ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ   

Сесійний зал Верховної Ради України

7 жовтня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної  Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

10:02:41

Шановні колеги, у сесійній залі зареєструвалися картками 438 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні День народження народних депутатів України Коржева Анатолія Леонідовича і Уколова Віктора Олександровича. Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм здоров’я і успіхів у роботі. (Оплески)

Шановні колеги, вчора на пленарних засіданнях Верховної  Ради України ми розглянули 12 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято три постанови, два законопроекти та три проекти постанов прийнято за основу. Два законопроекти та чотири проекти постанов відхилено.

Шановні народні депутати, нам потрібно порадитися. Ми вчора розпочали розгляд питання: інформація Кабінету  Міністрів України  про виконання Державного бюджету України за  перше півріччя 2009 року. З цього приводу було зроблено доповідь представником від Кабінету Міністрів Мярковським Анатолієм Івановичем.

Зараз ми маємо перейти до запитання… А його немає? Але, одну хвилиночку, у нас тут є проблема, треба визначитися. Мярковського не бачу…

Шановні колеги! Можливо, давайте поступимо таким чином, одну хвилинку, я прошу у вас уваги. У нас тут є колізія, прошу уваги, є певна колізія. Ми розпочали розгляд питання і маємо його завершити, але відповідно до Регламенту Верховної Ради  України в середу ми маємо 30 хвилин для виступів депутатів з виголошенням заяв, повідомлень і наданням інформацій. То можливо я б…

Треба голосувати? Поставити на голосування, щоб…

Ні, у нас же розгляд питання, ми розпочали, а треба завершувати, розумієш?

Тому я  поставлю на голосування таку пропозицію, оскільки у нас є колізія, прошу уваги, Верховна  Рада України має визначитись, щоб перервати розгляд питання і відповідно до Регламенту зараз відвести 30 хвилин для виголошення заяв, повідомлень, інформації  від народних депутатів. Немає заперечень?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я поставлю на голосування цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

10:05:15

За-363

Таким чином, шановні колеги, „за” проголосувало 363 народних депутатів, рішення прийнято.

Прошу народних депутатів записатися на виступи з трибуни. Проводиться запис.

Едуард Прутнік, фракція Партії регіонів, наступний буде виступати Валерій Баранов. Едуард Прутнік, будь ласка. Давайте таким чином, шановні колеги, якщо Прутнік є, передає… Мене будуть звинувачувати, розумієте, шановні колеги. Якщо Прутнік підійде, ми повернемось, залиште його в списку. Валерій Баранов, будь ласка, фракція „Блоку Литвина”.

 

10:06:24

БАРАНОВ В.О. Слово Шершуну передаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, будь ласка. Баранов є.

 

10:06:40

ШЕРШУН М.Х. Микола Шершун, "Блок Литвина".

Шановний Голово, колеги! Насамперед хочу привітати всіх виборців з тим, що Верховна Рада України в першому читанні прийняла закон стосовно підвищення соціальних стандартів, запропонований "Блоком Литвина".

Нині за дорученням фракції "Блоку Литвина" хочу привернути увагу, вашу та увагу урядовців до болючих проблем української енергетики. З них дві, на мій погляд, мають стратегічне значення.

Перше. Залишається лише півтора-два роки  до  закінчення терміну експлуатації енергоблоків на деяких атомних станціях України. Зокрема відразу двох перших блоків на Рівненській АЕС. На перший погляд здається, що причин для хвилювання немає, адже розроблені плани і графіки продовження термінів їх експлуатації. Але згідно доповіді Державного комітету ядерного регулювання за 2008 рік намітилася тенденція до зриву термінів виконання основних заходів з продовження експлуатації першого блоку Рівненської АЕС.

Необхідно підкреслити, що така робота проводиться вперше на Україні. Тому ми закликаємо уряд більш конкретно і відповідально попрацювати над вирішенням цих питань. Та питання фінансування робіт з продовження експлуатації енергоблоків. Інакше, так би мовити, можна догратися.

Миргий атом не прощає недбалості. І в Україні цей „досвід”  засвоїли дуже добре. А, якщо доведеться зупинити енергоблоки, то місто енергетиків перетвориться на місто безробітних, коли  батькам ні за що буде одягнути і нагодувати своїх дітей.

Друга стратегічна проблема полягає в тому, що деякі атомні електростанції, маючи величезні потужності, не можуть їх використати на повну силу.

Наприклад, Рівненська атомна станція має потужність біля трьох тисяч мегаватт, але не використовує навіть половини.

Причина з огляду на темні українські міста і села, автошляхи і парки, звучить щонайменше дивно: електроенергію немає куди дівати. На Рівненщині були спроби перевести на електрику житлово-комунальну сферу, навіть розпорядження відповідне уряд у 2004 році прийняв, але механізму реалізації цього документу немає донині.

Глобальним виглядає рішення будувати нову електролінію до Києва, її запуск зніме так звані, диспетчерські обмеження, а це дозволить  Рівненський та Хмельницький атомним електростанціям виробляти щороку додатково майже 3 мільярди кіловатт електроенергії. Цифри свідчать самі за себе. Кошти на цей проект були виділені, але, на жаль, в районі Київської області досить не вирішили питання відводу землі.

Підсумовуючи, мушу сказати, що подібні дії ставлять під загрозу енергетичну безпеку країни. Тому „Блок Литвина” закликає всі урядові структури об’єднати зусилля у спільних діях в процесі реалізації стратегічно важливих державних програм. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Скудар, фракція Партії регіонів. Скудар є?  Є.  Вибачте.

Право на виступ передається Ганні Герман, підготуватися Мойсик.

Будь ласка, Ганна Миколаївна.

 

10:10:04

ГЕРМАН Г.М. Шановні колеги,  цього тижня сталися дві події, які матимуть значний вплив на розвиток української держави після президентських виборів. Насамперед,  вчора парламент довів, що більшість у цьому парламенті – це порядні і чесні люди, які дбають про громадян України і які піклуються про тих, кому найбільше не вистачає того піклування. Довгі місяці нам доводилося блокувати парламент, втрачати на цьому рейтинги. Нам було дуже не просто пояснювати людям, чому ми блокуємо парламент. Але вчора люди зрозуміли, що наші методи були  правильні і що нам вдалося досягти свого. Ми всі разом з вами зробили  перший крок на шляху до підвищення зарплат і пенсій, і я вважаю це спільною перемогою усіх чесних депутатів, які дбають  про тих людей, котрі їх обирали.

Друга подія, яка сталася цього тижня, це те, що мій колега, котрий у дуже тяжкі часи, коли не було свободи преси в Україні, знайшов у  собі  мужність сказати, що подавати в суд  і забороняти  судом критику уряду і  Тимошенко  це неправильно. Я дякую вам за це, я дякую за це Миколі Томенко, який знайшов у собі  мужність це сказати. Але я думаю, що  мужність це сказати повинна знайти у собі   Юлія Тимошенко.  Вона  повинна визнати, що  забороняти критику сьогодні  - це шлях в нікуди, це шлях  до  диктатури, про яку вона, на жаль, почала дуже часто говорити.

І третя подія, яка сталася уже вчора. Уже вчора  і сьогодні  зранку  ми бачимо, що українцям намагаються вбивати в голову нове гасло, що Україна – це вона. Дорогі друзі, Україна – це ми, це мільйони українців, які кожен день дуже багато роблять на те, щоб наша  держава жила і процвітала. Україна – це депутати і робітники, і  шахтарі. І той, хто пише сьогодні і переконав себе,  що Україна – це вона, не має перспективи у цій державі так, як не має перспективи у цій державі жоден,  хто хоче приватизувати цей бренд і назву нашої держави. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, до виступу запрошується В’ячеслав Кириленко, у нього три хвилин і йому право на виступ передає колега Мойсик Володимир Романович, тобто  6 хвилин.

 

10:13:15

КИРИЛЕНКО В.А. В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги, шановні виборці! Вчора ми нарешті зуміли переконати виборців у тому, що Верховна Рада, хоч інколи і хоч подекуди  може  працювати.

Я хочу сказати, що наша позиція, депутатської групи „За Україну!”, про те, що соціальні стандарти треба підвищувати не змінилася протягом усього часу цих дискусій.  Але у  мене виникає питання як у депутата і як у громадянина: „Чому протягом чотирьох останніх місяців не можна було вчора просто проголосувати проекти відповідних законів і не блокувати парламент  протягом цього всього часу?” Ми ж почали цей процес у червні, у липні, у серпні, у вересні і завершили його у жовтні. Навіщо було влаштовувати цей театр абсурду, коли можна було просто проголосувати?  Ми знаємо, які причини цього парламентського протистояння, обом найбільшим політичним силам, і Партії регіонів, і БЮТу,  вигідне це протистояння. Одні демонструють одне, а інші – інші. Одна ілюструє за допомогою  депутатів, які по суті беруть участь у чужій п’єсі, те, що вони блокують, а вона працює; а  інші звинувачують у навіть  небажанні говорити про  підняття соціальних стандартів.

Це політиканство стало очевидним не тільки в України, але і в цілому світі, І це означає, що подвійні стандарти в українській політиці все одно мусять колись припинитися.

Далі. Нас турбує факт ефективної роботи парламенту у найближчі місяці взагалі. У нас виникає питання: „Чи фан-клуби кандидатів у президенти, яких скоро буде вже півтора десятка в українському парламенті,  зможуть пересилити себе і наміри своїх вождів і працювати не на їхню виборчу кампанію, а на ухвалення  тих законопроектів, яких гостро потребує країна?” І відповіді позитивного характера у депутатській групі „За Україну!” по цій темі немає.

Наступне. Ми кажемо: ”Вибори, вибори і ще раз вибори”. Ну, принаймні кандидати у президенти це кажуть. За президентськими виборами будуть  позачергові місцеві вибори,  і вже відповідний проект постанови  внесено; за позачерговими місцевими виборами будуть, можливо, позачергові парламентські вибори і так далі і тому подібне. Значить  ця дистанція від цього дня  може  зайняти ще півтора, а то і два роки: вибори, оскарження результатів, політичне протистояння. І виникає питання:  а коли країна і будь-які політичні сили взагалі займуться реформами як такими? Чи будуть нескінченні вибори і нескінченне протистояння? А що, наприклад, українська армія ще два роки витримає у стані небоєздатності? Коли в бюджеті і цього року недофінансування, а в бюджеті наступного року планується менше половини від необхідного обсягу. Солдати і офіцери будуть чекати виборів ще два роки? Я думаю, що вони можуть не витерпіти? І обороноздатність впаде. А що економіка буде теж два роки чекати? Найгірша в Європі податкова система буде без змін ще два роки? Бо вибори і всі проти всіх. Мале підприємництво буде страждати ще два роки? Бо всі проти всіх, вищі посадові особи воюють одна з одною, а значить не до реформ і не до роботи в інтересах, наприклад, малого підприємництва.

А що український інформаційний простір, він теж буде чекати ще два роки виборів? Зараз уже український інформаційний простір перетворений на прохідний двір, ходить по ньому хто завгодно, в основному зовнішні впливи, в основному зовнішня інформація, і інформаційні провокації проти України є очевидними для всіх щодня, в тому числі і по тих каналах, які здійснюють мовлення з інших країн. Значить, з цим теж почекаємо ще два роки, тому що ніколи – кандидати борються один з одним, про країну ніхто не думає.

Тому депутатська група „За Україну!”, не дивлячись на те, що тут по клаптикам сектори поділені на підтримку кожен свого кандидата, наполягає на тому, щоб парламент сконцентрувався на розгляді тих законопроектів, які не повинні залежати від політичної сьогоденної кон’єктури. Із свого боку ми наголошуємо на тому, що наші законопроекти вкотре не вносяться до порядку денного, не вносяться навіть ті законопроекти, які є прикладом, можливо, єдиної успішної реформи в Україні зараз, яка проводиться  цим урядом. Законопроект про зовнішнє незалежне тестування (4241) в першому читанні ухвалений і вже скоро, напевно, півроку як мертвим вантажем лежить у профільному комітеті. Значить, і ця реформа не до вподоби. Почекаємо президентських виборів, а потім хтось закриє це взагалі, хоча люди, батьки, абітурієнти цю реформу підтримують, і вона єдино помітна в Україні за останні роки взагалі.

Крім того, ми наполягаємо на внесенні до порядку денного низки законопроектів, які мають невідкладний характер і внесені депутатами групи „За Україну!”. Зокрема, зміни до законодавчих актів щодо здійснення державної регуляторної політики (4139), законопроект про паспорт громадянина України, внесений народним депутатом Мойсиком, законопроект про національний культурний продукт, законопроект про фахові самоврядні об’єднання, зміни до Закону про особисті селянські господарства, внесення законопроектів щодо створення сприятливих умов для розвитку національної кінематографії, зміни до Закону про систему оподаткування, про загально обов’язкове державне соціальне, медичне страхування, про лікарське самоврядування і так далі. Повторюємо, наші неодноразові звернення без відповіді. Саме такі законопроекти повинні країни, а не намагання, хто першим захопить трибуну. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, будь ласка. Після того – народний депутат Попов.

 

10:19:32

ВАЩУК К.Т. Катерина Ващук, „Блок Литвина”.

Я хочу звернутися сьогодні з цієї трибуни від імені своїх колег народних депутатів до нашого Президента, до міністра в справах сім’ї і молоді з такого приводу. Останнім часом я отримую дуже багато листів  від матерів-героїнь, які скаржаться на те, що їм зволікають з присвоєнням цього звання роками.

Чому йде зволікання? Тому що воно тягне за собою фінансову підтримку, виплату щорічної серйозної допомоги. Так от від імені матерів таких з Волині, з вказанням прізвищ, я зверталася уже неодноразово в міністерство і все мені кажуть, що велика черга. Ми боремося в Україні за те, щоб збільшилась кількість нашого населення, щоб забезпечити достойне життя багатодітним сім’ям. Ні, ми приймаємо такі закони, яка може бути черга, коли мати народила і вирощує  своїх дітей? Я абсолютно не розумію.

Тому ще раз з цієї трибуни звертаюся, аби такого зволікання більше не було. І два запитання до уряду. Одне. Дуже багато останній час скарг від людей на прийомах, у листах на стан доріг між селами. Ми сьогодні, готуючись до „Євро”, будуємо траси. Це дуже добре. Красиві дороги. Але попробуйте доїхати до далекого села. Це покажеться мукою, випробуванням.

Наші кандидати у президенти до тих сіл, напевно, не доїдуть за винятком тих, хто іде до людей з села. Але ми маємо разом з вами і урядом закласти на цей рік, слідуючий кошти, аби не було такої ганьби з дорогами.

І третє питання. Н сьогоднішній день ми багато говоримо про те, щоб підняти виробництво. Селянин вирощує на своєму подвір’ї худобу. Продає м’ясо і молоко, а з ним не розраховуються переробка. Чому? Бо з нею не розраховуються. І на сьогоднішній день відсутнє абсолютно кредитування. Є підготовлені відповідні закони, і готується бюджет. Шановні колеги, якщо ми не вирішимо сьогодні питання хоча б кредитування села, ми цю галузь успішно покладемо на дві лопатки. І вона уже довго не відродиться. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Попов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Ярослав Кендзьор.

 

10:22:48

ПОПОВ О.П. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Когда я слышу о позитивных тенденциях, о которых говорит правительство в вопросах решения жилищно-коммунальных проблем в Украине, как минимум, это вызывает у меня обеспокоенность тем, что нас всех хотят обмануть. Вот очередная сказка по этой проблеме прозвучала в понедельник 5 сентября на селекторе, которое было посвящено подготовке и вхождению в отопительный сезон.

Уважаемые коллеги, вот давайте посмотрим на ситуацию с подготовкой, технические проблемы решения отрасли. Министерство по вопросам жилищно-коммунального хозяйства предложило регионам подать свои предложения о том, каким образом и в  каком объеме будут выполнены работы, связанные с вхождением в отопительный сезон. Конечно же средств у местных бюджетов и предприятий нет, поэтому они подали очень маленькие планы, которые  сейчас в основном и выполняют за счет своих небольших ресурсов. Но если мы посмотрим в сравнении с предыдущими годами, например с 2007 годом, то объем выполненных ремонтов капитальных в девять раз – вдумайтесь! – в девять раз меньше чем он был в 2007 году. Подготовились мы к отопительному сезону, с такой точки зрения или нет, как вы считаете?

Второй вопрос. Астрономическими темпами растет задолженность по заработной плате. Вот сегодня представители городского электротранспорта примерно тысячу  человек будут пикетировать Кабинет Министров Украины, почему? Потому что осуществляя перевозки льготных категорий они не получают от государства компенсации, которые они обязаны получить. Во-первых, в бюджете 2009 года заложили только 50 процентов. Но и эта сумма сегодня профинансирована на 38 процентов.

Друзья! Ну если люди не получают на своих предприятиях заработную плату по три, по четыре месяца, сможем мы пройти нормально отопительный сезон, как вы думаете? Конечно же нет.

Давайте посмотрим состояние местных бюджетов и государственного бюджета в части финансирования потребленных жилищно-коммунальных услуг. Ведь там же  нули. Многие местные бюджеты сегодня на четвертый квартал денег не имеют. Спросите у Министерства обороны, спросите у Министерства образования, там же тоже  этих денег нет. Так кто же будет оплачивать за потребленные коммунальные услуги?

Если мы еще не примем повышенные социальные стандарты, за которые мы вчера проголосовали в первом чтении, основной потребитель – население Украины тоже платить за  жилищно-коммунальные услуги в отопительный сезон не сможет. Возникает проблема, а те...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ПОПОВ О.П. Те энергоресурсы, которые мы потребим, как же сможем мы их оплатить?

Дорогие друзья, это серьезная проблема. И я убедительно прошу, обратить на нее внимание, прежде всего – правительства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

10:26:20

КЕНДЗЬОР Я.М. Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги, Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу сьогодні спробувати розвінчати, розбити міф, який вперто насаджується українському суспільству.

Міф цей полягає в тому, що відповідними політичними силами, засобами масової інформації втовкмачується в голову українським виборцям, що сьогоднішній Прем’єр-міністр, його політична сила, є єдиним яскравим представником національної демократії, який єдиний здатний протистояти представнику колишнього режиму – Віктора Януковича, як скрізь називається.

Перше. Мушу сказати, що Віктор Янукович і Юлія Володимирівна абсолютно нічим один від одного не вирізняються. От, але, щоб не бути голослівним, я хочу все-таки переконати своїх колег. Невже ми сьогодні зараховуємо до національної демократії тих політиків, які випурхнули із комсомольсько-кримінального Дніпропетровського клану? Невже ми до націонал-демократії зараховуємо тих, хто ще два роки тому уже був на порозі  європейського  Соціалістичного інтернаціоналу? Невже ми зараховуємо до національних демократів тих, політична команда котрих у Полтаві на чолі із міським головою і фракцією БЮТу у Полтаві на смерть стоїть, щоби  не дозволити встановити пам’ятник Івану Мазепі і Симону Петлюрі, нашим  національнім героям. Невже національний демократ буде голосувати  за Закон про державного службовця, де легалізовується друга державна  мова; невже національний демократ буде голосувати  за запит комуніста Калєтніка до Президента, в якому вимагається ліквідувати указ Президента про  демонтаж пам’ятників комуністам; вимагається  заборонити діяльність неофашистських, тобто національно-демократичних партій  і відновлення пам’ятника Леніну у Києві? Можна цей список продовжувати і продовжувати, але дивіться, як цікаво, яка команда формується навколо  цього націонал-демократа.

Вже говорили сьогодні про вердикт суду  про заборону критикувати Прем`єр-міністра. А ось я вам ще один приклад. Рух, керівник Руху також із цього гнізда: „Будь-які дії, рішення осередків обласних і районних організацій Руху  про підтримку або висунення...

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

 КЕНДЗЬОР  Я.М. Дайте закінчити, дозвольте закінчити.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, завершуйте.

 

КЕНДЗЬОР Я.М. … будь-які  рішення  обласних і районних організацій про підтримку  або висунення того чи іншого кандидата у президенти  вважається злочином, порушення статуту Народного руху України”.

Я думаю, що Адам Іванович сьогодні заздрить Народному руху України, бо, переконаний, у комуністів такого положення немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, тут мені передали такі заяви, що  народний депутат Тулуб передає право на виступ Колісниченко народному депутату,  а Корж передає право Рижуку. Якщо ці депутати присутні і передають, немає проблем. Якщо їх немає… Одну хвилиночку. Де Тулуб? Є Тулуб?

Одну хвилиночку. Немає. Давайте, шановні колеги, ну давайте не робить наругу! Є народний депутат Корж? Є. Передає право на виступ кому? Рижуку? Будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так вышел уже человек.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз хочу сказати, ну давайте не будемо… Будь ласка, за Коржа ви виступаєте? Будь ласка, давайте. Шановні колеги, я прошу представників фракцій, ну, не займатись тим, чим не належить займатися. Будь ласка, виступайте.   

 

10:30:58

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. Уважаемые коллеги, граждане Украины! Никто не ставит вопрос, на каком языке говорят глухонемые, они общаются на языке жестов, поскольку не могут ни на каком другом. И ни в одну, даже самую больную голову не придет мысль запретить язык жестов, потому что он не украинский, ведь речь идет о врожденном праве на общение и свободу слова. Только лишены этого права по воле больных русофобством чиновников украинской власти граждане Украины, родными языками для которых является русский или языки национальных меньшинств. 

Коренной 17-миллионный народ Украины умышленно поставлен в роль немого без права на развитие родного языка и передачу его последующим поколениям. Страшным сигналом будущих этнических чисток и преследований за использование родного языка стало постановление тимошенковского Кабмина 1033, которым даже учителям в украинских школах во время посещения туалета предписано говорить только на украинском языке. А учителям в иных школах в туалете пока разрешено пользоваться украинским и родным языком. Подчеркиваю, пока.

«Вакарчуковщина» именно процветает болезненно, «вакарчуковщина», в образовании. Русскоязычным детям запрещено сдавать тесты на своем родном языке. А школы подвергнуться полнейшей украинизации с 2011 года. Согласно исследованиям ученых обучение ребенка на неродном языке ухудшает его интеллектуальный потенциал на 25-60 процентов. По выводам педагогов происходит умышленная дебилизация русскоязычной молодежи. В высшем образовании уничтожаются последние русскоязычные университеты – цвет высшего образования страны. Показательная ситуация с черноморским филиалом МГУ имени Ломоносова в Севастополе. Одному из лучших вузом страны Министерство образования под различными предлогами отказывается продлить лицензию. Глухие власти на киевских холмах никак не могут понять простые истины и принципы, согласно которым языковое многообразие – путь к процветанию и духовному ренессансу страны.

Партия регионов осталась главной и, наверное, единственной политической силой, реально защищающей права русскоязычных граждан Украины. Только за последние 2 года мы подготовили более 20 законопроектов, предусматривающие придание законного статуса русскому языку в соответствии с региональной хартией. И это не нарушает Конституцию.

Мы ведем постоянную, планомерную работу по юридической поддержке и защите прав граждан на родной язык. И даже Европа и цивилизованный мир больше не поддерживают фашиствующих русофобов у власти в Украине.

От имени Партии регионов хочу заявить официально: мы слышим требования народа Украины и обязательно добьемся законного статуса для русского языка после избрания Президентом Украины Виктора Януковича. В Украине будет построено общество благополучия и процветания, в котором каждый народ, каждый человек сможет свободно использовать, развивать свой родной язык и культуру. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Владислав Лук’янов.  Є, є, є, Лук’янов є. Будь ласка. Фракція Партії регіонів.

 

10:34:25

ЛУК’ЯНОВ В.В. Шановний Володимир Михайлович , шановні колеги-депутати, шановні громадяни! Ми побачили з вами, як учора зруйнувався міф, який будували навколо того, що Партія регіонів не бажає працювати. У нас була одна прозора, чітка і принципова позиція: ми вимагали проголосувати законопроекти про підвищення соціальних стандартів. І ми це зробили. Учора ви бачили: як тільки було знято безглузді заборони на голосування, було поставлено на голосування питання, яке ми вимагали вирішити, вже, мабуть, другий рік наполягаємо. Спочатку це були законопроекти Михайла Папієва. І ми вимагали від уряду індексувати мінімальні заробітні плати, пенсії і соціальні виплати відповідно до рівня інфляції в державі. Але, на жаль, обіцянки пані Тимошенко по закінченню першого кварталу переглянути бюджет і підвищити доплати до пенсій закінчились пустими обіцянками. На жаль, пані Тимошенко в черговий раз обманула пенсіонерів та найбільш нездолені групи громадян в нашій державі. Але Партія регіонів все ж таки домоглась свого, наш лідер Віктор Федорович Янукович зайняв принципову позицію і ми сказали, що ми вимагаємо в першу чергу розглянути законопроекти про підвищення пенсій, мінімальних заробітних плат, про підвищення до реального рівня мінімального прожиткового рівня.

На жаль, наші опоненти, які зараз представляють більшість і оточення пані Тимошенко, вони кажуть, що це не можна зробити, не можете зробити, йдіть геть, у нас є рецепти як наповнити державний бюджет, як знайти, ну я хочу відповісти представникам БЮТ, які зараз запитують, де взяти гроші для громадян. Ви в цьому році отримали більше 10 мільярдів доларів зовнішніх запозичень. Ці гроші були витрачені на незрозумілі для більшості громадян програми. Хоч одна людина може сказати, що від того, що пані Тимошенко витрачає сотні мільйонів гривень людям стало краще. Ніхто, жодна людина не може цього сказати. Тому, хоча б копійчину, 10 відсотків від безглуздо потрачених запозичень віддайте простим громадянам. Це самий простий рецепт, який вам потрібно виконати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви, виступи від фракцій, народних депутатів, заявами, повідомленнями, інформаціями завершено.

З приводу тих пропозицій, які потребують відповідного реагування, відповідних державних інституцій, я прошу секретаріат підготувати відповідні пропозиції.

Будь ласка, Андрій Шкіль. (Шум у залі)Одну хвилинку, заспокойтеся.

Шановні колеги, ви записуйтеся всі на виступи…

 

10:38:00

ШКІЛЬ А.В. Дякую, Володимир Михайлович.

Ну, по-перше, я хотів би з приводу висловлених позицій. Тут один національний демократ виступав і зривав оплески саме у тієї частини залу, яка після того виставила своїм делегатом такого, знаєте, антиукраїнського патріота, і вони обидва критикували уряд: один за те, що він мало національний і демократичний, а другий за те, що він русофобський. То я думаю, що істина десь посередині.

Не дивлячись на те, що і Партія регіонів, і представники, деякі представники національно… колишні представники національно-демократичного табору об’єдналися у своїй нищівній критиці уряду, це їм не допоможе. Те, що вони об’єднуються, це помітили не тільки у сесійній залі, але помітно і у передвиборчій кампанії.

Повірте, що ми будемо будувати патріотичну Україну, ми будемо будувати ту країну, в якій не соромно жити нікому, і всі будуть вільно дихати і почуватися в українській державі абсолютно. Дякую (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Репліки закінчилися.

Шановні колеги, ми зараз продовжуємо нашу роботу і водночас я інформую, прошу уваги, що дві фракції – фракція БЮТ і фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагають оголосити 30-хвилинну перерву для проведення консультацій.

Я пропоную, шановні колеги, поступити таким чином: ми роботу продовжуємо, а об одинадцятій, чи давайте через 10 хвилин, о 10 годині 50 хвилин керівники фракцій зберемося, а водночас хай Верховна Рада України продовжує розгляд питання.

Немає заперечень? Ну, тоді зберемося о 10 годині 50 хвилин, і я попрошу Олександра Володимировича продовжувати тоді засідання Верховної  Ради України.

Шановні колеги, ми з вами вчора розпочали розгляд питання: інформація Кабінету  Міністрів України про виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2009 року. Ми заслухали інформацію від Кабінету  Міністрів, і зараз у нас запитання.

На запитання записалися… оскільки вчора відбувався запис, у нас список є, і за цим списком ми зараз будемо іти. Нема заперечень? Я зачитаю, народні депутати: Карпук, Цибенко, Павленко, Азаров, Гордієнко, Харлім, Шпенов, Ярощук, Лук’янов, Бондаренко, Присяжнюк, Єфремов, Пеклушенко, Попов, Ляпіна, Жебрівський, Чечетов, Тулуб, Шкутяк, Ландик, Григорович, Рижук, Матвієнко, Литвинов, Аржевітін, Сухий, Табачник, Ландік.

Отже, Анатолію Івановичу, будь ласка. Виставіть, будь ласка, час на запитання (це до секретаріату звернення). Відповідно до регламенту. Запитання від Володимира Карпука.

 

10:41:02

КАРПУК В.Г. Прошу передати слово народному депутату Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Аржевітін, прошу вас.

 

10:41:10

АРЖЕВІТІН С.М. Дякую. Народний депутат Аржевітін, група „За Україну!”.

Шановний Анатолій Іванович, у мене до вас три запитання. Перше запитання про Євро-2012. Скажіть, будь ласка, яким джерелом ви заміните не реальне джерело, яке закладалося, адже ви знаєте, що Рада Національного банку України затвердила доходи у розмірі 696 мільйонів. Де ви знайдете інше джерело, це перше запитання?

44 мільярди були передбачені на капіталізацію банків, ви витратили чотири. Скажіть, будь ласка, чому ви стоїте на місці?

Далі. Назвіть автора, будь ласка, хто запропонував вилучити з бюджету перерахування коштів перевищення доходів Національного банку у фонд гарантування вкладів населення? Нехай українці знають цього автора, який поставив під загрозу виплату вкладів з фонду гарантування населення.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

По першому питання в нас залишилися в стабілізаційному фонді кошти, які передбачалися на Євро-2012, 4,3 мільярдів гривень і ми з них ці кошти з і стабфонду не зменшували. Якщо в нас не буде надходжень від Національного банку, ми можемо спрямувати кошти з стабфонду на цю мету, там обсяг 20 мільярдів як був, так і залишився.

Далі. Ми капіталізували банки не 4 мільярди гривень, а близько 10 мільярдів гривень і ви це прекрасно знаєте, три банки, я доповідав. І зараз на меті в нас розглядається питання по капіталізації або вирішенню проблеми по ще двом банкам.

Щодо Фонду гарантування вкладів, то я хочу  вам доповісти, що в 9-му році, а ми розглядаємо якраз показники виконання 9-го року, було передбачено 1 мільярд гривень. І ми стовідсотково ці кошти перерахували у Фонд гарантування вкладів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів.

 

10:43:06

ЦИБЕНКО П.С. Дякую. Фракція комуністів, голова Організації ради ветеранів України, Петро Цибенко.

Шановний доповідачу! Спочатку враження. Вчорашня доповідь Кабінету Міністрів – це класична спроба того, як можна провальний, абсолютно провальний бюджет подати як великий успіх. А тепер два конкретних запитання.

Скажіть, будь ласка, як виконується програма в цьому році по забезпеченню інвалідів-війни, інвалідів-чорнобильців автомобілями? Я нагадаю, що в бюджеті  2008 року на ці цілі було передбачено 120 мільйонів, 113,  якщо бути точним разом із спецфондом.

І друге запитання. Скажіть, будь ласка, які виплати були зроблені до Дня Перемоги тим категоріям громадян України, які мають на них право? Принагідно нагадую, що норма закону передбачає: для інваліда Великої Вітчизняної війни І групи – 5 тисяч гривень; для інваліда Великої Вітчизняної війни ІІ групи – 4 тисячі гривень. Скажіть, будь ласка, які суми були виплачені? Дякую.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.  Я почну із другого питання. Суми були виплачені відповідно до тих обсягів, які були враховані у законі. І відповідно до тих розмірів, які визначені у Законі про Державний бюджет. Ну так мені треба цифру знайти, я ж… я можу уточнити. Але це займе час. Ні, ми виплатили повністю суму, яка передбачена у Законі про бюджет, там близько 500 мільйонів гривень, ми їм заплатили ці кошти.

І по першому запитанню. Мені просто потрібно певний час, щоб знайти статистику, але по цій позиції, що стосується інвалідів, вони відносяться до захищених статей бюджетів, ці видатки, захищені статті, і вони фінансуються в першу чергу. А якщо потрібно конкретні цифри, я можу вам доповісти після того, як  я вам знайду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, народний депутат Павленко, фракція Партія регіонів. Павленко Едуард. Будь ласка.

 

10:45:12

ПАВЛЕНКО Е.І. Прошу передать слово Чечетову Михайлу Васильовичу   Чечетову Михайлу Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайла Чечетова мікрофон.

 

10:45:22

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемый Анатолий Иванович, ну, Бог с ним, промахнулись, когда не скорректировали бюджет 2008 года. Ну, Бог с ним, даже с тем, что вы в конце года, 2008 года, не уловили тенденцию общемировую то, что глубокий финансовый кризис, он накроет и Украину. И бюджет сделали совершенно для других экономических реалий под 0,5 прироста ВВП, хотя страна опустилась глубоко в кризисную яму, потеряв 20 процентов ВВП. Но даже когда Президент подписывал бюджет, то там же было с оговорками, что по результатам первого квартала нужно будет скорректировать бюджет и привести его в соответствие с экономическими реалиями кризисной ситуации в стране и то, что корректировка не произошла – это является одной из причин глубочайшего экономического кризиса и обесценивания валюты в стране.

 У меня вопрос, но почему упорно…

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Дякую за запитання.

Шановні народні депутати,  я вчора уже на це питання відповідав, але, на жаль, тоді в мене не було цифрового матеріалу. На сьогодні я підготувався і хочу доповісти, що показники бюджету 2009 року, який був затверджений Верховною Радою, у порівнянні з тими показниками, які ми подали 15 вересня 2008 року на 2009 рік, тобто через три місяці після подання і презентації цього бюджету з урахуванням фінансової кризи, ми зробили корекцію. Зменшили обсяг доходів загального фонду державного бюджету, зведеного бюджету на 74,2 мільярдів гривень, а з урахуванням зростання по спецфонду на 9,5, абсолютне зменшення – 64,7 мільярдів гривень або майже 17 відсотків зменшились доходи. Тобто ми зробили певну корекцію на кризу. Аналогічно зменшені були видатки зведеного бюджету на 74,3 мільярди гривень.

Тому я... ми вважаємо, що  зроблено корегування відповідне і це дало можливість сьогодні утримувати ситуацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Народний депутат Азаров Микола Янович. Будь ласка.

 

10:47:46

АЗАРОВ М.Я.

Анатолий Иванович, вот объясните, пожалуйста, при такой нехватке ресурса, почему правительство в сентябре месяце возместило так называемый НДС более 7 миллиардов и кому возместило, основные получатели этого НДС?

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Спасибі за запитання. У нас десь планові  щомісячні обсяги відшкодування ПДВ 3,6-3,7 мільярдів  гривень. Дійсно, у вересні було  майже подвійну суму  зроблено відшкодування, тому що ми відшкодували  4,3 мільярди  гривень НАКу „Нафтогаз України”. Ви знаєте, що ми закупляємо газ по  цінам, які склалися, по квартальним цінам, які склалися на світовому ринку з врахуванням формули відповідної, а  внутрі України  продаємо по стабільній  ціні, яка визначена у середньому на рік, тому у нас виникає  відшкодування ПДВ НАК „Нафтогаз України”.  І ці 4,3 були перераховані відповідно  до… за законодавством про  оподаткування ПДВ, 4,3.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гордієнко Сергій, фракція  комуністів.

 

10:49:04

ГОРДІЄНКО С.В. Сергій  Гордієнко, фракція  Компартії України, Полтавщина.

Шановний Анатолію Івановичу,  уряд саме  піариться на тому, що він не спить, не їсть, а тільки думає про благополуччя України і її громадян і  реалізовує цей видатний бюджет. Я хотів вас спитати, скажіть, будь ласка,  коли  закінчиться спекуляція на проблемах нашого села?  Сьогодні недофінансовується багато програм в агропромисловому  комплексі. І ви про це прекрасно знаєте. Ви знаєте,  що існує проблема відшкодування ПДВ окремим  підприємствам агропромислового комплексу.  Є спеціальне розпорядження Кабінету Міністрів, який, зважаючи на нелегку  ситуацію, пропонує їм відшкодувати це.  Але є підприємство ”Воскобійник”  Шишацького району Полтавської області уже більше, майже рік саме ходить, оббиває всі пороги і не може мільйон цього ПДВ відшкодувати. Коли це закінчиться…

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую  за запитання.

Що стосується фінансування видатків агропромислового комплексу, то, зокрема, в нас дуже чітко працює Аграрний фонд, і всі надходження і реалізація зерна з Аграрного фонду відбувається практично в реальному часі. І ні одної затримки по фінансуванню аграрного фонду не існує. Ви знаєте, що в минулому році ми збільшили ресурс Аграрного фонду десь на 2 мільярди гривень. І це дало можливість нам активно здійснювати інтервенції у 2009 році.

Що стосується відшкодування ПДВ по конкретному підприємству, я думаю, що запишемо це підприємство і в робочому режимі вживемо всі заходи, для того щоб вирішити цю проблему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Харлім, фракція Партії регіонів. Шпенов Дмитро, фракція Партії регіонів.

Ярощук Володимир.

Лук’янов Владислав, будь ласка. А, Шпенов є, перепрошую. Шпенов, мікрофон. Будь ласка, Лук’янов Владислав.

 

10:51:51

ЛУК’ЯНОВ В.В. Мені хотілося б задати запитання до заступника міністра, і хотілося, щоб він розповів.

З одного боку, ми зараз чуємо постійно від Прем'єр-міністра про перевиконання бюджету і про додаткові надходження. Про те, як дуже добре, ну, наче диво якесь, що українська економіка розвивається такими ж високими темпами. А, з іншого боку, ми бачимо інформацію, яку надають незалежні експерти. Ми бачимо інформацію від Світового банку, бачимо інформацію від Міжнародного валютного фонду та незалежних експертів, які кажуть, що падіння в економіці найбільш глибоке саме в Україні і що одним з чинників цього падіння  є недолуга політика саме уряду, який не підтримав вітчизняного виробника, зробив все, щоб якомога більше імпорту завозилось до України…

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання. Хотів би іще раз привернути увагу до того, що, звичайно прогноз по оцінці виконання будь-якого року, в тому числі 2009 року чим більше до грудня, тим більш якісний прогноз оцінки виконання макропоказників.

Але хотів би сказати, що МВФ ужовтні минулого року подавав на цей рік прогноз 2,5 плюсом приріст по реальному ВВП, в листопаді базовий прогноз МВФ був 1,1 відсоток зростання. Звичайно ми уже і без МВФ за результатами виконання розвитку економіки за 9 місяців бачимо реалістичні прогнози. Але хотів би підкреслити те, що у нас відновлена робота по співпраці з МВФ, є свідченням про те, що МВФ підтримується наші дії щодо соціально-економічної стабільності в Україні. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович, фракція „"Блоку Юлії Тимошенко". Немає.

Присяжнюк Микола Володимирович.

Єфремов Олександр Сергійович. А, він на Погоджувальну раду пішов. Пішов на Погоджувальну раду. Пеклушенко Олександр Миколайович, будь ласка.

 

10:54:30

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Так, прошу прощения. Анатолий Иванович, вы действительно профессионал и пользуетесь заслуженным авторитетом в Верховном Совете. Я прошу вас, как профессионала, назовите вашу цифру, цифру профессионала, незаангажированого политически, какой реальный дефицит бюджета, сколько страна недосчитается по итогам года в государственном бюджете? Это первый вопрос.

Второй вопрос. Скажите, пожалуйста, вы критиковали нас за 750 миллионов возврата в Збербанке, мы сейчас имеем по этой статье, если мне не изменяет память,  20 миллионов – это одна сотая от того, что вы обещали. И главный вопрос: вы и некоторые другие мои коллеги причастны к тому, что с запорожских мостов сняли в этом году 500 миллионов. Вы лично обещали, что эти деньги будут внесены, эти деньги на закпорожские мосты будут направлены. Почему до сегодняшн…

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Що стосується оцінки виконання бюджету 2009 року, то хотів би сказати, що урядом вживається максимальних заходів для того, щоб забезпечити виконання доходної частини і забезпечити таким чином виплату заробітних плат, пенсій і стипендій.

І на сьогоднішній день ми повністю, уряд з цією… з цим завданням, значить, справляється. Звичайно, що той прогноз, який  в нас був базовим сценарієм у грудні, він є більш, чи менш, більш песимістичним по відношенню до розвитку економіки і ми очікуємо невиконання доходної частини бюджету. Точні цифри, точні цифри цього невиконання ми можемо проаналізувати за результатом аналізу звітностей по податковим зобов’язанням наших платників податків, по їхнім деклараціям, яка в нас  надходить відповідно до законодавства десь у першій половині листопада. Тому я думаю, що більш точну інформацію можемо дати пізніше.

Що стосується по виплаті заощаджень, то ви знаєте, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити відповідь.

Завершуйте, Анатолій Іванович.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Можна завершити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Що стосується виплати заощаджень, то ви знаєте, що  в минулому році ми мали амбітний план повністю: повністю виплатити першу чергу таких платежів, відповідно  до того реєстру, який проведений у нашому ощадному банкові. Але, на жаль,  частина грошей не могла бути використана, оскільки була заблокована приватизація, а саме ці приватизаційні кошти мали бути спрямовані на виплату заощаджень.

В майбутньому, у разі підтримки Верховної Ради таких пропозицій, ми можемо  до другого читання підготувати спільно з Верховною Радою план дій на 2010 рік щодо виплати знецінених заощаджень в Ощадному банку.

А що стосується видатків на будівництво мосту, то ви знаєте, що у нас є зареєстрований у Верховній  Раді законопроект 4707, який має на меті врегулювати вся спірні питання виконання бюджету 2009 року. Якщо буде добра воля, Верховною Радою ми це питання можемо розглянути  при прийнятті цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попов Олександр Павлович, будь ласка.

 

10:58:09

ПОПОВ О.П. Уважаемый Анатолий Иванович! В прошлом году правительство, практически, завалило программу реформирования жилищно-коммунального хозяйства, примерно в 5 раз было меньше профинансирована от плановых показателей эта программа. В этом году 500 миллионов, но финансирование на сегодняшний день – ноль.

Первый  вопрос: почему такое негативное отношение именно к этой отрасли, отрасли жилищно-коммунального хозяйства у правительства?

И второе. Ну, я уже говорил сегодня, что работники Горэлектротранспорта пикетируют сегодня Кабинет Министров, требуя, чтобы правительство оплатило те услуги, которые они оказывают льготным категориям. Ну, это же, в принципе, для правительства не вопрос, потому что речь идет, практически, о нормальном финансировании этих расходов, заложенных в бюджете. Они сегодня на 38 процентов только профинансированы.

Вопрос к вам: в конце концов, будет решена эта проблема или нет? Мы, депутаты от Партии регионов уже несколько запросов сделали в Кабмин, и без ответа.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Що стосується видатків на реформування житлово-комунального господарства, і, зокрема, по програмі енергозбереження у житлово-комунальному господарстві, я хотів би доповісти, що всі дії, необхідні для того, щоб ці кошти використовувалися, урядом прийнято: затверджено порядок використання коштів і дані відповідні доручення  міністерствам і органам місцевої влади для того, щоб такі проекти були підготовлені.

На жаль, на сьогоднішній день не всі… не по всіх тих об’єктах, які необхідно… на які необхідно використовувати кошти, є проекти затверджені, а без проектів ми не можемо використовувати гроші. Будуть проекти, я думаю, що ці кошти в спецфонді знаходяться, вони будуть до кінця року використані.

Що стосується пільгового… видатків на субвенції по пільговому перевезенню пасажирів, то на сьогоднішній за 9 місяців ми профінансували дев’ять дванадцятих фактично від річного обсягу, який збільшений у порівнянні з 2008 роком. І в разі, якщо є якісь проблеми, по окремих містах ми готові…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви завершили, Анатолію Івановичу?

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.  Ми готові відреагувати, якщо є конкретні міста, по яким є проблеми. Але ми це тримаємо на контролі і в реальному режимі здійснюємо виплати цих субвенцій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ляпіна Ксенія Михайлівна.

 

11:00:48

ЛЯПІНА К.М. Прошу передати слово Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Станіслав Аржевітін, будь ласка.

 

11:00:55

АРЖЕВІТІН С.М. Шановний Анатолію Івановичу, ще раз для вас повторюю своє запитання. Я конкретно запитав хто автор внесення змін до бюджету  щодо вилучення перерахування до Фонду гарантування вкладів населення перевищення доходів над витратами з боку Національного банку. Ми це записали в бюджет. Вилучили нещодавно.

Скажіть, будь ласка, автора назвіть для України, хай знають, що Фонд гарантування вкладів населення сьогодні під загрозою. Тому що існувала норма: 20 відсотків від перевищення доходів спрямовується щорічно до Фонду гарантування вкладів населення. Ви вилучили цю норму з фонду гарантування, назвіть автора для українців. Будь ласка.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Я ще раз хотів би відповісти шановному народному депутатові, що у бюджеті на 2009 рік в плані видатків записано 1 мільярд гривень – поповнення Фонду гарантування вкладів. 1 мільярд гривень стовідсотково був перерахований. Тому я не бачу ніяких проблем в 2009 році.  Дякую за запитання.

Ми перечислили 100 відсотків грошей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Жебрівський, будь ласка.

Жебрівського немає. Чечетов Михайло Васильович, будь ласка.

 

11:02:15

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемый Анатолий Иванович, то, что, еще раз повторяю, бюджет был сделан под рост экономики, а фактически мы оказались в кризисе, то естественно в социальном плане этот бюджет в должной мере защитить людей.

Естественно, поскольку правительство промахнулось в прогнозных показателях, в макроэкономических показателях, то и валюта наша обесценилась практически в два раза, это больно все ударило по людям.

Но у меня вопрос, и вы наверное  понимаете, что обесценивание валюты имеет и субъективные предпосылки, и прежде всего это ожесточенная борьба, публичная борьба между Минфином и банком, кто виноват в этом? Ну почему, публично, взять Минфину и  банку четко не довести до общества, какие банки получили рефинансирование, какие суммы, на основании каких критериев, как они эффективно эти деньги использовали? Это могло бы успокоить общество и мы б, наверное, не  привели нашу валюту до такой степени девальвации, как имеем сейчас. А это закрытая и постоянная борьба, она практически обесценивает валюту и естественно больно бьет по наименее обездоленным верствам населення.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Ви знаєте, що у нас в законах розмежовані функції Мінфіну і Нацбанку. І навіть я більше хочу сказати, розмежовані функції Кабміну, є відповідний Закон „Про Кабінет Міністрів”, прийнятий Верховною Радою. Тому ми не можемо впливати на обсяги і напрями, і рефінансування, які здійснюються Національним банком. Ви знаєте, що у нас була стаття в Законі про бюджет 2009 року, 84-та і 86-та, де ми мали спільно визначати такі обсяги, але на вимогу усіх, так би мовити, і міжнародних організацій, і українських представників влади ці норми були вилучені із Закону про бюджет. Тому ми базуємося на чинному законодавстві про Національний банк і про Кабінет Міністрів, тобто кожен займається і відповідає за свою сферу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкутяк Зіновій Васильович.

 

11:04:23

ШКУТЯК З.В. Шановний Анатолій Іванович. Загальновідомо, що великою допомогою у виконанні бюджету і збільшення поступлень в бюджет могла би бути боротьба з або детінізацією економіки.

Наскільки відомо, проскочила така інформація, про ріст на шість відсотків підприємств, які в тіні працюють. І політика, яка проводиться зараз урядом, вона якраз заганяє в тінь підприємництво. Чи робляться якісь заходи, чи вживаються заходи, щоб все-таки поправити цю ситуацію з тим, щоб підприємства виходили з тіні і легально працювали, і легально платили податки до бюджету.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Звичайно, в умовах криз, і це є світова економічна теорія, обов’язково збільшується рівень тінізації економіки. Це не тільки явище, притаманне Україні, а це доказано видатними економічними світилами. Тому, звичайно, ми не є виключення і також в Україні відбувається певне збільшення тінізації в економіці.

Урядом запропоновано ряд змін до податкового законодавства, я думаю, що ви багато, мабуть, чули про такі зміни, які покращують адміністрування і можливість ухилення від оподаткування. Але, я думаю, що принциповим рішенням в цьому контексті має бути розгляд і прийняття нового Податкового кодексу, де ми повинні чітко визначити максимальний рівень фіскального навантаження і такий рівень, зменшити кількість податків і відповідно перерозподілити між тими, хто платить і не платить. Тобто вирівняти, зробити рівномірним навантаження на всіх платників податків. Я думаю, що це є перспективним і ми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландик Валентин Іванович.

 

11:06:34

ЛАНДИК В.І. Пожалуйста, передайте слово Пеклушенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко Олександр Миколайович, будь ласка.

 

11:06:41

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Уважаемый Анатолий Иванович, я вас поздравляю, вы выросли политически в способности отвечать на вопросы без ответов. Я повторяю вам три вопроса, на которые вы не дали ни одного вразумительного ответа, особенно вы слукавили в вопросе по мостам. Вы прекрасно знаете, что кроме закона 4707, существует закон 4758, мы не можем голосовать за закон 4707, в котором на 90% идет повышение цен и затрагивает интересы наших избирателей, вы специально сделали этот закон, чтобы завалить закон по мостам в Запорожье. Поэтому перестаньте, пожалуйста, лукавить, у вас есть все инструменты, у вас нет политической воли и ответственности в вашем правительстве, чтобы обещанный миллиард был в запорожских мостах. Поэтому у страны нет другого выхода: поменять правительство – тогда будут мосты.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Це не запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук Сергій Миколайович, будь ласка.

 

11:07:57

РИЖУК С.М. Шановний Анатолій Іванович! Я теж стверджую, що ви професіонал і, навіть, мастак. Багато років ви професійно в Мінфіні гробите сільське господарство. Я хочу, щоб на вас люди зараз, селяни, хто дивиться,  подивилися вам в обличчя  в лорнет. І тут неправду кажете. Чому ви говорите так про Аграрний фонд? Щойно ми, поки ви  на трибуні, узнали свіжу інформацію – 304 мільйони Аграрний фонд заборгував селянам за продане  зерно.  І зерна немає, і грошей немає! Плюс 153 мільйони не повернуто заставні закупівель.  Півмільярда податкова винна тому ж Аграрному фонду. Це перше.

Друге. Ми розуміємо і я розумію, що дефіцит коштів. Але є „незыблемые” - насіннєвий  фонд, селекція, надбання національне створене віками для аграрної сфери. Чому ви профінансували на 0,4 відсотки програми селекції насінництва? Дайте, будь ласка, конкретну  відповідь на ці два конкретні запитання.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А. І. Дякую за запитання.

Ми фінансуємо  Аграрний фонд, я уже казав, за рахунок тих надходжень, які відбуваються, надходять від реалізації зерна, яке ми закупили в минулому році. Ви це прекрасно знаєте. В межах цих надходжень ми оперативно вносимо зміни до розпису бюджету і здійснюємо фінансування нових закупівель.

Що стосується фінансування інших видатків по Міністерству аграрної промисловості, то вони здійснюються в межах тих пріоритетів, які визначено законодавством. Тобто в першу чергу, ми фінансуємо соціально незахищені статті. А в другу чергу ті видатки, які є не першочергові. Тому якщо селекція в рослинництві менше профінансована, я думаю, що ми запишемо це запитання і в робочому порядку вирішимо його. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович Ліля Степанівна.

 

11:10:02

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Аржевітіну  прошу передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Аржевітін.

 

11:10:09

АРЖЕВІТІН С.М.  Анатолій Іванович, я вам втретє задаю запитання. Хто автор ідеї - вилучити із бюджету  закону на 2009 рік 20 процентне перерахування до фонду гарантування вкладів населення?

Хочу нагадати депутатам, що в цьому залі з вами ми прийняли законопроект, який передбачав таку норму. Потім ми обіцяли нашим українцям 150 тисяч гарантовано повернення в будь-якому  проблемному банку. Нагадую, ми маємо сьогодні 200 мільярдів вкладів населення. Фонд гарантування має близько 5 мільярдів гривень. Цю норму вилучили.

Ще раз нагадую, Анатолій Іванович, назвіть автора для українців, хто вилучив цю норму із бюджету 2009. Не називайте суму перерахування. Вона є недостатньою. Ще раз, авторів законопроектів. Дякую.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Я хотів би і ще раз, і народним депутатам, і всім присутнім сказати, що у 2009 році, якби ви не хотіли, ми значить, почути щось інше, ми 100 відсотків перерахували коштів, які визначені в додатку №3. 1 мільярд гривень. Ми повністю розрахувалися із Фондом гарантування вкладу.

Що ви і ще? Якщо ви запропонуєте  збільшити у 2009 році - ми розглянемо, да. А той законопроект, який був проголосований, по–моєму, 360 голосів народних депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Подивіться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відсутній. Литвинов Леонід Федорович, будь ласка.

 

11:11:42

ЛИТВИНОВ Л.Ф. Анатоли Иванович, вы очень хорошо рассказали нам, как работало правительство в первом полугодие 2009 года. Скажите, пожалуйста, как финансировалось министерство угля? Почему вышло постановление выплачивать зарплату только шахтерам, а отчисления в бюджеты местные и в спецфонды не осуществляются?

Как быть подрядчикам, которые работают на шахтах, обеспечивают добычу угля?

И второй вопрос. Шахты, которые ликвидированные, очень многие трудящиеся или люди не прикреплены к углесбытчикам и зима на носу, а никто не получил ни одной тонн угля. Как идет финансирование этих коллективов? Спасибо.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Ви знаєте, що по Міністерству вугільної промисловості, по тим підприємствам, які в нас відповідно до законодавства отримують дотацію на собівартість видобутого вугілля, ми повністю сто відсотків розрахувалися. І на сьогоднішній день місяць в місяць здійснюється виплата заробітної плати шахтарям, місяць в місяць, ніякої заборгованості не існує.

Що стосується відрахувань до Пенсійного фонду, то ті шахти, які мають реалізацію вугільної продукції і мають відповідну виручку, то вони здійснюють ці відрахування. Дійсно є на сьогоднішній день заборгованість по платежам до Пенсійного фонду, але ця заборгованість покривається за рахунок позичок із державного бюджету і Пенсійного фонду.

 В наступному році 2009 ми це, в 2010, ми це питання пропонуємо врегулювати шляхом відповідної норми у Законі про бюджет 2010 року. Вона є, ми, в презентації буде про це розказано.

І по видаткам, які в нас здійснюються на придбання вугілля, ми здійснили фінансування, мабуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. По придбанню вугілля по шахтам, які ліквідовуються або на реструктуризації, ми десь більше 100 мільйонів гривень уже перерахували грошей, більше 100 мільйонів гривень і в цілому по цьому року маємо направити 150 мільйонів гривень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Іванович, і у мене до вас є одне питання. Скажіть, будь ласка, от за перше півріччя цього року, яка частка з передбаченого державного боргу, який мав бути здійснений… збільшений шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики на внутрішньому ринку, яка частка таких облігацій була випущена в першому півріччі?

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Із загальної суми?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, із загальної, передбаченої на рік.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Так, по загальному і спеціальному фонду у нас  дефіцит склав 10,6 відсотків... 10,6 мільярдів гривень за перше півріччя. Це  30 відсотків від річного показника, 31  мільярд гривень. Тому якраз в першому півріччі в нас не відбулося значних запозичень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На внутрішньому ринку.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. На внутрішньому ринку. Внутрішній ринок достатньо вузький і дорогий. Ми в основному запозичення робимо від Мміжнародного валютного фонду, оскільки там кошти дешеві, тобто в 5 разів дешевші відсотки ніж запозичення на внутрішньому ринку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну це кредитування. Я мав на увазі тут не кредити, а власне облігації внутрішньої державної позики, які надавалися Кабінетом Міністрів. Скільки ви планували на рік і скільки ви розмістили в першому півріччі?

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Ні, це потрібно табличку, тому що я не розділявна зовнішні і внутрішні позики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович, ви мені тоді потім повідомите, я думаю, що я поділюсь інформацією з народними депутатами України. Дякую. Будь ласка, сідайте.

Переходимо до розгляду питання: інформація Ради Національного банку України про Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік. Доповідає голова Ради Національного банку Порошенко Петро Олексійович. Будь ласка.

А, я перепрошую. Перепрошую. Петро Олексійовичу, зачекайте хвилиночку, я перепрошую. Ми не завершили. У нас передбачено співдоповідь голови Рахункової палати Симоненко Валентин Костянтинович. Будь ласка, Валентин Костянтинович. Я перепрошую.

 

СИМОНЕНКО В.К. Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! У  вас на руках имеется заключении Коллегии Счетной палаты исполнения  Государственного бюджета за первое полугодие. Однако сегодня уже октябрь месяц, поэтому в своем докладе я буду использовать более актуализированные макроэкономические финансово-бюджетные показатели проведенной аналитики.

Отчетный период со всей наглядностью подтвердил наихудшие опасения, высказанные  Счетной палатой по результатам экспертной оценки проекта Государственного бюджета на текущий год. Формирование  Госбюджета на основе абсолютно нереальных макроэкономических показателей с игнорирование более  ста законов  Украины  и  шести  положений  Конституции  предопределило нереальность  его выполнения и стало основным препятствием в  реализации антикризисных мероприятий. Правительству не удалось остановить процессы глубокой  рецессии в экономике. И более того негативные тенденции в последнее время значительно усилились. Не реализовано ни один из заявленных  в антикризисной программе правительства пункта. Судите сами.

Как вы знаете, Государственный бюджет  на текущий год сформирован исходя из   роста ВВП 0,4 процента. Однако  согласно экспертной оценки  Счетной палаты за  8 месяцев он снизился на  18,3 процента, а по итогам  года падение составит, как минимум 15-16 процентов.

Второе. По расчету бюджета  закладывался рост промышленного производства, но за  8 месяцев текущего года он не растет, а падает во всех отраслях промышленности. В целом падение составило  29,6 процента. Последнее такое, уровень  такого падения был в далеком 1997 году, 12 лет  назад. Прогноз инфляции в размере 9,5 процентов на 2009 год. За 9 месяцев, это  уже последняя цифра, она составила 9,1 процента. Согласно нашим прогнозам по итогам года инфляция будет минимум  15 процентов.

Четвертое. Иссякает такой важный источник финансового роста экономики,  как иностранные инвестиции. За 8 месяцев текущего года объем чистого притока прямых иностранных инвестиций в Украину уменьшился в 3,3 раза чем за соответствующий период прошлого год.

Пятое, пожалуй, самое важное. Происходит резкое и  неуклонное, динамичное снижение  жизненного уровня страны. Даже правительство признает, что  январь-август 2009 года реальная заработная плата уменьшилась на  10,3 процента, а задолженность по зарплате достигла 1,6 миллиарда гривен. Вот те экономические  реалии, которые детерминируют процесс  исполнения государственного  бюджета.

По итогам 9 месяцев года  проявились угрожающие тенденции снижения поступления доходов  государственный бюджет по сравнению с прошлым годом.  Так, если по результатам 8 месяцев текущего года они снизились на 14 миллиардов гривен, то за 9 месяцев – это  уже почти 23 миллиарда гривен.

Еще несколько аналитических цифр, чтобы  чувствовали реальное состояние, наше финансовое состояние. За 9 месяцев в государственный бюджет поступило  146 миллиардов гривен – это  61 процент утвержденного годового плана. Полное, как говорится, кранты с выполнением общего фонда, в который поступило 107  миллиардов гривен, а это всего лишь 59 процентов. По нашей оценке  в общий фонд госбюджета  в год не допоступит 30-35 миллиардов гривен, что составит 16-17 процентов, который был  утвержден законом.

В этих финансовых реалиях правительство рапортует об успешном выполнении планов, который сам по себе устанавливает бюджетной росписью и решением социальных проблем, правда, не называя каких конкретных, может своих. Идет постоянная корректировка  планов доходов в сторону уменьшения с переносом более 20 миллиардов гривен на  последующие периоды  текущего года.

 Получение почти трети доходов государственного бюджета  за счет отвлечения оборотных средств субъектов хозяйственной деятельности, что по сути является беспроцентным кредитованием  государственных расходов.

По нашим экспертным оценкам на первое сентября эта цифра вылилась в 30 миллиардов гривен, а мы говорим, что идет поддержка реального сектора экономики. По нашей экспертной оценке государственный бюджет с учетом средств, направленных на капитализацию банков, 44 миллиарда гривен, составит как минимум 90 миллиардов  гривен, а это далеко не три процента ВВП, которые заложены в бюджете, это почти что в три раза выше. Но даже откорректированные расходы общего фонда государственного бюджета не выполняются. Около 80 процентов бюджетных программ социального характера не выполнены по итогам 8 месяцев. Но беда даже не в этом, беда вся в том, что весь последний ресурс за последние гривны направляется на текущие расходы, а на развитие – 0. О каких мостах может быть, идти речь?

Как вы знаете, Закон о государственном бюджете на текущий год обязал правительство по результатам первого квартала внести в парламент до 1 мая предложения об изменении параметров бюджета. С необходимостью внесения изменений в бюджет согласны все, причастные к бюджетному процессу, все, кроме правительства, которое подзаконными актами создало свое виртуальное правовое поле использования бюджета. И вроде бы в этом нет ничего плохого – идет сиквестирование расходов бюджета. Вроде бы нет ничего плохого, потому что жизнь заставляет. Но тогда скажите, где же место Верховного Совета? Ведь это его конституционное право, кому давать, а кому не давать.

Теперь о некоторых знаковых вопросах государственного бюджета 2009 года. О государственном долге. Напомню, что в 2008 году государственный долг вырос в два раза. В текущем году государственный долг продолжает увеличиваться: за 8 месяцев текущего года он вырос на 48 процентов. А по итогам года только прямой долг может увеличиваться в два раза и превысить пороговые значения, определенные статьей 10 Закона о госбюджете, более чем в полтора раза.    

О Пенсионном фонде. Вся страна, уважаемые коллеги, завешена биг-бордами, на которых написано: «Несмотря на кризис, пенсии выплачиваются». Но никто не задает вопрос, из каких средств. Наш анализ показывает, что выплата пенсий в значительной мере обеспечивается за счет средств государственного бюджета в ущерб социальных программ, а главное – это деньги, взятые в долг.

Учитывая реальное выполнение государственного бюджета, мы убеждены, что возможность дальнейшего кредитования Пенсионного фонда за счет госбюджета к ноябрю текущего года будет полностью исчерпана. Надо принимать срочные меры, и даже архисрочные меры.

И о Стабилизационном фонде. Как известно, главное значение обеспечения этого Стабилизационного фонда – макроэкономическая стабилизация. Из предусмотренных поступлений в этом году 9 миллиардов за 9 месяцев поступило 2,3 миллиарда. Дальнейшее его наполнения больше чем проблематично. Средства Стабилизационного фонда распределяются без парламента, без согласования с бюджетным комитетом и остаются дополнительными бюджетными ресурсами правительства – карманными деньгами, карманными деньгами правительства. Вот считайте: 2,3 миллионов, остатков – 5,9 со следующего года, 8,1 миллиарда гривен – это распределяется по усмотрению правительства, как оно хочет. Но самое главное не то. Самое главное, что в большей части средства расходуются на текущий характер, в частности почти 3 миллиарда гривен направлены на заработную плату, что является практически нецелевым использованием бюджетных средств. Но кто ответит за это? И вы со мной согласны, что это вопрос риторический.

И последнее: каковы первопричины угрожающего положения в экономической и финансовой сфере страны. Результаты экспертизы, анализов и исследований, проведенных Счетной палатой, свидетельствуют, что проблема кроется в потере управления социально-экономическими процессами в стране, абсолютной безответственности руководителей и исполнителей всех уровней, прочная кадровая политика. Результаты проведенных административных аудитов Счетной палатой ведущих министерств: Минфина, Минэкономики, Министерство труда и соцобеспечения показывают, что они выполняют свои функциональные обязанности на  25…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

СИМОНЕНКО В.К. … 25-30 процентов, а права и преференции используют на все сто.

Пик, мировой пик кризиса вроде бы прошли, но у нас, уважаемые коллеги, судя по реальной обстановке, все только начинается. Вона – криза – працює. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні… Що?

 

ІЗ ЗАЛУ. Запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, на трибуну, Валентин Костянтинович. Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

СИМОНЕНКО В.К. На інформацію питання не дают.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж Віталій Терентійович, будь ласка. П'ятнадцять хвилин, будь ласка.

 

11:28:14

КОРЖ В.Т. Слово прошу передати Олегу Ляшко.

 

11:28:20

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, "Блок  Юлії Тимошенко".

Валентине Костянтиновичу, ну, от ви вчора стояли на цій же трибуні, да? І вам цілий ряд колег зробили зауваження, що ви як голова Рахункової палати, між іншим, ми – депутати – вас обрали на цю посаду, ви не можете займатися політикою. Для чого ви сьогодні  продовжуєте те саме? Алегорії типа того, що „криза, там, працює”, все завішано біг-бордами. Ви прийшли, щоб виступити з інформацією. То ви давайте інформацію, а не займайтесь політикою і політиканством.

Я розумію, що ви незаконно перебуваєте націй посаді і вам треба відпрацьовувати те, що ви незаконно перебуваєте. І ви розумієте, що Верховна Рада мала давно прийняти рішення про ваше звільнення з цієї посади. А, оскільки розраховуєте на підтримку Партії регіонів, тому фактично ведете себе, як член фракції Партії регіонів.

Я звертаюсь до вас з вимогою відповідно до Закону про держслужбу, до Закону про Рахункову палату, ви досягли того віку, коли ви не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, питання.

 

11:29:27

ЛЯШКО О.В. Ви не маєте права перебувати на цій посаді. Прошу, звертаюся до вас покласти заяву і піти з посади няньчить онуків, а не займайтесь політикою.

 

СИМОНЕНКО В.К. Вы знаєте, неуважаемый, пока еще народный депутат, есть такая старая пословица, что лев в возрасте мудрее и сильнее стаи молодых шакалов. Так что успокойтесь. (Оплески) Придет срок, он придет через полтора года, и я спокойно, как это положено по закону, уйду туда, куда мне положено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стешенко Олександр Миколайович, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО В.К. А если отвечать на ваш вопрос, то здесь нет никакой политики, здесь реальное положение дел, потому что любая политика – это концентрированное выражение экономики. Вы понимаете, как? Не будем заниматься политикой, от нашей независимости останется один герб и флаг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Стешенко Олександр Миколайович.

 

11:30:14

СТЕШЕНКО О.М. Валентин Костянтинович, я вас досить тривалий час знаю, відповідальна  людина, професійна людина. Але у даному випадку я не можу з реплікою не звернутися. Знаєте, після „шакалів” мало що залишається. І у нашої фракції, і у мене особисто складається таке враження, що ми близькі до такого рубікону.

Але від вас я хотів би почути… я уважно слідкую за вашими щорічними інформаційними повідомленнями і співдоповідями. Так що у динаміці змінилося суттєво між підходами до формування і виконання бюджетів 2007-8-9 років, і що б ви могли рекомендувати сьогодні і парламентарям, і урядовцям урахувати невідкладно?

А те, що криза в Україні лише починається, ну, знаєте, і не я, і не ви, ми будемо визначати, коли вона починається і коли завершується. І на публіку б не треба працювати. Дякую за відповідь по суті.

 

СИМОНЕНКО В.К. Спасибо. Я вас тоже очень давно знаю и очень глубоко уважаю. Но если… понимаете, вы идентифицируете себя с такими, как предыдущий народный депутат, то, извините.

Что касается тенденций, которые сегодня заложены… (Шум у залі) Что касается тенденций, которые заложены в динамике выполнения бюджета. Бюджет 2007 года, вы поймите меня правильно, был заложен в средневзвешенных, но реальных, макроэкономических показателях. Бюджет 2008 года был на порядок хуже. Бюджет 2009 года, макроэкономические показатели были взяты с потолка.

И мы говорим для того, чтобы дать, вы читайте внимательно наши экспертизы, мы по каждому вопросу, по каждой статье бюджета даем свои заключения. Вот и так, есть проект бюджета 2010 года. Мы, вот это я вам даю, мы передали, вот сидит Деркач Николай Иванович, два дня тому назад…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

СИМОНЕНКО В.К.  Бюджетный комитет два дня тому назад передали такую книгу, где по каждому, по каждой странице (она 56 страниц) написано по каждой статье наши рекомендации, рекомендации людей, которые не принадлежать никакой партии, самое главное для которых процветание или движение вперед Украины, рост ее экономики. Почитайте, у Деркача Николая Иванович эта книга есть. Там все рекомендации буквально по каждой статье.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мироненко Михайло Іванович передає право на запитання Сухому Ярославу Михайловичу.

 

11:33:36

СУХИЙ Я.М. Дякую. Шановний Валентине Костянтиновичу, я вас прошу, ви не звертайте на нападки підкаблучників з фракції БЮТ, вони давним-давно втратили статус народних депутатів України. Ведуть себе як департамент при Кабінеті Міністрів України, виконуючи рішення Печерського суду. 

З перспективою спорудження мостів Запоріжжя, які мають національне стратегічне значення, мені все зрозуміло. Поки при владі ця гопкомпанія майданутих, нічого нам не світить. У мене запитання до вас з точки зору народного депутата України, який представляє індустріальний регіон Запоріжжя, територіальна громада якого почуває себе і ображеною, і приниженою від нинішньої центральної влади, і ще скаже своє слово і тій, що працює, і підкаблучникам, якій підгавкують.

Скажіть, будь ласка, 14 мільярдів переплачених податків і зборів. 17 мільярдів невідшкодованих  платників податку на додану вартість, чим це  загрожує реальному сектору економіки і соціальній сфері у найближчому майбутньому? Дякую.

 

СИМОНЕНКО В.К. Ну чим це… Вы понимаете, любая экономика... В чем смысл вопроса? Вот мы говорим о реальном валовом внутреннем продукте, который является обьемлющим показателем, регулирующим показателем. Если сделать пофакторный анализ, как идет, пофакторный анализ начиная за первый, за второй, за третий квартал, так доля промышленного производства неуклонно уменьшается. То есть нам нужно всеми силами и средствами подымать реальный сектор экономики, а не за счет финансовых услуг накачивать этот ВВП. Вот в чем суть вопроса. Все что, о чем сегодня говориться, и там Пеклушенко задавал вопросы, они же говорят о том, что без реального сектора все пойдет вниз, не будет реального наполнения бюджета. Вот и все, что я могу сказать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дейч Борис Давидович, будь ласка, питання.

 

11:35:38

ДЕЙЧ Б.Д.  Прошу передать слово Пеклушенко.

 

11:35:43

ПЕКЛУШЕНКО О.М.  Уважаемый Валентин Константинович! Я хотел бы поинтересоваться почему такой малый формат времени вы взяли или это вам дал здесь наш секретарит. Ведь вы не просто контролирующий орган, вы – глаза и уши Верховного Совета. И мы должны использовать этот инструмент. Вы, к сожалению, очень лаконичны были и в некоторых выводах  были спорны. Вы  сказали, своего рода виртуальное правовое поле. Вы же прекрасно понимаете, если оно правовое, оно не может быть виртуальным. Если оно виртуальное, то оно не правовое, поэтому вы называйте вещи своими именами.

В этой связи я задаю вам вопрос. Как вы думаете, целесообразно ли по материалам вашей работы создать парламентскую следственную комиссию, с тем, чтобы этот вопрос был обсужден всесторонне и не второпях?

 

СИМОНЕНКО В.К. Когда принимается Государственный бюджет на текущий год с нарушением ста законов Украины и целым рядом законов… и целого ряда положений Конституции, то это, как говорится, уже первоначальный ход ведет к системному нарушению законодательства. Почему я сказал, что сегодня идет секвестирование, фактическое секвестирование  бюджета. Сначала Кабинет Министров принял постановление о системе финансирования, затем Министерство финансов приняло рекомендации. В итоге произошло, волей-неволей, секвестирование бюджета всех наших статей на 15-20%.

Верховная Рада не реагирует. Должен кто-то реагировать, прежде всего – бюджетный комитет. Бюджетный комитет не отреагировал. Ну как, вдумайтесь, как можно 8,1 миллиарда гривен распределять в ручном режиме без Верховного Совета. Ну что это уже, как говорится, мы пришли в раннее средневековье, когда казна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкутяк Зиновій Васильович, будь ласка.

 

11:38:04

ШКУТЯК З.В. Прошу передати слово Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, будь ласка.

 

11:38:09

АРЖЕВІТІН С.М. Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”.

Валентин Костянтинович, я вас особисто не знаю, але із задоволенням (я – ось тут) слухаю ваші звіти. (Сюди, якщо можна). Мої наступні запитання.

Скажіть, будь ласка, як розцінює ваша аналітична група і ви особисто:  за перше півріччя Національний банк викупив 28,5 мільярдів гривень цінних паперів уряду, хоча міг спрямувати їх через банківську систему в реальний сектор економіки, але все ж таки викупив і сьогодні в балансі тримає 28,5 мільярдів. Чи не розцінюєте ви... це як пряма прихована емісія в нашій країні, це перше запитання?

І друге запитання, по вашому звіту загальний та гарантований державний борг сьогодні складає 219 мільярдів, це майже скоро вже буде рівнятися нашому бюджету. Скажіть, будь ласка, як це загрозливо для нашої країни?

 

СИМОНЕНКО В.К. Прежде всего, это, Станислав Михайлович, вы задавали вопрос на сколько выкуплено ценных бумаг. Вы совершенно правильно поставили. Сегодня на первое восьмое, у нас нет данных, Национальный банк, Петр Алексеевич подтвердит, выкупил. Выкупил на 35 миллиардов внутренних ценных бумаг – ОВГЗ - 35 миллиардов. По идее – это прямая эмиссия, не по идее, а и по сути, и по идее . Это сто процентов.

Теперь, что касается внутреннего… что касается долга. Я, уважаемые коллеги,  вот тут сейчас тоже начнут обижаться  и говорить. Дело все в том, что когда говорят: мы можем брать столько, сколько берут Соединенные Штаты Америки, Южная Корея и так далее, и тому подобное. Но  у них до 60 процентов и выше долг по отношению к ВВП. Но все они не могут понять, что у этих стран громадная, как говорится, задолженность и других стран, что их экономики наполняются. Мы не можем эти наши…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО В.К. Потому, что как говорится: далеко куцому до зайца. Но динамика угрожающая. В прошлом году увеличился в два раза долг и в этом году долг. Вы ж поймите, мы не учитываем, допустим, долг НАК «Нафтогаз Украины».  Сегодня мы взяли обязательство, чтобы спасти НАК «Нафтогаз Украины», взяли  гарантию. Что это значит? Что 2 миллиарда долларов  перекочевали из долга НАК «Нафтогаз Украины» перекочевали в государственный долг.  Да что, здесь же нужно сидеть и думать, что будет со страной дальше?

И я хочу, и я это говорю, чтобы говорили… чтобы вы все прониклись  ситуацией.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гуменюк Олег Іванович, будь ласка.

 

11:41:12

ГУМЕНЮК О.І. Прошу слово передати Карпуку Володимиру Георгійовичу.

 

11:41:21

КАРПУК В.Г. Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”, „Наша Україна”.

Вельмишановний Валентине Костянтиновичу! Впродовж двох днів ми слухаємо звіт уряду про виконання бюджету 2008-2009 років. Здавалося б, для чого ми слухаємо цей звіт? Для того, щоб визначити проблемні питання, зробити аналіз, намітити якісь стратегічні проблеми. На той же час, ми бачимо, хоч і вельмишановного, лише заступника міністра фінансів, інших урядовців немає.         

Невже не хвилює це важливе питання? Невже ми не будемо дійсно брати уроки з того, що робиться?

Насамперед, той урок, що дуже багато частина економіки в ручному управлінні. Це і проведення закупівель по єдиному виконавцю, величезні обсяги. І ручне управління по виконанню державних програм, по фінансуванню тих чи інших проблем. Тобто, хоча…

 

СИМОНЕНКО В.К. Я понял ваш вопрос. У нас в каждом, все документы, чтоб вы понимали, которые мы делаем - мы отсылаем правительству. Все. Лично Юлии Владимировне отсылаем все эти документы. В каждом документе, в любом без исключения, есть предложения, пропозиции, как выйти из этого положения.

Но по всей вероятности, срабатывает положение, что нет пророка в своем отечестве. И вот это какая-то ситуация ухода от реального положения дел является, на мой взгляд, самой главной угрозой для страны. Мы должны знать, в каком реальном состоянии находится экономика, в каком реальном состоянии находятся государственные финансы.

Я убежден, что мы очень богатая страна. Но – порядка нет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

 

11:43:30

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемый, Валентин Константинович, я хочу поблагодарить вас и за вчерашнее выступления блестящее, за сегодняшнее. Это было выступление, действительно, профессионального экономиста, ученого экономиста и настоящего государственника. Спасибо большое. Вы действительно справедливо отметили, что правительство  занимается  замыливанием глаз, когда уменьшает плановые поступления в бюджет по месяцам, а потом рапортуют о том, что все перевыполнено, все хорошо. Но казалось бы, если идти по этому пути, то в конце года должны быть горы денег. Я проехал по различным регионам и повстречался с руководителями районных советов, причем там, где возглавляют их представители фракции БЮТ, они за голову хватаются и говорят: «Мы не знаем как нам дожить этот год, поскольку в конце года мы не просматриваем ни проплату коммунальных услуг, зарплаты не видно, конца бюджета на конец года практически нет. Возникает вопрос, где делись деньги и что нужно сделать правительству, чтобы хотя бы люди дожили до нового бюджета, до нового года. Спасибо.

 

СИМОНЕНКО В.К. Ну, начинать перечислять, что сделало правительство, это займет очень и очень много времени, а основное пожелание – стать ногами на землю и прекратить полет. А все проблемы, которые существуют надо решать, опять повторяю, не в виртуальном плане, а, прежде всего, за счет заземления по отношению к реальной ситуации во всех сферах нашей социальной и экономической жизни, тогда будет порядок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентин Костянтинович. Сідайте, будь ласка. Розгляд питання про Інформацію Кабінету Міністрів України про виконання Державного бюджету за перше півріччя 2009 року завершено.

Переходимо до розгляду Інформації Ради Національного банку України про основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік. По процедурі? Які питання, по процедурі розгляду питання по Нацбанку?

Будь ласка, по процедурі розгляду питання, якщо є, запишіться, будь ласка. Сухий Ярослав Михайлович, будь ласка.

 

11:46:17

СУХИЙ Я.М. Прошу слово передати Чечетову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Чечетов Михайло Васильович.

 

11:46:23

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Действительно, мы заслушали обстоятельно информацию о выполнении бюджета этого года и отчеты, и вопросы услышали головы Рахунковой палаты. Но, я думаю,  что даже если процедурно не заложено обсуждение этого вопроса, то наверное нам нужно принять какое-то решение, поскольку конец года катастрофически с выполнением бюджета и особенно, я еще раз повторяю,  в  регионах. Нам нужно принять какое-то решение и таким образом заставить правительство повернуться лицом к нуждам регионов и дать возможность спокойно людям в этих регионах войти в зиму и перезимовать.

Мы предлагаем принять соответствующее решение как и прошлый раз по отчету за 2008 год, так и по отчету за полугодие это. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

11:47:21

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін Партія „Захисників Вітчизни”, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, я бачу, що сьогоднішнє питання  заплановано у нас розглядати про основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік тільки обмежуючись доповіддю голови Ради Національного банку Порошенка Петра Олексійовича.

А тих, хто натворив те, що  треба вирулювати голови Національного банку, його першого заступника немає тут. Але, я не думаю, що це справедливо і хотів би керівництво натворили те,  я для тих хто не розуміє,  що сьогоднішня наша валюта гривня впала в двічі до долару, хоча долар падає до інших валют.  Тому ще більше впала по великому розрахунку. Це, щоб мені не заважали ті хто захищає Стельмаха и компанію.

 Чи керівництво парламенту запрошувало зараз пана Стельмаха, Шаповалова і  компанію яка довела грошову одиницю до знищення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Забзалюк Роман Омелянович, будь ласка.

 

11:48:33

ЗАБЗАЛЮК Р.О. Передаю слово народному депутату Ляшко.

 

11:48:38

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Олександре Володимировичу, ну я вважаю,  що попереднє питання ми мали б обговорити. Так. А то виходить Симоненко, виливає відра бруду. Видає недостовірну інформацію, зокрема щодо використання коштів стабфонду. Я його щойно ловлю у  коридорі і кажу: Валентин Костянтинович, поверніться до зали, я вам хочу задати питання. А він тікає. Він боїться повернутися до зали. Він боїться відповідати на питання.

Тому треба обговорити це питання, бо та інформація, яка була подана Головою Рахункової палати, це абсолютно недостовірна, заангажована інформація, він розказує про проблеми, але не вказує на причини цих проблем. Якщо ми говоримо про ненадходження коштів до  стабфонду, то чого вони надходять, бо заблоковано процес приватизації, там  8 мільярдів  від приватизації.  Інформація щодо використання урядом  в ручному режимі фондів не відповідає дійсності. Комітет  з питань бюджету  дає відповідні дозволи. На всі ці речі є дозволи.  Тому коли вилив  відра бруду, то треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка. Завершуйте, будь ласка,  ваше питання.

 

11:49:46

ЛЯШКО О.В.  Те саме абсолютно  і підтримую попереднього колегу, що  тут  має не тільки  Петро Олексійович  Порошенко, а нехай Стельмах прийде, нехай Шаповалов прийде, нехай  вся  ця компанія, яка обвалила… Перед цим  Симоненко розказує, знизився рівень життя громадян. А  через що  знизився? Хто завалив валюту? Через кого ліки у три рази  дорожче, ніж є. Хай приходять і розказують, а не тікають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко Олександр Миколайович.

Пеклушенко Олександр Миколайович,  будь ласка, слово.

 

11:50:17

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Я абсолютно разделяю мнение  коллег. Скажите, что важней сегодня в стране может быть, чем обсуждаемый вопрос. Действительно, это насмешка над парламентом. Ложа правительства пуста, никого  здесь нет, кто может ответить на вопрос: почему?  Мы почему так ставим себя в такое положение – парламент, который  ничего не решает.

Поэтому я поддерживаю  коллегу Ляшко, этот вопрос должен быть обсужден. Сюда нужно вызвать Тимошенко, все ее правительство и по полной процедуре начать рассматривать этот вопрос.

 

ІЗ ЗАЛУ.   И отставить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ландік  Володимир Іванович, будь ласка.

 

11:51:12

ЛАНДІК В.І. Я полностью поддерживаю и Кармазина, И Пеклушенка, и Ляшко. Нельзя находить вот этим вот животным отступлением Петра Алексеевича, который к этому, я считаю, не имел отношение, никакая подпись его там недействительна. А кто подписывал решение о  рефинансировании банков, куда дели 111 миллиардов, кто  обвалил гривну в  разы. Пожалуйста, сюда их, но не забывайте, что в этой кампании и Премьер-министр Юлия Владимировна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка. Народний депутат Ляшко, будь ласка.

 

11:51:56

ЛЯШКО О.В. Дякую, Олександре Володимировичу.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Наші колеги, у тому числі із Партії регіонів абсолютно праві, що питання, які ми зараз обговорюємо, надзвичайно важливі для країни питання. І саме тут, у цій залі, має бути голова Національного банку Стельмах, давайте запросим ті комерційні банки і їхніх господарів, які отримали десятки мільярдів гривень рефінансування, нехай вони розкажуть, під які проценти вони  роздали ці десятки мільярдів гривень, де вони їх обналічили, де вони за ці гроші собі хати покупляли, яхти, літаки і все інше. Нехай прийдуть і розкажуть, а не виводимо сюди тих, хто не може відповісти на ці питання. Хай вони прийдуть і звітують, і керівництво Національного банку, і керівництво комерційних банків, які замість того, щоб повернути людям вклади, вони  їх розікрали, вони під  нульові проценти роздали їх своїм  фірмам. І сьогодні уряд вимушений вливати  мільярди гривень, щоб врятувати ці банки, щоб повернути  людям ці вклади. А власники цих банків сидять у тому числі  і в цьому залі. От нехай виходять і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з процедури були висловлені  кілька пропозицій. Пропозиція, яку висловив народний депутат Ляшко, що інформацію Кабінет Міністрів про  виконання Державного бюджету  за пере півріччя поточного  року потрібно обговорити. Оскільки у Регламенті це питання не врегульовано  щодо обговорення інформації, Верховна Рада України може вирішити це питання. Я пропозицію народного депутата Ляшко  про необхідність обговорення інформації  Кабінети Міністрів України  про виконання  Державного бюджету України за перше півріччя 2009 року  ставлю на голосування. Прошу визначатися.

 

11:54:04

За-215

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 156, „Блок Юлії Тимошенко” – 7, "Наша Україна – Народна Самооборона” – 24, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 0, позафракційні – 1.

Будь ласка, включіть мікрофон депутата Ляшко.

 

11:54:32

ЛЯШКО О.В. Шановний Олександре Володимировичу, ви неправильно сформували мою пропозицію. Перше: я запропонував обговорити інформацію голови Рахункової палати – раз. Друге: я запропонував другу пропозицію  - для розгляду питання щодо засад грошово-кредитної політики на 2010 рік викликати до Верховної Ради голову Національного банку Стельмаха Володимира Семеновича. Оце дві мої пропозиції: обговорити інформацію Рахункової палати про виконання бюджету за перше півріччя 2009 року і викликати Стельмаха для обговорення питань про засади грошово-кредитної політики на 2010 рік. Дякую. За це ми будемо голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу нагадати, що у нас в порядку денному немає питання про інформацію Рахункової палати, ми розглядаємо з вами відповідно до Бюджетного кодексу зараз інформацію Кабінету Міністрів, складовою частиною якої була інформація Рахункової палати. Тому вашу пропозицію я не можу при всьому бажанні поставити на голосування в тому вигляді, як ви її сформулювали.

Що стосується наступного питання, це питання вже інформації Ради національного банку. Я ці пропозиції, які були внесені, зараз так само поставлю на голосування. Шановні колеги, народні депутати наполягають, що ця пропозиція – про обговорення інформація – лунала у багатьох інших депутатах, зокрема депутат Пеклушенко, і наполягають на тому, щоб повернутись до цього голосування. Будь ласка, по процедурі ми вже виступили. Я зараз завершу голосування пропозицій, які надійшли. Якщо будуть ще пропозиції, ми до них повернемося.

Зараз, будь ласка, наполягають народні депутати, які вносили ці самі пропозиції. Я ставлю на голосування пропозицію: повернутись до голосування щодо обговорення інформації Кабінету Міністрів України. Прошу визначатись.

 

11:56:55

За-225

Рішення не прийнято. Таким чином, обговорення не буде.

Наступна пропозиція, яка висловлювалась народним депутатом Чечетовим, щоб Верховна Рада України прийняла постанову по підсумках розгляду інформації. Регламент також не передбачає ухвалення будь-яких рішень, які витікають з інформації. І проектів відповідних ні народні депутати, ні уряд не вносив.

Наступна пропозиція, яка висловлювалась, щодо запрошення голови Національного банку Стельмаха Володимир Семеновича, я думаю, що на це питання відповість якраз Володимир Михайлович.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми виходили з того, що інформацію про грошово-кредитну політику надає Рада Національного банку. Ми розглядали саме це питання. Пропозиція щодо проведення спеціального засідання Верховної Ради України за участю Президента, Прем'єра, керівників центральних всіх установ, включаючи Національний банк, зараз знаходиться на розгляді у регламентному комітеті, для того щоб ми окремо послухали оцінку, аналіз щодо процесів, які відбуваються в грошовій сфері, на валютному ринку. Тому, якщо Верховна Рада України підтримає таку пропозицію, ми цю проблему обговоримо. Ми йшли виключно за Бюджетним кодексом і за Регламентом Верховної Ради України, не більше того. (Шум у залі)

Зараз, шановні колеги. (Шум у залі)  

Ну, давайте таким чином. Николай Янович, ну, будь ласка, голова комітету профільного, давайте ми зараз пропозицію, далі визначимося. А потім вас поінформую про Погоджувальну раду. (Шум у залі)

Всі – це хто? Я запропонував, ви не приймаєте.

Мікрофон Миколи Яновича Азарова.

 

11:59:32

АЗАРОВ М.Я. Владимир Михайлович, здесь прозвучало предложение. Которое было не точно сформулировано и поэтому не было проголосовано. Учитывая исключительную важность информации о выполнении государственного бюджета на 2009 год, провести после заслушивания информации обсуждение и закончить это обсуждение принятием решения по этой информации, совершенно четкое процедурное решение.

Поэтому я вас прошу именно в таком, в такой формулировке поставить. И я думаю, все коллеги нас поддержат в этом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так може проголосуємо проект рішення…

Шановні колеги, Регламентом не передбачається обговорення інформації. На голосування цю пропозицію вже ставили. Верховна Рада  України не підтримала. Для того. Щоб зняти будь-які пропозиції, я поставлю на голосування пропозицію про повернення… (Шум у залі) Ну, одну хвилиночку.

Ну, я ще раз хочу, шановні колеги, сказати я прийшов із Погоджувальної ради, не можу уловити нитку вашої розмови. Тому, будь ласка, Олександр Володимирович, закінчіть розгляд цього питання, все.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вже закінчили розгляд.  (Шум у залі)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу заспокоїтися, будь ласка!

Шановні колеги, пропозиція про проведення обговорення висловлювалася кількома народними депутатами України. Вона була поставлена на голосування і не знайшла підтримки.

Була пропозиція повернутися до цього голосування. 225 народних депутатів України підтримали цю пропозицію, рішення не прийнято.

 (Шум у залі)

Зараз вноситься пропозиція, щоб після обговорення була також прийнята постанова по підсумкам обговорення. Ця пропозиція також висловлювалася під час розгляду пропозицій, які вносилися депутатами щодо процедури розгляду питання. Тому всі пропозиції, які висловлювалися, вони всі були поставлені на голосування, які стосуються питання розгляду інформації Кабінету  Міністрів.

Інші пропозиції, які вносилися, стосуються наступного питання, питання інформації Ради Національного банку України.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, оскільки розгляд  питання завершено, всі обговорення вичерпані, прошу прослухати перед тим, як іти на перерву, прослухати інформацію про засідання Погоджувальної ради. Давайте заспокоїмося і не будемо нагнітати пристрасті.

Шановні колеги, на вимогу двох фракцій – фракції БЮТ та фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" відбулося засідання Погоджувальної ради. На засіданні Погоджувальної ради було винесено одне питання: щоб Верховна Рада України розглянула проблему про звільнення та призначення членів Кабінету  Міністрів України, а також щодо призначення керівників на посаду Антимонопольного комітету і на посаду голови Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення. Це питання передбачено на четвер.

Натомість відповідно до пропозиції, яка обговорювалася на Погоджувальній раді на вимогу двох фракцій, запропоновано розглянути ці питання завтра, о 10-й годині ранку у такій послідовності: якщо будуть внесені, а було заявлено, що вже підготовлені і  начебто внесені пропозиції щодо таємного голосування за звільнення і за призначення. Якщо буде запропонований такий проект, Верховна Рада  України його розгляне.

Погодилися таким чином. Що ми будемо розглядати у порядку надходження документів. У першу чергу відбудеться розгляд питання про звільнення відповідно до тих ініціатив, які є, які будуть на момент розгляду цього питання, про звільнення членів Кабінету Міністрів. Голосування має відбуватися персонально по кожній кандидатурі. У який спосіб – Верховна Рада  України визначиться.

Після того – призначення членів Кабінету Міністрів у такій послідовності: пропозиція від Президента України щодо тих посад, які є прерогативою Президента України, далі – пропозиція Кабінету Міністрів  України. Після того – розгляд питань щодо центральних органів виконавчої влади, як то: Державний комітет з питань телебачення, радіомовлення і Антимонопольний комітет.

Більше того, була запропонована така пропозиція. що Кабінет Міністрів  подає кандидатури двох віце-прем’єрів. Я можу їх вам нагадати. Це Михайло Згуровський, Юрій Любоненко. Перший є ректором Політехнічного університету, київської політехніки. Другий – мер Кривого Рогу. Далі. Міністр фінансів – Ярошенко, кандидатура. І міністра транспорту та зв’язку – Васадзе Таріел, наш колега.

У разі, якщо ця постанова Кабінету Міністрів  України за чотирьох цих осіб не дістане підтримки, тоді Верховна Рада  України буде голосувати по кожній кандидатурі окремо.

І ще один момент. Якщо виникають питання до того чи іншого кандидата чи Президента, як завгодно називайте, Верховна Рада  України має право ці питання поставити і відповіді отримати. От така пропозиція.

Я просив би, шановні колеги, щоб ми з розумінням поставилися до того, що ми знайшли компроміс певною мірою,  проголосувавши і прийнявши рішення очевидно не для нашого компромісу, а для людей, хоча воно викликає заперечення щодо державних соціальних стандартів, давайте і далі ми зробимо все, щоб не руйнувати роботу парламенту. А цей час, що залишився, це можливість для перемовин, для того, щоб узгодити партійні позиції щодо ставлення до тих чи інших кандидатур, як до тих, що пропонуються на призначення, як і щодо тих, які пропонуються на звільнення.

Справа в тім, що Верховна Рада України прийняла пропозицію скоротити термін розгляду цього питання до семи днів, отже у вівторок, якщо я не помиляюсь це буде 20 жовтня, це питання буде  розглядатися першим, і я переконаний, що Верховна Рада має поставити крапку прийняттям відповідного рішення Верховної Ради  України. Шановні колеги! Я поінформував вас про результати засідання Погоджувальної ради.

Оголошується перерва до 12 годин 40 хвилин.

Після перерви ми  будемо розглядати інформацію Ради Національного банку України (щодо основних засад грошово-кредитної політики на 2010 рік).

Після перерви

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів займати свої робочі місця.

Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. Оголошується до розгляду інформація Ради Національного банку України про основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік. Доповідає голова Ради Національного банку  Порошенко Петро Олексійович. Прошу, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Вельмишановний пане головуючий! Шановні колеги! Розроблення основних засад грошово-кредитної політики на 10-й рік здійснювалося в безпрецедентних умовах. Україна таку кризу, як в 9-му році не переживала ніколи за часи своєї історії. І, безумовно, ми сьогодні можемо стверджувати, що заходи, які потрібно вживати щодо… заходи реагування щодо монетарної політики, також мають бути безпрецедентними. 

Весь світ єдиним рецептом виходу і найбільш ефективним антикризовим заходом продемонстрував – це були заходи монетарного характеру.

 Розмір кредитної емісії центробанків, Федеральної резервної системи Європейського центрального банку, Банку Англії були, насправді, безпрецедентними. І в усіх підручниках світу найбільш ефективним виходом з кризи  є забезпечення економіки, фінансової системи держави грошима.

Звичайно, що сьогодні в усьому світі ми бачимо певне пожвавлення економічної ситуації: дуже дешеві кредитні ставки. По більшості провідних країн світу кредитна ставка, базова ставка центробанку менша 1 відсотка:  0,25, 0,5 – це, безумовно, є надзвичайно стимулюючим фактором економіки. Навіть в цих умовах, в умовах дешевих грошей і переповнення грошових каналів грошовою масою, кредитування економіки в світі не відновлено. Виявляється є парадокс. З чим же це пов’язано? Тому що криза фактично виявилася кризою довіри. Незважаючи на те, що є наявність грошей,  тотальна перебудова системи ризиків не дає можливість кредитувати виробничників.

І я переконаний, що головне завдання монетарної політики, яке ми маємо перед собою, ключове – це відновлення кредитування економіки, створення умов, створення такої системи ризиків, за яких кредити, кошти, які є на рахунках банків, мають піти в економіку. Дійсно, банки пережили також одне з найбільш важких випробувань. Загальні збитки банківської системи лише в поточному році далеко перевищують 20 мільярдів гривень. Під ці збитки... з чого вони складаються? В умовах кризи економіки не повертають суб’єкти господарювання, не повертають кошти фізичної особи, які мали легкий доступ до кредитних ресурсів.

В цих умовах Рада Національного банку, я хотів би скористатись цією можливістю для того, щоб подякувати членів ради народних депутатів України за абсолютно чесну поведінку, за абсолютно професійні рішення,  які приймала Рада Національного банку з професійними підходами, безумовно, незаполітизованими, які вдалося провести ці рішення через раду банку.

В цих умовах безумовним пріоритетом грошово-кредитної політики, які визначила Рада Національного банку  є забезпечення стабільності банківської системи як короткостроковий пріоритет, по якому ми маємо величезні ризики, які, на жаль, в Україні були відтерміновані. Тобто в більшості країн світу головний ризик для банківських систем, коли вони списали багатотрильйонні збитки, пройшов у першому кварталі поточного року.

На жаль, ситуація в банківській системі України кардинально відрізняється. Банківське законодавство, позиція регулятора, позиція законодавства була таким чином побудована, що банки перенесли можливі збитки на майбутній період. Всі кредити замість того, що було би продемонструвати реальне неповернення, сформувати під них резерви і закрити ці ризики, левова частина кредитів були реструктуризована, перенесена і тому на сьогоднішній день пік ризиків в банківській системі не пройдено.

І тому, безумовно, що ключовими позиціями, з якими ми маємо виходити мають бути дві: перша позиція – це є чітке унормування доступу до ресурсів центрального банку з боку банків; друга позиція – це правильна, твереза, розумна і професійна бюджетна політика, бо другим найбільш ефективним кроком всіх держав світу є об’єктивна, чесна бюджетна політика, яка буде спрямована на скорочення видатків.

Середньостроковим пріоритетом, безумовно, залишається головна функція Національного банку – це забезпечення купівельної спроможності  національної валюти в сенсі забезпечення цінової стабільності. Ми можемо сказати, що на сьогоднішній день, в тому числі і, дякуючи дуже жорсткої монетарної політики, яка зараз проводиться Національним банком, нам вдалося досягнути суттєвого уповільнення темпів інфляції. Безумовно, що це яскрава демонстрація, яскравий, точніше, результат будь-якої кризової політики, бо в кризу завжди економіка переходить до дефляції або до нульової інфляції. І останні три місяці, ви знаєте, що 2 місяці в Україні була дефляції, вчора оприлюднені цифри вересневої інфляції, інфляції складає 0,8 відсотка і ми можемо казати, що інфляція буде суттєвим чином уповільнена. Але, який зв'язок між інфляцією і ставками кредитування? Ми на Раді Національного банку прийняли рішення рекомендувати правлінню суттєво знизити ставку облікову і наблизити до облікової ставки ставки рефінансування.

Ми вважаємо, що на сьогоднішній день економіка держави, маючи інфляцію 10-12 відсотків, мати ставку кредитування 25 відсотків, є просто руйнівна сила, яка не здатна буде вирішити питання відродження національної економіки. Що має бути нашим  головним пріоритетом? Створення умов для відродження національної економіки. В який спосіб це має бути здійснюватися?

Безумовно, що зараз комерційні банки України отримують величезну кількість звернень щодо кредитів. Але я хотів би наголосити, що в умовах, коли промислове підприємство – повірте мені, я знаюся на цьому – немає  збуту, немає гарного антикризового менеджменту, якщо їм просто дати кредити і кредити будуть проїдені, і буде лише збільшена кількість неповернених кредитів в економіку. Тому кредитувати в першу чергу треба кінцевого споживача. Ми маємо відродити позицію доступу до кредитів населення народу України з пріоритетом того, щоб за ці кредитні ресурси купували продукцію українського виробництва.

Ми маємо забезпечити, і  ви бачите, що певний рух в цьому напрямку вже іде, коли ми зменшили ставку облікову Національного банку, сьогодні вона складає 10,25  відсотка річних і цей процес на цьому не закінчується, бо ми вважаємо, що є  всі підстави для того, щоби ставку знижувати далі.

Прив’язаною до облікової ставки має бути ставка рефінансування, тобто базовий, базова ставка, по якій комерційні банки повинні мати доступ до цих ресурсів. Сьогодні вона складає 16 відсотків. Ми переконані, що  відмінність облікової ставки від ставки рефінансування не може бути більше одного-двох відсотків. Банки повинні мати в межах 12 відсотків, тобто  позитивну по відношенню до інфляції позицію щодо отримання рефінансування.

З чим пов’язано рефінансування? В першу чергу пов’язане  з тим, що банки мали величезний витік ресурсів і через зняття депозитів як юридичними, так і фізичними особами, і через неповернення кредитів, які треба було б компенсувати для забезпечення стабільності функціонування банківської системи.

Ми чітко моніторимо, і на сьогоднішній день можемо стверджувати, що  нарешті цей процес, ми цього добилися, став набагато більш прозорішим. Я особисто стою за позицію, щоби  позиція рефінансування, звернення банків за коштами до центрального банку має бути прозорим. Про це ми повинні...  не треба з цього робити комерційну або банківську таємницю. Прозорість,  чіткі  критерії викликають збільшення довіри як фізичних осіб, як населення, так і  юридичних осіб до будь-якої банківської політики.

Щодо основних засад, ми вважаємо, що ключовим ризиком, який залишається в Україні,  є  ризик курсовий. В умовах кризи жодна країна світу не оприлюднює курсових прогнозів, бо величезна залежність від цього має  стан економіки, стан платіжного і торговельного балансу, умови зовнішніх ринків. А ви знаєте, що на сьогоднішній день експорт України значною мірою залежить від стану, у першу чергу на ринку чорних металів, на ринку агропромислової продукції. Але завершити, я так розумію, що я вже вичерпав…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, завершуйте.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Але завершуючи, я можу сказати, що у нас  на сьогоднішній день при професійній грамотній економічній і монетарній  політиці умови для того, щоб у  десятий рік  ми  вийшли   з кризи є. Умови  зовнішньої торгівлі для основних позицій українського експорту покращуються, виплати  у десятому році  нашої зовнішньої  заборгованості, які мають статус  державної або гарантованої державою є відносно низькими. Це трохи більше 2 мільярдів доларів, у порівнянні з поточним роком це дуже серйозне зниження. Реструкторизація комерційних  кредитів сьогодні  здійснюється успішо і  сягає вже цифри по поточному року 76 відсотків. І це означає, що при професійній монетарній, фінансовій, бюджетній політиці ми можемо мати передих у  10-11 році для того, щоб продемонструвати ефективний  антикризовий сценарій. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Петро Олексійович.

Будь ласка,  записуємося на запитання. Попеску Іван Васильович, будь ласка.

 

12:52:37

ПОПЕСКУ І.В. Попеску, фракція  Партії регіонів.

Вельмишановний Петро Олексійович, у мене два запитання.

Перше запитання стосується тих кредитів, які ми отримали від Міжнародного валютного фонду,  і ті  спекуляції, які зараз ідуть у пресі і так далі, як вони використовуються. Я Зотів би у вас запитати як голови  Ради  Національного банку: „Яка на сьогодні ж реальна інформація, які кредити ми отримали, як вони були розподілені і як це допомогло банківській системі?”

І друге питання щодо системних банків.  Недавно уряд, Міністерство фінансів оприлюднили інформацію, що будуть  спасати „Укрпромбанк” і Надра Банк. Наскільки нам відомо, на сьогоднішній день по „Укрпромбанку”  питання вже майже вирішено щодо передачі „Родовіду”. А яка ситуація  на сьогоднішній день з Надра Банком, оскільки Надра Банк – це один із системних банків? І мені як правило, коли приїжджаю в область, мені задають питання  навіть голови сільрад, які у свій час  розмістили свої депозити, зайві кошти, на рахунках цього банку, і завжди чекали інформацію, була надія, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую, Іван Васильович, за професійне запитання.

Відповідь перша відносно кредитів Міжнародного валютного фонду.  Загальний обсяг  золотовалютних резервів України, який  неодноразово, у тому числі і за ініціативою ради  банку, був перевірений двома найбільш авторитетними аудиторськими  компаніями, є високоліквідний і є поза будь-якими загрозами, складає на сьогоднішній день 28 мільярдів 177 мільйонів за останню даті, 28 мільярдів. З цих 28 мільярдів 10,2 мільярда – це  кошти Міжнародного валютного фонду. Вони, якщо брати облікову позицію, жодна копійка з коштів Міжнародного валютного фонду  не витрачена, вона знаходиться на сьогоднішній день  в  золотовалютних резервах держави.

Для чого ж вони потрібні? Чи можна їх брати і сплачувати відсотки?  Тому що на сьогоднішній день в умовах кризи довіри доступ до інших джерел фінансування для держави Україна суттєво ускладнений.

Я хочу нагадати вам, що золотовалютні резерви держави – це  не лише забезпечення стабільності  курсу, але і забезпечення потреб критичного …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте відповідь, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. …забезпечення потреб критичного імпорту, у и тому числі найбільш нагальних продуктів – це  енергоносії, це ліки, це інші позиції, від яких залежить життєдіяльність держави. Тому співпраця з Міжнародним валютним фондом має виключне значення, гроші Міжнародного валютного фонду зараз знаходяться і обліковуються в складі золовалютних резервів держави, і ми маємо проводити політику, яка буде підтримувати позицію збалансованої зовнішньої торгівлі, перевищення експортну над імпортом і в такий спосіб забезпечення базових курсових прогнозів.  

Коротко щодо банку ”Надра”. Я не маю жодного сумніву, що такий системний банк, як „Надра”, потребує ретельної професійної роботи, для того щоб бути рекапіталізованим. І уряд, і позиція Міжнародного валютного фонду, і окреме рішення Національного банку щодо банку „Надра” розкрили шлях до того, щоб банк „Надра” був рекапіталізований, туди зайшли державні кошти, і це буде сприяти значною мірою відновленню довіри людей до банківської системи, до фінансової системи України в цілому.     

Я переконаний, що на сьогоднішній день це залежало від того, як проводяться переговори з кредиторами банка „Надра” щодо реструктуризації їх заборгованості, щоб державні кошти з державного бюджету не були одразу же вимиті горе-інвесторами, які в такий спосіб проводили ризиковану політику. І я переконаний в тому, що банк „Надра” можна і треба рекапіталізувати, захистивши кошти вкладників, які на сьогоднішній день довірили кошти цьому системному банку, а потім вже окремо розбиратися з тими, хто привів до такого жалюгідного фінансового стану. Але це питання буде, крім Національного банку, ще і правоохоронних органів. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попов Олександр Павлович.

 

12:57:04

ПОПОВ О.П. Петр Алексеевич, ну всем известно, что для стабильно прохождения отопительного сезона в стране очень важным является условие – это стабильная работа национальной акционерной компании «Нефтегаз Украины».  Насколько мне известно, вот в прошлый период отопительного сезона Национальный банк оказывал помощь этой компании в решении финансово-экономических проблем. Какая это помощь и будет ли такая возможность в этом году? Потому что, ну вы знаете, состояние этой компании сегодня крайне сложное. И сможет ли она решить такие важные задачи, как обеспечение энергоресурсами предприятий жилищно-коммунальной сферы?

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую вам за запитання.

Моє глибоке   переконання, що питання стабільної роботи НАК „Нафтогаз України” – це не є питання Національного банку. Це питання збалансованого бюджету, чесного бюджету компанії НАК „Нафтогаз України”.

На сьогоднішній день є дуже серйозні особливості функціонування цієї компанії. В чому вони полягають? Якщо раніше закупівля газу здійснювалася коштами комерційних структур і поступово продавався газ з підземних сховищ НАК „Нафтогаз України”, то на сьогоднішній день всю закупівлю було прийнято рішення здійснити коштами самого „Нафтогазу України”. І в даному випадку роль Національного банку полягала в наступному: що ми даємо рефінансування, або рекапіталізуємо, або монетизуємо урядові цінні папери, для того щоб банківська система України, і в першу чергу це стосується двох державних банків, в першу чергу Ощадбанку, мала можливість грошима підтримати виданням кредитів НАКу „Нафтогаз України”. Але все має свої межі. І коли ризикованість цих кредитів ставить під сумнів або обсяг цих кредитів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте відповідь, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. …обсяг цих кредитів для Ощадбанку є надзвичайно великий, Національний банк, безумовно, з великою… дуже обережно підходить до цього фінансування.

Я переконаний в тому, що стабільне функціонування головної енергетичної компанії держави має дві складових: перше – це є збалансований баланс цього підприємства, який поки що не є збалансований і потребує окремих законодавчих і урядових рішень; і друге – це є на певний час – під час фінансових розривів – підтримка за рахунок банківської системи. Банківська система свою справу вже зробила – і максимально, що можна було, прокредитувала. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландік Володимир Іванович.

 

12:59:42

ЛАНДИК В.І. Добрий день. Все-таки я скажу за Володимира Івановича – Валентин Іванович.

Значить, Петро Олексійович, шановний, у мене таке от питання. Ну, перше. Ви в своїй доповіді, собственно говоря, сказали, в других странах процентная ставка в банках 0,2-0,5 процента. А у нас сегодня в Проминвестбанке – 25. Есть указание Путина скупать Украину. Не хотят, скупают. И они это все делают, чтобы скупить окончательно Украину.

У меня вопрос первый. Что будет делать Национальный банк в этом случае? Это первый вопрос.

И второй вопрос, пожалуйста. Вы сказали, что наш приоритет – створення умов для відтворення національної економіки. В подготовленном бюджете на 2010 год Юлия Владимировна устанавливает 7,5. Мы помним 2008 год, когда она в марте – 4 с половиной, надавила на Национальный банк. Так мы будем останавливать свое производство или что-то будем делать? Пожалуйста, на два вопроса.

 

ПОРОШЕНКО П.О.  Дуже дякую вам, Валентин Іванович.

Я повністю з вами згоден, з тим обуренням, яке на сьогоднішній день для виробничників має ставка 25 і вище відсотків в національній валюті. Я, як людина, яка також має пряме відношення до  виробництва, розумію, що жодна галузь на сьогоднішній день, крім, можливо, наркоторгівлі, чи якихось там незаконних операцій, не здатна забезпечити таку ставку. І ми такою високою ставковою заганяємо  і банківську систему, і економіку в глуб, в безвихідь.

Тому Рада Національного банку не може залишатися безучасною до цих процесів і, не зважаючи на певні дискусії, які відбувалися з, із правлінням, і з міжнародними фінансовими організаціями, ми наполягали на тому, щоби ми в умовах зниження інфляції, ми маємо знижувати ставку кредитування, це ключова позиція.

Поки що це відобразилося лише на ставці обліковій. Я переконаний в тому, в нас була окреме засідання ради присвячене цьому. Я до 20-го жовтня ще раз зберу раду, де ми, нам прозвітують про виконання наших рекомендацій щодо зниження ставки рефінансування і створення прозорих умов банків щодо допуску до цих ресурсів.

І коли я сказав, що у нас поки що нема кого кредитувати, я хотів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Лаконічніше відповідайте.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Я хотів би підтримувати Катерину Тимофіївну Ващук, яка казала про кредитування села. Село – це аграрний комплекс, це є єдиний комплекс, який, фактично, не зазнав кризи. І на сьогоднішній день кредитування села є відносно низкоризкованим, надзвичайно гарантованим з урахуванням експортної орієнтації нашого аграрного комплексу заходами.

Безумовно, що ми визначимо і галузеві пріоритети щодо кредитування.

Щодо ставки 7,5 відсотки, 7,5 гривні за долар, я наголошую, що в усіх країнах світу подібний показник є лише обрахунковим. Ні в якому разі це не означає, що уряд чи будь-хто інший бере на себе зобов’язання тримати курс 7,5. До цього немає ні умов, ні повноважень.

Разом з тим, стимулювання… В тому-то і полягає стимулювання економіки, що збільшення експорту, конкурентноздатна продукція, яку ми пропонуємо на зовнішніх ринках, збільшують надходження валюти. І я можу вам це продемонструвати на … у вересні місяці і на початку жовтня.

Зверніть увагу, що Національний банк не виходить з інтервенціями останніх три тижні. Разом з тим, жорстка монетарна політика, жорсткі регулятивні заходи, які обмежили можливість спекуляцій і гри проти національної валюти, дозволили вже сьогодні говорити про те, що курс на абсолютно вільному міжбанківському ринку був знижений більш, як на чотири відсотки. Це означає, що при підході професійної політики з чітко визначеними пріоритетами вона дає відповідний результат. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лук’янов Владислав Валентинович, будь ласка.

 

13:04:07

ЛУК’ЯНОВ В.В. Шановний Олександр Володимирович, я прошу передати слово Скударю Григорію Марковичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Маркович.

 

13:04:19

СКУДАР Г.М. Уважаемый Петр Алексеевич! Вы сказали, что сегодня ставка кредитования у нас в стране 25 процентов. Вы знаете, что объем промышленного производства в Украине… падение объема промышленного производства оказалось самым низким… самым глубоким: минус 30 процентов по сравнению с прошлым годом. И главная причина заключается в том, что у нас неконкурентное производство. Наши предприятия отсталые по техники по… Не производились в требуемом объеме операции, связанные с техническим перевооружением.

Например, Россия сегодня две трети кредитной ставки компенсирует тем предприятиям, которые берут кредиты на развитие. Какие идеи есть у Национального банка, чтобы помочь промышленности кредитовать свое развитие, провести техперевооружение для того, чтобы нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

13:05:19

СКУДАР Г.М. Чтобы нас не захлестнул импорт, чтобы у нас появились конкурентоспособные предприятия и развитая промышленность. С теми кредитными ставками никто кроме коммерсантов кредиты не возьмет, и экономика, и промышленность развиваться не будут. Спасибо.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую вам, Георгію Марковичу, шановний. Я можу сказати вам, що технологія, пропозиція щодо компенсації з бюджету  відсоткових ставок вперше була запроваджена в Україні  у межах бюджету  2000 року, показала свою надзвичайно високу ефективність. Бо компенсація на гривню дозволяє залучити в галузь біля 10 гривень додаткових ресурсів… 10 років тому, ви абсолютно праві.

На сьогоднішній день ми можемо стверджувати, що питання компенсації кредитів – це питання бюджету, це не питання Національного банку. Я повністю підтверджую і погоджую надзвичайну ефективність подібних заходів. І коли ми говоримо, що на сьогоднішній день від того, щоб перейти до роздачі бюджетних грошей на ті чи інші соціальні програми, я переконаний, що на сьогоднішній день пріоритетом має бути відродження економіки і концентрація тих незначних бюджетних ресурсів на пріоритетних напрямках, які держава визначить як пріоритет.

З моєї точки зору, машинобудування має бути пріоритетом для України, бо рівень падіння в машинобудуванні, ви знаєте це не гірше за мене…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Удвічі перевищує ту цифру, яку ви навели.

Але є і третя позиція. Я вам зараз можу навести цифру. На початку кризи, наприкінці 2008 року, залишки іноземної валюти на рахунках комерційних банків України, так званих рахунках „Ностро”, складали менше 2 мільярдів доларів, тобто це ті гроші, які банки тримають у себе.

На сьогоднішній день ця цифра перевищує 5 мільрядів доларів. Уявіть собі, що за рахунок кризи нібито кошти в іноземній валюті збільшилися більш як в 2,5 рази. Чому? Бо банки не мають на сьогоднішній день можливості кредитувати, у тому числі в валюті, надійних позичальників.

Наші ідеї полягають у наступному. Я, по-перше, хотів би, щоби всі кредити у нас були в національній валюті, і це є захід безпеки фінансової держави і ми маємо всі надзвичайно відповідально ставитись до цього, бо ще в 7-му році, коли ці пропозиції лунали від мене, казали, що ми відгороджуємо Україну  від усього світу. Практика довела, що питання фінансової безпеки є актуальним.

Друга позиція. Що надзвичайно ефективним антикризовим заходом є бюджет. І ви про це знаєте. При обговоренні бюджету, щоби ваша пропозиція обов’язково увійшла в розряд бюджетних видатків, бо насправді віддача економіки у вигляді робочих місць і  податків має збалансувати ті  незначні видатки.

Третя позиція. Ми з вами у Верховній Раді маємо визначити разом з урядом пріоритет, як сконцентрувати ті ресурси і куди їх спрямував.

І четверте, головне. З кризою можна боротися лише разом, коли є політичний розкол всі антикризові заходи є, безумовно, неефективними.  Дякую пане Ярослав.

 

13:08:54

ЧЕРНОМОРОВ О.М. Черноморов.

Петр Алексеевич! Два вопроса у меня: частный и общий. Частный вопрос касается моего родного города Ялта, где студенты местного института заплатили за свое обучение в «Инпромбанк» - банк Харьковский, который присвоил средства их не перевел, тем самым порожден социальный конфликт. Как  вы можете к этому относится? Потому что Нацбанк пытается перевести  это все на  коммерческий, якобы конфликт.

И  исходя из этого. В Америке в первом полугодии закрылось 77 банков. У нас не закрылось ни одного, как вы оцениваете и эту ситуацию?

 

ПОРОШЕНКО П.О.  Дуже дякую вам за запитання.

Я записав ситуацію з банком. На жаль, я не можу вам доповісти по  конкретному комерційному банку, але з вашого дозволу я безумовно розберусь і  знайду можливість вам повідомити, як вирішується ситуація. Якщо банк не проводить платежів протягом двох тижнів Національний банк зобов’язаний запровадити там тимчасову адміністрацію. Тимчасова  адміністрація, її порядок діяльності регулюється законом і визначенняі пріоритетів щодо фінансування освітніх заходів це також належить. Тобто з вашого дозволу ми це розберемося.

І дуже дякую вам за останнє запитання. Найбільш ефективною формою  антикризової політики в банківському секторі є форма, коли чітко визначені критерії розподілу банків на ті чи інші групи.

Група перша – це надійні банки, системні, які на сьогоднішній день мають тимчасові труднощі. Для цих банків надійних, системних, державних має бути надзвичайно простий доступ до державних ресурсів для того, щоб покрити тимчасові розриви у вигляді рефінансування.

Другі банки, які внаслідок неефективної політики свого менеджменту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. … гірший фінансовий стан, але є системними, базовими для тієї чи іншої галузі, чи регіону, мають бути швидко рекапіталізовані. Швидко – це означає протягом місяця-двох туди мають заведені інші менеджери, державні кошти і забезпечена стабільність функціонування цієї банківської установи.

Але ми чомусь постійно забуваємо про третю групу – банки, які на сьогоднішній легше для фінансової системи ліквідувати, щоб вони не отруювали своїм існуванням всю банківську систему, компенсувати з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти вкладників і не компенсовувати кошти акціонерів, бо вони винні, вони з менеджментом, в тому що банк доведений до цієї ситуації. Так от процедура ліквідації банку має бути такою ж самою швидкою для того, щоб вони не отруювали банківську систему.

На жаль, це питання і до регулятора, і до законодавця чи до того, щоб ці питання вирішувати протягом місяця. В Сполучених Штатах Америки той приклад, який ви навели, до речі, так само як і в Росії, питання ліквідації банку вирішується протягом місяця. Я б хотів, щоб ми обов’язково взяли це на озброєння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гордієнко передає право на питання Александровській. Будь ласка, Алла Олександрівна.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Петр Алексеевич, у меня к вам несколько вопросов. Первое, конечно,   идея кредитования конечного потребителя наших украинских товаров, естественно, правильная, мы видим, что делает Германия сегодня. Но, понимаете, нет же стабильной заработной платы, нет уверенности в том, что будет работа. Поэтому в этих условиях, как можно рассчитывать на вот этот механизм, это первое.

Второе. У нас очень большой негативный резонанс вызвало решение моратории на возврат депозитов. У нас есть проблемные банки. В этих проблемных банках есть системные, которым помогает Нацбанк, а есть те, которые не относятся к системным, но в этих банках – и в тех и в других – заморожены средства госпредприятий, госучреждений, и в том числе учреждений местных органов власти. Эти деньги до сих пор еще «зависли» и непонятно, так сказать, вернуться ли не вернуться и так далее. Что делается.

И последнее. Денежная единица в Украине – гривня. Запрещено хождение на территорию Украины иностранной валюты. Однако существует парадокс в том, что …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. … однако странным является моментом, когда у нас кредиты предоставляются в иностранной валюте. И собственно говоря, это вызвало колоссальный обвал, в том числе стоимости этой валюты в Украине. Вот три вопроса, пожалуйста, объясните мне.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую. Перше питання. Щодо кредитування кінцевого споживача. Це ризик банків кому і які давати кредити. Якщо ти заробляєш і, на жаль, маєш невелику заробітну  плату, ти маєш можливість отримати невеликий кредит, але ти повинен мати цю можливість. Бо якщо ти купуєш українські товари, ти запускаєш виробництво, збільшуєш кількість робочих місць і таким чином через збільшення внутрішнього попиту ти пожвавлюєш ситуацію в економіці. І цей круг має бути запущений саме з того, щоб стимулювати попит.

Ви абсолютно праві…  Це тимчасові заходи. Німеччина вже припинила кредитування, наприклад, придбання компенсації при придбанні автівок. Сполучені Штати, також це зробили. Але вони це зробили тоді, коли автомобільна промисловість продемонструвала перші ознаки пожвавлення ситуації. Коли вони запустили це. На жаль , в нашій позиції ми ще поки що маємо дуже низькі показники відродження кредитування. Навіть, навпаки – падіння кредитування.

Щодо мораторію. Рада Національного банку тричі приймала рішення щодо неприпустимості застосування мораторію на виплату вкладів. Це… я запевняю вас, що ніде в світі не існує…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Олексійович, будь ласка, лаконічніше.

 

ПОРОШЕНКО П.О.  … коли регулятор обмежує видачу мораторію.

Тому ми внесли пропозицію правлінню, правління офіційно своїм рішенням скасувало будь-який мораторії на виплату вкладів.

На сьогоднішній день посилання, будь-якого комерційного банку на нібито  регулятивні обмеження Національного банку щодо виплати коштів з рахунку є неправильними, неюридичними, нечесними і підстав для цього не існує.

Третя позиція щодо гривні. Абсолютно поділяю позицію, ви чули мою думку щодо фінансової безпеки. На сьогоднішній день в Національному банку готуються певні обмеження щодо валютного кредитування принаймні тих, хто не має джерел для надходження валюти. Бо це просто збільшує ризики банків, які здійснюють ці операції. І саме тому, якщо банки самі цього не розуміють – регулятор це відрегулює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дейч Борис Давидович.

 

13:15:43

ДЕЙЧ Б.Д. Прошу передать слово Пеклушенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко Олександр Миколайович. Будь ласка,

 

13:15:49

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Петр Алексеевич, вы известный мастер слова, и я думаю, что если бы сегодня в зале присутствовал депутат Порошенко, он бы от вашей информации не оставил бы камня на камне. И вы это прекрасно понимаете.

Поэтому к тому слову, я хотел бы немного содержания. Ваших вкладчиков – наших избирателей интересует, когда закончится обвал гривны. Где начало, где конец этому вопросу? Ваших вкладчиков – наших избирателей интересуют конкретные ответы на вопросы. В каком банке, и на каких условиях можно взять сегодня кредит человеку? В каком банке, и на каких условиях может взять кредит фермер, малый бизнес? Пожалуйста, ответьте по существу.

Второе. Юлия Владимировна лично сказала, что в обвале гривны виноват Национальный банк. Вы понимаете, что это катастрофа. Это обвинение в государственном преступлении. Вы что, согласны с этим приговором или  будете с нею судиться?

 

ПОРОШЕНКО П.О. Ну, ми дуже добре один одного знаємо. І я намагаюся відповідати чесно і ніколи не займався відходом від чесних відповідей.

Щодо приговору, то, на щастя, ми поки що про приговор мови не ведемо, але обвал національної грошової одиниці, якщо вам -  я вперше висловлюю цю позицію – якщо вам цікава моя думка, висловлений тим, що на сьогоднішній день ми мали 6 років стабільного курсу при двозначній інфляції. Це означає, що ми споживали незароблене. Вся країна. Вся країна, я підкреслюю це.

І якщо ми хочемо помазати губи медом нашому виборцю і сказати, що в цьому винні якісь там непрофесійні рішення. Ні, це не так. Бо коли в сьомому році у нас імпорт перевищував експорт на 7 мільярдів, в восьмому році імпорт перевищував експорт на 15 мільярдів, це ознака того, що ми жили не по коштах і воно не могло кінчитись по-іншому. А до кого ми маємо сьогодні звинуватити, це питання політичне і я би просив, щоб ви уволили меня з роздання політичних оцінок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Олексійович, будь ласка, коротко відповідь на останнє питання.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Заступник голови правління, я вам можу сказати, ну перелік банків, які мають величезні залишки коштів гривні на своїх рахунках, мають можливість кредитувати як в доларі, так і в гривні. Ну на сьогоднішній день позиції для того, щоб дати кредит, банк, оскільки він несе відповідальність за кошти вкладників, має бути впевнений, що цей кредит буде повернуто. Так вот в умовах кризи левова частина позичальників суттєво… Ні, не тільки застава, застава, бо потім ти цю заставу маєш комусь продати, а її ніхто вже не купує, для того, щоб дати кредит ти повинен бути переконаний, що ця продукція, яка буде вироблена за кошти цього кредиту буде мати свого споживача і підприємство стабільно працює. Але якщо за рахунок кредиту банкрутне підприємство намагається вийти з ситуації, то ми лише поглиблюємо проблему. І я хотів би, щоб ми вели з вами професійну розмову.

Я переконую, що на сьогоднішній день надійний позичальник, який має ефективний бізнес, буде мати кредит, а от по якій ставки, ми подискутували про це з паном Скударем, бо на сьогоднішній день…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стешенко Олександр Миколайович.

 

13:19:29

СТЕШЕНКО О.М. Шановний Олександре Володимировичу, я прошу передати слово моєму колезі Роману Омеляновичу Забзалюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

13:19:39

ЗАБЗАЛЮК Р.О. Петро Олексійовичу, все-таки в мене до вас є    запитання, воно в контексті іде попереднього запитання. Як все-таки відреагувала Рада Національного банку на неодноразові звернення та рішення як уряду, так і Верховної Ради, до речі, України щодо недоцільності перебування на посаді пана Стельмаха, а також на нові нещодавно скандальні факти відносно космічних заробітних плат керівництва Національного банку  та, м’яко кажучи, неефективне використання колосальних кошт, наданих Світовим банком на підтримку банківської системи України, у тому числі рефінансування так званих приближених або проблемних банків.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Вельмишановний Романе Омеляновичу, Рада Національного банку відповідно до 19 статті Конституції діє лише в межах своїх повноважень, до повноважень Ради Національного банку, це окремо записано і в Конституції, і в законі, не входить оцінка діяльності голови Національного банку. Це компетенція Президента і Верховної Ради. Я вважаю, що це правильно, бо на сьогоднішній день розмивати повноваження -  є понижувати ефективність управління.

Щодо заробітної плати. Рада Національного банку не встановлює заробітну плату окремим посадовим... будь-яким посадовим особам     Національного банку. Рада Національного банку своїм рішенням лише може затвердити або не затвердити ті пропозиції, які до нас надійшли. Кому змінити не можемо.

15 вересня 2008 року до нас надійшли пропозиції по кошторису банку на 2009 рік. Фонд оплати праці там був збільшений лише на прогнозний показник інфляції. Ми затвердили ці зміни. Коли розпочалася криза...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка, відповідь.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Коли розпочалася криза за моєю ініціативою члени Ради Національного банку, які присутні в цьому залі, можуть це  підтвердити, ми в порушення процедури ініціювали питання про зменшення фонду оплати праці. Це було в грудні місяці. Рішення було прийнято в січні, це було до будь-яких рішень Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Ми вважали, що    антикризові заходи мають стосуватися всіх. Ми вносили  пропозицію щодо 15-відсоткового скорочення. Погодилися на 8-відсотковому скороченні. Чого вимушені були погодитися? Тому що  було прийнято рішення   додати додаткові  штатні одиниці в Управління банківського нагляду саме для того, щоб в умовах кризи  зробити більш жорсткий контроль  регулятора за діяльністю комерційних банків. Ця пропозиція була підтримана правління, зміни у кошторисі були внесені.

Жодних спосіб впливу щодо конкретної заробітної плати будь-якої посадової особи Рада Національного банку не  має і не повинна мати. Разом з тим зараз ми зробили запит щодо середньої заробітної  плати у Національному банку. Ми отримали відповідь, що середня заробітна плата, вся загальна сума виплат у  Національному банку трохи перевищує 6 тисяч  гривень на місяць. Я можу вас запевнити, що  не зважаючи на те, що це здається великою заробітною платою, середня заробітна плата у комерційних банках більше. І якісно підготовлений фахівець Національного банку з руками буде затребуваний у будь-якому комерційному банку. Тому, безумовно, це питання  потребує рішення.  Ми на найближчому засіданні розглянемо інформацію щодо використання фонду заробітної плати і  Верховну Раду із задоволенням проінформуємо.  Але Рада Національного банку займає принципову позицію у цьому питанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ляшко передає право на запитання народному депутату Павловському. Народний  депутат Ляшко підійшов до мене і попросив передати право на запитання народному депутату Павловському.

 

13:23:46

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Дякую. Шановний Петро Олексійович, до  мене звертаються… Я хочу конкретне питання задати. До мене звертаються вкладники „Укрпромбанку”, це тисячі людей. Хотілося б  знати, яка ситуація зараз в „Укрпромбанку”? Чи прийняте остаточне рішення, що переведення вкладів, активів в Родовід Банк?

І друге  питання. Чи  буде прийняте Національним банком  рішення про заборону валютного кредитування?

І хочу спросити за Стельмаха. Все-таки його зарплата, це відомо, майже 140 тисяч гривень і пана Шаповалова не менше. Все-таки  це якось не відповідає загальній тенденцій у державі. Треба, якщо  затягувати паски, у тому числі  і пану Стельмаху, мабуть. Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую за запитання.  Щодо Стельмаха  і Шаповалова я відповів і погоджуюсь з тим, що заробітна плата найвищих посадових осіб, включаючи голову Національного банку, має бути суттєво скорочена. Я як голова Ради Національного банку заробітної плати не отримую і працюю на громадських засадах.

Щодо валютного кредитування  я повідомив вже, що принаймні, якщо, наприклад,  потужний виробник хоче отримати валютний кредит для  купівлі імпортного обладнання, встановити і пускати експортно-орієнтовану продукцію, я переконаний, що це валютне кредитування забороняти не треба. Якщо ми  говоримо про заборону валютного кредитування  для фізичної особи, яка не має надходжень валюти у складі  свого бюджету, то, безумовно,  різкі рухи валютного курсу заганяють її у боргову кабалу. Тут позиція Національного банку, що ці кредитування  мають бути обмежені. Поки що  Національний банк зробив величезне резервування  під подібні кредити, і нас проінформували у раді, що проект Постанови про заборону валютного кредитування для таких типів позичальників  підготовлено…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О.  Остання питання щодо „Укрпромбанку”.  Національний банк погодив всі  необхідні процедури для переведення  активів і пасивів у державний Родовід Банк. Я особисто підтримую таку позицію. Я вважаю, що „Укрпромбанк” у такому вигляді капіталізувати було неможливо, неефективне використання коштів  держави. А вкладників перевести для того, щоб захистити, у державний Родовід Банк є позиція, яка   має бути здійснена негайно. Наскільки мені відомо, всі процедурні, нормативні рішення  для цього процесу і урядом, і Національним банком прийняті. Дальше залишилася лише технічна робота.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович.

 

13:26:46

ТОМЕНКО М.В. Петро Олексійович, я хотів уточнити, бо я до вас офіційно звертався теж по цій делікатній темі. Я вас поінформую, що Верховна Рада  3 березня прийняла постанову, де ми визначили алгоритм  роботи з заробітними платами. І там наша чітка позиція (до речі, вчора ми це підтвердили  голосування за основу ще однієї постанови), що йдеться про керівництво  Нацбанку і не йдеться про працівників Нацбанку.

Це несправедливо і хибно, щоб ті люди, які на простих умовах працюють, потерпали би. Але ви сказали, що вам керівництво Нацбанку сказало, що там в середньому і так далі, я просив би дійсно втрутитися, щоб ми отримали конкретну відповідь по конкретних людях, тому що що занепокоїло? Голова Нацбанку мовчить, а от перший заступник, його запитали, пан Шаповалов сказав, що, ну, він взагалі не знає, хто йому це платить. Він так, гроші отримує, але не знає, скільки платять. Ну якщо перший заступник голови Нацбанку не знає, хто йому платить зарплату, то що ж він знає про фінансову систему України і що робиться в Нацбанку? Тому я просив би, щоб ви офіційно тоді нам дали, як так сталося, хто нарахував і чи збираються керівники Нацбанку виконати постанову Верховної Ради?

 

ПОРОШЕНКО П.О. Рішення, прийняті в межах своєї компетенції парламентом України, є обов'язковими для виконання, і ми безумовно будемо керуватися в своїй діяльності прийнятою Верховною Радою постановою. Ми також звернулися до керівництва, отримали відповідь, що відповідно до Закону України „Про інформацію”, відповідно до рішення Конституційного Суду нам інформація щодо заробітної плати окремої посадової особи, не заробітної плати, до речі, а обсяг доходу, бо заробітна плата голови Національного банку складає 13 тис. 800 гривень на місяць, а далі ідуть нарахування, і от ці нарахування, ми цю інформацію не отримали. На найближчому засіданні ради я за проханням трьох членів ради вніс це питання в порядок денний.

І шановні колеги, Володимир Михайлович, негайно після розгляду цього питання на засіданні ради ми проінформуємо і вас, бо я маю ваш лист, і всю Верховну Раду по результатам розгляду цього питання. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Олексійович. Сідайте, будь ласка.

Що, є пропозиції? Будь ласка, запишіться по процедурі. Сухий Ярослав Михайлович, будь ласка.

 

13:29:16

СУХИЙ Я.М. Прошу слово передати Михайлу Чечетову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович, будь ласка.

 

13:29:21

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Мы на подступах к рассмотрению главного финансового документа – проекта бюджета   на 2010 год. Для того, чтобы профессионально нам его обсудить и принять потом, наверное, нам нужно разобраться, детально разобраться, фундаментально, что делается в банковской системе. И впервые вот появилась возможность у нас услышать и профессиональные ответы, и политически не заангажированные, со стороны Петра Алексеевича.

Поэтому есть предложение продлить – и дать возможность еще людям вопросы позадавать, для того чтобы мы, действительно, определились, где мы находимся в кредитном, финансовом плане, в денежном плане, для того чтобы, я еще раз повторяю, профессионально можно было принять, рассмотреть проект бюджета на 2010 год. Просьба минут на 15 продлить еще ответы на вопросы. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський, будь ласка.

 

13:30:18

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Прошу передати народному депутату Ляшку Олегу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко Олег Валерійович, будь ласка.

 

13:30:22

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”. Інформація, яка була озвучена головою Ради Нацбанку Петром Порошенком, надзвичайно цікава, справді професійна. Але дивує одне: чому, коли ми маємо в Національному банку таких професійних, відповідальних представників, Національний банк не виконує свою головну функцію, передбачену статтею 99 Конституції – це збереження стабільності національної грошової одиниці. І я думаю, що сьогоднішній виступ Петра Олексійовича вкотре має повернути весь парламент до теми обговорення питання щодо зміни керівництва Національного банку.

Ми бачимо, що Рада Нацбанку має здорові ідеї, пропозиції, які дозволять стабілізувати національну валюту, але чи то через відсутність взаємостосунків з керівництвом Нацбанку, чи то через якісь інші причини, але Національний банк не виконує свою функцію, гривня продовжує далі ослаб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:31:30

ЛЯШКО О.В…. гривня продовжує далі ослаблюватися. І, як правильно сказав Михайло Чечетов, це надзвичайно впливає на виконання в тому числі і бюджету країни, і нинішнього, і майбутніх років. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:31:46

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни,  „Наша Україна – Народна Самооборона”. Шановні народні депутати, мені здається, що, дійсно, професійно зараз  висловився голова Ради Національного банку, але питання, які існують зараз щодо того, як буде, яка грошово-кредитна політика буде здійснюватися, залежить в основному від того, що не дотримуються основні права громадян, права громадян на власність, гарантовані Конституцією, Національним банком і комерційними банками, грубо розтоптані.

Тому виходу з цього сьогодні нам не запропонували і не можуть запропонувати, тому що мав доповідати пан Стельмах, пан Шаповалов. І мав доповідати Президент Віктор Ющенко: чому він їх тримає? Тому треба ставити питання більш ширше і ставити питання про наповнення кредитами реального сектору економіки і створення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лук’янов Владислав Валентинович.

 

13:33:00

ЛУК’ЯНОВ В.В. Владислав Лук’янов , Партія регіонів.

Шановний Олександр Володимирович, на мою думку, ми повинні продовжити частково запитання, тому що відповідаючий використовував більше часу на відповіді і дехто з депутатів  не встиг дати запитання. Це перша пропозиція.

Друга пропозиція, враховуючи важливість цього питання – звіту Національного банку, хотілося б, щоб ми мали можливість також дати слово фахівцям від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності виступити. Ну, можливо, навіть від різних фракцій з цього запитання по три хвилини дати додатково виступити. Тому що питання, яке турбує наших громадян, ну, не можна так обірвати і не дати всім змоги показати свою думку і ставлення… Але ж ми не маємо зараз можливості це зробити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубій Андрій Володимирович.

 

13:34:07

ПАРУБІЙ А.В. Парубій Андрій, депутатська група „За Україну!”.

Прошу передати слово депутату Аржевітіну від нашої групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Аржевітін, будь ласка.

 

13:34:15

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні колеги, я хотів би нагадати, що ми сьогодні повинні були б розглянути  Основні засади на 2010 рік. Ми сьогодні про це майже не говорили. Ми говорили про те, що відбувається сьогодні. А що чекає наших українців у 2010 році, ми не говорили.

Тому я пропоную, щоб ми продовжили сьогодні обговорення, і підтримую свого колегу з комітету дати можливість, принаймні, фракціям висловитися з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський Микола Григорович.

 

13:34:43

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. Прошу передати слово Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Аржевітін, будь ласка.

 

13:34:56

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні!.. У зв'язку з  тим, що, дійсно, Петру Олексійовичу не задали всі запитання, я пропоную теж, можливо, дати можливість ще задати запитання до Петра Олексійовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шкутяк, будь ласка.

 

13:35:17

ШКУТЯК З.В. Я хочу тільки приєднатися до всіх, хто говорив. Петро Олексійович настільки професійно і кваліфіковано давав інформацію, що ми би хотіли ще з ним на цю тему переговорити, тим більше, що це дуже важливе питання з точки зору наступного бюджету, який ми збираємося тут розглядати, і нам потрібно мати кваліфіковану інформацію з точки зору Ради Національного банку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат В’язівський, будь ласка.

 

13:35:50

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М. Володимир В’язівський, "Наша Україна”, депутатська група „За Україну”.

Я думаю, що  буде справедливішим, якщо ми час цей, який ми зараз проговорюємо, надамо на запитання-відповіді і будемо мати додатково фахові відповіді для того, щоб у подальшому дивитися на формування нашого бюджету і спроможності держави боротися з тими викликами, які йдуть ззовні. І є реалізатори тут, у залі, щоб їх зреалізувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ляпіна.

 

13:36:20

ЛЯПІНА К.М. Народний депутат Ляпіна, депутатська група „За Україну!”, „Наша Україна”.

Я хочу звернути увагу, шановні колеги, що зараз Національний банк стоїть перед кардинальним вибором: яким шляхом піде його політика, чи буде валютна лібералізація, тобто плаваючий курс, чи буде курс встановлюватися в межах, рамках і так далі. Ми маємо це обговорити, друзі, ми не можемо від цього відмахнутися, ми маємо сказати, як в наступному році буде жити країна. Тому що це, насправді, кардинально змінить всю ситуацію і з бюджетним плануванням, і для людей, які мають сьогодні валютні кредити, депозити.

Я не знаю, що краще, що гірше. Я не можу зараз надати оцінку. Але ми мусимо це обговорити, експертно оцінити. Ми не маємо права від цього просто відмахнутися. Це не тільки політичне питання, це питання життя нашої країни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кириленко В’ячеслав Анатолійович. У вас уже немає пропозицій, да?

 

ІЗ ЗАЛУ. Ляпіній слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ляпіна вашу пропозицію озвучила. Дякую.

Шановні колеги, з процедури надійшло по суті у нас дві пропозиції. Народні депутати Чечетов, Лук’янов і В’язівський запропонували збільшити час і продовжити заслуховувати відповіді на питання голови ради Національного банку. Народні депутати Лук’янов, Аржевітін, Шкутяк і Ляпіна висловилися, що необхідно обговорити ту інформацію, яку надав голова ради Національного банку України. Інших пропозицій з процедури не вносилося.

Тому я пропоную, щоб ви зараз визначилися, Верховна Рада  має право визначитися шляхом голосування. Або, якщо немає заперечень, консенсусом ми можемо продовжити питання.  Є заперечення, щоб продовжити запитання до голови Ради Національного банку? Немає.

Петро Олексійовичу, будь ласка, на трибуну. Є консенсусне бачення  народних депутатів України, ми продовжуємо відповіді на запитання, які будуть ставити народні депутати України. Будь ласка, я прошу висвітлити ту черговість, яка була після попереднього запису.

Так, ми уточнили. У системі „Рада” у нас останнє запитання було задано, народний депутат був Карпук. Народний депутат Карпук, прошу, будь ласка ваше питання.

 

13:39:28

КАРПУК В.Г. Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”, прошу передати слово Станіславу Аржевітіну, відомому фінансисту.

 

13:39:37

АРЖЕВІТІН С.М. Станіслав Аржевітін, депутатська група „За Україну!”.

Петро Олексійович! Я вам дякую теж за  вашу змістовну доповідь, а мої запитання наступні. Поясніть, будь ласка, для залу, ми півроку вже тут говоримо про десятимільярдні суми, для проблеми чи вирішення проблем по „Євро”. Сьогодні ми з вуст міністра почули, чи виконуючого обов’язки міністра, що таких грошей уже не очікують від Національного банку, буде зі  стабілізаційного фонду. Скажіть будь ласка,  наскільки це реально, щоб заспокоїти депутатів, адже кошти вже поділені, програми вже вирішені, а грошей насправді немає, адже ви затвердили зовсім інші доходи Національного банку.

І друге питання. Прокоментуйте, будь ласка, як ви ставитеся до тієї планомірної руйнації незалежності Національного банку, яке відбувається на протязі останнього півроку. Сьогодні знайшли канал прихованої емісії через цінні папери. Сьогодні у нас…

 

ПОРОШЕНКО П.О. Пане Станіслав, дуже дякую вам за запитання. Ми дійсно розглядали на засіданні Ради Національного банку питання змін до кошторису, яким передбачалося відповідно до проголосованого у Верховній Раді закону, суттєве збільшення доходів над видатками Національного банку.

Я хотів би, щоб ми розділи ці питання на дві частини. Частина перша – закони України треба виконувати. Якщо Верховна Рада прийме рішення щодо перерахування цих коштів, вона складається з двох частин.: перше – це поквартальне перерахування доходів. Національний банк буде виконувати цей закон, і якщо цей закон вступить в силу, кошти підуть поквартально. Я вважаю, особисто, що це надзвичайно ризиковано, бо  прибутки і доходи… доходи і видатки Національного банку можуть бути як позитивні, так і негативні. Перерахувати доходи – проблем немає, але якщо будуть мінусові збитки, що в умовах кризи переслідує кожен центральний банк, будь-якої розвиненої країни, звідки з бюджету ми потім будемо відшкодовувати ці доходи? 

Але, якщо народні депутати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО  П.О. Якщо народні депутати приймуть це рішення, ну,  так закон треба виконувати.

Тепер по сумі. Сума 10 мільярдів, які ви згадали, це є прогнозний показник.  І якщо він не буде виконаний, Національний банк не буде мати звідки профінансувати це. На сьогоднішній день розрахунок доходів і видатків Національного банку вивів нас на суму 691 мільйон за підсумками року. Чому таке різке скорочення?

Перша позиція. Анатолій Іванович, пан Мярковський, я хотів би… У нас на сьогоднішній день не оформлені цінні зобов’язання уряду, які закінчуються в цьому кварталі, цінними паперами. Відповідно до вимог аудиту ми під ці зобов’язання маємо сформувати 4 мільярда гривень резервів. Якщо уряд (ми досягли домовленості) ці зобов’язання оформить цінними паперами,  необхідність формування резервів відпаде. І тоді прибутки Національного банку, які здатні будемо перерахувати в бюджет у наступному році, збільшиться. Але це залежить на сьогоднішній день від нашої ефективної взаємодії.

Тому цифра 10 мільярдів, я підкреслюю, це лише прогнозний показник, а фінансувати бюджет будемо  по факту: скільки буде, як оформимо, як все,  те і перерахуємо. Тому я не бачу тут жодної політичної дискусії. Я вважаю, що тут мають бути прив’язані доходи до видатків. Не буде доходів – не буде й видатків. Дякую.

Про незалежність Національного банку. Це ключовий базовий конституційний принцип, я не бачу жодних підстав його обговорювати. І забезпечення максимальної незалежності Національного банку – це головна умова виконання їм своїх функцій забезпечення стабільності національної грошової одиниці..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Джоджик Ярослав Іванович.

 

13:43:43

ДЖОДЖИК Я.І. Ярослав Джоджик, Українська народна партія.

Шановний Петре Олексійовичу! Починаючи з кінця минулого року Національним банком України було використано десь десятки мільярдів гривень для рефінансування комерційних банків. Практично одразу після початку цієї процедури почали лунати звинувачення, про непрозорість цієї ситуації, яка мала наслідки, в тому числі і валютну дестабілізацію.

В той же час на протязі цього періоду, майже рік часу, не появився в      Верховній Раді України проект закону про регулювання цього процесу рефінансування. Ні від Національного банку України, ні від уряду, ні від інших суб’єктів законодавчої ініціативи. З вашої точки зору, хто несе відповідальність, що майже 100 мільярдів гривень були використані в процедурі рефінансування надзвичайно непрозоро. Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую, пане Ярославе. Стосовно враження, яке створюється, що Національний банк випускає неконтрольовану емісію.

Я хотів би вам навести лише дві цифри. На 1 червня 2009 року загальний обсяг монетарної бази – це кількість грошей, які випустив Національний банк, складала 193,7 мільярда гривень. Станом на 1 жовтня – це складає 183,6. Тобто загальна кількість грошей зменшилася на 10 мільярдів. Це означає, що насправді ми маємо від’ємну емісію. Чому? Бо, якщо падає валовий внутрішній продукт, то коштів для обслуговування економіки потрібно менше. І саме тому, жорстка монетарна політика Національного банку, яка викликана  втому числі і стабілізацією курсу долара за останній місяць, полягає в тому, що ми надзвичайно намагаємося обмежувати ці показники.

Щодо рефінансування. Ви абсолютно праві. І я, як голова Ради Національного банку на початку цього року сказав, що ми не маємо підстав звинувачувати когось щодо рефінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Зауважимо, що ми обурені непрозорістю процедури надання рефінансування. Ми вимагали, щоб кожен банк, якщо він звертається за рефінансуванням, щоб ця інформація так само, як і рішення Національного банку  було публічним. З цих часів, до речі, американська найбільша інформаційна корпорація „Bloomberg” виграла суд Федеральної резервної системи щодо зобов’язання Федеральної резервної системи оприлюднення інформація щодо рефінансування. Я вважаю, що ця інформація має бути прозорою, це лише збільшить довіру.

Разом з тим, з цих часів ми маємо два заключення найбільших аудиторських компаній, що процедура рефінансування відбувалася в Національному банку відповідно до діючого законодавства, вони не знайшли там порушень. Я, не маючи доступу до цих документів, можу лише підтвердити вам, що ми це отримання, заключення аудиторських компаній маємо в своєму розпорядженні.

І третє. Не можна на сьогоднішній день стверджувати, що 100 мільярдів – це розбазарене рефінансування. Пане Ярославе, ви не гірше, ми давно один одного знаємо, не гірше мене знаєте, що коли з банку виходить 90 мільярдів депозитів, а кредити на цю суму не повертаються, для того, щоб банк не схлопнувся,  ці кошти тимчасово треба чимось замінити. Тому не можна все сказати, що воно здійснювалось неправильно, нечесно, некоректно.

Ми стверджуємо, що практика рефінансування – це розповсюджена світова практика. Уявіть собі, що Сполучені Штати Америки саме через рефінансування своїх банків збільшили свій зовнішній борг до 15 трильйонів доларів. Уявіть собі, на кожного жителя Землі приходиться більше 3 тисяч доларів американської держави, 3 тисяч доларів боргів, їх це не лякає. І тому безумовно, що наша політика має бути прозорою, має бути абсолютно за чіткими критеріями і принципами, при чому не лише у видачі рефінансуванні, а і в продовженні рефінансування, пролонгації цих кредитів і ці кроки Національного банку мають бути бездоганними, викликати, бути виключно прозорими і викликати довіру як Верховної Ради, так і населення України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін Станіслав Михайлович.

 

13:48:32

АРЖЕВІТІН С.М. Станіслав Аржевітін, група „За Україну”. Петро Олексійович, Національний банк звинувачують ще в двох речах, це, по-перше, не зовсім прогнозоване валютне курсоутворення і друга проблема, це майже повне мовчання Національного банку і на інформування населення, і бізнес про очікування... чи заходи, які буде здійснювати Національний банк.

Щодо першого запитання, ви знаєте, що в Закону „Про Національний банк” записано, що валютний  контроль, валютне регулювання здійснюється відповідно до спеціального закону. Цього спеціального закону до сих пір Верховна Рада не народила.

І як ви думаєте, чи повинен зараз Національний банк або, можливо, ті депутати, які є представлені в Раді,  поставити крапку, щоб ми на двадцятому році нашої незалежності, бодай, мали такий закон.

І скажіть, будь ласка, чи повинна змінитися політика інформування населення щодо заходів Національного банку у 2010 році.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую, ще раз, пане Станіславе. Ну три питання.

Перше. Я не є адвокатом Національного банку. І Рада Національного банку має абсолютно відмінні функції від Правління. Впливу Рада Національного банку на конкретні  монетарні рішення Правління не має і не повинна мати. В цьому полягає принцип незалежності.

Разом з тим, Національний банк позбавлений права законодавчої ініціативи. І ви, і я добре знаємо, що напрацювання щодо конкретних законопроектів, в тому числі щодо питань валютного регулювання, в тому числі щодо питань банківського нагляду, в тому числі щодо питань фонду  компенсувань... компенсації вкладів фізичних осіб, ці напрацювання напрацьовані і на сьогоднішній день чекають професійного обговорення у Верховній   Раді.  Через кого вони будуть внесені: через уряд, через народних депутатів членів ради, - я лише можу звернутися до народних депутатів з проханням  прискорити розгляд цього, цих  законопроектів, бо вони конче потрібні під час кризового регулювання, кризового проведення монетарної політики.

Щодо мовчання. Ну, шановні депутати, ви мене дуже добре знаєте не перший рік. Я намагаюся….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Там де можна я намагаюся публічно інформувати через всі засоби, які знаходяться в моєму  розпорядженні, щодо  потенційних кроків Національного банку.

На жаль, і Раду Національного банку певним чином обмежено щодо  конкретних нормативних актів, що не входять в її компетенції. Я,  можу сьогодні чесно визнати. Інформаційна політика проводима Національним банком є неефективною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович.

 

13:51:18

ШКІЛЬ А.В. Дякую. Я хотів би… Петро Олексійович, зі всією  повагою до вас як  і колеги депутата у минулому і до  керівника відповідної структури, яка, ви звітуєте тут зараз від  неї,  все-таки я розумію, що  не  політичні  оцінки потрібно давати.

Але тим не менше, от зараз історія така. В обвалі гривні звинувачується, і я вважаю  підставово, Національний банк. У тому що  керівником Національного банку  є зараз Стельмах,  бо Верховна Рада  приймала рішення, так це питання компетенції можна обговорювати, відповідальність за перебування  на цій посаді  має  Президент. Я не знаю,  хто там  на  кого впливає, це, в принципі, мало кого цікавить. Але та політика Національного банку, яка призводить до обвалу гривні, має бути припинена. І я вважаю, що  з цієї трибуни ви маєте запропонувати Верховній Раді і країні спосіб припинення цього процесу. Тому що я вважаю головним тут моментом  це вибори. Чим гірше стан з гривнею, тим менше шансів нинішньому Прем’єру стати  Президентом. Так думають на Банковій. От і все. Це дуже проста арифметика. Я б хотів…

 

ПОРОШЕНКО  П.О. Дуже дякую, пане Андрій, за схвальні слова на мою адресу. Мені це надзвичайно приємно і я   шаную і ціную і вас, і вашу точку зору. Я ще раз кажу, що я не буду давати сьогодні політичних оцінок. Я стверджую, що  курсова політика  значною  мірою була визначена  неефективною економічною політикою останніх п’ятьох років. Країна жила не по коштам. Криза була  невідворотна. Світова криза лише спровокувала внутрішню  українську кризу. І керівники урядів, всіх, виявилися  лише заручниками цієї кризи, насправді. І на сьогоднішній день нам треба… криза має  примусити  нас професійно діяти.  І обговорення бюджету, який ми зараз кажемо, - це  є курсова політика.  І прийняття  митно-тарифних  певних рішень щодо захисту внутрішнього ринку – це є курсова політика. І стабілізація платіжного балансу, коли ми будемо більше експортувати, ніж   імпортувати,  - це є курсова політика. І співпраця з Міжнародним   валютним фондом, який дозволив залучити 10 мільярдів, який конче необхідний для того, щоб підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Скубенко передає право на запитання  народному депутату  Яворівському.

 

13:53:57

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський.

Пане Петре, ну, після вашої доповіді, я думаю, у багатьох закралась  думка про те, що в час кризи ви Україні потрібні були більше, як голова  Національного банку, ніж як міністр закордонних справ. Але це  не ви вирішуєте.

У вашій доповіді прозвучала вельми цікава думка, принаймні для мене, про те, що варто було би сьогодні про кредитувати, профінансувати  у ланцюжку товаровиробництва того, хто купує, тобто останнього. Справді думка дуже цікава, бо всі ми думаємо  про те. що потрібно фінансувати товаровиробника  і допомогти йому. Але у вашій же доповіді прозвучало про те, що криза довіри до банків   не пройшла, тобто вона ще, можливо, досягає піку. Кредитна інфляція сягає  0,8; збитки банків – 20 мільярдів гривень, і пік не пройдено.  У мене виникає запитання: „Як же ж розірвати оце зачароване коло? Якщо ми не допоможемо товаровиробникові, а тільки  от там у хвостовій, так би мовити, оцьому відсіку товароспоживацтва, як розірвати оце зачароване коло?” Поясніть.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую, пане Володимире. Абсолютно слушне запитання. Прозоро кредитної допомоги товаровиробнику. Саме тому Нацбанк був відділений від конкретного виробника і працює лише з банками, бо Нацбанк не має права брати на себе ці ризики. Хто у державі має вирішувати, як кредитувати те чи інше підприємство? Це банк. Банк, виключно, комерційний банк. В який спосіб підприємство доведе свою життєздатність, свою перспективу? Тільки тоді, коли він має попит на свою продукцію. І тому  вихід з цього виключно у підтримці попиту. Попит не лише населення. Бо, наприклад,  там Новокраматорський завод від  населенню нічого не продає, але споживачі його продукції  машинобудування  також повинні мати кошти. І в кінці кінців ринок все розставить на свої місця, безумовно, з жорстким державним регулюванням.  Тому покупець, народ України голосує рублем чи гривнею, чи доларом в усьому світі за ті продукти, які  він споживає. І треба роздати народу гривню, він купить і підтримає того виробника, який є конкурентноздатний. А виробник верне  гроші банку, профінансує своїх постачальників і в такий спосіб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ландік.

 

13:56:25

ЛАНДІК В.І. Уважаемый Петр Алексеевич, несмотря на кризис, в бюджете Украины обещают в 2010 году рост объема производства на 3,7 процента, а дефицит бюджета – 46,7 миллиард. Но согласно несложным расчетам мы видим, что падение ожидается 15-20 процентов, а дефицит увеличится – от 70 до 80 миллиардов. Что будет делать Рада Национального банка, какие будут ваши шаги для недопущения таких плачевных и очень опасных для экономики страны показателей?

И второе. Петр Алексеевич, вот вы здесь стоите, нам докладываете, может, за Кабинет Министров оправдываетесь? Смотрите, а его-то функция, Кабинета Министров, сошлась только в залученні позик международных и печатании денег. А как же с производством, которое даст нам деньги и сможет эту валюту удержать? То есть...

 

ПОРОШЕНКО П.О. Я дуже дякую вам за запитання.

По-перше, чи є реальним показником 3,7 відсотка зростання валового внутрішнього продукту? Відповідно до Закону про Національний банк ми в Раді Національного банку зобов'язані розраховувати свої монетарні агрегати виключно на тому прогнозі, які робить уряд. Це є урядова функція. І ніхто макроекономічні прогнози від уряду прибрати не може. Чи вважає реальним урядовий прогноз в 3,7 відсотка? Так, я вважаю, що цей прогноз є реальним, саме тому, що ви сказали: падіння в цьому році було дуже великим. І по відношенню до цієї бази зростання в 3,7 відсотка, на мою думку, це абсолютно реальний показник.

Разом з тим показники дефіциту державного бюджету залежать від багатьох факторів, які я вам на сьогоднішній день не готовий сказати, вступати в професійну дискусію незаполітизовану стосовно його обґрунтованості. Якщо ви мене запитаєте, чи є ризики? Ризики є, і в кризу цих ризиків не може не бути. Чи є підстави для оптимізму? Так, є і підстави для оптимізму, я вам їх  назвав, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. … на щастя, зростання економіки не дуже залежить від уряду. Зростуть ціни на метал – буде зростання економіки. Зростуть ціни на українське зерно, пшеницю, продукцію аграрного комплексу – буде зростання економіки. І завдання нас з вами – зробити всі умови для того, щоб селянин міг вивезти за кордон свою пшеницю, не роздаючи хабарів, не маючи труднощів ні з залізницею, ні з портом – ні з чим, щоб металург мав можливість експортувати свою позицію туди, де він… створити йому відкриті всі ринки світу, для того щоб він міг завантажити роботою. І над цим нам з вами треба працювати: над відродженням економіки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Олексійович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, під час обговорення процедури розгляду питання народні депутати також внесли пропозицію про проведення обговорення з виступами від фракцій і профільного комітету. Пропозиції народних депутатів Ляпіною, В’язівського, Шкутяка і Аржевітіна. Це питання ми можемо вирішити тільки шляхом голосування.

Тому я прошу, будь ласка, шановні. Я ставлю на голосування пропозицію народних депутатів України Аржевітіна, Шкутяка, В’язівського і Ляпіної про проведення обговорення питання про інформацію Ради Національного банку України на Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік. Прошу визначатись.

 

14:00:36

За-168

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 117, „Блок Юлії Тимошенко” – 1,  „Наша Україна – Народна Самооборона” – 22, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 0, „Позафракційні” – 1. Таким чином, розгляд питання про інформацію Ради Національного банку України завершено.

Ранкове пленарне засідання оголошую закритим. Завтра о 10 годині ранку розпочнеться ранкове пленарне засідання. На все добре.