ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ

Сесійна зала Верховної Ради України

19 січня 2010 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. І запросіть народних депутатів до сесійної зали.

Увімкніть систему „Рада”.

10:00:34

Зареєструвалися картками в сесійній залі 400 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати! Дозвольте привітати вас і всіх наших громадян із великим сьогоднішнім святом – Богоявленням Господнім і побажати всім міцного духу. А одночасно, шановні колеги, давайте привітаємо народного депутата Аркаллаєва Нуруліслама Гаджиєвича з днем народження. (Оплески)

Відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок 30 хвилин відводиться для виступів уповноважених представників і фракцій із внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій записатися на виступи з трибуни. Проводиться запис.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло інформаційне.

Адам Іванович Мартинюк, фракція комуністів. Наступний буде виступати Олег Зарубінський.

10:02:10

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Шановні виборці! Я приєднуюся до тих привітань, які сьогодні лунають з нагоди великого свята. І разом з тим, виходячи із останньої політичної події, з події, яка ще не завершена, я хотів би від імені фракції комуністів, від імені нашої партії щиро подякувати тим прихильникам комуністичної ідеї, які 17 січня, незважаючи на шалений опір, незважаючи на підкуп, шантаж, на лжеінформації, і антипропаганду віддали свої голоси за єдиного кандидата від лівих сил – за Петра Миколайовича Симоненка. На превеликий жаль, більшість людей проголосувало за владу (інколи в тих регіонах, до яких я маю безпосереднє відношення), проголосували за владу, яка не може не одягнути, не обути людей.

У зв’язку з цим я хочу назвати просто декілька цифр і прикладів. У нас, як ви знаєте, менше вже ніж 46 мільйонів населення. Але будемо виходити з цифри 46 мільйонів населення. Так ось, за офіційними даними в цьому році на 46 мільйонів населення наша українська промисловість виробила лише 52 мільйонів панчішно-шкарпетних виробів, тобто трошки більше ніж по одній шкарпетці на людину.

Наша ж промисловість на цих 46 мільйонів виробила лише 18 мільйонів пар взуття. Тобто не важко порахувати, що одна пара взуття приходиться на 2,5 людини. Не тільки не обути, одягнути, вибачте, навіть, нижньої білизни, тобто попросту кажучи, трусами і то не може промисловість забезпечити, бо всього-на-всього нижнього трикотажу в минулому році промисловість українська виробила лише 13 мільйонів – 13 мільойонів штук! – на 46 мільйонів. Тобто, вибачте, одні труси на 3,5 людини.

Я вже не говорю про соціальні виплати, я вже не говорю про рівень заробітної плати, про заборгованість по заробітній платі, про заборгованість щодо інших виплат, інших виплат і незростання, і невиконання того закону, який ми з вами прийняли про соціальні стандарти. Я впевнений і переконаний, що рано чи пізно народ, наші люди зрозуміють, що так далі жити не можна і підтримають ту соціалістичну альтернативу, з якою виступав наш кандидат в президенти.

І ще один момент, який характеризує нинішню владу і її представників. Шановні колеги, ви пригадуєте, як ми з вами 15 грудня у цій сесійній залі доклали чимало зусиль для того, щоб захистити одну із категорій обездолених, категорію людей, а саме інвалідів, які одержують із державного бюджету чи за допомогою гуманітарної допомоги автомобілі.

Кабінет Міністрів вніс законопроект, яким опікувався голова профільного комітету колега Сушкевич. Суть цього законопроект зводилось для того, що коли людина, інвалід, помирає, то його автомобіль, якщо хочете залишити в сім’ї, треба було сплатити такі податки, що й автомобіль їх не коштував.

В результаті, внесених мною поправок, вони спочатку не одержали підтримки. Потім, я вам нагадаю, за стенограмою, в 11:59 15 грудня 312 народних депутатів повернулись до моєї поправки, і о 12 годині за 4 поправку, а я її зачитаю, до чого вона зводилася, проголосувало 319 народних депутатів.

В цілому о 12 годині 01 хвилина 342 депутати підтримали закон, суть якого зводилась з моєю поправкою про те, що автомобіль визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід користувався менше 10 років, може бути переданий в безоплатну власність членам його сім’ї.

В результаті фальсифікації, якою безпосередньо займався голова профільного комітету, який повинен захищати інвалідів, бо сам належить до такої ж категорії. Слова щодо „менше 10 років”, і найголовніше слово „про безоплатне залишення в розпорядженні сім’ї цього автомобіля” зникло.

Ось вам приклади, як діє влада. Ось вам приклади, як вони обкрадають, навіть обездолених людей. Я ще раз і ще раз наголошую, так далі жити не можна, вибір за соціалістичною альтернативою. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу хвилинку уваги. Ви знаєте, що в Луганську трапилась трагедія – вибух у лікарні Луганській, люди постраждали, є загиблі, є жертви. Я прошу, перше, відповідним комітетам підключитися до цього питання, що ми повинні зробити по лінії парламенту. І головне, прошу, шановні колеги, вшанувати хвилиною мовчання людей, які загинули в цій трагедії.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати. До виступу запрошується Олег Зарубінський, наступний буде виступати Вадим Колесніченко, Сівкович підготуватись.

10:08:17

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні громадяни! П’ять років гасел та заклинань про демократію та народовладдя закінчилися повною профанацією.

Вибори, як інструментарій формування людьми влади, як інструмент демократії, за своїм змістом виборами як такими не стали, а виявилися бутафорією і цинічною імітацією волевиявлення громадян. Це було змагання грошових мішків, грошей, а не вибори, а не змагання програм кандидатів та особистих якостей кандидатів. Фінансово-промислові олігархічні групи вклали в своїх кандидатів мільярди грошей з тим, щоб після їхньої перемоги, а фактично перемоги над народом монопольно і винятково для власної вигоди користуватися всіма ресурсами і багатством країни і відбити в квадраті свої мільярдні витрати на своїх висуванців, зрозуміло, за рахунок людей.

Сімнадцятого січня наочно довело: в бідному суспільстві справжніх об’єктивних виборів бути не може, хто покладе на виборах гроші в кишеню виборців, той і має результат. І так і сталося - гроші зробили перший тур виборів. Я очікую гнівне, а насправді лицемірне засудження цього твердження, але це лише підтверджує правильність моїх слів: гроші зробили перший тур виборів.

Які ж найголовніші ознаки цих імітаційних виборів, що визначили результати голосування?

Перше. Масштабне і нахабне використання адміністративного ресурсу на всіх рівнях: від найвищого центрального до районних управлінь освіти, охорони здоров’я, аж до ЖЕКів і свідком цього були всі, але мовчать, бо сьогодні невигідно про це говорити. Численні наради, в тому числі і багатотисячні, численні поїздки і перельоти на службовому транспорті літаках, автомобілях, численні прямі трансляції на державних телеканалах - все це робилося з прямою агітацією на свою користь та з метою контрагітації щодо конкурентів і робилося виключно за державні гроші, за гроші платників податків. До того ж ті, хто це робив не пішли у відпустки і використовуючи свої посади відкрито агітували за себе.

Для прикладу. Коли службовий ІЛ-62 тільки один раз злітає у повітря, це рівнозначно грошам для цілого району на весняно–польові роботи. Губернатор Рівненської області красується на численних біл-бордах і агітує голосувати за того, хто його призначив на цей пост і при цьому не будучи у відпустці.

Агітаційні біл-борди гаранта Конституції продовжують висіти 16 і 17 січня, коли це категорично заборонено законом.

14 січня в Харкові неповнолітніх дітей-школярів за вказівкою місцевих чиновників від освіти виводять на об’їзну дорогу на 10-ти градусному морозі з розданою агітпродукцією зустрічати кортеж кандидата.

Друга ознака. Масовий і повсюдний підкуп виборців. Під виглядом різдвяних подарунків роздача продовольчих наборів із вказуванням за кого голосувати. Роздача продуктових наборів під розпис з фіксацією паспортних даних. Масові прямі пропозиції грошей за голос і реалізація цих пропозицій.

Директорам шкіл за організацію правильного голосування педколективом грошова винагорода. Урочисті роздачі автомобілів інвалідам, квартир особисто від кандидата у той час, коли це є державні програми і все це за державний кошт. І про це всі знають, але мовчать.

І третя ознака. Власноручне створення законодавчих норм, що слугують сприятливими умовами для маніпуляції голосами виборців і безсоромне використання цих можливостей.

Отже, стільки вже названого того, що ніхто не зможе спростувати, достатньо для твердження: ці імітаційні вибори не відповідали елементарним демократичним принципам і не відобразили реального волевиявлення людей. А відтак ці псевдовибори нічого людям у перспективі не дали.

І як мінімум було б доречно перерахувати виборчі бюлетені у прозорий і публічний спосіб і здійснити вибіркову перевірку щодо встановлення факту голосування конкретними людьми. Адже колись спритникам і ділкам від виборів треба вдарити по руках. Якщо ж люди цього не хочуть, доведеться звикнути до демократії в інтерпретації Бернарда Шоу, який вважав демократію повітряною кулею, яка висить на головою, ми туди дивимося, поки інші люди шарять у нас по кишенях. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Сівкович, фракція Партії регіонів. Будь ласка. Наступний буде виступати Сергій Соболєв.

10:13:35

СІВКОВИЧ В.Л.

Шановні колеги, 17 січня у день виборів у Києві, Дніпропетровську, Донецьку та Луганську чартерними рейсами прибула значна кількість громадян Грузії, які намагалися проникнути на виборчі дільниці у день голосування.

Постає питання: з якою метою в Україну прибули тисячі і тисячі молодих чоловік з іншої держави без жодних документів, без жодного статусу? Іноземним громадянам заборонено як бути присутніми на виборчих дільницях, так і будь-яким іншим чином впливати на перебіг виборчого процесу. З осіб, які намагалися зареєструватися, півтори тисячі чоловік – це люди безробітні і без жодної професії. Серед них лише одна жінка, всі остальні - чоловіки від 25 до 45 років. Сотні з них не назвали жодних анкетних даних: хто вони, з якою метою приїхали? Кандидат у Президенти Бродський опублікував в Інтернеті розмову між Тимошенко та Михайлом Саакашвілі, в якій Тимошенко дякує керівництву іноземної держави за направлення в Україну так званої команди. А Саакашвілі стверджує, що в Україну приїхала боєздатні і перевірені люди. До якого бою готується Тимошенко, запрошуючи в Україну тисячі іноземців, серед яких сотні бійців ОМОНу внутрішніх військ Грузії? Президент Саакашвілі стверджує, що грузинські спостерігачі приїхали в Україну на прохання українців і за згодою партій. Наша партія, Партія регіонів, ніякої згоди на приїзд ОМОНу внутрішніх військ і спостерігачів з Грузії не давала.

Не даремно колишній голова парламенту Грузії, нині лідер опозиції Бурджанадзе назвала така поведінку влади Грузії грубим втручанням у внутрішньополітичну обстановку України. Вона назвала, а наша влада мовчить, і всі мовчать.

В українських засобах масової інформації опубліковані розмови грузинських високопосадовців: міністра внутрішніх справ Мерабішвілі та голови парламентського Комітету Грузії з питань безпеки і оборони Гіві Таргамадзе. Таргамадзе погрожує у неприродний спосіб згвалтувати місто Донецьк, погрожує нам війною. Я хотів би, щоб ці записи зараз були включені. Можна включити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які записи?

СІВКОВИЧ В.Л. Записи розмов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Одну хвилиночку. Шановні народні депутати, нам треба, щоб … додаткові аудіозаписи і покази, треба, щоб була згода Верховної Ради України. Одну хвилиночку. Є заперечення? (Шум у залі)

Я прошу уваги, поставлю на голосування. Хто за те, щоб Верховна Рада України надала згоду на заслуховування аудіозапису. Прошу, голосуйте, будь ласка. Тільки за рішенням Верховної Ради України, бо секретаріат не має права. Я що буду цензуру проглядати чи що? (Шум у залі)

10:16:39

За-218

Рішення не прийнято.

Виступайте, будь ласка. Партія регіонів – 170, „Блок Юлії Тимошенко” – 0, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 1, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 1.

Будь ласка, виступайте.

10:17:07

СІВКОВИЧ В.Л. Хорошо. Я тоді своїми словами бистро скажу що там таке.

В розмові між міністром внутрішніх справ і Громадзе, Громадзе говорить, що стоять літаки, набиті сьогодні борцями. Борці, які дав їм президент Алахая. Алахая – це президент борьби. Стоять 300 омонівців, і вони не можуть прилетіти в Грузію. Він просить звернутися до представників Юлі для того, щоб вони прислали свої літаки.

Друга розмова між Костянтином і Таргаладзе. Таргаладзе говорить, що „если нас не зарегистрируют, я этот город…”. Мне стыдно назвать это слово. Я раздам все раздруковки, и вы почитаете. Грузин говорит о том, что он город Донецк отымеет. Это… это беспрецедентная… Кто такой Таргамадзе? Таргамадзе – это руководитель боевиков, который руководил отрядами боевиков Грузии во время Революции Роз. И вот таких людей к нам прислали в Украину. (Шум у залі)

У зв`язку з цим Партія регіонів вимагає від Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Прикордонної служби, Генеральної прокуратури України, Служби зовнішньої розвідки негайно провести розслідування викладених фактів; визначити з якою метою громадяни України, інших країн намагалися втрутитися у виборчий процес, зокрема в Луганській, Донецькій, Дніпропетровській області. А взагалі я хотів би звернути вашу увагу. Ну ви представте, щоб комуністи запросили китайський спецназ, Партія регіонів звернулася до партії… наприклад, до Росії і направила на Галичину спецназ Росії чи чеченців. Що відбувається? Що робить сьогодні один із кандидатів у Президенти Тимошенко? Тимошенко запросила фактично збройні формування, які могли тут спокійно набрати зброї, тому що грузинів під час того, коли править Ющенко, коли відкрили наші границі, коли з Росії вигнали весь кримінал, він приїхав весь сюда. І сюда приїхали на сьогоднішній день керівники. Ми були фактично на грані масових безпорядків, на грані введення чрезвичайного стану в країні, готовився зрив виборів.

Я думаю, що вся країна повинна це знати.

В 12-ть годин я буду давати брифінг, я там продемонструю і записи, і роздруковки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Олександр Мартиненко. Микола Мартиненко, я перепрошую.

10:19:58

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, шановні громадяни України! Дозвольте привітати вас зі святом, святом очищення, святом Водохреща! Я думаю, що ті гарячі голови, в чиїх головах з’являється така інформація, яка щойно була оприлюднена, охолонуть після всього того, що… яке очищення дасть нам це велике свято.

А перш за все я хотів би подякувати від імені Юлії Тимошенко всіх виборців України, які підтримали її на виборах. Я хотів би подякувати всім виборцям України, які підтримали демократичних кандидатів, і чітко підтвердили, що демократичний шлях України незворотній. (Оплески)

Шановні колеги, ті вибори, які відбулися 17 січня 2010 року, засвідчили стару істину: найключовіші питання, які вирішуються в ході виборів, - це не питання лише того, який виборець як голосує, але це і питання політичних технологій, які використовуються під час виборів. Саме тому одне з перших питань, на якому наполягає фракція „Блоку Юлії Тимошенко” , - це питання внесення змін і доповнень до Закону про вибори, щоб припинити ті технології, які стосувалися залучення людей, які є абсолютно здорові, які мають можливість самостійно приймати участь в виборах, до фальсифікацій на дому.

Наша фракція чітко виступає за те, щоб всі ті, хто не мають можливості проголосувати на дому, мали таку можливість згідно з тим порядком, який застосовувався в Україні всі 18 років незалежності, в тому числі і на попередніх парламентських і місцевих виборах, на попередніх виборах Президента. Коли людина, в разі якщо вона не може проголосувати на дому, давала посвідчення чи то інваліда, чи то відповідну довідку і таким чином до мільйона наших громадян завжди отримували таке право і ніяких інших підстав не існувало. Саме це унеможливить ті факти, коли однією рукою були написані тисячі заяв в дільничні виборчі комісії від людей, які самі хотіли проголосувати і вони дізнавалися про те, що ці заяви за них написані в той момент, коли до них приходили до дому. Саме ця норма потребує негайної зміни.

По-друге, норма, яка стосується включення в списки виборців в день виборів виключно за рішенням суду, так як це було завжди в Україні, на всіх попередніх виборах, включаючи і парламентські, і місцеві, унеможливить ситуацію, коли окремі громадяни пробували проголосувати одночасно на декількох виборчих дільницях, самих на цих нормах ми і наполягаємо.

І остання норма, яка вимагає термінового включення, це норма, яка проголошує кількість виборців, які прийняли участь в голосуванні. Бо ми маємо безпрецедентний випадок, коли майже п’ять годин Центральна виборча комісія так і не оголошувала результати: так скільки ж наших громадян прийняли участь в виборах. А це було з однієї причини, бо чотири області: Донецька, Луганська, Харківська і Запорізька лише станом на 23 годину подали інформацію про те, так скільки ж громадян проголосувало в цих областях. Це є прямий шлях до фальсифікацій результатів виборів. І ці питання повинні бути виправлені в законі про вибори.

Друга ситуація, яка є не менш важлива, це ситуація, яка стосується самої Центральної виборчої комісії. Згідно з законом про Центральну виборчу комісію, кожна фракція парламенту повинна отримати право на представництво в Центральній виборчій комісії. На сьогодні „Блок Володимира Литвина” немає такого представництва. Саме тому ми наполягаємо на тому, щоб був відкликаний член ЦВК від партії соціалістів, яка не має представництва у парламенті, а представник „Блоку Литвина” був безпосередньо введений. Та людина, яка досягла пенсійного віку, за поданням фракції "Наша Україна - Народна Самооборона" повинна бути замінена.

І останнє. Ми наполягаємо на включенні постанови, яка не потребує додаткового голосування, Володимире Михайловичу. Це постанова про зняття, накінець-то, з посади судді, людину, яка 2 роки займає цю посаду незаконно, перебуваючи на пенсії. Це голова Вищого господарського суду пан Демченко. Просимо це включити в порядок денний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" .

10:25:22

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Голово, шановні колеги! Україна пережила перший етап президентських виборів. Але це була тільки розминка перед другим туром, який буде дуже напружений.

Про недоліки чинного Закону про вибори Президента говорять не лише вітчизняні експерти та політики, але і міжнародні спостерігачі. Наприклад, голова Міжнародної місії спостереження за виборами Президента заявила, що НМО стурбована ситуацією зі списками виборців і тим фактом, що вони підлягатимуть в день виборів. Стривоженість викликали і ситуація з голосуванням на дому.

Тому проведення другого туру за старим законом поставить під загрозу його легітимність. Причому не лише в очах українського суспільства, але й у сприйнятті світової спільноти.

Наш обов’язок уже сьогодні попередити такий негатив як для внутрішньополітичної ситуації в Україні, так і для її міжнародного іміджу. Будь-які пояснення, чому це не треба робити, лукаві і нещирі. Давайте хоча б перед фінішем президентських перегонів виправимо ситуацію. Який з двох кандидатів не переміг би на цих виборах, він має зробити це чесно і легітимно. Інакше це буде Пірова перемога.

Ще раз наголошу неприпустимо, щоб зміни до списків виборців вносилися у день голосування, і таким чином з’являлися тисячі і тисячі виборців невідомого походження. На дому мають голосувати лише ті виборці, які справді фізично не можуть достатися до виборчої дільниці, це має бути підтверджено медичною довідкою.

Вважаю, що Верховна Рада має в першочерговому порядку поставити це питання поставити на порядок денний і прийняти закон не лише в першому читанні, а і в цілому. Це не просто вдосконалити законодавчу базу, таке рішення парламенту, по-перше, зробить вибори більш прозорими і чесними; друге, убезпечить виборчий процес від гальмування нескінченними судовими позовами; третє, і загалом – зніме політичну напругу. Адже після першого туру напруженість лише посилюється. Близько 40 відсотків виборців протягом цих трьох тижнів мають визначатися з вибором. Вони голосували за тих кандидатів, які не вийшли в другий тур. Боротьба за цих виборців – це основний зміст виборчої кампанії перед другим туром.

Втім я переконаний, що ці виборці здатні самі зробити відповідальний вибір, переважна більшість із цих 40 відсотків є людьми демократичних переконань, вони хочуть жити в нормальній європейській державі.

Виборча риторика в парламенті до другого туру нікуди не дінеться, але для нормальної законодавчої роботи зовсім не обов’язково чекати три тижні до закінчення виборів, економіка і так страждає і від кризи, і від виборчого популізму. Ми не маємо право гаяти дорогоцінний час, Верховна Рада довго була бездіяльною. Парламент має виконувати свої конституційні повноваження, приймати економічні та соціальні закони. Багато законопроектів чекають вже по багато місяців, а то і років. Зокрема, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" виносить на цей пленарний тиждень свої пропозиції: ніякої політики – лише актуальні проблеми. Наприклад, проект закону, про який я вже говорив багато разів про заборону фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір відсотків за кредитами.

Закликаю всі фракції попрацювати над потрібними країні законами. Верховна Рада має реабілітуватись за місяць законодавчого простою, інакше після президентських виборів може дійти черга і до позачергових парламентських. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Виступи від фракцій завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів України, я прошу підготувати відповідно доручення щодо виступу Адама Івановича Мартинюка з приводу того, що в законі при підготовці до підпису було випущено ряд істотних моментів. Ми вчора прийняли рішення про те, що буде створена спеціальна комісія за розпорядженням Голови Верховної Ради, яка перевірить всі обставини підготовки цього документу до підпису. І буде з приводу результатів проінформована Верховна Рада України.

Шановні народні депутати, переходимо далі до розгляду питань, визначених, будь ласка, по одній хвилині від фракцій. Михайло Васильович Чечетов, будь ласка.

10:30:06

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, уважаемые избиратели. Несколько минут назад действительно был озвучен беспрецедентный факт, доведена беспрецедентная информация, когда один из кандидатов в Президенты Премьер-министр Юлия Тимошенко привезла в Украину несколько тысяч боевиков для того, чтобы фальсифицировать выборы. Это беспрецедентный факт вмешательства во внутренние дела Украины. И очень жаль, что действующая коалиция не поддержала возможность просмотра в зале фильма, который бы показал, вскрыл, сорвал истиную маску с тех людей, которые рвутся на высшую государственную должность, а фактически стали на путь измены национальным интересам. Поэтому я предлагаю обсудить этот вопрос в зале и после обсуждения еще раз поставить на голосование вопрос о том, чтобы мы посмотрели пленку, а после этого приняли соответствующее решение, которое воспрепятствовало приезду боевиков на седьмое февраля. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хто? Ні, по одній хвилині, будь ласка, Олег Ляшко від фракції тільки.

10:31:22

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко". Бачите, пан, який зараз звинувачує нашого кандидата, обмовився, він каже, що вони пропонували нам тут продемонструвати фільм, тобто вони вже й фільм склали про те, художній, а хто режисер там - Стівен Спілберг чи Гай Річі, хто там режисер у тому вашому фільмі, який ви фальсифікуєте для того, щоб обдурити громадян країни. Ви давайте чесно намагайтеся проводити вибори. На жаль, нашим опонентам цього не вдається. І якраз розуміння того, що вони на порозі цього програшу і доводить до цих фальсифікацій, брудних звинувачень і так далі. Тому я думаю, що якщо є якісь з цього приводу документи, треба звернутися до Генеральної прокуратури, нехай вона встановить походження цих документів хто там фільмував їх, може асистентом режисера був пан Михайло. І розібратися у всіх цих нюансах, і потім поінформувати Верховну Раду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто ще від фракції? Немає.

Шановні колеги! Прошу уваги, і така пропозиція. Давайте ми зробимо так, щоб Верховна Рада України не була втягнута в розбірки між фіналістами президентської кампанії, бо ми тоді далеко зайдемо. Я – пропозиція була - поставив на голосування. 218 депутатів проголосувало. Не підтримали. Тому в мене прохання таке, будь ласка, прес-конференцію, є у нас канал „Рада”, є можливості донести свою інформацію, яку кожна фракція вважає за потрібне.

На Погоджувальній раді я вчора просив або Верховна Рада України буде працювати, або ми її остаточно знищимо власними руками. Довіру ви знаєте. І ще раз кажу, шановні колеги, не буде Верховна Рада України обслуговувати інтереси або одного, або іншого кандидата. Не буде. Давайте будемо тоді працювати. Якщо будемо розглядати питання про підсумки першого туру, буде ця пропозиція, поставимо на голосування і підтримаємо, будь ласка, давайте тоді розглядати. І просив би не тиснути ні одну сторону, ні іншу.

Оголошується до розгляду проект Постанови про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України шостого скликання (реєстраційний номер 5481). Доповідач – член Комітету з питань Регламенту депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Скубашевський Станіслав Валеріанович. Прошу вас.

Прошу уваги, шановні колеги.

10:34:07

СКУБАШЕВСЬКИЙ С.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні 23 грудня 2009 року розглянув і підтримав варіант проекту календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради України, який підтриманий депутатськими фракціями: Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона», „Литвина”, Комуністичної партії і Партії регіонів та прийняв рішення на розгляд внести на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України шостого скликання з урахуванням пропозицій комітету.

Проектом календарного плану пропонується розпочати календарні засідання шостої сесії Верховної Ради шостого скликання 2 лютого 2010 року, а закінчити її роботу 16 липня 2010 року. За цей час передбачено для роботи в пленарному режимі 13 тижнів: 5 тижнів – для роботи в комітетах і фракціях, 6 тижнів – для роботи народних депутатів з виборцями та проведення 13 годин запитань до уряду у Верховній Раді України.

Водночас народні депутати України, члени комітету, внесли пропозиції до зазначеного проекту, а саме: у лютому тиждень з 1 по 5 передбачити: 2 лютого – відкриття сесії, пленарне засідання, робота в комітетах і фракціях; з 3 по 5 лютого робота в комітетах і фракціях, замість пленарних засідань; а тиждень з 8 по 12 передбачити в пленарному режимі, замість роботи в комітетах і фракціях.

Комітет рекомендує Верховні Раді України розглянути та підтримати зазначений проект постанови (реєстраційний номер 5481). Просимо підтримати рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є запитання?

СКУБАШЕВСЬКИЙ С.В. Всі підтримали, всі фракції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Нє, нє, є, як його прізвище народного депутата?

ІЗ ЗАЛУ. Камчатний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Камчатний, мікрофон, будь ласка.

10:36:20

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко", Харківська область. Я з надзвичайно великою повагою, і я кажу ці істинні слова, відношусь до свого колеги по комітету Скубашевського Станіслава Валеріановича. Але на засіданні комітету доповідати це питання було визначено голові комітету. Я розумію так, якщо голова комітету з якихось причин не зміг доповісти це запитання, то повинен доповідати перший заступник. Тому в мене запитання, Станіслав Валеріанович...

СКУБАШЕВСЬКИЙ С.В. А ми погодили з ним, я...

Ми погодили і голова комітету, так що тут немає питань.

КАМЧАТНИЙ В.Г. Перший заступник каже, що не погоджували.

СКУБАШЕВСЬКИЙ С.В. Да, перший заступник.

КАМЧАТНИЙ В.Г. Каже, що не погоджували. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, немає інших застережень. Ну очевидно є логіка, щоб ми відкрили сесію так, як того вимагає Конституція і, зрозуміло, що це буде останній виборчий тиждень, депутати будуть працювати на своїх кандидатів і симпатиків. Тому давайте з урахуванням цієї пропозиції затвердимо календарний план. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України „Про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України шостого скликання” (реєстраційний номер 5481). Прошу голосувати.

10:37:53

За-411

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду питання про звільнення та призначення члена Центральної виборчої комісії. Ви знаєте, що Президент України ще 10.03.2009 року вніс відповідне подання про звільнення з посади члена Центральної виборчої комісії Анатолія Аркадійовича Писаренка у зв’язку з досягненням ним граничного віку, який дозволяє перебувати на цій посаді. Разом з тим, неодноразово ми звертались до Президента України з проханням внести кандидатуру. Я повинен сказати, що я мав неодноразово розмови з Президентом України, остання відбулася вчора, він запевнив, якщо тільки Верховна Рада України звільнить, він одразу в той же день внесе подання.

Разом з тим, прозвучала пропозиція про те, щоб розглянути питання і про звільнення Демченка з посади судді Вищого господарського суду України. Для того, щоб забезпечити передбачуваність, так, то я поставлю зараз першим на питання про звільнення члена ЦВК, а другим поставлю питання про звільнення члена... судді Вищого господарського суду Демченко. А ви, будь ласка, тоді визначтесь.

ІЗ ЗАЛУ. Два роки, два роки Демченко, два роки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сказав свою позицію з цього приводу.

Шановні колеги, немає заперечень? Я ставлю на голосування…

ІЗ ЗАЛУ. Є заперечення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке? У кого?

ІЗ ЗАЛУ. Князевич.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, будь ласка. Ну одну хвилиночку. Руслан Князевич.

10:39:51

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово! Я просто нагадую колегам про те, що це питання уже було предметом розгляду в парламенті. І, якщо пригадуєте, тоді перепоною на шляху його позитивного вирішення стала норма частини одинадцятої статті 30 Закону про Центральну виборчу комісію, відповідно до якої одночасно з поданням до Верховної Ради про припинення повноважень відповідного члена ЦВК Президент зобов’язаний внести іншу кандидатуру замість вибулої. І через те ми не могли це питання розрішити і домовилися взяти тайм-аут до того часу поки відповідне подання буде в парламенті.

Я так розумію, що щось змінилося за цей період часу. Я розумію, що є претензії щодо легітимності – нелегітимності. Але не треба порушенням закону заміняти порушення закону. Не можна одним порушенням заміняти інше, зважаючи, що хтось думає, що одне більше порушення, а інше менше.

Тому, якщо зараз трапиться так, що ми звільнимо члена, а не буде наступного подання, це означає, що ми не можемо з власної ініціативи призначати поки не буде подання Президента і буде просто вакантне місце. Чи треба цього робити на передодні виборів, коли там і так серйозний дисбаланс в голосах в Центральній виборчій комісії...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином, я прошу вас, давайте таким чином домовимося. Президент трактує закон по-своєму. Він, одну хвилинку, я прошу уваги, він мені говорить: „Ви звільніть, я на зайняту посаду не можу вносити подання”.

Але я от знову читаю. Суд один прийняв рішення, що може брати участь, а інший суд – що не може брати участь. То давайте ми, щоб Верховна Рада України не стала причиною того, що будуть судові позови. Я виходжу виключно з таких міркувань. А ви, будь ласка, в процесі голосування приймайте рішення.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 4181) про звільнення з посади члена Центральної виборчої комісії.

Прошу голосувати.

10:42:08

За-240

Рішення прийнято.

Я прошу зараз секретаріат звернутися до президентських структур. Мені сказали, що документ підписаний, подання, щоб негайно нам його подали. І ми одразу, я просив би вашої згоди, прийняли рішення про призначення члена ЦВК.

Тепер далі. Проект Постанови про звільнення Демченка С.Ф. з посади судді Вищого господарського суду України.

„Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 126 Конституції України Верховна Рада постановляє: звільнити Демченка Сергія Федоровича з посади судді Вищого господарського суду України у зв'язку з досягненням 65 років”. Реєстраційний номер 2605.

Так, іде голосування. Прошу голосувати.

10:43:22

За-194

Рішення не прийнято.

Я прошу керівників фракцій проведіть консультації, я поставлю ще раз на вечірньому засіданні на голосування. Ми повинні прийняти рішення… Я просив би всіх голосувати.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" (щодо недопущення спотворення волевиявлення виборців) (реєстраційний номер 5509).

Про включення до порядку денного.

10:44:14

За-205

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Тимошенко” – 151, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 53, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 1, позафракційні – 0.

Будь ласка, я прошу представників фракцій по 1 хвилині висловитись з приводу цього документу.

Адам Іванович Мартинюк, будь ласка, чи хто у вас буде від фракції. Петро Миколайович? Хто буде? Від фракції комуністів Адам Мартинюк.

10:44:41

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, мені здається, ми навколо цієї проблеми говорили вже не один раз і висловлювали чітко свою позицію, всім все ясно, зрозуміло. Ну, де бачено, це лише ми один раз у 2004 році, підбурені невідомо ким, точніше, відомо ким, пішли на те, що кожного дня змінювали правила виборів. Сьогодні відбувся перший тур голосування. Ми пройшли 17 січня за одним законом, а 7 лютого дехто хочу пройти за іншим законом. Тоді давайте приймемо зміни до закону разом із постановою: відмінити результати 17 січня і оголосити нові вибори Президента за новим законом. Ну, давайте не будемо смішити світ нічого до цього закону повертатись. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Партії регіонів, Олена Лукаш, будь ласка.

10:45:54

ЛУКАШ О.Л.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели по этому закону есть несколько мифов и несколько реальных обстоятельств. Ну, что же, мы слышали две недели истерики о том, что голосовать на дому на Донбассе будет от 10 до 20 процентов. Сами люди и само голосование опровергли эту ложь. Не больше 3 процентов людей, возможность передвигаться которых ограничена, проголосовали. Извинитесь перед ними те, кто называет себя демократами и примите это, как свою ложь.

Второе. Включение в списки в день голосования. Нам говорили, что он будет таким массовым, что полностью исказит волю народа. Это были единичные случаи. Люди, которые прошли все: и комиссии, и суды. Извинитесь за страдания перед этими людьми те, кто называет себя демократами.

Нам говорили, что будет очень маленький разрыв в процентах – 4 процента. Но ЦИК закончил обработку электронных данных – и разрыв почти 11 процентов. Извинитесь перед людьми, те, кто лгал, что разрыва почти нет и вы выигрываете. Примите свое поражение.

А теперь послушайте тех, кто реально является демократами: представителей ПАСЕ, ОБСЕ, ENEMO и всех международных…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд завершити виступ.

10:47:08

ЛУКАШ О.Л. Спасибо большое.

Сказали вам вчера: не меняйте правила игры во время игры, не меняйте, не будьте такими наивными и не будьте такими наглыми. Поэтому никто не будет сегодня менять этот закон. И на самом деле скажите правду: ведь вы боитесь не закона, а выборов, боитесь не закона, а…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Олег Зарубінський.

10:47:28

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановні колеги, вчора на засіданні Погоджувальної ради я вже висловлював позицію нашої фракції щодо цього питання. І сьогодні було сказано, що дві фракції власноручно створити законодавчі норми, які приводять до певних юридичних колізій, причому серйозних. Це абсолютно правильно.

І тому ми пропонуємо, щоб ті, хто продукував цей закон, ті, хто відкидав наші пропозиції, в тому числі і нашої фракції, щодо викинути ці норми – і унеможливити фальсифікації, щоб вони все-таки зібралися, домовилися між собою і несли відповідальність за той закон, який вони вдвох прийняли і не хотіли його удосконалювати.

І друге питання. Воно є важливим, зрозумійте правильно: всі учасники так званих президентських перегонів мають бути в одних умовах. Це є елементарна норма будь-яких виборів. А так получається, що ті, хто в першому турі, що називається, залишився, і ті, хто вийшов в другий тур за допомогою грошей, в різних умовах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто… Писаренко, будь ласка. Фракція БЮТ.

10:48:45

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, ну, спостерігати за цим святом демократії, мені здається, буде все тяжче і тяжче відповідно до другого туру виборів. Ви знаєте, ну, по-перше, Верховна Рада тільки що кінцево змінила баланс сил хоч якийсь в Центральній виборчій комісії. Пішовши на порушення закону, ви прийняли рішення тільки про те, щоб передати ключі від Центральної виборчої комісії Партії регіонів і одному з кандидатів. Це відповідно скажеться і на результаті підрахунку голосів. Стосовно голосування на дому, ви знаєте можна будь-що говорити, але якщо ви не хочете прибрати вікна для фальсифікацій, скажіть мені, будь ласка, навіщо вони вам потрібні? Тоді потрібно чесно сказати громадянам, на сьогоднішній день ці вікна готуються для того, щоб використовувати в своїй власній технологічній діяльності по фальсифікаціям. Крім того, хочу зазначити, що всі громадяни, які сьогодні не можуть по своїм фізичним можливостям прийти на виборчу дільницю, все ж таки є, у них є така можливість вже відповідно до закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити можливість, будь ласка, 10 секунд.

10:49:59

ПИСАРЕНКО В.В.

Ми на сьогодні пропонували лише прибрати можливості для фальсифікацій. Вони вам навіщо потрібні, це ви повинні самі сказати відверто. І третє, ви знаєте, на сьогоднішній день ці питання були достатньо серйозними для всієї коаліції і мені здається, що потрібно провести консультації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Князевич.

А відносно консультацій - дуже правильно, треба тоді консультації проводити не тоді, коли вигідно, або не вигідно, а коли з усіх питань, починаючи з закону про вибори Президента України, треба було провести консультації, треба було провести консультації. (Шум у залі) Спокійно, спокійно.

ІЗ ЗАЛУ. Правильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

10:50:37

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги, ну, в принципі, можу погодитися, що треба було ще на первинному етапі ці питання знімати, в тому числі я вносив законопроект, яким давним-давно ці питання можна було врегулювати. Але з іншого боку я звертаю вашу увагу, що всі доводи на користь того, що під час виборчої кампанії не можна міняти правила гри, ну, вони, напевно, не зовсім для України стосуються. Бо я вам скажу з власного досвіду, були такі випадки, коли Центральна виборча комісія з засобів масової інформації дізнавалася, що в день голосування набувають чинності окремі зміни до закону, який напередодні приймала Верховна Рада і підписав Президент, було і таке.

Це вже інше питання, на скільки це відповідає, скажімо, загальновизнаним копенгагенським нормам про проведення виборів. Але в Україні таке трапляється. І якщо є автори законодавчої ініціативи, які вважають, що є норми, які в кричущий спосіб порушують те, чи інше, скажімо, загальновизнані норми виборчого законодавства, то це не може бути для нас формальною перепоною, що начебто не міняються норми закону. Або треба тоді відкинути всю попередню вісімнадцятирічну українську історію, коли це було не те що нормою, а звичним правилом: напередодні виборчої кампанії кожен намагався…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

10:51:49

КНЯЗЕВИЧ Р.П. … підлаштувати закон. Тому за це треба визначатися з точки зору сьогодення і з точки зору реального впливу негативного* цих норм на перебіг кампанії, а не з точки зору того, що це начебто не можна робити напередодні виборчої кампанії, бо це просто цинічна брехня. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у мене пропозиція. Давайте поступимо таким чином: я зараз попрошу, щоб цей документ – проект змін до Закону "Про вибори Президента України” терміново направити у Центральну виборчу комісію і попросити їх до кінця дня, якщо це можливо, дати заключення, а потім ми тоді будемо мати можливість повернутися до розгляду цього документу. Ну, направимо їм. Ну… Є проблема, нам треба зберегти якесь порозуміння.

Нам потрібно розглянути питання про прийняття рішення за наслідками обговорення проекту Закону про внесення змін до статті 209 Земельного кодексу України (щодо використання коштів). Шановні колеги, ми обговорювали це питання на позачерговому засіданні. Законопроект 3231 прийнято. Комітет пропонував прийняти за основу, а законопроект 4379 повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Висновок Головного науково-експертного управління співпадає із пропозицією комітету, а саме що треба прийняти за основу проект Закону 3231, а законопроект 4379 повернути на доопрацювання. Немає застережень?

Тому я поставлю на голосування пропозицію комітету, прошу уваги, про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 209 Земельного кодексу України (щодо використання коштів), реєстраційний номер 3231. Прошу голосувати.

10:54:21

За-361

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України «Про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок» з пропозиціями Президента України від 29.12.2009 року.

Доповідач – перший заступник глави Секретаріату Президента України Шлапак Олександр Віталійович. Співдоповідач – голова Комітету з питань аграрної політики… заступник голови комітету Сергій Рижук.

ШЛАПАК О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Верховною Радою України 22 грудня 2009 року прийнято Закон «Про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу щодо терміну на продаж земельних ділянок».

Зазначеним законом запроваджуються додаткова умова припинення мораторію на продаж земельних ділянок, а саме встановлюється, що цей мораторій… може бути припинений не раніше 1 січня 2012 року.

На думку Президента України цей закон не може бути підтриманий з таких причин: по-перше, подальше продовження мораторію на вільний обіг земель може призвести до загострення ситуації із забезпеченням ефективного використання та охорони землі, а також до поширення тіньових механізмів відчуження земельних ділянок, збільшення кількості зловживань у даній сфері і, як наслідок, до порушення конституційних прав громадян. Стверджується, що мораторій перешкоджає позбавленню земель сучасних українських селян, але насправді мораторій породив ситуацію, від якої він начебто покликаний був рятувати. Замість усунення загрози втрати власності він сам призвів до такої втрати. Дрібну земельну ділянку середній розмір земельної частки паю 4 гектари неможливо обробляти із застосуванням прогресивних агротехнологій. В межах колишнього цілого поля сівозміни розташовано 20 і більше земельних ділянок. В таких умовах ні про які сівозміни, ні про які відтворення родючості ґрунтів говорити не варто.

За таких умов, незважаючи на заборону купівлі-продажу сільськогосподарських земель набув розквіту тіньовий ринок землі, незаконні схеми її привласнення. Більше 10 відсотків земель уже передано в довготривалу оренду понад 10 років. В окремих регіонах з людьми уклали угоди уже на 49 років. Фактично утворено тіньовий ринок відчуження за безцінь земельних ділянок. За підрахунками деяких консалтингових компаній за 4 роки в Україні пішло наліво 5 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель.

І чим довше буде затягуватися запровадження ринку землі, тим більше він буде процвітати. Проста заборона не вирішила проблем захисту прав селян на землю, а навпаки призводить до порушень законодавства, обманів, шахрайства та зловживань.

По-друге, обмеження чи навіть позбавлення власників можливості розпоряджатися їхніми земельними ділянками насправді фактично означає позбавлення власника більшої частини благ, які могло б принести йому здійснення права власності.

Заборона продати земельну ділянку означає, що від свого майна земельної ділянки власник не може отримати належного прибутку. Особливого значення така ситуація набуває випадку, коли людина не здатна сама обробляти землі сільськогосподарського призначення, що належить їй. Альтернатива – здача земельної ділянки в оренду – не може компенсувати втрат від неможливості продажу земельної ділянки, оскільки ставки орендної плати є мізерними.

За даними Державного комітету України і земельних ресурсів більшість договорів оренди земельної частки, тобто майже 70 відсотків, укладені із розміру орендної плати від півтора до трьох відсотків. Основною причиною мізерних ставок в оренді земель сільськогосподарського призначення якраз і є мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, адже у селян немає вибору.

Продовження мораторію призведе до подальшого заподіяння власникам земельних ділянок значних матеріальних збитків. Орендарі в середньому по країні отримають за один гектар землі 260 гривень на рік, а в окремих регіонах – не більше 75 гривень. Фактично з урахуванням середнього розміру належних людям наділів держава пропонує власникам земельних ділянок прожити протягом року лишень за одну тисячу гривень, отриманих від їх оренди. Крім цього нині власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення, я хочу це підкреслити, відповідно до закону прийнятого Верховною Радою, члени особистих селянських господарств, не мають права отримувати навіть допомогу по безробіттю, а в умовах кризи значна кількість людей втратили свої робочі місця.

Натомість надання цим людям можливості покласти гроші від продажу земельних ділянок на депозити дозволить власникам, що не можуть отримати належний прибуток від обробки земель, додатково одержать щонайменше за нашими обрахунками більше 40 мільярдів гривень щороку.

По-третє. Земельним кодексом України завершення мораторію на продаж земельних ділянок обумовлено лише набранням чинності Законом України „Про Державний земельний кадастр та про ринок земель” запропонованим законом визначено, що такий мораторій діятиме за будь-яких умов до першого січня 2012 року, навіть за набрання чинності цих двох законів.

Такий підхід не відповідає Конституції України, якою встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційним Судом України у рішенні від 22 вересня 2005 року у справі про постійне користування земельними ділянками визначено, що звуження змісту та обсягів прав і свобод є їх обмеженням.

Відповідно, запропоновані законом, що розглядається, зміни є і порушенням конституційно визначених засад непорушності конституційних прав і свобод.

Крім того, хотів би наголосити, що відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Запровадження нової умови припинення мораторію на вільних оббіг земельних ділянок є додатковим обмеженням конституційних прав громадян на землю, прав кожного розпоряджатися своєю власністю.

По-четверте. Інвестиції в обробку землі сільськогосподарського призначення прийдуть лише після запровадження ринку землі. В Україні близько 30 мільйонів гектарів землі, яка призначена для сільськогосподарських робіт. За тільки орієнтовними приблизними даними експертів їхня вартість на сьогоднішній день складає близько 100 мільярдів доларів. Приклад наших польських сусідів показує, що навіть у вільному обігу землі дає змогу, земля дає змогу залучити додаткові обсяги інвестицій. До цього у них, як і по аналогії з нами, кошти направлялись лише у сфери переробки, там де вони давали швидкий і комерційний результат. Але після того, як відбувся вільний продаж землі, кошти пішли до сільськогосподарського виробника. Польське сільське господарство після запровадження повноцінного ринку землі почало розвиватися по повному ланцюгу, у виробництві сільгосппродукції, її переробка, наповнення внутрішнього ринку, експансія на зовнішні ринки. На прилавках українських, російських магазинів ми можемо побачити сьогодні великий спектр польської сільськогосподарської продукції.

Виходячи із викладеного, Президент України запропонував відхилити закон України про внесення змін до пунктів 14 і 15, розділу десятого „Перехідні положення Земельного кодексу” (щодо терміну на продаж земельних ділянок). Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, питання до доповідача. Будь ласка, Зарубінський Олег Олександрович питання.

11:02:51

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний доповідачу, в мене таке запитання, спочатку констатація того, що інтенсивність і інвестиції в більшості країн просто не залежить від форми власності на сільськогосподарську землю. Ніхто не може заперечувати, що Данія, Нідерланди, Ізраїль це країни, в яких сільське господарство на надзвичайно високому рівні, на високому технологічному рівні з високою продуктивністю і так далі. А там майже вся земля знаходиться в руках держави, а там не чорноземи. Сьогодні таку ж політику проводять і інші країни, у Франції, в Німеччині держава володіє 60 відсотками землі сільськогосподарського призначення, в США тільки за чотири роки 40 відсотків фермерів викупила держава і роблять вони тому, що зараз в умовах світової кризи мільярди пустих грошей ходять і їй ці гроші треба пристроїти. Очевидно хтось хоче, щоб вони були пристроєні в Україні. Як би ви прокоментували це?

ШЛАПАК О.В. Пане Олег, в мене тільки один коментар. В жодній з держав, про які ви зараз говорили, поважних і розвинутих сільськогосподарських держав немає на сьогоднішній день обмежень щодо продажу землі власниками. Немає, підкреслюю.

Інша річ, якщо держава вважає за необхідне сьогодні володіти землею, будь ласка, хай на комерційних засадах викуповують цю землю, а надалі надає її в оренду – це може зробити держава. Але заборонити власнику сьогодні землю продавати свою землю чи державі, чи іншому ефективному власнику, ось це неправильно. І підкреслюю ще раз, такого правила немає в жодній з перелічених вами держав. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

11:04:36

ЗАЄЦЬ І.О.

Пане доповідачу! Земля – це особливий ресурс, це економічний ресурс і це просторова база існування нації. І тому це останній ресурс сьогодні українців. Те, що ви пропонуєте означає, що давайте ми не будемо мати жодних правил гри – ні кадастру, ні Закону про ринок землі. Давайте не будемо враховувати те, що 40 відсотків паїв сьогодні не мають власника, а просто запустимо механізм продажу землі. Що це означає? А це означає, що сьогодні за дурні гроші, яких є дуже багато і дуже низький рівень сільського господарства, ефективності сільського господарства – значить це низька ціна землі. Ця земля сконцентрується в руках невеликої кількості людей і з’являться у нас крупні землевласники, так звані олігархи вже земельні, за латинсько-американським варіантом. І це аж ніяк не додасть ефективності сільському господарству, це лише обезземелить сьогодні селян, нашу землю українську. І це лише підведе до того, що на українській землі будуть господарювати не українці, а іноземці. І це ви чудово розумієте чому ви не напираєте на те, щоб мати…

ШЛАПАК О.В. Шановний Іване Олександровичу! Ось мені підказують, ваші ж колеги по фракції про те, що у нас уже давним-давно, на превеликий жаль, є земельні олігархи і їм дуже добре живеться саме в сьогоднішніх умовах „мутної” системи, коли землю можна придбати все одно. Поїдьте в будь-який регіон – за проста це можна зробити. Я міг би перелічити три-чотири схеми які сьогодні використовуються. Але тим не менше, за рахунок того, що це тіньовий ринок селянину, який так чи інакше позбувається права власності на свій земельний участок, залишається три копійки замість серйозної суми.

По-друге. Я просив би вас не перекручувати те, що я доповідав. У нас є правило і воно залишається: ринок землі повноцінний наступає тільки після прийняття Закону про ринок землі і про Державний земельний кадастр – це правило діє. Президент заперечує тільки проти одного – проти того, щоб це правило доповнювалося ще й правилом що за будь-яких умов, допустимо, ми на наступній сесії приймемо ці два закони, ми дуже близькі до їхнього прийняття, але все одно до 2012 року жодних транзакцій з землею не буде.

Я переконаний, що запровадження таких правил тим більш, що, Іване Олександровичу, подивіться уважно Земельний кодекс, там уже закладені обмеження, і щодо купівлі землі іноземцями, і щодо купівлі землі в...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:07:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я хотів би вас запитати, чи спілкувалися ви з президентом після першого туру виборів?

Адже виборці відповіли в тому числі на таку політику щодо землі. Можливо після першого туру президентських виборів змінилася у Президента точка зору на продаж землі, на продаж душі, дітей, батьків, всього, що ще є найдорожче в українського народу – нема дорожчого, ніж земля сільськогосподарського призначення, і ніколи більше не відновиться вона. І додатковий бар’єр до 2012 року, який ми поки що встановлюємо на той час поки українська економіка в кризі, але й в кризі останні два роки вона демонструє серйозний приріст сільськогосподарської продукції, серйозний. Якби не зрада при вступі в СОТ, не зрадницька позиція всіх разом при вступі в СОТ, ми вже давно зовсім ішли на іншому рівні.

ШЛАПАК О.В. Шановний пане Кармазін, я хочу сказати вам таку річ. Я не мав можливості спілкуватися з Президентом після першого туру виборів, однак мені наш Президент подобається, і поважаю його за те, що він не міняє свою позицію відповідно до першого чи другого, чи третього туру виборів.

Президент свою позицію щодо вільного ринку землі висловлював, не боячись, розуміючи, що вона не дуже популярна давним-давно, і неодноразово у всіх своїх публічних виступах. Тому я переконаний, що він свої позиції не поміняв.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чорноволенко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:08:47

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане доповідачу, підтримуючи позицію Президента, я би хотів, ви все-таки, щоб ви більш, можливо, доходчиво*** пояснили депутатам, бо багато з них, можливо, й правда не розуміє, а багато робить вигляд, що не розуміє про те, що земля це є дійсно справжній товар, такий же як будь-які інші товари з певною специфікою. Але, якщо ми дбаємо про народ, то ми мали би залучити величезні активи до нашої економіки, саме ті, які складає земля як можливість до залучення інвестицій, ми би могли валовий продукт збільшити приблизно в два рази якби нормально. І хотів би, щоб ви порівняли ще з тим, що відбувається в сусідніх країнах, в інших країнах і показали на їх прикладах яким чином ми можемо пожвавити наше сільське господарство і всю економіку в цілому, бо це є прогресивні пропозиції від Президента.

ШЛАПАК О.В. Пане Олександре, я дуже дякую вам за підтримку позицій Президента і, власне кажучи, ви допомогли своїми тезами тільки розвинути те, що я намагався сказати в своєму виступі.

Я ще раз хочу підкреслити, що моє глибоке переконання, як економіста, поки земля не перетвориться в повноцінний товар ми ніколи не дочекаємось нормальних інвестицій в українське сільське господарство. Так, ми маємо сьогодні збільшення валового збору зерна, ми маємо збільшення валового обробітку, все, що можна було на сьогоднішній день використати як екстенсивний спосіб розвитку сільського господарства, використано. В подальшому, я переконаний, ми залишимося на 30, можливо, 35 центнерах гектару до тих пір поки не поміняємо нарешті цієї кріпацької схеми, яка існує сьогодні у відносинах з землею як з товаром, який не можна продавати. Ніякі інвестиції в село серйозні не прийдуть, і зважте, що 85 інвестицій в аграрну галузь прийшли в переробну промисловість, оскільки там дійсно є нормальний вільний ринок. В землю практично інвестиції… в первинне господарство сільськогосподарське не приходять.

Щодо наших сусідів. Я намагався привести приклад Польщі, там була така сама дискусія в сеймі, та сама суперечка. Поляки, правда, в кращому відношенні, вони після того як там…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Будь ласка.

ШЛАПАК О.В. Коли там був запроваджений соціалістичний режим після Другої світової війни все-таки приватна власність не була втрачена на землю, їм було дещо простіше, формально земля залишалась у руках селян, але через соціалізм проходили болгари, проходили словаки, у всіх цих державах на сьогоднішній день абсолютно нормальний повноцінний ринок землі, 80 відсотків щонайменше власності землі, але й сто відсотків у національного капіталу, вона нормально обробляється і в поляків, знов таки у наших сусідів на таких самих землях, гірших землях урожайність гектару, хочу вам нагадати, близько 60 відсотків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Скубашевський, фракція Партії регіонів.

11:11:44

СКУБАШЕВСЬКИЙ С.В.

Передати Смітюху.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Смітюха, будь ласка, мікрофон.

11:11:47

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Олександре Віталійовичу! Смітюха, Партія регіонів.

Судячи по тому, що Президент так активно захищає інтереси, як захищав питання по острову Зміїному, ви пам’ятаєте, що, коли Україна втратила частину своєї території. Якщо він дальше буде продовжувати також керувати земельними ресурсами, то селяни наші втратять всі земельні свої наділи. Це моє особисте бачення цього питання.

У зв’язку з цим у мене два питання. Чи подав Президент України Ющенко хоча би один законопроект, який би унеможливив перехід земель сільгосппризначення іноземним компаніям. Це перше питання у відповідності до статті 13 і 14 Конституції.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, нинішній голова Секретаріату Президента пані Ульянченко, будучи на посаді голови адміністрації Київської області, скільки в Київській області перейшло під контроль олігархам землі і хто їх власники? Назвіть, будь ласка, із тих 5 мільйонів скільки складає частка цих земель в Київській області. Конкретної відповіді. Прошу.

ШЛАПАК О.В. Що стосується першого питання.

Шановний пане народний депутат! Я ще раз хочу попросити вас, читайте уважно закон, який приймає Верховна Рада. Читайте Х розділ „Перехідні положення” Земельного кодексу, де чітко прописано заборона, категорична заборона на придбання землі іноземцями. Тобто це питання Верховна Рада вирішила, відтак Президенту немає сенсу ломитися у відкритті двері.

Що стосується другого питання вашого. Я би пропонував, щоби ви звернулися до Генерального прокурора з відповідним офіційним запитом. Я думаю, що він більш компетентно ніж я дасть вам відповідь на це запитання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Час вичерпаний.

Від комітету заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Рижук Сергій Миколайович.

11:13:36

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! При розгляді в комітеті проекту Закону про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок зазначений законопроект до ветування був підтриманий з наступних позицій і аргументів. Запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення можливо лише після створення системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень і системи державного кадастру, що зараз багато колег задавали запитання попередньому виступаючому.

Протягом 5 років органами виконавчої влади саботується, іншого слово не скажеш, виконання Закону України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження. Зокрема до цього часу не створено а ні єдиної системи органів реєстрації прав, а ні державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та кадастрів.

Спроби запровадити автоматизовану систему ведення Державного земельного кадастру шляхом створення державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” практично призвело ще до більшого розвалу системи державного земельного кадастру, яка функціонувала в Україні чітко, але на паперових носіях.

За оцінками керівництва „Держкомзему”, я не знаю, як це оцінює ще і „Держкомзем”, тому що там вже 60 відсотків людей не є професіоналами своєї справи. Систему Державного земельного кадастру може бути створено лише в середині 2012 року навіть з Держкомзему. А за оцінками представників Світового банку на це піде не менше ще шести років. Це навіть ті, хто хоче дуже інвестиції ніби, і ті, що хотів би приголубити нашу землю, то і ті кажуть, що 6 років вам потрібно в Україні, щоб навести лад у законодавчій і нормативній особливо базі, що стосується ринку земель. Отже, продовження мораторію до 1 січня 2012 року незалежно від того, будуть прийняті чи ні Закони про Державний земельний кадастр та …….. земель у повній мірі відповідає ситуації, яка склалася у даний час.

З огляду на зазначене, то однозначно нам навіть без особливих тут дебатів, ми багато про це говорили, потрібно долати вето і приймати, як належить, цей закон повторно, ще раз скажемо, подолати вето. Фракція Партії регіонів більше того мені доручила сказати, що ми підтримуємо, будемо долати вето, тому що, знаєте, багато дуже уже натворили таких ділов, як у нас на Україні кажуть, що люди на місцях у розпачі, коли сьогодні мода пішла на видачу документів на право власності і на землю. То хоч один клапоть землі, той пай, виділений для селянина у натурі? Не виділений. То замість того дають папірця і кажуть, що це твоя земля. То не його земля, це папірець. У нас немає навіть аерокосмічної зйомки.

Сьогодні той, хто захоче і нормальну зарплату отримує, він купить в автомобіль навігатор і поїде по всьому світу по навігатору, аж до будь-якого села, до будь-якого поля доведе його. А ми, держава Україна, давай, відкривай ринок землі, не маємо ще навіть аерозйомки і не маємо меж. Ви собі можете уявити, яке каліцтво буде серед селян отих знедолених, які почнуть межі на межі накладатися і добиватися, а де моя межа. Ми вже проходили це і не один раз. Не може такого бути.

По інвестиції. Ми вже до інвестувалися. По-перше, як сьогодні 14,5 мільйонів селян на селі проживає, то лише 550 тисяч сьогодні більш-менш зайнято сільським господарством безпосередньо організованим, а 14 мільйонів сидять, як кажуть, на призьбі не зайняті, безробітні і крім свого домашнього господарства нічого не мають. То сьогодні, коли ще прийдуть оті лжеінвестиції, які технології інші, то взагалі наші люди залишаться без будь-якої роботи.

Ми вже до інвестувалися, коли сіють у 5 разів більше соняшнику, коли грабують землю, коли 50 відсотків валового збору зерна, знищивши тваринництво, вивозять за безцінь, коли 60 відсотків засівається зерном по зерну, і замість того, щоб мати гроші добрі селянину, збиткове зерно сьогодні, зерно збиткове. Це означає, що 60 відсотків землі працює на збиток. Який бюджет, які пенсії, які зарплати? Вето і тільки вето і наводити порядок у нормативній базі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, позиція комітету відома вам? Шановні колеги, є потреба обговорювать? А, це ж вето не обговорюється.

Я перепрошую, не обговорюється.

Шановні колеги, я вам зараз пропоную в такій послідовності. Перша пропозиція Президента ставиться на голосування про те, щоб відхилити цей закон. Якщо Верховна Рада не підтримує пропозицію, друга пропозиція буде від комітету – про подолання вето Президента на цей закон.

Шановні колеги, питання полягає в тому, і нам треба прийняти свідоме рішення. Да, є застереження, що не може бути ринку землі з огляду на те, що у нас не прийнятий ще закон про оцінку земель, тобто про кадастри і про ринок земель. Але разом з тим сьогодні ви знаєте як здійснюється продаж землі, а тим більше, що всі розуміють так: мораторій скасували, можна землю продавати. І тут правильно від комітету звучала пропозиція, що треба розібратись з землею. До речі, мушу вам сказати, що у місті Вінниці є славне підприємство „Геосистеми”, яке дозволяє з точністю до 5 сантиметрів провести всю інвентаризацію, а ми дієм за принципом „Крокву”*** – на порядок це дорожче. Тому цілком очевидно, що нам треба прийняти це рішення і заспокоїти для початку людей, а потім питання наступне – це інвентаризація і порядок.

Я ставлю на голосування першою пропозицію Президента України про відхилення Закону України „Про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок” (реєстраційний номер 3425). Прошу Верховну Раду України визначатися.

11:20:56

За-26

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про подолання вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок” (реєстраційний номер 3425).

Прошу голосувати.

11:21:36

За-275

Рішення не прийнято.

Я прошу… Одну хвилинку! Від фракцій, будь ласка, від кожної фракції. Будь ласка, хто від фракції „Наша Україна”? Хто там, Чорноволенко чи хто? Роман Ткач. Одну хвилиночку! Що?

На табло виведіть результати голосування. Роман Ткач. По фракціях, будь ласка, я оголошу.

Партія регіонів – 168 (резерви), „Блок Юлії Тимошенко” – 43, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 15, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20, „Позафракційні” – 2.

Будь ласка, Роман Ткач.

11:22:06

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я не розумію, чого тут вирують пристрасті. На сьогоднішній день навіть до прийняття цього закону України існує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Бо попередня норма чітко говорила, що, поки не будуть прийняті два основні закони: про ДЗК (про кадастр) і про ринок землі – заборона земель сільськогосподарського призначення діє, вона є чинна. Ми тоді, коли приймали цей закон, ми просто внесли в часовому вимірі. Що це означає? Що, якщо би ми сьогодні подолали вето Президента, то би до 2012 року фактично ніхто тут, у Верховній Раді, не займався розробкою цих законопроектів. Шановні мої, ринок землі – це не тільки продаж землі. Там виписуються всі правила, в тому числі мова йде і про запровадження такого інституту в державі, як державного земельного банку.

І тому я вважаю, Володимире Михайловичу, що зараз Верховна Рада прийняла дуже добре рішення. Ми мораторій не зняли, він існує, він буде доти, поки не приймемо два…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити Роману Ткачу, будь ласка.

11:23:48

ТКАЧ Р.В.

На сьогоднішній день мораторій існує, і він буде існувати. А всі ці пристрасті, які вирують тут, у Верховній Раді, нам треба направити на те, щоб чітко виписати всі ті норми обмеження, про які ми говорили тут, у законі: про Державний земельний кадастр, про ринок землі, про Державний земельний іпотечний банк. Ось де наші сили треба направити, ось про що йде мова. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Заєць.

11:24:17

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Я хочу відповісти попередньому виступаючому. У нас, у Верховній Раді, є три закони про ринок земель. Так от, де ви, шановний, є один з авторів законопроекту, там є дозвіл на торгівлю землею сільськогосподарською для юридичний осі. Це для людей мислячих означає, що через одну ітерацію* ми будемо продавати цю землю іноземцям. Це перше.

Друге, чому ж ви у своєму законі не виписали ті обмеження, які є у моєму законі? Тому ви свідомо робите ситуацію, щоб не приймаючи законів, не наводячи лад сьогодні із кадастрами, із землею, не забираючи її у власність там, де сьогодні вона втратила свого власника, ви хочете запустити механізм торгівлі землею і продати цю землю, обезземелити село, знищити, фактично, українців на території.

Ви знаєте, що сьогодні сільськогосподарське виробництво неефективне, воно не може нагодувати навіть сьогодні українців. Чого? Тому що робите все, щоб сільськогосподарські підприємства, ну, фактично, деградували і ціна землі була мінімально. А якщо ціна землі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Іван Олександрович.

11:25:27

ЗАЄЦЬ І.О. А якщо ціна землі мінімальна, то прийде дядько із мішечком і все купить.

Тому не треба тут дурити людей, а треба, щоб земля була у руках українця, тобто у фермера.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Фракція "Блок Юлії Тимошенко", буде хтось виступати? Не бачу. Будь ласка, Олег Зарубінський. Я бачу.

11:25:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановні колеги, я хотів сказати тільки одне. Йдеться зараз, мова зараз не про землю, а про територію. Бо нас штовхають, шановні, на те, щоб Україна зараз вийшла на торги своїми майже 60-ма відсотками території.

Я вам зачитаю висновок експертної групи „Інтернешенел Елет” у доповіді „Клімат-конфлікту”: „Із насуванням глобального потепління і збільшення рівня Світового океану кількість земель, придатних для життя і обробітку буде катастрофічно зменшуватися, що приведе до перенаселення і конфліктів за територію”. Я ще раз хочу сказати, нас штовхають на торги своєю територією шестидесятьма відсотками. Варто проголосувати за подолання вето і це, і цього не припустити. Дякую

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, будь ласка.

11:26:55

СМІТЮХ Г.Є.

Володимире Михайловичу, це дуже, саме головне і дуже важливе питання для України і для всього населення. Тим більше, що в Україні третина населення проживає в селі. Не можна питання це ставити без обговорення. Є Регламент і Регламент дозволяє нам обговорити це питання в межах подолання вето, і я пропоную це питання обговорити. Це перше питання.

Друге питання. Я призиваю всіх колег про подолання вето президента, тому що ми внесемо цим законом колізії між діючим законодавством, що позволить судам виносити протирічні рішення відносно продажу землі. І те, що сказав Зарубінський, ви знаєте, що в світі іде дуже серйозні зміни, кліматичні зміни, які зруйновують, в принципі, систему аграрного сектору в всьому світі, і Україна є ласим кусочком тих людей, які хочуть заволодіти цією землею. Тому, щоб Україна не втратила свою незалежність над сільхозземлями, я пропоную, по-перше, повернутися до цього питання і, по-друге, обговорити це питання, і дати цьому питанню широкий, так сказати, розголос. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції комуністів хто буде виступати?

Адама Мартинюк? Будь ласка.

11:28:06

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні виборці, я сподіваюсь, ви пригадаєте історію і пригадаєте, як не один раз тут і в сесійній залі, і на різних трибунах, з екранів різних телестудій Прем’єр-міністр і її політична сила говорила, що вона все зробить для того, щоб земля не продавалась. Це її була найбільша обіцянка. Тоді дозвольте запитати: що змінилося? А відчувається, що змінилося ось що, напевно, мають рацію ті, хто говорить, що земля Київщини і не тільки Київщина, належать кланам БЮТу, напевно, мають рацію ті, хто говорить, що найбільша проблема, яку ставлять перед нами іноземці – це купівля-продаж земель сільгосппризначення. Для них більше нічого вже в Україні не треба. Отже, БЮТ хоче розрахуватися з іноземцями. Я не виключаю, що, мабуть, із тими тисячами грузинів, які сьогодні приїжджали, також треба розрахуватися землею. (Шум у залі)

І наостанок…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте поступимо таким чином. У мене пропозиція. Я думаю, щоб у нас емоції не переважили, я поставлю на голосування про те, щоб доручити комітету доопрацювати і в четвер… Шановні колеги, зараз будемо переголосувати все. Давайте будемо рухатися вперед. Голосів 300 немає, я це бачу. Немає 300 голосів.

Тому у мене пропозиція така. Проголосуйте доручити комітету попрацювати над аргументами і в четвер повернутися до розгляду цього питання. Я просив би підтримати цю пропозицію. Я її ставлю на голосування. Прошу проголосувати. Прошу проголосувати.

11:30:16

За-308

Рішення прийнято.

Я прошу комітет… Шановні колеги, відповідно до Регламенту, ми маємо право направити на доопрацювання в регламентний комітет, що Верховна Рада зробила в кількості 308 голосів. До четверга, комітет, допрацьовуйте.

Оголошується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо питань студентського самоврядування). Реєстраційний номер 1280. Друге читання. Доповідач – заступник голови Комітету з питань науки і освіти Давимука Степан Антонович.

11:30:58

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, пані і панове! Нагадаю, що метою законопроекту є розширення повноважень і функцій студентського самоврядування з метою підвищення його ролі в діяльності вищих навчальних закладів.

Для цього пропонується внести зміну до Закону України "Про вищу освіту, зокрема встановити квоту представництва студентів в колегіальних органах вищих навчальних закладів, уточнити питання утворення та функціонування органів студентського самоврядування та конкретизувати сфери та напрями їх діяльності .

Одразу зазначу, що даний законопроект є актуальним і на часі, оскільки наші університети, вищі учбові заклади переходять на нові механізми самоврядування.

Закон України „Про вищу освіту”, який регулює діяльність органів студентського самоврядування, не дозволяє в певній мірі використати їх потенціал. Тому законодавча неврегульованість цього питання викликала численну кількість законопроектів протягом останніх двох скликань.

Також Міністерством освіти та науки України підготовлена та ухвалена на розширеному засіданні уряду України у вересні 2009 року за участю ректорів провідних вищих учбових закладів України, нова редакція Закону України „Про вищу освіту”, в якій суттєво розширюється участь студентів в управлінні вищим навчальним закладом.

Комітет підтримав необхідність прийняття цього законопроекту, який сприяє розвитку демократичних традицій в системі вищої освіти та вписується в контекст Болонських угод.

До законопроекту було подано 34 поправки, вони були розглянуті на засіданні комітету і більшість цих поправок, або повторюється, або накладається і відповідно для нашого засідання подана таблиця цих поправок для другого читання і прошу її розглянути. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Доповідь завершена, комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон. Головне юридичне управління висловило там певні зауваження, але комітет вважає, що вони не суттєві. Є застереження до закону?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про вищу освіту” (щодо питань студентського самоврядування) (реєстраційний номер 1280). Прошу голосувати.

11:34:24

За-212

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 139, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 52, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 1.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту закону (реєстраційний номер 1280). Повернутися.

11:35:03

За-234

Повернулися.

Тепер ставлю на голосування пропозицію комітету. Про прийняття в другому читанні і в цілому, як закону Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про вищу освіту” (щодо питань студентського самоврядування) (реєстраційний номер 1280). Прошу голосувати.

11:35:40

За-232

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду, шановні колеги, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо врегулювання порядку внесення змін до договорів про надання фінансових послуг) (реєстраційний номер 3524, 3524-1). Доповідачі: народні депутати України Дубіль Валерій Олександрович і Куликов Кирило Борисович. Співдоповідач – Аржевітін Станіслав Михайлович.

Можливо, враховуючи велику кількість законопроектів розглянути за скорочено процедурою чи ні?

ІЗ ЗАЛУ Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Є пропозиція я ж питаю доповідача, якщо вони погодяться, я поставлю на голосування.

Хто за те, щоб розглянути проекти законів 3524, 3524-1 за скороченою процедурою? Прошу голосувати.

Шановні колеги! На Погоджувальній раді…

11:37:02

За-155

Рішення прийнято.

… вимагають розглянути відповідні закони і пропонують – то є інша пропозиція, давайте будемо як у всіх цивілізованих парламентах – визначили розклад і працюємо поки не завершимо розгляд. Так давайте таким чином. Будь ласка, Валерій Олександрович Дубіль. А потім Кирило Борисович.

Немає. Будь ласка, Кирило Борисович.

11:37:41

КУЛИКОВ К.Б.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Дуже вдячний за можливість звернутися до вас з дуже потрібним для громадян України законопроектом. Це, насправді, лише одна зміна, яку ми не врахували при прийнятті законопроекту, що стосувався подолання наслідків фінансової кризи. Ми врахували те, що банки в односторонньому порядку не можуть підвищувати процентну ставку для своїх клієнтів. Цей законопроект не врахував кредитні спілки. Ми розуміємо, що клієнти банків – це одне, а клієнти кредитних спілок – це наші громадяни, які вкладають останнє. Тому ми вносимо зміни до законопроекту, по-перше, до Цивільного кодексу за словом „банки” поставити „кредитні спілки” та також Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заборони банків змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку, який був прийнятий у зв’язку з подоланням наслідків фінансової кризи. Це дуже негайне питання, воно дуже легке. Я вважаю, що будь-які люди, які підтримують наших кандидатів, підтримають цей законопроект. У будь-якої частини зала є виборці, які є членами кредитних спілок, і їм в односторонньому порядку сьогодні підвищують кредитні ставки.

Тому я звертаюсь до вас, підтримати цей законопроект, і буду щиро вдячний за вашу підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Аржевітін Станіслав Михайлович від комітету. Да, давайте.

11:39:34

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановний Голово, шановні колеги, на ваш розгляд запропоновані два законопроекти. Один законопроект, який забороняє внесення змін до договору про надання фінансових послуг, автор є Дубіль Валерій Олександрович, і інший законопроект альтернативний Куликова Кирила Борисовича щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, які передбачені кредитним договором.

Законопроекти запропоновані розроблені з метою захисту прав та законних інтересів клієнтів фінансових установ та спрямовані якби на поширенні єдиної практики заборони внесення змін до кредитний угод. Зокрема такі обмеження вже внесені бо банківській системі. У грудні 2008 року Національний банк запровадив свої нормативні акти, що регулюють цю тему. І звичайно доцільно було б цю практику поширити на весь фінансовий ринок, тобто - кредитні спілки, кредитні установи, фінансові компанії, ломбарди і інші фінансові установи.

Сьогодні також до нашого комітету надійшло дуже багато звернень громадян, які скаржаться щодо одностороннього підвищення процентних ставок. Головне науково-експертне управління Верховної Ради пропонує в першому читанні законопроект 3524 відхилити, а законопроект 3524-1, який більш комплексно врегулював цю тему, доцільно прийняти в першому читанні.

І рішення нашого комітету. Враховуючи те, що в законопроекті 5324-1 внесеному народним депутатом Куликом Кирилом Борисовичем питання заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати проценті ставки вирішується комплексно шляхом внесення змін до Закону України "Про фінансові послуги” і одночасно до Цивільного кодексу України. Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти вище зазначений законопроект за основу у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися, щоб висловити свою точку зору, два за, два проти. Проводиться запис. Прошу вивести прізвища народних депутатів на інформаційне табло. Володимир Олександрович Яворівський,

11:41:58

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", місто Кіровоград.

Шановні колеги, справді сталося так,, щоб ми чесно кажучи, вивели кредитні спілки десь, значить, за межі, і повністю віддали їх на керівництво, на... функціонування їхнє повністю передали на, скажімо, на наглядові ради, і тому подібне майже не легалізувавши їх у всіх позиціях законодавчо. Це справді, була велика помилка, і ми знаємо, що сьогодні буквально наступає ціла хвиля колосальних порушень, штучного банкрутства цих кредитних спілок по всій Україні.

Я хочу просто нагадати про те, що, скажімо, у тій самій Америці і Канаді, де українці вижили за рахунок саме утворення цих кредитних спілок, які діяли в межах законів, які були дуже функціональними і допомагали, справді, українській діаспорі виживати, і там є навіть, я б сказав, такий певний культ цих кредитних спілок.

У нас уже можна сьогодні говорити про те, що вони цілковито себе скомпрометували. Скажімо, кредитна спілка „Турбота”, куди українська інтелігенція здавала свої там, скажемо так, жалюгідні копійки, сьогодні, фактично, є теж на грані штучного банкрутства. І це стосується не тільки „Турботи”, це, фактично, сьогодні запущено по всій Україні. У тому ж самому Кіровограді, за яким я закріплений і де часто буваю, так само, кредитна спілка „Україна-Центр”, яка, скажімо, може дати кредит, а після цього через кілька днів вимагати, щоб його повернули.

Через те ті уточнення, які зробив наш колега Куликов, ті уточнення, де ми виводимо в один єдиний ряд відповідальність за людські збереження кредитних спілок разом із банками, "Блок Юлії Тимошенко" їх підтримає. Мені видається, я згоджуюсь із попереднім виступаючим про те, що, справді, саме цей законопроект можна спокійно приймати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олег Зарубінський, будь ласка.

11:44:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановні колеги, це питання, яке намагають відрегулювати наші шановні колеги пан Дубіль і Куликов, воно не тільки назріло, воно перезріло.

Відверто кажучи, мені трошки дивно, що мають регулювати це виключно представники інших сфер суспільного життя. Я би хотів, щоб коли банкіри йшли по шляху розірвання фактично домовленостей з своїми клієнтами на свою користь теж і їх ті, хто представляє у Верховній Раді теж представляли певний інтерес не тільки своєї галузі, але і інтерес своїх виборців адже ця ситуація набула абсурдного характеру, криза вся навалена, в тому числі і фінансова криза навалена на простих людей, а ті, хто мають серйозні здобутки фінансового характеру намагаються мінімізувати свої втрати за рахунок цих людей, в яких, можливо, за цими угодами це останні гроші залишилися.

Тому, мені здається, що треба з цим питанням не, я вважаю, не робити так, щоб це було через три чи чотири тижні. Я би запропонував, оскільки два законопроекти фактично не суперечать один одному і є позитивне рішення Науково-експертного управління щодо законопроекту Куликова, можливо, ми б його сьогодні прийняли не тільки за основу, але в цілому, бо страждають, перш за все, люди. Я розумію, що, можливо, банкам це не дуже подобається, але банк і клієнт – це договір, який має бути вигідний і тим, і тим. І, я думаю, що ця ситуація з банками скоро перекинеться, а фактично перекинулась вже на сферу кредитних спілок, про що, я думаю, сьогодні ми будемо ще говорити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто із представників фракцій наполягає на виступі? Не бачу. Будь ласка, Аржевітін і потім Куликов.

А? Ні, від фракції мають право виступити одну хвилину, якщо не брали участь у виступах. Це ж від фракції. Будь ласка.

11:46:25

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати! Дійсно, законопроект потрібно приймати, але погодьтесь з тим, я зараз скажу чому, приймати тільки в першому читанні.

По-перше, в законопроекті дійсно врегулюється хороша норма, щоб поширити все на фінансовий ринок. Але є речі, які закладенні як суперечність. Ну наприклад, вводиться зараз в обіг нова термінологія „статус”, „правовий статус графіку погашення боргу”. Це вперше в законодавстві. Його потрібно прописати.

Далі. В законодавстві згадується, що деякі платежі теж забороняються. Які саме платежі? Це потрібно розписати.

Далі. Стосовно заборони дострокового погашення частини боргу потрібно внести до Цивільного кодексу, а не до Закону про фінансові ринки, а також все, що стосується непоширення дії цього закону на попередні угоди, як це сказано в Прикінцевих положеннях, потрібно вилучити. Тому ці норми потрібно підкорегувати дуже швидко до другого читання. Тому, будь ласка, давайте його відправимо на друге читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ярослав Сухий,а потім ви.

Мікрофон з місця робочого.

11:47:50

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, я взагалі думав, що питання тут зрозуміле, законопроект має на меті захистити наших громадян, про що говорили всі колеги, які виступали перед мною від свавілля фінансових установ шляхом введення заборони. І законопроект колеги Куликова якраз, і правильно сказав представник комітету, що і позитивно, ви розібралися з двох законів, і зробили висновок про тире один. Так тепер і зрозуміло, що цей законопроект, який виписано комплексно, тим більше, що саме він вносить зміни до Цивільного кодексу України, те про що нам, власне кажучи, і потрібно було зробити давним-давно, я думаю, і пропоную цей законопроект номер 3524-1 прийняти за основу в першому читанні і в цілому. Немає потреби... або ну тоді... Будь ласка, якщо комітет буде заперечувати, то ми не приймемо в цілому, але думаю, що я вас переконаю. Якщо ні, то тоді Володимир Михайлович я вношу пропозицію протокольно доручити за скороченою процедурою профільному комітету підготувати його до голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Куликов Кирило, будь ласка, мікрофон.

11:49:08

КУЛИКОВ К.Б.

Дякую. Я хочу сказати, що сьогодні немає часу втрачати, цей законопроект був розглянутий у комітеті ще влітку цього року. Це стосується багатьох громадян, це мільйони громадян, вкладники кредитних спілок, це люди, які вкладали гроші і отримали гроші на не купівлю там будівель, купівлю квартир, це на найпростіші речі. Тому ми повинні негайно приймати цей законопроект, він немає ніяких суперечень, він не політичний, він цілком обґрунтовано вводить зміни до Цивільного кодексу і до закону. Там немає що ще запропонувати.

Я пропоную підтримати позицію і прийняти цей законопроект у першому читанні і в цілому. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте таким чином підемо. Я зараз поставлю на голосування відповідно до реєстрації цих законопроектів, не дивлячись на те, що за основу підтримується другим. Верховна Рада визначиться. Потім я поставлю на голосування другу пропозицію, щоб за скороченою процедурою і скажімо доручити комітету на четвер його підготувати до розгляду, бо проблема надзвичайно складна. Кредитні спілки виявилися у найбільш складному становищі, у тому числі через ошуканство, але і з огляду на складну фінансову ситуацію. Бо коли в банки кошти були заведені із держави, то кредитні спілки нічого не отримали. І сьогодні багато є проблем, а там, як правило, найбідніші люди.

Тому, першою я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу законопроекту (реєстраційний номер 3524). Комітет пропонує його відхилити, але я його ставлю на голосування для прийняття за основу і прошу визначитись шляхом голосування.

Але яка різниця, якщо він пройшов комітет, ну так що ми не будемо розглядати його? Я ще раз хочу сказати: комітет доповів про два законопроекти…

11:51:13

За-106

Рішення не прийнято.

Тепер я ставлю на голосування проект Закону (реєстраційний номер 3524-1) про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (автор Кирило Куликов). Прошу голосувати.

11:51:51

За-365

Рішення прийнято.

А тепер друга пропозиція, шановні колеги. Враховуючи те, що важливість його прийняття… Я поставлю на голосування пропозицію. Доручення комітету – розглянути його завтра на засіданні комітету і у четвер винести на розгляд у другому читанні. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування цю пропозицію щодо законопроекту 3524-1. Прошу голосувати. Першим питання у четвер. Пропозиція дуже слушна Юрія Анатолійовича Кармазіна, як завжди.

11:52:37

За-338

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас залишилось 5 хвилин. То може перерву оголосимо? Я пропоную таким чином: перерва оголошується до 12 годин 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, запросіть, будь ласка, народних депутатів до сесійної зали, щоб ми могли продовжити роботу.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення механізму захисту конституційних прав громадян при провадженні оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності).

Доповідає народний депутат України Сергій Григорович Міщенко. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Романович Мойсик.

Будь ласка.

12:32:05

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я прошу уваги для того, щоб міг пояснити ціль даного законопроекту.

Якщо ми задамо собі питання чи повинні ми розкривати злочини за рахунок оперативно-розшукової діяльності. Так, однозначно ми повинні це робити. І зрозуміло, що при цьому не повинні порушуватись конституційні права наших громадян.

Я хочу вам навести декілька тільки прикладів відносно того як сьогодні застосовуються оперативно-розшукові заходи відносно політиків, відносно бізнесменів, відносно звичайних громадян України. якщо ми візьмемо дані по Україні за цей рік, за 2009 рік, то в Україні було заведено біля… тому що не можна казати точну цифру, біля 40 тисяч оперативно-розшукових справ, де були застосовані оперативно-технічні заходи. Це… ви знаєте що це таке, це і послушка, і нагляд, і зйом інформації з листування і засобів зв`язку, і проникнення в житло, тобто обмеження таких… обмеження прав громадян, тимчасове обмеження для того, щоб можливо розкривати злочини. Так от, я можу навести вам наступний приклад, щось із 40 цих тисяч. 25 тисяч… приблизно 25 тисяч були погоджені попередньо, перед тим як піти до суду, з прокуратурою, тобто прокуратура дала своє погодження на те, щоб ці оперативні заходи були здійснені. Інші 15 тисяч не були погоджені. Після цього більша частина була опротестована – і суд скасував рішення.

Тому я зараз хочу вас послухати, яка ж мета і яка ціль в останні роки у нас використовування оперативно-розшукових справ, служб, для яких цілей. Я хочу вам зачитати статтю 121-шу Конституції України, де чітко вказано, що одна із функцій прокуратури – це нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

У нас є Кримінально-процесуальний кодекс, це 97 стаття Кримінально-процесуального кодексу, де остання частина говорить, що „проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженням прокурора”. В 97 статті Кримінально-процесуального кодексу чітко про це вказано.

Що нам говорить 8 стаття Закону „Про оперативно-розшукову діяльність”. Вона каже про те, що прокуратура повідомляється уже після того, як суд виніс рішення відносно запровадження оперативно-розшукової справи. То тут зрозуміли, що КПК - обов’язкове погодження, 8 стаття оперативно-розшукової діяльності закону – після того, як уже суд прийме рішення. Так от вам і різниця: 25 погодили, тому що подання подавали на підставі із урахуванням 97 статті (через прокуратуру в суд), а 15 тисяч пішли по 8 статті (щоб не погоджувати). Що це справи, якщо проаналізувати ці справи. Це справи замовні: проти політиків, проти суддів, проти бізнесменів, проти всього іншого. Чому? Якщо ми візьмемо 3, 4, 5 років тому - і подивитися, скільки ж таких справ пішло, не по 97-й статті, не на її підставі з погодженням, що це одиниці по всій Україні. З кожним роком іде збільшення, тенденція, в тисячу разів проведення і заведення таких справ для того, щоб… Що робити? Наїжджати на політиків, наїжджати на бізнесменів, на суддів, мати додаткову інформацію. Зрозуміло, що два останні роки в зв’язку з о цим противостоянням в країні о ці всі заходи дуже чітко використовуються. Тому я закликаю парламент дуже уважно на це прислухатися, що зрозуміло, що на сьогоднішній день, на сьогоднішній день, якщо ми не приймемо закон, не залежно від того, в опозиції хтось, при владі, ми повинні, по-перше, захистити себе, політик повинен себе захистити в цьому випадку, щоб без будь-яких санкцій на нього… В нас що, не було таких даних, не було таких підстав, коли голову Верховного Суду прослуховували, коли прослуховували наших депутатів, коли прослуховували і заводили оперативні справі бувші керівники Служби безпеки, по яким потім порушувалися кримінальні справи, по іншим справам.?

Якщо ми не подумаємо в першу чергу про себе, про тих людей, кого це стосується, то, зрозуміло, що… Я не ідеалізую, що ми, якщо зрівняємо Конституцію, Кримінально-процесуальний кодекс і Закон про оперативно-розшукову діяльність, ми зразу наведемо порядок. Я не ідеалізую, але о цей шлагбаум, який може поставити прокуратура перед тим, як ця справа піде до суду, і подивитися, а є там політик, а є там замовлення, а з чого висмоктана ця справа, яким чином ми будемо завтра відповідати.

Тому зрозуміло, що оці протиріччя між Конституцією, між Кримінально-процесуальним кодексом, між Законом про оперативно-розшукову діяльність і використовуються для того, щоб вести незаконні дії проти наших громадян, обмежувати їх конституційні права. Тому я хочу сказати, що нам треба навести лад незалежно від того, при якій ми посаді чи на яких ми місцях сидимо. В першу чергу, думати про майбутнє, чи буде тут, у нас „беспредел”, чи у нас будуть законні підстави для того, щоб потім у тому числі і того прокурора, який буде перевіряти цю справу, притягнути до відповідальності, що він пропустив, до суду це.

Тому зрозуміло, що у даному випадку ми повинні сказати, чи ми за те, дійсно, щоб було по Конституції і по Кримінально-процесуального кодексу, який вище над Законом „Про оперативно-розшукову діяльність” і проголосувати за це.

Але я хочу під стенограму сказати наступне. У нас є одне питання, яке визиває такі протиріччя між деякими депутатами, і, зрозуміло, що вого може, якщо його не прибрати, може позбавити взагалі сенсу цього закону і провалення цього закону і голосування.

Ну, по-перше, його треба прийняти у першому читанні. Зараз, проконсультувавшись в залі з депутатами, які мають відношення до оперативно-розшукової діяльності і які сказали свої зауваження, є остання частина цього закону – це зміни до Закону „Про контрозвідувальну діяльність”, де теж вказано відносно того, щоб ці справи була погоджені з прокурором.

Я хочу під стенограму зняти останні зміни до Закону „Про контррозвідувальну діяльність”, щоб прибрати всі протиріччя, щоб ми до другого читання цей закон вичитали, щоб не було порушення закону, не було порушення Конституції, і, дійсно, ми прийняли у другому читанні уже збалансований закон, у якоик було б чітко вказано, що у нас Конституція діє, конституційні права громадян не порушуються, у нас немає … не буде масово замовлень оперативно-розшукових справ, у нас не буде замовних по цим оперативно-розшуковим справам кримінальних справ.

І тому я хочу під стенограму, якщо ви мені дозволите, зачитати. Це стаття 7 Закону України „Про контррозвідувальну діяльність”, де вносяться зміни, 12-та. І 12-та. Прошу їх прибрати з закону і голосувати без цих у першому читанні, без цих статей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є запитання до доповідача. Будь ласка, запишіться. Проводиться запис. А тепер – на табло прізвища народних депутатів.

Народний депутат Скибінецький, будь ласка.

12:42:10

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.

Дякую. Шановний Сергію Григоровичу, зрозуміло, що є протиріччя певні між статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу і статтею 8 Закону про ОРД.

Але у той же час немає ніде в світі практики подвійного санкціонування оперативно-розшукових заходів – або прокуратура, або суд. Так може це протирічить, краще зліквідувати шляхом внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу.

Але якщо йти по вашій пропозиції вашого законопроекту, то суд не матиме ніяких прав приймати рішення без санкцій прокурора. Тобто прокурор попередньо санкціонує те, що суд може брати це до розгляду.

І друге. Чим заважає нагляду і прокуратурі за оперативно-розшуковою діяльністю повідомлення прокурора у 24 години після прийняття судом рішення. Дайте відповідь, будь ласка.

МІЩЕНКО С.Г. Дякую за запитання.

Що стосується інших країн світу, то якщо почитати Конституцію інших країн світу, то тими функціями, якими наділена наша прокуратура, нагляд за оперативно-розшуковими органами, які ведуть цю діяльність, то ні в одній Конституції світу, я не маю пострадянське, то ви маєте європейський і світовий досвід. Але якщо ми візьмемо Росію, Білорусію, Литву, Латвію, всі інші країни, то там функція прокуратури – одна із цих слідств, нагляд за слідством і нагляд за органами, які ведуть оперативно-розшукову діяльність. Так я можу вам сказати, що якщо прибрати цю норму, то треба міняти 121 статтю Конституції і прибирати з цього нагляд. А якщо, це вказано в Конституції, якщо КПК вище чим закон стоїть і у них конкретно вказано і чітко, що це погодження, то тут питань ніяких не може. Тим більше я хочу нагадати на те, що 5-10 років тому такі були справи, які не погоджувались, одиниці, вони з’явилися буквально два роки тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

МІЩЕНКО С.Г. … і зараз йде тенденція на його збільшення. Хто міг сказати ще декілька років тому, що буде 15 тисяч справ в 2009 році, які не погоджувались з прокурором? Майже всі справи, це одиниці були по країні, які не погоджувались, але вони в той же час скасовувалися. Так от із 15 тисяч справ більшість їх вже скасована цими самими судами, які виносили, по протесту прокурора.

Тому, якщо ми потім повідомляємо, то де ж нагляд тоді буде? Приберіть з прокуратури нагляд з оперативно-розшукової діяльності і все, і тоді не треба нічого погоджувати, як і обвинувальний висновок не треба буде погоджувати при направленні кримінальної справи до суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

12:45:08

СМІТЮХ Г.Є.

Сергій Георгійович, у мене до вас безперечно… я особисто підтримую цей законопроект, тому що треба наводити порядок хоча би в якій частині, тому що та вакханалія, яка твориться сьогодні з оперативно-розшукової роботи, то при Радянському Союзі і близько були недопустимі такі факти. Це перша моя констатація.

У мене у зв’язку з цим два питання. Перше питання. Скажіть, будь ласка, ви навели цифри, що більше 15 тисяч було незаконно порушено, або заведено справ проти громадян України, відповідно вони мають або конкурентне або комерційне замовлення. Скажіть, будь ласка, хто поніс хоча би одне… хто поніс наказаніє. Це перше питання.

І друге питання. Скажіть будь ласка, вашим законопроектом чи передбачається посилення відповідальності за те, що незаконно заводяться оперативно-розшукові справи на громадян України? І якщо так, то скажіть, будь ласка, чітко, в якій частині, в якій статті і як це з діючим законодавством? Дякую.

МІЩЕНКО С.Г. Дякую. Дякую за запитання. На сьогоднішній день існує наступне правило, що якщо незаконно була порушена оперативно-розшукова чи заведена оперативно-розшукова діяльність умисно, то в нас є дві статті Кримінального кодексу – це зловживання посадовим становищем і це перевищення посадового становища, тому що кримінальна справа за це існує. Так от, відносно незаконних заведень кримінальних справ я наведу саме такий за 2009-й відомий випадок. Ви пам’ятаєте, коли прослуховували наших депутатів і працівників суду і прокуратури, коли була заведена кримінальна справа за дорученням одного з керівників Служби безпеки відносно того, що людина, яка не мала дозволу на секретні матеріали, вона як би то виносила з приміщення ці секретні матеріали. І тому зрозуміло, що негайно була порушена кримінальна справа. Ви знаєте, що в розшуку знаходився…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

МІЩЕНКО С.Г. ...що в розшуку знаходиться і кримінальна справа ще незакінчена, але вам от приклад по замовленню одного з керівників Служби безпеки була проти депутатів і проти працівників прокуратури була сфальшована, сфабрикована оперативно-розшукова справа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Скубашевський, фракція Партії регіонів.

12:47:53

СКУБАШЕВСЬКИЙ С.В.

Прошу передати Вернидубову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів.

12:48:00

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановний Сергій Григоровичу, головною фігурою в наданні дозволу на проведення оперативно-технічних заходів в законопроекті ви ставите прокурора, а не суд. І з точки зору вдосконалення прокурорського нагляду це начебто і нормально, а з точки зору запобігання порушень конституційних прав громадян, я хотів би задати таке питання. В законопроекті я не бачу такої чіткої вказівки про те, що при відмові прокурора в наданні дозволу, в погодженні, він має суб’єкт звернення, має право звернутися до суду, як тут бути.

МІЩЕНКО С.Г. Дякую за запитання. Іван Васильович, ви знаєте, що ніхто цим законом 97 статтю Кримінально-процесуального кодексу не міняє і в цій статті і у восьмій статті Закону про оперативно-розшукову діяльність чітко вказано, що дозвіл на оперативно-технічні заходи своїм рішенням робить суд і не прокурор. Прокурор здійснює своїм погодженням нагляд тільки.

Ваше зауваження відносно того, якщо не погоджується цей захід і чи має право далі суб’єкт оперативно-розшукової діяльності вносити без погодження, тому я і закликаю про те, щоб ми зараз в першому читанні його проголосували. Оці зауваження, що ви сказали, ми можемо внести в Закон про оперативно-розшукову діяльність в другому читанні, і... я ж не прошу в цілому його прийняти. Тому, зрозуміло, що є питання, які ми можемо вдосконалити до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

12:49:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановний Сергій Григорович! Я вам щиро дякую, що ви взагалі пішли в цю тему. Щиро дякую. Тому що ви підняли колосальний пласт проблем, але навіть в цьому законі ви зараз уже сказавши „а”, вас заставляють сказати „б”, ще не зробивши нічого фактично.

А я хотів би, щоб ви знали, що те прізвище, яке ви сказали, вже купили справу, не хвилюйтеся! Уже ніхто і нікуди не ховається ніде. (Я маю на увазі по Дурдинцю). Купується нормально. Ніхто не відповів за ці 15 тисяч. Ніхто! В країні знайдено нібито сім шпигунів, сім шпигунів і 40 тисяч справ заведених – таке співвідношення. Ви прийдете до дому і у вас вже буде там перерите, на законних підставах, на підставі того, що буде рішення суду і ніхто не звітував нікому. Ні тут, з трибуни, ніхто не...

МІЩЕНКО С.Г. Дякую, Юрію Анатолійовичу, за запитання.

Можу більше вам сказати, що взагалі на сьогоднішній день от, якщо брати статистику, то із всіх оперативно-розшукових заходів, справ було застосовано в кримінальному законодавстві всього по МВС – 13 відсотків, по СБУ – 12 відсотків. Тобто ви бачите, який результат відносно того, що проводити. Тобто пшик, пшик проводиться. Але, але неможливо, неможливо порушувати на сьогоднішній день, далі уже доводити до абсурду оці заведення оперативно-розшукових справ, щоб вони були в наступному році не 15 тисяч, а 50 тисяч, а через рік було 70 тисяч. Треба щось зробити. Тому я й кажу, що цей закон дає підстави нам до другого читання це зробити, найти той уже... Ми ідеальний механізм не знайдемо, будуть продажні, і в одній структурі, і в другій, і в третій. Все залежить від людей, які займаються цією справою, які знаходяться на цих посадах. Треба людей міняти, які...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партія регіонів.

12:52:17

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати колезі Бевзу Валерію Ананійовичу, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, Валерій Ананійович.

12:52:26

БЕВЗ В.А.

Дякую, шановний колега. Сергій Григорович, я хотів би сказати ось що. Однією із головних умов взагалі оперативно-розшукової діяльності це є умова збереження таємниці цієї діяльності, тобто режим таємності. На жаль, у нас сьогодні апріорі відбувається так: заводиться оперативно-розшукова справа, а через 5 хвилин про те, що вона заведена, знають уже й на базарі.

Якщо говорити про суб’єктів, то, починаючи від оперативного співробітника і закінчуючи суддею, оперативно-розшукова справа проходить 9 чоловік. Виникає запитання: чи можливо в таких умовах, (а ми знаємо, що якщо знає другий, то знає і порося), чи можливо в таких умовах забезпечити режим таємності, ну, і зрозуміло ефективність взагалі оперативно-розшукової діяльності?

Будь ласка, я чекаю на...

МІЩЕНКО С.Г. Дякую за запитання. Ну, ви знаєте, да, що в Кримінальному кодексі за розповсюдження такої інформації є кримінальна відповідальність. І від людей, я знову кажу, якщо б оці 9 чоловік, через які проходить оця кримінальна справа, оперативно-розшукова справа тримали язик за зубами, то не було б проти них кримінального переслідування. Але, я знову кажу, не про людей, які займають ці посади і здають інформацію по оперативним справам а про те, хто як виконує ці закони.

Давайте ми відкинемо це взагалі, поставимо так як воно є на сьогоднішній день, частина буде йти, 25 тисяч буде йти через прокуратуру, а 15 тисяч буде йти невідомо яким чином. Тому на сьогоднішній день кримінальна відповідальність за розповсюдження цієї інформації, секретної інформації є, за неї треба притягувати до кримінальної відповідальності. А в іншому випадку повинно бути нагляд, давайте змінимо Конституцію і тоді цього нагляду не буде і тоді ми будемо казати, це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні народні депутати, відповіді на запитання завершено. Дякую вам, Сергію Григорович, сідайте, будь ласка. Володимир Романович Мойсик голова підкомітету.

12:55:04

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги, автор законопроекту пропонує внести зміни до трьох законів чи, вірніше, до двох законів і до Кримінально-процесуального кодексу з тим, щоб унормовувати і привести у відповідність одне до одного із Конституцією положень про процедуру отримання дозволу на негласне проникнення до житла чи іншого володіння громадян, на зняття інформації з каналів зв’язку, встановлення контролю за листуванням і таке інше. Отже, йде мова про процесуальне обмеження найсуттєвіших, найістотніших прав українських громадян.

Як справа відбувається сьогодні. Сьогодні керівники підрозділів, які ведуть оперативно-розшукову діяльність обходяться без погодження і без підпису прокурора і мають право безпосередньо звернутись до суду за отримання дозволу на проникнення, переілюстрацію і таке інше.

Коли було ухвалено Закон про оперативно-розшукову діяльність, Сергій Григорович доповів, не було процедури розгляду цих матеріалів. І ще працюючи у Верховному Суді ми складали інструкцію чи положення трьома відомствами - СБУ, прокуратура і Верховний Суд. І скажу вам так, що завжди працівники оперативних підрозділів заперечували проти того, щоби між ними і судом була якась ще посередницька структура.

Отже сьогодні виникає питання. Чи потрібен між оперативно-розшуковою ланкою і судом ще якийсь орган нагляду? Доповідач висловив правильну думку про те, що таки нагляд випливає із статті 121 Конституції, але яка це форма нагляду і чи такий нагляд не зробить подвійний контроль, а отже і унеможливить звернення оперативних працівників до суду. Бо якщо подання має бути погоджене з прокурором, то це означає, що без погодження суд такого подання не прийме.

Отже я від імені комітету підтримую думку автора законопроекту, все-таки треба дати можливість прокурорам реалізувати свою функцію нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю. Чи це буде форма, наприклад, яку пропонує колега Скибінецький, що погодження означає постанову прокурора або за, або проти, але не позбавляє керівника оперативного підрозділу звертатися за такою санкцією.

І наостанок, шановні колеги, і, Володимире Михайловичу, кожного разу доповідаючи вкраплення до чинного Кримінально-процесуального кодексу прошу вас ще раз звернутися до самого нового Кримінально-процесуального кодексу. Майже 100 кілограм різних текстів і варіантів цього кодексу лежать у мене в робочому кабінеті. На жаль, Верховна Рада розподілила кодекс для його створення між двома комітетами. Отже не займається ним ніхто на сьогодні. Пропозиція від п’ятьох фракцій створити тимчасову комісію не підтримана і ми маємо справу з такими несистемними підходами і змінами до цих питань.

Комітет пропонує підтримати у першому читанні за основу. Добре, що колега Міщенко вилучив положення про зміни до Закону про контррозвідувальну діяльність, оскільки прокурор немає повноважень нагляду у цій сфері діяльності держави. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запитання є до співдоповідача? Є? Немає. Тоді переходимо до обговорення.

Я перепрошую. Будь ласка, народний депутат Скибінецький. Є запитання.

12:59:24

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Романовичу, у мене таке питання. Чи не здається вам, що законопроект спрямований не стільки на захист прав і інтересів громадян, скільки на задоволення інтересів тих, хто хотів би мати з якихось причин упереджувальну інформацію про плани і наміри оперативно-розшукових підрозділів. Дякую.

МОЙСИК В.Р. Шановний колего, тут автора законопроекту не можна запідозрити у цьому прямо, але мушу вас повідомити, що на розгляді Верховної Ради є ще один законопроект на цю ж тематику колег Олійника і Портнова ще від березня 2009 року. І вони є між собою альтернативними по способу регулювання проблеми, але на жаль, поставлений на сьогодні тільки один законопроект, той так і лежить без розгляду. Отже, ми все одно зіткнемося і з проблемою, що є ще один закон на цю саму тематику.

В взагалі-то, шановні колеги, все-таки це така тонка… Ну, в теорії кримінального процесу ці справи називають узаконеним процесуальним шпіонажем. Це тонка сфера стосунків між державою і людьми і треба її дуже тонко регулювати. І тут проблема, який би ми не мали закон, якщо, скажімо, оперпрацівник самої нижчої ланки відразу стає адвокатом того, кого має переслідувати, то, звичайно, ніякий закон цьому не зарадить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Чорноволенко, будь ласка, мікрофон увімкніть, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

13:01:06

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане доповідачу, скажіть, будь ласка, ви ж напевно точно аналізували світовий досвід, наскільки наша ситуація відрізняється від тих країн, які ми називаємо цивілізованими, в яких дійсно оці всі процедури правові більш розвинуті, які більше належать на до візантійської цивілізації, як наша, а до римської, тобто там, де це все побудовано. І наскільки там це заважає, сприяє самому процесу розслідування, а, з другого боку, наскільки ефективно воно заважає захисту прав людини.

МОЙСИК В.Р. Справа у тому, що роль і місце прокуратури і суду у різних державах визначено по-різному, і, отже, стосунки у цих питаннях є різні, але, як правило, ця функція покладається на суд, і прокурор не позбавлений права на участь у цьому процесі. Але мушу заради справедливості, хоча сам і суддя, але ще раз відзначити, що коли суд не мав відношення до цих заходів, а тільки санкція прокурора, то прокурори змушували оперативного працівника шукати інших засобів здобуття інформації. Із десяти, наприклад, звернень до прокурора санкцію отримували один-два. Тоді як суди сьогодні дають дев’ять-десять санкцій із десяти звернень до суду. І це проблема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у кого є ще запитання до… Немає. Володимир Романович, дякую, сідайте.

Прошу записуватись на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Ярослав Сухий. Підготуватись Юрію Кармазіну. Ви з місця будете, да? А, Валерію Бевзу передає право на виступ Ярослав Сухий. Будь ласка, мікрофон.

Я думаю, що нам на людей, на країну давайте…

13:03:07

БЕВЗ В.А.

Я знову ж таки вдячний Ярославу Михайловичу, але хотів висловити свою позицію в цьому плані. Я абсолютно маю погодитися із колегою Мопсиком у плані тому, що по великому рахунку прокурори у свій час, коли давали на відповідне проведення оперативно-розшукових заходів, більш прискіпливо підходили до того, давати такий дозвіл чи не давати. І з цим треба рахуватися.

Я своє запитання задавав до колеги Міщенка, тому що у мене виникало одне запитання. Яким чином звузити коло тих, хто має контролювати і разом з тим відповідати за прийняте рішення – ось про о мова йде.

Безумовно те, що треба наводити порядок в самих правоохоронних органах і в їх оперативних підрозділах, оскільки 80 відсотків оперативно-розшукових справ заводиться заради меркантильних інтересів, а не заради справи, то це теж справедливо. А тому в даному випадку я вважаю, що ми в першому читанні маємо голосувати за запропонований законопроект, його підтримати і, зрозуміло, в другому читанні внести ті зміни, які, ми рахуємо, необхідно внести. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

13:04:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Безумовно я хотів би звернутися до нашого секретаріату, що, якщо лежать два законопроекти, то вони мають розглядатися разом. Я маю на увазі законопроект 4106, який мав бути розглянутий разом з цим законопроектом. Це великий недолік. Що тепер робити? Той законопроект не набагато гірший і практично теж врегульовує ці самі питання. Значить таких випадків не має бути. Разом з тим, такі випадки у нас є як і при розгляді Закону про вибори, як сьогодні сталося. Мій законопроект про внесення змін до Закону про вибори не поставлений, поставлений інший законопроект. Значить… хоча логічно було б проголосувати за один, не пройшов один, значить проголосувати за інший. Це я загальне зауваження роблю до…. бо мабуть воно стосується і до комітету, який потім дає сюди на порядок денний документи.

Що стосується питання, яке піднято, то воно надзвичайно важливо для забезпечення прав і охорони в них Конституції, інтересів громадян. Але Конституції передбачає за прокуратурою нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю. За всією оперативно-розшуковою діяльністю.

Чи здійснюється вона по факту? Ні, не здійснюється. Як на практиці те здійснюється я вам розкажу. Треба зайти до голови секретаріату сказати… Щось там, ось щось сказали на Президента. Буде вписано прізвище, і по прізвищу буде все зроблено по повній програмі. І прийдуть хлопчики і будуть доповідати, як, що і де. Прізвище неважливо кого: депутата, чи прокурора, чи судді, чи слідчого – неважливо кого. 99 відсотків, а не 80 відсотків в трубу викидається. Це державні кошти, шалені державні кошти. Ніхто за це ніде не доповів. Ми жодної доповіді отут не послухали.

Тому в цей закон треба вписати механізм парламентського контролю. Сидить Міністерство юстиції, в багатьох країнах ці органи взагалі під Міністерством юстиції. Зараз взагалі виключено вплив Міністерства юстиції на щось в цьому плані.

Тому я вважаю, що приймати закон треба в першому читанні, але, приймаючи закон, треба наділяти керівника оперативного підрозділу у разі відмови прокурору і уточняти, що в цьому законі під терміном „прокурор” мається виключно прокурор, а не або виконуючий обов’язок, а не його помічник: чи старший, чи надзвичайно старший, чи керівник над помічниками. І тоді кількість цих санкцій зменшиться в тисячу разів – і тоді буде порядок в державі. Але потім він має звітувати, і має здійснюватися парламентський контроль за кількістю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.

До виступу запрошується Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Наступним буде виступати Олександр Скибінецький.

13:08:00

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, добре, що ми зараз підійшли до розгляду законопроектів, які стосуються конституційних прав громадян. Очевидно, з цього треба починати, а не думати про галузі, чиновників, корпоративні інтереси і таке інше. Конституційні права громадян на першому місці, не в плані виборчої риторики, а так має бути в нормальній державі завжди, незалежно від виборчої кампанії.

І у зв’язку з цим, Володимир Михайлович, я б дуже просив вас, от я зараз зачитаю одну статтю Конституції, яка стосується конституційних прав всього народу і громадян. Це стаття 13: „Земля, надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах територій України є об’єктами права власності українського народу”. Сьогодні, на жаль, не був подоланий... не подолано вето на мораторій щодо продажу земель сільськогосподарського призначення. Я дуже прошу вас, як Голову Верховної Ради, і своїх колег повернутися сьогодні до цієї теми, а не відкладати в довгу скриню, бо ділки від… і земельні шахраї вже сьогодні получили дуже гарний сигнал – зелене світло для продовження своєї шахрайської земельної діяльності.

Це я прошу вибачення, що забрав трошки часу. А тепер по темі цього законопроекту, тут нема в залі жодної людини, які б не знали, що правоохоронні органи в нас не тільки політизовані, а вони ще й комерціоналізовані. І абсолютно правильно фахівці казали, що переважна більшість справ, де є підглядання, підслуховування і так далі – це є справи замовні для боротьби з своїми в першу чергу бізнесовими конкурентами і опонентами. Тому процедура тут має бути надзвичайно чітко виписана. І те що прокурор ще долучається до цієї процедури, це є добре.

А от в мене є відразу питання. От в другому законопроекті, який колега Кармазін згадував, сказано ще і про досудове слідство. Зараз ми розглядаємо, дивіться, „прав громадян при провадженні оперативно-розшукової діяльності та контророзвідувальної діяльності”. А в тому законопроекті, який ми не розглядаємо, сказано: „під час досудового слідства”, кома, „оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності”. Я переконаний, що третя позиція теж обов’язково має бути включена для цієї процедури.

І ще є питання змістовного характеру, є пропозиція про надання тільки Генпрокурору або його заступнику права вносити на постанову суду касаційне подання, яке повинно розглядатися Головою Верховного Суду. Мені здається, що треба, Володимир Іванович, це поширити і на прокурора, який здійснює нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, тільки тоді ми досягнемо результату. Думаю, що можна в першому читанні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Скибінецький, мікрофон, будь ласка, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

13:11:14

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.

Дякую. Шановні народні депутати, я хотів би висловити лише два зауваження стосовно цього законопроекту.

Перше. Є чітка норма статті 121 Конституції України щодо завдання прокуратури України стосовно органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність – це нагляд за додержанням законів. Ця норма дослідно продубльована у статті 5 про функції прокуратури, Закону України „Про прокуратуру”. І застереження у частині другій цієї статті: „На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим законом”.

У той же час автори законопроекту пропонують наділити прокурорів функцією, яка, по суті, є функцією контролю і не лише по відношенню до суб’єктів оперативно-розшукової діяльності, а і стосовно суддів і їхніх рішень. Це очевидно.

І друге зауваження, відповідно до цих статей Конституції України та Закону України "Про прокуратуру” прокуратура, а відтак і прокурори не наділені розпорядчою функцією стосовно органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а з огляду на те, що підрозділи прокуратури не визначені суб’єктами Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність”, ці підрозділи, їхні працівники не мають розпорядчих повноважень стосовно проведення оперативно-розшукових заходів і компетенцію на прийняття рішень стосовно проведення таких заходів, компетенцію* яких наділені законодавчо визначені посадові особи, суб’єкти оперативно-розшукової і контррозвідувальної діяльності. Тобто погодження рішення або вплив на його прийняття або неприйняття є розпорядчою дією, і погодження дії до її вчинення у жодному розумінні не є тотожнім нагляду за дотриманням законів при вчиненні такої дії.

Тому я вважаю, що поширення прав прокурорів всупереч тим нормам, про які я говорив, є не дуже коректним у правовому сенсі. І тому моя позиція така: цей законопроект потребує доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено, пропозиція комітету – прийняти його за основу. Немає заперечень? Я прошу підготуватися до голосування і запросити депутатів до сесійної зали для прийняття рішення.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення механізму захисту конституційних прав громадян при впровадженні оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності). Реєстраційний номер 4663. Прошу голосувати.

13:14:10

За-328

Рішення прийнято.

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, є пропозиція. Поскільки неодноразово звучало тут резонансне принципове питання земельне, бо в Україні більш важливішого питання, чим земельне, немає, і до мене звернулася група народних депутатів, для яких це принципове питання: вони не мали можливість брати участь у цьому голосуванні, - повернутися до питання про мораторій на землю. Принципово підійти до нього і не допустити, щоб були махінації на земельному ринку. І після цього голосування успішного, я сподіваюся, у нас багато боргів перед українським народом, далі піти за спрощеною процедурою.

Тому прошу поставити на повернення до голосування подолання вето на Земельний кодекс України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які будуть думки? Адам Мартинюк, будь ласка.

Депутатів запросіть до сесійної зали. Потім – Михайло Чечетов.

13:15:09

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я думаю, що в цей святковий день ми поступимо абсолютно правильно, якщо розв’яжемо питання, пов’язане із найсвятішим, що у нас є, із землею. І дуже добре, що в ході консультацій, розмов із представниками інших фракцій, я думаю, ми знайшли порозуміння того, що треба і варто розв’язати сьогодні це питання, не відкладаючи його так, як ми з вами проголосували на четвер. Це один момент.

І другий момент, Володимире Михайловичу. Я, на жаль, не вклався в регламент, коли виступав з цього питання, у мене закінчився час. А саме, я хотів тоді запропонувати те, що зараз прозвучало, щоб ми скористалися ще одною процедурною нормою, а саме: повернулися до голосування з приводу подолання вето. Тому прошу зараза саме скористатися цією нормою Регламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка.

13:16:12

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Фракция Партии регионов и Партия регионов всегда защищала, защищает и будет защищать национальные интересы Украины и интересы украинского народа. Мы категорически против были продажи земли, поскольку не подведена была законодательная база, которая бы исключала манипуляции, спекуляции, распродажу земли за бесценок.

Поэтому мы и сейчас принципиально выступаем и будем поддерживать вопрос о пролонгации моратория на продажу земли, пока полностью не будет подведена законодательная база исключающая спекуляции, манипуляции с землей. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

13:16:55

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович! Я буду дуже стислим і хочу просто подякувати за розуміння пропозиції, яку я вніс. Зрозумійте правильно, хтось каже, що там „Перехідні положення” в Земельному кодексі вже є перешкодою, це маленьке таке лукавство, оскільки вступає в силу юридична колізія і дійсно, щілина, або лакуна з’являється для тих, які, ой, як добре вміють користуватися цими юридичними лакунами і узаконювати свої шахрайські схеми по землі сільськогосподарського призначення.

Тому я думаю, що наша пропозиція була вчасною і реакція колег це підтверджує. Прошу перейти до голосування, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще з цього приводу міркування? Немає.

Шановні колеги! Григорій Смітюх, будь ласка, вже ж від фракції говорили. 20 секунд, хтось буде? Сергій Соболєв.

13:18:02

СОБОЛЄВ С.В.

Я завжди виступав і виступаю… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон.

СОБОЛЄВ С.В.

Дякую. Позиція "Блоку Юлії Тимошенко" однозначна: без прийняття двох ключових норм, які стосуються заборони продажу землі юридичним і фізичним особам за кордонним без врегулювання питання кадастру на землю і без врегулювання питання оцінки землі, будь-які подальші обмеження повинні діяти.

І саме тому, без сумніву, ми це підтримуємо, і нам тут байдуже чи це 140 гектарів землі в „Межигір’ї”, чи це три гектари землі під Києвом – закон повинен бути один для всіх, саме тому ми і підтримуємо цю пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чорноволенко. Все вже. Я ще Смітюха називав і все.

13:18:43

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, справа в тому, що зараз діє закон, який забороняє продаж землі до того часу, поки ми не приймемо Закон про продаж земель і Земельний кадастр. Якщо ми його не приймемо до 2012 року, то нам прийдеться або ще раз продовжувати цей термін дії, або продавати без тих законів, що абсурдно. Тому нинішні зараз перестороги щодо продажу землі абсолютно слушні, вони діють, зараз не можна продати поки ми не прийняли цей закон. А зараз нам фактично дали пропозицію не приймати Закон про продаж землі і про Земельний кадастр до 2012 року. Якщо так сформульовано, то чи варто за це голосувати чи ні. Якщо мова йде щоб запобігти неконтрольованому продажу землі, то зараз діє абсолютний контроль за цим. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз Григорій Смітюх, потім Адам Мартинюк репліки і будемо визначатися.

13:19:42

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я завжди виступаю, що в такому стані, як знаходиться держава наша і економіка нашої держави, не можна продавати вільно землю сільгосппризначення, хоча безперечно, що громадяни мають на це право. Тому я пропонував би і думаю, впевнений, що в нас Президент коли стане Президентом Віктор Федорович Янукович, він першим указом створить Державний національний аграрний банк, який буде акумулювати землю в державний резерв і таким чином забезпечить для майбутнього покоління право мати землю сільгосппризначення. Тим людям, які в нас будуть народжуватися в сільських населених пунктах. Тому я прошу підтримати цей законопроект і подолати вето Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк і Юрій Кармазін, і будемо визначатися.

13:20:29

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу, шановний колега Чорноволенко, справа в тому, давайте ви уважно подивіться на закон, ми врахували ті думки, які ви зараз висловлюєте тоді, коли приймали закон. Якраз ми в цьому законі підкреслили, що землю сільгосппризначення не можна продавати не раніше ніж 1 січня 2012 року і не раніше ніж врахувати ті закони, про які ви говорите. Тобто тут це взаємопов’язано і все взаємо доповнює один одного, воно не перекреслює, воно навпаки стимулює те, що треба прийняти ці закони. Тому прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Я оголосив Юрія Кармазіна, а потім буде репліка у вас. Тільки я просив би, щоб репліку на репліку не було.

13:21:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Абсолютно всім зрозуміло, що не тільки ті закони, які називалися, заважають. Ще нам треба прийняти Закон про земельний банк, що його треба створити; ще нам треба провести всю інвентаризацію землі; ще нам треба розібратися про підстави, на яких попереходила вже земля, в тому числі по тіньових схемах, в тому числі до іноземців, щоб ви знали.

І тому абсолютно відповідає національним інтересам України повернення до голосування зараз і подолання вето Президента. Вето Президента подолав український народ саме на виборах 17 січня, він сказав, що всі, хто за продаж землі, душі, дітей і України вони тільки п’ять відсотків мають. Всі інші мають все інше.

Тому давайте збережемо Україну і проголосуємо зараз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, репліка колеги Чорноволенка, будь ласка.

13:22:40

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Ще раз хотів би своєму колезі, не називаючи прізвища, сказати, він абсолютно правий, зараз діє заборона на продаж поки ми не прийняли Земельний кадастр і Закон про ринок земель. Правильно. І поки ми не приймемо, воно буде діяти. Після того, як ми приймемо ми можемо повернутися до цього питання. То зараз ще поставити 2012 рік – це значить стимулювати Верховну Раду, щоб до 2012 року вона не приймала це питання не розглядала от, а це неправильно з однієї простої причини, що і Земельний кадастр, і Закон про ринок земель нам потрібен зараз. І чим раніше ми почнемо ефективно, і серйозно над ними працювати тим буде правильніше.

Тому зараз приймати ще один якийсь закон про 2012 рік немає жодного сенсу – це буде масло-масляне, це переливання з пустого в порожнє. Ну, але якщо хочете ще раз прийняти, ну, це буде означати тільки одне, ми не будемо мати двох важливих законів наступні два роки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки прозвучала така пропозиція, то давайте, таким чином поступимо, я поставлю на голосування про повернення. Бо ми ж прийняли рішення про направлення до комітету. Про повернення до розгляду цього закону і таким чином скасування нашого попереднього рішення щодо доопрацювання комітетом. Тому я прошу, підготуватися до голосування.

Я ставлю на голосування пропозицію про скасування нашого рішення щодо направлення на доопрацювання цього закону до комітету, і його розгляд зараз. Прошу голосувати.

13:24:35

За-360

Рішення прийнято.

Тепер я поставлю на голосування пропозицію про подолання вето Президента України на Закон України «Про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок» (реєстраційний номер 3425). Прошу голосувати.

13:25:18

За-366

Вето подолане. Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 151, "Блок Юлії Тимошенко" – 151, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 16, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 1. Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, пропозиція була, щоб розглядати далі законопроекти за скороченою процедурою. Колега Томенко пропонував.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу проголосувати.

13:26:17

За-166

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас зараз на розгляд закони пропонуються: 3176, 4438, 4441. Є така пропозиція, оскільки вони по суті справи співпадають, не будемо ми так, да, робити? Ні. Тоді, от колега Міщенко заперечує.

Тоді, шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції) (реєстраційний номер 3671). Доповідач – народний депутата України Сергій Григорович Міщенко, співдоповідач - Мойсик Володимир Романович. Прошу вас, будь ласка.

13:27:10

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! На ваш розгляд представляється Закон „Про зміни в Кримінально-процесуальний кодекс відносно екстрадиції. Що така екстрадиція, ви розумієте, це видача злочинців, які скоїли злочини на території інших держав, але затримані і відповідні процедури з ними проведені на нашій території.

На сьогоднішній день Україна згідно Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року всі ці дії, процесуальні дії, які стосуються цієї екстрадиції і щодо залучення і захисників, і тимчасовий арешт, і тимчасову видачу, і екстрадиційний арешт і екстрадицію здійснюють тільки в рамках цієї конвенції, яка уже існує біля 50 років.

Тому, зрозуміло, що, хоча конвенція вказує, 22 стаття, на наступне, що національне законодавство повинно бути адаптовано з умовами цієї міжнародної конвенції. На жаль, Україна одна з небагатьох держав, де імплементування цих норм цієї конвенції в національне законодавство не введені. І на сьогоднішній день дуже тяжко правоохоронним органам, судовим органам, які розглядають питання про видачу злочинців іншим державам, виконувати свої чітко функції, тому що ні однієї статті в нашому законодавстві, Кримінально-процесуальному кодексі з цього приводу немає.

Тому, шановні колеги, мною пропонується все-таки привести національне законодавство згідно з цією Європейською конвенцією про видачу правопорушників. Тим більше, у нас є позитивний висновок комітету і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

МІЩЕНКО С.Г. … і позитивний висновок Науково-експертного управління. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Сергію Григоровичу.

Мойсик Володимир Романович, будь ласка.

13:29:38

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Шановні колеги, я знову звертаюсь до того самого питання, що на законодавчому рівні питання екстрадиції в Україні не врегульовано. Існують відомчі і міжвідомчі нормативні акти, що суперечать конвенції, на яку послався Сергій Григорович. Отже, іде мова про те, коли у нашій країні перебувають іноземці, яких потрібно передати іншій державі, чи наші громадяни, які вчинили злочини за кордоном перебувають там, яким шляхом зробити арешт, затримання, доставлення і таке інше. Дається визначення, що таке є злочин екстрадикційний. Тобто він має відповідати міжнародним нормам і бути злочином і в тій державі, куди видається цей громадянин.

Але хочу вас якби застерегти нас від того, що українською Конституцією і українським законодавством не передбачено видачу українських громадян іноземним державам, де б не вчинили вони злочин, якщо вони на час вирішення цього питання перебувають на території України. Тобто до себе ми їх для притягнення, для арешту, для відбування покарання забираємо за процедурою екстрадиції, від себе цих громадян не видаємо.

І хочу сказати ще раз шановні колеги і Володимире Михайловичу, що цей розділ так само, тільки набагато ширше описаний у проекті нового Кримінально-процесуального кодексу. То ще раз до вас звертаюся, шановні колеги і до Адама Івановича, тоді постало питання, що ми хочемо мати комісію по КПК для того, щоб мати кабінет і секретарку. То кажу, що цього не потрібно, давайте зробимо Процесуальний кодекс. Створимо групу чи комісію, як ви побажаєте за потрібне.

Комітет пропонує підтримати законопроект за основу у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, є потреба обговорювати законопроект? Якщо є, будь ласка, запишіться. Прошу на табло прізвища народних депутатів.

Михайло Чечетов, фракція Партія регіонів. Мікрофон, будь ласка.

13:32:04

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Цей проект розроблено з метою запровадження процедур екстрадиції у рамках кримінального процесу, захисту прав та інтересів осіб, щодо яких вирішується питання про їх видачу. Для досягнення цієї мети проектом пропонується внести зміни до статей Кримінального кодексу та доповнити його окремим розділом IX „Видача осіб. Естрадиція”.

Ці норми визначають повноваження центральних органів України, відповідальних за виконання міжнародних договорів про екстрадицію, встановлюють порядок підготовки та передачі органами досудового слідства та судами України клопотань про видачу осіб, які вчинили злочини на території України, регламентують процедури затримання тимчасового і екстрадиційного арешту осіб, які вчинили злочини поза межами України і видача яких вимагається іноземними державами, а також визначають підстави та порядок оскаржень дій і рішень компетентних органів України, пов’язаних з видачею та процедури розгляду таких скарг. З врахуванням цього фракція Партії регіонів буде підтримувати цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Наступник буде виступати Юрій Кармазін.

13:33:28

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, от правильний законопроект за всіма ознаками, у змістовному плані, за формою. Але у мене виникає питання, знову ми ідемо до фрагментаризації законодавства.

От Володимир Романович, ви ж прекрасно знаєте, що Кримінально-процесуальний кодекс за основу прийнятий, там ця норма врегульовується. Розумієте, що получається? Получається, що комплексні, системі документи ми не приймаємо, а хронологічно набагато пізніше приймаємо якісь точкові оправки правильні за своїм змістом і так далі. Мені здається, що по-іншому треба до самої процедури підходити.

Що стосується змістовної частини, то, безумовно, тут правильно, хоча б зважаючи на те, що правильно колега Мойсик сказав, що у нас такі важливі, болючі, тонкі питання, як питання екстрадиції, врегульовуються на, буквально, міжвідомчому або підвідомчому навіть рівні.

І я не знаю чи говорили про це, але зараз Європейський суд теж наголошує на невизначеності у нас цих процедур екстрадиції. До речі, зараз є 12 справ проти України, 12 заяв, точніше, проти України, які знаходяться у провадженні Європейського суду.

Тому, виходячи з того, безумовно, не є жодних пересторог чи бар’єрів для того, щоб ми дали хід цьому документу. Але я ще раз хочу звернути увагу на тому, що я сказав. Можливо нам треба просто прийняти Кримінально-процесуальний кодекс, де всі ці точкові речі будуть включені. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

13:35:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я згадую, коли я стояв на цій високій трибуні і доповідав Кримінальний кодекс. Багато з вас це пам’ятають. Багато хто казав: „А давайте будемо разом приймати Кримінально-процесуальний і Кримінальний”. Якби ми тоді не прийняли Кримінальний, ми ще до цього часу жили б кодексом 60-х років. Саме тому ми і живем зараз по КПК старому.

Тому треба пришвидшувати. Я думаю, що абсолютно правильно колега Мойсик говорив, я готовий входити в любій якості туди, і тоді наполягав, казав: давайте мені кодекс, і я його закінчу, бо має бути одна і та ж рука, одна і та ж голова. Але не хотіли. Думали, що якісь лаври потрібно. Да ніхто слово „дякую” не сказав! Які лаври? Ви знаєте…

Так от до того ж. Шановні народні депутати, я хотів би, щоб ми в цьому безперечно правильному законі вирішили кілька політичних питань. Перше політичне питання, це таке, що до країн, які не видають нам злочинців, які вчинили злочин на території України, ми також застосовували метод дзеркальності – не видавали їм своїх, тих, що вчинили тут. Це буде абсолютно адекватно. Хай Великобританія подумає, хай Російська Федерація подумає, хай Ізраїль подумають. Вони не видають, і ми їм не видаємо. Має бути взаємність у цих відносинах. Це перше політичне питання.

Друге політичне питання, яке у мене виникає при розгляді цього питання, це те, що ковдра трошки перекочується, я не кажу зараз добре це чи погано, на Генеральну прокуратуру України. це нова… новий розділ 9 і стаття 450, де написано „Центральний орган”, і далі написано, що „Центральний орган з виконання…..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. Там написано про те, що центральним органом з виконання міжнародних договорів України про екстрадицію є Генеральна прокуратура України.

Чому я так сказав, що це політичне питання? Через те, що в багатьох угодах ми записали, що таким органом є Міністерство юстиції. Тому давайте виходити що буде, якщо ми вже в тих угодах записали, що там за це відповідає Міністерство юстиції, ми провели ратифікацію міжнародних угод, а по нашій Конституції вони вище за наше законодавство, за наші внутрішні норми, і виникає колізія, з якої ми ніяк не вийдемо. Це політичне питання, його треба прийняти і узгодити, хоча роль Генеральної прокуратури тут має бути надзвичайно висока, вона не така, як у Служби безпеки чи у Служби зовнішньої розвідки, яка чомусь думає, що провести переговори з піратами – це дуже добре. Ні! Пірати не мають захоплювати громадян України. Мають бути порушені кримінальні справи, і піратів треба сюди доставляти і тут садити в українські тюрми. Тоді ніхто не нападе на жодного громадянина України. А ми цього від них не вимагаємо. Натомість надаємо звання генералів армії всіх підряд. Правда, армії нема, але генералів в армії багато.

Тому, шановні, за кожен злочин проти українця мають відповідати, де б він не був вчинений, а держава має це гарантувати. Я хотів би, щоб ми також тут це передбачили. Є політичні питання – ми їх маємо розглядати і маємо поставити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.

Шановні колеги, обговорення законопроекту… Сергій Міщенко, будь ласка, мікрофон.

13:39:31

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую, Володимир Михайлович.

Давайте ми собі задамо питання: а чи до прийняття цього закону видавали ми злочинців іноземним державам? Так, видавали. А неприйняття цього закону - чи будуть далі видавати злочинців? Будуть видавати, але яким чином? Якщо на сьогоднішній день ця процедура, якщо ви запитаєте тих працівників правоохоронних органів, яким же чином вони роблять ці справи, для того щоб довести їх до логічного завершення, тобто відправивши злочинця там, де він скоїв цей злочин, вони можуть сказати: адвоката не допускають, адвокат не може прийняти участь, тому що йому перепони здійснюють; суди, не розібравшись в цій конвенції, затягують розгляд цих справ; оперативні працівники і співробітники прокуратури дивляться тільки на цю конвенцію, а ні в Кримінально-процесуальному кодексі, ні в інших законах не вказано про цю процедуру. Так ми робимо на руку кому, не приймаючи цей закон? Ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, будь ласка, завершуйте.

13:40:43

МІЩЕНКО С.Г.

І останнє. Якщо ми не прийняли вже три сесії, не приймаємо, три скликання не приймаємо Кримінально-процесуальний кодекс, так, якщо він буде ще не прийматися, то зрозуміло, що і це питання не буде прийматися. Тому я просто закликаю, давайте ми все-таки приведемо до відповідності наше національне законодавство. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо видачі особи – екстрадиції. (Шум у залі) Прошу голосувати.

13:41:39

За-325

Рішення прийнято.

Вношу на розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (щодо міжнародного співробітництва), (реєстраційний номер 4438). Доповідач – секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Валерій Ананійович Бевз.

13:42:06

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, трошки історії. Закон про оперативно-розшукову діяльність був прийнятий у лютому 1992 року. З того часу пройшло 17 років, за цих 17 років Україна, як суб’єкт міжнародного права, залучилася до багатьох міжнародних угод в том… і договорів, в тому числі і в, скажімо, в такій специфічній сфері, як правоохоронна діяльність. В зв’язку із цим виникла необхідність внести відповідні зміни і до Закону про оперативно-розшукову діяльність. Зміст цих змін полягає, перш за все, в тому, що в Міжнародній організації кримінальної поліції „Інтерпол”, членами якої сьогодні являються 187 країн світу, пропонують внести зміни до Закону про оперативно-розшукову діяльність з посиланням на статут цієї організації, як базовий документ у відно… у співвідношеннях наших правоохоронних органів із поліційними структурами світу. Таким чином, Закон про оперативну розшукову діяльність сьогодні пропонується внести по п’яти статтям, вірніше, чотирьом статтям. Одна з них – це абсолютно нова стаття, яка називається… за номером 5.1, яка називається „Міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності”.

Ще один із аргументів, шановні колеги. Справа у тому, що у 2012 році, як ви знаєте, Україна приймає фінальну частину Чемпіонату Європи з футболу. У структурі генерального секретаріату „Інтерполу” існує спеціальна організація, яка проводить моніторинг, а також надає методичну і практичну допомогу усім країнам світу у проведенні Чемпіонатів Європи, Чемпіонатів світу та Олімпійських ігор. У зв'язку з цим генеральний секретар „Інтерполу” Рональд Ноуболд у лютому 2009 року відвідав Україну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

БЕВЗ В.А. … був прийнятий Головою Верховної Ради Володимиром Михайловичем Литвином, а також працював у нас, в нашому профільному комітеті, де теж настійливо просив внести відповідні зміни щодо посилань на статут цієї шанованої міжнародної організації як Закон „Про оперативно-розшукову діяльність”, так і, я буду доповідати слідуючий закон – Закон „Про міліцію”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, є потреба обговорювати законопроект? Ну, будь ласка, запишіться тоді. Прошу прізвища народних депутатів на табло вивести. Григорій Смітюх, будь ласка.

13:45:02

СМІТЮХ Г.Є

Шановні народні депутати, я принципово підтримую цей закон, але нажав кнопку і буду голосувати проти.

Чому проти? Якщо хтось з народних депутатів, які знаходяться у залі, вони знаходяться по 20 років у цьому залі, і ви пам’ятаєте, а хто новий, 5 років, тим більше пам’ятає, тому що свіжа пам’ять, що Україна регулярно приєднується або ратифікує або йде назустріч тим чи іншим міжнародним угодам, у тому числі, і з Європейським Союзом, у тому числі, по лінії Інтерполу, у тому числі… і так дальше, і так дальше, і так дальше.

Скажіть, будь ласка, чи чули ви, що коли Україна прийняла закон у минулому році про реадмісію, що Європейський Союз нам полегшив візи нашим громадянам отримувати, чи реалізував наших робітників, які працюють за кордоном на їхніх підприємствах і на їхніх садибах. Чи вони нам полегшили доступ наших товарів і проголосували в своїх парламентах, у тому числі в європейських спільнотах, щоб допустити наші товари, які вкрай необхідні Україні експортувати? Ні, наоборот: квотується, регулюється, забороняється і контролюється. А що Україна має? Україна має відкрити кордони. Все, вибачте, в тому числі нечисть, яка знаходиться у міжнародному розшуку, знаходиться тут на Україні, і відповідно у нас з того часу погіршилася кримінальна обстановка.

Тому я принципово не проти, але на адекватних умовах. Відкрила нам країна якісь можливості – ми їй відкриваємо. Закрили нам в Україні якісь можливості – ми закриваємо. Чому ми себе не заставляємо поважати, чому ми не заставляємо, щоб нас поважали за кордоном? Як можна кожного разу ратифікувати сліпо, по скороченій програмі ті чи інші закони, які принципово впливають або на життя, або на економічний стан, або на кримінальну установку.

Тому я хотів би, щоб ще раз і ще раз задумалися і в тому числі Міністерство наше закордонних справ. Якщо Європейський Союзу в тому числі не дає нам можливості якийсь доступу товарів, то адекватно ми повинні вносити те саме. І не дивлячись на те, що ми приєдналися до СОТу, до інших програм.

Як приклад. Я, до речі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

СМІТЮХ Г.Є. Я, до речі, вчора вніс Закон про припинення дії Закону про реадмісію, яка заключена Україною і Європейським Союзом. Тому що за цей час європейська спільнота жодного плану в поступках для України, у тому числі що стосується громадян, нашого трудового ресурсу, візового режиму, економічного простору і так дальше, не поліпшила для нас. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всі, хто записався, виступили. Немає наполягань? Міщенко, будь ласка.

13:48:03

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я хочу підтримати свого колегу Бевза в цій законодавчій ініціативі. Якщо ми уважно подивимося закон, то він нам пропонує наступне: що там, де Україна діє по міжнародних угодах, ми це все робимо через національне законодавство і даємо право таке співробітників міліції співпрацьовувати з цими органами внутрішніх справ, які існують в інших державах там через Інтерпол, зрозуміло, на нашій території, коли це будуть якісь заходи в тому числі і Євро-12 і, знаєте, співробітництво йде дуже тісно і ці міжнародні угоди діють.

Тому я нічого не бачу тут проблемного в тому, щоб прийняти цей закон і вказати на те, що органи внутрішніх прав діють згідно нашого законодавства і згідно в межах тих міжнародних договорів, які наша Україна ратифікувала. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Комітет пропонує прийняти за основу проект закону (реєстраційний номер 4438) немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” (щодо міжнародного співробітництва). (Реєстраційний номер 4438), прошу голосувати.

13:49:41

За-279

Рішення прийнято.

Шановні колеги! З цієї серії нам належить розглянути ще один законопроект до завершення ранкового засідання, це Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про міліцію" (щодо міжнародного співробітництва). Реєстраційний номер 4441. Доповідач – секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності Валерій Ананійович Бевз. Будь ласка.

13:50:07

БЕВЗ В.А.

Шановні колеги! Я все-таки хотів би відреагувати буквально однією фразою на виступ колеги Смітюха. В порядку інформації, сьогодні правоохоронні органи нашої держави, яка називається Україна, має 52 угоди з міжнародними організаціями щодо правової допомоги. Тоді, як в рамках Інтерполу є 187 країн і тому внесення змін до Закону „Про оперативно-розшукову діяльність” переслідує одну ціль – зробити більш ефективною діяльність наших правоохоронних органів, а не Європи. Дякую.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! На ваш розгляд пропонується законопроект (реєстраційний номер 4438) про внесення змін та доповнень до Закону „Про міліцію”.

Аналогічна ситуація. Закон „Про міліцію”, прийнятий 20 грудня 1990 року ще Указом Президії Верховної Ради Української РСР. Закон по сьогоднішній день дієвий, ефективний, він передбачає все, починаючи від місця, роль органів Внутрішніх справ і закінчуючи соціальним статусом. Єдине, що виглядає, так би мовити, там білою плямою, це знову ж таки питання міжнародного співробітництва, питання знову ж ті самі.

Ви знаєте про те, що Інтерпол, Міжнародна організація кримінальної поліції, перш за все, зосереджує свою увагу на чотирьох напрямках діяльності. Перша, це торгівля людьми, друга, це відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом, третє, це наркотрафик і четверте, це незаконне переміщення зброї. Я вважаю, що на сьогоднішній день для нашої країни всі чотири напрямки являються абсолютно так би мовити актуальними і ми мали б на них серйозно реагувати. Ось чому і передбачається в чинному законодавстві, тобто внесення змін до Закону „Про міліцію”…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте можливість завершити, будь ласка.

БЕВЗ В.А. Я буквально 30 секунд. В чотири статті, одна із яких це знову ж таки передбачається 5,1, передбачає нова стаття, яка так і називається „Міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності” з посиланням на міждержавні, міжурядові, міжвідомчі угоди і, крім цього, на статут Міжнародної організації кримінальної поліції. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Валерій Ананійовичу. Шановні колеги, хто буде брати участь в обговоренні, прошу записатися. Прошу вивести прізвища на табло. Сергій Міщенко, а потім Григорій Смітюх, будь ласка.

13:53:05

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Знову питання в тому, що ми удосконалюємо національне законодавство. І колег Бевз вірно підмітив про те, що згідно тих міжнародних угод, які існують між органами внутрішніх справ між Інтерполом і відповідними службами в поліціях країн світу. Вони на сьогодні й так діють.

Тому, якщо ми подивимося на зміни до цього закону, то та імплементація, яка існує в міжнародних договорах просто надає право органам внутрішніх справ включатися в ту спільну роботу, яку здійснюють органи поліції чи органи внутрішніх справ міліції в нашій країні та закордонних справ. Тому я не бачу нічого тут поганого, навпаки, треба вітати такі законодавчі ініціативи підтримати його в першому читанні, якщо є якісь там шороховатості, то до другого читання їх виправити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, будь ласка, фракція Партії регіонів.

13:54:14

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! По-перше. Хочу сказати, колезі Бевзу, що я ще раз повторюю, я не проти співробітництва в тій чи іншій сфері з міжнародними організаціями, в тому числі по лінії правоохоронних органів. Я кажу проти того, що з Україною твориться. Ви знаєте, що в сучасному світі загострюються конфлікти: міжнаціональні, міжтериторіальні, міжрелігійні та інші. І Україна знаходиться у відкритому просторі для проникнення сюди або для того, щоб люди незрозуміло з яким, так сказати, минулим, в тому числі кримінальним, знаходилися на території України, і тим самим погіршується ситуація в Україні. Це одне питання.

Друге питання. Вам явний приклад те, що відбувалося під час голосування в місті Донецьку, де незрозуміло під яким мандатом понад дві тисячі людей одного, так сказати, віку, здорового віку – це призивного віку, в одній майже одежі, а це явно співробітники правоохоронних органів начебто знаходяться на території України. І при цьому я точно знаю із засобів масової інформації, крім тих двох тисяч людей, які знаходилися в Донецьку, знаходиться дуже велика кількість з тієї території, звідки вони приїхали. І що ці люди можуть зробити в певний час, при певних обставинах – тільки одному Господу відомо.

Ви знаєте, яка у нас сьогодні ситуація знаходиться в Криму, ви знаєте яка ситуація находиться в інших регіонах, у нас криміногенна ситуація дуже і дуже небезпечна в частині безпеки громадського порядку нашого населення в Україні.

Тому я, я повторюю, що моя позиція була і є: правоохоронні органи, безперечно, повинні мати право і мати можливість контактувати зі своїми колегами, але ми не повинні в односторонньому порядку дозволяти на своїй території робити ту чи іншу юридичну роботу за іноземців, або за допомогою їх.

Ви знаєте, що недавно розгорівся скандал в Європейському Союзі, де в Німеччині, якби іноземні спецслужби, якби хотіли одного громадянина застрелити. А ви, скажіть, будь ласка, чи відомо нам, хто-небудь...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СМІТЮХ Г.Є. ... а якщо не відомо, то я вам скажу, що на території України, як маючи досвід і освіту базову правоохоронну, так? Я вас запевняю, що на території України інші держави й правоохоронні органи функціонують, працюють і підготовлюють, і тільки чекають свого часу, коли цим необхідно буде скористатися.

Тому, будь ласка, уважніше до цих законів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ніхто не наполягає на

ІЗ ЗАЛУ. Ніхто, Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет пропонує прийняти законопроект, який ми щойно обговорювали (реєстраційний номер 4441) за основу.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, а саме: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про міліцію” (щодо міжнародного співробітництва) (реєстраційний номер 4441).

Прошу голосувати.

13:57:40

За-299

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 105, "Блок Юлії Тимошенко" – 124, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 23, фракція комуністів – 27, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 1.

Шановні народні депутати, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16 години.

О 16 годині ми розпочнемо нашу роботу з розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (реєстраційний номер 5029).