ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ 

Сесійна зала Верховної Ради України

21 січня 2010 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали для того, щоб можна було продовжити роботу. Прошу підготуватися до реєстрації і ввімкніть систему „Рада”.

16:01:27

Зареєстровано 429 карток. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Продовжуємо розгляд проекту Закон про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок. Прошу записатися на виступи. Прошу вивести прізвище на інформаційне табло. Олег Зарубінський, наступним буде виступати Ала Александровська. Це від усіх, від народу. Будь ласка.

 

16:02:11

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановні колеги, сама ідея створення фонду гарантування вкладів кредитних спілок, я б не сказав, що актуальна, вона давно вже перезріла. На сьогоднішній день виникає достатньо, я б не сказав, цікаве, а дуже мерзенне, підказують мені, явище, коли для багатьох вкладників ці кредитні спілки сьогодні фактично є тими ж самими трастами, про що я казав в своєму запитанні до доповідачу, про які багато говорили в 90-х роках. Що є на користь такого твердження? Багато керівників цих кредитних спілок ховаються сьогодні, зникають, не виплачують гроші людям, які вклали гроші в ці кредитні спілки. Тобто поводять себе точно так же, як поводили себе організатори тих сумнозвісних, не славнозвісних, а сумнозвісних трастів 90-х років. З іншого боку мені здається, що тут треба глибше підійти до цієї проблеми, бо в Україні часто-густо формальні керівники цих кредитних спілок, які сьогодні ховаються від людей і кинули цих людей, вкладників, на  призволяще не тотожні тим, хто є власником цих кредитних спілок.

І тому мені здається, що Верховна Рада крім того, що, очевидно, мала б сприяти в такому інституційному плані повернення вкладників кредитних спілок через фонд – є сенс у створенні, очевидно, цього фонду, бо, якщо це буде підрозділ у загальному фонді, то так воно і станеться, ви знаєте, яка буде частка і який буде результат, а фактично – відсутність результату ефективності. Але мені цей законопроект мене, наприклад, він  наштовхнув на проблему, шановний Володимире Михайловичу, розгляду цього питання в більш широкому форматі. Можна у форматі парламентських слухань, може у форматі певної слідчої роботи, те, що дозволяється за Регламентом Верховної Ради тимчасовій слідчій комісії. Бо я ще раз хочу наголосити, що  все, що виглядає сьогодні навколо створилося кредитних спілок – це  суцільне шахрайство, російською мовою „мошенничество” з людськими грошима. І, якщо ще якийсь контроль ви, пам’ятаєте скільки уваги було приділено ситуації з банківськими вкладами, депозитами, то цим ніхто просто не займається.

Тому підтримуючи законопроект як ідею законопроекту, думаю, що цю тему треба ширше поставити в стінах Верховної Ради. Дякую. Я це сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів передає право на виступ Адаму Івановичу Мартинюку, наступний буде виступати Плотніков Олексій.

 

16:05:25

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Шановні виборці. Поза всяким сумнівом треба подякувати за ініціативу автору, що він її підняв, бо проблема існує, проблема надзвичайно гостра. Проблема гостра, бо ті, хто хоче нагріти руки, організовують ті чи інші спілки і на цьому наживаються, а держава ніякої допомоги потім цим людям не несе. Але підтримуючи в цілому   хорошу ідею, я виступаю з критикою її реалізації.

Тому дивіться, шановні колеги, що пропонується. Нам пропонується створити державну спеціалізовану установу. Що це таке? Я не знаю. Але, якщо це державна установа, то вона повинна фінансуватися з державного бюджету. Дозвольте, на якій підставі державний бюджет повинен відповідати за шахраїв? Тільки на одній підставі, що він фінансує прокуратуру, СБУ, МВД інші правоохоронні органи, які повинні займатися їхнім покаранням, виявленням  і так далі і тому подібне – це зрозуміло.

А що держава повинна своєю спеціальною державною установою гарантувати повернення вкладів тим, хто вносив у спілки – це абсолютно не пов’язується одне з одним.

Далі, дивіться. Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку – це стаття 8 говорить.

Читаємо статтю 21. „Джерела формування фонду, в тому числі доходи, одержані від фінансування коштів фонду в державні цінні папери”. Це доходи чи не доходи? Це вже комерційна чи некомерційна діяльність? Поза всяким сумнівом – це вже комерція. Доходи від депозитів розміщених фондом у Національному банку України і так далі, і тому подібне.

Тобто, ще раз наголошую, ідея непогана, треба її реалізувати. Але, на жаль, я не хочу звинувачувати автора, ну, напевно,  хтось хоче створити під себе якусь ще додаткову установу, я не маю на увазі, що це автор. Ясно, що хтось підійшов до нього з такою ініціативою, давай внеси відповідний законопроект, бо така державна спеціалізована установа може нагрівати руки, вибачте, по більше. Ніж ті, хто організовує ці спілки.

Тому, дійсно, я підтримую колегу Зарубінського, що це питання потрібно широко обговорити, широко придати тому гласності, і нехай фонд створюють ті, хто створює ці спілки. Дійсно, за рахунок діяльності цих спілок, нехай буде  і фонд, так як є фонд по гарантуванню тих заощаджень, які є. Тому, давайте, направимо ми його на доопрацювання, цей законопроект, і його в кінцевому результаті треба буде прийняти, але внісши суттєві зміни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Володимир Яворівський.

 

16:08:39

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Ну, безперечно, це позитивна ідея прийняття цього закону, починаючи від якихось таких макроекономічних підходів, що повинна робити держава у сфері регулювання кредитних спілок, тих коштів громадян, які пішли у ці кредитні спілки і закінчуючи суто таким практичним підходом скільки зараз йде листів від громадян, особисто до мене звертаються, я веду листування з Сусловим і його комісією щодо цих спілок і знову ж таки абсолютно неефективне листування. Тобто в будь-якому випадку це позитивне те, що пропонує автор.

Що стосується зауважень до цього тексту законопроекту. Теперішні кредитні спілки регламентуються, чи їх діяльність цих кредитних спілок регламентується відповідним Законом України „Про кредитні спілки”.

Цей закон не передбачає утворення фонду гарантування вкладів кредитних спілок. А в тому законопроекті, який пропонує автор не вносяться відповідні зміни до цього законопроекту щодо того, що треба такий фонд створити. Це перше суттєве зауваження.

Далі. Згідно з абзацом другим статті 2 проекту участь у кредитних спілках... кредитних спілок у фонді є обов’язковою. Знову ж таки у тому самому законі, який існує зараз і який регламентує діяльність кредитних спілок, який зветься „ Про кредитні спілки” така обов’язкова участь не прописана. Тобто, ну, я вважаю, що в цілому закон треба схвалити, його прийняти за основу, але там доопрацювати до другого читання, поусувати ці недоречності і уточнити певні положення і в цілому він буде приносити користь нашій державі. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним, зрозуміло. Станіслав Аржевітін замість Чорноволенка.

 

16:10:29

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги народні депутати! Шановні вкладники кредитних спілок і шановні виборці наші! Кажуть, що банк - це така дивовижна установа, яка надає в кредит-парасольку, але коли починається дощ, відразу просить парасольку повернути назад.

Кредитні спілки десь лежать у цьому самому розрізі. Я думаю про те, що ми в черговий раз, ми, себто парламентарі українські, в черговий раз біжимо навздогін за проблемою тоді, коли вона, фактично, вже відбулася, основне дійство вже відбулося і ми тоді вже навздогін приймаємо. Бог з ним, хай буде і так, але склалося так і цього разу.

Є якась, певно, можливо, і наша провина, тому що, скажімо,  до мене, як до депутата, я не знав, як функціонують ці спілки. Я дуже багато про них чув на заході, в Америці, в Канаді, в Австралії, в Бразилії, де українці, українські емігранти на цих спілках виживали, власне кажучи, будували будинки, купували землю, учили своїх дітей і досить існує культ оцих кредитних спілок. Щось подібне, звичайно, замахнулися робити і в нас. Сьогодні ми стоїмо, як біля розбитого корита, бо два факти, яких я... два факти, які я, скажімо, знаю: один – по Кіровограду, де впала кредитна спілка місто Кіровоград. Як упала? Дуже просто. Віддали кредит одному чоловікові без застави, віддали йому, якщо не помиляюся 7 чи 8 мільйонів гривень. Це такий фермер. Тепер його розшукують за моїми депутатськими листами. Він взяв ці гроші і не повертає і втік.

Аналогічна ситуація у нас в Києві. До мене звернулися так само, мабуть, як і до добродія Плотникова вкладники спілки „Турбота”, наскільки мені відомо, що ви теж писали цього листа. Так само.  До речі, вся українська інтелігенція збіднілі абсолютно письменницькі пенсіонери, які копійки, будь ласка, відривали і клали до цієї кредитної спілки. Чим закінчилося?! Одній шахрайці видали півмільйона умовних одиниць. І все. І спілка лопнула. Тепер там зараз попрацюють люди Суслова і їх визнають банкрутом, чого робити абсолютно неможливо. Бо якщо буде оголошено банкрутство – це кінець. Всі ці люди  опиняються на вулиці. Я собі уявляю цих... я вислухав цих нещасних людей. Одна з них учителька, яка поїхала на чотири роки,  носила, даруйте мені, горшки за цим, за інвалідом в Америці, заробити ці гроші  і віддали їх у цю спілку.

Через те,  душа моя зараз і позиція моя розколюється. З одного боку, я за те, щоб якось унормувати і допомогти цим людям. Але знову ж виникає питання. Так ми що, всіх тих шахраїв, які все це зробили сьогодні з державного бюджету ми, значить, візьмемо і перекриємо це все. Щось тут несправедливо, я за саму ідею, я її підтримую, можливо, справді у першому читанні. Але давайте подумаємо, як бути далі, перекласти це все на плечі платників податків, я думаю, що це нерозумно і несправедливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав  Михайлович Аржевітін, фракція  "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

16:13:41

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін,  група „За Україну!”.  Шановні депутати, питання щодо створення фонду – це правильне питання. Тільки стоїть воно  ось так: який статус цього фонду і в якому законі повинен цей бути фонд?  Я думаю, найоптимальніше рішення цього  питання запропонувало  Науково-експертне управління, яке сказало, що ми не повинні мати окремого закону, а ці всі норми цього  законопроекту імплементувати  у закон про  кредитні спілки окремим розділом і прописати ось  ці  норми.

Щодо державного статусу – це найголовніше питання. Я думаю, що існування в Україні двох фондів  гарантування вкладів  населення  з майже автентичним ідентичними законами – це якійсь нонсенс. Між іншим цей  законопроект  майже на  100 процентів повторює Закон про Фонд гарантування вкладів населення.

Далі. Я думаю, ми спровокуємо ситуацію, що ми повинні будемо  створювати  аналогічні фонди і для страхового ринку, і для  недержавних пенсійних фондів, для ломбардів  і таке інше. Ми будемо  мати скоро два десятки аналогічних державних установ.

Далі. Якщо взяти світовий досвід, то між іншим у тих країнах,  де існують такі, як у нас модельні кредитні спілки, які не платять податки державі. І коли дебітори і кредитор в одній особі, держава не надає  допомоги таким кредитним спілкам. Фонди формуються на кооперативних  засадах . І між іншим такі фонди сьогодні існують, тому що уповноважений  орган  зобов’язав  накопичувати такі фонди у  кредитних спілках. Сама асоціація, національна асоціація вже створила аналогічний фонд. Тобто вони є, тільки треба  в законі про  кредитні  спілки це правильно прописати.

Що  отримують кредитні спілки у результаті? Всі очікували, коли обговорювали цей законопроект, що якоби буде  50 мільйонів від  держави як початковий внесок. Цього не відбулось. Зате ми записали, що кредитні  спілки будуть зобов’язані  1 відсоток заплатити негайно і потім    іще 0,5 відсотка  протягом року, це  майже 35  мільйонів гривень. 

Чи має можливість сьогодні у кредитних спілках заплатити фонд гарантування такі вклади? Ні. Тому що проблемних активів сьогодні 30 відсотків.

Між іншим сьогодні розглядається у нашій Верховній Раді  три законопроекти, які аналогічні і навколо теми створення Фонду гарантування.  Я думаю, що найкращий і оптимальний варіант, що ми повинні подякувати автору і просити його, щоб він взяв на доопрацювання цей  законопроект, концептуально його переробив і ці прекрасні речі запропонував до Закону про кредитні спілки.

Між іншим, Володимир Михайлович,  ось на вашу адресу кредитні спілки  Одещини написали лист про те, що цей законопроект  передчасний в умовах кризи. Це  не під силу кредитним спілкам. Державної підтримки немає в цьому законопроекті, навантаження на кредитні спілки є. Цей законопроект ми повинні просити  відправити на доопрацювання автора.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, хто ще наполягає на виступі? Будь ласка, Клименко мікрофон.

 

16:17:17

КЛИМЕНКО О.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Взагалі, коли йде розмова про захист вкладників, як споживачів,  то треба все-таки розглядати в цілому весь фінансовий сектор і сектор фінансових послуг. Да, звичайно, можна було б дуже багато чого корисного  внести і у зміни Закону „Про  кредитну кооперацію”.

Але   що мене сьогодні здивувало? Те, що те  лобі, яке дуже широко представляє на всіх рівнях, державних рівнях  інтереси банківської галузі, вони хочуть, щоб цей закон не був прийнятий.  А чому? Тому що да, дійсно у нас сьогодні є і існує Фонд  гарантування вкладів фізичних осіб. Але коли на рівні уряду розглядалися  такі пропозиції, коли була схвалена  концепція, про яку я  казав ще у червні  2006 року,  то банкіри і близько не допустили. Хто такі, як вони сказали, є члени  кредитної кооперації?

Тому, якщо мова йде сьогодні, що у нас  вкладників і депозитів більше 250 мільярдів, і мова йдеться про те, що на депозитних вкладах кредитних установ близько 3 мільярдів, але 2 мільйона людей чекають нашої державної підтримки і захисту, то я можу одне тільки сказати: да, дійсно десь приблизно 8 відсотків це тих кредитних установ, які є недобросовісними, які використовують усі надані державної можливості залучати ці кошти і у шахрайський спосіб ошукувати людей. І з боку держави, а особливо правоохоронних органів такої діяльності наглядової не відбулося. Саме через Фонд гарантування  вкладів  відбудеться очищення від тих самих кредитних установ, які надають такі послуги через маніпуляцію як зовнішньої реклами, як недобросовісної реклами. І саме головне, що ми зможемо очистити, тому що обов`язково є участь членів цих кредитних установ.

І насамперед, якщо ми кажемо за рахунок держави. Та ні! Ми передбачили, що і 1 відсоток,  і до регулярного капіталу 0,25 двічі на рік це якраз будуть ті кошти, де саме спрямує саме цей ринок спрямує на подолання цієї внутрішньої кризи.

Тепер щодо того, яким чином держава буде давати допомогу. Та на тих же загальних умовах у вигляді і надання кредитів, але на поверненні основи. Якщо ви кажете, що держава їм дала – це я звертаюся до Станіслава Михайловича – держава надала дуже багато. В першу чергу, що вони не сплачують податки і тому якраз ми сьогодні… я прошу вас, щоб ми підтримали сьогодні цей ринок, і саме головне – підтримали тих незахищених верств населення. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення проекту Закону про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок завершено (реєстраційний номер 3265). Комітет пропонує прийняти  його за основу з подальшим опрацюванням,  з урахуванням тих пропозицій, які… Що, що?

Що, доповідь від комітету? Я не зрозумів. Ми вже обговорили, вже завершили питання.

Шановні народні депутати! Прошу уваги! Я ставлю на голосування проект постанови…    проект Закону України про Фонд гарантування вкладів кредитних спілок (реєстраційний номер 3265) прошу голосувати за основу.

 

16:21:09

За-155

Рішення не прийнято.

На повторне перше читання, будь ласка, пропозиція така. Прошу проголосувати. На повторне перше, реєстраційний номер 3265.

 

16:21:35

За-274

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, зараз оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" з зауваженнями Президента України.

Тут є декілька пропозицій. Оскільки комітет так і не розглянув цей законопроект, то зараз розглядати цей законопроект і потім Верховній Раді України визначатись щодо пропозицій Президента України. А була й друга пропозиція, якої дотримується комітет: надіслати цей закон до Венеціанської комісії, а також до відповідних міжнародних інституцій, і почекати, який висновок вони нам дадуть, а після того визначитись остаточно з приводу цього закону, бо йдеться про обмеження прав людей.

Тому дві пропозиції: перша – розглядати у встановленому порядку, і друге пропозиція – направити в дві інституції, для того щоб вони дали своє заключення, після того повернутись до розгляду цього закону. (Шум у залі)

Шановні колеги, що в нас тут виникли колізії в президії, в мене таке прохання, я поставлю на голосування цю пропозицію і ви її проголосуєте, щоб направити закон цей разом із зауваженнями Президента України до Венеціанської комісії... ФАТФ, хай вони висловлять своє ставлення до цього закону, після того, розглянути в комплексі його. (Шум у залі)

Анатолій Гриценко, будь ласка. (Шум у залі)

Та він прийнятий закон, яке ж там перше може бути?

 

16:24:12

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, звучить заманчиво. Але воно змахує на те, що ми не хочемо просто працювати. Давайте чесно визнаємо, в нас 46 мільйонів і тільки на Печерських пагорбах десятки тисяч чиновників. Ми самі не спроможні без Венеціанської комісії визначити, воно відповідає захисту прав людей чи ні? Я категорично проти, щоб хтось для нашого парламенту визначав, що відповідає нашій Конституції, нашим засадам і принципам. Принципово проти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, шановні колеги, давайте таким чином. Мова йде про те, або ми зараз цей закон розглянемо, він і вето не подолає, і не приймемо закон. Так для нас що  сорок… краще 46 мільйонів залишити людей в невизначеності, чи говорити про чиновників, якщо ми неспроможні прийняти рішення?

Я ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.

 

16:25:15

За-145

Рішення не прийнято. 

Слово для викладення пропозицій Президента України до цього закону має перший заступник Голови Секретаріату Президента України Шлапак, будь ласка.

 

ШЛАПАК  О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, поза всяким сумнівом проблема відмивання брудних грошей та недопущення їх використання для фінансування тероризму є надзвичайно актуальною. Дозволю собі нагадати, що базовим законодавством по цій проблематиці до цих пір є 40 рекомендацій основних і девять спеціальних ФАТФу.

Наприкінці 2002 року Україна прийняла базовий закон про запобігання та протидію легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, а також віднесла необхідні зміни до українського законодавства, після чого була виключена з так званого „сірого списку” і до цих  пір працює у звичайному штатному режимі.

Хочу наголосити, шановні народні депутати, що ФАТФ регулярно проводить оцінку щодо виконання країнами його рекомендацій. Офіційний документ щодо такої оцінки, яка відбулася у березні 2009 року – звіт про детальну оцінку України у рамках третього раунду міжнародних взаємних оцінок, підготовлений Комітетом експертів з оцінки заходів боротьби з легалізації злочинних доходів, так званих „манівел”.

Зазначє, що в цілому в Україні виконуються рекомендації ФАТФ, внесені необхідні зміни до цілої низки законів, сформульовані основні обовязки фінансових установ, у тому числі, обовязки щодо ідентифікації клієнтів та ведення документації.

У звіті зафіксована необхідність внесення подальших змін до законодавства щодо виконання шести із  49-ти рекомендацій. Але дуже важливо, шановні народні депутати, щоб поступ у виконанні рекомендації ФАТФ по протидії фінансування тероризму не перетворився на наступ на базові свободи громадян щодо непорушності права власності, а також збереження професійної таємниці, можливості вільного здійснення підприємницької діяльності.  Не можна допустити, щоб під ширмою органу, спрямованого на боротьбу із тероризмом, було б створено поліцейський орган, який підміняв би низку інших органів і займався питаннями від ухилення від сплати податків до оцінки змісту діяльності та фінансового стану субєктів господарювання. А саме таке трапилося,  на  превеликий жаль, в наслідок прийняття Верховною Радою 6  листопада 2009 року змін до базового закону.

Сама процедура його ухвалення відбулася в авральному режимі під постійною загрозою, що завтра нас включать у „чорний список”. На жаль, не були почуті сесійною залою застереження народних депутатів Шевчука, Зарубінського, Ключковського, Кармазіна щодо неприпустимості „пожежного” підходу до такого важливого закону і щодо неконституційності його окремих положень.

Окремо наголошу на надзвичайній утаємничості цього питання. На офіційний запит щодо документальних підстав голосних заяв держфінмоніторингу та підтвердження оцінки ФАТФ, що саме такі рекомендації необхідно прийняти Україні, секретаріат Президента отримав формальну відписку.

Крім того, хочу наголосити на цьому окремо, держфінмоніторинг дозволяє собі у порушення законодавства не повідомляти Міністерству закордонних справ і не звітувати про свої поїздки на засідання ФАТФ, зокрема у червні і грудні 2009 року. Наскільки мені відомо, депутати, члени профільного комітету, також не змогли отримати відповідні документи від держфінмоніторингу. Фактично склалася ситуація, коли ми при обговоренні цього закону маємо вірити на слово чиновнику, керівництву держфінмоніторингу, який при прийнятті закону отримає надзвичайно високі повноваження.

Це породжує підозри: які цілі насправді ставили перед собою лобісти законопроекту: привести законодавство у відповідність до вимог ФАТФ чи створити на базі підконтрольного уряду і держфінмоніторингу альтернативу Генпрокуратурі та іншим правоохоронним органам.

Щодо конкретних зауважень до нової редакції закону, то їх можна класифікувати по трьом групам. Група перша. Це положення закону, які не відповідають Конституції і законодавству України, і саме з цим мотивів було застосовано право вето. Друга група. Положення, що не враховують основні зауваження ФАТФ до України, а, отже, не знімають ризик застосування до України санкцій. Третє. Положення, що неадекватні, виходять за рамки, які не передбачаються рекомендацією ФАТФ.

Зупинюся дещо детальніше на кожній з цих  груп. Група перша. держфінмоніторинг як спеціально уповноважений орган наділяється широкими повноваженнями зі збирання інформації від органів влади та суб’єктів первинного фінмоніторингу, довідки, копії документів, у тому числі тих, що містять комерційну таємницю, відомості про учасників операції. В порушення вимог статті 19 Конституції законом фактично встановлюється підзвітність спеціально уповноваженому органу інших суб’єктів державного фінмоніторингу, у тому числі Національного банку України, зокрема у частині вимог щодо надання Національним банком комісії з цінних паперів, держфінпослуг, іншими суб’єктам державного фінмоніторингу доступу до власних автоматизованих систем, зобов’язання їх безоплатно надавати практично будь-яку інформацію, у тому числі з вилученням первинних документів.

Законом спеціально уповноваженому органу надано право визначати власними, хочу це підкреслити, нормативно-правовими актами критерії ризиків для суб’єктів первинного моніторингу. Правила поведінки суб’єктів підприємницької діяльності і зокрема громадян. А це не  відповідає пункту першому частині першої статті 92 Конституції України, за  якою права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і  свобод, основні обов’язки громадянина визначаються виключно законами та лише до компетенції Верховної Ради України віднесено прийняття законів та внесення змін до них.

Хочу сказати, що це безпрецедентний, шановні колеги, випадок, оскільки у всіх інших випадках саме законом установлюються ризики проведення тих чи інших транзакцій.

Далі. Законом („Прикінцеві положення”) передбачається обмеження прав клієнта банку щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, через зупинення фінансових операцій, які, підкреслюю, цитую з закону: „... можуть бути пов’язані”, тобто на підставі лише припущень, з легалізацією доходів або фінансування тероризму. Це може призвести до зловживання в цій сфері та до безпідставного обмеження прав власності, фізичних та юридичних осіб, що не відповідає конституційному принципу непорушення права приватної власності.

Крім того,  законом суб’єкти фінмоніторингу, їх посадові особи, теж хочу це підкреслити, не несуть жодної відповідальності за шкоду, яка заподіяна юридичним і фізичним особам у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків.

Закон фактично дискредитує поняття професійної таємниці нотаріусів, аудиторів, адвокатів, до речі, всупереч рекомендаціям ФАТФ, оскільки встановлюється обов’язок надавати інформацію про операції, навіть незважаючи на факт необхідності збереження таємниці.

Що стосується другої групи. Невідповідність положень закону  претензіям ФАТФ до України. Назву тільки окремі для того, щоб вкластися в Регламент. В останньому звіті ФАТФ по Україні, який затверджений в травні 2009 року, ми отримали негативну оцінку (повністю не відповідає) по  виконанню шести з 49 рекомендацій ФАТФ. Автори мали б приділити ключову увагу саме цим найслабшим ланкам, однак закон не дає відповіді на більшість з претензій ФАТФ по згаданим шести рекомендаціям. Зокрема, експерти ФАТФ наполягають на приділенні першочергової уваги наступному.

Перше. Приведення у відповідність до конвенції ООН дефініції складу злочину, відмивання грошей у Кримінальному кодексі. Визначення як окремого злочину фінансування тероризму, однак закон не вносить жодних змін до Кримінального кодексу.

Друге. Закон не враховує рекомендації щодо охоплення кримінальним законодавством такого виду основного покарання як конфіскація до всіх предикативних злочинів та визначення предикатними злочинами таких, як інсайдерська торгівля, маніпуляція на ринках тощо.

По-третє, здійснювати перевірку наданою клієнтом інформації тепер необхідно, вимагає ФАТФ, згідно характеру та мети проведення сумнівних операцій. А наш закон пішов в іншому напрямку, зобов’язав отримувати від клієнта інформацію про зміст його діяльності та його фінансовий стан.

Водночас третя група, а саме положення, які я вважаю, вважає Президент України, неадекватними рекомендаціям ФАТФ. Найбільш кричущі з них два, нагадаю їх. ФАТФ не вимагає включення до суб’єктів первинного фінмоніторингу ряду суб’єктів, зокрема всіх фізосіб, суб’єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб, що проводять операції з товарами за готівку за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищу 100 тисяч гривень. ФАТФ і це найпринциповіше, як на мене, не вимагає збільшення терміну зупинення видаткових фінансових операцій до 17 днів, вдумайтесь. Будь-який чиновник, який працює в банку або в іншому суб’єкті первинного фінмоніторингу на підставі своєї власної підозри може на 17 днів заморозити будь-яку транзакцію, яка проводить в цьому банку. Також ФАТФ не вимагає надання спеціально уповноваженому органу статусу правоохоронного органу. Законом передбачається, а ФАТФ цього не вимагає або не рекомендує, щоб Держфінмоніторинг мав право створювати свої навчальні заклади тощо.

Враховуючи наведене, прошу підтримати позицію глави держави та відхилити закон про внесення змін до Закону України про запобігання та протидію легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо є запитання до доповідача, прошу записатися. Прошу вивести прізвища на табло народних депутатів. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

 

16:35:22

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, скількох робітників, селян, пенсіонерів, малозабезпечених стосується цей закон про відмивання цих доходів і про те, що скільки цих категорій населення,  якщо у вас є статистика,  направило саме коштів на фінансування тероризму у світі, чи в Україні, чи, я не знаю, де?

 

ШЛАПАК  О.В. Маю надію, що і діючі закони, той, який прийнятий зараз Верховною Радою, не має відношення до тієї категоріх людей, про які  ви говорите. Адже мова йде зараз про юридичних осіб і фізичних осіб, обороти яких складають щонайменше 100 тисяч гривень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" .

 

16:36:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний доповідачу! Безперечно, частина, я поділяю частину, значну частину з того, що ви зараз сказали, що викладено Президентом, ці застереження я говорив, коли приймався закон. Ми надзвичайно спішили при його прийнятті ми тоді, якщо пам’ятаєте, кілька разів приходили, щоб суддів з числа поличних діячів виключити. Але, слава Богу, виключили, правда, заставили там і заступників міністрів, вони сьогодні є політичними діячами, і інших осіб, які не є політичними діячами.

Суть мого питання зводиться ось до чого. Ви ставите питання радикально – просто знищити закон, і все, і його не було. А можливо треба поступити трошки по-іншому. Можливо, чи готові ви запропонувати разом з комітетом редакції трошки іншої, щоб змінити його, щоб ми просто не проходили цей шлях заново, бо зрозуміло, що його треба пройти заново. В такій ситуації вето на  нього навряд чи хтось подолає в цій залі – після  вашої доповіді ознайомлення із заключення Науково-експертного управління…

 

ШЛАПАК  О.В.  Дякую.

Пане Юрій. Перш за все, я хочу підкреслити те, що сказав з самого початку: закон  є  надзвичайно важливим і актуальним його безумовно треба приймати.

Більше того, я, безумовно, критикував закон у цьому функція по доповіді вето. Однак, в законі 70 відсотків є, дійсно, доречних і правильних норм. Ми подали в комітет ось свої пропозиції до цього закону з тими пропозиціями, які, на нашу думку, варто було б викласти їх, і готові до спільної роботи над цим законом і прийняття його якомога швидше. Дякую.

В комітет ми направили, ми в комітеті Верховної Ради – в профільному він є. Наша табличка, якщо треба ми передамо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чорноволенка фракція "Наша Україна"

 

16:38:05

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

 Шановний пане Олександре, ну, ви навели серйозні зауваження Президента, але я хотів би знати вашу точку зору до пропозиції Голови Верховної Ради щодо консультації з Венеціанською комісією, можливо, з іншими міжнародними органами – це перше.

Тепер друге. Звісно, ми за будь-якої благої цілі не можемо порушувати Конституцію, у нас є спосіб її поміняти, тоді – працювати, або виконувати. У нас немає іншого, другого варіанту, і в цьому плані ці зауваження цілком, ну, достойні. Але от коротко, якщо можна, як би ви бачили, ну, взагалі, я так розумію, не закон важливий, а проблематика важлива. А як би ви вирішили, бачили от вирішення  в цьому році цієї проблематики, яким законом, що там має бути головне, і як би це ви все представили з цим, щоб бачити перспективу у взаємодії з ФАТФом? Дякую.

 

ШЛАПАК  О.В. Дякую. Пане Олександре, я ще раз хочу підкреслити, ФАТФ вважає, у всякому разі його моніторинговий комітет, що законодавство, яке діє, яке є сьогодні в Україні, яке чинним є, в цілому відповідає всім принципам і правилам ФАТФ. Нічого страшного не трапиться, якщо ми протягом місяця, двох попрацюємо  над вдосконаленням цього законодавства.  Я переконаний, що ніхто нас не буде включати зараз в „чорні списки” ніякі. Але, оскільки закон є надзвичайно тонким і дійсно стосується конституційних прав і свобод громадян, потрібно дуже детально подивитися саме ці норми.

І я повністю підтримує те, що пропонує Голова Верховної Ради, проконсультуватися з цими поважними інституціями, які сьогодні в Європі відповідають за правильність викладу саме прав і свобод громадян, і Венеціанська комісія, і сам ФАТФ. Тому, я думаю, що не завадить паралельно з нашою роботою в комітеті відправити ці документи туди для відповідної консультації.

Я хочу при цьому звернути увагу тільки на одне, я вважав би, що за будь-яких обставин, коли ми будемо проводити такі консультації, а вони найбільш ефективні є живими консультаціями, а не просто обмінюватися на папері. Щоб туди їхали не тільки представники Держфінмоніторингу, при всій повазі до них, а туди обов’язково поїхали депутати з профільного комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ШЛАПАК  О.В. ... щоб вони могли самі почути аргументацію, і можливо, це допоможе нам спільно виробити відповідно найбільш оптимальний документ, який потім буде прийнятий Верховною Радою. За умови такої підготовки законопроекту, я переконаний, що ми найдемо консенсус в його прийнятті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитання і відповіді завершились.

Прошу, Станіслав Миколайович, від комітету, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так немає комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так якщо немає комітету… (Шум у залі)

Шановні колеги, давайте таким чином, що ми будемо обговорювати? Шановні народні депутати, Регламентом не передбачено обговорення, комітету було доручення: розглянути. Тому я зараз поставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення закону. Іншого ви не підтримали, якщо закон не буде відхилено, я поставлю на голосування про подолання вето, якщо вето не буде подолано закон буде відхилено. З мотивів?

Будь ласка, Кирил Куликов, потім Григорій Смітюх і Михайло Васильович Чечетов.

 

16:41:47

КУЛИКОВ К.Б.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітет повинен професійно розглянути цей закон. Тому поки комітет це питання не розглядав, давайте ми зберемо комітет, професійно розглянемо, без всього іншого, на 70 відсотків цей закон правильний, сказав представник Президента. Тобто давайте не погіршувати закон, це ФАТФ, це міжнародні справи.

І ще хочу сказати, що це така за свята корова – банківська тайна, яка для депутатів, працювала комісія по Нацбанку, яка не мала доступ до цієї банківської тайни, розікрали всі гроші, а така свята корова. Давайте передамо на комітет, давайте професійно попрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Смітюх.

 

16:42:33

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую. Володимир Михайлович, на жаль, мені не вдалося представнику Президента задати питання, але, разом з тим, я декілька років добиваюся статистики отримати від Національного банку, що у нас твориться з золотовалютним запасом. Банк національний відповідає, це являється таємниця.

Разом з тим, Національний банк вільно надає цю інформацію Міжнародному валютному фонду і іншим організаціям, в тому числі по цьому закону, який ми сьогодні розглядаємо. Це перше питання.

І друге питання. У мене до пана Шлапака і до пана Президента, а чому Україна находиться 60 процентів тіньової економіки, і ми знаємо, що 60 процентів це суттєві надходження були б додатково, якби вони легалізовані були на Україні. Чому Україна нічого в цьому плані не робить?  Чому ми дозволяємо всім міжнародним організаціям контролювати нас, а в середині ми нічого не робимо, щоб поліпшити стан? Якщо ми цю концепцію повністю не зробимо спочатку у себе, в країні, а будемо завжди угоджати нашим іноземним, так сказати, органам, які нас перевіряють або нас направляють, або нас контролюють, то в нас порядок в банківській і фінансовій системі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Васильович Чечетов, потім Олег Зарубінський.

 

16:43:44

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Действительно, если мы хотим выглядеть респектабельно в цивилизованном мире, цивилизовано выглядеть, наверное, такой закон должен быть в Украине.  Другой вопрос не к самому закону, а к его содержанию. И здесь вопросов действительно много. Вопрос очень серьезный в части принятия этого закона и  еще более серьезный в части  введения его в жизнь. И поэтому, на мой взгляд,  здесь той случай, когда семь раз отмерь и один раз отрежь. И я бы не стал сегодня отрезать или принимать решение по этому закону окончательное до тех пор, пока мы не получим все-таки решение комитета, и пока мы не дадим, не получим, и правильно абсолютно сказали, и господин Аржевитин поддержал, он инициировал этот вопрос, не получим резолюцию или выводы Венецианской комиссии в отношении содержания этого закона. Это было правильно. Здесь не нужна спешка. Не просто закон нужен, а закон рабочий закон, от которого была польза, да. Эффект. Но не в том случаи, чтобы мы отчитались, а закон нанес вред стране. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Олег Зарубінський, будь ласка.

 

16:44:50

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, «Блок Литвина».

Шановні колеги, я розумію, що в залі багато фахівців з банківської таємниці, які добре розуміються на фінансових схемах і таке інше.  І тому не за змістом зараз буду говорити, а  за формою. Закінчиться зараз справа тим, що не буде нічого проголосовано. І вето не подолано, і закон не відхилено. Ви подивитесь, що так і буде. І виникає тоді питання: що нам важливіше результат чи процес. Якщо нам важливий результат, і якщо всі розуміють, що подібного змісту, підкреслюю, подібного, але досконалого змісту закон має бути, тоді треба предстати на ту пропозицію, щоб нам поважна  міжнародна інституція дала висновок. І нічого тут поганого немає. А то у нас  бувають такі подвійні стандарти, коли щось треба особисто чи корпоративно, то все треба  послухати, що скаже Венеціанська комісія. Коли не треба, то ми  до неї так, знаєте,  прохолодно ставимося. Я думаю, що треба повернутися до  пропозиції і мати висновок фахівців міжн…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,   ми завершили розгляд питання. Для того, щоб зберегти цей закон і за пропозицією від представників  від комітету, і за пропозицією Головного юридичного управління, я виклав прохання про те, щоб зараз у зв'язку з тим, що не розглядається цей закон  по суті, направити його у ці дві міжнародні інституції і  одночасно буде  збережено закон.

Не захотіли  прийняти це рішення, перейшли до розгляду питання по суті, розглянули це питання по суті, зараз  відповідно до Регламенту треба ставити на голосування у такій послідовності: пропозиції Президента  про відхилення  закону; не проходить – друга  пропозиція,  подолання  вето; не пройде -  тоді  проголосуємо направити у комітет,  хай комітет далі працює над цим законом.

Будь ласка,  Адам Мартинюк.

 

16:46:51

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.  Шановні колеги,  абсолютно все правильно і  нічого переживати. Дійсно, треба закон, але не такий закон, як  написаний зараз, бо це не закон, бо це віддання  у руки одного органу, який  ходить під Кабінетом Міністрів  всіх повноважень всіх інших міністерств і відомств, включаючи  ті міністерства і відомства, які мають цим займатися. Цього робити не можна. Переживати про те, що ми зараз от закон ліквідуємо, ну і що. Хто забороняє нам почати  2 лютого чи  3, чи 5 лютого розглядати  законопроект  у новій редакції, новий закон. Обов’язково цю проблему треба врегулювати, але не так, як вона зараз врегульована. Бо поки  ми направимо у міжнародні інституції,  пройде в півроку. А ми у лютому можемо розглядати новий варіант закону і ми його, звичайно, підтримаємо. А зараз давайте підтримаємо  Голову Верховної Ради  і поступимо так, як він пропонує за Регламентом піти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інших пропозицій немає?

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України  про відхилення Закону  України „Про внесення змін до Закону України  „Про  запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (реєстраційний номер 3062).

 

16:48:22

За-5

Закон не відхилено.

Наступна пропозиція – про подолання вето Президента України  на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” (реєстраційний номер  3062).

 

16:48:57

За-162

Рішення не прийнято.

Тепер друга пропозиція.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів –  1, „Блок Юлії Тимошенко” – 112, „Наша Україна – Народна Самооборона”  – 21,  комуністів – 26, „Блок Литвина”  – 0, позафракційні – 2.

     А тепер третя пропозиція: про направлення до комітету для доопрацювання цього закону і винесення  його на розгляд Верховної Ради України  на перший плеканий тиждень наступної  сесії. Прошу голосувати.

 

16:49:41

За-275

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, Президент України - прошу уваги! – вніс подання на призначення на посаду члена Центральної виборчої комісії Карпунцова Валерія Віталійовича. Прошу, заспокойтесь.  Я  доповідаю вам, оскільки  ми домовилися, як тільки буде подання, ми одразу його розглянем. П’ять фракцій подавали свої пропозиції Президенту України, Президент України прийняв  своє рішення. Карпунцов Валерій Віталійович (одну хвилиночку) працює заступником генерального директора Національного агентства України   з іноземних інвестицій та розвитку.

Народився 15 червня 78-го року. З 2007 року заслужений юрист України. Освіта вища, закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Магістр. Спеціальність: „Правознавство”. Це основні його…

 

ТОМЕНКО М.В.  Народ питає: в якому році народився?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народився в 1978 році. Це Президент України вніс подання… (Шум у залі)

Шановні народні депутати, він має таке право, тому давайте, щоб ми… заповнити вакансію, я поставлю на голосування. Будь ласка, від фракції… від кожної фракції по хвилині.  Адам Мартинюк.

 

16:51:29

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. 

Ну судячи з того, видно достойна людина, бо, якщо я не помиляюся, років в 20 він вже став заслуженим юристом. Мабуть, дійсно кандидатура варта уваги. Але, Володимире Михайловичу, правильно, Президент і тільки Президент має право подавати і вносити кандидатури, але кандидатуру Президенту вносять фракції. Тому я й ставлю запитання: яка фракція внесла клопотання перед Президентом, щоби він уніс цю кандидатуру до сесійної зали. Бо це не просто прихоть фракції, це її законне право відповідно до Закону „Про Центральну виборчу комісію”, що фракції пропонують Президенту, а Президент потім пропонує Верховній Раді. І тому нам  цікаво яка фракція запропонувала Президенту цю кандидатуру. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати! Справа в тім, що якщо припиняються достроково повноваження Центральної виборчої комісії, тоді йдуть виключно подання фракцій. А якщо змінюється один член Центральної виборчої комісії в силу різних обставин, то рекомендації фракцій… пропозиції фракцій мають рекомендаційний характер. Тому Президент України скористався цим моментом і  вніс свою кандидатуру, на що він має абсолютно повне право. Право Верховної Ради України – визначитися з цього приводу.

Григорій Смітюх, будь ласка. А потім Олесь Зарубінський.

 

16:52:53

СМІТЮХ Г.Є.

Володимире Михайловичу, ну ви знаєте важливість цього органу Центральної виборчої комісії, і  ви знаєте, щоб не було у нас ніяких недорозумінь в Центральній виборчій комісії або звинувачень по результатах, які ми очікуємо 7 лютого,  то, безперечно, туди повинна поступати людина, на мій погляд, яка має хоча б досвід роботи в якихось державних або інших установах по своєму профілю, тому що там немає часу навчатися. Це перше питання.

Друге питання. Ви зовсім нам не доповіли (тому що автобіографії я особисто не бачу, подання я особисто не бачу), зовсім не сказали, а який стаж і де ця людина працювала, за винятком якихось іноземних інвестицій, яких у нас зовсім немає.

Тому я вважаю, що подавати отак кандидатуру, знаєте, з голосу на таку важливу посаду – це не зовсім доречно. І не треба нас тримати тут за дурнів, як зі сторони Президента, так і… Прошу вас врахувати це питання, або доповісти по суті, або зняти це питання з розгляду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми просто обміняємося думками, і я тоді зачитаю повну, тобто вона… невеличкий послужний список. І ви будете знати.

Олег Зарубінський. Потім – Андрій Кожемякін.

 

16:53:57

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу! Ну, зараз ми визначимося! Ну, не кричіть, ну що ви, ради Бога!

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Знаєте, Володимир Михайлович, ви сказали, що Президент України має право. Є право, а є мораль ще. От моралі абсолютно немає. Тому що публічно було заявлено про подання певної кандидатури, кандидатури з боку фракції, яка не представлена в Центральній виборчій комісії, парламентської фракції. Публічно це було зроблено, індивідуально це було зроблено. Тому я вважаю, що це поступок абсолютно аморальний, який свідчить про такий же самий стан моралі того, хто робив це подання: відсутність моралі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Кожемякін. Потім – роман Зварич.

 

16:54:44

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні колеги, я розумію, що ми, можливо, працюємо вже цей тиждень без будь-якого регламенту, навіть уже і в Конституцію ми не заглядаємо і не поважаємо. Тому що ми сьогодні цілий день вносимо свої пропозиції, які вже 3 місяці повинні бути законно розглянуті в залі. Шановний Володимир Михайлович не ставить.

Зараз прийшли якісь документи, ми їх не бачимо, якась людина… Володимир Михайлович, не треба було у вівторок вірити на слово Президенту і ставити це питання на голосування. Ви знаєте, тому що ви бачите, як зразу ж, як кажуть, приходить ответка, з ходу. Тому, будь ласка, завтра на ранок, сьогодні нам документи ми повинні їх побачити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, Роман Зварич.

 

16:55:40

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, о це я, власне, взяв слово тому, що це є один з тих рідкісних випадків, коли я майже на сто відсотків погоджуюсь з депутатом, який озвучував позицію фракції Партія регіонів.

Дійсно, я не памятаю такого випадку, коли в сесійному залі розглядалося кадрове питання такого рівня, тим членів Центральної виборчої комісія, коли Верховна Рада України не мала можливість хоч би подивитися людині у вічі. Хоч би мати навіть матеріали, які стосуються самої кандидатури. Тому мені видається, що абсолютно нормальна пропозиція, яка була озвучена представником фракції Партії регіонів, яку я підтримую і закликаю нас усіх їх підтримати, тобто відкласти розгляд цього питання до завтрашнього ранку, запросивши на засідання Верховної Ради України самого кандидата. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, все, обговорення завершили, а тепер по суті. Давайте, я тут згоден з всіма, що сказали, треба побачити. Не знаємо, що ми побачимо, але питання полягає в одному: Президент України запропонував, що звільніть члена Центральної виборчої комісії і я одразу внесу подання. Верховна Рада України це зробила. Президенту України направили за підписом пяти фракцій пропозиції, то коли Президент України прийняв інше рішення, можна було б направити когось, щоб хтось провів консультації.

Якщо ви говорите мені про… там хтось нікого не бачив, мораль і таке інше, то цілком очевидно, що кожен з нас вірив і вірить Президенту України. Тому є всі підстави нам поставити на розгляд це питання. Можливо завтра Президент України  внесе іншу кандидатуру, якщо  Верховна Рада не підтримає, щоб укомплектувати Центральну виборчу комісію.  (Шум у залі) Про що?

Дальше.Давайте завершимо одне, потім я поставлю інше.

А тепер… Прошу, заспокойтеся, шановні колеги. А тепер довідка про трудову діяльність. 95-й рік…  (Шум у залі)

Що ви хочете з мене?  (Шум у залі) Що ви хочете ще?  (Шум у залі)

Ну, Сас. Мікрофон включіть, будь ласка.

 

16:58:15

САС С.В.

Володимир Михайлович, це той класичний випадок, про який говорили. Памятаєте, Князевич говорив… Памятаєте, Князевич говорив про 30-ту… (Шум у залі)

 Вчора депутат Князевич говорив про 30 статтю Закону „Про Центральну виборчу комісію”, що треба одночасно вносити пропозиції. А у даному випадку, якщо ви посилаєтеся на Регламент з часом, якого немає, але ми ним керуємося в якійсь мірі, то є там 200 стаття, де ви повинні роздати матеріали всім про ту кандидатуру, на яку ви вносите пропозицію… Президент вніс пропозицію. Ці матеріали ми повинні побачити, вивчити, а не те, що ви там хочете зачитувати. Тому сьогодні ми не маємо підстав розглядати це питання, тому що ці матеріали нам не роздані. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми з вами прийняли рішення одразу, як тільки буде подання, його розглянути. Тому я ставлю на голосування. Хто… Одну хвилинку! Хто за те, щоб перенести…  (Шум у залі) щоб розглянути це питання завтра, прошу, визначайтеся. Давайте завтра розглянемо. Прошу, визначайтеся.

 

16:59:34

За-144

Рішення не прийнято.

А тепер я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради  України про призначення члена Центральної виборчої комісії. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 85 Конституції Верховна Рада  України постановляє призначити Карпунцова Валерія Віталійовича членом Центральної виборчої комісії. Прошу, визначайтеся.

 

17:00:12

За-152

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 113, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 38, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 0, позафракційні…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я зараз зачитаю постанову по „Межигір’ю”. Сідайте.

Шановні колеги, а тепер постанови, які вимагають голосувати. Так я вам зачитаю ще раз, щоб усі зрозуміли, що Верховна Рада України не буде обслужувати інтереси ні одної фракції.

Перша постанова. Проект постанови 5354, яка стосується про утворення ТСК з питань перевірки законності передачі урядової резиденції „Межигір’я”. Пропонується визначений, прошу всіх уваги, один – голова комісії і два члени комісії від „Блок Юлії Тимошенко”.

Ідемо далі. Друга постанова (5460) – про утворення ТСК з питань розслідування фактів несплати податків, недоотримання ліцензійних умов підприємством „Українська національна лотерея” та причетності до його діяльності…  (Шум у залі)

Ви слухайте. Слухайте!  От і все! … та причетності до його діяльності народних депутатів України Соболєва, Терьохіна, Уколова. Що пропонується? Обрати головою ТСК Лук’янова, а до складу комісії тільки два чоловіки  від Партії регіонів. А тепер далі. А тепер далі.

Постанова 5461, про утворення ТСК з питань розслідування фактів ухвалення… ухилення Прем’єр-міністром від сплати податків. Пропонується обрати головою ТСК Бондаренко Олену Анатоліївну, членів ТСК всього два чоловіки від Партії регіонів. Висновок: заспокойтесь, ніхто ваші  з’ясування стосунків не буде тут підтримувати у Верховній Раді України, внесіть один повний документ. Досить. (Шум у залі) Досить, досить.

А тепер далі. (Шум у залі)  Заспокойтеся. Я не маніпулюю.

Заспокойтеся, є постанова хоть одна? Немає постанови. Заспокойтеся. (Шум у залі) Заспокойтеся. Я вам розказав, постанову, нате почитайте. Все, заспокойтеся. (Шум у залі)

Тепер ставиться на розгляд проект закону про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні і оперативній підтримці Місії ООН у  Кот-д`Івуарі. Нам треба включити це питання до порядку денного. (Шум у залі)

Я нічого на голосування не буду ставити, заспокойтеся!

 

ІЗ ЗАЛУ. Ви не правильно інформуєте! (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заблоковуйте, закриємо тоді сесію. Я прошу вас, заспокойтеся. Я ще раз хочу, дайте мені рішення комітету. Ви заступник перший?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте рішення комітету, все.

 

ІЗ ЗАЛУ. 30 днів уже пройшло!  Уже два місяці пройшло!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги! Так треба було голосувати.

 

ІЗ ЗАЛУ. Не треба боятися, ставте! (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знаєте що, я вже своє відбоявся, ви по Карпунцову зробили, все заспокойтеся. (Шум у залі)

 Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот-д’Івуарі (реєстраційний номер 5274). Будь ласка, заспокойтеся.

 

17:04:23

За-71

Питання до порядку денного не включено.

Тепер наступне питання. Про включення до порядку денного та прийняття рішення (щодо проекту закону про Концепцію державної міграційної політики). Рреєстраційний номер 5085, 5085-1. Прошу голосувати. Про включення до порядку денного та прийняття рішення.

 

17:05:01

За-49

Питання не включається в порядок денний.

Про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність вимогами Закону України „Про державну реєстрацію осіб та фізичних осіб підприємців (реєстраційний номер  5146). Прошу голосувати.

 

17:05:40

За-25

Рішення не прийнято.

Про включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження системи електронної державної реєстрації суб'єктів господарювання). Реєстраційний номер 5147. Прошу голосувати.

 

17:06:12

За-51

Питання не включено в порядок денний.

Про включення до порядку денного проекту Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо акредитації на території України відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб). Реєстраційний номер 5148, 5148-1. Прошу голосувати.

 

17:06:47

За-24

Рішення не прийнято.

Про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо надання допомоги за державним соціальним страхуванням). Реєстраційний номер 5159. Прошу голосувати.

 

17:07:15

За-182

Рішення не прийнято.

Про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до  Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо  створення умов для уникнення "технічних" дефолтів за облігаціями) (реєстраційний номер 5157). Прошу голосувати.

 

17:07:45

За-172

Рішення не прийнято.

Про  включення до порядку денного проекту Постанови про збереження комплексу Києво-Печерської Лаври та подальший розвиток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (реєстраційний номер 5135).  Прошу голосувати.

Відмініть, голосування, будь ласка. Володимир Яворівський.

 

17:08:11

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський голова Комітету з питань культури і духовності і автор цієї постанови.

Постанова справді дуже серйозна і потрібна. Але як автор цієї постанови я просто хочу сказати, розуміючи сьогодні настрій тут у нашій сесійній залі, як автор я хочу, Володимир Михайлович, запропонувати вам, зняти з розгляду проект Постанови, розглянемо його пізніше на наступній сесії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови про збереження комплексу Києво-Печерської Лаври та подальший розвиток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (реєстраційний номер 5135).

Прошу голосувати. (Шум у залі)

 

17:09:01

За-41

Рішення не прийнято.

Про включення, ставлю на голосування про включення до порядку денного проект Закону про гарантії рівності парламентських партій при освітленні їх діяльності державними телеканалами і радіоканалами (реєстраційний номер 5314).  Прошу голосувати.

 

17:09:33

За-180

Рішення не прийнято.

Зараз ми маємо перейти до розділу повторне перше читання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про планування і забудову територій" (щодо об'єктів освітнього і культурного призначення). Разом з тим, Комітет з питань податкової та митної політики звернувся з таким листом.

„Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики внесено на розгляд Верховної Ради України на повторне перше читання проект Закону України про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито (реєстраційний номер”. А це не сюди, вибачте. Це зовсім інше поклали.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про планування і забудову територій" (щодо об'єктів освітнього і культурного призначення) (реєстраційний номер 3645-д.). Доповідач – заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Баранов Валерій Олексійович. Будь ласка. Є автор? Хто від комітету буде доповідати? Будь ласка, Григорій Смітюх.

 

17:11:10

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Безперечно я маю відношення до цього законопроекту і, ви пам’ятаєте, він розглядався в минулому році і було запропоновано, що виникло під час розгляду цілий ряд питань, відправлено на повторне друге читання де відповідно комітет повинен доповідати. На жаль, за дорученням комітету нема доповідача, то з вашого дозволу я декілька слів скажу в підтримку цього закону.

По-перше, ви знаєте, що сьогодні, сьогоднішній день заклади охорони здоровя, культури, спортивні та інші будуються за кошти державного або місцевого бюджету.  Крім того, у нас на території України дуже багато таких об’єктів загальнонаціонального значення, або загально громадського значення будуються за кошти меценатів або за кошти недержавного бюджету. Ну наприклад, ви пам’ятаєте, що була побудована дуже унікальна споруда і це гордість України як „Донбас-Арена” в Донецьку. І таких можна прикладів приводити дуже багато. Але, на жаль, діюче законодавство, центральне законодавство місцевих органів, які приймають є, так  називаєме, дольові відрахування під час проектування цих закладів.

Ви знаєте, що за часи незалежності України дуже мало об’єктів загального призначення такі, як шкіл, культури,  освіти,  дитячих садочків та інших було дуже мало побудовано. І тому держава, і ми з вами повинні   зробити все для того, щоб надати якісь стимулюючи моменти або надати  законодавчим планом стимулюючи  моменти для того, щоб заінтересувати вкладати в цю сферу гроші.

Тому що на сьогоднішній день на інфраструктуру за рішенням місцевих органів влади зачастую сплачуються відповідні відшкодування від 1 до 4 процентів коштів, які направляються, так називаємий, на підтримку інфраструктури.  Що це таке? Це інженерні мережі першим ділом – це електрика, газ, вода, каналізації і тощо. Але разом з тим виникає проблема, тому що більшість цих інженерних споруд  сьогодні  знаходяться уже у приватній власності. І тому ті будівлі, які фінансуються за рахунок державного або місцевого бюджету, вимушені закладувати до 4 процентів на відшкодування  оцих  дольові так называемые паевые участи.   Тому я рахую, що недопустимо у цей час у зв'язку  з тим дефіцитом бюджету, який у нас, у зв'язку  з тим, що недостатньо фінансується, ще витрачати органам  місцевої, центральної органам влади на, так сказать, фінансування  інфраструктури частного порядку.

Тому, якщо Верховна Рада підтримає, то такі заклади, які освіти і культури будуть звільнені  від цих додаткових витрат, і це дасть  можливість зменшити вартість цієї будівлі.  І думаю, що такі будівлі будуть  тільки  на користь або  будуть слугувати нашому населенню.

Тому, шановні народні депутати, я пропоную підтримати цей законопроект, він простий, ясний і тим більше, що рахую, що цей вкрай необхідно  у цей час, коли економічна скрута в Україні. Дякую  за увагу. Будь ласка,  підтримайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,    прошу записатися на  запитання до доповідача. Прошу  вивести  прізвища на  інформаційне табло.

Юрій  Кармазін.

 

17:15:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я дякую  вам за те, що ви доповіли цей законопроект. Але скажіть, будь ласка, чи бачите ви можливість зараз  якогось   розгляду законопроекту з огляду на  політичну ситуацію, яка склалася в залі Верховної Ради. Можливо, треба було його  переносити і на сьогодні вважати вичерпаними  ті питання, які є, провести політичні консультації, тому ми всі закони зараз угробим  просто і  потім знову потратим цей час для  включення  у порядок денний і так далі, все, що буде з цим  пов’язано.

І як ви зреагуєте чи як  ви зреагуєте на  висновок  Науково-експертного управління, яке звертає увагу на  порушення тут, у цьому законі, норм Бюджетного кодексу у випадку  прийняття цього закону? Бо мова йде про  кошти, хоч і потрібні, але   все-таки кошти, з врахуванням  кризової ситуації у країні. Дякую.

 

СМІТЮХ Г.Є. Дякую за запитання. Розпочну з самого останнього. Що стосується зауваження  експертного нашого управління. Вдумайтесь тільки, будь ласка, що кошти, які я пропоную звільнити  ці будівлі від сплати, це йдуть кошти на приватні, так сказать, сфери обслуговування. Тому що я повторюю, що всі  інженерні мережі в містах, населених пунктах належать приватним особам. Тому ми фінансуєм по суті діла  або заставляєм,  за рахунок  у тому числі бюджета,  додатково фінансувати. Я пропоную звільнити. Це перше питання.

Друге питання. Щодо зменшення надходжень до бюджету. Послухайте, ми  за рахунок бюджету будуємо же ці споруди освіти, культури і  медичних оздоровчого призначення, ми ж  будем  за рахунок бюджета. То якщо ми зменшим вкладення  за рахунок  капіталовкладення, за счьот цієї недоплати, то таким чином ми  в ноль зводим цей баланс, тому що якщо ми не фінансуєм, то   і не відшкодовуєм.

Тому я рахую, що  незалежно від того,  як сьогодні проголосують в залі,  тому що дуже мало людей, але я рахую, що цей закон не є політичний, він є зовсім соціального призначення, так називаемий, і я просив би все-таки депутатів, які залишилися в залі, підтримати цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

 

17:17:28

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановний  Григорій саме Євдокимовичу, я розумію логіку цього законопроекту, але не вважаєте ви, що це можна було б запроваджувати лише за одної умови, що дані об`єкти, які збудовані, будуть передаваться в комунальну власність, спільну власність територіальних громад чи державн власність.

 

СМІТЮХ Г.Є. Цим законом… законом, по-перше, не відрізняється за які кошти побудувалися. Тобто в нашій країні будується за рахунок і приватних коштів, і за рахунок бюджетних коштів. Бюджетні кошти як центрального, так і місцевих бюджетів. Це перше питання.  І не завжди в світовій практиці і в нашій практиці, раз Україна пішла на таке, що всі мають рівні відношення, що у нас тільки будуть, наприклад,  дитячі садочки тільки державні. Хай, на здоров`я, будуть їх.  І тільки треба  наоборот, звільнити  і світ звільняє взагалі від податків в майбутньому ці підприємства лиш би вони функціонували, тому що нам вкрай необхідно підняти цю частину соціального, так сказать, значення проектів.

Вдумайтесь тільки, в Києві недостатньо тих садочків, а ви знаєте напевне  краще мене, тому що в свій час, коли безконтрольно вони продались, перепрофілювались і так дальше. І зараз цим законом я тільки  питаюся дати якісь хоч можливості  хоч частково  для того, щоб відновити    справедливість в цьому плані по відношенні капіталовкладень. Це не є комерційні проекти, це є проекти, які направлені на наших дітей першим ділом. Тому я прошу підтримати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Дякую.  Запитання вичерпані. Прошу записатися на обговорення.  Так, прошу вивести прізвища народний депутатів на інформаційне табло. Так, ніхто не виявив бажання брати участь в  обговоренні цього законопроекту.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Я ставлю на голосування цю пропозицію: про прийняття за основу проекту закону реєстраційний номер 3645-д.

 

17:19:49

За-185

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 128,  „Блок Тимошенко”  - 0, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 11, комуністів – 25, „Блок Литвина” – 20, „Позафракційні” – 1.

Я поставлю на голосування – прошу уваги! – про повернення до розгляду проекту закону реєстраційний номер 3645. Прошу голосувати. Про повернення до розгляду законопроекту.

 

17:20:29

За-207

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання законопроекту реєстраційний номер 3645. Прошу голосувати.

 

17:20:54

За-217

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (щодо розміру мита за посвідчення договорів відчуження нерухомого майна). Комітет звернувся з пропозицією перенести розгляд зазначеного проекту закону на наступний пленарний тиждень. Яка позиція буде?

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Нє, нє, зараз, тільки зараз. Тільки зараз.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ставте на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поставлю на голосування пропозицію комітету про перенесення розгляду проекту закону (реєстраційний номер 2536-д). Прошу голосувати. (Шум у залі) Ну, так вимагають розглядати, так я ж готовий погодитись. Так що?

 

17:21:52

За-29

Будь ласка, хто буде доповідати цей закон? 

Що робити тепер?

Я ставлю на голосування пропозицію, якщо… Немає бажаючих… Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер… А?

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А? Ну, якщо не… ну, давайте, обговорюйте. Будь ласка, прошу записатися на обговорення.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз… Я поставив на голосування, не підтримали. Що мені робити? Скажіть. (Шум у залі)  Як Верховна Рада  не погодилася, відкласти...

Прошу записуватися на виступ.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Не хочуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не хочете.  Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону реєстраційний номер 2536-д. Прошу голосувати.

 

17:22:56

За-29

Рішення не прийнято. 

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 2536-д).

 

17:23:19

За-147

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції (реєстраційний номер 2232).

 Доповідач – народний депутат України Смітюх Григорій Євдокимович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних менших і міжнаціональних відносин  Гнаткевич Юрій Васильович.  Зарубінський, будь ласка.

 

17:23:46

СМІТЮХ Г.Є.

Володимир Михайлович, враховуючи важливість цього закону, я би просив вас у зв'язку з тим, що фракція БЮТ покинула зал, провести реєстрацію депутатів. Якщо менше 226 депутатів, закрити сесію, щоб не ламати мій закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз в залі 266 зареєстровано карток. Справа у тому, що попередній закон я ставив на голосування про перенесення, не підтримали. Так зараз я можу вашу пропозицію також поставити на голосування. Іншого в мене виходу немає.

 

СМІТЮХ Г.Є. Володимире Михайловичу,  я повторюю, давайте тоді загалом для населення України скажу. Що, дійсно, еміграційне законодавство, яке на сьогоднішній регулює порядок або правила перебування іноземних громадян, які знаходяться на території незаконно, є вкрай не задовільному стані. І цей закон періодично на протязі останніх півроку з кожного дня відкладався, відкладався, відкладався по невідомим мені причинам.

Він, на жаль або на щастя, сьогодні, на кінець, попав в залу. Але депутатів сьогодні немає. І ваша заява, що 226 депутатів є, я кажу, що їх немає. Тому що я нарахував в залі зараз 48  чоловік.

Будь ласка, проведіть реєстрацію народних депутатів. Якщо їх немає, перенести на завтра. Тому що я дуже хвилююся в цей час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего, ви не вчить, як мене жити. Відповідно до Регламенту Верховної Ради  України, якщо один депутат у залі, я зобов’язаний проводити засідання. А карток, я вам сказав, не депутатів, а карток, 266.

То ми можемо піти таким шляхом. Обговорити законопроект і консенсусом погодити, щоб проголосувати за нього на наступний день.

 

СМІТЮХ Г.Є.  Якщо ви дозволите, тепер по суті. По суті.

Ви знаєте, що Україна в минулому році прийняла Закон про реадмісію з Європейським Союзом. Ви знаєте, що на сьогоднішній день на Україні знаходиться, по різним оцінкам, від 150 до 200 тисяч нелегальних емігрантів. І ця тенденція, на жаль, на Україні збільшується,  кількість іноземців, які можуть оказатися ближчими роками на Україні, може загрожувати національним інтересам України. Чому? Тому що у нас трудова міграція - на захід відкриті ворота в одну сторону Європи, де знаходиться від 4 до 7 мільйонів людей. А на Україну відкриті ворота тих людей, які неспроможні працювати, або не мають навиків, або не  мають можливості на Україні працювати, але тим більше вони знаходяться.

І в результаті прийняття цього закону виникла  необхідність для того, щоб надати органам центральної влади, таким, як нашим пограничним військам, внутрішнім… Міністерству внутрішніх справ та іншим надати можливість, щоб вони більш активно мали юридичні  підстави боротися за те, що не знаходилися у нас безпідставно, або без належного оформлення люди з інших держав.

Сама необхідність цього питання заключається ще по іншому, ви знаєте, що у світі сьогодні розпочався дуже великі зміни в плані екологічних та інших проблем. Ви знаєте, що Європа сьогодні потерпає, дуже великі незручності в  плані того, що у свій час такі країни як Бельгія, Франція, останнім чином Італія допустили на свою територію безконтрольно, так сказати, знаходження  дуже великої кількості іноземних громадян і ці іноземні громадяни приводять до дуже великих наслідків в плані безпеки або в плані суспільного спокою в країні.

Тому, враховуючи, що у нас дуже небезпечна склалася в Криму та інших територіях, тому що в нас границі відкриті, я рахую, що цей закон дуже актуальний і цей закон необхідно прийняти. Тому що в разі відсутності жорсткого регулювання цих питань, Україна з часом буде вимушена і ми з вами будемо вимушені додатково знаходити державні бюджетні кошти для того, щоб утримувати цих незаконно знаходжених інших громадян країни.

Так, як я раніше доповідав і народні депутати мали можливість чітко, ясно познайомитись з цим законом, я вважаю, що ми врахували всі зауваження при першому розгляді цього питання і тих пропозицій, які надавалися народними депутатами. Зняли зауваження, які були від юридичного управління нашого і винесли в редакцію разом з комітетом, тому що комітет повинен бути, я думаю, що доповість. Цей закон є актуальний і він відповідає всім вимогам, як внутрішнього законодавства, так і міжнародного права. Тому прошу народних депутатів підтримати цей законопроект і перенести розгляд цього питання на голосування на завтрашнє ранкове засідання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Григорій Євдокимович, ні ще питання, питання. Прошу записатися на запитання до  доповідача.

Запишіться на ж запитання, що ж ви?

Петро Степанович Цибенко, будь ласка.

 

17:29:07

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Шановний доповідачу! Шановний Григорій Євдокимович! Справді проблема, яку зараз підняли своїм законопроектом, вона надзвичайно важлива. Але і вона має свою, так би мовити, історію. Адже ця Верховна Рада  оцим складом ратифікувала Угоду про реадмісію.

Фракція Компартії України застерігала, що цього робити не можна, бо ви не сказали ще про одну суттєву деталь, якщо Україна ратифікувала Угоду про реадмісію і тих громадян, які незаконно перетинають український кордон в напрямку в Західні Європи, повертають до України, то в Україні вони вже знаходяться на законних підставах. І це вже стає проблемою не Європи, а проблемою України. Тобто мова  йде про те, що фракція Компартії України   абсолютно поділяє ту стурбованість, але просто нагадує, що не треба було голосувати за цей документ.

 

СМІТЮХ Г.Є. Дякую за запитання, дуже слушне питання. Якщо ви відслідкуєте мою позицію у Верховній Раді, то я цей закон по реадмісії не голосував. Це перше питання.

Друге питання. Хочу наголосити народним депутатам і для слухачів України, в понеділок цієї неділі я зареєстрував закон 5526, де пропоную народним депутатам України проголосувати по денонсації цієї угоди до тих пір, поки нас не будуть відношення дзеркально відображенні з європейськими країнами та іншими, тобто перейти Україні на двосторонні відносини. Є, наприклад, з Російською Федерацією двосторонні відносини, які регулюють ці питання, будь ласка, Україна приймає, ратифікує і так дальше. А не так, що в односторонньому порядку ми допускаємо, що тільки в цьому році буде 150 тисяч незаконних емігрантів, які переселяться з Європи або будуть депортовані з Європи на територію України, і потім, дійсно, це буде проблема наша з вами, і не тільки наша з вами, а й суспільства. Тому що ці люди зачастую знаходяться в такій зоні, більше я б відніс їх до кримінального характеру, де не дають можливості спокою нашому суспільству.

Тому я, я послідовно голосую, і послідовно відображаю в документах. Крім того, я думаю, що й завтра я зареєструю разом з іншими депутати законопроект, який буде говорите про те, що ми односторонньому порядку не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

СМІТЮХ Г.Є. Ми не повинні мати в односторонньому порядку так називаємий  візовий режим, де ми, для більшості країн світу відкрили візовий режим, а українці, які даже трудяться за кордоном або по іншим справам їздять, оббивають пороги наших дипломатичних, наших сусідів дипломатичних відомств для того, щоб отримати. І ви знаєте, які запобіжні ці країни роблять заходи, вони вплоть до відбитків пальців повинні отримати від наших громадян для того, щоб надати ту чи іншу візу і не завжди її надають. Тому, я думаю, що і цей закон і той закон він в комплексі буде допомагати нашим органам і нашому суспільству врегулювати ці питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Тарасюк, будь ласка. Народний депутат Чорноволенко, будь ласка.

 

17:32:20

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане доповідачу, я би хотів, щоб ви більш детально зупинилися от на такому аспекті цього закону, я, в якій мірі в ньому захищаються права нелегальних мігрантів в Україні і не тому чому, от чому ваша мотивація по їх захисту чи не тому, що їхній труд використовувався при реконструкції дачі в Межигір’я, яка от так ви не хочете проголосувати за створення комісія, яка би розслідували це питання. Дякую.

 

СМІТЮХ Г.Є. Ви знаєте, якщо ви, якщо ви дивилися цей законопроект або ознайомилися з ним, то ви ніколи не скажете, що в цьому законопроекті є питання, які мають особисту або якусь особисту думку. Це загальнонаціональне питання.  Це перше питання.

Що стосується „Межигіря”?  Ніякого відношення цей законопроект і близько не має до того  питання, яке ви піднімаєте. Будь ласка,  це окреме питання. Давайте по суті розглянемо ту пропозицію, яку я вношу і розглядалася на комітеті. Між тим комітет одностайно, в тому числі Міністерство закордонних справ підтримує ці зміни, які я виношу  на ваш розгляд і вони будуть корисні нашій державі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій  Гордієнко, фракція комуністів.

 

17:33:37

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Шановний Григорію Євдокимовичу, я повністю сам підтримую саме те, що ви сьогодні тут озвучили  в сесійній залі. І ви вже дали відповідь на те запитання, яке мене випередив колега Цибенко. Але хотів би застерегти, коли тут ратифікувалася та угода, ми волали до всіх колег депутатів, що не потрібно її підтримувати. А сьогодні я чую від ефіру до ефіру коментарі тих, хто сидить, саме сидить в протилежній стороні нашого залу,  як вони посипають голову саме попелом і плачуть, що не треба було його ратифікувати. То необхідно, коли вони це говорять, щоб вони казали, що вони за це голосували.

 І наступне. Питання денонсації саме цієї угоди і питання безвізового режиму, якщо ви будете реєструвати такі законопроекти, я підпишуся в обов’язковому порядку і  це необхідно робити негайно.  

 

СМІТЮХ Г.Є. Дякую.  Ну, я сказав, що  по денонсації вже внесене питання. А що стосується  дзеркального  так називаємого відображення візового режиму, то він повинен бути внесений завтра. Це перше питання.

Друге питання. Дякую за підтримку, тому що ви разом зі мною  поділяєте ту стурбованість, яка в країні складується.  І, на жаль,  Президент, який мав би у цьому плані  хоч щось робити, тому що він безпосередньо відповідає за ці відношення. І він перший видав указ, у рамках  подальшої роботи  жодного кроку, нічого зроблено у нашій   країні.

Ви ж сьогодні  достатньо проінформовані люди і все суспільство, ви відчуйте,  що  відбувається у світі. У світі відбуваються колосальні зміни, які можуть привести до  тотальних еміграційних потоків. І це  загроза Україні. Ну, вдумайтесь тільки в цифру одну. По даним  Організації ООН у  2050 році в Україні українці ті, які  живуть сьогодні, буде тільки 26 мільйонів. Це  загроза? Загроза. І  у той же час,  дуже  суттєво з кожним роком  по 150, по 200 тисяч буде  до нас прибувати іноземних громадян, це Близькій  Схід, в першу чергу, Азія, Іран, Ірак, Афганістан і інші. До нас німці  не приїдуть, кваліфіковані робіт…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло  Папієв, будь ласка.

 

17:35:54

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.  Шановний доповідачу, ми сьогодні  в черговий раз побачили  справжнє обличчя "Блоку Юлії Тимошенко", тобто фракція, яка сьогодні представлена   першою особою у державній виконавчій  владі, а саме, Прем`єр-міністром України. Дивіться, такі важливі для  народу України розглядаються закони, а вони так зухвало покинули зал. Пригадайте, позаминулого тижня, минулого тижня вони  з надуманих таких всяких причин  робили позачергові  сесії, розказували, як вони люблять український народ, сьогодні ми не маємо  державного  бюджету України. До речі, от якраз реадмісія має здійснюватись за кошти українського народу, за кошти державного бюджету   і вже починатися  з цього року, а у нас державного бюджету немає. Сьогодні  уряд не виконує Закону України „Про  підвищення соціальних стандартів”, у людей фактично крадуть пенсії, заробітні плати, соціальні  допомоги.

Як би ви от зараз    бачили виконання свого закону, враховуючи те, що державного бюджету у нас так і немає?

 

СМІТЮХ Г.Є. Дякую за запитання.  У зв’язку  з тим, що бюджет, на щастя або  на жаль, не внесений  по відношенню до цього закону, який ми розглядаємо, тому що, безперечно,  якщо будуть розглядати бюджет, то в цьому бюджеті  повинні бути передбачені кошти на  утримання незаконних емігрантів на України; безперечно, що це є  ці кошти, які вкрай необхідні  для  наших, вибачте, пенсіонерів, дитячих садочків, то, що у нас не хватає, або то, що недостатньо фінансується.  

Тому я рахую, що якщо  вчасно Україна прийме цілий ряд цих законопроектів, у тому числі  які я назвав, то Україна не буде, так сказать, витрачати ті залишки коштів, які  недостатні для соціальних наших потреб, у тому числі на пенсії, на утримання дитячих садків, здоров`я і тощо. Тому я думаю, що… тим більше, розумієте що? Прийняття цього закону не потребує від держави  якісь капіталовкладення. Зовсім. Це відсутнє необхідність фінансування. Це просто  надає право відповідним органам додаткові можливості, щоб вони в законний спосіб перешкоджали б оцим незаконним діям на території України, або на межі території України. і не більше того. А безперечно, що, якщо говорити з точки зору Європейського Союзу….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

СМІТЮХ Г.Є. …говорити країнам, які заінтересовані в тому, щоб ці емігранти до нас, так сказать, перемістилися, це європейські країни розвинуті, де, до речі, у  них з бюджетом все гаразд. Ви знаєте тощо. І вони могли би, якщо говорити, з гуманітарної точки, з такої, знаєте,  демократичної точки, то у них ці можливості є. і Європейський Союз знає, що у нас цих кошти немає, що їх не буде ніколи, що у нас це буде проблеми і навмисно створюють в односторонньому порядку такі умови, щоб це у нас проблеми виникали. У мене виникає питання: чому це так робиться. Або планомірно це робиться, або по незнанію, я думаю, що це… думаю, що… може розвіяти мою точку зору, це навмисне це робиться, щоб Україна стала такою країною, де завжди були якісь проблеми всередині нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін,  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

17:39:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Григорій Євдокимович, ви добре розумієте, що спочатку, до внесення змін в правовий статус іноземців в цей закон треба було прийняти ту концепцію, про яку я борюся вже в цій залі: концепцію державної міграційної політики, яка сьогодні стояла шостим питанням і яку сьогодні бездарно завалили зараз з-за політичних протистоянь. А там передбачено, зокрема, і захист ринку праці в Україні від доступу на нього не контрольованих державою трудових мігрантів. Ми повинні визначитись: ми за це, ми не за це. Ми за створення єдиної системи еміграційного контролю на території України: чи – за, чи – ні. Тобто політичне прийняття рішення, як будувати міст.

І ви сказали, що відкритий у нас візовий режим. Але ж він, на жаль, відкритий, ви знаєте, неконституційними указами Президента з метою забезпечення доступу до Євробачення 2005 року, щоб ви знали…

 

СМІТЮХ Г.Є. Ну, щодо вашого питання відносно концепції. Дійсно, це питання слушне було і не потребує його розглянути. То мені, на жаль, дуже жалко, що це питання не розглядалося сьогодні в залі. До речі, в сьогоднішньому „Голосі України” моя по цьому питанню опублікована стаття. Я думаю, що громадяни України зможуть ознайомитися, що в нас твориться з трудовою еміграцією. І якщо ви візьмете трудову еміграцію, умовно, на паритетних відношеннях європейської країни любої, то ви побачите, що в нас тільки легалізована трудова міграція з Польшею – одна і Португалія – два, більше ніхто. Хоча ви знаєте такі країни, як Іспанія, Італія та інші, мають дуже велику кількість нашої робочої сили, це кваліфіковані, здорові, розумні і молоді люди, які працюють на збагачення.

Тому, безперечно, що Верховна Рада, я рахую, що повинна повернутися до обговорення цієї концепції і Верховна Рада, раз Президент не вносить таку концепцію, якій він, по-перше, повинен, це його компетенція була би і правильніше, то Верховна Рада повинна взяти в свої руки це питання і обовязково розглянути. Я за те, щоб повернутися до питання і ближчим часом. Якщо можливо не… це питання не буде провалено завтра, то на першій ... на першій неділі сесії після виборів, так сказать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, час завершено.

Співдоповідач – голова комітету Олег Зарубінський, будь ласка.

 

17:41:46

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Законопроектом за номером 2232 передбачається ужорсточити вимоги до іноземців, які перетинають державний кордон України та посилити відповідальність юридичних та фізичних осіб за сприяння нелегальній міграції.

Шляхом змін та доповнень до низки статей Закону України "Про правовий статус іноземців” пропонується заборонити  вїзд  до України іноземцям та особам без громадянства, які є носіями інфекційної чи іншої небезпечної хвороби або прибули з країни з особливо складною епідеміологічною ситуацією. Подали завідомо неправильні відомості або підроблені чи зіпсовані документи. Не виконали фінансових зобов’язань перед Україною, не мають фінансових можливостей для забезпечення свого перебування в Україні  тощо.

Зазначу, що останній пункт вже виконується Державною прикордонною адміністрацією України на підставі постанови Кабінету Міністрів України за номером 1074, але, дійсно, законодавчо він не закріплений.

Законопроектом  також пропонується внести зміни до статті 332 Кримінального кодексу України та доповнити його статтею 332.1, які посилюють кримінальну відповідальність за організацію та сприяння незаконному переміщенню осіб через державний кордон України.

Поряд з цим вносяться зміни до 203,   204-1, 206 статей Кодексу України про адмінправопорушення, що посилюють відповідальність іноземців за порушення правил перебування в Україні та відповідальність фізичних і юридичних осіб за сприяння нелегальній міграції.

Хочу нагадати, що зазначений законопроект 17 березня цього року вже  розглядався Верховною Радою України у першому читанні і був направлений на повторне перше читання. На думку нашого комітету він після цього був ґрунтовно доопрацьований автором, в нього внесено ряд змін та усунуто низку  спірних положень внаслідок яких він не був підтриманий при розгляді 17 березня 2009 року.

Враховані у ньому і окремі пропозиції, що надійшли від народних депутатів під час засідань Верховної Ради  України  та зауважень Головного науково-експертного управління.

Зрозуміло, що можна, шановні колеги, і тепер  дискутувати щодо окремих положень доопрацьованого законопроекту. Можна. Але в той же час очевидно, що посилення законодавства, яке регулює правовий статус іноземців - вимога часу. Щороку Державний кордон України перетинає до 50 мільйонів осіб. Значна частина іноземців в’їжджає в Україну та виїжджає з України у спрощеному безвізовому порядку, який передбачено відповідними угодами, зокрема з Європейським Союзом. Контролювати такі міграційні потоки можливо тільки за наявності досконалого міграційного законодавства, яке оперативно реагує на вимоги часу.

Необхідно також зазначити, що влітку цього року постановою Кабміну в Україні фактично утворено міграційну службу України, очевидно, що для її ефективності діяльності необхідно відповідно часу та ситуації законодавства в сфері міграції.  Пропонований на ваш розгляд законопроект якраз є одним  із, на нашу думку, думку, комітету ефективних законопроектів у  цій царині.

Слід згадати й про те, що 15 січня  2008 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду про Україну Європейським Союзом про реадмісію, про що тут вже йшлося, тим  самим взявши на себе низку зобов’язань, передбачених передбачених в угоді. А це означає, що Україна вимушена буде додатково приймати нелегальних  мігрантів з країн Євросоюзу, якщо будуть доведені, що вони туди прибули через Україну.

Коли ця угода ратифікувалась 226 чоловік проголосувало, я особисто виступав протии і наша фракція (це просто як репліка), мотивуючи тим, що якраз дуже легко буде довести, навіть, не завжди справедливо, що людина з України потрапила до країн Євросоюзу бо для цього достатня будь-яка квитація отримана в Україні.   

Прийняття цього законопроекту в першому читанні дозволить започаткувати, на думку комітету, процес застосування, якщо можна так сказати, антикризових заходів у сфері міграції.

13 травня цього року комітет на своєму засіданні запрошених зацікавлених міністерств і відомств розглянув законопроект про внесення змін до деяких  законодавчих актів України з питань міграції поданий народним депутатом України Смітюхом ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. .. та ухвалив рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного сесії та прийняти його за основу.

Ще, оскільки є час, скажу, мені сказали, що є хвилина, Олександр Володимирович. Шановні колеги, часи ліберальної міграційної політики минули. І це кожна країна, яка турбується про свій добробут і благополуччя це розуміє. Привертаю вашу увагу і до того, що під час обговорення законопроекту, під час засідання комітету усі представники профільних міністерств та відомств висловились схвально щодо нього, зазначивши, що з його прийняттям буде вирішено низку нагальних проблем особливо щодо здійснення прикордонного контролю. Значить, імені комітету закликаю підтримати цей законопроект. Дякую автору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Запитання, будь ласка, запишіться, якщо є такі. Будь ласка, записуйтесь. Народний депутат Гордієнко Сергій, фракція комуністів.

 

17:48:18

ГОРДІЄНКО С.В.

Олег Олександрович, так все-таки скажіть про моральність саме ратифікації реадмісії і ці питання, які ви сьогодні доповідаєте, коли голосують одне, а потім ідуть, рвуть саме тільняшку на грудях, щоби  показувати, які хороші  і повернутися  назад.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Про моральність тут не ідеться. Це не та категорія, яка, на жаль,   часто присутня, а точніше неприсутня серед колег.  Я про інше скажу. Коли я доводив, що не можна ратифікувати цю угоду, я казав, що це тільки імітація того, що воно іде в пакеті. Нам нав’язувалось це з  лібералізацією візового режиму. Спрощення візового режиму.  Спрощення як воно  сталося,  ви є свідками, тільки  для обмеженого кола категорій тих, які і раніше, в принципі, не мали проблему одержати візу, тому що вони були  з делегаціями, великі бізнесмени  і таке інше.

А прості люди, як і було так і сьогодні ще   гірші умови надання їм візи, про що відкриті засоби масової інформації повідомляли дуже часто. А ось пакету то і  не відбулося, тому що це не реалізована, а з 1 січня всі заходи вступають у силу. Я ще раз хочу наголосити, я утрирую, а можливо і ні. Достатньо будь-якого папірця, якій нібито є квитанцією чи документом, з яким, умовно кажучи, представник Бангладеш…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дуже важливо. …Бангладеш, М’янми або  Індії, не ображаючи ці країни, але звідти основний потік іде мігрантів. В Євросоюзі його  знаходять, а там є квитанція з  української  хімчистки, умовно кажучи. Це вже за цією угодою от такий був текст зроблений, є підставою для того, щоб кваліфікувати цю людину як нелегально  прибулу з України. У той час, як він після того, як пішов у хімчистку, може переткнути кордон через Молдову, через Білорусь і таке інше.  Тому ви праві у тому  плані, що треба думати над тим, що ми ратифікуємо, що ми робимо.

 Ще раз  хочу сказати, в даному випадку не як голова комітету, наша фракція нуль голосів дала за Угоду про реадмісію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Папієв. Будь ласка, мікрофон.

 

17:50:43

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановний доповідачу, ви  бачите, що відсутність в залі „Блоку Юлії Тимошенко”  ще раз підтверджує, що паніка і розпач Прем`єр-міністра після результатів першого туру передалася і народних депутатів України, тому  вони самі  не знають, що їм робити і як їм дивитись людям в очі.

Але от мені хотілося б, щоб ви більш докладно, особливо радіослухачам нашим і телеглядачам сказали, що таке взагалі реадмісія. Тому що  це зобов’язання держави, що ми приймаємо на  свою територію нелегальних мігрантів з країн Європейського Союзу незалежно чи перетинали вони кордон України, коли вони потрапили в країни Європейського Союзу чи ні. більше того,  це  зобов`язання, які ми  маємо виконувати за кошти Державного бюджету України. І утримання оцих лагерів, і репатріацію.

Крім того, ви знаєте, що реадмісія приймалася під обіцянки, що нам спростять і візовий режим, і що в нашій угоді з Європейським  Союзом з`явиться майбутнє членство України. Але цього  не  сталося.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую. Дякую за запитання. Михайло Миколайович, я тільки не розумію, ви хочете, щоб я повністю ще раз  повторив все те, що ви сказали, кваліфікуючи що таке реадмісія? Реадмісія – це повернення незаконних мігрантів на територію, через яку вони потрапили…Слухайте, слухайте! Через яку вони потрапили. Тобто Україна бере на себе зобов`язання  транспортувати за свій рахунок мешканців Бангладеш, якщо в Євросоюзі, в одній з країн Євросоюзу буде доведено (я вже сказав, як це важко зробити), що ця людина – нелегальний мігрант перетнула кордон через Україну, кордон… (Михайло Михайлович, не махайте головою. Ви ж знаєте, що я знаю)

Так ось, Україна має посадити на літак цього мешканця, ну правильно, мешканця Бангладеш, Мянми, Китаю і так далі і відправити по місцю, звідки він потрапив до України, а зрозуміло, що це було транзитом в більшості випадків, 80 відсотків, через Російську…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

Будь ласка, Михайло Чечетов. Будь ласка.

 

17:53:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Олег Александрович, я хочу вам задать вопрос, который мне задали на встрече, при чем довольно интеллектуальная встреча, с довольно интеллектуальной аудиторией была, профессорско-преподавательский состав. Люди спросили: вот, почему премьер-министр Украины Тимошенко для того, чтобы понравится Западу, заполучить дивиденды на выборы в глазах западных стран, она проводит убийственную для странны эмиграционную политику и превращает, по смути дела, у нас Украину в отстойник, да? К нам кто только не приезжает, а потом начинаем думать, а откуда у нас вспышки заболеваний, эпидемий, дети болеют, рост преступности и так далее. Ну, спасибо, народному депутату Смитюху от Партии регионов, что он придумал закон, хоть как-то исправить ошибки госпожи Тимошенко. А что еще нужно по-крупному сделать так, чтобы защитить от того беспредела, который происходит, от тех ошибок, которые правительство Тимошенко натворило в области миграционной политики? Что нам нужно сделать, что предпринять для того, чтобы защитить страну и народ, да? Спасибо.

 

МАРТИНЮК А.І. Смітюха в Премєри.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Михайло Васильович, при всій повазі до вас, я не буду продовжувати агітаційно-пропагандистську місію, тому що, давайте відверто скажемо, багато питань, які повязані з міграційною політикою, це питання, які стосуються безпосередньо повноважень Президента України, людини, яка керує, фактично, зовнішньополітичним напрямком, міжнародною політикою. Ви знаєте, що і національна безпека і оборона, але і питання міжнародної політики.

І тому, я думаю, що нам, якщо відійти від  пропагандистських певних моментів, що треба зробити, це щоб, дійсно, запрацювала державна міграційна служба, бо сьогодні в нас проблемами нелегальної міграції займається, я якось порахував, десь до семи різних відомств: і Міністерство внутрішніх справ, і податкова… митна служба, і Державний комітет з питань національностей і релігій, і Служба України, і Державна прикордонна служба, і, і, і. Ви розумієте, і в Російській Федерації, я беру навмисно Схід, і в Сполучених Штатах Америки, беру Захід, є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Є окремі органи, такі, як міграційна служба. Байдуже, що в одній країні, що я називав, вона підпорядковується Міністерству внутрішніх справ, в іншій країні вона є абсолютно не залежна. Головне, що там сконцентровані і закмульовані всі зусилля системно, комплексно, а не фрагментарно щодо вирішення цієї проблеми.

Я ще раз хочу сказати, що лібералізаційна міграційна політика в світі закінчилася. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазін, будь ласка. Останнє запитання.

 

17:56:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, давайте справедливості ради спочатку,  зовнішньою політикою у нас керує Президент. Перше.

І друге. Ви зараз звинувачуєте Тимошенко в тому, в тому, що вона абсолютно немає причетності. І в тому числі хіба вона ухиляється від дебатів на телебаченні і так далі. Давайте ми не будемо і не в її штабах розробляється зараз сценарій дати згоду, а потім ніби-то захворіти, це я кажу для суспільства, а потім історія нас розсудить.

Я хотів інше питання задати,  шановний Олеже Олександровичу, ви професійна людина, я вам за це дякую. В цьому законопроекті є вади, хоча його і можна приймати, є вади, зокрема, щодо внесення  змін до Кримінального кодексу і я хотів  би почути вашу думку, думку вашого комітету, як та людина, яка три роки  присвятила себе змінам до і прийняттю нового Кримінального кодексу.

Яка ваша думка, адже очевидно, що там похибка є і ви обійшли якось саме це питання…

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О. О. Що саме я обійшов?

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Я дякую, Юрій Анатолійович, за таке ґрунтовне запитання, в принципі, я на нього відповідав, правда без деталізації. Чому без деталізації, тому що є, я б не називав це вади, я називав би ті речі, які очевидно можуть бути покращені, удосконалені. І на засіданні комітету до речі про це йшлося. Але незважаючи на це, всі члени комітету, якщо я не помиляюсь, незалежно від фракційної приналежності, сказали, що цей законопроект варто приймати, що він має бути поштовхом в цілій системі заходів, в тому числі. Я з вами погоджуюсь, я просто не деталізував, там ще деякі моменти, але я думаю, що це інший формат. Дякую. Ви праві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Завершено доповідь і співдоповідь обговорення  оскільки 18 годин. Ми проведемо завтра цього закону і …Підтримуєте.

Тому шановні колеги завтра ми продовжимо наше ранкове засідання після виголошення депутатських запитів із обговорення цього питання і прийняття рішення.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині ранку.