ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

8 жовтня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, готуватися до реєстрації. Так, підготувались до реєстрації? Увімкніть систему „Рада”.

10:02:50

Зареєструвалися картками у сесійній залі 422 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні видатна подія – професійне свято юристів, День юриста. Давайте привітаєм всіх юристів, у тому числі народних депутатів (Оплески) і побажаєм вірного служіння своєму обов’язку при гарному здоров’я.

Шановні народні депутати! У зв’язку з тим, що вже запропоновано ряд пропозицій про оголошення перерви для проведення консультацій, я прошу від кожної фракції по одній хвилині висловити свою позицію щодо розкладу засідання на четвер, як ми будемо організовувати сьогоднішнє засідання.

Будь ласка, Микола Мартиненко. Почнемо з правого флангу, підемо на лівий. Мікрофон.

10:03:52

МАРТИНЕНКО М.В. Дякую, Володимир Михайлович.

Шановний Голово! Шановні колеги! Я нагадую, вчорашнє засідання Погоджувальної ради, що ми вийшли з рішенням, що ми розпочнемо сьогодні роботу з кадрових питань, які не потребують додаткового включення в порядок денний. Є проекти постанов, є домовленості всередині залу, давайте їх голосувати, не гадати, хто за кого буде голосувати чи хто буде знятий, чи хто буде поставлений. Тому я прошу згідно процедури поставити ці питання зараз на голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іван Григорович Кириленко, фракція БЮТ, потім Олег Зарубінський.

10:04:37

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я підтримую пропозицію, яка щойно прозвучала з вуст нашого колеги Миколи Мартиненка. Володимире Михайловичу, ви вчора проводили Погоджувальну раду, де чітко, однозначно було домовлено, що сьогоднішній день починається з розгляду кадрових питань, які не вимагають поставки до порядку денного.

Крім того, питання, яке стоїть першим, представлення проекту бюджету, це не розгляд закону, це трошки інша процедура. Інформація і розгляд закону, перерва в розгляді закону – це інші регламенті процедури. Тому ми наполягаємо і на фракції сьогодні одностайно вирішили проголосувати – звернутися до керівництва Верховної Ради виконати домовленості, які відбулися вчора на Погоджувальній раді, - розпочати процедуру розгляду кадрових питань, потім переходити до наступних питань порядку денного.

Ми розблокували роботу, вітаємо всіх з цим, давайте плідно працювати далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”.

10:05:35

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Фракція „Блоку Литвина” завжди дотримувалася, жорстко дотримувалася і дотримується принципу, що всі інститути влади мають виконувати свої функції, мають працювати. Якщо є функцією цілого ряду міністерств в Кабінеті Міністрів виконувати державну політику в цій сфері, то ці міністерства мають бути очолені професійними людьми, які мають це здійснювати. Якщо у парламенту є функція схвалити, тобто прийняти рішення щодо тих чи інших кадрових пропозицій, то це функція парламенту. Ми стоїмо, я ще раз хочу наголосити, на цьому, на позиції, що напруга, яка ось чомусь зранку витає в сесійній залі, вона має бути усунута в робоче русло, в робоче річище, в конкретні рішення, в конкретні пропозиції і в конкретні результати. Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Сергійович Єфремов, фракція Партії регіонів.

10:06:37

ЄФРЕМОВ О.С. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Мне кажется, что дальнейшая наша работа должна соответствовать какой-то элементарной логике. У нас в порядке дня стоит первым рассмотрение вопроса по бюджету-2010. Для того, чтобы определить позицию каждому депутату, находящему в зале, по этому документу, мы должны дать ответ на вопрос первый: тот законопроект, который мы проголосовали в первом чтении, о повышении минимальной заработной платы и минимальных пенсий, будет ли он проголосован во втором чтении до принятия бюджета, и будет ли бюджет 2010 года формироваться уже на новых социальных стандартах или все-таки нас опять хотят обмануть и втянуть в процесс обсуждения бюджета, не изменяя третий год подряд социальные стандарты.

Второй вопрос. Мы бы хотели узнать ответ, на каком основании Кабинет Министров, нарушая Конституцию, принимает решение…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

10:07:47

ЄФРЕМОВ О.С. На каком основании Кабинет Министров, нарушая Конституцию, в лице Тимошенко принимает решение, запрещающее учителям разговаривать в перерыв в школах на языке, на котором они думают. Я думаю, что такой дискриминации и такого унижения не допускается ни в одном государстве. Мы реально подтверждаем, что каждый день говорим о диктатуре, которая происходит.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Адам Івановичу Мартинюк, позиція фракції.

10:08:17

МАРТИНЮК А.І. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Мені здається, що ми вчора, збираючись на засіданні Погоджувальної ради, уладнали ці питання. Але оскільки, зараз бачимо, виникають нові обставини, то, напевно, доцільно ще раз провести засідання Погоджувальної ради, для того щоб уточнити усі нюанси. Бо зрозуміло, з одного боку, нібито ми вже у бюджетному процесі, тобто ніби не можна переривати розгляду питання, присвяченого бюджету, бо ми вчора його обговорювали, сьогодні продовження. З другого боку, вчора була домовленість про те, що сьогодні розпочинається засідання з розгляду кадрових питань. Оскільки немає єдності в сесійній залі, то я пропоную все-таки оголосити напевно перерву для проведення консультацій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обмінялися… Прошу уваги. Ми обмінялися думками. Ще раз інформую вас про те, що вчора під час засідання Погоджувальної ради було прийнято рішення, що ми розглянемо в четвер першими кадрові питання.

Разом з тим, в нас виникла певна колізія, коли є твердження, що начебто ми находимося в процесі розгляду одного питання, а саме представлення державного бюджету. Не дивлячись на те, що це не випливає прямо із Бюджетного кодексу, із Регламенту Верховної Ради, у нас кожен трактує цю проблему по-своєму, тобто у нас є два підходи. А якщо є добра воля одразу перейти до розгляду кадрових питань, якщо є потреба для того, щоб ми зняли будь-які суперечності, Верховна Рада України може вирішити це питання голосуванням. Можна було б поставити на голосування про те, що ми зараз переходимо до кадрових питань. І третя пропозиція – зараз провести ще одне засідання Погоджувальної ради.

Валерій Бондик, з цього приводу ви? Ну, будь ласка, мікрофон.

10:10:37

БОНДИК В.А. Дякую, Володимире Михайлович.

Шановні колеги, дійсно, свято юристів, давайте такий юридичний логічний сілогізм я пропоную. Давайте почнемо з кадрових питань, але з кадрових питань відносно обрання та звільнення суддів. І це випливає цілком з державницької політики щодо бюджету. Бо багато суддів працюють, отримують зарплатню, а повноваження яких скінчилися. На нашому комітеті вже 36 рішень прийнято. І тому в якості компромісу я попросив розглянути питання, щодо обрання та звільнення суддів, а потім рухатися по порядку денному.

І ще одне, Володимире Михайловичу, я вчора був у виборчому окрузі і до мене зверталися військові, мабуть, із цього приводу шановний генерал Кириченко, начальник Генштабу, подав у відставку. Чому? Тому що наш гарант, знаєте, він, мабуть, любить бджіл, але не любить дітей. 17 жовтня він звозить з усіх кутків України на святкування музею Мазепи дітей для прийняття урочистої присяги. Конвенція ЮНЕСКО забороняє приймати присягу, але дітей звозять навіть з Севастополя, з Військово-морського ліцею. До мене зверталися військові і просили…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сас, потів Кисельов, і будемо визначатися.

10:11:50

САС С.В. Дякую.

Шановний Володимир Михайлович! Я просив би звернути вашу увагу і увагу народних депутатів до положень статті 20, зокрема частини 4 пункту 4 Регламенту, де зазначено: „До порядку денного Верховної Ради включається позачергово без голосування, а саме…” Пункт четвертий, „…питання про складання присяги, питання про призначення, обрання на посаду, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради”. Тому давайте будемо виконувати норму Регламенту.

Що стосується представлення бюджету, це окреме питання. І в Бюджетному кодексі не визначено, що воно… і в Регламенті не визначено, що воно розглядається позачергово. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Василь Кисельов, Петро Цибенко.

10:12:50

КИСЕЛЬОВ В.О. Шановний Володимир Михайлович! Уже три місяці у порядку денному сесії стоїть питання про створення Тимчасової слідчої комісії щодо незаконного будівництва у Сімферополі. Це питання можна вирішити за 30 секунд, але весь час не доходить до голосування. Колега Сас не зачитав, що також питання створення ТСК включається без голосування до порядку денного.

Я прошу на Погоджувальній раді переконати колег поставити це питання і проголосувати, тому що поки ми тут вирішуємо, голосувати чи ні, в Сімферополі продовжується будівництво, і ніхто це будівництво зупинити не може. Тому я дуже прошу вас переконати колег і це питання поставити на голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів.

10:13:40

ЦИБЕНКО П.С. Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович! Справді, нам треба поважати ті домовленості, які досягаються. Але є один нюанс. Коли вчора Погоджувальна рада приймала рішення щодо того, щоб розпочати сьогодні засідання з кадрових призначень. На трибуні Верховної Ради України не було ще Петра Порошенка із звітом ради Національного банку. Подобається це кому чи не подобається, але це вже елемент початку розгляду Державного бюджету України. І ми на це маємо зважати.

Тому абсолютно доречно Адам Іванович Мартинюк вніс пропозицію, що треба, мабуть, зібрати, справді, керівників фракцій і ще раз уточнити цю ситуацію з урахуванням цієї обставини. Тим більше, що у порядку денному на сьогодні, який ми отримали, першим питанням стоїть проект Державного бюджету на 2010 рік.

Я думаю, що треба зібрати керівників фракцій і ще раз обговорити цю ситуацію і прийняти відповідне рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги! На вимогу двох фракцій – фракції БЮТ і "Наша Україна - Народна Самооборона" – я оголошую перерву на 30 хвилин, до 10 годин 45 хвилин.

Керівників фракцій прошу невідкладно, наголошую, невідкладно зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради України для того, щоб ми остаточно з’ясували наші позиції. Запрошую, шановні колеги, на нараду.

Після перерви

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати робочі місця.

Шановні колеги, відбулося засідання Погоджувальної ради. У процесі дебатів дійшли до такого. З пропозиціями, а саме, щодо того, щоб зараз розглянути питання: представлення проекту Закону „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, після того розглянути кадрові питання: звільнення, призначення і призначення, я маю на увазі за поданням Президента України і Кабінету Міністрів України. Після того розглядати питання призначення і звільнення суддів. Я наголошую, що сьогодні в День юриста у нас велика група людей, які чекають давно рішення Верховної Ради України. От така пропозиція, тобто відповідно до розкладу засідань.

Разом з тим, дві фракції – фракція Партії регіонів та Компартія України – відповідно до Регламенту Верховної Ради вважають за необхідне провести консультації, а для цього вимагають оголошення перерви ще на 30 хвилин.

У мене така пропозиція, шановні колеги. Давайте ми таким чином поступимо. Виконаєм регламенту вимогу, а в 11.45 розпочнемо розгляду по бюджету і будемо працювати, не оголошуючи перерву, поки не розглянемо питання бюджету і кадрові питання, включаючи призначення і звільнення суддів.

Немає заперечень? Тоді на вимогу двох фракції, фракції Партії регіонів і фракції Компартії України, оголошується перерва до 11 годин 45 хвилин. Але ми домовилися, що після того продовжуємо нашу роботу без блокування.

Після перерви

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати робочі місця. Я прошу тоді… Є потреба фракцій, які брали перерву, з якою метою брали? Будете виступати? Хто? Не будете виступати? Ну ви ж оголошували перерву, то треба, може, оголосити, з якою метою. Мікрофон, будь ласка.

11:47:58

ЄФРЕМОВ О.С. Уважаемые коллеги, после того, когда наши коллеги по коалиции – фракции БЮТ и «Нашей Украины» - взяли перерыв и предложили нам сегодня фактически сменить порядок работы в сессионном зале на тот, который мы не договаривались и не утверждали, естественно, мы должны были посоветоваться с нашей фракции. Поэтому мы взяли то же самое - перерыв.

В чем заключалась ситуация? Мы начали рассмотрение бюджетного процесса. Предлагалось прервать рассмотрение бюджетного процесса и начать рассматривать другой вопрос – кадровый вопрос. Мы предлагали продолжить рассматривать все вопросы, которые были согласованы в понедельник на Погоджувальной раде и которые не вызывали никаких у нас возражений. Наши коллеги предлагали разорвать, начать рассматривать кадровые вопросы, а затем дальше идти по повестке дня. Мы не могли согласиться с такой ситуацией, потому что мы считаем, что самый главный вопрос сегодня для государства – это все-таки утверждение социальных стандартов и на базе утвержденных новых социальных стандартов формирование нового бюджета на 2010 год. И та информация, которая нам дошла, если она действительно подтверждается, если нет, вы ее опровергните, о том, что сейчас вице-премьер-министр наконец-то дал команду подключиться Кабинету Министров к рассмотрению параметров минимальной заработной платы и минимального прожиточного минимума, мы это одобряем. Если в конечном итоге мы здесь договоримся и выйдем на согласованные позиции, то я думаю, что у нас меньше будет противоречий здесь, в зале.

В конечном итоге, если и изменять повестку дня и включать в нее рассмотрение кадровых вопросов, я понимаю, все согласовано с бюджетом, но, учитывая остроту этого вопроса, тогда, Владимир Михайлович, я бы хотел, чтобы вы поставили на голосование те изменения, которые предполагаются при сегодняшнем рассмотрении. И согласно той договоренности, которая в последнее время была достигнута, поставить в известность, в каком порядке мы можем сегодня в дальнейшем работать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, консультації проведено. Пропозиція підтримана і знайшла загальне розуміння, щодо того, що ми працюємо за порядком, визначеним розкладом на сьогодні. Тобто нам треба розглянути питання, шановні колеги, щодо представлення бюджету, обговорити його і прийняти рішення, розглянути кадрові питання і призначення і звільнення суддів. В такій послідовності ми будемо працювати.

Шановні колеги, немає заперечень? У зв’язку з тим, що у нас на вимогу фракцій: фракцій „Наша Україна – Народна Самооборона” і БЮТ, а потім на вимогу фракції Партії регіонів і фракції комуністів – бралися перерви, то у мене таке прохання до вас, шановні колеги: щоб ми не робили перерву о 12 годині. Я прошу вас підтримати цю пропозицію, проголосувати ad hoc, щоб внести зміни до Регламенту - і щоб ми працювали до 12.30, якраз у нас буде можливість заслухати доповідь… Ну, я прошу: я поставлю на голосування, ну, не проголосують – так ні… Ну що ви…

Я прошу вас: змобілізуйтеся і проголосуйте. Народні депутати, я прошу, сядьте на свої місця! Я ставлю на голосування пропозицію, щоб Верховна Рада України працювала без перерви до 12 години 30 хвилин, а потім ми продовжимо розгляд питання представлення бюджету. Прошу голосувати.

11:52:10

За-196

Шановні колеги, я ж, ми з вами домовлялися, треба ж попрацювати. (Шум у залі) Не встигли? Хто за те, щоб повернутися до розгляду цього питання, прошу голосувати.

11:52:38

За-211

Рішення не прийнято.

По фракція, будь ласка. Ну, я більше не можу ставити, якщо ви не хочете – не треба. Партія регіонів - 1, "Блок Юлії Тимошенко" - 153, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 36, комуністів - 0, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 1.

Тоді оголошую перерву до 12 години. (Шум у залі)

Ну, зараз ми начнемо доповідь. Будемо переривати, до 12 годин 25 хвилин. І почнемо заслуховувати доповідь Кабінету Міністрів.

Після перерви

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо роботу.

Ми домовилися в такий спосіб працювати: розглядаємо питання бюджету, переносимо на 16 годину розгляд питань щодо суддів. Я просив би суддів поставитися із розумінням до цього питання. І кадри. Ну, я ж…Зараз розглядаємо бюджет. Ну, люди ж прийшли, так що ж? Будемо зараз суддів розглядати? Чи що? (Шум у залі)

Шановні колеги, я прошу вас! Зараз ми зламаємо цю крихку домовленість, яка існує. Я щойно вів розмову із представником Кабінету Міністрів, із представником… і головою Комітету з питань правосуддя. Ще раз хочу сказати: ну, ми зламаємо ту домовленість, яка в нас була.

Оголошується до… (Шум у залі)

Шановні колеги, ми домовилися, ми прийняли рішення! Я прошу вас! І перепрошую суддів. Але давайте ми зараз… Тим більше, подивіться на сесійну залу.

Шановні колеги, я прошу вас! Давайте.

Оголошується до розгляду питання: представлення Верховній Раді України проекту Закону „Про Державний бюджет України на 2010 рік”. Доповідь заступника міністра фінансів України Мярковського Анатолія Івановича – до 20 хвилин, відповіді на запитання доповідача – до 10 хвилин, обговорення … виступи представників депутатських фракцій і Комітетів Верховної Ради України до 3 хвилин – 90 хвилин. Прийняття рішення. Немає заперечень?

Шановні колеги, ми складно і так домовилися з цього приводу, зараз знову буде процес протистояння. Я прошу вас! Ну, я просив би… ще раз прошу суддів з розумінням поставитися до того, що запропоновано. Просив би їх зробити перерву, і ми розглянемо їх питання, вибачте. Це рішення і Погоджувальної ради, яке було тут проголосовано в Верховній Раді України.

Прошу, Анатолію Івановичу.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Урядом відповідно до вимог Конституції і Бюджетного кодексу в установлений термін, а саме 15 вересня, було подано до Верховної Ради проект бюджету на 2010 рік. Він схвалений був на засіданні Кабінету Міністрів 12.09, і відбулося уже відповідне представлення широкій громадськості в Українському домі, а також надані матеріали, розміщені на сайті Міністерства фінансів України, а також надрукований цей проект закону в „Урядовому кур’єрі”. Тобто всі формальні процедури і всі технічні розрахунки, обґрунтування, які вимагаються Бюджетним кодексом, були своєчасно подані до Верховної Ради та бюджетного комітету.

Хотілося б сказати, що бюджет 2010 року розраховувався на схвалених урядом прогнозних макроекономічних показниках. І ви бачите, що одним із основних цих показників це є зростання економіки в наступному році на 3,7 відсотків. Тобто ми бачимо, що у наступному році почнеться пожвавлення економічної діяльності, і таким чином можемо забезпечити збільшення номінального ВВП до один 178,6 мільярдів гривень.

Крім того, ми передбачали в прогнозі рівень зростання споживчих цін грудень до грудня – 9,7 відсотків. А також приріст реальної заробітної плати на рівні 3 відсотків, що дає можливість забезпечити адекватність реального економічного зростання та реальної заробітної плати.

Щодо конкретних показників балансу Державного бюджету, то слід зазначити, що доходи разом із поверненням кредитів складає 289,3 мільярда гривень, в Витрати Державного бюджету – 336, і дефіцит Державного бюджету – 46,7 мільярдів гривень або 3,97 відсотків до ВВП. Місцеві бюджети повністю збалансовані без дефіциту.

Щодо структури дефіциту, то необхідно сказати, що на наступний рік джерела покриття цього дефіциту визначені в сумі 36,7 – за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень, а також 10 мільярдів – надходжень від приватизації.

Окремо визначено в Законі про Державний бюджет обсяг коштів, які будуть спрямовані на капіталізацію банківської системи, в розмірі 50 мільярдів гривень. Це кошти, які будуть виділені за рахунок випуску державних цінних паперів.

Доходи зведеного бюджету. Для загальної характеристики цього показника використовуються в аналітичних матеріалах і ми бачимо, що в наступному році зведений бюджет в цілому, обсяг доходів приростає на 16,7 відсотків і цей обсяг складе 359,4 мільярди гривень, і в тому числі по загальному фонду зведеного бюджету обсяг збільшиться до 278 мільярдів гривень або приріст проти плану 2009 року 17,8 відсотків.

Що стосується доходів виключно Державного бюджету, де з міжбюджетних трансфертів, це мається на увазі перерахування коштів із бюджету міста Києва, складає 278,3 мільярди гривень по загальному спеціальному фонду або приріст 20,7 відсотків. Тобто ми бачимо, що доходи державного та місцевого бюджету мають в принципі адекватні обсяги приростів.

І я хотів би ще сказати, що питома вага доходів у ВВП на 2010 рік складе 30,5 відсотків, тобто рівень перерозподілу ВВП через бюджет. Це відповідає статистиці показників, які склалися напротязі останніх років, а саме: фактично у 2008 році цей рівень перерозподілу склав 31,4 відсотки. А за 2007 рік, факт склав 30,5 відсотків. Це свідчить про реалістичність показників бюджету у вимірі тих макропрогнозів, які схвалені Кабінетом Міністрів.

Що стосується зростання доходів в плані по головним адміністраторам, то приріст по Державній податковій адміністрації до загального фонду держбюджету складає 11,8 відсотків, а по Державній митниці – 2,2 відсотки. І це характеризує структуру... є характеристикою чи відображенням структури наших макропоказників, зокрема показників експорту і імпорту на наступний рік.

Щодо надходжень по одним із ключових показників, це доходи місцевих бюджетів, то в наступному році цей прогноз збільшується на 12,5 відсотків і я хотів би порівняти цю цифру із збільшенням загального фонду державного бюджету, який складає 17,8 відсотків. Тобто ця інформація свідчить про те, що ми застосували консервативний сценарій розрахунку прогнозних показників надходжень податку з доходів фізосіб, які є основним джерелом фінансового забезпечення місцевих бюджетів і, відповідно, виплати заробітної плати на місцях.

Що стосується показників податку на прибуток підприємств і інших джерел державного бюджету, то враховувалися (є пояснювальна записка) і враховувалися індивідуальні розрахунки по кожному податку за відповідними формулами, які затверджені наказом Мінфіну за погодженням із податковими органами, Мінекономікою і враховувалося, зокрема по податку на прибуток той фактор, що в наступному році буде зараховано у бюджет повністю податок за четвертий квартал, а не як в цьому році: ми отримали в лютому тільки за грудень минулого року. Тому, звичайно, обсяг надходжень на цю суму скорегований в більшу сторону.

По акцизному збору враховані показники законів, які набули чинності і, звичайно, з цим врахуванням темп приросту набагато більший, ніж по іншим податкам.

Що стосується видаткової частини державного бюджету, вірніше зведеного бюджету, то адекватно цим показникам доходів зростають і видатки, в середньому вони зростають на 20 відсотків. І складуть у наступному році по зведеному бюджету – 410,8 мільярдів гривень, як видно на слайді.

Що стосується пріоритетів використання коштів по державному та зведеному бюджету, то в першу чергу необхідно зазначити, що уряд ставив за основу підтримку реального сектору економіки, оскільки там створюється додана вартість. І, звичайно, можна розподіляти ці кошти, які надійдуть від реального сектору економіки, для підтримки соціальної сфери.

Тому одним із пріоритетів було визначено більше фінансове забезпечення підтримки ракетно-космічної галузі. І в структурі видатків ми бачимо, що використовувалися всі інструменти і механізми, які можна було задіяти в наступному році для, так би мовити, покращення роботи цієї галузі і збільшення обсягу продукції.

Щодо проектів енергозбереження – це також було одним із пріоритетів при підготовці Державного бюджету на наступний рік. Ви бачите, що обсяг коштів суттєво збільшений в порівнянні із 2009 роком. І в порівнянні із фактом 2008 року це збільшення відбулося в 10 разів і обсяг коштів – 3,2 мільярдів гривень.

Аналогічно, значить, одним із пріоритетів була підтримка фінансового забезпечення і розвитку матеріально-сировинної бази – 1 мільярд гривень планується в наступному році. Що більший на 57,5 відсотків проти плану 2009 року.

Одним із ключових елементів Бюджету 2010 року – є вирішення врегулювання проблем у вугільній галузі.

На слайді видно, що в цілому обсяг ресурсів, який планується спрямувати на підтримку вугільної галузі, складає – 21,6 мільярдів гривень.

Також буде врегульовано питання щодо погашення заборгованості вугільних підприємств перед Пенсійним фондом. Задавалося запитання вчора, яким чином ми це будемо врегульовувати. Тому норма така передбачена в проекті закону. І я думаю, що ми цю заборгованість... вона буде адекватних сумах, зроблений такий залік по списанню цієї заборгованості підприємств, які видобувають вугілля перед Пенсійним фондом, а Пенсійним фондом - перед бюджетом.

Крім того, ви бачите, що будуть надані відповідні гарантії для підприємств, які займаються розвитком вугільної галузі і будівництвом.

Видатки на реформування житлово-комунального господарства також в наступному році передбачається суттєво збільшити. Крім того, необхідно врахувати, що частина ресурсу вивільняється у місцевих бюджетів, яка також може бути спрямована на підтримку інфраструктури в комунальній сфері. І також на будівництво і ремонт комунальних доріг. Це я скажу трохи пізніше.

Видатки на розвиток дорожнього господарства в наступному році збільшиться на 38,9 відсотків в порівнянні з цим роком. І плюс до цих коштів планується продовжити практику надання гарантій для залучення кредитів під дорожні будівництва.

Що стосується підготовки... фактично – це в контексті підготовки до чемпіонату по Євро-12 – планується суттєво збільшити обсяг ресурсів на модернізацію аеропортів. Ви бачите, це майже в три з половиною рази надійде коштів. Кошти будуть використовувати за рахунок стабілізаційного фонду, джерелами наповнення якого будуть надходження від приватизації, оті 10 мільярдів гривень, які я презентував раніше, і надходження від запозичень.

Що стосується підтримки аграрного сектору, то в наступному році планується збільшити пряме фінансування із державного бюджету на 1,6 мільярдів гривень.

Крім того, я хотів би сказати, що в минулому і в цьому році прийнято ряд законів, які зменшують оподаткування в АПК і в цілому ресурс, який залишиться в сільгоспвиробників від того, що вони не будуть сплачувати податки, ми прогнозуємо на суму 12,1 мільярд гривень. Таким чином в комплексі усіх заходів на підтримку АПК буде направлено 24,7 мільярдів гривень.

Хотів би окремо зупинитися на плануванні і використанні Аграрного фонду. Ви знаєте, що в 2008 році ми в кінці року за рахунок перевиконання бюджету 2 мільярди гривень добавили і поповнили цей Аграрний фонд. На сьогоднішній день фактично проведено видатків по Аграрному фонду на 3 мільярди гривень за 8 місяців за рахунок ну, так би мовити, ревальверного фінансування. І на наступний рік ми плануємо, що оборот по інтервенціям форвардним і заставним закупівлям може скласти 3,4 мільярди гривень.

Щодо використання стабілізаційного фонду як елементу антикризової підтримки економіки, необхідно сказати, що всі або більшість, десь 95 відсотків, виробничих програм або програм, які застосовуються для підтримки реального сектору економіки, сконцентровані в стабілізаційному фонді і в таблиці видно відповідні напрямки, я не хочу їх додатково озвучувати, але одна цифра, що в цьому році цей обсяг стабфонду – 20 мільярдів гривень, в наступному році він майже 27 мільярдів, тобто є суттєвий приріст такого фінансування.

Що стосується видатків по Євро-2012, то необхідно добавити, що крім видатків, які будуть безпосередньо здійснюватися із державного бюджету планується залучити також кошти місцевих бюджетів на цю мету, в цілому загальний обсяг ми прогнозуємо 12,3 мільярда гривень, з них левова частина, а саме (наступний слайд), видно, що 10,1 мільярд гривень – це будуть кошти саме державного бюджету.

Крім того, для підтримки реального сектору економіки планується збільшити обсяг державних гарантій на 2010 рік. Це є, до речі, загальносвітовою практикою, де надаються державні гарантії, і такий обсяг складе 45 мільярдів гривень. З них в законі конкретизовано тільки чотири напрямки, інші не розписані і будуть... буде здійснюватися фінансування таких, по таким гарантіям відповідно до методології і затверджених проектів.

Хотілось би відзначити деякі, так би мовити, новації у бюджеті 2010 року, які можуть складати, так би мовити, доповнити інноваційну складову бюджету. Ми бачимо, що є принципова пропозиція щодо використання коштів стабілізаційного фонду на поворотній основі або таким чином, щоб це давало приріст державних активів. Це дасть можливість створити цей фонд і він буде використовуватися на довготерміновій період.

Крім того, передбачається, вперше, до речі, у Закону про бюджет стаття записана, що необхідно усім головним розпорядникам коштів на наступний рік розробити програми реформування відповідних галузей з необхідністю спрямування до 10 відсотків обсягу видатків, які передбаченні у бюджеті на проведення структурних реформ.

Крім того, пропонується в наступному році стаття, яка передбачає спрямування не менше 30 відсотків чистого прибутку засновникам, якщо це є держава-засновник, значить буде отримувати держава, якщо це є мажоритарні акціонери, значить вони зобов’язані, підприємство, нарахувати ці дивіденди і сплатити у наступному році.

Що стосується видатків соціально-культурної сфери, то одним із головних елементів є в бюджеті визначення соціальних стандартів. Одним із них є мінімальна заробітна плата. І на слайді видно, що планується у наступному році на кінець року вийти по розміру мінімальної зарплати 778 гривень. Тобто у порівнянні із груднем цього року приріст складе 16,3 відсотків. Це також адекватний приріст можливостям економіки.

Другий соціальний стандарт, який ми формуємо на 2010 рік, є прожитковий мінімум. І одним із видів прожиткового мінімуму (видно на слайді) це є мінімум для працездатних громадян. Ми бачимо, що він зростає на 9,7 відсотків, тобто на рівні прогнозного індексу споживчих цін, що забезпечить збереження реальних доходів громадян. Крім того, було прийнято рішення за пропозицією Національної трьохсторонньої соціально-економічної ради, яка відбулася 14 вересня за участю Прем'єр-міністра України щодо встановлення з грудня 2010 року мінімальної заробітної плати фактично на 6 відсотків більше ніж прожитковий мінімум.

Я хотів би ще повернутися до минулого слайду 35, там чітко видно на цьому слайді, яким чином буде відбуватися збільшення єдиної тарифної сітки, що забезпечить, оскільки тарифна сітка буде прив’язана до… тарифна сітка по першому розряду на рівні мінімальної заробітної плати, то заробітна, а далі іде застосування самої сітки, то така пропозиція забезпечить зростання ставки першого розряду на 142,7 відсотків. Відповідно будуть зростати і заробітні плати у всіх категорій бюджетників. Крім того, відповідно до закон України вперше у бюджеті десятого року пропонується врахувати мінімальну зарплату у погодинному вимірі. І на слайді видно саме як вона буде змінюватися, що дасть можливість захистити тих працівників, які працюють погодинно, а не на повну ставку.

Як результат усіх дій, які пов’язані із зміною основних соціальних параметрів, ми бачимо в результаті фонд заробітної плати у бюджетній сфері зросте на 19,1 відсоток і складе 19,4 мільярда гривень. Аналогічно будуть зростати видатки на освіту на 117,5 відсотків.

Хотів би акцентувати особливо увагу складової такого зростання на освіту. Буде формуватися і є 2 мільярда гривень, які сформовані для запровадження надбавок вчителям загальноосвітніх шкіл в розмірі 15 відсотків від підвищених посадових окладів. Крім того ми врахували наступного року у формулі (це вперше зроблено) видатки на позашкільну освіту. Таким чином держава бере на себе фінансові зобов’язання по забезпеченню функціонування позашкільної освіти.

Крім того, було враховано 321 мільйон гривень для утримання дитячих дошкільних закладів у селах, що дає можливість додатково вже у наступному році додатково до тих нормативних показників, які застосовуються у формулі, збільшити охоплення дітей дошкільного віку.

Аналогічно я хотів би сказати, що як і по освіті, збільшується обсяг фінансування на охорону здоров’я, і одним із елементів такого збільшення є запровадження (вперше, до речі, також) надбавки за стаж лікарям. В залежності від розміру стажу такі надбавки будуть коливатися, варіюватися від 10 до 30 відсотків посадового окладу. На цю мету 2,7 мільярдів гривень вже враховано у бюджеті.

Крім того, на медицину передбачається…

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Іванович, я перепрошую, скільки вам ще часу треба?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Ще, я думаю, хвилин 5.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень?

ІЗ ЗАЛУ. Нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Крім того, збільшуються централізовані програми по лікуванню серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, ви бачте на слайді. Також на лікування онкохворих (наступний слайд) на 113,3 відсотки. Крім того, на науку, як і на всі інші галузі, передбачається збільшення обсягу видатків – 116,7 відсотків, на культуру ми плануємо збільшити видатки на 131,5 відсотки і фактично проти 2007 року обсяг видатків зросте в 1,8 разів.

В складі цього збільшення передбачається 389 мільйонів гривень спрямувати на виплату підвищеної заробітної плати бібліотекарям та фахівців клубів у складі матеріальної допомоги на оздоровлення. Крім того, передбачається 300 мільйонів гривень для відновлення діяльності установ культури в селах, у яких вони були закриті у минулих роках.

Що стосується видатків на спорт, молодіжні і сімейні програми, то в наступному році, ви бачите, темп приросту відповідає загальному середньому росту по зведеному бюджету.

Окремою темою хотів би звернути увагу на таку дуже дискусійну тему, що стосується реформування місцевих бюджетів. На слайді видно, що в цьому році ми мали взаємовідносини – державний бюджет із 691 суб'єктом, в наступному році планується поширити такі взаємовідносини до 12 тисяч 32 бюджетів. Розрахунки зроблені, пройшли дуже велику і складну роботу по узгодженню таких показників. Також ми передбачаємо резерв – 300 мільйонів гривень для подальшої роботи над удосконаленням цих стосунків, і цей резерв в бюджеті на наступний рік передбачений, який буде розподілений до другого читання між місцевими бюджетами за відповідними формулами, що будуть погоджені із місцевим самоврядуванням.

Також на цьому слайді видні показники, наскільки збільшується ресурс місцевих бюджетів і складові: структура такого збільшення. Я хотів би сказати, що в матеріалах, які ми роздали у томові два народним депутатам, більшість з цих слайдів, звичайно, і там можна було ознайомитися із деталями.

Хотів би сказати, що плюс до цих показників росту ми вважаємо, що із Стабілізаційного фонду 10,7 мільярдів гривень, тобто з 27-ми – 10,7 мільярдів безпосередньо буде стосуватися фінансування місцевих бюджетів. І розпорядниками таких коштів будуть місцеві органи самоврядування.

Також на інших слайдах є розшифровка по кожній позиції, що стосується зміни взаємовідносин між державним та місцевими бюджетами. В цілому по бюджетах сіл, селищ і міст районного значення, там, де ми пропонуємо провести реформи, в цілому додатковий ресурс складає 12,1 мільярд гривень. І відповідно до тих показників, які в кодексі передбачені, який на сьогоднішній день, на жаль, заветований Президентом, такий додатковий ресурс складає 7,3 мільярдів гривень.

Буквально ще декілька слів по характеристиці місцевих бюджетів. В цілому ресурси, питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті з урахуванням коштів, які будуть використовуватись із Стабілізаційного фонду, а також коштів, які централізовані, але розподілені відповідно до додатків проекту закону, складає близько 49 відсотків. Тобто ми майже наблизилися до того показника, що свідчить про паритетність центральної влади і місцевого самоврядування.

Ну, і ще хотів би щоб один слайд 68-й показали. На цьому слайді ми бачимо, що дотація вирівнювання місцевих бюджетів збільшується проти 2009 року на 57, 2 відсотки.

Тобто якщо ми передаємо ресурси певним місцевим бюджетам, а центральним, або, допустим, на іншим…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, завершуйте, будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Значить, ми таким чином передаємо ресурси, тобто джерела, то цю нішу заповнять дотації вирівнювання. Таким чином, бюджет 2010 року є повністю збалансованим. І ми готові працювати разом з Верховною Радою відповідно до вимог Бюджетного кодексу по підготовці пропозицій до першого читання, як того вимагає бюджетний кодекс, відповідно до графіку, який визначений в бюджетному кодексі, перше читання має відбутися 20 жовтня цього року. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович.

Будь ласка, записуємося на питання до заступника міністра фінансів.

Косів Михал Васильович, будь ласка.

12:55:02

КОСІВ М.В. Михайло Косів, фракція "Блоку Юлії Тимошенко", Партія „Реформи і порядок”.

Шановний Анатолій Іванович, ми вже третій день слухаємо ваші високопрофесійні доповіді, які навіть відзначили наші колеги з опозиції.

Я хотів би уточнити у вас таке питання, наші колеги генерали, зокрема, генерал Петрук – член фракції БЮТу, підрахували, що для потреб, мінімальних потреб Збройних сил України на наступний рік потрібно понад 19 мільярдів гривень. Тим часом, у тому проекті бюджету, який ви пропонуєте, заплановано тільки 8 з чимось мільярдів. Чи готові ви, чи готовий Кабінет Міністрів разом з нами попрацювати над тим, щоб все-таки винайти можливість, а вона конче необхідна, і збільшити фінансування на армію принаймні удвічі. Дякую вам.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Я тоді хочу привести декілька цифр. На видатки Міноборони в наступному році складуть майже 14 мільярдів гривень. А видатки на… Це разом, загальний і спеціальний фонд, проти 2009 року плану, значить, приріст 1,4 мільярди гривень. План – 12,6. А в цілому на оборону і безпеку, якщо скласти разом і з усіх джерел, видатки складуть 37,8 мільярдів гривень або приріст проти дев’ятого року 3,5 мільярдів гривень. і, звичайно, ми готові розглянути всі пропозиції, які будуть, надійдуть від народних депутатів для того, щоб, звичайно, з розрахунками з позиції Міноборони для того, щоб при наявності можливості збільшити фінансування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турманов Віктор Іванович.

12:57:03

ТУРМАНОВ В.І. Уважаемый Анатолий Иванович, ну, ваша практика показывает, вы уже второй год в правительстве и в целом, правительство. Вы сегодня, как художники, рисуете. Я вам, в частности, хочу сказать, вы нарисовали такую цифру сегодня по угольной отрасли, аж голова кругом идет не только у меня, а и у шахтеров. 21,6 миллиарда гривен! И что же это за деньги? 4,2 миллиарда, как в прошлом году, так и в этом году – это выплаты пенсий шахтерам. Вы их направляете в бюджет, но мы их, деньги эти, не получим. 6,5 миллиардов вы эти под гарантии. В лучшие времена этих гарантий не было, и шахтеры не получат никаких гарантий. Миллиард вы направляете в бюджет, но надо этот миллиард отдать энергетикам долги.

Вы сегодня своей работой усугубили ситуацию, выплачиваете голую заработную плату. В Пенсионный фонд не платите. 2,5 миллиарда вы включаете в десятый год в бюджет отрасли. Таким образом, нарисовали 15,6 миллиарда, которые отрасль ни копейки не получит. На 4 миллиона хуже работаем в этом году. Еще год работы такой – вы просто уничтожите угольную промышленность.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Дякую за запитання.

Да, я хотів би доповісти шановному народному депутату, що Україна сьогодні знаходиться в серйозній економічній кризі. І ви знаєте, що найбільш постраждали, найбільш постраждали галузі, які мають або експорт, або працюють на ті галузі, які експортують, конкретно на металургів. І звичайно, вугільна промисловість у цьому також має певні недоліки по роботі. Ви знаєте, що зменшилися обсяги видобування вугілля.

Але що я хотів би сказати, що був прийнятий Закон про престижність шахтарської праці. І звичайно, цей закон мав бути врахований у бюджеті. І ми збільшили видатки на пенсійне забезпечення шахтарів, які отримують пенсію.

Крім того, я уже казав, що є проблема із реалізацією вугілля. Воно накопичується на складах більше, чим ліміт, який потрібен для забезпечення зимового періоду опалювального. Тому при реалізації цього вугілля із складів, ми отримаємо додатково…

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, питання має Тетяна Бахтеєва. Після завершення обговорення цього питання я прошу вас продовжити дискусію.

12:59:44

БАХТЕЄВА Т.Д. Уважаемый Анатолий Иванович, вы настолько красочно описали картину в здравоохранении по поводу финансирования. Но вы, наверное, прекрасно понимаете, что уменьшение в процентном отношении финансирования от ВВП на много ухудшит ситуацию, чем она есть. Вы это понимаете, что 3,2 процента от ВВП – это меньше, чем в этом году, это меньше, чем было про Януковиче в 2007 году, когда процент достигал 3,6 процента. И вы говорите о том, что увеличено финансирование сердечно-сосудистой программы. Всего лишь она будет составлять 19 процентов от необходимого. То есть 81 процент больных должны умирать.

Говорите, пожалуйста, об этом открыто. И ваше повышение заработной платы медицинских работников будет составлять к концу года, 2010 года, 70 гривен. Объясните, пожалуйста, что сможет врач купить на 70 гривен? Полкилограмма мяса и больше ничего.

Посмотрите, пожалуйста, как вы отнеслись к отрасли…

МЯРКОВСЬКИЙ. А.І. Дякую за запитання.

Я на слайдах презентував наскільки збільшились видатки в цілому на галузь і по конкретним галузевим програмам. І хотів би сказати, що ці прогнози базуються на реальному розвитку економіки в наступному році. Якщо ми вживемо заходів для того, щоб економіка розвивалася в реальному вимірі не 3,7 відсотків, а наприклад, як в Китаї, хоча би 6 відсотків, то, звичайно, будуть додаткові ресурси і ми їх спрямуємо в процесі виконання бюджету, як це було, наприклад, в 2008 році, де ми вісім, шість разів вносили зміни до бюджету, спрямуємо на соціальний захист соціально-культурної сфери.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Комар, фракція Партії регіонів. Прошу мікрофон.

13:01:44

КОМАР М.С. Прошу передати слово депутата Пеклушенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

13:01:51

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Уважаемый Анатолий Иванович! Скажите, пожалуйста, только честно и вопросом конкретным да или нет. Представленная вами информация соответствует ли Конституции Украины?

Второй вопрос. Соответствует ли Закону о социальных стандартах?

И третий вопрос. Соответствует ли Бюджетному кодексу? Мы прекрасно знаем, что Бюджетный кодекс, который был принят в Верховном Совете не подписан Президентом. Это может нравиться, это, может быть, не нравиться, но это не закон, а именно на этом не подписанном Бюджетном кодексе и основывается ваши предложения. Вы должны честно сказать стране: денег нет и не будет, пока есть это горе-правительство.

И последний вопрос. Кто в правительстве ненавидит так запорожцев? Почему отсутствуют мосты? Кто автор этой…

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Хотів би сказати, що відповідно до Конституції зокрема є стаття 43, яка визначає яким чином мають формуватися обласні і районні бюджети. Так от, в цій статті написано, що обласні і районні бюджети формуються за рахунок коштів державного бюджету або коштів, які передаються із місцевих бюджетів для виконання спільних соціально-економічних програм. Тому децентралізація, яка передбачена в проекті Закону України про Державний бюджет на 2010 рік, абсолютно відповідає Конституції.

Друга позиція. Ми підготували проект закону, це ще не є закон. Тому ми готові для того, щоб розглядати конструктивні пропозиції народних депутатів, фракцій, комітетів, як це визначено у Бюджетному кодексі.

Що стосується соціальних стандартів, то ми демонстрували, що в цілому видатки збільшуються на 20 відсотків. В сьогоднішніх реаліях ми не бачимо можливості більше збільшити, тобто в два рази або в три рази. Я думаю, якщо ми забезпечимо 20-відсотковий приріст…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Святослав Олійник, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

13:04:14

ОЛІЙНИК С.В. Шановний Анатолій Івановичу, з вашої доповіді я почув, що бюджетом передбачено збільшення видатків на культуру до 140 відсотків, якщо я не помиляюсь. Скажіть, чи означає це, що навіть в цих складних умовах фінансової кризи, все ж таки, завдяки зусиллям уряду ми можемо сподіватися на те, що додаткового розвитку отримає, скажімо, напрямки культури музичні школи, культурні заклади, культурні колективи, в першу чергу, на селі, в сільських регіонах, де найбільш талановиті, як на мою думку, знаходяться діти. І я прошу частину мого часу передати колезі Антоніні Балюрі по комунальному господарству.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Антоніна Болюра.

13:05:17

БОЛЮРА А.В. Шановний Анатолію Івановичу, ми вивчали проект бюджету, зрозуміло, що закладені всі найнеобхідні параметри підтримки всіх галузей народного господарства України. Таке питання, як житлово-комунальне господарство. Мені здається, що під ту програму, під ті плани, які ми обговорювали, дуже незначні кошти. Чи можемо ми розраховувати, що це тільки початок?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Дійсно, ми серйозно збільшили видатки на культуру і я доповідав уже, які структурні ми передбачаємо зміни, в тому числі на підтримку бібліотек, підтримку клубів і так інше.

Крім того, що стосується позашкільної освіти, в тому числі і музичні школи. Ми беремо їх на фінансування із державного фактично бюджету через інструмент надання дотації.

ПТУ ми передали до місцевих бюджетів. Пропонуємо це зробити.

Що стосується подальшої роботи над законом про бюджет, в тому числі розгляду питань збільшення видатків на конкретні галузі, ми готові до конструктивної роботи у бюджетному комітеті. Тому в мене прохання підтримати уряд і забезпечити відповідно до графіка, затвердженого Головою Верховної Ради, підготовки бюджету до першого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландік – останнє питання.

13:06:50

ЛАНДІК В.І. Спасибо. Партия регионов, Ландик.

Анатолий Иванович, в бюджете 2010 устанавливается курс доллара 7,5. Он сегодня у нас уже более 8 далеко, и я думаю, к новому году будет еще больше, потому что падать ему нет причин. Вы считаете, ну принципе любой экономист, даже не очень профессиональный понимаем, что при уменьшении курса доллара делаются все самые хорошие обстоятельства для импортеров. А думает ли правительство, и что оно думает, и что думают предпринимать для экспортеров: как мы будем продавать то, что можем выпустить, как мы думаем получить за это деньги, и рассчитаться со своими рабочими, и не иметь задолженности по зарплате и по налогам. Что поэтому думает наше правительство?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Дійсно, розрахунки державного бюджету базувалися на курсі 7,5 гривень. І, звичайно, ми коли планували такі розрахунки, то враховували всі фактори, які впливають на курсову політику. Зокрема, ми підійшли до консервативного сценарію по дефіциту бюджету. Якщо інші країни планують дефіцит – 10, 7, 8 відсотків, то урядом запропоновано дефіцит бюджету в розмірі 4 відсотків. Таким чином за рахунок, так би мовити, емісій не буде провокуватися збільшення курсу національної валюти.

Що стосується підтримки реального сектору економіки, то хотів би сказати, що ми передбачаємо надання гарантій державних 45 мільярдів гривень, і втому числі по окремих галузях, що записані. Інші не розписані проекти. В тому числі за рахунок цих коштів можна підтримувати і надавати гарантії по експортоорієнтованим підприємствам, що є світовою практикою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час вичерпано.

Я припустився помилки. Просто перескочив і прізвища Стойко не було. Тому дозвольте останнє запитання, щоб виправити помилку. І все, шановні колеги. Будь ласка, до мікрофону Стойка.

13:09:10

СТОЙКО І.М. Добре. Дякую Володимир Михайлович.

Іван Стойко, група „За Україну!”. Шановний доповідачу, ви, я би сказав, доповідаючи некоректно або обмовилися, або маніпулюєте цифрами. Чому?

Перш за все Бюджетний кодекс говорить, що на оборону України, тобто Збройні сили - 3 відсотки від ВВП, це 30 мільярдів. Сьогодні ви даєте не 38, а на Міністерство оборони взагалі третину того, що мало бути.

В загальному фонді - 7,4 мільярди. Я спец. не кажу, бо його ніколи немає. І тому це піде тільки на ті статті, які захищені. Це, мається на увазі, грошове забезпечення енергетики а також комунальні послуги. Чому? Чи ви свідомо йдете на, як кажуть, роззброєння України, на руйнацію армії, і чи б ви вижили на тисячу гривень, так як сьогодні виживають, скажімо, офіцери? Я не кажу про солдат, які не мають, що навіть...

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Я хотів би сказати, що в Бюджетному кодексі не визначено проценти або відсотки розподілу бюджету, там визначено загальні критерії, а це в галузевому законі визначено, що мають бути не менше 3 відсотків.

При цьому в Конституції, яка є Основним законом, визначено, що будь-які доходи і видатки визначають у Законі про бюджет, ні в якому іншому нормативному акті не можна планувати видаткову частину.

Що стосується конкретного питання, яке ви задали, то, я вважаю, що ми можемо розглянути його в контексті підготовки бюджету до першого читання з відповідними розрахунками і заслуховуванням Міністерства оборони як того вимагає Бюджетний кодекс на засіданні бюджетного комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, вичерпаний час. Одну хвилиночку! Шановні колеги, ми перебрали 5 хвилин, давайте коли перейдемо до обговорення будуть тоді наполягання, будемо ставити на голосування.

Шановні колеги, я прошу вас, ми затвердили розклад розгляду питання. Сідайте, Анатолій Іванович. Будь ласка, шановні колеги, голова Комітету з питань бюджету Микола Іванович Деркач.

13:11:55

ДЕРКАЧ М.І. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні запрошенні! Представлення проекту Закону „Про Державний бюджет на 2010 рік” відповідно до вимог статті 39 Бюджетного кодексу мало б відбутися 22 вересня поточного року. Однак, з відомих вам причин цього не сталося.

Така ситуація вплинула і на розгляд зазначеного питання у Комітеті з питань бюджету. Через відсутність кворуму засідання комітету тричі не відбувалося. Тому Комітет з питань бюджету не мав можливості прийняти рішення щодо відповідності законопроекту вимогам Конституції України та Бюджетному кодексу.

Щодо безпосередньо законопроекту, слід відмітити наступне. Попереднє вивчення проекту Закону „Про Державний бюджет на 2010 рік” та висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради свідчить про те, що проект закону містить окремі положення, які не узгоджуються з чинним законодавством, насамперед, з нормами діючого Бюджетного кодексу.

Зокрема запропоноване положення щодо міжбюджетних відносин не відповідає чинній редакції Бюджетного кодексу, а переважно ґрунтується на його новій редакції, прийнятій Верховною Радою 23 червня цього року. Однак зазначений закон не є чинним, оскільки повернуто Президентом України зі своїми пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою України. Тому до розгляду проекту Закону „Про Державний бюджет на 2010 рік” у першому читанні необхідно було б розглянути пропозиції Президента України до нової редакції Бюджетного кодексу з метою врегулювання питання набрання чинності таким документам.

Потребують зміни статті 48, 78 і 79 проекту закону щодо надання права Кабінету Міністрів здійснювати витрати державного бюджету понад затвердженні обсяги. Такі положення не узгоджуються зі статтею 95 Конституції України та статтею 23 Бюджетного кодексу, оскільки виключно Законом про Державний бюджет мають визначатися будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби розмір і цільове їх спрямування.

Зазначеними статтями та статтями 11 і 80 проекту закону дозволяється уряду здійснювати понадпланові державні запозичення і, відповідно, допускаються корегування граничного обсягу державного боргу. Це також потребує приведення у відповідність до вимог статті 92 Конституції України та статті 15 і 16 Бюджетного кодексу, оскільки порядок утворення і погашення державного боргу повинен встановлюватися виключно законами, а державні запозичення можуть здійснюватися у межах і на умовах, передбачених Законом про Державний бюджет.

Запропоновано урядом нововведення щодо визначення граничного обсягу державного боргу частинами у різних валютах не дає можливості чітко визначити загальну суму такого боргу у гривневому еквіваленті, оскільки прогнози курсів валют враховані у розрахунках до проекту закону офіційно не оприлюдненні.

Крім того, відповідне положення не узгоджується із статтею 99 Конституції України, згідно з якою грошовою одиницею України є гривня.

Пунктами 47 і 48 статті 6 проекту закону передбачено визначити джерела стабілізаційного фонду, частину податку на додану вартість та частину податку на прибуток підприємств загалом в обсязі 6,8 мільярдів гривень без визначення критеріїв, за якими частина цих платежів буде зараховуватися до спеціального фонду. Такі положення не відповідають статті 13 Бюджетного кодексу, оскільки спеціальний фонд бюджету має включати конкретно визначені джерела надходжень.

Окремі показники проекту Державного бюджету на 2010 рік не підтверджені відповідними розрахунками, зокрема у матеріалах до проекту закону.

Перше. Відсутня інформація про очікуване виконання основних макропоказників економічного і соціального розвитку у поточному році, що не дає можливості оцінити реалістичність таких показників у прогнозі на 2010 рік.

Друге. Недостатньо інформації щодо розрахунку прогнозу надходжень від перевищення доходів над витратами Національного банк в обсязі 10,5 мільярдів гривень, які не підтверджуються Нацбанком та за його оцінками мають становити лише 695,8 мільйона гривень або в 15 раз менше передбаченого урядом показника.

Третє. Не наведено пояснень щодо спрямування 50 мільярдів гривень бюджетних коштів на капіталізацію банків. Зазначене свідчить, що не в повній мірі дотримано принцип обґрунтованості бюджетної системи, визначеної статтею 7 Бюджетного кодексу, відповідно до якої бюджет має формуватися на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави, розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету на основі затверджених методик та правил.

Поряд з цим проект закону містить окремі зміни до податкового законодавства, якими, по-перше, передбачено застосування коефіцієнту до нормативів платежів за користування надрами, збору за спеціальне водокористування, а також збору геологорозвідувальні роботи. По-друге, пропонується зміна обчислення коригуючого коефіцієнту до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат. А також запропоновано зупинити дію Закону про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат. Такі положення не узгоджуються зі статтями 1 і 7 Закону „Про систему оподаткування” згідно з якими зміни до Закону про оподаткування вносяться не пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року, а також не можуть запроваджуватись Законом про Державний бюджет.

Водночас заборона у законі про Державний бюджет вносити зміни до інших законів чи зупиняти їх дію підтверджено і у висновку Конституційного Суду від 22 травня 2008 року № 10.

При ретельному та грунтовному опрацюванні законопроектів Комітетом із питань бюджету буде надана належна оцінка його положень та показників, у тому числі щодо збалансованості, а також будуть розглянуті можливі варіанти для вирішення найбільш гострих проблем у наступному.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання. Провадиться запис на запитання, 5 хвилин. Прошу прізвища народних депутатів.

Володимир Бондаренко, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

13:19:00

БОНДАРЕНКО В.Д. Шановний Миколо Івановичу! Щоразу, збираючись на бюджетний комітет, ми отримуємо дуже велику кількість документів, які йдуть через Міністерство фінансів на перерозподіл по головним розпорядникам кредитів. Я вважаю, що така практика може бути як виключення, а не як постійний процес, який свідчить, можливо, про непродуманість попереднього розподілу коштів головними розпорядниками, І мене, зокрема, хвилює ситуація у Міністерстві, про нього багато говориться останнім часом. Але я пам’ятаю, коли на харчування були переведені практично всі кошти, які передбачалось на військове замовлення. Це абсолютно обеззброює армію, і всі кошти ідуть тим фірмам на харчування.

Що ми плануємо робити, і яка ваша думка з цього приводу?

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос. Что касается перерозподилу. В своем отчете по отчету Кабинета Министров по бюджету 2008 года я отмечал, что, к сожалению, такая система недопустима. Если перерасподил в разрезе распорядника коштив по программах производится, должно быть, как исключение.

Мы с вами неоднократно на комитете об этом говорили, и Министерство финансов по этому поводу делали, и распорядникам коштів, прежде всего, такие зауваження. Думаю, что в будущем при планировании, с одной стороны, как распорядители средств, так и Министерство финансов должны подходить более скрупулезно, с расчетами и с прогнозами, для того чтобы комитет не загружали соответствующим перерасходом.

Второе, что мы не можем своевременно анализировать и делать выводы по эффективному использованию бюджетных средств непосредственно соответствующим министерством или ведомством. Это затрудняет нашу работу. Спасибо за вопрос, это действительно очень существенно.

Что касается вопроса Министерства обороны. Я думаю, что у нас...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ДЕРКАЧ М.І. ... и в подкомитетах, где начата работа по каждому распорядителю кредитов, и затем в комитете и в зале вернуться к этому вопросу. Вопрос правильный, я поддерживаю вас.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Турманов, фракція Партії регіонів.

13:21:16

ТУРМАНОВ В.І. Уважаемый Николай Иванович, я извиняюсь, у меня все ж таки вопрос к Мярковскому Анатолию Ивановичу. У него ж последнее слово, он всегда ж обыгрывает. Два года назад он таким не был. Сегодня врет, просто нагло врет.

Я еще раз подчеркиваю, Анатолий Иванович, мы второй год с вами ведем разговор, с вашим правительством: зачем вы в бюджет отрасли направляете 4 миллиарда 200 миллионов, для того чтобы пенсии шахтеров?.. Не надо этот закон. Есть Пенсионный фонд, это функция Пенсионного фонда – это первое.

Второе хочу вам сказать, что вы сегодня этого года задолжали местным советам, потому что выплачивается чистая заработная плата, не платятся налоги, порядка 35 миллионов. Это шахтерские города, где надо выплачивать зарплату учителям, врачам, заплатить коммунальные услуги. Вы сегодня доводите до банкротства не только угольную отрасль и местное самоуправление. Поэтому этот год я не знаю, как мы будем доживать. Но что вы нарисовали на 2010 год – это только одному Богу известно. Отрасль погибнет...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я так розумію, що це питання потім. Давайте ми закінчимо спочатку із співдоповідачем, а в кінці, шановні колеги, давайте таким чином: коли буде заключне слово представника Кабміну, тоді він відповість на це запитання. Анатолій Іванович, запишіть, будь ласка.

Зиновій Шкутяк.

13:22:43

ШКУТЯК З.В. Микола Іванович, ми знаємо вас як доброго фахівця в галузі бюджету, і я думаю, що ви як голова бюджетного комітету не допустите на 2010 рік такий проект бюджету і такий бюджет ганебний, який ми прийняли на 2009 рік. Тому що ті, хто сьогодні хвилюється питаннями, що багато проїдає армія, то я хочу просто всім, щоб і громадяни України знали: якщо 40 гривень в сьогоднішній час – це дуже багато, то я би хотів, щоб ми всі попробували прожити на 40 гривень харчування. І тоді будемо говорити про те, що це дуже багато.

Але в мене запитання до вас: чи проект бюджету відповідає нині діючому Бюджетному кодексу? І друге питання: чи ви бачите дохідну частину, яку можна збільшити? Тому що такі видатки, які сьогодні на ряд галузей, вони абсолютно не влаштують Верховну…

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо. Очень важный вопрос.

Что касается Министерства обороны, я отвечал уже, но хочу еще раз подтвердить, что сегодня и от комитета соответствующего Верховной Рады есть соответствующее обращение, от Министерства обороны. И мы будем тщательно рассматривать вместе с представителями Министерства финансов и представителями правительства. Вашу тревогу мы… И проинформируем, что у нас будет получаться на выходе.

Что касается увеличения доходов бюджета. Ну, если так, навскидку, давайте, мы знаем, что минимум 25 процентов экономики находится в тени. Поэтому то, что утверждало ранее Министерство финансов, и все контролирующие органы должны эту программу выполнять. И тогда наполняемость бюджета будет выше, и мы сможем увеличивать, естественно. Есть такие цифры, допустим, по той же мытныце, о том, что сегодня существуют еще коридоры, где завозятся, скажем, товары, импортные товары, минуя уплату таможенной пошлины. То есть надо работать над этим вопросом.

И следующий вопрос, насчет также изыскания резервов. Каждая организация, в том числе бюджетная, должна посмотреть, где можно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

13:25:10

КАРПУК В.Г. Володимир Карпук. Депутатська група „За Україну!”, „Наша Україна”.

Шановний Микола Іванович, до вас, як до фахівця з бюджетної сфери. Ми мали бюджет 2008-2009 років, де вносилися такі оптимістичні показники, оптимістичний месседж народу давався, ріс ВВП 2008 року – 6,5 ми мали виконання, ми мали виконання 2,2 по рівню інфляції, по номінальному валовому продукту. Чи названі показники: ріст ВВП на 3,7 відсотки, номінальний показник 1 трильйон 117 мільярдів, рівень росту споживчих цін на 9,7 відсотків, як ви вважаєте, чи є ці показники, дійсно, реальними, відповідають реаліям розвитку сьогоднішньої економіки?

Чи це знову оптимістичний месседж і люди за такого не виправданого завищення цих показників будуть втрачати в заробітних платах і пенсійному забезпеченні? Дякую.

ДЕРКАЧ М.І. О том, что макро-показатели занадто оптимістичні – это, так сказать, невооруженным глазом видно. И это отмечалось правильно и в прошлом году, вот. Но Кабинет Министров счел, такие расчеты необходимы. Я считаю, что комитет у нас по экономической политике должен рассмотреть и дать оценку.

Я в свою очередь подписал письмо на Премьер-министра о том, чтобы представили расчеты подтверждающие. Я в своем выступлении сказал, как по доходам, так и по расходам, и в том числе и по макропоказателям. Потому что невозможно сегодня сделать экспертную оценку реальности этих показателей, а также, естественно, доходов, и отсюда дальше расходов и так далее, очень сложно. Занадто оптимистичный вариант – я могу одно сказать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович, будь ласка.

13:27:05

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Микола Іванович, я от послухав, як ви перелічували, яка кількість статей не відповідає Конституції, бюджетному законодавству, податковому законодавству. Скажіть, будь ласка, яка кількість взагалі є законів України, до яких вносяться або зміни, або дія яких зупиняється в цьому проекті бюджету?

ДЕРКАЧ М.І. Значит, я в своем выступлении называл, какие законы вносятся и на решение Конституционного Суда, но, по крайней мере, три, четыре. Я их назвал, если вы внимательно слушали, то есть в моем докладе.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Кількість законів…

Михайло Іванович, я не про кількість рішень, а про кількість законів, до яких пропонується внести зміни, або зупинити дію окремих норм законів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шість законів.

ДЕРКАЧ М.І. Шесть. Я перечислил четыре, но там больше есть – шесть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Іванович, час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, тепер прошу уваги. Прошу записатися в такій послідовності: виступи представників депутатських фракцій, після того виступи від комітетів, і після того виступи безпосередньо народних депутатів. В такій послідовності прошу здійснити запис. На це у нас, як ми уже проголосували, відводиться 90 хвилин. А там тільки один є, в кінці ви будете доповідати, коли ми обговоримо свій проект. Ну, очевидно так, ми ж домовилися.

Проводиться запис. Виступі від фракцій, від комітетів, а потім виступи від депутатів. Прошу вивести прізвища народних депутатів на інформаційне табло.

Володимир Ландік, Олег Зарубінський, Аржевітін, Александровська і Бондаренко. У такій послідовності. Будь ласка.

Хто буде?.. Микола Янович Азаров, так? Прошу вас, будь ласка. Наступним буде виступати Зарубінський.

13:29:28

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый… А почему три хвилини, Владимир Михайлович? От фракций же по пять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступи по 5 хвилин від фракцій, далі виступи по три хвилини. Ну, будь ласка, переставте, виступи від фракцій, а потім по три хвилини від комітетів і від депутатів.

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я как всегда, обращаюсь прежде всего к депутатам от фракции БЮТ и пидтрымующим эту фракцию народным депутатам. Конечно, Министерство финансов в очередной раз показало свой высокий профессионализм и умение выполнять ту задачу, которую ставит перед ней правительство.

К большому сожалению, надо констатировать, что Министерство финансов в нашей стране потеряло абсолютно политическое значение как основного органа, отвечающего за финансовую стабильность нашей страны. И это придется констатировать.

Мы с вами услышали, что бюджет, оказывается, сбалансированный. Но скажите, пожалуйста, если мы в этот бюджет закладываем 120 миллиардов гривен заимствований плюс 45 миллиардов государственных гарантий, назовите мне, это что – сбалансированный бюджет или нет? Если мы с вами закладываем в этом бюджете почти 1 триллион 200 миллиардов нашего валового внутреннего продукта при том условии, что по концу этого года мы будем иметь в лучшем случае 700, это что – бюджет сбалансированный?

Но самое главное, конечно, что бюджет предусматривает снижение уровня доходов наших людей. И вот это меня очень тревожит. Прежде всего, это снижение абсолютно всех социальных стандартов. Например. Размер прожиточного минимума на детей составляет в июле этого года 737 гривен, а правительство на конец 2010 года определяет всего 611 гривен. Вот тут позволительно и спросить: можно ли на такие деньги прожить?

Не доплачивая каждому пенсионеру от 200 до 300 гривен ежемесячно, правительство предусматривает подачку пенсионеру на лекарство в размере примерно 25 гривен в месяц. Зайдите в аптеку – вы на эти деньги не купите корвалол.

Я мог бы и далее говорить о том, что социальные стандарты, которые являются определяющими при формировании любого бюджета, к сожалению большому, вот при таком громадном уровне липовых доходов, нарисованных доходов, но могли бы социальные стандарты ведь нарисовать. К сожалению, и социальные стандарты занижены даже против того, что есть в этом году.

Большое количество программ, финансирование которых было начато нами, исключены из бюджета и вообще не планируются на 2010 год. Они считаются маловажными, ну какие например? Ремонт и реконструкция тепловых сетей и котелен. Капитальный ремонт и модернизация лифтов житлового фонда. Субвенция на мероприятия по энергосбережению, в том числе оборудование инженерных вводов на квартирных жилых домов.

Не нашло свое отражение в проекте мероприятия по предупреждению аварий и техногенных катастроф в жилищно-коммунальном хозяйстве. Это все считается маловажным и исключено с бюджета.

Такой же участи постигла программа приобретения вагонов для коммунального электротранспорта и так далее. Финансирование угольной отрасли. Я, к сожалению, вынужден просто конспективно говорить. Львинаю доля финансирования, поддержки угольной промышленности перенесена в стабилизационный фонд, а программа, которая финансировалась в этом году из общего перенесена в специальный фонд. По сути дела, государство советует шахтерам финансироваться за счет поступления налогового долга от шахт, уплаты рассроченных и отсроченных платежей и так далее.

Село. Очень много разговоров велось о поддержке села, однако, основную долю расходов правительство относит на так называемый стабилизационный фонд источник которого практически не определены. Очень много разговоров о возврате вкладов населения. Интересно ж посмотреть, сколько ж собираются возвращать населению денег в следующем году? Оказывается, примерно один процент от того, что обещали.

Совершенно не позволяет время сказать о проблемах местных бюджетов, потому что, по сути дела, вносятся предложения абсолютно разбалансиро…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 10 секунд.

АЗАРОВ М.Я. Практически этим бюджетом делается попытка разбалансировать всю систему и государственного и местного бюджета. И безусловно бюджет, построенный на несуществующих законах, надо вернуть в правительство, потребовать выполнить, прежде всего социальные стандарты, которые мы в первом чтении приняли и, безусловно, пересмотреть его на существующей базе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Наступним буде виступати Аржевітін.

13:35:44

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, протягом останніх років, можна сказати бюджетних років, між дискутантами точиться полеміка, як назвати той чи інший бюджет, в залежності від того, хто його подає: або це бюджет розвитку, або це бюджет проїдання. Якщо об’єктивно подивитися на тіло проекту бюджету, то очевидно будемо відвертими, це не є бюджет проїдання. Важко сказати, що в умовах кризи це був бюджет розвитку, але, як мінімум очевидно, це має бути бюджет виживання. І от у зв’язку з цим, абсолютно не рефлексуючи на всілякі вислови з приводу Закону про підвищення соціальних стандартів, які були, я розумію, що емоції завжди існують в політиці. Я хотів би ще раз нагадати, що прожитковий мінімум – це не є довільна величина, він встановлюється і не повинен встановлюватися із суб’єктивних бажань. Прожитковий мінімум має відповідати відповідно до статті 1 Закону про прожитковий мінімум, тому набору, мінімальному набору продовольчих товарів продуктів харчування, непродовольчих товарів, і послуг, які забезпечують мінімальний рівень виживання. І тому мені здається, що ті параметри соціальних стандартів, які закладені до проекту цього бюджету, не реалізують цю першу статтю закону про прожитковий мінімум. Це об’єктивно і ви не можете з цим не погодитися, бо зрозуміло, що ціна і продовольчого, і непродовольчого, і кошику сфери послуг, підкреслюю, мінімально протягом 2009 року значно виросла. І тому не зростання мінімальної зарплати і відповідно, точніше прожиткового мінімуму і відповідно мінімальної зарплати не дозволяє сказати, що це може стати бюджетом виживання. А це необхідно для десятків мільйонів українських громадян.

Зрозуміле питання, і воно в будь-якій країні при прийнятті бюджету, виконавча влада намагається зекономити – це правильно, щоб мати певний резерв, яким потім розпоряджатися. Законодавча влада намагається знайти ті щілини, знайти ті резерви і ресурси, які треба встромити (вибачте за таке слово) в тіло бюджету.

У зв’язку з цим я не можу не сказати про дві речі: перше – передбачено проектом бюджету на утримання інституту Президента України в 2010 році разом з славнозвісною ДУСею (Державним управлінням справами) 1 мільярд 600 мільйонів гривень. Багато – це чи мало? Давайте я скажу так, що при Кучмі на утримання інституту Президента з набагато більшими повноваженнями, відповідною тією редакцією Конституції, набагато більшими повноваженнями, виділялося 525 мільйонів гривень. І, до речі, туди входило і РНБО. До речі, входило і РНБО. Зараз РНБО є окремо і без РНБО – це 1 мільярд 600 мільйонів гривень.

Виникає питання: чи це правильно? Якщо в процентному плані, то більше на ці витрати в 2010 році проектанти в бюджеті планують на 30 відсотків більше ніж в 2009 році. Шановні, я запитую, а чому? Що функції збільшилися? В чому питання? От вам, де шукати гроші.

Я буду об’єктивним і скажу, що на утримання Кабміну теж передбачається збільшення приблизно на 15-17 відсотків у 2010 році в порівнянні з 2009 роком. Чому? В зв’язку з чим це треба робити?

Верховній Раді скоротили – правильно, набагато, там можна сперечатися, але набагато скоротили утримання, ледве не на 25 відсотків. Чому такі диспропорції?

І ще один абсолютно конкретний момент, шановні колеги, от ми кажемо, де шукати гроші? Я скажу, лише в поточному році 2009 завдяки непрозорості біржових аукціонів з продажу української нафти бюджет недоотримав щонайменше 4,5 мільярди гривень. Спитайте в експертів, вони вам підтвердять цю цифру. Недоотримав. І тому, якщо по-серйозному працювати над бюджетом, то навіть в цьому окремому сегменті я можу сказати, що має бути запроваджено продаж не нафти, а виготовлення з неї нафтопродуктів, виключно за прозорою схемою, а не злочинною схемою, яка існує, а саме: щоб це було за системою електронних торгів. Про це стільки разів говорилося у Верховній Раді. Але, очевидно, вигідно, щоб мільярди гривень уходили в кишені.

Тому над бюджетом цим це треба ще серйозно працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В’ячеслав Кириленко від фракції "Наша Україна - Народна Самооборона".

Алла Александровська буде.

13:41:03

КИРИЛЕНКО В.А. В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”!

Шановні колеги, шановні виборці, я думаю, що якби Кабінету Міністрів бюджету взагалі був важливий, то тут би сидів весь склад Кабінету Міністрів на чолі із Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, яка би не давала виступати шанованим мною Мярковському Анатолію Івановичу, а сама полум’яно зі слайдами пояснювала, як буде зростати ВВП і інші показники. Оскільки прем’єра нема, уряду нема, то я виходжу з того, що все буде ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів постановами. І тому мало хвилює уряд, чим у парламенті завершиться сьогодні розгляд цього проекту бюджету. Але для країни те, що пропонує уряд дуже важливе. Тому, що вказує на пріоритети, які взяв на озброєння уряд у своїй діяльності.

Я пригадую бюджет минулого року. Група ”За Україну!” не голосувала, хоч багато разів на голосування виносилось. Рівно 226 голосів він набрав. В знак протесту, до речі, проти макропоказників бюджету на цей рік - Пинзеник пішов у відставку. Може він не так голосно саме так це говорив, але суть питання була саме в цьому. І потім всі побачили, що макропоказники, які закладені особливо в доходну частину бюджету на цей рік є нереальними і виконати їх зараз неможливо.

Я розумію героїчні зусилля Податкової адміністрації зараз, я розумію зусилля митниці, але всі ми знаємо, що плани переносяться на квартал, на квартал пізніше, на кожен місяць пізніше з тим, щоб виконати план за серпень, за вересень, за жовтень окремо взятих, а як буде план по року, ну щось потім придумаємо. Точно такі макропоказники закладені і зараз, вони нереалістичні до виконання. Але, я так розумію, що особливої дискусії на цю тему уряд чути і мати не бажає.

Виходимо із того, що треба хоча би подивитися, а які, власне, видатки навіть під такі нереалістичні макропоказники уряд пропонує. Я бачу багато надбавок і інших привабливих речей для виборців. Дуже добре, ми підтримуємо завжди все це, все, що має соціальний характер, ми підтримуємо тільки ті випадки, коли все робиться за державний рахунок через бюджет і обов’язково тільки для перемоги на виборах, а не робиться планово протягом усього урядування. І цим грішили, на мою думку, і уряди Януковича, і уряди Тимошенко. Але нас турбує інше питання, про яке вже волають люди, питання оборони і національної безпеки, я не розумію як армія може проіснувати за 13 мільярдів гривень сукупно загальний і спецфонд, а по загальному фонду тільки 8,5 мільярдів гривень при потребі мінімальній 30 мільярдів гривень. Так що ми свідомо зараз будемо освячувати те, що будуть сидіти військовослужбовці без зарплати, без продовольства і без жодних підстав до обороноздатності. Начальник Генштабу пішов у відставку. Я не знаю справжніх причин, але для будь-якої країни, яка себе поважає це дуже серйозний випадок.

Тому, я вважаю, що парламент у цьому питанні хай би взяв ініціативу. Голова парламенту пропонував засідання за участю вищих посадових осіб, я не знаю чи прийдуть всі вищі посадові особи, напевне, то їхні справи, тим більше, що всі вони кандидати в президенти. Але давайте, Володимире Михайлович, хоча би заслухаємо армію тих, хто зараз виконує обов’язки керівника Генерального штабу і з’ясуємо, які причини такої поведінки, таких рішень, чому вони не можуть добитися із уряду хоча би мінімального фінансування своїх потреб і, які загрози національній безпеці і обороні? Тому що, наприклад, українська громада у місті Севастополь прямо пише, що Чорноморський флот Росії розвернув серйозну активність. Визначає вже на оперативних картах шляхові сполучення: Севастополь - Ялта – Феодосія; Севастополь – Сімферополь – Феодосія, - і навіть дивиться усі бетонні підвали, які, на думку російських військових експертів, можуть бути використанні українською стороною в якості опорних пунктів, заявляє офіційно зареєстрована громадська організація „Українська громада Севастополя”. Ну давайте перевіримо це правда чи неправда. Тут же, на мою думку, 90 відсотків все-таки державники сидять незалежності від мови і конфесії. Може 10 відсотків депутатів хотіли би, щоби Україна впала як держава, але 90 відсотків же „за”. Я прошу, щоби депутати від усіх фракцій звернули на це увагу.

Далі. Закордонна діяльність. 45 тисяч гривень на розвиток диппредставництв і розширення мережі власності України за кордоном. А посольство в Чорногорії, Ефіопії і в інших країнах уже закриваються. Так що, ми свідомо закладаємо такою урядовою політикою провал в оборонній сфері і на зовнішньополітичному напрямку? Тоді виникає питання про пріоритети такого уряду? І я до цього питання і вся депутатська група „За Україну!” ставиться вельми серйозно. Поки не отримаємо відповіді на ці питання не голосувати не будемо.

Бюджет пропоную відправити на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, одразу щодо виступу і пропозицій, які прозвучали від В’ячеслава Кириленка.

Я прошу Комітет в закордонних справах і Комітет з питань національної безпеки і оборони вивчити це питання, і якщо потрібно підготувати пропозиції, щоби Верховна Рада окремо заслухала стан Збройних сил і ситуацію в нашому дипломатичному відомстві. Бо перший і другий інститут повністю зруйновані. Я просив би підготувати письмове доручення.

Алла Александровська, фракція комуністів. Потім виступатиме Володимир Дмитрович Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

13:46:51

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, уже в этом зале звучал вопрос почему нет Премьер-министра, почему нет правительства при рассмотрении такого важнейшего вопроса как утверждение, вернее принятие бюджета на 2010 год. Но, наверное, нам с вами понятно почему. Проект бюджета на 2010 год, предложенный правительством, настолько нереален, настолько демонстрирует вопиющий авантюризм правительства и Премьер-министра, что конечно же при этом не хочется Премьер-министру лично все это и докладывать.

Здесь уже в зале звучали вопросы: как считать этот бюджет бюджетом проедания или бюджетом выживания? Потому всем понятно, что бюджетом развития он не является, даже исходя из того доклада, который мы услышали. Но бюджетом проедания он не может быть по одной простой причине, что нечего будет проедать, потому что доходная часть нереальная, мы сегодня с вами уже об этом говорили. Говорить о том, что это будет выживания тоже нельзя, потому что так, как предлагает этот бюджет, жить тоже нельзя. Не финансирование бюджетной сферы, социальных программ, здравоохранения, образования и так далее и тому подобного будет заставлять вытаскивать деньги с кошельков нищего народа бюджетными организациями, которым сегодня это позволено. Поэтому люде сегодня все говорят: так жить нельзя.

Но основным парадоксом предложенного Кабинетом Министров проекта Государственного бюджета Украины на 2010 год в отличии от всех предыдущих является то, что он базируется на двух бюджетных кодексах одном – юридически существующем, а другом - юридически несуществующим, которые к тому же во многом взаимоисключают друг друга. Вот эта регионаьная картина, которая перед нами вырисовывается, и возникает вопрос, как же это может быть.

Серьезной проблемой этого проекта является и то, что нарушение правительством Конституции и законов Украины принимает системный характер. А ведь это опасно. Нелегитимные решения, принятые на самом высоком государственном уровне неизбежно порождают хаос при их реализации. Боюсь, что такая судьба ожидает и предложенный правительством государственный бюджет.

Если же коснуться сути предложенного правительством Тимошенко проекта Госбюджета на 2010 год, то необходимо отметить, что он содержит те же недостатки и порождает те же проблемы, что и предыдущий Закон о бюджете на 2009 год.

Сегодня, ощущая в реальной жизни все проблемы Госбюджета 2009 года, который не обосновано раздут по доходам и хронически не выполняется по расходам, можно сразу же прогнозировать негативное развитие событий во всех сферах жизни государства, если он будет принят в том виде, в котором нам предложен.

Фракция коммунистов не голосовала за Госбюджет 2009 и по тем же причинам не может поддержать предложенный Кабмином проект Госбюджета на 2010 год. Мы не можем согласиться, что Кабмин продолжает занижать социальные стандарты, игнорируя нормы законов, которые устанавливают определенный размер льгот и пособий отдельным категориям граждан: инвалидам, ветеранам, детям войны, матерям, которые сегодня находятся в своем счете по уходу за ребенком. Нельзя при этом забывать, что по данному вопросу есть решение Конституционного Суда, нельзя позволять правительству игнорировать это решение.

Несмотря на уровень инфляции, который до конца года в Украине по некоторым прогнозам составит 16 процентов, правительство в течение этого года не удосужилось увеличить размер прожиточного минимума, удержав его на уровне октября 2008 года. А в проекте Госбюджета на 2010 год повышает этот важнейший социальный показатель с 1 января аж на 9 гривен, устанавливая его на уровне 507 гривен.

Люди спрашивают: «Как можно прожить на эти деньги?» Хотелось бы, чтобы этот вопрос услышало правительство.

Фракция коммунистов в своих замечаниях к проекту Госбюджета на 2010 год внесла предложение об увеличении прожиточного минимума. По наши расчетам с учетом инфляции и роста цен прожиточный минимум с 1 января 2010 года для нетрудоспособных граждан должен составлять 719 гривен, для работающих – 973, для детей в возрасте до 6 лет – 800 гривен, от 6 до 18 – тысячу 18. И конечно же прожиточный минимум в соответствии с инфляцией и ростом цен должен пересматриваться в течение всего года. Фракция коммунистов настаивала на повышении минимальной заработной платы в этом году, и мы требуем учесть это в бюджете на следующий год.

Тем более мы не согласны со статьей 73 проекта закона, которая вопреки нормам законов Украины дает право Кабмину самостоятельно определять размеры социальных выплат. Вы же знаете, что от этого пострадают миллионы граждан.

Фракция коммунистов в предложенном правительством проекте госбюджета видит и не использованные возможности экономии бюджетных средств. Мы и на это указали в своих предложениях к проекту госбюджета…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Мы считаем, что в условиях кризиса необходимо заморозить расходы, которые имеют отношение к обслуживанию высших эшелонов власти – Президента, Кабинета Министров, Верховной Рады Украины. По нашим расчетам можно сэкономить как минимум 250 миллионов гривен, тем более необходимо исключить из расходов госбюджета средства, направляемые на цели вступления Украины в НАТО. До проведения референдума по этому важнейшему вопросу нечего расходовать государственные деньги.

Вызывает много вопросов перечень целей, на которые будут расходоваться средства стабилизационного фонда. Некоторые из них не имеют никакого отношения к проблеме преодоления кризиса, зато вне поля зрения правительства оставлены промышленные предприятия...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 10 секунд, завершуйте, будь ласка.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. …оставлены промышленные предприятия, являющиеся стратегически важными для Украины.

Фракция коммунистов настаивает на выделении средств из госбюджета в следующем году на развитие таких предприятий, как киевский «Авиант», харьковский ХА, завод Шевченко, Харциский трубный, «Азовсталь». Перечень этих предприятий утвержден постановлением правительства. Вот мы требуем, чтобы правительство вернулось к рассмотрению этого бюджета, и поэтому его нужно отправить правительству на доработку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Дмитрович Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, Володимир Дмитрович, одну хвилиночку дозвольте. Давайте, можливо, таку пропозицію: після завершення виступів від фракцій є проект постанови, автор якого народний депутат Олександр Пеклушенко, він доповість по проекту постанови, а потім, після перерви, ми продовжимо виступи від комітетів, від фракцій. Нема заперечень? Ну для того, щоб ми ж трошки підігнали роботу. Тоді ми, якщо не заперечуєте, я можу продовжити не більше ніж на 15 хвилин. Після виступу Володимира Дмитровича Бондаренка виступ Олександра Пеклушенко, а потім перерва. Нема заперечень? Ну я прошу підтримати. Дякую. Все.

13:53:47

БОНДАРЕНКО В.Д. Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і порядок”.

Шановні друзі, сьогодні тут звучали деякі думки чисто в чорному варіанті зафарбування. Мова йде про те, що бюджет ніякий, не такий, як треба, і таке інше. Та ми ці думки і ці судження чуємо вже рік по відношенню до цього бюджету, який сьогодні є. То від Президента, то від опозиції вони звучать. Але суть їх одна: бюджет нікчемний, він не буде виконаний.

На щастя, а, можливо, комусь на біду, цей бюджет виконується. І жоден пенсіонер не залишився без пенсії, жоден вчитель не залишився без зарплати, жоден студент не залишився без стипендії. Тому давайте ми заспокоїмося, і не фарбувати все в чорних тонах, як реклама Януковича. Я собі уявляю, де він набрав таких кадрів. Очевидно, на Донеччині, бо в інших регіонах України немає такого бруду і грязі, як на тій рекламі. Є все-таки і світлі місця, їх треба відмічати.

Так от, звертаю увагу перш за все на те, що цей бюджет є унікальний в деяких відношеннях. Перш за все, це вперше в такому бюджеті немає жодної статті по змінах до законів податкових, вперше. Вперше цей бюджет дає можливість 12 з лишком тисячам сільських громад, селищних і міських отримати одразу бюджет, а не чекати, поки його розрахують в обласних і районних державних адміністраціях.

Хочу сказати, що по деяких макропоказниках також варто було б зупинитися. Хоча й невелике, але зростання валового національного продукту свідчить про те, що економіка України все-таки працює. Так, вона впала. Так, вона сьогодні зазнає страшних ударів кризи, але вона працює. І це реальний ріст ВВП, не такий, як малювали, як тут дехто розказує. А малювали, ми знаємо, як. Я вже говорив про те, що мій аналіз показує, що реальне внутрішнє споживання електроенергії в період діяльності уряду, яким керував Янукович, залишалося практично на рівні, як і попереднє, а ріст ВВП був. Такого не буває: ВВП не може рости без зростання споживання електроенергії. Це був намальований ріс ВВП, за рахунок того, що ПДВ накручувалося і виплачувалося своїм фірмам. Цим ще повинна зайнятись прокуратура.

Далі я хотів би звернути увагу на інфляцію. Як по-чорному, вибачте мене, малювали рівень інфляції, що вона перевищує 30, а хтось говорив, і 50 відсотків. Це не так. У вересні місяці цього року інфляція склала 0,8 відсотка, при тому що торік і позаторік вона була в цей місяць в два рази більшою.

Таким чином, макропоказники бюджету свідчать про те, що сьогодні ми говоримо про реальний документ, який складений урядом. І не варто його малювати в такому, дійсно, чорно-білому… чорно-сірому кольорі.

Звертаю увагу на те, що в цьому бюджеті вирішені практично всі питання, через які блокувалась ця трибуна майже 2 місяці. В якому плані вирішені? Ми говоримо про те, що заробітна плата в 2009 році буде зростати, поступово, але буде зростати, вона не буде стояти на місці і з 1 січня цього року... наступного року вона збільшиться з 681 гривні до 1 грудня на 778 гривень.

Я звертаю увагу також, що будуть виконані переважна більшість соціальних замовлень, які виникли в зв’язку з викликами часу. І зокрема, мова йде про запровадження нових розмірів мінімальної заробітної плати працівників бюджетних установ, яка збільшиться на 13,1 мільярда, на 9 мільярдів збільшаться пенсії сім’ям з дітьми та інвалідам І групи, на 1,3 мільярди збільшаться виплати на учнів професійно-технічних училищ, на 2,3 мільярди збільшиться забезпечення військовослужбовців і таке інше.

Я хочу вам сказати, що тут багато говорилося про деякі галузі. Ну, зокрема, я дуже радію, що галузь авіаційна вперше отримала такий розвиток. Тому що родичі Януковича, які довели її „до ручки”, сьогодні відсторонені і ця галузь розвивається.

Звертаю увагу на Міністерство оборони. Я не проти збільшення, я за збільшення, але подивіться, в минулому році збільшення відбулося, а всі гроші, фактично, перекрутили на продукти харчування. Тому що там працювали фірми, які туди були залучені і це стало предметом порушення кримінальної справи.

Скажіть мені, чому нема міністра оборони? Чому сьогодні Президент не дає міністра оброни, доводить військо до ручки, вибачте мене, для того, щоб воно взагалі було дезорганізоване. От за це думайте, а не говорите про те, що бездумно кидати туди гроші, не знаючи кому і хто за це відповість.

Я звертаю увагу і на галузь шахтарську. Тут звертали увагу на те, що це ж не в галузь ідуть гроші, а пенсіонерам минулих років. А що ви їх кинули? Що ці люди не повинні отримувати сьогодні пенсії, так звані регресні виплати? Ні, це ваша справа, ви вижали з них останні соки і викинули їх сьогодні на смітник, а уряд Юлії Тимошенко вперше їм надає сьогодні можливість отримати повноцінну пенсію.

Тому я не звертаю навіть увагу на те, і не приділяю увагу зараз, тому що цей бюджет є єдиним, можливо, за всі роки, коли приділено увагу сільським, селищним, міським радам. Дванадцять тисяч з лишнім громад…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БОНДАРЕНКО В. …отримали можливість завершити.

І хто би тут переді мною не стояв, і які б, вибачте, не корчив рожі, це ж нічого не змінить. Ви цього не розумієте і ніколи не зрозумієте. Спасибі. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте таким чином, прошу уваги!

Поступимо таким чином. Є проект постанови, так? Автор Пеклушенко. Ми послухаємо. А далі вже, коли будуть виступи від комітетів і від депутатів безпосередньо, щоб обговорювали це питання з урахуванням пропозиції, яку вносить народний депутат. Немає заперечень? Будь ласка, після того оголосимо перерву. Будь ласка, п’ять хвилин.

13:59:51

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Обсуждение бюджетного вопроса предусматривает три составляющие: первая – юридическая составляющая, вторая – экономическая, и третья – политическая целесообразность.

Я остановлюсь на первой части и зачитаю очень коротко свое постановление. Проект Закона «О Государственном бюджете Украины на 2010 год» подан Кабинетом Министров, зарегистрирован в Верховном Совете 15 сентября, содержит положения, которые не согласовываются с требованиями нормам Конституции, действующего законодательного акта. В частности, относительно размеров государственных социальных стандартов, предусмотрено внесение прямых изменений в соответствующие законодательные акты Украины. Трижды это верно с учетом того, что мы за них проголосовали на этой неделе.

Поэтому в моем постановлении есть четких два предложения: проект Закона «О Государственном бюджете Украины на 2010 год» отклонить и направить в Кабинет Министров на доработку с целью приведения его в соответствие с требованиями Конституции Украины и Бюджетного кодекса.

Кабинету Министров в недельный срок со дня вступления в силу этого постановления доработать проект»

Что и кто может возражать против этого постановления с юридической точки зрения?

Теперь давайте вернемся к экономической составляющей. Мне, как и всем вам, на 99 процентов, людям, постоянно бывающим в округах, задают постоянно один вопрос: вы можете хотя бы один раз в месяц неделю поработать, не спорить друг с другом, а говорить и делать то, что волнует нас, избирателей? И эта неделя показала, что мы можем. Мы проголосовали с вами, это был закон повышения зарплат, пенсий не отдельного депутата, не отдельной политической силы, это был закон Украины, проголосованный Верховным Советом. И я думаю, я имею право от всех наших избирателей всем депутатам, которые голосовали за этот закон, сказать спасибо. Но чтобы он не повторил судьбу Бюджетного кодекса, мы обязаны на этой неделе поставить в этой важнейшем социальном проекте точку. И я уверен, Верховный Совет это сделает.

Теперь, что касается, так называемого, бюджета, предложенного нами. Мой коллега, которого я очень уважаю по бюджетному комитету, употребил несколько очень емких выражений: уникальный. Уникальный по своей наглости и дерзости бюджет или, вернее, это просто бюджетная авантюра.

Почему я так говорю? Потому что бюджет должен базировать на основе того, как вы заканчиваете бюджетный год. Мы с вами вчера пытались проанализировать, как заканчивается этот бюджетный год. Сегодня. Когда делили портфели, тут некуда было плюнуть в ложе: министр на министре сидел. А сейчас – полтора человека. Так вас интересуют портфели или то, что нужно народу? (Шум у залі)

Теперь второй вопрос. Что касается вопросов, связанных с экономикой. Нельзя выполнить бюджет, который заведомо будет… Я, Владимир, когда ты выступал, не перебивал тебя. Я сказал, что я тебя уважаю. Владимир Михайлович, есть проблема, занесите грелку со льдом, иначе человека разорвет.

Второй момент. Я хочу остановиться на главном. В этой авантюре нет близко ничего от бюджета. Потому что это мыльный пузырь, от начала до конца наполнен только одними предвыборными обещаниями. Я хочу сказать, чтобы избиратели Украины знали: за месяц до блокирования трибуны были уже напечатаны плакаты. Мы имеем сегодня, еще когда не рассмотрен бюджет, документ, с которым должна разобраться прокуратура и должна разобраться СБУ - про заходи щодо забезпечення виконання державного бюджету України та місцевих бюджетів. Кабинет Министров, вот к чему стремиться, это все замануха, правильно он сказал: кто бы здесь не стоял, что не говорил, это правительство не собираться принимать никакой бюджет. У нас есть только один выход – долой правительство! Да здравствует Украина! И настоящий…

ІЗ ЗАЛУ. Браво.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Матвєєв Валентин Григорович, будь ласка.

Шановні колеги! Я перепрошую ви погодились з тим, що Володимир Михайлович оголосив продовження на 15 хвилин.

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після виступів… Я перепрошую, якщо так, будете виступати першим тоді на вечірньому засіданні.

Шановні колеги! Ранкове пленарне засідання оголошується закритим. О 16 годині розпочнеться вечірнє пленарне засідання.