ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
19 листопада 2009 року, 10:00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати і гості Верховної Ради України! Прошу підготуватись до реєстрації.
Прошу включити систему „Рада”.
10:01:05
В залі зареєстровано 394 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання оголошую відкрити.
Шановні колеги, сьогодні у нас день народження наших колег народних депутатів: Катеринчука Миколи Дмитровича, Лук’янової Катерини Євгенівни і Найдьонова Андрія Михайловича. Давайте привітаєм їх, побажаєм доброго здоров’я і успіхів.
Інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 18 листопада 2009 року. Розглянуто 8 питань порядку денного, за результатами їх розгляду: прийнято три закони та одну постанову, два проекти постанов відхилено, за результатами розгляду пропозицій Президента України один закон прийнято з частковим врахуванням пропозицій Президента України і подолано вето Президента на один закон.
Шановні колеги, у нас є розклад засідань на сьогодні. Будь ласка, є пропозиції по процедурі сьогоднішньої роботи? Будь ласка, запишіться. Грищенко Анатолій Степанович, будь ласка.
10:02:52
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановний Олександру Володимировичу, шановні колеги! Я дещо здивований тим, що такі важливі законопроекти як Програма соціально-економічного розвитку на наступний рік і проект державного бюджету розглядаються у відсутності членів уряду. Я просив би запросити членів уряду до ложі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Степанович. Я думаю, що ми знаходимося в столиці України, а не на іншій планеті, і ясно, що ці питання ставились в порядок денний, і Кабінет Міністрів поінформований в повному об’ємі про те, що вони саме в цю хвилину починають розгляд. І це вже їхнє рішення… Ну, стосовно оцінки – це вже право народного депутата.
Корж Віталій Терентійович, будь ласка.
10:03:44
КОРЖ В.Т.
Прошу передати слово колезі Олегу Ляшку.
10:03:50
ЛЯШКО О.В.
Шановний Олександре Володимировичу, у мене прохання. На Погоджувальний раді у понеділок було прийнято рішення про те, щоб законопроект 4707 – це пропозиції Президента до законопроекту про внесення змін до бюджету – розглядався одразу після проекту бюджету на 2010 рік, а стоїть він у самому кінці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер?
ЛЯШКО О.В. 4707. Тому в мене прохання, щоб ми його поставили згідно рішення Погоджувальної ради після розгляду проекту бюджету на 2010 рік.
І в самому кінці стоїть питання після 5238 – це зміни до бюджету щодо фінансування правосуддя. Дуже напружений графік, я думаю, що його теж варто перенести, бо там суди закриваються. І треба терміново розглянути питання щодо фінансування правосуддя. І я думаю, що логічно було б зміни до бюджету 2009 року розглянути після бюджету 2010 року. Дякую, Олександре Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозиції. Тільки я хочу уточнити: ваше посилання на рішення Погоджувальної ради було зайвим, оскільки такого рішення не було. Ми зараз це питання вирішимо в сесійному залі.
Мойсик Володимир Романович, будь ласка.
10:05:08
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Прошу передати слово колезі Карпуку.
10:05:19
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Я також хочу акцентувати увагу на тому, що і при презентації бюджету, який відбувався у вересні цього року, як і зараз при розгляді бюджету дійсно відсутній і Прем'єр-міністр, і віце-прем`єри і очільники міністерств, адже багато розглядається важливих проблем, багато пропозицій, тим паче, що цей бюджет сформований на неіснуючому Бюджетному кодексі, не правовому полі, є нереальні макроекономічні показники, є аналіз депутатів, депутатських груп і дуже прикро, що керівництво уряду нехтує розглядом цього питання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Трофименко, будь ласка.
Народний депутат Трофименко передумав вносити пропозицію.
Шановні колеги, надійшло дві пропозиції щодо сьогоднішнього розкладу пленарного засідання. Народний депутат Ляшко пропонує, щоб ми переглянули попереднє рішення і після розгляду двох питань про Програму соціально-економічного розвитку і про висновки бюджетного комітету щодо проекту Державного бюджету 2010 року розглянули два питання: про внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік (реєстраційні номери 4707 і 5238).
Шановні колеги, пропозицію народного депутата Ляшка я ставлю на голосування. Про розгляд після розгляду висновків бюджетного комітету щодо проекту Державного бюджету України на 2010 рік, щоб ми розглянули два проекти законів про внесення змін до Державного бюджету поточного року (4707 і 5238). Прошу визначатися.
10:07:53
За-195
Пропозиція не підтримана. З процедури, будь ласка, народний депутат Ляшко.
10:08:05
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко. Шановний Олександре Володимировичу, ну, ми з вами домовлялися по-іншому. Мені прикро, що ви не тримаєте слово. Ми вчора з вами домовилися…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть, будь ласка, мікрофон. Мікрофон виключить, будь ласка.
Шановні народні депутати України, я хочу, щоб всі знали і розуміли, що я ні з ким, ні про що не домовляюсь. Я тільки обіцяю виконувати волю Верховної Ради і Регламент, за яким ми працюємо. Тому пропозиція народного депутата ляшка, яку він вносить, я твердо знаю, що вона має бути розглянута депутатами і вони приймають рішення.
Тому, будь ласка, рішення Верховної Ради буде – будемо розглядати, ні – не будемо. (Шум у залі)
Оголошується до розгляду проект Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік. Реєстраційний номер 5140. Доповідає перший заступник міністра економіка Максюта Анатолій Аркадійович. Прошу, будь ласка. (Шум у залі)
МАКСЮТА А.А.
Шановні народні депутати, дозвольте представити вам проект Державної програми економічної і соціального розвитку України на 2010 рік. У своєму виступі я хотів би коротко зупинитися на оцінці економічної ситуації, основних пріоритетах економічної політики на наступний рік…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Аркадійович, зачекайте, будь ласка, хвилиночку. Я прошу народних депутатів зайняти свої робочі місця.
(Шум у залі)
МАКСЮТА А.А. Шановні народні депутати! Дозвольте представити вам проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік. У своєму виступі я хотів би коротко зупинитися на оцінці економічної ситуації, основних пріоритетах економічної політики на наступний рік, що викладені в програмі, та їх узгодженням з державним бюджетом.
Після етапу важкого пристосування до зовнішніх шоків наприкінці минулого і початку поточного років, коли в Україні спостерігалися деструктивні процеси: згортання виробництва, девальвація національної валюти, втрати довіри до банківської системи.
З початку другого кварталу ми маємо індикатори, що дозволяють говорити про поступову стабілізацію економічної ситуації в країні.
Україна за підсумками третього кварталу увійшла до групи країн, глибина падіння яких зменшується з кожним кварталом. Якщо за підсумками першого кварталу до відповідного періоду минулого року відмічалося падіння на рівні 20,3 відсотка, то вже в третьому кварталі ми скоротили падіння до 15,9 відсотка. В той же час для багатьох країн тільки в третьому кварталі, після погіршення ситуації, став початком виходу із кризи.
В промисловому комплексі підсумки вересня-жовтня продемонстрували, що найбільш складний період розвитку промислового комплексу пройдено. У вересні та попередньому місяці обсяги промислового виробництва зросли на 1,9 відсотка, а у жовтні на 5 відсотків.
Сільське господарство виявилося галуззю, в якій не тільки не було падіння, а навпаки, постійно продовжувалась тенденція приросту обсягів виробництва. І хоч ми за січень-жовтень маємо 0,1 приріст, але це приріст до 17 відсотків, який був в минулому році тобто це галузь, яка продовжує рости.
По-друге, у нас є можливості втримання…
Позитивним є також той факт, що з кожним місяцем відбувається зменшення чисельності зареєстрованих безробітних. Якщо в січні ми мали 900,6 тисяч, то вже у жовтні 508,4, що на 44 відсотки менше, ніж на початок року і навіть нижче докризового рівня.
Триває тенденція уповільнення інфляційних процесів, за січень-жовтень ми маємо зростання споживчих цін в 1,8 менше, ніж у минулому році, 10 відсотків проти 12 відсотків у минулому році, а підвищення цін у жовтні є найменшим жовтневим зростанням, починаючи з 2003 року.
Щодо чинників, які впливатимуть на відновлення економічного зростання. По-перше, при прогнозованій динаміці світової економіки немає більше підстав очікувати подальшого істотного падіння зовнішнього попиту, по-друге, у нас є можливість втримання достатнього рівня внутрішнього, насамперед, споживчого попиту. Його підтримує бюджетна політика, орієнтована на збереження реальних доходів у бюджетній сфері та доходів малозабезпечених верств населення.
Також на підтримку споживчого попиту працюють антикризові заходи, пов’язані із додатковими соціальними виплатами і компенсаціями. Крім того, ми очікуємо, що разом з відновленням довіри до банківської системи буде відновлено як зростання депозитів фізичних осіб, так і кредитування населення.
По-третє, у нас є всі шанси зупинити зниження інвестиційного попиту. Особливе значення має реалізація інвестиційних програм в інфраструктурних секторах в рамках підготовки до Євро-2012, найбільші обсяги фінансування яких перепадають саме на наступний і 2011 роки. Зокрема, у наступному році планується залучити близько 40 мільярдів гривень на ці цілі, з яких більше 60 відсотків становитимуть кошти приватних інвесторів. У той же час, основна складність підтримки інвестиційного попиту зав’язана на проблемі відновлення кредитоспроможності підприємств та доступності позикових коштів, необхідних для реалізації інвест-проектів.
Отже, у наступному році для нас актуальною залишається підтримка тих галузей, в яких через різке зниження попиту виникли серйозні проблеми, зокрема, це автопром, машинобудування в цілому, житлове будівництво і ряд інших. Багато підприємств із цих секторів потребують серйозної реструктуризації. Сьогодні практично всі провідні країни намагаються визначити своє місце в посткризовому світі. Таке завдання, безумовно, стоїть і перед нами. Вважаю, що Україна в змозі не тільки закріпити свої традиційні конкурентні переваги у металургійній промисловості, сільському господарстві, але і суттєво підвищити роль інноваційного високотехнологічного сектору. Більше того, Україна зобов’язана це зробити.
Кризове падіння ВВП виявилося досить значним. За різними оцінками воно в цьому році може скласти від 12 до 14 відсотків. В найближчі роки необхідно повністю відновити ці втрати, і вже наступний рік стане початком відновлення економіки. Ми прогнозуємо ріст реальний ВВП – 3,7 відсотка. Підкреслюю, для нас важлива не стільки швидкість відновлення, скільки його якість. І державну програму на наступний рік ми побудували таким чином, щоб сконцентрувати увагу не тільки на виконання завдань з подолання кризових явищ, але і визначити нові точки зростання.
Отже, перейду безпосередньо до пріоритетів Державної програми на 2010 рік. По-перше, уряд проводитиме політику, спрямовану на підтримання купівельної спроможності громадян і забезпечення зайнятості населення. Це одна з фундаментальних основ політики.
Основним засобом підтримання купівельної спроможності буде зниження рівня інфляції. Ми ставимо перед собою ціль у наступному році знизити рівень інфляції до однозначної цифри – у межах 9,5-9,7 відсотків. Це самий короткий шлях не тільки збереження доходів громадян, але і до доступної ставки банківського кредиту для реального сектору.
Перш за все зростання доходів населення ми пов’язуємо з відновленням роботи реального сектору економіки. З наступного року антикризові інструменти повинні бути доповнені підтримкою структурних зрушень в економіці, стимулюванням внутрішнього попиту і розвитком імпорту заміщення.
Ми прогнозуємо зростання обсягів продукції промисловості – 2,9 відсотка. Значним за впливом на динаміку промисловості стане машинобудування, та приріст виробництва прогнозується – 5 відсотків.
Відповідно до державної програми на 2010 рік пропонується пряма бюджетна підтримка ряду проектів, спрямованих на структурну модернізацію промисловості. У першу чергу це стосується авіаційної промисловості, оборонно-промислового комплексу тощо (на слайді окремі програми видно).
Безумовним пріоритетом є підвищення енергоефективності. Незважаючи на позитивну динаміку зниження енергоємності ВВП за останні роки, ще незадіяні повною мірою механізми економічного стимулювання енергозбереження і самофінансування саме цих заходів. Задіяння цих механізмів дасть нам можливість подальшого зменшення енергоємності ВВП.
На реалізацію інвестиційних і інноваційних проектів з енергозбереження в наступному році зі Стабілізаційного фонду планується передбачити 500 мільйонів гривень. Підвищення енергоефективності повинна стати також найважливішою умовою надання будь-якої форми державної підтримки. Але більше значення повинні мати системні заходи пов’язані з створенням сприятливих умов для бізнесу – це один із головних пріоритетів.
По-перше, планується скоротити процедуру започаткування бізнесу до 14 днів та скоротити перелік видів діяльності, які потребують ліцензування. В цьому напрямку для нас є важливим забезпечення одночасної реєстрації, тобто спрощення реєстрації.
По-друге, нас непокоїть той факт, що малий і середній бізнес в умовах кризи позбавлені доступу до кредитних ресурсів, особливо інвестиційного напряму. Ми плануємо відновити дію програми фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого підприємництва, на яку передбачаються з бюджету відповідні кошти 15 мільйонів гривень.
Щодо зовнішньоекономічної політики, Україна вже працює в умовах членства в СОТ і необхідно прискорити процес подальшої інтеграції, зокрема, щодо розробки, створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, яка передбачає необхідність гармонізації законодавства українського з Європейським Союзом. Особливе значення в цих умовах набуває розвиток експортного потенціалу, оскільки маючи такі угоди, ми маємо стимулювати експорт. І сьогодні розроблено вже проект Закону про державну підтримку експорту, який передбачає створення необхідної інфраструктури гарантування, кредитування для того, щоб ми могли підтримати наших експортерів.
Реалізація цих заходів дасть можливість в наступному році прогнозувати загальний приріст експорту товарів на 9,5 відсотків і мати позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. На етапі стабілізації ситуації в світовій економіці необхідно забезпечити проведення відповідної податкової політики, яка б дозволила не лише налагодити роботу підприємств, а й стимулювали б їх до модернізації виробництва, відповідні заходи передбачені програмою. Якщо можна, трошки і я завершу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.
МАКСЮТА А.А. Ще однією важливою на даному етапі є пенсійна реформа житлового сектору, зокрема, житлово-комунального господарства. При підготовці нової програми та бюджету, ми особливу увагу приділили з цим питанням. Перш за все, увага зосереджується на доступності житла, най ефективності його утримання на тарифній політиці.
Шановні народні депутати, криза, яку сьогодні переживає українська економіка, є важкою, але з іншого боку це можливість розпочати новий етап реформ, основною метою якого має стати реалізація завдань більш високого рангу, впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку держави. Підтримання вами сьогодні у цій сесійній залі державної програми було б важливим внеском у цей процес, процес започаткування системних реформ, що будуть підтримані бюджетною політикою.
Отже, прошу вас, шановні народні депутати, підтримати проект державної програми економічно-соціального розвитку на 2010 рік у першому читанні та дати можливість відповідним комітетам опрацювати, разом з Урядом, всі пропозиції, які будуть сьогодні внесені і ми зробимо ту програму, яка відповідає вашим баченням, яка відповідає волі людей, які вас обрали. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Аркадійович.
Будь ласка, записуємось на запитання до доповідача.
Пеклушенко Олександр Миколайович.
10:22:52
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемый докладчик, вы в своем бодром и бойком выступлении рассказали обо всем, кроме о том, что нужно рассказать. Программа предусматривает анализ, программа предусматривает проблемы, программа предусматривать обязана пути преодоления проблем. Вы скажите, пожалуйста, вы в какой стране живете? Вы чью программу докладываете? Вы говорите о росте, вы говорите о стабильности. Сегодня, как никогда народ нищенствует. Вам, что неизвестно, что объемы производства мяса, молока, колбасных изделий – все это падает почти на треть, одежда. Единственное, что растет при вашем правительстве – это продажа и производство водочных изделий.
Вы скажите, для кого вы рассказывали всю эту лободу? Вы же ни одного экономического вопроса не подняли и не объяснили. Это не программа – это профанация! Пожалуйста, когда вы будете доложить способны настоящую программу с настоящим анализом…
МАКСЮТА А.А. Шановний народний депутат, я, ну, намагався розказати, очевидно, було дуже шумно і ви не почули, коли я розказував про аналіз ситуації в поточному році.
Звичайно, я зауважував, що цей рік є важкий, і не тільки для України. Світова фінансова криза і ті проблеми, які є в середині в України, безумовно, вони справили вплив на ситуацію. Але ми сьогодні маємо позитивну динаміку. І це повинно, я думаю, радувати не тільки уряд, але це повинно радувати і народних депутатів.
Звичайно, ми закінчимо рік з падінням. Але ми сьогодні вже з вами, приймаючи цю програму, можемо закласти ту політику, необов’язково це має бути виключно урядова політика – це має бути спільна політика уряду і Верховної Ради, де би ми заклали вже таку економіку, яка би не була так чутлива до таких криз.
І я не міг розповісти про все, що є в програмі - там багато сторінок. І я думаю, що ви це все уважно вивчили, і там все написано. Але я намагався в межах відведеного часу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Рижук, будь ласка.
10:25:25
РИЖУК С.М.
Дякую. Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.
Шановний Анатолій Аркадійович, ми вас слухали, але ви не маєте право, по-перше, взагалі виходити на цю трибуну, оскільки ви не є член уряду і уряду немає, і він нам доповів тут набір фраз, які зовсім не відповідають ні дійсності, ні суті програми, яку ви представляєте. Але конкретно, ви мені, будь ласка, дайте відповідь чому напрям п’ятий і перехід до високоефективного агропромислового виробництва ви говорите про збільшення валової продукції, ви що не розумієте, що ефективність в кількісному, в абсолютних показниках не вимірюється ефективність, а в рентабельності, прибутковості і інших категоріях. Чому немає жодного слова у цій вашій програмі? Дякую.
МАКСЮТА А.А. Ну, по-перше, дякую вам за ці зауваження, ми їх, я сподіваюсь, з комітетом проаналізуємо і, можливо, доповнимо сюда цими показниками. Але, в принципі, валове виробництво це є важливим показником розвитку, зокрема, сільського господарства і, власне, це є мірилом того результату, який ми досягаємо для того, щоб виконати головну роль сільського господарства – це створення продовольства для громадян України.
Тому звичайно можна поглибити і дати більш, я би сказав, тонкі індикатори розвитку, добавити сюди підвищення рентабельності. Але знову ж таки, коли ми про це говоримо, то ми говоримо і про умови доступу до кредитів, про які я говорив, це все є складової і формування рентабельності в сільському господарстві, і підвищення безумовно конкурентоспроможності.
Тому ми, я думаю, ці ваші пропозиції враховуємо при доопрацюванні до другого читання. Дякую вам за пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко Олег Валерійович.
10:27:35
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко. Програму звичайно треба приймати у першому читанні, бо без неї, без планів на 2010 рік, як кажуть, без прогнозів важко працювати і уряду, і парламенту тощо. Якщо в опозиції є конкретні пропозиції, які дозволять покращити цю програму, давайте до другого читання їх врахуємо і підтримаємо. Якщо у вас є своя програма, я маю на увазі, в опозиції, не просто програма дьоргання за галстуки і стусанів, а програма економічного розвитку країни, дайте цю свою програму і, я думаю, що ми її теж підтримаємо. Але проблема в тому, що ми її не бачили, цієї вашої програми.
І я хотів би, Олександре Володимировичу, звернутися до вас. Законопроекти, які ви сьогодні не даєте можливості розглянути, бо до них, очевидно, не дійде справа, дають до бюджету мільярди додатково грошей. А крім того, розв’язують питання функціонування правосуддя. У нас уже суди закриваються через відсутність коштів. А ви не підтримуєте цих законопроектів. Ви голосуєте за законопроекти, які дають десятки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка.
МАКСЮТА А.А. Дякую. Дякую за цей коментар.
Я хотів би підтримати ці пропозиції, які були висловлені і сказати, шановні народні депутати, ми давно вже не приймали програму економічного і соціального розвитку. Ми її практично не приймали з 90-х років. І це говорить про те, що ми, розглядаючи бюджет, не схвалили перед цим, власне, політику, яка має бути втілена в цьому бюджеті. Тому, я просив би вас, будь ласка, ми готові врахувати всі пропозиції, але давайте спробуємо затвердити цю політику і потім затвердити бюджет, який би підтримував цю політику. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Аркадійович. Щодо питання до мене, то я відповідаю, що я не перешкоджаю і не заперечую. Я створюю можливості для волевиявлення народних депутатів. Якщо народні депутати підтримують – жодних питань, ми можемо розглядати навіть після розгляду соціально-економічної програми, якщо на це буде воля народних депутатів України.
Будь ласка, Забзалюк Роман Омелянович.
10:29:54
ЗАБЗАЛЮК Р.О.
Цілком очевидно, що ефективне подолання кризових явищ в нашій країні стало можливим виключно завдяки неймовірних зусиль уряду на чолі з Юлею Володимирівною Тимошенко. І сам проект, який внесений урядом, сьогодні свідчить про те, що вона спроможна налаштувати роботу щодо виведення країни з кризи.
Я би хотів ще єдине у вас запитати, що ви вкладаєте у поняття „модернізації системи охорони здоров’я”? І передаю Ляшко Олегу, будь ласка, слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик Володимир Романович.
10:30:43
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Прошу передати слово колезі Аржевітіну Станіславу.
10:30:55
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”. Шановний доповідач, скажіть, будь ласка, от у розділі „Завдання і підтримання стабільності національної валюти” ви записали ось таку фразу: „…поступового переходу в середньостроковому періоді до плаваючого обмінного курсу з одночасним посиленням дієвості процентної політики”.
У мене запитання. Скажіть, будь ласка, яке саме валютне курсоутворення ви будете підтримувати? Це перше.
І друге. Як ви прокоментуєте щодо посилення дієвості процентної політики?
МАКСЮТА А.А. Дякую вам за запитання. Курсоутворення планується підтримувати власне таки, як ви зачитали, тобто поступово відходити від фіксації валютного курсу і переходити до таргетування інфляції. Це неможливо зробити зразу, але поступово це потрібно зробити, особливо в економіці, яка є достатньо відкритою. І курсоутворення грає досить серйозну роль, воно впливає, як на показники інфляції, на інші макроекономічні показники.
І що стосується процентної політики. Насамперед ми хотіли би, щоб у майбутньому процентна ставка, по-перше, щоб облікова ставка Національного банку реально впливала на монетарні показники так, як це є в інших країнах. З іншого боку, ми хотіли би, щоб процентна політика, яка... комерційних банків, яка має…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте відповідь.
МАКСЮТА А.А. Яка повинна бути узгоджена з процентною політикою Національного банку, вона все-таки була більш сприятлива для виробників. Тому що по цих процентних ставках, які сьогодні складаються, сьогодні важко вести бізнес. І ми знаємо, що сьогодні важко не тільки дати, но і взяти кредити. Тому саме в цьому напрямку ми хотіли би. Але це має бути і через зниження інфляції, безумовно, про що я сказав у своїй доповіді. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Аркадійович, ви не дали відповідь народному депутату Забзалюку. Він просить, будь ласка, зверніть увагу на його питання.
МАКСЮТА А.А. Що стосується модернізації охорони здоров’я. Ну, я нагадаю, що це пріоритет 2.2 Державної програми. І насамперед мета цієї модернізації – це відповісти на ті запити, які сьогодні є в людей, в умовах ринкової економіки і зміни форм господарювання в багатьох галузях. Тобто ми передбачаємо, що, по-перше, покращити умови роботи наших лікувальних закладів через придбання необхідного обладнання, яке би забезпечило сучасний рівень діагностики, лікування, реабілітації. З іншого боку, підвищити кваліфікацію і відношення до праці лікарів, які би надавали належний рівень послуг людям, які звертаються в лікарні. І це, безумовно, неможливо без розгляду питань зміни форм господарювання. Це і страхової медицини. І подивитися, наша безплатна медицина…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Аркадійович. Ковальова Юлія Вікторівна.
10:34:54
КОВАЛЬОВА Ю.В.
Ковальова Юлія Вікторівна. Прошу слово передать Герман Ганні Миколаївні.
10:35:01
ГЕРМАН Г.М.
Шановний доповідачу! Судячи з доповіді, яку вам тут дав уряд, щоб ви її виголосили, оскільки ви не член уряду, можна зробити один висновок, що при владі в Україні вже є не тільки космонавт, а появилася і космонавтка. Бо те, що ви говорите, можна взяти тільки з космосу. Скажіть, чи колись ви виходили на вулицю, розмовляли з людьми? Ви говорите, що все росте в Україні. Якщо в Україні щось і зростає, то лише у кишені у нашого уряду. Ви, будь ласка, скажіть мені, чи ви розумієте, що без реального висвітлення ситуації в Україні так, яка вона, неможливо знайти вихід України з кризи? Чи ви хоть розумієте це, говорячи про те, що в Україні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте питання, будь ласка. Відповідайте.
МАКСЮТА А.А. … за це запитання. Я знову ж кажу, у межах відведеного мені часу, я доповів проект програми, який підготовлено, і який, я закликаю, щоб над ним попрацювати у Верховній Раді і прийняти.
Що стосується, чи знаємо ми? Ми знаємо реальний стан і ходимо по вулицях, і спілкуємся з людьми. Але для того, щоб покращити життя людей, очевидно, нам потрібно дійсно сідати над цим документом, робити його краще для того, щоб ми могли разом приймати ті закони, які покращать це життя. Тому я пропоную разом всідати і працювати, іншого способу я не бачу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук Євген Іванович.
10:37:01
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую. Кирильчук, „Блок Юлії Тимошенко”.
Шановний доповідачу, я попросив би вас не гніватись на ті приниження, які звучать з правого боку залу, тому що лободу цікавить лобода, лапшу цікавить лапша, а не програма. Як би навіть сюди принесли ідеальну програми, вони б те саме говорили и так само себе вели б, бо жодне запитання по конкретній фінансовій, економічній проблемі не прозвучало.
Я знаю, що до кінця розгляду програми багато народних депутатів подадуть нам цікаві, розумні пропозиції. Мене, наприклад, цікавить питання одне, як ви дивитесь на те, що для експортної продукції не нараховувать ПДВ і їм же не вертати, щоб там ліквідувати злочинність. Дякую.
МАКСЮТА А.А. Шановний Євгеній Іванович, дякую вам за вашу репліку в першій частині вашого питання. Дійсно я бачу намагання пояснити ситуацію сьогодні так, як вона є, а вже справа народних депутатів приймати політичні рішення.
Що стосується ПДВ. Зараз уряд дуже уважно розглядає взагалі проблему ПДВ і всіх пов`язаних з цим проблем, які виникають як при стягненні, так і при відшкодуванні. Ця ваша пропозиція потребує розрахунків, аналізу і ми готові це зробити і надати такий висновок. Я не можу зразу сказати, що це можливо зробити, оскільки це пов`язано з багатьма факторами, в тому числі і узгодженням оподаткування в Україні з оподаткуванням в інших країнах. Але ми готові над цим працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман Ганна Миколаївна передає право на питання Чечетову Михайлу Васильовичу.
10:39:17
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Анатолий Аркадиевич, согласно анализу, изложенному в программе, главной причиной кризиса внутреннего является мировой финансовый экономический кризис. Но я позволю не согласиться. 2004 год правительство Януковича закончило с темпом роста ВВП 13,2 процента, это самый высокий темп роста был среди 15 республик бывшего СНГ. На сегодняшний день по итогам полугодия мы имеем 20 процентов падения ВВП и потеряли треть промышленности, то есть мы на 14-м месте по глубине кризиса в стране, то есть ошибочно даны причины, высказаны причины в отношении главных факторов, которые повлияли на кризис внутри страны. Поэтому если имеем ошибочные предпосылки в отношении кризиса внутри страны, как на этих ошибочных предпосылках можно выстроить нормальную программу на следующий год. Я думаю, что это будет не программа «відродження і відновлення», это программа дальнейшей стагнации и кризи.
МАКСЮТА А.А. Дякую, Михайло Васильович, за ваше запитання.
Я з вами можу погодитися в тому, що, дійсно, Україна, з одного боку, є… ситуація, яка є в Україні, є наслідком світової фінансової кризи; з іншого боку, це є певні внутрішні проблеми, і вони носять скоріше не тимчасовий, а системний характер. Це і структура нашої промисловості, яка є більш сировинною і мало стійка. Вона орієнтована на зовнішній ринки, і, як тільки на зовнішніх ринках відбувається падіння, це моментально відбивається на стані економіки.
Тому, звичайно, аналіз треба робити. І якраз хотілося б, щоб незалежно від політичної ситуації чи уподобань ми спробували разом сформулювати ту модель економіки, яка би не була так чутлива до зовнішніх впливів, яка би мала міцний внутрішній ринок і внутрішній попит. І таким чином, треба інструменти для цього знайти. Власне, ці інструменти повинні спрямовані бути, перш за все, на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте відповідь, будь ласка.
МАКСЮТА А.А. Навіть не стільки ми можемо з бюджету зробити, як коли ми зорієнтуємо інвестиційні ресурси підприємств і будемо мати позичкові ресурси, тоді треба створити стимули, щоб вони йшли на модернізацію. Тоді в нас є шанс зробити конкурентноспроможну економіку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноволенко Олександр Віленович.
10:41:58
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Шановний Анатолій Аркадійович, в цілому підтримуючи ваш виступ і програму, я б все ж таки хотів, щоб більше уваги звернули у своїй відповіді на зовнішньоекономічні аспекти, ну, найближчих наших торгових партнерів – це Європейський Союз, Росія, - а також ті галузі, які ви вважаєте, ви підкреслили, можуть витягнути нашу економіку, тобто куди уряд би спрямовував найкращі інвестиційний клімат і навіть державні капіталовкладення. І у зв’язку з цим, як ви вважаєте можливості зовнішніх фінансових запозичень наступний рік, тобто чи зможуть наші банки фінансуватися за рахунок закордонних і чи зможе уряд взяти додаткові фінансові вливання в українську економіку на наступний рік, бо ситуація, в принципі, на фінансових ринках наступного року теж буде досить складна? Прошу розказати про це.
МАКСЮТА А.А. Дякую дуже за запитання. Що стосується пріоритетів, ви знаєте, ми нещодавно на колегії Міністерства економіки з запрошенням і народних депутатів, і багатьох відомих економістів аналізували структуру інвестицій, яка сьогодні здійснюється в економіку. І ми побачили, що більша частина інвестицій здійснюється в ті уклади, які відповідають третьому рівню і, можливо, трошки четвертому. Тобто зараз проблема, щоб невеликі інвестиційні ресурси, які може закумулювати економіка поступово все більше і більше вкладати в уклади більш високого рівня, інакше в нас перспектив не буде.
Що стосується запозичень, то поки що найбільш реальними запозиченнями це є запозичення від міжнародних фінансових організацій і двосторонніх кредиторів. І ми в цьому плані зараз дуже інтенсивно працюємо, зокрема зі світовим банком, з європейським банком, з європейським інвестиційним банком і іншими установами, які сьогодні хочуть і готові давати кредити під низькі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте відповідь.
МАКСЮТА А.А. Але наші можливості в наступному році будуть залежати від макроекономічної ситуації. Тому що всі ці установи ставлять умову співпраці – це наявності тієї ж самої програми з Міжнародним валютним фондом і прогнозованою макроекономічною ситуацією. Тому якщо ми хочемо залучати інвестиції, ми повинні думати про рішення, які ми приймаємо і щодо соціальних питань, і щодо інших питань. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко Сергій Володимирович.
10:44:45
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.
Шановний доповідачу, безперечним є одне, що криза у нас в економіці держави уже триває протягом 18 років. Дайте відповідь, будь ласка, на декілька питань. Перше, чи не вважає уряд, що принципи ліберальної економіки у нас в Україні зазнали повної поразки.
Наступне. Чи не вважає за необхідне уряд, що нам все-таки необхідно повертати у власність держави базові галузі економіки, зокрема ресурсні, зерно і інші?
І ви сказати про реформування багатьох галузей. Ми на порозі зими, скажіть відверто українському народу, наскільки ще вистачить потенціалу, закладеного у житлово-комунальному секторі для того, щоб ми не прийшли до суцільної техногенної катастрофи у країні?
МАКСЮТА А.А. Я вам дуже дякую за ці глибокі питання, можливо, навіть глобальні питання.
Ну, що стосується ліберальної економіки, питання не в тому, що ці принципи, вони якось застаріли, питання застосування і вироблення власної української політики. Тобто все можна запозичувати, але все треба пропускати через власну ситуацію, через власний підхід. Тому мені здається, що питання не може бути „або” – „або”, питання має бути, що ми повинні мати власну українську політику. І досвід показує, що ті реформи, які ми не просто запозичували, а які ми, запозичивши знання, робили нашим людьми, виходячи з нашого досвіду, вони успішні, вони стійкі і вони не міняються в залежності від ситуації. А там, де ми запозичили, там часто, коли приходить криза чи щось, ці сектори виявляються слабими.
Друге питання… Так, щодо житлово…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка.
МАКСЮТА А.А. Щодо житлово-комунального господарства. Ну, загалом я в своїй доповіді, мабуть, найбільше приділив уваги саме житлово-комунальному господарству. На сьогоднішній день до цієї зими ми підготовлені, є достатньо запасів і палива, і наше Міністерство житлово-комунального господарства має відповідні програми і здійснюється контроль за ситуацією на місцях. Але ви абсолютно праві, що ця сфера як ніяка інша вона є базовою для громадян. Тобто це є те, до чого всі ми маємо відношення. І саме на це уряд, мабуть, найбільше в цій програмі приділив уваги житлово-комунальному господарству. Але там треба приймати не тільки популярні, але й непопулярні рішення, які полягають в тому, що нам потрібно змінити самі форми господарювання і відповідну тарифну політику здійснювати. Тому що, якщо є розрив, якщо тарифи не покривають вартість, то нам потрібно щось з цим робити: або з бюджету гроші виділяти, або все класти на підприємства, які рухнуть, дійсно. Тому тут треба подивитися правді в очі і приймати ті рішення, які потрібно.
Друге питання я, відверто кажучи, нерозбірливо записав... А?! Я не бачу можливості застосувати термін „повернення”. Але треба уважно дивитися абсолютно не залежно від форми власності, а дивитися на ефективність господарювання. Якщо державна форма власності забезпечує ефективність – це можливо. Знову ж таки умови кризи світової показали, що, наприклад, ми зараз придбали у державну власність ряд банків. Це зробили ряд інших країн. Питання, що далі з цим робити: чи розвивати цей сегмент, чи далі знову їх продавати, - це питання, очевидно, на яке не може відповісти вам досконально ні я, ні може навіть найвидатніші лауреати Нобелівської премії сьогодні. Я не беру на себе цю скромну місію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Аркадійовичу. Сідайте, будь ласка.
Від Комітету з питань економічної політики хто буде виступати? Ткаченко Олександр Миколайович є на місці? Хворий?
Доповідача від Комітету з питань економічної політики немає. Ви? Будь ласка, народний депутат Яценко від Комітету з питань економічної політики.
10:50:09
ЯЦЕНКО А.В.
Уважаемые коллеги, комитет, к сожалению, не рассматривал данный документ и поэтому оставляет это на рассмотрение зала, чтобы зал вызначался, без позиции комитета, учитывая сложную политическую ситуацию вокруг этого вопроса. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, будь ласка записуємося на обговорення. Сербін Юрій Сергійович, будь ласка.
10:51:11
СЕРБІН Ю.С.
Шановні колеги! Погано, безумовно, що Комітет з економічної політики не розглянув план соціально-економічного розвитку, але все ж таки я думаю, що потрібно підтримати і фракція наша буде підтримувати цей законопроект, виходячи з того, що країні потрібно мати перспективи розвитку. Країні потрібно знати, куди вона буде йти. А в цьому документі при всіх його недоліках є орієнтири, на які потрібно орієнтуватися економіці країни і нашим людям, щоб вони знали куди ми йдемо.
Зробимо детальний аналіз всіх невдач, які зараз є. Вони в основному викликані світовою кризою. І, дійсно, я погоджуюсь з доповідачем, що можна використати цю кризу для того, щоб провести суттєву реформу. Я будівельник, ви це знаєте, і я хочу зупинитися в основному на будівельних питаннях в цій програмі, бо по іншим питанням, я думаю, висловляться мої колеги, а я просто висловлюю це від фракції, що буде це і підтримка.
Дуже добре, що прописана нарешті доступне житло. Ми зможемо, не дивлячись на таке високе падіння в будівництві, яке зараз наблюдається, ми зможемо будувати доступне житло, якщо, безумовно, матимемо кошти в Державному бюджеті. Але потрібно, щоб для того, щоб це питання стало реальним потрібно все ж таки нам внести зміни в Бюджетний кодекс для того, щоб було дворічне планування нашого бюджету.
Що в нас зараз виходить? Це виходить при всіх урядах, ми плануємо розпочати якесь будівництво, а потім коли воно розпочинається, на слідуючий рік благополучно його забуваємо. На жаль, проти цього виступає Міністерство фінансів. Тому я вважаю, що і керівництво уряду, і ми, як Верховна Рада, повинні повернути і змінити точку зору і Міністерства фінансів, і Міністерства економіки. Не можна, щоб державні кошти розпорошувалися.
Друге питання по тому ж доступному житлу. Ми можемо залучити, доступне житло – це 30 відсотків держава допомагає людям, які мають потребу в житлі. Але якщо держава буде мати дворічне планування бюджету, якщо держава скаже кожному регіону, скільки вона гарантує грошей в наступному році для того, щоб добудувати квартири по доступному житлу, то я впевнений, що 70 відсотків, які потрібні, люди принесуть із своїх збережень. І тоді не буде потрібно під час кризи великі фінансові вливання для того, щоб ми підняли ринок будівництва житла. Це потрібно робити. Таке ж планування потрібно зробити для об’єктів житлово-комунального господарства. Бо не секрет, ми кажемо постійно про реформу житлово-комунального господарства і дуже добре, що в плані соціально-економічного розвитку це записано. Але якщо не буде дворічного планування бюджету, то толку не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
СЕРБІН Ю.С. Все ж таки внести зміни в Бюджетний кодекс і це основне зауваження, яке ми маємо до цього плану економічно-соціального розвитку. В цілому фракція буде підтримувати його для того, щоб прийняти за основу, мати орієнтир і доопрацювати на друге читання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Акімова Ірина Михайлівна.
10:54:53
АКІМОВА І.М.
Уважаемые коллеги, в период кризиса и особенно, когда страна находится в депрессии, важно иметь реалистичную и эффективную программу социально-экономического развития хотя бы на год. Украина единственная страна в мире, которая не имеет антикризисной программы и наверное единственная, которая и не будет ее иметь в том виде, в котором он действительно нужен стране.
Сейчас взаимоотношения между Украиной и Юлией Тимошенко напоминают мне взаимоотношения между беспризорником и Остапом Бендером в «Двенадцати стульях». Вы помните, беспризорник просит: «Дядя, дай пять копеек», а Остап Бендер отвечает: «Получишь дырку от бублика, от мертвого осла уши и получишь у Пушкина». Вот то, что сегодня предлагается в виде программы, мне кажется, напоминает эту самую «дырку от бублика» и «от мертвого осла уши». Почему? Что такое хорошая программа? Это реалистичная оценка того, что сделано, реалистичная оценка ошибок, которые нужно исправить, выдвижение нескольких реальных приоритетов с инструментами и конкретные индикаторы успеха.
Что предлагается в программе, как оценивается прошлый период? Мы знаем, что нам дал этот год. В этом году Украина заняла первое место по темпам падения ВВП и промышленного производства, первое место по инфляции. У нас более 50 процентов теневая экономика и 143 место по коррупции. Есть это в программе? В программе нет ни слова.
Зато в программе предлагается замечательная картинка о том, как жуткий мировой кризис стал единственной причиной всей тяжелой ситуации в Украине. И мне думается, что мировой кризис полностью накрыл правительство Тимошенко и не дал ей возможности даже задуматься над тем, что нужно делать.
Какие приоритеты предлагаются в программе: 7 направлений и 23 приоритета. Звучат они очень красиво, к сожалению, они либо не реалистичны, либо не имеют ничего общего с тем, что на самом деле делает правительство.
Только два примера. Приоритет, макроэкономическая стабильность, достигнем инфляции менее 10 процентов. Мировой банк уже высказался однозначно: в следующем году инфляция будет не менее 13-14. Это не реальный приоритет, это очередная ложь.
Приоритет второй. Безопасный уровень государственного долга. Позвольте, но в бюджете, в проекте бюджета на 2010 год этот безопасный уровень собираются увеличивать до 45 процентов это ВВП, это безопасный уровень, если да, извините, тогда мы все не экономисты.
Самое главное, чего нет в этой программе – нет обязательства повысить социальные стандарты в соответствие с имеющимся законодательством, нет обязательства приблизить уровень инвестиций, хотя бы к докризисному, дотимошенковскому уровню. Вот этого в программе нет.
Вот почему, повторяю, программа на сегодняшний день – это дырка от бублика. Голосовать за нее нельзя. И два слова депутату…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
10:54:53
АКІМОВА І.М.
Депутат Ляшко призывает оппозицию к написанию собственного бюджета и собственной программы. Я думаю, это четко показывает, что существующая коалиция ни реалистичный бюджет, ни реалистичную программу подготовить не могут. Не можете – уходите! Я думаю, что есть более квалифицированная команда, которой эта задача по плечу. Спасибо. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кравченко, будь ласка.
10:58:41
КРАВЧЕНКО М.В.
Кравченко, фракция коммунистов. Уважаемые наши избиратели, уважаемые наши коллеги, ну, ясно, что программы нет ни по форме, ни по содержанию. Если говорить о форме, как может программу социально-экономического развития, по которой вообще судят о том, как работает правительство, которое является угрозой для правительства, если ее не утвердят, сегодня представляет ее парламенту не член Кабинета Министров, ни одного представителя Кабинета Министров на рассмотрения этой программы нет. То есть не только по содержанию, но и по форме нет программы.
Если посмотреть на суть программы, то в первую очередь в программе ничего не сказано о регулирующей роли государства. Давайте будем так говорить, природная монополия, как были, так и есть в частных руках, которые розданы раньше, вот, по принципу, кто ближе.
Давайте будем так говорит, сегодня в стране нет учета ни нефтяных, ни газовых скважин по Полтавской области. Они все сегодня работают на частный карман, и естественно в бюджет деньги поступать не будут.
Если говорить о недрах и регулирующей роли государства по недрам, то его функция сводится к одному, как больше содрать платы за недра в зависимости от дефицита бюджета и все. На примере флюсодоломитной и огнеупорной отрасли это четко прослеживается. Проекта бюджета этот полностью уничтожает сырьевую базу этих отраслей.
Роль реформ. Хотя бы заместитель министра, отвечая на вопрос, сказал какую реформу начали и закончили, какие из государственных программ, которые намечались, а их десятки если не сотни, какие окончательно профинансированы из бюджета, какие завершены и какой экономический эффект от этого. Если говорить о СОТ, угольной отрасли и других отраслях, то нужно чётко и конкретно сказать, реформы, которые проводились в угольной отрасли и других отраслях сегодня полностью провалили этити отрасли. И об этом свидетельствует то, что почти 59 шахт планируют в этом году на Донбассе просто закрыть. Вот это и роль реформ.
Поэтому на сегодняшний день фракция коммунистов констатирует, что не по форме, не по содержанию нет программы и голосовать мы за неё не будем. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін Станіслав Михайлович.
11:01:47
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Аржевітін, група депутатська „За Україну!”.
Я не аналізував звичайно всю програму, я тільки звернув увагу на ті завдання, які ставить перед собою Кабінет Міністрів в частині підтримування стабільності національної валюти і повернення довіри до банківської системи. ну звісно декілька абзаців, які описані в цій державній програмі звичайно не дають відповідь і я роблю з цього висновок, що такі завдання не поставило перед собою Кабінет Міністрів. Я думаю, і переконані теж, що найслабкішим місцем і в основних засадах грошової політики Національного банку і в цій державній програмі це є валютна складова. Я невипадково задавав запитання про те, що можуть взяти із питання, яка буде валютно- курсова політика на наступний рік, я думаю, суб’єкти господарювання не зможуть зрозуміти, тому що, що таке плаваючий обмінний курс на наступний рік? Що таке дієва процентна політика, я думаю, для суб’єктів господарювання не зрозуміло і як їм орієнтувати свою діяльність, я думаю, теж зрозуміло.
Але я хотів би сказати, що це не тільки вина в тому, що ми не маємо сьогодні майже на 20-му році нашої незалежності спеціального валютного закону, який би регулював питання валютної політики, валютного контролю, валютного регулювання.
Я, між іншим, звернувся до Кабінету Міністрів з тим, що вони повинні відпрацювати концепцію валютної політики в нашій країні. Я звернувся з такою пропозицією до Національного банку, але, на превеликий жаль, Національний банк сказав, що це позиція Кабінету Міністрів. Кабінет Міністрів сказав, що це Національний банк. Національний банк відповів, що це закони повинні готувати депутати Верховної Ради. Я, між іншим, підготував законопроект з цього питання. Він є зареєстрований. Я думаю, що всім є очевидним, що у зв’язку із відсутністю такої державної валютної політики, в тому числі і в цьому, в державній програмі на наступний рік ми маємо дуже високий рівень доларизації економіки. Ми маємо надмірно великі валютні зобов’язання, валютні борги як корпоративного, так і державного сектору. Ми маємо колосальну втечу нашого українського капіталу за кордон, і по офіційній статистиці щорічно в різних економіках обертається від 15 до 20 мільярдів доларів наших коштів.
Сьогодні кредитні портфелі комерційних банків більше ніж на 50 відсотків сформовані саме з валютних кредитів. І сьогодні від валютної політики, від невеликих коливань, фактично, залежать всі суб’єкти, майже вся країна. Я думаю, що ще трішки залишиться і наша банківська система буде представлена виключно іноземним капіталом. І тоді постає питання, а хто буде кредитувати малорентабельне сільське господарство, комунальне. військово-промисловий комплекс, літакобудування і таке інше.
Тому, я думаю, що в цій програмі потрібно суттєво доопрацювати саме ці завдання про які я говорив. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.
11:04:58
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.
Шановні колеги, наше обговорення даної програми можна назвати так: „не бейте пианиста, он играет, как умеет”. Оце власне гра, яка представлена нам на сьогоднішній день у вигляді презентації програми соціально-економічного розвитку. Тут деякі колеги сказали, що тільки завдяки титанічним зусиллям уряду Україна виходить з кризи. Ні, завдяки перечікуванню кризи і завдяки розігріву зовнішніх ринків Україна починає показувати ознаки якогось видужання. Жодних впливів якраз, на жаль, сумно, уряду у цьому виході немає.
Ми не прийняли антикризової програми. Можливо, потрібно було б сьогодні запропонувати посткризову програму. Власне, постійно говорили всі з усіх фракцій всієї політичної сили, що криза – це якраз той момент, коли ми можемо перезавантажити стосунки в економічній сфері. Такого перезавантаження, на жаль, не відбулось. На жаль, і сьогодні є гасла, але за цими гаслами нічого не слідує. Безумовно, той аналіз, який нам подали, приписує уряд собі. Це неправильно і нечесно по відношенню до тих людей, які працюють в реальному секторі економіки, які навчилися, слава Богу, виживати не завдяки, а вопреки діям влади. І це стосується не тільки нинішньої влади, не тільки нинішнього уряду, це насправді стосується послідовної кількості урядів, які були.
У сьогоднішній програмі соціально-економічного розвитку взагалі не побачено, які механізми перезавантаження економічних стосунків у середині держави мають бути. Є якісь напрямки, є якісь забаганки, побажання. І власне те, що на сьогоднішній день не прийшов навіть міністр економіки, безумовно, ми Анатолія Аркадійовича дуже поважаємо, це значить, що уряд і не збирається, щоб за цю програму хтось голосував. Уряд просто є в Бюджетному кодексі, є і сьогодні в законодавстві України представлення програми, ну ми відчіпне вам і представили. Значить, ми сьогодні маємо тільки бажання дожити до виборів, авось кривая и вывезет, авось заграница нам поможет і тільки оце все є сьогодні у цьому плані соціально-економічного розвитку.
Анатолій Аркадійович, я не розумію, яким чином ви платіжний баланс зовнішньої торгівлі пишете позитивним, якщо ми з кожним місяцем все більше і більше маємо негативне позитивне сальдо. Якщо на початку року ми мали позитивне, то з кожним місяцем у нас все більше негативне. На підставі яких прогнозних показників ви це записуєте? Насправді написали те, що хочуть почути, але не те, що потрібно в економічних стосунках, в соціальних стосунках і …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. І взагалі не те, що потрібно державі. Я переконаний, що цю програму в даному вигляді не можна підтримувати. Тому що за цим нічого не слідує. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Передбачений регламентом виступ від фракції, яка не записалась. Ващук Катерина Тимофіївна, фракція „Блоку Литвина”.
11:08:44
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги! Якщо дуже серйозно, а ми тільки так маємо підходити до розгляду всіх програм, які стосуються розвитку держави і економіки, то сьогодні вперше ми розглядаємо її в такому, урізаному складі від уряду, представництва уряду. Що таке програма економічного і соціального розвитку країни? Це те, той план, за яким ми будемо рухатися ось на протязі років і як будуть жити наші люди. Хотілося б все-таки, щоб хоча б на рівні міністрів, віце-прем’єрів ми почули детальні відповіді на питання, які ставлять народні депутати. Від імені нашої фракції „Блоку Литвина” я хотіла б зосередити увагу буквально на кількох моментах. Головним моментом ми рахуємо сьогодні, що насправді відродження економіки в України, відродження і поліпшення життя наших людей може розпочатися тоді, коли буде зроблена розумно ставка на ті чи інші виробничі галузі. Такою галуззю є аграрний сектор.
Що ж ми маємо насправді? Так, у програмі детально виписані програми, які підтримає уряд, розвиток яких обіцяє хороше майбутнє нашому аграрному сектору. Але, на жаль, ми не бачимо конкретизації у таких болючих питання, які сьогодні аж кричать на селі. Наприклад, ми сьогодні маємо страшний занепад галузі тваринництва. Сказано про підтримку цих програм, але немає конкретики. Хочемо ми всі побачити і ті люди, які планують внести інвестиції в село, там жити і працювати, конкретні речі: як ми будемо нарощувати поголів’я великої рогатої худоби, свиней; як забезпечимо власним м’ясом наш український народ. А для цього має бути конкретно виписано, які будуть преференції у тому напрямку, чи ми будемо мати кредити, чи буде там на якийсь час зняте оподаткування, як буде обмежений експорт і імпорт в Україну. Сьогодні він душить наші галузі. Немає абсолютно конкретизації по підтримці інвестицій в аграрний сектор.
І головне. Ми не бачимо у програмі конкретних дій по захисту родючості землі, взагалі по захисту української землі – це те, що буде на порядку денному слідуючий рік…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ВАЩУК К.Т. … і всі наступні роки.
Я вважаю, що цю програму треба радикально доопрацювати, і скоріше всього що
це буде змушений зробити уряд, який хоче, аби Україна справді розвивалась у майбутньому успішно.
Дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мироненко Михайло Іванович.
11:12:21
МИРОНЕНКО М.І.
Прошу передати слово колезі Чечетову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Чечетов.
11:12:32
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Олександре Володимировичу! Шановні колеги! У програмі нема глибокого аналізу соціально-економічного розвитку України за минулий та поточний роки та головних програм розвитку в відповідних сферах. У програмі по суті основна причина негараздів у соціально-економічній сфері зводиться до світової фінансово-економічної кризи, хоча статистичні дані свідчать про те, що негативні тенденції розвитку економіки виявили ще у докризовий період – з перших днів роботи помаранчевої влади в країні.
Можна констатувати також недостатній рівень відповідності вимозі щодо відображення показників розвитку державного сектору економіки, зокрема отримання та використання доходів від розпорядження державним майном, ефективності використання об`єктів права державної власності, розвитку казенних підприємств, балансів економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі економіки тощо.
Основною метою програми, як визначено у розділі 2, є відновлення економічного зростання. Далі визначається підґрунтя для досягнення поставленої мети. Звертаємо увагу й на те, що до цього підґрунтя віднесені положення, які за змістом мають бути наслідком проведення державної політики. Наприклад, це досягнення макроекономічної стабільності, зменшення регіональних диспропорцій, зняття інфраструктурних обмежень, технологічне оновлення та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, забезпечення енергетичної безпеки, перехід до високоефективного агропромислового комплексу, посилення інноваційної складової розвитку.
Крім того, в проекті доцільно було визначити пріоритети щодо напрямів та структури капітальних видатків, що, на нашу думку, важливо з огляду на пріоритетність завдань активізації структурних реформ в економіці країни, спрямованих на створення основ економічного зростання в довгостроковому періоді насамперед за рахунок зміцнення та розширення національного виробництва, орієнтованого на випуск конкурентоспроможної продукції на внутрішньому ринку, розширення сфери перекладання праці у першу чергу у виробничих секторах.
Поза увагою розробників проекту, з нашої точки зору, необґрунтовано залишилась проблема встановлення дієвих насамперед в плані їх стабільності, достатності джерел фінансового забезпечення капітальних видатків.
На наш погляд, положення програми мають занадто декларативний характер і потребують конкретизації заходів, призначення відповідальних виконавців і визначення термінів виконання.
Я хочу сказати, що, на думку Партії регіонів, ця програма – це не програма відродження України і її відновлення, це програма подальшої економічної стагнації та подальшої кризи. Партія регіонів пропонує відхилити дану програму соціально-економічного розвитку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.
11:15:50
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.
Шановні народні депутати, шановний український народе, шановні заступники міністрів, бо уряд сьогодні не представлений жодним членом уряду! Як член коаліції вважаю це головним недоліком сьогодні при розгляді державної програми, тому що це не погляд вперед. Я думаю, що ніякі міжнародні зустрічі не можуть відволікти нас хоча би від серйозного рівня представництва тут.
Дивлячись і оцінюючи програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, я хочу відмітити і позитивні, і негативні якості, але хочу її покращити. Безумовно, я її буду підтримувати, але хотів би, щоб там знайшли відклик і розробка виробництва вітчизняних вакцин. А я вам хочу сказати, що ще в серпні 2008 року, де епідемія грипу була, я ставив питання перед Міністерством охорони здоров’я про розробку вітчизняних вакцин, адже знищені інститути, їх можна ще повернути, які займалися цією розробкою. Нічого цього в програмі немає, на превеликий жаль.
Як голова Партії захисників Вітчизни, наголошую, що розділ чи 1.4.10 підвищення рівня обороноздатності держави також заслуговує на конкретизацію, відсутні заходи там соціального заходів захисту військовослужбовців і членів їх сімей щодо вирішення проблем забезпечення житловою площею, посилення соціального захисту, що вимагає внесення і змін, і бюджетних надходжень. Немає визначення строків і порядку усунення диспропорцій у пенсійному забезпеченні військовослужбовців, які утворилися залежно від часу звільнення їх з військової служби. На превеликий жаль, я не побачив там, що будемо робити із судовою реформою, я не побачив відповіді на ті питання, які сьогодні є в листах представників судової гілки влади.
Довожу до вашого відома, що ми сьогодні ставимо останнім питанням про внесення змін до державного бюджету про фінансування судової гілки влади. А в цей час вони вже повідомляють, що виконуватись низка законів не може в судах. Це треба, щоб було все записано. Але, очевидно, що цим має займатися не Міністерство фінансів, а міністр економіки от тут має стояти і весь час все записувати і планувати, бо це економіка, бо міністр соціальної… і так далі. Тобто я за, але із суттєвою, суттєвою доробкою, бо є дуже, дуже багато питань, які затронуті, які не затронуті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, завершуйте.
КАРМАЗІН Ю.А. Дві секундочки. Шановні друзі, є тут такий термін, цілий розділ: людина і сталий розвиток. Я хотів би, щоб наші урядовці раз і на завжди забули про те, що просто переклад слова „сталий” – це не зовсім те, що в українській мові „сталий”. „Сталий” – це трошки не те, „сталий” і „розвиток” не зовсім суміщаються. Я хотів би, щоб Україна розвивалася по цій програмі і щоб все було в цій країні гаразд. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лук’янов, будь ласка.
11:19:54
ЛУК’ЯНОВ В.В.
Шановний колеги-депутати, шановні громадяни, пані Прем'єр-міністр! Я хочу звернутися саме особисто до вас, пані Тимошенко, і хочу сказати, я подивився оцю вашу програму, я дуже ретельно опрацював цей документ, і я подивився на те, що ви пропонуєте. На жаль, ви забули про людей в цій програмі.
Я хочу вам показати: оце гроші – це середня пенсія, це 680 гривень. Якщо ви з цих грошей заберете середню заробітну плату, десь 300 гривень, ось ми їх кладемо, то у нас залишиться менше, ніж 400 гривень. Поділіть на 30 днів, які люди мусять прожити. Скільки у вас стане на один день? У вас на один день залишиться десь трохи менше, ніж 14 гривень. Оце те, що ви забезпечується зараз людям їх рівень життя. На ці гроші потрібно купити поїсти, ліки, одяг. Як, скажіть, жити людям?
Як у цій ситуації у вас вистачає совісті, сорому дивитися людям в очі і казати, що ви підтримуєте сталий розвиток і інші речі, які можна перелічувати? Людина і сталий розвиток, розвиток трудового потенціалу. Оце 12-14 гривень на день – ваш розвиток? Мені важко додавати ще щось до цих розрахунків. Якщо я порахував щось не так, то скажіть.
У мене є одне запитання до вас. Ви отримали більше, ніж 10 мільярдів доларів у цьому році. Якщо порахувати на гривню, це 80 мільярдів гривень. Всі ці гроші витрачені на незрозумілі для простих людей програми. Хіба не можна було б додати хоча б 20-30 гривень, ну, 50, 100 гривень, як пропонує це зробити Янукович? Чому ви не хочете трохи збільшити мінімальну пенсію, мінімальні заробітні плати. Хіба ви не розумієте, що люди вмирають від голоду. Люди вмирають від хвороб, тому що вони не можуть забезпечити собі виживання за ці гроші.
Зараз я мав сварку з вашим депутатом, який ліз до президії. Не знаю, чи-то намагався заблокувати розгляд бюджету недолугого, який ви запропонували, чи що він? Я в нього спитав: давай я тобі дам ці гроші для того, щоб відшкодувати витрати за твій галстук. Він мені сказав: ти знаєш, це галстук „Патрік Хельман”, він коштує…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЛУК’ЯНОВ В.В. Я хочу закінчити. Він мені сказав, що цей галстук коштує 3 тисячі гривень. І цих грошей на пенсію не вистачать навіть на одну краватку! Чи є совість у вас і у вашої фракції? За які кошти ви живете? Ви кажете, що немає корупції в державі. Ось головний напрямок роботи і поповнення держави.
А вам я хочу дати одну пораду. Подивіться людям в очі, ідіть у відставку, ідіть в монастир. І пробачте, ти мені тільки що казав про це… Подивись в очі людям!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Аржевітін передає право на виступ Ксенії Михайлівні Ляпіній. Прошу, будь ласка.
11:24:04
ЛЯПІНА К.М.
Шановні колеги! Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.
Після цього перформенсу хочу повернути нас до реалій. Якщо ми почитаємо цю програму по її заголовках, здається, прекрасна європейська програма. Прекрасні цілі ставить уряд. Досягнення макроекономічної стабільності, повернення довіри до банківської системи, проведення реформ, зокрема, наприклад, реформи податкової, про яку так давно і багато ми з вами говоримо.
Але, на жаль, за цими гаслами традиційно все і закінчується. Бо, власне, методи, які запропоновані, це не є методи не тільки ринкової економіки, це навіть не є методи економікс, скажімо, схильністю до державного регулювання. Це є методи репресивної економіки, і, власне, я не дивуюсь тому, що в останніх рейтингах міжнародних Україна, на жаль, потрапила в частину економік, які носять характер репресивних економік.
Наводжу приклад, макроекономічна стабільність, обмеження інфляцій - прекрасна мета. Який спосіб пропонує уряд? Внести зміни в Закон про цінове регулювання і поширити цінове регулювання на підприємців-фізичних осіб. Вибачте, що це значить? Що ми тепер будемо вже не податкова, а інспекція по цінах, наводити, вибачте, „шмон” на ринках? Як це? Що це? Про що ми? Де тут мова про стабільність? Тут мова про додаткові можливості репресивних методів.
Далі. Прекрасна мета, яку ставить уряд, це проведення, нарешті податкової реформи. Написані принципи і напрямки. Є не погані напрямки, але виключно на рівні гасел. Але є дуже конкретний приклад, яким чином вони просять провести реформу – ввести не прямі методи визначення податкових зобов’язань. Що це таке, я вам поясню. Це коли ви подаєте декларацію, що у вас збитки, а вам податковий інспектор перераховує і каже: ні, дорогі, у вас прибутки, на мій особистий погляд, і я вам не прямими методами ваші податкові зобов’язання визначаю. Такі методи можуть застосовуватися в державах, де є високоналежне державне управління. В нашій державі це призводить до репресивної економіки.
Нарешті, довіра до банківської системи – це прекрасна мета, яку ми всі розділили. Але в який спосіб пропонують цю довіру відновлювати, продовжувати накопичувати державний борг, збільшувати запозичення. Власне, поки що ми не маємо ніякої інформації про їх ефективне використання, на жаль. Поки що ми маємо суцільну кризу, і не маємо, як я зрозуміла з програми уряду, жодного уявлення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЛЯПІНК К.М. … жодного уявлення уряд не має сьогодні, на жаль, виходячи з програми про те, як країні з кризи можна виходити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Чи є необхідність у доповідача в заключному слові, Анатолій Аркадійович. Прошу, будь ласка, мікрофон урядовій ложі.
МАКСЮТА А.А. Шановні народні депутати, я хочу подякувати за пропозиції, які були внесені. Хотів би зауважити, що багато виступаючих говорили, що це є програма уряду. Я хотів би, щоб ми уважно бачили, що це є програма на 2010 рік і вона має бути узгоджена з бюджетом на наступний рік. Тому у мене прохання було б, хоча вже були висловлені думки, ми готові врахувати ці конструктивні пропозиції, разом з відповідним комітетом, але прохання, було б підтримати і це було б частиною початку того відновлення, про яке тут говорили багато народних депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми маємо зараз розгляд питання, яке має спеціальну процедуру ухвалення рішення. Оскільки ми ухвалюємо закон, яким затверджуємо програму, яку розробляє і подає Кабінет Міністрів України. Тому Верховна Рада України не може його готуватися до другого читання, сама розглядати, вносити пропозиції постатейно, тобто переписувати іншу програму. Тому в нас буде тільки одне голосування, тільки в цілому, тому що так, як ми приймаємо рішення по іншим питанням, де Верховна Рада має здійснити тільки функцію затвердження. Прошу підготуватися до голосування.
Ставлю на голосування проект Закону „Про державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік” (реєстраційний номер 5140). Прошу, будь ласка, визначатися.
11:29:30
За-192
Рішення не прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів - 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 149, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 24, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 18, позафракційні – 1.
Була пропозиція повернутись до розгляду і до голосування ще раз?
Шановні колеги, якщо немає наполягань на повернення до голосування, то я тільки можу констатувати, що ми будемо повторно повертатись до цієї програми після того, коли Кабінет Міністрів внесе інший варіант цієї програми. Ми, в даному випадку, не можемо взяти на себе цю роботу.
Пропозиції? Будь ласка, запишіться на пропозиції. Народний депутат Пеклушенко, будь ласка.
11:30:47
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемые коллеги, сегодня більшість в парламенте получила от правительства очередную «пощечину». Когда выступает 90 процентов депутатов от більшості и говорят, что этот закон не годится ни по форме, ни по содержанию, он не отражает нереальную экономику сегодняшнего дня, ни перспективу. Как цинично можно сегодня говорить, что этот закон можно еще отправить на доработку.
Я считаю, что этот закон надо оставить в покое, потому что единственное, что в нем есть от программы, это название, а на доработку нужно отправить нынешнее правительство.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.
11:31:39
БОНДАРЕНКО В.Д.
Враховуючи, що моєму колезі Олегові Ляшку порвали краватку випуску Чернігівського камвольно-суконного комбінату, передаю йому слово.
11:31:53
ЛЯШКО О.В.
Шановний Олександре Володимировичу, поки ми, як кажуть, намага... ми узгодили позиції після тієї дискусії, з якої вранці почалось засідання Верховної Ради.
І в зв’язку з цим є наступна пропозиція, яка узгоджена між фракціями. Включити проголосувати пакетом за включення до порядку денного і розгляду питання, яке вчора не було підтримано по встановленню меж міста Красноперекопська Автономної Республіки Крим, і після цього розглянути 4707 - зміни до бюджету та 5238 - зміни до бюджету в частині фінансування правосуддя. І всі ці три питання розглянути одразу після проекту бюджету на 2010 рік.
Прошу поставити цю пропозицію на голосування, а за...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярощук Володимир Іванович.
11:32:51
ЯРОЩУК В.І.
Прошу передати слово колезі Чечетову.
11:32:55
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемые, Александр Владимирович, уважаемые коллеги, мы с вами сейчас обстоятельно рассмотрели программу социально-экономического развития, представленную правительством. По заслугам ее оценили, и направили ее в то место, где она и должна быть – в урну.
Я думаю, что мы сейчас также по заслугам оценим и бюджет страны, и его место будет там же, где и программы. Поскольку, как программа, так и бюджет – это не программы відродження України, це не програма відновлення України, а этой программой бюджет подальшої стогнації економічної кризи в Україні. Да, спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Боднар Ольга Борисівна.
11:33:35
БОДНАР О.Б.
Дякую. Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко".
Шановні колеги, я вам хочу сказати, коли ви займаєтесь популізмом в цьому залі, він має мати якісь межі. Коли ви пропонуєте піднімати соціальні стандарти і, не знаючи звідки ці гроші беруться - вам вистачає совісті на таке. Коли уряд пропонує реальну програму, яка буде наповнювати інвестиціями наш бюджет, вам чомусь – це не подобається.
Шановні колеги, якщо ви реально хочете, щоб піднімались мінімальний прожитковий мінімум, піднімались зарплати, щоб у нашого народу реально піднімалися доходи, то треба думати, що перш, ніж давати соціальні гарантії - треба ще підняти економіку. Без цієї програми цього зробити не можна.
Тому мене дуже дивує ваша позиція. І, як ви будете пояснювати людям, де ви будете брати гроші під обіцянки вашого кандидата? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян Олександр Миколайович.
11:34:32
СТОЯН О.М.
Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.
Шановні колеги, тут дехто казав: «А чому ж це немає уряду, де він є?» Не буде уряду в цьому залі тому, що уряд проігнорував важливий закон, наш з вами прийнятий про соціальні стандарти. Він з великої колокольні на нас, знаєте, що зробив. Якщо ми маємо честь, гідність і совість, ми повинні би заслухати звіт уряду чому він ігнорує наші закони.
Тепер щодо програми. Програма, дивіться як називається, економічного і соціального розвитку на 2010 рік. І ця програма повинна би реалізуватися через бюджет. Я думаю, що у мене не буде можливості виступити по бюджету, але я уже подивився зауваження до бюджету, що ж це за програма, коли зовсім заморожуються виплати в соціальній сфері, коли мінімальна заробітна плата буде складати 650 гривень, а межа бідності на сьогодні 778 гривень, коли вводиться ганебне поняття знов у бюджеті рівень забезпечення прожиткового мінімуму, тобто якщо будуть гроші, то буде рівень, на сьогодні рівень забезпечення доплати, виплати матерям з дітьми 17…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Потапов Василь Іванович. Кармазін Юрій Анатолійович.
11:36:06
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, у нас є два варіанти: це закон України, проект закону України у нас або затвердили, або не затвердили. Зараз не затвердили, але ті поправки, які ми дали вони мають бути безумовно включені зараз в програму дій уряду і, я вважаю, що нам треба прийняти розумний і зважений вихід, дати уряду на доробку тиждень, за тиждень врахувати всі поправки, з якими ви виступили, тому що позитив має бути врахований, ті недоліки також, які були в зауваженнях Науково-експертного управління, які були в висновках Рахункової палати і дати можливість в даному випадку передбачити ті розділи, які не передбачені. І, думаю, що такий закон можна було б прийняти, бо від нього залежить як будемо жити, вибори швидко скінчаться, але жити треба і після виборів. Тому я б хотів би, щоб ми відійшли від передвиборчої риторики і підійшли до затвердження. І хотів би нагадати деяким політичним силам, цей уряд нікому не казав…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук Сергій Миколайович, будь ласка.
11:37:19
РИЖУК С.М.
Дуже вірно поступила Верховна Рада, що відхилила, тому що це не програма економічного і соціального розвитку, а сума якихось суб’єктивних побажань чиновників Міністерства економіки на рівні першого рядового спеціаліста. Впевнений, що міністр економіки, тому він не прийшов сьогодні, він її або зовсім не читав, або до кінця не дочитав. І найгірше, що ця сума, якщо, борони Боже, взяти її до виконання, то вона остаточно розбалансує галузі економіки, які і так вкрай розбалансованої.
Ми повинні сьогодні вимагати не тільки відставки уряду за такі нікчемні горе-документи, а перше – відставки міністра економіки, ліквідації такого нікчемного міністерства, яке тільки гальмує соціально-економічний розвиток і наведення елементарного прядку, створення нового міністерства, яке би дало нам не…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максюта Анатолій Аркадійович.
МАКСЮТА А.А. Шановні народні депутати! Я хотів би, по-перше, сказати... тут багато було запитів щодо уряду. Хотів би сказати, що сьогодні в Криму відбувається засідання глав урядів країн СНД і вісім міністрів беруть участь в цьому засіданні. Тому саме цим пояснюється відсутність багатьох в цій ложі.
І на завершення хотів би вас просити, повернутися і підтримати цю програму, оскільки ми готові її доопрацьовувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви чули позицію заступника міністра економіки і хочу вас поправити. Анатолію Аркадійовичу, знаєте, будемо точними. Відсутні не частина, а відсутні всі члени уряду. Жодного немає. Щоб була коректна інформація.
Що стосується вашого прохання, щоб на доопрацювання. Я думаю, що тут уже немає потреби нам голосувати. Доопрацьовуйте. Пропонуйте повторний розгляд. Вона пройде процедури і буде представлено в сесійній залі, оскільки країна повинна мати програму свого розвитку. На цьому ми завершили розгляд цього питання. Переходимо до…
Хвилиночку, я перепрошую, була пропозиція про те, щоб ми включили до розкладу засідання на сьогодні і розглянули після ухвалення рішення по проекту бюджету на 2010 рік, після розгляду висновків бюджетного комітету, три проекти законів, точніше три пропозиції: проект Постанови про зміну меж міста Красноперекопська і Красноперекопського району (№ 4801), а також два закони про внесення змін до Закону про Державний бюджет поточного року (4707 і 5238).
Я цю пропозицію ставлю на голосування. Прошу визначатись.
11:40:56
За-366
Рішення прийнято.
Шановні колеги, тепер ми маємо чітко розуміти, що ми змінили порядок розгляду питань сьогодні. Ми раніше ухвалювали рішення, що у нас о 12.30 будуть судді, а потім будуть закони про реєстр і Закон про вибори Президента України. Якщо ми проголосували зараз таке рішення, очевидно, що ми не завершимо до 12.30 розгляд питання стосовно висновків бюджетного комітету. Тобто ми виходимо з цієї часової межі, а після того у нас іще тепер проголосовано три проекти, які ми маємо розглянути. Таким чином ми змушені будемо переносити час розгляду питання призначення і звільнення суддів, ну і відповідно тих двох законів, які передбачалося розглядати після того, щоб у нас потім не виникало жодного питання.
Будь ласка, Ключковський Юрій Богданович.
11:42:02
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановний Олександре Володимировичу, чесно кажучи, я з такою сумною усмішкою зустрів цю вашу фразу, оскільки її чекаю з самого ранку. Коли нарешті ви скажете про те, що Верховна Рада не буде виконувати своїх рішень, проголосованих за вашою пропозицією у вівторок зранку про те, що сьогодні о 12.30 ми розглянемо практично невідкладні законопроекти, які пов’язані з виборчим процесом. Ми всі прекрасно розуміємо, що відкладати їх ще на 2 тижні, означає не прийняти. Якщо це входить в чиїсь інтереси, давайте про це заявимо прямо. А якщо ми зацікавлені в демократичних виборах, то давайте розглянемо ці законопроекти. А те, що не є невідкладним, відкладемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щоб не було подібних питань і звинувачень, я зараз ще раз ставлю на голосування питання про скасування попереднього рішення, що стосується розгляду о 12.30 питання призначення і звільнення суддів, і після того – двох питань, про державний реєстр виборців і про внесення змін до закону про вибори Президента України і ухвалення, в зв’язку з ухваленням рішення про розгляд трьох проектів, які зараз були підтримані сесійним залом. Прошу. Значить, ми тоді питання призначення і звільнення суддів розглядаєм після завершення бюджетних питань. Зрозуміла пропозиція?
Незрозуміла пропозиція. Ще раз повторюю. Ми зараз розпочнем розгляд питання про розгляд висновків бюджетного комітету України, бюджетного комітету Верховної Ради України щодо Державного бюджету України 2010 року. У нас тільки розпочнеться розгляд цього питання. Ми о 12.30 мали б розглядати призначення і звільнення суддів. Але у нас закінчиться тільки, очевидно, доповідь профільного комітету. На більше у нас часу не буде. То питання в тому. Ми розриваєм розгляд бюджетного питання? Чи ми будемо завершувати розгляд питання щодо висновків бюджетного комітету і тих бюджетних питань, які зараз були проголосовані, і після того розглядаєм призначення суддів? Оскільки рішення Верховної Ради, яке ухвалювалося у вівторок, було, власне, таким, що ці питання розглядаються і після них розглядається питання вже по суддях і по закону про державний реєстр виборців, і про зміни закону про вибори Президента України.
Оскільки в часові межі, про які ми говорили, це не вписується, ми повинні зараз ухвалити рішення, як ми будемо діяти.
Будь ласка. Які пропозиції? Андрій Анатолійович Кожем’якін. Пропозиція на перенести на 16.00 питання призначення і звільнення суддів. Андрій Анатолійович Кожем’якін. Пропозиція ставиться на голосування. Прошу визначатись
11:45:23
За-354
Рішення прийнято.
Я прошу, будь ласка, попередьте, секретаріат, суддів, щоб на 16 годину вони були на місці. І ми будемо розглядати наступні питання відповідно до попереднього рішення. Після призначення і звільнення суддів ми будемо розглядати питання про зміни до державного реєстру виборців і щодо Закону про вибори Президента.
Народний депутат говорить про те, що такого рішення не було. Зараз тоді я прошу, що у нас не було жодних процедурних питань. Ми перенесли на 16 годину розгляд питання про призначення і звільнення суддів. Я прошу, будь ласка, тоді, щоб ви зараз визначились, що ми після розгляду питання призначення і звільнення суддів в разі, якщо не будуть завершені розгляд бюджетних питань, їх завершили і перейшли до розгляду питання про державний реєстр виборців і до Закону „Про вибори Президента України”.
Будь ласка, Кожем’якін Андрій Анатолійович.
11:46:34
КОЖЕМ’ЯКІН А.А.
Шановний Олександр Володимирович, я запропонував би ще поставити на голосування таке питання – працювати сьогодні поки ми не розглянемо ці важливі питання щодо реєстру і щодо виборів Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні? Тільки ці питання чи всі, які сьогодні на розкладі? Прошу.
Пропозиція Андрія Анатолійовича Кожем’якіна, щоб ми сьогодні працювали до того часу, поки не завершим розгляд бюджетних питань і питань, які стосуються внесення змін до Закону „Про державний реєстр виборців” і внесення змін до Закону „Про вибори Президента України”.
Ця пропозиція ставиться на голосування.
11:47:31
За-220
Пропозиція не підтримана.
Шановні колеги, ми, здається, вирішили всі процедурні питання, щоб потім не задавалося жодного з питань. Я ще раз нагадую, ми працюємо, зараз починаємо розгляд питання розгляду висновків бюджетного комітету щодо Державного бюджету України 2010 року. Розглядаємо це питання і о 16-ій годині, незалежно від того, на якому місці ми зупинимось, ми розглянем питання про призначення і звільнення суддів. Після того ми або завершуєм питання бюджетні, які зараз були внесені, і ці три, які проголосовано, і переходим до розгляду Закону про внесення змін до Закону "Про Державний реєстр виборців" і до внесення змін до Закону „Про вибори Президента України”, щоб було зрозуміло і не виникало жодних питань.
Ми завершили це питання. Я оголошую до розгляду питання про проект Закону про Державний бюджет України на 2010 рік (реєстраційний номер 5000). Будь ласка, Микола Іванович Деркач.
11:49:03
ДЕРКАЧ М.І.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати, запрошені! У Комітеті з питань бюджету опрацьовано майже 1300 пропозицій народних депутатів, депутатських фракцій та комітетів Верховної Ради, що увійшли до таблиці пропозицій до законопроекту про Державний бюджет на 2010 рік, яка вам роздана.
Відповідно до вимог статті 40 Бюджетного кодексу на підставі таких пропозицій підготовлено висновки і пропозиції до проекту Закону „Про Державний бюджет на 2010 рік”. Насамперед слід зазначити, що на відміну від минулих років бюджетний процес 2010 року ускладнено деякими вагомими факторами, що мають безпосередній вплив на розгляд законопроекту про Державний бюджет і суттєво змінюють підходи до такого питання.
По-перше, у Законі „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, що прийнятий в жовтні цього року, розміри соціальних гарантій на наступний рік значно більші, ніж передбачені у законопроекті про Державний бюджет на 2010 рік. За експертною оцінкою уряду, для реалізації зазначеного законопроекту в наступному році додаткові витрати бюджету становлять понад 70 мільярдів гривень. По-друге, положення законопроекту про Державний бюджет на 2010 рік у частині міжбюджетних відносин розроблений на підставі нечинного Бюджетного кодексу.
Врегулювання таких проблем стало одним із ключових питань у процесі розгляду законопроекту про Державний бюджет на 2010 рік у Комітеті з питань бюджету. Тому у висновках та пропозиціях комітет пропонує доручити Кабінету Міністрів при доопрацюванні законопроекту внести збалансовані пропозиції щодо врахування положень Закону „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, уточнити основні прогнозні макроекономічні показники на 2010 рік та внести зміни до відповідних показників проекту бюджету, врахувати чинні положення Бюджетного кодексу.
Поряд з цим, для узгодження бюджетного і податкового законодавства надано доручення уряду одночасно з поданням законопроекту про Державний бюджет на 2010 рік подати додатково законопроект про внесення змін до деяких законів з питань оподаткування. Пропонується внести зміни до текстових статей проекту Закону про Державний бюджет на 2010 рік, які удосконалюють норми законопроекту та приводять їх у відповідність до вимог бюджетного законодавства.
Відповідно до пропозицій народних депутатів уряду доручається разом з Національним банком узгодити прогноз обмінного курсу гривні до долара США на 2010 рік, на основі якого обраховуються показники проекту бюджету; додатково узгодити з Нацбанком суму коштів, які вносяться в 2010 році до Державного бюджету від перевищення його доходів над витратами, удосконалити державне регулювання цін на основні продукти харчування, інші товари першої необхідності, ліки, послуги житлово-комунального господарства та зв’язку шляхом внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, розглянути питання щодо списання окремих під… окремим предприятиям НАК „Нафтогаз України” пені та штрафних санкцій, нарахованих контролюючими органами за порушення вимог податкового, митного та валютного законодавства.
З метою врегулювання розбіжностей в частині сплати до бюджету рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат підготувати зміни до відповідних законів. Визначити загальний обсяг надання державних гарантій у 2010 році з урахуванням гарантій за кредитами від міжнародних фінансових організацій та зарахування коштів від запозичень Укравтодору до спеціального фонду державного бюджету. Надати інформацію щодо реалістичності обсягу надходження коштів від приватизації державного майна у 2010 році та переліку підприємств, які підлягають приватизації у наступному році.
Щодо питань, які порушуються органами місцевого самоврядування і знайшли підтримку у пропозиціях народних депутатів, належить звернути увагу на такі доручення уряду: додатково опрацювати з органами місцевого самоврядування розрахункові показники доходів і видатків місцевих бюджетів з урахуванням стану фактичного їх виконання у поточному році та прогнозів соціально-економічного розвитку на 2010 рік; удосконалити порядок перерахування місцевим бюджетам надпланових доходів загального фонду за показниками загальнодержавних податків і зборів з урахуванням пропозицій народних депутатів; розробити окремий порядок відшкодування транспортним підприємствам втрат від перевезення пільгових категорій громадян, або запровадити адресну допомогу таким категоріям громадян; передбачити субвенцію місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла в зв’язку із невідповідністю фактичної вартості таких послуг затвердженим тарифам; розглянути можливість виділення коштів у вигляді субвенцій місцевим бюджетам на будівництво метрополітенів та автотранспортну магістралі через річку Дніпро у місті Запоріжжі.
Шановні народні депутати, враховуючи численні пропозиції народних депутатів від усіх депутатських фракцій щодо виділення коштів на об’єкти капітальних вкладень та інвестиційні проекти, передбачено окреме доручення Кабінету Міністрів: при доопрацюванні законопроекту враховувати такі пропозиції за рахунок видатків розвитку загального фонду Державного бюджету та коштів стабілізаційного фонду. Загалом за оцінкою поданих пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту, потреба у додаткових витратах бюджету без врахування запропонованих змін до розмірів соціальних гарантій становить близько 153 мільярдів гривень.
Враховуючи наведене у контексту підготовки бюджетних висновків Верховній Раді,неможливо визначити конкретні обсяги доходів, видатків, кредитування і дефіциту Державного бюджету та міжбюджетних трансфертів на 2010 рік, забезпечивши дотримання принципу збалансованості бюджету. Відповідні розрахунки таких показників може здійснити виключно уряд та безпосередньо Міністерство фінансів, які володіють належною інформацією. Тому запропоновано уряду розглянути усі узагальнені пропозиції народних депутатів, депутатських фракцій та комітетів Верховної Ради до законопроектів.
Таким чином, Комітет з питань бюджету вчора на своєму засіданні схвалив висновки і пропозиції до проекту Закону „Про Державний бюджет на 2010 рік” та рекомендує Верховній Раді прийняти відповідний проект постанови за номером 5000-1п. Прийняття такого документу не дозволять загальмувати бюджетний процес і створити умови для прийняття Закону „Про Державний бюджет на 2010 рік” до завершення поточного року.
Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Миколо Іванович.
Будь ласка, записуємося на питання до доповідача.
Аржевітін Станіслав Михайлович, будь ласка.
11:57:05
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Аржевітін, депутатська група „За Україну!”.
Шановний доповідачу, я дуже уважно вас слухав і дуже дякую за те, що у вашому комітеті звернули увагу на перерахування з боку, нереальні перерахування, які були заплановані з боку Національного банку, ті 10 мільярдів, про які ми дуже довго говоримо. Я дуже дякую, що ви звернули увагу на реальний обмінний курс, який повинен бути закладений у бюджеті.
Але я чекав, що ви скажете ще одну важливу річ, якщо ви, а ви уважно вивчали і звернули увагу, що всі запозичення, тобто дефіцит бюджету 2010 року фактично планується покривати за рахунок внутрішніх запозичень, і це майже 100 мільярдів гривень, знову таки шляхом викупу Національним банком цих цінних паперів. Це дуже велика сума. І я думаю, що у вашому комітеті повинні розуміти наслідки поглиблення макроекономічних диспропорцій, особливо на валютному… на фондовому ринку і прискорення інфляції.
Будь ласка, це питання будете піднімати?
ДЕРКАЧ М.І. Уважаемый коллега, да, однозначно, мы этот вопрос предварительно обсуждали. Да, действительно, размер высок. Но почему мы направляем Кабинету Министров – для того, чтобы сбалансировано внесли, в том числе учитывая эти размеры погашения.
Поэтому мы к этому вопросу еще вернемся, если будет дозволено Верховной Радою, при другому читании. До другого читания мы его сбалансируем.
В комитете мы расчеты по сбалансированию провести не можем. У нас отсутствие показателей. Это может Министерство финансов сделать.
Поэтому ваши замечания мы учтем при рассмотрении этого вопроса однозначно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович, будь ласка.
11:58:48
БОНДАРЕНКО В.Д.
Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, Партія реформи і порядок.
Шановний Миколо Івановичу, ми детально вчора розглядали ті документи, які були подані урядом. Безумовно, у них є поле для доопрацювання, надійшла величезна кількість пропозицій від депутатів і таке інше, в тому числі і з низових організацій, мається на увазі ради. Але мене цікавить одне питання. Сьогодні на дискусії знаходиться положення стосовно тих соціальних стандартів і тих заробітних плат, про які говорилося.
Я хотів би, щоб сьогодні ви під стенограму дали доручення або комітету, або попросили уряд зробити розрахунок, в якій мірі ті соціальні стандарти, які тут проголосовані, і пропозиції самого уряду співпадають і в якій є різниця. На мій погляд, сьогодні уряд передбачив в проекті бюджету практично всі позиції, які стосуються найбіднішої частини населення. І це було зроблено свідомо. Те, що сьогодні пропонує опозиція воно не влазить у можливість цю.
ДЕРКАЧ М.І. Уважаемый коллега! Спасибо за вопрос. Я в своем выступлении у высновках есть такое поручение уряду и с урядом вместе мы рассмотрим на комитете реальность возможности реализации этих и других законов. Я хотел бы напомнить депутатам, что, к сожалению, сегодня не ставится вопрос остро, но у нас еще большое количество законопроектов, где-то на сто миллиардов гривен не реализованы в проекте бюджета, в том числе 2010 года. Если уже говорить о реальности всех законов, их рассмотрение, целесообразно рассмотреть всех до единого законопроекты, которые касаются они жизни людей.
Я еще подчеркиваю, их более десятка таких законопроектов, больше чем на сто миллиардов гривен.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Микола Іванович. О 12.31 ви будь ласка знову на трибуні. Оголошується перерва на 30 хвилин.
Після перерви
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання. На трибуні Микола Іванович Деркач, продовжує відповідь на запитання.
Народний депутат Григорович передає право на виступ народному депутату Шкутяку.
12:31:20
ШКУТЯК З.В.
Микола Іванович, поясніть, будь ласка, все-таки що ми розглядаємо: ми розглядаємо державний бюджет, як тут, розгляд у першому читанні чи ви просто нас інформуєте про державний бюджет? Як на мене, ми ж не прийняли жодного рішення. На підставі чого був взятий в комітет державний бюджет, при тому нам дають довідку про те, що внесено тисячі всяких поправок, а на підставі чого. Що ми сьогодні розглядаємо, поясніть, будь ласка.
ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос. Поскольку решения не было принято при представлении отклонить или отправить правительство и 204 голоса, по памяти, то он остался в Верховной Раде. Дальше идет процедура розгляду в комитете, представление депутатами, фракциями предложений. Комитет рассматривает и выводы делает, и сегодня мы рассматриваем выводы комитета. А пропозиції всіх депутатів, комитетов, фракции, сведены в таблицу и направлены соответствующим письмом. Поэтому сегодня мы рассматриваем висновки бюджетного комитета, что касается законопроекта проекта бюджета на 2010 год.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.
12:32:48
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.
Шановний Микола Іванович, а насправді голосування за висновки – це голосування, фактично, схвалення в першому читанні. І якщо ми проголосуємо, значить ми схвалили за висновки, запропонований комітетом, ми схвалили в першому читанні закон про бюджет. А власне перше читання це схвалення філософії бюджету, це власне, в першу чергу, доходна частина, затвердження доходної частини. І на сьогоднішній день ми з вами чітко розуміємо, макропоказники нереальні, багато порушень Конституції є, подобаються, не подобаються соціальні стандарти – не враховані і багато інших різних речей не враховано. Тобто оті пропозиції, про які ви, тисячу, говорите, там більше 800 – це до видаткової частини, там достатньо мало якраз до доходної частини, до філософії самого бюджету, а в основному це ті перерозподіли, про які ми говоримо.
Якщо ви говорите, не говорите, а написано 153 мільярди і додатково…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте питання, будь ласка.
12:34:02
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. … 153 мільярди по тим запитам депутатів та плюс десь мільярдів 80 по соціальним стандартам і рахувати доходну частину бюджету десь 280-300 з чимось мільярдів гривень, то фактично це ще один бюджет. Насправді, чи можна сьогодні доопрацювати його, чи насправді потрібно було б відправити уряду, не облаюючи їх, щоб вони сформували філософію цього бюджету і тоді б ми схвалили в першому питанні.
ДЕРКАЧ М.І. Павел Иванович, спасибо за вопрос. В своем в висновках у нас первым пунктом идет поручить Кабинету Министров „внести збалансовані пропозиції щодо врахування положень і Закону про стандарти” и макропоказатели, естественно это все будут меняться, ВВП в том числе и так далее. Курс доллара мы пишем о том, что реальный показатель, дефицит бюджета, потом что касается всех заимствований, прозрачности и так далее.
Поэтому депутатам выбирать путь сегодня: или за висновки, то что мы старались в комитете сделать по каждому пункту закона свои замечания. Соответствует это прежде всего Конституции и второе, Бюджетному кодексу, другим законам, которые приняты, мы эту работу выполнили и я сегодня представил решение комитета по висновкам четко, что касается законов по формированию бюджета.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко Олександр Миколайович.
12:35:34
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемый Николай Иванович! Я вас уважаю, как
коллегу, как председателя своего комитета, вы действительно профессионально и
системно работаете и вы не можете не понимать, что в этом бюджете, или то, что
называется бюджетом, есть три
основных проблемы. Противоречия с действующей Конституцией абсолютно незаконно
выписанной из статьи и положений на базе несуществующего Бюджетного кодекса.
Принят закон по
повышению социальных стандартов, он может нравиться, он может не нравиться, но
правительство и власть обязаны подчиниться більшості. Если у них другое мнения или другая більшісь – они могут
его переголосовать.
Сегодня мой
коллега Жебривский говорил о философии. Философия также закладывается в
социально-экономической программе, она отклонена. С чем мы идем? Вы говорите, главное – не
затормозить. Главное не в том, чтобы затормозить или ускорить, главное, чтобы
страна жила с бюджетом. То, что вы пускаете его по кругу – в конце этого круга,
к сожалению, только одна единственная…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ПЕКЛУШЕНКО О.М. Николай Иванович, вы не можете не понимать, что
этот закон, кто бы ни был на месте Президента – он в любом случае, закон в
таком виде и в таком содержании заветирует. Так, что мы будем вместо того,
чтобы, сейчас, имея два месяца серьезно, предметно, профессионально работать,
потом будем за двое суток, ломая копья, уродовать бюджет.
Я прошу вас,
давайте поставим то предложение, которое вы знаете, которое открывает бюджетный
процесс, и ставит точку в этой бюджетной профанации.
ДЕРКАЧ М.І. Спасибо, Александр
Николаевич, за оценку, и все действия комитета по этому вопросу. Я хочу еще раз
подчеркнуть, два пути есть через разрешения. Через решения, которое принял
комитет, высновки, а они в позиции учитывают не только три, которые вы назвали,
а гораздо больше. Я их перечислю, они
там до полсотни все поручения идут, которые не вписуются в определенные статьи
Конституции и закона в частности действующего Бюджетного кодекса. Они все
прописаны.
Вы назвали три главных, которые можно по пути идти при доопрацюванні или другой вариант, о котором вы говорите. В принципе, баланс должен быть. Я назвал, предыдущему задавали вопрос, у нас, к сожалению, еще несколько десятков законопроектов, где нужно 100 миллиардов, и они все важны. Поэтому нужно сесть, предлагалось, не проголосовали тогда Зарубинского Олега Александровича предложения рабочую группу с Кабмином, и может быть мы уже б сегодня вынесли сбалансированный бюджет и рассмотрели и соцстандарты в обязательном порядке, и другие законопроекты реал…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Плотніков Олексій Віталійович.
12:38:43
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний Миколо Івановичу, якщо я зрозумів з попереднього обговорення, у нас розглядається, по-перше, не конституційний бюджет, по-друге, бюджет, який створений на базі не реальних макроекономічних показників. У мене логічне питання, ну може його взагалі не розглядати. Якщо, розумієте, і перше це дуже вагоме звинувачення, і друге це більш ніж вагоме звинувачення, взагалі може припинити це обговорення, його відхилити відразу. Спасибі.
ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос. Уважаемый коллега, прежде всего, первая норма – бюджет остался в Верховной Раде после того когда не набрали при голосовании его отправить правительству, 204, вы помните.
Второе было предложение – создать рабочую группу, которая должна была подготовить сбалансированный бюджет и учесть все замечания. Да, я еще раз подчеркиваю, отдельные статьи бюджета не соответствуют Конституции и Бюджетного кодекса. Для этого бюджетный комитет в висновках своих каждый вопрос, а их более там 50, где мы акцентируем внимание и предлагаем правительству учесть. Если они не будут учтены, мы здесь в зале проголосуем так как предложит бюджетный комитет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук Володимир Григорович.
12:39:59
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”.
Шановний Миколо Івановичу, якщо глибоко проаналізувати проект постанови, яку ви пропонуєте, де ви пишете, що уточнити основні прогнозні макроекономічні показники, тобто ви вже робите висновок про те, що подані макроекономічні показники урядом далекі від реальності. В рекомендаціях Кабінету Міністрів ви записуєте: разом з Національним банком визначити курс гривні відносно долара, пишете, що необхідно визначити ціну імпортованого природного газу, даєте висновки інші щодо дефіциту бюджету, щодо законів про оподаткування і так далі, і так далі. Тобто вже з цього можна зробити висновок, що комітет ваш не, ну, не сприймає цей бюджет і, як можна затверджувати ці висновки? Це, практично, затверджувати перше читання, коли уже навіть з цих позицій можна зробити висновок, що цей бюджет є нереальним.
ДЕРКАЧ М.І. Спасибо. Очень важный вопрос задали. Я на него
частично отвечал и еще раз хочу сказать. Я как голова комитета доповідаю висновки,
за которые проголосовали члены бюджетного комитета. Были мнения, о которых вы
говорите, в том числе и Павел Иванович имеет свое, так сказать, мнение и другие
депутаты. Значит проголосовали за те высновки, которые я сегодня предложил. Они
учитывают все позиции. Но вопрос идет доопрацювання у высновках. Так
проголосовали. Поэтому я другого
предложить не могу от комитета.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.
12:41:43
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Николай
Иванович, претензии не к вам, а претензии к правительству. На мой взгляд, так
безобразно, так непрофессионально ни одно правительство не делало бюджет, как это
правительство делало бюджеты 9-го года и проект на 10-й год. Ну в прошлом году
бюджет был сформирован под рост ВВП на 0,5 процента, а ВВП упало на 20, то
есть, бюджет разминулся с экономикой: экономика – в одну сторону, бюджет – в
другую, а страна – в глубоком кризисе.
В этом году, казалось бы, реальный бюджет,
если б скорректировали, и тогда отталкивались от реального бюджета этого года и
формировали реальный бы бюджет на следующий год. Но у нас под ногами пустота.
Мало того пустота, так мы еще, правительство еще и законодательную базу убрало,
поскольку заложила недействующий Бюджетный кодекс, да, не заложило социальные
стандарты.
Николай Иванович,
вы как профессионал должны ж, наверное, понимать, что из дряхлой телеги самолет
не получиться. Нужен самолет, который бы поднял нашу экономику. Почему ваша
фракция, понимая это, и вы как профессионал понимая это, прошлый раз не
проголосовали за то, чтобы бюджет отдать правительству на доработку, да.
Спасибо.
ДЕРКАЧ М.І.
Уважаемый коллега, решение фракции я комментировать не буду, так как и ваши
депутаты, когда вы принимаете решение не всегда нам понятно.
А что касается экономики, я, Михаил Васильевич, с вами, который с заслуженным экономистом могу, мною признанным, глубоко уважаю, я могу согласится о том, что, действительно, макропоказатели прошлого года и этого года достаточно, я всегда применял слово оптимистичны, занадто оптимистичны даже говорил и в этот раз.
Поэтому мы и предлагаем вернуться к этому вопросу
правительству и уже… есть уже у нас 10 месяцев
итоги и макропоказатели пересмотреть, вместе с Нацбанком отработать те
показатели, которые возможно, что
касается цен и всех других вопросов. І при
доопрацюванні внести реальный
бюджет и сбалансированный, безусловно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Джоджик Ярослав Іванович.
12:43:52
ДЖОДЖИК Я.І.
Ярослав Джоджик, Українська народна партія. Шановний Микола Іванович, як відомо, уже більше ніж півтора року в Україні не діє Закон про закупівлю для державних потреб, а півтора року діє постанова, яка регулює ці питання. Як наслідок, більше 80 мільярдів гривень державних закупівель здійснено у одного учасника. Вся країна нещодавно вжахнулася від фактів закупівель лікарства „Таміфлю” по ціні, яка в 5 разів перевищує ціну виробника. Також є інформація, це при цьому уряді, що при попередньому уряді ціни для закупівлі медичного обладнання перевищували ціни виробника у 3 рази. Аналогічна ситуація практично в усіх галузях народного господарства.
Чи не вважаєте ви для реального збалансування бюджету, для того, щоб знизити видатки державного…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
12:45:06
ДЖОДЖИК Я.І. Чи не вважаєте ви, для реального збалансування бюджету записати в доручення уряду, що Кабінет Міністрів має врахувати до прийняття нового Закону про держзакупівлі вимоги Світового банку, які ця світова фінансова інституція виставила до Закону про державні закупівлі? Дякую.
ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос. Вопрос очень важный. В висновках есть один из пунктов, но он касается и так далее. Но что касается именно увязать с теми требованиями и рекомендации международных организаций, я могу поддержать. Давайте напишем. Если зал проголосует за такое доручэння Кабинета Министров, я лично пидтрымаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мармазов Євген Васильович.
Я перепрошую, Мойсик Володимир Романович, прошу, будь ласка.
12:46:17
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!” Прошу передати слово колезі Аржевітіну.
12:46:34
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Аржевітін, депутатська група „За Україну!” Микола Іванович, ну, стає очевидним з того, що ви доповідали, з тих запитань, які задають, що будь-який показник, який базовий не візьми, він відхиляється відсотків на 20, на 25 по будь-якому базовому показнику. Це свідчить про те, що, можливо, дійсно недоцільно зараз це все обговорювати. Я хотів вам задати запитання про дефлятор, який записаний, 22,2 відсотки при такому навіть завищеному ВВП. Ну, індекс споживчих цін просто виглядає смішним для будь-якого економіста, який знає ці три цифри. Тому є пропозиція, можливо, розглянути б зразу постанову, яку зареєстрували Кириленко і Ляпіна, про те, щоб цей закон відхилити і направити Кабінету Міністрів його на доопрацювати. І в недільний термін, в тижневий термін винести його вже, ну, більш-менш реальним.
ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос. Решать это депутатам. Председательствующий поставит вопросы в порядке их поступления. Высновки, а потом другие. А то, что все показатели, я с вами согласен, необходимо пересчитать, однозначно. С учетом уже итогов 10 месяцев, даже уже 11 месяц пошел.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мармазов Євген Васильович.
12:47:49
МАРМАЗОВ Є.В.
Николай Иванович, вы сказали в своем докладе, что народные депутаты внесли 1300 предложений. Ну, это хорошо. Народные депутаты с мест знают ситуацию, вносят предложения. Это очень хорошо. Вот, собственно, и я внес предложение, оно в поривняльной таблице идет под номером 577. О финансировании буро-угольного комплекса. Это серьезнейший вопрос. Бюджетный комитет рассмотрел предложение. То, что он схвалил, там нет моего предложения. То, что отправили в Кабинет Министров тоже нет.
У меня вопрос: «Где мое предложение, как судьба?» И, наверное, ж это не только судьба моего предложения? Вот те вопросы, которые не попали ни туда, ни туда, какая их судьба? А вопрос очень острый. Буро-угольный комплекс 5 лет находился в аренде, за 5 лет разграбили, буквально, через суды мы сейчас вернули с трудом, ну, получили то, что осталось. Решать, как, что делать с этим комплексом. Нужно же найти финансирование. В министерстве строчки нет, денег нет, все брошено на произвол. Что делать?
ДЕРКАЧ М.І. Спасибо. Я владею этим вопросом. Эта поправка ваша есть в таблице. Если мы голосуем сегодня за высновки бюджетного комитета, то вместе с высновками и поставновой пойдут это правительству. И наша задача будет – проконтролировать решение этого вопроса. Но это ваша существенная поправка есть, ваше предложение. Действительно, вопрос заслуживает государственного внимания. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович.
12:49:24
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, голова ради організації ветеранів України, Петро Цибенко.
Шановний Миколо Івановичу, я, мабуть, не буду оригінальний, якщо повторю те риторичне запитання, яке дехто з моїх колег повторювали. Власне кажучи, що ви робите на цій трибуні, розуміючи, що те. що сьогодні подається, як проект Державного бюджету, воно не життєздатне абсолютно? Але тим не менше я задам все-таки два запитання.
Питання перше. Сьогодні у черзі на отримання автомобіля стоїть біля 100 тисяч інвалідів Великої вітчизняної війни і інвалідів-чорнобильців. Дивіться, що пропонується. Пропонується, я округляю цифри, півтора мільйона гривень за рахунок самих інвалідів і 95-ть із Стабілізаційного фонду. Скажіть, будь ласка, ви як фахівець самі вірите, що у Стабілізаційному фонді на ці цілі оці кошти будуть? Я, відверто кажучи, абсолютно ні.
ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос. Что касается реальности этой цифры и выполнения, это цифра то, сколько стоит у нас на очереди, она недостаточна. А о том, что ее можно профинансировать, если Стабилизационный фонд все-таки плохо, но в этом году наполняется. То ее можно реализовать эту цифру, и мы в зависимости… вместе с вами – ваш комитет и наш комитет – можем реализовать эту пропозицию, считая что она реальная и выполнима.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Миколо Івановичу, якщо дозволите, у мене до вас є питання. Я подивився висновки і от 26-й висновок в розділі „Доручення Кабінет Міністрів” ви пропонуєте розглянути розміри основних соціальних стандартів, виходячи з реальних можливостей бюджету. Перекладіть, будь ласка, це на людську мову що це означає. Це означає не виконувати закон України чи це означає виконувати його настільки ретельно, що переглянути інші статті витрат чи нові доходні статті? Тобто що ви маєте на увазі під таким формулюванням?
ДЕРКАЧ М.І. Уважаемый Александр Владимирович,
я могу сказать только так как здесь
проголосовано что имеется в виду. Ссылки есть на соответствующие предложения
депутатов. Поэтому при рассмотрении,
прежде всего уряд должен как и все остальные законы, которые называл, естественно
рассмотреть 100 процентов, а мы уже как комитет будем... если будет второе
чтение, будем контролировать
этот вопрос. Поэтому речь идет о том, что бюджет все-таки
должен быть… отвечать и Конституции, и кодексу сбалансированный. Но ни в коем случае
не игнорировать те законы, которые приняты, то есть 100 процентов должно всё
покрываться. А вот давайте… серьезный вопрос один, давайте все поговорим как
наполнить доходную часть бюджета вот в
тех размерах, которые поставили: 153 миллиарда, 70 –
соцстандарты и 100 – те законы, которые не приняты, это еще один бюджет.
В тени, все называют здесь, что есть от 25 до 50 процентов. Вот этим давайте и займемся. Тогда будем говорить о расходах бюджета. А в принципе все реально, надо выходить с тени экономики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу. Сідайте, будь ласка. У мене не було сумнівів, що ви відстоїте те, щоб Конституція, закони України виконувались завжди і всіма. Дякую.
Будь ласка, запрошую до виступу голову Рахункової палати України Симоненка Валентина Костянтиновича.
СИМОНЕНКО В.К.
Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Утвержденные коллегией Счетной палаты результаты проведенной экспертизы проекта Закон о Государственном бюджете на 2010 год в октябре текущего года направлены вам, Президенту Украины, Кабинету Министров. Кроме того, бюджетному комитету Верховной Рады представлены постатейные предложения со всеми расчетами. Судя по реакции на наши материалы, практически все результаты экспертизы одобрены. Именно поэтому, уважаемые коллеги, я для начала процитирую итоги и вывод проведенной экспертизы.
„Колегія Рахункової палати зазначає, що проект Закону України про Державний бюджет України на 2010 рік сформовано з численними порушеннями норм Конституції, Бюджетного кодексу України, іншого законодавства. Законопроект не відповідає орієнтирами, визначених безпосередньо урядом в декларації цілей та завдань бюджету на 2010 рік.
Низька вірогідність макроекономічного прогнозу створює систему реальних ризиків щодо виконання основних показників Державного бюджету. Таким чином, законопроект потребує докорінного доопрацювання”.
И, уважаемые коллеги, судите сами: в рассматриваемом проекте Государственного бюджета не учтены или нарушены 9 статей Конституции Украины, 11 законов Украины, проигнорированы 2 решения Конституционного Суда и приостановлено действие 5 законодательных актов, внесены изменения в 14. С подобным положением мы встречались и раньше, но в таких масштабах – никогда. Но и никогда не встречались и игнорированием Бюджетного кодекса, встречаемся впервые. И в первую очередь это касается финансирования местного бюджета и, без преувеличения, затрагивает интересы каждых конкретных граждан. И как бы нас не убеждали о том, что это делается во благо бюджетной независимости территориальных общин, на практике оно выльется в жесткое подчинение местных бюджетов центру, в нарушение основных принципов самоуправления и так, готовясь в новом году, жить в системе диктатуры закона. Правительство проявило правовой нигилизм при подготовке обсуждаемого закона. Действует точно и по принципу: пьянству бой, но перед боем надо выпить.
Второе. Впервые с 1992 года запланирован годы государственного бюджета завышено больше чем на 12 миллиардов гривен, подчеркиваю, доходы завышены. А это означает, что фактический дефицит будет гораздо больше, чем указано в проекте госбюджета, минимум на 1,3-1,5 процента. Как и в этом году, финансирование госбюджета предусматривает проводиться в основном за счет новых заимствований, забывая при том, что ситуация, которая сложилась с государственным долгом в 2009 году, иначе как архи-сложной назвать нельзя.
Приведу несколько цифр, в 2007, восьмых годах расходы на обслуживание и погашение государственного долга находились на уровне 9,8 миллиарда гривен. В текущем году они уже составляют 42,5 миллиарда гривен. А на 2010 год правительство вынуждено планировать в проекте госбюджета на обслуживание и погашение государственного долга немного, немало 56 миллионов гривен, миллиардов гривен. То есть каждую пятую гривну, поступающую в бюджет мы должны отдать автоматически за долги.
Сопоставим долги с расходами на экономическую деятельность, вспомним, что именно реальная экономика является основным источником дохода, в том числе и для возврата долгов. Так вот, на всю экономическую деятельность в государственном бюджете на 2000 год предусмотрено 44 миллиарда, а на погашение долгов - на 12 миллиардов мень… больше, чем… на 12 миллиардов меньше, чем на обслуживание и погашение государственных долгов.
Вывод о том, куда мы идем, думается, сделать не сложно, уважаемые депутаты.
Третье. О реализации Закона о повышении стандартов… «О повышении социальных стандартов». Естественно, что внесенный в сентябре законопроект «О Государственном бюджете на 2010 год» не мог учесть норм принятого позже Закона «О повышении уровня социальных стандартов». Но этот закон уже вступил в силу, и согласно требованиям Конституции, должен быть реализован.
Вопрос: есть ли финансовый ресурс государства для реализации этого закона? Как показывают результаты проведенных Счетной палатой независимых аудитов, они в государстве есть. И подчеркиваю: не за счет дополнительных фискальных нагрузок на субъект хозяйствования, а фискальные нагрузки уже зашкаливают. В проект бюджета 30 с половиной процентов составляет уровень перераспределения валового внутреннего продукта через сводный бюджет. Это один из самых высоких показателей за всю историю независимости государства. А как неоднократно предлагала Счетная палата, необходимо разобраться с огромным, практически неуправляемым бюджетным хозяйством страны, и не наскоком, а путем кропотливой работы. Это и жесткая централизация целевых… инвентаризация целевых программ, которые, практически, не выполняется, бюджетные, и бюджетных программ, и, безусловно, бюджетной сети. Необходим качественно новый подход к реформированию системы налогообложения, расширение ее базы.
В октябре текущего года Министерство экономики заявило, что по его расчетам теневой сектор в стране составляет 36 процентов внутреннего валового продукта. Двумя месяцами раньше Счетная палата назвала процент… провела свои расчеты и вышла на 40 процентов. Как видите, разница не большая.
Но пришло время перейти от эмпирических расчетов к конкретным действиям, ведь только понижение уровня теневой экономики на 12 процентов, этот рост, которого мы достигли за последний год, даст дополнительные поступления в Государственный бюджет свыше 30 миллиардов доходов, а в сводный бюджет около 49 миллиардов. На наш взгляд, этим и должен стать… этим и должно заниматься правительство для решения сложных социальных вопросов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Костянтинович, завершуйте, будь ласка.
СИМОНЕНКО В.К … а может быть, главное. Недавно правительство
приняло Постановление №11181 от 29.10.2009 года о мерах по обеспечению
исполнения Государственного и местных бюджетов в 2010 году. Де-юре этим
постановлением правительство признало, что представленный им проект
Государственного бюджета нереален.
Так, поручено
Министерству экономики доработать и уточнить прогнозные макроэкономические
показатели, а Министерству финансов дать вводные о сокращении доходов на 31
миллиард гривен, а расходов – на 40 миллиардов гривен. А в итоге напрашивается
вывод о том, что правительство и не собирается выполнять разработанный им
бюджет.
У меня все.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентин Костянтинович. Записуємося на
обговорення. Дякую.
Записуємося на обговорення. Стоян Олександр Миколайович. Передає право на виступ Пеклушенку Олександру Миколайовичу. Прошу.
13:02:25
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемые
коллеги, уважаемые избиратели! Сейчас можно часто слышать вопрос, что Партия
регионов против бюджета. Это ложь. Мы не против бюджета, мы против бюджетной
профанации. И именно путь к бюджетной профанации и бюджетной авантюре сегодня
складывается обсуждение вопроса.
Со времен подачи
правительством проект бюджета на 2010 год эксперты, народные депутаты, в том
числе мои коллеги из БЮТ выступали категорически против существующего проекта
бюджета. Было ими же приведено множество фактов, которые свидетельствуют о
глубинных проблемах этого документа.
В чем они заключались? Мы убеждены, что бюджетная политика, предлагаемая правительством на следующий год, ведет, прежде всего, к обнищанию граждан Украины, причем как работающих так и нетрудоспособных. Она ведет к коллапсу экономики, к увеличению налогового давления на бизнес, не рациональному, ручному использованию бюджетных средств. Особая проблема заключается в местных бюджетах, мы местные бюджеты просто заковываем в кандалы. Если в существующей ситуации местные бюджеты сегодня не могли пользоваться своим ресурсом неделями, то если, не дай Бог будет реализован этот бюджет, вы месяцами не получите свои деньги. Неконтролируемый рост доходов государства и самое страшное, что есть в основе этого бюджета, это рост цен на товары и услуги для населения.
Если авторы бюджетных выводов считали, что этот документ можно и нужно было улучшить, то они должны быть направлены на болевые точки. Что же мы видим на самом деле? Нам, уважаемые коллеги, если вы откроете этот фолиант, предоставляется стать корректором у правительства. Где слово «размер» предлагается заменить на слово «объем». А в слове зараховуються, меняется буква «ю». Я понимаю и разделяю ваши проблемы по поводу буквы «ю», действительно в экономике и в жизни страны, это уже набувает критичные размеры, но тогда это должно было отразиться на содержании вашего документа, а не на форме.
Таким образом вы собираетесь ответить на три главных вопроса, Конституцию нарушаете, Бюджетный кодекс нарушаете, социальные стандарты не повышаете. Дважды Верховный Совет проголосовал за социальные стандарты.
Поэтому, уважаемые коллеги, мы просим вас пустить бюджетный процесс в бюджетную процедуру. Мы уверены, что тот документ, который мы сегодня обсуждаем он может быть использован только в одном качестве…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ПЕКЛУШЕНКО О.М. В качестве макулатуры.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович передає право на виступ Александровській Аллі Олександрівні.
13:05:55
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Уважаемые
коллеги, фракция коммунистов считает, что проект закона о государственном
бюджете на 2010 год должен быть возвращен правительству для приведения его в
соответствии с действующим Бюджетным кодексом, законом Украины, недавно
принятым Верховной Радой Украины, которым существенно повышены прожиточный
минимум и минимальная заработная плата. Я напоминаю, что уже сегодня
минимальная пенсия должны быть 573 гривны, однако ничего не сделано для того,
чтобы это стало реальностью.
Фракция
коммунистов требует, чтобы этот важнейший для государства закон был основан на
реальных макро-показателях, чтобы в нем был учтен реальный уровень инфляции,
реальная цена на газ, реальный курс гривны. К сожалению, в этом проекте закона
ничего этого нет и поэтому говорить о том, что кто-то будет поддерживать
нереальные планы, об этом говорить не стоит. Можно напомнить также, что в
проекте закона о государственном бюджете на 2010 год продолжена практика
нарушения Конституции Украины, когда дается право правительству ограничить
размер социальных выплат и пособий. Мы с этим никогда не соглашались и не
согласимся. Фракция коммунистов изложила свое предложение к проекту госбюджета
на 2010 год. И мы будем требовать, чтобы правительство при переработке проекта
госбюджета учло их. Это касается существенного увеличения государственных
гарантий стратегически важным предприятиям Украины. Перечень таких предприятий
определен самим правительством и мы еще раз правительству об этом напомнили. Мы
хотим, чтобы гарантии предоставлялись предприятиям в размере 10 миллиардов
гривен, не меньше. Мы настаиваем на том, чтобы в бюджете было выделено не менее
10 миллиардов гривен на возврат вкладов граждан, люди ждут этого и свои
обещания правительство должно выполнить. Мы будем требовать, чтобы были
выполнены нормы закона о статусе детей войны. Мы требуем, чтобы была исключена
практика ограничений социальных выплат решением правительства.
И мы предлагаем, чтобы с 1 января уже были введена ежемесячная адресная помощь пенсионерам на приобретение лекарств гораздо в большем размере, чем это предлагает правительство.
Фракция коммунистов настаивает, чтобы средства на обслуживание высших должностных лиц и содержание их аппарата, были выделены не более, чем в том же размере, чем на 2009 год. Средства, которые мы получим от экономии, необходимо направить на выполнение социальных программ.
Мы высказывали свои предложения и, к сожалению, они не учтены бюджетным комитетом, о том, что должно быть возобновлено финансирование мер по защите, восстановлению и повышению плодородия почв, основного богатства Украины.
Должна быть оказана существенная поддержка агропромышленному комплексу и жилищно-коммунальному хозяйству. Главное, должна быть обеспечена эффективная работа государственных предприятий, которые создают основное богатство нашего государства. Должны быть ликвидированы долги по заработной плате и в этом направлении правительство должно сделать существенные шаги.
Эти задачи должны решаться, в том числе…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. …эти задачи должны быть решены, в том числе и Законом о госбюджете на 2010 год и фракция коммунистов будет требовать, чтобы это было сделано. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ветвицький Дмитро Олександрович. Будь ласка, народний депутат Кирильчук.
13:09:37
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Євген Кирильчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".
Шановні народні депутати, шановні виборці! Всі повинні сьогодні зрозуміти, що ми практично не приймаємо бюджет. Ми сьогодні його критикуємо, ми сьогодні вносимо пропозиції, це ми робили в бюджетному комітеті на протязі місяця, в який поступило більш як 1300 пропозицій і зауважень, вони поступили і від Рахункової палати, і від нашого юридичного Управління, всі вони систематизовані у цей документ, який називається „Висновки” і ці висновки ми маємо сьогодні проголосувати направити у уряд для того, щоб дійсно до другого читання зробити більш удосконалений, більш реальний бюджет. Якщо таке бажання є всіх, ми повинні підтримати ці пропозиції, які напрацював бюджетний комітет.
Я вам скажу що, і буду просити, що навіть ті виступи, які сьогодні є із трибуни Верховної Ради були долучені до цих висновків і теж направлені у уряд. Я думаю, що уряду дається відповідний час регламентний, і по цьому зроблено буде все для того, щоб, коли він буде, підійде сюди до прийняття, то, тоді ми голосуємо – можемо за кожний розділ, за кожну пропозицію, і навіть кожний депутат може настоювати проголосувати пропозицію в залі, яка буде прийнята та буде включена в закон. Це треба глибоко зрозуміти.
Мене, я впевнений, що ви всі розібралися, що всі ці зауваження, пропозиції сформовані в 44 пунктах або розділах. Є 5 розділів Науково-експертного управління, є, додаються сюди зауваження Рахункової палати. Таким чином ми зобов’язуємо уряд дійсно поліпшити кодекс, бюджет, враховуючи і елементи кодексу, оскільки він в на сприйнятий, але він заветований Президентом - практично заторможений. То есть він не має права юридичної сили, через те ми в бюджетному комітеті спеціальною строкою записали: «узгодити із існуючим Бюджетним кодексом».
Що стосується соціальних стандартів, то я хочу сказати, що ці соціальні стандарти були прийняті раніше, ніж був складений сам бюджет, який поданий і представлений у Верховній раді. Таким …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КИРИЛЬЧУК Є.І. … окремим пунктом доручаємо уряду: узгодити це питання, як уряд планує, до другого читання нам показати, як він ці стандарти буде виконувати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович передає право на виступ Чорноволенко Олександру Віленовичу.
13:13:19
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Шановні друзі, ну голова бюджетного комітету намагався якось так пояснити ідею саму, яка, чим користувався бюджетний комітету коли давав свої пропозиції, можливо, він недостатньо підкреслив то, в якій ситуації прийшлось прийшлось працювати бюджетному комітету. Для того, щоб прийняти цю постанову нам прийшлось прикласти величезні зусилля, щоб зібрати кворум на комітеті і це були представники трьох фракцій БЮТ, "Нашої Україна-Народна Самооборона" і фракції Литвина, ну і представники комуністів, чотирьох фракцій, я перепрошую. Вдалося, Партія регіонів в тому участі не прийняла, а зараз дає пропозиції щодо того, як, що треба врахувати. Все, що треба врахувати народні депутати в тому числі і комітети, і фракції дають в своїх пропозиціях. Яке рішення прийняв бюджетний комітет. Врахувати в своїх пропозиціях всі пропозиції, які подали народні депутати і доручити уряду розглянути їх та збалансувати. Це перше.
Друге. Нам роблять закиди, ну а де значить Закон про прожитковий мінімум, заробітні плати і таке інше. Там же записаний, там же написано врахувати, в тому числі і записано і те, що ми б врахували з вами можливі зміни, які відбулися в прогнозі макроекономічних показників.
Чи відбуваються зміни в прогнозах. Звісно з кожним місяцем зміни в прогнозах міняються, бо чим ближче ми наближаємося до того чи іншого періоду планування, тим більш точні прогнози у нас виявляються. Прогноз не може бути прийнятий в серпні місяці і буде таким же самим в листопаді. Очевидно як ми не прийняли цей закон на початку жовтня в першому читанні, то очевидно, що коли ми його будемо голосувати зараз, то будуть інші прогнозі показники в тому числі і на друге читання. Якщо ми його в другому читанні приймемо не зараз, а через місяць чи ще пізніше, то звісно будуть інші показники.
І, Олександре Володимировичу, я вам хочу сказати, що малося на увазі в комітеті, коли написали «збалансувати врахування закону». Це значить до того закону, який за прогнозами уряду складає 100 мільярдів гривень на наступний рік, треба ж найти цих 100 мільярдів. Їх можна найти двома способами: або щось викинути, але я вам хочу сказати, що бюджет складався на основі інших законів, і їх теж треба виконувати, і теж треба... має відбуватися фінансування – Закони про освіту, чорнобильців і так далі, і так далі, і так далі. Вони не менш важливі ніж те, що ми прийняли по прожитковому мінімуму. Тому збалансувати це – це знайти гроші. А знайти гроші – це значить, щоби все це було забезпечено, треба буде або додаткові джерела фінансування, або щось скоротити, або не все профінансувати. І те з вами ми будемо приймати в другому читанні. Але якщо зараз ми це не приймемо, то друге читання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В. … то другого читання просто не буде і нам не над чим буде працювати. Тобто, хто зараз проголосує проти висновків комітету, не проти бюджету в першому читанні, а мова іде саме про висновки комітету, які врахували всі пропозиції, той фактично завалить бюджетний процес в цьому році і кине країну на кілька місяців наступного року без бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати Ткач і Кульчинський передають право на виступ народному депутату Кириленко В’ячеславу Анатолійовичу.
Прошу, 6 хвилин.
13:17:10
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”.
Шановна пані Прем’єр-міністр, відсутня в урядовій ложі. Шановні міністри, в тому числі і по квоті НУ-НС, відсутні в урядовій ложі. Шановні два урядовці і присутні в ложі! Шановні депутати! Шановні виборці! Мене не залишає враження, що і програма соціально-економічного розвитку, і проект бюджету на 2010 рік – це якісь фантоми, які нібито є, але насправді яких немає. Ну судіть самі. Уряду байдуже. Його нема і не буде, принаймні, сьогодні. Опозиція робить вигляд, що вірить, що уряд врахує в повному обсязі збільшенні соціальні стандарти, проголосовані в парламенті. Уряд робить вигляд, що його це питання турбує, а насправді вже давно для себе прийняв рішення ці підвищенні пенсії і зарплати не виплачувати, бо вже давно ухвалив свою постанову про 1/12 видатків з 1 січня наступного 2010 року. Значить, тепер ми беремо участь в обговоренні тих речей, які віртуальні, бо навіть саме рішення бюджетного комітету воно теж нібито є, але нібито його і нема. Тому що два рази він збирався, перший раз - 11 депутатів, другий раз – 13, при тому що всього їх 33. Таким чином, шановні колеги, або треба закривати оце все, що тут у нас відбувається, принаймні до завершення другого туру президентської кампанії, або займатися серйозними речами і брати відповідальність за свої голосування. Тому група „За Україну!” буде діяти у дусі відповідальності за те, що принаймні ми можемо пропонувати.
Тому ми звернулися до Прем'єр-міністра з тим, щоб ті видатки, які, на нашу думку, є стратегічними для української держави, були враховані у тексті проекту Державного бюджету на 2010 рік. Ми говорили і говоримо про оборонні видатки, про безпекові видатки, про видатки гуманітарної сфери, про видатки закордонної політики і інші стратегічні напрямки, без яких сама українська держава у 2010 році буде поставлена під загрозу. Відповіді на жодну нашу пропозицію немає. Я думаю, що і не буде із тих причин, про які я вже сказав вище. Ми знаємо всі, що бюджет, який пропонується українському війську на наступний рік – це є бюджет лише грошового утримання, лише харчування і то не найкращого і лише сплати комунальних послуг. На будь-які інші видатки весь наступний рік українська армія буде неспроможна. Тому що Прем'єр-міністрові і урядові вона байдуже. Я думаю, що і опозиції вона байдужа, тому що щось окрім нас про це ніхто не говорить.
Те саме можна сказати про закордонний напрямок. Відкриваємо бюджет, читаємо: „розширення мережі власності України за кордоном, 45 тисяч гривень”. Колеги, давайте зарплати свої хоч перерахуємо, то буде більше, щоб українська держава збільшувала престиж своєї присутності у світі. А то вже наші дипломати не тільки не знають, звідки гроші на лікування брати, а не знають, де їм скоро працювати буде. Уряд каже: 45 тисяч гривень вам на весь 2010 рік достатньо. Я навів лише один приклад, бо він промовистий, але ми наводимо такі приклади по 23 головних розпорядниках. Ось офіційне звернення депутатської групи „За Україну!”, яке, ми вважаємо, може бути мінімальною підставою для того, щоб ми почали обговорювати рішення про підтримку такого бюджету. Я зустрічався і з Прем’єр-міністром також особисто. Говорив про українську армію. „Так, так, так,” - тричі було сказано. „Ні, ні, ні,” – бачимо у документах. Так що, нас хочуть в черговий раз обдурити? Щоб ми тут кнопкодавами натиснули кнопки?! Не буде цього. Перший раз ми не натиснули кнопки за те, щоб відправити уряду на доопрацювання документ.
Повідомляємо вам, що на цей раз депутатська група „За Україну!” внесла проект постанови про повернення уряду на доопрацювання цього абсолютно недолугого проекту Бюджету на 2010 рік. І це наша консолідована позиція, яка зараз буде продемонстрована. Всі можливості іншого переконання уряду і урядовців ми вичерпали. Коли ми бачимо цей бюджет як пряме намагання знищити українську армію, знищити українську гуманітарну сферу, завдати прямих ударів по закордонному напрямку політики, по інших стратегічних для української держави справах, то ми не можемо підтримувати такий документ. Чому по жодному з питань немає відповіді, для нас загадка. Так само, як загадкою є і те, чому зараз тут, знову ж таки, за народні гроші ми сидим і обговорюємо програму так звану економічного та соціального розвитку, у якій лише букви, а нема жодної ідеї і тим більше політичної волі до її виконання. Які макропоказники?! Наприклад, нам пропонують в бюджеті, якщо навіть бюджетний комітет говорить, шановний уряд, будь ласка, визначіть курс гривні до долара на 2010 рік, бо не ясно, будь ласка, визначіть ціну російського газу на 2010 рік, бо не ясно, ну, і будь ласка визначіть в зв’язку з цим усі основні базові макропоказники. Колєги, так який же це бюджет, якщо у нас немає жодної фундаментальної цифри, на якій можна розрахувати хоч якісь реальні видатки? Це профанація, яка, безумовно, у такому випадку, як і попередній документ, програма економічного і соціального розвитку, підтримана бути не може. Ми вважаємо, що оці підходи, які демонструються останнім часом, з боку уряду не витримують жодної критики. Ми утримаємось поки що від серйозних політичних висновків, але сьогодні надаємо уряду ще один шанс, щоби він вніс проект, який буде слугувати не вождям , які ідуть у Президенти, а незалежній українській державі. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, Джемілєв.
13:23:31
ДЖЕМІЛЄВ М.
Мустафа Джемилев, фракция „Наша Украина – Народна Самооборона”, меджлис крымско-татарского народа.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, під час обговорення проекту Державного бюджету України на 2010 8 жовтня один із депутатів висловився у тому сенсі, що Прем`єр-міністр Тимошенко напередодні президентських виборів заграє з кримськими татарами і тому заслала до бюджету суму коштів на їх облаштування у той час, як для інших національностей таких коштів немає. Насправді ж все навпаки.
По-перше, у проекті бюджету немає і не може бути статей і видатків з національною ознакою. Йдеться про бюджетне асигнування на реалізацію програм облаштування депортованих радянським режимом народу, щоб повернулись на свою Батьківщину, у тому числі, зрозуміло, і кримських татар, які составляють близько 98 відсотків всіх репатріантів на території України. Розробляються і ухвалюються Кабміном ці програми з тієї причини, що держава в силу відомих причин не може повернути репатріантам незаконно конфісковане під час їх депортації майно, будинки, квартири і землі, але зобов’язуються вирішити їх соціальні проблеми.
У програмах, що розроблюються не передбачено вирішення всіх проблем репатріантів, в них передбачений такий ....... коштів, що дозволяє лише зняти або пом’якшити найбільш гострі проблеми. Але в останні два роки на ці цілі виділяється значно менше коштів, ніж це передбачено в затверджених Кабміном програмах, в результаті чого накопичилась багатомільйонна заборгованість будівельним організаціям за уже виконані роботи. Наприклад, у 2009 році замість запланованих програмою100 мільйонів гривень в бюджеті було передбачено лише 53 мільйона. Правда, обіцяно ще 53 мільйона зі стабілізаційного фонда, проте, на сьогодні навіть з передбачених 53 мільйонів гривень отримано лиш 25 мільйонів, тобто тільки 45 відсотків.
На 2010 рік програмою облаштовання депортованних передбачено визначені 124 мільйонів гривень, а з урахуванням невизначених попередні декілька років в бюджеті суми має бути 227 мільйонів гривень. Але в проекті бюджету ми бачимо суму лише 3,5 мільйони гривень. Цих коштів не вистачить навіть на консервацію вже виконаних будівництв, а… в результаті чого…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ДЖЕМІЛЄВ М. Таке ігнорування законних прав депортованих може привести до того, що репатріанти з повними на те підставами і покладаючись на міжнародно-правові норми, можуть почати вимагати повернення незаконнно забраного під час депортації рухомого та нерухомого майна. А до таких… до яких це може привести наслідків гадаємо навряд варто коментувати.
Комітет з прав людини і міжнаціональних відносин, розглянувши на своєму засіданні проект Державного бюджету на 2010 рік, прийшов до одноголосного висновку, що стаття бюджету видатків на програму облаштування депортованих має бути підвищено до 227 мільйонів гривень. Без цих змін я, зрозуміло, цей бюджет голосувати не буду, до чого закликаю також і нашу фракцію. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Макеєнко Володимир Володимирович.
13:27:48
МАКЕЄНКО В.В. Так і буде!
Шановні народні депутати! Подані бюджетним комітетом бюджетні висновки в черговий раз засвідчують справжнє антинародне, антиукраїнське обличчя всевдокоаліції. Цим документом нам пропонується акцептувати поданий урядом бюджет, який веде країну в прірву, стимулює подальше зубожіння громадян, посилює диспропорції в розвитку територій, поглиблює стагнацію економіки і знищує національного виробника.
Відсутність пропозицій з посиланням фінансової підтримки промисловості, аграрного комплексу свідчать про повне нерозуміння правлячою коаліцією, що тільки за рахунок роботи реального сектору можливо збільшення доходів бюджету як наслідок виконання покладених на державу функцій, в тому числі і соціальних.
У проекті бюджету, як і у бюджетних висновках, повністю відсутні пропозиції по впровадженню антикризових заходів, направлених на підтримку секторів економіки, реалізація яких сприятиме відновленню економічного зростання в 2010 році.
Другий рік поспіль аграрна галузь залишається без бюджетної підтримки. При цьому уряд не забуває піаритись на результатах роботи агропромислового комплексу в 2008 році, досягнення яких базується на фінансовій підтримці урядом Януковича.
У поточному ж році в результаті відсутності бюджетної підтримки сільського господарства в кінці 2008-го – початку 2009 року якість і врожайність зібраного урожаю значно нижчі.
Минулої неділі Прем'єр-міністр в зверненні до селян розповідала, що їй не вистачає повноважень, для того щоб поліпшити життя сільгоспвиробників. У мене питання: а хто заважає фінансувати існуючі програми підтримки вітчизняного сільгоспмашинобудування, на реалізацію яких в Державному бюджеті поточного року були закладені значні суми? Як наслідок, за 10 місяців на українських підприємствах зібрано лише 900 тракторів, тоді як при уряді Януковича за цей період було проведено, зібрано біля 4 тисяч тракторів. Тобіш виробництво скоротилося більше ніж в 4 рази.
Аналогічна ситуація і по інших видах сільгосптехніки. В 2010 році уряд навіть не обіцяє поліпшення ситуації. Із загального фонду на аграрну галузь планується на 20 відсотків менше планових витрат, ніж в 2009 році.
Якщо сьогодні будуть прийняті запропоновані бюджетні висновки, то вугільна галузь також залишиться, фактично, без фінансової підтримки держави. Фактично, держава радить шахтам фінансувати свої потреби самостійно. Адже, за задумом уряду, вугільні програми повинні фінансуватися за рахунок нижеперечислених. Це робиться для того, щоби… для того, щоби значний фінансовий ресурс уряд зосередив в стабілізаційному фонді. В 2010 році його розмір збільшується з 19-ти до 26-ти мільярдів гривень, але глибоко помиляється…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
МАКЕЄНКО В.В. Виходячи з вище сказаного, глибоко переконані, що приймати бюджетні висновки в запропонованому нам варіанті не можна. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.
13:31:16
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.
Шановні колеги, кожний бюджет має свою назву і коли я розглядав цей бюджет, думаю, а чого він мені нагадує? А він нагадує спробу побігти по між крапельками і не замочитися. А нічого спільного із головною фінансовою Конституцією на цілий рік цей закон про бюджет немає.
Безумовно, говорити тільки про Мінфін, що це вина Мінфіну, що вони створили такий бюджетний, бюджет неможливо. І, безумовно, справедливо говориться, що вони ділять цей трішкін кафтан, з відти потягнули - там голо, звідти потягнули – там голо. І власне, і по армії, і по соціальним видаткам, і по селу, і по іншим галузям, які потрібно підтримати є проблеми і недофінансування просто на межі критичної. А власне на сьогоднішній день приймати цей закон про бюджет неможливо. Але стенання з приводу того, що немає грошей в бюджеті, та їх ніколи, друзі, не буде. Якщо не займатися реальною економікою, грошей в бюджеті не буде ніколи.
Ми за цей рік з 80 мільярдів гривень збільшили державний борг до 230 мільярдів гривень. Мені кажуть, що Америка два трильйони зробила емісію, Європа зробила два трильйони емісію. Але, друзі, куди ця емісія була спрямована? Вона була спрямована не на закриття бюджетних дірок, а вони була спрямована в розігрів економіки і вже з зароблених грошей почали виплачуватися соціальні стандарти, почали виплачувати заробітні плати і все інше.
Ми перечікували цю кризу, рік ми споглядали, „заграница нам поможет”, - я вже про це говорив. Безумовно, вихід із рецесії світової економіки допомагає Україні також потихеньку долати кризу, але жодних кроків у бюджеті у плані соціально-економічного розвитку на розігрів української економіки уряд не робить. І ніколи не хватить грошей на достойне життя українського люду, оскільки економіка не буде працювати, не буде робочих місць, не буде податків, не буде нормальних соціальних стандартів.
Я переконаний, що бюджет, який сформований врозріз Конституції, врозріз Бюджетного кодексу з недотриманням інших законів…Ще раз наголошую: Закон „Про соціальні стандарти” може подобатися, може не подобатися, але він є закон. Цей бюджет не може бути проголосований у першому читанні.
Мені говорять з приводу того, що ми не маємо права і ми маємо зараз постатейно голосувати згідно Бюджетного кодексу. Друзі, ви порушили не просто закони і кодекси, ви порушили Конституцію України. Через це… Верховна Рада, як казав класик, може все, і Верховна Рада у цьому випадку повинна, просто приречена відправити на доопрацювання, бо скільки не малюй, нічого толку не буде. Цей бюджет…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Цей бюджет допрацювати неможливо, його переробити потрібно зверху до низу, і перед цим Міністерство економіки має затвердити план розвитку економіки України. Тільки після цього можна фахово розглядати Закон про бюджет. І тоді ми не будемо перетягувати на ту чи іншу політичну силу, а будемо працювати для народу України. Дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чечетов передає право на виступ Акімовій Ірині Михайлівні.
13:34:59
АКІМОВА І.М.
Уважаемые коллеги, сегодня уже несколько раз звучали цифры внешнего долга, и мне бы хотелось обратить ваше внимание на философию, долговую философию, которую предлагает документ, называемый «проектом бюджета». Философия очень проста: давайте занимать больше, давайте занимать так много, как нужно Кабинету Министров без контроля Верховной Рады, то, что будем занимать, будем раскладывать по частным карманам.
Почему это так? Давайте посмотрим динамику государственного долга за последние 1,5
года: долг вырос в 3 раза. На следующий год от 36 процентов ВВП предлагается
увеличивать его до 45 процентов. Расходы на обслуживание тоже растут
астрономическими темпами. Сегодня в презентации председателя Счетной палаты
была названа эта цифра. Обслуживание внешнего долга, на него будет идти на
много больше денег, чем собственно на развитие экономики.
Что самое
интересное, что когда уже за границей не верят правительству Тимошенко и денег
не дают, делается ставка на рост внутреннего долга. Замечательные бумаги,
которые называются АВГЗ, уже выпущены больше, чем на 80 миллиардов, в следующем
году будут выпущены на 120 миллиардов. Их выкупит Национальный банк, а инфляцию
положит на плечи украинского населения.
Правительство
Тимошенко предлагает в следующем году продолжить строить долговую пирамиду на
внутреннем рынке для того, чтобы превратить Украину в Аргентину и привести ее к
внутреннему дефолту. Раздаются государственные гарантии. Государственные
гарантии раздаются на непрозрачные, непонятные программы, а результат один:
долговое бремя украинца приближается к 1000 долларов на человека. Отдавать
украинскому народу. Деньги не идут в экономику. Нет инвестиционной поддержки,
нет поддержки потребительского спроса. НАК «Нефтегаз» в долгах, как в шелках.
Пенсионного фонд находится на гране собственного финансового дефолта. Деньги
раскладываются по карманам и идут на предвыборную кампанию госпожи Тимошенко, а
долг растет.
Что предлагает,
еще раз обращаю ваше внимание, проект бюджета в 2010 году. Давайте разрешим
Кабинету Министров самостоятельно устанавливать уровень государственного долга
в Украине. Давайте разрешим им делать все, что они хотят. Я думаю, что такая
философия государственного долга не приемлема. Вместе с бюджетом мы должны
увидеть с вами среднесрочную программу обслуживания долгов и их постепенного
уменьшения. Только это может быть аргументом в пользу рассмотрения документа,
называющегося бюджетом 2010 года.
Я думаю, что наше мнение едино. Сегодня нет никакой возможности рассматривать бюджет 2010 года как серьезный документ. Он должен быть возвращен в Кабинет Министров не на доработку, а на разработку его…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
АКІМОВА І.М. Я завершила, его нужно вернуть в Кабинет Министров для того, чтобы бюджет 2010 года был подготовлен заново.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Григорович, передає право на виступ народному депутату Аржевітіну.
13:38:28
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні депутати! Я хотів би нагадати, що бюджет – це в першу чергу конкретні цифри, про що я буду говорити, тому я не буду говори про філософію і інші речі. Очевидно, що індекс споживчих цін, або рівень інфляції, який є записаний у проекті цього документу з дифлятором порахованим 22,2 відсотки, він просто щонайменше в два-три рази занижений.
Якщо говорити про реальність надходжень від ПДВ, а це до 120 мільярдів, що на 26 мільярдів більше ніж у цьому році, я думаю, що це при таких умовах ринкових, я думаю, що це не реальна цифра, крім того запланована навіть зменшення відшкодувань ПДВ в наступному році.
Торгівельний баланс, який показаний в бюджеті плюс1,8 мільярдів доларів при оцінці Національного банку мінус 0,2, я думаю, що це теж не реальна цифра.
Нереальний і обмінний курс 7,5 при середньостроковому розрахунку Національного банку 9,2 відсотки. Доходна частина Держбюджету в умовах кризи, якщо взяти до уваги ті тенденції негативні, які ми маємо в цьому році заплановане збільшення майже на 20 відсотків, тобто до 50 мільярдів. Я думаю, що це суттєве завищення. Між іншим такі доходи можна отримати тільки в одному випадку, якщо ми рівень інфляції потроїмо, тобто збільшимо в три рази. Якщо на це розраховують автори законопроекту, то я думаю, що це антиукраїнська позиція.
Податок на прибуток, який повинен теж збільшений бути в порівнянні з 2009 роком на 25 відсотків в умовах кризи це є не реальний показник. Прямий дефіцит бюджету майже 50 мільярдів гривень, а якщо взяти державні гарантії, про які йде мова в бюджеті – це 45 мільярдів, дефіцит з квазі фіскальною складовою може досягнути до 120-140 мільярдів, а це 10-12 відсотків ВВП. І що саме головне, покриття цього дефіциту, це майже більше 100 мільярдів, планується за рахунок внутрішніх запозичень. Постає питання, за рахунок чого, якщо це за рахунок викупу цінних паперів Національним банком, те що ми вже в цьому році активно здійснюємо, то можна порахувати, який очікує рівень інфляції наших українців. Якщо ця сума буде вилучена з реального сектору економіки, то ми можемо зрозуміти, що буде для наших підприємств, які вилучать з обігу такі от кошти. Звичайно, перерахування 10 мільярдів з боку Національного банку, я думаю, що всім зрозуміло, і так далі, і так далі. Я робив спробу розшукати ті мої пропозиції, які я спрямовував про соціально-економічний розвиток Закарпатської області, я нічого не знайшов. Хоча я, розуміючи проблему з надходженням до бюджету, подав пропозицію виключно по тим захищеним програмам, по яких прийнято рішення Кабінету Міністрів. Це протипаводки, протизсувні, внаслідок стихійного лиха, всі приїжджають із Закарпаття з лопатами перед телебаченням, коли стихійне лихо, але потім про це все забувають. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Заключне слово Микола Іванович Деркач. Немає потреби. Переходимо до ухвалення рішення. Прошу підготуватися до голосування.
Шановні колеги, я ставлю на голосування Проект Постанови Верховної Ради України про схвалення Висновків і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на 2010 рік (реєстраційний номер 5000). Прошу визначатися.
13:42:37
За-189
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, у відповідності з Бюджетним кодексом, після того, коли в цілому не прийняті, запропоновані висновки бюджетного комітету, Верховна Рада України зобов’язана переходити до ухвалення кожного з пунктів, які пропонувалися на розгляд. (Шум у залі)
Хочете удосконалити Бюджетний кодекс прямо зараз? Ні? Регламент Верховної Ради будемо вдосконалювати? Ні?
Будь ласка, прошу з процедури подальшого розгляду записатись. Кармазін Юрій Анатолійович.
13:43:31
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін.
Господь знає, кому надати слово.
Шановний Олександр Володимирович! Стаття 41 Бюджетного кодексу України, яка лежить перед вами мабуть також, передбачає, друга її частина: „висновки та пропозиції голосуються в цілому”. Якщо позитивно не прийнято, відбувається постатейне голосування. Під час постатейного розглядаються пропозиції, які комітетом пропонується відхилити і на розгляді яких наполягають їх автори. Але комітет не прийняв рішення по жодній із тисячі поправок, яку врахувати, а яку відхилити.
Таким чином те, що зараз проголосували, хто проголосував проти, ви зробили тільки те, що зараз воно все повернеться в бюджетний комітет, в уряд воно не повернеться, читайте Бюджетний кодекс. Саме через це, я вважаю, що ми неправильно робимо, ніякої постанови ми не можемо порушити, вимоги Бюджетного кодексу, що є законом.
А то цікаво: ми критикуємо, що уряд щось порушує, а самі кажемо давайте закони і кодекси…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.
13:44:46
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Мы и прошлый раз не голосовали за этот бюджет, его еще в прошлый раз нужно было направить правительству, поскольку он не отвечает современным экономическим реалиям, он не выводит страну из кризиса, он еще больше приводит к обнищанию страны и потере экономической независимости.
Попытка сегодня протянуть второй раз, она опять таки дала объективную оценку на табло, когда даже 200 голосов не набрали и даже коалиция в меньшинстве проголосовала.
Поэтому давайте мы не затягивать, у нас очень много других вопросов. Нужно перейти к постановлениям, которые
внесены альтернативные, которые действительно дают объективную оценку данного
законопроекта Просьба поставить альтернативные проекты постановления по
сегодняшним рассмотрениям вопроса на голосование. Проголосовать и поставить
точку.
ІЗ ЗАЛУ.
Правильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Камчатний, будь ласка.
13:45:42
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко", Харківська область.
Прошу передати слово видатному спеціалісту в галузі бюджетного процесу Ляшку Олегу Валерійовичу.
13:45:53
ЛЯШКО О.В.
Дякую, Валерій Григоровичу, за добрі слова на адресу нашої політичної сили.
Шановний Олександре Володимировичу, абсолютно правильно тут казали попередні виступаючі щодо того, і ви правильно сказали, що відповідно до 41 статті Бюджетного кодексу має бути постатейне обговорення, і ми маємо всі оті поправки, тисячу поправок обговорювати, голосувати тощо.
Щодо колег, які кажуть, що давайте ми повернемо уряду. Шановні колеги, стаття 39 Бюджетного кодексу передбачає відхилення законопроекту під час на стадії його представлення. Сьогодні у нас процедура першого читання, а не представлення. Ця процедура не передбачає повернення уряду чи відхилення законопроекту. Але є компромісний варіант, Олександр Володимирович, можливо для того, щоб оцю тисячу поправок не розглядати і місяць не працювати над ними ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЛЯШКО О.В. ... до кінця року не працювати над ними, бо країна потребує бюджету. Ми зареєстрували у Верховній Раді проект Постанови про створення робочої групи Верховної Ради, яка доопрацює у складі представників цих фракцій, в складі представників уряду, яка має доопрацювати пропозиції усі депутатські, і запропонувати їх на розгляд комітету аби він підготував повторно висновки на розгляд Верховної Ради. Мені здається, це той компромісний варіант, який дозволить нам вийти з цієї ситуації. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.
13:47:31
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.
Шановні колеги, розглядати тисячу поправок нічого не дасть. Якщо ми зараз будемо всі тисячу поправок ставити на голосування, воно розірве все і ні до чого не приведе. Через це ми зумовно можемо потратити час і ставити на голосування і йти згідно Бюджетного кодексу. Проте, і бюджетний комітет, який схвалив висновки, і сьогодні в залі говорилося чітко, що сама філософія, засадничі речі цього Закону про бюджет не відповідають реаліям. Через це ні робоча група, ні що не може домалювати щось. Цей бюджет потрібно змінити зовсім кардинально, зовсім інші принципи, зовсім інші засадничі речі відбутися мають. І через це уряд має взяти назад і представити на протязі двох-трьох тижнів новий законопроект, Закон про бюджет і тоді ми розглянемо. Ми готові працювати стільки скільки буде потрібно, готові робити робочі групи і все, що завгодно, але цей бюджет, я ще раз наголошую, доопрацювати неможливо, його потрібно по-новому зробити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
13:48:46
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.
Через це є два проекти постанови про відправлення Закону про бюджет на доопрацювання в уряд я просив би поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість народного депутата Шкірі виступає народний депутат Самофалов.
13:49:15
САМОФАЛОВ Г.Г.
Уважаемые коллеги, вот сейчас вы все говорили все проблемы для себя, а я хочу, чтобы понимали наши избиратели почему фракция Партии регионов не голосовала за этот проект постанови. Вот есть такие вещи, у нас есть военнослужащие, сегодня семья капитана украинских вооруженных сил, которая несет постоянное дежурство (не работает жена и двое детей) получает 2 тысячи гривен, разделить на четыре, офицер сегодня живет за чертой бедности, это тот человек, который единственный в Украине дает державе, дает... родине отдать жизнь если понадобится. Можно голосовать за такую постанову – нельзя.
Возьмите медицину. На Комитете здравоохранения прозвучала цифра: в прошлом году умерло 800 тысяч человек украинцев. У нас есть программы государственные по предупреждению сосудистых заболеваний, борьба с онкологией, со СПИДом и так далее. Сегодня в государственные программы никаких, ни гроша не добавляется. Можно голосовать сегодня за такую постанову?
Поэтому Партия регионов абсолютно приняла
правильное решение, пусть правительство приходит в комитет бюджетный и считает,
это её обязанность, а не народных депутатов. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми обмінялися думками. Я хочу констатувати, що у нас... Я перепрошую, час передбачений для процедури завершено.
У нас є написано і Бюджетний кодекс, і Регламент, як це має робитися, і, я думаю, що ніхто немає заперечити, що там написано, що в разі несхвалення в цілому, Верховна Рада України переходить до постатейного розгляду всіх пропозицій. Є заперечення щодо цього?
ІЗ ЗАЛУ. Немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає таких заперечень.
Крім того, зазначено в Бюджетному кодексі і в Регламенті Верховної Ради України, що ті поправки, які не враховані при складанні висновків Бюджетного комітету України, вони ставляться першими на голосування, в тому разі, якщо народні депутати, які їх подавали, наполягають на цьому. Я не помилився? Саме таким чином.
Тому я хочу зараз запитати, народних депутатів України. Чи є тут народні депутати України, які подавали свої пропозиції до складання висновків бюджетного комітету і ці їх пропозиції не враховані бюджетним комітетом, і вони наполягають на їх розгляді в сесійному залі? Є такі депутати? Є такі депутати?
Якщо таких депутатів немає, нам нічого і не заважає, тоді розглянути ті пропозиції, які комітет рекомендує врахувати по кожній пропозиції, так як це вимагає Бюджетний кодекс і Регламент. Немає заперечень? Немає.
Будь ласка, Алла Александровська.
13:52:03
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Уважаемые
коллеги, давайте в конце-концов дадим
себе отчет, что происходит в зале. У нас у всех на руках находится, так
называемая, порівняльна таблиця, в которой около
тысячи поправок народных депутатов, комитетов, фракций и так далее. Ни
по одной поправке нет висновків бюджетного комитета, как это требует Бюджетный
кодекс. В этой таблице слева указано текст проекта Закона о бюджете, потом
указана поправка народного депутата, фракции или комитета, а в правой части
должно быть тот вариант, который поддержан бюджетным комитетом.
Этого нет.
Бюджетні висновки, которые находятся у нас на руках. В этих бюджетных
висновках учтено, если не ошибаюсь, там количество, порядка 30-40 поправок, ну
количество вы видите, у вас в руках документ, но не 800, но не 900, не 1000.
И есть только одна фраза, что бюджетный
комитет предлагает вот эти все предложения от депутатов, фракций и комитетов
отдать правительству для учета. Какого
учета?
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Завершуйте, будь ласка.
13:53:16
АЛЕКСАНДРОВСЬКА
А.О.
К сожалению,
процедура нарушена в Верховной Раде изначально, когда мы не смогли и не
отклонили проект Закона о Госбюджете и
он остался под эгидой Верховной Рады
Украины. Поэтому коллизию мы видим вот в этой ситуации. И ряд депутатов, ряд
фракций нашли выход и этот выход мы предлагали – отправить на переработку
существенную Закон о госбюджете, потому
что всем
известно, и правительство с этим согласилось, что этот проект Закона
написан на несуществующем Бюджетном кодексе. Сам этот документ
противоречит основному документу, который говорит о том, как разрабатывается
Закон о бюджете и как он принимается.
Мы не можем его
рассматривать и поэтому я предлагаю поддержать те постановления, которыми предлагается
этот документ, проект Закон о госбюджете вернуть правительству для
существенной переработки и внесения нового проекта Закона о Госбюджете.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гриценко, будь ласка.
Я прошу зараз… секундочку зараз висловитися. Я бачу, що у нас виникли різні підходи щодо голосування по поправках. Оскільки у нас є чітка норма Бюджетного кодексу, ніхто не може її заперечити, ми зобов’язані зараз голосувати поправки. Оскільки з тих депутатів, хто вносив, ніхто не наполягає на них, ми маємо у руках ті, які рекомендуються комітетом. Ми їх всі зобов’язані пройти, щоб не було потім інших питань.
Зараз, будь ласка, ще 5 хвилин обмінюємося думка. Гриценко Анатолій Степанович.
13:54:52
ГРИЦЕНКО А.С.
Дякую. Шановні колеги, ми зараз опинилися у ситуації, коли простого виходу немає. Я хотів би, щоб було зрозуміло, чому ми опинилися у такій ситуації, тому що уряд вніс документ, який суперечить Конституції, Бюджетному кодексу і законам. Оце перше. Цю ситуацію треба виправити зараз. Якщо ми будемо формально зараз процедурно дотримуватися тих статей, на які правильно звертав увагу головуючий, ми не вийдемо з цієї ситуації. Але, тим не менше, рішення відповідальне.
Абсолютно очевидно, я думаю, головуючому, що єсть понад 226 голосів, які зараз підтримують повернення цього документу до уряду, який, власне, спричинив цю ситуацію. Давайте поступим по совісті, поставим це питання на голосування. Єсть постанови, які пропонують такий... таке рішення. Хтось визнає його незаконним, хай іде в суд потім. Але принаймні уряд буде працювати над новим варіантом проекту бюджета. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Сас.
13:55:55
САС С.В.
Дякую. Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги! У порядку денному на сьогодні стоїть питання проект Закону про Державний бюджет на 2010 рік, де дальше зазначено, що він розглядається в першому читанні. Олександр Володимирович, ви абсолютно праві. Треба діяти чітко, відповідно до норм Бюджетного кодексу (частина 2 стаття 41) і відповідно до 157 статті регламенту. Треба проводити голосування, розгляд по кожній пропозиції, яка внесена бюджетним комітетом. Якщо пропозиції не будуть підтримати і в результаті буде бюджет... бюджетний... бюджет розбалансованим, то тоді, відповідно до частини 14 статті 157, єдине, що може зробити Верховна Рада, - відправити до бюджетного комітету даний законопроект на повторне перше читання. Інших варіантів ні бюджетний кодекс, ні регламент не передбачає. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пеклушенко Олександр Миколайович.
13:56:59
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемый Александр Владимирович, я думаю, что вы взялись за неблагодарное и неблагодатное дело попытаться вернуть в законное поле вопрос, который давно из него вышел. Мы не можем сегодня рассматривать этот вопрос в первом или в каком-либо чтении. Давайте вернемся к тому моменту, когда мы рассматривали этот вопрос, соответствует он Бюджетному кодексу или нет. Было два предложения. Одно – соответствует, -оно набрало 204 голоса, и второе – не соответствует, - оно набрало 204 голоса. Тогда этот вопрос завис в безбюджетном пространстве. И мы не имели права дальше двигаться, пока не определились бы по главному. Он соответствует Бюджетному кодексу или несоответствует.
Поэтому любая попытка рассматривать сегодня в первом чтении – это есть нарушение. Есть только один вариант – это либо наш с Александровской и Жебривским или Кириленко и Ляпина. Два законопроекта у вас. Какие могут быть еще третие варианты?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я бачу, що по ходу у нас піднімається все більше і більше рук. Зараз ті, хто просили: Кириленко В’ячеслав Анатолійович, Ляшко Олег Валерійович. У нас є 2 хвилини. Будь ласка, Кириленко В’ячеслав Анатолійович.
13:58:16
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”
Це відбувається тому, оці нестиковки, тому що уряд і по змісту, і по формі ігнорує думку виборців, бо депутати представляють у цій залі виборців, принаймні, повинні так діяти. Бюджетний кодекс, який новий ухвалений і заветований Президентом, не набув чинності, покладений в основу цього законопроект про бюджет на 2010 рік. Якщо ми приймемо у такій формі, то це означає, що жоден сільський бюджет, бюджет селища, міста і всі інші ці 12 тисяч бюджетів жодної копійки не отримають, тому що такі дії будуть оскаржені кимось, наприклад, у Конституційному Суду, і буде колапс, у тому числі фінансування системи місцевого самоврядування.
Соцстандарти прийняли, подобається це кому чи ні, вони прийняті, значить треба враховувати частково, повністю, але треба враховувати. Також відсутні, можуть бути оскаржені, а не буде ні старих пенсій, ні нових пенсій.
І третє. На бюджетному комітеті кворум був? Не був. Перед тим парламент ухвалив рішення про взяття на роботу цього бюджету? Не ухвалив. Тому всі поправки, які внесені, вони віртуальні. І тому …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу… В’ячеслав Анатолійович, завершуйте, будь ласка.
13:59:30
КИРИЛЕНКО В.А.
Шановні колеги, тут колеги чомусь хвилюються, але вони просто ніколи істину не хочуть знать.
Питання в тому, що оці тисяча поправок, які внесені, це означає, що депутати поділені на два сорти: одні ті, що виконують закон і не подавали поправок; а другі ті, що вирішили подавати поправки, не дивлячись, що бюджет до розгляду парламентом не прийняти. Тому норми Бюджетного кодексу у цьому конкретному ad-hoc випадку не діють, і ми можемо голосувати проекти постанов, які внесені депутатами для відправлення на доопрацювання в уряд бюджету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко Олег Валерійович.
14:00:07
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.
Шановний Олександре Володимировичу, шановний В’ячеславе Анатолійовичу, у вас не достовірна трохи інформація. Вчора відбулось засідання бюджетного комітету. Із 33 народних депутатів присутніх було 18-19 людей, кворум був, рішення були прийняті, і проект постанови про схвалення висновків запропоновані бюджетним комітетом. Це реальний документ, а не віртуальний. А тепер по суті.
Шановний… Шановні колеги, щодо зауважень, які лунають. У проекті постанови, який ви, на жаль, не підтримали, уряду доручається внести пропозиції щодо врахування положень Закону від 20 жовтня „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”. Ви цього не підтримали. Також дається доручення Кабінету Міністрів при доопрацюванні проекту закону врахувати чинні положення Бюджетного кодексу, ви і цього не підтримали. Тобто всі ті зауваження, які ви даєте, бюджетний комітет врахував і запропонував підтримати, щоб уряд все допрацював. Ви цього не підтримали. Тому єдиний варіант – це рухатися по поправках, і іншого не дано…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми продовжимо розгляд питання стосовно висновків бюджетного комітету до проекту Державного бюджету на 2010 рік після розгляду питання про призначення і звільнення суддів.
Ранкове пленарне засідання оголошую закритим.