ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
11 лютого 2010 року, 10:00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу шановних народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”.
10:00:16
Зареєструвалися картками в сесійній залі 354 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні депутати, дозвольте надати вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 10 лютого.
Розглянуто 6 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 1 закон, 4 законопроекти прийнято за основу, 1 законопроект направлено на повторне перше читання, 4 законопроекти відхилено.
Шановні народні депутати, ми з вами домовлялися, що перед розглядом питання про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про утримання автодорожніх мостів на українсько-молдовському державному кордоні ми заслухаємо інформацію міністра закордонних справ Порошенка Петра Олексійовича щодо стану виконання Республікою Молдова своїх зобов’язань відповідно Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон та Додаткового протоколу до нього щодо передачі у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса – Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, на якій вона проходить, і режиму їх експлуатації від 18 серпня 1999 року.
Тому, шановні народні депутати, я запрошую до виступу з інформацією із цього питання Міністра закордонних справ України Порошенка Петра Олексійовича. Він просить для надання інформації час до десяти хвилин і якщо будуть запитання, шановні колеги – до п’яти хвилин. Нема заперечень? Будь ласка, Петро Олексійович Порошенко.
ПОРОШЕНКО П.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, пані і панове, маю велику честь і приємність сьогодні виступити перед вами з інформацією про ситуацію навколо виконання, чи, точніше, невиконання республікою Молдова зобов’язань про передачу у власність України ділянки автодороги Одеса – Рені в районі населеного пункту Паланка.
Договір між Україною і Республікою Молдова про державний кордон та додатковий протокол до нього щодо передачі у власність ділянки автомобільної дороги Одеса–Рені у районі населеного пункту Паланки Республіки Молдова, а також земельної ділянки, яка вона проходить і режиму її експлуатації від 18 серпня 99-го року, було ратифіковані парламентами обох країн і набули чинності 18 листопада 2001 року.
Відповідно до цих документів молдовська сторона взяла на себе зобов’язання протягом місяця, тобто до 18 грудня 2001 року передати у власність володіння, користування і розпорядження України ділянку автомобільної дороги Одеса – Рені в районі Паланки, а також земельну ділянку, по якій вона проходить.
Шановні колеги, 11 лютого молдовська сторона відповідно до акту передачі Республікою Молдова у власність України автомобільної дороги Одеса–Рені в районі пункту Паланка, передало у власність України лише ділянку , тобто полотно автомобільної дороги без земельної ділянки, на якій вона проходить.
На жаль, молдовська сторона зволікає з передачею Україні акту про передачу землі під ділянкою і це є очевидним порушення статті 10 договору і статті 1 додаткового протоколу. Українська сторона неодноразово звертала увагу представників молдовської влади до необхідності повного виконання міжнародних зобов’язань Республіки Молдова за вищезазначеними договорами. Внаслідок наполегливих зусиль української сторони Республіка Молдова неодноразово підтверджувала намір виконати свої зобов’язання в низці документів, підписаних сторонами в рамках українсько-молдовських консультацій та переговорах на різних рівнях, включаючи найвищий рівень.
Я хотів би вам продемонструвати, шановні колеги, декілька документів, де письмово зафіксовано обов’язок молдовської сторони передати зазначений документ. Це і протоколи міжурядових комісій україно-молдовських по питанням торговельно-економічної співпраці, де чітко зазначено, що молдовська сторона бере на себе зобов’язання в місячний термін передати зазначені документи. Це документ 26 травня 2006 року, документ, на якому стоять підписи президентів України і Молдови під час зустрічі 6 червня 2008 року в Санкт-Петербурзі, чітко зафіксували зобов’язання молдовської сторони передати дорогу Україні. Ціла низка інших документів, протоколів, угод, додаткових протоколів, де чітко зазначений обов’язок молдовської сторони передати зазначені документи.
Внаслідок наполегливих зусиль, одначе, реальних зрушень у цьому питанні вдалося досягти лише після приходу в минулому році до влади в Молдові уряду альянсу демократичних сил. Саме завдяки конструктивному підходу нової молдавської влади, продемонстрованої нею політичної волі та проголошеному курсу на відновлення реального партнерства з Україною за останні тижні вдалося досягти помітних зрушень в регулюванні цього питання, а також інших питань, які входять до комплексу, питань, які роками тяжіли над нашими відносинами.
Яскравим свідченням цього є започаткування процесу демаркації придністровської ділянки україно-молдовського державного кордону та встановлення 29 січня 2010 року на цьому сегменті у Вінницькій області першого прикордонного знаку. Це подія, яку ми чекали з 2001 року, відбулася вона у присутності представників Європейського Союзу, Іспанії, яка головує зараз в Європейському Союзі, набула надзвичайно високої оцінки в Європі.
До позитивних результатів конструктивної взаємодії я б відніс і укладення минулого грудня з Молдовою надважливої угоди про забезпечення прав національних меншин. Підписання протоколу до міжурядової Угоди про визнання права власності, домовленість про відновлення авіаційного сполучення, підписання Угоди із співпраці у галузі молодіжної політики. Зараз я можу наголосити, що як ніколи, ми близько підійшли до остаточного розв’язання всіх проблем, пов’язаних із завершенням демаркації україно-молдовського державного кордону.
Важливою подією, що дозволила закріпити позитивні тенденції, став робочий візит Прем'єр-міністра Республіки Молдова Влада Філата 1 лютого цього року. За його підсумками молдовська сторона підтвердила готовність забезпечити передачу вже найближчим часом Акту про власність України на земельну ділянку під автомобільною дорогою Одеса-Рені в районі Паланки. При цьому обидві сторони домовилися вжити заходів для того, щоб цей процес не створював жодних додаткових проблем для місцевих жителів і сприяв розвитку міжлюдських контактів на місцевому рівні.
Мої оптимістичні прогнози ґрунтуються на тому, що на даний момент молдовська сторона завершує внутрішньодержавні процедури, необхідні для належного оформлення зазначеного акту і його передачу в Україну. У цьому зв’язку звертаюся із проханням не пов’язувати цей процес з ратифікацією Верховною Радою України двосторонньої Угоди про функціонування мостів на українсько-молдовському кордоні, який сьогодні стоїть у вашому порядку денному, шановні колеги. Ми виходили і маємо виходити з того, що в наших відносинах з Молдовою ми відмовилися від застосування так званого пакетного підходу для вирішення проблемних питань, як неефективного і контрпродуктивного.
Хочу також наголосити, що з метою відстоювання наших національних інтересів і забезпечення суверенітету української держави в України є достатньо важелів та інструментів впливу на молдавську сторону для забезпечення позитивного вирішення питання про передачу у власність України земельної ділянки. Це питання є і залишається безумовним пріоритетом україно-молдавських відносин та перебуває на моєму постійному контролі. Українська сторона продовжує вживати активних політико-дипломатичних заходів з метою забезпечення виконання Республікою Молдова взятих на себе міжнародно-правових зобов’язань. Ми також завершили процедури визначення на місцевості повних точних розмірів цієї ділянки і через тиждень за нашою домовленістю з молдавською стороною відбудеться, я сподіваюсь, остання зустріч експертів, яка чітко зафіксує процедуру передачі. Ми маємо всі надії на те, що протягом чотирьох тижнів, ця процедура нарешті буде завершена і питання з „бородою” довжиною дев’ять років буде вирішено. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу записатися на запитання до міністра. Проводиться запис на виступи, прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Тарас Чорновіл.
10:10:25
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Петре Олексійовичу! Я думаю, що сьогодні Верховна Рада повністю підтримає пропозицію міністерства і в тому, щоб відійти від пакетного принципу і таки ратифікувати речі і надати можливість міністерству завершити переговорний процес. Але у мене до вас все-таки питання: який, в принципі, ви бачите граничний термін для того, щоб завершити повністю тему Паланки? Тому що Україна пішла на сильніші поступки – ми зробили Молдову фактично морською державою, давши їй вихід до водної акваторії. За таких обставин ми повинні десь теж поставити, нарешті, певні крапки над „і” і сказати, що якщо до цього часу термін не буде вирішений, справа не буде вирішена, Україна тоді знімає з себе певні зобов’язання і повинна почати набагато жорстку дипломатичну лінію щодо Молдови. Тобто, які терміни?
ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую, вельмишановний Тарас В’ячеславовичу! Я вже назвав, що ми очікуємо вирішення цього питання в графіку, який ми заклали протягом чотирьох-п’яти тижнів. Поки що молдовська сторона, дійсно, нова молдавська влада демонструє абсолютно конструктивні підходи і ми маємо надію, що цього разу не буде зірвано процес передачі, який не обтяжений жодними додатковими умовами. Українська сторона, ви абсолютно праві, передала у власність Республіки Молдова відповідну ділянку в районі Джуджулешт ще у 2002 року в чіткій відповідності з протоколом. І чекати вісім років, поки молдовська сторона виконає взяти на себе зобов’язання, далі чекати ніхто не збирається. І наша позиція є абсолютно, з одного боку, конструктивною, а з іншого боку, жорсткою, оскільки ми вимагаємо завершення внутрішньодержавних процедур і негайної передачі документів по цій ділянці. Тим більше я хочу наголосити, внаслідок внутрішньої дискусії в Республіці Молдова, що нібито раніше жодних кроків з цього приводу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити.
ПОРОШЕНКО П.О. Я навмисно продемонстрував ці документи, де стоять підписи Президента, Прем’єр-міністра Республіки Молдова з чітким зобов’язанням і графіком передачі, що це є зобов’язання держави, а не жодної політичної сили. І ми будемо виходити саме з цього, забезпечивши захист національних інтересів України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
10:12:59
ЛЯПІНА К.М.
Прошу передати слово депутату Ключковському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський, мікрофон будь ласка.
10:13:06
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую. Юрій Ключковський, „Наша Україна”. Вельмишановний Петре Олексійовичу, внесіть, будь ласка, ясність в питання, яке давно вже мене мучить у зв’язку з цією проблемою. Ми здійснюємо обмін територіями у власність чи під суверенітет? І якщо лише у власність, то що буде з селом Паланка на цій території, а якщо під суверенітет, то чому не проводився референдум щодо зміни території? І якщо у власність, то чи суб’єкт підприємництва в районі Джуджулешти здійснює сплату податків Україні чи не здійснює?
ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую за дуже слушне питання. Передача відбувається у власність, відповідно до міждержавної угоди і протоколу, який підписаний, земельної ділянки передача у власність. Розмір ділянки покриває лише дорожнє полотно і землю, на якій воно розташоване. Жодного відношення до населеного пункту Паланка Республіки Молдова згаданий документ не має і саме тому референдум не проводився.
Разом з тим, на ділянці в
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".
10:15:02
КАРМАЗІН Ю.А.
Дякую. Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни.
Шановний Петре Олексійовичу! Ви знаєте, що я часто буваю на Одещині, ви знаєте, що там з обуренням сприймають те, що відбувається. Тому що наші люди терплять незручності і терплять незручності багато років. Просто нам сіли на голову. Тому я прошу вас як голову зовнішньоекономічного відомства, сказати це представникам Молдови дипломатичніше, ніж я це сказав, що нам сіли на голову як державі Україна, очевидно, відчуваючи нашу слабкість. І просив би вас, підготувати, як чиновника найвищого рангу, підготувати документи про денонсацію угод, просто на всякий випадок – раптом з пам’яттю погано буде, ну, 8 років погано у людей з пам’яттю, то що робити? Ще чекати місяць, я вже цих місяців знаєте скільки чекаю і чую? Вже дуже багато від багатьох міністрів. Я вас прошу здійсніть…
ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую, шановний Юрію Анатолійовичу. Я маю велику честь очолювати зовнішньополітичне відомство України і ніколи за моїм керівництвом Міністерство закордонних справ не проявляло і не проявить слабкості. Ми виходимо завжди з абсолютно чіткого захисту національних інтересів України.
Разом з тим, я вважаю, що на сьогоднішній день передачу у власність нам земельної ділянки в районі селища Паланка Молдови навпаки створить комфортні умови для пересування і для зв’язку між Одесою і Рені... Я наголошую, що дорожнє полотно Україні передано, протокол про право власності нам переданий. І жодних перешкод під час пересування цією дорогою для українських, молдовських і інших громадян не існує.
Наша позиція сьогодні, що ми маємо безумовно зафіксувати власність не на дорожнє полотно, а на земельну ділянку, бо ця територія має бути суверенною територією України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Колоцей, фракція Партії регіонів.
10:17:29
КОЛОЦЕЙ Ю.О.
Владимир Михайлович, спасибо большое, я прошу передать слово Коновалюку Валерию Ильичу. Спасибо.
10:17:40
КОНОВАЛЮК В.І.
Дякую. Шановний Петро Олексійовичу. Дійсно відсутність тривалий час міністра закордонних справ вплинула на ситуацію, на стан речей. Але дуже цікавить стосовно питання, враховано, при з’ясуванні цієї проблеми з молдовською стороною, що замість того, що ми віддали термінал в Джуджулешти, і кожний рік під час весняного паводку фактично змінюється конфігурація, коли, там, річка Прут впадає в Дунай. І як це буде погоджено надалі, тому що ця проблема буде виникати постійно?
І стосовно селища Паланка, де двічі фактично змушені проходити митний та прикордонний контроль при пересіченні нашого кордону.
І останнє питання, якщо можна, дайте повну оцінку сьогодні ситуації взагалі в цьому об’єднанні ГУАМ, де є...
ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую, шановний Валерій Ілліч.
Я хотів би наголосити, що селище Джуджулешти,
де
Ви абсолютно слушно підняли питання, шановний
Валерій Ілліч, щодо створення незручностей для громадян, які раніше вимушені були двічі
перетинати державний кордон протягом
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте …
ПОРОШЕНКО П.О. … при подорожі між Одесою і Рені.
Це питання вирішено і ми за погодженням з молдавською стороною домовилися про те, що на цій ділянці дороги прикордонний, митний догляд не буде проводитися. Поки що там стоїть пост ДАІ, який перевіряє просто автомобілі і жодних незручностей ми не створюємо.
Разом з тим, ми дійсно будемо виходити із захисту економічних інтересів нашої держави для того, щоби ця ділянка кордону не стала... була прозорою для людей, ну не стала прозорою для контрабандних товарів, для захисту економічних інтересів нашої держави.
І можу сказати вам ще, що на сьогоднішній день, на жаль чи на щастя, ще тривають дискусії, бо ми будемо погоджувати цю процедуру і з Одеською обласною державною адміністрацією і з органами місцевого самоврядування, і з іншими позиціями. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Петро Олексійовичу.
Олег Зарубінський.
10:20:57
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Шановний Петро Олексійовичу, зрозуміло, що
проблема складніша ніж вона виглядає на перший погляд, ну хоча б тому, що наприклад створений громадський комітет
„Паланка” в Молдові, який влаштовує і очевидно готовий ще влаштовувати акції
протесту, вимагаючи від свого Президента
накласти вето на відповідне рішення парламенту про ратифікацію договору.
Крім того, примар Паланки – це голова місцевого самоврядування стверджує, що проблема не тільки в цій ділянці, а в тому, що за цією ділянкою є сільгоспугіддя, до яких, як вони вважають, молдовським громадянам буде припинений доступ .
І у зв’язку з цим у мене запитання. Чи не розглядалося Міністерством закордонних справ ситуація, коли Україна може в односторонньому порядку односторонньо визначити та позначити на місцевості межі згаданої земельної ділянки. Таке допускається у міжнародній практиці. Дякую. І вирішено було питання.
ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую вам за те, що ви підняли це надзвичайно актуальне питання. Я хотів би вас проінформувати, що протягом останнього місяця експертні групи України і Молдови не в односторонньому, а в двосторонньому порядку визначили вже межі. Жодних конфліктів щодо меж не існує. Ми сподіваємося що протягом тижня зазначений протокол буде підписаний і на політичному рівні щодо меж.
Разом з тим ви абсолютно праві, що викликає обурення мешканців селища Паланка щодо доступу до своїх сільхозугідь. І ми запропонували механізм, який гарантує вільний доступ для громадян Молдови. І я це зазначив у своєму виступі, що передача у власність цієї ділянки не має створити жодних проблем ні українським, ні молдовським громадянам.
Разом з тим створення будь-яких комітетів, які спонукають на невиконання Молдовою своїх зобов’язань, викличе безумовну реакцію української влади. Я сказав, що ми маємо достатньо важелів для того, щоб забезпечити виконання Молдовою своїх зобов’язань. Ми би хотіли утриматись…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка.
10:23:27
ШКІЛЬ А.В.
Петро Олексійович, ми плідно обговорювали все це у комітеті, це питання у комітеті. Я вважаю, що за даних обставин Верховна Рада має прийняти не просто звіт до уваги, але і ще певні зобов’язання Міністерства, щоб у найкоротші, якщо це місячні терміни, ну якщо не прозвітуватися тут усно в Верховній Раді, то принаймні письмово. Я тоді просив і зараз хотів би наголосити, що треба було б дати ширші документи, принаймні депутатському складові, щодо прогресу наших стосунків з Молдовою, двосторонніх у першу чергу і щодо проблем, які попереду будуть, які є і будуть вирішені.
А у мене запитання. Ми вже говорили і тут було згадувано про гідровузол на Дністровський АЕС. Я б хотів, щоб це питання було трошки висвітлене, бо після того, як ми вже практично ввели в експлуатацію Дністровську АЕС, то питання там з підтопленням територій, як вони вирішуються на території Молдови, як це питання взагалі зараз розвивається. Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую, пане Андрію.
Я, дійсно, погоджуюсь з тим, що ми не маємо прив’язуватись до жодних позицій і ще раз закликаю, щоби абсолютно необхідна ратифікація Угоди по мостам сьогодні у Верховній Раді відбулася, бо насправді це абсолютно відповідає інтересам України.
Разом з тим може вам сказати, що я гарантую, що ми продемонструємо прогрес в Джуджулєштах і по гідровузлу. Єдине, що для мене потрібно, завершити процедуру затвердження директив на мої повноваження про завершення цих переговорів, і це питання буде вирішено також найближчим часом. Я думаю, що це питання навіть не тижнів, а днів.
Дякую вам за увагу, пане Андрію і за підтримку. До речі, я хотів би подякувати комітет вчора за абсолютно конструктивну позицію і багаторічну співпрацю з міністерством. Дуже дякую членам комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Народний депутат Павловський, будь ласка.
10:25:37
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Шановні колеги, шановний Петро Олексійович! Виходить таким чином, що, не зважаючи на те, що міжнародні угоди між Україною і Молдовою були підписані, ратифіковані, українська сторона виконала їх на 100 відсотків, молдовська на словах обіцяє це зробити, по факту ми не бачимо виконання цих угод. То може прийшов час діяти більш рішуче? Я маю на увазі дипломатичними методами, більш жорсткі звернення, ноти, якимось чином спонукати, може, за допомогою міжнародної спільноти Молдови до виконання своїх зобов’язань? Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую вам, шановний колего. Я ще раз підкреслюю, що у випадку зриву графіку і невиконання молдовською стороною своїх зобов’язань Україна готова жити додаткових важелів. Я сподіваюсь, що до цього не дійде. Але позиція Міністерства закордонних справ в захисті національних інтересів України буде абсолютно твердою, ви можете абсолютно бути в цьому переконані.
Жодних позицій… якби, звичайно що, зараз повернутися в 2002 рік, то треба було здійснювати обмін документами, а не передавати в односторонньому порядку. Але я не хотів би аналізувати дії 2002 року. І на сьогоднішній день абсолютно переконаний, що в нас є достатньо підстав бути оптимістами по вирішенню цих питань з нашими молдавськими партнерами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка. Володимир Карпук, мікрофон. Немає питання?
Григорій Смітюх, будь ласка.
10:27:29
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Петре Олексійовичу, у мене декілька питань. Я надіюся, що з вашим приходом в це міністерство Україна не буде творити те, що відбувалося на протязі попередніх міністрів. Так, зокрема, за бездіяльністю, або злочинною діяльністю, тодішніх міністрів Огризка і Тарасюка Україна втратила 71 тисячу кілометрів, ви пам’ятаєте, біля Зміїного острова на користь Румунії.
То я хотів би задати питання. Як в нас обстоять справи сьогодні по цій території, що стосується рішення Гаазького суду? І який процес зараз Україна знаходиться? Чи врегульовані питання кордону між Україною і Румунією? І чи є від Румунії і Молдови в частині претензій до територіальної цілісності України? Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, я не хотів би, щоб… ну принаймні я не буду брати участь в обговоренні діяльності попередніх міністрів. Разом з тим, можу вам абсолютно чітко і відповідально наголосити, що процедури перегляду рішень міжнародного суду в Гаазі не існує. Це рішення остаточне, оскарженню не підлягає. І в цьому полягає, так би мовити, статус цього суду. Тому, які дії має робити Міністерство закордонних справ і Україна як держава? Виконувати рішення суду.
Якщо ви дозволите мені дати власну оцінку цього рішення, я можу сказати, що з 25 ділянок нафто- і газоносних 19 ділянок відійшли Україні. І єдину війну, яку програла Україна, - це була війна інформаційна, ми до неї не готувалися, ми її не вели. І було створено такий образ. Це моя власна позиція, я готовий в дискусії на комітеті або в будь-якому іншому форматі це довести. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.
Немає, да? Попеску Іван, будь ласка.
10:29:38
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.
Вельмишановний пане міністре, в мене є ще одне питання. Ми сьогодні говоримо про ділянку Паланка, ділянку Джуджулешт, але існує ще проблема на рівні Дністровської ГРЕС. Скажіть, будь ласка, яка ситуація у переговорному процесі саме цього, цієї проблеми і як воно вирішується? Дякую.
ПОРОШЕНКО П.О. … Я можу вас проінформувати, що питання… вирішення питання гідровузла Дністровської ГЕС-2, який входить до комплексу Новодністровської гідроакумулюючої електростанції на рівні міністерському попередньо погоджено. І єдине, чого ми чекаємо – це чекаємо затвердження директив, які нададуть повноваження міністру підписати відповідне розмежування комплексу гідровузла. Досягнута домовленість, що решта комплексу буде передано в безкоштовну оренду українській стороні, яке дасть можливість в повному обсязі експлуатувати зазначену станцію в відповідному безпековому режимі.
Я переконаний, що чим скоріше ми завершимо цю процедуру, тим скоріше ми будемо мати можливість повноцінно використовувати цю акуму… гідроакумулюючу електростанцію.
Ще один крок до цього був зроблений нещодавно, коли я підписав додатковий протокол про власність, який розкриває нам можливості оформлення власності…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, мікрофон, будь ласка.
10:31:19
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановний пане міністре. Я, по-перше, хотів би прилюдно зафіксувати те, що з вашим приходом міжнародне життя, міжнародна поява України на міжнародній арені дуже пожвавилася. Я просто вам за це вдячний і не шкодую, що я за вас голосував.
А тепер до суті самого запитання, ну, наш західний кордон уже більш-менш, так би мовити, обжитий, обладнаний, цивілізований і тому подібне. Тепер ми завершуємо його, скажімо так, східно… південно-західний молдовсько-український рівень. Я бачу, що тут теж є певні якісь прориви, і все повинно стати на місця.
Я хотів би вас запитати, поки ви є міністром, і дай Боже, щоб були і надалі, я хочу вас запитати, а що все-таки відбувається, які є в нас зрушення в кращу сторону на нашому східному кордоні, який сьогодні, практично є абсолютно відкритим, його, фактично, навіть і не існує. Він нагадує нам так, знаєте, вдовине подвір’я, яке розгороджене повністю і туди може хто хоче заходити і виходити. Яка там ситуація?
ПОЛОШЕНКО П.О. … я це дуже ціную.
Ми… ну, ви знаєте, що у нас створена двостороння комісія по демаркації державного кордону між Україною і Росією. Питання делімітації державного кордону завершено, і на сьогоднішній день потребує лише відзначення його на місцевості.
Українська сторона під час зустрічі з нашими російськими партнерами і колегами піднімає постійно це питання. І я сподіваюся, що найближчим часом нам вдасться відновити діяльність нашої спільної демаркаційної комісії. Жодних правових підстав для того, щоб не здійснювати демаркацію, на сьогоднішній день не існує. І остання, скажімо, активізація стосунків з Російською Федерацією і перехід на абсолютно конструктивний діалог не лише в плані кордону, а і домовленість… от ми зараз в Мюнхені домовилися, наприклад, про доступ українських експертів у Придністров’ї у сховище боєприпасів Ковбасне, яке виявляє серйозну загрозу національній безпеці України. Ми домовилися…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Шановні колеги, час вичерпаний, ми перебрали навіть. Але відповідно до Регламенту – 20 хвилин на запитання. Так що все тут нормально. Сідайте, Петро Олексійович.
Шановні колеги, ви пам’ятаєте, що ми з вами відклали ратифікацію відповідної угоди до отримання інформації з боку міністра, так що у нас є зараз всі підстави, послухавши позицію комітету ще раз, голови комітету Олега Григоровича Білоруса визначитися щодо ратифікації даного документа.
Будь ласка, Олеже Григоровичу. Це мова по проекту Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про утримання автодорожніх мостів на українсько-молдовському державному кордоні, 0147. А коли завершимо розгляд питання, право на репліку буде у Бориса Івановича Тарасюка.
10:34:50
БІЛОРУС О.Г.
Шановний Голово, шановні народні депутати! У питанні, яке сьогодні так зацікавлено і всебічно розглядається, як у краплі води, концентрується головне – мова йде про захист національних інтересів України. Не на словах, а на ділах.
На пленарному засіданні 20 січня під час
розгляду законопроекту про ратифікацію
Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдови про
утримання автодорожніх мостів на україно-молдовському кордоні, це документ
0147, комітет і народні депутати висловили занепокоєння хронічним невиконанням
молдовською стороною своїх зобов’язань відповідно до Угоди між Україною та Республікою Молдова про державний кордон
від 18 серпня 1999 року, зокрема тих, що стосується передачі у власність
Україні частини автомобільної дороги
Одеса-Рені протяжністю
Ми вважаємо, що це було правильне рішення Верховної Ради. Настав час вирішення всього комплексу питань, які накопичилися. Настав час відкрити цей ящик Пандори і відкрити цю торбу …... І жодне з цих питань не може бути пов’язане з іншим, як це практикувалося у наших двосторонніх відносинах.
Вчора, відповідно до рішення Погоджувальної ради, яка ще раз перенесла розгляд питань про ратифікацію, відбулось трьохгодинне засідання комітету за участю міністра закордонних справ, заступника міністра і всіх відповідних керівників Міністерства закордонних справ.
Як ми бачимо з доповіді міністра, після того рішення Верховної Ради відбувся візит Прем’єр-міністра Молдови пана Філата до Києва і є значний прогрес у вирішенні всіх цих питань, яких нараховується не мало.
І сьогодні відповідно до рекомендацій, які ми виробили на вчорашньому засіданні, є підстава вважати, що міністерство на правильному шляху, і що за чотири-п’ять тижнів міністерство, яке зайняло конструктивну, але сильну і навіть жорстку позицію, має весь арсенал дипломатичних, юридичних і політичних заходів для того, щоб вирішити це питання відповідно до підписаних угод і у відповідності з національними інтересами України.
Я думаю, що приклад взаємовідносин з Молдовою, це є добрий приклад того, як повинна діяти влада України і цей приклад показує, що нам дуже потрібно не тільки розподіл гілок влади, а це і розподіл всім відомий, а і єдність гілок влади. Тому що історично змінювались президенти, змінювались прем’єри і надто часто змінювались міністри, і надто часто і створювались штучно проблеми.
Один лише факт, що українська сторона молдовській передала Джуджулешт і не тільки фізично, а і юридично передавши акт, не отримавши акт у відповідь. Це дипломатичний і юридичний, і державний нонсенс, і таких випадків повторювати не треба.
Тому я вважаю, і це солідарна думка всіх членів комітету закордонних справ, а вони були в повному майже складі, що сьогодні є всі підстави для того, щоб розглядати кожне питання окремо і для того, щоб питання про експлуатацію автомобільних мостів через річку Дністер, в яких ми як держава з нашим товарооборотом, товаропотоком дуже зацікавлені, є підстави для позитивного вирішення сьогодні про ратифікацію цієї угоди.
Прошу підтримати рекомендацію Комітету закордонних справ і прийняти ратифікаційне рішення. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Олеже Григоровичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, оскільки ми вже обговорювали це питання і отримали інформацію, то якщо ви погодитесь на таку пропозицію, щоб кожна фракція висловила своє ставлення до ратифікації цього документу. Немає заперечень? Давайте протягом, по одній хвилині. Будь ласка, фракція комуністів, ваше ставлення до ратифікації документу. Давайте тоді почнемо, Сергію Гриневецькому мікрофон, будь ласка.
10:40:53
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.
Дякую. Гриневецький, "Блок Литвина". Шановні колеги, ми повинні відзначити динаміку, яка сьогодні проглядається в роботі Міністерства закордонних справ і можна порадіти за той оптимізм, який висловив міністр з приводу майбутнього вирішення цього питання. Але існує одна проблема, про яку треба говорити. Не виконується, на жаль, комплексна програма розвитку українського Придуная і Указ Президента по розвитку Південно-західної частини Одеської області, яка передбачає саме будівництво нової дороги Одеса – Рені. І якщо подивитись на карту, що таке Паланка, то це єдиний вихід молдовської сторони до міста Одеси. І треба враховувати те, що сьогодні у Молдови немає обраного Президента, і це питання буде затягуватись, доки не буде вирішена нами виконання нашої…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступити.
10:42:06
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. … дороги Одеса-Рені не через Дністровські плавні, які мають національний статус – заповідник, а в обхід для того, щоб завантажити роботу Ізмаїльського, Ренійського портів, Усть-Дунайського і роботи українсько-дунайського пароплавства. Це доволі непроста проблема і треба її враховувати через побутові можливості спілкування двох країн. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Від фракцій, будь ласка, від фракцій одну хвилиночку. Немає від фракцій.
Позафракційні. Т арас Чорновіл.
10:42:56
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановні колеги народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! У ході розгляду цих двох питань я хочу ще раз підкреслити, позицію нашого комітету, де ми одностайно підтримали пропозицію Міністерства закордонних справ не об’єднувати ті два питання, експлуатація мостів – цей договір сьогодні життєво потрібний Україні.
Що стосується вирішення питань з Паланкою, то я думаю, що нам, дійсно, треба дати можливість міністерству закінчити цей процес, принцип загальний – не нашкодь. Хай вони доведуть за місяць-півтора, які мають часу, цю справу до кінця. І якщо молдовська сторона після того буде створювати проблеми, ми після того повинні абсолютно однозначно прийняти жорсткі дії щодо утруднення доступу молдовської сторони до терміналу Джуджулешти, оскільки відбулися жорсткі порушення. Задіяти юридичні процеси і тому подібне. А крім того, згадати про відповідальність того Прем’єр-міністра, який 2002 році в односторонньому порядку передав Джуджулешти, не забравши у відповідної сторони по Паланці, я думаю, до кримінальної відповідальності…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, вноситься на голосування, прошу уваги! Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про утримання автодорожніх мостів на українсько-молдовському державному кордоні (реєстраційний номер 0147) для схвалення цього проекту закону як закону України.
10:44:56
За-339
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, репліка Борису Івановичу Тарасюку, мікрофон, будь ласка.
10:45:06
ТАРАСЮК Б.І.
Борис Тарасюк, Народний Рух України.
Я перш за все хотів би відзначити високопрофесійну роботу Міністра закордонних справ Порошенка і всіх українських дипломатів по відстоюванні національних інтересів України.
Друге. Я хотів би відреагувати на депутата-регіонала, який згадав моє прізвище в контексті острова Зміїний. Хочу сказати, горе тій справі, до якої намагаються долучитися дилетанти. Власне, вчорашнє засідання Комітету з питань європейської інтеграції показало цьому депутату його повне дилетанство в питаннях реадмісії і візового режиму. Хочу сказати, що територію можна втратити тоді, якщо ти її маєш, і здійснюєш над нею суверенітет.
Рішенням Міжнародного суду в Гаазі жодною мірою не ставилось під сумнів суверенітет України над островом Зміїний. Питання стосувалося континентального шельфу навколо острова Зміїний, і я не буду вдаватися в деталі...
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, завершуйте.
ТАРАСЮК Б.І. ... але пошлюсь на ті аргументи, які наводив міністр Порошенко. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, дві фракції – фракція "Блоку Юлії Тимошенко" і фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" вимагають оголосити перерву на 30 хвилин, або виголосити заяву.
Борис Куликов, будь ласка. Кирило Куликов, я перепрошую, з яких мотивів?
10:46:47
КУЛИКОВ К.Б.
З мотивів порядку денного.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:46:47
КУЛИКОВ К.Б.
З мотивів порядку денного наша заява така.
„Ми, дві фракції, вважаємо за, незрозуміле чому, з порядку денного зникло питання до 12-ти годин, що було, - звіт тимчасової слідчої комісії – стало останнім питанням. Тому я прошу (це багато часу на це не потрібно), тому я прошу звітувати зараз перед народними депутатами згідно до Постанови Тимчасової слідчої комісії по розслідуванню зловживань чиновника Київської міської адміністрації і всього іншого. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я послухав. Постанову прийняти?
КУЛИКОВ К.Б. ... там воно останнім питанням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нема проблеми. Давайте так. У розділі, де друге читання, ми розглянемо це питання. Нема заперечень?
Ну, є заперечення.
КУЛИКОВ К.Б. Адам Іванович, це було в порядку денному прийнято на Погоджувальній раді і це питання стояло. А зараз чомусь порядок денний змінився. Тому ми просимо це питання поставити в першу чергу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я просто зараз, щоб ми врегулювали цю ситуацію поставлю на голосування. Що проект Постанови про заслуховування… Проект Постанови про результати роботи Тимчасової слідчої комісії про вивчення ситуації в місті Києві поставити на розгляд зараз. Я думаю, що шляхом голосування, будь ласка, прийміть рішення.
Прошу голосуйте. Голосуйте, будь ласка.
10:48:38
За-215
Шановні колеги, тоді давайте так. Шановні
колеги, щоб не було дискусії, будемо питання розглядати у другому читанні
після… і тут поставимо це питання. Нема
заперечень? У розгляді другого читання поставимо ці питання, зараз пройдемо і
розглянемо. Ну давайте не збурювати, я прошу вас. (Шум у залі)
КУЛИКОВ К.Б. Добре, дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!
Оголошується до розгляду проект Постанови про Заяву Верховної Ради України "Без'ядерному статусу України - реальні гарантії". Доповідач – народний депутат України Сергій Гриневецький. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус. Будь ласка.
10:49:27
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.
Шановні колеги, 5 грудня 2009 року виповнилося 15 років з дня підписання Будапештського меморандуму. Наша держава послідовно і неухильно дотримувалася і дотримується свого зобов’язання: не приймати, не виробляти і не набувати такої зброї.
Великі держави, які підписали зазначений меморандум, взяли на себе політичні зобов’язання згідно з принципами Заключного акту Гельсінської наради з питань безпеки і співробітництва у Європі: поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України; утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цінності чи політичної незалежності України і використання будь-якої зброї проти нашої країни; утримуватися від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету і таким чином втрати будь-які переваги.
На жаль, Будапештський меморандум не передбачав конкретного механізму реалізації цих зобов’язань, крім консультацій, не був підкріплений достатніми міжнародно-правовими гарантіями незалежності і суверенітету без’ядерної України. Зростання після підписання Будапештського меморандуму кількості ядерних держав, які фактично володіють ядерною зброєю, розвиток подій у світі, що засвідчує тенденцію до їх потенційного збільшення, становить загрозу безпеці як у глобальному вимірі, так і для окремих держав, насамперед без’ядерних.
Таким чином нинішня ситуація вимагає еволюції ідеології, закладеної у Будапештському меморандумі та її оновленого втілення у документі, який мав би міжнародно-правовий зобов’язуючий характер, і передумов вироблення такого міжнародно-правового інструментарію, який гарантував би надійну відповідь на сучасні виклики національній безпеці нашої країни.
Першим кроком на цьому шляху має стати укладення державами-гарантами у розвиток Положень Будапештського меморандуму нової домовленості з Україною, яка була б втілена у документі, що має міжнародно-правовий статус.
Схвалення такого документу Організацією Об’єднаний Націй, закріплення зобов’язань ядерних щодо міжнародно-правових гарантій для неядерних країн стало б значним внеском у справу створення надійного безпекового простору не тільки на європейському континенті, а у світі в цілому.
Звернення Верховної Ради України до парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, конгресу Сполучених Штатів Америки, Федеральних Зборів Російської Федерації, парламенту Французької Республіки, Всекитайських Зборів народних представників, як законодавчих органів країн, гарантів нашої національної безпеки, із закликом підтримати цю ініціативу сприятиме зміцненню миру і міжнародної безпеки. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, на запитання запишіться до Сергія Гриневецького. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Володимир Яворівський, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.
10:52:37
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановний доповідачу! Справді, це дуже болюче питання, це єдина будапештська угода, яка мала би гарантувати Україні, скажемо, там певну безпеку сильних, так званих, країн, в якому бере участь і Росія. Але ми прекрасно з вами знаємо про те, що російська сторона зараз нагнітає певні мілітарні м’язи, так би я це назвав, у зв’язку з прийняттям їхнього закону про те, що Росія готова захищати, скажімо, свої російські населення на територіях інших країн і навіть вживати для цього силу. Я не цитую, я тільки суть переказую цього документу.
Другий документ про те, що Росія заявила про те, що вона використовувати ядерну зброю навіть у локальних конфліктах, а не тільки, скажімо, у конфліктах широкомасштабних.
То у мене до вас запитання: „Як ця заява, яку ви підготували, я розумію ваш добрий намір, скажімо, якось закріпити якось ці будапештські рішення, але що це нам дасть саме у цій ситуації у наших стосунках сьогоднішніх …
ГРИЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую. Шановний Володимире Олександровичу, дійсно, опублікована військова доктрина Російської Федерації. На наше глибоке переконання, ми мали б в цій залі заслухати доповідь, скажімо, начальника Генерального штабу для того, що відбувається у сусідніх державах, які там військові доктрини, і визначити нашу перспективу, держави Україна.
Тому, на моє глибоке переконання, сьогодні є нова хвиля і нові підстави, з урахуванням того, що відбулись демократичні вибори Президента України, для того щоб наголосити саме на цьому питанні, на питання захисту національних інтересів, безпеки, в тому числі враховуючи положення Будапештського меморандуму.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.
10:54:45
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановний доповідачу, ви вимагаєте спеціальних гарантій для України як держави, яка позбулася добровільно ядерного арсеналу. Я не думаю, що сьогодні хтось піде на такі гарантії. Я думаю, що справжні цілі вашої постанови полягають зовсім в іншому, тому що ви пропонуєте цей спеціальний механізм гарантій для України через договір для всіх неядерних держав, тобто ви протиставляєте клуб ядерних держав усім державам неядерним. По суті, це ідеологія виділення України з євроатлантичного безпекового простору у бік якогось нейтралітету. Чи правильно я вас зрозумів чи неправильно? Бо звучить воно начебто добре, але принаймні дуже із області ілюзій така пропозиція.
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую, Іване Олександровичу.
Ну, я розумію, що для багатьох в цій залі це тест на державність. Тому, якщо ви почитаєте другий пункт проекту постанови, тут написано, що Кабінету Міністрів України забезпечити підготовку проекту міжнародного договору. Буде сформовано Кабінет Міністрів - нехай попрацюють, не більше того.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Слободян, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Немає.
Володимир Карпук, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.
10:56:13
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Шановний Сергію Рафаїловичу, ви відомий є як прихильник нейтрального статусу України, є ваші публікації, ми знаємо вашу точку зору. Вона не однозначно оцінюється як політологами, так і спеціалістами з державної безпеки нашої країни. Ця постанова „Без’ядерному статусу України – реальні гарантії” насправді ослаблює позицію України, адже те, що Україна позбулася ядерної зброї також неоднозначно оцінюється в суспільство. І, практично, ми здаємо позиції України. Ми розуміємо, що постанову прийняти і доручити Кабінету Міністрів підготувати міжнародний договір без гарантії того, що ці договори будуть підписані, чи будуть, дійсно, гарантувати безпеку України згідно Будапештського меморандуму, це буде ще один документ, який засвідчуватиме поступки України, як, дійсно, країни, яка б могла би бути гравцем в політиці Європи. Дякую.
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую. Шановний колего, мова йде про заяву, тільки про заяву Верховної Ради України. Я просив би не перебільшувати статус цього документу. Що стосується моєї позиції, то вона послідовна, вона відповідає волевиявленню українського народу, який зробив свій вирок в грудні 91-го року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
10:57:50
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановний Сергію Рафаїловичу, я поділяю вашу стурбованість в цій проблематиці, про яку зараз підготовлена заява. Але я думаю, що вона має бути більш підготовлена, більш серйозніше через те, що військова доктрина Російської Федерації зараз внесла для України певні виклики і певні загрози. Рішення парламенту Румунії про розміщення на їх території ракет також принесло певні виклики і певну загрозу нашому суверенітету. Давайте називати речі своїми іменами. Тому ми з вами маємо зараз мислити категоріями, що це несе, які загрози для нас. Я вважаю, що треба в другому читанні до цієї заяви добавити ці позиції, які просто назвати речі своїми іменами, не обходити їх, розумієте, і щодо Румунії, і щодо Росії, при чому адекватно, бо то країна НАТО і я не бачу нічого дружнього від того, що без…
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую. Юрій Анатолійович, ну, важко не погодитися з вашими думками. Але я ще раз хочу наголосити на тому, що вчора на засіданні профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони при формуванні плану роботи на шосту сесію Верховної Ради саме ці питання передбачено.
Голова комітету дав доручення підготувати листи для того, щоб опрацювати саме те, про що ви говорите. І ми можемо доповісти Верховній Раді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка, Сергій Рафаїлович.
Білорус Олег Григорович, позиція комітету, будь ласка.
10:59:54
БІЛОРУС О.Г.
Шановний Голово, шановні народні депутати! Проект заяви Верховної Ради України щодо без’ядерного статусу України, реальні гарантії дуже уважно двічі розглядався на засіданні Комітету у закордонних справах Верховної Ради України і сьогодні після всіх консультацій з Міністерством закордонних справ, з Комітетом з питань національної безпеки і оборони, з іншими комітетами ми готові доповісти Верховній Раді про оцінку цього документу і про наші рекомендації і пропозиції.
Документ дуже цікавий і важливе питання. Але сама назва документу викликає нові питання. Без’ядерному статусу України реальні гарантії. Які гарантії? У чому реальність? Без’ядерний статус України, саме без’ядерний статус гарантують великі ядерні держави, які солідарно підписали меморандум будапештський у відповідь на добровільну згоду і історично важливу ініціативу України відмовитися від ядерної зброї. Приклад України був безпрецедентним і поклав початок відмові від ядерної зброї Казахстану і Білорусі. Мова могла би йти, якби в назві було б про юридичні гарантії і про слово безпеки. Цього, на жаль, немає. І тому виникає питання, що ядерні великі держави не зацікавлені на цьому етапі, особливо враховуючи ситуацію в Україні, її еволюцію, трансформацію розглядати такі питання. Може через деякий час це питання буде на часі.
Тому комітет на своєму засіданні 2 грудня 2009 року після розгляду цього проекту постанову про Заяву Верховної Ради за участю автора рекомендував його на доопрацювання шляхом створення спільної робочої групи у складі представників Комітету закордонних справ, автора, Комітету з питань національної безпеки і оборони та Міністерства закордонних справ України.
Ряд комітетів висловили свої зауваження, застереження. І це лише підсилює нашу пропозицію. Мова йде про схвалення заяви, яка повинна ініціювати надзвичайно важливий унікальний міжнародний документ, проект Міжнародного договору великих ядерних держав, спрямованого на розвиток положень Будапештського меморандуму.
Мова йде й про те, що автор ставить собі за мету домогтися рішення Організації Об’єднаних Націй, а там 200 держав, в тому числі нові ядерні, і це займе роки, якщо не десятки років.
Комітет з Регламенту заявляє, що проект Постанови оформлено з порушенням статті 46 Регламенту, є інші зауваження. Тому я повторюю рекомендацію комітету, відправити на доопрацювання створивши високопрофесійну, авторитетну, відповідальну робочу групу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення питання. Прошу вивести прізвища народних депутатів на інформаційне табло. Олег Зарубінський, зразу від фракцій йдемо. Наступним буде виступати Богдан, фракція "Блок Юлії Тимошенко".
11:05:10
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, "Блок Литвина".
Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Знаєте, під час обговорення можна було почути достатньо суперечливі твердження, було абсолютно правильно зазначено, зауважено, що об’єм, обсяг загроз безпеці України, до речі, не тільки ядерній і військовій безпеці, а і економічній безпеці зростає. Чому я підкреслюю, економічній безпеці, тому що в Будапештському меморандумі один із розділів і стосується гарантій щодо неприпущення економічного тиску на Україну з тим, щоби підірвати її суверенітет, територіальну цілісність і так далі. В чому я бачу цю суперечливість? Тобто загрози зростають, а інструментарій для убезпечення себе від цих загроз ми відкидаємо. Якась дивна і мені здається хибна, некоректна логіка. Перше.
Другий момент. Це ж аксіома – всі це знають, що єдина країна, яка у світі добровільно відмовилася від ядерної зброї, це є Україна. І коли сьогодні говорять про те, і, на жаль, шановні мої колеги кажуть, що в даному випадку, якщо ми будемо наполягати на вироблення справжнього міжнародно-юридичного документу, а не розпливчатої декларації, то це якимось чином буде ушкоджувати інтересам України. Навпаки, давайте відверто скажемо, що офіційно Ядерний клуб налічує всього п’ять країн, а не офіційно ядерна зброя є ще як мінімум в п’яти держав, держав світу і всі про це знають. І тому сьогодні не використовувати цей прецедент, що Україна єдина в світі відмовилася від ядерної зброї для наполягання, для мусування, якщо хочете, для педалювання питання забезпечення реального механізму, інструментарію, боротьби з загрозами, мені здається, це зовсім не підпадає під державницьку ідеологію.
І ще один момент, всі прекрасно розуміють, що в тому стані, в якому є зараз цей Будапештський меморандум, він нікого ні до чого не зобов’язує. Що це є за гарантії, якщо мова йде про те, що Україна може закликати держави до консультацій. Що таке консультації, ви ж прекрасно знаєте, що вони в більшості випадків нічим не закінчують.
Ще один момент, і про це ніхто не каже, очевидно не всі меморандум прочитали, що під меморандумом свої підписи не поставили ані Франція, ані Китайська Народна Республіка. Тобто як Україна може апелювати до цих могутніх держав, щоб проводити з ними консультації, якщо вони навіть не підписалися під цим меморандумом? Мені здається, що якщо є така, скажімо, протилежність думок або неповне усвідомлення важливості цього документу, то, можливо, його дійсно прийняти за основу і потім доопрацювати, зважаючи на ці думки, але приймати його треба. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль від фракції замість Богдана, будь ласка. Наступним буде виступати Анатолій Гриценко.
11:08:27
ШКІЛЬ А.В.
Звичайно, шановні радіослухачі, телеглядачі, шановний головуючий, шановні народні депутати! Звичайно ядерний статус це річ, яку ми дуже швидко призабули в Україні. Ми були потужною ядерною державою з потенціалом, який оцінювався другий, третій в світі, в принципі, в залежності від того, яким чином проводити аналіз того ядерного потенціалу, який ми мали. Але тим не менш, ми тоді свого часу прийняли рішення в стінах Верховної Ради про те, щоб відмовитися від ядерного потенціалу. Було для цього безліч причин. Я особисто ніколи не був прихильником цього кроку. Але те, що сталося, воно не має зворотньої сили. Зараз ми можемо тільки лиш констатувати, що механізм гарантій, механізм гарантій, який був запропонований Україні взамін відмови від ядерної зброї, не працює. Тобто Будапештський договір він в принципі існує, є його паперове оформлення, але немає реалізації забезпечення безпеки України через Будапештський протокол чи Будапештський договір.
Ми пам’ятаємо, і я думаю, також не призабули ми ситуацію, яка виникла навколо Тузли, коли підважений був суверенітет України і суверенність території. До цього часу ми пам’ятаємо відсутність реакції країн, об’єднаних у Будапештському меморандумі.
Коли ми говоримо про те, хто саме висловлював зазіхання до української території, то, нагадаю, це одна з держав, яка виступала гарантом суверенності і недоторканності української держави. Тому в будь-якому випадку, я вітаю цей крок який веде до переосмислення безядерного статусу України, статусу безядерної безпеки. Тому що ми чудово розуміємо, що є такі країни як: Пакистан, Індія вони використовують ядерну зброю як засіб стримання, бо розбудувати систему доведення, донесення цих систем, тобто ядерної зброї, ядерної бомби як це прийнято називати до місць призначення, це тривале і, можливо, для багатьох країн мало здійсненний проект.
Але тим не менше, ми мусимо, розуміючи, що ядерної гарантії в України вже немає і не буде, ми мусимо відпрацювати механізм забезпечення безпеки України.
Я вважаю, що один з таких механізмів – це механізм колективної безпеки, але в будь-якому випадку без жодних обговорень, я впевнений і в цій сесій залі теж, ми мусимо прийняти простий постулат, що ті, хто спонукав до відмови від ядерного статусу, ті, хто скористався з нашої ядерної зброї, мають вибудувати чіткий і прозорий механізм забезпечення суверенної цілісності і недоторканності держави. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Степанович Гриценко від фракції "Наша Україна - Народна Самооборона".
11:11:40
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги,
я думаю, що автор законопроекту Сергій Рафаїлович Гриневецький має бути задоволеним. Тому що, як
мінімум, це питання підняте в проекті постанови
отримало звучання на всю Україну і ширше – за межі країни. Нещодавно
було 15 років підписання цього меморандуму. І так само, як і попередні
виступаючі, і так само як експерти, які оцінювали цей документ ще на момент
його підписання, ми всі пересвідчилися, ніяких гарантій там немає.
Механізм
консультації, який там закладений не виходить за рамки існуючих механізмів типу
ОБСЄ, який також не працює. ООН, який
також не працює. Тому що країни-гаранти, вони входять постійними членами Ради
безпеки ООН, в коло країн лише за умови консенсусу, яких можна приймати якесь
рішення. Стосовно України такого консенсусу не буде ні-ко-ли. Просто треба це
зрозуміти.
І тому, я
думаю, що було правильно, якби Сергій Рафаїлович не наполягав на прийнятті
цього документу зараз. Підкреслюю, чому зараз. Можна заявляти якісь занепокоєння,
тим більше, делікатно назву, вимоги до інших або прохання до інших із позиції
сильної країни.
В якій
ситуації Україна звертатиметься зараз до провідних держав світу, членів
ядерного клубу? В ситуації, коли завершує свій термін чинний Президент, коли
переможця ще не визнали, коли в Раді фактично де-юре існує, а фактично не існує
коаліції, коли завершує свою роботу уряд. В такому слабкому стані звертатися зі
значимими заявами не має сенсу.
Як мінімум,
треба взяти паузу, і я хотів би, щоб автор законопроекту з цим погодився, на
пару місяців, доки буде сформована, якщо буде сформована, стійка більшість,
створений уряд, який розумітиме так само, як і ми, цю проблему, і виконає те,
що йому закладається як завдання, і проведе
до того відповідні консультації.
Якщо цього не буде зроблено, ця заява не матиме жодних наслідків, крім негативних – демонстрації нашої слабкості. І ще раз засвідчення факту, що ніяких гарантій там не було і не буде.
Я пропоную, заслухавши цей проект документу, відкласти прийняття рішення шляхом направлення його на доопрацювання і внести повторно через пару місяців. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко фракція комуністів, підготуватися Кожарі від фракції Партії регіонів.
11:14:24
СИМОНЕНКО П.М.
Уважаемые
коллеги! Симоненко, фракция Компартии.
Фракция будет
поддерживать данное предложение и
проголосует за это решение. И выступая с этой трибуны, я хотел бы
обратиться ко всем здесь присутствующим, чтобы мы понимали о чем идет разговор.
В 1991 году, в
1990 году определенными политическими силами националистической направленности
было совершен акт национальной измены и предательства, когда сдали ядерное
оружие без соответствующих мер по защите национальных интересов Украины. Тогда
поверили американцам и сегодня продолжают также обслуживать их интересы.
Американцы пообещали 170 миллионов и не
дали этих денег и до сегодняшнего дня в Павлограде у нас, по сути дела,
техногенная катастрофа, потому что там находятся двигатели ракетных установок.
Я хотел бы
обратиться и к тем кто говорит, что у
нас слабости в определенной мере по обороноспособности страны. А не вы ли были министрами, когда уничтожили
Военно-Морской флот Украины, уничтожили
Военно-Воздушные силы, противоракетный комплекс, ракетный комплекс? Вы что, с
трехлинейкой или с рогатиной будете защищать независимость страны?!
Далее. Если мы
говорим о том, что безопасность обеспечить, то надо прежде всего внутреннюю
проводить политику таким образом, чтобы эта безопасность была обеспечена через финансирования развития
оборонного комплекса и таким образом определение четкой своей Военной доктрины,
понятной для мирового сообщества.
Далее. Когда мы
говорим о том, что сегодня надо сделать, то, безусловно, надо, в первую очередь
проводить внятную политику, и я предлагаю провести референдум у нас в стране в
отношении военно-политического блока НАТО, и
поставить точки в отношении спекуляций по данному вопросу.
Я также предлагаю
выполнить решение и волю народа Украины изложенную 01 декабря 1991 года на Всеукраинском
референдуме, где четко заявлено, что Украина будет иметь в перспективе
безъядерный и внеблоковый статус. Вы
эту волю, господа-националисты, не хотите выполнять. И в данной ситуации,
сегодня разоружив Украину, сделав по сути дела ее объектом для манипуляций и использования во внешне-политических отношениях как территорию для разрушения славянского единства и нашей
цивилизации, вы сегодня пытаетесь защитить свою бездарную политику подобными
заявлениями. Я считаю, что решение надо
принимать и решение это должно быть первым шагом
последовательному курсу, который мы должны проводить по воле нашего народа.
Поэтому я и предлагаю
новоизбранному Президенту в конце концов предложить указ, которым будет выполнена воля народа о проведении референдума по вступлению или не
вступлению НАТО и проводить четкую и понятную политику по усилению
обороноспособности нашей страны. Фракция
Компартии будет поддерживать это
предложение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Кожара, фракція Партії регіонів.
11:17:32
КОЖАРА Л.О.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на те, чому було ухвалено Будапештський меморандум і чому було ухвалено не в 1992 році, коли було завершено оформлення розпаду Радянського Союзу, а лише в 1994 році.
Ви пам’ятаєте, що коли Україна ратифікувала Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь, ми тоді також хотіли гарантії нашого без’ядерного статусу. І тому коли ми написали документ про ратифікацію цього договору, наші зауваження, застереження вийшли на дві сторінки. І коли наші партнері, як зі Сходу, так і з Заходу побачили, що фактично ми не ратифікуємо Договір Старт, вони припинили з нами розмову з цього питання. І фактично Україна на два роки була ізольована, як від Сходу, так і Заходу. І лише у 1994 році, коли Україна насправді ратифікувала документ про обмеження стратегічних озброєнь, тоді фактично ми почали нові стосунки і з Сполученими Штатами Америки, і з Росією.
Отже, будь-яка постановка про нові додаткові гарантії – це дуже серйозне питання, оскільки це ставить певне питання над нашим без’ядерним статусом.
Я погоджуюсь абсолютно з головою Комітету у закордонних справах, ми з Олегом Білорусом мали засідання, ми вважаємо, що якесь відзначення, вшанування того акту 94-го року може бути, але це має бути політична заява, в якій ми дуже обережно маємо піднімати питання про додаткові гарантії без’ядерного статусу.
Отже, наша фракція підтримує рішення Комітету у закордонних справах, і ми вважаємо, що має бути створена спеціальна група за представництвом депутатів з Комітету у закордонних справах, з питань оборони і безпеки і обов’язково фахівців Міністерства закордонних справ і, можливо, фахівців Міністерства оборони.
Тому ми пропонуємо винести цю заяву на друге читання. Я вам дуже дякую за увагу. На доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Богу, що вибори закінчилися, а була б зовсім інша позиція перед виборами, я думаю.
Переходимо до виступів від народних депутатів. Іван Олександрович Заєць. Наступний буде виступати Григорій Смітюх.
11:20:17
ЗАЄЦЬ І.О.
Шановні народні депутати, стурбованість безпековими питаннями цілком обґрунтована через реалізацію, так званої, політики багатовекторності та небажання розбудовувати Збройні сили України. Через враженість наших політиків вірусом необмеженого пацифізму Україна опинилася у зоні вакууму безпеки. До того ж українцям, як і іншим країнам, потрібно нині шукати відповіді на нові виклики безпеки такі, як кібератаки, неконтрольована міграція, радикальний релігійні рухи, наркотрафіки і багато-багато інших.
Зрозуміло, що ядерне роззброєння України відбулося без нал6ежної гарантії безпеки України, у першу чергу, через позицію Росію, яка будь-якою ціною хотіла позбавити Україну ядерної зброї.
На запропонованих автором у постанові шляхах гарантувати безпеку України не можна. Що пропонує автор? Він пропонує домогтися спеціальних гарантій безпеки для України, як держави, яка позбулася добровільного третього ядерного потенціалу у світі. Але автор чудово розуміє, що це вже пізно, тому він пропонує міжнародно-правовий документ, який має прийняти ООН для всіх без’ядерних держав. Зрозуміло, що головна ідея автора, мабуть, не в цьому, а в тому, щоб вирвати Україну із євроатлантичного безпекового простору, щоб далі працювати над так званою непродуктивною для України ідеєю нейтралітету, бо в нього у проекті постанови зазначено, що, оскільки Україна не входить до одного або іншого блоку безпекового, то треба шукати по суті якийсь третій шлях. Третього шляху сьогодні немає, тому що у світі сьогодні змагаються не окремі держави, а змагаються цілі конгломерати держав, таких як Європейський Союз плюс Сполучені Штати, плюс США, такі як група мусульманських країн, таких як групи східно-південних, азійських країн. Тут колосами є Китай, там – Індія і інші країни. І хто хоче сьогодні схитрити, хто хоче сьогодні реалізовувати політику „моя хата скраю”, той опиниться сьогодні на узбіччі світового розвитку. У нас немає іншого шляху сьогодні, як йти до НАТО, куди, між іншим, прямує і Російська Федерація, бо вона не може знайти відповіді на такі виклики, як бурхливий розвиток Китаю із заходженням міграції на її території, із тим, що мусульманський фундаменталізм повзе по Волзі і розриває ту Росію на шматки, такі як неконтрольована міграція.
Тому я закликаю вас, шановні народні депутати, до таких серйозних речей ставитися відповідально і розуміти, що Україна зробила свій цивілізаційний вибір – це Європа. І ми нікуди не подінемося, і інакшого шляху в нас немає гарантування безпеки, як участь в НАТО. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Вечерко.
11:23:30
СМІТЮХ Г.Є.
Дякую, Володимир Михайлович.
Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Питання, які ми розглядаємо, які поставив сьогодні Гриневецький, воно повністю справедливо, і справедливо стоїть сьогодні на порядку денному.
Я хочу сказати вам слідуючим чином. Я не знаю, чи сто процентів народних депутатів хто-небудь читав цей документ Будапештської угоди. Хто-небудь її читав? Це меморандум. А що таке меморандум у міжнародному праві? Чи забезпечує виконання своїх зобов’язань? Це, знаєте, як говорить одна людина і говорить: дав слово і забрав слово. І більше нічого немає.
Я вам хочу запитати: а хто готовив ці документи тоді? Нагадаю, Кравчук – Президент був, міністр іноземних справ Зленко і перший заступник… Хто, ви думаєте, такий розумний? Тарасюк.
Тепер дальше, дальше по Тарасюку скажіть, будь ласка, закон о реадмісії, хто був міністром закордонних справ? Тарасюк приймав участь. Скажіть, будь ласка, хто приймав участь… давав доручення від імені українського народу розглядати в Гаазькому суді справу по території України і континентальному шельфу? Тарасюк. Так скажіть, будь ласка, хто ворог України, хто знищує територіальну цілісність і незалежність України? Тарасюк і йому подібні.
Тому я рахую, що Верховній Раді пора сьогодні раз і на завжди визначитися: не може Україна в односторонньому порядку приймати ті чи інші рішення, які шкодять національній безпеці України. Якщо вони є паритетними, то вони повинні бути паритетними. Якщо є вони адекватними, вони повинні бути адекватними, а не так: ми вам і будемо чекати, що ви подумаєте.
І вчора на комітеті Тарасюк заявляє: а ви знаєте, що ми, якщо приймемо денонсацію угоди про реадмісію, що про нас подумають? А ви знаєте, що Україна не досягла таких можливостей і таких демократичних норм не досягла, щоб наші громадяни мали рівні права по отриманню візового режиму між Європою і іншими країнами? То почекайте, що ми – второсортна нація, чи нам… ми так рахуємо, чи нас хочуть так зарахувати.
Тому я говорю і завжди стою на цій позиції, що Україна повинна себе вести достойно в плані того, що мати відповідні ті угоди і на міжнародному плані, які відповідають, по-перше, національним інтересам, які не ущемляють наші права і нашу гідність, як українського народу. Тому я пропоную підтримати ініціативу Гриневецького в першому читанні і, безперечно, що в його по мірі можливості відпрацювати і зауваження, які звучали сьогодні від народних депутатів і прийняти потім в цілому. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вечерко, фракція Партії регіонів.
11:26:07
ВЕЧЕРКО В.М.
Уважаемые народные депутаты, фракция Партии регионов будет поддерживать этот данный законопроект в первом чтении. Потому что, действительно, когда нам обещали, что нам дадут деньги американцы, мы будем неядерной державой. Денег мы не получили, ничего мы не поимели. Имеем сегодня одну головную боль.
Поэтому фракция Партии регионов будет поддерживать в первом чтении данный законопроект и мы будем голосовать «за». Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Володимир Яворівський, передає право на виступ. Наступний буде виступати Джоджик.
11:26:52
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні наші виборці, шановні колеги народні депутати! Найперше, що б я хотів, маючи дуже мало часу, це відповісти тим „ура-радикалам”, які сьогодні рвуть на собі сорочку і кричать, от тоді-то той, тоді-то той віддали ядерну зброю.
У мене зараз перед очима стоїть епізод, коли перший наш міністр оборони Костянтин Морозов прийшов на засідання Президії, тоді була Президія Верховної Ради, буквально білий і розповів про те, що під Первомайськом у шахтах, де стоять наші ракети, вони почали підігріватися, температура стрімко наростає, і він заявив про те, що ми не знаємо, що далі робити, тому що вся документація, усі головні професіонали, все це перебуває у Росії, у Москві, у їхньому Генеральному штабі, і Україна абсолютно нездатна контролювати те, що відбувається. Це просто так, для того, щоб погасити вашу пристрасть сьогодні, вашу таку пізню мудрість про те, що от тоді можна було утримати ядерну зброю.
Сьогодні в українському суспільстві є й такі радикали, які нас закликають до того, що, мовляв, руда в нас же є, треба створити тільки нам цей закінчений цикл, здобути матеріали і знову відновлювати ядерну зброю. Особливо це прекрасно звучить під час великої економічної кризи.
Через те я… Сьогодні ми повинні зрозуміти, що це фундаментальне питання сьогодні – безпека української держави. З одного боку, ми розуміємо, що відбувається сьогодні в Ірані, ситуація неконтрольована. З іншого боку, є Південна Корея, де теж назрівають ситуації. Україна залишилася із папірцем у руках, який сьогодні, фактично, будапештський, який абсолютно не дає нам жодних ніяких гарантій, жоднісенької гарантії.
Сьогодні… Я з повагою ставлюся до Гриневецького і розумію, що він це не просто так написав як спекулятивний документ, але я хочу вам сказати, добродію Гриневецький, це просто-на-просто літературний додаток до того будапештського документу, який є, який нічим Україну не гарантує. І сьогодні говорити про те, що, о, відбулися вже вибори, є Президент, який, до речі, весь час говорив про те, що він проти європейської орієнтації і тому подібне, і ось він нам захистить. Я не вірю у цей захист. Тому що сьогодні говориться одне, до обіду, а після обіду говориться зовсім інше, щоб позагравати з різними сторонами.
Через те ми голосувати, „Блок Юлії Тимошенко”, за цю заяву не будемо. Не через те, що вона неправильна або що. Але вона просто абсолютно нічого не дає в цій колосальній проблемі. Через те ми за неї голосувати не будемо.
І приєднуюся до рішення комітету Білоруса нашого про те, що, справді, потрібно це питання фундаментально вирішувати. Ми розгороджені. У нас немає кордоні на значній частині. Сьогодні військо наше деморалізовано. Це теж правда. Через те треба ці питання вирішувати глобально, розумно і назавжди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Джоджик. Іван Заєць, ще раз, будь ласка. Наступна буде виступати Інна Богословська.
11:30:04
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська Народна Партія.
Шановні народні депутати, це дуже делікатне питання, делікатне питання оборони і делікатне питання безпеки, делікатне питання зовнішньої політики.
Тому от так викинути такий документ на публічне обговорення, воно нам честі не робить. Я хотів би, щоб більш фундаментальна розмова відбулася на рівні міністерств, на рівні відомств, на рівні комітетів. З тим, щоб врешті-решт оцінити всі загрози, які сьогодні має Україна у сфері безпеки, і відшукати шляхи відвернення цих загроз. А потім уже виходити із пропозицією, яка є узгодженою, яку поділяє і опозиція, і поділяє більшість, і тоді ми тільки можемо мати серйозний документ. Треба реалістично підходити до таких питань.
Справа в тому, що ми маємо з вами зрозуміти, що найбільшою прогалиною у нашій безпеці, якщо говорити про військову безпеку, а не про якусь економічну чи екологічну, чи інформаційну, чи якусь іншу. Це є наші Збройні сили України. Що ми робили останні 15 чи 18 років по відношенню до наших Збройних сил України? Ми не давали фінансування належного, скоротили долю ВВП до 0,7 відсотків. Ми не замовляли озброєнь для нашої промисловості, фактично не створювали нових робочих місць, не запускали нові розробки, а сьогодні ми хочемо, щоб хтось нам гарантував безпеку.
Перший, хто мають гарантувати безпеку ,чи не ми самі собі. Для цього треба розбудовувати Збройні сили України, для цього треба розглядати безпеку не тільки вузько, як військовий фактор, а як з позиції економічної безпеки, інформаційної безпеки, екологічної безпеки, тобто з принципу неподільності безпеки. Це те, що є сьогодні в усьому світі, бо не можна сьогодні з однією країною розвивати стратегічні відносини у ділянці економіки, а з іншою країною розвивати стратегічні відносити у ділянці військової безпеки, такого у світі сьогодні немає. Або ми прибиваємося до одного якогось центру політики, або ми прибиваємося до іншого центру політики.
Тому моя пропозиція полягає в тому, що нам потрібно сконцентруватися сьогодні саме на усвідомленні сучасних викликів безпеки для України, саме нам потрібно провести дискусії про шляхи, або механізми відвернення цих загроз для України. І в першу чергу нам треба сконцентруватися на розбудові Збройних сил України.
Якщо ми цього не зрозуміємо, не виділимо належні кошти на цей рік і на наступні роки, які б забезпечили покупку нових озброєнь, то ці всі наші розмови нічого не варті. Тому треба сьогодні не приймати цю Постанову, а розпочати справжню роботу і опозиції, і більшості над гарантуваннями безпеки України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Богословська, позафракційна, будь ласка.
11:33:12
БОГОСЛОВСЬКА І.Г.
Шановні колеги! Шановна українська спільнота!
Більшість виборців на цих виборах голосували за сильну Україну. Голосуючи чи за одного чи за іншого кандидата, вони голосували за Україну, яка визначиться із своєю ідентичністю. І сьогодні ховати голову в пісок, як страус і знову робити вигляд, що ми якимось чином захищені проти ядерної небезпеки – це страусина політика, яка недостойна української громади, українського суспільства і української держави.
Цю постанову, безумовно, треба сьогодні голосувати за основу, додатися її доопрацювання і, безумовно, змусити українську виконавчу владу і нового Президента, приділити найбільшу увагу питанню отримання Україною реальних гарантій ядерної безпеки.
Хочу нагадати, що під час підписання Будапештського меморандуму, країни-підписанти давали обіцянку про підписання багатосторонньої угоди юридичної, яка б гарантувала всі аспекти ядерної безпеки. До речі, і Китай, і Франція пізніше приєдналися до цього меморандуму, але знову таки не надали жодних реальних гарантій. Для України сьогодні дуже небезпечним є положення, в якому ми сьогодні знаходимось, коли ми не маємо жодних реальних юридичних підстав вимагати від країн-підписантів Будапештського меморандуму надати гарантії безпеки.
Тому я прошу всіх сьогодні проявити державницьку позицію, проголосувати цю постанову за основу, додатися всім депутатам від всіх фракцій до доопрацювання і, безумовно, проголосувати цю постанову, яка змусить виконавчу владу України забезпечити просування по цьому шляху отримання ядерної безпеки країною. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат В’язівський, будь ласка.
11:35:29
В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.
Володимир В’язівський, „Наша Україна”. Прошу передати слово моєму колезі Андрію Парубію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже час вичерпаний, шановні колеги, ми ж по повній програмі обговорюємо всі законопроекти. Записаний ще ви, Шершун, Чорновіл, але час вичерпаний. Андрій Парубій.
11:35:51
ПАРУБІЙ А.В.
Парубій Андрій, депутатська група „За Україну!”. Шановні депутати, сьогодні ми можемо вже говорити впевнено, що свого часу те, що Україна позбулася ядерного статусу без будь-яких надій на гарантії, це була одна з найбільш і найглибших помилок української влади, і української держави. І як ми бачимо, що всі ці гарантії, які давалися різними суб’єктами, на сьогодні не мають тієї сили, яку мали мати міжнародні договори.
Я хочу нагадати, що власне Російська Федерація, яка виступала одним з гарантів безпеки України і безпеки існування української держави, протягом багатьох років, фактично від початку існування української держави застосувала і економічний, і політичний, і інформаційний тиск на Україну з метою впливу на внутрішню, так і зовнішню політику української держави. Ми, звичайно, сьогодні можемо стверджувати, що документи гарантійні, які були підписані різними державами, на сьогодні не працюють у повній мірі. І один з суб’єктів підписання – Російська Федерація – грубо, систематично і постійно порушує цю угоду.
Разом з тим, якщо стоїть питання про підписання будь-яких нових документів, це є надто вагоме і важливе питання, щоб його можна було вирішувати суто на політичному рівні.
Я переконаний, що подібні документи, які мали би передбачати нову міжнародну угоду, повинні готуватись фахівцями з Комітету міжнародних... Міністерства закордонних справ, повинні бути фахово підготовлені і, враховуючи всі відносини, які Україна має з іншими державами.
Я вважаю цей документ, який ми на сьогодні розглядаємо, швидше документом політичним, аніж документом який може мати міжнародну і політичну вагу. І тому я переконаний, що нам треба відійти від політизації цього процесу. Це надто вагома річ – безпека нашої держави, і вона потребує неполітичних заяв і маніфестів, а вона потребує дуже зваженої і ґрунтовної політики нашого Міністерства закордонних справ, як і зрештою нашого Міністерства оборони. Ми повинні усвідомити: тільки тоді, коли Україна стане сильною і потужною державною, тільки тоді ми змусимо наших сусідів рахуватися з нами і бути не гарантом нашої безпеки, а поважати нашу безпеку, і розуміти, що Україна є цією державою, яка може дати самостійний від пір будь-яким зовнішнім агресорам.
Я переконаний, що сьогодні набагато важливішим для України є приєднання до найбільш ефективної системи міжнародної безпеки – це Північноатлантичного Союзу. Тому я пропоную дане політичне питання або перенести, або зняти з розгляду. Ми це питання підтримувати сьогодні в залі не будемо. Ми вважаємо, що воно повинно готуватися на ґрунтовному фаховому рівні і повинно бути не маніфестом, а реальною і вагомою дією української держави в цілому, а не тільки українського парламенту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні
народні депутати! Розгляд питання, шановні народні депутати, розгляд питання
завершено (Шум у залі.)
Відповідно до
Регламенту доповідач має право на заключне слово. Шановні народні депутати, по
повній програмі обговорювалося це питання, по повній програмі. (Шум у залі)
Юрій Анатолійович, ви записаний, Шершун записаний, Чорновіл, але час завершився, ну, час завершився. (Шум у залі) Підведення підсумків.
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Шановні колеги, шановні колеги, я вам дуже вдячний за те, що так серйозно розглянули проект Постанови про заяву. Я ще раз хотів би колегам нагадати, що Заява Верховної Ради України, яка обрана за закритими партійними списками це є політичний документ.
По-друге. Якщо бути коректними, то мені здається, висловлення, що це „літературний додаток”, чого ж він так збуджує вас, як що це „літературний додаток”? То, давайте ми всі законопроекти будемо розглядати як „літературний додаток”, і в такому режимі, як сьогодні розглянули цей проект постанови. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні народні депутати! Розгляд питання завершено, дозвольте підвести підсумки.
На превеликий жаль, ця сама ідея знаходження додаткових гарантій безпеки України перетворилася на політичну розмову, шкода. І не виключає, шановний Іван Олександрович, одне питання іншого про Збройні сили України. Ми поділилися на прихильників і противників НАТО і під цим кутом зору розглядали це питання.
А я нагадаю, шановні колеги, і це, очевидно, правда, що значна частина виступаючих взагалі не читала Будапештський меморандум, без образ, але це так. Бо, якби читали Будапештський меморандум, то ми зрозуміли, що механізм консультацій у нас жодного разу не працював.
Один раз, коли виникла проблема з Тузлою, і тодішній Президент Кучма поставив вимогу про проведення консультацій, події довкола Тузли були припинені.
Другий раз виникла проблема щодо проведення консультацій в зв’язку із проблемою у газових стосунках із Росією в 2006 році. Тоді були підготовлені листи до країн-гарантів щодо проведення консультацій, але вони не були відправлені через те, що прихильники вступу України до НАТО заблокували відправлення цих листів, бо вони розуміли, що є надійний механізм, якщо він буде працювати.
Тому нам, очевидно, треба було б думати, шановні колеги, тут, щоб шукати додаткові гарантії. Ідея сама, судячи з усього, є правильною – додаткових гарантій безпеки держави. А до нас будуть ставитися так, як ми того заслуговуємо.
Шановні колеги, ми на великому піднесенні прийняли звернення до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо виконання зобов’язань про фінансування утилізації ракетного палива. Пам’ятаєте? Прийняли. Ми навіть не отримали відповіді. От, не отримали відповіді!
Тому, якщо ми не будемо сконсолідовані у цьому питанні, шановні колеги, то, очевидно, до нас так будуть і ставитися. Тут звучали різні пропозиції: відкласти розгляд цього питання. Можна відкласти. Відкласти життя.
Пропозиція комітету: повернути на доопрацювання. Тому відповідно до Регламенту я поставлю на голосування першу пропозицію про прийняття за основу і, якщо буде добра воля, тоді давайте будемо працювати над доведенням цього документу до кондиції. Ні – ми його просто знімемо з розгляду. Зрозуміла пропозиція? Вона регламентна.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Постанови Верховної Ради України про заяву Верховної Ради України без’ядерному статусу України реальні гарантії за основу. Реєстраційний номер 5296.
11:43:22
За-338
Рішення прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 168, „Блок Юлії Тимошенко” – 116, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 5, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 2.
Ні, ми домовилися, шановні колеги, за основу, бо були заперечення і там є моменти.
Шановні колеги, будь ласка, доопрацюйте… (Шум у залі) Ну от були заперечення, ну що ви. Шановні колеги, я не можу. Все.
Шановні колеги, переходимо до розгляду питань у другому читанні.
Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (реєстраційний номер 1362). Доповідач – Ксенія Михайлівна Ляпіна, заступник голови комітету.
11:44:20
ЛЯПІНА К.М.
Дякую, шановні колеги. Законопроект був ухвалений за основу Верховною Радою ще 8 квітня 2008 року. Відповідно метою законопроекту є подальше удосконалення процедур передачі документів дозвільного характеру та приведення їх до європейських стандартів.
З метою доопрацювання законопроекту була створена робоча група, було опрацьовано 106 поправок, переважна більшість з них була врахована, лише 12 поправок відхилено. Треба зазначити, що порівняльну таблицю, доопрацьовану до другого читання, комітет затвердив ще 3 червня 2009 року.
За ці півроку, що пройшли, доки цей законопроект очікував своєї черги, змінились деякі закони. Тому я пропоную внести дві поправки суто редакційного характеру, які пов’язані із змінами, які вже були за цей час внесені у низку законів, з голосу. Я зачитую ці поправки, а саме:
В частині четвертій статті 7 позиція таблиці 108 слова „копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання” замінити словами „витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”. Це пов’язано з тим, що ми з вами змінили Закон про державну реєстрацію.
В „Прикінцевих положеннях” законопроекту позиція в таблиці 127 слова та цифри „1 січня 2010 року” замінити словами „1 квітня 2010 року”. Це через те, що ми розуміємо, що вже десятий рік і зараз ми тільки розглядаємо цей законопроект.
Прошу підтримати рішення комітету, а саме: ухвалити в цілому з зазначеними поправками.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по поправках будем іти? Нема заперечень? 1 поправка відхилена. Народний депутат Круць, наполягаєте на най? Ні. Ксенія Ляпіна, 11 поправка. Наполягаєте?
ЛЯПІНА К.М. Не наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 27 ваша поправка.
ЛЯПІНА К.М. Не наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 32-га.
ЛЯПІНА К.М. Не наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви на своїх поправках не…
ЛЯПІНА К.М. Ні я на своїх поправках не наполягаю, оскільки ми відпрацювали відповідним чином, вони редакційно в тій чи іншій мірі враховані, і я підтримую той текст, який ми, як комітет і як робоча група, склали до ухвалення в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук, будь ласка.
11:47:08
РИЖУК С.М.
Дякую. Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.
Яким чином попала поправка Королевської, Ляпіної? Чого вона врахована? Коли ми у першому читанні приймали цей закон, цієї поправки взагалі не існувало, і вона не належить до цього закону. І ми вже 381 депутат ліквідовували, не допускали, щоби зняти обов’зкову сертифікацію імпортної сільськогосподарської продукції і харчів для держави. Сьогодні знову пані…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка поправка?
РИЖУК С.М. 101-ша, 102-га і 103-тя. Тут записано „на переголосування”, сторінка 39. Ми не можемо враховувати цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одну хвилинку, давайте ми дійдемо до цієї поправки і тоді…
РИЖУК С.М. Так ми ж її проскочили вже, я хвилююсь із-за цього.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ми ж ідем по поправках. 102-га, ви сказали, дійдемо і, якщо ви наполягаєте, ми її поставимо на голосування, немає проблеми.
РИЖУК С.М. Звичайно, я наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, ідемо далі.
Так, 39-та, Ксенія Ляпіна не наполягає.
Круць, 46-та. Не наполягає.
Круць, 61-ша. Не наполягає.
Поправка, Ксенії Ляпіна, 72. Не наполягає.
Ксенія Ляпіна, 75-та. Не наполягає.
94-та, ви не наполягаєте на поправці.
Далі йдемо. 97-ма… Яка? 98-ма – ви наполягали? 101-ша, да?
Йдемо. 101-ша поправка: Королевська, Чечетов і Ксенія Ляпіна. Написано: „враховано”.
Будь ласка, мікрофон Сергія Рижука.
11:49:13
РИЖУК С.М.
Дякую. Я прошу народних депутатів уважно прочитати цю поправку. І вона не може бути врахована. Наскільки мені відомо, навіть комітет… Тобто в першому читанні коли розглядався законопроект, цієї поправки взагалі не існувало. І це вже чергова спроба окремих депутатів протиснути, щоб відмінити в державі обов’язкову сертифікацію імпортної продукції, насамперед харчування. Не потрібно пояснювати, що це таке.
Я прошу проголосувати цю поправку в тому напрямку, щоб не враховувати внесену поправку номер 101.
ЛЯПІНА К.М. Дозвольте прокоментувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
ЛЯПІНА К.М. Прошу звернути увагу, що до першого читання подібних зауважень і бути не могло. До першого читання подається сам проект. Тому, власне, всі поправки з’явилися тільки до другого читання, і комітет їх розглядав.
Хочу звернути увагу, що аналогічного змісту поправка була Королевської, Чечетова і Ляпіної. І вона була врахована комітетом і підтримана комітетом, оскільки вона стосується якраз уточнення процедур дозвільних щодо низки законів, зокрема і того, що вас хвилює, - це Закону про забезпечення, я так розумію, санітарного та епідемічного благополуччя населення, так? Я хочу звернути увагу на наступне: що саме уточнення тут вносяться.
А тепер з приводу сертифікації продуктів сільськогосподарських. Шановні колеги, хочу нагадати, що Закон „Про безпечність та якість харчових продуктів” давно відмінив сертифікацію, зокрема імпортних продуктів. І сьогодні існує, м’яко кажучи, перекіс. Я хочу звернути увагу, що ця продукція проходить жорсткий контроль: або санітарний, або ветеринарний, в залежності від походження цієї продукції, що відповідає всім міжнародним нормами, зокрема і підтриманим Верховною Радою зобов’язанням, коли ми ратифікували угоди по Світовій організації торгівлі, там ця норма також фігурую. Тобто продукція харчова проходить санітарний, або ветеринарний контроль. Відповідним чином це все тут відображено і уточнюється, яким чином отримується дозвіл, на яких підставах він може бути невиданий і уточнюється процедура. Взагалі весь цей закон процедурний і поправка ця має виключно процедурний характер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одну хвилиночку.
Сергій Миколайович, так ви наполягаєте, що зняти… поставити на голосування всю поправку, чи пункт другий, де йдеться…
ЛЯПІНА К.М. Бо поправка велика, вона стосується різних аспектів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я маю на увазі, що йдеться: змін до Закону про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Так?
11:52:15
РИЖУК С.М.
Ми вимагаємо, я особисто і фракція, зняти з розгляду всю поправку, не враховувати. Те, що врахував комітет – не підтримати рішення комітету, не враховувати цю поправку, 101-шу повністю, цілком. Вона не є предметом розгляду цього законопроекту.
РИЖУК С.М. Да, 101, 102 і 103.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я поставлю на голосування про підтримку цієї поправки, якщо вона не буде підтримана, тоді вона буде знята. Та я тільки питав: ідеться про зміни до одного там закону, чи всю поправку цю? Повністю? Зрозуміло.
Шановні народні депутати, я ставлю на голосування про підтримку поправки 101, 102 і 103…
ЛЯПІНА К.М. Підтримайте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про підтримку
11:53:16
За-57
Поправка вилучається 101, 102 і 103.
Так, всі інші поправки проголосовані із уточненнями щодо дати введення в дію закону, про який сказала Ксенія Ляпіна. Зараз, шановні колеги, перед голосуванням Юрій Кармазін, будь ласка. Яка поправка?
11:53:39
КАРМАЗІН Ю.А.
Володимире Михайловичу. Юрій Кармазін.
Я хотів би… я читаю зараз законопроект, бо він же уже кілька разів у нас вноситься, виноситься. Поправка… У мене питання до поправки 98-ї і 99-ї, де врегульовано… враховано і повністю переробляється контроль за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру. Вона в нас не була у цьому законі, тобто у першому читанні ми так не формулювали. Зараз ми вийшли за межі того, що ми планували, ми вийшли навіть за межі того, що ми вже прийняти у законах, які пізніше приймали. Ксенія Михайлівна, ми вже пізніше приймали це в інших нормах, інших законах.
Тому я просив би поставити поправку 98-99 про схвалення її. Якщо Верховна Рада підтримає, ну, хай буде так. Я вважаю, що ця норма зайва. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ксенія Михайлівна.
ЛЯПІНА К.М. Ну, ми підтримали на комітеті поправку Королевської і Чечетова, оскільки вважаємо, що вона лише доповнює Закон „Про державний контроль (нагляд)”. Мабуть, шановний пан Юрій має на увазі, що переважна більшість норм щодо контролю врахована в іншому законі – у Законі „Про державний контроль (нагляд)”. Однак є особливості контролю саме за процедурою видачі документів дозвільного характеру.
Ми, проаналізувавши ситуацію на комітеті, підтримали її. Однак, я можу сказати, що навіть якщо вона не буде врахована, вона тіло закону не зруйнує, фактично, це – додаткова поправка. На наш погляд, вона покращує ситуацію, але не руйнує тіло закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставиться на голосування для підтримки поправка 98 і 99. Автори поправки: Королевська І Чечетов.
11:55:52
За-126
Поправка вилучається.
Таким чином, шановні колеги, всі інші поправки розглянуті. Ксенія Михайлівна, можемо ми ставити зараз?
ЛЯПІНА К.М. Ставити на голосування в цілому, тому що не враховані поправки не руйнують в цілому тіло законопроекту саме про дозвільну систему. Вони носили характер додатковий. Вносили зміни в інші закони або уточнювали порядок контролю. Тобто без будь-яких проблем можна в цілому голосувати цей закон.
Однак, я думаю, що Верховна Рада все одно потім повернеться до внесення змін в спеціальні закони, оскільки це пов’язані речі. Зараз Верховна Рада відкинула це. Це, на мій погляд, суто політичне рішення. Однак, воно не руйнує логіку юридичну закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, реєстраційний номер 1362. Прошу голосувати.
11:57:11
За-215
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування про повернення до розгляду законопроекту, реєстраційний номер 1362. Про повернення до розгляду законопроекту 1362. Голосування йде.
11:57:37
За-257
Повернулися до розгляду законопроекту.
Ставлю на голосування про прийняття, пропозицію про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”. Ще раз нагадую, реєстраційний номер 1362, прошу голосувати.
11:58:11
За-282
Закон прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 158, „Блок Тимошенко” – 56, "Наша Україна – Народна Самооборона" – 48, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 1.
Шановні народні депутати, оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України, а також згідно з протоколом засідання депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" (політичних партій „Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина”, Українська соціал-демократична партія, партія „Реформи і Порядок”) від 10 лютого 2010 року інформую, що заступниками голови депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" обрано народних депутатів: України Соболєва Сергія Владиславовича та Шкіля Андрія Васильовича.
Я прошу тоді секретаріат подивитися, хто там ще є заступниками і щоб це відповідало Регламенту. Це секретаріат мені підготовив і я зробив таке оголошення, очевидно, там все правильно. Я прошу, секретаріат уточніть і дайте перелік заступників голови фракції.
Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Реєстраційний номер 2263-1. Доповідач – перший заступник голови Комітету з питань економічної політики Осика Сергій Григорович.
Будь ласка, Сергій Григорович.
12:32:16
ОСИКА С.Г.
Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Власне кажучи ми ще завершуємо процедуру розгляду поправок, ми зупинилися на поправці 330-331 із Прикінцевих положень. І разом з тим ми, як комітет, це розглядалося на тому засіданні, просимо повернутися до 133 поправки з огляду на те, що ця поправка містить в собі дуже важливе положення про комісію, про оскарження, яка дає можливість наявності хоч деякої незалежної експертизи і разом з правом на судове оскарження воно дає право хоч якось розбиратися в цих питаннях, які кожного разу ще вознікають по закупівлях.
Я хочу нагадати, що ця ідея була внесена в робочу групу Світовим банком USAD, це все було обговорено і я прошу її підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, нам треба йти по поправках, так? А пройдемо по поправках... Мені Олександр Григорович говорить, що ми зупинилися на 330 поправці, так? Йти треба з 330 поправки, а потім якщо у вас будуть якісь сумніви, тоді ми повернемось до них.
330-та поправка. Врахована. Наполягаєте на голосуванні? Ні. Йдемо далі.
331-ша. Врахована. Наполягаєте на ній? Ні.
Тепер всі поправки враховані. Будь ласка, Михайло Чечетов.
12:34:13
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, действительно, закон очень емкий, очень объемный, это уже процедура второго чтения и нужно дать должное рабочей группе, которая дорабатывала. Она попыталась снять все те противоречия и те заложенные, можно сказать, алгоритмы, которые могли сработать против государства, против страны.
Что касается закона, то несмотря на 330 поправок, тут абсолютно правильно сказал Сергей Григорьевич, есть одна фундаментальная, это как ось, осевая, 133-тья, которая не была проголосована, про оскарження. Поэтому просьба вернуться к этой поправке. Если мы 133 поправку не проголосуем сейчас, не найдем 226 голосов как минимум, закон не нужен. Закон можно выбросить в урну, все остальные поправки в закон не нужен. Поэтому просьба вернуться к 133 поправке, поставить ее на переголосование. В случае позитива, ставить закон в целом. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто мова йде про те, щоб підтвердити 133 поправку, яка врахована комітетом, так. З цього приводу, будь ласка, Олег Ляшко.
12:35:26
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко". Шановний Володимире Михайловичу, 133-тя поправка голосувалася, як пам’ятають громадяни України, до нового року 3 грудня разів п’ять і Верховна Рада її не підтримала. То не треба ґвалтувати Верховну Раду.
І тут колега з Партії регіонів відверто і прямо сказав, що вони хочуть, вони хочуть цю поправку. Що в тій поправці йдеться?
Щоб комітет Азарова керував цими тендерними закупівлями. І все. Оце і вся сіль цієї поправки, і ті прикриття, що цих експертів подає Міністерство економіки, ще там хтось – все це для від воду очей.
Тому Володимире Михайловичу, Верховна Рада п’ять разів поверталася до цієї поправки – не підтримала її. І тому немає ніякої потреби сьогодні знову її розглядати. Верховна Рада з цього приводу вже визначилась неодноразово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, позиція комітету.
ОСИКА С.Г. Я б сказав би так, Олег Валерійович – це знаний фахівець у всіх питаннях, які стосуються життя країни. І тут немає ніяких, так сказати, сумнівів. Але я б звернув увагу, шановного критиканта на те, що ми маємо сьогодні. На сьогодні окремі, я би сказав так, депутати наполягають на збереженні ситуації відсутності будь-якого закону в цій сфері, яка охоплює, дійсно, життя країни від центру до останнього ще села.
Більше того, та постанова уряду, яка приймалася два роки тому назад на сьогодні не діє. Вона відмінена фактично рішенням Конституційного Суду. В країні царює повний беспредел і хаос у частині закупівель. А я хочу нагадати, що йдеться про бюджетні і державні кошти.
Третя
теза полягає у тому, що критикант не читав
цього закону і не читав цієї поправки, тому що про керування не може йти
мови. Комісія складається з експертів, які рекомендуються на конкурсній основі
Міністерством економіки. І після цього розглядається двома комісіями двома третинами голосів і це абсолютно
нормально, і це абсолютно нормально в раді, яка сьогодні склалася, – це є
компроміс і в політиці має бути компроміс.
Якщо вам дуже цікава історія питання, я вам передам. Як мінімум 5 томів участі Світового банку в цьому питанні, Європейської асоціації бізнесу і так далі, і тому подібне. І тому ті, хто хочуть зберегти хаос, безпредєл, корупцію і таке інше, хай не голосують, но залишити країну без ще закону третій рік – це просто приступно і політично, і з точки зору громадянської позиції. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну секундочку. Валентин Ландик, одну секунду. Це з приводу 133, да? Хорошо.
Валентин Ландик, будь ласка. Після того. Я не чую.
12:39:01
ЛАНДИК В.І.
Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати.
Владимир
Михайлович, я хочу посмотреть, чтоб вы…
Вот это все отход
от общих позиций. Здесь мы все говорим,
выступаем, надо поддерживать отечественного производителя, надо ему давать
преференции, надо, чтобы он участвовал. А тут мутно начинает, да мы уходим, да
мы не будем, да они хотят перепроверять. Чего проверять? Где здесь
отечественный производитель? Его близко нет. Они его хоронят. Как были они
импортерами, так они и остаются импортерами, и протягивают закон. Как сказал
Международный валютный фонд, надо принимать так этот закон, и они все
согласились на этот закон.
Поэтому, Владимир
Михайлович, Владимир Михайлович, я прошу все-таки – понимаете? – или перенести
его на второе чтение, вот на повторное второе чтение иначе, я говорю,
отечественного производителя нет в этом законе, к сожалению, и в том числе в
этой поправке.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, да, будь ласка, комітет, я просто можу зразу сказати,
що якщо Верховна Рада не прийме його, то будемо тоді на друге ставити на
пропозицію на повторне друге, тут відповідно логіки. (Шум у залі)
Зараз, одну хвилинку, комітет, є щось з цього приводу вам сказати?
ОСИКА С.Г. Да. Валентине Івановичу, шановний, в цьому законі є чітке положення, що уряд може встановлювати по тим чи іншим закупівлям преференції для національного товаровиробника. Може. І це є його право, і це є, вообщем-то нормально, тобто це питання в цьому законі вирішено.
А що стосується права учасника тендера на оскарження, так це ж є ваше право – право виробника, де на сьогодні вас можуть просто, якщо ви не дали відкату чи щось іншого не… що зробили, просто викинути і куди ви підете? Ви підете до районного суду, який розгляне це питання через рік. Через рік, а гроші вже виписані, списані, протрачені і навіть, якщо ви виграєте, як начебто, виробник цей суд, то поїзд вже пішов. Тому і є чітка маленька адміністративна процедура розгляду незалежними експертами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терьохін, будь ласка.
12:41:28
ТЕРЬОХІН С.А.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Ну декілька тез дозвольте. Теза перша.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По поправках тільки давайте.
ТЕРЬОХІН С.А. Ми звернулися до Світового банку. Світовий банк відповів і комісії Ткаченка, і мені відповів про те, що не відповідає дійсності те, що зараз доповідач каже.
Світовий банк попереджає про неможливість присутності ставлеників політичних органів в органі оскарження. Попереджає, що орган оскарження має тільки призупиняти торги може, а не скасовувати їх.
Більш за те, подивіться на перли в Прикінцевих положеннях, де написано, що два комітети узгоджують яких-то там експертів двома третинами голосів від загального складу. Виняток з Закону про Комітети Верховної Ради.
Що це за новели? Це що Конституцію вони пишуть?!
Тому треба переносити цей законопроект на друге читання. Ми перервали процедуру цього читання і ми не могли дати правки після того, як процедура була перервана. І взагалі, я б зробив би комісію, бо економічний комітет тягне тільки на …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином. Зараз спочатку визначимося щодо поправок, а перед голосуванням потім висловимо свої мотивації. Тому, якщо є по поправках, Ольга Боднар, будь ласка, а потім Олег Ляшко. Давайте по поправках.
12:42:47
БОДНАР О.Б.
Дякую. Ольга Боднар, „Блок Юлії Тимошенко”.
Я саме з приводу цієї поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По 133 поправці.
БОДНАР О.Б. Шановні колеги, зверніть, будь ласка, увагу сьогодні всім вам роздано рішення Конституційного Суду в якому чітко звертається до всіх до вас. З 2008 року питання держзакупівель нічим не регулюється. Тобто, стільки часу ми з вами попадаємо в те, що Україна регулюється яким, не знаю яким чином, дуже важливе серйозне питання.
Конституційний Суд звернувся до нас підготувати законопроект, який би регулював це. Якщо ніхто з вас не звертався, а я в цьому сумніваюсь. Я зверталася, намагалася по депутатським зверненням звертатися до наших міністерств шановних стосовно того, що ті суб’єкти, які виграли навіть ці конкурси, вони можуть потім брати участь у цих конкурсах, бо їх штучно звідти викидають. Вони звертаються до судів, правильно сказав колега Осика, звертаються до судів і в судах вони дуже довго попадають на час. І тому я підтримую цю поправку, її треба внести, тому що колегіальних орган, в якому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, Ольга Борисівна.
12:44:00
БОДНАР О.Б. … в якому складовою буде контрольна функція і Верховної Ради, 7 людей від міністерств і 7 людей від Верховної Ради, я підтримую таку функцію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко з приводу 133 поправки.
12:44:13
ЛЯШКО О.В.
Я хочу шановного Сергія Григоровича Осику, великого спеціаліста у тендерних процедурах, спитати наступне. Шановний Сергій Григорович, ви сказали про те, що йдеться про бюджетні кошти, от під стенограму ви щойно про це казали. У мене питання: яке відношення Комітет Азарова з питань фінансів і банківської діяльності має до бюджетних коштів? І комітет Азарова, який затверджує тих експертів, про яких ви говорили.
Далі. Коли ви говорите про відсутність закону, да, це велика проблема, що немає закону і треба, щоб був той закон, але не той закон, який знову приведе до корупції у тендерних процедурах. І оті люди, які сьогодні захищають цей закон, то громадяни країни повинні чітко знати, що ми знову прийдемо до того, що дитячі садки і будинки інвалідів і інтернати будуть платити за повітря гроші, за те, що будуть оплачувати невідомо які послуги.
Не можна це голосувати. Треба цей закон на повторне друге читання і викидати звідти оті всі корупційні норми, які там є. Це ганьба підтримувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, будь ласка, зараз позиція і будемо… Це вже обговорення, обговорення бути не може… Зараз я поставлю на голосування про повернення до поправки 133. Не повернули, значить голосуємо без 133 поправки. Не проголосували, значить закон буде відхилено або направлено на повторне друге читання. Зараз ми перевели все у площину обговорення.
Все, будь ласка, відповідь і далі рухаємо.
ОСИКА С.Г. Шановні колеги, щоб не затримувати ваш час, я відповім дуже коротко. В останньому виступі багато слів, емоцій і, скажімо так, інформаційних ілі інтернетівських гасел. Але там нема конструктиву. Якщо критиканти хочуть, то вони могли за два роки придумати свою модель і щось виписати. Але виступ зводиться до того, що нічого не треба, треба знов заблокувати і хай буде так, як буде, тому що комусь це вигідно.
Тому я закликаю підтримати поправку і йти далі. І нагадую принцип римського права: „Хай поганий закон, але закон”. А всі генії хай додають до нього потім свої поправки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це вже пропаганда. Дякую.
Шановні колеги, я поставлю на голосування зараз пропозицію про повернення до розгляду поправки 133, про повернення. Прошу визначатись.
12:47:02
За-232
Повернулися до 133-ї поправки.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 136, „Блок Юлії Тимошенко” – 56, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 11, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 0, позафракційні – 2.
Тепер прошу уваги. Олег Ляшко, аргументація щодо поправки 133. Будь ласка. Він наполягав на ній.
12:47:30
ЛЯШКО О.В.
Шановний Володимире Михайловичу, від імені фракції „Блоку Юлії Тимошенко” ми звертаємся до вас: оголосити перерву. Це питання на нашій фракції не розглядалося. Фракція прийняла рішення не підтримувати цей закон. І якщо виникли якісь нові течії…
Андрій Анатолійович Кожем’якін, будь ласка, збирай фракцію, давайте на фракції обговорювати ці питання. Це корупція, те, що ви робите зараз. Не підставляйте уряд Тимошенко, не підставляйте нашу політичну силу. От саме через от таку корупцію ми програємо вибори і все на світі. Що ви робите? Зупиніться. Чому у нас корупційна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, Верховна Рада України повернулася до 133 поправки.
Зараз я ставлю на голосування – прошу уваги! – про підтвердження поправки 133-ї. Прошу, визначайтесь. Прошу, визначайтесь.
12:48:47
За-240
Поправка 133-тя врахована. За це проголосувало 240 народних депутатів.
По фракціях, будь ласка. Прошу, шановні колеги. Партія регіонів – 152, „Блок Юлії Тимошенко” – 48, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 10, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 0, „Позафракційні” – 3.
Шановні народні депутати… Ну, одну хвилину! Треба в Прикінцеві положення внести уточнення щодо дати введення в дію закону. Проектом передбачається 1 січня. Зрозуміло, дата ця не може бути. Треба нам, очевидно, записати таку норму: через місяць з моменту набрання чинності законом, - оскільки треба вносити зміни до різного роду актів. Отака пропозиція може бути.
Є з цього приводу лист міністра економіки, який просить записати, що цей закон набирає чинності з 1 лютого у зв’язку з необхідністю підготовки цілого ряду підзаконних актів. Оскільки сьогодні вже 11 лютого, то нам треба, очевидно, написати, що з моменту, коли він набирає чинності, але ще місяць на введення підзаконних актів.
Давайте таким чином: перед голосуванням по хвилині від фракцій. Будь ласка, фракція… Будь ласка, Партія регіонів. По хвилині.
12:50:35
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Я вижу, что Олег Ляшко, воспользовавшись слабостью Юлии Владимировны, уже подчинил себе фракцию Андрея Кожемякина и командует полным ходом, да. Но я думаю, там есть здравомыслящие головы, которые прекрасно понимают, надо ж когда-то предел коррупции ставить. Столько денег, столько было отмыто через закупівлю, через те законодательные акты, которые действовали на протя… вернее, не действовали в течение двух лет – это уму не постижимо! – десятки миллиардов разворовано.
Поэтому давайте примем этот закон и все те, кто хотят дальше разворовывать, конечно, голосовать не будут. А тот, кто хочет навести порядок в государстве, а их большинство в парламенте, я думаю, они проголосуют.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
12:51:20
БОНДАР О.М.
У мене два питання, перше – до Партії регіонів, до фракції. Ваш керівник заявив, що буде коленим залізом викорчовувати корупцію. Я не розумію вашу позицію зараз і чому саме зараз ви приймаєте цей закон, щоб його підписав президент Ющенко, а не президент, в якому ви впевнені – Янукович? Це є дуже велике питання. Чому не почекати два тижні, не відправити на доопрацювання, щоб новий Президент подивився цей закон і підписав? Я не розумію цього поспіху, тому що там дуже багато є питань, крім 133 статті. Їх треба детально вивчити і це дуже велике питання до виборців, які голосували за вашу силу. Що ви зараз робите? Ви ґвалтуєте Верховну Раду, порушуєте Регламент, порушуєте всі норми можливі і не хочете, щоб ваш новий Президент підписував цей закон, брав на себе цю ганьбу. Ви цю ганьбу кладете на Віктора Андрійовича Ющенка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції БЮТ хто буде? Хто буде від фракції БЮТ? Ляшко? Олег Ляшко, будь ласка.
12:52:29
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко. "Блок Юлії Тимошенко".
Шановні громадяни України, я звертаюся до наших виборців, бо безнадійно звертатися до цих депутатів у цьому залі. Ще три дні тому минулого тижня Партія регіонів вам обіцяла боротьбу з корупцією, коли вона прийде до влади. Ось сьогодні їм здається, що вони вже дорвалися до цієї влади. І перше, що вони почали, це не боротися з корупцією, а насаджувати корупцію в тендерній сфері.
І мені дуже прикро, що значна частина депутатів "Блоку Юлії Тимошенко" так само голосує за ці корупційні тіньові схеми. Мені надзвичайно прикро констатувати цей факт. І тому мені видається, що якщо ми відповідальні перед країною, перед людьми, ми повинні зупинити цю корупційну схему. Згадайте, як країна багато років під гнітом оцих хлопчиків, які тут бігають і платять гроші за ці голосування, викачували у власні кишені мільярди грошей. От сьогодні ми повертаємо ці схеми.
І я хочу, Володимир Михайлович, опублікуйте цей список для історії. Нехай… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, потім Зарубінський, і будемо…
12:53:40
СИМОНЕНКО П.М.
Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Фракция Компартии проголосует в поддержку этого проекта. А вас хочу попросить: все те, кто сейчас пламенно выступал, возьмите двухгодичной давности ваши выступления. Это во-первых.
Те, кто находился в правительстве, вы вообще преступную деятельность осуществляли, потому что вам было поручение Верховной Рады через месяц представить закон, по которому должны регулироваться эти отношения. Вы два года саботировали и два года колотили, вашим языком выражаясь, все то, что имеет отношение к растаскиванию по карманам.
Поэтому, уважаемые избиратели, идет борьба кланов, которые используют государственные деньги для того, чтобы обогащаться, обогащаться несметно. Речь идет о сотнях миллиардов, практически, украинских гривен, и откаты, которые получают они в связи с тем, что ручное управление, по 2-3-4 процента. Вот о чем идет разговор.
Поэтому фракция Компартии будет поддерживать унормирование, то есть законодательные нормы, которые будут регулировать все эти отношения.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.
12:54:48
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановні колеги! Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Ну, в „Біблії”, у Святому Письмі правильно сказано: „І все таємне стане явним”.
Зараз стає явним бажання використовувати тендерні закупівлі для наживи окремими людьми, окремими структурами. І якщо відкинути зараз риторику, а це не більш, ніж риторика, щодо боротьби з корупцією, то залишається лише одне: пошук витончених шляхів саме для корупції.
"Блок Литвина" за цей законопроект в такій редакції не голосував і голосувати не буде. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!... Обговорення завершено. Шановні колеги!... Все! Відповідно до Регламенту.
Я розумію, що всі хочете очолити цей процес. Заспокойтеся, будь ласка.
Юрію Богдановичу, є там ця позиція? Будь ласка, репліка Юрія Ключковського. Тут виникла одна проблема з виборами місцевими. Одну хвилиночку.
12:55:48
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, ми тільки що пройшли вибори, і наближаються вибори місцеві. За Законом про вибори закупівля для потреб виборів здійснюється за процедурою одного виконавця. І це зрозуміло чому. Якщо запустити усю тендерну процедуру, то за весь строк виборчого процесу ні одна закупівля не відбудеться.
Однак, тим законом, який зараз буде голосуватися, питання закупівель для потреб виборчих комісій не виключені з-під дії цього закону. І тому буде поширюватися на них вся процедура конкурсу. Це означає, що ми ставимо під загрозу просто нормальний перебіг виборчого процесу. Я би дуже просив поставитися до цього з відповідним розумінням проблеми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Осика, будь ласка.
ОСИКА С.Г. Шановний колего, те, що ви кажете, не відповідає дійсності, тому що цим законом передбачені різні процедури, у тому числі і процедура для одного учасника. Тому ви створюєте проблему там, де її зовсім немає. Читайте текст закону, а не просто на бігу ви щось придумуєте. Дякую вам за виступ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я не можу безкінечно, це переходить в обговорення. Від фракції виступили. Все. Репліка була. Прошу вас.
Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Реєстраційний номер 2263-1. Прошу визначатися шляхом голосування.
12:57:47
За-245
Закон прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 156, „Блок Юлії Тимошенко” – 50, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 10, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 0, позафракційні – 2.
Шановні народні депутати! Прошу, сідайте. У вас виникли запитання у зв’язку з тим, що я оголосив рішення фракції "Блок Юлії Тимошенко" відносно заступників голови фракції. Інформую вас, що заступник голови фракції призначається з розрахунку один на 15 народних депутатів. Заступниками голови фракції БЮТ є народні депутати: Кожемякін, Абдулін, Білорус, Губський, Федорчук, Томенко, Портнов, Шустік. Так що жодних тут проблем немає. Я зробив правильно оголошення.
Шановні колеги! Пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо колективного сільськогосподарського підприємства (друге читання) (реєстраційний номер 2534). Доповідач – заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Миколайович Рижук.
12:59:02
РИЖУК С.М.
Дякую, Володимир Михайлович! Шановні колеги! На ваш розгляд, на друге читання виноситься проект Закону України „Про внесення змін та визнання, що втратили чинність деякі законодавчі акти України (щодо колективного сільськогосподарського підприємства). Це номер 2534.
Суб’єкти права законодавчої ініціативи – це Кабінет Міністрів і з метою даного законодавчого акту є приведення законодавчих актів України у відповідність до Конституції України, Земельного та Цивільного кодексів України (щодо колективних сільгосппідприємств).
Також передбачено визнати таким, що втратив чинність Закон України „Про колективне сільгосппідприємство”. До другого читаннями народними депутатами було внесено десять пропозицій, всі пропозиції розглянуто, із них сім враховано, три пропозиції відхилено.
Враховано пропозиції народних депутатів Кармазіна, Круця, Ткача. Щодо зауважень Головного юридичного управління, яке розглянуло підготовлене до другого читання даний проект закону України, то можна погодитися із зауваженнями, та врахувати пропозиції і внести його на повторне друге читання.
Це я, шановні колеги, сказав те, що був зобов’язаний сказати від імені комітету, але якщо вас цікавить моя позиція, як фахівця з відповідним стажем, то я вам скажу, що взагалі то цей законопроект він не на часі. Ми більше шкодимо, можемо принести шкоди сільськогосподарському виробництву, якщо ми його приймемо і краще ніж не приймемо, чому?
Держава сьогодні Україна має майже 900 крупнотоварних сільськогосподарських підприємств на засадах колективної власності. Але у свій час ми вже зробили одну помилку, коли змішали поняття колективної форми організації виробництва і колективної форми власності. І ці сільськогосподарські підприємства, які сьогодні існують, вони на засадах пайових, вони на засадах колективної власності, приватної власності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку. Шановні народні депутати, якщо є потреба з’ясувати стосунки, я прошу, будь ласка, залишіть сесійну залу, дайте можливість працювати. Прошу уваги.
РИЖУК С.М. Шановні колеги, я прошу ще раз привернути свою увагу до трибуни і до доповідача, оскільки це питання принципове. Краще було б не підтримувати взагалі цей законопроект, дати можливість працювати 900 сільгосппідприємствам, а коли прийде час, то тоді підкорегуємо і законодавство, і навіть Конституцію. Тому що не можна визнавати живе за мертве і не можна заперечити існування трудового колективу. В принципі, нехай трудові колективи самі урегулюють свій статут, свої права, обов’язки до чинного законодавства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу вас, прошу, давайте відновимо робочу атмосферу. Поправки, які не враховані Юрія Кармазіна. Мікрофон, Юрій Анатолійович. Ваша 8-ма поправка, яка має право на життя щодо прикінцевих положень. Будь ласка, шановні колеги, до роботи.
13:02:24
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, в законі написано, в законі написано, що закон набирає, 8-ма поправка, чинності з 1 січня 2009 року. Я пропоную написати, закон набирає чинності з дня опублікування, це нормальна практика. Я не розумію, чому вона відхилена.
РИЖУК С.М. Вона не відхилена.
КАРМАЗІН Ю.А. Тоді будь ласка скажіть, чи вона має врахована і давайте проголосуємо тоді як, це ж нормальна абсолютно поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вас прошу, щоб ми погодилися з поправкою Юрія Анатолійовича Кармазіна, що закон набирає чинності з дня опублікування. Немає заперечень? Це технічна.
РИЖУК С.М. Немає, це технічне питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Анатолійович, ваша 9 і 10 поправка, мікрофон. Шановні колеги! Прошу уваги.
13:03:22
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я дивлюся, що і 9-та по правій колонці, я дивлюся, що вона нібито врахована. Я хотів би, Сергій Михайлович, подивіться, будь ласка, уважно. Я пропоную записати „правонаступникам колективних підприємств, реорганізованих до набрання чинності цим законом, завершити в установленому законодавством порядку виділення нових паїв в натурі колишнім членам таких підприємств”. Мені здається, що вона в такому вигляді зараз записана і в Преамбулі, а тут написано, що „відхилено”. Чи щось не так.
РИЖУК С.М. Я сказав, що якраз ваші поправки враховані, зараз дивлюсь, що вони, мабуть служба секретаріат не спрацював на цій сторінці, вони всі три враховані те що народний депутат Кармазін. Таким чином поправки, які були внесені, вони саме враховані. Я прошу вибачення від імені секретаріату, що ви отримали не свіжі дані від комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, шановні народні депутати, поправки ці враховані – це просто технічна неузгодженість виникла.
З мотивів голосування.
Всі поправки враховані ніхто не наполягає?
Тепер з мотивів голосування, будь ласка, Адам Мартинюк.
13:04:37
МАРТИНЮК А.І.
Дякую, Володимире Михайловичу. Мартинюк фракція комуністів.
Шановні колеги! Я хотів би, якби ви дослухалися до Сергія Миколайовича, який дуже добре знає про що говорить, бо розбирається в цій проблемі. На додаток до цього я хотів би сказати, що напевно і до вас як до народних обранців поступають колективні звернення. До мене, наприклад, надійшло рішення Миколаївської обласної ради – звернення депутатів Миколаївської обласної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів і так далі. І в цьому зверненні, прийнятому на 28 сесії обласної ради п’ятого скликання говориться: „що вважаємо недоцільним прийняття Закону України про внесення змін та визнання такими, що втратили цінність деяких законодавчих актів України (щодо колективного сільськогосподарського підприємства враховуючи вище викладене переконливо просимо захистити конституційні права селян на працю та вільний вибір форми господарювання на землі”.
Ще раз наголошую, це колективне звернення сесії обласної ради Миколаївщини. І я думаю, що...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні народні депутати! Прошу підготуватися до голосування.
Я ставлю на голосування пропозицію комітету.
Пропозиція комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проект
Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких
законодавчих актів України щодо колективного сільськогосподарського
підприємства (реєстраційний номер 2534). Прошу голосувати. (Шум у залі)
13:06:34
За-47
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування про направлення проекту закону, реєстраційний номер 2534, на повторне друге читання.
Прошу визначайтесь.
13:06:58
За-41
Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.
РИЖУК С.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу для протоколу уточнення щодо попереднього закону, бо у нас тут... (Шум у залі) Та ні, ну, я прошу, це технічний момент. Іван Олександрович, не заважайте.
Я ще раз наголошую, що мова йшла про те, йде,
що закон набирає чинності через 30 днів з моменту опублікування. Так що тут
технічна правка, про яку я говорив, я ще раз її підтверджую. (Шум у залі)
Ну, шановні колеги, я ж, я в стенограмі сказав...
ІЗ ЗАЛУ. (Не чути )
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, там було написано, що „закон набирає чинності з 1 січня”, як...
Я прошу вас. (Шум у залі)
Шановні колеги, моя позиція щодо цього закону вам відома, а ви краще розберіться у фракціях, як голосувати.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій. (Реєстраційний номер 4563). Повторне друге читання. Доповідач – заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Миколайович Рижук. Будь ласка.
13:08:20
РИЖУК С.М.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Шановні колеги, на ваш розгляд на повторне друге читання вноситься проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій. Номер 4563.
Ми неодноразово вже в цій залі говорили про те, що розвиток сільгоспобслуговуючих кооперативів є важливим напрямком розбудови аграрного сектору. на цьому наполягають і представники владних структур. політичні сили в парламенті. Про те, на жаль, сьогодні формування кооперативного руху в аграрному секторі стримується, насамперед і на жаль, недосконалістю законодавства та відсутністю державної підтримки розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.
Особливо проблемним і неузгодженим на законодавчому рівні є питання щодо надання сільгоспобслуговуючих кооперативам статусу юридичної особи як неприбуткової організації. Це призводить до стримування росту кількості сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у державі, які є надто важливою складовою інфраструктури аграрного ринку. Як наслідок, в Україні практично зупинилися процеси формування обслуговуючих кооперативів, а в окремих регіонах навіть ті, які були створенні вони припинили свою діяльність.
Разом з тим, особисті селянські фермерські господарства також сільгосптоваровиробника не здатні самостійно адаптуватися до вимог СОТ, кон’юнктурі аграрного ринку у виробництві високоякісної продукції.
Склалась така ситуація, що у нас сільськогосподарський товаровиробник і сам собі десь шукає, дістає і сировину для виробництва, і сам здійснює безпосередньо виробництво, сам шукає ринок збуту, сам збуває, а сільгоспкооперація не працює, а ледь жевріє і у нас 3,5 мільйони селян по суті займаються підсобним господарством незадіяні, а можуть і повинні бути задіяно.
То до повторного другого читання народним депутатом Присяжнюком було внесено сім пропозицій, які практично ліквідували всі суперечності в законопроекті, який ми розглядали минулого разу і я вам доповідав.
Всі пропозиції розглянуто і прийнято. І
Головне юридичне управління також узагальнюючому висновку погоджується з
прийнятим, з прийняттям законопроекту в повторному другому читанні як закону в
цілому.
Щодо незначних зауважень Головного юридичного управління, то з ними можна погодитися і врахувати. Так що у нас на сьогодні є всі юридичні підстави зауваження враховані з тим, щоб прийняти в цілому цей законопроект як закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семинога, поправка номер 1. Наполягаєте на ній? Ні.
Поправка 2. Юрій Кармазін, мікрофон.
13:11:15
КАРМАЗІН Ю.А.
Перепрошую. Шановний Володимире Михайловичу, мова іде, що я буду ставити питання другій поправці і по сьомій поправці.
Значить, по другій поправці я пропоную записати у такій редакції добавити. Після абзац восьмий… абзац „в” залишити у чинній редакції, а абзац „е” доповнити словами: „сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами, утвореними для надання послуг, виключно членам обслуговуючих кооперативів” після слів „визначеними законом”.
І в сьомій поправці я пропоную у Законі про сільськогосподарську кооперацію абзац п’ять статті 1 викласти у такій редакції: „сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (визначення його) – це не прибуткова організація, створена фізичними особами і сільськогосподарськими товаровиробниками для надання послуг виключно членам обслуговуючого кооперативу з метою сприяння впровадження їх сільськогосподарською діяльністю”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.
РИЖУК С.М. Тут більше вже гра слів, не міняється суть. У нас Юридичне управління, по-моєму, узгодило і помирило тут нас. І давайте ми прислухаємося до висновків Юридичного управління і все воно стане на місця. Це тільки деякі питання термінології, які не міняють суті ні постанови питання, ні законопроекту в цілому. Я ту не бачу предмету дискусії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, наполягаєте на голосуванні? Будь ласка, мікрофон.
13:12:56
КАРМАЗІН Ю.А.
Я, в принципі, погоджуюсь. Я просто вважаю, що так було б краще звучало оце визначення, але якщо колега Рижук, який є беззастережним для мене авторитетом в галузі сільського господарства, наполягає на цьому, я погоджуюся, тому що, я вважаю, що він не хоче поганого і для села, і для країни. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у нас лише один момент – Прикінцеві положення щодо чинності закону. Будь ласка, позиція комітету. Бо тут записано: з 1 січня.
РИЖУК С.М. Ми врахували цю поправку, і я вважаю, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. З моменту опублікування набирає?
РИЖУК М.М. Немає заперечень, звичайно. Раз вже сьогодні ми маємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. З моменту опублікування, бо 1 січня вже минуло. Нема заперечень?
РИЖУК С.М. Слушна пропозиція, тому що вона логічна просто.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Ставиться на голосування пропозиція про прийняття у другому читанні та в цілому, як закон, проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій (реєстраційний номер 4563).
Прошу голосувати. Ну, ми ж говорили, шановні колеги, про неприбуткові організації, про корпоративи, вносили неодноразово закони.
13:14:28
За-110
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання. Ну, що там у повторному другому буде читати, шановні колеги.
13:14:56
За-102
Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.
Я прошу подовжити роботу. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (щодо уточнення норм та термінів) ( реєстраційний номер 1264). Доповідач – заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Заєць Іван Олександрович, будь ласка.
13:15:33
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська Народна Партія.
Шановні народні депутати, на вашу увагу ми подаємо законопроект про зміни до Закону „Про захист тварин від жорстокого поводження”, підготовлений комітетом до другого читання.
Законопроект спрямований на врегулювання проблем, з якими ми стикаємо в населених пунктах у зв’язку з утриманням домашніх тварин та регулюванням їх чисельності. Його прийняття сприятиме свідомому ставленню громадян до існуючих проблем і покликаний зменшити існуюче соціальне напруження в сфері охорони та використання домашніх та інших тварин в населених пунктах України.
До проекту надійшло 40 поправок, з яких не враховано 5. Комітет пропонує прийняти законопроект в другому читанні та в цілому. Проект погоджений без зауважень Головним юридичним управлінням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень, наполягань щодо поправок?
ЗАЄЦЬ І.О. Володимир Михайлович, я думаю, що в цій ситуації, я думаю, що ніхто з авторів – бо ми працювали з авторами поправок – не буде виступати проти, то його можна голосувати відразу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, вноситься на голосування пропозиція комітету щодо прийняття в другому читанні та в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження” (щодо уточнення норм та термінів) (реєстраційний номер 1264). Прошу голосувати.
13:17:15
За-259
Закон прийнято.
Шановні народні депутати, зараз ми мали розглядати проект Закону про внесення змін до Водного кодексу України (реєстраційний номер 2634). Разом з тим, голова комітету, власне, комітет звернувся з пропозицією відкласти розгляд цього законопроекту у зв’язку з необхідністю уточнення ряду положень законопроекту, які можуть увійти в протиріччя з чинним законодавством. Яка думка Верховної Ради України?
Будь ласка, Іван Заєць. Потім Роман Ткач.
13:17:55
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська Народна Партія. Я не думаю, що сьогодні є у нас потреба відкласти розгляд цього законопроекту.
Більше того, нам треба його нагально приймати. Я розумію, що справжні мотиви тих, хто хоче зірвати прийняття змін до Водного кодексу, полягає в тому, щоб розібрати сьогодні ріка, водосховища, якщо хочете, навіть гори у приватну власність, о це є справжній мотив. Тому давайте, народні депутати, не крутити тут, а говорити правду, що без прийняття змін до Водного кодексу, у нас не буде порядку з використанням водних ресурсів. У нас не буде вода, як головний ресурс XXI століття у належному стані. Тому я не розумію, звідки прийшли ці пропозиції – зняти розгляд цього питання. Нема справжніх мотивів для того, щоб відкладати. От мотив один: вкрасти сьогодні воду. Вкрали вже землю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, тоді я поставлю на голосування, оскільки Верховна Рада… (Шум у залі) Одну хвилиночку. Оскільки Верховна Рада України, тобто Погоджувальна рада визначила розклад засідання, є заперечення народних депутатів, я поставлю на голосування: хто за те, щоб підтримати пропозицію комітету про відтермінування розгляду законопроекту, реєстраційний номер 2634.
13:19:30
За-218
Рішення не підтримано. Рішення не підтримано.
Прошу доповідати. (Шум у залі) Ну, давайте, хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про відтермінування розгляду законопроекту, реєстраційний номер 2634. Прошу… (Шум у залі)
13:20:04
За-276
Повернулися до розгляду питання. А тепер я ставлю на голосування пропозицію про відтермінувння розгляду проекту Закону, реєстраційний номер 2634. Прошу голосувати.
13:20:29
За-275
Питання вирішено позитивно щодо перенесення розгляду цього законопроекту. (Шум у залі) На наступний пленарний тиждень. (Шум у залі) Будь ласка, Роман Ткач.
13:20:45
ТКАЧ Р.В.
Роман Ткач, група „За Україну!”. Я дякую, що все-таки Верховна Рада прийняла розумне рішення.
Я єдине, звертаюся до вас, Володимир Михайлович, власне, чого ми перенесли розгляд цього питання? Там, дійсно, декілька положень не відповідаються Земельному кодексу. І я би хотів вас, щоб ви доручили протокольно, щоб цей законопроект розглянути у нашому аграрному комітеті, бо ми його не розглядали, а тільки розглядали у Комітеті з питань екології. Там іде невідповідність положень Водного і Земельного кодексу. Я вас прошу, дайте доручення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Коли законопроект прийнято, то кожний комітет і кожен народний депутат має право розглянути і внести свої поправки.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" (реєстраційний номер 3621), друге читання.
Доповідач – секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи Сергій Миколайович Глазунов. Будь ласка.
13:21:53
ГЛАЗУНОВ С.М.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! На розгляд Верховної Ради України у другому читанні вноситься проект Закону про внесення змін до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", внесений Кабінетом Міністрів України.
Законопроект спрямований на удосконалення законодавства у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, розвиток державних геодезичних мереж та державної системи картографування, забезпечення державних та інших потреб у геодезичній та картографічній продукції, застосування сучасних геодезичних систем відліку геопросторових даних та геоінформаційних систем, спутникових методів визначення координат тощо.
При доопрацюванні законопроекту до другого читання були розглянуті та враховані зауваження та пропозиції народних депутатів, суб’єктів права законодавчої ініціативи. Внесено 15 суттєвих пропозицій, всі вони враховані повністю або частково, чи редакційно.
Пропозиції народних депутатів до законопроекту дозволили, зокрема, удосконалити існуючу термінологічну базу та ввести ряд нових термінів: геодезичний пункт, картографічний моніторинг, картографо-геодозений фонд України, топографо-геодезична та картографічна діяльність тощо. Більш чітко визначити повноваження органів виконавчої влади, визначити принципи формування та діяльності, порядок користування права на продукцію картографо-геодезичного фонду України, доповнити перелік об’єктів картографо-геодезичної діяльності. Окремо до цього переліку увійшла виключно морська економічна зона України. До складу топографо-геодезичних та картографічних робіт спеціального призначення включено кадастрові зйомки та карти. Роботи забезпечені містобудівною документацією, планування територій тощо.
Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України завізувало законопроект без зауважень. Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відзначає, що законопроект сприятиме удосконаленню законодавства України. Прийнято рішення внести проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність” на розгляд Верховної Ради України для прийняття його у другому читанні та в цілому як закон. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, всі поправки враховано. Головне юридичне управління зауважень до законопроекту не має. Отже, є всі підстави ставити на голосування цей документ.
Вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні та в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність”, реєстраційний номер 3621. Прошу голосувати.
13:24:57
За-281
Закон прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо формування статутних капіталів господарських товариств). Реєстраційний номер 2639. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович. Це повторне друге читання.
13:25:23
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Уважаемые коллеги, уважаемый головуючий! Хотел бы ваше внимание обратить внимание на законопроект 2639, который является чисто техническим и устраняет противоречия между двумя законами Украины. Один из них это Хозяйственный кодекс Украины, второй из них это закон, который мы приняли в прошлом году «Про першочергові заходи, щодо запобігання негативним наслідками фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Суть заключается в следующем, по Хозяйственному кодексу Украины запрещено из бюджета финансирование взносов в уставные фонды банков. А по закону, который мы приняли на период кризиса мы разрешили такие взносы в уставные фонды банков, что и было сделано правительством в это кризисное время.
Законопроект перед вами, есть поправки, которые не учтены комитетов, комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины принять этот законопроект в целом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Давайте підемо по поправках. Тут не враховані поправки дві Юрія Анатолійовича Кармазіна, мікрофон Юрія Анатолійовича, наполягаєте на ній?
13:26:38
КАРМАЗІН Ю.А.
Ні, не наполягаю. Юрій Кармазін.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні? Тоді шановні колеги, є всі підстави поставити на голосування рішення комітету, а саме: про прийняття в другому читанні та в цілому, як закон, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування статутних капіталів господарських товариств. (Реєстраційний номер 2639). Прошу голосувати.
13:27:17
За-281
Закон прийнято.
Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії". (Реєстраційний номер 2324). Доповідач – член комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Сергій Володимирович Пашинський.
13:27:41
ПАШИНСЬКИЙ С.В.
Доброго дня, шановні колеги! Шановний головуючий! 18.03.2009 року ми в першому читанні прийняли закон про внесення змін до Закону про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії. Чим зумовлені зміни до закону? Справа в тім, що за останні роки накопилось дуже багато і недоречностей, і редакційних неузгодженостей з іншим масивом діючого законодавства, що потребує внесення змін до діючого закону. Я хочу сказати, що законопроект пройшов розгляд не тільки профільного комітету, а й комітету з питань європейської інтеграції та комітету з питань бюджету і екологічної політики, Чорнобильської катастрофи.
Під час розгляду до другого читання було розглянуто 59 пропозицій народних депутатів, я дякую всім колегам, хто долучився до цього законодавства, з них 53 пропозиції враховано, шість по мотивованим причинам відхилено. Законопроект отримав позитивний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради і одноголосно був підтриманий профільним комітетом. У зв’язку з цим комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти проект закону про внесення змін про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії в другому читанні та в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдемо по поправках.
6-та поправка. Юрій Анатолійович Кармазін мікрофон, будь ласка.
13:29:08
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Я пропоную викласти в такій редакції. Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії, суб’єкт діяльності, це зареєстрована в установленому порядку юридична особа, Президент, підприємство, установа чи організація будь-якої форми господарювання, яка проводить чи заявила про намір проводити діяльність у сфері використання ядерної енергії щодо якої цим законом установлені вимоги обов’язково ліцензування, сертифікації або реєстрації і ліцензій, і здійснюють діяльність з використанням джерел іонізуючого випромінювання.
Тому я не розумію, чому в даному випадку ми її відхили поправку. Якщо можна, щоб пояснили, можливо, ви мене переконаєте, а можливо я вас переконаю. Дякую.
ПАШИНСЬКИЙ С.В. Тут нема проблема.
Справа в тому, що особа, зареєстрована в установленому порядку, я підкреслюю, це і є резидент. Не може бути не резидент особа, яка зареєстрована в установленому порядку. Це абсолютно юридичне зауваження управлінь, яке ми просто підтримали, тобто немає ніякого протиріччя. Підкреслюю, що особа, зареєстрована в установленому законом порядку це і є резидент. Вони становляться резидентом, якщо зареєстровані…
ІЗ ЗАЛУ. Так те резиденти тоже у встановленому порядку.
ПАШИНСЬКИЙ С.В. Зареєстрований якщо він, то він суб’єкт права нашої держави.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Ставиться на голосування поправка номер шість Юрія Кармазіна. Голосуємо.
13:31:01
За-75
Поправка не підтримана.
Сьома поправка, мікрофон Юрія Кармазіна.
13:31:06
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні друзі! Ви даремно не подумали, що в установленому порядку може і не резидент бути зареєстрований, і в цьому є небезпека. Тому я і хотів вам сказати, я не розумію чому не зовсім правильно ви, очевидно, зараз зорієнтували зал на не підтримку цієї поправки. Але дякую всім хто підтримав, бо, очевидно, ви зрозуміли. Можливо захочете то повернетесь, я хочу тільки покращити законопроект – іншої мети немає.
До статті першої пропонується добавити визначення термінів „зупинення ліцензії” і „анулювання ліцензії”, і також хочу зрозуміти чому відхиляється ця поправка. Дякую.
ПАШИНСЬКИЙ С.В. Справа в тому, що терміни „зупинення ліцензії” і „анулювання ліцензії” вони чітко розкриті. Це терміни загальновживані і Цивільного кодексу, і чинного законодавства в інших законах. Ми не бачимо такої необхідності дублювати визначення, які вже є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер сім.. Знімається голосування – автор знімає свою поправку.
Поправка 11, мікрофон Юрія Кармазіна.
13:32:31
КАРМАЗІН Ю.А.
В 11 поправці йде мова про статтю шосту „особливості впровадження дозвільної сфери в діяльності, в сфері використання ядерної енергії. Пропонується абзац п’ятий частини два статті 6 викласти в такій редакції: „ обов’язкову сертифікацію джерел іонізуючого випромінювання, елементів, важливих для безпеки ядерних установок, упаковок для зберігання, перевезення джерел іонізуючого випромінювання і транспортних упаковок для перевезення ядерних матеріалів.
Шановні друзі, я не розумію, чому ми звужуємо, звужуємо це поняття зараз в законі. То всі ці речі мають обов’язково бути сертифіковані і якість їх гарантована, ми маємо бути впевнені в усьому. Це ж покращує закон. То ж погодьтеся зі мною і скажіть, що треба враховувати. Дякую.
ПАШИНСЬКИЙ С.В. Я, пане Кармазін, хочу звернути увагу, що поправка 11, і зразу хочу звернути увагу на поправку 16, 17. По суті у нас закон, закон – це про дозвільну, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії.
Ці норми, які ви вносите в цей закон – це по суті, не по суті, це практично дублювання норм закону про підтвердження відповідності. То есть по суті ми норми іншого діючого закону вносимо, те що ви написали, воно й так обов’язкове до виконання згідно Закону про підтвердження відповідності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Кармазіна.
13:34:11
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Я хотів би, щоб ви подивилися ліву колонку підпункту 51, якраз оцим 5 пунктом написано, зараз, поки що написано: «обов’язкову сертифікацію у сфері використання ядерної енергії». А я добавляю, що вона складається із того, що спочатку джерела іонізуючого випромінювання, елементи, важливі для безпеки, упаковок і все інше, тобто – розшифровую оце, що ми зараз в цьому законі, що є предметом саме цього закону, розшифровую.
Тому мова не йде про інший закон, мова йде саме про розшифровку того, що в нас прийнято в першому читанні.
ПАШИНСЬКИЙ С.В. Норма, яку ви вносите, вона обов’язкова і так, згідно інших законів, в тому числі Закону про підтвердження відповідності, то есть, ну, розумієте. Ну, це дублювання діючого....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка
номер 11 Юрія Кармазіна. (Шум у залі)
13:35:23
За-56
Поправка не підтримана.
Поправка… Тоді по суті справи втрачає сенс поправка 16 і 17.
ПАШИНСЬКИЙ С.В. Це одна і та ж норма практично.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо тоді далі. І поправка Юрія Анатолійовича Кармазіна 27 також вона не підтримана, як не підтримана 11 поправка.
Всі інші поправки враховані. Будь ласка, рішення комітету.
ПАШИНСЬКИЙ С.В. Комітет просить підтримати даний законопроект в другому читанні і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!
Так. Будь ласка, мікрофон Кармазіна.
13:36:09
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! От щоб не було так, як у нас було з Законом про вибори народних депутатів, коли ми поприймали дірки там в законі і потім всі зрозуміли, що Кармазін правий, тільки пройшло 4 місяці після цього. Я хочу озвучити поправку 27, а ви потім робіть, що хочете. Прийде час і ви побачите, що ви помиляєтесь.
Значить, статтю 10-ту я пропоную викласти в такій редакції: ”У сфері використання ядерної енергії сертифікацію у порядку встановленому законодавством підлягають: джерела іонізуючого випромінювання, упаковки для зберігання їх захоронення радіоактивних відходів, транспортні упаковки для перевезення радіоактивних матеріалів, елементи важливі для безпеки ядерних установ”.
Це я узгоджував все з найбільшими світилами в цій сфері, які говорять, що в нас є загроза, в тому числі загроза, яка іде по цим елементам. Якщо ми зараз не хочемо, не усвідомлюємо, хай тоді будемо нести відповідальність…
ПАШИНСЬКИЙ С.В. Ну в мене, слава Богу, теж совість чиста, тому що згідно діючого законодавства у сфері використання ядерної енергії – це все підлягає обов’язковому, обов’язковій сертифікації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в зв’язку з тим, що Верховна Рада України не підтримала 11 поправку, Юрій Анатолійовичу, ця поправка тоді вже зараз не може ставитися на голосування. Тому що треба спочатку було дати визначення, а після ви значення вже констатацію далі б ішло.
Але оскільки ви наполягаєте, я ставлю на голосування поправку 27 Юрія Кармазіна.
13:38:03
За-103
Поправка не підтримана.
Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України „Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” (реєстраційний номер 2324).
Прошу голосувати
13:38:42
За-288
Закон прийнято.
Шановні колеги, продовжуємо ранкове засідання на 15 хвилин, щоб завершити розгляд законопроектів у другому читанні.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (щодо призначення судових експертиз) (реєстраційний номер 1088). Доповідач – Дмитро Микитович Притика, будь ласка.
13:39:09
ПРИТИКА Д.М.
Шановні народні депутати, на ваш розгляд порядку другого читання вноситься проект Закону України про внесення змін до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (щодо призначення судових експертиз).
Законопроектом пропонується зміни до статті 41 Господарського процесуального кодексу (щодо уточнення правового статусу осіб, які мають право проводити судову експертизу). Зокрема пропонується поширити на них вимоги, встановлені Законом України „Про судову експертизу”.
Комітет з питань правосуддя на своєму засіданні підтримав запропоновану редакцію законопроекту, не погодившись лише із пропозицією народного депутата Мірошниченка щодо обмеження кола спеціалістів з відповідних галузей знань, які можуть бути експертами, лише тими, які внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів. Якщо б ми погодилися з цією редакцією народного депутата Мірошниченка, то це б значно звузило коло спеціалістів у різних галузях науки та виробництва, які можуть були залучені у якості експертів. Така пропозиція не підтримана і Головним науково-експертним управлінням. Юридичне управління зауважень до законопроекту немає. Тому прошу підтримати редакцію законопроекту, запропонованого комітетом і прийняти його у другому читанні та в цілому, як закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні та в цілому, як закон, проект Закону про внесення змін до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (щодо призначення судових експертиз) (реєстраційний номер 1088).
Прошу голосувати.
13:41:08
За-306
Закон прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав перегляду судових рішень (реєстраційний номер 2015). Доповідач Дмитро Микитович Притика, будь ласка.
13:41:30
ПРИТИКА Д.М.
Шановні народні депутати, метою цього законопроекту є приведення у відповідність положень чинних Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України до вимог статті 46 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, яка була ратифікована Верховною Радою України та є частиною національного законодавства України.
Стаття 46 конвенції покладає на державу, щодо якої Європейським судом з прав людини винесено рішення щодо порушення конвенції, обов’язок виконати це рішення.
Проект направлено на усунення недоліків процесуального законодавства України шляхом встановлення підстав перегляду судових рішень та визначає процесуальний порядок судового провадження у всіх формах судочинства: кримінального, господарського, цивільного, адміністративного.
Законопроектом пропонується внести зміни до зазначених вище кодексів, відповідно до яких встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом є підстави для перегляду судових рішень.
Під час підготовки законопроекту до другого читання від суб’єктів права законодавчої ініціативи надійшло чотири пропозиції, які комітетом всі враховані. Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України зауважень до законопроекту не має.
Враховуючи наведене вище, комітет просить Верховну Раду підтримати проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо підстав перегляду судових рішень), внесений Кабінетом Міністрів, і прийняти його в другому читанні та в цілому як закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, всі поправки враховані. Головне юридичне управління зауважень до законопроекту не має. Отже, у нас є всі підстави поставити на голосування пропозицію комітету, а саме: щодо прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо підстав перегляду судових рішень) (реєстраційний номер 2015). Прошу голосувати.
13:44:00
За-294
Закон прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визначення порядку та строків зберігання деяких категорій документів (реєстраційний номер 2402). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Гацько Валерій Петрович. Прошу.
13:44:25
ГАЦЬКО В.П.
Шановні народні депутати, Верховною Радою України 9 червня 2008 року прийнято за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення порядку та строків зберігання деяких категорій документів (реєстраційний номер 2402).
Метою зазначеного законопроекту є усунення протиріч в існуючих законодавчих актах щодо порядку зберігання двох видів документів, реєстраційний справ та справ страхової виплати, а також оптимізації строків їх зберігання.
З метою доопрацювання законів при Комітеті з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва була створена робоча група, до якої ввійшли народні депутати – представники органів виконавчої влади.
При доопрацювання законопроекту народними депутатами України внесено 6 поправок та зауважень. Комітет не погодився з поправками народних депутатів: Круць Миколи Федоровича та Кармазіна Юрія Анатолійовича – щодо заміни слова „потерпілих” на слово „потерпілим” (20-та позиція в таблиці), тому що мова в статті йде не про виплати, а про саму справу з усіма необхідними документами. За рішенням комітету від 4 листопада 2009 року, таблиці поправок до проекту Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо визначення порядку та строків зберігання деяких категорій документів, пропонується внести на розгляд Верховної Ради України та прийняти Закон України як… в цілому, як Закон. Прошу підтримати рішення комітету та прийняти закон в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тут поправка не врахована шоста – Юрій Кармазін. Юрій Анатолійович, ви наполягаєте на ній?
І п’ята – Круць не врахована. Наполягаєте на п’ятій, шостій поправці?
13:45:57
КАРМАЗІН Ю.А.
Перша поправка в мене врахована редакційно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
КАРМАЗІН Ю.А. Так?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
КАРМАЗІН Ю.А. По шостій поправке я пропоную записати: справи про страхові виплати потерпілим на виробництві та іншим особам, які мають право на виплати з усіма необхідними документами зберігаються в робочих органах, виконавчій дирекції, Фонду соціального страхування від нещасних випадків протягом 75 років після зняття застрахованої особи з обліку. Після закінчення строку зберігання справа про страхові виплати підлягає знищенню в установленому законодавством порядку.
На скільки я розумію, вона близька до цеї…
ГАЦЬКО В.П. Да.
КАРМАЗІН Ю.А. … до того, що зараз ви пишете. Але я хотів би зрозуміти, редакція… чи ви вважаєте, що краще першого читання від тої, що я запропонував?
ГАЦЬКО В.П. Юрій Анатолійович, ви уже на комітеті обговорювали це питання. Потім давайте, нехай зал визначиться з цим питанням. Прошу, зал пускай визначиться з цим питанням, ми вже з вами балакали на цю тему.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вноситься на голосування поправка номер шість Юрія Кармазіна. Прошу голосувати.
13:47:25
За-75
Поправка не підтримана.
Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні та в цілому, як закон проекту Закону про внесення змін до деяких Законі в України щодо визначення порядку та строків зберігання деяких категорій документів. Реєстраційний номер 2402. Прошу голосувати.
13:48:02
За-270
Закон прийнято.
Шановні народні депутати, зараз ми мали б розглядати проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості)
Разом з тим, комітет звернувся з листом, що він зараз наполегливо працює над цим законопроектом, а ви знаєте, що ми приймали рішення на Погоджувальній раді його розглядати сьогодні, і просить відтермінувати розгляд цього законопроекту для того, щоб він був узгоджений, у тому числі, з представниками місцевого самоврядування.
Треба нам ставити на голосування? Чи хтось заперечує? Значить, немає заперечень, відтерміновуємо розгляд проекту закону (реєстраційний номер 3051-1).
Оголошується до розгляду Проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу, друге читання (реєстраційний номер 5363). Доповідач – голова ТСК Кирило Борисович Куликов. Будь ласка.
13:49:29
КУЛИКОВ К.Б.
Шановні колеги, дякую за можливість виступити. Все ж таки, в час, який нас слухають, бачать багато людей, бачить киян, можуть почути все, що сьогодні відбувається.
Я хочу сказати, що моя особиста позиція щодо голосування цієї постанови у цілому, того разу, коли ми приймали її за основу, ми перед тим не проголосували, що ми будемо мати таку процедуру прийняття постанови.
Але я все ж таки вважаю, що ще раз ми всі повинні почути і ще раз ми повинні побачити, хто в Києві робить все те, щоб знищити місто, хто проти того, щоб це місто врятувати.
На вимогу депутатів від фракції регіонів ця постанова, яка була винесена і прийнята за основу, була посилена. Посилена правкою пана Кармазіна. Те, що сьогодні відбувається в місті Києві, це суцільне порушене законодавство.
Тому на вимогу згідно до стенограми Верховної Ради до постанови було включено слідуюче. Генеральному прокурору організувати та забезпечити проведення комплексної перевірки прокуратурою міста Києва щодо здійснення нею нагляду за додержанням прав і свобод людини, громадянина, додержанням законів, всіх питань посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу. В двотижневий строк з моменту прийняття цієї постанови перезвітувати перед Верховною Радою про вжиті заходи органами прокуратури за результатами розгляду звернень тимчасової слідчої комісії.
Я хочу ще раз вам сказати. Сьогодні немає підстав, щоб цю владу не відсторонити. Але я сьогодні спілкувався з багатьма колегами, з вами. І бачив, що кожного із вас обдзвонює людина на прізвище Довгий. Я вважаю, що його турбувало не питання Водного кодексу чи промислової політики, у нього було одне питання – щоб за цю постанову не проголосували.
Я хочу вам сказати, що сьогодні те, що відбувається в Києві, буде тяжким наслідком будь-якого Президента. Сьогодні ми побачили, що означає підтримка цієї корумпованої влади будь-якого Президента. І хочу сказати одне, процитувати один вірш. Він називається „Перевертням”:
Й серед виру бездушшя і чвар
Із тупим безголоссям тварини
Ростите молодих яничар –
Безголових катів України.
Знаєте, хто написав цей вірш? Його написав Олесь Довгий. Це дід цього Довгого, який виростив цього яничара, який є безголовий кат України. Дуже дякую вам.
Я прошу підтримати постанову, колеги. Після того ми передамо постанову до комітету для прийняття політичного рішення. Але…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, будь ласка.
КУЛИКОВ К.Б. … рішення юридичне щодо проведення чергових виборів 30 травня в Києві у нас є.
Ця постанова про перевибори, лише політична, лише того, щоб показати, що в Києві є люди, які турбуються за місто і які відстоюють киян. Дякую колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Що Юрій Анатолійович? Будь ласка, з приводу постанови? Будь ласка, мікрофон Юрія Кармазіна.
13:53:08
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні друзі! Зараз трошки політизував наш колега Куликов це питання. Я дякую за поетичну творчість, але не треба політизувати. В звіті написано, „взяті до відому”, бо багато хто не читає, немає перед ними цієї уточненої постанови.
Я вас прошу, Володимир Михайлович, ви тоді зачитуйте пункти, а ми будемо голосувати, тому що політизувалось питання. Колега, я вас прошу, давайте такі речі, уникати політизації… Давайте…
КУЛИКОВ К.Б. За цю постанову проголосували 10-ть з 11-ти членів Тимчасової слідчої комісії…
КАРМАЗІН Ю.А. Так, ми проголосували її в цілому… за основу. Тепер давайте просто скажемо, що тут немає ніякої політизації. Перший пункт передбачає взяти за основу. Друге – направити кому, третє – звернути увагу, четверте – Кабінету Міністрів, п’яте… Потім доручення Генеральній прокуратурі і слідчій комісії продовжити роботу, всього-на-всього. І контроль покласти на Томенка – заступника Голови Верховної Ради. Вся суть постанови, я вже її вам …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Ми прийняли цей проект постанови за основу, були вимоги дати можливість внести пропозиції, я так розумію, що пропозиції вніс Юрій Анатолійович Кармазін…
ТОМЕНКО М.В. Вони враховані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він наполягає, щоб ми кожен пункт ставили на голосування, якщо це… одну хвилинку. Враховуючи те, що ми прийняли Регламент, я поставлю, але давайте будемо підтримувати.
З цього приводу ще щось? Михайло Васильович, будь ласка.
13:54:47
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Господин Кармазин заговорит всех, мы уже десять раз обсуждали. Ставьте на голосование, проголосуем, фракция Партии регионов будет голосовать. Мы будем голосовать. Ставьте на голосование проголосуем и все, иначе он заболтает все на свете и потом завалим постанову еще.
ІЗ ЗАЛУ. Давайте голосувати!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, Юрій Анатолійович…
Шановні народні депутати, одну хвилиночку, ми зараз радимось, якщо депутат наполягає по пунктам, то ми повинні голосувати по пунктам, я буду ставити. Юрій Анатолійович, так чи ні? (Шум у залі). Заспокойтесь, я прошу вас, не керуйте всі зразу. Прошу тоді уваги, давайте швидко пройдемо по пунктам і будемо рухатися далі.
Шановні колеги, констатуючу частину нема потреби голосувати? Нема.
Ставлю на голосування, зачитаю перший пункт: „Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу”, далі, „Тимчасова слідча комісія. Взяти до відома”. Ставлю на голосування, прошу голосувати.
13:56:18
За-331
Прийнято.
Другий пункт: „Тимчасовій слідчій комісії направити звіт до Президента України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури, Міністерства Внутрішніх справ, Служби безпеки України для відповідного реагування”. Ставлю другий пункт, прошу голосувати.
13:56:54
За-314
Прийнято.
Третій пункт: „Звернути увагу Президента України” (треба тільки написати якого) „Кабінету Міністрів, Генеральній прокуратурі України, Служби безпеки України на порушення законодавства посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу, що призвело до критичного стану у галузі охорони здоров’я, навколишнього природного середовища та техногенної безпеки столиці, некваліфікованого управління корпоративними правами та земельним фондом територіальної громади міста Києва, економічно необґрунтованого формування тарифів, знищення об’єктів культурної спадщини”. Ставлю на голосування пункт 3.
13:57:48
За-323
Прийнято.
Пункт четвертий: „Кабінету Міністрів України на найближчому засіданні розглянути питання про ситуацію, яка склалася в місті Києві у зв’язку з порушенням Конституції України та законів України прийняття, протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу із запрошенням представників Генеральної прокуратури України, Головного контрольно-ревізійного управління України та Рахункової Палати України”.
Ставиться на голосування четвертий пункт.
13:58:31
За-315
Прийнято.
Пункт 5: „Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті України проінформувати Верховну Раду України до 20 лютого про результати перевірок Київської міської державної адміністрації з питань дотримання бюджетного та податкового законодавства України під час фінансово-господарської діяльності проведених відповідно до пункту сьомого Постанови Верховної Ради України про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу від 11.06. 2009 року”. Ставлю на голосування п’ятий пункт.
13:59:29
За-318
Пункт прийнято.
Шостий пункт читаю (він великий, шановні колеги, прошу уваги): „Генеральній прокуратурі України за матеріалами перевірки обставин викладених у представленому Тимчасовою слідчою комісією звіті за наявності підстав вжити відповідних заходів прокурорського реагування, посилити нагляд за дотриманням Конституції та законів України посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу.
Генеральному прокурору України організувати та забезпечити проведення комплексної перевірки прокуратури міста Києва щодо здійснення нею нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу.
У двотижневий строк з моменту прийняття цієї постанови, прозвітувати перед Верховною Радою України про вжиті заходи органами прокуратури за результатами розгляду звернень та звіту Тимчасової слідчої комісії”.
Ставлю на голосування цей 6 пункт, може там
тільки уточнення зробити – надати інформацію, бо ми тільки будемо звітувати
весь час. Надати інформацію, а далі ми
визначимося, треба слухати звіти (Шум у залі)
Ну, я знімаю свою поправку, раз ви наполягаєте. Будь ласка...
От мені говорять, щоб... Ми ж прийняли Регламент, щоб воно дотримувалось Регламенту.
Я ставлю на голосування в редакції, яку я щойно виголосив, я зняв свою поправку.
14:01:15
За-161
Пункт 6 не підтриманий. (Шум у залі)
7 пункт: „Тимчасовій слідчій...”, „Тимчасовій (7 пункт) Тимчасовій слідчій комісії, ну, зніміть, будь ласка, дайте по фракціям...
Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 127, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 32, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 0, позафракційні – 1.
7 пункт, зараз пройдемо, тоді повернемося.
ІЗ ЗАЛУ. Давайте вашу поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну, я поставлю свою поправку, «направити інформацію до Верховної Ради України».
Прошу визначайтесь, будь ласка.
14:02:07
За-323
Рішення прийнято.
7 пункт. Тимчасовій слідчій комісії продовжити роботу до завдань, передбачених, ну, тут щось формулювання. Продовжити роботу з дослідження чи з розв’язання завдань, передбачених Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2009 року №1012-5 „Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу і подати звіт до 19 липня 2010 року. Ставиться ...... правка. Прошу визначатись.
14:03:09
За-193
Пункт не підтримано 7-й.
Тоді цей пункт 8-й стає 7-м. „Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Верховної Ради України Миколу Томенко”.
Ставлю на голосування цей пункт. Він зараз став вже 7 цей пункт.
14:03:40
За-339
Прийнято.
Тепер ставлю на голосування проект постанови в цілому. Реєстраційний номер 5363. Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу.
14:04:19
За-334
Постанову прийнято.
Ранкове засідання Верховної Ради України
оголошую закритим. О 16 годині ми продовжуємо вечірнє засідання Верховної Ради
України.