ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22 жовтня 2009 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватись до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

16:01:29

(Реєстрація народних депутатів України)

Зареєструвалися  картками в сесійній залі 416 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань, визначених розкладом на 22 жовтня. Ми прийняли рішення, що о 16 годині розглянути проект Закону про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України.

Також на Погоджувальній раді ми домовилися, шановні колеги, з вами про те, що ми заслухаємо виступ голови комітету Олександра Сергійовича Єфремова і одразу приймемо рішення, оскільки всім зрозуміло, що йдеться про унормування діяльності Верховної Ради України у зв’язку з подіями, які відбуваються в Конституційному Суді. Немає заперечень?

ІЗ ЗАЛУ. Немає. Голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А 3585 – зараз розмножать документи. Роздадуть їх. І тоді будемо голосувати. Я щойно… Справа в тім, що мова іде про те, що там треба які поправки по 131 статті, треба, щоб їх роздали вам. Правильно я ж говорю?

Тому, шановні колеги, прошу уваги! Підготуватися до роботи. Прошу уваги!

Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 5264) про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України.

16:03:28

За-316

Рішення прийнято.

Прошу голову Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради Олександра Сергійовича Єфремова до доповіді.

16:03:46

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Прийняття цього проекту закону викликано різним тлумачення положень пункту 21 частини I статті 92 Конституції України (щодо визначення виключно законом України організації та порядку діяльності Верховної Ради України), а також, що Верховна Рада України має прийняти Закон про Регламент Верховної Ради України, та звернення Президента України до Конституційного Суду з цього питання.

Комітет рекомендує Верховній Раді України включити зазначений проект постанови до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання та прийняти за основу і в цілому. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

Шановні колеги, немає заперечень? Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону України про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України (реєстраційний номер 5264). Прошу голосувати.

16:05:02

За-357

Рішення прийнято.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти проект закону в цілому. Нема заперечень? Немає.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому і в цілому як закон проект Закону (реєстраційний номер 5264) про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України. Прошу голосувати.

16:05:43

За-366

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, прошу уваги! Нам зараз потрібно включити до порядку денного і розглянути питання про направлення на висновок до Конституційного Суду України ряду законопроектів, які стосуються внесення змін до Конституції. Ми домовились таким чином, шановні колеги, що ми включимо до порядку денного, далі заслухаємо… Шановні колеги, тут мене підправили, я вдячний, що ми їх розглядаємо, ці проекти закону, а після того, коли будемо приймати рішення, ми тоді будемо визначатись, так?

Тому таким чином пропонується організувати розгляд законопроектів (прошу уваги!) (реєстраційний номер 2722, реєстраційні номери 3252, 4177, 4290): спочатку ми заслухаємо доповіді з цих законопроектів, після того заслухаємо рішення комітету щодо всіх законопроектів голови Комітету з питань правової політики Сергія Григоровича Міщенка, а потім проведемо виступи від фракцій до 3 хвилин і перейдемо до голосування. Нема заперечень? Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до Конституції України (реєстраційний номер 2722). Доповідач – Лавринович Олександр Володимирович, Перший заступник Голови Верховної Ради України.

16:07:56

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект, який був внесений до Верховної Ради України більше року тому. Він стосується практично всіх розділів Основного закону, зміна яких не передбачає обов'язкового всенародного затвердження. Я зупинюсь тільки на кількох найбільш важливих позиціях цього проекту, які представлені 164 народними депутатами України… членами фракції Партії регіонів.

Найперше, що я хотів би відзначити, це те, що ми цього тижня з вами ухвалили в цілому закон, який регулює питання мінімальної заробітної плати і мінімальних соціальних стандартів. Ми пропонуємо, щоб Конституція України мала обов`язкову норму про те, що заробітна плата у нас не може бути нижчою за офіційно установлений прожитковий мінімум, що якщо держава визначає мінімум, який має бути для того, щоб людина могла жити, менше платити їй не можна, щоб вона не опинялася за межею фізіологічного виживання.

Наступна позиція стосується також достатньо резонансної теми, яка обговорюється достатньо давно і інтенсивно, це в який спосіб громадяни України обирають народних депутатів. Ми пропонуємо, щоб в Основному законі було закріплено, що народні депутати України обираються на основі відкритих списків, щоб обов`язково виборці голосували як за політичну силу, так і за конкретних кандидатів в депутати; щоб функція представницького органу, а не тільки законодавчого у нас в державі була надійно захищена і щоб громадяни мали реальний вплив як на формування депутатського корпусу, так і на ті рішення, які ухвалюються в цій сесійні залі.

Третя позиція, яка протягом цього року також не один місяць викликала бурхливі хвилі в цій сесійній залі, стосується вступу України до міждержавних об`єднань. Ми пропонуємо, щоб в Конституції було закріплено, що це є можливим виключно тільки за рішенням всеукраїнського референдуму, який має призначатися Верховною Радою України.

Четверта позиція також достатньо широко дискутована про те, що в нашій державі, на превеликий жаль, немає єдиної виконавчої влади, існує постійне змагання між її складовими частинами, що робить неможливим ефективне державне управління. Ми пропонуємо, щоб весь уряд, весь Кабінет Міністрів України призначався Верховною Радою за поданням коаліції депутатських фракцій, яка буде утворена в парламенті, починаючи з Прем'єр-міністра, і всі без винятку члени уряду призначаються Верховною Радою за поданням Прем'єр-міністра України.

Одночасно пропонуємо, щоб замість державних адміністрацій в областях були утворені представництва Кабінету Міністрів України. Закінчити на цьому дискусії, скільки виконавчих влад Україні потрібно. Потрібна одна дієва виконавча влада.

Поруч з цим, пропонуємо вирішити питання щодо конституційного забезпечення реального здійснення функцій місцевого самоврядування, щоб всі місцеві ради України отримали свої виконавчі комітети. Районні державні адміністрації мають бути ліквідовані, на місці обласних державних адміністрацій мають з’явитися представництва Кабінету Міністрів України. При цьому вся повнота ухвалення рішень щодо питань місцевого значення та регіональних проблем має перейти до органів місцевого самоврядування. Представництва уряду мають забезпечувати координацію дій територіальних органів виконавчої влади та здійснювати контрольні функції. Сподіваюсь, що це також зрозумілий підхід, який широко дискутувався і підтримувався всіма в цій сесійній залі і переважною більшістю політичних сил України, які виставляли свої програмні цілі під час виборчих кампаній.

Ми пропонуємо також передбачити можливість об’єднання в одну територіальну громаду жителів міст, сіл і селищ. Зараз ми маємо таку можливість, таке право тільки для сіл. Але ми маємо в державі Україна дуже багато таких прикладів, коли, по суті, в межах міста знаходяться селища і села. Ну, от, скажімо, в місті Києві, де ми зараз з вами знаходимося, скажімо, є селище Пуща-Водиця, є село Жуляни і інші. Тобто і в інших містах є такі проблеми. Щоб була конституційна можливість утворити єдину територіальну громаду.

Поруч з цим ми пропонуємо усунути сьогоднішнє, скажемо так, неспівпадіння щодо строку повноважень депутатів місцевих рад і сільських (селищних), міських голів. Оскільки вже чинна редакція передбачає обрання депутатів місцевих рад на 5 років, щоб ми обирали голів сіл, селищ і міст теж на 5 років.

І остання позиція, на яку я хотів би звернути увагу, стосується судової системи. Ми пропонуємо, щоб громадяни України отримали право обирати суддів всіх рівнів на 5 років.

Ця пропозиція може бути, звичайно, дискутивною, але якщо сьогодні подивитися на нашу судову систему, де передбачено професійне призначення спеціальними органами і обрання вищим представницьким органом країни і подивитися на реальний стан у судовій системі, то можна замислитися над тим, чи ефективно сьогодні працює ця система призначення.

Я пропоную, щоб ми сьогодні ухвалили рішення і дали можливість почати шлях до імплементації цих пропозицій до Основного Закону України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, тепер переходимо до доповіді щодо проекту Закону про внесення змін до Конституції України (щодо забезпечення реалізації прав територіальної громади). Доповідач – Лавринович Олександр Володимирович також.

А ми домовилися, що ми зараз заслухаємо всі, а потім загально по всіх законопроектах ваша доповідь буде.

16:15:33

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, це наступний проект. Ми з вами у вівторок уже ухвалили рішення по одному з проектів, який був представлений, який стосувався імунітету посадових осіб, які мають право від імені країни ухвалювати рішення. Ця проблема також і присутня в тому проекті, який я доповідав перед цим. Цей проект стосується також окремої проблеми – проблеми місцевого самоврядування.

Розуміючи, що можуть виникнути, скажімо так, деяке несприйняття окремого підходу до великого проекту, який вам запропонований, ми свідомо виокремили в два окремі проекти точкові речі, які сприймалися всіма політичними силами. Те, що стосується імунітету, ми вже вирішили.

І, друге, це те, щоб в Україні ми забезпечили реальне місцеве самоврядування на конституційному рівні (те, що я розповідав в попередньому проекті). Це – ліквідація державних адміністрацій взагалі; створення в областях представництв Кабінету Міністрів з координаційними і контрольними функціями; в усіх радах створення виконавчих комітетів, в районах і областях, де їх зараз немає; обрання голів на 5 років сіл, селищ і міст і можливість створення територіальних громад різними населеними пунктами: містом, селищем і селом.

Це вся суть другого короткого проекту, який, я сподіваюсь, знайде вашу підтримку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Олександре Володимировичу.

А тепер, шановні колеги, проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо строків повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів). (Реєстраційний номер 4177). Доповідач – народний депутат України Подгорний Сергій Петрович, прошу вас Сергію Петровичу

16:17:37

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановна президія! Шановні народні депутати! Верховна Рада України 4 скликання прийняла Закон України „Про внесення змін до Конституції України” (№ 2222-4 від 8 грудня 2004 року). І цим законом, зокрема, було змінено частину першу статті 141 Основного закону України та встановлено, що депутати сільської, селищної, міської, районної, обласної ради обираються строком на 5 років. При цьому залишалась частина друга статті 141 Конституції України, якою встановлено, що сільські, селищні та міські голови обираються територіальними громадами строком на 4 роки.

Відповідно до Конституції Автономної Республіки Крим зі змінами, які затверджені 13 березня 2009 року Законом України „Про затвердження змін до статті 22 Конституції Автономної Республіки Крим щодо строку повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим” строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим становить 5 років.

Така відмінність у строках повноважень представницького органу Автономної Республіки Крим місцевих рад та голів територіальних громад не узгоджуються з логікою Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” і може призвести до розбалансування роботи всіх органів місцевого самоврядування.

Крім цього, проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад неодночасно з виборами сільських, селищних та міських голів призведе до значного збільшення видатків з Державного бюджету України.

Питання щодо строків проведення місцевих виборів ще більше ускладнилось після рішення Конституційного Суду щодо строків повноважень сільських, селищних, міських голів, депутатів місцевих рад, які були обрані на позачергових виборах. Це рішення встановлює, що строк повноважень сільських, селищних, міських голів, депутатів місцевих рад, які були обрані на позачергових виборах, становлять відповідно 4 та 5 років. Такий підхід призведе ще до більшого розбалансування всієї системи місцевого самоврядування, неузгодженостей дуже багатьох норм та положень діючого законодавства у сфері місцевого самоврядування.

Відтак, питання щодо строків повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, потребують законодавчого узгодження. Законопроектом (№ 4177) пропонується внести зміни до частини першої статті 136 та частин першої, другої статті 141 Конституції України щодо встановлення п’ятирічного строку повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних, підкреслюю, на чергових виборах.

Запропоновані зміни не потребують внесення змін до інших законодавчих актів. Прийняття цього закону не потребує виділення додаткових коштів із державного бюджету. Прийняття запропонованих змін до положень Конституції України дозволить узгодити строки повноважень представницького органу Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів та сприятиме законодавчому забезпеченню умов для злагодженої та ефективної роботи органів місцевого самоврядування, які будуть обиратися на чергових виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, чергових виборах сільських, селищних, міських голів. Я умовно підкреслюю, чергових виборів.

Прийняття цього закону призведе до того, що знову буде у нас порядок. Ті, хто обирається на чергових виборах, повноваження будуть 5 років, ті, хто буде обиратися на позачергових виборах, у них повноваження будуть до чергових виборів.

Якщо сьогодні цього не зробити, то враховуючи, що у нас за останні 3 роки проведено близько 800 позачергових виборів, то у нас буде дисбаланс, у нас буде просто-на-просто правова вакханалія. Ніхто не буде знати, коли які вибори проводити в якій сільській, селищній, міській раді. Більше того, це потребує значного збільшення апарату, як у Верховній Раді тому, що треба відслідковувати це, так і на місцях.

Крім того, були думки, що цей закон, якщо і можна проводити, то тільки для попередніх. Хочу сказати, що в своєму висновку Конституційний Суд в абзаці 4 пункт 3.2 сказав: що винятки з конституційних положень, що передбачають здійснення повноважень представницькими органами протягом закріпленого за ними строку, можуть бути встановлені лише шляхом внесення відповідних змін до Основного Закону України, що узгоджуються з правової позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні ще 30 жовтня 97 року.

Дякую. Прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сергій Петрович, дякую вам.

Шановні колеги, а тепер проект Закону про внесення змін до Конституції України (нова редакція) (реєстраційний номер 4290). Доповідач – заступник глави Секретаріату Президента України Марина Іванівна Ставнійчук.

Будь ласка, Марина Іванівна.

СТАВНІЙЧУК М.І.

Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати України! Президентом України 31 березня 2009 року до парламенту внесено проект Закону про внесення змін до Конституції України. Проектом передбачається внести зміни до Конституції України, що повинні мати комплексний, змістовний характер і бути реалізовані шляхом прийняття Основного закону в новій редакції в порядку, встановленому Конституцією України.

Основні положення зводяться до такого. Пропонується в преамбулі зазначити, що саме український народ є творцем Конституції. Враховуючи, що преамбула є інтегральною частиною Основного закону держави, вбачається доцільним доповнити перелік суспільно-політичних орієнтирів, визначених у ній положеннями, пов’язаними зі зміцненням соборності України, констатацією геополітичного становища української держави, як частини європейської спільноти.

Виходячи із соціально-правового характеру української держави, вбачається за можливе проголосити таку конституційну мету, як утвердження соціальної справедливості.

У розділі першому „Засади конституційного ладу” пропонується викласти, як засадничі, положення щодо суверенітету України, унітарної форми державного устрою, загальних засад її територіального устрою, адміністративно-територіального поділу, що характеризують насамперед принципи єдності і цілісності території України.

У проекті суттєво уточнено і доповнено засадничі характеристики місцевого самоврядування і переміщено положення щодо нього у розділ перший.

Враховуючи необхідність подальшого становлення і розвитку інститутів громадянського суспільства, передбачається інституювати його взаємозв’язки з державою, зазначивши у відповідній статті, зокрема що держава сприяє утвердженню і розвитку громадянського суспільства.

В окремій статті, викладені засадничі для вільного суспільства гарантії і свободи політичної діяльності, в тому числі що насильство не може бути засобом відстоювання політичних інтересів, діяльність політичних партій ґрунтується на вільній конкуренції, повазі до демократичних цінностей, в Україні визнається право на опозиційну діяльність.

Недостатній рівень і утвердження на практиці прав і свобод людини і громадянина, їх юридичного гарантування, декларативність деяких положень розділу другого чинної Конституції України потребують також оптимізації відповідного їх правового регулювання. Тому суттєво уточнено і доповнено положення більшості статей цього розділу.

Зміст розділу „Народне волевиявлення” спрямований на забезпечення принципу народного суверенітету, який є зокрема правовою основою народовладдя. З метою усунення прогалин у конституційному регулюванні інститутів безпосередньої демократії, зокрема уточнено принципи реалізації виборчих прав і права на участь у референдумі, обсяг активного і пасивного виборчого права на загальнонаціональних і місцевих виборах.

Запропоновано також запровадити нові інститути народної законодавчої ініціативи, а також інститут місцевої ініціативи. Уточнено коло питань стосовно, яких проведення референдуму є обов’язковим, а також питання, з яких проведення референдуму не допускається взагалі.

З метою забезпечення стабільності роботи, покращання якості законотворчої діяльності, уникнення надмірної політизованості, представлення інтересів регіонів пропонується запровадити парламент європейського зразка – Національні Збори, що будуть поєднувати в собі політичне і територіальне представництво. Національні Збори складаються з двох палат: Палати депутатів, які є органом політичного представництва народу, і Сенату.

Крім законодавчої функції на Палату депутатів покладається (нижню палату) відповідальність за формування уряду та контроль за його діяльністю, а також контроль за виконання Державного бюджету України. Неспроможність призначити уряд та затвердити його програму має наслідком розпуск Нижньої палати парламенту та її дострокові вибори.

Сенат призначає вибори Президента України, вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів обласних, Київської міської, районних рад, рад громад, голів громад.

Достроково припиняє, за поданням Президента України, повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду про порушення нею Конституції обласних, районних рад, рад громад, голів громад з підстав, визначених Конституцією. Сенат за поданням Президента затверджує його рішення, що стосується оборони і безпеки держави, а також вирішує інші питання, в тому числі кадрового характеру, що не повинні займати зайву політизацію. Цьому буде слугувати і віковий ценз Верхньої палати депутатів.

Інститут, так званого, імперативного мандата взагалі не передбачений проектом, який поданий Президентом України до парламенту.

Конституційно обмежується обсяг недоторканності народних депутатів. Народний депутат без згоди Палати депутатів, сенатор без згоди Сенату не може бути затриманий чи заарештований. Проте, притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється у загальному порядку аж до набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього, що тягне припинення повноважень народного депутата України.

У такому ж обсязі встановлено недоторканність Уповноваженого Національних Зборів України з прав людини. Президент України – глава держави, який представляє державу і забезпечує її правонаступництво, збережено загальнонаціональний прямий представницький мандат глави держави. Президент є гарантом забезпечення суверенітету, територіальної цілісності, безпеки держави, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Президент України сприяє взаємодії державних органів місцевого самоврядування.

Завдання Президента: у взаємодії с сенатом гарантувати інституційну стабільність держави, визначення пріоритетів державної політики, що мають забезпечити цивілізаційний процес.

Президент України здійснює керівництво у сферах зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки. Є Верховним головнокомандуючим Збройних сил України, головою Ради національної безпеки, наділений відповідними повноваженнями. Внаслідок переходу до двопалатної побудову парламенту імпічмент набуватиме класичного вигляду.

Кабінет Міністрів України, уряд України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Допускається сумісність мандата народного депутата з посадою члена Кабінету Міністрів.

За наслідками виборів весь склад Кабінету Міністрів формується у парламентський спосіб палатою депутатів, яка наділена широкими повноваженнями щодо контролю за діяльністю уряду і, перед якою він відповідальний. Уряд не формується без програми його діяльності.

Проектом Конституції визначаються основні повноваження Кабінету Міністрів України. Уряд також відповідальний за забезпечення зовнішньої і внутрішньої політики.

Нова редакція Конституції передбачає реформування судової влади. При збереженні більшості приписів чинної Конституції України розділ потребує відповідних доповнень, уточнень, насамперед, з тим, щоб його зміст повніше розкрив сутність як, таких інститутів як суд і правосуддя.

Вбачається необхідним викласти в одному розділі положення щодо організації судової влади і органів прокуратури. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в Україні. Суди не можуть ухвалювати рішення на виконання повноважень інших органів чи посадових осіб, крім випадків визначених законом. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципом спеціалізації, територіальності та інтенсивності. Верховний Суд України є вищою судовою інстанцією, що забезпечує однакове застосування норм усіма судами загальної юрисдикції.

Судами касаційної інстанції в системі судів загальної юрисдикції є вищі спеціалізовані суди. Відповідно до закону проектом передбачено, що діють апеляційні та місцеві суди. При цьому встановлюється, що суд не може виконувати функції різних інстанцій в одній справі.

В громадах у визначених законом випадках та порядку правосуддя може здійснюватися виборними мировими суддями. Вимоги до мирового судді, порядок його обрання, звільнення, умови діяльності встановлюються законодавством. Суддя призначається безстроково.

Суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів призначає на посади і звільняє з посад Сенат за поданням Вищої ради юстиції. Суддів інших судів призначає та звільняє з посад Президент України за поданням Вищої ради юстиції в порядку встановленому законом.

Голови судів, їх заступники обираються на посади зі складу суддів відповідного суду та звільняються з посад зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування.

Суддям гарантується недоторканість, обсяг якої визначається Конституцією України. Суддя не може без згоди Сенату бути заарештований чи затриманий.

Вища рада юстиції вносить подання про звільнення з посад і припиняє повноваження суддів у випадках, передбачених Конституцією, приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів. Вища рада юстиції складається із 16 членів. З’їзд суддів призначає 8 членів Вищої ради юстиції. Президент України, Сенат призначають по чотири члени Вищої ради юстиції з числа суддів у відставці. Члени Вищої ради юстиції, здійснюють свої повноваження на постійній основі, не можуть перебувати на посадах суддів, прокурора чи займатися адвокатською практикою.

Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом за згодою Сенату та звільняється з посади Президентом з підстав, встановлених законом. Із повноважень прокуратури виключено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і їх посадовими службовими особами, а також здійснення досудового слідства.

Положення розділу в Конституції… проекту Конституції про Конституційний Суд зазнали змін порівняно з чинним регулюванням у частині порядку утворення Конституційного Суду і визначення обсягу повноважень.

Суддя Конституційного Суду призначається за поданням Президента за рішенням Сенату. Так само Сенату… що ухвалюється не менше як двома третинами (завершую), двома третинами від загального складу строком на 9 років без права бути призначеним.

Вводиться… Запроваджується порівняно з існуючим обсягом повноважень Конституційного Суду запроваджується інститут конституційної скарги. Конституційний Суд за конституційною скаргою особи ухвалює рішення щодо відповідності Конституції України, закону, на основі якого судом загальної юрисдикції ухвалено остаточне рішення, що стосується конституційних прав і свобод, якщо громадянин вважає, що закон, який було застосовано при вирішенні цієї справи, суперечить Конституції України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, будь ласка.

СТАВНІЙЧУК М.І. Я завершую, уже практично останні розділи проекту Конституції.

Необхідною складовою конституційної реформи є реальне забезпечення місцевого самоврядування. Громадою є адміністративно-територіальна одиниця та сукупність громадян, які проживають на її території. До складу громади не можуть входити інші громадяни. Представницьким органом місцевого самоврядування є рада громади, депутати громади обираються строком на 4 роки жителями, які мають право голосу.

Районні, обласні ради утворюють виконавчі комітети. Депутати цих рад також обираються на 4 роки жителями громад, які мають право голосу у межах відповідного району, області. Органам місцевого самоврядування можуть бути делеговані відповідно до закону окремі повноваження органів виконавчої влади. Делегування повноважень місцевого самоврядування органам виконавчої влади не передбачається.

Статус Автономної Республіки Крим в цілому зберігається. Власне, це основні положення проекту Конституції Президента Віктора Ющенка.

Прийняття і затвердження законопроекту в даній редакції забезпечить системність, повноту, чіткість, несуперечливість конституційного регулювання суспільних відносин, для поетапного застосування змін, урегулювання на конституційному рівні суспільних відносин передбачаються Перехідні положення. Все це матиме сприятливі правові наслідки для суб’єктів відповідних правовідносин.

Реалізація законопроекту безпосередньо не вплине на видаткову, доходну частини Державного бюджету на місцевих бюджетів. Зрозуміло, у пояснювальній записці йшлося про 2009 рік. Сьогодні це вже, мабуть, наступний рік Закону про Державний бюджет України.

Дякую. Володимире Михайловичу, я закінчила.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Голова комітету Міщенко Сергій Григорович. Будь ласка, рішення Комітету з питань правової політики щодо цих законопроектів.

16:35:33

МІЩЕНКО С.Г.

Шановна президія, Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Дійсно, Комітет з питань правової політики розглянув всі 4 законопроекти, але я розділю свою доповідь на дві частини.

Перша частина: це стосується законопроектів 2722, 3252, 4177, які доповідали наші колеги – Лавринович та Підгорний. Тут питання в рішенні комітету було однозначне, що комітет рекомендував Верховній Раді України включити до порядку денного п'ятої сесії шостого скликання ці законопроекти з тих причин, що вся процедура направлення до Верховної Ради і до комітету була виконана. До розділу першого „Загальні засади”, третього „Вибори. Референдум” та 13-го внесення змін до Конституції України в цих законопроектах змін немає. Тому зрозуміло, що вони не вимагають проведення всеукраїнського референдуму. Тому я прошу включити ці три законопроекти до порядку денного та направити до Конституційного Суду України, для того щоб він дав свій висновок відносно конституційності.

Тепер що стосується законопроекту 4290. По-перше, він звучить наступним чином, що це – проект Закону України про внесення змін до Конституції України і в лапках – нова редакція. Тобто автор законопроекту, тобто Президент, вказує в своїй назві, що це – зміни до Конституції, в першу чергу. Але, на жаль, я думаю, що ті працівники Секретаріату Президента, які готували цей законопроект, не розібралися в розділу 13-му Конституції і порушили порядок направлення до Верховної Ради України цей законопроект. Чому? Тому що цей законопроект, рішення по цьому законопроекту повинно було виконуватися в тому числі і на референдумі, тому що зміни стосуються і І розділу і ІІІ розділу, і XIII розділу.

Тобто зовсім інший порядок ухвалення змін до Конституції. Якщо інші розділи Конституції ухвалюються в порядок, який ми зазначаємо, тобто направлення до Конституційного Суду, попереднє схвалення і потім на черговій сесії ми приймаємо 300 голосами, то розділи 1, 3 та 13 повинні ще голосуватися на референдумі. Тому порядок повністю порушений і нас 13-ий розділ Конституції і Регламент Верховної Ради зобов`язує, щоб це були два різних законопроекти. Те, що стосується цих трьох розділів, вони повинні окремо подаватися, тому що порядок їх прийняття – одне, всіх інших – ще окремий законопроект, тобто пов`язані законопроекти . Це передбачено нашим 143… Регламенту Верховної Ради України. тому зрозуміло, що в такому вигляді його неможливо направляти до Конституційного Суду, його треба направити на доопрацювання Президенту, і хай він виконає всі процедурні норми і направить повторно нам цей законопроект.

А що стосується… що стосується питання самого законопроекту, я не буду вдаватися в такі подробиці, як це тільки що зробив попередній доповідач, але я зазначу одну норму. Це ви бачите на екранах телебачення як пропагується Президентом зняття депутатської недоторканності з депутатів Верховної Ради України і за це на кожному кроці про це Президент наш говорить. Тому я відкриваю його законопроект. Стаття 86. тільки дві статті зачитаю. До вашої уваги.

Стаття 86. До загального складу Сенату входять також сенатори, якими довічно стають після закінчення повноважень президенти України.

Тепер читаємо 91 статтю Конституції, цієї ж Конституції: „Народний депутат без згоди Палати депутатів, сенатор (тобто той Президент, який буде пожиттєво обиратися) без згоди Сенату не може бути затриманий чи заарештований”. Так коли лукавить Президент: на екрані телебачення чи коли йому його юристи дають підписати те, що він ніколи в житті не читав, а підписує і нам рекламує на всю країну?

Тому, народні депутати, визначайтеся з цим законопроектом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, доповідь і співдоповіді зроблені. Все зрозуміло. Нам треба шляхом голосування визначитися щодо прийняття рішень. Із авторів законопроектів ніхто не наполягає на заключному слові?

Марина Іванівна Ставнійчук від Президента, будь ласка.

СТАВНІЙЧУК М.І. Шановний Володимире Михайловичу! (Чути, шановні народні депутати?) Що стосується процедури розгляду у Верховній Раді відповідного проекту Конституції, проекту Закону про внесення змін і доповнень нової редакції, я хочу вам нагадати, що парламентом, і теперішнього, і минулого скликання, впродовж двох останніх років прийнято приблизно 40 законів у такому ж варіанті.

Крім того, якщо говорити про конституційну процедуру внесення змін, яка передбачена XIII розділом Конституції України. Проект, який пропонує Президент, передбачає комплексне і системне оновлення Конституції України. Я вам нагадаю, що Конституцій Суд України у свій час у відповідному рішенні щодо внесення змін і доповнень до Конституції України у справі „Про внесення змін і доповнень до Конституції України за ініціативою народних депутатів України”, у справі 2Б 2002 року від 11 липня 2000 року зазначив, що він залишив без розгляду відповідні пропозиції щодо Конституції народних депутатів України саме через те, що вони мали комплексний і системний характер, але не були викладені у єдиному законопроекті.

Шановні народні депутати України, незалежно від того, як далі буде розглядатися у парламенті, виноситися на референдум після рішення парламенту проект, внесений Конституцією… Президентом України. Я прошу вас направити до Конституційного Суду відповідно до положень Конституції України. Президент України у частині процедури внесення змін і доповнень до Конституції України конституційні положення не порушив. Таким чином, цей проект має всі підстави бути направленим до Конституційного Суду на відповідні висновки. Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено, давайте ми зараз перейдемо до голосування.

Шановні колеги… (Шум у залі) А, перепрошую, я вже поспішив. Ми домовилися від фракції виступи. Будь ласка.

Від фракції Компартії України хто буде виступати? Адам Іванович Мартинюк.

Прошу визначитися від фракції Партії регіонів. Потім від фракції "Блоку Литвина". Іван Григорович буде виступати. Прошу визначитися Руслан Князевич.

16:44:27

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я дуже миролюбно зараз налаштований, тому буду некритично висловлюватися з приводу тих законопроектів, які ми зараз обговорюємо.

Єдине, що тут ще шкода, що до такого серйозного питання, як внесення змін до Конституції, ми розглядаємо саме в такій ситуації, в такий час, коли вони, на превеликий жаль, не на часі, вибачте за тавтологію.

Кожен намагався і дивився у тих законопроектах, які вносяться, виходить із своєї точки зору, із своїх інтересів чи із своїх домовленостей з кимсь, які були на часі вчора. Сьогодні вони зовсім інші.

Дуже я жалкую, я вам нагадую, шановні колеги, що ми з початку роботи цієї каденції шостого скликання, ми постійно ставили, представники деяких фракцій, у тому числі, і наша, ставила питання про необхідність створення спеціальної депутатської групи по підготовці єдиного узгодженого законопроекту. Ми з вами, на превеликий жаль, не могли її створити.

Цією ідеєю скористався Президент, він створив під своєю егідою таку консультативну Національну Раду, яка наказала собі довго жити.

Кожен із законопроектів має щось позитивне, але в цілому зрозуміло він не вирішує, на жаль, тих нагальних проблем в суспільстві, яких вимагає суспільство і зміни до Конституції, які варто було б приймати.

Якщо говорити про основний проект, бо єдиний суцільний, цільний проект внесення змін до Конституції – це законопроект Президента, то його можна охарактеризувати однією фразою, там йде намагання від парламентсько-президентської республіки перейти до президентської-сенатської республіки, ось суть цього законопроекту.

Той хто з вас читав, той хто знайомився з цим законопроектом розуміє про що йдеться. Якщо говорити про зміни законопроектів, що стосуються, про які доповідав колега Лавринович, то там є позитивні зерна в першу чергу, що стосується місцевих органів влади.

Поза всяким сумнівом з ними треба щось робити, бо те двовладдя, яке існує далі витримувати не можна. Так само, як і не можна витримати пропозиції, в якій йдеться про те, що партія, яка на парламентських виборах набрала найбільшу кількість голосів, наприклад, найбільше набрала 15 голосів, всі 226 місць у парламенті віддається тій партії. І так далі, і тому подібне.

Поза всяким сумнівом проект, що стосується зміни термінів виборів - це політичний хабар, був спроба дати політичний хабар. Тому, шановні колеги, я пропоную забути про ці законопроекти і дійсно розпочати роботу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, виступ.

МАРТИНЮК А.І. І, дійсно, розпочати спільно з усіма гілками влади роботу над створенням серйозного документу, нової редакції Конституції, яка б дійсно виходила із реалій життя.

І останнє. Наша фракція дуже жалкує, що нам не вдалося зібрати необхідних 150 підписів під нашим проекту Конституції, суть якого зводиться до одного – ліквідувати посаду Президента і передати владу Верховній Раді. Шкода, що вона не була підтримана. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Лукаш, фракція Партії регіонів, потім – Олег Зарубінський.

16:48:23

ЛУКАШ О.Л.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, вам сегодня предлагается рассмотреть и проголосовать за 4 законопроекта о внесении изменений в Конституцию.

Вначале о нашем законопроекте. Первое, чем оно отличается от всего остального и от всех деклараций, - что он есть. Это комплексный законопроект об изменениях в Конституцию, коротко о котором можно сказать двумя словами: он регулирует и увеличивает права регионов и защищает и регулирует вопросы защиты прав граждан, права регионов и прав граждан. Вот основное отличие нашего законопроекта от всех остальных.

Он решает очень много вопросов: социальные вопросы их защиты, открытые списки, избирательная система по ним, судебная реформа. Каждый из вас и каждый из избирателей может ознакомится на сайте Партии регионов и сайте Верховной Рады с этим законопроектом.

К огромному сожалению, мы понимаем, что наши коллеги из других фракций не поддержат этот законопроект только по политическим мотивам. И поэтому я хочу рассказать о нашем втором законопроекте и попросить вас всех поддержать его, его номер 3252 и он касается только децентрализации власти.

Он предусматривает ликвидацию местных государственных администраций, исполкомы будут формироваться местными советами, решение органом местной власти можно будет приостанавливать только с одновременным направлением таких приостановлений в суд. Сроки, на которые будут избираться местные советы и мэры пять лет, функции контроля по деятельности местных советов исполняет только представительство Кабинета Министров. Это полная децентрализация власти.

В связи с этим я ознакомилась с вашими предвыборными программами, Компартия Украины так и называется «Народовладдя», «НУ-НС» пишет в своей программе про самодостатність територіальних громад, очень неплохая программа «Блока Литвина», в которой вторая, третья страница полностью посвящена правам громад. А больше всего мне нравиться программа избирательная «Блока Юлии Тимошенко», там так и написано «наділення місцевого самоврядування виконавчою владою». Так вот именно об этом и только об этом идет речь в нашем проекте (3252). А теперь в голосовании мы посмотрим, кто за реальную децентрализацию власти, а кто за наділення правами виконавчої влади громад на бумаге.

Теперь о законопроектах, которые есть еще два. БЮТ предлагает изменить сроки выборов в местные советы. Наш законопроект имеет эту норму, поэтому поглощают таким образом ваш законопроект. Еще раз предлагаю вам за него проголосовать, а потом рассказать в регионах не за мистический Бюджетный кодекс, а за конституционное изменения.

Что касается Конституции Президента? Я не буду ее критиковать. Я вам скажу, что сам документ, решение Венецианской комиссии по нему содержит 137 замечаний к данному проекту и считает его не приемлемым. Но главное, что говорит Венецианская комиссия, что этот проект не решает острые болезненные проблемы…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжіть, будь ласка, час.

ЛУКАШ О.Л. …не решает острые и болезненные проблемы дуализма исполнительной власти, политического противостояния между Президентом, Кабмином и парламентом, которая есть сегодня в Украине. Об этом речь в Конституции Президента, поэтому давайте забудем навсегда про этот документ.

И теперь, раз у нас нет политического консенсуса не за один проект, давайте решим хотя бы малую часть проблем наших регионов, которые зависят от постоянных боев на Печерских холмах, дадим им надежду на децентрализацию власти. Я предлагаю всем голосовать за наш законопроект 3252. Спасибо. ((Оплески).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Блоку Литвина". Микола Томенко буде виступати наступним.

16:52:17

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ви знаєте, я не назву жодного прізвища авторів оцих змін до Конституції і знаєте чому? Я буду по номерах називати, якщо доведеться і вистачить часу. Тому що вважаю, що дуже прикро і дуже неконструктивно, коли зміни до Конституції розглядаються як частина виборчої кампанії. Взагалі то ми вважаємо і "Блок Литвина" вважає, що це надзвичайно серйозні речі, які не повинні залежати від того, як людина хоче позиціонуватися за 2-3 чи навіть за півроку до президентських виборів.

Ми виходимо з того, що зміни до Конституції мають носити професійний і науковий характер, бо для нас, можете це сприйняти як якийсь образ, але він, очевидно, відповідає дійсності. Зміни до Конституції і взагалі Конституція - це „правила дорожнього руху” в політиці. І там де є „правила дорожнього руху”, там є абсолютно прості постулати: „червоне світло - не можна проїжджати”, ”зелене світло – можна проїжджати”.

І тому якщо розглядати все це, то за нинішньої умови деградації державної системи управління, а ми сьогодні свідками цього є, всі ці речі не виконуються. Ніби то „правила дорожнього руху” порушують всі, при чому ті, які мають відповідати за те, щоб вони не порушувалися, а потім домовляються, як з ДАІшником, яким чином за це не понести відповідальність. Тому в змістовному плані це навіть не суттєво те, що тут написано.

Ще раз хочу сказати, дуже прикро, що зміни до Конституції розглядаються, як частина виборчої технології, а деякі навіть за державний кошт. І мені дуже неприємно, коли пропаганда і агітація за зміни до Конституції відбуваються, в тому числі, за державний кошт.

І останній момент. Я думаю, що ми зараз маємо поступити логічно у зв’язку навіть з тим, що я сказав. Є певні проекти Конституції, вони дійсно хибні, кожна по своєму, хоча в кожній є плюс.

От наприклад в одному проекті, без прізвищ, бачите 4290, я хочу сказати є такий момент, що президент може розпустити нижню палату в будь-який час, без жодних мотивувань, без жодних аргументів тобто не виписано, в якому випадку, коли хоче, тоді і розпустить. Бог з ним! Парламент нас не любить.

Але що це значить? А це значить, що нижня палата, як вона там в депутатів, формує уряд і таким чином президент може в будь-який момент цей уряд „послати”, не буду казати на скільки букв.

І таким чином з’являється ситуація, коли ніби то при наявності виконавчої гілки влади і людини, яка очолює виконавчу гілку влади, вона і уряд повністю підвішений під забаганки або під кон’юнктури конкретного президента. Ви розумієте логіку?

Викидаючи, звільняючи, розпускаючи без жодних причин, без жодних аргументів Нижню палату…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. …Нижню палату, тим самим виганяється уряд.

Так тепер скажіть, що це є – розподіл між гілками влади, це що, чи Монтескьє, чи по кому це, по кому це діють?

І останній момент, шановні колеги. Мені здається, що треба відправити це в Конституційний Суд як невідповідність до 157, 158 статті чи це не суперечить державній цілісності, суверенітету, чи вони підпадають під це. А наступний результат – ви самі розумієте. До тих пір, поки не буде справжні зміни до Конституції, а не виборчі технології, такі зміни нікому не потрібні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Володимирович Томенко, Заступник Голови Верховної Ради. Потім – Руслан Князевич.

16:56:15

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я сконцентруюся на двох, фактично нових редакціях Конституції, оскільки пропозиція моїх колег з фракції БЮТ стосується конкретної проблеми, яка дебатується в системі місцевого самоврядування, і вона очевидна для авторів, що треба її внормувати, забезпечити стабільність хоча би на рік після президентської виборчої кампанії, провести вибори в 2011 році.

Що стосується нових фактично редакцій Конституції, хотів про це сказати більше. І це важливіше, оскільки сьогодні нібито ведеться загальнодержавне суспільне обговорення цих проектів.

Отже, перше моє застереження. Така відповідальна і серйозна річ, як Конституція України, не може писатися Секретаріатом Президента чи навіть такою впливовою політичною партією, як Партія регіонів.

Нова редакція Конституції повинна писатися як погоджений компроміс з абсолютною більшістю політичних гравців, суспільством і експертами, тому що абсолютно очевидно, що це не буде підтримано навіть на першому етапі.

Друга теза – стосовно загальних ідей Партії регіонів. Партія регіонів запропонувала фактично парламентську модель. Вона має плюси і мінуси. І я хотів звернути увагу на те, що багато цікавих моментів в цьому проекті є. Натомість ми не можемо підтримати ідеологічний момент. Фактично вперше узаконюється двомовність, бо судочинство передбачається вести двома мовами. Передбачається спрощена процедура проведення референдуму, яким можна маніпулювати із точки зору геополітичних і інших речей, що ми не можемо прийняти. І, звичайно, є небезпечна, так звана, бонусна система голосування.

Ми обговорювали варіант двотуровості, коли в другому турі одна партія може набрати 226 голосів, но, в першому турі – це страшно небезпечно. Скажімо, в нас на виборах перше місце займала партія – набрала 20 відсотків. У варіанті Партії регіонів вона автоматично набирає 226 голосів, що, зрозуміло, є недемократичним, …правильним. Тому ми не можемо підтримати цей законопроект.

Що стосується законопроекту Президента. Тут парадоксальна ситуація, бо на телебаченні і в пресі обговорюється проект, який не відповідає проекту, який ми всі отримали і обговорюємо. Колега Міщенко звернув увагу на депутатську недоторканність, яка тут міститься, жодна людина не обговорила про те, що протягом п’яти років у нас не буде адміністративно-територіального поділу, може буде, наприклад, 10 областей або 10 земель, це випливає з цього закону, бо передбачається об’єднати деякі села, селища і протягом п’яти років змінити кількість областей. От мені цікаво губернатори, коли збирають підписи вони знають, що деяких областей не буде через п’ять років чи не знають.

Звичайно, не менш небезпечна штука пов’язана з двопалатним парламентом. Що таке двопалатний парламент в Україні. У нас сьогодні країна – це не формально олігархія, тепер вона буде формалізована через сенаторів, олігархи будуть сенаторами і тоді вони будуть сидіти, приходити і після того як нижня палата буде приймати закони, вони приходитимуть і погоджуватимуться або не погоджуватимуть з нашою діяльністю. Володимир Михайлович ,якщо можна 30 секунд, я встигну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

ТОМЕНКО М.В. Тому в нас і так, знаєте, в політичному житті палат вистачає, ще дві якщо створимо, біда наступить для країни. Тому за визначенням двопалатний парламент – це небезпека для унітарної країни і це абсолютна неприродність для нашої історія і для нашої політичної традиції.

Все, що запропонував Секретаріат Президента в системі судової так само ми не можемо сприйняти, тому що фактично вся судова влада формується Президентом за поданням Вищої ради юстиції. Генеральний прокурор Президент самостійно звільняє, а призначає за згодою сенату. Фактично це не просто президентська республіка, ми Президенту за цим проектом передамо ще всю систему правоохоронних органів і судову систему.

Тому, да, це фактично, я не знаю, я придумати форму державного правління для цієї моделі, ну це точно не президентська модель, це якась абсолютна, елементи абсолютної монархії із президентською моделлю.

Тому ці два законопроекти ми не можемо підтримати. І ще раз хочу сказати, для того, щоб прийняти оптимальну Конституцію, її треба робити наступним чином: суспільство повинно дати замовлення на проект Конституції, експерти його повинні підготувати, політики погодити у Верховній Раді, а народ затвердити. Така Конституція буде Конституцією для народу. Ці конституції, які запропоновані, – це конституції для конкретних політичних партій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

17:00:52

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Ви знаєте, годину тому ми прийняли дуже цікавий Закон про порядок організації діяльності Верховної Ради. Він, я вам нагадаю, в принципі приймався для того, щоб Регламент Верховної Ради визначити одним тих документів, який повинен бути все ж таки внутрішнім документом нормативно-правового характеру підзаконного, а не законного, як це наполегливо кілька раз нам говорить Конституційний Суд.

Так що може не слухаємо Конституційний Суд і вважаємо, що це повинно бути саме так, то давайте хоча би наш Регламент приведемо у відповідність до Конституції.

Є 159 стаття Конституції, яка говорить, що законопроекти мають право розглядатися в парламенті, якщо вони пройшли висновок Конституційного Суду. А у нас в Регламенті написано, що ми розглядаємо до того, чи надсилати, чи не надсилати, обговорюємо, приймаємо політичні рішення. Це заборонено Конституцією. Ми зараз грубо просто її порушуємо.

Тому я вважаю, що нам зараз треба виконати свою технологічну місію, як нам і передбачено Конституцією, і направити до Конституційного Суду всі без винятку законопроекти.

Чому? Тому що іншим крім Регламенту Верховної Ради документом не регламентується, в який спосіб Президент поза парламентом може направити. Бо тільки в Регламенті написано, що це робить … От. Так, щоб не трапилося так, що він надсилає, надсилатиме поза Регламентом і поза парламентом. І ще невідомо, що скаже Конституційний Суд, чи це неконституційно. То давайте виконаємо свій конституційний обов’язок. І давайте поки не обговорювати по суті ці речі, бо це не наша поки привілегія. Якщо навіть там є речі неконституційного характеру, то під час розгляду обговоримо їх і в разі, якщо вони , дійсно, є, то це ваше право їх не підтримувати.

А зараз це наш обов’язок всі направити і хай Конституційний Суд визначає чи вони конституційні чи неконституційні на відповідність 157, 158 статті Конституції України.

А те, що ми їх протримали більше ніж півроку, то хто нам в цьому, вибачте, лікар? І тепер ми говоримо, ви знаєте, дуже розумний законопроект пана Подгорного. Я погоджуюсь по суті.

Але, Сергію Петровичу, зараз же листопад місяць. Поки він потрапить до суду, поки він надійде назад. Чи він встигне надійти націй сесії, бо треба 226 на цій сесії. Не надійде він і я вас запевняю в цьому. І це марна марудна справа, яку ми просто зараз робимо. Інна справа, що ви її підготували ще півроку тому. Так хто, як не колеги, самі завалили цю добру справу. Більше того, вчора ми прийняли рішення, призначили вибори, а сьогодні думам, ні, ми зробили неправильно. Давайте все ж таки подумаєм, як на рік їх продовжувать.

Шановні колеги, давайте не гратись у політику, давайте не будемо зловживати нашим конституційним правом, розглянемо законопроект, Бог з ним, вже завершимо процедуру, направимо всі без винятку до Конституційного Суду, хай вони прийдуть звідти, а далі будемо політично визначатись, як голосувати за кожний з них. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, розгляд законопроектів завершено. При цьому дозвольте наголосити, що Регламент Верховної Ради України, згідно з яким ми розглядали ці законопроекти, ніхто не відміняв. Тому жодних порушень з цього приводу не було.

Інша пропозиція, що очевидно, нам варто було б направити до Конституційного Суду, щоб зняти будь-які політичні звинувачення, і хай Конституційний Суд дає відповідні заключення.

Разом з тим, така кількість законопроектів велика свідчить про те, що ми підходимо з політичних позицій до розгляду цього питання. Бо цілком очевидно, що якби ми шукали узгоджений компроміс, який би влаштовував суспільство, народ і давав перспективу, у нас був би один законопроект з цього приводу.

Разом з тим, я, шановні колеги, пропоную вашій увазі зараз голосування. Будь ласка, Адам Мартинюк, мікрофон. Зніміть голосування.

17:04:33

МАРТИНЮК А.І. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, за великим рахунком молода і майбутня наша еліта юридична, Руслан говорив абсолютно речей правильних, крім однієї. В тому то і справа, що Верховна Рада має визначитись, чи є перспектива у того чи іншого законопроекту. Якщо Верховна Рада не може скерувати його на розгляд до Конституційного Суду, то як вона збере 300 голосів? Це один момент.

І друге. На то і фільтр, Верховна Рада, щоб не давати зайвої роботи, не витрачати державних коштів, бо ми направимо, не розглядаючи у Конституційний Суд, дамо йому роботу, а потім цей чи інший законопроект не має абсолютно ніякої перспективи. Це один момент.

А другий. Хто ж тоді має направляти, як не Верховна Рада? Давайте, будь ласка, не будемо пускати вже і так нас опущених ще далі. (Шум у залі)(Оплески)

Тому я пропоную, дійсно, голосувати за кожен законопроект і визначатись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу всіх заспокоїтись! Шановні колеги! Переходимо до голосування.

Я ставлю на голосування (прошу уваги!) проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 2722/П)… Шановні колеги, Верховна Рада України приймає постанову. Я вам зачитаю її (2722/П): про включення до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України і про його направлення до Конституційного Суду України.

Відповідно до статей 141, 143 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України постановляє:

Перше. Включити до порядку денного п'ятої… шостої сесії (да, шостої?), а, п'ятої сесії Верховної… Тоді я зараз… Я перепрошую. Включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України шостого скликання питання про законопроект про внесення змін до Конституції України (реєстраційний номер 2722), внесений 170 народними депутатами України;

Друге. Законопроект про внесення змін до Конституції України направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157 та 158 Конституції України (додається);

І третє. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Це проект, який доповідав Олександр Лавринович. Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови (реєстраційний номер 2722/П) з уточненнями, про які я сказав. Прошу голосувати. Зніміть голосування, будь ласка. Зніміть голосування.

Сергій Сас.

17:07:38

САС С.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Я просив би звернути увагу, мені здається, що там не зовсім є коректне посилання на статті Регламенту, там стара редакція. В новій редакції вони трошки по-іншому там називаються. Номера статей. Будь ласка, для стенограми хай це прозвучить, щоб ми мали на увазі, якщо це так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Адам Мартинюк. Я прошу вас, шановні колеги, будь ласка, давайте не збивайте…

17:08:14

МАРТИНЮК А.І.

Володимире Михайловичу, шановні колеги, для того, щоб ми зараз не плутались, давайте заберем якої… сесії, а просто „включити до порядку денного питання”. І все. зрозуміло. Бо не виключено, що ми на цій сесії повинні будемо після розгляду в Конституційному Суді їх розглядати. Включити до розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Зараз п`ята сесія у нас, тому тут все було правильно. Що стосується посилання на статті Регламенту, я прошу тоді, щоб ми в робочому плані узгодили, напишемо „відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України і відповідно до вимог Конституції України Верховна Рада приймає таку постанову”, я її вам зачитав. Реєстраційний номер 2722-п. Доповідач – Олександр Лавринович. Прошу голосувати.

17:09:23

За-192

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 171, "Блок Юлії Тимошенко" – 0, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 1, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 1.

Так, йдемо далі. Шановні колеги, я при цьому хочу нагадати вам відповідне положення Регламенту Верховної Ради, що законопроект, який не підтриманий Верховною Радою України вважається таким, що знятий з розгляду Верховною Радою України.

Далі. Прошу увагу. Ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради (реєстраційний номер 3252-п) про включення до порядку денного п`ятої сесії Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо забезпечення реалізації прав територіальної громади) і про його направлення до Конституційного Суду України. Це реєстраційний номер, ще раз нагадую, проекту закону 3252, доповідач – народний депутат України Олександр Володимирович Лавринович.

Я ставлю на голосування проект відповідної постанови. Прошу голосувати.

17:10:57

За-191

Рішення не прийнято, законопроект знімається з розгляду.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 168, „Блок Юлії Тимошенко” – 0, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 2, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20, „Позафракційні” – 1.

Це, шановні колеги, до того, до закликів, що треба виконати технічну функцію і направити до Конституційного Суду. Да, я ж кажу, що якраз „за”, я ж хотів сказати, що „за”.

Шановні колеги, тепер третій законопроект. Реєстраційний номер проекту постанови 4177-П: також про включення до порядку денного Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо строків повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих ради та сільських, селищних, міських голів) і про його направлення до Конституційного Суду України. Доповідав цей законопроект наш колега Подгорний.

Ставлю на голосування проект постанови (реєстраційний номер 4177-П). Прошу, голосуємо.

17:12:18

За-196

Законопроект знімається з розгляду.

Тепер увага! Шановні колеги, законопроект (реєстраційний номер 4290), президентський: про внесення змін до Конституції України (нова редакція). Але - прошу уваги, шановні колеги, прошу уваги! – комітет пропонує такий проект рішення, я його зачитаю: „Перше. Включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання питання про законопроект про внесення змін до Конституції України (реєстраційний номер 4290), поданий Президентом України. І друге. Законопроект про внесення змін до Конституції України (реєстраційний номер 4290), поданий Президентом України, повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи.

Давайте таким чином, я прошу вас, шановні колеги: я поставлю на голосування, а ви підтримайте постановку на голосування, щоб ми поступили аналогічно.

Пропозиція перша: про включення до порядку денного і про направлення законопроекту до Конституційного Суду. А якщо не пройде, я поставлю на голосування другий.

Шановні колеги, в принципі, виступаючі мали логіку, які говорили про те, що нам треба дати можливість Конституційному Суду висловити свою точку зору і зняти будь-які обвинувачення Верховної Ради України, що вона блокує законодавчі пропозиції Президента України.

Тому я ставлю на голосування пропозицію, перше, про включення до порядку денного проекту закону (реєстраційний номер 4290) і направлення його до Конституційного Суду. Прошу голосувати.

Прошу голосувати. Прошу голосувати.

17:14:14

За-48

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 0, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 28, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 0.

Тепер, шановні колеги, вашій увазі проект постанови, ще раз зачитую (реєстраційний номер 4290/п).

Перший пункт. Включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання питання про законопроект про внесення змін до Конституції України (реєстраційний номер 4290), поданий Президентом України.

Пункт два. Законопроект про внесення змін до Конституції України (реєстраційний номер 4290), поданий Президентом України повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи.

Пункт три. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

17:15:21

За-198

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 144, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 34, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 0.

Законопроект знімається з розгляду Верховної Ради України.

Шановні колеги! Далі у нас на черзі був законопроект про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо усунення неточностей в процедурі оскарження результатів загальнонаціональних виборів (реєстраційний номер 5144). Ми домовились, що 3 числа, коли ми будемо розглядати зміни до закону „Про вибори Президента України”, ми одночасно будемо розглядати і цей законопроект. Тому відкладається розгляд, немає заперечень?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі. Наступне питання – про прийнятий 23.06.2009 року Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи.

Шановні колеги! Дозвольте я вам зачитаю, що ми не… У вас є подання такого змісту, я зачитаю для протоколу і стенограми: „23 червня 2009 року Верховною Радою України за наслідками розгляду у повторному другому читанні законопроекту за реєстраційним номером 3585 прийнято Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи”.

Відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України та з метою усунення неузгодженостей та неточностей у прийнятому законі вносяться пропозиції у змінах до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. У підпункті 12, 2.2.2 пункту 12.2 статті 12 слова і цифри: „до 1 січня 2010 року” замінити словами і цифрами: „до 1 січня 2011 року”. У пункті 22.14 статті 22 абзац другий виключити. У пункті 22.15 статті 22 слова і цифри: „до 31 грудня 2010 року” замінити словами і цифрами: „до 1 січня 2011 року”.

Порівняльна таблиця вам роздана. Це те, що стосується усунення неточностей і неузгодженостей.

Я ставлю на голосування… Зніміть з голосування. Адам Мартинюк.

17:18:00

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я хочу уточнити. Значить, законопроект, який ми прийняли ще в червні, до цього часу він не став законом, навіть не підписаний і не направлений. Я так розумію? Як повторне друге чи яке читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тім, що цей закон був прийнятий, разом з тим були виявлені ряд неузгодженостей і з, до речі, з прийнятим законом (4630), який вже Президент підписав, він вступив в дію.

Більше того, я інформацію вас, шановні колеги, що в цьому законі є також ряд позицій, які перегукуються або, точніше, дублюють позиції закону (4630), який вступив в дію.

Але разом з тим, комітет наполягає і просить проголосувати лише неточності, бо якщо вносити зміни до закону (3585), то треба тоді цей закон скасовувати і приймати його по-новому, за відповідною процедурою. Комітет заявляє: в разі підписання Президентом України цього закону, вони в законодавчому плані запропонують відповідні зміни для того, щоб в нас не дублювались норми в двох законах. Нема заперечень?

Юрій Кармазін, будь ласка.

17:19:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, за останній час ніколи раніше в практиці Верховної Ради такого не було. За останній час понад десять законопроектів ми таким чином з голосу вносимо зміни, тому що вони прийняті не обґрунтовано, тому що прийняті просто так, без попередньої перевірки всякої.

Я хотів би, якщо ми навіть, надзвичайна подія трапляється, що прийнятий законопроект вже протягом трьох місяців, чотирьох місяців точніше, не підписаний, не діє, нічого і там допущені помилки, щоб ми зразу озвучували, хто припустився помилок, як ці люди покарані і що зроблено, щоб далі ми таких помилок не робили. Давайте поставимо край вже на розгляді таких питань, це свідчить про брак в роботі Верховної Ради. А брак тому, що без заключення комітетів, без заключення уряду, ось чому приймаються ці законопроекти. Я хотів би почути від вас, Володимире Михайловичу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, покарати депутата можна виключно одним – суворою подякою. Це перше.

Друге. Шановні колеги, оскільки блокувалася, ви знаєте, робота Верховної Ради тривалий час, не було можливості розглянути відповідні зміни.

І третє. Давайте внесіть зміни в Конституцію і запропонуйте головуючому, щоб він корегував закони. Я думаю, таких проблем не буде. Цього зробити неможливо. Тому ми вимушені сьогодні приймати відповідні рішення. Разом з тим, давайте будемо брати до уваги і ту обставину, шановні колеги, що не було такої фінансової, економічної кризи, коли ми гарячково шукаємо вихід із ситуації, гарячково. І далеко не все нам вдається в плані прийняття точних і вивірених рішень. Але ваше зауваження абсолютно правильне.

Павло Жебрівський, будь ласка.

17:21:21

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, безумовно, цей закон потрібно підтримати, і щоб він вступав якомога швидше в дію.

Проте, Володимире Михайловичу, хотів би звернути вашу увагу, що ми достатньо багато законів за скороченою процедурою проводимо, системних законів. І якраз у тому числі брак з приводу достатньо такого, скажімо, поверхневого відношення до прийняття системних законів.

Я дуже звертаюся до вас з проханням великим, що якраз там, де є системні важливі закони, не зловживати якраз таким за скороченою процедурою обговоренням і прийняттям рішень по законам, які впливають фактично на всі чинники життя українського народу і української економіки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, зауваження приймаються. Разом з тим я прошу колег, коли вноситься на голосування пропозиція, продовжити робочий день і розглянути всі питання, які визначені розкладом засідання на день або на пленарний тиждень. Жодного разу Верховна Рада України не підтримала таку пропозицію. В усіх парламентах світу працюють скільки, стільки потрібно. Давайте ж будемо також один одному йти на зустріч.

Шановні колеги, прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозиції про уточнення Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи (реєстраційний номер 3585-П). Сутність уточнень вам була виголошена. Прошу голосувати.

17:23:05

За-380

Рішення прийнято.

Народний депутат Аржевітін, будь ласка.

17:23:20

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги! Я вам щиро дякую, ви навіть не підозрюючи, сьогодні врятували банківську систему і зняли масу конфліктів, які до цього часу були між клієнтами і банківською системою. Великий вам уклін і подяка! Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я дякую колезі Аржевітін, що він виступив після того, коли ми проголосували. Якби він виступив раніше, рішення б не було прийнято.

Шановні колеги! До мене звернулися народні депутати із пропозицією, щоб ми надалі не вживали різні слова, які можна довільно тлумачити щодо того, що відбувається в сесійній залі і щодо того, що відбувається серед депутатського корпусу.

Я просто не буду зачитувати, переказую те, що було подано.

ІЗ ЗАЛУ. Зачитайте!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можу!

Переходимо до розгляду питань, які стосуються ратифікації угод.

Я просив би, шановні колеги, прошу уваги! Там, де немає застережень, щоб ми приймали рішення. А якщо є застереження, обговорювали.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Протоколу про відповідальність і компенсацію за шкоду, заподіяну в результаті транскордонного перевезення небезпечних відходів та їхнього видалення.

Доповідач – заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Іван Дмитрович Макаренко. Співдоповідач – заступник голови Комітету у закордонних справах Леонід Олександрович Кожара. Тарас Чорновіл буде доповідати. Прошу дуже коротко.

МАКАРЕНКО І.Д.

Шановний Володимире Михайловичу Шановні народні депутати! Проектом пропонується ратифікувати протокол до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням.

Базельська конвенція є важливим елементом міжнародного процесу охорони довкілля та системи забезпечення сталого розвитку. Активна участь України в реалізації положень даного документу органічно пов’язана з тим, що Україна вже є членом цієї конвенції.

З усіх принципових питань вимоги протоколу відповідають чинному законодавству України. Основою для визначення сторони, що повинен нести витрати на відшкодування збитків, має бути міжнародно-правовий принцип: забруднювач платить, - який діє не залежно від того, чи є дана держава стороною Протоколу про відповідальність і компенсацію, чи ні.

Відшкодування збитків, завданих конкретним державам, вирішується на підставі чинного міжнародного права. Прийняття протоколу дозволяє прискорити визначення і забезпечити адекватну компенсацію збитку саме завдяки використання процедур цього протоколу. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.

Сідайте, будь ласка.

17:26:20

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах розглянув закон про…, проект Закону України про ратифікацію Протоколу про відповідальність і компенсацію за шкоду, заподіяну в результаті транскордонного перевезення небезпечних відходів та їхнього видалення.

Ми одностайно підтримали прийняття цього закону. Оскільки крім того, що він нормалізує повністю ті норми, по яких ми маємо певні зобов’язання законодавчі, маємо їх виконати щодо Базельської конвенції. Але крім всього іншого цей законопроект безпосередньо дуже вигідний і потрібний Україні.

Ми маємо достатнього багато прикладів, коли на території України через певну безвідповідальність або відверті злочини ввозилися небезпечні шкідливі речовини, і ми після того опинялися в безвихідній ситуації, коли зберігати їх неможливо, переробити неможливо, вивезти тим більше неможливо.

На сьогоднішній день цим проектом це внормовується. Українська сторона є найбільш зацікавленою, очевидно, з усіх підписанців цієї конвенції щодо того, щоб вона була врешті-решт прийнята.

В даному випадку всі інші комітети, які його розглядали, підтримують, застережень немає. Тільки Комітет по Регламенту висунув знову зауваження щодо того, що не всі документи оформлені супроводжуючі правильно, але не заперечує щодо прийняття. Додаткових фінансових ресурсів бюджетних на це не потрібно. І тому просимо підтримати і ратифікувати даний закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень?

ІЗ ЗАЛУ. Немає

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Дозвольте поставити на голосування проект Закону про ратифікацію Протоколу про відповідальність і компенсацію за шкоду, заподіяну в результаті транскордонного перевезення небезпечних відходів та їхнього видалення (реєстраційний номер 0134) про прийняття в цілому. Прошу голосувати.

17:28:31

За-379

Закон схвалено. Проект закону схвалено як закон.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Поправки до додатка В до Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (реєстраційний номер 0138). Доповідач – заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Сергій Вікторович Рибалка, співдоповідач – Тарас Чорновіл, перший заступник голови комітету.

РИБАЛКА С.В. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату була підписана 9 травня 1992 року в місті Нью-Йорк.

Кінцева мета цієї конвенції полягає в тому, що досягти стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, що не допускає небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему. такий рівень має бути досягнутий в строки необхідні для природної адаптації системи до зміни клімату, що надасть можливість не ставати під загрозу виробництва продовольства і сприятиме забезпеченню подальшого економічного зростання на стійкій основі. Так досягнення кінцевої мети конвенції 11 серпня 1997 року в місті Кіото був підписаний Кіотський протокол до неї.

На цей час сторонами Кіотського протоколу є 177 країн світу. Україна ратифікувала Кіотський протокол 4 лютого 2004 року, тим самим підтверджуючи свої наміри вжити необхідних заходів для того, щоб її сукупні антропогенні викиди парникових газів в еквіваленті діоксиду вуглецю не перевищували встановлених для неї кількісних зобов’язань зафіксованих у додатку „В” Кіотського протоколу.

На сьогодні у додатку „В” до Кіотського протоколу налічується 39 країн, які мають кількісні зобов’язання щодо скорочення антропогенних викидів парникових газів. Але глобальний характер зміни клімату потребує максимально широкого співробітництва усіх країн тих учасників впровадженню механізмів Кіотського протоколу для впровадження кінцевої мети конвенції.

Проектом пропонується ліквідувати Поправку до додатка В до Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організація Об’єднаних Націй …додатка В Кіотського протоколу та включення Республіки Білорусь та надати їй кількість зобов’язань щодо скорочення антропогенних викидів парникових газів.

Ратифікація цієї поправки дозволить Білорусії додатково скоротити викиди парникових газів і зробити внесок у пом’якшення наслідків глобальної зміни клімату та досягнення кінцевої мети конвенції, яку всі країни світу повинні мати як пріоритет у проведенні національної політики у галузі зміни клімату.

Прошу підтримати законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Тарас Чорновіл. Рішення комітету, будь ласка

17:31:05

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати! Наш Комітет у закордонних справах підтримав одностайно ратифікацію даної угоди, даного додатку.

Іде мова про виключно технічні обставини: приєднується Білорусь. Їй виставлені певні умови. Вона бере це на себе ці умови про 92 проценти викидів від базового 1990 року. Ми не маємо, для України це не несе жодного навантаження – ні податкового, ні бюджетного, ні будь-якого іншого. В даному випадку ми просто підтримуємо, констатуємо факт. Але оскільки це передбачено, що ці документи мають ратифікуватися, додатки до таких угод, тому є прохання ратифікувати, підтримувати приєднання Білорусії до важливого міжнародного договору. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, ідеться про те, щоб до додатка В до Кіотського протоколу між рядками „Австрія” та „Бельгія” вставити слово „Білорусь”. Немає заперечень, щоб голосувати?

Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Поправки до додатка В до Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (реєстраційний номер 0138) для схвалення в цілому. Прошу голосувати.

17:32:34

За-376

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується прийняття додаткової відмітної емблеми (Протокол III). Реєстраційний номер 0132, а також проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо символіки) (реєстраційний номер 4665).

Доповідач щодо цих законопроектів заступник міністра юстиції Лутковська Валерія Володимирівна. Співдоповідач – Тарас Чорновіл. Будь ласка, щодо двох законопроектів.

ЛУТКОВСЬКА В.В. Дякую.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується два проекти законів. Перший стосується ратифікації додаткового протоколу до Женевської конвенції, який стосується додаткової розпізнавальної емблеми. Необхідність розробки цього додаткового протоколу викликана тим, що на прохання деяких держав, які є стороною цих конвенцій було доповненою емблемою міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, а також додатковою емблемою, яка має назву „Червоний Кристал”. У зв’язку із тим, що є намір ратифікувати цей додатковий протокол, відповідно необхідно змінити і інші законодавчі акти.

І відповідно інший законопроект стосується саме імплементації цього додаткового протоколу в національне законодавство, зокрема, у відповідний Закон, який існує, „Про символіку Червоного Хреста та Червоного Півмісяця”, який зміню назву, а також свої положення, а також відповідні положення Кримінального кодексу України.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви щодо двох законопроектів, да?

Будь ласка, Тарас Чорновіл.

17:34:19

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Як відомо, товариство Червоного Хреста створювалось колись у дуже серйозній співпраці з релігійними установами і носило свій певний релігійний підтекст. Потім, коли до об’єднань цих почали під’єднуватися мусульманські країни, добавилося Червоного Півмісяця. На сьогоднішній день появилася все ж таки позиція, що прив’язувати обов’язково цю організацію до релігійної саме тематики є, у певній мірі, некоректно. Є країни, які є абсолютно світськими, є релігійні країни, є країни, в яких є буддизм, кришнаїзм, що завгодно, і тому була визначена позиція, щоби зняти цей підтекст і щоб дати можливість у тих країнах, в яких не хочуть використовувати ці емблеми, які носять релігійний підтекст, добавити ще один із варіантів емблеми Червоного Кристала”.

Це є достатньо технічний момент. Для України він серйозного значення не має. Комітет, розглянувши на своєму засіданні вирішив, що оскільки ми є учасниками відповідного договору, нам коректно і доречно буде ратифікувати цю зміну, щоб не бути в підвішеному стані в незручній ситуації.

Комітет одностайно підтримав Закон про ратифікацію. Так само науково-експертне і всі суміжні комітети так само підтримують. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень, шановні колеги? Немає.

Будь ласка, Адам Мартинюк мікрофон.

17:35:49

МАРТИНЮК А.І. Дякую.

Шановні колеги, з одного боку, ніби зрозуміло все. Просять, то давайте змінимо. Але що хочуть змінити? Зараз символіка „Червоного хреста” як організації – червоний хрест і червоний півмісяць. Нам пропонують забрати півмісяць…

ІЗ ЗАЛУ. Ні, додати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додати… (Шум у залі)

МАРТИНЮК А.І. Який?.. Все, що пов'язано з червоним забирати не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги! Ставиться на голосування проект Закону про ратифікацію Додаткового протоколу до женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (що стосується прийняття додаткової відмітної емблеми (протокол ІІІ) (реєстраційний номер 0132) для прийняття в цілому. Прошу голосувати.

17:36:59

За-379

Закон прийнято.

А тепер, шановні колеги, це, по суті справи, нелогічне рішення. Законопроект 4665 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо символіки).

Я ставлю на голосування проект Закону України про ратифікацію Додаткового протоколу до женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (що стосується прийняття додаткової відмітної емблеми) (протокол ІІІ) (реєстраційний номер…) Одну хвилиночку, я прошу вас… Реєстраційний номер 4665. Прошу голосувати.

17:38:12

За-353

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про прийняття поправки до Статей угоди Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Доповідач – заступник міністра економіки Поживанов Михайло Олександрович. Співдоповідач – Тарас Чорновіл.

ПОЖИВАНОВ М.О. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Метою законопроект є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для прийняття поправки до Статті угоди Міжнародного банку реконструкції та розвитку. 30 січня 2009 року рада керуючих банку прийняла Резолюцію №596 „Збільшення кількості голосів і участі країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою”, якою запропоновано поправку до Статей угоди банку.

Поправкою передбачено визначення основних голосів кожного члена шляхом рівного розподілу серед усіх членів 5,55 відсотка сукупної суми голосів усіх членів банку.

Прийняття членами банку поправки дозволить на сьогодні збільшити основні голоси для всіх 186 країн до 484 та відповідно посилити права голосу менших акціонерів банку, серед яких переважною більшістю є країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою за рахунок зменшення права голосу власників більших пакетів акцій.

У разі погодження трьома п`ятими усіх країн членів, які разом мають не менше 85 відсотків від загальної кількості голосів, рішення буде вважатися прийнятим. Оскільки країна є членом банку, активно співпрацює з банком, поділяє політику банку, спрямовану на підтримку розвитку, пропонується підтримати законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Тарас Чорновіл.

17:40:08

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! У даному законі відображається позиція щодо того, що перерозподіляється, збільшується загальна квота, кількість голосів, але не відбувається при цьому додаткових емісій, додаткових внесень. Тому цей закон не тягне за собою витрат з Державного бюджету України. І в зв’язку з цим Комітет з питань бюджету не заперечує проти його схвалення. Він підтриманий так само Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, підтриманий Головним науково-експертним управлінням.

Тому можемо його приймати. Але єдине, одне прохання, воно зв’язане з усіма ратифікаціями: по кожній ратифікації є зауваження регламентного комітету, що супутні документи оформлені некоректно. Тому є прохання до Кабінету Міністрів, щоб міністр Кабінету Міністрів зустрівся з головою регламентного комітету, з’ясували щодо цих недоробок, щоб в подальшому в нас не виникала ситуація, що по кожній ратифікації є такі застереження.

Ще раз, що стосується даної ратифікації. Це є документ технічний, не тягне додаткових нових навантажень, але якщо ми його не ратифікуємо, наша участь у Міжнародному банку реконструкції та розвитку буде підвішена. Тому Комітет у закордонних справах просить вас підтримати ратифікацію цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень? Є?

Будь ласка, Ярослав Сухий.

17:41:31

СУХИЙ Я.М.

Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Ми 46… Я перепрошую, повернуся до 4665. Ми якось і не обговорили, питання не задали.

Володимир Михайлович, наші товариства Червоного Хреста районні, міські, обласні фінансуються благодійно, не з Державного бюджету. Я так і не зрозумів, яким коштом всі ці районні, міські, і так бідні організації, змушені будуть міняти свої всі штампи, печатки, бланки, які вони виготовляють. На це передбачено кошти чи в бюджеті, чи… Ну, яким чином, коли ми вже ратифікували цей проект закону?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, там кошти не потрібно. Там можуть визначатись: або це буде Червоний Хрест, або Червоний Півмісяць, або буде просто Червоний Кристал. Це залежить від того, хто що буде вибирати собі. Та немає проблем.

Тарас Чорновіл, будь ласка.

17:42:29

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, річ у тому, що для нас цей закон, дійсно, виключно технічний, тому що кожна країна може для себе тут визначатися. Є ряд країн світу, які беруть участь в організації, які висловилися з приводу того, що для них є серйозною проблемою релігійна символіка. Оскільки ті країни є абсолютно жорстко світськими державами, і цей момент має для них принципове значення.

Для України є своя традиція, у нас з цим не виникає проблем. Тому у нас зміни у зв'язку з цим не потрібні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень, щоб поставити на голосування проект Закону України „Про прийняття поправки до статей угоди Міжнародного банку реконструкції та розвитку” (реєстраційний номер 0139)? Немає.

Ставлю на голосування для прийняття проекту закону як закону (реєстраційний номер 0139). Прошу голосувати.

17:43:35

За-345

Закон прийнято.

Шановні колеги, щодо зауваження Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради, я прошу Секретаріат підготувати на підставі зауважень нашого комітету звернення до Кабінету Міністрів, чітко зафіксувавши позиції, які мають бути дотримані при поданні на розгляд Верховної Ради України проектів законів на ратифікацію.

І ще одне оголошення: продовжуємо вечірнє засідання на 15 хвилин, до 18 години 15 хвилин.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протоколу до неї.

Доповідач – заступник міністра фінансів Фудашкін Денис Олександрович, співдоповідач – Тарас Чорновіл.

ФУДАШКІН Д.О.

Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протоколу до неї, підписаний 26 січня 2007 року у місті Сінгапур.

З укладенням угоди розширюється договірна база України з питань оподаткування. Угода закладає сприятливі умови для інвесторів України та Сінгапуру і стимулює ділову ініціативу підприємців.

Метою укладення угоди є уникнення подвійного оподаткування юридичних та фізичних осіб, яке виникає на території обох країн. Це досягається як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною і Сінгапуром в залежності від місця їх виникнення, так і шляхом врахування податкових зобов’язань платника податку однієї держави сум податків сплачених на території іншої держави.

Крім того угода також направлена на запобігання ухилення від сплати податків, усунення податкової дискримінації, а також створення механізмів щодо покращення співробітництва між податковими органами України та Сінгапуром шляхом встановлення процедури взаємного узгодження спірних питань та обміну податковою інформацією.

Прийняття зазначеного закону сприятиме прискоренню набуття чинності угоди та протоколу до неї та впорядкування стосунків між Україною та Республікою Сінгапур у податковій сфері. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, перший заступник голови комітету. Будь ласка.

17:46:05

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги народні депутати! Стосовно даної ратифікації, річ в тому, що з тими країнами з якими у нас немає договорів про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податкових ухилень, у нас фактично не розвивається ні інвестиційні проекти, ні нормально не можуть діяти ні кооперація, ні торгові нормальні відносини. Сінгапур один з азійських тигрів, країна з якою є дуже серйозні перспективи, але сьогодні цілий ряд серйозних проектів, які б могли бути реалізовані зупинилися через те, що немає відповідного договору.

Бізнес, фінанси в такому випадку, як правило не ризикують йти працювати, знаючи, що подвійні стягнення плюс може бути і недобросовісна конкуренція. Ми оцінили стан законодавства Сінгапуру, він є адекватним, контроль за фінансовими потоками в Сінгапурі так само адекватний, застережень від міжнародних організацій в даному випадку до Сінгапуру немає. У зв’язку з цим, що це дає серйозні перспективи, щодо інвестиційної і торгової діяльності, просимо підтримати даний законопроект. Він був підтриманий всіма супутніми комітетами, Головним науково-експертним управлінням. Комітет з питань бюджету стверджує, що цей законопроект не матиме впливу на доходну та видаткову частину бюджету. Просимо підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є заперечення, шановні колеги? Немає.

Ставлю на голосування проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протоколу до неї. Проект закону 0128 для прийняття в цілому. Прошу голосувати.

17:48:08

За-348

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про повітряне сполучення. Доповідач – заступник міністра транспорту та зв’язку Давидов Олександр Миколайович. Співдоповідач - Тарас Чорновіл.

ДАВИДОВ О.М.

Шановні народні депутати, проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про повітряне сполучення розроблено з метою виконання внутрішньо державних процедур, набрання чинності Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про повітряне сполучення.

Проектом закону передбачається ратифікація Верховною Радою України зазначеної угоди, яка підписана 7 березня 2008 року в місті Душанбе. Проект закону погоджено без зауважень Міністерством юстиції, Міністерством закордонних справ, Міністерством економіки, Міністерством фінансів України. За результатами засідання уряду була прийнята Постанова Кабінету Міністрів від 22 липня 2009 року за номером 760 про подання та ратифікацію Верховною Радою України Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про повітряне сполучення.

Прийняття проекту закону дозволить забезпечити створення та функціонування надійного правового механізму міжнародного рівня для реалізації і активізації процесу двосторонніх міждержавних зв’язків між Україною та Таджикистаном, сприятиме розвитку співробітництва в галузі авіаційного транспорту, подальшому розширенню географії польотів українських авіакомпаній.

Враховуючи зазначене, прошу підтримати проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про повітряне сполучення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Тарас Чорновіл, перший заступник голови комітету.

17:50:03

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати! Я хочу нагадати, що не так давно ми вже ратифікували один з договорів з Таджикистаном про автомобільні перевезення, автомобільне сполучення. Тоді це виникли певні питання: які можуть там бути у нас автомобільні сполучення? Насправді можуть, тому що там працюють вже наші певні фірми, їм треба буде забезпечити.

Що стосується авіаційних перевезень? Поки що в основному йде мова про вантажні перевезення плюс використанні і робота наших авіапідприємств, які не можуть знайти собі сьогодні місця тут у нас, але мають проблеми в Європі. Там на території Таджикистану, де фактично при відсутності нормальних доріг переїзду саме авіація є визначальною. Тому цей договір більше в даному випадку становить інтерес для України. Оскільки я не знаю, наскільки потужні таджицькі авіалінії, але на нашому ринку вони не помічені. А наші авіатори вже працюють у Таджикистані.

Тому в даному випадку ми просимо підтримати цей законопроект, оскільки він внормує і надасть можливості нормально, адекватно там працювати. Міністерство транспорту просить підтримати, Головне науково-експертне управління не заперечує, Комітет з питань Регламенту ті ж самі зауваження є, що по інших, Комітет з питань бюджету підтверджує що дана угода не впливає на доходну і видаткову частину державного бюджету.

Тому просимо підтримати і допомогти нашим авіапідприємствам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є потреба обговорювати законопроект? Немає? Я ставлю на голосування проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про повітряне сполучення (реєстраційний номер 0140), для прийняття в цілому. Прошу голосувати.

17:51:59

За-346

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії і Герцеговини про повітряне сполучення.

Доповідач – заступник міністра транспорту та зв’язку Давидов Олександр Миколайович, співдоповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.

ДАВИДОВ О.М. Дякую. Шановні народні депутати! Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою міністрів Боснії і Герцеговини про повітряне сполучення розроблено з метою виконання внутрідержавних процедур, необхідних для набрання Угодою чинності.

Проектом закону передбачається ратифікація Верховною Радою України зазначеної Угоди, яка підписана 24 червня 2008 року в місті Києві.

Проект погоджено без зауважень всіма міністерствами, за результатами засідання Уряду України була прийнята Постанова від 22 липня 2009 року (номер 761) про подання на ратифікацію Верховною Радою України Угоди між Кабінетом Міністрів та Радою Міністрів Боснії і Герцеговини про повітряне сполучення.

Реалізація положень закону не потребує фінансування з державного або місцевих бюджетів України. Прийняття проекту закону дозволить забезпечити створення функціонування правового механізму для реалізації розвитку і активізації міждержавних зв’язків між Україною та Боснією і Герцеговиною. Сприятиме співробітництву у сфері перевезень повітряним транспортом, туризму, дозволить авіакомпаніям обох держав започаткувати регулярне перевезення.

Враховуючи зазначене, прошу підтримати проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії і Герцеговини про повітряне сполучення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, будь ласка. Рішення комітету.

17:53:51

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Наш комітет розглянув проект даної ратифікації і одностайно, так само, схвалив його підтримати.

Боснія і Герцеговина, а в повній назві фактично Конфедерація Федерації Боснії і Герцеговини і Республіки Сербської. Це є країна, яка сьогодні бурхливо розвивається. Динамічний розвиток: будівництво, розвиток транспортних мереж, в тому числі авіаційного сполучення. На ринок Боснії виходять масово транспортні компанії Європейського Союзу. Але на сьогоднішній день старі контакти, старі зв’язки, врешті-решт якісь певні симпатії з попереднього часу дають можливість Україні знайти своє місце на цьому ринку.

Тому просимо підтримати ратифікацію, щоб українські перевезення могли працювати, перевізники теж працювати в Боснії. І крім того, це є країна, в яку варто їхати з туристичними цілями. Розвивається гірськолижний туризм, неймовірно захоплюючі місця, сам цього літа там був. Всіх закликаю там бувати. І тому перспектива є велика, що в ближчому часі можуть відкритися чартерні туристичні маршрути, чартери під лижний туризм. В Боснії, нагадаю, проходила колись, проходили зимою Олімпійські ігри. Тому вже сьогодні фактично цей законопроект назрів, тому що не виключено, що сходу, з коліс після його прийняття можна буде запускати певні вже не тільки вантажні, але й пасажирські перевезення на Боснію і Герцеговину. Просимо підтримати, всі підтримали, заперечень ні одне відомство не мало.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень щодо пропозиції комітету? Не бачу. Ставлю на голосування проект Закону (реєстраційний номер 0141) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії і Герцеговини про повітряне сполучення (для прийняття в цілому проекту закону). Прошу голосувати.

17:56:04

За-361

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду, шановні колеги, проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (щодо питань регуляторної політики з оплати комунальних послуг та участі в міжнародних миротворчих операціях) (повторне друге читання) (реєстраційний номер 4707).

Мікрофон Михайла Чечетова, будь ласка. Мікрофон Михайла Чечетова.

17:56:36

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Было абсолютно справедливое замечание Юрия Кармазина в части того, что иногда выносятся сырые документы, которые потом голосуются в зале, потом идут для того, чтобы увязать как-то, причесать этот закон в более-менее пристойный вид, вносятся поправки на две страницы, то что мы голосовали по банкам.

Сегодня серьезнейший документ принимаем и там он практически не принимался в бюджетном комитете. Как мы можем его сегодня принимать и рассматривать в зале, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зауваження. Заступник голови комітету Олег Ляшко.

17:57:19

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Відповідно до рішення Верховної Ради підготовлено до розгляду у повторному другому читанні проект Закону щодо внесення змін до Закону „Про Державний бюджет України на 2009 рік” (за реєстраційним номером 4707). Це питання розглянуто на засіданні Комітету з питань бюджету 20 жовтня 2009 року.

При підготовці законопроекту до повторного другого читання до порівняльної таблиці внесені пропозиції народних депутатів, а також положення деяких законопроектів про внесення змін до Закону „Про Державний бюджет на 2009 рік”, які на даний час знаходиться на розгляді в Комітетів з питань бюджету.

З метою забезпечення балансу в підсумкових показників державного бюджету в разі прийняття даного законопроекту та узгодження його з останньою редакцією Закону „Про державний бюджет на 2009 рік” з урахуванням прийнятих відповідних змін до цього закону від 23 червня (номер 1534) та від 25 серпня 2009 року (номер 1608) пропонується внести відповідні зміни до тексту статті 1 та додатків номер 1 і номер 3 до Закону „Про Державний бюджет на 2009 рік”, насамперед, у частині уточнення підсумкових показників доходів видатків державного бюджету.

За наслідками розгляду 27 пропозицій внесені до порівняльної таблиці – тільки 7 пропозицій не були підтримані комітетом.

Комітет з питань бюджету ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону за номером 4707 у другому читанні та в цілому як закон згідно із порівняльною таблицею, яка роздана в залі. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ідемо по поправках.

Ті поправки, які враховані…

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосувати всі поправки? Хорошо. Нема проблем. Шановні колеги! Одну хвилиночку.

Давиденко, народний депутат, будь ласка. Будемо голосувати всі поправки.

17:59:23

ДАВИДЕНКО А.А.

Я на рахунок своєї поправки стосовно фінансування Міністерства закордонних справ. Дійсно, було врахована частково моя поправка із 100 мільйонів лише 15 мільйонів внаслідок того, що таку суму узгодило Міністерство фінансів. Але я переконаний. що всі колеги, спілкуючись з нами представництвами за кордоном, відчули той брак фінансування, який є цьому році по Міністерству закордонних справ.

Тому я звертаюсь до представника Міністерства фінансів все ж таки збільшити цю суму з 15 до 35 мільйонів, а, вчасності, на 20 мільйонів саме 30 програму по фінансуванню закордонних установ. Я прошу врахувати ось таке уточнення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте таким чином, шановні колеги. Шановний колего, коли ми дійдемо до вашої поправки (прошу уваги), тоді ми цю пропозицію проголосуєм. Нема заперечень? Коли дійдемо до цієї поправки, щоб ви її просто сказали.

Оскільки, шановні колеги, відповідно до Регламенту ми маємо голосувати всі поправки, на цьому наполягають, я буду ставити всі поправки, які враховані і які не враховані. Нема заперечень? Прошу уваги! Прошу уваги!

Шановні колеги, поправка номер 1 Кабінету Міністрів. Вона врахована.

Будь ласка, тільки щоб ми встигали, коротко.

ЛЯШКО О.В. Шановні колеги, прошу підтримати цю поправку. Ця поправка дає додаткові надходження до бюджету, які будуть спрямовані на ліквідації наслідків лиха у західних областях України, на Міністерство оборони, на Міністерство закордонних справ, якраз на ті видатки, про які і казав колега Давиденко. Прошу підтримати цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку номер 1, це поправка від Кабміну. Прошу голосувати.

18:01:34

За-236

Поправка прийнята.

ЛЯШКО О.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 2 народного депутата Унгуряна. Вона врахована частково. Будь ласка.

ЛЯШКО О.В. Шановні колеги, просимо підтримати поправку народного депутата Унгуряна в редакції, запропонованій комітетом, тобто частково. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 2 Павла Унгуряна. Прошу голосувати.

18:02:10

За-238

Поправка прийнята.

Ідемо тепер далі, шановні колеги. Поправка номер 3 Олега Ляшка.

ЛЯШКО О.В. Прошу підтримати цю поправку. Цією поправкою уточнюється назва закону, зважаючи на те, що ми проголосували попередню.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 3. Прошу голосувати.

18:02:43

За-238

Поправка прийнята.

Поправка номер 4. Деркач і Кирильчук.

ЛЯШКО О.В. Підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 4. Прошу голосувати.

18:03:05

За-235

Прийнята.

Так, поправка номер 5 Олега Ляшка. Вона врахована. Будь ласка, Адам Мартинюк. Прошу уваги!

18:03:23

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Шановні колеги, у черговий раз з вами розмовляють так, як ми дозволяємо. Ми з вами нещодавно не пригадую на яку суму різко збільшили резервний фонд Кабінету Міністрів. Різко збільшили. Куди він пішов невідомо. У Кабінета Міністрів в руках є те, чого не має жоден Кабінет Міністрів, жодне міністерство світу. Є стабілізаційний фонд, який розпреділяє не Верховна Рада, а який розпреділяє Кабінет Міністрів, це половина Державного бюджету знаходиться в ручному управлінні.

Зараз пропонують виділити кошти, які вже виділені. Лихо відбулося в липні-місяці, із резервного фонду Кабінету Міністрів, я по своїй рідній Волинській області знаю, що ці кошти вже використані. Зараз хочуть ще, так би мовити, вдруге виділити кошти на те, що вже виділені кошти. І так приблизно кожна стаття. Ви голосуєте за акцизи…

ЛЯШКО О.В. шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я хочу пояснити. Поправка номер 5. це передбачається виділити кошти на ліквідацію наслідків стихійного лиха, яке сталося в липні 2008 року областям, зокрема Чернівці – 10 мільйонів, обласним бюджетам Вінницької області – 5, Закарпатської – 10, Івано-Франківської – 65, Львівської – 35, Тернопільської – мільйон півтора, Чернівецької – 32 мільйони гривень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Давайте домовимося таким чином, ми голосуємо поправки. Якщо автор поправки наполягає на обґрунтуванні своєї поправки, ми будемо її обговорювати. А всіх інших прошу, шановні колеги, діяти відповідно до Регламенту. Ви виступили, Адам Іванович.

Ми голосуємо будь-які поправки, які є. Прошу заспокоїтися!

Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку номер 5 Олега Ляшка. Прошу голосувати.

18:05:46

За-240

Поправку прийнято.

Поправка номер 6. Олега Ляшка.

ЛЯШКО О.В. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка. З якого приводу? Будь ласка, мікрофон.

18:05:58

КАРПУК В.Г.

Шановні колеги, в цій поправці передбачається збільшити видатки на споживання, на утримання Державної контрольно-ревізійної служби на 10 з половиною мільйонів. В той же час відхиляються поправки на фінансування Інституту фтизіатрії і пульмонології. Я розумію, що зараз контрольно-ревізійне управління виконує великий об’єм роботи і специфічний об’єм роботи, але думаю, що можна обійтися без цієї суми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну, це ми голосуванням зараз визначимо. Тут мова йде про МЗС. Тут передбачено 15 мільйонів МЗС, а була пропозиція, вона… Не в цій? Ну, я дивлюся, отут же, де МЗС, йде 15 мільйонів гривень.

ЛЯШКО О.В. Там є 10 поправка Давиденка, де так само є пропозиції по МЗС.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, хорошо, тоді дійдемо до десятої.

Ставлю на голосування поправку номер 6, автор Олег Ляшко. Прошу голосувати.

18:07:06

За-217

Шановні колеги, давайте таким чином зараз. Прошу уваги!

Ну, Михайло Чечетов, будь ласка.

18:07:21

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, я обращаюсь к «Нашей Украине…» и «самообороне»: ну, неужели вы … ставите себя в идиотское положение. Вы участвуете в авантюре, вы наполняете фонд избирательный госпоже Тимошенко. Что же вы делаете?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тут прозвучала… Давайте спокійно! Всі поправки. Одну хвилиночку! Давайте ми зараз проголосуємо поправку номер 6, там є пропозиція про виділення коштів на КРУ, Контрольно-ревізійну службу, і також МЗС. Ми кожну окремо проголосуємо, Верховна Рада України визначиться. Немає заперечень? Будь ласка.

ЛЯШКО О.В. Володимир Михайлович, для того, щоб не втрачати час, Верховна Рада вже визначилася по шостій поправці, не підтримали.

Я пропоную йти далі, є десята поправка колеги Давиденко, яка передбачає виділення коштів на МЗС. Не треба голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо далі, поправка номер 7 Олега Ляшка і Портнова Андрія, вона врахована.

ЛЯШКО О.В. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 7.

18:08:35

За-225

ЛЯШКО О.В. Давайте не встигли, давайте переголосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 225. Йдемо далі.

Поправка номер 8. Комітет її врахував і просить її підтримати.

Я ставлю на голосування поправку номер 8.

ЛЯШКО О.В. Просимо підтримати. Голосуйте хлопці. Голосуйте!

Хлопці, голосуйте!

18:09:11

За-240

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка прийнята.

ЛЯШКО О.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 9 Олега Ляшка.

ЛЯШКО О.В. Прошу підтримати. Це медалі для ветеранів Великої Вітчизняної війни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 9.

18:09:40

За-311

Прошу уваги. Поправка 10.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Пропонується врахувати пропозицію додатково народного депутата Давиденка і передбачити на міністерство закордонних справ додаткові 20 мільйонів про які він говорив. А уточнення по кодах – прохання від уряду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій ………..

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. ...підтримує цю пропозицію. І враховуючи те, що 6 і 7 поправку не проголосували, то збалансувати за рахунок цього ресурсу, а що не вистачає, за рахунок акцизу з внутрішніх товарів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування поправку номер 10 з урахуванням пропозицій Кабінету Міністрів України. Прошу голосувати.

18:10:39

За-243

Рішення прийнято.

Поправка 11.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимире Михайловичу, зважаючи на те, що ми щойно проголосували поправку колеги Давиденка, пропонується… автори не наполягають.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але разом тим, якщо автори не наполягають, я поставлю її на голосування цю поправку. Шановні колеги, я йду відповідно до Регламенту, а Верховна Рада визначиться.

Я ставлю на голосування 11 поправку. Прошу визначатись.

18:11:21

За-16

Рішення не прийнято.

Поправка 12. Комітет її відхилив, разом з тим, треба її було прийняти.

Адам Мартинюк, будь ласка.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, 12 поправка передбачає збільшення видатків на Верховну Раду на 17 мільйонів гривень для проведення розрахунків з… Дайте закінчити, для проведення розрахунків з готелями за проживання народних депутатів. Я обома руками за те, щоб їх підтримати. Але я хочу нагадати вам історію, коли Президент наклав вето на закон, де ми виділяли гроші на інсулін лише через те, що там були видатки на Верховну Раду. Саме з цих мотивів комітет пропонує її відхилити цю поправку, щоб не ризикувати усім законом. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Адам Мартинюк, будь ласка. Заспокойтесь, зараз будемо голосувати. (Шум у залі)

18:12:11

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я буду тут говорити як представник регламентного комітету, на засіданні кожного з яких ми розглядаємо оці копійки, що там не вистачає, що там не вистачає, що там не вистачає. Так як урізано фінансування Верховної Ради, не урізано жодному з органів управління – жодному. Я знаю відношення, на превеликий жаль, Кабінету Міністрів, який ми формуємо. Я вам скажу, як відносяться до цього? Як тільки чують, що для Верховної Ради, зняти і не розглядати. Хоча дякуємо, на останньому засіданні Кабміну Міністерство фінансів намагалося включити дане питання до порядку денного. Ті, хто стоїть вище, сказали: ні в якому разі.

Тому давайте і ми будемо хоч до себе відноситися зовсім по-іншому. Я пропоную підтримати цю поправку, бо з готелю нічого не залишиться. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я прошу вас, ми зараз як почнемо обговорювати, потім буде „війна”! Про які кошти йде мова, вони ж все-рівно повернуться в бюджет, ну ви ж прекрасно це розумієте.

Комітет відхилив. Я ставлю на розгляд Верховної Ради України поправку номер 12.

18:13:49

За-173

Поправка не підтримана.

Далі. Поправка 13 , вона відхилена, ідеться про збільшення видатків в Вищий Адміністративний суд.

ЛЯШКО О.В. Комітет пропонує не підтримувати цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 13.

18:14:22

За-106

Поправка не підтримана.

Поправка 14-та, комітет її врахував. Ставлю на голосування про підтримку поправки номер 14. прошу голосувати.

ЛЯШКО О.В. Просимо підтримати. Голосуємо „за”.

18:14:45

За-228

Поправка прийнята.

15-та поправка, комітет її врахував. Ставлю на голосування про підтримку цієї поправки.

ЛЯШКО О.В. Просимо підтримати! Іван Григорович, голосуйте! Голосуємо!

ІЗ ЗАЛУ. Владимир Михайлович, кто у нас ведет заседание?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки я.

18:15:08

За-230

Прийнято. (Шум у залі)

Шановні колеги, у зв’язку з тим, що, прошу уваги, за тим, що ми ввійшли в колізію, розглядаємо законопроект, його не завершили, я поставлю на голосування пропозицію: працювати до завершення цього законопроекту.

Прошу голосувати цю пропозицію.

ІЗ ЗАЛУ. 10, 10.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

18:15:44

За-237

Рішення прийнято.

Поправка 16. Комітет її врахував.

Я ставлю на голосування про підтримку поправки номер 16. Прошу голосувати.

ЛЯШКО О.В. Просимо підтримати. Це 57 стаття виключається. Зарплати. Це ж ваша пропозиція була.

18:16:07

За-235

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

Тепер поправка, прошу уваги, номер 17, де йдеться про виділення коштів на будівництво автомагістралі через річку Дніпро в місті Запоріжжі - 200 мільйонів. Комітет відхилив.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, комітет пропонує відхилити цю поправку з огляду на таке: є законопроект народного депутата Деркача і інших, Баранова Валерія Олексійовича, які запропонували інший законопроект з цього приводу, він підтриманий комітетом і ближчим часом буде в залі. З цих 150 мільйонів на міст, крім того уряд виділив ще 50 мільйонів на будівництво моста в Запоріжжі. Тому пропонується цю поправку не підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу уваги, ми з вами. Прошу уваги! Ми з вами, шановні колеги, прийняли рішення і Верховна Рада України має виконувати свої рішення, я нагадаю, що ми прийняли рішення ще 6, якщо я не помиляюсь, жовтня, що 20 жовтня Верховна Рада України має розглянути відповідний законопроект щодо мостів у місті Запоріжжі. Було таке рішення Верховної Ради?

ЛЯШКО О.В. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Було.

ЛЯШКО О.В. І є закон. Є закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому давайте таким чином, я ставлю на голосування пункт 17. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

18:17:54

За-164

Рішення не прийнято.

Одну хвилинку! Шановні колеги, я після закінчення розгляду питання поставлю питання таким чином, щоб завтра ми цей законопроект винесли і виконали рішення Верховної Рада України. А то гра йде, хто перший пообіцяє. Давайте ми будемо виконувати все відповідно до закону України. Завтра, будь ласка, будемо розглядати цей законопроект. 164.

Будь ласка, по фракціям. Партія регіонів – 102, „Блок Тимошенко” – 7, "Наша Україна-Народна Самооборона" - 6, комуністів - 27, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 2.

Поправка номер 18.

ЛЯШКО О.В. Просимо підтримати. Про 202 мільйони на прикладні дослідження в сфері військової оборони держави. Це про підтримку Міністерства оборони.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це ідеться про український танк. Я ставлю на голосування. Прошу голосувати.

ЛЯШКО О.В. Про підтримку Харківського тракторного заводу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

18:19:06

За-243

Поправка прийнята.

Тепер поправка номер 19.

ЛЯШКО О.В. Комітет пропонує відхилити цю поправку. Макеєнко поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідеться про будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Яновського. 22 мільйони 900 тисяч.

ЛЯШКО О.В. Комітет, шановні колеги, комітет пропонує цю поправку врахувати в бюджеті, в проекті бюджету на 2010 рік. Оскільки вже кінець року і не капремонт, не реконструкцію за 22 мільйони до кінця року неможливо провести фізично. Тому не освоєні будуть кошти. Тому пропонується це врахувати в бюджеті наступного року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку номер 19. Прошу голосувати.

18:20:10

За-149

Рішення не прийнято.

Я прошу комітет зафіксувати у бюджеті, пропозиціях на наступний рік.

Поправкам номер 20. Вона врахована. Разом з тим ставлю на голосування про підтримку поправки номер 20.

ЛЯШКО О.В. Просимо підтримати, йдеться про списання заборгованості „Нафтогазу”.

18:20:39

За-226

ГОЛОВУЮЧИЙ. За – 226. Поправка прийнята.

Поправка 21. Вона врахована. Прошу уваги, ставлю на голосування поправку 21.

ЛЯШКО О.В. Просимо підтримати, це поправка ……, що тільки про державну власність.

18:21:05

За-232

ГОЛОВУЮЧИЙ. За – 232. Поправка прийнята.

Поправка 22. Деркач, Кирильчук, Ляшко. Вона врахована. Ставлю. На голосування про підтримку цієї поправки.

ЛЯШКО О.В. Про списання заборгованості „Нафтогазу, просим підтримати. З дочірніх підприємств. Не встигли проголосувати.

18:21:29

За-217

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так ви голосуйте, що ж ви мені…

За – 217, поправка не підтримана.

ЛЯШКО О.В. Володимире Михайловичу, дозвольте я поясню. Можливо… Шановні колеги, поправка 22-га. Пропонується доповнити законопроект такою нормою: списати національній акціонерній компанії „Нафтогаз України”, її дочірнім компаніям - „Укргазвидобування” (це державні компанії) і „Укртрансгаз” – пені та штрафні санкції, нараховані контролюючими органами за порушенням податкового, митного та валютного законодавства. Це положення законопроекту колеги Стецьківа. Тобто за цей рік, за 2009… Там ідеться про 60, десь орієнтовно, мільйонів гривень, якщо… Ні, ні, мільйонів. Ми перед цим проголосували по „Нафтогаз”. Це йдеться про дочірні компанії, щоб списати з них ці пені. Давайте підтримаємо це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги!

ЛЯШКО О.В. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу заспокоїтись! Я ставлю на голосування про повернення до розгляду поправки номер 22.

18:22:52

За-234

Повернулись.

Ставлю на голосування про підтримку поправки номер 22. Прошу заспокоїтись всіх!

18:23:13

За-233

Поправка прийнята.

Поправка 23, Борисов, народний депутат. Вона врахована.

ЛЯШКО О.В. уточнення. Це поправка, яка уточнює назву субвенції на реконструкцію заповідника Тараса Григоровича Шевченка в місті Каневі. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 23, прошу голосувати.

18:23:47

За-243

Поправка 24. народний депутат Ляшко – автор.

ЛЯШКО О.В. Це поправка пропонується на Центральну виборчу комісію додати 4 мільйони за програмою „Керівництво та управління у сфері проведення виборів та референдумів”. на Центральну виборчу комісію. 4 мільйони. Будь ласка, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги. Ставлю на голосування поправку номер 24. прошу голосувати.

18:24:29

За-236

Поправка прийнята.

Поправка 25. Народний депутат Сочка. Вона відхилена.

ЛЯШКО О.В. Комітет пропонує не підтримувати цю поправку. Це поправка… він пропонує викласти інші ставки акцизного збору. Ми пропонуємо не підтримувати її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є народний депутат Сочка?

ЛЯШКО О.В. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку номер 25.

18:25:15

За-64

Поправка не підтримана.

І поправка 26, Юрія Кармазіна. Мікрофон Юрія Кармазіна.

ЛЯШКО О.В. Знімай, вона вже все одно не підтримана.

18:25:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, ми проголосували в цілому хороший закон, зараз проголосуємо. Я пропоную доповнити пункт такий: „Кабінету Міністрів та Комітету Верховної Ради з питань бюджету забезпечити обов’язкове надання Верховній Раді та передачу народним депутатам щомісячного звіту про витрачення кошти резервного фонду Державного бюджету і розрахунків потреб у додаткових коштах у розрізі відповідних розпорядників бюджетних коштів”.

Ми – депутати, а не ті, про кого казав один наш колега. І я хотів би, щоб нам давали звіти у відповідності до законів. Я прошу всіх підтримати цю поправку, незалежно від того, які фракції, бо вона має відношення до авторитету влади державної. Хватить нам ходити і писати запити, на які ніхто не дає відповіді. Це обов’язок влади – надати нам кошти: куди вони витрачені, як і скільки. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мярковський, будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Діло в тому, що ці позиції, які тут викладені у поправці, врегульовані Бюджетним кодексом. І Мінфін щомісячно надає таку інформацію. Тому для чого дублювати в Законі про бюджет, коли це врегульовано в Бюджетному кодексі діючому? Дякую. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу уваги! Я зараз поставлю на голосування поправку Юрія Кармазіна. Разом з тим я прошу Комітет з питань бюджету, банків і банківської діяльності проаналізувати, наскільки погоджуються відповідні витрати із цими двома комітетами і надати інформацію Верховній Раді України, щоб ми всіх заспокоїли.

ІЗ ЗАЛУ. Всім депутатам! (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер поправку… Прошу уваги! Тепер ставлю на голосування поправку Юрія Кармазіна номер 26. Прошу голосувати.

ІЗ ЗАЛУ. Комітет передумав чи ні? Бо ще в цілому голосувати треба!

ЛЯШКО О.В. Комітет підтримує цю поправку, зважаючи на парламентську форму правління в Україні. (Сміх у залі)

18:27:27

За-366

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, я ставлю…

Народний депутат Шкутяк, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

18:27:45

ШКУТЯК З.В.

Шановний Володимир Михайлович, для того, щоб голосувати цей законопроект в цілому, 20-ту поправку треба, щоб хтось дав роз’яснення. Йдеться про 18,6 мільярди гривень. Ну, це взагалі… Звідки така сума грошей може взятися? І взагалі, про що мова йде? (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мярковський, будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Шановні народні депутати! Ця позиція стосується поповнення статутного фонду НАКа „Нафтогаз України” для того, щоб здійснити розрахунки в повному обсязі за отриманий газ. І ці кошти будуть, ця операція буде проведена шляхом випуску державних цінних паперів, тобто ми обміняємо акції Нафтогазу України, капіталізуємо його, а на цю суму дамо йому цінні папери, які мають бути потім по графіку монетизовані Національним банком. Тому тут ніяких немає неадекватностей. Дякую.

Державні папери будуть, з обміну на акції.

18:28:58

КУЛИКОВ К.Б.

Я перепрошую колеги, там дві поправки, тому що 20 і 21 прив’язані одна до одної. Тому що згідно 21 поправки ці акції не перейдуть будь-кому. Цими акціями не будуть спекулюватися, ці акції залишаться у державі. Тобто тому і існує 21 поправка, як запобіжник вкладення цих акцій, будь кому не перейдуть, до Росії і до іншому, тому і існує така ситуація.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Давайте таким чином поправка 20-та проголосована рівно 226 голосів. Якщо …. 226 голосів. Якщо не буде бажання голосувати за закон значить не буде прийнятий закон. Що можна один одному умовляти.

Єдине, шановні колеги, ми ще не проголосували поправку номер…

Шановні колеги, я прошу заспокойтесь. Ми не проголосували поправку номер 27. Юрій Кармазін, поправку 27 ми ж вашу ще не голосували. 27 поправку Юрія Кармазіна ми не проголосували.

ЛЯШКО О.В. Володимире Михайловичу, ця поправка, де він пропонує виключити видатки на Держкомпідприємництво, її не треба голосувати, бо перед цим не підтримали поправки про виділення коштів на Держкомпідприємництво, тому вона відпадає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка. Прошу уваги, шановні колеги.

18:30:34

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, я еще раз обращаю на поправку 20. Правильно абсолютно представитель «Нашей Украины» сказал: «Афера века!». Украдено 18миллиардов 600 миллионов, а сейчас хотят закрыть эту дырку бумажками. Партия регионов в этой авантюре, в этом грабеже страны участвовать не будет. Тот кто будет голосовать, на себя берет ответственность за грабеж страны.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський.

18:31:07

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Повертаючись до поправки, пане Михайле, насправді там ніхто не краще нічого, але питання до Мінфіну з 20 поправки. Ми правильно зрозуміли, що буде здійснена емісія на 18,6 мільярдів гривень. І тобто ви на збільшення статутного фонду „Нафтогаз” включаєте друкарський станок на 18,6 мільярдів гривень. Прохання: якщо це так, то я прошу для того, щоб закон не завалити, повернутися до поправки 20 і зняти її з розгляду, і тоді закон буде прийнятий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мярковський, будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Шановні народні депутати! Я ще раз хотів би пояснити суть 20 поправки.

Ми міняємо акції НАК „Нафтогаз України ” в обмін на ОВДП, які будуть випущені урядом. Дальше. Ні, це емісія цінних паперів. А дальше – монетизація цих цінних паперів буде відбуватися Нацбанком відповідно до графіку. Тобто це не буде емісія грошей – це емісія цінних паперів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Роз’яснення уряду отримали.

З урахуванням цього, зараз я ставлю… Адам Мартинюк, будь ласка.

18:32:25

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Я ще раз і ще раз вас закликаю повернутися до статей, які мають відношення до Верховної Ради. Вдумайтесь: що ви зробили. Ви 60 мільйонів просто так - раз і списали тих боргів, точніше, тих порушень, які виявила Державна контрольна ревізійна служба. Це ваша служба. Але ви подарували – порушуйте і далі. І 60 мільйонів пішло в пісок.

Ми ж просимо і говоримо, що треба 17 мільйонів гривень для того, щоб народні депутати, колеги, я не пригадую там десь 60 чи 70 народних депутатів, які до цього часу, 110, які до цього часу проживають у готелі, не мають можливості і далі проживати і оплачувати, вже 17 мільйонів борг. Я прошу підтримати цю статтю фінансування Верховної Ради на проживання народних депутатів. Кожен …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Давайте домовимося таким чином. Якщо ми наполягаємо на тому, щоб була поправка 12-та проголосована, то домовимося про таке, що ми за закон будемо всі голосувати в цілому. Бо після того в нас складеться така ситуація: „на чужому горбу ми в’їдемо в рай”, а потім будемо розказувати, що частина негідників, вибачте мені за слово, бере собі гроші. То давайте ми будемо свідомі і будемо підтримувати це рішення, беручи на себе відповідальність повністю, на всю Верховну Раду України.

Шановні колеги, заспокойтеся! Аржевітін, будь ласка.

Я поставлю на переголосування, але давайте тоді будемо …

18:34:21

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати! Я пропоную повернутись теж до 20-ї поправки, тому що із-за неї ми „завалимо” весь законопроект. 20-та поправка - це чиста емісія Національного банку. Щоб нам не розповідали про ВДП, про цінні папери, в результаті ця операція називається „прихована емісія Національного банку”.

Я вас прошу, 18 мільярдів – це страшенніша сума. Прошу її вилучити.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Звичайно, це право Верховної Ради розглянути повторно цю поправку і прийняти по ній рішення. Але я хотів би з цього приводу зауважити, що це таким чином ми компенсуємо ті втрати, які „Нафтогаз України” несе від того, що поставляє газ для населення за заниженими цінами. Ми таким чином, голосуючи, підтримуючи цю поправку, ми уникаємо банкрутства державної компанії „Нафтогаз України”.

Прошу все-таки підтримати цю поправку. Але ваша право, як голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вас! Є така пропозиція, давайте заспокоїмося. Це перше.

Друге. Шановні колеги, зараз повернемося до поправки номер 12, про що говорив Адам Іванович,

ЛЯШКО О.В. 20.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну ви послухайте. До поправки номер 12 про, яку говорив Адам Іванович Мартинюк.

Після того, бо я так розумію, що не буде голосів прийняти закон, щоб не спалити його, я поставлю на голосування пропозиція про скасування результатів голосування за поправку 20. Так ви розумієте? Якщо не буде вона скасована, тоді ставиться на голосування закон про схвалення в цілому. Правильно я говорю?

ІЗ ЗАЛУ. Правильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У такій послідовності. Але за однієї умови, давайте ми зробимо так, щоб закон було прийнято.

Шановні колеги, щоб потім не було тут політичних образ. Прошу уваги. Шановні колеги, ще раз повторюю пропозицію. Зараз пропоную повернутися до розгляду поправки номер 12. Аргументацію викладав Адам Іванович Мартинюк. Після того ще раз повернемося до поправки 20. І третє – це остаточне голосування. Немає заперечень?

ЛЯШКО О.В. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не навпаки, а так як воно за логікою. Шановні колеги, поправки голосуються від меншої до більшої.

ЛЯШКО О.В. Ні, навпаки, що остаточні, а потім повернення до 20-ї.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, коли поставимо на голосування і не буде прийнято остаточно, то це буде означати, що закон відхилено.

ЛЯШКО О.В. Ми можемо повернутися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може ж так бути? Або ми будемо його направляти на повторне друге читання. А це вже повторне друге, ви розумієте, про що йдеться? Немає заперечень щодо такої пропозиції?

ЛЯШКО О.В. Немає!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я ставлю на голосування пропозицію про повернення до поправки номер 12, яку Верховна Рада України не підтримала, набравши 173 голоси. Це поправка, з якою виступав Адам Іванович Мартинюк компенсація за проживання в готелі. Поправка номер 12. Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

18:37:41

За-188

Поправка не прийнята.

Тепер. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 127, "Блок Тимошенко" – 6, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 21, комуністів – 26, "Блок Литвина" – 6, позафракційні – 2.

Тепер, шановні колеги, прошу уваги. Поправка номер 20. Ми підтвердили цю поправку кількістю голосів 226. Зараз наполягають на скасування результатів голосування за поправку номер 20, де йдеться про таку норму. Частину першу статті 79 після слів „можуть придбаватися акції” доповнити словами „Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” на суму не більш як 18 мільярдів 600 мільйонів гривень”.

Я ставлю на голосування про скасування поправки номер 10. Про скасування результатів голосування за поправку номер 20, перепрошую. За скасування результатів голосування за поправку номер 20.

18:39:02

За-31

Поправка залишається.

Тепер, шановні народні депутати, я ставлю… Будь ласка.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимире Михайловичу, я пропоную, оскільки у нас, шановні колеги, послухайте. Оскільки у нас 20 поправка про… Шановні… Чечетов, майте совість! Не голосуєте за жоден закон і ще вказівки іншим фракціям даєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу не агітувати. Прошу уваги.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимире Михайловичу, є пропозиція. У нас по 20 поправці передбачається про придбання акцій. 21 поправка Куликова про те, щоб їх тільки в державну власність. Це взаємопов’язані поправки. Є пропозиція проголосувати про скасування результатів голосування по обох поправках: і по 20-й, і по 21-й. Виключити. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка.

Шановні колеги, прошу уваги.

18:40:09

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, вот смотрите, какой цинизм. Когда предлагалось правительству и БЮТу, и правящей коалиции проголосовать за повышение зарплат и пенсий, то нечастных 3 миллиарда не нашли, а списать 20 миллиардов не понятно куда, находятся, да. Совесть есть у вас или нет? (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв.

18:40:37

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, „Блок Юлії Тимошенко”. Шановні колеги, заспокойтеся. Давайте казати правду. Ті, хто зараз проголосують за скасування поправки 20 і 21 фактично піднімають тарифи для населення на газ. Це є фракція комуністів і регіонів. І можете собі аплодувати далі.

Тому у мене пропозиція наступна. Є позиція проголосована, є пропозиція проголосувати закон в цілому з поправкою 12 стосовно народних депутатів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландік. І будемо голосувати зараз.

18:41:14

ЛАНДІК В.І.

Интересно слышать, когда говорят, что будет цена другая. Так вы же, ребята, обещали со своим лидером, что газ для населения будет собственной выработки по 30 гривен. Что ж вы теперь врете?!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту (прошу уваги!) Верховна Рада України розглянула всі поправки. Ті, які поправки проголосовані, вони увійдуть в основне тіло закону, якщо Верховна Рада підтримає в остаточній редакції. Тому я зараз ставлю (прошу уваги!), поставлю на голосування про схвалення проекту закону в другому читанні і в цілому як закон.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” (реєстраційний номер 4707). Іде голосування.

18:42:40

За-208

Рішення не прийнято.

Що? Яке повернення до голосування?

ЛЯШКО О.В. Володимире Михайловичу, є пропозиція…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вас заспокоїтись! Сядьте, будь ласка. Я прошу вас, заспокоїтись.

І хочу сказати шановному колезі Ляшку. Давайте таким чином. Не переходити межу. По-перше, не керуйте Верховною Радою. По-друге, коли виступив колега Сергій Соболєв і запропонував не знімати 20 статтю, ви аплодували.

Я просив би, шановні колеги, щоб не було імпровізацій. Якщо рішення є комітету, давайте будемо виконувати рішення комітету. Порадилися, якісь новації…

Я поставлю… Одну хвилину! Я поставлю ще… Виступів не буде вже, заспокойтеся. Єдине, що я поставлю про… (Шум у залі) Я поставлю…

Шановні колеги! Прошу заспо… (Шум у залі) Ну сядьте всі на місця! Я поставлю про повернення до розгляду проекту закону 4707. Будь ласка, визначайте.

18:44:11

За-238

Повернулися до розгляду.

Заспокойтесь! Шановні колеги! Ви не кричіть, будь ласка. Ви не кричіть! Сядьте всі на місця! Будь ласка, тепер ще була одна… ще одна була пропозиція зняти статтю, тобто не зняти, а скасувати результати голосування за поправку 20 і 21. Я ставлю на голосування про скасування поправки 20-ту і 21-шу.

18:44:58

За-217

Все. Все. Все. Я прошу вас, не перетворюйте в невідомо що!

Тепер я ставлю на голосування – поправки не скасовані ці – я ставлю на голосування: про прийняття в другому читанні і в цілому як закон… (Шум у залі)

Будь ласка.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Ми не можемо зараз ставити про голосування в цілому, бо ми вже голосували, і ми його не прийняли. Ми не встигли проголосувати за виключення 20-ї і 21 поправки. Є пропозиція: повернутися до цього голосування, проголосувати про виключення цих поправок і після цього проголосувати закон в цілому. Для цього є 238 голосів у залі. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відімкніть мікрофон.

Шановні народні депутати, я прошу заспокоїтись! Відповідно до Регламенту і процедури я поставив на голосування про повернення до цього законопроекту. (Ви туди дивіться, не сюди). Поставив на голосування про повернення до розгляду проекту закону (реєстраційний номер 4707).

Далі: для чого ми повернулися. Бо була пропозиція скасувати результати голосування за поправкою 20-ю і 21-ю. Я поставлю на голосування. Верховна Рада проголосувала у кількості 217 голосів, тобто не підтримала. Отже… Прошу уваги!

Отже у головуючого є всі підстави ставити на голосування про схвалення цього закону. І звинувачувати не потрібно. Для того, щоб чистота експерименту була, я ще раз ставлю на голосування про повернення до розгляду поправок 20-ї і 27-ї. Прошу визначатися.

(Шум у залі)

Ну, заспокойтеся! Ну, я прошу вас!

18:47:03

За-233

Повернулися. Я ставлю на голосування про скасування результатів голосування за поправку 20-ту і 21-у.

18:47:27

За-235

Поправка 20-та і 21-а скасована.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому… у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону (реєстраційний номер 4707) про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік” в цілому. Прошу голосувати.

18:48:05

За-235

Закон прийнято.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Завтра ми продовжимо роботу о 10-ій годині. Будемо розглядати питання, які Верховна Рада не встигла обговорити на засіданні в четвер.