ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

10 березня 2010 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,  запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:19

Зареєструвалося  у сесійній залі 415 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної  Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Гриніва Ігоря Олексійовича, давайте привітаємо його і побажаємо  успіхів. (Оплески)

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях  9 березня.

Розглянуто  16 питань порядку денного, за результатами їх розгляду прийнято 1 закон, 2 законопроекти  прийнято за основу, 12 законопроектів та 1 проект постанови відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України в середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням  пропозицій, оголошенням  заяв, повідомлень.

Прошу народних депутатів записатися на виступи. Прошу прізвища народних депутатів  вивести на табло.

Олександр Попов, фракція Партія регіонів. Підготуватися Миколі  Шершун.

 

10:04:04

ПОПОВ О.П.

Уважаемый президиум, уважаемые коллеги! На следующей неделе работники сферы жилищно-коммунального хозяйства и сферы  услуг  отмечают свой профессиональный праздник.

К сожалению,  итоги, с которыми они подходят к этому профессиональному празднику, заставляют задуматься не только работников ЖКХ, но и всех о том состоянии сложном, в котором оказалась отрасль.

Я хочу напомнить, что на сегодняшний день долги предприятий в сфере ЖКХ, то есть кредиторская задолженность, превысила рекордную сумму в 11 миллиардов гривен. Как результат, на конец прошлого года убытки предприятий составили около 2 миллиардов. А задолженность по заработной плате на сегодняшний день превышает 120 миллионов гривен.

Особенно сложная ситуация, к сожалению, сложилась в подотрасли городского электротранспорта, где около 40 миллионов имеются долги по заработной плате, именно по причине того, что  правительство в прошлом году, как впрочем и в этом, не финансировало в полном объеме средства, необходимые для компенсации перевозки льготных категорий. Сегодня по 3-4 месяца имеем задолженность по заработной плате на предприятиях этой подотрасли. Профсоюзы вмести с трудовыми коллективами объявили о своей готовности к забастовочным процессам, если в ближайший период времени эти проблемы не будут разрешены.

Серьезным сигналом является и то, что на сегодняшний день долги за потребленный природный газ  составили около 7 миллиардов гривен. Из них более 3 миллиардов уже в этом текущем 2010 году. Чтобы решить эти серьезные проблемы, правительству, как минимум в ближайший период времени необходимо подготовить и подать бюджет на 2010 год. Именно он при решении проблем, связанных со сферой ЖКХ, может какой-то степени  смягчить ситуацию, которая сложилась в этой серьезной отрасли.

Однако сегодня я хотел бы обратить также ваше внимание на необходимость решения энергосберегающих проектов, финансирования энергосберегающих проектов, которые при  их реализации помогут сдержать рост цен на жилищно-коммунальные услуги.

В прошлом году правительством были проданы квоты парниковых выбросов в рамках Киотского протокола. На счета Кабинета Министров поступило более 200 миллионов евро целевых денег,  которые могли бы быть направлены на реализацию таких проектов. На сегодняшний день ни один из таких проектов не реализован, а деньги куда-то ушли.

Я хотел бы просить представителей контрольных органов проверить, в каком направлении были израсходованы …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОПОВ О.П. … более 3 миллиардов средств, которые так необходимы сегодня для решения проблем в сфере жилищно-коммунального хозяйства. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, фракція „Блоку Литвина”. Наступний буде виступати Петро Цибенко.

 

10:07:32

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановний Голово! Шановні колеги! До мене звернулася мати дитини хворої  на гострий лейкоз, які проживають в місті Березна Вінницької області на радіоактивній забрудненій території. Можна зрозуміти крик душі матері, у якої помирає дитина, а вона не в змозі допомогти їй, бо немає коштів на високовартісне лікування. А держава сьогодні на ці цілі грошей практично  не виділяє. У 7 разів зменшила фінансування програми комплексного медико-санітарного забезпечення та лікування онкологічних захворювань і застосування високовартісних медичних технологій.

Разом з тим, наукові дослідження свідчать, що останніми роками  в радіоактивно забруднених зонах України народжується більше 20 процентів дітей з вродженими вадами. При цьому на фоні такого жахливого показника одночасно зростає дитяча інвалідність, пов’язана з хворобами системи кровообігу,  злоякісними новоутвореннями, хворобами нервової системи.

У більшості випадків батьки через свою необізнаність та розпач, бездіяльність органів державної влади не можуть повноцінно як лікувати дітей так і зібрати необхідні документи щодо встановлення інвалідності. Тому необхідно змусити органи державної влади звернути увагу на цих дітей, створити соціальні служби із спеціалістами, які   би опікувалися даними категоріями дітей.

Хочу наголосити, що  Конвенція ООН з прав дитини визнає право дитини-інваліда вести повноцінне життя в умовах, які  забезпечують її гідність,  сприяють впевненості  в своїх правах, а також мають право на особливе піклування, доступ до освіти, відновлення здоров’я, соціально-культурного життя. Моє спілкування  з батьками дітей, які проживають на радіоактивних територіях, показує, скільки дітей сьогодні потребує лікування. Кожен відчуває біль, розпач  цих батьків. І як говориться, світ не без добрих людей. Вони  час від часу знаходять, знаходяться, надають таку допомогу. Але цього катастрофічно замало. Тому  я хочу, щоб з цієї парламентської трибуни почули голос зневірених батьків ці люди, від кого  залежить  вирішення цих питань.

Часткову відповідь  на ці болючі питання може дати прийняття  Закону про загальнообов’язкове державне  соціальне  медичне  страхування, три варіанти проектів якого лежать у Верховній Раді. Але невідомо коли вони будуть прийняті, а час не чекає.

На сьогодні   є багато  розрізнених, не пов’язаних між собою цільових   програм. Але все це залишається лише на папері, не підкріплене фінансуванням. Їм потрібно дати життя. Тому  майбутньому урядові необхідно вивчити, узагальнити  всі існуючі програми, розробити і затвердити єдину загальнодержавну програму соціального та медичного захисту дітей інвалідів, якою б були чітко визначені конкретні  заходи, виконавці та відповідні асигнування на її реалізацію. Але перш за все потрібно, щоб посадовці проявили волю щодо вирішення питання та співчуття до цих дітей.  Я впевнений, що цю проблему…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Все.

Петро  Степанович Цибенко, фракція  комуністів. Наступним буде виступати Джоджик. 

 

10:10:57

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради  Організації  ветеранів  України.  Шановні колеги, шановні громадяни України! Я хотів  би озвучити звернення організації  ветеранів України до Президента України.

Вельмишановний Вікторе Федоровичу, важливою проблемою ювілейного року  є необхідність  негайно припинити героїзацію  в Україні фашистських посібників з  ОУН-УПА  та відновити у вітчизняній історичній науці, в програмах  і навчальних посібниках правду історії  Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

З цієї вимогою  з’їзди і пленум Організації ветеранів України  в останні роки неодноразово зверталися до  політичного керівництва України, та ми  навіть відповіді не отримали.  Але ж йдеться про питання, які стосуються не лише ветеранські організації і ювілею Перемоги, йдеться про проблему  загальнодержавного, більше того, глобально-політичного, соціального і морального значення.

Указами колишнього Президента України Ющенка героями України названі фашистські посібники: Шухевич, Бандера, ОУН і УПА. Такі акти є не тільки цинічною наругою над подвигом ветеранів Великої вітчизняної війни, які врятували світову цивілізацію, цими указами по суті схвалюється зрадницька політика і кривава терористична діяльність  оунівських колаборантів Це тарує шлях неофашизму в Україні, загрозливо спотворює виховання  і світогляд молоді, посилює розкол і соціаль6ну напругу в нашому суспільстві і європейському співтоваристві.

Не випадково резолюція Європарламенту від 25 лютого цього року пункт 20 засуджує ці укази Ющенка і рекомендує їх переглянути, тим більше, що у плані міжнародному героїзація ОУН, яка співробітничала з нацистською Німеччиною, що визнано Європарламентом, означає фактичну відмову від рішень  міжнародного Нюрнберзького трибуналу, на основі яких закріплених статутом ООН існує сучасна світова система і сучасні кордони України.

В цьому плані укази Ющенка загрожують територіальній цілісності України, бо продовжують, як це вже мало місце, зазіхання деяких сусідніх режимів на певні регіони України.

Отже, просимо вас,  шановний Вікторе Федоровичу, прийняти   з цієї найважливішої проблеми  всі необхідні заходи, щоб були якнайшвидше скасовані вказані ганебні  укази Ющенка. Важливо також зобов’язати  Міністерство освіти і науки дати вказівки  учбовим закладам припинити  в учбовому процесі   героїзацію ОУН та її військових формувань і провідників та розпочати розробку програм і підручників для шкіл і вузів у відповідності до  правди історії і положень Закону України „Про увічнення Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 роках”. Треба також ввести відповідальність за порушення чинного   законодавства у цій сфері. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Джоджик замість Юрія Костенка, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Підготуватися  Турманові.

 

10:14:06

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, шановний колего! Юрій Іванович Костенко є? Немає. Ну, заперечують! Ну, будь ласка, узгодьте там позиції… Ну, я ж не… (Шум у залі)

Ну, будь ласка, виступайте.

 

10:14:29

ДЖОДЖИК Я.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! 5 березня виповнилося 60 років з дня загибелі головного командира УПА Романа Шухевича. Українська повстанська армія була народним військом, котре на своїй землі захищало свої родини, свої домівки від гітлерівських загарбників та сталінських загарбників та жодного разу не чинило агресії проти чужих земель.

Протягом багатьох десятиліть радянський режим замовчував правду про національно-визвольний рух, проте сьогодні стали доступними архівні документи, свідчення очевидців, котрі спростовують багаторічну брехню тоталітарних режимів відносно вояків ОУН-УПА.

Нещодавно Печерський районний суд рішенням за справою номер 232-2010 від 14 січня 2010 року зобов’язав Петра Симоненка спростувати поширену ним недостовірну інформацію про Романа Шухевича на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради України після набуття чинності рішення суду.

Нагадаю, 30 травня 2007 року Петро Симоненко сказав відверту брехню про нібито отримання нагород Романом Шухевичем з рук Гітлера. В такий спосіб, таким чином в судовий спосіб зроблено черговий крок до спростування брехні про учасників національно-визвольного руху.

Разом з тим, Українська Народна Партія констатує продовження панування викривлення уявлень про діяльність ОУН-УПА серед українського населення, поширення відвертої брехні представниками п’ятої колони у Верховній Раді України, зокрема представниками Комуністичної партії України.

Враховуючи вищенаведене, Українська Народна Партія вимагає, негайно виконати рішення суду і не надавати Петру Симоненко слово з трибуни Верховної Ради України до того часу, поки він не спростує брехню про командира УПА Романа Шухевича і поки не опублікується відповідне спростування на офіційній сторінці Верховної Ради України та офіційному друкованому органі Верховної Ради України – газеті „Голос України”. Припинити поширення неправди про діяльність організації українських націоналістів і української повстанської армії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Турманов, фракція Партії регіонів.

Прошу вас. Підготуватися Аржевітіну. В’ячеслав Кириленко.

 

10:17:43

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, последнее время, и вчера в этом зале сессионном, мы слышали политических сказочников, которые сегодня рассказывают, что нелегитимно формируется коалиция. Вчера в этом же зале прозвучали и другие ответы, именно той коалиции, которая работала до этого. В каком она формате работала, сколько там депутатов было и вы знаете, второе формирование этой коалиции, так названной, где было 212 депутатов. Но сегодня только разговоры идут, что нарушаются законы, конституционный переворот. Я хочу напомнить этим сказочникам политическим, что за 5 пять лет вы столько конституционных переворотов сделали, что пальцев не хватит на руках, чтобы их загнуть.

Правительство Януковича в 2007 году, передавая власть Тимошенко, оставило на счетах 24 миллиарда гривен. Что делает Премьер-министр? После Нового года вручает по тысяче, значит, вклады выплачивает незаработанных денег. Мы оставили на подъеме угольную промышленность. Куда мы ее сегодня привели? Она сегодня находится в катастрофическом состоянии. Сегодня мы слышим парадные рапорты министра угольной промышленности, что в угольной промышленности все красиво, все хорошо, все вопросы решаются. Могу вам только одно сказать: за эти два года на развитие, капитальное строительство,  техперевооружение  практически средств не выдалялось. А 2009 год стал годом испытания угольной отрасли.

Учитывая, что выборная кампания была, шахтерам платили только заработную плату, без всяких начислений. Мы сегодня имеем долги в Пенсионный фонд 2,5 миллиарда. Шахтер, отработавший в шахте, и приходит оформлять пенсию, и ему не оформляют пенсию, потому что за него предприятие не заплатило.

Мы сделали фонды социального страхования банкротами. А такой фонд, как по несчастным случаям, профзаболеваниям, где 80 процентов шахтеров, сегодня третий месяц эти люди не получают заработную плату. Мы сегодня не вводим мощности, мы сегодня остановили новостройку – шахту десятую Нововолынскую, сняв оттуда всех людей, отправив в бесплатные отпуска.

Это правительство сегодня сделало все, чтобы поставить отрасль на грань катастрофы. Сегодня на складах 700 тысяч тонн угля. Такого запаса угля за всю историю независимой Украины никогда не было. И мы сегодня говорим о каких-то успехах в угольной отрасли. О чем можно говорить?

Сегодня за последние эти два года…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ТУРМАНОВ В.І. Многие предприятия сегодня потеряли мощности. И задача сегодня стоит у нас, и я чувствую, уже понимают многие народные депутаты, что коалицию нужно создавать, нужно, чтобы было правительство, нужно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Станіслав Аржевітін передає право на виступ В’ячеславу Кириленко, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Підготуватися Кравченку.

 

10:21:21

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну”. Шановні колеги, шановні виборці! 5 березня цього року відбувся перший візит нового Президента України до столиці Російської Федерації міста Москва.  Безумовно, ми не можемо констатувати про жодні добутки за наслідками цього візиту. Навпаки, є речі, які нас відверто насторожують.

По-перше, продовжується мова про передачу в управління української газотранспортної системи, що прямо суперечить українському законодавству, яке ухвалено у цьому залі.

По-друге, продовжуються абсолютно не зрозумілі і не потрібні реверанси у бік пониження статусу української мови, і, до того ж, ці реверанси відбувають в столиці сусідньої держави. Заява Януковича про те, що українська мова як єдина буде мати державний статус, зроблена учора у Каневі, лише підтверджує конституційну норму. І я не думаю, що ця заява повинна примушувати тих, хто дбає за патріотичні цінності, розслаблятися. Оскільки за нашим розумінням і згідно передвиборчої програми, Партія регіонів буде іти шляхом зміни мовного законодавства, не чіпаючи Конституцію, значить нам буде запропоновано повзучий мовний переворот, коли друга мова буде вводитися у судах, на телебаченні, у інших публічних закладах і установах, і це буде мати наслідком відверту публічну поразку української мови.

Тому депутатська група „За Україну!” застерігає від таких дій і ще раз наголошує, в тому числі і для Президента Януковича, що статус мов унормовується лише Конституцією України і її 10 статтею. Будь-які реверанси у бік російської мови із пониженням водночас статусу української як державної неприпустимі.

Крім того, нас дивує сам стиль обговорення українських гуманітарних проблем у Москві. Дивіться: обіцяно здати газотранспортну систему. По-перше. По-друге, обіцяно понизити статус української мови. По-третє, обіцяно скасувати звання Героя України для Степана Бандери. І взамін на це російський Президент запропонував якихось два українських канали у якихось російських цифрових системах телебачення. Мені здається, поступки абсолютно не рівнозначні, і позиція не є державницькою.

Тому ми закликаємо Президента Януковича не робити таких дій, оскільки  вони прямо суперечать Конституції і законодавству. Ми наголошуємо, що депутатська група „За Україну!” стояла і буде стояти на захисті національних цінностей, і чітко протестувати проти будь-яких кроків новообраної влади, які суперечать українським цінностям і українським національним інтересам. Безумовно, для цього потрібно єднатися і перебувати на сторожі українських цінностей. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Кравченко, фракція комуністів, наступним буде виступати Леонід Грач.

 

10:24:34

КРАВЧЕНКО М.В.

Николай Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Информирую вас о том, что я  приступил к регистрации постановления Верховной Рады о создании Специальной следственной комиссии по расследованию фактов нарушения Конституции и законов Украины со стороны Ющенко и его националистического окружения, направленных на раскол Украины и фашизацию общества. Ющенко должен ответить за то, что на протяжении  пяти лет насаждал национализм, создал стройную систему по разрыву отношений с Россией. Он должен ответить за незаконную торговлю оружием,  участие наших военных в боевых действиях в Грузии, насаждение Голодомора, незаконный роспуск парламента, незаконное награждение Шухевича, Бандеры и многое-многое другое.

Помимо Ющенко должны ответить и государственные служащие от района до центральных органов. Например, кто заставлял Наливайченко фальсифицировать и показывать на стендах фотографии, американские фотографии, выдавая за наши. Кто заставлял его вручать дипломы Академии СБУ американским представителям? Кто заставлял Наливайченко раскрывать архивы СБУ? Кто заставлял Пукшина сопровождать незаконные проекты Указа по роспуску парламента? И многое-многое другое. Кто заставлял губернаторов, которые незаконно без решений сессии соответствующих советов, устанавливались за бюджетные деньги памятники жертвам Голодомора?

Произошла государственная измена. И если мы не расследуем все эти факты, Украина будет по прежнему игрушкой в руках людей, которые не желают добра этой стране и этому народу. До тех пор, пока мы не расследуем эти факты, ряженый Президент будет продолжать выступать на экранах телевизоров, рассказывать, каким он образом будет реформировать и защищать свою политическую силу, от которой остались уже осколки.

Я должен сказать, обратиться к фракциям, я разошлю письма, прошу фракции рассмотреть вопрос и дать кандидатуры людей в специальную комиссию, которая будет заниматься расследованием преступлений против собственного народа бывшего Президента Ющенко. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Іванович Грач, фракція комуністів. Наступним буде виступати Сергій Соболєв, йому право на виступ передає Сорочинська-Кириленко.

 

10:27:37

ГРАЧ Л.І.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги, я думаю, что нет ни одного избирателя, нет ни одного депутата и нет ни одного журналиста, присутствующего в этом зале, кто бы мог оспорить истину, что для каждого из нас главным является жизнь и здоровье. Я почему об этом начал говорить, чтобы привлечь внимание к очень злободневной теме, потому что коль уж государство все пошло в разнос, его вся система, естественно, не могла остаться в стороне и авиация. Вчерашний случай в аэропорту „Симферополь”, когда экипаж авиакомпании «Донбассаэро», прибывший накануне еще и должен по расписанию был убыть из Симферополя в Борисполь, вместо 7 минут... 30 минут, он так и не улетел в течении всего прошлого дня. Не улетел по одной причине, что все до единого члены экипажа, как в народе говорят, были в стельку пьяные. Более того, когда в том числе с участием зам.генерального прокурора Украины Татьяны Всеволодовны Корняковой начали, как пассажирки, проводить расследование, так медицинские показания дали по 3-3,5 промилле в час дня – это после ночной всей попойки. О чем это говорит? Это говорит не только о том, что 86 пассажиров, а десятки из них были транзитными пассажирами – те , которые должны  были дальше   лететь Нью-Йорк, Москву, Лондон, Бонн, Тель-Авив, экономически понесли издержки. Но самое главное, когда началось разбирательство и посмотрели в каком состоянии находится контролирующая система, в том числе и медицинский осмотр,  так  стало совершенно понятно, что можно абсолютно утверждать, что настолько вся система поражена, что, по сути, мы  не знаем в каком состоянии пилот или стюардесса находится, когда каждый из нас садится в самолет. Поэтому в этой связи несмотря на то, что по инициативе  Корняковой как заместителя Генерального прокурора возбуждено уголовное дело, я думаю, что тот законопроект, который вчера рассматривался в этом зале и был отклонен об административной ответственности, нужно поручить профильному комитету, и чтобы он внес в новой редакции именно по этой теме об уголовной ответственности.

И второе. Я вчера обратился к Владимиру Михайловичу с депутатским обращением по поводу рассмотрения того законопроекта, который в свое… о базовых языках… того законопроекта, который мы еще разрабатывали совместно с покойным Кушнаревым…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГРАЧ Л.І. Я просил бы, чтобы в ответ на все выступления те, которые были  внесен был  этот базовый законопроект и защитить русский язык о тех, кто на него нападает.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГРАЧ Л.И. И последнее... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Шум у залі) Что? Вы по времени посмотрите…

Сергій Соболєв, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" .

 

10:31:23

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні виборці! Шановні радіослухачі! Хотілося б звернутися до вас в той час, коли країна відзначила    196-ту річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка багатотисячне віче біля пам’ятника Шевченку, біля того святого місця в Києві, де завжди присягали служити Україні, визначились з одним ключовим питанням. В той момент, коли в парламенті на 19-му році незалежності паплюжили Конституцію – Основний Закон держави і створювали в незаконний спосіб і формували всі органи влади, коли виборець, який на виборах проголосував за відповідні політичні сили, фактично через внесення поправок незаконних, неконституційних поправок в Регламент  України,  позбавлений права  формувати владу і тепер цю владу можуть формувати перебіжчики і зрадники. В цей час багатотисячний мітинг біля пам’ятника Шевченку проголосив необхідність створення об’єднаної демократичної опозиції і обрання лідером цієї об’єднаної демократичної опозиції Юлії Володимирівни Тимошенко.

Саме ця подія повинна покласти  край порушенням Конституції, нехтуванням законів України. Саме об’єднана  демократична опозиція визначила чіткий курс продовження руху держави до європейських цінностей, руху держави до захисту суверенітету української мови і культури. Саме це багатотисячне віче визначило яким чином повинно розвиватися, навіть в найважчих умовах нехтування демократії і Конституції, українське суспільство і яким чином повинні бути ключові питання розвитку нашої держави.

В той час, коли парламент приймав антидержавне, антиконституційне рішення і Президент Янукович вперше пройде випробування на підтримку і гаранта Конституції, фактично ми визначились і я думаю, що ця подія дає всі підстави сьогодні   стверджувати: всім антизаконним, антиконституційним діям в парламенті і за його межами буде протистояти об’єднана демократична опозиція на чолі з її лідером – Юлією Тимошенко. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, право на виступ має Ірина Горіна, право на виступ їй передає  колега Глазунов, фракція Партії регіонів.  Це останній виступ сьогодні.

 

10:34:33

ГОРІНА І.А.

За 5 лет пребывания оранжевой команды бизнес разуверился и устал от власти окончательно. Шоу-форумы, бизнес и влада партнера, кроме громкой пиар-акции не заканчивались ничем. А в 2008-2009 году допартнерились до того, что решение проблемы правительством Тимошенко заканчивалось хуже, чем сама проблема.

Президенту Виктору Федоровичу Януковичу и новой команде придется возвращать доверие предпринимателей и бизнеса к власти. Предложенный стратегический  и тактический пути, которые покажут наши намерения перед бизнесом и перед предпринимательством. Вот некоторые из них. Безусловно, мы должны сделать то, что старо как мир, но актуально сейчас, особенно в период кризиса. Чиновника нужно как можно дальше отодвинуть от предпринимателя.

Первое. Мы утвердим законы, которые дадут право налоговым каникулам, частным лицам-предпринимателям, которые работают самостоятельно.

Второе. Будет утвержден закон, который уберет чиновника от предпринимателя, и не чаще одного раза в два года можно будет контролирующим органам вмешиваться в хозяйственную деятельность предприятий и предпринимателей. Закончится пагубная практика уплаты налогов наперед. Автоматически из бюджета будет возвращаться НДС.

Второе. Безусловно необходим новый Налоговый и Бюджетный кодекс. Упрощенная система налогообложения должна стать законом и зафиксировать свои права. Уменьшение обещанных до 17 и 20 процентов ставок НДС и налога на прибыль будет закреплено законом. 

И еще Черчилль говорил: когда существует десять тысяч предписаний, нет уважения к закону. Мы должны заставить чиновников уважать закон. Уважать закон будут и предприниматели и таким образом мы будем способствовать выводу предпринимательства из тени и увеличению доходов в бюджет.

И третье, очень главное и важное. Это оздоровление банковского сектора. Правительство должно закончить рекапитализацию тех банков,  которым необходимо привлечь благодаря своей стабильной прогнозируемой работе финансовые ресурсы, чтобы возобновилось кредитование реального сектора и поддержать программы Национального банка, которые точно также дают возможность коммерческим банкам возобновить кредитование не выше 18-19 процентов ставок по кредитам для реального сектора.  Экономика, бизнес – это то, что должно выводить страну из кризиса. Не может быть никакой свободы, реальной свободы, если нет свободы экономической. Именно бизнес расширяет границы государства. Именно бизнес дает деньги в бюджет. И именно бизнес создает рабочие места.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГОРІНА І.А. Власть  должна обеспечить для бизнеса эти условия и должна отчитываться не пустыми рассказами, а делами перед бизнесом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Виступи завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали    у виступах, які потребують реагування  з боку Верховної Ради України, я Секретаріат прошу підготувати відповідні доручення.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 161 1985 року про служби гігієни праці. Доповідач – перший заступник міністра охорони здоров’я Біловол Олександр Миколайович, співдоповідач перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Вечерко Володимир Миколайович. Реєстраційний номер документу 0161.

Будь ласка.

 

БІЛОВОЛ О.М.

Шановний   Володимире Михайловичу!   Шановні народні депутати! Проект Закону України про ратифікацію  Міжнародної організації Конвенції № 161 від 1985 року про служби гігієни праці розроблено Міністерством охорони здоров’я України на виконання пункту 130414 в планах заходів щодо положень Генеральної угоди між  Кабінетом Міністрів України, Всеукраїнським об’єднанням профспілок та роботодавців,  а також  затверджено  Розпорядженням Кабінету Міністрів  України від 17.09.2008 року.

Статтею 3 зазначеної конвенції передбачено поступовий розвиток служб гігієни праці для охоплення всіх працівників, у тому числі державного і не державного  сектору. Аналіз досвіду   застосування норм   національного законодавство  із зазначеної проблеми свідчить про те, що створення  служб гігієни праці  державними  органами в Україні недоцільно, оскільки протягом  багатьох років функціонує система, відпрацьована  Державною санітарною епідеміологічною службою  України, а також   організація системи першої невідкладної допомоги у лікувально-профілактичних заходах системи охорони здоров’я, а також на підприємствах  за рахунок коштів. І тому ця  конвенція і реалізація не потребує додаткових фінансових коштів з Державного  бюджету.

Не дивлячись  на встановлені потужним національним законодавством вимоги,  слід  констатувати, що на сьогоднішній  день суспільство недооцінює проблему збереження трудового потенціалу країни, вагомим тягарем якого є професійна захворюваність, інвалідизація, передчасна смертність, а також, саме головне, ми звертаємо увагу, на працююче населення. 

На сьогоднішній день в Україні за останній час  кількість професійних захворювань становить близько 6-7 тисяч щорічно. Я, шановні депутати, хотів би    на це  звернути увагу.  Найбільша кількість  профзахворювань  і отруєнь у нашій країні  сьогодні  відображено на вугільній промисловості, вона  на сьогоднішній день, частка їх складає близько 69-70 відсотків. 

Останнім  часом також реєструються важкі виражені форми хронічних   професійних захворювань, що призводить  до перебування наших  хворих на лікарняному ліжку. Наслідком цього є дуже велика,  серйозне підвищення інвалідизації  нашого  населення. Така  є ситуація на сьогоднішній день є надзвичайно кричущою. І наші інваліди на сьогоднішній день є  люди, особливо звертаю увагу, працездатного віку. І  відшкодування збитків сьогодні  з боку держави вимагає значних економічних втрат.

У той же час частота виявлення професійних захворювань не відображає  її реальні масштаби. Наприклад,  сьогодні у Сполучених Штатах Америки реєструється близько   від 125-350 тисяч щорічно випадків, у Канаді така цифра  сягає від 77 до 112 випадків.  І саме головне, що у цих країнах хворі професійним захворюванням займають близько 10 відсотків ліжкового фонду.

На сьогоднішній день ситуація ускладнюється і демографічними показниками, соціально-економічними кризами. Показники на сьогоднішній день захворюваності не мають тенденції  до її покращання. І саме головне, що на сьогоднішній  день, я  акцентую на це увагу, наші громадяни  живуть у середньому на 14-13 років менше, ніж у європейських країнах.  Щомісячно наших громадян стає на  70-80 тисяч менше. І що саме головне, і на що я хотів би звернути увагу, що третину цих померлих становлять люди працездатного  віку. Всі ці події  відбуваються на фоні  руйнування системи медичного забезпечення працівників підприємств із шкідливими умовами праці.

І  з 1991 року на всю кількість медико-санітарних частин, заводських лікарень, поліклінік, ліжок, лікарів, цехових зменшилась у нас в країні  практично в 11 разів і не могло негативно сьогодні відзначитись на  стані  здоров’я працюючого населення країни. І це характеризується високим рівнем професійного захворювання, інвалідизація  і непоодинокими випадками раптової смерті на місці.

Результати  державного санітарно-епідемічного нагляду свідчать, що в Україні з року в рік зростає кількість підприємств, як державної, так і  недержавної форми власності з небезпечними шкідливими умовами праці. І за різними даними майже 2/3 працюючих на малих підприємствах перебувають у тіні. Тобто  працюють без юридично оформлених стосунків, і саме головне – немає трудових відносин  з їхніми  власниками. Отже,  роботодавці  можуть  приховувати від обліку таких  працівників і відхилятися від відповідальності перед законом у разі порушення прав працюючої людини.

За даними Міжнародної організації праці, малі підприємства на сьогодні складають близько 90 підприємств з шкідливими та небезпечними умовами праці. Заклади Державної санітарної епідемічної служби на сьогодні майже позбавлені жорсткого контролю за умовами праці та станом здоров’я працюючих на малих підприємствах. Цьому завжди сприяли і сприяють обмежувальні заходи, кількості перевірок господарювання, і саме головне, що останнім часом дуже активно запроваджується на фоні в країні дерегуляторної політики.

На сьогоднішній день реалізація цієї конвенції дозволить удосконалити в цілому службу гігієни праці в країні, відновити пріоритетність медико-санітарної допомоги працюючому населенню для збереження трудового потенціалу, попередити розвиток професійних захворювань та створити умови для реалізації статті 4 Закону України „Про охорону праці”, а саме головне – забезпечити пріоритетне забезпечення життя і здоров’я працівників, акцентую, повна відповідальність роботодавців за створення безпечних, належних і здорових умов праці. Крім цього, дотримання положень концепції приведе до зменшення витрат на депресивні витрати: пільги і компенсацію на роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці.

З цим питанням 17 грудня 2009 року в Міністерстві охорони здоров’я відбулося засідання колегії, в якій було чітко розглянуто і поставлено питання за основу про стан і подальший розвиток профілактики, діагностики, лікування професійних захворювань в Україні. І було прийнято відповідне колегіальне рішення.

На сьогоднішній день Міжнародну конвенцію праці № 161 вже ратифікувало 28 країн світу. Ці матеріали вам роздані, шановні народні депутати, в матеріалах, і ця інформація надається. Проект Закону щодо ратифікації Конвенції № 139 „Про службу гігієни праці” погоджений з зацікавленими міністерствами, генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, Всеукраїнським об’єднанням роботодавців і підприємців та Всеукраїнськими об’єднаними профспілками на 2008-2009 роки, а також погоджено з усіма центральними органами виконавчої влади країни.

Зазначений законопроект відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних засад. На сьогоднішній день довідково я хотів би звернути увагу, шановні колеги, двадцять органів виконавчої влади Міністерство агрополітики, Міністерство палива, енергетики, міністерство трансзв’язку, Міністерство праці, Міністерство надзвичайних ситуацій, Міністерство економіки, фінансів, Федерація роботодавців України – всього 20, які без зауважень і погодили цей законопроект. Цей законопроект був схвалений на засіданні уряду 13.01.2010 року, а також на засіданні Комітету з закордонних справ Верховної Ради України і, та питань європейської інтеграції 17.02.2010 року.

Шановні народні депутати, з урахуванням всього вище викладеного Міністерство хорони здоров’я просить вас прийняти  даний законопроект про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці номер 161 від 1985 року „Про службу гігієни праці”. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися на запитання. Зарубінский Олег Олександрович, будь ласка.

 

10:47:49

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Олександр Миколайович, от в законопроекті, зокрема, в супровідних матеріалах є таке, я зацитую: „законопроект спрямований на…” і серед іншого є от така фраза, чи диспозиція: „сприяння запровадженню в Україні принципів економічної доцільності у механізмах стимулювання работодавців до створення гідних умов праці. Я хотів би, щоб ви пояснили, що це значить. Для мене є розуміння того, що гідні умови праці не можуть залежати від економічної доцільності, чи ні, бо вони є первинні, тобто необхідна базова гігієна умов праці є первинною, а економічна доцільність роботодавця, очевидно, має бути вторинною. Що малося на увазі, коли визначалася така мета проекту? Дякую.

 

БІЛОВОЛ О.М. Дякую, Олег Олександрович, ви задали слушне запитання, я хотів акцентувати вашу увагу на те, що сьогодні держава в особі санітарно-епідемічної служби жорстко контролює ці всі процеси, про які …. Сказав. Але в цілому та угода, яка підписана між Кабінетом Міністрів, роботодавцями і профспілками,  вона обов’язково акцентує увагу, переважна відповідальність роботодавців створювати у себе на місцях такі структурні підрозділи, щоб направляти процес і відповідати за безпеку наших громадян, щоб вони мали соціально захищений статус і в цілому не призводили до таких ситуацій. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

 

10:49:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я хотів би задати таке питання. З 85-го року ми цю конвенцію не ратифікували. Чому? Не ратифікували її через те, що у нас не було коштів і не було планів, як це здійснити потім. Зараз ми говоримо, що ми готуємося входити в Європейський Союз, і це один з мотивів ратифікації цієї конвенції.

Скажіть мені, будь ласка, наскільки можливо, чесно, скільки коштує впровадження цієї конвенції, щоб ми запрацювали так, як положено? І чи вже план організаційно-технічних заходів щодо реалізації положень конвенції цієї 161-ї, підготовлений, щоб зараз зразу ж його вводити? Ну, припустимо, ми зараз ратифікуємо. І чи готовий цей план чи ні і скільки це буде коштувати, і як ви думаєте, можна  профінансувати буде у бюджеті, і наскільки у бюджеті нам треба, щоб дотягнутися до якогось нормального рівня, вважаючи той факт, що 80 відсотків приватизовані, і там, практично, згорнута  вся та робота…

 

БІЛОВОЛ О.М. Шановний Юрій Анатолійович, дякую за запитання. Я думаю, що це питання виникло у 2008 році. Ви знаєте, ми давали  повністю там аналітику, коли між Кабінетом  Міністрів України, роботодавцями і профспілками була підписана відповідна угода. На протязі року тривала ця кропітка робота, тому що треба ці всі речі було погодити з усіма органами зацікавленими, міністерствами і відомствами. Їх, практично, близько двадцяти. І повністю було реалізовано техплан заходвів і концепцій, як це питання реалізовувати.

В цілому ми робимо акценти, ті асигнування, які ми на сьогоднішній день маємо, на сьогоднішній день вони відпрацьовуються у плані бюджетних заходів. А основний аспект ми також робимо на спільну відповідальність тих, як ви зауважили, більшість підприємств, які є приватизовані, щоб кожен роботодавець, який має своє підприємство, створив на місці таку структуру, закладав туди фінансування і відповідав за ці всі речі. Але це буде під жорстким контролем держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк, фракція комуністів.

 

10:51:26

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Олександре Миколайовичу, вибачне за непарламентське слово, але скажіть, будь ласка, „де зарита собака” у цій конвенції? Що я маю на увазі? Конвенція підписана в 1985 році. Це перше. Неважко порахувати скільки вже десятиліть пройшло.

І друге. Ви самі сказали, що цю конвенцію поки що ратифікували тільки 28 країн. У чому проблема? Чому так повільно ратифікується і чому така мала кількість країн ратифікувала цю, я вважаю, надзвичайно важливу і необхідну для нашої держави конвенцію?

 

БІЛОВОЛ О.М.  Дякую, шановний Адаме Івановичу, за запитання.

Ви знаєте,  що, дійсно, ця конвенція була започаткована в 1985 році. Але до цього питання уряд повернувся в 2008 році. Тільки уряд повернувся, була підписана відповідна угода між Кабінетом Міністрів, роботодавцями і профспілками. Рік ми практично в цілому, держава, всі зацікавлені міністерства потратили для того, щоб ці питання узгодити. І на сьогодні ми виходимо на прийняття цього рішення.

Але в цілому все залежить від тих держав, як вони до цього питання відносяться. І показник 28 держав, про яких я вам сказав, це особиста справа кожної держави. Це не має офіційних і упереджених вимог міжнародної цієї  Конвенції праці. Але в цілому, якщо кожна держава правильно зреагує на ці всі речі. А там написано, що основний – це захист соціального статусу наших громадян України. Це дасть той величезний позитив, на який ми на сьогоднішній день йдемо.

Тому що основним критерієм, ми сьогодні побачимо, демографічна ситуація в нашій країні. І оті передумови, які на сьогоднішній день ми маємо, вони, на жаль, негативно впливають на стан нашого населення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хара Василь Георгійович, фракція Партії регіонів.

 

10:53:20

ХАРА В.Г.

Уважаемый Александр Николаевич, у меня вопросов нет. Наш комитет всецело и единогласно поддерживает данную конвенцию

Хочу сказать, по большому счету, уважаемые коллеги, это обязательства государства и работодателя выполнять нормы из собственной Конституции. Я хочу напомнить, что износ основного оборудования у нас 90 процентов, которое влияет на здоровье. Две третьих рабочих мест с вредными условиями различного уровня. Отсутствует аттестация рабочих мест. Уничтожена по сути производственная медицина: заводские поликлиники, ….…., медсанчасти и так далее, отменены  обязательные медицинские осмотры, увеличены хронические и профессиональные заболевания. Здорового работающего населения практически нет. Украина – вымирающая нация, поэтому мы должны сделать все для того, чтобы государство взяло на себя обязательство и работодатели сделать элементарные условия на производстве для повышенного труда и улучшения здоровья. Поэтому я предлагаю всем депутатам активно поддержать и ратифицировать эту конвенцию. Мы сделаем шаг навстречу и европейскому обществу…

 

БІЛОВОЛ О.М. Дякую, Василю Григоровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

10:54:42

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!” Шановний Олександр Миколайович! Пояснювальна записка до прийняття цього законопроекту свідчить про те, що 80 відсотків підприємств, які контролюються санітарно-епідеміологічною службою не відповідають санітарним нормам і правилам. У вугільній, тракторній,  машинобудівній, в аграрному секторі 35-57 відсотків не виконують цих нормативів. Разом з тим, професійна захворюваність в Україні, яка названа в абсолютних цифрах 6-8 тисяч, не відповідає, ы ви про це говорили, тим показникам, які в інших країнах. І ми знаємо, як важко, які треба круги аду пройти людині, щоб доказати те, що вона має професійне захворювання. Це пов’язано з масою експертиз і підприємці в цьому не зацікавлені.

Тому таке  запитання: чи достатньо буде прийняття цієї конвенції для того, щоб змінити ситуацію в Україні, чи треба змінювати законодавчу,  правову базу в цьому питанні? Дякую.

 

БІЛОВОЛ О.М. Дякую, шановний  Володимир Григорович, дійсно, я хотів би відповісти на ваше слушне запитання, що та  статистика, яку на сьогоднішній день ми маємо, вона не може нас заспокоювати, тому що йде величезний ріст  профзахворювань. Але в цілому  прийняття цієї конвенції, яку ми ратифікуємо, надасть можливість державі більш жорстко контролювати ситуацію навіть тих підприємств приватних, які сьогодні мають дуже недосконалі умови праці наших працівників.

І враховуючи те, що сьогодні в тій конвенції також записано, що кожний маючи…  створюючи ці місця, створюючи цю структуру, він обов’язково вкладає туди відповідне фінансування для того, щоб створити ті умови, які повинні відповідати належним, про які ви на сьогоднішній день говорите. І я думаю, що прийняття цієї конвенції навпаки не тільки дасть поштовх, а дасть жорсткий контроль з боку держави в цілому контролювати цей процес в країні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, фракція Партії регіонів.

 

10:56:46

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Павло Сулковський, Рівненщина. Я не запитання, а більше пропозицію хочу. Володимире Михайловичу, ви правильно інколи ставите питання, що до деяких проектів закону якби не тратити час, йти за скороченою процедурою. І ми попередні рази іменно конвенції, іменно йшли за скороченою процедурою і от дивлячись на це, що практично ми обговорюємо, тратимо час. Але я вважаю, що за цей проект треба голосувати, він потрібен для України, але на майбутнє я вношу пропозицію, Володимире Михайловичу, ратифікації, практично вони обговорюються і на комітетах, і практично вони прийшли в парламент, щоб якомога дійсно за скороченою процедурою їх розглядати і приймати відповідні рішення. Тому я вношу пропозицію, щоб ратифікації йти за скороченою процедурою і тоді ми підемо, зупинятися будемо тільки на більш…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександре Миколайовичу, час вичерпаний. Запрошую до співдоповіді першого заступника голови Комітету з питань європейської інтеграції Вечерка Володимира Миколайовича.

 

10:58:13

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні розглянув проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про служби гігієни праці. На нашу думку ратифікація цієї конвенції сприятиме подальшій адаптації національного законодавства в галузі охорони праці та охорони здоров’я, яке стосується питань безпеки і гігієни праці, промисловості та сільському господарстві до законодавства Європейського Союзу.   Внаслідок відмови від цехового принципу надання медичної допомоги працівникам порушилася взаємодія та послідовність в роботі Державної санітарної епідеміологічної служби, лікувально-профілактичних закладів та роботодавців з питань підтримки професійного здоров’я наших працівників. Щорічно в Україні виявляється 6-8 тисяч випадків професійних захворювань, що в інтенсивних показниках становить 800-1000 випадків на 10 тисяч працюючих. Це дуже багато на теперішній час.

Зміни, що відбуваються сьогодні у соціально-економічній сфері суспільства, потребують впровадження нових форм організації праці, більшої уваги до забезпечення безпечних та здорових умов праці на робочих місцях, підвищення рівня соціального партнерства. Необхідність ратифікації зазначеної конвенції зумовлена прагненням України стати асоційованим членом Європейського Союзу з подальшою перспективою набуття повноправного членства в Євросоюзі.

Важливою умовою на цьому шляху є зміцнення економічних та політичних зв’язків між  України та Європейським Союзом, що  полягає в наближенні існуючого і майбутнього законодавства України з законодавством співтовариства, яке викладено в положеннях Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським співтовариством. Загострення економічної ситуації в нашій країні та зменшення бюджетних асигнувань на охорону здоров’я (це теж дуже важливо) призвело до деформації структури закладів охорони здоров’я та медичних послуг, скорочення та ліквідацію цехових поліклінік, дільниць, оздоровпунктів, профілакторіїв. Залишилося мало державних підприємств з функціонуючими медичними закладами для надання медичної допомоги працюючим.

Ратифікація конвенції дозволить повернутися до принципу пріоритетності медичної допомоги працюючому населенню України, науково обґрунтувати створення умов діяльності та основних напрямків роботи служби гігієни праці з урахуванням специфічних потенційних небезпек, які можуть мати місце на підприємствах різних галузей економіки.

Дотримання положень зазначеної Конвенції дозволить зберегти трудовий потенціал країни, знизити  професійну захворюваність, інвалідність та зменшити витрати на регресні виплати пільг і компенсацій  за роботу  в шкідливих та небезпечних умовах праці.

Комітет вважає за доцільне ратифікувати зазначену  Конвенцію, що узгоджується з рішенням  Головного  науково-експертного управління Верховної Ради. Прошу підтримати, дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, прошу записатися на запитання до співдоповідача. Володимир Миколайович, можливо запитання  до вас будуть.  Володимир Карпук фракція  "Наша Україна - Народна  Самооборона".

   

11:02:28

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”.

Шановний пане доповідачу, дійсно треба цю Конвенцію  приймати, ми знаємо,  що є  тенденція в країнах Європи, Сполучених Штатах Америки виведення підприємств сировинної галузі, хімічної, машинобудування, де є шкідливі чинники, де є шкідливі умови роботи за межі цих країн. І в тому   числі в межах України будуються підприємства, тобто ми  аплодуємо, що є інвестиції, що  вводяться кошти  і даються досить великі, але разом з тим на території України вводяться   ці підприємства, які мають негативний вплив на  здоров’я людини і певного контролю з боку держави на сьогоднішній  день   немає. Які, на ваш погляд,  повинна зробити українська сторона кроки, щоб  унеможливлювати будівництво на теренах України підприємств, які мають шкідливий вплив на охорону  здоров’я. Дякую.

 

ВЕЧЕРКО В.М. Спасибо за вопрос. Вопрос очень важный, актуальный на сегодняшний момент времени я хочу вам ответить следующее. Что нужно дополнительно к этому принять еще законодательство у нас  в Украине и вернуться к тем санитарным нормам гигиены труда на каждом промышленном предприятии, то ли это химическое предприятие, то ли это  металлургическое предприятие, пищевое предприятие, прежде чем запускать промышленное предприятие, нужно действительно обеспечить гигиену труда и только потом обращать внимание на экономическое развитие этого предприятия. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, позафракційний.

 

11:04:07

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Миколайовичу, ну, в залі, мабуть, є 4-5 людей, які дійсно прочитали конвенцію. Все те, що звучить в питаннях, все те, що звучало у відповідях в конвенції в принципі про це немає взагалі жодної згадки. Єдине, про що там актуально більш-менш  конкретизовано йдеться – це про те, що на підприємствах всіх форм власності потрібно створити окремий підрозділ за рахунок цих підприємств, який буде називатися „Служба гігієни праці”, яка має бути незалежною від адміністрації підприємства і має виконувати певні функції. Дальше розписано функції цієї служби. Але в іншій статті, це закладено, починаючи з 2 статті, а якщо я не помиляюся з 6 приблизно статті є пункти, які роблять це створення практично необов’язковим, віддаючи на відкуп державі, чи це робити в об’єднанні, чи в самому підприємстві, чи об’єднанні підприємства чи там далі і тому подібне.

Я розумію, що можна за неї проголосувати. Але, скажіть, чи це настільки дійсно гостро, трепетно необхідно, і чи готова наша економіка і наш бізнес витримати ще це навантаження?

 

ВЕЧЕРКО В.М. Спасибо за вопрос. Действительно, я тоже читал, и смотрю, что  здесь  много нужно дополнить. Но мы с чего-то должны делать первые шаги. И я перед этим сказал, что мы дополнительно должны принять отдельный закон внутри государства, чтобы вот эти все пункты учесть и контролировать каждое промышленное предприятие, то есть гигиену труда. Может быть, вернуться к тем нормативам, которые были при Советском Союзе, где четко было расписано каждый пункт на предприятии.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

11:05:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Тут ставилося питання: у чому собака зарита в цьому законі, що ми його не хотіли ратифікувати? Можливо, вона зарита якраз в статті 10, де записано, що під час виконання функцій, перелічених у статті 5 персонал, який надає послуги в галузі гігієни праці, має цілковиту професійну незалежність від роботодавців, працівників та їхніх представників, якщо такі існують.  Тобто ці люди, які мають перевіряти  безпечність умов праці абсолютно не будуть залежати від тих олігархів, які є власниками підприємств, а ті б дуже не хотіли цього.  Очевидно, тут  зарита собака.

Але я хотів би спитати. А як ми будемо впроваджувати? Це обов’язково треба робити і ратифікувати треба, я бачу по цим нормам. Як ми будемо контролювати? Який механізм контролю сьогодні існує і як бачиться в комітеті цей механізм, я ж впевнений, що ви  набагато глибше бачите ніж… далі як впроваджувати цей закон.

 

ВЕЧЕРКО В.М. Спасибо за вопрос. Все вопросы правильные и я хочу сказать, что, действительно, был большой пробел особенно на постсоветском пространстве когда шла повальная приватизация промышленных предприятий, то на это никто не обращал внимание. Да  и по сути дела, сегодня было правильно замечено, что 80 процентов промышленных предприятий не отвечают санитарно-экологическим нормам гигиены труда. Нет стандартов сегодня.

Поэтому я в своем докладе сказал, что это,  эта ратификация позволит вернуться к принципу приоритетности медицинской помощи трудящимся и населению, и дополнительно к этому мы просто обязаны и внести в резолюцию Верховной Рады подготовить законопроект, чтобы контролировал вот эти промышленные предприятия, как вы говорите, где контролируется олигархами, и чтобы   каждое промышленное  предприятие выполняло нормы гигиены труда. Только таким образом мы независимо от собственности …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ВЕЧЕРКО В.М. … или это частная собственность, мы можем контролировать гигиену труда трудящихся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення питання спочатку від фракцій, а потім безпосередньо народних депутатів. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Сергій Шевчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Підготуватися Кармазіну.  Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

11:09:10

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Шановні колеги,  кожен,  хто прочитав конвенцію, очевидно мав таке відчуття, що ця конвенція  - це є просто  перелік тих положень, які існували  у нашій державі у період профілактичної системи Семашка, коли  на підприємствах діяли медичні  служби, діяв  цеховий принцип надання профілактичної медичної допомоги. І така система, очевидно, була б визнана  у  1985 році як доцільна. І тому нам, дійсно,  необхідно ратифікувати  сьогодні дану конвенцію  і повернутися  до того позитивного, що було у профілактичній медицині у нашій державі. 

Окрім цього, очевидно, що  Міністерству охорони здоров’я, а також  іншим  зацікавленим   відомствам не варто зупинятися  лише  на питанні ратифікації, попереду ще велика робота щодо  того, щоб видати належні підзаконні акти або навіть окремі законодавчі акти Верховної Ради  України  або принципи Міжнародної    організації праці стосовно гігієни праці, збереження здоров’я працюючих, були не лише  задекларовані, а втілені в життя.

Фракція "Блоку Юлії Тимошенко"  вважає, що ця ратифікація є надзвичайно важливою  і буде підтримувати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Підготуватися Карпуку.  

 

11:10:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін,  Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати,   безумовно, ситуація, в якій опинилася держава, коли на багатьох  підприємствах, а це вже понад 80 відсотків об’єктів, які контролюються зараз  санітарно-епідеміологічною службою, по даним уряду  не відповідають вимогам санітарних норм і правил – це страшна ситуація. І з цієї ситуації треба виходити.

Яким чином виходити, коли на підприємствах вугільної промисловості, важкого машинобудування, тракторного, сільськогосподарського машинобудування, гірничо-видобувної промисловості, аграрного сектору, особливо на тих об’єктах, які ми говоримо, що  належать, на жаль, олігархам,  кількість об’єктів, що не відповідають за умовами праці  санітарним нормам, складає, по даним уряду,  від 35 до 57,7 відсотків. І причини, які є, які ведуть до цього,  вони  тільки  збільшуються з року в рік, бо основна причина – це використання  застарілих технологій, обладнання, що вже вичерпало свій ресурс, значне зниження об’ємів розробок засобів колективного захисту від шкідливих факторів і  скорочення витрат, економія, економія, а зараз ще і та криза.

Звісно я дякую уряду, що він  взяв на себе сміливість, бо тільки  у 2008 році почали розробляти заходи щодо приєднання  до цієї конвенції, і це зробив уряд, який створений коаліцією  БЮТ, „Нашої Україна – Народної Самооборона”  і „Блоком Литвина”, це  цей уряд робив. І цей уряд поставив перед вами, шановні народні депутати, питання. З 1985 року не ратифікуємо  цю угоду, ми не відносимся до цивілізованих країн. А тут чітко   передбачено у статті 14, нічого іншого, як те. що треба виконувати    нашу з вами Конституцію України. Я наведу вам і нагадаю, що у статті  43 Конституції частина четверта: „Кожен має  право на належні, безпечні і здорові умови праці”. А ми ж цього не виконуєм.

У конвенції це звучить так: „Усі працівники повинні бути поінформовані про  шкідливі для здоров’я  чинники, пов’язані з їхньою трудовою діяльністю” – це стаття 13.

І стаття 14: „Роботодавець та працівники  інформують служби гігієни праці про будь-які відомі чинники  та ймовірні чинники виробничого середовища, які можуть шкодити здоров’ю працівників. Що тут поганого? Нічого. Ми маємо ратифікувати. А уряд, користуючись нагодою, що є перший заступник міністра, просити терміново, чи вимагати терміново підготувати план організаційно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. … на виконання закону, який уже тепер буде закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Карпук, фракція  „Наша Україна – Народна Самооборона”. Підготуватись Чорноволу.

 

11:14:22

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Ми будемо підтримувати ратифікацію Міжнародної організації праці № 161 від 1985 року про створення служб гігієни праці.

На жаль, в Україні склалася така ситуація, коли немає розуміння того, що охорона здоров’я є невід’ємною, вагомою складовою економічного розвитку країни. Без розуміння того кожного роботодавця, про що чітко сказано в статті 5-й цієї конвенції, що охорона здоров’я і безпека його, гігієна його праці є якраз запорукою розвитку того чи іншого підприємства. І дуже важливо, що ця конвенція буде сприяти, спонукати до розуміння того, що треба забезпечувати профілактичний напрям охорони здоров’я, адже тут, саме в статті 5-й, чітко розписуються функції про те, що повинно уже на тому етапі планування і розвитку виробництва в створенні робочих місць створювати всі необхідні умови, для того щоб забезпечити охорону здоров’я і безпеку праці. Тому що ситуація, яка дійсно складається в нашій державі, що 80 відсотків підприємств, які контролюються санепідслужбою, не відповідають санітарним нормам і правилам. І та велика чисельність травм, адже на виробництві щороку гине тисячі людей, щорічно отримують тисячі людей професійні захворювання, причому ці показники набагато менші від тих держав, де, дійсно, налагоджений чіткий контроль за гігієною праці і де є чітко налагодження встановлення цього діагнозу і відповідно матеріальна компенсація цій людині. На жаль, оце в нас як раз сфера в медицині, яка належить до найбільш корумпованих. Тому що кожен знає і як в вугільній промисловості, як шахтарю отримувати... захворювання, як отримувати діагноз силікозу чи іншого захворювання, яке є в багатьох випадках навіть смертельним. Тому прийняття цієї конвенції буде, дійсно сприяти тому, щоб навіть розумінню кожним роботодавцем, що треба зробити для того, щоб забезпечити охорону здоров’я і розуміння, що кожен працівник це є чинник його економічного зростання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл від... позафракційний.

 

11:16:58

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, народні депутати України, дана конвенція це, відверто кажучи, документ за якого можна голосувати, можна не голосувати, рівень документу, самої конвенції вражаюче слабкий. Вона містить ряд в собі внутрішніх суперечностей. І тому, якщо ми будемо до неї ставитися як до ще одного документу, який нам створює певні передумови для того, щоб щось реалізувати і щоб самим себе  підштовхнути і щось трошки зробити додатково, напевно голосувати можна. Але якщо ми до неї ставимося так як це було в багатьох виступах, як до надзвичайно важливого базового документу, який забезпечить там, що не буде в нас шкідливих виробництв і тому подібне, то буде знову чергове розчарування. Бо нічого подібного в цій конвенції немає.

В цій Конвенції більш менш чітко виписано тільки одну річ про створення на підприємствах служб гігієни праці. Але при тому, якщо в одних статтях написано чітко, що вони мають створюватися, практично, на кожному там, фактично, фігурує ця фраза, кожному підприємстві. В іншій статті, в суперечність першим, попереднім положенням записано, що державний відповідний орган може визначати  форму їх створення, може визначати, чи вони в самому підприємстві, чи вони в об’єднанні, чи в інших відповідних  формах, які забезпечують діяльність тої, чи іншої галузі. Це дає можливість  або до одних підприємств ставити жорсткі вимоги, що вони за свій власний кошт повинні формувати ці структури, не маючи на це достатніх можливостей, і дуже часто не маючи до цього відповідної потреби, в інших випадках: там, де, як згадували, там, де олігархи там, мовляв, роблять дуже страшно людей, можна спокійно зробити, використати положення цієї конвенції і нічого не створювати.

Тому якщо ми за неї проголосуємо, особливих трат від цього не буде. Але давайте не сподіватися того, що внаслідок цього ми десь  наблизимося до Євросоюзу. Більшість країн Євросоюзу цю конвенцію не ратифікували з тієї причини, що вона, дійсно, фактично є беззмістовною. Ми не повинні очікувати, що ця конвенція замість нас вирішить проблеми захисту праці наших громадян на підприємствах, тому що частина цих проблем врегульована вже українським законодавством, частину треба врегулювати. Тому що норми конвенції настільки розпливчасті, що вони не дадуть жодної можливості реально захистити права трудящих. Щоб їх захистити, треба чітко зафіксувати це в українських законах. Сама конвенція нас до цього напряму не змушує.

Тому, ще раз скажу, хочемо – голосуємо, хочемо – не голосуємо. Я в даному випадку проголосую жовтою кнопкою, утримаюся, тому що мені здається, що це є… ну, при добрих намірах все-таки засмічування українського законодавчого поля. Але ще раз кажу: вона не є шкідливою, вона просто, на превеликий жаль, ніяка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, завершено розгляд питання. Висновок комітету: підтримати проект закону про ратифікацію конвенції. Головне науково-експертне управління  такої ж думки.

Тому я ставлю на голосування проект Закону  України про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці номер 161 1985 року про служби гігієни праці. Реєстраційний номер – 0161. Прошу голосувати.

 

11:20:46

За-371

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект  Закону про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Угоди про звільнення від сплати мита, податків і видачі спеціальних дозволів за перевезення нормативних документів, еталонів, засобів вимірювань і стандартних зразків, що провозяться з метою повірки та метрологічної атестації від 10 лютого  1995 року. Тут була пропозиція розглядати питання ратифікації за скороченою процедурою.

Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання, реєстраційний номер 0163, за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:21:41

За-230

Рішення прийнято.

Доповідач – голова Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Лосюк Лариса Володимирівна. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович. Будь ласка.

 

ЛОСЮК Л.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Угоду про звільнення від сплати мита, податків, видачі спеціальних дозволів за провезення нормативних документів, еталонів, засобів вимірювань і стандартів зразків, що провозяться з метою повірки та метрологічної атестації, підписано 10 лютого 1995 року керівниками урядів 12 країн СНД.

Угода ратифікована Верховною Радою  України 9 лютого 1996 року. Протокол про внесення змін до угоди підписано 22 листопада 2007 року керівниками урядів 10 країн СНД крім Грузії та Туркменістану. Згідно з протоколом до угоди додали ще два напрями метрологічної діяльності. Це калібрування та звірення.

Внесення змін до угоди зумовлено гармонізацією національних законодавчих та нормативних актів у сфері метрології держав-учасниць угоди до міжнародних вимог та правил.

Враховуючи, що зазначена угода була ратифікована Верховною Радою  України, Протокол також потребує ратифікації шляхом прийняття відповідно закону про ратифікації.

Держспоживстандартом України підготовлено відповідний законопроект, який пройшов процедуру внутрідержавного погодження в 2009 році. Прийнято Постанову Кабінету Міністрів від 3 лютого 2010 року за номером 106 про подання на ратифікацію Верховною Радою України зазначеного протоколу.

Станом на сьогодні протокол набув  чинності в Білорусії, Казахстані, Киргизії, Російській Федерації, Таджикистані – в країнах, які є основними партнерами України в метрологічній діяльності.

Надання чинності зазначеному протоколу в Україні дозволить без додаткових митних процедур і дозволів провозити через митний контроль високоточні засоби, що ввозяться або вивозяться з України тимчасово для проведення звірень і калібрування, що відповідає міжнародним правилам. Довідково, протягом трьох…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ЛОСЮК Л.В.  ... державних  еталонів вищезазначених країнах без плати мита. До еталонної бази України сьогодні належать 60 державних та 70 вторинних еталонів.

Законопроект одноголосно прийнято на засіданні профільного Комітету закордонних справах, тому прошу підтримати  ратифікацію протоколу, який спрямований на вдосконалення згаданої угоди та сприятиме участі України в  міжнародному співробітництві у сфері визначення еквівалентності, простежуваності, вимірювань, що відповідає положенням угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Білорус Олег Григорович, голова Комітету у закордонних справах, будь ласка, рішення комітету.

 

11:25:03

БІЛОРУС О.Г.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Комітет у  закордонних справах розглянув внесений Кабінетом  Міністрів України проект закону України про ратифікацію протоколу про внесення змін до Угоди про звільнення від сплати мита, податків і видачі спеціальних дозволів за проведення нормативних документів, еталонів, засобів вимірювань і стандартних зразків, що провозяться з метою повірки та  метрологічної атестації від 10 лютого  1995 року. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти закон про ратифікацію цього протоколу. Як ми вже чули з доповіді голови Державного комітету, ратифікація протоколу буде сприяти підвищенню ефективності участі України у міжнародному співробітництві з 12-ми чи  11-ми країнами СНД, це дуже важливо.

Слід зазначити, що згаданий протокол набув чинності 2 грудня 2008 року у зв’язку з ратифікаціями трьома державами підписантами Білоруссю, Казахстаном і Таджикистаном. Цей законопроект не потребуватиме додатковий видатків з Державного бюджету України. Державна митна служба України погодила проект закону без зауважень ще 16 березня 2009 року. Комітет Верховної Ради по Регламенту відзначає відповідність реєстрації даного законопроекту вимогам статей 90, 92 Закону України про Регламент. Головне науково-експертне управління вважає ратифікацію даного міжнародного протоколу доцільною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Олег Григоровичу, дякую вам. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів. Ніхто не виявив бажання брати участь в обговоренні цього питання, очевидно всім все зрозуміло. Комітет, шановні колеги, ще раз нагадую, прийняв позитивне рішення. Науково-експертне управління погодилося із рішенням комітету.

Ставлю на голосування проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Угоди про звільнення від сплати мита, податків і видачі спеціальних дозволів за перевезення нормативних документів, еталонів, засобів вимірювань і стандартів зразків, що провозяться з метою повірки та метеорологічної атестації від 10 лютого 1995 року (реєстраційний номер 0163). Прошу голосувати.

 

11:28:45

За-331

Закон схвалено. Дякую.

Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 139 1974 року про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики (реєстраційний номер 0162).

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:29:32

За-275

Рішення прийнято.

Доповідач – перший заступник  міністра охорони здоров’я  Біловол Олександр Миколайович, співдоповідач – заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Шевчук Сергій Володимирович.

 

БІЛОВОЛ О.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України  про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 139 від 1974 року про боротьбу з небезпекою, що викликана канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики розроблено Міністерством охорони здоров’я на виконання пункту 3.14.1 плану заходів щодо Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів  України Комітетом і об’єднанням організації роботодавців, підприємців і Всеукраїнським об’єднанням профспілків на 2008-2009 роки, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів  17.09.08 року.

На сьогоднішній день за прогнозами  Всесвітньої організації охорони здоров’я  до 2020 року населення у світі на злоякісні новоутворення вийде на перше місце серед причин смертності. Онкологічні хвороби на сьогоднішній день займають друге місце в структурі смертності  населення України і є причиною, майже кожної смертності в нашій державі. Тобто більше 87 тисяч громадян, осіб, щороку ми втрачаємо в нашій країні, а кожний четвертий має інвалідність або має, або має в анамнезі  перенесену онкопатологію. 

На сьогоднішній  день дані  Міжнародної організації  праці свідчать те, до від 5 до 10 відсотків випадків захворювання на рак пов’язані з негативним впливом на людину канцерогенних факторів на робочому місці. І найбільшого канцерогенного впливу завдають і зазнають працівники добувної промисловості, оброблювальної, металургії, сільського господарства, транспорту  і    будівництва.

Я хотів би акцентувати увагу на головні канцерогенні фактори, залишаться іонізуюча радіація, виробничий пил, сполуки важких металів а також різні складові. Тому, на сьогоднішній день лише прямі втрати держави  внаслідок цієї патології кожного року складають близько 54 мільйонів гривень, не враховуючи економічні втрати внаслідок інвалідності та передчасної  смерті працівників, працегодувальника родини… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити виступ,  будь ласка.

 

БІЛОВОЛ О.М. … контролю експозицій з канцерогенними речовинами. І прийняття цієї ратифікації дасть можливість створити національний реєстр кацерогеннонебезпечних підприємств, цехів і професій, визначити черговість проведення профілактичних засобів, національний реєстр осіб, які зазнали дії  канцерогенних речовин, агентів на виробництві, національну референс-лабораторію лабораторію для контрою за канцерогенними речовинами та агентами у виробництві і довкілля. На сьогоднішній день ця ратифікація... міжнародна конвенція підтримана 30 країнами світу.

Довідково. Законопроект був погоджений  всіма міністерствами  і відомствами  і законопроект був схвалений на засіданні уряду 13.01.2010 року,  і на засіданні Комітету  в закордонних справах 17.02.2010 року, а також на засіданні  комітету з питань  європейської інтеграції 03.03.2010 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, все, сідайте,  будь ласка. 

Заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Шевчук Сергій Володимирович,  будь ласка, рішення комітету.

 

11:33:13

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні розглянув цей законопроект і ухвалив рішення рекомендувати Верховній  Раді прийняти його в цілому.

Про позитивні моменти сказав доповідач, як негативний момент я хочу відзначити, що дана Конвенція  була ухвалена в 1974 році. Стільки часу потрібно було для України для того, щоб зрозуміти важливість цього Міжнародного акту і ратифікувати його.

Рішення Комітету з питань Європейської інтеграції узгоджується з висновками Науково-експертного управління, а також висновками інших комітетів, а також інших відомств.

Хочу лише додати, що по даним Держкомстату на 2007 рік в Україні працювало небагато-немало, а півтора мільйони громадян на виробництвах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, що безумовно, відбивалося на стані здоров’я і захворюваності на онкопатологію.

На жаль, в Україні до цього часу не було програми, яка би попереджувала вплив шкідливих та небезпечних виробничих факторів на здоров’я працюючих, а також стратегію щодо заміни  канцерогенних речовин і агентів у виробництвах на неканцерогенні або менш шкідливі для людини та довкілля.

Тому ратифікація цієї конвенції є надзвичайно важлива, що дозволить  і Міністерству охорони здоров’я і іншим зацікавленим відомствам прийняти необхідні підзаконні акти для того, щоби виправити становище, яке сьогодні у нас є в цьому питанні в державі. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Прошу, шановні колеги, записатися на обговорення питання. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Микола Шершун, фракція "Блоку Литвина". Підготуватися Володимиру Карпуку.

 

11:35:46

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, "Блок Литвина".

Шановний Голово, шановні колеги, виконання умов конвенції, яка зараз запропонована для ратифікації, було б досить доречно для України. Адже, на жаль, в нашій країні доволі високий показник захворюваності онкологічними хворобами. І далі усугубляти дану ситуацію не можна, тому що... а реалізація норм Конвенції забезпечить організацію безпечних умов праці та проживання населення України.

Так, при виконанні статті 1 Конвенції ми отримаємо перелік речовин та агентів, які встановлюють загрозу для здоров’я людини. Це дасть основу для вжиття заходів по зменшенню кількості шкідливих речовин в оточуючому середовищі громадян. Такі дії позитивно вплинуть не тільки на здоров’я людей,  але й на загальний стан оточуючого середовища.

Думаю, варто звернути увагу і на певний ступень свободи дій кожної країни-члена, який виявляється в тому, що кожна країна складає свій власний перелік шкідливих речовин та розроблює систему заходів по зменшенню шкідливого впливу таких речовин.

 Подібний ступінь свободи дій дозволяє країнам адоптувати норми Конвенції під власні потреби та вимоги. До того ж співпрацюючи в межах виконання конвенції країни матимуть змогу обмінюватися даними по наявності канцерогенних  властивостей тих чи інших речовин, що сприятиме  розширенню знань про шкідливі речовини.

З іншого боку, ратифікація Конвенції наближає українське національне законодавство до законодавства ЄС, що є позитивним моментом в рамках євроінтеграції. То з огляду на те, що норми конвенції покращують соціальний захист наших громадян, дану конвенцію доцільно ратифікувати.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Карпук, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Мікрофон, будь ласка,  увімкніть.  

 

11:37:43

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”, партія „Наша Україна”.

Ми підтримуємо проект Закону України про ратифікацію Конвенцію Міжнародної організації праці номер 139 від 1974 року і хочу зазначити, що в Україні на диспансерному обліку майже 1 мільйон людей з онкологічною патологією. Це досить висока цифра.

 Є міністерством затверджений перелік канцерогенних речовин небезпечних для охорони здоров’я, які можуть викликати ті чи інші онкологічну патологію. Але хочу і привернути увагу  про те, що коли ми приймали програму, державну програму цільову про боротьбу з онкологічними захворюваннями до 2016 року ми, практично,  99 відсотків коштів виділяли на придбання устаткування, обладнання, забезпечення медикаментами. У той же час не виділили достатньо коштів, практично нічого не виділено на моніторинг саме  канцерогенних  речовин, які використовуються у виробництві, які  є в довкіллі. І практично  ми можемо декларувати прийняттям цієї конвенції  про те, що  ми  забезпечимо  те, щоб як можна менше канцерогенних  речовин було  у виробництві, що як можна  менше число  людей з ними контактувало і чим менша доза їх була. Але без достатнього фінансування це буде тільки, дійсно, декларативними…  деклараціями.

Тому ми  підтримуємо  прийняття цієї конвенції. І треба, дійсно,  зробити все, щоб як можна   менше людей були  під дією, як канцерогенних, так і інших шкідливих речовин, які  застосовуються у виробництві. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Володимир Бондаренко, одну хвилину, будь ласка, фракція  "Блоку Юлії Тимошенко".

 

11:39:52

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”.

Безумовно,  сам факт ратифікації  цього документу сам по собі вже важливий, бо він десятки  років чомусь не ратифікувався. Я думаю, що зрозуміло чому?  Дехто був зацікавлений продовжувати працювати за старими стандартами, випускаючи певні матеріали, які  давно у світі визнані канцерогенами.

Для  прикладу. В Україні практично  знищені всі національні  види  покрівельних  матеріалів, а домінуючим тривалий період був шифер, який сьогодні в Європі не використовується і знищується, захоронюється.  Наші  шиферні заводи продовжують, як кажуть, успішно отруювати навколишнє середовище. Те саме стосується гербіцидів, пестицидів, дефоліантів, які  сьогодні завозяться масово в Україну та зберігаються на  незахищених складах, знову ж таки отруюючи навколишнє середовище. Вважаю, що і дитячий посуд  з меланіном, який масово сюди завозиться з Китаю і з інших країн, також треба припинити.

Тому розробка національного законодавства після  конвенції повинна бути підпорядкована захисту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

 

11:41:07

БОНДАРЕНКО В.Д. … тому розробка національного законодавства повинна  бути підпорядкована чіткому виконанню стандартів світових, які закладені у цій конвенції, перш за все, захисту здоров’я населення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, від фракції, будь ласка, Вечерко, одну хвилину. Потім позафракційні. Вечерко мікрофон.

 

11:41:30

ВЕЧЕРКО В.М.

Уважаемый Владимир Михайлович,  уважаемые народные депутаты! Мы сегодня рассматриваем законопроекты, удивительно конечно, что с таким сроком давности вот сегодня – 1974  год, никто ничего не делал. Конечно, данный законопроект очень важен, и принятие такого законопроекта усилит контроль государства и приблизит  это законодательство в области охраны труда и охраны здоровья, этого всего. И мы должны голосовать «за». Фракция Партии регионов  поддерживает и будет голосовать «за».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, мікрофон.

 

11:42:18

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, за дану постанову, звичайно,  можна голосувати, в ній хороші, добрі принципи. Але  я  хочу нагадати, конвенція прийнята у 1974 році, а містить ряд дуже конкретних деталей, у тому числі перелік,  який вже абсолютно  застарів, і ряд питань, ряд речовин, які сьогодні становлять найбільшу загрозу, у конвенції цій не відображений. Тому, ратифікуючи її, ми  повинні розуміти, що ця ратифікація не звільняє нас  від обов’язку прийняти цілий ряд законів, наших законів Верховної Ради, де це  розвинути, конкретизувати і дійсно реально захистити людей.

А друге питання, Володимире Михайловичу,    у мене особисто до вас. У порядку денному розгляду засідань у нас, затвердженому Погоджувальною радою,   чітко записано номер 0160, він був узгоджений, про денонсацію,  і  денонсація  проведена відповідно  до всіх норм, відповідно до законів, але в розкладі на сьогоднішній день розпорядку дня вона чомусь дивно зникла, тобто по суті  була коректива   рішення  Погоджувальної ради.

Я вас  прошу, дайте  доручення, щоб з цим розібратися, тому що вона була включена у порядок на …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, секретаріат, розібратися і надати відповідну інформацію. Якщо це технічний збій, то внести цей документ.

Шановні колеги, завершили розгляд питання. Висновок комітету ще раз наголошую: підтримати проект Закону про ратифікацію конвенції. Висновок Головного науково-експертного управління: підтримати ратифікацію конвенції.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Закону України про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 139 1974 року про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами і агентами у виробничих умовах та заходи профілактики (реєстраційній номер 0162). Прошу голосувати.

 

11:44:37

За-334

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України  «Про телебачення і радіомовлення (щодо ліцензійних умов) (реєстраційний номер 5459). Доповідач – секретар Комітету з питань свободи слова та інформації Стець Юрій Ярославович.

Може, за скороченою процедурою його? За скороченою можна? Шановні колеги, пропозиція така від доповідача і комітету: розглянути це питання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

11:45:34

За-212

Рішення прийнято. Дякую.

Юрію Ярославовичу, будь ласка.

 

11:45:49

СТЕЦЬ Ю.Я.

Шановний Голово, шановні колеги! Той проект закону України, який я зараз представляю, він стосується виправлення технічної помилки в діючому Законі України „Про телебачення і радіомовлення”. Помилка закралась в частину другу статті 32-ї і частину шосту статті 33-ї діючого закону. Насправді все дуже просто: помилка, дійсно, технічна. При переоформленні, чи видачі ліцензії суб’єктам телебачення чи радіомовлення іде посилання на статтю 30, яка звучить наступним чином: „Відмова у видачі ліцензії на мовлення”. Тому я пропоную цю частину другу статті 32 добавити ще і посилання нам статтю 31, окрім статті 30 – відмови у видачі ліцензії на мовлення статтею 31 – плата за видачу продовження переоформлення та видачу дубліката ліцензії на мовлення. Те саме стосується і другої правки щодо частини шостої статті 33 діючого закон. Мова ведеться про ліцензію на мовлення з продовженим строком дії, рішення щодо якої приймається Національною радою.

Так само посилання на статтю 31, оскільки при нині діючому законі, очевидно, що від початку і видача ліцензії і перевидача ліцензії при посиланні на статтю 30 однозначно означає відмову у видачі ліцензії, а не ще будь-який інший варіант як то, наприклад, переоформлення чи реально видача ліцензії. В принципі – все, дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додатково регламент від комітету вам не потрібно? Це вся інформація?

 

СТЕЦЬ Ю.Я.  Так. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Будь ласка, два - „за”, два – „проти”.

Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:47:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, ці зміни в Закон про телебачення і  радіомовлення (щодо змін до статей 32 і 33) є абсолютно технічними. Тому що добавляється тільки цифри 30 і 31. Тобто порядок який в 32-й розповсюджується на, які передбачені статтями 30 і 31 цього закону. З огляду на це і маючи позитивні висновки і науково-експертного управління, я не бачучи ніяких підводних течій, я просив би вас прийняти цей закон у першому і одночасно у другому читанні запропонувати, якщо не буде зауважень, тому що тут немає чого розглядати у двох читаннях. Тут навіть в одному треба просто проголосувати зараз, та і все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх Григорій Євдокимович.

 

11:49:01

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати! Я підтримую цей законопроект у частині технічної редакції діючого законопроекту, тому що він, дійсно, не несе якесь навантаження. Він тільки відносить одну норму до іншої норми, тобто до статті 33-ї, переплітається із статтею 31-32 законопроекту.

Але разом з тим я скористався можливістю виступити з цієї трибуни з іншого питання, тому що ви знаєте, що сьогодні телебачення грає дуже важливу роль у формуванні загальної суспільної, так сказать, морального і іншого нашого простору, який впливає на формування життєдіяльності, особливо молодого покоління.

І ви знаєте, що було б доцільно, щоб комітет, який опікується нашим телебаченням і радіомовленням, зайнявся однією цією проблемою, яка, дійсно, турбує населення України. Я думаю, що ви самі кожного дня становитеся свідками.

Останній час, ви знаєте, що на телебаченні дуже багато появилося програм, так званих, ігрового характеру, які обманюють або ошукують населення України шляхом того, що пропонують громадянам України додзвонитися по тій чи іншій програмі, по тому чи іншому гральному бізнесу, вгадалка там, провидці і інші, які з’явилися на телебаченні. І таким чином, я рахую, що ошукують населення. А відповідно державне телебачення або орган, які контролюють за видачу ліцензії або контролюють за характером ведення передач, не справляє свою функцію, не виконує свою функцію, а тим самим покриває шахрайську, так сказать, роботу деяких каналів. А таких передач на нашому телебаченні, особливо у вечірній і вихідний час, дуже багато.

Тому я звертаю комітет для того, щоб виконуючи свою функцію, яка покладена як на головного комітету Верховної  Ради, прискорити або посилити контроль за діяльністю телеефірних передач у частині шахрайських передач, які знущаються над населенням і формують негативні моральні і інші сторони нашого населення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення завершено.

Ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення” (щодо ліцензійних умов). Прошу визначатися.

 

11:51:39

За-319

Рішення прийнято.

Шановні колеги, виступаючі пропонували ухвалити відразу в цілому цей закон, оскільки він дуже простий і містить зміну тільки одного числа. Є заперечення у кого-небудь у сесійному залі? Є заперечення? Ні у кого немає?

Ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення”, номер 5459. Прошу голосувати.

 

11:52:27

За-332

Рішення прийнято. Закон в цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін  до деяких законів України (щодо оприлюднення актів органів судової гілки влади). Реєстраційний номер 1147. Доповідає Портнов Андрій Володимирович.

 

11:53:00

ПОРТНОВ А.В.

Шановні народні депутати України, вашій увазі пропонується Закон України "Про внесення змін до деяких законів” (щодо оприлюднення актів органів судової гілки влади).

Проектом пропонується внести зміни до законів України „Про Вищу раду юстиції” та „Про судоустрій України” і встановити обов’язковість оприлюднення актів Вищої ради юстиції, президії та пленуму Вищого спеціалізованого суду, президії та пленуму Верховного суду України, кваліфікаційних комісій суддів, з’їзду суддів України та ради суддів України.

Метою цього законопроекту є забезпечення доступу громадян до найважливіших рішень  судових органів влади. Безперечно, цей законопроект дозволить всім зрозуміти, що відбувається у вищих органах судової влади і максимально оприлюднювати, максимально забезпечити прозорість рішень, що приймаються. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є питання до доповідача?

Будь ласка, записуємося.

Зарубінський Олег Олександрович, будь ласка.

 

11:54:10

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую Олександр Володимирович! Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановний доповідачу! Ідея змісту абсолютно зрозуміла вашого законопроекту, якщо ми всі вимагаємо і люди, перш за все, вимагають прозорості інших гілок влади, зокрема законодавчої і виконавчої, то чому це не має стосуватися судової гілки влади. Абсолютно все зрозуміло.

Єдине, я хотів би, щоб ви пояснили, тут, очевидно ви дивилися у висновках Науково-експертного управління  на ваш законопроект, деякі речі, які мене навели на думку, що ви ведете мову в законопроекті про те, щоб обов’язково оприлюднювалися протягом семи днів відповідні рішення, але саму класифікацію цих рішень ви змінюєте. Чим це пояснюється і чи не треба тоді про це говорити в Пояснювальній записці теж? Дякую.

 

ПОРТНОВ А.В. Дякую вам, пане Олеже за запитання. Хочу вам сказати, що мова йде про всі акти, які приймаються зазначеними органами судової гілки влади. Якщо це Вища рада юстиції, то це акти про рекомендацію або на  звільнення, або призначення суддів. Якщо це рішення з’їзду суддів, то там  ціла низка рішень. Тому  класифікація цих рішень дана у відповідних законах, відповідно у Законі про судоустрій, в Законі про статус суддів, у Законі про Вищу раду юстиції і в інших законах, яких торкається даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.

 

11:55:38

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко,  "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”. Я абсолютно підтримую ідею унормування порядку оприлюднення всіх актів судової влади. Але як ви ставитеся до того, що треба такий же порядок вводити і в інших гілках влади, і в президентській адміністрації в тому числі. Адже ми сьогодні дізнаємось, що Ющенко нагородив вже мабуть і кішку дворову, тараканів і інших дрібних гризунів, які живуть в адміністрації. Тому що там списки сьогодні на „Українській правді” з’явилися: один Герой -  Симоненко Валентин, другий Герой – Григорій Омельченко, третій Герой – Стельмах. Цих героїв може бути ще з десяток, 186 чоловік одним актом і люди не знають про це, а між іншим джерелом влади є український народ. Як ви ставитесь до того, щоб всі гілки влади, в тому числі і Президент, публікували негайно свої укази? Дякую.

 

ПОРТНОВ А.В. Дякую. Пане Володимире, я цілком згоден з вашими тезами. Єдине, що мій законопроект не торкається дрібних гризунів, як ви сказали, але з усіма чинниками я згоден абсолютно в повному обсязі. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:56:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я маю більш серйозне питання, що стосується не назви, називається закон щодо оприлюднення актів органів судової гілки влади, а насправді у нас в статті 27, на мій погляд, правильно піднімається питання. Але оскарження тільки в раді порушення процедури, тобто зміна процедури оскарження.

В статті 54 ви пишете нормування, коли проводити засідання президії не частіше ніж раз в два місяці. Абсолютно правильно робите прозорішими, але зважаючи на це, зважаючи на те, що вносяться зміни також до закону про судоустрій, який латаний-перелатаний, повністю нікуди не годиться. Закон про голів комісії вводиться, можливо треба змінити назву закону, як ви бачите зараз, коли побачили цей пласт, який ви підняли, серйозний пласт безумовно?

 

ПОРТНОВ А.В. Дякую, шановний Юрій Анатолійович, я готовий погодитися з вашими пропозиціями. Цей законопроект пропонується до другого читання зараз тільки і я готовий разом з вами врахувати поправки, про які ви сказали, можливо треба змінити назву, абсолютно точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Андрій Вадимовичу, якщо дозволите, в мене також є до вас питання в плані частині першої статті 27 закону про Вищу раду юстиції. Що стосується предметності оскаржень, чи ви вважаєте можливим зміну, яка не випливає з ідеології закону, його суті, і доповнення другою частиною того, що ви пропонуєте, чи ви вважаєте, що це є в цьому контексті також необхідним для внесення зміни  до Закону про Вищу раду юстиції?

 

ПОРТНОВ А.В. Дякую, шановний Олександре Володимировичу! Я згоден і з такою позицію і готовий врахувати вашу думку при розгляді законопроекту до другого читання. Дійсно, Закон про Вищу раду юстиції  потребує дещо інших змін, в тому числі і по порядку оскарження його рішень. Зараз парламенту запропоновано і одноголосно пройшло через Комітет з питань правосуддя Закон про внесення змін до Закону про Вищу раду юстиції, де питання оскарження актів Вищої ради юстиції повністю і чітко регулюється буде запропоновано Верховній Раді. Тому я погоджуюсь з вашою пропозицією і прошу підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович. Сідайте, будь ласка.

Після перерви у нас буде співдоповідь від Комітету Святослава Васильовича Олійника, і потім – розгляд відповідно до розкладу сьогоднішнього засідання.

Оголошується перерва до 12.30 хвилин.  

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, продовжуємо нашу роботу.

Запрошую до співдоповіді голову підкомітету Комітету з питань правосуддя Олійника Святослава Васильовича.

 

12:30:59

ОЛІЙНИК С.В.

Доброго дня, шановні колеги! Законопроектом номер 1147 пропонується  внести зміни до законів   України про Вищу раду юстиції  та про судоустрій України, якими встановити обов’язковість оприлюднення актів  Вищої ради юстиції, президії та пленумів вищих спеціалізованих судів і  Верховного Суду України, кваліфікаційних комісій суддів, з’їзду суддів України та Ради суддів України.   

Вищевказані акти, крім рішень кваліфікаційної комісії суддів,  пропонується оприлюднювати шляхом їх розміщення в електронному вигляді на офіційних веб-сайтах  вищевказаних органів, а окремі акти також шляхом  публікування в офіційному друкованому органі  Верховного Суду України протягом п’яти  днів з дня їх  прийняття. Контроль за публікуванням  та розміщенням  зазначених актів пропонується покласти на посадову особу, яка підписала той, чи інший акт.

Рішення кваліфікаційних комісій суддів України пропонується оприлюднювати протягом семи днів з дня їх прийняття в порядку встановленому самою Радою суддів України. Окрім цього пропонується встановити обов’язковість направлення актів зазначених органів судової гілки  влади до Верховної Ради України, Президента України  та Кабінету Міністрів України. 

Метою даного законопроекту є забезпечення доступу громадян до найважливіших рішень органів судової гілки влади.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України підтримало доцільність прийняття цього законопроекту і пропонує прийняти його за основу.

Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні законопроект номер 1147 і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді також прийняти його за основу. Прошу підтримати законопроект 1147, на жаль, мало депутатів  в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на запитання до співдоповідача.  Прошу прізвища народних депутатів.

Народний депутат Павловський, фракція БЮТу.

 

12:32:55

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний доповідач, ми так розуміємо, мета цього законопроекту – це підвищення прозорості роботи судової гілки влади і доступу громадян до інформації відповідно. А чи є статистика, як зараз з цим у нас справи? Чи є відмови надання такої інформації громадянам? Дякую.

 

ОЛІЙНИК С.В. Такої статистики немає, тому що немає оприлюднення цих актів. Справа в тому, що не тільки громадяни, але, навіть, скажімо, народні депутати чи представники виконавчої влади просто не знають, які саме акти приймаються всіма оцими вищими судовими органами, органами суддівського самоврядування.

Мова якраз іде про те, що в елементарному вигляді так, як вже давно працюють інші органи державної влади, регламентувати процес, коли рішення суддівських вертикалей стають гласними і доступними і для громадськості і для спеціалістів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

12:33:59

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”.

Пане Святослав, є питання, яке стосується кореляції між правом на оскарження рішень і термінами їх оприлюднення. Тобто фактично може бути оприлюднене і набрати чинності рішення, яке знаходиться в стадії оскарження і може бути скасоване. Яким чином передбачає цей законопроект вихід з можливих колізій, які виникнуть у зв’язку з порядком оприлюднення і порядком оскарження? Дякую.

 

ОЛІЙНИК С.В. Думаю, що тут немає ніяких колізій, просто приведу просту аналогію.

Наприклад, от скажімо, укази Президента України чи акти Верховної Ради, чи Кабінету Міністрів, вони оприлюднюються і після цього можуть стати предметом оскарження, або в адміністративному суді, або в Конституційному Суді. Це нормальний процес і коли відповідні зміни приймаються, тоді так само інформується, якщо на базі цього, після цього приймаються нові якісь акти.

 

ІЗ ЗАЛУ. А правові наслідки?

 

ОЛІЙНИК С.В. Ну, то правові наслідки завжди є. Коли акт прийнятий, від нього одразу йдуть правові наслідки, а коли потім цей акт скасовується у встановленому порядку, наприклад, судовому, то настають правові наслідки у вигляді скасування. Тут немає проблем, так працюють всі державні органи і це нормальний природній порядок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх,  фракція Партії регіонів.

 

12:35:19

СМІТЮХ Г.Є.

Святослав Васильович,  в мене слідуюче питання. Нам відомо і це у Верховній Раді неодноразово звучало в тому плані, що  матеріально-технічне забезпечення суддівського корпусу в цілому і функціонування судів неналежне було напротязі останніх років, що не давало можливості виконувати суддям в повному обсязі ті чи інші роботи, зв’язані з оформленням документів, своєчасне відправлення і тощо. Ну багато нарікань таких було.

Скажіть, будь ласка, внесення такого законопроекту потребує яких коштів додатково? Чи буде забезпечено це і передбачено бюджетом?  І за рахунок яких коштів може бути? І яка це сума може випливати? Тому що  загальна кількість актів, які приймаються судовою гілкою в цілому вона дуже велика.  Поясніть, будь ласка.

 

ОЛІЙНИК С.В. Дякую. Ніяких додаткових витрат автори законопроекту і  комітет не бачать при реалізації цього законопроекту у вигляді Закону. Чому?  Тому що державною судовою адміністрацією сьогодні забезпечено прості електронні, тобто, те, що називається сайт в Інтернеті. І саме в цьому сайті Інтернету ми  пропонуємо, щоби розміщувалися ці акти, про які іде мова.

Крім цього, звичайно, листування між, скажімо, Президентом, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою, яке і так входить в нормальний документооборот органів влади. Так що ми не передбачаємо, що якісь додаткові витрати будуть ложитися на державний бюджет у зв’язку з прийняттям цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту спочатку від фракції проводиться запис. Будь ласка, а тепер від народних, просто народних депутатів.

Прошу прізвища вивести. Володимир Бондаренко,  фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

12:37:22

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і Порядок”.

Безумовно те, що передбачається цим  законопроектом, безумовно, треба вводити в дію, тому що  порядку  опублікування, оприлюднення актів вищих судових органів сьогодні не існує. Частина з цих документів  залишається невідомими для звичайних громадян або навіть для фахівців, а це неприпустимо, адже у нас в Конституції написано, що єдиним джерелом влади є український народ, і тому народ повинен знати.

Безумовно, треба в цьому документі регламентувати, як порядок опублікування, органи друковані чи інші засоби масової інформації, які повинні оприлюднити в обов’язковому порядку, а також порядок  нумерації  цих актів, також визначити, які з них можуть бути секретними, а які не можуть бути секретними.

Разом з тим тут прозвучали думки, що в інших  органах  державної влади та місцевого самоврядування нібито вже існує порядок оприлюднення їх актів. Я би заперечив це.  Сьогодні відкрийте сайт „Української правди” і ви побачите публікації  окремих  указів Президента України, які були ухвалені ще тоді, коли Ющенко був Президентом. Ці  унікальні укази, окремі з них  містять під  200 прізвищ людей, які отримали нагороди. Хто про це  знав і чому вони публікуються за місяць після того, як  було ухвалене це рішення?

Я хотів би також, щоб передбачалося   певне обґрунтування  тих чи інших   актів або тих чи інших указів Президента. Мова іде про те, що,  наприклад,  я так і не розумію, який  геройський вчинок зробив Валентин Симоненко на посаді керівника  Рахункової палати, яке геройство він проявив. Я пам’ятаю, він як герой розбазарював чорноморський… чи Одеське морське пароходство риболовне, це я пам’ятаю, а іншого нічого не   пам’ятаю.  Не пам’ятаю також  геройських вчинків Григорія Омельченка, нашого колеги, не пам’ятаю просто. Може  мені хтось  підказав би, що він зробив геройського, окрім паплюжити  „Блок Юлії  Тимошенко”.  Я впевнений, що таке роз’яснення, такі публікації, вони б  зробили більшу довіру до  влади.  Те саме стосується місцевого самоврядування. Подивіться, київська влада, яка за одне засідання роздає  300-400 земельних ділянок студентам різних  вузів. Хотів би бачити обґрунтування, чому  ці студенти на відміну від  220 тисяч сімей  киян, які не отримали до цього  часу житла, мають право отримати ці ділянки пачками, сотнями, на якій підставі, і хто потім це все збирає  в одні великі наділи  до 100 гектарів і більше?

Тому  система, порядок, нумерація, опублікування всіх актів, у тому числі і місцевого самоврядування, у державі  повинна бути  унормована. До цього часу  цього, на жаль, немає.  Тому цей крок, який зробили в системі оприлюднення актів вищих судових органів, є правильний і його треба підтримати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще наполягає на виступі?  Не бачу.  Розгляд питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління  погоджується із рішенням комітету і також висловлюється за те, що законопроект може бути прийнятий  за основу. Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу  проекту Закону про внесення змін  до деяких законів України  щодо оприлюднення актів органів  судової гілки влади (реєстраційний номер 1147).

Прошу голосувати.

 

12:41:33

За-289

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам) (реєстраційний номер 2415). Доповідач – народний  депутат України Ткач Роман Володимирович. Співдоповідач – голова  підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Шмельова Світлана Олександрівна.

Романе Володимирович, може за скороченою процедурою чи як? Шановні колеги, пропозиція від автора законопроекту, щоб розглянути його за скороченою процедурою. Я ставлю  на голосування цю пропозицію.

Прошу голосувати.

 

12:42:28

За-222

Рішення прийнято.

Прошу вас, Романе Володимирович.

 

12:42:39

ТКАЧ Р.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”.

Я хочу, може, з одного погляду, і банальна фраза, але розпочати свій виступ із фрази, що чужих дітей не буває. На превеликий жаль, життя, статистика говорить інакше: на сьогоднішній день у нас дуже багато дітей-сиріт, напів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і тому ця проблема у країні існує. Останні роки вона все-таки завдяки і попередній владі, і Президенту, і уряду, і загалом і нас, Верховної Ради, вона якось частково вирішувалася, але, на превеликий жаль, питання дитячого сирітства залишається дуже актуальним.

Нормами Сімейного кодексу України, Закону України „Про охорону дитинства”, „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” пріоритетом влаштуванням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено саме сімейне виховання, тобто такі його форми, як усиновлення, опіка, піклування, а також влаштування у прийомну сім’ю, оскільки діюча державна система опіки, тобто дитячі будинки, школи-інтернати, будинки дитини не в змозі дати дитині відчуття належності до родини, любові, що так важливо для становлення особистості в суспільстві.

Що ж таке „прийомна сім’я”? Сімейний кодекс України визначає, що прийомна сім’я – це сім’я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах першого-четвертого рівня акредитації – до його закінчення. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклування.

До речі, за статистикою - правда, у мене тільки дані на 1 жовтня 2009 року, - у країні функціонувало 2 тисячі 827 прийомних сімей, в яких виховується 4 тисячі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон ввімкніть.

 

ТКАЧ Р.В. Ще буквально хвилинка.

… 4 тисячі 70 дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування. Таким чином, зважаючи на те, що на прийомних батьків покладаються такі ж обов’язки по вихованню та розвитку дитини, як і на біологічних батьків, мною розроблено законопроект про внесення змін до деяких  законодавчих актів України, за реєстраційним номером 2415, яким пропонується поширити на прийомних батьків дію всіх типів соціальних гарантій, що передбачені Кодексом законів про працю України для біологічних батьків, опікунів та піклування, а саме, поширити на них дію статей 56 – неповний робочий день; 176 – заборона залучення жінок, що мають дітей віком до трьох років до нічних надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження; 177 – обмеження залучення жінок, що мають дітей від 3 до 14 років та інше; частей третьої, восьмої статті 179 – відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. І також тут іде мова про п’ять статей.

Хочу зазначити, насамкінець, що дана законодавча ініціатива розглядалася профільним Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, який висловився за підтримку даного законопроекту. Також цей законопроект підтримала Головне науково-експертне  управління Апарату Верховної Ради України.

Шановні колеги, я прошу вас підтримати його за основу. Якщо будуть якісь зауваження, то потім до другого читання вже їх внести. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Світлана Олександрівна Шмельова від комітету, будь ласка.

 

12:46:33

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шановний Голово, шановні народні депутати, радіо- та телеглядачі, на своєму засідання 18 червня 2008 року Комітет Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці розглянув законопроект  про  внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам), внесений народним депутатом України Ткачем Романом Володимировичем. Зазначеним законопроектом вносяться зміни до статті 186.1. Кодексу законів про працю України та статей 18, 19 і 20 Закону України „Про відпустки”.

Відповідними змінами автор законопроекту пропонує надати одному з прийомних батьків право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також право на додатково оплачувану відпустку. Комітет погоджується з ініціативою автора та вважає, що прийняття законопроекту встановить рівність прав громадян на соціальний захист, гарантований статтею 24 Конституції України.

Враховуючи вище викладене, комітет вирішив рекомендувати Верховній  Раді  України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам) і прийняти його за  основу.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записати на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Мікрофон, будь ласка, увімкніть. 

 

12:48:10

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”, партія „Наша Україна”.

Хочеться подякувати Роману Володимировичу за державницький підхід до цієї проблеми. Адже перед суспільством, перед громадою, що прийомні, що біологічні батьки виконують те ж саме навантаження, ті самі обов’язки. І ті запропоновані зміни до Кодексу про працю, зокрема, закону про відпустки, є слушними. І я думаю, що можна прийняти цей законопроект як  за основу, так і в цілому. Тому що дані пропозиції не викликають суперечностей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Олег Зарубінський, фракція "Блоку Литвина".

 

12:48:49

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Таке явище, як прийомна сім’я, як саме в статусі або у форматі форми державної опіки в Україні з’явилася не так давно. І, фактично, державою на прийомних батьків покладаються такі ж сам обов’язки по вихованню та розвитку дитини, як і на біологічних батьків дитини. Тобто функція і місія прийомної сім’ї ототожнюється з функцією, обов’язками і місією біологічної сім’ї. Орієнтуючись на те, очевидно, треба підтримати авторів законодавчої ініціативи, які, посилаючись на ці функції, прийомної сім’ї, намагаються дати можливість, у тому числі і соціально-інфраструктурну можливість, для того, щоб ця сім’я гідно виховувала дитину, готувала її до життя. І якщо ми подивимося, які фактично пільги встановлюються для прийомної сім’ї, то якраз автори законодавчої ініціативи повністю їх перенесли із біологічної сім’ї.

Єдине, на що я хотів би звернути увагу, що в законопроекті, зокрема в 5 розділі „Фінансово-економічне обґрунтування” зазначено, що реалізація законопроекту  не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. очевидно, це не зовсім точно, бо відкриваю законопроект, 3 розділ, тут іде про 56 годин. Точніше, не 56 годин, вибачте, 56 статтю – „Неповний робочий час”. Тут йдеться про відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами і догляду за дитиною. Тут йдеться про порядок надання відпустки та догляду і так далі. У змістовному плані це абсолютно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. У змістовному плані це абсолютно правильно. Але погодьтеся, що це є певні витрати з Державного бюджету, які очевидно держава має брати на себе. Тому я просив би більш точно формулювати цю думку і в пояснювальній записці, і в самому проекті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Народний депутат Павловський, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Мікрофон, будь ласка.

 

12:51:35

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко".

Наша фракція розглядала цей законопроект. І у зв’язку з тим, що він, дійсно, направлений на те, щоб підтримати прийомних батьків, які всиновили дітей-сиріт або дітей, які позбавлені батьківського піклування, ми пропонуємо підтримати цей законопроект у першому читанні.

Ще хотів би звернути увагу на не менш важливий соціальний законопроект, Володимире Михайловичу,  і до вас теж звернення. Місяць тому десь ви давали доручення, і Верховна Рада  проголосувала терміново, за скороченою процедурою проголосувати законопроект, розглянути і проголосувати законопроект про державну соціальну підтримку малозабезпечених сімей. Якщо пам’ятаєте, більше 300 депутатів проголосували за цей законопроект.

Але у зв’язку з тим, що спочатку засідання Комітету соціальної політики зусиллями Партії регіонів було зірвано, щоб не розглядати цей законопроект, потім знайшли якісь несуттєві юридичні зачіпки, щоб взагалі його замотати, зняти. Тому  він не виноситься. Тому я вимагаю як народний депутат, термін пройшов - розглядати законопроект про підтримку малозабезпечених сімей. А то входить так, по Макіавеллі, коли йшли до влади з Януковичем Партія регіонів, обіцяли, що завгодно, прийшли до влади - завжди будуть пояснювати, чому не можуть це зробити. Виконуйте свої зобов’язання, виконуйте обіцянки, будьте  чесними, в першу чергу перед своїми виборцями. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Надаю відразу  інформацію шановному колезі, що відповідно до рішення Верховної Ради України встановлено скорочений  термін підготовки цього закону до другого читання на четвер, тобто на завтра він буде розглядатись Верховною Радою України, про це йшла мова на засіданні Погоджувальної ради. Якщо виникли нові обставини, треба внести проект постанови про скасування рішення Верховної Ради України щодо прийняття цього закону у першому читанні.

Шановні колеги! Фракція, яка не скористалась правом виступу, будь ласка, Ярослав Сухий мікрофон.

 

12:53:55

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Я по темі законопроекту, ви знаєте, що соціально-трудові гарантії для працівників, які виховують дітей, передбачені українським трудовим законодавством, це відповідає на питання стосовно того, чи передбачені кошти. Кошти передбачені в повному обсязі кожен рік в бюджеті. Просто на цей рік немає бюджету, немає коштів, а в цілому зауважень стосовно фінансування цього законопроекту немає і ми ще на  комітеті запитували шановного колегу Романа Ткача, автора законопроекта, чи він не заперечував би проти того, щоб ми зараз проголосували цей законопроект в цілому.

Тому я вношу таку пропозицію, Володимир Михайлович, вона вже не нова вона звучала від пана Карпука, проголосувати в основному, а потім  і в цілому за законопроект.

Стосовно законопроекту про малозабезпечених, я шановному колезі, я так розумію колишньому члену Комітету з питань соціальної політики, я вас другий місяць в комітеті не бачу, я вас останній раз бачив, коли піднялися і пішли з засідання. Ви приходьте на  засідання комітету, і тоді ми з вами будемо розглядати ці законопроекти, ви не маєте морального права, шановний тут в залі розкривати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, порозумілися, тепер давайте повернемось до цього законопроекту. Комітет пропонує прийняти його за основу. Отже, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам (реєстраційний номер 2415). Прошу голосувати.

 

12:55:44

За-325

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, звучала пропозиція від колег Карпука і від інших, зокрема Ярослава Сухого, про те щоб прийняти цей законопроект в цілому, як закон. Зауважень з цього приводу немає і в Науково-експортному управління. Оскільки є зауваження народного депутата, тоді закон прийнято за основу тільки.

Шановні колеги, тоді може приймемо рішення про… Справа в тім, що в нас і так два тижні робота в комітетах, у фракціях і серед виборців, то воно буде так і так скорочено. Будь ласка, Роман Ткач.

 

12:56:53

ТКАЧ Р.В.

Шановний Володимире Михайловичу, дійсно пан Володимир Бондаренко подав свої зауваження, але я думаю, що ці його зауваження, я б все-таки просив, він одну хвильку сказав, вони не стосуються цього законопроекту, вони відображаються в інших законопроектах. Просто тут у двох законах ми додаємо там до біологічних батьків стрічку „прийомні батьки”, а права там в тому числі і по будинку володінні, вони забезпечуються іншими законами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, мікрофон увімкніть, будь ласка.

 

12:57:21

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко. Я просто маю реальну практику роботи з такими сім’ями в Святошинському районі. Наприклад, сім’я Ґедзь, які прийняли шестеро дітей до себе, ми вирішуємо роками проблему повернення  частинки житлової площі, які діти-сироти свого часу залишили (ну загинули батьки), а також,  забезпечення таких сімей великих автомобілями. Тому там гарантії є трудові, а є ще й інші гарантії. Тому якщо ми тут  не передбачаємо, то треба в іншому законі  це відобразити. Я не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так можливо, шановні колеги, Володимир Бондаренко правильні підказав думки, але він не заперечує – це може бути предметом розгляду в іншому законі. Тому заперечення знято всі.

Інших немає заперечень? 

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому як закон проекту Закону України  про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення соціальних гарантій прийомним дітям) (реєстраційний номер 2415). Прошу голосувати.

 

12:58:38

За-347

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо активізації інвестиційно-інноваційної діяльності) (реєстраційний номер 2356). Доповідач – заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Лук’янов Владислав Валентинович.

Може за скороченою процедурою його розглядати будемо?

Шановні колеги! Пропозиція поступила розглядати цей законопроект за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю  пропозицію. Прошу голосувати.

 

12:59:30

За-144

Рішення не прийнято.

Будь ласка, виступайте.

 

12:59:43

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Закону про внесення  змін до деяких законодавчих актів України  (щодо активізації інвестиційно-інноваційної діяльності). Метою законопроекту  є встановлення на законодавчому рівні механізмів  стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності через, зокрема, встановлення податково-стимулюючих інструментів заохочення інвестування у придбання нового  устаткування та обладнання, прав на винаходи,  промислових зразків, ноу-хау тощо.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів  України про оподаткування прибутків підприємств та про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами пропонується створити певні умови щодо стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Зокрема  пропонується знизити з 25 до 20 відсотків ставку податку на прибуток підприємств щодо прибутку, інвестованого у звітному періоді на придбання основних фондів груп другої та третьої груп. Це устаткування, машини, обладнання,  вантажний транспорт та нематеріальних активів  щодо прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, зразки рослин, що мають  використовуватися у господарській діяльності не менше 3 років.

Крім того, пропонується надавати спеціальні інвестиційні пільги у вигляді інвестиційно-інноваційного податкового кредиту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України своїм висновком  зазначило, що даний законопроект може бути прийнятий за основу.

Профільним комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності було повністю  підтримано даний законопроект.

Прошу депутатів підтримати даний законопроект як такий, що не містить в собі ніяких політичних складових, а реалізація даного законопроекту сприятиме активізації інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, вдосконаленню механізму адміністрування податку на прибуток та механізму надання інвестиційно-податкового кредиту.

Хотів би додати, що даний законопроект зменшує податковий тиск на усі підприємства, дає можливість розвитку бізнесу, дає можливість розвитку підприємництва. Цей законопроект один з небагатьох поліпшує ситуацію з точки зору зменшення податків для підприємств України і сприяє розвитку нових технологій, нових робочих місць, і розвитку економіки в цілому.

Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до доповідача. Прізвища народних депутатів, прошу.

Володимир Бондаренко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

13:03:29

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”.

Пане Владиславе, коли ви виступали, я згадую не такі вже й далекі часи, коли пан Семиноженко (такий був), і як я вже зрозумів з уст пані Герман, буде нібито віце-прем’єр-міністром, створював технопарки. Кінці фінансових величезних потоків, які йшли на ці технопарки, до цього часу не знайдені. Тобто інноваційна діяльність вона ж така цікава.

Ви пропонуєте податкові кредити – це унікальне явище для корупції. Технопарки, які перетворилися в зони постачання „ніжок Буша” або інших курячих ніжок у вигляді інноваційної технології – постачання м’яса от, можуть також стати новим явищем в Україні. Тобто те, що говорив Кучма: „все обнулилось”, мені здається, з вашим законопроектом дійсно все повернулось до того, що було. Тому я не буду голосувати за нього.

 

ЛУК’ЯНОВ В.В. Пане Бондаренко, ну, ви знаєте, мені, з одного боку, соромно за вашу політичну позицію. І я міг би приводити дуже багато прикладів, коли виступи народних обранців вони, на жаль, не йдуть на користь ні економіці в цілому, ні громадянам України, ні підприємцям.

Цей законопроект не містить жодної політичної складової. Ви як представник вже опозиційної сили, на вашому місці я б подивився би – це зменшення податків,  тобто те саме, що ви обіцяли своїм виборцям.  З іншого боку, це ускладнює і майбутньому уряду ситуацію, і ускладнює збільшення надходжень до бюджету, хоча б тимчасово на перший період. Хоча після того, як цей законопроект буде імплементовано і він почне працювати, він принесе податків і надходжень набагато більше і покращить бізнесовий клімат в нашій країні. Тому давайте приймати виважені рішення, які ідуть на користь   нашим підпри…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

 

13:05:45

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати слово Станіславу Аржевітіну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, мікрофон.

 

13:05:52

АРЖЕВІТІН С.М.

Владислав Валентинович, вас критикують всі експерти, які оцінювали цей законопроект, в основному за те, що ви ввели нову термінологію. Мова йде про інвестиційно-інноваційний податок, тому що всі стверджують про те, що інноваційний податок і інвестиційно-інноваційний податок це якби одне і теж саме. Тому що інновації є продовженням інвестицій. Ви не розшифрували цю термінологію.  Скажіть, будь ласка, можливо ви зараз з трибуни скажете яка різниця?

 

ЛУК’ЯНОВ В.В.  Пане Аржевітін,  я дякую за запитання, дякую за те, що воно, дійсно, змістовне  і воно роз’яснює ситуацію. Я хотів би послатись на деякі статистичні дані, які характеризують зараз основні фонди в українській економіці. Ми знаємо, що більшість фондів зношенні і середній знос по  усім галузям економіки становить більше ніж 50 відсотків. 

Цим законопроектом ми даємо можливості більш швидко в пільговому режимі оновлювати основні фонди підприємств. Ми даємо можливість  залучати гроші, залучати інвестиції до оновлення. Тому саме оновлення означає інноваційний напрямок  цього законопроекту. Тому це і пояснює запропоновану, як  термінологію, так і  механізми зменшення податкового тиску.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зиновій Шкутяк, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

13:07:44

ШКУТЯК З.В.

Прошу передати слово Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін.

 

13:07:50

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановний доповідач, ще тоді наступне вам запитання, хоча на попереднє ви  не відповіли. Я запитував, яка різниця  між  інноваційним податком і інвестиційно-інноваційним? Але так як відповіли.

Скажіть, будь ласка,  в останній вашій пропозиції, що стосується до розділу ХVII „Штрафні  санкції” ви записали, що фінансові установи   тепер повинні  регулювати потік платежів, не зважаючи  на те, що власником цих коштів  на рахунку є підприємець і саме він повинен  визначати, в якій послідовності повинні здійснюватися платежі.  Натомість ви  пропонуєте  і записали таку фразу, що крім операцій з активами, що не можуть бути  джерелами погашення податкового боргу. Я думаю, що  це не банківська установа повинна визначати, актив чи він   впливає на податки, чи не впливає. Тому, мені  здається, ви повісили невластиву фракцію  на фінансові установи.

 

ЛУК’ЯНОВ В.В. Пане Аржевітін, я  можу в деякій мірі погодитись з вашим зауваженням. І я вважаю, що у другому читанні  ми  могли б  погодити формулювання цієї пропозиції або поглянути,  або може виключити, ну відрегулювати це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

13:09:12

СМІТЮХ Г.Є.

Владислав Валентинович, безперечно,  що ваша  ідея… Я її підтримую, тому що вона  дає  якесь розуміння  нам, за рахунок чого оновлювати основні фонди і підприємства, які і так знаходяться у дуже  тяжкому податкову, так сказати, стані.  Тому що  у нас податки  для деяких виробничих сфер взагалі не спроможні  платити, тому що  сучасна, так сказати, і автоматизація або модернізація підприємств  не відбулася, на  жаль, за останніх 20 років.

У мене у зв'язку  з цим питання. Все-таки  як на вашу думку, що інвестиція – це одна, а інновація – це трошки інше поняття, тому що  інновація – це те, що  рухає  країну, економіку або промисловість вперед.  Чи не могли б ви  сказати, як розділити  ці поняття, як розділити у практиці це питання, як відобразити його у практичному сенсі, у тому числі у оподаткуванні зі сторони органів, які над цим працюють. Це перше питання.

І друге питання. Чи  не рахуєте ви, що  треба звузити коло тих галузей або тих підприємств, які вкрай   необхідні…

 

ЛУК’ЯНОВ В.В. Пане Григорію, я дякую за ваше  запитання і дякую  тих, хто задає запитання, що ми відходимо від політичного принципу, а обговорюємо саме економічні засади.

Пане Григорію, відповідаючи на ваше перше  запитання, я хочу сказати, що,  дійсно, можна вести окремий облік і розділяти  витрати  на інноваційні і  інвестиційні напрямки.

А щодо питання інноваційності, витрат, то воно перекликається із питанням пана  Аржевітіна. Я хочу сказати, що коли ми оновлюємо   наші основні фонди, коли ми оновлюємо, то, безумовно, це   є  напрямок інноваційної  діяльності.

Не можна сказати, що це завжди будуть  ресурсозберігаючі і енергозберігаючі  технології. Але, як правило, це корелює між собою, і  більшість нових технологій є   і енергозберігаючими і ресурсозберігаючими. Тому  підтримувати цей напрямок  розвитку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович Мойсик, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

13:11:40

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мопсик, депутатська група „За Україну!”

Прошу передати слово колезі Кармазіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрік Кармазін., мікрофон.

 

13:11:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, дякую.

У мене таке запитання до вас. Скажіть, будь ласка, це один з небагатьох  законів, на якому ми бачимо підпис Віктора Федоровича Януковича. Перше.  

І очевидно, що цей закон, хоча він поданий півтора року   назад, має чітко відповідати всім   вимогам законодавства. Я бачу позитив у цьому законі. Хоче, як на мене, то  найкраще прийняти новий Податковий  кодекс, який чомусь ваша фракція не хоче просто бачити, який ми внесли з народним депутатом Катеринчуком. Хоча я за цей закон, повторюю, проголосую. Але я не бачу того, що вимагає 27 стаття Бюджетного кодексу: розрахунок про видатки, які треба скорочувати, до бюджету у зв’язку з тим, що зараз будуть втрати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін, мікрофон.

 

13:13:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Просто у мене там наступний час, тому я дякую.

Я просив би, розрахунку не додано. Півтора року пройшло, до цього часу розрахунку немає ніякого. Чи є вже, може, зараз, на цей момент, на момент розгляду, розрахунок, який передбачений статтею 27-ю Бюджетного кодексу? Це раз. Бо тоді треба було.

І які втрати, ви прогнозуєте, будуть? Бо я згоден з вами, що колись воно дасть позитивні результати, але коли? Втрати наступлять уже зразу, з моменту набрання законом чинності, і того, як він почне діяти. Тим більше, що ви знаєте, що у нас багато людей, які будуть користуватися цими лазівками. У нас уже завозили крила від застарілої „волги” і писали, що то інновації, і Академія наук потім звітувала, що то інноваційні технології. Але везли з Нижнього Новгорода просто. Тому в мене таке питання до вас, будь ласка. Дякую.

 

ЛУК’ЯНОВ В.В. Пане Кармазін, я відповідаю на ваше запитання. І я хотів би сказати, що попередні розрахунки робило Міністерство фінансів. Але воно робило ці розрахунки в ситуації, коли воно робило всілякий спротив, щоб ніяк не зробити хоч якесь зменшення податкового навантаження на реальні сектори економіки. І за попередніми розрахунками Міністерства фінансів, які я не підтримую - я  вважаю, що втрати будуть, ну, на порядок менше, ніж вони розрахували, - вони розраховували, що цей законопроект буде впливати на доходну частину бюджету десь на зменшення на рівні 1,7 мільярда гривень. За моїми підрахунками власними  оцінював цю цифру на порядок менше. Тобто, ну, на рівні 250-300 мільйонів гривень. Більше того, якщо, дійсно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЛУК’ЯНОВ В.В. Якщо цей законопроект, дійсно б, запрацював і підприємці почали оновлювати свої основні фонди, почали вкладати кошти в розвиток бізнесу, в створення робочих місць – це дуже важливо. Тому що цей законопроект носить активно антикризовий напрямок. Тобто він покращить ситуацію для підприємств, для, ну, практично, для будь-якої галузі. Це універсальний закон і я не хотів би обмежувати його примінення якимись галузями, те, що я хотів би додати до цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час вичерпано на запитання, відповіді. Переходимо до обговорення законопроекту. Прошу записатися на обговорення  законопроекту. Сідайте, будь ласка.

Так, прошу вивести прізвища народних депутатів на інформаційне табло. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Станіслав Аржевітін, будь ласка. Підготуватися Григорію Смітюху.

 

13:16:50

АРЖЕВІТІН С.М.  Чого ж не включається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

АРЖЕВІТІН С.М. Станіслав Аржевітін, група „За Україну!”

Я думаю, що законопроект, який нам запропонований, він має право на життя. Я особисто буду його підтримувати. Звісно, сьогодні для того, щоб оновити основні засоби наших підприємств потрібно будь-яка навіть незначна, але підтримка з боку держави. І ці мотивації, які закладені цим законопроектом, тобто відстрочка податкового платежу, зменшення податку з базової ставки 25-ти до 20-ти відсотків – це невеликі пільги для таких підприємств, але я думаю, що це хороша мотивація, щоб все-таки у нас, на Україні, оновлюватися основні засоби.

Я думаю, що сильною стороною цього законопроекту є запропонований механізм, коли чітко прописується і реєструється такий інвестиційно-інноваційний проект, який буде запроваджувати те чи інше підприємство, прописані взаємостосунки з податковою інспекцією, контроль і штрафні санкції в разі за невиконання умов такого інвестиційного податкового отримання, інвестиційного податкового кредиту.

Я думаю, що це – сильні сторони цього законопроекту. Але в той же час, звичайно, автору, можливо, до другого читання потрібно буде чітко розмежувати або зробити, описати, яка ж різниця між інвестиційним і інноваційним податковим кредитом. Тому що  вони зараз поєднані, якщо вони поєднуються, свідчить про те, що вони є продовженням одного і того самого інвестиційного розвитку.

Я вже говорив про те, що не функція фінансових установ визначати, по яким напрямкам повинен платити клієнт свої кошти, адже це його власність, і він має право визначати першочерговість цих платежів. Тому, я думаю, законодавством ми не повинні встановлювати, тим паче, наділяти банківську установу, визначати, ці активи будуть впливати на податки чи платежі, які здійснюються, чи не будуть. Я думаю, що цю функцію, дійсно, потрібно підкоригувати.

По цьому законопроекту ми маємо негативну відповідь і оцінку Міністерства фінансів і Комітету з питань податків. Але звісно, вони взяли базову суму про те, що зразу після запровадження цього законопроекту бюджет не отримає, за оцінкою Міністерства фінансів півтора мільярди, за оцінками податкового комітету, більше мільярду. Я думаю, що це проста арифметика: порахувати, скільки отримує підприємство з часом додаткових прибутків і сплати державі, порахувати, звичайно, важко. Але якщо нічого не робити, то, звичайно, додатковий прибуток не з’явиться.

Тому я пропоную у першому читанні цей законопроект підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Юрій Кармазін.

 

13:19:56

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я особисто призиваю вас всіх підтримати цей законопроект, не дивлячись на те, що безперечно, що я думаю, і у вас будуть точки зору, що до другого читання його треба доопрацювати. І от з яких міркувань я це кажу. По-перше, безперечно, що треба розділити інноваційно-інвестиційну діяльність. Це перше питання.

Безперечно, що у державі повинні бути пріоритети, напрямки економічного розвитку і тих галузей або тих направлень, які Україна може витягнути економіку на світовий ринок, відповідно заробляти кошти для того, щоб забезпечити свої соціальні, в тому числі потреби. Безперечно, що Міністерство фінансів і вся податкова система або репресивна система, яка працює проти розвитку підприємництва, тому що у них одна задача стоїть: як наповнити бюджет, не як розвивати економіку України – а як наповнити. Вони безперечно проти таких законів завжди були і будуть.

Ще одна така точка зору по одному питанню. Ви знаєте, що на сьогоднішній день є прискорене, так зване, амортизаційне відрахування на ті чи інші основні фонди. І безперечно, що вони поділяються на 3 категорії. Ці 3 категорії діляться відповідно до тих чи інших галузей. І безперечно, що треба подивитися уважно: а що ж в Україні потрібно? Треба може десь зменшити амортизаційні терміни, а може десь збільшити. Це теж є предметом для того, щоб ці кошти були направлені для оновлення основних фонді. Тому що економічний сектор економіки… промисловості нашої знаходиться в такому жахливому стані. Якщо ви буваєте, більшість із вас, напевно, буваєте або всі сто процентів бувають, що воно знаходиться в такому стані, якби ми знаходилися у післявоєнному або довоєнному часі.

Тому якщо Україна у цьому плані не буде стимулювати, і це один із напрямків стимулювання – оновлення або розвитку основних засобів виробництва, що впливають на конкретну собівартість продукції, ми ніколи не витягнемо Україну з прірви, в якій знаходиться сьогодні Україна.

І друге питання. Ми ніколи не наповнюємо соціальні надходження для соціальних потреб України, тому що у нас, ви знаєте, соціальні видатки, соціальні пільги. У тому числі ми деколи загралися у тому плані, що надаємо такі пільги дуже широким верствам населення, недостатньо коштів у бюджеті. І коли бюджет приймається, то, ви пам’ятаєте, ще Конституційний Суд звертав увагу, що ми не виконуємо соціальні закони, які не допускаються згідно Конституції, але чому не виконуються, тому що немає грошей, а єдиний істочник наповнення казни - це виробництво. І якщо ми виробництву не дамо сприятливих умов для того, щоб вони розпочали працювати, нам буде гаплик. Підтримайте, будь ласка в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", підготуватися Мойсику. Ксенії Ляпіній.

 

13:22:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Безумовно, різні думки виникають, коли бачиш законопроекти, які, з одного боку, в яких є позитив, а з іншого боку бачиш, що вони недостатньо поки що підготовлені. Хоча він пролежав у нас півтора року цей законопроект.

Дійсно, в країні створена система, коли за багато років починаючи з 17 року у нас ще є основні фонди, я маю на увазі станки, революційного року випуску. Звісно ці основні фонди зношені і треба щось сьогодні робити, але за рахунок чого? Будемо говорити так, що навіть ті розрахунки, які зараз називаються півтора мільярди, мільярд і так далі, що буде складатися із сум зниження податку на прибуток підприємств, який йде, як до державного так і до місцевих бюджетів  розподіляється, це серйозна сума. Серйозна сума, але рано чи пізно нам треба на це йти і мене радує, що в цьому проекті закону, скажімо є пропозиції до внесення змін до Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” і пункту 10.1 статті 10 планується викласти в іншій  редакції, там встановити 20 відсотків об’єкта оподаткування, але вони вже написали і вжили деякі такі речі по припиненню лазівок, вони говорять, що не можна придбати легкові автомобілі, а треба придбати тільки основні фонди, це вже є плюс. Є плюс в цьому, хоча я бачу і певні загрози, які будуть залежати від суб’єкта, суб’єктивна буде частина в тому, що керівники центрального органу Державної податкової служби за поданням керівника органу Державної податкової служби за місцем реєстрації зможуть вирішувати питання потім з цими платниками цього кредиту. Я бачу, що тут можливе певне свавілля і для цього, я думаю, що цей закон треба буде виписувати більш серйозно в другому читанні.

В цілому думаю, що з усіма вадами, які висловлені, можливо буде його прийняти, але я обов’язково просив би вас, Володимире Михайловичу, надати слово представнику Міністерства фінансів. Я хочу, щоб було обов’язково, щоб ми знали, скільки коштуватиме буде закон і коли ми зможемо відпрацювати ті преференції, які ми надаємо бізнесу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ксенія Ляпіна, будь ласка.

 

13:26:11

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Шановні колеги, цей закон є дійсно дуже таким складним і дуже тонким для застосування інструментом стимулювання розвитку бізнесу. Ми всі розуміємо, що сьогодні ситуація дійсно вкрай критична з основними фондами. Ми всі розуміємо, що ступінь потреби в заміні тих фондів дійшла вже до критичної межі і що це вже ремонтом не можна просто відбутися, що це власне кажучи має відбуватися дійсна заміна. Ми всі розуміємо, що не науковою фантастикою є ідея, що завтра можна буде піти і отримати великий кредит в банку під реалістичні відсотки для заміни. Ми всі розуміємо, що цей інструмент сьогодні буде дуже і дуже обмежений. Тому запропонований інструмент відстрочки платежів в принципі може розглядатися як інструмент, який дасть нам можливість хоч якось зіштовхнути з місця процес розвитку і процес заміни основних фондів. Однак є кілька серйозних „однак”, які треба доробити до другого читання. Я буду пропонувати  підтримати цей законопроект за основу, але є ризики, які не можна не помічати.

Перший і головний ризик – це чиновник. Друзі, запропонована редакція запропонована так, що фактично бізнес йде  із своїм інноваційним проектом до чиновника і чиновник вирішує, буде це чи не буде цей ефективний інноваційний проект. Чиновник укладає з ним договір на відстрочку платежів, контролює ці моменти договору. Ми всі розуміємо, що тут якраз суб’єктивним фактором є чиновник.

Що робити в цій ситуації? Зрозуміло, що ми не можемо піти на те, щоб просто завтра всім дати кредит на відстрочку. Тому що зрозуміло, що є різне використання подібних коштів і ми хочемо спрямувати його тільки на основні фонди групи другої, третьої. Тоді єдиним засобом, яким чином можна  зменшити суб’єктивний фактор, є викладення дуже чітких критеріїв.

Я приводжу аналог. От спрощена система оподаткування, хто може нею скористатися? А там чіткий критерій: „... підприємець, який має обсяг  реалізації за попередній рік...” – визначено законом, „... який має кількість найманих...” – визначено  законом. І якщо ти прийшов і показав ці критерії, то тобі не можуть відмовити в реєстрації суб’єктом спрощеної системи.

 Антологічний інструмент ми маємо закласти в цей закон: не на розсуд чиновника має бути, хочу я чи не хочу я давати тобі цю відстрочку. Це має визначатися чіткими критеріями, які мають бути виписані в цьому законі. Які це критерії?...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЛЯПІНА К. М. Які це критерії можуть бути? „А” – це може бути критерій відношення до відповідних груп, які основні фонди  заносяться. Це тут є друга, третя група. Це може бути критерієм вартості. Це може бути критерієм якісним, тобто яке обладнання, на які обладнання ми готові надати цей кредит. Ми можемо  виписати ще кілька чітких критеріїв, але     основна умова – критерії мають бути виписані в законі і критерії мають застосовуватись автоматично. Якщо ти приніс документи і доводиш, що ти відповідаєш цим критеріям, не може бути рішення чиновника, що ти мені не подобаєшся з політичних, чи з якихось  причин і я тобі відмовлю в укладанні цієї угоди. Це  дуже серйозно, тому що, друзі мої, за останні роки середній і великий бізнес страждав  в першу чергу від дискреції і дискреція ця народжена вибірковим застосуванням законодавства. Ким? Чиновником.  Хочу – надам,   хочу – не надам, хочу - поверну ПДВ, хочу – не поверну ПДВ. Давайте крок за кроком усувати подібні варіанти.

Я закликаю вас, шановні колеги, щоб тут не домінувала політична теза, тому що сьогодні як би одні    у владі -  хочеться  „порулить”, завтра другі у владі – хочеться „порулить”.  А бізнес від цього страждає, причому страждає весь, бо дискреція підриває  інвестиційний клімат. І ніколи ніякий бізнес не буде успішним в країні, в якій є така дискреція і в якій є негативний імідж, з точки зору інвестиційного клімату. А нам потрібні інвестиції, а нам потрібні просто нові сили і нова енергія, яка увіллється в український бізнес.

Тому я прошу дуже серйозно, що прийняття цього закону в першому читанні не є індульгенцією надалі, ц є лише сигналом до серйозної доробки оцього критеріального принципу і цього принципу   надання такого кредиту. Дякую, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Витратили час, ваш сказали що час віддали, все уже!

Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Доповідач заключне слово буде брати? Ні.  Будь ласка, Міністерство фінансів що з приводу цього законопроекту можете сказати?  Мікрофон,  будь ласка, мікрофон увімкніть.

 

ФУДАШКІН Д.О.

Він не є збалансованой з точки зору доходів з державного бюджету. Слід відзначити, що даним законопроектом фактично пропонується збільшувати капіталізацію приватних компаній за рахунок відмовлених податків, зменшуючи ставку податку з 25 відсотків до 20 відсотків, на придбання груп основних фондів другої та третьої групи будь-яким суб’єктам.

Також даним законопроектом пропонується надати податковий кредит в необмеженому обсязі всім проектам, які зареєстровані як інвестиційно-інноваційні. З урахуванням Закону про інвестиційно-інноваційну діяльність к таким проектом відносяться, в тому числі запуск будь-яких проектів, які передбачають новий дизайн або фактично нову торговельну марку, про що відзначено також у висновках Науково-дослідного управління. Так як передбачається, що придбання за рахунок зекономлених коштів можуть придбатися, в тому числі на матеріальні активи, до яких відносяться об’єкти промислової власності, в тому числі патенти на промислові зразки і торговельні марки.

Тому ми не можемо підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лук’янов Владислав, заключне слово.

 

ЛУК’ЯНОВ В.В. Шановні колеги – народні депутати, я хотів би звернутись до всієї сесійної зали і сказати, що це один із небагатьох законопроектів, які дійсно поліпшують умови ведення бізнесу у нашій державі. Більш того, законопроект спрямований на те, щоб дати сигнал саме для ведення інновації діяльності, для діяльності розвитку бізнесу, створення нових робочих місць.

Безумовно, є зауваження. Я дякую за конструктивне обговорення і за конструктивні пропозиції. Дякую всім, хто прийняв активну участь у обговоренні. І прошу вас підтримати цей законопроект у першому читанні, а до другого читання я буду вдячний за всі пропозиції, які надійдуть. І ми зможемо поліпшити і цей документ як закон і поліпшити ситуацію для ведення бізнесу. Дякую всіх за підтримку.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти за основу.

Головне науково-експертне управління стверджує, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням відповідного висновку Міністерства фінансів України.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо активізації інвестиційно-інноваційної діяльності). Реєстраційний номер 2356. Прошу голосувати.

 

13:35:41

За-229

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати! Тепер прошу уваги. Нам належить розглянути, шановні колеги, 15 законопроектів, які стосуються посилення протидії корупції в Україні.  Два з них треба включити спочатку до порядку денного. І в нас тут є питання, шановні колеги,  що  Верховна Рада України відтермінувала введення  в дію законів до 1 квітня. Разом з тим  сьогодні ми маємо 15 законопроектів, які покликані, на перший погляд, унормувати це питання для того, щоб не виконувався план по боротьбі з корупцією за рахунок простих пересічних громадян в Україні, бо те рішення, що ми прийняли, воно до цього буде спонукати. Тому є ряд пропозицій.

Перша. Прийняти один законопроект – відтермінувати введення в дію відповідного закону з тим, щоб відповідний комітет опрацював законопроект один узгоджений, Верховна Рада України його прийняла для того, щоб були ефективні і відповідальні дії органів влади і в суспільстві з приводу цієї величезної хвороби, яка, мов іржа, роз’їдає Україну. Тому я зараз поставлю на голосування таким чином. Про включення двох законопроектів, потім ми будемо, 15-ть їх розглядати, всі ці законопроекти. І Верховна Рада  повинна прийняти рішення. Або це один законопроект, який  ми маємо включити у порядок денний і  відтермінувати введення  в дію цих законів… А є голоси чи немає голосів?

Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування про включення до порядку денного проект Закону (реєстраційний номер 6130), прошу уваги,  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії корупції. Автори… Ну я поставлю і той законопроект, дайте я поставлю два цих перші, які були зареєстровані.  Автори: народний депутат  Юрій Кармазін. Для включення до порядку…

Шановні колеги, я ще раз хочу сказати, я по порядку реєстрації ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії корупції. Реєстраційний номер, ще раз наголошую, 6130. Там група  народних депутатів Рябека, Кармазін, Міщенко і Калєтнік. Про включення  до порядку денного.

 

13:38:59

За-193

Рішення не підтримано.

Другий ставлю законопроект. Прошу уваги! Реєстраційний номер 6057. Про внесення змін Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" (щодо приведення норм у відповідність законам України) (реєстраційний номер 6057). Автор: народний депутат  України Лавринович Олександр.  Для включення до порядку денного, прошу голосувати.

 

13:39:45

За-219

Рішення не прийнято.

І третій, шановні колеги, законопроект 6159 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання протидії корупції. Автор – народний   депутат України Новіков Олег Володимирович.

Пропонується відтермінувати введення в дію відповідних законів до 1  січня 2011 року або до прийняття відповідних законів, про які ми будем пізніше вести з вами мову.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

13:40:38

За-229

Включили до розгляду цей законопроект.

Шановні колеги, прошу заспокоїтись. Народний депутат Новіков є? Я зачитаю проект… (Шум у залі) Шановні колеги, я зачитаю проект цього закону. Заспокойтесь, будь ласка, я зачитаю проект  закону.

„Верховна Рада України постановляє: внести  зміни до таких законів України. У пункті першому та абзаці першому пункту два розділу VIII  „Прикінцеві положення” Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” (Відомості Верховної Ради України”, 2009, № 45, стаття 651 зі змінами, внесеними Законом України  від 23 грудня 2009 року № 1787-6) слова та цифри „01 квітня 2010 року” замінити словами  та цифрами „1 січня 2011 року”.

Друге. У статті  28 „Прикінцеві положення” Закону України „Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень” (Відомості Верховної Ради України, 2009, № 45, стаття 692 із змінами, внесеними Законом України від 23 грудня 2009 року № 1787-6) слова та  цифри „01 квітня 2010 року” замінити словами та цифрами  „01 січня 2011 року”.

І останнє. Цей закон набирає чинності  з дня його опублікування”.

Є ще якісь питання?

Я ставлю на голосування: про прийняття проекту закону реєстраційний номер 6159… (Шум у залі) Будь ласка, доповідач… Будь ласка, давайте за скороченою процедурою. Немає заперечень?

Ставлю на голосування про розгляд законопроекту за скороченою процедурою. Будь ласка.

 

13:42:55

За-225

Рішення прийнято. Будь ласка.

 

13:43:27

НОВІКОВ О.В.

Шановні колеги, шановний пан головуючий! Новіков, група „Народна Самооборона”.

Вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції (реєстраційний номер 6159).

Верховна Рада України прийняла 23 грудня минулого року рішення щодо відтермінування до 1 квітня 2010 року введення в дію законів України: „Про засади запобігання та боротьби з корупцією”, „Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень”, „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”.

Суб’єктами права законодавчої ініціативи – народними депутатами України  подано на розгляд Верховної Ради 16 законопроектів щодо внесення змін до законодавчих актів України з антикорупційних питань. На жаль, на даний час єдиної позиції щодо окремих положень Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” не досягнено. Передусім великі суперечності торкаються переліку суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Також певні протиріччя є щодо обмежень та спрямованих на запобігання та протидію корупції.

Моїм законопроектом пропонується відтермінувати введення в дію законів України: „Про засади запобігання та протидії корупції” і „Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень” з 01 квітня 2010 року до 01 січня 2011 року. Прошу підтримати, прийняти за основу та в цілому. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. Симоненко Петро Миколайович, будь ласка. Да, народний депутат Калєтнік, прошу, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це гарантований виступ, так що, будь ласка .

 

13:45:26

КАЛЄТНІК І.Г.

Володимире Михайловичу, Верховна Рада працювала над підготовкою антикорупційного пакету понад три роки. На даний час внесено 15 законопроектів із змінами. Майже всі вони опрацьовані комітетом, в переважній більшості кожний з них взаємо виключає інших і є розрізненими. Головні і принципові питання, які висловлюються народними депутатами, громадськістю, правоохороонними органами та судом – це неможливість суміщувати наукову і викладацьку діяльність, віднесення членів окружних і дільничних виборчих комісій до суб’єктів корупційної відповідальності, фізичних осіб, підприємців, адвокатів, нотаріусів, лікарів, вчителів, а також фінансування державних і правоохоронних органів з благодійних фондів. Всі ці 15 законопроектів направлення на вихолощення та пом’якшення антикорупційного пакету, який би мав би вступити в дію з 1 квітня цього року. Крім цього, окремі положення антикорупційного пакету за поданням Верховного Суду знаходяться на розгляді в Конституційному суді.

Саме тому комітет узагальнив пропозиції і зауваження народних депутатів, підготував законопроект 6130, який в переважній більшості враховує всі вище перелічені проблеми. Тому, підтримуючи пропозицію про перенесення терміну вступу в дію антикорупційного пакету, пропоную надати доручення комітету: узагальнити, враховуючи, що ми 6130 зараз не проголосували і не проголосували, не підтримали щодо включення в порядок денний законопроекту Лавриновича Олександра Володимировича, я пропоную доручити всі 15 законопроектів, які на сьогоднішній день є, ми їх ще раз відпрацюємо, узагальнимо, зробимо один законопроект, який врахує всі пропозиції і зауваження, які є, і внесемо на розгляд Верховної  Ради України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Смітюх Григорій Євдокимович, будь ласка.

 

13:47:29

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги! Всім стало відомо, що 15 законопроектів, які пропонувалися у порядку денному для того, щоб розглянути ті чи інші зміни до діючого закону, який ще не вступив в силу, тому що Верховна Рада відтермінувала до 1 квітня, я рахую, що це правильна позиція Верховної Ради, яка сьогодні прийме, я впевнений,  рішення в частині того, щоб відтермінувати до 1 січня. Чому?

Тому що, безперечно, цей закон, який ми прийняли тоді – під тиском, не під тиском, під емоціями, не емоціями – я рахую, що він дуже непродуктивний або він не зовсім справедливий до нашого населення, яке працює сьогодні або яке хоче створювати якісь додаткові цінності у нашому суспільстві. Це і наукові робітники, це і вчителя, це і медики, і так дальше. Це дуже велика група людей, яка сьогодні на часі ще працює в Україні.

І друге питання. Ви знаєте, що у програмі наші політичні сили, і у програмі Президента є створення органу, так сказать, антикорупційного. Давайте, дійсно, підтримаємо цей законопроект. За цей час відпрацюємо нормальний закон, створиться центральний орган, який, безперечно, буде опікуватися. А то на сьогоднішній день у нас хто тільки і не займається корупцією, але таке враження, що вони займаються тільки особистою… для особистої кишені.

Тому я прошу підтримати цей законопроект в цілому і дати можливість комітету відпрацювати ті логічні, розумні, достатні заходи і міри і внести зміни у діючий закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:49:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона". Шановні народні депутати! Пройшло вже 12 років з того часу, як я вносив перший проект по тому органу – по Національному бюро по боротьбі із корупцією і організованою злочинністю. 12 років, я наголошую, а ми все боремося!

Тепер щодо сьогоднішнього проекту. Він сьогодні зареєстрований і розданий отут біля столів сьогодні, рознесений нам,   сьогодні.

Тепер щодо інших проектів. Ми підготувалися з тим, щоби ґрунтовно врахувати всі пропозиції, які були. І пропонуємо сьогодні у першому читанні, ми всі їх об’єднали в законопроект 6130. Відкликали попередні законопроекти. Немає ніяких 15, весь мотлох скинули разом. Весь мотлох. Для того, щоб залякати цифрою 15. Провели громадські слухання, провели обговорення. І я хочу сказати, що Калєтнік Ігор Григорович абсолютно красиво це зробив. Чому? Він запросив вплоть до тих людей, які дали пропозиції з районо інспектори, інспектори чи вчителі шкіл, чи Міністерство освіти і науки, Генеральну прокуратуру, СБУ – всіх абсолютно запросили.

І щоб ви знали, що з прийняттям цих законів, які ми зараз з вами відсторонили і зараз знову хочемо на небажаний термін, для України набрала чинності Конвенція ООН проти корупції та Кримінальна конвенція Ради Європи проти корупції, які прийняті Верховною Радою  ще в 2006 році. У той же час Україною  виконано повністю 8 та частково 17 із 25 рекомендацій ГРЕКО. В листопаді Україна звітує по виконанню своїх зобов’язань. Це значить, якщо ми приймемо цей закон, не буде у нас ні інвестицій, ні спрощених віз – нічого цього не буде.

Тому я хотів би, щоб ви замислилися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я хотів би, щоб ви замислилися над цими доводами і повернулися до голосування по законопроекту  6130, де абсолютно комплексно ми все передбачили в першому читанні. Ми встигнемо внести ще в друге читання абсолютно всі пропозиції.

І я вам хочу сказати, що я відкликав свої проекти. Мене переконали колеги із Комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, бо я не працюю в цьому комітеті. Але та небезпека, яка є перед Україною, сьогодні має нас усіх об’єднати. Нас просто будуть вважати папуасами, якщо ми будемо от так відкладати закони ще на цілий рік. Нам треба зараз рухатися  вперед. І ось у мене лист Міністерства освіти, вони не заперечують проти прийняття, але їхню редакцію, яку ми врахували вже цю редакцію, я ще раз дякую і Ребекі народному депутату, і Калетнику, які зробили все можливе для цивілізованого розгляду цих питань. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович.

 

13:52:36

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я хочу сказати, що, звичайно, не відчувається послідовна, принципова лінія парламенту і тих фракцій, які сьогодні запропонували нам таке рішення. От пройшло п’ять місяців. Коли ми говорили про перенесення терміну набуття чинності закону, всі тут поклялися, що наступного дня ми вносимо зміни до закону, врегульовуємо закон і розділяємо його на дві частини. Перша частина – це приватні підприємці-сумісники, які не мають нічого спільного з державними службовцями, всіх державних службовців, від Президента до народних депутатів, залишаємо і ведемо нищівну принципову боротьбу з корупцією.

Що сьогодні відбувається? Ми не хочемо взагалі розглядати цей закон, жодного слова, і кажемо, давайте ще відтермінуємо на перше січня, так давайте відтермінуємо на час президентства Януковича на п’ять років, боротьбу з корупцією. Невже це підхід вищого законодавчого органу?

Я розумію логіку, якщо ми зараз  включили законопроект, який Юрій Кармазін говорив, я теж співавтор, ми дійсно сім законопроектів відкликали і тут погодилися на тому, що цей законопроект треба проголовувати. Проголосували бодай в першому читанні, потім сказали, що ми відтерміновуємо до моменту набуття чинності цього законопроекту, це може  бути півмісяця чи місяць, а сьогодні ми взагалі не  захотіли говорити про боротьбу з корупцією, сказали, що нам це не треба і просто автоматично відтверміновуємо далі. Мені здається  це не послідовна лінія, тому я  просив би все-таки, щоб парламент почав обговорення законопроектів про боротьбі з корупцією, і не чекав бюро буди, чи комітет буде, це завдання парламенту визначити правила гри і зупинити історію з родинною корупцією, яка має місце, зупинити історію з конфліктом інтересів, який в законі прописаний, коли дружини чи доньки мерів вибирають конкурси,  виграють конкурси, а мер їх оголошує, а потім, вони, коли керівник Секретаріату Віктор Іванович Балога каже, а що такого, моя дружина переживає за місто, от вона і виграла конкурс у мого брата чи в сестри. Тому такі речі треба приймати, а не  відтемріновувати. Тому я просив би  не завершувати відтермінуванням, а повертатися до закону і його голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено. Користуючись пунктом 3 статті 28 Регламенту Верховної Ради України, це для тих, хто сильно цікавиться. Я хочу узагальнити те, що було тут зараз висловлено, оскільки мова йде в даному випадку про набуття чинності закону з 1 квітня, який відтерміновувався для того, щоб було його виправити після того, коли він був проголосований, коли було встановлено, що він містить норми, які спрямовані проти більшості громадян України. Тобто ми замість того, щоб вирішувати питання боротьби з корупційними діяннями відкрили фронт боротьби з усіма працівниками освітньої сфери, медицини, з усіма сумісниками, які працюють в приватному підприємництві і багато інших питань. І зараз ми підійшли до того дня, коли потрібно було, щоб був прийнятий бодай один закон за основу, щоб ми могли до 1 квітня мати результат. Цього не сталося, тому в нас є вибір, або ми відтерміновуємо далі, це не буде означати звичайно, що в цей час не буде робота вестись над тим, щоб був той законопроект, який буде спрямований насправді на наведенні порядку тих, хто розпоряджається публічними фінансами і хто виконує функції від імені держави. Саме на це, так я погоджуюсь з Миколою Володимировичем, має бути скеровано цей закон. І щоб він не працював свідомо на заохочення корупції в правоохоронних органах.

Тому, шановні, зараз ставиться на голосування проект закону, який внесено народним депутатом Новиковим, реєстраційний номер 6159. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання протидії корупції). Прошу визначатися.

 

13:57:01

За-222

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Покажіть, будь ласка, по фракціях: Партія регіонів – 171, "Блок Юлії Тимошенко" – 2, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 3, комуністів – 27, "Блок Литвина"  - 19, позафракційні – 0.

Шановні колеги! Будь ласка, по одній хвилині від фракції щодо пропозиції вирішення питання  по суті,  в принципі на майбутнє, щоб ми свідомо підійшли до вирішення цього рішення.

Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:58:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я звертаюся до вас з подякою, що ви не підтримали це відкладання. Ми зараз в такій ситуації,  Верховна Рада знаходимося, якщо ми ніякого закону не приймемо, то будуть працювати ті закони, де є проблеми. У них вони є дійсно. Якщо ми приймемо і поставимо до розгляду законопроект 6130 відпрацьований комітетом, відпрацьований з громадськістю, відпрацьований з науковими установами, який тільки пропонується прийняти в першому читанні. І далі, щоб скорочений варіант, щоб доопрацювали його з усіма абсолютно фракціями, з усіма пропозиціями, які були висловлені. Ми зберігаємо хороше обличчя для України, інвестиційну привабливість, вирішення питань щодо візового режиму і все до іншого. І, в тому числі, не даємо свавілля просто так здійснювати правоохоронним органам.

Якщо цього не буде, то з 1 квітня вступить в дію ті закони, до яких  є проблеми. Ось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

 

13:59:22

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович! Уважаемые коллеги! Вы знаете, мне ситуация сегодняшняя напоминает 2004-2005 год, когда репрессивная машина прокатилась  по судьбах десятков тысяч людей   безвинных учителей, врачей, педагогов, воспитателей, работников местных  органов  власти только за то, что кто-то не с тем флажком  пришел   на митинг. Поснимали с работы,  уголовные дела позаводили и это был аналог  1937 года.

Сегодня мы сознательно по новой запускаем репрессивную машину и это  колесо  репрессий покатится  опять  по судьбам десятков, а  то и сотен тысяч людей. Я не могу понять! Или представители БЮТ и «Нашей Украины – Народной Самообороны» не понимают, колесо репрессий покатится с 1 числа по судьбам сотен тысяч людей, безвинных! Еще раз повторяю:  учителей, медиков, работников местных органов власти. Есть возможность отстрочить ведение и подготовить один нормальный законопроект.

Правильно сказал Александр Владимирович,  в параллельном процессе сразу включить работу по …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ващук Катерина Тимофіївна.

 

14:00:36

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, жоден з виступаючих не заперечив, що дійсно є  великі проблеми з введенням у дію цього закону. Зокрема ці проблеми стосуються і такого питання, з якого я подала свій законопроект, це питання обмежень викладацької роботи для державних службовців у системі підвищення кваліфікації кадрів. От уявіть собі на хвилиночку, працює система підвищення кваліфікації кадрів місцевих, державних адміністрацій, рад  аж доверху.  У нас же ніде не готуються кадри для серйозної державної роботи, до державної служби. І от, щоб  у цій системі викладали державні службовці, які мають великий досвід, прийшли і читали там лекції, вчили. Це не можна  в робочий час.  А коли тоді? Бо це корупція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерино Тимофіївно, будь ласка, завершальну фразу.

 

14:01:52

ВАЩУК К.Т. … вимагає це зміни? Вимагає. Тому, шановні колеги, нам обов’язково треба хоч  на певний час відтермінувати і розробити один закон, який би виключив оці дурниці, що стосуються викладачів, лікарів і державних службовців, які підвищують кваліфікацію державних службовців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

 

14:02:22

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк. Фракція комуністів.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, я думаю, ніхто не запідозрить тому, що Мартинюк корумпований і захищає  корупціонерів. На превеликий жаль, приймаючи хороший закон, ми зробили як завжди – хотіли як краще, а вийшло гірше.

Той, хто з вас читав цей закон знає, що поряд із тими заходами, які ми хотіли зробити на благо держави, ми зробили на зло величезній масі наших людей, яких безпідставно зарахували до корупціонерів. Це лікарів, бо вони не мають права суміщати, це вчителів, бо вони не права бути за сумісництвом, це викладачів, які працюють в наукових чи у вищих навчальних закладах. Більше того, ми зробили сюди і членів дільничних виборчих комісій, також заборонили це робити. Тому давайте, будь ласка, повернемося до голосування. І я прошу, шановні колеги, давайте...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович попросив, повернутись до голосування і завершити процес.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко іван Григорович, будь ласка.

 

14:03:42

КИРИЛЕНКО І.Г.

Та всім треба слово дати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко  Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.

Я вибачаюся, прошу передати слово Міщенку Сергію Григоровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Григорович Міщенко.

 

14:03:50

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Шановні колеги, ну на жаль, ми про боротьбу з корупцією згадуємо тільки тоді, коли йдуть вибори. Коли вибори закінчуються, ми забуваємо про свої обіцянки і відтерміновуємо в різний спосіб, на різні часи цю боротьбу.

Зрозуміло, що якщо ми повернемося до того голосування, коли ми ці три законопроекти проголосували, то ви б тоді б зрозуміли, коли я тут три години говорив про те, що їх неможливо приймати, 300 поправок моїх ніхто не прийняв, які зараз ви про них говорите, це називається процес боротьби з корупцією. Скільки завдань би не давали б комітету, депутатам про те, що це буде один єдиний законопроект – це ні в куди. Тому що, якщо ти хочеш завалити процес – назнач групу для того, щоб спільний законопроект був зроблений.

Олександре Володимировичу, можна я закінчу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, будь ласка.

 

14:04:53

МІЩЕНКО С.Г. Дякую, Олександре Володимировичу.

А тепер по суті. Якщо ми приймаємо, що,  от є 15 законопроектів, їх взагалі 18 законопроектів. Всі подали, хто знає цю проблематику подали законопроекти. 18! Якщо вибрати один законопроект, по якому дійсно можна відтермінувати, але не до 1 січня, на місяць, на півмісяця, на два місяці.  Але я вам зачитаю заключення по одному законопроекту, який ми не прийняли тільки що, який доповідав голова комітету. Науково-експертного управління. „При цьому, якщо парламентом буде прийнято рішення про можливість прийняття за основу лише одного законопроекту про внесення змін до актів антикорупційного законодавства, Головне управління  рекомендує віддати перевагу законопроекту номер 5508 від 02 березня 2009 року”.

Тому виходи два є. Чи повернутися до голосування і, будь ласка, до 01 січня, тоді ми говоримо про боротьбу з корупцією; чи виконуємо те, що береться за основу один законопроект і потім ми відтерміновуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я скажу, щоб всі почули. Сергій Григорович завершив тим, що він пропонує приймати в першому читанні за основу законопроект № 5508 і в цей же час відтермінувати набуття чинності того закону, який  ухвалено Верховною Радою України.

Я правильно вашу думку сказав? Але для того, щоб ми могли слідувати логіці, ми маємо спочатку прийняти рішення по відтермінуванню і потім ухвалити проект.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію Адама Івановича Мартинюка про повернення до голосування по законопроекту 6159. Після того проголосуємо повернення до двох інших: 6130, який пропонувалося, і 5508.

Прошу, будь ласка, визначатися, законопроект 6159. Ставлю на голосування пропозицію про  повернення щодо прийняття рішення  по ньому.

 

14:07:18

За-229

Рішення прийнято.

У нас пленарне засідання продовжене на  15 хвилин до завершення розгляду питання, щоб ми  його не залишали.

Шановні колеги,  я ставлю на голосування пропозицію  про повернення до розгляду законопроекту 6130. Прошу  визначатися. Повернення до  голосування стосовно проекту  6130.

 

14:07:55

За-297

Рішення прийнято.

І щоб ми повернулися  також до голосування  по проекту 5508. Прошу визначатися. Секундочку, будь ласка, зупиніть голосування. А, я перепрошую, оскільки я був відсутній у сесійній  залі  в той період, він не ставився, не розглядався. Тобто ми можемо  тільки повернутися до  6130. Шановні колеги,  ми повернулися до визначення, до   прийняття рішення стосовно  двох проектів.

Ставлю на голосування про прийняття  в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання протидії корупції (реєстраційний номер 6159), це щодо відтвермінування. Прошу визначатися.

 

14:08:57

За-217

(Шум у залі)

Олег Олександрович, що там… Включіть мікрофон народного  депутата Зарубінського.

 

14:09:13

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу. Я думаю, що немає сумнівів, що я правду кажу, у мене не спрацювала картка. Це правда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, система „Рада” просить одну хвилину для  перезавантаження там, де пішли збої.

Шановні колеги, система „Рада” готова до роботи. Прошу підготуватись до голосування. Шановні колеги, прошу підготуватись до голосування, система „Рада” готова до роботи, щоб не було потім  у нас ніяких непорозумінь.

Ставлю на голосування про ухвалення в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання протидії корупції (реєстраційний номер 6159). Прошу визначатись.

 

14:11:53

За-236

Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, оскільки було вже проведено обговорення і   голосування ставлю на голосування в першому читанні за основу проект закону реєстраційний номер 6130: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії корупції. Прошу визначатись.

 

14:12:30

За-328

Рішення прийнято.

Шановні колеги, таким чином, нами ухвалено рішення про відтермінування до кінця року того закону, який був ухвалений. І ми ухвалили в першому читанні законопроект 6130. І коли він буде прийнятий в цілому, з того дня він і буде діяти, оскільки зупинка стосувалася іншого закону, який раніше був ухвалений. Це відповідь на питання, яке зараз задавалося багатьма депутатами, яким чином далі буде йти процес. Це не означає, що до кінця року ми не будемо ухвалювати рішень.

Шановні колеги, ранкове пленарне засідання оголошую закритим. Завтра о 10 годині ранку Верховна Рада України