ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

3 червня 2010 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

10:00:13

Зареєструвалися в сесійній залі  423 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Барвіненко Віталія Дмитровича. Прошу привітати нашого колегу і побажати йому всіляких успіхів. (Оплески)

Шановні колеги, надаю інформацію вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 2 червня 2010 року. Розглянуто 20 питань порядку денного, за результатами розгляду: прийнято 3 постанови, один законопроект прийнято за основу, 2 законопроекти направлено на повторне перше читання, 9 законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 131 Конституції України та статей 5 і 9 Закону України „Про Вищу раду юстиції” 31 травня 2010 року Президент України видав указ про призначення Голови Служби безпеки України Хорошковського Валерія Івановича членом Вищої ради юстиції. Згідно зі статтею 17 Закону України „Про Вищу раду юстиції” та частиною першою статті 217 Регламенту Верховної Ради України перед вступом на посаду член Вищої раби юстиції складаю присягу на засіданні Верховної Ради України. Для складення присяги запрошую члена Вищої ради юстиції Хорошковського Валерія Івановича.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.

Я, Хорошковський Валерій Іванович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. Член Вищої ради юстиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, привітаємо Валерія Івановича. (Оплески)

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Доповідач – Прем’єр-міністр України Азаров Микола Янович, співдоповідач – член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Горбатюк Анатолій Олексійович. Прошу, Микола Янович.

АЗАРОВ М.Я.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України! 28 червня ми будемо святкувати 14 річницю Конституції України. Дуже сподіваюся, що відзначать її ми будемо з урахуванням того факту, що вперше за ці роки Верховна Рада України здійснила повноваження, визначені пунктом 5 статті 85 Конституції і прийняла Закон „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”. Президент України на виконання своїх повноважень і відповідно до права законодавчої ініціативи вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про засади внутрішньої і зовнішньої політики.

Прийняття цього закону кардинальним чином змінить правовий простір держави. Внутрішня і зовнішня політика внаслідок цього буде спиратися не на політичну доцільність, особисті уподобання і орієнтації, як ми багато разів спостерігали протягом останніх років, а на закон. Це величезний поступ на шляху забезпечення верховенства права, зміцнення демократичних засад існування нашої держави на шляху розвитку інститутів громадянського суспільства. Мені зрозуміло чому попередня влада опиралася прийняттю засад внутрішньої і зовнішньої політики, адже цей закон унеможливлює здійснення авантюрної політики, не дає нав`язувати суспільству те, що воно не підтримує. Нарешті в державі з`явиться мірило, правовий стандарт, з яким буде звірятися вся нормотворча діяльність влади, відповідають закон, постанова чи указ демократично законодавчо визначеним засадам державної політики або не відповідає. За такої умови не буде нормотворчості на власний розсуд, не буде соціально-економічних, з дозволу сказати, експериментів, які замучили народ України. За умов дії цього закону не буде ситуації, яка шокувала суспільство, коли вищі посадові особи тишком підписали листа про згоду на приєднання до Плану дій щодо вступу НАТО і дізналась держава про це випадково від американського сенатора. Не буде ситуації, коли від суспільства і навіть від Президента України протягом 2 років ховали текст газової угоди, що завдала економіці шкоди порівняно з втратами від військовий дій. Не буде ситуації, коли розпуск парламенту використовується як авторитарний важіль зміни влади і політичного курсу. Натомість зміцниться конституційний порядок і безальтернативність застосування норм законодавства. В законопроекті однозначно передбачено, що засади внутрішньої і зовнішньої політики обов`язково враховуються під час розробки проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів. Всі проекти проходитимуть експертизу на відповідність засадничому закону.

Глибоко переконаний, що цей закон спроможний консолідувати суспільство як визначальний законодавчий крок на шляху до довготермінових системних реформ. Громадяни України отримають відповідь: куди рухається держава, в який спосіб, до якої національної ідеї.

Прийняття закону також стане однозначним сигналом щодо засад зовнішньої політики України для наших закордонних партнерів. Ухвалення такого закону, безумовно, сприятиме злагодженій роботі усіх гілок влади, забезпечить незмінність та наступність курсу, спрямованого на розбудову сучасної демократичної України, створить передумови для стабільної і конструктивної діяльності органів влади.

Верховна Рада України, Президент України, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України, здійснюватимуть контроль за дотриманням органами державної влади засад внутрішньої і зовнішньої політики. Україна буде державою зрозумілою, прогнозованою і відповідальною як щодо своїх громадян, так і щодо зовнішнього світу.

Головний елемент зовнішньополітичної прогнозованості і послідовності, який міститься в законопроекті, - це однозначне підтвердження позаблокового статусу України, схваленого народом під час започаткування незалежності нашої держави. Президент пропонує в Україні зняти з порядку денного питання, яке розколювало суспільство, відволікало від пошуку власних ефективних шляхів розвитку держави.

Водночас, затверджуючи це положення закону, Україна робить геополітичний вибір, зрозумілий і стабільний як для сусідів, так і для світових центрів впливу. Немає сумнівів, що такий вибір навколишній світ сприйме з полегшенням і розумінням.

Презентовані Президентом України засади внутрішньої і зовнішньої політики базується на безумовному додержанні Конституції України, гарантуванні прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, забезпеченні соціальної спрямованості економіки України та сталого соціально-економічного розвитку України, ведуть до зміцнення демократичних засад суспільного державного життя, забезпеченню верховенства права, економічної і політичної незалежності держави, захисту її національних інтересів і посилення національної безпеки, утвердженню України як повноправного і авторитетного члена світового співтовариства.

Звертаю увагу народних депутатів, що засади внутрішньої політики визначено за визначальними сферами життєдіяльності держави: розбудова державності, розвиток місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інституту громадянського суспільства, національна безпека і оборона, економічна сфера, екологічна сфера та сфера техногенної безпеки, соціальна і гуманітарна сфера. Тобто реалізація норм цього закону забезпечить сталий розвиток України, захист державного суверенітету, захист інтересів і прав наших громадян, захист власності, а отже, забезпечить прогрес в усіх сферах життя.

Хочу підкреслити, що за законопроектом визначення та реалізація засад внутрішньої і зовнішньої політики здійснюватиметься на основі тісної взаємодії та координації зусиль Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів, міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади. Прошу народних депутатів підтримати проект закону. Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Прем’єр-міністр завершив свій виступ, прошу записатися на запитання. Все буде по повній програмі.

Прошу прізвища народних депутатів.

Народний депутат Козуб, фракція Партії регіонів. Михайло Чечетов, будь ласка, мікрофон.

10:12:06

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Миколо Яновичу, ми дуже вдячні вам за дуже ґрунтовну доповідь, де ви чітко визначили, аргументовано основні засади зовнішньої і внутрішньої політики. Але, з вашого дозволу, я хочу задати одне питання для уточнення. Президент України і новий уряд різко змінили зовнішню політику, взявши курс на зближення з Російською Федерацією. Водночас у законі йдеться про забезпечення інтеграції України в європейський простір з метою набуття членства у Європейському Союзі. Як це досягатиметься? Дякую.

АЗАРОВ М.Я. Дякую за запитання.

Я хочу сказати, що європейська інтеграція – це системне суспільне перетворення, спрямоване на побудову правової та економічно стабільної держави. Виходячи з цього, курс на європейську інтеграцію залишається незмінним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Заблоцький, фракція Партії регіонів.

10:13:23

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П.

Дякую. З кожним роком збільшується кількість громадян, які у службових справах, у наукових справах, культурних, з метою працевлаштування виїжджають до Європейського Союзу. Що робить уряд для того, щоб наблизити час безвізового режиму виїзду громадян України до Європейського Союзу? Дякую.

АЗАРОВ М.Я. Как вы знаете, Президент Украины поставил перед правительством задачу завершить переговоры с Европейским Союзом по предоставлению гражданам Украины безвизового въезда. Такие переговоры настойчиво проводятся, при каждой встрече с представителем Европейского Союза эти вопросы поднимаются.

Недавно в правительстве состоялось совещание, на котором определены, я бы сказал, основные меры правительства, которые будут способствовать реализации этой задачи. Я надеюсь, что в те сроки, которые поставил Президент, мы эту задачу решим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів.

10:14:46

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Уважаемый Николай Янович, в последнее время от оппонентов нынешней власти слышны обвинения в попрании украинского языка и в игнорировании национально-культурных интересов украинства. Сложно, правда, сказать о чем конкретно идет речь, но тем не менее хотелось бы услышать, в проекте есть ли какие-то нормы или гарантии всего этого.

АЗАРОВ М.Я. Безусловно. Прежде всего закон исходит из положений Конституции Украины, четко определяющих правовые основы функционирования государственного языка на Украине.

Второе. Проект исходит из основных положений Европейской хартии. Таким образом фундаментальные положения, содержащееся в Конституции, подкреплены соответствующими положениями этого закона. Ну а то, что говорит оппозиция, это ее право. Пожалуйста, мы критику любую воспринимаем нормально абсолютно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів.

10:16:11

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Прошу передать слово Мармазову Евгению Васильевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Мармазов мікрофон.

10:16:17

МАРМАЗОВ Є.В.

Николай Янович, скажите, пожалуйста, вот что понимается под термином в статье 7, я прочитаю: „…перехід від фіскальної до інвестиційно орієнтованої моделі приватизації”.

АЗАРОВ М.Я. Смысл очень простой: прекратить тратить деньги от приватизации на латание дыр государственного бюджета, а направлять эти деньги на модернизацию экономики, на техническое перевооружение. К большому сожалению, мы сейчас пока выходим из того долгового тупика, который нам оставил попередний, предыдущий уряд. И эта цель в законе ставится как перспективная. Я думаю, что уже со следующего года мы сумеем сбалансировать все наши расходы и доходы, и направлять доходы от приватизации в основном на инвестиционную составляющую нашей экономики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вечерко, фракція Партії регіонів.

10:17:38

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, Партия регионов. Уважаемый Николай Янович, безусловно, вы очень много делаете для работы с европейским сообществом, и в плане европейской интеграции правительство много для этого делает во главе с вами. Скажите, пожалуйста, предстоит плодотворная кропотливая работа, вы будете дальше плодотворно сотрудничать с Комитетом по европейской интеграции в Верховной Раде, у которого очень большой опыт работы в этом плане? И я считаю, что это будет очень большим подспорьем в вашей работе. Спасибо.

АЗАРОВ М.Я. Я уже практически ответил на этот вопрос. Могу только повторится, что мы открыты для сотрудничества не только с комитетом Верховного Совета, в том числе и с этим комитетом, но мы открыты для сотрудничества со всеми абсолютно оппозиционными силами. Мы готовы рассмотреть на заседании правительства любые предложения оппозиционных политических сил, направленные на стабилизацию социально-экономической ситуации страны, на развитие страны. Пожалуйста, мы готовы это делать публично, открыто с приглашением всех авторов таких предложений. Мы к этому открыты и мы к этому готовы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, народний депутат Глазунов, фракція Партії регіонів.

10:19:11

ГЛАЗУНОВ С.М.

Прошу передать слово Гориной.

10:19:17

ГОРІНА І.А.

Николай Янович, скажите, пожалуйста, какие первоочередные шаги планируются в плане реализации пенсионной реформы?

АЗАРОВ М.Я. Пенсионная реформа, как вы знаете, первый этап был начат 1 января 2004 года. Затем по целому ряду причин ее проведение было отложено. И сейчас, вчера Президент озвучил план реформ, в том числе и значительное место в плане реформ занимают реформы пенсионной системы и внедрения еще двух уровней пенсионного обеспечения. Переход, первое, к персонифицированным накопительным счетам, ну и дальнейшие шаги по реализации реформы.

Какое главное препятствие на пути проведения реформ? Это очень серьезная несбалансированность Пенсионного фонда. Достаточно сказать, что из 190 миллиардов расходов Пенсионного фонда более 60 миллиардов покрываются прямыми дотациями из государственного бюджета. Вот эта проблема является сейчас по содержанию главной, которую правительство должно решить на протяжении примерно двух-трех лет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Віктор Терен, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

10:20:57

ТАРАН В.В.

Дякую. Ну, ваші наміри зняти питання, які розколюють суспільство, вони благородні, але спочатку репліка. Чому ви тоді підписали харківські угоди, які розкололи суспільство.

Але питання зовсім інше, конкретне питання. Чи відповідає уряд за дії та заяви своїх міністрів, тобто чи є консолідована тут позиція уряду? Ну, зокрема, скажімо, перебуваючи в Донецьку міністр освіти, який шалено бореться з освітою України, заявив зокрема про те, що буде проведена шкільна реформа, і в результаті цього будуть скорочуватися сільські школи. Ну, я думаю, що ви розумієте, що зникнення шкіл приведе до зникнення села, викличе безліч проблем. Отже, питання: чи скорочення сільських шкіл - це є позиція уряду, це є позиція Януковича чи це, я повторюю, безтямна боротьба міністра освіти з освітою України?

АЗАРОВ М.Я. Мы открыты с оппозицией для диалога, но только в том случае, если оппозиция не будет перекручивать и искажать основные направления политики правительства.

Что имел в виду министр освіти, говоря о необходимости реорганизации малочисленных школ? Он заявлял буквально следующее: сможет ли школа, в которой находится 3-4 ученика и один учитель, дать нашему школьнику достаточное образование? Сможет ли государство обеспечить для такой школы необходимые нормы образования? Не лучше ли обратится к мировому опыту, в том числе и европейскому, каким образом поступают европейские страны, рассматривая вопрос функционирования таких малочисленных школ. Вот здесь мы вас призываем, давайте подискутируем этот вопрос, какое найти оптимальное решения? Но главное здесь, как поднять уровень образовательных услуг, предоставляемых нашим сельским школьникам? Вот в чем суть вопроса.

И последнее. По результатам деятельности министра, мы будем судить не по его высказываниям, а по тому, как реально через определенное время изменится уровень предоставления образовательных услуг и качество образования. Вот тогда мы скажем, соответствует ли министр занимаемому посту или не соответствует.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Янович. Час вичерпаний.

АЗАРОВ М.Я. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, співдоповідь двох комітетів: Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування і Комітету з питань у закордонних справах.

Горбатюк Анатолій Олексійович, будь ласка, від комітету. І хто буде виступати від Комітету в закордонних справах? Потім окрема думка буде у вас.

10:24:19

ГОРБАТЮК А.О.

Шановний Миколо Яновичу! Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за дорученням Голови Верховної Ради України Володимира Литвина на своєму засіданні, яке відбулося 02 червня 2010 року (протокол номер 93/8), розглянув проект Закону України про засади внутрішньої і зовнішньої політики (реєстраційний номер 6451) від 01.06.2010 року, внесений Президентом України Віктором Януковичем та визнаний як невідкладний.

Комітет відзначає, що законопроектом пропонується визначити основні засади як внутрішньої, так і зовнішньої політики держави. При цьому передбачається, що такі засади базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини й громадянина та гарантуванні прав і свобод її, проголошених в Конституцією України, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права в забезпеченні соціальної спрямованості економіки України та сталого соціального економічного розвитку України, зміцнення демократичних засад суспільного і державного життя, забезпечення верховенства права, економічної і політичної незалежності держави, захисту її національних інтересів і утвердження України як повноправного і авторитетного члена світового співтовариства.

Враховуючи багатоаспектність суспільного життя держави, засади внутрішньої політики визначаються у законопроекті за відповідними сферами, зокрема, такими як: розбудова державності, розвиток місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки і оборони, економічної сфери, екологічної та сфери техногенної безпеки, соціальної та гуманітарної сфери. Законом також передбачено внесення змін до Закону України „Про основи національної безпеки України” щодо корегування деяких аспектів зовнішньополітичного курсу держави.

Комітети Верховної Ради з питань економічної політики та з питань охорони здоров’я вважають, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу та висловлюють ряд пропозицій та зауважень для врахування під час опрацювання його до другого читання.

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи також направив нам для врахування свої зауваження і пропозиції.

Комітет у закордонних справах направив законопроект на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у висновку від 02.06.2010 року висловлює низку зауважень та пропозицій до окремих положень законопроекту.

Заслухавши з цього питання інформацію заступника голови комітету Сінченка, першого заступника Міністра юстиції України Ємельянової, з’ясувавши позиції народних депутатів України і членів комітету (голосування: 9 – „за”, 3 – „проти”) та обговоривши питання, комітет рекомендує Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні проект Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики прийняти за основу.

Народні депутати України, члени комітету: Бондар, Ключковський, Матвієнко, - заявили про окрему думку щодо законопроекту та доручили оголосити її на пленарному засіданні Верховної Ради України народному депутату Анатолію Матвієнку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь завершено. Прошу, шановні колеги, запитання до представника комітету. Прізвища прошу народних депутатів вивести на табло. Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

10:28:29

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!” Шановний доповідачу! У 10 статті…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон увімкніть, будь ласка, Ярослава Кендзьора.

Прошу ваше питання.

10:28:53

КЕНДЗЬОР Я.М. Ви на комітеті розглядали цей проект закону. 10 стаття цього проекту Закону про засади внутрішньої політики у гуманітарній сфері. Невже у членів комітету вашого не знайшлося, так би мовити, людей мислячих, які би принаймні синхронізували перший пункт 10 статті із Конституцією. Цитую: „Забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всі території України”. Чому ви не спромоглися додати „як єдиної державної мови” – те, що зазначено у 10 статті Конституції? І ви урівняли по суті державну українську мову, яка визначена Конституцією, із іншими: і використання, гарантування вільного розвитку, використання російської мови та інших мов національних меншин України.

ГОРБАТЮК А.О. Дякую за питання. У нас виникало, у членів комітету, досить багато запитань, вони їх ставили до доповідачів. І я вам скажу, що ні хто з доповідачів і членів комітету, які голосував „за”, не заперечує, що Конституція має найвищу юридичну силу, ці норми у Конституції визначені. А відповідно, якщо ми виносимо його до другого читання, і у вас є пропозиції, будь ласка, давайте пропозиції, ми у комітеті готові їх розглянути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з цього приводу на засіданні Ради національної безпеки і оборони, коли розглядався проект цього закону, саме ту пропозицію, що наш колега Ярослав Кендзьор я вніс: зафіксувати як державної мови, так, як того вимагає Конституція і рішення Конституційного Суду. І всі члени РНБО погодились, що при підготовці до другого читання цю пропозицію, вона буде внесена, очевидно, й депутатами, у тому числі колегою Ярославом Кендзьором та іншими, ми її будемо обов’язково враховувати.

Ярослав Джоджик, будь ласка, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

10:31:06

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний доповідачу, у 2003 році з ініціативи Президента Леоніда Кучми при підтримці уряду Віктора Януковича, в якому Першим віце-прем’єром був Микола Янович Азаров, був прийнятий Закон про основи національної безпеки, який передбачав взяття курсу на прихід до НАТО.

У 2010 році уже за ініціативи Президента Віктора Януковича іде розворот курсу держави на 180 градусів – відмову від участі в НАТО. На засіданні Ради національної безпеки України цими днями чітко зафіксовано, що подальше зволікання із врегулюванням цього питання створює загрозу національній безпеці нашої держави. Можливо, в такий спосіб команда Президента передає своєрідний SOS українському народу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть формулювання питання. Мікрофон.

10:32:19

ДЖОДЖИК Я.І. Можливо, в такий спосіб команда Президента передає своєрідний SOS українському народу, що є залякування, що є погрози, що є ультиматуми. Що вам відомо з цього…

ГОРБАТЮК А.О. Дякую за запитання і хочу сказати, щоб ви досить уважно прочитали статтю 11 „Засади зовнішньої політики”, де в одному з пунктів чітко визначена позиція дотримання Україною політики поза блоку, що означає неучасть Україною у військово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного співробітництва з НАТО та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес. В цьому законопроекті ми продовжуємо розкривати суть Декларації про державний суверенітет. І я вважаю, що наша передвиборча програма, з якою йшов Президент і наша політична сила, зреалізована в засадах по зовнішній і внутрішній політиці. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

10:33:36

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і порядок”. Звичайно, останнім часом ми спостерігаємо процес, коли Верховна Рада перестає бути Верховною Радою України, а стає взагалі-то підпорядкованим органом Кабінету Міністрів. Мене цікавить, у вашому комітеті, де в результаті зради декількох людей, які йшли під іншими політичними прапорами, з`явилася своя більшість, і там лише троє людей, які стоять на позиціях тих, які раніше… з якими вони йшли до Верховної Ради. Які все-таки зауваження ваш комітет зробив до цього документу? Що ви бачите там необхідно змінити, добавити або забрати для того, щоб від став кращим? Тому що не тільки „одобрямс”, а очевидно і вдумлива робота над позиціями, які викладені в цьому документі, дала би покращання його. Якщо просто так підняти, враховуючи більшість, руки, як ви це зробили, очевидно це неправильно. Що ви вносите туди додатково хорошого? Дякую.

ГОРБАТЮК А.О. Я відразу хочу розпочати відповідь з того, що давайте не будемо говорити про зрадників, це ваші колишні колеги, і ви їх привели в парламент. А дорікати нам за них, я вважаю, що не варто. Тим паче, якщо ми на сьогоднішній день – далі йду по суті питання – маємо команду, яка готова зреалізувати свої програми, це тільки, я вважаю, для української спільноти плюс. У нас не лебідь, рак і щука – те, що було колись у вас, а у нас команда, яка працює на спільний результат, тобто уряд, Президент і коаліція на сьогоднішній день діють як одне ціле, і це велика перевага наша перед вашою. А пропозиції? Так, дійсно, були, є, і ми їх внесемо до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Час вичерпаний.

В комітеті ряд депутатів зафіксували свою особливу думку. Відповідно до Регламенту право викласти окрему думку, відмінну від рішення комітету, має Анатолій Матвієнко. Підготуватися співдоповідачу від комітету у закордонних справах.

10:36:04

МАТВІЄНКО А.С.

Анатолій Матвієнко, УРП, „Собор”, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Шановні колеги, я маю доручення висловити думку групи депутатів, членів комітету, які вважають неможливим сьогоднішнє прийняття цього закону, навіть у першому читанні, і пропонують відправити його на доопрацювання, хоча варто було б взагалі зняти тільки з поваги до автора цього законопроекту.

Чим керується ця група і чому ми вважаємо неможливим прийняття сьогодні закону? Перше: цей закон є похапцем зліплений, він є декларативним, крім останньої, 14 статті. І тому ми пропонуємо: якщо є якісь претензії або є ініціативи щодо Закону про основи національної безпеки України, то вносьте в цей закон відповідні пропозиції – і не пропонуйте абсурди, яким є, на превеликий жаль, цей закон.

Перше. Цей закон сьогодні не визначає предмету регулювання або він і зовсім незрозумілий. Преамбула говорить, що предметом регулювання цього закону… цей закон визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики, а стаття 12 говорить про те, що засади визначаються іншими законами, які відпрацьовані в тісній співпраці із інститутами влади. Таким чином, автор цим протиріччям визнає, що спроба визначити засади внутрішньої та зовнішньої політики держави єдиним нормативним актом є юридично складно та практично невірно.

Третє, на що хочеться звернути увагу, - це на те, що стаття 14 (частина друга) надає - безпрецедентність - цьому законопроекту якийсь особливий статус, що означає, що інші закони діють лише в тій частині, які не суперечать цьому закону. По Конституції всі закони рівні, і не можна вважати якийсь закон головним, а якийсь закон – другорядним. Це є неконституційна норма, відтак, він не може бути прийнятий із цієї причини.

Четверте. Цей закон не відповідає Конституції України в тій новелі, в якій парламент одержує додаткові повноваження реалізації засад внутрішньої та зовнішньої політики. Це друга норма, яка є неконституційна по відношенню до цього закону.

П’яте. Окрім дублювання окремих, закріплених в Конституції принципів, проект містить ряд абсурдних положень, зокрема в питаннях завершення політичної реформи (що це таке – ніхто не знає), зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, яка давно знята.

І останнє, що я хотів би сказати, я засуджую політику „чим гірше - тим краще” як опозиціонер, але я засуджую політику угодовства. Я звертаюсь, до Миколи Яновича. Миколо Яновичу, цей закон не має ніякого відношення до роботи уряду. І сьогодні, представляючи його, ви демонструєте політику угодовства. Більше того, я не знаю навіть, чому Прем’єр не сидить в кріслі Прем’єра, а це крісло звільнене для кого, для Президента? У нас уже сьогодні є уряд Президента. Володимир Михайлович…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Володимир Михайлович, звільніть і ви своє крісло, хай це буде ще й крісло Президента, в нас буде ще й Верховна Рада Президента. Монополія нас всіх гонить до виродження. Я проти того, щоб ми воювали. Але я за те, щоб було опанування, щоб був розумі, інакше ми будемо мати біду у державі, в тому числі і з цим законом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте надати вам довідку. Спочатку було зафіксовано, спочатку було зафіксовано у пропозиціях Ради національної безпеки і оброни, щоб доповідав цей законопроект представник Президента України в Верховній Раді України. Я звернувся із пропозицією до Президента України, щоб цю доповідь зробив Прем’єр-міністр України, це є виявом поваги до Верховної Ради України. (Оплески) Давайте будемо це вітати. (Шум у залі) Я прошу вас. (Шум у залі) Шановні колеги, шановні колеги, давайте ми не будемо зациклюватися на таких деталях, говорити про зміст, про те, про що говорив наш колега.

Шановні колеги, від Комітету в закордонних справах, будь ласка, Тарас Чорновіл, перший заступник голови Комітету у закордонних справах.

10:40:43

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати, я тільки дуже коротко формально пройдуся по рішенню нашого комітету. Комітет прийняв попереднє процедурне рішення: розглядати прицезійно-детально тільки ту частину, яка пов’язана з міжнародною політикою, оскільки засади зовнішньої і внутрішньої політики автоматично передбачають, що зовнішня, фактично, врівноважується внутрішньою і є рівно значима з нею.

У нас виникло дуже багато як фахових, так і політичних претензій. Політична, власне кажучи, основна, це зводилося до того, чи варте уваги на сьогоднішній день, коли питання про вступ до НАТО не стоїть ні з причини готовності НАТО щодо прийняття України, ні з причини тої, що більшість населення України сьогодні не підтримують цю ідею, чи була нагальна потреба саме зараз, коли і так є досить серйозне суспільне напруження, вносити ще це питання на розгляд?

Питання ж інші фахові зайняли основну частину дискусії. У нас було дуже багато претензій. Я дуже хочу надіятися, що вони будуть до другого читання врегульовані, але претензії щодо того, що документ є достатньо застарім, зокрема, в питаннях і зовнішньої політики і національної безпеки і оборони, він є неврівноваженим у цьому плані, він не дає відповіді на дуже багато питань. Зокрема, ми піднімали питання про те, як можна в засадах політики писати, що наша ціль – позаблоковий статус? Якщо ми маємо намір і бажання бути поза блоками, ми повинні в такому випадку констатувати, що так, Україна сьогодні де-факто є позаблоковою державою, але ми собі ставимо ціль, і це завдання йде і для Верховної Ради у плані законодавчої роботи, і для Кабінету Міністрів, і для Міністерства закордонних справ, у першу чергу добиватися у світі, щоб за Україною у майбутньому було визнано статус активного нейтралітету.

У нас є один з трьох виборів: ОДКБ, НАТО або активний нейтралітет. Позаблоковий статус не може бути фактором якоїсь цілі, мети, це є фактор нашого сьогоднішнього підвішеного стану. І на цьому ми робили дуже серйозні наголошення.

Ми так само піддали критиці ряд положень, в яких завдання парламенту, на наш погляд, були викладені не у зовсім вмілий спосіб. Зокрема, було абсолютно упущено такі норми, як парламентська дипломатія, яка активно сьогодні застосовується у всьому світі і яку сьогодні активно проводить український парламент, але яка не відобразилася у концепції. Тому наші застереження, вони зводилися багато у чому і до тих положень, які представив сьогодні в окремій думці Анатолій Матвієнко.

Внаслідок цього, при голосуванні в комітеті розподіл голосів пішов наступним чином: двоє людей вважали за необхідне, щоб законопроект був прийнятий, підтриманий Верховною Радою, і дев’ять членів комітету висловився про направлення на доопрацювання.

Від себе особисто я просто хочу звернутися до профільного комітету з дуже серйозним проханням, оскільки ми бачимо, безумовно, по голосах, що проект в першому читанні буде прийнятий, давайте зробимо так, щоб до другого читання всі текстуальні і технічні проблеми були виправлені. Я просто закликаю Верховну Раду і особливо профільний комітет дуже активно попрацювати до другого читання. І таке ж саме у мене прохання до Кабінету Міністрів підключитися до цього. Я розумію, що політичний аспект, який фіксується з приводу позаблоковості і власне відкидання теми НАТО, він же буде зафіксований, тому що він фактично чи не основною метою, заради якої так поспіхом вносився цей документ. І його вже обминути не вдасться. Але у мене є, і від мене, я думаю, і від членів комітету, колосальне прохання, давайте зробимо так, щоб за цей документ, коли він буде остаточно прийнятий, не було соромно. Щоб не було там знаття Чорнобильської станції з експлуатації, щоб повноваження парламенту там виписані були саме так, як належиться, щоб там, де є роль Президента само собою зрозуміло, не було невідомо навіщо написано РНБО, яке не має самостійних рішень, які вводяться виключно Указами Президента, тому воно не може самостійно фігурувати в такому документі. Давайте зробимо так, щоб цей документ нехай навіть з тими політичними проблемами, їх вже, я бачу, не минути, через п’ять-шість років може вернемося назад до цієї теми, але щоб він не був, принаймні для нас, соромом через свої технічні неполадки.

Ще раз повідомляю, позиція комітету десять голосів проти двох була щодо того, щоб законопроект відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запитання до першого заступника комітету. Прошу записатись на запитання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Народний депутат Фомін, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" .

10:45:55

ФОМІН О.В.

Передаю слово депутату Павловському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Павловському, будь ласка.

10:46:00

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний пане Тарасе, скажіть будь ласка ще раз, уточніть рішення комітету, рішення Комітету у закордонних справ було направити автору на доопрацювання цей законопроект чи відхилити його.

І друге, як ви відноситесь до другої статті Прикінцевих положень, які ставлять цей законопроект вище, ніж інший законопроект. Це ж порушення Конституції, не може бути якийсь один закон вище, ніж інший, навіть такий важливий. Дякую.

ЧОРНОВІЛ Т.В. Шановний колего, дослівно зачитую рішення комітету. Але нагадую, наш комітет не головний, ми відповідальні, оскільки зовнішня політика тут є теж врівноважена з внутрішньою, ми головному комітету передали свою позицію, але на голосування буде ставитися рішення головного комітету від Олександра Олександровича Омельченко. Наша звучить так: „Комітет на своєму засіданні 2 червня 2010 року розглянув внесений Президентом України Вікторовичем Януковичем проект Закону України „Про засади внутрішньої та зовнішньої політики” та ухвалив рекомендувати Верховній Раді України повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Результати голосування „за” – 9 членів комітету, проти – 2. З повагою голова комітету Олег Григорович Білорус”. Це є офіційний документ, я його вам сьогодні і представив.

Що стосується положення, про яке ви говорите, ми теж на нього звернули увагу і це те, що я вже від себе особисто прошу і уряд, і профільний комітет, зробимо все, щоб у другому читанні, нехай те, що політично вже вирішено буде на наступних п’ять-шість років, але, щоб не було таких промахів. Це дійсно, я вважаю, промах, його можна виправити до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Блок Литвина".

10:47:44

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановний доповідачу, є проблема, яка знаходиться на стику і міжнародної політики, і закордонної проблематики, і внутрішньої. Це проблема міграції і ви про неї чудово знаєте. Це проблема міжнародних взаємин, соціальної політики, економічної політики, культурної політики, медицини і так далі. Скажіть, будь ласка, чи розглядалося на засіданні комітету гіпотетичне внесення поправки або доповнення до другого читання, яке б стосувалося того, що в Україні постала справжня державна міграційна служба, бо сьогодні цієї надзвичайно складною і універсальною проблемою займається ледве не 7, а може 10 відомств, і внаслідок ми бачимо, що з цим є серйозні проблеми. Тобто питання за змістом. Дякую.

ЧОРНОВІЛ Т.В. Шановний пане Олеже, один з членів нашого комітету заторкнув у загальному переліку пункти, які мусять, на наш погляд, обов’язково бути відображені в документі, і в цій редакції не відображені, саме цей факт, що цей напрямок не врегульований. На момент, коли писалися попередні відповідні документи в 2000-му, наскільки я пригадую, в 2006 роках, в той час ця проблема ще не розглядалася настільки серйозно в Україні, хоча вже тоді існувала. Очевидно, на превеликий жаль, багато пунктів перекочувало з того періоду й досі нормально не враховані. Я би тут рекомендував, оскільки, і наш, і ваш комітет реально в цій ситуації, в рівноцінному положенні, і ми, і ви як члени комітетів, народні депутати, можемо до профільного комітету подати свої пропозиції і зауваження, я би просив, щоб в даному випадку, де ви є абсолютно компетентними, щоб ці зауваження і пропозиції запропонували члени вашого комітету. А ми дуже серйозно попрацюємо по поправках і пропозиціях до другого читання, які стосуються зовнішньої політики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

10:49:46

АРЖЕВІТІН С.М.

Прошу передати слово, депутату Матчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матчук, будь ласка.

10:49:55

МАТЧУК В.Й.

Дякую. Матчук, "Наша Україна”. Тарасе Вячеславовичу, в статті 11 є така дефініція як „запобігання конфліктам у регіонах, що межують з Україною, та врегулювання наявних конфліктів”. Я сподіваюсь, що Україна не збирається це робити так, як це робила Росія в Абхазії або в Осетії. І тому, чи не вважаєте ви, що цю дефініцію потрібно доповнити словами „виключно мирними дипломатичними методами”.

ЧОРНОВІЛ В.М. Я би трошки по-іншому сформулював. Є інші положення, які стосуються національної безпеки і оборони і першого розділу основних засад, де відмічена можливість застосування української армії. І там дуже чітко поставлено питання, що українська армія не може робити агресію, ну, я так в дуже в спрощеній формі говорю. Тобто це питання, що ви говорите, воно врегульоване. У мене виникає інше питання. Нещодавно була, ні нещодавно, а фактично вже кілька років іде дефініція нинішнього Президента, тоді ще лідера опозиції, який настоював на тому, що всі конфлікти заморожені, всі конфлікти територіальні мають вирішуватися на рівні Організації Об’єднаних Націй з максимальним за діянням її можливості, її впливів. І я говорив про те, що треба було відобразити оцю якраз тезу Віктора Януковича також і тут, що Україна буде апелювати по всіх конфліктах до Організації Об’єднаних Націй. І плюс у мене особисто викликала застереження теза щодо того, що „виключно на наших кордонах”. Виключно на наших кордонах – це сухопутне - Придністров’я і морський кордон – це Абхазія. Як і інші. А Косово нас не тривожить конфлікт? А ми підемо в Африку, не треба визначатися як по…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Час завершено.

Шановні колеги, переходимо до обговорення законопроекту. Прошу записатися на виступи від фракцій. Від фракцій, будь ласка. Так, прізвища прошу.

Тепер народних депутатів прошу записуватися. Прошу вивести прізвища народних депутатів.

Сергій Гриневецький, будь ласка. Шановні колеги! Спокій, спокій!

10:52:41

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово, шановний пане Прем’єр-міністр, члени уряду, колеги! Я хотів би висловити позицію фракції "Блоку Литвина" з питання, яке розглядається.

Приймаючи такий важливий, я би сказав доленосний документ для нашої держави, скоріше за все Президент виходив з того, щоб визначитись, який зміст буде мати і внутрішня, і зовнішня політику, і яку мету ми будемо переслідувати. Що стосується у зовнішньому вимірі – це, очевидно, прагматизм і передбачуваність, у внутрішній політиці – це поліпшення якості життя.

Найважливіші позитивні моменти, які я хотів би охарактеризувати, це, в першу чергу спрямованість на реалізацію і збагачення потенціалу Конституції, в першу чергу це принцип верховенства права, гарантії прав і свобод громадян, захист національних інтересів.

Дуже важливо, на мій погляд, зазначити, що прослідковується збереження парламентсько-президентської форми державного правління і зміцнення засад парламентаризму.

Важливим аспектом, ми вважаємо, є те, що...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рафаїлович, одну хвилиночку.

Шановні колеги, очевидно, нам так потрібен Закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Скільки було криків, стогонів, а зараз ніхто не хоче слухати. Нам потрібен процес? Чи нам потрібно, мабуть, обговорити законопроект? Ну поважайте один одного.

Будь ласка, Сергій Рафаїлович.

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую. Хотів би зазначити, що в законопроекті чітко вимальовується курс на активний нейтралітет, що є програмною засадою фракції "Блоку Литвина". На мій погляд, було б доцільно більш чітко в законопроекті виписати і позицію відносно Російської Федерації як стратегічного партнера і Сполучених Штатів Америки теж як стратегічного партнера.

Напрями, в яких мають реалізовуватися засади внутрішньої політики, викладені у загальному плані, і, як правило, не викликають заперечень. Хоча деякі важливі питання державного життя не знайшли відображення.

У такому документі, враховуючи політичну ситуацію в державі, важливо зазначити, що держава, керуючись Конституцією, не буде нав’язувати суспільству будь-яку ідеологію.

Бажано конкретніше, з посиланням на відповідні положення Конституції, викласти позиції з питань мовної політики, наголосити на недопущенні будь-яких привілеїв чи утисків за мовними ознаками. Це стосується ставлення і до міжконфесійних проблем, зокрема питання про єдину помісну церкву щодо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. … оскільки ці питання гостро обговорюються у суспільстві. Проблема подолання розколу, консолідації суспільства, утвердження толерантності, терпимості у внутрішньому житті – це одна із найактуальніших сьогодні, і вона мала б знайти відображення у такому документі.

На наш погляд, проект потребує більш чіткої виваженої редакції, зокрема визначення засад внутрішньої, зовнішньої політики за Конституцією віднесене до виключної компетенції Верховної Ради України. І тут є над чим попрацювати в плані корекції статті 12.

В цілому фракція „Блоку Литвина” пропонує підтримати законопроект в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Борис Тарасюк.

10:56:46

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, мы рассматриваем сегодня тот проект закона, который должны были принять еще 14 лет назад, ибо Конституция Украины требовала, чтобы был принят Закон про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики України.

Мы реализуем это. И сегодня, рассматривая в первом чтении этот проект закона, хочу подтвердить, что фракция Компартии будет голосовать за первое чтение. Но при подготовке ко второму чтению мы считаем надо учесть еще очень серьезные предложения, которые сегодня выдвигает перед нами общество как требование и обеспечение условия жизни наших граждан.

Поэтому конституционные положение, имеющее отношение к правам человека, они в этом законе должны быть определенным путеводителем в формировании законодательного поля и, естественно, требовать от находящихся во власти и от тех, кто сегодня обеспечивает разработку тех или иных законов и кто работает в структурах власти, чтобы это все выполнялось.

Что сегодня требует конкретизации в определении основных направлений? Как будет реализовано конституционное положение права человека на работу, право на заработную плату, право на достойную пенсию, право на жилище, право, кстати говоря, на бесплатное образование, которое четко выписано в Конституции? Каким образом государство в законодательном поле реализует право на бесплатное медицинское обслуживание, которое также определено Конституцией?

Мы считаем, что очень серьезно надо доработку обеспечить этого проекта закона и по ключевым вопросам, которые разделяет наше общество. И не только сказать, декларируя о внеблоковом статусе нашего государства, надо четко изложить механизм разрешения этой проблемы, которая расколола общество.

Я считаю, что обязательно надо выписать процедуру, что все спорные вопросы в обществе разрешаются только проведением референдума. Так же, как и вопрос о втором государственном статусе русского языка, вопрос об участии Украины в Едином экономическом пространстве, об участии нашей страны в таможенном союзе, также, как и о сотрудничестве с НАТО, Организацией Договора о коллективной безопасности.

Все эти проблемы ни один день стоят перед нами, перед правительством, перед Верховной Радой, но, к сожалению, они не находят разрешения. Закон должен быть более четким с точки зрения границ при подготовке законов и в деятельности тех же чиновников, когда мы говорим о деятельности банков как государственных, так и коммерческих, о зарубежных кредитах. Либо соглашаться с политическими требованиями МВФ, либо иметь четкую свою позицию по тому, какая должна быть кредитная политика.

Функционирование различных форм собственности. Кстати говоря, я обращаюсь к вам, уважаемые коллеги. Ведь у нас ликвидирована коллективная форма собственности, а она такова и должна быть.

Так же, как и вступление в различные международные организации. Должны быть определены условия. Либо это ГУАМ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. Либо Всемирная торговая организация. Что составляет экономический базис независимости нашего государства и каким образом он должен быть определен. Это и направление обеспечения энергетической, продовольственной и техногенной безопасности. То есть, как видите, проблем очень много. И не на все эти проблемы мы находим проект в данном проекте.

Но в первом чтении его обязательно надо принять. А при доработке и при подготовке ко второму чтению учесть предложения фракции Компартии. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Тарасюк, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступний буде виступати Анатолій Кінах.

11:00:34

ТАРАСЮК Б.І.

Борис Тарасюк, Народний рух України, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, що висловлює у Верховній Раді думки українців із здоровим глуздом і національною свідомістю.

Що стосується позиції нашої фракції, то фракція виступає проти чергового порушення Закону про Регламент, як це мало місце по ратифікації Угоди по Чорноморському флоту з Росією і прийняттям бюджету на 2010 рік.

За своєю сутністю даний документ є поверхневим і демагогічним. Головна мета – вилучити положення про членство в НАТО, от в чому головна мета цього документу. Так звана, позаблоковість робить Україну беззахисною перед зовнішніми загрозами. Про те, яким чином Україна готується до захисту шляхом підвищення своєї обороноздатності, говорять цифри: в Україні на одного жителя витрачається 25 доларів на оборону, у позаблоковій Швеції витрачається 606 доларів на одного жителя. Отже, порівняйте чи здатна Україна забезпечити свою обороноздатність самотужки.

Єдиною гарантією нашої національної безпеки є участь в системі колективної безпеки, якою є Організація Північноатлантичного договору, про що Верховна Рада неодноразово приймала рішення.

Я хотів би застерегти авторів цього законопроекту, що ви не встигнете оговтатись, як Україна перейде із суб’єкта міжнародних відносин в об’єкт міжнародних відносин, не G-20, а буде підпорядкованою інтересам східної сусідньої держави.

Наша фракція виступає проти процедури розгляду даного законопроекту і змісту його і пропонує йог відправити на доопрацювання. Ми підтримуємо позицію, прийняту Комітетом у закордонних справах Верховної Ради і Комітетом з питань європейської інтеграції. Що стосується комітету з питань європейської інтеграції. То дозвольте проінформувати як голова комітету, що вчора комітет розглянув цей законопроект і констатував його як поверхневий і декларативний у визначенні засад зовнішньої політики порівняно з нині діючою Постановою про основні напрями зовнішньої політики України. Ми відправили даний законопроект на експертне опрацювання Науково-експертній раді при Комітеті по європейській інтеграції. На завершення я хочу сказати, що спроби проштовхнути у Верховній Раді провокаційний документ, який носить концептуальний характер є прикладом нехтування Конституції, законів і інтересів України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ТАРАСЮК Б.І. Цим самим країну намагаються перетворити у колонію і сателіта сусідньої держави. Ми засуджуємо дії нової влади знехтування національних інтересів України на догоду східному сусіду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я звертаюся до вас з настійним проханням не висловлювати різного роду звинувачення щодо порушення процедури Регламенту Верховної Ради України. Все відбувається відповідно до Регламенту і процедури. Якщо ви запропонували іншу процедуру розгляду цього питання, Верховна Рада України розглянула б. А для початку раджу тим, хто виступає, тим самим остаточно вбиває Верховну Раду, прочитати Регламент, а потім давати відповідні оцінки.

Будь ласка, Анатолій Кирилович Кінах, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Микола Томенко.

11:04:36

КІНАХ А.К.

Шановні співвітчизники, шановні народні депутати! Головна мета основи національної ідеї, яка об’єднувати всіх незалежно від політичного кольору, це безумовно створення незворотних умов для розвитку України як демократичної, сучасної, конкурентноспроможної держави. У світі панує і буде панувати жорстка конкуренція за економічний і політичний життєвий простір. І в цій конкуренції перемагають тільки сконсолідовані держави, які на внутрішньому та зовнішньому просторі сучасними методами спроможні захищати національні інтереси, які на основі довгострокових стратегій створюють умови для розвитку конкурентоспроможності, високої якості життя громадян.

Весь світ визнає високий потенціал України: інтелектуальний, кадровий, промисловий, природний, географічний. І в тому же час ми визначаємо, що останні періоди український народ, держава в цілому стали заручниками протистояння у владі, відсутності консолідованих дій на внутрішньому і зовнішньому просторі. Це привело до того, що Україна завершила 2009 рік з найгіршими показниками в Європі, втратила складові енергетичної безпеки тощо. Заблоковані були структурні реформи.

Виходячи з вищезазначеного, ми маємо чітко зрозуміти, що закон основи внутрішньої, зовнішньої політики – це наша унікальна можливість створити умови для формування довгострокової стратегії розвитку України, яка відповідає нашим національним економічним, політичним інтересам, створити умови для консолідації суспільства, держави, для реалізації цих завдань, зміцнити міжнародний авторитет України як передбаченого, надійного, прогнозованого партнера, незалежно від напрямку „захід” чи „схід”. І ці завдання можна виконати тільки на основі об`єднаних зусиль гілок влади, суспільства.

Ми впевнені, що сьогодні, як ніколи, необхідно спрямувати наші зусилля на реалізацію цих положень, починаючи з активної участі України в питаннях створення сучасної системи європейської, світової колективної безпеки. Чітка програма розвитку і фінансування цього розвитку Збройних сил України, завершення формування сучасних земельних відносин, продовження формування інститутів громадянського суспільства – і це все те, що буде формувати впевненість нашу в завтрашньому дні. Тому ми закликаємо вас підтримати Закон про основи зовнішньої і внутрішньої політики як перший крок для консолідації всіх сил політичної волію, інтелекту і розвитку України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Володимир Мойсик.

11:07:57

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я не схильний абсолютизувати символи, але так, як природа зреагувала наша зал, напевне, знак, що не можна бути занадто різкими в зміні стратегії країни, держави - і розповідати українському народу один рік, що ми рухаємося наліво, а на інший рік повертати його направо. Очевидно, документ такого стратегічного характеру потребує максимального залучення експертів, фахівців, суспільства, а не лише чиновників і навіть опозиції.

З огляду на це, я вважаю, що механізм обговорення цього законопроекту мусить бути саме таким, як ми обговорюємо Конституцію чи іншого роду стратегічні документи.

Ідеологічний момент, надзвичайно для мене цікавий. Я проаналізував системно цей законопроект. І вважаю, що ідеологія документу ліберальна, із акцентом на ключові ліберальні цінності, починаючи з розширення приватної власності і приватної власності на землю. І мені цікава підтримка лівої сторони залу. Можливо, вони теж більш еволюціонують до ліберальних цінностей, оскільки вирішили голосувати за даний законопроект.

Законопроект дуже європейський. Такої кількості термінів європейськості я давно не зустрічав. І для мене це теж несподіванка, оскільки нещодавно ми ухвалили інший документ: програму соціально-економічного розвитку уряду, - який був, м’яко кажучи, рівно протилежний за ідеологією, це був документ більш соціальний і зорієнтований радше на співпрацю з СНД, з Росією. А вам скажу, що сьогодні ми обговорюємо документ про засади внутрішньої і зовнішньої політики, де слово „Росія”, „СНД” жодного разу не згадується. Можливо, змінилася ідеологія нової команди, а, можливо, тут якийсь інший хід, який я не зрозумів.

Дуже важливим моментом, на який хотів звернути увагу, є те, що в гуманітарній політиці є, як для мене, еволюція позитивна. Ще раз нагадаю нашу дискусію про програму соціально-економічного розвитку. Я запропонував перенести в документ конституційні норми: про розвиток української мови, про підтримку української культури. Жодна моя поправка не була підтримана. Таким чином, сьогодні уряд діє за програмою соціально-економічного розвитку, де жодного разу не згадується український народ, українська культура, українська історія. Натомість в засадах внутрішньої і зовнішньої політики, які подав Президент, доволі смілива, на мою думку, правильно акцентується на важливості української нації і її розвитку, української культури, її гідності. І отакі зміни для мене позитивні так само, як у документі урядовому, в основному, акцент … говорилося про вітчизняну освіту, культуру. Важко сказати, що це таке, але у документі, який ми сьогодні обговорюємо, все-таки європейська термінологія: національна освіта, національна культура, і я теж позитивно це оцінюю.

Для мене дуже важливо, щоб якщо Президент пішов на отаку європеїзацію своїх підходів, очевидно, він повинен поінформувати чиновників, бо виступи деяких чиновників…

Якщо можна, ще 30 секунд, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ТОМЕНКО М.В. …виступи деяких чиновників сьогодні прямо суперечать цьому документу, який ми розглядаємо. Ну, скажімо, у новому питанні: якщо чиновник виступає і говорить, що ми у судоустрої включимо дві державні мови або дві мови, це прямо суперечить документу, який ми сьогодні розглядаємо. Якщо чиновник говорить, що в системі освіти ми будемо діяти так, у документі написано діяти у відповідності до принципів Болонського процесу.

Тому, на моє глибоке переконання, є й позитивні речі у цьому документі, але ще раз кажу, треба перевести його у системну серйозну розмову. Ми не готові голосувати сьогодні за документ стратегічного характеру, бо я думаю, що основи внутрішньої і зовнішньої політики занадто відповідальна справа, щоб її ухвалювати по-бистренькому.

Тому думаю, системно, серйозно, фахово треба підійти до цього законопроекту. Наша фракція не буде голосувати за засади внутрішньої і зовнішньої політики. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступи від фракцій завершено.

Виступи народних депутатів 30 хвилин. Замість Володимира Мойсика В’ячеслав Кириленко. І оскільки ще й записаний В’ячеслав Кириленко, отже, шість хвилин, будь ласка. Наступний буде виступати Іван Заєць.

11:12:24

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”. Шановні колеги, шановні виборці! У цьому законопроекті є декілька показових речей. Вони розкидані по тексту, але вони потрапляють під очі уважного читача.

От, наприклад, по тексту немає жодної згадки про українську мову як єдину державну. У Конституції є, нібито ніхто не заперечує офіційно проти цього. А от готуючи цей законопроект, згадали забути, що українська є єдиною державною. А я вам можу запропонувати подальший сценарій, який буде із цим усім.

Наступними стоять законопроекти про референдум. І ось в одному із тих законопроектів чітко сказано, що і закони, і нова редакція Конституції може ухвалюватися на референдумі напряму без Верховної Ради. І от буде сказано, люди добрі, дивіться ми тут прийняли основи і засади внутрішньої політики і жодного згадування про українську як єдину українську мову у них немає. І таким чином у такій редакції, посилаючись на цей закон, це формулювання і піде на референдум, коли нова влада і Віктор Янукович дуже швидко внесуть проект нової Конституції. Це перший момент.

Другий момент. Кажуть ніхто не збирається стратегічні підприємства здавати і газотранспортну систему. А чому немає згадки, що українська газотранспортна система є надбанням українського народу, забороняється її відчуження і передача у використання іншим державам. Це ж стратегічний документ – засади внутрішньої і зовнішньої політики. Жодної згадки про це немає, хоча все суспільство дебатує на цю тему, щодня протирічливі повідомлення із Москви і з Києва, і ми знаємо, що переговори повним ходом йдуть. Це саме стосується всіх інших стратегічних галузей української економіки, які ліквідні, які працюють, які приносять доходи до бюджету вже зараз.

І третій момент. У мене складається враження, що цей законопроект мав би отримати назву „антиНАТО”, тому що тут в кінці порівняльна таблиця, якою вносяться зміни до закону від 2003 року, там де є євроатлантична інтеграція. Тут пропонується позаблоковість. Добре, припустимо позаблоковість, так будь те ж справедливі, а чому не написано у ваших засадах, шановні урядовці, що бодай після 2042 року Чорноморський флот Російської Федерації залишає суверенну українську територію, бодай після 2042 року? А де ж ця саме позаблоковість, коли зараз ми є залежними від однієї з країн, війська якої вже давно перебувають на нашій території і будуть згідно з вашою політикою перебувати довічно.

Разом з тим ви пишете, так і пишете, стаття 11 „Засади зовнішньої політики”: „Україна як європейська позаблокова держава здійснює відкриту зовнішню політику, уникаючи залежності від окремих держав”. Так де ж ви уникаєте залежності? В кожному вашому рішенні, в кожному вашому урядовому дні є заведення України в гостру залежність економічну і геополітичну від Російської Федерації. Тому значить знову декларації і слова розходяться із справою. І це групу „За Україну!” дуже турбує.

От сьогодні буде послання. Я переконаний, буде написаний добрий текст і навіть добре прочитано. Але ж це не означає, що Янукович і команда будуть діяти згідно цих текстів, і ось цього, і того, що сьогодні як послання буде оприлюднене українському народові, тому що практика вказує на інше. Слова про демократію і захист прав людини, а насправді у Харкові екологісти залазять на дерева, щоб зберегти те дерево і той парк, через який харків’яни ходять, а якісь люди рубають те дерево разом з людиною і людина падає. Люди йдуть протестувати до обладміністрації, їх там б’ють палками і забирають в каталажку, то слова і практика розходяться із діями.

Далі. Шевченківський райвідділ, вже весь світ говорить про це. Людину убили і це тільки те, що стало відомо зараз завдяки засобам масової інформації. По всіх країни прокотилася хвиля протестів і надалі в основному робиться вигляд, що нічого не відбулося, ніяких реакцій по лінії виконавчої влади, так конкретних, які б дисципліну навели і хтось би відповів. Немає. Добре що хоча б уповноважений з питань захисту прав людини визнала, що це було вбивство і треба відповідати за це. Так отже ж говориться про стандарти демократії. І сьогодні в Палаці „Україна” буде сказано знову, а практика зовсім інакша, сказати точно, прямо, протилежне.

Наступне. Говориться, що ніхто не збирається закручувати гайок, що буде свобода і процвітання, що буде все гаразд і ви не чіпайте цю владу, вона ще не встигла нічого зробити. От знову ж таки, сьогодні буде це послання в Палаці „Україна”, є політичні сили, які не згодні з правлячим курсом, ніхто ж не забороняв ще незгоди із правлячим курсом. Тому що коли шановний уряд перебував в опозиції, він мав право демонструвати своє не сприйняття попередньої політики як завгодно, де завгодно і скільки завгодно. Сьогодні партія „За Україну!” проводить пікетування з ось цього послання Януковича. Вночі уже суд виносить рішення про судову заборону. На що? На те, що 50 чоловік вийдуть і продемонструють незгоду з правлячим курсом? Ви нам це забороняєте уже? Ми повинні лише підтримувати?

Виникає питання: про які стандарти демократії у в такому випадку ви взагалі можете говорити? Ми цей захист все одно будемо проводити не тому, що ми такі сміливі, а тому, що ми висловлюємо думку мільйонів людей, які незгодні із правлячим курсом і ніякі писані тексти ситуацію не змінють, аж до поки влада не почне серйозно, реально прислуховуватися до протилежної, інакшої думки і взаємодіяти із тією значною частиною українського народу, який не згоден з антиукраїнським курсом теперішньої правлячої коаліції. Буде інакше, значить буде напруга. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Анатолій Михайлович…

11:18:37

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія. Шановні співвітчизники! Поява проекту Закону про засади зовнішньої і внутрішньої політики в запропонованій редакції красномовно засвідчує, що правляча влада: Президент Янукович, уряд і правляча більшість, парламентська, - остаточно перетворились в інструмент кремлівської влади щодо руйнації України як держави. Саме до такого висновку прийде кожен, хто неупереджено прочитає цей законопроект. Ця ініціатива Президента демонтує європейський вибір українців і утверджує політику євразійства. Президент Янукович і уряд не просто відмовилися від членства України в НАТО, а відкрили двері до участі у військовому Ташкентському блоці на чолі з Росією.

У статті 11 законопроекту говориться про продовження конструктивного співробітництва з іншими, окрім НАТО, військово-політичними блоками. Які ви – народні депутати – знаєте на євроатлантичному просторі військові блоки, крім НАТО? Вірно – Ташкентський. Тому Януковичем і урядом пропонується не позаблоковий статус України, а інтеграція у військовий блок, очолюваний Росією. Про яку позаблоковість можна говорити, коли правляча влада продовжує перебування Чорноморського флоту на території України до 42-го року і допускає на свою територію спецслужби Росії? Тому потрібно сказати відверто: цей законопроект покликаний вирвати Україну з євроазійсько… вирвати Україну, вибачте, з європейського простору і ізолювати її від демократичного світу, розвернути на Схід, тобто туди, де немає перспективи для української нації.

Я вимагаю від вас сказати правду, що реалізація положень у галузі безпеки приведе до того, що наші діти будуть знову воювати за інтереси російські по всьому світу, зокрема на Кавказі. Цей законопроект – це виконання волі Кремля.

Відповідно до існуючого Регламенту не можна вносити зміни у Закон про засади національної безпеки через цей законопроект. Будь ласка, вносьте окремо. Ні, ви порушили цей закон. Хто голосуватиме за цей закон, ви повинні знати, що ви роззброюєте Україну перед викликами, новими викликами, такими як кібератаки, такими як тероризм, чого не можна відвернути спільно, без НАТО.

Я закликаю вас не голосувати за цей законопроект. Проаналізуйте його, там мова йде про те, що Україна буде працювати у реалізації європейської системи безпеки. Немає такої системи безпеки. На євроатлантичному просторі є одна система колективної безпеки – це НАТО, і всі туди прихиляються, навіть Росія, а ви відходите від цього.

Ви говорите про те, що будете йти в Європейський Союз, але при збереженні добросусідських відносин із Росією. Росія нам казала, що ви не йдіть у НАТО, бо ви погано з нами співпрацюєте, а тепер ви цю формулу перенесли на членство в Європейський Союз. Отже ви відкликаєте нас із Європейського Союзу так само. Тому давайте говорити відверто: в правовому відношенні цей законопроект взагалі є антиконституційним, читайте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О. … цей законопроект є антиконституційним, читайте висновки Науково-експертного управління; а в плані політичному це є законопроект, який руйнує українську державу. І в другому читанні ви в цьому переконаєтесь. Тому не голосуйте за нього!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Наконечний.

11:22:08

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! 20 лет назад была принята Декларация о суверенитете, где ключевым тезисом был прописан безблоковый статус Украины. 20 лет назад народ Украины с нетерпением ждал, когда же придет настоящий народный президент, настоящее народное правительство, настоящий народный парламент, который прочитает Декларацию о суверенитете и реализует законодательно внеблоковый статус. Я хочу сказать, пришел настоящий народный Президент и будет реализован внеблоковый статус.

Четко прописан стратегический внешнеполитический вектор, он неизменный, мы сохраняем преемственность – это курс на евроинтеграцию. Но мы – реалисты и мы прекрасно понимаем, что для того, чтобы минимизировать и финансово-экономические, и временные издержки на пути в Европу мы должны по максимуму использовать потенциал наших нормальных добрососедских торгово-экономических отношений, политических отношений с нашим главным стратегическим партнером -Россией.

Мы четко заявляем, в связи с тем, что народ не жаждет вступать в НАТО, этот вопрос в повестке дня не стоит. Но в тоже время мы четко декларируем и будем реализовать курс на максимальное сотрудничество, на участие в различных формах сотрудничества с НАТО с учетом наших национальных интересов, где мы будем получать экономические дивиденды.

Главные наши стратегические партнеры – это Россия и Соединенные Штаты Америки. Мы откажемся от провального бывшего внешнеполитического курса, который делил все страны на своих и врагов. Попытка сделать из России врага обернулась колоссальным экономическим ущербом. Газ вместо 40 долларов, 5 лет назад который покупали, дошел до 300 с 12,4 процента роста ВВП в четвертом году, вышли на 15 процентов падения в прошлом году. Мы будем выстраивать нормальные отношения со всеми странами с учетом наших национальных интересов. И от этого будем получать экономические дивиденды для страны. Харьковское соглашение конвертировалось в 40 миллиардов долларов инвестиций жизненно-необходимых для модернизации нашей экономики и повышения кункурентоспособности.

В заключение хочу сказать, что принятие данного законопроекта позволит: первое – ускорить интеграцию Украины в Европу; второе – позволит увеличить объем получаемых экономических дивидендов для страны и, наконец, третье – на основе этого значительно укрепить наш государственный суверенитет. Поэтому я призываю всех тех, кто выступает за укрепление настоящего государственного суверенитета, который не может быть без экономической мощи страны, а экономическая мощь страны базируется на нормальных отношениях со всеми странами, и прежде всего с Россией, поддержать этот законопроект и проголосовать за настоящий политический суверенитет страны. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наконечний передає право на виступ народному депутату Вечерку. Будь ласка. І Маньковський, тобто 4 хвилини. Наконечний, Маньковський передають право на виступ Вечерку - 6 хвилин.

11:25:30

ВЕЧЕРКО В.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, граждане Украины! В первую очередь я хотел поблагодарить присутствующих за внимание, уделенное вопросам реформирования и определения приоритетов в сфере углубления сотрудничества между Украиной и Европейским Союзом.

Сегодня можно с уверенностью сказать, что все три ветви власти работают синхронно и правильно. Актуальность поднятых вопросов возросла еще больше завершения в Украине президентских выборов. Формирования нового правительства обусловили пересмотр как внутренних, так и внешних стратегий государства. Буквально на этой недели Президент Украины Виктор Янукович объявил о начале первого этапа экономических реформ, социальных, гуманитарных и правовой ситуации в стране. Определены основные проблемы и намечены как краткосрочные, так и долгосрочные механизмы их преодоления.

Данным законом будут определяться принципы внутренней политики Украины в сферах развития государственности, местного самоуправления, формирования институтов гражданского общества в социальной, гуманитарных сферах, а также будут закреплены принципы внешней политики Украины, то есть многовекторность.

Среди главных принципов внешней политики государства законопроект предлагает закрепить обеспечения полноправного участия Украины в общеевропейской и региональной системах коллективной безопасности, обретения членства в Европейском Союзе, при сохранении добрососедских отношений и стратегическому партнерству с Российской Федерацией и другими странами Содружества независимых государств.

Очевидно, что реализация эффективной внешней политики Украины должна сбалансировать свою внутреннюю политику, повысить уровень жизни граждан Украины, социальную защиту. Образование и медицина в нашей стране должны соответствовать стандартам европейского сообщества. Другими словами, сильная власть - здоровое общество.

Многому, я уверен, мы можем поучиться у странах европейского сообщества в сфере ведения страховой медицины. Увы, сегодня положение медицины в Украине крайне сложное. Необходимо взять все самое лучшее из опыта стран Европейского Союза, что касается страховой медицины и внедрить в нашей стране. По показателю затрат на здоровье каждого своего жителя Украина находится на 111 месте среди 190 стран мира. В регионах и сельской местности граждане со всей серьезностью заявляют, что у них нет медицинской помощи, так как местные поликлиники не имеют элементарного оборудования для диагностики, не говоря уже о лекарствах. От конституционного права граждан Украины на бесплатную медицину осталось разве что сама идея.

Естественно, в этой ситуации, как медики, так и граждане большие надежды возлагают у нас на страховую медицину и обязательную гарантированную неотложную медицинскую помощь каждому гражданину Украины. От этого жители Украины от нашей власти ждут очень много преобразований. Кроме того, логично было разделить существующую в Украине систему здравоохранения на три сферы: так званную муниципальную медицину, которая бы обслуживала работников бюджетной сферы - пенсионеров, малообеспеченных граждан; на университетские клиники, как это делается и работает за рубежом, которые бы на 50 процентов финансировались государством, а на 50 процентов вузами и бизнесом, и на страховую медицину. Такая система, как мне известно, работает во многих европейских странах и может быть реализована у нас, в Украине. И это можно сделать нашим правительством быстро и довольно успешно. Думаю, есть множество сфер, в которых сотрудничество, обмен опытом, взаимоподдержка инициатив могут принести реальные результаты как Украине, так и странам Европейского сообщества. Поэтому, я надеюсь, мы будем использовать возможности для сближения, учитывая общность наших стратегических целей.

И самое главное, я хотел бы обратить внимание, что зачем нужно поддержать данный законопроект. В этом законопроекте содержатся истинные, реальные мысли сотрудничества со странами независимых государств, с нашими соседями, странами Европейского сообщества, где мы можем получить большую экономическую и социальную пользу для нашего государства. Поэтому правительство на правильном пути. Президента – 100 дней. И он показал, и сегодня как бы есть у него такой экзамен, что он преподносит эту программу реальную для развития нашей Украины. Данная программа принесет реальную пользу, реальные плоды. И я прошу депутатов всех фракций и оппозицию, всех-всех буквально, мы – единое государство. И прошу поддержать данный законопроект. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, право на виступ передає йому Юрій Костенко, "Наша Україна - Народна Самооборона". Підготуватися Андрію Шкілю.

11:31:34

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Я ще і ще раз хочу нагадати українському суспільству і сьогоднішній коаліції, що саме з ініціативи Президента Леоніда Кучми, людини, поява якої недавно у цій сесійній залі була зустрінута бурхливими оплесками сьогоднішньої коаліції, а також при підтримці тодішнього Прем’єра Віктора Януковича, був внесений і підтриманий у верховній залі Закон про основи національної безпеки, який передбачає забезпечення участі України в НАТО. Очевидно, саме такий підхід відповідає стратегічним українським національних інтересам, саме таким шляхом пішли всі східноєвропейські держави, на які ми намагаємося рівняти. Саме ці держави вже багато років є членами НАТО, і багато років їхня безпека забезпечена.

У 2010 році вже з ініціативи Президента Януковича ми бачимо подання на зміну на 180 градусів курсу української держави. Причому на засіданні Ради національної безпеки чітко зафіксовано, що подальше зволікання з даним питанням створює загрозу національної безпеки нашої держави.

Виникає питання: „А що сталося в останні дні, в останні місяці, що так потрібно поміняти курс нашої держави?” Можливо, у такий спосіб команда Президента передає своєрідний sos, що є погрози, що є залякування, що є ультиматуми. Очевидно, що якщо таке дійсно має місце, то суспільство українське повинно знати це.

Тому Українська Народна Партія вимагає від сьогоднішньої влади проінформувати українське суспільство про істинні мотиви відмови від стратегічного попереднього курсу української держави, який ми сьогодні спостерігаємо.

В той же час хочу нагадати членам сьогоднішньої коаліції застереження того ж Леоніда Кучми, людини, яка продовжує бути беззаперечним авторитетом для більшості із вас, ні в якому випадку зі кандачка не вирішувати питання, які є проблемними протягом багатьох років. Тому Українська Народна Партія закликає …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ДЖОДЖИК Я.І. Тому на завершення хочу сказати, що Українська Народна Партія і фракція „Наша Україна” закликає вас не голосувати за даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Шкіль, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Леонід Кожара замість Коржа.

11:35:07

ШКІЛЬ А.В.

Шановні колеги народні депутати, шановна Президія, шановні радіослухачі, телеглядачі! Звичайно, цей законопроект, він з одного боку віховий, він є певною віхою в українській новітній історії, а з другого боку як і кожен законопроект, він завжди може бути змінений. Поки що, це не є незворотна зміна, але це є ще одна спроба, наголошу, ще одна спроба розділити, роз’єднати і зруйнувати Україну, це є мета діяльності нинішньої влади і тільки цьому вони присвячують усі свої старання і зусилля, і це однозначно. От що ми маємо на виході?

От ми маємо тут законопроект, де змінено всього лиш два рядки, понаписувано, що тільки не понаписувано, я не кажу вже, я на цьому окремо зупинюсь, а змінено тільки те, що інтеграція України в європейський, політичний, економічний і правовий простір та євроатлантичний безпековий простір, це викинуто. Нагадаю, євроатлантичний безпековий простір. Ми живемо між Атлантикою і Тихим океаном. Будь-який суб’єкт оборони, який буде утворюватися на цих теренах, Україна згідно цього закону не матиме права брати участь. Я вже не кажу про НАТО. Тут вирішили, наказ з Кремля отримали і, я думаю, що треба ж буде його виконати, бо, якщо старші сказали, то тут треба відповідати тільки „Есть”. І ми це розуміємо, що така відповідь буде. Але, ви просто подумайте, що ви даним чином, ви просто обмежуєте можливості українського держави. І розповідати про те, що ви за європейську інтеграцію, за інтеграцію в Європейський Союз, це можна розповідати тут, в Брюсселі, але жодного кроку в цьому напрямку ви не зробили і не зробите. От простий приклад якості запропонованого законопроекту. От будь ласка, стаття 12 „Визначення та реалізація засад внутрішньої і зовнішньої політики” частина друга стверджує: „визначені цим законом засади внутрішньої і зовнішньої політики мають ураховуватися під час розроблення законопроектів законодавчих та інших нормативно-правових актів”. Я пропонував би дописати: а хто цього не зробить, тому – розстріл або, там, - довічне ув`язнення. Тому що ви таким чином позбавляєте права депутатів законодавчої ініціативи. Я розумію, що цей законопроект майже ніхто не читав, а особливо Партія регіонів, тому що ну для чого читати „правильні законопроекти”. Але ви прочитайте, тому що кожен ваш законопроект має проходити перевірку чи відповідає він цим засадам чи ні.

І наступне. Коли ви говорите, що тут ще враховані якісь соціальні речі, то не забувайте, що ви дурите людей, тому що ви маніпулюєте з тарифною сіткою і позбавляєте в цьому законопроекті людей доплати 300 гривень. Ви тут 300 гривень забираєте і перспективи приєднання України до євроатлантичного вибору. Ось ваша робота…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Кожара, фракція Партії регіонів.

11:38:27

КОЖАРА Л.О.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Ми розуміємо всі емоції, які сьогодні виявляє опозиція, але я думаю, що ми мусимо погодитися, що сьогодні без перебільшення історичний момент. Верховна Рада має ухвалити основоположний документ – засади внутрішньої і зовнішньої політики України, на який український народ чекає вже 14 років, фактично з ухвалення Конституції України.

Я також вважаю, що це непростий збіг, що саме Президент Віктор Янукович подав цей законопроект на розгляд парламенту. Це ще одне свідчення того, що сьогодні в Україні існує ефективна взаємодія з законодавчою та виконавчою гілок влади, а при самій владі діє єдина потужна і професійна команда під керівництвом нашого Президента.

Цей законопроект - це не чергова програма дій уряду, це, якщо хочете, справжня конституція принципів, за якими житиме і розвиватиметься Україна у найближчій і дальшій перспективі, як миролюбна європейська демократична і соціальна держава.

Необхідно також зазначити, що існує надзвичайно велика суспільна потреба у прийнятті засад українського життя. Ми не можемо більше жити в умовах, коли закони ухвалюються на потреби популістських та вузькополітичних інтересів, а державу кидає в усі боки в залежності від примх її лідерів.

Засади зовнішньої політики України останній раз приймалися у 1993 році, коли Україна ще фактично була ядерною державою, а Європейського Союзу і Організації з безпеки і співробітництва в Європі ще не існувало взагалі.

Зрозуміло, що останні 5 років керівництву держави було надзвичайно комфортно приймати зовнішньополітичні рішення, керуючись лише власними уподобаннями, ігноруючи інтереси та вимоги законодавства, яке до того ж подекуди не мало чітких формулювань. В результаті - фактично поділена навпіл Україна, гальмування участі держави у важливих євроінтеграційних процесах, самоізоляція від решти світу.

Сьогодні ми чесно і відкрито формулюємо один з пріоритетних принципів зовнішньої політики України: наш позаблоковий статус, - що означає її неучасть у військово-політичних союзах. Водночас наша позаблоковість – це не архаїчна нейтральність, або неприєднаність, самоізоляція України від інтеграційних процесів навколо нас. Це активна позиція в питаннях становлення нової архітектури європейської безпеки, співробітництва з існуючими організаціями колективної оборони, зокрема НАТО і ОДКБ.

Ми переконані, що саме така чітка позиція становить справжній національний інтерес України, сприятиме припиненню…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОЖАРА Л.О. ...штучного, роздмуханого політиками протистояння в нашому суспільстві, сприятиме покращанню її позитивного іміджу в Європі і в світі в цілому. Це також означає, що Україна не збирається дружити з одними проти інших, краще вписуватиметься в сучасну політику провідних держав світу та прискорить європейську інтеграцію. Враховуючи наведене, я пропоную ухвалити Закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заключне слово має Прем’єр-міністр України Микола Янович Азаров.

АЗАРОВ М.Я. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, дискусія, яка щойно відбулася в цій залі, я впевнений, ви з цим погодитесь, засвідчувала нагальність розробки та ухвалення Закону України про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Ще раз хотів би наголосити, що за змістом і формою цей документ має стратегічний та концептуальний характер, який дозволить нам визначити ідеологію реформ в Україні на середньострокову та довгострокову перспективу.

Безумовно, як будь-який законопроект, він не є досконалим. Тому висловлені вами зауваження та пропозиції дозволять його вдосконалити. Розраховуємо на підтримку в цілому законопроекту о засадах внутрішньої та зовнішньої політики та оперативне опрацювання комітетом Верховної Ради України з метою його остаточного ухвалення найближчим часом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, ми завершили обговорення питання. Законопроект є надзвичайно чутливим і цілком очевидно, що ми не повинні ставитися до нього як до ритуалу, як до необхідності виконання конституційного припису. Зрозуміло, що цей документ засвідчить світоглядні засади, які сповідує влада. І, зрозуміло, що він буде уважно вивчатися не стільки в Україні, скільки за межами України. Зарозуміло, що цей законопроект покликаний визначити напрямні віхи, поле, в якому може гуляти влада, не виходячи за це поле. І нам потрібно зробити все, шановні колеги, відпрацювати закон до другого читання так і настільки, щоб потім ми і всі інститути влади не були безприв’язними у своїх фантазіях, а працювали у тих межах, які будуть визначати розвиток країни.

Шановні колеги, справа за нами, як ми попрацюємо у плані підготовки законопроекту до другого читання.

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу.

Позиція Комітету у закордонних справах полягала у тому, щоб відправити законопроект на повторне перше читання. Була особлива думка, з якою виступив Анатолій Матвієнко.

Вношу на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики (реєстраційний номер 6451). Прошу голосувати.

11:45:43

За-253

Рішення прийнято.

Шановні колеги... По фракціях, будь ласка: Партія регіонів - 171, "Блок Юлії Тимошенко" – 23, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 10, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 3.

Шановні колеги, як вам відомо, о 16 годині у Національному палаці „Україна” Президент України Віктор Федорович Янукович виступить із Зверненням до українського народу.

Враховуючи ту обставину, що народні депутати України запрошені до участі у цьому… (Шум у залі) у спеціальному засіданні, яке відбудеться у Палаці „Україна” з цього приводу. На Погоджувальній раді ми з вами домовлялися про те, що сьогодні буде поставлена на голосування пропозиція такого змісту, щоб Верховна Рада України працювала до 15-ої години у пленарному режимі без перерви. Після 15-ої години будуть автобуси на площі Конституції і народні депутати, і фракції, які виявлять бажання взяти участь у цьому заході, зможуть дістатися до Палацу „Україна”. Одну хвилинку, я... по процедурі – потім.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про проведення пленарного засідання сьогодні, у четвер, 3 червня, без перерви до 15-ої години і вечірнього засідання Верховної Ради не проводити у зв’язку з цим, за цю пропозицію прошу проголосувати: внести зміни у розклад нашої роботи. Будь ласка.

11:47:39

За-249

Рішення прийнято.

З мотивів голосування Анатолій Матвієнко, а потім – Юрій Ключковський.

11:47:49

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок „Наша Україна - Народна Самооборона". Володимир Михайлович, оскільки ви торкнулися цього питання, я хотів його задати в інший спосіб, але ви його порушили. Мова йде про послання Президента. Володимир Михайлович! Послання Президента має бути направлене у Верховну Раду. Дійсно, були випадки, коли послання оголошувалися і були випадки, коли воно не оголошувалося, але не було такого, що послання Президента презентувалось десь невідомо на якому форумі раніше, ніж його отримала Верховна Рада. Ми ставимо Верховну Раду сьогодні, я вже не знаю на який рівень неповаги.

І я звертаюсь до вас як до Голови Верховної Ради, такого прецеденту не може бути, ми маємо отримати це послання і тільки після цього його можуть презентувати де завгодно. Верховна Рада поставлена в нуль. І я хочу звернутися до керівництва Верховної Ради не допускати подібних явищ і відносин, навіть з боку гаранта, якщо він є гарантом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Ключковський.

11:48:54

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський. „Наша Україна”. Я можу тільки знову звернутися до Голови Верховної Ради України з приводу того, що органи державної влади повинні діяти на підставі в межах повноважень і в спосіб, встановлений Конституцією і законами України. Я вже не говорю про те, що сьогодні Верховна Рада підпорядкована в Україні, де-факто, як Президенту, так і Кабінету Міністрів, а не є самостійним законодавчим органом. Таким чином руйнуються самі засади парламентаризму в Україні – одного з найбільших досягнень української демократії. Але я звертаю увагу також на систематичне, я підкреслюю, систематичне порушення Закону „Про Регламент Верховної Ради України”, де в четвер передбачене вечірнє засідання. І тому постановою Верховної Ради ми не маємо права скасовувати норму закону, Володимире Михайловичу. Ми вже показали, що цей Регламент є "фількіна грамота". Але ж це не можна вічно з нього знущатися. Я ще раз нагадую...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я нагадую шановним своїм колегам і прошу вас, благаю, самі своїми словами не принижуйте остаточно Верховну Раду України. Верховна Рада України має право прийняти зміни до календарного плану своєї роботи. Юрій Богдановичу, я перше, що я хочу сказати, ми прийняли рішення на Погоджувальній раді, що поставимо це питання на голосування. Якщо ви хочете, ще раз скажу, ми це оформимо постановою Верховної Ради України. Юрій Богданович, заспокойтеся.

Тепер відповідаю колезі Анатолію Матвієнко. Справа в тім, що Президент України, відповідно до статті 106, звертається із посланнями до народу, а також, ви слухайте будь ласка. Я вам читаю, і лікбез вам треба провести, потім допускати у Верховну Раду України. Стаття 106, пункт 2: „Президент України звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище”. Так ви слухайте, так от я вам розповідаю, про те що до народу Президент України звертається там де він хоче, як він хоче і в будь-який час коли хоче. Що стосується із посланнями до Верховної Ради України, то ця процедура передбачена Регламентом Верховної Ради України і має відбуватися виключно у Верховній Раді України, якщо Верховна Рада України з цього приводу не прийме інше рішення, то жодного втоптування немає, жодного підпорядкування немає. Я особисто не підпорядковувався ні другому, ні третьому, ні четвертому Президенту. Ви не підпорядковуйтесь. От і все.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про всеукраїнський референдум. Доповідачі - народні депутати України Шпенов, Ключковський і Коновалюк. Співдоповідач - голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Омельченко Олександр Олександрович. Будь ласка. (Шум у залі)

З приводу чого? Що? Матвієнко, мікрофон, будь ласка.

11:52:44

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна-Народна Самооборона”, Матвієнко. Володимире Михайловичу, я звертаюся в черговий раз до вас. У відповідності з Законом про Регламент законопроекти не можуть розглядатися, якщо вони не розглянуті протягом певного періоду в комітеті. Ці законопроекти були включені у вівторок до порядку денного. У комітеті профільному ці законопроекти не розглядалися. Що має доповідати Омельченко, я не знаю? Тому це є порушення закону і процедури розгляду. Вони мають бути розглянуті в комітеті офіційно і тільки після цього ставитися на розгляд у Верховній Раді. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я доводжу до відома шановного колеги про те, що, дійсно, вам треба, мабуть, провести лікбез. Відповідно до Регламенту протягом місяця комітет зобов’язаний розглянути ці питання. Замість того, я вам розказую, законопроекти були зареєстровані 26.04, 21.04, 29.04. Доповідайте, будь ласка. Будь ласка, доповідайте.

Я вас прошу, Юрій Богданович, ви розумний чоловік…

11:53:55

ШПЕНОВ Д.Ю.

Добрый день уважаемые коллеги! Конституция Украины, статья 5, предусматривает, что народ является носителем суверенитета и единым источником власти в Украине, устанавливает, что народ осуществляет власть. В том числе непосредственно в статье 69 установлено, что референдум является одной из форм непосредственной демократии и инструментом народного волеизъявления.

Данные конституционные нормы нуждаются в четком правовом механизме, их реализации, которой на сегодняшний день нет. С целью урегулирования данного вопроса подготовлен и внесен законопроект о всеукраинском референдуме.

Закон Украины «О всеукраинском и местном референдуме», который действует на сегодняшний день, был принят почти 20 лет назад, в 1991 году, до принятия Конституции Украины. Многие его нормы устарел и на сегодняшний день просто не действуют, так как не соответствуют Конституции Украины. При этом некоторые конституционные нормы не имеют своего отражения в Законе. Приведу некоторые примеры.

В действующем Законе не предусмотрено порядка реализации конституционного права Президента Украины назначать референдум, в том числе не оговорен порядок назначения и проведения референдума в порядке статьи 156 Конституции Украины, внесение изменений в раздел 1 Общих положений, в 3 «Выборы и референдум» и в 13 «Внесение изменений в Конституцию Украины».

Ограничения по вопросам, которые могут быть внесены на референдум, не соответствуют положениям статьи 74 Конституции Украины, не регламентирована роль Центральной избирательной комиссии в процессе референдума, как это предусмотрено в законе от 2004 года.

В процессе назначения референдума предусматривается участие такого несуществующего органа как Президиум Верховной Рады. Не установлены четкие правовые последствия для решений принятых на референдуме. Это сводит к минимуму возможность эффективно реализовать народовластие по средствам принятия решений на всеукраинском референдуме.

Мы все помним референдум 16 апреля 2000 года, на котором предложенные изменения были поддержании избирателями, но способ проведения референдума, возможность досрочного голосования, характер заданных вопросов не определенность четких правовых последствий референдума привел к тому, что референдум фактически так и остался масштабным общегосударственным опросом общественного мнения.

Необходимость проведения законодательства по вопросам референдума в соответствии с действующей Конституцией обращал внимание и Конституционный Суд своим решением 2008 года.

Так же хотелось бы отметить, что Венецианская комиссия в 2001 году обратила руководящие принципы конституционных референдумом на национальном уровне. Данным документом предусматривается минимальные рекомендуемые правила, которые позволяют решать проблемы референдумов в новых демократиях и призваны обеспечить эффективное использование этого инструмента – народовладия.

В частности Венецианская комиссия отметила необходимость закрепления на законодательном уровне для референдума конституционных принципов избирательного права, общего, равного, свободного и прямого тайного голосования, гарантирование и соблюдения основных прав, таких как свобода слова. Рекомендуется ряд процедурных вопросов. Четкость и однозначность выносимых вопросов – гласность, не вмешательство органов власти в процесс референдума, разносторонняя агитация, использование средств массовой информации, судебный пересмотр, в случае нарушения, четко определения последствий референдума.

При подготовки данного законопроекта, этим вопросом было уделено пристальное внимание - процесс регламентирован и поэтапный, и детальный. Кроме того, за основу предложенного законопроекта заложены конструктивные идеи законодателей в этой области, учтены положительные наработки, сделанные ранее по данному вопросу.

Законопроект состоит из 13 разделов, в которых предусмотрено поэтапное регулирование проведения референдума. По субъектам инициирования можно разделить референдумы на: по народной инициативе, и по другим основаниям, ратификационный - утверждения внесения изменений в Конституцию. Хотел бы остановиться на порядке проведения референдума по народной инициативе.

Первое. Создается инициативная группа в количестве не менее 500 человек. На собрании граждан, которые принимали участие не менее 2 тысяч. Инициативная группа регистрируется в ЦИКе. В течение 40 дней инициативная группа собирает подписи граждан на подписных листах в поддержку проведения референдума. По окончанию срока подписные листы, другие документы по сбору подписей передаются в Центральную избирательную комиссию, необходимо собрать 3 миллиона подписей, не менее чем двух третьих областей, и не менее чем по 100 тысяч голосов.

Центральная избирательная комиссия в течение 7 дней рассматривает предоставленные документы, проводит выборочную проверку – подсчет, и в случае, если собрано не менее 3 миллионов голосов, передает решения об итогах сбора подписей и протокол Президенту Украины для подготовки указа о назначении всеукраинского референдума. Президент издает указ. После получения документов от ЦИК дата назначается на последнее воскресенье 50-дневного срока после издания указа. После вынесения указа Президента на следующий день после опубликования ЦИК объявляет о начале процесса всеукраинского референдума на своем заседании. Всеукраинский референдум проводится в едином общегосударственном округе референдума, который включает в себя всю территорию Украины и заграничные округа. В едином общегосударственном округе ЦИК создает 225 территориальных округов по проведению референдума, в пределах которых создаются участки обычные, специальные и заграничные.

Система комиссий референдума включает в себя: первое - Центральный ЦИК, второе - окружные комиссии, которые создает ЦИК в составе 15 членов. Кандидатуры предлагаются председателями областных советов, городских советов Киева и Севастополя. Если они не подали в установленный срок, подаются государственными областными администрациями. Участковые комиссии в составе 11 членов создаются окружными комиссиями. Кандидатуры вносятся соответствующими органами местного самоуправления. А если они не подали опять же в установленный срок, подается районной и государственной администрацией.

ЦИК утверждает форму бюллетеня. Вопросы по референдуму могут формироваться только ответом да или нет. Голосование проводится в день проведения референдума с 08.00 утра до 20.00 без перерыва. Вопрос, вынесенный на референдум, считается одобренный, если за него проголосовала большая половина граждан участвующих в референдуме. Окончательные результаты устанавливаются и обнародуются ЦИК и могут быть обжалованы в высшем административном суде.

Процедурные вопросы референдума близки по сути избирательному процессу, унифицированность избирательным законодательством. Но главное четко установлены правовые последствия решений, принятых на референдуме. Решение Всеукраинского референдума по народной инициативе является окончательным, обязательным для исполнения и не нуждается в утверждении, одобрении Верховной Рады Украины либо другим любым органом власти Украины.

Я надеюсь на активное участие народных депутатов в процессе подготовки законопроекта ко второму чтению. Прошу поддержать данный законопроект. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання.

Олег Зарубінський, будь ласка, ваше запитання.

12:01:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановний Дмитро Юрійович! У вас достатньо системний законопроект, багато питань він піднімає, багато навіть пропонує вирішити. До речі, як і наступний законопроект Юрія Ключковського теж має такий системний характер. Але і у нього, і у вас я помітив норму, яка визначає із варіантів референдуму як конституційний референдум. Я знаю про рішення Конституційного Суду і передбачаю можливу вашу відповідь з приводу цього.

Пропонується на конституційному референдумі приймати нову редакцію Конституції. Скажіть мені будь ласка, здається, ви юрист, що це буде? За що будуть голосували люди, ставлячи галочку так чи ні. Коли буде запропонований на десятках сторінок надзвичайно складний, найскладніший, який тільки може бути в системі законодавства документ? Що буде, коли вони погоджуються з одним розділом, а не погоджуються з іншим? Чи не вважаєте ви, що це…

ШПЕНОВ Д.Ю. Спасибо большое за вопрос.

Я считаю, что эта проблема обсуждалась мной и моими коллегами, с кем я советовался при написании этого закона. Она довольно-таки сложная. И я считаю, что пути реализации этого вопроса на сегодняшний момент не существует. И надо принимать в таком виде, как я предложил и как предложил мой коллега. Если у вас есть какие-то идеи, давайте мы их реализуем во втором чтении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція „Блоку Тимошенко”.

12:03:05

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”. Ті, хто сьогодні знайомився з цим документом, який ви запропонували, безумовно, розуміють, що він має далеку перспективу. Мова йде про зміну окремих розділів і статей Конституції, які сьогодні як би накладене табу на них, тому що їх можна розглядати тільки після затвердження, але обов’язково треба його розглядати у Верховній Раді.

Враховуючи суцільність сьогоднішньої влади, однопартійність цієї влади, можна розраховувати на те, що будуть змінені радикальні речі в Конституції, в тому числі і які стосуються унітарності держави, які стосуються її кордонів, які стосуються дуже багатьох речей, які сьогодні поки що не розглядалися, які можуть остаточно розірвати суспільство. Чи не боїтесь ви, що запропонований вами документ дасть старт розвалу держави України, яку ми таким чином могли би сьогодні зберегти, викинувши з вашого законопроекту деякі позиції, які безапеляційно стверджують, що …

ШПЕНОВ Д.Ю. Большое спасибо за вопрос. Я хочу сказать, что данные все разделы четко предусматривает Конституция Украины, которые стоят по вопросам референдума, и какие основные положения могут быть. И если на сегодняшний момент устарел Закон, они не работают, если мы предусмотрели Конституцию, то мы должны, наверное, в первую очередь, поменять Конституцию, а не подстраивать законы под изменения этой Конституции.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Болдирєв.

12:04:44

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый коллега, практика проведения референдумов на Украине и местных опросов, которые мы проводили, скажем, в Донецкой области, показывает, что, как правило, референдум буде поддержан населением. И таким образом решающим становится вопрос о формулировке вопроса, выносимого на референдум. Считаете ли вы, что механизм, предложенный в вашем законопроекте, действительно гарантирует общество от внесения сомнительных вопросов, сомнительных формулировок? Считаете ли вы достаточным механизм формулировки этих вопросов, отвечающим национальным интересам? Спасибо.

ШПЕНОВ Д.Ю. Вы знаете, довольно-таки сложный механизм начала инициирования народного референдума. То есть, должна пройти, как я рассказывал, инициативная группа, более собраться 2 тысяч человек, при этом определить 500 человек, после этого собрать более 3 миллионов голосов, из них надо будет собрать, как минимум, в 2/3 областях Украины и также по 100 тысяч минимум голосов. Я считаю, что при сборе голосов в подписных листах все эти вопросы намного усложняются, и не будет неправильных вопросов, тяжелых, это только те вопросы, которые действительно будут интересовать граждан Украины.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ольга Боднар.

12:06:23

БОДНАР О.Б.

Дякую. Ольга Бондар, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина”. Шановний доповідач, ви можете навіть не відповідати, але я чітко знаю навіть тих колег, які вам якби рекомендували цей проект. І я хочу сказати, що на сьогодні цей проект із цих трьох запропонованих, він є абсолютно найнедосконалішим, які тільки представлені. Ви навіть не знаєте, що за предметом і за суб’єктом ініціювання це є різні речі, і навіть в своїй доповіді не сказали, але ви добили контрольним вистрілом. І скажіть, будь ласка, яким це чином те, що я вже чула від колег і, продовжуючи вашу сентенцію, яку ви заклали от сюди от в якості бомби, яким це чином рішення референдуму не потребує ніякої ратифікації і голосування в Верховній Раді України? Яким це чином ми будемо скасовувати норми Конституції або будемо якимось чином затверджувати ці норми Конституції, і Верховна Рада тут не потрібна? Слухайте, давайте ми вже позбавимо бюджет такого навантаження. Не потрібен нам законодавчий орган. Давайте, хто …

ШПЕНОВ Д.Ю. Спасибо большое, что вы мне разрешили не отвечать на этот вопрос, но данный вопрос четко было застереження Венецианской комиссии, чтобы мы четко ставили формулировку вопроса, и были какие-то последствия данного референдума.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Дмитро Юрійович, дякую. Сідайте, будь ласка.

Слухається законопроект за номером 6278-1. Юрій Богданович Ключковський. І вам поставить „Наша Україна” запитання.

12:08:16

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Мені шкода, що таке важливе питання розглядається з порушеннями Регламенту. Для стенограми я хочу підкреслити, два альтернативні до мого законопроекти, принаймні в останній редакції, внесені 11 травня. Тому жодних 30 днів ще не пройшло, і ми маємо чергове порушення Регламенту, як і порушення Регламенту, яке не дало права фракції задати запитання. Однак, переходячи до суті, я хочу сказати, що достатньо ґрунтовний виступ мого попередника звільняє мене від необхідності обґрунтовувати для чого вноситься законопроект. Єдине, що я хочу сказати, що сама проблема достатньо складна, вона не має однозначних відповідей на багато питань навіть в сенсі теорії права, в теорії Конституційного права і тому буде важко шукати консенсус тут у залі. тим не менше, я хотів би підкреслити, що законопроект мого колеги Шпенова достатньо зближений до тих позицій, які я вже мав нагоду кілька разів обстоювати.

Значною мірою наші два законопроекти рухаються в одному напрямі. Однак, в його законопроекті, з моєї точки зору, відсутні відповіді на кілька принципових питань, які пов`язані з проблемою референдуму.

Перше питання стосується того, як саме має ставитися питання на референдумі, якого предмету воно повинно стосуватися. В законопроекті колеги Шпенова зроблено крок за межі 71-ої статті, і це відповідає правовій позиції Конституційного Суду, зокрема, його рішення 2000-го року. Однак пам`ятаймо, що на референдумі за народною ініціативою завжди виносяться питання, які Конституцією віднесені до чиєїсь компетенції, до компетенції якогось органу влади. І то у виникає питання, від якого органу влади можна забирати повноваження на референдум. Те, що можна приймати закони, це означає, що можна брати від Верховної Ради. Але чи можна виносити на референдум питання, віднесені до компетенції Президента України, уряду України, судів, місцевих органів влади, окремих центральних органів влади? Чи це може бути предметом референдуму чи ні? чи може бути предметом референдуму кадрове питання? Чи може бути предметом референдуму висловлення недовіри органові чи посадовій особі? На ці питання відповіді в законопроекті колеги Шпенова немає. Я ж пробую відповісти на це запитання.

Наступне. Чи можна будь-яким чином формулювати питання? Чи можна, наприклад, запитатися: „Чи підтримуєте ви розпуск Верховної Ради, щоб краще жилося українському народові?” Як ви думаєте, таке питання може бути винесене? А, може, давайте скасуємо посаду Президента, щоб краще жилося українському народові? Таке питання можна виносити?

Тому, як ви бачите, далеко не будь-яке формулювання питання, навіть з одної і тої самої проблеми, може бути винесено на референдум.

Наступне. Як бути… Добре, про це я скажу пізніше. Але дальше. Якщо ми кажемо, що на запитання референдуму є обмеження, то виникає питання: а яким чином здійснюється контроль за дотриманням цих обмежень в процесі ініціювання чи призначення референдуму? Як зробити так, щоб референдум, який за цим законом не можна проводити, щоб він і не був проведений? Бо сподіватися, що ініціативна група буде складатися лише з юристів, ну, то це означає: себе обдурювати. Там будуть люди середньої компетенції, які можуть не знати, що це питання не відповідає Закону „Про референдум”.

Друга група питань пов’язана з юридичною силою рішення референдуму. Ми вже говорили з колегою Шпеновим, і він погодився, що з моменту проголошення рішення Центральної виборчої комісії закон, прийнятий на референдумі. не може діяти, бо, за Конституцією, будь-який нормативний акт має бути опублікованих, перед тим як почати діяти. Це дрібна, можна так сказати, технічна правка. Але в мене є інше питання: а як бути з рішенням референдуму, який проводився не щодо конкретного тексту нормативного документу, а щодо питання в більш загальному формулюванні? Адже ж він не може діяти безпосередньо – він вимагає імплементації, як про це і говорив Конституцій Суд 2000 року. Які вимоги закону щодо цієї імплементації? На ці питання теж треба відповісти.

І, нарешті, третє. Я вже казав, що референдум за народною ініціативою вилучає питання з компетенції органу державної влади. У мене питання: він назавжди їх вилучає? Якщо назавжди, тоді він змінює Конституцію у спосіб, Конституцією не передбачений. Тому в цьому відношенні теж варто прислухатися до рекомендацій Венеціанської комісії і встановити розумний строк, я пропоную п’ять років, протягом якого рішення референдуму не може бути змінено іншим способом, аніж референдумом, але після того це питання повинно повернутися в компетенцію конституційного органу.

Є ще одне цікаве питання, яке пов’язано з процедурною частиною, хто має право вести агітацію на референдумі? Адже референдум передбачає запитан… відповідь і „так”, і „ні”. І свобода референдуму повинна передбачати свободу агітації, як „за”, так і „проти”. Однак за проектом колеги Шпенова, суб’єктами процесу референдуму є лише ті, хто ініціював референдум, а ті, хто виступає „проти” не є суб’єктами процесу референдуму. Я думаю, що тут теж треба шукати вдосконалення цих положень і в мене запропоновані відповідні відповіді на ці питання.

Є ще різні питання пов’язані з процедурами, я хотів би відзначити, що і в законопроекті Шпенова відбулося певне зближення з процедурами, передбаченими виборчим законодавством. Мені здається, що мій законопроект і законопроект колеги Шпенова підлягають, ну, я б сказав так, зближенню подальшому в процесі доопрацювання. Тому я особисто, від себе пропоную Верховній Раді: прийняти за основу два законопроекти і доручити профільному комітету разом доопрацьовувати їх, можливо, створивши робочу групу, де будуть включені всі суб’єкти законодавчої ініціативи з цього приводу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Богдановичу. Будуть запитання напевно. Прошу записатися. (Шум у залі)

Так, будь ласка, Володимир Бондаренко.

12:15:15

БОНДАРЕНКО В.Д.

Пане Юрію. Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”. Я і вам задаю те ж питання, практично, що задавав вашому попередникові. Чи не може стати цей законопроект основою для проведення заходів під тиском адміністративної структури, яка сьогодні створена на однопартійній основі на населення, з тим щоб вирішити такі питання, наприклад, як федералізація України, зміна її кордонів, передача частини території сусідній державі, яка сьогодні отримує поки що тільки галузі, там, військові бази на території України, а потім може бути Тузлу отримати, Керченську протоку і багато чого іншого? Так я питаю: чи не стане це або чи не може стати, виходячи з позицій тої партії, яка сьогодні керує державою, основою для розвалу самої держави? Дякую.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую. Я не стою на позиціях тої партії, про яку ви говорите, тому мені важко говорити з її позицій.

Я скажу таку річ: у цілому світі, у демократичному світі вважається, що референдум є дуже небезпечне знаряддя, оскільки може створити ситуацію так званої плебісцитарної диктатури, коли улюблений вождь, минаючи конституційні органи влади, штампує на референдумі потрібні йому рішення. Тому потрібні відповідні запобіжники.

Я думаю, що ті, хто голосував за проект засад внутрішньої і зовнішньої політики, де дотримання Конституції передбачено чи не першою засадою, погодяться з тим, що якщо Закон „Про референдум” встановлює, і Конституція, встановлює певні обмеження щодо предмету референдуму, то повинен бути і механізм контролю за постановкою питання на референдум, щоб, власне, такі питання, про які ви говорите, і які не відповідають Конституції України і законодавству України, щоб не виносилися на референдум.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ольга Боднар.

12:17:18

БОДНАР О.Б.

Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Батьківщина”. Юрій Богданович, я, якби ми розглядали цей законопроект так, як це передбачено Регламентом, я би пропонувала всьому залу взяти якраз за основу ваш законопроект, тому що він є достатньо досконалим і заслуговує на увагу.

У мене є до вас тільки два питання, і вони такі риторично-політичні, швидше, а не юридичні. Перше, у зв'язку з тим, що зараз цей зал більшістю проголосував засади зовнішньої і внутрішньої політики, яким чином основи, закладені у вашому законопроекті будуть відповідати цим засадам? Це перше питання.

І друге питання. Я солідарна з колегою Бондаренко, чому така швидкість, на вашу думку, не розглянувши ні в комітеті, не пройшовши всі процедури регламентні, чому така швидкість, бажання влади негайним чином прийняти ці законопроекти? Дякую.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Ну, я можу зрозуміти, що у фракції БЮТ завжди є причина за мій законопроект не голосувати. Це така справа. Але на ваші політичні питання я можу дати політичні відповіді, але я би хотів сказати інше, чесно кажучи, у суспільстві вже, а не тільки тут в залі, викликає нерозуміння одна річ. Якщо коаліція має більшість, чому вона цю більшість не хоче реалізувати в красивий, законний спосіб? Чому обов’язково опозицію при кожному такому голосуванні ламати через коліно?

Повірте, це викликає негативний настрій в першу чергу щодо коаліції, але також щодо держави, яка керується такою коаліцією. Тому, я не розумію, що сьогодні відбувається, я не розумію чому грубо порушується Закон „Про Регламент” при розгляді зокрема цього питання, але кожен бачить і кожен чує, і кожен робить свої висновки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарубінський.

12:19:22

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Юрій Богданович! У вас в законопроекті, зокрема в Пояснювальній записці сказано, що конституційним є референдум щодо прийняття нової Конституції України або Закону про внесення змін до розділів 1, 3, 13 чинної Конституції України.

Щодо другої частини цього речення немає питань, бо вносячи зміни, що стосуються 1, 3 і 13 розділу, можна дійсно, сформулювати одну якусь диспозицію, одне питання і на нього, дійсно, людина, яка бере участь у референдумі може свідомо відповісти так чи ні. Скажіть, будь ласка, чи може людина, я повторюю питання, як і попередньому доповідачу, свідомо сказати, так чи ні на багато сторінковий документ, який стосується економічних, етнокультурних, яких хочете проблем, чим є Конституція, він може погоджуватися з 50 відсотками тих диспозицій, а з 50 не погоджуватися. Скажіть, будь ласка, що це буде за вибір, це ж профанація.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я дуже дякую, це дуже хороше запитання. Я боюся, що я не вкладуся в хвилину відповідаючи на нього. Насамперед, я дійсно, не поділяю точки зору за якою народна ініціатива може сформулювати цілісний текст нормативного акту.

Якщо йде мова про окремі точкові зміни чи про скасування якихось норм, я це абсолютно поділяю. До речі, я хочу сказати, що цю позицію поділяли, по-моєму, в третьому скликанні три дуже відомі тоді народні депутати України, які внесли тоді законопроект про референдум, який був заветований тодішнім Президентом, де передбачалося, що за народною ініціативою може голосуватися тільки скасування закону або відповідних його норм, а не прийняття закону. Це були Безсмертний, Задорожній і Лавринович.

Що стосується прийняття Конституції на референдумі, то така практика існує у світі. Це дійсно здійснення установчої влади народом. Але жодного разу ніде в світі не реалізовувалася ця практика щодо проекту, розробленого ініціативною групою. Або цей проект розроблявся парламентом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую Юрій Богдановичу. Будь ласка, закінчіть.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. … або установчими зборами. Тому у моєму законопроекті передбачено, що на такій референдум, який передбачався рішенням Конституційного Суду виноситься проект попередньо схвалений Верховною Радою України, лише такий проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Богданович. Сідайте, будь ласка.

Доповідач по третьому законопроекту. Немає. Тоді будь ласка, від комітету. Комітет я розумію, Олександр Олександрович, не розглядав, тому доповіді не буде. Да, будь ласка, Омельченко Олександр Олександрович - голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

12:22:34

ОМЕЛЬЧЕНКО О.О.

Доброго дня всім нам присутнім в цій залі сесійній. Дійсно ми отримали доручення на узгоджувальні раді у Голови Верховної Ради в понеділок 31 травня. Дійсно два проекти законів, які доповідали доповідачі, були зареєстровані відповідно в середині травня цього року. Комітет на сьогодні не отримав по жодному заключення Науково-експертного управління.

І тому я підкреслюю, і законопроект сьогодні – проект 6278 чи могло бути навпаки – 6278/1, там декілька днів різниці у реєстрації, обидва вони в якійсь частині спільно як два майже аналогічні проекту, а потім уже проголосованому 296 голосами на той час народного депутата Лавриновича Олександра Володимировича. (Миколо Миколайовичу, ви відволікаєте міністра від справ). Тому я хочу сказати, що політизувати питання сьогодні не потрібно в залі.

Ми з вами 5 червня минулого року, а сьогодні 3 червня 2010 року, 296 голосів проголосували як закон і направили екс-Президенту на сьогодні пану Ющенко. Екс-Президент на сьогодні пан Ющенко на 17 сторінках написав зауваження, які в залі були не сприйняті. І ми могли мати закон рік тому назад, який запропонував тоді народний депутат Лавринович.

Я це історично (маю ще півхвилини) ще раз звернутись до залу – не політизуйте ситуацію, такий закон потрібний. І якби сьогодні був піднятий той закон, який ми не подолали вето. А вето, шановні колеги, не подолали тільки тому, що рік назад коаліція „НУ-НС", БЮТ і "Блок Литвина" не голосували за подолання вето, а голосувала тільки фракція регіонів – 155 голосів. Підніміть, будь ласка, документи вони всі збережені.

Тому я вважаю, що правомірно, з невеликим порушенням, що комітет не розглядав, сесія має право, вона вища за комітет, прийняти сьогодні рішення так, як доповідачі і доповідали. Я вважав би за доцільне, Адам Іванович, прийняти і по одному, і по другому доповідачу в першому читанні за основу, доручити комітету, а комітет візьме заключення Експертного управління наукового і 9 числа ми вийдемо на правовий, повноцінний документ. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

Я ще раз наголошую, це просто я радісний, що побачив і я думаю ми всі раді бачити Олександра Олександровича в строю і надав йому слово, хоча комітет як відомо не розглядав питання, але хоча б для того, щоб народ побачив, що Олександр Олександрович приступив до виконання обов’язків. Вітаємо вас з поверненням. (Оплески)

Так, прошу записатися від фракцій на обговорення. Так, будь ласка, від депутатів. Так, 30 хвилин, будь ласка, Ольга Боднар, фракція "Блоку Юлії Тимошенко", підготуватись Гордієнку.

12:27:55

БОДНАР О.Б.

Шановний головуючий, шановні колеги, Мені здається, ми вже трішечки загралися, треба спинися в цьому безладі, в якому ми почали тут працювати і зрозуміти, що Закон „Про референдум”, який зараз є чинним на сьогодні і дещо застарілий, тому що він давно вже прийнятий, він потребує більшої уваги, ніж сьогодні йому приділяється. Я вважаю, що такий документ він є знаковим, тому що він дуже сильно споріднений з волевиявленням громадян. Чому сказала дуже сильно споріднений, а не є одним із форм волевиявлення? Та тому що я уже маю такий сумний досвід в незалежній Україні, коли ці референдуму проводилися і проводилися саме так, як треба було одному чи іншому чиновнику.

На жаль, на сьогодні ми з вами встигли розглянути тільки два законопроекти, які стосувалися всеукраїнського референдуму і минали тему місцевого референдуму. Мені жаль, що ви не почули, що ідеться про третій законопроект, який поданий народним депутатом Коновалюком про референдуми в Україні. Тому з вашого дозволу я хочу сказати, що даний законопроект стосується не тільки всеукраїнського референдуму, а також запроваджується ще республіканський окремо особисто для Республіки Крим, а також місцеві референдуми, які будуть, мають право проведення місцевими громадами.

Можливо, це було би і гарно, і непогано, якщо ми не подивимося що ж там далі відбувається в тому законопроекті, який передбачає. Для того, щоб провести місцевий референдум, треба отримати витрати на проведення цього місцевого референдуму і, що ви думаєте, хто його дасть? А це місцева рада дасть. А що ж, давайте подивимося, місцевим референдумом дозволяється проводити? А місцеві референдуми мають право позбавляти повноважень і припиняти дію повноваження тої чи іншої ради.

Скажіть мені, будь ласка, хто з вас не пам’ятає, як це відбувалося в місті Києві, коли весь Київ виступив, зібрав понад 10 тисяч підписів стосовно того, щоби зняти Чернівецького, і треба було прийти до Чернівецького, щоб Чернівецький підписав ці листи, і, щоб цей референдум був розпочатий. Ви не пам’ятаєте? Спитайте у киян, вони добре пам’ятають, як їх волевиявлення було скасовано.

Я ще можу сказати, що дуже багато негативних моментів, які закладаються, які будуть декларативними, не будуть працювати завдяки цьому законопроекту. Я так розумію, ви будете голосувати за всі їх три.

Я хочу сказати, що з цих всіх трьох найкращий розроблений той, законопроект, який, на жаль, не почутий в цьому залі і не достатньо оцінений, це колеги Ключковського. Але на сьогодні, я розумію, що такий поспіх, яким зараз намагаються прийняти цей законопроект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

БОДНАР О.Б. Приводить мене тільки до однієї думки. Шановні! Цей нещасний, забитий, але не вбитий вами ще народ, він повинен знати, що ви хочете підготувати їм ще одну бомбу. Під час проведення можливих місцевих виборів ви хочете провести ще один референдум. Так ви їм так і скажіть: „Народ, ви нам не потрібен, ми проведемо те, що нам треба. А ви у нас тут для камуфляжу”. Дякую. Фракція не буде голосувати за ці законопроекти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Гордієнко, фракція комуністів. Підготуватися Чудному, Партія регіонів.

12:31:42

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Шановні громадяни України! В сесійній залі, в засобах масової інформації і в суспільстві саме часто ведеться мова про демократію, про, що народ є єдиним джерелом саме влади. Але багато років не приймається закон про проведення всеукраїнських референдумів, а також закон про проведення місцевих референдумів. У мене є запитання. А де ж тоді справді влада народу? І чи має народ право на власну думку, і народ висловиться з того чи іншого питання? Так, має. Але шляхом зволікання, тому, що не приймаються відповідні закони і ми сьогодні живемо по досить застарілому закону, народ не має цього фактично права. Нині ви почули саме точку зору доповідачів стосовно тих законопроектів, які пропонуються нам на розгляд. І це, звичайно, є виключним правом Верховної Ради України – голосувати за той чи інший законопроект.

Я хотів би сьогодні звернути вашу увагу, що проголосувавши і віддавши голос за той чи інший законопроект, ми обов’язково повинні врахувати те краще, що є в усіх законопроектах, при підготовці до другого читання, що є у всіх поданих законопроектах. І робоча група, комітет, який уже запланував розгляд на 9 червня цього року цього законопроекту, обов’язково має врахувати ті надбання, які напрацювали народні депутати і ті політичні сили.

Звертаючись до вас, я все-таки кажу, давайте відкинемо всі саме політичні спекуляції і нарешті, саме, приймемо Закон про всеукраїнський референдум, обов’язково, саме, врахувавши найкраще, що є у всіх законопроектах, і дамо людям народу України право висловлення своєї волі і своєї думки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Чуднов, Партія регіонів. Забарському передає слово? Прошу, Забарський. Підготуватися Зарубінському.

12:34:08

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Шановні колеги, тут вже неодноразово прозвучало, що референдум є однією з форм здійснення безпосередньої демократії. І питання законодавчого закріплення референдумів, порядку їх проведення, чітке визначення процедури є надзвичайно актуальним. Оскільки саме останнє дозволяє реально впливати на державотворчі, політичні і соціальні процеси.

Невизначеність законодавча, відсутність чіткої процедури може привести до того, що референдум може стати способом маніпуляції суспільної думки. І є такий прикладом, коли фашистській Німеччині референдумом дозволили вийти із Ліги Націй, об’єднати посади рейхсканцлера, президента та фюрера. І в той же час наведений приклад не є жодним чином, не компрометує референдум як такий, а лише піднімає проблему взаємодії різноманітних інститутів демократії.

Слід зазначити, що референдум є дійовим інструментом саме там, в тих державах, де існує узгодженість між гілками влади та збалансованість інститутів демократії. І позитивним прикладом може бути проведення консультативного референдуму в Норвегії в 1972 року, про вступ до організації ЄС „Спільний ринок”, де більша половина громадян проголосувала проти такого вступу, і воля народу реалізувалася в рішенні державного органу, тобто було усунено конкретне непорозуміння між народом та урядом.

Так от з метою належного врегулювання питань практичної можливості і реалізації однієї із двох основних форм безпосередньої демократії через проведення референдумів брати безпосередню участь в управлінні державними справами, уникнення можливості монополізувати думку українського народу, створення реальної можливості втілювати рішення, прийняті на всеукраїнському референдумі, у сучасне політичне, економічне життя і внесено цей законопроект нашим колегою Шпеновим про всеукраїнський референдум.

Слід відзначити, що є достатньо позитивних моментів у цьому законопроекті, є дещо, що потребує підготовки до другого читанні і деякого уточнення. Так законопроектом передбачено не тільки трьохступеневий рівень перевірки підписних листів, тобто перший рівень – місцевою владою, на території якого збираються підписи, другий рівень – Центральною виборчою комісією і тертій рівень – Президентом України, а і встановлено процедуру оскарження рішень на кожному рівні та суб’єктів такого оскарження визначено, уповноважених осіб, ініціативних груп, що, безумовно, є позитивним.

Проектом пропонується розрізняти всеукраїнський референдум за предметом проведення. При цьому проектом передбачено, що всеукраїнський референдум щодо схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання не чинними законів про внесення змін до Конституції України проголошується Президентом України за народною ініціативою.

Отже, запропонована редакція спрощує порядок реалізації. Єдиним джерелом влади…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАБАРСЬКИЙ В.В. …редакції Конституції. Тому прошу підтримати законопроект, саме внесений народним депутатом Шпеновим. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зарубінський, будь ласка. За ним буде Князевич.

12:37:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Говорити про те, що сьогодні питання прийняття Закону про всеукраїнський референдум не є нагальним, не є актуальним – це суперечити самим собі або просто бути нещирим. Всі прекрасно знають, що однією з ключових форм здійснення прямої демократії, а нічого демократичнішого, ніж пряма демократія не є, є референдум, і це відомо. З іншої точки зору, всі прекрасно знають, у всякому разі ті, хто готувався до цього питання, що ми на сьогоднішній день послуговуємося законом про референдуми всеукраїнські і місцеві, 3 липня 1991 року прийнято Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Другий момент. Цей закон, яким ми начебто послуговуємося, на сьогоднішній день не має, не містить в собі ані реальних інструментів, ані механізмів організації та проведення референдумів. Я вже не кажу про те, що після ухвалення цього закону в 91 році була прийнята Конституція України, і положення цієї Конституції, точніше положення цього закону про референдуми не узгоджується з положеннями Конституції щодо референдуму. Зокрема, Президія Верховної Ради відсутня в українському парламенті, а там сказано, що саме вона може бути ініціатором проведення референдуму. Тобто всі ці моменти, я можу ще нарізати їх, вибачте за жаргон, з десяток, говорять про те, що це питання актуальне, і не треба пересмикувати. Інша справа, що Верховна Рада має поставити запобіжники, для того щоб референдум, тим більше всеукраїнський, всенародний референдум не став механізмом маніпуляції громадською думкою. Оце дійсно над цим треба працювати. І в даному випадку, при підготовці до другого читання якраз потуги і ресурси інтелектуальні народних депутатів на це і мають бути спрямовані. Я не дарма доповідачам і одному, і другому ставив питання з приводу того, яким чином може бути свідоме голосування на всеукраїнському референдумі за повний текст Конституції України чи то нової редакції. Зрозуміло, що це не може бути і це не буде свідоме голосування, і це буде механізм маніпуляції громадською думкою, як це, до речі, було, починаючи з 2000 року, коли весь час насаджувалася диспозиція, що всю Конституцію можна приймати на референдумі. Мені здається, що як предмет для дискусії можна розглянути те, що пропонує колега Ключковський, що на референдум в такому разі може виноситися тільки той проект, який вже узгоджений, який схвалений Верховною Радою України. Тільки як предмет для дискусії. А ніяк, що якась ініціативна група буде виписувати весь текст, а потім люди мають відповісти „так” чи „ні” на 30 сторінок юридичного тексту.

І ще один момент. Дуже важливе питання пов`язано з самим формулювання…

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … за самим питанням пов`язаним з формулюванням питань, які виносяться на референдум. На жаль, ми вже знаємо практику, ця практика була у 2000 році, коли питання носили спонукальний або заохочувальний характер, тобто в самому питанні вже давалася підказка, як голосуючому треба голосувати. Питання референдуму, і це має бути законодавчо визначено, я сподіваюся, що це буде при підготовці до другого читання, має носити суто альтернативний характер, де людина може чітко відповісти „так” чи „ні”. думаю, що треба почати працювати над законом про референдум і прийняти в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, будь ласка.

12:41:35

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Насправді абсолютне відчуття дежавю, бо довкола, знаєте, фахової дискусії щодо Закону про референдум, ми вже тут з вами спілкуємося, починаючи з вересня 2008 року, коли почали напрацьовуватися спільно, пригадуєте, попередні редакції закону. І правильно сказав Олександр Олександрович, що абсолютно зовсім недавно цей закон був знятий з розгляду, зважаючи на те, що в сесійній залі не вдалось подолати вето Президента. Тут раптом замість того, щоб можливо якимось чином знайти точки дотику і випрацювати спільний законопроект, який буде мати перспективу в тому числі при необхідності подолання вето вноситься цей законопроект, який фактично майже до 100 відсотків відтворює попередню редакцію, яка знята з розгляду, крім однієї маленької частини, яка очевидно зараз і є предметом дискусії. Йде мова про те, що до конституційного референдуму також передбачено референдум щодо втрати чинності або визнання не чинним законів щодо внесення змін до Конституції. Тобто Закону про внесення змін до Конституції в редакції 2004 року. Йде мова про скасування політреформи шляхом проведення всеукраїнського референдуму. І тут не треба нічого приховувати – треба правду говорити українському народу.

Більш того, я погоджуюсь з пані Ольгою Боднар, що йде мова: підшліфувати це все під строки проведення місцевих виборів в жовтні. Подивіться: 40 днів дається для збору підписів і 50 днів, для того щоб провести референдум. 90 днів. Порахуйте: це якраз акурат виходить до жовтня місяця. Подумайте, 40 днів дається ініціативній групі для збору підписів, 3 мільйонів підписів. 75 тисяч підписів щодня. Щодня треба місто збирати підписів.

Я як людина, яка пропрацювала в Центральній виборчій комісії 10 років, в тому числі перевіряючи матеріали по збору підписів, скажу, що це повна профанація. Абсолютний мотлох буде привезений до Центральної виборчої комісії, який за 7 днів просто ніхто не може в Центральній виборчій комісії, ну, фізично, шляхом навіть вибіркової перевірки, перевірити апріорі. Повірте мені, що це будуть студентські гуртки, в спортзалах заробляння грошей, і будуть придумуватись нові міста і села. Ніхто це перевіряти не буде. Якщо ми хочемо довести до абсурду, давайте це робити.

Але я вашу звертаю увагу, що у 2000 році в рішенні Конституційного Суду, про яке казав Юрій Богданович, йдеться, що визначати і встановлювати конституційний лад належить народові. Що стосується встановлення, йде мова… точніше, встановлювати і змінювати, встановлювати – йде мова про прийняття нової редакції. Тут я погоджуюсь. А щодо змін до Конституції, то Конституційний Суд сказав, що це можливо тільки опосередковано через Верховну Раду. Тому всі питання щодо змін до Конституції і законів про зміни до Конституції повинні бути предметом розгляду в сесійній залі.

У вас є більшість. Вносьте, якщо хочете, повторно зміни в цій частині до Конституції, а не доводьте ситуацію до абсурду. Якщо ви хочете вийти з лицем з цієї ситуації, треба приймати за основу законопроект Юрія Богдановича, який абсолютно нормальний. І, в принципі, той, який написаний другий, в великій мірі дещо скопіював з нього. І потім до другого читання абсолютно спокійно, нікуди не спішучи, професійно готувати нормальний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бондик, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Олійник. Мікрофон, будь ласка.

12:44:52

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, шановна Президія! Дійсно, таке чутливе і вразливе питання, як прийняття Закону про референдум, конче потрібне, тому що до цих пір було законодавство тільки колишнього Радянського Союзу про референдум.

Я хотів би зосередити вашу увагу, шановні колеги, на проекті 6278 народного депутат Шпенова. Тому що і проект народного депутата Ключковського дещо доповнює, але ви знаєте, така ступінчата процедура збирання та перевірки підписних листів, що тут казали колеги, це тільки запобіжники. Досить досконало юридичний механізм виписаний в цьому законі 6278. Чому? Тому що, дійсно, прояв народної демократії, він повинен бути реалізований, тобто імплементований і об’явлений.

Шановні колеги, всі механізми стримання, противаг в цьому законопроекті нам відомі і вони є. І повірте мені, досить мудрий український народ, щоб відповідати на ці питання, які були сформульовані і поставлені. А Центральна виборча комісія в змозі перевірити всі підписні листи і, до речі, зробити об’яву щодо референдуму. Тому, шановні колеги, я би просив не політизувати зайве це питання, законопроект конче потрібний ми повинні його проголосувати, принаймні в першому читанні. А при підготовці до другого читання, можна доопрацювати. Прошу підтримати проект 6278. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. народний депутат олійник, фракція БЮТ.

Немає? Тарас Чорновіл - позафракційний.

12:46:40

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги – народні депутати, бачимо, що так само однозначно буде проголосовано сьогодні це питання в залі, розуміємо чий саме законопроект буде проголосований. Але все одно, попри те, хочеться висловити певні тривоги з цього приводу.

Ми кучу років говорили про необхідність закону про референдум і ніколи, нічого не пробували в цьому напрямку зробити. А потім раз, появляються закони і моментально проходять, моментально відбувається процедура і моментально отримуємо вже певне законодавче врегулювання. А потім розуміємо тихенько, що, в принципі, сам закон в повному своєму обсязі нікому і не був потрібний, була потрібна одна єдина стаття. Те, що було з попередніми засадами, там, де зрозуміло було, що потрібен був тільки один пункт прикінцевих положень, де усувалася тема НАТО. Може і добре, що усувалася, може – погано, але весь закон виявився недопрацьованим через те, що над ним і не працювали. Працювали над одним-єдиним положенням, яке було ключове.

Та сама ситуація і зараз з тим самим Законом „Про референдум”. А хтось собі задав питання, що в нас більша половина референдумів, і загальнонаціональних і місцевих, відбувається в один день з місцевими або загальнонаціональними виборами? Або іноді можуть відбуватися окремо. А в нас роз’яснення тут, уніфікація яким чином буде відбуватися?

А не простіше було раніше спокійно, не спішачи виконати свою нормальну функцію, зробити те, що називається „Виборчий кодекс”, про який ми так само багато говоримо, закласти туди повністю всю процедурну частину проведення референдуму, і можливо, у тому ж кодексі, можливо, окремим законом сформулювати вже політичну складову, яка чітко визначає, які можуть бути питання, хто може бути ініціатором тощо. Щоб не створювати знову прецедентів, коли буде відбуватися конфлікт двох норм законів – Закону „Про Референдум” і закону про, відповідно, вибори там народних депутатів чи місцевих голів і місцевих рад. Про це чомусь не подумали.

І виникає знову… це концептуальна проблема. Нехай навіть зараз ми уніфікуємо під час першої підготовки, потім же ж ми в один і в другий закон будемо вносити у подальшому зміни, ми все-одно вийдемо на конфлікт цих законів. От зайвий доказ того, що те, що робиться швидко, не завжди робиться добре.

Наступний момент, знову ж таки, питання імплементації не виписано. Розуміння того, як поводиться в наступний спосіб, ламати „через коліно” Верховну Раду, вводити взагалі невідомий механізм, теж нема. І появляється розуміння того, що у кінцевому рахунку законопроект, який буде прийняти, був написаний тільки для того, щоб провести 16 статтю, про прийняття Конституції референдумом, яка абсолютно суперечить нормам наступної 17 подобної статті, статті 19 – про форму питання.

І тому мені здається, що було би варто, щоб все ж таки трохи зупинитися, не спішити з цим питанням і підготувати нормально у виборчому кодексі і загальнонаціональний референдум, і місцевий, тому що проблема у тому і існує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Писаренко, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

12:49:56

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Ви знаєте, питання проведення референдумів в Україні, на жаль, є таким самим болючим, як питання проведення виборів. І не просто так в Конституції України зазначено, що волевиявлення народу України проводиться саме двома шляхами: або вибори, або референдум. Але, на жаль, остання практика років показала, що питання референдуму є більш болючим, навіть ніж питання виборів. І якщо по питанню виборів політики домовляються хоча би напередодні виборів, то питання референдуму вже багато років у нас заблоковано.

Незважаючи на те, що парламент неодноразово ставив на голосування це питання і воно було майже-майже ухвалено, на сьогоднішній день фактично заблокованим, фактично проведення волевиявлення народу України через механізм референдуму.

Що сьогодні пропонується в сесійній залі, звичайно не можна сказати, що закон є стовідсотково досконалим, але ви знаєте, просто критикувати у нас дуже багато хто вміє. Сьогодні пропонується працювати над законами і працювати дуже плідно і не тільки в першому, а і в другому читанні, а і при підготовки таких законопроектів.

Тому, як правило, практика Верховної Ради, на жаль, останніми роками показує, що з трибуни десятки депутатів заявляють про невідповідність Конституції, про якісь політичні мотиви щодо окремих законопроектів, а після цього в комітети потрапляє дві три поправки і зовсім від інших депутатів.

Тому, якщо говорити про чи необхідний цей законопроект? Звичайно він необхідний, і нам потрібно розблоковувати процедуру волевиявлення громадян за допомогою цього механізму. Чи є він вдосконаленим на сто відсотків? Звичайно ні, але потрібно працювати в комітеті над другим читанням, давати добрі пропозиції, ухвалювати його в цілому, як закон. це звичайно добре, що парламент розпочинає свою роботу з системних законопроектів, які можна в цілому приймати і розблоковувати ті механізми, які на сьогоднішній день в більшості передбачені Конституцією, але, на жаль, ще не використовуюся в такій мірі, в якій би вони відповідали назві України, як правової і демократичної держави.

Дякую. Я думаю, що потрібно підтримати в першому читанні і потім попрацювати і допомогти авторам до другого читання зробити такий законопроект, який би давав можливість громадянам реалізувати всі свої права в повній мірі, які передбачені Конституцією. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати В’язівський.

12:52:40

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, если почитать Конституцию, то там черным по белому написано, что источник и носитель власти в Украине является украинский народ. Вы знаете, на мой взгляд, кладезь мудрости - это не седовласые мужи в парламентских и министерских мантиях на плечах, а кладясь мудрости - это простой трудовой народ, поскольку его мудрость идет от истоков, от земли, от самой жизни.

И поэтому согласно Конституции, да, народ не может управлять три года или пять лет, 46-47 миллионов не могут управлять страной, он в период выборов делегирует свои полномочия органам власти. Но по ключевым принципиальным, судьбоносным, стратегическим вопросам народ в праве взять власть в свои руки и не отдавать право как распоряжаться своей судьбой, судьбой своих детей и внуков, не каким-то доморощенным политикам, нам с вами, а самому принять решение. Кстати на западе, куда мы идет, да там сейчас принимают решение даже когда магазин открываться, в субботу работать магазину или не работать. И такие референдумы принимают, люди принимают решение, а не мэр города. У нас же получилось, что два раза народ хотел воспользоваться конституционным правом. Раз собрали 3 миллиона, пять раз собрали голосов для проведения референдума по НАТО. Народ не доверяет политикам, он говорит «я сам хочу определится, дайте мне сказать свое слово». Механизма нет и прошлая власть испугалась народа, она говорит «вы знаете, народ у нас не понимает, не так не проголосует». И когда народ услышал от прошлой власти, считает народ, что его обидели, считает что он ничего не понимает, народ понял все, он показал красную карточку тем, кто считает, что народ не понимает на прошлый выборах.

А теперь что касается референдума. Поэтому на наш взгляд, если бы и был проведен референдум по НАТО, никаких бы проблем не было, мы бы сегодня не дискутировали, народ бы одним референдумом рот закрыл политикам по НАТО лет на 20, лет на 20 закрыл рот политикам по НАТО и сказал: занимайтесь экономикой, подымайте уровень жизни.

Поэтому мы считаем, что нужно дать право народу определять свою судьбу, не политикам, не нам с вами, не нам с вами учить народ, народ должен нас учить, и он имеет на это право законное конституционное, и учить он нас будет жить через Конституцию. Я предлагаю закон Шпенова принять. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеславу Кириленко право на виступ передає колега В’язнівський, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

12:55:38

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!” Шановні колеги, сьогодні дуже важливий день, бо ми будемо згадувати про ухвалення цього законопроекту ще багато й багато разів. І ось чому? Референдум – це річ дуже гостра, його можна використовувати по-різному. Класичний приклад Швейцарія, там, дійсно, визначають, коли машина приїде забирати сміття і з якої упаковки, куди і що з цим всім буде. Там це працює, там це в інтересах громадян.

До речі, і у нас такі референдуми були. От у моїй рідній у Білій Церкві двічі проводився референдум проти заводу, який білоцерківці бачать у себе не хочуть, металургійний завод. Провели двічі місцевий референдум на діючій законодавчій базі. Двічі білоцерківці висловились проти цього заводу. Влада все одно попередня, передпопередня і теперішня робить у своєму дусі. Оце вам приклад того як ставлять справді до народних потреб.

А є другий спосіб використання референдуму, який буде застосовуватися зараз Партією регіонів і правлячою коаліцією, це так, як застосовували всі диктатори, ось цей інструмент, Гітлер застосовував, Муссоліні застосовував, Франко застосовував, деякі ближні до наших кордонів диктатори застосовували і змінювали під себе владу повністю, будували узурповану владну вертикаль, але при цьому використовуючи людей, які нібито ці повноваження їм надавали. Люди в більшості випадків навіть і духом не знали, чим вони самі собі загрожують і як їх використовує влада. А деякі йшли далі і вирішували політичні питання.

От Президент Лукашенко саме в такий спосіб по суті знищив білоруську як державну, змінив колір національного прапора з біло-червоного на червоний і ще багато речей провів, ніби то спираючись на білоруський народ, а тим часом не забував садити всю опозицію, пересадив всю опозицію, провів ще декілька референдумів і ніби то з спершись на волю народу забезпечив собі необхідні владні повноваження. От саме на такий процес скерований законопроект від Партії регіонів.

Чому? Тому що він дозволяє навіть нову Конституцію ухвалити на референдумі, ніби то від імені народу. Він дозволяє на референдумі прийняти будь-який закон, який здебільшого 95 відсотків людей як і нову Конституцію читати не будуть. Він дозволяє ухвалити будь-яке інше питання цинічно апелюючи ніби то до народу і виступаючи від імені народу.

Тому я і виступаю тут, поки не пізно, на цій найвищій українській трибуні, щоб сказати українському народові що його хочуть саме зараз і саме цим ввести в оману і зробити його просто знаряддям у чиїхось іграх, спрямованих на повну узурпацію влади.

А депутатам я хочу сказати, що навіть ті, що в правлячій коаліції, вони зараз хоч щось вирішують. А потім, коли всі закони будуть прийматися на референдумі, всі хто присутні в цій залі перетворяться, вибачте, на звичайних кнопкодавів, тому що законодавча функція по суті у Верховній Раді України буде відібрана і це і ганьба нам, і ганьба такій країні, і пору…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. У доповідачів є заключне слово? У Юрія Ключковського є, будь ласка.

12:59:12

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Я прекрасно розумію, яке рішення зараз буде прийнято в залі. Більше того, я рідко щось передбачаю, але я можу передбачити, які зміни будуть внесені в той законопроект, який сьогодні прийметься за основу.

Тому розуміючи, що мій виступ практично нічого не змінить і ні на кого не вплине, я тим не менше хочу сказати. Як би ви не любили народ, як би ви не розпиналися тут на трибуні від імені народу, цей народ ви нищите, цей народ ви нищите кожним своїм кроком сьогодні. І недаремно сьогодні блискавка вдарила в Верховну Раду України, у наш купол, у наш флагшток тоді, коли розглядався Закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики – це черговий сигнал з неба, якщо на мене, це вже четвертий.

Але я хочу звернутися до тих, хто потім буде користуватися тим законом. Якщо український народ буде ставити, підкреслюю, український народ, а не народ України, - бо так говорить українська Конституція. Якщо український народ буде ставитися до свого права суверена так, як хоче, щоб ставився до нього пан Чечетов, а я спеціально називаю його прізвище, щоб він мав можливість виступити реплікою, і щоб його ще раз почули, бо ті дурниці треба чути. (Оплески) Так от, якщо він так скористається, як користується правом вибору і буде продавати свій голос за гречку і за 100 гривень, ну, то в Україні сформується те, що абсолютно демократичним шляхом – шляхом виборів і референдумів сформував Гітлер у Третьому рейху.

Тому, якщо ми хочемо жити так, як жили при Гітлері, давайте робити те, що сьогодні пропонує фракція регіонів. Я звертаюся також до двох міноритарних фракцій: колеги, та ви в першу чергу станете непотрібними після цього! Та вас в першу чергу зітруть в порошок, бо ми далеко, і ми будемо опиратися, а ви не зможете опиратися.

Тому я ще раз нагадую, пам’ятаймо, що влада народу – це не сваволя тих, хто виступає від імені народу. Давайте все-таки забезпечимо серйозний контроль за тим, які питання виносяться на референдум, щоби не було знущанням над правом, над Конституцією, і над українським народом шляхом, так званого, волевиявлення українського народу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Чечетов, репліка.

13:02:03

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, я теперь понимаю, почему мы никак в Европу не придем. Кроме декларации ничего ж нет. Ну, как нас могут принять в Европейский Союз, если мы своему народу не доверяем! Мы не доверяем, мы считаем, что мы умнее народа! Да никогда с вами мы в Европе не будем! От сейчас мы будем в Европе, и мы придем в Европу, мы построим демократическую Украину, поскольку мы верим своему народу, мы верим его уму, творчеству, мудрости, дальновидности. А вы - это вчерашний день. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд законопроекту завершено. Вношу на голосування пропозицію щодо законопроектів… в порядку їх реєстрації.

Першим я ставлю на голосування проект Закону про всеукраїнський референдум (реєстраційний номер 6278) (я буду називати авторів, автор – Шпенов, народний депутат України) для прийняття законопроекту за основу. Прошу голосуйте.

13:03:27

За-250

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 171, „Блок Тимошенко” – 22, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 9, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 2.

Оголошую до розгляду питання про звільнення суддів. Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Писаренко Валерій Володимирович.

13:04:02

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, на своєму вчорашньому засіданні Комітет з питань правосуддя прийняв рішення про прийняття постанов про звільнення суддів.

Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 02 червня 2010 року подання Вищої ради юстиції про звільнення з посад суддів апеляційних та місцевих судів у зв’язку з поданням суддями заяв про відставку, звільнення за власним бажанням.

Комітет рекомендує Верховній Раді України звільнити суддів, зазначених у проекті Постанови Верховної Ради України, відповідно до поданих ними заяв та подання Вищої ради юстиції. Це Постанова номер 6475, Володимир Михайлович. Я тоді зачитую, да?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачитуйте будь ласка.

ПИСАРЕНКО В.В. Відповідно до пункту 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України, статей 15 та 43 Закону України „Про статус суддів” Верховна Рада України постановляє:

Звільнити з посад суддів:

апеляційного суду Автономної Республіки Крим Панкова Миколу Васильовича - у зв’язку з поданнями, поданням заяви про відставку;

апеляційного суду Донецької області Костромітіна Василя Сергійовича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

військового апеляційного суду Військово-Морських Сил Нефедова Володимира Степановича - у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

Донецького апеляційного господарського суду Старовойтову Галину Яківну - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим Звєрева Георгія Степановича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Марганецького міського суду Дніпропетровської області Гришка Євгена Івановича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Артемівського міськрайонного суду Донецької області Верескун Ніну Андріївну - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Мар’їнського районного суду Донецької області Павленка Павла Павловича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Старобешівського районного суду Донецької області Дьяченка Олександра Івановича - у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;

Харцизького міського суду Донецької області Кудіну Аллу Семенівну - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Баранівського районного суду Житомирської області Хохлюк Ганну Олексіївну - у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

Попаснянського районного суду Луганської області Чуйка Володимира Івановича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Доманівського районного суду Миколаївської області Чернюка Миколу Степановича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Басанець Тамару Олександрівну - у зв’язку з поданням заяви про відставку; і Балаклавського районного суду міста Севастополя Шашкіну Валентину Андріївну також у зв’язку з поданням заяви про відставку. Прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, застережень немає з приводу цього проекту постанови? Немає. Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про звільнення суддів (реєстраційний номер 6475). Прошу голосувати.

13:07:43

За-333

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, дозвольте від вашого імені скласти слова подяки суддям, які чесно відпрацювали на відповідних посадах і сьогодні рішенням Верховної Ради України звільнені з посад суддів у зв’язку з поданими ними заявами про відставку. Побажати їм міцного здоров’я і сімейного затишку.

Тепер наступна постанова 6475-1.

ПИСАРЕНКО В.В. Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні другого червня 2010 року подання Вищої ради юстиції про звільнення з посад суддів Верховного Суду України, апеляційного суду міста Києва, Київського апеляційного адміністративного суду та місцевих судів: Дніпропетровської, Донецької, Київської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Харківської, Черкаської, міста Києва, окружного адміністративного суду міста Києва, господарського суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді.

Комітет рекомендує Верховній Раді України звільнити суддів, зазначених у проекті Постанови Верховної Ради України, відповідно до подання Вищої ради юстиції. Представник Вищої ради юстиції тут присутній. Всім суддям, яких було звільнено, комітетом, по яким є подання, було направлено особисте, персональне запрошення на засідання Верховної Ради. Сьогодні з’явилося п’ять суддів, шість, шість суддів з’явилося персонально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене така пропозиція, шановні колеги. Відповідно до закону. Який регламентує порядок призначення та звільнення суддів, за порушення присяги судді на засіданні комітету має бути присутній суддя. Якщо він вдруге буде відсутній без поважних причин, тоді можуть розглядати питання про його звільнення без судді. Тому в мене питання і пропозиція така. Зараз сказати хто з суддів був присутній, точніше, був відсутній. Відсутніх суддів, як то вимагає закон, сьогодні не розглядати щодо звільнення їх з посади. Всіх інших розглянути у встановленому порядку.

13:10:05

ПИСАРЕНКО В.В.

Володимир Михайлович, я від імені комітету хочу надати інформацію, що комітет абсолютною більшістю голосів всіх суддів, навіть ті, які умисно не з’явилися на засідання комітету, прийняв по ним рішення. І сьогодні у нас є рішення комітету по всіх суддях, навіть ті, які умисно не з’явилися.

Більше того, в законі передбачено, що явка судді на пленарне засідання є обов’язковою, але Верховна Рада має право розглядати в сесійній залі щодо їх звільнення без їх присутності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, шановні колеги, для того, щоб припинити дискусії, я все бачу, Юрій Анатолійович, для того, щоб припинити дискусії з цього приводу, зачитую вам витягу із Закону України „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховної Ради України”, стаття 20: „Участь судді, обраного безстроково, стосовно якого розглядається подання про звільнення його з посади, у засіданні Комітету Верховної Ради України є обов’язковою, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8 і 9.” Пункт 5, в якому йдеться про звільнення за порушення присяги, тут виключений, частини п’ятої статті 126 Конституції України. „У разі повторної неявки без поважних причин судді, стосовно якого розглядається подання про звільнення його з посади, з установленням Комітетом Верховної Ради України факту отримання цією особою повідомлення про час і місце засідання, розгляд питання щодо цього судді проводиться за його відсутності. Комітет Верховної Ради України надає оцінку поважності причин неявки. Таким же чином провадиться розгляд питань стосовно суддів, які письмово відмовились від участі в засіданні Комітету Верховної Ради України або стосовно яких є письмове повідомлення про їх відмову від участі в засіданні цього комітету”.

Тому я прошу доповідача зараз перелічити прізвища народних депутатів, яких не було на засіданнях, суддів, яких не було на засіданнях. Вони будуть вилучені зі списку. Щодо інших Верховна Рада України буде приймати рішення. І давайте не будемо порушувати Конституції. Тут нема з цього приводу вести дебати. Будь ласка.

13:12:03

ПИСАРЕНКО В.В.

Володимире Михайловичу, я від імені комітету, не від свого імені, від імені комітету хочу вас попросити. В порядку процедури комітет прийняв рішення щодо всіх суддів. Ми просимо поставити на голосування рішення комітету. якщо зал не підтримає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз заявляю, ніхто не буде порушувати закон. І рішення комітету не підміняє закони України. і на цьому дискусія закінчилася. Все! Є закон і будемо іти за законом.

Будь ласка, давайте… Шановні колеги, доповідає… Одну хвилинку. Члени комітету ж не доповідають. Будь ласка, щодо суддів, яких не було на засіданні комітету. Все.

13:12:46

ПИСАРЕНКО В.В. Сьогодні… Володимире Михайловичу, є ті судді, які були…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз розповідаю, суддів, які не брали участь у засіданні комітетів.

Шановні колеги, я закони порушувати не буду, і вам не раджу це робити як правникам. Все.

ПИСАРЕНКО В.В. Є сьогодні на засіданні Верховної Ради…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз хочу сказати. Судді, які не були присутні на засіданні комітету. Будь ласка. Судді, які не були на засіданні комітету.

ПИСАРЕНКО В.В. Я диктую прізвища тих суддів, які були вчора на засіданні комітету і які сьогодні є на засіданні парламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте.

ПИСАРЕНКО В.В. Це судді: Стасовська Людмила Іванівна, Конякін Сергій Михайлович, Ганзій… а ні, не Ганзій, Свинська Ірина Олександрівна, Бабич Ніна Дмитрівна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як, як? Бабич?

ПИСАРЕНКО В.В. Бабич. Бабич Ніна Дмитрівна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.

ПИСАРЕНКО В.В. Бачун Олег Володимирович і Кишинський Микола Іванович. Але, Володимире Михайловичу, якщо дозволите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ПИСАРЕНКО В.В. Все ж таки від імені комітету я хочу сказати про що? по-перше, я вам наведу приклад тих суддів, які є в цій постанові і які навмисно не з`являються на засідання ні Верховної Ради, ні комітету. Це доведений факт не тільки парламентським комітетом, а і засіданням… був досліджений на засіданнях Вищої ради юстиції. Наприклад, стосовно судді Волкова, який навмисне не з`являвся, будучи ще членом Вищої ради юстиції, суддею Верховного Суду, навмисне не з`являвся ані на засіданнях Вищої ради юстиції, ані на засіданнях комітету, ані на засіданні сьогодні парламенту. Якщо ми будемо це допускати, то, можливо, зараз і ці судді вийдуть з сесійно зали і підуть. І тоді ми що, не будемо нікого розглядати?

Комітет запропонував, і ми більшістю голосів в комітеті, всі політичні сили проголосували на те, щоб подати до Верховної Ради подання про звільнення суддів по списку, який сьогодні поданий до парламенту. Незважаючи на те, що сьогодні з’явилися не всі судді, хоча вони повідомлялися, у нас є докази, є урядові телеграми, які сьогодні є в комітеті, які підтверджують, що ці судді ухиляються від прибуття до Верховної Ради, принижують статус парламенту, а ми їм потакаємо в тому, що знімаємо їх з голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо суддя вдруге не з’явився на засідання комітету, ви рішенням комітету окремо внесіть – і Верховна Рада України розгляне. Коли комітет розглянув питання за участі судді, або якщо суддя вдруге не з’явився без поважних причин, і комітет прийняв рішення – ми тут розглянемо. І не обов’язково, щоб суддя був присутній на засіданні Верховної Ради України.

Я просив би вас: давайте будемо поступати по закону. Якщо сьогодні ми з вами розглядаємо питання, а цих суддів не було на засіданні комітету, то на наступному пленарному тижні ми розглянемо питання про їх звільнення. Це є закон, і ніхто його порушувати не буде.

ПИСАРЕНКО В.В. Володимире Михайловичу, ще один приклад. Суддя Гандзій Наталія Вікторівна має 700 повісток від прокуратури по відповідних кримінальних справах – жодного разу не з’явилася, жодного разу не приїхала на засідання комітету. Роками у нас лежать справи, по яких ми не можемо звільнити суддів, які допустили правопорушення: в 2005-му, в 2006-му, в 2007 році. Те ж саме відбувається у Вищій раді юстиції.

Якщо сьогодні ми запровадимо практику, по якій ми будемо очікувати суддів, які сьогодні невідомо де відпочивають або перебувають, які вчинили порушення, по яких роками є рішення вже і Вищої кваліфікаційної комісії, і Вищої ради юстиції, парламентського комітету… Закон не забороняє парламенту розглядати питання щодо суддів, які не з’явилися на парламентське засідання. Якщо сьогодні ми цю практику започаткуємо, то ми не зможемо працювати і виконувати функції, які передбачені Конституцією, щодо парламенту, щодо суддів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз хочу сказати. Якби комітет у своєму рішенні щодо конкретного судді зафіксував, що цей суддя вдруге чи втретє без поважних причин не з’являється на засідання комітету, у нас були всі підстави поставити питання на розгляд. Але оскільки цього не було і ви хочете переконати мене, що необов’язково… (Шум у залі) Шановні колеги, слухайте, будь ласка. …що необов’язково судді бути на засіданні, то я вам зачитав щойно норму із Конституції України, і давайте її будемо дотримуватися. Сьогодні приймемо рішення тільки по тих депутатах, тих суддях, перепрошую, які були… (Шум у залі) Одну хвилиночку. …які були на засіданні комітету.

Якщо у вас є протокольно оформлений документ про те, що вдруге, втретє, вп’яте без поважних причин не з’являється, ми і по цих депутатах приймемо. А ті, які вперто… (Шум у залі) Одну хвилиночку. А ті, які вперше не з’явилися – судді, то на наступному пленарному тижні у нас будуть всі підстави за рішен… за пропозицією комітету розглянути це питання. Ну, давайте будемо йти за очевидним приписом закону.

ПИСАРЕНКО В.В. Тоді до протоколу, ще дві судді, які другий раз не з’явились, це Гандзій і Артакова, це є в протоколі комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гандзій?

ПИСАРЕНКО В.В. Гандзій і Артакова, це які другий раз не з’явились на комітет.

І ще для протоколу, по кожному судді є окреме рішення комітету, що вони з неповажних причин не з’явилися і що потрібно розглядати в їх відсутності. По кожному судді ми приймали таке рішення. Є протокол комітету, можете підняти, подивитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином зараз я… Є тут присутні, хто? Вища рада юстиції, Голова Верховного Суду, їхню інформацію. Після того, ми поставимо на голосування тих канд… щодо звільнення з посади суддів за порушення присяги тих людей, про яких ви щойно сказали. Якщо в вас є документи щодо інших людей, давайте ми розглянемо це питання. Я просив би марно просто не витрачати час.

ПИСАРЕНКО В.В. Добре, Володимире Михайловичу, я вашу пропозицію приймаю і прошу потім по процедурі поставити мою пропозицію також на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я на пропозицію вашу не поставлю, бо ваша пропозиція є порушенням закону. Все.

ПИСАРЕНКО В.В. Добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Голова Верховного Суду.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, ви знаєте, не можна реалізовувати принцип законності незаконними методами. Це саме страшне, коли це відбувається в комітеті, коли це буде відбуватися у парламенті, – ігнорувати закон.

Я вчора виступав і по деяких суддях говорив: куди ж ви спішите? Перший раз судді не явилися, є лікарняні, довідки з лікарні, що вони хворіють, є імперативна норма про те, що не можна розглядати без участі… доля вирішується суддів, які десятки років пропрацювали. Той же Волков – суддя Верховного Суду, тільки за принципіальність його хочуть звільнити з посади судді.

Знаєте, не чують, більшістю голосують. Ну, навіть у вовчій зграї, вибачте за це порівняння, є певні правила поведінки. Нічого! „Одобрямс”, бо це хтось сказав і треба звільняти.

Ми всі відповідальні за цю країну, ми всі хочемо, щоб у нас суди працювали, як слід, але давайте працювати це у законний спосіб.

Тому сьогодні, правильно, Володимир Михайлович, треба зняти цих суддів, розглянути, заслухати і прийняти відповідне рішення. Я сам десятки пропозицій вніс про те, що треба суддів звільняти, але не огульно. Треба у кожній долі розбиратися по суті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я ще раз зачитаю прізвища тих суддів, які були на засідання комітету, отже, таким чином, дотримана вся процедурна норма, яка виписана законом відповідним, а також ті судді, які неодноразово запрошувалися і без поважних причин не з’являлися. Спочатку я зачитую тих суддів, які були на засіданні комітету: Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Стасовська Людмила Іванівна; Голованівський районний суд Кіровоградської області Конякін Сергій Михайлович, Малинівський районний суд міста Одеси Савинська Ірина Олександрівна, Святошинський районний суд міста Києва Бабич Ніна Дмитрівна, окружний адміністративний суд міста Києва Бачун Олег Володимирович, окружний адміністративний суд міста Києва Кишинський Микола Іванович, і господарський суд міста Києва Смілянець Валентина Василівна.

Далі суддя Приморського районного суду міста Києва Гандзій Наталія Вікторівна та Червонозаводського районного суду міста Харкова Артакова Людмила Олексіївна, яких неодноразово запрошували і які на засідання комітету без поважних причин не з’являлися.

Отже, цих людей, будемо щодо них приймати рішення. Інших, будь ласка, на наступному пленарному тижні проводьте засідання комітету, після того виносьте на розгляд, Верховна Рада прийме відповідне рішення. Я вважаю, це буде слідування норм і закону. Немає заперечень?

Будь ласка, зараз Стасовська Людмила Іванівна. Є Стасовська Людмила Іванівна? До мікрофону підійдіть.

СТАСОВСЬКА Л.І. В 9.30 сьогодні мене попередили, що засідання в 12.30 буде, це по телефону на Раду викликають, кажуть „належним чином”. Вчора... я зараз у плановій відпустці, на лікарняному, планову відпустку я отримала 26 квітня за прошлий рік. Тиск такий здійснюється, що це просто страшне. Неналежним чином і вчора мене на комітет повідомляли. Це повідомляється увечері, а на утро потрібно бути. Вчора я не мала змоги на комітет прибути, а сьогодні, я хвора стою (я на лікарняному), я хочу пояснити, що не була, кажуть, що я була, я не була на комітеті. (Шум у залі)

Я не мала змоги ні пояснень дати Вищій раді юстиції і з довідкою мене не ознайомили належним чином. Я вибачаюсь. (Шум у залі)

ПИСАРЕНКО В.В. Все нормально, працюйте у своєму комітеті.

Володимир Михайлович, це ті судді, які сьогодні з’явилися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі Стасовська, я зрозумів. Конякін Сергій Михайлович.

ПИСАРЕНКО В.В. Він був.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Були на засіданні комітету?

Далі. Савинська Ірина Олександрівна, були на засіданні комітету? Були. Гандзій Наталія Юріївна, є?

ПИСАРЕНКО В.В. Це другий раз не з’явилася.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви мені сказали, що не з’являється вона. Артакова?

ПИСАРЕНКО В.В. Це також не з’являється.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі Бабич Ніна Дмитрівна.

БАБИЧ Н.Д. Це я.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бабич.

БАБИЧ Н.Д. Не було мене.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть у мікрофон, я ж не буду ретранслятором виступати. У мікрофон говоріть.

БАБИЧ Н.Д. Я з вчорашнього дня перебуваю у відпустці, відпустка в мене підписана з 26 квітня також в суді. Крім того, з 1 червня я перебуваю на лікарняному. Від колег своїх я узнала про те, що сьогодні відбудеться засідання.

І останнє. 1 червня 2010 року я подала позовну заяву до Вищого адміністративного суду на рішення Вищої ради юстиції. Телеграму завчасно першого числа я подала до комітету, де виклала всі ці обставини. Просила перенести, вважати причиною поважною.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не були вчора на засіданні?

БАБИЧ Н.Д. Ні, не була.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. З цього починати треба. Далі Бачун Олег Володимирович був. Кишинський Микола Іванович. Є Микола Іванович? Був на засіданні комітету? Був. І Смілянець Валентина Василівна, була на засіданні комітету? Була.

Отже, шановні колеги, на засідання комітету були, відповідні пояснення надавали, комітет прийняв відповідне рішення щодо людей, які були присутні на засіданні комітету. Це Конякін Сергій Михайлович, Савинська Ірина Олександрівна, Бачун Олег Володимирович, Кишинський Микола Іванович, Смілянець Валентина Василівна, а також Гандзій Наталія Вікторівна і Артакова Людмила Олексіївна. Я цих людей поставлю пропозицію на голосування по звільнення з посади статті у зв’язку з порушенням присяги судді. А відносно тих, які не були присутні на комітеті, нехай комітет запрошує, розглядає і на наступному пленарному засіданні. Справа в тім, що якщо на комітет не з’явилися без поважних причин, комітет має право по закону розглянути без них.

Я ще раз хочу вам зачитати норму закону. Що ви мені пропонуєте? Тому у нормі закону записано, що участь судді є обов’язковою. Якщо він не з’явився без поважних причин другий раз комітет має право прийняти рішення без нього.

Будь ласка, Кармазін і Єфремов, і Волинець і все.

13:26:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона". Шановний Володимире Михайловичу, ви, безумовно, праві, процитувавши Закон про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді. Авторитетно вам заявляю, що вчора під час засідання комітету як перший заступник голови комітету я звернув увагу на те, що норма закону вимагає присутності і повторної неявки на комітет. На що мені сказали, що проголосувала більшість членів комітету і таким чином після цього закон є не дійсним. Я вам хочу сказати, що цю неповагу до закону ми от тут починаючи до Регламенту виховуємо.

Тепер що стосується двох суддів, які зараз заявили про те, що вони оскаржили (це Бабич і Бачун), оскаржили до Вищого адміністративного суду. Вони мають бути вилучені зараз, Володимире Михайловичу, зі списку через те, що не мають права до розгляду справи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Єфремов. Потім Волинець.

13:27:50

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги! Уважаемый Владимир Михайлович! Как мне кажется, мы подаем сегодня своим заседанием и своим обсуждением здесь не совсем хороший пример для людей в нашем государстве.

Меня лично настораживает, когда выходит один судья и говорит: я нахожусь в отпуске и плюс еще на больничном. Выходит второй судья и говорит: я нахожусь в отпуске и плюс еще на больничном. Выходит третий судья и говорит: я подал соответствующую скаргу и так далее. А потом у нас получается, что есть судья Зварич, которого осудить невозможно, потому что существует корпоративное судейское право. И таким от образом у нас виновных в государстве нет. Виновный получается только народ, а те люди, которые судят они никогда выновные не будут. Поэтому я не совсем поддерживаю точку зрения, что мы должны уводить от ответственности тех, кто принимает решение осудить людей. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По одному від фракції. Там Волинець піднімав руку, я вже назвав його прізвище.

13:28:46

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Володимире Михайловичу, хочу подякувати вам за те, що хоча хоч ви тут дотримуєтесь трудового законодавства. Є Трудовий кодекс, і те, що сьогодні вся країна бачить, що коли молоді хлопці бігають по залу і іменують себе юристами, а насправді порушують все і вся, то в даному випадку це дискредитація всього парламенту.

І передаю слово Олегу Ляшку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 40 секунд, Олег Ляшко.

13:29:14

ЛЯШКО О.В.

Передаю слово Олені Шустік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ну закінчуйте ви це, будь ласка. Шустік і, будь ласка, на цьому завершуємо, ну це жарт якийсь.

13:29:23

ШУСТІК О.Ю.

Олена Шустік, "Блок Юлії Тимошенко", Українська соціал-демократична партія. На жаль, Володимире Михайловичу, це не жарт. Припинити жонглювання законами в Комітеті з питань правосуддя треба вже давно. Я Володимире Михайловичу дякую за цитування закону, і якщо ми вимагаємо від суддів дотримання присяги і дотримання законів і Конституції, ми маємо починати все-таки з себе. Є процедура певна звільнення судді з посади, давайте її дотримуватись і тоді ми можемо їх хоч розстріляти. А якщо ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вашої уваги і звертаюся до вас, у сесійній залі немає хлопців і дівчат, тут є народні депутати, це по-перше.

По-друге, відповідно до закону, мені сьогодні вранці юристи поклали цей закон, суддя, щодо якого розглядається питання, має бути зобов’язаний, це є обов’язкова присутність на засіданні. Якщо він відсутній без поважних причин і вдруге не з’являється, комітет має право розглянути без нього це питання.

Я прошу вас слухати! Чому три роки, чому три роки комітет не вносив це подання? Якби хотів, то вніс би.

Тому, шановні колеги, давайте будемо слідувати такій логіці. Зараз тих людей, щодо яких комітет прийняв рішення, які були присутні на засіданні, або тих два прізвища, які названі, як без поважних причин не з’являються, я виношу пропозицію на голосування, інших повертаємо до комітету, нехай комітет відповідно до закону розгляне і прийме відповідні рішення. Іншого не може бути пропозицій.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про звільнення з посади судді… Що? Ви ж виступили тільки що від фракції.

Конякін Сергій Михайлович, будь ласка. Одну хвилину, хай виставлять. Ну, будь ласка, яка причина постановки питання про ваше звільнення? Коротко.

КОНЯКІН С.М. Значить, я звільняюся за сфальсифікованими матеріалами, які надав колишній депутат Верховної Ради Лозинський. Значить, за те, що я не виконав його волю, і протистояв його незаконним вимогам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, комітет. Шановні колеги, спокійно, комітет, формулювання.

ПИСАРЕНКО В.В. Матеріали, які нам передала Вища рада юстиції, підтверджують, що відповідний суддя фальсифікував матеріали справ, розглядав справи без участі позивачів та відповідачів, які не були належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи. Крім того, у матеріалах інших справ є місце квитанції про оплату державного мита через 2-3 місяці після постановлення рішень у справах. А у справі за скаргою Гайдая протокол судового засідання не підписаний навіть головуючим у справі. Тобто дуже багато порушень, які Вища рада юстиції підтвердила, і вчора вони знайшли підтвердження на засіданні комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дальше. Будь ласка, Савинська Ірина Олександрівна. Сідайте, будь ласка. (Шум у залі) Шановні колеги, як ви пропонуєте приймати рішення? Скопом всі!

САВИНСЬКА І.О. Шановні депутати, я хочу звернути увагу, що були розглянуті справи в 2005 році, серпень-вересень. Дуже тяжка політична обстановка була і тиск з боку голови суду. За три місяці до розгляду цих справ я втратила єдину дитину і на мене дуже вплинуло це. Крім того, голова суду неодноразово на зборах суддів Одеської області впливав на мене, щоб я виносила рішення з приводу визначення мешкання дитини.

Тому я прошу розібратися, створити депутатську комісію і слідчу комісію для того, щоби розібратися в моїх справах. На Вищій раді юстиції мене не хотіли слухати. Тому прошу вас, звернутися і по цим фактам …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, рішення комітету.

ПИСАРЕНКО В.В. Комітет вчора розглянув уважно це питання. Більш того, по тим фактам, про які тільки що говорила суддя, ми окремо попросили заступника Генерального прокурора розібратися. Але щодо судді, вона, знаходячись в Малиновському районному суді міста Одеси, розглядала питання щодо „Сумиобленерго”, Нікопольського заводу феросплавів, „Полтавагаз” і телекомпанія студія „1+1”, тобто юрисдикція розповсюджувалась майже на всю країну цього маленького одеського суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так Гандзій. Немає. Артакова? Немає. Вони не з’являються. Далі, Бачун Олег Володимирович.

БАЧУН О.В. Шановні народні депутати, я так само в списку суддів, які підлягають до звільнення за порушення присяги. Але, я прошу вибачення. я можу бути почутим, правда, як суддя.

Я з’являвся з першого разу на засідання Вищої ради юстиції, вчора на комітеті, а сьогодні на Верховній Раді, тому що мені нема чого червоніти ні перед собою, ні перед вами, ні перед Верховним Судом. І не дивлячись на всі ваші можливі, якісь гострі реагування на мої слова, я можу сказати одне. Я знаходжусь тут, тому що я 20 років працював суддею, а до цього 8 років ще був прокурором, тому що я можу порівняти, як колись працювалося до зміни, і настання демократичного режиму в Україні, і в нинішніх умовах.

Я з сьогоднішнього засідання Верховної Ради підкреслив одне. В той час, коли Верховна Рада не може витлумачити, вибачте, я не хочу вас образити, одне речення відносно явки на Комітет Верховної Ради запрошених суддів, що говорити про нас, про суддів, які мають справу з сотнями тисяч законів. І коли кожен намагається, на жаль, особливо в останні роки, намагаються втрутитися в відправлення правосуддя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Який комітет претензії пред’являє?

ПИСАРЕНКО В.В. Є безпідставне зупинення рішення державних органів, а також окремі дії, які не співпадають з присягою судді. Ці обставини досліджувались, я можу зачитати. Наприклад, суддею було винесено ухвалу про забезпечення адмінпозову, згідно з якою зупинено дію пункту змін до правил організації статичної звітності, що подається до Національного банку України, яку було введено в дію, форму номер 625. До прийняття рішення у справі та набуття законної сили. Зупинення такого зміну, зміна такого пункту фактично призводить до руйнації цілісного процесу планування та проведення банківського нагляду Національним банком України та призвело до неможливості ефективного виконання Національним банком України своїх конституційних обов’язків.

Є ще декілька справ, я можу всі зачитувати, але якщо в цьому є потреба.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матеріали роздали ж депутатам?

ПИСАРЕНКО В.В. Всі матеріали є у депутатів і вони були розглянуті раніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кишинський Микола Іванович.

БАЧУН О.В. З приводу… В рамках однієї хвилини, тих звинувачень, які сьогодні лунають і було на комітетів відносно мене...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

Кишинський Микола Іванович.

БАЧУН О.В. Але ж іде мова про мої проступки?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так говоріть, чого ж ви стоїте? Говоріть. Ну, ви будете щось говорити, чи ні?

БАЧУН О.В. Шановні колеги, я можу продовжити список тих штучних… Був позов Черновецького до Нацбанку України. І вчора на комітеті, і на засіданні Вищої ради юстиції я подав прецеденти, рішення з тих же правовідносин Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду, місцевих судів України. Я реалізував той проект, який було задовго до цього визначено судовими органами і вимоги, які визначені статтею 117 Конституції. В частині складення статистики по нагромадженню банківського капіталу. Це один пункт. І через 2 місяці я цю ухвалу скасував. Я рішенням відмовив мерові в задоволенні позову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Кишинський Микола Іванович. Будь ласка, що ви можете сказати з приводу претензій?

КИШИНСЬКИЙ М.І. Шановні народні депутати, я думаю, що ви зустрічаєтеся вперше з ситуацією, коли суддю звільняють за те, що ним винесена ухвала, яка направлена на захист інтересів державного монопольного підприємства, яким є „Укрзалізниця”. Мною була винесена ухвала, якою зупинено неточний, будемо говорити, некоректний запит прокуратури щодо витребування документів. Запит був скерований державній адміністрації „Укрзалізниця”, а документи витребувалися в окремих юридичних особах, які не знаходяться ні за тою адресою, ведуть самостійний облік.

Прокурори через 3 дня виправили свою некоректність і направили запити у ті органи, які потрібно, і тому зупинення дії цієї некоректної вимоги транспортною прокуратурою жодним чином не порушує ніяких норм закону.

Я вважаю, що моя ухвала винесена у відповідності до закону. До речі, апеляційний суд її розгляну, скаргу на цю ухвалу, і відмовив у задоволенні скарги. Справа припинена, сторони відмовилися від позову, прокуратура не мала ніяких претензій, тому що вона скерувала інші …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Володимирович, будь ласка.

ПИСАРЕНКО В.В. Згідно документів, які подані Вищою радою юстиції, зазначений суддя втрутився в діяльність Генеральної прокуратури шляхом заборони здійснення нею будь-яких перевірок окремих суб’єктів господарювання. І хоча це було прикрито під ухвалу щодо державної компанії, фактично зазначений суддя на користь приватної компанії заборонив Генеральній прокуратурі проводити будь-які перевірки щодо „Укрзалізниці” в питанні тендерних закупівель. І декілька місяців Генеральна прокуратура не могла навіть зайти на поріг цієї компанії, не могла отримати будь-які довідки з цього питання і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Смілянець, будь ласка. Смілянець.

ОНОПЕНКО В.В. Володимире Михайловичу, два слова зараз по Кишинському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую. Шановні колеги, ви самі звернули увагу, що була винесена окрема ухвала. Апеляційний суд не скасовував її. Даю були певні, можливо, процедурні якісь порушення, більше за цим суддею ніяких гріхів немає. Він працює чесно, порядно. Ми його знаємо просто по рішеннях у Верховному Суді, по інших рішеннях. І отак з бухти-барахти раз. Є в нас рейдери, яких треба не те, щоб за один раз. Я їх не захищаю. Їх десятки разів треба звільняти підряд, і то мало. Але ми повинні дивитись. Я вам даю, я вам кажу, що цю людину немає за що звільняти. Визначайтесь самі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смілянець Валентина Василівна. Немає її?

ПИСАРЕНКО В.В. Вона вчора була на засіданні комітету, але сьогодні не з’явилася.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви послухали всі ці пояснення. Тому я ставлю на голосування тільки тих суддів, щодо яких було дотримано … Шановні колеги, прошу заспокоїтись і підготуватись до голосування. Я ставлю на голосування про звільнення з посади судді за порушення присяги Конякіна Сергія Михайловича, Голованівський районний суд Кіровоградської області. Прошу голосувати.

13:42:36

За-319

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про звільнення з посади судді Малиновського районного суду міста Одеси Савинської Ірини Олександрівни за порушення присяги судді.

13:43:06

За-324

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про звільнення з посади судді Приморського районного суду міста Одеси Гандзій Наталії Вікторівни в зв’язку з порушенням присяги судді.

13:43:31

За-311

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про звільнення з посади судді Червонозаводського районного суду міста Харкова Артакової Людмили Олексіївни у зв`язку з порушенням присяги судді.

13:43:58

За-311

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про звільнення з посади судді окружного адміністративного суду міста Києва Бачуна Олега Володимировича у зв`язку з порушенням присяги судді. Прошу голосувати.

13:44:24

За-296

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про звільнення з посади судді окружного адміністративного суду міста Києва Кишинського Миколу Івановича у зв`язку з порушенням присяги судді.

13:44:49

За-236

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про звільнення з посади судді Господарського суду міста Києва Смілянець Валентини Василівни у зв`язку з порушенням присяги судді.

13:45:14

За-319

Рішення прийнято.

Я звертаюся до Комітету з питань правосуддя відповідно до закону розглядати питання щодо звільнення суддів.

Оголошую до розгляду проект Закону про судоустрій і статус суддів. Доповідачі – заступник глави Адміністрації Президента України Портнов Андрій Володимирович, народний депутат України Кармазін Юрій Анатолійович і… ще у нас є один проект. І Юрій Прокопчук. Будь ласка.

ПОРТНОВ А.В.

Шановні громадяни України, народні депутати України! Глава держави звертається до суспільства і вищого законодавчого органу з проханням розглянути і прийняти в першому читанні Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Відповідно створена робоча група з числа суддів Верховного Суду України і керівників палат, вищих спеціалізованих судів, представників апеляційних судів і суддів першої інстанції, серед ректорів вищих навчальних закладів, науковців Академії правових наук, народних депутатів, авторитетних експертів в галузі права. Робоча група за результатами засідання звернулася до Президента України з пропозицією внести до парламенту цей законопроект і його підтримати.

Що глава держави пропонує суспільству. Перше – це зміна процесуальних законів. глава держави пропонує парламенту прийняти рішення, яким різко скоротити терміни розгляду справ в судах в порядку цивільного процесу, адміністративного процесу, кримінального процесу і господарського процесу. Пропонується, щоб термін касаційного розгляду справ зменшився також в 2 рази. Пропонується скорочення термінів на оскарження судових рішень: з 30 днів до 10 днів. Пропонується також скасувати можливість направлення справ на новий розгляд. Раніше, як ви знаєте, було дуже тяжко розглянути справу навіть в чотирьох судових інстанціях. І, дійшовши до Верховного Суду України, рішення суду поверталося на новий розгляд – і починався другий, третій, четвертий іноді круг розгляду справи. Зараз це скасовується.

Пропонується запровадити в адміністративному процесі скорочене провадження і розглядати справи, практично, на протязі місяця. Зменшується бюрократичне навантаження в судах, скасовується інститут заяви про намір, апеляційне оскарження і громадяни будуть відразу подавати апеляційну скаргу. Скасовується і унеможливлюється можливість затягування розгляду справ через механізм оскарження процесуальних ухвал. В господарському і кримінальному процесі зменшується права голів судів на задоволення вимог про відвід судді. В усіх судових процесах запроваджується антикорупційний механізм автоматичного розподілу справ. В адміністративному процесі для органів влади запроваджується необхідність застосування електронної своєї пошти для того, щоб швидше розглядати справи громадянина проти влади. Прикінцеві і перехідні положення закону містять вимоги і зміни до Закону про Державний бюджет, про Регламент Верховної Ради, до Цивільного процесуального, Кримінального процесуального кодексу, Господарського процесуального, Кодексу адміністративного судочинства, Закону про оплату праці, Закону про Вищу раду юстиції.

Що ми конкретно змінюємо в системі судоустрою? Ми пропонуємо зменшити роль керівників судів, чим, фактично, збільшимо авторитет судді і зменшимо можливість впливу на нього. Ми пропонуємо, що адміністративна посада нічого, практично, неварта, не будуть боротися за посаду голови суду судді. Ми пропонуємо, що ініціативу призначення суддів на адміністративні посади будуть висувати самі судді, шляхом затвердження на радах суддів країни і подання до Вищої ради юстиції України на автома… на остаточне затвердження.

Щодо Верхового Суду України, ми, виконуючи рішення Конституційного суду України про унеможливлення повторної касації, пропонуємо, щоби Верховний Суд України вперше в історії став, його рішення стали джерелом права. Верховний Суд України буде постановляти рішення у разі, якщо касаційними судами, або одним касаційним судом приймаються рішення по одній та тій же самій нормі матеріального права, практично, на протязі місяця. Зменшується бюрократичне навантаження в судах, скасовується інститут заяви про намір, апеляційне оскарження і громадяни будуть відразу подавати апеляційну скаргу. Скасовується і унеможливлюється можливість затягування розгляду справ через механізм оскарження процесуальних ухвал. В господарському і кримінальному процесі зменшується права голів судів на задоволення вимог про відвід судді. В усіх судових процесах запроваджується антикорупційний механізм автоматичного розподілу справ. В адміністративному процесі для органів влади запроваджується необхідність застосування електронної своєї пошти для того, щоб швидше розглядати справи громадянина проти влади. Прикінцеві і перехідні положення закону містять вимоги і зміни до Закону про Державний бюджет, про Регламент Верховної Ради, до Цивільного процесуального, Кримінального процесуального кодексу, Господарського процесуального, Кодексу адміністративного судочинства, Закону про оплату праці, Закону про Вищу раду юстиції.

Що ми конкретно змінюємо в системі судоустрою? Ми пропонуємо зменшити роль керівників судів, чим, фактично, збільшимо авторитет судді і зменшимо можливість впливу на нього. Ми пропонуємо, що адміністративна посада нічого, практично, неварта, не будуть боротися за посаду голови суду судді. Ми пропонуємо, що ініціативу призначення суддів на адміністративні посади будуть висувати самі судді, шляхом затвердження на радах суддів країни і подання до Вищої ради юстиції України на автома… на остаточне затвердження.

Щодо Верхового Суду України, ми, виконуючи рішення Конституційного суду України про унеможливлення повторної касації, пропонуємо, щоби Верховний Суд України вперше в історії став, його рішення стали джерелом права. Верховний Суд України буде постановляти рішення у разі, якщо касаційними судами, або одним касаційним судом приймаються рішення по одній та тій же самій нормі матеріального права, але різним чином. Верховний Суд України зможе постановляти рішення, яке буде остаточним і обов’язковим не тільки для сторін по справі, але і на всій території України для застосування у всіх правовідносинах, що виникають у державі.

Ми також пропонуємо Верховний Суд скоротити на таку приблизно кількість суддів, на яку буде збільшуватися новостворений Вищий спеціалізований суд по розгляду цивільних і кримінальних справ, що є, повністю конституційним, я готовий, відповідаючи на ваше запитання, довести вам з посиланням на рішення Конституційного Суду.

Еволюційним шляхом буде зменшуватися кількість суддів Верховного Суду для того, щоб не зменшити права суддів Верховного Суду і не здійснювати на них тиск. Верховний Суд зменшиться, за нашою пропозицією, до 20 осіб таким шляхом, хоч декілька років це буде відбуватися, поки судді не виразять добровільного волевиявлення на перехід до інших судів. Ті судді з Верховного Суду, які перейдуть до нижчестоящих судів, отримають те ж саме забезпечення, яке було у них як у суддів Верховного Суду України.

Призначення суддів – це нова доктринальна позиція, яка пропонується главою держави у вищому законодавчому органі. Ми забезпечуємо і пропонуємо такий механізм, що будь-яка талановита людина, яка навіть мешкає у селі, могла у конкурентний спосіб на прозорих засадах стати суддею, здавши анонімний іспит під пряму відеофіксацію цього процесу у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

Ми пропонуємо розмежувати повноваження вперше між Вищою кваліфікаційною комісією суддів і Вищою радою юстиції, бо зараз ці повноваження перекрещуються.

Ми, враховуючи висновки Венеціанської комісії, пропонуємо, щоб замість десятків діючих кваліфікаційних комісій в кожній області, кваліфікаційних комісій господарських і адміністративних судів створити єдину постійно діючу кваліфікаційну комісію, яка буде займатися і підбором кадрів, приймати екзамени, проводити спеціальні перевірки і здійснювати дисциплінарне провадження. Розкриття всієї цієї інформації буде забезпечуватися на відповідному сайті Вищих кваліфкомісій у засобах масової інформації.

В законі ми пропонуємо різке посилення суддівського самоврядування відповідно до вимог експертів Ради Європи. Ми плануємо запровадити також і пропонуємо вам затвердити це повну фінансову самостійність судів. Ми виконуємо рішення Конституційного Суду, яке передбачає, що кожен суд має окремо фінансуватися із Державного бюджету. Ми також ідемо на… згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, згідно з рекомендаціями Ради Європи йдемо на ліквідацію військових судів.

Тепер питання головне: що цей закон дає конкретному громадянину України. Будь-який громадянин України зможе, нарешті, бездіяльність влади оскаржити не в чотирьох судових інстанціях декілька років, а в адміністративному суді в п’ятиденний термін. Згідно з Процесуальним кодексом, який ми вам запропонували, фактично іншого рішення у разі бездіяльності органу влади, ніж на користь громадянина суд постановити практично не зможе.

Я хочу привести вам приклад. Якщо громадянин зіштовхується з проблемою незаконної евакуації транспортного засобу, неможливості отримати дозвіл на маленьку торгівлю, неможливості дочекатися довідку із ЖЕКу – от такі дії будуть без апеляційно-касаційного розгляду розглядатися у п’ятиденний термін. Ми вважаємо, що це дуже прогресивна думка, яку ми просимо парламент підтримати.

Що торкається громадянина і актів індивідуальної дії, які будуть торкатися конкретно громадянина окремо. Це також буде оскаржуватися у п’ятиденний термін. Всі інші адміністративні справи будуть розглядатися у місячний термін, і кожному громадянину дається можливість напряму безпосередньо звертатися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів для оскарження дій неправомірних суддів у частині порушення присяги.

Тепер щодо наших міжнародних зобов’язань. Експерти Ради Європи і Венеціанська комісія надіслала нам згідно з тими положеннями судоустрою, які вони вивчали, низку рекомендацій. Ми врахували абсолютну більшість з них, крім тих, які мають регулюватися тільки через зміни до Конституції. Глава держави виходить з того, що чекати на зміни до Конституції – це шлях, який нам не дозволить проводити реформи у системі правосуддя, тому розпочинає перший крок для цього, пропонуючи змінити певні речі законами України.

Президент України добровільно відмовляється від низки повноважень, які сьогодні існують у нього як суб’єкта, який може формувати частину Вищої кваліфікаційної комісії… (Я прошу добавити мені п’ять хвилин).

Крім того, вимоги європейських структур щодо більшості у складі Вищої кваліфікаційної комісії, Вищої раді юстиції з числа суддів повністю виконуються і глава держави пропонує вам саме такий механізм. Також Венеціанська комісія пропонує, щоб державна судова адміністрація була підпорядкована з виконавчої влади до судової і ми саме цей порядок пропонуємо.

Пропозиція щодо спрощення дуже складної системи суддівського самоврядування сто відсотків враховано…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПОРТНОВ А.В. Дякую.

Наступний блок – останній, антикорупційна політика глави держави. Ми пропонує підвищення заробітної плати суддям з одночасним зобов’язанням декларувати свої видатки і доходи. Ми пропонуємо притягнення до кримінальної відповідальності суддів спростити шляхом усунення з цього процесу самих суддів. Генеральний прокурор, коли буде вносити в парламент представлення відповідне і пропозиції, парламент має розглянути це на першому пленарному засіданні.

Ми також пропонуємо заборонити нагородження суддів всіх рівнів та запровадити пряму відео фіксацію процесу призначення суддів Вищою кваліфікаційною комісією.

Президент України пропонує посилити кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду і розширити суб’єктний склад тих хто буде притягатись за це до відповідальності.

За неповагу до суду ми пропонуємо збільшити також відповідальність. І я готовий відповісти на ваші запитання щодо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ПОРТНОВ А.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є запитання, запишіться будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів. Олександр Стешенко.

13:57:43

СТЕШЕНКО О.М.

Шановний доповідач, мені б хотілося конкретно, щиро, відповідально отримати відповідь, в чому принципові у вас розбіжності з тією концепцією, яку ви зараз представляєте і ту концепцію, яку відстоює нинішній діючий голова Верховного Суду і значна частина суддів Верховного Суду? Але тільки дуже конкретно.

ПОРТНОВ А.В. Дуже конкретно це виглядає наступним чином. Боротьба за свої повноваження Верховного Суду для того, щоб зберегтися і мати великі повноваження, для того щоб і в подальшому порушувати рішення Конституційного Суду, яке забороняє повторно після касаційного розгляду розглядати рішення суду і стало каменем приткновіння в спорі між гілками влади. Але приведу вам слова голови Верховного Суду України Маляренка Василя Тимофійовича, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Академії правових наук, які він сказав на засіданні робочої групи, яка рекомендувала Президенту прийняття закону. Він сказав, що такий зміст закону в частині зменшення повноважень Верховного Суду це конкретний шлях до деполітизації судів. І підтримав Президента України в його намаганнях прийняти це рішення, запропонувавши його парламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів.

13:59:10

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Уважаемый Андрей Владимирович, проделана огромная работа, работа нужная, спасибо что взялись за это дело, но все-таки возникает масса вопросов в связи с проектом. Есть некоторые конструкции, которые вряд ли выдержат испытания жизнью. Например, очень осложнена процедура подбора кадров, очень осложнена. Два экзамена каких-то, две учебы в вузе, потом в школе по шесть месяцев и так далее, вроде берем не человека с юридическим образованием и не менее трехлетним стажем работы, а какого-то бомжа. Я думаю, что все-таки надо будет упрощать, оно не выдержит. Это первый вопрос.

И второй вопрос. Все-таки безстроково, может давайте откажемся от этого, как вы отказались, пять лет председатель суда, прекрасная идея. Пять лет судья отработал, давайте аттестацию какую-нибудь или что-то, вы наверное все наелись этой безстроковистю и ничего мы поделать не можем. Спасибо.

ПОРТНОВ А.В. Дякую вам. Шановні народні депутати України, щодо безстроковості, цей принцип передбачений діючою Конституцією. Ми сьогодні не пропонуємо вам зміни до Конституції, тому не можемо розглядати це питання на рівні закону.

Щодо вашого першого запитання, складності процедури підбору кадрів. Ми, абсолютно чітко усвідомлюючи складність, пішли на цей шлях для того, щоб ця процедура вперше відбувалася конкурентно, щоб відбувалася прозоро, з можливістю оскаржити кандидатам на пост судді дій Вищої кваліфікаційної комісії і з можливістю пройти дуже тяжкий шлях інтелектуальний і навчальний для того, щоб стати суддею, який має відповідну освіту, інтелектуальний розвиток для того, щоб здійснювати правосуддя. Це свідомий шлях. І глава держави пропонує парламенту в цій редакції запровадити цей механізм.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олійник Святослав Васильович.

14:01:04

ОЛІЙНИК С.В.

Шановний Андрій Володимирович, поясніть, будь ласка, не стільки для мене, скільки для тих людей, які сьогодні, зараз дивляться телевізор, чи правильно я розумію, що у новому проекті закону громадянину значно спрощується процедура при оскарженні дій органів влади в адміністративному судочинстві? Це перше питання.

І чи дійсно Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка компетентною розглядати дисциплінарні проступки суддів, тепер може приймати скарги будь-якого громадянина, а не виключено народних депутатів і Генерального прокурора, як це є зараз, що, дійсно, люди отримують більше можливості для того, щоби впливати і звертати увагу на те, що то чи інший суддя, можливо, порушую присягу чи порушує закон?

ПОРТНОВ А.В. Шановний Святослав Васильович, дякую вам за професійне запитання. Частину з них я у своїй доповіді вже відобразив. Хочу вам сказати, що, дійсно, глава держави виходить з того, щоб не йти на поводу чиновників, які між собою не можуть поділити владу, а пропонує механізм, за яким саме для конкретного громадянина доступ до правосуддя буде дуже швидким і ефективним. Саме у зв’язку з цим глава держави пропонує скоротити різко адміністративний процес, де відповідачем є орган влади.

У Прикінцевих і Перехідних положеннях до цього законопроекту ви побачите цілу низку змін процесуальних, які повністю відповідають на ваше запитання і щодо громадянина, який може тепер оскаржити дію судді.

Вища кваліфікаційна комісія зобов’язана буде від кожного громадянина приймати скаргу, буде 11 постійно працюючих членів кваліфкомісії, серед самими членами Вищої кваліфкомісії справи будуть розписуватись також у порядку автоматичного розподілу, щоб не можна було заздалегідь планувати відповідальність певних суддів або уникнення їх від відповідальності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Щодо законопроекту реєстраційний номер 6450 слово має Юрій Кармазін. Юрій Анатолійович час іде.

14:03:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я хочу подякувати Апарату Верховної Ради за те, що він зреагував на критику з цієї трибуни, коли всьому українському народу показав, що ці 2,5 кілограма паперу було на президентський проект витрачено, і це кожному депутату роздано. Наш проект розданий от в такому варіанті. Він займає до 100 грамів всього на всього, але все те саме там поміщено, але у відповідності до Конституції. Тому я хотів би, щоб люди бачили, що ми можемо економити, Володимир Михайлович, спасибі, і робимо це. Я також хотів би подякувати Науково-експертному управлінню, яке не встигло зробити аналіз мого проекту, але хотів подякувати за мужність, з якою вони проаналізували законопроект попередній, який зараз доповідався від імені Президента. В цьому законопроекті вони зробили однозначний висновок, що він має бути повернутий суб’єкту на доопрацювання, і на 10 сторінках показують порушення Конституції чинного закону. Я не буду цього робити. Зараз моя задача доповісти свій проект.

І так, чинна система судоустрою України, на мій погляд, є невиправдано громіздкою і складною з точки зору проходження справи від першої до останньої інстанції. В галузі господарського адміністративного судочинства існують чотири ланки судів. В існуванні такої судової системи немає потреби. Вона повинна бути простою і зрозумілою для всіх. З урахуванням цього, з урахуванням тих рішень, які приймалися європейськими інституціями.

Я пропоную здійснити уніфікацію процедур здійснення правосуддя загальними і спеціалізованими судами. Зараз судова система всупереч задекларованій єдності складається з трьох практично незалежних підсистем: загальних судів, господарських судів, адміністративних судів. Спеціалізовані, господарські і адміністративні фактично мають повноваження з остаточного вирішенням справ віднесення до їх компетенції через те, що допускається перегляд рішень Вищого господарського і Вищого адміністративного судів тільки у виняткових випадках. У зв’язку з цим положення проекту мають на меті запровадження єдиного порядку розгляду справ загальними і спеціалізованими судами, який відповідає основним функціям судочинства: розгляд справи по суті, апеляція і касація. Тому на основі цих засад, які передбачені статтею 125 Конституції, де встановлено, що найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. По логіці цього конституційного положення, якщо найвищою інстанційною функцією є касаційна, то вона має здійснюватися найвищим судовим органом держави.

На основі цього проект встановлює триланкову систему судів, які складають: місцеві загальні і спеціалізовані суди як суди першої інстанції, апеляційні загальні суди та вищі спеціалізовані суди як апеляційні суди, Верховний Суд України як суд касаційної інстанції.

Діюча на сьогодні система не відповідає практиці європейських і інших демократичних унітарних держав. Класична система судових інстанцій має три рівні: першу інстанцію, суди апеляційні, вищий суд як суд касаційної інстанції, що забезпечує єдність судової практики. Основним завданням верховних чи аналогічних їм судів у провідних зарубіжних країнах є забезпечення рівності усіх перед законом і судом, що здійснюються шляхом уніфікації судової практики.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України, вам зараз пропонувалося зробити цікаву реформу до існуючих Вищого цивільного… Вищого господарського і Вищого адміністративного судів добавити такий ще один собі вищий суд, який би був конгломератом з вищого кримінального і вищого цивільного одночасно.

Я хотів би, щоб ви замислились, по своїй правовій природі господарські відношення близькі до цивільних, то, очевидно, так можна було б якось ще об’єднувати, чи до адміністративних, але об’єднувати вищу судову інстанцію, кримінальні і цивільні справи, це вже трошки занадто.

Саме через це я передбачаю, що має здійснювати касаційну функцію тільки Верховний Суд, це якраз так і в більшості країн світу: касаційний суд є також Верховним судом і відсутня необхідність в тому, щоб розмежовувати касаційний суд і Верховний суд.

Окремо хотів би звернутися до вас про те, що мій проект передбачає збереження військових судів. Ліквідовувати ці суди сьогодні є злочинно і з економічної точки зору я покажу вам. Обладнання судів в районних судах тільки моментами і обладнанням для таємного розгляду потребує близько 270 мільйонів гривень, це в той час, коли на утримання всієї системи військових судів витрачається 29 мільйонів гривень, в десять разів менше. На саму ліквідацію цих судів потрібно витратити біля 80 мільйонів гривень, згідно з діючим законодавством і це в цей час, коли є криза. Що в нас, така багата держава?

Я хотів би вам сказати, що на сьогоднішній день почали проявлятися, появлятися підроблені печатки Міністерства оборони, підробні рішення судів і підробні виконавчі листи. Юридична служба Міністерства оборони не спроможна ухватити всі суди, де зараз розглядаються зазначені печатки. І оскільки більше ніж в 40 розвинених країнах світу існують військові суди, я вважаю, що ці суди, які здійснюють не тільки покарання, а й захист людей у погонах, мають бути залишені і в Україні.

Я вже не кажу про ті, що у нас частина військових знаходяться за кордоном і, не дай Боже, щоб вони розглядалися, справи про злочини військовими якимись судами шаріату і так далі.

Я хотів би також наголосити, що проект передбачає підвищення ролі судів апеляційної інстанції з перегляду усіх категорій справ. Вони мають стати, як і в інших країнах, основною інстанцією щодо виправлення правових помилок, допущених судами першої інстанції. Поки що цього в нас не відбувається. Це має бути перевірка як юридичної, так і фактичної сторони, можливість дослідження нових доказів і встановлення нових обставин, право ухвалення нового рішення. Проте сьогодні в суді, сьогодні абсолютне різне іде навантаження навіть в цих судах. Для апеляційних господарських судів, що середньомісячне надходження справи матеріалів на одного суддю складає близько 10, в той час як для місцевих господарських – близько 45, Вищого господарського близько – 20.

За умови прийняття законопроекту, який я пропоную апеляційними судами з розгляду господарських і адміністративних справ стануть Вищий господарський суд та Вищий адміністративний суд України. Це забезпечить апеляційний розгляд відповідних категорій справ, більш кваліфікованими суддями, єдність практики місцевих спеціалізованих судів України, а також усуне диспропорцію в навантаженні на суддів різних інстанцій.

Поділяючи думку Науково-експертного управління про те, що Вища рада юстиції не може призначати на посади суддів на адміністративні посади, в моєму проекті запропоновано, що будуть обирати на конкурсній основі самі члени цих судів собі голів і їх заступників. Це демократичний спосіб, передбачений більшістю цивілізованих країн.

Також передбачається зовсім інший порядок і формування судової адміністрації чи Академії суддів. Вона не має бути під чиїмось приватним чи іншим закладом освіти. Вона має обиратися, обиратися з’їздом суддів, Радою суддів. Судова адміністрація, на мій погляд, має перейти від органу виконавчої влади на орган влади підконтрольний Раді суддів України, тобто судовій владі.

Ось такі нововведення я хочу запропонувати для суддів, яких сьогодні працює 8 тисяч 922 судді, із них 6632 - в загальних судах, 1 тисяча 171 - в спеціалізованих адміністративних і 1 тисяча 119 - у спеціалізованих господарських судах.

Крім всього іншого, я хотів би сказати, що судова гілка влади має стати самостійною, бо із-за того закону, який прийнятий нами, який називався щодо недопущення зловживань правом на оскарження, фактично судді стали підпорядковані одній особі в державі – це Президент України, який призначає членів Вищої ради юстиції. І сьогодні ми з вами приймали присягу навіть Голови Служби безпеки як члена Вищої ради юстиції. В якій ще європейській країні це є? Відповім вам. Ні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Запитання, якщо є, до нашого колеги. Є запитання? Немає. Тоді дякую. Сідайте, будь ласка.

Будь ласка, запишіться, якщо є. Записались уже. Ні, Писаренко от записався і Власенко записались. Будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Скоротили?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні не скоротили, 10 хвилин ви доповідали.

14:14:00

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, ми вчора детально розглянули це питання на комітеті, ми підтримали президентський законопроект і зараз для того, щоби не витрачати час, я знімаю своє запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Власенко, будь ласка.

14:14:18

ВЛАСЕНКО С.В.

Сергій Власенко, „Блок Юлії Тимошенко”. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, яким чином у вашому законопроекті вирішується питання щодо призначення суддів на адміністративні посади і більш чітко щодо повноважень і можливість, можливості отримання Вищої ради юстиції повноважень по призначенню суддів на адміністративні посади? Дякую.

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую, вам за запитання. Я вважаю, що Конституція не передбачає право Вищої ради юстиції про призначення на адміністративні посади. З огляду на це очевидно, що це не можна і записувати в проекті закону, як це зроблено в президентському варіанті. Це перше.

І друге. В проекті закону, який я презентую чітко передбачено право на обрання самими членами, самим суддівським самоврядуванням собі голів. Але для того, щоб це не було ні купленим варіантом, ніяким іншим, іде мова про конкурсність, про конкурентність і таємність голосування. До речі, таким же чином я пропоную, щоб обиралися і ректор Академії суддів, таким же чином і проректор Академії суддів, щоб це було прозоро, із числа відомих людей. До речі, вводиться також дисциплінарна комісія, яка буде виключно складатися із суддів і дивитися принципово, реагувати на скарги громадян.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все, питання вже вичерпане? Сідайте будь ласка. Юрій Анатолійович, дякую вам. Юрій Прокопчук, щодо вашого законопроекту, будь ласка.

14:16:23

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний Голово, шановні колеги! Вашій увазі пропонується законопроект, проект Закону України „Про судоустрій і статус суддів” за номером 6450-2. Справедливе судочинство та належний захист прав і свобод людини є однієї із головних ознак демократичної, правової держави. Конституція України гарантує захист прав і свобод людини, громадянина судом. Стаття 55. Основним Законом держави також визначено основні засади правосуддя, розділ 8. Водночас чинне законодавство про судоустрій і статус суддів не відповідає сучасному стану суспільних відносин і тому потребує докорінних змін. Характерним для сучасного правосуддя є порушення строків розгляду судових справ, низька якість судових рішень, високий рівень корупції серед суддів. Причинами цього є зокрема недосконалість процесуального законодавства, системи добору суддів і процедури притягнення суддів до відповідальності, неналежні умови їх професійної діяльності.

Про необхідність комплексного і системного реформування судової системи свідчать висновки міжнародних організацій, таких як, зокрема, Венеціанська комісія „За демократію через право!”.

Особливу увагу слід звернути на рішення Європейського суду з прав людини стосовно порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, кількість яких щодо України щороку невпинно зростає. Наведене свідчить про необхідність якнайшвидшого проведення комплексних і системних реформ у сфері правосуддя з метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на судовий захист з урахуванням міжнародних демократичних стандартів.

Законопроектом запроваджується прозора процедура призначення судді на посаду вперше, яка, зокрема, передбачає: звернення кандидата на посаду судді безпосередньо до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та визначення чіткого переліку документів, які має подавати кандидат; проведення анонімного тестування на виявлення загальних теоретичних знань; проходження спеціальної практичної підготовки в національній школі суддів України; складання кваліфікаційного іспиту шляхом анонімного тестування та виконання практичного завдання; формування Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до кількості набраних кандидатами на посаду судді балів за результатами складання кваліфікаційного іспиту, рейтингу кандидатів та зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів; розміщення інформації про результати кваліфікаційного іспиту та місце кандидата на посаду судді у рейтингу на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; оголошення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у разі відкриття вакантних посад суддів, конкурсу на їх заміщення серед кандидатів, які перебувають у резерві; проведення Вищою кваліфікаційною комісії суддів України, виходячи з місця кандидата у рейтингу, відповідно до кількості наявних вакантних посад суддів добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендацій Вищій раді юстиції про призначення кандидата суддею.

Розгляд Вищою радою юстиції на своєму засіданні відповідно до внесених Вищою кваліфкомісією суддів України рекомендацій. Питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення подання Президентові України про призначення кандидата суддею. Прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.

Процедура підготовки кандидатів на посади суддів повністю оплачуватиметься за рахунок державних коштів, оскільки відповідно до міжнародних стандартів така підготовка має бути безкоштовною і здійснюватися за рахунок держави. Така позиція викладена зокрема у рекомендації Комітету міністрів Ради Європи за номером 94, 1994 року.

Крім цього, відповідно до висновків Венеціанської комісії участь Президента України у процедурі призначення особи на посаду судді полягатиме лише у перевірці додержання процедури добору і призначення суддів.

Згідно з проектом закону всі питання з обранням та звільненням суддів, обраних безстроково: проведення перевірок, розгляд звернень фізичних та юридичних осіб та інше, - мають вирішуватися відповідно у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Вищій раді юстиції.

В свою чергу, акти Верховної Ради України відображатимуть рішення вищеназваних органів. І з цією метою запроваджується скорочена процедура обрання та звільнення суддів, обраних безстроково. Ці питання включаються до порядку денного сесії Верховної Ради України позачергово, без голосування та розглядаються Верховною Радою України без висновків комітету парламенту. Тому що те, що ми сьогодні спостерігали, - це просто руйнування судової системи влади, це просто зведення рахунків з тими суддями, які сьогодні попали в обійму невигідних. І це сьогодні спостерігала вся Україна.

Законопроектом передбачається обов’язкове призначення членами ради, Вищої ради юстиції суддів, обраних безстроково. Також проектом закону пропонується вдосконалити та оптимізувати процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Так на відміну від чинного законодавства, проект закону наділяє правом на звернення зі скаргою, або заявою на поведінку судді, яка може мати наслідком дисциплінарної відповідальності кожного, кому відомі такі факти. Отже, створюються можливості для кожного громадянина, за яких так піклувалися, робочого, селянина, як кажуть в народі чомусь, пересічного громадянина звернутися зі скаргою, яка обов’язково має бути розглянута і по ній має бути прийнято рішення.

Президент України не матиме, на відміну від чинного Закону України про судоустрій, права призначати членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відповідно до законопроекту член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для розгляду конкретної справи визначатиметься за допомогою автоматизованої системи, що забезпечить об’єктивність вирішення цього питання комісією, тобто убезпечить від будь-яких договірних, зараннє підготовлених, спровокованих і інших справ. Тобто це, дійсно, буде об’єктивне визначення провини, чи не провини того, чи іншого судді.

Для забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та поліпшення якості проведення дисциплінарних розслідувань запроваджується служба дисциплінарних інспекторів. Законопроект з метою забезпечення незалежності судів у процесі їх фінансування з Державного бюджету України, передбачає визначення Державної судової адміністрації, як незалежно органу в системі правосуддя, керівництво якого призначатиметься та звільнятиметься Радою суддів України.

У законопроекті враховано рішення Конституційного суду України від 11 березня 2010 року номер 7 у справі про фінансове забезпечення діяльності судів та визначено кожен суд загальної юрисдикції окремим розпорядником бюджетних коштів, що унеможливить втручання в діяльність судів при виділенні бюджетних коштів та їх використання.

Законопроектом запропоновано демократичний та прозорий шлях вирішення одного з актуальних питань функціонування судової влади: призначення суддів на адміністративні посади в судах. Так передбачається, що голова місцевого суду та його заступник, голова апеляційного суду та його заступники, голова Вищого спеціалізованого суду та його заступники призначатимуться на посади строком на п’ять років із числа суддів цього суду та звільнятимуться з посад Вищою радою юстиції за пропозицією відповідної Ради суддів. Тобто не сама Вища рада юстиції вирішила (як тройка, да?) а буде подання відповідної Ради суддів.

Оскільки більшість у Вищій раді юстиції складатимуть судді, запровадження саме такої процедури призначення суддів на адміністративні посади та їх звільнення з посад, фактично, усуває вплив на цей процес з органів законодавчої та виконавчої влади.

З метою унеможливлення впливу голови суду на суддів відповідного суду законопроектом передбачається запровадження у всіх судах загальної юрисдикції автоматизованої системи документообігу та розподілу справ, яка на сьогодні функціонує лише…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, будь ласка. Запишіться на запитання.

ПРОКОПЧУК Ю.В. Якщо можна, я закінчу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, завершуйте в рахунок запитань. Будь ласка, мікрофон включений.

ПРОКОПЧУК Ю.В. З метою унеможливлення впливу голови суду на суддів відповідного суду, законопроектом передбачається запровадження в судах загальної юрисдикції автоматизованої системи документообігу, розподілу справ.

Законопроектом запроваджується спрощений порядок надання згоди на затримання чи арешт судді, обраного безстроково. За цим порядком подання про затримання судді, обраного безстроково, вноситься до Верховної Ради Генеральним прокурором України. Зазначене питання включатиметься до порядку денного Верховної Ради України позачергово, без голосування та розглядатиметься без висновку в комітеті Верховної Ради України на її найближчому пленарному засіданні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, якщо є запитання. Уже записалися – 3 хвилини. Князевич Руслан, будь ласка.

14:27:49

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я прошу передати слово визнаному фахівцю з цього питання Юрію Анатолійовичу Кармазіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому?

Юрій Кармазін.

14:27:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я дякую пану Князевичу.

Шановний Юрію Володимировичу, я уважно прослухав ваш законопроект. Він безперечно на багато кращий, ніж той законопроект, який пропонувався від імені Президента. А як ви особисто бачите і відноситеся до того, що законопроектом від імені Президента позбавляється право комітетів Верховної Ради і депутатів давати оцінку внесеним кандидатурам? І як відноситеся до того, що тим законопроектом пропонується фактично вносити скільки захочуть разів ці кандидатури до… поки не проголосують? І як ви в своєму законопроекті ці питання урегульовуєте? Перше.

І ваше відношення до подвійної касації, яка сьогодні…

ПРОКОПЧУК Ю.В. Взагалі, якщо говорити по порядку, навіть сьогоднішнє засідання і то, як звільнялися судді, воно практично показало, що сьогодні країна йде до того, щоб повністю узурпувати владу по її всім трьом системам: у виконавчій, в законодавчій і в судовій.

І по суті, якщо сьогодні парламент як контрольний орган взагалі вилучити із цього процесу і підходити по принципу: призначення тих суддів, які будуть слухати безпосередньо ті чи інші політичні сили – мій законопроект, до речі, спрямований на абсолютну деполітизацію судів, на абсолютне виключення будь-якого впливу – чи то з коаліції, чи то з опозиції, суд має вершить найвищі свої… має вершить судьби людей, долі, долю країни. І коли ми бачимо, що сьогодні замовник справ на багато більше, ніж ті, які є дійсно реальними, і після того, коли суддя не приймає такі рішення, то він відповідно зразу стоїть…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослав Олійник, фракція "Блок Юлії Тимошенко" .

14:30:16

ОЛІЙНИК С.В.

Прошу передати слово Валерію Писаренко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Писаренко.

14:30:20

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний доповідач, дуже приємно, що після появи законопроекту Президента появився ще законопроект, який видно, що дуже швидко писався і ваш законопроект він дуже пішов далі, ніж законопроект нашого колеги, який зареєстрований за попереднім номером. Ви надаємо додаткові повноваження інституту Президента, судовій владі, незважаючи на те, що, наприклад сам Президент відмовляється від цих повноважень.

Але, ви знаєте, якщо реформа ваша спрямована на регулювання адміністративних повноважень, мене більше цікавить чому в цій залі, коли ми звільняємо судів, які порушують присягу, порушують закони України, ви блокуєте це питання, а коли розглядаємо законопроекти, які розблоковують роботу судової системи навпаки не хочете брати в цьому участь?

ПРОКОПЧУК Ю.В. Я дякую за запитання, але це все точністю до на оборот, я надіюсь, що ви як юрист вчили колись і римське право, я знову до його апелюю. І там було таке, знаєте, правило: „нехай буде вислухана і друга сторона”, але коли ви не хочете вислухати, і не хочете дати ту інформацію, яку має знати кожен присутній тут перед тим, як визначитися і натиснути кнопку і вирішить в тому числі долю тієї чи іншої людини, бо насамперед суддя це теж є людина і громадянин, то цей законопроект, який не дає змоги, до речі, абсолютно адміністративного впливу на суддів, де буде введена система, в тому числі про що я говорив і доповідав тут, через автоматизовану систему приймати рішення, а не методом сіли за круглий стіл і порішили, той суддя поганий, ми його звільнимо, бо він приймав такі рішення. А той суддя добрий, бо він нас слухає.

Тому я розумію, про що ви говорите. І я хочу ще вам сказати, що 14 діб після внесення законопроектів згідно Регламенту ще можуть вноситися альтернативні законопроекти. І вони можуть з’явитися в цій залі, і ми маємо їх розглянути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

14:32:34

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”. Шановний Юрію Володимировичу, я хочу подякувати вам, як і попередньому доповідачу, що знаючи вже можливий результат голосувань, ви все-таки відстоюєте свою думку. І в статті 6 в першій частині „Самостійність судів”, ви пишете: „суди здійснюють правосуддя самостійно”, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними і від будь-якого незаконного впливу і так далі. Це є наріжний кремінь функціонування всієї судової системи будь-якої країни. Разом з тим, розширюючи права Вищої ради юстиції, які зараз діються, впливу їх на суди, на рішення судів, на призначення суддів і на адміністративні призначення суддів, це не в вашому законопроекті звичайно, а в інших законопроектах. Чи не буде це формувати судову ланку, судову вертикаль в Україні, яка буде в залежності тільки від однієї системи, від президентської. І що можна вчинити для того, щоб так не відбулося. Дякую.

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую за запитання. Але насамперед це той законопроект, який сьогодні дійсно є найбільш вивіреним і найбільш в інтересах простих тих громадян, до яких тут апелюють і не раз за них згадують, які сьогодні не мають, на превеликий жаль, доступу до судів, які на превеликий жаль сьогодні мають не правосуддя, а класичне кривосуддя. А для того, щоб суддя здійснював правосуддя, він має бути саме незалежним і не чекати, коли на Вищій раді юстиції його прийдуть і зламають. А тому подання до Вищої ради юстиції в цьому законопроекті подається через найвищих фахівців, а саме через раду суддів. І це по-моєму абсолютно нормальна формула, не умаляючи ролі, в тому числі, і Вищої ради юстиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний, сідайте будь ласка.

Фесенко Леонід Іванович. Будь ласка, коротко рішення комітету.

14:34:43

ФЕСЕНКО Л.І.

Уважаемый Президиум! Уважаемые народные депутаты! За 30 лет своей деятельности в юриспруденции, половину из которых судьей, я не мало пережил и малых, и больших реформ, но и не одна из них так и не была доведена до логического завершения. Напротив, некоторые реформы привели к негативным последствиям с точки зрения приближения правосудия к людям.

К примеру, по малой судебной реформе 2002 года был ликвидирован в областных судах президиум как процессуальный орган, который по протестам прокурора и председателя областного суда мог пересматривать приговоры и решения первой инстанции, где были допущены нарушения. К чему это привело? Все дела в кассационном порядке хлынули у Верховный Суд Украины, где их скопилось тысячное множество и они не рассматривались годами. В связи с чем, если вы помните, мы с вами в 2006 году приняли специальное постановление Верховной Рады Украины и отправили все эти дела из Верховного Суда Украины в апелляционные суды для рассмотрения. Другого выхода тогда у нас не было.

Поэтому, не умаляя статус Верховного Суда Украины как высшего судебного органа, считаю, что предлагаемый законопроект Президента необходимо поддержать, тем самым разгрузить Верховный Суд Украины от повторной кассации, что будет удовлетворять интересам граждан по своевременному рассмотрению судебных дел.

Существуют досужие разговоры, что якобы этим законопроектом сокращаются полномочия Верховного Суда Украины. Мы считаем это заблуждением. Уважаемые коллеги, давайте подумаем, а дело ли Верховного Суда Украины рассматривать тысячи дел о разделе земельных участков, гаражей и так далее. На наш взгляд, Верховный Суд Украины должен осуществлять прежде всего направление судебной практики в державе, чтобы не было правосудия луганского или львовского, а чтобы было единообразное применение закона на всей территории Украины. Верховный Суд как высший орган у системе правосудия будет рассматривать дела, которые не нашли своего разрешения в высших специализированных судах. Таким образом, нет оснований считать, что Верховный Суд Украины ограничивается в своих полномочиях.

Что касается деятельности судов первой, второй инстанции, то особых изменений к этим законопроектам не вводится.

Вместе с тем существенно повышается заработная плата судей с коэффициентом в зависимости от юрисдикции судов. Законопроектом фиксируется финансирование судов отдельной строкой в государственном бюджете, что всегда декларировалось раньше, но никогда не было к сожалению реализовано. Суды всегда финансировались по остаточному принципу, за годы независимости построили единицы зданий судов, где были бы все условия для нормального отправления правосудия.

И что характерно. Президенты приходят к власти и сразу же начинают обещать, что приму все меры для надлежащего финансирования судов. Затем уходят, а суды как были в нищенском положении, так и остаются. И только в этом законопроекте действительно каждый суд финансируется отдельной строкой в госбюджете, что сразу же решает многие проблемы.

Законопроектом коренным образом изменяются подходы к формированию судебного корпуса. Прежде всего учреждается единая высшая квалификационная комиссия судей Украины, это делается с целью устранения разночтений при определении критериев профессиональной готовности кандидатов в судьи для осуществления правосудия.

Процедура назначения судей достаточно прозрачная. Кандидат должен пройти специальную теоретическую и практическую подготовку в национальной школе судей Украины, затем сдать квалификационный экзамен, после чего он обязан пройти конкурсный отбор, затем его кандидатура рассматривается Высшей радой юстиции и при положительном решении вопросов вносится представление Президенту Украины. Такой порядок ограничит прохождение на должность судей случайных людей. И на конец то мы будем иметь высокопрофессиональный судебный корпус, которого ждут все граждане Украины.

Уже притчей во языцех стал вопрос назначения судей на административные должности. От чего такой ажиотаж, непонятно. Сегодня председатель суда лишен всех процессуальных и руководящих полномочий, он уже даже не может самостоятельно ни поощрять, ни подвергнуть дисциплинарному взысканию работников суда. В соответствии с его полномочиями, установленными этим законопроектом, он лишается возможности влиять на судей при принятии конкретных решений.

Хочу обратить ваше внимание на то, что в законопроекте заложены нормы, которые дают возможность устранить волокиту при рассмотрении судом конкретных дел, волокита – это страшный бич правосудия. Прежде всего устранена практика возвращения уголовного дела на дополнительное расследование и рассмотрения гражданских дел судом, уже вынесшим решения по этому делу. Такие дела раньше передавались из суда в суд, решения отменялись по десятку раз, уже умирали стороны по делу, - а решения так и не …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Висновок комітету, скажіть, будь ласка.

ФЕСЕНКО Л.І. ... на заседании комитета также был рассмотрен альтернативный законопроект номер 6451 народного депутата Украины Юрия Анатольевича Кармазина, однако у членов комитета он поддержки не нашел. Третий законопроект не рассматривался в комитете вообще.

Поэтому прошу поддержать представленный Президентом законопроект, который на заседании Комитета по вопросам правосудия большинством голосов был поддержан. И принято решения – рекомендовать Верховному Совету Украины рассмотреть его в первом чтении и принять за основу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Прошу народних депутатів записатися на обговорення. Спочатку фракції, потім – народний депутат. Так. Будь ласка, запис народних депутатів. Петро Цибенко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Ольга Боднар.

14:41:01

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, шановні громадяни України, ми розглядаємо сьогодні Закон про судоустрій та статус суддів. Питання надзвичайно важливе, я б сказав, навіть кричуще. Весь пострадянський час, тобто всі 20 років реформуємо, або кардинально реформуємо судову гілку влади, але з кожною реформою ситуація у судовій сфері влади стає все гіршою і гіршою. Ситуація заплутана настільки, що пересічний громадянин вже не знає, куди йти, до кого звертатися, кому кланятися, і де шукати захист. І кожен, кого ця ситуація турбує, шукає свій вихід із цієї ситуації. Адже є і така оцінка, що на місці судової гілки влади сьогодні знаходиться руїна. Можу сказати, що на зустрічах з виборцями все частіше звучить тема виборності суддів. Бо частина виборців вважає, що, якщо суддя один раз на 4 чи 5 років стоятиме перед ними і його доля буде залежати від виборців, вестиме себе дещо інакше. Переконаний, що і така думка має право на існування.

Хочу сказати, що фракція комуністів не просто стурбована, а вкрай стурбована ситуацією у судовій сфері. Ми за наведення у ній порядку. Ми за те, щоб суд став максимально чесним, максимально справедливим, максимально прозорим і максимально незалежним, а точніше залежним лише від його величності закону.

У нас чимало зауважень і застережень і до першого законопроекту, і особливо до другого, і третього. Зокрема нас турбує положення щодо того, що Верховний Суд України позбавляється і права, і можливості захистити конституційні права громадян України. А сьогодні це проблема проблем. Вважаємо це неправильним, бо спеціалізовані суди у повній мірі не можуть замінити Верховний Суд України.

Ще раз наголошую, що ми маємо низку і інших зауважень до законопроектів. Але попри зауваження, які у нас є, фракція проголосує за проект у першому читанні, потреба все-таки рухатись у напрямку вирішення проблеми. Тобто, наголошую ще раз: фракція проголосує за перший документ лише тому, що треба відкрити дорогу до нормального результативного назрілого реформування судової гілки влади.

Якщо на етапі підготовки до другого читання документ не зазнає суттєвих принципових змін, то фракція Компартії України у другому читанні за нього голосувати не буде. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Боднар Ольга, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. За нею - Чечетов. Так передає Соболєву, будь ласка.

14:43:55

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановні експерти, які розробляли цей законопроект! Я хотів би зупинитися лише на трьох ключових моментах. Я розумію, що Президент відмовляється від свого права, яке записано в Конституції щодо підбору суддів для заняття посади на перший термін. Це право Президента, хоча це конституційна норма, він вносить її, він є гарантом Конституції і він сам визначає свої повноваження в такий спосіб. Зрозуміло, що це антиконституційно.

І я думаю, що це залежить не від того, хто є президент держави: Янукович, Ющенко, Кучма чи Кравчук. Це залежить від того, які повноваження встановлені в Конституції. В цьому законопроекті ми чітко бачимо, що фактично це повноваження втрачається Президентом. І це власне повинно турбувати і Президента, і юридичну громадськість. Але більше мене хвилює інше. Фактично відстороняється Верховна Рада від ключового питання, це підбору і зняття суддів. Ключовий розділ, який стосується підбору суддів і безпосереднього призначення їх на термін, визначений Конституцією безстроково, надається право відповідному профільному комітету лише погодитись або не погодитись з тими кандидатурами, які вносяться в парламент. Парламент з цього моменту взагалі відсторонений від цього процесу підбору, він не має можливості впливати на цей процес.

Більше того, вводиться нова оригінальна норма. В разі, якщо суддя не пройшов жорнова парламенту, він може вноситись необмежену кількість раз, хоч 20, хоч 30 раз для того, щоб голосуватися. Зараз ви знаєте, у нас встановлена законом процедура - лише 1 раз суддя може претендувати на посаду судді безстроково.

Другий блок питань, який, на мій погляд, є не менш важливим. Це питання ролі і місця судової системи і безпосередньо Верховного Суду. Фактично за тією нормою, яка сьогодні пропонується в законопроекті, такий орган, як Верховний суд, нам взагалі не потрібен. У нас буде існувати три ключових тепер вищих суди, більше того, порядок їх об’єднання взагалі не зрозумілий. Як можна поєднати кримінальну і цивільну палату в єдиний вищий орган? І яким чином будуть розглядатися справи, по якій спеціалізації, абсолютно не зрозуміло. Але після цього фактично Верховний суд як орган перестає існувати. Бо йому надається право розглянути лише ті справи, де є прямі протиріччя між двома вищими судами. Інших справ він не може розглядати.

Третій блок питань. Питання, а що власне громадянин отримає від цієї судової реформи? Так, скорочення процедур – без сумніву. Але яким чином відбувається це скорочення процедур? Якщо ми проаналізуємо всі внесення змін і доповнень, які пропонуються в першому читанні, вони фактично не полегшують, а роблять ще більш важким доступ громадянина до цього. Саме тому наша фракція пропонує не голосувати за цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов, Дмитро Микитович Притика, передає слово від Партії регіонів. „Наша Україна”, Кармазін підготуватись.

14:47:11

ПРИТИКА Д.М.

Шановні народні депутати, роль правосуддя в Україні є вкрай важливою, як для суспільства в цілому, так і для подальшого розвитку та становлення судової системи нашої держави.

На жаль, все ще допускається безліч порушень в роботі судів всіх рівнів. Став загальнодержавним такий термін, як рейдерство, яке здійснюється за допомогою у тому числі і суддівського корпусу, відбувається незаконний перерозподіл власності, зриваються програми приватизації тощо. Все це свідчить, що рівень судочинства потребує якісного вдосконалення. Для цього нас зобов’язують не тільки вимоги наших громадян, нашого суспільства, але вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною ще у 1997 році, щодо забезпечення права на судовий захист.

В основних принципах незалежності судочинства Організації Об’єднаний Націй, Конвенції з прав людини деталізуються принципи, на яких має ґрунтуватись судова система. Ці принципи незалежності судочинства, на мій погляд, повністю реалізовані у проекті Закону України про судоустрій і статус суддів, який розроблено робочою групою під безпосереднім керівництвом Президента України. Цей закон є першим кроком на шляху реформування інших державних інституцій, правоохоронних органів, прокуратури, органів досудового слідства, адвокатури, нотаріату тощо і в майбутньому, звичайно, прийняття нових процесуальних кодексів.

За браком часу зупинюсь тільки на деяких новелах, які, на мій погляд, заслуговують на увагу. Законопроектом запроваджується новий порядок відбору кандидатів та призначення судді на посаду вперше. Зокрема, запроваджується проходження спеціальної підготовки, теоретичної підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня IV рівня акредитації та практичної підготовки у національній школі суддів України. Процедура підготовки кандидатів на посади суддів повністю оплачуватиметься за рахунок державних коштів, оскільки відповідно до міжнародних стандартів така підготовка має бути безкоштовною і здійснюватися за рахунок держави. Така позиція викладена, зокрема, і в рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи, незалежність, дієвість та роль суддів. Участь Президента України в процедурі призначення особи на посаду судді полягатиме лише у формальній перевірці додержання процедури добору і призначення суддів.

Друге. Згідно з проектом закону всі питання, пов’язані з обранням та звільненням суддів, обраних безстроково, проведення, перевірка, розгляд звернень фізичних та юридичних осіб мають вирішуватись відповідно у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Вищій раді юстиції, переважну більшість складу яких становитимуть судді.

Законопроектом запроваджуються демократичні форми здійснення судової влади, які відповідають вимогам Венеціанської комісії. В цілому законопроект спрямований на відкритість та доступність …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПРИТИКА Д.М. …підвищення авторитету судової влади, довіри до судів і влади. І я закликаю народних депутатів підтримати цей проект президентський та прийняти його за основу. Що стосується альтернативних проектів, які ми сьогодні послухали, ну Юрій Анатолійович Кармазін, з своїм проектом виступив і Юрій Прокопчук. Я вважаю, що пропозиції деяких норм, які являються позитивними і перспективними, можуть бути включені до президентського проекту, при підготовці його до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

14:51:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, Партія захисників Вітчизни. Шановні колеги депутати, шановний український народе! Закон, який ми зараз розглядаємо, в тому темпі, в якому ми його розглядаємо, починаючи з того, що його вчора внесли тільки, вчора роздали, експертний висновок вручили сьогодні, всі норми регламентні порушені при розгляді інших, в тому числі альтернативних, можна перейменувати в Закон „Чего изволите, Виктор Федерович?”, бо вам треба зараз в доповіді сказати в 16 годин. Тому закон „чого изволите?”, я хотів би сьогодні говорити від імені фракції, не буде підтримуватись, тому що тут є брутальні порушення Конституції. Ну наприклад, стаття 12 проекту Президента: „Учасникам процесу, які не володіють мовою судочинства і порушують клопотання про забезпечення ведення процесу іншою мовою, суд забезпечує ведення процесу такою мовою чи дозволяє користуватися послугами перекладача”. Я хотів би, щоб ви вдумалися. На території України затримується безліч мігрантів, затримується якийсь пуштун чи індіанець і каже: „Я хочу, щоб ви вели процес мовою вуду. Таке плем`я є, маю право, бо ви таке записали в законі”. І це значить, що ви будете провадити судочинство такою мовою. Що ви робите?

Далі. Я хотів би, щоби хтось із комітету, а комітет розглядав це питання і зараз достойні люди виступали. Мені дуже соромно, що розглядав комітет навіть без висновку Науково-експертного управління взагалі. Як це може бути? Є Закон про Регламент. Де межа тим порушенням? Коли вони припиняться? Ми хочемо правосуддя так будувати? На всіх порушеннях будувати якусь справедливість?

Володимире Михайловичу, я звертаюсь до вашого блоку однойменного і до вас. Зараз пропонується створити таку новелу – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. „Ежа с ужем” поєднати пропонуєте! Ну і що? так таке ж вже було. Був уже Касаційний суд України, яким по зверненню нашому до Конституційного Суду України визнаний неконституційним. Це рішення від 11 грудня 2003 року. І ви зараз знову наступаєте на ті самі граблі і кажете, що це все є добре. Ні, це є погано. Знищення військових судів – це прямі збитки обороноздатності. Прямо проти держави працюєте.

Наступне. Порушення частини 1 статті 89 Конституції. Ви забираєте права комітетів Верховної Ради і народних депутатів. Через це фракція „Нашої України” буде підтримувати альтернативні законопроекти і буде голосувати проти проекту Президента України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ви знаєте, що Юрій Анатолійович дуже законослухняний депутат. І якби ми порушували Регламент, то він ні в якому разі в цьому не брав би участі. І він зараз досить активно виступає – значить, нічого ми не порушуємо. Перше.

Друге. Буде репліка. Друге. Шановні колеги, в нас дефіцит часу, тому я просив би згоди сесійної зали дати мені можливість поступити таким чином. Я хотів би надати можливість ще по одному виступаючому від опозиційних фракцій. Потім дати можливість виступити Голові Верховного Суду. І визначитися із законом.

Тому зараз від „Нашої України” продовжує дискусії Мойсик. І від „Блоку Тимошенко” підготуватися Власенку.

14:55:13

МОЙСИК В.Р.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”.

Розуміючи те, що все-таки буде підтриманий президентський закон про судоустрій – і десь до цього схиляється частина фракції „Наша Україна”, - тому хотів би я саме до цього закону висловити деякі наші зауваження.

Насамперед, шановні колеги, засадничі зауваження. Про них уже мельком казалося, але я хотів би про мову судочинства. Частина друга статті 12 проекту закону передбачає регіоналізацію судочинства, тобто там, де населення балакає іншою, ніж українська, мовою, дозволити вживання у судочинстві іншої мови.

Шановні колеги і розробники закону! Конституція України має вимогу про знання державної мови тільки до двох категорій державних службовців: до судді і до Президента України. А отже, йдучи шляхом регіоналізації судочинства, ми змушуємо і суддю, котрий знає українську мову, балакати російською мовою. Я не кажу про те, що це є порушення статті 10 Конституції України і численних рішень з цього питання Конституційного Суду України.

Наступне. Турбує мене руйнація фактично Верховного Суду України. Стаття 26 передбачила, що він є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції і, поєднуючи це питання із створенням нового суду по розгляду справ кримінальних і цивільних, ми приходимо до висновку, що взагалі в Україні не залишається судів загальної юрисдикції. А Верховний Суд, якщо йому залишаємо тільки 20 осіб і тільки дві функції: перегляд справ після вищих судів в разі неоднакового застосування закону і після рішень Європейського суду, а це буде одне, два рішення у рік, то давайте тоді йти шляхом ліквідації Верховного Суду, він не матиме ніякої роботи. Щодо однакового застосування законодавства, то суд, який не слухає справ цивільних, кримінальних господарських, він буде за кваліфікацією нижчим від будь-якого суду першої інстанції у цих питаннях.

Наступне, до повноважень Вищої ради юстиції, стаття 131 Конституції виключно у трьох пунктах визнала ці повноваження, там немає призначення суддів на адміністративні посади. Є відповідне рішення від 16 жовтня 2001 року, де так само записано: це не повноваженнями Вищого суду. Тому ці положенні при підготовці до другого читання треба буде привести у відповідність до Конституції.

Хочу звернути увагу на те, що руйнується система суддівського самоврядування. Шановні колеги, передбачається пропорційне представництво на з’їзд…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

МОЙСИК В.Р. …пропорційне представництво на з’їзд суддів, однакове від усіх юрисдикцій судових. Але судді загальної юрисдикції складають у дві третини більше, ніж судді спеціалізованих судів. І ще одне, рада суддів формується із 35 членів, де 22 із них будуть представляти вищі спеціалізовані суди при тій самій пропорції, про яку я сказав. Верховний Суд усувається від участі в утворенні і ліквідації судів і таке інше.

І останнє, коли у Верховному Суді стане 20 суддів, коли їх сьогодні 100. Ми пропонуємо шляхом природного відбору чекати 13 років, коли їх стане тільки 20. Розумієте? Це не реформа, це – затягування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Власенко, будь ласка.

14:59:21

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановний Адам Іванович, не зважаючи на вашу дискусію з паном Кармазіним, і шановні колеги! Слід зазначити наступне, ну, по-перше, дійсно, реформа судочинства назріла давно, і дійсно, її треба проводити. Я думаю, що у цьому… у цій тезі немає жодного сумніву у жодного депутата, який знаходиться у цій залі, знаходиться зараз поза межами цього залу. Однак, напевно, реформу треба проводити виважено, бо судова система настільки впливає на роботу державного механізму, що може просто зруйнувати сам державний механізм і засади демократії в суспільстві.

Тому перше, що дивує, це те, що законопроекти вносяться в режимі „сьогодні на сьогодні”, голосуються в режимі „сьогодні на сьогодні”, немає можливості виконати регламентну норму і протягом 14-ти днів подати альтернативні законопроекти, тому що мені особисто відомо, що є низка альтернативних законопроектів, які депутати не змогли подати протягом двох днів з моменту реєстрації першого законопроекту. Тому я просив би головуючого і це питання також врахувати.

Що стосується глобальних концептуальних засад, з якими я особисто як юрист не можу погодитися в частині законопроекту, який запропонований Президентом. Дійсно, тут же неодноразово говорилося про те, що цим законопроектом Вища рада юстиції наділяється тими повноваженнями, які не передбачені чинною Конституцією.

Дійсно, пан Мойсик згадував рішення Конституційного Суду від 16 жовтня 2001 року у справі номер 1-8/2001, цитую: „Таким чином, Конституційний Суд дійшов висновку, що зі змісту положень Конституції не випливає належність до відання Вищої ради юстиції внесення подань про призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції та про звільнення їх з цих посад. Тобто Конституційний Суд дуже чітко висловився щодо повноважень Вищої ради юстиції.

Я розумію, що в Україні Конституційний Суд може змінювати свої правові позиції, вносити прямо протилежні рішення. Але я думаю, що, напевно, цьому треба класти якимось чином край і спиратися на право, а не на бажання когось.

Я думаю, що абсолютно слушною є пропозиція, яка викладена в законопроекті Кармазіна, щодо можливості призначення суддів на адміністративні посади шляхом обрання їх відповідними колективами суддів. А, насправді, є ще одна дуже проста пропозиція: а давайте ми будемо призначати керівництво судів не на 5 років, як пропонується всіма законопроектами, а на 1 рік і без права обрання на другу посаду або з правом обрання на таку посаду не раніше, ніж через 5 років. І всі питання будуть зняті, і не буде такої дискусії щодо призначення на адміністративні посади.

Що стосується доступу громадян до правосуддя. Дійсно, ця теза задекларована, але вона абсолютно не реалізується тим законопроектом, який вноситься від імені Президента. Тому що не вирішується головне і нагальне питання, а саме: питання, пов’язане із завантаженістю суддів. У нас є суди, в яких суддя протягом року розглядає тисячі справ, і він фізично не має…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Будь ласка, останнє речення.

ВЛАСЕНКО С.В. Є суди, в яких судді розглядають тисячі справ протягом року, і не мають можливості фізично вкладатися в ті терміни, які передбачені законом. А це є підставою для їх звільнення за порушення присяги. Тобто ми всю судову систему завішуємо по суті, даючи можливість звинувачувати їх у порушенні присяги, коли вони…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Василь Васильович Онопенко, 3 хвилини. І будемо визначатися.

ОНОПЕНКО В.В. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Дякую за можливість виступити перед вами. І я хотів би просто на пальцях, як кажуть, показати, до чого призведе реформування судової системи. Звичайно, на прикладі хоча би Верховного Суду України.

Ось пропонується 20 суддів Верховного Суду України. Сьогодні – 95. Виникає питання: чому 20 – не 30, не 40, не 50? І чому в законі потрібно регулювати? А якщо завтра кількість справ збільшиться чи зміниться ситуація? Це вже одне питання.

Наступне. Верховний Суд фактично перестане, дійсно, існувати як судовий орган, найвищий судовий орган. Чому? Та тому що тільки після Страсбургу Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду і в тому випадку, коли п’ять суддів якогось спеціалізованого суду, Вищого господарського чи адміністративного приймуть рішення, уявіть, приймуть рішення про те, що скаргу і справу направить у Верховний Суд. Ви звертаєтесь до нас, громадяни звертаються до нас, а ми кажемо: ми ж не можемо, йдіть до п’яти суддів спеціалізованого суду, хай вони вирішать цю проблему.

Тепер ще одне. Подивіться у Вищому господарському суді є 30 приблизно палат і колегій, 30 - це фактично 30 судів різних, які розглядають банкрутство інші спори, у Вищому адміністративному суді 11 палат, а якщо буде цей спеціалізований касаційний суд там ще буде приблизно 60 палат. Це 100 судів, які будуть вершить правосуддя. І після цих 100 судів всі ці справи підуть на пленарне засідання Верховного Суду України. А Верховний Суд складається: цивільна, кримінальна, адміністративна і господарська палата. Як вирішувати господарську справу, коли п’ять фахівців з господарського питання, процесу матеріального права, а криміналісти і інші не зовсім володіють ситуацією і голосують більшістю? На такий суд впливати елементарно. Що ми получимо?

Ми получимо, що сотні-тисячі громадян України підуть не у Верховний Суд, а підуть в Страсбург. От і крапка буде, по правосуддю буде кінець. Я не кажу, що лишається… Верховний Суд, роз’яснень, пленуму, інші питання

Знаєте що, я вам скажу відверто, на всю Україну, якщо хтось не любить Онопенка, чи ненавидить, то це не має відношення до Верховного суду і до судової системи. Я готовий сьогодні піти у відставку, але не ламайте судову систему, не ламайте Верховний суд, тому що без цього Україна залишиться вже без нічого.

І ще останнє. Призначення на адмінпосади, ми вже зробили помилку, коли зробили монстра із Вищої ради юстиції. Сьогодні, знаєте, що судді бояться? Приймати законні рішення. Такого ще в Україні не було, приймати законні рішення! …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Василь Васильович.

ОНОПЕНКО В.В. І мені приходиться уговорювати, якщо буває звертаються, ти ж по закону, ти ж повинен поступити так, ні, мене завтра на шматки розірвуть. І це правда. Тому давайте так, венеціанська комісія, мені подобаються Кармазіна проект, інші, подумаємо, разом об’єднаємо і приймемо відповідальне рішення більш за судову систему, більш за Україну, більш за людей, простих людей. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено. Я ставлю на голосування пропозиції, ще раз нагадую, що ми сьогодні будемо голосувати лише за прийняття за основу у першому читанні. Тобто всі ті, хто хоче внести свої пропозиції, про що тут говорили, матимуть абсолютне право протягом двох тижнів це зробити.

Ставиться на голосування законопроект за номером 6450 проект Закону про судоустрій і статус суддів, автор законопроекту Президент України. Прошу голосувати.

15:07:41

За-247

Закон прийнято в першому читанні.

По фракціях, прошу не розходитись, шановні колеги. Партія регіонів – 171, "Блок Юлії Тимошенко" – 20, „Наша Україна” – 7, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 3.

Шановні колеги, у зв’язку з прийняттям закону в новій редакції про судоустрій і статус суддів, є абсолютно логічна пропозиція. Законопроект за номером 6450-П про те, щоб ми прийняли Постанову Верховної Ради про зняття з розгляду деяких законопроектів та втрату чинності рішень Верховної Ради України. Мова йде про те, щоб всі законопроекти, а їх у цій постанові перераховано 59, які стосуються до закону, який ми зараз прийняли, зняти з розгляду і 7 законопроектів, які були прийняті вже в першому читанні, але також мають відношення до цього законопроекту, за який ми зараз проголосували, визнати постанови такими, що втратили чинність в зв’язку, ще раз наголошую, з прийняттям за основу цього законопроекту.

І найголовніше, що під час підготовки до другого читання проекту Закону України про судоустрій і статус суддів (реєстраційний номер 6450) врахувати слушні положення проектів законів, зазначених у пунктах 1 та 2 цієї постанови.

Ставлю на голосування, прошу підтримати.

15:09:34

За-244

Прийнято.

Шановні колеги, я просив би проголосувати ще два невеличких рішення.

Перше. Давайте ми приймемо за основу законопроект за номером 5535, там одного речення: слово „три” міняється на „сім” продовження інноваційних проектів. Прошу проголосувати. Голосуємо.

15:10:11

За-237

Хто за те, щоб прийняти в цілому, прошу голосувати. Голосуємо.

15:10:30

За-236

Прийнято.

Я прошу підтримати проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізації викликів"

Голосуємо за прийняття цієї постанови в першому читанні. Прошу голосувати 5421.

15:11:05

За-257

Проект постанови в першому читанні прийнято.

Шановні колеги, я вам дякую за оперативну, змістовну роботу. На цьому ранкове засідання Верховної Рада оголошую закритим. Відповідно до прийнятого нами рішення ми вечірнього засідання не проводимо, хоча час, який сьогодні треба було сьогодні використати, ми протягом ранкового засідання його повністю використали і реалізували..

Будь ласка, народні депутати запрошуються до зали „Україна”, автобуси чекають, щоб заслухати Звернення Президента до українського народу.

Завтра початок засідання о 10 годині. Дякую.