ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 жовтня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:51

(Реєстрація народних депутатів України)

Зареєструвалися в сесійній залі 419 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати! Сьогодні день народження наших колег Бабаєва Олега Майдановича і Герасим’юк Ольги Володимирівни. Прошу привітати наших колеги, побажати їм всіляких успіхів. (Оплески)

Шановні народні депутати! Надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 20 жовтня 2009 року. Розглянуто десять питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято: два закони та три постанови, один законопроект та три проекти постанов відхилено.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, виголошенням заяв і повідомлень. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи. Провадиться запис на виступи. Прошу на табло прізвища народних депутатів.

Народний депутат Василь Потапов, фракція Партії регіонів. Підготуватися Лук’яновій. Володимир Стретович буде. Ганна Герман, будь ласка.

10:03:32

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги! Учора парламент прийняв два дуже важливі рішення. По-перше, вчора парламент підвищив мінімальні зарплати і пенсії, і друге, в першому читанні, був прийнятий законопроект, який прирівнює всіх: і депутатів, і Президента, і пересічних громадян – перед законом. Це дуже важливі рішення, і вони свідчать про те, що зростає роль парламенту в Україні. У той час, як влада бездіяльна, влада не займається полегшенням життя людей в кризі, парламент взяв на себе цю відповідальну роль, і це надзвичайно позитивний факт.

Тим паче, з огляду на це ми повинні думати про якість парламенту і сьогоднішнього, і майбутнього. І ідея про відкриті списки на майбутніх парламентських виборах сьогодні повинна стояти і бути актуальною, як ніколи.

Тим паче, що ми пам’ятаємо як лідери деяких фракцій, зокрема, як Юлія Тимошенко перед минулими парламентськими виборами абсолютно чітко артикулювала і обіцяла. Вона казала, я цитую: „Я персонально відповідаю за кожного депутата, який прийде в парламент у списку Партії регіонів”.

Сьогодні на парламент кинута тінь. Деякі факти доведені, деякі не доведені. Але я не чула, щоб Юлія Тимошенко публічно вибачилась перед людьми за історію з Лозинським. Я не чула, щоб Юлія Тимошенко сказала своїм депутатам, на яких пала тінь, вина яких не доказана, і яких ми готові захищати, якщо вони не винні, щоб вони прийшли в парламент, не ховалися по домівках, вийшли перед нами і чесно, і відкрито сказали правду.

Ми повинні сьогодні говорити не про те, якої непоправної шкоди іміджу України на міжнародній арені завдав цей страшний скандал зі зґвалтуванням дітей. Ми повинні говорити про те, що Україна і її перші політики готові до того, щоб брати відповідальність на себе за тих людей, яких вони приводять у парламент.

Ми повинні говорити про те, чи готові ми очищуватися від подібних речей. Адже такі випадки страшні, ганебні були і в інших країнах, але про державу судять не з того, що в ній сталося, а з того, як політики, як перші особи держави відреагували на випадок: чи вони намагалися за всяку ціну приховати цей факт від суспільства, чи вони мали мужність і силу очиститися і сказати суспільству правду. І це сьогодні надзвичайно важливо і …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ГЕРМАН Г.М. …і перед президентськими, і перед наступними парламентськими виборами, коли б вони не відбулися. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується народний депутат Лук’янова, фракція „Наша Україна”. Вона передає право на виступ Володимиру Стретовичу, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Віктор Терен.

10:07:08

СТРЕТОВИЧ В.М.

Доброго ранку, Україно! Доброго ранку шановні народні депутати! Християнсько-демократичний союз словами „в Україні організована злочинність” або навіть „в Держкомземі корупція” нікого не здивує. Але все-таки скажемо ствердно: в Держкомзем корупція, в Держкомземі організована злочинність”. І якщо поки не можемо „дістати до голови”, „будемо рубати щупальці”. Ось про такі „щупальці” і піде сьогодні мова.

Слухайте. Християнські демократи говорять, що сьогодні масово в Україні ошукуються громадяни, які безоплатно приватизують землю. Масштаби такого ошукування по даних з п’ятнадцяти областей України досягли вже близько 130 тисяч осіб та за попередніми підрахунками з їх кишень витягнуто 17 мільйонів гривень. Розмах цього діяння відбувається з одного боку з повного та усвідомленого відома керівництва Держкомзем України, а з іншого боку, при його офіційній позиції, незаконності цього явища, а також при байдужому спостереженні за цим процесом органів прокуратури.

У чому суть порушення? Регіональні структури Держкомзем, філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” та окремі органи місцевої влади, всупереч законодавству, приймають зобов’язальні приписи для громадян в експертизах, протоколах, рішеннях отримувати так звану неіснуючу довідку про підтвердження відсутності реалізації громадянином права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, за яку стягуються гроші, і при тому не малі, від 180 до 200 гривень.

Докази, виявлені ХДС під час вивчення цієї проблеми, говорять не тільки про те, що ця в лапках „довідка” не згадується в жодному нормативному акті, але як зазначено в приписі прокуратури Автономної Республіки Крим про усунення порушень закону довідки, які видаються, не містять остаточної об’єктивної та достовірної інформації. Іншими словами, ця вимогана довідка – липа.

Коли керівництво державного підприємства „Центр ДЗК” в особі керівника Долинського з’ясувало, що про злочин стає відомо, то здійснило спробу приховати його, і власним листом заборонило регіональним філіям взагалі відповідати на мої звернення, чим додатково порушили інші статті Кримінального кодексу.

Неспроможність судової гілки влади на справедливе рішення, а органів прокуратури на добросовісне виконання власних обов’язків призвело до зухвалої поведінки злочинців.

Також після отримання депутатського звернення Дніпропетровське обласне управління земельних ресурсів (керівник Євген Заєць) видає наказ, в якому наголошує на неухильній вимозі витребовування цієї здирницької довідки про нібито підтвердження відсутності реалізації громадянином права на безплатну приватизацію земельної ділянки всіма дозвільними землеупорядними органами на Дніпропетровщині.

Може якісь посадовці державних органів в Україні Бога не бояться і діють безвідповідально, то ми, християнські демократи, його боїмося, тому робити будемо з сумлінням.

Що необхідно зробити? Все просто. Вимогу незаконних довідок заборонити. Друге – незаконно стягнені гроші повернути громадянам. Третє – Кабміну, Держкомзему нормативно врегулювати це питання. Нібито простий вихід із ситуації. Проте сподіватись тільки на сумління злочинців не вбачаємо за можливе.

Християнський демократичний союз оголошує про ряд заходів по відновленню незаконно порушених прав громадян, які полягатиме: у створенні Тимчасової парламентської слідчої комісії по розслідуванні факту злочину, вимог парламентського реагування до обласних прокуратур про негайне проведення перевірок на місцях та забороні засобами прокурорського реагування незаконних вимог, так званих, довідок, і налагодження безпосередньо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

СТРЕТОВИЧ В.М. ….налагодження безпосереднього контакту з громадянами, які постраждали від незаконної афери та надання їм необхідної правової допомоги про проведення незаконно сплачених гостей.

Ми будемо робити це відкрито, гласно, широким доступом громадськості до прийнятих рішень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Віктор Таран, фракція «Блоку Юлії Тимошенко». Наступний буде виступати Ярослав Кендзьор, право на виступ передає Володимир Карпук.

10:10:44

ТАРАН В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Маленька репліка з самого початку. Я не буду коментувати виступу однієї депутатки, виступу в дусі кадебістських провокацій, їй це видніше, іще їй це видніше – це всім давно відомо.

Я би просто хотів перед тим, як виступити - сказати ще малесеньку репліку. Щоб наше СБУ нарешті швидше виконало Указ Президента про оприлюднення прізвищ колишніх агентів КДБ там усяких стукачів і таке інше. Але я говоритиму про позитиви.

Шановні колеги! Минулої середи відбулися парламентські слухання з питань співпраці України з українською діаспорою. Я хочу сказати, що це вперше в історії українського парламентаризму відбулися такі слухання, які додали честь нашому парламенту. І я хочу сказати, що українська діаспора є однією з найбільших у світі і українці за кордоном дуже шановані люди, вони обіймають в різних країнах державні посади важливі, є серйозними науковцями і, справді, світила медицини, культури і Україна дуже багато втратить якщо не підтримувати з ними всіма дуже серйозні зв’язки.

Отже, на наші парламентські слухання в Україну приїхали представники української діаспори з Франції, Естонії, Канади, Росії, Італії, з Іспанії і це, справді, була визначна подія в діяльності українського парламенту, іще раз хочу наголосити, це робить честь Верховній Раді.

І на цих виступах однозначно наголошувалося на необхідності зміцнення зв’язків між Україною і Україною за кордоном і зокрема на необхідності створення єдиного координаційного центру. Можливо, це міністерства по зв’язках з закордоном аналоги чому є, наприклад, у Франції чи в тих же країнах Прибалтики, чи, як мінімум, створення окремого департаменту і в компетенції цього центру має входити і питання культури, і питання візове, і питання трудової міграції тощо.

І до речі вперше за роки незалежності уряд виділив дуже значні кошти на співпрацю з закордоном і це свідчить, що уряд, справді, розуміє важливість порушення проблеми.

Разом з тим, на слуханнях звучала тривога представників української діаспори в Росії, самих представників української діаспори в Росії і говорилося про те, що кількість українців в Росії з року в рік катастрофічно зменшується, що свідчить про асиміляцію українців в Росії.

І, по-друге. В Росії, де понад 7 мільйонів українців немає жодної української школи, немає українських газет, немає українських телерадіопрограм. І тому на цьому фоні, особливо лицемірно звучать виступи деяких і наших соотечественников в этом парламенте, зумисне цитую російською мовою, про нібито якісь ефемерні утиски росіян в Україні.

І, насамкінець, хотілося, щоб, нарешті, наш Комітет з питань державного телебачення і радіомовлення налагодив українські телепередачі за кордоном, щоб українці…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ТАРАН В.В. …щоб українці знали про Україну із українських передач, з вістей України, а не з препарованих російських передач, в яких, на превеликий жаль, давно ліплять з українця образ ворога. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Наступним буде виступати народний депутат Попов замість колеги Ярощука.

10:14:18

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”.

Громадський рух „За Україну!” глибоко стурбований ситуацією в Криму. В інформаційному просторі Криму цілковито домінують шовіністичні московські й місцеві промосковські засоби масової інформації, а правоохоронні органи ніяк не хочуть бачити, як розпалюється міжнаціональна ворожнеча та лунають заклики до сепаратизму.

Кримська влада обмежує сферу вживання державної мови, здійснюючи політику русифікації дітей і не лише етнічних росіян, але й українців та кримських татар. Лише 2 відсотки дітей навчаються в школах з українською мовою навчання. У більшості районів таких шкіл взагалі немає.

Російські війська хазяйнують в Криму, як у себе вдома, не лише вивозячи і ввозячи будь-яке майно і озброєння, але друкуючи в друкарні Чорноморського флоту тонни українських, антиукраїнських газет і читаючи в школах так звані уроки „мужності”, що виховують в дітях ненависть до України.

Екстреміські проросійські угрупування відкрито діють в Криму і отримують всебічну підтримку від Росії та її військ, дислокованих в Криму. Проте останні події нагадують вже не про інформаційну війну, а підготовку до збройної агресії. Чорноморський флот з вересня підпорядковано Північнокавказькому воєнному округу.

29 вересня українська громада Севастополя заявила, що цей флот провів відповідну реорганізацію з метою підготовки операції з захоплення Криму повітряним і морським десантом, а також узяв на облік усі об’єкти з бетонними підвалами вздовж основних магістралей Криму.

І на цьому тлі перший віце-прем’єр Турчинов розпорядився закрити єдину патріотичну газету Військово-Морських сил України „Флот України”. А Тимошенко тримає на голодному пайку армію, заохочуючи потенційних агресорів.

Діяльність антиукраїнських засобів масової інформації та екстремістських організацій має бути припинено, автори закликів до сепаратизм, війни, міжнаціональної ворожнечі притягнуті до кримінальної відповідальності. Україна має в рази збільшити фінансування Збройних сил, в тому числі і частин, дислокованих в Криму, забезпечити власну присутність в інформаційному просторі та безперешкодний розвиток української освіти.

Українські організації в Криму мають отримати всебічну підтримку від власної держави. Ті чиновники, які ведуть в Криму підривну діяльність проти української держави, мають бути звільнені або віддані під суд. Якщо офіційний Київ не почне адекватно і швидко діяти в Криму, зараз, завтра може бути пізно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Попов, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Михайло Чечетов.

10:17:32

ПОПОВ О.П.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! К сожалению, опасения депутатов от Партии регионов в отношении того, что население Украины и местные власти станут, как и в прошлом году, заложниками непродуманной политики Кабинета Министров в сфере жилищно-коммунального хозяйства и особенно в период вхождения в отопительный сезон подтверждаются.

И проблема в том, что уже 7 дней в стране начался отопительный сезон, а лимиты на природный газ, а, следовательно, и возможность подачи стабильных жилищно-коммунальных услуг в регионы на сегодняшний день имеют возможность только 52 процента территории. Днепропетровская, Запорожская, Луганская, Одесская, Харьковская, Ивано-Франковская, частично Закарпатская, Хмельницкая и Ровенская области на сегодняшний день не имеют лимитов на природный газ. В чем здесь проблема? Дело в том, что правительство, к сожалению, не решило самую главную задачу и самую главную проблему, о которой мы, депутаты от Партии регионов, говорили еще год назад, когда обсуждали проект бюджета 2009 года, - это проблема неплатежей за газ.

Ведь сегодня задолженность за природный газ предприятий коммунальной теплоэнергетики составляет 3 миллиарда 300 миллионов. И с началом отопительного сезона эта цифра будет астрономически возрастать. Если раньше муниципалитеты могли пойти в коммерческие банки и получить кредитные ресурсы, то сегодня решением правительства такой возможности нет. Сегодня Сбербанку дано право кредитовать муниципалитеты, но у Сбербанка нет денег на это. И Сбербанк предлагает такие условия, которые неприемлемы для коммунальной теплоэнергетики. Поэтому в ближайшее время мы будем иметь осложнение этой серьезнейшей проблемы.

Но мало того, что на местах нет денег, их еще, и звените за такое может быть непарламентское выражение, и тырит у муниципалитетов через работу казначейства. Суть в том, что 15, а в некоторых случаях 20 и 25 дней не проходят платежи местных бюджетов, которые направлены на погашение задолженности перед коммунальными предприятиями, финансирование здравоохранения, образования, оплату работ, которые были произведены в связи с подготовкой к отопительному сезону. Правительство приняло решение использовать, вдумайтесь в это, использовать деньги муниципалитетов на решение своих проблем те, за которые отвечает государство и правительство. Это неприпустимо.

И у нас сегодня огромное количество обращений от разных органов местного самоуправления положить этому конец. Вчера один из меров сказал, что, наверное, нас спасет только весна. Не хотелось бы, чтобы такое…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПОПОВ О.П. …пессимистическое заявление оказалось правдой. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кирилович Кінах, фракція Партії регіонів замість Михайла Чечетова, будь ласка. Наступний буде виступати народний депутат Писаренко.

10:21:01

КІНАХ А.К.

Шановні громадяни України, шановні народні депутати! Впевнений, що тема мого виступу повинна об'єднувати всіх в цьому залі і за його межами незалежно від політичного кольору. Україна стрімко збільшує як держава зовнішньоекономічну і політичну залежність. По суті, наша держава безпрецедентними темпами падає в дуже ризиковану боргову яму. І замість концентрації національних фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів Україна перетворилася в державу, яка ходить по світу з простягнутою рукою: Міжнародний валютний фонд, Росія, Європейський Союз, арабський світ. Це дуже принижує не тільки нашу гідність, але в цілому протирічить суті наших національних економічних інтересів.

Да, в усьому світі використовуються зовнішні фінансові займи, але при цьому виконуються як мінімум два базових принципи: умови займів повинні відповідати національним інтересам, спрямованість в першу чергу на розвиток, на підвищення конкурентноздатності національної економіки. Ні по першому, ні по другом принципу ці умови не виконуються. Сьогодні ми дійшли до такого ганебного становища, коли уряд уже заявляє, що на Україні немає необхідності затверджувати антикризову програму, бо уряду є програма співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Уряд уже не може сформувати проект бюджету на 2010 рік без експертів Міжнародного валютного фонду і інших закордонних радників. Сьогодні з-за кордону Україні уже диктують, яка повинна у нас бути фіскальна, монетарна, податкова, соціальна політика, жорстка заборона використання сучасних методів державного протекціонізму, і по суті Україна втрачає частку свого економічного суверенітету, не вирішуючи дуже болючі проблеми, в зв'язку із чим падіння економіки України не має аналогів в Європі, включаючи зниження рівня життя наших громадян.

Залишаються без вирішення проблеми доступу до кредитних ресурсів, зростає внутрішній борг по податку на додану вартість в контексті його компенсації підприємствам. 18 мільярдів – заявка, борг – більше 5 мільярдів.

Не працює податковий вексель, руйнуються в цілому умови формування ефективної економіки на основі інноваційної політики. Наша вимога єдина, не спроможні захищати інтереси громадян України і соціальний захист згідно Конституції, виконувати антикризові заходи, відійдіть в сторону, геть в сторону, не робіть заручником український народ, економіку і державу в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Писаренко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати народний депутат Корж.

10:24:16

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую. Шановні колеги, хочу з цієї високої трибуни заявити про ті факти корупції, які сьогодні знищують судову систему і які сьогодні фактично знищують в цілому владу України. судова система сьогодні гине, і гине вона через такі прикрі прояви як суддя Зварич зі Львова, який колись нам показав як можна колядувати в судах. Це той суддя, який відкрив факти, по яких заступники глави Секретаріату Президента приходили і давали хабарі суддям за те, щоб виносити певні рішення. Але вже сьогодні можна сказати, що прояви, які були щодо судді Зварича, це лише були квіточки. Сьогодні з`явилися судді, які, можна сказати, що це вже є зваричи-2 або можливо зваричи в квадраті. Я говорю сьогодні про суддю Київського окружного адміністративного суду Олега Бачуна, факти щодо якого вже сьогодні розглядаються в комітетах Верховної Ради. Ми всі отримали відповідні фактажі його шикарного життя, які зовсім не співвідносяться з нормальною роботою судді.

Хочу вам сказати, що прогресія, з якою з`являються сьогодні корупціонери в судовій системі, починає лякати, особливо напередодні президентських виборів, коли ми розуміємо, що механізми будуть використовуватися достатньо різні, а судді, які сьогодні вже сперечаються в своїх багатствах з олігархами в списках Форбс вони сьогодні вирішують долю цієї країни.

Я хочу вам тільки розповісти про деякі факти, які оприлюднені були на засіданні Комітету з питань правосуддя і які сьогодні ставлять питання про те наскільки адекватно сьогодні окремі судді вирішують справи. Так, наприклад, якщо ви пам’ятаєте, то щодо судді Зварича всі його махінації так чи інакше виливалися в один мільйон доларів приблизно США, яких він встиг наколядувати за період своєї діяльності.

Предмет, або об’єкт, щодо якого і розповідає суддя окружного адміністративного суду, встиг наколядувати набагато більше. Це і квартира, яка сьогодні коштує більше ніж півтора мільйона доларів і яка знаходиться в центрі міста Києва, це і дитячий табір, і земельна ділянка майже 7 гектарів, яка, за оцінками ріелторів, коштувала 7 мільйонів доларів майже, а суддя судовим рішенням собі визначив, що вона йому належить. Суддя користується телефонами по 30 тисяч доларів – і говорить про те, що це йому дозволяє нормально спілкуватися з зовнішнім світом.

Я хочу вам сказати лише те, що за останні 3 роки цей суддя використав більше 20 чартерних рейсів, кожен з яких коштував не менше 40 тисяч доларів. Скажіть, будь ласка, чи може судова система покривати таких людей? А ми? Чи можемо ми далі давати недоторканність таким людям? І чи вчорашня відмова вже зараз зняти недоторканність, в тому числі і від народних депутатів, чи не ставить вона питання на тому, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПИСАРЕНКО В.В. Чи не ставлять такі факти питання про те, що корупція ніколи не буде подолана, якщо ми першими не поставимо, приклад не дамо, що депутати готові зняти з себе недоторканність, а такі судді, як суддя і голова окружного адміністративного суду, дійсно, будуть воссідати не в кабінетах голови суду, а будуть воссідати зовсім в інших місцях? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Лукаш, фракція Партії регіонів. Замість колеги Коржа. Будь ласка. Наступною буде виступати Ольга Боднар.

10:28:02

ЛУКАШ О.Л.

Шановні виборці, шановні колеги! Президентські перегони 2010 року мають одну особливість: вперше вони будуть відбуватися з використанням Державного реєстру виборців. Достовірність та актуальність цього першого в державі електронного банку даних про осіб – запорука реалізації права громадян обирати та бути обраними.

Зрозуміло, що уточнення персональних даних Державного реєстру виборці – це завдання влади. Хочу вас запевнити, що з цим завданням влада не справляється. Багато виборців не знайдуть себе у списках у день голосування. Це зрозуміло вже сьогодні. Особливе занепокоєння викликає діяльність Кабінету Міністрів, Міністерства внутрішніх справ та Міністерства юстиції. Шановні виборці, вона не працює.

Декілька прикладів. Станом на 15 жовтня органами Міністерства внутрішніх справ України подано органам ведення Державного реєстру виборців в Автономній Республіці Крим всього 39 відсотків даних про виборців, у Запоріжжі всього 60 відсотків даних про виборців, в Кіровоградській області 51 відсоток даних про виборців.

Органами Міністерства юстиції України вчиняються такі ж порушення і в тих же самих регіонах, які традиційно підтримують Віктора Януковича і Партію регіонів. В АРК – 55 відсотків даних про виборців, в Запоріжжі – 63 відсотки даних про виборців, в Одеській області – 71 відсоток даних про виборців, в місті Києві всього 66 відсотків даних про виборців. Те ж саме роблять військові частини, не оновлюючи дані про виборців.

Значну частину відомостей відділами ведення реєстру було повернуто на доопрацювання, зокрема, органам Міністерства внутрішніх справ України повернуто 22 відсотка даних про виборців, внаслідок того, що там були помилки, неточності, внаслідок того, що Міністерство внутрішніх справ не вміє працювати.

Органам Мінюсту було повернено 21 відсоток даних про виборців на доопрацювання. Типові причини повернення – це друкарські помилки, неповні записи про виборців, некоректні назви вулиць.

Ви знаєте, що кожен з нас отримав чи мав отримати повідомлення про своє знаходження в реєстрі виборців. Але за даними „Укрпошти”, 451 тисяча, тобто 1,24 відсотки громадян України було одразу повернуто до органів ведення реєстру через відсутність повних поштових адрес виборців, смерть виборців і таке інше. Цей факт свідчить про надання під час первинного уточнення персональних даних реєстру неякісну інформацію саме органами Міністерства внутрішніх справ і Міністерства юстиції України.

Я так розумію, завдання цих органів, щоб виборці України не змогли належним чином проголосувати у день голосування. Але й виборці не дрімають. Я дякую тим 240 тисячам громадян України, які вже уточнили свої персональні дані в Державному реєстрі виборців. І я хочу вам сказати: ви можете це робити впродовж до дня голосування …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛУКАШ О.Л. Шановні виборці! Влада не забезпечить ваше право на голос, але закон забезпечує. Сьогодні ви можете себе уточнити в базі даних виборців в органах ведення реєстру. За 30 днів до дня голосування, на окружній комісії, за 22 на найближчій до вас дільничній виборчій комісії. Скористайтеся своїм правом, скористайтеся, бо вона не працює.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бондар передає право на виступ Валентину Зубову, будь ласка.

10:31:47

ЗУБОВ В.С.

Уважаемые коллеги! Я хотел бы в своем выступлении остановиться на двух проблемах, на мой взгляд, очень серьезных. Вчера мы на вечернем заседании рассматривали информацию по страшному скандалу министра внутренних дел и Генеральному прокурору. Я хотел бы обратить внимание не столько народных депутатов, сколько наших избирателей на два момента выступления министра внутренних дел.

Первое. Она сказал о том, что зафиксировано в соответствии Процессуально-криминальным кодексом контакт адвоката матери детей с одним из народных депутатов, который подозревается в этом страшном преступлении и адвокат матери потребовал у народного депутата два миллиона долларов за то, чтобы сын перестал его узнавать. Это первый момент.

И второй момент. Когда я задал вопрос министру внутренних дел, располагает ли следствие видеофильмами, фотографиями порно содержание, которых в руках следствия сегодня находится более тысячи, министр внутренних дел с этой трибуны сказал, что таких снимков где были бы зафиксированы депутаты Верховной Рады в этих развратных действиях в распоряжении следствия нет.

Эти два факта позволяют сделать единственный вывод, что это тщательно продуманная провокация, которая ставит главной целью снижение авторитета Партии Батькивщина и БЮТа во фракции и значит нанесения огромного, сильнейшего удара по нашему лидеру Юлии Владимировны Тимошенко.

С этой трибуны хочу сказать, что все те, кто задумал эту провокацию, финансировал и раскручивал понесут серьезнейшее наказание за все, что они сделали проводя эту омерзительную акцию. А Верховный Совет, я думаю, будет внимательно следить за дальнейшим ходом расследования. Это первая проблема.

И вторая проблема. В Крыму есть Ленинский район, самый крупный район в Украине. Есть в этом районе поселок городского типа – Багерово. Во время советских времен в этом поселке был расположен аэродром военно-стратегического назначения. Это уникальный аэродром, который стратегически находится на очень серьезном направлении. И во-вторых, он обладает уникальной полосой в 3,5 километра с шестиметровой бетонной подушкой. Распоряжением даже Кабинета Министров, который подписал тогдашний Премьер-министр Янукович, этот аэродром был передан из государственной собственности в коммунальную.

И сегодня райсовет Ленинского района, под давлением Головы Верховной Рады Крыма Гриценко, выставил на продажу с тем, чтобы демонтировать плиты и продать их в Сочи. В этом аукционе участвует фирма «Консоль» и ее детище «Консоль Плюс». Оценен аэродром стратегического назначения в 10 миллионов гривен. Если это произойдет, это будет чудовищным преступлением против Национальной безопасности Украины.

Поэтому, Владимир Михайлович, я прошу мое выступление считать как депутатский запрос Генеральному прокурору.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗУБОВ В.С. Фонду Держмайна, премьер-министру Украины и требую приложить все силы для того, чтобы этот аэродром остался в руках государства. Для этого нужно принять соответствующее распоряжение Кабмина, которое бы отменило предыдущее распоряжение и передало этот аэродром из коммунальной в государственную собственность. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Виступи завершено. Я прошу секретаріат з приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, повідомленнях, заявах народних депутатів, підготувати відповідні доручення. Разом з тим, враховуючи виступи наших колег, я прошу комітет відповідний прискорити підготовку до розгляду законопроектів, які стосуються виборчої системи, а саме, щодо пропозицій по переходу до відкритих партійних списків. Це перше.

І друге. Я також прошу відповідний комітет уважно розглянути рішення Конституційного Суду з висновками і оцінками Закону „Про вибори Президента України”. І негайно, підкреслюю, негайно внести відповідні пропозиції на підставі рішень Конституційного Суду для того, щоб ми могли унормувати відповідно до рішення Конституційного Суду Закон „Про вибори Президента України” з тим, щоб на наступному пленарному тижні можна було прийняти відповідні зміни до цього закону.

Шановні народні депутати, продовжуємо розгляд Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" (нова редакція) з пропозиціями Президента України від 20.07.2009.

Євген Іванович Кирильчук, будь ласка. У нас 31 поправка, давайте будемо її голосувати.

10:37:11

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Дійсно, ми вчора на півдорозі зупинилися у зв’язку з тим, що кінчився регламентний час і була закрита сесія.

Питання важливе і дуже складне. Справа в тому, що всі поправки Президента розложені робочою групою, яку створив Голова Верховної Ради своїм розпорядженням, викладені у 87 поправках. 18 з них робоча група, рішення якої підтримав бюджетний комітет, врахувала. Решту відхилила. Але я хочу сказати інше. Чи можна поліпшити цей законопроект, тобто кодекс? Можна.

Я вважаю, щоб багато не забирати, що є альтернативний законопроект, поданий до другого читання, за підписами Януковича, Пеклушенка, де 95 відсотків того, що є кодексу, співпадає з тими пропозиціями. Є зауваження у фракції комуністів, які теж можна було б доопрацювати і врахувати.

Таким чином, Володимире Михайловичу, пропоную: врахувати ті, підтвердити ті, що враховані президентські, повернути в комітет на доопрацювання цей законопроект. І на слідуючий пленарний тиждень повторно внести в зал для того, щоб його поліпшений розглянути, і подолати вето по тих пропозиціях Президента, які не підтримуються ні депутатами, ні фракціями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ідемо за процедурою.

31 поправка Президента України, вона у вас роздана. Немає потреби її обговорювати? Я ставлю на голосування 31 поправку Президента України.

КИРИЛЬЧУК Є.І. Вона відхилена.

10:39:19

За-28

Поправка не підтримана.

Поправка 32 Президента України, вона вам роздана. Немає заперечень, щоб я її поставив на голосування? Ставлю на голосування 32 поправку Президента, комітет її відхилив. Разом з тим я ставлю на голосування про підтримку поправки Президента України.

10:39:51

За-27

Поправка не підтримана.

Поправка номер 33. Ставлю на голосування про підтримку поправки номер 33 Президента України.

10:40:13

За-24

Не підтримується поправка.

Поправка аналогічна 34 Президента України, комітет відхилив. Ставлю на голосування про підтримку поправки номер 34.

10:40:40

За-20

Не підтримана.

Поправку ставлю на голосування 35 Президента України.

10:41:01

За-19

Не підтримана.

Ставлю на голосування поправу 36 Президента України. Комітет її відхилив.

10:41:21

За-25

Не прийнято рішення.

Ставлю на голосування поправу номер 37 Президента України. Комітет її також відхилив.

10:41:40

За-30

Не підтримана поправка.

Ставлю на голосування поправку 38 Президента України. Комітет її також відхилив.

10:42:01

За-32

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправку 39 Президента України. Комітет її також відхилив.

10:42:23

За-27

Не прийнято рішення.

Ставлю на голосування поправку номер 40 Президента України, комітет її відхилив.

10:42:44

За-27

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправку 41 Президента України.

10:43:04

За-28

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправу 42 Президента України.

10:43:23

За-24

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправку 43 Президента України.

10:43:42

За-25

Не прийнята поправка.

Вношу на голосування поправку 44 Президента України.

10:44:02

За-23

Не прийнято рішення.

Вношу на голосування поправку 45 Президента України.

10:44:22

За-23

Не прийнята.

Пропоную визначитись щодо поправки 46 Президента України.

10:44:40

За-21

Не прийнята.

Вношу на голосування поправку 47 від Президента України.

10:45:00

За-23

Не прийнято.

Ставлю на голосування поправку номер 48 також Президента України.

10:45:18

За-25

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування поправку 49 від Президента України.

10:45:36

За-24

49 поправка також не прийнята.

Вношу на голосування поправку 50 Президента України.

10:45:57

За-23

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправку 51.

КИРИЛЬЧУК Є.І. Вона врахована.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 51 врахована. Не треба її голосувати?

КИРИЛЬЧУК Є.І. Не треба.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Наполягаєте? Прошу тоді уваги, шановні колеги.

КИРИЛЬЧУК Є.І. Прошу підтримати 51-шу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку Президента України номер 51. Вона врахована, але оскільки є наполягання депутатів, її треба ставити на голосування.

Прошу підготуватися до голосування. Так, ставиться на голосування поправка 51, прошу голосувати.

10:46:53

За-194

Поправка не знайшла підтримки, тобто вона відхиляється.

Поправка 52 Президента України. Прошу визначатись.

10:47:17

За-20

Не підтримана поправка.

Поправка номер 53 Президента України.

10:47:36

За-20

Поправка не підтримана.

Поправка номер 54 Президента України. Прошу визначатись.

10:47:56

За-19

Рішення не прийнято.

Поправка номер 55. Прошу визначатись голосуванням.

10:48:15

За-21

Не прийнята поправка.

Поправка номер 58 Президента України. Прошу визначатися.

10:48:37

За-19

Рішення не прийнято. 58 поправка не прийнята.

Поправка номер 59. Прошу визначатись.

10:49:01

За-17

Рішення не прийнято. Не прийнята поправка.

60 поправка Президента України.

10:49:21

За-20

Рішення не прийнято.

61 поправка Президента України. Комітет відхилив. Ставлю на голосування про підтримку цієї поправки.

10:49:42

За-21

Рішення не прийнято.

62 поправка. Ставлю на голосування цю поправку. Комітет відхилив.

10:50:03

За-20

Рішення не прийнято.

Поправка номер 68. Ставлю на голосування про підтримку цієї поправки.

10:50:22

За-20

Рішення не прийнято.

Поправка номер 69. Комітет відхилив. Ставлю на голосування про підтримку цієї поправки.

10:50:47

За-20

Рішення не прийнято. Поправка не підтримана.

Поправка номер 69. Ставлю на голосування про підтримку цієї поправки.

10:51:08

За-18

Рішення не прийнято.

Вношу на голосування 70 поправку.

10:51:27

За-19

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправку номер 71.

10:51:44

За-20

Рішення не прийнято.

Вношу на голосування поправку номер 72.

10:52:03

За-20

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування поправка номер 73.

10:52:21

За-21

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування правка номер 74.

10:52:39

За-19

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування 75 поправку..

10:52:58

За-21

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування поправка номер 76.

10:53:19

За-20

Не прийнята поправка.

Ставлю на голосування поправку номер 77.

10:53:35

За-23

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування поправка 78 Президента України. Комітет відхилив. Ставлю на голосування про підтримку.

10:53:54

За-23

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування поправка номер 79. Комітет відхилив. Ставлю на голосування про підтримку цієї поправки.

10:54:16

За-21

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправку 80 Президента України.

10:54:37

За-20

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування поправка 81 Президента України.

10:54:57

За-20

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправку 82 Президента України.

10:55:16

За-20

Рішення не прийнято.

Вношу на голосування поправку номер 83 Президента України.

10:55:36

За-21

Поправка відхилена, тобто не прийнята.

Ставлю на голосування поправку номер 84.

10:55:57

За-23

Не прийнята поправка.

Вношу на голосування поправку номер 85. Прошу визначатись.

10:56:17

За-22

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправку 86 Президента України.

10:56:37

За-24

Рішення не прийнято.

Тепер поправка номер 87. ставлю на голосування про підтримку цієї поправки. Комітет відхилив її.

10:57:03

За-23

Рішення не прийнято.

Так, будь ласка, Євгене Івановичу. Прошу мікрофон.

КИРИЛЬЧУК Є.І. Регламент… Комітет з питань бюджету просить згідно норми частини 8 статі 135 Регламенту Верховної Ради, згідної якої не прийнятий за рішенням Верховної Ради після повторного розгляду, закон може бути направлений на доопрацювання до головного комітету.

Пропоную поставити на голосування питання про направлення зазначеного закону до Комітету з питань бюджету на доопрацювання та повторного його внесення в зал. Документ важливий, наміри в людей поправити його є, бажання є, робоча група, яку ви створили, Володимире Михайловичу, в робочому стані, я думаю, що ми на слідуючий пленарний тиждень можемо повторно з цим документом ввійти в зал. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, по одній хвилині від кожної фракції давайте висловимо думку. Олександр Лавринович, будь ласка. Від кожної фракції по 1 хвилині. І перейдемо до прийняття рішення.

10:58:39

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, у нас зараз склалася та ситуація, коли Верховна Рада України ухвалила закон, під яким стоїть підпис Голови Верховної Ради України. Президент України відповідно до своїх конституційних прав сформулював свої зауваження до цього закону. Верховна Рада України жодне зауваження Президента не підтримала. Таким чином, ми зараз маємо закон з підписом Голови Верховної Ради, який вона ухвалила первинно.

Ми зобов’язані зараз відповідно до Конституції України поставити питання про подолання вето Президента України. І якщо вето не подолано, закон вважається скасованим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку! Павло Жебрівський, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

10:59:30

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Насправді, не знаєш, як поступати, поступай по Регламенту. Регламент передбачає: поправки не прийняті – долаємо вето. Якщо будуть пропозиції у когось на повторне читання, то тільки після постановки на голосування по подоланню вето.

І сьогодні процедура має бути така: поставити питання по подоланню вето; якщо не набирається голосів і є пропозиції на повторне, на доопрацювання, будь ласка, нехай голосують. Але іншої процедури – відразу ставити на доопрацювання – ми згідно Регламенту не маємо права цього робити. І я хотів би, щоб ми дотримувалися Регламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сас, будь ласка. Фракція БЮТ.

11:00:13

САС С.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я хотів звернути вашу увагу на правову позицію Конституційного Суду, яка зафіксована в його рішенні від 7 липня 1998 року, у справі щодо порядку голосування та повторного розгляду законів з пропозиціями Президента. І тут, зокрема, зазначено: „Застосоване Президентом України вето щодо прийнятого закону своїм юридичним наслідком має скасування останніх результатів голосування за нього і відкриття процедури його повторного розгляду у Верховній Раді, яка має право врахувати або не враховувати пропозиції Президента до закону і прийняти його знову. Тобто ми маємо право сьогодні із законопроектом, а не з законом.

І наступне, якщо Верховна Рада, тут же зазначено, відхиливши пропозиції Президента або…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, не кричіть, від мікрофону трохи, щоб можна було зрозуміти, що ви говорите. Мікрофон Сасу.

11:01:24

САС С.В.

Я звертаюся, ви телефон положіть. Дякую.

Володимире Михайловичу, я ще раз повторюю: у рішенні Конституційного Суду чітко зафіксовано, що правовим наслідком застосування Президентом права вето є скасування останніх результатів за закон в цілому. Тобто ми маємо право у даному випадку не з законом, а з законопроектом.

І далі, у рішенні Конституційного Суду зазначено, якщо Верховна Рада, відхиливши пропозиції Президента або повністю врахувавши їх, вносить за ініціативою свої пропозиції до закону, не передбачені пропозиціями Президента, то змінений у такий спосіб закон підпадає під дію частини другої 94 статті Конституції, що має можливість Президенту знову накласти вето.

Тому в цьому контексті абсолютно коректним є положення частини восьмої статті 135 Регламенту, де зазначено, що як… де зазначено, зокрема, я цитую, за рішенням Верховної Ради не прийнятий після повторного розгляду закон може бути направлений на доопрацювання до …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Яка це…

11:02:40

САС С.В.

…направляє до комітету, який у 30-денний термін повинен його повернути на розгляд до Верховної Ради.

Тому я абсолютно погоджуюся з колегами, які говорять, що треба долати вето. Дійсно, це так. Треба поставити на голосування подолання вето. Якщо вето не буде подолано, я вношу пропозицію, яку треба поставити відповідно до частини восьмої статті 135 на голосування щодо направлення даного законопроекту на доопрацювання до головного комітету. Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Олександр Пеклушенко.

11:03:26

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги! Здесь нет ни одного человека, который бы не хотел изменить Бюджетный кодекс. Но мы задаем вопрос, нам нужен новый Бюджетный кодекс или нам нужен Бюджетный кодекс, который востребованный сегодня регионами? Конечно же мы выступая за изменения в Бюджетном кодексе нашим оппонентам выдвинули 14 предложений, 8 были учтены, четыре самых главных не учтены, и отсюда есть проблема.

Мы неоднократно просили убрать то, что сегодня тормозит бюджетный процесс – это управление 12 тысячами бюджетов. Вы этот Бюджетный кодекс делаете во имя одного – во имя того, чтобы отпиариться на избирательной кампании. Мы этого недопустим, вы сегодня еще не имея Бюджетного кодекса начали уродовать бюджет 2010 года. Поэтому мы говорим вам, что Бюджетный кодекс и коней на переправе не меняют!

Бюджетный кодекс будет внесен, новый бюджетный…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, виступ, обмінялися думками від фракцій, заспокойтеся. Обмінялися думками від фракцій, від фракції комуністів Адам Іванович Мартинюк. Заспокойтесь!

11:04:47

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги! Давайте заспокоїмося, тому що кожен розказує свою правду, а правда є одна і вона записана в Регламенті, який тут вже частково колега Сас цитував.

Володимир Михайлович, будь ласка, Регламент, який тут вже цитувався 135 стаття є там 135 стаття, є так би мовити пункти – це сьомий і восьмий, який має відношення до нашої ситуації. Сьомий пункт говорить, що якщо Верховна Рада під час повторного розгляду повністю відхиляє пропозиції Президента вона має прийняти цей закон в цілому не менше, як двома третинами голосів.

І восьмий – тобто, ми дійсно, повинні ставити подолання вето. Якщо подолання вето не долається, тоді працює восьмий пункт, що за рішенням Верховної Ради не прийнятий, а він буде не прийнятий, не прийнятий після повторного розгляду закону…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

11:05:58

МАРТИНЮК А.І.

Може бути направлений на доопрацювання. І після доопрацювання, якщо вже закон знову не одержить підтримки 226 голосів у новій редакції, з яким ми направимо йому на підпис Президенту, і Президент матиме стовідсоткове право накласти вето, якщо він хоче, і на нову редакцію, тоді він буде вважатися відхиленим.

Тому два голосування: перше – подолання вето. Якщо не долається вето, пропозиція комітету: направити на доопрацювання. І буде абсолютно за Регламентом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

11:06:33

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, шановні народні депутати! Ситуація дуже проста. Всі розуміють, що Бюджетний кодекс потрібен, без нього не можна далі просуватися по шляху прийняття Державного бюджету. Перша диспозиція.

Друга диспозиція. Місцеві органи влади в регіонах, про які всі так турбуються, чекають Бюджетного кодексу, бо без нього теж вони фактично не можуть передбачати, прогнозувати і розраховувати ситуацію в бюджетній сфері, взагалі в соціально-економічній сфері. Виникає питання, що нам зараз треба, поховати проблему і потім ніколи до неї не повертатися. Чи, дійсно, доопрацювати цей кодекс і привести його у відповідність, скажемо так, з оптимальним варіантом, який, дійсно, може виробити Верховна Рада?

Володимире Михайловичу, я думаю, що оптимальний варіант – це відправлення на доопрацювання. Цей варіант має влаштувати всіх, він правильний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми обмінялися думками. Давайте тепер підемо так, щоб зняти будь-які суперечності, тобто відповідно до Регламенту.

Буде поставлено на голосування зараз першою пропозицією – про подолання вето Президента на цей закон. Якщо буде подолано вето, це буде остаточне рішення. В разі неподолання вето я поставлю на голосування відповідно до статті 135 пункту 8 про направлення на доопрацювання до головного комітету протягом 30 днів.

Але, якщо не буде підтримано це рішення, законопроект буде відхилений. У разі доопрацювання, у разі прийняття рішення про доопрацювання після розгляду Верховної Ради, якщо він не буде схвалений, він також буде вважатися відхиленим. Зрозуміла пропозиція?

Ставлю на голосування про подолання вето Президента на Закон України „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” (нова редакція) (реєстраційний номер 2709). Про подолання вето.

11:09:04

За-195

Рішення не прийнято.

Тепер увага, шановні колеги! Відповідно до статті 135 пункт 8 Регламенту Верховної Ради України я ставлю на голосування пропозицію про направлення цього закону на доопрацювання до головного комітету, в термін не пізніше ніж 30 днів.

11:09:45

За-228

Рішення прийнято. Дякую.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 152, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 29, комуністів - 27, "Блок Литвина" – 20.

Шановні колеги, переходимо до розгляду наступних питань. Я прошу, шановні колеги, в зв’язку з тим, що у нас багато питань, щоб наступні ми розглядали за скороченою процедурою. Я просив би підтримати цю пропозицію. Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

11:10:41

За-189

Рішення прийнято.

Нам, шановні колеги, треба прийняти постанови з обговорених питань.

А саме: проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: „Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні” (доопрацьований проект), реєстраційний номер 4597.

Хто буде? Заступник Голови Комітету, народний депутат Корж, будь ласка.

11:11:17

КОРЖ В.П.

Шановна Президія! Шановні народні депутати! 20 травня цього року нашим комітетом були проведені парламентські слухання на тему: „Шляхи реформування охорони здоров’я і медичне страхування в Україні”. В основному, учасники слухань відзначили катастрофічну ситуацію, яка склалася в системі охорони здоров’я України. Я наведу лише окремі декілька цифр.

Я хотів би сказати, що на душу населення видатки на охорону в нашій країні менші в 60 разів, ніж у Сполучених Штатах Америки, в 30-40 разів менше, ніж в країнах Євросоюзу і в 7-12 разів менше навіть ніж у країнах СНД.

В основному учасники слухань відзначили ці головні проблеми фінансування і стосовно структури цих видатків, і висловилися за необхідність реформування, термінового реформування системи фінансування охорони здоров’я, введення обов’язкового медичного страхування.

За наслідками слухань Комітетом був відпрацьований проект Постанови Верховної Ради і Рекомендації слухань. 4 червня, при розгляді Рекомендацій у парламенті, проект Постанови і Рекомендації були прийняті за основу.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради України і в перебігу двох тижнів в наш комітет поступило 19 зауважень і пропозицій. З них одна пропозиція народного депутата Сухого, висловлена в усній формі при першому розгляді проекту. Враховуючи це зауваження нами було внесено ряд поправок, які стосувалися виключення з тексту рекомендацій назв конкретних законопроектів.

З цієї ж причини ми не врахували в кінцевій редакції дві пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи, які стосувалися назв також. Ряд поправок ми внесли по рекомендації Головного юридичного Управління Апарату Верховної Ради, в результаті 16 поправок і пропозицій враховано, а 3 відхилені, 7 зауважень було надано членами Комітету з питань соціальної політики і 12 – членами нашого парламентського профільного комітету. Дві не враховані...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте.

КОРЖ В.П. ...дві не враховані поправки стосувалися назви конкретних законопроектів. Третя – відхилена і стосувалася доручення Кабінету Міністрів щодо залучення охорони здоров’я. Ми це фактично урахували. Міністерство охорони здоров’я прийняло участь у розробці остаточної редакції.

Таким чином я прошу поставити проект постанови Верховної Ради України для затвердження Рекомендації парламентських слухань на тему: «Шляхи реформування охорони здоров’я і медичне страхування в Україні» для затвердження в цілому. Зауважень Головного юридичного управління немає. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Шановні колеги, зараз ідемо виключно по поправках. Давайте таким чином, ми вже доопрацьовували цей документ. Поправка номер 6, яка… я буду зупинятись на відхилених поправках.

Народні депутати Папієв, Шевчук, Сухий, В’язівський наполягаєте? Ярослав Сухий, будь ласка.

11:14:24

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу, я вас прошу повернутися до поправки номер 4, вона врахована. Я прошу поставити її на голосування. Ви от вчитайтеся в останнє речення цієї поправки: „Вважати пріоритетним та прискорити розгляд законопроекту (щодо реформування фінансування)”, законопроект називається: «Реформування, фінансування системи охорони здоров’я та впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні”. В природі такого терміну немає „медичне страхування” – є „загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування” як п’ятий вид загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тому цю поправку потрібно обов’язково проголосувати.

Не можуть рекомендації слухань надавати преференції якомусь одному законопроекту, це неправильно.

Тому в своїй поправці 6 Папієв, Шевчук, Сухий, В’язівський пропонують: якщо ми пишемо про якийсь один законопроект, тоді, будь ласка, перераховуємо всі законопроекти, які сьогодні стосуються запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

До речі, саме так ставить питання Державна програма економічного...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на тому, щоб переголосувати? Мікрофон, будь ласка, Ярослав Сухий.

СУХИЙ Я.М. Саме так ставить питання державного… економічного, соціального розвитку України на 2010 рік, (номер 5140). Я пропоную поправку номер 4 Бахтеєвої переголосувати. Ну вот тут так написано!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дякую.

КОРЖ В.П. Ну ми не надаємо преференції жодного закону. Розуміємо, що може в кінцевому рахунку буде об’єднаний законопроект. Але, порадившись з Юридичним головним управлінням, ми виходимо на такі формулювання. Тому за це проголосував весь парламентський комітет, і я просив би врахувати цю думку при остаточному голосуванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Микола Томенко. Зараз ми її поставимо на голосування.

11:16:30

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я Ярослава Сухого повністю підтримую.

Але для того, щоб ми вже другий раз не переносили це питання, можливо, як компроміс нам зробити тут не законопроект, а розгляд законопроектів щодо реформування охорони здоров’я. Таким чином не буде зрозуміло, що ми поважаємо пані Бахтеєву, но є законопроекти інші і серйозні. Тому, знявши однину, ми знімемо питання і всі законопроекти розглянемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У зв’язку з наполяганням народного депутата Ярослава Сухого та відповідного до Регламенту я ставлю на голосування поправку номер 4, яка комітетом підтримана. А потрібно, щоб Верховна Рада України підтримала або не підтримала цю поправку. Ставлю на голосування поправку номер 4 і прошу голосуйте.

11:17:27

За-145

Поправку не підтримано.

Так, йдемо далі. Шановні колеги, я прошу вас заспокоїтись, бо ми вдруге чи втретє не приймемо відповідний проект постанови.

Тепер поправка номер 5 народного депутата Сухого. Вона врахована, так. Наполягаєте на ній?

Поправка номер 6. Наполягаєте на ній. Одну хвилиночку, мікрофон Ярослава Сухого.

11:18:00

СУХИЙ Я.М.

Володимир Михайлович, аби не заводити тут чвари і склоки я пропоную і прошу сесійний зал, підтримайте пропозицію Миколи Томенко. Давайте впишемо: „законопроектів, які стосуються і реформування системи охорони здоров’я, і запровадження медичного страхування”. Їх багато є зараз і ще буде, і урядовий вже зараз зареєстрований. Не може бути преференція стосовно одного законопроекту. Ну це ж дурниці!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні… Юрій Кармазін. І зараз ми будемо голосувати поправку до поправки.

11:18:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін "Наша Україна-Народна Самооборона", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Ми говоримо про висновки, про Рекомендації парламентських слухань, які відбулись. Під час парламентських слухань депутати, оцінивши все, що відбувалося, віддали пріоритет саме тому проекту Закону – „Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні”.

Питання виникає. Чи можуть розглядатися альтернативні? Можуть. Скільки завгодно. Але депутати вважали так. Тому нічого погано в цьому немає, якщо так записано. Його треба почати розглядати і припинити мафію під час страхування. Треба зупинити це. Якщо не можуть зупинити Служба безпеки, прокуратура, МВС, то ми законодавчо маємо зупинити.

Тому я вважаю, що редакція першого читання не є поганою. Вона стимулює нас до того, щоб ми розглянули той законопроект злополучний, який дуже довго висить. Ось так я виходжу з цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський.

11:19:44

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський „Блок Литвина”.

Шановний Юрію Анатолійовичу! Ніякої преференції під час парламентських слухань щодо жодного законопроекту не було. Я був присутній від „а” до „я” на цих слуханнях і добре це пам’ятаю. Не треба вводити в оману депутатів.

Тому, шановні колеги, розуміючи, що питання медичної, медичного страхування – це питання, яке хочуть чи, скажімо так, залучити до обігу своїх структур цілий ряд зацікавлених осіб, розуміючи, що кожен законопроект має прагматичну, а іноді й меркантильну складову, зауваження і пропозиції Сухого абсолютно правильно. Це тоді ми не даємо преференцій і бонусів жодному зацікавленому суб’єкту законодавчої ініціативи. Бо в цьому питанні зацікавленість носить не державний, а прагматичний, меркантильний характер. Пропоную врахувати всі закони, як пропонує Сухий. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я прошу вас, давайте заспокоїмося і поправка до поправки, яку запропонував Микола Томенко. Написати не „законопроекту”, а „законопроектів”. І чітко окреслити, про які мова йде законопроекти. Я ставлю на голосування цю поправку до поправки і прошу голосувати.

КОРЖ В.П. Шановні колеги, я закликаю підтримати. Ми розглядаємо вкрай важливе соціальне питання. Прошу звернути увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

11:21:21

За-286

Рішення прийнято.

Таким чином 6 поправка, вона входить в 4 поправку, і ми її знімаємо.

Наступна поправка номер 12 (Папієв, Шевчук, Сухий, В’язівський). Ви на ній наполягаєте? Хто наполягає на 6 поправці? Ні.

Шановні колеги, всі інші поправки враховані. Комітет пропонує прийняти у другому читанні і в цілому як постанову. Зніміть з голосування. Яке питання? Юрій Кармазін.

11:22:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Зверніть будь ласка увагу, що в пунктах, в кількох пунктах, де є доручення Кабінету Міністрів України, це пункт 4, це пункт 8. Дається доручення до 1 вересня 2009 року внести на розгляд Верховної Ради про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної меддопомоги.

І другий. Це подати пропозиції щодо визначення джерел та розмірів внесків на обов’язкове медичне страхування. Але ж 1 вересня вже давно пройшло. Нам треба внести сюди зміни, корективи. Бо інакше, Володимир Михайлович, ми знову повернемося до переліку тих документів, які проголосовані, але куди треба вносити зміни. Я просив би, щоб зараз голова комітету визначився з датою, назвав її. Я думаю, що цю дату треба назвати, ну, скажімо там 10 листопада чи 5, не знаю яке, щоб ще був час. І хай голова комітету назве ту дату. Але її треба поміняти зараз кругом по тексту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную таким чином поступити. Правильне зауваження – ми затримались з прийняттям цього законопроекту. Написати: протягом місяця з моменту набрання чинності і все. Немає заперечень? Комітет не заперечує?

Ярослав Сухий, будь ласка.

11:23:32

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович! Я з мотивів голосування закликаю сесійний зал підтримати ці рекомендації і прошу прийняти до відома, що зараз напрацьований спільний законопроект групи авторів (в алфавітному порядку: Акімова, Бахтеєва, Григорович і інші народні депутати України), де зведено всі законопроекти в єдиний і враховано раціональне зерно всіх законопроектів, у тому числі того, який намагалися зробити ніби-то пріоритетним.

Тому, я сподівають, що найближчим часом переможе здоровий глузд, і ми хоча б у першому читанні приймемо Закон про запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, як п’ятого виду загальнообов’язкового соціального страхування. Дякую.

КОРЖ В.П. Пане Ярослав, крім уряду, ніхто загальнодержавну програму розвитку не підготує і фінансові показники певні. Вони ж мають бути опрацьовані урядом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте так: ми приймаємо рішення, не проводимо парламентські слухання. Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.

11:24:38

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я хочу використати цю хвилину для того, щоб дійсно висловити позицію фракції з мотивів голосування. У цих рекомендаціях абсолютно справедливо наголошується, що рівень медичного обслуговування населення в Україні найгірший серед усіх європейських держав.

Чому він найгірший? Тому що держава абсолютно не піклується про охорону здоров’я. В той час ми знаємо, що за радянських часів це був один із найкращих рівнів. Ми категорично не можемо погодитися з цими рекомендаціями, які вбачають вихід лише в одному – в обов’язковому медичному страхуванні. У наших умовах це ще більше погіршить ситуацію в охороні здоров’я. Замість того, щоб підвищити фінансування, замість того, щоб підвищити заробітну плату, замість того, щоб не скорочувати і не закривати лікарень, які є, ми вводимо додатковий заробіток для нової структури. Це лобістський проект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

11:25:51

МАРТИНЮК А.І. Я ще раз наголошую, це лобістський проект, який хоче створити ще один вид страхування, який до поліпшення медицини не має абсолютно ніякого відношення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

МАРТИНЮК А.І. Я закликаю депутатів не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

КОРЖ В.П. При всій повазі до вас я хочу наголосити, що йдеться про 5-відсотковий рівень…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, мікрофон.

КОРЖ В.П. …і поетапне підвищення заробітної плати, надбавок за вислугу років і вихід на рівень державного фінансування охорони здоров'я – мінімум 5 відсотків від ВВП. Хоча я хотів би нагадати, що в Європі він складає мінімум 8-10 відсотків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович.

КОРЖ В.П. Тобто тут державна складова абсолютно передбачена, Адаме Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович, і будемо голосувати. Мікрофон, будь ласка.

11:26:39

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович – секретар Комітету з питань охорони здоров'я.

Шановні народні депутати, констатуюча частина проекту постанови, яку я пропоную підтримати, дійсно вказує на те, про що говорять наші люди. Після соціальних стандартів безробіття – це друге питання, яке турбує людей. Для того ми і проводили парламентські слухання.

У той же час я б не хотіла, щоб маніпулюванням над цим важливим проектом постанови ми хотіли змінити те, що неможливо змінити. Не треба повертатися ні до Куликівської битви, ні до мезозойської ери. Система охорони здоров'я Семашко була оптимальна при плановій економіці. Ми сьогодні живемо в ринковій економіці, це визнано всім світом. І змінилися суспільно-економічні відносини.

Тому, дорогі мої, система охорони здоров'я Семашко – це так, як людина, яка сидить, даруйте, у фраці, а зверху убрала будьонівку. Ми повинні подумати не про те, що було, бо баба дівкою назад не стане, а повинні подумати про те, що є – про наших людей. І я пропоную підтримати в цілому проект постанови, а не грати на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправки враховані, проект доопрацьовано. Комітет пропонує прийняти його в другому читанні і в цілому. Я прошу вас, шановні колеги, підготуватися до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні та в цілому про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Шляхи реформування охорони здоров'я та медичне страхування в Україні" (реєстраційний номер 4597) з урахуванням поправки, яку Верховна Рада України підтримала. Прошу голосувати.

11:28:46

За-343

Постанову прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Постанови про щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні (проект доопрацьований). Доповідач – Павленко Едуард Іванович, голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

11:29:09

ПАВЛЕНКО Е.І.

Шановні народні депутати! 24 червня Верховна Рада України заслухала Щорічну доповідь Уповноваженого з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Відповідно до статті 18 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” Верховна Рада приймає Постанову про доповідь Уповноваженого. Проект такої постанови внесений депутатами Олегом Зарубінським і Едуардом Павленком було прийнято за основу та доручено нашому комітету доопрацювати його з урахуванням пропозицій і зауважень суб`єкта права законодавчої ініціативи.

8 липня за засіданні комітету було розглянуто цей проект. До нього внесена одна поправка народного депутата Олени Бондаренко. В порівняльній таблиці ця поправка є. комітет п`ятьма голосами проти трьох присутніх депутатів проголосував за підтримку проекту постанови з урахуванням зазначеної поправки. Проте, як автор проекту постанови. Вважаю за необхідне зазначити, що зміст цієї поправки суперечить пункту 17 статті 85 Конституції України, відповідно до якого заслуховування доповіді Уповноваженого належить до виключних повноважень Верховної Ради, яка і приймає рішення щодо включення цього питання до порядку денного сесійних засідань.

Щодо змісту доповіді, то всі, хто був присутній у той час на сесійному засіданні, мали можливість переконатися, що у доповіді наводилися конкретні приклади проваджень, що були здійснені Уповноваженим саме за попередні і поточний роки з найактуальніших питань дотримання прав людини в Україні.

Що стосується друкованих аналітичних матеріалів, розданих народним депутатам України напередодні доповіді, вони доповнюють доповідь Уповноваженого. Їх зміст та період, за який робить аналіз, чинним законодавством не регламентується і є прерогативою Уповноваженого з прав людини. Ці матеріали можуть навіть не надаватися. Тому є абсурдним включати зауваження щодо цих матеріалів до постанови. Як автор проекту…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ПАВЛЕНКО Е.І. ...шановним народним депутатам проголосувати за постанову без некоректної поправки в цілому. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Олени Бондаренко. Мікрофон Олени Бондаренко.

11:31:39

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я буду говорити не тільки від власного імені як автор поправки, а від імені нашої фракції.

Я думаю, що голосування за цю поправку наочно покаже, скільки в цьому залі присутніх народних депутатів із почуттям поваги до вищого законодавчого органу України і до себе особисто як до її представників.

Доповідь, яка є щорічною, не подавалася впродовж кількох років. Доповідь має подаватися за результатами перевірок, які здійснюються протягом року, а в ній йдеться, скажімо, про вибори 2006-го чи 2007 року.

Нарешті, неприпустимим є подання доповіді в день розгляду питання. До речі, якби шановні депутати отримали її вчасно, вони би, напевно, побачили, скільки відвертого самопіару і заполітизованості у цій доповіді – і ми би по-іншому розглядали це питання. Дякую. І наполягаю на підтримці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки це не обговорення, то я прошу зараз всіх заспокоїтись. Є рішення комітету щодо врахування поправки. Але, разом з тим, коли є наполягання, ми вимушені поставити на голосування підтвердження цієї поправки. Зміст цієї поправки до вашого відома доведений. Він такого пункту, я ще раз зачитаю: „Звернути увагу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на необхідність неухильного дотримання вимог Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, зокрема, статті 18 щодо термінів представлення Верховній Раді України щорічної доповіді про стан дотримання та захист прав і свобод людини, а також змісту доповіді щодо порушення прав і свобод людини і громадянина, які мали місце протягом року, та результатів перевірок, які здійснювалися саме протягом року.

Таким чином, прошу, шановні колеги, уваги, я ставлю на голосування пропозицію про підтримку поправки номер один народного депутата України Олени Бондаренко. Прошу голосувати.

Прошу голосувати. Голосування йде.

11:33:58

За-170

Поправка не підтримана. Тому я ставлю на голосування проект постанови для схвалення його у цілому без цієї поправки. (Шум у залі)

Шановні колеги, я ставлю на голосування проект постанови з одного пункту: „Представлену Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Карпачовою Ніною Іванівною щорічну доповідь про стан дотримання та захисту прав людини взяти до відома”.

Шановні колеги, ми повинні виконати цю функцію. З урахуванням цієї пропозиції я ставлю на голосування. Прошу голосувати в цілому проект постанови.

11:34:49

За-205

Рішення не прийнято, постанову відхилено.

Шановні колеги, відповідно до… Ніно Іванівно, будь ласка.

Верховна Рада України має взяти до відома.

Будь ласка, Ніно Іванівно.

КАРПАЧОВА Н.І. Шановні народні депутати! 24 червня я вам представила доповідь і матеріали до цієї доповіді, але для того, щоб її надрукувати в „Голосі України”, щоб її оприлюднити, потрібна ця постанова. Сама доповідь вже давно розіслана. Ми чотири місяці чекали, щоб ви розглянули в цілому постанову, яка була прийнята за основу тоді ще.

На жаль, БЮТ тоді дав нуль голосів, і зараз це провокація, яка пролунала, - це просто образа всієї Верховної Ради. Це вам допомога в роботі матеріали, які надає омбудсмен. А доповідь я представила під час, її, на превеликий жаль, депутатка навіть не була в цій залі.

Я вас прошу зараз поставити знову, бо не може бути надрукований виступ омбудсмен, якщо ви не проголосуєте за постанову, її треба брати до відому. Я просто прошу вас, з пошани до прав людини і до тих людей, які хочуть мати інформацію, крім народних депутатів, проголосувати зараз постанову, яка зараз береться до відому. Крапка. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен, Олена Бондаренко. Шановні колеги! обговорення немає у нас. Я вас прошу. По мотивам чого? Відхиленого рішення? Будь ласка.

11:36:25

ТАРАН В.В.

Шановний Володимир Михайлович! По-перше, мене обирала тут доповідь Павленка, який говорив свою точку зору, а не точку зору комітету. А саме: на засіданні комітету говорилося про те, що Уповноважений, так само, як і Президент країни і будь-який громадянин повинен сам виконувати закон. Так от, Уповноважений закон не виконував. Згідно 18 статті закону про Уповноваженого Уповноважений повинен подавати щорічну доповідь, цього не було.

З іншого боку, доповідь Уповноваженого повинна торкатися питань підтримання прав і свобод людини, а не давати якісь політичні оцінки. А от в цій речі, яку показує Ніна Іванівна, якраз даються, скажімо, політичні оцінки, ллється, наприклад, заява Партії регіонів про неважливість України вступити в НАТО і таке інше.

І тому Верховна Рада, якщо вона себе поважає, має вказувати будь-кому – чи Президенту України, чи Уповноваженому з прав людини – необхідність дотримання закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Бондаренко, потім Геннадій Самофалов. І будемо далі рухатись.

11:37:30

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Шановні колеги! Я би пропонувала, все-таки проголосувати поправку і разом з поправкою проголосувати відповідну постанову. Без поправки наша фракція до цього питання повертатися не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Геннадій Самофалов.

11:37:47

САМОФАЛОВ Г.Г.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Я думаю мы сегодня рассматриваем тот вопрос, который показывает лицо нашего государства на международной арене. Это тема, которая сегодня важна всем. Я думаю, что сегодня просто не все вникли в эту ситуацию. Поэтому я предлагаю вернуться к рассмотрению этого вопроса, переголосовать его. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні колеги, прошу уваги! Нам може подобатися, може не подобатися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, але це інституція Верховної Ради України. І ми заслухали доповідь ще в червні місяці, але постанову не прийняли і це мінус великий Верховній Раді України.

Тому давайте поступимо в такий спосіб. Я прошу вас підтримати, повернутися до розгляду проекту постанови. Після того проголосуємо поправку, яка була запропонована, після того остаточно проголосуємо документ. Давайте ми приймемо вже рішення. І аргументація Ніни Іванівни Карпачової була ж вагома.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 4614). Прошу голосувати. Про повернення до розгляду проекту постанови. Я ж пропонував і проголосуємо і поправку цю. Чого ж ми не голосуємо, шановні колеги?

11:39:09

За-220

Я ще раз ставлю про повернення до повернення розгляду проекту постанови Верховної Ради. Прошу вас, давайте ж не перетворювати Верховну Раду України в казна-що, шановні колеги. Прошу голосувати.

11:39:43

За-216

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка, Партія регіонів – 168, „Блок Юлії Тимошенко” – 0, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 9, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 11, позафракційні – 1.

Будь ласка, я прошу комітети відповідні, ще раз поверніться до цього питання. Я можу поставити на голосування про повернення до розгляду з урахуванням цієї поправки, якщо у вас є сила волі, а якщо немає, не будемо далі ставити. Немає? Немає, все тоді.

Шановні колеги, прошу уваги, оголошується до розгляду проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: „Про стан правосуддя в Україні” (реєстраційний номер 4844).

Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Дмитро Юрійович Шпенов. Будь ласка.

11:40:42

ШПЕНОВ Д.Ю.

Уважаемые коллеги, 18 марта этого года состоялись парламентские слушанья на тему: «О состоянии правосудья в Украине». В них приняли участия представители всех ветвей власти и всех политических сил. По результатах слушаний Комитетом по вопросам правосудья были рассмотрены все выступления участников слушаний, а также письменные предложения, поступившие в комитет.

8 июля проект Рекомендаций рассмотрел на своем заседании Комитет по вопросам правосудья и принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины принять за основу и в целом постановление, которым одобрить Рекомендации. Подготовленный комитетом проект постановления и прилегающий к нему сам текст роздан депутатам. В Рекомендациях выделены основные проблемы, которые по мнению участников слушаний негативно характеризуют правосудья на сегодняшний день и предложенные конкретные рекомендации органов власти. Хотелось бы отметить, что в проект Рекомендаций не включали заведомо дискуссионные предложения от разных политических сил, чтобы не создавать конфликтную ситуацию на этапе одобрения рекомендаций.

Для разрешения таких дискуссионных вопросов предлагается еще раз рассмотреть до принятия во втором чтении законопроекты 0916 и 0917 о судоустройстве и статусе судей. Для этого Верховной Раде Украины предлагается в соответствии со статьей 50 Регламента принять решение об одноразовом отклонении от законодательной процедуры по данным законопроектам.

Учитывая выше изложенное, а также решение Комитета по вопросам правосудья от 8 июля 2009 года, прошу вас принять за основу и в целом постановление (регистрационный номер 4844), которым одобрить Рекомендации парламентских слушаний на тему: «О состоянии правосудья Украины». Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вам просто зачитаю, це третій пункт. На мою думку, його б варто було вилучити. А він такого рішення: „прийняти рішення про одноразове відхилення від процедури розгляду в другому читанні законопроектів (реєстраційний номер 0916, 0917) у відповідності до 50 Регламенту Верховної Ради з метою врахування пропозицій та поправок до цих законопроектів, отриманих за результатом проведення 18 березня 2009 року парламентських слухань на тему: „Про стан правосуддя в Україні” .

У нас є люди, які мають право: депутат, Кабінет Міністрів внести ці пропозиції. А якщо вони будуть до другого читання подані за підписами народних депутатів, то це право комітету. І, очевидно, його варто тоді було б враховувати. Я просив би розглянути і таку пропозицію.

Сергій Петрович Головатий, будь ласка, мікрофон.

11:43:25

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Володимир Михайлович, шановний пане Голово! Це в плані інформації я хочу повідомити, що на наступному пленарному засіданні Венеціанської комісії в грудні місяці якраз буде обговорюватися проект висновку стосовно законопроектів по судовій реформі.

Тому я хотів би, щоб парламент так само певною мірою зреагував на висновок Венеціанської комісії, тому що це тривалий процес і я думаю що в цьому плані треба не тільки внутрішньо забезпечити відповідність законопроектів Конституції України, але і забезпечити відповідність європейським стандартам тієї реформи, яку ми здійснюємо. Якщо він не був прийнятий, тут немає Марини Іванівни Ставнійчук, вона – член комісії, якщо він не був прийнятий в жовтні, то цей висновок буде прийнятий в грудні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Томенко.

11:44:35

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я хотів підтримати Володимира Михайловича і нагадати, що я мав честь вести ці парламентські слухання і повинен сказати, що є тут, м’яко кажучи, елемент некоректності. Оскільки під час обговорення, зокрема законопроекту про судоустрій, висловлювалися навіть не дві діаметрально протилежні, а низка різних підходів до того, як врегулювати питання судоустрою України.

Значить я не хочу критикувати комітет, бо він тоді мені запропонував шість годин вести засідання і розписав всіх виступаючих на шість годин, чим зоригінальничав. Ну це, ще такого у нас не було в Рекомендаціях парламентських слухань, щоб ми брали на себе зобов’язання одноразово відхилитися від процедури і прийняти законопроект, якого ще ніхто не бачив.

Тому я категорично проти того, щоб такий третій пункт був, про який говорив Володимир Михайлович. Попрацює комітет, підготує закон, прийме комітет рішення, винесе у Верховну Раду, ми подивимося і будемо думати, що робити.

А імперативно визначати, за що ми будемо голосувати, не бачачи законопроект, причому такий резонансний в українському суспільстві, в правоохоронній системі, було б неправильно.

Тому я за те, щоб виключити пункт 3 із Рекомендацій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк. А хто там піднімає рук, я не бачу? Шустік. А потім – Шустік.

11:45:41

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по одному, шановні колеги, це вже обговорення. Хтось один від фракції.

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги! Нам потрібно докорінним чином змінити систему підготовки Рекомендацій парламентських слухань.

Я також був учасником цих парламентських слухань і виступав на них. Я прочитав ці Рекомендації, які дають учасники нібито парламентських слухань, – вони далеко неоднозначні. Не всі так думали, я точніше скажу, абсолютна більшість учасників парламентських слухань дотримувалися протилежної точки зору ніж висловлено в цих Рекомендаціях.

Тому і до цієї теми, і до попередньої теми, і в загалі давайте ми введемо правило, і напевно запишемо навіть в Регламенті про те, щоб кожні парламентські слухання закінчувалися прийняттям Рекомендацій, щоб це була їхня згода й думка. А потім вже Верховна Рада буде далі їх затверджувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шустік. Будь ласка, мікрофон.

11:46:50

ШУСТІК О.Ю.

Олена Шустік, "Блок Юлії Тимошенко".

Наша фракція не буде підтримувати проект даних Рекомендацій з багатьох причин.

Перша з них полягає в тому, що фактично це не є думкою всіх фракцій, представлених у парламенті, і не є підсумком думок, які прозвучали під час парламентських слухань.

Шановний Володимире Михайловичу, подали письмові пропозиції на момент розгляду цих Рекомендацій в комітет лише фракція "Блоку Юлії Тимошенко", Верховний Суд і Уповноважений із справ людини. Більшість пропозицій не була врахована.

Фракція комуністів України, фракція "Блоку Литвина", фракція Партії регіонів - не подали жодних пропозицій. Тому ми не можемо вважати, що це взагалі документ є документом українського парламенту.

Якщо говорити про пункт 3, то можна сказати, що ці два законопроекти про судоустрій і статус суддів приймалися розпущеним парламентом. Тобто вони є не прийнятними і не легітимно прийняті ще в першому читанні. Тому цей пункт треба вилучати однозначно, а Рекомендації треба відправляти на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, мікрофон.

11:47:58

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, ну, непонятна абсолютно логика выступающего, когда говорит о том, что если народный депутат там или фракция не подала замечания или предложения по тому или иному законопроекту или постановлению, значит фракция не работала, а может фракция была согласна с первоначальным вариантом и нам добавлять нечего. Поэтому просто абсурдно ставить вопрос в такой плоскости, что 3 фракции, которые не подали они не работали. Они согласны с тем проектом постановления, который есть. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Пропозиція така. Якщо ви не заперечуєте, поставити на голосування для прийняття за основу з виключенням пункту 3 із відповідною зміною нумерації після того, коли ми проголосуємо за основу і не буде заперечень у депутатів, ми його поставимо на голосування для прийняття в цілому. Немає заперечень? Але давайте ми ж зробимо хоч перший крок для того, щоб можна було далі працювати над цим документом.

Тому я ставлю на голосування пропозицію, прошу уваги, про прийняття за основу проекту Постанови Верховної Ради України „Про рекомендації парламентських слухань на тему: „Про стан правосуддя в Україні”” (реєстраційний номер 4844) з вилученням пункту 3 і з відповідною зміною нумерації проекту постанову. Прошу голосувати. За основу.

11:49:41

За-167

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування, прошу уваги, про направлення на доопрацювання… Нам треба ж голосувати, бо інакше буде відхилений проект рекомендацій. Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту Постанови Верховної Ради України „Про рекомендації парламентських слухань на тему: „Про стан правосуддя в Україні” (реєстраційний номер 4844). Прошу голосувати. Прошу голосуйте. На повторне перше.

11:50:25

За-175

Рішення не прийнято.

Проект Постанови Верховної Ради України „Про Рекомендації парламентських слухань на тему „Про стан правосуддя в Україні” відхилено.

Шановні колеги, я прошу розглянути ще одне питання, а саме: це проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему „Про Основні засади стабільного… засади сталого (перепрошую) розвитку України на 2010 - 2020 роки” 9 грудня 2009 року. Доповідач – голова Комітету з питань науки і освіти Володимир Іванович Полохало.

11:51:03

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проведення парламентських слухань "Про Основні засади сталого розвитку України на 2010-2020 роки", насамперед, зумовлено зростанням кількості інформаційних викликів і соціально-економічного характеру, на які накладається сьогодні світова економічна криза.

Це суттєво впливає на ситуацію в Україні, зачіпає найвразливіші верстви населення. І для пом’якшення їх наслідків ООН рекомендувала урядам розробити комплексні і скоординовані плани дій.

На жаль, шановні колеги, незважаючи на суттєві теоретичні і практичні напрацювання, Україна не відноситься до лідерів із формування глобальної довготривалої програми сталого розвитку. Практична участь України в усіх форумах – це роль спостерігача, образлива роль спостерігача нашої великої держави.

До цього часу не сформована офіційна національна позиція до глобальної концепції сталого розвитку і ролі, і місця України у цьому процесі. Не прийнято відповідну національну стратегію, не затверджено концептуальні засади переходу до сталого розвитку.

І тому сьогодні стратегія сталого розвитку України як окремий об’єкт державної політики дуже важлива. Натомість основні засади та функціонування в нормативній правовій базі відсутні.

Ви знаєте, що комітетом створена робоча група з провідних фахівців у цій сфері під головуванням академіка Згуровського, яка вже підготувала проект Основних засад сталого розвитку. Це питання неодноразово розглядалося громадськістю і в Києві, і в Харкові, і на Сумщині, і в багатьох інших місцях. Є певні напрацювання. І саме тому пропонується провести слухання з проблематики сталого розвитку, на яких розпочати широкі громадські дискусії для конкретизації відповідної національної політики.

Комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти проект постанови і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Які є міркування? Застережень немає? Іван Заєць, мікрофон, будь ласка, хтось один.

11:53:15

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати! Я думаю, що ви повинні підтримати цю постанову хоч би з тих причин, що уже у нас були, була постанова Верховної Ради від лютого 2003 року, де ставилися завдання і Кабінету Міністрів створити відповідні структури, розробити і подати на наше утвердження стратегію сталого розвитку. У нас є депутатські ініціативи, зокрема Ландика з цього приводу. Але я щодо конкретної постанови.

Я думаю, що це було б неправильно тут доручати тільки комітету з питань науки і освіти готувати ці парламентські слухання, отже і рекомендації. Тому що сталий розвиток, це солідарна дія трьох таких елементів. Це влада, це бізнес і це громадськість. Тому проблема сталого розвитку полягає в тому, як інтегрувати в економічне і соціальне саме екологічне. Отже, тут не вистачає комітету з питань екологічної політики. Інакше тут немає ніякої логіки. Справа в тому, що тут робиться акцент саме на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

11:54:26

ЗАЄЦЬ І.О. У цьому проекті постанови робиться і обґрунтуванні акцент лише на науку. Наука, це лише один з сегментів. А насправді мова має іти про таку сукупну інтеграцію економіки, соціального і екологічного. А щодо суб’єктів, то це бізнес, влада і громадськість. Тому я думаю, що треба обов’язково це робити з комітетом з екологічної політики, якщо хочете, навіть з соціальної і економічної політики. Інакше ми одержимо документ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Будь ласка.

ПОЛОХАЛО В.І. Я можу відповісти і певною мірою ваше зауваження слушне. Хоча в Декларації ООН 92 року, ви знаєте, це визначається як право на розвиток, що має бути реалізовано таким чином, щоб забезпечити справедливе задоволення потреб нинішнього і наступних поколінь у галузях розвитку та навколишньоприродного середовища. Але ми говоримо про наукові, про основні засади. Це перше. І тому я думаю, що і саме цим займається група нашого комітету під керівництвом академіка Згуровського.

Але, якщо це виникає таке питання, залюбки Комітет з питань екологічної політики може додати проект постанови, з залученням цього комітету тут немає проблеми.

І я хочу сказати, звертаючись до всіх наших колег. Ця проблема підчас обговорення у багатьох містах, я назвав деякі, не викликала жодного зауваження, я хочу звернути на це увагу, наскільки це зріло і перезріло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Івановичу, я щиро дякую.

Шановні колеги, за скороченою процедурою можуть бути тільки виступи „за” і „проти”. Народний депутат Унгурян. Мікрофон, будь ласка.

11:55:59

УНГУРЯН П.Я.

Шановний Володимире Івановичу! Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” абсолютно підтримує дану Постанову про проведення парламентських слухань стосовно сталого розвитку в Україні. Єдине, що я просив би додати.

Тільки, буквально, два тижні тому Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням створив Національну раду з питань сталого розвитку під керівництвом Прем`єр-міністра України. Я вважаю, що ці парламентські слухання дуже важливі для України, для її гармонійного розвитку економічного, екологічного і соціального, варто було би долучити по можливості весь склад Національної ради під керівництвом Прем`єр-міністра.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень, щоб поставити на голосування проект постанови? Що? Будь ласка, там комітети, які працюють, нема ж проблем жодних.

ІЗ ЗАЛУ. Да ми ще слухання не провели, давайте проведемо і ….

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень. Давайте підключимо всі комітети. Справа в тім, що коли приймається ці документи, одну хвилиночку, коли готується план, Іване Олександровичу, коли готується план і підписується розпорядження, там дається доручення всім комітетам. Немає проблеми.

Шановні колеги, нема заперечень, щоб поставити на голосування про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 5001) про проведення парламентських слухань на тему: „Про основні засади сталого розвитку України на 2010-2020 роки”? Прошу голосувати. З залученням Комітету, який пропонує Іван Олександрович, ради Бога.

11:58:01

За-187

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка. Шановні колеги, увага, по фракціях: Партія регіонів – 1, „Блок Тимошенко” – 128, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 22, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 8, позафракційні – 1.

Прошу уваги, шановні колеги! Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України просить прийняти постанову (реєстраційний номер 4713), вона у вас роздана. Прошу уваги, нам треба проголосувати цю постанову. На Погоджувальній раді це питання було узгоджено.

Я ставлю на голосування про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про деякі питання управління державним майном, що забезпечує діяльність Верховної Ради України (реєстраційний номер 4713). Прошу голосувати.

11:59:08

За-352

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується перерва… Ну, одну хвилинку.

Ну отут давайте подумаємо, шановні колеги. Прошу уваги! Є проект Постанови про запровадження мораторію на виселення творчих спілок. Може, якби ви не заперечували, ми б його прийняли перед перервою, а потім перейшли до розгляду законів? Комітет опрацював і пропонує прийняти за основу і в цілому. Ну, зберегти те, що належить творчим спілкам, тим більше, що вони зараз шалено підписуються під відозвами про підтримку то одного, то іншого кандидата замість того, щоб визначити те, що потрібно країні. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу і в цілому проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 4766) про запровадження мораторію на виселення творчих спілок, творчих спілок. Давайте щось одне будемо.

Ставлю на голосування. Нам треба прийняти в цілому про все – заборонити виселяти. Абсолютно, абсолютно правильно.

12:00:29

За-338

Постанова прийнята.

Оголошується перерва на 30 хвилин – до 12 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання Верховної Ради України.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (реєстраційний номер 4325).

Доповідає заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони Парашин Сергій Костянтинович. Прошу, будь ласка.

ПАРАШИН С.К.

Шановні народні депутати! Запропонований вам законопроект стосується прийняття державного рішення щодо майнового комплексу, призначеного для видобування уранової руди. На сьогодні єдиним діючим підприємством, яке здійснює зазначену діяльність, є Східний гірничо-збагачувальний комбінат міста Жовті Води. Це підприємство включене до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації. Але в 2005 році зі складу комбінату виведено Новокостянтинівське родовище уранових руд та на його базу створене окреме Державне підприємство „Дирекція”.

Новокостянтинівське родовище уранових руд є найбагатшим з розвіданих в Європі. Якщо активні запаси шахт комбінату складають 14 тисяч тон урану, то на частку Новокостянтинівського родовища доводиться близько 100 тисяч тон. Водночас ДП „Дирекція” досі не включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

В зв`язку з наведеним Президентом України внесено до Верховної Ради проект Закону щодо включення цього державного підприємства до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Бути корпоратизовані.

По-перше, це прийняття вказаного закону забезпечить збереження уранового родовища у власності української держави, а, по-друге, дозволить вирішувати питання фінансування розвитку вказаного підприємства шляхом корпоратизації та подальшого продажу частини акцій для залучення інвестицій. В такому вигляді прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Костянтинович. Прошу сідати.

Є необхідність обговорювати?

Будь ласка, від комітету Бондар Олександр Миколайович.

12:32:45

БОНДАР О.М.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики пропонує підтримати ініціативу Президента при одній умові: що цей об’єкт буде включений не в другий перелік, а в перший, тобто повністю заборонений до приватизації.

Аргументація. На сьогоднішній день підприємство, яке пройшло реорганізацію і виділено як назване підприємство, тобто державне підприємство „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” знаходиться саме в першому переліку, тобто повністю заборонено до приватизації.

Кабінет Міністрів подав узагальнюючий перелік об’єктів, що заборонені до приватизації, де виділене підприємство - „Новокостянтиновське родовище уранових руд” – теж знаходиться в першому переліку. Президент пропонує вивести фактично його з першого переліку, перевести в другий.

Тому пропозиція комітету наступна. Для того, щоб унеможливити роздержавлення цього підприємства за рахунок корпоратизації, тому що при перетворення у відкрите акціонерне товариство воно має право відчужувати майно, яке йому належить, ми пропонуємо два варіанти: або прийняти зараз тільки в першому читанні, і в другому комітет винесене про включення цього об’єкту в перший перелік, або проголосувати зараз в першому, а в цілому проголосувати про включення його в перший перелік. Це зробити сьогодні.

Це нагальне питання. Якщо у нас вистачить голосів, ми можемо просто поміняти додаток до закону. Це є рішення комітету: що зміни вносяться в перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, тобто додаток номер 1. Це позиція комітету, яку я прошу зараз розглянути і підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу, будь ласка, сідайте.

Записуємося на обговорення. Олександре Миколайовичу, ви щось забули сказати? Ні? Павло Жебрівський, будь ласка.

12:35:13

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Я переконаний, що потрібно підтримати пропозицію комітету, яку висловив Бондар Олександр Миколайович, тому що насправді, найбільша торгівля, найбільші заробітки йдуть якраз на добування корисних копалин.

Фактично, якщо роблять ВІНК – вертикально інтегровані компанії – і включають в себе такі ВІНКи-родовища, то фактично вони не платять взагалі податки. А, власне, торгівля сировиною якраз є найбільш прибутковішою.

І сьогодні взагалі потрібно повернутися до питання з приводу і залізорудної сировини, тому що насправді є компанії, які мають доступ до родовищ, вони відчувають себе комфортно, а ті, які не мають металургійні комбінати доступу до родовищ, фактично, вони залежать від позиції тих, фактично, своїх конкурентів. Через це позиція комітету є справедлива, і я думаю, що потрібно до першого переліку відносити дане підприємство. І сьогодні якраз прийняти з цього приводу рішення і в першому читанні, і з урахуванням пропозицій комітету в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

12:36:25

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Я взагалі так сама собі думаю, мабуть, уже в нашій державі не залишилося, що приватизувати і продавати, що ми вже добралися до родовищ.

Знаєте, це все жахливо, і особливо у час, коли наша держава переживає таку страшенну кризу, і політичну, і економічну, і морально-духовну, яку ми вже з вами з’ясували, - це, дійсно, так.

І тому фракція Комуністичної партії України буде підтримувати даний законопроект тільки при одній умові – якщо загалом буде підтримано рішення комітету Верховної Ради України з питань економічної політики. Нам треба внести це до першого списку ці об’єкти і заборонити раз і назавжди їх приватизовувати. Я розумію, що дуже багато вже людей добратися і до цього, і стати господарями не тільки того, що є на землі, а і під землею є.

Я просила б, щоб ми всі виходили з політики національних інтересів, з політики інтересів нашої держави і все-таки підтримали рішення Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.

Шановні колеги, буде таке питання, чи не буде заперечень, якщо ми поставимо одразу голосування в першому читанні і в цілому з врахуванням пропозицій профільного Комітету з питань економічної політики? Немає заперечень?

Я прочитаю ще раз, що пропонує комітет. Комітет пропонує прийняти зазначений законопроект за умови внесення даного підприємства у додаток номер 1. Даний проект прийнятий в цілому. Для цього назву закону і додатку викласти в такій редакції: „зміна, що вноситься до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Немає заперечень?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, (реєстраційний номер 4325) з врахуванням пропозицій профільного комітету. Прошу визначатись.

12:39:10

За-325

Рішення прийнято. Закон в цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (реєстраційний номер 4474).

Доповідає виконуючий обов’язки Голови Фонду державного майна Парфененко Дмитро Миколайович. Прошу, будь ласка.

ПАРФЕНЕНКО Д.М.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується урядовий законопроект, який унормовує процедуру голосування представниками держави на загальних зборах акціонерних товариств і господарських товариств, де є державна частка.

Зокрема, законопроектом говориться, що в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, представник держави голосує на державних зборах акціонерів, відповідно до доручення, яке видано, або Фондом Державного майна, або органом уповноваженим управляти цим підприємством. Цей законопроект унеможливлює одноособно і голосування на власний розсуд представниками держави, які беруть участь у загальних зборах акціонерів і дисциплінує, і унормовує саму процедуру проведення загальних зборів акціонерів.

Цей законопроект схвалений профільним комітетом, є позитивний висновок науково-експертного управління, прохання підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Воропаєв Юрій Миколайович, співдоповідь, будь ласка.

12:41:04

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемый головуючий, уважаемые коллеги! Комитет Верховной Рады Украины по экономической политике рассмотрел данный законопроект 24 июня этого года и рекомендует Верховной Раде Украины принять его за основу.

Как уже говорил предыдущий докладчик, данный законопроект позволит урегулировать вопрос, связанный с тем, что уполномоченные лица от государства, которое присутствует на собраниях, в хозобществах, на собраниях акционеров или на собрании их участников, чтобы они действовали именно только в рамках задания, которое ему дал руководитель уполномоченного органа и не занимался самодеятельностью.

Есть замечания к этому законопроекту экспертного управления, но они технические и могут быть доработаны до второго чтения. Повторяю еще раз, комитет рекомендует его принять за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Миколайович. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Немає необхідності.

Я ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України „Про управління об’єктами державної власності” (реєстраційний номер 4474) про прийняття його в першому читанні за основу.

12:42:37

За-306

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 4552). Доповідає заступник міністра економіки Поживанов Михайло Олександрович.

Доповідача немає. Законопроект знято з розгляду. Доповідача немає. Суб’єкт законодавчої ініціативи – уряд. Проект визначений невідкладним, уряд не прислав доповідача. Проект знято з розгляду.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо участі органів охорони державного кордону у кримінальному судочинстві) (реєстраційний номер 5004). Доповідає перший заступник Голови Адміністрації Державної прикордонної служби Шишолін Павло Анатолійович. Прошу, будь ласка.

ШИШОЛІН П.А.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! На виконання Концепції розвитку Державної прикордонної служби на період до 2015 року нами розроблено проект Закону України, який оголошений на Верховній Раді.

Завданням цього законопроекту є покладення на Державну прикордонну службу завдання і здійснення дізнання у справах про використанню завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону. Це питання особливо актуальне сьогодні, так як тільки в поточному році більше ніж на 4 відсотки збільшилась кількість громадян, які використовують підроблені документи.

На жаль, сьогодні згідно з статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу ми не маємо права у разі виявлення цього злочину порушувати кримінальну справу та відповідно вживати будь-які дії, які передбачені кримінальним процесом. Ми сьогодні діємо тільки в 224 статті Кодексу України про адміністративне впровадження.

На сьогоднішній день Державна прикордонна служба має всі необхідні інструментарії для виконання цього закону. В першу чергу ми маємо підготовлених фахівців, ми маємо у відповідності до Закону про судову експертизу спеціальний підрозділ в Державній прикордонній службі, це експертну службу.

Тому ми просили б, що надання додатковий повноважень Державній прикордонній службі забезпечить своєчасне фіксування ознак злочинів, затримання підозрюваних та направлення цих матеріалів до органів МВС уже для проведення досудового слідства. Одночасно з цим даний законопроект призводить вимоги пункту 7 статті 101 Кримінально-процесуального кодексу у відповідність з чинним кримінальним законодавством.

Ми просимо прийняти цей законопроект, так як він суттєво вплине на протидію незаконній міграції на державному кордоні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь –Володимир Романович Мойсик. Прошу.

12:45:40

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну”.

Шановні колеги! Комітет з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності розглянув законопроект, підтримав його і просить вас ухвалити його за основу і в цілому. Цей законопроект поданий урядом і визначений Президентом України, як невідкладний.

На сьогодні органи прикордонної служби мають право дізнання у справах про порушення державного кордону. А законопроектом пропонується так би мовити розшифрувати дві складових цього правопорушення: незаконне перевезення через закон людей і використання підроблених документів при перетинанні державного кордону тобто правопорушень, які найчастіше трапляються на кордоні.

Отже прошу вас від імені комітету підтримати за основу і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу. Є необхідність обговорювати? Немає необхідності обговорювати.

Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України (реєстраційний номер 5004) про прийняття в першому читанні. Прошу визначатися.

12:47:12

За-214

Рішення не прийнято.

Є пропозиція повернутися до голосування. Заперечень немає?

Я ставлю на голосування пропозицію народних депутатів України про повернення до голосування з питання законопроекту 5004. Прошу визначатися.

12:47:52

За-319

Повернулися.

Ставлю на голосування про ухвалення в першому читанні проект Закону про внесення зміни до статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо участі органів охорони державного кордону у кримінальному судочинстві) (реєстраційний номер 5004). Прошу визначатися.

12:48:29

За-344

Рішення прийнято.

Була пропозиція комітету про ухвалення цього проекту Закону в цілому. Є заперечення у народних депутатів України? Немає заперечень.

Ставлю на голосування про ухвалення в цілому як закону, проекту Закону про внесення змін до статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України (реєстраційний номер 5004). Прошу визначатися.

12:49:06

За-339

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас мав доповідатися попередній законопроект (№4552), і був відсутній визначений урядом доповідач. Він є зараз в сесійному залі. Приносить вибачення Верховній Раді України і просить, щоб ми розглянули цей проект закону. Будуть заперечення народних депутатів? Немає заперечень.

Прошу, будь ласка, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 4552). Прошу – Поживанов Михайло Олександрович.

ПОЖИВАНОВ М.О. Дякую. Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Метою законопроекту є запобігання відчуженню цілісних майнових комплексів, об’єктів включених до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та їх структурних підрозділів через механізми оренди зазначених об’єктів, а також з метою недопущеної реорганізації та ліквідації підприємств, що не підлягають приватизації до виключення їх із переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

На сьогодні в переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації затверджено відповідним законом України знаходиться 1 тисяча 537 об’єктів.

На даний час всіх об’єктів втратили статус юридичної особи внаслідок прийняття рішень органами управління щодо реорганізації, ліквідації і оренди 348 об’єктів, хоча зазначені об’єкти продовжують знаходитися в переліку.

У зв’язку з цим, законопроектом передбачається внести зміни до частини 5 статті 5 Закону України „Про приватизацію державного майна в частині заборони на реорганізацію, ліквідацію підприємств включених до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації до виключення їх із зазначеного переліку”.

Крім того, на сьогодні відповідно до норм абзацу 5 частини 2 статті 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що об’єктами оренди не можуть бути, зокрема, об’єкти включені до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, які випускають підакцизну продукцією. Тому законопроектом передбачено розширити дію цієї норм на заборону оренди всіх цілісних майнових комплексів об’єктів та їх структурних підрозділів включених до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а не лише тих, що випускають підакцизну продукцію. На сьогодні таких 17 підприємств, котрі знаходяться…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПОЖИВАНОВ М.О. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Михайло Олександровичу.

Бондар Олександр Миколайович, співдоповідь від комітету.

12:52:18

БОНДАР О.М.

Шановний Олександре Володимировичу, народні депутати! Цей законопроект безпосередньо пов'язаний з попереднім, який я доповідав від комітету, тому що те підприємство, яке ми внесли в заборонений перелік номер 1, пройшло реорганізацію і таким чином було виведено з-під заборони на приватизацію.

Для того, щоб такого права у міністерстві і в інших відомствах не було, Кабінет Міністрів вносить зміни в законодавство, які забороняють ліквідацію реорганізацію підприємств, які включені до забороненого переліку. Тобто тепер таких випадків, які ми повинні корегувати в парламенті, бути не повинно.

Одночасно забороняється передача в оренду підприємств, які заборонені до приватизації.

Чому це зараз необхідно зробити терміново? От ми зараз включили Новокостянтинівське родовище уранових руд в заборонений перелік. А завтра міністерство його знову реорганізує і таким чином виведе його знову з забороненого переліку. І ми знову будемо нове підприємство з новим юридичним статусом включати в перший перелік.

Тому, я думаю, що комітет пропонує прийняти цей законопроект за основу. Я би пропонував депутатам, оскільки ми прийняли попередній в цілому, прийняти цей законопроект за основу і в цілому, щоб заборонити з сьогоднішнього дня, з моменту прийняття, реорганізацію, ліквідацію передачу в оренду всіх підприємств, які заборонені до приватизації.

Я думаю, що це буде державницьке рішення, яке не дозволить виводити штучним шляхом підприємства на приватизацію шляхом їх реорганізації. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу. Записуємося на обговорення.

Ляпіна Ксенія Михайлівна, будь ласка.

12:54:18

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Хочу звернути увагу на те, що ми абсолютно підтримуємо предмет цього законопроекту: він актуальний, своєчасний. Однак, ми мусимо зробити так роботу, щоб ми потім до цього не повертались і не створювали колізію.

Науково-експертне управління абсолютно слушно зауважує, що, наприклад, терміну „реорганізація” просто немає в Цивільному кодексі. І ми, власне кажучи, пишемо самі не знаємо що. Вони пропонують іншу редакцію: злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ або ліквідація. Оце треба заборонити. Бо потім ми будемо з вами роками в судах розбиратися, чи це була реорганізація, чи щось інше, що не заборонено.

Тому я просто звертаю увагу на ці речі і прошу, ухвалюємо за основу, скорочуємо термін доопрацювання, враховуємо зауваження науково-експертного і тоді приймаємо в цілому. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плотніков Олексій Віталійович, будь ласка.

12:55:16

ПЛОТНІКОВ О.В.

Я не можу погодитись з попереднім виступаючим в плані того, що це важливе і актуальне. Є пропозиція не підтримувати цей законопроект з тих міркувань, що не зможуть бути об’єктом оренди тільки цілісні майнові комплекси.

А за діючою редакцією, об’єкти, що включені до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Таким чином, проект знімає заборону оренди з інших об’єктів права державної власності. Тобто, враховуючи ці колізії, є пропозиція відправити його на доопрацювання. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування прийняття в першому читанні за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України, реєстраційний номер 4552. Прошу визначатися.

12:56:19

За-223

Рішення не прийнято.

Катерина Семенівна Самойлик пропонує повернутись до голосування. Немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію повернутись до прийняття рішення з зазначеного проекту закону. Прошу визначатись.

12:57:00

За-237

Повернулись до питання ухвалення рішення.

Прошу, будь ласка, ставиться на голосування пропозиція комітету про ухвалення у першому читанні за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 4552). Прошу народних депутатів визначатись.

12:57:38

За-237

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про затвердження загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб (реєстраційний номер 4667).

Доповідає перший заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Біловол Олександр Миколайович.

БІЛОВОЛ О.М.

Вельмишановна президія, вельмишановні народні депутати! Проект Закону про затвердження загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2019-2015 послідовно продовжує попередні національні програми імунопрофілактики України 1993-2000 років, а також 2002-2006 років. Реалізація попередньої програми 2002 року-2006 року дозволи знизити у три рази захворюваність на дифтерію, у три рази – на епідемічний паротит і у сім разів – на кір і краснуху.

Разом з тим епідемічна ситуація в Україні щодо найпоширеніших небезпечних хвороб: таких, як вірусний гепатит, кір, краснуха, дифтерія, епідемічний паротит, кашлюк, гемофільна інфекція – залишається напруженою не тільки в України, а й у цілому світі і в Європі.

Тому основною метою програми імунопрофілактики на 2009-2015 роки є подальше зниження рівня захворюваності на інфекції, керовані засобами імунопрофілактики. Досягти такого зниження можливо лише за рахунок створення популяційного, колективного імунітету, тобто охоплення населення профілактичними щепленнями на рівні 95 відсотків.

Сьогодні завданнями та заходами програми імунопрофілактики передбачено: перше – здійснення повного комплексу заходів з імунопрофілактики. Перше – це державне цільове фінансування закупівлі вакцин із збереженням холодового ланцюга під час зберігання, закупівля необхідного лабораторного обладнання, санітарно-просвітницька робота і особливо науковий супровід, який дасть можливість удосконалити, розвивати інноваційні напрямки імунології і епідеміології. Заплановано також основне проведення календаря щеплень у відповідності до існуючої ситуації з урахуванням досвіду розвинених країн, зокрема як в Сполучених Штатах Америки, так і в країнах Європейського Союзу. Продовжити пропонується вакцинацію проти гепатиту В та краснухи, що є важливим з точки зору профілактики вроджених вад розвитку. І застосування більш ефективних і біологічних, і імунологічних препаратів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, Олександр Миколайович.

БІЛОВОЛ О.М. …та заведення сертифікату щеплення громадянина України, який кожний громадянин України повинен отримати, - індивідуальний документ.

Особливу увагу планується приділити підвищенню професійного рівня медичних працівників, поглибити із застосуванням лабораторної діагностики в разі залучення вузьких спеціалістів медичний огляд і перед щепленнями.

Також на сьогоднішній день запропоновані заходи та календар профілактичних щеплень, розроблений провідними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я, Академії медичних наук та профільним комітетом. Таким чином програма імунопрофілактики дасть можливість надійно захистити населення України, в першу чергу дітей, від найбільш небезпечних інфекцій, які мають величезний ризик смертності та виникнення тяжких ускладнень.

Програма узгоджена з усіма органами виконавчої влади, міста Севастополя, Києва, Академією медичних наук, профільним комітетом була заслухана і схвалена в цілому. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Співдоповідь від комітету. Корж Віктор Петрович.

13:01:30

КОРЖ В.П.

Шановна президія, шановні народні депутати! Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров'я розглянуто проект Закону про затвердження загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки.

Перш за все, необхідно зауважити, що і на теперішній час інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин, що призводять до зниження якості життя, тимчасової втрати працездатності, інвалідності, навіть до смерті. Тому стратегічно важливим пріоритетним завданням галузі охорони здоров`я є забезпечення епідемічного благополуччя населення України. практично ефективність такого напрямку у боротьбі із інфекційними захворюваннями вже було продемонстровано в попередні роки, в тому числі і при виконанні програми імунопрофілактики 2002-2006 років.

Академія медичних наук України відмічає, що за вказаний період в Україні вдалося знизити рівень захворюваності населення на дифтерію в 2,8 разів, на кір – в 6,8, на краснуху – в 3,4 і так далі. Україна є країною вільною від такої важкої хвороби як поліомієліт. Можна навести і інші важливі приклади і здобутки і досягнення нашої галузі охорони здоров`я.

Враховуючи те, що реалізація попередньої програми імунопрофілактики завершилась у 2006 році, відсутність протягом тривалого часу базового програмного документу з цього напрямку профілактичної медицини, невідповідність положень підзаконних актів з питань імунізації вимогам чинних законів України призвели до безсистемності у здійсненні вакцинації населення, спричинили значну соціальну напругу, в суспільстві підірвали довіру населення до імунопрофілактики, що формує негативний міжнародний імідж держави та сприяє значним фінансовим витратам.

Я хочу наголосити, що члени профільного комітету багаторазово звертали увагу керівництва Мінохорони здоров`я на неприпустимість подібного стану справ і вся країна і навіть за її межами вже знають про ганебні смертельні випадки дітей, які загинули під час…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОРЖ В.П. Отже, цілком обґрунтованим і необхідним є прийняття цього закону. Поряд з цим я хочу звернути увагу, що є зауваження як членів нашого комітету, Комітету з питань Регламенту, депутатської етики, Головного науково-експертного управління. Це перша програма імунопрофілактики, яка затверджується законом України, тобто це висока дуже відповідальність і до другого читання треба серйозно доопрацювати цей документ. Але ми рекомендуємо прийняти його за основу. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Записуємося на обговорення. Григорович Лілія Степанівна, будь ласка

13:04:31

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, секретар Комітету з питань охорони здоров’я.

Шановні народні депутати, оскільки „проти” ніхто не записався. то я пропоную проголосувати так, як пропонує комітет: у першому читанні з доданням поправок, які покращать дану програму. Тому що при всім тім, що сьогодні ми десь маємо ті чи інші випадки по імунопрофілактиці, жити без програми у XXI столітті… Луї Пассер би здивувався.

Тому, я думаю, ми повинні прийняти програму, яка би захищала наших співвітчизників, наших дітей і слугувала національній безпеці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мартинюк Адам Іванович.

13:05:11

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, поза всяким сумнівом, кожен, хто знайомий із ситуацією, яка складається в нашій державі, розуміє необхідність прийняття такої програми, тим більше що програма розрахована на довгий термін, довготермінової програми. Єдине, у мене тільки зауваження з приводу того, викликає рішення комітету подвійне значення: хто ж буде доопрацьовувати цю програму? Тобто ми ж приймаємо закон, яким затверджуємо програму, ми не приймаємо програми – ми приймаємо закон, яким затверджуємо програму.

Якщо ми зараз приймаємо тільки за основу, то це приблизно рівнозначно тому, що ми повертаємо програму Кабінету Міністрів, бо це програма Кабінету Міністрів.

Якщо хотів профільний комітет врегулювати, врахувати якісь пропозиції, він повинен був із розробниками програми це зробити – і врахувати. Бо, ще раз наголошую, ми приймаємо закон, яким затверджуємо програму. Якщо не приймаємо закону, то й немає програми.

Тому я пропоную: давайте ми все-таки приймемо цей закон про програму, а в ході виконання цієї програми вона ще десятки разів буде змінюватися, і кожного разу ті чи інші цифри в той чи інший бік, ті чи інші напрямки програми. Я не бачу необхідності затягувати з прийняттям, давайте проголосуємо в цілому як закон, приймемо його і в першому, і в другому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, у нас, дійсно, є питання, на які Верховна Рада має дати відповідь, оскільки закон у нас може бути тільки з однієї позиції: затвердити програму, яка внесена урядом. Його доопрацьовувати в кількох читаннях немає жодного сенсу. Мова може йти тільки про зміну програми, але програму робить Кабінет Міністрів України.

Тобто ми можемо або ухвалити рішення про затвердження програми, яка надана, або не підтримати цю програму, щоб ми, дійсно, не створювали штучні перешкоди і не затягували вирішення цього питання.

Тому якщо ви не заперечуєте, я буду ставити на голосування про прийняття в цілому як закон проект Закону „Про затвердження загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки, реєстраційний номер 4677. Прошу визначатися.

13:08:14

За-339

Рішення прийнято. В цілому закон ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Повітряного кодексу України, реєстраційний номер 4419. Доповідає заступник міністра транспорту і зв’язку Давидов Олександр Миколайович.

Секундочку, будь ласка, почекайте.

Шановні колеги, у нас скорочена процедура, тому у мене до вас є питання, це великий документ, щоб ми у даному випадку перейшли або на повну, або дали можливість більше часу для доповідача для представлення документів. Тобто дамо більше часу для представлення документів.

Будь ласка, доповідайте, Олександре Миколайовичу. Обмеження часу, будь ласка, зніміть.

ДАВИДОВ О.М.

Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Перш за все дозвольте наголосити, що зміни до чинної редакції Повітряного кодексу назріли вже давно. Від впровадження цих змін на пряму залежить майбутнє розвитку вітчизняної авіації, а також те, чи зможемо ми гідно інтегруватися у міжнародну структуру та відповідати всім її нормам?

Ситуація, яка сьогодні склалася в українській авіації, зокрема в тому, що стосується регулювання та контролю суб’єктів її діяльності, не можуть так далі продовжуватися.

Варто зауважити, що новий Повітряний кодекс – це документ, на який вже не перший рік чекають та покладають надію всі авіатори України. Уповільнення чи затримка процесу внесення змін до нього може залишити Україну, як авіаційну державу далеко позаду загальносвітового прогресу міжнародної авіації та не дасть нам можливості впровадити сучасний механізм забезпечення безпеки польотів. Ми повинні розуміти, що авіація це та галузь, яка розвивається найдинамічніше і для того, щоб крокувати в ногу з часу за світовою спільнотою нам необхідно зараз докласти максимум зусиль заради отримання бажаного результату.

Безпека польотів головний пріоритет авіації і від нас з вами залежить створення дієвих та ефективних механізмів її забезпечення. За результатами аудиту федеральної-авіаційної адміністрації США в 2005 році Україну переведено до другої категорії з обмеженням польотів до Сполучених Штатів Америки, як таку, що не повністю відповідає вимогам Міжнародній організації цивільної авіації.

Проведення аудиту цієї організації, що відбулося в 2008 році, підтвердило загальну необхідність прийняття нової редакції Повітряного кодексу з урахуванням в проекті зауважень попередніх аудитів (ICAO) і Федеральної авіаційної адміністрації Сполучених Штатів.

Європейська комісія також стурбована відсутністю в Україні сучасного Повітряного кодексу, про що вона неодноразово зазначила під час проведення переговорів про створення спільного авіаційного простору.

Так, ми знаємо, що до запровадженого до розгляду законопроекту є зауваження щодо забезпечення виконання деяких вимог міжнародної організації цивільної авіації.

Ми також знаємо, що є зауваження з боку комітету щодо направлення цього документу на повторне подання на повернення до розгляду Кабінету Міністрів. Але, якщо ми проголосуємо за це рішення, то Повітряний кодекс будемо розглядати ще більше часу ніж так, як ми пропонуємо.

Проте, в цілому нова редакція Повітряного кодексу – це, безумовно, значний крок вперед. І ми в цілому усвідомлюємо і просимо прийняти його в першому читанні за основу та підготуватися його до другого читання з урахуванням всіх пропозицій. І пропозицій, пов’язаних з діяльністю аеропортів, з пропозицією, пов’язаною з повноваженням державної цінної адміністративної і таке інше.

Я думаю, що ви з розумінням поставитесь до цього питання і підтримаєте нас, і приймете цей документ в першому читанні, і як за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександре Миколайовичу.

Співдоповідь від комітету – Володимир Васильович Козак.

13:13:02

КОЗАК В.В.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые народные депутаты! Комитет согласен с необходимостью усовершенствования данного законодавства.

Но хочу вам напомнить историю этого закона. 31 марта этого года мы рассматривали Воздушный кодекс и Верховная Рада отклонила представленный данный Воздушный кодекс. Буквально через три недели он был подан в Верховную Раду с небольшими частичными изменениями, практически повторил тот закон, который был отклонен Верховной Радой.

Основные положения, которые сегодня требует Международная организация гражданской авиации (ICAO) в этом законе не предусмотрены. А это основное разделение полномочий исполнительной власти, то есть Министерства транспорта и Госавиаадминистрации. Также не учтены регулирование деятельности экспериментальной, частной, деловой, малой авиации, несоответствие положения законопроекта базовым законом о лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности.

Комитет европейской интеграции дал свое заключение, что нормы законодательства Евросоюза не учтены. Комитет по вопросам бюджета дал свое заключение, отсутствие финансово-экономического обоснования данного закона. Но кроме этого, самое главное, что сегодня Украина готовится к финальному раунду подписания Договора о едином европейском воздушном пространстве. Так от данный Воздушный кодекс не учитывает ни одну норму, ни стандарты по обеспечению безопасности полета… окружении среды. Лицензирование, то, что мы сегодня подписываем в договоры с Евросоюзом, не учтено полностью в этом законодательстве. Поэтому сегодня, приняв этот закон даже в первом чтении, мы подчеркнем, что мы не смотрим на решение и требование Евросоюза в подписании даже этого договора.

Поэтому комитет рассмотрел с пониманием и готов сотрудничать с Министерством транспорта, но единогласно принял решение о направлении данного законодательства на доопрацювання. Прошу поддержать мнение комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Васильовичу.

Записуємо на обговорення два - „за”, два - „проти”. Пудов Борис Миколайович, будь ласка.

13:15:37

ПУДОВ Б.М.

Я предлагаю коллегам підтримати, це вистражданий кодекс, його давно вже надо мати, як мати і низку інших кодексів. Тому буду краток и прошу коллег поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

13:16:04

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я би попросив вас усіх більш серйозно і з почуттям відповідальності відноситися до таких законодавчих актів. Він не „вістраданий” ви його намагаєте „вімучити” тут, „вікрутити нам руки” і примусити прийняти сырье якесь замість кодексу.

Я виступав з цього приводу минулий раз, коли цей повітряний... з дозволу сказати, Повітряний кодекс обговорювався. Я почну знизу, з кінця. Ми ж ставили тоді, пам’ятаєте, питання (де це зам. міністра?): чітко врегулюйте питання власності аеропортів. У нас на порозі „Євро-2012”. Держава вкладає кошти, в що, аеропорт - приватний, аеропорт – комунальна власність, аеропорт – державна власність? Ну не треба нас дурити, це ж величезні клапті землі! І ми з вами прекрасно пам’ятаємо: тут в третьому скликанні цей законопроект приймався. Аеропорти звільнені від податку на землю. Не може платити аеропорт за ту землю, де є зона відчуження, бо там ніхто жити не може і на злітній полосі не поставиш ніяку будку чи хибарку якусь.

Друге. Цей Повітряний кодекс так і чітко не врегульовує питання власності повітряних суден. Це державне повітряне судно – до нього такі вимоги, це приватне повітряне судно – такі вимоги, передача повітряного судна з держави в лізинг, в якесь інше користування.

Ми минулий разу говорили про те, що цей законопроект, це Повітряний кодекс має бути чітко гармонізований з відповідним законодавством європейським. Ну так не можна! Тоді він не пройшов, до буковки я навмисне взяв і перечитав, до буковки все як було, так і залишили і знову вносимо в сесійний зал. Ми робимо погану послугу уряду!

Шановні! У нас є Євро-2012, де до цього Повітряного кодексу і до нашого повітряного сполучення будуть пред’явлені надзвичайно високі вимоги.

Тому я підтримую пропозицію профільного комітету, доручимо тим людям, які в уряді опрацьовували цей законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярославе Михайловичу, завершуйте.

СУХИЙ Я.М. …внести цей законопроект та, щоб можна було за нього голосувати. В тому в комітеті профільному, ви знаєте, є представники різних фракцій і неодноразово на цю тему там йшла мова. „Сирі” законопроекти, тим більше, кодифіковані законопроекти, які не ввібрали в себе вісім вимог законів, в тому числі стосовно, вслухайтеся: „сертифікації та ліцензування” – це надзвичайно висока міра безпеки.

Такий законопроект кодексом називатися не може, його потрібно доопрацювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Михайловичу! Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні за основу проект Повітряного кодексу України (реєстраційний номер 4419). Прошу визначатися.

13:19:19

За-177

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

(Загальна дискусія)

Є пропозиція народного депутата України проголосувати рішення, направити його на повторне перше читання.

Пропозицію народного депутата Кириленка В’ячеслава Анатолійовича ставлю на голосування.

Направити на повторне перше читання проект Повітряного кодексу України (реєстраційний номер 4419).

Прошу визначатися.

13:20:05

За-186

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено. Будь ласка, працюйте для того, щоб внести на розгляд інший проект.

Оголошується до розгляду проект Закону про основні засади державної житлової політики (реєстраційний номер 4676) доповідає: міністр з питань житлово-комунального господарства Кучеренко Олексій Юрійович.

КУЧЕРЕНКО О. Ю.

Дякую, шановний головуючий, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується законопроект про основні засади державної житлової політики.

Житлова політика будь-якої країни є однією з складових державної, соціальної, економічної політики, і вона була і буде в центрі уваги держави. Оскільки від правильності обрання основних принципів та напрямів її реалізації залежить не тільки вирішення питання забезпечення житлом, але й економічний розвиток та соціальна стабільність в державі.

За роки незалежності в Україні були здійснені глобальні перетворення в житловому секторі.

В першу чергу – це приватизація державного, комунального житлового фонду, виник ринок житла, розширені способи інвестиційного житлового будівництва, прийнятий перші нормативні акти направлені на забезпечення житлом громадян. Але саме ці досягнення нашої країни призвели до необхідності створення нової сучасної житлової політики. На жаль, доводиться констатувати, що реформи, які були проведені в житловій сфері мали не тільки позитивний ефект, але поставили низку проблем.

Перше. Це проведення приватизації державного та комунального житла без створення відповідної правової концепції управління приватизованим житлом. Відсутня сьогодні стратегія фінансування капітального ремонту житла, і це стримує прихід інвестицій в цю сферу; відсутність нової концепції і задоволення житлової потреби громадян за їх власні кошти шляхом створення окремих видів юридичних осіб для будівництва та управління житлом; хаотичне надання земельних ділянок під будівництво; відсутність державних житлових стандартів; неадекватність в можливості забезпеченні соціальним житлом тощо.

Саме тому сьогодні ми пропонуємо цей законопроект, який, на наше переконання, має визначити правові, соціально-економічні та організаційні напрями державної житлової політики в сфері реалізації конституційного права громадян на житло. Це основним засобом досягнення мети є: обґрунтування необхідності та прийняття житлових програм; комплексне реформування житлового законодавства, основою якого стане нова система житлових фондів; впровадження державних соціальних стандартів, державних соціальних гарантій, забезпеченості; формування умов для вільного, прозорого набуття право власності на земельній ділянці і заохочення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Олексій Юрійович.

КУЧЕРЕНКО О.Ю. І заохочення власників житла до обрання найбільш ефективних та конкурентних способів управління житловим фондом.

Проект закону підготовлено спільно з фахівцями Інституту держави і права. Отримано позитивний висновок Головного науково-експертного управління. Прошу підтримати прийняття зазначеного законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету Олександр Павлович Попов.

13:23:17

ПОПОВ О.П.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні колеги! Восьмого липня цього року на засіданні нашого профільного комітету був розглянутий цей законопроект. На час його розгляду ми мали пропозиції тільки від наших колег з бюджетного комітету, які пропонували, щоб дата і введення цього закону в дію була дата 1 січня 2011 року, вони приводили аргументи відносно цієї пропозиції.

Головне науково-експертне управління висловило деякі зауваження, але вважає, що їх можна також врахувати при підготовці цього законопроекту до другого читання.

У зв’язку з викладеним, наш комітет прийняв рішення про винесення в зал засідання цього закону, голосування в першому читанні. Ми також, крім вищеназваних аргументів, виходили з того, що на сьогоднішній день у нас на розгляді в Верховній Раді спрямований на повторне перше читання Житловий кодекс України. І сьогодні вже в ньому є розділи, які теж стосуються теми житлової політики в Україні. І таким чином, якщо Житловий кодекс буде прийнятий, то в принципі актуальність цього закону, вона вже буде не такою.

Але, виходячи з того, що більше 10 років іде, ну не приймається Житловий кодекс, то комітет вирішив підтримати все-таки в першому читанні цей законопроект, як, ну скажемо так, на всякий випадок. Але ми вважаємо, що все-таки Житловий кодекс буде тим документом, який вирішує всі питання в комплексі, в тому числі і ці.

Я прошу підтримати рішення комітету, тобто, прийняти в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Павловичу. Є необхідність обговорювати? Є. Будь ласка, записуємося на обговорення.

Ляпіна Ксенія Михайлівна, будь ласка.

13:25:21

ЛЯПІНА К.М.

Група „За Україну!”.

Я хочу звернути увагу на те, що ми щиро вдячні міністру, що він насправді вийшов з дуже правильним підходом до формування законодавства.

Саме Верховна Рада має встановлювати засади державної політики в тій чи іншій сфері. Саме це має бути потім дороговказом для розроблення змін до законів, які вже будуть мати пряму дію. Чому так довго і, ну скажемо, непросто проходить Житловий кодекс у Верховній Раді? Це зрозуміло. Він має пряму дію, і його наслідки будуть відображатися на всьому населенні України. І це консервативна сфера, яка потребує глибокої дискусії.

У той же час, я закликаю, і опозицію, і коаліцію підтримати засади житлової політики, бо під час доробки до другого читання, це якраз наша з вами парламентська робота, внести туди всі пропозиції для того, щоб принципи і засади були визначенні так, як Верховна Рада бачить розвиток цієї сфери. І не треба відхрещуватися від цієї роботи. Це парламентська робота. І не треба перекладати це на політичні фактори. Це ми мусимо, просто зобов’язані з вами зробити.

Тому пропоную підтримати за основу і зробити свою депутатську роботу – визначити засади політиків у сфері житлово-комунального господарства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

13:26:59

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Якщо хтось із вас уважно дивився, що написано у цій програмі, у цих засадах, то мені дивно, як доповідає міністр про ліквідацію міністерства практично. Бо якщо виконати ці засади, то не треба буде міністерства. Бо невідомо чим буде займатися нині діюче міністерство. Адже тут пропонується все децентралізувати. Тоді для чого центральний орган управління виконавчої влади? Чим він буде управляти, якщо все буде децентралізовано? От я хотів би, щоб міністр подумав, перш ніж вносити пропозиції, чи буде таке міністерство.

І друге – найголовніше. Ми просто пишемо з вами черговий папір. Ми просто переводимо час, ресурс, кошти для того, щоб створити ще щось в додаток до Житлового кодексу. Адже Житловий кодекс – це єдиний основний документ, який повинен визначати все те, що ви написали в черговому документі. І тут співдоповідаючий від комітету проговорився, що це ми так, на всяк випадок, пишемо. Бо, якщо буде Трудовий кодекс, Житловий кодекс, вибачте, то цього закону не треба.

Так у Кабінеті Міністрів думають, що вони там роблять чи не думають? Чи у них поставлено питання перед кожним міністерством, прозвітуйте про законодавчу роботу? І Міністерство ЖКХ звітує, що ми підготували чергову писульку. Ну, давайте ми серйозно будемо підходити до державницьких справ. Давайте будемо економити серйозно кошти. Ми зараз забираємо час. Забрали у міністерства, забрали у Кабінету Міністрів, який на Кабміні розглядав цей законопроект. Зараз – у Верховної Ради.

І це просто чергова писулька до основного закону, який на цьому, чи, вірніше, на наступному пленарному тижні має розглядатися. Тобто думайте, що ви робите. Навіщо ми зараз будемо приймати, створити ще якийсь папір, якщо на розгляді Житловий кодекс? Я пропоную не підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

13:29:16

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Я звертаюсь до народних депутатів України з досвідом. Пам’ятаєте, ми у цьому залі дуже жваво обговорювали Житловий кодекс. Обговорювали Житловий кодекс не один раз, винесли Житловий кодекс на парламентські слухання, на комітетські слухання, залучивши широких кіл громадськості. Житловий кодекс не прийнято.

І Житловий кодекс України так само, як і Трудовий кодекс 70-х років, абсолютно не сприяє розв’язанню тих надзвичайно складних проблем, бо життя змінилося, час пішов вперед, Україна давним-давно трансформується на основі ринкових засад, а у нас на старих соціалістичних принципах і медицина, охорона здоров’я, і наше житло.

Я хочу погодитися з колегою Мартинюком про те, що внесений законопроект, як і подібні інші законопроекти, мають на собі печать хаотичності і безсистемності. Або ми йдемо по шляху поступовому, але неухильному – кодифікації житлового законодавства, або ця програма взагалі нікому не потрібна. Тут мова йшла про те, що тоді, якщо головне завдання, як сказано у пояснювальній таблиці цього законопроекту і у виступі міністра, полягає у децентралізації управління житлово-комунальним господарством, то хочу вам пояснити на прикладі міста Києва, що будинок на вулиці Тичини, 10, де ми живемо з колегою Оленою і іншими народними депутатами України, ми ще собі якось децентралізуємося і виживемо, але біля нас поруч з нами є дев’ятиповерхові будинки на Березняках, для яких ця децентралізація приведе до повної смерті, до загибелі і розрухи. Бо децентралізація, одне діло сміття вивезення, а друге, тих систем і тих сєтєй, які прогнили і які потрібно централізовано за рахунок бюджету, у тому числі при допомозі державі налагоджувати.

Один аспект мене насторожує, бо він торкається Запоріжжя. Надання державі та територіальним органам права використання житлового фонду загального призначення для отримання прибутку. Якщо ця система буде дальше, якщо ми її не зупинимо, то зараз люди мають такі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Михайлович, завершуйте, будь ласка.

СУХИЙ Я.М. Я перепрошу. От ми зараз розглядаємо за скороченою процедурою надзвичайно величезні законопроекти. Люди мають великі нарікання стосовно підвалів, стосовно тих горищ, які просто-на-просто захапані. Внизу – секції кікс-боксингу, а на першому та на другому поверсі людям жити нормально не можна. Ми повинні прийняти чіткий законопроект, де має бути жорстко розписано: відповідальність квартиронаймача, відповідальність держави, відповідальність житлово-комунальних господарств, інакше все це ну нікому не потрібно. Ну люди, ну кому потрібен законопроект заради тієї птички, що ми розробили державну програму? Ну проголосуєте, якщо є більшість, зараз за основу, ну він працювати не може. Нам потрібен Житловий кодекс. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проект Закону про основні засади державної житлової політики (реєстраційний номер 4676). Прошу визначатися.

13:32:41

За-150

Рішення не прийнято.

Ксенія Михайлівна Ляпіна пропонує направити цей проект на повторне перше читання. Пропозиція Ксенії Михайлівни Ляпіної про направлення на перше читання проекту Закону про основні засади державної житлової політики ставиться на голосування. Прошу визначатися.

13:33:14

За-175

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа (реєстраційний номер 3676).

Доповідає заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Сизенко Юрій Павлович.

СИЗЕНКО Ю.П.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати! Однією з складових соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист їх житлових та майнових прав та інтересів. Це питання є складним і проблем і до теперішнього часу неврегульованим.

Пропозиції щодо удосконалення правового регулювання цього питання розроблено Міністерством України у справа сім`ї, молоді та спорту і вноситься Кабінетом Міністрів України.

Законопроект передбачає взяти… взяття дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16-річного віку на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов; взяття дітей такої категорії на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов за місцем їх походження; розробку порядку збереження і передачі житлового приміщення дітей в оренду в час влаштування дитини на виховання в сім`ях громадянам заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Не поодинокі випадки, коли всупереч вимогам законодавства місцевими органами виконавчої влади не забезпечується належний контроль за виконанням опікунами, опікувальниками, державними опікунами обов`язків щодо управління житлом підопічних та його збереження.

Мінсім`ї, молоді, спорту щопівроку здійснюється аналіз стану порушення житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Протягом 2008 року службами у справах дітей як в структурних підрозділах місцевих органів виконавчої влади, які безпосередньо ведуть питання захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, розглянуто 13 тисяч 993 заяви та звернення щодо захисту житлових та майнових прав дітей.

Даний законопроект розглядався в комітетах з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

СИЗЕНКО Ю.П. Дякую. Та регіональної політики, з питань сім`ї і молодіжної політики, спорту, туризму, у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, з питань європейської інтеграції. Зазначеними комітетами Верховної Ради рекомендовано прийняти за основу проект закону. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету. Олександр Павлович Попов, будь ласка.

13:36:31

ПОПОВ О.П.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні колеги!10 липня цього року наш комітет розглядав проект цього закону. Він врахував позитивні висновки наших колег з інших комітетів. Також ми мали пропозиції і зауваження Головно науково-експертного управління. Але, як саме управління говорить, їх можна виправити, ці зауваження, при підготовці закону до другого читання.

Наш комітет проголосував за те, щоб прийняти цей закон в першому читанні, прийнявши його за основу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати? Немає такої потреби.

Я ставлю на голосування: про ухвалення в першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) (реєстраційний номер 3676). Прошу визначатися.

13:37:44

За-293

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про послуги, що надаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та бюджетними установами (реєстраційний номер 4176). Доповідає заступник міністра економіки Поживанов Михайло Олександрович.

ПОЖИВАНОВ М.О.

Ще раз доброго дня, шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Проект Закону України про послуги, що надаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також установами і організаціями, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, розроблено з метою впорядкування надання платних державних послуг та спрямування коштів, одержаних від їх надання, до державного та місцевих бюджетів.

На сьогодні одна з основних проблем у сфері надання платних державних послуг полягає у тому, що значна кількість таких послуг надається не безпосередньо органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а підпорядкованими їм структурами, які часто є госпрозрахунковими установами. У цьому випадку кошти, одержані за надання платних державних послуг, не завжди надходять до державного та місцевих бюджетів, а залишаються у розпорядженні цих структур.

Надання державних послуг здійснюється у процесі реалізації функцій держави, які передбачені законом та закріплені за органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Тому держава має зберегти за собою відповідальність за надання таких послуг.

Беручи до уваги, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування не завжди мають можливість безпосередньо саме надавати такі послуги, пропонується дозволити делегування повноважень з надання державних послуг, але лише бюджетним установам, які створюються такими органами. Відповідні кошти за надання таких послуг мають спрямовуватися до бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України.

Прийняття Закону України дозволить збільшити доходи Державного та місцевих бюджетів шляхом обмеження кола суб’єктів надання платних державних послуг виключно бюджетними установами та забезпечення спрямування коштів, які надходять за надання платних державних послуг, до бюджетів відповідного рівня на рахунки, відкриті в органах державного казначейства України. Дякую за увагу і просив би підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Олександрович. Співдоповідь від комітету – Віктор Вікторович Павленко, будь ласка. Відсутній.

Голова підкомітету Комітету з питань місцевого самоврядування.

Є необхідність обговорювати проект? Є. Записуйтеся на обговорення.

Будь ласка, народний депутат Пудов.

13:41:11

ПУДОВ Б.М.

У мене є пропозиція підтримати цей законопроект за основу. Чому? Тому що треба наводити елементарний порядок у наданні цих послуг, а також тому, що спрямовуватися кошти повинні до Державного бюджету, а не «теряться» десь у нас, як кажуть, у тих підступах до «закромов Родины». Тому прошу колег підтримати за основу даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко Сергій Володимирович.

13:41:40

ГОРДІЄНКО С.В.

Адам Іванович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович, прошу.

13:41:50

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Законопроект, який зараз пропонується із серії подібної, який ми говорили про житлово-комунальну проблему. Це приблизно так само написано ще гірше.

Вдумайтесь, закон передбачає, що державні органи, або органи державної влади надавали платні послуги. Я ставлю вам, шановні колеги, ми є державним органом чи ні? Є. Які ми з вами платні послуги і кому будемо надавати? Які платні послуги крім тих, які ми вчора говорили тут, вибачте за таке, так би мовити, можливо і не зовсім вдале порівняння. Це один момент.

Другий момент. Якщо він державний орган, то він фінансується з Державного бюджету, так? Так. Що таке Державний бюджет – це ті податки, які населення сплачує для того, щоб функціонувала держава, тобто людина, ми з вами вже сплатили послугу, які повинні надавати державні органи.

А чи державний орган для того і створений, щоб надавати послуги від імені держави, щоб управляти суспільством від імені держави і за це вже суспільство заплатило своїми податками, заплатило у Державний бюджет.

Це знову ж таки від лукавого, хтось сів і щось придумав, що давайте встановимо, якісь державні послуги. Немає ніякого відношення цей законопроект до життя. Тому я пропоную його відправити туди, де він народився, ні в якому разі його не можна підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адам Іванович, щодо платних послуг тут у Верховній Раді, тут насправді питання є.

Плотніков Олексій Віталійович, будь ласка.

13:43:35

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Це зразок сумнівності законотворчої діяльності і взагалі це вкрай сумнівний законопроект. По-перше, там навіть немає розуміння, що таке платні послуги, що таке послуги, які надаються державними установами.

І, по-друге, про це казав Адам Іванович, є у нас Президент, є Верховна Рада, Конституційний Суд, функції прописані в Конституції, фінансування йде з Державного бюджету і раптом ці установи повинні надавати ще якісь платні послуги. Тобто з цієї точки зору тут абсолютно можна підтримати Адама Івановича: відхилити цей законопроект і більше такі речі до Верховної Ради не вносити. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Доповідач просить уточнити деяку інформацію з проекту. Є заперечення? Немає.

Будь ласка, Михайло Олександровичу. Тільки пам’ятайте, все що ви скажете, може бути сприйнято проти вашого проекту.

ПОЖИВАНОВ М.О. Натиснув кнопку.

Шановні народні депутати України! Я все ж таки просив би підтримати цей законопроект. Те що казав Адам Іванович, воно нібито здається на правді, да, Верховна Рада є державний орган, але вона не надає платні послуги. Є платні послуги, котрі встановлюються тими чи іншими законами і вони від імені держави, тими чи іншими державними органами делегуються іншим госпрозрахунковим структурам.

Те ж саме є і на місцевому рівні, коли це право встановлювати платні послуги, скажемо, органам місцевого самоврядування, а він надає це право якійсь госпрозрахунковій структурі, вона збирає від імені держави або органу місцевого самоврядування ці гроші і сама ними користується. Суть закону, щоб всі ці гроші йшли на рахунки бюджету або органи місцевого самоврядування, або державні установи, через державний бюджет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект Закону про послуги, що надаються органам державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та бюджетними установами (реєстраційний номер 4176) про прийняття в першому читанні. Прошу визначатись.

13:46:09

За - 143

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (реєстраційний номер 4131). Доповідає перший заступник міністра палива та енергетики – Бугайов Олег Анатолійович.

Шановні колеги, на 15 хвилин продовжуємо ранкове пленарне засідання.

БУГАЙОВ О.А.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Потреба внесення змін та доповнень до Закону України „Про електроенергетику” пов’язана з тим, що перерви в постачанні електроенергії споживачами можливі з різних причин: з вини суб’єктів електроенергетики з виробництва електроенергії, її передачі та постачання або внаслідок незадовільного технічного стану електроустановок споживачів.

При цьому внаслідок систематичного невиконання споживачами Правил влаштування електроустановок у частині дотримання категорійності схем живлення в багатьох випадках виникають необґрунтовані претензії на адресу енергопостачальних компанії та НЕК „Укренерго”.

Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про електроенергетику” (реєстраційний номер 4131) встановлює межі відповідальності суб’єктів електроенергетики та споживачів за безперебійне та якісне постачання електричної енергії споживачам.

Зазначені цілі передбачається досягти шляхом законодавчого розподілу відповідальності виробників електроустановок у відносинах, що виникають у процесі виробництва, передачі і постачання споживання електричної енергії.

Проектом акту визначаються випадки і умови настання відповідальності суб’єктів електроенергетики та споживачів електричної енергії у разі переривання електропостачання або постачання електроенергії неналежної якості.

Законопроект передбачає встановлення відповідних договорах між суб’єктами електроенергетики, що здійснюють виробництво, передачу та постачання електроенергії, порядок відшкодування збитків, завданих унаслідок переривання процесу виробництва, передачі та постачання електроенергії та або внаслідок виробництва, передачі і постачання електроенергії, параметри якості якої виходять за межі показників, що визначені державними стандартами України, що раніше не було врегульовано законодавчо.

Даний законопроект схвалено Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки 1 квітня 2009 року. 13 травня 2009 року законопроект було розглянуто на засіданні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

БУГАЙОВ О.А. …з питань євроінтеграції і рекомендовано до прийняття. Прийняття зазначеного законопроекту не потребує витрат з Державного бюджету.

Зважаючи на викладене, прошу шановних народних депутатів підтримати вказаний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету – Тітенко Сергій Михайлович, будь ласка.

13:49:23

ТІТЕНКО С.М.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Я буду дуже стисло, оскільки обмаль часу.

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу на своєму засіданні 1 квітня цього року розглянув зазначений законопроект і визначив, що законодавча пропозиція дуже актуальна, має на меті приведення норм Закону про електроенергетику у відповідність до вимог Цивільного та Господарського кодексів в частині загальних умов настання відповідальності.

За результатами розгляду комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект в першому читанні за основу. Прошу підтримати, дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати? Немає такої потреби.

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про електроенергетику” (реєстраційний номер 4131). Прошу визначатися.

13:50:32

За-258

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (реєстраційний номер 4582).

Доповідає заступник міністра охорони навколишнього середовища Тригубенко Сергій Миколайович.

ТРИГУБЕНКО С.М.

Доброго дня! Шановний головуючий, шановні народні депутати! Законопроект, що пропонується до розгляду, розроблено Урядом України з метою приведення законодавства про охорону навколишнього природного середовища до вимог положення Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Відповідні зміни, спрямовані на упорядкування відносин, пов’язаних з задержанням документів дозвільного характеру, пропонується внести зміни до Водного кодексу України, Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, Закону України „Про тваринний світ”, Закону України „Про рослинний світ”, Закону України „Про Червону книгу України”, Закону України „Про пестициди та агрохімікати”, Закону України „Про відходи”.

Законопроект передбачає видачу дозволів суб’єктам господарювання як безплатній, так і на платній основі. Документи дозвільного характеру видаються на платній основі. На спеціальне використання мисливських тварин, риби інших водних, живих ресурсів.

Впровадження за проекту закону дозволить збільшити надходження до бюджету плати за рахунок справляння, сплати за надання окремих видів дозволів. Прийняття законопроекту забезпечить узгодженість норм законодавчих актів, дозволить врегулювати відносини Мінприроди, його територіальних органів та суб’ктів господарювання. Дякую за увагу. Прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету – Валерій Григорович Крайній, будь ласка.

13:52:34

КРАЙНІЙ В.Г.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 23 червня 2009 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (за номером 4572 від 25 травня 2009 року, поданий Кабінетом Міністрів України). Метою зазначеного законопроекту є проведення діючого законодавства у відповідність до вимог Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 25 червня 2009 року вважає, що за результатами розгляду законопроекту у першому читанні він може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Члени комітету підтримують пропозицію Кабінету Міністрів (щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України) спрямований на спрощення, уніфікацію та оптимізацію процедур видачі документів дозвільного характеру у різних сферах господарської діяльності, і пропонують. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" внести на розгляд Верховної Ради та прийняти його за основу. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати?

ІЗ ЗАЛУ. Немає!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає необхідності. Ставиться на голосування про прийняття в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (реєстраційний номер 4572). Прошу визначатися.

13:54:38

За-188

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про доповнення статті 3 Закону України "Про фермерське господарство" (реєстраційний номер 4746). Доповідає голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Присяжнюк Микола Володимирович.

13:55:09

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Відповідно до статті 3 Закону України „Про фермерське господарство” членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли чотирнадцятирічного віку та інші члени сім’ї та родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства і визнають і дотримують положень Статуту фермерського господарства.

Але, враховуючи те, що основні фермерські господарства були сформовані в період 1991-1994 року відповідно до Закону України 2009-12 „Про селянське і фермерське господарство” та Земельного кодексу України від 18.12.1990 року там передбачалось, що земельні ділянки фермери отримують в довічне успадкування і в довічне володіння.

Але з набуттям чинності Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, який передбачав права довічного, який передбачав права довічного успадкування у володінні землею членів фермерського господарства припинити і зобов’язати переоформити всіх фермерів в установленому порядку право власності або право оренди відповідних земельних ділянок.

У зв’язку з тим сьогодні у фермерів виникають великі ускладнення. Чому? Тому що правоохоронні органи, керуючись Сімейним кодексом та постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення елементів”, в якому передбачено, що родичі вживаються, охоплюються такі особи, як баба, дід, прабаба….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Нашим законопроектом пропонується більш розширити коло родичів для того, щоб фермери могли вести своє господарство і могли мати землю в оренді або власності. І це дає можливість все-таки нам в певній мірі зберегти фермерський клас як такий в цілому, який конче необхідний для аграрного сектору країни. Дякую.

Є пропозиція…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Немає необхідності обговорювати. Сідайте, будь ласка.

Комітет пропонує прийняти в цілому цей проект закону. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закон проект Закону про доповнення статті 3 Закону України „Про фермерське господарство” (реєстраційний номер 4746) , прошу визначатися.

13:58:28

За-306

Закон в цілому прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою. Присяжнюк Микола Володимирович, будь ласка.

13:58:49

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Шановні аграрії! Сьогодні дуже багато виникає розмов щодо підтримки агропромислового сектору країни для того, що агропромисловий сектор є провідною галуззю в нашій економіці країни. Але враховуючи умови Світової організації торгівлі і враховуючи нинішні умови, є пропозиція про розгляд законопроекту України про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою. Що мається на увазі?

У нашому законопроекті передбачається, що 50 відсотків премії, яку повинен сплатити агропромисловий підприємство, 50 відсотків страхової премії покриває держава. Це дасть можливість все-таки і виділяти бюджетні кошти ефективно для агропромислового комплексу. Це дасть можливість нам зрушити страхування в агропромисловому комплексі з мертвої точки. Адже статистика показує, як би ми не намагалися ці роки ініціювати, щоб страхування в сільському господарстві мало активну фазу, цього не відбувається. А ми знаємо, що агропромисловий комплекс більше всього підпадає під стихійні і природні лиха. І довіри до страхових компаній від агровиробників не існує. А бувають такі випадки, що страхові компанії невспромозі, якщо відбувається природне лихо, неспроможні покрити страхові свої зобов’язання. Є пропозиція цей законопроект підтримати в першому читанні і до другого читання врахувати всі передбачені доповнення і пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович. Сідайте будь ласка.

14:01:07

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Я звертаюсь до всіх підтримати цей інфраструктурний законопроект. Те, що не сказав доповідач, треба обов’язково наголосити. Сільське господарство України сьогодні найменш приваблива галузь для кредитування, на превеликий жаль. Застави як такої немає. Тому у нас у 2/3 господарств йде спрощена технологія. Прийняття цього закону і підтримка страхування розблоковує кредитування у сільському господарстві.

Повинен так хоча б приблизні цифри сказати. На кожні весняно-польові роботи треба 8-10 мільярдів, аграрії залучають 2-3 і то потужні ті, що мають можливості.

Тому цей законопроект надзвичайно актуальний і його треба приймати. Це один із законопроектів, який визначає інфраструктуру аграрного ринку і це серйозна перспектива, особлива, я ж говорю, для того, щоби розкрити потенціал для кредитування галузі. Давайте підтримає його.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович. Можемо визначатись? Ставиться на голосування про прийняття у першому читанні проект Закону про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою (реєстраційний номер 5063) у перше читанні.

14:02:40

За-272

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо боротьби з фінансуванням тероризму) (реєстраційний номер 4309). Доповідає Полунєєв Юрій Володимирович.

14:03:06

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Пропонується вашій увазі законопроект внесення змін до деяких законів України (щодо боротьби з фінансуванням тероризму) ( реєстраційний номер 4309). Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 258-5, якою встановити кримінальну відповідальність за фінансування тероризму. У зв’язку з цим пропонується доповнити частину 3 статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України, визначивши, що у справах про злочини з фінансування тероризму досудове слідство провадиться слідчими органами Служби безпеки України.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України „Про боротьбу з тероризмом”, якими пропонується включити Державний комітет фінансового моніторингу України до переліку суб’єктів , які беруть участь у попередженні, виявленні та припиненні терористичної діяльності.

Законопроект розроблено з метою удосконалення законодавства з питань боротьби з фінансування тероризму та приведення деяких законів України у відповідність із Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року та іншими правовими міжнародними актами. Отже, необхідність прийняття законопроекту обумовлена потребою визначення фінансування тероризму як окремого кримінально-карного діяння так, як це передбачено сьогодні міжнародними конвенціями.

Прийняття закону, що пропонується, сприятиме запобіганню та протидії фінансуванню тероризму. Запропоновані зміни також дозволять привести норми законодавства України у відповідність до міжнародних стандартів. Прошу підтримати даний законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Володимирович.

Народний депутат Аржевітін. Сідайте, будь ласка.

14:05:06

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”

Шановні депутати, я пропоную цей законопроект відправити на доопрацювання, і цю думку поділяє і науково-експертне управління, і інші незалежні експерти. Чому?

По-перше, законопроект пом'якшує всі ті санкції, які сьогодні вживались в діючому варіанті Кримінального кодексу, за дії, спрямовані на фінансування тероризму чи організацію терористичних груп. Якщо це сьогодні 15 років, то в цьому варіанті передбачається окрема класифікація. По-друге, ці пропозиції ніякі нові новації не несуть. Вся ця кримінальна відповідальність є вже в сьогоднішньому варіанті Кримінального кодексу, вони тільки навантажують і нічого нового не дають.

Я хотів би сказати, що дуже багато вживається термінів, які суперечать один одному. Наприклад, „засоби злочину”, „умисні дії при загибелі людини”, „збирати фінансові послуги”. Посилались, доповідач посилався на те, що вони врахували пропозиції спеціальної комісії ФАТФ, але, на превеликий жаль, це зовсім теж не так, тому що комісія пропонує, наприклад, щоб кримінальну… У нас немає кримінальної відповідальності юридичної особи, яка приймає участь у терористичних актах, і цим проектом не передбачено. А ФАТФ просить, щоб ми теж передбачили не тільки фізичних осіб, а й юридичних осіб за цю відповідальність, і внесли, звичайно, відповідні зміни в Господарський кодекс за адміністративного… як адміністративно-господарські санкції.

У цьому проекті теж не передбачені… Вживаються терміни. Наприклад, один термін „тероризм”, але немає терміну „терористичний акт”, „терористична організація” як, наприклад, та ж група ФАТФ пропонує, щоб це чітко було прописано.

Сьогодні записана фраза у проекті про те, що всі органи державної влади повинні займатися терористичними цими всіма речами, але давайте, якщо подивимося далі, то, наприклад, і на суди теж покладається така відповідальність, але я думаю, що це не є функція судів. Тому я пропоную цей законопроект відправити на доопрацювання. Такої думки дотримується і Науково-експертне управління, наголошую, інші експертні групи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо голосувати? Ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо боротьби з фінансуванням тероризму (реєстраційний номер 4309). Прошу визначатися.

14:07:41

За-174

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом).

Доповідає народний депутат України Власенко Сергій Володимирович.

14:08:10

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні колеги! На розгляд Верховної Ради України вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) (реєстраційний номер 4819).

Основним завданням зазначеного законопроекту є забезпечення належної протидії запровадженню в легальний обіг незаконних доходів шляхом імплементації в законодавство України керівних міжнародних вимог та стандартів і, зокрема, більш повне відображення в Україні вимог першої рекомендації ФАТФ щодо криміналізації діяння відмивання коштів, у тому числі і з необережності.

Слід зазначити, що цим законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України , зокрема статті 209, 209 прим., 209 із значком 2, а також до Кримінально-процесуального кодексу України і до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. До статті 209 Кримінального кодексу України вносяться зміни, вона викладається в новій редакції, оскільки попередня редакція цієї статті, як і всіх наведених, була прийнята у 2003 році.

І відповідно, на погляд авторів законопроекту, ці статті вже є достатньо застарілими та не відповідають вимогам міжнародного співтовариства щодо боротьби з таким явищем, як запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Зазначені зміни носять, скоріше за все, технічний характер, окрім статті 209 із значком 2, яка вводиться нова, її не було в попередній редакції. І вона запроваджує і встановлює кримінальну відповідальність за легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинену з необережності. Встановлені також і додаткові санкції.

Запропоновані зміни, на погляд авторів законопроекту, дозволять привести норми законодавства України у відповідність до міжнародних стандартів і вимог міжнародних організацій, які…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ВЛАСЕНКО С.В. …які здійснюють контроль за запобіганням легалізації (відмиванню) доходів.

Прошу підтримати даний законопроект в першому читанні. Вважаю, що всі існуючі недоліки цього законопроекту, які є, і ми їх розуміємо, можуть бути виправлені під час підготовки законопроекту до другого читання. Тому наполегливо прошу всіх проголосувати за цей законопроект в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету. Забзалюк Роман Омелянович.

14:11:07

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Шановний голово, шановні колеги! На розгляд Верховної Ради України вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом).

Законопроект розроблено з метою вдосконалення законодавства щодо запобігання легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та приведення деяких законів України у відповідність до міжнародних правових норм в частині визначення таких злочинів, як легалізація відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, порушення законодавства з питань запобігання легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та встановлення кримінальної відповідальності за легалізацію незаконно одержаних доходів, вчених з необережності.

За результатами, до речі, перевірки у 2008 році Українська національна система протидії та запобігання легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму, експертами спеціального Комітету Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (MONEYVAL) у підсумковому звіті відмічено про необхідність більш повного впровадження в Україні вимог першої рекомендації ФАТФ щодо криміналізації діяння відмивання коштів, у тому числі, і з необережності, перегляду існуючих санкцій.

Прийняття чинного закону сприятиме запобіганню та протидії в Україні легалізації доходів, що мають кримінальне походження. Комітетом прийнято рішення щодо прийняття даного законопроекту у першому читанні. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Народний депутат Аржевітін, будь ласка.

14:12:54

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, група „За Україну”.

Шановні депутат, я пропоную теж цей законопроект відхилити. І чому? Я не буду коментувати його недоліки, просто скажу головний аргумент: у нашому комітеті сьогодні розглядається більш комплексний законопроект, який вніс Кабінет Міністрів, який називається „Про запобігання та протидію легалізації відмивання доходів, одержаних злочинних шляхом” на ста сторінках. Ми в нашому комітеті вже півтора роки розглядаємо. Тому він є комплексним.

Цей же законопроект є куцим, тому я дуже прошу і звертаюся до автора: дайте ваші пропозиції до нашого законопроекту. А цей потрібно відхилити, бо він не вирішує ті питання, які так красимо звучать. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо визначатися?

У нас залишається якраз одна хвилина для прийняття рішення.

Я ставлю на голосування про прийняття у першому читанні проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (реєстраційний номер 4819). Прошу визначатись.

14:14:14

За-168

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, далі друга половина дня у нас робота в парламентських комітетах. Завтра ранкове пленарне засідання розпочнеться о 10 годині. Ранкове пленарне засідання оголошую закритим.