ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22 грудня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати України, гості Верховної Ради України! Прошу підготуватись до реєстрації.

Включіть, будь ласка, систему „Рада”.

10:01:31

В залі зареєструвалося  387 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання оголошую відкритим.

Сьогодні день народження нашого колеги Куликова Кирила Борисовича. Давайте привітаємо його, побажаємо творчих наснаги, успіхів в роботі. (Оплески) Він відсутній, він у відряджені знаходиться.

Інформація про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 15 по 18 грудня. У нас відбулось шість пленарних засідань, розглянуто 38 питань порядку денного, за результатами розгляду: прийнято 15 законів та 5 постанов, 5 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект та 8 проектів постанов відхилено, розглянуто звіти 14 тимчасових комісій, проголошено 97 депутатських запитів.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій. Прошу, будь ласка, запишіться. Єфремов Олександр Сергійович.

10:03:01

ЄФРЕМОВ О.С.

Прошу передать слово Анатолию Кирилловичу Кинаху.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кінах Анатолій Кирилович, будь ласка.

10:03:12

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, шановні громадяни! Два роки діяльності чинного уряду на чолі з Прем`єр-міністром Тимошенко підтвердили, що існування та подальшому розвитку держави України, в першу чергу загрожують не зовнішні, а внутрішні ризики. Гірка правда в тому, що талановитий, працездатний український народ став заручником недієздатної, неконсолідованої, непрофесійної влади. Падіння обсягів промислового виробництва в січні-листопаді 2009-го порівняно з 2008-им склало мінус 24 відсотка. Це є найгірший показник серед країн Європи і СНД. Фінансовий результат підприємств України за січень-жовтень 2009-го становив мінус 12 мільярдів гривень проти плюса 110 мільярдів за аналогічний період 2008 року. Сумарно вся промисловість України вже працює збитково. Внутрішні інвестиції впали на 43 відсотка, прямі іноземні інвестиції за цей період скоротилися на 60 відсотків. Можливості підприємств вкладати кошти у розвиток виробництва є найнижчими за 10 років. Державний та гарантований державою внутрішній та зовнішній борг у вересні 2009 року сягнув більше 280 мільярдів гривень. В порівняні з вереснем 2008-го він зріс в 3,5 рази. І тільки обслуговування в 2010 році буде дорівнювати в сумі річного фінансування галузей охорони здоров'я та освіти.

Вперше за 10 років впали реальні доходи населення, а купівельна спроможність громадян України скоротилася за рік на 40 відсотків. За рівнем зарплат у жовтні Україна опустилася на останнє місце в Європі, пропустив вперед Молдову, Албанію, Болгарію. Причиною цього є ганебне протистояння президентської та урядової вертикалі влади. Вражаюче низький професіоналізм виконавчої влади, причетність її до корупційних дій, спроби підмінити популізмом та гучним піаром кропітку та системну державну діяльність, взаємні образи у верхівці, бійка за портфелі руйнують перспективи сталого економічного розвитку держави, призводять до втрати міжнародного авторитету. Підтвердження тому – чисельні міжнародні рейтинги з останніми місцями для нашої країни, невдача на переговорах з Європейським Союзом щодо подальших перспектив інтеграції, різке падіння прямих іноземних інвестицій.

Разом з тим в державі різко загострилася корупція. Згідно досліджень міжнародних організацій Україна посідає одне із перших місць в світі за рівнем корупції, економічних злочинів та рейдерства.

Суттєво зростає тіньовий сектор економіки, який за різними даними уже досягає до 60 відсотків. Правовий нігілізм, маніпулювання нормами Конституції, порушення принципу верховенства права на всіх рівнях державної влади. Безпрецедентно зростає також фіскальний адміністративний тиск на суб`єктів підприємницької діяльності. Сплата податків наперед сягнула нині 12 мільярдів гривень, обсяги неповернення підприємствам ПДВ дорівнює 19 мільярдам гривень, за простроченими термінами – 6 мільярдів. Вартість кредитних ресурсів складає біля 30 відсотків і більше, що абсолютно позбавляє доступу для представників реального сектору економіки та населення.

Дуже серйозно те, що держава ризикує ввійти в 2010 рік без затвердженого державного бюджету, що позбавляє можливості ефективного планування роботи як окремих підприємств так і української економіки в цілому. Державні казначейства в центрі та місцях зупинили практично фінансування всіх програм, а це вже норми кримінального права. Запинили фінансування даже тих програм, які є джерелами з фінансових місцевих бюджетів.

Країна потерпає від негоди, стихійного лиха, а в регіонах немає коштів навіть на утримання дорожніх комунальних рятувальних служб. Непрофесіоналізм та цинізм чинного уряду – ось що нині створює величезні ризики для країни. Зважаючи на це, ми пропонуємо визнати дворічну роботу уряду Тимошенко вкрай незадовільною. Угрупуванню, яке працює і думає лиш про політичний рейтинг та майбутні вибори, не місце у владі. На зміну амбіціям та деклараціям повинна прийти конкретна системна та професійна робота по...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Анатолій Кирилович, будь ласка.

КІНАХ А.К. Прошу буквально… На зміну амбіціям та деклараціям повинна прийти конкретна системна та професійна робота по виведенню країни із кризи та забезпечення майбутнього розвитку держави, яке заслуговує талановитий та працездатний український народ. Дякуємо за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.

10:08:58

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні громадяни, шановні колеги! Дозвольте від імені фракцію „Блоку Юлії Тимошенко” заявити свою позицію на цей тиждень і на наступні дні нашої роботи.

Я хотів би, перш за все, привітати всіх громадян України з наступаючим святом Дня енергетика. Я думаю, що те, що змогла зробити в цих надважких умовах урядова команда, те, що сьогодні ми переживаємо подію, яка рідко буває в країні, а саме: запуск гідроакумулюючої електростанції Дністровської, - це є свідчення того, що країна не просто піднімається, а країна, дійсно, має реальну можливість мати енергетичну незалежність. Країна в умовах надзвичайних погодних умов, коли відключають цілі населені пункти саме з погодними умовами, входить з впевненістю, на відміну від багатьох інших країн, де чітко зрозуміло, що ми тепер будемо мати і енергетичну незалежність, і будемо мати можливість вступити в єдину енергетичну мережу Європи, що дасть можливість в надзвичайних умовах давати перетоки електроенергії, для того щоб жоден регіон України ніколи не був відключений від електроенергії. Саме сьогодні відбудеться відкриття ГАЕС Дністровської, і Прем'єр-міністр дасть можливість дійсно отримати енергетичну незалежність країни.

Крім того, я хотів би застерегти, що ми лише на цьому тижні маємо можливість внести реальні зміни в Закон про вибори Президента. Ті три ключові положення, які, на жаль, не знайшли відображення в усіх попередніх текстах, а саме: неможливість включення в списки виборців за рішеннями лише дільничних виборчих комісій, що приведе до страшних фальсифікацій на виборах, як на закордонних, так і на наших виборчих дільницях; реальні можливості для фальсифікацій, які залишаються в цілому ряді статей Закону про вибори. І тому наша фракція наполягає на тому, щоб ці положення, принаймні 3 ключові положення, які не дають можливість фальсифікувати вибори, були включені і розглянуті в порядку денному саме сьогодні. І ми будемо мати реальну можливість, а не на словах, заявляти про чесні і прозорі вибори.

Саме тому ми звертаємося до всіх наших колег, щоб була підтримка цьому законопроекту, і ми будемо мати можливість провести чесно ці вибори. Окреме питання – це питання Державного бюджету на 2010 рік.

Позиція фракції наступна. Якщо ми підемо за процедурою повернення бюджету в уряд і далі новим зверненням уряду до парламенту, з новим текстом бюджету фактично країна не зможе розпочати ні цей фінансовий рік, ні навіть перший квартал з новим бюджетом. Саме тому пропозиція нашої фракції є достатньо чітка. Це – скасувати наше рішення, ту постанову, яку ми ухвалили про повернення назад проекту бюджету на 2010 рік, а повернутися до процедури, яку встановлює і Бюджетний комітет, і Регламент роботи Верховної Ради. А саме: почати розглядати безпосередньо ті 1300 поправок, які подали практично всі фракції, всі народні депутати до бюджетного комітету. Ці поправки, включаючи внесення змін і доповнень, які повинні бути враховані в новий бюджет стосовно існуючої бази Бюджетного кодексу, існуючої бази оподаткування, дадуть можливість фактично в другому читанні розглядати проект бюджету після того, як 1300 поправок будуть опрацьовані. І це дає можливість, принаймні, уже в січні-місяці затвердити бюджет на 2010 рік, а далі вже після виборів президентських, вносити відповідні зміни і поправки, які необхідні будуть для регулювання позицій бюджету.

Крім того, ми б хотіли звернутися з пропозицією стосовно чіткого визначення і встановлення дати розгляду, коли б ми могли, накінець-то, повернутися до питання, яке залишається не врегульованим. Уже майже 35 діб, як наша фракція внести на розгляд парламенту створення Тимчасової спеціальної комісії щодо незаконного привласнення лідером Партії регіонів „Межигір’я”. Саме тому ми наполягаємо, щоб згідно з регламентною процедурою це питання було розглянути і без рішення відповідного комітету, оскільки голова комітету блокує розгляд цього питання, і ми не маємо можливості внести і розглянути це питання в сесійній залі. Саме тому це вже питання честі парламенту. Для того, щоб всі кандидати у Президенти в своїх деклараціях мали можливість заявляти реальні речі, а не красти у держави її власність. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

10:14:13

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу! Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановні громадяни! Шановні колеги! Якщо подивитись на теми, які найактивніше обговорюються в політикумі, то може здаватися, що український народ найбільше хвилюють питання конституційної реформи, функції Президента чи уряду, закони про вибори чи про Кабінет Міністрів України. Зацикливши свою діяльність в колі перерозподілу повноважень між центральними гілками влади, забувається найголовніше завдання держави – захист прав людини.

Український народ багато в чому вже зрозумів марність сподівань на державу, вже давно поширеною стала теза, „аби тільки не заважала”. Більшість громадян усвідомили, що держава і народ – це дві прямі, які перетинаються лише в одному місці, там де з людей стягують податки. Багато хто вже навчився існувати поза державною допомогою, але це стосується соціально активних, працездатних громадян, які можуть себе прогодувати самі. А що ж ті, які все життя віддали розбудові саме цієї держави:? На який заслужений відпочинок можуть претендувати вони - наші пенсіонери? Кожного року ми б’ємося всі разом, за те, щоб на декілька десятків гривень збільшити пенсії, але ніколи не встигаємо за інфляцією. Якщо на словах всі думають про пенсіонерів, то звідкіля ж беруться десятки підзаконних актів, мета яких, хоч якось обмежити те, що встановлено в законах.

Економія, а не реалізація прав стали основою фінансової політики. Як наслідок, найбільше страждають ті, кому дійсно потрібна державна допомога, а не шмат державної власності. І чим більша потреба в соціальній допомозі, тим менший захист на практиці, і не дивно, що зовсім поза увагою держави залишена найстарша категорія громадян, ті, що вийшли на пенсії до 1991 року.

На сьогоднішній день ці пенсіонери, люди вже поважного віку і хоча сьогодні їх ще мільйони, але її кількість постійно зменшується. І зменшується не лише через вік, а через те що держава неспроможна адекватно оцінити їх працю, їх вклад в розвиток галузей української економіки, освіти чи науки. Більшість виробничих потужностей України, сьогоднішній людський потенціал це не просто їх робота, це їх життя, яке вкладалося в майбутнє, в те, чим сьогодні користуємось ми. Вклад, який не пропорційний віддачі, бо розмір їхніх пенсій не дає навіть можливостей для повноцінного забезпечення себе найнеобхіднішим, продуктами харчування та ліками.

Справа в тому, що основним документом в нарахуванні пенсії цим громадянам, став не стільки базовий закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, скільки постанови Кабміну. Зокрема постанова (номер 1783) від 20 листопада 2003 року „Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян”. Незважаючи на промовисту назву, цією постановою були суттєво змінені показники середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України в період з 1958-1991роки. Крім того, занижена була і середня заробітна плата за 2002 рік, саме цей рік, тому що він визнаний базовим під час розрахунків пенсій, що призначені до набрання чинності закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Як наслідок, розмір соціальних виплат громадянам, що вийшли на пенсію в 1991 році і раніше, навіть порівняно з тим мізером, що отримують українські громадяни, які пішли на пенсію після 91-ого року, суттєво і штучно занижені. Саме через свій вік ця категорія українських громадян не може чекати на те, що колись в майбутньому, коли відновиться ефективність української економіки, держава нарешті зверне на них увагу, а ставлення до їх доходів буде переглянута через призму справедливості.

Так само через вік, через своє здоров’я вони не можуть захищати свої права активно і цим, на жаль, користуються.

Таке зневажливе ставлення до найстаршого покоління продукуватиме аналогічну проблему і щодо наступних поколінь. Якщо хтось вважає, що через їх вік проблему можна не вирішувати, той глибоко помиляється, бо започаткувавши економію на найстаршому поколінні, можна не сумніватися, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О .О. Я резюмую. Бо започаткувавши економію на найстаршому поколінні, можна не сумніватись, що сьогоднішнє працездатне населення потрапить в ту ж саму пастку. Адже, як мудро сказано в Євангелії від Луки: „Якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

10:19:59

МАРТИНЮК А.І.

Шановні виборці! Наближається чергове новоріччя. Все частіше, в тому числі вже і сьогодні, з цієї трибуни, починають лунати слова про те, що у нас щось підвищується, щось поліпшується, щось зростає. Але ті, хто живе в реальних умовах розуміє, що це тільки слова.

Дозволю собі нагадати деякі цифри, з чим ми йдемо до 2001 року. Ідемо із засекреченим валовим внутрішнім продуктом, додумались засекретити показники. Кому треба ці дані? Чому від народу їх ховати, пояснення до цього часу немає.

За прогнозами рік закінчимо по валовому внутрішньому продукту мінус 14 відсотків. А я вам, шановні колеги нагадаю, що ті з вас 226 голосів, які віддали рік назад за бюджет на 2009 рік, у цьому бюджеті, бюджет будувався на прогнозній цифрі, що протягом 2009 року валовий внутрішній продукт зросте на 0,4 відсотка.

Говорили вже про показники промисловості за 11 місяців, лише 76 відсотків до минулого попереднього періоду. В будівництві 50,3 відсотка, тобто половину того, що будували рік назад, здаємо у цьому році. Деякі успіхи, і то за рахунок інерції минулого року, є в сільському господарстві, бо, як кажуть, за 11 місяців вийшли по нулях. Але я собі дозволю нагадати, що в аналогічному періоді минулого року ми у сільському господарстві плюсували 18 відсотків.

Я думаю, так як і в мене, і в кожного з вас, хто зустрічається з виборцями, вони дають і ставлять логічне запитання. Якщо ви говорите про те, що протягом двох останніх років зібрали рекордний урожай, і роздають зірки героїв за це, то скажіть, будь ласка, чому при рекордному урожаї різко зростають ціни на хліб? Адже урожаю зібрано більше.

Величезна біда і заборгованість по заробітній платі. Здавалося би, в 2000 році ми назавжди забули про це лихо. Якщо на 1 січня заборгованість по заробітній платі була 1,1 мільярда, то на 1 листопада заборгованість по заробітній платі у держави уже сягнула 1,7 мільярда. Хоча на одному із засідань Кабінету Міністрів Прем’єр обіцяла, що кожного місяця будуть летіти голови ти х міністрів, які не будуть не віддавати заробленої заробітної плати.

Наближається лихо із безробіттям. Це поки що олігархи перед виборами остерігаються скорочувати людей. Але десь у лютому, березні сотні тисяч будуть викинуті на вулиці. За прогнозами у першому півріччі 2010 року буде 3-3,5 мільйона безробітних.

Бюджет на наступний рік, прогнозуючи у першому, у січні місяці буде зібрано не більше 38 мільярдів, а треба буде тільки на захищені статті бюджету більше як 51 мільярд, 38 і 51. Бюджету, який би закінчував цей рік, тобто в загашнику нічого не буде. Бо за найоптимістичнішими прогнозами бюджет 2009 року у загальний фонд бюджету буде не додано не менше як 40 мільярдів гривень.

До цього додається деградація суспільства і те, що переживає суспільство. Де це бачено, щоб за два місяці і взагалі із-за свинського відношення до медицини забрано життя більше ніж півтисячі людей. За три дні від холоду померло більше трьох десятків.

Не говорячи вже за мораль, про яку ми тут не один раз говорили – це і педофілія, це і стрілянина по живих мішенях, це і, вибачте, за непарламентський вислів мордо- і яйцебої, які влаштовують найвищі посадові особи нашої держави. Усі ці цифри і факти ще раз і ще раз підтверджують основну тезу нашого кандидата в Президенти Симоненка, який говорить про те, що так далі жити не можна.

На цих зустрічах, а я нещодавно відвідав п’ять районів Волині, виборці ставлять питання: коли буде наведений порядок? Я відповідав їм і можу сказати усім хто мене чує: у перші 100 днів, коли комуністів повернуть до влади. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартиненко Микола Володимирович.

Тарасюк Борис Іванович, будь ласка.

10:25:15

ТАРАСЮК Б.І.

Шановні колеги! Сьогодні особливий день для представників двох професій в нашій державі. 22 грудня відзначається професійне свято представників професій, без яких неможливо існування ні держави, ні суспільства, ні кожної людини. Саме в цей день 22 грудня відзначається професійне свято української дипломатії, а також професійне свято українських енергетиків. Від імені фракції НУ-НС я щиро вітаю представників цих професій з їх професійним святом і бажаю їм подальших успіхів. Дякую.

Я хотів би привітати і наших колег, які або пройшли, або були, бо будуть працювати в сфері дипломатії. Перш за все, я хотів би привітати наших колег Олега Білоруса, Леоніда Кожару, які пройшли дипломатичну службу і своєю працею забезпечували національні інтереси держави і українських громадян.

Що стосується наших енергетиків, то в складних умовах представники цієї професії, в умовах економічної кризи, в умовах стихійних лих забезпечують наших громадян світлом і теплом. Я хотів би також привітати їх з цим професійним святом, побажати їм всіляких успіхів. Особливо хотів би відзначити, що представники паливно-енергетичного комплексу на початку цього року довели свій професіоналізм, забезпечивши країну газом і навіть допомагаючи іншим країнам. Очевидно, з огляду на це Європейський Союз вирішив поздоровити з професійним святом представників наших енергетиків і своєю ухвалою 18 грудня схвалив приєднання України до Угоди „Про енергетичне співтовариство”. Це перша структура Європейського Союзу, в якій Україна матиме повноправне членство. Тепер справа за парламентом. Верховна Рада України має ратифікувати відповідну угоду. Впевнений, що за це проголосують депутати нашого парламенту. Але це тільки початок. Нам потрібно буде ще чимало попрацювати над приведенням нашого енергетичного законодавства до європейських стандартів. Очевидно, все це вже питання наступної сесії.

А сьогодні почався останній сесійний тиждень 2009 року. Час підбивати підсумки, яким був поточний рік для України та її парламенту, яку естафету передає жовтий бик білому тигрові. Рік, що минає, називали по-різному: рік економічної кризи, передвиборчий рік, рік падіння гривні тощо. Але все це не передає самої сутності того, що відбулося. На мою думку, 2009 рік для України – це насамперед рік подолання страху. Цей страх старанно насаджували і культивували у суспільстві. Мета була єдиною: завалити уряд, а для цього завалити економіку і соціальну сфері. Нас всіх багато лякали: буде дефолт, не виплатять зарплати і пенсії, не розплатимося за газ і багато іншого. Сьогодні, за тиждень до нового року ми бачимо, дефолту немає. Попри складну ситуацію в економіці зарплати бюджетникам і пенсії пенсіонерам виплачуються вчасно і в повному обсязі. За газ платимо вчасно. Нарешті новий рік прийде без газових воєн. Саме уряд та парламентська коаліція утримали нашу економіку від обвалу, зробили все можливе в умовах президентських перегонів, які давно перетворилися на бої без правил. Тому сьогодні демократичні сили консолідуються навколо єдиного кандидата. Загальновідомо те, що нас, те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Україна з наполегливістю бика тягла весь 2009 рік тягар кризи і таки витягла.

І тепер завдання – створити у 2010 році передумови для стрибка тигра, для руху України вперед. Але це можливо лише тоді, коли весь український політикум забуде про чвари і об’єднає свої зусилля. Я ще раз наголошу, це має відбутися одразу після президентських виборів. У всіх нас просто не буде вибору. Відступати вже нікуди. Україна виснажена економічною кризою та виборами. Люди чекають того, щоб влада нарешті почала працювати як єдиний механізм. Це не тільки найкращий подарунок політиків своїй країні, це їх обов’язок. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Виступи завершено. З питань, які піднімались під час виступів, що стосується нашої роботи, висловлювалось побажання, щоб цього тижня у нас був розглянутий проект закону про внесення змін до Закону про вибори Президента. Він у нас передбачений для розгляду. Так що будем, будем розглядати.

Що стосується скасування Постанови Верховної Ради України про повернення проекту Закону про Державний бюджет на 2010 рік, Микола Іванович, я звертаюсь до бюджетного комітету. Розгляньте цю пропозицію, дайте, дайте висновки. Верховна Рада це розгляне з розуміння того, що ми розглянули всі пропозиції бюджетного комітету, які надходили на розгляд. І ми розуміємо, що Верховна Рада, розглядаючи ці пропозиції, ухвалює бюджетні висновки Верховної Ради.

Що стосується тимчасових спеціальних комісій і слідчих комісій, у середу комітет буде розглядати всі проекти, які стосуються ухилення від сплати податків, майна і все решта. І у четвер, коли буде рішення комітету, ми будемо ці питання розглядати у сесійному залі. Без висновків комітету ми це питання ставити на голосування не будемо.

Шановні колеги, будь ласка, запишіться з процедури нашої подальшої роботи. Кириленко В’ячеслав Анатолійович.

10:32:01

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Шановні колеги, шановні виборці, нам, звичайно, цікаво спостерігати, як команди різних кандидатів у президенти дискутують тут між собою у залі, правда без особливої надії на будь-який результат. Але нас турбує одна проблема, яку тільки і може розв’язати парламент до кінця цього року – це проблема бюджету. Ми хочемо тут, за парламентською трибуною, від когось із офіційних представників уряду з’ясувати, чи буде подано доопрацьований проект Закону про Державний бюджет на 2010 рік із врахуванням бодай, частини пропозицій депутатів. Нас, звичайно, понад усе цікавлять пропозиції групи „За Україну!” щодо фінансування оборони, національної безпеки, гуманітарної сфери і цілої низки інших дуже важливих для країни програм. Чи буде далі продовжуватись такий пінг-понг, який демонструють між собою уряд і опозиція, перекидаючи цього бюджетного м’ячика із одного залу до іншого. Я хотів би, щоби була офіційна позиція уряду представлена тут у Верховній Раді. І звертаюся до…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський Володимир Олександрович.

10:33:16

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Прошу передати слово Кожем’якіну, по-доброму.

10:33:21

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Дякую, Володимир Олександрович.

Шановний головуючий, шановні колеги! Олександр Володимирович, звертаюсь до вас особисто і хочу вам нагадати вчорашнє засідання Погоджувальної ради. „11:49 Головуючий (тобто ви): Я сказав, 5419 обов’язково буде розглянутий. Якщо перенести вперед, це питання буде вирішувати сесійна зала.

«Кожем'якін: У вівторок? (запитання).

Головуючий: У сесійному залі, коли визначаться, в який день, так і буде”.

Тобто я хотів би, щоб ви були послідовні і поставили це питання сьогодні зранку, це раз. А по-друге, я хочу попросити вас як головуючого, щоб ви звернулись до пана Єфремова як керівника фракції Партії регіонів, щоб він все-таки вніс на розгляд комітету на завтра питання щодо ТСК по „Межигір’ю”, тому що він його не вніс і не вносить. Будь ласка, посприяйте нам в цьому. Дякую. Щоб все було прозоро.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

10:34:24

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, я зекономлю час, а тільки повторю одну фразу, яку я вчора виголошував на засіданні Погоджувальної ради. Нам залишилося в цьому році працювати три повних пленарних дні, у нас в порядку денному стоять вже багато питань, з якими всі погоджуються, що вони мають бути розглянуті, які стосуються мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення - другим стоїть питання. Перше – щодо підтримки агропромислового комплексу, і далі є багато питань. Тому мені здається, що треба приступати до роботи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович, будь ласка.

10:35:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Прошу передать слово народному депутату Буту.

10:35:20

БУТ Ю.А.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Закінчується девятий рік, а ми вперше за всю історію незалежної України можемо увійти в новий рік без бюджету країни. Зверніть увагу на розклад засідань Верховної Ради, там є всі пропозиції, є постанови про створення тимчасових слідчих комісій, Мабуть, Верховна Рада замінює слідчий комітет Генеральної прокуратури. Але немає основного – фінансової конституції, бюджету на 2010 рік.

Я звертаюсь до прем`єра Тимошенко. Досить вводити в оману народ, внесіть бюджет на 2010 рік до Верховної Ради. В зв`язку з цим я пропоную пленарне засідання на цьому тижні припинити, працювати депутатам з виборцями в округах, а як буде внесений Державний бюджет на 2010 рік, на позачерговому пленарному засіданні прийняти цей бюджет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

10:36:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Практика проведення президентської кампанії показує, що дебати треба було проводити обов`язково і відмова від участі в дебатах мала означати автоматичне зняття кандидата. А що сталося зараз? Зараз ми чуємо монологи. Іноді ці монологи по півтори години за бюджетні кошти ідуть на УТ-1. Так, зокрема, я чув такий виступ-монолог із Чернівців пана Президента. Я бачив там сотні, сотні несуразець, але ж ніхто на це не може відповісти, це вже пішло в ефір. Тому я вважаю, що треба зараз 5419 і там передбачити обов`язково проведення дебатів.

Нам обіцяли, що сьогодні першим питанням буде Закон про слідчі комісії. Я щось його не бачу. Давайте відповідати за свої слова, які сказані тут з трибуни.

Олександр Володимирович, я хочу почути чому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Корж, будь ласка.

10:37:38

КОРЖ В.Т.

Передайте, будь ласка, Яворівському Володимиру Олександровичу слово.

10:37:50

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Справді добігають останні дня цього шаленого року і хотілося б, щоб ми бодай би на фіналі якось би ну зосередилися на найголовніших речах. Безперечно найголовніше що потрібно, що буквально не чекає вже жодної хвилини, це все-таки уточнення і остаточна редакція виборчого президентського закону. Давайте ми повернемся до нього, це по-перше.

Друге. У мене таке враження, що більшість тут людей, які є, не усвідомлюють того, що ми залишаємо української державу під час такої складнющої абсолютно кризи, яка сьогодні є і в Україні, залишаємо державу без бюджету. Це при тому, що відбуваються якісь абсолютно тупі, іноді шахрайські, не шахрайські, а якісь маніпуляції довкола цього бюджету.

Ну, абсолютно зрозуміло, що парламент мусить розглянути цей бюджет, внести в нього уточнення. Це сьогодні розуміє кожна тітка в селі. Я щойно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гуменюк Олег Іванович, будь ласка.

10:38:53

ГУМЕНЮК О.І.

Прошу передати слово Кириленку В’ячеславу Анатолійовичу.

10:39:00

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Олександр Володимирович, Олександр Володимирович, дозвольте, я хочу до вас звернутись все-таки. І це стосується бюджетної теми.

От сьогодні вівторок. Лишилося: вівторок, середа, четвер, п’ятниця. Нам роздали постанову про скасування рішення Верховної Ради про повернення на доопрацювання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2010 рік. Тобто пропонується перекреслити всю попередню роботу парламенту і зробити вигляд, що бюджет, який вносився 4 місяці тому урядом, є бездоганним. От я хотів би як народний депутат з’ясувати, чи це є офіційна позиція уряду по цьому питанню. Чи можемо ми запросити сюди чи Прем'єр-міністра, чи першого віце-прем’єр-міністра, чи представника міністра фінансів, бо в нас немає міністра фінансів, з тим щоб вони чітко сказали українському народу з цієї трибуни: „Ми вам ніякий бюджет для затвердження вносити не будем і будем гроші використовувати ще 4 місяці наступного року на власний розсуд”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми обмінялись пропозиціями стосовно подальшої роботи. Відповідаю на поставлене питання.

Що стосується позиції Кабінету Міністрів по бюджету, вона вчора була заявлена на Погоджувальній раді уповноваженим представником Кабінету Міністрів міністром Кабінету Міністрів Петром Миколайовичем Крупко. Вона полягає в тому, щоб підтримати проект постанови, внесений народним депутатом Ляшко: про скасування Постанови Верховної Ради України, якою визначено напрямки доопрацювання проекту бюджету 2010 року і повернення його Кабінету Міністрів України. Це було офіційно заявлено на Погоджувальній раді, замість доопрацюванн, щоб ми почали цей шлях спочатку.

Стосовно пропозицій по виборчому закону. Він у нас цього тижня поставлений в порядок денний і буде розглянутий.

Що стосується Закону про слідчі комісії. Ми ухвалювали рішення, щоб він оперативно був підготовлений. Так, комітет його не розглянув. Таблиця не підготовлена, немає… Таблиця його не підготовлена. І таким чином ми не можемо зараз його розглядати. Ми не можемо розглядати без наявності документів.

І пропозиція народного депутат Бута Юрія Анатолійовича, щоб ми змінили календарний план сесії, і наступні дні 23, 24 і 25 щоб працювали з виборцями. Є така пропозиція.

Ця пропозиція стосується зміни календарного плану сесії, тому тільки сесійний зал може це визначити. Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Бута Юрія Анатолійовича про зміну календарного плану сесії Верховної Ради України, яким передбачити, щоб наступні дні – середа, четвер, п’ятниця – були відведені для роботи з виборцями. Прошу визначатися.

10:42:35

За-207

Рішення не підтримано.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 168, „Блок Юлії Тимошенко” – 1, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 10, комуністів – 26, „Блок Литвина” – 0, позафракційні – 2.

З мотивів, будь ласка, Олег Олександрович Зарубінський.

10:42:56

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, ви знаєте, я просто обурений. Обурений тим, що пропозиції щодо нероботи в пленарному режимі висловлюють люди, які ніколи в пленарному режимі не працювали. Я не знаю цієї людини. Я не бачив його ніколи. Я не бачив, щоб він відстоював якісь законопроекти, я не знаю його як автора законодавчої ініціативи. Що це таке? Бігають всякі тут люди, в тому числі і по телеекранах, кажуть, що вони пішли з парламенту, не здали свої депутатські мандати і плюють на нашу роботу. Вони не мають жодного морального права це робити. Спочатку, шановні, запрацюйте самі, а потім від когось щось вимагайте. Ледарі!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожемякін Андрій Анатолійович.

10:43:45

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Олександр Володимирович! Як після цього не звертатись до вас, як до людини, яка маніпулює залом, маніпулює питаннями? Тільки що я підтримую свого колегу Олега Зарубінського. Ніякого документу, ніякого розгляду комітетом, ви вносите, ви просто насміхаєтесь над Регламентом і Верховною Радою під всіма камерами, які є.

Але я прошу вас поставити на голосування питання, яке ви обіцяли поставити на Погоджувальній раді, поставити, щоб розглядати першочергово Закон про вибори. Якщо ви його не розглядаєте, ви готуєтесь до фальсифікаціям, ви особисто, і ваша політична сила, ви боїтесь цього закону, тому що він чітко поставить всі крапки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що стосується, хто боїться закону, я хочу нагадати, що ці норми… (Шум у залі) Я прошу помовчати… (Шум у залі) Тому що, я так само, як і інші депутати маю право на репліку, коли до мене звертаються. І хочу сказати, що ці норми внесені були фракцією "Блок Юлії Тимошенко" і підтримані фракцією Партії регіонів, які ви хочете сьогодні міняти. Це перше.

Друге. Що проект закону, внесений до порядку денного, до розкладу засідань потребує включення до порядку денного сесії і він буде обов’язково розглянутий цього тижня. Ми можемо визначитись зараз про включення його до порядку денного сесії. І я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії проект закону 5419. Прошу визначатись.

10:45:35

За-164

Не включається до порядку денного сесії.

Ви хочете поставити питання, щоб ми про включення до порядку денного сесії голосування відразу? Ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії і розглянути цей законопроект сьогодні. Прошу, будь ласка, сьогодні розглянути після внесення до порядку денного. Ставлю на голосування, прошу визначатися.

10:46:12

За-90

Рішення не прийнято.

Я нагадую вам ще раз, що є велика різниця між розкладом засідання і порядком денним сесії. Ми включили його в розклад засідання на тиждень.

Я ставлю зараз на голосування питання про включення до порядку денного сесії і розгляд сьогодні у вівторок. Не всі зрозуміли? (Шум у залі)

Ще раз ставлю на голосування, включити до порядку денного сесії і сьогодні розглянути закон 5419. Прошу, визначайтесь.

10:46:58

За-213

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи (реєстраційний номер 5416). Доповідає голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Присяжнюк Микола Володимирович. Прошу.

10:47:28

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати, сьогодні на розгляд Верховної Ради України вноситься доопрацьований до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи. Рішенням Верховної Ради України від 17 грудня цього року цей законопроект прийнято за основу і доручено комітету доопрацювати його до другого читання, врахувавши пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи. При підготовці до другого читання народними депутатами було внесено 14 поправок, більшість з них, вісім, були враховані, що передбачалось. Запроваджені норми щодо сільгосппідприємств, які не обрали спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності в сфері сільського і лісового господарства, рибальства, знаходяться на загальній системі оподаткування податком на додану вартість і акумулюють кошти податку на додану вартість від реалізації продукції, виробленої у власних переробних цехах, і спрямовують ці кошти на підтримку власного виробництва.

З метою недопущення невдоволень сільгоспвиробників в остаточній редакції вилучено слово „ідентифікацію”. Це пояснюється тим, що не все поголів’я корів у державі пройшло ідентифікацію.

Запровадження підтверджуючих документів, при яких здійснюється виплата доплат на одну корову.

Також запровадження єдиного державного реєстру великої рогатої худоби, реєстр запроваджений не пізніше 3 місяців до початку здійснення нарахування та виплати дотацій, а норми щодо нарахування дотацій на одну голову корови та акумуляцій коштів податку на додану вартість реалізованої продукції, виробленої у власних переробних цехах, починає діяти через 3 місяці з моменту запровадження такого реєстру. Здійснення суспільного контролю за діяльністю аграрної біржі з боку наглядової ради.

Разом з тим, хочу зауважити (для стенограми), що у зв’язку з ухваленням рішення Конституційного Суду України від 24 листопада 2009 року номер 29.прим.-2009, проект закону необхідно доповнити відповідною преамбулою, а також відновити дію підпункту „в” в пункті 17.1 статті 17 „Аграрні біржі” Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” в чинній редакції. Це було погоджено з Головним юридичним управлінням.

Не враховано 6 поправок: не врахована поправка Кармазіна щодо виплати на одну голову худоби; Рижука Сергія Миколайовича щодо розрахунків окремо за сировину, акумуляція коштів переробників; Князевича щодо виключення абзацу …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Не врахована поправка Марущенка стосовно того, щоб... щодо норми Закону України „Про операції з давальницької сировиною зовнішньоекономічних відносин”, поширились на товарну позицію 1701.

Не врахована поправка Горіної щодо запровадження абзаців 3 та 4 пункту 11.21 про податок на додану... не раніше трьох місяців з моменту введення Єдиного державного реєстру власників великої рогатої худоби. Князевича щодо виключення, щодо скасування норми, відповідно до якої кошти ПДВ підприємств спрямовуються до Спеціального фонду державного бюджету. Також в кінцевій редакції проект закону внесений на наш розгляд, передбачає відновлення необхідних для агропромислового комплексу норм, які були врегульовані законом України від 4 лютого 2009 року 922. Дякую.

Є пропозиція підтримати законопроект у другому читанні та в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.

Зараз перейдемо до розгляду поправок, які внесені народними депутатами України.

Перед цим є до вас питання народного депутата Саса. Прошу, народний депутат Сас, стосовно роботи комітету.

10:52:08

САС С.В.

Дякую, Олександр Володимирович. Я хотів уточнити одне питання у доповідача. Чи було засідання комітету по розгляду даного питання? І чи був на цьому засіданні комітету кворум? Тому що нам на фракції доповіли, ми розглядали це питання, що засідання не відбулося, тому що не було кворуму. Дякую.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Засідання комітету вчора було о першій годині. Кворум був. Представники фракції БЮТ були. Міністерство у повному обсязі було. Переробники присутні були. І виробники були присутні. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. А рішення де? Рішення де?

ПРИСЯЖНЮК М.В. Рішення комітету є. Зараз дамо в зал.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розгляду поправок.

Микола Володимирович, все. З’ясували питання, Микола Володимирович? Все.

Все, з’ясували. Комітет був. Пропозиції від народних депутатів є.

Поправка номер… Все. Яка проблема?

Народний депутат Черпіцький, будь ласка.

10:53:35

ЧЕРПІЦЬКИЙ О.З.

Миколо Володимировичу, я був присутній вчора на засіданні комітету, я член Комітету аграрної політики і бачив там присутніх п’ять членів комітету. Поясніть, будь ласка. І голосування не було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, будь ласка.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Олег Зиновійо, ви за небагато разів ви були вчора присутні, приймали участь активну в обговоренні. Одобрювали чи давали зауваження по поправках стосовно голів, свиней, поголів’я. І ви бачили, що члени комітету всі були присутні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, здається з’ясували ситуацію.

Поправка номер 1 народного депутата Бондаренка. Комітет рекомендує врахувати.Є заперечення по врахуванню цієї поправки? Є. Будь ласка, в кого заперечення?

ПРИСЯЖНЮК М.В. Олександр Володимирович...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Володимировичу, чекайте.

У кого заперечення? Немає заперечення? Пропозиція всі поправки на голосування. Немає заперечень.

Поправка номер 1 народного депутата Бондаренка ставиться на голосування. Прошу визначатися.

10:55:07

За-144

Поправка не підтримана.

Поправка номер 2 народного депутата Присяжнюка і Ващук. Комітет рекомендує врахувати.

Будь ласка, Миколо Володимирович, ваша аргументація чому цю поправку потрібно враховувати.

ПРИСЯЖНЮК М.В. В цій поправці якраз, Олександре Володимировичу, передбачається та норма, про яку ми говорили щодо акумуляції ПДВ на спецрахунку і потім виплату цих коштів на одну голову корови. Чому? Тому що сьогодні, Олександре Володимировичу, я хочу звернути увагу, фракція БЮТ блокує законопроект, який повинна… їх уряд повинен був його внести і не позбавляти сьогодні селян сплати ПДВ. Ми бачимо, що сьогодні спеціально заганяються всі селяни щодо сплати ПДВ, тобто ми сьогодні будемо мати дорожче всю продукцію. І я вважаю, що це взагалі не є етично, що опозиція сьогодні відстоює закон, який необхідний для уряду і для… Але ми знаємо, що це необхідно для аграріїв, ми відстоювали цей законопроект і будемо його відстоювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Автор поправки Ващук Катерина Тимофіївна.

10:56:30

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, візьміть, будь ласка, таблицю і подивіться уважно на цю правку. Вона врегульовує всі спірні питання. До того часу, допоки ми з вами не приймемо бюджет, в якому не запишемо норму про створення спеціального фонду, який буде розподілятися відповідно до затвердженого ж нами положення, буде діяти така сама система, яка діяла до сьогодні. Тобто ми тут разом з юристами виписали абсолютно юридично правильно і коректно, як буде діяти цей закон.

І я ще раз хочу звернутися до тих колег, які в чомусь сумніваються. Люди, якщо ми зараз не проголосуємо цей закон, після нового року село платить всі види податків. Що ми робимо! Треба голосувати цей закон…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 2 народних депутатів Присяжнюка і Ващук. Прошу визначатися.

10:58:01

За-253

Поправка підтримана.

Поправка номер 3 народного депутата Кармазіна Юрія Анатолійовича комітет не рекомендує враховувати. Будь ласка, мікрофон народного депутата Кармазіна.

10:58:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! На підтримку своєї позиції я отримав листа президента Спілки молочних підприємств України Лідії Карпенко, співголови громадської організації „Ділова рада України” Соколова Михайла, де говориться про те, що вони наголошують, що в такому вигляді, як записано, ця норма може ускладнювати ситуацію. Саме через що.

Через те, що поняття корова у нас, це і телиця, яка ще не дає молока, і ялова корова, і нетель це все корови. Тому ми ж цього не пишемо, де поняття корова. І це буде вільне тлумачення. Половина коров, в домогосподарствах немає цих коров’ячих документів, чи як ми їх називаємо, паспортів. Саме через це я і пропонував замінить словом на одну голову худоби. Або нам прийдеться повертатись до старого способу розподілення, який був раніше. Інакше буде підвищення цін незворотнє. Я хотів би почути думку комітету і потім… Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, будь ласка, ваша аргументація?

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую, Юрій Анатолійович. Ситуація яка. Ми з вами говорили і ми вивчали цю ситуацію. Сьогодні, якщо ми розподілимо по вашій пропозиції на одну голову худоби, ми розпорошимо ці кошти і практично не, нам не вдасться досягти цієї цілі, про яку ми з вами говорили. Що я маю на увазі.

По-перше. нам терміново треба призупинити катастрофічне зменшення поголів’я худоби, це перше. І відродити молочне стадо. І якщо ви звернете увагу в інших поправках, чуть нижче, ми пропонуємо взагалі диференцірований підхід щодо фінансової підтримки поголів’я худоби. На одну голову – одна підтримка, на дві голови – збільшення. І таким чином, ми зможемо призупинити знищення поголів’я худоби. І, по-друге, зможемо піти, ухилитись від того позорного явища, яке сьогодні є, що більше 70 відсотків вершкового масла ми сьогодні імпортуємо з сусідньої країни Білорусь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 3 народного депутата Кармазіна ставиться на голосування. Прошу визначатись.

11:00:57

За-15

Поправка не підтримана.

4 поправка народного депутат Рижука. Комітет не рекомендує враховувати. Будь ласка, мікрофон Сергія Миколайовича.

11:01:06

РИЖУК С.М.

Шановні колеги, послухайте уважненько. Ефективність положення закону щодо поверненням селянам ПДВ низька не тому, що цей закон недосконалий, а тому що Кабінет Міністрів у свій час розробив недолугий порядок нарахування і виплати цих коштів. А це дало можливість м’ясо-молочним підприємствам ототожнювати чи змішувати доплату держави з ціною на продукцію. Занижуючи ціну і приховуючи ПДВ у ціні, таким чином присвоюючи собі частину цього ПДВ. Ось через що і пропонується у централізований фонд тепер, спецфонд вилучати ці кошти. Але, щоб цього не було, я і вношу цю поправку, тому що, якщо ми навіть приймемо сьогодні закон і ту поправку 2 Присяжнюка і Ващук, то це означатиме, що поки не буде бюджет, то ще невідомо коли буде ця норма задіяна. Тому, якщо ми не приймемо мою поправку, то нічого і не зміниться, як будуть ПДВ відбирати від селян, так і будуть відбирати, вони нічого… Так що я пропоную відокремити: 10 днів – за молоко, за ціну, а щомісячно по окремій відомості ПДВ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша аргументація, будь ласка, Микола Володимирович.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Сергій Миколайович, ми обговорювали це питання на засіданні комітету, і в цілому це не спрацює ефективно, тому що ми не зможемо контролювати ці кошти, які будуть відокремлені у переробників, і вони точно все рівно не підуть до виробника молока і до тих, хто утримує поголів’я корів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 4 народного депутата Рижука ставиться на голосування. Прошу визначатись.

11:03:01

За-9

Не підтримується.

Поправка номер 5 народного депутата Князевича. Комітет не рекомендує її враховувати Верховній Раді України. Народний депутат наполягає на своїй аргументації? Не наполягає. Поправка номер 5 народного депутата Князевича ставиться на голосування. Прошу визначатись.

11:03:32

За-7

Поправка не підтримана.

Наступна поправка номер 6 народного депутата Горіної. Комітет пропонує врахувати частково. Будь ласка, Микола Володимирович, ваша аргументація, чому частково і що саме.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Пропозиція народного депутата Горіної передбачала єдиний державний реєстр великої рогатої худоби, і він повинен містити достатні відомості і адміністрування виплат дотацій. Практично це в нас передбачено в діючому законодавстві. І ми врахували тільки той абзац, що має бути затверджене відповідним законом не пізніше ніж за три місяці до початку здійснення нарахування та виплат дотацій. Тобто ми, маючи діюче законодавство, добавили, врахували частково щодо терміну, до початку здійснення нарахувань та виплат дотацій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат погоджується з редакцією комітету? Погоджується. Поправка номер 6 в редакції комітету ставиться на голосування. Прошу визначатись.

11:04:48

За-169

Не підтримується поправка.

Поправка номер 7 народного депутата Присяжнюка і Ващук врахована в іншій редакції. Будь ласка, яка редакція і що випало із пропозицій?

ПРИСЯЖНЮК М.В. Ця поправка врахована в редакції, де написано: „Цей Закон діє до прийняття Верховної Ради України в зв'язку із стабілізацією фінансово-економічної ситуації України більше ніж щодо втрати чинності розділом 1 цього Закону та щодо редакції відповідних положень законів України, зміни до яких передбачені розділом 2 цього закону, але не пізніше, ніж до 1 січня 11-го року. Так що це враховано в іншій редакції цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 7 в редакції комітету ставиться на голосування. Прошу визначатися.

11:05:57

За-192

Поправка не підтримується.

Поправка номер 8 народних депутатів Присяжнюка і Ващук. Будь ласка, Микола Володимирович, аргументація стосовно редакції комітету по цій поправці.

ПРИСЯЖНЮК М. В. В цій поправці… теж ця поправка врахована в іншій редакції. Чому? Що мається на увазі? В цій поправці пропонувалося щодо зняття обмеження і строку застосування при сплаті пільгових податків та ПДВ. Ця поправка врахована… в абзаці 17 пункту 1 частини першої статті 20 Закону України „Про Кабінет Міністрів України” і забезпечення продовження державної політики цін здійснює державне регулювання ціноутворення. Так що ця поправка врахована в іншій редакції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 8 в редакції комітету ставиться на голосування. Прошу визначатися.

11:07:13

За-198

Поправка не підтримана.

Поправка номер 9 народного депутата Марущенко. Комітет рекомендує не враховувати. Народний депутат наполягає? Будь ласка, мікрофон народного депутата.

11:07:27

МАРУЩЕНКО В.С.

Шановні колеги, я наполягаю на прийняття цієї поправки в зв`язку з тим, що дана поправка дає можливість захистити національного товаровиробника. Товарна позиція 1701 торкається цукру-сирцю, і у нас ряд заводів працювали за давальницькою схемою, переробляли даний цукор. В результаті того, що ми сьогодні заборонили це робити, ми віддали ринки для Білорусії, для Казахстану, для інших країн, які спокійно завантажують свої об`єми, переробляють цукор, платять податки всі в бюджети, а в нас такого немає. Тому мені здалося б, що необхідно свої ринки захищати. Якщо в нас є виробництва, які роблять дані операції, на яких працюють люди, які отримують заробітні плати, то було б логічно, щоб ми підтримали і зберігали свої ринки і в цій галузі.

Тому я, шановні колеги, прошу підтримати мою поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 9, народного депутата Марущенка, ставиться на голосування. Прошу визначатися.

11:08:44

За-49

Не підтримується поправка.

10 поправка, народного депутата Горіної. Комітет не рекомендує враховувати. Народний депутат наполягає на своїй поправці? Не наполягає.

Поправка номер 10 ставиться на голосування. Прошу визначатися.

11:09:14

За-0

Поправка не підтримується.

11 поправка, народних депутатів Сігала, Ващук, Присяжнюк, Слаути, Смітюха. Комітет рекомендує частково врахувати.

Будь ласка, хто із авторів поправок наполягає на своїй аргументації? Будь ласка, Катерина Тимофіївна Ващук.

11:09:34

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, цю поправку врахували так, як комітет, і разом з Юридичним управлінням відпрацювали. Вона правильно врахована. Треба, аби введення в дію оцих всіх норм, які мають бути введені відповідно до стандартів, все-таки мав час товаровиробник до адаптації. Такий невеликий час - 15 днів – ми передбачаємо. Тому просимо підтримати цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще наполягає з авторів цієї поправки?

Микола Володимирович, ваша точка зору, будь ласка.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Да, ця поправка… Ми вже знаємо, що рівно рік назад ми відтермінували введення ДСТУ і дозволили ще рік працювати переробним підприємствам по технічних умовах по ТУ, але сьогодні прийшов час, щоб ми поліпшити якість продуктів харчування, особливо м’ясних та ковбасних виробів, є необхідність після прийняття цього законопроекту, закону дати можливість по терміну 15 днів, і щоб всі переробні підприємства перейшли на випуск продукції по ДСТУ. Ці стандарти вже відпрацьовані, розроблені і затверджені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 11 в редакції комітету ставиться на голосування. Прошу визначатися.

11:11:22

За-240

Поправка підтримується.

12 поправка народних депутатів Присяжнюк і Ващук. Комітет рекомендує врахувати. Є заперечення у народних депутатів? Є заперечення. Ні, немає заперечень.

Будь ласка, Катерина Тимофіївна Ващук.

11:11:40

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги звернуті увагу на цю поправку, вона теж дуже важлива. Вона все-таки передбачає, щоб ми чітко виписали систему підтримка тваринництва в Україні і не обмежувалися лише податком на додану вартість, а передбачили все-таки і всі інші програми при прийнятті Державного бюджету.

Тобто вона чітко виписує все, як ми маємо зробити, приймаючи Державний бюджет, аби захистити тваринництво, підтримати його. Тому ця поправка дуже важлива. Прошу вас проголосувати за неї.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 12 народних депутатів Ващук і Присяжнюк ставиться на голосування, прошу визначатися.

11:12:46

За-323

Поправка підтримана.

13 поправка народного депутат Рижука комітет пропонує врахувати в іншій редакції. Будь ласка, мікрофон Сергію Миколайовичу Рижуку.

11:12:57

РИЖУК С.М.

Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

Шановні колеги! За два роки уряд зменшив державну підтримку тваринництва в 4,2 рази. Якщо навіть ми зараз приймемо закон і будемо мільярд з ПДВ повертати селянам без корупційних схем, але корупційні схеми будуть, бо за мою поправку не проголосували, то цей мільярд нічого не дає, бо за критичною межею. То я пропоную цією поправкою окремо, крім того на кожну корову тисячу гривень, а це два мільярди 200 щорічно виділяти і платити, і за корову дійну, і за м'ясо, і молоко. Тому, якщо не будемо за м'ясо і молоко, то не потрібно і за корову платити, за хвоста. Розумієте? Отже, ми повинні вийти у тваринництві по фінансуванню із критичної точки, коли буде стимулюючий фактор для того, щоб утримувати те поголів’я і виробляти молоко і м'ясо, якісну продукцію.

Так що я хочу подивитися, якщо хтось не проголосує зараз за цю поправку, то він хоче пити молоко порошкове з Білорусії, з Європи, але не наше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович, ви підтримуєте редакцію, яку комітет пропонує?

РИЖУК С.М. Редакційно можна…

ПРИСЯЖНЮК М.В. Олександр Васильович, достатньо слушна і актуальна і необхідна поправка, тому що вона якраз передбачає мотивацію щодо збільшення поголів’я худоби у нашому сільському господарстві. Це перше.

І по-друге, вона частково дає відповідь, а яка форма ведення сільського господарства є пріоритетною для нашої країни? Що я маю на увазі. Якраз це буде стимулювати створення фермерських господарств і виробничих кооперативів при утриманні великої рогатої худоби. І це по великому рахунку для міністерства повинно бути сигналом для того, щоб відпрацьовувати прогресивні, мотивовані бюджетні підтримки аграрного сектору. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 13, народного депутата Рижика ставиться на голосування, прошу визначатись.

11:15:20

За-206

Поправка не підтримана.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Олександр Володимирович!

Поправка номер 14. Народного депутата Князевича. Комітет не рекомендує її враховувати.

Будь ласка, Микола Володимирович, ваша аргументація по цій поправці.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Ця поправка 13-та, вона якраз виходила з попередньої поправки народного депутата Князевича, яка була в прикінцевих положеннях. Оскільки попередня поправка народного депутата Князевича не підтримана, вона логічно і не підтримується ця в прикінцевих положеннях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 14 ставиться на голосування. Прошу визначатися.

11:16:14

За-5

Поправка не підтримана.

Ми розглянули всі поправки. Будь ласка, Микола Володимирович.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Є прохання і пропозиція повернутися до розгляду, і переголосування поправки номер 1 і поправки номер 13. Це дві поправки, які актуальні і необхідні. В поправці номер 1 передбачається суспільний контроль за діяльністю аграрної біржі, здійснюється наглядовою радою. І ми чітко розуміємо, наскільки нам сьогодні необхідна наглядова рада в аграрній біржі. Я вважаю, що це достатньо важливий аргумент і цю поправку прошу ще раз поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиція голови комітету, щоб повернутися до розгляду поправок номер 1 і номер 13 ставиться на голосування. Прошу визначатися.

11:17:23

За-233

Повернулися до розгляду цих поправок.

Поправка номер 1 ще раз, будь ласка, це народного депутата Бондаренко. Будь ласка, аргументація комітету стосовно необхідності врахування цієї поправки. Микола Володимирович, будь ласка, ваша аргументація.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Поправка номер 1 передбачає, заради суспільного контролю за діяльністю аграрної біржі, пропонується здійснювати за рахунок наглядової ради. Прошу підтримати цю поправку. Комітет врахував.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка номер 1. Прошу визначатись.

11:18:19

За-225

Поправка не підтримується.

Поправка номер 13, будь ласка, тепер по 13 поправці. Ваша аргументація щодо 13 поправки, будь ласка.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Поправка 13 є тією мотивацією, про яку ми з вами говорили для того, щоб все-таки досягти ефективності кожної гривні, яка йде з бюджету в сільське господарство. Якщо ми не перелаштуємо бюджет на 2010 рік і якщо ми не зробимо, що бюджетні кошти будуть мотивацією, а будуть виділені для того, щоб латати діри, ми з вами не отримаємо ефекту і завжди будемо говорити, що село гине, воно буде гинути, а ефекту від бюджетних коштів буде нуль.

Так що оця поправка передбачає, я думаю, що і є початком щодо ефективного інвестування державою в сільське господарство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 13 ставиться на голосування. Прошу визначатись.

11:19:47

За-248

Поправка підтримана.

Ставиться на голосування про прийняття у другому читанні і проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи. Реєстраційний номер 5416. Прошу визначатись.

11:20:19

За-369

Рішення прийнято.

Микола Володимирович, питання до вас. У зв’язку з тим, що частина поправок, які комітет рекомендував врахувати, не підтримані, чи є необхідність доопрацювання цього проекту в третьому читанні?

ПРИСЯЖНЮК М.В. Ні, нема. Нема необхідності. Я вважаю...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Суперечностей не виникло? Суперечностей не виникло в тексті після цього?

ПРИСЯЖНЮК М.В. Ні. Все нормально. Є пропозиція прийняти законопроект в...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, є у нас представники Кабінету Міністрів уповноважений для розгляду цього питання. Нема заперечення, щоб ми надали слово представнику уряду? Нема заперечень? (Шум у залі)

ПРИСЯЖНЮК М.В. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альошин Валерій Борисович, заступник міністра фінансів. Будь ласка.

АЛЬОШИН В.Б.

Шановні народні депутати, хотів би звернути увагу на одну норму, яка була проголосована в структурі 2 поправки. Вона є достатньо небезпечною і може привести до суттєвих втрат державного бюджету. Мова йде про передостанній абзац цієї поправки. Якщо ви звернете увагу на порівняльну таблицю, мова йде про наступне: що сума податку на додану вартість, що підлягає оплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства передбаченого статтею 8.1 цього закону, і знаходяться на загальній системі оподаткування податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти вироблені у власних переробних цехах, повністю залишаються у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств, і спрямовуються на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Мова йде про те, що адмініструвати цю пільгу фактично неможливо. І це дозволить тим підприємствам, які лише номінально пов’язані з аграрним сектором скористатися такою податковою пільгою.

Тому у нас є пропозиція. В тій частині цей законопроект винести на третє читання, доопрацювати його з урахування позицій і Комітету з питань податкової політики Верховної Ради. І я можу констатувати, на жаль, що представників Департаменту податкової політики на засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики не були присутні, поскільки були поінформовані про відсутність кворуму. Тому ми не могли відстояти цю позицію під час обговорення документу в комітеті вчора на засіданні.

Просив би підтримати таку позицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністр аграрної політики Мельник Юрій Федорович, будь ласка.

МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Я, я вибачаюсь. Я привертаю увагу до того, що сьогодні є об’єктивна реальність в аграрному секторі економіки, коли в структурі сільськогосподарських підприємств є переробні цехи. І ця норма на сьогоднішній день вона є відповіддю на ті реалії, які є в аграрному секторі, щоб не було дискримінації по відношенню до тих сільськогосподарських підприємств, які сьогодні мають в структурі переробні підприємства і прописана ця норма до другого читання.

Я дуже вдячний народним депутатам за те, що вони цю норму підтримали, прописали і я наполягаю на її включення, і дякую за підтримку в другому читанні. Треба підтримати в цілому як закон той проект, який зараз доповідався і дати йому право на існування для того, щоб він вступи в дію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми бачимо, що єдиної точки зору Кабінет Міністрів не представив. Я думаю, пропозиція профільного комітету прийняття в цілому.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи. Реєстраційний номер 5416. Прошу визначатися.

11:24:56

За-374

Закон в цілому ухвалено.

ІЗ ЗАЛУ. З мотивів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Михайлович, ну які мотиви уже. Ну, ви хочете подякувати, що прийняли закон?

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (щодо терміну на продаж земельних ділянок). Реєстраційний номер 3425. Доповідає народний депутат України Ткаченко Олександр Миколайович.

11:25:37

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, перед тим, як викласти свою думку і позицію по даному законопроекту, я хотів би вам сказати декілька слів з виступу нашого сусіднього Президента Лукашенка дві неділі тому на Республіканській нараді. Він сказав таке, дослівно: „До нас звернулися брати-українці, щоб ми помогли молочними продуктами, - і ми помогли. До нас звернулися брати-українці, щоб ми допомогли м’ясом, - і ми помогли. До нас звернулися брати-українці, щоб ми допомогли цукром, - і ми допомогли. І якщо вони звернуться сьогодні чи завтра, щоб ми допомогли салом, ми і салом допоможемо”.

Мораль. Це та Україна, яку ми з вами представляємо. Україна, яка має 42 мільйони сільгоспугідь, а Білорусія має 9,6 мільйона. Українські землі і білоруські – абсолютно величезна різниця. Це та Україна, яка виробляла продукції до 1991 року і годувала майже 250 мільйонів населення. Це та Україна, яка має 0,4 процента суші на планеті, 0,8 процента – населення і майже 28 процентів – чорноземів. Це та Україна, яка має 4,8 процента корисних копалин запасу планети. І ця Україна сьогодні побирається по світу. Для нас сьогодні Білорусія стала європейською державою.

Шановні колеги, я розпочав свій виступ з такого монологу лише для того, щоб ми зрозуміли, що українська земля не має права на продажу. І я, виступаючи від фракції комуністів, від тих трьох народних депутатів нашої фракції, які написали цей закон, щоб ми сьогодні звернулися до всіх народних депутатів, що у цей складний час нам негоже ставити питання, щоб закінчувався строк мораторію і земля з 1 січня 2010 року стала товаром. Я думаю, не може такого бути, щоб Україна торгувала землею. Ви вдумайтесь, будь ласка, із 32 мільйонів орної землі сьогодні 5 мільйонів уже продано незаконно. В касу держави не поступило і копійки. А по цінах, по Земельному кадастру нашому, ще радянських часів, це, приміром, 5 трильйонів гривнів. Сьогодні ні копійки. У нас бюджет складається 240-250 мільярдів, а землі продали на 5 трильйонів і копійки не поступило в бюджет.

Подивіться будь ласка, в чиїх руках сьогодні находиться земля? Хто нею розпоряджається? 7 мільйонів гектарів землі майже не обробляється, в тому числі в Київській області в одній, на території якої ми з вами находимся, сьогодні не обробляється майже 400 тисяч гектар землі. Зароста ковильом, вербою і іншими, як кажуть, природніми культурами. Я думаю, що цей проект, який ми вносимо, щоб пролонгувати до кращих часів, до першого, хоча б до 1 січня 12 року питання зняття мораторію на продажу, ми повинні стопроцентно, стопроцентними голосами підтримати. Це наш обов’язок.

Ви подивіться будь ласка, із 18 народних депутатів, не народних депута.., а кандидатів в Президенти 17 кандидатів за те, щоб землею не торгувать. Лише один кандидат, нинішній Президент, ратує за те, щоб земля стала товаром. А в Конституції нашій, в одній із статей, де іде мова про імпічмент Президенту, там чітко сказано 4 пунктом, зрада Батьківщині – тоді Президента, мають оголошувать Президенту імпічмент. То продажа землі, це не зрада Батьківщини?

У мене виникає питання і у кожного з вас, думаю, що зрада.

Ми, шановні колеги, допустили величезну помилку, коли за одне покоління розпаювали землю. А що ж земля, яка залишиться іншим поколінням після нас? Якщо так не по-господарськи, не по-державницькому сьогодні розпорядяться землею наші керівники, наші керманичі, що останеться нашим дітям і внукам? Сьогодні землю скупляє Франція, Голландія, германія, Англія і Швеція. Землю, яку беруть в оренду і продають Шведам. І я міг би у цьому залі назвать фамілії, але ви їх знаєте, цих людей небагато. Небагато цих людей, які вже по 50, 100 тисяч землі практично продали, не маючи не це права, тому що у Земельному кодексі записано у Перехідних положеннях, що до прийняття таких законів, як Земельний кадастр, а це якість землі, її продуктивність; Закон „Про ринок земель” і третій там не дописаний Закон про ціновий механізм на землю, нічого……. сказано чітко, що земля товаром і в продажу бути, не має права поступати.

А ціна землі визначається двома факторами, двома показниками.

Перший показник – це природня продуктивність землі, плодородіє по-російськи називається.

І друге. Це по рівню урожайності нинішнє, яке сьогодні єсть, земля, гектар, береться зерногектар за 100 років, береться в середньому, перемножається на ціну закупівельну на хліб сьогодні і множиться на 100 років, і опреділяється ціна землі.

Якщо по цій шкалі, а іншої шкали сьогодні нема опреділення цінового механізму, середня ціна одного гектара землі від Півдня до Півночі, від Заходу до Сходу в середньому від 70 до 100 тисяч доларів за гектар. Не 1,5 тисячі гектар, не 1,5 тисячі доларів, а від 70-ти до 100. Європа, яка має карбонатні грунти, піщані, дерново-підзолисті, середня ціна 27-35 тисяч. Україна з чорноземами сьогодні продає по 1000-1500, набиваючи кармани окремим недержавним діячам.

Тому, шановні друзі, я думаю, що настав час нам схаменутись, час схаменутись і, мабуть, зробити витримку і подивитися, до чого ми довели державу. Україна була еталоном на європейському континенті в аграрних питаннях, Україна задавала тон всім, як вести агропромисловий комплекс. Сьогодні Україна стала поберушкою. Ми цукор завозим, ми м'ясо завозим, ми молоко, і це можна перечислять. Ми сьогодні торгуєм хлібом, а м'ясо і молоко купляєм. Ми втрачаємо в 3, 4, в 5 раз, продавши хліб чи виробивши молоко і продавши м'ясо чи молочні продукти. Що це за торгівля?

Тому шановні колеги, я вас прошу, давайте ми зважимо, у нас іншого шляху немає. Сьогодні ніхто не придумав більш продуктивну систему ведення аграрного сектора, як великотоварне глибокоспеціалізоване господарство. І якщо ми це за 18 чи 18,5 років зрозуміли, я думаю, ми повинні сьогодні прийняти ці поправки, в першому читанні і в цілому, і на протязі двох років попрацювати над новою комплексною програмою розвитку агропромислового комплексу і раціонального використання наших аграрних ресурсів. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Подгорний Сергій Петрович.

11:35:07

ПОДГОРНИЙ С.П.

Подгорний, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, а як ви оцінюєте в рамках вашого законопроекту той факт, що 140 гектарів земельна ділянка в „Межигір’ї” була незаконно, як сьогодні всі кажуть, приобретена бувшим Прем'єр-міністром, кандидатом в Президенти Януковичем Віктором Федоровичем. Дякую.

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі за запитання. Я негативно оцінюю. Негативно. Земля… Я – колишній міністр, 10 років міністром був. Я не взяв ні півгектара, ні двох гектарів, що передбачено законом, Земельним кодексом. Но якщо державний діяч, працюючий, собі дозволяє такі речі, я думаю, це не сумістимо одне з другим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушкевич Валерій Михайлович.

МОВЧАН П.М.

Шановний Олександре Миколайовичу, ви щойно говорили про вражаючі факти, що в нас продаються уже мільйони гектарів. Ви назвали цифри дійсно приголомшливі. Але водночас ви кажете, що… (Шум у залі) Хвилиночку, натиснув випадково.

Олександре Миколайовичу, йдеться про наступне. Існують суперечності між ти, що ви кажете, уже продається і тим, що ви забороняєте продавать. Якщо торги тривають, то що нада робити, коли мораторій існує? Дякую.

ТКАЧЕНКО О.М. Я думаю, ви розумієте…

Павло, я не хотів би вас обідить з трибуни, тому що нас вся держава слухає, але таких питань задавать не можна. Стидно їх задавать. Якщо ми вболіваєм за цю державу, як ця земля полита кров`ю наших батьків, дідів і прадідів з давніх років по сьогоднішній день, якщо сьогодні один з кандидатів, виступаючи перед виборцями, каже, що торгувать землею – це продавать чортові душу, ну я думаю, тут глибокий зміст вложений в ці слова.

Якщо сьогодні, порушуючи Конституцію, продають і находять шпаринки в законі, в законодавчій системі де можна що зробить, якщо Конституційний Суд, який написав лист і поросив розібраться як можна відмініти статті Закону про бюджет 2008 року і давати зелену дорогу для продажі землі. Це саме Конституційний Суд зробив не так давно, буквально 2 місяці тому назад, другий раз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, зробіть паузу і завершуйте.

ТКАЧЕНКО О.М. … поправки, знову відміняє і дає, як кажуть, зелену вулицю на продажу землі.

Я звернувся до голови Конституційного Суду, до членів суду: ви розберіться, будь ласка, вчитуйтесь в закон, якщо приймаєте. Чому? Тому що в нас сьогодні є, кому торгувать, - робить нема кому. А я думаю, що не настав час. Сьогодні весь світ землю скупляє, і в орендних умовах, в орендній системі видає цю землю на користування, але держава чітко контролює, як ця земля використовується.

Тут мій попередник – голова Комітету аграрного – виступав і наводив приклади. Я думаю, повторювати їх не потрібно – вони красномовні. То хіба і це ще до нас сьогодні не доходить?!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко Валерій Володимирович.

Олександр Миколайович, все. Достатньо. Писаренко Валерій Володимирович, питання.

11:38:59

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, хотів би запитати у доповідача таке запитання. Ви знаєте, я повністю підтримую вашу ідеологію, що сьогодні ми ще не готові до відкриття ринку і треба продовжувати мораторій. Але паралельно треба й займатися законодавством, яке б дозволило сформувати нормальний, цивілізований ринок.

Я хотів би вас запитати в межах одного питання, достатньо вузького, але професійного. Я думаю, що ви знайдете на нього відповідь.

Сьогодні мораторій розповсюджується в тому числі на таку річ, як зміна цільового призначення, в тому числі в населених пунктах. Хочу наголосити, що населений пункт затверджую кожен генплан і розвивається тільки в межах генплану. Більш того, генплан затверджується всіма сьогодні радами всіх рівнів. На сьогоднішній день інвестиції в населені пункти йдуть тільки в розвиток певних проектів, в тому числі інвестиційних, будівництво і таке інше.

Скажіть, будь ласка, як ви відноситесь до того, щоб на сьогоднішній день виокремити ось цю частину стосовно зміни цільового призначення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте питання.

11:40:13

ПИСАРЕНКО В.В. …стосовно зміни цільового призначення саме в населених пунктах, те, що не стосується сільського господарства, але дозволити сьогодні інвестиціям піти в розвиток міст, сіл та селищ. Дякую.

ТКАЧЕНКО О.М. Я зрозумів запитання ваше.

Шановні колеги, змінювати форму використання землі з однієї в іншу – безперечно, це правильно і це потрібно. Але це не стосується питань сільськогосподарської землі. А це питання, що ви підняли, та земля, яка є у розпорядженні місцевих органів, - безперечно це питання правильне. І я думаю, що такі поправки в законодавство потрібно вносити, щоб місцеві ради могли цим розпоряджатися, враховуючи і вклад інвестицій, враховуючи дальнійший розвиток того чи іншого регіону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович.

11:41:09

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

40 відсотків десь паїв сьогодні не мають власника. Я думаю, що це проблема номер один на наступний рік, щоб врешті-решт ця земля попала назад в державу, а потім уже думали що із нею зробити. Якщо цього не зроблено, значить ми підемо на розкрадання землі.

Ми пішли шляхом створення великого землеволодіння, фактично Латифундії. Ми не захотіли іти шляхом фермерського, де земля надається людині, яка на ній працює і яка на ній живе. Я думаю, що саме тут сьогодні корінь зла, бо земля приписується до нації двома шляхами: перший – це через власність, а другий – як ресурс сільськогосподарський. Мені здається, що ми недооцінюємо те, що сьогодні Україна йде саме шляхом Латифундії, величезними оцими орендними підприємствами, і по суті знищується село.

І останнє. Вихід із села, з моєї точки зору, - це все-таки захист нашого ринку, це недопущення на наш ринок сільськогосподарської продукції з-за кордону, це пошук ринків для нашої сільськогосподарської продукції. Що…

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі. Іване Олександровичу, ви досвідчений політик. Але я вам хочу нагадати, оцьому залу, коли у 2000 році приймався Земельний кодекс. Вам нагадати це? Як ви за нього голосували. Ви ж нам не дали голосувати. Ви пішли до Медведчука в кабінет і в кабінеті шляхом опиту проводили Земельний кодекс.

ІЗ ЗАЛУ. Він не голосував.

ТКАЧЕНКО О.М. Одну хвилиночку. Ви провели в 238 голосів, ви поставили сьогодні державу на коліна, в тому числі і ви Іван… (Шум у залі) Бо ви брали участь у тій комарильї, яка проводилася, тому що Кучма тоді поставив завдання, любою ціною під диктовку Міжнародного валютного фонду провести і прийняти даний законопроект. І ви його прийняли абсолютно не конституційним шляхом.

Тому давайте, мабуть, ми зараз з вами виправлять ті помилки, які ви наробили. Виправлять ті помилки, які ви наробили з мілкотоварним господарством, коли в кожному дворі гноярка і криницю громадяни не можуть держать у дворі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян Олександр Миколайович, питання.

11:43:40

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу. Партія регіонів підтримує вашу пропозицію, що дійсно, земля не може бути товаром, треба накласти мораторій. Але дивіться, Олександр Миколайович, ви кажете зараз земля не продається, мораторій діє і назвали шалені цифри, трильйони зароблених кимось від продажу землі, і ні копійки не поставлені у бюджет. Може продовження цього мораторію знову буде сприяти тому, що земля буде продаватись по спекулятивним цінам, ніхто не буде враховувати, що вона коштує і куди пішли ці кошти. Чи не сприяємо ми цим законом знову цим ділкам, які продають землі і на ній заробляють капітал? Яка ваша пропозиція, як все-таки ужесточити , які повинні бути закони, щоб не дозволити продавати ні однієї сотки землі, оскільки діє мораторій?

А зараз ви знаєте знову даєте можливість спекулювати землею. Прошу дати відповідь. Дякую.

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі. Олександр Миколайович, колега! Я розумію, як і ви, що ми з вами знаходимося напередодні виборів Президента. І я вірю, що український народ за 18 років переоцінить цінності і обере гаранта Конституції такого, який би сам дотримувався букви закону, букви Конституції і буде вимагати від нас з вами, як громадян України.

І цього тоді не буде. Тому що якщо ми сьогодні цю поправку внесемо, я думаю, що і новий Президент, і новий уряд мабуть все зроблять для того, щоб закон був вище всього. Тоді всіх, безперечно цих недоречностей не буде. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сміттюх Григорій Єкимович.

11:45:14

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую. Шановний Олександр Миколайович, у мене до вас два коротких питання. Перше питання, в своєму виступі ви сказали, що 5 мільйонів гектарів аграрного сектору були приватизовані по так званій тіньовій схемі, в тому числі за участю іноземних компаній, які вами було названо. Не могли б ви сказати, якими це компаніями, по якій схемі вони були приватизовані, це перше питання. І друге питання, хто конкретно має відношення до цієї тіньової приватизації землі, які політичні сили і які конкретні депутати, які ви озвучували? Назвіть, будь ласка, їх прізвища.

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі. Шановні колеги, я не хочу збурювати перед виборами людей, тому що від наших ведучих фракцій всі фракції парламенту є представники, які борються за президентське крісло. Я не хочу, щоб ми один одного в цьому дорікали, тому я не хотів би це сказати. Але я назвав ті держави, які сьогодні чекають відмашки, що завтра буде знятий мораторій. Я думаю, цього ми не маємо права допустити. Давайте трішки почекаємо, діждемось ці дві-три неділі нового Президента і думаю, у нас ці питання стануть на свої місця, я більше ніж впевнений. Тому що земля в Конституції 13 статтею чітко визначена, „всенародна власність”. Це не я сказав, це в Конституції написано. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Олександр Миколайович.

Співдоповідь секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Ткач Роман Володимирович.

Бевзенко від комітету, співдоповідь, будь ласка.

11:47:18

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати України, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин 24 червня 2009 року розглянув зазначений законопроект та враховуючи, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє і буде діяти в наступних роках до набрання чинності законів України про державний земельний кадастр, точніше запровадження земельного кадастру та набрання чинності Закону про ринок земель. Продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення додатковий, який законопроект сьогодні визначається, стримує надходження інвестицій у сільськогосподарське виробництво, оптимізацію землеволодінь, обмежує права громадян, особливо пенсіонерів, які не мають спадкоємців, щодо вільного розпорядження своєю власністю та стимулюють тіньовий ринок земель сільськогосподарського призначення, як це зараз відбувається. А ліквідувати цей тіньовий ринок можливо лише шляхом прийняття відповідних законів, а не безпосереднім продовженням мораторію, починаючи з 1 січня 2002 року.

З огляду на те, що мораторій діє і буде діяти в наступному році, комітет пропонує направити законопроект на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до співдоповідача? Записуйтесь, будь ласка. Гордієнко Сергій Володимирович.

11:49:20

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція компартії України, Полтавщина.

Шановні товариші, ні в кого не виникає сьогодні сумніву про те, що необхідно продовжувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, про це говорить кожен громадянин України. Сьогодні всі ви говорите про те, що не має законодавчого поля і якраз завдяки цьому буде розкрадена ця земля, вона за безцінь буде скуплена у тих людей, чиї ви сьогодні права від імені комітету так захищаєте тут на трибуні. Саме ви їх захищаєте мнимо!

Я сьогодні задаю вам питання. Скажіть, будь ласка, скільки у вас особисто і у членів комітету, чи є у вас аграрний бізнес? І чи ви зацікавлені у цьому, чи ні?

ІЗ ЗАЛУ. Конкретно.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Шановний народний депутат Гордієнко. Значить, в мене особисто нема ніякого аграрного бізнесу, я і не займаюся ні купівлею землі і до цього відношення не маю. Але я вам хочу сказати, що сьогодні діє мораторій на продаж землі і буде діяти в слідуючому році.

Ваш законопроект трошки завчасно вийшов сьогодні на трибуну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко Валерій Володимирович.

11:50:51

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую. Шановний доповідач, я тут хотів знову торкнутися ось цієї професійної складової. Звичайно, що сьогодні ми в першому читанні повинні проголосувати, і вдосконалити цю статтю, щоб вона сьогодні не заважала не тільки зберегти українські землі, а й розвиватися українським селам та містам. Звичайно, що абсолютизувати мораторій також не потрібно. Ми розуміємо, що поки не буде законодавства, його потрібно встановлювати. Але я також хотів вас запитати з тієї думки, чи потрібно сьогодні дозволити містам розвиватися за рахунок того, щоб вони самі визначали зміну цільового призначення, саме в межах міст, я не чіпаю сьогодні сільськогосподарські землі? Адже генеральні плани міст, вони затверджені. Але на сьогодні, на жаль, під час дії мораторію, не можуть міста, села та селища розвиватися.

Я хотів запитати вашої професійної думки. Дякую.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Дякую за запитання. Я можу тільки сказати одне що, якщо мораторій діє на продаж земель сільськогосподарського призначення, за що ми проголосували раніше, і буде діяти і в наступному році. То стосовно перегляду цільового призначення сільськогосподарських земель, які знаходяться в межах міста, потрібен додатковий законопроект, який би вирішив ці проблеми.

Тому я рахую, що потрібно такий законопроект підготувати, тому що міста повинні розвиватися незалежно від того, які там землі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міщенко Сергій Григорович.

11:52:31

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, от ви знаєте, що ми ці зміни до цього законопроекту постійно вносимо, ми постійно робимо, як кажуть, відтяжку питання ринку землі, питання продажу сільськогосподарського призначення земель. І не факт, що до 2012 року ми цю проблему вирішимо.

У мене питання наступне. Що, дійсно, в такому вигляді зараз вводити продаж земель сільськогосподарського призначення неможливо. Ми приведемо до дуже величезних проблем, якщо ми з 1 січня 2010 року це питання поставимо на, як кажуть, на широку ногу. Але питання в наступному. Коли ж все-таки буде у нас, а тому комітет і відповідає ваш за це, коли ж у нас буде Закон про ринок землі, всі закони, які необхідні для того, щоб все-таки прозоро, чесно це питання було, щоб не ущемлялися права наших громадян? Будь ласка, відповідь.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Дякую за запитання.

Я хочу сказати, що мораторій на продаж землі, земель сільськогосподарського призначення буде діяти не тільки до 2012 року, це моя думка особиста, а буде діяти набагато довше. І це пов’язано не лише з прийняттям тих законів, а пов’язано з тим, що Закон про Земельний кадастр має бути не просто введений в дію, а він. Земельний кадастр має бути запроваджений. І лише після того, як Земельний кадастр на всі ділянки земельні буде запроваджений тільки після того можна приймати рішення про зняття мораторія.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

11:54:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Якась двойственная позиція виглядає з листа комітету, підготовленого у Верховній Раді. З одного боку, нібито за продовження мораторію, а з другого боку, абзац 3-й, я вам процитую вашого листа, ну не вашого, а підписаного головою комітету.

„Продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення стримує надходження інвестицій в сільськогосподарське виробництво, оптимізацію землеволодінь, обмежує права громадян...„ і так далі. Ви розумієте, що ж получається? Получається, що сьогодні за безцінь купують не українці, не українці все купують, а у вас – „обмежує право громадян”. Тому мені здається, що ці протиріччя закладені у листі комітету, вони неправильні, їх треба обмежувати і терміном і зробити дві рогатки ті, які в проекті пропонуються, тобто дві рогатки - і термін, і прийняття законів. А у вас були все-таки протиріччя. Як ви прокоментуєте це протиріччя, яке закладено в листі? Дякую.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Дякую за запитання. Справа у тому, що це у листі вказано в констатуючій частині. Розумієте, констатуюча частина, вона є об’єктивною. Але сьогодні ми приймаємо конкретне рішення. Рішення пов’язане не тільки з тим, що сьогодні діє мораторій і буде діяти у наступному році. На нашу думку, що цей законопроект потребує додаткових узгоджень між собою абзацу другого підпункту „б” з пунктом 14 запропонованих змін. І у такому конкретному вигляді він не може бути прийнятий. Тому ми рахуємо, що потрібно його відправити на доопрацювання. Комітет прийняв таке рішення. Я вам рішення комітету доводжу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є необхідність обговорювати? Записуємося, будь ласка. Зейналов Едуард Джангірович. Будь ласка, народний депутат Жебрівський.

11:56:57

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, я хотів би розмежувати це питання на дві частини.

Перше. Чому не має зерна, м’яса – це не від власності на землю. Є Немішаєвський інститут картоплярства, державна форма власності. Немає інституту картоплярства. Є сьогодні багато радгоспів, земля де не розпайовувалася. І сьогодні господарювання там є неефективним.

Насправді, сільське господарство потерпає в Україні від таких катаклізмів завдяки безгосподарності і наплювательського відношення урядів до ведення сільського господарства. Через це… не тому, що розпаювали землю, а тому що немає суттєвої прогнозованої політики підтримки сільського господарства, тому що ввозять кожний четвертий кілограм м’яса імпорт і це продовжується останніми роками. І це окреме питання. Україна може і має бути насправді житницею світовою. Але для цього потрібна продумана, серйозна робота урядів, любих урядів, які тут будуть, по підтримці сільських, сільського господарства.

Тепер що стосується продовження мораторію на продажу землі. На жаль, на сьогоднішній день це перетворилося в популізм. Один їздить і агітує, що землю продавати не можна, інші розказують, що хтось там щось прийняв і так дальше. Тільки до кінця ж не кажуть, що на сьогоднішній день в Україні є обмежене право на власність. Бо роздали людям землю, успадковують. І сьогодні в селах уже власників паїв менше, чим в містах, бо успадкували діти, внуки успадкували. І сьогодні, якщо ми, землю дати, дали, але розпоряджатися не дали можливість. Через це однозначно мораторій буде діяти згідно того закону, який ми прийняли в грудні минулого року. Ми з вами голосували. І мораторій буде продовжений і на наступний рік. Але наполовину вагітним не можна бути. Або ми ж… приймаємо рішення про те, що шляхом викупу у тих, хто має паї, за рахунок приватизації підприємств викупаєм землю в державну власність і передаєм в оренду, - це вирішення питання. Або ми даємо право на продаж землі. Те, що ми сьогодні, останніми роками робимо, це наполовину вагітність. Ми не вирішуєм питання, ми заморожуєм, ми підвішуєм питання і даємо можливість ділкам робити те, що завгодно.

Через те, друзі, давайте поступати так, як потрібно. Готувати законодавчі акти. І, власне, якщо ми сьогодні, насправді є рішення про те, що земля має бути загальнонаціональною власністю, давайте приймати законодавство про викуп землі. І тоді це буде правильно. Якщо ні, то тоді давайте відкривати сьогодні право давати можливість людям на продаж землі. Іншого виходу немає. Я власне, думаю і переконаний…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Що мораторій згідно в грудні прийнятого закону, я також ініціював це питання, буде продовжений на наступний рік. Додатково регулювати ми нічого суттєво не регулюєм, на жаль, цим законом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Першим після перерви буде виступати Смітюх Григорій Євдокимович.

Оголошується перерва до 12 години 31 хвилини.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо обговорення. Запрошую до слова Григорія Євдокимовича Смітюха. І народний депутат Скубашевський передає свій регламент також.

12:32:28

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати, шановний Олександре Володимировичу, шановні громадяни України! Дійсно, кожного грудня вже декілька років підряд Верховна Рада розглядає одне з основних питань для України: так бути ринку землі аграрного сектору чи не бути?

На мій погляд особистий, я думаю, що більшість мене народних депутатів і громадян України підтримають, що криза, яка сьогодні панує або лютує на Україні, в цей час продавати землю не можна, тому що в кризу ніхто ніколи нічого не продає або продають тільки в тому випадку, коли отримують мало доходів.

Що на сьогодні відбувається? У нас сьогодні є протиріччя між Конституцією України і між діючим законодавством. З одної сторони, стаття 13-та Основного закону України говорить, що земля, надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, включно морська економічна зона, є об'єктами права власності народу. Інша стаття говорить, що захист права усіх суб'єктів права власності, отже українського народу, захищається Конституцією. Переконаний, що невипадково Основний закон надає саме землі і природним ресурсам особливий, так сказать, статус. Чому? Якщо врахувати період незалежності України, на мій погляд, то Україна незалежності майже всі основні позиції свої втратила. Так вона втратила фінансову незалежність, тому що ви знаєте, що сьогодні Україна вже несамостійно володіє або національним суб'єктам не належать національні банки України або фінансова система. Так, на сьогоднішній день вже більшість підприємств, промислових комплексів не належить Україні, а належить іноземним громадянам або юридичним особам. Так же на сьогоднішній день ми майже за один крок від втрати військової незалежності. У нас залишилася одна – територіальна незалежність.

Територіальна незалежність і в моєму розумінні в сучасному світі завойовується двома шляхами: або військовим, або через шлях викупу земельних ресурсів.

Сьогодні Україна, маючи такий економічний стан, я думаю, що стоїть над прірвою. Ще якщо дозволить продажу землі, то вона стоїть за один крок до втрати своєї незалежності. Чому? Ви розумієте, що ні один громадянин України або більшість громадян України, а я „більшість” називаю більше 90 процентів, не в змозі конкурувати з західними „інвесторами” так називаємими (в кавичках), щоб могли ні рівні виступати за... на ринку землі. Не зможуть, тому що в них відсутні кошти, в них відсутні можливості кредитування на сьогоднішній день і багато інших можливостей, в тому числі при обробці землі, які спроможні конкурувати з західними інвесторами. Тому Україна… Україна як лакомий шматок дуже інтересує західних інвесторів в частині заволодіння землею. Я рахую, що Верховна Рада і ми як народні депутати не вправі уе робити.

Що потрібно, на мій погляд, робити? Безперечно йде дискусія. Так ринок… віддали у власність землю населенню і не дають можливість їм розпоряджатися в плані продажі. На мій погляд, безперечно, що людина повинна не тільки володіти, а повинна розпоряджатися, тобто мати можливість продавати. Але чому так сталося, що одному поколінню населення України, одному поколінню одного, так сказать, рівня віддали землю і даже не всім землю… не всьому населенню України, тому що одна третя населення України, яка проживала на селі, отримала цю землю, а інші 70 майже процентів населення України не отримали цю орну землю. тут тоже є протиріччя, тому що всі суб`єкти мають… і всі громадяни мають рівні права, і тоже є порушення Конституції.

Що потрібно робити, на мій погляд? Для того, щоб забезпечити перехідний період держава повинна бути одноосібним суб`єктом викупу землі через місцеві органи влади, тобто роздали… раз ми роздали сьогодні землю, потрібно взяти її і надати можливість, щоб держава викуповувала землю. А ті громадяни, які бажають, або неможливо їм обробляти цю землю, або розпоряджатися землею, хай беруть ці гроші і витрачають на свої потреби. Тобто є у людини в населеному пункті якомусь в селі необхідність в продажі землі, вона продала і використовує землю… кошти, отримані за землю на свої потреби. А держава таким чином накопичувала би в своїм запасах достатню кількість землі, яка б задовольнила… на майбутнє покоління. Або забезпечила, щоб майбутнє покоління не народжувались кріпаками. Майбутнє покоління, які народжуються у нас на Україні громадяни України мали право відповідно до статті 13-ї і 14-ї Конституції України право на цю землю. Якщо ми цього не зробимо, то ми останемося в один день кріпаками. Як свідчить статистика, біля 5 мільйонів гектарів землі – а по деяких цифрах воно і більше становить: від 27 мільйонів гектарів орної землі на Україні, - володіють нерезиденти України. Чому володіють нерезиденти України? Вони чекають цього закону, щоб в один день скупити. І ви знаєте, що тільки за право переуступки паїв на оренду платили шалені гроші в минулі роки, тому що вони хотіли мати першочергове, так сказать, право викупу землі. І вони йшли на ці збитки, ну, не збитки, а на витрати, які не завжди, так сказать, пояснювалися логікою економіки. Платилися дуже великі кошти за право оренди землі, а тим самим чекали, поки закон буде.

Я рахую, що Верховна Рада і населення України ніколи не повинні на це йти. Держава одноосібно повинна хоча б на 50 років мати виключне право викупу цієї землі. Якщо ми це зробимо, то ми забезпечимо майбутні покоління, майбутнє наших дітей, онуків правом володіти і знаходитись повноцінними… відчувати себе повноцінними громадянами України. Якщо ми це приймемо, то в один час дуже швидко ми останемося без нічого.

Приклад приведу останній. Промисловість України приватизували. Скажіть, будь ласка, 90 процентів громадян України – вони отримали право на ці підприємства? Не отримали. Вони скористалися своїм правом отримати прибутки? Не скористалися. Якщо ми не захистимо громадян України…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

СМІТЮХ Г.Є. Якщо Верховна Рада сьогодні, хтось проголосує за те, щоб відмінити мораторій, я рахую, це буде людина, яка зраджує населення України, і це недопустимо як народному депутату. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.

12:39:15

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, я б хотіла зупинитись на постанові, яку прийняв комітет. Ніби вона й правильна. Дійсно, в Прикінцевих положеннях Земельного кодексу передбачено, що якщо не прийняті ряд законів, то ринок землі в Україні не починає працювати, тобто зберігається мораторій. Але правий Олександр Миколайович, що можуть різні ситуації. Наприклад, така ситуація, що будуть прийняті, в один прекрасний момент приймуть ці закони і сходу, з корабля на бал, почнеться рух у ринок землі.

І другий момент. Не всі суди можуть однаково протрактувати положення Земельного кодексу. І ми це уже маємо на практиці. Адже Земельний кодекс чітко оговорює скільки може землі бути в одних руках, забороняє її купляти іноземцям, а завдяки різним схемам чорним, поганим ми маємо те, що маємо на сьогодні. І фракція „Блоку Литвина” у повному складі підтримає цей законопроект, аби ми мали гарантію, що на завтра не вступить дикий ринок.

Звичайно, є колізія. Тут давали питання, що багато землі уже знаходиться, не має власників. Або діти у місті, батьків немає, і земля у них у спадку. Для цього є можливість здати землю в оренду або у майбутньому, так, як ми пропонували, і в Земельному кодексі це чітко виписано, має бути створений земельний банк. І цей банк має бути державним банком – Державний земельний банк. І він має ці землі, а вони ніяк не змінили форму власності, якщо вони не чинні, взяти на облік.

І другий момент. Я би пропонували, якщо ми сьогодні не встигнемо чи не зуміємо прийняти цей закон у двох читаннях повністю, Олександре Миколайовичу, аби ми написали там ще один пункт: аби ми провели чітко ревізію всіх земель. Такий моніторинг, кому, де і за якими законодавчими актами належить земля в Україні? І мали чітку картину скільки і де розбазарює…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, Катерина Тимофіївна.

ВАЩУК К.Т. Тому, шановні колеги, на даний час, коли ніяк не виписане законодавство в цьому плані, я думаю, що ми маємо всі одноголосно підтримати законопроект Ткаченка Олександра Миколайовича про мораторій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович, будь ласка. Передає право на виступ народному депутату Писаренко.

12:42:56

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Шановний Олександр Володимирович! Ви знаєте, кожен новий рік ми зустрічаємо в сесійній залі не тільки з ялинками, не тільки під дзвони бюджету, прийняття, а ще одне питання, яке щорічно ми розглядаємо, це питання введення мораторію на землю.

Звичайно, що так ми можемо продовжувати десятиліттями, але є єдина проблема, ми кожного року говоримо про те, що ми ухвалимо необхідне законодавство для того, щоб у нас з’явився ринок земель, для того, щоб нарешті інвестиції могли спокійно піти і в цю сферу в Україні.

Крім того, мораторій, який сьогодні встановлений він не тільки у нас створює проблеми в сільськогосподарському комплексі, тим більше хто хоче на сьогоднішній день, той знаходить можливості, яким чином цей мораторій обходити. І про це сьогодні говорив тут з цієї трибуни автор законопроекту. Тому на сьогоднішній день ми повинні дати собі відверту відповідь, нам потрібен сьогодні закон, який би врегулював всі положення і взагалі відмінив кожного року встановлювати цей мораторій.

Нам необхідно прийняти Закон про ринок земель, про Державний земельний кадастр. Що сьогодні відбувається? Наприклад, Президент вимагає сьогодні того, щоб ми сьогодні скасували мораторій і надали можливість відкрити ринок, але до чого це призведе? Звичайно це призведе до хаосу і до того, що ми втратимо наші землі. До того, що власник української землі буде невідомий, і звичайно він буде не з України.

Єдина проблема в тому, що немає єдності позицій сьогодні в особах, які встановлюють державну стратегію розвитку нашої держави.

Тому я переконаний, що наступний Президент одним з перших питань внесе до сесійної зали парламенту необхідне законодавство. Питання не в тому, чи будуть закони, вони будуть рано чи пізно, питання в тому, що сьогодні прийняття тільки законів не вирішує проблему. Подивіться на систему сьогодні контролю і переходу прав на землю в будь-якій країні Європи, і світу. Якщо ви подивитесь Прибалтику, вам соромно буде потім повертатися до України і дивитися, що в нас відбувається. В комп’ютерному режимі ви можете подивитися, хто є власником кожного сантиметра клаптику землі в яким чином передається право власності, де межі і яким чином це регулюється. На сьогоднішній день Україна, яка була житницею всього світу, не знає де, на кого розписана земля, хто є власником і яким чином вона передається.

Тому на сьогодні звичайно мораторій потрібно продовжувати, я підтримую цю ініціативу. Я також би підтримав, щоб сьогодні в цілому проголосувати цей закон з урахуванням однієї лише поправки. Мораторій сьогодні встановлює занадто багато обмежень, які сьогодні не є притаманними для того, щоб зберегти українську сільськогосподарську землю. Тому моєю пропозицією буде, задля того, щоб забезпечити сьогодні інвестиції в межі населених пунктів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ПИСАРЕНКО В.В. Я ще раз хочу зазначити, саме в межі населених пунктів, де не ведеться сільське господарство, де у нас є розвиток і будівництво, там де є генеральні плани міст добавити таку фразу, що зміни цільового призначення, тобто використання земельних ділянок, що знаходяться в межах населених пунктів, не підпадають під мораторій. Це забезпечить інвестиції в населені пункти в розвиток тих самих сіл, про які тут багато говориться, задля того, щоб інфраструктура відбудовувалась за рахунок не тільки держави, а і інвесторів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шмельова Світлана Олександрівна.

12:46:43

ШМЕЛЬОВА С.О.

Адаму Івановичу, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.

12:46:52

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я просив би віднестись з повною мірою відповідальності до законопроекту, який ми зараз обговорюємо. Тим більше, що ми знаходимось в останньому сесійному пленарному тижні. Ми завершуємо 2009 рік і якщо ми сьогодні не приймаємо цього законопроекту, а його треба приймати не тільки в першому читанні, а в цілому, як закон, тоді з 1 січня 2009 року відкриваємо, або точніше я скажу, напіввідкриваємо шлюзи для купівлі-продажу землі.

Я, напевно, не відкрию жодному із вас, як кажуть, Америки, коли скажу, що найголовніша проблема, питання номер один, які ставлять усі зарубіжні візитери, які відвідують нашу державу і коли вони зустрічаються з найвищими державним очільниками, чи-то Президентом, чи Прем’єр-міністром, чи Головою Верховної Ради, питання номер один, як не дивно, не демократичний розвиток України, не майбутні президентські вибори і так далі, і тому подібне, не допомога економічна більш розвинених країн Заходу для України у вирішенні своїх проблем, а питання номер один: коли буде дозволено продавати українську найплодовитішу землю.

Чому? Дуже просто. Тому що кажуть, деякі уже аналітики говорять, що іноземні інвестори так звані, мають у своєму розпорядженні до 5 мільйонів гектарів української землі, вони нею вже володіють, вони її вже скупили, у них залишилося лише одне – одержати офіційне право на володарювання, на приватну власність на цю землю. І давайте ми цього не допустимо.

Давайте не допустимо тої картини, яку ми спостерігали в роки Другої світової війни, коли німці вагонами вивозили українські чорноземи. А зараз хочуть піти легшим, ефективнішим шляхом: не треба возити, а прийти і тут володіти нашими чорноземами.

З іншого боку, зустрічаючись із сільським населенням, я розумію і їхнє прагнення, що як не дивно, але селяни виступають сьогодні за те, щоб хтось у них цю землю купив, бо вони, одержавши пай, не знають, що з нею робити. Вихід тільки один. Дійсно, я підтримую пропозиції і думаю, їх потрібно узаконити і зобов’язати державу викупити у селян землю. Держава має викупити землю в селян, заплатити селянам гроші і на цій державній власності будувати державні, сільськогосподарські підприємства. Лише в цьому може бути порятунок для вирішення цієї проблеми.

І дивно, що Конституційний Суд уже двічі приймав рішення з приводу того, щоб, так би мовити, не продовжувати мораторій. Ларчик, вибачте, знову відкривається дуже просто. Треба дозволити іноземцям це право...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Адам Іванович.

МАПТИНЮК А.І. ... тому я прошу, і звертаюся до вас, шановні колеги, давайте вирішимо це питання з державних, державницьких, українських позицій – продовжимо мораторій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко Володимир Андрійович.

12:50:18

ДАНИЛЕНКО В.А.

Александровській прошу передати слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Александровська Алла Олександрівна.

12:50:34

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, вопрос, который мы в настоящее время рассматриваем, является вопросом судьбоносным для Украины. И предыдущий выступающий уже, я думаю, дали всем нам понять, что от того, как мы сегодня проголосуем, зависит будущее Украины, зависит судьба тех людей, которые живут в Украине.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Олександрівна, я вибачаюся, секундочку, зупиніться, щоб почули. 6 хвилин наступний Матвєєв Володимир Йосипович передає слово вам.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Спасибо, я думаю, что я уложусь в свой Регламент.

Здесь, в зале меня насторожил один тезис, которые прозвучал, депутата Писаренко, фракции "Блоку Юлії Тимошенко", что «вот, нужны инвестиции, и непринятие решения о том, что земля должна быть купли-продажи ограничивает право инвесторов». Я хочу, чтобы те люди, которые слушают эту трансляцию, поняли, о чем идет речь. Очень часто, особенно молодежь наша или люди, живущие в селе, им нравится слово «инвестиции». Потому что политики, специалисты обращаются, говорят: вот нужны инвестиции, зарубежные инвестиции, сколько миллиардов мы получили, сколько нам желательно получить. И молодежь в Украине, а я сталкиваюсь со студентами на Харьковщине, и мои личные с ними встречи, и с юристами, и с экономистами будущими, говорят о том, что они не понимают сути того, что происходит, когда говорят об инвестициях. Когда я им говорю, что инвестиции – это деньги в обмен на собственность. Это мы отдаем наши заводы, а теперь предлагают отдать нашу землю. Все остальное - это кредиты. Все остальное - это заимствование. А инвестиции – это деньги в обмен на собственность. И когда мы вот тем людям или нашим селянам вот это объясняешь, люди за голову хватаются и говорят: «Боже мой! Так зачем нам это нужно?!».

Нужны деньги государству. Нужны деньги на развитие. Но разве можно в обмен на перспективу возможную отдавать государство?! Отдать землю! Отдать нашу независимость! Отдать наш суверенитет! Отдать судьбу народа и судьбу наших детей! Конечно нет! И вот люди, которым мы это объясняем, с этим вполне согласны. Поэтому вопрос инвестиции надо снять. Инвесторам должно быть государство и здесь уже наши коллеги выступали и говорили как это можно сделать. И мы, коммунисты, неоднократно предлагали принять Закон о земельном фонде, о государственном предприятии «Земельный фонд», которое будет иметь право распоряжаться теми землями, которые еще не распаеванные и Земельный фонд должен иметь право в брать в аренду, создавать крупно-товарные предприятия, финансировать из бюджета, и вот это будут настоящие государственные инвестиции, и право людей, которые получили землю при распаевании не будет нарушено.

Мы эти механизмы видим во всем мире. Почему в Украине не идем по этому пути?! Потому что у некоторых есть иллюзия, что они смогут обеспечить будущее своих детей за счет богатства всего народа – богатство, право на землю. Это иллюзия.

Я прошу вас, уважаемые коллеги, задумайтесь, что у нас произошло с финансовой системой Украины? Что у нас произошло с банковской системой? От чего страдает сегодня вся Украина? Кризис во всем мире. Но в Украине самое тяжелое положение получилось. Почему? 30 процентов в банковской системе, системы оказалось собственностью иностранных граждан. И естественно, когда она решает вопрос, где им нужны оборотные средства, где нужны деньги для кредитов, они решают вопрос в пользу своей страны, своих граждан, своих кредиторов, своего народ и в ущерб, естественно, интересам Украины.

Мы дали это, правда… право здесь у Верховной Раде, когда все фракции за исключением коммунистов, проголосовали о поправке к Закону «О банках и банковской деятельности».

Я провожу параллель, что мы отдали нашу финансовую систему в заложники международной финансовой системе, международной финансовой конъектуре, являясь по сути слабым государством, к сожалению.

Поэтому и сегодня я призываю вас поддержать предложение о продлении моратория хотя бы на ближайшие два года. За это время мы должны создать те законы, которые позволят государству регулировать серьезно земельные отношения, государству быть полноправным собственником и защитником тех людей, которые сегодня являются собственники маленьких паев: 3, 5, 6 гектар – разве этот пай может дать людям возможность жить? Конечно, нет, тем более над людьми издеваются, отнимают у них эти земли, насилуют их, заставляют заключать договора не в их интересах, договора, которые ущемляют интересы наших селян. А сколько у нас буквально сегодня ведется военных действий на меже там, где, действительно, люди не могут доказать свое право на землю и право получать доход с этой земли.

Уважаемые коллеги, я уверена, что Верховная Рада Украины понимает свою ответственность перед будущим, перед народом Украины, ответственность за то, будет ли Украина независима, суверенна, будут ли тут спокойно жить люди, будет ли будущее у нашего народа, у наших детей, я думаю, что мы поддержим этот законопроект. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

12:55:59

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Я с удовольствием послушал объективный анализ ситуации в агропромышленном комплексе, который изложил один из лучших специалистов в Украине по АПК Александр Николаевич Ткаченко. И, действительно, то что он сказал, он нарисовал картину практически полного коллапса. За годы помаранчевой власти АПК, агропромышленный комплекс практически уничтожен, уничтожен. Еще год этой власти, еще год хозяйствования на земле и в Украине повторится голод 1937 года. Нам не надо будет потом историков книжки с полок снимать. Вы вдумайтесь, практически уничтожено животноводство. Какой животноводческий комплекс был в Советском Союзе. Уничтожено животноводство, сейчас завозят мясо, которым люди травятся. Уничтожена молочная отрасль. Да кто будет за копейки продавать молоко, оно же ниже себестоимости, а потом посредник накручивает, три шкуры снимает с того, кто производит молоко. Под нож пойдет вся, все поголовье крупного рогатого скота.

В этом году помаранчевая власть практически уничтожила сахарную отрасль. Вы вдумайтесь, сахара в Украине нет! Доработались, доуправлялись. 9 гривен под елочку положили, цену сахара в этом году! А теперь давайте сахар завозить?! Сахарные заводы уничтожены, буряка нет, давайте завозить сахар.

Но самое страшное, практически под занавес своей власти они посягнули на святая-святых, решили разворовать еще и землю! И здесь абсолютно правильно, прав, сказал Александр Николаевич Ткаченко, мудра людына, яка ходит по земле, пока не будет нового Президента, продавать землю нельзя! Я понимаю, он скромный человек. Из скромности он не мог сказать, хотя прекрасно понимает, что Президентом будет Виктор Федорович Янукович. Придет новый Президент, наведет порядок в стране, наведет порядок на земле, окажем финансовую поддержку селу. Вот тогда осторожно, скрупулезно, мягко, выважэно подойдем к вопро…, рассмотрению вопроса о продаже земли. Сегодня, при действующей власти, продажа земли – это преступление против своего народа.

И фракция Партии регионов поддерживает инициативу Александра Николаевича Ткаченка продлить мораторий на продажу земли, по крайней мере, пока помаранчевая власть не уйдет с подвластных подмостков. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко Валерій Володимирович передає право на виступ Андрію Васильовичу Шкілю.

12:58:54

ШКІЛЬ А.В.

Так, хороший був, дякую, пан головуючий. Шановні депутати! Шановні радіослухачі, телеглядачі! Так, попередній виступ, це був реальний бліц. Реальний бліц. Звичайно, спутані дати, 37-мий, 33-тій. Яка різниця? Ну, тут же ж, тобто, в принципі, коли ми слухаємо виступи, тут вже просто такий, знаєте, набір еквілібристичних фраз, який не несе жодного змісту. А хотілося б поговорити про законопроект.

Я розумію, що тут вже, вже просто виборча кампанія. І використовується трибуна і мікрофон Верховної Ради для іншого, але тим не менше.

Я б хотів наголосити на тому, що, коли ми говоримо про мораторій, то є причини, чому це робиться. В цій залі немає практично, дуже мала група людей, які взагалі не підтримують теми, що земля мала би бути товаром. Але за яких умов? Ми чекали від Президента, який оголошував про те, що буде поданий в сесійну залу законопроект про земельний кадастр, про оцінку землі. І з цього треба починати. Тобто спочатку Верховна Рада має проголосувати і прийняти ці закони, які гарантують про те, що земля буде оцінена якісно, повноцінно; про те, що кадастр …. буде існувати, як явище. Коли ми будемо знати, чим ми володіємо, тоді ми можемо знімати мораторій. От, власне, цим продиктовано бажання і турбота народних депутатів про те, щоби цей мораторій було продовжено – це найголовніше, бо ми маємо розуміти, чому це відбувається. І я погоджуюсь, такий стан не може бути постійний, ми маємо врешті решт пройти цей тривалий, тяжкий, але необхідний Україні шлях.

І голослівно заявляти про те, що буде там земля в 12-му, 15-му році товаром, що хтось це там бойкотує чи не працює, як слід, то треба завжди починати з себе. Тобто були обіцянки, ми їх не отримали. Бо, коли ми говоримо про ініціативу, то ця ініціатива або настільки тихо лунає, що ми її не чуєм, або настільки голосно лунають інші ініціативи деструктивні, які приглушують конструктивні ініціативи.

Що я маю на увазі? Необхідний Закон про земельний кадастр. Чому ми не чуємо це від і пропрезидентських сил, і Президента, чому ми цього не чуємо? Власне, а коли ми говоримо про те, що закон, який є необхідним, хтось блокує? Назвіть прізвище, ім’я, по-батькові, але знову ж таки, щоб це не було звичайною передвиборчою тріскотнею, яка була попередньо. А це все, на превеликий жаль, передвиборча тріскотня, і вона закінчиться дуже швидко.

Тому я підтримую, що наступний Президент внесе відповідні закони, все буде пройдено швидко і якісно, і ми цього не боїмось і пройдемо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міщенко Сергій Григорович.

13:02:11

МІЩЕНКО С.Г.

Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги! Ну, та теза, що треба мораторій продовжити, поки не буде у нас новий Президент, я думаю, вона недоречна, тому що складається така думка, що прийде новий Президент, він і його команда подеребанять все, що ще не подеребанили в цій країні на земельному ринку. Тому давайте ми не будемо прив'язувати до цього питання президентські вибори. Та людина, яка очолить нашу державу і та команда, яка поведе вперед, в тому числі і по питаннях земельним.

А відносно того, що запропонував автор законопроекту – продовжити мораторій до 2012 року – це дуже слушна пропозиція. Я впевнений в тому, що всі повинні підтримати цю пропозицію, зважаючи на те, що якщо ми не проголосуємо за це, то з 1 січня піде остаточно уже продаж сільськогосподарських угідь, і ми сформуємо отаку земельну олігархію в країні, яка потім буде диктувати нам, нашим дітям, нашим нащадкам всі умови на цій землі, і ми не зможемо нічого зробити в своїй країні.

Тому зрозуміло, що до 12-го року, якщо ми не підготувалися до 1 січня 10-го року, ми не запровадили закони про ринок землі, Закон про Земельний кадастр, який є технічним законом, якщо ми не маємо можливості сказати, в яких руках сьогодні знаходиться земля… Але сьогодні існує ще наступна проблема, що сьогодні сільськогосподарська земля все-таки продається по тим схемам, по рейдерським схемам, які існують в державі. Ви знаєте, що рішенням судів можна змінити цільове призначення землі – сільськогосподарського призначення на інше. І тому по рішенню суду виконують це рішення суду земельні, відділи земельних управлінь на місцях і потім уже державний акт видається на інше призначення, яке можна продавати. Тому треба дивитися і з того боку, що до 12-го року, крім оцих законів, треба зробити жорсткі умови для тих, хто ці рейдерські схеми застосовує. У нас такі ж самі схеми існують не тільки в межах цих земельних ділянок, але і за межами, тому що ми не приймаємо закон досі, що земельні спори вирішуються тільки по місцю знаходження земельної ділянки.

Я ще раз нагадую, ми постійно ставимо в порядок денний, не можемо його проголосувати. Тому задумайтесь про те, якщо ви маєте земельну ділянку чи ваші близькі, чи знайомі мають земельну ділянку в одній області, то рішенням суду іншої області її…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МІЩЕНКО С.Г. То рішенням суду іншої області це можна цю землю забрати. Тому в комплексі треба зараз вирішувати питання з земельним рейдерством, з введенням земельних законів, які розкриють цивілізований, відкритий спосіб продажу землі, але цей закон на сьогодні конче необхідний, його треба підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Шановні колеги, я кілька разів просив при виступах, щоб ви не називали прізвищ своїх депутатів, тому що ми потім маємо вислуховувати репліки.

Зараз право на репліку має народний депутат Заєць Іван Олександрович. Потім – Писаренко Валерій Володимирович.

13:06:07

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

До доповідача, пана Ткаченка, я звернувся з трьома пропозиціями, я запропонував в 2010 році повернути нарешті в державну власність майже 40 відсотків паїв, які не мають власника. Це приблизно 13 мільйонів гектарів. І саме навколо цієї землі крутяться злодії-олігархи. Я запропонував нарешті визначитися з базовим сільськогосподарським підприємством на користь фермера, а не латифундиста-поміщика. Я запропонував захистити внутрішній ринок від продукції за кордоном. Однак замість відповіді я почув безпідставне обурення доповідача.

Нехай буде відомо доповідачу, що 95 відсотків сільськогосподарської продукції у світі виробляється фермерами, а не латифундистами.

Саме доповідач, як і всі представники-ліві комуністичних сил не давали українцям землю на початку 90-х років для фермерського господарювання. І саме ліві олігархи робили все, щоб в Україні не було законодавства, яке цілісно врегульовувало б земельні відносини, бо і самі є великими землевласниками. Тому не нам відповідати за земельний базар, а вам, пане доповідачу.

Друге. Коли приймався Земельний кодекс, я, на жаль, не був народним депутатом і не був міністром, бо комуністи-медведчукісти тоді вже відставили…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє речення, будь ласка. Це репліка, а не виступ.

13:07:20

ЗАЄЦЬ І.О. … де я очолював Міністерство екології, у відставку. Але, не будучи депутатом, я буквально штурмував аграрний комітет, який тоді очолювала Ващук, щоб покращити Земельний кодекс. На жаль, не дослухалися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка. Писаренко Валерій Володимирович.

13:07:34

ПИСАРЕНКО В.В.

Валерій Писаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко” . Шановні громадяни України, ну, звичайно, що в тому ракурсі, в якому було назване моє прізвище, я хотів би спростувати. Я ще раз заявляю, що наша фракція повністю підтримує те, щоб зберегти українську землю саме для українців і зберегти наші чорноземи. Більш того, ми сьогодні будемо голосувати за цей закон.

Але я хотів зазначити, і хочу ще раз щоб ви мене почули: що на сьогоднішній день цим мораторієм ми можемо навіть заборонити і балотуватись комусь в Президенти України, як це пропонують окремі наші колеги з вами сьогодні окремими законопроектами. Але я пропоную: з цього закону прибрати окремі положення, які непотрібні для цього закону, як наприклад, зміна цільового призначення в містах, селах та селищах. До чого тут право села побудувати будинок культури до того, щоб не можна було купувати-продавати землі українські? Це ні до чого, і тому така пропозиція лунала. І я прошу зал підтримати цю пропозицію, тому що це ті інвестиції, про які говорять…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово. Олександр Миколайович Ткаченко.

13:08:55

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Безперечно, питання, яке ми сьогодні розглядаємо, воно, мені кажеться, затронуло всіх не за душу, а за серце, тому що всі питання, які ми розглядаємо, безперечно, вони конче потрібні державі. Але питання землі, питання життєвого простору, питання 15 мільйонів населення, яке проживає в сільській місцевості, - це питання з питань. І я думаю, що та єдність, те розуміння, яке висловили сьогодні депутати, виступаючи з цієї трибуни, підтверджує, що ми з вами – державники.

Я за багато років, будучи депутатом і при радянській владі і будучи депутатом при нинішній владі, таких виступів я давно не чув. Це говорить за те, що народні депутати України – зрілі люди, народні депутати України сьогодні правильно дають оцінку всьому тому, що відбувається, - і негативному, і позитивному. Але, повірте мені, шановні друзі, що життєвим простором ще ні одна країна світу не торгувала, економікою своєю жодна держава не торгувала. Ми не можемо допустити, щоб Україна була феноменом на планеті у цьому питанні. І якщо ми сьогодні з вами підтримаємо цей законопроект, ми над ним ще будемо працювати і пізніше, тому що Земельний кодекс потрібно серйозно вдосконалити, і тут правильно висловилися по цьому питанню.

Але ми повинні сьогодні головне рішити: не допустити, щоб з 1 січня 2010 року земля пішла з молотка. Не допустити те, що зробив Конституційний Суд, допустивши дві крамольні помилки у своїх рішення, і я за них сказав. Я не писав Голові Конституційного Суду і попросив, щоб він дав пояснення, чому вони такі рішення приймають, не вчитуючись в основу тих законів – чи то бюджетного, чи то інших законів, поправки в які вносяться.

Тому, шановні друзі, я думаю нам український народ за це скаже спасибі, якщо ми сьогодні одностайно проголосуємо і не дамо шансу Президенту нинішньому, щоб він накладав мораторій. Спасибі вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про ухвалення у першому читанні проект Закону про внесення змін до пунктів 14.15 розділу 10 ”Перехідні положення” Земельного кодексу України (реєстраційний номер 3425). Прошу визначатись.

13:12:14

За-332

Рішення прийнято.

Секундочку, є пропозиції щодо подальшого розгляду цього проекту закону. Тільки один депутата? Ні. Чотири. Записуємося тоді. Записуємося на пропозиції щодо подальшого розгляду цього проекту закону.

Шкіль Андрій Васильович.

13:12:56

ШКІЛЬ А.В.

Передайте слово Писаренку, будь ласка.

13:13:03

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Я хотів би запропонувати, по-перше, в цілому сьогодні цей закон прийняти, але з врахуваннями тих пропозицій, які лунали в залі, а саме (я для стенограми говорю): в пункті „б” після слів „для суспільних потреб…” в кінці, закінчити таким словами: „а також крім зміни цільового призначення (в лапках – використання) земельних ділянок, що знаходяться в межах населеного пункту”. Тобто ми виведемо населені пункти з-під дії саме не продажу, а саме зміни цільового призначення для того, щоб могли сільради і міськради робити у себе всередині в містах певні інвестиційні проекти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шмельова Світлана Олександрівна.

Мартинюк Адам Іванович.

13:13:54

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. Розпочну із пропозицій, наполегливих пропозицій, колеги Писаренка. Вони мають право на життя, але, Валерій, подивіться, будь ласка, куди ви пропонуєте внести? Їй треба знайти місце для цієї поправки, Писаренко, подивіться. Бо якщо ми внесемо туди, де ви її пропонуєте, то тут пишеться, що не допускається, тобто ви пишете в розділ, де не допускається зробити те, що ви хочете дозволите, що ви хочете запропонувати. Тому треба знайти інше місце і підтримати.

І ще одне, Олександр Володимирович, вам доповідач передав поправку, яка уточнює, робить закон більш гнучким, чіткішим. Тому прошу саме з урахуванням тієї поправки, що „не з 1 січня”, а „не раніше як з 1 січня”, воно буде логічніше „з 1 січня 2012 року”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

13:15:02

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги, я думаю, сегодня тот случай, когда большинство парламентариев объединилось на почве защиты национальных интересов Украины и проголосовали за законопроект, который был предложен Александром Ткаченко и поддержан фракцией Партии регионов. Я думаю, мы сделали доброе дело, а дальше нужно действовать строго по процедуре с тем, чтобы вступил в силу этот закон, защитил действительно украинскую землю. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасюк Борис Іванович.

13:15:36

ТАРАСЮК Б.І.

Прошу передати слово Жебрівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Павло Іванович Жебрівський.

13:15:44

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, от подивіться цей закон, 14 стаття Прикінцевих положень: «до набрання чинності Законом України про державний земельний кадастр та ринок землі забороняється внесення, право на земельні частки паїв до статутних фонді господарських товариств». Тобто насправді, а що ми маємо? До 1 січня 2012 року заборонити. А якщо буде, в принципі, прийнятий земельний кадастр, не буде прийнятий до 1 січня, то тоді що, мораторій скасовується? Тобто я вважаю, що ці норми ще погіршують попередню редакцію закону і через це я переконаний, що треба внести якраз, що до прийняття, навіть до 2012 року, якщо не буде прийнятий земельний кадастр, якщо не буде прийнятий закон про ринок землі, то тоді не можна це все робити. Через це цей закон треба відправляти на друге читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

13:16:40

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Прошу передати слово Катерині Тимофіївні Ващук.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Тимофіївна.

13:16:46

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, ми усі хотіли б щось покращити і межі удосконалення немає. Але я підтримую думку тих колег, які кажуть, що сьогодні останній тиждень роботи в цьому році і нам треба прийняти цей закон в цілому, аби він з 1-го почав діяти.

Тому можна внести потім доповнення до Земельного кодексу, він теж не має межі удосконалення. Але сьогодні фракція пропонує поставити на голосування закон в цілому, аби ми були певні, що з 1 січня земля в Україні буде захищена. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єресько Ігор Геннадійович.

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Александровська Алла Олександрівна.

13:17:40

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, я думаю, что имеет смысл согласиться с предложениями, с поправками, которые внес Александр Николаевич Ткаченко, и о чем сказал Адам Иванович Мартынюк и принимать этот законопроект в целом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас ще залишився час. Наконечний Володимир Леонтійович, будь ласка.

13:18:02

НАКОНЕЧНИЙ В.Л.

Бевзенко прошу передати.

13:18:09

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановні народні депутати, я ще раз хочу вашу увагу звернути на те, що даний законопроект не можна сьогодні приймати в цілому, його потрібно опрацювати, як мінімум, в другому читанні.

Справа в тому, що в законопроекті необхідне узгодження між собою абзацу другого підпункту „б” з пунктом 14 запропонованих змін до Перехідних положень цього кодексу в частині внесення прав на земельну частку до статутних фондів господарських товариств. Це не зроблено було відразу і ми мусимо утриматись до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, обмін думками завершили.

Шановні колеги, на превеликий жаль, трошки запізно, але подані пропозиції, які відповідають на те, що порушував Павло Іванович Жебрівський. Пропозиції письмово викладені доповідачем, щоб не забирати ті слова, які є в 14-15 пунктах тобто обмеження щодо набрання чинності Законами України про Державний земельний кадастр та про ринок земель залишити і там і там, а після цього додати словами: «але не раніше 1 січня 2012 року». Тобто це, ну, час природній для підготовки і ухвалення цих двох законів і імплементації їх в підзаконних актах. Тобто, якщо була б згода на голосування в цілому з цими пропозиціями, якщо би ніхто не заперечував, ми б могли це зробити. Якщо є заперечення? (Шум у залі) Є заперечення? Є заперечення. (Шум у залі)

Алла Олександрівна, є заперечення у народних депутатів України. Будь ласка, підніміть руки, в кого є заперечення.

Шановні колеги, ми ухвалили в першому читанні. Є маса рук, заперечень в другому і з цими пропозиціями. Я попрошу комітет профільний, будь ласка, ці пропозиції, які пролунали, включно з цими пропозиціями, оформіть, будь ласка, якомога швидше. Як тільки буде повна таблиця зі згоди сесійної зали, ми внесемо і будемо розглядати. Приймається така пропозиція? Дякую. (Шум у залі)

Як тільки буде готовий комітет, зразу поставимо в зал для того, щоб можна було отримати відповідь, так чи ні? (Шум у залі) Як тільки будуть готові – це означає, що це може бути завтра вранці, це може бути в четвер вранці, тоді, коли комітет дасть таблицю. Ми запропонуємо народним депутатам для того, щоб відразу невідкладно розглянути.

Алла Олександрівна, я вас прошу, будь ласка, допоможіть мені, щоб якомога швидше цей проект був ухвалений.

Шановні колеги, ми завершили розгляд питання, ми не можемо ставити на голосування в цілому при запереченнях. Будь ласка, давайте коротко, три хвилини пропозиції щодо подальшого розгляду.

Запишіться, будь ласка. Кармазін Юрій Анатолійович.

13:22:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Всім абсолютно очевидно, що ніяких пропозицій до цього закону вносити не потрібно. Це абсолютно очевидно, це політичне питання, це питання світогляду. Це питання світогляду - треба робити землю товаром чи ні? Вона вже, на превеликий жаль, зроблена, в тому числі через те, що ми дозволяємо і обмін земельними ділянками. Внаслідок цього ми не пишемо який обмін, що і незважаючи на те, що ніяких шпаринок нема, а існує просто невиконання закону, торгівля землею була і поки що продовжується.

Тому є пропозиція або на вечірнє засідання, або на завтра, на завтрашнє ранішнє засідання ставити цей закон і дати можливість Президенту порадувати народ ще до нового року підписанням цього закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська Алла Олександрівна.

13:23:14

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Владимирович! Вопрос настолько серьезный, что мы не можем рисковать и ставить в зависимость принятие этого решения в отношении продления моратория от воли отдельных людей комитета. Мы сегодня услышали доклад от комитета, а, фактически, это позиция конкретного человека. Поэтому я предлагаю установить конкретный срок, что завтра комитет должен внести на утренние заседание свое предложение ко второму чтению. И если комитет этого не сделает, вносим в повестку дня и рассматриваем без решения комитета. Пожалуйста, сформулируйте такое предложение, чтобы это предложение было поддержано залом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.

13:24:02

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Зверніть увагу. Якщо ми зараз цей законопроект не проголосуємо в цілому, то ті, хто хоче показати, що ми ніби „за”, а в дійсності не хоче прийняття цього закону з політичних мотивів. Вони зроблять усе, щоб він взагалі не був прийнятий до нового року. Чому? Бо може бути повернення до постанови про те, що ми будемо в округах. Ми підемо і 1 січня наступить. Тому, ніхто не заважає вам, шановні колеги народні депутати (думку кожного з вас я шаную, як і всі ми), подати додатково у січні уточнення до Земельного кодексу, поправити його, можна їх подати безліч, але тут усе чітко і зрозуміло і немає чого поправляти. Давайте поставимо на голосування за прийняття в цілому, адже в залі більше 300 депутатів його підтри…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко Валерій Володимирович.

13:25:13

ПИСАРЕНКО В.В.

Олександре Володимировичу, шановні колеги, я дві більш радикальні внесу пропозиції. Перше. Підтримуючи свою колегу пані Ващук, це те, що ми беремо зараз голосуємо таку пропозицію. А ті поправки, які дав депутат Жебрівський і депутат Писаренко, включаємо, голосуємо в цілому. Якщо є більшість в залі, то воно проходить. Якщо ні, то голосуємо, даємо доручення комітету, на вечірнє засідання першим питанням, зараз комітет весь тут практично у всьому складі, вони збираються, поправок не так багато, можна їх зараз же і першим питанням на вечірньому засіданні розглянути, тому що, дійсно, є проблематика з цим законом. Але давайте будемо відверті, ми всі з вами розуміємо, що Президент нам покаже велике вето на цей закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обмін думками завершений.

Шановні колеги, я хочу запропонувати тоді рішення, яке випливає з пропозиції депутатів. Були заперечення голосування в цілому, тому що є інші пропозиції. Пропозиції є по суті дві.

Одна пропозиція письмово викладена Олександром Миколайовичем Ткаченко, яка полягає у тому, щоб не вилучати з „Перехідних положень” жодного слова, тільки додати крім двох існуючих обмежень по Закону про ринок земель і про Земельний кадастр поставити 1 січня 2012 року. Додати додаткове обмеження: після прийняття Законів про ринок земель і Державний земельний кадастр, але не раніше 1 січня 2012 року. Це одна пропозиція. І друга пропозиція народного депутата Писаренка. Якщо не буде заперечень, можем ми зараз проголосувати за ці поправки з тим, щоб в цілому потім вийти на прийняття рішення? Немає заперечень? Будь ласка, заперечення у кого? Мікрофон народного депутата Стойко.

13:27:33

СТОЙКО І.М.

Шановні колеги! Справді, закон, який сьогодні розглядається, він є надто важливий для нашої держави. І тому я не дивуюсь комуністам. Вони були, будуть за колгоспи. Але я дивуюсь іншим. Тим, які сьогодні торгують, даруйте, землею, продають її. Де найбільші латифундисти, в тих фракціях. І хочуть знову ж таки зберегти для себе привілеї, аби народ не міг ні продавати землю, ні купувати, ні хоч той мізер, якийсь заробляти, а все скупити оптом. І мати, так би мовити, тисячі гектарів.

Тому я категорично заперечую, щоб сьогодні ми приймали в цілому. А прошу, а прошу перенести на друге читання, нехай в скороченому режимі. Тому що у мене є свої пропозиції. Я зараз не буду говорити і подам письмово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми так ніколи не закінчим це питання. У мене є пропозиція. На 16 годин вечірнє пленарне засідання. Попрошу оперативно табличку, дві пропозиції пролунало, щоб вони були в табличці, роздані депутатам. Ставим на голосування пропозиції депутатів і визначаємось в цілому.

Переходим до наступного питання порядку денного. Шановні колеги, ми зараз мали б розглядати проекти закону про внесення змін до Закону про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Наш сьогоднішній іменинник депутат Куликов зараз знаходиться на заході Інтерполу і попросив нас перенести ці законопроекти?

Немає заперечень у депутатів? Ніхто не заперечує?

Переносим на розгляд у четвер. Всі три, альтернативні вони. Чи два тут?

Нам необхідно включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання та протидію корупції) (реєстраційний номер 5398) народного депутата Новікова. Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії даного законопроекту.

13:30:08

За-195

Рішення не прийнято. Не включається.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 129, „Блок Юлії Тимошенко” – 2, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 19, комуністів – 26, „Блок Литвина” – 16, позафракційні – 3.

Є пропозиція повернутись. Ставлю на голосування пропозицію повернутись до голосування щодо питання про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання та протидію корупції) (реєстраційний номер 5398).Прошу визначатись.

13:31:01

За-228

Повернулись до голосування.

Ставлю на по голосування про включення до порядку денного сесії і розгляд сьогодні проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання та протидію корупції) (реєстраційний номер 5398).Прошу визначатись.

13:31:33

За-228

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції. Доповідає Новіков Олег Володимирович. Прошу, будь ласка.

13:32:01

НОВІКОВ О.В.

Шановні колеги, шановний пане головуючий, вашій увазі пропонується зареєстрований мною 17 грудня поточного року проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції (реєстраційний номер 5398).

Верховною Радою України 11 червня поточного року прийнято у другому читанні і в цілому пакет антикорупційних законів Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції”, „Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень”, „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”, які набрали чинності 18 липня. Датою набрання цими законами чинності визначено 1 січня 2010 року.

Положення цього пакету законів базується на положеннях світових антикорупційних стандартів: Конвенції Організації Об'єднаних націй проти корупції і Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, - права сторони яких Україна набуває відповідно 1 січня і 1 березня 2011 року.

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів щодо запобігання та протидії корупції (реєстраційний номер 5398) передбачає внесення трьох змін по одній до кожного з вищеназваних законів. Прийняття цих змін дозволить відтермінувати введення в дію законів України вищеназваних і перенести їх з 1 січня 2010 року на 1 січня 2011 року та відповідно продовжити на рік дію Закону про боротьбу з корупцією.

Під обґрунтуванням цієї пропозиції є результати системного вивчення зазначених законів юридичною спільнотою та обговорення їх на багатьох форумах, семінарах, у науковому середовищі, серед правоохоронців, серед силовиків, які свідчать про наявність у даних законопроектах неузгодженостей, суперечностей, що потребують змістовного удосконалення тексту цих законів. На жаль, той час, що на сьогоднішній день залишився до введення в дію зазначених законів, не дозволяє підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України відповідні зміни до зазначених законів. Водночас реалізація положень цих законів потребує також прийняття Верховною Радою України законів України про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців, про заходи державного фінансового контролю публічної служби, про національне бюро антикорупційних розслідувань України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду у першому читанні мій законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

На своєму засіданні 18 грудня 2009 року Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти у першому читанні і в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції (реєстраційний номер 5398). Пропонується підтримати зазначений законопроект і позицію комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до доповідача. Будь ласка, записуйтесь. Народний депутат Каськів, будь ласка.

Князевич, будь ласка.

13:35:44

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний доповідач, насправді є одна проблема, яка потребує справді нашого ефективного і оперативного реагування. Йде мова про те, що в цих законах серед фізичних осіб, на яких поширюється відповідне антикорупційне законодавство до категорії державних службовців віднесено також членів окружних і дільничних виборчих комісій. Членів дільничних виборчих комісій на цих виборах кілька сот тисяч, майже мільйон людей, які працюють на неповних 2 місяці. Ці люди не мають жодного відношення до державної служби. Вже є приклади по Україні, дзвонять члени комісії і говорять про те, що окремі політичні сили почали на цьому спекулювати: або ви працюєте на нас, або ми завтра починаємо шукати на вас компромат через ваших родичів, підставних осіб і так далі. В цій частині цей закон потребує негайної корекції. Я вам нагадую, що у нас наступні місцеві вибори, де знову ж таки хтось буде на цьому зловживати. Наступний рік ми проведемо в виборах, де мільйон українців будуть шантажувати абсолютно з надуманих підстав. Тому я думаю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

13:36:52

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тому я думаю, що якщо навіть не пройде ваша пропозиція сьогодні – бо я думаю, що вона не пройде, і вона, напевно, не на часі, - то треба негайно вносити узгоджений закон про внесення змін до закону, принаймні в цій частині. І я переконаний, що в цій залі не знайдеться особи, яка не буде за це голосувати. Бо якщо такі знайдуться, це означає: хтось вже надумав собі такий шлях можливого фальсифікування результатів виборів, що є ганьбою для України. Дякую.

НОВІКОВ О.В. Пане Руслане, дякую за, скажімо, ваше запитання і відповідь. Але я хочу зазначити, що в даному законопроекті, ну наприклад, який є 1506, там ще вносяться до переліку і юридичні особи. Тобто на сьогоднішній день якщо цей антикорупційний пакет законів, який ми прийняли і не допрацювали, з 1 січня почне працювати, то кожен бухгалтер в Україні, а 90 відсотків українських бухгалтерів – це сумісники, вони отримають в той час протокол про корупцію, тому що це чітко виписані норми в даних законопроектах. Ось. І це тільки я назвав маленьку частинку.

Те саме стосується викладачів вузів, які є сумісниками. З 1січня розпочнеться тотальне закриття вузів тільки тому, що вони почнуть втрачати акредитацію, бо викладач, який викладає в одному вузі, він не має права викладати в іншому вузі, що це теж є суперечністю до Конституції.

Більш того, з 1 січня згідно чинного закону можна відстороняти Президента, з 1 січня…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лаконічніше, будь ласка, лаконічніше. Завершуйте відповідь.

НОВІКОВ О.В. Відстороняти від роботи. Чому? Складається протокол про корупцію, три дні – і згідно даного закону людина повинна бути звільнена. А який інструмент? Чи є таке?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

13:38:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Безумовно, ті аргументи, які ви навели, вони серйозні. Але питання в іншому. Безумовно, ще є можливість така, що може статися бій між мушкетерами Президента і гвардійцями Прем'єра. Ще й таке може бути зараз. Але ми розуміємо, що кращий ворог хорошого. Чи напрацьовані у вас зміни, які б унеможливлювали по викладачам, по іншим, лікарям, іншим, іншим несуразицям, які у нас там є, або бухгалтерам і так далі, бо це півкраїни, півкраїни фактично може бути задіяно. Чи є у вас зміни, щоб зараз їх запропонувати. Раз, питання.

І друге питання. Чи не передбачаєте ви, що, можливо, не такий довгий термін, не з 1 січня 2011, а хоча би на три місяці. Давайте до 1 травня чи з першого, з півроку, з 1 липня, скажемо. 1 липня, можливо так, - півроку щоб. Ви розумієте?

НОВІКОВ О.В. Юрію Анатолійовичу, це дуже слушна пропозиція. Я цілком з вам згоден. Але я боюсь, 3 місяці – ми не встигне, бо це, будучи запеклі президентські баталії іти.

Тому я вважаю, що можна скоротити термін до 1 травня, і з 1 травня запустити вже відпрацьований нормально, функціонуючий законопроект. Перше.

Друге. Ми на сьогоднішній… Ні, 2010 року. На сьогоднішній день, я вважаю, що до цього законопроекту, якщо він з 1 січня повинен вступити в силу, то буде доцільно ввести так звану антикорупційну амністію, щоб ті держслужбовці, які десь купували в Баден-Баденах житло чи щось там розкрадали, вони сіли і за півроку підготували свою декларацію, в яку внесли всі свої маєтки, статки і все інше. І з 1 травня, будь ласка, ми до цього часу виключимо вчителів, лікарів, членів дільничних комісій, і після цього він вступить в силу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Боднар Ольга Борисівна.

13:41:06

БОДНАР О.Б.

Олега Боднар, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

Прошу передати слово Миколі Томенку.

13:41:27

ТОМЕНКО М.В.

Олегу Володимировичу, от що мене турбує в цій ситуації. Я пам’ятаю, от ми тільки доходимо до якихось таких спеціальних тем, от у нас була історія, щоб пенсії елітні відмінити. Всі виступають „за”, але не хочуть відміняти. Хочемо ми у кого там по 130 гектарів чи дачі такі, що як наша Верховна Рада, щоб вони податок платили. І знаходиться якась кома, і всі кажуть „блін”, оце така кома, якщо ми приймемо, то порушиться весь закон. І тут в законі ми дебатували декілька років, заборонили прямих родичів у підпорядкуванні, щоб Президент не призначав дітей, Чернівецький всіх братів і сестер не призначав. Зліквідували конфлікт інтересів, щоб мери не оголошували конкурс на землю і вигравали їхні дружини. А вони кажуть: «Це ж не корупція».

І ми тепер знаходимо, що є якісь норми погані, і хочемо зліквідувати весь принциповий блок законів проти корупції, тому що знайшлася якась норма. Краще б ваш комітет зараз запропонував зняти одну чи дві погані норми, які ви кажете, а не відтермінувувати закон на рік. Тому мені здається, більш правильний шлях, запропонуйте, що погане, але закони давайте збережемо, ми боролися за них кілька років.

НОВІКОВ О.В. Пане Миколо, дякую за ваше запитання і за слушну пропозицію. Але знову ж таки в даному пакеті законодавства є знову ж таки проблематика, бо чинне законодавство, стаття 14 закону пише про близьких родичів, близькі особи, а на сьогоднішній день Сімейний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс такими нормами не володіє, є „близькі родичі”. І це знову ж таки відкриває шлях для будь-яких зловживань, розумієте? Тому, дійсно слушна пропозиція, що треба цей закон відпрацювати, забрати погані норми, залишити тільки хороші. Тому я кажу, на сьогоднішній день комітет не встигне за ці три дні, що залишилися провести через комітет ці питання і винести у сесійну залу.

Тому є пропозиція відтермінувати не на рік, я згоден, давайте зробимо п’ять місяців, не п’ять, три місяці. Тоді прийдеться плідно працювати. Але на сьогоднішній день з 1 січня, є все ж таки пропозиція відтермінувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноволенко Олександр Віленович.

13:43:50

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане Новіков! От ви скажіть, ви так гарно покритикували діючий цей закон прийнятий. Ви розкажіть, як його вдалося прийняти в такому випадку? От мотивацію.

Друге. Як ви вважаєте чи підпише от ваш законопроект, Президент, якщо ми приймемо чи накладе вето, це друге питання.

І третє питання, от дивіться, ви погоджуєтесь вже з 1 травня і з 1 січня, з 1 березня, хіба ви не знаєте, що ми не будемо активно працювати наступні кілька місяців, бо у нас будуть зовсім інші проблеми і зовсім інші популістичні прагнення, пов’язані з виборами, які будуть 30 травня, які б вони не були. Дякую.

І можете ще, час залишився, трішки покритикувати цей закон, бо там є що критикувати.

НОВІКОВ О.В. Дякую за запитання. Я хочу вам відповісти. По-перше, як цей закон приймався, дійсно цей закон необхідний на сьогоднішній день. Всі три закони, які ми прийняли, вони необхідні, да, але і в цьому, мабуть, є провина моя, як народного депутата, члена комітету по боротьбі з корупцію і організованою злочинністю. Те що ми не доопрацювали його, під час другого читання треба було його в цих моментах не доопрацювати. Ми це не зробили, я провину з себе не складаю.

Що стосується термінів, ще раз скажу, дійсно з огляду на те, що будуть баталії дуже тривалі президентські, то оптимально, щоб ми спокійно над цим законопроектом... ті депутати, які не будуть приймати участь у виборчій компанії, доопрацювали його в комітетах і внесли на розгляд Верховної Ради 1 травня чи, який там термін буде, найближчий до 1 травня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник Святослав Васильович.

РЯБЕКА О.Г.

Можна я за Олійника? Рябека Олександр, я не ту кнопку нажав, добре?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

РЯБЕКА О.Г. В мене запитання до вас, пане Олеже. Скажіть, по-перше, хто вас змусив вийти на трибуну і вводити в оману все суспільство. Ви, який не були на комітеті, коли представляли ваш закон, ви, який за три роки роботи над законопроектами, жодного разу не прийняли участі в засіданні робочих груп, в десятках круглих столів і обговорень цього закону.

А для вас скажу, що 11 червня Україна зробила перший потужний крок на шляху до подолання, дійсного подолання корупції. Десять років Україна крокувала до цього, три роки в комітеті, 600 пропозицій, в яких немає жодної з ваших, на 85 відсотків з усіма науковцями і з суспільством був відпрацьований закон. Суспільство сприйняло цей закон, уряд вже пропозиції до механізмів його напрацювання зробив...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте питання, будь ласка, лаконічно.

13:47:00

РЯБЕКА О.Г.

Я хочу, щоб ви були щирими. А скажу вам і для всіх: вона поки працює – корупції буде „ні”! Схаменіться всі!

НОВІКОВ О.В. Пане Олександре, я дякую за ваше запитання. Я хочу сказати, стосовно хто мене примусив вийти на трибуну. Як ви розумієте, народного депутата ніхто не має примушувати виходити на трибуну. До нас, до комітету, звернулися правоохоронці, в ті дні, коли ви хворіли і не ходили на засідання комітету, звернулися правоохоронці, в часності звернулося керівництво УБОЗу, яке прийшло і сказало: „Хлопці, вибачайте, але на сьогоднішній день ви даєте репресивний закон і ми його будемо виконувати в тих нормах, які є. І в першу чергу цей закон буде бити не високопосавдовців, а вчителів, бухгалтерів і таке інше!”. Тому давайте відпрацюємо даний законопроект і потім будемо спокійно, і нормально по ньому працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Олег Володимирович, записуємося… Олег Володимирович, сідайте, будь ласка! Записуємося на обговорення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

13:48:51

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Законопроектом пропонується перенести введення в дію Законів про засади і запобігання та протидію корупції, про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення, прийнятих Верховною Радою України 11 червня 2009 року з 1 січня 2010 року на 1 січня 2011 року.

Звертаємо увагу на те, що вищезгадані закони були прийняті Верховною Радою України 11 червня 2009 року за основу лише за умови, я підкреслюю, лише за умови врахування висловлених зауважень і пропозицій. Однак переважна більшість висловлених до всіх цих законопроектів зауважень, на жаль, не була врахована при подальшій роботі над ними та їх остаточному прийнятті. Тому усі три зазначених вище закони, мають проблемний характер і негайна реалізація їх положень може потягти за собою значні негативні наслідки.

Аргументом на користь цієї позиції є й те, що Пленумом Верховного Суду України 27 листопада 2009 року прийнято рішення звернутись до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності низки положень названих законів. Тому вважаємо за доцільне відкладення моменту введення в дію положень названих законів з 1 січня 2010 року на 1 січня 2011 року з тим, щоб надати додатковий час і можливість для виправлення їх недоліків.

І ще одну ремарку хочу сказать. Мы должны понять одну истину, что если мы слепо копируем западные законопроекты или просто занимаемся чистым плагиатом иногда переводим на русский язык, на українську мову і надаємо у Верховну Раду на розгляд, мы должны понимать, что они сделаны для определенной среды. Они не коррелируются с действующим нашим законодательством. Они не коррелируются с действующей Конституцией, и они абсолютно суперечать и законам, и Конституции и самому сенсу життя. Поэтому законы должны делаться с учетом конкретной специфики украинского законодательства и украинской Конституции.

Потом я думаю, абсолютно правильное предложения поступило, и с учетом предложений Верховного Суда Украины, который возглавляет Василий Васильевич Онопенко, я думаю, там тоже не глупые юристы собрались с тем, чтобы пока отложить введение в действие этого закона, чтобы не наломать дров, а как отдельные, отдельные закона… а отдельные моменты его подправить с тем, чтобы на выходе получили тот закон, который ждет общество и который действительно позволит эффективно бороться с коррупцией в Украине. Спасибо. Не поломав честные человеческие судьбы. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рябека Олександр Григорович.

13:52:11

РЯБЕКА О.Г.

Шановні колеги! Я мав честь відстояти тут дві години, коли ми приймали цей закон і я був дуже вам всім вдячний, не тільки я, а весь український народ, Європа, світ привітали нас з тим, що ми нарешті зробили такий важливий крок для кожного пересічного громадянина.

Я вам скажу, що ті, хто виступав сьогодні, я чітко знаю, вони не читали цього закону, бо вони не очікували, що він так несподівано увійде в дію. Ті півроку, що ви просите, вони пройшли. Що вам заважало півроку ці, як ми й домовилися, внести пропозиції. Але ж справа не у викладанні. Справа у великих можливостях сьогодні, які обмежуються цим законом. Це фонди всіх державних органів від райадміністрацій до правоохоронців. Сотні мільйонів доларів надходять сьогодні на такі благодійні фонди.

Щодо сумісництва, то скажу вам, що зарплата деяких викладачів в 5-10 разів перевищує зарплату держслужбовця. Тому вони волають про те, що треба відмінити цю позицію, щоби можна було викладати ще десь. Ніяких заперечень до прийняття і введення в дію цих законів немає. Суспільство їх чекає.

По-перше, чекають люди, бо нас в Європу не пускають від того, що цих законів немає. Прийняттям цих законів ми ратифікували Конвенцію ООН проти корупції і зняли 17 з 25 застережень ГРЕКО. Сьогодні ви хочете нас повернути в багнюку, в корупцію. Іржа з’їдає наші гроші, всі людські гроші. Тільки корупція на цих пагорбах і в цьому залі.

Щодо комітету, на який не з’явився доповідач, проголосувала тільки ліва частина зали, тільки ліва. Ми жорстко заперечили всякому відтермінуванню. Ми домовилися, що закон вступає у дію і ми чітко, спокійно реагуємо на нього змінами тут, на практиці застосовуючи. Все. Крапка. Сьогодні ви хочете відкинути нас назад і не пустити у Європу. Ще раз прошу вас: схаменіться. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляпіна Ксенія Михайлівна.

13:54:44

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, коли ми замінимо політику гасел і заклинань на змістовну політику, у нас все в країні стане краще. Я поділюся своїми переживаннями. Коли тиждень тому до мене прийшли представники якраз того самого громадянського суспільства, за яке ви тільки що казали і казали, що вони чекають цього закону, і сказали мені: Ксенія Михайлівна, що ж ви там у залі прийняли. У нас сьогодні бухгалтери всі мають звільнитися із своїх посад. У нас сьогодні засновник приватного підприємства не може бути його директором. У нас сьогодні масове втручання в приватний сектор.

Я не повірила їм. Я сказала: не може бути такого, щоб ми у залі таке прийняли, бо ми ж проти корупції боролися. Тобто ми мали боротися з суміщенням на державних посадах, ми мали обмежуватися тих, хто у державному секторі працює. А вони мені показали закон і довели мені з буквою і цифрою, що ми з вами, шановні колеги, глибоко помилилися і втрутилися ми з вами в абсолютно неконституційну сферу, ми втрутилися в приватний сектор, де немає ніякого відношення до корупції. Тому що якщо людина своїм коштом без жодних державних грошей заснувала два маленьких підприємства, то і слава Богу, бо вона робочі місця дала.

А сьогодні, якщо з 1 січня набуде чинності цей закон, до нього прийде міліціонер і складе протокол про корупцію, шановні колеги просто масово. І коли зараз міліція попереджає, що це репресивні методи, вони знають, про що попереджають, вони змушені і зобов’язані будуть складати такі протоколи. Ви думаєте, вони прийдуть до службовця? Ні.

Тому що з того, що ми з вами прийняли, шановні колеги, наприклад, ваші помічники можуть суміщати ваш статус помічника народного депутата з оплачуваною посадою з приватним бізнесом. А, наприклад, бухгалтер в одному приватному підприємстві з бухгалтером другого приватного підприємства суміщати не може. То ви хочете сказати, що ми не помилися? Коли я побачила все це, мені стало страшно, друзі мої. Ми не дивимось, за що голосуємо. Позор в принципі Верховної Ради. На жаль, я вважаю, що профільний комітет мав значно краще підійти до своєї фахової роботи. Ми не догледіли. Ми не догледіли багато норм і щодо комісій, і щодо приватного сектора.

Але я пропоную, щоб ми відкладали цей закон, введення в дію цих законів, не на рік, а на 3 місяці. За які, я переконана, ми можемо усунути всі ці недоречності і всі ці накладки, і всі ці помилки, відверті законодавчі помилки, які були припущені. Просто інтенсивно попрацювати за 3 місяці. І тоді всі ці позитиви, про які говорили колеги, набудуть чинності в 2010 році. Але негативів ми позбудемось. Така моя пропозиція. Прошу її врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар’єв Володимир Ігорович.

13:58:03

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги! Скажіть будь ласка, а ми взагалі збираємося боротися з корупцією чи ні? Чи ми робимо профанацію чергову? Ми показали всім, що ми можемо прийняти закон. Але, коли надходить час до вступу цього закону в дію, то що, ми всі по кущам починаємо ховатися? Бо ще трошечки хочеться чогось. Скажіть будь ласка, якщо навіть, якщо ці законопроекти були розроблені членом Партії регіонів Джигою, потім над ними працювали, над ним працювали в комітеті по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, над ними працювали радники, в тому числі міжнародні. Експерти оцінили цей законопроект як один із кращих в Європі. Скажіть будь ласка, навіщо ви тепер роботу свого ж колеги зводите нанівець? Навіщо ви це робите?! Що ми сьогодні скажемо людям, які кожного дня страждають від корупції. Вони страждають від того, що вони не можуть вирішити законно свої питання, бо з них деруть жахливі гроші. Кожного разу їм доводиться ледь не сльозами обливатися у коридорах влади. А ми сьогодні замість того, щоб нарешті шокову реформу зробити антикорупційну, ми відтерміновуємо.

Я розумію, що в цьому залі сьогодні дуже не хочуть багато хто боротися з корупцією, тому що нею вони користуються. Деякі там ідуть на війну разом з корупцією, але я не знаю, це разом з корупцією чи проти неї. Але те, що сьогодні відбувається, я бачу, що на війну ідуть разом з корупцією і за корупцію.

Я розумію, що цей закон сьогодні абсолютно, я б сказав, не зваженою більшістю, але прийнятий буде. То давайте хоча б на один місяць відтер мінуємо – моя пропозиція. Я буду вимагати, щоб сьогодні його в цілому не приймали. За місяць можна внести всі необхідні поправки, але нормальні поправки. І давайте не позорити і себе як вищий законодавчий орган перед всім світом, Верховну Раду, і давайте не позорити України, яка на сьогоднішній день є однією з найкорумпованіших, на жаль, країн у світі. Давайте замість профанації все ж таки боротися з корупцією, інакше сьогоднішнє голосування покаже, хто ми такі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ранкове пленарне засідання оголошується закритим. Першим після перерви на вечірньому засіданні буде виступати Олександр Доній.