ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ’ЯТЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
2 червня 2010 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.
Увімкніть систему „Рада”.
10:01:24
Зареєструвалися картками в сесійній залі 411 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України: Крука Юрія Борисовича, Сандлера Дмитра Михайловича, Царьова Олега Анатолійовича. (Оплески) Прошу привітати наших колег і побажати їм всіляких успіхів.
Надаю інформацію вам, шановні народні депутати, про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 1 червня 2010 року. Розглянуто 37 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 9 законів, 1 законопроект прийнято за основу, 1 законопроект направлено на повторне перше читання, 3 законопроекти повернуто до комітету для доопрацювання на повторне друге читання, 5 законопроектів відхилено; за результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон прийнято у новій редакції, 1 закон відхилено, тобто вето не подолано.
Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі оголошення. Відповідно
до статті 61 Регламенту Верховної Ради України
повідомляю про входження народного депутата України до складу коаліції
депутатських фракцій „Стабільність і реформи” у Верховній Раді шостого скликання Трайдука Миколи Федоровича.
(Оплески)
Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів України з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень тощо. Прошу, шановні народні депутати, здійснити запис на виступи. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.
Боднар Ольга Борисівна, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Прошу вас. Сергій Сас замість Ольги Боднар. Наступним буде виступати Кравчук.
10:03:54
САС С.В.
Шановні народні депутати, шановний головуючий, шановні виборці! Мені доручено виголосити заяву фракції „Блоку Юлії Тимошенко” з приводу подій у місті Харкові навколо так званої пробивки автомагістралі через Центральний парк культури та відпочинку імені Горького.
Ця справа стала відомою всій Україні через тотальну зневагу міської влади до думки громадян. Без громадського обговорення, без урахування суспільної думки Харківська міська влада пускає під ніж сотні дерев у самому центрі міста. Знаючи істинну думку харків’ян щодо знищення зелених насаджень, влада почала це робити по злодійському вночі. Коли харків’яни зрозуміли, що відбувається, і почали організовувати громадський супротив цьому свавіллю: цілодобово чергувати в наметах, проводити пікети і привертати увагу засобів масової інформації – міліція почала бити людей.
Декілька учасників акції були затримані за начебто порушення громадського порядку та конвойовані до райвідділу міліції, де з ними поводились як з кримінальними злочинцями. Декілька осіб були доставлені до лікарні з травмами різного ступеня тяжкості.
Далі роль штурмових груп почали виконувати бойовики, які були переодягнуті у форму працівників комунальних підприємств. Вони провокували людей на сутички, давили їх технікою, вступили в бійку з активістами, екологами, після яких кілька людей теж доставлено до лікарень. Тільки завдяки втручанню народних депутатів України, депутатів обласної та міської рад від опозиційних фракцій та присутності, я наголошую, присутності журналістів на місці подій вдалося не допустити значного кровопролиття.
У Харкові усім зрозуміло: Добкін і Кернес просто відробляють замовлення тих, хто збирається будувати біля дороги котеджі, готельні та розважальні комплекси, на які запобігливо виділено 8 гектарів паркової зони. Безкарність лише поглиблює беззаконня. Протистояння у Харкові вже надто зайшло надто далеко, щоб конфлікт вичерпався сам по собі. Під реальною загрозою здоров’я і життя людей.
Наша фракція звертається з вимогою до Голови Верховної Ради України невідкладно забезпечити розгляд проекту Закону про тимчасові слідчі комісії у другому читанні. До Генерального прокурора України, Міністерства внутрішніх справ України вжити термінових заходів по припиненню робіт у місті конфлікту та забезпеченню прав і свобод громадян та дотримання законів при проведенні будівництва дороги через парк Горького в місті Харкові.
У зв’язку з тим, що події продовжуються і сьогодні, вимагаємо виклику до Верховної Ради для надання інформації міністра внутрішніх справ, голову Державної адміністрації Харкова Добкіна і виконуючого обов’язки Кернеса.
У разі невжиття дієвих заходів по забезпеченню законності при будівництві вище зазначеної дороги фракція "Блоку Юлії Тимошенко" буде ініціювати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
САС С.В. Фракція "Блоку Юлії Тимошенко" буде ініціювати створення тимчасової слідчої комісії для об’єктивного розслідування даного суспільно-резонансного питання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Кравчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Віктор Терен замість Івана Кириленка. Прошу вас.
10:07:31
КРАВЧУК В.П.
Шановні народні депутати, шановні виборці, в передвиборчій програмі Віктора Януковича зазначено забезпечення реалізації національної програми відродження українського села. Зокрема: своєчасна виплата державних дотацій, компенсація процентів за кредитами, створення пільгових умов для залучення інвестицій в сільську місцевість та ряд іншого. Проте слово розійшлося з ділом.
Парадоксально, що в Законі України про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік зазначено, що в другому кварталі має бути прийнята Постанова про порядок використання коштів щодо підтримки продукції рослинництва і тваринництва, а в Державному бюджеті на десятий рік коштів на державну підтримку виробництва тваринницької та рослинницької продукції взагалі не передбачено. То що ділити?
Також не передбачено коштів у Державному бюджеті на компенсацію процентів за кредитами сільгоспвиробникам. Фінансування АПК проводиться із загального фонду Державного бюджету, а із спеціального фонду лише частково, при умові його виконання, і то в кінці року.
В бюджеті на десятий рік 50,7 відсотків видатків на АПК заплановано із спеціального фонду, тоді як у восьмому році було 25, у кризовому, дев’ятому, було 32 відсотки. То яка мова може бути про стабілізаційний фонд для АПК, про який так багато говорять останнім часом? Його немає і у поміні. Практично, сільгоспвиробники у десятому році залишені сам на сам, без державної підтримки, і виживай, хто як може.
Підготовка до жнив, які розпочнуться через місяць, проводять лише за власні кошти, і в першу чергу, за рахунок вирізання худоби. Так поголів’я ВРХ по сільгосппідприємствах станом на 1 травня у порівнянні з минулим роком скоротилося на 95 тисяч голів, у тому числі, на 18 тисяч голів корів, вирізано наявне поголів’я ВРХ стільки, як зараз є в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровський і Миколаївській областях разом узятих. По рідній Хмельниччині поголів’я ВРХ скоротилося на 5,5 тисяч голів. Як наслідок вирощування м’яса за чотири місяці у державі зменшилося на 9,6 відсотків, це майже 5 тисяч тонн.
Гірше того, закупівельні ціни на тваринницьку продукцію продовжують зменшуватися, ціни на ринку стали ще мінімальнішими: один літр молока в індивідуальному секторі уже коштує гривня 40 копійок, м’ясо ВРХ і свинини – 9 і 11 гривень за кілограм живої ваги, що на 3 і 4 гривні менше, ніж було у лютому місяці.
А соціальна сфера на селі у якому стані? Складається враження, що представники уряду Азарова були дуже давно в сільській місцевості. Селян вводять в оману. Проте міністр АПК Микола Присяжнюк заявив, що виділена 1 тисяча на дотацію на цукрові буряки, а 480 мільйонів гривень не передбачено у Державному бюджеті. Тепер зрозуміло, що дата проведення місцевих виборів так поспішно наближується, поки селяни не зрозуміли, що ані вони, ані проблеми, які є в сільському господарстві не потрібні ні Президенту Януковичу, ні уряду Азарова. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Олійник.
10:10:36
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, "Блок Юлії Тимошенко". Шановні колеги, шановні громадяни! 25 травня міністр освіти Табачник, перебуваючи в Донецьку, заявив, що система середньої освіти очікує серйозна реформа, зокрема мається на увазі скорочення кількості шкіл у сільській місцевості.
Василь Сухомлинський, у якого мені, дякуючи долі, довелося вчитися у Павливській школі, говорив: „Школа – серце села. Зупиниться серце і село вимре”. Процитую також Юлію Тимошенко: „Українське село, – говорить вона, – є колискою всього українського: мови, душі, української ментальності. І коли закривається школа, село зникає в тому змісті, в якому воно є.” Кінець цитати.
Але саме це – українська мова і українська душа – не дають спокою Табачнику і саме це – українську мову і українську душу – він з такою затятістю нищить, в тому числі і закриваючи школи.
Закриття сільських шкіл, крім духовної роїни, принесе в Україну також безліч соціальних проблем. Ну, будь ласка, скажіть мені, де дівати сільських вчителів, коли їх викинуть на вулиці, як закриються школи? Скажіть мені, будь ласка, як дітям добиратися в те чи інше село, в школу, яку ще не встиг не закрити Табачник, по морозу, по холоду, по дощу, коли шкільних автобусів немає і не видно, коли вони будуть? Як це відіб’ється на здоров’ї дітей? Як це відіб’ється на рівні навчання? І врешті-решт невже такі великі кошти йдуть на ці малі сільські школи, що їх треба закривати, а на вулицю треба викидати дітей і вчителів?
А може краще скоротити кількість віце-прем’єрів і міністрів в уряді? А може б краще скоротити видатки на утримання улюбленого Президента? Чи може так уже болять ці копійки Табачнику, так уже він за них побивається, так уже він бідний і сам! Так ні, не бідний наш міністр освіти. І офіційна інформація, яку мають знати і сільські вчителі. Будь ласка, в газеті „Урядовий кур’єр” оприлюднена декларація пана Табачника, міністра освіти. Так от, доходи за минулий рік – 831 тисяча гривень, а на рахунках у банках та інших установах у Табачника є 4 мільйони 542 тисячі гривень, а в членів сім’ї є ще 1 мільйон 471 тисяча. Питаю: скільки сільських шкіл могло б не закритися, а працювати за ці скромні надбання міністра освіти? Але Янукович ніколи не зніме Табачника. Ніколи не зніме Табачника, бо саме Табачник нищить мову, нищить українську культуру, саме він хоче зробити з українців електорат Януковича. І тому досягти того, щоб Табачника не було міністром освіти, щоб міністр освіти не нищив нашу освіту, це можна лише громадою, всім освітянством, студентами, вчителями, всіма разом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олійник передає право на виступ Олені Шустік від фракції "Блок Юлії Тимошенко". Підготуватися Шишкіній.
10:14:00
ШУСТІК О.Ю.
Олена Шустік, "Блок Юлії Тимошенко", Українська соціал-демократична партія.
Шановні громадяни України, шановні колеги, шановні головуючі! Українське суспільство з приходом до влади команди Януковича зіштовхнулася з реальною загрозою втрати головного оплоту демократії – правосуддя. Вчиняється не просто політична розправа над суддями. Партія регіонів блискавичними темпами руйнує правові підвалини держави. Невдовзі громадяни взагалі будуть позбавлені можливості захистити свої порушені права у незалежному та справедливому суді. Україну чекає повна правова анархія та розгул беззаконня. Вища рада юстиції вже перетворилася з конституційного органу на заангажовану каральну установу для жорстких розправ, наділену правом виносити заочні вироки, витребовувати копії судових справ, розгляд яких ще не завершено в суді.
Регіонали відтепер можуть миттєво звільняти будь-якого суддю, який відмовляється виконувати їхні замовлення. Власне для цього і було зменшено кворум у Вищій раді юстиції при прийнятті в ній рішень. Узурпувавши Вищу раду юстиції, Комітет з питань правосуддя, парламент, влада проводить свій бліцкриг, і правосуддя стане просто лакейським.
Тільки вчора в парламент було внесено проект закону про судоустрій і статус суддів. Сьогодні він уже стоїть в порядку денному для включення. Я не сумніваюсь, що сьогодні він буде проголосований комітетом, а завтра сесійна зала в особі так званої більшості так само його блискавично і швидко підтримає. І це, не зважаючи на те, що проект суперечить всім рішенням Конституційного Суду України щодо порядку призначення суддів на адміністративні посади та утворення вищих судів, а також Конституції, іншим законам України. Призначати голів суддів, до речі, призначати і звільняти самих суддів буде все та ж Вища рада юстиції. Все, коло замкнене.
Верховний Суд України після створення ще одного вищого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, що, до речі, суперечить програмі, з якою йшла на вибори Партія регіонів України, а так само рекомендаціям Венеціанської комісії, обмеження конституційних функцій Верховного Суду вже не зможе вершити своє правосуддя.
Автори конституційного перевороту переслідують єдину мету – встановити повний контроль над судами, побудувати таку судову вертикаль, яка дозволить безперешкодно освячувати будь-які незаконні дії та рішення нової влади. Для непокірних суддів в Україні діятиме Вища рада інквізиції. І це називається не реформа, це називається приватизація судової системи та покріпачення суддів.
Сьогодні правосуддя опинилося в найбільшій за всі роки незалежності небезпеці. Команда Януковича цинічно витирає ноги об українські закони, Конституцію і європейські стандарти судівництва. Зловживання, породжені новими законами, матимуть катастрофічні наслідки для всієї правової системи. Нищівний каток…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ШУСТІК О.Ю. Нищівний каток утрамбує суди, а значить і всіх українців. Через віроломне самоуправство регіоналів руйнуються правові засади функціонування держави. І це виклик не судовій владі, а всьому суспільству.
Кожний має усвідомити, що права людини втрачають сенс, якщо не буде можливості їх захистити. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шишкіна передає право на виступ Андрію Павловському, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Володимир Бондаренко.
10:17:44
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Шановні співвітчизники! Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко" .
Шановні співвітчизники! Багато людей повірили передвиборним обіцянкам та очікували суттєвого підвищення пенсій та зарплат. Кандидат в Президенти Янукович у січні обіцяв, що мінімальна пенсія буде 1200 гривень, а середня – 2 тисячі гривень, тобто збільшиться на 500-600 гривень.
Давайте ж подивимось як воно в житті, як перерахував уряд Азарова пенсії і зарплати.
По-перше, рахували не з 1 листопада, як вимагає того закон, а з 1 січня, тобто обманули з виплатами людей на 2 місяці. По-друге, тим пенсіонерам, що мали пенсію менше 706 гривень додали декілька десятків гривень. Два мільйони пенсіонерів отримали всього 3-4 гривні підвищення, а 4 мільйонам 200 тисячам пенсіонерів так нарахувались, що вони взагалі нічого не отримали, надбавка – 0 гривень 0 копійок!
Грубо порушуючи Закон про оплату праці, через махінації з єдиною тарифною сіткою, уряд Азарова не виконав обіцянки Януковича суттєво підвищити зарплати 3,5 мільйонам бюджетників.
З 1 січня зарплата першого тарифного розряду – 567 гривень, а мінімальна зарплата – 884 гривні. Різниця – 300 гривень. Оці 300 гривень уряд Азарова не доплачує працівникам бюджетної сфери, а вчителям, лікарям не доплачують по 500-600 гривень. А чого ж мовчать профсоюзи?! Це ж належить людям по праву! Це вони мають вимагати те, що належить їм по закону.
Згідно Закону про Держбюджет до кінця року мінімальна пенсія збільшиться всього, увага, на 39 гривень! А мінімальна зарплата – всього на 53 гривні! Тобто відповідно на 5 і 6 відсотків. У той же час в бюджеті затверджений рівень інфляції – 13 відсотків.
Тобто зростання пенсій і зарплат при владі Януковича в цьому році буде вдвічі меншим, ніж зростання споживчих цін. Оце вже покращення життя вже сьогодні!
Шановні, зверніть увагу, як цинічно продовжує Партія регіонів не голосувати за соціальні закони! Ні за підтримку чорнобильців. І вчора не підтримали одиноких матерів. І 100 днів влади Януковича – це 100 днів порушення Конституції, невиконання обіцянок, суцільної брехні і соціального обману! (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Наступним буде витупати Гордієнко.
10:20:52
БОНДАРЕНКО В.Д.
Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”.
Питання про житлово-комунальні тарифи це є питання не тільки економічне чи фінансове, а й політичне. Тому сьогоднішня влада пробує маніпулювати цим питанням. І одразу після того, як з’явилися повідомлення про підвищення з 1 липня в місті Києві житлово-комунальних тарифів, прозвучала заява від Партії регіонів про те, що вони не допустять такого підвищення.
Я задаю питання: а кому вигідне таке підвищення в Києві? Киянам? Ні. Тим навіть компаніям комунальним, які працюють ще на залишках великого пирога, також не вигідно. А вигідно лише Київенергохолдингу, який керується в місті Києві Партією регіонів уже не перший рік. І яскравий представник цієї партії Василь Хмельницький фактично є власником цієї компанії разом з Андрієм Івановим, який також представляє цю політичну силу.
Так от я запитую: чому до цього часу Київ, єдине місто в Україні, де рахують людям не по кубічним метрам спожитої гарячої води, а по гігакалоріям. При тому враховують, що гігакалорія нагріває лише 18 метрів, а фактично, за даними Інституту житлово-комунального господарства, вона нагріває 21,5 метра. Тут обкрадають кожну людину на гігакалорії приблизно на 20 відсотків.
Друге питання. Чому в Києві майже 18 відсотків втрат, які проходять від виробника до споживача, лягають на плечі громадян і включаються в тарифи? Тому що ця компанія, яка належить представнику Партії регіонів, наживається на цьому, знаходячись в офшорі, на Кіпрі (компанія „Сарова”).
Я хотів би звернути увагу на те, що рішення уряду Юлії Тимошенко (№560) передбачає надання 34 послуг в житлово-комунальному господарстві. Частина з них ніколи не надавалася, а за це стягуються гроші. Зокрема: очистка дворових туалетів у Києві, деретифікація, дезінфекція, дезинсекції, які ніколи не проводяться, за це стягуються гроші. За цим рішенням треба, щоби кожен громадянин дав згоду на надання тої чи іншої послуги, а перелік послуг висів на під’їзді кожного будинку. Цього немає.
Чому такі послуги не погоджуються з людьми? Тому що цим керує партія, яка звикла наживатись на людях. І кінець кінцем, я хотів би задати питання, а де дешевий газ від Януковича? Де той газ, який мав би понизити тарифи? На нема і не буде його! Тому що Україна добуває понад 20 мільярдів газу. А ЖКХ споживає лише 18 з лишком. Так я хотів би запитати, де свердловини Шуфрича, як себе почуває в цій ситуації пан Бойко, який володіє також багато чим в Україні через посередників? Тому я ще раз підкреслюю для киян і для українців. Ніякого пониження тарифів не буде. Ніякий дешевий газ від Януковича сюди не прийде. Просто здали флот, здали Крим. І будуть ще чого багато здавати не маючи будь-яких компенсаторів. Тому що не це було метою. Була мета лягти, вибачте мене, під того сусіда, який могутніший. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Григорій Калетнік.
10:24:03
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.
Шановний головуючий, шановні колеги! Місцеві органи влади, працівники охорони здоров’я Полтавської області висловлюють серйозну тривогу з приводу імунопрофілактики дитячого населення. Таку ж тривогу висловлювали членам фракції Компартії України, які минулого тижня працювали з виборцями на Львівщині, Івано-Франківщині та ряді інших областей працівники медичної галузі в цих регіонах. Залишки вакцини для проведення вакцинації дітей першого року життя проти кашлюку, дифтерії, правцю, які залишилися з минулого року, практично вичерпані.
Аналогічна ситуація склалася з вакцинацією дітей проти поліомієліту, з кору, паротиту та краснухи. Це ставить під загрозу виконання обсягів щеплень дитячого населення проти інфекцій, які керуються засобами імунопрофілактики і сприяє виникненню епідемічного неблагополуччя.
Від імені фракції Компартії України пропоную Міністерству охорони здоров’я разом з Кабінетом Міністрів України негайно вишукати можливості і допомогти закладам охорони здоров’я Полтавської області і усієї держави в забезпеченні оральною поліомелітною вакциною, комплексними вакцинами проти дифтерії, кашлюку, правцю, кору, паротиту та краснухи. Це дасть можливість запобігти спалаху цих інфекційних захворювань та захистити наших дітей від хвороб. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Калетнік, фракція Партії регіонів. Будь ласка, запрошую вас до виступу. Наступним буде виступати Гасюк.
10:26:04
КАЛЕТНІК Г.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, телерадіослухачі! Розвиток освіти у будь-якій країні значною мірою визначає не тільки рівень відтворення інтелектуального потенціалу суспільства, але і створює умови для здійснення науково-технічного та соціально-економічного прогресу. Тому освіта, як засіб визначення орієнтирів реформування галузей економіки та інших сфер діяльності повинна мати випереджувальний характер. Реалізація стратегічних напрямів аграрної політики спрямованих на глибоке реформування сільського господарства на засадах приватної власності на землю та майно, нарощування обсягів виробництва конкурентноспроможної продукції, створення умов для вільного вибору видів виробничої діяльності значною мірою залежить від рівня підготовки фахівців, зайнятих в агропромисловому виробництві і обумовлює необхідність нового підходу до кадрового забезпечення села.
На сьогоднішній день ми маємо 23 вищі навчальні заклади III і IV рівня акредитації та 118 – I і II рівнів. Зауважу, що до галузевого підпорядкування Мінаграрної політики належить 10 відсотків загальної кількості закладів рівня III, IV та 19-ть – I, II. А це значить, що аграрна освіта займає в галузі освіти України майже 30 відсотків і йде на другому місці після закладів Міністерства совіти.
Контингент студентів становить всього понад 250 тисяч осіб, з них майже 80 відсотків студенти – це сільська молодь. Постає питання: „Багато це чи мало?” Наведу один приклад. По всім відомому напряму підготовки „агрономія” в середньому за 3 роки річний випуск агрономів становив 2 тисячі 800 осіб або з розрахунку на 10 тисяч гектарів – це 0,7 особи. Ветеринарів підготовлено на 3 тисячі умовного поголів’я за 3 останніх роки по одному фахівцю. Невід’ємною складовою діяльності аграрних вищих навчальних закладів є наукові дослідження. С цією метою у структурі вищих навчальних закладів функціонують науково-дослідні інститути та проблемні лабораторії, створено майже 800 кафедр на виробництві, дорадчі служби.
На сьогодні перед вітчизняними, освітніми та науковими закладами стоїть складне завдання пошуку компромісного балансу між стимулюванням сільгоспвиробництва через заходи бюджетної підтримки та його впливом і залежністю від соціального розвитку села. Високий потенціал аграрної освіти та науки в змозі вирішити актуальні проблеми агропромислового комплексу та підготовки спеціалістів з вищою освітою за світовими стандартами.
Тому, зважаючи на вище сказане, хочу звернути увагу на те, що такий важливий напрям як аграрна освіта і наука є надважливим напрямом розвитку освіти і науки України. А зважаючи на те, що наша країна являється аграрною, хочу внести пропозицію визнати аграрну освіту пріоритетним напрямом розвитку освіти України та покласти відповідальність на Міністерство аграрної політики України за розвиток цього напряму. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Народний депутат Гасюк передає право на виступ Юрію Сербіну, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Ярослав Кендзьор.
10:29:17
СЕРБІН Ю.С.
Шановні колеги! В програмі уряду провладної коаліції було одне з основних питань – це підвищення рівня забезпечення житлом наших громадян. Який же зараз стан в цьому питанні? Давайте проаналізуємо статистику.
Статистика показує, що зростання за перший квартал 21 відсоток. Але якщо ми будемо аналізувати цю цифру, то виходить зовсім інше, що це зростання відбулось в основному з приводу вводу в експлуатацію одноквартирних будинків. А чому вони вдруг почали будуватись? Да не почали вони будуватись. Просто уряд Тимошенко в листопаді минулого року прийняв рішення про узаконення незаконного будівництва, самовільного будівництва. Ось вам і пішло зростання в першому кварталі, бо люди почали узаконювати оце незаконне будівництво.
А реальний стан справ полягає в тому, що ввод житла за перший квартал знизився майже на 40 відсотків. І те, що ми зараз робимо, то ми приведемо до того, що через два роки вартість всього житла збільшиться і буде такою ж як була 3 роки тому при будівельному бумі. Бо все одно люди народжуються, слава Богу, бо все одно сім’ї зростають і потреба в житлі велика. Бо в нас на людину є 20 метрів квадратних, а в той же Німеччині – більше 45 метрів.
Що потрібно робити нарешті для того, щоб доступне житло або житло взагалі зсунути з мертвої точки? Ми кажемо, і це розумно, що людина повинна мати змогу купити це житло. Але що зараз ми робимо реально? Житло зростає в цінах знову, бо у нас ніхто не контролює ціну на той же метал, а без цього металу житло побудувати не можна.
Під час кризи вартість металу була, тонни металу, була 4-4,5 тисячі, зараз 7,5 тисяч. Що зросло? Газ, кажуть, не зріс в ціні, то що зросло? То чому ми тоді кажемо, що ми будемо будувати, якщо у нас нема ніякого контролю над цінами. І, навіть якщо житло буде будуватися, то воно не зможе купуватися нашими людьми. Це перше питання. І, на жаль, я от був на нараді у Прем’єр-міністра, на жаль, це питання навіть не висвітлювалося і не було прийнято жодного рішення.
Друге питання, що потрібно людині? Потрібний реальний кредит, тобто відновити реальну іпотеку. При уряді Тимошенко Президент і Національний банк не давав цього робити. Зараз і Національний банк, і Президент, і Прем’єр працюють в одній команді. Що заважає зараз дати реальне рефінансування для державних банків, а їх зараз уже п’ять для того, щоб кредити для наших людей знизити до 12-14 відсотків? Да, відсутнє просто бажання вирішувати ці проблеми. А ці проблеми накопичуються знову і знову. Ми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
СЕРБІН Ю.С. … доступне житло. Но ми знаємо з досвіду Києва, от тут десь знаходиться Сан Санич Омельченко, якщо він ввів програму 50 на 50, то люди, маючи гарантії, що бюджет їм поверне ці 50 відсотків, самі понесли свої кошти. То якщо ми приймемо дворічне планування бюджету, то ми зможемо збільшити ще мінімум на 2 мільярди будівництво житла і того ж самого задельного, бо без цього ми тільки будемо підвищувати ціни, і наші люди знову залишаться без житла.
Брак часу, але саме головне. Уряд не займається…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона", останній виступ.
10:33:13
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”. Партія „За Україну!” вимагає від Генеральної прокуратури та МВС швидкого і об’єктивного розслідування загибелі у Шевченківському районі Києва студента Ігоря Індила. Причиною його загибелі, як відомо, стали численні черепно-мозкові травми, отримані у відділенні міліції.
Обставини події, характер травм, тривале приховування працівниками міліції факту загибелі затриманого, спроби тиску на свідків, суперечливі заяви після трагедії, чотири безрезультатні виклики швидкої допомоги і нарешті, дивна заява міліції про загибель студента через неодноразові падіння і удари головою можуть мати єдине логічне пояснення: затриманий загинув унаслідок злочинних дій працівників міліції.
Чи можна вважати реакцію правоохоронних органів на цей злочин адекватною? На нашу думку категорично ні. Той факт, що вчора, 1 червня, сотні людей зібралися під Шевченківським райвідділом міліції і в більшості областей України пройшли акції солідарності з вимогами покарати вбивць, свідчить, що українці не погоджуються бути мовчазними жертвами. Але в багатьох містах міліція тиснула на організаторів цих мирних акцій, прагнучи їх зірвати. І ця кругова порука нас не може не турбувати.
Тому окремим предметом розслідування мають стати спроби приховати як сам факт загибелі затриманого, так і справжні причини цієї загибелі, а також спроби структур Міністерства внутрішніх справ втручатися у проведення мирних громадських акцій, учасники яких вимагали покарати працівників цього відомства.
Партія „За Україну!” переконана, що загибель людини у міліцейському відділенні внаслідок черепно-мозкових травм і наступні спроби міліцейського начальства вигородити працівників міліції, дії яких призвели до трагедії, вимагає щонайменше негайної відставки начальника управління у Шевченківському районі міста Києва.
Якщо навіть після арешту Пукача і подільників Лозинського, міліціонери продовжують убивати людей, це значить, що вони і далі вірять у свою безкарність.
Партія „За Україну!” наполягає на тому, щоб Верховна Рада постійно тримала під контролем цю справу і сьогодні створила з цією метою тимчасову слідчу комісію. Оскільки факти смерті людей у різних відділеннях міліції по всій Україні є непоодинокими. Тільки завдяки журналістам із телеканалу „1+1” та тепер всім іншим засобам масової інформації ця трагедія стала відома Україні і українцям.
Значить ми повинні дати цій трагедії належну оцінку, щоб вона більше не повторилася у жодному райвідділі міліції по всій країні і щоб невинні люди не гинули у цих застінках. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Виступи завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у промовах народних депутатів України, я прошу секретаріат підготувати відповідні листи, звернення та доручення.
З приводу останнього виступу, пов’язаного зі смертю студента в Шевченківському райвідділі чи райуправлінні міліції. Учора Верховна Рада України, як ви знаєте, шановні колеги, послухала інформацію з цього приводу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві Олексія Крикуна. І, очевидно, присутні народні депутати погодяться з тим, що він був відкритий для діалогу і для спілкування і заявив, що встановлення істини в цьому питанні є справа честі і для нього як керівника міліції, і як для батька, для того, щоб попередити щось подібне у майбутньому. І ми домовилися, що хід розслідування цієї справи Верховна Рада України в особі відповідних комітетів буде тримати на постійному контролю. Якщо буде потрібно, ми повернемося до розгляду цього питання.
Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду питань, визначених…
ІЗ ЗАЛУ. З процедури.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Визначених розкладом на сьогодні. Якщо є необхідність, шановні колеги, від фракцій з приводу організації нашої роботи сьогодні, будь ласка, по одній особі.
Будь ласка, Роман Зварич. Хто від БЮТ буде виступати? Будь ласка, по одній хвилині. Михайло Чечетов, бачимо.
10:37:51
ЗВАРИЧ Р.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Частина третя, останнє речення частини третьої статті 25 Регламенту Верховної Ради України пише таке: „У дні проведення пленарних засідань щотижня в середу відводиться час для розгляду питань, підготовлених і запропонованих у визначеному цим Регламентом порядку парламентською опозицією”.
Натомість сьогодні порядок денний, який нам розданий, значиться питання, яке внесене Президентом України за номером, зокрема, 6450. Мова йде про Закон про судоустрій і статус суддів. Я думаю, що треба мати дуже буйну фантазію і придумати, що Президент знаходиться в опозиції, хоча після підписання ним Харківських угод, можливо, ви мали на увазі, що Президент в опозиції до української держави. Але, насамперед, я хотів би зазначити, що це є виключне право опозиційних фракцій.
Тому я би просив…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Михайло Чечетов.
10:39:03
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые
коллеги! Я понимаю, что обсуждение или выступление от фракций с разными
социально-резонансными
вопросами они в какой-то степени
накалили ситуацию в зале.
Мы сейчас входим
в нормальный ритм работы. Как вчера, когда и левая, и правая часть зала вместе
показывали, что более 300 депутатов готовы голосовать и голосовали нормально, с
обсуждением за те законопроекты, которые выносились в зал.
Я хочу сказать,
что законопроекты, которые внесла оппозиция, они первые стоят, мы их будем
рассматривать. Но до 2 часов остается еще люфт времени. И поэтому в данной
ситуации Президент как глава государства имеет право внести законопроект и
просить рассмотреть его как внеочередной. Мы ее включим в повестку дня сегодня,
рассматривать не будем, и другие вопросы, которые в повестке дня, до 2 часов мы в состоянии рассмотреть, если
будем продуктивно работать, как вчера.
Я призываю к нормальной продуктивной работе. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Інших застережень немає? Не бачу. Будь ласка, Сергій Соболєв.
10:40:20
СОБОЛЄВ С.В.
Соболєв, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і порядок”.
Я хотів би підтримати колег з "Нашої України”, оскільки це виключний перелік питань, який визначається опозицією. Опозиція на сьогодні визначена. Це дві фракції: "Блок Юлії Тимошенко" і "Наша Україна-Народна Самооборона". Ми запропонували той порядок денний, який на сьогодні є.
Більше того, цілий ряд питань не були включені, оскільки ясно, що вони не встигнуть розглянути, безпосередньо, і ці питання ми не зможемо пройти на цьому пленарному засіданні в середу.
Саме тому у нас прохання. Є завтра день, коли традиційно розглядаються всі питання, які пов’язані з судоустроєм, будь ласка, перенесіть це питання. Більше того, воно не розглядалося на Погоджувальній раді. Документи ми отримали лише сьогодні зранку, це багатотомне видання. Тому прохання, щоб це питання розглядалося в порядку денному завтра, як цього вимагає Регламент. А сьогодні ми могли б розглянути всі ті питання, які безпосередньо є в порядку денному. А включення в порядок денний – це може відбутися завтра. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні народні депутати! Переходимо до роботи. Дозвольте лише відреагувати на ті пропозиції, які щойно прозвучали. Я просив би шановних колег, навіть не просив би, а благав би не шукати приводи для збурень. Тоді давайте, якщо йти за таким підходом, то вийде так, що в середу на роботу буде приходити опозиція, а всі інші дні буде на роботу приходити коаліція.
І давайте таким чином, шановні колеги, подивимося на розклад нашої роботи, і ви побачите авторство щодо законопроектів протягом тижня. То давайте тоді будемо проводити відповідну чистку. Це не відповідає і традиції парламентській, це не відповідає парламентській практиці.
По-друге, там ніде в Регламенті не написано, що винятково. То якщо найдете таке слово, я вам вклонюся низько.
І по-друге, шановні колеги, замість того, щоб відводити час на з’ясування стосунків, я думаю ми вже б розглянули питання про включення до порядку денного всіх законопроектів, які були визначені, і розглянули всі інші. Тому я просив би не шукати приводів для протистояння, у нас буде для цього ще багато інших підстав.
Переходимо до практичної роботи. Нам потрібно
включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо розвитку
підприємництва). Реєстраційний номер 6233. Автор – народний депутат України
Наталя Королевська.
Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного законопроекту 6233. Прошу голосувати. Ми ж включаємо тільки, не розглядаємо, а включаємо. Прошу голосувати.
10:43:17
За-185
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону (6353) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності службових осіб за перешкоджання підприємницькій діяльності. Прошу голосувати.
10:43:52
За-169
Анатолій Матвієнко, мікрофон.
10:43:59
МАТВІЄНКО А.С.
Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна - Народна Самооборона".
Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас як до представника коаліції, звертаюся до коаліції, до Партії регіонів як найбільшої фракції цієї коаліції. Ну якщо ми поважаємо демократію, я розумію що можете не підтримувати закон, але якщо ми відводимо середу для законопроектів опозиції, то ми маємо право представляти свої законопроекти, аргументувати їх, зрештою люди мають чути, що ж опозиція пропонує.
Ви можете опонувати, можете не підтримувати, але просто ігнорувати включення в порядок денний, Володимире Михайловичу, є абсурд, це не демократія, а це якась „охлократія” коаліції по відношенню до права опозиції.
Більше того, Володимире Михайловичу, якщо ці законопроекти узгоджені на Погоджувальній раді, ми їх включаємо і не обговорюємо, зараз ми заводимо якусь іншу процедуру. Якщо можна, очевидно варто було б переглянути можливість опозиції в середу обговорювати законопроекти, які вона вносить. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу
прислухатись до пропозицій нашого колеги
і підтримати включення до порядку
денного, далі вже Верховна Рада України
буде визначатися: приймати позитивне рішення за наслідками обговорення, чи ні.
Просив би це врахувати для того, щоб у нас була нормальна компромісна робота.
Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню та кількості контролюючих органів. Реєстраційний номер 6351. Прошу голосувати.
10:46:00
За-172
Рішення не прийнято.
Що ви мені пропонуєте?! Щоб я переконав, вийшов, вклонився кожному депутату? Я керую Верховною Радою, а не фракцією. Ви спочатку проголосуйте всі. Так, заспокойтеся.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 117. От, 117! Де ваші решта люди? "Наша Україна - Народна Самооборона" – 53, комуністів – 0,”Блок Литвина” – 1, позафракційні – 1.
Ви ж подивіться спочатку, що, ви ж самі не голосуєте. Кого ви звинувачуєте? Заспокойтеся.
Будь ласка, Ірина Геращенко.
10:46:50
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги! Я звертаюся в першу чергу до представників більшості, які так сумлінно переживають і вболівають за те, як сьогодні більшість і ваш Президент виглядає в Європі. Я хочу нагадати вам, можливо, ви не знаєте, що зараз в Україні присутні доповідачки Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи. І ми сьогодні на зустрічі з доповідачками донесемо про те, що по суті опозиція блокується вже не тільки в ефірі і де завгодно, а і в парламентському залі, що ви в сесійній залі не даєте опозиції просто поставити законопроекти на обговорення.
Ми ще раз звертаємося до вас насправді бути конструктивними і не робити, знаєте, для зовнішнього вектору звернення, що тут у нас є демократія. І для внутрішнього – насправді повне ігнорування прав опозиції. Будь ласка, ще раз звертаємося до здорового глузду партії і особисто до Володимира Литвина. Будь ласка, зверніться до вашої фракції, щоби „Блок Литвина”, як демократичний блок, підтримав голосування опозиції по внесенню до порядку денного наших законів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я ще раз звертаюсь до всіх і прошу, шановні колеги, питання включення до порядку денного – це технічне питання, у процесі розгляду кожен прийме рішення, давайте шукати компроміс.
Будь ласка, Іван Кириленко і будемо далі працювати.
10:48:15
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я не знаю, що відбулося в залі і що відбулося після Погоджувальної ради у понеділок, що могло статися за ніч. Вчора Верховна Рада продемонструвала унікальну здатність працювати конструктивно. Десятки законопроектів розглянуті, абсолютна більшість прийняті понад 300 голосами не залежно це автор – уряд чи автор – опозиція, чи автор – коаліція. Вони на розвиток держави.
Що сталося сьогодні? Подивіться, які законопроекти стоять у порядку денному. Ми розуміємо, що може бути різне голосування по ним, ми розуміємо, що щось непопулярне єсть. Але не включити до порядку денного, для чого ми тоді прийшли сьогодні до залу?
Володимире Михайловичу, у нас єсть два підписи, ми вимагаєм перерву і Погоджувальну раду керівників фракцій для того, щоб з’ясувати, що сталося за ніч. Ми просимо вас зараз оголосити перерву, ми положим вам на стіл заяву, і з’ясувати проблеми, що сталося. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська. Завершим розгляд питання і оголошу перерву. Тільки що поступили підписи, я з вами абсолютно погоджуюсь тут.
Алла Александровська, мікрофон.
10:49:18
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Алла Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.
Уважаемые
коллеги, уважаемый Владимир Михайлович, вы правильно говорите о том, что
это норма Регламента чисто техническая, и мы
руководствуемся вполне прагматичными мотивами и не нужно обвинять нас в каких-то
политических подходах, что мы не хотим рассматривать ваши законопроекты. Ну,
вот, например, наша фракция не поддержала включение в повестку дня законопроект (номер 6233) –
это касается внесения изменений в Закон
о местном самоуправлении.
Вот почему, я
считаю, мы правильно поступаем, не включая даже в повестку дня, что бы
не тратить время абсолютно на пустопорожние
разговоры. Этим законопроектом предлагается включить норму, при
которой местные советы должны будут
руководствоваться инициативами, предложениями субъектов предпринимательской
деятельности. Ну вот, например, мы сегодня слышали, что творится в
Харькове по вырубке леса. Вы представьте, богатые люди будут приходить
в городской совет и требовать
принятия определенных решение, которые
конечно же выгодны им. У нас уже гольф-клуб построили. Кому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка.
10:50:30
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Понимаете? Поэтому я хочу обратиться к тем, кто вносит такие законопроекты. Вы лоббируете интересы богатых людей. И не нужно наводить тень на плетень.
Мы, коммунисты, никогда не будем поддерживать такие...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Павло Сулковський, і будемо далі голосувати.
10:50:49
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.
Павло Сулковський, фракція Партії регіонів, Рівненщина. Володимире Михайловичу, я хотів би до вас звернутись. От Іван Кириленко, керівник фракції „БЮТ”. Значить, Іване Григоровичу, чому ви хочете перерву зробити, що не голосують ваші члени фракції. 117 – на табло. Всі голосування по вашому порядку денному голосують, 44 депутати від „БЮТ” не голосують. Навіщо вам з’ясовувати чи на перерві, ви з’ясуйте після роботи з своїми членами. Чого ви маєте претензію до інших народних депутатів?
Ми будемо голосувати, я вважаю, фракція Партії регіонів тоді, коли ви по своїй пропозиції до єдиного депутата будете голосувати першими. От тоді ми і вас будемо підтримувати, но коли ви вносите пропозицію і не голосуєте, то скажіть, будь ласка, яка логіка є нам вас підтримувати, коли ви самі себе не підтримуєте. Я вважаю, що це ганьба, такі позиції і такі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, від фракцій обмінялися думками.
Тепер я далі ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про введення податкових канікул для малого бізнесу (реєстраційний номер 6354). Прошу голосувати.
10:52:23
За-181
Рішення не прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 127, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 53, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 1, позафракційні – 1.
Будь ласка, з мотивів голосування, я бачу, з мотивів голосування Олег Ляшко. Потім Арсеній Яценюк.
10:52:47
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”. Я до колеги, який казав, що вони будуть голосувати тоді, коли проголосуєм ми.
От щойно за законопроект про ведення податкових канікул для малого бізнесу фракція "Блоку Тимошенко" проголосувала 137 чоловік – у повному складі. Інші члени, які не голосували, вони перейшли до вашої коаліції. Чого ви не голосуєте? Але насправді то казуїстика, яка… хто там голосує, хто не голосує. Малий бізнес має знати в принципі, що провладна коаліція не підтримує, відмовилась від обіцянки Президента Янукович про запровадження канікул для цього малого і середнього бізнесу. Оце істина. А придумувати, що ми не голосуємо, тому що у вашій хтось там встиг проголосувати – це все казуїстика, а людей цікавлять конкретні справи. І єдине, що ми можемо зробити для людей, це принести їм якусь користь. У даному випадку полегшити життя бізнес-середовища, на якому ми всі з вами паразитуємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсеній Яценюк, будь ласка.
10:53:58
ЯЦЕНЮК А.П.
Шановні колеги, звичайно те, що відбувається в залі щодо невключення до порядку денного документів і законопроектів від опозиції, не є притаманно демократичному суспільству.
Але я хотів би зараз зупинитися на законопроекті, який передбачає скорочення видатків Президента України, Верховної Ради України і Кабінета Міністрів України на 20 відсотків. Цього року ці видатки вищі, ніж 2009 року. Весь світ потерпає від економічної кризи далі, і Греція, до прикладу, скоротила видатки свого сектору державного на 20 відсотків. Якщо вчора було задекларовано про те, що Україна йде шляхом Європейського Союзу, то я би порадив в першу чергу провладній коаліції скоротити видатки на самих себе.
І останнє. Не голосування за включення даного законопроекту до порядку денного є не що інше, як невиконання для фракції Партії регіонів Указу Президента (уже Указу Президента Янукович) і доручення Президент (уже доручення Президента Янукович), видане два місяці тому. Тому я до вас звертаюся, скоротіть видатки і збережіть фінансову систему країни. Видатки на себе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Горіна. Одну хвилиночку! Горіна. Уже виступили від фракцій.
10:55:09
ГОРІНА І.А.
Уважаемые
коллеги! Что лучше всего получается делать у нашей оппозиции? Это выдавать абсолютную ложь за абсолютную правду, манипулировать
человеческим сознанием, псевдолозунгами поднимать, будоражить народные массы
людей, фальсифицировать фактами и понятиями.
Закон о малом
бизнесе, о каникулах. Как обычно работала оппозиция БЮТ, которая была властью?
Вы вспомните те законы, которые вносились и через неделю отменялись, потому что
эти псевдозаконы были вырваны из контекста. Что я хочу сказать? Сегодня
заседает комитет по реформам, возглавляемый Президентом Янковичем, там будет
оглашена программа реформ и под каждым пунктом будет подложен законопроект. И
там есть законопроект об упрощенной системе налогообложения и каникулах для
малого бизнеса, который будет сегодня оглашен, внесен в Верховную Раду. А тот
законо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, будь ласка. (Шум у залі)
10:56:23
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Шановні колеги, голосування, яке відбувається ще і ще раз демонструє, як корисно інколи депутатам мінятися місцями. Бо дехто із тих, хто сьогодні говорить про права опозиції, трошки підзабув, як вели себе трошки раніше, це по-перше.
Друга теза, от давайте подивимося ті законопроекти, які не включені до порядку денного, вони що, вирішують проблеми мало захищених верств населення? Вони вирішують питання тих людей, які сьогодні є найбільш знедоленими? Я сьогодні, крім того, що представляю фракцію комуністів, я представляю Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Я не побачив там цих питань.
І третє, ви знаєте, коли говорять про любов до опозиції, то сьогодні пропонують включити питання до розгляду, а завтра вони зобов’яжуть більшість Верховної Ради голосувати за законопроекти лише тому, що вони подані опозицією, для того, щоб демонструвати любов до опозиції. Дякую. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже виступили від фракцій.
Шановні колеги, я прошу заспокоїтись і прислухатися до того, що говорив Петро Степанович Цибенко. Бо давайте згадаємо, які були блокування один одного з приводу прийняття Закону про державні соціальні стандарти. І давайте позбудемося цієї практики, аргументи давайте будемо висловлювати. (Шум у залі)
Ставлю на голосування… (Шум у залі) Ну, тоді опозиція блокувала, зараз ви блокуєте. Яка різниця? (Шум у залі) Зараз завершимо розгляд питання про включення до порядку денного і оголосимо перерву. Ми ж домовилися з вами.
Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік”(реєстраційний номер 6389).
10:58:29
За-183
Рішення не підтримано.
Ставлю на голосування про включення до порядку денного… Зніміть з голосування. З мотивів Сергій Соболєв.
10:58:40
СОБОЛЄВ С.В.
Дякую, фракція "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”.
Шановні колеги, я розумію, що можна не підтримувати ті чи інші законопроекти, вимагаючи, щоб вони захищали соціально наших працівників. Але вибачте, ну, як можна не підтримувати законопроекти, які стосуються мільйонів наших громадян, яких викинули на роботу на ринки, в малий бізнес? Саме на це і направлені законопроекти, які внесені сьогодні в парламент, а саме: підтримати тих людей, які самі собі створили робочі місця, не йдуть нікуди просити у держави ніяких робочих місць, ні допомоги по безробіттю. І в цих умовах, фактично, правляча коаліція робить все можливе, щоб такі законопроекти навіть не почали розглядатися.
Обіцяти, що вони колись будуть внесені, ці обіцянки ми вже чуємо сто днів. Саме тому прохання, законопроект останній Яценюка, три законопроекти, які внесені нашою фракцією ще раз поставити на голосування…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка. Потім Михайло Чечетов.
10:59:55
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона". Шановні народні депутати, шановні наші виборці! Кожному сьогодні роздали по 2,5 кілограма одного закону, я кажу про вагу, Закону „Про судоустрій”. Подивіться, будь ласка, на здоровий шрифт, подивіться, будь ласка, на папір: всі зворотні сторінки, вони вільні. І це в державі, яка потерпає від кризи.
Так от цей законопроект, який зараз вніс Арсеній Петрович Яценюк, передбачає скорочення видатків на все, в тому числі на таку безглуздість. Тому що це 450, це тонна паперу, зекономити можна було зараз 750 кілограм. Це річна потреба районних шкіл, сільських районних шкіл. Що ви жируєте, куди ви далі жируєте?! Куди ви далі збираєтесь завтра робити такі помпезні акції в Палаці „Україна”? За це все треба розраховуватися. З яких рахунків? Президент Сполучених Штатів виступає на лужайкє, економлячи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Михайло Чечетов.
11:01:12
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемые
коллеги! Я прошу всех успокоиться. Вот смотрите, почему вчера мы голосовали. Да
потому что и предложения от оппозиции, они действительно были нацелены не на
получение политических дивидендов, а на благо страны.
Я приведу пример.
Мы сегодня на совете фракции рассматривали 3 законопроекта Андрея Парубия, я,
кстати, к нему отношусь с глубочайшим уважением как к человеку. И мы
посмотрели, на эти, казалось бы, законопроекты надо было по одной фамилии отсечь. Мы профессионально
посмотрели. Да, один законопроект мы не будем голосовать, а 2 законопроекта
Андрея Парубия мы поддержим. Того, что они нормальные, они дают пользу и
народу, и стране.
Поэтому любые
законопроекты, которые будут направлены на улучшение экономики, на повышение
социальных стандартов, на укрепление украинской государственности мы поддержим.
Но там, где будет попытка получить политические дивиденды за государственный
счет, вот эти законопроекты конечно, мы поддерживать не будем. Что мы видим
и сегодня. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про судоустрій і статус суддів. Реєстраційний номер 6450. Прошу голосувати.
11:02:41
За-239
Рішення прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 168, "Блок Юлії Тимошенко" – 14, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 7, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 4.
Шановні народні депутати, на вимогу 2 фракції: фракції "Блок
Юлії Тимошенко" та "Наша Україна - Народна Самооборона" – оголошую перерву на
30 хвилин для проведення консультацій, а також проведення засідання
Погоджувальної ради.
Перерва до 11 години 35 хвилин. Керівників фракцій, я наголошую, керівників фракцій прошу зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради України.
Після перерви
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати робочі місця.
Як ви знаєте, на вимогу двох фракцій було оголошено перерву на 30 хвилин для проведення консультацій. Я просив би тоді від ініціаторів перерви зробити виступ. Іване Григоровичу, Миколо Володимировичу, хто буде виступати?
Іван Кириленко, будь ласка. Мікрофон увімкніть Івана Кириленка. Так, мікрофон, будь ласка, увімкніть. Уже працює.
11:38:17
КИРИЛЕНКО І.Г.
Не включений мікрофон.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Щойно ми на засіданні Погоджувальної ради керівників фракцій від імені опозиції загострили питання, які згідно Регламенту сьогодні треба розглянути в сесійній залі.
Ще раз нагадую, порядок дня середи формується за пропозицією опозиційних сил. Офіційним листом до керівництва Верховної Ради, до засідання Погоджувальної ради до понеділка ми звернулися саме з тими питаннями, які щойно Верховна Рада голосувала за включення до порядку денного. Саме з цими, я підкреслюю, саме з цими питання. Не ті, які далі стоять, депутатські, а саме з цими, які ми пропонували. На жаль, нас не підтримали колеги.
Я і ще раз загострюю питання на тому, що включення до порядку денного, це не розгляд невідкладний. Включити до порядку денного, потім розглядають питання комітети, потім – розглядаємо в сесійному режимі. Будуть альтернативи за 14 днів внесені чи урядові, чи від коаліції – вони теж будуть розглядатися. І яке рішення прийме Верховна Рада – це рішення Верховної Ради. Є процедура і першого, і другого читання. Напевне, ж будуть враховані якісь пропозиції і однієї сторони, і іншої.
Ви сьогодні не підтримали включення до порядку
денного. Ви прекрасно розумієте, що у вас 250 голосів. У другої частини залу
таких голосів немає. Ми ж для декорації теж не приходимо сюди в зал. Тим паче,
вчорашній день показав: половина законопроектів, які вносилися від коаліції,
від депутатів коаліції, половина – і від уряду, половина, яка вносилася від
депутатів опозиції. 37 із 40 розглянуті і по абсолютній більшості прийнято
результативне рішення.
Ми розуміли, що деякі питання вас вчора не влаштовували, і ви їх делікатно перенесли на повторне друге читання. Ми теж це бачили. Було три резонансних закони такі, які якби навіть не включили до порядку денного, не розглядали, викликали б величезне збурення, але вони розглянуті були. Тобто ви не залишили поля для критики, не залишили поля для обурення. Чому сьогодні це поле створилося?
Я звертаюся до колег від коаліції. Ми просимо повернутися ще раз до питань, які ми просили включити до порядку денного і проголосувати позитивно. Коли вони будуть розглянуті – на наступному тижні, завтра чи в п`ятницю – це вже рішення комітетів, які розглянуть ці питання, але включити до порядку денного ми просимо, щоб ви підтримали.
Деякі колеги закидали нам за те, що чому не соціальні. Три тижні тому були внесені саме соціальні законопроекти, вони теж мали таку ж саму долю, як і попередні. І в залі останні 5 тижнів жодної пропозиції на середу, яку вносить опозиція і опозиційний уряд не підтримано включення до порядку денного. Колеги, ну це не демократично.
Володимире Михайловичу, і ще раз, згідно рішення Погоджувальної ради ми просимо ще раз колег проголосувати позитивно за включення до порядку денного. Не розгляду, а включення до порядку денного цих питань, які стоять першими п`ятьма, які стоять у вас на першій сторінці порядку денного сьогодні. Прошу ще раз повернутися і проголосувати за включення до порядку денного. Як уже зал розгляне…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, виступ.
11:41:27
КИРИЛЕНКО І.Г. Я вибачаюся, як уже зал розгляне це питання, яка буде доля цих законів – це вже друге питання. Зараз ми просимо включити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, інформую вас, що засідання Погоджувальної ради фактично завершилося безрезультативно, оскільки пропозиція з боку двох фракцій - "Наша Україна - Народна Самооборона" та фракції БЮТ – полягає в тому, щоб коаліція проголосувала за законопроекти, які запропоновані від опозиції до включення до порядку денного. З боку опозиції… з боку коаліції була інша пропозиція, і що продовжуємо працювати над іншими законопроектами, їх 14, які запропоновані опозицією, і значна частина з них підтримується з боку коаліції.
Таким чином, рішення буде загалом позитивним. Тому не дивлячись на мої пропозиції примирити сторони і знайти компромісне рішення для того, щоб ми працювали злагоджено в середу, в четвер і в п’ятницю, не знайшло відповідної підтримки.
Тому я зараз поставлю на голосування ту пропозицію, яку я виказав на Погоджувальній раді: повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного законопроектів 6233, 6353, 6351, 6354, 6389, повернутися до розгляду цих законопроектів. В разі позитивної підтримки ми кожен окремо законопроект розглянемо про включення до порядку денного. Якщо буде інша пропозиція, то поставлю на голосування пакетно в разі, якщо Верховна Рада України підтримує пропозицію про повернення до розгляду питання про включення цих законопроектів до порядку денного. Пропозиція зрозуміла і сприймається? Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного законопроектів: 6333, 6353, 6351, 6354, 6389. Прошу голосувати.
11:44:01
За-187
По фракціях… Рішення не прийнято.
Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 129, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 57, комуністів – нуль, „Блок Литвина” – 1, позафракційні – нуль.
Оголошується до розгляду проект Постанови про відзначення на державному рівні 750-річчя заснування міста Бучача Тернопільської області. Шановні колеги, у нас також є проект постанови про відзначення 925-річчя заснування міста Луцька та проект Постанови про відзначення 700-річчя заснування міста Ковеля. Можна було б піти за такою пропозицією, шановні колеги, зробити доповіді по трьох законопроектах. Співдоповідь буде робити голова Комітету з питань культури і духовності, обговорити їх, а проголосувати кожен окремо законопроект, і таким чином ми отримаємо позитивний результат.
Я ставлю на голосування про об’єднання розгляду цих законопроектів і щодо розгляду їх за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:45:20
За-263
Рішення прийнято.
Я запрошую до доповіді Стойка Івана, потім Карпука Володимира… і Карпука Володимира по двох законопроектах. Будь ласка.
11:45:35
СТОЙКО І.М.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я шкодую, що так сталося, що наші колеги покидають зал. Але тим не менше, вашій увазі пропонується проект Постанови Верховної Ради України „Про відзначення на державному рівні 750-річчя заснування міста Бучач Тернопільської області”.
Метою цієї постанови є організація і проведення даного заходу на державному рівні, а також наше завдання створити оргкомітет з підготовки і проведення даних заходів в Тернопільський області, розробити і затвердити план відповідних заходів, передбачити виділення державних коштів, а також коштів з місцевого бюджету.
Декілька слів про місто Бучач, якому виповнюється 750 років. Це, справді, місто, яке заснован у ХІІІ столітті, у 1260-му році перша згадка, уже в XVI столітті воно отримало Магдебурзьке право. На сьогоднішній день у Бучачі проживає 15 тисяч населення, є багато пам’яток державного значення, а також місцевого. І, звичайно, що це славне місто має пам’ятки також державно-природного значення. Я хотів би назвати лише декілька – це славна ратуша бучацька, яка сьогодні на реконструкції. Це також оборонні замки, церкви, костел і монастир отців Василіан.
Шановні колеги, за браком часу я не можу більше доповідати суть постанови, але хотів би сказати, що на сьогоднішній день постанова пройшла через профільний комітет, який очолює Володимир Яворівський, і тому я надіюся, що дана постанова буде вами підтримана. Я хотів би, щоб нас не роз’єднувало…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.
СТОЙКО І.М. Тому що постанова не містить жодної політики, це справді 750-річчя, кругла дата. І я хотів би, щоб всі партії і блоки, які знаходяться в нашій залі опозиції і коаліції, проголосували за дану постанову. Заздалегідь дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте. Володимир Карпук. Володимир Георгійович, щодо двох законопроектів, 4 хвилини вам тоді. Да.
11:48:18
КАРПУК В.Г.
Вельмишановний Володимире Михайловичу, високодостойні народні депутати! Вашій увазі пропонуються проекти двох постанов. 4808 – про відзначення 925-ї річниці з дня заснування міста Луцька і 4809 – про 700-річчя з дня заснування м. Ковеля.
Місто Луцьк – це обласний центр Волині. Перша згадка про нього в Іпатіївському літописі 1085 року. Хоча свідчення істориків-археологів свідчать, що це одне з найдревніших міст України, якому є понад 1000 років.
У 1429 році відбувся вікоповний перший з’їзд європейських монархів в місті Луцьку. В 1432 році місто отримало вже магдебурзьке право. Його історія, архітектура, культура пов’язані з впливом багатьох монархій, багатьох народів. Але завше місто Луцьк залишалося українським містом. І тому це дійсно є одне з найвидатніших міст Волині і загалом України, є містком, який пов’язує Україну з Європою.
Місто Ковель засновано 700 років тому назад. Вже в 1518 році місто також мало магдебурзьке право. І дуже, надзвичайно славною сторінкою, про яку мало знають, це було в роки Другої світової війни. За місто Ковель бої тривали 127 днів і ночей. Це дійсно героїчна сторінка, яка описана в багатьох творах, скажімо, Казакевича „Зоря”, - твір, який був відзначений багатьма літературними преміями. Ціллю постанови і метою проекту є забезпечення належних організаційно-правових, фінансово-матеріальних та інформаційних умов для реалізації комплексу заходів, пов’язаних з підготовкою та святкуванням зазначених ювілеїв.
Проектами постанови передбачена підготовка та відзначення на державному рівні 925-річчя міста Луцька, 700-річчя міста Ковеля. Для цього пропонується створити відповідні організаційні комітети, розробити і затвердити плани заходів, виділити потрібні кошти з державного та місцевих бюджетів, забезпечити висвітлення в засобах масової інформації процес підготовки та відзначення ювілеїв.
Хоча рішення комітету було про відхилення цих законопроектів, тому що пропонувалося до загальної постанови переліку пам’ятних дат... але до цього часу ця постанова не прийнята, тому прохання прийняти ці постанови за основу і в цілому з тим, щоби... бо вже обмаль часу залишилося, щоби, дійсно, на високому рівні відзначити такі поважні ювілеї. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.
Володимир Олександрович Яворівський від комітету, будь ласка, Володимире Олександровичу по цих трьох законопроектах.
11:51:19
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні співвітчизники!
Володимир Яворівський "Блок Юлії Тимошенко", голова Комітету з питань культури і духовності.
Звичайно, що великим безглуздям є те, що сьогодні на шостому місяці 2010 року вищий законодавчий орган української держави так і не спромігся прийняти весь список визначних дат на сущий нині рік. І через те ми змушені висіпувати якісь окремі дати, які вже депутати надривно, так би мовити, вносять до Верховної Ради для того, щоб не пропустити якихось видатних дат. Точнісінько те ж саме сьогодні ми маємо.
Вчора ми мали розглянути відзначення ювілею міста Тростянець на Сумщині, тобто це Східна України, мали розглянути 80-річчя першого космонавта-українця, а не першого українського космонавта, як сказано в цій постанові, бо перший все-таки інший космонавт. Але ми не дійшли до них. І сьогодні ми розглядаємо три міста на Західній Україні.
Так склалася наша українська історія, звичайно, що цивілізація рухалася із Заходу на Південь і на Схід. Через те ті міста, які є на Західній Україні, вони древніші, і це цілком закономірно. Багато з них мали Магдебурзьке право, тут можна перераховувати дуже багато, тобто несли якісь колосальні цивілізаційні знаки, вони подавали Україні Південній і Східній.
Я також хочу нагадати про те, що щодо святкування на Тернопіллі міста Бучача є ще одне подання народного депутата Деревляного від БЮТу. Через те комітет однозначно підтримує відзначення цих міст. Це невеликі кошти для бюджету. Значна частина, звичайно, там це буде на рівні місцевих коштів, але я думаю, що Україна повинна знати, що у нас є такі міста, що це українські міста, що ці міста – носії колосальних традицій. Через те я не уявляю собі, хто може проголосувати проти цих рішень. Через те вперед, народні депутати, тисніть кнопки, і все буде справедливо!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є потреба обговорювати нам ці законопроекти? Якщо є, запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів на інформаційне табло.
Андрій Шевченко, потім – Володимир Карпук.
11:53:40
ШЕВЧЕНКО А.В.
Я просто коротко хочу сказати, що, звичайно, буду підтримувати всі три постанови, закликаю колег зробити те саме. І ви знаєте, коли ми часто розглядаємо постанови про відзначення пам’ятних дат у Верховній Раді, вони перетворюються на такий собі конвеєр, коли просто голосуємо і все.
Я думаю, що важливо і зараз, і в майбутньому фокусуватися на тих пам’ятних датах, які дозволяють нам по-справжньому зосередитися на дуже славних сторінках в історії, які дозволяють нам говорити про коріння, про характер, про традиції. І цих три пам’ятних дати, про які ми говоримо, ці три міста, вони точно попадають саме в таку категорію. Думаю, що всі три постанови заслуговують на одностайну підтримку і закликаю голосувати „за”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка, мікрофон.
11:54:23
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, „Наша Україна”.
Шановні колеги, дійсно не потрібно ці речі політизувати, ми проголосуємо і за 350-річчя Тростянця, і за 80-річчя першого українця космонавта Павла Івановича Поповича, і за інші ювілейні дати.
Склалося так, що ми не прийняли цієї постанови. І я хочу сказати, що енциклопедичний довідник лауреатів Нобелівської премії починається з прізвища Агман, який є уродженцем міста Бучача. І про це мало ми знаємо, що багато людей, які отримали цю найвищу нагороду в світі походять з українських міст. Тому давайте не будемо політизувати. І я хочу ще передати (одна хвилина є) передати слово Івану Михайловичу Стойку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Стойко, будь ласка.
11:55:19
СТОЙКО І.М.
Дякую. Шановні колеги, дійсно, ми можемо говорити багато про політику, але сьогодні нас повинна об’єднати і історія, і ці визначні дати. Бо справді Бучач, якщо говорити саме про це місто, мав Магдебурзьке право. Небагато у нас міст має лауреатів Нобелівської премії, про що тут було сказано моїм колегою. І я б хотів, щоб ми, дійсно, розуміли, що ці дати, які будуть, славні дати на державному рівні проводитися, вони будуть підтримані і місцевим самоврядуванням, місцевою владою. І тому я думаю, що ми сьогодні, дійсно, проголосуємо за те, аби ті міста, які сьогодні тут названі, підтримати, і саме людей, які живуть і восени будуть святкувати, зокрема в Бачачі 750-річчя.
Тому, я дякую ще раз наперед усім. І хочу сказати, що наша фракція, «Наша Україна – Народна Самооборона», і група «За Україну!» будуть підтримувати дане рішення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Муц, будь ласка.
11:56:29
МУЦ О.П.
Щодо відзначення на державному рівні 750-річчя Бучача – одного із райцентрів Тернопільщини – немає сумніву, що воно справді відбудеться на державному рівні, адже маємо зараз відповідальну владу. Її відповідальність підтверджують і попередні факти.
Нагадаю, 27 вересня 2007 року відбулося урочисте відкриття семикілометрової об’їзної дороги державного значення довкола вище згаданого міста Бучача. Дорогу було відкрито завдяки позитивній роботі тодішньому уряду, який очолював представник Партії регіонів Віктор Янукович, теперішній Президент. Фінансування здійснювалося із держбюджету. Загальна вартість будівництва – 60 мільйонів гривень.
Цієї дороги райцентр Тернопільщини дуже потребував. Адже щодня через Бучач проїздило кілька тисяч автомобілів, у тому числі вантажних. Через інтенсивний рух транспорту руйнувались історичні пам’ятники, яких у місті, заснованому у XIII столітті, чимало. Але унікальна ратуша із скульптурами Пензеля, замок…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
МУЦ О.П. Замок XIV століття, монастир, костел, церкви отримали шанс не бути зруйнованими.
На нашій Тернопільщині зосереджено чимало містечок, які мають визначну історичну цінність. І є ще чимало пам’яток архітектури, історії та культури, які потребують збереження, а, отже, і виділення коштів із держбюджету.
Загалом занедбана попередньою владою Тернопільщина
потребує уваги від влади теперішньої.
Тож підтримувати теперішній законопроект
я закликаю своїх членів фракції, до
збереження історичної спадщини
мого рідного краю. Дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Адам Мартинюк, будь ласка.
11:58:29
МАРТИНЮК А.І.
Шановні колеги, маючи честь представляти Волинську область, я хотів би попросити кожного із вас, дійсно, підтримати цих дві пам’ятних дати в історії і обласного центру, і майже запасного обласного центру міста Ковеля рівнозначно як і Бучача Тернопільської області.
Єдине, що, говорячи ці слова, і я переконаний,
що ми приймемо правильні рішення, які
дадуть можливість реалізувати ці
постанови, я хотів би звернутися до рідних
волинян: „Дорогі волиняни!
Поживіться, будь ласка, на картинку сесійного залу. Політична сила,
протягом двох років за яку ви даєте найбільшу кількість голосів в Україні,
зігнорувала абсолютно просте неполітичне
питання. Адже вони могли б піти і залишити сесійну залу після розгляду питань, які хвилюють область,
яка, ще раз наголошую, дала на останніх виборах найвищий показник у державі. Ось як
відноситься ця політична сила, ось що
вона вам обіцяє, і як вона їх реалізовує”. Це одне. (Оплески)
І друге. Дуже шкода, що представники Волині далеко не всі знаходяться в сесійній залі. Я прошу проголосувати, сподіваюсь, що буде позитивне рішення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліку з приводу кого? Ну, так немає.
Шановні народні депутати, зараз поставиться на голосування пропозиція щодо проекту Постанови Верховної Ради (5160) про відзначення на державному рівні 750-річчя заснування міста Бучача Тернопільської області. Я тільки прошу згоди авторів у тексті забрати слово „наближенням його 750-річчя”, просто „у зв’язку з 750-річчям”. І з таким уточненням ставлю на голосування проект постанови для прийняття як Постанови про відзначення на державному рівні 750-річчя заснування міста Бучача Тернопільської області. Прошу голосувати.
12:00:54
За-304
Рішення прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 165, „Блок Юлії Тимошенко” – 26, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 62, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 4.
Шановні колеги, тепер вашій увазі пропонується проект Постанови про відзначення 925-річчя заснування міста Луцька Волинської області.
Я пропоную тільки, звертаюсь до Володимира Карпука, пропоную, шановні колеги, там де йдеться в другому розділі: „рекомендувати Кабінету Міністрів”, там було написано: „підготувати розпорядження”. Можливо, краще написати: „прийняти відповідне рішення” і далі за текстом. І в другому пункті: „врахувати при підготовці Державного бюджету на 2010 рік видатки” написати „при внесенні змін на 2010 рік видатки, а у бюджеті на 2011 рік також відповідне фінансування”. Ось з таким уточненням. І нарешті, що „Ця постанова набирає чинність з моменту її опублікування”, додати відповідний пункт. Із урахуванням…
Да, Юрій Анатолійович. Мікрофон, будь ласка.
12:02:08
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановний Володимир Михайлович, я просив би вас отут, де ви перший пункт поправляєте: „підготувати прийняте рішення уряду”. Очевидно, Верховна Рада прийняла рішення. Тут вже написано: „Рекомендувати Кабінету Міністрів України” і дві крапки. Тому ми тут маємо написати: „Вжити заходи до відзначення 925-ї річниці”, бо тут вже є слово „рекомендувати”, ви розумієте? Тоді він вживає заходи. А ці заходи, вже як він реалізує, там: розпорядженнями, постановами і так далі. По тексту, я маю на увазі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, там є наступний пункт: „розробити та затвердити заходи”. А я пропоную записати: „Кабінету Міністрів прийняти відповідне рішення”. І щодо, там, бюджетних питань також внести уточнення: „При внесенні змін до бюджету на 2010 і при прийнятті Державного бюджету на 2011 врахувати потреби відзначення 925-річчя міста Луцька”. І ця постанова набирає чинності з моменту її оприлюднення.
З урахуванням цього ставлю на голосування про прийняття проекту постанови як Постанови про відзначення 925-річчя заснування міста Луцька Волинської області (реєстраційний номер 4808). Прошу голосувати.
12:03:48
За-303
По фракціях, будь ласка. Партія Регіонів - 161, "Блок Юлії Тимошенко" – 32, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 59, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 4.
Тепер, шановні колеги, проект Постанови про відзначення 700-річчя заснування міста Ковеля Волинської області (реєстраційний номер 4809). Я пропоную аналогічні уточнення внести і до цього проекту постанови і з врахуванням цього прийняти її в цілому. Немає заперечень? Я ставлю на голосування цю пропозицію і прошу голосувати.
12:04:37
За-310
Постанову прийнято.
Будь ласка, Михайло Чечетов.
12:04:48
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемые
коллеги, вот 303 голоса показали, что 303 депутата, больше чем конституционное
большинство, за то, чтобы Схід і Захід були разом, как эта коалиция. Это часть
нашей Украины, мы всегда будем поддерживать регионы независимо от того, на
Востоке, на Юге, на Западе, потому что это одна Украина, нам нельзя делить.
И очень жаль, что
фракция, которая рвала рубашки на груди, плюнула в душу Тернополю, Волыни и
ушла из зала, они против единства Украины. Но радует то, что у нас есть
конституционное большинство, которое выступает под руководством Президента за
то, чтобы Схід і Захід були разом. Мы победим!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук мікрофон, будь ласка.
12:05:39
ШЕВЧУК С.В.
Я хочу звернутися до радіослухачів, які слухали політичного Арлекіна тільки що, я хотів би проінформувати про що йдеться.
Йдеться про те, що з сьогоднішнього дня керівництво Верховної Ради практично запровадило нову тенденцію в Україні – це заборона не просто на висвітлення, на свободу слова, заборона на дискусію, на законодавчу ініціативу тих, хто входить в опозицію. Адже це буде здійснюватися тепер шляхом невключення в порядок денний тих запитань, які пропонує опозиція. У зв’язку з цим так і поступила фракція "Блок Юлії Тимошенко", коли демонстративно залишила цю залу.
Я хочу сказати більше, що така практика, безумовно, буде висвітлена і на міжнародних парламентських організаціях, зокрема на ОБСЄ. Це порушення демократії. І не треба влаштовувати тут клоунаду, говорити про Схід і Захід разом під началом єдиного пахана, оце по-їхньому Схід і Захід разом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відносно
звинувачення Верховної Ради. Я пропоную колезі не спати в оглоблях, а
працювати. Голова Верховної Ради України не визначає результати голосування. Я
організовую роботу і прошу до компромісу, і закликаю, і вас просив би більш
бути стриманим і вести себе порядно по відношенню до президії. Не демонструвати
оце політичне хамство, яке присутнє вам. І заспокойтеся, побігали по фракціях
нормально, зараз там опинилися, потім будете тут сидіти.
Що я запровадив якусь нову практику заборони висвітлень і таке інше. У Верховній Раді я все роблю для того, щоб Верховна Рада була Верховною Радою, і ви дивіться на це, будь ласка.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту"… (Шум у залі)
А, шановні колеги, відносно перерви. Ми оголошували перерву. Давайте попрацюємо, розглянемо питання і завершимо на цьому роботу. Ми ж проводили вже перерву.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України „Про вищу освіту” (щодо надання статусу національного вищому навчальному закладу та процедури призначення керівників) (реєстраційний номер 3328).
Хто буде витупати доповідачем, шановні колеги? Доповідач перебуває на лікуванні. Від комітету, будь ласка. Голова комітету – Володимир Іванович Полохало. Тому я поставлю на голосування про зняття з розгляду… Оскільки народний депутат Доній хворіє, я поставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду законопроект 3328. Прошу проголосувати. Про перенесення розгляду законопроекту.
12:08:53
За-264
Ми перенесли розгляд законопроекту.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та деяких законодавчих актів України. доповідач – народний депутат України Олег Ляшко. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань бюджету Куликов Кирило Борисович.
Тоді, Кирило Борисович, прошу вас зробити доповідь.
Шановні колеги, є пропозиція розглянути законопроект за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію і прошу голосувати.
12:09:40
За-215
Рішення прийнято.
Кирило Борисович, будь ласка.
12:09:47
КУЛИКОВ К.Б.
Дуже дякую.
Шановні колеги! Щодо цього законопроекту. По-перше, я хочу сказати, що головна мета цього законопроекту – це відновлення вертикалі, вертикалі влади, відновлення системи впливу і контролю Державної контрольної ревізійної служби на державний бюджет, на кошти, які виділяються державним бюджетом. Це, дійсно, законопроект, який сьогодні потрібен, тому що сьогодні держава практично не має ніякого впливу на фінансові установи, щодо яких використовуються бюджетні ресурси.
Цей законопроект був розглянутий бюджетним комітетом ще 19 лютого 2009 року та проголосований, і запропонований вам для прийняття у першому читанні.
Метою законопроекту є уточнення структури, головних завдань, напрямку діяльності, статусу, підпорядкованості органів Державної контрольної ревізійної служби, переліку підконтрольних установ, процедури проведення контрольних заходів та реалізації їх матеріалів.
Що я хочу сказати. Що, по-перше, цей законопроект вводить норму, що Прем’єр-міністр пропонує кандидатуру голови Державної контрольно-ревізійної служби, яка затверджується Кабінетом Міністрів. Це, дійсно, потрібно, щоб керівник уряду, будь-який керівник уряду, мав контроль над Державною ревізійною службою і мав розуміння, яким чином використовуються державні фінанси.
Те, що сьогодні законопроект має норму, що не потрібно погоджувати призначення голів контрольно-ревізійних служб в областях, в Автономній Республіці Крим та столиці України, це теж вірно. Тому що це головний контрольно-ревізійний орган, який контролює використання державних коштів.
Головна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка…
КУЛИКОВ К.Б. Головна мета цього законопроекту – це надати можливість доступу контрольно-ревізійній службі до такої священної корови, яка має назву „банківська таємниця”. І це, дійсно, визиває обурення у багатьох банкірів, тому що ми бачимо, що сьогодні, яким чином використовуються банками державні фінанси. І тут повинен бути теж відновлений контроль держави.
Я вважаю, що прийняття цього законопроекту сприяє дисципліні, сприяє використанню державних фінансів, сприяє вирішенню багатьох питань з нецільовим використанням бюджетних ресурсів.
Я, не зважаючи на те, що сьогодні є позиція Міністерства фінансів, яке не погоджується, який вважає, що, наприклад, те, що Державна контрольно-ревізійна служба, яка не буде сплачувати державне мито у судах, це призведе до ненадходження коштів у бюджет, це не відповідає дійсності, тому що згідно до декрету України контрольно-ревізійна служба вже не сплачує ці кошти. Це ще раз виклик до держави, це виклик для нас всіх, те, щоб ми могли застосовувати цей важіль як контрольна-ревізійна служба для вирішення неконтрольованого розходу державних бюджетів. Я вважаю, що декілька спірних питань, які є в цьому законі, можливо погодити у другому читанні.
Тому я закликаю всіх прийняти цей законопроект. Не важливо, кажу, хто голова уряду, це, дійсно, важіль контролю над державними фінансами. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.
Михайло Чечетов і Юрій Кармазін. Будь ласка.
12:14:02
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Цим проектом закону вносяться зміни до більш ніж 15 законопроектів. Але необхідно зауважити наступне.
Потребує більш чіткого визначення запропонована у проекті структура Державної контрольно-ревізійної служби. Зокрема, не зовсім зрозуміла є необхідність створення міжрайонних та об’єднаних підрозділів контрольно-ревізійної служби, а також відсутність пропозицій щодо створення таких управлінь в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.
На наш погляд, саме цей закон має містити чітку структуру органів контрольно-ревізійної служби, а Кабінет Міністрів України затверджуватиме положення щодо їх діяльності.
У статті 4 не конкретизується, якому державному органу підпорядковуватиметься Головне контрольно-ревізійне управління. Оскільки визначення проекту, відповідно до якого Головне контрольно-ревізійне управління України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, може тлумачитися неоднозначно тощо. Тому, на основі цього, фракція Партії регіонів пропонує не голосувати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
12:15:25
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона". Шановні народні депутати! Що сьогодні пропонується. На мій погляд, Кирило Куликов був надзвичайно переконливим в тій частині, що він говорив, що яка б влада не змінювалася, а контрольно-ревізійне управління має існувати. А контролювати видатки держави треба. І поки що це робить Рахункова палата, до якої я звернувся, яка не дала нам поки що відповіді. А як же приймався бюджет, яким чином так сталося, що в бюджеті маса недолугих речей, в Законі про державний бюджет? Чому не встигли і Президенту не доповіли своєчасно про нісенітниці, які написані в цьому законі?
Я думаю, що той факт, що зараз Головне контрольно-ревізійне управління є, очолює, як записано в законі, в статті 5, заступник Міністра фінансів України, це є добре. Але Міністерство фінансів України також треба контролювати. Тому абсолютно правильна пропозиція є в нинішньому, в цьому проекті закону, де стоїть питання про те, що Головне контрольно-ревізійне управління України очолює Голова, який призначається на посаду, звільняється Кабінетом Міністрів за поданням Прем’єр-міністра України. І, очевидно, що він має контролювати і те, що відбувається в підрозділі Міністерства фінансів чи в інших підрозділах, які керуються чи куруються Міністерством фінансів. Зараз величезні проблеми є на митниці. Зараз величезні проблеми є в податковій. І кругом також треба, щоб подивилися працівники КРУ ці питання.
Я хотів би наголосити на те, що в цьому законопроекті йде мова про створення системи територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління саме, наголошую, на системі і на системності.
Саме через це я буду підтримувати цей законопроект і просив би і коаліцію сьогодні по іншому віднестися до цього. Хіба ви зацікавлені в розкраданні? Очевидно, що ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам! Шановні колеги, хто ще наполягає на виступі із тих, хто. Будь ласка, репліка Кирилу Куликову.
12:17:48
КУЛИКОВ К.Б.
Дуже дякую. Я хочу сказати, що мені не зовсім зрозуміло, я член опозиції, не коаліції, вимагаю надати більше прав Прем’єр-міністру, який висунутий коаліцією. Я вимагаю надати йому дійсний важіль впливу на державні фінанси, коли він буде контролювати Державну контрольно-ревізійну службу, коли ця служба буде працювати, як часи, і допомагати, давати відповіді, що дійсно сьогодні відбувається з державними фінансами.
Колеги, мені зовсім не зрозуміло, тобто може я щось переплутав? Я, опозиціонер, підтримую Прем’єр-міністра, висунутого коаліцією, владною коаліцією. Тому я звертаюся до вас, колеги, подумайте ще раз і проголосуйте за цей закон, він потрібен сьогодні для того, щоб корегувати використання державних фінансів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Петро Петрович Андрєєв.
ТКАЛЕНКО І.І.
Шановний Володимире Михайловичу, уряд не підтримує цей законопроект, тому що він рушить систему, яка сьогодні працює. КРУ працює в Міністерстві фінансів, а я розумію, що він готувався, цей законопроект, коли потрібно було незручному Міністру фінансів вивести з підпорядкування Контрольно-ревізійне управління. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Висновок Головного науково-експертного управління: законопроект може бути прийнятий за основу.
Отже, я ставлю на голосування пропозицію
комітету про прийняття за основу проекту Закону
про внесення змін до Закону
України про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні та деяких
законодавчих актів України. Прошу голосувати.
12:19:57
За-31
Рішення не прийнято.
Голосувала одна фракція „Наша Україна – Народна Самооборона” і я.
Ставлю на голосування другу пропозицію – про направлення на повторне перше читання проекту закону, реєстраційний номер 2359.
12:20:31
За-29
Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" (щодо посилення відповідальності за порушення прав споживачів). Доповідач – народний депутат України Сочка Олександр Олександрович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Гейман Олег Айзікович. Є доповідач і співдоповідач?
Шановні колеги, тоді я ставлю на голосування таку пропозицію: про перенесення розгляду законопроекту. Якщо не буде підтримана ця пропозиція, будем розглядати тоді його. Я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 4059) про захист прав споживачів (щодо посилення відповідальності за порушення прав споживачів).
12:21:47
За-19
Рішення не прийнято. Прошу доповідати. Від комітету, будь ласка.
12:22:05
ГЕЙМАН О.А.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітет з питань економічної політики на засіданні 20 травня 2009 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України „Про захист прав споживачів” (щодо посилення відповідальності за порушення прав споживачів) (реєстр 4059), внесений народним депутатом України Сочкою.
Практика вирішення конфліктних ситуацій показує, що суб’єкти господарювання порушують права споживачів через надзвичайно низькі штрафні санкції. Тобто закон не виконує завдання щодо ефективного запобігання порушення, а тому існує необхідність посилити відповідальність за порушення прав споживачів продавцями товарів і послуг через запровадження більш жорстких санкцій, а також через інформування населення про недобросовісність суб’єкта підприємницької діяльності. Внаслідок того суб’єкт підприємницької діяльності ризикує втратою довіри з боку споживача.
Отже, мета законопроекту – створення умов для запобігання порушень прав споживачів. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду у першому читанні зазначений законопроект може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про захист прав споживачів” (щодо посилення відповідальності за порушення прав споживачів), внесений депутатом України Сочкою О.О., прийняти за основу. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, прошу записатись на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести.
Петро Цибенко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Михайло Чечетов. Мікрофон, будь ласка.
12:24:38
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Шановні колеги! Мова йде про проблему, яка має місце в нашому суспільстві, - про ефективність механізмів захисту прав споживачів. Адже ми з вами сьогодні на кожному кроці можемо зустрічатися з різного роду проявами порушення прав споживачів. Проблема є. Треба шукати механізм посилення відповідальності за порушення цих прав. От цей законопроект якраз і спрямований на те, щоб посилити подібну відповідальність.
Мається на увазі і посилення штрафних санкцій за порушення прав споживача, за реалізацію, скажімо, продовольчих товарів… товарів неналежної якості, нечесну підприємницьку практику і так далі, і тому подібне. Тобто мова йде про те, що цим законом ми маємо зробити крок назустріч споживачеві у захисті його прав.
Фракція Компартії України буде цей проект закону підтримувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.
12:25:50
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Дійсно, проблема є, і проблему потрібно вирішувати, але не у тій версії, яка визначена і виписана в цьому законопроекті.
На наш погляд, введення в дію цього закону може загнати в тінь багатьох виробників та продавців продукції. За таких умов значно поширилася електронна комерція, яка є неконтрольованою, і ми застережуємо, що можемо збільшити тіньовий сектор нашої економіки, а не навпаки, витягнути із тіні значний сегмент української економіки. І виходячи з цього, фракція Партії регіонів пропонує цей законопроект не підтримувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще наполягає на… Юрій Кармазін, будь ласка, одна хвилина. Потім від уряду треба буде почути точку зору.
12:26:37
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.
Шановні народні депутати! Я переконаний, що цей законопроект вигідний не комусь із народних депутатів, він сьогодні вигідний українському суспільству. Чому? Тут є норми, які записані абсолютно в усіх нормах по захисту прав споживача у всіх цивілізованих країнах. І я дякую автору, що він в принципі використав той закордонний досвід.
Про що йде мова? Мова йде про те, що якщо у вас щось зламалося і вам його мають доставити, великогабаритні товари для, замість той речі, яка в вас зламалася, вам її мають доставляти безплатно, безкоштовно, це доповнення таке пропонується. До статті 10-ї, 9-ї іде уточнення, що таке обмін товару належної якості, як він зберігається.
Більше того, я хочу вам сказати, що і така цивілізаційна норма тут є, якщо споживач має право безоплатно користуватися санвузлом на території торгівельного або офісного приміщення. Забороняється обмежування його доступ…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.
КАРМАЗІН Ю.А. Завершую, спасибі. Це доповнення до статті 17, більше того, я хотів би, щоб ви побачили, що доповнення до статті, які є тут зараз, до… нова редакція статті 23: відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, передбачає посилення відповідальності за реалізацію товару, строк придатності якого минув. Тобто таким чином захищається сьогодні здоров’я людей, які сьогодні отруюються, бо з Заходу сьогодні їде товар сюди, в Україну, передруковуються лейби, заклеюється це все і це сьогодні тут реалізується і потім наші українці хворіють.
Через це я просив би вас підтримати законопроект в першому читанні. Ніякого великого обов’язку на нас це не кладе, але є шанс зробити і знайти консенсус в суспільстві і цій залі. Я звертаюсь до колеги Чечетова, бо я так зрозумів, що колеги-комуністи будуть підтримувати цей законопроект, його треба підтримувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Висновок Головного науково-експертного управління: законопроект може бути прийнятий за основу.
Ставлю
на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення
змін до Закону України „Про захист прав споживачів” (щодо посилення
відповідальності за порушення справ споживачів). Реєстраційний номер 4059.
Прошу голосувати.
12:29:43
За-49
Рішення не підтримано.
Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 4059).
12:30:06
За-40
Законопроект відхилено.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект (реєстраційний номер 4333) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за незаконне позбавлення права власності на житло).
Разом з тим, автор законопроекту звернувся з відповідним листом такого змісту: „Прошу перенести розгляд проекту Закону на наступний сесійний тиждень”. Я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 4333) на наступний пленарний тиждень.
12:31:03
За-230
Рішення прийнято.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо права закордонних українців на безоплатне здобуття вищої освіти в Україні). Доповідач – народний депутат України Борис Іванович Тарасюк, співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Терен Віктор Васильович.
Доповідача і співдоповідача немає. Я ставлю на голосування: хто за те, щоб відкласти розгляд законопроекту… (Шум у залі) Хто за те, щоб відкласти розгляд законопроекту, прошу визначатися.
12:31:57
За-19
Рішення не прийнято.
Оскільки немає доповідача і співдоповідача. Є
висновок комітету прийняти за основу висновок науково…
Головного науково-експертного управління відхилити. Прошу записатись на обговорення, якщо є бажаючі, прошу записуватись.
Юрій Кармазін і Борис Тарасюк. Хто записав Бориса Тарасюка?
Юрій Кармазін, будь ласка.
12:32:44
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановні народні депутати! Юрій Кармазін. Згідно з Конституцією, статтею 11 держава сприяє консолідації і розвитку української нації, і історичної свідомості, традиції культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Саме для реалізації цієї статті статтею 12 Конституції, яка закріплює обов’язок дбати про задоволення національних, культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави. І вносяться ці зміни до закону, зокрема цими змінами пропонується статтю 9 записати, що особа, яка набула статусу закордонного українця в порядку передбаченого цим законом, на рівні з громадянами України користуються правом на безоплатне здобуття вищої освіти в державних і комунальних вищих навчальних закладах, на конкурсній основі. Це те про що ми декларували багато разів, на зустрічах і в законах про закордонного українця, де ми весь час про це говорили.
В статті 3 пропонується добавити пункт 5 частину п’яту, де написано, що особа, яка набула статус закордонного українця, передбачено законодавством України в порядку на рівні з громадянами України ним користується правом на безоплатне здобуття вищої освіти в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі.
Очевидно, що такі зміни до Закону „Про правовий статус закордонних українців”, такі змін до Закону України „Про освіту” потребуватимуть і змін до Закону „Про вищу освіту”, який також кореспондується з цими змінами, до цих законів і з тими положеннями, які передбачені Конституцією України.
І тому, абсолютно логічним виглядає, що якщо ми в Законі „Про Вищу раду юстиції” в статті 4 передбачимо, що та особа, яка набула статус закордонного українця, передбаченого законодавством України порядку, на рівні з громадянами України, користується правом на безоплатне здобуття вищої освіти в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі.
Тому саме через те, що українська діаспора займає вагоме місце серед потужних діаспор світу і закордонне українство відігравало важливу роль в історії нашої держави, тиснуло на свої уряди в тому, щоб допомагати українській державі і допомагало під час трагедії Чорнобильської. І тисне зараз на свої уряди з тим, щоб допомогти зробити безвізовий в’їзд українцям, з тим, щоб сьогодні українці не були другосортною нацією в Європі.
Саме через це я просив би ці зміни до деяких законів, я їх назвав до яких це законів прийняти, і вони абсолютно підтримуються більшістю суспільства, це закон про правовий статус закордонних українців, про освіту і про вищу освіту, як я вже сказав. Прошу підтримати і прийняти цей законопроект в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз.
12:35:51
БЕВЗ В.А.
Шановний Володимире Михайловичу, я вибачаюсь, але я знімаю своє питання, оскільки сама назва в мене викликає багато запитань, так що дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович Тарасюк, будь ласка.
12:36:21
ТАРАСЮК Б.І.
Борис Тарасюк, Народний Рух України, фракція "НУ-НС".
Шановні народні депутати, законопроект, що пропонується до вашої уваги, розроблений на основі та в розвиток статті 11 і 12 Конституції з метою створення сприятливих умов для консолідації української нації, повернення закордонних українців на історичну батьківщину, задоволення їх національно-культурних, мовних потреб.
Будь-яка держава, яка має багатомільйонну діаспору, зацікавлена у підтримці контактів зі своїми співвітчизниками, які перебувають за її межами. Це сприяє як зміцненню зв’язків діаспори зі своєю історичною батьківщиною, так і налагодженню дружніх відносин з країною перебування, зміцненню міжнародного іміджу держави.
Молоде покоління закордонних українців, які народилися та виросли далеко від рідного краю, починають втрачати зв'язок з батьківщиною, поступово асимілюючись та інтегруючись до суспільства країни проживання.
З огляду на це, надзвичайно важливо створити умови, які б дали змогу закордонним українцям краще пізнати Україну та себе самих як її невід’ємної частини. Зважаючи на це, законопроектом пропонується надати особам, які в установленому законодавством України порядку набули статусу закордонного українця, право на безоплатне здобуття вищої освіти в державних комунальних вищих навчальних закладах на рівні з громадянами України на конкурсній основі.
Законопроектом передбачено внесення відповідних змін до законів України про правовий статус закордонних українців, про освіту, про вищу освіту.
Реалізація цього законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету, оскільки право на безоплатне здобуття вищої освіти буде реалізовуватися зазначеною категорією осіб у межах державного замовлення на відповідні освітні спеціальності на конкурсній основі та на рівні з громадянами України.
Крім того, варто зазначити, що мова йде про незначну кількість осіб. З часу створення Національної комісії з питань закордонних українців, а саме з 2006 року, статусу закордонного українця набули 4 тисячі 591 особа.
Хотів би звернути вашу увагу на досвід наших сусідів щодо врегулювання цього питання. Так, у вересні 2007 року в Польщі було прийнято Закон про карту поляка, який надає закордонним полякам не лише право на безкоштовне здобуття вищої освіти, але і право подавати прохання про надання спеціальної стипендії, безоплатну медичну допомогу тощо. Схожі пільги мають і закордонні угорці відповідно до Закону про угорців.
Урядом Російської Федерації у квітні 2010 року внесено на розгляд Державної Думи проект Закону про внесення змін до федерального закону про державну політику по відношенню до співвітчизників за кордоном, яким передбачено надання співвітчизникам рівних з громадянами Росії прав при вступі до державних та муніципальних навчальних закладів. Тобто подібні пільги є звичайною світовою практикою.
Насамкінець зазначу, що законопроект отримав позитивні висновки трьох комітетів, в тому числі і профільного…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка. Все.
Шановні колеги, хто ще наполягає на виступі?
Одна хвилина, будь ласка, Князевич.
12:39:41
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що насправді науково-експертне управління єдино важливу підставу виписало в своєму висновку, яка, на їхню думку, унеможливлює прийняття цього законопроекту. Йде мова про те, що вони вважають, що 53 стаття Конституції дає виключне право громадянам України на здобуття вищої освіти безкоштовно.
Якщо ж ми дуже добре вчитаємося в частину четверту статті 53 Конституції України, то слова „виключно” там немає. Йде мова про те, що справді громадяни України мають таке право, але ніхто не сказав, в тому числі не виписав в Конституції, що і закордонні українці цього не мають. Інша справа, що це питання не врегульовано на конституційному рівні, але ніщо не перешкоджає нам це врегулювати на законодавчому рівні.
Просто вдумайтесь! Насправді українці мріють якомога більше витися за кордоном, але виявляється є достойні свідомі закордонні українці, які бажають своїх дітей вчити в Україні. Тому треба таке право неодмінно. Інша справа, що цим дітям буде надзвичайно важко поступити у наш вуз, бо система зовнішнього оцінювання знань потребує вивчення всієї шкільної української програми. Люди готові навіть йти на цей подвиг заради того, щоб вчитись в Україні...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
12:40:52
КНЯЗЕВИЧ Р.П. Чому ми не надаємо їм такої можливості? Я вас переконую, що якщо такі випадки будуть, то це будуть поодинокі випадки, але можливість таку дати ми просто зобов’язані. Дякую. Тому що тут немає жодного порушення Конституції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Чечетов, одна хвилина.
12:41:06
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый
Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я полностью согласен с господином Князевичем в части
того, что экспертное управление, там
талантливые юристы и ученые,
иногда может ошибиться. Но я глубоко убежден, что парламент наш никогда
не ошибается! И вот мы сейчас примем абсолютно правильное решение, мы не
ошибемся! Спасибо!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, будь ласка.
12:41:36
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановні колеги, я тільки доведу вам до відома
позицію Комітету в закордонних справах, який був другим комітетом в цьому, не
основним.
Ми, розглянувши це питання, підтримали законопроект для прийняття в першому читанні. До прийняття в цілому у нас були досить серйозні претензії, оскільки, дійсно, не було виписано механізмів, зокрема оте, що було згадано щодо зовнішнього тестування і тому подібне.
Наша позиція зводилася до того, що в основному цей закон матиме дуже вузьке коло застосування і стосуватиметься, де-факто, він в основному тільки тих українців закордонних, які проживають переважно в країнах, колишніх республіках СССР. Це ті, хто проживає в Росії, в Білорусії, в Казахстані і тому подібне. В основному це країни СНД. Мені здається, що тут немає жодних політичних проблем. Це накладається на позицію, яку Україна висловлює в рамках СНД. Як на мене, це позитивна практика. Я просив би підтримати цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу.
Вношу на голосування цю пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо права закордонних українців на безоплатне здобуття вищої освіти в Україні (реєстраційний номер 3229).
Прошу голосувати. Прошу голосувати.
12:43:14
За-31
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування про направлення законопроекту на повторне перше читання (реєстраційний номер 3229).
12:43:42
За-33
Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.
Будь ласка, Юрій Кармазін.
12:43:50
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Я хочу звернутися до пана Михайла Чечетова. Пане Михайло, ви сказали, Верховна Рада не помиляється. Це є той випадок, коли Верховна Рада помилилася. Тому що ми стимулюємо від’їзд громадян, ми стимулюємо еміграцію, а це неправильно.
Треба навпаки стимулювати приїзд до нас на навчання наших людей, які звідси поїхали, які стали, таким чином закордонними українцями. І дуже прикро, пане Михайле, що ви представляєте серйозну політичну силу, яка сьогодні говорить про внутрішню і зовнішню політику. І я вважаю, я перечитав дуже непогані посили, які зробив Президент Янукович, дуже непогані. Фактично він переписав все те, що ми писали в своїй політичній програмі. І ви зараз робите всупереч тому, що вчора роздали народним депутатам як позицію…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Чечетов.
12:45:01
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Юрий Анатольевич! Не с той стороны начинать надо. Для того, чтобы из Украины не уезжали, для того, чтобы в Украину возвращались, надо поднять экономику и уровень жизни! И вот завтра Президент выступит со стратегией экономических реформ, которая как раз и направлена, реализация которой направлена на подъем экономики, на конвертацию ее, повышение социальных стандартов. И вот это удержит молодежь от выезда за границу, и наоборот, будет стимулировать приезд. Вот в этом направление нашей работы и мы вас призываем консолидировать усилия в этом направлении, да. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич. Борис Тарасюк і Петро Цибенко.
12:45:41
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Я хочу сказати наступне. Насправді іде мова в тому числі і про тих українців, які нещодавно стали громадянами інших країн, але мають такий статус. Ну, наприклад, у нас багато людей, мільйон людей з Донбасу, зі східних, з південних областей працюють в Російській Федерації. Їхні діти нещодавно, закінчивши, між іншим, українські школи, переїхали разом з ними туди жити. Чому ви цим дітям не даєте можливість вчитися в українських вузах? Вони не готові до того, щоб вчитись в російських вузах. А батьки не на стільки заробляють, щоб проплатити коштовне навчання в Україні.
Більше того, держава українська виділяє щороку такі кошти. Вони просто, квота не вичерпується. Не забороняйте в тому числі і вашим виборцям теперішнім чи майбутнім, потенційним вчитися в Україні і голосувати за вашу політичну силу. Не забирайте у них таке право. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Тарасюк, мікрофон. Ваш мікрофон не включено, картка вставлена невірно, Борисе Івановичу. Так з трибуни тоді, будь ласка. Я ж картку вам не буду вставляти.
12:46:59
ТАРАСЮК Б.І.
Шановні колеги, я хочу сказати, що Верховна Рада в чергове помилилася. Ганьбою є те, що Верховна Рада навіть політично, мова не йде про економічно, не вклонилася тим українцям закордонним, які допомагали в перші роки нашої відновленої незалежності створювати зовнішньополітичну інфраструктуру за кордоном, вони вкладали свої кошти на те, щоби будувати і придбати приміщення для закордонних установ України, коли Україна не мала коштів. І те, що ви позбавили права юридично, тому що де-факто кожного року держава виділяє 527 стипендій для навчання зарубіжних студентів в Україні, у тому числі української діаспори. Тому, я вважаю, що це є прояв українофобської політики нинішньої коаліції, яка декларує у проекті Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики те, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, завершуйте.
ТАРАСЮК Б.І. …те, що держава має опікуватися закордонними українцями, а насправді позбавляє такого права. Це є фактично прояв до закордонних українців. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я тільки, шановні колеги, одне можу сказати, що автор законопроекту не проголосував за цей законопроект. Це, Борисе Івановичу, також є проявом. Ви ж не проголосували за свій законопроект.
Будь ласка, Петро Цибенко.
12:48:39
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Шановні колеги, ви знаєте, ця ситуація, яка зараз виникла з прийняттям цього закону, вона де-факто є продовженням тієї дискусії, з якої почалося сьогодні засідання Верховної Ради України. Я маю на увазі, що представники опозиції на собі рвали сорочки, як вони люблять, як вони готові їм допомагати, і як вони готові їх захищати. Це по-перше.
По-друге, де вони зараз знаходяться? Їх у залі засідань немає.
І третє, на що я хотів би звернути увагу. Шановні колеги, ну, давайте ми чесно самі собі відповімо на питання: „А чи кожен громадянин України, який проживає в Україні сьогодні фактично може реалізувати своє право на безоплатне отримання вищої освіти?” На жаль, далеко не кожен. І в цій ситуації розповсюджувати це право ще й на зарубіжних українців, ну, мабуть-таки, буде не зовсім правильно. Знаєте, легко і приємно любити Україну здалеку із благополучного закордоння. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду законопроекту (реєстраційний номер 3677) про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо прийняття спадщини). Доповідач – народний депутат України Бірюк Лев Васильович, співдоповідач – голова Комітету з питань правової політики Міщенко Сергій Григорович. Є доповідач, співдоповідачі? Немає. Я ставлю на голосування про перенесення законопроекту реєстраційний номер 3667.
12:50:24
За-22
Рішення не прийнято.
Я тоді прошу, шановні колеги, записатися на обговорення законопроекту. Є висновок комітету, пропозиція прийняти за основу. І є висновок Головного науково-експертного управління. Будь ласка, запишіться, хто буде виступати. Юрій Кармазін, будь ласка.
12:50:54
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, „Наша Україна – Народна Самооборона”, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, це хороший законопроект. Я нагадаю вам, що цим законопроектом пропонується доповнити статтю 1268 Цивільного кодексу України новою частиною, якою передбачити можливість спадкоємцю першої черги спадкування за законом, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, вважатися таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Я нагадаю вам, що в Цивільному кодексі ще 1963 року була стаття за номером 549, яка передбачала якраз дії, які означали вступання до спадщини. Тобто, якщо людина почала піклуватися і опікуватися тим майном, яке належало його батькам чи родичам найближчим, тому чинна норма дає можливість тільки тому спадкоємцю, який постійно проживав разом із спадкоємцем.
Якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину на час відкриття спадщини, не проживав постійно, він повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Мова йде, чому… я розумію законодавця і автора, і дякую народному депутату Бірюку за те, що він виступив з такою ініціативою. Фактично мова йде тільки про внесення частини 4 в статтю 1268 Цивільного кодексу, бо існують недоліки, коли люди подають заяви, частина з них є недостатньо… не проінформовані про процедуру прийняття спадщини, і саме через це пропускають 6-місячний строк, встановлений для цього. Виникають судові спори, і потім вирішується все, всі ці справи в судах. Для того, щоб цього не робити, саме і автор запропонував це зробити.
Я відношу проекти до політичних, до дуже політичних, до абсолютно порожніх і до корисних. Так от, цей законопроект можна віднести до корисних і абсолютно аполітичних, тобто тут немає ніякої політики, він захистить інтереси спадкоємців першої черги, які безвідносно… які вступають в управління або володіння спадковим майном і абсолютно не несе на собі ніякої політичної… навантаження. Тому я просив би колег депутатів проголосувати і підтримати цей законопроект в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, будь ласка, мікрофон. Одна хвилина.
12:53:55
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, відверто кажучи, я маю честь працювати в Комітеті з правової політики, який є профільний з цього питання. Дуже шкода, що немає голови комітету, але ми маємо таку мовчазну згоду в середовищі людей, які працюють в цьому комітеті взагалі не говорити про політику на засіданні комітету, і тому той факт, що за це рішення комітету проголосували одноголосно всі члени комітету, у тому числі які зараз представляють коаліцію, говорить про те, що… ну для чого ми тоді своїх делегуємо фахівців до профільних комітетів, а потім у сесійній залі якимось чином, як каже один з лідерів Партії регіонів, не дослуховуємося до думки фахівців, а вони можуть помилятися.
Справа в тім, що це абсолютно не політичний, як тут вже щойно сказав доповідач, законопроект. А стосується він долі багатьох людей, які просто не знають про вимоги в Цивільному кодексі щодо шестимісячного строку на оформлення спадщини. Такими людьми просто зловживають, знаєте, такі негідники, які потім перетворюють це шляхом рейдерства, фактично, на власну користь. Щоб цього не було, давайте це питання будемо або від…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиція зрозуміла. Я просто не бачу прізвища, підкажіть мені, шановні колеги, Адам Іванович, бо я тут і не бачу, хто піднімає руку.
12:55:16
ЗАБАРСЬКИЙ В.В.
Шановні колеги, є питання…
ІЗ ЗАЛУ. Забарський.
ЗАБАРСЬКИЙ В.В. … до цього законопроекту суто технічне. Тому що чинним цивільним законодавством є поняття „управління майном, яке входить до складу спадщини”. І воно залежить не від фактичних обставин, а виключно на підставі спеціального договору. І в тому разі на цей час передбачено, що такий договір укладається, якщо є відсутність спадкоємців або виконавців заповіту, тоді нотаріус або інша уповноважена особа укладає договір на управління цим майном. Законопроектом передбачається, що це управління майном, цей інститут, да, вступає в силу, як на фактичних обставинах. Тому текст законопроекту потребує удосконалення. А взагалі-то він, безперечно, потрібен. Але треба відпрацювати текст.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, так в нас немає розбіжності, очевидно, до другого читання буде можливість усунути ті проблеми, про які сказав, щойно наш колега.
Я ставлю на голосування пропозицію комітету, про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 3677, про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо прийняття спадщини). Прошу голосувати.
12:56:52
За-37
Рішення не прийнято.
Поставлю на голосування другу пропозицію: про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 3677).
12:57:17
За-36
Рішення не прийнято, законопроект відхилено.
Шановні колеги, ми з вами зараз мали б розглядати законопроект 4815 про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження позапланових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Разом з тим, автор законопроекту звернувся з листом такого змісту: „З метою узгодження законопроекту номер 4815 з урядом України прошу зняти його з розгляду другого, шостого і перенести на наступний пленарний тиждень. З представником уряду у Верховній Раді ця пропозиція погоджена”.
Я поставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду законопроекту, реєстраційний номер 4815, на наступний тиждень. Прошу голосувати.
12:58:15
За-255
Рішення прийнято. Перенесено на наступний розгляд.
Аналогічна пропозиція поступила щодо законопроекту 4510. Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу визначайтесь.
12:58:47
За-224
Рішення не прийнято. (Шум у залі)
Будь ласка… Я поставлю на голосування про повернення до розгляду пропозиції про перенесення розгляду законопроекту 4510. Прошу, визначайтеся.
12:59:16
За-241
Рішення прийнято.
А! Повернулися ми до розгляду питання. А тепер я ставлю на голосування про перенесення розгляду законопроекту (реєстраційний номер 4510).
12:59:44
За-240
Рішення прийнято.
Оголошую до розгляду проект Закону (реєстраційний номер 4682) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо тривалості робочого дня) (зміни). Доповідач – народний депутат України Марущенко Володимир Станіславович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Шмельова Світлана Олександрівна.
Вноситься пропозиція розглянути законопроект за скороченою процедурою, прошу голосувати.
13:00:27
За-206
Рішення прийнято.
Будь ласка, Володимире Станіславовичу.
13:00:35
МАРУЩЕНКО В.С.
Шановний пане голово! Шановні колеги! У сфері трудових відносин одним із важливих питань є питання тривалості робочого часу. Максимальна тривалість робочого часу визначається законодавством для того, щоб зберегти життя, здоров’я та працездатність найманих працівників, щоб захистити їхні права та повагу до гідності на особисте життя, щоб надати працюючим можливість виконати свої сімейні обов’язки та можливість реалізувати свої інші природні права.
Відповідно до статті 45 Конституції України максимальна тривалість робочого часу визначається законом. Кодексом законів „Про працю” визначається максимальна тривалість робочого тижня – 40 годин, а максимальна тривалість робочого дня, зміни при шестиденному робочому тижні – 7 годин.
Однак, при безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях, на деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації запровадження підсумкового обліку робочого часу. З тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
При цьому законом визначено максимальну тривалість робочого часу лише за весь обліковий період. Тобто, якщо ми беремо обліковий час там чотири тижні, то він складає 160 годин.
Питання максимальної тривалості робочого тижня та максимальної тривалості щоденної роботи зміни за умови застосування підсумкового обліку робочого часу чинним законодавством про працю не врегульовані. Тому мій законопроект направлений на те, щоб врегулювати саме ці речі.
Слід зазначити, що Міністерством праці України затверджено методичні рекомендації щодо застосування підсумкового обліку робочого часу, відповідно до положень яких тривалість роботи протягом дня за підсумковим обліком робочого часу не повинна перевищувати 12 годин.
Враховуючи викладене, прошу підтримати законопроект, яким передбачається, що при підсумковому обліку робочого часу тривалість щоденної робочої зміни не перевищує 12 годин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Світлана Олександрівна Шмельова, голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці. Будь ласка, висновок комітету.
13:02:56
ШМЕЛЬОВА С.О.
Шановна Президія, шановні народні депутати! Як вже зазначалося, поданим законопроектом передбачається доповнити статтю 61 Кодексу законів про працю України положенням про те, що тривалість щоденної роботи, зміни, при підсумованому обліку робочого часу не може перевищувати 12 годин.
21 жовтня 2009 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув зазначений законопроект і пропонує прийняти законопроект за основу. При цьому комітет виходив з того, що на даний час питання щодо встановлення тривалості робочої зміни при підсумованому обліку робочого часу до 12 годин регулюється лише підзаконним актом, наказом Мінпраці від 19.04.2006 року № 138 про затвердження методичних рекомендації щодо застосування підсумованого робочого часу, тобто на підзаконному рівні.
Крім того, конвенціями Міжнародної організації праці встановлюється і більша максимальна тривалість робочого часу (Конвенція МОП 180 – 14 годин) або це виноситься на визначене національними нормами Конвенції МОП № 67 про тривалість робочого часу відпочинку на дорожньому транспорті 39-го року (№ 1 – про робочий час у промисловості), 19-го року та інші.
Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України та Федерація роботодавців України підтримує зазначений законопроект. Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України від всеукраїнських профспілок та їх об’єднань вважає, що пропозиція відносно встановлення максимальної тривалості щоденної роботи при підсумованому обліку робочого часу заслуговує на увагу. Враховуючи наведене, комітет пропонує прийняти законопроект у першому читанні за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Хто наполягає на обговоренні, запишіться, будь ласка.
Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Народний депутат В’язівський, будь ласка.
13:05:03
В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.
Володимир В’язнівський "Наша Україна".
Цілком справедливо, коли ми кажемо про те, щоб урегулювати даний пункт чинного законодавства в контексті працездатності людини. Адже ми знаємо, що ще з досвіду сьогоднішньої практики окрім тих рекомендацій, яке напрацювало Міністерство соціальної політики і праці, маємо, на жаль, випадки, коли громадяни працюють і по 24 години на день.
Я розумію, що це робота, яка не потребує нібито спеціальної уваги, це, мабуть, сторожі і інші приближені до цих сфер обслуговування. Але я хочу сказати, що ефективність роботи 24 години на добу – надзвичайно низька. І тому цілком справедливо, що і роботодавці, і профспілки, які стоять, мали би стояти на сторожі працівників найманої праці, погодилися з тою позицією, яка відповідає Конвенції Міжнародної організації праці, – обмеженням 12 годин на добу працівників, які залучені до будь-якої відповідальної і навіть менш відповідальної роботи. Це буде справедливо по відношенню до тих працівників, це буде справедливо по відношенню до відповідальності їх до своєї роботи. Тому що більше 12 годин роботи цілком показує практика є неефективною, а значить це не впливає на те, щоб і в економіці ми мали додаткові здобутки, це не впливає і на те, щоб підприємець був спокійний за того працівника, який може не більш-менш активно проводити свою робочу діяльність понад 12 годин.
Тому таку позицію треба підтримати, і фракція "Наша Україна" буде її підтримувати одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Волинець, фракція комуністів.
13:06:49
ВОЛИНЕЦЬ Є.В.
Волынец фракция коммунистов, Шахтерск, Донецкая область.
Данные изменения
крайне противоречивые, если даже не учитывать рекомендаций Главного экспертного
совета, то можно сказать что, уже
говорилось, что в 2006 году приказом
номер 138 Минтруда и соцполитики установлены условия и порядок применения с
мерами учета рабочего времени. Каждый год министерство устанавливает норму
расчета рабочего времени на год.
Во-вторых, этими
нормами мы развяжем руки работодателю и,
скажем так, свяжем руки наемным рабочим.
Ведь же ж у нас сейчас 8-часовой рабочий
день в неделю. И если по закону всего
лишь переработка 4 часа в течение 2 дней,
и поэтому просто исчезает, а двойной оплате вообще мы не можем вести и речи в этом случае.
И возьмем во
внимание то, что 12 часов, это еще в
позапрошлом веке велись забастовки всевозможные, мероприятия по снижению
длительности рабочего дня. И поэтому я
предлагаю не голосовать за этот законопроект. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Ніхто не наполягає більше? Ні. Фракція вже виступала, Юрій Анатолійович, фракція вже виступала. (Не чути)
Не буду запитувати наступного разу, дякую.
Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Я вношу на голосування цю пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо тривалості робочого дня (зміни)). Реєстраційний номер 4682.
13:09:00
За-22
Рішення не прийнято.
На повторне перше, а потім з мотивів, читання
вношу пропозицію направити законопроект
4682. На повторне перше.
13:09:27
За-220
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Юрій Кармазін, мікрофон.
13:09:35
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін.
Шановні народні депутати, я голосував проти цього законопроекту. І вважаю, що можна його відправити на повторне друге читання тільки через те, що якраз міжнародні конвенції говорять про обмеження до 10 годин робочого часу. І тільки морякам і членам екіпажів можна було до 14 годин.
Так от підзаконний акт, яким є інструкція, методична інструкція Міністерства праці і соціальної політики говорить про те, що можна до 12 годин продовжити робочий час. Нам треба було на законодавчому рівні обмежити 10 годин точно так, як Конвенція Міжнародної організації праці 1930 року.
Через це я просив би вас повернутися. Дякую колезі Марущенку, що він хотів в законодавчому порядку якось привести це, щоб воно не регулювалося методичними рекомендаціями. І нам треба повернутися до цього і вийти на нормальну цифру 10. Це абсолютно буде нормально, якщо ми прийдемо до світових норм. Я прошу повернутися до голосування...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вношу пропозицію про повернення до розгляду питання про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 4672) про повернення до розгляду питання.
13:11:11
За-229
Повернулися.
Тепер я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 4682). Уже я оголосив голосування.
13:11:38
За-236
Рішення прийнято.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо строків виплати заробітної плати) (реєстраційний номер 4749). Доповідач – Володимир Марущенко.
Ставлю на голосування пропозицію про розгляд законопроекту за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
13:12:13
За-213
Рішення прийнято.
Будь ласка, Володимире Станіславовичу.
13:12:19
МАРУЩЕНКО В.С.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Стаття 45 Конституції України закріплює право найманих працівників на своєчасне одержання винагороди за працю. В Кодексі законів про працю - стаття 15, в Законі України „Про оплату праці” – стаття 24, встановлено періодичність виплати заробітної плати. Не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Строки ж виплати заробітної плати, відповідно до чинного законодавства, стаття 15 кодексу та Закон України „Про оплату праці”, стаття 24, повинні закріплюватись у колективному договорі. Однак, колективний договір між найманими працівниками та роботодавцем укладається не завжди. Відповідно і строки виплати заробітної плати не рідко залишаються невизначеними.
Тому законопроектом пропонується встановити можливість закріплення конкретних строків виплати заробітної плати не тільки в колективному договорі, а і в нормативному акті роботодавця, що погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом, органом.
Також поступає, також постає питання того, щоб строки виплати заробітної плати визначалися з урахуванням принципів справедливості та принципів недискримінаційності працівників одного підприємства по відношенню до працівників іншого підприємства. А це вимагає визначення в законодавстві про працю граничних термінів виплати заробітної плати.
Тому законопроектом пропонується встановити, що заробітна плата повинна виплачуватись працівникам не пізніше трьох днів після закінчення періоду, за який здійснюються виплати. Адже випадки, коли фактично вже відпрацьованими, заробленими найманим працівником грошовими коштами ще певний час безпідставно користується роботодавець, є неприпустимими з точки зору принципів верховенства права. Тому прошу підтримати мій законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте будь ласка. Хто наполягає? Від комітету? Будь ласка, від комітету 2 хвилини ще також.
13:14:19
МАРУЩЕНКО В.С.
Шановний Голово, шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці на своєму засіданні 21 жовтня 2009 року розглянув даний законопроект. Законопроектом пропонується встановити граничний термін виплати заробітної плати працівникам: не пізніше 3 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Основним завданням законопроекту є вдосконалення правового регулювання трудових відносин та захист прав найманих працівників на своєчасне одержання винагороди за працю шляхом визначення граничного терміну виплати заробітної плати.
Слід зазначити, що погодження законопроекту відповідають вимогам Конвенції МОП (номер 95) про захист заробітної плати, переглянутої 23 червня 1992 року і ратифікованої Україною в новій редакції 19 жовтня 2005 року.
Комітет підтримує головну мету законопроекту щодо захисту права найманих працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Головне Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу з врахуванням висловлених пропозицій.
Міністерство юстиції України, Міністерство економіки вважають, що проект закону потребує доопрацювання. Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство фінансів не підтримують законопроект.
Федерація роботодавців України та Конфедерація роботодавців України пропонують залишити у діючій редакції статті 115 Кодексу України про працю та 24 Закону України „Про оплату праці”.
Інститут держави і права імені Корецького підтримує запропоновані проектом закону зміни до чинного трудового законодавства.
Враховуючи зазначене, Комітет з питань соціальної політики та праці пропонує Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати прийняти за основу. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, прошу записатись на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести. Володимир Карпук, мікрофон, і Олександр Стоян.
13:16:16
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, „Наша Україна”.
Ми підтримуємо прийняття цього важливого законопроекту, тому що на сьогоднішній день заборгованість по заробітній платі в Україні перевищує 1 мільярд гривень, і ця цифра має тенденцію до збільшення. Причому значною часткою цієї невиплати заробітної плати є невиплата заробітної плати на економічно активних підприємствах, тобто навіть при змозі вчасно заплатити заробітну плату, ці кошти перебувають на банківських рахунках чи використовуються на інші цілі, а працівники не отримують вчасно заробітну плату.
Тому мати гарантії для того, щоб не пізніше 3 днів після періоду, що минув за час оплати, це важливий законодавчий акт, і ми розуміємо наскільки подвійна позиція роботодавців. В попередньому законі при можливості збільшення тривалості робочого часу до 12 годин всупереч Конвенції МОП № 30, то роботодавці ці підтримували ініціативи. А коли треба вчасно заплатити робітнику за ту ж роботу, яка часто проводиться поза нормами робочого часу, то тут ініціативи немає. Я вважаю, що це, дійсно, важлива ініціатива. Науково-експертне управління цю ініціативу підтримує. Тільки, дійсно, можна погодитися, що треба це узгодити з третьою стороною, з профспілковими органами. Ми будемо голосувати за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.
13:17:56
СТОЯН О.М.
Шановні колеги, ми пригадуємо, коли були великі заборгованості по зарплаті по півроку, рік, і ми тоді боролися з вами. в парламенті, прийняти дуже важливі зміни до закону, який передбачає, що заробітна плата є першочерговим платежем. Чому? Тому, що людина відпрацювала, їй треба за це жити і треба отримувати заробітну плату.
Але ми знаємо, що є проблеми по затримці заробітної плати. Було б дуже добре, якби профспілки, про це колега Марущенко правильно сказав, укладали колективні договори, де б зобов’язували роботодавця виконувати головний свій обов’язок – платити вчасно заробітну плату. На жаль, такі колективні договори є не на більшості підприємств, а на підприємствах приватної форми власності взагалі їх немає.
Тому я особисто, не знаю як мої колеги будуть голосувати, я закликаю підтримати цю пропозицію. Єдине, що можна сказати, безумовно чи три дні, чи п’ять днів, чи скільки, є форс мажорні обставини, є ще якісь обставини, треба виписати, але треба захистити законом, якщо не домовилися профспілки або не має колективної угоди, то законом треба захистити право людини вчасно отримати заробітну плату. Я просив би підтримати цю пропозицію в першому читанні, а потім узгодити терміни, і узгодити це з профспілками, з роботодавцями, і на другому читанні вийти на погоджувальну схему. Тому що заробітна плата, ще раз підкреслюю, це винагорода людини за працю. І колега, який перед цим сказав: „Шановні колеги, є Конвенція 153 МОП, ратифікована Верховною Радою в 2008 році. Так ось, ця Конвенція 153 МОП дозволяє людям особливої праці працювати до 12 годин, але сумісно протягом тижня це повинно бути не більше 40 годин. Якщо це більше 40 годин, роботодавець зобов`язаний надати людям додатковий вихідний. Сумарно протягом місяця законно буде 160 годин.
Тому коли сьогодні кажуть, що ми начебто втягуємо в Кодекс про працю 12-годинний робочий день ……… це не так, є професії, які потребують цього терміну. Тому я просив би все-таки, завершуючи, підтримати пропозицію в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено.
Петро Цибенко, будь ласка, мікрофон.
13:20:05
ЦИБЕНКО П.С. Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Шановні колеги, хочу сказати, що навіть маючи певні сумніви щодо того, що ця зміна до чинного законодавства дозволить працівникам отримувати більш своєчасно заробітну плату, тим не менше, фракція комуністів безумовно буде голосувати за цю норму. Вона правильна.
Інша річ, що вочевидь ті органи державної влади, ті органи нагляду за виконанням законодавства в сучасних умовах не повністю… не використовують той арсенал, який можна використати для того, щоби заробітна плата виплачувалася вчасно. Тобто нема ніяких гарантій, що та частина законодавства буде виконуватися більш чітко. Але тим не менше, цей крок у правильному напрямку, його треба підтримувати, і фракція Компартії України безумовно його буде підтримувати. На відміну від попереднього рішення, де спробували знову на громадян України одягнути ярмо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти за основу законопроект. Висновок Головного науково-експертного управління позитивне, тобто вони пропонують також.
Я розумію. Так ми приймем за основу його, а потім уже внесем зміни, да і все.
Шановні колеги! Вноситься на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 4749) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо строків виплати заробітної плати). Прошу голосувати.
13:22:02
За-81
Рішення не прийнято.
По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 2, „Блок Юлії Тимошенко” – 0, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 37, комуністів – 25, „Блок Литвина” – 17.
Будь ласка, Олександр Стоян. „Позафракційні” – 0.
13:22:19
СТОЯН О.М.
Шановні колеги, ну, не треба політизувати це питання. Почуємо і зробимо – буде все нормально.
Про що йде мова. Я зараз переговорив з людьми, які керують великими підприємствами. Володимире Михайловичу, вони сказали: „В три дні, якщо 10-15 тисяч людей працює, фізично неможливо виплатити ці кошти”. Якщо ми запишемо цю норму – 3 дні, - це означає, що ми їх заганяємо під кримінальну відповідальність. Давайте поставимо термін: протягом тижня з дня, коли наступає право отримати заробітну плату, протягом 7 днів. І це проголосує наша фракція, і це буде нормально. Тому що, дійсно, на великому підприємстві треба певний термін, щоб визначити, коли виплачується заробітна плата.
Тому ще раз прошу, шановні, давайте, може, змінимо термін? Або вже , в крайньому випадку, на повторне перше читання. І тоді ми поміняємо термін – і буде все гаразд. Прошу вас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зараз поставлю на голосування про повернення до розгляду законопроекту. Коли Верховна Рада підтримає повернення, тоді ми розглянемо пропозицію: термін 7 днів. А якщо ні, не буде підтримана друга пропозиція, тоді третя – на повторне перше. Отаких три послідовності.
Будь ласка, уряд, яка думка з цього приводу.
ЧЕРКАСОВ А.В.(?) Міністерство праці не підтримує цей законопроект, тому 3 дні – це дуже обмежений термін для виплати заробітної платні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, позиція уряду зрозуміла.
Я ставлю на голосування пропозицію: про повернення до розгляду законопроекту реєстраційний номер 4749. Прошу голосувати. Про повернення.
13:24:09
За-258
Повернулися.
Тепер я ставлю на голосування пропозицію про прийняття його за основу, законопроекту, але термін встановлюється 7 днів…
ІЗ ЗАЛУ. До семи днів, до семи, можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. До семи днів. Нема заперечень?
Ставлю на голосування цю пропозицію з таким уточненням: про прийняття за основу зі зміною терміну: до семи днів. Прошу голосувати.
13:24:53
За-266
Рішення прийнято.
ІЗ ЗАЛУ. По фракціях, по фракціях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях, будь ласка.
Партія регіонів – 168, "Блок Юлії Тимошенко" – 7, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 41, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 3.
Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" (щодо ставки збору за проведення гастрольних заходів та цільового використання надходжень від збору). Реєстраційний номер 1235.
Ставлю на голосування пропозицію про розгляд
законопроекту за скороченою процедурою. Прошу голосувати. (Шум у залі)
Я не почув.
13:25:51
За-210
Рішення прийнято.
Будь ласка, Стретович, мікрофон.
13:25:59
СТРЕТОВИЧ В.М.
Володимир Стретович, Християнсько-демократичний союз, Народний союз "Наша Україна".
Шановні колеги, мене дивує позиція уряду, який не підтримує законопроект, яким дається люфт – 3 дні для власників підприємств, щоб виплатити зарплату. Закон вже встановлює чітко: 16 днів, будь ласка, виплатіть, а 3 дні – ще мало. Треба дотримуватися закон в його суті.
Ми дали люфт ще, круг в 7 днів. Ну, то вважайте, що це не є демократичним, це не є нормальним, це не є законним. Тому що ви повинні дотримуватися те, що передбачено законом: пройшло 16 днів – будь ласка, два рази в місяць виплатіть зарплату. А це „до семи днів” – це знову ж таки такий захист, знаєте, що ми начебто змагаємося, а потім буде до десяти. Де сім – там і десять. Це абсолютний, знаєте, нонсенс, коли ми таку норму встановлюємо, коли писали три дні, а уряд каже, ні, ми не підтримуємо його.
Так завдання уряду – зробити так, щоб роботодавець у два строки після 16-ти днів, що минули, виплачував заробітну плату, і це буде нормально. А так, коли уряд заперечує, дивує просто дивна позиція уряду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олександр Стоян, будь ласка. Ну, хтось один тоді давайте вже.
13:27:10
СТОЯН О.М.
Шановні колеги, це… Оце слухаю одного християнина-демократа, великого демагога, і хочу нагадати: ваш уряд, Юлії Тимошенко, по півтора роки не виплачував заробітну плату, по 5 місяців. Заборгованість була на 1 січня 2010 року мільярд 800 мільйонів як у виробничій сфері, так і в бюджетній. І ви тоді не казали про те, щоб притягнути до відповідальності.
Ми зробили дуже прекрасний закон. Він передбачає два моменти: перший момент, якщо профспілки на рівні первинної організації домовляються з роботодавцем, є колективний договір, то вони можуть виплатити день в день. Якщо затримує роботодавець зарплату, йому штрафні санкції. Якщо немає профспілки або немає колективного договору, ми даємо люфт протягом тижня, але кажемо виплатити зарплату. От і все.
Навіщо ви зараз оце говорите? Ви згадайте, що ви витворяли! І те, що сьогодні ми зробили, це позитивно, тому що ми вводимо в силу закону, зобов’язуємо роботодавця протягом тижня повернути заробітну плату. А ви поверніть борги, які винні ще півтора мільярди з прошлого року, ваш уряд Тимошенко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, в силах Верховної Ради України зробити все, щоб наш уряд був українським, ні Тимошенко там, ні Петрова, Іванова, Сидорова. Щоб був український уряд, тоді в нас не буде проблем.
Будь ласка, Петро Цибенко з цього приводу.
13:28:25
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, фракція Компартії України абсолютно свідомо голосувала за документ і в попередній редакції, і в тій, яка була скоригована, оскільки це наша принципова позиція.
Але я хочу висловити міркування щодо того, чому так непросто в цьому залі проходять подібні питання, я маю на увазі, і попереднє питання, і питання про збільшення … про можливе збільшення тривалості робочого дня до 12-ти годин. А проходить це питання надзвичайно непросто по одній простій причині: дехто з наших колег, будучи народними депутатами України, не перестали бути власниками заводів, машин і пароходів.
Тобто де-факто він сидить в залі засідань як народний депутат, як депутат він має голосувати отак. А як людина, яка є роботодавцем, у нього рука так голосувати не піднімається, він захищає себе тут як роботодавця. Оце і відповідь на запитання, чому ці питання проходять у нас надзвичайно складно в залі засідань Верховної Ради України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ще раз нагадую, що зараз ми будемо з вами розглядати проект Закону про внесення змін до Закону України „Про гастрольні заходи в Україні” (щодо ставки збору за проведення гастрольних заходів та цільового використання надходжень від збору). Доповідач – народний депутат України Юрій Костенко. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. Будь ласка.
13:29:57
КОСТЕНКО Ю.І.
Дякую. Шановні колеги, діючий Закон „Про гастрольні заходи в Україні” був ухвалений ще 2003 року. Практика застосування норм цього закону показала його неефективність, зокрема цей закон і його положення не відповідають європейській практиці щодо гастрольного збору. Наприклад, для більшості європейських країн гастрольний збір для іноземних виконавців коливається від 15 до 30 відсотків. В Італії – це найбільше, 30 відсотків з іноземців стягають при гастрольних поїздках. В Данії – 25 відсотків, в Німеччині – 21, в Росії – 18 відсотків. В Україні, як ви знаєте, нормами нашого законодавства із іноземців збирається гастрольний збір у сумі лише трьох відсотків.
Друга проблема, яку цим законом не вдалося врегулювати, це те, що норми цього законодавства фактично використовуються проти українських виконавців. За різними оцінками українських майстрів, які сьогодні можуть гастролювати в Україні, на українських сценах зменшилося до 15-20 відсотків, все решта – це іноземні виконавці. Особливо показовим у цьому плані є наш Центральний палац культури в Києві, де практично українських, чисто українських виконавців зменшилося за рік до 5-7 відсотків.
Отже, мета законопроекту, який вноситься на ваш розгляд, – це приведення українського законодавства до європейської практики. До речі, ця стратегія буде завтра розглядатися і в Законі про основні засади внутрішньої та зовнішньої політики.
І друге – це стратегія урядової політики…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.
КОСТЕНКО Ю.І. Яка обіцяла підтримувати національного товаровиробника. Якраз створення умов для того, щоб український виконавець творив український продукт, який користувався б попитом в Україні, це і наповнення Державного бюджету, це і підтримка розвитку української культури, книговидавничої справи та підтримка українських майстрів.
Просили б підтримати у першому читанні даний законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Юрію Івановичу.
Будь ласка, від комітету. Є заключення комітету. Вони пропонують направити суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Є відповідне рішення науково-експертного управління. Тому прошу записатися на обговорення.
Будь ласка, прізвища виведіть народних депутатів. Володимир Карпук.
13:33:17
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, „Наша Україна”.
Ми підтримуємо слушну пропозицію Юрія Івановича щодо збільшення гастрольного збору. Тому що глянути на афішу театральну чи на мистецьку, концертну чи в Києві, чи в любому обласному центрі – ми бачимо зусилля другорядних виконавців або наспіх зібраних труп, які приїздять до України саме заробляти. І це ні для кого не секрет, тому що оплата праці зарубіжних виконавців на кілька порядків перевищує заробітну плату чи вигоду, яку мають в своїй концертній діяльності провідні артисти і співаки, театри України.
І це потрібно, дійсно, яка ж ідея, що не тільки ці збори, а ті збори спрямовувати на виробництво українського продукту і на забезпечення гастрольної діяльності і тих мистецьких колективів, які є в самій Україні. Адже 10-20 років тому назад досить популярними були, скажімо гастролі того чи іншого театру до іншого міста, причому дві неділі, місяць, і, дійсно, високоякісні художні твори були представлені.
Зараз ми бачимо, що практично в Києві не бувають і навіть провідні театри з обласних центрів. Хоча є в багатьох з них багато що показати і багато що подивитися. І за мистецьким рівнем, за вирішенням мистецьких завдань їх доробок перевищує доробок тих театрів, які приїздять під певним брендом, але які далеко його не досягають.
Тому треба приймати його за основу. Звичайно, він потребує доопрацювання, потребує конкретної роботи з Міністерством культури і туризму. Але приймати його за основу треба. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олександр Стоян, будь ласка.
13:35:24
СТОЯН О.М.
Шановні колеги! Питання дійсно актуальне. Але в мене ось зараз таких два сумніви.
Перший сумів. Я хотів би Юрія Івановича запитати. Юрію Івановичу, а ви не цікавились, чому всі провідні артисти наші такі головні, відомі виїжджають, перш за все в Москву? Та ж Вєрка Сердючка на гастролі, ті ж „Кролики”. І більше того, коли дивися концерт начебто росіянина на Україні, він каже, а мої коріння з України, – Корольова і багато ще інших, от і Мілявська, можна багато називати. Чому так, що наші гарні естрадні співаки тікають в Росію? Чи там дорожче платять, чи яким чином, чого вони не хочуть у нас тут виступати? Тобто треба б захистити свого митця.
Але, якщо ми піднімемо збір, Юрію Івановичу, це не потягне за собою збільшення вартості ціни квитка. А я хочу сказати, що приїжджають відомі московські театри, то дуже багато киян стоять в черзі за цими квитками, бо це професіональні театри, це знані театри, і зробити збір більший – це перекласти відповідальність наглядача.
Тому тут треба підходити з двох сторін. З одного боку, захистити наших митців, дати можливість нормально виступати у нас в державі, створити нормальні умови, щоб вони не бігли за довгим рублем чи доларом туди, в Москву. А з іншого боку, коли приїздять всі артисти, ну, наприклад, колись я пам’ятаю був в Криму і виступав Кіркоров, і сказав: „Я больше в этот Киев не поеду!” Это было лет 10. Але я зараз бачу більше Кіркорова в Києві, чим в Москві. Значить тут нормальна „кормушка” для нього. То може, дійсно, треба обмежити, але не зробити так, щоб ми не бачили митців з Росії, з інших країн, тому що вони високопрофесійні, особливо російські, підкреслюю, театри, ленінградські театри і багато чого іншого.
Тому я хотів би від вас почути відповідь, Юрію Івановичу, причини, чому наші біжать туди, і що буде, якщо піднімемо ми збір. Тому я пропоную Партії регіонів прийняти в першому читанні, доопрацювати, повторне перше читання, доопрацювати його, і так зробити, щоб і нашим було добре, і їм було непогано. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція уряду.
КОХАН Т.Г. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Міністерство культури і туризму, заступник міністра культури Кохан Тимофій Григорович.
Справа в тім, що зараз Міністерство культури паралельно теж підготувало проект Закону щодо гастрольних заходів в Україні. І ми, звичайно, підтримуємо те, що треба збільшувати відсотки на оподаткування. І багато питань ті, які є в законі, поданому шановними депутатами, вони сприйнятні для нас.
Але наша пропозиція така. Оскільки варіант, який підготовлений Міністерством культури і туризму більший за об’ємом і ґрунтовніший у викладенні деяких питань, ми би пропонували створити робочу групу, об'єднати наші два закони і вже враховуючи позитив і там, і там, тоді винести на розгляд цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Костенко, мікрофон.
13:38:23
КОСТЕНКО Ю.І.
Шановні колеги, коли ми опрацьовували положення цього законопроекту, то якраз і враховувалася в першу чергу економіка цього виду діяльності. За даними Комітету з питань культури і духовного відродження закордонними гастролерами з України вивозиться більше ніж 400 мільйонів гривень на рік.
За інформацією деяких газет лише за три літніх місяці 2007 року, наприклад, за гастролі Чорноморським узбережжям Кіркоров заробив в Україні 5 мільйонів доларів, Галкін – 3 мільйони доларів, російські виконавці. Але при цьому вони абсолютно ні копійки не сплатили до Державного бюджету чи місцевого бюджету. Ось з цією ситуацією і потрібно Верховній Раді вирішувати проблему через внесення законопроекту.
Я пропоную, що ті пропозиції, які готуються урядом, але це дуже складний законопроект, його Комітет з питань культури і духовності доопрацьовує уже не перший рік. Давайте все-таки приймемо в першому читанні цей законопроект...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
13:39:34
КОСТЕНКО Ю.І. В режимі другого читання ми врахуємо і те, що пропонує Міністерство культури. І, щоб не втрачати часу, ухвалимо закон, який уже сьогодні почне працювати на економіку і культуру України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Тут звучало запитання, чому їдуть з України в Росію там і в інші країни. Тому що там вищий законодавчий орган і влада дбає про національні інтереси. А ми завжди думаємо, як перед ким прогнутися, як комусь сподобатися. (Оплески) Будуть тікати від нас. Тому давайте, шановні колеги, робіть просто вибір в процесі голосування.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про гастрольні заходи в Україні” (щодо ставки збору за проведення гастрольних заходів та цільового використання надходжень від збору) (реєстраційний номер 1235). Прошу голосувати.
13:40:47
За-64
Рішення не прийнято.
Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 1235).
13:41:10
За-240
Рішення прийнято.
Перелік питань, які були визначені для розгляду…
КАРМАЗІН Ю.А. З мотивів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін , мікрофон.
13:41:24
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".
Шановний Володимире Михайловичу, цілком поділяю вашу думку про те, що в Російські Федерації легше проходить підтримка своїх власних колективів, які здійснюють гастрольні заходи через те, що вони здійснюють українську… російську, вірніше, політику. А у нас не хочуть здійснювати російську.
Не хоче ніхто порівнювати, що у них можливість охопити 250 мільйонів споживачів весь час є, а у нас всього-на-всього – 46 мільйонів, і то частина із них, ви знаєте, як намагаються відірвати з країни.
Я вважаю, що цей законопроект, який зараз провалений, це законопроект про витягування із кишень українців півмільярда коштів, це абсолютно мають нести ті політичні сили, які провалили цей законопроект.
Я вважаю, що і Костенко, і Заєць правильно поставили питання, нормально визначили: не можуть в рівних умовах конкурувати вітчизняні і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олександр Стоян, мікрофон.
13:42:38
СТОЯН О.М.
Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.
Шановні колеги, ми побачили сьогодні, що, коли голосуються питання такі, знаєте, провокативні, то "Блок Юлії Тимошенко" присутній в залі. А коли голосувалося питання, як сказав мій колега, чисто які об’єднують Україну, які, дійсно, сприяють тому, щоб відзначити якісь річниці, цих людей немає.
Я хочу нагадати, що зранку один депутат, мною шановний, показував кипу бумаг і плакав, що на оці бумаги можна щось купити, зробити. То, Володимире Михайловичу, вирахуйте, будь ласка, за 3 години відсутніх з БЮТу, 150 чоловік, вирахуйте з них гроші на мікрофони, на поламані стільці, на все інше. Якщо вони і далі не хочуть працювати, знаєте, так комфортно: 250 чоловік приймає нормально рішення, крім конституційних. Ми можемо і далі так працювати. Може, приймемо рішення, на певний час, коли вони в опозиції, хай вони гроші платять в казну, а ми будемо допомагати і дітям, пенсіонерам, багато іншого. Бо без них нормально працюємо, а з ними – це такі провокації і нерозумні рішення.
Тому я хотів би, щоб врахували цю пропозицію, що ці люди прийшли сюди, в опозицію, не працювати, а заважати виконувати рішення Президента і уряду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розклад, перелік питань, визначених розкладом на 2 червня, ми повністю вичерпали. Тому ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
По обіді депутати працюють в комітетах, фракціях, в комісіях. Завтра о 10-й годині ми продовжимо роботу в пленарному режимі.