ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 березня 2010 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Запросіть народних депутатів у сесійну залу.

Ввімкніть систему „Рада”.

16:01:36

Зареєструвалися картками в сесійній залі 420 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 59 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Єгоренко Тамари Василівни до складу депутатської фракції Партії регіонів.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України "Про кінематографію" (щодо права та умов розповсюдження і демонстрування фільму). Доповідач – заступник міністра культури і туризму України Кохан Тимофій Григорович. Співдоповідач – голова Комітету з питань культури і духовності Яворівський Володимир Олександрович. Прошу вас.

КОХАН Т.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України "Про кінематографію" розроблено Міністерством культури і туризму України на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвердження плану заходів на 2008 рік щодо удосконалення дозвільної системи у сфері господарської діяльності” та з метою приведення у відповідність до вимог Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Основною метою законопроекту є визначення та затвердження на заокнодавчому рівні строку прийнятят рішень про видачу або відмову у видачі документу дозвліьного характеру, вичерпний перелік підстав для видачі та скасуваня документу дозвільного хараектеру на право проведеення посередницької діяльності у сфері кінематографії.

Законопроект погоджено без зауважень Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України, Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємстцтва, Національною радоюз питань телебачення та радціомовлення, Державним комітетом телебачненя та радіомовлення, Міністерством юстиції України висловлені зауваження, які враховано.

Прийняття Закону України про внесненя змін до статті 15 Закону України „Про кінематографію” удосконалить правові відносини у сфері кінематографії та законодавчо врегулює норми, пердебачені Законом України про дозвільну систему у сфері господарницької діяльності.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу прізвища неродних депутатів вивести на табло.

Григорій Смітюх, мікрофон, будь ласка. Мікрофон Григорія Смітюха.

16:05:12

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую. Шановний Тимофіє Григоровичу, безперечно, що законопроект або змін до до законопроекту, який ви пропонуєте, або зміни до статті 15, треба впроваджувати. І я за те, щоб підтримати цей закон, сьогодні розглядати його у першому і в цілому, тому що він суттєво не має такого загального характеру.

Разом з тим, у мене питання до вас як до людини, яка відповідає за певний напрямок розвитку… Скажіть, будь ласка, дуже багато продукції, яка демонструєтсья сьогодні і в кінотеатрах, і по телебаченню, загальнонаціональному телебаченню знаходять такого, я би сказав, антидержавного або антиморального характеру, які впливають на суспільну думку або на виховання нашого молодого покоління. Чому ви не пропонуєте сьогодні запровадити ліцензування на демонстрацію тих чи інших фільмів, які, на мій погляд, дуже суттєво негативно впливають на наше покоління, і в свою чергу вони завдають шкоду моральну, і, крім того, вони породжують…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

КОХАН Т.Г. Дякую за запитання.

Справа в тім, звичайно, проблема є і проблема існує. Справа в тім, що при Міністерстві культури існує так звана експертна рада, в яку входить понад 17 фахівців, які мають відповідний досвід: це і телемитці, і кінорежисери, і кінознавці серйозної фахової підготовки. І в принципі Міністерство культури не роздає дозволи на явно виражені фільми, які несуть антидержавницьку позицію. Справа в тім, що критерій оцінки фільмів як за віковим обмеженням, за класифікацією щодо індексу глядача. Максимальний індекс – це „Х-21”, який видає Міністерство культури. Це фільми, які можуть демонструватися в кінотеатрах або з 21 години, і доступ на них має особа віком після 21 року…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Володимир Олександрович Яворівський від комітету. Немає? Хто від комітету буде?

Є комітету рішення, яке пропонує прийняти за основу цей законопроект. Воно вам роздане.

Прошу записатися тоді на обговорення, шановні колеги. Проводиться запис на обговорення. І від народних депутатів прошу записатися. Прошу прізвища вивести на табло.

Михайло Косів, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Підготуватися Володимиру Мойсику.

В’ячеслав Кириленко буде. Мікрофон, ви будете з місця виступати? Мікрофон ввімкніть, будь ласка Михайло Васильович Косів.

16:08:48

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”.

Шановні колеги, цей закон давно слід було б прийняти, бо цілком погоджуюся із колегою Смітюхом, що наші екрани, наш ефір забруднений різною низькопробною продукцією, яку дуже складно і важко контролювати.

Ми в Комітеті Верховної Ради з питань культури і духовності дуже уважно і ретельно проглянули цей законопроект. Хочу вам сказати, що аналогічні закони є буквально в усіх цивілізованих, скажемо так, державах світу. І тут тільки одне, я би хотів вас просити, у нас дуже часто спрацьовує такий аргумент як недовіра. Не можна, скажімо, таку важливу державну справу будувати тільки на тому, що хтось комусь недовіряє, що та комісія чи ті спеціалісти, які в Міністерстві культури і туризму будуть видавати ліцензії на право демонстрування таких фільмів, що вони або не спеціалісти, або навмисне щось будуть робити не так, або будуть зловживати своїм правом. Давайте ми від того відмовимося, бо ще раз повторюю, цей закон давно не тільки назрів, ми вже дуже і дуже запізнилися.

А тому, я прошу вас всіх, я думаю, що така річ, як видання ліцензії на право демонстрування того чи того фільму, вона є загально прийнята, вона вживається у всіх державах світу. І давайте ми її також підтримаємо і проголосуємо за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович Мойсик передає право на виступ В’ячеславу Кириленко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Підготуватися Григорію Смітюху.

16:11:18

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги, шановні виборці, ми приймаємо зміни час від часу до Закону „Про кінематографію”. Але, на жаль, українського кіно так і немає. З багатьох причин, але основна причина, безумовно, це фінансування і відсутність вдалого на національному рівні державного менеджменту, не на рівні керівника галузі, а на рівні навіть членів уряду і Прем’єр-міністра країни та і Президента з будь-яким прізвищем також.

От останній рік, 2009 рік, 5 мільйонів гривень на весь український кінематограф. Що за 5 мільйонів гривень можна зняти? Правильно, абсолютно нічого. А якщо врахувати, що з цих грошей відсотків 70 лише профінансовано і в основному ці гроші пішли лише на роботи молодих кінематографістів, а не на великі знакові кіноподії, то тоді і виявляється, що перспектив поки що, на жаль, українське кіно немає.

Але цей закон важливий, бо він вирішує і інше питання. Ми дивимось в кінотеатрах і на телебаченні масу фільмів, у яких взагалі невідомо що про Україну і українців показується. Ми лише недавно стали свідками того, як заборонили і правильно зробили до прокату російський фільм „Мы из будущего-2”, де наші національні герої виставлені як посміховисько, де вони кровожерливі і недолугі, де вони роблять тільки погані речі, а інша сторона, яка ніби несе нам свободу, є прекрасною і робить тільки правильні вчинки. Я думаю, що показувати такі фільми щодня і на кожному екрані неправильно. І взагалі зараз одна сусідня країна взяла собі за моду в кожному новому фільмі показувати образ хоча б одного такого, знаєте, недолугого, недалекого українця, який робить тільки недалекі незрозумілі вчинки на тлі правильних вчинків головних героїв, які належать до великої братньої сусідньої нації. Так я думаю, що ті фільми, які сіють національне приниження і заперечують державну незалежність України, вони прокатного посвідчення отримувати не повинні. До речі, в цьому законопроекті такий підхід і передбачається, що фільми, спрямовані на ліквідацію незалежності України, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження нації, прокатного посвідчення отримувати не будуть. І це правильний підхід, який передусім передбачає повагу нас до самих себе.

І останнє, третє. У нас є орган, Державна служба кінематографії, там працює професійна людина - Ганна Павлівна Чміль. Сьогодні уряд засідає, напевно останнє засідання, хоче цю саму Чміль поміняти на нікому невідомого, правда, близького до урядової фракції, колегу Кочеткова, який був одним із ініціаторів того, щоб не впроваджувати обов’язкове дублювання в кінотеатрах українською мовою або принаймні був близький до таких людей. Закликаємо уряд хоча би в останні дні можливого свого перебування до таких рішень не вдаватися. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

16:14:39

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу. Григорій Смітюх, Партія регіонів.

Я особисто не був би проти цього законопроекту, який сьогодні поданий, якби цей законопроект охоплював всі проблеми, які стосуються розповсюдження кінопрокатної продукції на телебаченні і в кінотеатрах.

Якщо ви візьмете цей закон, то, безперечно, чи вирішує цей закон, чи вирішують внесені зміни до діючого законодавства ці проблеми, які у нас на сьогоднішній день є? На мій погляд, він не вирішує комплексної проблеми. Сьогодні наш ефір, особливо телебачення, так сказати, завантажений настільки неякісною, настільки антисуспільною, наскільки антиукраїнською продукцією, що безперечно, що в цій галузі потрібно приймати кардинальні хірургічні такі якісь дії, які б поліпшили або суттєво зменшили б негатив, який не розповсюджується на наших дітей.

Ви всі батьки, а хто не батьки, то всі дідусі, хто не дідусі, всі мають внуків чи дітей. Подивіться, будь ласка, що на нашому екрані? Що демонструється на екрані? Це просто жах один і це неможливо поєднати з мораллю нашою православною, неможливо поєднати з тими завданнями, які стосуються виховання нашого покоління. І тоді ми неможливо в майбутньому навіть спрогнозувати, які наслідки від цієї продукції стосуються наших дітей в майбутніх поколіннях. Що ми виховуємо у наших дітей? Насилля, протиправні дії, грубість, п’янку і так далі, і так далі. Немає тієї продукції, яка дійсно дітей… Ви подивіться, психологів, як впливають ці мультфільми, кінофільми на підростаюче покоління? Це просто один жах!

Тому я пропоную слідуючим чином. Враховуючи, що тут розподілиться напевно точка зору відносно підтримки цього законопроекту чи ні, я би цей законопроект направив на повторне друге читання. І міністерство, яке опікується, яке в основі лежить зобов’язань готувати ті документи, підготувати більш фундаментальний, більш радикальний проект, який би забезпечував все належне, те що стосується нашого особливо молодого покоління. Це перше питання.

Відносно ліцензування: російська мова чи українська мова? Ви знаєте, я особисто зі своїми дітьми ходив на один мультфільм, називається „Панда кунфу”. Пам’ятаєте, якщо хто не будь з вас був, там чудова українська екранізація, тому що переклад веде Богдан Ступка. І я рахую, що це кращий твір, який був перекладений ким не будь для дитячого покоління. І якщо дивитися цей мультфільм і дивитися російську версію, то я би з задоволенням сказав, що ця краща. Але є дуже багато продукції, яка дійсно відтворює ті чи інші основи, в тому числі на російській мові, і не завжди доцільно давати …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СМІТЮХ Г.Є. Тому я вас прошу підтримати мою таку пропозицію і повернути цей законопроект на доопрацювання в першому читанні автору законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

16:18:12

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би звернути увагу на те, що дійсно ця проблема вже, яка перезріла, вона стосується можливості через інститут видачі державних посвідчень реагувати на цінності речі, на змістовні речі. І я вважаю, що для того, щоби цю справу зрушити з мертвої точки, необхідно проголосувати в першому читанні, і хоча я бачу загального настрою багатьох фракцій немає. Натомість, якщо нам вдасться це зробити в першому читанні, я би не поспішав голосувати в другому читанні. Оскільки загальний перелік, який дає можливість відмовити експертній комісії в наданні дозвільних ліцензій, може бути предметом, або дозволів, може бути предметом не просто двозначного трактування, а скажімо, певних неадекватних чи саме корупційних дій, оскільки чим більше ми загальних формул виписуємо, тим більше можливості, скажімо, з телекомпанією чи з комерційними структурами, які викуповують фільми дискутувати, видавати їм ліцензії чи ні.

Ну, наприклад, ліцензія може бути, або точніше державне посвідчення, може бути не видане, якщо фільм пропагує тютюнопаління та інші шкідливі звички. Ну, наприклад, фільми будуть грати, там, в дурня чи ще, чимось будуть займатися, я вважаю, це шкідлива звичка. Значить, видавати таке посвідчення чи не видавати? Як оцінити ступінь, там взагалі не повинні палити, чи повинні, значить, і казати, що це погано?

Тобто я думаю, що тут у формулі повинні бути загальновизнані речі Конституцією і законами. Тобто це пропагування насильства, жорстокості, там, релігійної терпимості, зазіхання на національні інтереси. Отакі речі базові, які є в нашому законодавстві, повинні бути предметами, які виступають, і дають можливість не видавати посвідчення. А скажімо, уже такі речі, я би сказав другого порядку, які тут мають місце, вони можуть призвести до двозначних рішень і постійних судових розбірок. Оскільки, ви знаєте, згідно цієї поправки це в судовому порядку буде оскаржено, і ця державна інституція буде постійно з каналами судитися і визначати чи там, коли шампанське п’ють – це шкідлива звичка, чи це атрибут, там, весіллі, наприклад.

Тому, я вважаю, що в першому читанні треба прийняти, і попрацювати над термінами, які загально усталені у всіх країнах світу. Вони чітко виписані і всі країни світу дуже чітко працюють і їх застерігають. Вони застерігають національні інтереси, вони застерігають загальнолюдські цінності, вони застерігають, так мовити, загальні принципи суспільного існування те, що називається ще суспільною мораллю.

Тому я в такий спосіб би зредагував би цю поправку, але звичайно його в першому читанні обов’язково треба голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу.

Тому увага, шановані народні депутати! Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 15 Закону України „Про кінематографію” (щодо права та умов розповсюдження демонстрування фільму) (реєстраційний номер 4490). Прошу голосувати.

16:21:58

За-192

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 4490).

Справа в тім, що тут карток немає. Так, що тут встигнути не можна. Ну нема карток.

16:22:25

За-200

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. Зараз по фракціях.

Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 131, "Наша Україна-Народна Самооборона" - 48, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 1.

Анатолій Матвієнко мікрофон, будь ласка.

16:22:50

МАТВІЄНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу!

Українська республіканська партія „Собор”, Блок „"Наша Україна-Народна Самооборона".

В зв’язку з тим, що дуже багато часу сьогодні пішло на політичні кульбіти, а порядок денний у нас насичений, я пропонував би і просив би своїх колег, підтримати розгляд наступних питань за скороченою процедурою. І прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає запере6чень, я ставлю на голосування пропозицію Анатолія Матвієнка щодо розгляду проекту Закону (реєстраційні номери 4004, 4004-1) за скороченою процедурою. Шановні колеги, я буду ставити за скороченою процедурою кожен, так вимагає Регламент. Тому зараз ідуть у нас… Одну хвилинку. Який у нас законопроект зараз, я перепрошую? Зніміть голосування.

Зараз ми маємо розглядати проект Закону 4778 про вакцинопрофілактику інфекційних хвороб. Я ставлю на голосування пропозицію щодо розгляду цього законопроекту за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:24:15

За-173

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Корж Віктор Петрович. Співдоповідач – голова Комітету з питань охорони здоров’я Бахтєєва Тетяна Дмитрівна. Прошу вас. Мікрофон Сушкевича, будь ласка.

16:24:38

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Народний депутат Сушкевич, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

Запропонований вашій увазі законопроект розроблений мною разом із шановними колегами Коржем Віктором Петровичем та Гайдаєм Юрієм Олександровичем.

Головна концепція законопроекту полягає у посиленні контролю за проведенням профілактичних щеплень, визначення прав і обов’язків громадян при проведенні цих щеплень, відшкодуванні шкоди заподіяної громадянину внаслідок поствакцинальних ускладнень.

На жаль, шановні колеги, останні роки відмічається підвищення рівня інфекційної захворюваності, пов’язаної, зокрема, з внутрішньою та зовнішньою міграцією, екологічними катаклізмами і появою нових нозологічних форм хвороб.

Відома ситуація по пандеміям і епідеміям. І сьогодні на найпоширеніші інфекції: дифтерія, вірусний гепатит, кір, краснуха інші припадає близько 90 відсотків всіх зареєстрованих випадків захворювання. Окремі з цих захворювань є причиною більшості уроджених аномалій вад розвитку, що вкрай негативно позначається на здоров’ї населення і лягає важким тягарем на Державний бюджет. В тому числі проблеми інвалідності також пов’язані часто з поствакцинальними ускладненнями.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що захист здоров’я громадян від інфекційних хвороб в Україні визнано обов’язком держави. Законом України „Про захист населення від інфекційних хвороб” визначено перелік інфекційних хвороб, проти яких проводяться профілактичні щеплення. На підставі законодавчих вимог дітям від народження до 17 років необхідно зробити 23 щеплення, причому тільки в перший рік життя малюку вводиться не менше 14 обов’язкових вакцин. Однак, що сьогодні надзвичайно актуально і мало резонанс у нашому суспільстві, безпека і ефективність щеплень викликає небезпідставні сумніви.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

16:26:51

СУШКЕВИЧ В.М. Сумніви у населення, сумніви у батьків. І тому для посилення контролю за проведенням профілактичних щеплень законопроектом пропонується: перше – дозволити вакцинацію тільки акредитованим лікувально-профілактичним закладам, незалежно від типу та форми власності; друге – визнати відповідальність медичних працівників, професійні дії і бездіяльність яких при виконанні профілактичних щеплень спричинили поствакцинальні ускладення; третє – здійснювати ліцензування медичної практики з правом проведення вакцинопрофілактики. Крім того, передбачається закріпити права і обов’язки громадян при проведенні профілактичних щеплень, визначити вимоги до проведення цих щеплень і заходи при загрозі виникнення або виникнення і спалахів інфекційних захворювань.

Крім того, хочу сказати, що цей проект – єдиний законодавчий проект, який містить заходи соціального захисту при виникненні поствакцинальних ускладнень, в залежності від важкості яких передбачається багато соціальних моментів, які пов’язані з тим, щоб підтримати людей…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Тетяна Дмитрівна Бахтеєва, голова комітету.

16:28:05

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Нашим комитетом 11 ноября 2009 года поддержан данный законопроект о вакцинопрофилактике инфекционных болезней.

Реальная же ситуация в нашей стране по базовым вопросам иммунопрофилактики свидетельствует, что это направление здравоохранения требует серьезного усовершенствования, в том числе, и с точки зрения законодательства.

Несмотря на то, что у нас есть сегодня два базовых закона, однако, при довольно существенных и финансовых затратах из государственных и местных бюджетов на вакцинопрофилактику, и, как я уже сказала, при налили двух действующих законов, регулирующих вопросы проведения профилактических прививок населению, ситуация в этой сфере в последние годы резко изменилась к худшему. Мы помним трагическое событие, которое было два года назад после вакцинации кори и краснухи ребенка, который погиб после вакцины. Мы сегодня говорим о том, что значительно потеряно доверие населения к единственной, может быть, самой надежной защите от инфекционных болезней, это вакцинопрофилактике.

Сегодня ставится также под сомнение действенность существующей государственной системы контроля за качеством, также безопасностью и эффективностью вакцин, которая с созданием Государственной инспекции контроля качества лекарственных средств и вывода ее полностью из-под контроля Министерства здравоохранения Украины, претерпела очень существенные изменения совершенно, к сожалению, не в лучшую сторону. Ежегодно дает сбои существующая государственная закупка вакцин, и сегодня, 2 марта 2010 года, ни один регион не получил ни одну вакцину, в том числе, крайне необходимую, которая сегодня отсутствует во всех регионах – вакцина БЦЖ. Уже много лет существует…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо. Поэтому… в общем-то, такие законы есть и в странах СНГ, и в Европе. С 98-го работает Закон федеральной республики… Российской Федерации, это федеральный закон об иммунопрофилактике инфекционных болезней. Несмотря на то, что Научно-экспертное управление дало очень много замечаний на восьми страницах, наш комитет поддерживает, потому что мы давно обращались в Министерство здравоохранения подготовить такой законопроект. Но к сожалению, мы не видим этой работы. И сегодня огромная благодарность народным депутатам Сушкевичу, Гайдаю, Коржу. И наш комитет будет работать для того, чтобы ко второму чтению уже он был таким полноценным и очень-очень важным и нужным для нашей страны. Спасибо.

Поддержать в первом чтении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися для обговорення законопроекту: два „за”, два „проти”. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Катерина Ващук, фракція „Блоку Литвина”.

16:31:32

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, дійсно, важливий законопроект ми розглядаємо. Ми знаємо скільки проблем сьогодні є із здоров’ям людей, особливо молодого підростаючого покоління, і яка напруга виникає у суспільстві у зв’язку з тим, що люди, дуже багато людей відмовляються від щеплення, не дають дозволу на щеплення дітям. І це все невипадково.

Це все склалося у результаті того, що немає чітко напрацьованої системи, за яку відповідало б міністерство і вся структура органів охорони здоров’я в Україні, де було б чітко гарантовано якість вакцини, де були б чіткі інструкції, як було колись. Вони, до речі, є, мають діяти на сьогодні, від яких хвороб є обов’язковим щеплення, від яких – за бажанням. Але найголовніше тут – це робота всіх органів охорони здоров’я по отримання такої вакцини, яка б забезпечувала надійність, якість з тим, щоб здоров’я наших дітей і людей, які будуть вакцинуватися, не було б під загрозою. От коли буде така відповідальність органів, коли будуть завчасно проведені всі абсолютно тестування, випробування таких вакцин і будуть гарантії. Ми знімемо дуже багато проблем у цій сфері і буде більше гарантій в тому, що здоров’я дітей і людей в Україні буде збережено.

Тому до другого читання саме на цих моментах треба обов’язково загострити увагу. І ми, фракція "Блоку Литвина", теж підготуємо свої…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Роман Ткач.

16:33:49

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую Володимир Михайлович! Григорій Смітюх, Партія регіонів.

Я особисто буду голосувати проти цього законопроекту і от з яких мотивів.

По-перше, ви знаєте, які проблеми у нас виникають під час тих чи інших епідемій, які є на Україні, або періодично виникають в осінньо-зимний період. Ви пам’ятаєте недавнє питання, яке у нас і до цього часу у Верховній Раді немає відповіді про ті кошти, які виділялися на подолання пандемії під час осені зими минулого року. Тому я звертаю увагу народних депутатів на той факт, що вакцинація, яка відбувається під егідою боротьби, коли ця боротьба наступає завозиться вакцина з тих чи інших виробників, які не адаптовані, або не сертифіковані, або не пройшли клінічні випробування в наших лікарнях. І скажіть будь ласка, як можна приймати ті чи інші ліки на впровадження їх, яке безперечно по першому плану направлено на подолання хвороби, а на самому ділі вони можуть не адекватно викликати ті чи інші процеси медичного складу, ускладнення по здоров’ю.

Тому я просив би, враховуючи те, що цим законопроектом відбувається по такій схемі, що вакцинація або вакцина може завозитись без сертифікації на територію України. Тому я рахую, що його не можна підтримувати. Це перше питання.

І друге питання. У зв’язку з останніми подіями, які відбуваються в інформаційному просторі нашої країни, так недавно, вчора і позавчора в засобах масової інформації розповсюджена інформація, в тому плані, пам’ятаєте, пандемія була завезена по гуманітарним і іншим коридорам без контролю і без, так би мовити, митного оформлення ліки, і на сьогоднішній день вони розповсюджені по всій Україні, невідомо ким, невідомо де вони знаходяться, як вони використовувалися і так далі. Я рахую, що в цьому плані, особливо на цьому прикладі, є дуже великі зловживання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, 10 секунд.

СМІТЮХ Г.Є. …зі сторони посадових осіб. І це треба особливо комітету прийняти до уваги і провести необхідну перевірку за участю членів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Роман Ткач, будь ласка, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

16:36:18

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, перш за все позитив в тому, що нарешті, правда не завдяки уряду, а завдяки нашим колегам депутатів, такий важливий законопроект вноситься в сесійну залу. Але я хотів би тут як не фахівець поговорити про іншу річ.

Шановні колеги, цей законопроект не можна, в принципі, підтримувати і я категорично проти з таких мотивів.

В законопроекті про вакцинну профілактику інфекційних хвороб за реєстраційним номером 4748 є така собі 8 стаття, яка говорить ось про що. „Відсутність профілактичних щеплень від інфекційних хвороб у особи дитини, в якої не виявлені постійні медичні протипоказання до них, спричиняє…”, - вслухайтеся в слова, - „відмову у прийомі до навчально-виховних, оздоровчих, санаторно-курортних закладів, установ соціального обслуговування, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю” і так далі. Що це означає? В українських умовах це означає, що якщо батьки або ті особи, які опікують дитину, з якихось причин, скажемо так, не прищепили дитину, ця дитина стає ніхто в цьому суспільстві.

Звертаю увагу, що заборона відвідування дитячих навчальних закладів дітям, які не отримали профілактичних щеплень, суперечить всім міжнародним договорам, конвенціям, пактам, протоколам, хартіям, які стосуються захисту прав дітей. Ця заборона суперечить основному закону нашої держави, Конституції України, Закону України про освіту, про дошкільну освіту, про загально-середню освіту, про охорону дитинства. До речі, на цей факт звертає увагу і Головне науково-експертне управління.

Ще одне. Зрозуміємо, що в українських умовах ця норма – це є ідеальний ґрунт для корупції, оскільки, щоб дитина змогла отримувати освіту батькам потрібно всього-на-всього оформити довідку. І все. І неважно чи дитина щеплена, чи не щеплена, вона піде до школи, піде в дошкільний заклад. Крім того, я хотів би нагадати, що мною розроблено законопроект за номером 2506. До речі, він прийшов…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 10 секунд.

ТКАЧ Р.В. І я пропоную, щоб на сьогоднішній день цей законопроект відхилити, доопрацювати, а потім, в принципі, можна його розглядати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.

Олександр Біловол, перший заступник міністра охорони здоров’я. Будь ласка, яка позиція Кабміну з цього приводу?

БІЛОВОЛ О.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Вельмишановні народні депутати! Міністерство охорони здоров’я разом дало альтернативний законопроект, він на сьогоднішній день необхідний. Але ми дали декілька серйозних зауважень, які треба змінити три статті.

Перша стаття – це 4-та, де абзац розділити на два пункти. Першим основним критерієм необхідним те, що не врахували безоплатне проведення обов’язкових профілактичних щеплень за віком, профілактичних щеплень за станом здоров’я та епідемічними показниками.

Друге - це змінити статтю 6 в редакції: календар профілактичних щеплень за законом повинен розробляти, затверджувати та оновлювати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я материнства і дитинства, в залежності від епідемічної ситуації, яка на сьогоднішній день є в країні. А також обов’язкове зарахування всіх тих міжнародних організацій, що діють в сфері охорони здоров’я.

І стаття 8 важлива: в абзаці третьому треба вилучити слово „тимчасово”. Тому я думаю, що цей законопроект треба доопрацювати, і Міністерство охорони здоров’я підтримає тоді волю народних депутатів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про вакцинопрофілактику інфекційних хвороб (реєстраційний номер 4778). Прошу голосувати.

16:40:30

За-102

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання законопроекту, реєстраційний номер 4778.

16:40:57

За-116

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, до вашого відома законопроект реєстраційний номер 4778, внесений народними депутатами Сушкевич, Корж, і Гайдаєв. Тому я прошу, шановні колеги, коли ми підпишемо, то мабуть заручитися підтримкою фракції, або якщо ви підписуєте, дивіться, що ви підписуєте, не треба займатися нам безплідною роботою.

Тепер, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про розгляд за скороченою процедурою законопроекту 3574. Це проект Закону про доповнення статті 5 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" для розгляду за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:42:02

За-102

Рішення не прийнято.

Розглядаємо за повною процедурою. Доповідач – заступник міністра освіти і науки Стріха Максим Віталійович, співдоповідач – заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Давимука Степан Антонович.

СТРІХА М.В.

Вельмишановний Голово Верховної Ради, вельмишановні народні депутати України. Одним із пріоритетних напрямків захисту прав інтелектуальної власності є боротьба з піратством. Реалізація положень чинного вже 10 років Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” свідчить про те, що правовласники не завжди мають можливість вчасно впливати на порушення своїх прав.

З метою удосконалення законодавства, покращення ситуації, яка існує при розповсюдженні об’єктів авторського права і суміжних прав, за пропозицією Європейської бізнес-асоціації, Міністерство освіти і науки вносить на ваш розгляд проект Закону про доповнення статті 5 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних". Запропоновані зміни передбачають створення відкритого доступу для правовласників до процесу видачі контрольних марок та здійснення контролю за ринком аудіовізуальної продукції, фонограм, відеограм тощо. Шляхом розміщення на офіційному веб-сайті установи найменувань примірників, а також назви творів, зафіксованих у цих примірниках, на які подані заявки на одержання контрольних марок. Отримання власниками авторського права і суміжних прав від установи інформації про найменування, адресу заявників та кількість виданих їм контрольних марок, зберігання установою протягом 3 років документів поданих для одержання контрольних марок.

Міністерство вважає, що прийняття законопроекту забезпечить прозорий механізм контролю за дотриманням прав та інтересів власників авторського права і суміжних прав, та недопущення випуску в господарський обіг контрафактної продукції.

Враховуючи те, що закон належить до пріоритетних сфер і свідчить про цілеспрямовані дії України, направлені на захист прав творчих особистостей на рівні передових країн світу, прошу підтримати поданий законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Григорій Смітюх, мікрофон, будь ласка.

16:44:42

СМІТЮХ Г.Є.

Григорій Смітюх, Партія регіонів.

Максим Віталійович, безперечно те, що ви говорите, це посилює, так сказать, відповідальність, або посилює контроль на те, щоби захищені були права власників тої чи іншої продукції, якої вони являються авторами.

Разом з тим в мене питання от такого характеру. Чи не могли би ви нас проінформувати з приводу того, а як такі права захищаються наших авторів, якщо вони, наприклад, знаходяться в Росії чи в Білорусії розповсюджуються, чи в іншій країні, як ваше міністерство, і як ви особисто, чи є приклади, коли ви відслідковували, що там незаконне використання цих матеріалів або цих авторських прав, і чи є приклад, що ви хоча би одного автора відстояли його права і ці права були поновлені? Наведіть, будь ласка, приклад, якщо такий є.

Тому, що зачастую ми захищаємо права іноземних компаній, в тому числі і аудіо, відео і так дальше продукції, а не завжди піклуємося про наші саме, наших громадян і наших авторів. Приведіть, будь ласка, приклад.

СТРІХА М.В. Дякую дуже. Авторське право за природою своєю є приватним правом. Захищає його правовласник.

Метою держави є створення умов за яких цей правовласник міг би ефективно захистити своє право. Участь України у Всесвітній організації інтелектуальної власності в низці міжнародних конвенцій і угод ратифікованих в цій залі сприяє захисту управ українських авторів за кордоном і таких прикладів, коли наші автори в різних сферах успішно захищають свої права на сьогодні, повірте, є досить багато. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, фракція „Блоку Литвина”.

16:46:22

ВАЩУК К.Т.

Шановний доповідачу, цей законопроект визначає права, захист прав авторів. А скажіть, чи не вартувало до другого читання цей законопроект доповнити слідуючим. Що така продукція, яка взагалі іде без авторства і часто є такою якої б не треба було бачити ні по телебаченню, ні розповсюджувати її, бо вона носить явно невиховний, а навпаки характер. Інколи стидно сидіти біля телебачення зі своїми дітьми, а тим більше внучатами.

І, я думаю, що ця проблема часто винна у цьому те, що там немає авторів. Вони розповсюджують усе підпільно і порно продукцію і іншу, різну продукцію. Чи не вартувало доповнити, що таку продукцію в залі не дозволяти для випуску …

СТРІХА М.В. Дякую. Дуже легальна продукція в Україні розповсюджується з контрольними марками. Відтак цей закон скерований на те, щоб був контроль за правильністю цієї процедури. Очевидно та продукція про яку ідеться вона взагалі іде без будь-яких контрольних марок і завдання правоохоронних органів вилучати таку продукцію. Протягом минулого тижня, скажімо, в Україні було вилучено понад тисячу іменувань такої контрафактної продукції на ринках. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона” .

16:48:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я хотів би запитати вас, шановний доповідачу, законопроект надзвичайно маленький, але я бачу, що у нас сьогодні у цій справі багато чого незрозумілого. Скажімо, те, що знаходиться у відомі Держпідприємництва, можливо труба, щоб воно було у Мінкультури, знаходилось; можливо ці примірники треба передавати у бібліотеку Вернадського, щоб вони зберігалися.

І хотів би вас спитати. Цей законопроект і законопроект, який є у Верховній Раді Шарова, Табачника, про визнання таким, що стратив чинність Закон „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” (це номер 4296 від 1 квітня), як співставляються, ви дивилися, аналізували? Я хотів би почути відповіді від вас на ці два питання. Дякую.

СТРІХА М.В. Дякую. Законопроект, який діє в Україні з 2000 року, передбачає механізм контрольних марок, тобто легально розповсюджуються ті примірники, на яких поставлено контрольні марки. Дія цього законопроекту дозволила в Україні суттєво знизити рівень піратства за останні 10 років. Свідчення цьому, зокрема, виключення нашої держави з, так званого, списку 301.

Відтак міністерство дотримується погляду, що необхідно вдосконалювати механізм контрольних марок, на що і скерований цей законопроект, він робить механізм більш відкритим. Скасування цілком механізму контрольних марок може призвести до непередбачуваних наслідків і сплеску піратства, втрати тих здобутків, які ми мали за останні 10 років.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Давимука Степан Антонович. Будь ласка, рішення комітету з цього приводу.

16:50:18

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, пані і панове, комітет вважає проект Закону про доповнення статті 5-ї Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” важливим і актуальним. Існуючий сьогодні порядок видачі контрольних марок є недосконалим і непрозорим, що дозволяє певною мірою легалізувати піратство. Зацікавлені творці не мають змоги отримати інформацію про видачу марок підприємцям, що публікують, тиражують і продають їхні твори та виконання. При видачі марок для опублікування аудіовізуальних творів не вимагаються договори з авторами цих творів та з виробниками фонограм і відеограм. Це надає можливість видавати марки неналежним особам. Як наслідок, встановлена законом винагорода творцям не виплачується. Про це говорили, зокрема і різко, учасники комітетських слухань „Ефективність застосування законодавства України в сфері авторського права і суміжних прав”.

Згідно з рейтингом Всесвітнього економічного форуму Україна серед 134 країн зайняла в 2009 році у сфері захисту прав інтелектуальної власності 114-те місце, що свідчить про неефективне використання власного інноваційного потенціалу, перетворення України в державу, яка експортує сировинні ресурси з незначною часткою доданої вартості.

Україна залишається серед країн з найвищим рівнем комп’ютерного піратства в світі поряд із такими державами, як Зімбабве, Венесуела, Іран тощо. Рівень використання неліцензованого програмного забезпечення в Україні у 2008 році становив 84 відсотки, що є одним з найвищих в Європі, а втрати національної економіки від комп’ютерного піратства склали більше 534 мільйонів доларів США на рік.

Ефективним елементом боротьби із порушенням законних прав та інтересів осіб, яким належать права на об’єкти авторського права та суміжних прав, є створення через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності доступу таких осіб до інформації, яка подається заявником на одержання контрольних марок та надання можливості правовласникам отримувати відповідну інформацію.

Прийняття цього законопроекту дасть можливість створити перепони для здійснення піратської діяльності, надасть можливість правоволодарям захистити свої інтереси самостійно у процесі видачі контрольних марок на примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.

Слушною є також пропозиція Головного науково-експертного управління уточнити, що право отримання інформації на найменування, адресу заявника та кількість виданих йому контрольних марок може надаватися не лише особі, якій належать майнові права на відповідні об’єкти права інтелектуальної власності, але й творцям цих об’єктів та їх спадкоємцям протягом встановленого строку чинності відповідних майнових прав, а також іншими особами, які управляють майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав.

Комітет розглянув проект закону України „Про доповнення статті 5 Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” і пропонує прийняти його за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо запитання є до співдоповідача, прошу записатися. Прізвища народних депутатів прошу вивести на табло.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

16:54:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. У мене таке запитання. Фактично, у нас ці марки застосовуються для забезпечення авторських прав, так? Так. За це відповідає Міністерство освіти. Але потім, через кілька років ці диски знищуються. Для чого їх знищувати, якщо їх можна передавати у підвідомчість Мінкультури і передрати потім у бібліотеки? І ми таким чином будемо отримувати, не витрачаючи коштів, будемо зберігати це у бібліотеках, люди мають доступ, будуть мати і будемо економити бюджет.

Тобто, я… моя думка направлена на комплексність вирішення цієї проблеми, а не на таку вузькість, як тут написано, що… вибачте, тут написано, документи подані для одержання контрольних марок, зберігаються протягом 3 років. Оці дрібниці, мені здається, трішки ширше треба дивитися як органу держави, коли подаються вони від уряду.

ДАВИМУКА С.А. Я з вами погоджуюся…

КАРМАЗІН Ю.А. Не чути, не чути.

ДАВИМУКА С.А. Загалом я з вами погоджуюся, що треба ширше розглядати це питання. Але в цілому в світі, що стосується саме оцього кола питань, то прийнято власне так, як пропонується. Тобто те, що ви говорите, воно поза межами саме цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на участь в обговоренні законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів на табло.

Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів. Підготуватися Олегу Зарубінському.

16:56:34

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! У проекті пропонується передбачити розміщення інформації про найменування примірників аудіовізуальних творів, фонограм. Відеограм, комп’ютерних програм, баз даних встановленого зразка із зазначенням творів та їх назв, щодо яких подано заяву на одержання контрольних марок на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності. А також надати право особі, якій належать майнові права на ці об’єкти інтелектуальної власності, отримувати інформацію про найменування, адресу заявника та кількість виданих йому контрольних марок.

Вважаємо, що зазначена ініціатива у разі її прийняття буде лише інформаційною базою, яка ніяким чином не поліпшить механізм боротьби із порушенням законних прав та інтересів осіб, яким належить права на об’єкти авторського права або суміжних прав. З іншого боку, даний орган виконавчої влади отримає право на платній основі, я підкреслюю, на платній основі надавати доступ до даної бази, а так само у випадку подачі заявки на отримання контрольних марок, ще й гроші за отримання витягу із бази.

На підставі цього фракція Партії регіонів пропонує відхилити даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Блоку Литвина".

16:58:17

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович. Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Ви знаєте, сама позиція суб’єкта законодавчої ініціативи спрямована на те, щоб люди інтелектуальної праці були більш захищені, є правильною. Ми чомусь завжди вважаємо, що є крадійство, є злодійство тільки матеріальних цінностей. А якщо людина продукує, вибачте за тавтологію продукт своїм мозоком, своєю головою, своїм досвідом, своїм розумом, то це можна знищувати, це можна використовувати не даючи нормальної матеріальної винагороди для тих людей і так далі.

Я розумію, що це принципова позиція, яка була у нас протягом багатьох десятиліть, коли інтелектуальна праця не цінувалася, не цінується сьогодні і я бачу, що не хочуть цінувати і надалі.

Що дає на перший погляд цей технічний законопроект? Дуже просте, я вловив таке, от хай можливо підтвердить, або спростує Максим Стріха, тобто той хто є автором інтелектуального продукту буде чітко знати, хто його замовляє і саме головне в скількох примірниках. От вам треба було сказати, от суть цього законопроекту. Бо на сьогоднішній день цих марок видається в рази, якщо на порядок більше ніж реально продається те за що автор інтелектуальної власності, або власник інтелектуального продукту отримує за це винагороди. От суть цього законопроекту.

Чи він є комплексний, чи він є системний, можна очевидно дискутувати, але те, що зараз я, умовно кажучи, виробляючи інтелектуальний продукт, буду знати чітко, скільки його можуть використати, продати і відповідно яка має бути моя матеріальна винагорода, є плюсом, однозначно плюсом. Не знаю, як в цілому, але в першому читанні, очевидно можна було б підтримати саму цю ідею. А потім самі суб’єкти законодавчої ініціативи могли теж як суб’єкти, до речі, внести певні поправки до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

17:00:42

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хочу продовжити думку попередника Олега Зарубінського і сказати про те, все що робиться в частині бодай мінімального захисту авторського права, мусимо ми підтримувати. Оскільки, дійсно, ми сьогодні залишаємось на європейському просторі, напевно, менш захищеною країною в частині авторського права.

От я безпосередньо сам кілька разів зіштовхувався з ситуацією, коли моя інтелектуальна власність на певні проекти, на певні бренди використовувалася і ви не маєте жодного механізму, як врегулювати. Оскільки та людина, яка наприклад, яка веде і книжкою використовує цей бренд, вона говорить: ви знаєте, ми не знали, що ви автор цього бренду, ви автор інтелектуальної власності, це ніде не повідомлено, тому ми використали бюджетні гроші і використали ваше авторське право.

Я єдине погоджуюсь з Михайлом Чечетовим в тому сенсі, що звичайно мусить бути більш системний підхід, бо йдеться не лише про цю категорію захисту авторських прав в частині даної продукції. Звичайно треба було системно розширювати і говорити про те, що даний законопроект взагалі він як би морально застарів, взагалі напевно нова редакція цього законопроекту потрібна. Але тим не менше, як крок на захист авторських прав це, я думаю, знак українського парламенту, що авторські права повинні захищатися, будуть захищені.

Що стосуються застережень стосовно платності, не платності, для мене несподіванка, наші колеги з Партії регіонів підняли це питання, якщо вже в нас за те, що на офіційному веб-сайті орган державної влади буде давати інформацію і за те братиме послуги, за це братимете гроші, я думаю, це кримінальна відповідальність. За це повинно наступати державним службовцям, якщо вони до цього додумаються. Я не думаю, що треба в законах писати, що там, наприклад, на сайті Верховної Ради, на сайті Кабінету Міністрів, на сайті там Міністерства освіти розміщається інформація безплатно. Це мені здається само собою очевидно, тому загроза про те, що даний інститут буде заробляти на цьому, мені здається марно.

Але тим не менш, я вважаю, що цей перший крок є недостатній і можливо дійсно між першим і другим читанням треба подумати, щоб розширити сферу інформування про авторські права. І от наше, до речі, Науково-експертне управління теж звернуло увагу на це, бодай в частині диспозиції цієї редакції, що як мінімум треба дописати, що не лише власники майнових прав, але і творці цих об’єктів, спадкоємці протягом встановленого строку повинні так само отримувати інформацію у відповідності до порядку, який запропонований законом.

Отже, загальний підсумок. Я думаю, що перший крок корисний і правильний. Я би голосував за те, щоб підтримати в першому читанні і потім максимально розширювати відкритість і захист авторських прав в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено.

Будь ласка, заключне слово доповідачу. Є у вас потреба?

СТРІХА М.В. Вельмишановний Володимире Михайловичу! Вельмишановні народні депутати! Якщо цей законопроект буде ухвалено в першому читанні, буде зроблено важливий крок, невичерпний, але важливий крок до покращення чинного порядку для того, щоб зробити його більш прозорим. Крім плюсів, тут нічого немає. Дуже прошу це підтримати, бо на це дивляться не тільки в Україні. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів припинити засідання у гуртках за інтересами і підготувати до голосування.

Будь ласка, шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про доповнення статті 5 Закону України „Про розповсюдженні примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” (реєстраційний номер 3574). Прошу голосувати.

17:05:09

За-195

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 3574).

17:05:35

За-198

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про мораторій на відчуження приміщень і майна редакцій засобів масової інформації, засновниками яких є трудові колективи, видавництва, книгарень, творчих спілок, громадських організацій та благодійних фондів. Реєстраційні номери 4004, 4004-1.

Разом з тим народний депутат України Уколов Віктор Олександрович звернувся з пропозицією про перенесення розгляду Верховною Радою України проекту закону (реєстраційний номер 4004).

Я інформую шановного колегу, що оскільки є альтернативний законопроект, ми не можемо тоді переносити, оскільки автор другого законопроекту не знімає свій законопроект, тому нам треба розглядати це питання і я прошу всіх погодитись.

Тому, будь ласка, шановні колеги , доповідач із цього питання голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Уколов Віктор Олександрович і народний депутат України Шмельова Світлана Олександрівна.

Немає Уколова? Тоді я запрошую до виступу Шмельову Світлану Олександрівну.

Так що розглядати, якщо ми тоді повинні голосувати про перенесення. Не проголосує Верховна Рада, я вже знаю настрої. Добре, я поставлю на голосування.

Хто за те, шановні колеги, щоб перенести розгляд законопроектів, реєстраційний номер 4004 тире… 4004-1. Прошу визначитись голосуванням.

17:07:33

За-146

Рішення не прийнято.

Будь ласка, доповідайте Світлана Олександрівна.

17:07:43

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шмельова, фракція Компартії України.

Шановний Голово, шановні народні депутати України, як ви знаєте, сьогодні постійно відбувається виселення редакцій засобів масової інформації, друкарень, видавництв, книгарень, інших підприємств книгорозповсюдження та творчих спілок з приміщень державної комунальної власності, у яких вони працюють упродовж тривалого періоду, ще за радянських часів.

В Україні при сприянні органів державної влади та місцевого самоврядування неодноразово відбувалися спроби рейдерських захоплень приміщень редакцій засобів масової інформації, їх корпоратизація, і як наслідок цього - перепрофілювання цих об’єктів.

Не дивлячись на тиск рейдерських атак, влада жодним чином не сприяла вирішенню цього питання. А навпаки своїми рішеннями органи місцевого самоврядування встановлюють для цих підприємств підвищену орендну плату більшу, ніж для бюджетних установ, що суперечить вимогам статей 6 та 8 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.

Дивлячись на це жахливе становище, в яке потрапили засоби масової інформації, мною розроблено законопроект про посилення захисту майна редакції засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок.

Цей проект закону спрямовано на запобігання зловживанню та попередження порушень при відчуженні нерухомого майна, виселення редакцій засобів масової інформації, друкарень, видавництв, книгарень, творчих спілок з приміщень, якими вони користуються для здійснення своєї діяльності.

Метою законопроекту є підтримка та розвиток вітчизняної книговидавничої справи. Ми знаємо, що зазначені мною установи користуються приміщеннями, які були збудовані за рахунок їх відрахувань та передані їм партійними чи радянськими органами до 91 року. Це майно, у тому числі нерухоме, було передане у загальнодержавну чи комунальну власність на підставі Закону України „Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність”.

Цим проектом я пропоную орендодавцям укласти безстроковий договір оренди приміщень, в яких перебувають ці редакції, друкарні, видавництв, книгарні і підприємства книгорозповсюдження порядку та за тарифами, які встановлюються для бюджетних організацій.

Крім того, пропонується рекомендувати органам місцевого самоврядування здійснити передачу у власність або у довічне користування творчих спілок нерухоме майно, що знаходиться у комунальній власності де багато передано, де було передано творчим спілкам на баланс або на підставі договору-оренди, а також земельних ділянок на яких воно знаходиться.

Прошу підтримати поданий мною законопроект і взяти його за основу.

Я хочу для довідки. Я вже про це тут говорила. У мене поки час є. 29 видавничих комплексів по Україні вже перепрофільовано. Я дуже прошу вас почути. Немає вже видавництв. 29. Це вже що завгодно тільки не видавництва. Ці всі видавничі комплекси належали, в списку находились стратегічних об’єктів. Їх зараз уже немає. У Києві є одне видавництво „Київська правда” яке тепер ДАК. Укрвидавполіграфія де три редакції б’ються за своє майно, яке було їм на баланс передано. Це дуже важливо редакція, це преса… Ви мене чуєте чи кожен Бог знає про що тільки не про державну. Ми захищаємо державну власність. Почуйте, люди!

Значить, я вам хочу сказати. Що у нас з Уколовим майже один в один. Якщо буде Уколов слухатися, то я додам щось своє. Єдине там що, що в нього лише комунальна власність і державна. А я пропоную не будь-якої … Зрозуміло.

Я дуже вас прошу ви вдумайтесь про це. Ніхто не хоче нічого захопити. Ми хочемо навпаки зберегти цим законопроектом державну власність. Прошу вас підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, на запитання, будь ласка, запишіться до доповідача.

Прошу прізвища народних депутатів. Алла Александровська.

17:12:11

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемая Светлана Александровна, вы подняли очень важный вопрос. Действительно, делается страшно если мы слышим, что 29 издательств в Украине прекратили существование. Действительно нуждается в поддержке те коллективы, которые продолжают работать.

Скажите пожалуйста, вот этот законопроект, если он будет принят Верховной Радой Украины, он, действительно, станет механизмом защиты нашего издательского дела защиты редакции, трудовых коллективов и мы будем иметь свое книгопечатанье, мы будем иметь свои газеты, мы будем иметь свою полиграфическую продукцию. Он эффективным законом является, или он подлежит еще доработке ко второму чтению?

ШМЕЛЬОВА С.О. У будь-якому випадку, я переконана, що якщо буде закон, то закон захищає. Це перш за все.

По-друге, це справді стратегічні об’єкти і там справді дуже багато…

Що головне? Редакція кожна може собі знайти, десь зняти приміщення. Але де друкувати газети? От у цьому видавництві, „Київська правда”, яке я називаю, там на 80 відсотків знищені всі механізми друку газети. Там вже, що завгодно, оренда. І чекають лише, як вигнати ці три газети і тоді це вже буде… Там землі дуже багато, там свої гаражі, там дуже багато місця. І якщо буде закон прийнятий, ми не лише допоможемо „Київській правді”, ми допоможемо тим 29 видавництвам, які вже перепрофільовані, але ми допоможемо людям забрати своє майно те, що їм належало, щоб була друкарня.

Закон дуже потрібний. Якщо вдуматься в нього, то це просто велика буде вдячність всіх творчих спілок, яких вже повиганяли.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович.

17:14:07

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, голова Ради організації ветеранів України, Петро Цибенко.

Шановна Світлана Олександрівна, найперше, я хотів би вас подякувати за цю дуже слушну і своєчасну ініціативу. Ви зробили наголос і у своєму законопроекті, і представляючи законопроект, на тому, що втрачають приміщення засоби масової інформації, видавництва, які засновані різними формами власності, зокрема, і громадськими організаціями, зокрема, творчими спілками і тому подібне. Ви підняли справді надзвичайно актуальну проблему, бо від цього потерпають не лише засоби масової інформації, але і громадські організації.

Як голова Ради ветеранів України я можу засвідчити, що не просто окремі ветеранські організації, десятки ветеранських організацій, при чому навіть не первинного рівня, виселяються представниками місцевої влади з займаних приміщень.

Тому я просто хотів подякувати вам за…

ШМЕЛЬОВА С.О. Дякую за розуміння.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

17:15:24

СУХИЙ Я.М.

Світлана Олександрівна, в цьому сесійному залі вже неодноразово слухалися законопроекти з назвою „про мораторій на відчуження”, ну наприклад, законопроект був: „Мораторій на відчуження майна професійних спілок”, - аби не допустити за безцінь роздерибану тих профспілкових оздоровниць, на які ласі поклали очі. Тобто в мене запитання до вас перше: чи ваш мораторій на відчуження майна, яке належить трудовим колективам, передбачає термін: на термін рік, два, на п’ять, на десять? Якщо навічно, тоді це не мораторій – це просто заборона.

І друге питання. А якщо трудовий колектив конкретної редакції бере кредит, наприклад, що він може дати в заставу: приміщення, ви самі сказали, там є земля, там є гаражі? А на що тоді робити банку звернення? Банк кредиту не дасть, якщо буде фактично все це майно, під що хоче взяти трудовий колектив кредит, все це майно буде фактично під арештом, під мораторієм. Розумієте, у вашому законопроекті і в ідеї є ряд пропозицій, позицій, які потребують свого доопрацювання. Два питання.

ШМЕЛЬОВА С.О. Я з вами згодна. Але от ці три редакції, що в Києві, вони поки що ще не вигнані, вони ще можуть взяти кредит. Але я вам хочу сказати, що ми не можемо довести. Коли розвалився Радянський Союз, газети виживали, хто як міг. Газети утворювали свої, хто який міг форму власності: чи товариство з обмеженою, чи трудовий колектив. І саме оце добивають рейдери. Вони… (вибачаюсь, але я голосно не вмію розмовляти)

Я з вами згодна, Ярослав Михайлович. Якщо ви подасте якусь пропозицію слушну, я з радістю її врахую. Тому я всіх прошу, хто вважає, що в цей законопроект треба щось додати на користь державі, на користь колективам, я буду вам щиро вдячна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолій, останнє питання.

17:17:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я уважно вивчив ваш законопроект. Ключовим є те, що передбачено у стаття першій слово „заборонити”, ключовим є те, що у другій статті написано, що перепрофілювання цих об’єктів забороняється, і ключовим є те, що тарифи, по яким передаються, мають бути такв, як для бюджетних організацій.

Я хотів би зрозуміти для себе, і як взагалі це можна зробити… Я підтримую, в принципі, що це треба зупии, все, що відбувається. Але це майно, і воно може заставлятися, може ліквідуватися творча спілка, може ліквідуватися організація. Ми йому навічно забороняємо змінюватися чи як ви пропонуєте? Із тексту закону я бачу, що навічно, що назавжди. Тобто ми частину прав власника ми забираємо законодавством.

Наскільки це вписується і співзвучно з іншими законами, які є – Цивільним кодексом…

ШМЕЛЬОВА С.О. Дякую. Ми про власників сьогодні вже говорили. Дивлячись, який власник, навіщо він це забрав: щоб було видавництво і покращувати його роботу чи для того, щоб зробити там готель? Який власник. Видавництво „Київська правда” ще не має власника. Тому треба підходити з державницької позиції і все буде вирішено.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні народні депутати, прошу записатися на обговорення питання. Сергій Тулуб, фракція Партії регіонів. Відмовляється? Відмовляється від виступу. Петро Цибенко, будь ласка.

17:20:11

ЦИБЕНКО П.С.

Петро Цибенко, фракція комуністів, голова ради організації „Ветерани України”.

Шановні колеги, на продовження того, що я говорив у своєму запитанні, звертаючись до Світлани Олександрівни і дякуючи їй за цю законодавчу ініціативу, я хотів би дещо розширити коло дискусії і долучити до обговорення і предмету більш… до обговорення у більш широкій площині цієї проблеми. Я ще раз наголошую на те, що ця проблема, яка зараз піднята нібито у вузькому форматі і стосується засобів масової інформації, тих приміщень, тих умов оренди, на яких вони мають ці приміщення, ці питання вони також актуальні і для громадських організацій, для політичних партій і так далі, і тому подібне.

Ще раз наголошую як голова організації „Ветерани України”, як людина, яка очолює громадську організацію, яка налічує в своєму складі понад 10 мільйонів громадян України, я хочу наголосити на тому, що проблема справді є надзвичайною актуальна і треба її вирішувати, і в тому числі по відношенню до громадських організацій. Бо, справді, дуже часто органи місцевої влади, я не знаю, наскільки це актуально для всіх областей, для міст, районів, а, скажімо, у місті Києві це надзвичайно актуально.

Та ж організація ветеранів міська, яка налічує в своєму складі 550 тисяч чоловік, сьогодні на певних, так би мовити, пташиних правах займає ті приміщення, в яких вони знаходяться. Не маючи договору, вона може отримати у якості подарунка завтра чи післязавтра якогось нового господаря на ті приміщення, які займає.

Або інший кричущий приклад. От буквально місяць тому до мене звернулася керівник організації жінок-інвалідів „Донна”, яка раніше займала приміщення по вулиці Володимирська, 29, офіс 1, коли приміщення, яке займала громадська організація, підкреслюю, жінок-інвалідів „Донна”, було виставлено на аукціон і продано, незважаючи на те, що є договір, і він не сплив, є конкретна організація, яка займає це приміщення. І тим не менше приміщення було продано. Більше того, організація громадська, яка займала це приміщення, узнала про факт продажу лише тоді, коли, так би мовити, нові власники прийшли виселяти з того приміщення, яке вони займають. Тому це надзвичайно грубе порушення і конституційних прав громадян, і тих прав, які мають громадські організації, засоби масової інформації, і справді ці питання треба врегульовувати, оскільки це справді потребує законодавчого врегулювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, мікрофон, будь ласка.

17:23:17

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги, шкода, що немає автора законопроекту пана Уколова, але дійсно зараз ми розглядаємо надзвичайно важливе питання, що стосується захисту приміщень. І я хочу сказати, що Верховна Рада України вже неодноразово захищала одиничні приміщення в різних містах України. Ми пам’ятаємо Полтаву, бібліотеку в Полтаві, ми пам’ятаємо доручення Голови Верховної Ради, яке він дав представникам різних фракцій, щодо тієї ситуації, яка склалася навколо книгарні „Сяйво”. І кілька днів тому наших колег, депутатів Куликова і Яворівського просто викидали з того приміщення незрозумілі рейдери порушуючи і законодавство України і рішення Кабінету Міністрів України, і Укази Президента України захоплюючи таким чином приміщення.

І завдячуючи насправді тій роботі народних депутатів, Шевченківська після того райрада зупинила рішення про незаконну приватизацію приміщення. Тому дуже важливо, щоб сьогодні Верховна Рада комплексно підійшла до питання захисту комунального і державного майна, щоб ці ласі шматки, де знаходяться як правило бібліотеки, книгарні, засоби масової інформації, щоб ми назавжди поставили заслон від цих ділків, від політики захоплювати їх за безцінь, і оборудувати там магазини, крамниці, казино і все що завгодно.

Тому важливо, щоби попри відсутність сьогодні авторів законопроектів ми проголосували за цей закон і щоб більше Верховна Рада не порушувала такі питання одиничні захисту певних приміщень, а щоб ми захистили заклади культури, комплексно, я думаю, що це було б дуже правильно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". З трибуни можна.

17:25:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин, Партія захисників вітчизни. Шановні народні депутати, безумовно дуже хороші ідеї стоять в основі цього закону, я голосував би і за один, і за другий закон. Ми їх вже тут до речі кілька проголосували, щоб ви знали, подібних законодавчих актів. Я тільки проти одного, я проти того, щоб ми не розібралися в суті проблеми. І так беремо поки що, вони приблизно однакові ці законопроекти, в одному написано, що встановлюється мораторій назавжди, а в другому, який зараз доповідався, в статті 1 написано заборонити ключове слово „відчуження приміщень”, в яких перебувають редакції. В другій статті заборонити перепрофілювання цих об’єктів, а далі рекомендується Фонду держмайна і всім іншим давати за тарифами, встановленими для бюджетних організацій. І 4 стаття рекомендувати органам місцевого самоврядування здійснити передачу у власність або в довічне користування творчих спілок, що знаходяться в комунальній власності, також земельних ділянок, крім всього іншого, також передати. Оце все.

Тоді в мене виникає питання, чи ця заборона на відчуження приміщень, без зазначення строку дії, не є обмеженням конституційних прав тих, хто зараз ним володіє, я маю на увазі цих же творчих спілок. Очевидно, що стаття 41 Конституції цим чітко говорить, що це не зовсім відповідає їй, не зовсім відповідає статті 319 Цивільного кодексу України це також, тому що згідно неї власник сам розпоряджається майном на свій власний розсуд.

Очевидно, що є проблеми і в другому законопроекті, законопроекті народного депутата Уколова, де абсолютно суцільна заборона на відчуження приміщення майна вказаних юридичних осіб без строку дії, на який ця заборона є. Тобто також є заборона на розповсюдження власникам, на розпорядження власникам майна.

Я довго думав, вивчивши і висновки Науково-експертних управлінь, до речі, Науково-експертне управління рекомендує обидва законопроекти відхилити. Воно вважає, що вони обидва порушують Конституцію України. Я довго думав, що можна зробити? Якби нормально підходити до їх прийняття, то, можливо, з законопроекту 4004 щось і можна було б видавити, але суттєво його доповнити конституційно. Але це тільки в результаті доробки. Я боюсь, щоб його прийняли, а потім могли знову проштовхнути його в другому читанні, як у нас дещо буває. Так що я поділився з вами роздумами по цих двох проектах…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги… В кінці, зараз ми завершимо розгляд питання і репліка буде.

Ми завершили розгляд питання. Я доводжу до вашого відома ще раз рішення комітету. Він пропонує законопроект 4004 прийняти за основу, законопроект 4004-1 відхилити.

Відповідно до порядку реєстрації я буду ставити на голосування першим пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 4004) про мораторій на відчуження приміщень і майна редакцій засобів масової інформації, засновниками яких є трудові колективи, видавництва, книгарень, творчих спілок, громадських організацій та благодійних фондів. Прошу голосувати.

17:29:39

За-191

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 4004-1) про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок. Прошу голосувати.

17:30:15

За-363

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду… Я перепрошую, Кирило Куликов має право на репліку, згадувалося його прізвище одним із виступаючих, будь ласка, мікрофон.

17:30:32

КУЛИКОВ К.Б.

Шановні колеги , це дійсно державницьке рішення і це дійсно рішення, яке зараз намагаються спаплюжити, сказати, що сьогодні це бізнес все відрегулює. Ніколи бізнес не відрегулює те, що люди мають право читати!

У Києві було 9 книжкових магазинів. Сьогодні - 2. Сьогодні те що робиться в Києві, це неможливо пережити! Тому те що ви прийняли, сьогодні підтримали книгу, підтримали читаючих українців, це дуже добре, це значить, що сьогодні невігласи не будуть нашою країною правити!

І крім того я хочу сказати, що сьогодні іде атака проти всього: проти приміщень спілки Героїв України, проти приміщень Героїв Радянського Союзу. Ця „молода команда імені Черновецького” намагається захватити все, це гірше, ніж німецько-фашистські загарбники, ті хоч щось робити! А це дійсно „окупанти” і цій владі потрібно поставити не тільки крапку, а великий знак „хрест”, я хочу сказати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" (щодо об'єднання політичних партій). Реєстраційні номери 2002, 2002-1.

Доповідачі: народний депутат України Тарасюк Борис Іванович і народний депутат України Зварич Роман Михайлович. Співдоповідач - член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Матвієнко Анатолій Сергійович.

Будь ласка, Борис Іванович Тарасюк.

17:32:24

ТАРАСЮК Б.І.

Борис Тарасюк, Народний Рух України.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект про зміни до Закону про політичні партії.

Річ в тім, що в статті 10 Закону про політичні партії відсутні правові норми, які встановлювали порядок об’єднання кількох політичних партій, шляхом їх злиття або приєднання до іншої політичної партії.

За даними Міністерства юстиції на сьогодні в Україні зареєстровано 173 політичні партії. На момент реєстрації мого законопроекту, а це більше двох років, їх було 143.

Отже, ми є свідками множення політичних партій, які більшість, переважна більшість яких не відіграють будь-якої помітної ролі в політичному житті нашої країни, не впливають на політичні процеси, і існують на папері.

Нагадаю, що 3-х відсотковий бар’єр подолали лише три блоки і дві політичні партії, які присутні у Верховній Раді.

В зв’язку з цим законопроект, який я пропоную доповнити статтю 10 Закону про політичні партії нормами, які регламентують процедуру об’єднання політичних партій, шляхом злиття або приєднання до політичної партії в порядку проведення реорганізації.

Варто зазначити, що відмінність мого законопроекту від альтернативного законопроекту співавтором якого я також є (2002-1) є відмінність, яка встановлює, що в моєму законопроекті, на відміну від законопроекту (2002-1) є форма об’єднання шляхом приєднання до політичної партії.

Я переконаний в тому, що прийняття одного із зазначених законопроектів сприятиме укрупненню політичних партій, шляхом їх об’єднання та структуризації партійної системи в Україні.

З огляду на зазначене вище, я не наполягаю на голосуванні мого законопроекту (2002), і прошу підтримати альтернативний законопроект співавтором якого я також є (2002-1) в першому читанні.

І в той же час я пропоную включити ті елементи, які є в моєму законопроекті при підготовці законопроекту спільно до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, оскільки Борис Іванович запропонував, по суті справи, не розглядати його законопроект. законопроект народного депутата Зварича, то очевидно нема потреби ставити запитання. Так. сідайте, будь ласка.

Роман Михайлович Зварич. Зварич, будь ласка, щодо законопроекту 2020-1.

17:35:31

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я не буду повторювати аргументи Бориса Івановича, вони звичайно всі правильні, але я хотів би з акцентувати увагу на проблемі, яка носить суто правовий характер.

Для того, щоби об’єднати дві або більше політичних партій в Україні неможливо зараз визначити кому переходить майно цих двох політичних партій. У випадку, якщо зупиняє свою, припиняє, вірніше, свою діяльність одна політична партія, яка таким чином повним членством переходить до іншої політичної партії невідомо, що відбувається з майном тої політичної партії, яка ліквідовується.

Тим більше залишається відкрита можливість, щоби скористатися із назви ліквідованої політичної партії зареєструвати її в такій самій назві, за такою самою назвою.

Тому законопроект який внесений не лише мною, а дев’ятьма головами політичних партій, які є членами Блоку "Наша Україна-Народна Самооборона" його сутність полягає в тому, щоби використати, практично, механізм, який передбачений у цивільно-правових стосунках, який називається реорганізація шляхом злиття. Таким чином не буде виникати жодних питань стосовно майна цих до того часу двох суб’єктів, вони, до речі, були і залишаються суб’єктами цивільно-правових стосунків, а уже зараз будуть виступати як один суб’єкт.

Для того, щоби, власне, вирішити цю проблему пропонується нами внесений законопроект, прошу вашої підтримки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, запитання до доповідача.

Прошу записатись. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

17:37:41

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Шановний доповідачу, скажіть, ви постійно акцентували свою увагу на майнових питаннях при злитті, при об’єднанні цих партії. Але чи насправді це є головне питання? А питання реєстрації однієї з них і так дальше, участі у виборчому процесі? Чи не це є головним у даному випадку?

ЗВАРИЧ Р.М. Я акцентував увагу на головній перепоні, яка не дає можливість структурувати політичне життя чи, вірніше, життя політичних партій. На сьогоднішній день ми маємо понад 170 таких суб’єктів Закону „Про політичні партії в Україні”. Згодьтеся, що це не нормальна ситуація, тим більше враховуючи той факт, що лише три політичні партії подолали трьохвідсотковий бар’єр, у тому числі і Компартія України, а два блоки політичних партій подолали такий бар’єр. Головна перепона полягає у майнових стосунках.

А стосовно того конкретного питання, яке ви подали щодо нової реєстрації, участь у виборах, цей закон дає відповідь на це питання. Тобто це не буде новий суб’єкт, це буде старий суб’єкт, а, отже, перепона за рік до виборів його не стосується цього новоствореного суб’єкту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

17:39:17

СУХИЙ Я.М.

Шановний Роман Михайлович, новостворений суб’єкт, нова політична партія. Нова політична партія чи стара політична партія згідно статті 36 Конституції України є політичним об’єднанням громадян, а не політичним об’єднанням різних партій. Мені не зрозуміла ваша логіка стосовно майна: та партії утворюються навколо вузькокорпоративних майнових інтересів чи навколо ідеологічних засад? Роман Михайлович, пригадайте (не махайте головою): коли збираються підписи для реєстрації тої чи іншої політичної партії, збирають по всій Україні… Шановний, постукайте собі по голові зубами вставними вашими, а не по трибуні! Я вам задаю питання юридичне. Стаття 36-та Конституції чітко визначає, що таке політична партія. Будь ласка, нехай виходить з партії, входить в іншу партію. Нехай партія розпускається – і вливаються члени в іншу партію. Що таке „об’єднання політичних партій” згідно статті 36-ї Конституції? І поводьте себе скромно, пане професор!

ЗВАРИЧ Р.М. Пане Ярославе, мені видається, що я доволі чітко висловлювався. В кожній партії є майно. Пройтися кілька кроків від мого офісу на вулиці Липській – ви маєте величезний будинок, тобто це не партійне майно? Тоді скажіть про це. Якщо… Кожна партія володіє своїм майном. Це може навіть бути рахунок політичної партії, який підлягає, між іншим, відповідно до того самого Закону „Про політичні партії” відповідає аудиту. І ви мали би проводити аудит, за що відповідає Міністерство юстиції. За цей закон ви голосували!

Тому ми нікуди не дінемося. Майнові стосунки є також… поширюються, вірніше, також на політичні партії. Зрозуміло, що відповідно до Конституції кожна політична партія – це є об’єднання громадян. Але не означає, що це об’єднання громадян, як і, до речі, будь-яка громадська організація не повинна мати свого майна. На сьогоднішній день два або більше об’єднання громадян, які є…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗВАРИЧ Р.М. …які є політичними партіями, не можуть об’єднатися, немає механізму. Тут пропонується дуже простий правовий механізм, щоб заповнити правову прогалину. Більше нічого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

17:41:59

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко".

Пане Романе, а чи визначається якийсь термін, час на те, щоб пройти якісь процедури реорганізації при утворенні об’єднання партії шляхом злиття, чи якийсь прописаний час на те, щоб члени цієї об’єднаної партії визначилися щодо перебування в об’єднаній партії і так далі? Дякую.

ЗВАРИЧ Р.М. Я повторюю, пане Андрію: механізм, який тут пропонується, він, фактично, запозичений у Цивільному кодексі, де пропонується якраз використати той самий механізм, який поширюється на майнові відносини окремих суб’єктів господарювання, на політичні партії що стосується майнових проблем. Тому часові рамки, вони лише можуть бути настільки широкими або вузькими, наскільки швидко будуть суб’єкти рухатися, щоб упорядкувати свої документи. Це від них буде залежати. А вони в першу чергу мали б бути у цьому зацікавлені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

17:43:13

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, було, я думаю, достатньо слушне запитання. Коли ми говоримо про об’єднання двох тривалих суб’єктів політичної діяльності, дві політичні партії, які засновані там багато років тому, і вони об’єднуються. Тобто вони все одно втрачають можливість бути суб’єктами виборчого процесу чи ні? Власне, це я б хотів почути.

Наступне. Коли ми говоримо про об’єднання політичних сил. Чи це передбачається, наприклад, об’єднання 9 партій, чи існують там обмеження і в якій спосіб вони регламентовані?

І третє запитання. Я чудово розумію, що на тлі, скільки у нас там 167 чи 176 політичних партій в Україні, цей закон є необхідний і достатньо, як на мене, вчасним. Але, знову таки, запитання передвиборче. Що буде з членами партій, які делеговані в різні органи влади (мається на увазі за партійними списками): в місцеві органи влади, Верховну Раду і таке інше. Тобто яка їхня доля в цьому процесі? Дякую.

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний пане Андрію, відповідно до цього законопроекту, по-перше, ті політичні партії, які зливаються шляхом переорганізації, не втрачають свого права брати участь у процесах виборів і на них не поширюється цей однорічний бар’єр до участі в таких виборчих процесах. Це, по-перше.

По-друге. Що стосується членів політичних партій, які зливаються шляхом переорганізації чи реорганізації, які є представлені в органах державної влади. Цей проект абсолютно не має жодного відношення до тих людей. Вони там є як представники політичних партій в політичному, а не в юридичному вимірі. Тому тут не може бути якогось обмеження чи регламентування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Самофалов, фракція Партії регіонів.

17:45:19

САМОФАЛОВ Г.Г.

Геннадий Самофалов, фракция Партии регионов. Уважаемый Роман Михайлович, меня не удивляет то, что автором проекта закона выставлен представитель фракции «Наша Украина – Народная Самооборона». Почему? Потому что там сегодня девять партий, где кипят страсти и амбиции, и вы не знаете, что с сегодня с ними делать. Вот вы сегодня предлагаете механизм давления и механизм, который позволит таким образом обменять партию.

У нас есть механизм объединения партии. Вот Партия регионов показала его, когда пять партий впервые в истории Украины объединились в одну партию. Да, мы пошли по пути, это трудно, надо было убедить всех членов этих партий, что это нужно сделать. Зато пришли люди сознательно и мы сегодня доказали всем, о том, что Партия регионов сегодня дееспособная, мощная партийная структура, которая объединяет миллион 200 тысяч человек во-первых. Во-вторых показала, что сегодня она имеет мощную фракцию в парламенте и сегодня она имеет своего Президента. Потому что люди пришли туда сознательно, а не то, что предлагают.

Вот я считаю, что в этом проекте закона нет смысла никакого. Спасибо.

ЗВАРИЧ Р.М. Я віддаю належне, що Партія регіонів, є дійсно сильна партія. Що ви більше хотіли від мене почути. Зрозуміло, що є проблема, в цьому законопроекті, якщо ви мені покажете де можуть бути застосовані механізми тиску на одну чи іншу політичну партію, я перший, який буду говорити про те, що його потрібно відхилити. Тут є абсолютно добровільні процеси, добровільні механізми, хочуть з’єднуватися тим шляхом, який тут дозволяється, який тут передбачає такі дії. Будь ласка, робіть це. Жодного тиску не можу тут бути, я не знаю, про що ви говорите. Я абсолютно віддаю належне, що ви є сильна політична партія. Дайте іншим можливість об’єднатися, щоб би також були сильними політичними партіями в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, фракція партії комуністів.

17:47:28

САМОЙЛИК К.С.

Я не розумію все-таки, дійсно, суті цього закону. Скажіть, будь ласка, навіщо штучно заганяти партії в одну партію, це ж не демократично. Ви ж до сьогоднішнього дня вважалися демократичною коаліцією, потім обов’язково знайдуться члени партії, які будуть всупереч рішення політичному вищому органу не згодні з тим, що партія в цілому ввійде в іншу партію, щоб об’єднатися. Буде таке чи ні, так ось вам як демократу знову ж таке питання. А як же з правами людини, політичними правами людини, як їх вирішувати ці питання? Я думаю, що питання на яких ви постійно підкреслюєте майно, майно, майно, зрозуміло майно. Але я не розумію сьогодні актуальності законопроекту, який сьогодні…

ЗВАРИЧ Р.М. Пані Катерино, відверто кажучи, я буду просити вибачення, але коли я виступаю з цієї трибуни і звертаюся до народних депутатів, і отримую якісь запитання або коментарі, я чомусь апріорі завжди робив припущення, що народні депутати, які виступають, принаймні прочитали сам законопроект, який виноситься на розгляд. Видно, що я помилився, тому що ніде в цьому проекті немає ні найменшої можливості якимось чином заганяти, тиснути, давити на окремих членів партії, щоб вони приймали якесь рішення. Рішення приймають з’їзди цих політичних партій, тобто найвищі органи однієї чи іншої політичної партії. Рішення для того, щоб воно вважалося прийнятим, потребує дві третини голосів. Тобто я не знаю, як тут можна взагалі перевернути це. Це треба, дійсно, мати якусь надзвичайну майстерність, перевернути це, що тут є в цьому проекті і говорити про те, що тут є елементи тиску, якогось давлення чи щось подібне. Тут цього немає. Тут є абсолютна можливість добровільно об’єднатися, більше нічого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Анатолій Сергійович Матвієнко, будь ласка, від Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

17:50:03

МАТВІЄНКО А.С.

Анатолій Матвієнко, Українська республіканська партія „Собор” Блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, я хочу, дозвольте, коротко прокоментувати вам рішення комітету. Комітет розглянув цих два законопроекти і вважає, що це своєчасна ініціатива і дякує ініціаторам цих законопроектів за законодавчу ініціативу.

При розгляді цього законопроекту ми, дійсно, визначалися довго, який законопроект прийняти за основу. Ми пропонуємо законопроект 2002-1 прийняти за основу і з врахуванням того, що автор законопроекту 2002 Борис Тарасюк готовий внести свої зауваження і пропозиції до цього законопроекту, до другого читання.

Тепер я хочу вам сказати, можливо, від себе, оскільки тут багато задається запитань. На цій трибуні стоїть, можливо, єдиний чоловік, який займався питанням об’єднання політичних партій на нині діючій законодавчій базі. І хочу вам сказати, що той позор, який пережив я, як голова УНП „Собор”, об’єднуючись з УРП, я не бажаю нікому з вас пережити. Тому що ви повинні мати добровільне право об’єднатися, потім треба ліквідувати свою партію, потім рік треба ходити по всіх інстанціях ліквідації, в тому числі і майна, бо ви не маєте права в інший спосіб ним розпорядитися. Це принизлива процедура для кожного члена партії, це ганьба!

Більше того, сьогодні є 170 партій, або вже більше, очевидно політичне структурування це проблема, яку має вирішувати парламент і я звертаюся до своїх колег: ну повірте процедурі, яку я пройшов, це процедура, яка не допустить ніколи об’єднання. І тому у нас є партії, які продаються, які виходять тільки на вибори, бо вони не мають в цивілізований, демократичний спосіб можливості об’єднатися.

Якщо в ці норми заводяться, скажіть мені, ліквідація партії, що для цього потрібно? Потрібно рішення з’їзду і за рішенням з’їзду партія ліквідовується, і тим більше заводиться норма дві третини, якщо йде про об’єднання. Про яке приниження членів партії ми тут говоримо? Навпаки, коли ми не приймемо цього закону, то це і є норма, яка принижує членів партії.

І тому я звертаюся зараз не до політики, я звертаюсь найперше до мега-партій, які сьогодні могли б об’єднати в свою партію інші партії, скажімо, утворивши лівий центр, звертаючись до комуністів, ну, ви не зможете об’єднати, якщо не буде прийнято цей закон. Якщо буде прийнятий цей закон, ви об’єднаєте не через процедуру приниження, а через демократичну процедуру.

Те саме до мене підходить сьогодні один фігурант, не буду називати прізвище, і заявляє, що якби у нашій Україні була одна партія, уже давно б не було ситуації парламентської кризи у нас в державі. Я кажу, якщо ви цього хочете, то підтримайте цей закон. Тоді буде процедура, яка буде спонукати і стимулювати партії до об’єднання.

Я закликаю і від себе особисто і від імені комітету підтримати цей закон (2002-1) в першому читанні. Більше того, всі зауваження, які були висловлені науково-експертним управлінням, я вважаю, ми можемо врахувати до другого читання.

А ті зауваження, які висловлюються, що це є новоутворена партія, ну, даруйте мені. Якщо партія об’єднується з 91 року з партією, яка тільки, ну, 2 чи 3 роки утворилася, то скажіть, членство в цій партії, з якого моменту рахувати людям, які об’єдналися, з моменту 2010 року? Ну, це знову ж таки є несправедливо. Це знову ж таки є принизливо.

Тому, крім політики, яка дійсно, ну, обумовлюється тільки тим, що ніхто серйозно не вник в цей закон, я пропоную підтримати його в першому читанні, і думаю, що ми його доопрацюємо, і зможемо внести дійсно демократичний механізм в процедуру політичного структурування суспільства. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо вечірнє засідання Верховної Ради України на 15 хвилин.

І тепер прошу записатися на запитання до співдоповідача. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" .

17:54:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Підтримуючи вашу доповідь, я хотів би щоби ви навели аргументи більш можливо зрозумілі, що структурування морже бути не тільки таке. Структурування може бути ще і підняттям виборчого бар’єру, що абсолютно не буде демократичним, скажімо, і, щоб ви навели аргументи, що зменшення кількості партій, і навпаки приведе в таке нормальне укрупнення партії, навпаки привело до більшої цивілізованості і європейського підходу. Я хотів би, щоб ви відповіли на таке питання.

Чи є досвід в інших країнах світу об’єднання партій по якому шляху там ідуть. Я знаю, що ви вивчали цей процес і може те на це питання відповісти. Дякую вам.

МАТВІЄНКО А.С. Дякую вам. Дякую, пане Юрію, за запитання.

Я хочу сказати, що, дійсно, кількість політичних партій і їх множення – є, очевидно, явищем у нашому суспільстві ненормальним. І якщо ми проаналізуємо чому виникає це явище, то, очевидно, ми зрозуміємо, що діюче законодавство не дає можливості політичному партійному структуруванню через те, що ми записали механізм ліквідації, а якщо об’єднані, то це новоутворена партія. А новоутворена партія у нас обмежена одним роком, який виключає її, як суб’єкта виборчої процедури. Тому у світі ніде немає такого консервативного законодавства. Ми тут вирізняємся саме не у кращий спосіб.

З другого боку, ми не виключаєм цим законом формування блоків. Але я вам хочу сказати, що як цей закон ми приймемо, то я вам даю гарантію, що блоків буде менше. Ми зменшимо кількість блоків, які беруть участь у виборчій кампанії. І, очевидно, тільки після того ми зможемо переглянути, скажімо, бар’єр 3-відсотковий чи якийсь інший для виборчих …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

17:56:53

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Анатолій Сергійович, завдяки вашому виступу, принаймні, хоч напруга знялася у сі сесійній залі, бо у мене таке враження, що шановний доповідач сам закони не читав, і на звичайнісіньке нормальне запитання згідно статті 36 Конституції, яка передбачає об’єднання громадян, почав тут щось показувати свою невихованість.

Шановний Анатолій Сергійович, дитяча хвороба – демократизація в Україні обумовлює те, що ви сказали, було 146, 164, вже їх 178 і тому подібне.

Безумовно, процеси політичного структурування маємо пережити, бо то, що держави інші проходили сотні, двісті років через кров, через війну, ми маємо пройти дуже швидко і як можна еволюційним, спокійним шляхом. Скажіть все-таки, будь ласка, по нормотехніці цей законопроект вступає в протиріччя зі статтею 36-ю Конституції України, бо там не йдеться про політичні об’єднання – йдеться про право громадян бути в політичних партіях. Як ви будете виходити з цього, наприклад, при підготовці до другого читання? Потрібно ж буде тоді вносити зміни до Конституції.

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Пане Ярослав, я абсолютно погоджуюся з тим, що партії – це об’єднання громадян. І не може бути об’єднання суб’єктів якихось інших, крім громадян. Але я хочу, щоб ви зрозуміли, що ми маємо… Можливо, очевидно, потрібно в другому читанні покращити процедуру, що це має бути процедура як би формування делегатів на з’їзд, який буде приймати це рішення і обговорення цього питання в середовищі всієї партії. Очевидно, це можна внести як норму до другого читання. І, таким чином, партія має продискутувати своє входження в об’єднавчі процеси через реорганізацію або ні. Безперечно, очевидно, не можна скликати з’їзд і на з’їзді, не обговорюючи питання в усій партії, внести це питання в порядок денний і загнати партію в об’єднання. Очевидно, для того щоб не порушити право кожного члена партії, треба було б до другого читання прописати процедуру обговорення оцього процесу об’єднати і дати на це певний час.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський, фракція БЮТ.

17:59:07

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський. Шановний Анатолію Костянтиновичу, а може все-таки треба було встановити якісь часові межі на початку процедури об’єднання до певного завершення? Також дати певний час членам цих двох об’єднаних партій прийняти для себе рішення на протязі якогось кінцевого часу, чи вони становляться членами об’єднаної партії, чи вони взагалі виходять і залишаються безпартійними.

І ще таке питання. Якщо, наприклад, одна партія існує 15 років, а інша партія два роки, то який партійний стаж буде, наприклад, у членів партії, які… в партії та, що 15 років, є старими членами партії?

МАТВІЄНКО А.С. Ваше перше питання перегукується з питанням, яке задавав пан Ярослав Сухий. Очевидно, ми маємо до другого читання підготувати цю процедуру внутріпартійної дискусії і дати певний термін для того, щоб це стало правом кожного визначитися і делегувати своїх делегатів на з’їзд, які мають право прийняти рішення. Очевидно, цей термін маємо обговорити. Обговорити і написати цю норму до другого читання.

Стосовно строків. Якщо є партія, яка… члени партії, скажімо, до 91-го року і об’єднується з партією, яка утворилася тільки у 90-му році, то тих членів партій, які є з 91-ї є членами партії з 91-го року. А хто є з 90-го, є членами партії, об’єднаної з 90-го року. Реєстрація залишається найстаршої партії у Мін’юсті. Всі інші реєстраційні свідоцтва ліквідовуються, анульовуються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Сергійовичу, дозвольте і мені запитання: а як бути з такою практикою, що складалася і склалася в останній час, що у нас купують партії і після того відразу закликають всіх на вибори? І називається ціна і цього не приховують. І всі ми знаємо, в тому числі людей, які купили партії, а зараз, щоб цим законом ми не сприяли їм в тому, що у них буде величезний стаж діяльності цієї політичної партії. Чи можна передбачити, як окрім морального якогось там осуду чи певні правові застереження?

Окрім того, у нас є цілі групи людей, які спеціалізуються у питаннях реєстрації політичних партій під ключ. Зокрема, із цієї причини у нас сьогодні є майже дві сотні політичних партій. Бо вони чекають чергових політичних кампаній, щоб продати свою політичну партію.

МАТВІЄНКО А.С. Володимире Михайловичу, я дякую за дуже чудове запитання. Хочу вам сказати, що явище, про яке ви говорите, вимагає від нас робити кроки в зміні Закону про політичні партії. І цей закон якраз направлений не на те, щоб покращити спекуляцію партіями, а навпаки щоб згорнути цифру. І я вважаю, що можливо до другого читання, якщо це буде можливо, можна завести норми додаткові, які б заперечували цю процедуру ганебну купівлі партій і виходу як самостійна політична сила на виборчу кампанію. Цей закон якраз може не в повній мірі розв’язує цю проблему, яку ви абсолютно справедливо підняли, але він покращує ситуацію саме в напрямку тих проблем, які ви підняли. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, запитання вичерпані, час вичерпано. Прошу записатися на обговорення цього питання. Прізвища, будь ласка.

Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Прошу вас. Підготуватися Павловському.

18:03:17

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, безумовно, немає ніяких заперечень стосовно того, що нам необхідно продовжувати процедуру і процес вдосконалення суспільно-політичних відносин, в тому числі базових законопроектів, одним з яких є закон „Про політичні партії в Україні”.

Мені незрозуміло інше, шановний Роман Михайлович. Від чого від вас така нервова реакція на моє звичайне толерантне питання стосовно статті 36 Конституції, раз цей закон суперечить. Хочу вам нагадати, що цей закон перший і другий суперечать роз’ясненню і рішенню Конституційного Суду, який чітко визначив, як має відбуватися ця процедура збору підписів. Я маю на увазі законопроект 2002. І ваш законопроект 2002-1, він такий самий як і цей законопроект, тому і мені було вмисно задати вам питання стосовно роз’яснень і рішення Конституційного Суду, за яким і стаття 36 Конституції і рішення Конституційного Суду чітко встановлює. Аби не були встановлені партії, виходячи з якихось корпоративних виборчих інтересів заробляння грошей, аби не дискредитувати самі політичні рухи, потрібно збирати підписати і потрібно встановлювати всеукраїнський статус тої чи іншої політичної партії. Партія припиняє своє існування, члени партії вливаються в іншу партію і тому подібне, але справа навіть ще не в цьому.

Порядок реєстрації політичної партії, яка утворилась з чотирьох партій одна, яка створена в результаті організації шляхом злиття або приєднання, я вам і це питання хотів задати, ви його недослухали до кінця. Я на відміну, не знаю, хто слухав, хто не читав, я цей законопроект прочитав, бо я пам’ятаю про те, що сказав Анатолій Сергійович, як важко йшло формування Партії регіонів на базі інших політичних сил, в тому числі „Трудової України”, які, як ви пам’ятає, в третьому скликанні ще був.

І останнє. Я не думаю, що такий термін як „правонаступництво” має місце при застосуванні відносин в політичній сфері, бо це більше стосується цивільно-правових відносин. Тому мені, шановний Романе Михайловичу, ваше нервова реакція, абсолютно, не зрозуміла, як і не зрозуміла логіка цього законопроекту. Якщо ви турбуєтесь про майно, то потрібно так було і написати застереження якісь. А сьогодні представники різних політичних сил підтвердять мою правоту: в кожному статуті кожної політичної партії чітко виписана організація, реорганізація, припинення існування, чим має займатися ревізійна комісія, як має бути… (Шум у залі)

Цілком правильно, я ж про це і задавав запитання, замість того нарвався на якесь нерозуміння. Шановні колеги, як пишете закони, то самі їх принаймні хоч читайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Тарас Чорновіл.

18:06:22

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Зазначені законопроекти визначають чітку процедуру об’єднання політичних партій шляхом їх реорганізації і шляхом злиття. Доволі детально прописана процедура об’єднання цих політичних партій і проведення ї з’їздів, конференцій, вирішується питання правонаступництва, членства в цій об’єднаній партії. І думаю що це, в принципі, актуальний законопроект, враховуючи те що, як і казали попередні доповідачі, в Україні зараз більше 170 партій і, в принципі, прийшов час, я думаю, укрупнення політичних сил. І це зробити треба цивілізовано, без приниження тих членів партій, які мають на меті об’єднатися. Тому що якщо є у нас старі партії, які діють по 15 років і якщо вони будуть об’єднуватися з іншими, то що члени цих партій будуть втрачати певні традиції партійні і я думаю що треба це унеможливлювати, і цей законопроект дає це зробити без приниження людської гідності цих членів партії, що об’єднується.

Тому „Блок Юлії Тимошенко” пропонує підтримати в першому читанні законопроект 2002-1. І я думаю, що це дасть можливість структурувати дійсно політичну сферу в нашій країні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, мікрофон, будь ласка, позафракційний.

18:08:02

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, як на мене, сама ідея закладена в обох законопроектах ....... правильна. Ми сьогодні, дійсно, повинні зробити хоча би, нехай це віртуальні поки що кроки, але створити умови для можливості укрупнення партій.

Звичайно, що це не дасть відповідь 17о партій, які спеціально створюються під продаж, і ця проблема цим законопроектом не може бути вирішена. Ця проблема вирішується або жорстким контролем за процедурою реєстрації, жорсткою перевіркою підписів і тому подібне.

Але ми пригадуємо, як по одній партії, коли там перевірили, підписів виявилося, що не все в порядку, який піднявся шум, гам, і після того все одно партія була зареєстрована, хоча як казали, підписи були сфальшовані.

Тому це інша проблема. Іде мова про те, щоби відкрити легальний механізм, нормального об’єднання партій там, де виникла політична для цього готовність. Про новий збір підписів говорити, що це є обов’язкова норма і вона знову має бути продубльована, як на мене, це є абсурдно. Тому що об’єднуються існуючі партії, які процедуру пройшли, які підтвердження в Мін’юсті отримали, перереєстрація їх в даному випадку не передбачається, і тому нормально, спокійно ми можемо відкрити для цього відповідний шлагбаум.

Тому, як на мене, треба голосувати. Дальше доопрацювати до другого читання, тому що треба виписувати більш чітко проблеми правонаступництва, в тому числі і майнові проблеми, які можуть тут виникнути речі, і, як на мене, в другому читанні ми можемо відкрити, кінцево прийняти тоді нормальний законопроект який хоча би допоможе нам відкрити дорогу для злиття, для укрупнення партій для того, щоби нарешті ми мали потужне структуроване політичне суспільство і не те, що маємо зараз.

А що стосується, ще раз повторююся, партії одноденок, які роблять під продаж, а потім міняється назва, міняється керівництво і брутальний торг робиться цим законом цього врегулювати, в принципі, неможливо. Тут, дійсно, треба приймати інші закони по іншій сфері. Це питання обов’язково потрібно, нагальне, але це не питання цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Я зараз поставлю на голосування два законопроекти, ну почергово.

Шановні колеги, я ж з урахуванням цього звертаю вашу увагу на те, що незважаючи на ту обставину, що народний депутат Тарасюк Борис Іванович відкликав законопроект – це вже є власність Верховної Ради України, ми маємо ставити його на голосування. Ви просто з урахуванням того, що він відкликав його і приймайте відповідне рішення. Зрозуміли

Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 2002) про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" (щодо об'єднання політичних партій). Прошу визначатися.

18:11:13

За-184

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону 2002-1 про внесення змін до Закону України „Про політичні партії України” (щодо об’єднання політичних партій). Прошу визначатись.

18:11:44

За-181

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту Закону 2002-1 про внесення змін до Закону України „Про політичні партії України” (щодо об’єднання політичних партій). Прошу, визначайтесь.

18:12:20

За-273

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі з 10 години ранку за розкладом на середу. Дякую.