ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

21 січня 2010 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали для того, щоб можна було продовжити роботу. Прошу підготуватися до реєстрації і ввімкніть систему „Рада”.

16:01:27

Зареєстровано 429 карток. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Продовжуємо розгляд проекту Закон про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок. Прошу записатися на виступи. Прошу вивести прізвище на інформаційне табло. Олег Зарубінський, наступним буде виступати Ала Александровська. Це від усіх, від народу. Будь ласка.

16:02:11

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановні колеги, сама ідея створення фонду гарантування вкладів кредитних спілок, я б не сказав, що актуальна, вона давно вже перезріла. На сьогоднішній день виникає достатньо, я б не сказав, цікаве, а дуже мерзенне, підказують мені, явище, коли для багатьох вкладників ці кредитні спілки сьогодні фактично є тими ж самими трастами, про що я казав в своєму запитанні до доповідачу, про які багато говорили в 90-х роках. Що є на користь такого твердження? Багато керівників цих кредитних спілок ховаються сьогодні, зникають, не виплачують гроші людям, які вклали гроші в ці кредитні спілки. Тобто поводять себе точно так же, як поводили себе організатори тих сумнозвісних, не славнозвісних, а сумнозвісних трастів 90-х років. З іншого боку мені здається, що тут треба глибше підійти до цієї проблеми, бо в Україні часто-густо формальні керівники цих кредитних спілок, які сьогодні ховаються від людей і кинули цих людей, вкладників, на призволяще не тотожні тим, хто є власником цих кредитних спілок.

І тому мені здається, що Верховна Рада крім того, що, очевидно, мала б сприяти в такому інституційному плані повернення вкладників кредитних спілок через фонд – є сенс у створенні, очевидно, цього фонду, бо, якщо це буде підрозділ у загальному фонді, то так воно і станеться, ви знаєте, яка буде частка і який буде результат, а фактично – відсутність результату ефективності. Але мені цей законопроект мене, наприклад, він наштовхнув на проблему, шановний Володимире Михайловичу, розгляду цього питання в більш широкому форматі. Можна у форматі парламентських слухань, може у форматі певної слідчої роботи, те, що дозволяється за Регламентом Верховної Ради тимчасовій слідчій комісії. Бо я ще раз хочу наголосити, що все, що виглядає сьогодні навколо створилося кредитних спілок – це суцільне шахрайство, російською мовою „мошенничество” з людськими грошима. І, якщо ще якийсь контроль ви, пам’ятаєте скільки уваги було приділено ситуації з банківськими вкладами, депозитами, то цим ніхто просто не займається.

Тому підтримуючи законопроект як ідею законопроекту, думаю, що цю тему треба ширше поставити в стінах Верховної Ради. Дякую. Я це сказав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів передає право на виступ Адаму Івановичу Мартинюку, наступний буде виступати Плотніков Олексій.

16:05:25

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Шановні виборці. Поза всяким сумнівом треба подякувати за ініціативу автору, що він її підняв, бо проблема існує, проблема надзвичайно гостра. Проблема гостра, бо ті, хто хоче нагріти руки, організовують ті чи інші спілки і на цьому наживаються, а держава ніякої допомоги потім цим людям не несе. Але підтримуючи в цілому хорошу ідею, я виступаю з критикою її реалізації.

Тому дивіться, шановні колеги, що пропонується. Нам пропонується створити державну спеціалізовану установу. Що це таке? Я не знаю. Але, якщо це державна установа, то вона повинна фінансуватися з державного бюджету. Дозвольте, на якій підставі державний бюджет повинен відповідати за шахраїв? Тільки на одній підставі, що він фінансує прокуратуру, СБУ, МВД інші правоохоронні органи, які повинні займатися їхнім покаранням, виявленням і так далі і тому подібне – це зрозуміло.

А що держава повинна своєю спеціальною державною установою гарантувати повернення вкладів тим, хто вносив у спілки – це абсолютно не пов’язується одне з одним.

Далі, дивіться. Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку – це стаття 8 говорить.

Читаємо статтю 21. „Джерела формування фонду, в тому числі доходи, одержані від фінансування коштів фонду в державні цінні папери”. Це доходи чи не доходи? Це вже комерційна чи некомерційна діяльність? Поза всяким сумнівом – це вже комерція. Доходи від депозитів розміщених фондом у Національному банку України і так далі, і тому подібне.

Тобто, ще раз наголошую, ідея непогана, треба її реалізувати. Але, на жаль, я не хочу звинувачувати автора, ну, напевно, хтось хоче створити під себе якусь ще додаткову установу, я не маю на увазі, що це автор. Ясно, що хтось підійшов до нього з такою ініціативою, давай внеси відповідний законопроект, бо така державна спеціалізована установа може нагрівати руки, вибачте, по більше. Ніж ті, хто організовує ці спілки.

Тому, дійсно, я підтримую колегу Зарубінського, що це питання потрібно широко обговорити, широко придати тому гласності, і нехай фонд створюють ті, хто створює ці спілки. Дійсно, за рахунок діяльності цих спілок, нехай буде і фонд, так як є фонд по гарантуванню тих заощаджень, які є. Тому, давайте, направимо ми його на доопрацювання, цей законопроект, і його в кінцевому результаті треба буде прийняти, але внісши суттєві зміни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Володимир Яворівський.

16:08:39

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Ну, безперечно, це позитивна ідея прийняття цього закону, починаючи від якихось таких макроекономічних підходів, що повинна робити держава у сфері регулювання кредитних спілок, тих коштів громадян, які пішли у ці кредитні спілки і закінчуючи суто таким практичним підходом скільки зараз йде листів від громадян, особисто до мене звертаються, я веду листування з Сусловим і його комісією щодо цих спілок і знову ж таки абсолютно неефективне листування. Тобто в будь-якому випадку це позитивне те, що пропонує автор.

Що стосується зауважень до цього тексту законопроекту. Теперішні кредитні спілки регламентуються, чи їх діяльність цих кредитних спілок регламентується відповідним Законом України „Про кредитні спілки”.

Цей закон не передбачає утворення фонду гарантування вкладів кредитних спілок. А в тому законопроекті, який пропонує автор не вносяться відповідні зміни до цього законопроекту щодо того, що треба такий фонд створити. Це перше суттєве зауваження.

Далі. Згідно з абзацом другим статті 2 проекту участь у кредитних спілках... кредитних спілок у фонді є обов’язковою. Знову ж таки у тому самому законі, який існує зараз і який регламентує діяльність кредитних спілок, який зветься „ Про кредитні спілки” така обов’язкова участь не прописана. Тобто, ну, я вважаю, що в цілому закон треба схвалити, його прийняти за основу, але там доопрацювати до другого читання, поусувати ці недоречності і уточнити певні положення і в цілому він буде приносити користь нашій державі. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним, зрозуміло. Станіслав Аржевітін замість Чорноволенка.

16:10:29

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги народні депутати! Шановні вкладники кредитних спілок і шановні виборці наші! Кажуть, що банк - це така дивовижна установа, яка надає в кредит-парасольку, але коли починається дощ, відразу просить парасольку повернути назад.

Кредитні спілки десь лежать у цьому самому розрізі. Я думаю про те, що ми в черговий раз, ми, себто парламентарі українські, в черговий раз біжимо навздогін за проблемою тоді, коли вона, фактично, вже відбулася, основне дійство вже відбулося і ми тоді вже навздогін приймаємо. Бог з ним, хай буде і так, але склалося так і цього разу.

Є якась, певно, можливо, і наша провина, тому що, скажімо, до мене, як до депутата, я не знав, як функціонують ці спілки. Я дуже багато про них чув на заході, в Америці, в Канаді, в Австралії, в Бразилії, де українці, українські емігранти на цих спілках виживали, власне кажучи, будували будинки, купували землю, учили своїх дітей і досить існує культ оцих кредитних спілок. Щось подібне, звичайно, замахнулися робити і в нас. Сьогодні ми стоїмо, як біля розбитого корита, бо два факти, яких я... два факти, які я, скажімо, знаю: один – по Кіровограду, де впала кредитна спілка місто Кіровоград. Як упала? Дуже просто. Віддали кредит одному чоловікові без застави, віддали йому, якщо не помиляюся 7 чи 8 мільйонів гривень. Це такий фермер. Тепер його розшукують за моїми депутатськими листами. Він взяв ці гроші і не повертає і втік.

Аналогічна ситуація у нас в Києві. До мене звернулися так само, мабуть, як і до добродія Плотникова вкладники спілки „Турбота”, наскільки мені відомо, що ви теж писали цього листа. Так само. До речі, вся українська інтелігенція збіднілі абсолютно письменницькі пенсіонери, які копійки, будь ласка, відривали і клали до цієї кредитної спілки. Чим закінчилося?! Одній шахрайці видали півмільйона умовних одиниць. І все. І спілка лопнула. Тепер там зараз попрацюють люди Суслова і їх визнають банкрутом, чого робити абсолютно неможливо. Бо якщо буде оголошено банкрутство – це кінець. Всі ці люди опиняються на вулиці. Я собі уявляю цих... я вислухав цих нещасних людей. Одна з них учителька, яка поїхала на чотири роки, носила, даруйте мені, горшки за цим, за інвалідом в Америці, заробити ці гроші і віддали їх у цю спілку.

Через те, душа моя зараз і позиція моя розколюється. З одного боку, я за те, щоб якось унормувати і допомогти цим людям. Але знову ж виникає питання. Так ми що, всіх тих шахраїв, які все це зробили сьогодні з державного бюджету ми, значить, візьмемо і перекриємо це все. Щось тут несправедливо, я за саму ідею, я її підтримую, можливо, справді у першому читанні. Але давайте подумаємо, як бути далі, перекласти це все на плечі платників податків, я думаю, що це нерозумно і несправедливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Михайлович Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

16:13:41

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”. Шановні депутати, питання щодо створення фонду – це правильне питання. Тільки стоїть воно ось так: який статус цього фонду і в якому законі повинен цей бути фонд? Я думаю, найоптимальніше рішення цього питання запропонувало Науково-експертне управління, яке сказало, що ми не повинні мати окремого закону, а ці всі норми цього законопроекту імплементувати у закон про кредитні спілки окремим розділом і прописати ось ці норми.

Щодо державного статусу – це найголовніше питання. Я думаю, що існування в Україні двох фондів гарантування вкладів населення з майже автентичним ідентичними законами – це якійсь нонсенс. Між іншим цей законопроект майже на 100 процентів повторює Закон про Фонд гарантування вкладів населення.

Далі. Я думаю, ми спровокуємо ситуацію, що ми повинні будемо створювати аналогічні фонди і для страхового ринку, і для недержавних пенсійних фондів, для ломбардів і таке інше. Ми будемо мати скоро два десятки аналогічних державних установ.

Далі. Якщо взяти світовий досвід, то між іншим у тих країнах, де існують такі, як у нас модельні кредитні спілки, які не платять податки державі. І коли дебітори і кредитор в одній особі, держава не надає допомоги таким кредитним спілкам. Фонди формуються на кооперативних засадах . І між іншим такі фонди сьогодні існують, тому що уповноважений орган зобов’язав накопичувати такі фонди у кредитних спілках. Сама асоціація, національна асоціація вже створила аналогічний фонд. Тобто вони є, тільки треба в законі про кредитні спілки це правильно прописати.

Що отримують кредитні спілки у результаті? Всі очікували, коли обговорювали цей законопроект, що якоби буде 50 мільйонів від держави як початковий внесок. Цього не відбулось. Зате ми записали, що кредитні спілки будуть зобов’язані 1 відсоток заплатити негайно і потім іще 0,5 відсотка протягом року, це майже 35 мільйонів гривень.

Чи має можливість сьогодні у кредитних спілках заплатити фонд гарантування такі вклади? Ні. Тому що проблемних активів сьогодні 30 відсотків.

Між іншим сьогодні розглядається у нашій Верховній Раді три законопроекти, які аналогічні і навколо теми створення Фонду гарантування. Я думаю, що найкращий і оптимальний варіант, що ми повинні подякувати автору і просити його, щоб він взяв на доопрацювання цей законопроект, концептуально його переробив і ці прекрасні речі запропонував до Закону про кредитні спілки.

Між іншим, Володимир Михайлович, ось на вашу адресу кредитні спілки Одещини написали лист про те, що цей законопроект передчасний в умовах кризи. Це не під силу кредитним спілкам. Державної підтримки немає в цьому законопроекті, навантаження на кредитні спілки є. Цей законопроект ми повинні просити відправити на доопрацювання автора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, хто ще наполягає на виступі? Будь ласка, Клименко мікрофон.

16:17:17

КЛИМЕНКО О.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Взагалі, коли йде розмова про захист вкладників, як споживачів, то треба все-таки розглядати в цілому весь фінансовий сектор і сектор фінансових послуг. Да, звичайно, можна було б дуже багато чого корисного внести і у зміни Закону „Про кредитну кооперацію”.

Але що мене сьогодні здивувало? Те, що те лобі, яке дуже широко представляє на всіх рівнях, державних рівнях інтереси банківської галузі, вони хочуть, щоб цей закон не був прийнятий. А чому? Тому що да, дійсно у нас сьогодні є і існує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Але коли на рівні уряду розглядалися такі пропозиції, коли була схвалена концепція, про яку я казав ще у червні 2006 року, то банкіри і близько не допустили. Хто такі, як вони сказали, є члени кредитної кооперації?

Тому, якщо мова йде сьогодні, що у нас вкладників і депозитів більше 250 мільярдів, і мова йдеться про те, що на депозитних вкладах кредитних установ близько 3 мільярдів, але 2 мільйона людей чекають нашої державної підтримки і захисту, то я можу одне тільки сказати: да, дійсно десь приблизно 8 відсотків це тих кредитних установ, які є недобросовісними, які використовують усі надані державної можливості залучати ці кошти і у шахрайський спосіб ошукувати людей. І з боку держави, а особливо правоохоронних органів такої діяльності наглядової не відбулося. Саме через Фонд гарантування вкладів відбудеться очищення від тих самих кредитних установ, які надають такі послуги через маніпуляцію як зовнішньої реклами, як недобросовісної реклами. І саме головне, що ми зможемо очистити, тому що обов`язково є участь членів цих кредитних установ.

І насамперед, якщо ми кажемо за рахунок держави. Та ні! Ми передбачили, що і 1 відсоток, і до регулярного капіталу 0,25 двічі на рік це якраз будуть ті кошти, де саме спрямує саме цей ринок спрямує на подолання цієї внутрішньої кризи.

Тепер щодо того, яким чином держава буде давати допомогу. Та на тих же загальних умовах у вигляді і надання кредитів, але на поверненні основи. Якщо ви кажете, що держава їм дала – це я звертаюся до Станіслава Михайловича – держава надала дуже багато. В першу чергу, що вони не сплачують податки і тому якраз ми сьогодні… я прошу вас, щоб ми підтримали сьогодні цей ринок, і саме головне – підтримали тих незахищених верств населення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення проекту Закону про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок завершено (реєстраційний номер 3265). Комітет пропонує прийняти його за основу з подальшим опрацюванням, з урахуванням тих пропозицій, які… Що, що?

Що, доповідь від комітету? Я не зрозумів. Ми вже обговорили, вже завершили питання.

Шановні народні депутати! Прошу уваги! Я ставлю на голосування проект постанови… проект Закону України про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок (реєстраційний номер 3265) прошу голосувати за основу.

16:21:09

За-155

Рішення не прийнято.

На повторне перше читання, будь ласка, пропозиція така. Прошу проголосувати. На повторне перше, реєстраційний номер 3265.

16:21:35

За-274

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, зараз оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" з зауваженнями Президента України.

Тут є декілька пропозицій. Оскільки комітет так і не розглянув цей законопроект, то зараз розглядати цей законопроект і потім Верховній Раді України визначатись щодо пропозицій Президента України. А була й друга пропозиція, якої дотримується комітет: надіслати цей закон до Венеціанської комісії, а також до відповідних міжнародних інституцій, і почекати, який висновок вони нам дадуть, а після того визначитись остаточно з приводу цього закону, бо йдеться про обмеження прав людей.

Тому дві пропозиції: перша – розглядати у встановленому порядку, і друге пропозиція – направити в дві інституції, для того щоб вони дали своє заключення, після того повернутись до розгляду цього закону. (Шум у залі)

Шановні колеги, що в нас тут виникли колізії в президії, в мене таке прохання, я поставлю на голосування цю пропозицію і ви її проголосуєте, щоб направити закон цей разом із зауваженнями Президента України до Венеціанської комісії... ФАТФ, хай вони висловлять своє ставлення до цього закону, після того, розглянути в комплексі його. (Шум у залі)

Анатолій Гриценко, будь ласка. (Шум у залі)

Та він прийнятий закон, яке ж там перше може бути?

16:24:12

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, звучить заманчиво. Але воно змахує на те, що ми не хочемо просто працювати. Давайте чесно визнаємо, в нас 46 мільйонів і тільки на Печерських пагорбах десятки тисяч чиновників. Ми самі не спроможні без Венеціанської комісії визначити, воно відповідає захисту прав людей чи ні? Я категорично проти, щоб хтось для нашого парламенту визначав, що відповідає нашій Конституції, нашим засадам і принципам. Принципово проти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, шановні колеги, давайте таким чином. Мова йде про те, або ми зараз цей закон розглянемо, він і вето не подолає, і не приймемо закон. Так для нас що сорок… краще 46 мільйонів залишити людей в невизначеності, чи говорити про чиновників, якщо ми неспроможні прийняти рішення?

Я ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.

16:25:15

За-145

Рішення не прийнято.

Слово для викладення пропозицій Президента України до цього закону має перший заступник Голови Секретаріату Президента України Шлапак, будь ласка.

ШЛАПАК О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, поза всяким сумнівом проблема відмивання брудних грошей та недопущення їх використання для фінансування тероризму є надзвичайно актуальною. Дозволю собі нагадати, що базовим законодавством по цій проблематиці до цих пір є 40 рекомендацій основних і дев’ять спеціальних ФАТФу.

Наприкінці 2002 року Україна прийняла базовий закон про запобігання та протидію легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, а також віднесла необхідні зміни до українського законодавства, після чого була виключена з так званого „сірого списку” і до цих пір працює у звичайному штатному режимі.

Хочу наголосити, шановні народні депутати, що ФАТФ регулярно проводить оцінку щодо виконання країнами його рекомендацій. Офіційний документ щодо такої оцінки, яка відбулася у березні 2009 року – звіт про детальну оцінку України у рамках третього раунду міжнародних взаємних оцінок, підготовлений Комітетом експертів з оцінки заходів боротьби з легалізації злочинних доходів, так званих „манівел”.

Зазначє, що в цілому в Україні виконуються рекомендації ФАТФ, внесені необхідні зміни до цілої низки законів, сформульовані основні обов’язки фінансових установ, у тому числі, обов’язки щодо ідентифікації клієнтів та ведення документації.

У звіті зафіксована необхідність внесення подальших змін до законодавства щодо виконання шести із 49-ти рекомендацій. Але дуже важливо, шановні народні депутати, щоб поступ у виконанні рекомендації ФАТФ по протидії фінансування тероризму не перетворився на наступ на базові свободи громадян щодо непорушності права власності, а також збереження професійної таємниці, можливості вільного здійснення підприємницької діяльності. Не можна допустити, щоб під ширмою органу, спрямованого на боротьбу із тероризмом, було б створено поліцейський орган, який підміняв би низку інших органів і займався питаннями від ухилення від сплати податків до оцінки змісту діяльності та фінансового стану суб’єктів господарювання. А саме таке трапилося, на превеликий жаль, в наслідок прийняття Верховною Радою 6 листопада 2009 року змін до базового закону.

Сама процедура його ухвалення відбулася в авральному режимі під постійною загрозою, що завтра нас включать у „чорний список”. На жаль, не були почуті сесійною залою застереження народних депутатів Шевчука, Зарубінського, Ключковського, Кармазіна щодо неприпустимості „пожежного” підходу до такого важливого закону і щодо неконституційності його окремих положень.

Окремо наголошу на надзвичайній утаємничості цього питання. На офіційний запит щодо документальних підстав голосних заяв держфінмоніторингу та підтвердження оцінки ФАТФ, що саме такі рекомендації необхідно прийняти Україні, секретаріат Президента отримав формальну відписку.

Крім того, хочу наголосити на цьому окремо, держфінмоніторинг дозволяє собі у порушення законодавства не повідомляти Міністерству закордонних справ і не звітувати про свої поїздки на засідання ФАТФ, зокрема у червні і грудні 2009 року. Наскільки мені відомо, депутати, члени профільного комітету, також не змогли отримати відповідні документи від держфінмоніторингу. Фактично склалася ситуація, коли ми при обговоренні цього закону маємо вірити на слово чиновнику, керівництву держфінмоніторингу, який при прийнятті закону отримає надзвичайно високі повноваження.

Це породжує підозри: які цілі насправді ставили перед собою лобісти законопроекту: привести законодавство у відповідність до вимог ФАТФ чи створити на базі підконтрольного уряду і держфінмоніторингу альтернативу Генпрокуратурі та іншим правоохоронним органам.

Щодо конкретних зауважень до нової редакції закону, то їх можна класифікувати по трьом групам. Група перша. Це положення закону, які не відповідають Конституції і законодавству України, і саме з цим мотивів було застосовано право вето. Друга група. Положення, що не враховують основні зауваження ФАТФ до України, а, отже, не знімають ризик застосування до України санкцій. Третє. Положення, що неадекватні, виходять за рамки, які не передбачаються рекомендацією ФАТФ.

Зупинюся дещо детальніше на кожній з цих груп. Група перша. держфінмоніторинг як спеціально уповноважений орган наділяється широкими повноваженнями зі збирання інформації від органів влади та суб’єктів первинного фінмоніторингу, довідки, копії документів, у тому числі тих, що містять комерційну таємницю, відомості про учасників операції. В порушення вимог статті 19 Конституції законом фактично встановлюється підзвітність спеціально уповноваженому органу інших суб’єктів державного фінмоніторингу, у тому числі Національного банку України, зокрема у частині вимог щодо надання Національним банком комісії з цінних паперів, держфінпослуг, іншими суб’єктам державного фінмоніторингу доступу до власних автоматизованих систем, зобов’язання їх безоплатно надавати практично будь-яку інформацію, у тому числі з вилученням первинних документів.

Законом спеціально уповноваженому органу надано право визначати власними, хочу це підкреслити, нормативно-правовими актами критерії ризиків для суб’єктів первинного моніторингу. Правила поведінки суб’єктів підприємницької діяльності і зокрема громадян. А це не відповідає пункту першому частині першої статті 92 Конституції України, за якою права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки громадянина визначаються виключно законами та лише до компетенції Верховної Ради України віднесено прийняття законів та внесення змін до них.

Хочу сказати, що це безпрецедентний, шановні колеги, випадок, оскільки у всіх інших випадках саме законом установлюються ризики проведення тих чи інших транзакцій.

Далі. Законом („Прикінцеві положення”) передбачається обмеження прав клієнта банку щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, через зупинення фінансових операцій, які, підкреслюю, цитую з закону: „... можуть бути пов’язані”, тобто на підставі лише припущень, з легалізацією доходів або фінансування тероризму. Це може призвести до зловживання в цій сфері та до безпідставного обмеження прав власності, фізичних та юридичних осіб, що не відповідає конституційному принципу непорушення права приватної власності.

Крім того, законом суб’єкти фінмоніторингу, їх посадові особи, теж хочу це підкреслити, не несуть жодної відповідальності за шкоду, яка заподіяна юридичним і фізичним особам у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків.

Закон фактично дискредитує поняття професійної таємниці нотаріусів, аудиторів, адвокатів, до речі, всупереч рекомендаціям ФАТФ, оскільки встановлюється обов’язок надавати інформацію про операції, навіть незважаючи на факт необхідності збереження таємниці.

Що стосується другої групи. Невідповідність положень закону претензіям ФАТФ до України. Назву тільки окремі для того, щоб вкластися в Регламент. В останньому звіті ФАТФ по Україні, який затверджений в травні 2009 року, ми отримали негативну оцінку (повністю не відповідає) по виконанню шести з 49 рекомендацій ФАТФ. Автори мали б приділити ключову увагу саме цим найслабшим ланкам, однак закон не дає відповіді на більшість з претензій ФАТФ по згаданим шести рекомендаціям. Зокрема, експерти ФАТФ наполягають на приділенні першочергової уваги наступному.

Перше. Приведення у відповідність до конвенції ООН дефініції складу злочину, відмивання грошей у Кримінальному кодексі. Визначення як окремого злочину фінансування тероризму, однак закон не вносить жодних змін до Кримінального кодексу.

Друге. Закон не враховує рекомендації щодо охоплення кримінальним законодавством такого виду основного покарання як конфіскація до всіх предикативних злочинів та визначення предикатними злочинами таких, як інсайдерська торгівля, маніпуляція на ринках тощо.

По-третє, здійснювати перевірку наданою клієнтом інформації тепер необхідно, вимагає ФАТФ, згідно характеру та мети проведення сумнівних операцій. А наш закон пішов в іншому напрямку, зобов’язав отримувати від клієнта інформацію про зміст його діяльності та його фінансовий стан.

Водночас третя група, а саме положення, які я вважаю, вважає Президент України, неадекватними рекомендаціям ФАТФ. Найбільш кричущі з них два, нагадаю їх. ФАТФ не вимагає включення до суб’єктів первинного фінмоніторингу ряду суб’єктів, зокрема всіх фізосіб, суб’єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб, що проводять операції з товарами за готівку за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищу 100 тисяч гривень. ФАТФ і це найпринциповіше, як на мене, не вимагає збільшення терміну зупинення видаткових фінансових операцій до 17 днів, вдумайтесь. Будь-який чиновник, який працює в банку або в іншому суб’єкті первинного фінмоніторингу на підставі своєї власної підозри може на 17 днів заморозити будь-яку транзакцію, яка проводить в цьому банку. Також ФАТФ не вимагає надання спеціально уповноваженому органу статусу правоохоронного органу. Законом передбачається, а ФАТФ цього не вимагає або не рекомендує, щоб Держфінмоніторинг мав право створювати свої навчальні заклади тощо.

Враховуючи наведене, прошу підтримати позицію глави держави та відхилити закон про внесення змін до Закону України про запобігання та протидію легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо є запитання до доповідача, прошу записатися. Прошу вивести прізвища на табло народних депутатів. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

16:35:22

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, скількох робітників, селян, пенсіонерів, малозабезпечених стосується цей закон про відмивання цих доходів і про те, що скільки цих категорій населення, якщо у вас є статистика, направило саме коштів на фінансування тероризму у світі, чи в Україні, чи, я не знаю, де?

ШЛАПАК О.В. Маю надію, що і діючі закони, той, який прийнятий зараз Верховною Радою, не має відношення до тієї категоріх людей, про які ви говорите. Адже мова йде зараз про юридичних осіб і фізичних осіб, обороти яких складають щонайменше 100 тисяч гривень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" .

16:36:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний доповідачу! Безперечно, частина, я поділяю частину, значну частину з того, що ви зараз сказали, що викладено Президентом, ці застереження я говорив, коли приймався закон. Ми надзвичайно спішили при його прийнятті ми тоді, якщо пам’ятаєте, кілька разів приходили, щоб суддів з числа поличних діячів виключити. Але, слава Богу, виключили, правда, заставили там і заступників міністрів, вони сьогодні є політичними діячами, і інших осіб, які не є політичними діячами.

Суть мого питання зводиться ось до чого. Ви ставите питання радикально – просто знищити закон, і все, і його не було. А можливо треба поступити трошки по-іншому. Можливо, чи готові ви запропонувати разом з комітетом редакції трошки іншої, щоб змінити його, щоб ми просто не проходили цей шлях заново, бо зрозуміло, що його треба пройти заново. В такій ситуації вето на нього навряд чи хтось подолає в цій залі – після вашої доповіді ознайомлення із заключення Науково-експертного управління…

ШЛАПАК О.В. Дякую.

Пане Юрій. Перш за все, я хочу підкреслити те, що сказав з самого початку: закон є надзвичайно важливим і актуальним його безумовно треба приймати.

Більше того, я, безумовно, критикував закон у цьому функція по доповіді вето. Однак, в законі 70 відсотків є, дійсно, доречних і правильних норм. Ми подали в комітет ось свої пропозиції до цього закону з тими пропозиціями, які, на нашу думку, варто було б викласти їх, і готові до спільної роботи над цим законом і прийняття його якомога швидше. Дякую.

В комітет ми направили, ми в комітеті Верховної Ради – в профільному він є. Наша табличка, якщо треба ми передамо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чорноволенка фракція "Наша Україна"

16:38:05

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане Олександре, ну, ви навели серйозні зауваження Президента, але я хотів би знати вашу точку зору до пропозиції Голови Верховної Ради щодо консультації з Венеціанською комісією, можливо, з іншими міжнародними органами – це перше.

Тепер друге. Звісно, ми за будь-якої благої цілі не можемо порушувати Конституцію, у нас є спосіб її поміняти, тоді – працювати, або виконувати. У нас немає іншого, другого варіанту, і в цьому плані ці зауваження цілком, ну, достойні. Але от коротко, якщо можна, як би ви бачили, ну, взагалі, я так розумію, не закон важливий, а проблематика важлива. А як би ви вирішили, бачили от вирішення в цьому році цієї проблематики, яким законом, що там має бути головне, і як би це ви все представили з цим, щоб бачити перспективу у взаємодії з ФАТФом? Дякую.

ШЛАПАК О.В. Дякую. Пане Олександре, я ще раз хочу підкреслити, ФАТФ вважає, у всякому разі його моніторинговий комітет, що законодавство, яке діє, яке є сьогодні в Україні, яке чинним є, в цілому відповідає всім принципам і правилам ФАТФ. Нічого страшного не трапиться, якщо ми протягом місяця, двох попрацюємо над вдосконаленням цього законодавства. Я переконаний, що ніхто нас не буде включати зараз в „чорні списки” ніякі. Але, оскільки закон є надзвичайно тонким і дійсно стосується конституційних прав і свобод громадян, потрібно дуже детально подивитися саме ці норми.

І я повністю підтримує те, що пропонує Голова Верховної Ради, проконсультуватися з цими поважними інституціями, які сьогодні в Європі відповідають за правильність викладу саме прав і свобод громадян, і Венеціанська комісія, і сам ФАТФ. Тому, я думаю, що не завадить паралельно з нашою роботою в комітеті відправити ці документи туди для відповідної консультації.

Я хочу при цьому звернути увагу тільки на одне, я вважав би, що за будь-яких обставин, коли ми будемо проводити такі консультації, а вони найбільш ефективні є живими консультаціями, а не просто обмінюватися на папері. Щоб туди їхали не тільки представники Держфінмоніторингу, при всій повазі до них, а туди обов’язково поїхали депутати з профільного комітету…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ШЛАПАК О.В. ... щоб вони могли самі почути аргументацію, і можливо, це допоможе нам спільно виробити відповідно найбільш оптимальний документ, який потім буде прийнятий Верховною Радою. За умови такої підготовки законопроекту, я переконаний, що ми найдемо консенсус в його прийнятті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитання і відповіді завершились.

Прошу, Станіслав Миколайович, від комітету, будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ. Так немає комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так якщо немає комітету… (Шум у залі)

Шановні колеги, давайте таким чином, що ми будемо обговорювати? Шановні народні депутати, Регламентом не передбачено обговорення, комітету було доручення: розглянути. Тому я зараз поставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення закону. Іншого ви не підтримали, якщо закон не буде відхилено, я поставлю на голосування про подолання вето, якщо вето не буде подолано закон буде відхилено. З мотивів?

Будь ласка, Кирил Куликов, потім Григорій Смітюх і Михайло Васильович Чечетов.

16:41:47

КУЛИКОВ К.Б.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітет повинен професійно розглянути цей закон. Тому поки комітет це питання не розглядав, давайте ми зберемо комітет, професійно розглянемо, без всього іншого, на 70 відсотків цей закон правильний, сказав представник Президента. Тобто давайте не погіршувати закон, це ФАТФ, це міжнародні справи.

І ще хочу сказати, що це така за свята корова – банківська тайна, яка для депутатів, працювала комісія по Нацбанку, яка не мала доступ до цієї банківської тайни, розікрали всі гроші, а така свята корова. Давайте передамо на комітет, давайте професійно попрацюємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Смітюх.

16:42:33

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую. Володимир Михайлович, на жаль, мені не вдалося представнику Президента задати питання, але, разом з тим, я декілька років добиваюся статистики отримати від Національного банку, що у нас твориться з золотовалютним запасом. Банк національний відповідає, це являється таємниця.

Разом з тим, Національний банк вільно надає цю інформацію Міжнародному валютному фонду і іншим організаціям, в тому числі по цьому закону, який ми сьогодні розглядаємо. Це перше питання.

І друге питання. У мене до пана Шлапака і до пана Президента, а чому Україна находиться 60 процентів тіньової економіки, і ми знаємо, що 60 процентів це суттєві надходження були б додатково, якби вони легалізовані були на Україні. Чому Україна нічого в цьому плані не робить? Чому ми дозволяємо всім міжнародним організаціям контролювати нас, а в середині ми нічого не робимо, щоб поліпшити стан? Якщо ми цю концепцію повністю не зробимо спочатку у себе, в країні, а будемо завжди угоджати нашим іноземним, так сказати, органам, які нас перевіряють або нас направляють, або нас контролюють, то в нас порядок в банківській і фінансовій системі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Васильович Чечетов, потім Олег Зарубінський.

16:43:44

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Действительно, если мы хотим выглядеть респектабельно в цивилизованном мире, цивилизовано выглядеть, наверное, такой закон должен быть в Украине. Другой вопрос не к самому закону, а к его содержанию. И здесь вопросов действительно много. Вопрос очень серьезный в части принятия этого закона и еще более серьезный в части введения его в жизнь. И поэтому, на мой взгляд, здесь той случай, когда семь раз отмерь и один раз отрежь. И я бы не стал сегодня отрезать или принимать решение по этому закону окончательное до тех пор, пока мы не получим все-таки решение комитета, и пока мы не дадим, не получим, и правильно абсолютно сказали, и господин Аржевитин поддержал, он инициировал этот вопрос, не получим резолюцию или выводы Венецианской комиссии в отношении содержания этого закона. Это было правильно. Здесь не нужна спешка. Не просто закон нужен, а закон рабочий закон, от которого была польза, да. Эффект. Но не в том случаи, чтобы мы отчитались, а закон нанес вред стране. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

16:44:50

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, «Блок Литвина».

Шановні колеги, я розумію, що в залі багато фахівців з банківської таємниці, які добре розуміються на фінансових схемах і таке інше. І тому не за змістом зараз буду говорити, а за формою. Закінчиться зараз справа тим, що не буде нічого проголосовано. І вето не подолано, і закон не відхилено. Ви подивитесь, що так і буде. І виникає тоді питання: що нам важливіше результат чи процес. Якщо нам важливий результат, і якщо всі розуміють, що подібного змісту, підкреслюю, подібного, але досконалого змісту закон має бути, тоді треба предстати на ту пропозицію, щоб нам поважна міжнародна інституція дала висновок. І нічого тут поганого немає. А то у нас бувають такі подвійні стандарти, коли щось треба особисто чи корпоративно, то все треба послухати, що скаже Венеціанська комісія. Коли не треба, то ми до неї так, знаєте, прохолодно ставимося. Я думаю, що треба повернутися до пропозиції і мати висновок фахівців міжн…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили розгляд питання. Для того, щоб зберегти цей закон і за пропозицією від представників від комітету, і за пропозицією Головного юридичного управління, я виклав прохання про те, щоб зараз у зв'язку з тим, що не розглядається цей закон по суті, направити його у ці дві міжнародні інституції і одночасно буде збережено закон.

Не захотіли прийняти це рішення, перейшли до розгляду питання по суті, розглянули це питання по суті, зараз відповідно до Регламенту треба ставити на голосування у такій послідовності: пропозиції Президента про відхилення закону; не проходить – друга пропозиція, подолання вето; не пройде - тоді проголосуємо направити у комітет, хай комітет далі працює над цим законом.

Будь ласка, Адам Мартинюк.

16:46:51

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. Шановні колеги, абсолютно все правильно і нічого переживати. Дійсно, треба закон, але не такий закон, як написаний зараз, бо це не закон, бо це віддання у руки одного органу, який ходить під Кабінетом Міністрів всіх повноважень всіх інших міністерств і відомств, включаючи ті міністерства і відомства, які мають цим займатися. Цього робити не можна. Переживати про те, що ми зараз от закон ліквідуємо, ну і що. Хто забороняє нам почати 2 лютого чи 3, чи 5 лютого розглядати законопроект у новій редакції, новий закон. Обов’язково цю проблему треба врегулювати, але не так, як вона зараз врегульована. Бо поки ми направимо у міжнародні інституції, пройде в півроку. А ми у лютому можемо розглядати новий варіант закону і ми його, звичайно, підтримаємо. А зараз давайте підтримаємо Голову Верховної Ради і поступимо так, як він пропонує за Регламентом піти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інших пропозицій немає?

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (реєстраційний номер 3062).

16:48:22

За-5

Закон не відхилено.

Наступна пропозиція – про подолання вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” (реєстраційний номер 3062).

16:48:57

За-162

Рішення не прийнято.

Тепер друга пропозиція.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 112, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 21, комуністів – 26, „Блок Литвина” – 0, позафракційні – 2.

А тепер третя пропозиція: про направлення до комітету для доопрацювання цього закону і винесення його на розгляд Верховної Ради України на перший плеканий тиждень наступної сесії. Прошу голосувати.

16:49:41

За-275

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, Президент України - прошу уваги! – вніс подання на призначення на посаду члена Центральної виборчої комісії Карпунцова Валерія Віталійовича. Прошу, заспокойтесь. Я доповідаю вам, оскільки ми домовилися, як тільки буде подання, ми одразу його розглянем. П’ять фракцій подавали свої пропозиції Президенту України, Президент України прийняв своє рішення. Карпунцов Валерій Віталійович (одну хвилиночку) працює заступником генерального директора Національного агентства України з іноземних інвестицій та розвитку.

Народився 15 червня 78-го року. З 2007 року заслужений юрист України. Освіта вища, закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Магістр. Спеціальність: „Правознавство”. Це основні його…

ТОМЕНКО М.В. Народ питає: в якому році народився?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народився в 1978 році. Це Президент України вніс подання… (Шум у залі)

Шановні народні депутати, він має таке право, тому давайте, щоб ми… заповнити вакансію, я поставлю на голосування. Будь ласка, від фракції… від кожної фракції по хвилині. Адам Мартинюк.

16:51:29

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Ну судячи з того, видно достойна людина, бо, якщо я не помиляюся, років в 20 він вже став заслуженим юристом. Мабуть, дійсно кандидатура варта уваги. Але, Володимире Михайловичу, правильно, Президент і тільки Президент має право подавати і вносити кандидатури, але кандидатуру Президенту вносять фракції. Тому я й ставлю запитання: яка фракція внесла клопотання перед Президентом, щоби він уніс цю кандидатуру до сесійної зали. Бо це не просто прихоть фракції, це її законне право відповідно до Закону „Про Центральну виборчу комісію”, що фракції пропонують Президенту, а Президент потім пропонує Верховній Раді. І тому нам цікаво яка фракція запропонувала Президенту цю кандидатуру. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Справа в тім, що якщо припиняються достроково повноваження Центральної виборчої комісії, тоді йдуть виключно подання фракцій. А якщо змінюється один член Центральної виборчої комісії в силу різних обставин, то рекомендації фракцій… пропозиції фракцій мають рекомендаційний характер. Тому Президент України скористався цим моментом і вніс свою кандидатуру, на що він має абсолютно повне право. Право Верховної Ради України – визначитися з цього приводу.

Григорій Смітюх, будь ласка. А потім Олесь Зарубінський.

16:52:53

СМІТЮХ Г.Є.

Володимире Михайловичу, ну ви знаєте важливість цього органу Центральної виборчої комісії, і ви знаєте, щоб не було у нас ніяких недорозумінь в Центральній виборчій комісії або звинувачень по результатах, які ми очікуємо 7 лютого, то, безперечно, туди повинна поступати людина, на мій погляд, яка має хоча б досвід роботи в якихось державних або інших установах по своєму профілю, тому що там немає часу навчатися. Це перше питання.

Друге питання. Ви зовсім нам не доповіли (тому що автобіографії я особисто не бачу, подання я особисто не бачу), зовсім не сказали, а який стаж і де ця людина працювала, за винятком якихось іноземних інвестицій, яких у нас зовсім немає.

Тому я вважаю, що подавати отак кандидатуру, знаєте, з голосу на таку важливу посаду – це не зовсім доречно. І не треба нас тримати тут за дурнів, як зі сторони Президента, так і… Прошу вас врахувати це питання, або доповісти по суті, або зняти це питання з розгляду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми просто обміняємося думками, і я тоді зачитаю повну, тобто вона… невеличкий послужний список. І ви будете знати.

Олег Зарубінський. Потім – Андрій Кожем’якін.

16:53:57

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу! Ну, зараз ми визначимося! Ну, не кричіть, ну що ви, ради Бога!

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Знаєте, Володимир Михайлович, ви сказали, що Президент України має право. Є право, а є мораль ще. От моралі абсолютно немає. Тому що публічно було заявлено про подання певної кандидатури, кандидатури з боку фракції, яка не представлена в Центральній виборчій комісії, парламентської фракції. Публічно це було зроблено, індивідуально це було зроблено. Тому я вважаю, що це поступок абсолютно аморальний, який свідчить про такий же самий стан моралі того, хто робив це подання: відсутність моралі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Кожем’якін. Потім – роман Зварич.

16:54:44

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні колеги, я розумію, що ми, можливо, працюємо вже цей тиждень без будь-якого регламенту, навіть уже і в Конституцію ми не заглядаємо і не поважаємо. Тому що ми сьогодні цілий день вносимо свої пропозиції, які вже 3 місяці повинні бути законно розглянуті в залі. Шановний Володимир Михайлович не ставить.

Зараз прийшли якісь документи, ми їх не бачимо, якась людина… Володимир Михайлович, не треба було у вівторок вірити на слово Президенту і ставити це питання на голосування. Ви знаєте, тому що ви бачите, як зразу ж, як кажуть, приходить ответка, з ходу. Тому, будь ласка, завтра на ранок, сьогодні нам документи ми повинні їх побачити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, Роман Зварич.

16:55:40

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, о це я, власне, взяв слово тому, що це є один з тих рідкісних випадків, коли я майже на сто відсотків погоджуюсь з депутатом, який озвучував позицію фракції Партія регіонів.

Дійсно, я не пам’ятаю такого випадку, коли в сесійному залі розглядалося кадрове питання такого рівня, тим членів Центральної виборчої комісія, коли Верховна Рада України не мала можливість хоч би подивитися людині у вічі. Хоч би мати навіть матеріали, які стосуються самої кандидатури. Тому мені видається, що абсолютно нормальна пропозиція, яка була озвучена представником фракції Партії регіонів, яку я підтримую і закликаю нас усіх їх підтримати, тобто відкласти розгляд цього питання до завтрашнього ранку, запросивши на засідання Верховної Ради України самого кандидата. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, все, обговорення завершили, а тепер по суті. Давайте, я тут згоден з всіма, що сказали, треба побачити. Не знаємо, що ми побачимо, але питання полягає в одному: Президент України запропонував, що звільніть члена Центральної виборчої комісії і я одразу внесу подання. Верховна Рада України це зробила. Президенту України направили за підписом п’яти фракцій пропозиції, то коли Президент України прийняв інше рішення, можна було б направити когось, щоб хтось провів консультації.

Якщо ви говорите мені про… там хтось нікого не бачив, мораль і таке інше, то цілком очевидно, що кожен з нас вірив і вірить Президенту України. Тому є всі підстави нам поставити на розгляд це питання. Можливо завтра Президент України внесе іншу кандидатуру, якщо Верховна Рада не підтримає, щоб укомплектувати Центральну виборчу комісію. (Шум у залі) Про що?

Дальше.Давайте завершимо одне, потім я поставлю інше.

А тепер… Прошу, заспокойтеся, шановні колеги. А тепер довідка про трудову діяльність. 95-й рік… (Шум у залі)

Що ви хочете з мене? (Шум у залі) Що ви хочете ще? (Шум у залі)

Ну, Сас. Мікрофон включіть, будь ласка.

16:58:15

САС С.В.

Володимир Михайлович, це той класичний випадок, про який говорили. Пам’ятаєте, Князевич говорив… Пам’ятаєте, Князевич говорив про 30-ту… (Шум у залі)

Вчора депутат Князевич говорив про 30 статтю Закону „Про Центральну виборчу комісію”, що треба одночасно вносити пропозиції. А у даному випадку, якщо ви посилаєтеся на Регламент з часом, якого немає, але ми ним керуємося в якійсь мірі, то є там 200 стаття, де ви повинні роздати матеріали всім про ту кандидатуру, на яку ви вносите пропозицію… Президент вніс пропозицію. Ці матеріали ми повинні побачити, вивчити, а не те, що ви там хочете зачитувати. Тому сьогодні ми не маємо підстав розглядати це питання, тому що ці матеріали нам не роздані. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми з вами прийняли рішення одразу, як тільки буде подання, його розглянути. Тому я ставлю на голосування. Хто… Одну хвилинку! Хто за те, щоб перенести… (Шум у залі) щоб розглянути це питання завтра, прошу, визначайтеся. Давайте завтра розглянемо. Прошу, визначайтеся.

16:59:34

За-144

Рішення не прийнято.

А тепер я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про призначення члена Центральної виборчої комісії. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 85 Конституції Верховна Рада України постановляє призначити Карпунцова Валерія Віталійовича членом Центральної виборчої комісії. Прошу, визначайтеся.

17:00:12

За-152

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 113, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 38, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 0, позафракційні…

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз зачитаю постанову по „Межигір’ю”. Сідайте.

Шановні колеги, а тепер постанови, які вимагають голосувати. Так я вам зачитаю ще раз, щоб усі зрозуміли, що Верховна Рада України не буде обслужувати інтереси ні одної фракції.

Перша постанова. Проект постанови 5354, яка стосується про утворення ТСК з питань перевірки законності передачі урядової резиденції „Межигір’я”. Пропонується визначений, прошу всіх уваги, один – голова комісії і два члени комісії від „Блок Юлії Тимошенко”.

Ідемо далі. Друга постанова (5460) – про утворення ТСК з питань розслідування фактів несплати податків, недоотримання ліцензійних умов підприємством „Українська національна лотерея” та причетності до його діяльності… (Шум у залі)

Ви слухайте. Слухайте! От і все! … та причетності до його діяльності народних депутатів України Соболєва, Терьохіна, Уколова. Що пропонується? Обрати головою ТСК Лук’янова, а до складу комісії тільки два чоловіки від Партії регіонів. А тепер далі. А тепер далі.

Постанова 5461, про утворення ТСК з питань розслідування фактів ухвалення… ухилення Прем’єр-міністром від сплати податків. Пропонується обрати головою ТСК Бондаренко Олену Анатоліївну, членів ТСК всього два чоловіки від Партії регіонів. Висновок: заспокойтесь, ніхто ваші з’ясування стосунків не буде тут підтримувати у Верховній Раді України, внесіть один повний документ. Досить. (Шум у залі) Досить, досить.

А тепер далі. (Шум у залі) Заспокойтеся. Я не маніпулюю.

Заспокойтеся, є постанова хоть одна? Немає постанови. Заспокойтеся. (Шум у залі) Заспокойтеся. Я вам розказав, постанову, нате почитайте. Все, заспокойтеся. (Шум у залі)

Тепер ставиться на розгляд проект закону про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні і оперативній підтримці Місії ООН у Кот-д`Івуарі. Нам треба включити це питання до порядку денного. (Шум у залі)

Я нічого на голосування не буду ставити, заспокойтеся!

ІЗ ЗАЛУ. Ви не правильно інформуєте! (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заблоковуйте, закриємо тоді сесію. Я прошу вас, заспокойтеся. Я ще раз хочу, дайте мені рішення комітету. Ви заступник перший?

ІЗ ЗАЛУ. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте рішення комітету, все.

ІЗ ЗАЛУ. 30 днів уже пройшло! Уже два місяці пройшло!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Так треба було голосувати.

ІЗ ЗАЛУ. Не треба боятися, ставте! (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знаєте що, я вже своє відбоявся, ви по Карпунцову зробили, все заспокойтеся. (Шум у залі)

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот-д’Івуарі (реєстраційний номер 5274). Будь ласка, заспокойтеся.