ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22 грудня 2009 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити систему „Рада”.

16:01:45

В залі зареєстровано 403 народних депутата України. Вечірнє пленарне засідання оголошую відкритим.

Продовжуєм розгляд проекту 5398 – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції. Олександр Сергійович Доній, будь ласка.

16:02:23

ДОНІЙ О.С.

Добрий день, шановні колеги! На жаль, змушений почати з того, що Закон про засади запобігання та протидії корупції, який нам подавали, як закон для боротьби з корупцією, є наскрізь корупційний. Я повністю відповідаю за свої слова. Це закон спрямований на боротьбу з дрібним бізнесом, з малим підприємництвом, на пропаганду і провокування корупції, на виведення, як це не дивно, силових структур абсолютно з боку контролю громадськості і держави. Тому цей закон потрібно не відтер мінувати, а я вважав би, що його потрібно скасувати і знову поновити в дію скасований, на жаль, Закон „Про боротьбу з корупцією”.

Що собою уявляє, конкретніше, Закон про засади запобігання та протидії корупції. Ви знаєте, я лише знайшов статистику на 1 січня 2007року. Так от, на 1 січня 2007 року в Україні було малого та середнього підприємництва суб’єктів зареєстровано 2,3 мільйони. От я звертаюсь до цих 2 мільйона і 300 тисяч чоловік: „Проти вас спрямована не просто закон, а це змова. Ви тепер не зможете займатися, окрім підприємницької діяльності, ніякою будь-якою іншою трудовою діяльністю. А не секрет, що хтось з українців започатковував дрібний бізнес і отримував від того невеликі статки. Тепер ви зможете жити лише на ваші дивіденди. Нехай вони будуть 200, 300 гривень. Як тільки ви будете займатися іншою діяльністю, це означатиме, що до вас прийдуть органи правопорядку. До чого це призведе? В Україні і так доля ВВП дрібного бізнесу складає 7 відсотків, в Європі і Америці дрібний і середній бізнес приносить 40-50 відсотків ВВП, навіть в Росії це порядку 14-17 відсотків. Так ось, когось не влаштовує, що в Україні є досі хоч якийсь дрібний бізнес. В Україні повинна бути, за думкою цих осіб, лише олігархічна система, а значить дрібний бізнес будуть далі давити. І як казала вже пані Ксенія Ляпіна, дійсно, можете уявити, що це стосується не лише підприємців. Бухгалтери, які працювали на кількох роботах і отримували по 800 гривень, тепер можуть мати лише одне місце роботи. Але саме цікаве: тепер за цим законом виводяться з-під контролю і не повинні писати декларації хто би ви думали? Прокурори, судді, міліціонери!

Шановні, мало хто дочитав цей пункт. Фінансових перевірок і спеціального контролю повинні дотримуватися лише пункти „а” і „г”. Так от, після „а” і „г” ідуть спеціальні пункти, я вам можу прочитати хто: судді Конституційного Суду України, професійні судді, особи рядового і начальницького…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ДОНІЙ О.С. Шановні друзі, отже, іде мова, що силовики тепер згідно цього закону не повинні складати декларації. Тобто в Баден-Бадені можна будувати будь-які квартири, будь-які будинки. Я пропоную не відкладати цей корупційний закон, а потрібно його скасовувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович.

16:06:01

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Зрозуміло, що закони недосконалі, що їх треба вдосконалювати, але я слухав доповідача, слухав виступаючих, і вони мене не переконали в тому, що вони хочуть відтермінувати ці законопроекти на рік через те, що хочуть їх вдосконалити. Якби вони хотіли вдосконалити, то вони б уже подали б законопроекти на вдосконалення або принаймні подали пропозицію, де б зупиняли ті чи інші статті, котрі сьогодні можна використати не в боротьбі із корупцією, а якраз проти корупції. Але цього не зробили. От я знаю, що… я підтримую у цій позиції Ар`єва, він якраз от у цьому напрямку і говорив.

Друге. В руках корумпованих судів і правоохоронних органів зрозуміло, що це обопільно гострій меч: одне лезо буде спрямовуватися проти злочинців, корупціонерів, інше лезо буде спрямовуватися проти опозиціонерів. Тому нам потрібно дуже виважено підійти до цих законопроектів. Корупція роз`їдає державу, деморалізує все суспільство. Саме через суцільну корупцію мало що робиться для загального добра українців, бо влада думає лише про свої кишені, і вони ніколи не наїдяться. Тому треба починати цю боротьбу.

Ще один аргумент, який вимушує мене з підозрою ставитися до цієї пропозиції. У законопроектах, які ми розглядаємо, є інститут декларування не тільки доходів, але й видатків. Він в урізаній формі. Ми колись із депутатом Джоджиком подали законопроект про декларування політиками-державними службовцями не тільки податків, але і видатків, то з нас у комісії зробили людей, які виступають проти прав людини. Тому треба починати врешті-решт.

Другий, політичний аргумент. Вибори. До місцевих органів влади, а потім вибори до парламенту. Ясно, що багато хто не хоче показувати сьогодні чого це він кожен день, за які кошти змінює свої так звані наряди, чого щоквартально вони змінюють автомобілі, не думаючи про дороги, чого це вони роз`їздилися по всьому світі, ніколи не бувають у цій залі. На це треба рано чи пізно відповідати, тобто ми повинні врешті-решт почати колись боротьбу із цією корупцією, і цей час сьогодні настав. Ми вже запізнилися, нам потрібно зрозуміти, що закони по боротьбі з корупцією – це ті інструменти, які роз`єднають владу і бізнес. Не секрет, що бізнес сьогодні у нашій залі в органах виконавчої влади працює за сумісництвом, а головне їхнє місце роботи – це є виконавча влада. Тому зрозуміло, що нам сьогодні потрібно у цьому напрямку діяти рішуче, нам треба наводити порядки. Давайте пропозиції конкретні, і через два, чи навіть через один день, ми їх проголосуємо – і будемо мати нормальні закони. Якщо ж таких пропозицій немає, то ці пропозиції від лукавого. Я не можу зрозуміти, для чого потрібен рік, коли можна за 2 дні зробити ці пропозиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.

16:09:14

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, насправді оце результат того, що ми такі закони приймаємо за скороченою процедурою. Якщо ви пам’ятаєте, весь час застереження було з приводу того, що кардинальні, ключові закони за скороченою процедурою не можна приймати. Але тут сиділа одна людина – і гнала вал: за скороченою процедурою, бігом, бігом, бігом.

Безумовно, жоден із депутатів всі закони не читає. І покладаються десь на профільних людей, які в профільних комітетах працюють. І, власне, ми достатньо багато ляпів в цьому законі допустили. Безумовно, з корупцією потрібно боротися, і в першу чергу це залежить від органів виконавчої влади, держслужбовців, прокурорів, суддів, міліціонерів. І там посилення, безумовно, було. Що ж сьогодні десь перекоси відбулися якраз в сторону тих, хто потерпає від корупції? Це і бізнесу, про що колеги говорили, це і лікарів, які сьогодні за сумісництвом не можуть працювати, це і люди, які не можуть викладати. Тобто замість того, щоб уберегти цих людей від проявів корупції, ми їх будемо тепер карати. Це не є правильним.

Але, шановні колеги, це тільки, до речі, каральні функції – це тільки половина справи. Тому що для бізнесу потрібно серйозно ще спростити механізми ведення бізнесу. І тоді не буде зі сторони контролюючих органів таких проявів.

Я розумію, що сьогодні пропозиція там до 01.11 – це неправильна позиція, бо рік немає чого там розсусолювати. За рік, я переконаний, це не буде боротьба насправді з корупцією, а це відтерміновують. І я розумію, в чому складається тут питання, в першу чергу що каже МВС і та ж „швидка допомога”: якщо не буде позабюджетних фондів, то тоді дайте нам стовідсоткове фінансування, бо, якщо ви не даєте стовідсоткове фінансування, то ППС не їздитиме, ті там „швидкі” не будуть виїжджати на виклики. Це також є проблема.

Через це пропозиція. Я вважаю, вона є узгоджена. До кінця березня, тобто до 1 квітня, призупинити виконання цих законів. За 3 місяці ми можемо фахово, серйозно підійти. І за наші ляпи не мають нести відповідальність люди, для яких ми приймаємо дане законодавство. Я переконаний, що в такому вигляді цей законопроект, зупинення до 1 квітня можна приймати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобильов Олександр Фадійович.

16:12:03

БОБИЛЬОВ О.Ф.

Александр Бобилев, фракция "Наша Україна - Народна Самооборона", партия "Народная самооборона".

Уважаемые коллеги, безусловно, это очень необходимый и важный закон для страны, потому что мы знаем, какой сегодня уровень коррупции, что у нас происходит.

Первое, что мы должны, с чего начать. Скажите, пожалуйста, как можно бороться с коррупцией, если у нас еще нет бюджета. Скажите, что с первого числа будут делать любые правоохранительные органы. Мы закрываем все фонды, вопросов нет. Их уже давным-давно нужно закрыть, потому что часть этих фондов используется далеко не по тому назначению, по которому оно должно использоваться. Но на сегодняшний день средств не хватает. Это раз.

Интересные моменты, которые нужно пересматривать. У нас существуют народные заседатели, которые не имеют права работать на оплачиваемой работе, но в судах они тоже не оплачиваются. Так что мы этим законом к чему мы их призываем? Получить взятку, потому что по-другому они жить не смогут?

Очень нужно серьезно смотреть Закон о совместительстве. Почему мы не можем разрешать практику, частным врачам, частную практику врачам, если, допустим, они обучаются на платном факультете? Какие проблемы: человек за свои деньги получил образование, не может заниматься частной практикой?

Но если мы готовим профессоров, готовим их годами. И что, профессор не может преподавать в нескольких вузах? Кто будет передавать эти знания, кто их будет передавать, где будут учиться наши дети? Тогда нужно смотреть и как-то сокращать вузы.

Безусловно, конечно, на целый год затягивать такой закон это просто невозможно. Потому что Закон о коррупции, который действует сегодня, он практически не действует. Те санкции, которые применяются к нашим коррупционерам, они просто смешные. Человек, проводя какие-то коррупционные действия, платит 150 гривен штрафа и продолжает себе работать на своей должности. И покаместь мы не усилим этот закон, естественно коррупция будет процветать.

Но прежде чем использовать этот закон, мы должны убрать почву для совершения коррупционных действий, а это зарплата бюджетникам, чиновникам, которая должна правильно распределяться и правильно выплачиваться - это их полное снабжение. И все те вещи, о которых мы сегодня говорим, и малый бизнес, и ученые. Поэтому, я думаю, что трех месяцев хватает полностью с головой для того, чтобы его нормально переработать, запустить и начать борьбу с коррупцией по серьезному. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович.

16:14:47

ШКІЛЬ А.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Я хочу наголосити все ж таки на тому, що з цієї трибуни вже не раз наголошували. От давайте про дефініції поговоримо. Ми хочемо прийняти цей законопроект чи ні? Чи ми хочемо його там заговорити?

Боротися з корупцією можна тільки шляхом посилення законодавства, яке забезпечує боротьбу з корупцією, а не формально існує. Тому в принципі я вважаю, що ми мусили би в даній ситуації прийняти цей закон одразу і як ми це зробили, не знаю, два роки тому, ми його прийняли. Є відтермінування, яке пропонується. Я не знаю, як автор законодавчої ініціативи запропонував на рік? Можна було і на п’ять років і сказати через п’ять років перевиховаємо суспільство і поборемо корупцію. Тут не маємо права ми говорити про будь-які відтермінування.

Я також хочу задати запитання: півроку ми чекали, чому за півроку не було поправлене законодавство? Чому півроку ми не поправляли його? Якщо ми зараз візьмемо ще півроку, то чим вони кращі за попередні? У нас вибори президентські, потім вибори до місцевих органів влади. Поясніть мені, що зміниться за ці шість місяців? Так, в цьому законі є достатньо багато недолугих моментів, можливо, як в кожному. Хочу… я вас прошу, немає універсальних і немає дуже добрих законів.

Якби б ми могли писати завжди тільки добрі закони, повірте, Верховна Рада попрацювала б десять років і її б завжди закрили, і Верховну Раду, і Національні збори Франції і всі інші постійно діючі законодавчі органи. Тому зараз нам треба прийняти цей закон. Ми знаємо, які є проблеми, які існують, ми їх знаємо і в подальшому можна внести їх як поправки і прийняти їх відразу.

Панове, якщо ми зараз відтермінуємо на один, на шість місяців, потім виникне ще дуже обґрунтована необхідність відтермінувати на два місяці, потім на півроку, на рік, на десять років і, в принципі, ми не вийдемо з цього процесу відтермінувань. Тому що, панове, ми маємо зараз дати відповідь чітку і однозначну, чи боїмось голосувати за законодавство чи ні? Якщо є якісь страхи обґрунтовані, я не кажу, що тут хтось… я не хотів би стверджувати, що тут сидять корупціонери, які бояться натиснути кнопку, хоча є питання. Але коли ми говоримо про те, що закон несе в собі загрозу колапсу держави, я не повірю в це. Я думаю, корупція є найбільшою загрозою. І говорити, що цей закон б’є по низах, а залишає незахищеними верхи, ви подивіться, хто за цей закон не голосує, і вам чітка буде відповідь на те, чи б’є він по низах, чи по горі.

Тому я закликаю не підтримувати відтермінування, підтримувати ініціативу про те, що треба внести поправки і внести в діючий закон, і поставити на цьому крапку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Репліка народного депутата Ар’єва. Народний депутат Ар’єв, репліка одна хвилина з місця. Карточку вставте свою, там де треба.

16:18:17

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, зараз було досить багато слушних зауважень і тому я хочу проінформувати вас, що заступником Голови Верховної Ради Миколою Володимировичем Томенко і мною вже зараз підписаний і готовий до реєстрації законопроект, який вирішує дуже багато питань, зокрема тих, які говорили про включення до цього діючого Закону підприємців і щоб вони більше не були, не підпадали під дію цього закону.

Ми можемо це виправити дуже швидко, якщо сьогодні він буде, цей законопроект зареєстрований, завтра він може пройти наш комітет, я буду наполягати, щоб він був включений в порядок денний Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю і поставити і проголосувати його у Верховній Раді. Для цього непотрібно відтерміновувати антикорупційний закон, а тільки внести зміни і все, і уникнути цих неузгодженостей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас в роботі Верховної Ради беруть участь уповноважені представники Кабінету Міністрів. Не буде заперечень, якщо ми надамо слово представнику уряду? Немає заперечень.

Будь ласка, Володимир Миколайович Євдокимов, заступник міністра внутрішніх справ.

Я можу вам сказати, що Кабінет Міністрів направив уповноваженого представника, очевидно він не дійшов сюди, це також відповідь на питання, чи ми маємо антикорупційний закон, чи закон…

Я прошу народних депутатів, у яких не все в порядку з почуттям міри, щоб вони поважно ставились до своїх колег. Будь ласка, шановні колеги, заключне слово Новіков Олег Володимирович, будь ласка.

16:20:32

НОВІКОВ О.В.

Шановні колеги, ми вислухали зауваження, вислухали слушні пропозиції. Я все ж таки прошу вас дослухатись до аргументів, які були вже сказані і відтермінувати строком на три місяці. Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування про прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції (реєстраційний номер 5398). Прошу визначатись.

16:21:20

За-208

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Будь ласка, запишіться з мотивів голосування. Шкіль Андрій Васильович.

16:21:51

ШКІЛЬ А.В.

Я вважаю, що тут… Я вважаю, що продемонстрували, як проголосували. Я просив би решту часу передати пану Миколі Томенко.

16:22:12

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що ми виходимо на правильне рішення. Це правильне рішення означає, що ми як орган, який себе поважає, не можемо приймати, а потім скасовувати свої закони. Закон повинен діяти. Але, якщо у нас є консенсус, то ми можемо протягом сьогоднішнього, завтрашнього і післязавтрашнього дня підготувати погоджені зміни до цього закону, зокрема в частині того, що ми виключимо підприємців і всі категорії недержавних службовців. Бо ідеологія закону була все-таки боротьба з корупцією в системі органів державної влади і місцевої влади. І за ці три дні оці погоджувальні речі внесемо як зміни до закону. І таким чином ми не порушимо наші обіцянки і перед громадянами, і перед міжнародним співтовариством. Не будемо відтерміновувати, скасовувати закони і знімемо небезпечні норми, які дають можливість поширювати і створити проблеми для тих людей, які працюють в малому, середньому бізнесі і таке інше.

Тому наша позиція така. Ми проти того, щоб відтерміновувати чи скасовувати закон. Але просимо комітет врахувати всі ідеї, які тут звучали. І за погодженням п’яти фракцій завтра, скажімо, проголосувати ті норми, які є небезпечними для бізнесу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

16:23:26

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, я думаю Верховна Рада поступила правильно, що прийняла саме таке рішення. Я аргументую. Ті з колег, хто виступав і говорив про те, що термін один рік абсолютно не підходить для прийняття рішення, мав абсолютну рацію. Якби ми записали про те, що ввести його… і так ми, якщо не помиляюся, дали термін введення в дію цього закону півроку. Тепер ми хочемо ще його перенести на один рік. Те, що там є, вибачте, глупості, це факт, і багато глупостей там є.

І тому я підтримаю і наша фракція підтримує з тим, що, дійсно, давайте ми оперативно і автори тих змін, які вносили, треба було піти зовсім іншим, кращим легітимнішим шляхом, внести і забрати звідти несуразності, не призупинити виконання дії закону, який в цілому вкрай необхідний для суспільства, а те, що стосується виборчих систем, бізнесу малого, середнього і так далі, поза всяким сумнівом треба …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

16:24:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановні колеги, от в мене є питання до суб’єктів законодавчої ініціативи. От ми до всіх з повагою ставимося. Були пропоновані ці три закони, як-то кажуть, по боротьбі з корупцією. Чому як-то кажуть? Тому що всі виступаючі вже зрозуміли, що удар іде зовсім не високопосадовцям і не по тим, хто корупційні діяння вважає ледве не щоденною своєю справою, а удар іде по тим людям, які, ну вибачте, зовсім не підпадають під цю категорію. Мова іде не тільки про малий і середній бізнес, цілі соціальні страти, цілі категорії підпадають під ризики цього закону. В мене запитання до своїх колег, авторів законодавчої ініціативи.

Невже мало грантів було дано від відповідних міжнародних організацій, щоб розробити якісний законопроект? Чому виникає дурна, дійсно, ситуація, коли ми довіряємо професіоналізму тих людей, які працюють у цій сфері, а потім вони вчиняють отакі речі? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Руслан Петрович.

16:25:50

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я хочу підтримати Миколу Володимировича, наскільки я зрозумів, то в тому числі і моя пропозиція може бути врахована. Я підготував свій законопроект, але я залюбки долучуся, можу бути співавтором законопроекту, тому що я все ж таки наполягаю, я думаю, що це вже розуміння є в сесійному залі, що члени виборчих комісій нищать Центральну виборчу комісію і до державної служби не мають жодного відношення. Ми хочемо їм кримінальну відповідальність за можливість гіпотетичного порушення законодавства. Так я вам скажу, що вона є досить серйозною і потужною в Кримінальному кодексі, значно суттєвішою, ніж передбачають ці закони. Тобто тут фактично ми передбачаєм амністію в цій частині. Тобто хотіли як добре, а виходить, як завжди.

Зважаючи на ці обставини, давайте ми не будемо стрясати повітря. Те, що не стосується тіла закону, треба вилучити. А те, що залишиться, державні службовці в тому числі ЦВК, ну, по факту вони є державними службовцями, у мене заперечень не буде. Тому я думаю, що найкраще цей шлях, давайте, в кого ще інші конструктивні пропозиції. Їх, можливо, навіть якусь коротеньку робочу групу створити під головуванням там віце-спікера. І я думаю, що оперативно сьогодні-завтра це питання можна вирішити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх Григорій Євдокимович.

16:27:00

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати! Ця проблема у нас в країні заключається, на мій погляд, в слідуючому. Ви знаєте, що значна частина економіки України находиться в тіні. Це перша частина. Ви знаєте, що адміністративно-управлінський апарат країни занадто великий для нашої економіки. Ви чудово знаєте про це питання. Ви знаєте, що люба перехідна економіка потребує амністії фінансової. Тобто спочатку треба, так сказати, виробити правила, які дають причини або породжують причини корупції. А потім тільки посилювати відповідальність.

Що ми робим? Ми жодного кроку, на мій погляд, не робим в цих напрямках, а посилюємо відповідальність, даючи право. Як приклад. Ви пам’ятаємо, ми прийняли по автодорожній інспекції закон? І що зробилося в цьому плані? Дорожних пригод менше стало? Ні. Тому що дороги не покращились. То у мене є пропозиція до залу. Давайте повернемся до цього закону, закону і проголосуємо таким чином, що ввести цей закон через 3 місяці після нового року. І це буде нормальний підхід. А разом з тим я призиваю в тому числі і той закон, який мій лежить, провести фінансову…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

16:28:10

СМІТЮХ Г.Є.

Я думаю, якщо, якщо це Верховна Рада не зробить, то прийде наш Президент Віктор Федорович Янукович і він першими кроками, зробим в тому числі щодо, щодо, щодо амністії і щодо, щоб зняти ці питання, які породжують тіньову економіку і які породжують оцей преступні клани. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обмін думками з мотивів голосування завершено. Єдина пропозиція, яка пролунала, повернутись до розгляду і питання місяць, три, чотири, ми це можемо визначати, але тільки у тому випадку, якщо є на то воля, щоб повернутись для визначення цього терміну. Якщо такої волі немає, то нема жодного сенсу.

Будь ласка, ставлю на голосування пропозицію – повернутись до рішення щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання та протидії корупції) (реєстраційний номер 5398). Прошу визначатись щодо повернення.

16:29:23

За-220

Рішення не прийнято. Не повернулись. Таким чином завершили розгляд питання.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 167, „Блок Юлії Тимошенко” – 1, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 31, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 2.

Шановні колеги, у нас на ранковому пленарному засіданні було прийнято рішення щодо розгляду на вечірньому засіданні при готовності у другому читанні проекту закону про внесення змін до Земельного кодексу України. Таблиця порівняльна роздана у сесійному залі з підписами всіх членів комітету, щоб всі бачили, що був кворум, і що є консенсусне рішення комітету.

Я оголошую до розгляду у другому читанні проект Закону про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України. Будь ласка, Олександр Миколайович Ткаченко.

16:30:50

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, так як ми домовлялись на ранішньому засіданні, дані пропозиції, які були внесені в зал Писаренком, Ткаченком, розглянуті на засіданні комітету.

Комітет розглянув і підтримав пропозицію номер 1, номер 2, внесені народним депутатом Ткаченко. І відхилив пропозицію народного депутата Писаренка. Тому я просив би постатейно, Олександр Володимирович, розпочати процедуру розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду поправок, запропонованих до проекту закону, ухваленого нами в першому читанні.

Поправка номер 1 Олександра Миколайовича Ткаченка комітет рекомендує врахувати. Вона полягає в тому, щоб доповнити обмеження також словами „але не раніше 1 січня 2012 року” в пункті 14. Пропозиція номер 1 народного депутата Ткаченка ставиться на голосування. Прошу визначатися.

ТКАЧЕНКО О.М. Прошу голосувати.

16:32:08

За-214

ГОЛОВУЮЧИЙ. За – 214.

ТКАЧЕНКО О.М. Нє, та підождіть…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримана пропозиція. Що? (Шум у залі) На пропозицію Олега Олександровича Зарубінського ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду поправки. Прошу визначатись.

16:32:42

За-200

Не підтримується.

Поправка номер 2 Олександра Миколайовича Ткаченка, який пропонує в 15 пункті доповнити після слів, які обмежують щодо прийняття законів про ринок земель і Земельного кадастру, також слова про те, що не раніше 1 січня 2012 року. Комітет рекомендує Верховній Раді врахувати цю поправка. Поправка номер 2 ставиться на голосування. Прошу визначатися.

16:33:32

За-142

Рішення не прийнято.

Поправка номер 3 народного депутата Писаренко. Комітет рекомендує відхилити. Народний депутат Писаренко наполягає на своїй поправці і аргументації? Не наполягає.

Поправка номер 3 ставиться на голосування. Прошу визначатися.

16:34:09

За-137

Не підтримана поправка.

Шановні колеги, таким чином, у нас жодна з поправок не підтримана. Ставлю на голосування про прийняття у другому читанні проект Закону (реєстраційний номер 3425) про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України. Прошу визначатися.

16:34:49

За-163

Не ухвалено закон.

Будь ласка, запишіться з мотивів голосування. Камчатний Валерій Григорович.

16:35:17

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні колеги, ну щойно ми з вами відбулися свідками того, що відбувається от в нашій країні. Фальсифікації на виборах, які плануються, фальсифікації на голосуванні і таке інше. Ми голосували за те, щоб підтримати оці всі позитивні зміни в земельних відносинах, але ліва частина нас не підтримала. Тому ми закликаємо народ України. Народ України, будьте пильними на виборах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

16:35:59

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. Шановні колеги, коли ми голосували цей законопроект у першому читанні, ми дійшли висновку, що, дійсно, з урахуванням тих пропозицій, які я вносив, які колега Жебрівський вносив, буде більш чіткіше виписано і зрозуміліше виписані ті норми, які діють і сьогодні в Прикінцевих положеннях Земельного кодексу.

Напевно, в пилу того, що ми ще під враженням знаходились попереднього закону, не зрозуміли ситуації. Тут мова пропонується про те, що із врахуванням діючої норми, що не можна займатися купівлею і продажем земельних сільськогосподарських угідь до моменту прийняття відповідних законів, але не раніше 1 січня 2012 року. Тут взагалі пропонувалось, що тільки до 2012 року, а тут враховується і залишається в законопроекті норма про попередні закони.

Тому я прошу повернутись до поправок, переголосувати поправки і в цілому закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович.

16:37:11

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія. Зрозуміло, що олігархи не хочуть і не будуть робити так, щоб земля українська була в українських руках. Справа в тому, що за теперішньою редакцією, для того щоб купівля-продаж запровадилися, потрібно здійснити не дві умови, як вони трактують, а насправді три. Перша умова – це прийняти закон про ринок земель, друга – про Державний земельний кадастр, а третя умова – це визначити особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва. Тому, шановні олігархи, ви не дуже радійте.

А зараз би я звернувся до нашого уряду, щоб уряд вжив заходів, для того щоб в наступному році все-таки ті 13 мільйонів гектарів, які сьогодні викликають слину у наших олігархів, було забрано до державної власності, бо це земля, де немає власника. Давайте наводити порядок і давайте робити так, щоб земля була у фермера – людини, яка живе і яка працює на цій землі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх Григорій Євдокимович.

16:38:14

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати, ну, цей закон став заручником, знаєте, політичної ситуації, яка склалася на сьогоднішній день, на цю хвилину у Верховній Раді. Я би просив партію БЮТ повернутися до питання щодо Закону про корупцію, відтермінувати його на 3 місяці, тим самим дати можливість привести в норму ті чи інші норми, які не відповідають Конституції України. Це буде компроміс з нашої сторони і з їхньої сторони. І в свій час підтримати цей законопроект, який важливий. Хоча, ви знаєте всі, що на сьогоднішній день, не дивлячись… якщо не буде Верховна Рада, не повернеться до перегляду цього питання, діє мораторій і буде діяти після Нового року. Тому громадяни України повинні знати, що продаж легально землі після Нового року, після 1 січня, не буде відбуватися, тому що вона заборонена двома законами. І буде діяти до 2012 року.

Я би хотів, щоб знайшли ми компроміс і повернулися до тих два закони. Якщо потрібно, даже пакети проголосувати про них. Але це б зняли політичне напруження, в тому числі спекуляції по відношенню до продажу землі. Тому що лідер ваш Юлія Тимошенко, і наш Віктор Федорович заявляє і заявляв, вони проти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

16:39:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, що це за позиція: ви нам один закон, ви нам – інший закон. Законодавчий процес – це ж не свадьба в Малинівці: это – тебе, это – опять мне, это – тебе. Це ж уже посміховисько, давайте це відверто скажемо.

Дивує інше, що коли розглядався цей законопроект у першому читанні всього пару годин тому, то люди, які зараз не голосували, буквально з піною у рота (це не образа, це просто констатація факту) говорили про те, що треба негайно, сьогодні проголосувати за цей мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Що це значить? Це значить: слова – одні, справи – інші. Це значить, що поступила команда, очевидно, з-за меж Верховної Ради тим депутатам, які щиро, з розумінням голосували за те, щоб земля українська не стала об’єктом спекуляцій, команда від тих, які, очевидно, ці спекуляції вже намітили для себе і спрогнозували. Це просто ганьба.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обмін думками з мотивів голосування завершено.

Є одна пропозиція висловлена: повернутися до розгляду всіх поправок. Я цю пропозицію народного депутата Мартинюка ставлю на голосування. Прошу визначатися.

16:40:58

За-284

Повернулись.

Поправка номер 1 народного депутата Ткаченка ставиться на голосування. Прошу визначатись.

16:41:20

За-322

Поправка врахована.

Поправка номер 2 народного депутата Ткаченка ставиться на голосування. Прошу визначатись.

16:41:41

За-325

Поправка підтримана.

Поправка номер 3 народного депутата Писаренка ставиться на голосування. Прошу визначатись.

16:42:01

За-143

Не підтримана поправка.

Проект Закону (реєстраційний номер 3425) про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України ставлю на голосування в другому читанні і в цілому. Прошу визначатись.

16:42:34

За-344

Закон в цілому ухвалено.

Шановні колеги, зараз ми мали перейти до розгляду проекту Закону про внесення змін до статті 1 Закону України „Про підвищення престижності шахтарської праці” (реєстраційний номер 4314). На Погоджувальній раді щодо його розгляду в першочерговому порядку наполягали представники фракцій "Наша Україна - Народна Самооборона". Але зараз я отримав лист з проханням перенести його на четвер.

Є заперечення у народних депутатів? Ніхто не заперечує? Ніхто не заперечує… Є заперечення. Будь ласка, Володимир Олександрович

16:43:28

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко".

Я хотів би знати, яка причина, чому ми переносимо, в чому сенс? Хто наполягає на перенесенні цього законопроекту, дуже, до речі, важливого, за який варто проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету Мартиненко Микола Володимирович підписав лист. Причина - відсутність народного депутата Кравченка, який був на ранковому засіданні, але там з якихось причин він від’їхав в інше місце. Немає наполягань?

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність” (щодо обчислення пенсій науковим працівникам) (реєстраційний номер 2243). Доповідає Матвієнко Анатолій Сергійович. Прошу, будь ласка.

16:44:37

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, я хочу висловити вам вдячність за те, що ви підтримали закон про те, що докторантура зараховується до наукового стажу. І хочу продовжити, попросити вас підтримати ще один законопроект 2243, який має на меті: за сумісництво роботи науковця в науковому закладі і його одночасне викладання за Законом „Про освіту” він має право до 50 відсотків навантаження мати в вищій школі, рахувати як базу нарахування пенсій. І навпаки, науковцю, педагогу у вищій школі мати право, якщо він займається наукою і отримує там до 50 відсотків навантаження, не більше, мати право нараховувати йому пенсію від сумарної суми.

Чому я про це кажу? Справа полягає в тому, якщо ми сьогодні подивимось на ситуацію в науці і в освітянській сфері, особливо в сфері вищої школи, то ми побачимо, що якість сьогодні вищої школи потребує серйозної ревізії і відповідного висновку і найперше це стосується викладацького складу, професорського викладацького складу. Очевидно, було б добре, якби ми стимулювали працівників наукових галузей тобто наукових установ, брати участь і займатися, в тому числі викладацькою роботою. З другого боку, таку ж саму ситуацію ми могли б поправити і в науці, якби такий стимул був, що ті науковці, які працюють в вищій школі, могли б займатися наукою.

Сьогодні такий стимул практично відсутній, оскільки ви знаєте, що заробітні платні є невисокі сьогодні, як в науці, так і у вищій школі. А нарахування пенсії не береться сумарно, а береться тільки по одному місцю отримання заробітної плати, то очевидно такої зацікавленості немає. І у нас сьогодні зменшиться кількість науковців, які викладають у вищій школі і кандидати і доктора менше запрактикують і займаються наукою, якщо вони працюють у вищій школі в наукових установах.

Я хочу відразу вам сказати, що ми не маємо сьогодні очевидно в бюджеті можливості такої розкоші підняти суттєво заробітну плату і тих 80, або 90 відсотків від заробітної плати науковцям у відповідності з Законом про наукову і науково-технічну діяльність до пенсії додати.

Я вам наведу приклад, що сьогодні, скажімо, середня за жовтень місяць заробітна плата науково-педагогічних працівників складає 1578 гривень, це менше, ніж середня заробітна плата в переробній галузі, в харчовій, в будівництві, я вже не кажу за паливно-енергетичну, я вже не кажу за металургійну галузь. І тому така пропозиція, яку я вношу, очевидно дасть можливість хоча б зацікавити їх нарахуванням пенсійного забезпечення.

Стосовно пенсійного забезпечення я також хотів би привести декілька вам прикладів. Для прикладу, дякуючи Закону „Про наукову і науково-технічну діяльність”, ми маємо сьогодні відповідний розмір пенсій трошки вищий, ніж загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в цій сфері. Але якщо подивитися, то ця пенсійна забезпеченість менша на 50 відсотків, ніж працівників органів місцевого самоврядування, пенсійна забезпеченість науковців на 60 відсотків менше, ніж держслужби, суддів більше в три рази, прокуратури більше в три рази, державних, значить, підтримки засобів масової інформації на 60 відсотків більше, ніж науковців, помічники-консультанти отримують пенсію на 80 відсотків більше, ніж середня пенсія сьогодні науковців. Тому, коли ми пропонуємо ці пропозиції, очевидно це не є велика розкіш. Але в такий спосіб ми зацікавимо розвиток науки і зацікавимо якість вищої школи.

Я просив би колег, підтримати цей законопроект. Відразу хотів би звернутися до вас, Олександре Володимировичу, з проханням, оскільки цей законопроект довгий час перебуває у Верховній Раді, ми не можемо порушити Бюджетного кодексу. І тому цей закон, якщо він буде прийнятий, а я пропонував би, прийняти його в першому читанні і в цілому, то з поправкою моєю як автора введення його в дію з 1 січня 2011 року. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до доповідача? Записуємося, будь ласка.

Зарубінський Олег Олександрович.

16:49:44

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександр Володимирович. Анатолію Сергійовичу, отут є у висновку Головного управління науково-експертного таке, що закон буде мати наслідком формування нерівних умов для працівників, які мають спеціальні системи пенсійного забезпечення. Я не згоден з цим висновком, але, очевидно, ті, хто не хоче підтримувати ваш законопроект, будуть апелювати до якраз цієї норми.

Я ще раз хочу, щоб ви чітко визначили, що це підвищення аж ніяк не ставить в якісь умови розкоші чи багатійства людей, які мають формувати науковий потенціал країни. Дякую.

МАТВІЄНКО А.С. Спеціальні закони, які формує відповідний розмір заробітної плати, стосується: пенсійного забезпечення держслужбовців, служби в органах місцевого самоврядування, про прокуратуру, про статус народного депутата, про статус суддів, про статус Кабінету Міністрів, про наукову та науково-технічну діяльність (в даному випадку це який ми розглядаємо), про державну підтримку засобів масової інформації, про судову експертизу, про Національний банк і так далі. Так ось всі перераховані мною спеціальні пенсії значно більші ніж пенсії науковцям по Закону „Про науку і науково-технічну діяльність”. Я сказав: по держслужбовцям на 60 відсотків, про місцеве самоврядування на 50 відсотків, в три рази прокурорам, в три рази суддям більші пенсії. 0чевидно, наука сьогодні не може бути менш стимульована ніж, скажемо, каральні органи. Інакше про інноваційну модель розвитку України ми не можемо вести мову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Камчатний.

16:51:32

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, „Блок Юлії Тимошенко”, Харківська область.

Шановний Анатолію Сергійовичу, в моєму окрузі, з якими я працюю, зосереджено більше 30 вищих навчальних закладів. І від імені тих людей, які до мене зверталися, я хочу задати вам запитання.

Наскільки ваші пропозиції ті, що внесені в зміни до Закону про пенсії наукові, стосуються тих людей, які, ну на перший погляд, безпосередньо не займаються науковою діяльністю, але забезпечують її. Скажімо, відділи, які забезпечують підготовку кадрів вищої кваліфікації, відділ який забезпечує підготовку доцентів, вірніше, аспірантура і таке інше, тобто ті, які забезпечують навчання кадрів наукових і таке подібне. Дякую.

МАТВІЄНКО А.С. Ну цей закон не стосується всіх статей Закону „Про наукову і науково-технічну діяльність”. В Законі „Про наукову і науково-технічну діяльність” чітко визначено, які категорії підпадають під дії цього закону. І адекватно той, хто займається реальною наукою і хто має відповідно наукову ступінь, підпадає під дію цього закону, і хто, значить, відноситься до цих категорій.

Я цю норму не регулюю, я її не торкаюся, я говорю зараз тільки про один крок, це так, щоб зацікавити людей. Чому в держслужбі у нас при всьому при тому багато кваліфікованих людей все-таки сидить, хоча і мізерна заробітна плата? Тому що вони мають адекватне відповідне пенсійне забезпечення, яке їх цим стимулює.

Для того, щоб сьогодні повернути або закликати займатися наукою і науково-педагогічною діяльністю я прошу підтримати в такий же самий спосіб. Більше того, ви знаєте, що в законі про освіту передбачено 50, до 50 відсотків сумісництва. Але у нас я не більше 50 відсотків, у нас, як правило…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. …у нас, як правило, немає 50 відсотків поголовно, хтось має 20 відсотків, хтось – 30 відсотків. Але це своєрідне стимулювання. І я прошу цю норму підтримати, поскільки вважаю, що вона нам допоможе підтримати науку і науково-педагогічну діяльність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яворівський.

16:53:59

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, сотий легендарний виборчий округ. Пане Анатолію, ідея вашого законопроекту є абсолютно позитивною. І ми її цілковито підтримуємо. Моє запитання полягає ось в чому. Майже всі кандидати філологічних і доктори філологічних наук не могли би написати свої дисертації без першооснови, без творів українських письменників. Так от, це добре. І ми проголосуємо за те, що ми піднімаємо вченим, в тому числі і філологам. Але уявіть собі такий парадокс. Павло Загребельний, на жаль, покійний вже, отримував десь 900 гривень своєї пенсії, створивши цілу бібліотеку українських книжок. Сьогодні сущі письменники, Анатолій Дімаров отримує десь біля тисячі гривень.

Як ви ставитеся до того, щоб ми все-таки, якщо ми вже такі, так хочемо справедливості і намагаємся її домагатися, як ви ставитесь до того, щоби все-таки, скажімо, письменникам прийняти щось подібне до того, що зараз пропонуєте ви? Яке ваше ставлення до цього? Ви підтримуєте?

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Я думаю, що це дуже актуальна проблема. Дійсно, ті, хто несе слово просвіти, хто є авторитетом, він сьогодні, ну, живе в жалюгідних умовах. А тим більше він практично не заробляє собі на достойну пенсію. Але я думаю, що це норма іншого закону. І, очевидно, нам треба подумати, можливо, щодо лауреатів Шевченківської премії. Хоча б цей крок зробити. І в такий спосіб подумати про те, щоб корифеї нашого письменництва були підтримані і адекватно поціновані в цьому суспільстві.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кузьмук Олександр Іванович. Немає. Кармазін Юрій Анатолійович.

16:55:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я буду підтримувати ваш законопроект, тому що він насамперед забезпечує зупинення втечі інтелекту з України, тобто мозгів.

Також попередній законопроект ми з вами розглядали, ми там прийшло до висновку, що з 01.01.11 року треба вводити – це беззаперечно. І спасибі, що ви це підтвердили. Я хотів тільки вас спитати чому ми записуємо з 2000 року? Можливо, можна термін не обмежувати 2000 роком, можливо, треба піти трошки далі. Я розумію, що там не буде великих доплат, тому що не забувайте, ми зараз залишили в силі Закон „Про боротьбу з корупцією”. А це значить, що там зараз ні шпаринки не буде у державних, вірніше, у працівників державних вузів. Просто там зменшиться, не буде вже 0,5, там кругом зменшаться всі суми, можете не сумніватися в цьому.

Тому, можливо, далі …

МАТВІЄНКО А.С. Ця норма перенесена з попередньої частини 24 статті, і вона не стосується суті моєї поправки, вона просто говорить про механізм нарахування. Коли ми перейшли на іншу процедуру оформлення пенсії, а саме, з 2000 року потім іде інший механізм нарахування. І тому ми не можемо зараз це змінити, тому що ми не мали такого обліку до 2000 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костенко Юрій Іванович. Відсутній. Стоян Олександр Миколайович.

16:57:27

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу, я, безумовно, підтримую те, що ви сказали, треба підняти пенсії науковим працівникам, і літераторам треба підняти пенсії і багато іншим. Але скажіть, будь ласка, чому така соціальна несправедливість: сьогодні державний чиновник отримує 80 відсотків, а то і 90 відсотків від середньої заробітної плати пенсії, а вчитель, лікар – це також творчі люди і працюють – отримують всього 50 відсотків від середньої заробітної плати. А ті, хто доять корів, а ті, хто стоїть у станка, а ті, хто працює в шахті або у металургійному цеху, чомусь 50 відсотків. Чому така соціальна несправедливість?

У мене питання: „Чи не вважаєте ви за доцільне взагалі переглянути систему пенсійного забезпечення, виходячи з того, що всі громадяни України, які досягли пенсійного віку, повинні отримувати пенсії відповідно до стажу, до середньої заробітної плати і брати за потолок скажу, за коефіцієнт: 80-90 відсотків заробітної плати. Не можна ділити на білих, на чорних, на поетів, письменників, науковців. Яка ваша пропозиція?

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Я думаю, що, абсолютно вас підтримую, що пенсійна реформа вже запізніла, і нам потрібно проводити пенсійну реформу, і чим швидше, тим краще. І, очевидно, в тій пенсійній реформі дійсно розглянути всі ті пропозиції, і в тому числі те, що ви говорите, достатньо слушно. Але я зараз говорю тільки про одну норму і просив би її підтримати з розумінням, що ми маємо перейти до всієї реформи всієї пенсійної системи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх Григорій Євдокимович.

16:58:56

СМІТЮХ Г.Є.

Анатолій Сергійович, поясність, будь ласка, у нас, наскільки я пам'ятаю, на сьогоднішній день в вищих навчальних закладах і середніх технічних закладах майже половина – це вузів приватного характеру. І там теж працює відповідно викладацький склад тих чи інших фахівців, так? І як цей закон буде розповсюджуватися на людей, які працюють в державних закладах і в приватних? Це перше питання.

І друге питання. Не рахуєте ви, що потрібно в цілому робити реформу? Тому що у нас утримується на сьогоднішній день така кількість науковців, а практичної віддачі в нашій державі, ну на жаль, сьогодні ми як споживачі конкретно товару або ноу-хау якісь не отримуємо. Тобто пройшов відрив реальності: наука сама по собі йде в один напрямок, а економіка сама по собі. І тому ми зовсім не маємо, так сказати, інноваційного характеру розвитку економіки. Як ці питання вирішуються, і як цей впливає закон на те, щоб це якимось чином вирішило цю проблему, яка буде сприяти економічному розвитку України?

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

Ну, наукових установ наших таких приватних немає на відміну від широкої галузі вузівських закладів. Я хочу сказати, що безперечно я підтримую філософію наведення порядку і ліцензування вищих шкіл. Те, що робиться сьогодні у нас із кількістю вузів, це, я думаю, ми попереду всієї планети. І, очевидно, курс сьогоднішнього міністерства достатньо ліберальний. Він хоч і приводить до порядку, але, мені видається, достатньо ліберальний. Потрібно дивитися на якість, чи здатний той чи інший вуз дати якісну освіту, і тільки таких ліцензувати. Але стосовно того, що наука тоді може бути у якості викладачів в такому вузі очевидно стимулювати потрібно, незалежно від того приватний він чи він державний. І саме це передбачає підтримку справжніх науковців, а не якихось формальних людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Доповідь по альтернативному проекту народного депутата України Кульчинський Микола Георгійович. Не альтернативне, але з цієї саме тематики. Ми їх всі розглядаємо разом, оскільки вони всі стосуються однієї тематики. Будь ласка, з місця.

17:01:23

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Кульчинський, депутатська група „За Україну!”, партія „Наша Україна”.

Я прошу зняти з розгляду мій законопроект, оскільки вважаю, що він втратив, з одного боку, актуальність, а з другого боку, вся українська пенсійна система потребує дуже і дуже глибокого реформування і дуже серйозного підходу до цього реформування. І оскільки існує колосальна несправедливість в солідарній системі, колосальна несправедливість і в спецпенсіях і звичайних пенсіонерах, і цим своїм законопроектом я цієї проблеми не вирішую. Прошу його зняти з розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень? Ми знімаєм з розгляду 2761 на прохання. Нема.

Запрошую для доповіді по законопроекту 3001 Павловського Андрія Михайловича.

17:02:18

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується законопроект 3001. Пропонується внести зміни до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (щодо уточнення статусу наукових працівників), зокрема пропонується, щоб науковим працівником вважався той вчений, який крім того визначення, що зараз є в діючій нормі, мав ще наукові публікації не менше трьох наукових публікацій у друкованих виданнях, що визначаються вищою атестаційною комісією і входять в перелік фахових видань. Це пов`язано з тим, що є певна категорія громадян, які займають наукову посаду, не маючи ні наукового ступеню, ні наукового вченого звання. Хочу також звернути увагу, що от ми намагаємося і підняти пенсії, про що попередній доповідач казав. І будуть потім претендувати на підвищену наукову пенсію.

І хочу якраз звернути увагу, що за кордоном публікація наукових робіт є обов’язковим, і це якраз є там так званий індекс цитування. І це є одним з визначальних ознак того, що відрізняє наукову роботу від інших. Дякую за увагу.

І, до речі, ще хочу додати, що цей законопроект зніме, усуне протиріччя між 1-ю і 6 статтею цього закону, де якраз і кажеться про те, що науковий працівник має публікувати свої роботи. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання? Запишіться, будь ласка.

Стоян Олександр Миколайович.

17:04:13

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, ви знаєте, яка сьогодні мінімальна пенсія? Нагадаю: це та пенсія, яку встановив ваш уряд, 498 гривень відповідно до прожиткового мінімуму. Ви не добавили 75 гривень, таким чином залишили за межею бідності мільйони наших пенсіонерів.

І у мене питання: а чи є у вас дані, скільки наукових працівників або допоміжних працівників в навчальних закладах, наукових інститутах мають тільки мінімальну пенсію, яка відкидає їх за межу бідності? Чи є у вас такі дані? Що ви пропонуєте, щоб вивести цю категорію людей за межу бідності, тобто за 792 гривні. Тому що сьогодні межа бідності на людину, якщо сукупний дохід менше 792 гривні, вона за межею бідності. Тобто мільйони пенсіонерів завдяки вашому уряду, уряду Тимошенко, за межею бідності, мільйони працюючих людей – 650 мінімальна заробітна плата – за межею бідності. Що ж ви пропонуєте у своєму законі, щоб вивести цих людей за межу бідності? Дякую за відповідь.

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Дякую за запитання.

Ну, я так зрозумів, що ви не зрозуміли суть питання. Тут є визначення того, хто є науковий працівник. Я пропоную, щоб таким був той, хто має не менше трьох наукових статей.

А взагалі щодо цього питання, що ви казали, у нас отримує наукові пенсії 85 тисяч громадян. 79, от уточнює пан Матвієнко. І середня пенсія 1600… 1850 гривень – середня пенсія наукового працівника.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

17:05:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я хочу запитати таку річ. В законопроекті ви ставите питання, що ти є науковим працівником, якщо маєш не менше 3 публікацій, що входять в перелік тих друкованих видань, які входять у вищих ……. виданнях, підвідомчих Кабміну.

Чи не здається вам, що це не є підтвердженням кваліфікації чи ефективності роботи людини. Тобто що це критерій, це один з критеріїв, але це надзвичайно малий критерій, щоб ми по цьому робили, чи це науковий, чи це працівник серйозний науковий, і щоб це давало якісь пільги. Мені здається, цього трошки замало.

Чи не вбачаєте ви, що треба підвищувати ці вимоги, які ви пишете. І що по такому критерію зараз у нас вистроїться черга просто до публікацій. І всього тільки на всього.

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Дякую, за питання. у нас взагалі є, як казав, категорія людей, які не мають ні наукових звань, не захищали дисертацій, а обіймають посади наукових працівників і при цьому не мають жодної публікації. І потім будуть претендувати на підвищену наукову пенсію. То ми їх стимулюємо, щоб вони хоча публікували результати своєї праці, щоб у науковому середовищі, дійсно, бачили, чим вони займаються, підтвердили свою кваліфікацію. І я вже казав, за кордоном це один з головних показників. Там є таке поняття, як індекс цитування.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. І кількість публікацій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михало Васильович.

17:07:42

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Фракция Партии регионов, Партия регионов и ее лидер Виктор Федорович Янукович всегда поддерживали интеллектуальный потенциал страны. Поскольку без интеллекта невозможно построить свободную демократическую красивую Украину, в которой будет всем комфортно и удобно жить.

Поэтому в данной ситуации для того, чтобы не было оттока мозгов за границу, для того, чтобы удержать интеллект в стране, наверное, нужно и материально поддерживать и сегодня и гарантировать им материальное обеспечение и пенсионный возраст. Поэтому с этой точки зрения, естественно, эти законопроекты найдут поддержку фракции Партии регионов, единственный вопрос к вам. Вынесено три законопроекта как быть нам тем, кто хочет саму идею поддержать, и философию законопроектов? То есть проголосовать за все три, а вы потом слепите один? Спасибо.

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Дякую за підтримку. Я пропоную підтримати всі три законопроекти, вони не протирічать і не є альтернативними один до іншого. Он пан Матвієнко наполягає, щоб закон в цілому прийняли. Я буду більш скромний, я попрошу, щоб за основу за мій проголосували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

17:08:58

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський "Блок Литвина".

Шановний Андрій Михайлович, відверто кажучи, ваша сама ідея симпатична. Знаєте, чому у нас жоден український вищий навчальний заклад не входить за рейтингами різними навіть в перші двохсот у світі? Якраз тому, що там один із трьох головних показників це рівень цитованості, тобто рівень, кількість публікацій. Але знаєте цю ідею можна було впроваджувати взагалі в закон, але не те, що стосується пенсійного забезпечення. Бо сама наукова робота передбачає різні галузі і спеціальності. От я вам кілька назву: науково-дослідна, проектна-технологічна, пошукова, проектно-пошукова, проектно-конструкторська і так далі. А тут під всім підводиться необхідність трьох публікацій, ви розумієте, що для спеціаліста, який працює в різних галузях це різні речі мати три публікації у ВАКівських виданнях. Певною мірою це не коректно ставити однакові умови людям, які працюють над різними темами по-перше, а по-друге, в іншій науковій площині.

Можливо ми в іншому…

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Дякую. Мета була просто, щоб люди, які претендують на статус наукового працівника мали якийсь мінімальний критерій, якщо вони не захистили дисертацію, не мають вченого звання, наприклад, а займають старшого наукового працівника і при цьому не мають жодної публікації. Хоча би був мінімальний критерій не менше трьох публікацій у виданнях, які визначені ВАКом. Інакше що то за науковий працівник, тим більше, що і студенти мають вже певні публікації, хто хоче займатись наукою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сушкевич.

17:10:47

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановний Андрій Михайловичу, я хочу запитати вас, бо в своєму слові Анатолій Сергійович Матвієнко сказав, одна з головних мотивацій у державних службовців це є пенсія державна, вони тримаються місця, вони дорожать ним. Якщо ми відсічемо зараз, виходячи з того, що треба необхідна кількість публікацій, а реферативні журнали померли, їх немає наукових видань, ви добре це знаєте, бо ви в сім’ї вчених виросли. І ви знаєте, в якому стані старше покоління, йдеться якраз в цьому законопроекті Матвієнка про старше покоління, яке повинно бути врегульовано, пенсія. Не може бути, вони шукати собі місця за межами України.

І тому моє запитання. Як ви вважаєте, це треба підтримати сьогодні вже, бо ми втратили все що можна, ще залишимо, втрачаємо і цей капітал? Дякую.

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Дякую. Щодо законопроекту пана Матвієнко, його можна підтримати, я про це вже казав. А щодо мого, то просто він визначає мінімальні критерії, які потрібно мати, щоб людина претендувала мати статус наукового працівника. І це ніяким чином не звужує категорію людей, які, як ви кажете, будуть отримувати пенсію, тим більше що це пенсія не державного службовця, а наукового працівника, це по іншому закону визначається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Камчатний.

17:12:18

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко", Харківська область, Вузівський округ, Київський і Дзержинський райони.

Відповідаючи своєму опоненту, який щойно згадав свого лідера, який багато присвятив підтримці науки і таке інше, я хочу сказати, що дійсно сьогодні багато хто цим законом не охоплюється на сьогодні, але на завтра буде охоплюватися. Я маю на увазі, перш за все, студентство – це майбутня наука, це майбутні світила, це майбутні світлі голови нашої нації. І саме наш лідер Юлія Володимирівна Тимошенко свого часу запропонувала підвищення стипендії цій категорії майбутніх науковців і це майбутня наука нашої нації. І сьогодні зокрема студенти мого виборчого округу глибоко вдячні Прем’єр-міністру за цю підтримку.

А питання моє полягає в наступному. Шановний Андрію, підкажіть, а наскільки сумісництво тих, хто займається наукою і тих, хто очолює певні організаційні структури, буде охоплюватись.

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Ну моя поправка стосувалась тільки кількості мінімальних публікацій. Щодо сумісництва, треба запросити попереднього викладача пана Анатолія Матвієнка, він здається казав про це, це не заперечує тобто людина може займатись і за сумісництвом і наукою, і адміністративною роботою, це не буде якось впливати на її пенсію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ключковський.

17:13:56

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую, Юрій Ключковський, „Наша Україна”.

В мене дуже конкретне питання стосовно трьох публікацій у так званих ВАКівських виданнях. Ну якщо я не помиляюся, ВАК почав визначати список цих видань десь років десять тому. Чи це означає, що якщо підтримують ваш законопроект, то всі публікації, які були раніше, ніж 10 років тому, перестають бути науковими публікаціями і особи, які їх здійснюють, втрачають статус науковця, наукового працівника.

По-друге, скажіть будь ласка, що робити молодшим науковим співробітникам, які наприклад тільки призначені а цю посаду і тільки починають свою наукову роботу. Якщо вони за перший рік не змогли опублікувати роботу, а лише її підготували, як ви вважаєте, вони перестають бути науковцями?

І третє. Якщо так сталося, що науковий працівник протягом одного року працював над монографією і не опублікував трьох статей, цей рік йому не буде зараховуватися в науковий стаж? Прошу відповісти на ці запитання.

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Мова не йде про науковий стаж. Я хочу звернути увагу, що три публікації, і хто займався наукою той знає, що це не так складно робити, тим більше мова іде не тільки про публікації, великі статті, чи монографії, а доповідь на наукових конференціях, які будуть потім опубліковані в ВАКівських виданнях, вони теж рахуються за публікацію. Є перелік журналів, які визначені ВАК, галузевих, наукових і так далі. Тези, тези конференції в доповіді публікуються в журналі, тоді це рахується за публікацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, законопроект 3185 Катерина Семенівна зараз доповісти не може. Адам Іванович, будь ласка.

17:15:59

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, є в нас ще один законопроект Катерини Самойлик за номером 3185. В зв’язку з тим, що вона знаходиться на лікарняному, я просив би, щоб ми врахували, я думаю, кожен бачив, що ідеї, вони не є альтернативними, вони дещо доповнюють законопроект, які пропонували колеги Матвієнко і Павловський. А думаю, коли буде виступати від профільного комітету представник, він скаже думку по всіх трьох законопроектах. Ми їх обговоримо, і матимемо можливості тоді голосувати по кожному із них. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь від комітету Михайло Васильович Зубець. Степан Давимука, будь ласка.

17:16:57

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, пані і панове! Комітет з питань науки і освіти ще в грудні минулого року розглянув усі запропоновані законопроекти. Вони стосуються питань соціального захисту вчених та їх пенсійного забезпечення.

Щодо проекту 2243 колеги Матвієнко. В ньому пропонуються, при начисленні розміру наукової пенсії за основним місцем роботи, враховувати роботу за сумісництвом. Це є надзвичайно актуальний законопроект.

Оскільки ви знаєте, що наші університети зараз поділилися на інститути, тобто факультети перетворилися в інститути, і викладачі працюють в різних інститутах. Є загальні кафедри, скажімо, математики, історії України і так далі, які, викладачі яких обслуговують всі інститути. І це робота за сумісництвом. І це дуже серйозно обмежує їх при обрахуванні пенсій.

І щодо цього законопроекту, ми маємо знову дуже цікаву юридичну колізію. Згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” при призначенні загальної пенсії враховуються всі види заробітку, з яких сплачуються страхові внески, тобто і за сумісництво. Але коли визначають пенсію науковця, то звертаються до Закону „Про науку і науково-технічну діяльність” і, власне, часто відмовляють враховувати оце сумісництво. Тому дуже актуальними є саме в цей закон цю форму ввести і ми підтримуємо відповідний законопроект.

Хочу ще для довідки казати, що середній розмір пенсії наукового працівника сьогодні складає 1959 гривень, це дуже низька пенсія. А середня заробітна плата складає сьогодні 2035 гривень. Бачите, нам потрібно обов’язково таки рішення приймати і негайно.

Так щодо законопроекту номеру 3001 народного депутата Павловського. Законопроектом пропонується нове визначення поняттю наукового працівника, яке стосується, власне, наявності цих трьох наукових публікацій. Ми вважаємо, що пропозиція колеги Павловського щодо наявності наукового працівника не менше трьох публікацій у затверджених ВАК України фахових виданнях є недостатньо обґрунтованою. Отже, за відсутності таких публікацій ця особа, перебуваючи на посаді наукового працівника і виконуючи практично науково-дослідницьку роботу, не матиме не статусу науковця, ні наукового стажу. Застосування цього закону на практиці може призвести до виникнення серйозних труднощів, особливо при підрахунку стажу наукової роботи та нарахування науковим працівникам пенсії. Адже при цьому пенсійним органам доведеться зважати не лише на зафіксовану в трудовій книжці займану науковим працівником посаду, але й на наявність згаданих вище публікацій. Крім того, до публікацій відносяться також патенти, які не друкуються в фахових виданнях. І тому теж не будуть зараховуватися Пенсійним фондом як публікація. Отже, цей законопроект якраз в цій частині дійсно вимагає, викликає серйозні сумніви і вимагає певного доопрацювання.

Комітет підтримує законопроект номер 2243. І щодо законопроекту Павловського, вважає, що його треба ще доопрацьовувати. Таке рішення, таке рішення нашого комітету. Але я кажу, це, ці пропозиції вимагають серйозні, серйозні сумніви. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до Степана Антоновича? Немає. Дякую. Сідайте будь ласка.

Записуємось на обговорення. Вечерко Володимир Миколайович.

17:22:22

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечёрко, Партия регионов. Передаю слово Стояну.

17:22:37

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

Я хочу сказати всім студентам, які щойно чули від БЮТу начебто про велику турботу Юлії Тимошенко про студентство. Так ось, в ваші програмі, коли ви йшли на вибори, було записано, що ви дасте стипендії десь приблизно середньо, як заробітна плата. Сьогодні ви знаєте, яка стипендія.

Далі. Я уважно почитав передвиборну програму Тимошенко Юлії Володимирівни, кандидата у президенти. Ось ця програма. Офіційно заявляю і кажу ….. ні одного слова про студентів тут немає, навіть не згадується слово студент. Ось турбота Тимошенко у майбутньому про студентів.

Я хочу привернути увагу до програми нашого лідера Януковича. Перш за все це перше робоче місце і компенсація підприємствам, які будуть брати студентів після закінчення вузу.

Друге. Сьогодні, ви знаєте, на державному замовленні 50 відсотків плати навчання. Наш кандидат у президенти Віктор Янукович пропонує 75 відсотків на державне замовлення, тобто держава вчить.

Тепер щодо пенсій. Шановні учасники, шановні депутати, я думаю, треба підтримувати науковців, безумовно, не можуть науковці нормально працювати, тому що немає стимулу, низький рівень оплати праці, низькі пенсії. У мене дуже багато колег, з якими я працював і в Донецькому університеті, і в Київському університеті, в інститутах, знаєте, вони сьогодні жебракують від тої пенсії, яку вони отримують. І тому, безумовно, підтримати треба пропозицію Анатолія Матвієнка. Але мене дивує, коли ми так, знаєте, точечно, вибірково добавляємо до пенсій. Державним службовцям свого часу зробили 80-90 відсотків від середньої заробітної плати, і, безумовно, отримуючи 90 відсотків, тобто на 10 менше відсотків, чим отримували заробітну плату, він безбідно може йти і бути на пенсії цей пенсіонер, скажемо, державний службовець.

Далі. Зараз науковцям це також треба зробити. Я ставлю питання: „А хіба ті, які працюють на землі, селяни, чому вони повинні отримувати 50 відсотків від середньої заробітної плати; чому металург, який стоїть у мартена, іде на пенсію, отримує 50 відсотків, хіба він зможе прожити і утримувати сім’ю; чому шахтар, який працює під землею, отримує 50 відсотків і багато інших; вчитель, лікар, працівник культури?” Тобто треба нам підходити комплексно до цієї пенсійної реформи.

І настав час зробити Пенсійний кодекс. Мова йде про що? Про те, що ми, дійсно, я не кажу, що треба зменшити пенсії державним службовцям, це не…, але треба, щоби всім призначали 80-90 відсотків від середньої заробітної плати, всім людям, які працюють у нашій державі. І щоб ці пенсії визначались відповідно до стажу роботи, і щоб не піднімати стаж виходу на пенсію, як це вимагає Міжнародний валютний фонд, а так, як є, і брати середню заробітну плату. От тоді це буде соціально справедливо.

Ну, хай буде на першому етапі, сьогодні ми підтримаємо Матвієнка. Але я хочу, щоб на наступному етапі я хочу, щоб мій спрацював закон, який лежить з травня 98-го року, закон, який би передбачав те, що я кажу. Він навіть не розглядався. Я подам цей закон знову і хочу, щоб ми підтримали…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

17:25:57

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, дозвольте я без агітацій і пропаганди, бо в мене в руках законопроекти, а не виборчі програми. Я думаю, що ми розглядаємо законопроекти, а не виборчі програми. Так ось щодо конкретних законопроектів.

Ще раз хочу сказати, що не хотілося б, щоб ідея колеги Павловського канула в лету. В неї є дуже здоровий глузд на перспективу. Я думаю, що колезі треба порадити внести ці пропозиції в інші норми цього ж самого закону, бо виникають дві позиції, які не можуть визначити, заслужила людина чи не заслужила. Я вам хочу навести приклади. От чи це публікації індивідуальні чи вони є колективні? І знаєте, якщо ми запишемо цю норму, будете бачити, як будуть робити так, щоб вставили прізвище (знаєте, як це робиться, да?) в колективну якусь публікацію. Другий момент. Якщо це монографія, якщо це колективна монографія, вона не підпадає під ваше визначення „ВАКівських публікацій”. Тому давайте цю ідею далі просувати.

Що стосується законопроекту 2243 колеги Матвієнко. Він, безумовно, має право на життя і повинен бути підтриманий. Знаєте, з якої простої аргументації? От Кодексом законів про працю України передбачено роботу за сумісництвом. Вона передбачена вже. Дальше. Разом з тим при обрахуванні розміру пенсії наукового працівника не включається до його заробітку кошти від наукової діяльності за сумісництвом, тоді як згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” при призначенні загальної пенсії враховуються всі види заробітку, з яких сплачуються страхові внески. Тобто тут є колізія, і колега Матвієнко якраз усуває цю колізію, наводить елементарну справедливість. Я вже не хочу говорити високих пафосних слів з приводу того, що хто не турбується про науку, той не турбується про суспільство, бо якість суспільного життя і визначають значною мірою науково-педагогічні працівники. І наукові працівники.

Тому у мене є пропозиція підтримати законопроект 2243 Анатолій Сергійовича Матвієнка, і в мене немає якихось аргументів для того, щоб не підтримувати і в цілому цей законопроект сьогодні. Можливо… і не можливо, а я просто закликав би шановних колег, щоб ми і в цілому сьогодні проголосували. Законопроект, ще раз хочу сказати, є коректним.

І останній момент. У порівнянні з 91-м роком у нас кількість науково-педагогічних, наукових працівників зменшилася в три рази. Можна говорити, що велика кількість – це не висока якість, але треба говорити, що при мізерній пенсії і зарплаті якість науковців теж буде невисокою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

17:29:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Ми розглядаєм вкрай важливі закони і якраз які стосуються багатьох людей, які нас можуть почути, яких називають сьогодні пересічними, а дехто їм тут сьогодні читає про програми кандидатів в президенти. Насправді я ж хотів би нагадати всім, хто говорить про програми президентів з цієї високої трибуни тільки одне: Конституція не передбачає вирішення тих проблем президентами, яких ви всі вішаєте на президентів. І це чітко пам`ятайте і не ляпайте язиками те, що не треба! У президента виключно є ті повноваження, передбачені Конституцією. Все, крапка. А тут давайте обговорювати законопроект.

Так от. По першому законопроекту, який вноситься колегою Матвієнко, 2243. Його треба приймати, його треба приймати в першому читанні, і принаймні це чітко, з урахуванням тих поправок, які є і стосуються в тому числі недержавних наукових закладів.

Щодо другого законопроекту - законопроекту, який вніс колега Павловський. Я хочу сказати, що він зробив спробу хоч якось поставити рогатки між тими вченими, які рахуються вченими, і тими, хто підпадає під закон цей: про наукову і науково-технічну діяльність. І це хороша спроба для молодого вченого.

Інше питання. Що якщо ми йдемо у відкриту Європу, у відкритий світ, то ми маємо перейти все-таки на оцінку роботи науковця так, як це робиться в світі. Рівень цитованості, чи індекс цитованості, скільки на тебе великого посилаються… А на кого з тих великих, хто сьогодні позахищав кандидатські і докторські дисертації, посилаються? Та ні на кого! Чому? Тому що більшість з них просто нікому не потрібна.

Я маленьку вам деталь кажу. Людина, яка потратить 3 роки життя – і внесе кодекс, і доб’ється його прийняття, - це не вчений, це так, мотлох. А от той, хто до одної статті напише три публікації, до одної статті, які не будуть прийняті, які не будуть прийняті до уваги, - це вчений, по цій класифікації.

А що ж тоді робити з винаходами? А що з патентами на них? А що з відкриттями? То не вчені? Та ні, то якраз вчені.

Таким чином, я буду підтримувати і в першому читанні, давайте підтримаємо закон Павловського, але треба його доробляти.

І накінець, закон Катерини Самойлик, я вважаю, також треба приймати в першому читанні, тому що є питання, не врегульовані в інших законах. Тут і час навчання в докторантурі ми вже в одному законі з них…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, завершуйте.

КАРМАЗІН Ю.А. Тому - зараз колеги Самойлик немає по об’єктивних причинах, - але я думаю, що цей законопроект, 3185, ми можемо прийняти. І ті зауваження Науково-експертного управління, які говорять, що це спеціальні пенсійні системи, а саме такою є пенсійна система для наукових і науково-педагогічних працівників, і тут пишуть про військових, прокурорів, суддів, державних службовців, ми не можемо порівнювати ставки науковців і державних службовців, вони просто непорівнянні, як палець з іншими частинами тіла, з головою наприклад. Тому, шановні, треба приймати і цей законопроект у першому читанні і доручити комітету всі три потім зробити добавками до одного закону – про наукову і науково-технічну діяльність. Дякую за можливість висловитися. Бо ми висловлювалися по чотирьох законах, один знятий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

17:33:23

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые Александр Владимирович, уважаемые коллеги! Давайте ответим на один вопрос: почему рухнул великий могучий Советский Союз? Много было причин. Но одна из главных причин состояла в том, что в Советском Союзе не был в цене интеллект. И когда не было адекватной материальной оценки, вознаграждения, творческого, интеллектуального, научного труда, серость пошла в вузы, серость пошла в науку. Естественно, Советский Союз отстал, проиграл соревнования миру свободной конкуренции и в научно-техническом плане, и в экономическом, и в итоге развалился.

Мы сегодня строим Украину. 18 лет строим. Но, к глубокому сожалению, на сегодняшний день мы имеем только 60 процентов, две третьих ВВП, от уровня 90-го года, то, что было, когда Украина была в Советском Союзе. И опять одна из главных причин состоим в том, что в нашей стране мы повторяем ошибку Советского Союза, СССР, что в Украине не в цене интеллект, не в цене научный труд и так далее.

Поэтому в данном ситуации нужно кардинально менять эту политику для того, чтобы интеллектуальный потенциал страны укреплялся, чтобы не было оттока интеллекта, не было оттока мозгов за границу, за рубеж. Чтобы мы здесь готовили, а кто-то готовый, готовых творческих работников, молодых ученых использовал бесплатно за образование, полученное в Украине, на Западе.

Поэтому для этого нужно, с одной стороны, стимулировать действующих научные кадры, научно-технический потенциал, и, с другой стороны, стимулировать их тем, что, работая в Украине, они получат адекватное материально вознаграждение при выходе на пенсию. Чтобы человек видел перспективу, простреливал свою жизненную перспективу, и на период творческой работы, период трудоспособного возраста и тогда, когда он уйдет на пенсию. В данном, исходя из этого, можно позитивно оценить, я еще раз повторяю, и законопроект Анатолия Матвиенко, и Катерины Самойлик, и поддержать эти два законопроекта, и обеспечить их принятия в конечном варианте, во втором чтении, чтобы они как можно быстрее вступили в силу. Поскольку пока, еще раз повторяю, и правительство, и Президент, и парламент лицом не повернется к науке, к научно-техническом потенциалу укреплению интеллектуальной базы страны, нормальной перспективы в Украине не будет. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович.

17:36:09

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, я вдячний народним депутатам України, які подали ці законопроекти з тим, щоб врегулювати питання пенсійного забезпечення наших громадян, які підпадають під дію закону про наукову та науково-технічну діяльність. Але ж я просив би всіх народних депутатів України, особливо авторів цих законопроектів, щоб ми якось зробили градацію тих проблем, які сьогодні реально існують саме в нарахуванні пенсій, в пенсійному забезпеченні цих громадян.

Питання сумісництва, ви знаєте, абсолютно логічним було б, щоб всім громадянам України нараховувалась пенсія, виходячи з того розміру заробітної плати, з якої сплачуються внески до Пенсійного фонду України, тобто це абсолютно логічно. Зараз діє норма закону, яка передбачає, що максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються внески, це 15 розмірів прожиткового мінімуму. А якщо взяти 744, 15 - це якраз виходить 11 тисяч 160 гривень, з яких це максимальна сума заробітної плати, з якої сплачуються внески до Пенсійного фонду. І логічно, якщо роботодавець та працівник сплачує з цієї суми внески до Пенсійного фонду, щоб і в нарахуванні пенсії в нього була теж сумарна заробітна плата за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Але ж давайте ми все ж таки спитаємо у цієї категорії пенсіонерів, яка для них найбільш болюча проблема зараз. А сама велика проблема для них це диференціація пенсій в залежності від року призначення. Чому?

Тому що стаття 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність” та стаття 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачає з 1 березня кожного року підвищення пенсії на 20 відсотків, не менше ніж на 20 відсотків, від темпів зростання середньої заробітної плати.

Це виходить, що якщо на 20 відсотків щорічно підвищувати пенсії так званого осучаснення, робити до заробітної плати, то по любому у нас працівник, науково-педагогічний працівник, чи науковий працівник, який вийшов п’ять років тому на пенсію, в нього буде пенсія вдвічі менша, ніж той науковий працівник, який отримує її сьогодні, виходячи з сьогоднішньої заробітної плати.

Оце питання, яке нам необхідно врегулювати. Нам необхідно вийти на такі темпи, щоб ми кожного року осучаснювали пенсії на 100 відсотків від темпів зростання середньомісячної заробітної плати, оце тоді буде вирішення проблем.

Я пропоную, враховуючи те, що і виборний процес іде, і все, можна за основу приймати законопроект 2243, але не більше. Давайте ми, якщо будемо готувати на друге читання, то врахуємо ті проблеми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій Михайлович. Смітюх Григорій Єфимович.

17:39:40

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Безперечно, що закон, який сьогодні ми розглядаємо, бо цілий ряд законів, які альтернативні ми розглядаємо, потрібно приймати в першому читанні.

І на мій погляд, за основу можна було б прийняти Закон 2243, який доповідав Матвієнко. Одночасно, безперечно, що під час другого читання, там є дуже багато слушних, в тому числі висловлених депутатами під час обговорення цього законопроекту, багато слушних пропозицій і це я думаю, що врахується під час розгляду в комітеті до другого читання.

Одночасно, користуючись нагодою, я хочу сказати. Ви знаєте, на мій погляд, сьогодні у нас в країні не відбулася так називаєма фундаментальна реформа, яка би затронула всю цю галузь, як можна сказати, наукову, яка би дала економічний ріст економіки України. Чому?

Два приклади буквально приведу. Недавно я зустрічався на одній зустрічі з послом Італії, і він мені говорить: «Ви знаєте, народний депутате», - він так назвав мене, - «народний депутат, чим ви займаєтесь?» Ми говорили тоді про трудову еміграцію, яка сьогодні, на жаль, на Україні є. І втому числі трудова еміграція, яку не відслідковують. Це молоді фахівці, які закінчують в нас вузи, відслідковують агенти їхні, агенти, я маю на увазі, агенти, які займаються вербовкою трудовою, так? І молодих наших вчених, молодих вчених або вчених, які мають дійсно ступінь вченого, да? Пропонують їм роботу. І, на жаль, на жаль, дуже багато цих людей молодих і не зовсім молодих находяться сьогодні за кордоном.

Тобто вони не збільшують наш економічний потенціал, ані не допомагають впроваджувати в нашу економіку, що виявляється повинна інноваційна бути для того, щоб якось розвиток йшов вперед, а вони збільшують можливості закордонних фірм і так дальше. Ще один. Так він, італійський посол говорить: „що ми” - говорить, - „Італія, прийме після Нового року, делегалізує ваших робітників, і ви, народний депутате, думайте, де ваші робітники, які мають високу кваліфікацію будуть працювати з часом. Вони будуть за частую працювати у нас. Тому що нам потрібні грамотні, толкові, наукові, молоді фахівці, яких, на жаль, в Італії недостатньо”. Це один приклад.

Другий приклад. На одній зустрічі, я був на одній зустрічі, де бивший керівник Сіменса на Україні пішов на пенсію, і він говорить: «Я не поїхав в Німеччину на пенсію, я знаходжусь на Україні». - Що робиш на Україні? - „Вербую ваших молодих вчених”. - Чому? - „Тому що ви готуєте їх, ви навчаєте їх, ви їх, так сказать, вирощуєте, так?” Держава за те витрачає кошти, а потім ті люди працюють за кордоном”.

І, на жаль, із тих п’яти или семи мільйонів людей, які знаходяться в трудовій еміграції - значна частина науковців, які працюють не на Україну. Чому? Тому що в Україні в принципі не говоримо ми сьогодні про фундаментальні зміни в Академії наук, вищої освіти і так дальше. І, не прийнявши комплексну програму цих змін, ми, на жаль, не зможемо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СМІТЮХ Г.Є. Ми, на жаль, на мій погляд, не зможемо дати достойну пенсію, достойну роботу, достойну плату сьогодні тим науковцям, які вкрай необхідні на Україні. Треба в цьому плані фундаментально приймати рішення і не робити якийсь окремий законопроект, який не впливає на загальну картину цього явища. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово Давимука Степан Антонович.

17:43:26

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні колеги! Я би все-таки від комітету сказав кілька слів про законопроект пані Катерини Самойлик, який найбільш широкий, найбільш системний і включає всі ті питання попередніх законопроектів.

Я б хотів відзначити лише одне особливо важливе питання, яке вирішується цим законопроектом. Ви знаєте, що в спеціальних конструкторських бюро, особливо в наукових закладах галузевої науки пенсії оплачуються самою організацією, науковою організацією. Тобто деякі наукові організації виконують роль пенсійного фонду і кількість пенсіонерів тепер набагато перевищують число працюючих. Це приводить до банкрутства цих організацій. І, власне, колега Самойлик тут дуже дає чіткі джерела фінансування.

Перше. За рахунок державного бюджету здійснювати виплати науковим працівникам всіх державних бюджетних і не бюджетних наукових організацій та вузів третього, четвертого рівня акредитації, а також наукових установ, які входять до Державного реєстру наукових установ яким надається підтримка держави. А за рахунок Пенсійного фонду України здійснювати виплати науковим працівникам недержавних наукових установ та вузів. Це якраз зніме ось ту проблему, яка вже десяток років так створює напругу саме в цій сфері. Комітет рекомендує підтримати законопроект Катерини Самойлик. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Антонович.

Переходимо до ухвалення рішення. Ставиться на голосування проект Закону номер 2243 про внесення змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність". Прошу визначатись.

17:46:08

За-337

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Доповідаючи цей законопроект, автор пропонував його ухвалити в цілому. З врахуванням тільки часу набуття чинності перенести його на набуття чинності з 1 січня 2011 року. Чи є заперечення у народних депутатів України щодо голосування в цілому? Є заперечення? Будь ласка, народний депутат Папієв.

17:46:46

ПАПІЄВ М.М.

Шановні колеги! Я просив би, щоб ми як народні депутати України все ж таки знали ті проблеми, які сьогодні реально існують і не вихоплювали якесь окремо взяте питання, не балансуючи всю систему. Я хочу, щоб ви ще раз дослухалися до мене. Головна проблема зараз в нарахуванні пенсій і в тому, які розміри пенсій отримують наукові та науково-технічні, та науково-педагогічні працівники, які вийшли 5 років тому, це питання усучаснення пенсій.

Шановні колеги! У нас 90 відсотків наукових працівників зараз виходять на просту пенсію, за загальним законом. І цей закон абсолютно не врегульовує проблему, яка сьогодні існує у цієї категорії пенсіонерів. Давайте підготуємо його повноцінно на друге читання, там, де ми врегулюємо і питання усучаснення заробітних плат, і питання усучаснення пенсій в залежності від темпів зростання заробітної плати, щоб люди отримали повноцінний і збалансований закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, автор законопроекту, Матвієнко Анатолій Сергійович.

17:47:59

МАТВІЄНКО А.С.

Шановний пан Михайло, я розумію абсолютно справедливе ваше застереження, але я хотів би звернутися до всіх колег депутатів з наступною пропозицією. Ми цю норму можем прийняти, як норму, як закон; пані Самойлик ми приймаємо, бо там законопроект – більше років, він говорить за соціальні відповідні там гарантії, включаючи і квартири, і будинки, і кредити. Ми приймемо за основу і тоді доопрацюємо, …….її закон, можемо доопрацювати цю норму, про яку ви кажете. А ця норма не заперечує того, про що ви говорите відносно інших законів.

Тому, якщо б ви погодились з такою логікою, я просив би його прийняти як закон, а за основу прийняти пані Самойлик, тоді норма сумісництва лише педагогічно-наукової і наукової діяльності залишиться, а інші норми ми доопрацюємо у законопроекті пані Самойлик. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон депутат Папієва.

17:49:01

ПАПІЄВ М.М.

Шановні колеги, питання нарахування взагалі пенсії із заробітної плати, з якої сплачується внески до пенсійного фонду, давайте ми ще раз послухаємо. Сьогодні на одного працюючого припадає один пенсіонер. Працюючи роботодавці разом з наймати ними працівниками сплачують 35 відсотків до Пенсійного фонду. Скажіть мені, будь ласка, при надходженнях до Пенсійного фонду в середньому 35 відсотків від фонду оплати ми зараз приймаємо масово закони про 80 і 90 відсотків пенсій від розміру заробітної плати. Збалансовувати їх механізмом компенсування з державного бюджету у вигляді субвенцій чи дотацій до Пенсійного фонду, я думаю, що це шлях в нікуди. Нам треба, щоб ми зараз трошки вгамували свої емоції, враховуючи те, що зараз і виборчі ідуть перегони, і все інше, давайте все ж таки будемо державницькими людьми і давайте будемо підходити з державницьких позицій, а не з позиції виборчої кампанії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, законопроект ухвалено в першому читанні. Я прошу комітет готувати його до другого читання.

Ставиться на голосування проект Закону номер 3001 народного депутата Павловського про внесення змін до статті 1 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”. Прошу визначатися.

17:50:47

За-112

Не підтримується цей проект.

Ставиться на голосування проект номер 3185 народного депутата Самойлик про внесення змін до Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність”. Прошу визначатися.

17:51:27

За-287

Рішення прийнято.

Прошу профільний комітет готувати до другого читання. По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 130, „Блок Юлії Тимошенко” – 97, "Наша Україна – Народна самооборона” – 15, комуністів - 27, „Блок Литвина” – 17, позафракційні – 1.

З мотивів голосування Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.

17:51:51

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Олександр Володимирович! Шановні колеги! Я думаю, оскільки два законопроекти змін до одного закону одержали підтримку у першому читанні, то ми попросили б профільний комітет, щоб потім не плодити багато законів, до другого читання підготувати як один закон, бо це зміни до одного ж і того закону, тільки до різних статей. Тому напевне було б правильно, якби ми зараз звернулися саме з такою ідеєю до комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що комітет схвально ставиться до цього, оскільки обидва проекти вносять зміни в один закон. Будь ласка, працюйте і запропонуйте нам зведений один проект внесення змін до цього закону про науково-технічну діяльність.

Шановні колеги, у нас зараз на черзі розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо питань студентського самоврядування) (1280).

На превеликий жаль, комітет не подав порівняльної таблиці… На превеликий жаль, комітет не подав порівняльної таблиці…(Шум у залі)

Скільки можна? Я роблю зауваження народному депутату Кожемякіну, який вигукує з місця абсолютно неправдиві речі. Ось все, що подано. Ось в такому вигляді. (Шум у залі)

Які пропозиції? Що будем робити з цим законопроектом?

Будь ласка, Микола Володимирович.

ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, я прошу всіх заспокоїтися. Я як співавтор даного законопроекту, який ми в сесійні залі підтримали в першому читанні, хотів попросити всіх розглянути даний законопроект, коли ми отримаємо всі порівняльну табличку. Дійсно, комітет розглянув цей законопроект, але на сьогоднішній день до другого читання народні депутати його не отримали. Я говорив зараз з керівником нашого Юридичного управління. Вони тільки сьогодні завершать свої пропозиції, вони не мають застережень, вони мають певні редакційні правки, з якими комітет погодиться. Тому в мене до всіх прохання: дочекатися порівняльної таблички і відповідного рішення Юридичного управління – і розглянути його завтра або в четвер, як тільки всі познайомляться з текстом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, щоб ми розглядали тоді, коли буде порівняльна таблиця? Навіть якщо в когось є заперечення, без порівняльної таблиці, яка підготовлена принаймні Апаратом, ми розглядати питання не можемо. Тому можете заперечувати далі.

Оголошується до розгляду для включення до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (реєстраційний номер 5435). Прошу визначатись щодо включення до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

17:55:09

За-121

Проект не включається до порядку денного сесії.

Оголошується до розгляду проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин неефективного управління державним майном в агропромисловому комплексі (реєстраційний номер 4773). Доповідає народний депутат України Присяжнюк Микола Володимирович. Прошу, будь ласка.

Роблю ще раз зауваження народному депутату Кожем’якіну за нецензурну лайку в сесійній залі.

17:55:55

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Олександр Володимирович! Шановні народні депутати! Згідно Конституції України та Регламенту Верховної Ради пропонується утворити Тимчасову слідчу комісію парламенту з питань розслідування обставин та причин не ефективного управління державним майном в агропромисловому комплексі.

Необхідність створення цієї ТСК обумовлена наступним. На час здобуття незалежності Україна мала могутній високопотужний, продуктивний агропромисловий комплекс з розвиненою інфраструктурою. Він забезпечував потреби у продуктах харчування не лише інших республік Радянського Союзу, а і частини Європи.

Проте визначальний потенціал агропромислового комплексу, природнокліматичні умови, найкращі у союзу, техніко-технологічне забезпечення, на жаль, не були використані для подальшого розвитку агропромислового виробництва.

За роки незалежності більшість об’єктів, що знаходились, чи знаходяться у власності та управлінні держави перебувають в занепаді, використовуються у приватних цілях.

На сьогоднішній день ми з вами маємо таку картину, що в Міністерстві агропромислового комплексу біля трьохсот підприємств, які вважаються державною власністю і печатки і документи, і статутні документи є власністю Міністерства агропромислової політики, але цими землями і цим майном давно вже управляють приватні структури з порушенням діючого законодавства. Це відбувається так з підприємствами, які виробляли шовкопряд, так відбувається з підприємствами, які вирощували чайну розу, які вирощували лаванду та інші підприємства.

Сьогодні маємо просто кричущі зловживання, точніше бездіяльність і майже в усіх галузях агропромислового комплексу. І такі галузі сьогодні, як переробна промисловість, рибне господарство, в якому ми на початку 90-х років рибний комітет мав в своєму відомі 240 риболовецьких кораблів, які виловлювали рибу в територіальних водах. А коли був розподіл майна і квот Радянського союзу, Україні досталась квота вилову риби в територіальних водах більше 8 мільйонів тонн щорічно. Але умова - виловлювати рибу своїми кораблями. На сьогоднішній день з 240 кораблів залишилось 13. І на минулому тижні продали ще один корабель, оціночна вартість 13 мільйонів доларів, продали за 2 мільйони доларів.

Так же відбувається в спиртовій галузі, сьогодні треба чітко зрозуміти, зробити аналіз і зрозуміти, яка доля подальша спиртової галузі нашої країни, або виставляти її на приватизацію, а якщо залишати державну монополію на виробництво спирту і заводи по виробництву спирту, тоді треба приймати радикальні, термінові заходи. Так же відбувається з виноробством і можна продовжувати ще багато, перелік довгий всіх агропромислових галузей.

За офіційними даними питома вага державного сектору в сільському господарстві за 2008 рік скоротилась до менш ніж 7 відсотків, це при тому, що ми мали ще два роки назад питому вагу державної власності в агропромисловому комплексі біля 35 відсотків.

І я хочу зауважити, що це не відбулася приватизація, це не відбулися торги на аукціонах, про які ми завжди, уряд і влада говорять, це відбулося тінізоване відпачкування майна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, Микола Володимирович, продовжуємо вечірнє пленарне засідання на 15 хвилин. Я прошу, якщо можливо, лаконічно, щоб ми завершили розгляд цього питання.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Пропонується створити Тимчасову слідчу комісію. Головою Тимчасової слідчої комісії пропонується обрати Рижука Сергія Миколайовича, заступником голови Рудченка Миколу Миколайовича и загальний склад передбачено встановити на рівні 10 народних депутатів, виходячи із представництва: один представник від 43 народних депутатів.

При цьому, звіт про виконану роботу встановлену заслухати на пленарному засіданні в шестимісячний строк. Регламентний комітет надав позитивний висновок щодо створення цієї ТСК.

Стосовно тексту проекту постанови. Як ми знаємо, рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2009 року (номер 20) Закон України „Про Тимчасові слідчі комісії, Спеціальну тимчасову слідчу комісію та Тимчасові спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України” визнанні неконституційними. Тому з преамбули постанови необхідно виключити відповідні посилання.

Плюс від фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" надійшла кандидатура до складу комісії народного депутата України Полянчича Михайла Михайловича.

Прошу також фракцію БЮТ не відсторонюватися від роботи у комісії і запропонувати три кандидатури до складу комісії.

Отже з урахуванням зазначених мною змін до тексту проекту постанови (я кажу це для стенограми), прошу підтримати утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин та причин неефективного управління державним майном в агропромисловому комплексі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Секундочку, затримайтесь. Є питання. Запишіться, будь ласка.

Проданий депутат Камчатний.

18:02:35

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, „Блок Юлії Тимошенко”, Харківська область.

Ну, черговий раз я риторичне запитання задаю ініціатору цієї постанови. Ви хочете відслідкувати про ті всі речі, зловживання і таке інше вашою комісією? Називали там „Чайну троянду” і таке інше. Це ж відноситься до конкретного регіону, ви знаєте, ким він контролюється. Кольором біло-блакитним. Скажіть будь ласка, чи не наштовхнетесь ви потім на критику з боку ваших патронів, коли ви викриєте правду, що відбувається на територіях, які контролюються вашою політичною силою? Дякую.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую, пане Камчатний.

Я вважаю, що політичний окрас в агропромисловому комплексі не був присутній. І в роботі комітета він не вбачається. І ви знаєте, я з великим задоволенням констатую, що ви не є член нашого комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

18:03:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я уважно прочитав постанову і пояснювальну записку. Я тільки хочу зрозуміти, а за який час комісія має розслідувати обставини і причини неефективного управління державним майном в агропромисловому комплексі? Починаючи з моменту незалежності України чи за який час? Це перше питання.

І друге питання. У нас і сьогодні неефективно використовується державне майно не тільки в АПК. Повністю в Миколаєві зараз добиваються заводи, в тому числі російськими політиками. На територію суверенної незалежної України при потуранні Служби безпеки, при потуранні Генеральної прокуратури, повторюю, політиками вищого рівня Російської Федерації у тому числі. У нас і сьогодні по оборонно-промисловому комплексу такі речі є і по іншим.

Чи не вважаєте ви за можливе, щоб комісія називалась просто „З причин неефективного управління державним майном”? І малось на увазі кругом, щоб ми зробили якусь інвентаризацію…

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Я вважаю, що все-таки, якщо ми візьмемо роботу комісії так широко, ми точно її загубимо. І сьогодні питання стоїть вже не все-таки основне завдання ставить комісія перед собою – це аналіз і все-таки рекомендації, як до кінця бути зі спиртовою галуззю, як бути сьогодні з рибним комітетом і як бути дальше. Тому що сьогодні ми бачимо, і монополія є, і нема дальше руху. А щорічно зникають по 5-6 спиртових заводів. Ми будемо мати те ж саме, що маємо сьогодні з цукровою галуззю: із 200 заводів сьогодні в цьому році працювало 52 заводи і дефіцит цукру отримали у цьому поточному році, більше 400 тисяч тонн цукру треба буде імпортувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яворівський.

18:05:46

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, 100 виборчий округ.

Шановний доповідачу, шановний доповідачу, шановний доповідачу! Добрими намірами, ви знаєте, куди вимощується дорога. Я ось думаю, звичайно, те, на що замахнулися ви сьогодні, це колосальна робота, це такий шматок роботи по всій Україні. Це ж не якась точкова одна подія. Куди не кинь, всюди є ці порушення. Щойно я з Кіровограда, Кіровоградський сокоекстрактний завод державний випускає горілку Антоньєвої „Артеміда” з лівого спирту. Ні копійки не сплачує фактично до бюджету. Так у мене виникає відразу питання. Я загалом підтримую вашу ідею, це добра ідея, але 10 народних депутатів, я ж був не один і не два, і не три рази членами комісії. Ми знаємо, як працюють комісії. Ну ви ж виявляєте, 10 народних депутатів повинні за якийсь термін, там 2-3 місяці, обстежити колосальні проблеми, які є. Це ж ви самі назвали: і рибне господарство, і виноробна та ж сама промисловість, і горілчана промисловість. Куди це всі ділося? Як воно пішло, ви собі уявляєте? Я боюсь, що це буде просто-на-просто булька і на цьому все закінчиться.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Пане Яворівський, дякую за запитання.

Звичайно, з вашим досвідом я трошки… як би впевненість в мене не зникла, але я думаю, що ми не повинні бути песимістами, і ми зобов'язані працювати. Якщо цього не будемо робити, через півроку ми знову будемо констатувати, що майно все тає, тає і кудись зникає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ключковський.

18:07:25

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський, "Наша Україна".

У мене два питання до доповідача. Перше. Так все-таки яку комісію ви пропонуєте створити – комісію з розслідування чи комісію з аналізу ситуації і вироблення рекомендацій? Я би хотів звернути увагу, що це завдання двох різних типів комісії: перше - слідчої, а друге – спеціальної.

Друге питання полягає в тому, я послухав уважно ваш виступ той, який ви, на жаль, не закінчили, і у мене склалося враження, що ви виступаєте вже з висновками комісії. Ви вже все знаєте: де було правильно, де неправильно. До речі, це випливає із назви комісії, де говориться „розслідування обставин та причин”. А факти вже встановлені? І я питаюся: ким встановлені ці факти? Мені здається, що початок роботи комісії, яка наперед себе демонструє упередженою, це вже буде не слідство, це вже буде середньовічна інквізиція. Можливо треба було би змінити настанови і може не вам треба було би цим займатися, а людині, яка більше схильна до об`єктивного аналізу і тоді вироблення рекомендацій?

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Комісія називається „Комісія з питань розслідування обставин та причин неефективного управління державним майном в агропромисловому комплексі”. І… і щодо висновків. Ви знаєте, що я є голова комітету, я не є членом комісії, і я не є головою комісії, і не буде ніякої упередженості, і коли аграрії попрацюють в цій комісії і в комітеті зроблять висновки і пропозиції це буде достатньо ефективно. А ті факти, які озвучив, вони вже неодноразово констатувались і були в рішеннях колегій агропромислового міністерства, були в Кабінеті Міністрів а ефективності ніякої. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гордієнко.

18:09:24

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати слово моєму колезі Цибенку.

18:09:30

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановний доповідачу, я хочу запитати себе і вас, чому ми штучно збіднюємо законодавчий процес? Це я до того, що з приводу й без приводу ми створюємо комісії. Справді питання само по собі досить важливе і актуальне, мабуть, можливо створити комісію з цього приводу, але у нас є профільні комітети, які мають в тому числі і контрольні функції. То чому ми забираємо повноваження у профільних комітетів і створюємо відповідні комісії?

І друге запитання. Від імені фракції, я хочу сказати, що фракція Компартії України не подавала пропозицію щодо включення до складу комісії Перестенко Марії Володимирівни. Тому я хочу уточнити: ким внесена ця кандидатура і з яких підстав?

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Кандидатуру Перестенко подавав особисто керівник вашої фракції Симоненко, особисто подавав. Це перше.

По-друге, я згідний з тим, що сьогодні якби комітети працювали ефективно і мали би… вони мають на бумагах повноваження, але сьогодні ми бачимо, що одним комітетом ми не спроможні зробити цю роботу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх Григорій Євдокимович.

18:11:07

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати, я особисто рахую, що, враховуючи стан сьогоднішнього нашого господарства в аграрному секторі, така комісія потребує. І якщо є ініціатива щодо її створення і бажання працювати, то вона тільки буде на користь, тому що вона не йде на звинувачення конкретної особи, ми не розслідуємо конкретні факти, а ми говоримо про загальний стан, що допоможе нам хоча б обговорити тут деякі питання фундаментально. Це перше питання.

Щодо фактів, то деяким народним депутатам я пропоную не знаходитись тут, а проїхати по наших селах – і там будуть всі факти: фермери розорені, підприємства стоять і так дальше. І там будуть факти, які свідчать про це господарство, яке сьогодні управляється деякими політичними силами.

А в мене питання щодо… Микола Володимировичу, до вас. Скажіть, будь ласка, чи буде являтися об’єктом дослідження необ’єктивне використання земель і системи в цілому Аграрної академії наук, яка нараховує дуже великі наші площі земельні, угіддя кращі? Це перше.

І чи буде досліджуватись питання щодо руйнації зрошувальної системи, яка загалом становить біля трьох з лишнім…

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Обов’язково питання щодо зрошувальної системи ми обов’язково візьмемо в поле зору роботи цієї комісії. Чому? Тому що сьогодні в нашій країні під зрошувальними системами було 5 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі.

Я наприклад скажу. В Південній Кореї всього сільськогосподарської землі 1 мільйон 200 гектарів. І сьогодні практично знищується вся зрошувальна система. Про що це говорить? Що ефективності, і ці землі деградують, і вони будуть виведені із сільськогосподарського обігу.

Стосовно Аграрної академії наук. Звичайно, ми будемо і там вивчати питання, тому що в Аграрній академії сьогодні біля мільйона гектарів сільськогосподарських угідь, які в тій чи іншій мірі неефективно використовуються. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Володимировичу. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Є необхідність обговорювати, тоді обговорення буде завтра. Будемо обговорювати? Я питаю, чи є необхідність. Якщо немає необхідності, можемо приймати рішення. Якщо є необхідність, то будемо завтра обговорювати.

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо… Голосуємо? Є необхідність у Юрія Анатолійовича. Шановні колеги, я не можу обмежити право депутата на обговорення.

Завтра розпочнемо ранкове пленарне засідання з обговорення і прийняття рішення. Вечірнє пленарне засідання оголошую закритим.