ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

06 липня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:37

Зареєструвалися  картками у сесійній залі 409 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата Мирного Івана Миколайовича. Прошу привітати нашого колегу і побажати йому успіхів. (Оплески)

Шановні колеги, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 29 червня по 2 липня 2010 року. Відбулося шість пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 107 питань порядку денного, за результатами їх розгляду: прийнято 26 законів та 19 постанов, 12 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання, 2 законопроекти повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 32 законопроекти та 8 проектів постанови відхилено; за результатами розгляду пропозицій Президента України: один закон прийнято з врахуванням пропозицій Президента України, 2 закони відхилено; проголошено 70 депутатських запитів.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників… (Шум у залі) Перепрошу, шановні колеги, відповідно до статті 35 Регламенту Верховної Ради України у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з оголошенням заяв, повідомлень, наданням необхідної інформації. Прошу представників фракцій записатися на виступи. В середу обов’язково, да. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Андрій Шевченко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, Сергій Соболєв, фракція БЮТ. Наступним буде виступати Петро Симоненко.

10:03:08

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, шановний головуючий, шановні радіослухачі! Минулий тиждень в Україні ознаменувався, на мій погляд, безпрецедентною подією. Так довго приховуване урядовцями України рішення Стокгольмського арбітражу стало реальністю. Я думаю, що країна прокинулась в нових обставинах, бо ніколи ще за 20 років незалежності наша держава не опинялася в ситуації, коли за рахунок державного бюджету України відбувається спроба розрахуватися за попередні президентські вибори, коли вперше за історію держави найвищі урядовці і найвищі посадові особи, які представляють державні компанії України, свідчили в судовому засіданні проти держави Україна, чудово розуміючи, що ці свідчення, кожне з яких коштує сотні мільйонів доларів, фактично лягають тягарем на бюджет держави. Безпрецедентність цього випадку ще й полягає в тому, з якою цинічністю позицію держави Україна представляв НАК „Нафтогаз України” за дорученням уряду України і без сумніву за дорученням Президента держави. Коли НАК „Нафтогаз України” визнає, що 11 мільярдів кубометрів газу є виявляється не власністю держави, хоча держава все до копійки сплатила Російській Федерації за цей газ, цього було мало. Після цього НАК „Нафтогаз” від імені держави визнає ще 1,1 мільярда кубів газу, які треба сплатити як штрафні санкції державі комерційній структурі. Але і цього виявилося мало.

Коли 197 мільйонів доларів визнані державою як такі, які держава повинна заплатити знову-таки цій же комерційній структурі, теж виявилося недостатніми, то держава ще і наперед визнала, що в разі, якщо у цієї комерційної структури виникнуть якісь проблеми, держава вже завчасно визнає, що вона буде сплачувати для вирішення цих проблем. І це ще є не остаточним. Виявляється, держава Україна, а саме: уряд України, за дорученням якого діяв НАК „Нафтогаз” визнали, що 30 років оренди найкращих газових сховищ, які є в світі, які передані знову-таки комерційній структурі „РосУкрЕнерго”, це є теж провина держави, і ці газові сховища повинні бути повернуті цій комерційній структурі.

На наш погляд, це є безпрецедентний випадок. Саме тому відкриття кримінальної справи щодо нанесення шкоди Україні є без сумніву потрібним. Тільки коли по цій справі проходить бувший голова митної служби пан Макаренко, до якого 9-у добу вже не допускають адвокатів, і не проходять ті посадові особи, які прямо свідчили в Стокгольмському арбітражі проти держава Україна, ті посадові особи, які прямо давали доручення від імені уряду програти цей процес, а фактично піти на підписання мирової угоди, це є вищою межею цинізму, бо, коли в державі відкрита кримінальна справа про розбазарювання 4 мільярдів гривень прямого збитку і ще близько 1,4 мільярдів, вибачте, доларів додаткових збитків, це є безпрецедентний випадок.

І саме тому наша фракція наполягає, щоб вже на цій сесійній неділі були розглянуті 4 необхідних питання, які захищають інтереси держави і б`ють безпосередньо по тих особах, які вирішили підставити державу прямо розраховуючись за попередні президентські вибори, а саме: ми наполягаємо на тому, щоб завтра було розглянуто питання щодо виконання рішень міжнародних інстанцій на території України внесено Сергієм Терьохіним.

Ми вимагаємо, щоб завтра було розглянуто питання у вигляді проекту постанови про заборону виплат в таких випадках, безпрецедентних випадках, які внесені відповідні проекти рішень паном Зваричем. Ми вимагаємо завтра розглянути питання притягнення до відповідальності міністра палива і енергетики, який безпосередньо є куратором „РосУкрЕнерго” в уряді.

І останнє. Ми вимагаємо, щоб ці рішення були завтра розглянуті в межах рішень, які будуть розглядатися від опозиції. Це дає можливість вирішити це питання раз і назавжди – і покарати винних. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко, фракція комуністів.

10:08:24

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Сегодня все понимаем, что украинская экономика работает практически на обслуживание зарубежных кредитов и на тень, которая создана, к сожалению, у нас здесь, в Украине. Рынок украинский оккупирован товарами, произведенными за рубежом. И очень велико внимание, которое приковано сегодня к деятельности парламента в связи с принятием основополагающих проектов законов, и в частности я хотел бы коснуться проекта Налогового кодекса.

Проект Налогового кодекса взбудоражил общество, и многие сегодня высказывают критические замечания по содержанию этого Налогового кодекса. И, начиная свое выступление, я хотел бы повторить то, что я и говорил руководству Кабинета Министров в субботу: надо немедленно рассмотреть ответственность Тигипко за то, что он сделал, внеся на рассмотрение парламента недосконалий и неподготовленный проект закона. Таким образом вице-премьер Тигипко показал свою несостоятельность и безответственность в отношении государственных вопросов, которые ставила перед ним коалиция: выполнение предвыборной программы и тех обещаний, которые мы брали для наведения порядка в стране.

Над какими вопросами, я считаю, надо сегодня поработать? Надо, чтобы Налоговый кодекс четко ответил на вопросы: реально и в каких объемах снижение налогового давления, каким образом будем наполнять бюджет, как восстановим сегодня ответственность капитала за выполнение социальных программ, которые обязательно должны быть реализованы у нас в государстве.

Фракция Компартии, и я от имени фракции, уже принимая участие в рабочей группе под руководством Клюева в Кабинете Министров, поставил четкие и, на мой взгляд, понятные вопросы, которые надо обязательно учесть в нашем проекте Податкового кодекса. Это прежде всего прогрессивная шкала подоходного налога. Не может далее продолжаться то, что имеет место сегодня. То есть одни получают незначительную заработную плату и платят 15 процентов, другие имеют огромные доходы и платят также 15 процентов.

При этом разрешение главного вопроса – это сегодня сокращение социальной ямы в доходах между незначительной группой тех, которые имеют колоссальные доходы, и подавляющим большинством наших граждан, которые имеют минимальные доходы. Поэтому и нужно сегодня ввести прогрессивную шкалу налогообложения.

Мы также предлагаем сегодня ввести налог и на недвижимость. При этом четко ставим задачу: приватизированные с советского периода квартиры не подлежат тому, чтобы они облагались этим налогом, как и дома и хаты, построенные, как и в сельской местности, так и в городской в советское время.

Мы предлагаем ввести обязательный налог на роскошь, то есть на дорогие вещи, которые имеют отношение к самолетам, вертолетам, яхтам, кораблям, мерседесам и прочее. Мы предлагаем обязательно продолжить далее специальный режим налогообложения сельхозпроизводителей, то есть оставить им до 2017 года налог на добавленную стоимость, чтобы они могли развиваться.

Мы также предлагаем исключить то, что ввел Тигипко, это налогообложение тех же депозитов наших граждан. Но всем очевидно и понятно, господин Тигипко не предложил как создавать новые рабочие места, а обложить и то, за счет чего порой наши граждане сегодня хоть содержат семьи.

Мы также предлагаем и далее все сделать для того, чтобы налогообложением облагались предприятия, работающие в конкретных регионах, потому что многие сделали так: на месте работают и используют ресурсы природные, водные, экологические, а центральная контора – в Киеве, и здесь, в Киеве, оплачивают налоги, а там местные бюджеты от этого кроме подоходного налога и невыплаченной заработной платы ничего не получают. Поэтому мы предлагаем, говоря о развитии сегодня территорий, как раз и использовать, чтобы там, где производится продукция, там и платили налоги.

Мы предлагаем также в Налоговый кодекс и внести предложения, которые имеют отношению к созданию налоговых каникул для реально, кто будет создавать рабочие места.

Но, что надо сделать уважаемые коллеги? Безусловно, надо использовать максимально для наполнения бюджета ресурсы, то есть монополия на ту же самую водку и табак, монополия на добычу газа и нефти, - все это должны пойти в наши с вами конкретные бюджетные поступления.

И еще одна проблема. Налоговый кодекс не сработает, если в стране не будет наводиться порядок. Это вопросы теневой экономики и Налогового кодекса, то есть надо понимать, что надо очень жесткую принципиальную провести борьбу против теневой экономики. Мы должны сегодня защитить нашего производителя от экспансии товара из-за рубежа и надо сегодня не умничать через два-три года, когда приняли закон о вступлении в ВТО, а сегодня навести порядок и ограничить действие закона о вступлении Украины в ВТО.

Надо сегодня и помочь производителю тем, что банковский кредит установить: три процента – для Национального банка и пять процентов – для коммерческого банка. Тогда у нас будет реальная поддержка товаропроизводителю, тогда он будет понимать, что государство таким образом и требует с него платить налоги, но и оказывать надлежащую помощь, чтобы национальный товаропроизводитель работал на экономику Украины.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Олександр Єфремов.

10:13:45

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги! В Україні все сильніше проявляються загрозливі тенденції, намагання влади контролювати всі сфери суспільного життя. Не дивно, що саме незалежні засоби масової інформації стали мішенями її прицільної уваги. Так і залишилася без змін ситуація пов’язана з позбавленням частот „5 каналу” та каналу TВі. Тимчасову слідчу комісію щодо фактів цензури та перешкоджання діяльності журналістів ми створили з великими труднощами. Правляча коаліція цьому всіляко опиралася і намагалася перетворити серйозну проблему на фарс, створивши спочатку власну іграшкову комісію, аби з частот для опозиційних радіо і телеканалів без відповідальності представників влади ми знову отримаємо свободу слова в межах власної кухні.

Після всіх скандалів, після спроб обмежити мовлення деяких телеканалів під прицілом уряду опинився останній вільний сегмент інформаційного поля – Інтернет. Кабінет міністрів хоче штрафувати за випуск інформаційної продукції без реєстрації, хоча уряд чудово знає, що це стосуватиметься більшості он-лайн видань, які не є зареєстрованими через відсутність законодавчого регулювання діяльності Інтернет-видань.

Влада намагається тиснути і на громадянське суспільство. Яскравим прикладом став скандал із затриманням керівника представництва Фонду Аденауера. Лунають якісь дивні натяки про шпигунство. Зрозуміло, що все це не відповідає ні європейським нормам демократії, ні нашим зобов’язанням перед Радою Європи. А в світі уважно стежать за тим, що відбувається в Україні і все більше говорять про суперечності між деклараціями української влади і її реальними діями.

Недаремно спостерігачі Парламентської асамблеї Ради Європи висловили стурбованість послабленням демократичним свобод в Україні, йшлося насамперед про свободу слова. Недаремно держсекретар США Хілларі Клінтон зустрічалася з представниками журналістського Руху „Стоп, цензурі!”. Сполучені штати також наголошують на проблемах із свободою слова в нашій державі. А Німеччина була змушена офіційно вимагати від України розслідування щодо затримання правоохоронцями відомого аналітика, радника канцлера ФРН Ніко Ланге. Маємо міжнародний скандал на рівному місці. При цьому одна з ключових держав Євросоюзу прямо говорить про можливі проблеми для зближення України з Європейським Союзом. Все це не тільки формує негативний імідж нашої держави, але й може остаточно загальмувати процес євроінтеграції. Рух до Європи дедалі більше перетворюється на декларацію.

Влада має продемонструвати реальні кроки для відновлення громадянських свобод в Україні, а розпочати можна з прийняття двох законопроектів, підготовлених депутатом нашої фракції. Про заборону анулювання ліцензування на мовлення та позбавлення права власності на телерадіоорганізацію та щодо припинення зловживання правом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Без таких дій коаліції всієї заяви про стурбованість свободою слова залишаться порожнім звуком. Без таких кроків наша держава не зможе всерйоз претендувати на головування в організації з безпеки та співробітництва в Європі у 2013 році. Більше того, під загрозою може опинитися підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом, адже в Євросоюзі курс на інтеграцію, до якого декларує нинішня влада, громадянські свободи є фундаментальною цінністю. І тільки та країна, яка їх поважає і захищає може називатися демократичною. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов, фракція Партії регіонів, наступним буде виступати Олег Зарубінський.

10:17:47

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Шестая сессия Верховной Рады Украины шестого созыва приближается к завершению. За это время силами коалиции «Стабильность и реформы» приняты важнейшие законы: бюджет страны и программ социально-экономического развития на 2010 год, Бюджетная резолюция на 2011 год, Закон о госзакупках, парламент ратифицировал соглашение о стратегической федерации, мы обеспечили принятие Закона об основах внутренней и внешней политики, без которого плыли в неизвестном направлении более 10 лет. Можно с уверенностью утверждать, что благодаря конструктивной работе коалиции, Верховная Рада превращается из места для сведения политических счетов в орган, принимающий законодательное решение государственного уровня. Однако успокаиваться на достигнутом не время. Перед нами возникают новые важные задачи к реализации, которых ранее просто даже боялись приступить.

Украина стоит перед неизбежностью проведения реформ, допущеннную предыдущей властью потерю 15 процентов ВВП в 2009 году, и накопленный госдолг размером 100 миллиардов гривен, невозможно компенсировать с 4-процентным ростом валового внутреннего продукта, которого добилось действующее правительство. Мы не должны закрывать глаза и делать вид, что Украина является островом благополучия на фоне снижения уровня социальной защиты в странах Европы. Нам придется идти на непопулярные решения, результат которых при правильной их реализации даст положительный эффект уже в ближайшие два-три года.

На данный момент стоит задача оптимизировать расходы бюджета защитив при этом интересы самых малообеспеченных граждан. Для эффективного проведения реформ необходимо возобновить сотрудничество с Международным валютным фондом. Деньги МВФ при помощи соответствующих законодательных механизмов должны быть направлены не на проедание, как это делалось ранее, а на оживление экономики и поддержание стабильности страны… гривны.

Возобновление партнерства с фондом станет положительным сигналом о том, что зарубежные финансовые политические институты положительно воспринимают реформаторские действия украинской власти. Очень важно для нас восстановить доверие в отношениях со стратегическими партнерами Украины такими, как Российская Федерация, Соединенные Штаты, Евросоюз, Китай.

Мы уже видим первые практические результаты в этом направлении, но в таких условиях роль Верховной Рады заключается не только в поддержке на законодательном уровне инициатив Президента и правительства, но и в разработке собственных видимых реформ.

Темп, который взял парламент, позволяет надеятся на рассмотрение на текущей сессии ряда важных законопроектов. В экономической части, это в первую очередь принятие Бюджетного кодекса. Что касается проекта Налогового кодекса, то его необходимо доработать с учетом требований Главы государства, мнения народных депутатов и представителей реального сектора экономики.

Сам факт разработки и внесения Налогового кодекса – это шаг вперед в реформе фискальной системы, но мы должны получить четкий ответ на вопрос: соответствует ли идеология кодекса программе экономических реформ. Только при условии положительного ответа, после существенной доработки, Налоговый кодекс может быть принят Верховной Радой.

Кроме того, нам необходимо утвердить в окончательной редакции Закона о судоустройстве, о всеукраинском референдуме, о выборах в местные органы власти.

Закон о выборах местной власти на смешанной основе приближает депутатов к жителям территориальной общины и усиливает ответственность власти перед людьми. Сказав «а» и назначив местные выборы на 31 октября, парламент должен сказать «б» - изменить систему проведения выборов.

Нам предстоит исправить последствия антиреформы Конституции, поспешно проведенной в 2004 году, которая разбалансировала государственный механизм.

Думаю, по этому вопросу мы обязаны советоваться с народом. Но в первую очередь мы должны выполнить данное нашим избирателям обещание и убрать из Конституции норму об императивном мандате.

Отдельно хочу обратиться к нашим оппонентам. Вы были плохой властью, но ваша работа в роли оппозиции оказалась еще менее эффективной. Любовь к родине и патриотизм – это не дымовые шашки, базарные оскорбления и бездумные блокирования, а напряженная работа, направленная на возрождение государства и повышение благосостояния каждого человека.

В свое время сформированное Партией регионов оппозиционное правительство внесло в парламент целый ряд законопроектов, на основе которых после прихода к власти мы без раскачки приступили к работе.

Сегодня мы готовы к открытому и честному диалогу с вами. Все инициативы направленные на благо страны мы готовы рассмотреть и поддержать. Уважаемые коллеги, уверен, что и в дальнейшем мы не растеряем конструктивную настрой, ставший залогом результативно законодательной работы в парламенте на завершающем этапе шестой сессии. Спасибо за внимание. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський. Будь ласка.

10:22:53

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна партія.

Шановні громадяни, шановні колеги, настав час звернутися до тих, хто вже не може сприймати популізм, хто виріс з тоталітарного світосприйняття, хто ніколи не дасть права іншим думати за себе, хто, не зважаючи ні на що, лишається патріотом України. Нормальні люди все більше втомлюються від цинічного популізму, стереотипів другорядності, імітації роботи, кулуарності та агресивної демагогії.

Ми закликаємо тих, хто не втратив здорового глузду повернутися обличчям один до одного, почути і зрозуміти своїх опонентів, а не слухати лише вождів, не вподібнюватися до павловських собак при вигляді кольорів інших сил. Ми відмовляємося розмовляти гаслами. Саме через них найтолерантніший народ не може спілкуватися між собою, не може зрозуміти, що основні проблеми України однакові, незалежно від регіону. Тільки відхід від бінарного мислення, поділу на чорне і біле дозволить суспільству зрозуміти, що проблеми можна вирішити, якщо постави їх у правильну ієрархію, а не ту, яку нам нав’язують. І серед найгостріших проблем формування мотивації, стимулів і можливостей - гідно заробляти і заможно жити.

Парадокс, але постійна декларативна боротьба з бідністю продукує бідність. Держава ганяється за мінімальною зарплатою, забуваючи про мільйони професіоналів. В країні перестала цінуватися кваліфікована праця. Мізерні подачки влади і вчора, і сьогодні розбещують народ. Не повинно бути так, що бути бідним було економічно вигідно. Метастази ліній і бідності вже вбивають працелюбність українця, несуть розлад в українське суспільство. Будь-яка зрівнялівка має зникнути. Повага до праці має бути повернута. Робота має цінуватись гідно, бо кожному - по заслугах. Адже бідність – категорія не тільки економічна, але й культурна. Коли бідною є більшість – це найкоротший шлях до духовної деградації всього суспільства. Ми зможемо зупинити безлад лише змінивши моральні авторитети і моральні орієнтири суспільства, повернувши повагу до професіоналів, до людей інтелектуальної праці.

Народна Партія завжди підтримувала і буде підтримувати тих, хто працює, хто думає, хто вміє. Професіоналізм має розпочатися із законодавства. Наразі встановлення чіткої ієрархії правових норм і актів. Підприємець має бути убезпечений від диктату підзаконних актів і сваволі контролюючих та дозвільних органів, а діяльність князьків, які тлумачать закон на користь своєї кишені, суворо переслідуватись. Український громадянин може і повинен бути заможним. Ми відкидаємо всі спроби будувати власний імідж на зубожінні народу. Саме тому проголошуємо досить годувати населення обіцянками, грати емоціями, фінансувати неефективні проекти. Кожна дія має бути обґрунтованою, економічною доцільністю, прогнозованими результатами, з далекоглядними цілями.

Проблеми сьогодення важливі, але ми не можемо і не маємо права вирішувати без огляду на майбутнє. Інвестиції й прогрес мають стати ключовим елементом державної політики у всіх сферах. Ми проти колонізації власного народу. Проти того, щоб надприбутки отримувались за рахунок здешевлення робочої сили.

Як ніколи на порядку денному відновлення мотиваційної складової для збільшення індивідуальної продуктивності праці. Краще вчусь, краще працюю, більше заробляю. Ось формула сьогодення.

Ненормальною є ситуація, коли півкраїни мають пільги. Ми проти того, щоб чесність і гідність пов’язувалися виключно з бідністю. Ніяких нових словесних подачок, доки в державі не почнуть виконуватися вже прийнятті закони.

Розуміємо, що наша позиція буде прийнята не всіма. Небажання думати, робити висновки з елементарних речей, шукати винних і зрадників – цей тягар протистояння у суспільстві ще надто важкий. Але ми орієнтуємося на тих, хто, як і ми, не втратили спроможності думати, робити власні висновки, на тих, хто не вважає, що за нього повинні думати інші. Ми не вимагаємо жертв, але розуміємо, що шлях на гору є складнішим, ніж скочування у прірву. Ми лише пропонуємо скинути тягар ліні та безвідповідальності для розвитку України, для завтрашнього дня. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи завершено.

З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах уповноважених представників фракцій, я прошу підготувати відповідні доручення. Щодо пропозицій Сергія Соболєва, завтра ці питання передбачені до розгляду і до розгляду, зокрема до включення до порядку денного. То я думаю, що завтра Верховна Рада України визначиться щодо тих пропозицій, які прозвучали у виступі нашого колеги.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на 6 липня.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру. Доповідає голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Бродський Михайло Юрійович. Співдоповідає голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Грицак Василь Миколайович.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

10:29:21

За-197

Рішення прийнято.

Будь ласка, Михайло Юрійович.

БРОДСЬКИЙ М.Ю.

Доброго дня, шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Нами внесений проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру. На сьогоднішній день існуючий закон дуже несуттєві передбачає санкції. Ми пропонуємо підвищити, запровадити підвищення санкцій за порушення законодавства суб’єктами господарювання та чиновниками, посадовими особами дозвільних органів. Вбачаємо, що все ж таки підвищення не дуже суттєве. Хоча, я думаю, воно позволить запобігти порушенню законодавства суб’єктами господарювання і державними чиновниками.

Також ми встановлюємо, ну, вперше, может быть, серйозну відповідальність чиновників за безпідставне анулювання дозвільного документа у вигляді штрафу від 20 до 50 мінімумів, які сьогодні існують. Це 850 гривень. Законопроект розроблений нами, він схвалений урядом та визнаний Президентом України як такий, що підлягає першочерговому розгляду. Пропоную підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Доповідь завершено. Я прошу співдоповідача – голову підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Грицака Василя Миколайовича. Василь Миколайович, будь ласка.

10:31:27

ГРИЦАК В.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянутий поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру. Номер 6262.

Зазначеним законопроектом пропонується викладення в новій редакції статті 164 та внесення змін до статті 166 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою вдосконалення процедури застосування норм адміністративного права за порушення провадження господарської діяльності та порушення порядку видачі документів дозвільного характеру дозвільними органами. Основне завдання законопроекту – шляхом збільшення переліку адміністративних правопорушень у сферах видачі документів дозвільного характеру та провадження господарської діяльності, які за проектом акту передбачається встановити адміністративну відповідальність, посилити вплив держави на осіб, що вчиняють ці правопорушення, що в свою чергу призведе до зменшення кількості адміністративних правопорушень у зазначених сферах. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не безпідставно вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Окрім цього зазначу, що ініціатором законопроекту в пункті 2 проекту Постанови Верховної Ради про прийняття за основу проекту закону допущена помилка, оскільки Головним комітетом з розгляду цих питань названий Комітет з питань промислової і регулятивної політики та підприємництва. Вищезазначену помилку усунуто Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у робочому порядку. Проаналізувавши законопроект, комітет погоджуючись з висновками Головного науково-експертного управління та підтримуючи клопотання Деркомпідприємництва про його відкликання, щоправда пізніше дане відомство змінило свою позицію і просило залишити без розгляду свій попередній лист …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГРИЦАК В.М. Продовживши роботу по розгляду законопроекту, комітет вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді України повернути проект Закону України на доопрацювання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення запитання. Так, прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Ксенія Ляпіна. Будь ласка, мікрофон.

10:34:12

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, я думаю, що не варто відправляти цей законопроект на доопрацювання, бо Верховна Рада здатна доопрацювати, власне, в комітету цей законопроект. Ми підтримуємо його за основу, однак я хочу звернути увагу на певні недоречності, які присутні в цьому законопроекті.

По-перше, фактично половина цього законопроекту присвячується підвищенню відповідальності суб’єктів господарювання, а зовсім не органів державної влади, і лише друга половина встановлює, я би сказала, дуже м’яку відповідальність, тому що скасування безпідставне дозволу, яке тягне за собою втрату бізнесу в цілому, коштуватиме такому чиновнику лише 360 гривень. Ну, ви розумієте, це буде такий бізнес, за 360 гривень познищують всіх конкурентів. Це абсолютно неприйнятна норма. Відповідальність за безпідставне скасування дозволу має бути дуже і дуже суттєва, тому що тягне за собою втрату бізнесу в цілому.

Тому ми пропонуємо за основу його ухвалити, але до другого читання суттєво доопрацювати і підвищити відповідальність чиновника.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко право на виступ передає Олегу Ляшку, Фракія БЮТ.

10:35:42

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Наша фракція буде підтримувати цей законопроект, який спрямований на посилення відповідальності чиновників за зловживання своїми правами.

Але я хотів би зараз, шановний Володимире Михайловичу, і прошу не виключати мені мікрофон, бо, можливо, я скажу не по темі, але дуже надзвичайне і актуальне питання. Минулого четверга ми в цьому залі майже 400 народних депутатів проголосували за те, щоб провести парламентські слухання на тему „Українці в світі”. І знаєте, які наслідки були нашого голосування оцього всього залу? Галерея „Українці в світі” виселили з Українського дому, після нашого голосування. Сьогодні всі оці портрети, фотографії, автори яких багато хто із визначних майстрів сучасності і минувшини. Сьогодні вони складені у купу і лежать на одному поверсі – оце результати, так відреагувала влада на рішення парламенту про проведення цих слухань.

Шановний Володимире Михайловичу, я прошу вас дати доручення, по-перше, розібратись з цього приводу; по друге, зважаючи на надзвичайну актуальність цього питання і з метою підготовки дол. парламентських слухань організувати цю галерею у стінах парламенту. У нас стіни он не завішені на чотирьох поверхах, давайте ми повісимо, можливо, дехто із присутніх тут депутатів вперше побачить Ярослава Мудрого чи княгиню Ольгу, чи маршала Кожедуба, чи кого-небудь ще з наших визначних сучасників чи предків. Прошу відреагувати на цю надзвичайно скандальну подію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу секретаріати і Апарат Верховної Ради вивчити цю ідею і внести відповідні пропозиції.

Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

10:37:37

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, Кодекс про адміністративні порушення, зміну до якого ми неодноразово і не в одному законодавчому акті тут приймали, як відомо, повинен виховувати у чиновників і в громадян повагу до прав і свобод людини, власності, зміцнення законності і таким чином актуальність цього законопроекту не викликає ніякого сумніву, а враховуючи ще те, про що ми з вами всі знаємо, про той величезний вал скарг громадян не тільки суб`єктів підприємницької діяльності, але просто громадян, які мали нещастя звернутися до державних органів аби отримати якийсь дозвіл. Сьогодні отримати будь-який дозвіл… ну зокрема, наприклад, ті скарги, які останнім часом надходять до мене на спорудження власного житла на власній земельній ділянці – це щось на грані героїзму. Тому безумовно, висловлюючи пропозицію аби прийняти цей законопроект за основу, я думаю, що нам було би доцільно поруч з посиленням відповідальності внести зміни і до тих нормативних документів, які передбачають нині драконівські бюрократично невиносимі обмеження в отриманні будь-якого дозволу. Ви, зокрема, попробуйте, Михайло Юрійович, сьогодні в Бориспільському районі отримати державний акт на землю. Чи в іншому якомусь районі, там де близько до Києва. Це фактично неможливо. Без блату або без якихось інших позазаконних дій.

Ефективність цього законодавчого забезпечення недопущення зловживань з боку суб`єктів господарювання та дозвільних органів щодо впровадження господарської діяльності та видачы документів дозвільного характеру таким чином можливі тільки у випадку комплексного підходу до вирішення цієї надзвичайно болючої проблеми. Тобто вдосконалення потребує не тільки Кодекс про адміністративні правопорушення, але й нормативні документи, які би врешті-решт спростили нині дикувату систему дозволів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

10:39:51

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна партія. Шановні колеги, є певна невідповідність назви цього законопроекту і філософії законопроекту. Назва: „Про правопорушення щодо відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру”. А значна частина законопроектів стосується якраз покарання підприємців, бізнесменів. Безумовно, треба і їх контролювати, але в даному випадку, мені здається, що квінтесенція цього законопроекту, ключовий акцент в цьому законопроекті має бути якраз присвячений покаранню тих, хто не дає можливості розвиватися нормально діловій активності і бізнесу.

Україна займає місце в останній двадцятці з 180 країн щодо свободи економічної діяльності, щодо економічної свободи. І значною мірою тому, що в нас сфера дозвільна набагато більша, ніж сфера явочного порядку ведення бізнесу, ведення комерційної діяльності.

Тому сама ідея цього законопроекту, безумовно, є правильною. Вона має звужувати можливості не видавати дозволу. Вона звужує можливості корупційних діянь. І от ці моменти в законопроекті треба підсилити при підготовці до другого читання. А взагалі напрямок правильний, я думаю, що за основу варто проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Висновок комітету: „Повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання”. Висновок Головного науково-експертного управління: „Законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання”.

Разом з тим, відповідно до Регламенту я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6262) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру.

10:42:16

За-339

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо вдосконалення механізму діяльності). Реєстраційний номер 6216. Доповідач – перший заступник голови Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович, і одночасно він є і співдоповідачем від комітету.

Шановні колеги, вношу на голосування пропозицію щодо розгляду питання за скороченою процедурою.

10:43:04

За-217

Рішення прийнято.

Юрію Миколайовичу, у вас чотири хвилини.

10:43:11

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, хотел бы вам напомнить в отношение того, что с апреля 2009 года вступил в силу Закон про акціонерні товариства, который мы с вами приняли, и пока он действует частично. А в течение двух лет он должен войти полностью в силу и с апреля 2011 года он будет иметь в полном объеме силу для всех акционерных обществе.

Почему мы сделали такой переходный период? Для того, чтобы было время для эмитентов, для акционеров ознакомиться с законом, поработать по нему и постепенно перейти на него.

В ходе этого перехода где-то примерно с 14 тысяч акционерных обществ, которые зарегистрированы в нашей стране, 2 тысячи уже перешли на новый закон, остальные пока нет. И вот в ходе этой работы по переходу акционерных обществ на новый закон, возникли вопросы, с которыми обратились сами эмитенты, обратились акционеры в Госкомиссию по ценным бумагам, в Кабинет Министров Украины, ко мне к народному депутату, в Верховную Раду. И эти вопросы необходимо решить для того, чтобы устранить те препятствия, те проблемы, которые существуют при переходе на новый закон. Отдельные вопросы, они просто являются техническими, уточняют лучше формулировки, которые есть в законе. Отдельные вопросы, которые были подняты и акционерами и эмитентами, они касаются как раз неоднозначного понимания трактовки той или иной нормы. Например, в отношении бесплатного перехода на новый закон, и это потребовало дополнительного разъяснения Госкомиссии по ценным бумагам. Но для того, чтобы не было ни у какого чиновника желания дополнительно с акционеров или с эмитентов получить денег, необходимо внести такую норму в закон, уточняющее данное требование.

Или, например, другое требование, которое есть в существующем законе. И Госкомиссия по ценным бумагам, и Кабинет Министров Украины, и я, как человек, который дорабатывал данный закон, мы придерживались мнения защитить акционеров от недобросовестных действий, каким образом? Если идет уведомление о проведении собрания акционеров с повесткой дня, с проектами решения и так далее, то в законе написано сейчас, что эти уведомления должны посылаться письменно обязательно с описью вложения и с уведомлением о вручении. Но когда на практике акционерные общества пошли рассылать такие уведомления, то обнаружилось, что почта за один день, одно отделение связи может таких уведомлений может направить 200-300, но не больше. А если там таких акционеров, скажем 40 тысяч участников членов, то это становится уже проблемой, поэтому эту норму нужно изменить, в письменном виде, да, нужно отравить уведомление акционеру, но опись вложения и уведомление о вручении, мы считаем, что это не обязательно.

Или, например вопрос в отношении участия в наблюдательных советах физлиц или юрлиц. Все понимают, что в наблюдательном совете присутствуют конкретные люди, которые голосуют конкретными голосами, но если акционер юрлицо, у него возникает проблема, он даст своего представителя в наблюдательный совет, его проголосовали, этого человека, его назначили членом совета, а потом его уволили, например, с предприятия и нужно ждать два-три месяца, пока ты не заменишь своего представителя. Это очень сложно и это проблемы создает для самого акционера. Поэтому было принято решение сделать поправку, по которой разрешить быть членами Набсовета не только физлицам, но и юрлицам также. Вот все эти вопросы, они…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Все эти вопросы, они и урегулируются данным законопроектом. И комитет рассмотрел его, и предлагает нам поддержать его в первом чтении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення. Прошу прізвища народних депутатів. Станіслав Аржевітін мікрофон.

10:47:45

АРЖЕВІТІН С.М.

Законопроект дійсно спрощує систему акціонерних проблем, але до другого читання треба серйозно подумати, в тому числі, автору про те, що все ж таки зробити спробу захистити міноритарних акціонерів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще наполягає на висловленні своєї позиції? Не бачу.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про акціонерні товариства” (щодо вдосконалення механізму діяльності) (реєстраційний номер 6216). Головне науково-експертне управління підтримує таку пропозицію. Іде голосування.

10:48:40

За-260

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Постанови про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про присвоєння найменування "Україна" ракетному крейсеру. Доповідач - Міністр оборони Єжель Михайло Броніславович, співдоповідач голова Комітету з питань Національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович.

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

10:49:17

За-210

Рішення прийнято.

Будь ласка, Михайло Броніславович.

ЄЖЕЛЬ М.Б.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні обранці, підготовка та подання на розгляд Верховної Ради України проекту Постанови обумовлена необхідністю створення умов для забезпечення опрацювання варіантів подальшого використання недобудованого ракетного крейсеру, зокрема можливостей його подальшої реалізації. Найменування ракетному крейсеру „Україна” було присвоєно Постановою Верховної Ради України 17 грудня 1993 року „Про присвоєння найменування ракетному крейсеру заводський… проект 1164, заводський номер 2011.

Враховуючи, що добудова та приймання ракетного крейсеру до складу Військово-Морських сил не передбачається, вважається за доцільне визначити вищезазначену постанову такою, що втратила чинність.

Проект постанови Верховної Ради про визнання такої угоди, що втратила чинність, розглянуто на Кабінеті Міністрів і на засіданні Комітету з питань національної безпеки та оборони, також Комітетом з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Пропонується схвалити проект постанови Верховної Ради про визнання такої, що втратила чинність, Постанова Верховної Ради України „Про присвоєння найменування „Україна” ракетному крейсеру (проект 1164, заводський номер 2011)”. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка, Михайло Броніславович.

Гриценко Анатолій Степанович, голова Комітету з питань національної безпеки й оборони.

10:51:00

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Психологічно непросте рішення, але наш комітет одноголосно пропонує підтримати його – прийняти цю постанову одразу в цілому. Мабуть, це єдиний вихід зараз, хоча для історії в стенограмі варто зазначити, що, і 10, і 15 і 20 років тому було зрозуміло тодішнім військовим керівникам, флотоводцям, що крейсера такого класу в складі Військово-Морських сил України не буде ніколи, надто обтяжливий і для тих завдань, які треба вирішувати, він не потрібен. Але не вистачало волі, голосу сказати це одразу правду, за той час ми витратили понад 100 мільйонів гривень на утримання і плюс психологічні втрати.

Тим не менше, я пропоную від імені комітету підтримати цей законопроект і будемо сподіватися, що Міністерство оборони зможе вирішити питання щодо реалізації якійсь іншій державі, хоча поки що цього не вдавалося. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Є потреба обговорювати чи поставимо…

Є? Так запишіться, будь ласка.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів. Потім Руслан Князевич.

10:52:19

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Передаю слово Болдирєву Юрію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Болдирєв, будь ласка.

10:52:29

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Дело в том, что нам нельзя сделать ошибку в голосовании по этому вопросу, потому что мы однажды уже взяли на себя неподъемные обязательства, а потом долго жалели.

И может быть нам примером должен быть наш первый Президент господин Кравчук, который отдал ядерное оружие и второй Президент, Кучма, который порезал стратегические бомбардировщики. И нам нужно действовать в том же ключе?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Руслан Князевич передає право на виступ В’ячеславу Кириленку.

10:53:18

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія „За Україну!”.

Шановні колеги, шановні виборці! Я не розумію, а чому Російський Військово-Морський флот, якщо Україна продасть їм цей крейсер, не може мати в своєму складі крейсер під гордою назвою „Україна”? Ми ж ніби там партнери, ми ж ніби то угоди підписуємо, а назва „Україна” для такого великого могутнього корабля, для Військово-Морського флоту Росії не підходить і парламент повинен цілу постанову з цього приводу ухвалювати. Це перше.

Друге. Я хочу, щоб це питання стало нагодою для того, щоб обговорити взагалі проблеми Військово-Морських сил України. Те, що російський флот лишається на нашій території щонайменше до 2042 року, не говорить про те, що ми не повинні розвивати військово-морські сили України.

А ситуація не найкраща: бюджет по військово-морським силам не витримує жодної критики і його треба збільшувати, причому максимально збільшувати, і це наше питання і вимога до Міністерства оборони, і міністра оборони.

Соціальний захист наших українських моряків потребує істотного покращення і це знає будь хто, хто хоча би один раз розмовляв з мічманами, адміралами, старшинами Військово-Морських Сил України і це прекрасно знає, і міністр оборони. І ми тут готові підставляти плече, бо Військово-Морські сили України є і повинні надалі бути форпостом української держави на наших південних рубежах, а для цього повинні й гроші бути. І робити вигляд, що це потрібно забути, нікому ми не дозволимо. Так само, як і менші питання. Там є телерадіокомпанія „Бриз”, яка висвітлює український бік нашої справи і діяльності військово-морських сил України.

Група „За Україну!” буде пильно стежити, щоб раптом ні в кого не виникло бажання у владі новій цю телерадіокомпанію „Бриз”, яка мовить на весь Крим українською мовою і захищає наші інтереси, закрити. Тому що це принципове питання не тільки для всіх українців, але, власне, і для самого Міністерства оборони. Всі ці питання треба обговорити. Можливо, Володимир Михайлович, на парламентських слуханням, які присвятити флоту, наприклад, у вересні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КИРИЛЕНКО В.А. Обговорити ці питання на спеціальних парламентських слуханнях, які будуть присвячені Військово-Морським силам України, можливо, у вересні-жовтні цього року, і відповідний проект постанови група „За Україну!” внесе, і ми просимо сприяння у цьому питанні від всіх депутатів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський. Будь ласка, мікрофон.

10:55:47

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна партія.

Я думаю, шановні колеги, що настанови давати нинішньому Міністру оборони щодо Військово-Морського флоту і всіх питань, пов’язаних з цим, якось недоречно, оскільки він є тут професіонал. Тим більше, людям, які, очевидно, перший запис в трудовій книжці мають «народний депутат України». Я думаю, що міністр розбирається в питаннях Військово-Морського флоту.

Я тут бачу іншу проблему, правий був голова комітету, що сказав, Анатолій Гриценко сказав, що тут психологічний тягар. Я бачу інший психологічний тягар, ніж те, що він сказав. А мова йде про те, що, очевидно, дійсно цей ракетний крейсер всі хочуть продати. І не хочуть його продати з назвою «Україна», бо тоді буде продана Україна. Я думаю, що в нинішній ситуації це є питання дійсно психологічного характеру, і тут ми маємо підтримати військове відомство, а не давати йому настанови абсолютно, не розбираючись в тому, що таке є ВМФ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, фракція «Блок Юлії Тимошенко».

10:56:58

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники, шановні народні депутати, я думаю, що це дуже символічне питання, що ракетний крейсер, який носить горду назву „Україна” під приводом чи продати, чи, там, списати в утіль, чи порізати на металолом намагаються відмінити рішення Верховної Ради. Як до цього вже продали інтереси держави України в стокгольмських судах на користь приватної структури „РосУкрЕнерго”, як до того здали національні інтереси в цьому залі по харківським угодам і по іншим.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” в цій ганьбі участі брати не буде і підтримувати цю постанову не будемо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти позитивне рішення щодо проекту постанови. Інших пропозицій немає. Зауваження мали лише у виступах народних депутатів України.

З урахуванням цього я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про визнання такої, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України „Про присвоєння найменування „Україна” ракетному крейсеру (проект 1164 заводський номер 2011)” (реєстраційний номер документу 6357). Прошу голосувати.

10:58:42

За-247

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Постанови про зняття з розгляду деяких законопроектів з питань оподаткування. (Реєстраційний номер 6548).

Від комітету хто буде доповідати? (Так що будемо робити? Ставити на голосування?)

Шановні колеги, комітет пропонує зняти з розгляду ряд законопроектів з огляду на те, що вони втратили актуальність або унормовані в інших законопроектах, які ми приймали з питань податкової та митної політики. Немає заперечення? Я поставлю на голосування це питання.

Станіслав Аржевітін, будь ласка. Мікрофон.

10:59:38

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, у мене є пропозиція. На минулому тижні ми розглядали законопроект, вірніше зняли з розгляду законопроект 4601. Мова іде про додаткове оподаткування громадян України по процентам, які вони отримують на свої депозити. На минулому тижні ми цей законопроект зняли з розгляду, йому більше року. Тому я вношу пропозицію, щоб ми теж його включили до переліку цього закону, тому що… до переліку цих законопроектів, які ми знімаємо такі, як актуальні, тому що ми з вами принципово визначилися, що говорити про оподаткування вкладів населення на депозитах сьогодні є недоцільним.

Тому я вношу пропозицію, щоб законопроект 4601 про додаткові збори з доходів фізичних осіб по вкладам депозитів теж включили до переліку цих законопроектів. Нагадую, на минулому тижні ми його зняли з розгляду. Наш комітет підтримує пропозицію, що він є вже неактуальним. Прошу внести мою пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є така пропозиція до нашого колеги, оформити відповідне подання і проект постанови від комітету, тоді ми його розглянемо. З голосу ми не маємо права цього робити.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України як постанови про зняття з розгляду деяких законопроектів з питань оподаткування (реєстраційний номер 6548).

11:01:27

За-357

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Постанови про відзначення на державному рівні 100-річчя українського лікарського товариства. Доповідач – народний депутат України Володимир Карпук. Хворіє, да? Співдоповідач – голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський.

Я пропоную, шановні колеги, це питання розглянути за скороченою процедурою. Немає заперечень? Немає. Прошу голосувати.

11:02:07

За-240

Рішення прийнято.

Будь ласка, Володимир Олександрович.

11:02:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Шановні наші виборці! Комітет з питань культури і духовності пропонує на ваш розсуд проект Постанови про відзначення 100-ліття з дня заснування Українського лікарського товариства. Я вам просто нагадаю і це дуже важливо для голосування, що це авторами цього законопроекту є народний депутат України Карпук, є представник Партії регіонів – Голова Комітету з охорони здоров’я пані Тетяна Бахтєєва, Лілія Григорович – НУНС і Сергій Шевчук – "Блок Юлії Тимошенко", якщо не помиляюсь. Тобто представники різних політичних сегментів зійшлися на тому, що потрібно відзначити століття заснування цього товариства.

Просто нагадаю кілька слів, біографію, так би мовити, цього товариства в дуже короткому, стислому варіанті. Що в 2010 році було засновано Лікарське товариство в Галичині. Але це було не тільки галицьке, воно охоплювало і Закарпаття. Воно охоплювало і Чернівецьку область, і Тернопільську область, і Волинь. І воно існувало тривалий, тривалий час. Виконало свою дуже позитивну функцію, що воно консолідувало лікарів України. І 12 жовтня 917-го року у Києві було проведено перший Всеукраїнський лікарський з’їзд. Тобто воно було виведене із локальної, регіональної території Галичини. Воно було введено у всеукраїнський контекст.

Я хочу вам нагадати, що в 39-му році Лікарське товариство було ліквідовано сталінським режимом. Але у 89-му році воно бурхливо було відновлено.

Сьогодні воно є членом всіх світових лікарських товариств. Це товариство виконало дуже позитивну функцію щодо Чорнобиля, поставляючи із-за кордону гуманітарну допомогу. Через те такий, таку постанову потрібно прийняти і відзначити. Це дуже важлива гуманітарна акція. І я хочу нагадати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Хочу нагадати про те, що наприкінці 2009 року Віктор Ющенко, вже екс-президент, видав свій указ щодо цього. Але, я думаю, що буде набагато розумніше прийняти нам постанову.

Володимире Михайловичу, єдине, що хочу попросити, тут є позиція, і вона є і в інших постановах, Національний банк, до мене звертався і голова, і виконавчий директор Національного банку з великим проханням, у них немає можливості щоразу штампувати оці їхні медалі. Через те я теж думаю, що не потрібно з будь-якої нагоди виготовляти, через те цей пункт можна зняти, все решта залишити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є потреба обговорювати чи будемо приймати рішення. Немає, да? Будь ласка, тоді запишіться, запишіться, будь ласка. Петро Симоненко, В’ячеслав Кириленко. Лілії Григорович, да? Добре.

11:05:32

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, коли ми говоримо про те, щоб відзначити на державному рівні ту чи іншу дату, то у першу чергу ми думаємо про те, що справді внесок у розвиток українського суспільства, української держави, в допомогу людям, він вагомий і ми можемо сказати, а що ж було зроблено. Я ось уважно почитав цей документ і зрозумів, що ту ні про що говорити, щоб відзначати на державному рівні взагалі, ось цей захід робити. Це, по-перше.

По-друге, коли ми говоримо про те, що і як відбувалося, то це створена організація була в Австро-Угорській імперії, і таким чином на той час важко сказати, яке взагалі завдання виконувала ця організація.

Потім я хотів би звернутися до вас, шановні колеги, я тут прізвища називати не буду, але це кумівський проект, який якраз між собою і домовились деякі, в тому числі і народні депутати, з своїми кумами, щоб ось так відзначити, так зване, століття. Ніякого там немає століття, ніякої роботи там не проводилось, і взагалі у нас багато інших якраз громадських організацій, які займаються допомогою, у тому числі і в цій дуже чутливій галузі медичній, які справді зробили дуже багато, які сприяли тому, що вихована велика плеяда наших і лікарів, вчених, про кого ми можемо з гордістю говорити. А все це пов’язано було з націоналістичним шабашем, і сьогодні куми і свати вже сучасні із помаранчевої команди намагаються таким чином використати державні гроші. А якщо би вони хотіли це зробити, то треба було робити тоді, коли вони внесли цей проект, це в липні 2009 року. А вони хочуть сьогодні перекласти на нас відповідальність за те, що вони в черговий раз будуть розбазарювати державні гроші і використовувати їх не за призначенням. Тому я прошу не підтримувати цей проект і взагалі відхилити оці кумівські проекти, які вносить помаранчева команда.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович. Мікрофон, будь ласка.

11:07:33

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, депутатська група „За Україну!”. Шановні народні депутати, шановні колеги! Ви знаєте, у співавторах проекту постанови депутати, члени Комітету з питань охорони здоров’я, які представляють усі фракції: Партію регіонів і БЮТ, і „Нашу Україну”, і з огляду на те, це колективний проект, який підписали депутати оцих фракцій, але так як послухаєш оте, що щойно городили, то так виявляється, що і держави України такої немає, і охорона здоров’я у нас почалася від Семашко, вообще-то ничего у нас нет и не было, с 17 года все началось, да?

Шановні друзі, у далекому уже 95-му році я була в Швейцарії і бачу святкують вони свято Ескалади. Виявляється був ювілей, коли останній раз Савойська династія нападала на швейцарську фортецю. І нападників відбили тим, що старенька бабуся, почувши, що по стіні фортеці хтось повзе, побачила нападників. І де ті сили взялися, вивернула казан гарячого супу на голови нападників, і відбили напад. Так швейцарці дотепер вивчають рецепт того супу. Вони дотепер вивчають нюанси, як це все відбулося. А ми, молодій українській державі 20 років, а лікарському товариству, яке діяло на теренах України, 100. Невже не варті ті люди, які лікували, лікували наших колись співвітчизників в минулому, які вели наукову роботу, які в дуже тяжких умовах працювали, єдиного, щоб ми пошанували і сказали, так, Україні 20, а лікарському товариству 100, і тому є ми, були і будемо. Мені видається, що відкидати такі проекти постанов – це дикунство.

Більше того, мені видається дикунством, коли після проекту Постанови про підтримку українців у світі як проекту починають знімати картини. Мабуть ми всі опинимося у Верховній Раді і будемо на її стінах вивішувати наші…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає більше там бажаючих виступити? То я прошу вашої уваги. Я пропоную поставити на голосування цей проект для прийняття його в цілому з урахуванням таких правок з огляду на те, що цей документ тривалий час не розглядався з 10.07.2009 року, тобто рік.

Я зачитаю постановляючи частину, прошу уважно послухати.

Перше. У вересні-жовтні 2010 року… Верховна Рада України постановляє:

Перше. У вересні-жовтні 2010 року урочисто відзначити на державному рівні сторіччя українського лікарського товариства.

Друге. Рекомендувати Кабінету Міністрів України, місцевим державним адміністраціям, органам державного самоврядування у місячний термін з дня прийняття цієї постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів для відзначення на державному рівні 100-річчя українського лікарського товариства.

Розробити та затвердити план заходів з підготовки та проведення відзначення на державному рівні 100-річчя українського лікарського товариства.

Передбачити виділення коштів на фінансування заходів з підготовки та проведення відзначення на державному рівні 100-річчя українського лікарського товариства.

Забезпечити випуск, введення в установленому порядку в обіг поштової марки та поштового блока, спецпогашення художнього конверту, присвячених 100-річчю українського лікарського товариства.

Третє. Рекомендувати Національному банку України вивчити можливість введення в обіг ювілейної монети і медалі з нагоди 100-річчя українського лікарського товариства.

Четвертий пункт. Рекомендувати Державному комітету з телебачення і радіомовлення забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів з відзначення на державному рівні 100-річчя українського лікарського товариства, організувати тематичні теле- та радіопередачі, присвячені цій даті.

Контроль… П`яте. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров`я.

З урахуванням… Я ж написав так не „випустити”, а „вивчити можливість”. Так що вивчіть можливість… і скаже: можливості немає. Так толерантно написано все.

Шановні колеги, якщо немає заперечень, то з урахуванням оцих уточнень, які я щойно виголосив, в оновленій редакції ставлю на голосування проект Постанови (реєстраційний номер 4816) про відзначення на державному рівні 100-річчя українського лікарського товариства для прийняття як постанови.

11:12:39

За-175

Рішення не прийнято. Будемо вважати…

Будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 103, „Наша Україна – Народна самооборона” – 53, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 18, „Позафракційні” – 1. Проект постанови відхилено.

Шановні колеги, оголошую до розгляду у другому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 4552). Прошу голосувати. Ой… Шановні колеги, перепрошую. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Бондар Олександр Миколайович.

11:13:27

БОНДАР О.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься в другому читанні законопроект, поданий урядом, Кабінетом Міністрів. Я нагадаю коротко суть цього законопроекту.

Цей законопроект вводить обмеження на передачу в оренду, ліквідацію, перетворення, приєднання і поділення об’єктів, які заборонені до приватизації, тобто знаходяться в забороненому переліку, затвердженому законом України , або в 5 статті Закону „Про приватизацію державного майна”, що передбачає їх заборону на приватизацію.

Аналогічна норма вже існує для підакцизної продукції, яка заборонена до оренди. І є норма по „Нафтогазу України”, по комплексу, про заборону на ліквідацію, поділення, перетворення і приєднання. Така ж норма поширюється на всі об’єкти, заборонені до приватизації.

В Комітет з питань економічної політики було подано 15 поправок від народних депутатів України. Всі ці поправки підтримані, включені в порівняльну таблицю і враховані повністю або по суті.

У законопроекті підготовлені до другого читання, а також враховані і зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Це я зробив особисто як народний депутат, подавши відповідні поправки в цей законопроект. Вони стосуються техніко-юридичного виправлення деяких моментів і такого принципового питання, на яке звернули увагу депутати при першому читанні і також спеціалісти Головного науково-експертного управління. Вони стосується теми зворотності дій цього законопроекту.

Моя поправка в Прикінцевих положення передбачає наступне формулювання. „Встановити, що укладені до набрання чинності цим законом договори оренди об’єктів, визначених частиною першою цього закону діють до закінчення терміну дії договорів і не підлягають подовженню та переукладанню на новий термін. Це унеможливлює розірвання договорів оренди, які існують на теперішній час, але не дає можливості на їх подовження автоматичне. Якщо є бажання органів влади подовжити договори оренди на відповідні об’єкти, Кабінет Міністрів повинен звернутися у Верховну Раду про вилучення цих об’єктів із заборонного переліку і тільки потім вже передавати оренду.

Я думаю, що цей законопроект знайде підтримку у всіх фракцій, тому що всі абсолютно поправки були враховані. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі поправки до цього законопроекту враховані. Комітет пропонує прийняти у другому читанні і в цілому як закон. Головне юридичне управління висловило ряд зауважень до законопроекту.

З урахуванням цього я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закону проект Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 4552).

11:16:52

За-346

Закон прийнято. Дякую.

Мікрофон, Юрій Кармазін.

11:16:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я попросив слово з мотивів голосування тому, що уряд вніс правильні пропозиції і ми з вами також їх поправили, де, зокрема і записали таку норму, яку я хочу, щоб уряд вже зараз говорив своїм міністерствам, що всі підприємства, які включені до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, не підлягають злиттю, приєднанню, поділу, перетворенню, виділу або ліквідації.

Я маю на увазі те, що вже зараз в цьому місяці, очевидно знаючи, що цей закон приймається, під видом реорганізації, знищується паном міністром Бойком Інститут з енергозбереження. Вдумайтесь, собі, будь ласка, де база лежить 20 тисяч об’єктів, 20 тисяч населених пунктів і всього іншого, хто розробляв програму національну. Цей інститут перетворюється, знищується, віддається в такий карманий, щоб потім можна з ним робити все, що було завгодно. Я звертаю увагу Миколи Яновича Азарова…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо уточнення деяких положень відносно підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення в сфері торгівлі і надання послуг) (реєстраційний номер 2503). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності Віктор Вікторович Шемчук. Будь ласка.

11:18:40

ШЕМЧУК В.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вносить на ваш розгляд підготовлений до другого читання проект Закону про внесення змін до статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо уточнення деяких положень відносно підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення в сфері торгівлі і надання послуг).

Зазначеним законопроектом передбачається внести зміни до статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою визначення повноваження адміністративних комісій при виконавчих органах міських, сілких, селищних рад по розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені частиною другої статті 156 кодексу. Чинним Кодексом про адмінправопорушення повноваження по розгляду таких адмінсправ надано лише адміністративним комісіям при виконавчих органах районних рад, в той час як комісії при виконавчих органах сільських, міських, селищних рад позбавлені таких повноважень. До того ж частина друга редакції статті 218 надає адміністративним комісіям при виконавчих органах райрад розглядати всі справи про адмінправопорушення, передбачені статтею 156. В той час, як частина перша, третя і четверта цієї статті передбачає таке покарання як конфіскацію майна, що може застосовуватися тільки за рішенням суду. Вносячи такі зміни, ми усунемо певні неузгодженості.

До проекту закону надійшло шість пропозицій, з яких чотири враховано повністю, а дві редакційно. Зокрема пропонується змінити назву законопроекту, це обумовлено тим, що передбачається внести зміни не лише до статті 218, а й до статті 255.

Що стосується пропозиції три і п’ять народного депутата України Кармазина Юрія Анатолійовича, якими пропонується доповнити частину першу і другу статті 218 словами „крім випадків, коли протоколи про правопорушення складаються посадовими особами органів у сфері захисту прав споживачів”. Та слід зазначити, що вони є слушними, однак пропозиції народних депутатів Бевза та Чуднова, з точки зору юридичної техніки, є більш прийнятними. Тому пропозиції Юрія Анатолійовича враховані редакційно.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України завізувало порівняльну таблицю до законопроекту без зауважень. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не має зауважень до питання, яке розглядається?

Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до статті 218 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” (щодо уточнення деяких положень відносно підвідомчості, розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері торгівлі і надання послуг)(реєстраційний номер 2503).

Нагадую, що Головне юридичне управління не має зауважень до цього законопроекту. Прошу голосувати.

11:21:44

За-327

Закон прийнято.

Оголошую до розгляду проект Постанови про Заяву Верховної Ради України "Без'ядерному статусу України - реальні гарантії" (реєстраційний номер 5296), доповідач – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас В’ячеславович Чорновіл.

11:22:05

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Вашій увазі пропонується підготований до другого читання проект Постанови про заяву, внесений нашим колегою Сергієм Рафаїловичем Гриневецьким. Комітет дуже детально опрацював даний проект. Я нагадаю, він був прийнятий у першому читанні в кількості голосів біля 400, ми детально проаналізували, кожне, абсолютно кожне розуміючи, що це є міжнародно-правовий документ, це є звернення, яке так чи інакше буде відображати офіційну позицію української держави. І тому працювали тісно як з автором, так із Міністерством закордонних справ, вивірювали абсолютно кожну фразу, кожну тезу, кожний можливий наслідок від того, як буде розумітися текст цієї постанови.

Основна суть зводиться до того, що тепер ми бачимо, що не виконують достатніх функцій Будапештський меморандум, зв’язку з наданням гарантій безпеки Україні в той час, коли вона відмовилась від ядерної зброї. Ми бачимо, що немає достатнього юридичного механізму саме надання таких гарантій вони були декларативними. І хоча користь від Будапештського меморандуму була безумовно, автор абсолютно справедливо прийняв рішення, що нам треба звертатися до міжнародних організацій з цього приводу, щоб був створений відповідний юридичний механізм, міжнародно-правовий механізм. Ми разом з ним, вивіривши кожну тезу, виробили документ, який дає можливість Міністерству закордонних справ ініціювати, посилаючись на волю парламенту, дійсно вироблення даної позиції на міжнародному рівні.

У підготовці до другого читання було внесено ряд поправок, всі вони враховані, одна, яка числиться відхиленою, це, вибачте, просто технічна помилка. Йде мова про враховану частково поправку нашого колеги Добряка, що саме до конкретизації назви документу. І застережень з боку будь-яких інших структур, будь-яких інших комітетів немає. І Комітет у закордонних справах, і Міністерство закордонних справ одностайно просять вас підтримати в другому читанні цей законопроект, щоб дати можливість нашому МЗС активно відстоювати позицію України з цього приводу, вимагати від держав „ядерного клубу”, гарантій як для України, так і для інших без’ядерних держав з боку держав, які офіційно володіють ядерною зброєю.

На наш погляд, це є абсолютно логічна позиція і я думаю, що підтримка Верховної Ради в даному випадку може бути одностайною. Це докаже черговий раз, що ми тут об’єднуємо зусилля і нашого парламенту, і Президента України, який висловлювався з цього приводу позитивно і настоював на такому варіанті, і Кабінету Міністрів, і зокрема, Міністерства закордонних справ.

Дякую за увагу, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

ЧОРНОВІЛ Т.В. Володимире Михайловичу, буквально одне прохання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

ЧОРНОВІЛ Т.В. Кілька разів вже була розмова про ратифікації, які дійсно „горять”, 4 з них, 3, по-моєму, внесені Президентом, настоювались як невідкладні, комітетом пропрацьовано, Юридичним управлінням пропрацьовано, прохання, щоб їх десь може прискорити, вони стоять сьогодні після Бюджетного кодексу, а це означає, що ніколи, це означає 2 година ночі. Давайте їх може десь перед Бюджетним кодексом проведемо, це, ну 10 хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо нам не завадять непереборні обставини, то я думаю, що ми до 14 години розглянемо питання ратифікацій.

Шановні колеги, немає зауважень до цього законопроекту? Немає. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Постанови про Заяву Верховної Ради України „Без’ядерному статусу України – реальні гарантії”. Реєстраційний номер 5296. Прошу голосувати.

11:26:11

За-345

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну таємницю". Реєстраційний номер 3664. Доповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оброни Анатолій Степанович Гриценко. Прошу вас.

11:26:33

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, над цим законом наш комітет, за дорученням Верховної Ради, яке було протокольно прийнято, працював майже рік у взаємодії із Службою безпеки, ще й із попереднім, і з нинішнім керівництвом і вийшли на той законопроект, який, на наше переконання, можна прийняти в цілому.

Більшість поправок враховані, і я просив би колег, які брали участь в обговоренні на всіх робочих етапах, подякувавши їм за роботу, не наполягати на тих правках, які вони внесли. Наш комітет проголосував за таке рішення одноголосно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень щодо пропозиції голови комітету? Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка.

11:27:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я хотів би звернути увагу на поправку номер 3. Тут я пропоную частину третю статті 8 закону викласти в такій редакції: «забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим будуть звужуватися зміст і обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина, завдаватиметься шкода здоров’ю та безпеці населення, які не належать до категорії, зазначених у частині першій цієї статті, і їхнє розголошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки України. Особи, винні у порушенні вимог цієї статті, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно закону”.

Я хочу вам сказати, що той випадок, який був в Радянському Союзі, коли хотіли, то затаємнювали кримінальні справи, повторився зараз, один до одного, по справі Макаренка. І якраз це випадок, коли звужується конституційні права і свободи громадянина. Крім того, зараз ви бачите, що, завдяки цьому, він не може...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую. Шановні колеги, моє ставлення до арешту Макаренка за справу „РосУкрЕнерго” ви знаєте. Але я хотів би, щоб ми зараз ці речі не поєднували. Правильно абсолютно по суті пропонується, але воно вже є в законі. Стаття 8 визначає, що може бути предметом таємниці, і що не може бути. Так само як стаття 39 передбачає відповідну відповідальність за це. Я, якщо треба проголосувати цю правку, але наш комітет пропонує її відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, для того, щоб нам витримати вимоги Регламенту, я ставлю на голосування поправку номер 3 Юрія Кармазіна.

11:29:20

За-105

Поправка не підтримується.

Юрію Анатолійовичу, ви наполягаєте на своїх поправках ще? 24 тут поправка ваша не врахована. Мікрофон Юрія Кармазіна.

11:29:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, пане Голово. Юрій Кармазін.

Я хотів би зараз звернути вашу увагу, дуже прикро, що зараз ця поправка не врахована. Я хотів би, щоб ми повернулися до поправки 29, вірніше, дійшли до поправки 29. Я економлю час, Володимире Михайловичу, і на кількох поправках своїх не наполягаю. На двох тільки буду говорити.

Мова іде про те, що частину два я пропоную в Прикінцевих положеннях викласти в такому вигляді. Після того, що коли вступає в силу закон записати: „Голові Верховної Ради України, Президенту, Кабінету Міністрів України протягом двох місяців забезпечити…” – і далі перераховую перевірку законності і доцільності віднесення до таких, що містять інформацію не для друку, для службового користування або таємні всі ці акти з обмежувальними грифами, які не містять конкретних відомостей, які можуть бути віднесенні до державної таємниці.

Ми єдина країна, яка таких речей понаробляла …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.

ГРИЦЕНКО А.С. Шановні колеги, є закон, а є інші речі, які треба робити і робляться поза межами закону. Правильно, треба переглядати на постійній основі те, що є предметом таємниці, ще з радянських часів, і знижувати ці грифи, і це постійно робиться щоквартально, щопіврічно. І коли був міністром оборони сам підписував спільно з СБУ вилучали все те, що давно вже нетаємно. Це не є предметом регулювання цього закону і це має бути вирішено в іншому порядку.

Якщо треба проголосуємо цю поправку. Комітет пропонує її відхилити. Вона не є предметом закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, ви погоджуєтесь з пропозицією. Будь ласка, мікрофон.

11:31:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Дякую. Шановний пане Голово, я не буду по іншим поправкам брати. Справа в тому, що це принципова річ і я хотів би, щоби зрозуміли народні депутати про що іде мова. У нас зараз декілька тисяч актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів незаконно мають грифи, які обмежують доступ до них громадян. Що порушує вимоги і цього закону і іншого.

І я зараз не погоджуюся, абсолютно, з цією точкою зору, що це норма іншого закону. А якого ще закону тоді, якого? Якщо Конституція дозволяє доступ громадян України до любої інформації. Але на Конституцію у нас, знаєте, нас критикують навіть губернатори. Якби десь у цивілізованій державі губернатор Донецької області це зробив, його б, мабуть, на другий день вигнали. Тут критикують Конституцію замість того, щоб присягати їй. У цьому законі треба передбачити і це і обов’язково я вважаю, якщо ні, давайте окремою постановою робити. Але я хочу почути думку комітету, що він думає з приводу того, що все позатаємнено у нас.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.

ГРИЦЕНКО А.С. Я можу викласти думку комітету і свою особисто, вона на вашій стороні. Ми вважаємо, що все те, що є суспільно значимим і те, що не містить загрози національній державній безпеці, має бути відкритим, починаючи з питань екології, від використання державного майна, у тому числі посадовими особами вищого рівня і так далі. І у цьому плані комітет працює. Але ще раз повторюю, якщо ви хочете врегулювати це питання, треба не поправкою до цього закону, який називається про таємницю, але регулює інші сфери, а очевидно проектом іншої постанови або зверненням до Голови Служби безпеки, як я зараз займаюся, знімаючи гриф „таємно” або „для службового користування” там, де він не має бути. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування…

Мікрофон ще Юрію Анатолійовичу. Будь ласка, Кармазін.

11:33:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, я привернув увагу, мова іде тут не тільки про керівника Служби безпеки. Керівник Служби безпеки тут маленький-маленький номер, такий шостий тільки всього-на-всього. Мова іде про керівника держави, я звертаюся, Володимире Михайловичу, до вас, ви, мабуть, усвідомили цю проблематику. Я звертаюся і прошу звернути увагу Прем'єр-міністра і Президента України, я не маю доступу до них, я не можу їм нічого сказати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Юрій Анатолійович, дякую.

Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку 25 Юрія Кармазіна.

ГРИЦЕНКО А.С. Комітет пропонує відхилити.

11:34:06

За-58

ГОЛОВУЮЧИЙ. За – 58. Поправка не підтримується.

Отже, є всі підстави, шановні колеги, поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про державну державну таємницю”. Реєстраційний номер 3664.

11:34:38

За-274

Закон прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (щодо доведення мобілізаційних завдань, реєстраційний номер 5069. Доповідач – Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Степанович Гриценко.

11:35:02

ГРИЦЕНКО А.С.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Цей документ також комітет пропонує прийняти в цілому як закон і за це рішення голосували одноголосно 11 членів комітету, які представляють усі парламентські фракції. Ми довго працювали з Міністерством економіки. Тут присутній заступник міністра Григорій Іванович, який особисто цим займався. Ми врахували всі поправки, крім двох, які відхилені. Я просив би шановного народного депутата Шпенова, який взяв участь у підготовці цього документу, не наполягати на своїх поправках, оскільки вони передбачають важливе, на його і на наш погляд, питання контролю бюджетних і фінансових коштів. Але мобілізаційні завдання – це набагато ширше. І цей термін поглинає власне запропоновану ним поправку. Просив би підтримати в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! По поправках, які не враховані, хтось наполягає на них? Одну хвилиночку. Перед голосуванням буде зауваження. Якщо по поправках немає наполягань. Немає. Юрій Прокопчук, будь ласка, мікрофон.

11:36:18

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Батьківщина”. Шановний доповідачу! Шановні колеги! Ви знаєте, звичайно, цей закон потрібно було б вже давно прийняти і удосконалити. Але що там випало, яка норма. У нас на сьогоднішній день в адміністраціях Президента мобілізацією займаються ті люди, які поняття не мають, що таке не тільки мобілізація, а взагалі військова служба. І на превеликий жаль, навіть в другому читанні ця норма фактично випала із цього закону. І будуть у нас і далі займатись неуки, які тікали від Збройних сил, від інших формувань, мобілізації і розказувать, як це потрібно робить. На превеликий жаль, це не увійшло у цей законопроект.

І я вважаю, що його потрібно, як то кажуть, відправити на третє читання і внести ці норми. Люди, які не проходили службу, не мають права займатися цим. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, голова комітету.

ГРИЦЕНКО А. С. Шановні колеги, я погоджуюся з тим, що єсть питання кадрової політики, є питання відповідності професійних, ділових і інших якостей тим посадам, які люди обіймають, і коли мова йде про адміністрацію – це виконавча вертикаль, вона присутня тут зараз у вигляді коаліції, яка підтримує всі ці рішення, вони повинні це взяти до уваги.

Те, що залежить від Міністерства оборони і Збройних сил, створені відповідні навчальні підрозділи: Одеса і Національна академія оборони України, де запланована відповідна підготовка для цих людей.

Я думаю, що уряд, представник якого тут є, відслідковує ці питання, теж може помітити собі на олівець і питання підготовки тих, хто відповідає за мобзавдання в адміністраціям, спланувати відповідним чином. Але це не предмет цього закону, це виконавча влада і щоденна кропітка робота.

Просив би підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Головне юридичне управління завізувало законопроект з зауваженнями і вважає, що він потребує доопрацювання та внесення на повторне друге читання. Комітет прийняв одноголосно рішення, як доповідав голова комітету, що є всі підстави ставити на голосування пропозицію про прийняття законопроекту у другому читанні і в цілому як закон. Тому вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (щодо доведення мобілізаційних завдань) (реєстраційний номер 5069).

11:39:08

За-312

Закон прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань військової служби, соціального захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (реєстраційний номер 2478). Доповідач – перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Гриневецький. Якщо перший заступник голови комітету сформулює цю пропозицію, ми тоді його будемо переносити розгляд.

11:40:05

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний Володимир Михайлович, комітет просить перенести розгляд цього питання на наступну сесію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам потрібно голосувати чи ми… Шановні колеги, давайте тоді проголосуємо з цього приводу. Юрій Прокопчук, будь ласка. Прошу зараз поставити на голосування про перенесення його.

11:40:23

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина”. Ви знаєте, мені як кадровому офіцеру от дуже дивно, тому що коли йдуть на вибори, обіцяють багато для збройних сил, СБУ, прикордонників, для всіх, зараз свідомо робиться все, щоб всі ці соціальні гарантії знять знову з питання, тільки вміють, що подавати законопроекти, де на 55 років хочуть загнати в рекрути офіцерів і всіх, хто має служить, тільки й знають, що знущатися над Збройними силами, над всіма силовими структурами. І зараз знову абсолютно безпідставно переноситься це питання. Я не знаю, як буде сьогодні дивитися на це все кожен той, хто стоїть на посту, хто сьогодні охороняє громадський порядок, знову до них розвернулись спиною, тому що нема в батьки золотого запасу. Потрібно розглядати цей законопроект і приймати. Сьогодні Збройні сили просто розвалюються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов. Мікрофон, будь ласка.

11:41:24

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Ну вы ж смотрите, перед этим несколько законопроектов, которые выносил голова комитета Анатолий Иванович Гриценко, были проголосованы более чем 300 голосами. Это говорит о том, что было найдено понимание вокруг философии закона, необходимости его принятия в той редакции, за которую проголосовали. Если сегодня нет голосов, зачем нам проваливать нужный закон? Давайте мы еще проведем консультации, проведем согласование и выйдем на позитивное решение и на то содержание закона, на ту версию закона, которая будет проголосована, которая будет введена в действие и которую нужно сегодня для тех отраслей, для которых он вводится. Поэтому это нормальный процесс, когда идут консультации, когда идет согласование, а потом зажигается на табло 350-360 голосов, что свидетельствует о конструктивизме парламента и о том, что есть большинство депутатов, которые принимают позитивное решение во имя Украины. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, мікрофон.

11:42:32

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Сергій Гриневецький, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, цей закон передбачає доволі серйозне фінансування, і для того, щоб дійсно закон проголосувати консолідовано, ми вважаємо, що необхідно його прийняти після прийняття Бюджетного і Податкового кодексів, після того, як буде формула бюджету 2011 року. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про відтермінування розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань військової служби, соціального захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (реєстраційний номер 2478). Прошу голосувати.

11:43:35

За-240

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Мотиви вже були. Зараз, одну хвилиночку. По фракціях.

Партія регіонів – 156, „Блок Юлії Тимошенко” – 21, „Наша Україна – Народна самооборона” – 16, фракція комуністів – 16, „Блок Литвина” – 17, позафракційні – 3. Мікрофон Бондаренка, будь ласка.

11:43:58

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і порядок”.

Шановні, перш за все, радіослухачі і телеглядачі! Щойно проголосовано відтермінування введення дуже важливого закону, який гарантував би соціальні права як військовослужбовців, так і звільнених в запас, так і членів їх сімей.

На жаль, продовжується тенденція фактично знищення тої програми, з якою Партія регіонів виходила на ці вибори, гарантуючи людям по всіх напрямках такі блага, які вони не зможуть забезпечити. Таким чином кинули багатодітні сім’ї, таким чином кинули сьогодні пенсіонерів, кинули інвалідів. Сьогодні всі військовослужбовці, особи, звільнені в запас і члени їх сімей повинні зрозуміти: Партія регіонів не збирається виконувати свою програму, тому що сьогодні, вони кажуть, не вистачає грошей. Чому ви брехали тоді людям, чому ви йшли на вибори з такими програмами – і сьогодні відмовляєтесь від своїх обов’язків і зобов’язань? Ви берете кредит в 15 мільярдів – дайте людям сьогодні можливість отримати ці гроші. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до підпункту "з" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (друге читання( (реєстраційний номер 2582). Водночас голова комітету пропонував відтермінування розгляду цих законопроектів.

Будь ласка, Сергій Анатолійович.

11:45:36

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, 2582 і наступний закон – 4385 є дуже важливими законами. Один присвячений тому, щоб забрати посередників при подачі електронної звітності платниками податків до держави, інший присвячений відродженню стандартної комісійної торгівлі і поліпшенню ситуації в легкій промисловості, в легкому машинобудуванні, я перепрошую. Але у зв’язку з тим, що ці закони обидва були подані ще до прийняття нами в першому читанні Податкового кодексу, виникли деякі диспропорції між тим, що ми прийняли в першому читанні, і тим, що міститься в цих законах.

Тому на прохання комітету, узгоджено з Міністерством фінансів, ми просимо коротко відтермінувати розгляд цих законів. Нам буквально треба пару днів, для того щоб узгодити кінцево з Кабміном, всередині комітету їх текст.

Тому прохання, щоб я другий раз не виходив, 2582 і 4385 відсунути на інші дні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про відкладення розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 2582) про внесення змін до підпункту 3 підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Тим паче, що його положення суперечать вимогам статті 116 Регламенту.

У зв’язку з цим я ставлю на голосування про відкладення розгляду проекту закону, ще раз нагадую, номер реєстраційний 2582. Прошу голосувати.

11:47:38

За-321

Рішення прийнято.

Така ж пропозиція стосується наступного законопроекту. Реєстраційний номер 4385 – про внесення змін до деяких законів України (щодо оподаткування доходів від операцій зворотного викупу уживаних товарів). Ставлю на голосування про відкладення розгляду цього законопроекту.

11:48:12

За-305

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції. Реєстраційний номер 2232. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин Юрій Гнаткевич. Будь ласка, Юрію Васильовичу.

11:48:36

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги! Розглядається Закон у другому читанні про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань міграції, внесений народним депутатом України Григорієм Смітюхом.

На своєму засіданні 12 травня цього року було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його у другому читанні і в цілому як закон. До законопроекту надійшло 20 поправок та пропозицій і знову від невеликої кількості осіб. Це від народних депутатів Мартинюка, Смітюха та вашого покірного слуги.

16 поправок враховано, 4 поправки відхилено, це в основному поправки Мартинюка Адама Івановича і Смітюха: 9, 10, 18, 19. Їх відхилено у зв’язку з порушенням вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради, у відповідності з якою пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання можуть вноситися лише до того тексту, який прийнятий Верховною Радою України за основу.

Шановні колеги! Перш ніж розглядати цей законопроект, я хотів би звернути вашу увагу на такі обставини. Безумовно, законопроект Смітюха є позитивним, він ужорсточує, опринциповує різні вимоги, на різних рівнях щодо проблем міграції, повищує відповідальність за невиконання цілого ряду позицій із інших законодавчих актів. Але цей закон треба було приймати концептуально і системно.

На превеликий жаль, я хочу вам сказати, що минулого четверга ми мали чергову спробу прийняти Закон про державну міграційну політику, концепцію державної міграційної політики, я нагадую, що це вже за 13 років третя була така спроба і зовсім невдала.

Я хочу висловити думку, щоб ми його відправили взагалі не на друге повторне читання, а безпардонно я би сказав, відправили його у вічність, нічого не пояснивши людям, без дискусії, без обговорення. Було два заступники міністра, заступник міністра внутрішніх справ і міністр юстиції, які б мали сказати свою думку, аби пояснити суспільству чому ні.

Я звертаю вашу увагу на причини, на мій погляд, чому відбувається, чому в нашій державі не потрібна міграційна політика? Мені здається, що вона не потрібна не тільки нам, тому що багато ще хто дивиться на нашу державу як на губернію. Навіщо губернії міграційна політика? Вона не вигідна ні Сходу, ні Заходу. Це питання концептуальне, це про створення Державної міграційної служби. Воно проходить у нас, як мої пропозиції, пропозиції комітету, які не є результатами наших видумок, а результатом круглих столів, дискусії, обговорень, парламентських і комітетських слухань.

Я пропоную, шановні колеги, дайте мені півхвилинки, Володимир Михайловичу! Цю проблему можна було минулого четверга і сьогодні розв’язати елементарно просто, виключити із наших варіантів саме згадування слова…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Дякую. Адже державна міграційна служба є, вона існує, це номер 750 Постанова уряду Тимошенко. І нинішній уряд за півроку її не зняв, обговорював, але не зняв цю постанову.

Другий варіант. Замінити літеру „Д” велику на малу, державної міграційної служби, що знімає принципово проблему. Або просто замінити слово „ДМС” (Державна міграційна служба), на „уповноважений державний орган з питань міграційної політики”. Тому я маю таку оперативну інформацію, що і сьогодні за цей закон голосувати не будуть.

Що стосується зауважень Головного юридичного управління, ви знаєте, Володимире Михайловичу, я згадав, коли я був опонентом на захисті дисертації, при дисертації п’ять з плюсом, я шукав все рівно за що там зачепитися. Ось такі мої думки, яка ваша думка, Володимире Михайловичу, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Попеску мікрофон, будь ласка.

11:52:44

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановний Володимире Михайловичу, як було зазначено у виступі доповідача, там дійсно є деякі моменти, які в принципі можна було зняти. Але якщо їх не зняли до даного моменту, є пропозиція: направте на повторне друге читання і тоді всі ці моменти знімемо, і в залі можливо буде проголосувати. А так ми просто пройдемо і витратимо час, і нічого не вирішимо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте домовимося таким чином, я поставлю на голосування першу пропозицію комітету про прийняття проекту як закон. Якщо раптом Верховна Рада України не підтримає, тоді друга пропозиція автоматично буде поставлена на голосування.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції (реєстраційний номер 2232).

11:53:51

За-137

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію, про направлення проекту Закону (реєстраційний номер 2232) на повторне друге читання.

11:54:15

За-322

Рішення прийнято.

Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

11:54:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Ви помітили чи ні, аналізуючи цю таблицю до цього проекту, що зауважень-то не було, тобто поправок не було. Ми зараз відкинули законопроект ніяк, йдучи просто на поводу в деяких представників Міністерства внутрішніх справ України. Я звертаю увагу керівництва уряду України Миколи Яновича Азарова на те, що бездумно загубили концепцію міграційної політики, про яку абсолютно правильно говорив депутат Гнаткевич, бездумно і зараз змінюємо і знищуємо цей закон.

Тому, очевидно, я хотів би, що придивилися до тих, хто провалює, з точки зору чи немає „кришування” мігрантів, потоків мігрантів, бо нам відомо, так, нам відомо – не смійтеся – про те, що такі обставини і мігранти кришуються, при чому в масовому порядку. Очевидно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, будь ласка.

11:55:37

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Дійсно жаль цей законопроект, він вкрай необхідний, на мій погляд, органам, які займаються цими проблемами, опікуються цими проблемами, тому що на самому ділі ця проблема є і її потрібно вирішувати. І, на жаль, сьогодні черговий раз не прийняли цей закон, це означає, що у нас будуть правові вакханалії в цьому плані і продовжуватись.

У мене є пропозиція, Володимире Михайловичу, враховуючи те, що Верховна Рада буде працювати слідуючу неділю, давайте доручимо комітету, щоб вони розглянули ці зауваження, якщо вони є. Хоча під час розгляду законопроекту в другому читанні в комітеті жодного зауваження ні від відомств, ні від комітету не було, його підтримано одноголосно. То давайте доручимо, щоб на слідуючій неділі розглянемо. Якщо ми не вирішимо це питання, то це означає, що ми тільки восени повернемося до тих проблем, які є сьогодні на Україні. Прошу підтримати цю пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли комітет буде готовий до розгляду, будь ласка, давайте цю пропозицію будемо її розглядати. Я зараз…

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Доповідач – секретар Комітету з питань правової політики Володимир Леонідович Толстенко.

Будь ласка, давайте, від комітету хто буде доповідати? Доповідайте.

11:57:27

ТОЛСТЕНКО В.Л.

Шановний головуючий, шановні народні депутати. Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики розглянуто на засіданні 7 квітня цього року і підготовлено до другого читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Реєстраційний номер 4100.

Нагадаю, що метою проекту є приведення законодавчих актів у відповідність із Законом про нотаріат у редакції від 1 жовтня 2008 року. Зокрема законопроектом номер 4100 запропоновані зміни до 6 кодексів України та 8 законів.

Звертаю увагу на те, що порівняльна таблиця ретельно відпрацьована за участю членів комітету, народних депутатів авторів поправок Міністерства юстиції України.

Зазначу, що підготовка цього проекту до розгляду Верховною Радою України у другому читанні було також залучено Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України, яке пропонує прийняти цей проект без зауважень.

Варто наголосити на тому, що спірні положення, якими пропонувалося, якими пропонується запровадити у Кримінально-процесуальному кодексі України новий порядок витребування матеріалів з архіву нотаріуса, а також ті, що стосуються змін до Кримінального кодексу України стосовно втручання в діяльність нотаріуса. За пропозиціями авторів, народних депутатів України Юрія Мірошниченка і Юрія Кармазіна вилучені з тексту проекту.

Враховуючи позицію членів комітету, прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти у другому читанні і в цілому Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, реєстраційний номер 4100.

Щодо порівняльної таблиці. Всього до комітету надійшло 11 поправок народних депутатів України. Серед них: 5 поправок враховано повністю, 1 поправка народного депутата України мірошниченка врахована комітетом частково, 5 поправок за рішенням комітету відхилено, серед них: 4 поправки народного депутат Мірошниченка і 1 поправка народного депутат України Юрія Кармазіна. На засіданні комітету 7 квітня цього року народний депутат України Юрій мірошниченко погодився на відхилення його поправок за номерами 5, 6, 7 і 9. поправка Юрія Кармазіна за номером 8 була розглянута без участі її автора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нема заперечень, щоб поставити на голосування пропозицію комітету?

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер 4100).

Головне юридичне управління зауважень до законопроекту не має.

Прошу голосувати.

12:00:29

За-305

Закон прийнято.

Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин, тобто на півгодини.

Після перерви

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо видачі експлуатаційних дозволів (повторне друге читання) (реєстраційний номер 3227). Доповідає – заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Михайлівна Ляпіна. Будь ласка.

12:31:19

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Шановні колеги, нагадаю, що цей закон спрямований на те, щоб привести два закони, а саме: Закон про рибу і інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них і Закон про безпечність і якість харчових продуктів у відповідність до Закону про засади дозвільної системи в Україні, а, власне, низка інших законів вже приведена у відповідність, наприклад, Закон про молоко та молочні продукти, який уряд планував привести у відповідність. Ми вже привели у відповідність іншим законом. Тому треба поспішати з прийняттям цього закону. Він винесений на повторне друге читання. Власне, частина поправок відхилена, частина врахована. Прошу розглядати по поправках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хто, колеги, чиї поправки не враховані і наполягають. Немає таких? Так, тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому як Закону про внесення змін до деяких законів України щодо видачі експлуатаційних дозволів (реєстраційний номер 3227).

Прошу голосувати.

12:32:53

За-223

Покажіть по фракціях.

Прошу мобілізуватися хто за те, щоб повернутися до голосування переголосування законопроекту?

12:33:29

За-270

Повернулися.

Ставлю на голосування про прийняття в цілому законопроекту за номером 3227 – Закон про внесення змін до деяких законів України щодо видачі експлуатаційних дозволів. Голосуємо.

12:33:57

За-286

Закон прийнято.

Переходимо до питань ратифікації. Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (Додаткове фінансування на виконання Проекту реабілітації гідроелектростанцій) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (реєстраційний номер законопроекту 0169). Доповідає заступник міністра палива та енергетики Макуха.

Є пропозиція розглянути питання ратифікації всі за скороченою процедурою. Немає заперечень? Прошу голосувати.

12:34:49

За-207

Пропозицію підтримано.

Питання ратифікації, усі питання розглядаємо за скороченою процедурою, що стосуються ратифікацій.

Будь ласка, Володимир Олексійович, дві хвилин у вас.

МАКУХА В.О.

Шановний голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд представлено проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (Додаткове фінансування на виконання Проекту реабілітації гідроелектростанцій) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, а також Листа-додатка №1 до Угоди про позику (щодо фінансових та економічних даних) та Листа-додатка №2 до Угоди про позику (щодо показників моніторингу та оцінки Мінпаливенерго).

Я хочу зазначити, що цей проект є продовженням попередніх спільних із Світовим банком Проекту реабілітації гідроелектростанцій та управління їх у системі. Вартість цього проекту становила 35,2 мільйона долара США і він був успішно завершений у 2002 році. Під час цього проекту впродовж 1996-2002 року було здійснено реабілітацію 16 гідроагрегатів, що забезпечило підвищення їх потужності на 86 мегаватт. Крім того, цей проект є продовженням наступного проекту. Проекту реабілітації гідроелектростанції вартістю 106 мільйонів США, який був ратифікований Законом України від 21.12.2005 року. Під час цього проекту Світовий банк впродовж 2006-2011 років фінансуватиме наступний етап реабілітації дев’яти гідроелектростанцій Дніпровського та Дністровського каскадів.

Передбачається реабілітація 6 гідроагрегатів загальною потужністю 2010 мегават та підвищення безпеки гребель каскаду Дніпровської ГЕС. Додаткова потужність реабілітованих гідроагрегатів становитиме 235 мегават, що фактично дорівнюватиме потужності ще одного ГЕС в Україні.

Прийняття Закону України дасть можливість отримати додаткові кошти в обсязі 60 мільйонів доларів США для фінансування і реконструкції в 2010-2012 роках шість гідроагрегатів - Дніпровської ГЕС N 2 три гідроагрегати та Кременчуцької ГЕС ще три гідроагрегати. Погашення позики, отриманої ВАТ „Укргідроенерго” здійснюватиметься за рахунок власних коштів компаній. Кошти для повернення та обслуговування позики в повному обсязі передбачені НКРЄ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

МАКУХА В.О. Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, від комітету. Перший заступник Голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.

12:37:22

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати! Комітет закордонних справ на своєму засіданні розглянув даний проект Закону про ратифікацію. Заслухали детально інформацію від Кабінету Міністрів, Міністерства палива та енергетики. Вивчили рішення і позиції всіх супутніх комітетів. В тому числі і фінансово-банківського комітету, паливно-енергетичного комплексу, Регламенту і депутатської етики тощо. Заключення науково-експертного управління. Всі рішення позитивні. Всі пропонують підтримати.

Комітет детально вивчив фінансову складову. Йде мова про позику від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на 60 мільйонів під низький 5-процентний відсоток. Умови вигідні для України. Не виникає проблем з пошуком коштів на повернення. Оскільки дана реконструкція, як вже було сказано доповідачем від Кабінету Міністрів, підвищує енерговіддачу від електростанцій. А відомо, що з часом експлуатації падає від планової проектної потужності потужність гідроелектростанцій, внаслідок розвитку підвищення їхньої продуктивності будуть надходити додаткові кошти, повернення буде іти по напрямку спецфонду за рахунок додаткових прибутків, які будуть іти від гідроенергетики.

Комітет одностайно пропонує Верховній Раді підтримати дану ратифікацію. Для України вона абсолютно вигідна у всіх відношеннях, і в економічно-фінансовій складовій щодо самої системи отримання позики, в системі погашення, вигідна вона для України так само, як перший серйозний крок по реконструкції і підвищенню ефективності нашої гідроенергетики. Після успішного проведення цих перших робіт продовжувати чи за рахунок позик, чи своїх ресурсів цю роботу буде далі потрібно Україні. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мабуть, все зрозуміло всім, крім Аржевітіна. Будь ласка, мікрофон.

12:39:28

АРЖЕВІТІН С.М.

Звісно, потрібно підтримувати цю міжнародну угоду. Єдине, що я хотів би зробити такі застереження і рекомендації. Коли подають народним депутатам пропозиції, то, я думаю, не всі народні депутати розуміють, що такі лібор, процента ставка за користування лібор, плюс спред. Я думаю, що у пояснюючих документах потрібно було аргументувати, ну, приблизно цю відсоткову ставку, під яку буде отримана позика.

Я думаю, що було б доцільно, можливо, доповідачі не сказали, що наша держава повинна зразу заплатити 150 тисяч доларів за обслуговування цієї позики. Така норма, дійсно, існує для комерційних організацій, но, коли бере держава, я думаю, можна було і поторгуватись з Міжнародним валютним фондом щодо того, щоб не сплачувати цей початковий внесок 0,25 відсотків. Але найбільше у мене зауважень до субкредитної угоди. Тобто це угода, яка буде вже заключна, я так розумію, з українськими міністерствами, з тими, хто на Україні отримає позику.

І ось у мене запитання: чому українські підприємства, які отримають цю позику, повинні отримувати її у валюті і обслуговувати у валюті, адже на Україні єдиним засобом платежу є національна валюта. Тому, я думаю, всі валютні ризики, яких боїться Кабінет Міністрів, хай залишає у себе, але українські підприємства повинні сплачувати гривнею.

Далі. У цих всіх документах не наведено, а яку маржу будуть платити українські підприємства за цю позику. Звичайно, на їхні плечі буде перекладений і відсоток початкового внеску, і відсоток за обслуговування для Міжнародного валютного фонду, а яка буде маржа у цих документах теж немає. Тому, якщо це пільгові умови, як зазначали доповідачі, повинна визначатись у цих умовах субстандартних і принаймні межа, за яку не вийдуть Кабінет Міністрів, надаючи цю субпозику українським підприємствам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування про прийняття Закону щодо ратифікації Угоди про позику (Додаткове фінансування на виконання Проекту реабілітації гідроелектростанцій) між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку (реєстраційний номер законопроекту 0169). Прошу голосувати.

12:42:10

За-313

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Конвенції… Нема такого в Регламенті. Розглядається проект Закону про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних (реєстраційний номер 0170). Доповідає заступник міністра юстиції Лутковська Валерія Володимирівна. Підготуватись Чорноволу.

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую дуже. Шановний головуючий, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних і Додаткового протоколу до неї. Ця конвенція є дуже важливою з огляду на те, що ця конвенція дозволяє забезпечити право кожного на недоторканність свого приватного життя, в зв’язку з обробкою персональних даних щодо цієї особи. Крім того, ця конвенція є дуже важливою з огляду на той безвізовий діалог, який триває між нашою державою та Європейським Союзом. Крім того, вона відкриває також наше майбутнє співробітництво із Євроюстом, Європолом, а також надає можливість активно співпрацювати під час підготовки до Євро-2012.

На сьогоднішній день в Україні створені всі правові підстави для ратифікації конвенції в зв`язку із тим, що Верховною Радою прийнято Закон про захист персональних даних. В зв`язку із цим ми можемо ратифікувати цю конвенцію, яка була підписана від імені України ще в 2005 році.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас Чорновіл.

12:43:58

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати! Комітет на своєму засіданні так само детально вивчив дану конвенцію. У нас до неї немає застережень. Так само у супутніх комітетів, які попередньо розглянули її, так само є загальна її підтримка. Конвенція фактично забезпечує наші зобов`язання перед Радою Європи. Друге – забезпечує наші внутрішні конституційні вимоги щодо захисту особистого життя і фактів особистого життя кожної людини. При тому, що це рамковий документ, конвенція детально розписує систему, система не суперечить українському законодавству. З приводу прийняття цієї конвенції в межах норм, які визначені Прикінцевими положеннями, Україна зробила відповідних кілька заяв, де було визначено, що органом в Україні, який буде відповідати за її виконання і втілення, є Міністерство юстиції. Було чітко зафіксовано по яких положеннях Україна чітко повністю бере на себе зобов`язання по тій конвенції, по якому з положень Україна не буде його виконувати, яке передбачено так само, це можливість конвенції, це є приватна некомерційна і неофіційна інформація, яка і не вимагається як обов`язково по конвенції. Тобто повністю рішення позиції української сторони, прийнята у відповідності до норм даної конвенції.

Комітет просить підтримати цю конвенцію… цей закон про ратифікацію приєднання України до цієї конвенції, вона внесена Президентом України з проханням розглянути як невідкладну. Тому тут є і спадковість позицій від попереднього Президента до сучасного і є наше виконання наших зобов`язань по міжнародних наших угодах.

І ще останніх 10-15 секунд. У мене є не по цьому вже питанню, а прохання по іншій ратифікації, яка досі не поступила у Верховну Раду. Було багато шуму по підписаній угоді про демаркацію кордонів з Росією. Міністерство закордонних справ закінчило роботу. Вона десь затримується в Адміністрації Президента. Ми просимо, щоб вона швидше попала до нас. Ми можемо в лічені дні її розглянути в комітеті і ще на цій сесії…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Давайте будемо розглядати – тоді будемо говорити. Чому ми говоримо про те, чого немає?

Будемо обговорювати? Немає.

Я ставлю на голосування: про прийняття Закону щодо ратифікації Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних (реєстраційний номер 0170). Прошу голосувати.

12:46:55

За-317

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про приєднання до Конвенції про торгівлю зерном (реєстраційний номер 0166). Доповідає заступник міністра аграрної політики Демчак Іван Микитович. Підготуватись Чорноволу.

ДЕМЧАК І.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні присутні! Метою прийняття закону є набуття повноправного членства України в Міжнародній раді по зерну, яка була створена в 1949 році. Україна була прийнята в тимчасові члени в 1998 році, однак до минулого року ми мали велику заборгованість по сплаті членських внесків. У минулому році уряд вирішив питання сплати членських внесків, і, в принципі, ми зараз є повноправними членами Міжнародної ради по зерну.

Прийняття закону дасть можливість нам бути учасником, приймати участь у виробленні рішень, мати постійно щомісячну інформацію щодо ринків зерна, щодо прогнозів зерна, щодо вироблення питань подальших розвитків ринків зерна і рису. Це йде мова про те, що там є присутні і імпортери, і експортери, і на дворічних сесіях приймаються відповідні рішення для подальшої роботи. І це дає можливість Україні ще більше і більше нарощувати темпи експорту зерна.

Я прошу народних депутатів підтримати і схвалити представлений на ваш розгляд проект закону України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Микитовичу, сідайте, будь ласка.

Тарас Чорновіл.

12:48:28

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги народні депутати, шановний Адаме Івановичу! Комітет у закордонних справах так само детально вивчив законопроект про ратифікацію Угоди про приєднання до Конвенції про торгівлю зерном. Ми заслухали позицію міністерства. Міністр аграрної політики звертається до Верховної Ради також з проханням про підтримку даного законопроекту.

Він не містить норм, які розподіляють функції, які якимось чином можуть ущемляти чи додавати особливих преференцій учасникам цього ринку. Він дає можливість Україні в організації, яка на сьогоднішній день виробляє саме ці норми, мати свій вирішальний голос. Без цієї ратифікації ми фактично німі.

Оскільки Україна сьогодні не має достатньо великих фінансових ресурсів для того, щоб сплачувати великі потужні внески міжнародних організацій, це питання виникло на засіданні комітету, ми обмежуємося невеликим пакетом голосів, але все ж таки цей голос буде почутий, ми там матимемо право прийняття вирішального рішення. І тому для України дуже важливо, щоб ми до цього приступили.

Внески, які необхідно сплачувати, це було відмічено бюджетним комітетом, вони не є значними. Враховуючи всі заборгованості, це витягує до півтора мільйона гривень. Але за 2009-2010 рік наш внесок має становити 325,6 тисяч гривень. Вони мають сплачуватися зі спеціального фонду Державного бюджету за рахунок коштів, які отримаються від надання платних послуг державними хлібними інспекціями областей та Автономної Республіки Крим.

Заперечень з приводу прийняття цього проекту закону немає ні в кого. Він внесений Кабінетом Міністрів, підтримується урядом, він так само підтриманий всіма комітетами. Оформлений на належному рівні. Не суперечить міжнародним домовленостям, які має Україна в аграрній сфері.

Комітет просить підтримати ратифікацію даного закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати?

Ставиться на голосування законопроект за номером 0166 – Закон про приєднання до Конвенції про торгівлю зерном. Голосуємо.

12:50:58

За-319

Закон прийнято.

Розглядаємо проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво під час здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, які перетинають українсько-польський державний кордон, підписаної 25 червня 2001 в м. Києві. Реєстраційний номер 0167. Доповідає – заступник міністра закордонних справ Демченко Руслан Михайлович, підготуватися від комітету Крупілю.

ДЕМЧЕНКО Р.М.

Шановний пане голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво під час здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, які перетинають українсько-польський державний кордон. Укладення згаданого документу викликане необхідністю внесення змін до міжурядової угоди про співробітництво під час здійснення контролю від 25 червня 2001 року, які б надали правові підстави для можливості здійснення спільного прикордонно-митного кордону на українсько-польському кордоні та юридично узаконили перебування наших контрольних служб на території Республіки Польща.

Адже, як відомо, польська сторона у вересні 2007 року повернула свої контрольні служби на територію Республіки Польща у зв’язку з необхідністю виконання вимог Шенгенської угоди міжнародних договорів укладених Республікою Польща. Пунктом три статті п’ять угоди від 2001 року встановлюється преференційний статус громадян України та Польщі по відношенню до інших громадян, в тому числі і громадян Європейського Союзу. З огляду на це було внесено зміни та доповнення до пункту три статті п’ять угоди в частині розповсюдження положень цього пункту також на громадян Євросоюзу, що фактично є умовою для продовження практики спільного контролю.

Зазначений документ є важливим кроком на шляху створення надійної системи управління кордоном, відповідно до європейських стандартів і вимог.

Хотів би наголосити, що питання організації спільного прикордонного митного контролю безпосереднім чином впливає на подальший перспективний розвиток мережі пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Особливу актуальність і згадане питання набуває в контексті підготовки України до проведення фінальної частини Євро-2012.

До 12-ого року планується відкриття двох міжнародно-автомобільних пунктів пропуску на території Республіки Польща…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ДЕМЧЕНКО Р.М. Законопроект відповідно до статті 9 Закону України „Про міжнародні договори України” погоджено з Міністерством юстиції, Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Адміністрацією Держприкордонної служби України без зауважень. Реалізація зазначеного законопроекту не потребує додаткових, фінансових та інших витрат. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Курпіль, я не бачу. Є. Змінили дислокацію. Прошу Степане Володимировичу.

12:54:23

КУРПІЛЬ С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні розглянув проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво під час здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, які перетинають українсько-польських державний кордон, підписаної у Києві 25 червня 2001 року. Зміни до цієї Угоди було підписано 25 листопада 2009 року у Варшаві. Укладення Угоди викликано необхідністю внесення відповідних змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Польща про співробітництво під час здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, які перетинають українсько-польський державний кордон. У зв’язку з виконанням Республікою Польща рекомендації європейської комісії щодо приведення у відповідність із вимогами Шенгенської угоди міжнародних договорів, укладених Польщею.

Зазначений документ є важливим кроком на шляху запровадження спільного прикордонного та митного контролю на українсько-польському державному кордоні. На нашу думку, набрання чинності зазначеним документом сприятиме підвищенню рівню охорони державного кордону, забезпеченню високої якості функціонування пунктів пропуску через державний кордон та скороченню часу проведенню контролю. Комітет вважає за доцільне ратифікувати зазначену угоду. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати?

Я ставлю на голосування про прийняття Закону щодо ратифікації Угоди між Кабінет Міністрів України і Урядом Республіка Польща про внесення змін до Угоди між Кабінет Міністрів України і Урядом Республіки про співробітництво під час здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, які перетинають українсько-польський державний кордон, підписаний 25 червня 2001 року в Києві (реєстраційний номер 0167). Прошу голосувати.

12:56:56

За-342

Закон прийнято.

Розділ „повторне перше читання”, тут у нас є два законопроекти. Щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження нових стандартів і радіотехнологій) (реєстраційний номер 2034). Є лист Комітету з питань транспорту і зв’язку перенести його розгляд на сьому сесію шостого скликання. Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

12:57:46

За-304

Рішення щодо перенесення на наступну сесію прийнято.

Реєстраційний номер законопроекту 5108 проект Закону про внесення змін до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (щодо розміру пенсій в разі втрати годувальника) голова національної безпеки і оборони

12:56:56

За-342

Закон прийнято.

Розділ „Повторне перше читання”. Тут у нас є два законопроекти щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження нових стандартів і радіотехнологій) (реєстраційний номер 2334). Є лист Комітету з питань транспорту і зв’язку перенести його розгляд на сьому сесію шостого скликання. Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуєм.

12:57:46

За-304

Рішення щодо перенесення на наступну сесію прийнято.

Реєстраційний номер законопроекту 5108 – проект Закону про внесення змін до статті 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо розміру пенсій в разі в трати годувальника). Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Степанович Грищенко. Є пропозиція за скороченою процедурою розглянути. Прошу голосувати.

12:58:31

За-277

Прийнято.

Будь ласка, Анатолій Степанович.

12:58:39

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, я почну, можливо, з висновку. Комітет пропонує цей закон прийняти у другому читанні і в цілому. Я, з врахуванням тих думок, які зараз склалися, у тому числі у коаліції, просив би перенести його на повторне перше читання, як автор законопроекту ще внесеного раніше. Чому я не хотів би, щоб ми зараз відхилили і тим самим убили ідею закону? Тому що проблема нікуди не дінеться. Якщо гине, на жаль, державний службовець, його дружина отримує пенсію у розмірі 70 відсотків із зарплати цього державного службовця. Якщо те саме відбувається з військовим, то дружина військового у разі загибелі військового отримає тільки 30 відсотків його зарплати. Це несправедливо. Обидва служать державі. У мене таке відчуття, що в уряді вважають, що ще треба цей документ доопрацювати. В такому вигляді скоріше не буде коаліція за нього голосувати.

Тому у мене пропозиція, можливо, даже без обговорення відправити на повторне перше читання. І наш комітет готовий, якщо треба, з Міністерством праці і соціальної політики, з будь-якими іншими міністерствами, але довести його до осені до нормального вигляду, щоб коаліція проголосувала. Просив би підтримати це рішення, повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте ми мудріше поступимо. Він і так стоїть уже на повторне перше, тобто ми приймемо рішення про перенесення розгляду даного законопроекту також на сьому сесію. Прошу голосувати.

13:00:25

За-316

Дякую, 316. (Шум у залі)

Немає мотивів. Я розумію, що ви хочете сказати. Коли будемо розглядати, будуть мотиви. А ті, хто каже, що не захищаємо, сам активно тисне кнопки, щоб перенести його. Так що будьте уважні. Так, ми перенесли цей законопроект.

Розглядається наступне, Постанова про рекомендації парламентських слухань на тему: "Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання" (реєстраційний номер 6653). Автор законопроекту – Катерина Самойлик. Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати. Сухий, направимо назад в Тернопіль.

13:01:23

За-259

Будь ласка, Катерина Семенівна.

13:01:29

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги! 9 червня поточного року комітетом проведено на достатньо високому рівні парламентські слухання на тему: "Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання". В слуханням взяли участь 45 осіб. Учасниками слухань стали фахівці, творці загальної середньої освіти в Україні. Про це красномовно свідчить якісний склад учасників слухань – це вчителі, керівники шкіл, ректори вузів, майже сто управлінців освіти районного та обласного рівня, працівники системи післядипломної практики, 39 працівників освітянських і громадських організацій, представники обласних державних адміністрацій, обласних рад – 50 чоловік.

Протягом 3 з половиною велась фахова, відверта розмова. В розмові прийняли участь представники абсолютно всіх цих категорій, про які вже я говорила. Із виступаючих – а було 27 виступаючих – за подальше впровадження 12-річного терміну навчання виступило 5 виступаючих, всі інші практично підтримали перехід на 11-річний термін навчання.

Вам всім роздано проект рекомендацій, які розроблено на основі детального аналізу стенограм парламентських слухань, пропозицій Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України. Пропозиції враховані.

Пропоную проект Рекомендацій парламентських слухань „Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в України: проблеми та шляхи подолання” прийняти за основу. Ще раз підкреслюю: враховані практично всі зауваження виступаючих. У нас залишилась тільки одна дилема: вибрати нам саме пункт: 11-ти чи 12-річне навчання.

Мій проект Рекомендацій передбачає перехід на 11-річну систему загальної середньої освіти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Катерина Семенівна. Будемо вважати, що Катерина Семенівна як автор, як від комітету, бо вона секретар комітету. Голова комітету, на жаль, хворий. Давайте побажаємо йому видужання.

Чи є необхідність обговорювати? Запишіться, будь ласка.

Будь ласка, іменинник – Іван Мирний. Але, мабуть, не Мирний.

Так, будь ласка, Кармазін.

13:04:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна”.

Шановні народні депутати, безумовно комітет попрацював над рекомендаціями. Я хотів би тільки, щоби ці рекомендації не стали порожнім звуком для уряду, щоб вони були використані ним правильно, і зокрема, я хотів би конкретизації почути, тут очевидно ми неправильно зараз поставили питання про те, щоб по скороченій процедурі розглядати. Через те, що що таке „посилити соціальний захист педагогічних працівників”. Це на скільки посилити? Це в скільки раз посилити? Я хотів би, щоб це було чітко вказано, що шляхом підвищення окладів, скажімо, в півтора рази протягом року. Хоча би. Бо ми з вами треба було візит Президента Янукович до Севастополя, щоб зрозуміти, що, скажем, військовослужбовці там абсолютно незахищені, і він сказав, що в 2 рази підвищить з жовтня заробітну плату. Очевидно, що це не відповідає бюджету. То давайте в парламентських слуханнях будемо записувати тут про підвищення заробітної плати.

Пункт 5. Вжити додаткових заходів для поліпшення вивчення мов національних меншин. А що, хіба не говорилося про те, що вивчення української мови абсолютно на неналежному рівні? А що, хіба ми не бачимо, що у нас з трибуни Верховної Ради виступають люди, які не знають державної мови, які пройшли через сито Центральної виборчої комісії? Бо Закон про статус зобов`язує знати державну мову.

Я собі уявляю як в парламенті Румунії виступили б іншою мовою. Я такого просто там не бачив. Але тут вони хочуть по-іншому щоб було. Через це і встановлення і питання по розвантаженню від другорядного матеріалу. Я хотів би, щоб ми говорили про видання підручників…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую. Спасибі.

Я б говорив би про те, що треба про підручники, коли ми записуємо в пункті 4, то підручники щоб були належної якості. І щоби ми могли забезпечити для дітей, для тих дітей, які забезпечені, із забезпечених сімей, не безкоштовні підручники, але щоб вони були у вільному продажі, по доступній ціні. А це значить, що треба наступний пункт записати, що вони мають якісь преференції мати, не закордонні, щоб заходили книжки, а наші вітчизняні, щоб тут друкувалися. Ось ці пункти, я вважаю, треба переглянути, підсилити і українську мову добавити, і захист педагогічних працівників у відсотках добавити чи хоча би півтора рази чітко записати. От такі пропозиції у мене є. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви перебрали одну хвилину.

Давимука, будь ласка.

13:07:36

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, пані і панове! Реформування передбачає дуже серйозну динаміку. Це як їзда на велосипеді: зупинятися не можна, б впадеш.

Але в Україні дуже часто буває, що в реформуванні ми робимо перші кроки, набиваємо собі гулі і відразу відступаємо ще глибше назад, ніж були у вихідній позиції. Проблема оця переходу до 12-річки і тепер відхід до 10-річки, звичайно, наші більшовики не дозволили би собі таке питання уже поставити. Тому знайшли варіант російський, бо від Росії теж дуже важко відірватися, 11-річки.

Чому? Тому що реформування повної середньої освіти передбачало дуже важливі, побудову дуже важливих інструментів. У першу чергу це вже в десятий, дванадцятий класи професійна підготовка наших учнів. Друге. Їх підготовка як особистостей. Вони повинні виходити вже в суспільство підготовлені повністю, готові у всіх відношеннях жити у цьому суспільстві.

Друге. Дуже важливий момент було – це увійти в європейський простір. В Європі ви не поступите в університет, якщо ви вчилися тільки 10 чи 11 років. Тому наші українські діти мусять ще там вчитися 2 роки, щоб поступити в університет.

Шановні панове, китайців в Сполучених Штатах зараз вчиться 150 тисяч…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте думку.

ДАВИМУКА С.А. …їх вчиться багато тисяч.

Казахстан прийняв рішення на державному рівні посилати у Сполучені Штати, в Європу і оплачувати, щоб діти вчилися.

А ми ставимо цим переходом, повертаємося, як реакціонери, назад, тому що ми не могли, наше суспільство, наш уряд, наше міністерство, не могли розв’язати ті проблеми, які реформа ставила перед собою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції, яка не записалася, але має гарантоване право, 1 хвилину Зарубінський.

13:10:47

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, в мене тільки хвилина, тому абсолютно стисло.

У мене в руках стенограма парламентських слухань і Катерина Семенівна сказала, що із 27 тих, хто виступав, лише 5 виступили за 12-річну освіту, систему освіти. Але вона не додала те, що ці 5 виступали таким чином, в мене стенограма, вони казали: в принципі треба 12 років, але перше, друге, третє, четверте, п’яте, яке можна реалізувати через 150 років.

Тому фактично ті люди, які мають реальний стосунок до освіти, середньої освіти, прекрасно розуміють, до чого це призводить. А призводить це до того, що сьогодні з 9 класу ті діти, які знають, що їм доведеться вчитись 12-й рік, уходять із школи, кращі діти ідуть в ПТУ, куди завгодно ідуть тільки для того, щоб не йти в 12 клас, це в міських школах. А в сільських школах вже підрахували, і вчителі це прекрасно знають, що в 12 клас просто нема кому буде йти.

Очевидно, треба буде в 12 клас тоді направити всіх цих новаторів, які придумали це...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. ... які не співставили це з громадською думкою. Бо в одних питаннях треба громадської думки дотримуватися, а в інших питаннях можна наплювати на неї. Так от, 80 відсотків батьків старшокласників і вчителів проти 12-річної системи, про що тут мова може йти?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будемо визначатися зараз з проектом постанови. Повірте, за декілька років сидіння на цьому місці, я провів не одні парламентські слухання, але такі зацікавлені і такі активні парламентські слухання, як парламентські слухання з проблеми, яку ми зараз обговорюємо, я не бачив у цій сесійній залі. От дійсно ми потрапили в точку, як кажуть. Дійсно люди зацікавлено говорили про проблему, бо вона зачіпає життя практично кожної нашої родини. І абсолютна більшість тих, хто брав участь в обговоренні підтвердила думку про те, що нам досить експериментувати, тим більше, що ми не готові до 12-річної системи навчання, яка нам має обійтися десь в суму понад 6 мільярдів гривень. Це один момент.

Другий момент. Ті, хто з вас вивчав Болонську систему знає, там є різні вимоги, але вимога про те, скільки вчитися там немає, тобто ми нічого не порушуємо, і з ніякого процесу не випадаємо.

Тому я ставлю на голосування про прийняття Постанови щодо рекомендацій парламентських слухань на тему: «Запровадження 12-річної загальної середньої освіти України, проблеми та шляхи їх подолання» (реєстраційний номер 6653). Незважаючи на заголовок, я наголошую, в заголовку 12-річна, але у самих рекомендаціях, так як і говорили учасники, ми залишаємо 11-річний термін навчання.

Ставлю на голосування про прийняття в цілому постанови.

13:14:18

За-267

Це дуже цікаве голосування. Я прошу показати по фракціях.

Партія регіонів – 164, „Блок Тимошенко” – 47,"Наша Україна-Народна Самооборона" – 8, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 18, позафракційні – 3.

І те, що випливає із рекомендації розмови, яка там йшла на парламентських слуханнях, ми, група народних депутатів, в розвиток цієї ідеї підготували проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу) (реєстраційний номер 6518).

І від авторів, і від комітету доповідає секретар Комітету з питань науки і освіти Катерина Семенівна Самойлик.

Пропонується розглянути законопроект за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

13:15:24

За-258

Дякую. Будь ласка, Катерина Семенівна.

13:15:31

САМОЙЛИК К.С.

Зазначений законопроект повністю підтримує Міністерство освіти і науки України, Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я, з деякими зауваженнями Центральний комітет профспілки.

Хочу сказати, що наше Головне управління висловило зауваження, але вони більше стосуються не змісту, а більше стосуються питань, які ми відкоригуємо готуючи до підпису Голові Верховної Ради України.

Ми пропонуємо внести зміни до законів України про загальну середню освіту та про дошкільну освіту в частині перегляду термінів здобуття повної загальної освіти і пов’язаної з ним структури школи відміни законодавчо закріпленої норми щодо гранично допустимого сумарного навантаження учнів і запровадження обов’язкової дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку. Між іншим все це уже ми з вами пройшли, коли обов’язково діти проходили підготовчу до школи групу де їх в ігровій, де в іншій формі, але готували до школи.

Я сьогодні без нагнітання хочу сказати, що базова школа середня переживає катастрофу. Після закінчення 9 класів, як сказав колега, діти не бажають навчатися саме у 12-річній школі. З трьох класів ледь набирається один клас. Катастрофа для сільської школи, де у 10 клас іде по 2-3 учні. Чому? Тому що за 10 років розмови, а не реформи. Все це перетворило реформи у повну профанацію. Матеріально-технічна база не поновлювалася майже 20 років. Підручники поглибленого вивчення предметів відсутні. І тому про яку профільну школу може іти мова?

Бажає кращого вирішення питання комп’ютеризація школи. А перехід до 12-річної, до профільної школи обов’язкова умова є і матеріально-технічна база, і зміст, і комп’ютеризація. Також профільна школа у сільській школі перетворилась у фікцію. Не оновлено змісту навчання, не проведена перепідготовка кадрів, вчительських кадрів, які повинні якраз навчати дітей у профільній школі. Практично не вирішено питання реалізації програми державної „Шкільний автобус”. Чому я про це говорю? Тому що для того, щоб у селі дитина навчалась у профільній школі, її за декілька десятків кілометрів спочатку треба щодня підвезти до цієї школи, бо жити там дитині ніде. Наші діти, якби ми перейшли з вами повністю на 12-річну освіту… По-перше, у 2012 році ми б не мали змогу жоден вуз прийняти дітей, бо не було б у нас прийому абсолютно у вищі навчальні заклади. Діти б закінчували школу у 18-19 років.

Чому ж автори реформи завчасно не внесли зміни до Сімейного кодексу, який стосується шлюбу. А ми знаємо, коли заключається шлюб у нашій державі. Або хоч би уже ж побудували шлюбні агентства та дитячі садки і пологові будинки при школах, тоді хоч би таким чином вирішили би ці питання. Тобто, дійсно, в такому вигляді ми не можемо продовжувати реформу. Ми її не згортаємо. Ми даємо їй нове абсолютно звучання. І оновлюємо зміст, який вимагає від нас сьогодення, сьогоднішній день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Семенівна. Якщо є бажаючі, будь ласка. Два – „за”, два – „проти”. Так, Микола Кульчинський. Підготуватись Зарубінському.

ОРОБЕЦЬ Л.Ю.

Пан Микола передав слово мені. Два моменти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, вимкніть мікрофон. Будь ласка, почекайте. Я на завершення вам дам. Так, будь ласка, Зарубінський.

13:20:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги! Спочатку про один міф з приводу того, що в Європі виключно або винятково 12-річна освіта. Це неправда. Мова йде про обов’язкову освіту, коли ми зараз кажемо про 11 років. А в Європі обов’язкова освіта загальна, середня і загальна не обов’язкова – різні параметри. І різний термін. Тому не треба нікого дурити і обманювати з приводу Європи. Спочатку вивчіть, як там.

А тепер те, що я наводив деякі соціологічні дослідження. Я без коментарів їх дійсно наведу. Чому. Тому що це не фірми, які обслуговують політичні сили перед виборами, а це Інститут соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України провів дослідження. Це Інститут інноваційних технологій змісту освіти - теж абсолютно профільний, який не займається підштовхуванням результатів, назвемо так.

Так ось, цікавий момент, дивіться. Коли опитали, як ви ставитесь до запровадження в загальноосвітніх школах 12-річного терміну навчання, вчителів, то дуже важлива еволюція поглядів. В жовтні 2002 року позитивно ставилося 34 відсотки за 12-річку. Хоча і тоді 55 відсотків були категорично проти. Дивимося еволюцію. Травень 2010 року вже 11 відсотків, а проти – 72 відсотки.

Другий момент. Ми чомусь вважаємо, що можна вирішувати питання за молодих людей, яким сьогодні 16-17 років, і під час, ви пам’ятаєте, Катерина Семенівна, парламентських слухань, я казав, що ці люди, а це вже не діти, тінейджери, яким 16-17 років категорично проти цього. Мені зауважували: ви ще першокласників послухайте. Та не можна так приймати рішення, якщо ми думку батьків ігноруємо, думку вчителів ігноруємо, думку тих, кому вчитись 12 років ігноруємо, а все це для того, щоб реалізувати новели і якісь наукові розробки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. ... наукові розробки десятка вчених і певної, невеликої кількості людей, які їх підтримують. Мені здається, рішення має бути просто однозначним хто думає про тих, для кого ми робимо закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Давимука.

13:22:52

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Пані і панове! Знову в аргументах ми почули таке, що те ми не можемо, друге не можемо, десяте не можемо, тому давайте нічого не робимо повертаємося до того, що було. Шановні панове! Світ перед нами ставить проблеми і не питає, чи ми готові це виконувати, чи ми можемо, чи ми не можемо. Але з другого боку, світ вимагає серйозної реформи, щоб наша держава стала нормальною державою у світі, стала європейською державою.

Тут говорилося, що фахівці знову повертаються, всі підтримують цю ідею і повертають до 11-річки. Шановні, я от читаю, це Національна академія педагогічних наук, яка якраз і призначена для глибокого вивчення цього питання. «Між тим одним з основних міжнародних критеріїв якості освіти є тривалість навчання для здобуття певного рівня освіти. Якщо йдеться про повну загальну середню освіту, то наприклад, в ЄС немає жодної країни, де її здобуття триває менше 12 років. Пропоноване зменшення тривалості навчання для здобуття повної загальної середньої освіти на один рік, а це понад тисячу навчальних годин, природно не може не вплинути на рівень освіти, суперечить європейським освітнім тенденціям і може призвести до ускладнень у визнанні вітчизняних документів про освіту міжнародним співтовариством». Знову ми вступаємо в суперечність з міжнародним співтовариством.

Друзі, нам потрібно, якщо ми йдемо на реформування, виконувати крок за кроком реформи, відповідати часу. Якщо ми виявляємо якісь помилки, ми повинні їх виправляти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Леся Оробець, дві хвилини.

13:25:18

ОРОБЕЦЬ Л.Ю.

Шановні панове, ви думаєте ви скорочуєте освіту з 12 до 11 років. Нічого подібного. До 2000 року діти в школу йшли в семирічному віці, з 2000 року – в шестирічному. За цим законопроектом діти будуть ходити в примусовий дитячий садочок з п’яти років, ваші діти і внуки – так само. Катерина Семенівна, це ваші діяння.

Другий момент. Оскільки в бюджеті немає коштів для продовження 12-річної освіти, окрім того немає таланту і адміністративного хисту довершити цю реформу, то йдеться шляхом просто банального скорочення. Але є ще одна дуже суттєва заувага до цього законопроекту, а саме спосіб його внесення в порядок денний без розгляду комітету.

Заявляю вам відповідально як голова підкомітету з базової освіти, тобто шкільної освіти, комітет це питання не розглядав. Два тижні тому була спроба рейдерська, замість шести, потрібних для кворуму депутатів, на засіданні присутньо було четверо під головуванням Катерини Семенівни, ще п’ятий був долучений телефоном (не знаю, коли це в нас по телефону було обговорення комітету до цього), при цьому не етичними методами ми робимо реформи в освіті. До чого доведуть ці не етичні методи - подивимося.

Одначе я не переконана, що примусове сидіння в державному дитячому садочку з 5 років спасе здоров’я ваших дітей і внуків. Подумайте принаймні про них, якщо вам байдуже здоров’я нового покоління українців. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, заспокойтесь, заспокойтесь. Від фракції регіонів не виступали, будь ласка, 1 хвилина, Чечетов. Мікрофон Чечетова, будь ласка.

13:27:11

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Ярославу Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухому передає слово.

13:27:20

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги, давайте ми тут не „жонглювати” словом „реформи”. Це, знаєте, я думаю з того часу, коли ми почали „жонглювати” цим словом, людям стає страшно.

Реформа має на меті що? Реформа на меті має щось поліпшити, покращити, реформа має привести у відповідність законодавство з реаліями життя. А ми намагаємося комусь сподобатися, чи штучно підігнати життя наших дітей під якісь ілюзорні, видумані норми.

Я хочу вас всіх запитати: а як же ми всі тут, в сесійній залі, в тому числі колега Давимука вчилися в школі 10 років, не здавали тестів, як ми у вузи поступали по екзаменах, як ми захистили дисертації? Тут, серед нас, професура і доценти, кандидати, доктора наук. Як же це все відбувалося?!

Не видумуйте на пустому місці і не треба розповідати про якісь рейдерські захоплення, бо це вже смішно! Реформа має мати поліпшення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко, 1 хвилина, фракція комуністів.

13:28:24

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів.

Шановні колеги, я хотів би сказати колезі, яка пальчиком з трибуни погрожувала тут і переплутала трошки, говорячи щодо примусового утримання дітей в садочках, то вона вочевидь переплутала з іншою установою. Хочу сказати, що і самі слухання, і обговорення проекту закону показали ще раз, що фахівцями в галузі освіти вважають себе абсолютно всі. То я хотів би як людина, яка біля 20 років пропрацювала в школі, ще раз наголосити. Шановні колеги, однією з найбільших втрат пострадянської України за 20 років було знищення досконалої системи освіти – систему, яку переймали інші країни для того, щоб зробити крок вперед, а ми від неї відмовились самі.

Тому шановні колеги, фракція Компартії України, безумовно, буде підтримувати цей законопроект він правильний, він направлений у майбутнє і ми його будемо обов’язково підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, репліка Самойлик і будемо визначатись.

13:29:36

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги! Я прошу вас підтримати цей законопроект, молода колега не знає про те, що якраз чотири чоловіки мали право за Законом про комітети Верховної Ради України вимагати скликання комітету. І не моя вина, що, на превеликий жаль, було дане завдання, і декого з депутатів навіть повернули назад, щоб вони не їхали на засідання комітету. Але не чотири, а шість чоловік висловили своє „за” проведення, я б не хотіла далі поглиблювати цю думку, бо я б розказала як вносились зміни до узаконення тестів, де три чоловіки у комітеті проголосували за це, і ви знаєте, що відбулося, і що відбувається весь цей час. Я не знаю як можна так себе поводити, але хочу сказати, закон на вимогу часу, на вимогу переважної більшості думки науковців, учителів, батьків і я вас усіх дуже прошу підтримати даний законо..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Немає з мотивів, але Кириленко одна хвилина.

13:30:57

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко партія „За Україну!”. Особливого сенсу тут ні кого переконувати немає, тому що все одно проходить те, що більшість приймає. Але мені прикро, що це відбувається за скороченою процедурою. По суті скасування 12-тирічки і введення 11-тирічки і примусової дошкільної освіти.

А для того, щоб лише декілька фактів, то я скажу те, що встигну от з 5 років треба буде обов’язково всім тепер відвідувати дитячі садки. Повідомляю, що середня зарплата вихователя дитсадка 1.460 гривень на місяць, а помічника 790 гривень – з такою зарплатою тепер вони повинні будуть всіх навчати, грошей в бюджеті на збільшення не передбачено. Відвідування приватного садочка в Києві до чотирьох тисяч гривень на місяць, садочків у Києві не вистачає. Наприклад, наповнюваність груп дітей від 3 до 6 років при нормі 20 – 35 дітей, а в сільській місцевості лише 33 відсотки дітей відвідують дитячі садки. Таким чином ось ця купа проблем вона автоматично перекидається на бюджет і та економія, від 12-річки, її скасування, вона автоматично перекладається на інші…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми з вами приймаємо чимало різних законів, які так чи інакше позначаються на житті людей. Більшість із вас зустрічається із виборцями, абсолютно всі із нас знають, який рівень довіри у народу до вищого законодавчого органу, але повірте мені, якщо ми зараз приймемо цей закон, а я впевнений, що ми його приймемо, нам чи не вперше за багато років абсолютно більшість людей скаже щире спасибі. (Оплески)

Якщо ми його не приймемо, з першого вересня невідомо що робити. Бо з першого вересня, якщо не буде цього закону треба запроваджувати 12-річку, але майже ніхто із тих хто закінчив дев’ять класів не подав заяви про продовження навчання, бо він не хоче вчитися зайвий рік.

Другий момент. Серед вас сидять викладачі вузів, через рік кого ви у вузи будете приймати, якщо ми перейдемо на 12-річне навчання? Серед вас сидять не мало генералів, скажіть будь ласка хто у війську буде служити, якщо ми почнемо вчити ще один додатковий рік і так далі, і тому подібне.

Тому ще раз наголошую, ми сьогодні можемо зробити дуже гарний подарунок для кожної практично української сім’ї. Я ставлю на голосування про прийняття закону як Закону (реєстраційний номер 6518) про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу. Прошу голосувати.

13:34:18

За-248

Закон прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 169, "Блок Юлії Тимошенко" – 22, „Наша Україна – Народна самооборона” – 8, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 3. Дякую і прошу всіх батьків і вчителів заспокоїтись. З 1 вересня ми будемо далі продовжувати вчитись 11 років. Я переконаний, що Президент підпише цей закон.

Розглядається проект Закону про внесення доповнення до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (щодо визначення поняття малої архітектурної форми). Реєстраційний номер 5143. Куликов Кирило Борисович. Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

13:35:20

За-205

Будь ласка.

13:35:26

КУЛИКОВ К.Б.

Шановні колеги! Цей законопроект пройшов комітет, обговорили всі фахівці. Він конче необхідний. Тому що на сьогоднішній день, хто може, хто не може, видає акти, що є малою архітектурною формою. І за своїм розсудом чи встановлюють ці архітектурні форми, чи знешкоджує ці архітектурні форми. Якщо можливо, послухайте. Тому що ми бачимо кожного дня на телебаченні картинки, яким чином знешкоджують малі архітектурні форми, виганяють підприємців, а десь встановлюють архітектурні форми. Хтось із заступників голів міських курує цілу сітку цих архітектурних форм.

Тому мета цього законопроекту і є дати роз’яснення, дати термін, що таке мала архітектурна форма. Якщо я скажу, що сьогодні наші міста цими архітектурними формами схожі на Шанхай, то я ображу Шанхай. Тому що Шанхай виглядає набагато краще, чим наші міста. Особливо сьогодні це столиця України місто Київ. Тому виникла мета, виникла задача дати роз’яснення терміну «мала архітектурна форма», і щоби вона була уніфікована, щоб всі знали, де вона може встановлюватися, і ввести цей термін в закон про благоустрій. Добра мета, всі погоджуються. Не зважаючи на те, де я є, в коаліції чи в опозиції, я вважаю, що всі ми з вами хочемо бачити наші міста красивими. І тому я звертаюся до вас, подивіться, закон складається з трьох пунктів: визначення малої архітектурної форми, визначення пересувної форми, яка надається для торгівлі і здійснення підприємницької діяльності. Я вважаю, що багато людей, які сьогодні практично тримають цю країну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голосуємо.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення доповнення до Закону України „Про благоустрій населених пунктів” (щодо визначення поняття малої архітектурної форми) (реєстраційний номер 5143). Кирило переконав, що треба прийняти цей закон. Прошу підтримати.

13:38:12

За-301

Рішення прийнято.

Як ви дивитесь на те, щоби прийняти як закон? Нема заперечень?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А? Так, добре, залишається до другого читання, є там питання.

Розглядається проект Закону про бурштин (5497 реєстраційний номер). Будь ласка, від комітету, голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Іванович Семинога. Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

13:39:07

За-231

Будь ласка, Анатолій Іванович.

13:39:13

СЕМИНОГА А.І.

Шановні колеги, рік тому комітет провів виїзне засідання у Рівненській області по питанню ситуації, що склалася із видобутком бурштину. У чому полягає гострота проблеми?

Як свідчить інформація відповідних міністерств і відомств, сталий попит на бурштин за кордоном та складне соціально-економічне становище населення північних районів Поліського регіону спонукають жителів до незаконного видобування бурштину, оскільки ціни бурштин-сирець на нелегальному ринку є досить високі. Великі території розповсюдження проявів бурштину, закритість місцевості, віддаленість від населених пунктів, легкодоступність для розробки ручних і гідромеханічним способом призводить до масового несанкціонованого видобування бурштину приватними особами, старательськими артілями, іншими підприємськими структурами.

У результаті таких дій крім прямих матеріальних збитків у державі у наслідок розкрадання корисних копалин наноситься значна шкода навколишньому природному середовищу. Комітет після проведення виїзного засідання рекомендує даний законопроект прийняти у першому читанні.

Законопроект передбачає передати в регіони повноваження надання спеціальних дозволів на видобуток бурштину, що має створити додаткові надходження до місцевих бюджетів і створити додаткові робочі місця. Законопроект передбачає механізм здійснення державного контролю за видобутком бурштину та збереженням довкілля. Насамперед законопроект має ліквідувати економічні засади існування тіньового незаконного обігу бурштину. Мінприроди, Держлісгосп в основному підтримують даний законопроект. Профільний комітет підтримує законопроект. І проблема, основна проблема держави стоїть на межі повної втрати контролю за видобуванням бурштину і втрати цієї цінної сировини.

Тому комітет звертається до вас, шановні колеги народні депутати підтримати законопроект, прийняти його у першому читанні за основу, а потім спільно доопрацювати до другого читання. Дякую за увагу. І ще раз прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Анатолій Іванович.

Шановні колеги, я думаю, у першому читанні ми можемо його прийняти, а, дійсно, там, по-перше, треба врегулювати це, а по-друге, врегулювати так, щоб воно було для суспільства, для людей, для держави. Тому я ставлю на голосування лише про перше читання. Про прийняття у першому читанні Закону про бурштин (реєстраційний номер 5497).

13:42:02

За-264

Прийнято у першому читанні.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо визначення ринку телекомунікаційних послуг доступу) (реєстраційний номер 2149)

Доповідає Мороко Юрій Миколайович, будь ласка.

Є пропозиція за скороченою. Прошу проголосувати.

13:42:39

За-211

Будь ласка. Прийнято рішення.

13:42:47

МОРОКО Ю.М.

Уважаемые народные депутаты, к вашему вниманию предлагается проект Закону про внесення змін до Закону "Про телекомунікації" (регистрационный номер 2149).

Цель законопроекта – определение ринка услуг доступу к телекоммуникационным сетям введение механизма регулирование тарифов за услугу доступа к оператору связи со значительным влиянием на рынок услуг доступа.

Предлагаемые изменения позволят Национальной комиссии по вопросам регулирования связи более эффективно решать конфликтные ситуации, которые возникают между операторами на рынке услуг доступа, обеспечат развитие конкурентной среды. Европейский Союз внес соответствующие законодательные изменения в 2002 году.

Принятие закона в первом чтении за основу поддерживает Кабинет Министров, Национальная комиссия по вопросам регулирования связи, Минтранссвязи, профильный комитет.

В процессе подготовки к первому чтению было высказано ряд замечаний, предложений к тексту законопроекта. Авторы провели встречи с операторами связи, с представителями Антимонопольного комитета, НКРЗ, Госадминистрации связи. Есть взаимопонимание и уверенность в том, что ко второму чтению все замечания будут учтены.

Прошу поддержать проект в целом за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, від комітету Юрій Борисович Крук.

13:44:00

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые колеги! Комитет Верховной Рады по вопросам транспорта и связи на своем заседании 3 июля прошлого года рассмотрел Закон Украины о внесений изменений о телекоммуникациях относительно определения рынка коммуникационных услуг доступа (регистрационный номер 2149) (авторы народные депутаты Украины: Мороко и Корж) и принял решение о том, чтобы предложить Верховной Раде рассмотреть законопроект и принять его в первом чтении с учетом мнения Главного научно-экспертного управления и Кабинета Министров, который поддержал данный законопроект. И я думаю, законопроект крайне необходим, и поэтому комитет за принятие его в первом чтении голосовал единогласно. Прошу поддержать мнение комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Підтримаем? Ставлю на голосування законопроект за номером 2149 про внесення змін до Закону України „Про телекомунікації” (щодо визначення ринку телекомунікаційних послуг доступу).

13:45:26

За-256

Закон прийнято за основу.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо забезпечення доступу до кабельної каналізації електрозв'язку) (реєстраційний номер 5333). Юрій Миколайович Мороко. Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

13:46:00

За-214

Підтримана пропозиція. Будь ласка.

13:46:06

МОРОКО Ю.М.

Уважаемые народные депутаты, вашему вниманию предлагается законопроект номер 5333. 1 статья закона дополняет определением термина «кабельные канализации электросвязи», а в статье 66 вносятся изменения в части государственного регулирования тарифов на пользование ею.

Предлагаемые изменения позволят исключить конфликтные ситуации, которые возникают между операторами связи в вопросах использования кабельной канализацией.

Принятие законопроекта в первом чтении за основу поддерживает Кабинет Министров, Национальная комиссия по вопроса регулирования связи, Минтранссвязи, профильный комитет. Прошу поддержать данный законопроект и проголосовать его за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Борисович Крук від комітету.

13:46:50

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Комитет Верховной Рады по вопросам транспорта и связи 14 апреля этого года рассмотрел на своем заседании проект Закона о внесении изменений в Закон Украины «О телекоммуникациях» (относительно обеспечения доступа к кабельной канализации электросвязи) (реестрационный номер 5333) от 8.04.2010 года на замену ранее поданного. Авторы – народные депутаты Мороко и Корж.

Целью законопроекта является формирование законодательных принципов для реализации, определенных Законом Украины «О телекоммуникациях», принципов осуществление деятельности в сфере телекоммуникации относительно государственного регулирования тарифов на пользование кабельной канализации электросвязи. Комитет просит принять законопроект в первом чтении за основу и доработать по тем замечаниям, которые были. Прошу поддержать мнение комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Нема заперечень, щоб підтримати? Я просив би, дійсно, до другого читання, як ми приймемо, врахувати ті зауваження, які є, щоб було більш точно. Ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту за №5333 про внесення змін до Закону України „Про телекомунікації” (щодо забезпечення доступу до кабельної каналізації електрозв’язку). Прошу голосувати.

13:48:32

За-296

Прийнято рішення.

Розглядаємо законопроект за №3450 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій міжнародними фінансовими організаціями). Доповідає Полунєєв Юрій Володимирович. Немає. Так від комітету, ну він мав би бути і від комітету, тому що доповідати як автор ініціативи як секретар комітету. Ми можем прийняти його… Так, будь ласка, Аржевітін. Прошу, Аржевітін, і будемо визначатися.

13:49:31

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, шкода, що немає доповідача. Хотілось почути яка мета цього законопроекту, тому що в пояснювальній записці, якщо почитати… ну я два слова вам скажу, що цей законопроект зареєстрований для того, щоб надати можливість на Україні міжнародним організаціям здійснювати емісію облігацій. Тобто тепер Міжнародний валютний фонд на Україні повинен акумулювати наші українські кошти.

Мені важко зрозуміти навіщо це, тому що міжнародні фінансові організації повинні приходити на Україну допомагати нам як Україні і членам-учасникам цих організацій, а не навпаки мобілізовувати наш вузький український фінансовий ринок і нашій же державі видавати ці кошти.

І в пояснювальній записці написано, що це в умовах фінансової кризи буде створювати умови для залучення для інвестиційних ресурсів, в яких коли ці міжнародні фінансові організації на нашому українському ринку через інструмент облігацій залучають кошти і віддають напевно нашій державі, хоча законом не передбачено, що ці кошти, які залучать ці міжнародні організації на нашому українському ринку, будуть спрямовуватися в українську економіку. І між іншим, Науково-експертне управління теж зазначає, що саме в умовах кризи це може стати наслідком спрямування частини вільних інвестиційних ресурсів не безпосередньо у реальний сектор економіки, а на фондовий ринок. Тому, шановні, я не розумію таку ідеологію чому в умовах фінансової кризи ми повинні дозволяти. А сьогодні законодавчо заборонено міжнародним фінансовим організаціям, які створили декілька держав, бути емітентом цінних паперів у нас на українському ринку. Тому я, відверто вам скажу, не розумію чому ми вузький фінансовий ринок, фінансовий ресурс сьогодні будемо відволікати міжнародним фінансовим організаціям. Тому пропоную не підтримувати цей законопроект. Хтось з депутатів, немає? Від уряду яка думка?

БІРЮК С.О. Перепрошую, Комісія з цінних паперів.

Зазначений законопроект виписаний таким чином, бо згідно з нашим законодавством міжнародні організації не можуть випускати облігації, бо вони не мають статуту, у них немає статуту. Закордонні банки, такі, які стовідсотково належать закордонним підприємствам „ING”, частково „BMP” і так далі, випускають облігації, залучають кошти і вивозять за кордон. Для банківської системи з закордонним капіталом це, дійсно, конкурент. Але зазначені цінні папери в майбутньому можуть бути, і вони згідно з законодавством, яке є, інвестуються ці кошти в ту країну, де залучаються кошти, рішенням Всесвітнього банку та інших організацій. І, крім того, ці, зазначені банки випускають не тільки і не стільки для Міднародного фонду, а для таких банків, як Банк європейського розвитку і реконструкції і Міжнародний банк європейського розвитку, які проводять реальні проекти на теренах України. Крім того, зазначені цінні папери можуть бути як надійні придбані українськими емітентами.

Тому кожна позиція може бути, але зазначені дійсно цінні папери є конкурентними для банківської системи. Але законопроект в даному випадку направлений на те, щоб дати таким організаціям, як у всьому світі, можливість випускати, у всьому світі, дійсно, вони можуть випускати. І тому ми підтримуємо як світовий досвід.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” (щодо емісії облігацій міжнародними фінансовими організаціями). Номер законопроекту - 3450.

13:53:44

За-198

Рішення не підтримано.

Можливо, на повторне перше читання? Ставлю пропозицію, прошу голосувати.

13:54:11

За-207

Законопроект відхилено. Все одно сесія завершується, так що у вересні ми можемо до нього повернутися.

Розглядається проект Закону за номером 5157 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо уникнення "технічних" дефолтів за облігаціями). Будь ласка, Лисов Ігор Володимирович. Підготуватися Прасолову.

Пропозиція: за скороченою процедурою розглянути. Прошу голосувати.

13:55:02

За-220

Будь ласка, Ігоре Володимировичу, від комітету і від авторів.

13:55:15

ЛИСОВ І.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Комитет, рассматривая данный законопроект на своем заседании, сделал вывод, что этот проект позволяет эмитентам облигаций, не нарушая прав инвесторов, в случае их стопроцентного согласия избежать дефолта по этим облигациям, продолжить полноценную хозяйственную деятельность и в дальнейшем все-таки выполнять все свои обязательства перед держателями своих облигаций.

Главное научно-экспертное управление поддержало принятие этого законопроекта в первом чтении. При этом я отдельно хотел бы отметить, что экспертами управления не было подано негативных замечаний к предлагаемым законодательным предложениям.

Также комитет получил экспертное заключение парламентских комитетов по вопросам Регламента, по вопросам бюджета и по вопросам евроинтеграции. Эти комитеты также не высказались против принятия данного законопроекта.

Комитет по вопросам бюджета определил данный проект как такой, который не будет влиять на наполнение бюджета. А Комитет по вопросам евроинтеграции принял решение о соответствие законопроекта законодательству Евросоюза. Законопроект поддерживается Государственной комиссией по ценным бумагам и фондовому рынку.

Кроме того, во время разработки этого проекта в комитете также было принято во внимание позитивных прогнозов в последствии его принятия. Таким образом в виду отсутствия негативных оценок со стороны структурных подразделений Верховной Рады и органов исполнительной власти, принимая во внимание всестороннюю поддержку законопроекта со стороны субъектов рынка Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины по результатам рассмотрения в первом чтении принять проект Закона о внесении изменения в Закон Украине «О ценных бумагах и фондовом рынке» по поводу создания условий для избежания технических дефолтов по облигациям за основу и в целом как закон. Прошу поддержать решение комитета. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я продовжую засідання на 15 хвилин, крім Аржевітіна більше ніхто не наполягає? Тоді, будь ласка, Станіслав Аржевітін і будемо визначатись.

13:57:22

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Я теж би хотів привернути вашу увагу, що здавалось би, норма записана така безболісна і правильна. Але уявіть собі ситуацію, коли підприємство здійснило випуск, зробило емісію облігацій і потім не може його з певних причин погасити і звертається до своїх тримачів цих облігацій, і скаже, якщо ви мені їх не продасте, то ви взагалі нічого не отримаєте. І в такий спосіб можна за півціни викупити облігації і я думаю, що в такій редакції, в якій зараз тут прописано, я думаю в цілому приймати не можна.

Ідея звичайно правильна, щоб в умовах фінансової кризи дати можливість продовжити термін емісії, але це ні в якому разі не повинно вплинути на ціну тієї емісії, яка була здійснена декілька місяців тому. Терміни можна продовжувати, але змінювати ціну за погашення таких облігацій, я думаю, що це норма, яку треба чітко тут виписати.

І я хотів би ще привернути увагу, що у положенні записано, що емісія… зміна, внесення змін до проекту емісії допускається відповідно до такого-то пункту, вводиться новий пункт. Тому я думаю, що в другому читанні ці речі треба чітко прописати, щоб власник, хто тримає облігації емітента їх не були порушені цінові права. Тобто термін продовжується, а ціна повинна залишитись така, як була. Тому я пропоную приймати його лише в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроект за номером 5157 проект Закону про внесення змін до Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” (щодо створення умов для уникнення „технічних” дефолтів за облігаціями). Прошу голосувати.

13:59:32

За-238

Рішення прийнято.

Скоротити підготовку до другого читання, якщо встигнемо. Будь ласка, ставлю на голосування.

13:59:59

За-239

Скорочена процедура підготовки до другого читання.

Переходимо до розділу включення до порядку денного сесії. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 43 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (щодо підприємств, які у своїй діяльності використовують ядерну енергію)(реєстраційний номер 6413). Прошу голосувати.

14:00:10

За-237

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування про включення до порядку денного проекту Закону „Про культуру” (реєстраційний номер 6469). Прошу голосувати.

14:01:07

За-240

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України стосовно набуття права на вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (реєстраційний номер 6479). Прошу голосувати.

14:01:47

За-287

Підтримано.

Ставлю на голосування пропозицію щодо включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 32 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо врегулювання питань обміну та збереження інформації у рамках міжнародного співробітництва у сфері регулювання ринків фінансових послуг) (реєстраційний номер законопроекту 6484). Прошу голосувати.

14:02:27

За-244

Включено.

І ставиться на голосування про включення до порядку денного законопроекту за номером 6419 – проект Закону про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України.

Прошу голосувати.

14:02:56

За-257

Включено.

І ще дві пропозиції, шановні колеги, перша пропозиція. Ви знаєте, що ми о 16 годині працюємо з вами і почнемо розглядати Бюджетний кодекс. Тому я ставлю пропозицію про те, щоб ми сьогодні працювали після 16 години до завершення розгляду питання щодо Бюджетного кодексу. Прошу підтримати. Футбол прийде до нас.

14:03:34

За-220

По фракціях: Партія регіонів – 159, "Блок Тимошенко" - 9, "Наша Україна" – 3, комуністів – 27, "Блок Литвина" -19, позафракційні – 3.

Шановні колеги! Я ставлю на голосування про повернення до голосування цієї пропозиції.

Прошу голосувати. До футболу ми завершимо, що ви переживаєте.

14:04:11

За-242

Повернулися.

Ставлю на голосування пропозицію працювати після 16 години до розгляду питання щодо Бюджетного кодексу. Прошу голосувати.

14:04:35

За-239

Прийнято рішення.

І ще одна пропозиція, яка лунала на Погоджувальній раді. Оскільки ми з вами, швидше за все, працюємо останній пленарний тиждень на цій сесії і у нас є дуже багато законопроектів, тому ставиться пропозиція, щоб завтра, на зміну календарного плану внести зміни до календарного плану і завтра провести вечірнє засідання сесії з 16 години. Прошу голосувати.

14:05:19

За-247

Прийнято рішення.

Дякую за підтримку і справедливість сьогоднішнього рішення. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим, початок о 16 годині, на порядку денному буде одне питання, про Бюджетний кодекс.