ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

1 червня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:26

Зареєструвалися в сесійній залі картками 393 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Лукашука Олега Григоровича і Чорновіла Тараса Вячеславовича. Прошу привітати наших колег, побажати їм життєвих і політичних успіхів. (Оплески)

Шановні колеги, сьогодні Міжнародний день захисту дітей. Давайте будемо пам’ятати цю дату і робити все у нашій роботі, щоб діти наші, діти в України і всі діти відчували себе захищеними.

Шановні народні депутати надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 18 по 21 травня 2010 року. Відбулося шість пленарних засідань Верховної Ради України, розглянуто 48 питань порядку денного, за результатами розгляду: прийнято 8 законів та 7 постанов, 10 законопроектів прийнято за основу, 4 законопроекти направлено на повторне перше читання, 1 законопроект повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 10 законопроектів та 4 проекти постанов відхилено, за результатами розгляду пропозицій Президента України один закон прийнято після доопрацювання, проголошено 63 депутатських запити.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 61 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народних депутатів України до складу коаліції депутатських фракцій „Стабільність і реформи” у Верховній Раді шостого скликання: Вережко Андрія Михайловича, Деньковича Івана Васильовича та Шепілєва Олександра Олександровича.

Шановні народні депутати, 31 травня 2010 року Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів України, обраних 30 вересня 2007 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, включених до виборчого списку Партії регіонів: Киричка Олександра Едуардовича, Ісаєва Леоніда Олексійовича. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошую народного депутата України Киричка Олександра Едуардовича.

КИРИЧКО О.Е.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вітаємо Олександра Едуардовича, шановні колеги. Для складення присяги запрошую народного депутата України Ісаєва Леоніда Олексійовича.

ІСАЄВ Л.О.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробуту українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте привітаємо Леоніда Олексійовича і побажаємо успіхів.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 59 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народних депутатів України Киричка Олександра Едуардовича та Ісаєва Леоніда Олексійовича до складу депутатської фракції Партії регіонів.

Відповідно до статті 61 Регламенту Верховної Ради України, згідно з особисто поданими заявами повідомляю про входження народних депутатів Киричка Олександра Едуардовича та Ісаєва Леоніда Олексійовича до складу коаліції депутатських фракцій „Стабільність і реформи” у Верховній Раді України шостого скликання.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з заявами, повідомленнями, запитами. Прошу записатися на виступи від фракцій.

Так, Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Прошу вас до виступу. Підготуватися Миколі Мартиненку.

10:07:34

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги! Депутатская фракция Партии регионов в Верховной Раде Украины заявляет, стабилизировать экономическую ситуацию в стране государственная власть под руководством Президента Украины Виктора Януковича приступает к закреплению развития достигнутых успехов. В ближайший четверг в Национальном дворце «Украина» глава государства выступит с программной речью, в которой будут подведены итоги первых ста дней работы пришедших к руководству страной команды профессионалов, и представлена стратегическая программа системных реформ.

На некоторых итогах ста дней необходимо остановиться отдельно. Прежде всего, нельзя не упомянуть, что в этом году на высшем государственном уровне был отмечен юбилей Великой Победы. Празднование способствовало не только объединению страны и консолидации общества, но и укреплению нерушимой дружбы трех братских славянских народов: украинского, русского и белорусского.

Хочется особо подчеркнуть, что разумной альтернативы курсу на евроинтеграцию не существует. Но для того, что минимизировать финансово-экономические и временные издержки на этом пути, мы должны по максимуму использовать потенциал наших нормальных, добрососедских торгово-экономических, гуманитарных, политических взаимоотношений с нашим главным стратегическим партнером и вечным соседом – дружественной Россией.

Активизация диалога между президентами и премьер-министрами Украины и России способствовала бы нормализации отношений между нашими государствами, их последующей конвертацией в экономические дивиденды для нашей страны. 40 миллиардов долларов инвестиций, которые получит Украина по результатам харьковских договоренностей, будут использованы для модернизации нашей экономики и повышения ее конкурентоспособности.

В отличие от канувшего в Лету помаранчевого режима, запомнившегося народу постоянными распрями, склоками и обвинениями между Президентом Ющенко и Премьером Тимошенко, раскалывавшими страну, с их точки зрения, из-за несовершенства Конституции, якобы провоцирующей конфликты внутри власти, сегодня в рамках этой же Конституции, не поменяв ни запятой, сформирована единая, монолитная, сильная, демократическая власть, работающая на государство. Поэтому дело не в несовершенстве Конституции, а в конкретных людях. Если помаранчевая власть во главу угла ставила личный партийный корпоративный интерес, то ни о какой консолидации и речи не могло быть. Разношерстные интересы просто раздирали ее изнутри, а вместе с ней и страну.

Сейчас народ доверил власть новой команде во главе с Виктором Януковичем. Эта власть во главу угла в работе ставит исключительно интересы государства и народа, и как результат – власть работает, как часы: слаженно, ритмично, динамично и без сбоев. Наша страна обладает потенциалом достаточным для вхождения в клуб наиболее развитых государств мира. Сегодня мы можем и должны не потерять этот шанс: вхождение в двадцатку самых развитых экономик мира и является сверхзадачей программы реформ, которую представит глава государства.

В проведении реформ важна слаженная, эффективная работа Верховной Рады. Среди главных задач – принятие налогового, бюджетного кодексов. В парламент будет внесен ряд законопроектов, которые улучшат бизнес-климат в стране. После долгих лет разговоров будет создан свод правил работы для бизнеса, разработанный на лучшем мировом опыте. Мы не даем пустых обещаний. Партия регионов обещает облегчить условия работы предпринимателей. И мы сделаем это.

Не менее важное направление нашей работы – административная реформа. Здесь нам досталось непаханое поле, переросшее чертополохом после слов и действий прежних горе-руководителей, спекуляциями на гуманитарных проблемах, сеявших неприязнь между жителями разных регионов нашей страны. Чтобы исправить ситуацию, нужно выровнять перекосы в развитии территорий, обеспечить приток инвестиций на местах.

В ходе первого заседания Совета регионов на прошлой неделе во Львове Президент Украины Виктор Янукович дал конкретные поручения органам власти разработать шаги в этом направлении. А основной посыл совещания можно сформулировать так. Тля нас нет своих и чужих регионов. Выборы давно закончились. Мы все – граждане единого государства. Поэтому давайте общими усилиями работать на благо Родины и каждого гражданина.

Сейчас важно провести выборы в местные органы власти. Подчеркну, выборы должны быть назначены и организованы с безусловным соблюдением основного закона. Это твердая позиция Президента и Партии регионов. Затягивать с проведением выборов еще на год нельзя. Это противоречит не только Конституции, но и настроениям избирателей, проголосовавших за смену центральной власти. Сказав «а», нужно сказать и «б». За выборами Президента страны должна последовать ротация на местах.

Для организации выборов нужно пересмотреть принцип их проведения, чтобы приблизить депутата к избирателю. Для этого нужна политическая воля парламентариев. Главное, чтобы во главу угла ставилось соблюдение законов, а не политическая целесообразность и политический эгоизм.

В завершение хочется сказать следующее. На территории нашей страны проживают представители разных национальностей, говорящие на разных языках, носители разных национальных культур, исповедующие разные религии. Но это еще раз подчеркивает, что Украина многолика, но она одна, одна для всех нас и нам вместе в ней жить. Поэтому и поднять ее мы сможем…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Поэтому и поднять мы ее сможем, только объединившись, только консолидировав усилия, только все вместе, ставя во главу угла высшие интересы государства и народа. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Павловський.

10:13:08

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги! Головною темою сьогодні є проведення виборів до місцевих органів влади, дискусії йдуть навколо двох моментів: дата проведення таких виборів і можлива зміна виборчої системи. Але людей цікавить інше, чи зможуть вибори в їх місті чи селі серйозно змінити життя на краще? Чи поліпшиться ситуація в комунальній сфері, чи з’являться нові дороги, соціальні об’єкти і так далі? Чи просто перетасують депутатів, а всі проблеми залишаться не вирішеними?

Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" вважає, що головним завданням парламенту щодо місцевих виборів є реформування місцевого самоврядування, посилення його самостійності. Для цього необхідні зміни до Конституції та законодавства, а потім можна робити вже буде і вибори.

Про які зміни йдеться? По-перше, місцеві громади мають отримати реальні важелі впливу, передусім фінансові, потрібна децентралізація, про яку стільки говорять, але якої досі немає. Неприпустимо, коли через місцевий бюджет розподіляється 20 процентів коштів, а через центр – 80.

По-друге. Потрібно модернізувати виборчу систему аби в органи місцевого самоврядування обирали тих кого люди знають і підтримують, тих хто знає місцеві проблеми і шляхи їх вирішення.

Але те, що пропонується зараз не відповідає тільки що озвученим тезам. Нарешті необхідні зміни до Конституції аби ради всіх рівнів і мери мали один термін повноважень і обирались в один день. До речі, якщо вибори відбудуться найближчим часом, доцільно сумістити з ними і всі позачергові вибори на місцях. Провести все одним великим пакетом.

Результати місцевих виборів напряму відбиватимуться на житті кожного громадянина, тут необхідний політичний консенсус всього парламенту. Неприпустимо силою нав’язувати якусь модель в інтересах центральної влади.

Нещодавно ми таке вже проходили, згадаймо 27 квітня під час ратифікації Харківських угод. Наша фракція вважає, що вони стали лише наслідком цілої низки порушень Регламенту з боку коаліції та керівництва Верховної Ради. Були проігноровані всі процедури підготовки та розгляду питань, сама угода готувалася у надзвичайно закритому режимі і це викликало закономірні застереження з боку опозиції щодо можливих загроз Національній безпеці та суверенітету України.

27 квітня влада вирішила продавити свої рішення за будь-яку ціну, політична доцільність перемогла законність. Стала очевидною нездатність всього українського парламенту, включаючи його керівництво, організувати роботу Верховної Ради за процедурою, визначеною Регламентом. Відповідно ми запропонували всім депутатським фракціям спільно відшкодувати шкоду, заподіяну майну парламенту 27 квітня, пропорційно чисельності кожної фракції. А то в нас виходить фольклорний принцип – битий небитого везе. Головне зробити з цього висновки і надалі будувати роботу Верховної Ради виключно в рамках Регламенту з чітким дотриманням всіх процедур та з пошаною до думки меншості. Тому наша фракція ініціює підписання всіма фракціями меморандуму, який би унеможливив повторення подібного протистояння та повернув роботу парламенту в русло законності.

Шановні колеги, ще одна тема. Останнім часом в політичному середовищі все частіше почали лунати ідеї та пропозиції щодо радикальної зміни законодавства у сфері мовної політики і законодавства, яке визначає основні напрямки державної політики з питань національної безпеки України у зовнішньополітичній діяльності. Зокрема висувається ідея щодо зміни статті 8 Закону України про основи Національної безпеки України та вилучення з неї положення, згідно з яким, одним з основних напрямків державної політики є набуття України членства в Європейському Союзі та організації північноатлантичного договору при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами співдружності незалежних держав, а також іншими державами світу. На мою думку такі поспішні зміни законодавства у зазначених сферах можуть нанести серйозної шкоди іміджу України як послідовного суб’єкта міжнародних відносин.

І шановні колеги, ці речі, які ініціюються, вони будуть ділити не тільки сесійний зал, але будуть ділити все українське суспільство.

Тому ми внесли, депутати нашої фракції, внесли проект постанови 6452, якою пропонується запровадити мораторій на внесення змін та доповнень до законодавства у цих сферах, а також встановити практику вирішення таких питань лише після їх обговорення на...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МАРТИНЕНКО М.В. ... при цьому, термін мораторію до 15 березня 2015 року пропонується встановити в зв’язку з тим, що не пізніше цієї дати повинні завершитися наступні чергові вибори Президента України.

Просимо прискорити в комітеті розгляд даної постанови. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Іван Григорович Кириленко, від фракції «Блоку Юлії Тимошенко», наступним буде виступати Сергій Гриневецький.

10:18:52

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановні виборці, шановний Голово! Все українське суспільство, навіть міжнародна спільнота очікували наш кінець травня. Бо саме на ці дні передбачалося внесення широко анонсованого пакету глобальних реформ, що співпадало зі 100 днями перебування у владі нової команди.

Ми добре знаємо ситуацію. Не все так просто і гладко, як хотілося. Значної суми коштів не добирає казна. Вперше за рік квітень до березня майже на 2 відсотки впало промислове виробництво. Майже на 30 відсотків до минулого року скоротились іноземні інвестиції. На 12 мільярдів гривень переросли обсяги невідшкодованого ПДВ. Ситуацію не рятує навіть величезна за обсягами емісія грошей Національного банку. І в той же час світові глобальні процеси, у які Україна вже давно інтегрована, стають дедалі тривожнішими. Ми всі свідки, як розгортається найтяжча заключна фаза фінансово-економічної кризи. Після колапсу у банківському та фінансовому секторах без кредитів загальмувала економіка. Ці процеси неминуче перекинулися на бюджет, а це вже найчутливіша сфера – соціальна. Мільйони людей у багатьох країнах вийшли на вулиці з рішучими і далеко немирними гаслами. До України, в силу різних причин, світові негативні тенденції доходять із запізненням у кілька місяців. Але саме через те, вони набирають ще більш гострих форм і б’ють надзвичайно боляче по прошарках населення, які потребують соціального захисту.

Як підтримати наших громадян? Що робити і де брати гроші? Це ключові питання для влади у будь-який країні і для тих реформ, які вона проводить. Що ж маємо у нас? Нова влада в перші ж дні дуже чітко заявила про суттєве, на 20 відсотків, скорочення видатків на утримання бюрократичного апарату, тобто планувалось майже 40 мільярдів гривень чистої економії. Цих грошей з лихом би вистачило на покриття дефіциту Пенсійного фонду і на підвищення пенсій не на ті скромні відсотки, що ви проголосували, а на рубежі, що обіцялось. Що ж вийшло насправді?

Станом на сьогодні бюджети усіх рівнів розглянуті і затверджені. А в результаті видатки на чиновництво не знизились, а зросли на 25 відсотків. І це в умовах, коли країна ще повністю не оговталась від кризи. Багата і сита Європа це добре розуміє. Саме тому однозначно і відкладно скорочує видатки на утримання бюрократів і не на відсотки, а в рази. У нас, на жаль, все навпаки.

І ще про одне джерело. За скромними оцінками до 40 мільйонів доларів США українського походження відлежується в офшорах. Для нашої небагатої країни це величезна розкіш. Тим більше, що провідні країни світу, реагуючи на фінансову кризу, жорстко внормували такі речі. В результаті офшори у світі залишились лише для українських олігархів. Повернути усі ці гроші Україні нескладно. Потрібно лише переглянути деякі міжнародні угоди в цьому залі. Ми намагалися це зробити. Тоді ви не підтримали, бо боялися. Сьогодні боятися нічого. Свої своїх чіпати не будуть. У будь-якому випадку це колосальний інвестиційний ресурс і десятки мільярдів до бюджету. І дуже дивним виглядає закон, який ви буквально прогризли в цьому залі нещодавно. Відповідно до нього з України можна вивозити без податків скільки завгодно капіталу дивідендів, прибутків і так далі. А ще вчора будь-який інвестор платив 15 відсотків до бюджету і вільно потім розпоряджався заробленим. Скільки зараз мільярдів тратить казна в цих надзвичайних умовах – можна тільки здогадуватися. Во істину для декого Україна це ще територія, а не батьківщина.

Окремо про земельні питання. Кілька відсотків угідь – це земля в селищах, містах і передмістях і коштує вона за даними експертів близько 140 мільярдів доларів. В минулому році не захотіли голосувати за земельні аукціони, то проголосуйте сьогодні і наповніть цими грішми казну, а не кишені спритних ділків. Одним словом, гроші в країні є і чималі, їх немає поки що в державі. І змушена діяти нова команда методами вчорашнього дня, душити тих, що дихає. Замість обіцяного максимального сприяння малому та середньому підприємництву, податкових канікул робиться протилежне, не повертається ПДВ, посилюється податковий тиск, на порядки зросла кількість перевірок і перевіряючих органів. Депутатами опозиції розроблені ряд ініціатив, які покликані вирішити найбільш гострі і болючі проблеми, з якими сьогодні стикаються підприємці.

Тому ми наполягаємо на розгляді у середу: перше - про систему спрощеного оподаткування, друге - про п’ятирічні податки і канікули для підприємців в залежності від виду діяльності, третє - про посилення відповідальності посадових осіб за перешкоджання підприємців, четверте – про скорення виду ліцензування та скорочення контролюючих органів, які здійснюють перевірки, п’ятий - прийняття правил для місцевих влад та органів місцевого самоврядування, керуючись якими вони зобов’язані підтримувати діяльність малого і середнього підприємництва.

Прийняття такого пакету законів – це перш за все створення європейських умов і правил для розвитку підприємництва. І як наслідок запорука того, що в Україні завершиться криза. Ми також пропонуємо у п’ятницю заслухати керівництво уряду, як саме влада планує сприяти розвитку підприємництва…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КИРИЛЕНКО І.Г. … і коли припинить тиск. Як бачите, те, що ми пропонуємо, немає жодного політичного забарвлення. Єдине, що я хочу додати на завершення, фракція уповноважила мене офіційно заявити наступне. З метою відмежування від депутатів-перебіжчиків фракція "Блоку Юлії Тимошенко" прийняла рішення до 1 червня поточного року провести перереєстрацію членів фракції шляхом подання депутатами особистої заяви про підтвердження свого членства у фракції за новими політичними обставинами та згоди перебувати в опозиції. Станом на 10 годину 1 червня перереєстрацію пройшло 130 народних депутатів, обраних за нашим списком. Термін перереєстрації, а саме подання вище зазначеної заяви спливає сьогодні. Депутат, який не подав вище зазначеної заяви, будемо вважати таким, що не увійшов до складу нашої фракції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Гриневецький, будь ласка. Наступним буде виступати Алексєєв.

10:24:59

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово, шановні колеги! У жовтні цього року виповнюється 25 років, як була ухвалена Європейська хартія місцевого самоврядування. Україна, як відомо, ратифікувала цей документ у липні 1997 року, тим самим підтвердивши своє прагнення втілювати європейські принципи демократії та права. З того часу, на жаль, так і не було зроблено серйозних кроків для цього.

Хочу нагадати, що хартія визначає місцеве самоврядування як, цитую: „право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції в інтересах місцевого населення”. Що стосується права, то воно, ніби-то, у місцевих рад є. Набагато гірше полягає справа із спроможностями.

Не останню роль в цьому відіграє так звана політична доцільність, у жертву якій приносяться інтереси територіальних громад. Стало поганою традицією перед кожними черговими виборами змінювати принципи формування місцевих рад. Наприклад, якщо 15 років тому виборець обирав депутатів за мажоритарною системою, 10 років тому за принципом рівного представництва сіл та селищ, районів, міст обласного значення, 5 років тому – за закритими партійними списками, сьогодні говорять про необхідність змішаної системи.

Що ж отримала Україна за результатами численних виборчих реформ? Замість обіцяної політичної структуризації - панування місцевих фінансово-економічних кланів, прикритих партійними вивісками. Замість формування політичної еліти – депрофесіоналізацію депутатського корпусу. Замість зміцнення місцевого самоврядування - його систематичне саморуйнування. Все виглядає так, ніби ми в черговий раз перекладаємо відповідальність за власну неспроможність на громадян. Місцевому самоврядуванню сьогодні потрібна своєрідна дорожня карта, яка визначала би поступовість кроків щодо розширення його повноважень. Кожна політична сила, представлена у парламенті, у своїй програмі наголошує на необхідності реформи місцевої влади. Багато в чому ці програми сходяться. Але, коли доходить до реальних реформ, то кожен шукає у пропозиціях опонента політичні каверзи.

В першу чергу ми маємо повернутись у конституційне поле, з якого вийшли внаслідок політичної реформи 2004 року. А саме: повернути обласним та районним радам їх конституційний статус органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, як це визначено у статті 140 Основного Закону.

Необхідно нарешті ліквідувати розбіжності у статті 141 Конституції України і призначити єдиний термін повноважень місцевих рад та міських, селищних, сілких голів. Змін вимагає і пункт 30 статті 85 Основного закону, чим ми можемо нейтралізувати рішення Конституційного Суду щодо терміну повноважень рад після позачергових виборів. Дочекатись врешті-решт рішення Конституційного Суду щодо закону, який ми ухвалили з вами, правда, 1 квітня.

Це правова основа для ухвалення Виборчого кодексу. І було б бажано, щоб зміни до кодексу вносились 2/3 від складу депутатів, що дозволить зберегти виборчу систему від зазіхань на користь тієї чи іншої політичної сили. Але це лише прилюдія до більш масштабної реформи, про необхідність якої так багато сказано і для реалізації якої там мало зроблено.

По-перше, на наш погляд, доцільно було би повернутись до практики обрання голів обласних та районних рад населенням територій.

По-друге, кінцевим результатом реформи має стати відновлення повновладдя рад, для чого повноваження обласних та районних адміністрацій слід передати виконавчим органам цих рад. Разом з тим слід скоротити кількість територіальних представництв центральних органів влади. Це дозволить провести реальну децентралізацію управління.

По-третє, провести децентралізацію бюджетної системи, зафіксувавши визначену частку загальнодержавних податків, які будуть надходити до місцевих бюджетів.

Конституційні зміни, спрямовані на формування ефективного місцевого самоврядування, – це дійсно вимога часу, але їх ухвалення потребує злагодженої позиції всього депутатського корпусу і державницької позиції кожного з нас. Дякую за увагу. (Оплески)

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фракція комуністів, Алексєєв Ігор.

10:29:58

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Шановні колеги, шановні громадяни, у короткий термін коаліція „Стабільність і реформи” змогла розв’язати цілу низку питань, які не знаходили свого вирішення, – це затвердження Державного бюджету на 2010 рік, схвалення програми економічного і соціального розвитку, укладання вигідних для держави угод з Російською Федерацією. Громадяни України і міжнародне співтовариство побачили, що в Україні створено дієвий союз політичних сил, який здатний протистояти тиску світової економічної кризи. Разом з тим на порядку денному стоїть питання розробки програми перетворень в усіх сферах суспільного життя. Ми наполягаємо на тому, що ця програма має відповідати кільком важливим вимогам. По-перше, не можна перетворювати програму проекту однієї політичної сили і одного центру прийняття рішення, зокрема Президента чи уряду. Такий підхід намагалися свого часу застосовувати попередні 5 років. Жодна з проголошених тоді реформ не була реалізована. Це стосується конституційної, адміністративної і інших реформ. Тим більше це стосується такої важливої теми як реформа в економічній сфері. План реформ повинен стати спільним надбанням і напрацюванням всіх гілок влади.

По-друге, ми наполягаємо, що метою будь-яких реформ має стати підвищення рівня життя громадян. На жаль, ми дуже часто чуємо в урядових колах розмови про лібералізацію економічного курсу держави. Такі реформи можуть мати дуже високу соціальну ціну. Зокрема, з порядку денного і досі не знято питання про підвищення комунальних тарифів. В умовах стримування росту доходів громадян це означатиме не тільки падіння рівня життя, але і колапс комунальної сфери загалом через кризову неплатоспроможність.

По-третє, ми вважаємо, що будь-які реформи тільки тоді набудуть системності, якщо будуть реалізовані в рамках пріоритетів, з яких буде досягнуто парламентський консенсус. Це означає, що передувати реформам має обов’язкове прийняття Закону „Про засади зовнішньої і внутрішньої політики”. Інакше це ризик і загострення політичних та суспільних протиріч.

Наступним завданням, яке стоїть сьогодні перед владою, вирішення питання про надання російській мові статусу державної. Ми не погоджуємося з тим, що це рішення слід відкладати до кращих часів. Тема визріла і навіть перезріла. Дискусія навколо російської мови точиться вже давно. Настала пора розрубати цей „гордієв вузол” шляхом проведення всеукраїнського референдуму. Повноцінне вирішення проблем в рамках виконання Хартії регіональних мов неможливо. Більше того, воно несе загрозу розділу країни за етнокультурною ознакою.

Ми маємо визнати, що російська мова – це не мова національної меншини, як намагаються довести політичні опоненти. Це рідна мова не тільки для росіян, але й багатьох українців і інших національних спільнот нашої країни, які мають повне право вільно користуватися нею на всій території України.

Саме тому фракція КПУ наполягає на необхідності початку всіх необхідних процедур: від розробки конституційних змін з цього питання до проведення референдуму, імплементації його результатів.

Одним з найбільших завдань державної політики фракція Компартії вважає продовження роботи над корекцією зовнішньополітичного курсу, зокрема у напрямку поглиблення та розширення відносин стратегічного партнерства з Російською Федерацією. За останній час в цьому питанні намітились позитивні зрушення: керівництво країни відійшло від пагубної конфронтації у відносинах з Росією. Протягом двох місяців відновлено діалог на найвищому рівні, зняті гострі проблеми щодо співпраці у різних галузях: з питання продовження перебування Чорноморського флоту у Севастополі тощо. Поза сумнівом, це позитивні кроки, що дозволять нормалізувати відносини між нашими країнами.

Водночас викликає стурбованість нерішучість та коливання керівництва держави щодо поглиблення співпраці з Росією. Відверто дивує позиція Президента та Міністерства закордонних справ у питанні участі України у процесах економічної інтеграції на євразійському просторі, зокрема щодо повноцінного включення України у процес створення митного союзу Росії, Казахстану, Білорусі, відновлення інтеграційного процесу ЄЕП.

Викликають занепокоєння окремі заяви нинішнього керівництва держави, які робляться під час зустрічі з представниками західних урядів або дипломатичних представництв. Знову, як і в попередні 5 років, звучать мантри про незмінність курсу на вступ України до ЄС та розвиток співпраці з НАТО.

Від імені фракції КПУ хочу нагадати партнерам по коаліції, що зміна пріоритетів зовнішньої політики, розвиток відносин з Росією були одним із фундаментальних вимог КПУ при приєднанні до коаліції „Стабільність та реформи”. Це питання було базовим в угоді про підтримки на виборах Президента кандидатури Януковича блоком лівих та лівоцентристських сил.

І останнє.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

АЛЕКСЄЄВ І.В. Я хочу сказати, що Верховна Рада не повинна залишатися осторонь того, що відбувається вже протягом тижня в Маріуполі. Я имею в виду те события, которые происходят сегодня вокруг завода имени Ильича.

Хочу напомнить, что Украина уже потеряла «Криворожсталь», потеряла Алчевский меткомбинат, потеряла «Запорожсталь». Сегодня на порядке… на повестке дня могут возникнуть вопросы со сбытом отечественной руды, отечественного кокса. Это проблема социального взрыва более чем 50-тысячного коллектива.

И не случайно вчера лидер фракции Петр Симоненко на Погоджувальной раде выступил с предложением о создании специальной следственной комиссии, которая должна разобраться в этом вопросе. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у нас виступи від фракцій завершено. Переходимо до реалізації порядку денного.

У нас сьогодні надзвичайно напружений порядок денний. Частину із них потрібно буде включити до порядку денного, частина пов’язана із законопроектами, на які накладено, застосовано вето Президента.

Ми зараз з вами маємо розглядати законопроект за номером 2263-1 – про здійснення державних закупівель з пропозиціями Президента України. Я просив, шановні колеги, з розумінням віднестися до того, в якій зараз ситуації ми будемо з вами працювати.

На превеликий жаль, профільний комітет проігнорував свою функцію і не виконав своєї місії і не підготував порівняльної таблиці до зауважень Президента. Я нагадую, що це треба робити не пізніше, ніж протягом 30 днів. Зауваження Президента до Закону про здійснення державних закупівель надійшли до Верховної Ради 16 березня цього року.

Зрозуміло, шановні колеги, що цей законопроект, цей, попередній закон, який ми з вами скасували, надзвичайно чутливі в суспільстві і дуже необхідні для суспільства.

Тому, зважаючи на рішення Погоджувальної ради, зважаючи на неодноразове попередження профільного комітету про необхідність підготувати його до розгляду, ми з вами сьогодні, виконуючи вимогу Регламенту, якщо профільний комітет вчасно не подає, маємо всі підстави розглядати цей законопроект.

Я зараз просив би бути дуже уважними, вам роздали, Президент і про це буде доповідати представник Уповноважений від Президента, перший заступник голова Адміністрації Президента скаже про це. Ми з вами повинні бути досить уважними, чіткими для того, щоб сьогодні нарешті цей досить і досить злободенний, злополучний, який хочете (можна знайти епітети) закон, нарешті, став законом. Тому давайте будь ласка, Кармазін прошу, одна хвилина і будемо далі працювати.

10:38:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Я недаремно показав вам зараз про Регламент. Закон „Про Регламент Верховної Ради” передбачає те, про що ви сказали, Адам Іванович, що комітет зобов’язаний був, але закон не передбачає як діяти в тому випадку, коли такі ігноруації, і хто має тоді готувати ці порівняльні таблиці.

Тобто закон взагалі не передбачає, як можна по ньому топтатися? Тому Адаме Івановичу, я хотів би, щоб ви зараз, щоб ми взагалі, якщо такі випадки будуть такі прецеденти надалі, паралельно йшла доповідь голови регламентного комітету, голова регламентного комітету до розгляду має доповісти з якої причини, чому, хто? Це комітет коаліції, ви знаєте, хто з коаліції винен, що, як і давайте, або міняти керівництво, або розформовувати комітет, раз там багато цих комітетів. Третій місяць лежить закон внесений з вето Президента, це безпрецедентні випадки такі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дякую, Юрій Анатолійович, ви ще більше посилили мої слова, я вам дякую за це підсилення. Я просив би, дійсно, жодного профільного комітету більше не доводити сесійну залу до такої ситуації. Розглядається законопроект за номером 2663-1. Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України „Про здійснення державних закупівель”. Як я вже нагадував, пропозиції Президента від 16 березня 2010 року. Президент уповноважив доповісти його пропозиції першому заступнику глави адміністрації Президента Ірині Акімовій. Будь ласка.

АКІМОВА І.М.

Шановні колеги, народні депутати, шановний Адаме Івановичу, Верховною Радою України 11 лютого 2010 року було прийнято Закон України „Про здійснення державних закупівель”. Президентом України до вказаного закону було застосовано вето ще 16 березня і направлено було до Верховної Ради України для повторного розгляду. Однак всупереч вимогам Закону України „Про Регламент Верховної Ради”, пропозиції глави держави у встановлені строки розглянуті не були. Подібне зволікання на думку глави держави є неприпустимим, оскільки безпосередньо спричиняє збільшення кількості зловживань в сфері державних закупівель. Які були основні причини застосування вето Президентом України?

Одним із ключових аспектів було утворення та функціонування органу оскарження, визначений у законі механізм формування та функціонування цього органу, а також його повноваження, суперечить конституційній моделі України. Зокрема законом цей орган не є органом державної влади, однак йому давалися невластиві його в правовій формі повноваження. Він міг приймати рішення, які були обов’язкові до виконання всіма особами і за своєю суттю наділявся повноваження правосуддя, що не відповідає Конституції. Глава держави у своєму вето залишив питання щодо утворення функціонування органу оскарження відкритим. Однак Президент України наголосив, що ця норма закону повинна бути виписана так, що утворення органу оскарження, його статус, його повноваження відповідали б конституційній моделі організації здійснення державної влади. При цьому повноваження цього органу не повинні дозволяти перетворити його в інструмент штучного затягування процедури. Разом з цим, повноваження органу оскарження повинні забезпечувати заінтересованість замовника усунути порушення, виявлені цим органом. Це міжнародні пріоритети, які поділяє Президент України.

Уряд звернувся до Голови Верховної Ради з пропозиціями щодо положення щодо органу оскарження, які виписані цілком на базі міжнародних стандартів. І на думку глави держави, такі пропозиції заслуговують на увагу.

Другим ключовим аспектом невідповідності норм закону Конституції України стало те, що положення закону абсолютно не обґрунтовано передбачало запровадження можливості блокування банками платежів замовників за процедурами закупівлі поза судовими рішеннями. Вказано було декілька зауважень, які стосувалися невиправданих виключень стосовно предметів та процедур закупівель. Тому глава держави запропонував зменшити перелік випадків, на які не поширюються норми закону.

Главою держави було звернуто увагу на те, що в ухваленому законі відсутнє чітке визначення моменту та механізму, підтвердження акцепту тендерної пропозиції. Внаслідок зазначеного недоліку, механізм визначення переможця торгів був абсолютно непрозорим і незрозумілим. Оскільки замовник отримував можливість визначати іншого переможця торгів з вини учасника, який порушив строки укладання договору про закупівлю.

Главою держави було також запропоновано поширити поняття „генеральний замовник” відповідно до повноважень Конституції і на відповідні органи місцевого самоврядування. Розширити поняття „пов’язана особа”, з поняття „державні кошти” виключити „державні кредитні ресурси”, „гуманітарну допомогу в грошовій формі”, „кошти державних та місцевих позабюджетних фондів. Поширити поняття на кошти, що надаються під гарантії Кабінету Міністрів, на позики іноземних держав та банків тощо, а також відкоригувати інші норми, які викликають суперечності у законі.

Прийняття поправок щодо 18 закритих пропозицій Президента дуже важливе, але не менш важливе прийняття поправок та пропозицій, які касаються двох відкритих пропозицій Президента. Нагадую вам, шановні колеги, що ці дві відкритті пропозиції, вони касаються органу оскарження і процедури оскарження.

На думку глави держави, запропонований в листі Кабінету Міністрів на главу Верховної Ради механізм створення органу оскарження і процедури органу оскарження відповідає міжнародним стандартам і глава держави просить вас розглянути це питання.

У зв’язку з наведеним я хочу нагадати вам, що є багато груп і багато персоналій, які не хочуть, щоб Закон про державні закупівлі було прийнято. І це дуже понятно, бо цей закон він відкриває майбутнє нашої держави життя без корупції. І зрозуміло, що не всі люди хочуть жити без корупції.

Зважаючи на вищесказане, шановні колеги, я пропоную вам розглянути сьогодні пропозиції Президента України. Прийняти ці пропозиції. Прийняти пропозиції, які надійшли від уряду, бо ці пропозиції – це єдиний на сьогодні можливий шлях покращення процедури держзакупівель і формування майбутнього у цій конкретній сфері з пониженням, зі значним пониженням рівня корупції.

Підтримайте, будь ласка, ці пропозиції. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Михайлівна.

Будь ласка, чи є запитання. Прошу записатись. Так, будь ласка, 10 хвилин. Матвєєв.

10:47:22

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу передать слово Цибенко Петру Степановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Цибенка, будь ласка.

10:48:38

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановна Ірина Михайлівна, на превеликий жаль, на біду, у тому законі, який ви зараз представляєте, виключено норму щодо проведення закупівлі технічних засобів реабілітації, виготовлених за індивідуальними замовленнями інваліда без застосування тендерних процедур. Хоча ця норма містилася у всіх попередніх редакціях закону і 921 Постанові Кабінету Міністрів. Справа у тім, що виготовлення протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття, засобів пересування для людей з вадами опорно-рухового апарату є індивідуальним виробництвом та відповідно до статті 23 Закону про реабілітацію інвалідів України здійснюється за індивідуальною програмою реабілітації інваліда відповідно до Положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Тобто лише індивідуальний підхід при виготовленні виробу дозволяє забезпечити максимально можливе…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЦИБЕНКО П.С. Ірина Михайлівна, у профільного комітету є дві пропозиції щодо виключення із тендерних процедур зазначених переліку робіт. Дякую. Їх треба якось врахувати.

АКІМОВА І.М. Спасибо за вопрос. Уважаемый коллега, я абсолютно разделяю вашу обеспокоенность по поводу обеспеченности инвалидов необходимыми протезами. И я думаю, что ваше замечание, оно очень важное. Но я хочу просто напомнить сейчас всем депутатам, сидящим в зале, что сейчас рассматривается и голосуются предложения, которые поступили вместе с вето Президента. У меня нет сомнений, что наверняка будет много других недоработок в этом законе. Но сегодня мы должны сделать важный шаг, прорыв вперед, нужно сначала принять Закон о государственных закупках, и потом, я уверена, у нас будут возможности в принятии дополнений к нему вычистить все необходимые моменты.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кожара. Шмельова підготуватися.

10:49:42

КОЖАРА Л.О.

Прошу передати слово депутату Коновалюку Валерію Іллічу.

10:49:48

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний доповідач, шановна Ірина Михайлівна, я переконаний, що кожний розуміє, і зайве про це говорити, що держава втрачає величезні гроші від непрозорої, корумпованої системи державних закупівель. Ви в доповіді торкнулись позиції Президента стосовно акцепту тендерної пропозиції. І як ви вважаєте, якщо 80 відсотків відбувається, в тендерних закупівлях приймають участь посередники, яким чином буде скореговане питання впливу на те, щоб дійсно дати можливість не тільки брати участь в тендері, але і зменшувати ціну за рахунок того, щоб приймали участь більше виробники і великі, потужні підприємства і компанії? Це перше питання.

І стосовно питань тендерних закупівель через кредитні…

АКІМОВА І.М. Спасибо за вопрос. Я уверена, что вы внимательно познакомились с комментариями Президента. И эти комментарии дают возможность сделать и процедуру акцепта более прозрачной и понятной, которая не позволит произвольно, на произвольной основе человеку или компании, которая хотела бы нарушить процедуру закупок и получить от этого прибыль, вмешаться в нее. Вот почему в своей вступительном слове я и просила внимательно познакомиться с пропозициями Президента, которые находятся в парламенте с 16 марта, и поддержать их.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шмельова Світлана. Александровська.

10:51:35

ШМЕЛЬОВА С.О.

Знімаю своє питання. Колега Цибенко поставив запитання, яке мене цікавило.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Алла Александровська. Джоджик.

10:51:43

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов. Ирина Михайловна, я понимаю, что закон этот нужно принимать. И в том виде, в котором предложен он, он устраняет очень многие проблемы, связанные как бы с прозрачностью. То есть государство берет на себя полную ответственность за все, что будет происходить в этой сфере. И конечно, я, например, это приветствую. Однако же есть некоторые нормы, которые, мне кажется, на которые нужно обратить внимание.

Ну, например, библиотеки, которые являются коммунальным предприятиями или государственными предприятиями, закупают книги. Ну, мы с вами понимаем, какой тендер может быть на книги? Потому что книга – это уникальное явление. Однако же, там есть опять-таки требования по тендеру. То есть, мне бы хотелось, чтобы вы сейчас очень коротко для тех, кто слушает нашу трансляцию, сказали, какие основные принципы этого закона обеспечат прозрачность.

И второе. Как вы относитесь к тендерам в сфере закупки книг для библиотек?

АКІМОВА І.М. Спасибо за вопрос. Я думаю, что самым главным механизмом, который обеспечивает прозрачность процедуры государственных закупок после принятия закона, является четкое разграничение функций между органом, регулирующим государственные закупки – это то, что называется в законе «уповноважений орган», и он находится при Министерстве экономики, и функций, которые связаны с оскарженням всех возможных нарушений, которые осуществляются в процессе государственных закупок. Этот орган, орган оскарження, по закону, что полностью соответствует требованиям и международным стандартам, переносится в Антимонопольный комитет, потому что именно функция антимонопольного комитета обеспечивать равные, конкурентные условия борьбы, в том числе во время самих тендерных процедур.

Функции, которые выписаны особенно по процедуре оскарження очень важны, потому что мы знаем, что именно в этой сфере наблюдались достаточно большие отклонения от закона. Это первое и самое важное.

Второй механизм усиления процедуры прозрачности – это значительное сокращение списка, списка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Джоджик.

10:54:06

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановна Ірина Михайлівна, як відомо, даний законопроект регулює сферу закупівель на декілька сот мільярдів гривень. І в той же час сьогодні ми розглядаємо це питання без порівняльної таблички, без рішення комітету, по суті всліпу. Як відомо, при сьогоднішньо діючому положенню Кабінету Міністрів попередні влади закупляли те ж саме „Таміфлю” по ціні у п’ять разів більше, ніж його реальна ціна. З яким коефіцієнтом після того, як ми сьогодні всліпу приймемо цей законопроект, це вето подолаємо, будуть здійснені закупки. Це перше питання.

І друге питання. В попередні періоди дуже велика сума коштів, до 70 мільярдів гривень, була виділена на закупки в одного продавця. Що зроблено по пропозиціях…

АКІМОВА І.М. Спасибо за вопрос. Ответ на первый вопрос. Коэффициент, вы знаете, коэффициент, который вы назвали, это коэффициент коррупции. И я надеюсь, что как раз принятие этого закона сможет нам постепенно, но упорно снижать этот коэффициент коррупции до нуля.

И второе – процедура закупок у одного поставщика. В законе, в самом законе сделано достаточно много для того, чтобы сократить, во-первых, список товаров и услуг, которые можно закупать у одного поставщика, и выписать в законе, а не по постановлению Кабмина саму процедуру каким образом закупка одного поставщика может быть осуществлена. Вот это второй момент прозрачности, о котором бы я хотела сказать, и который особенно важен для Украины, где закупки у одного поставщика, как вы правильно сказали, у прошлого правительства доходили практически до 50 процентов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондаренко Володимир.

10:56:16

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і Порядок”. Я хотів би звернуться до вас з проханням висвітлити таку проблему як закупівля товарів та послуг з врахуванням використання перш за все вітчизняних виробників. Мова йде про те, що сьогодні величезний обсяг тих закупівель, який проводиться, дуже слабо орієнтує тих, хто закуповує на використання перш за все продукції вітчизняних виробництв, які напівстоять або повністю зупинилися. При всьому тому ми потім купуємо дійсно трошки дешевшу, але не нашу продукцію, забуваючи про те, що виробництво її в Україні буде мати декілька ефектів, не тільки ціновий при закупівлі, а й дуже серйозний економічний ефект при виробництві, при завантаженні робочої сили і таке інше. Чи стимулює цей законопроект якраз от цей момент в закупівлях. Вітчизняний виробник повинен отримати пріоритетне право надати той товар чи послугу, який вимагається. Дякую.

АКІМОВА І.М. Спасибо за вопрос.

Первый комментарий. Уважаемые коллеги, давайте не забывать, что сегодня мы рассматриваем Закон о государственных закупках. Мы не рассматриваем закон о предоставлении каких-то приоритетов отдельным отраслям или предприятиям.

Закон о государственных закупках, его основная цель – обеспечить через процедуру государственных закупок отсутствие какой-либо дискриминации какого-либо предприятия для участия в процедуре.

Почему важно отсутствие дискриминации? Потому что тогда наш потребитель: больница, школа, детский сад – любое бюджетное учреждение, - смогут получить по минимальной цене максимального качества товар. Именно на это направлен закон.

Что касается національного виробника, сняты все дискриминационные меры, которые бы не позволили ему принять равное участие, либо не позволили ему оспаривать решения, в том случае если решения незаконны.

Мы знаем, что национальный товаропроизводитель может производить хорошую продукцию по низкой цене, и именно это качество, этот критерий при прочих равных и будет использован в процедуре закупок. Это даст ему возможность полностью реализовать себя на внутреннем…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, зараз ми перейдемо до голосування пропозицій Президента і до голосування тих пропозицій, які, враховуючи пропозиції Президента, а в пропозиціях Президента це є, і доповідач сказала, що Президент по деяких напрямах, зокрема по тому, хто буде представляти, хто буде, так би мовити, орган, який оскарження і так далі і тому подібне, він запропонував визначитись Верховній Раді із цим. Цю пропозицію врахував Кабінет Міністрів і вніс пропозиції, хто має бути цим органом, які його повноваження і функції. Вам сьогодні цей лист Прем'єр-міністра ви одержали. Також кожну з цих пропозицій ми з вами пройдемо.

Тому зараз ми будемо, ще раз наголошую, голосувати пропозиції Президента, які надіслані нам ще в березні, і у вас повинно це бути. Після того, коли ми проголосуємо пропозиції Президента – підтримаємо чи відхилимо – ми перейдемо до пропозицій Кабінету Міністрів. Не кричить. Іншого варіанту у нас немає.

По хвилині від фракцій. Іншого варіанту немає. По хвилині від фракцій. Будь ласка, Анатолій Матвієнко.

11:00:16

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

Адаме Івановичу, ви добре знаєте Регламент, я звертаюся до вас. Скажіть, будь ласка, є вето Президента з конкретними пропозиціями. Якщо Президент не має пропозицій, то він її не формулює. І ніяких доручень Верховній Раді Президент не може давати. Кабінет Міністрів до вето Президента не має ніякого відношення.

Тому, будь ласка, керуйтеся Законом про Регламент. І голосуймо, будь ласка, у відповідності з Регламентом. Іначе це порушення і Конституції, і закону, що робить цей законопроект неконституційним і незаконним.

Адаме Івановичу, ви знаєте Регламент. Будь ласка, дійте у відповідності з Регламентом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир, будь ласка.

11:01:05

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Мене здивувала позиція пані Акімової, котра себе завжди позицінувала як економіст. А сьогодні з висоти її посади вона повинна дивитися на це не тільки з точки зору ціни товару, який купується, а і з соціального, економічного і іншого ефекту в разі його виробництва в Україні.

Тому, якщо підійти от так грубо, оця цеглина коштує 1 гривня, а китайці пропонують її за 95 копійок, то треба брати у китайців. Вибачте, нам краще випускати цей товар навіть трошки дорожче, і соціальний ефект від цього буде великий. Це не враховано в законі.

Друге. Цей закон давно можна було розглянути в комітеті. Комітет відомий, відомий його керівник. Чому він не розгляне, чому ми не отримали нормальні документи на руки. Ми не зможемо підтримати цей закон, враховуючи хоча ці дві обставини, хоча там є і багато інші. Там збережені всі корупційні схеми, хоча розмова йде про боротьбу з корупцією.

Тому ми не будемо голосувати за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Коновалюк.

11:02:14

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Я розумію, що сьогодні є певна позиція окремих фракцій, але я переконаний, що якщо ми отримали закон, це набагато краще ніж сьогоднішня ситуація, коли ми добре розуміємо, що кожна третя гривня сьогодні йде в кишеню чиновника, або якихось підприємців, які сьогодні паразитують на державних грошах. Ми мали можливість сьогодні говорити про багато прикладів тих розкрадань, які сьогодні є в окремих міністерствах, відомствах, але я переконаний, що сьогодні і Президент України, і наша фракція вимагає не тільки схвалення цього закону, але і наведення певного ладу в країні для того, щоб ефективно використовувати бюджетні гроші.

І я вважаю державні закупівлі і створенні для того, щоб сьогодні стимулювати вітчизняне виробництво, створювати умови для того, щоб зменшували ціни і забезпечували ефективне використання бюджетних грошей.

Тому ми закликаємо голосувати за цей закон і впливати на ті проблеми, які в державі існують багато років. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко.

11:03:23

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги! Всі ми усвідомлюємо, що є в Україні проблема корупції, в тому числі корупції в бюджетній сфері на терені державних закупівель. Прийняттям закону ми маємо, хоча би розпочати процес боротьби з цим злом, яке твориться в державі.

Абсолютно зрозуміла позиція наших колег з інших фракцій, які за вимогою дотриматись процедури за іншими моментами, намагаються просто добитись неприйняття цього документу.

Абсолютно переконаний в тому, що треба приймати це рішення, треба приймати документ. Як свідчення, моє сьогоднішнє запитання до Представника адміністрації Президента. У фракції комуністів, у профільного Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, який я представляю, є свої пропозиції щодо покращення цього документу. Але для того, щоб покращувати його, його треба, як мінімум прийняти, а потім вносити вже зміни до цього документу. Тобто фракція пропонує розпочати процес прийняття документу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми будемо йти за Регламентом. Пояснюю 135 статтю Регламенту, яка зводиться до того, якщо ми будемо працювати так, як я пропоную, то ми приймаємо закон у новій редакції і в Президента є нове право і нові підстави для можливого вето, якщо він не погодиться з тією чи іншою редакцією. Бо якби ми з вами пішли лише за поправками Президента і їх врахували, то він не мав би права вже накласти вето. Зараз, якщо ми підемо так як я пропоную, нова редакція, у нього буде право накласти вето, це перше.

Друге, шановні колеги, хто за те, щоб процедуру розгляду цього законопроекту провести в такій послідовності. Спочатку проголосувати пропозиції Президента, а потім розглянути пропозиції Кабінету Міністрів, прошу голосувати.

Треба, але ж працюйте в комітеті, чому ж ви не працюєте? Ви член комітету, наскільки мені відомо, того.