я Адам, прізвище не називаю,  щоб не було репліки, тут всіх нас вводив в оману, говорячи про те, що через міністерство можна все це розподілити.

 Та ні,  з Міністерства охорони здоров’я гроші Міністерству надзвичайних ситуацій, а також Міністерству промислової політики чи іншим передати не можна без рішення цієї зали.

Більш того скажу, що  Міністерство охорони здоров’я оперує лише 20 відсотками     лікувальних закладів,  а тепер підпорядкували йому в оперативне підпорядкування для використання ліжкового фонду інші лікарні. Фінансово ніхто нікого нікому не підпорядкував. Тобто вся система лікувальних закладів України позбавлена отримання цих грошей. Те ж саме через області нічого не дійде. ні до Чернівців, ні до інших областей  де сьогодні є тривога не дійде, тому що  не можна передавати, знову ж таки без нашого рішення.

Тому вчора в цьому театрі абсурду відбулось штучне гальмування надходження грошей на  боротьбу з епідемією. Хто це зробив? І хай народ України подякує за цю роботу, як тому ж Адаму, двом Вітям, В’ячеславу і Гані. Оце буде нормальне рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тепер право на виступ має народний депутат Кілінкаров. Йому передає слово колега Волинець.

 

10:33:05

КІЛІНКАРОВ С.П.

Я хочу прежде всего отреагировать на это выступление и сказать, если бы наше правительство деньги распределяло не на глаз, туда-сюда, а вы бы сделали точные расчеты, сколько необходимо средств для Министерства здравоохранения, сколько необходимо для МЧС, мы бы приняли эти изменения в бюджет и направили туда, куда нужно, но эти деньги были бы под контролем определенных министерств, а не в ручном управлении Кабинета Министров.

А с этой большой трибуны я хотел бы обратиться к народным депутатам и высказаться по тем проблемам, которые сегодня волнуют жителей восточных регионов. Постановлением Кабинета Министров номер 887 от 12.08.2009 «О внесении изменений в Закон Украины «О престижности шахтерского труда» предусмотрена компенсация за твердое бытовое топливо льготной категории граждан согласно 43 и 48 статьи горного закона и Закона Украины «О престижности шахтерского труда».

Однако данные документы являются подзаконными актами и вступают в противоречие с требованием выше указанных законов и влекут за собой ущемление льгот, предусмотренных законами для значительной категории граждан. В частности, полностью отсутствует механизм реализации льгот согласно статьи 48 горного закона. А это означает, что без компенсации остаются ветераны труда закрытых шахт и шахт, находящихся в процессе ликвидации.  Учитывая тот факт, что из 91 шахты на 1992 год в Луганской области закрыто и находятся в процессе ликвидации 52 шахты, - это очень большой  и злободневный вопрос для Луганщины. Лишены права на получение компенсации лица, проживающие в частных домах и имеющие автономное газовое и электрическое отопление; лица, проживающие в домах с центральным отоплением, но имеющие автономное.

На сегодняшний день остро стоит вопрос о погашении задолженности по снабжению твердым бытовым топливом шахтеров-инвалидов и ветеранов, образовавшейся еще с 2003 года. До сих пор нет четкого ответа, когда, как и чем будет погашена эта задолженность? А это ни много, ни мало 123 тысячи тонн угля только по закрытым и ликвидируемым шахтам. Кроме того, количество и качество развозимого  угля вызывает серьезные  нарекания.

В Законе Украины «О Государственном бюджете  на 2009 год» в статье 47 вопреки требованиям  Межотраслевого тарифного соглашения, Закона Украины  …..….. получателя закрытых шахт урезана норма с 5,9 тонн до 3,1. Это недопустимый факт правового  беспредела, противоречащий  Конституции Украины.

Серьезные нарекания у шахтеров-инвалидов и пострадавших на производстве  имеют к фонду СНС. На сегодняшний день,  на  мой взгляд, правительство  специально банкротит этот фонд. Оно  на сегодняшний принимает решение и позволяет  отдельным предприятиям не платить  взносы в эти фонды. Шахтеры уже сегодня  не в полном объеме получают свои регрессы. И за сентябрь месяц  всего лишь 30 процентов  получили регрессов.

И по вопросу  вывоза угля. В Луганской области  за первое полугодие вывезли уголь, начали вывозить. К качеству угля, конено, есть серьезные нарекания. Но в Донецкой области еще  не приступали к этому  вопросу. Поэтому  мы обращаемся еще раз с этой высокой трибуны …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 10 секунд.

 

КІЛІНКАРОВ С.П.   ...мы обращаемся к Генеральному прокурору, мы требуем сегодня разобраться в вопросах обеспечения  людей твердым бытовым топливом. На наш взгляд, там применяется коррупционные схемы и выигрывает тендеры фирма,  которая не имеет ни одной тонны угля, но при этом  занимается вопросами обеспечения…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,  ми завершили виступ народних депутатів, півгодини сплило.  Адам Мартинюк має право на репліку, згодувалось прізвище. Одна хвилина, будь ласка. Одну хвилиночку, я прошу, не кричіть.

 

10:36:47

МАРТИНЮК А.І. 

Шановні колеги, ми послухали тут плач Ярославни, правда вона десять ярославн собою уявляє.  Що ми вчора зробили? І до речі, 150  голосів, совість таки була у БЮТ, що проголосували за те, щоб мільярд пішов за призначенням.

Що таке резервний фонд? Резервний фонд – це приблизно, щоб народ зрозумів,  кишенькові гроші Прем`єр-міністра, бо  Резервним  фондом розпоряджається  тільки Прем`єр-міністр.

Вчора колега Лавринович   називав цифри, куди пішли мільйони з Резервного фонду,  який має іти на покриття тільки лиха: на проведення нарад, консультацій, зустріч, агітацій так далі і тому подібне. І ми вчора  віддали 1 мільярд за призначенням – на потреби людей, які хворіють грипом. А цими проблемами займається Міністерство охорони здоров'я, а Резервний фонд потерпить. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, мікрофон.

 

10:37:58

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! Для громадян країни пояснимо, бо депутати і так знають, просто неправду кажуть, а для громадян країни пояснимо, що Резервний фонд використовується не за одноосібними рішеннями Прем`єр-міністра, а за рішеннями уряду, є положення про Резервний фонд, куди мають іти ці гроші. І чому ми вчора наполягали, щоб ішли саме гроші через Резервний фонд, бо це дасть можливість оперативно реагувати на виклики, які ставить епідемія. Як правильно сказав колега Бондаренко, ні Міністерство оборони, лікарні, ні Міністерство надзвичайних ситуацій, ні інші заклади, які борються з епідемією, учора завдяки нашому рішенню грошей не отримають. І ми з вами будемо вимушені знову переглядати тут ці рішення, вносити зміни до бюджету, щоб всі ті, хто задіяні, в тому числі і місцеві органи влади, мали можливість отримати гроші. Так що не треба наводити тінь на плетінь. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми… Ні… Ну я прошу вас, заспокойтеся! Виступила з реплікою людина, все, завершили. Заспокойтесь, ну… Шановні народні депутати, з приводу пропозицій. Ну я прошу вас! Я прошу вас, прізвища не згадувались, виступив Олег Ляшко. Я прошу вас, заспокойтеся!

Шановні народні депутати, шановні народні депутати, ми завершили виступи. З приводу пропозицій. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, заявах і зверненнях народних депутатів, я прошу підготувати відповідні доручення… Ну я прошу вас! (Шум у залі) Я прошу підготувати відповідні доручення.

З приводу пропозицій від народного депутата В'ячеслава Кириленка з приводу того, що варто провести спеціальне засідання Верховної Ради України.

Шановні колеги, я хочу ще раз сказати. Якщо ви хочете зірвати остаточно роботу Верховної Ради, то я хочу сказати, що це дзеркало, яке… сьогодні те, що ви робите, - це віддзеркалення нікчемності всієї влади. Заспокойтесь!  Не буде жодної репліки! (Шум  у  залі)

 Я ще раз хочу…   (Шум  у  залі) Я прошу фракцію… я прошу фракцію "Блоку Тимошенко", заспокойте народного депутата, якому я роблю зауваження за неприпустиму поведінку.

Я надав право виступити Олегу Ляшко, якого не згадувалось. З`ясували обставити, давайте далі працювати. Заспокойтесь! Не буде по-вашому. Все!

Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на  сьогодні,  тобто на середу 4 листопада 2009 року. Перелік питань у нас надзвичайно великий. Я прошу, шановні народні депутати, у зв`язку з тим, що ми переймаємося проблемами і бідами народу, прийняти рішення, що ми будемо працювати до завершення  розгляду питань, визначених  розкладом  на цей день.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, голосуйте. Прошу голосувати.

 

10:41:56

За-25

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування другу пропозицію – про розгляд питань за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:42:19

За-18

Рішення не прийнято.

Якщо ви, шановні колеги, думаєте, що ви зробили  Голові Верховної Ради гірше, я думаю, що ви зробили гірше людям, про яких ви  так сильно печетеся, коли вам потрібно, і організували те, що не потрібно  організовувати, у вигляді епідемії грипу, щоб не нести відповідальність, що не опалюються будинки, школи, вузи, дитячі установи. Ви гірше хочете цим зробити? Побачимо принциповість вашу далі. Будете працювати самостійно, і з своїм урядом.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо оподаткування доходів від операцій зворотного викупу уживаних товарів) (проект народного депутата Крайнього). Реєстраційний номер 4385. Давайте зараз до безкінечності будемо обговорювати ті питання, які потрібні і печуть вам, а не людей. Будь ласка, по 2 години. Я пропонував по скороченій процедурі – ви не хочете.

 

10:43:18

КРАЙНІЙ В.Г.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Хочу запропонувати вашій увазі законопроект України про внесення змін до деяких законів України (щодо оподаткування доходів від операцій зворотного викупу уживаних товарів). Процес підготовки законопроекту співпав з розростанням в Україні фінансово-економічної кризи. І на сьогодні серед головних проблем, питань, які дозволять вирішити прийняття законопроекту, - це питання стимулювання продажу нових товарів за відсутності споживацького кредитування.

Узгодження даного питання, з одного боку, дасть можливість запобігти повному згортанню вітчизняного виробництва, а з іншого – задовольнити потреби населення у необхідних їм товарах.

Водночас запропоновані на ваш розгляд норми законопроекту сприятимуть легалізації процедури продажу уживаних товарів, у тому числі транспортних засобів, обладнання, комп’ютерної та побутової техніки, мобільних телефонів тощо, усуненню суперечних тлумачень податкового законодавства щодо уживаних товарів, уникненню непрозорих та сумнівних схем продажу таких товарів, а також приведенню порядку оподаткування нових товарів до норм міжнародного права, зокрема законодавства європейського співтовариства.

В Україні неврегульованість оподаткування операцій з уживаними товарами відчутно гальмує розвиток ринку цілої низки товарів. Як найяскравіший приклад можна привести торгівлю уживаними транспортними засобами. Незважаючи на стрімке зростання автомобільного ринку, яке мало місце протягом кількох попередніх років, система зворотнього викупу автомобілів так звана „трейд-ін”, яка  є нормальною практикою в цілому світі, фактично, не має розвитку на сьогодні в Україні. Головна причина такої ситуації у тому, що в умовах чинного законодавства України податок на додану вартість при проведенні операцій зворотного викупу повинно утримуватися двічі за той самий товар з його повної вартості. Перший раз оподаткування відбувається при продажу дилерам нового товару, а вдруге при перепродажу за посередництвом дилеру вже вживаного  товару.

Внаслідок такої недосконалості українського законодавства утворилися передумови для перешкодного ухилення від оподаткування. Наприклад, торгівля уживаними автомобілями повністю відійшла в зону тіньової торгівлі через товарні біржі. За попередніми оцінками близько 90 відсотків уживаних автомобілів продаються за посередництвом бірж, при цьому оціночна вартість, зазначеного в біржових угодах,  зазвичай складає не більше 1000 гривень, незалежно від марки та моделі автомобілів. А це в десятки, а в окремих випадках і в сотні разів менше від їхньої реальної вартості. Не менш вагомим аргументом на користь законопроекту є те, що внесення, виведення з тіні зазначених операцій, безумовно, збільшить надходження до податків до бюджету.

Головне експертно-наукове управління пропонує прийняти законопроект у першому читанні. Шановні колеги, прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідь закінчена.  Прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу прізвища вивести на  табло.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

 

10:47:00

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрий Мірошниченко, фракция Партії регионів.

Скажіть, будь ласка, які втрати сьогодні, попередньо якщо обрахувати, несе ринок продажу вживаних автомобілів, виходячи як раз з тієї недосконалості закону, який є, який ви, власне, хочете усунути. Адже, я абсолютно погоджуюсь, що ця проблема існує і ця проблема негативно впливає не лише на розвиток цього ринку, але і на міжнародну репутацію України, оскільки ми не йдемо за європейськими стандартами, які вже є нормою для багатьох країн.  Дякую.

 

КРАЙНІЙ В.Г. Спасибі велике за запитання. Абсолютно ваша правда у тому, що ви сказали, і об’єктивна оцінка того, що у нас є на цьому ринку, експерти підрахували те, що трапилося у 2008 році під цією ситуацією – продажу через  біржі, десь близько 900 мільйонів гривень були втрати від цієї схеми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

 

10:48:03

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний Валерій Григорович, ви сказали про те, що ми додатково отримуємо якісь надходження у бюджет. Я маю з цього приводу певні сумніви. Якщо можна, то скажіть, будь ласка, які надходження додаткові у бюджет і за рахунок чого в результаті вашого законопроекту ми отримуємо?

І друге запитання, якщо можна. Так званий імпортний секонд-хенд, як враховано у вашому законопроекті? Чи не розуміємо ми, що це вже трошки інша природа і інший товар, по відношенню до якого ви хочете сьогодні певну лібералізацію по оподаткуванню?  Дякую.

 

КРАЙНІЙ В.Г.   Спасибі за запитання.

Я почну з другого. Ця схема, яка запропонована у законопроекті, має за мету прийняти автомобілі, підтримані автомобілі і другі товари, які я декларую у цьому законопроекті, відкрито через дилерську мережу.

При цьому проданий автомобіль абсолютно прозоро з оцінкою по вартості, яка матиме, у тому числі, оподаткування цього товару, і вартість цього товару буде тією складовою частиною, яка потім допоможе тій людині, яка принесла свій товар по цій схемі, купити новий товар, чи то буде автомобіль, чи інша побутова техніка.  При цьому не має значення, який  товар він принесе - автомобілі сьогоднішнього виробництва, вітчизняне виробництво, вазовські ……………. чи це будуть закордонні автомобілі.

Стосовно надходжень у бюджет, було прораховано, що весь рік на цій схемі, яка працює на сьогоднішньому узбіжжі, зібрати до бюджету близько 500 мільйонів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

 

10:49:55

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Шановний Валерій Григорович, ви знаєте, є у місті Запоріжжі такий заводський район, і там зовсім недавно при допомозі товарної біржі була спроба відчужити майно, нерухомість у стареньких людей. І таких випадків у мене на окрузі багато, доводиться звертатися до судів.

Скажіть, будь ласка, ваш законопроект може поставити заслону тому, аби не використовувалася товарна біржа як засіб відчуження, наприклад, квартир, особливо у людей похилого віку. Дякую.

 

КРАЙНІЙ В.Г. Спасибо, Ярославе Михайловичу. Абсолютно правильно ви говорите, що по цьому законопроекту  біржові операції по тому, що я доповідав, повністю виходять з-під цієї схеми. Біржа у цих схемах приймати участі не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

10:50:43

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко. Перш за все, Володимире Михайловичу,  я хотів би звернути увагу на те, що згідно статті 51 частини четвертої ви не мали право…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставте запитання, іначе я відключу мікрофон.

 

БОНДАРЕНКО В.Д. Секундочку. А ви не маєте права відключати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відключіть мікрофон, будь ласка. Запитання завершено. По суті по Регламенту. Все, будь ласка. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідач – голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Анатолійович Терьохін. Будь ласка.

 

10:51:32

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради  України з питань податкової, митної політики на засіданні 16 червня 2009 року розглянув зазначений законопроект із реєстраційним номером 4385.

Метою законопроекту  є врегулювання у податковому та іншому законодавстві операцій зворотного викупу товарів, включаючи транспортні засобі, побутову техніку, мобільні телефони тощо.

Законопроектом  пропонується запровадити спеціальний режим оподаткування ПДВ, визначивши, що об’єктом оподаткування на додану вартість при реалізації вживаних товарів не вся вартість вживаних товарів, як тепер, а лише різниця (маржа) між ціною продажу товару і ціною його придбання, розрахована за звичайними цінами.

Передбачити особливості оподаткування податком з доходу фізичних осіб, встановивши, що при здійсненні операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна об’єктом оподаткування є прибуток, тобто різниця  між доходом та документально підтвердженими витратами на придбання. І внести зміни, про що вже говорилося, до Закону України про товарну біржу, передбачивши обмеження, згідно з якими не можуть бути предметом біржової торгівлі індивідуально визначені речі, зокрема, вживані товари, в тому числі транспортні засоби, якщо вони не продаються як партія. І визначено, що таке „партія”.

Є у комітету деякі технічні зауваження до цього законопроекту, але в цілому комітет позитивно оцінює концепцію, який в разі його доопрацювання та прийняття дасть можливість законодавчо регулювати порядок оподаткування при здійсненні операцій з продажу обміну вживаних товарів. За результатами розгляду на своєму засіданні комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу в першому читанні проект закону за реєстраційним номером 4385.

І від себе своїми словами хотів би пояснити таке. Сьогодні вторинний ринок рухомого майна практично весь знаходиться в тіні. Чому? Тому що, по-перше, якщо продавець - фізична особа, то тоді він відповідно до діючого законодавства має собі включити до валового доходу і оподаткувати податками і внесками до Пенсійного фонду всю суму виручки, яку громадянин отримує від продажу вживаного товару, абсолютно не враховуючи витрати на придбання цього вживаного товару. Якщо продавець - юридична особа, то тоді виникає ефект подвійного ПДВ: спочатку ПДВ платиться при придбанні рухомого майна, а потім ПДВ має нараховуватися без врахування сплаченого при купівлі, нараховується при продажі вживаного майна. Все це призводить до того, що шукаються напівзаконні, скажімо, способи відчуження вживаних товарів.

Подивіться, будь ласка, хоча б на автомобільні ринки  вживаних автомобілів. Вони практично всі знаходяться в тіні, використовуються товарні біржі, використовуються нотаріальні напівзаконні посвідчення. І це призводить до того, що не захищаються права як покупців, так і продавців в першу чергу транспортних засобів, ринків, припустимо, іншого рухомого майна, там побутових товарів взагалі, не існують, оскільки  у нас немає фактично без врегулювання  цього питання комісійок, які були раніше при Радянському Союзі.

І ще хотів додати, що всі норми повністю відповідають 112 Директиві Євросоюзу і нашим зобов’язанням, які ми взяли в УПС, в Угоді про партнерство, співробітництво з Співдружністю країн Європейського Союзу. Тому ми, ще раз повторюю, рекомендуємо прийняти цей закон за основу.

І на останнє я хотів би,  шановний Володимире Михайловичу, сказати таку репліку. От ви перед тим, як ми почали  розглядати цей  закон, сказали, що будемо дві години говорити щось таке, що неважливо для людей. Так от цей закон є яскравим прикладом того, що важливо для людей. Тому, будь ласка, будьте більш обережними  з своїми висловленнями перед тим, як ще закон не доповідався. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання. Прошу вивести прізвища на табло.

Сергій Шевчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" .

 

10:56:19

ШЕВЧУК С.В.

Я прошу передати слово для запитання народному депутату України  Володимиру Бондаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, мікрофон.

 

10:56:27

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Пане Сергію, я  хотів би звернутися до вас з питанням стосовно цього законопроекту. А чи не буде він сприяти закріпленню, як кажуть, в робочому стані автомобілів з тою технічною якістю, яка вже не дозволяє   використовуватися і буде шкідливою для здоров’я людей? Це перше.

І друге. Згідно статті 29 пункт 1 Регламенту  Верховної Ради я роблю офіційне зауваження головуючому за допущені грубі порушення …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відключіть мікрофон.

Будь ласка, давайте відповідь на питання.

 

ТЕРЬОХІН С.А. По першому питанню. Ні, не буде. Оскільки зараз немає жодних стандартів по екології  або якості для вторинного ринку. І у нас є вимоги при проходженні технічного огляду, ви пам’ятаєте, ми зробили графік переходу на  Євростандарти Євро-3 і Євро-4, які мають бути застосовані до нових автомобілів.

Стосовно старих автомобілів в Європі виходять іншим шляхом. Є така програма, яка спрямована, як на збільшення попиту громадян, так і на покращення екології, називається ця програма  „Cash for Clunkers”. 24 країни Євросоюзу її застосовують.  Дуже простий сенс. Якщо людина приносить свій  старий автомобіль з поганими екологічними, ну  технічним там якимось станом, то вона може отримати новий автомобіль зі скидкою, яка  фінансується за рахунок бюджету. От середня скидка зараз в Європі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

ТЕРЬОХІН С.А. …це 2,5 тисячі євро на малолітражку.   Тобто нам треба… оцей законопроект він розкриває можливість  застосування цієї програми в Україні. Без цього законопроекту ми не можемо отакі обміни для покращення екології і споживчого попиту застосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Волинець, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

10:58:40

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Михайло Волинець,  фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Володимире Михайловичу, прошу передати слово Володимиру Бондаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Бондаренко, мікрофон, будь ласка.

 

10:58:50

БОНДАРЕНКО В.Д.

 Дякую.  Володимир  Бондаренко. Пане Сергію, але ж дивіться, в Європі  28 країн сьогодні таким чином позбавляються старих автомобілів. Чи є сьогодні гарантія, що вони їх утилізують? Чи можливо частина  з них все-таки у зв’язку з тим, що їх накопичується велика кількість різними нелегальними шляхами, може потрапляти в Україну і чи буде така система запропонована в Україні або запроваджена в Україні, коли ми і свої і ті, що надходять автомобілі,  будемо перевіряти занадто прискіпливо?

І я  хотів би також продовжити свою думку з приводу того, що не можна порушувати регламенту в черговий раз …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відключіть мікрофон.

Будь ласка, відповідно до Регламенту ви маєте ставити запитання по суті доповідачу і, будь ласка, дотримуйтеся цього Регламенту.

 

 ТЕРЬОХІН С.А.   Перше питання дуже цікаве. Оскільки дійсно, припустимо в Федеративній Республіці Німеччині, коли заводилася така програма, знову таки я хотів би акцентувати вашу увагу, що цей закон не запроваджує цю програму – він відкриває шлях для її запровадження.

Так от в ФРН відбулося що. В минулому році були передані старі автомобілі з поганими екологічно-технічними умовами в замін нових. І після того різними шляхами ці старі автомобілі в кількості приблизно 24 тисяч штук те, що було Інтерполом визначено, були поставлені в Східну Європу, в тому числі в Україну. Після того всі ці країни, які з’ясували оці от тіньові потоки, в обов’язковому порядку ці старі автомобілі, їх двигуни, заливають рідким склом. Тобто їх можна утилізувати лише як металобрухт.

Тому це інші проблема, але давайте ми почнемо шлях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

11:00:53

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, партія «Реформи і порядок». Оскільки мій колега із партії «Реформи і порядок» Володимир Бондаренко ніяк не може закінчити свою думку, то я вважаю свої обов’язком передати йому слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко. Мікрофон, будь ласка.

 

11:01:15

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Шановний пане Сергію, ну, ми говоримо більше про автомобілі. Але ми знаємо, що сьогодні в Україні широко розгорнута мережа торгівлі секонд хендом різноманітним іншими. От я думаю, що цей закон треба якось доробляти - в плані запобігання знову ж таки торгівлею не просто непотрібом, а й шкідливим непотрібом, який особливо надходить з Китаю. Зокрема мова йде про той посуд, який звідти надходить і не секонд хендівський, а навіть новий, який не можна вживати.

Тому я думаю, що при доробці цього закону треба буде передбачити в тому числі екологічну експертизу цього законопроекту в цілому. І хотів звернути увагу, і в черговий раз попередити Володимира Литвина про …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть мікрофон.

Я хочу сказати, шановні колеги, якщо ви будете змагатися так далі – діло не піде – це по-перше.

По-друге. Відповідно до статті 51 репліки на репліку немає.

По-третє. Розуміючи складність ситуації, я дав право виступити Олегу Ляшко, хоча він не мав права. Він виступив. Що ви ще хочете? Ви хочете познущатися? Ви знущаєтесь над країною уже, припиніть це діло, не піде так як ви хочете, ви ж здорові люди і нормальні, поки що епідемія не дійшла. Заспокойтеся! Не припините цей блуд, я думаю, що ви від цього не виграєте. Припиніть! Будь ласка, відповідь на питання.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Значить, я хотів би ще раз звернути увагу на те, які об’єкти цього закону. Це не речі і не предмети, а це рухоме, об’єкти рухомого майна. Тобто тут посуду і близько немає або там одягу. Мається на увазі, це окремо визначені об’єкти рухомого майна, які, що це таке ви можете подивитися в Цивільному кодексі. Тому такої загрози, як ви кажете, немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення. Прошу записуватися, шановні колеги, на виступи. Прошу вивести прізвища народних депутатів на інформаційне табло. Народний депутата Камчатний. Будь ласка, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".  Так будете ви виступати? З місця чи там? Мікрофон ввімкніть, будь ласка.

 

11:04:03

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко". Прошу передати слово народному депутату Бондаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний Бондаренко, фракція "Блоку Тимошенко".

 

11:04:26

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Шановні колеги і радіослухачі та телеглядачі! Я хотів би сьогодні, перш за все, звернути увагу на те, що цей законопроект дійсно є дуже важливим, тому що наша країна останнім часом за останні роки зробила значні кроки як в завезенні чужого добра, яке могли би вільно випускати в себе, так і в нелегальній системі його розповсюдження. Зокрема мова іде про реалізацію товару, який іде з кордону, і тому числі і в мережі ринків.

Я свого часу активно пропонував запровадити все-таки якийсь контроль над цим процесом, в тому числі ввести касові апарати, які конче потрібні, тому що  поза касовими апаратами сьогодні іде торгівля приблизно в обсязі 50 мільярдів гривень в Україні.

На жаль, є активні борці за те, щоби мережеві  системи, які сьогодні склалися на ринках, залишилися недоторканними і через  сплату невеличких податків продовжували працювати в країні і тим самим вбиваючи легальну торгівлю, та яка іде сьогодні у великих супермаркетах, гіпермаркетах і  таке інше.

Тому цей закон треба, як екологічно експортувати так і  фінансово-економічну експертизу більш поглиблену зробити, тому що  реалізація товару, який є секонд хендом,  в тому числі і місцевого, і завезеного вона потребує такої експертизи.

Ще хотів би звернути увагу на те, що сьогодні в Україні треба піднімати виробництво. І кожен крок по скороченню завезення будь-якого товару буде, безумовно,   сприяти тому виробництву. Тоді ті  продавці, які сьогодні реалізують чужий товар в системах ось такого мережевого маркетингу, вони повернуться на заводи. На щастя таке повернення вже сьогодні  здійснюються.  В Святошинському районі, який я представляю, є комплекс авіаційний. Завдяки діям уряду Юлія Тимошенко сьогодні ці підприємства відновлюють роботу. Є величезні контракти з Іраном, з Індією. Є договір з Росією про випуск літаків. І сьогодні ті, хто стояв на ринках учора повертаються до своїх робітничих  інженерних професій.

Я думаю, що  сьогодні і шахтарі отримують непогану підтримку і  також є у них робота сьогодні.

Тому давайте ми цей закон приймати в першому читанні, як мінімум і доопрацьовувати його з точки зору інтересів нашої держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий фракція Партії регіонів.

 

11:07:02

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Законопроект 4385, безумовно, я особисто буду підтримувати і прошу сесійну залу підтримати. Я не думаю, що головним в цьому законопроекті є вирішення завдання наповнення бюджету за рахунок збільшення операцій, що  оподатковуються.

Хочу наголосити, що  в цьому законопроекті, з одного боку, і повернення соціальної справедливості по відношенню до вітчизняного товаровиробника і, з другого боку, захист майнових прав людей, окрім сприяння розвитку вітчизняного товаровиробника, захист майнових прав людей.

Я не випадково шановному колезі, земляку Валерію Григоровичу Крайньому, задавав питання. У моїй практиці депутата-мажоритарника було дуже багато таких випадків, коли через товарну біржу шляхом незначних фінансових затрат і махінацій люди, старенькі люди позбавлялися свого житла. І потім дуже важко було цю біржову угоду опротестувати, поламати і повернути житло назад.

Ще одне. Тут у виступі шановного голови комітету вже мова йшла про те, що цей законопроект буде сприяти запровадженню нових цивілізаційних європейських норм торгівлі, які давним-давно практикуються в інших країнах світу і, на превеликий жаль, з величезним трудом пробивають собі дорогу тут, у нас, в Україні. Зрештою, я не думаю, що хтось заперечує проти того, аби навіть в системі бюджету та оподаткування в кінці-кінців  встановилася справедливість.

Але, шановні колеги, я не можу не звернути вашу увагу на те, що останнім часом, ну, впродовж 2009 року тут, в цім сесійнім залі, ми мало того, що не дочекалися антикризової програми від уряду, ми не побачили жодного законопроекту, спрямованого на бюджетно-податкове стимулювання базових галузей народного господарства, на бюджетно-податкове стимулювання реального сектору економіки.

Зараз будемо розглядати новий законопроект  урядовий ринковий збір, де знову ріст податкового тиску. Тому цей законопроект, як і інші законопроекти депутатські, вигідно відрізняються від того, що пропонує нам уряд. Не наповнення будь-що здиранням третьої шкури з виробника податків, а реально адекватно в нинішній кризовій ситуації розв’язання проблем, які стоять перед базовими галузями народного господарства.

Оскільки цей законопроект сприятиме розвитку реального сектору економіки, підтримці нашого вітчизняного товаровиробника, сприятиме захисту майнових прав громадян, я пропоную цей законопроект підтримати в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко,  фракція Партії регіонів.

 

11:09:59

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці,  шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Ви знаєте, я би  не хотів розглядати цей законопроект з точки зору, а скільки коштів буде надходити  до бюджету України, хоча інформація доповідача була, – це  майже 900 мільйонів гривень, які можуть поповнити бюджет України. А би хотів би поставити цю проблеми з точки зору  інтеграції України в європейський цивілізаційний, зокрема, правовий простір.

Адже у цьому законі, я думаю, що наші виборці  повинні знати, йдеться, у  першу чергу, про цивілізовані форми  обміну вживаних товарів у тому разі,  якщо вони, купуючи нову річ,  хочуть, щоби вартість  тієї старої, які вони повертають  продавцю, була врахована в ціну.  З цієї точки зору виборець або покупець виграє, адже він повинен заплатити в результаті  за нову річ менше, ніж він би заплатив, якби купував її, не здаючи стару.

Такі операції називаються „трейд-ін”.  Стосуються, у першу чергу, вони речей, які мають велику вартість,  в першу чергу, – це  автомобілі, це, можливо,  якісь об’єкти нерухомості чи  якісь об’єкти виробництва і так далі.

Для  правових засад, я вважаю, такий  закон буде корисним. Звичайно, там треба  доопрацювати  на друге читання, внести ті зніми, які стосуються, на моє переконання, які стосуються  оподаткування тих доходів, які отримує фізична або юридична   особа, і якщо у неї немає  підтвердження купівельної вартості. Але в цілому,    я абсолютно переконаний,  що  цей закон є корисним і необхідним нашій країні, він є елементом тих системних реформ, які роблять   Україну європейською, цивілізованою державою. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Боднар, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, будь ласка. Мікрофон, будь ласка.

 

11:12:23

БОДНАР О.Б.

Дякую.   Прошу передати слово своєму колезі по блоку Гнаткевичу Юрію Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Гнаткевич. 

 

11:12:33

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги, я не бізнесмен і не ділер і дуже навіть мало тямлю у тих термінах, які вжиті у цьому законі. Проте один випадок в моєму житті, недавній, спонукав мене вийти на цю трибуну. Я звернув увагу, що в  законопроекті ідеться про транспортні засоби, десть про обладнання, йдеться навіть про мобільні телефони, але нічого не говориться про сільськогосподарську техніку.

Ви знаєте, що однією з найбільших проблем для нашого сьогоднішнього дрібного фермера є проблема тракторів і комбайнів, тому що могутні західні фірми типу „Джон Дір”, „Фергюсон” пропонують нам надзвичайно дорогу техніку, яку не можуть купити ні фермери, ні навіть великі сільські об'єднання-господарства.

І я згадав про недавній випадок. Я зовсім недавно був у Канаді, відвідав своїх родичів, і одним з цих родичів є Василь Сова. Минулого року він отримав диплом найефективнішого ділера із продажу сільськогосподарської техніки в Саскачевані і всій Західній Канаді, і має могутній власний маркет по продажу тракторів, комбайнів, сівалок і іншої сільськогосподарської техніки і інвентарю. І він розповів мені таку історію, що він сюди спровадив на Україну якійсь фірми два трактори, а потім приїхав у квітні цього року за ними шукати гроші або трактори – він не знайшов ні грошей, і не знайшов тракторів. Він не знав просто, куди він їхав. Та фірма, яка їх у нього закупила, гроші не заплатила, вже її не існує. Але він подав цікаву ідею. Каже: у мене є широкий асортимент дешевих тракторів, які наші вже хлопці не купують, і є великий асортимент так званий „used agriculture machinery”, тобто вживаної техніки. І я міг би її поставити для ваших новітніх колгоспів, сільськогосподарських товариств, для фермерів, але я хотів би мати порядок і я хотів би бути впевнений, що і розмитнення, і оподаткування мені будуть сприяти у цій справі. Мені здається, що в такий спосіб ми могли б навіть поновити роботу наших МТС,  які ми розвалили, а зруйнували ми під час  розколгоспнення нашої сільськогосподарської системи тоді все. Я пам`ятаю, в моєму селі було 80 тракторів і 48 комбайнів. Де воно все поділося? Воно згнило, розкрадено, заіржавіло.

Я думаю, що те, що я пропоную, а я пропоную підтримати цей законопроект в першому читанні, я підходив до Валерія Крайнього, він казав, що „ваша ідея про включення сюди сільськогосподарської техніки є цікавою і актуальною”, отже я пропоную включити, проголосувати це в… першому читанні і допрацювати цей законопроект  з вигодою для наших сільськогосподарських виробників. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні колеги, розгляд законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Немає заперечень?

Вноситься  на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо оподаткування доходів від операцій зворотного викупу уживаних товарів) (реєстраційний номер 4385). Прошу голосувати.

 

11:16:03

За-374

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України (реєстраційний номер 4254).

Доповідач – народний депутат України Віталій Хомутиннік.  Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Клименко.

 

11:16:38

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний  Голово! Шановні колеги! Я хочу представити вашій увазі  проект Закону про внесення змін до деяких законів щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України.

Цей законопроект розроблявся  з залученням спеціалістів Державної комісії  регулювання ринків фінансових послуг, залучення асоціації страховиків, народних депутатів різних фракцій. Це антикризовий законопроект, спрямований на  врегулювання цілої низки найбільш важливих питань, вирішення яких створить умови для стабілізації ситуації     в галузі та дозволить закласти підвалини для виходу з кризи.

Перший блок пропозицій, які пропонується приймати в цьому законопроекті, - це поширення повноважень відповідної комісії, для того щоб вони могли більш швидко та ефективно реагувати на ті події, які відбуваються на ринку.

Пропонується надати право уповноваженому органу змінювати перелік страхових резервів та порядок їх розрахунків, для того щоб страхові компанії мали відповідний запас платоспроможності, для того щоб виконувати свої зобов’язання.

По-друге, надається… зобов’язується страховий ринок проходити відповідну звітність, не так, як це відбувається сьогодні - раз на квартал, щоквартально, - а щомісячно. Для чого це робиться? Для того, що на сьогоднішній день за 3 місяці є випадки, що страхові компанії доходять до банкрутства, і комісія з питань регулювання ринку фінансових послуг навіть не розуміє, що там відбувається. Тому пропонується перейти на щомісячну звітність.

Наступне питання – це надати право знову ж таки уповноваженому органу встановлювати дозвільну процедуру щодо операцій з активами страховика при виявленні ознак штучного зниження його платоспроможності. Мова йде про те, що є випадки зараз вже на ринку, коли компанії дуже активно, дуже швидко рекламували свою діяльність. І коли настав цей час, час фінансової кризи, багато з них не відшкодовують потерпілим збитки і роблять відповідні речі для того, щоб вивести ліквідні активи і, скажімо так, уникнути своїх зобов’язань перед страхувальниками.

Тому пропонується надати право уповноваженому органу регулювати ці питання і встановлювати по прикладу банківської системи відповідних тимчасових адміністраторів для того, щоб мали можливість зробити мораторій дочасне відчуження такого майна.

Наступний блок питань стосується можливості передачі страхового портфелю від однієї компанії іншій компанії. Зараз є знову ж таки пропозиції та потреба в тому, щоб ті компанії, які стоять на межі банкрутства, чи мають належний незадовільний фінансовий стан, мають бажання передати свої зобов’язання іншій страховій компанії, яка на сьогодні має плани розвитку та виходу з такої ситуації. Сьогоднішня процедура, вона не регулюється чинним законодавством, тому пропонується зробити такі зміни до діючого законодавства.

Наступною важливою частиною законопроекту є встановлення порядку розкриття інформації страховиками для забезпечення надійного захисту страхувальників та введення обов’язку уповноваженого органу опубліковувати інформацію, обов’язкову інформацію щодо стану на страховому ринку.

Таким чином уповноважений орган буде зобов’язаний  публікувати щомісячно та щоквартально інформацію про стан на ринку та про стан окремих страхових компаній, які  працюють на ринку. Є низка питань, які зав’язані із діяльністю банківської системи ось. Мова йде про те, що однією з причин, по яких страхові компанії не в змозі робити свої зобов’язання, це те, що  на банківських рахунках в тих банках, де вже введені тимчасові адміністрації, їх кошти і кошти відповідно страхувальників заблоковані відповідним мораторієм Національного банку. Тому пропонується, пропонується дати змогу надавати рефінансування від Національного банку в тих випадках, де це буде необхідно і де буде нагальна потреба, яка буде вирішувати знову ж таки відповідним уповноваженим органам у чіткій співпраці із Національним банком.

Шановні колеги, є ще низка, скажімо так, більш технічних питань. Але в цілому я хотів би сказати і наголосити на тому, що цей проект закону, він потрібен сьогодні не окремо страховикам, ні окремо державі, ні окремо тим потерпілим громадянам, які сьогодні стоять в черзі до страхових компаній, але чують тільки відповідні якісь пропозиції для того, щоб перенести, перекласти строк виплати і так далі.

Сьогодні цей законопроект, він потрібен всім, всій галузі. Тому є пропозиція прийняти цей законопроект у першому читанні. Мені відомо, і ми спілкувалися з багатьма народними депутатами, і з профільним комітетом, що є певні потреби врегулювати ще, допрацювати цей проект. І є розуміння у тому, що ми це будемо робити з урахуванням всіх пропозицій. Але нагальна потреба у прийнятті у першому читанні, вона необхідна. Чому? Тому що вже півроку цей проект закону проходить різні  комітети та має … дочекатися часу до своєї черги. Час цей прийшов, тому є пропозиція підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу прізвища вивести на інформаційне табло.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

 

11:24:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний доповідачу! Я в цілому підтримую проект закону, але я хочу поставити питання, як ви ставитеся до того, що щоб вилучити частину четверту нової статті, яку ви доповнюєте, 33 прим., якою ви встановлюєте фактично новий податок – 0,01 відсотка доходу суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, але не менше 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за відповідний календарний період. Тобто ви добре знаєте, що є Закон про систему оподаткування, і всупереч йому в цьому законі все-таки встановлюєте. Тому я пропоную у першому читанні вилучати його, бо це концепція закону, це не годиться.

Інша пропозиція. У статті 39 ви пропонуєте державним службовцям, які контролюють ці послуги, платити в залежності від того, скільки отримують ті, хто контролюють. Це ж повний абсурд. Це також треба вилучати, це концептуальні речі.  Як ви відноситеся до цього?

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую за запитання. Спочатку я спробую пояснити, чому ця норма зараз знаходиться у цьому проекті закону. Для того, щоб перевести страховий ринок на щомісячну здачу відповідної звітності, сьогоднішній матеріально-технічний стан комісії державного уповноваженого органу, який регулює цей ринок, не має цих коштів, цього матеріально-технічного стану.

Європейський досвід, він має приклади, коли страховий ринок робить відповідні відрахування, і ця пропозиція – 0,01 відсоток, він не дуже такий суттєвий для окремих страхових компаній та в цілому страхових компаній. Це по даним асоціації, які об’єднують ці компанії.

Але є дискусія у цьому питанні. І ми вже дискутували, чи є потреба саме сьогодні це робити з урахуванням знову ж таки важкого фінансового…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити відповідь.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Необхідно врахувати в бюджеті просто додаткові кошти на фінансування. Це невеликі кошти, це, скажімо так, не буду давати оцінку, але невеликі кошти.

Тому я згоден з вами, що це питання треба ще допрацювати і, не виключаючи того, що його необхідно буде виключити, але це буде вирішувати комітет. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

11:27:15

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”.

Прошу передати слово Станіславу Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Аржевітін, мікрофон, будь ласка.

 

11:27:24

АРЖЕВІТІН С.М.

Віталій Юрійович, ми з вами теж мали дискусію з приводу цього законопроекту, знаємо історію, що 80 відсотків тексту готувалося ще до введення кризи, і тільки зараз ми додали деякі новації.

Скажіть, будь ласка, чи доцільно було б, щоб ми не ускладнювали цей законопроект, адже він сьогодні перенавантажений змінами до восьми законопроектів, до норм, що стосуються податків, щоб ми його розділили на дві частини? Все, що стосується антикризового, вивели в окремий законопроект, швиденько його прийняли і допомогли страховому ринку. Все інше, що стосується перетворення уповноваженого органу майже  в міністерство, перекласти на потім, адже це не є дуже нагальним.

Якщо ми не підемо таким шляхом, ми розуміємо, що це буде шість, сім, вісім або й більше місяців з розгляду цього законопроекту.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую за запитання. Я думаю, що всі норми цього законопроекту так чи інакше відповідають суті законопроекту про недопущення наслідків фінансової кризи на страховий ринок. Але є більш такі кричущі питання, які необхідно вирішувати, є ті питання, які можливо негайно треба вирішувати, а можливо є час ще почекати. Але всі питання заслуговують, безумовно, на увагу на мою думку та на думку тих колег, співавторів, які працювали над цим законопроектом.

Що стосується державного уповноваженого органу. Взагалі в мене ніяких особистих чи якихось навіть до того, коли поширювалася криза, я був прихильником того, щоб не посилювати уповноважений орган. Але зараз це просто необхідно і я підкреслив коло питань, по яких необхідно більш швидко та оперативно і дієво реагувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити відповідь.

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Знову ж таки пропонується не тільки посилити уповноважений орган, а передати частину повноважень від Кабінет Міністрів державній комісії для того, щоб можна було швидко знову ж таки та дієво реагувати на всі події.

Я знаю всі ті пропозиції, які були підкреслені особисто вами, і частина цих пропозицій буде врахована зараз при доповіді від комітету, а частина пропозицій ми з вами будемо доопрацьовувати в комітеті. І я думаю, що ми дійдемо до згоду для того, щоб знайти компроміс по всіх питаннях. Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партія регіонів.

 

 11:30:24

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

 Віталій Юрійович, антикризовість означає сприяння поліпшенню  доступу населення до ринку страхових послуг,  не залучення, бо ви знаєте, що зараз крайня непопулярність ринку страхових послуг, як і недовіра до банківської система викликана тим, що страхові компанії, як і банки, відмовляються виконувати взяті на себе зобов’язання. Якщо хтось думає, що це така легка справа через суд добитися повернення своїх грошей, то він глибоко помиляється. Це надзвичайно великі затрати фінансові, надзвичайно великі затрати нервів і ніякої немає гарантії, що кошти повернуться.

 Скажіть, будь ласка, державні страхові компанії також входитимуть  в коло, в поле діяльності вашого законопроекту? Це перше питання.

І друге питання. Так все-таки, яким чином прийняття цього законопроекту сприятиме поверненню довіри населення до ринкових страхових фінансових послуг? Дякую.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую за запитання. Я можу підкреслити одне, що основною метою цього законопроекту є захист прав страхувальників – це головне питання цього законопроекту.

Що стосується, як повернути довіру, як…  її втратити, то це питання ринку. І ринок буде регулювати ці речі. Але наше завдання не допустити погіршення фінансового стану страхового ринку, який  приведе до невиконання своїх зобов’язань  перед страхувальниками. І саме ці речі підкреслені в цьому законопроекті.

Що стосується державних компаній, то їх на сьогоднішній день вже немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зиновій Шкутяк, фракція  "Наша Україна - Народна  Самооборона".

 

11:32:29

ШКУТЯК З.В.

Зиновій Шкутяк, депутатська  група „За Україну”.  Прошу  передати слово Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Станіслав Аржевітін, фракція  "Наша Україна - Народна  Самооборона".

 

11:32:42

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”.

Віталій Юрійович, ну не зовсім  ви відповіли на моє запитання. Скажіть, будь ласка, хіба можна назвати антикризовими заходами, коли в цей період будуть встановлюватися нові вимоги до отримання ліцензій страховими компаніями, реорганізація уповноваженого органу, встановлення заробітної плати держслужбовцям на рівні керівників страхових компаній, встановлення нового  податку на страхові компанії від доходу  на отримання цього органу уповноваженого?  Ну скажіть, будь ласка, хіба це антикризові заходи?

 

ХОМУТИНІК В.Ю.  Шановний колега, ми з вами багато спілкувалися на всі ці теми. І я ще раз  хочу підкреслити, що є дискусійні питання. І коло цих питань, вони були запропоновані від урядового органу, від комісії, деякі питання були від народних депутатів, від комітету тобто це не мій особисто продукт, це продукт, спільний продукт ринку та  держави, яка сьогодні регулює цей ринок. Тому ці речі, про які ви кажете, ми їх відпрацюємо до  другого читання,  я абсолютно в цьому переконаний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. 

 

11:34:08

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Віталій Юрійович, ну  я хотів    ставити вам запитання з приводу того, що це, мені здається, один з небагатьох реально антикризових законів. Адже сьогодні ми багато чуємо про пакети антикризових законів, а ті закони, які б впорядковували діяльність того чи іншого ринку, на жаль,  ми не дуже багато бачимо з ініціативи   урядових структур. Але поставлю інше питання, і хочу вам  публічно висловити підтримку з приводу того, що не можна локально вирішувати проблему. Навіть, якщо говорити про отой уповноважений орган, з приводу якого точиться дискусія. Уявіть собі – ми встановлюємо певні правила і не встановлюємо суб’єкта, який буде реалізовувати і слідкувати за дотримання м цих правил.

Шановні колеги, без цього закон працювати не буде. І тому закликаю вас бути принциповими в захисті якраз цієї концепції, яка закладена в проекті закону. Комплексно вирішувати проблему. І ті зміни, які би дозволили захистити права страхувальників.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в зв’язку з тим, що народному депутату Аржевітіну передавали право на постановку питання його колеги, його прізвище автоматично зняли з табло. Але він має право поставити питання. Будь ласка. До вас він був. Ні, ні. Ну, вже не вистачить.

 

11:35:42

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”

Віталій Юрійович, ще хотілося почути ваш коментар. Ви так красиво розказали про Фонд  гарантування. Але, як на мене, цей фонд виглядає поки що в такій редакції доволі-таки дивно і по великому рахунку, навіть суперечить змісту економічної діяльності самої страхової компанії. За цей ризик, за цю послугу страхова компанія отримала премію. І отримала велику винагороду. Тепер цю премію через Фонд гарантування повинні ще гарантувати та ще й у складі системи Національного банку. Ну, чи є тут якийсь економічний зміст такої пропозиції?

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Я хочу нагадати вам, що Фонд гарантування вкладів, він запропонований, знову ж таки, для захисту прав страхувальників. І ми домовлялися в комітеті, коли розглядали цей проект закону, що він не буде в складі Національного банку.

Тому в тексті цього законопроекту ця пропозиція вже врахована, ось. Відносно того, бути цьому фонду чи ні – буде розгляд цього законопроекту в другому читанні і буде певна дискусія. На мою думку, він потрібен. Але буде, це буде вирішувати комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Тепер співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Клименко. Прошу вас.

 

11:37:35

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Хотів би в першу чергу подякувати і автору, і доповідачу за те, що цей законопроект з’явився в нас в Верховній Раді, шкода, що він розглядається уже на протязі півроку, і якщо ми будемо і надалі формувати так порядок денний і ті от дуже вкрай важливі законопроекти, які мають бути, міститися як антикризові, якщо ми їх будемо ставити наприкінці нашого робочого дня, то звичайно вони прийняті не будуть.

Щодо цього саме законопроекту. Я погоджуюся з автором, що саме цей законопроект розроблений, виходячи із необхідності подолання кризових явищ на ринку страхових послуг України та маю на меті недопущення погіршення стану страхового ринку підвищення ефективності його регулювання, забезпечення прозорості та стабільності страхового ринку, а також захист інтересів страхувальників і застрахованих та винаго…??

Питання, що піднімаються в законопроекті є вкрай важливими і нагальними. Я розумію, що дуже багато є зауважень від нашого Науково-експертного управління до цього законопроекту. Але сподіваюсь на підтримку і зали, і сподіваюсь на підтримку саме створеної робочої групи і вони, ці всі питання будуть враховані, якщо при нагоді прийнятий за основу у другому читанні.

Хотів би зараз зосередити вашу увагу тільки на тих нагальних питаннях:

Перше. Що саме пропонується законопроектом. Звичайно, що необхідно сьогодні посилити відповідальність страхового ринку і саме через механізм створення фонду гарантування страхових виплат. Також запропоновано встановити строки та порядок подання звітності, контролю для отримання ринкових умов страхування.

Законопроектом запроваджується процедура передання страхового портфелю як захист… захід із захисту прав страхувальників.

Порядок фінансування антикризових заходів у страхуванні.

Порядок розкриття інформації страховиками для забезпечення дій на захисту страхувальників та внести, ввести в обов’язок уповноваженого органу опублікувати інформацію щодо страхового ринку.

Запропонований механізм регулювання відносин між страховиком та страховими агентами основною діяльністю яких є надання фінансових та інших  послуг, окрім страхування та посередницької діяльності в страхуванні, якщо передумовою надання таких послуг є вимога страхування з метою недопущення недобросовісної конкуренції та порушення прав страхувальників.

Усувається  подвійне трактування норм щодо обмеження діяльності із перестрахуванням у зв’язку зі вступом України до Світової організації торгівлі.

 Вводиться особливий порядок фінансування уповноваженого органу для забезпечення ефективної його діяльності.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що поданий законопроект може прийнятий за основу.

 Комітет розглянув цей законопроект і повністю розуміє вважливість проблем, на вирішення яких спрямований саме цей законопроект і підтримує запропоновані зміни.

Під час розгляду на засіданні комітету було визначено, що окремі положення законопроекту, що стосуються створення фонду гарантування страхових виплат, як складової системи Національного банку України та запровадження механізму рефінансування Національним банком України комерційних банків для погашення заборгованості …… страхувальників потребують концептуального доопрацювання і узгодження з національним банком України.

І треба тут віддати належне і  погодитися з народним депутатом Станіславом Михайловичем Аржевітіним.

У висновках є зауваження, але це є природно, оскільки сам  законопроект дуже складний і звичайно,   що він потребує подальшого  доопрацювання. Це дозволяє, в першу чергу, запобігти  системних суперечностей у тексті самого законопроекту.

Необхідно зазначити, що характер зауважень дозволяє врахувати їх під час підготовки законопроекту до другого читання. А проблеми, які мають бути  вирішенні законопроектом,  є нагальними.

У зв’язку з тим затягування його розгляду буде мати згубні наслідки для страхового ринку України, а отже і для споживачів страхових послуг.

Запропонований законопроект містить зміни без яких страховий ринок зараз, на жаль, не може обійтися.

Тепер я хотів би під стенограму, шановний Володимире Михайловичу.

З огляду на викладене комітет вирішив: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України (реєстраційний номер 4254) взяти за основу за винятком 2-12 абзаців підпункту 8 пункту 1 пункту а, б, та третього  і  четвертого абзаців пункту б, в, пункту 4 розділу 1.

Це якраз ті пункти, які стосуються питань, пов’язаних за Національним банком України, в тому числі і з створенням, гарантуванням, гарантійним фондом. Тому прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

 

КЛИМЕНКО О.І. …та долучитися до опрацювання у другому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Доповідь, співдоповідь завершена. Є запитання до…? Будь ласка, якщо є, то запишіться, до голови підкомітету. Прошу вивести прізвища на табло.

Ксенія Ляпіна, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

11:43:11

ЛЯПІНА К.М.

Прошу передати слово депутату, Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, мікрофон.

 

11:43:19

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”

Скажіть будь ласка, а ви поділяєте думку про те, щоб для того, щоб допомогти страховим компаніям, ми повинні вилучити із цього законопроекту 3-4 норми, які, дійсно, є антикризовими. А все інше, що стосується реформування, встановлення нових податків, перенести в окремий законопроект і спокійно його розглядати. І, можливо, в такий спосіб ми уникнемо багатомісячного розгляду цього законопроекту.

 

КЛИМЕНКО О.І. Дякую, шановний Станіслав Михайлович! Я з вами теж також спілкувався з цього приводу і, звичайно, з вами погоджуюсь, що деякі норми, які стосуються Національного банку України, і ми їх вилучили із цього законопроекта.

Щодо питання фінансування уповноваженого органу, як сказав доповідач, або це необхідно буде передбачити Державним бюджетом України. Але ми виходимо все-таки із головних засад цього законопроекту і в першу чергу на що він сьогодні спрямований. Ми сьогодні хочемо не тільки захистити ринок, а саме головне, не розбалансувати цей ринок, очистити цей ринок. І без передання відповідних повноважень до уповноваженого органу, ми це  не зможемо зробити. Це перше.

По-друге,  хочу сказати, що даний законопроект був схвалений учасниками ринку на дев’ятому  міжнародному фінансовому форумі, зауваження і всі їх пропозиції були також враховані в даному законопроекті.

На недавньому з’їзді  ліги страхових організацій  теж був схвалений даний законопроект. І ринок сьогодні просить про те, що ми допомогли  сьогодні очиститися від недобросовісної реклами, в першу чергу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас, да?

Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

11:45:08

КЕНДЗЬОР Я.М.

Володимире Михайловичу,  Аржевітіну слово, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви зразу всі  епрердайте і все.

Станіслав Аржевітін, будь ласка.

 

11:45:14

АРЖЕВІТІН С.М. 

Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”

Шановний доповідач, я теж знаю думку страховиків. І, звичайно, коли їм сказали, що  новий податок  буде  тільки 0,01, вони вроді  погодились. Але я розумію, що він буде дуже  скоро змінений на іншу цифру.

Звичайно,  страховикам підходить, коли ми забороняємо роботу на українському ринку  нерезидентів. Звичайно, страховикам  подобається, коли ми вводимо ще два обов’язкові види страхування,  у тому   числі на автомобілі з виміром 1 рік. Я думаю, що це може сподобатись  страховикам. Але ми повинні говорити про захист, а не  про лобування цих інтересів. Тому, мені здається,  що ці норми поки що не відносяться  до  антикризових  заходів.

 

КЛИМЕНКО О.І.   Шановний Станіслав Михайлович,  все те, що стосується цивільної правової відповідальності власників автотранспортних засобів, ви знаєте, що ми  зі вступом до Світової організації  торгівлі також є набувачами зеленої карти. І там передбачена така норма страхування, починаючи від 15 діб щодо тих осіб, які будуть тимчасово  перебувати   на теренах України і до 1 року. Я вважаю, що все-таки, перше, це  є демократичною нормою.

Щодо ставки 0,01 для того, щоб спрямувати ці кошти, у першу чергу, для того, щоб  пройшло відчищення цього ринку від добросовісної конкуренції, сам ринок сьогодні   просить, але у  уповноваженого органу на що вистачило, наприклад, діяльності… його піврічної діяльності? На те, що він зміг призупинити ліцензію 12 страховим компаніям. А я хочу нагадати, що із 434 страхових компаній сто відсотків усього обсягу страхових премій приходиться десь на 100-120…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

КЛИМЕНКО О.І.  Це якраз те, що сьогодні в першу чергу підриває довіру до страхового ринку, і сам страховий ринок підриває довіру до страхового ринку, і сам страховий ринок це також просить. Дякую.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, мікрофон, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

11:47:30

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”

Шановний Олександре Івановичу, до наступлення фінансової кризи на страховому ринку України діяло біля 400 компаній. Загальний обсяг на 2007 рік сягав десь біля 15 мільярдів гривень. В той же час, тобто вже великі суми і по 41 виду страхування згідно Закону про страхування.

Однак складається така ситуація, що зараз за умов кризи багато дійсно тих людей застрахованих з різних видів страхування, що страхові фірми не виплачують ті кошти і дуже багато люди мають проблем. Бо цей закон спрямований насамперед на захист страховиків, а не застрахованих осіб. Яка ваша думка? І які зараз тенденції до обсягу і до кількості компаній, які діють на страховому ринку України? Дякую.  

 

КЛИМЕНКО О.І.  Дякую, шановний пане Володимиру. Дійсно, на сьогоднішній день застраховано більше 430 компаній, страхових компаній, які діють згідно з нашим чинним законодавством. Із них, як я вже вам сказав, що лише більше ста компаній, які сьогодні не просто звітуються, яких основний обсяг всіх страхових премій вони відпрацювали. Звичайно, що більше 200 компаній – це є той баласт, від якого хоче очиститися сам і ринок. І звичайно, що сьогодні дуже складно уповноваженому органу через свою у першу чергу недостатність фінансових коштів, недостатність можливості введення процедур, які в нас сьогодні зазначені, це в першу чергу процедура введення тимчасових адміністрацій – раз, по-друге, ми в цьому законопроекті, ви бачили, що там передбачене створення фонду  гарантування.

Третє питання – це передача страхового портфелю. І саме страховий ринок, він сьогодні бачить, що йому треба бути відповідальним за весь страховий ринок в Україні. Але якщо казати щодо особистої нашої роботи, коли знаєте, що ми наприкінці грудня….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КЛИМЕНКО О.І.  …банківської діяльності і завдяки  цьому закону було спрямовано коло  100 мільярдів коштів саме на підтримку банківського сектору, і ні жодного закону антикризового, ні жодного по ре капіталізації, а також надання фінансових таких можливостей для фінансового ринку небанківської сфери ми не дали. І це стосується не лише  страхового ринку, це стосується  і ще і кредитних союзів. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, час вичерпано. Я дякую Олександру Івановичу за співдоповідь від комітету. Прошу записатись на…

 

КЛИМЕНКО О.І.  Шановні колеги!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

КЛИМЕНКО О.І. Шановні колеги, я прошу підтримати даний законопроект. Він вкрай  є  важливим для страхового ринку, а також до повернення довіри, і щоб ми не втратили свій страховий ринок.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є потреба обговорювати законопроект? Є? Тоді запишіться, будь ласка. Прошу на табло вивести прізвища народних депутатів. Так… Станіслав Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Володимир Яворівський.  Зараз ми подивимося де записаний  Кендзьор.  

 

11:51:18

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати! Шановні учасники  страхового ринку! Я залишаюсь  думкою про те, що в цьому законопроекті ми перенавантажили речі, які стосуються антикризових  заходів і взагалі все, що стосується змін основного закону, який  регулює ринок страхових послуг. Тому  якщо дійсно ми хочемо допомогти страховому ринку, ми повинні це розмежувати і оперативно прийняти один законопроект і далі спокійно розглядати реформаторський зовсім інший. Тому наша фракція  група „За Україну!” буде голосувати лише у випадку тоді, коли 8 пунктів, які я зараз наголошу, будуть прийняті сьогодні і автори  їх врахують – тоді ми голосуємо. Якщо ні – ми в першому читанні не будемо підтримувати.

Ми говорили багато про позитиви, але не говорили про негативи цього законопроекту. І отже, я хотів би сказати про ці негативи.

Дійсно, сьогоднішні норми законопроекту суперечать нормам ринкової економіки, встановлюють додаткові податкові навантаження на страхові компанії, навіть обмежують права українців, які користуються на страховому ринку. Ось деякі з них: щодо обмеження прав людей, які користуються послугами цих компаній.

Перше. Сьогодні встановлюється обов’язкове укладання договорів страхування цивільно-правової відповідальності на транспортні засоби на рік. Я думаю, що це не зовсім демократична норма. І українці, наприклад, ті, які не користуються автомобілем взимку, чому повинні страхувати? Я думаю, що це подобається страховим компаніям, але думаю, що це не є демократично по відношенню до користувачів такої послуги.

Сьогодні встановлюється обов’язковість наявності договору добровільного страхування, а це ще один прихований податок на людей. Я думаю, добровільний чи не добровільний, саме в цьому виді страхування повинні визначати люди, а не наявність добровільного обов’язковим. Тому я думаю, що це теж не зовсім є демократично.

Я думаю, що заборона діяльності страховиків-нерезидентів з перестрахування у нас, на Україні, це обмежує права і людей бути більше захищеним, і тих страхових компаній, які можуть оперативно користуватись з перестрахувальниками у нас, на території України. Між іншим, це теж, ця норма, суперечить СОТ. Я слухав, що доповідач казав, що, навпаки, ми повинні прийняти таку норму.

Далі. Сьогодні теж озвучували, що спрощується передача страхового портфелю від однієї страхової організації до іншої страхової організації, але забули сказати одну важливість: що ця передача здійснюється без згоди страхувальника, я ще раз наголошую, без згоди страхувальника. І я думаю, що ця норма повинна бути поодинокою. Але норма з системою, коли одна страхова компанія передає іншій, третій, четвертій, - це, я думаю, якраз є ухил від тієї відповідальності і розпорошення відповідальності.

Далі. Законопроект запроваджує новий податок на страхові компанії. Дійсно, 0,01 відсоток – це не багато від доходу. Але я думаю, що, коли ми будемо розглядати податкові норми, він трансформується, тому що є подібна практика і я думаю, що це не антикризовий захід для того, щоб ноль сьогодні сплачувати податки на утримання регулятора і її потрібно теж вилучити.

Що стосується фонду гарантування, я думаю, в такій формі, як він сьогодні записаний, він є сумнівний. Тому що, по великому рахунку, він суперечить самому економічному, економічній діяльності, страхової компанії. Якщо за цю послугу уже заплачена премія, за цей ризик заплачена премія страховій компанії, чому це повинно перестраховуватися? Хоча ми не знаємо: держава буде, не держава, в складі Національного банку, не в складі Національного банку? Але це не відповідає економічному змісту, за це заплачено вже премію. Ну, сьогодні коментували, що в складі Національного, в системі Національного банку це якоби не буде, але в тексті законопроекту ця норма поки що залишилися і тому не прописано, як він створюється, як використовується регламент.  Я думаю, що цю норму теж потрібно переглянути. На мій погляд, не зовсім антикризовими заходами є те, що стосується реорганізації уповноваженого органу. Я думаю, ця тема теж не на часі: передача функцій, з’ясування процедур і все таке інше. Це тільки може ускладнити ситуацію, що стосується заходів по антикризовим проблемам.

Далі, нові вимоги до отримання ліцензій страхових компаній. Я думаю, це  теж не на часі сьогодні говорити. Ви знаєте, як наші чиновники уміють висувати нові вимоги до утримання ліцензій. Як для мене, встановлення заробітної плати в страхов…, уповноваженому органі на рівні керівників страхових компаній, ну, як на мене це взагалі норма не закону і в загалі, чому чиновник повинен отримувати стільки, як отримують страхові компанії? Мені здається, що це суперечить навіть Закону про держслужбовця, яким не передбачає таку норму.

Я думаю, що не є функцією уповноваженого органу сьогодні: визначати який рейтинг банківських установ, який рейтинг цінних паперів, чи надавати заявку в Національний банк щодо отримання рефінансування майже в першочерговому порядку. Я думаю, що це  не є функція цього уповноваженого  органу. А що стосується рефінансування, я думаю, що всі галузі на Україні повинні бути рівні в таких умовах, а не тільки страховики.

Далі, я думаю, що якщо ці норми не будуть сьогодні при першому читанні вилучені і ми не отримаємо запевнення від авторів законопроекту, я думаю, що група „За Україну!” не буде підтримувати законопроект, тому що він концептуально неправильний. Назва дуже  красива, дуже правильна по формі, але по суті ми бачимо зовсім іншу начинку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, перед тим, як надати слово  Володимиру Олександровичу Яворівському, є така пропозиція: нам завершити розгляд цього питання, визначитися щодо рішення, а потім оголосити перерву. Немає заперечень? Таким чином, щоб ми продовжили десь з вами до завершення розгляду цього питання. У нас ще чотири виступаючих.

І наступна пропозиція, яка тут звучала вже, і до мене підходили ряд депутатів, повернутися… точніше, не повернутися, а поставити на  голосування пропозицію, щоб ми наступні законопроекти розглядали за скороченою процедурою. Тому після завершення розгляду  цього питання я цю пропозицію поставлю на голосування.

Прошу, Володимире Олександровичу.

 

11:57:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні наші виборці, шановні колеги народні депутати! Народний депутат Аржевітін буквально вихопив перелік тих „ахілесових п’ят”, які викликають певні застереження у цьому законопроекті. Через те не буду на них гаяти час.

Але головний доповідач, який піднявся на цю трибуну, так я розумію, лідер цієї… лідер і самої, мабуть, ідеї, точно, і лідер тієї групи депутатської вчора очолив тіньову податкову адміністрацію. Воно, звичайно, дуже цікаво звучить „податкова тіньова адміністрація”. Дуже інтересна посада і дуже цікава  кар’єра.

Через те, звичайно, ми всі сподівалися, що буде обов’язково внесена якась нова ідея від імені опозиції, буде внесена нова ідея для того, щоб у такий важкий драматичний час щоб було наповнення нашого бюджету.

Я прекрасно розумію, що, скажімо, в Америці є законопроект про лобіювання, але там лобіювання зводиться до лобіювання тільки інтересів держави. Ну, у нас лобіює хто що хоче. І хоча тут було сказано про те, що цей законопроект зроблений на захист людей, які щось страхує, моя думка особиста, він захищає тільки самі страхові компанії, саме керівництво.

Ну, подивіться: банкрутує страхова компанія, чому ми  в першу чергу кидаємося захищати страхову компанію. А банкротує, скажімо, завод, а банкротує банк, який утворює колосальний тромб усій фінансовій системі України.

Через те, ми вважаємо, що це справді є момент лобіювання. Крім усього іншого, ви ж подивіться, тут обмовився один із доповідачів про те, що а в разі, якщо там щось не вийде, то із бюджету, тобто не лише це є наповнення Державного бюджету, а навпаки висмоктування із нього коштів. Я вже не кажу, ще раз кажу, не хочу повторюватися, тут Аржевітін дуже точно розклав всі ці моменти, це підвищення заробітних плат. А потім ми так говоримо, ніби сьогодні вся Україна охоплена страховою модою, так би я сказав. Як правило, це стосується або великих міст, а основний масив нашого народу не довіряє цим компаніям. Через те говорити про те, що це антикризовий закон і що його, ґвалт, потрібно приймати, тим більше із тими речами, які викликають великий спротив, „Блок Юлії Тимошенко” не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, слово має Юрій Мірошниченко, фракція Партія регіонів. Наступним буде виступати Микола Катеринчук.

 

12:00:33

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Знаєте, я би не виступав ані з першого приводу закону, ані зараз, якби не та ситуація, яка складається у нас в реальному житті. Звідки виник закон? От зараз ви, можливо, певною мірою і справедливо критикуєте авторів закону цього. Але давайте вийдемо з реальної ситуації. Скажіть, будь ласка, скільки громадян України сьогодні опинилися в ситуації, коли вони не можуть у випадку страховому отримати кошти? Десятки тисяч громадян України сьогодні потерпають від того, що страхові компанії не виплачують їм кошти.

І тут є дві проблеми. Перша. Коли кошти страхових компаній заблоковані в результаті того, що банки по суті не працюють, і там тимчасові адміністрації. Або вони, користуючись цією ситуацію, страхові не хочуть виплачувати кошти, адже вони мають у розпорядженні ті кошти, які внесені в якості страхових внесків.

Так от автори, що вони нам пропонують, і ви заперечуєте, що це антикризовий закон. Вони пропонують впорядкувати цю ситуацію в правовий спосіб, не через відкати, хабарі, домовленості, корупцію і так далі, а в той спосіб, який це дозволяє нам сьогодні прозоро відстежувати і захищати інтереси громадян України. Деяка критика абсолютно справедлива і я її поділяю, я маю на увазі виступ пана Аржевітіна стосовно зарплати і так далі.

Але давайте зміст цього закону подивимось, зміст полягає якраз в тому, що ми повинні: а)визначити, да можливо жорсткіше регулювання і тут не інтереси страхових компаній. Бо ми пильніше стежимо за тим, в який спосіб вони виконують свої зобов’язання перед страхувальниками. А з іншого боку, встановлюється суб’єкт, який буде стежити за тим, щоб ті правила, які ми встановлюємо, були виконані тими страховими компаніями. Можна на друге читання обговорювати якісь обсяги, можливо виправляти, там щодо терміну страхування абсолютно поділяю. Хоча в „Перехідних положеннях” там є можливість і меншого терміну ніж рік. Є певні обставини, пов’язані з фінансуванням цього уповноваженого  органу. Якщо він державний, я вважаю, що він має фінансуватися з бюджету, але сама ідея не може не бути зараз прийнята. Адже ситуація критична на цьому ринку і ми зобов’язані її впорядкувати.

Я запрошую вас, шановні колеги, в першому читанні голосувати і доопрацювати на друге. Дякую щиро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Дмитрович Катеринчук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

12:03:31

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Європейська партія України, Микола Катеринчук.

Я буду представляти позицію фракції "Наша Україна - Народна Самооборона". Позиція полягає в тому, що насправді цей законопроект, мені здається, він вийшов із запізненням на рік. По великому рахунку його треба було приймати в пакеті з антикризовими заходами, які пропонувалися для банківської сфери. І дуже шкода, що сьогодні ті люди, які могли впливати на рекапіталізацію банківського ринку все ж таки не знайшли можливості подивитися ширше на цю проблему. Так само треба було знайти Баланс, якого зараз немає, в політиці рефінансування банківської сфери між тими людьми, хто користується послугами цього ринку, і тими людьми, хто на цьому заробляє. І мені здається, що цей законопроект він не є ідеальним, як і будь-який  законопроект. Але все ж таки тут є речі, які дозволяють не створити ситуацію, яка вже є з декількома десятками банків на Україні. Що відбувається?

Якщо не з’являться сьогодні, наприклад, більше повноважень у  повноваженого органу   у  сфері резервування, перестрахування, визначення фактичного і нормативного запасу платіжоспроможності і інших питань,   то фактично сьогодні люди, які користувалися послугами страхових компаній залишаться з тим, що їм немає куди скаржитися. Вони просто виведуть, страхувальники виведуть свої активи і залишать весь цей  гамуз народу України, уряду, Національному банку, прокуратурі і вулицям.

А я думаю, що  у нас є така можливість  сьогодні в цивілізований спосіб починати розв’язувати цю проблему, навіть з запізненням. Так є вади у цього законопроекту і вони суттєві. Тут треба знайти розумний баланс між страхувальниками і застрахованими. Але все ж таки мені здається, що цей закон може бути прийнятий в першому читанні і фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" буде його підтримувати в першому читанні з подальшим доопрацюванням. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" .

 

12:06:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін,  Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

  Шановні народні депутати, я  уважно вивчив цей закон  кілька разів. Закон абсолютно лобістський, закон не є для кожного громадянина. Я не бачу тут пана Стельмаха, я  не бачу нікого з  Національного банку. А де вони? Адже вносяться зміни до Закону про Національний банк, вносяться зміни, де передбачається зміна структури, введення фонду і записано: „що в структурі Національного банку до системи входять  фонд гарантування страхових виплат. Ідея хороша, супер ідея, але ж все маже бути  цивілізовано:  дайте  сюди банк, дайте розрахунки, дайте все. Не дороблено  все в цій частині!

В іншій частині перероблено і перероблено так, що я   тоді запитую: а для чого  мені Цивільний кодекс? Для чого ми стільки мучились, коли ви передбачили передання страхового портфелю? Причому так передбачили, що страховик в привілегірованій ситуації, а той   хто застрахований, він має тільки хвилюватися, що йому раз повідомили, що хочемо передати портфель, другий, третій, а потім біжи.  Ні -  розривай угоду, бо тебе передали вже.

А Цивільний кодекс до чого? А цивільно-правова природа договору страхування, чи якесь нове право винайшли, страхове право? Очевидно так, очевидно нове право якесь винайшли, бо внесення змін наскрізь до кількох законів абсолютно не має ніякої відповіді від інших комітетів, які зацікавлені в цьому.

Тому, шановні друзі, я би хотів, щоб „рожки” отих всіх відкинути, вдарити по ним, які „торчать” там, тут дуже багато всього „торчить”, і додаткові податки, і все.  Це треба робити повторне  перше читання, я не візьму на себе сміливість і не довірю в цьому комітеті, щоб робили „обрізання”, як положено.

Я не проголосую за цей закон, хоча ідеї хороші, там безсумнівно є і ці ідеї  заключаються в тому, що треба і  гарантувати вклади, треба все це зробити. Треба дуже швидко перепрацювати, викинути ці дурниці, які там є, залучити інший Комітет   з питань банківської діяльності і тоді зробити  так, щоб він був дійсно антикризовий. Поки там тільки назва антикризова, нічого іншого немає. Переробляти Цивільний кодекс, втручатися  в цивільно-правові відносини, очевидно не треба.

Тому, шановні друзі, безсумнівно я довго вагався, що краще: прийняти, чи не прийняти? І зараз бачу, що краще не прийняти, дати доробити, звузити предмет регулювання цього закону, не давати наряди і Національному банку, і всім, навіть не спитавши у Національного банку, розуміючи, що там і так повно проблем. А там же ще записано, що  треба, зобов’язаний банк…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка. 

 

КАРМАЗІН Ю.А. Шановні друзі, уявіть собі, подивіться статтю 32 зі значком 1: Національний банк протягом п’яти днів зобов’язує надати такому банку рефінансування при певних умовах. Це ж нормально собі, а? Уявляєте? Ніякий порядок, що зобов’язаний при тих умовах, які дають йому страховики по Фонду гарантування вкладів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую .......

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я ще раз ваш прошу, уважно подивіться...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  ...ті статті, які вносяться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення проекту закону завершено. Прошу уваги! Я поставлю на голосування в такій послідовності.

Перше. Прийняти за основу. Якщо Верховна Рада України не підтримає, я поставлю друге на голосування пропозицію комітету – прийняти за основу з вилученням ряду положень із цього закону.

І третя пропозиція, якщо друга не буде підтримана, буде полягати в тому, щоб направити на повторне перше читання. У такій послідовності. Немає заперечень?

Тому Я ставлю на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 4254) про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України.  Прошу голосувати.

 

12:10:47

За-203

Рішення не прийнято.

Тепер, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету такого змісту. Прийняти за основу за винятком 2-12 абзаців підпункту 8, пункту 1, підпункту „а”, „б” та третього і четвертого абзаців підпункту „в”, пункту 4 розділу І.

Отже, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 4254) за винятком 2-12 абзаців підпункту 8, пункту 1, підпункту „а”, „б” та третього і четвертого абзаців підпункту „в”, пункту 4 розділу 1. Прошу голосувати.

 

12:11:48

За-197

Рішення не прийнято.

Вношу на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту Закону  про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України (реєстраційний номер 4254). Прошу голосувати.

 

12:12:24

За-213

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено. Шановні колеги, прошу уваги! Я поставлю перед перервою на голосування пропозицію, щоб надалі розглядати законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Нам треба пройти закони, які стосуються виборів Президента України, шановні колеги.

 

12:12:52

За-142

Рішення…

Шановні колеги, після перерви буде… Я прошу уваги! Після перерви буде можливість поставити на голосування, інакше зараз до перерви треба поставити на голосування про повернення до розгляду, голосів не набереться, а після перерви змобілізуйтесь. Оголошується перерва до 12 години 45 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали для того, щоб ми могли приймати рішення.

Шановні народні депутати. Продовжуємо нашу роботу. Пропозиція про те, щоб розглядати законопроекти за скороченою процедурою. Нам сьогодні потрібно визначитися  щодо законів про вибори Президента України, щоб була ясність в країні.  Тому я ставлю цю пропозицію на голосування про те, щоб розглядати законопроекти за скороченою процедурою, прошу голосувати.

 

12:46:39

За-178

Рішення прийнято.

Шановні колеги,  нам тепер, прошу уваги,  не розслаблятись треба.  Нам треба зараз включити до порядку денного ряд законопроектів і визначитись щодо  рішення щодо цих законопроектів.

Я прошу вашої підтримки втому плані, щоб… І ставлю на голосування про включення до порядку  денного законопроектів 5233, 5233-1. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування щодо скасування ринкового збору. Урядовий і депутатський.

 Ставлю на голосування про включення до порядку денного. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

12:47:39

За-188

Рішення не прийнято.

Шановні колеги,  ну я прошу вас, давайте ми таким чином. Включимо в порядок денний, а потім після обговорення Верховна Рада, ну одну хвилиночку,  а потім Верховна Рада визначиться, про що ідеться, і тоді вже буде в процесі прийняття рішення позиція Верховної Ради задекларована.

Я прошу змобілізуватися. А далі. Я ставлю на голосування. 

Прошу уваги! Про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні (реєстраційний номер 5235). Про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

12:48:46

За-291

Рішення прийнято. Включили.

Тепер далі, шановні колеги. Давайте ми розглянем про включення всі, щоб визначитись, як нам далі діяти.

Про включення до порядку денного проекту Закону про основні засади взаємодії держави з приватними партнерами (реєстраційний номер 5239). Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту закону. Прошу голосувати.

 

12:49:20

За-292

Рішення прийнято. Включили до порядку денного.

Шановні колеги, ставлю на голосування про включення до порядку денного проектів законів (зараз я їх зачитаю), які стосуються внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" (реєстраційні номери: 5131, 5263, 5263-1, 5263-2, 5144).

Про включення до порядку денного прошу голосувати. Шановні колеги, нам треба включити до порядку денного проекти законів.

 

12:50:11

За-323

Рішення прийнято.

Ми включили до порядку денного.

І останнє. Шановні колеги, я прошу вас, я поставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного законопроектів 5233, 5233-1. Це проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування (щодо скасування ринкового збору). Ставлю на голосування про повернення до розгляду питання „Про включення проектів законів до  порядку денного”.

Прошу голосувати.

 

12:51:00

За-199

Рішення не прийнято.

По фракція, будь ласка. Партія регіонів –  0, „Блок Юлії Тимошенко” –  150, „Наша Україна – Народна Самооборона”  – 26, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина”  – 20, позафракційні – 3. (Шум у залі)

Давайте таким чином. Будь ласка,   кожний від фракції даю. Що ви хочете? Будь ласка, мікрофон, Олег  Ляшко.

 

12:51:32

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні громадяни країни, от ви зараз  мали можливість переконатися, як у наших політичних сил, які на слова  дбають про інтереси малого бізнесу, про тих, хто платить ринковий збір, і як у них слова розходяться з ділами.

Зараз ми пропонували включити і розглянути  урядовий законопроект, який  передбачає скасування ринкового збору, не голосує ні опозиція, ні  інші менші фракції. І таким чином люди вимушені будуть і далі платити ці  гроші. Це щодо того, коли будуть їздити на виборах, розказувать, як вони підтримують малий бізнес і тих, хто торгує на базарах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Прошу, заспокойтесь.

Адам Мартинюк, потім визначиться, хто буде від  Партії регіонів Потім він „Нашої України” буде Ксенія Ляпіна? Буде Ксенія Ляпіна. І від „Блоку Литвина”. Все.

 

12:52:27

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, тим більше, шановні виборці! Звичайно, назва підкуповує, але тих,  хто розповідає, що уряд дбає про людей, які стоять на базарі, я хочу назвати цифри: одним пунктом вони скасовують ринковий збір, другим пунктом вони вам встановлюють 15-відсотковий новий податок. Це одне.

Друге. За простими зрозумілими розрахунками ваші побори збільшаться на 18 відсотків.

І третє, найголовніше. Сьогодні за рахунок ринкового збору живе абсолютна більшість органів місцевого самоврядування. І якщо ви заберете ринковий збір, а встановите 15 відсотків, тобто 15-відсотокову іншу норму податку, то це не врятує абсолютно ніякої ситуації. Тому, будь ласка, я хотів би, щоб ви були послідовні. На початку року ви взагалі загибали такий ринковий збір, що вуха в'янули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від Партії регіонів Володимир Ландік, мікрофон будь ласка. Потім Ксенія Ляпіна.

 

12:53:43

ЛАНДІК В.І.

Спасибо. Партия регионов, Ландик.

Вы знаете, этот законопроект, который предлагается, в принципе он очень такой хитро сделанный вопрос. Мы снимаем рыночный сбор с тех, которые торгуют, но другой законопроект у них с мая лежит, давно разработанный, что это все вкладываем на хозяев рынков, на хозяев этих киосков и так далее, на настоящих предпринимателей, потому то там торгуют реализаторы. А на предпринимателей валят. А откуда они возьмут? Опять же возьмут с них, но увеличат в 2-3 раза. Этот начнет работать в 2-3 раза больше, платить реализатор. Но вы же остановили, ребята, всю промышленность, работают одни базары. Так хоть с этих базаров живет местное самоуправление. Но если вы такие умные, я не против, давайте, Владимир Михайлович, включим, вернемся и пусть вся страна видит, что они делают.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, шановні колеги! Ксенія Ляпіна, після того Олег Зарубінський, потім попросим голову комітету, голову комітету. Ну, вже ж виступили, обмінялися, я поставлю на голосування. Одну хвилинку, ну прошу вас!                       

 

12:55:02

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ксенія Ляпіна, група „За Україну!” 

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на те, що  урядовий законопроект  дійсно абсолютно  оманливий. Він насправді збільшує навантаження на суб`єкти малого підприємництва особливо через додатковий облік, який буде витікати як наслідок ведення  оцього 15-відсоткового оподаткування.

В той же час мій законопроект, який стоїть як альтернативний, містить тільки скасування ринкового збору. Це могло би бути позитивно, однак  я розумію, що півмільярда гривень одночасно ми забираємо у  місцевих рад і, власне кажучи, ніхто в уряді не сказав, а який же цьому компенсатор. Ми розглядаємо це лише як можливість  розпочати і  підштовхнути до прийняття можливо  Податкового кодексу, де, до речі, запропоноване комплексне вирішення цього питання. Власне кажучи, від ринкового збору треба позбавлятися, це атавізм, але треба це робити в такий спосіб, щоб це при цьому не  навантажило підприємців  додатково, а в той же час не зруйнувала будь-які власні надходження місцевих…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

12:56:16

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, безумовно тут  є змістовна частина і процедурна частина. Що стосується змістовної, то дуже хотілось би, щоби ті чи інші законопроекти, які стосуються оподаткування, збільшення чи зменшення оподаткування подавалися не в період виборчої кампанії, це зрозуміло. Тому… це набуває  політичної певної ознаки і  є відповідні результати голосування.

А що стосується  процедурної частини, що… то очевидно те обговорення, яке  зараз відбувається в режимі  „з мотивів” мало відбутися після того, як ми би включили це до розгляду Верховною Радою, оскільки  це є серйозна дискусія, і законотворчий процес передбачає серйозну дискусію, а не в межах однієї хвилини. Що зробили ті, хто не проголосували за включення  в порядок денний цього питання для розгляду? Це функція Верховної Ради – розглядати, дискутувати і приймати оптимальне рішення. Тому мені здається, що хто не проголосував за включення, поступили  некоректно. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Кужель, будь ласка.

І зараз.. вже ми переконали один одного. Поставлю на голосування. Це вже обговорення. Від фракції ми виступили, нема предмету…

 

КУЖЕЛЬ О.В.

Дуже дякую, Володимире Михайловичу і шановні народні депутати. На жаль, ті листи, які я направила до керівництва фракцій, на жаль, вас не ознайомили. І тоді б не було сьогодні тих виступів, які я, на жаль, чую.

Я б хотіла зосередити вашу увагу, що діє ринковий збір по двох законодавчих документах: Декрет Кабінету Міністрів і Указ Президента. Вони протирічать один одному і дають можливість – я підтримую в тому і виступаючих, – дають можливість органам місцевого самоврядування кожен рік переглядати ринковий збір в залежності від того, який документ їм більше підходить.

По-друге, шановні народні депутати, з підприємців в середньому, рахуючи тільки зареєстровані ринки, а не стихійні, збирається ринкового збору 1 мільярд 640. До місцевих бюджетів надходить максимальна сума: 490 мільйонів. І тому ми розуміємо власників ринку, які підняли питання протидії відміни ринкового збору.

Третій міф: що ринковий збір знімається, а вводяться додаткові податки. Я готувала для вас слайди показати по всіх питаннях, що це є омана: жодного податку в урядовому документі, немає заміни ринкового збору і нема перекладання навантаження на власників ринку. Хочу сказати, власники ринку, буде зниження собівартості, тому що сьогодні вони мають людей, які кожен день повинні обілєчувати людей, які продають на ринках. Бабуся, яка продає зелень, раніше сплачувала тільки ринковий збір. Тепер вона сплачує ринковий збір, плюс оренду місця, плюс услуги ринку.

І тому наша пропозиція. І ми показали її всім місцевим адміністраціям, є розрахунки на слайді, я показала би на прикладі Вінницької міської адміністрації, що при нашій пропозиції ми збільшуємо доходи до місцевих бюджетів більше як півмільярда, ми зменшуємо навантаження на працюючих і збільшуємо надходження до Пенсійного, ……  і інших фондів.

І тому я прошу вас включити, обговорити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ну, інформація доведена. Ще таке прохання, шановні колеги, я прошу вас, давайте таким чином поступимо. Я просив би, повернемося до розгляду питання про включення, включимо в порядок денний, обговоримо, щоб було зрозуміло, яку позицію кожна фракція дотримується. І тоді ми скажемо, в якій частині  підтримується, чи не підтримується закон і який закон підтримується, чи обидва не підтримуються. І вийдемо на нормальне, зрозуміле рішення. Інакше будуть приводи, шановні колеги, для взаємного звинувачення з одного і з іншого боку. Давайте уникнемо цих приводів.

Тому я поставлю на голосування, прошу уваги, про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проектів законів (реєстраційні номери 5233, 5233-1) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування (щодо скасування ринкового збору). Прошу голосувати, прошу голосувати.

 

13:01:09

За-196

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні (реєстраційний номер 5235).

Доповідач – народний депутат України, голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталья Юр’євна. Вона – і доповідач, і співдоповідач. Так я розумію?

 

13:01:44

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые  коллеги, уважаемый Владимир Михайлович, сегодня мы рассматриваем законопроект, цель котрого одна – это упрощение ведения бизнеса в нашей стране. И мы сегодня имеем один из немногих шансов, положить нормальное, серьезное начало регуляторной реформы и реформы разрешительной.

Когда мы все на ток-шоу рассказываем о бесконечной любви к нашему малому и среднему бизнесу, когда мы все говорим о неправильной структуре экономики в нашей стране, то мы все должны отдавать себе отчет: пока мы не уберем административные барьеры, пока мы не реформируем нашу разрешительную систему, пока мы не уберем удавку чиновников с нашего бизнеса, до тех пор бизнес в нашей стране развиваться не будет. У нас не будет ни среднего класса, у нас не будет новых рабочих мест. Я считаю, что огромный позор, когда из 183-х мест по оценкам Всемирного банка Украина занимает 142-е место по условиям ведения бизнеса.

Я также считаю, что нам сегодня необходимо не принимать какое-то отечественное ноу-хау, а мы должны принимать нормальную, абсолютно отработанную практику в европейских странах, потому что во всех развитых странах и долгосрочная аренда, и принцип молчаливого согласия сегодня является обыденной реальностью. А мы все боимся, мы все боимся дать возможность бизнесу свободно развиваться, мы  все боимся освободить сегодня бизнес от коррупционной машины.

Мы все вместе с депутатами, мы все, кто имеет отношение сегодня к власти, должны понимать: либо мы убираем те преграды и барьеры, которые есть сегодня для бизнеса, либо мы прекращаем тогда дискуссию о свободном развитии бизнеса в нашей стране.

Поэтому комитет обращается ко всему залу парламента. Авторами законопроекта являются представители почти всех политических сил, присутствующих сегодня в зале. И мы очень надеемся, что сможем принять  данный законопроект в первом чтении и в целом как закон сегодня. И четко скажем бизнесу, что положено начало формированию нормальных…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Прошу поддержать данный законопроект в первом чтении и в целом как закон.  Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. 

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Так, „за” і „проти”. Прошу на табло прізвища народних депутатів вивести.

Юрій Сербін, будь ласка, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

13:04:24

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, безумовно, закон потрібен і потрібно його приймати, бо перед нами є дуже багато інших питань по спрощенню, і потрібно все ж таки розпочинати цю роботу.

У нас, наприклад, те ж саме твориться і в будівництві, ми теж займаємо дуже низьке місце у світі і в Європі по дозвільних процедурах. І от те, що зараз пропонує колега Королевська, потрібно приймати у першому читанні, і ми будемо підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів.

 

13:05:01

ПЛОТНІКОВ О.В.

Дійсно,  це позитивний законопроект. Є пропозиція прийняти його за основу. Єдине зауваження, що тут те, що стосується використання статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю, тобто статутний капітал відповідно цих товариств є гарантією задоволення претензій кредиторів.

А якщо подивитися на цей законопроект, то там пропонується зменшити до однією мінімальної заробітної плати, тобто в такому випадку товариства з обмеженою відповідальністю не будуть нести ніякої відповідальності за відповідні там умови і договори.

Хоча в принципі для першого читання це законопроект позитивний, і знову є таки є пропозиція прийняти його за основу. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, ті, хто не виступили, по одному від фракції мають право, але протягом однієї хвилини. Олег Зарубінський, потім – Ксенія Ляпіна.

Мікрофон Олега Зарубінського увімкніть, будь ласка.

 

13:06:04

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, я думаю, що за змістом ні в кого не буде серйозних зауважень щодо прийняття бодай у першому читанні цьому законопроекту.

Але тут є важливий момент. Шановні колеги, пам’ятаєте, як Міністерство фінансів надавало багато експертних висновків, причому різноманітних, коли мова йшла про прийняття Закону про соціальні гарантії, про прожитковий мінімум, мінімальні зарплати. А от тут дуже важливий законопроект стосується бізнесу, полегшення умов для бізнесменів. А в цьому законопроекті, у матеріалах, які подані, немає належним чином оформленого експертного висновку Міністерства фінансів. До речі, як і в багатьох інших законопроектах, які стосуються цієї сфери. Бо тут потребується і тут передбачаються додаткові витрати, тобто цей законопроект буде впливати на дохідну частину.

Я просив би Міністерство фінансів не вибірково робити експертні оцінки, а виконувати свої функції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ксенія Ляпіна, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

13:07:18

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Я хочу як співавтор просто всіх попросити підтримати цей закон. Я знаю, що, на жаль, ми його практично розглянули в обох читаннях, і він був вже зараз би законом, якщо б його з причин різних побоювань, абсолютно не згідно Регламенту, не завалили в цьому залі. Я прошу, щоб другий раз його така доля не спіткала. Побоювання абсолютно беззмістовні. Так, тут міститься безстрокова ліцензія, але міститься можливість уряду зробити виключення по тих видах ліцензування, які є на його погляд особливо небезпечними, там можна встановити термін. Так, тут міститься принцип мовчазної згоди. Я нагадую всім шановним колегам, що нічого тут страшного нема. Бо тут в залі живе думка, що якщо у підприємця нема бумажки, так він же і працювати не може.

Ні, шановні колеги, так не може бути, так нема у всьому світі. Якщо орган своєчасно не дав відмову, то підприємець має працювати, бо інакше ми розводимо тільки корупцію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас? Дякую вам.

Шановні колеги, виступи завершено. Пропозицію комітету прийняти за основу і в цілому я зараз поставлю на голосування, в першій частині про прийняття його за основу, а далі будемо визначатися. Нема заперечень?

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію першу про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні (реєстраційний номер 5235). Прошу голосувати.

 

13:09:16

За-305

Рішення прийнято.

Комітет пропонує прийняти проект в цілому. Які є застереження? Микола Томенко, будь ласка.

 

13:09:41

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я підтримую прийняти в цілому, але просив би для під страховки все-таки, щоб ми виключили статтю 26 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, яка передбачає, що ми виключаємо таку норму діючого закону.  „Розроблення проектів та проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, модифікації, ремонту, пристосування пам’яток здійснюється за наявності проектувальника та виконавчих робіт, ліцензій, виданих в установленому порядку законом. Розробленню проекту передує проведення необхідних науково-дослідних, в тому числі археологічних  і геологічних робіт”.

Що це означає? Наприклад, в Києві ми маємо такі випадки, коли починають  такі роботи і в оперативному порядку, це історичні пам’ятки, археологи не провели експертизу, не перевірили, не подивилися. А скажімо, є будівельні компанії, які ніколи не працювали з історичними пам’ятками, скажімо, з середньовіччями, ну не треба їм і працювати.

Тому я вважаю, що ми не готові ще спростити процедуру будівельних робіт в галузі реставрації історичних пам’яток. Я би залишив цю норму і поки щоб перестрахувався, а через якийсь період доцільно до неї повернутися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет не заперечує? Не заперечує.

Олександра Кужель - голова комітету, одну звилинку.

 

КУЖЕЛЬ О.В.  Шановні народні депутати, дуже би просила вас підтримати редакцію комітету, тому що дуже багато звернень сільських, селищних і обласних рад у питаннях зловживання в цьому напрямку.

Для того, щоб побудувати сьогодні корівник, нужно заплатить  мільйон гривень цій організації за то, щоб побудувати корівник. Щоб побудувати на 15 сотках в селі власну будівлю, їм  треба заплатити 30 гривень. Вони роблять, виїжджають на поле, бросают черепки. Ми врахуємо питання культури впровадження і збереження  культурної спадщини, але заробляти на людях просто неможливо.

 

ТОМЕНКО М.В. Я перепрошу, шановні колеги, давайте не  ображати тут один одного і тих людей, хто знає, що робити. Законом визначено, що таке „історична пам’ятка”. При чому тут корівники і поля? Якщо історична пам’ятка чітко передбачена законом, то у відношенні до історичної пам’ятки треба діяти відповідно,  як до історичної пам’ятки. Якщо хтось в полі кинув черепок,  то не треба там займатися реставрацією.

Тому я наполягаю, щоб ця норма була виключена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, давайте зараз послухаємо два комітети і тоді будемо приймати рішення.

Володимир Яворівський - голова комітету і потім – Наталя Королевська.

 

13:12:01

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський голова Комітету з питань культури і духовності.

Шановні колеги, давайте внесемо ясність у цю нашу сьогоднішню дискусію. Микола Томенко має абсолютну рацію в тому, що, дійсно, ми не можемо спростити, скажімо, там наче всі процедури при реставрації унікальних пам’яток і тому подібне, бо ми наробимо дурниць.

Але інше питання, дійсно,  є закон, який дуже чітко регламентує про те, хто має право займатися. І  Кужель має  рацію в тому, що сьогодні… Он я в своєму рідному селі сьогодні вирішив допомогти збудувати ставок, ви собі можете уявити, що на це потрібно, де, до речі,  колись ставок і був, на це потрібні дозволи археології і інших, треба заплатити колосальні гроші.

Через те давайте відділимо  одне від другого, то просто зловживання над цим законом. Але тут давайте все-таки дослухаємося до голосу Томенка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наталія Королевська, голова комітету.

 

13:12:55

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемые присутствующие! У нас есть огромная просьба и комитет готов принять мнение Николая Томенко, который является автором данного законопроекта, с одной целью, чтобы мы его сегодня приняли как закон и перестали тормозить дальше регуляторную реформу.

Но я всем хочу напомнить, что лицензирование вводится только  тогда, когда данный вид деятельности угрожает жизни и  здоровью граждан  и окружающей среде, и безопасности государства. Во всех  остальных случаях у нас есть  система сертификации, стандартизации и маса… и еще 80 контролирующих  органов в нашей стране, которые могут проводить государственный контроль. Но в данном случае я поддерживаю Николая Томенко, давайте   примем данный закон и не будем его дальше заговаривать, пожалуйста. Спасибо большое за внимание.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, позиція комітету.

Ну Юрій Сербін, будь ласка, ми зараз заговоримо і не приймемо закон. Будь ласка. Потім Адам Мартинюк.

 

13:13:52

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, я прошу  вибачення. Це вірне зауваження  пана Томенка, але це не стосується  тих питань, про які ми кажемо. Там в  законі прописано, хто може  робити роботи реставраційні, і ми цього ж не  відміняємо. Але для того, щоб він пройшов, я теж погоджуюся з цим, ну можна погодитися було з первоначальною редакцією комітету. Бо те, про що каже шановний заступник Голови Верховної Ради, не стосується цього, коли ми виключаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Адам Мартинюк, будь ласка.

 

13:14:29

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимир Михайлович! Наша  фракція категорично заперечує проти прийняття закону в цілому  як закону, тому ми його маємо    направити обов’язково на друге читання. До того, що справедливо сказав Микола Володимирович, я ще добавлю одне не менш вразливе і важливе.

У цьому законопроекті забирається будь-яке  ліцензування робіт, що стосуються меліорації і інших охоронних процесів  біля землі. Ви можете собі уявити, що кожен прокладає меліоративні споруди, як йому забагнеться, як захоче, так і  буде прокладати. Тому наша фракція проти того, щоб він був прийнятий в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином зараз поступимо. Оскільки була пропозиція, тут більшість наполягали на тому, щоб ми прийняли за основу і в цілому. Я поставив за основу. А після того з’явилася у нас пропозиція, що взагалі не розглядати.

Давайте таким чином – я поставлю на голосування. Чи підтримає Верховна Рада пропозицію прийняти його. Адам Іванович, Адам Іванович, Адам Іванович, Адам Іванович, ви послухайте, будь ласка! Я знаю, що… (Шум у залі) Адам Іванович, учора на вашу ж пропозицію ми ставили на голосування саме  такий варіант. Тому я просив би вже дати мені можливість керувати засіданням, Адам Іванович. Коли з цього боку кричали, було заперечення – я поставив на голосування за вашою вимогою, і ви прийняли закон. Тому давайте урівноважимо ситуацію. (Шум у залі)  Адам Іванович, я прошу вас, прошу вас.

Тому, шановні колеги, я поставлю на голосування таку пропозицію. Чи Верховна Рада підтримує пропозицію комітету, щоб розглянути зараз питання про прийняття в цілому проект закону. Якщо Верховна Рада підтримає – я поставлю на голосування другу пропозицію -  прийняти в цілому з вилученням статті 26, яка стосується Закону України „Про охорону культурної спадщини”. 

Якщо ні – я тоді поставлю на голосування за скороченим варіантом підготувати до другого читання. Отакий буде алгоритм. І ми дотримаємося повністю Регламенту.

Я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб зараз розглянути рекомендацію комітету про прийняття закону в цілому. Прошу голосувати.

 

13:17:12

За-216

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування другу пропозицію про підготовку закону до другого читання за скороченою процедурою.

Прошу голосувати. На наступний пленарний тиждень на 17 листопада.

 

13:17:37

За-310

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проекту Закону про основні засади взаємодії держави з приватними партнерами (реєстраційний номер 5239). Доповідач – голова Комітету з питань промислової і регуляторної політика та підприємництва Королевська Наталія Юріївна. І як один із співавторів закону і голова комітету.

 

13:18:11

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Уважаемые присутствующие! Вы знаете, мы предыдущий законопроект уже 11 месяцев в Верховной Раде рассматриваем и этот будем 11 месяцев, уже четыре раза по скороченой процедуре проходили. Я думаю, кто повестку дня только читает, уже наизусть может знать каждый из данных законопроектов. Но я хочу всем напомнить, мы говорим о государственно частном партнерстве, мы говорим о четкой и понятной декларации как со стороны государства, так и со стороны бизнеса, в каких рамках и на каких условиях они могут работать.

Мы недавно с Владимиром Михайловичем были в Лондон-Cити, деловом центре мира, можно сказать. И первый вопрос на встрече с инвесторами, который нам был задан, нас просили, а когда Верховная Рада Украины, которая является чуть ли не единственной сегодня страной в европейском пространстве примет Закон о государственно-частном партнерстве когда Украина сможет задекларировать свои принципы взаимоотношения с бизнесом и с инвесторами, потому что пока мы имеем по тысячи поправок каждому налоговому закону, пока мы имеем по 80 контролирующих органов и по тысячу проверок в год до тех пор ни один здравомыслящий инвестор в нашу страну не придет. А пока мы не привлечем инвестиции, пока мы не создадим рабочие места говорить о серьезной модернизации, говорить об инновационном и инвестиционном развитии в нашей стране, это просто большое кощунство. И мы прекрасно понимаем, что государственная машина сегодня не в состоянии провести модернизацию полностью устаревших основных фондов. Более 80 процентов износ  основных фондов на ведущих предприятиях отрасли.

И сегодня комитет предлагает все-таки отойти от политический амбиций. Я еще раз напоминаю, авторами данного законопроекта являются представители всех основных сил парламента.

Мы вместе в рабочей группе отрабатывали каждый пункт данного законопроекта. Мы убрали все те сложные моменты,  противоречивые моменты,  которые содержались до этого и против которых выступали народные депутаты.  Уже сделали, можно сказать, стерильный законопроект. Поэтому мы предлагаем его принять в первом чтении и в целом как закон.  Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Наталія Юріївна.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Володимир Карпук, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

Мікрофон, будь ласка.

 

13:20:41

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська фракція „За Україну!”.

Прошу передати слово Ксені Ляпіній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ксенія Ляпіна, мікрофон. Чи тут можна, як вам?

Мікрофон, будь ласка, увімкніть.

 

13:20:52

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Шановні колеги, як співавтор цього закону щиро прошу вас підтримати його.  Я нагадаю. Цей законопроект  ми також з вами в залі обговорювали в двох читаннях. І він також став жертвою абсолютно незрозумілих інсинуацій, коли, власне, відмінили голосування за нього в цілому.

Я хочу звернути увагу на те, що всі реальні застереження усунуті з цього закону. Фактично, цей закон , так, він більше декларативний. Але ця декларація  сьогодні вкрай потрібна. Тому що ті, хто переживають, що це якось може призвести до втрати державного майна, то я нагадаю. Навпаки, цей закон захищає державну власність і встановлює прозорі і дуже зрозумілі правила відносин між приватним партнером і державою відносно її державної власності. він встановлює ряд принципів, які сьогодні вкрай необхідні в країні для того, щоб інвестиції приватні вкладалися у ті сфери в які   держава не  може вкласти ні копійки. Наприклад, такі, як житлово-комунальне господарство.  Ми з вами тут сто разів обговорювали, що ми стоїмо на грані катастрофи техногенної і немає грошей цьому запобігти. Приватний партнер може бути тут справжнім партнером.

 Я щиро прошу,  щоб ми тут цей закон знову не заговорили і він не впав жертвою різноманітних політичних інсинуацій. Цей закон дуже потрібний країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

13:22:34

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Ви знаєте, в чому автор законопроекту правий абсолютно? Що він є декларативним. Це дійсно так, бо механізму і інструментарію реалізації тих правильних позицій, які записані в цьому законопроекті, там не передбачено.  Я не хочу сказати, що це є те, що не дає можливості підтримати його. Але я хотів би звернути увагу на те, що декларації мають поєднуватися з інструментарієм їх реалізації на практиці. Перша позиція.

Друга позиція. Було сказано, що держава в нинішніх умовах не може сама здійснити всі проекти і так далі. Правильно. Але вона і не повинна здійснити всі проекти. Тому що ті країни, які ми називаємо просунутими в економічному плані, в значній частині, значною частиною розвивалися і реалізовували масштабні проекти національного гатунку і національного масштабу якраз за рахунок приватних і значною мірою іноземних інвестицій. І стосуються, ви прекрасно знаєте, навіть таких країн як Сполучені Штати Америки. Якщо підрахувати частку японських, наприклад, чи китайських інвестицій, це просто величезні параметри.

Що мені не сподобалося?  Я відверто хочу сказати, хоча я думаю, що ми підтримаємо, варто підтримати цей законопроект. От, чим визначалися критерії, які, вибачте за тавтологію, визначають, в яких сферах ці можуть реалізовуватися проекти? Я нарахував 11 критеріїв. Чому не інші? Чим це визначалося? Адже сфер, де потрібні приватні інвестиції, є набагато більше. І ще. У мене є серйозний сумнів, виходячи з нашої нинішньої української практики. Отут є пошук, розвідка родовищ, корисних копалин та їх видобування. От, знаєте, от, дуже важко це сприймати, знаючи, що родовища українські сьогодні і так вже знаходяться давно в приватних руках. Причому, достукатися і узнати, кому знаходяться ці і газові, і нафтові скважини, абсолютно неможливо. Таке враження, що держава тут свій ресурс вже давно втратила…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. І я думаю, втратила свідомо через тих чиновників, які, очевидно, є співвласниками реальними от тих  фірмочок, які працюють на цих родовищах, які мають належати всьому народу – це Конституція України. От у мене є сумнів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  всі, хто записався, виступили. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Немає заперечень? 

Вноситься на голосування пропозиція  комітету про прийняття за основу проекту  закону  (реєстраційний номер 5239) про основні засади взаємодії  держави  з приватними партнерами.

Прошу голосувати.

 

13:25:41

За-293

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, вноситься на розгляд проект Закону про  внесення змін до Закону України „Про вибори Президента України”  (щодо особливостей порядку проведення  виборів) (реєстраційний номер 5131).

Доповідач – народний депутат  України Подгорний Сергій Петрович.  Співдоповідач – заступник  голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування  Юрій Богданович Ключковський. Прошу вас.

 

13:26:16

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні колеги, шановна президія, шановні присутні!  Зразу після  прийняття Закону „Про  внесення змін  до деяких законодавчих актів” (щодо виборів Президента) було всім відомо, що будуть звернення  до Конституційного Суду, і буде рішення Конституційного Суду з деяких моментів.

Тому мною зразу був підготовлений і внесений 15 вересня законопроект, которий пропонував унормувати деякі  положення цього закону. Так пропонується у законопроекті  норму про перебування  на консульському обліку громадян України, які проживають або перебувають   за межами України в період  підготовки, проведення виборів

Новий підхід до початку припинення повноважень  виборчих комісій. То єсть,  пропоную застосувати ту норму, яка сьогодні відпрацювала вже два жди на виборах народних депутатів щодо присяги членів дільничних комісій і деякі інші моменти.

Враховуючи, що ми сьогодні будемо розглядати  ще три законопроекти, які стосуються  саме цих моментів і деяких інших, а також вносяться зміни до деяких інших законів, в частности до кодексів. Я, не дивлячись на те, що законопроект має позитивний висновок науково-експертного управління, а також позитивне рішення комітету, знімаю його з розгляду, прошу за нього сьогодні не голосувати, а ті позиції, які, я вважаю, необхідні, я внесу до комітету при доопрацюванні на друге читання того законопроекту, який буде прийнятий. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, автор законопроекту просить зняти цей законопроект. Немає заперечень? Немає.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України (проекти законів реєстраційні номери: 5263 (це автор – народний депутат України Валерій Писаренко), 5263-1 (автор – народний депутат України Олена Лукаш) і 5263-2 (це законопроект від Президента України, доповідачем буде виступати заступник глави Секретаріату Президента України Марина Іванівна Ставнійчук і співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергій Петрович Подгорний).

Переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді має Валерій Володимирович Писаренко.

 

13:28:58

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні колеги, сьогодні ми будемо з  вами продовжувати вдосконалювати законодавство про вибори Президента. Хочу зразу наголосити, рішення Конституційного Суду не створило жодних прогалин в виборчому законодавстві і сьогодні немає підстав побоювання для того, що виборчий процес може бути зірваний або не буде проведено якихось виборчих дій в період виборчого процесу.

Тому сьогодні вашій увазі будуть запропоновані три законопроекти, кожен з яких має свої позитиви і, можливо, свої вади, на які не погоджуються ті чи інші політичні сили. Я хочу закликати сесійну залу сьогодні підтримати один із законопроектів, на базі якого ми зможемо попрацювати в комітеті і зробити той законопроект, який буде сприйнятий не тільки всередині України, а і в Європі.

Я хочу нагадати всім колегам, що відразу після того, як ми прийняли з вами  законопроект, відбулося засідання Венеціанської комісії, яка  надала подекуди й слушні  певні пропозиції Україні, як так чи інакше містяться в моєму законопроекті. Ми внесли окремі пропозиції, які ми пропонуємо включити до закону, до діючого законодавства задля того, щоб сьогодні українське виборче законодавство мало більш європейський вигляд. Ми пропонуємо  повернути в якості спостерігачів громадські внутрішні неурядові організації. Ми пропонуємо дещо  розширити права спостерігачів, а також ми  пропонуємо дещо внормувати питання технічні, які сьогодні є в законі.

На сьогоднішній день так чи інакше  можу сказати вам одне, ці три законопроекти, які ви сьогодні будете… за які будете голосувати, мають десь 70-80 відсотків спільного, але є принципові розбіжності, які на сьогоднішній день так чи інакше будуть розглядатися в сесійній залі. і найголовніше, це  питання внесення змін до списку виборців в день голосування. Я думаю, що дискусія щодо цього питання яким чином це проводити ще буде….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ПИСАРЕНКО В.В.    Дискусія щодо цього питання ще буде тривати в сесійній залі, але найголовніше одне – нам сьогодні потрібно обрати один із законопроектів. Рішення комітету – це зупинитись на тому законопроекті, який підписаний і поданий мною, але я сьогодні думаю, що не потрібно дивитись на кольори цих  законопроектів, нам потрібно, щоб виборче законодавство відповідало не тільки  нашому настрою, а ще й європейським традиціям. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Олена Леонідівна Лукаш, будь ласка, щодо проекту закону за реєстраційним номером 5263-1.

 

13:31:52

ЛУКАШ О.Л.

Шановні виборці! Шановні колеги, присутні! Мною одночасно з колегою Валерієм Писаренком було внесено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів з  питань виборів Президента України. він передбачає внесення  низки  змін  до Кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України: „Про вибори” та „Про Державний реєстр  виборців”.

Основні риси мого законопроекту. Він стосується визначення строків внесення до окружних виборчих дільниць подань про утворення звичайних виборчих дільниць, запровадження інституту офіційних спостерігачів від громадських організацій, усунення протиріч в Кодексі адміністративного судочинства в частині визначення підсудності адміністративних справ, стосується визначення підслідності за органами прокуратури кримінальних справ у злочинах щодо голосування виборців.

Разом з тим, основною відмінністю від решти законопроектів є те, що всі повинні забезпечити право громадянина обирати, а, по-друге, волевиявлення повинно таке бути забезпечено, зокрема це стосується можливості внесення змін до уточненого списку виборців на дільницях у день голосування. Це основна відмінність мого законопроекту від запропонованих.

І я вважаю, що влада не впоралась з запровадженням актуального та повного реєстру виборців. Основними донорами реєстру виборців на сьогодні є Міністерство внутрішніх справ та Міністерство юстиції, які з невідомих мені причин, що це: бездіяльність, халатність, саботаж – не наповнюють Державний реєстр виборців актуальними та повними даними, а отже, виборцям ми повинні залишити можливість уточнювати себе в день голосування прямо на виборчих дільницях, якщо влада таке їм право не забезпечила.

Також мною пропонується удосконалити порядок утворення дільничної та окружної виборчої комісії. Новацією в законі є порядок набуття та припинення окружною виборчою комісією статусу юридичної особи. окремо я пропоную визначити Вищий адміністративний суд України судом, який перевіряє в окремих випадках відповідність передвиборної програми кандидата на пост Президента України. Запропоновані зміни також…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да, завершуйте.

 

ЛУКАШ О.Л. В принципі, запропоновані зміни, по суті, є, окрім голосування і зміни списків виборців до голосування, є технічними. І я прошу їх підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

Заступник глави Секретаріату Президента України Ставнійчук Марина Іванівна. Щодо законопроекту за реєстраційним номером 5263-2, тобто законопроект від Президента України.

 

СТАВНІЙЧУК М.І.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати, присутні на засіданні Верховної Ради! Президентом України пропонуються зміни до таких законодавчих актів: Закону  „Про вибори Президента України”, а також Кодексу адміністративного судочинства. За доцільне визнано обмежитись найбільш нагальними за цих умов законодавчими змінами, не порушуючи цілісність ключових положень зазначених законів і єдності механізмів правового регулювання.

Президентом України пропонується врахувати досвід, усунути неузгодження Закону про вибори Президента України, а також врахувати рішення Конституційного Суду і рекомендації Венеціанської комісії, і бюро демократичних ініціатив ОБСЄ. Отже, норма щодо максимальної кількості виборців на виборчій дільниці має бути уніфікована відповідно з законодавством про вибори народних депутатів, не 3 тисячі, а 3 тисячі з половиною виборців, що відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії. Передбачено відповідно і уточнення класифікації виборчих дільниць.

На сьогоднішній день запроваджено законом про вибори Президента  України класифікація не містить жодного продовження у подальшій, подальших нормах закону. Отже, в тому числі не запроваджено класифікації в частині встановлення різної чисельності складу дільничних виборчих комісій в залежності від кількості виборців на виборчій дільниці і головне – не передбачено визначення рівного представництва кандидатів на пост Президента України при формуванні керівного складу дільничних виборчих комісій. Це пропонується усунути у пропозиція Президента.

Крім того, ініціюються зміни в частині утворення і організації роботи виборчих комісій, знаття обмежень прав голосування залежно від місця проживання, вдосконалення механізму утворення спеціальних виборчих дільниць. Зокрема, до складу  дільничних виборчих комісій на спеціальних виборчих дільницях не можуть входити працівники відповідного закладу або установи. Пропонується вдосконалити механізм розподілу керівних посад у виборчих комісіях забезпечуючи рівність  кандидатів, а також порядок….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка…

 

СТАВНІЙЧУК М.І.   ...прошу у нас багато зауважень, цілісний законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не зауваження, це пропозиції.

 

СТАВНІЙЧУК М.І.  Пропозиції, так, Володимир Михайлович.

Крім того, пропонується уточнити порядок складання і уточнення списків виборців, зокрема, в частині строків оскарження неточностей у списках виборців. Передбачено, що за 2 дні до дня виборів списки закриваються і зміни до списків не вносяться, крім випадків – за рішенням суду. Пропонується також уточнити механізм голосування громадян, які  перебувають у день голосування за межами держави.  Пропонується запровадити заявничий порядок включення до списку виборців на відповідній закордонній виборчій дільниці громадян, які перебувають за межами держави. Пропонується уточнити інститут грошової застави, не змінюючи розміру грошової застави, пропонується надати дійсної природи цьому механізму.

Крім того, пропонується також запровадити певні обмеження у веденні передвиборної агітації, зокрема, що стосується участі іноземних громадян, організацій тощо. Надається право офіційним спостерігачам від громадських організацій, відповідно доповнюється положення законом.

Що надзвичайно важливо, шановні народні депутати, пропонується нова редакція відповідних статей, які визначають порядок і вимоги до форми, змісту виборчого бюлетеню, порядку їх виготовлення і передачі у виборчі комісії.

Надзвичайно важливо, що пропонується уточнити вимоги до виборчих скриньок. Їх обов’язково передбачено пломбувати виготовленою у централізованому порядку на замовлення Центральної виборчої комісії пломбою одноразового використання єдиного зразка, яка має серію і номер з метою недопущення відповідних фальсифікацій.

Крім того, пропонується також додати в закон відсутній на сьогодні механізм встановлення результатів у межах окремого закордонного виборчого округу. Сьогодні в залі немає такого механізму у чинному Законі про вибори.  Крім того, звичайно, пропонується уточнити процедуру встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів, а також процедуру офіційного оприлюднення результатів виборів Президента України.

Що стосується Кодексу адміністративного судочинства, то коротко говорячи, пропонується віднести процедуру оскарження, судового оскарження до регулювання виключно Кодексом адміністративного судочинства, виключивши відповідно з Закону про вибори всі норми, які стосуються порядку судового оскарження.

Крім того, пропонується уточнити предметну та територіальну підсудність справ. Крім того, пропонується, щоб всі справи, які стосуються виборчих спорів, розглядалися виключно у колегіальному порядку. На сьогодні передбачено Кодексом адміністративного судочинства одноосібний розгляд судових спорів. Це є  неприпустимим. Крім того, пропонується на рівні Кодексу адміністративного судочинства уточнити процедури, строки і таке інше.

Шановні народні депутати, прошу вас підтримати проект Президента України, внесений до Верховної Ради  України і визначений як першочерговий. І у нас сумніву немає, що спільно з Верховною Радою  є сьогодні нагальна необхідність уточнити Закону про вибори Президента України, інші кодекси, які стосуються цих… інші нормативні акти, які стосуються цих виборів, і створити нормальну базу для проведення виборів Президента України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Марино Іванівно. Сідайте, будь ласка.

Подгорний Сергій Петрович, будь ласка, рішення комітету.

 

13:40:30

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради  України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за дорученням Голови Верховної Ради  України 2 листопада розглянув проекти законів України, які ми зараз розглядаємо з вами.

Зазначеними законопроектами пропонується внести зміни до Закону України "Про вибори Президента України” та Кодексу адміністративного судочинства України. Законопроектами (реєстраційні номери 5263 і 5263-1) також пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, а законопроект 5263-1 – ще й до Закону України „Про Державний реєстр виборців”.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  України підготувало висновки до законопроектів і вважає, що за результатами розгляду у першому читанні кожен з них може бути прийнятий за основу при умові врахування висловлених до них зауважень.

Комітет підтримав ініціативу авторів усіх проектів законів та погодився, що окремі положення зазначених вище законодавчих актів України потребують удосконалення з урахуванням рішення Конституційного Суду України №26-РП/209 від 19 жовтня 2009 року у справі за конституційним подання Президента України та 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України про вибори Президента України, про Державний реєстр виборців, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України та Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому комітет зазначає, що кожний із законопроектів містить законодавчі пропозиції, які доцільно врахувати, але яких, на жаль, немає в інших законопроектах. Скажемо, проект закону (реєстраційний номер 5263), поданий народним депутатом України Валерієм Писаренко, містить положення, які уточнюють питання формування та наповнення виборчого фонду кандидата на пост Президента України. Законопроект, поданий народним депутатом України Оленою Лукаш, пропонує доповнити Закон про вибори Президента новою статтею та врегулювати питання набуття…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

 

ПОДГОРНИЙ С.П. …та припинення окружною виборчою комісією статусу юридичної особи.

Проектом закону 5263-2, поданий Президентом України, пропонується внести зміни до зазначеного закону з метою вдосконалення його положень в частини визначення порядку виготовлення та передачі виборчим комісіям виборчих бюлетенів, організації голосування підрахунку голосів виборців  деякі інші моменти.

Комітет голосами більшості присутніх на засіданні народних депутатів (шість – за, один – проти, один не брав участі в голосуванні) дійшов висновку: рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні із зазначених законопроекти прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента (реєстраційний номер 5263), який такий, що був перший поданий на розгляд парламенту.

При цьому комітет вважає за доцільне, якщо цей законопроект буде прийнятий за основу при підготовці його до розгляду парламентом у другому читанні, врахувати законодавчі пропозиції авторів законопроектів (реєстраційні номера 5263-1, 5263-2, а також 5131).

З огляду на актуальність проекту закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України та враховуючи, що виборчий процес з виборів Президента України вже розпочався, комітет вважає за доцільне скоротити строки внесення пропозицій і поправок до законопроекту і підготувати його до розгляду в другому читанні за скороченою процедурою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Сергій Петрович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроектів. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Вадим Колісниченко, фракція Партії регіонів. Прошу мікрофон увімкніть. Наступним буде виступати Князевич.

 

13:44:45

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги, ми розглянули три законопроекти, які мають на меті удосконалення виборчого процесу під час виборів Президента. Але ми вважаємо, що найкращий законопроект, який ми мали підтримати, -  це 5263-1. Тому що він усуває недоліки чинної редакції і дає саме головне, це можливість вносити зміни до  списку виборців у день голосування членами виборчої комісії.

Ми розуміємо, що влада зробила все від неї залежне, щоб зірвати роботу над реєстром виборців, і він дуже недолугий і дуже некваліфіковано зроблений. Тому що навіть орієнтири, які ми сьогодні маємо, нам кажуть про головне: влада зробила все від неї можливе, щоб зменшити кількість виборців у тих регіонах, які підтримують Партію регіонів і Віктора Януковича. Тому ми повинні забезпечити головне:  право людини  на  обрання, право людини на вибори і те, щоб виборчі дільниці могли в день голосування вносити зміни до списків виборців. Таким чином ми забезпечимо прозоре, демократичне і вільне волевиявлення наших виборців.

 Ми пропонуємо підтримати законопроект 5263-1,  прийняти його за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Наступним буде виступати Адам Мартинюк.

 

13:46:14

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, звичайно, за короткою процедурою не вдасться, навряд, висловити основні положення своїх міркувань щодо законопроектів, але я звертаю вашу увагу, що три законопроекти сьогодні ми обговорюємо, а один знято з порядку денного. Більше того я вас запевняю, що переважна більшість норм цих законопроектів далеко виходять за ті положення,  на які увагу звернув Конституційний  Суд,  а також Венеціанська комісія.  Постає питання: чому?

А тому, що на першому етапі, коли ми тільки почали обговорювати ідею про можливість внесення змін до Закону про вибори Президента,  треба було комплексно підходити до внесення змін до  Закону про вибори Президента, якщо ми мали на меті, справді, усунути ті протиріччя, які стали підставою до того, що було в 2004 році. Але не так сталося, як гадалося.

Тут був зовсім інший тоді сценарій, пам’ятаєте, інший ейфорійний настрій, швиденько був прийнятий законопроект такий невеличкий точечний, бо сказано було: ви знаєте, от так можемо домовитися, якщо почнемо більше домовлятися, то не домовимось.   

В результаті маємо те, що маємо і повертаємося знову до першого етапу, знову загадали  про громадські організації, знову згадали  про те, що треба окружним  комісіям на всяк випадок  юридичний статус дати юридичної особи, бо вони ж гроші не можуть отримувати. Знову згадали про те, що абсолютно правильно і розумно, що треба ж якось вирішувати, бо комісії можуть повилучати з приміщення, де засідають, будь-кого і  за будь- якими приводами.

Добра ідея про те, що якщо справді там є алкоголік чи наркоман, то може й справді варто було б це робити. Але якщо ми цю норму приймемо, завтра 90 відсотків будуть визнані алкоголіками і будуть за межі дільниці точно вилучені і потім іди „в свинячий голос”, вибачте,  доказуй, що ти не мав жодного відношення до алкоголізму на той час.

Це говорить про те, шановні колеги, що якщо ми сьогодні хочемо для проформи просто розглянути і жоден не прийняти законопроект, то треба так поступати, як ми поступаємо.  А якщо ми хочемо, справді, досягнути результату, то треба той, який  має найбільший, скажімо так, доточність до переважної більшості норм, а на  цей момент це президентський законопроект, взяти за основу і докладно під час процедури другого читання врахувати ті корисні зауваження, що є в інших  законопроектах.  Бо   якщо ми цього не зробимо, то врешті-решт і цей законопроект буде,  в принципі, предметом для вето, яке ми навряд чи зможемо подолати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Адам Мартинюк, фракція комуністів.

 

13:48:34

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, аналізуючи усі три законопроекти, можна подякувати кожному з авторів за те, що вони долучилися до цієї роботи. І дійсно, в кожному із законопроектів є щось те,  що варто було б врахувати, але це є в кожному із трьох законопроектів,   а не в одному, як варто було.

Ми дійшли з вами, дивіться до чого.  Коли  приймали Закон про вибори Президента,  прийняли його дуже швидко, прийняли його дуже оперативно, домовились на двох і нікого більше туди не залучали. Зараз почали шукати шляхи виходу, бо побачили, що те що створюється швидко, не завжди виходить нормальним.

Друга  пропозиція. Не один раз на Погоджувальній раді, і ми, в  принципі, уже днів десять тому керівники фракцій прийняли рішення   про те, що виходимо з єдиним узгодженим варіантом змін до Закону про вибори  Президента і враховуємо туди не всі новели і побажання авторів, бо цей процес може бути безкінечним, а виходимо лише: А). Із рішень Конституційного Суду, і по можливості, враховуємо ті чи інші побажання Венеціанської комісії. І, якби був підготовлений такий узгоджений варіант, поза всяким сумнівом, він був би прийнятий.

І ще одне, напевно найголовніше. Від того, що ми внесемо зміни сьогодні в Закон про вибори Президента чи не внесемо, а швидше всього, що ми сьогодні ніяких змін  у Закон про вибори Президента не внесемо. Президентські вибори не відміняються. Президентські вибори, на жаль, чи на щастя, відбудуться. На жаль – у тому відношенні, що скільки б ми не писали законів, фальсифікації як були, так і залишаться. Лише кожна політична сила, пишучи ту чи іншу норму, бачать у цьому законі свого кандидата і виходить із того, як допомогти, пишучи закон, своєму кандидату...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Будь ласка.

 

МАРТИНЮК А.І.  ...усе таки, будь ласка, ми виконаємо те рішення. Керівники фракцій одностайно ж прийняли і домовились, що давайте, якщо треба зміни – внесемо узгоджений варіант. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

13:51:04

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановні колеги, от в мене в руках три законопроекти. От маркером продивився кожен, і зазначив для себе ті речі, які обов’язково треба приймати.

Не зрозуміло, чому все це  розпорошено по трьох законопроектах. Особливо, що стосується першого і другого законопроекту, які є депутатськими. Не зрозуміло.

Відверто кажучи, голосувати за жоден з них в цілому не можна. І це прикро тому, що всі розуміють, що ті недоліки, які були в законопроекті, який був проголосований Верховною Радою відомі всім. І на сьогоднішній день  всі в своїх коментарях абсолютно чітко, гарно говорять про ці недоліки. Наприклад, чому, якщо людина має паспорт громадянина України і перебуває закордоном, і не стала на консульський облік, а це ніде не сказано, що вона зобов’язана робити. Чому вона втрачає право голосу? Чому, якщо людина не проживає, а зараз немає прописки до речі, не зареєстрована у відповідній місцевості чому вона не може ввійти до складу дільничної чи окружної комісії. Тобто дурниць, які були в тому законопроекті багато і головне, що всі розуміють, що це є дурниці, що мені дозволяє сказати, що це було зроблено навмисно.

Виходячи з того, що є три законопроекти, виходячи з того, що всі ці, вибачте, або м’якше скажу помилки, свідомі помилки немає, не всі вони реалізовані в кожному окремо законопроекті, нам залишається одне, або йти шляхом, який пропонує Адам Іванович і чекати, коли буде узгоджений законопроект, але все-таки дати зелене світло для одного з цих законопроектів, проголосувати за основу за цей законопроект і всі ці моменти, до речі є і позитиви у колеги Подгорного є хоча він зняв свій законопроект і всі ці позитиви внести для того, щоб у нас був, насправді, узгоджений єдиний законопроект, бо якщо цей проект закону буде прийнятий на один голос більше ніж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Двісті двадцять п’ять, це не той закон, який можна приймати двомастами двадцятьма шістьма голосами, зрозумійте це. Це законопроект, який має бути, ну вибачте, святіше Папи Римського, ледве не консенсусом прийнятий. Тому я пропоную все-таки такий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено. Не було виступу від фракції БЮТ. Ольга Боднар.

 

13:53:49

БОДНАР О.Б.

Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко".

Фракція "Блоку Юлії Тимошенко" буде підтримувати законопроект 5263, суб’єкт законодавчої ініціативи  - Писаренко.

Можу сказати, які самі головні новели, які враховані саме внаслідок рішення Конституційного Суду, а також рекомендацій Венеціанської комісії містяться в цьому законопроекті.

Перше. Знімається норма голосування «проти всіх». Шановні колеги, ви прекрасно знаєте, що таке волевиявлення. Волевиявлення – це коли людина приходить і хоче висловити своє бачення того чи іншого кандидата і вибирає собі, а своїй державі на п’ять років майбутнього президента. А коли людина  хоче прийти і просто так  там по хизуватися з волевиявлення інших  громадян, краще б вона сиділа дома.

Крім того,  в даному законопроекті є така норма, яка унеможливить підробку списків виборців в день голосування. А саме: оскарження і внесення змін не передбачається цим законопроектом в день виборів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення законопроектів завершено.

Шановні колеги,  зараз я буду ставити на голосування, тільки одне  узагальнення.

Ми очевидно повинні дати людям можливість і створити всі можливості для того, щоб люди мали вільно виказати свою позицію. А якщо сьогодні людям навіяли, що тільки одні, а інших не буде, то ви ще хочете забрати у них право проголосувати проти всіх і примусити  за когось голосувати. Це неправильно.

 Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозиції, прошу уваги…   Це правильно. Про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 5263) - автор народний депутат України Валерій Писаренко.  За основу (№ 5263).

 

13:56:09

За-201

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 5263-1) – автор   народний депутат України Лукаш Олена Леонідівна.  Прошу голосуйте.

 

13:56:43

За-149

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер5263-2) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України. Законопроект від Президента України. Прошу, голосуйте.

 

13:57:21

За-227

Рішення прийнято.

Законопроект прийнято за основу.

Продовжуєм наше засідання на 15 хвилин, ранкове засідання.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до кодексу… Що? Відмініть постановку питання. Яка пропозиція?

Юрій Ключковський, будь ласка, мікрофон.

Підготувати за скороченою процедурою. Ставлю на голосування пропозицію про доручення комітету підготувати до розгляду законопроект (реєстраційний номер 5263-2) до розгляду у другому читанні за скороченою процедурою.

 

13:58:26

За-318

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо усунення неточностей в процедурі оскарження результатів загальнонаціональних виборів). Буде доповідати Шпенов Дмитро Юрійович і щодо власне цього законопроекту, і рішення комітету.

Шановні колеги…  Справа в тім, що… Включено, включено.

 

13:59:03

ШПЕНОВ Д.Ю.

Уважаемые коллеги, данный законопроект вносит дополнения в статью 172 Кодекса административного судопроизводства, необходимость которых вызвана следующим.

21 августа 2009 года внесены изменения в ряд статей Кодекса административного судопроизводства. В частности новой редакцией статьи 18 предусмотрено, что Высшему административному суду подсудны дела относительно установления Центральной избирательной комиссии результатов как выборов, так и всеукраинского референдума. Учитывая положение статьи 176, где предусмотрено, что решение  Высшего административного суда является  окончательным и не подлежит  пересмотру, Высший административный суд является  единственной и последней инстанцией  в отношении установления результатов выборов Центральной избирательной комиссией.

Вместе с тем статьей 172  кодекса на сегодняшний день  предусмотрено, что Высший административный суд  обжалует бездействие Центральной избирательной комиссии  только в отношении  референдума, а все остальные обжалуются в Киевский  апелляционный административный суд.

Таким образом, возникает коллизия норм  относительно суда, который  должен рассматривать споры об установлении  Центральной избирательной комиссией  результатов выборов. Эту коллизию предлагается  устранить путем внесения дополнений, после который часть третья статьи 172 Кодекса административного судопроизводства будет  звучать следующим образом: «Решение, действия либо бездеятельность Центральной избирательной комиссии относительно выборов либо  всеукраинского референдума   обжалуется  в Высший административный суд».

Законопроект поддержан Верховным и Высшим  административными судами без замечаний, а также Главным научно-экспертным   управлением  Верховной Рады Украины. Комитет  по вопросам правосудия  рассмотрел  данный законопроект и на своем заседании  23 сентября поддержал идею данных изменений  и принял решение принять данный законопроект за основу и в целом, как закон.

Прошу поддержать решение комитета     и автора  законопроекта. Спасибо.

 

Веде засідання  Перший заступник Голови Верховної Ради

України  О.В.ЛАВРИНОВИЧ 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Дмитро  Юрійович.

Є необхідність обговорювати? Є необхідність. Будь ласка,  записуємось. Сідайте Дмитро Юрійович.

Власенко Сергій Володимирович, будь ласка. Натискайте, будь ласка, на свої карточки. Колесніченко Вадим Васильович.

 

14:01:45

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги, я вважаю від імені фракції регіонів,  що необхідно підтримати цей законопроект, тому що він суто технічний и ми повинні його прийняти у  зв’язку   з прийняттям змін  до Закону про вибори Президента  доповідач дуже аргументовано і зрозуміло пояснив, що це питання суто технічне і ми в закон повинні внести те, що оскаржуватися можуть не тільки результати всеукраїнського референдуму, Вищого адміністративного суду, а і результати виборів. Ми пропонуємо підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

14:02:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна Самооборона”. 

Я дам зовсім діаметрально протилежну пропозицію, яка виходить з того, що ми тільки що з вами прийняли закон в першому читанні несподівано, але це закон Президента, де в тілі закону в першому читанні вже враховані ці пропозиції. Тому через це цей закон взагалі треба було зараз не розглядати, тому що він вже врахований усього-на-всього. Тому деталі, деталі, які щось десь редакційно комусь не подобаються, можна потім розглянути в межах того закону, на який ми скоротили термін. Цей закон взагалі зараз відпадає потреба приймати. Якби ми не прийняли закон під редакцією Президента, а прийняли законопроект перший чи Писаренка, чи Подгорного, чи Лукаш, тоді це була б потреба в прийнятті цього закону. Виходячи з комплексного закону пропозицій Президента, відпадає потреба в прийнятті цього закону. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тут нічого ніде не відпадає, оскільки у нас є на сьогоднішній день регулювання процесу в різних законодавчих актах і в одному з них є прогалина. Тому у нас немає на сьогоднішній день жодних гарантій про прийняття в цілому будь-якого проекту закону, в якому питання буде вирішено вже.

Є фракція, яка не виступала, тому що не записувалась. Будь ласка, Портнов Андрій Володимирович.

 

14:04:08

ПОРТНОВ А.В.

Андрій Портнов, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, насправді, діючий закон і Кодекс адміністративного судочинства, і Закон про вибори Президента чітко це регулює, оскарження      результатів президентських виборів – це  компетенція Вищого адміністративного суду. Але у зв`язку з тим, що у наших колег з`явилася думка, що можливо деякі неточності в законах можуть вплинути потім і створити спори серед судів адміністративної юстиції, є пропозиція підтримати  цей законопроект і проголосувати за нього зараз в сесійній залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення  завершено. Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства (реєстраційний номер 5144). Прошу визначатися.

 

14:05:19

За-247

Рішення прийнято.

Пропозиція комітету була про прийняття його в цілому, оскільки це стосується тільки одного технічного моменту. Немає заперечень? Немає… Є заперечення?  Якщо є заперечення у народних депутатів України,  значить закон готується до другого читання. (Шум  у  залі)

 Будь ласка, пропозиції щодо процедури розгляду. Ключковським Юрій Богданович. 

 

14:05:53

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги! Юрій Ключковський, "Наша Україна".

Ми створили дуже цікавий прецедент – з одного предмета ми прийняли два законопроекти в першому читанні. Тому мені здається, що логіка вимагає від нас одного з двох: або ми приймаємо ось цей маленький законопроект в цілому і тоді вирішуєм питання і дальше не розглядаєм цього в тому законі; або тоді не треба було його приймати в першому читанні, бо це питання в першому читанні вже прийняте. Тому я би пропонував все-таки виходити з того, що раз ми вже його підтримали в першому читанні, давайте проголосуємо в цілому, цю проблему маленьку знімемо, а  над іншими будемо працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування про  прийняття в цілому проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (реєстраційний номер 5144). Прошу визначатися.

 

14:06:56

За-202

Рішення не прийнято.

Будь ласка, пропозиція щодо подальшої роботи. Народний депутат Писаренко.

 

14:07:15

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, є пропозиція за скороченою процедурою до другого читання підготувати, тому що законопроект маленький, я думаю, що ми швидко його зможемо розглянути. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас тут є певна колізія, оскільки була пропозиція проголосувати в цьому і голосування відбулось. В зв’язку з цим у мене є пропозиція. Будь ласка, запишіться з приводу того, чи ми будемо вирішувати процедурне питання про скасування цього голосування, направлення його на підготовку до другого читання, або будемо повертатися до прийняття в цілому. Будь ласка, які будуть пропозиції?

Будь ласка, запишіться. Мірошниченко Юрій Романович, будь ласка.

 

14:08:26

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. Шановні колеги, цей закон можна приймати вже в цілому, бо концептуально ми визначились. І фактично ми зараз, повернувшись, я, власне, і пропоную повернутися до голосування і проголосувати його в цілому. Тому що це зніме конкретну проблему, яка розглядається в цьому законопроекті. Якщо раптом ми схочемо щось скорегувати, то у нас є перше читання закону президентського – там і поправимо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до прийняття рішення щодо ухвалення цього законопроекту в цілому. Прошу визначатися.

 

14:09:22

За-283

Повернулись.

Ставлю на голосування про ухвалення в цілому проект закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України. Реєстраційний номер 5144. Прошу визначитися.

14:09:49

За-292

Рішення прийнято. Закон в цілому ухвалено. (Шум у залі) Ранкове пленарне засідання оголошую закритим. Завтра о 10-й годині розпочнеться наступне ранкове пленарне засідання. На все добре.