ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 листопада 2009 року, 16:00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу приготуватись до реєстрації. Прошу включити систему „Рада”.

15:59:47

Зареєструвалось 425 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання оголошу відкритим.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження підприємств з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами" (реєстраційний номер 2174). Доповідає заступник голови Секретаріату Президента України Попов Ігор Володимирович.

ПОПОВ І.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Президент України звернув увагу на соціально-економічну значимість, прийнятого Верховною Радою України Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження підприємств з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами".

Дійсно, питання щодо соціального захисту населення, яке проживає на територіях, що можуть підлягати радіоактивному забрудненню потребує законодавчого вирішення. Однак, вирішувати ці питання необхідно в існуючому правовому полі, не порушуючи вимог Конституції України.

Тому прошу звернути увагу на те, що прийнятті закону були порушені основні конституційні вимоги щодо системи оподаткування та порядку стягнення податків, оскільки єдиним органом, що може регулювати цю сферу, є Верховна Рада України.

Натомість, нормами закону пропонується надати право Кабінет Міністрів України фактично регулювати оподаткування підприємства за добування, переробки уранових руд, операторів ядерних установок та підприємства, які є замовниками її будівництва.

На жаль, уряд, втручаючись у систему оподаткування, останнім часом перевищує свої повноваження, а його рішення мають негативні соціально-економічні наслідки. Прикладом можуть бути неконституційні дії уряду щодо втручання в правила адміністрування податку на прибуток та спроби адміністрування ПДВ. Розпорядженнями від 1 липня 2009 року №757, від 17 липня 2009 року №838 та від 23 вересня 2009 року №1178р уряд уже втручався в порядок сплати ПДВ. Крім того, шановні народні депутати, Конституційний Суд України рядом рішень визнав неправомірним наділені уряду повноваженнями підзаконними актами встановлювати систему оподаткування. Рішенням Конституційного Суду України 2005 року у справі про податкову заставу від 2009 року у справі про тимчасову надбавку до діючих ставок ввізного мита. Відтак прошу прислухатися до пропозицій глави держави щодо дій виключно в існуючому правовому полі та в рамках норм Основного закону країни. Крім того концентрація коштів в спеціальному фонді Державного бюджету України може привести до того, що місцеві бюджети не будуть отримувати відповідні субвенції, оскільки їх використання має здійснюватися виключно за напрямами і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Станом на 1 листопада поточного року, до прикладу, трансфертість Державного бюджету по спеціальному фонду в регіони виконані на 90,7 відсотка до плану на період. Фактичне фінансування інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів за рахунок коштів стабілізаційного фонду за 9 місяців 2009 року здійснено лише на 51,4 відсотка до плану на період та лише на 29,5 відсотків до плану на рік. Таким чином, Президент України не проти запровадження такого збору, але пропонує встановити його ставки в законі, а також передбачити в Бюджетному кодексі України та законах про Державний бюджет на відповідні роки спрямування його надходжень саме до місцевих бюджетів. Хочу зазначити, що Головне науково-експертне управління в своєму висновку вважає пропозиції глави держави достатньо аргументованими та такими, що заслуговують на підтримку в частині положень закону, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженнями визначати підзаконними актами, елементи правового механізму регулювання такого виду загальнодержавного обов’язкового платежу як збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає у зонах спостереження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємось на питання до доповідача. Немає бажаючих. Прошу, будь ласка, сідайте.

Співдоповідь від комітету, Тулуб Сергій Борисович, прошу.

16:05:01

ТУЛУБ С.Б.

Шановні колеги, Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки розглянув пропозиції Президента України до Закону „Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобування уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами" (номер 2174).

Головне науково-експертне управління та члени профільного комітету, проаналізувавши внесені Президентом пропозиції, що сейчас ви почули - не заперечує, що норми, які передбачають визначення окремих елементів правового механізму збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення під законними актами Кабінету Міністрів України є в певній мірі делегуванням парламентом власних законодавчих повноважень.

Але, по-перше. Я хотів би вам нагадати, що саме ми з вами разом у червні місяці підтримали 376 голосами у другому читанні той закон, який було направлено Президенту. Далі.

По-друге. Ці норми аж ніяк не суперечать отій встановленій вже законотворчій практиці від Верховної Ради України. Тобто актами Кабінету Міністрів України регулюється ціла низка платежів і зборів. Я міг би привести деякі приклади.

І що не менш важливо. В умовах нинішньої фінансово-економічної нестабільності даний підхід може навіть бути виправданим, оскільки надає можливість оперативного усунення перепон в реалізації розробленого механізму управління, розподілу та контролю коштів передбачених для соціально-економічної компенсації ризику населення. Тому порушене Президентом України питання не має, має важливий, але не визначальний характер.

Щодо пропозицій Глави Держави доповнити закон положеннями, які визначатимуть розмір збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження підприємств по видобуванню і переробці уранових руд, то за висновками Головного науково-експертного управління це видається більшою мірою загальним судженням і не несе змістовного нормативно-правового навантаження щодо удосконалення редакції закону.

Крім того, наш комітет одноголосно розглянув це питання і зараз підготовлено новий проект, законопроект, окремий законопроект для врегулювання проблем з видобування уранових руд і їхніх територій.

З огляду на те, що я сказав, комітет ухвалив рішення одноголосно рекомендувати Верховній Раді України повторно прийняти цей закон в цілому, відхиливши пропозиції Президента. Тому я дуже вас прошу проголосувати за цей законопроект таким як ми голосували за нього у червні цього року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до Сергія Борисовича? Є питання, записуйтесь, будь ласка. Бондаренко Володимир Дмитрович, будь ласка.

16:08:38

БОНДАРЕНКО В.Д.

Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", Партія „Реформи і порядок”.

Власне, це не зовсім питання, а більше аргумент до вашої позиції. У нас є такий основоположний фінансовий документ як Бюджет України, він визначає платежі по різним напрямкам в тому числі і на компенсацію населення як окрема стаття і він обмежений в своєму використанні тією сумою, яка там записана. Тому уряд нікуди не вискочить. І Президент просто осліплений ненавистю до керівника уряду, і з приводу чи без приводу ветує, підставляє ноги, блокує рішення уряду. Тому в даному випадку я абсолютно підтримую позицію комітету і прошу всіх проголосувати за те внесене положення про те, щоб зберегти той закон цілісним, як він є і проголосувати ще раз. Дякую.

ТУЛУБ С.Б. Дякую вам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Сергію Борисовичу. Питань більше немає.

Переходимо до розгляду зауважень Президента. Принаймні хочу висловити зауваження комітету, який не підготував таблицю з викладом зауважень Президента України, як це належить і відповідні пропозиції комітету. Але у вас усіх є роздані пропозиції Президента України, вони сформульовані і ми зобов’язані всі пропозиції окремо поставити на голосування.

В пропозиціях Президента міститься три змістовні пропозиції.

Пропозиція перша. Абзац 5, 8, 10, 11, 12 підпункту 3 пункту 1 та підпункт 1 пункту 2 розділу 1 виключити. Це перша змістовна пропозиція Президента до того закону, який був ухвалений Верховною Радою України.

Прошу, будь ласка, визначатися щодо підтримки пропозиції Президента України. Прошу включити систему „Рада”.

16:10:48

За-18

Пропозиція не підтримана.

Друга пропозиція Президента України. У абзаці 2 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення слова „порядку визначення розмірів відрахувань та порядку перерахування коштів на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження” виключити.

Пропозиція Президента України ставиться на голосування. Прошу визначатися.

16:11:33

За-19

Пропозиція Президента не підтримується.

І остання пропозиція Президента України. Президент пропонує доповнити закон положеннями, які визначатимуть розмір збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, що справляється з підприємств видобування і переробки уранових руд, як це передбачено положеннями щодо визначення розміру такого збору для експлуатуючих організацій ядерних установок та відповідно механізмів його справляння.

Пропозиція Президента України ставиться на голосування. Прошу визначатися.

16:12:26

За-21

Пропозиція Президента не підтримана.

Таким чином ми розглянули всі пропозиції Президента України. Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету, який пропонує подолати вето Президента України і повторно прийняти закон в цілому.

Пропозиція профільного комітету ставиться на голосування. Прошу визначатися.

16:13:04

За-352

Рішення прийнято. Вето Президента подолано. Закон в цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду Закон України "Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами (ВОПНВ)" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 0125).

Доповідає заступник глави Секретаріату Президента України Ставнійчук Марина Іванівна.

СТАВНІЙЧУК М.І.

Шановний головуючий на засіданні Верховної Ради України, шановні народні депутати та присутні на засіданні Верховної Ради України!

Глава держави підтримує приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, зважаючи на її значення для розвитку українсько-європейського співробітництва у питаннях розвитку торговельних відносин та підвищення при цьому безпеки міжнародних перевезень небезпечних вантажів водними шляхами.

Водночас Президент України вважає за необхідне звернути увагу на таке. Названим законом надано згоду на обов’язковість для України Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами шляхом приєднання, що додано до закону, із застереженням, за яким Україна не вважає себе зобов’язаною статтею 15 угоди стосовно встановлених нею процедур розгляду спорів щодо тлумачення чи застосування угоди. Таким чином, Європейська угода, згоду на обов’язковість якої в повному, за винятком статті 15, обсязі надано законом, є невід’ємною частиною закону, що надійшов на підпис Президентові України.

Статтею 2 Європейської угоди встановлено, що правила, додані до угоди, складають її невід’ємну частину. Будь-яке посилання на угоду означає одночасно посилання на правила, що додані до угоди. А також визначено, що додані до угоди правила включають приписи, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, приписи і процедури, що стосуються огляду, видачі свідоцтв про допущення, визнання кваліфікаційних товариств, …….., спеціальних дозволів, контролю, підготовки та екзаменування експертів, загальні перехідні положення, додаткові перехідні положення, застосовані на окремих внутрішніх водних шляхах (пункт 2 Угоди).

Між тим, закон, що надійшов на підпис Президентові України, містить лише частину Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, оскільки правила, які є невід’ємною частиною до передачі для Президента України для підпису, не надійшли. Вони відсутні. Це може означати, що парламент, надаючи згоду на приєднання України до цієї Європейської угоди, голосував лише за ту частину угоди, що додана до прийнятого Верховною Радою України закону. Або, що парламент голосував за угоду з її невід’ємною частиною, якою є зазначені правила, але до закону, що надійшов на підпис Президентові України їх з невідомої причини не додано.

З огляду на це, Президент України вважає за можливе підписання та офіційне оприлюднення закону, який містить лише незначну частину тексту Європейської угоди і проголосований у зазначений спосіб.

За таких обставин глава гержава повертає закон з пропозицією повторно розглянути його для врегулювання порушеного Президентом України питання. Шановні народні депутати, прошу підтримати пропозицію глави гержави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до доповідача? Є питання, запишіться, будь ласка. Бондаренко Володимир Дмитрович.

16:17:31

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", Партія „Реформи і порядок”.

Я вважаю надзвичайно важливим цей документ, тому що за останні тільки роки ставалися інциденти з перевезенням вантажів на внутрішніх водах, зокрема, на Дунаї і надзвичайно великі аварії з загибеллю 17, 11 кораблів з якимись вантажами, про які до цього часу нам невідомо, зокрема, мова йде про сірку, мазут і таке інше, ви пам’ятаєте ці інциденти на Азовському морі. Так от затримка, будь-яка затримка з входженням нашої країни до того порядку правового регулювання таких аварій, який встановлений у світі є небезпечною, попереду зима, попереду якраз оті шторми, які бувають на цьому морі. Тому, мені здається, що Президент знайшов тут ну чисто формальний привід – не надійшли правила. Ну давайте ми справимось, а, насправді, вони просто не надійшли чи вони не враховані Верховною Радою, я вважаю, що так сталося, що їх врахували, їх треба врахувати, закон треба, подолати вето і якщо він в повному обсязі враховує, а ні, то прийняти в новому варіанті з врахуванням всіх тих правил. Дякую.

СТАВНІЙЧУК М.І. Шановний Володимире Дмитровичу, власне, в цьому і полягає позиція Президента України. Президент України при тому, що він повернув зазначений закон до Верховної Ради України саме виходив з того, що закон має цілісний характер і якщо до нього повинні бути додатки, то відповідно за конституційною процедурою у разі підписання Президентом відповідного закону, прийнятого Верховною Радою, усі додатки як невід’ємна, цілісна структура закону повинні бути надані Президентові України при підписанні. З огляду на це Президент і просить парламент: будь ласка, проголосуйте повторно, додайте усі додатки до відповідного закону – і Президент з розумінням ситуації одразу підпише цей закон. Власне, ви повторили позицію Президента України, за що я вам і дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук Сергій Володимирович.

16:19:37

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція „Блок Юлії Тимошенко”. Шановна Марія Іванівна, скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви, що це, дійсно, технічне питання. І якщо не всі документи прийшли до Секретаріату Президента, що це питання можна було вирішити шляхом простого телефонного дзвінка чи вияснення, по якій причині не надійшли документи до Секретаріату. А то складається враження, що наш гарант захворів якоюсь ветоманією, і будь-які дрібні причини служать аргументом для того, щоб накласти вето, а ми тут, в парламенті, витрачаємо час для вияснення таких непорозумінь. Адже зрозуміло, що Верховна Рада України, голосуючи за приєднання до європейської угоди, мала на увазі повністю цілісний документ разом з правилами, які по якійсь дивній причині не надійшли до Секретаріату Президента.

СТАВНІЙЧУК М.І. Можна відповідати?

Шановний Сергію Володимировичу, процедура статті 94 Конституції України містить чітку процедуру підписання Президентом України прийнятих Верховною Радою України законів. Я зверну вам увагу на те, що у рішенні Конституційного Суду України у справі щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України чітко дається розуміння тієї процедури, яка повинна бути дотримана парламентом при передачі відповідних законів для підписання Президентові України. Оскільки відповідно до Конституції і за правовою позицією Конституційного Суду України у даному разі парламент не дотримав процедури, у Президента України є всі підстави для того, щоб повернути і просити парламент поступити так, як того вимагає Конституція при прийнятті законів. І я би вас просила все-таки більш толерантно ставитися до того, що є необхідність нам усім – і парламенту, і Президентові, і всім людям, які працюють у відповідних апаратах – дотримуватися положень Конституції…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Марино Іванівно. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь – Чорновіл Тарас Вячеславович.

16:22:04

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати! Закон про ратифікацію Угоди про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами України був успішно прийнятий Верховною Радою ще 20 травня 2009 року.

Після того з мотивів, про які тільки що нам доповіла Марина Іванівна Ставнійчук, було застосовано право вето Президента, він був повернутий у Верховну Раду. І Комітет у закордонних справах невідкладно, вже 24 травня, розглянув пропозиції Президента до цього закону, повністю підтримав пропозицію Президента. Жодних заперечень, жодних десонантів у даному випадку не було.

Я хочу тільки зробити коротке пояснення по суті. Щодо самого тексту угоди щодо всіх матеріалів, в якому він міститься, не було застережень ні в кого. Ні в Кабінету Міністрів, який подавав даний текст, ні у Верховної Ради, ні в комітетах Верховної Ради, ні в Секретаріаті Президента і в самого Президента.

Текстуально все повністю погоджено, у тому числі і включаючи одну виїмку з закону про ратифікацію, яку ми допустили. Це те, що чітко передбачено 16 статтею закону, де у першій частині дуже чітко формулюється, що країни, які приєднуються до Угоди, мають абсолютне право у винятку поставити 15 статтю. Ми цим правом скористалися. Це теж не викликало жодних заперечень у Президента.

Виникло питання. Чи приймаючи цей закон про ратифікацію свого часу Верховна Рада голосували тільки за ту частину, яка поступила до Президента, тобто сам закон, чи голосувалася і сама Угода, чи голосувалася так само, за всі додатки. Я мушу стверджувати, що ми на той момент голосували за повний об’єм документу. Голосували за угоду, голосували за правило, і голосували за додатки. Єдине, оскільки як правило додатки становлять за об’ємом трохи більше ніж 1 тисячу 800 сторінок, було визнано недоречним, особливо враховуючи ситуацію, яка є в країні, в тому числі і з папером, розмножувати повністю правила і додатки. Це при тиражах, які робляться Верховною Радою становило би близько мільйона сторінок. Рішення було розмістити на сайті Верховної Ради. І перший раз, і другий раз ці правила повністю розміщені на сайті. Будь-хто з депутатів мав можливість ознайомитися і я думаю, що всі ознайомилися, всі повністю всі ті правила прочитали.

У зв’язку з цим, ми сьогодні виправляємо ту некоректність, яка виникла не з вини Верховної Ради, оскільки ці документи в оригіналі перебували так само ще на той момент в Кабінеті Міністрів, але це непорозуміння було знято. Ми сьогодні можемо повністю виконати пропозиції Президента, прийняти знову з цими пропозиціями даний закон, передати до Секретаріату Президента на підпис в повному об’ємі. Як сам закон „Про ратифікацію”, як саму угоду так і правила, які, я так вам візуально вам покажу, приблизно займають таку територію по стопці.

Після цього, я надіюсь, буде підписано закон, оскільки на сьогоднішній день він для України має дуже серйозне значення, нам це потрібно і застережень жодних немає. Ми, я надіюся, що в найближчому часі, так як казали наші колеги, це буде підписано і проблеми будуть зняті. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до співдоповідача? Немає питань, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Є співпадання позицій Президента України і профільного комітету. Я ставлю на голосування про повторне ухвалення в повному об’ємі Закону України „Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів, внутрішніми і водними шляхами”. Реєстраційний номер 0125. Прошу визначатися.

Зніміть голосування.

Шановні колеги, тут частина народних депутатів України не зрозуміла, за що ми голосуємо, хоча двічі і доповідач, і співдоповідач пояснюють, що мова йде про повторне ухвалення закону про ратифікацію з урахуванням того, що не були передані до Секретаріату Президента всі додатки, які підписувалися з цієї угоди. І зараз для того, щоб відправити всі додатки, ми повторно голосуємо. Це пропозиція Президента України і це пропозиція профільного комітету. Зрозуміла пропозиція?

Ставиться на голосування Закон України про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами. Прошу, будь ласка, визначатися.

16:27:32

За-343

Закон повторно ухвалено з усіма протоколами і додатками, які направляються Президенту України.

Оголошується до розгляду Закон України "Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи". Доповідає заступник Голови Секретаріату Президента України Попов Ігор Володимирович.

ПОПОВ І.В.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, Президент України цілком погоджується, що питання соціального захисту позичальників є дуже важливим питанням в умовах економічної кризи. Однак вважає, що намагання вирішити зазначену проблему за рахунок інших громадян, вкладників банків, є неприпустимим. Тому главою держави було застосовано право вето до Закону України „Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи” з таких міркувань.

По-перше, ухвалений Верховною Радою законопроект, насамперед, порушує права приватної власності, зокрема, шляхом унеможливлення повернення банками коштів, наданих позичальниками. Одним із основних і найгірших наслідків ухвалення цього закону буде критичне погіршення фінансової дисципліни позичальників, незалежно від їхнього майнового стану та фактичної спроможності сплачувати по своїх зобов’язаннях. Адже ухвалений Верховною Радою України закон не передбачає жодних критеріїв для відбору громадян, які проживають у житлі, що перебуває в заставі, тому під дію цього закону потрапляють усі позичальники. Передбачаючи відповідну норму в законі ми руйнуємо цивільне законодавство в частині права використання заставленого майна як виду забезпечення виконання зобов’язань перед кредитором.

Адже формулювання „житлова нерухомість, в якій постійно проживають громадяни”, є досить розпливчатим і широким, оскільки включає у себе не тільки самих позичальників, а й, наприклад, орендаторів, які знімають квартиру у громадян на простій основі, але й вони не підлягатимуть виселенню, хоча як свідчить практика, досить велика частка нерухомості придбавалася не для власного проживання, а з метою перепродажу, або здавання в оренду.

Хочу наголосити, що інститут іпотеки тримається в першу чергу на моральному стимулі повертати взяти позику, оскільки позичальником може бути втрачено його власність, що виступає забезпеченням за взятим кредитом. Мушу застерегти, що масове неповернення іпотечних кредитів, яке може розпочатися з першого дня після оприлюднення цього закону, потягне за собою черговий виток дестабілізації фінансової системи, банкрутство окремих банківських установ і взагалі знищення механізму іпотечного кредитування, як такого, оскільки такі дії будуть свідчити про неспроможність державних інститутів встановлювати чіткі та прогнозовані правила регулювання суспільних відносин та збалансувати інтереси усіх учасників ринку банківських послуг, кредиторів, банків та позичальників.

Нагадаю вам, шановні народні депутати, що на разі в банківській системі зберігається близько 200 мільярдів гривень коштів громадян, які необхідно повертати. А ставлячи під загрозу повернення коштів банку, ми позбавляємо банківську систему її функцій щодо акумулювання та перерозподілу заощаджень громадян, знищуючи довіру до фінансової системи в цілому.

Для довідки такі цифри. За станом на 1 січня 2008 року обсяг іпотечних кредитів становив 51,6 мільярда гривень, причому частка проблемних кредитів складала 0,7 відсотка. А вже станом на 1 листопада 2009 року обсяг іпотечних кредитів становить 101,2 мільярда гривень, частка проблемних кредитів зросла до 4,8 відсотка.

Крім того законопроект, що пропонується, не дає відповіді на ще одне не менш важливе запитання: яким чином громадяни після завершення кризи, термін якої встановлюється постановою Верховної Ради і може тривати роками, будуть гасити накопичену заборгованість перед банком за всі ці роки?

І останнє, як зазначає практика, в умовах падіння платоспроможності громадян та діючих ринкових умовах банковські установи вкрай рідко вдаються до такого заходу, як реалізація заставного майна, і примусове виселення мешканців з житла. Оскільки такі дії тягнуть за собою значні втрати як для банку, так і для боржника в умовах неліквідного ринку нерухомості. Тому, навіщо в такий радикальний заборонований спосіб врегульовувати те, що і так банками не застосовується.

Я закликаю вас перш, ніж розпочати голосування за зазначений проект – ще раз подумайте, що рятуючи вибраний вами спосіб одного позичальника, ви топите двох вкладників, і до того ж руйнуєте фінансову систему держави.

Також хочу нагадати, що 23 жовтня 2009 року вами, шановні народні депутати, було ухвалено законопроект 3585, який набагато коректніше врегульовує проблему позичальників банку.

Так, законопроект передбачає мораторій на примусове виселення із житла, в якому проживає або зареєстрована фізична особа – іпотекодавець у разі, якщо відсотки за іпотечним житловим кредитом сплачуються своєчасно або з максимальною затримкою до двох місяців. А також документально врегульовано питання реструктуризації боргу на узгоджених банком умовах.

Зазначена норма обмежує коло проблемних позичальників, а також підстави для виселення з житла. Запровадження такого мораторію збереже платіжну дисципліну позичальників та захистить права кредитора. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до доповідача? Є. Будь ласка, записуйтесь.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

16:33:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний доповідачу, я безумовно з багатьма пропозиціями Президента погоджуюся, які ви виклали. Але, чи не зрозуміло зараз у Президента, що найкращий захист майнових прав громадян, які мають кошти в банках – це сьогодні термінове подання внесення Президентом – подання про звільнення пана Стельмаха з посади і зміни всього правління Національного банку. Ніде в світі немає, щоб так впала грошова одиниця і ми за це ще й отримували по 130 тисяч, щоб люди отримували заробітну плату, я маю... керівництво, я маю на увазі керівництво Національного банку.

Тому, чи, розглядаючи цей закон, ви довели до відому Президента і Президент бачив стурбованість народних депутатів, які шукають вихід з кризи. Безумовно, можливо він не зовсім в межах цього закону, але вихід - це звільнення сьогодні керівництва Національного банку і повернення кредитування і довіри населення до банків. Дякую.

ПОПОВ І.В. Шановний Юрію Анатолійовичу, Національний банк є незалежною установою і їй дуже важко працювати в умовах фінансової кризи. Президент України високо оцінює діяльність Нацбанку і більше того ви бачите, що в нашій діяльності ми намагаємося захищати Нацбанк від того, щоб на нього покладали невластиві для Нацбанку функції, щоб за рахунок Національного банку не латали бюджетні дірки. Щоб Національний банк зберігав золотовалютні резерви України, на які, на жаль, постійно проводиться зазіхання для того, щоб використати золотовалютні резерви на невластиві для цього функції.

Саме тому Президент на сьогодні не розглядає питання зміни керівництва Національного банку, хоча уважно слідкує за його роботою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

16:35:30

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Ігоре Володимировичу, ви розпочали виступ і аргументацію Президента з приводу цього законопроекту із слів того, що Президент стоїть на захисті приватної власності. Певною мірою можна погодитись, так - це приватна власність банків. Але чи задумались в адміністрації і в секретаріаті Президента, чи задумалися ми про те, що ми дбаємо про 180 банків, про їхню приватну власність і забуваємо про приватну власність приблизно 20 мільйонів вкладників банків. Адже вони вклали також свою приватну власність у банки, вони вклали депозити і ці депозити банки не повертають. Свої вони хочуть повернути, а чуже віддати не хочуть. Чи не є тут колізія, що ми захищаємо, і виходить так, що ми захищаємо, ще раз наголошую, тільки 180 банків, забуваючи про 20 мільйонів вкладників. Дякую.

ПОПОВ І.В. Шановний Адам Іванович, у своєму виступі я якраз намагався підкреслити, що Президент у даному випадку не захищає конкретні банки і комерційні установи. У даному випадку Президент захищає трудові заощадження 20 мільйонів українських громадян. Тому що, якщо позбавити банків надходжень за кредитами, то вони точно вже тоді не зможуть виплачувати заощадження по депозитам. І це, дійсно, буде ударом для великої кількості українських громадян.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.

16:37:07

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і Порядок”. Я буду голосувати за те, щоб відхилити цей закон. Він взагалі не повинен діяти у законодавчому полі України.

Зверніть увагу на те, про що йде мова. Людина закладає свідомо своє житло, не плануючи його віддавати нікому. Бере гроші - це є так званий позичальний алкоголізм або позичальна наркоманія, або ще таке поняття як закласти душу дияволу і не планувати її вимолити назад. Тобто мова іде про абсолютно аморальний вчинок окремих людей, які, закладаючи житло, беруть гроші і хочуть їх використати. А як бути тим, хто вклав свої гроші і планує їх нормально повернути з банку. Безумовно, получається розрив. І тут дехто відстоює інтереси тих громадян. Я би не сказав, що вони діють на моральних принципах, вони діють виключно, виходячи з того, хапнути гроші і якось не повернути.

Тоді давайте заведемо правило: не закладати житло. Тобто законом заборонити житло ставити у заставу. Тоді буде…

ПОПОВ І.В. Оскільки це не лише питання, а коментар. Частково, звичайно, можу з вами погодитися. Проте у той же час це такі самі українські громадяни, як ми з вами. Вони попали у скрутне становище. Вони, звичайно, повинні виконувати свої зобов’язання. Проте закон 3585, про який я вже говорив, який зараз знаходиться на підписі Президента і має велику вірогідність на підписання, він якраз врегульовує процедури переговорів між позичальником та банком для реструкторизації такої заборгованості. Тобто повністю, звичайно, не можна їм дозволити не платити за кредитами. Проте, повинні бути і вівці цілі, і вовки ситі, і банківська система має працювати. Люди мають отримувати свої депозити і люди повинні сплачувати кредити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте будь ласка. Співдоповідь, Аржевітін Станіслав Михайлович. Будь ласка.

16:39:16

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності розглянув цей законопроект і одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати пропозиції Президента України та відхилити цей законопроект. Наш комітет виходив із наступного. Ну, насамперед ще у першому читанні наш комітет не був головним комітетом з опрацювання цього законопроекту. Він опрацьовувався комітетом з питань податкової та митної політики і, між іншим, цей комітет теж рекомендував не приймати вказаний законопроект за основу, і навіть зареєстрував постанову про його відхилення.

Проти прийняття зазначеного законопроекту висловився Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Асоціація українських банків, Українська національна іпотечна асоціація, Український кредитно-банківський союз. Висловили суттєві зауваження Головним науково-експертним та Головним юридичним управліннями Апарату Верховної Ради, Інститутом законодавства Верховної Ради України. Закон абсолютно не узгоджується з цивільним, фінансовим банківським законодавством. Ось декілька прикладів. Не узгоджується стаття 33 Закону України „Про іпотеку”, стаття 20 Закону України „Про заставу”, приписами статей 589, 590, 591, 1046, 1054 Цивільного кодексу України, статті 6 Господарського кодексу України, статті 5 Закону України „Про банки і банківську діяльність”. Авторами законопроектів жодним чином не пропонується розв’язати усі юридичні норми. Але, враховуючи важливість питання захисту майнових прав боржників, наш комітет підготував альтернативний варіант і сьогодні про нього говорили. Це закон чи законопроект 3585, в якому ми професійно і комплексно врегулювали питання захисту майнових прав боржників та запровадження мораторію.

Разом з тим комітет наголошує про те, що розгляд цього законопроекту і прийняття його попереднього разу не було підримано нашим комітетом і не бралось до уваги. Наш комітет також наголошує про те, що в разі прийняття цього законопроекту є очевидним, що буде погіршення фінансового стану кредитора, що призведе до скорочення кредитних ресурсів кредиторів, тобто банків, та інших кредитних установ; негативно позначиться на можливості надання ними кредитів іншими особами, у тому числі для будівництва житла до подорожчання кредитів на житло; спричинить ризик неплатоспроможності виконання кредитором своїх зобов’язань перед третіми особами, тобто повернення депозитів.

І, звісно, мораторій, який запропонований у такий спосіб, звісно, призведе до зловживань, умисного неповернення кредитів. І при цьому потрібно пам’ятати, що після завершення кризи, тобто на момент виходу зі стану фінансової кризи, у заставодавців утвориться велика заборгованість, яку так чи інакше все-рівно прийдеться повертати.

Отже, комітет пропонує підтримати пропозиції Президента і відхилити даний законопроект. І ще раз наголошую, всі ці норми цивілізовано і комплексно ми врегулювали у законопроекті під номером 3580, за який всі ми майже з вами проголосували. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання є до співдоповідача? Є. будь ласка, записуємся. Мартинюк Адам Іванович.

16:43:30

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Станіславе Михайловичу, скажіть, будь ласка, яке мав право комітет не готувати цей законопроект до другого читання? Комітет проти цього закону, але ніхто вам не давав права не готувати його до другого читання і Верховна Рада, на жаль, змушена була в травні-місяці проголосувати цей законопроект у другому читанні в тому варіанті, який його розглянули вперше. До чого я? Та справа в тому, що були поправки в тому числі Симоненка, поправки до цього законопроекту, які зводились до наступного. По-перше, розширити базу, не тільки житло, а все інше майно не забирати до виходу з кризи. По-друге, не перераховувати курсу, а повертати по тому курсу, по якому люди брали ці кредити. І по-третє, збільшити кредитування національного виробника, тобто дати можливість під 3-5 відсотків. Комітет абсолютно зігнорував, тобто будь-які пропозиції… він не готував взагалі законопроекту до другого читання. Хто вам дав таке право, скажіть, будь ласка.

АРЖЕВІТІН С.М. Ну я повинен трошки повторитись. Насамперед нагадати, що чомусь цей законопроект із самого початку не попав до нашого комітету, а розглядався саме в комітеті з питань податків. І я хотів би наголосити, що цей комітет теж відхилив, зареєстрував пропозицію про те, що цей законопроект потрібно відхилити.

Я пригадую одне з засідань, коли я від імені комітету просив не розглядати цей законопроект, тому що ми готуємо законопроект під номером 3585, де ми професійно врегульовуємо питання мораторію і, завдячуючи вам, і дякували ми вам всім за те, що ви підтримали. Два рази цей законопроект майже 400 голосів… законопроект 3585, де чітко прописаний мораторій. З яких… чому не враховувалась наша пропозиція і в зал був винесений цей законопроект мені зараз важко прокоментувати, але наша позиція була – розглядати два законопроекти: і цей, який я зараз доповідаю, і 3585, тому що там було… один предмет розгляду, тобто мораторій на іпотечне житло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

16:45:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний доповідачу, ви прекрасно знаєте, що при підготовці пропозицій Президента кожному народному депутату комітет зобов`язаний роздати отаку таблицю, де написати кожну пропозицію Президента, і вона має голосуватися. На сьогоднішній день нам не видали таких таблиць, і вони взагалі відсутні в секретаріаті Верховної Ради України на сьогоднішній день.

Таким чином, зараз винесений закон – я розумію, що з метою його провалити, - але всупереч Регламенту. Тому, шановний Олександр Володимирович, розглядати по повній програмі, так, як це належить, а за цим стоять гроші мільйонів і мільйонів, десятків мільйонів громадян України, так просто не можна. Має бути таблиця, бо експертне управління пише, що частина зауважень Президента є слушні, частина – ні, але треба тоді проголосувати і прийняти в новій редакції. Нас такої можливості позбавляють. Я погоджуюся з тим, що висловлював Мартинюк...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні депутати, хотів нагадати, що законопроект складається з двох позицій. Два речення. Перше речення – це запровадження мораторію…

16:47:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Я перепрошую. Я хотів би, щоб ми отримали таблицю по пропозиціях Президента. Президент розписав їх, і ви чули зараз величезний виступ, величезний виступ. Тому ці пропозиції треба було всі розбити, і так, як це ми завжди робимо, по пунктах, і вони мали б бути в нас.

Я звертаю… прошу головуючого, Першого заступника Голови Верховної Ради, на те, що, Олександр Володимирович, треба вимагати таблиць, щоб таблиці були. Регламентом це передбачено. Нема ніяких… Треба голосувати тоді про відходження від Регламенту перед цим. Але ж ми цього не голосували? Не голосували. Тому давайте, щоб ми не викидали повністю закон… Я бачу намір: намір викинути просто закон. І ті люди хай собі ходять, бо банкіри мають бути захищені. Банкірів у нас захищають всі, а людей ніхто. Оце біда велика.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви чули, сьогодні я робив зауваження одному з комітетів, який не подав таблицю, там, де були сформульовані пропозиції Президента України. Зараз ми розглядаємо закон, якраз до якого таблиця готуватися не повинна, тому що Президент вніс тільки одну пропозицію: відхилити. І комітет вніс теж тільки одну пропозицію: відхилити. Таблиці тут не може бути в природі як явища. Прошу бути уважними, коли читаєте документи.

Будь ласка, питання – народний депутат Жебрівський.

16:48:48

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний колего, чи не вважаєте ви, що прийняття законів про мораторій на щоб не було б – це просто популізм для того, щоб потім сказати: ми когось захищаємо?

Що стосується колегів з приводу захисту банкірів. Шановні колеги, взагалі капітал банку складається з уставного, з депозитів, тобто це пасивів, як фізичних, так і юридичних осіб. І, власне, говорити про те, що захищаються банкіри, це неправда. Тому що більшість якраз активів банку складається з пасивів, тобто із депозитів. І якщо не перераховувати кредити на курс новий, то тоді і депозити не треба перераховувати. Тоді чесно признатися: мають бути правила гри, раз і назавжди.

Безумовно, пом’якшити потрібно той удар, який існує, але у межах розумного. А просто мораторій – це чистий популізм для того, щоб піти до людей і розказувати, як вони дбають про них. Про одних дбайте, інших обдирайте. Бо банкір завжди свій статутник, свої гроші зуміє витягнути. І якраз удар надійде якраз по депозитах людей, які поклали, понесли до банку…

АРЖЕВІТІН С.М. Дякую. Саме в законопроекті 3585 ми прописали такі критерії і такий алгоритм, що мораторій – це якби остання межа, останній захід покарання, який повинен бути.

Законопроектом 3585 ми прописали механізм, щоб спочатку клієнт з банком домовилися про реструктуризацію цього боргу. І між іншим законопроектом, який ми з вами прийняли, ми чітко прописали, що тільки ті іпотечні угоди, де дійсно проживає ця людина, попадають під мораторій. Не більше 35 відсотків від доходів сім’ї повинні спрямовуватися щомісячно на погашення кредиту.

Ми визначили ті іпотечні угоди, які мають планку не більше 1 мільйона гривень і багато інших норм. Тобто зроблено все: і пониження процентної ставки. Це робилося для того, щоб знайти спочатку шлях до реструктуризації цього боргу, а не мораторію або погашення, або реалізацію цього майна. Тому законопроект 3585 професійно врегулював захист майнових прав. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Ми маємо дві пропозиції, які дивним чином збігаються, і у Президента України, і у профільного комітету, і полягають в тому, що є пропозиція скасувати ухвалений раніше Верховною Радою закон. Пропозицію Президента України і профільного комітету про скасування Закону „Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи”, ставлю на голосування. Прошу, будь ласка, визначатись.

16:51:59

За-26

Пропозиції Президента України і профільного комітету не підтримані. Ставлю на голосування пропозицію про подолання вето Президента на Закон України „Про захист майнових прав громадян в період виходу економіки України зі стану фінансової кризи”, прошу визначатись.

16:52:33

За-56

Рішення не прийнято. Закон скасовано.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування діяльності з розробки, виробництва, реалізації, ремонту технічних та інших засобів реабілітації інвалідів та надання послуг з обслуговування зазначених засобів реабілітації". Доповідає заступник голови Секретаріату Президента України Попов Ігор Володимирович.

ПОПОВ І.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Верховна Рада України 21 травня 2009 року прийняла Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування діяльності з розробки, виробництва, реалізації, ремонту технічних та інших засобів реабілітації інвалідів та надання послуг з обслуговування зазначених засобів реабілітації". Законом пропонується запровадити ліцензування діяльності з розробки, виробництва, ремонту технічних та інших засобів, реабілітації інвалідів та надання послуг з обслуговування зазначених засобів шляхом внесення відповідних змін до законів України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та „Про реабілітацію інвалідів України”. На думку, Президента України, цей закон не може бути підписаний з таких причин.

По-перше, пропоновані законом зміни не відповідають принципам доцільності, адекватності та збалансованості державної регуляторної політики, визначеним законом України про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Зокрема застосовуються достатньої обґрунтованості державного регулювання господарських відносин, забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів, суб’єктів господарювання громадян та держави.

Слід зазначити, що Законом України „Про реабілітацію інвалідів в Україні” встановлено обов’язкову сертифікацію в державній системі сертифікації виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, комплектуючих до них, що випускаються в умовах серійного виробництва, стаття 26. Реалізація цієї продукції без сертифікації і знаку відповідності, що підтверджують її відповідність вимогам стандартів або інших нормативних технічних документів забороняється. Кім того на сьогодні запроваджено державну реєстрацію, виготовлених в Україні чи імпортованих, медичних виробів, в тому числі, ортопедичного призначення.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 4.08.05 (№ 393) про затвердження переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації, переєстрації в Україні, визначено перелік продукції, яка підлягає обов’язковій державній реєстрації. До складу цього переліку включено, зокрема, коляски інвалідні без механізму для приведення в рух, коляски інвалідні з двигуном чи з іншим механізмом для приведення в рух та пристрої ортопедичні. Ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні зазначених медичних виробів дозволяється тільки після їх державної реєстрації.

У зв’язку з наведеним, запровадження, ліцензування зазначених видів діяльності призведе до підставного та надмірного регуляторного впливу держави на відповідні сфери господарської діяльності. Виробництвом та ремонтом засобів реабілітації інвалідів займаються великі об’єднання, зокрема „Укрпротез”, НДП „Спецмедтехніка” і тисячі дрібних та середніх підприємств і майстерень. В тому числі утворення і об’єднання інвалідів з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату.

Запровадження ліцензування – значить заставити всі ці підприємства, крім отримання обов’язкових сертифікатів, також проходити процедуру ліцензування. Це неминуче призведе до припинення діяльності саме малих підприємств, на яких у багатьох випадках зайняті безпосередньо люди з обмеженими фізичними можливостями, для яких процедура отримання ліцензій виявиться непосильною. Тобто держава фактично змушує цих людей, які потребують особливої уваги, тижнями стояти в чергах заради отримання необхідних папірців.

По-друге, пропоновані законом зміни призведуть до порушення конституційних прав громадян на охорону здоров’я (стаття 49 Конституції України). Запровадження ліцензування вказаних видів господарської діяльності спричинять додаткові витрати суб’єктів господарювання на їх здійснення, а відтак неминуче призведе до підвищення вартості засобів реабілітації інвалідів та послуг з обслуговування таких засобів. Неприпустимо ухвалення рішень, що стають додатковим тягарем для найбільш незахищених та малозабезпечених категорій населення – інвалідів.

Тому Президент України пропонує переглянути Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування діяльності з розробки, виробництва, реалізації і ремонту технічних та інших засобів реабілітації інвалідів та надання послуг з обслуговування зазначених засобів реабілітації” з урахуванням наведених зауважень і наступних пропозицій.

Так, глава держави пропонує виключити статтю 1 та абзаци другий і третій пункту 1 статті 2 розділу 1. Пропонується скасувати положення проголосованого парламентом закону, яким встановлюється ліцензування діяльності з розробки виробництва, реалізації ремонту технічних та інших засобів реабілітації інвалідів та надання послуг з обслуговування зазначених засобів реабілітації.

У зв’язку з цим також пропонується змінити назву закону, виклавши її в такій редакції: „Про внесення змін до Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до доповідача є? Будь ласка, записуйтесь.

Кармазін Юрій Анатолійович.

16:58:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний доповідачу, пане Ігор! Цим законом ліцензування не запроваджується, як помилково враховано зараз сказано, оскільки воно передбачено в статті 26 Закону про реабілітацію інвалідів в Україні, який є абсолютно чинним на сьогоднішній день. В цьому законі тільки узгоджуються ці положення з законом про ліцензування певних видів господарської діяльності.

Тому, на мій погляд, трошки перекрутили з цим вето. І я хотів би запитати вас, користуючись нагодою. Чому Президент, його представники під час процедури другого читання не користуються своїм правом законодавчої ініціативи, і в результаті приводиться все до того, що приймається закон, навіть нормальний закон, ніхто не користується правом законодавчої ініціативи, а потім іде зловживання правом вето? Отаку річ, - це зловживання правом...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте.

ПОПОВ І.В. Шановний, Юрію Анатолійовичу, так, є певне неузгодження в двох законах про реабілітацію інвалідів в Україні та про ліцензування певних видів господарської діяльності, але, чому ми ж ми приймаємо рішення, яке ускладнює зарегульовує процедури ліцензування всіх видів діяльності, замість того, щоб спрощувати і робити їх більш доступними і для клієнтів і для підприємств.

Щодо зловживанням правом вето, я з свого боку повинен сказати, що, на жаль, дуже велика частина пропозицій Президента сприймається з політичної точки зору в стилі „я не люблю Президента, я не буду голосувати за жодні його пропозиції навіть, якщо, в принципі, вони є здравими”.

Я сподіваюся, що ми десь перейдемо більше до конструктиву і все-таки будемо працювати над змістом законів, над текстом тих поправок будемо по суті їх оцінювати, а не по суб’єкту внесення. Але саме, чому зараз дуже часто важко працювати із другим читанням тому, що відкидаються процедури, пропозиції. Хоча в той же час є і досить позитивні приклади, скажімо, по Закону про вибори після всіх цих політичних пасьянсів і перекидань м’ячика туди-сюди, останній тиждень була плідна робота, і в нас буде нормальний результат після завтра.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландік Володимир Іванович.

17:00:52

ЛАНДІК В.І.

Шановний пане Ігорю, не кажется ли вам, что Кабинет Министров наш все время рассказывает о том, что мы спрощуємо, спрощуємо, а в данном законе, как раз наоборот, делая систему лицензирования данного вида деятельности, наоборот все заводит для того, чтобы командовать в ручном режиме всем на свете. И тогда получается одна и та же единственная фирма на всю Украину, которая может и с тендером, и без тендера, а теперь же тендер не нужен уже ж ліцензування и получен только на лицензию, та что и поставляет „Тамифлю” по 251 гривне вместо 5 евро и будет поставлять коляски закупленные за рубежом и так далее. Что это все делается для полной узурпации всех видов деятельности в Украине. Спасибо.

ПОПОВ І.В. Шановний пане Ландік, я хочу підтримати ту позицію, що оскільки ця Верховна Рада сформувала цей уряд, то ця Верховна рада несе відповідальність за діяльність цього уряду і парламентський контроль дуже важливий і ті приклади, про які ви говорили, дійсно саме парламент повинен контролювати діяльність уряду, спрямовувати і інколи можливо навіть заставляти уряд виконувати ті закони, які приймає парламент, які і сформував цей уряд.

І саме тому, я думаю, що в своєму виступі ви також розділили ту точку зору, що нашому бізнесу, в першу чергу бізнесу, в якому працюють неповносправні громадяни України потрібна не зарегульованість, а дерегуляція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська Алла Олександрівна.

17:02:35

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Игорь Владимирович, но согласитесь, что лицензирование это не только получение дополнительных денег, да, то есть фактически за деньги разрешение заниматься каким-то видом деятельности. Но лицензирование – это значит, что ты разрешаешь тому заниматься этим видом деятельности в ком ты уверен, что это будет делать правильно, что он специалист, что он владеет технологиями определенными, понимаете? Поэтому действительно, может быть, правильно был поставлен вопрос ведь от того как в этой сфере будут работать, как будут изготавливать протезы, как будут изготавливать необходимые оборудования для инвалидов зависит жизнь и здоровье инвалидов. Поэтому, может быть, действительно правильно поставлен вопрос о том, что необходимо лицензировать такой вид деятельности.

ПОПОВ І.В. Шановна Алла Олександрівна, на сьогодні існує досить жорсткий і серйозний механізм сертифікації та контролю і за виробництвом товарів для інвалідів, і за їх імпортом та продажем.

І цим законом, як на нашу думку, на думку Президента України, встановлюються додаткові перепони, додаткові бюрократичні перепони для того, щоб працювали ці підприємства і, звичайно, і ціна на ліцензію буде закладатися в ціну товару кінцевого, а ціна кінцевого товару і так важка, особливо в умовах соціально-економічної кризи, і для багатьох малих підприємств, дійсно, буде неможливим пройти ще одну додаткову процедуру реєстрації, заплатити додаткове мито.

Саме тому Президент вважає достатніми ті механізми сертифікації, які діють на сьогодні і достатній рівень регуляції в цій галузі. який діє на сьогодні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь – Наталія Королевська.

17:04:29

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, комитет по вопросам промышленной регуляторной политики и предпринимательства на заседании 08 июля 2009 года рассмотрел предложения Президента к Закону о внесении изменений в некоторые законы Украины относительно лицензирования деятельности по разработке производства реализации ремонту технических и других средств реабилитации инвалидов и предоставление услуг по обслуживанию указанных средств реабилитации (номер законопроекта 3287).

Этот закон должен был привести в соответствие нормы законов о реабилитации инвалидов в Украине и о лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности.

Предложение Президента сводиться к тому, чтобы принятие закона приведет к избыточному регуляторному влиянию государства и повлечет дополнительные расходы субъектов хозяйствования, приведет к повышению стоимости средств в реабилитации инвалидов. Но честно сказать, повышение стоимости цен реабилитации если предприятие официально получает лицензию – это всего одна минимальная заработная плата. Поэтому если мы стоимость взятки за лицензию будем вкладывать в стоимость средства реабилитации – это уже будет совершенно другая калькуляция. Поэтому официальная стоимость конечно повышаться не будет. И в итоге будут повышены конституционные права граждан на получение услуг за здравоохранение.

Главное научно-експертное управление Аппарата Верховной Рады Украины в своем выводе от 22 июня 2009 года предлагает отклонить предложение Президента.

Комитет по вопросам промышленной регуляторной политики и предпринимательства изучил замечания Президента и предлагает принять закон в новой редакции. Комитет достаточно последователен в своих решениях. И мы категорически выступаем против увеличения количества видов деятельности, подлежащих лицензированию, кроме тех видов деятельности, которые могут наносить ущерб конкурентоспособности Украины и стратегических отраслей экономики. И в данном случае тот подход к сертификации данного вида деятельности достаточно жестокий, достаточно сложный в Украине. И если соблюдаться будет вся процедура по сертификации, мы считаем, что в данном случае лицензирование является не объективной нормой.

Поэтому комитет просит поддержать новую редакцию закона и просим поддержать предложение комитета. Благодарим за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Юріївна, не так швидко ідіть, будь ласка, Наталія Юріївна. Є у мене підозра, що можуть виникнути питання до вас. Є питання до співдоповідача? Є питання. Будь ласка, записуйтесь.

Будь ласка, Шевчук Сергій Володимирович.

17:07:24

ШЕВЧУК С.В.

Наталія Юріївна, скажіть, будь ласка, більш внятно можливо, можливо я прослухав. Комітет підтримує пропозицію Президента чи ні, щоб була ясність остаточно.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Комитет предлагает новую редакцию закона, где норма о лицензировании данного вида хозяйственной деятельности исключается. Мы выступаем против введения лицензирования на данный вид хозяйственной деятельности.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

17:08:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановна Наталія Юріївна, тут ви пропонуєте, у таблиці принаймні, врахувати три пропозиції Президента: по зміні назви, про виключення частини першої із статті 9 і по статті 26 про вилучення частини тринадцятої. Але цим самим Закон то про реабілітацію інвалідів не скасовується, він залишається. Тому, ми просто… нас можуть неправильно зрозуміти. Що ми скасовуємо ліцензування. Бо хто попало де попало зробить, як зараз марлєві пов’язки робляться. А це засіб для інвалідів, це серйозна річ. До цього не можна так підходити, просто спростити. Зараз у нас поспростилися, он вже, хто завгодно, і в тюрмах, і де завгодно. Туберкульозні хворі шиють пов’язки і ми це вважаєм, що нормально? Це не можна так, щоб просто так до цього відносились. Тому я хотів спитати вас. Як ви пропонуєте голосувати? Комітет і ви особисто?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Согласна, что это достаточно важный и ответственный вид деятельности. И действительно, средства реабилитации инвалидов должны готовится профессионально. Но давайте вспомним закон о лицензировании, где очень четко прописаны критерии, согласно которых отдельные виды хозяйственной деятельности подлежат лицензированию. Я здесь хочу поддержать в определенной части своего коллегу Ландика Владимира Ивановича, который выступал. И не нужно все подводить под жесточайший государственный контроль. Во всем должна быть мера. Иначе и на стуле, на котором мы сидим в Раде, тоже нужно будет с него получать лицензию. Потому что в принципе с него тоже можно упасть и покалечиться. Поэтому давайте будем во всем искать баланс. И я, например, считаю, что из закона по инвалидам тоже нужно убирать эту норму. Потому что сейчас она является половинчатой и она не действует. Потому что все лицензирование в нашей стране регулируется исключительно законом о лицензировании. Поэтому норма по сертификации, а у нас работает колоссальная машина, которая проводит сертификацию всех видов деятельности в стране, она просто должна взять этот вид деятельности…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Взять систему сертификации и стандартизации, я думаю, мы внесем закон, чтобы данный вид деятельности подлежал более детальному подходу к контролю над производством средств реабилитации инвалидов и наши стандартизаторы не по рынкам ходили и искали, где найти какие-то нарушения, псевдонарушения, а действительно занимались данной нормой и вели серьезный государственный контроль. Но лицензирование к этому не имеет никакого отношения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман Ганна Миколаївна.

17:11:09

ГЕРМАН Г.М.

Будь ласка, народному депутату Чечетову передайте слово.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемая Наталья Юрьевна, я не пойму, почему так происходит, в последнее время законопроекты, которые идут от правительства, они не находят поддержки в зале 226 голосов. То, что вроде находит поддержку, оно ветуется Президентом. И я бы не сказал, что Президент выступает с таких политических позиций, поскольку очень часто, я бы сказал так, активный представитель большинства Юрий Кармазин, тоже самое, жестко критикует эти законопроекты. Может быть, они действительно некачественные законы и не нужно гнать вал? А так получается, как шахтеры говорят: «Правительство гонит породу, а добротного угля нет». Поэтому, наверное, надо этот вал остановить и просто не захламлять законодательное поле Украины некачественными, непрофессионально подготовленными законопроектами. Спасибо.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое, Михаил Васильевич, наконец-то у нас шахтеры говорят, что правительство гонит породу, я думала, всегда это было наоборот.

Я с вами частично согласна. И я считаю, что, так как мы с вами в комитете рассматривали этот законопроект, и приняли абсолютно взвешенную и профессиональную позицию. Всегда государство старается максимально, и это задача государства, это задача правительства, по большому счету, максимально наладить государственный контроль, максимально все взять под учет, под систему государственного регулирования. Для этого и существует парламент, чтобы вносить баланс для того, чтобы четко понимать насколько в нашей системе государственного контроля должна быть зарегулированная система либо насколько мы должны дать свободу и возможность нашим предпринимателям. Здесь очень тонкая норма, и я считаю, что нам необходимо эту норму доработать закон по инвалидам и там учесть все необходимые замечания. Но не вносить эту норму в закон по лицензированию. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Юріївна. Переходимо до прийняття рішення.

Шановні колеги, перша пропозиція Президента України, яку комітет рекомендує врахувати, нову назву статті викласти в такій редакції: про внесення змін до Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні”. Пропозиція Президента України ставиться на голосування.

17:14:03

За-83

Пропозиція Президента України і профільного комітету не підтримується.

Друга пропозиція Президента України: частину 1 виключити. Також підтримується комітетом. Прошу визначатися.

17:14:34

За-13

Не підтримана пропозиція.

Третя пропозиція Президента України: абзац 2-ий та 3-ій підпункту 1 пункту 2 виключити. Також підтримується профільним комітетом. Ставлю на голосування. Прошу визначатись.

17:15:02

За-15

Пропозиція не підтримана.

Ставлю на голосування пропозицію про подолання вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до деяких законів України (щодо ліцензування діяльності з розробки, виробництва і реалізації технічних та інших засобів реабілітації)”. Реєстраційний номер 3287. Прошу визначатися.

17:15:41

За-187

Рішення не прийнято. Вето не подолано. Закон скасовано.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо літакобудівної промисловості". Реєстраційний номер 2311. Доповідає заступник глави Секретаріату Президента України Попов Ігор Володимирович.

ПОПОВ І.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати! З цим законопроектом історія також схожа. З одного боку, ми хочемо мати безпеку тих засобів, на яких ми літаємо, з іншого боку, не можна занадто зарегульовувати галузь.

Верховною Радою України 21 травня 2009 року прийнято Закон України „Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо літакобудівної промисловості". Законом пропонується запровадити ліцензування господарської діяльності з виробництва, ремонту та торгівлі авіаційною технікою та авіаційним обладнанням, у тому числі авіаційними двигунами, деталями та комплектуючими до них.

На думку Президента України, цей закон не може бути підписаний з таких причин.

По-перше, пропоновані законом зміни не відповідають принципах доцільності, адекватності та збалансованості державної регуляторної політики, визначеної Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Зокрема, це стосується достатньої обґрунтованості державного регулювання господарських відносин, забезпечення регуляторної діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави.

Безумовно, держава має забезпечити контроль за розробкою, виробництвом та ремонтом авіаційної техніки, насамперед через вимоги безпеки. Звертаємо вашу увагу, на сьогодні в Україні такий контроль реалізовано через механізм обов’язкової сертифікації діяльності, пов’язаної з розробкою, виробництвом та ремонтом авіаційної техніки.

Проблеми, що пов’язані з проблемами належної сертифікації, мають бути предметом постійної уваги фахівців. Не є таємницею, що сучасна система сертифікації у певних випадках застаріла та досить корумпована, що негативно відбивається на її ефективності як механізму державного контролю за безпекою польотів.

Проте, існуючі проблеми не можуть бути підставою для запровадження ще одного кола державного контролю. Варто також врахувати, що нині відповідно до законодавству уже підлягає ліцензуванню розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація військової, в тому числі авіаційної техніки. Це передбачено пунктом 72.1 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

За таких обставин запровадження додаткового ліцензування виробництва, ремонту та торгівлі авіаційною технікою та авіаційним обладнанням призведе до надмірного регуляторного впливу держави на відповідні сфери господарської діяльності.

По-друге. Запровадження ліцензування вказаних видів господарської діяльності спричинить значні додаткові витрати суб’єктів господарювання, може призвести до усунення з ринку невеликих виробників та монополізація ринку і неминуче матиме наслідком підвищення вартості авіаційної техніки та авіаційного обладнання, надання послуг з їх обслуговування. На сьогодні виробництво авіаційної техніки здійснює 23 підприємства, у сфері обслуговування авіаційної техніки та обладнання працює близько 180 підприємств, в тому числі 19 спеціалізованих ремонтних підприємств.

Прийнятий закон передбачає, що зазначені понад 200 підприємств авіаційної галузі, крім отримання обов’язкових сертифікатів мають також вишукуватися в чергу для отримання ще і ліцензій. Я не впевнений, що при цьому поліпшиться якість, проте впевнений в тому, що це позначиться на вартості продукції та послугах зазначених підприємств, а відповідно знизить конкурентоспроможність авіаційної техніки та обладнання вітчизняного виробництва на світовому ринку.

По-третє, також доцільно зауважити, що споживачами послуг з ремонту та покупцями авіаційної техніки та авіаційного обладнання є зокрема авіапідприємства, що надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів в Україні. Тож підвищення вартості авіаційної техніки та авіаційного обладнання, а також послуг з їх ремонту в свою чергу позначиться зростанням вартості таких перевезень, а від так негативно вплине на розвиток ринків відповідних послуг.

Тому Президент України пропонує скасувати Закон України „Про внесення змін до статті 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності (щодо літакобудівної промисловості)”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до доповідача? Є. Будь ласка записуйтеся на запитання. Камчатний Валерій Григорович.

17:21:05

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Дякую, Олександре Володимировичу. Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко", Харківська область. Шановний доповідачу, ви приводили аргументи про те, що там щось зайве. Мені здається, що кожний додатковий ступінь контролю в такій відповідальній галузі, як літакобудування, він не є зайвим, це є безпека, в першу чергу. Тому ті аргументи, які ви наводили, мені здається, не зовсім переконливими, це перше. І друге, вибачте мене, будь ласка, може трішки не по темі, але під час вашої доповіді ви вісім раз кашлянули, можливо вам треба звернутися до лікаря, бо у вас наявні ознаки гострої респіраторної інфекції. Дякую.

ПОПОВ І.В. Шановний пане Валерію, почну з другого запитання, в силу своєї специфіки роботи, я регулярно обстежуюсь у лікаря, щоб не заразити шановних народних депутатів і не зривати законотворчий процес в цьому залі. Лікар сказав, що все в порядку, треба поменше виступати, а побільше вирішувати все на рівні комітетів Верховної Ради, щоб не було так часто накладених вето. По суті вашого питання повинен сказати, що фахівці секретаріату консультувалися з експертами як в галузі підприємництва, так і в галузі літакобудування. І зійшлися на тому, що дійсно наявна система сертифікації на сьогодні є досить жорсткою, надійною, треба виконувати цю систему і ведення додаткової на сьогодні буде негативним стимулом для підприємницького клімату в Україні. На жаль, за свободу і підприємництво Україна продовжує пасти задніх, при тому ми десь за 150 місцем, нижче 150 місця по всьому світу. І саме тому до нас не йдуть інвестиції, саме тому про Україну складається таке негативне враження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

17:23:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Ви знаєте, у нас одні з кращих в світі літаків і одні із надійних літаків, на жаль, політична ситуація не дає вкладати інвестиції. і ви про це добре дуже знаєте чому.

А я хотів, суть мого питання зводиться до одного, як ви відноситеся до тієї пропозиції, яку випрацювало Головне науково-експертне Управління за підписом Борденюка (виконавці: Зуб і Вальковський) про іншу редакцію цього закону, абсолютно слушно додавши, що немає ніякої потреби двох різних ліцензій мати підприємству: однієї для військової авіатехніки і авіаційного обладнання, а другої для цивільної, що фактично є.

Тому вони запропонували таку редакцію: „Розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї крім виробництва та ремонту військової авіаційної техніки та авіаційного обладнання”, ось так вони пропонують цю статтю виписати. І комітет пропонував, щоб частково.

Тому я хочу почути вашу думку щодо такої редакції, якщо ви можете, вам дали повноваження.

ПОПОВ І.В. Шановний Юрій Анатолійович, наскільки я розумію, Головне науково-експертне управління в даному випадку якраз і пропонує шляхи, як власне в тілі закону, як в тексті закону врахувати зауваження та пропозиції Президента.

І тому, звичайно, це відповідає ідеології звернення Президента і якщо Верховна Рада врахує це, то і власне цим самим погодиться із пропозиціями Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.

17:24:50

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і порядок”.

Все, що стосується авіації в Україні надзвичайно важливе для нас. Україна є одною із семи авіаційних країн світу і, тому законодавча база, яка забезпечує діяльність цієї галузі повинна бути чітка і сконцентрована, мені здається, в одному великому документі, наприклад, Авіаційному кодексові України.

Тому сьогоднішній документ, який запропонований, він є фрагментарним і він має вирішити певні питання, хоча і дуже важливі. Але останнім часом ця галузь розгалужується, розвивається і є багато маленьких, не просто тих підприємств, як Київський чи Харківський авіаційний, а й маленьких підприємств, які випускають надлегкі літальні апарати, інциденти там ставалися.

Тому, мені здається, що цей закон треба скасувати, а все-таки приступити до розробки Авіаційного кодексу, де були би положення, які стосуються авіаційних інцидентів, які дії повинні бути влади після них і контролюючих органів. Треба, щоб була сертифікація і кадрів, бо, наприклад, всією авіацією керував родич Януковича, який працював раніше на склозаводі. Такого не повинно бути навіть, якщо він родич...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БОНДАРЕНКО В.Д. ... тому я просив би не голосувати за цей документ, його треба скасувати, а доручити відповідному комітету і Кабінету Міністрів розробити Авіаційний кодекс України, де би врахувати у тому числі і ці положення. Дякую.

ПОПОВ І.В. Ну, я можу лише підтримати народного депутата в тому, що, дійсно, системний підхід завжди краще, ніж латання дірок, ніж оперативна реакція на те, можливо, на якусь разову подію.

Я догадуюсь, звідки міг виникнути такий закон, що десь, хтось, щось не доробив, не допрацював, а ми зразу рубаємо разом з головою, підрубуємо взагалі всю галузь.

Саме тому, якщо такий кодекс буде розроблений – це звичайно, можливо, буде кращим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Ігор Володимирович.
Співдоповідь від комітету у Наталія Юріївна Королевська.

17:27:03

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, 21 мая этого года мы с вами приняли Закон Украины о внесении изменений в статью 9 Закона Украины «о лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности» (относительно самолетостроительной промышленности).

Этот закон не подписан Президентом, возражения Президента сводятся к тому, что любое юридическое и физическое лицо, которое занимается разработкой, производством, ремонтом и эксплуатацией гражданской авиации обязано получить сертификат. При этом разработка, изготовление, реализация, ремонт, модернизация и утилизация военной, в том числе авиационной техники уже сегодня подлежит лицензированию. То есть мы понимаем, что для, сегодня у нас военной техники больше государственного контроля, а для авиации гражданской меньше государственного контроля. Логика, в принципе, здесь изначально формирования законодательной базы отсутствует.

Исходя из сказанного высшее, принятие закона якобы приведет к избыточному регуляторному влиянию государства, а также повлечет дополнительные расходы субъектов хозяйствования. Но то, что касается дополнительных расходов. я объясняла в предыдущем выступлении, то, что касается избыточного регуляторного влияния государства, то не понятно почему для военной техники это избыточная регуляторное влияние может распространяться, а для гражданской авиации, где действительно ответственность гораздо высше не распространяется. В принципе, это достаточно традиционный аргумент Президент и мы его не раз слышали и, думаю, еще раз услышим.

Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины обращает внимание на то, что введение лицензирования в данном случае не противоречит основам Закона о лицензировании, потому что, в принципе, носит ключевые принципы государственной политики в сфере лицензирования такие как защита прав законных интересов жизни и здоровья граждан, защита окружающей среды и обеспечения безопасности государства. Поэтому тезис, мы считаем, чрезмерным регуляторное влияние государства высказанные Президентом достаточно спорным.

Наш комитет согласен с оценкой экспертов, и речь идет о жизни и здоровье наших граждан. И здесь государство просто не может себе позволить отклониться от контроля и оставить производителей без надлежащего контроля. К тому же мы понимаем, что сегодня и на протяжении последних многих десятилетий авиастроение в нашей стране является стратегическая отрасль и Украина сегодня входит в десятку стран в мире производителей самолетов.

Поэтому Комитет по вопросам промышленной, регуляторной политики и предпринимательства не полностью согласен с выводами Президента Украины и в тоже самое время мы провели переговоры с авторами данного законопроекта. И сегодня в комитете уже подготовлена новая редакция данного законопроекта, и поправку к новой редакции данного законопроекта дал сам автор, господин Богуслаев, где четко указано, что производство, ремонт, торговля авиационной техники должна регистрироваться и лицензироваться при максимальном взлетном весе, который составляет свыше 5 тонн 700 килограмм и авиационным оборудованием к ней, в том числе авиационные двигателями, деталями комплектующими к ним. Потому что изначально, когда авторы законопроекта не поставили минимальный порог, получилось так, что вся легкая авиация попала тоже под лицензирование. А это сегодня десятки тысяч предприятий малой авиации, которые достаточно конкурентно способны и для которых действуют совершенно другие условия. Здесь лицензионную базу под малую авиацию и под наши авиастроения подвести невозможно. Поэтому мы с авторами законопроект, с господином Богуслаевым, четко провели разделение между малой авиацией и авиацией гражданской. И в таком варианте комитет уже подготовил.

Поэтому мы просим, уважаемые депутаты, в комитет отправить данный законопроект на доработку. И мы завтра готовы будем уже зарегистрировать в новом варианте данный законопроект, который, действительно, будет полезным и который сегодня наведет в целом порядок в данной отрасли. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до співдоповідача є? Будь ласка, записуємось. Кармазін Юрій Анатолійович.

17:31:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін. Я хотів би запитати таке запитання. Шановна Наталія Юріївна, чи мені здалося, що ви сказали, що до малої авіації мають бути більш слабкі вимоги. Ми з вами давайте згадаємо, що маленький чи любий літаючий апарат може попасти кудись в опору, ще кудись, в людей, де багато, і створити величезні-величезні проблеми.

Тому я абсолютно погоджуюся з вашими, як завжди блискучими доводами, підкреслюю, як завжди блискучими, в тому числі і з реакцією, але, будь ласка, все, що піднімається, все, що крутиться, все, що може спричинити якусь безпеку, має бути обов’язково перевірено Міністерством промислової політики і на це має видаватися в установленому порядку ліцензія. Хтось має відповідати за безпечність цієї продукції, яка літає, рухається і є об’єктом небезпеки, піднімається в повітря і є об’єктом небезпеки. Я просив…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое. Я с вами полностью согласна о том, что все объекты авиации должны быть абсолютно безопасными. И государство должно гарантировать всем нашим гражданам безопасность авиации. Но мы должны также отдавать себе отчет, что есть малая авиация, которая не может подходить под одни лицензионные условия совместно с гражданской авиацией и с военной авиацией. Это как одинаково лицензировать «Жигули» и велосипед и говорить, что и на то, и на другое должны быть одинаковые лицензионные условия. Из велосипеда никогда «Жигули» не сделаешь и наоборот. Но при этом нельзя сказать, что и кто из них менее безопасны.

Поэтому сегодня, исходя из логики и аргументов, которые подавали авторы данного законопроекта, мы пришли с ними к полному взаимопониманию. Чтобы отделить малую авиацию и в первом варианте принять для гражданской авиации и совместно с военной авиацией. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляпіна, будь ласка, Ксенія Михайлівна.

17:33:55

ЛЯПІНА К.М.

Колеги! Ксенія Ляпіна, група „За Україну!” Шановні колеги! Я хочу звернути увагу на кілька професійних речей. Перше. Ми зараз всі говоримо зовсім не про те, що в законопроекті. Тому що питання льотних якостей і безпеки польоту, і перевірки перед польотом здійснює у нас адміністрація відповідна у відповідності до міжнародних вимог. І все це здійснюється. А мова йде лише про те, що називається виготовлення і ремонт деталей авіаційних. І тут працює виключна сертифікація, бо ліцензія видається на вид діяльності, а сертифікація на конкретну продукцію. І нас турбує якість цієї продукції, а зовсім не процес ведення виду певної діяльності. І вимоги ми висуваємо до продукції, тому тут виключно має працювати сертифікація.

І ми дійсно готові розумний варіант підготувати до наступного разу такий, який буде гарантувати безпеку, і в той же час не поставить …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯПІНА К.М. … не поставить нас на коліна у черговому рейтингу економічної свободи, в якому ми з вами, колеги, відносимось до економіки репресивного типу, нижче за Білорусь, Росію, Киргизстан і Узбекистан. Докотилися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Юріївна, ваші аргументи. Аргументів у доповідача більше немає. Переходимо до прийняття рішення.

Президент України пропонує скасувати даний закон. Пропозиція Президента України про скасування закону України номер 2311 "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ставиться на голосування. Прошу визначатися.

17:36:12

За-14

Пропозиція не підтримується.

Ставиться на голосування пропозиція про подолання вето Президента України на закон України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо літакобудівної промисловості" (реєстраційний номер 2311). Прошу визначатися.

17:36:50

За-176

Рішення не прийнято. Закон скасовано.

Шановні колеги, що може допрацьовувати комітет з пропозицією Президента про відхилення закону? Ви ж сказали зараз з трибуни, що ви будете готові внести новий проект. Ви його внесете, народні депутати розглянуть і його ухвалять.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості (реєстраційний номер 2515).

Наталія Юріївна Королевська, будь ласка, від комітету. Ваші пропозиції. Ну, мені подали інформацію, що ви готові представити цей законопроект від комітету. Автор законопроекту – Богуслаєв.

17:38:00

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Ну, я просто хочу… Как это будет относиться к регламентной норме, потому что мы здесь являемся вторым комитетом. И без доповиди главного комитета, и без доповиди автора законопроекта. То есть мы как комитет, который рассмотрел данный законопроект, мы можем высказать позицию своего комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

17:38:21

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Пожалуйста. Уважаемые коллеги, когда речь идет о поддержке промышленности, мы понимаем, что все отрасли и все предприятия сегодня, в период кризиса, конечно, поддержать невозможно. И есть предприятия, которые безнадежно устарели, а есть отрасли, не способные конкурировать с зарубежными производителями. Но ни то, ни другое сегодня не относится к украинскому авиастроению. В украинском авиастроении накоплен огромный потенциал, и этот потенциал ориентирован в будущее, сосредоточен на самых передовых технологиях.

Авиастроение – одна из немногих отраслей в Украине, способная сегодня создавать высокотехнологическую продукцию, конкурентную продукцию не только в XIX, но и в XXI веке.

Возьмем для примера предприятие «Мотор-Сич». Здесь сегодня выпускают и разрабатывают прекрасные современные двигатели. Сейчас ведется работа над обеспечением поставки наших самолетов за рубеж. Планируется возобновить совместную работу с Российской Федерацией по производству военного транспортного самолета «АН-70». И все это возможно благодаря поддержке правительства, благодаря тому, что была вовремя принята антикризисная программа.

И сегодня мы разработали совместно с авторами данного законопроекта антикризисный закон, который, мы считаем, необходимо принимать в первом чтении. Также создана рабочая группа, которая вынуждена будет доработать данный законопроект ко второму чтению. Но мы считаем это тот сегодня толчок, который позволит и дальше нашему авиационному рынку быть высоконкурентоспособным рынком и играть действительно на рынках самых высокоразвитых и богатых стран.

И сегодня Украине придется идти тем же путем. И наши предприятия все равно нуждаются в глобальной масштабной модернизации. И речь идет о вложениях сегодня миллиардов гривен. Кроме того, что авиастроение – это ключ сегодня к современным технологиям. Давайте помнить и о социальной значимости отрасли.

Ведь сегодня в этой отрасли работает 34 предприятия и одно рабочее место создает 12 рабочих мест на других машиностроительных предприятиях. Сегодня 70 тысяч человек задействованы в отрасли авиастроения. Все это хорошо понимает правительство и мы демонстрируем готовность пойти на встречу авиастроителям для того, чтобы совместно с ними, в период кризиса разработать для стратегически важных отраслей грамотные и правильные антикризисные законопроекты.

С целью оказания авиастроению конкретной ощутимой поддержки, как раз данный законопроект разработан, авторами данного законопроекта. И принятие закона не требует затрат дополнительных из Государственного бюджета, в тоже время ожидается выпуск товарной продукции и перечисления обязательных платежей в Госбюджет от авиастроения увеличиться в 2,5 раза. Я надеюсь, что благодаря принятым нами законами Украина не пойдет по тупиковому пути превращения сырьевой придаток развитых стран. И надеюсь, что наша страна сохранит и поддержит развития высокотехнологических отраслей. В результате мы отстоим и увеличим свою долю на рынках сбыта высокотехнологической продукции и преумножим свои интеллектуальные ноу-хау.

Комитет по вопросам промышленной, регуляторной политики поддерживает принятия данного законопроекта в первом чтении, с созданием рабочей группы совместно с комитетом по налоговым… господином Терехиным, и доработки данного законопроекта ко второму чтению. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Юріївна. Будь ласка, питання до доповідача, записуємось. Кармазін Юрій Анатолійович.

17:42:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановна Наталія Юріївна, ви як завжди, блискуче виступили, але в мене все-таки є питання. Ви погоджуєтесь про те, що мають бути внесені зміни, які вносяться цим законом, до закону про систему оподаткування, який в принципі в цьому законі, хоча ми знаємо, що записано, що пільги не можна встановлюватись іншими законами, крім законів про оподаткування, про плату за землю, закон про єдиний митний тариф. Чи ви вважаєте, про податок на додану вартість чи можливо якійсь інший підхід є у комітету бачення щодо цього. Бо ми вже маємо чинний закон про державну підтримку літакобудівної промисловості і як ви відноситесь до того чи необхідних змін до переліку, вже вилучається уряд звідси. А хто тоді буде пропонувати перелік, бо уряд прийняв програму в 2008 році, програму до 2012 року, стратегію розвитку вітчизняної авіаційної промисловості, як ви правильно сказали, і слава Богу…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое, Юрий Анатолиевич. Да, Кабинет Министров действительно принял стратегию развития отечественного авиастроения и делает, прилагает все усилия для того, чтобы данную стратегию даже в период кризиса выполнять. И благодаря этому, сегодня предприятия авиастроения развиваются и в период кризиса увеличивают объемы производства. Более чем на 50 процентов сегодня предприятия авиастроения, по сравнению с 2008 годом, выполняют свои объемы и это действительно хороший пример того, когда Украина развивает свои высокотехнологические производства.

То, что касается амортизации, данную норму я поддерживаю. То, что касается налога на землю, я тоже данную норму поддерживаю, потому что все серьезные, большие авиастроительные заводы имеют свои взлетные полосы, это километры покрытия, которое необходимо для проведения экспериментов и для проведения введения объектов в эксплуатацию. Поэтому здесь необходимо это утвердить на законодательном уровне.

То, что касается изменений в единый таможенный тариф и налога на добавленную стоимость, при импорте запчастей, при…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. … при импорте оборудования, которое не производится в Украине, я тоже такую норму поддерживаю, ее только нужно уточнить в данном законопроекте.

И вы знаете, что самый первый антикризисный закон, который мы с вами принимали, и Президентом он был заветирован, к сожалению, что сегодня катастрофически тормозит модернизацию в нашей стране, введения новых технологий – это то оборудование, которое не производится в Украине, должно поступать в Украину без дополнительных пошлин и без оплаты налога на добавленную стоимость, как предоплаты.

Конституционный суд его закрыл этот закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.

17:45:12

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія Реформи і порядок.

Пані Наталю, а чи не бажаєте ви можливим сьогодні в першому читанні ухвалити цей закон, навіть за відсутності того головного комітету чи його висновку і автора? Мова іде про 4, 5 речей, які зрозумілі. Перш за все: сьогодні авіаційна галузь – це дійсно та галузь, яка живе і розвивається на відміну від тих, хто перетворив заводи в автосалони або в банківські офіси.

Я вважаю, що треба сьогодні нам затвердити порядок, дійти до того, що кредити в цю галузь повинні видаватися в пріоритетному порядку, вважати, що земельні наділи, який сьогодні використовується для, як взльотні полоси, повинні бути звільнені від податку на землю в тому варіанті, який є. Треба ПДВ повертати пришвидшено, щоб швидше крутилася продукція, яка йде на експорт. І той критичний імпорт, який є сьогодні - він не великий, він складає лише 7-8 відсотків. Літак на 93 відсотки складається в Україні з наших деталей. Тому ту критичну масу треба звільнити від оподаткування при ввезенні, бо вона невелика в обсязі виробництва. Давайте…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я ж сразу сказала, я ж предупредила. Спасибо большое. Уважаемый коллега, я начиная свое выступление предупредила зал, что наш комитет не может брать на себя все ответственность, я являюсь как содокладчиком и как содокладчик я и сегодня, объясняя основные нормы данного законопроекта. И, к сожалению, я не могу прокомментировать почему в зале отсутствует автор данного законопроекта и почему отсутствует представитель главного комитета, я доношу только позицию комитета, который является профильный как по промышленной политике, в целом по авиастроению. Конечно, мы с авиаторами очень плотно этот вопрос разрабатывали и проходили по данному законопроекту, он требует доработки, но в первом чтении он может быть принят и уже доработан ко второму чтению достаточно детально. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кілінкаров Спірідон Павлович, будь ласка.

17:47:13

КІЛІНКАРОВ С.П.

Наталья Юрьевна, у меня к вам два вопроса.

Вопрос первый. Мне не совсем понятно как может законопроект, который не предусматривает видатки из державного бюджета оказать серьезную помощь тем же авиастроителям? Это раз.

И второй вопрос. Я хотел бы выяснить в рамках антикризисной программы правительства рассматривался ли вопрос о том, чтобы оказать поддержку единственному в Украине предприятию, которое в советское время обеспечило 92 процента поставок тепловозов на всей территории Советского Союза Луганскому заводу «Октябрьской революции», который по авантюре вашего блока в том числе на сегодняшний день оказался без инвестора и на сегодняшний день у них есть трехмесячная задолженность по заработной плате. Люди три месяца не получают зарплату. Это тоже высокотехнологическое производство, которое требует, в том числе государственной поддержки, с учетом того, что пакет акций возвращен, фактически, государству.

Я хотел бы знать позицию вашей фракции в отношении данного предприятия.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое. Конечно этот вопрос имеет очень тонкое отношение к вопросу авиастроению. У нас авиастроение, паровозостроение, можем сразу же обсудить судостроение. Я хочу сказать о нашем заводе, который мы с вами как луганчани, конечно небезразличны. И для нас сегодня принципиальным является, чтобы данное предприятие, которое является сердцем города Луганска работало и, к сожалению, инвестор на протяжении последних месяцев не выплачивал заработную плату. К сожалению, предприятие находится в очень сложном финансовом состоянии. И сегодня правительство делает все для того, чтобы принять все необходимые меры и люди вовремя получили заработную плату и разработать совместно, я считаю, нужно сделать депутатам всех политических сил, луганчанам программу стратегическую по развитию, по инвестициям и по восстановлению тепловозостроительного завода. И здесь только приложив усилия всех ветвей власти, начиная от парламента и заканчивая правительством, я считаю дело чести луганских депутатов принять…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Наш Луганский тепловозостроительный завод, действительно, имел перспективу. Мы должны совместно разработать антикризисную программу, выступить с инициативой правительству, со своей стороны правительство сегодня рассматривает возможность возврата налога на добавленную стоимость с целью погашения фонда заработной платы людям. И я думаю, это в ближайшее время будет сделано, и заработная плата будет погашена. И дальше мы с вами будем рассматривать антикризисную программу по данному предприятию. Луганский тепловозостроительный завод – это, действительно, то предприятие, которое должно получить всю необходимую государственную поддержку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мартинюк Адам Іванович.

17:50:07

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. У мене складається враження, що незабаром луганські тепловози полетять, тільки невідомо куди.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тільки благодаря коммунистам.

МАРТИНЮК А.І. Да, тільки не відомо куди.

А до вас, Наталія Юріївна, конкретне запитання. Я підтримую тезу Юрію Кармазіна про те, що, як завжди, блискуча доповідь, але є одне але. Я не можу погодитися з вашим твердженням, що Закон, який називається про державну підтримку, не потребує видатків з Державного бюджету. Тоді в чому полягає державна підтримка. Іншої підтримки, ніж брати кошти з державного бюджету, у держави немає і бути не може. Тим більше, стаття 3 говорить про те, що щорічно в державному бюджеті потрібно виділяти кошти на підтримку тих підприємств, які перераховані в першому пункті. А в першому пункті 20 чи 30 підприємств авіапромисловості перераховані. Тобто закон потребує державної підтримки. Але він потребує в тому числі і нашої підтримки, треба його підтримати. Дякую.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое за вопрос, Адам Иванович. Я с вами вполне согласна, что без государственной поддержки сегодня предприятия, которые создают в принципе имидж Украины на всем мировом пространстве, выжить в данных условиях достаточно сложно. Поэтому и принята стратегическая программа Кабинета Министров. Поэтому и в данном законопроекте создан пакет экономических мер, которые призваны стимулировать развитие авиастроения и поддержку наших авиастроительных предприятий. Это то, что касается и норм амортизации, то, что касается налога на землю и то, что касается импортной пошлины, и налога на добавленную стоимость. Пакет стимулов, которые необходимо предоставить сегодня нашему авиастроению, позволит нам быть конкурентноспособными по технологиям не ХІХ, а по технологиям ХХІ века. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Юріївна. Сідайте будь ласка. Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Є? Будь ласка, запищіться на обговорення.

Будь ласка, Гриневецький Сергій Рафаїлович від фракції „Блоку Литвина”. Будь ласка, з місця включіть мікрофон народного депутата Гриневецького.

17:53:19

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Гриневецький, фракція „Блоку Литвина”.

Шановні колеги, розглядаючи такі законопроекти, ми повинні розуміти, що це є бюджетообразуючі галузі, це є галузі, які можуть бути конкурентоспроможні і повинні мати перспективу, тому мені здається, що приймаючи цей законопроект ми повинні давитися на крок вперед, як ми будемо формувати державний бюджет і як ми будемо формувати план соціально-економічного і культурного розвитку нашої держави. А в цілому шкода дійсно, що не було голови профільного комітету і основного доповідача, але те, що нам доповіла голова Комітету з питань промисловості, мені здається, що є дуже актуальним і треба підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.

17:54:24

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, Партія „Реформи і порядок”.

Україна є великою авіабудівною державою. На момент розпаду Радянського Союзу в авіаційній промисловості України працювало біля 90 тисяч громадян – співробітників. Зокрема, в Україні існують два серійних заводи – це Київський авіаційний завод і Харківський авіаційний. Видатне конструкторське бюро, яке робить найкращу у світі техніку, зокрема важку транспортну техніку. Україні є вуз – Харківський авіаційний завод, Київський колишній інститут інженерів авіації, а сьогодні це авіаційна академія. Є і така специфічна галузь, яка, на жаль, не встигла розгорнутися в Україні, як гелікоптеробудування, вертольотобудування. Це Закарпатський вертольотобудівний завод, який, на жаль, не працює, та Конотопський ремонтний завод.

Маючи таку велетенську потугу, держава, дійсно, тривалий період не надавала допомоги цій галузі. Зокрема, не грошима, це не так важливо. Вони самі здатні заробляти і заробляють. Бо сьогодні богуславівська фірма експортує велетенську кількість двигунів. Зокрема, всі вертольоти Росії комплектуються нашими двигунами. Але є деякі моменти, які, на жаль, обходили. Це і та ж плата за землю, яка для авіаційних заводів повинна розглядатися специфічно, бо величезні території зайняті землею, і коли платити по тим ставкам, як і інші підприємства, то просто не можна буде заробити, навіть на цю землю.

Є і проблема, дійсно, того імпорту. Дивіться, літак в Україні має, і будь-який літак має понад мільйон деталей, переважна більшість з них виробляється в Україні з матеріалів України, комплектуючі основні українські, але деякі елементи електроніки, а також інші матеріали і композити, які треба імпортувати. І якщо сьогодні на це мито накладати ввізне мито за тими ставками, які є, то тоді також конкурентноздатність нашої авіаційної техніки зменшується.

Є і проблеми інші. І я хотів би звернути увагу, що якраз цей закон, дійсно, не потребує прямих фінансових вливань, але створює умови для функціонування авіаційної промисловості, які дають можливість продовжити виробництво цієї техніки і нарощувати його, а також конкурувати з іноземцями.

Ми успішно конкуруємо, нашу техніку купують і тому треба враховувати і повернення ПДВ. Зокрема київська техніка, зокрема, продукція КБ „Антонова” сьогодні успішно випускається в Ірані, там створений завод „ІР-АН” кий випускає техніку і ми отримуємо велетенські гроші за те, що фактично направили туди і технічне оснащення, і результат нашої діяльності інженерної. Тому ці пропозиції, які є в цьому законі, абсолютно треба підтримати, це галузь, яку треба нести сьогодні на руках, бо вона частково витягує всю промисловість України. Адже говорилось про те, що одне робоче місце в авіації забезпечує роботу ще дванадцяти робочих місць в галузях машинобудування та інших галузях України. Прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я продовжую вечірнє пленарне засідання до завершення розгляду цього питання. Слово має Чечетов Михайло Васильович.

17:58:01

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Благодаря, действительно, благодаря «усилиям» (в кавычках) действующего правительства Юлии Тимошенко мы можем превратить Украину в сырьевой придаток западных стран. У нас остались единицы предприятий высокотехнологичных, работающих на острие научно-технического прогресса и которые нужно поддержать, если мы действительно думаем вывести Украину в разряд индустриально развитых государств.

Очень жаль, что не был проголосован предыдущий законопроект, где речь шла так же о поддержке именно предприятий авиационной промышленности. Ведь речь шла о самом простом, обыкновенной азбуке, чтобы не дать возможность «шарашкиным конторам», куда входят муж, жена, теща и собака, ремонтировать высокотехнологическое оборудование авиационной промышленности. Вы знаете, это мне напомнило Китай лет 30 с лишним назад при Мао Дзедуне было принято решение, давайте вот в каждом дворе доменную печь сделаем и завалим весь мир металлом. Сделали! Запалили! Дыму на весь мир было, а не было, металла не было. А когда уже пришел умный Ден Сяо Пинь все было ликвидировано и за счет высокотехнологического оборудования сейчас Китай выплавляет каждую вторую сталь... тонну стали мира, да! Мы же пошли по пути того, что было в Китае 30 лет назад, да. Жена, теща и собака ремонтировать будут, будут оборудование для самолетов.

Второй законопроект, который сейчас опять-таки направлен на поддержку авиационной промышленности, на поддержку тех уникальных предприятий работающих на острие научно-технического прогресса. Да давайте дадим хоть мизерные государственные преференции, давайте хоть чуть-чуть их поддержим ведь именно здесь мы можем осуществить прорыв, здесь находятся точки прорыва, которые могут вырвать Украину из этого болота, из этой трясины, да.

Поэтому я предлагаю поддержать этот законопроект за основу, а затем очень быстро его доработать и принять в целом. Это будет действительно действенный шаг парламента в поддержке или в переводе нашей экономики на инвестиционно-инновационную модель развития и в поддержке отраслей работающих на острее научно-технического прогресса. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

18:00:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни "Наша Україна-Народна Самооборона" .

Шановні народні депутати, оце я бачу, що, дійсно, у всіх болить. Цей закон – є, дійсно, антикризовим законом. І я порахував, що він стосується 27 підприємств України в пряму. Це прямо записано в ньому. І, дійсно, скільки це людей? На сьогоднішній день, на жаль, це тільки біля 100 тисяч чоловік працездатного населення.

Чому я кажу, на сьогоднішній день „всього”, тому що кругом відбулися скорочення. І я не погоджуюся у єдиному з виступаючим, який сьогодні представляє так звану опозиційну силу, у тому, що він сказав, що уряд, цей уряд не приділяв уваги авіації. Це абсолютна неправда, абсолютна неправда. Тому що саме цей уряд прийняв 27 грудня 2008 року стратегію розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року. І саме цей уряд і особисто Прем'єр-міністр просувала і просувала навіть на африканському континенті просувала нашу авіаційну промисловість. Це не просто були слова, це, дійсно, так.

Тому я пропоную приймати цей законопроект у першому читанні. Якщо може не буде зауважень, то можна і в другому, але з великими правками, які стосуються термінів. Тут записано такі речі в статті 3, в статті 3-прим., що на період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2012 року. Зрозуміло, що треба писати, з моменту набуття чинності законом, і так по всьому тексту. Якщо чують мене зараз представники комітетів, які відповідають за цей закон. Бо інакше, шановні друзі, може статися те, що вже сталося на одному з найбільших заводів Києва, де станом на 85 рік було 20 тисяч працюючих, станом на зараз було 1200 чоловік. Станом 3 місяців назад. Але вже 800 чоловік, це завод „Більшовик”. Полюбуйтесь будь ласка, яку продукцію він сьогодні випускає. Це реалізація продукції порнографічного змісту. Ця продукція випускається підприємством „Вікон плюс”, яке належить заступнику директора завода „Більшовик” Єфремову, йому також належить підприємство „Тепло”, реклама якого там розміщена і так далі. І цей перший заступник директора на заводі жодного дня не працював.

Я звертаюсь до Генеральної прокуратури, до МВС, не шукайте ніде нічого, оце знайдено в Інтернеті, це я подивився чим наші заводи займаються. Це здоровенний завод „Більшовик”, хто знає, там здоровенний оборонний цех не один був на цьому заводі, робив серйозні речі.

Тому, шановні народні депутати, я просив би вас підтримати цей законопроект. Всує не згадувати уряд погано там, де він щось зробив, подякувати йому за це і підтримати законопроект, і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович. Слово має народний депутат Жебрівський Павло Іванович.

18:03:54

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, колись був у нас депутат депутат Черняк, він сказав: „Я настільки „за”, що я „проти”. І насправді не голосувати проти цього закону, я не думаю, що в когось підніметься рука. Зрозуміло, що потрібно підтримувати вітчизняного товаровиробника – той, який працює, який дає людям роботу, який дає відрахування до бюджету. Проте друзі, сьогодні ми говоримо тільки про літакобудівну галузь. А що інші галузі в кращому стані? Ви подивіться, що взагалі в державі відбувається. Даємо пільги по залізничним перевезенням для одних категорій виробництва, для другої, а весь тягар покладаємо на інших, і інші галузі стають не конкурентноздатними. Мають бути зрозумілі правила гри в усіх сферах економіки, тому що якщо звідкись береш, то комусь додаєш в когось стає мінус. Економіка – це плюс, економіка - це має бути прибутковість.

Сьогодні ми говоримо, що по літакобудуванню немає трат бюджету. Є. Плати за землю немає, це значить втрачає місцевий бюджет і багато інших питань, які, безумовно, впливають на бюджети різних рівнів. Я хочу наголосити, шановні друзі, що насправді тут мала бути справжня антикризова програма, яка б визначала, яка б спрямовувала сьогодні імпортозамінні технології, імпортозамінні виробництва в Україні, не спородичні, а рефлекторні рухи, як собаки Павлова: там заболіло - туди зреагували, там заболіло – туди зреагували, а комплексна програма.

Мені здається, що останнім часом ми просто рефлектуємо, а нічого не робимо системно. Проблема української сьогодні економіки спаду, що в нас безсистемна робота як по прийняттю законів, так і по поданню законів, які на сьогоднішній день подаються як Кабміном, так і депутатами. Отака безсистемність, безголовість на сьогоднішній день, в тому числі, перепрошую, і наша, і приводить до того, що ми як Тришкін кафтан: звідтіль витягуємо - там голо, звідтіль витягуємо – там голо.

Сьогодні тут сидять багато генералів від виробництва і кожен думає: а чому не на будівництві машинобудівельному? Чому сьогодні не по виробництву тих же

Фрг__02102*001*067<18:06:26><КлимовичН.В.>

тих же на Херсонському комбайновому заводі, інших заводах. Чому немає системи? Я безумовно проголосую за цей закон, але уряд, який… прем`єр якого хоче стати Президентом, має розуміти і думати про систему, а не про спорадичні рухи. От я, власне, за системний підхід до економіки України, і тоді в Україні буде лад і буде виробництво, і будуть заробітні плати, і буде підняття соціальних стандартів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович. Обговорення завершено. Шановні колеги! Ставлю на голосування пропозицію про ухвалення у першому читанні за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості (реєстраційний номер 2515). Прошу визначатися.

18:07:33

За-291

Рішення прийнято. Прошу, будь ласка, профільні комітети працювати над підготовкою до другого читання.

Вечірнє пленарне засідання оголошую закритим. Завтра о 10 годині ранку розпочнеться ранкове пленарне засідання.