ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 грудня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості Верховної Ради України. Прошу підготуватись до реєстрації.

Включіть, будь ласка, систему „Рада”.

10:00:54

В залі зареєстровано 397 народних депутатів України.

Ранкове пленарне засідання оголошую відкритим. Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Азарова Миколи Яновича. Давайте привітаєм нашого колегу, побажаєм йому творчого натхнення і успіхів у роботі. (Оплески)

Секундочку, спочатку інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 16 грудня 2009 року. Розглянуто 5 питань порядку денного, за результатами їх роботи: прийнято 3 закони, 1 проект постанови відхилено, заслухано та обговорено звіти двох тимчасових слідчих комісій.

Так, Олександр Сергійович, що у нас, проблема якась?

10:01:45

ЄФРЕМОВ О.С.

Александр Владимирович, та проблема в государстве возникла. На трассе между Херсоном и Николаевым в снегопаде застряло огромное количество машин, там, говорят, до тысячи машин скопилось. Люди со вчерашнего дня с 9 часов вечера стоят в этой пробке, закончился бензин, еды нет туда, реально возникает вопрос о жизни людей. Рядом, 10 километров, там находится ООНовский вертолетный полк. МЧС там пытается предпринимать какие-то меры, но ничего реального пока там не происходит. И беда действительно у людей. Поэтому я просил бы сейчас через трибуну Верховного Совета, обращаясь к представителям Министерства чрезвычайной ситуации, возможно, обратиться в ооновский полк, поднять вертолеты, оказать помощь людям там или найти в срочном порядке другой вариант решения вопросов по спасению людей из этого завала. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сподіваюсь, що вас почули. Я також тоді звертаюсь, будь ласка, щоб були задіяні всі можливі засоби і звернення до полку, і засоби нашого Міністерства надзвичайних ситуацій, нашого Міністерство оборони з тим, щоб можна було надати допомогу нашим громадянам, які перебувають зараз в ситуації, яка буде загрожувати їхньому здоров'ю.

Будь ласка, Олександр Миколайович Пеклушенко. Що ви можете додати?

10:03:09

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я думаю, что ситуация нестандартная, Александр Сергеевич Ефремов очень правильно, что привлек внимание. Здесь мы не должны делиться по партиям, по фракциям, нужно максимально сконцентрироваться на этой проблеме и попросить по меньшей мере господина Турчинова проинформировать в парламенте страну о том, как развивается ситуация и какие принимаются меры. Может, парламент должен отреагировать срочным выделением средств. Я прошу не уменьшать проблему данной ситуации.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ніхто не буде применшувати. Зараз найбільш необхідна практична допомога. Що стосується вже інформації, це після того, коли допомога реально надійде людям.

Шановні колеги, вчора надійшло прохання від керівників 5 фракцій, щоб ми сьогодні першочергово розглянули першими питанням ратифікації міжнародних договорів, тобто консенсусна пропозиція. І в такому випадку ми змінюємо розклад, порядок розгляду питань на сьогоднішньому засіданні. І зараз також… Михайло ………….., дайте мені, будь ласка, лист цей сюди.

І зараз надійшло також прохання, підписане теж п'ятьма керівниками п`яти фракцій, щоб після ратифікації розглянути, теж внести сьогодні до розкладу проект про внесення змін до законів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично-модифікованих компонентів. Це те, що стосується здоров`я наших громадян. А також 4437 – про безпечність та якість харчових продуктів щодо інформування громадян щодо наявності в харчових продуктах генетично модифікованих організмів. Ну ми це будемо визначати, коли перейдем до розгляду, так що… Це консенсусна пропозиція, тому я думаю, що ми приймаєм такий порядок роботи.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (реєстраційний номер 0149). Доповідає заступник генерального директора Національного космічного агентства Кузнєцов Едуард Іванович.

КУЗНЄЦОВ Е. І.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Доповідаю щодо питання розгляду проект Закону України про ратифікацію Верховною Радою Рамкової угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, який підготовлено Національним космічним агентством України відповідно до Закону України „Про міжнародні договори України” та Регламенту Кабінету Міністрів.

Необхідність прийняття закону обґрунтовується тим, що для виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності зазначеної угоди в Україні, Верховна Рада повинна розглянути і прийняти Закон України про …… ратифікацію.

Реалізація Закону України про ратифікацію Верховною Радою України Рамкової угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях не потребує внесення змін до чинного законодавства України.

Фінансування витрат пов`язаних з реалізацією положень Рамкової угоди, передбачається проводити за рахунок і в межах коштів Державного бюджету, які виділяються для фінансування загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми.

Реалізація закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету. Проект закону України погоджений з усіма міністерствами і відомствами, які зацікавлені в цьому, прийнята відповідна постанова Кабінету Міністрів про подання Рамкової угоди на ратифікацію до Верховної Ради України. Проект закону України позитивно розглянутий комітетами Верховної Ради.

Політичні та соціально-економічні наслідки щодо укладання та реалізації рамкової угоди полягають у зміцненні позицій України як надійного партнера в сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях та можливості подальшого просування космічної галузі України на світовий ринок космічних послуг і високих технологій.

Рамкова угода створює правові основи для реалізації українсько-індонезійських проектів в космічній сфері, зокрема щодо розробки в інтересах Індонезії метеорологічної ракети, супутників дистанційного зондування Землі, надання пускових послуг та навчання індонезійських фахівців з космічної тематики.

Прошу підтримати прийняття цього закону. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є питання до доповідача? Питань немає.

Будь ласка, сідайте. Дякую. Дякую. Будь ласка, можете сідати.

Від комітету співдоповідь. Народний депутат Чорновіл Тарас В’ячеславович, будь ласка.

10:09:00

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги народні депутати! Дана угода є безпосередньо вигідна для України, оскільки Україна є членом престижного клубу космічних держав, який активно працює в цій сфері. І в даному випадку ми є не споживачем, а надавачем послуг, тобто на космосі ми реально можемо заробляти, на космосі ми можемо створювати на реалізації міжнародно-космічних проектів створювати нові, додаткові місця, залучати кошти для Державного бюджету. І тому в нас є сенс приймати саме подібного типу рамкові угоди - а це є класична за своєю структурою угода щодо цього питання - з усіма країнами світу, в яких є інтерес у космічній галузі. В даному випадку з Індонезією в нас більше. У нас вже є реальна співпраця. Як було сказано, питання метеорологічні, питання надання освітніх і наукових послуг, консалюційних в цьому плані, питання забезпечення зв’язку і тому подібне. Це є речі, які здійснюються, дійсно, в космічній галузі уже сьогодні за сприяння України. Але якраз підписання цієї угоди було спричинено тим, що подальша співпраця з Індонезією у нас в цьому плані, співпраця, яка приносила нам додаткові фінансові ресурси і була вигідна для України, забуксувала через те, що не визначені основні принципи співпраці, не встановлено основних норм нашої… правових норм нашої спільної діяльності. І тому необхідно терміново, дійсно, провести ратифікацію цієї угоди, по ній всі дотримані норми нашого українського внутрішнього законодавства. Вона не змінює діючих законів, вона прийнята повністю на основі діючого законодавства, як і України, так і Індонезії. Вона не впливає на державний бюджет, ні на доходну, ні витратну частину, це є, про це є заключення відповідні бюджетного комітету. Так само Комітет промислової... з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва розглянув на своєму засіданні і рекомендує підтримати дану постанову.

Єдине до неї застереження – це те, що як і всі, фактично, проекти ратифікаційні, які проходять Верховну Раду, вона містить знову певні дрібні огріхи при оформленні, про що є висновок регламентного комітету. І я черговий раз звертаюсь з проханням до Кабінету Міністрів, нехай Міністр Кабінету Міністрів вийде на голову нашого регламентного комітету, з’ясують, в чому проблеми і щоб ми більше не мали цих застережень, які постійно виникають.

Позатим, Комітет у закордонних справах на своєму засіданні підтримав ратифікацію цієї угоди і просить вас проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до співдоповідача? Немає питань. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є необхідність обговорювати? Немає, ніхто не наполягає. Дякую.

Я ставлю на голосування про прийняття Закону про ратифікацію рамкової Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (реєстраційний номер 0149). Прошу визначатися.

10:12:17

За-300

Закон прийнято. Угоду ратифіковано.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації щодо заходів з охорони технологій у зв'язку із співробітництвом у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях і в створенні та експлуатації ракетно-космічної і ракетної техніки. Реєстраційний номер 0150. Доповідає заступник генерального директора Національного космічного агентства Кузнєцов Едуард Іванович. Прошу, будь ласка.

КУЗНЄЦОВ Е.І. Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується для розгляду проект Закону України про ратифікацію Верховною Радою України Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації щодо заходів з охорони технологій у зв'язку із співробітництвом у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях і в створенні та експлуатації ракетно-космічної і ракетної техніки.

Прийняття закону обумовлено необхідністю ратифікації Закону України угоди, укладеної 11 червня 2009 року в Москві, і визначено Законом України "Про міжнародні договори України”.

Угода визначає порядок забезпечення охорони українських ракетно-космічних технологій і виконання Україною зобов’язань щодо охорони ракетно-космічних технологій Російської Федерації, в тому числі при реалізації спільних проектів за участю третіх країн.

Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією положень угоди, передбачається проводити за рахунок і в межах коштів Державного бюджету на 2010 рік і наступні роки, які виділяються для фінансування прикладних наукових і науково-технічних розробок, виконання робіт за державними цільовими програмами і державними замовленнями в сфері космічної галузі, а також коштів, які плануються в рамках загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки.

Реалізація закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету. Положення угоди стосуються інтересів Національного космічного агентства, а також Державної служби експертного контролю, Державної митної служби і Служби безпеки у межах їй компетенції, які будуть залучатися до виконання положень угоди.

Проект закону України погоджено без зауважень з усіма міністерствами, прийнята Постанова Кабінету Міністрів „Про подання угоди на ратифікацію Верховній Раді”. Проект Закону України позитивно розглянутий комітетами Верховної Ради.

Угода, яку потрібно ратифікувати повинна стати правовою основою для реалізації спільних проектів та укладання нових контрактів, подальшого розвитку договірно-правової бази співробітництва в космічній сфері. Забезпечити охорону українських ракетно-космічних технологій і виконання зобов’язань України щодо охорони ракетно-космічних технологій Російської Федераці, в тому числі при реалізації спільних проектів за участю третіх країн. Сприяти налагодженню більш тісного співробітництва між Україною і Російською Федерацією в космічній сфері, міжнародному співробітництву України в дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях, її подальша активна участь в міжнародній космічній діяльності.

Прошу підтримати прийняття Закону України „Про ратифікацію Верховною Радою України Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації” (щодо заходів з охорони технологій у зв’язку з співробітництвом у сфері дослідження і використання космічного простору у мирних цілях і у створенні та експлуатації ракетно-космічної і ракетної техніки”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до Едуарда Івановича? Є, будь ласка, запишіться. Народний депутат Ткач, будь ласка.

Передає право на питання Ключковському Юрію Богдановичу.

10:16:27

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую, Юрій Ключковський, „Наша Україна”.

Я би просив, щоб ви в менш формальних виразах пояснили залу у чому вигода української сторони від цієї угоди. І котра сторона більше скористається від можливостей захисту своїх секретів іншій стороні враховуючи практику дотримання угод обома сторонами?

КУЗНЄЦОВ Е.І. Дякую. Я повинен підкреслити, що мабуть в більшій мірі від цієї угоди виграє українська сторона. Ця угода, вона призначена для того, щоб у нас не було ніяких таких перепон для реалізації нашого центрального проекту в цій космічній програмі, який ми реалізовуємо разом з Бразилією „Циклон-4” - „Алькантара спейс”. Справа в тому, що ця угода дасть можливість ізолювати деякі намагання загальмувати це співробітництво з боку Російської Федерації. І тому ми передбачаємо, що коли ми будемо і по цьому проекту працювати, „Циклон - Алькантара спейс”, і по іншим деяким проектам, я маю на увазі, ми будемо реалізовувати проект, вже почали реалізовувати проект з Сполученими штатами Америки „Таурос-2”, ця угода дасть нам можливість працювати цивілізовано в правовому полі, так як ми будемо захищати і свої технології, і технології, які в нас є спільні з Російською Федерацією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович.

10:18:12

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Власне Едуард Іванович вже відповів на те запитання, яке я хотів поставити, просто тільки в іншій формі, бо власне ця ратифікація забезпечить нам використання бразильського космодрому і ми будемо мати можливість постійного використання наземних запусків. Тому що історія з морськими запусками „………” вже завершується і власне для цього необхідна ця угода.

Але б я хотів в формі питання поставити таке. Скажіть, будь ласка, коли буде реалізована угода по запуску з „Алькантари”, коли розпочнуться запуски? Будь ласка, я хотів би, щоб ви це сказали. Дякую.

КУЗНЄЦОВ Е.І. Дякую за запитання, тому що воно, мабуть, турбує і всю нашу громадськість і депутатський корпус, і Національне космічне агентство. Справа в тому, що реалізація цієї угоди, вона просувається досить успішно. Ті завдання, які покладені на Україну, виготовлення ракетоносія „Циклон-4”, вони завершені приблизно на 75 відсотків. Зараз основні роботи розвиваються і розпочинаються по створенню наземного космічного стартового комплексу на космодромі „Алькантара”. Коли ми отримуємо можливість запускати наші «Циклони» з бразильського космодрому, ми отримуємо незалежний доступ до запусків своїх національних, бразильських національних, а також комерційних супутників. Це надзвичайно вигідний проект і його реалізація, мабуть, повною мірою буде здійснюватися починаючи з 11 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

10:19:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни.

У мне два питання. Перше зауваження. Я вже не знаю, я вже одягнув окуляри, але мені треба буде лупу брати, ви вже вдвічі менше шрифт зробили для цієї угоди ніж для попередньої. Ну депутати – теж люди, я хотів би це пам’ятати, ми прочитуємо в день тисячі сторінок.

Я прошу секретаріат Верховної Ради не приймати такі документи як такі, що шкодять. Якби тут профспілка працювала, а не тільки іншими речами займалася, то наші б права охоронялися, як людей, а не як якесь бидло, бо я інакше це не називаю.

Тепер щодо суті питання. Стаття 3: „За запитами одна одній оперативно надають роз’яснення та відповідну інформацію з технічних, організаційних, правових та інших питань, що стосується поводження з виробами і технологіями, що охороняються, в тому числі у випадку їхнього реєстру”. Чи не є це легальна можливість для фактично нормального шпіонажу, тільки узаконеного шпіонажу. Я от так поставлю питання, з точки зору контррозвідувальної діяльності забезпечення.…

КУЗНЄЦОВ Е.І. Дякую. Я хотів би відповісти. Перше питання. Ми не дуже причетні до того як розмножуються матеріали. Тому я вибачаюся, це не наша компетенція, на жаль, і ми не причетні до цього питання.

Щодо другого питання, то я хочу відзначити, що, звичайно, ця співпраця вона надзвичайно широка, і ми з Російською Федерацією маємо надзвичайно тісні контакти. Тому те, що зараз створюється, воно в принципі має такий загальнонауковий доступ і технології, які є в Україні, і в Росії, вони, в принципі, доповнюють одне одного. І тому особливих там таких для шпіонив роботи, мабуть, немає.

І я впевнений, що ця співпраця, яка є вона тільки буде просувати і нашу ракетно-космічну техніку, і російську ракетно-космічну техніку, тому що надзвичайно пов’язані ми школами і технологічними…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Едуард Іванович, сідайте, будь ласка.

Співдоповідь від комітету Тарас В’ячеславович Чорновіл.

10:22:30

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги народні депутати! Ця угода так само як і попередня, фактично приймалася, підписувалася в розвиток уже існуючих контактів. Доки з Росією була велика дружба і велика любов, дуже часто необхідність підписання відповідних угод ігнорувалося, все йшло, як по накатаній схемі, не враховуючи норм, які згідно з міжнародним правом мають врегламентовуватися.

Зараз, коли трошки любові менше, відповідно більше має оформлюватися документів, які все регламентують. Ця угода потрібна не тільки у відносинах між Україною і Росією, оскільки ми повинні теж захищати свої певні права, ми можемо діставати допуск до інформації, до технічної документації і Росії теж, коли маємо, даємо гарантії, що ми не будемо розповсюджувати в недопущений спосіб інформацію, яку надає Російська Федерація, але ця угода має значення так само і для нашої роботи з третіми сторонами.

Сьогодні вже один з наших колег згадав про те, як готуються наші проекти з Бразилією, щодо наземного старту, але при виході на такі ринки, при виході на такі контакти, ми теж зобов’язані представити, що у нас узгоджено повністю систему збереження інформації з третіми сторонами тобто ми так, чи інакше, мусимо заповнити повністю договірну базу, по договірній базі в цих питаннях. Тому в цьому плані ця угода потрібна і вигідна українській державі.

Тепер, що стосується проходження. Комітет у закордонних справах однозначно підтримав ратифікацією цієї угоди, Комітет з питань національної безпеки Верховної Ради України підтримує, Головне науково-експертне підтримує, Комітет з бюджету зробив заключення, що угода не впливає на доходну і видаткову частину державного бюджету, тому може бути ратифікована.

І як завжди, при оформленні угоди є, при оформленні законодавчої ініціативи з боку Кабміну є певні порушення з погляду регламентного комітету, я ще раз повторюю, що ці порушення треба щоб були раз і назавжди зняті, щоб ми діставали бездоганні документи.

Прошу від імені комітету підтримати ратифікацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до співдоповідача? Нема питань. Сідайте, будь ласка, Тарас В’ячеславович. Є необхідність обговорювати?

Немає такої необхідності.

Я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації щодо заходів з охорони технологій у зв'язку зі співробітництвом у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях і в створенні та експлуатації ракетно-космічної і ракетної техніки (реєстраційний номер 0150). Прошу визначатися.

10:25:26

За-367

Рішення прийнято, закон ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Урядом Республіки Корея про внесення змін до Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Республіки Корея від 30 листопада 1995 року (реєстраційний номер 0135).

Доповідає заступник Міністра економіки Поживанов Михайло Олександрович.

ПОЖИВАНОВ М.О.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати, проект закону розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою (у формі обміну листами) між Урядом України та Урядом Республіки Корея для внесення змін до Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Республіки Корея від 30 листопада 1995 року, підписаною 13 жовтня 2008 року в Києві.

Відповідно до пункту „В” частини другої статті 9 Закону України „Про міжнародні договори” зазначена угода підлягає ратифікації Верховною Радою України, шляхом прийняття Закону про ратифікацію.

Угодою договірні сторони погоджуються створити Міжурядову українсько-корейську комісію з питань торговельно-економічного співробітництва з метою сприяння двох держав у сферах, що становлять спільний інтерес, визначають повноваження комісії, періодичність проведення засідань, фінансового забезпечення її діяльності, порядок проведення засідань та прийняття рішень.

Набуття чинності зазначеної угоди та реалізацією її положень, сприятиме розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин між Україною та Республікою Корея у різних сферах.

Прошу підтримати проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Урядом Республіки Корея про внесення змін до Торговельної угоди між Урядом України і Урядом Республіки Корея від 30 листопада 1995 року. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Олександровичу.

Є питання до Михайла Олександровича? У мене є до вас питання. Скажіть, будь ласка, чому так оперативно, так швидко потрапив на ратифікацію цей документ від листопада 1995 року.

ПОЖИВАНОВ М.О. Ні-ні. Олександре Володимировичу, це зміни, це доповнення до угоди 1995 року, а підписана вона була 13 жовтня 2008 року. Тобто, це зміни до угоди, котра була ратифікована, все і працювала.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Дякую, Михайло Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

ПОЖИВАНОВ М.О. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету – Тарас В’ячеславович Чорновіл.

10:28:13

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні колеги народні депутати! Я думаю, нікому не зайве, не треба пояснювати наскільки важливі сьогодні для нас відносини в економічній сфері, в торговій сфері з такою потужною державою, яка динамічно розвивається, одним з азіатських тигрів - з Республікою Корея.

Що стосується цієї угоди, як вже було сказано, вона тільки, власне, з цією ратифікацією нею ми вносимо певні незначні зміни в діючу угоду, не міняючи повністю суть цієї угоди. Угода далі продовжує діяти в повному обсязі. Єдине, що ми уточнюємо всі механізми відповідне створення урядових міжурядових комісій, які дають адекватні результати на основі яких безпосередньо можуть бути заключення подальші вже безпосередні угоди в кожній сфері безпосередньої діяльності, які без такого регламенту у нас завжди дуже серйозно пробуксовували.

На Комітеті закордонних справ не було жодних застережень до цієї угоди. Не було жодних застережень з боку інших комітетів і Науково-експертного управління. Вона не впливає на доходно-видаткову частину державного бюджету, тому може бути ратифікована.

Єдине застереження, яке в нас вийшло, це те, що згідно з діючим сьогодні Законом про міжнародні договори, відповідні угоди не мають ратифікуватися. Але, оскільки базова угода 1995 року була ратифікована ще до прийняття нової редакції договору, то будь-які зміни до неї обов’язково вже підлягають теж ратифікації. Нова угода такого типу відповідно ратифікації би не підлягала.

Дякую за увагу.

Прошу підтримати рішення Комітету у закордонних справах і проголосувати за ратифікацію змін до даної угоди. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Тараса В’ячеславовича? Немає питань. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Немає такої необхідності.

Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Урядом Республіки Корея про внесення змін до Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Республіки Корея від 30 листопада 1995 року (реєстраційний номер 0135).

Прошу визначатися.

10:30:36

За-360

Закон ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про прийняття Рекомендації Ради Митного Співробітництва стосовно внесення змін до Конвенції про створення Ради Митного Співтовариства (реєстраційний номер 0136).

Доповідає перший заступник голови Державної митної служби Піковський Ігор Олександрович.

ПІКОВСЬКИЙ І.О.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Проект Закону України про прийняття Рекомендації Ради Митного Співтовариства стосовно внесення змін до Конвенції про створення Ради Митного Співтовариства розроблений Державною митною службою України та внесений на розгляд Верховної Ради України Президентом України.

Україна стала договірною стороною Конвенції про створення Ради Митного Співтовариства шляхом приєднання до цієї конвенції Постановою Верховної Ради у червні 1992 року. 30 червня 2007 року під час 110-ї сесії Ради Митного Співтовариства. Відповідно до статті 20 конвенції рада рекомендувала договірним сторонам конвенції внесення змін, поправок до конвенції. Запропоновані зміни викладені у формі відповідної Рекомендації Ради Митного Співтовариства Зазначена рекомендація стосується внесення змін до двох статей конвенції з метою надання митним та економічним союзам, зокрема Європейському союзу, право стати договірними сторонами конвенції та набути членства у Всесвітній митній організації. Відповідно до положень, рекомендацій Ради Митного Співробітництва стосовно внесення змін до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва, надання державами згоди на обов’язковість для них рекомендацій має здійснюватися у формі їх прийняття.

Таким чином, схвалення поправок до конвенції має відбутися шляхом прийняття згаданої рекомендації. Прийняття цього закону сприятиме в подальшому розвитку співробітництва між митними адміністраціями України та інших країн-членів Всесвітньої митної організації, а також отримання позитивної оцінки з боку Європейського союзу.

На сьогоднішній день вже 38 країн-членів Всесвітньої митної організації схвалили поправки до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва. Прошу підтримати та прийняти запропонований законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є питання до Ігоря Олександровича? Немає питань. Дякую. Сідайте будь ласка. Співдоповідь від комітету, Тарас В’ячеславович Чорновіл.

10:33:52

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні колеги народні депутати України! Дана ратифікація носить достатньо технічний характер, не вносить суттєвих змін, окрім двох пунктів щодо системи міжнародного співробітництва. Прийняття закону про ратифікацію не впливає на доходно-видаткову частину державного бюджету, підтримано Головним науково-експертним управлінням, підтримано відповідними комітетами Верховної Ради. І в зв’язку з цим Комітет у закордонних справах, всебічно вивчивши і вислухавши всі доводи щодо необхідності ратифікації даної, змін до даної угоди, рекомендував Верховній Раді підтримати ратифікацію. Просимо вас підтримати рішення Комітету у закордонних справах і проголосувати за ратифікацію Угоди про внесення змін до конвенції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до співдоповідача? Немає. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Немає необхідності.

Ставлю на голосування проект Закону про прийняття Рекомендації Ради Митного Співробітництва стосовно внесення змін до Конвенції про створення Ради Митного Співтовариства (реєстраційний номер 0136). Прошу визначатись.

10:35:21

За-336

Закон ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про приєднання України до Конвенції про колізії законів, які стосуються форми заповітів (реєстраційний номер 0145). Доповідає заступник Міністра юстиції Лутковська Валерія Володимирівна.

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую. Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону про приєднання України до Конвенції про колізії законів, які стосуються форми заповітів.

Метою проекту закону є виконання внутрішньодержавних процедур з метою набуття чинності цієї конвенції. Ця конвенція була укладена в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права, і на даний час її стороною є 41 держава світу. Ця конвенція визначає всі можливі види колізійних норм, які застосовуються до форми заповітів. Конвенція надає можливість ефективно вирішувати питання, яке право може застосовуватись до форми заповіту; сприяє уникненню колізій, що виникають при визнанні заповітів з огляду на їх форму.

Постановляюча частина проекту закону передбачає приєднання до вказаної конвенції із застереженнями до статей 9, 10 та 12, які сформульовані з врахуванням вимог Закону України „Про міжнародне приватне право” та Цивільного кодексу України.

На сьогоднішній день право, що застосовується до форми заповітів практично передбачено статтею 72 Закону України „Про міжнародне приватне право”. Слід зазначити, що стаття 72 закону та статті 1 конвенції передбачають однакові колізійні прив’язки, які стосуються форми заповітів.

Таким чином приєднання до конвенції не потребує внесення змін до чинного законодавства України.

З урахування зазначеного не можна погодитись із висновком Головного науково-експертного управління та Комітетом з питань правової політики Верховної Ради України щодо формувалювання застереження до статті 13 Конвенції, оскільки набуття Конвенцією чинності не змінить умов визнання форми заповітів, складених раніше. Крім того, відсутні підстави для доповнення проекту перехідними положеннями з метою підготовки змін до Цивільного кодексу України, які були запропоновані Головним науково-експертним управлінням та комітетом на підставі статті 10 Конвенції.

Оскільки можливість вчинення на території України заповітів в усній формі законодавством не передбачено, підстав для регулювання особливостей цієї форми заповітів в Україні не вбачається. Усна форма заповіту є винятковою і передбачена законодавством лише деяких держав для використання лише у термінових випадках, коли особа в силу обставин не має можливості та часу скласти офіційний письмовий заповіт і при цьому існує високий ризик її смерті. Статтю 10 було включено до Конвенції її розробниками як додаткову гарантію саме неможливості використання усної форми заповітів у звичайних умовах.

В зв'язку із цим ми вважаємо, що в даному випадку не потрібно жодних змін до законодавства України, і відповідно Конвенція може бути ратифікована таким законом, який представлений зараз на ваш розсуд. Реалізація проекту закону, ми сподіваємось, принесе тільки покращання правової захищеності громадян України. В зв'язку із цим прошу підтримати прийняття цього законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Володимирівна. Є питання? Питань немає, дякую. Сідайте, будь ласка, Валерія Володимирівна.

Співдоповідь від комітету. Тарас В'ячеславович Чорновіл.

10:39:02

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги народні депутати України! Комітет у закордонних справах розглянув на своєму засіданні проект Закону України про приєднання України до Конвенції про колізії законів, які стосуються форми заповіту. Ми відзначили на засіданні, що дійсно сьогодні це абсолютно нагальний документ, враховуючи колосальні об'єми трудової міграції, легальної і нелегальної, українців за кордон, велику кількість нещасних випадків, загибелей, які відбуваються там, включення України в систему міжнародного туризму, міжнародного обміну праці і тому подібне, також передбачає необхідність розв`язання цих проблем. Міжнародні шлюби і тому подібне. Це те, що для України стає характерним явищем. Тому на сьогоднішній день нам треба було внормувати всі ті питання.

Конвенція не суперечить чинним законам України і ми тут… підтримав комітет однозначно позицію заступника міністра, яка доповідала, і у нас так само на нашому комітеті, що… щодо трьох застережень, які внесені українською стороною при підписанні… при приєднанні до даної Конвенції не порушується українське законодавство.

Що стосується найбільш спірного питання про усну форму, вона застосовуватися може тільки у випадку бойових дій тощо, коли людина дійсно не може скласти жодної форми заповіту і анулюється відразу ж після того, як закінчилася відповідна загроза, яка не може бути розтягнута на весь період загрози загальної, а тільки на конкретні дуже короткі епізоди і випадки. Зокрема це має значення і для українських миротворців, які перебувають… і українських поліційних служб, які перебувають поза межами України. для них це теж має суттєве значення. Тому Комітет Верховної Ради у закордонних справах просить підтримати ратифікацію даної Угоди.

Ми просимо врахувати позицію міністерства щодо цих застережень, які були зроблені, і ми так само підтримуємо позицію щодо невідповідності окремих пунктів в рішенні Головного науково-експертного управління. Ми розглянули в деталях це питання, і ми абсолютно однозначно вважаємо, що логіка в запропонованій редакції є абсолютна, це не суперечить законам України і головне, це відповідає безпосередньо інтересам і потребам громадян України, які можуть опинитися в таких важких скрутних ситуаціях. Тому прошу підтримати вас рішення Комітету у закордонних справах і проголосувати за ратифікацію… за Закону України про приєднання України до Конвенції про колізії законів, які стосуються форми заповітів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є питання до доповідача? Немає питань. Є необхідність обговорювати? Немає необхідності.

Ставлю на голосування проект Закону про приєднання України до Конвенції про колізії законів, які стосуються форми заповітів (реєстраційний номер 0145). Прошу визначатися.

10:42:11

За-345

Закон ухвалено.

Шановні колеги, тепер ми можемо розглянути два проекти законів, які стосуються генетично модифікованих організмів і генетично модифікованих компонентів. Була пропозиція, щоб ми ці проекти законів розглядали за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу визначатися.

10:42:51

За-159

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до законів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів. Реєстраційний номер 3230. Доповідає народний депутат України Зарубінський Олег Олександрович.

10:43:28

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, пропонується законопроект, в якому визначається механізм надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів. Цей законопроект передбачає зміни до двох законів: до Закону України „Про захист прав споживачів”, а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Що передбачається в плані змін до Закону „Про захист прав споживачів” і чому я як автор законодавчої ініціативи вважаю, що саме в цей закон треба внести відповідні зміни. Справа в тому, що головною жертвою немаркування, ненадання об’єктивної чи взагалі ненадання жодної інформації щодо вміст ГМО в продукти в першу чергу харчування стають споживачі, стають люди. В країнах Європейського Союзу – і це загальна практика, - навіть коли використовуються продукти з вмістом ГМО абсолютно чітко в супермаркетах зазначається, навіть розташовані вони в окремих куточках цього супермаркету: от продукти екологічно чисті, без вмісту ГМО, ось з вмістом ГМО. І саме головне, що від цього залежить ціна на ці продукти. Бо ціна на екологічно чисті, без вмісту ГМО продукти в 1,5 рази десь вище.

Що в нас відбувається? Відомо, що 80 відсотків сої в Україні – це з вмістом ГМО, відомо, що в нас продукти харчування на 50-60 відсотків з вмістом ГМО, але наш споживач ніде не може знати, а де продукт в якому міститься ГМО. Більше того, той, хто продає ці продукти ціну ставить не по нижній шкалі, а по верхній шкалі, ніби-то це екологічно чисті продукти.

Тому, шановні колеги, пропонується внести таку поправку, таку зміну до першого закону…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да, продовжуйте.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Важливий закон, ну, дійсно, за дві хвилини неможливо. Внести, що мають вноситися позначка про наявність, або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів. В чому тут новела? Треба зазначати не тільки, що їх немає. А ми маємо спонукати товаровиробника, який виробляє чисту продукцію, екологічну, без вмісту ГМО зазначати, що там немає ГМО, розумієте, і тим самим підвищувати конкурентоспроможність свого товару – це правильно. От мені фахівці підказують прямо із залу.

І друга зміна, пропонується, що якщо виробник-продавець у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію, якщо вона не шкодить життю, здоров’ю, або майну споживача, протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності. І до кодексу вносяться… Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”, посилюється відповідальність за надання недостовірної інформації. Дуже простий закон, але дуже потрібний споживачам харчової продукції. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Олександрович. Прошу сідати. Профільний комітет не розглядав цей проект закону, тому співдоповіді не буде. Будь ласка, записуємося на обговорення.

Камчатний Валерій Григорович, будь ласка.

10:47:24

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, „Блок Юлії Тимошенко”, Харківська область.

Шановний колего, я повністю підтримую вашу ініціативу, ваш законопроект про те, що наші споживачі мають право на отримання цієї інформації.

Але у мене є таке запитання: а чи тільки цим треб обмежитися? Я вважаю, що потрібно іти далі, рухатися далі. Можливо, було б доцільно зробити закон, який би охоплював необхідність маркування не тільки відносно генетично-модифікованих матеріалів, а і, скажімо, порошку, якщо вироби зроблені, молоко з порошку, вино з порошку і таке інше. Взагалі наш споживач повинен знати правду про всі складові, про всі технології, і вже після цього робити свій вибір.

А в цілому я підтримую вашу ініціативу. Закликаю проголосувати „за”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі взяти участь в обговоренні, виступили, хто записався. Тепер від фракцій, які не записалися, одна хвилина – Кармазін Юрій Анатолійович.

10:48:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, цей закон уже перебуває в Верховній Раді понад рік. Понад рік не доходила до нього черга. Хоча за цей час уже застаріла і пояснювальна записка, тому що накінець-то уряд прийняв правильне рішення про маркування. Але це рішення фактично блокується виробниками і не виконується.

Через те треба, щоб була сила закону надана. І позначка про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично-модифікованих компонентів буде захищати кожного громадянина і буде відповідати нормам Конституції. Це, по-перше.

І друге. У нас ніколи не буде нічого діяти, якщо ми не встановлюємо відповідальність. Абсолютно правильно, що в цьому законі, я дякую народним депутатам Зарубінському і Шепелєву, що вони запропонували відразу ж вводити адміністративну відповідальність. Я тільки хотів би їм порадити, бо також працював над цією проблемою і вносив подібні речі ще кілька років тому, і ще кілька років тому стверджував, як небезпечні ці речі. Нам треба буде ставити питання і про кримінальну відповідальність в деяких випадках, тому що просто генофонд нації є під загрозою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зарубінський Олег Олександрович, будь ласка.

10:49:56

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександр Володимирович. Дякую колегам за підтримку цієї ініціативи. І в свою чергу, щоб ви зрозуміли, що абсолютно немає претензій на якесь авторство, а є прагнення вирішити проблему.

Я хотів би звернути увагу на те, що колега Павловський, який подає законопроект з цієї ж проблематики, пропонує внести зміни до іншого закону „Про безпечність та якість харчових продуктів”, що абсолютно правильно. Таким чином прийнявши за основу один і другий законопроект, ми могли б до другого читання підготувати законопроект щодо змін вже трьох законів: „Про захист прав споживачів”, „Про безпеку продукції” і кодекс. І таким чином це було б достатньо повне вирішення даного питання.

Просив би колег проголосувати і за мій законопроект за основу, і за основу законопроект, який зараз буде доповідати мій колега Павловський, це для вирішення питання, а не для авторства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення завершено, ставлю на голосування про ухвалення в першому читанні проекту Закону „Про внесення змін до Законів України (щодо надання інформації про вміст у продукції генетично-модифікованих компонентів)”. (Реєстраційний номер 3230). Прошу визначатись.

10:51:30

За-354

Ухвалено в першому читанні.

Шановні колеги! Закон насправді є не великим, дуже зрозумілим, абсолютно ясним. Є побажання, які висловлені Науково-експертним управлінням і окремими іншими суб’єктами, які стосуються або пожорщення санкцій, або зміни терміну, скажімо так, усунення тих неподобств, які будуть виявлені. Або те, що стосується комплексного регулювання в усіх законах.

У нас завжди краще було ворогом доброго, бо в намаганні досягти кращого ми інколи втрачали добре. Тому у мене є така пропозиція, якщо немає заперечень, щоб ми зараз в цілому прийняли цей закон. Є заперечення? Немає заперечень. Можемо ставити на голосування?

Ставлю на голосування про ухвалення в цілому проект Закону України про внесення змін до законів України (щодо надання інформації про вміст у продукції генетично-модифікованих компонентів) (реєстраційний номер 3230). Прошу визначатися.

10:52:53

За-352

Закон в цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів) (реєстраційний номер 4437). Доповідає народний депутат України Павловський Андрій Михайлович.

10:53:17

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, шановний Олександре Володимировичу, до вашої уваги пропонується законопроект (4437) про зміни до закону „Про безпечність та якість харчових продуктів”. Цей законопроект поданий до вашої уваги на виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема, Картахинської угоди ще від 2002 року, яка зобов’язала європейські країни маркувати, надавати інформацію населенню про вміст ГМО в продуктах. І на виконання 50 статті Конституції, яка каже, що споживач має право знати повну і достовірну інформацію про ті продукти, які він споживає і ніхто не має права утаємничувати цю інформацію.

Я пропоную статтю 38 зазначеного закону, в якій визначаються вимоги до етикування продуктів, додати ще один показник, їх зараз дев’ять, додати десятий показник про обов’язкове інформування, про вміст ГМО в продуктах харчування. Хочу зазначити, що зараз у нас доволі широко використовуються гено-модифіковані організми, майже половина продуктів вже містять це, цими законопроектами моїми і паном Зарубінським ми не забороняємо використання ГМО (науковий прогрес не зупинити), але фундаментальне право людини на вибір, на отримання інформації що вона споживає, ми повинні забезпечити. Прошу підтримати.

Хочу зазначити, що всі профільні комітети – і охорони здоров’я, і охорони навколишнього середовища, і з питань європейської інтеграції підтримали цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Співдоповідь від комітету – Тетяна Дмитрівна Бахтеєва. А, будь ласка, співдоповідь від комітету буде – народний депутат Гайдаєв.

10:55:26

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Уважаемый Александр Владимирович! Уважаемые народные депутаты! Целью законопроекта является установление на законодательном уровне требований маркировки пищевых продуктов, содержащих гено-модифицированные организмы или выработанных с их использованием. Для этого статью 38 Закона Украины безопасности и качества пищевых продуктов предлагается дополнить пунктом 10 такого содержания: «все пищевые продукты, которые находятся в обращении Украины, должны содержать на этикетке информацию о наличии или отсутствии пищевых продуктов генетически-модифицированных организмов (ГМО) в виде надписи из ГМО либо без».

Что касается самой идеи законопроекта, то установление таких требований на основе закона является необходимым для обеспечения реализации права потребителей на достоверную и полную информацию о качестве и безопасности пищевых продуктов.

На сегодня этот вопрос, кстати, урегулирован только на основе постановления Кабинета Министров номер 468, в котором утвержден порядок маркировки пищевых продуктов содержащих ГМО.

Наш комитет поддержал этот законопроект и предлагает дополнить его требования относительно количественного содержания ГМО в продукции как это предусмотрено в законодательстве Европейского Союза и Российской Федерации. И в Европейском Союзе, и в России продукты, которые выработаны из ГМО или содержат ГМО, подлежат обязательной маркировке в случае, если продукт содержит более 0,9 процентов относительно по компонентам. В случае, если содержание ГМО меньше чем 09, продукт может быть введен на рынок без специальной маркировки. Поэтому Комитет зравоохранения поддержал этот законопроект при условии количественно обозначить количество ГМО 09. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Записуємося на обговорення. Ар’єв Володимир Ігорович, будь ласка.

10:57:39

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, на сьогоднішній день ми опинилися в ситуації, коли ми йдемо, як і кожен громадянин України, в магазин, часто просто не знає, що він купує. Крім того, генетично модифіковані організми, які вводяться в продукти, це досить інноваційна річ і досі жоден вчений із великою вірогідністю не скаже, що може статися із людиною, яка вживає цей продукт, за 10, за 20 років. А також, як це вплине на генетичний код людини і як він буде передаватися в поколіннях.

Тому право кожної людини обирати, чи піддавати себе певному ризику, чи все ж таки шукати, витрачати більше часу і шукати чисті від генетично модифікованих організмів продукти.

На сьогодні, ми коли приходимо в супермаркети, в магазини, та навіть і на ринки, не знаємо що ми купуємо. Наприклад, наскільки я читав, в помідори, які зараз красиві лежать в магазинах, там вживляють ген акули для того, щоб він виглядав добре і зберігався довго. Але знову ж таки, як це вплине на здоров’я людей, як це вплине на генетичний код людини, досі ніхто не знає. Тому на сьогоднішній день цей закон дуже важливий і його треба приймати і не зволікати, а приймати в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович, будь ласка.

10:59:24

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, я прошу вибачення, що знову взяв слово, але я хочу звернути увагу на, мені здається, неправильне позиціювання ГМО. Дехто каже, що це є прогрес, в тому числі і в харчових продуктах. Я думаю, що це є неправда. Якщо ГМО дійсно використовується в біотехнологіях, в генній інженерії і тут зупинити прогрес не можна, то, коли мова… От, до речі, я хочу сказати, що зараз важко уявити медицину, наприклад, без ГМ-інсуліну і ГМ-інтерферону. Але, що стосується продуктів харчування, то тут треба однозначно сказати, що ГМО там бути не може.

Я не можу погодитися з своїми шановними колегами, що це ні на що не може вплинути, що це ще не вивчено. Вивчено. Фактів підтвердження шкідливості вживання ГМО достатньо. Проводилися експерименти на щурах, а ви знаєте, що вони близькі, ну, скажімо так, за певними реакціями. Вона, ГМО картопля впливала на генетичний апарат тварин. Самки поїдали своє потомство, ставали агресивними, потім вони перестали розмножуватися.

Останнім часом виник такий феномен, як колапс бджіл, до речі. Це, коли рій покидає місце свого перебування і не повертається, а матка залишається на місці.

В США, де використовується ГМО практично безконтрольно, 90 відсотків вуликів, кого це цікавить, може звернути увагу на це, вже є порожніми. Тому говорити про те, що тут можна щось допускати в продуктах харчування – ні.

А що стосується українських вчених, то вони дійсно поділилися на дві частини – ті, які знаходяться на грантах транснаціональних корпорацій, які мають мільярдні прибутки, за рахунок використання генетично модифікованих організмів, а друга група обстоює іншу позицію, позицію наступну, що, якщо досліди на тваринах довели, що ГМО харчові продукти небезпечні для людини, то ризикувати, експериментувати на людях вже не можна.

Прошу підтримувати законопроект свого колеги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Олександрович. Обговорення завершено. Всі бажаючі виступили.

Шановні колеги, ставлю на голосування про ухвалення в першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (реєстраційний номер 4437).

Прошу визначатися.

11:02:00

За-350

Рішення прийнято.

Будь ласка, щодо подальшої процедури народний депутат Кармазін.

11:02:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, цей закон можна прийняти в цілому. Я хотів тільки, щоб ми відмітили і дали доручення комітету, бо, коли ми дивимося стару редакцію, чинну редакцію, тобто, і пропоновану редакцію, то в частині третій у нас записана така маленька собі річ, яку колись провели, як абсолютно лобістську. Чому? Дія цього закону написана там не поширюється на тютюн і тютюнові вироби та спеціальні вимоги до харчових продуктів пов’язані з наявністю у них генетично-модифікованих організмів чи їх компонентів, що є предметом регулювання спеціальне законодавство також на харчові продукти вироблені для особистого споживання.

В цій редакції зараз народний депутат покращує редакцію, але доручення все одно треба дати і потім в подальшому тютюн звідси вилучати.

Тому я пропоную ставити прийняття цього законопроекту в цілому, бо уже в попередньому законі ми прийняли норми, які абсолютно відповідають цьому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гайдаєв Юрій Олександрович, будь ласка.

11:03:16

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Уважаемые коллеги, закон прекрасный, который необходимо принимать. Кстати, Постановление Кабинета Министров первое было 2007 году об обязательной маркировке 0,9 и выше маркировать.

Я вас прошу отнестись к мнению комитета положительно. Если мы не внесем сейчас поправку, что можно писать, что свыше 0,9 процентов ГМО если содержит, то содержит, а если нет - не писать. Это европейская практика и практика Евросоюза.

Наши предприятия не смогут тогда торговать с этими странами. Будет неразбериха совершеннейшая. Это повторяю, европейская и мировая практика. Поэтому комитет настаивает на том, чтобы была маркировка 0,9 и выше с ГМО – меньше без. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас є дві пропозиції.

Перша пропозиція про ухвалення цього законопроекту в цілому. Він, дійсно, дуже простий. Дві норми і головна суть є тільки в 10 пункті частини другої статті 38, де мова іде про те, що обов’язково має бути маркування, яке дозволить точно знати наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів.

Є пропозиція, висловлена зараз Юрієм Олександровичем Гайдаєвим, про те, що потрібно обов’язково, щоб це маркування відбувалося тільки після перевищення певного встановленого порогу.

У мене питання тоді до сесійного залу і в першу чергу до Юрія Олександровича. Буде наполягання, щоб ми готували до другого читання тоді і обговорювали… Можемо голосувати в цілому? (Шум у залі)

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, я пропоную такий компромісній варіант. Ми голосуємо в цілому, а відповідно постанова Кабінету Міністрів може врегулювати цю різницю, яка має місце.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Юрій Олександрович зняв своє застереження. Тому я ставлю на голосування в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” (реєстраційний номер 4437). Прошу визначатись.

11:06:04

За-375

Закон ухвалено.

Шановні колеги, надійшла пропозиція від керівників п’яти фракцій парламенту. Я хочу відзначити, що у нас консенсусна робота сьогодні, у нас всі рішення приймаються далеко за 300 голосів. Пропозиція про те, щоб зараз після розгляду питань, які ми розглянули, щоб ми розглянули проект Закону про тимчасову спеціальну і тимчасові слідчі комісії. Якщо члени фракцій не заперечують проти пропозиції керівництва фракцій, ми можемо зараз перейти до цього розгляду. Ніхто не заперечує.

Будь ласка, мікрофон депутата Кожем’якіна.

11:07:03

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги! Ми добре дуже знаємо цей законопроект. Ми вже його розглядали у Верховній Раді, голосували. Потім на нього було накладено вето. Було рішення Конституційного Суду. Ви знаєте, з якої причини. З причини неправильного підпису цього законопроекту. Тому я думаю, що, якщо буде з нашого боку пропозиція про розгляд цього законопроекту в першому читанні за скороченою процедурою, я думаю, що ніхто не буде проти цієї пропозиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про розгляд цього проекту закону за скороченою процедурою. Прошу визначатись.

11:07:54

За-182

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію та тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України. Реєстраційний номер 5163. Доповідає Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Єфремов Олександр Сергійович.

11:08:27

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати! Рішенням Конституційного Суду України…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, будь ласка, секундочку. У нас це питання стоїть для включення до порядку денного спочатку. Я перепрошую, що я оголосив. Тому що воно у нас не присутньо в порядку денному сесії. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проект Закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України. Реєстраційний номер 5163. Прошу будь ласка, визначатися.

11:09:17

За-318

Включено до порядку денного сесії.

Прошу, будь ласка, Олександр Сергійович, розглядаємо проект закону.

11:09:24

ЄФРЕМОВ О.С.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 вересня 2009 року Закон України „Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію, тимчасові спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України” визнаний неконституційним та втратив чинність.

Враховуючи те, що Конституційний Суд України розглянув зазначений закон не по суті і визнав його неконституційним у зв’язку з порушенням конституційної процедури прийняття чинності, зазначивши при цьому, що повторно розглянутий закон має містити дату його повторного прийняття 3 березня 2009 року і підпис Голови Верховної Ради України, який є свідченням відповідності змісту закону, прийнятому парламентом рішення, комітет на своєму засіданні 23 вересня 2009 року розглянув пропозицію народних депутатів України, членів комітету про внесення на розгляд Верховна Рада нового законопроекту про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України, який підготовлений на основу Закону України „Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”, прийнятий 3 березня 2009 року.

При цьому комітет у черговий раз звернув увагу, що Конституційний Суд України ухвалив рішення про неконституційність зазначеного закону на закритому засіданні у порушення вимог статті 153 Конституції України, згідно з якою порядок, організацію і діяльність Конституційного Суду, процедура розгляду ним справ визначається Законом України „Про Конституційний Суд України”, регулюється лише організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України, а процедура розгляду ними справ згідно з положенням частини другої статті 3 цього закону визначається не законом, а актом про організацію внутрішньої його діяльності, тобто регламентом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович, завершуйте.

ЄФРЕМОВ О.С. …України, що ставить під сумнів конституційність прийнятих ним рішень.

Комітет рекомендує Верховній Раді України законопроект номером 5163 прийняти за основу і в цілому. Просимо підтримати.

Так, колеги, і в цілому відразу, бо ми вже розглядали цей законопроект, і я погоджуюсь з колегами, той, що над ним працювала багата кількість депутатів, в тому числі і ті, які знаходяться в цьому залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович.

Будь ласка, записуємося на обговорення. Зарубінський Олег Олександрович.

11:12:22

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Шановні колеги, мені здається, що в нашому залі у народних депутатів має щодо цього законопроекту скластися консенсусна думка, адже всі не були в плані партійно-політичної чи фракційної приналежності, розуміють, що без парламенту, без наявності у парламенту механізмів, інструментарію роботи говорити про народовладдя не приходиться. І як би не робили нападки на парламент представники інших гілок влади, які працюють, до речі, не зовсім, м'яко кажучи, успішно, очевидно, обираючи парламент просто відвідною стороною, то всі прекрасно розуміють, що нема демократичних країн, де парламент функціонує формально. Наявність реально діючих, ефективно діючих, з певним інструментарієм комісій як спеціальних, так і слідчих, це є просто необхідний елемент результативності і ефективності роботи нами з вами.

Тому тільки одна пропозиція – підтримати цей законопроект. І я думаю, що ми могли б сьогодні його і в цілому прийняти з тим, щоб те, що ми створюємо, я маю на увазі комісії неформальних ознак, яким певні органи державної влади, правоохоронні органи навіть дозволяють собі не надавати ту чи іншу інформацію, а щоб це дійсно були потужні підрозділи, якщо хочете, парламентської роботи. Пропоную проголосувати за цей проект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

11:14:09

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, такого законопроекту, як ми зараз розглядаємо, з такою довгою і цікавою історією, парламент ще не мав. Цей законопроект треба занести в Книгу рекордів Гіннеса, бо із дня прийняття практично Конституції 96-го року 89-а стаття Конституції дає право парламенту створювати комісії і разом з тим ця стаття визначає, що діяльність таких комісій повинна регламентуватися законом про ці комісії. Ті, хто уже декілька скликань у цьому парламенті пам`ятає, що не було жодного скликання парламенту, який принаймні двічі, а то і тричі …розглядав би подібного законопроекту. Жоден із діючих і до того й сьогодні президентів не хотів визначати і не визнають до цього часу цих законів, тому що цими законами… вірніше Законом про діяльність тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій дається і унормовується діяльність цих комісій. Дуже багато колег, які мали ті чи інші комісії, працювали в них, знають, що свого часу взагалі всі комісії ігнорувалися з посиланням на те, що немає встановленого Конституцією закону. Ми з вами півроку жили за законом – десь із березня по вересень – поки Конституційний Суд не прийняв рішення у цьому році ми мали закон, який був підписаний Головою Верховної Ради, і я думаю, що члени тимчасових слідчих комісій знали наскільки він був їм у допомогу. Тому я пропоную сьогодні дійсно без зайвої політизації… на превеликий жаль, Конституційний Суд знайшов дрібні зацепки, якими скористався на пропозицію тих, хто не хоче цього закону. Давайте ми зараз приймемо знову цей закон, який ми вже десятки разів приймали, і всі фракції голосували, і направимо його на підпис Президенту. І будемо сподіватися, що він його підпише. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

11:16:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Ще в 98-у році я подавав один із варіантів закону, який приймався, потім накладалися вето, потім знову. Я вам нагадаю, що недалече отут сидів Президент Ющенко, який, виступаючи з місця, говорив, що треба прийняти цей закон, що він конче потрібен. Я вам нагадаю наш борг перед Конституцією з 96-го року, чітко записано (частина 3 статті 89): Верховна Рада для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менше як третина від конституційного складу Верховної Ради України. І висновки, і пропозиції тимчасових комісій не є вирішальними для слідства і суду”. Це речі концептуальні, які ми не змінюємо і які не змінюються.

Що зробив Конституційний Суд, який в останній час працює абсолютно в підпіллі. Чому в підпіллі? Тому що він приймає рішення тільки на підставі підписів. Все. І абсолютно ігнорується Конституція, Закон про Конституційний Суд. На мій виступ про це ніякої реакції немає.

Я хотів би, щоб комітети з питань правової політики, з питань правосуддя розглянули ці питання і поставили питання руба: чи в нас є узурпація влади в Конституційному Суді. Регламент Конституційного Суду не відповідає ні Конституції, ні закону. І зараз цей закон був офіційно оприлюднений за датою його першого прийняття: 15 січня 2009 року, - а не повторного розгляду 3 березня 2009 року без підпису нібито Голови Верховної Ради. Тобто Конституційний Суд розглядав зазначений закон не по суті, а по процедурі прийняття і набрання чинності. Ось чому сьогодні можна приймати цей закон, який повністю є такий, який ми відпрацювали: всі три читання, вето – все відпрацювали. Ось чому його можна і треба приймати в першому, в другому, в третьому і в остаточному. І треба приймати понад 300 голосів, щоб всі знали, кому вигідний хаос. Хаосу не буде. В Україні буде порядок. Слухайте всі!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович від фракції, яка не записалась на обговорення.

11:18:47

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я на дві позиції хотів звернути перед голосуванням.

Перша позиція. Необхідність такого документу підтверджена практикою після рішення Конституційного Суду. От я особисто в пресі неодноразово читав звернення міністрів і інших посадовців, які в принципі відмовилися співпрацювати з нашими комісіями, посилаючись на те, що, ну, немає ж закону, тому слідчі комісії нічого не значать. І починаючи від Києва, закінчуючи НСК „Олімпійський” і іншими комісіями, до яких я маю відношення, взагалі будь-який контакт, навіть паперовий, на рівні відписок зупинився. Тому очевидно, що такий закон повинен бути, і повинно бути розуміння цієї проблеми.

Натомість ми так само повинні розуміти, і як ми завершимо сьогодні звіти слідчих комісій, що статус комісії при її новій вазі передбачає, щоб у Верховній Раді було кілька комісій, які би мали вагу, які би мали не політичний партійний характер, а які би брали таку проблему, після якої було б зрозуміло, що ми її вирішуємо. Тому після прийняття закону, очевидно, треба і чиновників поставити на місце, і статус комісії піднести, щоб її вага в суспільстві була на порядок вищою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про ухвалення в першому читанні проект Закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України (реєстраційний номер 5163). Прошу визначатися.

11:20:31

За-370

Рішення прийнято. (Оплески)

При обговоренні була висловлена пропозиція про можливість ухвалення цього проекту закону в цілому. Немає заперечень? (Шум у залі) Будь ласка, народний депутат Ключковський.

11:20:51

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковский, "Наша Україна".

Я уважно слухав виступаючих, які тут говорили. І в мене таке враження, що новий законопроект стосується лише питання слідчих комісій. Однак це ж не так і там є і спеціальні комісії. І я хотів би вам нагадати, що в тому законі, який тоді приймався під певну політичну кон’юнктуру є багато, вибачте на слові, дурниць, пов’язаних з регламентуванням діяльності спеціальних комісій. У нас є шанс виправити ці дурниці. Я планую подати поправки стосовно регламентування, підкреслюю, не слідчих, а спеціальних комісій, які займаються природною для парламенту законодавчою діяльністю. І тому потрібно ці поправки враховувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єфремов Олександр Сергійович.

11:21:45

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, кроме как затягивание по времени это не к чему не приведет.

Мы на регламентному комитете очень внимательно рассматривали все поправки, которые поступали от всех народных депутатов, по каждой работали. И то, что регламентный комитет проголосовал единогласно, консенсусом по данному законопроекту, а там присутствовали представители всех фракций, говорит сам за себя. Поэтому если мы хотим затянуть принятие этого законопроекта, понятно, в угоду Ющенко, то давайте это делать, если мы хотим его принять, то давайте принимать сегодня. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я просив би, щоб ми спокійно і так само консенсусно продовжили працювати далі.

Є у народного депутата пропозиція і право, з рештою, щоб він запропонував свої поправки до ухваленого у першому читанні закону. і насправді я мушу сказати, що там є, що поправити якраз в тій частині роботи спеціальних комісій, які працюють над окремими проектами кодексів, важливих законів.

У мене буде таке прохання. Прохання до народного депутата, принаймні поки що один, хто заявив про своє бажання, і до інших, у кого бажання з’явиться, щоб скористалися своїм правом оперативно. Щоб ми могли розпочати наступний тиждень з того, щоб відразу ухвалити цей закон в цілому.

Будь ласка, народний депутат Боднар. Боднар Ольга Борисівна, будь ласка.

11:23:34

БОДНАР О.Б.

Олександре Володимировичу, у мене є… Олександре Володимировичу, у мене є зустрічна пропозиція. У нас уже є така практика парламентська, коли ми можемо, якщо буде бажання в залі, дати рекомендацію для комітету, щоб він провів засідання сьогодні з другої до четвертої. З другої до четвертої, якщо є одна там поправка, ми могли би її уже комітетом розглянути, і після обіду ми могли би його уже прийняти в цілому. Така практика у нас уже в парламенті була. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Пеклушенко.

11:24:10

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, мы практически всю эту неделю посвятили работе комиссий. И мне очень приятно, что многие коллеги действительно самоотверженно работают в комиссиях и именно отсутствие законодательного поля, отсутствие инструментов и ресурсов комиссии делают не эффективными.

И данный законопроект, он существенно продвигает ресурс комиссии. Поэтому, понимая о чем говорит коллега и предлагая перенести, я предлагаю ему, бывших представителей Президента в парламенте не бывает, он спокойно может связаться с Президентом и подать свои предложения и потом, если они будут слушні, а я уверен, что он даст, мы проголосуем их здесь с поправками Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сас, будь ласка.

11:25:08

САС С.В.

Дякую. Шановні колеги! За відсутності даного закону в парламенті повністю нівельована функція, одна з основних функцій парламенту – це контрольна. І коли ми заслуховували вчора і сьогодні будемо заслуховувати звіти комісій, ми розуміємо, в що перетворилася діяльність цих комісій.

Я би просив, Олександр Володимирович, тому що у нас Регламенту немає на сьогодні, в тому розумінні, що ми маємо це… А я пропоную… тому що всі рішення приймаються в парламенті у нас голосуванням, я прошу пропозицію депутата Ключковського поставити на голосування щодо неприйняття в другому читанні і в цілому. Якщо вона буде підтримана, то тоді буде на друге читання готуватися комітетом, якщо ні, то тоді Верховна Рада визначиться по суті і прийме закон в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутат Кендзьор.

11:26:05

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”.

Олександр Володимирович! Шановні колеги! Ми ж знаємо, що у нас сформувалася, коли ми говоримо, що Регламент сьогодні у нас відсутній, але що у нас сформувалася практика, що після першого читання, якщо є хоч в одного депутата пропозиції так би мовити, не приймати в остаточному варіанті законопроект, він переноситься на друге читання, дається депутатам відповідний час для опрацювання, для внесення своїх пропозицій.

Така традиція у нас постійно існує, тож давайте сьогодні не відходити від цієї позиції. У нас наступний пленарний тиждень ось, як кажуть, через вихідні і не треба тут алярмувати, і наполягати на такі авантюри. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович.

11:27:04

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Олександр Володимирович, я пропоную, якщо вже говорити про традиції, які склалися, то в нас традиційно всі такі закони обкладаються ветом Президента. І от власне він накладе вето, тут вже була пропозиція з цього приводу, внесе поправки ті, які йому порекомендують юристи і ми тоді будемо їх розглядати, і проголосуємо. Бо зараз ми не маємо права без регламенту взагалі тут працювати, ще комусь придумається будь-який інший закон скасувати верховнорадівський, він може це зробити через Конституційний Суд.

Будь ласка, я закликаю вас, тут Олександр Володимирович, тут не просто виняток, тут необхідність поставити на голосування пропозицію пана Ключковського і прийняти в залі її. Якщо зал підтримає установлену традицію, так і буде, якщо не підтримає, то ми в першому, в другому і в цілому читанні приймемо необхідний всім нам, тут поза політиками і фракціями, усій Верховній Раді закон. Я вас закликаю до цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Смітюх, будь ласка.

11:28:09

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Олександре Володимировичу. Шановні колеги, в мене склалося таке враження, що дуже невелика частина народних депутатів навмисно затягує розгляд цього питання закону по оцьому питанню. Тому що ви знаєте всі, що тимчасові слідчі комісії, які сьогодні функціонують і працюють у Верховній Раді за участю багатьох депутатів, розслідують дуже важливе актуальне питання, в тому числі, багато питань, які стосуються фінансової і господарської діяльності деяких виконавчих органів влади. Тому я рахую, що неприйняття цього закону навмисно іде на те, щоб ці справи гучні не розслідувалися. Тому пропонується поставити питання по запереченню депутата Ключковського і якщо депутати підтримають його пропозицію, тоді буде друге читання, якщо ні, то ставити на голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Філенко Володимир Пилипович, будь ласка.

11:29:09

ФІЛЕНКО В.П.

Володимир Філенко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і порядок”. Шановні колеги, я нагадаю відомий вислів, що «!мені не подобається, що ви говорите, але я віддам життя за те, щоб мали право це говорити». Мені не подобається затримка з прийняттям цього закону. Але я б страшенно не хотів як я і багато з тих, хто вже в третьому скликанні пробує прийняти цей закон, щоб ми ще раз поставили його під загрозу відміни через формальні процедури, через звинувачення нас в тому, що ми порушили мінімально процедуру.

Якщо є бажання внести правки ми маємо на це погодитись. Хоча нам це і не подобається. Єдине, що давайте шукати варіанти, заслухати друге читання ще сьогодні ввечері чи завтра, але ми маємо на це погодитись. Хоча мені це страшенно не подобається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

11:30:07

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги! Зрозуміло, що нині існуюча влада доживає останні дні. Тому вона хотіла би деякі моменти врахувати, що хоча б на 5-10 днів ще перенести відсутність діяльності цих комісій. Але давайте будемо виходити з реалій – від того, якщо колега Ключковський погоджується, що він встигне подати. А ми, профільний комітет, все зробить для того, щоб до вівторка розглянути – за два-три дні нічого не зміниться.

Давайте, Олександре Володимировичу, проголосуємо зараз пропозицію про те, щоб у вівторок першим розглянути цей законопроект. І тоді буде набагато менше проблем, бо, дійсно, буде вето, ми будемо розглядати вето, будемо вносити поправки – це знову 10-15 днів до Президента повертається. Нам потрібно у вівторок буде прийняти в остаточній редакції. І, якщо буде навіть вето Президента, подолати його і прискорити розгляд.

Я не бачу трагедії в тому, щоб проголосувати за розгляд його у вівторок першим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У нас, насправді, є певні, скажімо так, формально-правові проблеми по організації роботи парламенту. Але у нас є, бодай, внутрішній обов’язок – дослухатися до своїх колег, і дбати про те, щоб ми робили максимально можливі якісні документи і ухвалювали їх спосіб який буде для парламенту прийнятним.

Ми можемо зараз з вами ухвалити рішення, якщо не буде заперечень, щоб ми у вівторок, в першій половині дня, включили прямо зараз рішенням Верховної Ради України в розклад. В ранковому засіданні щоб ми обов’язково розглянули це питання в другому читанні і таким чином ми звернемось до своїх колег, щоб вони оперативно подали свої пропозиції і попросимо профільний комітет, щоб він в понеділок уважно все розглянув, ухвалив рішення і що ми зранку мали порівняльні таблиці, по яким ми зможемо проголосувати.

Погоджуємося з таким підходом? Я ставлю цю пропозицію на голосування, прошу визначатися.

11:32:38

За-353

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, відповідно до пункту 15, частини першої статті 27 Регламенту Верховної Ради України від двох депутатських фракцій "Блоку Юлії Тимошенко" і "Наша Україна - Народна Самооборона" надійшла заява про оголошення перерви.

Будь ласка, я чую, що немає необхідності в перерві, а є необхідність заяву від двох фракцій і пропонується, щоб цю заяву виголосив народний депутат Зварич. Прошу, будь ласка.

11:33:13

ЗВАРИЧ Р.М.

Дякую, пане Олександре!

Шановні колеги, я уповноважений двома фракціями, насправді це є позиція коаліції депутатських фракцій, озвучити наступну пропозицію, на якій ми будемо наполягати.

Пропонуємо переставити місцями в сьогоднішньому порядку денному розгляд питання 5419, це законопроект про внесення змін до Закону України „Про вибори Президента України” і розглянути цей проект зараз.

Аргументація дуже проста. Шановні колеги, ми не знаємо, хто буде обраним Президентом України, але якщо ми хочемо, якщо ви знаєте, і я переконаний, що ви знаєте, тому що якщо ви не голосуєте за цей закон, тоді дійсно ви можете так говорити, ви можете говорити про те, що ви знаєте, хто буде Президентом, бо незалежно від того, як будуть виборці голосувати, ви вже знаєте, хто буде Президентом, бо ви будете знати, як будуть рахуватися бюлетені. Але, шановні колеги, зостановіться над наступним. Якщо не хочете, щоб президент все ж таки був легітимним президентом, визнаним світовим співтовариством, ви повинні розуміти, що нам потрібно врахувати певні зауваження, зокрема такої установи як Венеціанська комісія.

Законопроект, який вноситься вам на розгляд, якраз намагається не всі, але деякі зауваження Венеціанської комісії, на яку все ж таки дивляться в такій місії спостерігачів, як ОБСЄ, як Рада Європи та інші, то цей закон обов’язково треба прийняти.

Тому, Олександре Володимировичу, формально ми ставимо пропозицію, розглянути цей проект закону зараз. Я би просив, щоб ви нашу пропозицію поставили на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з цього приводу я можу сказати, звичайно, ми можемо говорити про те, чи чинний сьогодні Регламент, чи ні. Але, зрештою, навіть те, що зараз відбулося, відбулося на підставі норм Регламенту. Заява і оголошення – це відповідно до Регламенту.

І те, що ви пропонуєте, у нас вчора, насправді, розданий цей проект. Наш чинний Регламент передбачає також мінімальний термін тиждень, мінімальний термін тиждень для ознайомлення з документом.

Цей проект у нас не включений до порядку денного сесії. Тому він є сьогодні в розкладі засідання, він є. (Шум у залі)

Ну, секунду, не кричіть, будь ласка. Тому він у нас перебуває в розділі на сьогодні, в розкладі для включення до порядку денного сесії і прийняття рішення. Ми голосуванням передбачили його в розкладі засідань на четвер, на сьогодні якраз в тій рубриці, яка зараз згадалася, так само, як і закони, які ми розглядали перед цим – про тимчасові спеціальні слідчі комісії.

Тому я, з вашого дозволу, продовжу роботу відповідно до затвердженого нами графіку. І не будемо створювати зараз, і не будемо створювати тут протистояння, оскільки, в даному випадку, це не є пропозиція, яка підтримується всім залом. (Шум у залі)

Регламент, в даному випадку, чому ми не ставили на голосування пропозицію, як тільки тоді ішли, коли не було жодного заперечення, чи прийняття в цілому, чи пересування по графіку, який затверджений вже на тиждень. Тоді, коли був консенсус. Коли є пропозиція двох фракцій, вибачте, будь ласка, ми проголосували. Включили в розклад його. Ми дійдемо до цього розділу і будемо розглядати цей проект закону, включати в порядок денний сесії.

Оголошується до розгляду звіт Тимчасової спеціальної комісії з питань реформування Служби безпеки України та його законодавчого забезпечення.

Доповідає голова комісії Скибінецький Олександр Матвійович.

11:37:32

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.

Шановні народні депутати, а також шановні співробітники Служби безпеки України, які можливо нас слухають і бачать.

Народні депутати знайомі з текстом звіту і запропонованим проектом постанови. Тому я хотів би привернути увагу у виступі з трибуни лише до найгостріших, на погляд членів комісії, проблем реформування СБУ. І одразу хотів би зауважити, що в комісії представлені всі фракції, і робота ішла без будь-якої політичної заангажованості, і всі рішення, які приймалися комісією прийнятті консенсусом.

Я хотів би перейти до проблем. Перша проблема. Це проблема перетворення Служби безпеки України на сучасну спецслужбу демократичної держави. Що це включає в себе? Найперше, - це демілітаризація.

Друге. Це підконтрольність, підзвітність громадянському суспільству, найперше, парламентському контролю.

І третє головне. Це зміцнення такого принципу, коли не держава над громадянами, а держава, але держава в особі Служби безпеки, в даному випадку, для захисту прав громадян і інтересів держави.

Саме ці перетворення передбаченні концепцією реформування Служби безпеки, яка затверджена Радою національної безпеки і оборони і введена в дію указом Президента. І це також враховувала комісія в своїй роботі.

Разом з тим, затвердженою Радою національної безпеки і оборони і указами Президента України, Концепцією та програмою реформування Служби безпеки ставиться завдання перетворення її на суто контррозвідувальний орган без правоохоронних функцій. Комісія вважає це передчасним.

Згідно з діючою Конституцію, стаття 17, захист державної безпеки можуть здійснювати лише правоохоронні органи та військові формування. Слідство стосовно злочинів проти основ національної безпеки передавати сьогодні у нас немає кому до реформування системи в цілому. Крім того, сьогодні в світі іде пошук форм більш тісної координації спеціальних служб і так званих поліцейських, тобто правоохоронних органів для ефективної протидії сучасним загрозам таким, як тероризм, розповсюдження зброї та іншим. А у нас існує інтегрована система Служби безпеки України, яку навряд чи доцільно руйнувати сьогодні.

Друга проблема. Дійсно, сьогодні потребують уточнення завдання Служби безпеки перш за все у сфері боротьби з економічними злочинами і боротьби з корупцією. Є потреба відійти від загальної постановки завдань, як це є сьогодні в діючому законі, до конкретних питань контррозвідувального захисту енергетичної, фінансово-банківської сфери, державних інформаційних ресурсів, військово-технічного співробітництва, протидії комп’ютерній злочинності, спеціальним інформаційним операціям і впливам спецслужб іноземних держав, зосередити зусилля на протидії корупції в органах державної влади і відомствах, уповноважених на боротьбу з корупцією.

Третя проблема, і на погляд члені комісії, найгостріша. І я маю доручення не тільки від комісії, а також від присутніх у залі депутатів, які в свій час доклали багато зусиль для створення і становлення Служби безпеки. Я маю доручення висловити глибоке занепокоєння кадровою політикою у Службі безпеки. Не можна вважати нормальним, коли призначення на керівні посади в службі відбуваються не за професійними якостями, а за ознаками особистої відданості або політичної доцільності, як ми це спостерігаємо в останні роки. До чого це призводить, ми бачили на прикладі розслідувань правопорушень з боку осіб, що без належної процедури, лише виходячи з волі найвищої посадової особи в державі, призначалися на посади заступників голови служби.

Внаслідок відсутності послідовної кадрової політики, послідовної політики підготовки, вирощування керівних кадрів оперативний склад сьогодні навіть не встигає запам’ятовувати прізвища своїх керівників, що змінюються кожні декілька місяців. Це веде до деморалізації особового складу, деградації структури, яка є головною в забезпеченні безпеки держави. Покласти край цим явищам можливо, на думку комісії, найперше через посилення впливу законодавчої гілки влади у сфері кадрового забезпечення СБУ. Поза всяким сумнівом, Верховна Рада має посилити контроль над діяльністю Служби безпеки у кадровій політиці. Розглянути питання щодо введення професійного цензу для претендентів на посади голови служби і заступників, а також щодо права профільного парламентського комітету висловлювати свою думку для врахування або неврахування при вирішенні питання щодо призначення кандидатур на керівні посади в службі. Тим самим підвищити рівень гласності і, головне, відповідальності в цих питаннях.

Ще одна проблема, яку комісія хотіла б зазначити. Це наслідки дезінтеграції Служби безпеки. Ми виокремили і законодавчо закріпили виділення з Служби безпеки Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку. І це породило низку проблем. І стосовно взаємодії у забезпеченні українських закордонних представництв, у використанні кадрового ресурсу, у визначенні сфер оперативно-розшукової і правоохоронної відповідальності. В розподілі єдиних інтегрованих майнових комплексів, будівель, а то й поверхів у будівлях. Не говорячи вже про створення у кожному відокремленому відомстві дублюючих підрозділів забезпечення, розширення штатів, збільшення генеральських посад, введення відомчих нагород різного калібру і навантаження загальне на бюджет.

Виникає питання. В ім’я чого все це ми робимо? Які завдання вирішуємо? Тим більше в кризовий період. Чи не час подумати про повернення до здорового глузду, а не копіювати придуману десь форму на шкоду реальному змісту. Ця тема потребує додаткового вивчення комісією.

І тому комісія пропонує розв’язувати названі проблеми через прийняття і затвердження нової редакції Закону „Про Службу безпеки України”. Такий проект схвалений комісією і поданий на перше читання. Тому пропонуємо Верховній Раді, просимо Верховну Раду прийняти звіт тимчасової спеціальної комісії до відома і до поручити їй продовжити роботу на шість місяців для доопрацювання проекту Закону про СБУ (реєстраційний номер 4839) від 16 липня 2009 року для проведення його через друге читання та внесення змін до чинних законів України, які пов’язані з прийняттям цього закону і врегульовуватимуть існуючі питання в діяльності Служби безпеки. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, будь ласка, до доповідача. Бондаренко Володимир Дмитрович, будь ласка.

11:45:29

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Олександр Матвійовичу, вчора у своєму виступі я порушував питання про те, що комісії, які створюються Верховною Радою, коли вони виходять на явні порушення законодавства України або Конституції України, не повинні обмежуватись цим предметом відання, який їм визначений, а давати хоча би якісь особливі звернення до тих органів, які можуть поправити порушення, які виявились.

Я наводив приклади про специфічну діяльність заступниці керівника служби пані Ніжнової у Києві, зокрема, з об’єктами нерухомості. Я також звертав увагу на те, що до цього часу залишається все-таки нез’ясованим факт прийому на роботу пана Кислинського, на яких підставах, хто провіряв його кадрові справи. Ви знаєте, для того, щоб потрапити у службу, там перемивають кістки і тих, хто вже давно помер, а тут, виявляється, що людина може туди потрапити.

Я звертав увагу також на активну будівельну діяльність Служби безпеки України у місті Києві, зокрема, із забудовою території академії, яка повинна готувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте питання.

11:46:47

БОНДАРЕНКО В.Д. … вона повинна проводити дійсно підготовку кадрів, а не її землею користуватися ділки, які туди потрапили. Це все потребує додаткового. Тому я підтримую вашу думку про продовження роботи комісії, але не обмежуватися лише реформуванням, бо якраз оті речі, про які я говорю і веду до того, що служба сьогодні не є ефективною. Дякую.

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М. Дякую, Володимире Дмитровичу за запитання.

Я погоджуюся з тим, що є багато проблем в роботі служби, найперше кадрових проблем. І в цих питаннях треба розбиратися спеціально, конкретно, щоб висновки, які будуть зроблені, були об'єктивними, а не „скоропостижними”, так би мовити. Предметом відання нашої комісії, ви знаєте, була сфера правового забезпечення. Тому ми не мали можливості і реального часу входити в питання розслідування. Якщо ми продовжимо роботу на шість місяців, я думаю, що ми зможемо взяти деякі питання, які ви піднімаєте, також до відома і до розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович, будь ласка.

11:47:55

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну, я хотів би продовжити дещо запитання колеги. Я розумію, звичайно, що ви не володіли і не були наділеними функціями розслідування, але, тим не менше, коли ми говоримо про правове забезпечення, давайте через правове забезпечення, тобто через закон, який ви пропонуєте, закриємо такі дірки, які уможливили проникнення на достатньо високу посаду людини без диплома, наприклад, так, Кислинського? Обґрунтувати необхідність на посаді заступника пана Хорошковського. От я хотів би знати, це мотивується чим – деполітизацією, департизацією чи демілітаризацією служби? Тобто я не розумію цих призначень. Тобто я хотів би, щоб ми чітко усвідомили, що Служба безпеки не є і не може бути, законодавчо принаймні якщо закріпити, власністю Президента. Він не має розпоряджатися цим як своєю особистою охороною. І там хто провинився у себе в Секретаріаті, призначати в Службу безпеки, або хтось десь там відзначився на іншій посаді, призначати знову-таки в Службу безпеки. Тому я хотів би, щоб в законі, який ви пропонуєте, була прописана чітка заборона таких дій. Дякую.

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М. Дякую за запитання.

Дійсно, в законі ці проблеми, вирішення цих питань передбачені, ви можете ознайомитися з ними. Зокрема я можу тільки згадати те, що ми вводимо професійний ценз так званий для голови служби, це 10 років досвіду у сфері національної безпеки. Це не обов`язково у Службі безпеки, але в сфері національної безпеки.

Ми пропонуємо ввести професійний ценз 7 років для заступників голови служби у Службі безпеки і 5 років - для керівників регіональних органів. Тому, на наш погляд, це дозволило б виключити такі випадки, коли просто за чиєюсь забаганкою у нас призначаються на високі посади непідготовлені для цього люди. А я впевнений і не хотів би бути таким, знаєте, оракулом, але мені здається, що ми ще матимемо сюрпризи у подальшому з кадровим призначенням, які відбулися вже, на жаль, в службі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович.

11:49:59

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановний доповідачу, у мене швидше не запитання, а швидше позиція, бо справді останнім часом Служба безпеки України все частіше стає предметом уваги з боку парламенту, і це абсолютно закономірно. Мова йде про те, що, на жаль, Служба перетворилася у службу небезпеки для України.

Справді, треба реформувати службу, оскільки все більше вона перетворюється в орган політичного переслідування на замовлення, займається чим завгодно, лише не тим, чим передбачено займатися по закону, а саме безпекою України. Тому я підтримую намір комісії щодо внесення відповідного проекту закону і справді цей процес треба завершити внесенням змін до чинного законодавства в тій частині. Дякую.

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М. Дякую, я також поділяю вашу позицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

11:51:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. У мене три коротенькі питання. Чи не вважаєте ви, що сьогоднішня практика призначень указами Президента України керівників регіональних управлінь є порушенням закону, Конституції – Основного закону, і сьогодні край небезпечно з огляду на ту ситуацію, яка відбувається в країні, і що треба терміново приймати той закон, зокрема і ті новели, про які ви говорите. Просто терміново, ще до виборів.

Друге. Чи знаєте ви, і чи знають в комісії, що Кислинського звільнили за власним бажанням, виявляється, не тому, що він фальсифікат пред’явив, не тому, що він вніс неправдиві дані про освіту і так далі, а за власним бажанням. І ця ганьба вже лягає на нинішнє керівництво.

І чи не вважаєте ви, що, крім того цензу, який ви сказали, треба записати інший ценз, бо є, очевидно, ненормальним, коли зараз молодих хлопчаків призначають командувати полковниками, які не командували ніким, нічого, ніде, тільки їх тата, мами і так далі є завбазами, товароведами чи…

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М. Дякую. Я можу, починаючи з останнього питання, абсолютно погодитися з вами, що такої практики не має бути, тому що існує відповідна процедура прийняття в Службу безпеки України. Вона передбачає перевірку, так би мовити, за професійними, діловими якостями на те, що вони можуть, ці люди можуть підходити для роботи в службі, а також з точки зору їх психологічної стійкості і інших питань. Тому призначати з вулиці буквально людей, яких хтось хоче призначити, абсолютно не можна. Поки що воно керує, але ми це повинні змінити з вами, змінивши закон найперше, я погоджуюсь.

По-друге, щодо Кислинського. Хоч Кислинський і звільнений Указом Президента і за власним бажанням, за поданим рапортом, але, наскільки мені відомо, стосовно його порушень, правопорушень, які ним допущені, ведеться слідство органами міліції. Це інше питання, але з правової точки зору йде розслідування.

А те, що Кислинський був протиправно прийнятий до Служби безпеки проти всіх законів, то це само собою очевидно.

І про укази я скажу. Формально я не бачу, формально ми не бачимо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Юрій Анатолійович, я розумію, у вас цікавий діалог получився в певний час, да? Я думаю, що ми перейдемо тепер до обговорення звіту, і ви почуєте додаткові думки стосовно наслідків роботи комісії.

Дякую. Будь ласка, сідайте.

Будь ласка, записуємось на обговорення.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

11:54:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні наші громадяни України. Питання, яке обговорюється надзвичайно важливе, з огляду на ті події, які відбулися. Вдумайтесь собі, будь ласка, що сьогодні, колись самий чистий орган, раптом отримав чоловіка, який взагалі диплома немає, на підставі указу Президента. Я тут вам доповідав і говорив, коли розглядали один із варіантів Закону про Службу безпеки України і успішно його провалили, що суперечить чинній Конституції України право Президента України призначати керівників обласних управлінь. На якій підставі? Для чого це ми політизуємо цей процес? Ось чому я кажу, що ще до президентських виборів хто б не був Президентом це право надто небезпечне, воно неконституційне. Давайте внесемо зміни для того, щоб потім такого не було і не було умов для нових Кислинських.

Я не даремно запитав про цю особу, про яку, можливо, і не треба було б згадувати. Але питання в тому, що Служба безпеки поставила питання і завізувала йому звільнення за власним бажанням, а не за іншими мотивами, які треба було б припинити державну службу. Закон про державну службу, на якій він був, передбачав припинення взагалі державної служби і позбавлення рангу, другого рангу, тобто генерал-лейтенанта рангу. І так у нас сьогодні гуляє генерал-лейтенант без диплому, ось чому. Але завдяки кому? Завдяки тим, хто його покрили.

Тому це все в законі зараз має бути передбачено, це перше. Друге, я абсолютно проти того, що сьогодні відбувається і це ми маємо в законі передбачити, що не може стати керівником управління людина, яка не була до того керівником хоча б відділенням на протязі чи три, чи то п’ять років. Це ненормально знову, що сьогодні позвоночні за гроші і так далі призначаються з одною метою, призначається і каже: я курую питаннями землі або в Київській області, або ще десь і ще десь. Ось чому сьогодні таке відбувається.

А я хочу, щоб знали тут, що ціни раптом, коли поставили питання по Генпрокуратурі, ціни почали падати з тих 20 гектарів, які в Пущі-Водиці, з 30 тисяч американських доларів до 28 за одну сотку. Що, підняло це питання у нас тут хоч одна служба чи ще хтось? Ніхто. Тому треба продовжувати діяльність комісії, але зобов’язати її терміново надати текст закону, узгоджений текст закону, який би передбачав, що такі зловживання щодо служби не можуть бути. Перше.

І друге. Який би передбачав роль і підвищення парламентського контролю. В ЦРУ не можна отримати без згоди парламенту чергове звання. А у нас що робиться? Я…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій Михайлович. Включіть мікрофон з місця народного депутата.

11:57:43

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні колеги, я підтримую доповідачу і виступаючого зараз нашого колегу пана Кармазіна, що дійсно треба в таких важливих для держави спеціальних органах, як Служба безпеки, навести порядок. Щоб дійсно там працювали професіонали і патріоти держави, які мають досвід, які мають відповідний стаж служби не менше там 5 років з правом займати відповідальні посади.

Інакше така серйозна служба перетворюється на приватну охоронну фірму. Чи то, наприклад, „РосУкрЕнерго”, коли були події з „Нафтогазом”, перетворилася в приватну фірму пана Фірташа. СБУ – державна структура. Це ж ганьба. Чи, наприклад, це робиться як відстой, для тих треба, кому переховатися чиновникам Секретаріату Президента і тимчасово пересидіти, як пан Кислинський та інші.

Я думаю, цього не треба допускатися. Дійсно, наводили приклад ЦРУ, коли керівники погоджуються з парламентом цієї структури. Я думаю, що ми в свій час дійдемо до цього. І треба наводити порядок. І на законодавчому рівні, на законодавчому рівні, щоб ми убезпечили себе від суб’єктивних різних факторів, які б не видатний був Президент чи хто, але це Служба безпеки України, але не Президента. Враховуємо це. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Шановні колеги! народні депутати, члени комісії внесли проект Постанови, який стосується роботи цієї комісії.

Проект Постанови Верховної Ради України про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань реформування Служби безпеки України та його законодавчого забезпечення (реєстраційний номер 4714) ставиться на голосування за основу. Прошу визначатись.

11:59:59

За-353

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Чи є зауваження, пропозиції до цього проекту, який наданий народними депутатами, членами комісії. Немає? Можна голосувати в цілому?

Ставлю на голосування в цілому проект Постанови Верховної Ради України про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань реформування Служби безпеки України та його законодавче забезпечення (реєстраційний номер 4714). Прошу визначатись.

12:00:41

За-356

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Після перерви наступний буде звіт Тимчасової слідчої комісії для перевірки дотримання законодавства України при проведення реконструкції Національного спортивного комплексу „Олімпійський”. Буде доповідати Равіль Сафович Сафіуллін.

Оголошується перерва до 12 години 31 хвилини.

Після перерви

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо роботу. Оголошується до розгляду звіт Тимчасової слідчої комісії для перевірки і дотримання законодавства України при проведенні реконструкції Національного спортивного комплексу „Олімпійський”. Доповідає голова Тимчасової слідчої комісії Сафіуллін Равіль Сафович. Будь ласка.

12:32:13

САФІУЛЛІН Р.С.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые народные депутаты, Временная следственная комиссия по проверке соблюдения законодательства при проведении реконструкции Национального комплекса «Олимпийский» была создана Верховным Советом 19 мая 2009 года согласно постановлению Верховного Совета. Комиссия проводила свое расследование, изучала ситуацию относительно реконструкции на НСК «Олимпийский» в свете успешной реализации этого проекта в сроки, определенные УЕФА, что предоставило бы возможность вдохнуть вторую жизнь в центральную спортивную арену страны, сохранить для потомков историческое значение этого монументального сооружения и успешно провести финал Чемпионата Европы 2012 года по футболу.

На протяжении работы комиссии было проработано 534 документа, законы, акты Президента, Кабинета Министров Украины, другие материалы министерств и ведомств, которые изложены на более чем 6 тысячах страниц. Кроме того, было проведено шесть заседаний комиссий, на одном из них был оговорен ряд вопросов с участием специалистов, экспертов и представителей организаций, имеющих прямое отношение к реконструкции на НСК «Олимпийский».

За время работы комиссии было установлено следующее. В 2008 году на реконструкцию на НСК «Олимпийский» выделено из госбюджета 247,4 миллиона гривен, которые были израсходованы на демонтажные работы, подготовку исходных данных для проектирования, оплату аванса генеральному проектировщику и генеральному подрядчику.

В 2009 году предполагается выделить 1 миллиард гривен, из которых на СКА «Олимпийский» уже получил 600 миллионов гривен. Таким образом на нужды реконструкции стадиона и на НСК «Олимпийский» из государственного бюджета Украины уже отпущено порядка 850 миллионов гривен.

11 декабря текущего года УЕФА вынесло решение оставить за Киевом, Донецком, Львовом и Харьковом право принимать матчи «Евро-2012». Это не только большая честь для нашей страны, но и огромная ответственность. У нас есть уникальная возможность благоустроить наши города-участники Евро-2012, построить дороги, гостиницы, стадионы, аэропорты, а главное обеспечить наших граждан рабочими местами, вернуть на родину и в семьи наших заробитчан. Приняв такое решение, высшие чины УЕФА однозначно предостерегли украинских чиновников от самоуспокоенности и излишней расслабленности. УЕФА продолжит мониторинг к подготовке. Если будут сорваны сроки подготовки объектов или не соблюдены стандарты, УЕФА может отозвать у любого украинского города право на Евро-2012. Это говорит у том, что сомнения все еще гложат руководителя футбольной ассоциации Европы и, думаю, что для этого у него есть немалые основания, о чем и говорят выводы нашей комиссии по срокам реконструкции главной арены страны, «Олимпийского», предполагаемого места финала Евро-2012.

Учитывая ограниченное время, остановлюсь на ключевых фактах, которые были выявлены во время работы комиссии, а именно: страна до сих пор не знает общей стоимости реконструкции НСК «Олимпийский». Напомню, что первоначально общая стоимость реконструкции стадиона составляла 1,5 миллиарда гривен. Компании, которая в свое время гарантировала строительство стадиона за эту сумму, было отказано в реализации проекта реконструкции. Впоследствии общая сметная стоимость возросла до 2,1 миллиарда гривен.

Правительство прислушалось к мнению комиссии и не пошло по пути необоснованного увеличения средств на реконструкцию «Олимпийского», благодаря чему общая стоимость работ не возросла до 3,2 миллиарда гривен. А со слов министра Павленко Юрия Алексеевича эта сумма не является на сегодняшний день окончательной. В связи с этим члены комиссии сходятся во мнении о проведении в кратчайшие сроки соответствующей комплексной государственной экспертизы проекта и с соответствующим утверждением всей проектно-сметной документации по реконструкции НСК «Олимпийский».

Важнейшим фактором выполнений взятых на себя Украиной обязательств перед УЕФА по подготовке и проведению «Евро» есть строгое соблюдение сроков выполнения строительно-монтажных работ по реконструкции стадиона. 2 сентября 2006 года был заключен договор о выполнении проектных работ с немецкой компанией «Хохтиф» и ее партнером «GMP”, который согласно рекомендации имеет соответствующий международный опыт в проектировании и строительстве стадионов с сопутствующей инфраструктурой. Подписание настоящего договора было согласовано с Антимонопольным комитетом Украины.

Компания «Хохтиф» совместно с архитектурным бюро подготовили материалы, которые были необходимы для победы заявки Украины в тендере на право проведения финальной части Евро-12 в городе Кардиф.

19 ноября 2007 года вопрос подготовки и проведения реконструкции был рассмотрен в Кабмине и на наблюдательном совете НСК «Олимпийский», где был одобрен проект, разработанный компанией «Хохтиф» и принято решение поручить дальнейшее проектирование по реконструкции НСК именно ему.

Межведомственная комиссия по вопросам государственных закупок установила возможность подписания договора с фирмой «Хохтиф», в свою очередь «Хохтиф» предоставил график проведения работ, связанных с реконструкцией НСК «Олимпийский» и согласно этому графику вся рабочая документация для строительства планировалась в первом квартале 2009 года, а весь комплекс строительно-монтажных работ был бы выполнен к июню 2010 года.

Но в результате непрофессионального и непродуманного решения министерства под руководством Юрия Алексеевича Павленко, был объявлен международный архитектурный конкурс, который закончился провалом, что привело к провалу с победителем тайванской компании «Арчайзия-дизайн» и, как следствие, длительная тяжба с выбором генерального проектанта, что привело к затягиванию сроков на 10 месяцев и потери драгоценного времени, изменению сроков строительства и удорожанию самого проекта, повторяю, проекта, на 108 миллионов гривен.

Хочу подчеркнуть, что все действия министерства, направленные на поиск приемлемого для реконструкции НСК «Олимпийский» проектанта, привели к возвращению к архитектурным идеям того же проектного бюро, но, правда, спустя 10 месяцев.

Кроме этого, считаю необходимым подробнее остановиться на выполнении графика строительных работ. Министр в многочисленных интервью заверяет, что все отлично, все по плану, что иначе, как обманом, не назовешь. Согласно представленному на рассмотрение комиссии графику выполнения строительно-монтажных работ по реконструкции стадиона, были выявления нарушения сроков выполнения строительных работ более чем на 3 месяца, что может повлечь за собой срыв сроков сдачи в эксплуатацию стадиона.

Направленные же депутатской комиссией специалисты просто-напросто небыли допущены на стадион. Члени комиссии пришли к выводу, что все стало следствием недальновидной политики Министерства, в результате которой был фактически устранен наблюдательный совет НСК, в состав которого входили: президент Национального олимпийского комитета Украины Бубка Сергей Назарович, наши коллеги, президент паралимпийского комитета депутат Сушкевич, народный депутат, олимпийский чемпион Тедеєв и Иваненко.

Ее функцией, имеется в виду комиссии, стала выполнять межведомственная рабочая группа, руководитель остался тот же, вице-премьер Васюник, но в корне изменился состав, в котором появились не по одному и даже не по два представителя Федерации футбола Украины и «Киевгорстроя». Поэтому и не удивительно, что в последствии компания «Киевгорстрой» была определена Генеральным подрядчиком.

Члены комиссии обратили свое внимание на тот факт, что только за время работы комиссии на НСК «Олимпийский» министерством было поочередно назначено пять исполняющих обязанностей генерального директора, что привело к полному разбалансированию организационной структуры предприятия, основной функцией которой является контроль выполнения работ по реконструкции стадиона.

Один из них, господин Чернявский имел три паспорта: Хорватии, России, Украины, о чем прекрасно было известно нашему министру. Такая ситуация негативно повлияла на функционирование тендерного комитета НСК «Олимпийский», что привело к серьезным нарушениям финансовой дисциплины с признаками нецелевого использование бюджетных средств. Все эти факты нашли свое подтверждение в предоставленном вам отчете, дальнейшее расследование которых, уверен, станет предметом работы соответствующих правоохранительных органов.

За счет непрофессионально организованной Министерством по делам семьи и молоди контроля проекта реконструкции стадиона, складывается ситуация при которой в связи с постоянными изменениями технико-экономического обоснования реконструкции, фактически отсутствует сводный сметный расчет стоимости строительства, что влечет за собой невозможность определения годового плана закупок, и как следствие – бесконтрольное заключения договоров с подрядчиками.

На основании документов, предоставленных комиссией НСК «Олимпийский» как заказчик реконструкции заключил договора с подрядчиками на общую суму свыше 1,9 миллиарда гривен, что при условии отсутствия утвержденного сметного расчета является грубым нарушением бюджетного законодательства и нецелевым использованием бюджетных средств.

В этом контексте очень показательно выглядит ситуация с привлечением иностранных консультантов, которые обязались предоставить консультативные услуги. Причем основные функции, которыми наделяют себя консультанты, уже входят в сферу ответственности генерального проектировщика, чему есть неоспоримые подтверждения в соответствующих пунктах договора с генеральным проектировщиком.

Члены комиссии сошлись во мнении: присутствие третей стороны в процессе реконструкции не является эффективным и ответственным. Министерству Украины по делам семьи и молоди нужно обратить внимание на более качественное выполнения функций заказчика структурными подразделениями НСК «Олимпийский», чем тратить значительные бюджетные средства на оплату услуг консультантам иностранного происхождения. К слову, стоимость предоставляемых услуг более 15 миллиардов… миллионов гривен.

Еще более ярким примером бесконтрольного подписания договоров является использование бюджетных средств с компанией ГМП, согласно которому договор за 6 дней выполняет проектную работу на 2 миллиона 753 тысячи евро, которые в итоге выполняются за один день и сумма перечисляется.

Особое беспокойство у членов комиссии было вызвано выбором подрядчика для монтажа конструкции навеса над стадионом, который по данным генпроектировщика весит …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, завершуйте. Будь ласка.

САФІУЛЛІН Р.С. … 8, 5 тысяч тонн и является главной составляющей всей реконструкции НСК «Олимпийский», требует максимальной ответственности профессионализма при проведении монтажных работ. Эти работы должны были начаться еще 3 августа. Победителем этого тендера была выбрана компания никому не известная - «Мастер-профи» из города Днепропетровска, которая никакого опыта возведения подобного рода конструкций совершенно не имеет, о чем предупреждало неоднократно наше министерство, генеральный проектировщик предупреждал.

Совершенно ничего не сдвинулось, и эта компания до сих пор… она просто-на-просто не знает, что делать. И на сегодняшний день, сегодня идет уже декабрь месяц, 4 месяца должны были начаться эти работы, но это совершенно не продвигается никоим образом. И все их требования генерального проектанта нашим министерством, федерацией футбола, генеральным подрядчиком всеми полностью игнорируется. И все молчат. Но на самом деле большущая проблема! Ситуация, как говорит генеральный проектировщик, действительно критическая.

В тоже время, в настоящий момент ведутся работы по организации зон гостинности. Совершенно необоснованно выделяется 45 тысяч квадратных метров для определения этой зоны, тем самым подвергается вообще существованию теннисные корты, которые расположены на этой территории. И в то же время предусмотрена даже взлетно-посадочная площадка для проведения одного-единственного футбольного матча, я имею ввиду, финала, проект которой оценен в 200 тысяч гривен. И таких недостатков можно перечислить множество. Но на это все закрываются глаза по непонятным причинам. У меня все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, питання до доповідача. Записуємося.

Макеєнко Володимир Володимирович.

12:44:26

МАКЕЄНКО В.В.

Прошу передати слово Колоцею.

12:44:32

КОЛОЦЕЙ Ю.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Уважаемый Равиль Сафович, согласно проведенному расследованию комиссией были выявлены многочисленные нарушения в ходе реконструкции стадиона «Олимпийского», в том числе и финансового характера. Хотя для надзора и контроля за ходом проведения таких работ в государстве предусмотрены соответствующие контролирующие органы такие, как КРУ, Госэкспертизы и другие.

Ответьте, пожалуйста, на вопрос. А куда они смотрят и почему не проводятся соответствующие проверки и не несут наказание виновные лица? Спасибо.

САФІУЛЛІН Р.С. Спасибо за вопрос. Я отвечу вам следующим образом. В распоряжение комиссии попал акт проверки Контрольно-ревизионного управления города Киева, который проводился в течение полутора месяцев четырьмя сотрудниками. Так вот эта комиссия, я не знаю, что они делали на этом объекте, который на тот момент освоил уже 700 миллион гривен. Они выявили, послушайте, следующее выявили: перерасход 85 литров бензина и не нашли два диктофона стоимостью 1600 гривен. Вот все, что нашло Контрольно-ревизионное управление в течение полутора месяцев работы.

Если бы они обратились бы к нашей комиссии, мы им указали бы где и что нужно искать. У нас здесь в зале очень часто возникает вопрос, где найти средства в частности на борьбу с эпидемией гриппа и так далее. Я думаю, если б КРУ подошло так, как нужно, на том объекте можно было бы достаточно средств найти на погашение вот этой вот эпидемии.

Если говорить о Держбудэкспертизе, я вам так скажу. Держбудэкспертиза, центральная ее служба, которая осуществляла контроль за этим объектом и осуществляет, в принципе, ее руководитель на тот момент Владимир Федорович Ампилогов, я с ним встречался, как и члены комиссии…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Равіль Сафович, будь ласка, лаконічніше, бо закінчується час.

САФІУЛЛІН Р.С. … предложение дать, но только, как они, он так и сказал, что я не хочу, чтобы здесь происходило воровство. Его сразу уже не стало в качестве руководителя этой экспертизы. был поставлен совершенно иной. И так происходит на всех этапах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій Михайлович.

12:46:46

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

В пресі було повідомлення, що заявлена вартість робіт на НСК „Олімпійський” 2 мільярда 100 мільйонів. І також було повідомлення, що, здається, на 853 мільйона вже виконані роботи. От, цікава ваша думка як фахівця, яка все ж таки там реальна вартість цих робіт і як скоро буде побудований остаточно стадіон? І яка все-таки там доля тих будов біля стадіону, які на вимогу УЄФА треба було вже давно знести? Дякую.

САФІУЛЛІН Р.С. Значит, первоначальная стоимость стадиона планировалась полтора миллиарда гривен и две компании «Хохтив», и потом отдельно компания, которая выиграла архитектурный конкурс, компания «Арчайзия-дизайн», они с гарантийными письмами обещали выполнить все работы в течение, до июня 2010 года за сумму полтора миллиарда гривен. Но наше министерство и всех, кто рядом с ними, это не устроило. И я вам говорил, что цифра 2,1 миллиарда, затем возникла цифра 3,2 миллиарда. На сегодняшний день министр не знает, какая будет цифра. Так, уже говорят, может быть, даже больше 4 миллиардов. Вот такие вот показатели у нас.

В то время, когда в Польше, которая совместно с нами выиграла и тоже строит стадионы, наоборот происходит сокращение суммарной стоимости. Это всем понятно. На сегодняшний день все стройматериалы упали. Заработные платы совершенно не выросли. У нас почему-то идет совершенно обратное. Куда смотрят, откровенно говоря, контролирующие органы, ну, не понятно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пєрєдєрій В’ячеслав Григорович.

12:48:29

ПЄРЄДЄРІЙ В.Г.

Будьте добры, передайте слово Томенко Николаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович, будь ласка.

12:48:41

ТОМЕНКО М.В.

Шановний Равіль Сафович, я один момент хотів би відзначити, що ми маємо добру новину від роботи слідчої комісії і тих депутатів, які підключались до її роботи. Уже, напевно, більше як півроку міністерство подало на засідання уряду підготовлені документи на збільшення кошториса майже більш як на мільярд. І під впливом серйозної критики і серйозних аргументів депутатського корпусу, зокрема слідчої комісії, і Прем’єр, і уряд прийняли рішення не збільшувати цей мільярд, а далі контролювати і дивитися, як використовують цих 2 мільярда. Тому це як, як позитив комісії, яка вже зекономила більше мільярда.

А у мене запитання таке. От у мене складається враження по НСК, що така ключова стратегія роботи там – це як ублажить чиновників УЕФА і спонсорів, тому що всі гроші йдуть на зони гостинності, ну, вертольотні майданчики, може ще там будуть жінки зустрічати у нас цих чиновників і супроводжувати весь чемпіонат їх. А як я розумію, що НСК ж будується для болільників і для збереження спортивної інфраструктури. Може от так міністерство настроїти через роботу вашої комісії, що треба звернуть увагу не на спонсорів і не на чиновників, а на спортивну інфраструктуру?

САФІУЛЛІН Р.С. Я отвечу следующим образом. Дело в том, что, вы знаете, все работы, которые там проводятся министерством на НСК «Олипийский», все идет под прикрытием, ну, нами ни разу еще не увиденных предложений УЕФА. Вот говорят, что зона гостынности. Вначале она была 25 тысяч квадратных метров, затем 36, затем 45 тысяч квадратных метров. Но документов УЕФА с требованиями к этим зонам, где действительно б звучала цифра, была показана, 45 или какая-либо иная, нет совершенно.

Один матч, я уже говорил, финал на НСК «Олимпийский», зоны гостынности именно для этого матча предусмотрены. Зачем там вертолетная площадка? Стоимость проекта только вертолетной площадки 200 тысяч гривен. Под это сносятся теннисные корты, предусмотрено снесение здания теннисных кортов, хотя рядом совершенно открытая площадь есть, территория, которую можно благоустроить и использовать в качестве зон гостынности.

Но все это проводится, я еще раз говорю, это требование УЕФА и так далее, и тому подобное, которых никто не видел.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черноморов Олександр Миколайович.

12:51:00

ЧЕРНОМОРОВ О.М.

Уважаемый Равиль Сафович, мы все, несомненно, беспокоимся о своевременном введении в строй «Олимпийского» и поэтому должны не только вскрывать недостатки, а и исследовать их причины. Вы сказали, что комиссия обнаружила фактическое отставания от графика выполнение строительно-монтажных работ по реконструкции стадиона. Вот мне хотелось бы знать, как вы считаете, в чем причина этого, или это проект такой несовершенный, или это недостаточный контроль со стороны заказчика, или низкая квалификация генподрядчика? В чем причина, скажите, пожалуйста.

САФІУЛЛІН Р.С. Вы знаете, у меня впечатление, как и у членов комиссии, что необходимо подставить своих людей, которые бы выполняли определенные виды работ в полном понимании этого слова. Дело в том, что проводился тендер по навесу над НСК «Олимпийский». Ну, это сложнейшая структура, самая сложная во всем комплексе этого стадиона. В тендере участвовали иностранные компании, которые имеют уже соответствующий опыт возведения подобного рода конструкций. Проигнорировали все их требования, выбрали компанию, которая, ну вы знаете, компания, значит, имеет уставной фонд 7 тысяч гривен, кредиторская задолженность - 8,2 миллиона, дебиторская – 1,6 (в 5 раз). Эту компанию поставили в качестве работника. Она сегодня шлет во все инстанции бумаги с просьбой помочь им в возведении этого навеса, понимаете? А мы, комиссия, в мой адрес как руководителя комиссии, приходят от участников этого тендера, иностранных компаний петиции с просьбой разобраться, потому что их необоснованно выбросили из тендера, и это действительно так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воропаєв Юрій Миколайович.

12:52:43

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Вы очень интересно рассказывали в отношении привлечения внешних консультантов. Все мы знаем о том, что самый лучший способ выведения денег в тень или воровства, проще говоря, это как раз использование консультантов и получение каких-то консультаций типа по краске облаков. У вас есть информация, какие работы выполняли эти консультанты и, по вашему мнению, какая сумма денег была на них потрачена, и, по вашему мнению, эти работы оправданы или не оправданы?

САФІУЛЛІН Р.С. Значит, с первого буквально дня министерство усиленно пыталось продвинуть консультантов иностранных, вот. Хотя в договоре с генеральным проектантом – компанией «Джи Эм Пи» - отдельным пунктом стоит, что все консультативные вопросы они берут на себя, это действительно так. И они строят в соответствии с требованиями УЕФА, потому что это не первый объект подобного рода. Но с настойчивостью, достойной, знаете, иного применения министерство вталкивало. Был проведен тендер, и два консультанта были определены – одна английская компания, одна финская компания. На сегодняшний день я думаю, если у нас соответствующие службы займутся, вот у нас здесь сидит замминистра Драч Сергей Васильевич, вот, он, в частности, проталкивал эти компании. Но я вам так скажу, Сергей Васильевич, что службы проверят, я вам скажу: вот та английская компания, которая подавала отчеты, отчеты писались в Киеве нашими гражданами. Перечислено 15 миллионов гривен. Вот и все. Это действительно в полном понимании то, что вы сказали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович.

12:54:28

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, от у мене також питання, воно вже звучало в зв`язку з чим затримки. То ви… то скажіть, будь ласка, от коли реально буде введений, на вашу думку, НСК „Олімпійський”? коли реально за таких темпів, які зараз дотримуються? І що можна зробити для того, щоб ввійти в графіки і… друга історія, що можна зробити для того, щоб справді понизити собівартість.

Чітко підтримую. В Польщі собівартість падає, я знаю ситуацію, яка відбувається там, і от цікавить мене яким чином ми можемо вплинути і комісія на цей процес, тому що згоден, що все має відбуватися за найдешевшою пропозицією мають вигравати тендери, але також підтримую позицію, що мають вигравати фахівці. Тобто не той, хто за найменші кошти зробить, на їхню думку, найбільше, а це мають бути фахові тендерні комісії, щоб тендери вигравали ті структури, які дають якісну продукцію на світовому рівні, але вчасно і за нормальні кошти. Дякую.

САФІУЛЛІН Р.С. Я вам хочу сказать так. Вы правильно говорите о тендерных комитетах, он был заменен. Я вам так скажу. На сегодняшний день генеральный директор НСК «Олимпийский» заказчика – выходец… представитель Киевгорстроя. Замминистра здесь присутствующий – это представитель Киевгорстроя, генеральный подрядчик – тоже Киевгорстрой. Вот и всё в принципе расставлены все те, кто нужно. Со слов представителей министерства, введение в эксплуатацию данного объекта – 11-й год, но в частности по навесу – самой сложной конструкции – на сегодняшний день отставание 4 месяца. И если вот так вот будет продолжаться, мы действительно можем лишиться, если не будут предприняты меры. А изменить ситуацию… Я считаю так, в первую очередь правительство, депутаты и так далее. И контроль должен быть жесточайший, потому что на самом деле это те интервью, которые дает министр, они совершенно не отвечают действительности. Он же ходит, только поглаживает бетон и говорит, что равного ему сегодня нет в мире, это лучший бетон. А я вам скажу так, второй ярус (второй ярус!), реставрация которого проведена 30.09 (в сентябре) по сегодняшний день не принят. Дефектный акт составлен

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Равіль Сафович. Сідайте, будь ласка.

Є необхідність обговорювати? Записуємося, будь ласка.

Кармазін Юрій Анатолійович.

12:57:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, я багато років назад ставив питання про те, що треба готуватися завчасно до того, щоб готувалися до Євро-2012, про збереження нашого комплексу на стадіоні. Але те, що я побачив зараз у звіті слідчої комісії, перевершило всі мої сподівання.

Я хочу сказати, що таких зловживань давно ніде не було, і це найгірше. Я розумію, чому тоді Україну рахують корупційною державою. Тому що таких речей, які тут зафіксовані і прозвучали з цієї трибуни, просто в нормальній державі не має бути.

І тому треба нам терміново прийняти закон про депутатські слідчі комісії, спеціальні комісії. І вже щоб з наявністю цього закону ця комісія могла продовжувати роботу. Бо паралельно з цією комісією зразу має звітувати Генпрокуратура, бо я можу назвати сотні прикладів, коли деякі представники контрольно-ревізійних управлінь виходять на маніпусінькі підприємства, де сидять по 2 місяці, а тут чомусь у нас не вистачило часу на щось.

Тому бачу загрозу, яка існує для… не тільки для державних коштів, я бачу загрозу, яка існує для іміджу України. Тому звертаюся з цієї трибуни до Прем'єр-міністра, яка зробила дуже багато для того, щоб… Юлія Володимирівна зробила багато для того, щоб взагалі могло відбуватися будівництво, зробити все, розглянути цей звіт на уряді, розглянути, як треба, дати оцінку, щоб не носило це все безсистемний, хаотичний деструктивний і непрофесійний характер, як відзначено тут, подивитися, щоб не порушувалися закони, які вже порушені, це закони про охорону культурної спадщини, про архітектурну діяльність. Абсолютно вважаю не потрібним створення таких умов по зустрічі VIP-персон, щоб замість діючих об’єктів ми робили вертольоті площадки в центрі Києва, це маразм називається, це інакше не називається, абсолютно. Ми - держава, яка має піклуватися про власну незалежну позицію і з УЄФА треба сперечатися, якщо вони дають такі безглузді вказівки і якщо треба евакуювати буде, то, повірте мені, що можна сісти і на тенісну площадку любому гелікоптеру, і не треба тут казати. Це можливо і це відбувається в багатьох випадках, просто під це не буде вкрадено ще півмільярда усього на всього. Бо 200 мільйонів на проектування і ще 300 на будівництво, от вам і все, що буде зроблено.

Але я замислююсь над одним, можливо, нам прийдеться прийняти спеціальний закон про будівництво цього комплексу, можливо і так. Я буду голосувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

13:00:42

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги, объективный анализ дан работе комиссии по строительству ТСК «Олимпийский», но все, как говорится, познается в сравнении. Вот вы смотрите, в Донецке с нуля на голом месте начали строить стадион без копейки государственных денег, без вмешательства правительства. Нужно отдать должное ренату Ахметову, как футбольному меценату, как блестящему менеджеру, который на голом месте построил прекраснейший стадион мирового уровня, инфраструктуру вокруг стадиона. Это, действительно, настоящий футбольный Колизей, чем может Украина гордиться. И Украина показала, что она может реализовывать широкомасштабные проекты мирового уровня, и была внесена весомая лепта в проведение Евро-12. Практически, также был построен стадион в Харькове, нужно отдать должное футбольному меценату Ярославскому, львиная доля его денег, чуть-чуть добавило государство, он вложил душу – стадион построен.

В Киеве под носом у правительства стоится стадион не с нуля, выделяются сумасшедшие деньги. Правительство руководит, год трактора по стадиону ездили, не могли разобраться в главном – а кто же будет деньги осваивать, кто «откаты» будет брать, к чьим рукам гроши будут прилипать, кто будет брать комиссионные. И на сегодняшний день ничего не сделано, да. А вы вдумайтесь, чтобы и в Донецке правительство строило, и в Харькове строило правительство. Да у нас бы стадионов не было, и Евро-12 у нас не было.

Поэтому хочется сказать огромное спасибо футбольным меценатам: Ренату Ахметову, Ярославскому. Да объективности ради, надо сказать спасибо и Коломойскому. Он в Днепре тоже сделал стадион, и, жаль, что Днепропетровск не попал в число городов, которые проводят Евро-12.

А теперь давайте поднимемся на этаж выше. Ведь правительство у нас же не только футбольный стадион в Киеве делает, оно же у нас строит экономику. Вот так, как футбольный стадион в Киеве, вот так правительство строит экономику. И если бы оно не мешала, а если бы его вообще не было этого правительства, так у нас может быть не то, что и кризиса не было или давно вышли из этого кризиса.

Но я думаю, скоро это кончится. Мало уже осталось мучится, скоро придет январь-месяц, выборы, уйдет это правительство. Будет новый Президент Янукович. Мы достроим обязательно НСК «Олимпийский». И мы будем в Украине строить не только блестящие спортивные арены, мы будем строить заводы, фабрики. И мы обязательно построим могучую, процветающую Украину, но без этой помаранчевой власти. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Табачник Яків Піневич. Відсутній.

Будь ласка, Томенко Микола Володимирович.

13:03:53

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я, єдине, нас просив, щоб, якщо ми хочемо добру справу зробити, щоб ми ці партійні піонерські речовки не читали, а давайте реально подивимося і звернемо увагу на доповідь голови слідчої комісії, який діяв, я вважаю, не з партійної точки зору, а з точки зору державних інтересів. І якщо ми хочемо розібратися з цим об’єктом, давайте діяти з точки зору державних інтересів, а не зачитувати передвиборчі гасла.

Я переконаний в тому, що нам тут дуже чітко треба розділити дві позиції. Перша позиція – уряд делегував повноваження міністерству, делегував повноваження відповідним посадовим особам, які, на моє глибоке переконання, не справилися з тим завданням, яке поставив уряд, і діяли абсолютно не професійно.

Равіль Сафович не сказав, він сказав про наглядовий орган, от наглядовий орган жодного разу не збирався. Тобто практично функції нагляду тут не здійснюються. Тому я вважаю, що коли ми зараз дебатуємо про майбутнє слідчої комісії, я вважав би, що слідча комісія мусила діяти як своєрідний парламентський нагляд, тому що в такий спосіб є допомога уряду, тому крім НСК „Олімпійський” є сотні об’єктів і, зрозуміло, що уряд не може по кожному об’єкту щоденно на засіданні це розглядати.

Друга теза. Нам ще раз треба зафіксувати стратегічну позицію, навіщо ми боролися за „Євро”? Якщо ми за „Євро” боролися для того, щоб підняти економіку країни, для того, щоб зробити її інфраструктуру, для того, щоб створити позитивний імідж України, то нам треба так працювати.

А якщо виходить, що ми боролися для того, щоб кільком людям зробити рекламу, і для того, щоб побудувати за державні кошти два футбольні стадіони, які, я не знаю, хто потім на них буде займатися.

А по Львову, мені скажіть, хто після того, як ми за бюджетні кошти збудуємо стадіон, хто його буде утримувати, за нього відповідати? Напевно і у Києві, і у Львові треба було інвестором зробити футбольні клуби, які без футбольних стадіонів. А держава лише б допомагала. В Києві три футбольні клуби, і два не мають стадіонів. „Львів” є ФК, немає стадіону. Тому тут ще була стратегічна помилка, тому що на бюджетні кошти будувати стадіони – це стратегічна помилка. Але, якщо ми пішли по цьому шляху необхідно контролювати і думати, як далі діяти.

Ще раз хочу сказати, абсурдність підходу, коли вся країна ходить навколо двох чиновників УЕФА, треба зупинити. Не можна заробляти з України, я дивився як готувала Португалія, я дивився як готувала Швейцарія, Австрія. Ми повинні УЕФА переконувати, що для України ми підемо таким шляхом, і вони погодяться, нікуди вони не дінуться.

Ми боремося за те, що в нас була найбільша у світі зона гостинності. Друзі, куди ми зайшли? Нам треба братися за те, щоб у нас були найкращі дороги, найкраща спортивна інфраструктура, а не найбільше палаток з пивом. Тому я ще раз хочу сказати, друзі, прохання в мене, відкинути партійні і політичні речі, і в своїх виступах. Я вважаю, що комісія повинна продовжити свою роботу і допомагати Україні, уряду адекватно, чесно і професійно будувати НСК „Олімпійський”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено. Ставлю на голосування проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної ради України для перевірки дотримання законодавства України при проведенні реконструкції об’єктів державного підприємства Національний спортивний комплекс „Олімпійський” (реєстраційний номер 4786) за основу. Прошу визначатися.

13:07:47

За-353

Рішення прийнято.

Будь ласка, Равіль Сафович, до трибуни. Нам є необхідність тут дещо поміняти обов’язково, оскільки тут вже внесені дати, які давно сплили, по яким даються доручення. Тому, будь ласка, зараз секундочку, ви почекайте, будь ласка. Пропозиція, Григорій Євдокимович Смітюх.

13:08:12

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Олександр Володимирович. Тільки одне питання я хотів поставити, чому сьогодні, якщо розглядається таке питання, воно настільки ці матеріали, які підготовила слідча комісія, такі вразливі в плані негативу, які є навколо цього стадіону по зловживанню деякими чиновниками. Чому сьогодні немає на засіданні міністра, який опікується або уряд йому доручив опікуватися цим стадіоном, чому нема його відповіді, чому ми не можемо задати йому питання. І я б взагалі поставив, на місці голови комісії, чому ви не ставити зняти міністра сьогоднішнього з цієї посади, тому що не потрібно Україну і нас всіх втягувати в такий процес, коли вже неможливо буде повернутися для того, щоб спасти фінал Чемпіонату Євро-2012. Дякую.

САФІУЛЛІН Р.С. Я вам хочу сказать, что приглашение направляли, у нас вчера этот вопрос должен был слушаться, позавчера... Сегодня приглашение направлялось, но министра, к сожалению, нет. Вот все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пропозиція по проекту постанови – Кармазін Юрій Анатолійович.

САФІУЛЛІН Р.С. Так, уважаемые народные депутаты! У меня просьба ввиду того, что этот вопрос уже длительное время преносится…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Равіль Сафович, секундочку, будь ласка, пропозиція народного депутата Кармазіна.

13:09:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я дякую всіх за підтримку антикорупційного нашого такого рішення. Хотів би попросити вас поміняти, дати в цій, зараз узгодити комітету. Тому що тут написано: „доручити Кабінету Міністрів України”, я думаю, що „до 1 січня” – треба ставити дату. Далі йде другий пункт. Також „до 1 січня розробити”, раніше просто фізично не можна тільки постанова вийде.

І далі дата на другому аркуші нашому там, де стоїть „до 30 жовтня проінформувати Верховну Раду” – це уряду, то замінити „до 1 березня”, можна 20-те, можна 30 січня можна поставити й так. 30 січня можна пропонують пропозиції. А далі „продовжити роботу відповідно” – все, вже дати нормальні. Тобто тут треба узгодити консенсусом зараз дати інакше ми проголосували з вами і не побачили цього, що очевидно абсолютно для всіх і це були б нормальні дати. Для уряду вистачило б, скажімо, зробити ці речі і я переконаний, що...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Равіль Сафович ваша...

13:10:42

САФІУЛЛІН Р.С.

Уважаемые народные депутаты! Согласен полностью с предложением коллеги «до 1 січня» - первые два подпункта третьего пункта, затем последний «до 20 січня заслухати і проінформувати Верховну Раду України про стан підготовки...”.

И четвертый пункт. Четвертый пункт: продолжить и заслушать і заслухати комісію, заслухати на черговій сесії у травні 2009 року. От такі поправки. Да, 10-го року. 10-го року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, в кого є які ще пропозиції?

Немає більше пропозицій?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування з урахування внесених пропозицій по датах в трьох пунктах в цілому проект Постанови Верховної Ради України „Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для перевірки дотримання законодавства України при проведенні реконструкції об’єктів державного підприємства Національний спортивний комплекс „Олімпійський”. Реєстраційний номер 4786. Прошу визначатись.

13:11:57

За-357

Постанова ухвалена.

Оголошується до розгляду звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів порушення посадовими особами державних адміністрацій Київської області Конституції України і чинного законодавства України при наданні та переоформленні прав на земельні ділянки. Доповідає голова тимчасової слідчої комісії Бондарєв Костянтин Анатолійович.

Шановні колеги, хворий Костянтин Анатолійович. Є хтось із членів комісії, які готові доповідати?

Якщо немає, я хочу сказати, що комісія звіт подала, термін, на який утворилася комісія завершився. Я прошу, будь ласка, візьміть в руки проект Постанови, який внесений народними депутатами України і членами комісії, щодо звіту комісії, який затверджений комісією, для того, щоб ми могли визначатись. Будь ласка, візьміть в руки цей звіт, подивіться на нього, щоб ви могли визначатися.

У нас немає доповіді в зв’язку з відсутністю доповідача і неготовність нікого з членів комісії доповідати, ми не можемо задати питання, але якщо народні депутати наполягають, ми можемо провести обговорення.

Наполягають депутати? Наполягають. Давайте, будь ласка, запишіться.

Нагадую, обговорюється звіт комісії, письмово наданий три місяці тому.

Черноморов Олександр Миколайович, будь ласка.

13:14:28

ЧЕРНОМОРОВ О.М.

Александр Черноморов, фракция Партия регионов.

Уважаемые граждане Украины! Уважаемые коллеги! Очень жаль, что сегодня не присутствует председатель этой комиссии, потому что лично к нему я имел бы несколько вопросов. Потому что у меня создается впечатление, что, к сожалению, иногда Тимчасові слідчі комісії работают по вопросам, которые им выгодны и совершенно не работают по вопросам, о которых они знают, но которые им невыгодны к рассмотрению.

Я хотел бы в качестве примера привести одну ситуацию по Вышгородскому району, по тому, по которому многие говорят сейчас там, по «Межгорью», по другим вопросам, но в нем же существуют и Лебедивская сельская рада, на территории которой происходят грубейшие нарушения земельного и иного законодательства Украины и о которых знает председатель комиссии, но ничего об этом... в этом отношении не действует. Так вот, на территории данной сельской рады, якобы от имени 23 садоводческих товариществ поданы заявки гражданами на выделение земельных участков. Председатели этих товариществ ничего об этом не знают. Граждане в половине, как всегда, - студенты. Земля, тем не менее, готовится, согласовывается. Половина согласований фальшивые, я имею ввиду, документы соответствующие. Возбуждаются уголовные дела, и в тоже время, несмотря на уголовные дела, все-таки происходит выделение земли, 25 гектаров земли, 90 из которых являются землей лесохозяйственного назначения. Лес. Сосновый лес. Привет большой Юлии Владимировне, которая некоторое время назад собирала лесников и говорила о том, что она сохранит леса, поможет лесникам. А тем не менее происходит совершенно другое.

Так вот, у меня вопрос. Для чего создаются некоторые комиссии? Если они создаются для борьбы с нарушениями – это всем нам понятно. А если они создаются для прикрытия рейдерских захватов, для запугивание судей, прокуроров, милиции, то это совершенно другой дело. И тогда, как вчера говорил депутат Сухой, что результат деятельности некоторых комиссий - ноль, а я бы сказал, что результат деятельности комиссий – это минус. Пожалуйста, подумайте над этим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

13:17:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, Юрій Кармазін. Дуже погано, що немає, не звучить цей звіт і дуже погано, що ми його не пересунули хоча би. Але якщо йде обговорення, то я маю заявити такі речі. На сторінці четвертій цього звіту констатується, що не надавали для комісії запитаної інформації з райдержадміністрації Кагарлицького, Макарівського, Обухівського, Поліського, Фастівського районів. Надійшли формальні відповіді про неможливість надання необхідної інформації, зазначення переліку одних формальних причин, таких як завантажень загального відділу, період відпусток і так далі, і так далі. Направлялись до Генеральної прокуратури відповіді і там також проміжні листи і так далі.

Якби я вам показав всі звернення, які я направив по Київській області, вони свідчать про одне: посадові особи Київської області брутально зневажають чинний Закон про статус народного депутата України. Я звертаюсь до Генерального прокурора Медведька. Ваші підлеглі, зокрема прокурор Київської області не дає відповіді на депутатські звернення, у тому числі і по цим районам. Те що відбувається окремо по Броварському району, я тільки вчора підписав три звернення по цьому району, які всі стосуються саме земельних питань.

Є дуже цікаві питання, які пов’язані з дивними нагородженнями окремих членів Верховного Суду України, суддів Конституційного Суду України. Аж Орденом IV ступені Ярослава Мудрого нагородили без подання Вищого, вірніше Верховного Суду одного з суддів, по якому прийнято рішення, щоб розслідувалася кримінальна справа, по якому прийняли рішення відкрити провадження… у Вищій раді юстиції. Про нагородження приймають рішення сьогодні два чоловіки: Ульянченко і Ющенко. То, якщо ви запитуєте, хто прийняв рішення. Без подання, повторюю, Верховного Суду, бо Верховний Суд позбавив всіх доплат і надбавок саме цього суддю. Для чого ми так дескридитуєм все, що можливо? І це для того, щоб не виконати тільки рішення, і що це як політичний хабар за те, що скасовані рішення по Жовтяку як керівнику адміністрації області. А все питання в земельних питаннях зарито.

Тому, хочемо чи не хочемо, а ці питання треба продовжувати розглядати. І надзвичайно важливе те питання, яке ми розглядали сьогодні. Це про закон про слідчі комісії. Буде закон, буде все правильно, будуть даватись відповіді. Не будуть даватись відповіді, треба порушувати кримінальні справи. Не буде цей генеральний прокурор, буде це робити інший генеральний прокурор. Але це треба робити.

Я погоджуюся з тим, що частина висновків тут правильна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка. Ар’єв Володимир Ігорович, будь ласка. Ар’єв Володимир Ігорович, будь ласка.

13:20:24

АР’ЄВ В.І.

Шановний головуючий, шановні колеги! Дійсно, дуже шкода, що не вдалося почути сьогодні звіт цієї комісії. Але питань по Київській області, як області, де сконцентровані найдорожчі земельні ділянки, досить багато. І виникали вони протягом останніх, протягом останніх 5-6 років. Я вже, ну, я можу перерахувати три найболючіші напрямки.

Перше. Це Обухівський район. Там керівництво управління земельних ресурсів міняється, як погода на вулиці. То зникають печатки, то зникає архів, то щось згоріло, то щось пропало. Нещодавно знову замінили голову земельного управління. Люди, які мають присадибне господарство по 6-8 соток, досі не можуть отримати свої сертифікати. І це триває вже, триває вже, на моїй пам’яті, роки два. Люди постійно звертаються. Крім того, забираються, забираються по... десятками гектарів лісу, і теж на це уваги фактично не звертає. Я не знаю, як працює київська прокуратура, ми вчора на засіданні комітету заслуховували, ніби прокурор області звітує, що нормально. Ну, подивимося, він пообіцяв, що буде більше уваги приділяти цим питанням.

Друге болюче місце – Макарівський район. Я, чесно кажучи, такого ще не бачив. Десятками в управлінні земельних ресурсів губляться справи. От люди подали заявки на те, щоб зафіксувати свої земельні ділянки придбані чи присадибні, приходять туди, кажуть: „Загубили”. Я розумію, ну, загубилася одна справа, ну, дві, ну, п’ятдесят чи шістдесят – це вже тенденція. Значить треба вказати керівництву Макарівського району на те, щоби уважніше стежили за документами або розібратися, що це за масове зазублення.

Ну, і Вишгородський район. Відповідно це відоме вже всій крані Міжгір’я. Давайте все ж таки розберемося, що сталося із 140 гектарами заповідної зони, що сталося із державною резиденцією. Давайте створимо тимчасову слідчу комісію. Он Янукович говорить про те, що хай розбираються правоохоронні органи. Хай буде і тимчасова слідча комісія, хай дозволять депутатам туди зайти. А то нас лякають, що нас (в лапках) гідно зустрінуть. То що на нас будуть бандитів насилати чи що? Хай депутати туди зайдуть. Але, чесно кажучи, я розумію, чому Віктор Федорович не хоче, щоб туди потрапили депутати, бо народні депутати, як і вся країна, побачать, що Янукович останнім часом дуже хоче бути схожим на Ющенка. Він у себе на Міжгір’ї навіть пасіку завів, у нас пасічник номер два з’явився. І тому, я думаю, що він не хоче, щоб депутати туди попали.

А я вже не кажу про Міжгір’я, про монастир, який не відомо у якому стані. А це пам’ятка України ще з часів Київської Русі.

Так давайте будемо чесними самі перед собою…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено.

Народній депутати, члени комісії, запропонували для ухвалення проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення посадовими особами державних адміністрацій Київської області Конституції України і чинного законодавства України при наданні та переоформленні прав на земельні ділянки (реєстраційний номер 4730). Цей проект постанови ставлю на голосування для прийняття за основу.

13:24:30

За-314

Рішення прийнято.

Чи є необхідність вносити зміни, уточнення? Будь ласка, Мартинюк Адам Іванович.

13:24:39

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, поза всяким сумнівом, те, що здійснюється із земельними ділянками, особливо навколо міста Києва, так як і навколо будь-якого обласного центру, це зрозуміло. Дуже шкода, що голова комісії проігнорував, ну, можливо, дійсно хворий, я не хотів би звинувачувати, але варто було б, щоб ми послухали голову комісії, хоча тут у мене і напрошується, на жаль, деяка асоціація, що голова комісії належить до одної із політичних сил, яку досить широко обвинувачують в тому, щоб там ніби дуже багато саме зловживань з цього боку. Тому варто саме було б голови комісії проінформувати і відповісти на деякі запитання.

А з приводу пропозицій, я прошу, оскільки вони хочуть продовжити свою роботу, я думаю, це закономірно, то попередній звіт, записати – заслухавши попередній звіт тимчасової комісії. Бо якщо в цілому заслухали вже звіт, то нічого продовжувати їхньої роботи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адам Іванович.

Кармазін, Юрій Анатолійович.

13:25:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін.

Я погоджуюсь з тим, що тут треба в першому пункті написати слова „попередній звіт”, абсолютно правильна пропозиція, і також вона у мене записана. Я просив би після слів „взяти його до відома” і направити його Президенту України, і добавити словами „Президенту України”, тому що мова йде про те, що районні державні адміністрації не вживають заходів, не вживає обласна державна адміністрація заходів по зловживанням і по інформуванню співпраці з депутатською слідчою комісією. І отут записати, можливо, дату, де ми пишемо „при наданні та переоформленні подати звіт до 19 лютого 2010 року”, можливо тут дату… я хотів би, щоб сказа… нема, регламентний комітет може зараз скаже як. Можливо тут трошки більшу дату давати для роботи, тому що це буде передвиборча пора, і я не думаю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тут регламентний комітет нам не допоможе, оскільки комісія створена 19 лютого і у нас комісії не можуть в принципі існувати більше одного року. Тому це крайня дата. Крайня із можливих. Дякую. Дякую.

Будь ласка, Шкіль Андрій Васильович.

13:27:13

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Олександр Володимирович.

А от з трибуни Верховної Ради депутат Ар`єв вносив пропозицію щодо ”Межигір`я”. а давайте включим, це все-таки Міжгір`я в межах Київської області, і поставимо крапку в цій історії, щоб ніхто не говорив і не звинувачував в тому, що це робиться перед виборами чи під час виборів. Це нормальна історія. Чому би ні? він пропонував, і я думаю, що він, якщо треба оформить офіційно зараз цю пропозицію. Я вважаю, що це буде абсолютно в межах і компетенції цієї комісії, бо коли ми говоримо про землі Київської області, то, перепрошую, 140 гектарів київської землі, на котрій розташовані пам`ятки архітектури світової слави, тобто ми говоримо про добу Київської Русі, це Межигірська церква. Ну про що ми говоримо тоді взагалі? Яким чином ми як парламент може контролювати будь-які дії районних чи обласних адміністрацій, це без їхнього відома не могло відбутись. Без відома Секретаріату Президента не могло відбутись. Давайте внесем цю пропозицію і проголосуєм її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Андрій Васильович, мені шкода, що ви не почули заклик свого колеги Миколи Володимировича, щоб ми… ну не політизували там, де немає підстав.

В даному випадку мова йде про звіт комісії, яка вже працювала. І мова йде про зловживання посадовими особами державних адміністрацій в Київській області. Якщо там є в звіті це, немає питань, але тут цієї теми немає. Якщо ми продовжимо термін роботи комісії, і комісія знайде за необхідне, за можливе і будуть представлені матеріали щодо порушень… це в компетенції цієї комісії! Тому тут не треба ніяких спеціальних доручень.

Будь ласка, ще які пропозиції? Немає більше пропозицій.

Тому з пропозиціями Адама Івановича Мартинюка щодо того, щоб попередній звіт і пропозиції народного депутата Кармазіна щодо направлення звіту, окрім зазначених суб’єктів, ще до Президента України, ставлю на голосування в цілому Постанову Верховної Ради України „Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення посадовими особами державних адміністрацій Київської області Конституції України і чинного законодавства України при надання та переоформленні прав на земельні ділянки” (реєстраційний номер 4730). Прошу визначатись.

13:29:50

За-316

В цілому постанова ухвалена, звіт затверджено і продовжена робота комісії.

Шановні колеги, надійшла пропозиція: сьогодні в першій половині дня, на ранковому засіданні, розглянути законопроект 5416 (стосовно врегулювання питань сплати податків аграрним сектором України з 1 січня 2010 року) за підписами керівників 5 фракцій.

Немає заперечень у народних депутатів – членів фракцій? Немає.

Оголошується до розгляду законопроект 5416. Доповідає народний депутат України Ващук Катерина Тимофіївна.

13:30:59

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, необхідність розгляду і прийняття даного законопроекту викликана слідуючим. Цей законопроект ми з вами в цій залі прийняли вчасно, і він був багатостраждальним, тому що в залі ми двічі долали вето Президента на цей законопроект. Але весь цей рік він діяв.

26 листопада Конституційний Суд за поданням Президента відмінив дію цього закону. Головним там є кілька положень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Тимофіївна, будь ласка, зробіть паузу, оскільки я не встиг перегорнути, подивитися розклад. Це питання потребує у нас включення до порядку денного сесії.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи (реєстраційний номер 5416).

Прошу визначатися.

13:32:02

За-271

Будь ласка, доповідайте.

13:32:12

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, там кілька основних положень. Головні з них – це продовження дії безстроково податку фіксованого, сільськогосподарського, податку на додану вартість, так званого спеціального режиму для аграрного сектору, лісового господарства і рибальства. А також врегулювання моментів цінових, за яким регулюються послуги для селян за збереження зерна, ідентифікацію худоби, інші ветеринарні послуги, які зобов’язані мати не більше 20 відсотків прибутку, інакше це не під силу селянам. І, що ще дуже важливе – регулюється право Аграрного фонду, якщо він закупив хліб у селян все-таки його реалізовувати, коли його лишки і вже нема потреби його зберігати для країни, для внутрішньої потреби.

Навколо чого стільки шуму? Шановні колеги, сьогодні і газети, і багато депутатів до мене підходять і кажуть: «Катерина Тимофіївна, там є один пункт, який передбачає, що створити спеціальний фонд, якщо при прийнятті державного бюджету, і ті кошти направляти на підтримку тваринництва, на одну корову”. Це дуже правильно. Сьогодні ми корову можемо заносити у Червону книгу. Це правильний пункт. Тому що без підтримки цього, ми з вами п’ємо порошкове молоко. Наші діти, ми з вами – це таке, наші діти. Ми їмо масло, в якому 70 відсотків пальмової олії. І так далі, і так далі. Ми скоро зробимо так, що завозитимем в Україну все, і корів в Україні не буде. І треба підтримати тваринництво. Дуже багато цьому заперечують переробники. Так як цей податок залишався в них, вони ним користувались і не завжди чесно його віддавали як дотацію селянину. До селян воно мало доходило. Ми з вами старались, приймали закон. Вірили, що він поможе селу, а на ділі виходило не так.

Але сьогодні я вас прошу, дорогі. Якщо у когось є сумнів, зверніть увагу, що цей пункт може вступити в дію тільки тоді, коли ми приймемо державний бюджет і внесемо в ньому спеціальну стрічку, якою буде передбачено створення спеціального фонду. Якщо ми цього не зробим, то цей закон виписаний так, що він діє так, як і до сьогодні, не міняється нічого. Податок на додану вартість як дотацію до ціни розподіляють харчові і переробні підприємства. Тобто у нас є велика кількість часу, аби виробити такий механізм, щоб ці кошти справді дійшли до селян. І якщо на це буде наша воля, то при прийнятті бюджету ми таку стрічку внесем. Якщо ні, то закон буде діяти так, як він діяв до нинішнього дня. Ось це такі новели.

Я звертаюсь до вас, шановні колеги! В 10 разів сьогодні зменшилась кількість великої рогатої худоби і ще більше – корів. І населення вирізає корів. І якщо ми не дамо йому сигналу, що ми звернули на це увагу, що будемо старатися зробити підтримку, а ви зважте, яким буде бюджет бідним слідуючого року, і без цього селянину вижити буде просто неможливо, то і далі на базарах будуть вирізати теличок, маленьких телят, і ми зведемось до того, що не будемо мати власної худоби, будем оцю непотріб, яку нам завозять м’ясну, їсти і ті порошки, які розводять в молоко, і пальмову олію, з якої роблять масло будемо благословляти аби їли наші діти.

Я вас дуже прошу, ми цим законом підтримуєм найбідніших, тих, хто нас сьогодні годує, попри все годує український народ. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до Катерини Тимофіївни? Є. Будь ласка, запишіться. Чечетов Михайло Васильович.

13:37:36

ЧЕЧЕТОВ М.В.

У меня такой вопрос. Скажите, пожалуйста, но, исходя из вашего выступления, с каждым днем все хуже и хуже селу. Село гыне, загынаеться воно. Так что, уряд ничего не делает? Это все давит село, давит, душит, душит, душит. Тогда возникает вопрос, или уряд буде, или село. Сегодняшний уряд и село несовместимы. Кто-то один выживет, а кто-то умрет. Но для Украины лучше, чтобы выжило село, чтобы не было уряда этого. Как вы считаете, прав я или нет?

ВАЩУК К.Т. Михайло Васильович, ще жодного року такого не було, щоб так складно було селу, як у цьому році. І селяни роблять свої висновки. Розумієте? Але ми маємо з вами пам’ятати, що питання села має розглядатись у комплексі. І питання села… Знаєте в чому біда? Ми вчора ось з Миколою Володимировичем Присяжнюком вислухали цілу кучу зауважень від селян. До сьогоднішнього дня економіка України виживає за рахунок селянина. Замість того аби підняти доходи населення так, аби воно могло купляти продукти харчування за достойною ціною, ми безконечно регулюємо усе, що продає селянин. І робимо для нього такі ціни, за якими він у збитках. Якщо ми і далі так будемо продовжувати регулювати тільки те, що на виході у селянина і відпускати ціни на все, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Тимофіївна! Катерина Тимофіївна! Зробіть паузу і завершіть відповідь.

ВАЩУК К.Т. Але хай залишиться село, Михайло Васильович!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович.

ВАЩУК К.Т. Уряди міняються, а село має бути.

13:39:38

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну по-перше, я хочу сказати, що ви не ховайте село, будь ласка, тому що якщо село пережило три ходки уряду Януковича, то воно переживе дуже багато ще і інших речей. Повірте, все буде нормально з селом. І працюємо ми достатньо наполегливо з тим, і уряд працює над тим, щоб допомогти, бо село дуже вразливе, і ви чудово це всі розумієте, на те, що відбувається в світі, і криз в тому числі. Але я вважаю, що ми в першому читанні підтримаємо цей законопроект.

У мене тільки одне запитання. Тут ви наголошували на коровах. Ми корів вже там паспортизували, були там часи, і в який спосіб? От поясність, будь ласка, в який спосіб? Дуже коротке. Це допоможе зберегти поголів'я великої рогатої худоби, бо тут не тільки корови, ми говоримо, що ще і телят треба розводити на м'ясо в тому числі. От скажіть, будь ласка.

ВАЩУК К.Т. Спасибі.

Я хочу сказати, що якщо ми з вами разом і з аграрним комітетом обговоримо в залі при прийнятті бюджету і формуванню оцієї стрічки, механізму, який нам згарантує, що ці кошти доходять до селянина, то (на секундочку!) це може бути в межах від тисячі до півтори тисячі гривень на корову. Скажіть, це допоможе дядьку? Допоможе. І ніхто не заріже теличку, а залишить її на корову. І ми можемо буквально за два роки підтримати так село, що намножимо худобу. А знаєте, що могло не бути нічого в господарстві. Залишалась корова – виживало село, правда?

От нам треба подумати, як зробити, щоб не образити ні свиноводів, ні інші галузі, але і підтримати тих, хто утримує українську годувальницю – корову. І це не смішно, бо деякі тут дуже навчені депутати кричали мені: „Яка корова?! Яка корова?!”

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Тимофіївна, зробіть, будь ласка, паузу – і завершіть відповідь.

ВАЩУК К.Т. А я хочу сказати: та корова, яка рятувала в усі важкі періоди не тільки селянина, а й увесь народ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський Володимир Михайлович.

13:42:04

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Пані Катерино, я цілком слушно реагую на ваш законопроект, бо, направду, сьогоднішній уряд приклався до того, щоб тих корів стало менше. Ми знаємо, коли ввозили буйволятину невідомого походження, і чи тільки буйволятину, після чого на третину зменшилось українське стада великої рогатої худоби. Я вдячний вам за цей законопроект, тільки мене одне турбує: ставлення уряду до сільського господарства, до селянина, в тому числі до тої проблеми, яку ви піднімаєте, воно значно глибше. І у вашому законопроекті пропонується, щоб саме Кабінет Міністрів врегулював. А кому? Чи то теличка, чи то корова? І хто це буде визначати? Цей механізм надати саме безпосередньо Кабінету Міністрів. Я думаю, що може статись так, що у нас корів уже не буде згідно тої постанови Кабінету Міністрів, або дуже люди з певними політичними амбіціями будуть в селі визначати, у кого корова, а в кого ще не корова. Тому хотілось би, щоб ця позиція була врегульована в чинному законодавстві.

ВАЩУК К.Т. Спасибі. Це дуже вірно. І через те я наголосила, що, коли ми будемо приймати Державний бюджет, і якщо буде наша на те воля, що такою стрічкою записати створення оцього фонду, підтримки поголів’я худоби в Україні, зокрема корів, то має бути там виписаний, і ми маємо його почути, і повірити в нього. Тоді тільки підтримати отой механізм, який дозволить таки дійти до кожного селянина, який сьогодні на ентузіазмі, на своєму серці утримує ще поголів’я.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович.

13:43:54

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.

Пані Катерино, я погоджуюся, що село потребує комплексної вирішення проблем. І тому я привертаю вашу увагу до особистого селянського господарства. Уже два роки по Верховній Раді ходить мій законопроект з тим, щоб податок на доходи громадян, тобто тих, хто до двох гектарів порівняли свій пай, зменшити або зробити нульову ставку. Тому я в подальшому звернути увагу на цьому проблему.

І друге. Нам треба дійсно сьогодні захистити національного виробника. І нам треба обмежити поставки сюди м’яса, молока інших речей. Тому я пропоную цей законопроект прийняти зараз у першому читанні. Домовитися, що у вівторок на другому, на другий тиждень прийняти його в цілому, тоді ми будемо мати результат. Якщо ж ми розтягнемо розгляд цього законопроекту надовго, то ми результату мати не будемо.

Том, давайте, от будемо діяти за такою логікою.

ВАЩУК К.Т. Спасибі, Іване Олександровичу, я і звернутися хочу до вас, аби ми, голосуючи за цей законопроект у першому читанні, з урядом порозуміння є тут все-таки домовилися, що ми на слідуючій неділі в перші же дні маємо його прийняти в другому читанні, аби встиг підписати Президент. І, щоб з 1 січня селян не мордували усіма видами податків, які сьогодні існують у державі. Бо і так від 26 листопада податкові служби уже можуть із селян забирати податки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко Олександр Миколайович.

13:45:39

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я считаю, что это очень важный законопроект, и он не экономический, он социальный. Я был, как и вы, у себя на округе в Новоникалаевском районе в селе Барвиновка, сейчас много говорят о геноциде в прошлом. Вы скажите, пожалуйста, в селе, где есть школа и сем лет назад было 140 учеников, 40 преподавателей, а сегодня осталось 40 учеников и 12 преподавателей. Разве это не геноцид? Что может спасти село? Газ, вода, дороги, а главное – рабочие места. Животноводство – это спасение села. И нам нужно в комплексе рассматривать этот вопрос. Мало, чтобы мы забрали деньги, которые зарабатывает единоличник, и отдали ему обойдя спекулянта, нам нужно дать ему возможность, чтобы сохранить те выплаты социальные, которые он получает. Корова, работа – это не доходы, это глоток воздуха селу.

ВАЩУК К.Т. Спасибо. Я абсолютно з вами зголосна і, якщо ми подумаємо добре і приймемо ще ряд інших пропозицій, які дають аграрії – це не тільки відродження тваринництва, а буряківництва і льонарства, які дадуть робочі місця. Бо у нас сьогодні за все говориться. Я не знаю, як колегі у залі, ну по телевізору безконечно ми бачимо, які професії сьогодні престижні: моделі, на панелі, ще чогось. І ніхто не згадує отих годувальників, які досьогодні потом своїм годують Україну. Мовчать! Терплять! Але в кінці кінців терпінню прийде кінець. Залишаться одні старенькі. З ким ми залишимося в Україні?! З завезеним непотребом, такою у великій мірі нас бачать за кордоном, аби ми стали ринком збуту їх товарів, а не країною, яка закидає своєю продукцією їх.

І друге. Ідуть дуже серйозні проблеми з продовольством у світі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерино Тимофіївно, завершуйте, будь ласка.

ВАЩУК К.Т. … саме на селі Україна може стати великим експортером продукції, здобути валюту і так далі. Зараз золотий час для того, щоб підняти власний аграрний сектор.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на питання завершено. Є необхідність… А хвилиночку. Співдоповідь від комітету Присяжнюк Микола Володимирович. Прошу, будь ласка.

13:48:29

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Звичайно законопроект, враховуючи те, що Конституційним Судом було признано неконституційним закон 0922. Цей законопроект необхідний. І він необхідний терміново, чому ми і підняли це питання, воно достатньо важливе. Тому що біля двох мільярдів гривен, які були передбачені державою як пільги до, щодо сплати податку селянами, сьогодні переробники-селяни, звичайно, повинні будуть платити ці кошти. І цей законопроект ми розглядали два дні назад на засіданні комітету. Звичайно, було достатньо багато дискусій: яку все-таки схему по руху коштів до селянина зберегти, чи через переробника, чи напряму до виробника.

І ми прийняли рішення: рекомендувати Верховній Раді, просити Верховну Раду прийняти законопроект в першому читанні. Міністерству на протязі трьох днів запропонувати все-таки порядок використання цих коштів і на наступному тижні просити розглянути цей законопроект в другому читанні та в цілому. По великому рахунку Катерина Тимофіївна озвучила всі ключові моменти цього законопроекту. Ми… пропонується в цьому законопроекті, що до спеціального фонду спрямовуються кошти ПДВ, акумулюються і потім направляються безпосередньо виробнику молока, чи м’яса, тобто на голову корови.

Що це дасть в реаліях? Ми бачимо, що попередня підтримка держави аграрного сектора в цьому сегменті, яка діяла, вона велика, чи мала - сьогодні не будемо говорити, але вона була недієвою, оскільки поголів’я стрімко знижувалося, імпорт масла вершкового і молока, і молочних продуктів з Білорусії стрімко збільшувався. То це про що говорить? Що підтримка не була дієвою. І сьогодні цей механізм, який ми обговорювали і з міністерством, і в комітеті, і з виробниками, ми вважаємо, якщо він буде виписаний правильно і ефективно, він буде стимулювати і збільшення поголів’я, і буде стимулювати на те, щоб селянин не продавав молочне теля для того, щоб його зарізали. А отримуючи 700 гривень, я думаю, що як раз це кошти, які будуть стимуляцією збільшення поголів’я. Звичайно, достатньо важливо, якщо на наступний рік міністерство зможе ініціювати створення все-таки прогресивної підтримки для збільшення поголів’я худоби. Що я маю на увазі? Це, якщо людина тримає одну голову – 700 гривень, якщо дві – 800. І так по прогресивній шкалі. Тоді це дасть можливість нам вийти із цієї кризової ями, яка сьогодні створилася у тваринництві. Адже статистика про що говорить? Що імпорт нас сьогодні накрив великою хвилею. І якщо ми не зможемо сьогодні повернутися з цієї стихії і стати напроти її, ми не зможемо з вами ідентифікуватися уже як українці в цілому.

Що, які ключові позиція я хотів, на яких зупинитися. Крім цього, цей законопроект передбачає запровадження без обмеження в часі спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість. Також передбачає продовження без обмеження у часі дії фіксованого сільськогосподарського податку. І призупинення операцій з давальницькою сировиною, яка є теж дахом для того, щоб контрабанда йшла в нашу країну. Тобто цим законопроектом призупиняються операції з давальницькою сировиною по товарах групи 1-24 – це продовольча група.

А також передбачається введення державних стандартів на м’ясну продукцію, зокрема на ковбаси копчені, що дасть можливість отримувати більш якісні ковбаси і ковбасні вироби, які ми з вами споживаємо.

Цей законопроект не включив в себе ту статтю, яка була в 902 законі, це щодо підтримання Національним банком України ліквідності комерційних банків, які надавали кредити аграріям.

Рішення комітету – рекомендувати підтримати цей законопроект у першому читанні. Взяти за основу і до другого читання підготувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є питання до Миколи Володимировича?

Наполягаєте на питанні?

Є необхідність ще обговорювати? Записуємося на обговорення.

Кармазін Юрій Анатолійович.

13:54:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін.

Я би хотів щиро подякувати депутатам Ващук, Присяжнюка, Кириленка за те, що вони внесли цей законопроект. Хотів би тільки сказати, що, шановні, як у нас так дивно получається, що незрозуміло, що нібито є Конституційний Суд, і нібито він працює проти держави, проти власного уряду.

Я хотів би нагадати тим, хто сьогодні тут лаяв уряд, що попередній законопроект 922, який направлений на запобігання кризи, це був якраз щодо зменшення впливу кризи на розвиток АПК. Це якраз був урядовий законопроект. І саме для того, щоб зробити гірше, цим рішенням Конституційного Суду від 24 листопада 2009 року номер 29, цей закон був визнаний таким, що не відповідає Конституції.

Я нагадую це сталося у спосіб, який суперечить Конституції, тобто підписами без відкритого розгляду, без того, щоб Верховна Рада, як законодавчий орган висловилася щодо цього. Тобто, антиконституційно визнаються закони не конституційними.

Тепер щодо того, яку пропозицію можна зробити до цього закону. Я зараз передивився, того, що було по банкам немає, в кінці замість однієї корови треба записати одну голову худоби, бо мова йде про різне, і про бичка, і про різну худобу, оце одне слово треба змінити, більше нічого, його можна сьогодні змінити. Але надзвичайно важливо, що в цьому законі в „Перехідних положеннях” записано, що сума податку на додану вартість нараховані переробними підприємствами відповідно до абзацу 5, пункту 2, розділу 1 цього закону, за період з дня набрання чинності рішення Конституційного Суду від 24 листопада, до дня набрання чинності цим законом не підлягають сплати до бюджету. Це сигнал для селянина сьогодні не ріжте зараз, бо зараз цей закон буде опублікований. Тому саме через те я просив би, тут комітет погодиться зі мною і записати замість корови, записати голову худоби без різниці, яка то худоба, раз. І друге, приймати цей закон в першому і другому читанні.

Друге прохання в мене є вже до комітету, шановні, ви внесли зараз законопроект, правильно, що внесли. Але він зареєстрований у вас тільки 10 грудня 2009 року. Побійтеся бога і розгляньте і ті питання, які зареєстровані у вас, але за підписом Кармазіна. Там написано ще 27 листопада 2008 року, закон (3421) про відповідальність за дефектну продукцію. І оті всі рога, і копита у вас не були б взагалі. Другий закон (3420), внесений Кармазіном понад рік назад, теж 27-ого, про загальну безпеку продукції. Будь ласка, я вас прошу, уклінно прошу, внесіть давайте, а цей закон можна прийняти в першому і другому читанні, якщо погодяться на малесеньку правку, про банки там все вилучено, все конституційно. Дякую. Міністр може сказати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

13:57:37

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, мене дуже радує, що колега Кармазін почав займатися аграрно-промисловим комплексом, можливо порядок там буде, можливо буде там порядок. Але якщо по серйозному, то з одного боку дійсно ми повинні подякувати тим, хто піклується за аграрний комплекс на оперативне реагування навколо проблеми, яка виникла. Бо дійсно з рішенням Конституційного Суду перед працівниками села поставлена надзвичайно життєво важлива і небезпечна проблема, яка може привести до дальшого ще занепаду аграрного сектору виробництва. А з другого боку, шановні колеги, я закликаю, особливо профільний комітет, особливо людей, які мають відношення безпосередньо до цього аграрного промислового комплексу. Ми практично кожного року, а то і кожного місяця або кварталу з вами латаємо якісь дірки в законодавстві про АПК. Невже ми не можемо створити якісь комплексний законопроект, який би працював на підтримку аграрно-промислового комплексу?

Я думаю можемо. І одна з таких спроб – коли Кабінет Міністрів вніс законопроект, але, за ради справедливості треба сказати, що від законопроекту Кабміну майже нічого не залишилось, бо в розгляді його до другого читання він кардинальним чином зазнав доопрацювання цей законопроект. Він певною мірою міг розв’язати ці проблеми, звичайно, це не сподобалось банкам. А якщо не сподобалось банкам, то банкіри керують всім і вся, в тому числі і, на жаль, і Конституційним Судом, який прийняв відповідне рішення. І ми сьогодні повинні залатати, як кажуть, цю диру.

З другого боку, з другого боку, тут доповідачі говорили про те, що комітет профільний провів наради людей, які мають до цього відношення. Це дуже добре. Але, на превеликий жаль, такі наради – не такі наради ходять, листи пишуть нас, депутатів, за поли хватають організовані люди. Організовані – це приватні підприємці, які виробляють, переробляють купують і перепродують молоко. А нам, мабуть, треба ще звернутися до тих, хто годує державу. На превеликий жаль, ми дуже рідко питаємо селянина, на основі якого праці, і робиться все це, і переробляється. І тут, звичайно, якщо ми будемо приймати, а приймати обов’язково треба, я просив би, щоб ми знайшли дієву форму якби ця дотація дійшла до діда, до бабушки, яка продає це молоко, щоб це знову не пішло тим, хто переробляє його, і далі воно зникло. Ось у чому проблеми поза всяким сумнівом тут треба думати над тим, що той хто його виробляє, мав від цього якусь користь.

Тому наша фракція підтримує цей життєво необхідний законопроект і просимо його голосувати з тим, щоб, дійсно, у вівторок…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я звертаюся до наших колег –народних депутатів: Шкіля, Чечетов, Черноморова. Ви наполягаєте на своїх виступах так як ви записалися? Наполягаєте?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва до 16 години. Ранкове засідання оголошується закритим.