ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 березня 2010 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:21

Зареєструвалися  картками у сесійній залі 412 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, 26 лютого 2010 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 30 вересня 2007 року у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Єгоренко Тамару Василівну, включену до виборчого списку Партії регіонів. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Єгоренко Тамара Василівна.

ЄГОРЕНКО Т.В.

Я, Єгоренко Тамара Василівна, присягаю на вірність Україні, зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте привітаєм Тамару Василівну. (Оплески)

Шановні народні депутати, відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 59 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Матчука Віктора Йосипович до складу депутатської фракції „Наша Україна – Народна Самооборона”. (Оплески)

Шановні народні депутати, прошу вас привітати наших колег: Лєщинського Олександра Олеговича і Семиногу Анатолія Івановича – з днем народження. І побажати їм міцного здоров’я, всіляких успіхів. (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 16 по 19 лютого 2010 року.

Відбулося 6 пленарних засідань Верховної Ради України. На них розглянуто 59 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 5 законів та 7 постанов, 16 законопроектів прийнято за основу, 4 законопроекти направлено на повторне перше читання до комітету, 1 законопроект повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 1 законопроект повернуто до комітету для доопрацювання на повторне друге читання, 16 законопроектів та 5 проектів постанов відхилено.

За результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон прийнято з частковим врахуванням пропозицій Президента України, подолано вето Президента на 1 закон, 1 закон відхилено, вето не подолано. Направлено 69 депутатських запитів.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів представників фракцій. Прошу записатись на виступи.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Ващук Катерина Тимофіївна, фракція „Блоку Литвина”. Наступною буде виступати Алла Александровська.

10:06:31

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, хочу привернути вашу увагу до тих нагальних потреб, які саме навесні закладають основи успішного хліборобського року. Розпочалися уже на півдні весняно-польові роботи. За тиждень-другий по всій Україні селяни вийдуть у поле. Запитання: з чим вийдуть у поле?

Прийнято цілий ряд постанов уряду, міністерство підготувало ніби всі необхідні нормативні акти. А що ж на виході, що мають з того всього селяни? Треба посіяти майже 17 мільйонів ярих культур. І це все, якщо не потребуватиме пересіву озимина, а таке може бути, то гектари збільшаться. За мінімальними підрахунками, враховуючи непомірні для селян зрослі ціни на паливно-мастильні матеріали. Ви знаєте, що торік навесні дизелька 4800, сьогодні 7200, бензин 5900, сьогодні – 8200, мінеральні добрива – на 20 відсотків, тонна селітри – 2240 гривень. А все інше – запчастини, техніка, теж ціни зросли.

Тобто на весняно-польові роботи необхідно селянам не менше 30 мільярдів гривень. Це за підрахунками спеціалістів. Власних коштів у селян кіт наплакав, і менше половини до потреби. Навіть міністерство нині визнає, що лише половину до потреби за інформацією з місць, далеко не точною, мають селяни. Тобто не вистачає більше 15 мільярдів гривень. Помісячне фінансування селян, яке прийнято згідно постанови Кабінету Міністрів номер 284 пунктом першим, на сьогодні відсутнє. Фактично не отримуються кредити, не виконується постанова про виділення коштів на відшкодування частини вартості кредитних ресурсів для селян. І на сьогодні село з тих необхідних 15 мільярдів отримало всього лише десь 182 мільйони кредитних ресурсів. Шановні колеги, це мізер. В результаті ми маємо таку ситуацію, що банки не кредитують, уряд не виділяє коштів на відшкодування кредитів, що послужило б сигналом до активнішої роботи банків у цьому полі. Та й вартість кредитних ресурсів, задумайтеся, колеги, 20-36 відсотків. Яким треба мати ефективність аграрного виробництва, щоб мати можливість перегасити такі дорогі кредити селянам.

Все це при тому, що бюджет 2009 року для села недовиконаний по більшості основних статей. Із тих передбачених: 2,2 мільярда гривень із стабілізаційного фонду, які мали серйозно допомогти селянам і за які ми так у цьому залі активно боролися і сварилися, і сперечалися, село отримало лише 347 мільйонів. Решти не отримало.

Шановні колеги, навантаження на селян значно зросли у податковому плані. Ви знаєте, що з цього року, з 1 січня, село буде платити 100-відсотково всі платежі за Пенсійний фонд. Це на 600 мільйонів збільшує навантаження селянам.

Тому фракція „Блоку Литвина” вимагає сьогодні від уряду виконати своє розпорядження по весняно-польових роботах. Негайно подати до парламенту Державний бюджет. На сьогодні найбільшим економічним злочином може бути зрив весняно-польових робіт. І тому фракція звертається до всіх: до парламенту, до уряду – припинити всі політичні ігри…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ВАЩУК К.Т. …які не популярні серед людей і не дають ніякої користі України, і зайнятись економікою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Алла Александровська, фракція комуністів. Наступним буде виступати Андрій Кожем’якін.

10:12:09

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемые граждане Украины, которые слушают нашу сегодняшнюю трансляцию и смотрят трансляцию с зала Верховной Рады! Средства массовой информации Украины на днях проинформировали нас, что руководитель СБУ Наливайченко отбыл в отпуск. Услышав это интересное сообщение, сразу начинаешь понимать, что человек переутомился или перетрудился. И не удивительно, сколько же дел переделала Служба безопасности Украины под его непосредственным руководством за последнее время. Чего только стоит титанический труд службы по фальсификации и очернению советской истории, по возвеличиванию фашистских прихвостней в ранг героев Украины. Где же взять Службе безопасности Украины время и силы для действенной защиты безопасности страны в экономической сфере, в сфере торговле оружием, в сфере незаконной миграции, защиты граждан от правового беспредела в силовых структурах, если нужно разворачивать выставки для промывки мозгов граждан и особенно молодежи в нужном, так сказать, для СБУ направлении: поклонении фашистам и националистам, а значит внедрять в сознание людей антикоммунизм и антисоветчину.

Именно такие цели преследует открытая в Харькове на днях выставка, которая называется «Зламані долі. Комуністичний терор в Україні 1920-1950-х років”. И где открыта эта выставка пресловутая? В библиотеке Короленко, всем известном очаге культуры, науки и образования, и просвещения. Работники библиотеки и те люди, которые рядом проходили и увидели эту выставку, прямо нам говорят: мы испытываем стыд от того, что здесь в нашем очаге образования культуры и просвещения открыта эта выставка прямой фальсификации советской истории. Именно такие цели преследует Служба безопасности, чтобы забыли люди и не знала молодежь, что именно в эти годы так называемый коммунистический режим смог консолидировать народы Советского Союза, народы Украины на строительство первого в мире государства трудящихся.

СБУ стало структурным подразделением института национальной памяти, рассадника национализма в Украине. И понятно почему. Разве может допустить Служба безопасности, чтобы молодые люди узнали правду, что именно с 1920-1950 годы было создано все, чем сегодня мы пользуемся, построены города, построены заводы, созданы новые научные направления, сделаны уникальные в мировом масштабе открытие. И все это сделано под непосредственным руководством так называемого коммунистического режима.

Разве может Служба безопасности допустить, чтобы молодежь знала об этом. Потому что тогда у молодых людей возникнет вопрос: а что сегодня происходит, а кто сегодня построил заводы, а где сегодня мы можем реализовать свое творчество, свой человеческий потенциал, где мы сможем сегодня быть востребованы в этом обществе, в обществе, в котором нет места правде, в обществе, в котором нет места будущему, нет места для нашей молодежи.

Именно для того, чтобы увести молодых людей, увести народ Украины от правды Служба безопасности именно на эти цели и тратит свои силы. Более того, она тратит деньги. Какие же деньги потрачены в том числе на эту деятельность? Эта выставка организована при непосредственном участии так называемого фонда «Украина-3000». Нам всем известно, что это фонд, которая создавала супруга бывшего Президента Украины Кэтрин Клер- Ющенко, в этот фонд были собраны большие деньги для якобы благородной цели: создания больницы будущего, больницы, в которых должны были лечить наших детей, детей Украины от тяжелых болезней. Где эта больница? Где эти деньги, которые собрали люди? Ведь все граждане Украины массово участвовали в создании этого фонда. Очень многие люди посылали последнюю копейку в этот фонд для того, чтобы построить эту больницу будущего. А теперь на эти деньги этот фонд создает вот эти выставки и катает их по всей Украине.

Служба безопасности требует осуждение своей деятельности. Я требую: Наливайченко - в отставку, в отставку наместников Наливайченко на местном уровне, в том числе в Харьковской области. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Соболєв, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Анатолій Кирилович Кінах.

10:17:29

СОБОЛЄВ С.В.

Заява фракції "Блоку Юлії Тимошенко" у Верховній Раді України.

Після президентський виборів перед України стоїть серйозна загроза згортання стратегічних програм розвитку нашої країни як демократичної європейської держави, де непорушними принципами є верховенство права, свобода слова, плюралізм думок та беззастережне право українського народу через державні інститути здійснювати владу.

Після того, як було порушено ключовий європейський принцип вільного волевиявлення українського народу, і пост Президента України отримав Віктор Янукович, Україна вже зараз будується лише для вузького кола корумпованих політиків. В наслідок чого постала серйозна небезпека національним інтересам України та загроза її суверенітету.

За таких умов єдиною альтернативою внутрішньої та зовнішньої політики Януковича, запорукою незалежності та демократичного розвитку України є збереження діючої коаліції та уряду. Верхівка Партії регіонів, ще не дочекавшись результатів виборів, вже почала стару практику політичної корупції, коли пробують скуповувати, шантажувати народних депутатів, пробуючи збити так звану нову коаліцію.

Ми б хотіли нагадати, що є декілька способів руйнації коаліції.

Перший спосіб. Це фактично вихід однієї з фракцій з коаліції. Але ми сподіваємося, що наші колеги по коаліції "Блок Литвина", фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" не підуть на цей крок. Бо саме це було ключовим фактором виборчої кампанії, коли ключові принципи демократії були проголошені як принципи створення і ствердження коаліції. Тому ми віримо, що ніколи не повториться етап, коли буде повернення до політичної цензури, до політичної продажності розквіту і корупції.

Другий спосіб руйнації коаліції - це є відставка уряду. Саме тому з першого дня, коли було внесено проект Постанови щодо довір’я уряду, ми одразу наполягали на тому, щоб це питання негайно було розглянуто в сесійній залі. Саме це буде тим лакмусовим папірцем, який покаже, хто голосує за відставку уряду, хто голосує за розвал коаліції, хто голосує за новий курс, який фактично руйнує всі демократичні цінності. Це для нас є безпосередньо ключовою перевіркою. І ми наполягали на тому, щоб це питання невідкладно було поставлено в сесійній залі. І коли почалися ігри з відкликаннями постанов, а потім новими їх внесеннями, ми наполягли на тому, щоб це питання негайно було розглянуто в сесійній залі.

Третій принцип, який для нас є ключовим, який може зруйнувати коаліцію, - це фактично позачергові вибори. Тому ми хотіли б нагадати всім тим, хто пройшов 2006 рік, чим закінчується політична корупція для тих, хто піддався на шантаж, або підкуп. Ми хотіли б нагадати долю тієї політичної сили, яка фактично втратила довір’я своїх громадян, це Блок Мороза, який фактично сьогодні залишився на задворках історії.

Саме тому ми наполягаємо на одному. Для нас ключовим є це перевірка діючої коаліції. Ця перевірка фактично буде моментом істини. І завтра під час голосування ми сподіваємося, що знову не буде відкладено це питання, бо ті стимули, той пошук голосів, який на сьогодні відбувається через політичний підкуп і корупцію, через те, щоб ще набрати необхідні 2-3 голоси, фактично іде до зриву. І ми сподіваємося, що завтра це голосування розставить всі крапки над „і”. І ми побачмо, чи уряд далі буде працювати і буде далі проводити ту політику економічної незалежності держави, європейської інтеграції. Чи завтра голосами зрадників фактично ми покажемо всій країні, хто розвалив діючу коаліцію і хто відправив уряд у відставку.

Для нас є декілька принципів, які є найважливішими. На сьогоднішній день існування діючої коаліції можливо за однієї умови – це продовження політики європейського вектору розвитку. Це продовження політики демократії, неможливості узурпації влади однією політичною силою.

Саме тому ми і звертаємося до наших колег по коаліції: на сьогодні наступив момент істини. Існує чи не існує коаліція - ключова перевірка вотуму довір’я уряду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кирилович Кінах, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Микола Мартиненко.

10:22:37

КІНАХ А.К.

Заява фракції Партії регіонів у Верховній Раді України.

Шановні громадяни, шановні народні депутати!

Україна – це держава, яка має величезні умови для сучасного розвитку: науково-технічні, промислові, кадрові, природній потенціал, ракетно-космічний комплекс, авіабудування, кораблебудування, агропромисловий комплекс з унікальними традиціями і кращими чорноземами у світі.

В той же час українська держава, народ, економіка стали заручниками недієздатної, незконсолідованої влади. Тимчасова кон’юнктура, амбіції, протистояння руйнують стратегічний розвиток України.

Всім давно зрозуміло, що в парламенті де-факто не існує коаліції. Імітація діяльності, так званої, коаліції разом з особистою владною агонією Тимошенко руйнують розвиток держави, протирічать національним інтересам і поглиблюють кризу.

Тому, шановний Володимир Михайлович, фракція Партії регіонів звертається до вас з наполегливим проханням об’явити як Голові Верховної Ради офіційну інформацію про наявність чи відсутність в складі так званої коаліції 226 народних депутатів. І це не політична кон’юнктура. Це необхідність негайних дій в зв’язку глибокою системною кризою в Україні. Зростає якісна дистанція між Україною і світом, який нас оточує. Україна завершила 2009 рік з найгіршими показниками соціально-економічного розвитку в Європі. Падіння валового внутрішнього продукту - мінус 15 відсотків. Промислове виробництво - мінус 22 відсотка. Найнижчий рівень середньомісячної заробітної плати в Європі, поступаємося вже Молдові, Албанії, Білорусії. Падіння обсягів виробництва в системоутворюючих базових галузях таких як машинобудування, будівництво, сільгосптехніка, автомобілебудування склало від мінус 45 до 90 відсотків. Безпрецедентний борг по податку на додану вартість в контексті повернення підприємством - мінус 25 мільярдів. Авансові платежі - порядка 12 мільярдів. По суті руйнують наш сьогоднішній розвиток.

Б’ють на сполох в тому числі, шановні народні депутати, і міжнародні організації, починаючи з Організації Об’єднаних Націй, Європейського Союзу, Світового банку по рівню корупції, економічних злочинів, рейдерству Україна уже включена в першу так звану п’ятірку проблемних держав. Різко зростають темпи захворювання на хвороби, які загрожують суспільству: ВІЛ-СНІД, онкологія. Найвищі темпи в Європі по скороченню чисельності населення.

Однозначно значно поглиблює ризики, в тому числі той факт, що Україна - єдина держава в Європі, яка розпочала 2010 рік без державного бюджету, без параметрів валютно-курсової грошово-кредитної соціальної політики.

Шановні народні депутати! Ми впевненні, що нас повинні об’єднувати патріотизм, намагання захищати національні інтереси України, підвищувати її авторитет. Партія регіонів впевнена, що подолати системну кризу, вийти на параметри сталого розвитку в умовах політичної нестабільності неможливо. Партія регіонів України закликає всіх відповідальних, прагматичні сили, як у парламенті, так і у суспільстві, об’єднати волю, розум, дії для негайного формування дієздатної коаліції, уряду та разом вирішувати питання, які болючі для кожного українського громадянина, прийняття Державного бюджету 2010 року, реалізації антикризових заходів, оздоровлення економіки і, безумовно, покращання життя людей в Україні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович Мартиненко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

10:27:45

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний голово, шановні колеги, закінчились президентські вибори, але не закінчилась політична криза. Парламент займається питаннями, які не є першочерговими, по крайній мірі з моєї точки зору. Уряд працює незлагоджено. Йдуть не зрозумілі, вибачте, руху в коаліції, я маю на увазі вчорашнє засідання ради коаліції. І це ми кажемо про те, що можемо вдало працювати в даний час. Без вирішення політичної кризи ми не зможемо подолати ті економічні труднощі, які є у нас на сьогодні у державі.

Приклади і цифри відомі всім: 10 відсотків безробіття, понад 80 мільярдів вже дефіциту неіснуючого бюджету, понад 100 мільярдів зовнішньої заборгованості, і коли ми навіть ще не підішли до розгляду Програми соціально-економічного розвитку на цей рік, ми не знаємо, не розуміємо де бюджет, і взагалі про що ми говоримо. А насправді ми говоримо тільки про одне – хто винний буде у розвалі коаліції. Вибачте, це непринципово для рядового виборця, для рядового виборця принципово, щоб влада, в кінці кінців, повинна почати діяти ефективно.

Трикутник: Президент – Верховна Рада – уряд – повинен якнайшвидше запрацювати, щоб прогнози дефолту країни не перетворились із страшилось на якісь реалії.

Тому ми виступили з публічною ініціативою призначення Прем'єр-міністра від фракції „Наша Україна – Народна Самооборона”. Хто б не був при владі: БЮТ чи Партія регіонів, - потрібна сила, яка б не допустила концентрації повноважень в одних руках. Наша фракція готова взяти на себе відповідальність за економічні реформи у цей важкий час.

Наші партнери з БЮТ категорично не погоджуються поступатися посадою Прем'єр-міністра, натомість висуваючи все нові і нові пропозиції. У всіх переговорах ми доклали максимум зусиль, щоб знайти певні компроміси і не шукати винних при зборі підписів.

Коли формувалась нинішня коаліція, ні для кого було не секрет, що від „Нашою України” було зібрано 37 підписів. І зараз немає чого шукати 55, щоб ми були винні в тому, що розвалюється уже неіснуюче.

Тому, оскільки нас ще після вчорашнього засідання на Раді коаліції намагаються використати окремо як гарматне м’ясо, перетягуючи поодинці на лояльність до фракції БЮТ, ми з цим не погодимось, і тому залишаємо за собою право починати консультації щодо коаліції з іншими фракціями в парламенті.

Зрозуміло… (Шум у залі) Говорячи про посаду Прем'єр-міністра, маємо на увазі, що це буде депутат від НУ-НС, а не хтось поза межами фракції. Ми запропонуємо очолити уряд досвідченій та високопрофесійній людині, яка не побоїться взяти на себе величезну відповідальність. Адже всі усвідомлюють, що посада Прем'єра в кризу, яку переживає зараз Україна, рівнозначна камікадзе. Тут доведеться жертвувати рейтингом, а не його здобувати.

Хочу підкреслити, „Наша Україна – Народна Самооборона” і надалі в будь-якому форматі відстоюватиме наші ідеологічні принципи, причому їх непорушність має бути зафіксована документально, тому що їх відстоюють понад 50 відсотків громадян України, а саме курс на євроінтеграцію, статус української мови як державної, контроль держави над газотранспортною системою та інше. Ці речі для нас є і будуть принциповими, незалежно від прізвищ Президента чи Прем’єра. Шлях один – це дієвий уряд, програма дій уряду, термінове прийняття бюджету.

Дякую за увагу. І шановні друзі по коаліції, якщо хтось з вас має відмінну від вас точку зону, давайте по крайній мірі, мати повагу один до одного, бо дуже добре пам’ятаємо 2005 рік, як ви можете розігрувати інформаційні скандали. Зараз не до цього, зараз є дуже серйозні проблеми у державі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи від фракцій завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, заявах, які потребують реагування відповідних інституцій влади, я прошу підготувати доручення.

Шановні народні депутати, у вас розклад є? Якщо з приводу розкладу і організації нашої роботи сьогодні, по одній хвилині будь ласка, давайте обміняємося думками. Фракція комуністів, є з цього приводу?.. Нема.

Будь ласка, фракція Партії регіонів.

10:32:51

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Сегодня с этой трибуны уже звучало предложение о том, что дальше мы работать в состоянии, когда Верховная Рада сама не сконструирована, просто не можем. Сегодня истекает десятидневный трок, когда должны были представители коалиции подать необходимые подписи по 226-ти депутатам. Насколько мы понимаем, этих подписей нет.

Поэтому, Владимир Михайлович, мы настаиваем либо об объявлении, о прекращении работы коалиции, либо собрать сейчас Погоджувальну раду для того, чтобы в узком формате мы могли определить нашу позицию в дальнейшем. Просим поддержать это. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фракція "Блоку Литвина", є щось у вас сказати? Не бачу. Немає.

Іван Кириленко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

10:33:45

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Головуючий, шановні виборці, шановні колеги! Хочу ще раз наголосити позицію нашої фракції: ми нікому нічого не зобов’язані.

Коаліція формувалася згідно Конституції, згідно на той час діючого Регламенту, і ми нічого на стіл нікому не зобов’язані класти. Закон зворотної сили не має. Це презумпція для всього права в усіх країнах світу. Тому є у вас 226 голосів, які є у фракціях, що можуть утворити коаліцію, будь ласка, викладіть на стіл. Ми слова вам не скажемо. Подякуємо за „спільну роботу”, так, як це зробив Мартиненко, в кавичках, і побажаємо вам успіхів у вашій майбутній роботі. Уряд тої ж хвилини складе повноваження перед новоствореною коаліцією. Давайте не лякати народ страшилками. Положіть свої 226.

І ще одне, Володимире Михайловичу, прошу оголосити рішення фракції, протокол сьогоднішній, де ми скасували своє рішення про виключення із фракції наших колег Задирка, Каплієнка. Прошу це оголосити. 100 процентів фракція за це проголосувала. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З приводу останньої пропозиції Івана Григоровича Кириленка прошу уваги. Я доручив, щоб зараз Апарат підготував. Я зроблю відповідне оголошення. Це технічне питання, не бачу у цьому проблеми.

А щодо нагадування про Регламент, згідно Регламенту, я думаю, не варто говорити. Бо там і тоді, і сьогодні було зафіксовано 226 підписів. Потрібно мати.

Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", буде хтось з приводу організації нашої роботи, сьогодні? Будь ласка, Юрій Кармазін.

10:35:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, я думаю, що ви мали б зараз оголосити, що ніде в Регламенті не передбачено ні 10-денного, ні 30-денного терміну, який би визначав, що якісь нові підписи хтось має збирати. Зовсім про інше говорить стаття 61 Регламенту. Ми зараз зовсім не в тому руслі проводимо засідання.

Нам треба проводити засідання з питань порядку денного. А якщо виникають питання про дію законів часу, то тоді повертається до статті 58 Конституції, де чітко передбачено, що закони інші, нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. І таким чином припинити цю незрозумілу балаканину, яка зараз пішла, і працювати в нормальному режимі, розглядати бюджет, всі інші проблеми, які стоять перед державою. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми обмінялися думками, розклад у вас всіх є, шановні колеги, прошу уваги! Я прошу зараз, щоб перший Заступник Голови Верховної Ради України Лавринович Олександр Володимирович продовжив головування, керівників фракцій прошу зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради для того, щоб ми обговорили цю ситуацію. Ви всі прекрасно і красиво говорите, шановні колеги, але нам потрібна робота, не форма. Роботи у нас, на превеликий жаль, я сказав, немає. Бо ми прийняли з вами за цю сесію тисячу 993 рішення із них коаліція проголосувала тільки за 130.

Так давайте, або ми будемо розглядати бюджет, що пропонував Юрій Анатолійович, цілком правильно, або будемо приймати інші рішення. Тому немає заперечень? Я прошу керівників фракцій, будь ласка, зберіться, підійдіть в кабінет Голови Верховної Ради України, а ми продовжимо роботу, щодо розгляду питань визначених розкладом на вівторок. Будь ласка, не треба перерви.

Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України ЛАВРИНОВИЧ О.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо нашу роботу. Оголошується до розгляду проект Закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод". (Реєстраційний номер 4530). Доповідає Симоненко Петро Миколайович, прошу будь ласка.

10:37:59

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Вашему вниманию представлен проект закона, который предусматривает вернуть в государственную собственность как целостный, имущественный комплекс общества с ограниченной ответственностью «Херсонский машиностроительный завод». При этом предусматривается в этом проекте закона дать поручение Кабинету Министров осуществить надлежащие мероприятия, связанные с возвращением в государственную собственность этого целостного имущественного комлекса и предусмотреть в проекте Закона Украины «О Госбюджете» на следующий год необходимые средства для осуществления этой процедуры.

Я хотел бы вас проинформировать, уважаемые коллеги, что во фракцию Компартии обратился трудовой коллектив, т.е. рабочие завода «Херсонский машиностроительный завод» с просьбой вынести это предложение на ваше рассмотрение. И настоятельность просьбы состоит в том, чтобы Верховная Рада приняла решение о возвращении этого завода в государственную собственность.

О чем идет речь, уважаемые товарищи? Мы с вами должны понимать, что речь идет сегодня о защите национальных интересов. Если бы работал этот завод, то есть Херсонский машиностроительный завод, и выполнял программу в год 4 тысячи комбайнов, то таким образом было бы задействовано по кооперации и обеспечены рабочими местами 115 тысяч работников. То есть это реальная проблема, которая имеет отношение к ликвидации безработицы.

Таким образом в результате хозяйственной деятельности в различного уровня бюджеты поступило бы 1,4 миллиарда гривен. Мы должны с вами понимать, товарищи, что говоря о национальной безопасности, мы должны для сравнения себе представить следующие цифры. В 90-м году на полях Украины работало практически 106 тысяч тракторов, сегодня работает 50 тысяч. Мы должны также понимать, что ежегодно село Украины нуждается минимум в 2-3 тысячах новых комбайнов для того, чтобы собирать урожаи. В противном случае при износе основных фондов на селе до 90%, в ближайшее время может возникнуть ситуация, что мы в Украине не будем иметь возможности техникой располагать для того, чтобы обрабатывать землю, осуществлять весенние полевые работы, собирать урожаи и готовить почву под новые урожаи.

Мы должны с вами понимать, товарищи, что принятие этого решения нам необходимо еще и с целью наведения порядка в результатах приватизации. Это по сути дела будет началом инвентаризации выполнения приватизационных обязательств, которые брали те или иные личности при том, когда они получали от государства в распоряжение целые народнохозяйственные комплексы.

О чем идет речь, товарищи? Практически то, что было осуществлено на Херсонском комбайновом заводе, начиная с момента приватизации, афер, которые были осуществлены государственными чиновниками, мы с вами сталкиваемся с тем, что практически весь станочный парк было продано за 8 миллионов гривен. А практически сооружения этого завода - за 30 тысяч гривен. Станки шли с молотка, от сорока до тысячи гривен стоимость одного станка. А один квадратный метр сооружений – это 100 гривен. Экскаватор продавался от ста гривен и выше. То есть это ярчайший пример того, что преступные махинации совершались с целью как раз завладения этим комплексом и уничтожения по сути дела возможности Украины для того, чтобы обеспечить сельскохозяйственное производство надлежащей техникой.

Для определения масштабов именно того, что произошло у нас на этом заводе, я хотел бы привести некоторые цифры. И эти цифры дадут вам возможность, уважаемые коллеги, проанализировать то, каким потенциалом располагало в данному случае и сельхозмашиностроение для обеспечения машинами и техникой наших производителей.

До развала Советского Союза на заводе, именно завод «Херсонские комбайны» были созданы мощности для производства в год следующие сельхозмашины: комбайн самоходный кукурузоуборочный - 5 тысяч штук в год; комбайн прицепной кукурузоуборочный – 7,5 тысяч в год; приставка для уборки кукурузы к зерноуборочному комбайну «Нива» - 8 тысяч штук в год. Далее, приставка для уборки кукурузы к зерноуборочному комбайну «Дон-1500» - 6 тысяч штук, дождевальные канальные агрегаты – 8 тысяч, дождевальная установка «Днепры» - 2 тысячи, насосная станция - порядка 8 тысяч штук.

При этом уже в 80-х годах, на завершение 80-х годов, годичная программа выпуска техники на этом заводе составляло следующее: комбайн самоходный – 2,5 тысячи, комбайн прицепной кукурузоуборочный - 4,5, приставка – 6 тысяч. То есть техники достаточно для того, чтобы обеспечить наше село. Годовая программа практически по нынешним ценам это пять миллиардов гривен.

В конце 80-х годов численность работающих на этом головном предприятии составляло 12,5 тысяч людей, в состав производства объединения входили еще и проектно-конструкторские институты, пансионаты, подсобные хозяйства, то есть все то, что необходимо было для работы трудового коллектива.

Необходимо учесть и то, что в 1996 году совместно КБ «Южное» и «Херсонские комбайны» приступили к проектированию и поставке на производство зерноуборочного комбайна «Славутич». Этот проект уже в годы независимости Украины получил Государственную премию в области науки и техники.

Украине как аграрной державе необходим был современный зерноуборочный комбайн. Вкладывались определенные средства для того, чтобы этот проект был реализован. И начался по сути дела выпуск этого комбайна. В 2002 году это 70 штук экземпляров, в 2003 – 60. И это, к сожалению, практически те показатели, которые свидетельствуют о том, что эта программа не была реализована.

Для сведения, товарищи, еще раз хочу обратить ваше внимание на то, что численность персонала на акционерном открытом обществе «Херсонские комбайны» к концу 2001 года составляло уже 5300, а после проведения приватизации и входа именно сюда горе-инвестора «Белоцерков-МАЗ» господина Олейника численность персонала сократилась до катастрофической отметки 300 человек и по сути дела данный завод превратило в мастерскую.

Мы, изучая этот вопрос, выезжали непосредственно на завод, встречались с трудовым коллективом и еще раз хотели бы подчеркнуть, что были приняты соответствующие решения, я имею в виду судебные, которые требовали наведения порядка прежде всего в интересах трудового коллектива и защите их прав.

Решением хозяйственного суда Херсонской области еще в 2003 году предусматривалось восстановить Фонд государственного имущества в реестре собственников именных акций завода «Херсонские комбайны» и это дало бы возможность государству владеть практически 50 плюс 1 акция то есть управлять этим процессом.

Товарищи, я думаю, что здесь есть еще одна проблема, на которую следует обратить внимание. Эта проблема имеет отношение прежде всего к тому, как правоохранительные органы защищали интересы государства. Не Генеральная прокуратура, не Служба безопасности не удосужились отстоять интересы Украины и прежде всего обеспечить нашего производителя, сельхозпроизводителя надлежащей техникой.

Поэтому, уважаемые товарищи, мы в результате принятия этого решения, я думаю должны обратиться и к прокуратуре, чтоб она продолжила далее расследование этого факта.

Верховный Совет, Комиссия по приватизации рассматривала эту проблему и пришла также к выводу о необходимости возврата этого предприятия в государственную собственность, и также обратилась к Генеральной прокуратуре, чтобы этот процесс расследования был завершен.

Я призываю вас, уважаемые коллеги, принять сегодня это решение в первом чтении, и поддержать предложение и просьбу трудового коллектива. Это наши с вами избиратели, это те, которые сегодня думают, каким образом украинские селяне будут обрабатывать нашу землю и какую технику предоставить им.

Я также хотел бы вас попросить и еще с одной точки зрения защитить национальные интересы. В Украину массово ввозится зарубежная техника. Таким образом, Украина по сути дела инвестирует зарубежного производителя и работает на дядьку за рубежом.

Поэтому я надеюсь, что здесь те, кто более всего заявляет о своей патриотичности как раз и подумает над тем, как сегодня защитить интересы Украины, прежде всего – поддержать именно этот трудовой коллектив, и вернуть это предприятия в государственную собственность.

Да, некоторые говорят о том, что у нас нет закона, как возвращать. Товарищи, вы знаете, что я раннее предлагал вам для рассмотрения и принятия решения проект Закона о национализации, то есть о процедуре возврата в государственную собственность того имущества, которое используется не эффективно.

Я надеюсь на ваше понимание и надеюсь, что вы, как народные депутаты, которых избирали, в том числе и труженики Херсонского комбайнового завода, вы поддерживаете их справедливое требование вернуть это предприятия в собственность государства. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на запитання до доповідача.

Народний депутат Карпук, будь ласка.

10:48:21

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, група „За Україну!”, партія „Наша Україна”.

Петре Миколайовичу, чи вивчали ви юридичні наслідки прийняття цього закону, наскільки є шанс власників заводу після прийняття нашого закону оскаржити його в суді чи, можливо, в міжнародних судах?

Тому що ми можемо прийняти, звичайно, що треба приймати міри до тих власників, які забирають заводи за безцінь не дають інвестицій, не підтримують соціальну інфраструктуру підприємства, фактично, дійсно, за копійки приватизують маючи великі багатства, але наскільки не маючи закону реально можна виграти ці процеси в судах?

СИМОНЕНКО П.М. Я вважаю, якщо ми з вами приймемо, шановний колега, приймемо це рішення, то в даному випадку власник пан Олійник буде не відстоювати в судах, а буде притягнутий до кримінальної відповідальності і буде нести відповідальність відповідно до закону за те, що він зруйнував практично це підприємство.

Я переконаний, що якщо Генеральна прокуратура об’єктивно підійде до розгляду цієї проблеми, то тоді, так скажемо, і відносно тієї структури, яка начебто від імені держави виступала Укрмаш… Я перепрошую, тут назва у мене є, Укрмашінвест. Теж розберемося, хто там і чим займався. Розберемося з тим, яку політику проводили у міністерстві. Тобто, ми комплексно підійдемо до цієї проблеми і переконані, що тоді власник не буде у судах відстоювати своє право, а буде притягнутий до кримінальної відповідальності за те, що він не виконав взяті на себе приватизаційні зобов’язання, бо держава не давала йому право продавати і знищувати цілісний комплекс, як цей машинобудівний завод. Не давала йому права звільняти, а ви бачите, я вам навів цифру 12,5 тисяч це кількість робочих місць, а потім 2000 році 5 тисяч 300 працювало, а сьогодні 300…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович.

10:50:21

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.

Шановний доповідачу, ситуація справді складна із Херсонським машинобудівним заводом, скажу так, з комбайновим заводом. Це не дуже добре, це взагалі не добре, що Україна опинилася сьогодні без комбайна і тому ми не можемо реалізувати свій аграрний потенціал належним чином. І це говорить про те, що приватизація відбулася неефективна.

Ви пропонуєте вирішити цю проблему шляхом повернення заводу (у приватну) у державну власність. А не розглядали ви варіанту, не вели ви переговори з Кабінетом Міністрів, що Кабінет Міністрів пропонує зараз у даній ситуації? Чи в них є якась інша схема? Чи вони пристануть до вашої пропозиції? Бо ситуація, справді, складна, якщо ми не будемо мати такого заводу ми будемо де інтелектуалізувати Україну. Ми будемо перетворюватися у країну із сировинними ресурсами?

СИМОНЕНКО П.М. На жаль, але ми з вами є свідки, шановні колеги, тому, що у Кабінеті Міністрів не національні інтереси захищають, а власну кишеню, і створюють передумови для того, щоб державні гроші в різні лізингові компанії переходили, а потім за кордоном купують ті чи інші так скажемо вже обладнання, устаткування, у тому числі і техніку.

Хіба ми з вами не знаємо, що 2,5 мільярда вклали в „Укрлізі”, на „Укрлізі” українських комбайнів на 80 мільйонів тільки купив? Це ж відповідь на ваше запитання, що, на даль, але прихід до влади представників потужного капіталу, а саме їхні ставленики є менеджерами, а не посадовими особами сьогодні, вони якраз цим і займаються.

Тому я запропонував, щоб ми, Верховна Рада, яка від імені народу розпоряджається, у тому числі і власністю, прийняли рішення, що ця власність використовувалася неефективно. В результаті злочинної діяльності практично сьогодні знищується сільське машинобудування. Давайте подивимся: Харківський „Серп і молот”, Тернопільський комбайновий завод у якому стані, „Червона зірка” Кіровоградська в якому стані і багато інших питань.

Тому я пропоную якраз, щоб Верховна Рада розпочала процес захисту національних інтересів, тобто захисту нашої власності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

10:52:36

СУХИЙ Я.М.

Петро Миколайович, я хочу продовжити запитання Івана Олександровича Зайця. Про прийняття рішення про зміну форми власності ми не врятуємо сільськогосподарське машинобудування. Ви вірно назвали перелік підприємств і Харків, і Дніпропетровськ, і Тернопільський комбайновий, який тепер перетворився у склади, і магазин „Епіцентр” і тому подібне.

В цій постанов немає головного сказаного, форму власності можна змінити буде, а фінансування. Подивіться, сьогодні дві постанови останні Кабінету Міністрів, даються кредити під зобов’язання держави для закупівлі бувшей в употреблєнії сільськогосподарської техніки. Чи можемо ми тепер говорити про аби передбачити у бюджеті України кошти на розвиток, на реанімацію на те, щоб відновити сільськогосподарське машинобудування України.

Сама форма власності без коштів нічого не дасть.

СИМОНЕНКО П.М. Ви знаєте, що у складі антикризової коаліції, коли ми працювали над тим, як запустити конкретні напрямки нашої роботи з точки зору підтримки, то була і прийнята програма якраз розвитку і підтримки заводів сільгоспмашинобудування. На якраз розвиток заводів і їх підтримку було виділено 100 мільйонів гривень. І ці гроші використовувались для того, щоб найбільш ефективні сьогодні виробництва зберегти і врятувати. З іншої сторони, якраз держава і повинна була захистити нашого виробника – селянина регулюванням таким чином тієї ж самої ціни на техніку, яка спрямовується на село. І ця програма була вже практично розпочата у реалізації. І поки що ще ми маємо певні, ну, результати цієї програми. Але вона практично сьогодні зупиняється. Тому ми можемо знову запропонувати програму для реалізації, а це якраз підтримка заводів сільгоспмашинобудування і підтримка виробника якраз ціновою політикою на ту техніку, яку ми постачаємо. Ця програма, я переконаний, буде мати перспективу з точки зору і хімічних підприємств, тобто мінеральних добрив, які будуть постачатися…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.

10:54:51

СОБОЛЄВ С.В.

Петро Миколайович, чи дослідували ви в результаті підготовки цього законодавчого акту, що наробила ця горе-підприємців група не лише з Херсонським комбайновим, а з білоцерківським заводом? Що ця група зробила з Львівським заводом сільгоспмашинобудування? Коли туди прийшли нові власники, вони оцінюють нанесений ущерб цьому заводу в десятки мільйонів доларів. Вивезено обладнання, зруйновані цехи. Там для відновлення виробництва зараз треба, дійсно, десятки мільйонів доларів вкладати тепер новим власникам. Я вважаю, що це була системна робота по руйнуванню сільгоспмашинобудування цією підприємницькою групою.

І друге. Чи порушені умови, які стосувалися інвестиційної діяльності? Я переконаний, що при підписанні договору купівлі-продажу були інвестиційні зобов’язання. Можливо, це є найпростіший спосіб, щоб потім не було ніяких судових рішень стосовно цьому.

По цьому законопроекту в першому читанні наша фракція підтримає його при врахуванні наших зауважень. Дякую.

СИМОНЕНКО П.М. Я якраз і підтримую вашу занепокоєність, бо, справді, ми торкнулися тільки однієї проблеми: Херсонського машинобудівного заводу, - а це має відношення і до інших підприємств. Я повністю з вашим занепокоєнням погоджуюсь і поділяю вашу позицію. І в цій частині ми також занепокоєні тим, що Генеральна прокуратура, до якої ми неодноразово, у тому числі, народні депутати, зверталися, вона не дала належної оцінки правової тому, що відбувалося, коли руйнувався цілісний комплекс, а це – державна власність, це – державні національні інтереси.

Тому я, поділяючи вашу позицію, пропоную, давайте у першому читанні проголосуємо. Ми, таким чином, будемо мати ідеологію вирішення цієї проблеми, і підготуємо із зауваженнями до другого читання, щоб прийняти остаточно цей проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

10:56:50

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Мені, звичайно, дуже прикро слухати все, про що сьогодні сказано, тому що із заснуванням міста як південного форпосту імперії був створений цей завод, як і вся суднобудівна промисловість.

Але сьогодні питання конкретне. Петро Миколайович, скажіть, будь ласка, як ви оцінюєте дії Кабінету Міністрів України, лізингової компанії, яка, практично, перекреслила діяльність нашої машинобудівної промисловості, а всі кошти, практично, переправлялися для закупки іноземної техніки? І чи не варто було б дати доручення Генеральній прокуратурі України, іншим органам, які повинні контролювати ці питання щодо цільового використання коштів Державного бюджету України, направлених начебто на підтримку сільгоспмашинобудування…

СИМОНЕНКО П.М. Дії Кабінету Міністрів і на той час оцінюю як злочинні і антидержавницькі. І я переконаний, що їх не можна оцінювати по-іншому, бо справді, державі нанесено колосальні збитки.

Коли ми говоримо про ту ж саму лізингову компанії, ви маєте на увазі „Украгромашінвест”, то, шановні колеги, в результаті оції афери, практично, ці заводи були за 20 мільйонів гривень продані, практично, закордонній компанії, і таким чином, Україна втратила сільгоспмашинобудування у цілому.

Тому, шановні, іншої оцінки я не можу дати як злочинна і антидержавна позиція. Інша справа, що треба розглянути ще і відповідальність посадових осіб, які і створювали передумови для подібної діяльності цієї лізингової компанії.

І використання Державного бюджету. Тут я якраз підтримую Соболєва, який також це поставив як запитання переді мною. Мова йде про те, що тоді розглядаючи Державний бюджет, ми не будемо тільки розглядати його як бюджет фінансування програм тільки соціальних, а це буде і фінансування програм розвитку держави…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гнаткевич Юрій Васильович.

10:59:21

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановний Петро Миколайовичу, ви згадали про свій закон, проект Закону про націоналізацію, про реприватизацію, про їх принципи і критерії. Ви пам’ятаєте, що ми це обговорювали позаминулої п’ятниці. І дуже шкода, що надзвичайно важливі матеріал і законопроект обговорювався у нас якось мляво, несерйозно, людей в залі було мало, і шкода навіть, що за нього так мало проголосували.

Але у мене в зв’язку з цим таке питання. Чи збираєтеся ви якоюсь мірою повертатися до цього законопроекту в якісь іншій формі чи ні?

І друге. Чи узгоджуєте ви свої дії в даному випадку з кимось сьогодні, з фракціями? Наприклад, наша фракція рекомендує голосувати сьогодні „за” після виступу Юрія Одарченка із Херсона. Чи узгоджується це з іншими фракціями? Розумієте, це ж серйозно, щоб вийшла не просто балаканина.

Петро Миколайовичу, і останнє. Минулий законопроект ви доповідали державною мовою України. А що змінилося? Тема одна і та сама. А сьогодні ви доповідали державною мовою Російської Федерації. Від чого це залежить, скажіть, будь ласка?

СИМОНЕНКО П.М. Я доповідав мовою нашого народу. І якраз питання, питання мовне давайте віднесемо за дужки цієї зараз розмови. І ви праві в тій частині, що на жаль, Верховна Рада минулого разу не прийняла ключовий закон, який я запропонував, - це захист державою власних інтересів через закон про можливість повернення майна у державну власність, яке неефективно використовувалося, в тому числі і ті злочинні різні дії, які супроводжують процес приватизації.

Відносно повернення до нього. Так, я збираюся повернутися до розгляду і буду пропонувати Верховній Раді. Хоча за законом я маю право на наступну сесію внести. Але якщо ви підтримаєте мене, то я на наступній Погоджувальній раді запропоную, щоб знову повернулися до цього проекту і розглянути його. Він якраз і буде вирішувати ті ключові питання, які мають відношення до процедури захисту національних інтересів. Щоб не було волюнтаризму, щоб не було авантюр, а щоб була справді державницька позиція і ми мали б з вами можливість використовувати це в інтересах держави, захищаючи наших громадян. Тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович, завершуйте.

СИМОНЕНКО П.М. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Записуємось на обговорення. Кравченко Микола Васильович.

11:02:31

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, на примере Херсонского машиностроительного завода, комбайнового завода, можно проследить, каким образом уничтожалось все сельскохозяйственное машиностроение в целом и посмотреть, каким образом уничтожалась, практически, промышленность Украины. Я на прошлом, кажется, пленарном две или три недели тому назад докладывал подобный законопроект по Коростенскому фарфоровому заводу. Точно такая же ситуация: людей выбросили на улицу, уникальнейший завод уничтожен, разграблен. Но меня что поражает, я вот с паном Гнаткевичем согласен в той части, что мы так равнодушно, так спокойно относимся к тому, что рубим сук, на котором сидим.

Скажите, пожалуйста мы в любом случае вернемся к этом вопросу. Мы в любом случае будем пересматривать, кто же эффективный собственник, почему держава не имеет практически ничего сегодня в собственности и мы надеемся на стихию рынка только.

Поэтому я призываю народных депутатов внимательно на примере сегодняшнего законопроекта, который представлен Петром Николаевичем Симоненко, проголосовать в первом чтении и создать прецедент о том, что государство в конце то концов начинает процесс регулирования рынка. Государство буде на рынке выступать точно таким же оператором, как и другие, то есть участником, как и другие. Если мы не поймем этого, значит мы ничего не понимаем в истории капитализма. Если мы не поймем о том, что регулирующая роль государства путем возврата в собственность вот таких хозяев, мы не сможем понять сути происходящего.

Поэтому сегодня фракция, я уверен, будет голосовать «за». И я призываю другие фракции поддержать этот законопроект в первом чтении. На стадии второго чтения доработать, отшлифовать те детали, которые и в вопросах звучали. И таким образом помочь трудовому коллективу овладеть той собственностью, которая ему принадлежала. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, будь ласка.

11:05:38

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, я хотів би нагадати історію цього питання. Була створена спеціальна комісія, яка розглядала повністю всі матеріали з виїздом на місце із зверненням в Генеральну прокуратуру, до Кабінету Міністрів, щоб була надана інформація.

Про що свідчить робота цієї комісії? Є звіт комісії. До речі, дуже важливо було б при розгляді принаймні на друге читання, щоб цей звіт комісії був розданий народним депутатам. Фактично була провернута, на мій погляд, одна з найбільших авантюр по так званій приватизації в умова первинного накопичення капіталу.

Що сталося з Херсонським комбайновим заводом, з Білоцерківським і Львівським заводами сільгоспмашинобудування, які пішли першими на приватизацію не через Фонд державного майна, а через приватизацію так званого агрохолдінга?

Фактично за безцінь викуплені найбільші підприємства України, які складали і були фактично флагманами сільгоспмашинобудування, після того як туди прийшов так званий інвестор пан Олійник зі своїм „Машхолдінгом”, були фактично сконцентровані всі найкращі обладнання, ресурси на одному з підприємств, саме Білоцерківському заводі, куди було вивезене все обладнання. Все інше обладнання було порізано і здано фактично на металобрухт.

В цехах Херсонського, Львівського заводу сільгоспмашинобудування були створені торгівельні, будь-які інші підприємства, тільки не прямі підприємства, які прямо повинні були займатися сільгоспмашинобудуванням. Саме в доводах комісії безпосередньо і приводяться висновки, які були передані Генеральній прокуратурі і Кабінету Міністрів.

Окрема ситуація про допомогу, яка була надана наприклад Херсонському заводу. Так тільки минулого року спеціальною постановою Кабінету Міністрів було виділено 5 мільйонів гривень для закупівлі техніки. Чим це закінчилось? Фактично ці 5 мільйонів гривень, які прямо поступили на рахунок заводу були розбазарені, а та техніка, яка виготовлялася, до цього часу так і не передана і не реалізована. Таким чином 5 мільйонів гривень прямої інвестиції держави, які були направлені на підтримку цього підприємства, фактично були вкрадені. Ці факти так само викладаються в роботі цієї тимчасової комісії.

Саме тому, на сьогоднішній день у нас фактично є два варіанти. Якщо ми підемо по варіанту виконання, або не виконання інвестиційних зобов’язань, що власне і пропонує наша фракція, це фактично буде пряме порушення Закону про приватизацію, що ні в який спосіб потім не може бути оскаржене в судах, оскільки нові власники так звані це не зробили.

Саме б тому ми б наполягали на тому, щоб закон був прийнятий у першому читанні, а на другому читанні ці пропозиції були враховані. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович.

11:08:52

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія. Шановні народні депутати! Зрозуміло, що рятувати завод потрібно, бо якщо серйозно оцінювати все те, що відбулося навколо Херсонського комбайнового заводу, то ми не можемо означити його як „спеціальна технологія по руйнуванню сільськогосподарського машинобудування в Україні”. А ми – держава із великим аграрним потенціалом, і ми маємо мати своє сільськогосподарське машинобудування, інакше будемо дуже вразливі від зовнішніх впливів.

Комбайн – це високотехнологічний продукт, і його випустити – це означає треба створити щонайменше кілька сотень тисяч робочих місць. Треба мати нормальну металургію, треба мати конструкторське бюро, треба мати висококваліфікованих працівників. Тому на цьому напрямку, спасаючи комбайновий завод, ми можемо вирішити і проблему робочих місць.

Але я думаю, що сьогодні ми мали б обговорювати це питання значно глибше, не тільки ставити питання про передання цього заводу у державну власність, а потрібно поставити питання про реабілітацію державної програми „Український комбайн”. Якось так сталося, що ми забули за цю програму, а там були конкретні терміни, були конкретні відповідальні і була конкретна система стимулювання випуску українських комбайнів.

Якщо ми сьогодні не звернемо увагу саме на цю частину, якщо ми не знайдемо коштів, які дозволять нам забезпечити певний попит, ми не будемо мати якісного комбайну.

Я наведу вам один приклад, який колись трапився із, здається, тепловозами, коли ще міністром був Кирпа. Він закупляв ці тепловози на одному з харківських підприємств. А потім перестав випускати. І журналісти запитують його, чому ви …Закупляти. Чому ви перестали закупляти у свого вітчизняного виробника ці автомобілі? Він каже, немає якості. Коли запитали директора цього підприємства. Він сказав. Для того, щоб забезпечити якість треба випустити щонайменше 20 – 30 цих машин. Так само, щоб забезпечити якість комбайна треба випустити сотні тисячі комбайнів. А тут держава має якраз стимулювати оцей попит. І можливо нам треба систему лізингу так само розвернути в цій частині на закупівлю саме українського комбайна.

Отже я вбачаю, що цей законопроект треба прийняти у першому читанні. Я пропонував би Верховній Раді взагалі заслухати Кабінет Міністрів саме у площині того, що робиться по реабілітації сільськогосподарського машинобудування і зокрема по випуску комбайнів.

Якщо ми так підійдемо широко до вирішення цієї проблеми, то ми її вирішимо, і будемо мати свій комбайн, і будемо мати робочі місця. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондик Валерій Анатолійович.

11:12:08

БОНДИК В.А.

Шановні колеги! Шановна президія! Шановний доповідачу Петро Миколайовичу!

Дійсно, питання, яке ви поставили, дуже нагальне і актуальне тільки з тих підстав, що руйнування такої галузі реальної економіки як машинобудування і окремо сільгоспмашинобудування – це дуже має негативні наслідки для індустріальної держави, аграрно-індустріальної такої як наша Україна.

Але, Петро Миколайовичу, за цей законопроект можна було б голосувати, ну ви зверніть увагу, будь ласка, на вимогу Регламенту. Чому? Тому що ми повинні зробити науково-експертне, економічне, бухгалтерське, фінансове яке завгодно обґрунтування. Чому? Тому що ви знаєте, що згідно з теорією права, якщо є якась постанова про повернення, то це є реституція згідно цивільного законодавства. Якщо є реституція хто буде нести відповідальність за відшкодування збитків?

Я не хочу зараз аналізувати який там власник чемний чи нечемний, але є процедура яка затверджена судом. Була санація підприємства. І наскільки я знаю, пан Олійник не маючи жодного відношення до державної структури Украгролізинг, власними коштами намагався розбудувати завод. Він виплачував зарплатню, він створив в проекті якийсь новий комбайн. А зараз ми приймемо постанову і вона буде мати дуже негативні юридичні наслідки. Націоналізація, знаєте, я побоююсь цього слова, бо в 17 році ми з вами проходили вже націоналізацію. І ще раз повторююсь на, зосереджусь на цій тезі, що на жаль, держава зараз, вона якомога менше повинна втручатися в економіку підприємства. Держава - ми з вами, законодавча влада, повинна створити умови, а власник на відкритому конкурсі, хай переважає, хай доводить свою чемність на право керування цим заводом, це згідно з націоналізацією.

По-друге. Судова процедура. Я ще раз казав, ми з вами створимо негативний прецедент. І тому я би казав, знаєте, от я колись займався дисертаційною роботою, це якраз і було на тому регіоні, звідкіля ми з вами родом, «Правове реформування власності, процедура банкрутства». Ви знаєте, в Донецькій області колись був Костянтинівський завод металургійний і був Дебальцевський металургійного машинобудування – їх зараз нема. Чому?

Тому що, на жаль, а може на щастя, усі оці розборки 90-х років вони закінчились, коли почав працювати Закон про банкрутство. І, якщо санацію проводить власник, хай він в судовому порядку доводить, що він чемний власник.

Тому, Петро Миколайович, можна голосувати за ваш закон в першому читанні, але з урахуванням зауважень, я прошу, доопрацювати до другого читанні, ну, принаймні це моя власна думка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

11:15:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, стоїть питання, чи потрібні комбайни країні? Очевидно, що потрібні. Що передбачає Конституція? Конституція передбачає, що у випадку суспільної потреби може бути повернено в державну власність чиєїсь власності.

А як отримали у власність цю, з дозволу сказати, власність державну „Херсонський машинобудівний завод”? Зараз Петро Миколайович Симоненко, я йому вдячний за ґрунтовну доповідь, абсолютно ґрунтовно показав, що отримали незаконно. Він не допоказав все ще за нехваткою часу, бо крім рішення суду Херсонської області було ще рішення Запорізького апеляційного суду, який залишив рішення господарського суду Херсонської області в силі, і там власність була державна, держава була власником 50-ти і одного відсотка акцій. Він ще не показав роль величезної компанії „Інтерпайп” в справі розвалу Херсонського машинобудівного заводу.

Я хотів би зараз сказати тільки про таке. Дивлячись на висновок Науково-експертного управління, яке говорить, що можливо повернути в державну власність тільки тоді, коли є закон, я хочу сказати, що є пряма норма Конституції – це частина п’ять статті 41-ї, яка передбачає примусове відчуження об’єктів права приватної власності. Єдине, що треба нам в цьому законі передбачити, - це повне і попереднє відшкодування їх вартості. А оскільки воно відбулося за копійки, Петро Миколайович, то й треба повертати державі копійки. Тому в цей закон зараз треба записати: „Повернути, попередньо оцінивши по цій ціні”. Всього-на-всього. Це перше.

І друге. Шановні народні депутати, ви всі зараз, розглядаючи цей проект, а нам треба розглядати і зупинити те, що відбувається в Миколаєві при знищенні миколаївських суднобудівних заводів, і там також іноземні інвестори так звані, які потім приходять на інавгурації до декого і так далі. Ви знаєте, про кого я мову веду. Нам треба передбачити і прийняти закон про націоналізацію. В любій країні є такий закон: в Англії, у Франції, - в любій країні. І люба країна користується цим процесом.

Тому я буду пропонувати прийняти цей закон в першому читанні, хоча він сирий, його треба доповнювати. Ми його доповнимо, і вже зараз при обговоренні доповнювали. Але буду також просити вас приймати закон про націоналізацію в іншому варіанті, який ми зараз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Олександр Миколайович.

11:18:25

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Олександр Володимирович, шановні народні депутати!

Хочу вам нагадати, що об’єкт, який розглядається зараз парламентом, не пройшов процедуру приватизації, тому не може бути націоналізований, повернутий у державну власність відповідно до закону, який доповідав Петро Миколайович Симоненко. Це однозначний факт мене як фахівця, і голосувати цей закон у першому читанні неможливо.

Комісія тимчасова, яку очолював Одарченко, яка розглядала діяльність „Украгромашінвесту” зробила абсолютно кваліфіковані висновки, як вирішити цю проблему по всім об’єктам, які входили у цей холдинг, доповідала. Верховній Раді треба прийняти звіт цієї комісії і рекомендації, і там все це є: і доручення Кабміну, і прокуратурі і таке інше,

Я хочу нагадати, що об’єкти були передані холдінговій компанії рішенням Кабінету Міністрів, і сама холдінгова компанія розпродавала ці об’єкти, проводила вторинну емісію, і зменшувала державний пакет акцій.

Фонд держмайна очолений різними керівниками судився за те, щоб повернути ці пакети у державну власність. Кабінет Міністрів теж цим займався. Аден, на жаль, досі позитивного рішення не було. Крім того, голова фонду Семенюк Валентина Петрівна, єдиний голова, який підписала, що все відбувалось законно – це лист до генеральної прокуратури.

Тому єдине, що треба зробити зараз в судах. За позовом Кабінету Міністрів і Фонду держмайна вирішити питання, що коли пакети акцій передавались холдинговій компанії, вони залишались у державній власності і не мали права їх відчужувати. Після цього ці пакети повертаються у державну власність, як тільки буде таке рішення суду.

Процес націоналізації чи повернення у державну власність тут абсолютно ні до чого. І я вас хочу переконати у тому, що цей закон, прийняття його у першому, другому читанні, абсолютно не вирішує проблему.

Ще раз наголошую, треба прийняти звіт тимчасової комісії, яка розглядала діяльність холдингу, затвердити там висновки і під контролем Спеціальної контрольної комісії з приватизації домогтись того, щоб Кабінет Міністрів і Фонд держмайна виграли судову справу, яка ще раз кажу, повинна вирішити одне питання – пакети, які передавались в холдінгові компанії, знаходилися у державній власності. І все, що робилося з ними, це кримінальний злочин і зловживання тих положенням тих осіб, які цим займалися.

Дякую за увагу. Я прошу вас прислухатися до моєї думки як фахівця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх Григорій Євдокимович.

11:21:30

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати! Законопроект, який ми розглядаємо, або проблема, яку ми розглядаємо, це не є проблема одного підприємства чи двох підприємств. Загалом в Україні дуже багато таких проблемних питань, які дуже важливі для нашого народного комплексу, для того, що Україна, дійсно, вийшла з кризи або для того, щоб Україна демонструвала якісь хоча позитивні наслідки в економічному прогресі.

Я безперечно… Є право на точки зору різні: як підійти до даному випадку підприємства, яким чином його реприватизувати або повернути в державну власність, або яким чином стимулювати для того, щоб це підприємство зробило. І безперечно, що Петро Симоненко має право на той законопроект і він має право цей законопроект бути підтриманий Верховною Радою для того, щоб дати хід дальшої цієї роботи.

Але я думаю, що разом з цим в Прикінцевих положеннях під час другого читання треба обов’язково записати. А шановні народні депутати, а хто ж приватизував по такій хитрій схемі цей завод? Вже було сказано тут неодноразово, що за 29 мільйонів 25 підприємств, які були передані в холдинг, були приватизовані двома офшорними компаніями, одна „Інтерлінк” в Швейцарію, один громадянин засновник. І за участю наших посадових осіб, які працювали в Мінпромполітики тоді і Міністерстві економіки, Фонді державного майна, закривши, напевно, на гроші очі, дали дозвіл украсти ці підприємства. Жодної копійки ні підприємство під час приватизації, жодної копійки в державу, жодної копійки в розвиток цього підприємства не відбулося. І що робити нам? Безперечно, що як приватизація пройшла в так називаємий дикий капіталізм, в якому Україна знаходиться, якщо це підприємство працювало би, то флаг в руки тому володарі, хто заволодів цим підприємством.

Але якщо підприємство зруйновано, вивезено, передано в металобрухт, що робити? Та нічого не потрібно робити, Кримінальний кодекс, повинна держава арештувати тих посадових осіб, які тоді працювали і сьогодні працюють в Міністерстві промислової політики і керують цим комплексом, і тих посадових осіб, які інші приймали участь, а сьогодні може десь не працюють або на пенсії. І тоді стане все на місце.

Якщо ми цього не зробимо, то ми перекладаємо знову на плечі народу, на плечі держави, на плечі бюджету, за рахунок бюджету потрібно повернути ці гроші. Якщо ми не приведемо цим приклад і не знайдемо порядок в цьому заводі, ми будемо продовжувати цю ганебну практику, яка є сьогодні, на жаль, в Україні.

Тому я підтримую в першому читанні цей законопроект і прошу до другого читання обов’язково в „Прикінцеві положення”, Петро Миколайович, включити, що посадові особи прокуратури повинні прийняти конкретні рішення по Кримінальному кодексу України відповідно до тих посадових осіб, які навмисно вкрали ці підприємства в приватних інтересах. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

11:24:41

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, з цієї трибуни, якщо пригадуєте, ми неодноразово говорили, що рано чи пізно, але українське суспільство повернеться до питання надзвичайно глибокої проблематики: соціально-економічні наслідки приватизації по-українські. Це ніби часткове питання, окреме, конкретне. Але, шановні колеги, а ви пригадайте, а приватизація українських цукрових заводі, що привело зараз до такої різкої ціни на цукор, хіба відбувалося не таким самим способом. Коли заходив буцімто псевдо-власник і залишав після себе пустоту, навіть видерті рельси, інші галузі переробної, а „Рудпром”. Ми маємо масу прикладів, коли нібито приватизація закінчувалася погромом в ім’я створення якогось монополіста на той чи інший вид сільськогосподарської продукції.

Ще одне. Сільськогосподарське машинобудування, погром базових галузей почався в 2005 році. Я звертаюсь до депутатів четвертого скликання, ви пам’ятаєте зміни до бюджету на 2005 рік? Були зупинені преференції всіх законів про державну підтримку вітчизняного літакобудування, про державну підтримку вітчизняного автомобілебудування, про державну підтримку суднобудування і про державну підтримку вітчизняну сільськогосподарське машинобудування.

Замість того аби сприяти створенню холдингу „Металург” і кінцева продукція, наприклад, машинобудування сільськогосподарське чи суднобудування, ми все це розірвали. Тому сьогодні це насправді і добре, що Петро Миколайович вніс це постановою, а не законом, бо не знаю, чи дійшла б до нього черга.

Сьогодні питання надзвичайно глибоке – це питання соціальної, юридичної відповідальності бізнесу перед своїм народом не просто так. Я не знаю, я не впевнений, що нам вдасться здійснити так, як написано в цій постанові. Але я більш ніж переконаний, не один приватизатор, не один хазяїн і хазяйчик повинен задуматися, як він веде приватизовану з дозволу української держави ним якусь галузь.

Шановні колеги, коли приватизовувався, наприклад Тернопільський комбайновий завод, про це вже говорили. Хтось же дав дозвіл приватизувати його на чотири частини: ковальський – окремо , зборка – окремо, покраса – окремо. Немає Тернопільського комбайнового заводу. Немає нашого сільськогосподарського тракторного машинобудування, немає Білої Церкви, немає Кіровограда. А Петро Миколайович про це сказав, може не всі почули. Та сільськогосподарське машинобудування, так само, як українське автомобілебудування, за мультиплікативним ефектом немає собі рівних, він дає роботу сотням промисловим підприємствам. Я думаю це тема початок і цю тему потрібно буде продовжувати.

Як зал проголосує, мені важко сказати, але цю тему потрібно розвивати далі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

11:27:54

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, незалежно від фракції я вас просила б недослухатися до виступу екс-голови Фонду державного майна України, а проголосувати за даний законопроект. І врешті-решт показати не тільки українському народові, а показати всьому світові, що ми можемо все-таки карати тих, хто працює не за для державних інтересів, не за для людей. Я б просила вас всіх проголосувати за даний законопроект. Дійсно, це гордість нашого вітчизняного машинобудування, бюджетоутворююче підприємство, а за роки незалежності практично знищено, перетворено в звалище.

І про що ми можемо говорити, як ми можемо цей закон не голосувати? 300 чоловік залишилось „підмітати двір”. На сьогоднішній день цехи, найновіші цехи, продаються для того, щоб сплати борги, чи перед податковою, а ще краще перед банками. Я б дуже просила вас всіх, ви тільки вдумайтесь, це не просто хатинка якась, а це дуже велике підприємство в межах нашої держави і навіть в межах взагалі нашої бувшої і великої держави.

Що стосується, чому не пізно ми звернулися з вами до цієї проблеми. Я особисто за дорученням нашої партії займалася цим питанням, ми провели декілька робочих засідань Кабінету Міністрів України, давались дуже гарні доручення Фонду держмайна (будь він не ладний), Генеральній прокуратурі, Міністерству внутрішніх справ. Нуль! Єдине, що вирішили – це заробітна платня! Колега, який виступав і казав, що заробітна платня сплачується. З стабілізаційного фонду приватнику виділялися гроші за нашим наполяганням для того, щоб людям сплатити заробітну платню.

Чи можемо ми терпіти і далі такого власника? Звичайно ні!

Подивіться, як розумно підходили і замітали свої сліди. Херсонський комбайновий завод імені Петровського, „Херсонські комбайни”, Херсонський машинобудівний завод, а тепер уже Білоцерківський завод робили борги, людей залишали без роботи і практично сьогодні це не Херсонське підприємства, а воно якесь там захудале, провінційне Білоцерківське підприємство.

І я звертаюся до вас всіх, нас слухають 13 мільйонів машинобудівників тільки Херсонщини, підтримайте, будь ласка, даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович, є необхідність в заключному слові? Прошу, будь ласка.

11:31:09

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, я дуже вдячний вам за ту принципову і змістовну розмову, яка відбулася під час обговорення даного проекту.

Тому я хотів би на декількох питаннях зупинити ще раз вашу увагу. Ми ведемо розмову про те, що треба внормувати якраз відносини держави і приватного власника, виходячи з того, про що ви і говорили. І в цій частині треба прийняти закон, який і буде передбачати захист національних інтересів. Тобто той закон, який я на минулому тижні представляв вам.

По-друге. Я хотів би, щоб ми не залякували тезою „націоналізація”. Да, вона в усьому світі є ця процедура. І весь світ користується цією процедурою, коли мова йде про захист національних інтересів, чи це техногенного характеру, чи це іншої, може з питань безпеки безпосередньо.

Відносно того, що відбувається сьогодні, і знову можна передати на розгляд комісії, там, рішення будемо затверджувати цієї комісії, про яку тут говорили. Але судовою якраз тяганиною і затягують навмисно цей процес, щоб не прийняти це рішення, яке конче потрібно сьогодні.

Доручення можна і десятки давати, Катерина Семенівна якраз про це і, доповнюючи і мою доповідь, сказала: „скільки разів в Кабінеті Міністрів розглядали цю проблему”, але завершилася вона тим, що знову ж цими самими рішеннями щодо волокити і затягування практично приховували злочини і злочинців.

Тому я і пропоную сьогодні зрозуміти, що не в судах треба вирішувати це конкретне питання. А воно вже давно стоїть на часі з точки зору вирішення тут у Верховній Раді.

І останнє. Дякуючи вам за ось таку ґрунтовну, змістовну розмову, я пропоную, давайте ми справді зробимо цей документ, як документ Верховної Ради і кожен, хто хоче внести відповідні доповнення до цього проекту, будь ласка, давайте це зробимо, і розглянемо в другому читанні, як цілісний документ з урахуванням ваших зауважень.

Ще раз вам дякую, і запрошую всіх підтримати цей проект закону у першому читанні, а до другого читання ми підготуємо, враховуючи ваші зауваження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Миколайовичу. Розгляд питання завершено.

Ставиться на голосування пропозиція про ухвалення за основу проект Закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський машинобудівний завод” (реєстраційний номер 4530). Прошу визначатися.

11:33:57

За-352

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка, покажіть. Партія регіонів – 154, „Блок Юлії Тимошенко” – 129, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 16, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 6.

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Дозвольте надати вам інформацію про засідання Погоджувальної ради.

На засіданні Погоджувальної ради обговорювалося питання коаліції. Представники чотирьох фракцій: фракції Партії регіонів, "Наша Україна-Народна Самооборона", фракції комуністів і фракції „Блоку Литвина” констатували, що коаліції як такої немає. Я не буду тут вдаватися в правовий чи політичний бік справи.

Тому, шановні народні депутати, повідомляю вас, що станом на сьогодні, тобто, 2 березня до Апарату парламенту не подані документи депутатських фракцій, що у грудні 2008 року сформували коаліцію демократичних, депутатських фракцій у Верховній Раді України «Національного розвитку стабільності та порядку», про якій йшлося на пленарному засіданні парламенту, тобто Верховної Ради України, 17 лютого цього року, і в якій підтверджують наявність у складі коаліції визначеної Конституцією України кількості народних депутатів України.

Відповідно до Конституції України та Регламенту Верховної Ради України оголошую про припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України «Національного розвитку, стабільності та порядку».

Шановні народні депутати, тепер оголошення. Згідно з протоколом засідання депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко” від 2 березня 2010 року повідомляю, що фракція скасувала своє рішення від 8 березня 2009 року щодо виключення зі складу фракцій народних депутатів України Задирка Геннадія Олександровича та Каплієнка Володимира Володимировича, від 22 жовтня 2009 року щодо виключення зі складу фракції народного депутата України Омельченка Григорія Омеляновича.

Таким чином на підставі статті 59 Регламенту Верховної Ради України народні депутати України Задирко Геннадій Олександрович, Каплієнко Володимир Володимирович, Омельченко Григорій Омелянович є членами депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”.

Це треба їх запитати, я виконую рішення фракції.

З мотивів по одній хвилині. Будь ласка, Іван Кириленко.

11:36:47

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, те, що щойно відбулося, має правовий прецедент. Закон, виявляється, має зворотну силу, і ми створюємо дуже небезпечну практику на майбутнє. На превеликий жаль, ми її створили ще раніше, проголосувавши про скасування місцевих виборів. Ми йдемо на порушення Конституції. Це перше.

І друге. Сьогодні реально засвідчили про свій вихід із коаліції, на жаль, наші партнери із „Нашої України – Народна Самооборони”, але це не рішення всієї фракції, такого рішення фракція не приймала і, на жаль, рішення фракції „Блоку Литвина”. По суті, вони вийшли з коаліції, і цим призупинили або ліквідували її роботу. На превеликий жаль, це треба теж говорити, констатувати перед всім суспільством, перед всіма виборцями, хто стояв у витоків знищення демократичної коаліції. Ми це констатуємо зараз, як прикрий факт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Єфремов.

11:38:00

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, я удивляюсь, когда коллеги по парламенту игнорируют элементарные истины о том, что на Погоджувальной раде решение принимают руководители фракций – это является фактом. Как фактом является то, что четыре руководителя фракции зафиксировали истину, которую знает вся страна и все государство: что коалиции и де-факто и де-юре не было и нет. И, по сути, то, что объявил Владимир Михайлович, это лишь подчеркивает ту истину, которую все повторяли в течение всех последних месяцев.

В конечном итоге я попросил бы наши коллег от БЮТ не продолжать агонию, которую вы затягиваете, а посмотреть на ситуацию, которая есть в государстве, с другой точки зрения. Ваше правительство довело наше государство до ситуации, когда экономика полностью обвалена, когда финансов практически не существует, когда все больше и больше консультантов говорят о техническом дефолте государства. Поэтому необходимо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

11:39:14

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна партія. Зрозуміло, що оголошення, що коаліція не діє, не є правовим. Бо справді закон не має зворотної сили, і потрібно було при прийнятті Закону „Про Регламент Верховної Ради” в Перехідних положеннях позначити, що треба здійснити такі, такі-то дії на підтвердження цього закону, бо, принаймні, прийняти Верховною Радою окрему постанову, і почати від тієї окремої постанови наводити порядок. А те, що просто так Володимир Михайлович заявив, ну, це його просто заява. Це перше.

І друге. Я б не хотів би, щоб „Блок Юлії Тимошенко” так, знаєте, всіх одним рядном накривали, що це вони розвалили коаліцію. Я думаю, що якщо немає голосів, ви стимулювали цей процес, збору цього голосів, то візьміть на себе відповідальність. Немає сьогодні юридичних причин ні для якого збору, ніякого рішення немає. Ви спеціально це зробили, для того щоб перекласти або призначити винним у розвалі коаліції когось іншого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все? Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України… Що? Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо підтримки підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави).

Доповідач – народний депутат України Петро Миколайович Симоненко, співдоповідач – голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Анатолійович Терьохін. Реєстраційний номер 4447. Будь ласка.

11:41:07

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, вашій увазі представлено проект закону, який був розроблений і запропонований на розгляд Верховної Ради ще 7 травня 2009 року, тобто у той час, коли у першому кварталі 2009 року склалось вкрай важке фінансове становище на багатьох підприємствах, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України та забезпечити роботою сотні тисяч громадян. Це справді так. З однієї сторони.

З іншої сторони, ми з вами стали свідками, що якраз кредитна політика у державі не сприяла в умовах кризи виходу з кризи і організації роботи цих підприємств, а навпаки, ускладнювало їх роботу дуже серйозним навантаженням, дуже високими процентними ставками. І ви добре знаєте, бо серед вас теж багато власників підприємств… Ну, як можна в умовах кризису встановлювати кредитну ставку 25 чи більше процентів? Це ж зрозуміло, що це просто знищує нашого вітчизняного виробника.

Якраз в умовах, коли посилювався тиск на виробника, ми і намагалися запропонувати хоча б перший крок для того, щоб його підтримати. Бо паралельне навантаження було у зв'язку з тим, що відбувається експансія і захоплення нашого внутрішнього ринку якраз виробником закордонним.

Шановні товариші, шановні друзі, шановні колеги, давайте зараз подивимося на вулицю разом з вами, які ми побачимо автомобілі? Закордонні, а не українські. Давайте у побутових умовах подивимося на те, чиєю побутовою технікою користуються сьогодні громадяни України? Закордонною технікою, електрообчислювальною і іншою технікою. Закордонна. У що вдягаються? У закордонного виробника, взуваються теж у закордонного виробника. Сьогодні вже і продукти харчування завозяться з-за кордону, а не підтримується власний виробник.

Тому ми якраз у той час, фракція Компартії і я особисто запропонував реальний крок для того, щоб захищати сьогодні власного виробника, сприяти йому у плані ліквідації проблеми безробіття і якраз відкрити наш український внутрішній ринок.

Далі, шановні, я вважаю, що нам слід було врахувати, що і сьогодні є і відбувається падіння реального обсягу промислового виробництва, практично 22 проценти. Реальні доходи Державного бюджету знову знижуються практично понад 16 процентів. Не виплачена заробітна платня практично 1,7 мільярда. Рівень безробіття сягнув сьогодні вже 9,4 проценти. А ви знаєте, що за результатами прогнозних оцінок, які дають фахівці-спеціалісти, безробіття в Україні у цьому році може бути близько 3,5 мільйонів наших громадян.

Ми з вами бачимо, як сьогодні занепадає наше виробництво. І якраз ми вважаємо, що сьогодні треба підтримати нашого реального виробника. Чому я на цьому наполягаю, шановні, коли ми говоримо про реальні процентні ставки кредитів. Я хочу запропонувати для вашої уваги конкретно те, що відбувається за кордоном сьогодні в умовах кризи. Федеральна резервна система Сполучених Штатів Америки процентна ставка кредиту – 0,25 процента, Європейський центральний банк – 1 процент, банк Японії – 0,1 процента, банк Канади – 0,25 процента, банк Англії – 0,5, банк Швейцарії – 0,25, банк Швеції – 0,25, банк Норвегії – 1 процент 75 сотих відсотка, банк Данії – 1 процент 15 сотих, банк Австралії – 3,75 і банк Нової Зеландії – 2,5. а в Україні – практично до 30 процентів сьогодні сягає кредитна процентна ставка.

Тому ми і запропонували у першу чергу сьогодні ось на цьому засіданні, розглядаючи наш проект закону, якраз прийняти рішення. А цей закон передбачає, що з метою підтримки підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, зобов’язати Національний банк України встановити пільгову облікову ставку в розмірі не вище 3 процентів.

Далі. Банківським установам, що кредитують підприємства, які зазначені у цьому проекті закону, обмежити максимальну кредитну ставку 5 процентами річних за умови, якщо кошти для такого кредитування будуть отримувати банківськими установами за пільговою обліковою ставкою Національного банку України.

Ми безумовно і запропонували на ваш розгляд перелік якраз стратегічно важливих підприємств. Цей перелік - це результат того, що визнано постановою Кабінету Міністрів, які вже визначили, які підприємства є стратегічними. Практично в розрізі галузі промисловості, в розрізі кожного міста, де такі підприємства є, ця пропозиція і сформована.

Таким чином, шановні, ми пропонуємо якраз розглянути сьогодні те, що має дуже величезне значення, тобто державна підтримка, незалежно від форм власності, фінансування для організації роботи, забезпечення робочих місць і розвитку нашого промислового комплексу якраз нашого виробника. Я переконаний, що свідомі народні депутати, свідомі, в першу чергу, виходячи з того, що знають добре, яка ситуація сьогодні в нас в державі і які дуже загрозливі тенденції мають розвиток, ви підтримаєте цей законопроект. Незалежно від того, хто з вас володіє банками, незалежно від того, хто від цієї так званої діяльності банкової має певні доходи і здобутки. Я переконаний, що якщо тут присутні у Верховній Раді патріоти народу України, то вони якраз і хочуть забезпечити підтримку реального виробника, а це означає збереження робочих місць, а це означає, в першу чергу, стабілізація з рівнем заробітної плати. Це наповнення нашого внутрішнього ринку нашої продукції, це наступний крок буде, який ми запропонуємо, це кредитування, в першу чергу, і населення для того, щоб вони купували українську продукцію і таким чином ми будемо підтримувати українського виробника. І це буде пільгове кредитування нашого попиту, нашого населення.

Таким чином я сьогодні пропоную на ваш розгляд, шановні колеги, в першу чергу, державного значення рішення і я пропоную, і прошу вас підтримати цей проект в першому читанні. Дякую.

Засідання веде ЛАВРИНОВИЧ О.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємось на питання до доповідача. Смітюх Григорій Євдокимович.

11:48:12

СМІТЮХ Г.Є.

Петр Николаевич, Смитюх, Партия регионов. Скажіть, будь ласка, от ви пропонуєте, на мій погляд, дуже конкретні речі тому що, якщо дивитися по незалежності України, то фінансові установи банківської системи України вже не належать Україні, а вони належать західним або іншим інвесторам так називаним, які, безперечно, не турбуються за розвиток економічного потенціалу України. А вони працюють по спекулятивних там ставках і наживаються на так називаємому нашому непрофесіоналізмі, на нашому горі.

Скажіть, будь ласка, чому ви не пропонуєте взагалі обмежити діяльність банків по типу як, наприклад ми регулюємо сьогодні ціни на хліб? Регулюємо. Ми регулюємо на електроенергію для населення? Регулюємо. Чому взагалі не забезпечити таку державну позицію на перехідний період, щоб кредитна ставка не перевищувала 5 процентів? Як ви до цього відноситесь? Дякую.

СИМОНЕНКО П.М. Я відношусь позитивно. Тому я і запропонував цей законопроект. Але те, що ви поставили як запитання переді мною, воно справді і далі повинні мати розвиток у рішеннях Верховної Ради. В якому плані? Ми повинні з вами розуміти тоді, в якому стані сьогодні знаходиться якраз банківська система України. Ви добре знаєте, хто продав шведам банк. Ви добре знаєте, куди подівся банк «Аваль», під чий контроль потрапив? Ви добре знаєте, що відбулося з ПІБом і таке інше. Тобто ці банки, які повинні були б фінансувати сьогодні і сприяти розвитку нашого виробника, на жаль, але вони в більшість частині якраз і виконують зовсім іншу функцію.

Тому я переконаний, що після цього рішення ми з вами поставимо і питання відносно того, яку ми сьогодні маємо державну систему банківську? Може треба буде додатково створити, може підтримати як раз власника наших українських банків, які підтримує виробника реально, і дати можливість йому заробляти на тих доходах, які створює він за рахунок підтримки реального виробника, тобто реального сектору економіки. А не на якихось валютних чи, так скажімо, інших фінансових спеку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій Михайлович.

11:50:31

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний Петре Миколайовичу, ви дали цікаву інформацію про облікові ставки в інших країнах і Федеральної резервної системи Сполучених Штатів. І також треба напам’ятати, що коли була Велика депресія і Сполучені Штати під керівництвом Рузвельта виходили з неї, то тоді облікова ставка взагалі декілька років дорівнювала нулю.

А в мене питання таке. Ви тут, йдеться про визначення стратегічних підприємств, але може незрозуміле поняття стратегічних, може на законодавчому рівні визначити що ми маємо під стратегічним підприємством, якісь критерії.

І з іншого боку іде про перелік, то цей перелік яким чином складається, хто його буде складати, хто затверджувати, Верховна Рада, чи Кабінет Міністрів своєю постановою? Дякую за відповідь.

СИМОНЕНКО П.М. Я ще раз хочу підтвердити те, про що ви сказали. І коли були роки Великої депресії як Федеральна резервна система тоді користувалася ось можливістю встановлювати кредитну ставку, яка б допомагала розвитку виробника, а не знищенню його потенціалу і можливостей.

Сьогодні світ також відреагував і ви бачите, що там банківська система діє адекватно, виходячи з національних інтересів. А у нас, на жаль, банківська система, я перепрошую, але знаходиться на „беспривязном содержании”, я так би визначив статус сьогодні банківської системи України. Тому і треба, захищаючи наші національні інтереси, певні правила гри і визначити для них.

Те, що має відношення до переліку стратегічно важливих підприємств. Я ще раз хочу підкреслити, цей перелік я взяв, спираючись, і склав, спираючись на рішення Кабінету Міністрів, саме в рішенні Кабінету Міністрів є цей перелік і ця от так скажемо, цей науковий термін, я так хотів би сказати тобто „справочний апарат” визначив так, що так скажемо ці підприємства називаються як стратегічні підприємства.

Я переконаний, що якщо ми зробимо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін Станіслав Михайлович.

11:52:48

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановний автор, ви у своєму законопроекті запропонували нову термінологію, яка називається пільгово-облікова ставка, це ніхто не може прочитати від Національного банку до простого банкіра.

Тому у мене складається враження, що ви не сильно відчуваєте деякі різниці і тому моє запитання, скажіть будь ласка, що у вашому розумінні облікова ставка Національного банку, і які фактори впливають на її рівень? Це перше запитання.

І скажіть, будь ласка, яка різниця між обліковою ставкою Національного банку і ставкою рефінансування Національного банку? Я хотів би з’ясувати, наскільки ви відчуваєте цю різницю. Будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. Значить, я думаю, що тут у нас з вами не теоретичний семінар, виходячи з того, так скажімо, що ми з’ясовуємо з вами ті чи інші питання. Це я окремо можу з вами, щоб ви скористалися цією можливістю і часом роз’яснювати вам, як банкіру, що це таке.

Якщо ви не розумієте, тоді чого ви знаходитеся у Верховній Раді тут, я теж не розумію?

А мова йде про зовсім інше, про відповідальність держави. І щоб не давати сьогодні банківській мафії, банківській мафії сьогодні знущатися над виробником, і виконувати замовлення на знищення нашого економічного потенціалу, я запропонував.

Якщо вам щось не подобається пільгово-облікова ставка, я виходив із розуміння того, що ми склали перелік підприємств, які будуть користуватися певною пільгою з боку держави. Тому я назвав, а краще було б справді для всіх сьогодні визначитися, що потолок є 3 проценти і не більше, тоді я б не використовував би це поняття як «пільгова кредитна ставка».

Тому я виходив з конкретної ситуації, що я склав перелік 400 підприємств, і саме для них буде зараз ця норма діяти. Я думаю, що ви розумієте, про що йдеться, тільки хочете відволікти увагу від того, що ви стоїте на боці якраз банківської мафії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

11:54:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Петре Миколайовичу, я не стою на боці банківської мафії, навпаки, я вже давним-давно вимагаю поставити питання по пану Стельмаху, який є нелегітимним з 17 грудня, я нагадую вам. І Національний банк, найвища установа сьогодні знаходиться під контролем нелегітимної людини. Точно так же, як і Вищий господарський суд України 2 роки знаходиться під контролем нелегітимної особи. І ми тут працюємо і нічого, і світло у нас не погасло.

Поділяючи підходи до прийняття цього закону, я все-таки запитую вас, чи не вважаєте ви, що потрібно дати визначення, тобто дати окрему статтю, крім цих чотирьох статей, які ви вносите, дати визначення терміну, зокрема, можливо, і дати визначення терміну, що таке підприємство, яке має стратегічне значення, передбачивши в ньому, що можливо це має бути державне підприємство чи підприємство в якому є понад 50 відсотків державної власності, бо я передивився цей перелік. Там ми допомагати будемо …

СИМОНЕНКО П.М. Відносно переліку. Я справді, ще раз підтверджую те, що було для мене принципово. Для мене було принципове не те якої власності, форми власності є це підприємство, а те, що треба зробити для того, щоб забезпечити робочими місцями народ України. Для того, щоб були доходи у сім’ї. Щоб відрегулювати ціновою політикою на ринку якраз можливості реалізовувати нашу продукцію і таке інше. Цим я якраз користувався.

Тому розуміючи, що якщо ми тільки підемо за схемою, що державні підприємства, їх залишилося тільки 10 процентів і це дуже обмежені за кількістю працюючих кількість підприємств.

Тому я ще раз хочу наголосити, що для мене було б … Я якраз виходив з того, що метал треба постачати на внутрішній ринок і ви добре знаєте. Всі пояснюють, що велика кредитна, вірніше, процентна ставка і на внутрішньому ринку метал дорожче ніж на зовнішніх ринках. Такого не може бути. Незалежно від форми власності треба дати якраз той метал, який суднобудівні підприємства будуть використовувати, сільгоспмашинобудування, взагалі машинобудівний комплекс, тобто я підхід забезпечив так.

Кульчинський Микола Георгійович.

11:57:11

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Прошу передати слово Станіславу Аржевітіну, який є одним з найкращих фахівців банківської справи.

11:57:22

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановний доповідачу, я до вас звернувся зі своїм запитанням, як до людини яка не один законопроект написала. І ви напевно знаєте, якщо вводиться новий термін якого не існує в обігу, то його потрібно пояснити. Тому я до вас звернувся. Що таке „пільгова облікова ставка Національного банку? Якщо сказати на побутовому рівні і ви його не визначите, то це із принципу на пів вагітності. Тому я задав вам запитання.

А для вас хочу сказати, що облікова ставка – це орієнтир на гроші залученні і вона не визначається абсолютно і ви це повинні як законодавець знати. І тому у мене до вас запитання. А скажіть, будь ласка, а який рівень сьогодні облікової ставки Національного банку? Тому що те, що ви написали у своєму поясненні, - це трьохрічної давності цифри. Будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. Значить, ще раз хочу, шановний колега, висловити свою точку зору. Я прибічник і прихильник того, щоб Національний банк справді працював на національну економіку, а не обслуговував схеми і механізми евакуації долара з території України. Я проти цього категорично тому і сказав, що Національний банк повинен працювати в інтересах народу України і за законами України, а не за вказівками міжнародного валютного фонду, а тим паче, коли практично відривають Національний банк від і держави нашої, державного нашого фактору. Я переконаний, що якраз це і є державницька позиція.

Відносно знову термінології „пільгова ставка”. Я вже дав відповідь вам, виходячи з того, що це торкається якраз цих 400 підприємств, і для них сьогодні це ми створюємо.

Те, що має відношення сьогодні до Національного банку – 10 процентів. Ну, зрозуміло, так скажемо, що це теж дуже висока, а враховуючи те, що комерційні банки під 25 процентів дають кредити, то зрозуміло, вони на ресурсах державних заробляють з повітря те, що забирають потім у переважної більшості наших громадян з кишені…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Миколайович. Сідайте, будь ласка.

Записуємось на обговорення. Першим після перерви буде виступати Павловський Андрій Михайлович. Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу зайняти місця в сесійній залі. Запросіть депутатів в сесійну залу.

Продовжуємо розгляд проекту Закону реєстраційний номер 4447. Зараз, шановні колеги, виступи від фракцій в обговоренні.

Народний депутат Павловський, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Підготуватися Солошенку.

12:31:53

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, якщо подивитись на досвід розвинутих країн світу, в першу чергу Європейського Союзу, тих же Сполучених Штатів, то що зробили уряди, коли почалася криза, в першу чергу. Це різко посилили державне регулювання у фінансово-банківському секторі. Це в свою чергу призвело до пониження кредитних ставок для своїх власних промислових підприємств. І, як нам казав доповідач, облікова ставка зараз в цих країнах, в більшості цих країн, менше одного відсотка. Хочу ще раз нагадати, що в тих же Сполучених Штатах, коли вони виходили з Великої депресії, декілька років ставка федеральної резервної системи взагалі дорівнювала нулю. Але, як це було досягнуто? А це було досягнуто за рахунок суспільного компромісу між банківським і промисловим капіталом Сполучених Штатів, але це було, скажем відверто, під примусом адміністрації президента Рузвельта. Тобто держава повинна виконувати і подібні функції.

Хочу зазначити, що в законопроекті, який поданий нам на розгляд, пропонується зобов’язати Національний банк встановити пільгову облікову ставку в розмірі не вище 3 відсотків тим банківським установам, що буде цілеспрямовано кредитувати так звані стратегічні підприємства зі ставкою не менше п’яти відсотків річних.

Дійсно, власну промисловість, особливо ті підприємства, які будуть визнані стратегічними, треба підтримувати. Але разом з тим, тоді треба чітке законодавче визначення, що таке є стратегічне підприємство, яким критеріям вони відповідають.

І хочу констатувати, на жаль, що більшість з тих підприємств, які ми вважаємо стратегічними, вони зараз знаходяться у приватних руках, і чи треба підтримувати приватного власника, якщо він є недолугим і іноді у неправовий спосіб отримав ці підприємства? І належать вони у більшості, ці великі підприємства і великі банки, до десяти сімейних кланів, які у народі називають олігархами. То ми що, будемо підтримувати державні підприємства чи будемо підтримувати олігархів? З цим треба теж визначитися, як і з переліком цих підприємств, хто все-таки остаточно буде його визначати.

А в принципі, рахую, ідея правильна, і потрібно під час кризи посилювати державне регулювання, у тому числі, у банківсько-фінансовій сфері. Але може, треба буде не тільки до цього закону, а й до Закону про банківську діяльність, до ряду інших законопроектів теж розробити відповідні зміни, щоб це була теж якась система. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, тепер слово має народний депутат Солошенко, фракція Партії регіонів. Потім буде виступати Микола Кравченко. Немає Солошенка? Відмовляється від слова.

Значить, Микола Кравченко, фракція комуністів, потім Юрій Кармазін буде виступати.

12:35:18

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракція комуністів. Уважаемые коллеги, я хотел бы отметить сегодня наше заседание как историческое в том плане, что впервые за столько лет предыдущий закон, который мы рассматривали, был принят конценсусом полнейшим, и депутаты все проявили государственный подход, не личностный, а государственный подход к тем проблемам, которые рассматривались в том законе.

Этот закон практически можно назвать, не просто можно назвать, а по своей сути и по внутреннему содержанию, это антикризисный закон. И правительству надо было впереди дыма паровоза его лоббировать и как можно быстрее принимать.

Что касается тех высказываний, которые сегодня вот в выступлениях звучат, опасений. Опасения звучат по поводу списка. Уважаемые коллеги, список этот не догматически составлен, он составлен на основании постановы Кабинета Министров, которым определено, что эти предприятия в случае их развала или изменения режима работы или ухудшения работы они повлияют существенно на экономику. Вот в чем суть стратегического направления.

В чем суть новации, которую предложил Петр Николаевич Симоненко как автор. Именно в том, что сегодня нужно, чтобы все секторы экономики работали на конечный результат, работали конкретно на экономику, на государство.

И если говорить по-крупному, то этот законопроект нам показывает, что уже необходимо в конце-то концов собираться, садиться и решить проблему монополизма Национального банка. Сегодня Национальный банк, практически как священная корова в Индии, существует сам по себе, осколки экономики сами по себе, и практически в режиме ручном управляется в данном случае бывшим Президентом Ющенко. И это они создали такие мощнейшие провалы в экономике, которые требуют особого расследования и особого рассмотрения. Поэтому я думаю, что нужно вносить изменения в Закон о Национальном банке.

И последнее. Я приглашаю и призываю всех депутатов проголосовать за этот закон. Там разные формы собственности. Но это предприятие, которое существенно влияет на безопасность государства. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Прошу вас на виступ.

12:38:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Шановний Володимир Михайлович! Я просив би вас… Гляньте, у нас півзалу немає, це внаслідок тієї заяви, яку ви зробили. Я не думаю, що вона законодавчо правильна і виважена, то треба якось закликати людей, бо ми зірвемо всі законопроекти всі, не зможемо їх прийняти.

Я хотів би, щоб ми, розглядаючи цей закон, задали собі запитання. Ми всі порівнюємо стан України і говоримо, що уряд поганий, уряд що не справився і так далі. І чому ми не порівнюємо, що ніде у світі немає таких банківських ставок, як у нас. Я звертаюсь до своїх колег-банкірів: ви тут часто захищають, лобіюють банківські інтереси Я хочу запитати: де у світі є така банківська ставка? Де в світі ще коли ледь-ледь на нулях вся промисловість працює, банкіри отримують мільярдні прибутки? І де у світі ще є, щоб керівником Національного банку країни була людина не легітимна передбачена… не в конституційний спосіб вже перебувала на посаді?

Тому, я переконаний, що цей закон може існувати і має право на існування, більше того буду просити його підтримати. Тільки хочу, щоб ми внесли до нього зміни. Які?

Треба передбачити критерії визначення, що таке підприємство, яке має стратегічне значення для економіки, і звузити, Петро Миколайович, перелік цих підприємств, обмеживши його тими переліками підприємств, які відносять до державної власності, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. І якраз це підлягає регулюванню урядом і якраз там уряд складає свій перелік, що його зобов’язує Закон України „Про управління об’єктами державної власності”.

І таких об’єктів ще залишилося не десять відсотків. А якщо враховувати, що де доля держави є, а там вона блокуюча, там 25 відсотків, там 50 відсотків, я не кажу про 100 відсотків. І в першу чергу, надати туди кошти, в першу чергу щоб не підтримувати офшорні фірмочки і інші, які володіють сьогодні, в тому числі цими підприємствами.

Бо ви подивитесь зараз ті підприємства на ряду з феодосійською суднобудівною компанією „Море”, яка робила найкращі в світі судна на підводних подушках і так далі, що сьогодні чомусь не потрібно нашому флоту. Воно потрібно, тільки нема за що платити. Але ж ми говоримо про власність, про власність всіх підприємств, які тут визначені, багато з них належать олігархам. Тому я хотів би, щоб ми обмежили це об’єктами державної власності, в яких є хоч одна копійка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Все у вас?

Тепер Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Аржевітін.

12:42:00

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний народні депутати, шановні громадяни України, я рахую, що цей закон не тільки потрібний, він вкрай необхідній нашій державі, якщо ми хочемо залишитися як цивілізовано або як держава, яка може управляти процесом, в якому Україна сьогодні опинилися. І от чому.

Ви пам’ятаєте, що ми вступили до ринкових відносин, приєдналися до країн з ринковою економікою. Ви пам’ятаєте, що Україна підписала сотівські протоколи, ви пам’ятаєте, що Україна тим самим опинилися в такій межі, що вона не відповідає або умови, які надані відповідно до приєднання до цих угод, не відповідають розвинутим країнам. І сьогодні економіка України не може бути відроджена без кредитування в жорстко врегульованому процесі.

Чому сьогодні Україна опинилися? Тому що ми, надавши Національному банку, а Національний банк творить що завгодно, надавши їм права, банк Національний разом комерційними банками, до речі, комерційні банки, більшість банків, десь до 70 процентів вже не належить Україні, а західним інвесторам, творять на українському ринку фінансовому що завгодно. Сьогодні жодного підприємства немає, щоб воно можливо могло взяти під ті чи інші програми виробничого характеру кредит. Є спекулятивні, є торговельні кредити, які короткі кредити. Жодне підприємство не може кредитуватися по великих або в довгострокових програмах, не важливо комбайни випускаємо, обладнання, станки, літаки - жодне підприємство не може під кредитні ставки, які забезпечують 30 і більше процентів, не може нормально функціонувати.

Що потрібно зробити Україні? Обмежити і не надавати якусь категорію пільгову чи не пільгові, як тут говорять про термінологію, обмежити банки всі без винятку у фінансуванні, що ця кредитна ставка в сучасному світі не повинна привишати 5 процентів, це максимально. Це перше питання.

Я не погоджусь з автором законопроекту в тій частині, що він хоче надати певні категорії стратегічним підприємствам. А що робити іншим підприємствам? Що робити тому, вибачте, українському селянину, який виробляє сало, так необхідне для України, або м'ясо, яке Україна завозить кожного року все більше і більше? Вона що не суб’єкт? Вона що не гарантується державою і Конституцією як рівні права і рівні можливості? Конституція України регулює це питання, управляє цими питаннями і говорить однозначно, що всі суб’єкти мають рівні права. Тому я повинен звернутися до автора: треба зняти цей перелік і створити рівні умови для всіх без винятку підприємств.

І останнє. Не можна давати суб’єктам банківської системи грабити народ в критичній ситуації, жорстко повинна втручатися держава в цей процес.

І останнє. Якщо так сталося, що Національний банк не спроможний реагувати, Верховна Рада повинна взяти на себе ці функції і обмежити діяльність Національного банку в плані надавання можливості кредитування під високі процентні ставки. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується народний депутат Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Петро Цибенко.

12:45:18

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”. Дійсно, реальний сектор економіки потрібно підтримувати, але звісно не в такий спосіб. І це не моє власне заключення, про це сказали всі ті державні інституції, які розглядали цей законопроект.

Можна просто порахувати: 400 підприємство помножити на 50 мільйонів, в середньому будемо мати астрономічну суму. Якщо в когось є рецепт, де знайти ці гроші, будь ласка, назвіть його в цьому залі.

Далі, щодо законопроекту. Облікова ставка Національного банку, ще раз хотів би наголосити це, орієнтир щодо вартості залучених та розміщених коштів для суб’єктів грошово-кредитного ринку. Наголошую, це орієнтир, а не абсолютна цінова вартість і формується в залежності від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку. Іншими словами, облікову ставку не можна встановити адміністративним шляхом, чи будь яким законопроектом у цьому залі, тому що це категорія економічна і уособлює в собі стан економіки держави.

При визначенні облікової ставки враховуються поточний та прогнозний рівень інфляції, інфляційні та девальваційні очікування, ризики в країні та багато інших факторів. Облікова ставка Національного банку визначається також з урахуванням того, щоб забезпечити стабільність грошової одиниці. Сам термін „пільгово-облікова ставка”, що вперше запроваджується, я вже говорив, що це по суті абсурдна економічна категорія, чи побутовий термін на „пів вагітності”.

В обґрунтуваннях сьогодні автор приводив досвід інших країн світу, але забув сказати про одне, що така ставка діє для всіх підприємців, а не для окремо взятих підприємств і також враховується із очікуваним рівнем інфляції і наслідків цієї інфляції.

Я не знаю, чи не розуміє цього автор, чи навмисно приховує, при 30 відсотках рівня інфляції віддавати три відсотки, я думаю, що це економічний абсурд, що призведе до подвоєння, потроєння інфляції. Це призведе до збільшення цін і звісно до девальвації гривні. В законопроекті не наведені жодні цифри, скільки потрібно цим 400 підприємствам. В законі не обґрунтовано, чому 3, 4, не 1, чому не 0.

Далі. Я думаю, що те, що в цьому переліку більша кількість законопроектів підприємств, які є з приватною формою власності, я думаю, що це теж неправильно. Нагадую, відповідно до Господарського кодексу України, держава гарантує усім підприємствам і підприємцям, незалежно від форми власності, рівні права та рівні можливості ведення підприємницької діяльності, рівні права конкуренції, це Господарський кодекс. Всі державні інституції відкинули цей законопроект, комітет його не розглядав і тричі писав листа до Верховної Ради: „передайте його в банківський комітет”.

Я хотів би нагадати, що Конституція України, між іншим, не передбачає повноважень парламенту щодо регулювання державної грошово-кредитної політики, в тому числі встановлення цін на розміщення та залучення коштів. Це пріоритети, законодавча норма Ради Національного банку чи правління Національного банку. Тому, прошу цей законопроект відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів.

12:48:30

ЦИБЕНКО П.С.

Петро Цибенко, фракція комуністів, Голова Ради організації ветеранів України.

Шановні колеги, шановні виборці. Для того, щоб усвідомити, про що йде мова та прийняти правильне, свідоме, виважене рішення, треба повернутися на деякий час назад. Отже, осінь 2008 року, світова фінансова економічна криза з усіх сил грюкає у двері України. Кабінет Міністрів України подає на розгляд Верховної Ради України проект законодавчих пропозицій для протидії згубним наслідкам кризи.

Комуністична партія України і її фракція у Верховній Раді були єдиною політичною силою, яка подала альтернативний пакет документів. На жаль, більшість підтримала пакет документів, запропонований Кабінетом Міністрів України. Ще раз наголошую, на жаль, було прийнято пакет Кабінету Міністрів України.

А чим відрізнялися ці підходи? А ось чим.

Головним змістом пакету Кабінету Міністрів України було гасло „Рятуймо банківську систему!” Причому рятуймо її будь-якою ціною, у тому числі і шляхом зубожіння і вимирання людей.

Пакет документів, запропонований фракцією комуністів, ставив у центр уваги реальний сектор виробництва і конкретну пересічну людину. Бо ми вважали, що якщо ми врятуємо реальний сектор виробництва і пересічного громадянина, вкладника, то тим самим ми врятуємо у тому числі і банківську систему. Наш підхід давав можливість зберегти реальний сектор економіки, зберегти робочі місця, наповнити бюджети, наповнити цільові фонди, і як кінцевий результат – виплатити заробітну плату і пенсію. Бо сьогодні уже нічим де-факто платити пенсії.

Пам’ятаєте, як один із апологетів і будівників дикого капіталізму в Україні, яким був і залишається пан Пинзеник на звав дію банкірів „банківським егоїзмом”?

Я називаю дію банкірів у цій ситуації не егоїзмом, а мародерством. Хочу особливо наголосити, що найбільше постраждало від цього мародерства ветеранство.

Отже треба вносити до чинного законодавства ті зміни, які запропоновані Петром Миколайовичем Симоненком та виводити ситуацію в нормальне цивілізоване русло. Бо ті цифри, які наводив автор законопроекту про розмір облікових ставок в Україні та в інших країнах світу, говорить про те, що Україна знаходиться далеко за межами цивілізованого світу.

Отже, шановні колеги, я звертаюсь до всіх з пропозицією підтримати у першому читанні цей проект закону і ще раз хочу наголосити нормалізувати цю ситуацію в Україні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.Шановні колеги, обговорення законопроекту (реєстраційний номер 4447) завершено. Заключне слово має доповідач Симоненко Петро Миколайович.

12:51:44

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, я ще раз хотів би привернути вашу увагу до того, що це справді антикризовий закон і він дає можливість сьогодні підтримати нашого реального товаровиробника.

По-друге. Я дуже вдячний вам за ту гостроту з якою ви обговорювали і принципово з якою запропонували. Давайте для всіх створимо рівні умови і в даному випадку обмежимо зразу ж ось цю процентну ставку кредиту, припустимо, 5 відсотками і на цьому поставимо крапку. Я підтримую таку позицію.

Я виходив. коли готував цей проект з того, що, справді, ресурсів обмаль сьогодні і треба певну етапність визначити як підтримувати виробника і, що це дасть реально для того, щоб зняти соціальну , в першу чергу, напругу. Але деякі у дискусії сьогодні не розуміють, що треба дати відповідь. Чому з кожним днем народ зубожіє, а банкіри жиріють?! Ну чому це відбувається?! Коли підприємство не працює, а банкір жиріє на тому, що у кишені і з кишені витягує у наших людей.

Ми повинні сьогодні дати відповідь на запитання, яке має відношення до того, що банк він і називається Національним, бо він працює для України, а не для того, що зараз роблять виводячи з України ті ж самі гроші.

Шановні, я вкотре звертаюсь тут до всіх нас. Хіба ми тут присутні не знаємо, скільки вони деруть з нас процентів, коли вимагають готівкою принести, щоб дати, так скажемо, ставку рефінансування чи, так скажемо, забезпечити рефінансування. Що пан Аржевітін не знає це? Добре знає, тому він за ці проценти і веде боротьбу, бо аржевітівізм – це знищення національної економіки сьогодні. І цей аржевітівізм – це загроза для України. Ось тут ми повинні поставити крапку і не давати можливість таким, хто за свої проценти, він за свої кишеню веде боротьбу і якраз захищає оце капітал, який і знищує національну економіку.

Тому я до всіх вас, хто називає себе свідомими і звертаюсь: давайте ми підтримаємо цей проект закону для другого читання підготуємо і те, що пропонують. Я однозначно підтримую. Справді, треба обмежити, і я на цій позиції і стояв, але виходив з реалій конкретних. І це незалежно від форми власності ми підтримуємо нашого виробника.

Чому я цей перелік складав ось цих підприємств, які ми говорили, що це стратегічно важливі? А тому, що я виходив з наступного. Коли отримує кредит, він отримує під конкретну програму, а не просто для чогось отримує цей кредит. А це означає, це вже регулювання того, як наповнюється ринок, чи це потрібна продукція, чи це знову, так скажемо, якісь химери будуємо.

Тому, шановні, я переконаний, що ви підтримаєте цей проект закону. Давайте ми разом зробимо наступний крок на підтримку нашого виробника незалежно від форм власності, але до другого читання готуючи, ми все це виправимо так, як ви вважали за потрібне, щоб краще був цей закон сьогодні, і ми справді зробили крок щодо виходу України з кризи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми зараз проголосуєм, потім репліка у вас буде. Завершим розгляд питання і репліка буде у вас. Будь ласка, давайте так, шановні колеги, репліка по завершенню розгляду питання.

Шановні народні депутати, обговорення законопроекту про внесення змін до Закону України „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підтримки підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави) завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію першу про прийняття за основу проект закону реєстраційний номер 4447. Прошу голосувати. За основу.

12:55:56

За-168

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 110, „Блок Юлії Тимошенко” – 11, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 2, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 16, „Позафракційні” – 2.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання. Прошу голосувати.

12:56:31

За-208

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Станіслав Аржевітін має право на репліку. Будь ласка, мікрофон.

12:56:41

АРЖЕВІТІН С.М.

Петро Миколайович, я дякую, що ви мене пригадали. Але хотів би для вас нагадати: якби ми сьогодні мали можливість дати банківській системі під 5 відсотків 300 чи 400 мільярдів, вам би всі подякували, але таких, на жаль, коштів в нашій країні просто немає.

Далі. Хотів би нагадати. Тут багато разів говорили, що якоби жирує банківська система. Я вам приведу цифри: за минулий рік кожний третій кредит в економіці не повернувся, і в зв’язку з цим банківська система в минулому році отримала, вдумайтесь, 40 мільярдів збитків – результат діяльності банківської системи за минулий рік. Але, незважаючи на це, банківська система здійснює платежі, кровоносна система країни працює. Тому я хотів би, щоб ви в цей законопроект не наносили, що комусь не подобається, там, Стельмах, Національний банк. Ми говоримо про те, що таких ресурсів в країні немає. І світовий досвід говорить, що це повинно бути з рівнем інфляції порівняно, а не так, як у нас: політично. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, репліки на репліку немає. Давайте, ми ж йдемо по Регламенту. Я прошу вас!

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо забезпечення безумовного виконання судових рішень) (реєстраційний номер 5165).

Доповідач - народний депутат України Юрій Анатолійович Кармазін. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Новікова Юлія Володимирівна. Будь ласка.

12:58:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Прийняття проекту Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо забезпечення виконання судових рішень), який вносять народні депутати Бондик, Мойсик, Боднар Ольга Борисівна, Голуб ОЛександр Володимирович, Білозір Оксана Володимирівна і я, викликано необхідністю кардинально змінити ігнорування суб’єктами владних повноважень, рішень судів і забезпечити їхнє реальне виконання.

Європейською конвенцією про права людини, стаття 6.1, установлено право кожного на публічний судовий розгляд упродовж розумного строку. Реалізуючи також норму статті 124 Конституції України, яка визначає, що судові рішення схвалюються судами іменем України іє обов’язковими до виконання на всій території України, процесуальним законом з метою поновлення порушеглшл права юридичної та фізичної особи, яка звернулася з позовом до адміністратичного суду, у найкоротший строк для розгляду адміністративних справ установлено двомісячний термін. Але обов’язок розгляду у цей термін справ Адміністративними судами втрачає сенс, оскільки більшість рішень виконується у примусовому порядку, а строк їх виконання іноді обраховується роками. І до того, не завжди має завершенням реальне виконання рішення суду.

Такий стан із виконанням рішень адміністративних судів є недопустимим, адже основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-прравових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень. Це і передбачено частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства.

Саме через це реальне виконання рішення суду суб’єктом владних повноважень є завершальним етапом захисту прав і повинно сприяти втіленню законів у життя та зміцненню авторитету держави в цілому. Чому, на жаль, не сприяє існуючий незадовільний стан виконання судових рішень.

Ви знаєте, ми попросили якісь дані щодо цього. Щоб отримати повністю узагальнень, ми не змогли отримати. Але рада, яка забезпечує нуково-консультативну діяльність адміністративного судочинства Вінницького окружного адмінсуду, вона нам надала дані, що з квітня 2007 року, з початку роботи цього суду, до примусового виконання було звернено 3 тисячі 221 судове рішення, для чого було виписано 3 тисячі 722 виконавчих листа. А на виконання фактично виконано було тільки 188 рішень. 188. Тобто 6 відсотків.

І для цього, для підготовки цього проекту ми проаналізували законодавство ряду країн, що регулює діяльність адміністративного судочинства ряду країн Європи. Зокрема Франції, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Естонії.

І узагальнюючи ці висновки, я, якщо буде когось цікавити, як робиться в якій країні, то я скажу, що починаючи від Франції, де, якщо не виконується рішення юридичними особами, які здійснюють управлінські повноваження, то суд може оголосити астрент (це пеня, що наростає в разі прострочення взятих зобов’язань) у разі невиконання судового рішення і вимог щодо астрента посадові особи юридичних осіб підлягають штрафу. Так у Франції.

Що стосується Польщі, то там також у разі повного чи часткового невиконання рішення суду суд може присудити адміністративний орган, який мав його виконати до сплати штрафу. Штраф визначається у них в розмірі до 10-кратної величини середньомісячного доходу в секторі суб’єктів економічної діяльності. Рішення суду про стягнення штрафу негайно звертається до виконання у порядку судового виконання. Естонія. Там також на учасників процесу, винних у невиконанні припису, що міститься у рішенні суду, суд може накласти штраф у розмірі до 10 тисяч крон. Тобто кругом абсолютно суттєві і серйозні є заходи впливу.

У нас в державі цього абсолютно немає. Тому ми пропонуємо внести зміни до статей 257, 267 та 269 Кодексу адміністративного судочинства і доповнити цей кодекс статтею 273. В них, в статті 257 передбачити, що рішення в справах про скасування суб’єкта владних повноважень та з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення повинні виконуватися добровільно в десятиденний строк, передбачаємо десятиденний строк, оскільки не потребують здійснення додаткових виконавчих дій з боку органів державної виконавчої служби.

Друге. В пункті 3, статті 257 КАС України, що таким судом, яким вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали, повинен бути саме той суд апеляційної інстанції, який поновив строк апеляційного оскарження, оскільки в чинному кодексі точно не визначено яким саме судом вирішується це питання, що допускає подвійне трактування.

Пункт 4, статті 257 КАС України доповнити механізмом, який би дозволив суду звертатися до компетентних органів про вивчення питання про притягнення до кримінальної відповідальності в разі наявності інформації про невиконання судового рішення.

Четверте положення, яке ми пропонуємо. Статтю 269 КАС України доповнити додатковим заходом процесуального примусу штрафом, це на кшталт того, що я вам навів в інших країнах що робиться.

П’яте. Доповнити КАС України статтею 273 щодо порядку та підстав застосування штрафу. Зокрема необхідно зазначити, що судом може застосовуватися штраф у розмірі від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у наступних випадках і ми їх перелічуємо: за нез’явлення без поважних причин на виклик суду, за ненадання без поважних причин випробуваних судом доказів, а також неповідомлення про причини його невиконання, за неподання звіту про виконання судового рішення або неналежне виконання звіту до відповідного державного органу шляхом списання коштів з його реєстраційного рахунку або до керівника цього органу, за невиконання інших вимог рішення суду, що призводить до необґрунтованого затягування судового розгляду.

Крім того, статтею 267 КАС України передбачена можливість суду зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Пропонується доповнити пункт 2 статті 267 КАС України відповідними механізмами контролю щодо подачі звіту про виконання судового рішення. Бо саме звіт про виконання судового рішення й дає можливість суду приймати участь у забезпеченні кінцевого результату своєї діяльності, реальному виконанні судових рішень.

Саме через це ми думаємо, що за наслідками розгляду або звіту в разі його не надходження в установлений строк має бути надано право судді, який виніс рішення по справі, можливість перевірки підстав його не надходження або не виконання рішення суду протягом трьох днів. Під час розгляду звіту явка сторін не є обов’язковою.

Шановні народні депутати, я вважаю, що такий закон про внесення цих змін, який підтримував, спасибі їм, і Науково-експертне управління, і дякую за зауваження всім правоохоронним, які надали свої зауваження, воно буде сприяти відновленню гарантування дотримання конституційних прав громадян. Тому що 6 відсотків виконання судових рішень – це говорить про те, що існує судова машина сама по собі, права громадян самі по собі, а ми робимо тільки видимість того, що у нас забезпечують щось захист якихось прав і не даємо суду механізм. Саме через механізм звіту, через механізм штрафу ми пропонуємо заставити виконувати ці рішення. Звісно, якщо ці рішення будуть законними, неупередженими, відповідати Конституції, а я сподіваюсь, що вони такими і будуть.

Я доповідь закінчив, Володимире Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрій Анатолійович.

Шановні колеги, прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Олег Зарубінський, мікрофон.

13:07:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановний Юрію Анатолійовичу, от в Кодексі України про адміністративні правопорушення (стаття 185.3) передбачається за неповагу до суду, що виразилася у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, передбачається адміністративна відповідальність від 102 до 204 гривень.

От скажіть, будь ласка, як юрист це є перешкодою для людини, яка злісно ухиляється приходити на судове засідання, отакий штраф в 100 гривень перешкодою для того, щоб він не заважав судовому процесу? Чи не вважаєте ви, що і ця норма має бути збільшена і суттєво збільшена, щоб була мотивація і стимули з’являтися на судові засідання? Дякую.

КАРМАЗІН Ю.А. Я дякую вам. Ви самі в своєму запитанні, пане Олеже, сказали фактично дали відповідь, що очевидно, що це не є. Більше того, я з цієї трибуни вже закликав всіх толкових народних депутатів, всіх у кого болить за стан законодавства: давайте змінимо Кодекс про адміністративні правопорушення, якому вже дуже багато років, і ви знаєте, що він не відповідає нічому вже давно.

Тому очевидно, що ці зміни, які ми пропонуємо внести, зміни до статті 273 „Штраф” - це буде спеціальна норма передбачена для цих справ по відношенню громадянина з державою, чи з органами держави. І оскільки ми передбачаємо, що і розмір їх буде зовсім інший, то це буде адекватно заставляти поважати, скажемо так, судовий орган. Але буде і дисциплінувати самі суди також, я переконаний.

А щодо цього кодексу, я готовий разом з вами працювати над його вдосконаленням і дякую вам за підказку, але це теж так же всіх стосується абсолютно, хто сидить в цьому залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів.

13.10.04

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков. Юрий Анатолиевич, идея вашего законопроекта понятна, но мне кажется вы согласитесь с тем, что сегодня у нас в Украине в большинстве своем, в подавляющем большинстве, граждане бесправны. Не смотря на нормы Конституции, не смотря на вроде бы паритет отношений правовых гражданина и общества, гражданина государства существует в законах, на самом деле граждане Украины бесправны.

К сожалению, в ваших предложениях есть в равной степени рычаги воздействия наказания как на органы власти, на чиновников, так и на граждан. Мне кажется, с учетом тотального бесправия граждан, с точки зрения тотального нарушения прав граждан, может быть нужно в большей мере обратить внимание на ответственность органов власти.

Поэтому я предлагаю в вашем законопроекте все, что касается штрафов в отношении граждан, исключить. Я считаю, что они будут неправомерно использованы против людей.

КАРМАЗІН Ю.А. Я дякую вам за запитання.

Знаєте, ви сказали про бесправіє. От зараз було нібито від нашої фракції заявлено, що наша фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" приймала рішення, якесь усно про вихід із коаліції. Це було заявлено нібито у голови Верховної Ради.

Я вам говорю, що такого рішення ніколи не було, навпаки було рішення про те, що ми залишаємося в коаліції. І от якщо я, народний депутат України, себе почуваю в даному випадку безправним, мені що треба робити – йти скаржитися на свого колегу, чи на спікера, на Голову Верховної Ради, що ви мені зоставляєте?

Я передбачаю, що керівник любого органу, тобто юридична особа – це теж громадянин. Але ми просто маємо відродити юридичну культуру, правову культуру в суспільстві. І від усіх це вимагати – від Голови Нацбанку, від Президента, від кожного нас з вами. Оце треба відродити.

Через це, я просив би вас, давайте ми ще раз подивимося, і ви підтримаєте цей законопроект, я...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, фракція "Блоку Литвина".

13:12:30

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Гриневецький, фракція "Блоку Литвина".

Шановний Юрію Анатолійовичу, зрозуміло, що масове невиконання рішень адміністративний судів – це перш за все свідоцтво того, що в державі державне рейдерство, правовий нігілізм і корупція стали засобом управління. І я позитивно сприймаю те, що ви пропонуєте надати суддям адміністративних судів можливість оперативно застосовувати до суб’єктів владних повноважень, які ігнорують виконання рішень, таких впливів важелів, як штраф, звільнення з займаних посади, і передбачається, ті хто працюють в органах державної влади, місцевого самоврядування.

Чи не вважаєте ви за необхідне внести відповідні зміни до Закону про Кабінет Міністрів, про місцеві державні адміністрації і місцеве самоврядування? Бо особливо, що стосується колегіальних органів, які призначають на посади, то тут є питання. Дякую.

КАРМАЗІН Ю.А. Спасибі вам, Сергій Рафаїлович, за таке питання. Очевидно, що постане питання… Є два шляхи, скажемо так, вирішення того питання, яке ви поставили.

Перше. Або всі розуміють Конституцію і достатній рівень у людей підготовки, Конституцію і всі закони. Тоді нам не треба кругом записувати по кожному закончику, що ти ж дивися і це зобов’язаний виконувати. Як ще писати, що зобов’язані виконувати там рішення суду чи рішення Верховної Ради, чи Указ Президента, чи закон? Як ще писати, якщо в Конституції записано. Розумієте, десять разів записати, багато країн не йде по цьому шляху.

Тобто є два шляхи: або все-таки формувати правову свідомість і записати в базових документах, або ще записувати абсолютно в усіх інших. Можна піти по обом з огляду на той стан правового нігілізму, який сьогодні у нас, на превеликий жаль, сьогодні існує. Що ви думаєте, я говорю вам, що нелегітимний голова Вищого господарського суду розписує, сидить…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити.

КАРМАЗІН Ю.А. Вищий прояв умов для корупції, найвищий, який є, який існує в державі і в світі, от сьогодні сидить у своєму кабінеті і кожен день так. Два роки, і два роки суспільство спостерігає за цим.

Значить немає імунітету в суспільства? Значить вигідно чомусь це, значить немає гаранта Конституції, ось вже нового вибрали, а мовчить нічого не каже з цього приводу, ніхто інший не каже. Тому бачите, давайте розвивати і правову культуру також.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

13:15:26

СУХИЙ Я.М.

Юрій Анатолійович, ну взагалі питання стосувалося вашого законопроекту, але ви самі собі ну посприяли від мене такого запитання.

Ви тут кажете про два роки, а то я хочу запитати. Якщо два роки є ваша коаліція, то чому зупинено всі реформи? Хто вам заважає реформувати суд, податкову систему, пенсійну систему? Чому до цього часу бюджету не внесено? Є чи немає? Не треба займатися цими подвійними стандартами. В мене питання стосовно вашого законопроекту.

Суб’єкти владних повноважень, які будуть ігнорувати виконання рішень адміністративних судів згідно вашого законопроекту можуть позбавлятися, ну або бути оштрафовані, або звільнятися з займаних посад органів державної влади, забороняти і займати таким чином певні посади. Скажіть, будь ласка, а от сама неповага, неявка, про те вже, що тут колеги вже задавали питання, як в подальшому буде розвиватися у вашому законопроекті, тому що в першому читанні його можна буде прийняти, але в подальшому його потрібно буде доопрацьовувати саме …

КАРМАЗІН Ю.А. Я дякую. Я дякую вам за грунтовне запитання.

Перше ви поставили питання щодо коаліції. На превеликий жаль, я не є лідером коаліції. Ви б тоді побачили виконання зразкове того закону про який ви говорите. Але … Щоб ви знали мою точку зору, то я ще й сьогодні вам пропонував, всім пропоную, давайте розглядати бюджет. І вчора на раді коаліції, вчора на раді коаліції, розуміючи вас, запитайте в колег хто там був присутній, я поставив знову питання про бюджет. Щоб ви знали.

Тому мій голос завжди за нормальне вирішення питань.

Що стосується того, скільки блокували засідань, то ви знаєте. Давайте шукати спільні виходи. Все одно треба об’єднувати зал по-любому. Давайте об’єднувати зал на бюджеті, на нормальних законах. Цей закон який ми пропонуємо зараз, я доповідаю від імені шести народних депутатів, він нормальний. І ми пропонуємо тут не тільки не з’явлення і за все інше, що ви сказали, …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Юрію Анатолійовичу. Час вичерпаний, сідайте, будь ласка.

Зі співдоповіддю виступить голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Новікова Юлія Володимирівна.

13:18:05

НОВІКОВА Ю.В.

Комітетом розглянутий законопроект шановного Юрія Анатолійовича, і свої зауваження та висновки ми отримали від Головного науково-експертного управління, Верховного Суду України і наукових установ. В цілому запропоновані зміни сприймаються схвально, заслуговують на підтримку. Законопроект має за мету припинити масове невиконання рішень адміністративних судів та забезпечити їх безумовне виконання шляхом застосування до суб’єктів владних повноважень, які ігнорують виконання рішень адміністративних судів, таких важелів впливу, як штраф, звільнення займаних посад в органах державної влади та місцевого самоврядування та заборони таким особам протягом певного часу займатися відповідною діяльністю.

Я хочу зазначити, що в законопроекті є деякі недоліки, про які я зараз коротко скажу. Статтею 273 проекту не співвідноситься із положенням статті 185 …...3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким встановлена відповідальність за аналогічні правопорушення. Адже 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.

По-друге. Запропонованою статтею 273 проекту розмір штрафу від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів на погляд комітет є занадто великим для громадян, не відповідають тяжкості вчиненим ними правопорушень, а також майновому стану більшості суб’єктів адміністративного судочинства.

Статтею 257 проекту, якою пропонується встановлення строку виконання судових рішень протягом 10 днів, не узгоджується зі статтею 256 КАСУ, якою передбачено негайне виконання рішення суду. Є також деякі несуттєві зауваження.

Враховуючи все вищевикладене, я хочу висловити думку комітету. Комітет прийняв рішення про прийняття за основу у першому читанні цього законопроекту.

І на останнє я хочу додати, що такими законопроектами ми не вирішуємо питання по суті, бо Верховна Рада цього скликання має прийняти, я вважаю, за необхідне судову реформу, яка є у законопроектах 0916, 0917, але дуже важливим до цих двох законопроектів було би прийняття змін і системних вже кодексів судочинства з усіх юрисдикцій. І це є дуже важливим, і я вважаю, що це є місією цієї Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запитання до співдоповідача. Юлія Володимирівна, можливо, запитання будуть. Якщо є, шановні колеги, запитання, прошу записатися.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Адам Мартинюк, фракція комуністів.

13:21:15

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановна Юлія Володимирівна, ви абсолютно чітко висловили і свою думку, і думку комітету про те, яка зводиться, мабуть, до того: закон непоганий, але без нього можна жити. В якому розумінні: що він виписаний так, що його треба ще переписувати.

І найголовніше. Конституція говорить про те, що всі рішення судів обов’язково повинні виконуватись. Навіщо ми засвідчуємо ще законом, такими рішеннями.

Але найголовніше. Добре, можна з цим погодитись. Але, як погодитись із тими драконівськими штрафами, коли можете ви навіть не знати, що суд вас викликає як свідка, в тому числі будь-якого народного депутата. І якщо ви не з’явитесь в адміністративний суд, вас чекає штраф від 100 до 200 мінімумів і так далі в тому подібне. Скільки буває таких випадків, що на вас пише людина лист, ви не можете вирішити її проблеми – вона звертається в суд, що депутат такий-то „не вирішив моєї проблеми”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити запитання.

13:22:29

МАРТИНЮК А.І.

І вас тоді кличуть у суд, бо є позов. Ви навіть не знаєте, що суд розглядає вашу справу, бо вам інколи, мені, принаймні, приходять такі рішення суду, а зараз за будь-яких ознак формальних вас ще й будуть штрафувати, хоча ви будете без вини винуваті. То чи треба такі закони? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

НОВІКОВА Ю.В. Цей закон покликаний примусити осіб державної влади, представників державної влади, посадових осіб, виконувати рішення суду. І пропонується внести такі санкції за невиконання рішень суду. І в принципі, це є цілком нормально.

Але щодо того, що ви казали, розумієте, вся ця проблема із викликом до суду виникає із того, що суди недофінансовані. Практично, Кабміном у цьому році суди не фінансувалися у тому обсязі, який необхідний. Ну, що таке це чотири гривні на справу? Це навіть конверта не можна купити. І тому суди збирають гроші з громадян, які звертаюся. Дійсно, що суди не викликають свідків, не викликають сторін у справі. І це взагалі є така, ну, катастрофа зараз у судовій владі, бо суди зараз збирають гроші з тих, хто приходить до суду і звертається за допомогою, що є прямим порушенням Конституції. Оскільки кожен має право на захист своїх прав у суді, це має бути безкоштовним. Тому є проблема, і її треба вирішувати.

Але, як кажуть, всі ці законопроекти не дають системного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

НОВІКОВА Ю.В. …не дають системного вирішення питання проблем у судочинстві. Нам потрібно прийняття усіх кодексів процесуальних, які мають бути розробленими на хороші строки, і має бути прийнята якась концепція судової реформи, і має бути прийняті оці два законопроекти, які зараз уже об’єднані в один, у якомусь вигляді, і судова реформа має бути прийнята. Інакше ми з мертвої крапки не вирушимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

13:24:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановна Юлія Володимирівна, я вам щиро дякую за аналіз глибокий проекту. А ще більше за те, що ви висловилися по проектам 0916, 0917 – про Закони „Про судоустрій”.

Ви добре знаєте, що є спроби окремих політичних сил приватизувати судові гілки влади, чи ту, чи іншу. Зараз як ви бачите собі вихід от з приватизації, яка відбулася по Вищому господарському суду? От два роки не зважаючи ні на що займається посада. Розписуються, у неконституційний спосіб керується суддями. Все розписується, всі справи зранку до вечора Сергієм Демченком.

Як виходити з цієї ситуації? І чи взагалі легітимні ті рішення будуть суду, які виходять з того суду, який очолюється нелегітимною особою. Як виходити в такому випадку, коли Конституція чітко передбачає, а ви говорите про те, що ми законів не можемо прийняти, який закон не вирішує?

НОВІКОВА Ю.В. Юрію Анатолійовичу, я так відповім на це питання. Розумієте, сама велика проблема в цій країні це навіть не економічна криза і не фінансова криза. Сама велика проблема в нас зараз, яка існує, це правовий нігілізм. Закони, Конституція України не виконуються, починаючи з вищих посадових осіб, закінчуючи, я не знаю, останнім гаїшником. Оце найголовніша проблема. Якщо ми цю проблему не вирішимо, то ніякого руху вперед в цій країні взагалі не може бути.

Що стосується законопроектів про судову реформу, ви прекрасно знаєте. Я доповідаю з цього законопроекту. Законопроект був готовий уже більше року тому. І скільки ми не виносили в зал законопроект, блокувалася трибуна, в тому числі і фракцією „Блоку Юлії Тимошенко”, і ці законопроекти не мали ніякого руху, бо немає волі у цій залі приймати судову реформу.

І я вважаю, що навіть у тих законопроектах, які зараз є, там є певні недоліки, ми мали би доопрацювати і довести, що ми маємо таку волю і маємо якусь…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

НОВІКОВА Ю.В. Бажання робити гарні справи у цій країні. Бо ніякі інвестори, ніякого економічного покращання в країні неможливо, якщо не будуть захищатися права господарюючих суб’єктів і фізичних осіб.

Тому я вважаю, що це питання найголовніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Від фракцій відбувається запис. Тепер прошу, якщо завершився запис, здійснити запис від народних депутатів чи просто народних депутатів. Прошу вивести прізвища на інформаційне табло. Олег Зарубінський.

13:27:53

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Оскільки я один записався, то я з місця очевидно виступлю. Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановні колеги, якщо дивитися на мету, яку накреслює перед собою в пояснювальній записці суб’єкт законодавчої ініціативи, Юрій Анатолійович Кармазин, вона є бездоганна, вона є ідеальна. Я цитую. Законопроект спрямований на припинення масового невиконання рішень адміністративних судів та забезпечення безумовного їх виконання.

Якщо дивитися через призму цієї мети, то зрозуміло, що ні в кого ніяких заперечень не буде щодо цієї ідеї, адже всі прекрасно і юристи, і не юристи розуміють, що проблема судової системи значною мірою визначається тим, що не діє ключове правило, незворотність покарання. В даному випадку мова йде про відсутність незворотності виконання рішення суду. Ми можемо дуже довго дискутувати з приводу того, яка в нас судова система, але якщо вже ті рішення, які приймаються судом, не виконуються місяцями, роками, а це є масова і загальна практика. То говорити щось про судочинство очевидно не варто.

Але я хотів би звернути увагу автора законодавчої ініціативи, Юрій Анатолійович, добре, що тут пропонується достатньо правильна норма, яка стосується того, що має накладатися штраф за невиконання рішення суду, але далі йде звільнення із займаних посад посадових осіб, що працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування. І в мене тут є таке риторичне запитання, а має право це суд робити чи це його компетенція, є його повноваження звільняти людей із займаних посад, якщо вони працюють в органах державної влади і місцевого самоврядування. Треба вам, Юрій Анатолійович, звернути на це увагу, я думаю, що можна обмежитися штрафом, підвищеним штрафом і це тоді було б закономірно.

Ще один момент, тут пропонується, дивіться, накладається достатньо серйозний штраф від 1700 до 3400 гривень у випадку без поважних причин, коли не з’являється людина на засідання суду, тут ще можна це зрозуміти. Але накладається і тоді, коли людина не правильно повідомила свою адресу. Але ж це може бути абсолютно з технічних моментів. І в даному випадку, де той орган, який буде визначати, що людина просто поставила не ту цифру в індексі, в поштовому індексі.). То мені здається, що сприймаючи цю ідею, яка спрямована на принцип безповоротності виконання судів, треба в технічному плані над законопроектом ще працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення завершено. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, заключне слово.

13:31:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, від імені всіх авторів – і Володимира Романовича Бондика… і Володимира Романовича Мойсика, і Валерія Анатолійовича Бондика, і Ольги Борисівни Боднар, і Олександра Володимировича Голуба, і Оксани Володимирівни Білозір – всіх я дякую за обговорення, за участь в обговоренні.

А оскільки останнім зараз від Зарубінського було питання. То я хочу сказати, що треба… трошки неправильно вами розтлумачено та поправка, яка є. Чому? Бо мова йде про те, що це невиконання обов’язку повідомити суд під час впровадження у справі. Тобто йде впровадження у справі, викликали Кармазіна і запитують: Кармазін, а де ти живеш? А Кармазін каже: а я живу в Бердичеві. Навмисно повідомляю неправдиві дані про адресу свого проживання. Хоча наші суди вже навчилися знаєте, що вони пред’являють позов там, де платять гроші, там розглядають позов зараз., а не по цьому, на превеликий жаль. Оце проблема, яка буде. Тому я думаю, що це питання ви маєте зняти.

Що стосується іншого, щодо великого розміру. То ви самі говорите, що малий розмір 100 гривень. 1700 гривень для керівника юридичної установи – це не є великий розмір штрафу, абсолютно не є великий.

Тепер щодо того, що когось звільняти з роботи. Ніде, в жодній нормі, ну немає такої пропозиції, що когось суд може звільнити. Ні, суд може тільки звернутися і сказати до колективного органу, що у вас посадова особа не виконує то-то і ставить питання про те, щоб в тому числі і звертатися, і звільняти з роботи. Ну це ж нормальна цивілізована практика. Ви розумієте як, коли звертаються і просять вжити якихось заходів до того, щоб було безумовне виконання. Ну яким чином нам ще з вами сьогодні забезпечити виконання судів? Чи нас когось влаштовує, що 6 відсотків виконуються рішень, чи тоді давайте скажемо, що вони у нас існують, рішення судів, тільки для прикриття чогось, хочемо щось прикрити, тоді ми владі так дозволили.

Саме через це я вдячний і Науково-експертному управлінню, і Новиковій Юлії Володимирівні, яка висловила тут свої зауваження від імені комітету. Безумовно, ми їх всі врахуємо, з огляду на слушність їхню і я думаю, що якщо ми вставимо з вами, постановимо строк виконання судових рішень 10 діб, я думаю, що суттєво зміниться ситуація, у вас у всіх поменшає скарг, які йдуть від людей, які говорять, що виконуються, не виконуються і так далі рішення.

Ну в кінці-кінців почнеться якесь наведення порядку про яке ми всі мріємо, хочемо і сподіваємося на те, що колись він буде. Спасибі за увагу! Прошу підтримати законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, завершено розгляд проекту Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо забезпечення безумовного виконання рішень (реєстраційний номер 5165). Комітет пропонує прийняти законопроект за основу.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо забезпечення безумовного виконання судових рішень) (реєстраційний номер 5165). Прошу голосувати.

13:35:11

За-283

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, прошу уваги, нам потрібно включити до порядку денного, а після включення відповідно розглянути проект Постанови про розроблення Загальнодержавної програми ліквідації негативних екологічних та техногенних ситуацій на території України (реєстраційний номер 6062).

Нагадую, коли ми з вами приймали Закон щодо Калуша і прилеглих територій, тоді обговорювалося питання щодо необхідності прийняття відповідного рішення Верховної Ради України, яке б враховувало небезпечні ситуації в багатьох регіонах країни. Ми тоді домовилися, що окремо розглянемо цей проект постанови.

Тому я ставлю на голосування включення до порядку денного проекту Постанови Верховної Ради України про розроблення Загальнодержавної програми ліквідації негативних екологічних та техногенних ситуацій на території України (реєстраційний номер 6062).

Прошу голосувати.

13:36:29

За-319

Рішення прийнято.

Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Шаго Євген Петрович. Прошу вас.

ШАГО Є.П.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, на ваш розгляд внесено проект Постанови Верховної Ради про розроблення Загальнодержавної програми ліквідації негативних екологічних та техногенних ситуацій на території України, яких я представляю як автор.

На сьогодні склалася вкрай негативна ситуація в різних регіонах країни, на яких наслідок незбалансованої господарської діяльності порушено екологічну рівновагу.

Ви ж знаєте про проблему Дніпродзержинська, Павлограда, Жовтих Вод, Стебника, Солотвина та інших міст? Що з цього виходить?

Ви чули на пленарному засіданні 12 лютого, коли розглядали питання оголошення території міста Калуш та сіл Калузького району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації?

Приклад Калуша є дуже показовим. Існуючі проблеми не вирішуються, поки не складається надзвичайна ситуація, яка вимагає надтермінових дій, щоб не допустити катастрофи. Тоді в аварійному порядку спрямовуються кошти, технічні засоби та інше. Хіба не логічно ліквідувати небезпечні ситуації до того, як вони приймуть загрозливий характер, а ще краще взагалі не дозволити екологічний стан до небезпечного.

Проте сьогодні немає державної системи вирішення таких проблем. Кошти з Державного бюджету або взагалі не виділяються, або виділяються в такій кількості, які не дозволяє виконувати конкретні роботи з ліквідації екологічних і техногенних загроз, а тим більше попереджувати їх виникнення. Обов’язок держави - це пом’якшити наслідки господарської діяльності, забезпечити такий стан довкілля, який не буде негативно впливати на здоров’я населення, а тим більше загрожувати життю.

Мета постанови: розроблення Загальнодержавної програми для створення умов щодо ліквідації загроз виникнення надзвичайних екологічних ситуацій, зменшення та поступову ліквідацію негативних екологічних та техногенних ситуацій, нормалізації екологічного стану на всій території України.

Проектом постанови передбачається доручити Кабінету Міністрів до 1 липня 2010 року розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми ліквідації негативних екологічних та техногенних ситуацій на території України.

В зазначеній програмі може бути передбачені: заходи з визначення всіх територій, на яких існують загрози виникнення надзвичайних ситуацій з поділом їх на категорії складності; заходи, що потребують першочергового вирішення, а також заходи спрямовані на зменшення та поступову ліквідацію негативних екологічних та техногенних ситуацій, нормалізація екологічного стану на всій території України. Важливим заходом є також створення системи раннього виявлення надзвичайних екологічних та техногенних ситуацій з метою їх попередження.

Для виконання програми має бути передбачена матеріально-технічна та фінансово забезпечена, визначені виконавці та строки виконання.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянуто на своєму засіданні проект Постанови про розроблення Загальнодержавної програми ліквідації негативних екологічних та техногенних ситуацій на території України. Визнавши, що розроблення такої загальнодержавної програми дуже важливим і давно назрілим пріоритетом додання в галузі екології члени комітету висловили кілька пропозицій, які удосконалюють текст постанови.

По-перше. Оскільки Загальнодержавна програма розробляється на певний достроковий період доцільно доповнити до назви програми „на період до 2025 року”. Чому до 2025 року? Просто за менший період виконати такий об’єм завдань, який закладається в програмі просто нереально.

По-друге. Враховуючи, що негативні техногенні ситуації спричиняють порушення екологічного стану, доцільне словосполучення „екологічних та техногенних ситуацій” замінити на „техногенних та екологічних ситуацій”, тобто, поміняти місцями.

А з огляду актуальності попереджувальних заходів пропонується в назві програми перед словом „ліквідації” додати „попередження”.

Таким чином назву викласти у такій редакції. „Загальнодержавна програма попередження та ліквідація негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України на період до 2025 року”.

Третя пропозиція. У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закон України від 12 лютого (номер 1885/6) про затвердження Указу Президента України доцільно додати, що в першому абзаці Преамбули постанови викласти його в такій редакції: 12 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон про затвердження Указу Президента України від 10 лютого 2010 року номер 145/2010 проголошення території міста Калуша та сіл Крипівник і сіл Какалушка Калушкого району Івано-Франківської області зони надзвичайно екологічної ситуації, що відображає у більш широкому сенсі проблему загальнодержавного значення, яка …………. територіальне поширення потребує вжиття заходів не разового, а систематичного і повномасштабного характеру.

За результатами обговорення комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти постанову в цілому з врахуванням наданих пропозицій. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуєм вам також.

Шановні колеги, є запитання до доповідача? Прошу записатися. І продовжуєм наше ранкове засідання на 15 хвилин, тобто до 14 годині 15 хвилин. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Народний депутат В’язівський. Мікрофон, будь ласка.

13:43:09

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

„Наша Україна”, група „За Україну!” Прошу передати слово колезі Роману Ткачу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач. Мікрофон увімкніть.

13:43:16

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!” Шановний Євгене Петровичу, і, власне, Володимире Михайловичу, я до вас звертаюсь. Я про що хотів вас попросити. Це питання добре, що піднято воно комітетом, воно іде більш широко, ніж питання Калуша. Але, коли ми обговорювали ось тут, у залі, питання Калуша, тоді, Володимире Михайловичу, я виступав і просив вас врахувати таку річ, бо яке ми рішення прийняли – це в основному те, що стосується виділення коштів. Але мова йшла про те, щоб окремою стрічкою написати питання, як доручення уряду про санацію підприємства „Оріана” і про визнання його банкрутством. На превеликий жаль, на сьогоднішній час, окрім грошей на Калуш не виділено, і взагалі ніхто не говорить, що робити із калійним заводом на Калущині.

Тому я би пропонував, у мене є тут конкретна пропозиція, окреме доручення щодо Калуша. Я розумію, що ця постанова більш широка іде, але все-таки преамбула йде про Калуш. Тому у мене, Євгене Петровичу, до вас пропозиція, може я письмово дам те, що стосується, але обов’язково…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте ми її зараз подивимося, ознайомим народних депутатів. Якщо не буде заперечень, врахуєм. Ви передайте, я зачитаю її, коли ми завершим виступи.

Володимир Бондаренко, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

13:44:31

БОНДАРЕНКО В.Д.

Безумовно, Калуш, який потрапив у поле зору колишнього Президента України і потрапив саме в останній період його діяльності, – це важлива точка на карті Україні, де є така небезпека. Але така небезпека є на кожному колгоспному хімскладі, який колись доглядався, де були водоохоронні, обвалування і таке інше, сьогодні ці склади, як правило, розібрані на будівельні матеріали місцевими мешканцями, купи хімії різної абсолютно знаходяться там. Сьогодні є величезні проблеми в екології, і в тому числі в східному регіоні, де промислова діяльність велась без врахування природоохоронних факторів. Тому я хотів би, щоб ми цю постанову доповнили, можливо, дорученням для Кабінету Міністрів розробити загальнонаціональну програму очистки території України від таких залишків надзвичайно бурхливої хімізації господарства. Дякую.

ШАГО Є.П. Дякую вам за запитання.

Дійсно, там буде розділ такий: питання в цій загальнодержавній програмі, питання, які ви піднімаєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

13:45:47

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Дякуємо за ініціативу, Євгене Петровичу. Дійсно, коли обговорювали питання по Калушу, виникло багато інших проблем, в тому числі і ця пропозиція: про попередження. Можливо, це навіть основне повинно бути в програмі. Але, разом з тим, я хочу почути вашу думку: чи термін до 1 липня? Ми знаємо, що зараз буде якраз перехідний період уряду. Чи буде це дійсно повноцінною програма за такий короткий термін, тому що тут надзвичайно багато є проблем? І інше: який термін на яку програму? Чи це є довгострокова, короткострокова програма? Певне, було б виділити отакі напрямки: то, що в короткостроковому, середньо- і довготерміновому напрямку зробити в цих цілях. Тому що деякі проблеми за рік – за два не вирішиш. Та ж ліквідація боєприпасів, меланжу, отрутохімікатів, та навіть питання створення підприємств, які би переробляли оці отрутохімікати в Україні, а не вивозити, платити великі гроші за їх переробку. Дякую.

ШАГО Є.П. Дякую за запитання.

Дійсно, я вас підтримую. Можливо, строк не до 1 липня, а можна збільшити строк. Але ця програма розрахована до 2025 року, тобто там нормально по строках, на мій погляд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, фракція комуністів.

13:47:14

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Євгене Петровичу, шановний, я, ви бачите, що представники – ваші колеги з усіх фракцій одностайно підтримують про те, що таку програму треба створити. Але, дійсно, вони й праві у тому, щоб її створити не заради того, щоб вона була на папірці, а створити заради реальності і щоб ми били уже не по хвостах, так, як це було з Калушем. А не тільки Калуш – і Жовті Води у нас, і Павлоград на Дніпропетровщині. І я не хочу називати інші точки для того, щоб не лякати людей, які і так без нас знають, що це біда.

Єдине тільки, щоб у нас не вийшо так… В и правильно, з одного боку, пропонуєте, щоб програма була забезпечена матеріально і у Державному бюджеті, але щоб не було так, що у нас є сьогодні резервний форд для цього, що у нас для цього використовується так званий стабілізаційний фонд, щоб ми не створили ще один фонд ручного управління, бо і резервний і стабілізаційний – тільки уряд розпоряджається, щоб ще не дати їм у руки і третій фонд, щоб розпоряджався тільки уряд. Тобто при розробці треба це …

ШАГО Є.П. Дякую. Я згоден з вами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

13:48:28

ГОРДІЄНКО С.В.

Александровська Алла Олександрівна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, будь ласка.

13:48:35

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков. То, что назрел вопрос – это бесспортно. Мы увидели хаос, который у нас творится в жилищно-коммунальном хозяйстве, в транспортной системе, трубопровод. Но вы говорите об общегосударственной программе, и это правильно. Но все-таки как быть на коммунальном уровне? Ведь у нас сегодня основные фонды, которые относятся к жилищно-коммунальной сфере, они относятся сегодня к коммунальному хозяйству. И денег там на их содержание, развитие, модернизацию или капитальные ремонты нету. Поэтому мы из Госбюджета деньги туда как бы направляем. Но это копейки, и практически, жилищно-коммунальное хозяйство коммунальная сфера не финансируется из Гобюджета. Вот как вы считаете, нужно ли эту программу распространить на уровень коммунального имущества, чтобы все знали, что вопрос будет решен не только тогда, когда захлестнет всю Украину, но тогда, когда будет проблема конкретного города и села?

ШАГО Є.П. Спасибо за такой вопрос. Дело в том, что я бы не путал сюда коммунальное хозяйство. Я бы хотел, чтобы по всей стране, каждый депутат знает те больные места, которые есть. Чтобы впервые в стране была создана программа и мы знали места, куда надо выделять деньги. Первоочередность в категории для того, чтобы планово, не так, как, действительно, наскоком приехали, увидели, схватились за голову. Сказали, надо 600 миллионов – вот на тебе 600 миллионов. А чтобы это действительно было обоснованно, все это мы видели полностью.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це інформація для роздумів, очевидно, і для відповідних дій.

Шановні колеги, Олег Зарубінський має право на запитання. Будь ласка.

13:50:23

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Євгене Петровичу, отут в постановляючій частині доручається Кабміну до 1 липня розробити Загальнодержавну програму ліквідації негативних екологічних та техногенних ситуацій на території.

Я от зараз просто порахував для себе, це 4 місяці. А в принципі ви самі про це говорили, ситуація сьогодні в Україні дуже складна. Ви не назвали і десятої часини і не могли назвати тих вогнищ небезпеки, скажімо так. І превентивних сьогодні дій жодних немає. А головна позиція – це превентивні дії, бо потім треба витрачати на багато більше, якщо вже це щось дасть.

Постфактум. У зв’язку з цим чи не розглядаєте ви можливість от посунути ближче цю дату, коли дійсно Кабмін має винести розроблену загальнодержавну програму хоча б на 2 місяці. Бо 4 місяці за нинішніх умов це достатньо забагато. Дякую.

ШАГО Є.П. В даній ситуації я б схилився до 1 липня, у даному випадку, яка є, сьогодні діє. Поки сформується новий уряд, буде і питання там.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі, хто бажав поставити питання, скористалися такою можливістю. Дякую вам, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, тут є декілька пропозицій. Ми можемо, одразу врахувавши ті поправки, якщо немає заперечення, прийняти за основу, а потім приймати його і в цілому, або прийняти за основу і доручити ті пропозиції, які прозвучали, доопрацювати завтра і, скажімо, у четвер проголосувати остаточно.

Тому я думаю, що в процесі обговорення я просив би, щоб висловили своє ставлення до такої пропозиції, яку я щойно озвучив. Але те, що нам той документ потрібен і з реальними завданнями і реальними датами, то це однозначно.

Прошу, шановні колеги, записатися на обговорення. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Олег Зарубінський. Наступним буде виступати Роман Ткач.

13:53:04

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановні колеги, сама ідея формування, створення Загальнодержавної програми і ліквідації негативних екологічних та техногенних ситуацій на території України є абсолютно коректною. Відверто кажучи, мені здається, що ми так часто кажемо, але в даному випадку це абсолютно правильно мені здається, що вона певною мірою запізнилася реалізація цієї ідеї. І я пам’ятаю, що нас підштовхнуло до того, щоб така загальнодержавна програма була прийнята. Ситуація, коли точково ми почали вирішувати чи намагатися вирішити ті чи інші проблеми техногенної безпеки. І, дійсно, це було пов’язано з ситуацією в Калуші. І тоді з подачі колеги, я пам’ятаю Шаго Іваном Петровичом якраз і винесена була ідея, що ми не зможемо, очевидно, таким чином реагувати точково на ті небезпеки, які є по всій 600 тисяч кілометровій території України. І тому я думаю, що це треба абсолютно схвалити.

Я все-таки залишаюсь на своїй думці, хоча я розумію, що автор законодавчої ініціативи має свою систему аргументації з приводу того, що можливо варто було б раніше ніж після 1 липня розглянути цю загальнодержавну програму.

Ще один момент, який я хотів би відзначити на підтвердження того, що треба сьогодні приймати, можливо, як Голова Верховної Ради пропонує вже в четвер і в цілому затвердити нами цю загальнодержавну програму. Після того, як відбулася аварія на Саяно-Шушинській РЕС, я звернувся з запитом до відповідних українських інстанцій, щоб вони надали інформацію. В мене ця інформація за підписом начальника Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки пана Стоєцького займає шість сторінок абсолютно без води, тут тільки перерахування того, що в будь-який момент може вибухнути, причому як в переносному, так і в буквальному сенсі слова „вибухнути”. Наприклад, концентрація 30 тонн тротилу на непрацюючому хімічному заводі. Я не буду казати це де, щоб не збуджувати ще громадську думку з цього приводу. Шість сторінок щільним шрифтом тільки перерахування от цих небезпек.

Тому мені здається, що ми маємо підтримати це, беззаперечно, "Блок Литвина" буде підтримувати цю законодавчу ініціативу і готовий голосувати і за основу, і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Наступний буде виступати Андрій Шкіль.

13:55:56

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Безумовно, що я підтримую ініціативу нашого колеги Євгена Петровича Шаго, який підняв це питання. І скажімо, збудником послужила та ситуація, яка є в Калуші, і добре, що підхід тут такий загальнодержавний. Але я, дійсно, підтримую ініціативу Володимира Михайловича, щоб сьогодні рішення остаточно не приймати, а все-таки перенести це питання в такій черговості: розглянути його ширше на комітеті і напевно, що в четвер чи в п’ятницю подати це питання на розгляд до Верховної Ради.

В чому ситуація? Ось тут стоїть перший розділ. „Кабінету Міністрів України до 1 липня розробити та подати на розгляд Верховної Ради проект програми”. Я дуже боюся, що до 1 липня не вийде цього. Я наводжу просто в приклад Івано-Фраківщину. Для прикладу, у нас на Івано-Франківщині, окрім того, що ми потужно розвиваємося у напрямі туризму, скажімо, у нас є екологічно чистий регіон. Але на сьогоднішній день у нас є дві величезні проблеми, які ми не можемо самостійно вирішити - це є проблема забруднення, яка йде від Бруштинської ТЕС.

І друге питання, питання захисту від паводку. На сьогоднішній день після паводку 2008 року державою все-таки зроблена якась частина. Але це є тільки часточка. Сьогодні кілометри доріг, сьогодні кілометри захисних дамб, які взагалі ще не розпочиналося робити.

Тому я думаю, що тут треба поступити наступним чином. Напевне, що все-таки мають підключитися регіональна влада чи то обласні ради, чи то обласні адміністрації, подати свої пропозиції. Вони мають бути сконцентровані тут на рівні Кабінету Міністрів і напевно в період десь до 1 вересня уже цю програму подати на розгляд Верховній Раді. Ми ж прекрасно розуміємо, змінився зараз Президент, буде скоро йти формування уряду, і 1 липня так швидко настане, що ми просто не встигнемо серйозно підійти до цього питання.

Тому моя пропозиція: перше, врахувати те, що я запропонував ось тут по Калушу, друге, відтермінувати ось цей, першу дату до 1 липня, наприклад її перенести там до 1 вересня, чи значно пізніше, коли будуть сформовані органи влади на місцях і тут, в центрі.

А загалом підтримую пропозицію відправити на доопрацювання в комітет, розглянути в комітеті і потім уже повністю, в комплексі, розглянути тут, у сесійній залі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

13:58:29

ШКІЛЬ А.В.

Шановний пане Головуючий, шановні народні депутати, телеглядачі і радіослухачі! Я думаю, що наш попередній виступаючий обмовився, бо коли пропонує народний депутат відправити на доопрацювання, це значить порвати і викинути законопроект. А з його виступу я так зрозумів, що він підтримує. Тому хотілося б, щоб і в висловлюваннях, і в діях були трошки більш послідовнішими, бо насправді, коли проблема є її можна заговорити, забути і затоптати.

Тому, панове, не на доопрацювання, а на перше, чи друге читання, тому що це я сподіваюся, що це позиція така. Бо насправді цей законопроект є не просто актуальний, він „виболілий” насправді, бо проблема ця в Україні в більшості випадків замовчувалася екологічних бід і нещасть, які на нас можуть впасти не очікувано, хоча ми про них всі знаємо, а люди які мешкають біля цих вогнищ, знають про це найкраще.

Тому я вважаю, що тут можна обговорювати, можна шукати аргументи, але треба зараз, о цій хвилині, проголосувати повністю в першому, в другому і в цілому читанні. Тому що вона відтермінована максимально, у нас може трапитися після тих величезних, скажемо так, погодових лих, які сталися: тяжкі великі морози, снігопади, повені. То зараз необхідно проголосувати повністю і в цілому. Відкладати на четвер, пропозиція є, але я вважаю, що найкращою і більш слушною пропозицією було би проголосувати зараз і пустити в роботу. Тому що не такий простий і швидкий шлях законопроекту сесійної зали до втілення. Більше того, я підтримаю, що можливо, з 1 липня це і невеликий термін чи завеликий, а з іншого боку він може бути замалий, але він, як на мене, оптимальним є. Бо зараз ми вже не встигнемо рятувати на весну на повінь, але ми можемо закласти фінансування, закласти вивчення і обґрунтування побудови тих чи інших об’єктів захисту і дезактивації, меліорації. Тобто всі ці речі, всі технологічні процеси, які необхідні через літо і осінь на наступну весну і зиму.

Тому, як на мене, термін оптимальний. Тільки пропозиція моя особиста і нашої фракції – проголосувати вже і зараз. Тому що готувався довго, добре. І тому можуть виникати нюанси, але ми на то і є Верховна Рада, щоб вносити поправки вже в діючу, нами прийняту постанову, і ми маємо на це повне конституційне право.

Тому я закликаю, народних депутатів зараз перед тим, як піти на перерву, вже обговоривши по обговоренню, прийняти в цілому законопроект. Ми всі тут не можемо говорити про людей, ми всі зачекалися цього законопроекту.

Тому я закликаю проголосувати зараз і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено.

Євген Петрович, ви наполягаєте на заключному слові? Ні.

Шановні колеги, можливо, дотримаємось такої пропозиції. Тут Роман Ткач виклав письмово доповнення, Володимир Бондаренко з голосу висловив свою пропозицію, Алла Александровська.

Тому давайте, шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, і Євген Петрович також говорив про уточнення в назві і в змісті, з урахуванням цих пропозицій приймемо за основу, доручимо комітету і безпосередньо автору сьогодні-завтра доопрацювати, і в четвер першою поставимо на голосування. Щоб у нас потім не виникло при підписанні постанови неузгодженостей, у тому числі щодо підприємства „Оріон”, бо там треба узгодити цю позицію, бо ми записуємо такий розділ, який би потім був зреалізований. Немає заперечень?

Адам Мартинюк, будь ласка, мікрофон.

14:02:40

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимир Михайлович, ви маєте рацію, але в тому випадку, якби ми зараз приймали програму. Ми зараз приймаємо постанову про те, що даємо доручення Кабінету Міністрів створити програму. І в цій програмі повинні бути враховані пропозиції колег народних депутатів. Бо ми зараз не приймаємо конкретного рішення по тому чи іншому випадку, в тому числі по Калушу. Ми приймаємо постанову, якою даємо доручення Кабінету Міністрів створити таку програму. Ось у ту програму, вже в саму програму має ввійти пропозиція Романа, має ввійти пропозиція Александровської і так далі і тому подібне. Бо якщо зараз ми її тільки напишемо в самій постанові, можна і так, що доручити врахувати, але краще це вже, щоб це було в самій програмі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено.

Яя ставлю на голосування про прийняття за основу проекту постанови (реєстраційний номер 6062) з тими уточненнями, про які в доповіді сказав наш колега народний депутат Шаго Євген Петрович. За основу. Це проект Постанови Верховної Ради України про розроблення Загальнодержавної програми попередження та ліквідацію негативних екологічних та техногенних ситуацій на території України. Прошу голосувати.

14:04:26

За-291

Ми прийняли за основу.

Шановні колеги, ми можемо тоді, якщо народні депутати, які висловлювали свої пропозиції знімуть їх, а ми потім їх, ці пропозиції візьмемо і направимо до Кабінету Міністрів України. За таких умов, якщо не буде заперечень, можна поставити на голосування прийняття цієї постанови в цілому. Якщо будуть заперечення, тоді іде на доопрацювання.

Значить заперечень немає, так? Немає?

Тоді я ставлю на голосування прийняття проекту Постанови (реєстраційний номер 6062) як постанови з урахуванням тих уточнень, які були озвученні доповідачем. Це проект Постанови Верховної Ради України про розроблення Загальнодержавної програми попередження та ліквідації негативних екологічних та техногенних ситуацій на території України. Прошу голосувати.

14:05:37

За-280

Постанову прийняли.

Тепер, шановні колеги, прошу уваги.

У нас є ще два проекти законів, які ми маємо включити до порядку денного, а потім розглянути. Тому в мене прохання, щоб ми зараз проголосували про включення до порядку денного, а тоді вже після перерви обговоримо їх.

Тому я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 6039) про внесення змін до розділу П в "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо усунення подвійного оподаткування у 2010 році рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні).

Ще раз нагадую. Реєстраційний номер 6039. Прошу голосувати про включення до порядку денного. Бо там ми ж обговорювали це питання двічі оподатковується.

14:06:45

За-119

Рішення не підтримано.

Тепер друга пропозиція. Прошу уваги, шановні колеги.

Це проект Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" щодо організації роботи виборчих комісій (реєстраційний номер 6046-1) про включення до порядку денного.

14:07:25

За-116

Рішення не прийнято.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16 годині ми продовжим нашу роботу на вечірньому засіданні.