ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

8 жовтня 2009 року, 16:00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу приготуватися до реєстрації. Прошу включити систему „Рада”.

16:00:45

В залі зареєстровано 433 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, на початку засідання зроблю оголошення. Згідно з протоколом засідання депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко” від 8 жовтня 2009 року та відповідно до пункту 3 статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про виключення народних депутатів України: Задирка Геннадія Олександровича, Каплієнка Володимира Володимировича, Рибакова Ігоря Олександровича зі складу депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”.

На підставі пункту 4 статті 59 Регламенту Верховної Ради України інформую, що народні депутати України Задирко Геннадій Олександрович, Каплієнко Володимир Володимирович, Рибаков Ігор Олександрович є позафракційними.

Шановні колеги, відповідно до практики роботи Верховної Ради України у нас фіксується час для розгляду питання про обрання суддів. Голова Верховної Ради оголосив, що о 16 годині ми приступимо до цієї процедури. Оскільки в нас не завершено попереднє питання, я хочу згоди залу, що ми зараз розпочнемо наше вечірнє засідання з того, що розглянемо питання про призначення суддів. Є заперечення?

ІЗ ЗАЛУ. Немє.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень. Будь ласка, тоді запишіться з процедури подальшої роботи. Петренко Володимир Михайлович, будь ласка.

16:02:59

ПЕТРЕНКО В.М. Прошу передати слово Кириленко Івану Григоровичу.

16:03:04

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Сьогодні День юриста. Сьогодні в залі люди, які повинні пройти процедуру затвердження. Давайте, у нас завжди камінь спотикання, коли ми розриваємо розгляд питання. Ви бачите із чого сьогодні почалося сесійне засідання наше – із того, що ми наполягали, вчора засідання Погоджувальної ради, давайте кадрові питання розглядаємо, а інша фракція наполягала, що давайте не будемо робити розриву в ході розгляду питанння, яке вже почалося розглядатися.

Олександре Володимировичу, ми сьогодні затвердимо кожного із присутніх тут і поздоровимо з Днем юриста. Давайте не будемо розривати, бо це дасть нам привід знову або одній, або іншій стороні говорити: «что прецедент то был» - давайте без прецедентів уже так надоїло. Затвердимо сьогодні і поздоровимо. Не переживайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стойко Іван Михайлович, будь ласка.

16:03:57

СТОЙКО І.М. Дякую, Іван Стойко, група „За Україну!”.

Справді, сьогодні День юриста і не треба чекати годину-дві я думаю, а від імені групи, я вітаю усіх юристів у цій залі і за залою, і зичу їм плідної і доброї роботи. І зараз наша група все ж таки пропонує не чекати будь-яких питань вирішення, ті які були по Регламенту. А так, як судді знаходяться уже в залі і тому я закликаю і до совісті усіх, і пропонуємо зараз розглянути питання про затвердження суддів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

16:04:46

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги! Шановні представники суддівського корпусу, дозвольте щиро вас привітати з Днем юриста – особливо чарівних жінок, яких як завжди переважна більшість там, де найважче.

Я вас вітаю з тим, що ви пройшли горнило і всих тих відборів, і співбесід, і тих всіх переживань. Ви ж сьогодні в сесійному залі. Я вам гарантую, що сьогодні доля ваша буде вирішена. Сьогодні ми вас затвердимо. Ми зможемо нормально налагодити бюджетне фінансування.

Я от слухав представника БЮТ, я вперше раз його… ну й він багато часом так щось говорить, слова ковтає. Я так і не зрозумів, що він хоче. Бюджет є бюджетом, а призначення суддів - є призначення суддів. Тому ініціатива хороша. Її потрібно схвалити, потрібно підтримати. Це живі люди. Вони мають разом з нами поділяти відповідальність за долю держави, бо це – третя незалежна гілка влади - судова.

Тому я пропоную підтримати цю пропозицію, і розпочати процедуру призначення суддів. Тих, що зараз там кричать, я пропоную: в нас працює фельдшерсько-акушерський пункт – підіть, вам там поможуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко Олег Валерійович.

16:05:58

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Ну, я думаю, що всі присутні в цій залі депутати, серед яких багато юристів, і один одного привітали і кандидатів в судді вітають. Але ж давайте не нехтувати Регламентом, і не проявляти правовий нігілізм в таке свято. Да?

Є процедура. Процедура передбачає завершення розгляду питання. Я думаю, що і кандидатам в судді буде цікаво подивитися як наші депутати працюють над бюджетом, як вони його обговорюють. Поїдуть люди додому - розкажуть, що тут бачили, від кого що чули і хто що з себе представляє.

Тому, я думаю, що нехай люди разом з нами попрацюють, і потім – після закінчення, ми їх привітаємо в парламентському буфеті, так як це положено – чашкою чаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук Володимир Георгійович.

16:06:50

КАРПУК В.Г. Володимир Карпук, депутатська група „За Україну”!

Я думаю, що повага до судді і судова висока гілка влади повинна бути пошанована в вищому законодавчому органі і ми повинні думати про те, що люди доїздили з дуже багатьох регіонів, що їм ще добиратися додому. Тому це буде і наше поздоровлення і повага до всього суддівського корпусу, до того, щоб вони високо несли честь суддів, треба також поважати цих людей. Тому я підтримую думку тих колег, які готові зараз розглянути питання про призначення суддів і ще раз вітаю їх всіх з святом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

16:07:38

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемый Александр Владимирович! Уважаемые коллеги! Ну нельзя ж делать заложниками судейский корпус неорганизованности нашей коалиционного большинства. Нельзя. Ну раз людей серьезных собрали, распустили, давайте второй раз, ну что мы показываем на всю страну.

Поэтому есть предложение поддержать и выступление Ярослава Сухого члена Партии регионов, и позицию «Нашей Украины-самообороны» начать сегодня вопрос с утверждения судейского корпуса, а потом у меня второе предложении, чтобы мы не скомкали когда дали возможность только 5 минут на вопросы или по 10 минут, выступления должны быть обстоятельны, мы рассматриваем главную антикризисную смету страны, дать возможность всем, кто записался, всем выступить у нас есть время до шести часов, дать выступить всем по второму вопросу по бюджету. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми обмінялися думками. Шановні колеги, я хочу сказати, що у нас дійсно є певна колізія. Звертаючись до Івана Григоровича, я хочу сказати, що це не прецедент, оскільки у нас протягом всього часу роботи парламенту визначався час і незалежно від того розглядалось якесь питання чи ні, ми в цей час, зазвичай це було 12.30, розглядали питання призначення суддів. Але ви маєте рацію в тому, що Регламент цього не передбачає. Тому, власне, я і звернувся чи є розуміння і консенсус в цьому питанні. Якщо консенсусу немає, це може вирішити тільки Верховна Рада України. Тому я ставлю на голосування пропозицію про розгляд зараз питання про призначення і звільнення суддів. Прошу народних депутатів визначитись.

16:09:38

За-242

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання. Будь ласка, по фракціях покажіть. Партія регіонів – 168, „Блок Юлії Тимошенко” – 1, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 26, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційних – 1.

Оголошується до розгляду питання про обрання та звільнення суддів. Доповідає голова Комітету з питань правосуддя Ківалов Сергій Васильович.

16:10:31

КІВАЛОВ С.В. Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своїх засіданнях 24 червня, 8 липня, 9 вересня, 7 жовтня розглянув подання Голови Верховного Суду, голів вищих спеціалізованих судів про обрання суддів безстроково та про переобрання судів раніше вибраних безстроково та подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів з посад за загальними обставинами та про звільнення суддів з посади за порушення присяги.

Процедура розгляду вам всім добре відома. Судді знаходяться у гостьовій ложі та на балконі. Проект Постанови Верховної Ради України 4790. Комітет рекомендує обрати на посади суддів безстроково…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку, хвилиночку, Сергію Васильовичу.

Шановні колеги, по загальній інформації є питання до голови комітету? Немає. Будь ласка, переходите тоді першого проекту постанови.

КІВАЛОВ С.В. Комітет рекомендує обрати на посаду суддів безстроково:

апеляційного суду Луганської області Ігнатова Романа Миколайовича;

Керченського міського суду Автономної Республіки Крим Ковальова Олександра Володимировича;

Ленінського районного суду міста Вінниці Голоту Людмилу Олегівну;

П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Резніченка Миколу Сергійовича;

Авдіївського міського суду Донецької області Компанієць Ірину Дмитрівну;

Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Васильченко Олену Георгіївну, Папаценка Павла Ілліча, Шатілову Людмилу Григорівну;

Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Онуфрієва Віктора Миколайовича;

Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Крімченко Світлану Анатоліївну;

Бориславського міського суду Львівської області Гудима Любомира Ярославовича;

Жовківського районного суду Львівської області Мікулу Володимира Євгеновича;

Київського районного суду міста Одеси Бжассо Наталю Володимирівну, Гниличенко Марину Віталіївну;

Приморського районного суду міста Одеси Коваленка Вадима Миколайовича;

Рівненського районного суду Рівненської області Сидоренка Сергія Микитовича;

Зарічного районного суду міста Суми Костенка Владислава Геннадійовича;

Теофіпольського районного суду Хмельницької області Дручкову Світлану Петрівну;

Путильського районного суду Чернівецької області Дідуха Дмитра Васильовича, Лисака Ігоря Никодимовича;

господарського суду Житомирської області Кудряшову Юлію Валеріївну;

господарського суду міста Севастополя Шевчук Наталію Григорівну.

Прошу підтримати проект постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович.

Шановні народні депутати, під час представлення кандидатур заперечень у народних депутатів не виникало. Чи є питання у когось з народних депутатів щодо кандидатур суддів, які присутні у цьому проекті постанови?

Є? Чечетов? Будь ласка, мікрофон Чечетова Михайла Васильовича.

16:14:39

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемый Сергей Васильевич! У меня два вопроса.

Первый вопрос. Это один список по назначению или еще будет список по назначению?

КІВАЛОВ С.В. Еще три.

ЧЕЧЕТОВ С.В. Еще три. И второй вопрос.

КІВАЛОВ С.В. Три проекта постановы.

ЧЕЧЕТОВ С.В. Когда комитет рассматривает вопросы персональные по назначению или, допустим, по пролонгации, или наоборот по прекращению работы судей, они присутствуют на комитете или нет?

КІВАЛОВ С.В. Все судьи, кандидаты на бессрочное избрание их судьями, все проходили комитет. Они должны по Регламенту находиться здесь, в зале. Если у депутатов возникают вопросы, вопросы задают судьям, они отвечают, и потом только ставим вопрос на голосование.

В связи с тем, что никто не поднимал вопросы, связанные с фамилиями, которые прозвучали, значит, они ставятся на голосование в проекте постановления, о котором мы говорим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

16:15:45

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Шановні колеги, у мене запитання до голови комітету такого плану. Неодноразово тут, у сесійній залі, ми мали такі цікаві інциденти, коли вже пройде вся процедура обговорення у комітеті, всі погодження, після того у сесійній залі піднімає народний депутат України руку і заявляє про те. що у нього є якісь претензій чи підозри. Я розумію, що він має право, але перед тим, не обговоривши і не поставивши до відома членів профільного комітету, які повинні цю скаргу розглядати.

Скажіть, будь ласка, під час розгляду цього списку, який ви тепер читали, чи були у вас зауваження з боку народних депутатів України, чи приходили народні депутати України з різних фракцій, висловлюючи якісь претензії, зауваження, які до них, наприклад, могли поступити з місць? Чи були такі факти, чи були такі випадки? Дякую.

КІВАЛОВ С.В. Дякую за питання. По этому проекту постановления не было никаких замечаний, а вот по следующему проекту были замечания, на который я остановлюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Костусєв, будь ласка.

16:17:00

КОСТУСЄВ О.О. Уважаемый Сергей Васильевич! Сергей Васильевич!

КІВАЛОВ С.В. Да, да.

КОСТУСЄВ О.О. Слушаете меня, да? Сейчас в этом списке есть судьи... Приморский суд города Одессы, правильно я говорю? Вот когда рассматривали на комитете, беседовали с судьями, как эти судьи настроены, они будут руководствоваться законом, когда будут работать, или, как многие судьи в Одессе, будут выполнять указания мэра Гурвица и принимать совершенно такие решения, которые, как говорится, на уши не натянешь? К сожалению, у нас вот такая в городе система. Был на эту тему разговор на комитете с этими товарищами? То есть, изберем сейчас и утвердим пожизненно, и потом начнут принимать такие решения, которые вы наверняка знаете и за которые вообще всем стыдно. Я могу привести примеры, их достаточно.

Например, Антимонопольный комитет Украины начинает, возбуждает дело против горисполкома за незаконное повышение тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Судья тут же принимаете решение запретить комитету рассматривать это дело, то есть запрещает выполнять...

КІВАЛОВ С.В. Уважаемый Алексей Алексеевич, с Приморского суда есть судья Коваленко Вадим Николаевич. Замечаний к нему на заседании комитета не было. И все то, что вы говорите, к этому конкретно судьи не было никаких нареканий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску Іван Васильович, будь ласка.

16:18:42

ПОПЕСКУ І.В. Дякую.

Попеску, фракція партії регіонів.

Вельмишановний Сергій Васильович, там у списку у вас є два судді з Чернівецької області Путильського району. Наскільки мені відомо, по відношенню до них не було жодних претензій. Але, з іншого боку, сьогодні був один дзвінок. Я хотів запитати, чи поступили в комітеті якісь там звернення, заяви? І якщо вони поступили, скажіть, якого змісту, оскільки я сам особисто знаю цих людей і можу ствердити, що вони постійно працювали чесно і сумлінно. Дякую.

КІВАЛОВ С.В. На сегодняшний день никаких замечаний в отношении указанного судьи не было.

И на 16 часов – я шел на заседание Верховной Рады – никаких ни факсов, ни звонков в комитет не поступало. Поэтому предлагаю поддержать эти кандидатуры.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до тих кандидатур, які є в проекті постанови, є якісь претензії? Пеклушенко Олександр Миколайович, будь ласка.

16:19:49

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Пеклушенко, фракция «Регионов». Я, как и все вы, еще раз поздравляю сегодня всех судей, находящихся в том зале. Уверен, что случайностей не бывает, и судьи, которые в этот день будут назначены, будут самыми гуманными судьями.

Я в этой связи хочу задать вам вопрос, чтобы не разрывать связь между предыдущим вопросом. Назовите, пожалуйста, в присутствии ваших коллег, сколько сегодня бюджетного недофинансирования по текущему году и как вы смотрите на цифры, которые дало правительство в так называемом проекте бюджета-2000. Нам, в бюджетном комитете, известно, что это сотни миллионов гривен. Сегодня суды лишены самого элементарного: возможность оплачивать счета коммунальных услуг, нет конвертов, нет бумаг. Что это за суды? Как мы хотим, чтобы было правовое государство, если нет нормального финансирования?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, це не стосується проекту постанови.

Якщо немає питань до кандидатур суддів, я ставлю на голосування проект Постанови (№ 4790) про обрання суддів. Прошу, будь ласка, визначатися.

16:21:23

За-395

Рішення прийнято.

Будь ласка, наступний проект постанови.

16:21:42

КІВАЛОВ С.В. 5116. Комітет рекомендує обрати на посади суддів безстроково:

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Руденко Марину Анатоліївну;

Харківського апеляційного адміністративного суду Русанову Вікторію Борисівну;

Ленінського районного суду міста Вінниці Короля Олександра Павловича;

Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області Ткачук Світлану Стефанівну;

Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мироненко Ірину Петрівну;

Ємільчинського районного суду Житомирської області Греська Василя Адамовича;

Корольовського районного суду міста Житомира Сингаївського Олександра Павловича;

Бобринецького районного суду Кіровоградської області Бевза Олега Юрійовича;

Лутугинського районного суду Луганської області Чуванову Аллу Михайлівну;

Свердловського міського суду Луганської області Логвіну Ларису Сергіївну;

Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкову Олену Іванівну;

Голопристанського районного суду Херсонської області Циганія Сергія Ілларіоновича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку, хвилиночку, хвилиночку.

Зауваження Андрій Васильович Шкіль. Будь ласка, прізвище? Включіть мікрофон народного депутата Шкіля, будь ласка.

16:23:26

ШКІЛЬ А.В. Дякую. Дякую. В мене зауваження до кандидатури Циганій Сергія Ілларіоновича Голопристанського районного суду Херсонської області.

Ну, в загалі вражає діяльність судді. Ціла низка цивільних справ, інших справ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Васильович, це пізніше.

ШКІЛЬ А.В. Добре, добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз… Ми потім повернемося до ……

ШКІЛЬ А.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, помітьте собі, Сергій Васильович.

КІВАЛОВ С.В. Я помітив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І продовжуємо далі.

16:23:57

КІВАЛОВ С.В.

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бондар Валентину Вікторівну;

Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна Валентина Олександровича;

Хмельницького окружного адміністративного суду Петричковича Андрія Івановича;

господарського суду Луганської області Василенко Тетяну Анатоліївну, Ворожцова Анатолія Геннадійовича, Доманську Марину Леонідівну;

господарського суду Миколаївської області Семенчук Наталію Олександрівну;

господарського суду Тернопільської області Хому Світлану Омелянівну.

Прошу підтримати проект постанови 5116.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, окрім судді Циганія Сергія Ларіоновича, який кандидує на по-життєве призначення Голопристанського районного суду Херсонської області, є зауваження до інших кандидатів? Немає.

Я ставлю на голосування проект постанови номер 5116 за вилученням з нього кандидатури Циганія Сергія Ларіоновича, Голопристанський районний суд Херсонської області. Прошу, будь ласка, визначатися.

16:25:39

За-391

Рішення прийнято.

Прошу, будь ласка, мікрофон народного депутата Шкіля, його обґрунтування претензій, які висловлюються до судді Циганя Сергія Ларіоновича.

16:25:46

ШКІЛЬ А.В. Дякую. В першу чергу, я вже трошки почав, що ціла низка цивільних справ за позовами громадянина Малишева і до приватної фірми „Престиж”, за позовом Пеліховського до Херсонського морського торгівельного порту. Аналогічна справа за позовом Костобаєва до „Укрсклопром” – це по стягненню заробітної плати.

На превеликий жаль, суддя Циганій у порушення норм процесуального права за неповним з’ясуванням судом обставин не прийняв правового рішення. І не дивно, що апеляційний суд Херсонської області відмінив… скасував, перепрошую, такі рішення Циганія.

На превеликий жаль, суддя не зробив із цього висновків, адже питання захисту соціальних прав громадян він вважає за непотрібне належно розглядати.

Також не виходить у нього і з кримінальними справами. Наприклад, у кримінальній справі по обвинуваченню Тригубова у скоєні злочину, передбаченого частиною першою 286-ою Кримінального кодексу, вирок, винесений судом під головуванням судді, скасовано з причин неправильного застосування кримінального закону.

З цією ж статтею КПК апеляційним…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Шкіля.

16:26:57

ШКІЛЬ А.В. Дякую. З цією, за тією ж статтею КПК апеляційним судом змінені вироки по ще низці розглянутих ним, суддею, кримінальних справ за обвинуваченням Лукашенка (за статтею 185), Мамай. Обидва засуджені за крадіжку по обвинуваченню за такою-то статтею. Перелік можна продовжувати.

Я вважаю, що за компетентність не можна призначати суддю Циганія Сергія Ларіоновича пожиттєво. Я звертаюся до колег народних депутаті із закликом дати можливість ще раз дуже ретельно вивчити цю кандидатуру комітетом. Бо я вважаю, що ми не маємо права зараз за нього голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є у нас в залі Циганій Сергій Ларіонович? На балконі, біля мікрофону, да. Будь ласка, дайте пояснення з приводу тих питань, які поставив народний депутат Шкіль.

Включіть мікрофон на балконі.

ЦИГАНІЙ С.Л. Дійсно, ці справи, які названі, мали місце. Вони мною розглядалися, і є скасовані і рішення, і вироки. Але якщо 6 рішень за 5 років скасованих, названих депутатом, - це низка справ, я… Дійсно, є, у всіх суддів є скасовані рішення, це звичайні справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ізовітова Лідія Павлівна, голова Вищої ради юстиції. У вас є з цього приводу необхідність, будь ласка?

ІЗОВІТОВА Л.П. Доброго дня, шановні народні депутати! Я хочу повідомити про те, що Сергій Іларіонович Циганій сьогодні, на мою думку, не може розглядатися ця кандидатура на засіданні парламенту. Тому що у Вищій раді юстиції є пропозиція суб’єкта відповідного про звільнення судді з посади за порушення присяги. Ця пропозиція до цього часу не розглянута.

Крім того, на розгляді секретаріату Вищої ради юстиції знаходиться депутатське звернення народного депутата України Рибакова і також ще не розглянуте. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лідія Павлівна, будь ласка, Сергій Васильович, яким же чином комітет розглядав, якщо у Вищій раді юстиції розглядається справа про звільнення за порушення присяги?

КІВАЛОВ С.В. Уважаемые коллеги! Все то, что принимается на заседании комитета в соответствии с регламентом и мы приняли решение, если мне память не изменяет, в отношении Сергея Илларионовича Цыганя единогласно.

Информация, которую сегодня озвучила Лидия Павловна, но она не была известна нашему комитету. Комитет принимает рекомендации, а зал уже вызначается, как поступать в той или иной ситуации.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович! Є пропозиція народного депутата Лук’янової, будь ласка. Народний депутат Лук’янов, мікрофон, будь ласка, Лук’янова.

16:30:41

ЛУК’ЯНОВА К.Є. Шановні колеги! У нас є в залі практика, якщо є зауваження у народних депутатів, то цей суддя відправляється знову на розгляд комітету. Я думаю, що нам не потрібно від цієї практики відходити, а таким чином і поступати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Яворівський, будь ласка, ваша пропозиція.

16:31:01

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги народні депутати і шановні кандидати в судді! Ситуація виглядає так, якби не було одностайного рішення комітету, тоді можна було б ставити, скажімо, це рішення, або сьогодні прийняття чи не прийняття рішення, можна було б ставити під сумнів. Оскільки є абсолютно одностайне рішення, раптом прокинувся десь народний депутат Рибак, ну це його право, коли прокидатися…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шкіль, я перепрошую.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Так, народний депутат. І раптом він подав документи. В комітеті цих документів не було, вони в комітеті не розглядалися, через те, просто є прохання підтримати комітет, до якого входять представники всіх, абсолютно, політичних сегментів, які є сьогодні і треба підтримати і поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто є дві пропозиції народних депутатів.

Звичайно, якщо немає.. Є третє? Будь ласка, народний депутат Сухий.

16:31:58

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги, ми повинні підходити до розгляду таких питань і такої проблематики з точки зору і професійного, і справедливого. Я пропоную поступити слідуючим чином: ми, до речі, так робили не раз, не ставлячи це питання на голосування, аби не отримати якогось голосування позитивного чи негативного, тому що є Вища рада юстиції, окрема думка, зняти зараз з розгляду цю кандидатуру, доручити комітету профільному з’ясувати, розібратися з усіма обставинами і в слідуючий раз, на слідуючому засіданні, винести це питання вже з остаточними рекомендаціями профільного базового комітету. Тому що так я не випадково сьогодні запитував, немає даних в комітеті, немає даних нарікань народних від депутатів України і в сесійному залі раптом виникає проблематика, яка нас всіх ставить в тупики. Ми не можемо приймати з голосу те чи інше рішення. Тому я пропоную зняти цю кандидатуру сьогодні з голосування і віддати на розгляд комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає одностайних думок. Тому я ставлю на голосування пропозицію про відкладення розгляду цього питання по суті (щодо призначення судді) до наступного розгляду в сесійній залі питання про обрання суддів з тим, щоб комітет ще раз розглянув цю пропозицію. Є заперечення, будь ласка, Адам Іванович Мартинюк.

16:33:24

МАРТИНЮК А.І. Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Олександре Володимировичу, я думаю, ви в праві поставити всі пропозиції, які надійшли, але в порядку надходження першою була пропозиція комітету про його затвердження, наступна була пропозиція Шкіля про відкладення і третя була пропозиція взагалі невідомо про що. Тому я прошу поставити в порядку надходження, а сесійна зала нехай визначається. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адам Іванович. Тільки після голосування по першому негативному, другої вже не буде пропозиції. Питання буде вирішено і це буде вирішена доля судді. Тому я хотів би, щоб ми дуже обережно ставилися до цього.

Будь ласка, народний депутат Пилипенко, ваша пропозиція.

16:34:09

ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую. Шановні колеги, справа в тому, що якщо діяти відповідно до регламенту, то частина восьма статті 215 взагалі говорить про те, що якщо є обґрунтовані в когось з депутатів підстави для того, щоб ще раз провести перевірку по деяких фактах, по яких комітет ще не проводив перевірки, то голосування по цій кандидатурі, по цьому судді не відбувається. Таким чином, ми не можемо зараз, якщо діяти по Регламенту, по статті 215 голосувати за цього суддю.

Тому я вважаю, Олександре Володимировичу, ваша пропозиція була правильна, поки що це питання зняти і доручити комітету ще раз розібратися з усіма скаргами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку. Але оскільки просто у депутатів не було цих документів, про які народний депутат Шкіль сказав, тому я і ставлю на голосування пропозицію: зняти сьогодні це питання з розгляду, і розглянути його наступного разу, коли буде розглядатися питання про обрання і призначення суддів. Прошу, будь ласка, визначатися.

16:35:14

За-166

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про обрання на посаду судді безстроково Циганія Сергія Іларіоновича. Прошу, будь ласка, визначатися.

16:35:42

За-219

Рішення не прийнято.

Наступний проект постанови.

КІВЛОВ С.В. Проект постанови Верховної Ради України 4791. Комітет рекомендує обрати суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів:

Київського апеляційного адміністративного суду Собківа Ярослава Маркіяновича;

Київського апеляційного господарського суду Нєсвєтову Надію Миколаївну;

Київського міжобласного апеляційного господарського суду Майданевича Анатолія Григоровича і Миколаївського окружного адміністративного суду Желєзного Ігоря Вікторовича.

Прошу підтримати цей проект постанови.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заперечень немає?

Комітет рекомендує прийняти нам проект постанови.

Прошу уваги! Вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України „Про обрання суддів” (реєстраційний номер 4791).

Прошу голосувати.

16:37:12

За-394

Рішення прийнято. Дякую. Будь ласка, наступна постанова.

КІВАЛОВ С.В. Проект постанови Верховної Ради 5205.

Комітет рекомендує Верховній Раді України у зв’язку з поданням заяв про відставку, звільнити з посад суддів:

Вищого адміністративного суду України Фадєєву Ніну Миколаївну;

апеляційного суду Донецької області Салявіна Сергія Валентиновича;

апеляційного суду Харківської області Пелішенко Жанну Іванівну;

апеляційного суду Черкаської області Адаменко Любов Василівну;

апеляційного суду міста Севастополя Пономаренко Аллу Петрівну;

Погребищенського районного суду Вінницької області Мацюка Георгія Олександровича;

Нововолинського міського суду Волинської області Кратюка Степана Павловича;

Петриківського районного суду Дніпропетровської області Квашина Володимира Васильовича;

Авдіївського міського суду Донецької області Макарова Олександра Павловича;

Тельманівського районного суду Донецької області Цукурова Петра Миколайовича;

Бердичівського міськрайонного Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Бабича Василя Іоновича і Голубничу Антоніну Михайлівну;

Виноградівського районного суду Закарпатської області Назарова Петра Олександровича;

Приморського районного суду Запорізької області Полуляха Валерія Григоровича;

Городенківського районного суду Івано-Франківської області Буждигана Олексія Васильовича;

Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Свириду Теодозія Йосифовича;

Обухівського районного суду Київської області Ковальова Юрія Олеговича;

Долинського районного суду Кіровоградської області Калмикова Бориса Лазаровича;

Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Бойка В’ячеслава Григорійовича;

Жовтневого районного суду міста Луганська Ковальова Анатолія Івановича;

Миколаївського районного суду Львівської області Ковталіва Романа Теодоровича;

Київського районного суду міста Одеси Жуковського Олександра Григоровича;

Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Євтушенко Тетяну Іванівну;

Харківського районного суду Харківської області Россолова Володимира Борисовича;

Каланчацького районного суду Херсонської області Прудку Людмилу Григорівну;

Нововоронцовського районного суду Херсонської області Павлюченка Віктора Сільвестровича;

Волочиського районного суду Хмельницької області Гамрецького Миколу Олександровича;

Городоцького районного суду Хмельницької області Кельбуса Сергія Пилиповича;

Ізяславського районного суду Хмельницької області Голуба Василя Володимировича;

господарського суду Черкаської області Упира Івана Іларіоновича.

Другий пункт. Звільнити Тимофієва Михайла Володимировича з посади судді Перевальського районного суду Луганської області у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків.

Прошу підтримати проект постанови 5205.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, застережень, пропозицій немає?

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 5205) „Про звільнення суддів”. Прошу голосувати.

16:42:19

За-382

Рішення прийнято.

Наступна постанова 4792, проект постанови, перепрошую.

КІВАЛОВ С.В. Комітет рекомендує Верховній Раді України звільнити Скорика Володимира Миколайовича з посади судді Солом’янського районного суду міста Києва у зв’язку з порушенням ним присяги судді.

Прошу підтримати цей проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте відповідно процедури попросимо Ізовітову Лідію Павлівну, щоб вона виклала позицію Вищої ради юстиції. Так. А потім попросимо Скорика Володимира Миколайовича. Нема заперечень? Будь ласка.

ІЗОВІТОВА Л.П. Шановні народні депутати! Дякую, Володимире Михайловичу. Це питання в парламенті розглядається не вперше. Я хочу повідомити про те, що 15травня ще 2008 року Вища рада юстиції внесла подання про звільнення Скорика Володимира Миколайовича з посади судді Солом’янського районного суду міста Києва за порушення присяги.

Вища рада юстиції після відповідних перевірок дійшла до висновку про те, що Володимир Миколайович Скорик порушував вимоги чинного законодавства, проявляв несумлінність при виконанні обов’язків судді, що є порушенням присяги. І в зв'язку з тим Вища рада юстиції дійшла до висновку, що він підлягає звільненню.

Про що йде мова. Це питання, які були на слуху протягом десь року. Мова йшла про те, що суддя розглядав справу, порушуючи правила підвідомчості судових спорів. Наприклад, розглядаючи позовну заяву Божка до виборчого блоку місцевих організацій політичних партій „Блок Леоніда Черновецького” про визнання протиправним та не чинним рішення, допустив розгляд цього питання в цивільному впровадженні, здійснив певні заборони і фактично він припинив своїм забезпеченням позову, своєю постановою він задовольнив заяву Божка про забезпечення позову і зупинив дію рішення третьої міжпартійної конференції виборчого блоку місцевих організацій політичних партій „Блок Леоніда Черновецького” про відкликання та дострокове припинення повноважень депутата Дніпровської районної ради у місті Києві Божка. Разом з тим він зупинив дію всіх рішень вищих керівних органів політичних партій виборчих блоків про відкликання та дострокове припинення повноважень депутатів місцевих рад до вирішення справи по суті.

Відомо, що відповідно до певної норми закону забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Але ці заходи забезпечення повинні і мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Але суддя Скорик знехтував цією вимогою і не мотивував у чому полягала необхідність зупиняти дію всіх рішень вищих керівних органів політичних партій, виборчих блоків про відкликання та дострокове припинення повноважень депутатів місцевих рад.

Крім цього рішення є ще одне рішення, також яке розглядалося Солом’янським судом, розглядалося суддею Скориком. Позовна заява чомусь пройшла мимо канцелярії, ця позовна заява не була зареєстрована, а мова йшла про справу адміністративну за позовом народного депутата Забарського до Президента України про припиненням ним протиправних дій і визнання відсутньою у Президента України компетенцією щодо призначення та звільнення Генерального прокурора України спосіб та у порядок, які суперечать Конституції України, Закону „Про прокуратуру”. А також йшла мова про Указ Президента „Про виведення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з підпорядкування міністра внутрішніх справ до підпорядкування Президента”.

При розгляді цієї справи, я вже сказала, що позов був не зареєстрований, суддя розглянув цю справу одноосібно замість того, щоб розглядати у колегії трьох суддів. Суддя не зробив, так скажем, порушив територіальну підсудність; суддя не зробив після задоволення позову певних забезпечень, тобто певних оголошень, і всі ці дії були оцінені Вищою радою юстиції, як такі, що порушують присягу судді.

Тому ми внесли подання про звільнення судді Скорика з посади судді за порушення присяги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є питання.

Я бачу. Володимир Яворівський. Якщо є питання, то по одному від фракції, не більше того. Якщо немає, слава Богу!

16:48:54

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Ну таке враження, що ми обговорюємо кандидатуру збирача базарного податку або слюсаря ЖЕКу і тому подібне. Ми обговорюємо обрання и необрання судді, який після нашого голосування, дуже часто байдужого такого, знаєте, ну колегіального – раз, два, ми призначаємо людину, яка потім буде вершити долі дуже багатьох інших людей. Ви щойно почули із вуст голови, ви почули, які колосальні порушення ця людина допустила. Через те ну зрозумійте, в результаті на якихось наших тут, цих містечкових політичних розборок ми не проголосували за те, щоб цю людину вилучити із системи суддів, тому що, ще раз повторюю, вона буде вирішувати долі дуже багатьох людей. Як буде вирішувати, ви самі бачите.

Через те я переконаний, таке враження, що ті, хто зараз не проголосують за його звільнення, очевидно, мають якусь перспективу потым зустрітися із цим…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я так зрозумів, що це вже обговорення. Тоді можна сідати. Сідайте, будь ласка. Якщо будуть питання… Михайло Чечетов, у вас питання чи виступ? Ну будь ласка.

16:50:14

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Очень плохо, когда мы втягиваем судебный корпус в политику и делаем судью заложником наших политических противостояний. И делает честь судье, когда попытка втянуть судью в политические разборки, судья все-таки набирается мужества и принципиально занимает позицию, основываясь на букве закона и на букве Конституции.

Почему возник вопрос по Скорик. Да дело в том, что в 2007 году, в мае 2007 года накануне выборов он стал заложником политической ситуации, когда возник спор по поводу снятия Пискуна с должности Генерального прокурора, переподчинение внутренних войск Президенту, и он здесь занял принципиальную позицию, основываясь на законе. И вот этот шлейф политических преследований тянется до сегодняшнего дня давайте поддержим судью за его гражданскую позицию, чтобы остальные брали с него пример. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук. Ми домовилися по одному від фракції, шановні колеги.

16:51:24

КАРПУК В.Г. Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”, „Наша Україна”. Звичайно, що напередодні надто важливих президентських виборів не потрібно втягувати суддівський корпус в ці політичні перипетії. І ми собі розуміємо, що те рішення, яке вважається неправильним, ще не є підставою для звільнення судді. Я думаю, що це надто важливе рішення загалом для суддівської системи в майбутньому нашому. І хотілося б послухати тут суддю Скорика, що скаже сам суддя. Тому що ми розуміємо, що певні політичні сили хочуть приватизувати ті чи інші суди і результати виборів вирішувати суто в судах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, від інших фракцій немає бажаючих виступати? Тоді от Пилипенко. Ну, і Писаренко. Ну я прошу вас, давайте вже буде будемо закінчувати тільки.

16:52:23

ПИЛИПЕНКО В.П. Шановні колеги, про яку суддівську принциповість може йти мова, якщо фактично цей суддя зупинив дію Закону України „Про імперативний мандат”? Де є тут принциповість?

Про яку суддівську принциповість може йти мова, коли справи навіть не проходили в канцелярії суду, коли суддя брав їх з вулиці, приходив, штампував, вибачте, рішення і віддавав назад? Яка ж тут суддівська принциповість? Завтра цей суддя, якщо він лишиться на посаді, візьме нас всіх тут розжене. І це буде його суддівська принциповість.

Хочу нагадати також колегам із фракції „Наша Україна – Народна Самооборона”, що подання на звільнення цього судді внесено саме Президентом України. Тому я прошу вас підтримати також цю пропозицію.

Однозначно хочу сказати, що „Блок Тимошенко” буде голосувати за звільнення цього судді. І хочу сказати ще, що фактично ситуація є унікальна для парламенту: коли один і той же суддя двічі проходив комітет, і комітет приймав позитивне рішення, підтримав Вищу раду юстиції. Тому прошу бути одностайними із рішенням комітету – і звільнити цього суддю саме у День юриста, оскільки юридичне середовище очиститься від випадкових людей в цей день. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко, будь ласка. І потім Коваль, так? Ні, ні, і будемо тоді суддю слухати.

16:53:32

ПИСАРЕНКО В.В. Шановні колеги, я також, ви знаєте, коли я почув про якусь принциповість в цьому питанні. Я хотів вам нагадати, що ми стоїмо напередодні саме виборчого процесу. І ви знаєте, якщо ми сьогодні не покажемо всьому суддівському корпусу приклад того, що судді не мають право встановлювати законодавчі норми і змінювати їх своїми рішеннями суду, і якщо ми не покажемо, що, дійсно, за кожне пока…, за кожне порушення закону є відповідальність, то ви собі уявіть, який буде виборчий процес.

Ми з вами сьогодні ухвалили зміни до Закону про вибори, саме регламентуючи, щоб суди не встановлювали результати виборів. Сьогодні у нас тут суддя, який, фактично, змінював норми закону, яким всій країні говорив, яким чином жити і що робити.

Тому, шановні колеги, давайте, дійсно, покажемо, що є покарання. Воно є невідворотно, і щоб ті судді, які сьогодні отримали право далі працювати, вже бачили, що Верховна Рада відповідає вищим положенням к…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ми обмінялися думками. На превеликий жаль, Скорика Володимира Миколайовича немає. Він не з’явився. Мене поінформував голова… (Шум у залі) Є? Так, а чому казали, що немає? Я перепрошую.

КІВАЛОВ С.В. Только появился.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Миколайович, ваша позиція з цього приводу?

СКОРИК В.М. Значить, я хочу сказати те, що коли приймав рішення відносно депутата Божко, це була компетенція районних судів. З приводу прийняття рішення по скасування указу Президента відносно генерального прокурора Піскуна, у квітні цього року окружний адміністративний суд прийняв аналогічне рішення.

З приводу, з приводу указу Президента України, рівно через рік Президент України скасував указ той, що він сам видав 25 травня 2007 року.

З моменту прийняття рішення пройшло два, більше двох років і чотирьох місяців. За цей час я зробив висновки і відповідно у мене з цього приводу гарні результати, позитивна характеристика. За цей час я ні разу не був на лікарняному.

На протязі трьох років я навіть не був у додаткових відпустках. І я думаю, що я своєю сумлінною працею виправив своє положення і у подальшому такого не буду повторяти і десятому закажу таке робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви почули пояснення? Немає запитань.? (Шум у залі) Є у Олега Ляшко, будь ласка.

16:56:39

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний … ну, я не знаю, чи можна людину суддею називати, коли він такі рішення приймає. Але от дивіться, ви щойно самі підтверджуєте те, про що кажуть депутати. Ви кажете про те, що от я розглядав справ про там скасування указу, через півтора роки адміністративний суд прийняв аналогічне рішення. Але ж… ну, це ж зовсім інший суд. Так це і є справа адміністративного суду - приймати це рішення. А ви тут при чому?

СКОРИК В.М. В той час….

ЛЯШКО О.В. Одноосібно, коли там колегія розглядає і все інше. Тобто ви підтверджуєте, що ви у порушення закону, у порушення статусу суддів приймали на коліні, відписували рішення. Дай Бог, конечно, вам здоров’я, щоб ви на лікарняний не ходили. Але якби це була єдина заслуга, щоб залишити вас суддею, то таких підстав немає у законодавстві. Суддя має діяти відповідно до закону. Якщо ви приймаєте рішення протиправні, то ви не можете бути суддею.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ярослав Кендзьор, будь ласка. Потім Михайло Чечетов.

16:57:54

КЕНДЗЬОР Я.М.Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”.

Ви знаєте, нам… мені особливо дуже приємно чути, що суддя визнав свою помилку і сказав, що він зробив висновки і більше таких рішень подібних у його практиці не буде прийматися. Я би хотів, щоб откровення було до кінця.

Шановний пане поки що суддя, а скажіть, будь ласка, скільки коштувало у натуральному вигляді це рішення, яке ви прийняли?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Михайло Чечетов, будь ласка, і будемо зараз приймати рішення.

16:58:37

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, я еще раз прошу, давайте мы откажемся от идеи втягивать судей в политику. Но в данной ситуации, ну не у всякого судьи хватит гражданского мужества выступить против произвольного указа Президента. И жизнь подтвердила правильность. Он правильно поступил. Не всяких смог бы это сделать.

Поэтому я еще раз повторяю, давайте мы проголосуем, поддержим судью и дальше откажемся от идеи втягивать судейский корпус в политику. Судейский корпус – это третья ветвь власти по Конституции. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі висловили свою точку зору? Немає інших позицій?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету, а саме: щодо прийняття проекту постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 4792) про звільнення судді. Звільнити Скорика Володимира Миколайовича з посади судді Соломеньского районного суду міста Києва у зв’язку з порушенням ним присяги судді. Прошу голосувати.

17:00:00

За-231

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 152, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 57, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 2.

Шановні колеги, розгляд питання завершено. Дозвольте від вашого імені привітати суддів, яких ми обрали на посади безстроково. Побажати їм сумлінного виконання обов’язків, які перед ними віднині стоять, тобто продовжити свою роботу. А також подякувати суддям, яких ми звільнили з посад відповідно до вимог Закону України "Про статус суддів”. Шановні колеги, ваші оплески. (Оплески)

Шановні народні депутати, продовжуємо розгляд питання представлення Верховній Раді України проекту Закону „Про Державний бюджет України на 2010 рік”. Зараз у нас виступи від комітетів і безпосередньо від депутатів. Заявлено на виступ з трибуни 41 депутат, множимо на три, шановні колеги, у нас всього година часу. Не всі зможуть виступити.

Валентин Григорович Матвєєв, фракція комуністів, будь ласка. Петро Степанович Цибенко.

17:01:42

ЦИБЕНКО П.С. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Фракція Компартії України, голова Ради організації ветеранів України Петро Цибенко.

Знаєте, відверто кажучи, шановні колеги, мене тішать заяви про те, що цей проект Державного бюджету, мало не найкращий за останні роки. Спробуємо кількома тезами спростувати цю, м’яко кажучи, неправду, при чому спростувати по ряду показників, які стосуються найбільш заслуженої і найбільш шанованої частини нашого суспільства – ветеранства.

Принагідно нагадаю, що 2010 рік – це рік 65-річчя Великої Перемоги над фашизмом, а це обставина на повний зріст ставить проблему повернення боргів ветеранству взагалі, і ветеранам-фронтовикам зокрема. Скільки можуть рятівники Європи і людства жити в злиднях і жебракувати? Кілька конкретних речей, в цьому проекті бюджету немає механізму вирішення проблеми прожиткового мінімуму. На сьогоднішній день прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність складає 498 гривень. Пропонується з 1 січня 2010 року його аж у обсязі цілих 507 гривень. Тобто за 15 місяців виживання в умовах кризи, збільшення прожиткового мінімуму аж на цілих 9 гривень.

Друге зауваження. Одним із трьох коників, за допомогою яких "Блок Юлії Тимошенко", який складає сьогодні основу коаліції і основу уряду, прямо скажемо, видурював голоси у виборців є проблема дітей війни.

Громадяни України мало не під диктовку писали подання до суду і таких звернень набралася надзвичайно велика кількість. Так от, в цьому проекті бюджету немає вирішення цієї проблеми. Я скажу більше, в судах України знаходиться 540 судових позовів по поверненню грошової компенсації за статус дитини війни і вартість питання півтора мільярда гривень. Коли будемо повертати цей борг?

І третє, про що я хотів би сказати, я хочу все-таки зрозуміти і усвідомити, все-таки хотів би зрозуміти Державний бюджет України заради українців і не українців, які проживають в Україні чи заради українців, які живуть за її межами. Питання далеко не риторичне, адже на потреби закордонного українства, тобто прямо кажучи діаспори, виділяється по чотирьом програмам 44 мільйони, а на підтримку ветеранських організацій в самій Україні виділяється аж 7 мільйонів. Що більше пече нас, закордонне українство чи наше, внутрішнє, українське українство, ось чому фракція комуністів пропонує цей проект державного бюджету не приймати до розгляду…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів, потім буде виступати Ірина Акімова.

17:05:02

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги, історія світового парламентаризму і про це знають студенти вузів, як інституту демократії чітко, детерміновано, як збором податків, так і проблематикою розподілу під суспільним контролем бюджету. В нас сьогодні особливий день, ми розглядаємо бюджет – ця основа основ нашої діяльності. Те, що тут немає уряду, я не став би на цьому загострювати увагу, коаліції немає, уряд, як і Президент, нелегітимний, отака наша держава і на чому вона тримається, сам Бог знає.

Соціальні аспекти цього законопроекту. В державному бюджеті на 2010 рік у виступі, у презентації, виконуючого обов’язки міністра фінансів Уманського сказано, що державні соціальні стандарти в 2010 році динамічно піднімаються на індекс інфляції, 11%.

А тепер, будь ласка, послухайте цифри, уряд передбачає мінімальну зарплату 734 гривні. В тому законопроекті колеги Зарубінського "Блок Литвина", за якими ми підтримали в першому читанні, цифра названа інша – 744 гривні.

Скажіть, будь ласка, де ж тут „злочин”, я цитую слова Прем’єр-міністра, „в тих 10 гривнях”, де ж та атомна бомба. І, вибачте мені, що це за така гнила фінансова система, за два роки згнивша, яка від 10 гривень може розбалансуватися, розлетітися і вилетіти геть!

Панове народні депутати! Народні депутати! Ви ж не кабміневські депутати, ви ж не партійні депутати, скажіть, що 700 гривень у місяць зарплата медсестри нинішня для міста Києва – це такі шалені гроші? Це навколо них треба будувати зараз цю всю гнилу політику?

Сьогодні бастує Румунія. Піднялися на акцію протесту румунські профспілки, що вони вимагають? Підняти мінімальну зарплату з 1 тисячу 900 доларів у місяць до 2 тисяч 300 доларів у місяць. Румуни .......... Я перепрошую румунів. І наша мінімалька – 80 доларів у місяць.

Ще одне. Держава виконує внутрішні і зовнішні функції, як ми будемо виконувати зовнішню функцію? Подивіться фінансування міжнародної діяльності, міжнародний авторитет. У 2009 році на діяльність закордонних установ при курсі 5,5 доларів планували 774 мільйони гривень. На 2010 – 862 мільйонів гривень при невідомому курсі. Розвалене фінансування армії, міжнародних структур. Що ж ми маємо за функцію виконання нами з вами міжнародних зобов’язань?

І останнє. Я знаю, що Прем’єр-міністр їде в Запоріжжя. Передайте їй, будь ласка: або гроші на мости, або нехай якось розбирайтеся, ну, добра там не буде. Будь ласка, виясніть, що сталося і чому така несправедливість?

У своєму виступі щодо суддів я допустив некоректне висловлювання на адресу Івана Григоровича Кириленка. З цієї трибуни прошу в нього пробачення. (Оплески).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Акімова, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати народний депутат Турманов.

17:08:19

АКІМОВА І.М. ... у меня возникает вот в процессе дискуссии о бюджете один вопрос.

В первом чтении был принят (огромными усилиями Партии регионов) Закон о повышении социальных стандартов. Этот закон можно называть бюджетообразующим. Почему мы рассматриваем бюджет на 2010 год в любо его проекте до принятия этого закона?

У меня ответ есть. Этот ответ – коалиция не хочет второго чтения этого закона. Но если мы отказываемся от повышения социальных стандартах, о которых уже говорило много выступающих. То возникает вопрос. А, что же мы тогда хотим видеть в бюджете?

Вот сегодня многие коллеги говорили о том, что подрываются основы национальной безопасности. С моей точки зрения, основа национальной безопасности – это здоровый, благополучный украинский гражданин, который должен выживать в условиях экономического кризиса.

Тот документ, который был подан в виде проекта бюджета – вряд ли можно назвать проектом потому, что он не стоит бумаги, на котором он написан.

Сегодня искали эпитеты, которыми можно описать, что ж такое проект бюджета 2010 года? Вот я бы назвала – это проекта бюджета, бюджета произвола. Очень правильно определило Главное экспертное управления суть этого документа. Он абсолютно противозаконный. Он нарушает конституционные принципы, прежде всего – обеспечение нормальных социальных стандартов жизни. Он вводит в действия, по сути, те законы, которые еще не приняты Президентом. Этот проект не только антиконституционный, он антисоциальный потому, что понижает социальные стандарты.

Этот проект антиинвестиционный потому, что даже в условиях, когда можно выкроить определенные суммы на инвестиционные программы, он резко снижает удельный вес расходов развития - и без того низкий – всего лишь 18 процентов.

Этот проект абсолютно беспринципный потому, что бизнес, который уже находится в очень сложных ситуациях – будет зажат еще в большие тиски.

Обратите внимание на две цифры, все люди, которые связанны с малым, средним и крупным бизнесом. В двое уменьшается сумма на возвращение НДС, зато в полтора раза увеличивается сумма по налогу на прибыль. Как будет выживать бизнес, откуда возьмутся рабочие места, кто будет платить гражданам и обеспечивать их работой это остается за пределами бюджета.

Это бюджет полного ручного управления, единственное, что он предлагает на вырост это рост государственного долга, причем бесконтрольно и рост долгов для бизнеса. Вот почему, я думаю, что сегодня не может быть никакого другого предложения, это не бюджет, дорабатывать его бессмысленно, его нужно писать абсолютно заново. И если правительство не в состоянии это сделать, значит оно должно уступить свое место тому правительству, которое может подготовить реа…

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Михайлівна, будь ласка, завершуйте.

АКІМОВА І.М. ... который может подготовить реалистичный, социальный, инвестиционно ориентированный бюджет, который действительно бы дал базу для выхода Украины из кризиса. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турманов Віктор Іванович, будь ласка.

17:12:04

ТУРМАНОВ В.І. Уважаемые коллеги, я думаю, что, не смотря на то, что рассматривается такой серьезный документ трибуна ложи вообще пустая, значит вообще этот бюджет вообще никому не нужен. Но я хотел бы все-таки, до обеда мне пришлось поднимать эти вопросы связанные с проблемами угольной отрасли, коротко напомнить 2009 год, когда утверждался в этом зале бюджет на 2009 год. С 5-6 попытки 226 голосов получили. Что было тогда в бюджете для угольщиков – 15,2 миллиарда гривен. Тогда я говорил, что это нарисованная цифра, которая не будет получена угольщиками-шахтерами. Оно так и есть сегодня. Сегодня платится просто чистая заработная плата, налоги в Пенсионный фонд, налоги местных бюджетов физических лиц, фонды социального страхования ничего не выплачивается. Что нам предлагает правительство на 2010 год бюджет в 21,6 миллиарда. Как сказано в пояснительной записке: несмотря на кризу правительство увеличивает бюджет отрасли на 6 миллиардов. Но я называл цифры. Анатолий Иванович, вы здесь присутствуете. 4,2 миллиарда – это выплаты пенсий шахтеров, которые в отрасль не идут, 6,5 миллиардов нарисованных денег под гарантии правительства - эти деньги будут не получены, это практика нам показывает, в лучшие времена не получали. Один миллиард вы вписали в бюджет отрасли, но эти деньги надо отдать энергетикам долги. 2,5 миллиарда ваше правительство сегодня своими действиями задолжало Пенсионному фонду, вы включили в бюджет отрасли. И таким образом из 21 миллиарда, Анатолий Иванович, 15 миллиардов нарисованных денег, которые в бюджет не идут.

Сегодня шахты работают - ни болта, ни гайки, никаких перспектив нет. Сегодня люди, которые работают на шахтах, не возят транспортом, они ходят пешком на работу. Куда ж мы идем? С каким бюджетом мы пришли в парламент?

Поэтому я считаю, что этот бюджет ни в коем случае мы не должны принимать. Отправить. А сегодня вот здесь моя коллега выступала Акимова, бюджет полностью требует переработки не только угольной отрасли и по другим отраслям, что касается нашего местного самоуправления. Поэтому я глубоко убежден, что сегодня мы этот бюджет отправим на доработку. Правительство должно работать, либо сдать реальный бюджет, который позволит сегодня не только угольной отрасли возрождаться, но и другим отраслям и вместе поднять экономику нашего государства. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

17:15:06

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Проект бюджета на 2010 год должен базироваться на реальном бюджете 2009 года. А реалии таковы: бюджет 2009 года катастрофически не выполняется. За 9 месяцев в Госбюджет поступило меньше 60 процентов плана года. По итогам года недовыполнение составит порядка 40 миллиардов. Аналогичная ситуация с наполнением местных бюджетов.

Долги государства растут. Сегодня почти каждая вторая гривна, которую тратит правительство Тимошенко одолженная. И в таких условиях правительство планирует в 2010 году 40-процентный рост доходов государственного бюджета. Надо считать не от нарисованного плана, а исходя из фактических поступлений в бюджет.

Скажите, какое чудо должно случиться, чтобы правительство стабильное только в невыполнении своих планов и обещаний смогло выполнить такой стахановский бюджет на следующий год?

В проекте бюджета 2010 года доходы существенно завышены, а соответственно расходы нереальны. Это чистой воды авантюра. Вам говорят, что проект бюджета обеспечит невиданную социальную защиту граждан. Обман, никого он и ничего не защитит. На самом деле Юлия Тимошенко существенно занижает размеры государственных социальных стандартов, выталкивая граждан за черту выживания.

Сегодня Юлия Тимошенко ежемесячно недоплачивает каждому пенсионеру от 200 до 300 гривен, а каждому работнику бюджетной сферы – 800-1000 гривен.

В целом предложенный правительством проект бюджета на 2010 год не носит антикризисного характера, он не дает ответы на главные вопросы, волнующие людей: «Как сохранить рабочие места и зарплаты; как выплатить пенсию, которая позволяла бы обеспечить самые необходимые потребности людей преклонного возраста; как обеспечить рост доходов граждан, которые хотя бы покроют удорожание продуктов питания и рост тарифов; как компенсировать людям потери от обесценивания сбер6ежений?»

Кроме того, бюджет 2010 года не предусматривает контрмер на устранение основных причин кризисных явлений в экономике – это потери внешних рынков сбыта, уменьшение спроса на внутреннем рынке, что связано со снижением покупательной способности отечественных потребителей, сокращение кредитования, отток капитала, курсовую нестабильность.

Вместо стимулирования инфраструктурных программ способных дать рабочие места и активизировать производство в смежных отраслях правительство использует бюджетные средства на предвыборные обещания, которые вряд ли будут выполнены. Очевидно, что этот законопроект надо немедленно возвращать правительству на переработку, а если оно не знает, как это сделать, то пусть уходят, мы это сделаем, потому что уже не раз исправляли ошибки политических авантюристов во власти. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску Іван Васильович, будь ласка.

17:18:03

ПОПЕСКУ І.В. Уважаемые коллеги! Попеску, фракция Партии регионов.

Если проанализировать бюджет на 2010 год через призму обеспечения прав и свобод национальных меньшинств и стабилизации межрегиональных отношений в Украине, надо сказать, что его надо немедленно отправить на доработку. Почему? Согласно проекта бюджета Государственному комитету по вопросам национальности и религии предусмотрено выделить 17 миллионов 325 тысяч, что намного меньше, чем в прошлом году. Из них на обеспечение управленческой деятельности и зарплаты сотрудников комитета – 7,5 миллиона. 4 миллиона гривен выделяется на укрепление связей с украинской диаспорой, и еще один миллион выделяется для Всемирной украинской координационной рады. На расселение, обустройство депортированных украинских татар по линии комитета предусмотрено 3,3 миллиона гривен и еще 50 миллионов гривен выделяется на эти цели из стабилизационного фонда. Таким образом, крымским татарам на расселение, обустройство предлагается, как и в прошлом году, 53 миллиона. Хотят те 50 миллионов, надо было давать не из стабилизационного фонда, а через общий фонд. Это еще раз показывает, что это перед выборами пытаются опять заигрывать с крымскими татарами. Но они должны помнить, что если это будет в стабилизационном фонде, это будут только обещания, больше ничего.

Возникает вопрос: что же остается на уровне комитета для решения вопросов национальности и религии – самые главные, что соответствует названию комитета? Для национальности остается 96,3 тысяч гривен на меры по реализации Европейской хартии региональных языков и языков меньшинств. Если распределить эти деньги на носителей других языков, получается меньше одной десятой доли копейки на каждого носителя другого языка. Что остается на религию? На религию остается всего 7 тысяч 600 гривен.

Уважаемые коллеги! Есть, правда, одна цифра - 1 миллион 381 тысяча гривен предусмотрена на меры по укреплению культуры национальных меньшинств и финансовую поддержку газет на языках меньшинств. Их всего шесть. Но если посмотреть, как они финансируются, если обратить внимание, что только одна из этих газет начинает критиковать правительство, сразу начинаются вопросы с финансированием. В результате обеспечения национальных меньшинств выдаются крохи. Поэтому возникает вопрос: а почему правительство не взяло и не переименовало этот комитет в Комитет по обеспечению связей с украинской диаспорой? Отдало б еще туда 20 миллионов от Министерства культуры, 15 миллионов, которые Министерство иностранных дел создало мощный департамент по связи с украинцами за кордоном, тогда здесь было б нормально.

А что касается национальных меньшинств, сказало бы честно, что правительство игнорирует и языковые, и национальные права, а занимается только национализацией. И нужно прекращать говорить о том, что правительство является проевропейскостью, потому что Европа требует защиты национальных и языковых меньшинств.

А проект надо отправить на доработку существенную. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор Ярослав Михайлович, будь ласка.

17:21:04

КЕНДЗЬОР Я.М. Шановні колеги народні депутати, я, можливо, дещо повторюся, тому що розглядаємо одну і ту ж проблему: проект бюджету на 2010 рік. І те, про що вже не один промовець тут говорив: про те, що, поглядаючи на урядову ложу, що немає ні керівника уряду, ні перших осіб, ні міністра фінансів. Це говорить про те, що уряд розуміє ціну і фаховість свого бюджету. Він розуміє всю безнадійність цього бюджету. І тому абсолютно, так би мовити, зливши воду, він і не показується сюди, тому що, як заявила Юлія Володимирівна, бюджет буде прийнятий постановою Кабінету Міністрів - і Прем'єр-міністр буде в ручному порядку, в ручному режимі розглядати і керувати цим бюджетом.

Але я все-таки хочу ще один раз повернутися до, з моєї точки зору, найважливішого сегменту життя української держави, зрештою, кожної держави. Це обороноздатність української держави. З мого власного аналізу і погляду, йде продумане, цілеспрямоване нищення української держави на основі знищення забезпечення обороноздатності Збройних сил української держави.

Про рівень забезпечення Збройних сил 2009 року вже всі знають. Ще гірша ситуація планується на 2010 рік. І, пам’ятаючи ці реальні загрози, які сьогодні чатують над Україною, пам’ятаємо звернення Президента Росії Медвєдєва, пам’ятаємо зміни до Закону про оборону Росії, де узаконюється агресія російських Збройних сил до держав-судів.

І споглядаючи на те, що з ініціативи Прем’єр-міністра був звільнений міністр оборони України. Маючи цю жалюгідну ситуацію фінансову в Збройних силах, подав у відставку начальник Генерального штабу. Тобто Україну сьогодні можна брати руками голими.

Але дивіться, де шукає уряд порятунку для Збройних сил. Ось 11 вересня цього року перший віце-прем’єр Турчинов видає розпорядження про ліквідацію, або відправку на приватизацію деяких підприємств. І в тому списку опиняється єдина україномовна, проукраїнська газета Військово-Морських сил України „Флот України”. І перший віце-прем’єр дозволяє зліквідувати цю газету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Ярослав Михайлович.

КЕНДЗЬОР Я.М. Дозвольте закінчити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КЕНДЗЬОР Я.М. Ви знаєте, жахаєшся, коли говорять, що це уряд націонал-демократів, патріотів України. І коли перший віце-прем’єр дає розпорядження про знищення єдиної україномовної, проукраїнської газети „Флот України”, я тоді доходжу остаточного висновку: це уряд, який нищить Україну. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сербін Юрій Сергійович, будь ласка.

17:24:52

СЕРБІН Ю.С. Шановні колеги, у нас дуже цікаве обговорення. Один наш колега вийшов сюди і каже: „Уряду немає, коаліції немає, нічого немає”. Не зрозуміло, хто виплачує пенсії, заробітні плати та все інше, хто втримав країну від колапсу, хто втримав країну від дефолту.

Тобто замість нормального обговорення ми знову проводимо політичні ігри. Замість того, щоб, дійсно, обговорювати, де знайти кошти, для армії вони потрібні, ми кричимо про те. що Україну хтось хоче взяти голими руками. Ми як будемо захищати Україну? Знову Чорноморський флот не пускать у Севастополь, не дивлячись на нашу угоду? То давайте ж будемо реалістами. Якщо ми, дійсно, обговорюємо бюджет, який нам потрібен.

У бюджеті… Він не допрацьований. У бюджеті є, безумовно, недоліки, то давайте над ним працювати. Але у бюджеті є плюси. Нарешті місцевим радам сіл, селищ дано право формувати свій бюджет і не чекати нікого, хто їм допоможе. Нарешті вони зможуть самі планувати, як ремонтувати свої дороги, як відпрацьовувати і як фінансувати навчальні заклади та заклади по вихованню дітей. Це є у цьому бюджеті.

Це ж був у лозунгу усіх партій, усіх союзів. Зараз, коли уряд реально відпрацював таку кількість, декілька тисяч бюджетів, ми кажемо, що цей бюджет ні на що не здатний, ми кажемо, що дуже багато і нереальні кошти по видаткам. І одночасно кажемо про те, що їх не вистачає на перше, на друге, на третє. Їх, дійсно, не вистачає. Але ми виходимо з кризи, а не в нормальній ситуації, коли нам теж не вистачало, у нормальних ситуаціях, при уряді Віктора Федоровича не вистачало коштів і на реформу ЖКХ, і на будівництво житла. Зараз це ж закладено, да, не в тих розмірах, яких ми бажаємо, але воно ж є.

Є зауваження до бюджету? У мене як у будівельника, як у члена Комітету по будівництву та ЖКХ є пропозиція до цього бюджету. Мені здається, безумовно, потрібно починати, і єдиний вихід з кризи по житловому будівництву – це починати реально будувати доступне житло. Тобто 30 відсотків повинна давати держава.

Але будинки багатоповерхові не будуються за один рік. Тому потрібно переходити на дворічне планування. Нам потрібно записати у цьому бюджеті, що на інший рік, на 2011 рік ми теж закладемо ту гарантію. Тоді люди повитаскують із чулків оці гроші, гроші, які потрібні зараз державі для обороту, і вони будуть купувати це житло, якщо будемо гарантувати, що держава у 2011 році їм компенсує 30 відсотків. І це не витрати бюджету цього року, це будуть витрати бюджету 2011 року. Про це надо думати.

Надо подумати про те, щоб програма „Питна вода”, яка зараз є…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Юрію Сергійовичу.

СЕРБІН Ю.С. Але в цілому бюджет робочий, над ним працювати треба. А те, що відправимо його, нашкодимо всій країні і нашим громадянам. Знову політичні ігри. Давайте хоч у бюджеті будемо реалістами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слаута Віктор Андрійович, будь ласка.

17:28:32

СЛАУТА В.А. Шановні колеги! Анатолію Івановичу, Мярковський! Я до вас звертаюся.

Учора у Дніпропетровській області був, а до цього в Рівненській, Хмельницькій, Черкаській. Не міг відповісти на одне просте запитання. Кожного місяця від Міністерства фінансів, що бюджет, дохідна частина виконується справно. На агропромисловий комплекс 2010 рік бюджету немає. На агропромисловий комплекс, десятий рік немає тєми для разговору.

Тому або уже слідуючий нехай по галузі виступає, бо агропромисловому комплексу немає тєми. Загальний фонд знижений до мьортвой точки. Все погнали в стабілізаційний фонд, так називаємий, який у 2009 році з запропонованих 2,2 мільярдів для села єлє 5-6 відсотків дали. То єсть це уловка красівая. І спеціальний фонд, який наповнюється від продажу землі сільськогосподарського призначення, який не наповнюється. Катастрофічна ситуацію, Анатолію Івановичу, ви єдиний з Міністерства фінансів. В аграрному секторі в усіх галузях для фермерів, для великих господарств, малих, холдингів, особистого сільського господарства. Сім рограм у восьмому році самих конкретних для села вмерли, і зараз ще 7 виключаються на 2010 рік.

Портфель фінансовий аграрника. Свої кошти – 0, інвестиції – інвестори втекли, кредити – повертати треба кредити, кредитів не дають і бюджет – і бюджету немає. Всі складові мертві, та це ж той ланцюг,через який економіка повинна виїхати. Як я чую від Віктора Андрійовича, тільки не Слаути, і від Прем’єр-міністра. Так щось зробіть. Немає по аграрному сектору цифр для розмови.

І останнє. Що наша фракція, Партія регіонів, пропонує. 5,5 відсотків від дохідної частини бюджету на 2010 рік і два відсотки від ВВП. Це примірно два мільярди на інфраструктуру соціалку. Це ж було все! І це невелика цифра. А оці кошти, невеликі, для аграрного сектору, для підтримки продукції сільського господарства і соціальної сфери розпишуть міністерство профільне, там фахівці, і селяни. Третього не дано!

Навіть хотів би проголосувати за цей бюджет, тільки за аграрний комплекс, невозможно. Неможливо.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

17:31:50

АРЖЕВІТІН С.М. Станіслав Аржевітін, „Наша Україна”, група „За Україну!”.

Шановні колеги! Я хотів би дещо сказати про державну політику з цінними паперами уряду на якій побудована половина бюджету 2010 року. Нагадую, що у класичному розумінні цінні папери, це коли Кабінет Міністрів обмінює їх на фінансовому ринку на реальні кошти. У нашому варіанті, як правило всі цінні папери викопує Національний банк, а це ні що інше, як прихована емісія і про це, між іншим, вчора підтвердив і сказав голова Рахункової палати Верховної Ради.

Якщо раніше політика державних запозичень через інструмент цінних паперів носила, як би такий борговий характер на долю інших Кабінету Міністрів. Для прикладу, цінні папери 1999 року повинні погаситись до 2035 року.

Сьогодні політика залучення через цінні папери і викупу їх Національним банком носить, звісно, планомірний характер руйнування економіки, адже прихована емісія, яка через шість і вісім місяців автоматично впливає на новий виток інфляції, не може не призводити до підняття цін, знецінення гривні, нової інфляції, а це значить банкрутство підприємств і зубожіння людей. Сьогодні ми маємо загальний і гарантований борг держави 220 мільярдів, додайте те, що сьогодні сказав доповідач, ще більше, 100 мільярдів запозичених коштів і 45 мільярдів гарантій, і ми будемо мати 365-ти мільярдний борг. Нагадую, бюджет, який ми розглядаємо зведений, має 360 мільярдів. Я хотів би нагадати, що бюджетом 2009 року передбачалося, що всі урядові борги перед Національним банком, які номіновані у валюті, будуть переведені в цінні папери, Національний банк розмістить їх на фінансовому ринку, виведе їх із стану емісійних і Кабінет Міністрів на цьому заробить. Це в бюджеті 2009 року було записано, не виконано, і в наступний бюджет не закладається.

Я хотів би нагадати, що в цьому році Кабінет Міністрів вводить ще одну новацію, коли викуповує цінні папери сам у себе. Тобто з рахунку казначейського Міністерства фінансів викуповуються свої цінні папери, я думаю, що це суперечить будь-якій економічній логіці і, між іншим, це заборонено Цивільним кодексом, коли боржник і той, хто повинен, має одну і ту саму, той один самий статус. Я хотів би нагадати, що саме в бюджеті 2009 року нам обіцяли, що знімуть у бюджеті 2010 року податки, які встановлюється спеціальний податок на продаж з купівлі і продажу валют. І таким чином громадяни, і суб’єкти господарювання не будуть платити додатковий податок. Але на превеликий жаль не те, що він з 0,2 зменшився, а навпаки сьогодні зафіксований в нормі, що Кабінет Міністрів залишає право за собою встановити окремо.

Що стосується…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

АРЖЕВІТІН С.М. Що стосується макроекономічних показників, як на мене, є помилка, похибка не менше 20 відсотків. Якщо бюджет планується з приростом 4 відсотки, а фактично за перший квартал ми маємо падіння два, це другий 18-ть, яка може бути плановість. Якщо говорити про інфляцію, в бюджеті закладається не більше 10 відсотків,на реальному ринку ми маємо 15-20 відсотків.Я думаю, що в умовах інфляції з такими похибками бюджет приймати не можна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Комар передає право на виступ колезі Коржу. Будь ласка, Віктор Корж вам слово. Потім – буде виступати Парубій. Є Парубій?

17:35:56

КОРЖ В.П. Шановні колеги! Я хотів би привернути вашу увагу до питань, які пов’язані з підготовкою до Євро-2012. І до питань, які стосуються відповідальності Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту.

Свого часу ми звернули увагу влади, діючого уряду, що фінансування проекту Євро-2012 з стабілізаційного фонду неприпустимо.

Безумовно, декларуючи, що це проект пріоритетний для нашої країни, що 3 чинних уряди давали 24 державні гарантії. І ми говорили про те, що ні в якому разі ми не можемо допустити зриву цього проекту – загальнодержавного. Він у 2009 році був у стабілізаційному фонді і за словами Президента його фінансування цього проекту „склало всього 30 відсотків”. А ми знаходимося за два місяці від контрольної відзначки на якій може буде поставлено, частково або повністю, хрест на наших європейських, спортивних і не тільки спортивних надіях.

Те, що стосується Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Я хотів би зазначити наступне: що 2007 році бюджет міністерства перевищував мільярд гривень (і це за курсом долару по якому рахувався бюджет – 5,05 гривні за долар); в 2008 році він був на рівні – 700 мільйонів; в цьому році 800 мільйонів. Планується біля мільярду. Це в реальному вимірі – є найбільше скорочення за всі роки Незалежності.

І до чого це призвело: це вже в цьому році, і ця тенденція і буде на наступний рік – скорочені дуже важливі програми спорту, фізичної культури здоров’я нації.

Скажіть, будь ласка, шановні колеги, кому не зрозуміло, що запорукою нормального користування спортивними спорудами є їх наявність. Запорукою нашого здоров’я є можливість їх відвідувати. І, що ми бачимо, що на розвиток матеріально-технічної бази спорту чинний уряд планує виділити 2 мільйона 700 тисяч гривень. Це рівно у сто десять разів менше ніж на ці цілі виділяв уряд Віктора Федоровича Януковича. Це просто безпрецедентний випадок.

Зупинилось будівництво палаців спорту, яких уже 4 побудовано. І були наміри побудувати їх у всіх обласних центрах.

Скорочені прогарами будівництва футбольних майданчиків, спортивних тренажерних комплексів і інших, простих, доступних для нашого населення безкоштовних спортивних споруд.

Скорочені програми підтримки молоді, дітей, молодіжного будівництва.

Шановні колеги, я висловлюю думку всіх депутатів нашої фракції. Такого ганебного бюджету, який пропонується по Міністерству у справах сім’ї…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОРЖ В.П. … ще не було, і я просив би безумовно підтримати пропозицію. Доопрацювати повністю. Переробити бюджет, який стосується напрямку молодіжної політики, фізичної культури, спорту, підготовки до Олімпійських ігор, а також фінансування Євро-2012 на наступний рік. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колега Парубій, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", за ним виступатиме Володимир Рибак.

17:39:37

ПАРУБІЙ А.В. Парубій Андрій, депутатська група „За Україну”, „Наша Україна”.

Шановні депутати, шановні українці, фактично дві сфери в державній політиці є тими, які не повинні перебувати під впливом політичних інтриг. Це є національна оборона і це зовнішні зносини.

Оглядаючи бюджет на 2010 рік, складається враження, що, власне, по тих двох сферах наноситься свідомо найбільш гострий і катастрофічний удар уряду. Особливо єдиним це напередодні президентських виборів, в залі сидить близько кількох десятків кандидатів в президенти, людей, які завтра будуть відповідати, які претендують відповідати за національну оборону і за зовнішні зносини. І тому я хочу довести до відома, яке в тих сферах є фінансування українського бюджету.

Отже, в сфері зовнішніх зносин. Як вже наголошував пан Кириленко, що катастрофічно бракує коштів на дипломатичні установи. Я хотів би назвати інші цифри. В цьогорічному бюджеті на 150 мільйонів є недостача по статті внески України до бюджету ООН органів і спеціальних установ системи ООН та інших міжнародних організацій.

В разі не сплаті внесків Україна буде позбавлена права голосу в низці організацій і відповідно в участі у проектах фінансової і технічної допомоги. Це один з елементів дефолту, коли держава не здатна оплачувати членські внески в міжнародних організаціях, в яких вона перебуває. Це є величезний катастрофічний удар по іміджу України на зовні.

Разом з тим, цей уряд, який себе нібито опозиціонує як проєвропейський в проекті бюджету на 2010 рік не передбачає ні копійки, наголошую, ні копійки на державну програму, на державну політику у сфері інформування української громадськості з питань євроатлантичної та європейської інтеграції. Це є свідомий цілеспрямований розвал нашого зовнішнього відомства, яке вже сьогодні прибуває вкрай критичному стані. Наші дипломатичні представництва за кордоном не мають за що сплачувати комунальні послуги, наші дипломатичні працівники не мають коштів на медичне страхування, навіть на те, щоб у відпустку можна було вернутись на Батьківщину до своєї рідні. І все це відбувається на наших очах, і все це хочуть зробити за участі депутатів і депутатського корпусу. Вже згадувалось про Збройні сили України – це друга важлива сфера. Складається враження, що це є цілеспрямована політика на знищення української армії. Хочу нагадати відомі слова: „Якщо ти не годуєш своєї армії, завтра ця держава буде годувати ворожу армію”.

В мене складається враження, що уряд цілеспрямовано веде таку політику, щоб завтра ми змушенні були годувати армію нашу північного сусіда.

І ці погрози, і ці загрози, які ідуть з півночі щодо України з Кремля вони щоденно мають заставити кожного з депутатів думати про обороноздатність української держави.

Депутатська група „За Україну” не проголосує за такий проект бюджету в жодній мірі, поки не буде збільшення фінансування …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПАРУБІЙ А.В. … поки не буде збільшено фінансування на обороноздатність, на національну оборону і безпеку, і на зовнішні зносини. А зараз ми рекомендуємо даний проект бюджету відправити на доопрацювання в уряд. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до виступу запрошується Володимир Васильович Рибак. Народний депутат Попов, будь ласка, фракція Партії регіонів. Потім виступатиме Тетяна Бахтеєва.

17:43:19

ПОПОВ О.П. Уважаемые коллеги! Только вчера мы в этом зале и с этой трибуны активно обсуждали проблемы жилищно-коммунального хозяйства и возмущались тем, что растут тарифы, что существуют проблемы с энергоснабжением. Но вот сегодняшний документ, который мы обсуждаем проект бюджета на 2010 год, это еще один похоронный марш в жилищно-коммунальному хозяйству Украины.

Неужели не понятно правительству, что в период когда растут цены на энергоносители. Одним из главных мероприятий, который сдержит рост тарифов, стабилизирует финансово-экономическую ситуацию в отрасли эта инвестиционная поли тика направлена на внедрение энергосберегающих технологий. На внедрение современных технологий, которые позволят уйти от аварийности систем, которые сэкономят те ресурсы, которые, к сожалению, мы каждый год дополнительно нагружаем на население на Украине виде роста цен на жилищно-коммунальные услуги.

Ведь этот бюджет игнорирует все государственные программы ранее принятые в нашей стране. Это программы, которые связанные с наведением порядка в питьевой воде, улучшение ее качества. Это программы, связанные с обновлением электротранспорта городского; это программы, связанные с решением проблем подтопления территорий страны; это в конце концов программы реформирования жилищно-коммунального хозяйства, которое мы с вами в новой редакции приняли в этом году. Мы в 2009, то есть в текущем году свели ее финансирование практически к нулю. Ми на следующий год закладываем 500 миллионов в специальный фонд, в стабилизационный фонд, который мы опять не получим и опять придем к тому, что не будем финансировать эти программы. Без этого общество не получит тех ожиданий, которые связаны с улучшением качества жилищно-коммунальных услуг.

Следующий момент. Давайте посмотрим на бюджеты, в том числи и государственных учреждений. Ведь по линии Министерства образования, Министерства обороны, Министерства здравоохранения и других министерств мы финансируем жилищно-коммунальные услуги на 50 процентов. Ну, неужели непонятно, что это риски, связанные с тем, что больницы, школы, учебные учреждения, как, к сожалению, это было в январе текущего года, могут остаться без тепла? Неужели это не является одной из самых важных государственных проблем в нашей стране? В конце концов, ну, давайте же мы проявим политическую волю, обратимся к правительству решить эти проблемы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПОПОВ О.П. …миллиарда гривен необходимо в соответствии с теми законами, которые приняты на следующий год. Давайте поддержим именно такую политику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Дмитрівна Бахтеєва, фракція Партія регіонів. Наступним буде виступати Микола Янович Азаров.

17:46:51

БАХТЕЄВА Т.Д. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, то, что сегодня представило правительство, очень трудно назвать бюджетом страны, по которому страна должна жить целый год. Это просто набор цифр, которые взяты, наверное, с потолка. Потому что самым страшным и самым ужасным является то, что правительство решило сэкономить на самом дорогом и важном – на здоровье наших украинцев. К сожалению, наверное, правительство не знает, но дает оценку Всемирная организация здравоохранения ООН о том, что демографическая ситуация в нашей стране самая страшная, на уровне самых беднейших стран мира. Мы занимаем первое место по смертности, мы занимаем первое место по эпидемии туберкулеза, занимаем первое место по количеству онкологических заболеваний. И если я сегодня начну вам перечислять ту структуру заболеваемости, которая есть в нашей стране, наверное, на это нужно более нескольких суток.

Я хочу отметить, что ежегодно в нашей стране регистрируется 90 миллионов посещений, идут туда наши граждане, потому что нужна им, не обходима квалифицированная медицинская помощь. А сегодняшнее финансирование, которое дает правительство, соответствует только на 40, иногда даже на 30, а иногда на 20 процентов от необходимого. И из 37 миллиардов гривен при самом минимальном необходимом количестве выделение 60 миллиардов, 90 процентов этих средств будет направлено на заработную плату медицинских работников, которая самая низкая в нашей стране. Сегодня врач получает меньше, чем получает кондуктор, чем получает дворник, чем получает кондуктор, чем получает дворник, чем получают работники охраны – это тысячу 300 гривен в месяц.

Я хочу спросить у правительства: вы можете сегодня прожить на сто долларов, на 130 долларов? На что же вы сегодня обрекаете медиков? На что вы сегодня заставляете жить 1 миллион 200 тысяч медицинских работников, которые сегодня стоят в операционных, которые проводят сегодня операции, которые спасают сегодня жизни наших людей?

Я хочу отметить об очень важном, о том, что сегодня в нашей стране умирают дети, потому что у нас нет достаточно того оборудования, которое нужно. Да, мы тоже были в Днепропетровске, наш комитет, который представлен всеми народными депутатами. Мы знаем случай, по которому прокуратура открыла уголовное дело. Ребенок умер из-за отсутствия кувеза, не было оборудования, которое было необходимо, не было куросурфа – препарата, который дал бы возможность жить этому ребенку.

Почему сегодня правительство не понимает о том, что...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БАХТЕЄВА Т.Д. Финансирование отрасли – это просто геноцид украинского народа. Наш комитет не поддерживает. Мы четко настаиваем на выделении 10 миллиардов гривен, которые крайне необходимы и на повышение заработной платы медицинских работников, ну и на закупку оборудования, и на приобретение препаратов по программе «Онкология», «Туберкулез» и «Сердечно-сосудистые заболевания». Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Азаров Микола Янович. Наступним буде виступати Сергій Терещук. Підготуватись тоді Джига Микола.

17:51:26

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я хочу заострить ваше внимание на той теме, которую поднял Станислав Аржевитин. Мы на своем комитете обсуждали вопрос о том, каким образом этот бюджет повлияет на валютный курс. Так вот, должен вам доложить, что повлияет он самым негативным образом. Если в бюджете курс заложен, валютный курс, я имею ввиду, 7 с половиной, ну, то есть эфемерный, несбыточный, которого на самом деле нет и быть не может, по целому ряду причин быть не может, да, то мы рассуждаем о том, а какой будет курс, в случае, если правительство выйдет в 2010 году с такими заимствованиями, которые предусматриваются в бюджете. То есть выпустит на внутренний рынок 120 миллиардов не чем необеспеченных эмиссионных гривен. Ответьте мне, пожалуйста, на простой вопрос и вместе со мной ответьте народу Украины: сколько он будет получать в валюте свою пенсию, свою заработную плату, на сколько подскочат цены?

Поэтому вопрос стабильности нашей национальной валюты – это не вопрос Национального банка и не только Национального банка, это, прежде всего, вопрос бюджетной политики правительства.

Добавим к этому, что нам придется в 2010 году погашать около 20 миллиардов наших заимствований. Как вы считаете, повлияет на валютный курс такое погашение? Я не хочу никого, избави бог, пугать, я не хочу создавать никакой паники. Но мы должны быть, в конце концов, ответственными людьми, или безответственными?

Добавьте к этому еще выплаты по государственным гарантиям, которые наш доблестный уряд, ваш, вернее, уряд умудрился уже надать в объеме более 40 миллиардов. Например, вот такая контора „Рога и копыта” под названием «Укрмедпостач», в которой имущества всего два стола и три стула, заняло 500 миллионов под государственные гарантии. Как вы думаете, способна «Укрмедпостач» за счет собственных ресурсов возвратить эти 500 миллионов долларов? Я думаю, не трудно догадаться, сто возвращать за «Укрмедпостач» будет государство Украина, то есть украинский бюджет.

Поэтому никакой, Анатолий Иванович уважаемый, бюджет не сбалансированный. Помимо всех прочих рискав, о которых здесь много говорили, он несет еще громаднейший …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звершуйте, будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. … он несет еще громаднейший риск дестабилизации валютного курса.

Поэтому я 100 процентов согласен с Аржевитиным, что этот бюджет необходимо немедленно возвратить правительству для серьезной переработки. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович Джига, будь ласка. Будь ласка. Потім буде виступати Олена Лукаш.

17:55:12

ДЖИГА М.В. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Я бы хотел обратить ваше внимание на такую проблему в государстве, как организация борьбы с преступностью и охрана общественного порядка.

Всем известно, что последнее время очень жестко, очень серьезно обострилась ситуация криминогенная в стране. И то финансирование, которое предусмотрено цифрами проекта бюджета, никак не может сегодня адекватно повлиять на исправление ситуации.

Если взять, к примеру, что программы, которые… государственные программы борьбы с наркоманией, они вообще не предусмотрены в бюджете на следующий год. Программа профилактики и борьбы с преступностью среди несовершеннолетних – это те государственные программы, которые всегда финансировались, они вообще не нашли своего финансирования в бюджете.

Те программы, которые по вопросам борьбы с нелегальной миграцией, программы безопасности дорожного движения – они вообще не нашли своего подтверждения в этом проекте. Я уже не говорю о крайне низком финансировании органов внутренних дел. Сегодня только зарплата работников милиции финансируется. Другие вопросы, материально-технического обеспечения, вопросы содержания помещений, изоляторов временного содержания – это все отдано на то, чтобы работники милиции, начальники районных отделов, как правило, находили возможности на местах. А это, вы понимаете сами, ведет к злоупотреблениям и разным нарушениям.

Еще одна проблема, цифры, которые заложены в бюджет на правоохранительный блок, они в принципе ничем не отличаются от цифр, которые были заложены в предыдущем бюджете. Но заложена такая цифра 2,5 миллиарда на спецфонд. Что такое спецфонд? Спецфонд - это то, что зарабатывает милиция.

Вот эти заработки милиции они не должны иметь место вообще деятельности правоохранительной системы. Ну вот представьте себе, сейчас прокуратура будет зарабатывать деньги, суды будут зарабатывать деньги, а милиция это делает. Поэтому нужно увеличить главные статьи дохода… бюджета на содержание МВД для того, чтобы можно было нормально финансировать общественную безопасность, профилактику и предупреждение преступности в нашем государстве. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Лукаш, фракція Партії регіонів.

17:58:15

ЛУКАШ О.Л. Уважаемые избиратели! Уважаемые присутствующие! Уважаемые коллеги, мои коллеги юристы у которых сегодня профессиональный праздник. И которых я искренне от всей души хочу поздравить с этим праздником. И пожелать себе и вам только одного, чтобы мы могли гордиться своей страной, своей профессией и плодами работы, которую мы делаем, а не становиться синонимом слова колядка, коррупция или то к чему сегодня вынуждает власть.

И проанализировав сегодняшний представленный правительством, отсутствующим правительством бюджет, я хочу сказать, что надежды на то, что мое пожелание исполнится, крайне мало. Крайне мало по двум причинам, этот бюджет насмешка над юристами и нашим профессиональным праздником. Первое, потому что он опирается на не существующие нормативно-правовые акты, не существующие, и нам предлагается такой бюджет проголосовать. А второе, потому что он не финансирует, ни органы юстиции, ни судебные органы, которые и должны стать рефери в спорах между двумя другими ветвями власти и опираться на единственную цель – защищать права людей.

Вдумайтесь только, проект бюджета предусматривает финансирование судов и их зарплат суддей только на 52%, а самих необходимых потребностей судов и судей только на 20%.

В 2010 году председателям судов придется демонстрировать огромную изобретательность при обеспечении работы своих ведомств. Хочется отметить, что в частности 100% суды не будут обеспечены марками, конвертами, бумагами, не будет финансироваться программа помещения для судов, не будут финансироваться система развития административных судов, то есть граждан от власти защищать будет некому. Не будет профинансировано создание винницкого и житомирского Административных судов, как это предусмотрено Указом Президента Украины. Что говорят по этому поводу сами судьи, а вот что, по состоянию на первое мая 2009 года фактически прекратили судебную деятельность апелляционные суды харьковской, закарпатской, запорожской области, Шевченковский район суд города Киева, почти все окружные административные суды, львовский, луганский апелляционные административные суды. И в ближайшее время этот перечень будет расти. Я вам сейчас цитирую обращение совета суддей Украины к Президенту Украины, к Главе Верховного Совета Украины и Премьер-министру Украины, того обращения, которое никто и не услышал.

Вдумайтесь в цифру: на рассмотрение одного дела в суде, не важно гражданского, уголовного, этим бюджетом предусмотрено пять гривен. Это меньше, чем расходы на почту, судьи останутся без зарплаты, люди останутся без правосудия. Что это, сознательное уничтожения правосудия в стране, халатность, на этот вопрос мы найдем ответ очень скоро, потому как другие фракции будут голосовать за этот проект Закона о бюджете. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, в мене таке прохання, якщо ви не заперечуєте, продовжимо роботу на 15 хвилин - завершити розгляд питання. Все. Шановні колеги! Час вичерпаний, ми ж повинні зараз заключне слово для… Ну одну хвилину, будь ласка.

Я прошу зараз від Кабінету Міністрів заключне слово, будь ласка, виступайте.

18:01:37

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М. Володимир В’язівський, „Наша Україна”, депутатська група „За Україну!”. Всі тут присутні народні депутати і український народ має спостерігати, що уряду дуже далеко до того, що тут пропонується і про що ми проговорюємо. Однозначно можемо констатувати, що так само, як напередодні виборів 2004 року прем’єр ось тут який стояв і обіцяв і проплачував додаткові нібито надбавки до пенсій, так само і сьогодні в черговий раз, як напередодні і попередніх виборів до місцевих рад, Юлія Володимирівна роздавала свою „тищу” для людей і тільки половину змогла забезпечити. Так само і зараз. Але ця „тисяча” піде, навіть, не пенсіонерам, які за нею стояли денно-нічно і мліли біля Ощадних банків – ця тисяча, а може дві буде перепадати ФАПу, школі, сільській раді.

Але хочу вас запевнити: дорогі колеги вчителі, медики і місцеве самоврядування, тою тисячею ви не зможете розпорядитися, бо вже сьогодні зустрічаючись з прокуратурою на місцях, а попередній тиждень ми працювали, як народні депутати у виборчих округах…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити виступ.

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М. … прокурори потирають руки бо сьогодні точно було з цієї трибуни заявлено, ми готуємо бюджет, який немає юридичного підґрунтя. Бо посилається на бюджет, і сьогодні на цій трибуні ми бачили – вказували, що 12 мільйонів додаткових коштів на місцеве самоврядування має поступити через це, щоб прийняти новий бюджет. Нового бюджету не прийнято, а значить – це є самодурство з боку тих, хто сьогодні доповідав бюджет на 2010 рік. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд питання.

Будь ласка, Мярковський Анатолій Іванович, там були до вас питання. Підсумки. Прошу заспокоїтись.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Ні, я думаю, що я тут буду.

Шановний Володимир Михайловичу, шановні народні депутати, я хотів би сказати, що Бюджетним кодексом чітко визначений графік роботи над бюджетом.

Відповідно частини оди статті 39 визначено, що не пізніше чим через 5 днів Верховна Рада має розглянути презентацію бюджету Кабінету Міністрів.

Дальше. До 1 жовтня суб’єкти законодавчої ініціативи, а саме – народні депутати, фракції, комітети мають подати до бюджетного комітету свої пропозиції до поданого урядом законопроекту.

Статтею 40 визначено, що не пізніше ніж 20 жовтня має бути відбутися перше читання Закону про державний бюджет на наступний рік. Тому наша пропозиція полягає в тому, щоб з урахуванням висловлених сьогодні всіх зауважень і пропозицій народних депутатів в результаті обговорення. Передати ці пропозиції бюджетному комітету для включення їх у порівняльну таблицю, яку готує бюджетний комітет і розгляду цих пропозицій на засіданні бюджетного комітету.

Тому ми не підтримуємо постанову 5000/П щодо відхилення запропонованого уряду проекту закону, оскільки це приведе до затягування бюджетного процесу і ми не вкладемося в графік. Як альтернативу ми можемо підтримати внесений проект постанови 5000/П-1. І вважаємо, за доцільне, що можна у складі робочої групи з народних депутатів уповноважених представників членів Кабінету Міністрів підготувати пропозиції для включення, знов же, до висновків, які буде готувати бюджетний комітет.

Таким чином ми розблокуємо ситуацію з підготовкою бюджету і будемо здійснювати бюджетний процес відповідно до графіку визначеного законом, тобто Бюджетним кодексом.

Щодо окремих пропозицій, які звучали на адрес Міністерства фінансів, я хотів би сказати з приводу шахтарської проблематики. Що на сьогодні за 9 місяців ми повністю сто відсотків профінансували видатки на заробітну плату по тим шахтам, які є на дотації з державного бюджету. Ніякої заборгованості до кінця року також не буде, оскільки в нас повністю забезпечено фінансовім ресурсом ці видатки. Ми повністю забезпечуємо виплату заробітної плати немісцевому рівні і виплату пенсій. Ті проблеми, які із пенсійними внесками по державним шахтам ми будемо вирішувати в цьому році і в наступному році за рахунок двох джерел: перше – це реалізація продукції накопиченого вугілля на складах, а також шляхом проведення взаємних списань заборгованостей між державним бюджетом, Пенсійним фондом і суб’єктами підприємницької діяльності.

Щодо визначення дотації на виплату пенсій відповідно до Закону України „Про підтримку престижності…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, бо нам треба ж приймати рішення.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Да. Щодо виплати підвищених пенсій відповідно до Закону України „Про престижність шахтарської праці” та хотів би сказати, що в бюджеті 2010 року ця програма виділена у складі розпорядника коштів Міністерства фінансів, а відповідальний виконавець Пенсійний фонд. код, я навіть можу назвати, програми 3513070, сума 4,1 мільярд гривень на 146 сторінці першого тому чітко визначено, тобто воно не відноситься до видатків, які включені по Мінвуглепрому.

І хотів би два слова сказати по питанням, які піднімалися щодо діяльності, вірніше, фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва. То на наступний рік в обсягах загальний і спеціальний фонд, включаючи стабфонд, збільшення видатків на 1,6 мільярдів гривень або 14,5 відсотків.

Проблема цього року наповнення стабфонду всім відома – повністю заблокована приватизація і надходження практично складають менше 10 відсотків. В наступному році, ми думаємо і надіємося, що такої проблеми не буде. Тому ці видатки будуть забезпечені стовідсотково.

І одне слово ще по діяльності Аграрного фонду. Дві цифри хочу привести. На 1 січня 2008 року залишки зерна в Аграрного фонді складали 500 тисяч тонн, на сьогодні – 1,3 мільйона тонн. Норматив – 1 мільйон тонн. Тому я думаю, що ми і дальше забезпечуємо підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення питання. У нас є два проекти постанов: 5000-П… Ні, заключного слова немає. Ну, давайте, шановні колеги… Заключне слово є в доповідача і в співдоповідача.

І друга постанова: 5000-П1. З цього приводу слово має Олег Зарубінський. Він не доповідав. Будь ласка. Дуже швидко, будь ласка, давайте, бо немає часу у нас.

18:09:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Шановній Володимире Михайловичу, шановні колеги! Складається парадоксальне враження за наслідками дискусії, що бюджет, власне, нікому і не потрібен. Це, дійсно, таке враження.

Але питання в тому, що цей же бюджет не для уряду, не для майбутнього Президента, тим більше, що сьогодні ніхто не знає хто це буде Президентом, і не для Верховної Ради. Він має бути для людей, він має бути для народу.

Тому, на наше переконання, легше все взяти і переправити бюджет уряду, і тоді невідомо буде коли і з якою якістю він буде поданий назад. Очевидно, оскільки нікому він не потрібний, він там і буде дуже довго висіти.

У нас пропозиція інша. Щоб цей бюджет став об’єктом або предметом для роботи всієї Верховної Ради. Бо Кабмін має працювати, і Верховна Рада має працювати. У нас є багато зауважень ми бачимо реальні пропозиції, як треба покращити цей бюджет, змінити його, значною мірою змінити. І тому я пропоную Постанову Верховної Ради проект, якщо дозволите він дуже короткий, для стенограми, я маю його зачитати, щоб все було точно.

Зважаючи на стан та тенденцію у соціально-економічній сфері, усвідомлюючи значення Закону України „Про Держбюджет України на 2010 рік” для життєдіяльності країни та враховуючи схвалений парламентом у першому читанні законопроект (щодо підвищення розмірів державних соціальних стандартів) Верховна Рада України постановляє: перше – вважати за необхідне утворення спільної робочої групи і членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та уповноважених представників Кабінету Міністрів України для підготовки відповідних пропозицій до проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”

Друге. Голові Верховної Ради України у дводений термін з дня прийняття цієї постанови затвердити персональний склад спільної робочої групи.

І третє. Спільній робочій групі у двотижневий термін підготувати пропозиції до проекту висновку щодо зазначеного законопроекту.

І наостанок, позиція фракції „Блоку Литвина” є жорстка і однозначна: 20 листопада Верховна Рада України має проголосувати в другому читанні за Закон щодо підвищення соціальних гарантій. Ми цим будемо робити і це наша невідворотна позиція. Дякую.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обговорили всі в порядку надходження. Я ставлю на голосування. Я прошу вас… Ну, Олександр Сергійович. (Шум у залі) Ну, я прошу вас. Ладно, голова Регламентного комітету і зразу переходимо до голосування. Будь ласка, позицію зафіксуйте.

18:11:45

ЄФРЕМОВ О.С. Спасибо, Владимир Михайлович. Уважаемые коллеги, я не могу не сказать этого. Если мы обсудили две постановы, которые были подготовлены, в том числе Пеклушенко Александра Николаевича, он ее выступил, то данное постановление, с которым выступил наш уважаемый коллега только что, мы ее не обсуждали. А постановление действительно серьезное, там требуется некоторые вопросы разъяснить. Поэтому нам необходимо обсудить это постановление, а потом уже переходить к голосованию по вопросам в целом. В противном случае мы не выполним целый ряд норм Регламента, и я не знаю, как в данном случае будет решение потом трактоваться. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином. Я прошу вас! Одну хвилиночку, шановні колеги, я прошу вас! Давайте таким чином: ми зараз закінчимо голосуванням. Якщо не приймемо жодного рішення, тоді будемо проводити обговорення, да. Тому прошу вас, бо сьогодні уже такий важкий день. Тим більше, я хочу вас зразу поінформувати, що завтра ми на пропозицію, яка тут прозвучала, зокрема фракції БЮТ, і начебто ми в робочому порядку погодили, розглядати кадрові питання не будемо. Будемо працювати за тими питаннями, які ми не розглянули на цьому тижні.

(Шум у залі)

Шановні колеги, отже ставлю на голосування, прошу уваги, проект постанови, реєстраційний номер 5000/п про відхилення і направлення на доопрацювання проекту закону про Державний бюджет України на 2010 рік. Автор Народний депутат України Олександр Пеклушенко.

18:13:39

За-204

Рішення не прийнято.

Прошу уваги, по фракціях, будь ласка. Ну, заспокойтеся. По фракціях.

Партія регіонів – 163, „Блок Тимошенко” – 0, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 3, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 0, позафракційні – 7.

Вношу на голосування проект постанови (реєстраційний номер 5000/П1) про підготовку до розгляду проекту Постанови про підготовку до розгляду проекту Закону України про Державний бюджет України на 2010 рік. Автор – Олег Зарубінський. Для прийняття проекту постанови як постанови. Прошу голосувати.

18:14:29

За-204

По фракціях, будь ласка, рішення не прийнято. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 150, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 34, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 0.

Шановні колеги, завтра ми розпочнемо нашу роботу з того питання, що заслухаємо депутатські запити, а потім будемо працювати за розкладом, який був визначений на цей тиждень, і питання, які нами не були ще розглянуті.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим.