ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

1 червня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.  

10:01:26

Зареєструвалися  в сесійній залі картками 393 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України  оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Лукашука Олега Григоровича і  Чорновіла Тараса Вячеславовича. Прошу привітати наших колег, побажати їм життєвих і політичних успіхів. (Оплески) 

 Шановні колеги,  сьогодні Міжнародний день захисту дітей.  Давайте будемо пам’ятати цю дату і робити все у нашій роботі,  щоб діти наші,  діти в України і всі діти відчували себе захищеними.

Шановні народні депутати  надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України  за період з 18 по 21 травня 2010 року. Відбулося шість пленарних засідань Верховної Ради України, розглянуто 48 питань  порядку денного, за результатами розгляду: прийнято 8 законів та 7 постанов, 10 законопроектів прийнято за основу, 4 законопроекти направлено на повторне  перше читання,  1 законопроект  повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на  повторне друге читання, 10 законопроектів та 4 проекти постанов відхилено, за результатами розгляду пропозицій Президента України  один закон прийнято після доопрацювання, проголошено 63 депутатських запити.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 61 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народних депутатів України до складу коаліції депутатських фракцій „Стабільність і реформи” у Верховній Раді шостого скликання: Вережко Андрія Михайловича, Деньковича Івана Васильовича та Шепілєва Олександра Олександровича.

Шановні народні депутати, 31 травня 2010 року Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів України, обраних 30 вересня 2007 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, включених до виборчого списку Партії регіонів: Киричка Олександра Едуардовича, Ісаєва Леоніда Олексійовича. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошую народного депутата України Киричка Олександра Едуардовича.

 

КИРИЧКО О.Е.

Присягаю на вірність Україні. Зобовязуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обовязки в інтересах усіх співвітчизників”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вітаємо Олександра Едуардовича, шановні колеги. Для складення присяги запрошую народного депутата України Ісаєва Леоніда Олексійовича.

 

ІСАЄВ Л.О.

Присягаю на вірність Україні. Зобовязуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробуту українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте привітаємо Леоніда Олексійовича і побажаємо успіхів.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті  59 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народних депутатів України  Киричка Олександра Едуардовича та Ісаєва Леоніда Олексійовича до складу депутатської фракції Партії регіонів.

Відповідно до статті 61 Регламенту Верховної Ради України, згідно з особисто поданими заявами повідомляю про входження народних депутатів Киричка Олександра Едуардовича та Ісаєва Леоніда Олексійовича до складу коаліції депутатських фракцій „Стабільність і реформи” у Верховній Раді України шостого скликання.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з заявами, повідомленнями, запитами. Прошу записатися на виступи від фракцій.

Так, Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Прошу вас до виступу. Підготуватися Миколі Мартиненку.

 

10:07:34

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги! Депутатская фракция Партии регионов в Верховной Раде Украины заявляет, стабилизировать экономическую ситуацию в стране государственная власть под руководством Президента Украины Виктора Януковича приступает к закреплению развития достигнутых успехов. В ближайший четверг в Национальном дворце «Украина» глава государства выступит с программной речью, в которой будут подведены итоги первых ста дней работы пришедших к руководству страной команды профессионалов, и представлена стратегическая программа системных реформ.

На некоторых итогах ста дней необходимо остановиться отдельно. Прежде всего, нельзя не упомянуть, что в этом году на высшем государственном уровне был отмечен юбилей Великой Победы. Празднование способствовало не только объединению страны и консолидации общества, но и укреплению нерушимой дружбы  трех братских славянских народов: украинского, русского и белорусского.

Хочется особо подчеркнуть, что разумной альтернативы курсу на евроинтеграцию не существует. Но для того, что минимизировать финансово-экономические и временные издержки на этом пути, мы должны по максимуму использовать потенциал наших нормальных, добрососедских торгово-экономических, гуманитарных, политических взаимоотношений с нашим главным стратегическим партнером и вечным соседом – дружественной Россией.

Активизация диалога между президентами и премьер-министрами Украины и России способствовала бы нормализации отношений между нашими государствами, их последующей конвертацией в экономические дивиденды для нашей страны. 40 миллиардов долларов инвестиций, которые получит Украина по результатам харьковских договоренностей, будут использованы для модернизации нашей экономики и повышения ее конкурентоспособности.

В отличие от канувшего в Лету помаранчевого режима, запомнившегося народу постоянными распрями, склоками и обвинениями между Президентом Ющенко и Премьером Тимошенко, раскалывавшими страну, с их точки зрения, из-за несовершенства Конституции, якобы провоцирующей конфликты внутри власти, сегодня в рамках этой же Конституции, не поменяв ни запятой, сформирована единая, монолитная, сильная, демократическая власть, работающая на государство. Поэтому дело не в несовершенстве Конституции, а в конкретных людях. Если помаранчевая власть во главу угла ставила личный партийный корпоративный интерес, то ни о какой консолидации и речи не могло быть. Разношерстные интересы просто раздирали ее изнутри, а вместе с ней и страну.

Сейчас народ доверил власть новой команде во главе с Виктором Януковичем. Эта власть во главу угла в работе ставит исключительно интересы государства и народа, и как результат – власть работает, как часы: слаженно, ритмично, динамично и без сбоев. Наша страна обладает потенциалом достаточным для вхождения в клуб наиболее развитых государств мира. Сегодня мы можем и должны не потерять этот шанс: вхождение в двадцатку самых развитых экономик мира и является сверхзадачей программы реформ, которую представит глава государства.

В проведении реформ важна слаженная, эффективная работа Верховной Рады. Среди главных задач – принятие налогового, бюджетного  кодексов. В парламент будет внесен ряд законопроектов, которые улучшат бизнес-климат в стране. После долгих лет разговоров будет создан свод правил работы для бизнеса, разработанный на лучшем мировом опыте. Мы не даем пустых обещаний. Партия регионов обещает облегчить условия работы предпринимателей. И мы сделаем это.

Не менее важное направление нашей работы – административная реформа. Здесь нам досталось непаханое поле, переросшее чертополохом после слов и действий прежних горе-руководителей, спекуляциями на гуманитарных проблемах, сеявших неприязнь между жителями разных регионов нашей страны. Чтобы исправить ситуацию, нужно выровнять перекосы в развитии территорий, обеспечить приток инвестиций на местах.

В ходе первого заседания Совета регионов на прошлой неделе во Львове Президент Украины Виктор Янукович дал конкретные поручения органам власти разработать шаги в этом направлении. А основной посыл совещания можно сформулировать так. Тля нас нет своих и чужих регионов. Выборы давно закончились. Мы все – граждане единого государства. Поэтому давайте общими усилиями работать на благо Родины и каждого гражданина.

Сейчас важно провести выборы в местные органы власти. Подчеркну, выборы должны быть назначены и организованы с безусловным соблюдением основного закона. Это твердая позиция Президента и Партии регионов. Затягивать с проведением выборов еще на год нельзя. Это противоречит не только Конституции, но и настроениям избирателей, проголосовавших за смену центральной власти. Сказав «а», нужно сказать и «б». За выборами Президента страны должна последовать ротация на местах.

Для организации выборов нужно пересмотреть принцип их проведения, чтобы приблизить депутата к избирателю. Для этого нужна политическая воля парламентариев. Главное, чтобы  во главу угла ставилось соблюдение законов, а не политическая целесообразность и политический эгоизм.

В завершение хочется сказать следующее. На территории нашей страны проживают представители разных национальностей, говорящие на разных языках, носители разных национальных культур, исповедующие разные религии. Но это еще раз подчеркивает, что Украина многолика, но она одна, одна для всех нас и нам вместе в ней жить. Поэтому и поднять ее мы сможем…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Поэтому и поднять мы ее сможем, только объединившись, только консолидировав усилия, только все вместе,  ставя во главу угла высшие интересы государства и народа. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Павловський.

 

10:13:08

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги! Головною темою сьогодні є проведення виборів до місцевих органів влади, дискусії йдуть навколо двох моментів: дата проведення таких виборів і можлива зміна виборчої системи. Але людей цікавить інше, чи зможуть вибори в їх місті чи селі серйозно  змінити життя на краще? Чи поліпшиться ситуація в комунальній сфері, чи  з’являться нові дороги, соціальні об’єкти і так далі? Чи просто  перетасують депутатів, а всі проблеми залишаться не вирішеними?

Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" вважає, що головним завданням парламенту щодо місцевих виборів є реформування місцевого самоврядування, посилення його самостійності. Для цього необхідні зміни до Конституції та законодавства, а потім можна робити вже буде і вибори.

Про які  зміни йдеться? По-перше, місцеві громади мають отримати реальні важелі впливу, передусім фінансові, потрібна децентралізація, про яку стільки говорять, але якої досі немає. Неприпустимо, коли через місцевий бюджет розподіляється 20 процентів коштів, а через центр – 80.

По-друге. Потрібно модернізувати виборчу систему аби в органи місцевого самоврядування обирали тих кого люди знають і підтримують, тих хто знає місцеві проблеми і шляхи їх вирішення.

Але те, що пропонується зараз не відповідає тільки що  озвученим тезам. Нарешті необхідні зміни до Конституції аби ради всіх рівнів і мери мали один термін повноважень і обирались в один день. До речі, якщо вибори відбудуться найближчим часом, доцільно сумістити з ними і всі позачергові вибори на місцях. Провести все одним великим пакетом.

Результати місцевих виборів напряму відбиватимуться на житті кожного громадянина, тут необхідний політичний консенсус всього парламенту. Неприпустимо силою нав’язувати якусь модель в інтересах центральної влади.

Нещодавно ми таке вже проходили, згадаймо 27 квітня під час ратифікації Харківських угод. Наша фракція вважає, що вони стали лише наслідком цілої низки порушень Регламенту з боку коаліції та керівництва Верховної Ради. Були проігноровані всі процедури підготовки та розгляду питань, сама угода готувалася у надзвичайно закритому режимі і це викликало закономірні застереження з боку опозиції щодо можливих загроз Національній безпеці та суверенітету України.

27 квітня влада вирішила продавити свої рішення за будь-яку ціну, політична  доцільність перемогла законність. Стала очевидною нездатність всього українського парламенту, включаючи його керівництво, організувати роботу Верховної Ради за процедурою, визначеною Регламентом. Відповідно ми запропонували всім депутатським фракціям спільно відшкодувати шкоду, заподіяну майну парламенту 27 квітня, пропорційно чисельності кожної фракції. А то в нас виходить фольклорний принцип – битий небитого везе. Головне зробити з цього висновки і надалі будувати роботу Верховної Ради виключно в рамках Регламенту з чітким дотриманням всіх процедур та з пошаною до думки меншості. Тому наша фракція ініціює підписання всіма фракціями меморандуму, який би унеможливив повторення подібного протистояння та повернув роботу парламенту в русло законності.

Шановні колеги, ще одна тема. Останнім часом в політичному середовищі все частіше почали лунати ідеї та пропозиції щодо радикальної зміни законодавства у сфері мовної політики і законодавства, яке визначає основні напрямки державної політики з питань національної безпеки України у зовнішньополітичній діяльності. Зокрема висувається ідея щодо зміни статті 8 Закону України про основи Національної безпеки України та вилучення з неї положення, згідно з яким, одним з основних напрямків державної політики є набуття України членства в Європейському Союзі та організації північноатлантичного договору при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами співдружності незалежних держав, а також іншими державами світу. На мою думку такі поспішні зміни законодавства у зазначених сферах можуть нанести серйозної шкоди іміджу України як послідовного суб’єкта міжнародних відносин.

І шановні колеги, ці речі, які ініціюються, вони будуть ділити не тільки сесійний зал, але будуть ділити все українське суспільство.

Тому ми внесли, депутати нашої фракції, внесли проект постанови 6452, якою пропонується запровадити мораторій на внесення змін та доповнень до законодавства у цих сферах, а також встановити практику вирішення таких питань лише після їх обговорення на...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

МАРТИНЕНКО М.В. ... при цьому, термін мораторію до 15 березня 2015 року пропонується встановити в зв’язку з тим, що не пізніше цієї дати повинні завершитися наступні чергові вибори Президента України.

Просимо прискорити в комітеті розгляд даної постанови. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Іван Григорович Кириленко, від фракції «Блоку Юлії Тимошенко», наступним буде виступати Сергій Гриневецький.

 

10:18:52

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановні виборці, шановний Голово! Все українське суспільство, навіть міжнародна спільнота очікували наш кінець травня. Бо саме на ці дні передбачалося внесення широко анонсованого пакету глобальних реформ, що співпадало зі 100 днями перебування у владі нової команди.

Ми добре знаємо ситуацію. Не все так просто і гладко, як хотілося. Значної суми  коштів не добирає казна. Вперше за рік квітень до березня майже на 2 відсотки впало промислове виробництво. Майже на 30 відсотків до минулого року скоротились іноземні інвестиції. На 12 мільярдів гривень переросли обсяги невідшкодованого ПДВ. Ситуацію не рятує навіть величезна за обсягами емісія грошей Національного банку. І в той же час світові глобальні процеси, у які Україна вже давно інтегрована, стають дедалі тривожнішими. Ми всі свідки, як розгортається найтяжча заключна фаза фінансово-економічної кризи. Після колапсу у банківському та фінансовому секторах без кредитів загальмувала економіка. Ці процеси неминуче перекинулися на бюджет, а це вже найчутливіша сфера – соціальна.  Мільйони людей у багатьох країнах вийшли на вулиці з рішучими і далеко немирними гаслами. До України, в силу різних причин, світові негативні тенденції доходять із запізненням у кілька місяців. Але саме через те, вони набирають ще більш гострих  форм і бють надзвичайно боляче по прошарках населення, які потребують соціального захисту.

Як підтримати наших громадян? Що робити і де брати гроші? Це ключові питання для влади у будь-який країні і для тих реформ, які вона проводить. Що ж маємо у нас?  Нова влада в перші ж дні  дуже чітко заявила про суттєве, на 20 відсотків, скорочення видатків на утримання бюрократичного апарату, тобто планувалось майже 40 мільярдів гривень чистої економії. Цих грошей з лихом би вистачило на покриття дефіциту Пенсійного фонду і на підвищення пенсій не на ті  скромні відсотки, що ви  проголосували, а на рубежі, що обіцялось. Що ж вийшло насправді?

Станом на сьогодні бюджети усіх рівнів розглянуті і затверджені. А в результаті видатки на чиновництво не знизились, а зросли на 25 відсотків. І це в умовах, коли країна ще повністю не оговталась від кризи. Багата і сита Європа це добре розуміє. Саме тому однозначно і відкладно скорочує видатки на утримання бюрократів і не на відсотки, а в рази. У нас, на жаль, все навпаки.

І ще про одне джерело. За скромними оцінками до 40 мільйонів доларів США українського походження відлежується в офшорах. Для нашої небагатої країни це величезна розкіш. Тим більше, що провідні країни світу, реагуючи на фінансову кризу, жорстко внормували такі речі. В результаті офшори у світі залишились лише для українських олігархів. Повернути усі ці гроші Україні нескладно. Потрібно лише переглянути деякі міжнародні угоди в цьому залі. Ми намагалися це зробити. Тоді ви не підтримали, бо боялися. Сьогодні боятися нічого. Свої своїх чіпати не будуть. У будь-якому випадку це колосальний інвестиційний ресурс і десятки мільярдів до бюджету. І дуже дивним виглядає закон, який ви буквально прогризли в цьому залі нещодавно. Відповідно до нього з України можна вивозити без податків скільки завгодно капіталу дивідендів, прибутків і  так далі. А ще вчора будь-який інвестор платив 15 відсотків до бюджету і вільно потім розпоряджався заробленим. Скільки зараз мільярдів тратить казна в цих надзвичайних умовах можна тільки здогадуватися. Во істину для декого  Україна це ще територія, а не батьківщина.

Окремо про земельні питання. Кілька відсотків угідь – це земля  в селищах, містах і передмістях і коштує вона за даними експертів близько 140 мільярдів доларів. В минулому році не захотіли голосувати за земельні аукціони, то проголосуйте сьогодні і наповніть цими грішми казну, а не  кишені спритних ділків. Одним словом, гроші в країні  є і чималі, їх немає поки що  в державі. І змушена діяти нова команда методами вчорашнього дня, душити тих, що дихає. Замість  обіцяного максимального сприяння малому та середньому підприємництву, податкових канікул робиться протилежне, не повертається ПДВ, посилюється податковий тиск, на порядки зросла кількість перевірок  і перевіряючих органів. Депутатами опозиції розроблені ряд ініціатив, які покликані  вирішити   найбільш гострі  і болючі проблеми, з якими сьогодні стикаються підприємці.

Тому  ми  наполягаємо на розгляді  у  середу: перше - про систему спрощеного оподаткування, друге - про п’ятирічні  податки  і канікули  для підприємців в залежності від виду діяльності, третє - про посилення  відповідальності  посадових осіб за перешкоджання підприємців, четверте – про скорення виду ліцензування та скорочення контролюючих органів, які здійснюють перевірки, п’ятий -  прийняття  правил   для   місцевих влад та органів місцевого самоврядування, керуючись якими вони зобов’язані  підтримувати  діяльність   малого і середнього  підприємництва.

Прийняття такого пакету  законів – це перш за все створення  європейських  умов і правил для розвитку  підприємництва. І як наслідок запорука того, що в Україні завершиться криза. Ми   також пропонуємо у п’ятницю  заслухати керівництво уряду, як саме влада планує сприяти розвитку підприємництва…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. … і коли припинить тиск. Як бачите,  те, що ми пропонуємо, немає жодного політичного забарвлення. Єдине, що я хочу додати на завершення, фракція  уповноважила мене офіційно заявити наступне. З метою відмежування від депутатів-перебіжчиків фракція "Блоку Юлії Тимошенко"   прийняла рішення  до 1 червня поточного року провести перереєстрацію членів фракції шляхом подання депутатами  особистої заяви про підтвердження свого членства у фракції за новими політичними  обставинами  та згоди перебувати  в опозиції. Станом на  10 годину  1 червня перереєстрацію пройшло   130 народних депутатів, обраних  за нашим списком.  Термін перереєстрації, а саме подання  вище зазначеної заяви спливає сьогодні. Депутат, який не подав вище зазначеної заяви, будемо  вважати таким,  що не увійшов до складу нашої фракції.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Гриневецький, будь ласка. Наступним буде  виступати Алексєєв.

 

10:24:59

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово, шановні колеги!  У жовтні  цього року  виповнюється  25 років, як  була ухвалена  Європейська  хартія місцевого самоврядування. Україна, як відомо,  ратифікувала цей документ у липні 1997 року, тим самим  підтвердивши своє прагнення втілювати європейські  принципи демократії та права. З того часу, на жаль, так і не було зроблено серйозних кроків для цього. 

Хочу нагадати, що хартія визначає місцеве самоврядування як, цитую: „право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої  компетенції в інтересах місцевого населення”. Що стосується права, то воно, ніби-то, у місцевих рад є. Набагато гірше полягає справа із спроможностями.

Не останню роль в цьому відіграє так звана політична доцільність, у жертву якій приносяться інтереси територіальних громад. Стало поганою традицією перед кожними черговими виборами змінювати принципи формування місцевих рад. Наприклад, якщо 15 років тому виборець обирав депутатів за мажоритарною системою, 10 років тому за принципом рівного представництва сіл та селищ, районів, міст обласного значення, 5 років тому – за закритими партійними списками, сьогодні говорять про необхідність змішаної системи.

Що ж отримала Україна за результатами численних виборчих реформ? Замість обіцяної політичної структуризації - панування місцевих фінансово-економічних кланів, прикритих партійними вивісками. Замість формування політичної еліти – депрофесіоналізацію депутатського корпусу. Замість зміцнення місцевого самоврядування  - його систематичне саморуйнування. Все виглядає так, ніби ми в черговий раз перекладаємо відповідальність за власну неспроможність на громадян. Місцевому самоврядуванню сьогодні потрібна своєрідна дорожня карта, яка визначала би поступовість кроків щодо розширення його повноважень. Кожна політична сила, представлена у парламенті, у своїй програмі наголошує на необхідності реформи місцевої влади. Багато в чому ці програми сходяться. Але, коли доходить до реальних реформ, то кожен шукає у пропозиціях опонента політичні каверзи.

В першу чергу ми маємо повернутись у конституційне поле, з якого вийшли внаслідок політичної реформи 2004 року. А саме: повернути обласним та районним радам їх конституційний статус органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, як це визначено у статті 140 Основного Закону.

Необхідно нарешті ліквідувати розбіжності у статті 141 Конституції України і  призначити єдиний термін повноважень місцевих рад та міських, селищних, сілких голів. Змін вимагає і пункт 30 статті  85 Основного закону, чим ми можемо нейтралізувати  рішення Конституційного Суду  щодо терміну  повноважень  рад після позачергових виборів. Дочекатись врешті-решт рішення Конституційного Суду  щодо закону, який ми ухвалили з вами, правда, 1 квітня.

Це правова основа для ухвалення  Виборчого кодексу. І було б бажано, щоб зміни до кодексу вносились 2/3 від складу депутатів, що дозволить зберегти виборчу  систему від зазіхань на користь  тієї чи іншої політичної сили. Але це  лише прилюдія до більш масштабної реформи, про необхідність якої так багато  сказано і для  реалізації якої там мало зроблено.

По-перше, на наш погляд, доцільно було би повернутись  до практики обрання голів обласних та районних рад населенням територій.

По-друге,  кінцевим результатом реформи має стати відновлення повновладдя  рад, для чого повноваження обласних та районних  адміністрацій слід передати виконавчим органам цих рад.  Разом з тим слід скоротити кількість територіальних   представництв центральних органів влади. Це дозволить провести реальну децентралізацію управління.

По-третє,  провести децентралізацію бюджетної системи, зафіксувавши визначену частку загальнодержавних податків, які будуть надходити до місцевих бюджетів.

Конституційні зміни,  спрямовані   на формування ефективного місцевого самоврядування, – це дійсно вимога часу, але їх ухвалення потребує злагодженої позиції  всього депутатського корпусу і державницької позиції кожного з нас.  Дякую за увагу. (Оплески) 

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, фракція комуністів, Алексєєв Ігор.

 

10:29:58

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Шановні колеги, шановні громадяни, у короткий термін коаліція „Стабільність і реформи” змогла розв’язати цілу низку питань, які  не знаходили свого вирішення, – це  затвердження Державного бюджету  на 2010 рік, схвалення програми економічного і  соціального розвитку, укладання вигідних для держави угод з Російською Федерацією. Громадяни України і міжнародне співтовариство побачили, що в Україні створено дієвий союз політичних сил, який здатний протистояти тиску світової економічної кризи. Разом з тим на порядку денному стоїть питання розробки програми перетворень в усіх сферах суспільного життя. Ми наполягаємо на тому, що ця програма має відповідати кільком важливим вимогам. По-перше, не можна перетворювати програму проекту однієї політичної сили і одного центру прийняття рішення, зокрема Президента чи уряду. Такий підхід намагалися свого часу застосовувати попередні 5 років. Жодна з проголошених тоді реформ не була реалізована. Це стосується конституційної, адміністративної і інших реформ. Тим більше це стосується такої важливої теми як реформа в економічній сфері. План реформ повинен стати спільним надбанням і напрацюванням всіх гілок влади.

По-друге, ми наполягаємо, що метою будь-яких реформ має стати підвищення рівня життя громадян. На жаль, ми дуже часто чуємо в урядових колах розмови про лібералізацію економічного курсу держави. Такі реформи можуть мати дуже високу соціальну ціну. Зокрема, з порядку денного і досі не знято питання про підвищення комунальних тарифів. В умовах стримування росту доходів громадян це означатиме не тільки падіння рівня життя, але і колапс комунальної сфери загалом через кризову неплатоспроможність.

По-третє, ми вважаємо, що будь-які реформи тільки тоді набудуть системності, якщо будуть реалізовані в рамках пріоритетів, з яких буде досягнуто парламентський консенсус. Це означає, що передувати реформам має обовязкове прийняття Закону „Про засади зовнішньої і внутрішньої політики”. Інакше це ризик і загострення політичних та суспільних протиріч.

Наступним завданням, яке стоїть сьогодні перед владою, вирішення питання про надання російській мові статусу державної. Ми не погоджуємося з тим, що це рішення слід відкладати до кращих часів. Тема визріла і навіть перезріла. Дискусія навколо російської мови точиться вже давно. Настала пора розрубати цей „гордієв вузол” шляхом проведення всеукраїнського референдуму. Повноцінне вирішення проблем в рамках виконання Хартії регіональних мов неможливо. Більше того, воно несе загрозу розділу країни за етнокультурною ознакою.

Ми маємо визнати, що російська мова – це не мова національної меншини, як намагаються довести політичні опоненти. Це рідна мова не тільки для росіян, але й багатьох українців і інших національних спільнот нашої країни, які мають повне право вільно користуватися нею на всій території України.

Саме тому фракція КПУ наполягає на необхідності початку всіх необхідних процедур: від розробки конституційних змін з цього питання до проведення референдуму, імплементації його результатів.

Одним з найбільших завдань державної політики фракція Компартії вважає продовження роботи над корекцією зовнішньополітичного курсу, зокрема у напрямку поглиблення та розширення відносин стратегічного партнерства з Російською Федерацією. За останній час в цьому питанні намітились позитивні зрушення: керівництво країни відійшло від пагубної конфронтації у відносинах з Росією. Протягом двох місяців відновлено діалог на найвищому рівні, зняті гострі проблеми щодо співпраці у різних галузях: з питання продовження перебування Чорноморського флоту у Севастополі тощо. Поза сумнівом, це позитивні кроки, що дозволять нормалізувати відносини між нашими країнами.

Водночас викликає стурбованість нерішучість та коливання керівництва держави щодо поглиблення співпраці з Росією. Відверто дивує позиція Президента та Міністерства закордонних справ у питанні участі України у процесах економічної інтеграції на євразійському просторі, зокрема щодо повноцінного включення України у процес створення митного союзу Росії, Казахстану, Білорусі, відновлення інтеграційного процесу ЄЕП.

Викликають занепокоєння окремі заяви нинішнього керівництва держави, які робляться під час зустрічі з представниками західних урядів або дипломатичних представництв. Знову, як і в попередні 5 років, звучать мантри про незмінність курсу на вступ України до ЄС та розвиток співпраці з НАТО.

Від імені фракції КПУ хочу нагадати партнерам по коаліції, що зміна пріоритетів зовнішньої політики, розвиток відносин з Росією були одним із фундаментальних вимог КПУ при приєднанні до коаліції „Стабільність та реформи”. Це питання було базовим в угоді про підтримки на виборах Президента кандидатури Януковича блоком лівих та лівоцентристських сил.

І останнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

АЛЕКСЄЄВ І.В. Я хочу сказати, що Верховна Рада не повинна залишатися осторонь того, що відбувається вже протягом тижня в Маріуполі. Я имею в виду те события, которые происходят сегодня вокруг завода имени Ильича.

Хочу напомнить, что Украина уже потеряла «Криворожсталь», потеряла Алчевский меткомбинат, потеряла «Запорожсталь». Сегодня на порядке… на повестке дня могут возникнуть вопросы со сбытом отечественной руды, отечественного кокса. Это проблема социального взрыва более чем 50-тысячного коллектива.

И не случайно вчера лидер фракции Петр Симоненко на Погоджувальной раде выступил с предложением о создании специальной следственной комиссии, которая должна разобраться в этом вопросе. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, у нас виступи від фракцій завершено. Переходимо до реалізації порядку денного.

У нас сьогодні надзвичайно напружений порядок денний. Частину із них потрібно буде включити до порядку денного, частина пов’язана із законопроектами, на які накладено, застосовано вето Президента.

Ми зараз з вами маємо розглядати законопроект за номером 2263-1 – про здійснення державних закупівель з пропозиціями Президента України. Я просив, шановні колеги, з розумінням віднестися до того, в якій зараз ситуації ми будемо з вами працювати.

На превеликий жаль, профільний комітет проігнорував свою функцію і не виконав своєї місії і не підготував порівняльної таблиці до зауважень Президента. Я нагадую, що це треба робити не пізніше, ніж протягом 30 днів. Зауваження Президента до Закону про здійснення державних закупівель надійшли до Верховної Ради  16 березня цього року.

Зрозуміло, шановні колеги, що цей законопроект, цей, попередній закон, який ми з вами скасували, надзвичайно чутливі в суспільстві і дуже необхідні для суспільства.

Тому, зважаючи на рішення Погоджувальної ради, зважаючи на неодноразове попередження профільного комітету про необхідність підготувати його до розгляду, ми з вами сьогодні, виконуючи вимогу Регламенту, якщо профільний комітет вчасно не подає, маємо всі підстави розглядати цей законопроект.

Я зараз просив би бути дуже уважними, вам роздали, Президент і про це буде доповідати представник Уповноважений від Президента, перший заступник голова Адміністрації Президента скаже про це. Ми з вами повинні бути досить уважними, чіткими для того, щоб сьогодні нарешті цей досить і досить злободенний, злополучний, який хочете (можна знайти епітети) закон, нарешті, став законом. Тому давайте будь ласка, Кармазін прошу, одна хвилина і будемо далі працювати.

 

10:38:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін,  Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Я недаремно показав вам зараз про Регламент. Закон „Про Регламент Верховної Ради” передбачає те, про що ви сказали, Адам Іванович, що комітет зобов’язаний був, але закон не передбачає як діяти в тому випадку, коли такі ігноруації, і хто має тоді готувати ці порівняльні таблиці.

Тобто закон взагалі не передбачає, як можна по ньому  топтатися? Тому Адаме Івановичу, я хотів би, щоб ви зараз, щоб ми взагалі, якщо такі випадки будуть такі прецеденти надалі, паралельно йшла доповідь голови регламентного комітету,  голова регламентного комітету до розгляду має доповісти з якої причини, чому, хто? Це комітет коаліції, ви знаєте, хто з коаліції винен, що, як і давайте, або міняти керівництво, або розформовувати комітет, раз там багато цих комітетів. Третій місяць лежить закон внесений з вето Президента, це безпрецедентні випадки такі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дякую, Юрій Анатолійович, ви ще більше посилили мої слова, я вам дякую за це підсилення. Я просив би, дійсно, жодного профільного комітету більше не доводити сесійну залу до такої ситуації. Розглядається законопроект за номером 2663-1. Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України „Про здійснення державних закупівель”. Як я вже нагадував, пропозиції Президента від 16 березня 2010 року. Президент уповноважив доповісти його пропозиції першому заступнику глави адміністрації Президента Ірині Акімовій. Будь ласка.

 

АКІМОВА І.М.

Шановні колеги, народні депутати, шановний Адаме Івановичу, Верховною Радою України 11 лютого 2010 року було прийнято Закон України „Про здійснення державних закупівель”. Президентом України до вказаного закону було застосовано вето ще 16 березня і направлено було до Верховної Ради України для повторного розгляду. Однак всупереч вимогам Закону України „Про Регламент Верховної Ради”, пропозиції глави держави у встановлені строки розглянуті не були. Подібне зволікання на думку глави держави є неприпустимим, оскільки безпосередньо спричиняє збільшення кількості зловживань в сфері державних закупівель. Які були основні причини застосування вето Президентом України?

Одним із ключових аспектів було утворення та функціонування органу оскарження, визначений у законі механізм формування та функціонування цього органу, а також його повноваження, суперечить конституційній моделі України. Зокрема законом цей орган не є органом державної влади, однак йому давалися невластиві його в правовій формі повноваження. Він міг приймати рішення, які були обов’язкові до виконання всіма особами і за своєю суттю наділявся повноваження правосуддя, що не відповідає Конституції. Глава держави у своєму вето залишив питання щодо утворення функціонування органу оскарження відкритим. Однак Президент України наголосив, що ця норма закону повинна бути виписана так, що утворення органу оскарження, його статус, його повноваження відповідали б конституційній моделі організації здійснення державної влади. При цьому повноваження цього органу не повинні дозволяти перетворити його в інструмент штучного затягування процедури. Разом з цим, повноваження органу оскарження повинні забезпечувати заінтересованість замовника усунути порушення, виявлені цим органом. Це міжнародні пріоритети, які поділяє Президент України.

Уряд звернувся до Голови Верховної Ради з пропозиціями щодо положення щодо органу оскарження, які виписані цілком на базі міжнародних стандартів. І на думку глави держави, такі пропозиції заслуговують на увагу.

Другим ключовим аспектом невідповідності норм закону Конституції України стало те, що положення закону абсолютно не обґрунтовано передбачало запровадження можливості блокування банками платежів замовників за процедурами закупівлі поза судовими рішеннями. Вказано було декілька зауважень, які стосувалися невиправданих виключень стосовно предметів та процедур закупівель. Тому глава держави запропонував зменшити перелік випадків, на які не поширюються норми закону.

Главою держави було звернуто увагу на те, що в ухваленому законі відсутнє чітке визначення моменту та механізму, підтвердження акцепту тендерної пропозиції. Внаслідок зазначеного недоліку, механізм визначення переможця торгів був абсолютно непрозорим і незрозумілим. Оскільки замовник отримував можливість визначати іншого переможця торгів з вини учасника, який порушив строки укладання договору про закупівлю.

Главою держави було також запропоновано поширити поняття „генеральний замовник” відповідно до повноважень Конституції і на відповідні органи місцевого самоврядування. Розширити поняття „пов’язана особа”, з поняття „державні кошти” виключити „державні кредитні ресурси”, „гуманітарну допомогу в грошовій формі”, „кошти державних та місцевих  позабюджетних фондів. Поширити поняття на кошти, що надаються під гарантії Кабінету Міністрів, на позики іноземних держав та банків тощо, а також відкоригувати інші норми, які викликають суперечності у законі.

Прийняття поправок щодо  18 закритих пропозицій Президента дуже важливе, але не менш важливе прийняття поправок та пропозицій, які касаються двох відкритих пропозицій Президента. Нагадую вам, шановні колеги, що ці дві відкритті пропозиції, вони касаються органу оскарження і процедури оскарження.

На думку глави держави, запропонований в листі Кабінету Міністрів на главу Верховної Ради механізм створення органу оскарження і процедури органу оскарження відповідає міжнародним стандартам і глава держави просить вас розглянути це питання.

У зв’язку з наведеним я хочу нагадати вам, що є  багато груп і багато персоналій, які не хочуть, щоб Закон про державні закупівлі було прийнято. І це дуже понятно, бо цей закон він відкриває майбутнє нашої держави життя без корупції.   І зрозуміло, що не всі люди хочуть жити без корупції.

Зважаючи на вищесказане, шановні колеги, я пропоную вам розглянути сьогодні пропозиції Президента України. Прийняти ці пропозиції. Прийняти пропозиції,  які надійшли від уряду, бо ці пропозиції – це єдиний на сьогодні можливий шлях покращення процедури держзакупівель і формування майбутнього у цій конкретній сфері з пониженням, зі значним пониженням рівня корупції.

Підтримайте, будь ласка, ці пропозиції. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ірино Михайлівна.

Будь ласка, чи є запитання. Прошу записатись. Так, будь ласка, 10 хвилин. Матвєєв.

 

10:47:22

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу передать слово Цибенко Петру Степановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Цибенка, будь ласка.

 

10:48:38

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, перший заступник голови Комітету у справах  пенсіонерів, ветеранів  та інвалідів.

Шановна Ірина Михайлівна,  на превеликий жаль, на біду, у тому законі,  який ви зараз представляєте, виключено норму щодо проведення закупівлі технічних  засобів  реабілітації, виготовлених   за індивідуальними  замовленнями інваліда без застосування тендерних процедур. Хоча ця норма  містилася у всіх попередніх редакціях закону і  921 Постанові Кабінету Міністрів. Справа у тім, що виготовлення   протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного    взуття, засобів пересування для людей з вадами  опорно-рухового апарату  є індивідуальним  виробництвом та відповідно до статті 23 Закону про реабілітацію  інвалідів України  здійснюється за  індивідуальною програмою реабілітації інваліда відповідно до  Положення, яке затверджується  Кабінетом Міністрів  України. Тобто лише   індивідуальний підхід при виготовленні   виробу  дозволяє  забезпечити максимально можливе…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. 

 

ЦИБЕНКО П.С. Ірина Михайлівна,  у профільного комітету  є дві пропозиції щодо   виключення із тендерних   процедур зазначених переліку  робіт. Дякую.  Їх треба якось врахувати.

 

АКІМОВА  І.М. Спасибо за вопрос. Уважаемый коллега, я абсолютно разделяю вашу обеспокоенность по поводу  обеспеченности инвалидов необходимыми протезами. И я думаю, что ваше замечание, оно очень важное. Но я хочу просто напомнить сейчас всем депутатам, сидящим в  зале, что сейчас рассматривается  и голосуются предложения, которые  поступили   вместе с вето Президента. У меня нет сомнений, что наверняка будет  много других недоработок в этом законе. Но сегодня мы должны сделать важный шаг, прорыв вперед, нужно сначала принять Закон о государственных закупках, и потом, я уверена, у нас будут возможности в принятии дополнений к нему вычистить все необходимые  моменты.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Кожара. Шмельова  підготуватися.

 

10:49:42

КОЖАРА Л.О.

Прошу передати слово  депутату Коновалюку Валерію  Іллічу.

 

10:49:48

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний  доповідач, шановна Ірина Михайлівна, я переконаний, що кожний розуміє, і зайве про це говорити, що держава втрачає величезні гроші від непрозорої, корумпованої системи державних закупівель. Ви в доповіді торкнулись позиції Президента стосовно акцепту тендерної пропозиції. І як ви вважаєте, якщо 80 відсотків відбувається, в тендерних закупівлях приймають участь посередники, яким чином буде скореговане питання впливу на те, щоб дійсно дати можливість не тільки брати участь в тендері, але і зменшувати ціну за рахунок того, щоб приймали участь більше виробники і великі, потужні підприємства і компанії? Це перше питання.

І стосовно питань тендерних закупівель через кредитні…

 

АКІМОВА І.М. Спасибо за вопрос. Я уверена, что вы внимательно познакомились с комментариями Президента. И эти комментарии дают возможность сделать и процедуру акцепта более прозрачной и понятной, которая не позволит произвольно, на произвольной основе человеку или компании, которая хотела бы нарушить процедуру закупок и получить от этого прибыль, вмешаться в нее. Вот почему в своей вступительном слове я и просила внимательно познакомиться с пропозициями Президента, которые находятся в парламенте с 16 марта, и поддержать их.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шмельова Світлана. Александровська.

 

10:51:35

ШМЕЛЬОВА С.О.

Знімаю своє питання. Колега Цибенко поставив запитання, яке мене цікавило.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Алла Александровська. Джоджик.

 

10:51:43

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов. Ирина Михайловна, я понимаю, что закон этот нужно принимать. И в том виде, в котором предложен он, он устраняет очень многие проблемы, связанные как бы с прозрачностью. То есть государство берет на себя полную ответственность за все, что будет происходить в этой сфере. И конечно, я, например, это приветствую. Однако же есть некоторые нормы, которые, мне кажется, на которые нужно обратить внимание.

Ну, например, библиотеки, которые являются коммунальным предприятиями или государственными предприятиями, закупают книги. Ну, мы с вами понимаем, какой тендер может быть на книги? Потому что книга – это уникальное явление. Однако же, там есть опять-таки  требования по тендеру. То есть, мне бы хотелось, чтобы вы сейчас очень коротко  для  тех, кто слушает нашу трансляцию,  сказали,  какие  основные принципы  этого закона обеспечат прозрачность.

И второе. Как вы относитесь к тендерам в сфере закупки книг для библиотек?

 

АКІМОВА І.М. Спасибо за вопрос. Я думаю, что самым главным механизмом, который обеспечивает прозрачность  процедуры государственных закупок после принятия закона, является четкое разграничение функций между  органом, регулирующим  государственные закупки – это  то, что называется в законе «уповноважений орган»,  и он находится  при Министерстве экономики, и функций, которые связаны  с оскарженням всех возможных нарушений, которые осуществляются в процессе государственных закупок. Этот орган, орган оскарження,  по закону, что полностью соответствует требованиям  и международным стандартам, переносится в  Антимонопольный комитет,  потому что именно функция антимонопольного комитета  обеспечивать равные, конкурентные условия борьбы, в том числе во время  самих тендерных процедур.

Функции, которые выписаны особенно по процедуре оскарження очень  важны, потому что мы знаем, что именно в этой сфере наблюдались достаточно большие отклонения от закона. Это первое и самое важное.

Второй механизм усиления процедуры прозрачности – это значительное сокращение списка, списка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Джоджик.

 

10:54:06

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановна Ірина Михайлівна, як відомо, даний законопроект регулює сферу закупівель на декілька сот мільярдів гривень. І в  той же час сьогодні ми розглядаємо  це питання без порівняльної таблички, без рішення комітету, по суті всліпу. Як відомо, при сьогоднішньо діючому положенню Кабінету Міністрів   попередні влади закупляли те ж саме „Таміфлю” по ціні у п’ять разів більше, ніж його  реальна ціна. З яким коефіцієнтом після того, як ми сьогодні всліпу приймемо цей законопроект, це вето подолаємо, будуть здійснені закупки. Це перше питання.

І друге питання. В попередні періоди дуже велика сума коштів, до 70 мільярдів гривень, була виділена на закупки в одного продавця. Що зроблено по пропозиціях…

 

АКІМОВА І.М. Спасибо за вопрос. Ответ на первый вопрос. Коэффициент, вы знаете, коэффициент, который вы назвали, это коэффициент коррупции. И я надеюсь, что как раз принятие этого закона сможет нам постепенно, но упорно снижать этот коэффициент коррупции до нуля.

И второе – процедура закупок у одного поставщика. В законе, в самом законе сделано достаточно много для того, чтобы сократить, во-первых, список товаров и услуг, которые можно закупать у одного поставщика, и выписать в законе, а не по постановлению Кабмина саму процедуру каким образом закупка одного поставщика может быть осуществлена. Вот это второй момент прозрачности, о котором бы я хотела сказать, и который особенно важен для Украины, где закупки у одного поставщика, как вы правильно сказали, у прошлого правительства доходили практически до 50 процентов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондаренко Володимир.

 

10:56:16

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і Порядок”. Я хотів би звернуться до вас з проханням висвітлити таку проблему як закупівля товарів та послуг з врахуванням використання перш за все вітчизняних виробників. Мова йде про те, що сьогодні величезний обсяг тих закупівель, який проводиться, дуже слабо орієнтує тих, хто закуповує на використання перш за все продукції вітчизняних виробництв, які напівстоять  або повністю зупинилися. При всьому тому ми потім купуємо дійсно трошки дешевшу, але не нашу продукцію, забуваючи про те, що виробництво її в Україні буде мати декілька ефектів, не тільки ціновий при закупівлі, а й дуже серйозний економічний ефект при виробництві, при завантаженні робочої сили і таке інше. Чи стимулює цей законопроект якраз от цей момент в закупівлях. Вітчизняний виробник повинен отримати пріоритетне право надати той товар чи послугу, який вимагається. Дякую.

 

АКІМОВА І.М. Спасибо за вопрос.

Первый комментарий. Уважаемые коллеги, давайте не забывать, что сегодня мы рассматриваем Закон о государственных закупках. Мы не рассматриваем закон о предоставлении каких-то приоритетов отдельным отраслям или предприятиям.

Закон о государственных закупках, его основная цель – обеспечить через процедуру государственных закупок отсутствие какой-либо дискриминации какого-либо предприятия для участия в процедуре.

Почему важно отсутствие дискриминации? Потому что тогда наш потребитель: больница, школа, детский сад – любое бюджетное учреждение, - смогут получить по минимальной цене максимального качества товар. Именно на это направлен закон.

Что касается національного виробника, сняты все дискриминационные меры, которые бы не позволили ему принять равное участие, либо не позволили ему оспаривать решения, в том случае если решения незаконны.

Мы знаем, что национальный товаропроизводитель может производить хорошую продукцию по низкой цене, и именно это качество, этот критерий при прочих равных и будет использован в процедуре закупок. Это даст ему возможность полностью реализовать себя на внутреннем…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, зараз ми перейдемо до голосування пропозицій Президента і до голосування тих пропозицій, які, враховуючи пропозиції Президента, а в пропозиціях Президента це є, і доповідач сказала, що Президент по деяких напрямах, зокрема по тому, хто буде представляти, хто буде, так би мовити, орган, який оскарження і так далі і тому подібне, він запропонував визначитись Верховній Раді із цим. Цю пропозицію врахував Кабінет Міністрів і вніс пропозиції, хто має бути цим органом, які його повноваження і функції. Вам сьогодні цей лист Прем'єр-міністра ви одержали. Також кожну з цих пропозицій ми з вами пройдемо.

Тому зараз ми будемо, ще раз наголошую, голосувати пропозиції Президента, які надіслані нам ще в березні, і у вас повинно це бути. Після того, коли ми проголосуємо пропозиції Президента – підтримаємо чи відхилимо – ми перейдемо до пропозицій Кабінету Міністрів. Не кричить. Іншого варіанту у нас немає.

По хвилині від фракцій. Іншого варіанту немає. По хвилині від фракцій.  Будь ласка, Анатолій Матвієнко.

 

11:00:16

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

Адаме Івановичу, ви добре знаєте Регламент, я звертаюся до вас. Скажіть, будь ласка, є вето Президента з конкретними пропозиціями. Якщо Президент не має пропозицій, то він її не формулює. І ніяких доручень Верховній Раді Президент не може давати. Кабінет Міністрів  до вето Президента не має ніякого відношення.

Тому, будь ласка, керуйтеся Законом про Регламент. І голосуймо, будь ласка, у відповідності з Регламентом. Іначе це порушення і Конституції, і закону, що робить цей законопроект неконституційним і незаконним.

Адаме Івановичу, ви знаєте Регламент. Будь ласка, дійте у відповідності з Регламентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бондаренко Володимир, будь ласка.

 

11:01:05

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Мене здивувала позиція пані Акімової, котра себе завжди позицінувала як економіст. А сьогодні з висоти її посади вона повинна дивитися на це не тільки з точки зору ціни товару, який купується, а і з соціального, економічного і іншого ефекту в разі його виробництва в Україні.

Тому, якщо підійти от так грубо, оця цеглина коштує 1 гривня, а китайці пропонують її за 95 копійок, то треба брати у китайців. Вибачте, нам краще випускати цей товар навіть трошки дорожче, і соціальний ефект від цього буде великий. Це не враховано в законі.

Друге. Цей закон давно можна було розглянути в комітеті. Комітет відомий, відомий його керівник. Чому він не розгляне, чому ми не отримали нормальні документи на руки. Ми не зможемо підтримати цей закон, враховуючи хоча ці дві обставини, хоча там є і багато інші. Там збережені всі корупційні схеми, хоча розмова йде про боротьбу з корупцією.

Тому ми не будемо голосувати за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Коновалюк.

 

11:02:14

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Я розумію, що  сьогодні є певна позиція окремих фракцій, але я переконаний, що якщо ми отримали закон, це набагато краще ніж сьогоднішня ситуація, коли ми добре розуміємо, що кожна третя гривня сьогодні йде в кишеню чиновника, або якихось підприємців, які сьогодні паразитують на державних грошах. Ми мали можливість сьогодні говорити про багато  прикладів тих розкрадань, які сьогодні є в окремих міністерствах, відомствах, але я переконаний, що  сьогодні і Президент України, і наша фракція вимагає не тільки схвалення цього закону, але і наведення певного ладу в країні для того, щоб ефективно використовувати бюджетні гроші.

І я вважаю державні закупівлі і створенні для того, щоб сьогодні стимулювати вітчизняне виробництво, створювати  умови для того, щоб зменшували ціни і забезпечували ефективне використання бюджетних грошей.

Тому ми закликаємо голосувати за цей закон і впливати на ті проблеми, які в державі існують багато років. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко.

 

11:03:23

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів,  Петро Цибенко.

Шановні колеги! Всі ми  усвідомлюємо, що є в Україні проблема корупції, в тому числі корупції в бюджетній сфері на терені державних закупівель. Прийняттям закону ми маємо, хоча би розпочати процес боротьби з цим злом, яке твориться в державі.

Абсолютно зрозуміла позиція наших колег з інших фракцій, які за вимогою дотриматись процедури за іншими моментами, намагаються просто добитись неприйняття цього документу.

Абсолютно переконаний в тому, що треба приймати це рішення, треба  приймати документ. Як свідчення, моє сьогоднішнє запитання до Представника адміністрації Президента. У фракції комуністів, у профільного Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, який я представляю, є свої пропозиції щодо покращення цього документу. Але для  того,  щоб покращувати його,  його треба, як мінімум прийняти, а потім вносити вже зміни до цього документу. Тобто фракція пропонує розпочати процес прийняття документу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми будемо йти за  Регламентом. Пояснюю 135 статтю Регламенту, яка зводиться до того, якщо ми будемо працювати так, як я пропоную, то ми приймаємо закон у новій редакції і в Президента є нове право і нові підстави для можливого вето, якщо він не погодиться з тією чи іншою редакцією. Бо якби ми з вами пішли лише за поправками Президента і їх врахували, то він не мав би права вже накласти вето. Зараз, якщо ми підемо так як я пропоную, нова редакція, у нього буде право накласти вето, це перше.

Друге, шановні колеги, хто за те, щоб процедуру розгляду цього законопроекту провести в такій послідовності. Спочатку проголосувати пропозиції Президента, а потім розглянути пропозиції Кабінету Міністрів, прошу голосувати.

Треба, але ж працюйте в комітеті, чому ж ви не працюєте? Ви член комітету, наскільки мені відомо, того.

 

11:05:47

За-238

Рішення прийнято.

На зауваження, що треба заключення комітету, відповідаю: треба. Але якщо потягом 30 днів комітет не дає своїх зауважень, то Верховна Рада має право розглянути пропозиції.

Ставиться на голосування перша поправка. Пропозиція Президента, викладена на 12-13 сторінці зауважень Президента, за виключенням пункту 7 на сторінці 13. Доповнити пункт 29 після слова „замовником” словами „або учасником процедури закупівлі”. Прошу голосувати.

 

11:06:41

За-243

Підтримано.

Ставиться на голосування друга поправка Президента на сторінках 13-14. Прошу голосувати.

 

11:07:09

За-243

Прийнята поправки.

 

Ставлю на голосування поправку 3, викладену на сторінці 14 зауважень Президента. Прошу голосувати.

 

11:07:31

За-245

Поправка підтримана Президента.

Ставиться на голосування 4-та поправка Президента на сторінці 14. Прошу голосувати.

 

11:07:55

За-243

Підтримана пропозиція Президента.

Ставиться на голосування 5-та поправка Президента, сторінка 14. Прошу голосувати.

 

11:08:20

За-244

Підтримано.

Ставиться на голосування 6-та поправка Президента, викладена на 15-й сторінці, за виключенням пунктів від 20-го по 26-й, який ми потім проголосуємо в редакції Кабінету Міністрів. Прошу голосувати.

 

11:08:53

За-246

Дякую, 246. І те саме, у 6-й поправці Президента, де мова йде про уповноважений орган, який має право, тобто із сторінки 15 до сторінки 16 до 7-ї поправки виключити, а потім врахуємо у пропозиціях Кабінету Міністрів. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

11:09:29

За-245

Підтримана пропозиція.

Ставиться на голосування 7 поправка Президента, викладена на сторінках 16, 17, 18. Прошу голосувати.

 

11:09:55

За-246

Підтримано.

Ставлю на голосування 8-му поправку Президента. Прошу голосувати.

 

11:10:15

За-245

Підтримана поправка.

Ставиться на голосування 9 поправка Президента. Прошу голосувати.

 

11:10:33

За-246

Підтримано.

Голосуємо 10 поправку Президента (це 18 сторінка). Прошу голосувати.

 

11:10:52

За-245

Підтримано.

Розглядаємо... розглядаємо, шановні колеги, 11 поправку Президента із пропозицією, щоб ми потім її проголосували у редакції Кабінету Міністрів. Тому хто за те, щоби 11 поправку потів врахувати в редакції Кабінету Міністрів прошу голосувати. І народні депутати можуть…

 

11:11:35

За-246

Дякую.

Ставиться на голосування 12 поправка Президента. Прошу голосувати.

Це не беспредел – це нова редакція,  Юрію Анатолійовичу.

 

11:12:08

За-245

Ставиться на голосування 13 поправка Президента. Прошу голосувати.

 

11:12:27

За-244

Підтримано.

Ставиться на голосування 14 поправка Президента. Прошу голосувати.

 

11:12:48

За-245

Підтримано.

Голосуємо 15 поправку пропозицій Президента. Прошу голосувати.

 

11:13:07

За-244

Підтримана пропозиція.

Голосується 16 поправка Президента. Прошу голосувати.

 

11:13:27

За-245

Підтримана пропозиція.

Ставиться на голосування 17 поправка Президента. Прошу голосувати.

 

11:13:48

За-245

Підтримано.

Голосуємо 17 поправку Президента. Прошу голосувати.

 

11:14:07

За-245

Підтримано.

Голосується 18 поправка Президента. Прошу голосувати.

 

11:14:27

За-246

Підтримана позиція.

Ставиться на голосування 19 поправка Президента. Прошу голосувати.

 

11:14:47

За-246

Дякую.

І ставиться на голосування  20 поправка Президента. Голосуємо.

 

11:15:06

За-245

Дякую.  Таким чином, ми з вами  визначилися із  зауваженнями глави держави.

Тепер, будь ласка, візьміть  документ  Кабінету Міністрів, який  ви сьогодні одержали. Я ще раз повторюю, ми голосуємо нову редакцію  закону, почитайте  135 статтю.  

Я ставлю на голосування першу пропозицію Кабінету Міністрів. Прошу голосувати.  Ми вже проголосували всі поправки Президента. 

 

11:15:47

За-246

Проголосовано.

Я ставлю на голосування  другу пропозицію Кабінету Міністрів. Будь ласка,    голосуємо. Зніміть голосування.  Мікрофон, будь ласка,  Кармазіна.

 

11:16:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, ви добре розумієте, що ми зараз робимо  не правову   річ.  Чому? Тому що ми  розглядаємо зауваження Президента. Що заважає  зараз на кілька  хвилин зробити  перерву, на півгодини  для чистоти процесу? Шановні регіонали, комуністи,  литвинівці,    не можна такого робити, що ви робите. Зробіть зараз, ті пропозиції, які  зараз роздав уряд  з листа, з коліна від імені Президента, хіба вам це  важко. Поставте тоді  хоч  факсимільку якусь, це буде хоч  правова якась чистота. Я вам показую, як не треба робити, але то було б хоч щось, що було б від імені Президента   принаймні. Зараз же  ви пропонуєте покласти орган оскарження повноваження на Антимонопольний комітет. Це означає, що Антимонопольний комітет  більше  не буде неупередженим органом, це більше не буде незалежний орган, це буде орган, залежний від тих же самих гаманців,  від тих же тендерних палат, від всього іншого. Що ж ви робите...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, напрошується лише одна  пропозиція, уповноважити і зробити вас цим органом, то може був би порядок. Бо який би орган не назвали, ви можете до будь-якого органу застосувати те. що ви кажете. Не треба.

Я ставлю на голосування другу пропозицію Кабінету Міністрів. Прошу голосувати.

 

11:17:45

За-244

Підтримана пропозиція.

Ставлю на голосування третю пропозицію  Кабінету Міністрів. Прошу голосувати.

 

11:18:07

За-245

Підтримана.

Ставлю на голосування четверту пропозицію Кабінету Міністрів. Прошу голосувати.

 

11:18:27

За-243

Підтримана пропозиція.

Голосуємо п’яту пропозицію Кабінету Міністрів. Голосуєм.

 

11:18:46

За-243

Підтримується.

Ставлю на голосування шосту пропозицію Кабінету Міністрів. Голосуєм.

 

11:19:05

За-244

Голосується сьома пропозиція Кабінету Міністрів.

 

11:19:22

За-246

Голосуєм восьму пропозицію. Голосуєм.    

 

11:19:40

За-245

Голосується 9-та пропозиція Кабінету Міністрів.

 

11:19:57

За-246

І голосується 10-та пропозиція Кабінету Міністрів.

 

11:20:14

За-245

Таким чином, шановні колеги, ми проголосували всі з вами пропозиції Президента і пропозиції Кабінету Міністрів. Ще раз наголошую, що таким чином ми з вами зараз будемо визначатись із новою редакцією закону, що дає право Президенту, якщо він побачить якусь необхідність у цьому, накласти, застосувати чергове вето. Тому що ми крім пропозицій Президента, які врахували, ми ще врахували і пропозиції Кабінету Міністрів, що є вже новою редакцією.

Тому я ставлю з урахуванням того, шановні колеги, що, дійсно, ми поєднували, й тут певною мірою ті, хто критикував головуючого, мають рацію, що він працював замість профільного комітету, що це мав би зробити профільний комітет. Я ставлю на голосування із протокольним дорученням Головному юридичному управлінню здійснити необхідне техніко-юридичне редагування, якщо ми десь допустили, і про прийняття в цілому в новій редакції Закону за №2263-1 „Про здійснення державних закупівель”. Прошу голосувати.

 

11:21:47

За-248

Закон прийнято в новій редакції.

 

ІЗ ЗАЛУ. По фракціям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 171, „Блок Тимошенко” – 20, „Наша Україна” – 7, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 4.

Запишіться, будь ласка, хто хоче з процедури голосування. З мотивів, вірніше, бо вже процедура відбулася. По одній хвилині від фракцій. Так, будь ласка, запишіться, я не бачу… я бачу руки. О, уже є. Будь ласка, Цибенко.

Вибачте, рука і кнопка – це інші речі.

 

11:22:43

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко, перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, мене як людину і фракцію,  як люди, які голосували за цей документ,  у змісті цього документу може теж не все влаштовувати, але прийнято  закон, до якого ми маємо внести відповідні зміни пізніше в разі, якщо буде він підписаний Президентом України з тим, щоби розпочати справді на державному рівні тотальну боротьбу з корупцією і в тому числі використання  бюджетних коштів. Можна по-різному ставитися до факту прийняття цього документу, але фракція Компартії України розцінює як позитив, як крок, як початок боротьби, реальної боротьби з корупцією, утому числі у частині використання для цих цілей бюджетних коштів. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов. За ним Кармазін.

 

11:23:44

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые коллеги! Вы знаете,  можно конечно попытаться заблокировать принятие того или иного закона, или постановления, но жизнь остановить нельзя. И жизнь требовала, объективно требовала принятия данного законопроекта.

Я хочу успокоить наших  коллег, которые сидят на противоположной части зала.  Это же не Виктор Андреевич и Юлия Владимировна, когда каждый день с утра до ночи выясняли отношения кто красивей, кто умнее. И Николай Янович Азаров, и Виктор Федорович – они выступают  единым тандемом, позиция максимально синхронизирована, она прежде учитывает интересы государства и народа. И в этой ситуации абсолютное большинство зала то же самое синхронно поддержало единую государственную позицию власти: мы приняли закон, который нужен стране. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін. За ним – Гуменюк.

 

11:24:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Адаме Івановичу, я прошу передати слово міністру економіки опозиційного уряду Бондарю Олександру Миколайовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутат Бондар.

 

11:24:56

БОНДАР О.М.

Адам Іванович, я перших із небагатьох, хто виступав за прозорий закон по закупівлях, і завжди за це боровся. Я хотів, щоб, він дійсно був прийнятий такий. Але коли він в порушення процедури приймається, цей закон ніколи користі не принесе. Тому що корумповано прийнятий закон так само буде плодити корупцію.

Було два шляхи вирішення цього питання, абсолютно юридично виважені. Перше. Хто заважав Президенту відкликати своє вето, врахувати поправки Кабміну – і подати нове? І ми по процедурі б це пройшли. Друге – те, що сказав Кармазін. Треба було пройти процедуру вето Президента, проголосувати поправку або подолання вето, після цього, якщо б не пройшло ні одне, ні інше, дати доручення комітету підготувати нову редакцію, і в перерві зібратись і врахувати поправки Кабміну. Чому ви це не зробили? Це ж елементарні речі, які ви повинні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гуменюк.

Так… Хто там у нас? Карпук, прошу.

 

11:26:05

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Ксенії Ляпіній.

 

11:26:08

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”. Шановні колеги, я хочу звернути увагу вашу на дві обставини.

Перша обставина. З такими самими криками, що нам потрібний закон, який врегулює держзакупівлі, ми приймали цей закон більше ніж два місяці тому. Згадуєте? Ті самі аргументи були. До нас не прислухались. Ми тоді казали, що визначено корупційну схему в органі оскарження. Президент, ваш Президент, Віктор Янукович підтвердив цю думку опозиції: дійсно, там була закладена корупційна схема. І ще низка питань, на яких ми наголошували і які потім зявилися у вето Президента.

Тепер далі як відбувалася історія. Більше двох місяців пропозиції Президента лежать і ніхто їх не розглядає. Раптом, як Пилип з конопель, вискакують і кажуть: без комітету, без таблички, швидко приймаємо. Та ще й з’явилися пропозиції уряду, які ми побачили рівно 10 хвилин тому. Рівно 10 хвилин, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступного немає, але завершуйте, тому що час вийшов. Вийшов час уже, вийшов час.

 

11:27:20

ЛЯПІНА К.М.

Я завершую. Я звертаю увагу на те, що фактично сьогодні зроблено дві речі. Закладено міну під цей закон. Навіть якщо він добрий, його можна буде оскаржити зацікавленим особам, і вони його зможуть оскаржити, бо закладено процедурну міну.

І друге. У тих пропозиціях, які уряд визначив для нас 10 хвилин тому, ключові речі закладені. Наприклад, процедура оскарження. І якщо там закладена корупція, дорогі мої, то ви будете відповідати за це на 100 відсотків. І потім не аргументуйте нам про корупцію, бо ви є джерелом цієї корупції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, обмінялися думками.

Я ще раз наголошую. Те, що Олександр Миколайович пішов… А, ні, він є. Президент не міг відкликати. Тому що, якби він відкликав, то знайшлися б юристи, які скористалися тим, що він порушив 15 днів, що вето немає, закон вступив в дію. Якби він відкликав.

Тому, шановні колеги, я дякую за мудрі пораду. Я висловлюю ще раз критичне зауваження на адресу профільного комітету. І йдемо далі. А далі буде трохи легше.

Ми зараз з вами маємо розглядати законопроект за номером 4166 –

про внесення змін до статті 11 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" з пропозиціями Президента України вiд 31березня.

Але у зв’язку з тим, шановні колеги, що приймаючи законопроект за номером 6337, ми в тому проекті Закону повністю врахували дані пропозиції, то я просив би і, оскільки ще законопроект за номером 6337 не підписаний, він ще не став законом, він незабаром стане законом. Давайте перенесемо розгляд цього питання, бо я переконаний, що він стане законом і не треба буде приймати ще один закон на одну і ту ж саму тему. Тому я  ставлю пропозицію на голосування, про відтермінування розгляду законопроекту за номером 4166, прошу голосувати, я пояснив причину.

 

11:29:54

За-237

Дякую.

Я ще раз, шановні колеги, кажу, що це вже ми врегулювали  в іншому законі, щоб не плодити два закони, тому ми цей вітермінували розгляд. Якщо той не стане законом, тоді ми повернемося до пропозицій Президента.

Розглядається законопроект за номером 4332 "Про внесення змін до статті 23 Цивільного кодексу України (щодо відшкодування моральної шкоди)" з пропозиціями Президента ще від  першого грудня 2009 року. Доповідає Представник Президента Мірошниченко Юрій Романович, він же ж і від комітету співдоповідає. Тому, будь ласка, я думаю за десять хвилин ви справитесь з двома доповідями.

 

МІРОШНІЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці! Шановні колеги! Юрій Мірошниченко, партія Регіонів, Представник Президента України  у Верховній Раді України.

Я не буду у вас забирати багато часу, оскільки цей законопроект не складний і Президент, виклавши свої зауваження, в першу чергу виходив з конституційної норми,  яка говорить про те, що всі громадяни України, незалежно від їхнього соціального стану, майнового стану, їхнього статусу, доходів, будь яких інших відмінностей не можуть бути дискриміновані законодавством України, або практикою застосування закону.

Оскільки той законопроект, на який накладено вето, передбачав таку дискримінацію, зокрема, статусну дискримінацію, то Президент України вніс пропозицію відхилити цей закон. Я прошу вас, шановні колеги, розглянути по суті це питання і підтримати позицію Президента. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Романович. Чи є запитання? Нема. Є. Вибачте, Юрій Анатолійович. Будь ласка, запишіться. Будь ласка, Кармазін.

 

11:32:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона". Шановний Юрій Романович, як представник Президента України в парламенті, ви мабуть бачите, що попередній закон прийнятий з брутальним порушенням і Регламенту, і Конституції. Саме через це я хотів би, щоб ви замислилися на майбутнє. От зараз ми голосували в законі пропозицію Кабміну, відкрийте Конституцію, Уряд є тільки одним із суб’єктів права законодавчої ініціативи, таким самим як кожен з тут сидячих депутатів. І кожен з тут сидячих депутатів, шановний Адам Іванович, міг внести як і ви пропозицію, і ми мали її голосувати, якщо так, якщо рівність по Конституції. А в нас якось така дивна рівність відбувається.

Тому по цьому законопроекту 4332, його можна було приймати. Я не розумію, чому Президент написав. Просто якщо мова йде про ображення Президента, то чи не треба врахувати, що це більший круг людей, знайомих і так далі, держав. Тому можна було приймати цей закон.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Шановні колеги, я в своїй відповіді, по-перше, дякую Юрію Анатолійовичу, він завжди такий активний депутат, не байдужий, але хочу звернути увагу. Йдеться про відшкодування моральної шкоди і дивіться, від яких обставин за цим законом буде залежати це відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається в залежності від статусу особи. Тобто нам з вами, як народним депутатам, треба більше відшкодовувати, а простому громадянину, давайте менше або нічого не будемо. І ще „та інших обставин”. Яких інших обставин? Як будуть застосовувати цю норму суди, ми з вами прогнозувати не можемо. Тому Президент, керуючись інтересами не чиновників, тим більше вищого рангу, не якихось підприємців заможних, а всіх громадян, в першу чергу простих громадян України, говорить про те, що таких закон не має права на життя. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Анатолійович, маленька поправка: депутатів не сидячих, а працюючих.

Я ставлю на голосування пропозицію Президента, підтриману профільним комітетом про відхилення законопроекту. Прошу голосувати. Голосуємо.

 

11:35:17

За-239

Пропозицію Президента підтримано. Закон відхилено.

Розглядається Закон України "Про внесення змін до деяких законів України" з пропозиціями Президента України вiд 08.12.2009 року, законопроект  за номером 4817. Доповідає представник Президента України у Верховній Раді Мірошниченко Юрій Романович.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів, представник Президента України у Верховній Раді України.

Цей законопроект теж був предметом дуже ретельного розгляду Президентом. Він стосується внесення змін, в першу чергу до Закону про Конституційний Суд України і регулює цілий ряд питань, пов’язаних зі здійсненням судочинства конституційного, діяльністю суддів, призначення, звільнення суддів Конституційного Суду. І оскільки тут багато зауважень, вони викладені в таблиці, за яку, думаю, ви будете голосувати, шановні колеги. Я вам скажу, з чого виходив Президент, коли пропонував відхилити цей закон. В першу чергу з дотримання норм Конституції, а деякі з пропонованих статей закону суперечать, на думку Президента, нормам Конституції і друга обставина, яка змусила Президента повернути цей законопроект полягає в тому, що пропоновані норми в певній частині суперечать або діючим нормам Закону про Конституційний Суд і вони не піддаються змінам, або іншим законодавчим актам, які регулюють діяльність Конституційного Суду і процедурні питання з цим пов’язані.

Тому, шановні колеги, я прошу зараз Адам Іванович буде пропонувати редакції кожної з поправок, а я  прошу вас підтримати  позицію Президента. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є питання в Кармазіна, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Я готовий відповідати на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазіну дайте слово для запитання.

 

11:37:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Минулий закон ми загубили, хоча висновок науково-експертного говорив, що якщо вилучити слова „статусу особи”, то закон хороший, не суперечить Конституції.

Цей закон також ветував ще Президент Ющенко. І навіть формального доручення від чинного Президента, нинішнього, Януковича, вам нема. Бо я не  думаю, Юрію Романовичу, що Ющенко доручив би вам представляти цей закон. Але, з огляду на те, що зміни, які ми приймали до Закону про Конституційний Суд, урегульовують, в тому числі і ті положення, які унеможливлюють те, що сьогодні відбувається з порушенням Конституції суддею Демченко – головою господарського суду, два з половиною роки займаючого свою посаду неконституційно. Я просив би голосувати постатейно і підтримати цей закон, а не відхиляти. Дякую.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Юрію Анатолійовичу, я хочу ще раз подякувати вам за вашу активну позицію і видно, що ви вболіваєте за ті питання, які  регулює цей закон. І хоча діяльність Вищого господарського суду не є предметом регулювання цього законопроекту, вважаю, що ті питання, які ви ставите, вони є актуальні, важливі, але, думаю, будуть вирішенні в рамках іншого правового акту.

Що ж стосується вашої пропозиції розглядати кожну пропозицію  Президента, голосувати за неї окремо, то саме так   є виписана процедура, саме так, я думаю, зараз  і відбудеться. Дякую  вам за виступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте,  будь ласка. А, є ще Писаренко запитання. Будь ласка, Валерій.

 

11:39:34

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, шановний Адам Іванович.  Юрій Романович, хотів запитати вас. Звичайно, що всі законопроекти, які зараз ідуть  в контексті змін законів, які так   чи інакше стосуються  судочинства, повинні врегульовувати загальним баченням судової реформи. І вчора  робоча група  завершила свою роботу. Я сподіваюся що вже на цьому тижні  парламент  приступить до  фінальної роботи над Законом про судоустрій, іншими законами, що стосуються судової  влади. Я думаю, що нам було б цікаво знати, цей закон, він напевно  випадає вже з тих поглядів, які сьогодні  є в рамках Концепції розвитку судової  реформи. Дякую.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, пане Валерію. І хотів  в вашій особі подякувати всім народним депутатам, всім експертам, всім представникам судової  гілки влади, які працювали в робочій групі. І найближчим  часом новий Закон про  судоустрій і статус суддів   надійде  за підписом Президента  до парламенту. Сподіваюсь, що ми розглянемо  його як невідкладний. І врешті-решт  права  громадян, які  звертаються до судів, будуть захищені. Суддя  буде звільнений від тиску. І наша  судова  система, буде  покладено на неї  функцію   Конституцією виконувати на  100 процентів.

Що ж стосується  вашого запитання, я абсолютно хочу підтвердити ту тезу, яку ви висловили. Всі законодавчі акти, всі проекти законів, які сьогодні є у Верховній Раді розглядаються, мають бути узгоджені  з тією логікою, яка закладається в реформу  судочинства. І саме цей закон стержневий   буде визначати  наші   новації, вдосконалення, у тому числі  і Закону  про  Конституційний Суд, у тому числі  і наших  кодексів,  які регулюють, як процесуальні,  так і матеріальні норми.  Тому власне, я думаю, що підтримка позиції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, сідайте.

Від профільного комітету Еліна Вікторівна Шишкіна. Прошу.

 

11:41:46

ШИШКІНА Е.В.

Шановні колеги, шановний головуючий! Запропонований вашій увазі закон має довгу історію. Я хочу нагадати, що ми його прийняли ще рік тому, в березні минулого року. Але через порушення конституційної процедури прийняття цього закону Президентом Ющенком було подано конституційне подання до Конституційного Суду. І за рішенням Конституційного Суду вказаний закон був визнаний неконституційним, але не по суті, а саме що стосовно процедури його прийняття. Після того авторами законопроекту він знову був внесений в парламент і знову був прийнятий, я нагадаю, проголосувало за нього більше 300 голосів, ми прийняли його як закон. Але, знову-таки, у листопаді 2009 року Президент Віктор Андрійович Ющенко знову наклав вето на цей закон і висловив ряд зауважень.

В принципі сам Президент в цілому підтримав необхідність законодавчого врегулювання питань, що пропонуються в прийнятому законі, зокрема реалізувати норми пункту 28 частини 1 статті 85 і статті 159 Конституції України щодо надання Конституційним Судом України висновків відповідно щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України. Я нагадаю, що в чинному законі про Конституційний Суд України це питання не є врегульовано. Хоча в Конституції України записано, що Конституційний Суд має таке повноваження.

Далі. Президент так само в цілому підтримав законодавче врегулювання питань здійснення подання Верховної Ради України до Конституційного Суду України (щодо відповідності проекту Закону про внесення змін до Конституції України, нормам статей 157 і 158 Конституції України). Приведення положень Закону України про Конституційний Суд (щодо звільнення суддів Конституційного Суду України з посади) у відповідність із нормами частини 5 статті 126 Конституції України. Унормувати питання, спрямовані на здійснення Конституційним Судом України своїх повноважень на принципах гласності та відкритості.

Загалом до комітету надійшло 18 пропозицій Президента України до цього закону. І при попередньому розгляді пропозицій Президента України комітет хоче звернути вашу увагу на те, що значна кількість концептуальних зауважень Президента України вже була предметом розгляду Конституційного Суду України, як я нагадала. Але в принципі всі ці 18 пропозицій Президента не підтримані комітетом. Більшість з них має суто декларативний або редакційний характер і на суть положень закону впливу ніякого немає.

Деякі, дійсно, пропозиції  Президент пропонує врахувати, але комітет не підтримує. Зокрема, зміни до Закону України „Про Конституційний Суд України” (щодо порядку розгляду конституційних подань  Президента України), здійснених відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України, обумовлені необхідністю забезпечення  дії норм частини третьої статті 152 Конституції України.

Комітет зазначає, що відповідно до статті  150 Конституції України до  виключних повноважень Конституційного Суду належить вирішення питань  про відповідність Конституції України законів та інших правових актів  Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

У системному зв’язку з нормами частин другої та третьої статті 152 Конституції України зазначені положення означають, що тільки  Конституційний Суд України наділений правом вирішувати питання  про порушення Конституції України внаслідок видання тих чи інших  правових актів, що  відповідає частині третій статті  152 України.

Комітет виходить з того, що  необхідність запровадження порядку  розгляду справ про неконституційність правих актів у випадку їх формального скасування важливе не тільки з точки зору можливості припинення  правовідносин, що виникли у  зв’язку з прийняттям цих актів, а і через відносини, які  могли мати місце між суб’єктами  права під час дії оспорюваних актів.

При цьому ключовим елементом запроваджуваної у законі норми є норма частини третьої статті  44 Закону „Про Конституційний Суд України”, за якою провадження у справі не може бути  припинено внаслідок скасування акту, що є   предметом розгляду  органом, що його видав, у разі, якщо на розгляді зазначеної справи наполягає один із суб’єктів права на конституційне подання.

Комітет вважає, що зазначене норма не  виходить за межі  відповідного рішення Конституційного Суду від 14 листопада 2001 року, оскільки мова йде про здійснення  конституційних подань стосовно  тих правових актів, які на момент звершення до Конституційного Суду  України були чинними.

Хочу  зазначити, що, в принципі, більшість зауважень  Президента України стосувалися тих положень, які  були направлені на унеможливлення зловживання Президентом свого права на  конституційне подання.

Якщо ми згадаємо практику протягом 2009 року, неодноразово Президент України зупиняв дії актів Кабінету Міністрів, направляючи одночасно   конституційне подання  до Конституційного Суду, таким чином  зловживаючи своїм правом на конституційне подання. І саме це є предметом регулювання цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Еліна Вікторівна, так все-таки яке остаточне рішення комітету?

 

ШИШКІНА Е.В. Остаточне рішення комітету долати вето Президента і не підтримувати жодну з пропозицій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. І так, шановні колеги, беремо законопроект за номером 4418. Голосуємо пропозиції Президента. Ставиться на голосування перша пропозиція Президента. Прошу визначатись.

 

11:47:27

За-6

Не підтримано.

Друга пропозиція Президента. Прошу визначатись.

 

11:47:47

За-0

Третя пропозиція.

 

11:48:05

За-0

Четверта пропозиція Президента.

 

11:48:21

За-2

Можна показати й по фракціях. „Наша Україна” поступила правильно, бо це пропозиції їхнього Президента. Ну, вибачте, Президента України від їхньої політичної сили. Пята пропозиція Президента.

 

11:48:56

За-2

Ті ж двоє.

Шоста пропозиція.

 

11:49:13

За-2

Не підтримано.

Сьома пропозиція.

 

11:49:31

За-5

П`ятеро. Не підтримано.

Восьма пропозиція.

 

11:49:48

За-7

Сім. Зростає чисельність. Не  підтримано.

Дев`ята.

 

11:50:06

За-12

12, не підтримано.

10-а пропозиція. Є зауваження? Зніміть, будь ласка, голосування. Прошу, мікрофон Кармазіна.

 

11:50:19

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, я хочу, щоб  ви уважно подивилися 10-у поправку і погодилися з нею. Тут написано: „Думка комітету відхилена”.

Мова йде про те, що рішення, ухвали і висновки Конституційного Суду України офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання. В цей же день тексти офіційно оприлюднених рішень, ухвал і висновків розміщуються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду. Комітет же пропонує, щоб не пізніше… підписувалися не пізніше семи днів після їх відповідно ухвалення, постановляння або надання. Ви розумієте, що різниця, яка колосальна, вона на користь громадян чи групи депутатів, які подають конституційні подання, тобто нас з вами. Мова йде про нас з вами у тому числі.

Ну я просив би вас погодитись з цією думкою Президента, яка в принципі одна з небагатьох в цьому… в цих поправках світлих думок, тому… а світле треба підтримувати, світлу давати дорогу.

Дякую за можливість надати аргументацію.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 поправка Президента з переконливою аргументацію на її користь колеги  Кармазіна ставиться на голосування.

 

11:51:43

За-19

Трошки переконали.

11 поправка ставиться на голосування.

 

11:52:02

За-5

Не підтримано.

12-та. Голосуємо, визначаємося.

 

11:52:19

За-2

Не підтримано.

13 поправка.

 

11:52:35

За-2

Не підтримано.

14 поправка.

 

11:52:52

За-3

Не підтримано.

15 поправка.

 

11:53:08

За-1

Не підтримано.

16 поправка.

 

11:53:24

За-1

Не підтримано.

17-та.

 

11:53:40

За-1

Не підтримано.

І 18-та.

 

11:53:58

За-1

Не підтримана жодна з поправок Президента.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про подолання вето на закон за номером 4817.

 

11:54:29

За-44

Не подолано.

Інших пропозицій немає від комітету? Тоді законопроект відхилено. Хороший закон, і ми над ним добре працювали свого часу.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України” (щодо гарантії права судді на поновлення на посаді), законопроект за номером 2354. Доповідає автор законопроекту, воно ж і від комітету, Еліна Вікторівна Шишкіна. Будь ласка.

Може бути, може.

 

11:55:20

ШИШКІНА Е.В.

Шановні колеги, шановний головуючий! Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України” (щодо гарантії права судді на поновлення на посаді). Власне, я є автором цього законопроекту. І метою його розробки, з моєї точки зору, була ситуація, яка склалася з суддям Конституційного Суду України, яких було звільнено указом Президента Ющенка, а потім деякі з них судилися щодо поновлення їх на посаді. І зокрема це ситуація, яка склалася с Сюзанною Станік, яку було потім судом нещодавно, в принципі прийнято рішення щодо незаконності указу Президента Ющенка про її звільнення.

І тому, власне, що пропонується у цьому законопроекті. Це внесення змін до статті 23 Закону України „Про Конституційний Суд України”. Зокрема пропонується, що суддя Конституційного Суду України у випадках, передбачених пунктами 1.3 та 6.9 статті 23 може бути прийнято рішення про його звільнення, може бути прийнято на засіданні Конституційного Суду України у випадку, якщо орган, який призначив на посаду судді протягом місяця з дня настання обставин не прийняв відповідного рішення. А суддя Конституційного Суду є звільненим  з посади судді з дня прийняття акту про звільнення з посади, або з часу, який вказаний в акті про його звільнення.

Також пропонується доповнити закон новою статтею 23.1, щодо гарантій права судді на поновлення на посаді. Зокрема, пропонується встановити, що у випадку звільнення судді на підставі пунктів 4-5 статті 23 цього закону, мається на увазі, за порушення  суддею присяги та порушення суддею вимог, передбачених частиною другою статті 16 цього закону, тобто  вимоги щодо несумісності, що особа, яку звільнено з посади судді має право оскаржити акт про звільнення впродовж десяти днів в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Орган, який постановив акт про звільнення судді Конституційного Суду України з посади не має права призначати на посаду судді Конституційного Суду України іншу особу впродовж строку, який визначений у частині першій цієї статті. А у випадку оскарження акту про звільнення - до закінчення  строку на касаційне оскарження, або до постановлення рішення суду касаційної інстанції. Тобто, якщо суддя Конституційного Суду був звільнений з посади і він має право оскаржити своє звільнення, якщо він вважає, що його звільнення було незаконним, то орган, який його звільнив не має права протягом певного строку призначати на посаду іншого суддю Конституційного Суду.

Таким чином встановлюються саме гарантії для судді Конституційного Суду щодо поновлення його на посаді, бо  якщо рішення суду звичайної юрисдикції буде на користь суді  Конституційного Суду, то тоді, щоб це місце, яке не було зайняте.

Далі. В принципі  пропонується також унормувати те, що доповнити статтю 23.2 щодо припинення повноважень судді. Справа в тому, що в чинній редакції Закону „Про Конституційний Суд” є певна колізія. Чинна редакція статті 23 встановлює випадки звільнення судді Конституційного Суду  України, але остання частина цієї статті говорить, що повноваження судді припиняються в разі його смерті.

Звільнення з посади судді і припинення його повноважень – це різні порядки і тому повинні регулюватися не однією статтею, а  різними статтями закону, і це різні випадки, тому пропонується так само врегулювати саме це юридичне питання.

Щодо рішення комітету, то комітет висловився за прийняття цього законопроекту за основу з урахуванням деяких положень, які… при підготовці до другого читання. Зокрема комітет виходить з того, що були певні недоліки техніко-юридичного характеру, зокрема з метою уніфікації законодавчої термінології, окрім внесення змін до статті 23, саме про припинення повноважень судді, це те що я зазначала. Доцільно внести і зміни у інші статті закону про Конституційний Суд України. В принципі комітет підтримує зазначений законопроект і пропонує Верховній Раді прийняти його за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Нема запитань? Є запитання. Будь ласка, Юрій Кармазін запитання поставте.

 

11:59:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановна Еліна Вікторівна, я підтримую позицію, але ж ця позиція зараз відхилена була в попередньому законопроекті, це тільки частиночка з того законопроекту. Я просто дивився, воно один до одного, там навіть коми практично ті самі. І очевидно ви включали цей текст з огляду на такі обставини, як вже були в нас по Вищому господарському суду, коли ніхто не звільняє той орган, тоді нехай Конституційний Суд сам звільнить. В такому випадку через місяць вже б давно звільнили того Демченка з посади, перестали б говорити і з нас би не сміялися за кордоном. Чи з якихось інших мотивів ви пропонували, щоб Конституційний Суду через місяць, якщо хтось не приймає, приймав би рішення. Хоча ще раз кажу, в статті 126 частині п’ятій це передбачено. Дякую.

 

ШИШКІНА Е.В. Дякую, Юрій Анатолійович за запитання. Так дійсно, це частинка того закону, який ми щойно відхилили, не подолали вето Президента, дійсно ці статті були внесені мною як правки саме в той закон. І тому я знову ж таки наполягаю, як автор законопроекту, на прийняття цього закону в першому читанні. І мої міркування були саме через те, що дійсно  є неврегульованим питання з Конституційним Судом. В Конституції України написано, що орган, який призначив на посаду суддю повинен його і звільнити. А от питання, якщо орган не звільняє суддю Конституційного Суду після настання певних випадків, які передбачені в Конституції та в Законі про Конституційний Суд, що тоді робити? Виходить, цей орган фактично зловживає своїм правом на звільнення судді Конституційного Суду. Або навпаки, звільняє незаконно, і потім, як у справі з Сюзанною Станік, було це визнано судом загальної юрисдикції. Вищим адміністративним судом потім було визнано, що указ Ющенка про звільнення Сюзанни Станік з посади судді Конституційного Суду є незаконним. І таким чином, у нас утворилася ситуація, коли  фактично у Конституційному Суді України... фактично було  замість...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка. Чи є необхідність обговорювати даний законопроект? Є?

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Тоді, будь ласка, давайте запишемося, а потім – визначимось, що робити далі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Перерва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мабуть, так і буде. Так, будь ласка, ще від депутатів. Таким чином, у нас записалося 5 народних депутатів.

Я оголошую перерву до 12 години 32 хвилин, а після того будемо обговорювати законопроект.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо нашу роботу. У нас в процесі розгляду законопроект про внесення змін до Закону України „Про Конституційний Суд України” (щодо гарантії права судді на поновлення на посаді).

Переходимо до обговорення. Руслан Князевич, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Наступний буде виступати Михайло Чечетов.

 

12:32:17

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Шкода, що немає автора законопроекту, але в принципі я хотів би висловити підтримку автору законопроекту, оскільки я вважаю, що ідея, яка висловлена в законопроекті, є абсолютно вірною і насправді вона є спробою певним чином заповнити ті правові прогалини, які є і в конституційному полі, і в законодавчому полі України.

 Про що йдеться? Йде мова про те, що насправді ситуація навколо Конституційного Суду і проблеми, які пов’язані з Конституційним Судом, потребують свого вирішення комплексно. Я можу погодитись, що на цьому етапі цей законопроект не вирішує всі питання, які стоять перед Конституційним Судом, але є спробою вирішити ті, з якими зіткнулася новітня українська історія, в тому числі ми з вами в сесійній залі.

Що стосується можливості, яка запропонована автором законопроекту щодо  вирішення  на законодавчому рівні питання щодо звільнення суддів.  Треба просто розуміти, що питання припинення і звільнення суддів це різні правові юридичні категорії. І ми з вами навіть коли, памятаєте, був випадок припинили повноваження парламенту, до кінця не розуміли, що відбувається з парламентарями чи вони припинили свою діяльність, чи не припинили, чи звільненні вони з роботи, чи не звільненні. Така ж сама ситуація відбувається щоразу з Кабінетом Міністрів України, коли припиняють повноваження Кабінету Міністрів, до прикладу, шляхом висловлення резолюції недовіри, а потім доводиться ще звільняти відповідно членів Кабінету Міністрів з роботи. Те ж саме стосується, наприклад, членів Центральної виборчої комісії і інших колективних органів.

Що стосується Конституційного Суду, то це питання  на цьому етапі не врегульовано. І якраз автор пропонує в такий спосіб врегулювати це питання.  Це вкрай важливо. Інша справа, що ми можемо говорити про те, що спроба, скажімо, в тому випадку, якщо орган, конституційний орган, який делегував свого члена Конституційного Суду,  певним чином зловживає своїм конституційним правом  і у строкі, і в порядку, передбаченому Конституцією, не припиняє, точніше не припиняє повноваження  або  не звільняє судді з займаної посади, то треба  якимось чином  з цієї ситуації виходити. Ми пригадуємо ситуацію, коли  у нас   з 2006 по 2007 рік  Конституційний Суд майже два роки не працював, у тому числі через те, що окремі  ті, скажімо, органи конституційні, на які покладено певні повноваження, не належним чином  підходили до виконання своїх конституційних  обов’язків.  У який  спосіб врегульовувати це питання? 

Знаєте,  певне коло юристів говорить, що це  суперечитиме Конституції, є  неконституційним апріорі. Але звертаю вашу увагу, що  остаточну крапку у цій історії може дати сам Конституційний Суд. І  до того часу, поки  Конституційний Суд не сказав своє останнє слово,  ми можемо говорити, що такий  підхід  є конституційним. І ще велике    питання, на чий бік стане Конституційний Суд, у тому числі  у тому випадку, який стосується безпосередньо нього. Так само і питання щодо звільнення судді, який потім може оскаржувати відповідно своє  звільнення через суди  загальної юрисдикції. Я погоджуюся, що це питання  мусить бути врегульоване саме у такий спосіб. Є  єдине зауваження, щоб цей термін не тривав, умовно кажучи,  роками. Бо може так трапитись, що у нас буде ситуація, коли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. … коли в Конституційному Суді не буде  кворуму саме з таких питань. І тому це підстава до   другого читання мусить бути врегульована у такий спосіб, щоб кількість суддів, які  в судовому порядку захищають…  спробують  повернути собі гарантію  у суді Конституційного Суду сягала меншою,  ніж кворум для   прийняття  відповідного рішення і проведення засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Михайло Чечетов, фракція  Партії регіонів.  Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

12:36:01

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Даний законопроектом пропонується  надати право  звільняти з посади суддю Конституційного Суду  органу, який   його призначив.  Передбачається, що  у випадку  не звільнення судді  Конституційного Суду  органом, який його призначив, протягом   місяця з дня настання обставин, які тягнуть звільнення,  рішення про звільнення  приймається Конституційним Судом України, також встановлюються гарантії права судді на поновлення  на посаді. Зазначаємо, що у зв'язку з пропозицією змінити суб’єктів, уповноважених звільняти суддів  Конституційного Суду окремою, окремо виникає потреба у врегулюванні процедури звільнення тих суддів, що були призначені Президентом України та з’їздом суддів України.

Разом з тим, приписи поданого проекту не передбачають відповідних процедурних норм, що створює ситуацію правової невизначеності навколо процедури звільнення зазначених осіб. Особливо це стосується суддів, що були призначені з’їздом суддів України, адже останній є органом суддівського самоврядування і скликається раз на 3 роки. Отже, незрозуміло, хто має бути ініціатором проведення з’їзду з метою звільнення судді Конституційного Суду і в які терміни він проводиться.

Також новою редакцією частиною 2 статті 23 передбачено, що у випадку, якщо орган, який призначив на посаду судді протягом місяця з дня настання обставин, передбачених у пунктах 1-3, 6-9 частини першої статті 23, не прийняв відповідного рішення про звільнення суддів Конституційного Суду з посади, таке рішення може бути прийняте на засіданні Конституційного Суду України.

Звертаємо увагу, що порядок звільнення суддів, зокрема суддів Конституційного Суду України, чітко і однозначно визначений в частині 5 статті 126 Конституції України. Тому встановлення на законодавчому рівні будь-якого іншого порядку звільнення, а тим більше надання відповідного права, не зазначеного у нормах Конституції, суб’єкту суперечить Конституції України. У зв’язку з цим, що цей законопроект, який ми розглядаємо, суперечить головному Закону України – Конституції України, фракція Партії регіонів пропонує цей законопроект відхилити як антиконституційний. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Володимир Карпук.

 

12:38:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона". Шановний Володимир Михайлович! Можливо, ви і обмовились, але дійсно, я визначав сьогодні не один раз, що порушувалась Конституція. Я хотів би ще раз показати її зараз колезі Чечетову і колегам з Партії регіонів, литвиновцям, комуністам. Хочу показати вам і нагадати, що тут є дійсною і чинною стаття 126 Конституції, а там написано у частині п’ятій  пункт другий: „Досягнення суддею 65 років”. Ви дотримуєтесь, шановні? Ваш гарант Конституції дотримується цього, пан Янукович? Вже є рішення по „Межигір’ю”, що вам ще треба? Звільніть людину, не псуйте нікому, що  Конституцію ви топчетесь. Про які може бути недотримання Конституції, якщо ви сьогодні є зразком недотримання?

Про які можна недотримання Конституції  говорити, якщо сьогодні комітет ваш не розглядає, не видає поправок, не здійснює свою конституційну функцію? І ми  говорим сьогодні, що хтось там, маленька дівчинка Евеліна Шишкіна порушує Конституцію. Вона навпаки намагається зробити так, щоб запрацювала ця Конституція, вона бачить, що є такі випадки.

І тому вона запропонувала  таку річ, і річ, яка вже нами з вами апробовувалась, по якій  ми понад 300 голосів голосували.   Ви казали, а що буде у випадку, якщо хтось  зловживає цим правом? На цьому примірнику Конституції є підпис покійного Михайла Сироти. Він  би повернувся зараз, перевернувся там.

Ви розумієте, коли ми говорили: давайте  передбачимо у Конституції  відповідальність. Всі говорити: там все   зрозуміло. Та  ніхто не зрозумів, що прийде Президент, який не розуміє; що прийде фракція, яка не розуміє, що не можна  порушувати Конституцію, що не можна топтатися  по ній. Так саме для таких і приймається цей закон, саме для тих, хто не розуміє, що  якщо у місячний термін не звільняються,  тоді хай колегіальний приймає рішення, а ми йому даєм на це повноваження. А що робити, щоб панувало далі беззаконня, без конституційність?

Тепер я хотів би, щоб ви знали, шановні народні депутати, поки ми з вами  тут чубимось, поки  зараз ви заблокували черговий, нормальний Закон про     Конституційний Суд, зміни,  там діє регламент, неконституційний регламент, які вони самі прийняли для себе. Там діють закриті засідання,  закриті слухання, в результаті яких потім  появляються такі справи, „тушковані справи” і „тушковані коаліції”, і „тушковані результати” появляються  на табло. 

Тому, шановні друзі,  я просив би, треба приймати цей закон у першому читанні, щоб  не допускати зловживання Конституцією. А закон, який відхилений 4817,  до нього треба повертатися, і треба також приймати ті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Карпук, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Мікрофон, будь ласка.

 

12:41:55

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. „Наша Україна”. Я розумію так, що ідея цього законопроекту народжена практичною необхідністю, яка виникла нещодавно, що відносно судді Станік. І автор законопроекту вносить нову редакцію статті 23 до змін до Закону „Про Конституційний Суд України”, який чітко регламентує випадки звільнення судді Конституційного Суду з займаної посади, це девять випадків, і вносить нові статті 23.1 і 23.2. Перша стосується гарантій і прав на поновлення на посаді, а 23.2 – припинення повноважень судді у випадку його смерті. Є слушні пропозиції. І  група „За Україну”, наша фракція підтримує цей законопроект. Передаю слово ще Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич. Мікрофон.

 

12:42:56

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Володимир Михайлович, ну я розумію настрої залу. Очевидно, законопроект не буде підтриманий. Я (вас просто не було) звертаю увагу, те, що казав Юрій Анатолійович, що щойно ми провалили дуже важливий Закон про Конституційний Суд, зараз ми провалюємо другий Закон про Конституційний Суд. Потім, мені здається, чим більше ми провалюємо закони про Конституційний Суд, все менше у нас залишається морального права критикувати Конституційний Суд. Бо є справді нагода на законодавчому рівні поправити те, що вже вкрай нагально треба поправляти. І звертаю вашу увагу, що Закон про Конституційний Суд чинний, 96-го року редакції. Він у великій мірі давно морально застарілий. І нам треба, зважаючи на ту, в тому числі, конституційну ситуацію після змін 2004 року намагатися його адаптувати. Можливо, оскільки я не бачу перспективи прийняття зараз цього закону, ми приймемо якесь таке негласне рішення про те, що ми на рівні Погоджувальної ради ініціюємо питання розробки нового комплексного законодавства, що стосується Конституційного Суду, хоча би в тій частині, про що говорив Кармазін. От до сих пір діє Регламент, тимчасовий фактично Регламент, коли нам, то, вибачте, кілька разів носом в грязюку через те, що ми діємо на такому Регламенті, а самим, ви ж розумієте, що можна. Тому, щоби це питання раз і назавжди зняти, треба якимось чином або робити спеціальну комісію, або робочу групу, бо це вкрай важливе питання. Весь час залишати питання Конституційного Суду поза увагою, це весь час себе потім наражати на  небезпеку, у тому числі  перспективу такого роду дій з боку Конституційного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Володимир Романович Мойсик.

Відмовляється?

Шановні народні депутати! Обговорення законопроекту завершено. Тут звучали різні пропозиції, вони всі заслуговують на  увагу, у тому числі щодо оновленої редакції Закону про  Конституційний Суд, чого вимагає, власне, час і очевидно відповідному профільному комітету потрібно доручити від імені Верховної Ради разом із Конституційним Судом опрацювати відповідні пропозиції. Я думаю, що ми протокольне таке доручення оформимо у частині, що стосується діяльності відповідного профільного комітету.

Комітет пропонує прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України про Конституційний Суд  (щодо гарантії права судді на поновлення на посаді). Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект доцільно повернути суб`єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо гарантії права судді на поновлення на посаді) (реєстраційний номер 2354). Прошу голосувати.

 

12:45:56

За-135

 Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію. Про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 2354). На повторне перше.

 

12:46:23

За-167

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, нам потрібно включити до порядку денного сесії низку законопроектів, для того щоб, в разі позитивного рішення Верховної Ради України, комітети мали можливість забезпечити підготовку законопроектів до розгляду Верховною Радою України.

Тому я просив би, шановні колеги, приймати позитивне рішення, для того щоб комітети могли вивчити подані законопроекти.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проектів законів: про внесення зміни до пункту 1 розділу ІI "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення охорони родючості ґрунтів" (реєстраційний номер 6346, 6346-1). Прошу голосувати.

 

12:47:43

За-346

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вношу на голосування пропозицію про включення до порядку денного  проекту Закону про всеукраїнський референдум (реєстраційні номери: 6278, 6278-1, 6278-2). Автори – народні депутати: Шпенов, Ключковський і Коновалюк. Прошу голосувати.

 

12:48:32

За-230

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації. Реєстраційний номер 6191. Прошу голосувати.

 

12:49:15

За-346

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру (реєстраційний номер 6262). Прошу голосувати.

 

12:49:51

За-342

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств (реєстраційний номер 6434). Прошу голосувати.

 

12:50:23

За-338

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер  6263). Прошу голосувати.

 

12:50:57

За-329

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проект Закону про внесення зміни до статті 32 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" щодо відміни реєстрації декларації про відповідність. (Реєстраційний номер 6234).

 

12:51:41

За-332

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (щодо здійснення господарської діяльності на підставі подання декларації). (Реєстраційний номер 6265).

 

12:52:15

За-322

Рішення прийнято.

Пропозицію ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо підсудності та особливостей провадження по окремих категоріях адміністративних справ). (Реєстраційний номер 6247).

 

12:52:48

За-22

Рішення не прийнято, законопроект до порядку денного не включається.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо запровадження скороченого провадження). (Реєстраційний номер 6274).

 

12:53:18

За-3

Рішення не прийнято, законопроект до порядку денного сесії не включається.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про впорядкування механізму подання звітності та проведення перевірки страхувальників (щодо нарахування і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). (Реєстраційний номер 6329).

 

12:53:55

За-238

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про відзначення 350-річчя заснування міста Тростянець Сумської області для включення його до порядку денного (реєстраційний номер 6273). Прошу голосувати.

 

12:54:25

За-329

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про відзначення 80-річчя з дня народження першого українського космонавта, двічі Героя Радянського Союзу Павла Поповича (реєстраційний номер 6319) для включення до порядку денного.

 

12:54:56

За-336

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики України (реєстраційний номер 6451). Прошу голосувати.

 

12:55:31

За-234

Рішення прийнято.

Я прошу відповідні комітети забезпечити підготовку законопроектів до розгляду у Верховній Раді України, зокрема звертаю вашу увагу на останній законопроект. У зв’язку з тим, що Президентом України він визначений як невідкладний, Комітет з питань державного будівництва, Комітет з питань закордонних справ і всі комітети Верховної Ради України розглянути завтра на засіданні це питання для того, щоб ми могли приступити до розгляду в четвер, так як йшлося на Погоджувальній раді.

Шановні колеги, на вимогу депутатських фракцій "Наша Україна - Народна Самооборона" та "Блок Юлії Тимошенко" потрібно оголосити перерву в пленарному засіданні на 30 хвилин. Разом з тим, за уставленою практикою є згода двох фракцій на виступ з питання, з приводу якого вимагали перерву представники двох фракцій. Анатолій Гриценко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", будь ласка.

 

12:56:49

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Дві фракції взяли перерву і уповноважили мене виступити з заявою з двох питань: перше – це та трагедія, яка трапилася із загибеллю студента. І ми наполягаємо на тому, щоб були викликані сюди у Верховну Раду і були заслухані керівники правоохоронних органів для того, щоб подібних дій, які закінчуються трагедією, в Україні не було. Це перше.

Друге. Щойно прийнято рішення про включення до порядку денного законопроекту, який вніс Президент, який нам роздали 10 хвилин тому – про засади внутрішньої і зовнішньої політики.

Голова Верховної Ради після включення до порядку денного цього законопроекту визначив завдання: завтра комітетам усім його розглянути, і післязавтра внести на голосування. Дві фракції виступають категорично проти таких жорстких термінів розгляду цього документу. Ми визнаємо, що засади мають бути прийняті. Більше того, по діагоналі, проглянувши цей документ, можна сказати, що тут є серйозна конструктивна основа для того, щоб розглядати цей документ в першому читанні. Але ми категорично проти того, щоб повторювати сценарій і події, які відбулися тут у сесійній залі 27 квітня - саме з цієї причини.

У нас зараз немає законодавчо визначених засад внутрішньої політики, і тому цей документ потрібен. Попередні засади зовнішньої політики діяли 17 років. Що це означає? Це означає, що цей документ на 10-річчя наперед. Уже не буде в цьому залі, мабуть, більшості людей, уже буде інший Президент, інший Прем’єр, - а ці засади діятимуть. Якщо буде прийнятий правильний стратегічний документ. Так от правильні відповідальні стратегічні документи не можна приймати протягом  півтори доби. Для того, щоб вивчити, а тут тільки 19 сторінок, де кожна фраза є значимою, стратегічна, визначає засади і в економіці, в соціальній  сфері, в зовнішній політиці, в оборонній, інформаційній. Над ними треба подумати. Цей документ мало б знати  суспільство. Його треба оприлюднити і ми пропонуємо його оприлюднити на сторінках „Голосу України”.  Його мають проаналізувати експерти і лише після того проводити засідання комітетів.  Тому – категорично проти прискореного розгляду. Він невідкладний і буде розглянутий не так як інші законопроекти роками чи місяцями, швидко. Але я звертаюся від імені двох фракцій до більшості, а через інформаційний простір і до Президента, зняти цей тиск часу. Ми приймемо цей документ стратегічно важливий, але не можна ставити на голосування в четвер.

Просимо Голову Верховної Ради зняти це розпорядження щодо  прискореного розгляду з виходом на четвер на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Відносно першої пропозиції, яка прозвучала, для того, щоб заслухати інформацію про результати розслідування смерті студента. Я думаю, не буде заперечень у Верховній Раді України, якщо сьогодні надійде звернення, доручення до Міністерства внутрішніх справ і в п’ятницю, щоб ми отримали відповідну інформацію.

Я вважаю, що ми повинні заслухати міністра з цього приводу тим більше, що Президент України це питання поставив  під свій контроль.

Шановні колеги! (Шум в залі) Давайте так. Я зараз звернувся. Буде готове  завтра – значить завтра. Тут я не бачу приводів для дискусії. Кого потрібно ви запропонуйте. Значить ми запросимо.

Шановні колеги! Тоді дозвольте ми в робочому порядку відпрацюємо. Зараз я попрошу Адама Івановича. Він вийде на зв'язок із Генеральною прокуратурою, з Міністерством внутрішніх справ зясує, щоб були на місці доповідачі, які проінформували Верховну Раду протягом там 15–10 хвилин з цього приводу. І це буде правильно.

Що стосується других зауважень, застережень. Цілком очевидно, що  це нерядовий законопроект. Він потребує, очевидно, детального нашого осмислення. Ви знаєте, що на Погоджувальній раді ми домовились про те, що як тільки він надійде до Верховної Ради, він буде оприлюднений в „Голосі України”. Я сподіваюсь, що завтра він буде надрукований.

Окрім того, шановні колеги, ви погодитесь з тим, що Президент України має право вимагати невідкладного розгляду законопроекту. І ми повинні з вами виходити з того, що нам потрібно його розглядати. Але ніхто не говорить про те, що будем ми гнати і розглядати його за скороченою процедурою. Я вважаю, що якщо ми розглянемо його і Верховна Рада визначиться щодо рішення в четвер, у нас буде як мінімум 14 днів для осмислення, для внесення пропозицій. У комітету буде відповідний час узагальнення цих пропозицій, підготовки таблиці. І я думаю, що ми у встановлений термін вийдемо на розгляд цього законопроекту. Якщо це у нас займе майже місяць, то це не буде означати, що ми його розглядаємо в поспішному варіанті.

Разом з тим, я вважаю, що комітети повинні подивитись. Будемо розглядати це як представлення його. І дати свої судження. Я просив би одночасно і Науково-експертне, Інститут законодавства дати свої пропозиції. І запропонувати, очевидно, людям, хто цікавиться цією проблемою, надіслати пропозиції до Верховної Ради України. Але на першому місці давайте ми тоді ставимо Комітет з питань державного будівництва, Комітет у закордонних справах, Комітет з питань безпеки. Тобто ті ключові комітети, а по суті справи всі, які можуть свої відповідні заключення і пропозиції.

Будь ласка, Анатолій Гриценко. Ольга Боднар.

 

13:03:06

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний пане Голово! Я підтримую те, що ви говорите, якщо ми розуміємо один одного. Якби завтра Головне науково-експертне управління дало висновок профільним комітетам про те, що цей законопроект вартий того, щоб приймати його за основу, то я скажу чесно, керівника такого управління треба звільняти одразу. Тому що документ на 19 сторінках стратегічної важливості не можна видавати як експертизу, непродуманий документ. Тому, якщо в четвер ви плануєте, ви маєте голоси, це буде представлення без виходу на голосування в першому читанні, я думаю, ми не будемо заперечувати. Це буде представлення документу, але щоб він не  виносився на перше читання, а для того не гнати коней і зараз змушувати експертів секретаріату Верховної Ради готувати за ніч висновок і не змушувати  комітети виносити   на розгляд, не поважаючи себе і державу, для якої це робиться, щоб протягом доби вийти на якийсь висновок.  Тому представлення без голосування у першому читанні „за” абсолютно нормальний підхід. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Боднар, Михайло Чечетов.

 

13:04:16

БОДНАР О.Б.

Дякую. Ольга Боднар, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Володимире Михайловичу, я підтримую колегу у тому сенсі, що  дял того, щоб не порушувати Регламент, а саме ви і пан Мартинюк обіцяли, що ми не будемо порушувати Регламент, у нас немає такої можливості, як завтра розглядати ці питання  на комітеті.

По-перше, висновок Науково-експертного управління – це  ще півбіди. Там ще, крім  висновку Науково-експертного управління, мають розглянути ці питання   підкомітети, потім виносите на засідання комітету. 

Я  не знаю для того  це робиться, але я розумію прекрасно, що таким чином якісний продукт ми не зможемо завтра розглянути, а тим більше у четвер  розглядати в залі. Якщо ми дійсно хочемо, щоб цей продукт був якісний і ніхто нам  потім не розказував, що ми порушуєм Регламент, я вас прошу дослухатись до  здорової думки і все ж таки не поспішати  з розглядом цих питань такими негайними темпами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Михайло Чечетов.

 

13:05:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, ну, мы же сегодня работаем  совершенно в другом измерении. Это ж не прошлые 5 лет, когда ни бюджеты не принимались,  ни программы не  принимались, не понятно на что ориентировался лидер страны прошлый, когда проводил внешнеполитический курс и  допроводился до того, что  практически  ездили в две страны: в Польшу и Грузию и то после того, когда Бендере присвоили звание героя,  уже и в Польшу нас не хотели пускать.

Поэтому мы должны сегодня наверствовать, наверствовать прежде всего в части принятия законопроектов, программ, которые бы обеспечили динамичное, поступательное развитие нашей страны вперед на путях демократии.

Поэтому вполне резонно и абсолютно правильный алгоритм сказал Владимир Михайлович: комитеты завтра, в первом чтении примем в четверг, потом две недели доработаем, если у кого-то будут какие-то  сомнения. А это год 20-летия  декларации, а в декларации сказан внеблоковый статус. Поэтому  в основах как раз и заложен внеблоковый статус. Мы как раз  формализуем главный, ключевой момент декларации. Это будет подарок украинскому народу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Я просив би лише всіх нас не шукати приводи для політичних збурень. І коли нагадують про Регламент, давайте, щоб ми разом забезпечили виконання Регламенту. Да, у нас є проблема. Відповідно до 101 статті Президент України має право вимагати невідкладного розгляду законопроекту. Але нам треба тоді унормувати і зафіксувати, що ми укладаємо у невідкладний розгляд законопроекту.

Тепер щодо вболівання за Науково-експертне і Головне юридичне управління. Ви, шановні колеги, добре розумієте, що різні варіанти, а в тому документі, що ми отримали 99 відсотків тих варіантів присутні давно вже опрацьовувались і в попередньому плані Науково-експертним і юридичним управлінням. На відміну від депутатів вони працюють постійно і кожен день. Тому буде зроблений офіційний, кваліфікований, експертний висновок, справа за комітетами. І я просив би комітети збиратися і працювати. Я ще раз хочу сказати, збиратися і працювати. За це Верховна Рада України і депутати отримують пристойну заробітну плату. І нічого політичні проблеми ставити на перше місце. Збирайтесь і працюйте, потрібно буде вночі, вранці, вдень, але давайте будемо працювати над законопроектами. Не туризм Верховна Рада України. А якщо будуть заперечення, то в четвер поставлю на голосування, і тоді буде рішення Верховної Ради остаточно розглядати цей документ чи ні. Але я просив би не створювати політичні приводи.

 Будь ласка, переходимо до розгляду законопроектів у другому читанні. Іще раз прошу, давайте збережемо настрій на роботу, не більше того. Переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо вдосконалення механізмів підтримки сільськогосподарських підприємств).

Реєстраційний номер 5471. Друге читання. Доповідач –  голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Перестенко Марина Володимирівна. Будь ласка, рішення комітету.

 

13:08:51

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні колеги!  На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо вдосконалення механізмів підтримки сільськогосподарських підприємств) (реєстраційний номер 5471) (від 23 грудня 2009 року). Ініціатори законопроекту – народні депутати України Присяжнюк та Климець.

Проект закону підготовлено з метою вдосконалення механізмів  захисту сільськогосподарських підприємств шляхом стягнення пені з покупця, що дозволить забезпечити компенсацію простроченої заборгованості та дасть змогу зменшити зловживання на ринку сільськогосподарської продукції. В першому читанні законопроект прийнято 4 березня 2010 року. До другого читання народними депутатами було внесено 9 поправок. З них 4 враховано, 2 – враховані редакційно та частково, 3 відхилені як такі, що суперечать поправкам, які комітетом пропонувалося врахувати.

Доопрацьований законопроект було  розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин і рекомендовано прийняти у другому читанні та в цілому як закон. Але Головне юридичне управління розглянуло підготовлений до другого читання законопроект та внесла ряд зауважень, головним з яких є невідповідність до Господарського кодексу. Тому, узагальнюючий висновок юридичного управління, що законопроект потребує доопрацювання та повернення на повторне друге читання.

По поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! По поправках. Перша поправка врахована. Юрій Анатолійович, не наполягаєте на ній?  Ні. Друга врахована. Третя врахована. Четверта врахована. П`ята поправка відхилена. Наполягає на ній Сігал. Ні. Сьома Сігала відхилена. Наполягає?

8-ма – врахована.

9-та – відхилена. Сігал наполягає? Ні.

Григорій Смітюх, мікрофон.

 

13:11:17

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимир Михайлович.

Четверта поправка моя. Вона стосується відносно… якщо ви подивитесь на неї, вона врахована частково. І я наполягаю на її голосуванні, і от з яких причин.

Я рахую, що на сьогоднішній день та ситуація, яка склалася між виробниками сільгосппродукції і між продавцями сільгосппродукції, такі сітьові магазини, які у нас покрили міську місцевість, не відповідають реальній дії. І ці сітьові магазини, або магазини в цілому. хто розповсюджує сільгосппродукцію, зловживають, шляхом тим, що невчасно розраховуються за продукти, які вони отримують на реалізацію, відповідно ставлять в нерівні умови і зменшують можливість товаровиробників мати обігові кошти або своєчасно отримувати гроші. Тому що, подумайте самі, що виробнику сільгосппродукції треба посіяти, зібрати, переробити, упакувати, відправити в магазин, заплатити за рекламу – і чекати, невизначено на який термін, за цю продукцію гроші. А якщо ця продукція не реалізована, то зачастую на сьогоднішній день такі умови кабальні ставлять, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте свою думку, Григорій Євдокимович.

 

13:12:31

СМІТЮХ Г.Є. Тому я просив би зал віднестися до цієї поправки більш фундаментально, і поставити її на голосування. І прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я тоді поставлю на голосування поправку Григорія Смітюха так, як він її озвучив. Я зараз зачитаю: „Підпункт 14.3.1 пункту 14.3 статті 14 викласти в наступній редакції: „Покупець сільськогосподарської продукції групи 1-24 УКТЗ, у тому числі і підакцизних товарів, зобовязаний оплатити дану продукцію після її прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на цю продукцію у строк до 10 календарних днів”.

Вноситься на голосування ця пропозиція. Прошу, визначайтесь.

 

13:13:34

За-2

Тоді поправка залишається врахована частково.

Які ще є застереження? Немає.

Будь ласка, уряд хотів зцього приводу.

 

ЛАВРОВ Є.М.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати. Це край необхідна поправка до закону, бо вже дійшло Дякую того, що за хліб, який повинен бути використаний у 72 години, розраховується на п’ятнадцятий день, за цукор – на сто двадцятий день. То я хочу попросити Верховна Рада  підтримати цей проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Мінфін. Тетяно Іванівно, Мінфін, будь ласка.

 

ЄФИМЕНКО Т.І.

Цим законом передбачено, що Державна податкова служба здійснює контроль за своєчасним здійсненням розрахунків за поставлені товари, які належать до групи 1.24, в тому числі підакцизні товари. Наша позиція полягає в тому, що основні функції органів Державної податкової служби визначено Законом про Державну податкову службу. Там не передбачено, що податкова служба контролює розрахунки між суб’єктами господарювання. Тому, на наш погляд, позиція щодо контролю Державної податкової служби розрахунків між суб’єктами господарювання не може бути підтримана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми тут… Ви нам ставите тут таку дилему і перед вибором. Міністерство аграрної політики підтримує, ви не підтримуєте. Тоді узгодьте одну позицію: будь ласка, виходьте з однією позицією. Ми зараз говоримо про закон, про поправки, які врахувала Верховна Рада  України. Нам треба ставити на голосування цей закон.

Будь ласка, Роман Ткач.

 

13:15:31

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Володимире Михайловичу,  в прицнипі це питання ми обговорювали у нас на комітеті. І, дійсно, що загалом потрібний закон і за нього можна глосувати.

Можна як виключення, бо й була позиція, що тут додатково ставиться контроль на податкову інспекцію. Можна було б і цю норму забрати, але загалом проголосуавти. Бо все одно, питання в чому. Ми поставили 15 календарних днів. А якщо не буде  15, а буде там, як і зараз 18-20 - все одно хтось мусить контролювати.

Тому тут, дійсно, треба узгодити  позицію уряду, хай би вони домовилися, а не загалом, я дуже боюся, що б не дай Бог цей закон був провалений. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми ж  переходимо в обговорення, чи ми голосуємо поправки, досить, вже все було. По мотивам голосування, будь ласка.

Поправка яка?  По восьмій поправці, будь ласка. Будь ласка, мікрофон, Юрія Кармазіна.

 

13:16:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Шановний Володимир Михайлович! Абсолютно правильне  зауваження зараз Міністерства фінансів висловлено, воно сталося через те, що у нас помилково врахована 8 поправка, я пропоную дуже простий вихід із ситуації. Вона врахована, я зараз погоджуюся з тою позицією, яку висловив Мінфін, не має контролювати розрахунки Податкова. У нас був записаний хороший пункт в законі, порядок контролю за виконанням пункту 14.3 визначається Кабінетом Міністрів України і нехай він  собі і визначиться, Кабінет Міністрів, потім. Хай це залишиться норма першого читання, а цю поправку, восьму, я пропоную підтвердити голосуванням, тобто фактично не  підтвердити. І тоді позиція і уряду збіжиться, і нам треба прийняти цей закон, який після цього стане абсолютно нормальним,  виваженим і буде сприяти тому, що сільгосппродукція все-таки буде розблокована.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Тут  загалам правильна, зараз одну хвилиночку я бачу, загалом правильна  пропозиція, можливо ми поступимо таким чином. У первісному варіанті йшлося про те, що порядок контролю за виконанням пункту 4.3 даного закону визначається Кабінетом Міністрів України.

Була внесена пропозиція народним депутатом України, що контроль здійснюють податкові органи, ми зараз могли піти таким шляхом, поставити на голосування поправку номер 8. Верховна Рада України, коли не підтримає цю поправку - залишається чинна редакція і таким чином ми приймаємо закон і враховуємо позицію  Міністерства фінансів. Кабінет Міністрів України визначиться, кому він доручить контроль за виконанням цього пункту і все. Будь ласка, Михайло Чечетов.

 

13:18:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, давайте вспомним классика советской перестройки Горбачева – главное обеспечить динамику процесса. Процесс пусть идет, давайте запустим процесс, а вы знаете, процесс перестройки Горбачева привел к рождению Независимой Украины, то есть логическое завершение было. Поэтому здесь давайте примем во втором чтении законопроект и доведем до логического завершения содержательную часть закона, чтобы она не вызывала ни у кого сомнений. Просьба проголосовать на повторное второе чтение. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином поступимо: і комітет, і голова комітету погоджуються. Зараз поставимо на голосування 8 поправку. В разі, якщо Верховна Рада України 8 поправку не підтримає, залишається та позиція, яка була у варіанті при прийнятті її в першому читанні. Тоді знімаються всі розбіжності між урядовими структурами і в нас будуть підстави прийняти цей закон, бо він конче потрібен. На Погоджувальній раді ми дійшли єдиного висновку, представники всіх фракцій, що нам потрібно прийняти цей закон. Коли немає заперечень, я зараз поставлю на голосування поправку номер 8 для її підтвердження. Якщо вона не буде підтверджена, значить у нас зникають розбіжності.

Ставлю на голосування поправку номер 8. Прошу визначатися.

 

13:20:24

За-0

Рішення не прийнято.

Отже, порядок контролю за виконанням пункту 14.3 даного закону визначається Кабінетом Міністрів України. В Уряду нема заперечень? Уряд погоджується.

З урахуванням цього я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону (реєстраційний номер 5471) про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” (щодо вдосконалення механізмів і підтримки сільськогосподарських підприємств). Реєстраційний номер 5471. Прошу голосувати

 

13:21:17

За-166

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання. На повторне друге, вже пропозицій, ну, не пройде пропозиція – немає голосів. На повторне друге читання відповідно до Регламенту. Юрій Анатолійович, я прошу, зніміть ваше наполягання, рівно як і Григорія Смітюха прошу.

 

13:21:47

За-313

Рішення прийнято.

Шановні колеги, коли у вас не було заперечень, можливо б, доручити комітету, щоб він протягом сьогоднішнього-завтрашнього дня остаточно узгодив із Кабінетом Міністрів і з фракціями, і ми поставили на голосування цей законопроект. Бо там нема, що, за великим рахунком,  узгоджувати. Да.

Юрій Кармазін, мікрофон.

 

13:22:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, дуже прикро, що ми на повторне друге читання закинули цей законопроект. Але в мене є надія, що ви в цьому другому читанні останній пункт (набрання чинності закону) поміняєте. Передбачалося, що закон набере чинності з 1 січня 2011 року. Але до 1 січня 2011 року ще не вистачить у нас на карті, на мапі України десь 100 сіл, якщо не вступить цей закон. Тому я просив би вас, давайте напишемо з 1 липня якраз півроку інший квартал наступить і він якраз підтримає тоді сільське господарство. І, може, тоді це виправдає ті фракції, які зараз не проголосували. Я просив би, Володимир Михайлович, отаку розглянути пропозицію щодо того, щоб 1 липня цей закон вступив в дію 2010 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Комітет, прошу врахувати пропозицію народного депутата при підготовці до повторного другого читання.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прибережних захисних смуг (реєстраційний номер 2642). Доповідач – голова  Комітету  з питань  екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога. Будь ласка.

 

13:23:42

СЕМИНОГА А.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати! Ситуація з  охороною та використанням прибережних захисних   смуг в Україні набуває ознак загрозливої. Режим  господарювання  у прибережних  захисних  смугах  та водоохоронних  зонах здійснюється з порушенням законодавства, особливо це стосується  приморських територій. Існуюча  неврегульованість питання ведення господарської та інших видів діяльності у межах прибережної смуги  морів загрожує втраті екосистеми прибережної смуги морів,  призводить до  забруднення морського середовища,  унеможливлює використання рекреаційного  потенціалу  прилеглих територій.

Проектом закону  визначено розмір та межі пляжної зони прибережних  захисних смуг  морів, доповнено перелік обмежень  господарської діяльності  у межах прибережних захисних  смуг морів, а також врегульовує питання забезпечення доступу громадян до узбережжя морів на умовах  загального водокористування. Проектом  закону  визначено розмір та межі пляжної зони прибережних  смуг морів, вводиться заборону на будівництво   у межах стометрової пляжної зони.

При  доопрацюванні законопроекту до другого  читання були розглянуті та враховані зауваження і пропозиції  народних  депутатів, суб’єктів права законодавчої ініціативи. До законопроекту внесено  13 пропозицій народних депутатів, 9 пропозицій враховано,   3 враховані частково, лише одна не врахована, якою  пропонується  не обмежувати у Земельному кодексі  України  прибережну смугу  у моря  конкретної відстані від моря. 

Комітет вважає, що чітке визначення меж прибережної захисної смуги моря та дотримання законодавчо визначеного режиму господарювання дозволить зберегти морську  і  прибережну  екосистему та сприятиме соціально-економічному  розвитку приморських регіонів. Головне юридичне управління  Апарату Верховної Ради  України  завізувало  законопроект  ……., однак визнало, що законопроект   може бути прийнятий у другому читанні.

Комітет Верховної Ради   з питань екологічної політики природокористування та ліквідації Чорнобильської катастрофи пропонує  проект  Закону  України  про внесення  змін до деяких  законодавчих актів  України  щодо прибережних  захисних  смуг (реєстраційний номер 2642) прийняти у другому читанні в цілому як закон. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по поправках. Які є зауваження щодо поправок? Немає.

Будь ласка, пропозиція від уряду. Хтось головний, будь ласка.

 

ГРИЦЕНКО А.В.

Шановний Володимире Михайловичу, прохання підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це спільна позиція всього уряду?

Шановні колеги, поправки всі враховані. Пропозиція комітету прийняти у другому читанні та в цілому як закон. Головне юридичне управління висловило ряд зауважень.

Ставлю на голосування пропозицію комітету   про прийняття проекту Закону про внесення змін  до деяких законодавчих актів України (щодо  прибережних захисних смуг)  у другому читанні та в цілому як закон (реєстраційний номер 2642).

 

13:27:09

За-166

По фракціях, будь ласка.  Партія регіонів –  0, „Блок Юлії Тимошенко” –  102, „Наша Україна – Народна Самооборона”  – 36, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина”  – 1, позафракційні – 0.

Ставлю  на голосування на повторне друге читання  направлення даного законопроекту, тобто пропозиція про направлення закону на повторне друге читання (реєстраційний номер 2642).

 

13:27:51

За-347

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Водного кодексу України (реєстраційний номер 2634). Доповідач – голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи  Анатолій Семинога, будь ласка. 

 

13:28:09

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Володимир Михайлович,  шановні народні депутати! На розгляд Верховної Ради України у другому  читанні  вноситься проект Закону України  про внесення змін до Водного кодексу України, внесений народними   депутатами України Шершуном, Скубенком, Толстоуховим, (реєстраційний номер 2634).

Законопроект був прийнятий в першому читанні 14 січня 2009 року. Робота над зазначеним законопроектом ведеться вже понад два роки. Законопроект узгоджений з Міністерством охорони навколишнього середовища, Державним комітетом водного господарства, Державним комітетом земельних ресурсів і повністю підтримується ними. На сьогодні законопроект узгоджений, збалансований і повністю готовий для прийняття.  

При доопрацюванні законопроекту були розглянуті та переважно враховані зауваження і пропозиції народних депутатів, а також Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Всього народними депутатами було внесено 141 пропозиція, з них 120 враховано. Невелика частина  враховано частково або редакційно.

Відповідно до узагальнюючого висновку Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України може бути прийнятий у другому читанні з урахуванням висловлених зауважень, які, на думку членів комітету, суттєво не впливають на  зміст законопроекту.

Хочу висловити особливу подяку народним депутатам: Кармазіну Юрію Анатолійовичу, Бевзенку Валерію Федоровичу, Круглову Миколі Петровичу,  Матвєєву і всім, хто надав пропозиції. Це дозволило зробити закон системним, корисним і таким, що відповідає сучасним реаліям, проблемам та потребам держави і наших громадян.

Комітет пропонує проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України (реєстраційний номер 2634) прийняти у другому читанні та в цілому як закон. Прошу підтримати дане рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! По поправках.    

Перша поправка врахована.

Друга поправка відхилена. Юрій Кармазін, наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

13:30:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я дякую комітету за розуміння. В цілому ми найшли десь гармонію. Частину поправок враховано, частину – ні, частину – то теоретичний спір. Тому, Володимире Михайловичу, я не буду сьогодні наполягати на  жодній поправці, тому що є, в принципі, консенсус. Дякую.

 

СЕМИНОГА А.І.  Дякую. дякую за вашу позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Хто ще наполягає на поправках? Роман Ткач, будь ласка,  щодо якої поправки? Мікрофон Романа Ткача.

 

13:30:42

ТКАЧ Р.В.

Володимире Михайловичу! Я загалом до статті 6. А поправки стосується там від 26 десь до 34. Загалом я підтримую доповідача, що, в принципі, це вже нормальний виписаний законопроект. Але в такій редакції, в якій викладена стаття 6, вона вносить непорозуміння в Земельний кодекс і в Закон про розмежування земель державної і комунальної власності. Тому цей закон сьогодні не можна приймати. Ми вже домовилися з багатьма фракціями. Його треба відправити на повторне друге читання, виправити статтю 6, привести у відповідність до Земельного кодексу і до Закону про розмежування земель державної і комунальної власності, і аж тоді спокійно можна прийняти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є, шановні колеги, альтернативний проект постанови, підписаний трьома народними депутатами – Романом Ткачем, Сергієм Терещуком і Сергієм Рижуком щодо направлення на повторне друге читання. Яка позиція комітету, Анатолій Іванович?

 

СЕМИНОГА А.І.  На жаль, поправки, про які говорить наш поважний колега, прийшли вже тоді, коли законопроект був повністю збалансований і готовий до другого читання, внесений в сесійну залу на розгляд. І ці поправки як мінімум не розглядалися. Зараз хочу зауважити, що всі поправки і весь зміст був узгоджений між Водним кодексом і Земельним кодексом нашої держави. І на сьогоднішній день ваші пропозиції, вони як мінімум руйнують і концепцію даного законопроекту, і суперечать перш за все Земельному і Водному кодексам України.

Тому комітет наполягає на прийнятті законопроекту саме в такому вигляді, який він є, в другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, уряд, що з цього приводу, говоріть?

 

ГРИЦЕНКО А.В. Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Дійсно, законопроект складний, на наш погляд. Дуже багато внесено поправок. І наша пропозиція також доопрацювати і тобто відправити його на друге читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, інших пропозицій немає? Тому, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету. Зніміть, будь ласка, з голосування. Анатолій Іванович, будь ласка.

 

СЕМИНОГА А.І. Я вибачаюсь, є пропозиція. Якщо з нею погодяться шановні колеги і уряд, в статтю 5, статтю 6, 51 і 86, а также 13-ту, 14-ту і 49 залишити в тій редакції, яка є на сьогоднішній день в законодавстві, в Водному кодексі нашої держави. Якщо нема заперечень, тоді ми могли би отакий компроміс знайти і проголосувати за нього в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так тоді нам доведеться ж на повторне направляти. Якщо зараз приводити все у відповідність. Михайло Чечетов, будь ласка.

 

13:33:20

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемый докладчик! Уважаемые коллеги! Мне просто жалко наших юристов и Экспертное управление, которые будут за голову хвататься, когда будут разбираться в том, что мы накарулесили, когда с голоса там снимаем, там нестыковка, там не корреспондируется, а там вообще ..... Конституции и закону идет. По этому просьба не спешить, спешить надо медленно. Отправить на повторное первое чтение, абсолютно здесь консолидирующая позиция, на повторное второе чтение и Кабинета Министров, и части депутатов, профессионально оценивающих ситуацию с «Нашей Украины», это совпадает и с мнением большинства. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо йти тоді за Регламентом. Перша пропозиція буде вноситись на голосування про прийняття в другому читанні і вцілому як закон. Друга пропозиція на повторне друге. Немає заперечень? Тоді я ставлю першу пропозицію про прийняття проекту Закону про внесення змін до Водного кодексу України у другому читанні та вцілому як закон (реєстраційний номер 2634).

 

13:34:39

За-94

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію про направлення на повторне друге читання проекту Закону про внесення змін до Водного кодексу України (реєстраційний номер 2634). На повторне друге.

 

13:35:07

За-337

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи) (реєстраційний номер 5228-1). Доповідач – Мойсик Володимир Романович. Ну поки він біжить, я буду знайомити вас з цим документом. Шановні колеги, я ще раз вам кажу: у мене жодної заяви немає.

Шановні колеги, до цього законопроекту подано 11 пропозицій.

Володимир Романович, будь ласка. Я уже працюю тут за вас.

 

13:36:21

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, законопроект за номером 5228: про посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи і статевої недоторканності особи. Він був внесений тоді, коли розгорівся скандал по „Артеку”. Скажу вам, що майже всі фракції голосували за нього.

До законопроекту надійшло 11 поправок. З них враховано повністю або частково 5, 6 – відхилено. Звертаю вашу увагу на те, що підставою для відхилення тих чи інших поправок були виключно мотиви дотримання юридичної логіки.

І тому прошу прийняти пропозицію комітету. Юридичне управління завізувало законопроект без зауважень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправки… тут відхилено Геннадія Москаля. Наполягає? Ні.

Далі. Поправка Сівковича. Геннадія Москаля. Не наполягає.

Вернидубов Іван Васильович, поправка 8, наполягає? Ні.

10-та? Також ні.

11-та, Москаль. Поправка відхилена. Не наполягає.

Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон. головне юридичне управління зауважень до законопроекту не має.

Володимир Романович, будь ласка.

 

МОЙСИК В.Р. Шановні колеги, ті поправки, які відхилені, йшла мова про довічне позбавлення волі за такі злочини. Комітет не погодився – і до 15 років. А в інших редакціях пропонувалося, крім такої тяжкої кари застосування хімічної кастрації. Але оскільки такого покарання немає як виду покарання в кодексі, то автори внесли законопроект, він десь у Верховній Раді на розгляді, тоді вже будемо розглядати, коли буде такий вид покарання. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні… А, зніміть з голосування. Будь ласка, Мін’юст.

 

ПРИТИКА Ю.Д.

Міністерство юстиції пропонує направити на повторне друге читання цей законопроект, оскільки тут є неузгодженості з Кримінальним кодексом. От зокрема стаття 55 кодексу є загальною нормою і, яка стосується всіх статей, особливо частини кодексу. І якщо ми внесемо сюди в статтю 55 оці зміни, які пов`язані з тим, що підвищується відповідальність до 10 та 20 років, то тоді це відповідно цей вид відповідальності буде розповсюджуватися на всі  інші статті кодексу, які не передбачають покарання, передбачають покарання з іншими статтями, але не  пов`язані зі злочинами проти малолітніх і не пов`язані проти статевого здоров`я, злочинами. Тому тут треба для того, щоб узгодити цей законопроект, статтю 55 з іншими статтями, ми пропонуємо на повторне друге читання  направити. 

І крім того, виникають сумніви щодо можливості застосування такого покарання як  кастрація без…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там зняли, немає цього питання. Знімає. Його немає. Я просив би шановних колег, ви уважно подивіться, законопроект –  я бачу! – законопроект тут же ж не враховує ряд тих пропозицій, які не вписуються в чинне законодавство. І Головне  юридичне управління  зробило висновок, що законопроект збалансований. Ми говоримо про законопроект, який готовий до прийняття остаточного, а ви говорите про той проект з урахуванням тих пропозицій, які не враховані.

Павло Унгурян, з мотивів голосування. 

 

13:40:25

УНГУРЯН П.Я.

Шановні колеги! Павло Унгурян, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Я підтримую цей законопроект і думаю, що вся депутатська зала буде підтримувати даний законопроект, тому що фактично півроку тому ми з вами проголосували дуже жорсткий законопроект про протидію розповсюдженню виготовленню  дитячої порнографії, а ці питання дуже  взаємопов’язані. Тому на сьогоднішній день  прикро, що Міністерство юстиції не зовсім розібралося у цьому питанні. Тому що  у тому законі, який вже вступив в силу, вже  багато цих норм діють, вони підписані  Президентом України  і  вже сьогодні діють  ці норми – це  зміни до статті  131 Кримінального кодексу і  також до інших  профільних  законодавчих  актів.

Тому  сьогодні дуже важливо у День  захисту   дітей, у Міжнародний день захисту  дітей – 1 червня нам проголосувати  цей закон, тому що він, дуже важливо,  стосується передусім  дітей в Україні. Дякую.  Наша фракція буде  голосувати за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу вашої уваги. Оскільки у нас  було  багато розмов  про наругу над малолітніми, над дітьми, і цей законопроект вийшов за рамки правового документу, набув політичного звучання  і комітет його відпрацював,  нам потрібно прийняти рішення, інакше будуть  підстави для різного роду політичних  взаємних звинувачень.

Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону  про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи) (реєстраційний номер  5228-1). Прошу голосувати.

 

13:42:33

За-368

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги,  продовжуємо  ранкове засідання до  14 години   15  хвилин.

Оголошую до розгляду  проект Закону  про внесення змін до Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" (нова редакція) (реєстраційний номер 0937). Доповідач – голова Комітету   з питань   науки і освіти Володимир Полохало.

 

13:43:04

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Проект закону, який ви аналізуєте,  ми маємо його  хвалити, розроблений у відповідності до статті 25 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, тобто це вимога закону, на яку маємо зважати.

Я хотів би сказати, що комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект в цілому, не тільки через те, що це вимога статті закону, а також тому що цей законопроект передбачає, конкретизує пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки на основі прогнозних досліджень. Це по-перше. По-друге, що в нас формується нарешті система реалізації пріоритетів через державні цільові програми, науково-технічні програми за тематичними напрямами. По-третє, створення в державі такої системи – моніторингу і прогнозування, визначення пріоритетів та їх реалізації – є необхідним з точки зору розвитку інноваційної економіки. Ви знаєте, що це, можливо, одна з причин, не основна, звичайно, що інноваційна економіка у нас  її складова 8 відсотків, якщо говорити про питому вагу, і є найгіршою сьогодні в Європі.  Тому цей крок треба сьогодні зробити.

Нарешті хотів сказати, що цей закон розроблявся науковцями, науковими організаціями. Він пройшов серйозну апробацію. Є тут 7 поправок, які всі враховані.

Звичайно, шановні колеги, я, завершуючи, хочу сказати, що цим законом, якщо ми його ухвалимо, ми, звичайно, не врятуємо нашу вітчизняну науку. Ми, на жаль, встановили такий, сумний, рекорд в XXI столітті, виділивши видатки на науку згідно з цим бюджетом найменше серед європейських країн і найменше за всю історію нашої пострадянської доби: 0,43 від ВВП. Але, тим не менше, оскільки на загальних зборах Академії наук і інших були претензії чиновників використання коштів, така система дасть сконцентрувати зусилля, сформувати інноваційну економіку на пріоритетних напрямках.

Так що комітет пропонує підтримати цей законопроект. Комітет голосував одноголосно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершили, Володимире Івановичу?

Шановні колеги, по поправках які є зауваження?

 

ПОЛОХАЛО В.І. Вони всі враховані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поправки враховані. Яка позиція Кабінету Міністрів  з приводу цього законопроекту, будь ласка?

 

ІВЧЕНКО В.А.  Уряд підтримує цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти у другому читанні і в цілому як закон. Разом з тим Головне юридичне управління зробило такий висновок: законопроект потребує суттєвого доопрацювання. Окрім того, текст законопроекту  не відповідає вимогам статті 116 Регламенту Верховної Ради  України.

Тому ми з вами домовлялися і приймали рішення, що якщо не відповідає, то комітети повинні повторно розглянути і привести у відповідність із вимогами Регламенту.

 

ПОЛОХАЛО В.І. Володимире Михайловичу, можна там не погодитися з цими висновками, вони не є суттєвими. Тобто це не є кардинальна невідповідність. Я міг би це прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ПОЛОХАЛО В.І. І я думаю, що стосується дотримання вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради  України у частині змін, внесених до прийнятого за основу проекту, то запропонована редакція несуттєво за змістом відрізняється від ухваленої у першому читанні. І доповнили тільки однією новою, але дуже важливою статтею – моніторинг реалізації паритетних напрямків розвитку науки і техніки. Моніторинг реалізації пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки – це невід’ємна складова цього, цієї проблеми. Це не є суттєвим з точки зору того, щоб сперечатися.

А інші концептуальні реорганізаційні зміни, що запропоновані, здійснені у відповідності за результатами обговорення законопроекту  при його прийнятті у першому читанні і у змістовному плані тільки покращують законопроект.

Тому тут немає якогось серйозного заперечення науково-експертного управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ви почули пояснення і позицію комітету. Комітет пропонує прийняти у другому читанні та в цілому як закон. Я ще раз нагадую, Головне юридичне управління стоїть на тому, що потрібно доопрацювати.

Відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію першу – про прийняття у другому читанні та в цілому як закону проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” нова редакція (реєстраційний номер 0937).

 

13:48:26

За-360

Закон  прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону про захист персональних даних (друге читання). Доповідачем є голова комітету Володимир Полохало.

 

13:48:43

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановні колеги! Я просто нагадаю, що проект Закону про захист персональних даних був прийнятий  Верховною Радою України за основу 25 червня минулого року і дві складових, чому спонукає необхідність  такого закону.

Це перше – створення належних, правових і організаційних умов для забезпечення захисту прав  громадян в процесі збору та обробки інформації персонального характеру. І друге – гармонізація національного права з міжнародним.

Я просто хочу, щоб ви знали, тут присутні всі мої колеги, що закони, що захищають права громадян при обробці персональних даних мають абсолютно всі  країни Європи, абсолютно всі країни СНД крім України. Єдина країна, яка не має закону про захист прав громадян. Тому законодавче врегулювання захисту персональних даних в Україні є базовою мовою покращення візового режиму, визначеного планом заходів з наближення України до Європейського Союзу на 2010 рік.  І багато хто з депутатів зустрічався з представниками Європейського Союзу,  які включають, якщо ми хочемо  безвізовий режим, треба ухвалювати цей  закон, один з трьох-чотирьох законів, якщо ми справді хочемо безвізовий режим.

До комітету надійшло 105 зауважень від народних депутатів України, з яких пропонується після ретельної дискусії і аналізу врахувати 83, тобто переважну більшість, цілком. 16 враховується редакційно і лише шість зауважень відхиляється, причому технічно скоріше, а не за змістом.

Доопрацьовували цей законопроект крім депутатів провідні фахівці Міністерства юстиції, Міністерства транспорту та зв’язку, Національного банку, Національна академія наук, Академія правових наук, Служба безпеки, Служба спецзв’язку та захисту інформації, університетів та правового сектору. При доопрацюванні законопроекту були взяті до уваги коментарі європейської комісії, надані Міністерством закордонних справ. Тому за результатами доопрацювання до другого читання законопроект набув деякі ознаки закону прямої дії.

Я ще раз хотів сказати, єдина країна в Європі і в СНД, яка не має такого закону, це Україна. Комітет пропонує законопроект прийняти в другому читанні та в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по поправках. Юрій Анатолійович, ви наполягаєте на своїх поправках? Мікрофон.

 

13:51:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Володимире Михайловичу шановний, є поправки, які я хотів би регламентувати, я думаю, що можливо комітети погодяться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 16-та, да.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Так, ви правильно кажете, 16. А звідки ви знаєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Да, прозорливість ви проявляєте. Юрій Кармазін. Я просив би вас врахувати поправку 16, шановні друзі. Мова йде про те, що частину четверту статті 5, я пропоную викласти в редакції: „Персональні дані фізичної особи, яка претендує зайняти чи займає виборну посаду в представницьких органах або посаду державного службовця”, кома, „службовця Національного банку, органу місцевого самоврядування, не відносяться до інформації з обмеженим доступом, за винятком інформації, яка визначена як такою відповідно до закону”. Комітет пише, не врахував таку річ службовця Національного банку і органу місцевого самоврядування. Я хочу обґрунтувати, що Національний банк, надзвичайно важливо, ми зараз побачили, що там заробітні плати по…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПОЛОХАЛО В.І. З чого виходив комітет, тут немає принциповості, тому що справді, якби не було статті 64 Закону України „Про Національний банк України”, де встановлено, що службовці Національного банку є державними службовцями і до них застосовуються норми Закону України „Про державну службу”, тоді б можна було цю поправку врахувати. Є така стаття і в цьому мотив відхилення. Тому я не думаю, що треба ще раз повторювати цю норму закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Разом з тим, шановні колеги, є наполягання народного депутата поставити на голосування поправку номер 16. Вона було щойно озвучена Юрієм Анатолійовичем Кармазіним.

Ставлю на голосування поправку 16.

 

13:53:25

За-84

Поправка не підтримана.

Ідемо далі. Юрій Анатолійович, ваша поправка. Поправка 51. Ви наполягаєте на ній? Вилучити.

 

КАРМАЗІН Ю.А. 51 поправка. Значить, абсолютно правильно. Ви розумієте, в чому тут іде мова? Іде мова про те, що я пишу виключити слова  „крім випадків, установлених законом”. Значить, про що мова йде? Зібрані відомості про фізичну особу, а також інформація про її джерела надається суб’єкту персональних даних за його вимогою, крім випадків, установлених  законом. Тобто суб’єкту персональних даних не видається інформація про нього, ну, це ж, мабуть, не зовсім серйозно. Тому я кажу виключити слова „крім випадків, установлених законах”, тобто в усіх випадках, в усіх треба віддавати. Я, мабуть, це помилка, я не думаю, що по логіці , там, щось воно протирічило, тим більше, що комітет дуже толерантно віднісся до розгляду інших моїх поправок. Є от пару поправочок, де трішечки не так воно розуміється. Дякую.

 

ПОЛОХАЛО В.І. Справді, комітет віднісся дуже толерантно до  більшості поправок, більшість їх ухвалена, тобто вони і враховані. Але в цьому випадку, пане Юрію, мотив відхилення за логікою комітету і за аргументами – запропоноване вами, не зовсім доцільне. Оскільки ратифіковане міжнародними договорами та законами України уже ратифікованими, пов’язаними з розкриттям таємної інформації державною безпекою, встановлені деякі винятки із загальних правил, наприклад, Конституції України,  Закону про оперативно-розшукову діяльність тощо. Якщо винятки встановлені, тоді в такому випадку тут виникає певна колізія. Я просив би вас просто не наполягати на цій поправці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування...

Знімається 51-ша поправка, тобто наполягання на її голосуванні.

74-та поправка. Юрію Анатолійовичу, ви наполягаєте на ній? „Розмір плати за послуги з надання доступу до персональних даних органами  державної влади визначається Кабінетом Міністрів”. Ви пропонуєте цей  абзац вилучити. 

 

13:55:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Володимире Михайловичу! Юрій Кармазін. Я говорю про те, що  тут мова іде трішки про інше. І ми тут говорили перед цим, що якщо... в принципі, розповсюджувати персональні дані не можна. А якщо заплатити, то, виявляється, можна. А якщо іще більше заплатити, то тоді на Петрівці можна продавати, так? Чи взагалі по Інтернету можна отримувати. Ось про що я кажу.

Давайте ж ми якось ну ось тут комітет, я вже прошу, ви підіть  уже мені на зустріч і скажіть, що це треба Кармазіна поправку враховувати, бо вже зараз деякі банки, наприклад, „Приватбанк”  він вже вимагає обов’язково, щоб дали свій персональний мобільний телефон і всі, всі дані, і всі, всі заносяться до всіх. Ну, очевидно, це, це  не зовсім все є правильно.

 

ПОЛОХАЛО В.І. Ну є в цьому логіка, але мотив такий. У нас є Цивільний кодекс України, є платні надання послуг передбачається цим Цивільним кодексом. Це базовий. І тому, я думаю,  це вичерпує  цю проблему. Ну мотив членів комітету. Я просто вам пояснюю. Цивільний кодекс передбачає, говорить про те, що  платність надання послуг передбачається Цивільним кодексом і розписується про всі нюанси надання платаних послуг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, наполягаєте на голосуванні? Мікрофон Кармазіна.

 

13:57:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Я ще раз говорю. Шановні народні депутати! Юрій Кармазін. Подивіться, будь ласка, тут підпункт 127. Доступ інших суб’єктів відносин пов’язаних з персональними даними до персональних даних певної фізичної особи чи групи може бути платним. Оплаті підлягає робота і так далі.

Я просто проти такого підходу.  Ви розумієте. Раз ми говоримо, що безоплатно в першій частині, а тут далі може бути платним, ну давайте ж ми якось будемо толерантними.

І наступну поправочку тут 74, щоб більше не брати слова,  Володимире Михайловичу, щоби не зловживати.  Там записано (128 пункт): „розмір плати за послуги за надання... до персональних визначається Кабінетом Міністрів”. Я кажу: давайте  вилучимо цей абзац і тоді   буде зрозуміло, що цього не буде такого платного доступу до персональних, підкреслюю, даних, персональних, не загальнодоступні    це дані. Нічого   туди абсолютно   лізти тим, кому не положено законом, за гроші, якщо не можна, і без грошей.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 72  Юрія  Кармазіна.  

 

13:58:47

За-103

Рішення не прийнято.

Тепер  ставлю на голосування поправку  74 Юрія Кармазіна.

 

ПОЛОХАЛО В.І. Вона аналогічна, тому  я не коментую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все  рівно  ставлю на голосування її.

 

13:59:16

За-79

Поправка не підтримана.

Рухаємося далі. Поправка  103.  Юрій Анатолійович,   ви наполягаєте на ній?

 

13:59:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  У поправці  103 іде мова про те, що я прошу додати пункт  2 до „Прикінцевих положень”,  де  записати: „Президент України протягом місяця з дня опублікування цього закону, податий до Верховної Ради України  на ратифікацію, підписаний   Україною  ще  у 2005 році Конвенцію Ради Європи №108 „Про захист осіб у зв'язку  з автоматизованою обробкою персональних даних”.

І я наголошую, шановні друзі, що ще  з  2005 року, а зараз  2010 рік,  п’ять років  лежить не ратифікована конвенція. І я прошу  вас, зробіть, яке ж ми можемо… ви їдете за кордон, а вам кажуть: ви не ратифікуєте, ви безсовісні і так далі. А я кажу: давайте попросимо Президента, щоб  ми це зробили і ратифікували цю конвенцію. Але її має подати тільки Президент. Тому я просив би підтримати цю думку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я поставлю на голосування цю пропозицію. Разом з тим, ми не можемо в законі записувати доручення. Бо воно буде виглядати дещо алогічно. Будь ласка, Володимир Іванович.

 

ПОЛОХАЛО В.І. Мотив комітету, шановні колеги. Я розумію пана Юрія Кармазіна і підтримую. Але це не норма цього закону. Це не норма цього закону. І є інші шляхи реагування, які тут можна було здійснити за період з 2005 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, Юрій Кармазін, мікрофон.

 

14:01:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимир Михайлович! І комітет розуміє, і ви всі розумієте, що з 2005 року не ратифікується конвенція. Так, може, зробимо по-іншому? Бог з нею, з цією поправкою. Її не треба голосувати. Дайте доручення протокольне комітету і уряду, і хай вони звернуться до Президента з таким проханням. Я ж хочу не просто, щоб мою поправку врахували. Я не тщеславний, моїх поправок за моє життя врахували безліч, я хочу, щоб справу вирішити. Давайте ми її вирішимо, цю справу. І давайте цю конвенцію, яка називається „Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних”, номер 108 вона, це Конвенція Ради Європи. Ратифікуємо. Дайте тільки доручення, хай підготують і все. Це по-перше.

І по 105 поправці моїй, щоб я більше не брав слово. Там доручення комітету Верховної Ради, до предмету якого відноситься підготовка, попередній розгляд питань, пов’язаних з додержанням прав і свобод людини і громадянина. В тому числі щодо використання особистих даних та виконання. Здійснити контроль виконання та практики застосування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Давайте таким чином домовимося. З приводу цієї конвенції. Я сьогодні доручу, щоб Апарат вивчив ситуацію і направим відповідне звернення.

Щодо припису комітету. Я просив би Юрія Кармазіна погодитись, що цього не потрібно робити в зв’язку з тим, що відповідно до Розпорядження Голови Верховної Ради України, як тільки Закон Президента України підписаний, він зразу скеровується до того комітету, який має забезпечувати контроль за реалізацію цього закону. Тому тут немає потреби зайвий раз нагадувати, що комітети повинні виконувати те, що входить в їх обов’язок, відповідно до закону України. Немає заперечень? Тоді нема потреби голосувати цих поправок.

Володимир Іванович, узагальнюючий висновок.

 

ПОЛОХАЛО В.І. ПО 105 мається на увазі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, взагалі. Ми вже погодили це все.

 

ПОЛЛОХАЛО В.І. Шановні колеги, я ще раз хотів сказати, що було  більше 100 поправок, 90 відсотків враховано або повністю, або  частково, редакційно, тобто врахували практично всі поправки всіх міністерств і відомств і спеціальних служб. І щойно толерантно врахували  частково і пана Юрія Камазіна.

Оскільки у нас країна виглядає дуже погано з точки зору нашого іміджу у контексті  цієї проблемати, я просив би  вас проголосувати в цілому за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція уряду.

 

ПРИТИКА Ю.Д. Уряд підтримує даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проект Закону про захист  персональних даних (реєстраційний номер 2273). Прошу голосувати.

 

14:04:25

За-355

Закон прийнято. Дякую.

 Шановні колеги,  оголошується до розгляду проект закону…

(Шум у залі)

 Шановні колеги, ми продовжили на 15 хвилин ранкове засідання. (Шум у залі)

 Шановні колеги, я прошу вас, ми ж продовжили, ви всі чули, прошу вас. Оголошується (сьогодні у нас Тарас Чорновіл іменинник, і ви маєте всі піти йому на зустріч) проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону України "Про дипломатичну службу" (щодо регламентування правового статусу та порядку присвоєння дипломатичних рангів) (4785, друге читання). Доповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.

 

14:05:13

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, я не буду зараз згадувати про суть цього закону, про його значення, ми це дуже  активно обговорювали при прийнятті у першому читанні, дуже серйозно просили  нас підтримати цей законопроект від Міністерства закордонних справ. Він дійсно сьогодні необхідний для повноцінного, нормального забезпечення роботи дипломатичної служби України.

Тепер я переходжу до процедури другого читання. До цього закону було внесено 92 поправки, з них 46 враховано повністю і цілковито, враховано частково або враховано в іншій редакції 22 поправки. Фактично можна їх розцінювати як враховані повністю, тому що тільки деякі корективи або перенесення до інших статей і пропозицій були депутатів. 23 поправки було відхилено і найчастіше, при тому висовуючи глибоку повагу до авторів цих поправок, я мушу сказати, що були відхилені в звязку з тим, що ми зараз виконуємо пунктуально норму Регламенту, згідно з якою ми не можемо вносити, скажімо, поправки до тих положень, які не мінялися в процедурі першого читання, або ж ті норми, які на наш погляд все ж таки суперечили концепції, яка закладена в цьому законі. Що стосується ще щодо поправок.

Більша частина поправок, які були внесені, абсолютна більшість була внесена або самими ж авторами закону, Борисом Івановичем Тарасюком, Леонідом Кожарою або членами комітету. Там, де навіть по них є відхилено, ми узгоджували на засіданні комітету. Ці люди не мають претензій до цих поправок, по них ми можемо проходити майже автоматично. Є ряд поправок, які були не підтримані в Григорія Омельченка, в Юрія Полунєєва, і є ряд поправок Юрія Анатолійовича Кармазіна, ще раз кажу, більшість з них ми вважаємо абсолютно коректними, але в звязку з цією нормою, яка була прийнята в Регламенті, ми просто можемо їх врегульовувати при наступному, окремому законопроекті про внесення змін про дипломатичну службу України.

Поступили зауваження від Юридичного управління. Комітет їх дуже ретельно і дуже уважно, і з повагою розглянув, і ми маємо дуже серйозні претензії і заперечення щодо цих зауважень, які прийшли до Юридичного управління. По всіх 10 зауваженнях, якщо на це буде воля Верховної Ради  і погодження Голови Верховної Ради, я готовий дати детальний звіт чому ми заперечуємо, кожну без винятку зауваження. Найболючіше з них це те, що ніби ми порушили норму Регламенту, за якої ніби-то вносили зміни до статей, які не  мінялися в першому читанні. Я вже наводив приклади. Бо ряд норм, які нам дуже б хотілося внести, але скрупульозно виконуючи Регламент, ми цього не зробили і пропонуємо авторам і міністерству так само підготувати  ті норми до нового законопроекту з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. В зв`язку з цим, якщо буде ваша воля, ми можемо пройти по поправках, і власне кажучи з присутніх в залі  авторів поправок, які не були підтримані, я бачу тільки Юрія Анатолійовича Кармазіна і просто звернувся би до нього. 

Юрій Анатолійович, дійсно, більшість ваших поправок абсолютно коректні, ми просто фізично не могли їх вносити при тій першій редакції, яка була проголосована в цей закон. Якби була ваша  згода, щоб ми потім паралельно з Міністерством закордонних справ продопрацьовували цілий ряд тих положень, які ви пропонуєте, і можливо ті ж самі, які пропонують інші наші колеги, Григорій Омельченко так само, і дальше, оскільки немає межі досконалості, їх допрацювали в наступних змінах, які будуть робитися щодо законодавчого регулювання нашої діяльності дипломатичних  наших служб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, що Юрій Анатолійович Кармазін згоден. Мікрофон, будь ласка, Юрія Анатолійовича Кармазіна.

 

14:09:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати! Ви як і я мабуть приєднуємося вся до побажань доброго здоров`я Тарасу В’ячеславовичу, вітаємо його з днем народження, але це не привід. Знаєте, „Плутон  мені друг, але істина дорожче”. Наскільки дорожче? Поправка 10 і поправка 9 стосується повноважень, конституційних повноважень Верховної Ради і конституційних повноважень уряду. Я хотів би, вони абсолютно коректні, до тих статей, які положено, Тарасе В’ячеславович,  це у вас сторінка… Є у вас? Це положення 31 і 32 пункт, поправка 9   і 10. В  одному випадку   затверджується положення, має бути записано, Кабінетом Міністрів України, а в другому  - консульський статут, який затверджується Верховною Радою України, записано. Воно записано Президентом. І зараз ви пропонуєте Президентом. Немає у Президента таких повноважень, на жаль, по Конституції. Немає таких повноважень.

Тому, я якраз у русло Конституції хочу вас ввести, більше ніяких…

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Дозвольте аргументацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Юрію Анатолійовичу, ми ці ваші поправки дуже детально, я знаю ці дві поправки, розглядали на засіданні комітету.  Виходили з принципу такого, що в Конституції записано положення про те, що Президент керує зовнішньою політикою, здійснює зовнішню політику України.

Ми вважаємо, що ті норми, які винесені в 31-му, 32-й позиції лівої колонки, вони підпадають саме під цю конституційну норму. Я би не вступав в дискусію, тут, дійсно, світоглядне розуміння, як трактувати, як на мене, не зовсім чітку норму Конституції. Ми з цим уже не перший раз стикаємося. Комітет більшістю голосів і за підтримки Міністерства закордонних справ прийняв цю редакцію. Я тут не бачу заперечень. Якщо відбудеться голосування по цих пунктах, але я просто боюся, що вони не будуть підтримані в залі.

Ми виходили з того розуміння Конституції, саме цієї норми, яка віддає Президенту ті технічні можливості… моменти управління. Ми не вважаємо, що це є концептуальні моменти. Тобто статут консульської служби ми не вважаємо, що це є те, що визначається законами Верховної Ради. Ми вважаємо, що це те, що підпадає під норми діяльності Президента.

Повірте, серед авторів законопроекту  два ключових автори представляють опозицію сьогодні. Великих симпатій до Президента не мають очевидно, але вони підтримали саме такий варіант прочитання Конституції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазін, будь ласка, дуже коротко.

 

14:12:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу,  шановний Тарасе Вячеславовичу, шановні колеги депутати! Мова йде про Конституції. В Конституції в 92-й записано: виключно законами України визначаються, я цитую, „пункт 9-й „Засади зовнішніх зносин”. Що таке „консульський статут”, що таке „зовнішні відносини”. Президенти міняються, а Верховна Рада  лишається як статусний орган. І мова не йде про перетягування канатів, нікому це нічого  не додасть, мова йде про легітимність того всього, що встановлюється…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Адже і звання і ранги, вони встановлюються Верховною Радою, а потім присвоюється Президентом в плані реалізації його функцій, тобто у нього функції реалізувати, а у нас – установлювати. Тому і положення це маємо ми затверджувати – Верховна Рада, тому це випливає із 92 статті Конституції. І не важливо, який Президент, як його прізвище, Янукович – слава Богу, Янукович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Юрій Анатолійович, якби ви знали, як я в душі з вами згоджуюсь, але є інша стаття Конституції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми не будемо переходити в дискусію у нас в площині... голосування поправок. Тому я ці поправки поставлю на голосування, якщо немає заперечень і Верховна Рада визначиться.

Я ставлю на голосування поправку номер  дев’ять Юрія  Кармазіна.

 

14:13:54

За-53

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування поправку десяту Юрія Кармазіна.

 

14:14:13

За-48

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Є така пропозиція, або зараз ми остаточно приймаємо рішення по цьому закону, а якщо ще буде наполягання по поправках йти, ми тоді змушені будемо оголосити ранкове засідання закритим і о 16 годині продовжити. Тому я пропоную і прошу вас пристати на першу  пропозицію. Будь ласка позиція Міністерства закордонних справ.

 

КУПЧИШИН О.М. Дякую, уряд, Володимир Михайлович, підтримує прийняття цього закону у другому читанні, в редакції запропонованій Комітетом у закордонних справах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уряд просить, треба уважить.

Немає інших пропозицій? Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому, як закон проект Закону про внесення змін до Закону України „Про дипломатичну службу” (щодо регламентування правового статусу та порядку присвоєння дипломатичних рангів) (реєстраційний номер 4785). Прошу голосувати.

 

14:15:27

За-315

Закон прийнято. Дякую.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ої години. О 16-ій годині ми продовжимо розгляд питань, визначених розкладом.