ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 травня 2010 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:23

Зареєструвалися  в сесійній залі 243 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, 10 травня 2010 року пішов із життя Герой соціалістичної праці, Герой України, видатний вчений, фізіолог і біофізик, організатор науки, педагог, громадський діяч, академік Національної академії наук України та Академії медичний наук України, академік російської Академії наук, Європейської асоціації, член німецької Академії природознавства, Академії наук Чехословаччини, угорської Академії наук, заслужений діяч науки і техніки, лауреат державних премій УРСР та України, Державної премії СРСР, України в галузі науки і техніки, депутат Верховної Ради УРСР дев’ятого, десятого, одинадцятого скликання і Голова Верховної Ради України одинадцятого скликання Костюк Платон Григорович.

Прошу вшанувати його пам’ять хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати.

Шановні народні депутати, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 61 Регламенту Верховної Ради України та згідно з особистими підписами повідомляю про входження народних депутатів України: Демчишина Василя Васильовича, Муца Ореста Павловича, Романюка Миколи Прокоповича, Цюрка Петра Івановича, Гусарова Сергія Миколайовича, Васютіна Сергія Івановича, Єгорова Олександра Миколайовича, Столора Вадима Михайловича, Ковалевської Юлії Сергіївни, Касянюка Олександра Ростиславовича, Зубанова Володимира Олександровича до складу коаліції депутатської фракції „Стабільність і Реформи” у Верховній Раді України шостого скликання. А також відповідно статті 61 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народних депутатів України до складу коаліції депутатської фракції „Стабільність і Реформи” у Верховній Раді України шостого скликання Буджерака Олександра Олександровича, Геймана Олега Айзіковича, Камчатного Валерія Григоровича, Константинова Євгена Семеновича, Крука Юрія Борисовича.

Тепер (Оплески) ще одне оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 59 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Фоміна Олександра Вікторовича до складу депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з унесенням пропозицій, виголошенням заяв, повідомлень тощо. Одночасно інформую вас, в процесі здійснення вами запису на виступ, що на засіданні Погоджувальної ради ми прийняли рішення про те, що винесемо на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про заслуховування інформації Кабінету Міністрів України про хід переговорів між Україною та Російською Федерацією стосовно підготовки міждержавних угод, підписання яких передбачається 17 травня 2010 року.

Ми з вами домовлялися, що одразу, коли розпочнемо засідання, проголосуємо цей проект постанови. Але оскільки ще немає всіх депутатів, то спочатку давайте проведемо виступи від фракцій, а далі визначимося щодо проекту цієї постанови. Немає заперечень? Немає.

Так, будь ласка, прошу записатися на виступи. Записалися Дейч Борис Давидович. Хто буде виступати від фракції?

Дейч Борис Давидович, прошу вас. Потім буде виступати Симоненко Петро Миколайович. Зарубінський. Записуйтесь, будь ласка. Кириленко. І Мартиненко.

10:06:12

ДЕЙЧ Б.Д.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Все мы сегодня с вами, к большому сожалению, зрители спектакля под образным названием „Караул: москалі ідуть!” Возможно, для жителей Львова или Тернополя лживые вопли оппозиции о сдаче Крыма выглядят убедительными. Простым украинцам, верящим на слово оппозиционерам, невдомек, что многонациональный, толерантный Крым никогда в истории Украины не был инициатором антигосударственных, антиукраинских инициатив, что в Верховной Раде Автономной Республики Крым регионалы не имеют большинства, а в Верховной Раде Украины крымские депутаты представлены коммунистами, регионалами, бютовцами, нашеукраинцами, в отличии от однобокой партийной принадлежности депутатов западных областей. К тому же, депутаты от Крыма – это люди разных национальностей: украинцы, русские, татары, евреи. Что в Крыму построена самая современная библиотека имени Ивана Франко, открыта лучшая в нашей стране украинская гимназия. И замечу: сделано это все по решению крымских властей и за крымские деньги. Так что разговоры о сдаче Крыма рассчитаны на людей, не знающих реальной ситуации в Крыму. Для чего тогда поднимается этот истерический визг об утраченном Крыме? Ответ лежит на поверхности: понимая всю абсурдность и лживость своих утверждений, лидеры оппозиции вбрасывают их в общественное мнение, чтобы возбудить недовольство людей и вывести их на улицы.

Казалось бы, что страшного в критике принимаемых властью решений и обращениях за поддержкой своей позиции к народу? Возможно, ничего страшного, если бы в выступлениях оппозиционеров все чаще и чаще не звучало слово «война». Для одних это продолжение навязчивой идеи борьбы со всем российским, для других – продолжение борьбы за власть. В их «войнушку» я не верю. А вот когда народный депутат, активно отстаивающий националистическую идею, бросает мне в спину фразу «вы еще кровью харкать будете», верю на все сто. Верю, потому что у этих господ в героях те, кто ради этой идеи жестоко уничтожали десятки тысяч мирных граждан «неправильных» национальностей, не забывая и украинцев, не согласных с их идеями. И я верю, что они не задумываясь захотят пополнить список этих героев, не оглядываясь ни на что. Продемонстрировать, что это не просто мои опасения, а сформировавшиеся ощущение беды в обществе, хочу словами поэтессы Лины Костенко – совести украинской нации: «Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні, злість рухає людьми, але у бік безодні”.

Когда оппозиционные лидеры, мечтая вернуть депутатские мандаты и властные кабинеты, призывают людей на улицы, они не отдают себе отчет, к какой беде для страны и ее народа могут привести их действия.

На улицах и баррикадах, да и в нашем зале начала проливаться кровь. Но даже если она из носа, она не стоит амбиций политиков, и главное – чтобы она оставалась последней. Понимаю всю бесполезность обращения к лидерам оппозиции с призывом остановиться. Потому что именно они толкают народ на противостояние.

Поэтому обращаюсь к трезвомыслящим депутатам всех уровней и к рядовым избирателям. Помните! И вас, и нас даже при имеющихся разногласиях и противоречиях объединяет одно: наша Родина – Украина. И от того, как мы сообща определим программу ее дальнейшего развития, будет зависеть будущее нашей страны, будущее нашей Украины! Спасибо. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович, фракція партії комуністів. Наступний буде виступати Олег Зарубінський.

10:11:20

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! 9 Мая весь народ Украины отметил 65 годовщину освобождения нашего народа и победы в Великой Отечественной войне.

И, как вы видели, лица просветлели наших ветеранов. Народ искренне радовался, потому что, по нашему глубокому убеждению, началось реальное освобождение от помаранчевой оккупации Украины, и это воспринято нашим народом положительно.

Но, безусловно, этот позитивный процесс надо еще и закрепить теми конкретными шагами в экономике для того, чтобы мы имели с вами реально возможности решать все те социальные проблемы, которые сегодня требует время. Люди ждут от нас практических шагов. И мы, участники этих торжеств, были очевидцами, что все обращения различных категорий наших граждан и были направлены с надеждой на то, что коалиция, созданная в парламенте и начавшая процесс освобождения от помаранчевой оккупации, в состоянии решить вопросы преодоления роста безработицы, погашения долгов по зарплате, контроль за уровнем оплаты труда, ликвидация несправедливых диспропорций в уровне пенсий, контроль за ценами, в том числе на лекарства, как и многое другое.

Мы сегодня с вами (я убежден, что члены коалиции поддержат предложение фракции Компартии) должны сосредоточить прежде всего внимание на том, чтобы доходную часть бюджета реально наполнить средствами для решения тех крупнейших вопросов и прежде всего финансирования социальных стандартов, которые определены законами и законом о Госбюджете.

Речь идет и о налоге на прибыль, налоге на добавленную стоимость, это и акцизы, то есть мы должны законодательно урегулировать те вопросы, которые требуют еще решения. Это, безусловно, и усиление администрирования сбора налогов, искоренение налоговых ям и минимизация налогообложения.

Уважаемые коллеги! Мы должны с вами реально понимать, что в первом квартале собрано как раз налогов на 9,3 процента меньше нежели в прошлом году. Теневая экономика пока еще захлестывает реальный сектор экономики и безусловно если мы говорим о мимизации налогообложения требует сегодня принятия решения вопрос об отмене налога на добавленную стоимость.

Я убежден, что мы и далее должны способствовать с вами усилению контроля государства за таможными процессами и вас информировать, товарищи, о том, что в апреле благодаря усилению работы в Таможном комитете у нас сборы и поступления в бюджет больше нежели налоговые поступления от реальной хозяйственной деятельности. То есть, 8,5 миллиарда от таможенных сборов и всего-навсего 7,1 десятых миллиарда от налоговых поступлений.

Я считаю, что мы должны сегодня серьезно заняться и изучением процесса, особенно наведения порядка и способствования поступлений в фонд, Пенсионный фонд Украины для того, чтобы ликвидировать дефицит бюджета 29 миллиардов. А это, безусловно, рабочие места и надо принять решение, закон принять о том, чтобы процентные ставки кредитов были у Национального банка 3 процента, у коммерческих банков - 5, как мы уже предлагали. И определить перечень стратегических предприятий, которые будут иметь поддержку. Для наведения порядка в Пенсионном фонде мы должны сегодня усилить, на наш взгляд, контроль за заработной платой и своевременностью ее начисления.

Также требуют сегодня решения вопрос восстановление золотовалютного запаса нашего государства. Потому что за последние пять лет он практически в два раза сократился, этот золотовалютный запас. Мы должны сегодня и разблокировать проблемы возврата НДС. Вы знаете, что многие предприятия сегодня, особенно стратегические предприятия бюджета, наполняющие сегодня страдают от того, что не во время получают возврат НДС как оборотное средство предприятий. Я считаю, что мы должны сегодня и прекратить негативную тенденцию возрастание долгов по заработной плате. Практически 1,4 миллиарда сегодня задолженность в заработной плате.

Вдохнуть необходимо сегодня и новый импульс межгосударственного сотрудничество стран СНГ и динамично развивать производство и кооперацию. Мы предлагаем продолжить то, что сейчас уже есть и в контексте проблем военно-промышленного комплекса, авиастроения, космоса. Использовать естественный транспортный коридор Украины в целях Украины. И еще раз хотели бы подчеркнуть, что нам надо сегодня повысить эффективность управления госсобственностью, а также диверсифицировать внешнее заимствование, не только рассматривать проблему и вопрос поступления кредита МВФ, а прежде всего сегодня конструктивно вести диалог о получении заимствования России, Китай как и другие государства.

Фракция Компартии рассчитывает на взаимопонимание, на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. …на поддержку этих предложений и просит коалицию поддержать реально при голосовании этих проектов для того, чтобы мы с вами приступили к решению конкретных проблем. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Блок Литвина". Наступний буде виступати Іван Кириленко.

10:16:53

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні громадяни України! Робити вигляд, що на попередньому пленарному засіданні українського парламенту нічого особливого не відбулося, не можна, неприпустимо і, більше того, небезпечно. Не можна а ні з точки зору Кримінального кодексу, а ні з точки зору елементарного здорового глузду, неприпустимо з морального боку, адже треба вже зробити, щоб у державі не відбулося вкорінення аморальної закономірності: при владі здавати країну, здавати з потрохами, наражаючи всю економіку від машинобудування і до сільськогосподарських підприємств до економічної неконкурентоспроможності, а значить відставання від усіх сусідів в економічній галузі. А втративши владу, цю ж саму державу починати рятувати. Як влучно сказала французька письменниця де Сталь: „Біда країні, яку щодня рятують”. Давно пора захистити країну від подібного роду рятівників.

Не можна без серйозної уваги пройти повз того, що тут сталося напередодні травневих свят і тому, що це є небезпечно. Адже коли використовують депутатів як козачків для здійснення напівкримінальних і кримінальних діянь, а режисери і організатори, очевидно, прислухавшись до деяких попереджень з Кремля, вмивають руки, роблять вигляд, що ні при чому, а при цьому чужими руками вдаються до злісного хуліганства і відвертого вандалізму – це вже небезпечно. Небезпечно не для режисерів і організаторів, їхніх мільярдів, вивезених за кордон під час так званої комерційної діяльності, вистачить для того, щоб вийти сухими з води. Небезпечно для суспільства, бо суспільство, для якого постійні конфлікти спровоковані політиками задля вирішення або запобігання своїм персональним проблемам стають звичним явищем, таке суспільство, насправді, лише слабшає, лише деградує. Бо конфлікт – це бідність, конфлікт – це відсутність роботи, конфлікт – це економічний спад і політична нестабільність. А кому ж це вигідно? Звичайній і нормальній людині – ні, народу – ні, державі – ні. Кому вигідне провокування постійних конфліктів? Тому, для кого це звичайна і головна форма життєдіяльності і в першу чергу діяльності політичної.

Але ж людей, для яких стабільність, передбачуваність, спокійний поступ вперед на першому місці, таких людей незрівнянно більше, їх у народі та й у політикумі, левова частка. І саме для них зобов’язані працювати ті, для кого авантюризм і афоризм є чужими, хто втомився від примітивного популізму, хто зрозумів, що головна місія державників надати реальний шанс кожній людині, підтримати прагнення людини стати і бути заможною. А тому агресія нарешті має бути замінена роботою, країна повинна працювати, а не „битися в конвульсіях”, породжених руйнівниками. Позиція "Блоку Литвина" вже була висловлена з цієї трибуни, наголошу ще раз.

Конфлікт політичних, а насправді під виглядом політичних персональних інтересів, зараз як ніколи має бути заміненим конкуренцією економічних програм. Адже реалізація особистих амбіцій і особистих інтересів за допомогою розбалансування роботи парламенту, за допомогою розбурхування гострих конфліктів занадто дорога ціна для країни, для тих, для кого патріотизм, це не останній притулок для негідників, а це щоденна робота і реальні справи в ім’я і на благо вітчизни. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

10:21:38

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, дорогі виборці! Днями весь український народ, світова спільнота, відзначили 65 річницю Великої Перемоги над фашизмом, у війні, яка саме на українську землю принесла найбільші біди, руйнації і людські втрати. Але наша Батьківщина вистояла і відродилася, і сталося це перш за все завдяки тим, хто без долі сумніву віддавав своє життя за світле майбутнє. Тому ми ще і ще раз низько вклоняємося перед вами, шановні ветерани, за той подвиг, який ви здійснили заради Батьківщини.

Сьогодні для більшості наших співвітчизників, тисячі з котрих зараз під стінами парламенту, Україна – це БАТЬКІВЩИНА. І в цьому слові кожна літера велика, бо це його доля, серце і душа, це могили предків і трагічна історія. І вони дуже важко сприймають і переносять те, що для декого Україна – це поки що просто територія, з якою можна робити все, вирішуючи ті чи інші свої питання. Як не гірко це визнавати, але горду, воістину суверену країну ще доведеться будувати і не одному поколінню українців, і головне при цьому – вчити і вчитись справжньому патріотизму.

Ось чому вчора в Україні за участю багатьох партій, громадських організацій створено народний комітет захисту України. І наша фракція цілком підтримує його першу вимогу до влади: невідкладно заслухати уряд про майбутні нові угоди з Росією, які будуть підписані вже на наступному тижні.

Міжнародні угоди – це нормальна сучасна світова практика. Але в кожній цивілізованій країні це робиться з обговоренням публічно, відкрито і гласно. Суспільство, громадськість повинні знати: що, про що і на яких умовах будуть вирішуватися ті чи інші питання: чи авіа, чи суднобудування, чи енергетика. При цьому ми чітко заявляємо: ми не проти Росії і розвитку співробітництва з нею, ми за український інтерес.

Інформація, яка надійшла на минулому тижні від окремих колективів телеканалів засвідчила: у нової влади є проблема у спілкуванні з громадськістю. Між владою і суспільством поступово пролягає небезпечна прірва та будується потужний мур, за яким відгороджується.

А задаймо, як ще вчора Юлії Тимошенко дорікали за надмірну публічність і, навіть популізм. Але чи не завдяки цьому, а саме діалогу з людьми, представниками економіки, профспілками, громадськими організаціями країна вирішувала проблеми, і в неймовірних умовах не зазнала жодних соціальних потрясінь.

Пригадайте, чи були за ці два роки шахтарські бунти, масові акції непокори бюджетників, пенсіонерів, робітників чи селян? Та ні. Ви дійсно отримали спокійну країну, яка чи не вперше за здобуття незалежності пережила найпотужнішу кризу, але вистояла і розпочала відродження.

За час прем’єрства Тимошенко проведено безліч крупних публічних заходів, де не пара випускалась, а обговорювалися проблеми, приймалися узгоджені рішення, які не шкодили іншим галузям, сферам і національним інтересам. Згадаймо перемовини з МВФ, які проводила Юлія Тимошенко. Не дивлячись над найжорсткіші вимоги, вона не пішла на жодну поступку. Ні на збільшення пенсійного віку, ні на урізання соціальних виплат, ні не зменшення пенсій, заробітних плат бюджетникам, ні на скорочення пільг для вразливих категорій, ні на ліквідацію підтримки села, а кредити отримала сповна і вчасно. У вас цього, на жаль, поки що немає.

Ви дуже швидко погодилися на пропозицію Росії і здалися майже без бою МВФ. Ви тримаєтесь на кредиті довіри, але це дуже норовливий коник. Після виборів ви хотіли в першу чергу масово піти у ті регіони, що вас не підтримали. Піти, щоб переконати, що ви кращі. Не сталося цього. Натомість будується вертикаль у якій, на жаль, немає місця для діалогу. Ось чому сьогодні у Львові починається студентський страйк. Потрібен діалог.

Ви обіцяли для людей великі блага. Вони є в бюджеті? Навпаки. Ви говорите зараз про те, що потрібно тугіше затягувати пояси. Кому?! Зі своїми профспілками вже домовились про все. А з людьми? Чи свіжий зарубіжний досвід нічому не вчить? Люди нині підуть не до прикормлених профспілок. І ви, колеги, зробили все, щоб клонувати сьогодні своїх опонентів. Дійсно, багато опозиції може бути, але коли в Україні спокій. А може бути такий спокій з таким бюджетом? Чи з такими угодами? Чи з такою податковою політикою? Про податкові новації окрема мова. Ваша команда нічого нового не придумала. А ми ще два роки тому пропонували комплексні системні речі. І якби не ваша негативна позиція уже б давно прийняли ті рішення, освоїли і забули. Ви тоді успішно завалили те, що зараз самі намагаєтесь відтворити. Ще й до Конституційного Суду звернулись. І що тепер? Зараз ви знову будете наступати на ті самі граблі. Тільки тепер треба брати відповідальність і поясняти людям.

Вони прийшли сьогодні до нас. Це наші з вами люди. Вони нас почули. Черга за вами. Треба іти до людей. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович Мартиненко, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

10:26:44

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні співгромадяни! Шановні колеги!

27 квітня влада заявила про ратифікацію так званих харківських угод між президентами Януковичем та Медвєдєвим. В супереч Конституції українська територія надається для розміщення іноземної військової бази на десятки років. Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" зробила все, щоб не допустити здачі національних інтересів і чергового порушення Конституції. Саме на наш сектор прийшлася атака переважаючих сил коаліції. За допомогою кулаків вона розчищала місця для голосування картками тушок. Серед опозиційних депутатів постраждали тільки члени нашої фракції. І коли ми робимо закиди стосовно поведінки 27 квітня і стосовно поламаних меблів, давайте подумаєм про наших колег, які і зараз знаходяться в лікарні. Про це чомусь ніхто не говорить.

Для України взагалі негативні наслідки харківських угод мають довготривалий характер. А от блискавично прийнятий бюджет 2010 може дуже швидко і небезпечно вплинути на стан української економіки і добробут громадян. Важко було чекати чогось іншого від документа, який готувався непрозоро і кулуарно, приймався з порушеннями законодавства і регламенту, без розгляду в парламентських комітетах і в сесійних залах. Демократія – це процедура. Вона тут порушена. Хоча процедура для того і існує, аби більшість не нав’язувала свою волю меншості. Аби можна було спільно шукати оптимальні рішення. 10 хвилин на прийняття Держбюджету, це тягне взагалі на запис у Книзі рекордів Гіннеса. Такого не було навіть за радянських часів.

В цьому бюджеті навіть не пахне жодними реформами. Не виконані передвиборчі обіцянки про підвищення соціальних стандартів. Натомість чиновники зможуть перерозподіляти десятки мільярдів так, як їм заманеться. Кабмін ще й збирається колосально збільшити зовнішні борги. От де простір для небаченої корупції. Навіть побіжний розгляд документа свідчить, він є світовим рекордсменом у наданні уряду безпрецедентних можливостей для ручного управління бюджетними коштами. Аналітики нарахували як мінімум 5 місць у проекті, де передбачається пріоритет рішень Кабміну над законом. Парадокс: Закон про держбюджет дозволить нехтувати ним самим. Уряд зможе, залишивши за дужками парламент, самостійно змінювати граничний обсяг державного боргу, показники доходів та видатків.

Ми добре пам’ятаємо, чим скінчилось нехтування граничними параметрами і експериментуваннями у 1986 році на Чорнобильській АЕС. Невже ми хочемо тепер фінансовий Чорнобиль в Україні?

Вважаю за необхідне якомога швидше переглянути цей бюджет, заточений під ручне управління з погодженням всієї процедури розгляду.

Потрібно, по-перше, прибрати всі лазівки, які дозволяють ручне управління бюджетними коштами і відкривають можливості для корупції.

По-друге, змінити існуючі між бюджетні відносини, за яких 80 відсотків коштів розподіляється через центральний бюджет і лише 20 – через місцеві.

По-третє, зменшити реальний бюджетний дефіцит, не намальовані для дяді з МВФ близько 57 мільярдів гривень, а реальні 160 мільярдів, адже мильна булька роздутої доходної частини рано чи пізно лусне.

По-четверте, не допустити вимивання обігових коштів підприємств через відстрочення повернення податку на додану вартість аж на 5 років.

По-п’яте, ліквідувати економічно необґрунтований перекіс у бік окремих галузей економіки.

По-шосте, знизити гіпертрофовані видатки на центральні органи влади і, зокрема, за ці кошти підвищити фінансування Збройних сил.

Це лише основні моменти, але й вони яскраво свідчать: цей бюджет потрібно терміново переглядати, при чому керуватися суто економічними міркуваннями. Такий професійний підхід дозволить деполітизувати бюджетний процес та підвищити його ефективність. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи завершено. З приводу тих пропозицій, які прозвучали в заявах народних депутатів, я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення.

Разом з тим на засіданні Погоджувальної ради ми сьогодні домовилися про те, точніше було поставлено питання, що ми маємо провести зустріч з керівниками фракцій і проаналізувати те, що відбувалось у Верховній Раді України для того, щоб зробити відповідні висновки і оцінки на перспективу.

Те ж саме стосується, шановні колеги, я не кажу вже про моральну і фізичну шкоду, яка була завдана народним депутатам, а щодо матеріальної шкоди, вона перевищує 900 тисяч гривень. І я просив би, ті, хто це зробив, у добровільному порядку відшкодувати ці кошти. Так чи інакше вони будуть відшкодовані ці кошти не за рахунок держави. Я ще, шановні колеги, вважаю за необхідне сказати, що конфлікт не працює. Давайте будемо знаходити спільну позицію в Верховній Раді України.

А тепер далі. Я прошу вас заспокоїтись. Ми домовилися, що ми приймемо з вами, шановні колеги, проект Постанови Верховної Ради України про заслуховування інформації Кабінету Міністрів України про хід переговорів між Україною та Російською Федерацією стосовно підготовки міждержавних угод, підписання яких передбачається 17 травня. Верховна Рада України постановляє заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України 12 травня 2010 року інформацію Кабінету Міністрів України про хід переговорів між Україною та Російською Федерацією стосовно підготовки міждержавних угод, підписання яких передбачається 17 травня 2010 року.

Будь ласка, по одній хвилині від фракцій. Будь ласка, Іван Григорович Кириленко.

10:33:12

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Володимире Михайловичу, після Погоджувальної ради керівників фракцій ми з Миколою Томенком донесли ті рішення, які були прийняті з аргументацією, з пропозиціями, з усіма тими речами, які ви вже оголосили. Фракція просить поставити на голосування сьогодні розгляд на 16 годину. Це наша пропозиція. Друга пропозиція завтра. Ми просимо проголосувати дві пропозиції: нашу першою, будь ласка. На 16 годину. Так попросила фракція. Я просто прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ірина Геращенко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

10:33:50

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановний пане спікере, ви тільки що знову-таки приділили багато уваги меблів, а ми від нашої фракції просимо вас офіційно поцікавитися станом здоров’я наших колег, які знаходяться в лікарні зараз, яких жорстоко побили в цьому залі, свої своїх побили за чужий флот. І мені здається, що було би правильно, щоб ви як спікер поцікавилися здоров’ям ваших колег.

І друге питання: з процедури. Ми знаходимо в залі, в той час коли в ложі уряді стоїть постороння людина з парасолькою. Ми хочемо від нашої фракції дізнатися, хто це, чому ця людина озброєна. Чи це вже виходить, що ми ховаємося не тільки від людей, як владна коаліція, а ви вже боїтеся і ваших колег? І дайте нам, будь ласка, перед початком роботи парламенту звіт, хто це стоїть з парасолькою, зі зброєю в ложі уряду. Це не Азаров, не Клюєв, це не Прем'єр-міністр, не Віце-прем’єр-міністр. Хто це є? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу секретаріат розібратися, хто де стоїть. А я б шановну колегу просив би розібратися, хто заносить димові шашки в сесійну залу. І потім демонструвати принциповість.

Будь ласка, від фракції комуністів. Давайте заспокоїмось! Не чиніть того, що ви чините, і будьте, принаймні, не тільки депутатами, а й жінками. Заспокойтесь!

Будь ласка, фракція комуністів, хто буде виступати?

10:35:04

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Шановні колеги, розглядаючи цю пропозицію, хотів би звернути вашу увагу на те, що слід сьогодні було б запобігти тому, що ми створюємо прецедентне право. І не розглянувши ще ті питання, які на часі і які будуть обговорюватися під час цієї двосторонньої зустрічі, ми будемо створювати якраз в першу чергу певні загрози прийняття відповідних рішень.

Тому фракція Компартії пропонує зробити наступне. По-перше, ми повинні виконати своє конституційне зобов’язання: прийняти Закон про Основні засади внутрішньої і зовнішньої політики, які і будуть основою для виконання конституційних обов’язків всіма державними особами України.

По-друге, закінчити заслуховування інформації без обговорення. І я пропоную, Володимир Михайлович, тут якраз сьогодні проголосувати це питання, враховуючи те, що передбачає Регламент, але проголосувати, для того щоб завтра не чинився в черговий раз галас відносно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Фракція комуністів, Олександр Єфремов.

10:36:19

ЄФРЕМОВ О.С.

Фракция Партии регионов, Александр Ефремов. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Мы сегодня на Погоджувальной раде у вас в кабинете достигли договореностей о том, что завтра в порядке исключения, я подчеркиваю, в порядке исключения, потому что Регламент не предусматривает такую процедуру, и фракция наша поддержит голосование по данному вопросу, заслушать информацию правительства по поводу ведущихся переговоров по подписанию договоров с Российской Федерацией.

При этом мне хотелось бы подчеркнуть, что, уважаемые коллеги, у вас есть возможность формировать порядок дня в среду и у вас есть возможность заслушивать членов правительства в пятницу. Поэтому, идя сегодня на исключение, мы просили бы, чтобы в дальнейшем вы этим не злоупотребляли.

Ну и, вы знаете, я не могу не обратить внимание, что особо цинично, когда провокационные вещи звучат из уст женщины. Давайте мы не провоцировать друг друга на различные противостояния. Если бы мы не… (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте на прохання народних депутатів.

10:37:33

ЄФРЕМОВ О.С. Если бы мы не потушили то, что в зале было спровоцировано в тот день противостояние, то я думаю, результаты были бы значительно хуже. Поэтому просили бы наших коллег: мы иногда, действительно, сложно стоим в различных политических вопросах, но в таком противостоянии дальше стоять …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський, будь ласка.

10:37:57

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Спочатку маленька репліка. Шановна колега тут говорила про своїх постраждалих однофракціонерів… А знаєте, я хотів би сказати, що коли принциповість є часткова і вибіркова, то це вже кон’юнктура, а не принциповість. Треба було зупиняти тих, які намагалися тут знищити своїх колег задушливим газом. Отоді було б… ви мали б право тоді щось говорити інше.

Що стосується завтрашнього, я підкреслюю, завтрашнього розгляду, фракція "Блок Литвина" наполягає і вважає, що всі речі мають бути введені, не зважаючи на ті конфлікти, спровоковані у Верховній Раді, в річище законодавчої бази, зокрема в річище Закону про Кабінет Міністрів України, в річище Конституції.

Завтра нам варто розглянути це питання, про яке йдеться. Але надалі все це має бути, дійсно, носити абсолютно вивірений нормальний нормативний характер. Тоді ті, хто провокує конфлікти, не зможуть мати бази для того, щоб це робити далі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками.

Єдине, я хочу поінформувати народного депутата про те, що кожного ранку інформація надходить із медичних закладів, де перебувають на лікуванні народні депутати… Одну хвилинку, заспокойтеся. І я маю розмову із головним лікарем з приводу того, хто з депутатів перебуває на лікуванні і в якому стані. Тому що я дякую… Шановні колеги, заспокойтеся! Дякую за нагадування.

Я пропоную вам і слова із Священної книги: „Братове, пропоную вам, чи я бажаю згоди”. Давайте будемо спокійно працювати. Все. І не провокуйте конфлікти.

Шановні колеги, ми на Погоджувальній раді домовилися, знайшли компроміс: відступити від Регламенту і проголосувати за відповідне рішення про те, щоб у середу Верховна Рада України заслухала інформацію уряду з приводу угод, підписання яких планується на 17 травня.

Нагадую ще раз. Відповідно до статті 240 Регламенту нам треба спочатку запитати письмову інформацію. Коли ми її отримаємо письмову інформацію і будемо невдоволені, тоді прийняти рішення про безпосередньо присутність члену Кабінету Міністрів України. Тому це тривала процедура. До п’ятниці ми й не витримаємо, не встигнемо. Знайшли компромісний варіант, і всі п’ять представників фракцій погодилися з цією пропозицією.

Я поставлю зараз на голосування цю пропозицію, ще раз її зачитаю.

Проект постанови Верховної Ради України про заслуховування інформації Кабінету Міністрів України про хід переговорів між Україною та Російською Федерацією стосовно підготовки міждержавних угод, підписання яких передбачається 17 травня 2010 року.

Верховна Рада України постановляє: заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України 12 травня 2010 року інформацію Кабінету Міністрів України про хід переговорів між Україною та Російською Федерацією стосовно підготовки міждержавних угод, підписання яких передбачається на 17 травня 2010 року. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови, прошу голосувати.

10:41:50

За-404

Включили до порядку денного проект постанови. Я ставлю на голосування проект постанови і прошу голосувати. В цілому. (Шум у залі) Ми тоді не знайдемо рішення, шановні колеги, я знаю про що я говорю. Прошу вас, давайте заспокоїмося.

10:42:13

За-399

Рішення прийнято.

Я прошу направити письмово повідомлення Кабінету Міністрів України з тим, щоб визначили доповідача, а ми на Погоджувальній раді пропонували, щоб доповідачем виступав голова Міждержавної українсько-російської комісії, який безпосередньо відповідає за ці питання. Для того, щоб Верховна Рада України сьогодні до кінця дня отримала письмову інформацію, депутати ж повинні мати ознайомитися з нею, а завтра ми це питання розглянемо безпосередньо в процесі спілкування із представником Кабінету Міністрів, а саме: Перший віце-прем’єр-міністр України Клюєв Андрій Петрович. (Шум у залі)

Шановні колеги, я ще раз говорю, ми важко узгодили проект рішення, в іншому випадку ми б його не прийняли б.

Будь ласка, з мотивів голосування, Юрій Кармазін.

10:43:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. "Наша Україна - Народна Самооборона", Партія захисників Вітчизни. Шановний Володимир Михайлович, я просив би вас дати зараз протокольне доручення комітетам, головам комітетів, до компетенції яких відноситься обговорення завтрашніх проблем. З тим, щоб вони в робочому порядку зараз, піднявшись з робочих місць, поїхали в уряд, вивчили всі документи і організували проведення засідань комітетів до завтрашнього дня, щоб ми мали якісь заключення. Бо в нас вже практика така: приймається бюджет - ніхто нікому не заважає; віддаються повноваження Верховної Ради і це тільки робиться в одному читанні; приймаються зміни до Регламенту Верховної Ради, порушення того Закону про Регламент Верховної Ради і знову в одному, першому і другому читанні. Прошу дати доручення, щоб зараз голови відповідних комітетів підготувалися і потім провели засідання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, Олександр Єфремов.

10:44:36

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко". Шановний Володимире Михайловичу, ви неодноразово закликає колег депутатів діяти відповідно до Регламенту, я з таким же проханням звертаюсь до вас. Кожен народний депутат має право подати свої пропозиції до будь-якого законодавчого акту, який розглядається в Верховній Раді, а тим більше до проекту постанови, де йдеться про інформацію уряду про заслуховування угод зрадницьких, які планується підписати 17 травня в Києві.

Тому в мене була пропозиція і я сподіваюсь, що її врахують завтра під час розгляду, щоб ми по повній процедурі розглядали це питання. Це надзвичайно важливе для безпеки країни, для національного суверенітету, для національних інтересів України питання. І тому обмежуватися не доповідачем першим віце-прем’єром, а Прем’єр-міністром України і профільними міністрами. Адже йдеться про здачу енергетики, значить має стояти на трибуні міністр енергетики. Йдеться про здачу авіапромисловості, значить міністра промисловості, інших міністрів, галузі які здаються під протекторат Росії. Це дуже важливе питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Єфремов, фракція Партії регіонів.

10:45:48

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, Россия будет пользоваться не слухами, которые идут с Интернета, а официальная информация, которая идет с Кабинета Министров. Именно для того, чтобы заслушать официальную информацию, мы и поддержали инициативу заслушать эту информацию завтра в зале и получить объективные данные, а не то, кто что-то придумает.

Владимир Михайлович, я поддерживаю то предложение, которое Петр Николаевич внес, о том, что информация слушается без обсуждения. Нам нужно не политическое представление, не клоунада в зале, а просто получить знание, которое бы все люди в нашем государстве знали из одного источника. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, відносно пропозиції…

Будь ласка, Петро Кравченко, немає питань. Олег Зарубінський.

10:46:45

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракція комуністів. Я обращаюсь к нашим оппозиционерам с просьбой следующей: давайте не доводить до абсурда те вопросы, которые не лежат в нашей компетенции. Скоро мы дойдем до того, что Медведев должен или глава Администрации России должен приехать и отчитаться перед некоторыми в вышитой рубашке. Вы понимаете, что это протокольное действие, это мероприятие, которое не разглашается, а мы можем только протестовать против уже угод принятых, а не против намерений по принятию этих угод, то есть по результатах переговоров.

Поэтому я обращаюсь к вам, давайте не доводить до абсурда то, что лежит на поверхности, мы понимаем, что вы никогда не согласитесь с теми моментами, которые будут в этих угодах, давайте по результатам угод …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

10:47:58

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Спочатку, знову маленька репліка. Не кажіть, шановні колеги, такі слова „здача”, „зрада”. Знаєте, коли на 10 років вперед береться кожний рік по 50 мільярдів кубів газу, а Україні треба, як мінімум, на 10 мільярдів менше, а за ці 50 треба платити, то це якраз є і здача і зрада. І ви це прекрасно розумієте. І в Біблії написано: „Що все таємне стане явним”. Воно явним стане. А щодо цієї дискусії, вона підтвердила думку "Блоку Литвина", що треба увійти в річище нормальної законодавчої роботи. І будь-яке питання має розглядатися виключно виходячи з того, як воно передбачено в Регламенті, в Законі про Кабмін, коли це є інформація Кабміну, і в Конституції України, тоді буде краще. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками.

Відносно пропозиції Юрія Кармазіна я вважаю, що нам потрібно до неї прислухатися. Тому я прошу відповідні комітети: Комітет у закордонних справах, Комітет з питань промислової політики, Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу разом з урядом опрацювати відповідне питання.

А тепер щодо регламенту розгляду цього питання завтра. Шановні колеги, знову ж таки, відповідно до статті 240 виступ від Кабінету Міністрів до 20 хвилин, відповіді на запитання до 20 хвилин. Якщо є потреба в Рахункової палати, щоб вона надала інформацію, до 10 хвилин і можливий виступ від головного комітету, який забезпечував супровід цього питання.

Щодо обговорення, то для цього потрібно прийняти відповідне рішення Верховної Ради України. Я думаю, завтра ми підійдемо з усією ретельністю до розгляду цього питання і я думаю, що якщо потрібно обговорити, давайте обговоримо, але фахово і відповідально, без взаємних звинувачень. Немає застережень? Значить погодили ми це питання.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду питання про обрання Першого заступника Голови Верховної Ради України. Є відповідний проект постанови, вам його роздано. Є, шановні колеги, всі необхідні матеріали.

Будь ласка, Анатолій Матвієнко.

10:50:29

МАТВІЄНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я звертаюся до коаліції, якщо ви пам’ятаєте, то у нас, якби була така неписана домовленість, щоб перший заступник був від опозиції.

Я хочу запитати вас, Володимире Михайловичу, ми зрадили цьому принципу, чи ми далі катком рухаємося по всякій, хоча б уявній демократії. Якщо так, то давайте тоді хай опозиція внесе пропозиції по першому заступнику. Я б наприклад би не заперечував, щоб це був Микола Томенко, а тоді уже вакансію можна було б відповідним чином заповнювати. Це ж подібне на ґвалт, який продовжується сьогодні в Україні, і який є серйозною загрозою для України, для її перспективи і для демократії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Єфремов, будь ласка.

10:51:20

ЄФРЕМОВ О.С.

Я позволю себе напомнить себе, коллеги, что эти договоренности были достигнуты в том случае, когда самой крупной фракции отошло девять комитетов, а фракции меньшей по численности отошло одиннадцать комитетов. Сегодня такие договоренности не действуют, поэтому, если брать квотное представительство, то и у вас достаточно представителей в органах управления Верховной Рады. Поэтому я просил бы поддержать ту инициативу, которая пошла сегодня от коалиции, и поддержать ту кандидатуру, которая в данном постановлении оговорена. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ніхто ще з цього приводу немає міркувань?

Я надаю відповіді у вигляді інформації колезі, народному депутату України. Після того, коли вакантною стала посада Першого заступника Голови Верховної Ради України, я неодноразово звертався до керівників фракції внести відповідні кандидатури, і просив в тому числі і фракції опозиції подати кандидатури для того, щоб ми винесли це питання на розгляд. У відповідь – мовчання.

Чекати, одну хвилинку. Чекати безкінечно не можна. А щодо домовленостей, які були, я вам відповім, шановні колеги, я безпосередньо не був учасником цих домовленостей і пакетного голосування, яке з цього приводу відбувалося. Якщо хтось був учасником домовленостей, хай він їх виконує, а я йду відповідно до Регламенту Верховної Ради України. Документи всі внесені. Які є претензії до документів? Можна питання ставити на розгляд?

ІЗ ЗАЛУ. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготуватись до голосування.

Будь ласка, відмініть голосування. Олег Ляшко. Будь ласка.

10:53:02

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Володимире Михайловичу, так ви Головою Верховної Ради стали в результаті домовленостей: БЮТу, «Блоку Литвина» і «Нашої України»! А ви розказуєте, що ви не були учасником цих домовленостей. Це перше.

А щодо кандидатури першого віце-спікера. То як правильно зауважив колега Матвієнко, неписана традиція віддавати цю посаду представнику опозиції. І ми будучи при владі запровадили цю традицію, надавши опозиції можливість свою людину висунути на цю посаду і проголосували за цю людину. Оце є демократія. А коли ви все взяли в країні і ще й хочете опозицію позбавити тих прав, які б вона мала мати, то це у вашому розумінні демократія, яка, на жаль, ні до чого доброго не доведе, бо ви теж не назавжди при владі. Завтра ви відійдете від влади і вас так само будуть тусати ногами, як сьогодні ви це робите з нами. Для чого ви поганий приклад подаєте?!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я прошу вас не будемо знову зводити, переходити на зведення рахунків. Не будемо нагадувати про те, що заступники Голови Верховної Ради України обирали набагато раніше. Не треба примушувати освіжати пам'ять.

Шановні колеги! Була пропозиція. Вносьте свої кандидатури. Відповідно до Регламенту, якщо ці кандидатури є, можна обговорювати і вибирати альтернативу із тих кандидатур, які запропоновані.

Я зрозумів таким чином. Що не потрібно було рішення, а потрібен був процес, щоб говорити про певні утиски. Будуть інші пропозиції, будуть поставлені на голосування інші кандидатури. (Шум у залі)

Що? Письмово внесіть. Письмово внесіть.

Тому, шановні колеги, ви погодились, щоб поставити на голосування, я це особливо підкреслюю, проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 6373) про обрання Першого заступника Голови Верховної Ради України. Обрати Першим заступником Голови Верховної Ради України народного депутата України Мартинюка Адама Івановича, тим більше, що він з опозиції також.

Прошу голосувати. Прошу голосувати.

10:55:38

За-246

Рішення прийнято.

Давайте привітаєм нашого колегу і побажаємо плідної роботи.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду… Адам Іванович, прошу, не блокуйте роботу Верховної Ради, займіть місце своє.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оподаткування) (реєстраційний номер 6337). Доповідач – міністр фінансів Ярошенко Федір. А де міністр? Доповідач – міністр фінансів Ярошенко Федір Олексійович. Співдоповідач – Голова Комітету з питань податкової та митної політики Терьохін Сергій Анатолійович. Будь ласка.

ЯРОШЕНКО Ф.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати, присутні! Представлений урядом проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямований на забезпечення виконання в повному обсязі доходної частини Державного та зведеного бюджету України в 2010 році.

Маю констатувати, що виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” проходить у досить складних умовах. На фоні зростання реального ВВП на 18,4 відсотки нам необхідно забезпечити сплату податків до Державного бюджету України на 58,4 мільярда або на 28,9 відсотка більше фактичних надходжень, доходів минулого року. При цьому у спадок дісталась минулорічна фінансова яма у державних фінансах обсягом понад 100 мільярдів гривень.

За таких умов єдиним шляхом виконання доходної частини бюджету є вдосконалення норм адміністрування податків, а також збільшення надходжень за рахунок підвищення ставок окремих податків, що не мають суттєвого впливу на кінцевого споживача.

Разом з тим враховувалась і необхідність створення умов для відновлення економічного розвитку країни. Том4у було обрано шлях приведення до економічно обґрунтованих ставок акцизного збору та ресурсних платежів, а також вдосконалення норм щодо адміністрування податків.

Крім вдосконалення норм адміністрування податку на додану вартість та податку на прибуток, що є основними джерелами податкових надходжень до державного бюджету, передбачається також і заходи, спрямовані на детінізацію економіки нашої країни.

Таким чином представлений вам проект закону містить комплекс заходів, що мають невідкладний характер і спрямовані на максимально швидке досягнення позитивного ефекту у вигляді виконання у 2010 році доходної частини Державного та зведеного бюджетів у запланованому рівні. Уряд розуміє, що значна кількість запропонованих норм мають досить непопулярний характер, але практика багатьох країн свідчить про те, що в умовах кризи компенсаторами збільшення бюджетних податків і надходжень повинні бути акцизні і ресурсні платежі. Зокрема, збільшена ставка акцизу на алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти у Фінляндії, Латвії, Росії, Молдові та інших країнах. Низку заходів на поліпшення адміністрування податків реалізовано в США.

Наступним кроком уряду, спрямованим на комплекс удосконалення податкової системи стане ухвалення концепції реформування податкової системи та розробка і подання на розгляд Верховної Ради України проекту Податкового кодексу.

А зараз ми просимо Верховну Раду підтримати запропонований проект закону, як невідкладний, антикризовий захід. Уряд пропонує внести такі зміни у діюче законодавство.

Перше. Пропонується підвищити ставки акцизного збору на алкогольні напої, сигарети з фільтром та бензин. Ще раз підкреслюю, що підвищення ставок акцизного збору відповідає світовому досвіду збільшення державних доходів у кризових умовах. Ставки збору в Україні та ціновий рівень за цілим переліком підакцизних товарів є найнижчими у порівнянні із країнами-сусідами. Після прийняття законопроекту рівень цін на підакцизні товари та частки акцизного збору в них переважно не перевищують ціни на аналогічну продукцію у сусідніх країнах. Збільшення ставок акцизного збору дозволить додатково отримати 4,1 мільярда гривень.

Друге. Запровадження щорічної індексації нормативів платежів та спеціального використання природних ресурсів на геологорозвідувальні роботи, на індекс цін виробників промислової продукції дозволить додатково отримати 505 мільйонів гривень.

Третє. Пропонується збільшити ставки за спеціальне водокористування поверхносними і підземними водами, що входять до складу напоїв. Це дозволить забезпечити надходження до бюджету у сумі 154 мільйона гривень.

Наступне – це удосконалення норм адміністрування податків і зборів передбачає, четверте, впровадження комплексного контролю за повнотою відображення податкових зобов’язань ПДВ, своєчасне визначення проблем платників та мінімізацію ризикових операцій суб’єктів господарювання, що забезпечить упередження втрат бюджету при оподаткуванні вітчизняних товарів на суму 6,9 мільярда гривень.

Хочу відмітити, що ці норми дадуть позитивний ефект тільки за умови їх комплексного впровадження в законодавство.

П’яте. Пропонується вдосконалення норми щодо обрахування об’єкту оподаткування податком на прибуток в частині формування страхових резервів банками та небанківськими фінансовими установами. Це дозволить отримати ще 2 мільярди гривень.

Ці заходи сприятимуть виконанню доходної частини бюджету в 2010 році. Крім того, зазначаю, що законопроект отримав позитивну оцінку Головного науково-експертного управління, а також Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та Комітету з питань податкової і митної політики.

Проект обговорено з представниками бізнес-кіл та об’єднаннями підприємців. Норми представленого законопроекту дозволять уникнути ризиків, пов’язаних з особливостями посткризового періоду в економіці України, і виконати доходну частину Державного і зведеного бюджету України.

Дякую за увагу і прошу підтримати проект закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу записатися на запитання до міністра. Прошу прізвища вивести на інформаційне табло.

Станіслав Аржевітін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

11:04:28

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановний доповідач, ви сказали, напевно, речі, які не зовсім відповідають дійсності. Тому що я знаю: Асоціація українських банків, клієнти банківської системи до вас, навпаки, звернулись з тим, що ви дестабілізуєте всю систему і порушуєте ритмічну роботу, особливо клієнтів банківської системи.

А в мене до вас запитання наступне. Скажіть, будь ласка, ви сказали, що ви очікуєте 2 мільярди доходів якоби від того, що ви погіршите роботу клієнтам банківської системи і самій банківській системі. Скажіть, будь ласка, ви знаєте, що за рік у цілому банківська система отримала збитки 32 мільярди, як ви збираєтесь отримати прибутки від запровадження оцього механізму? Це перше запитання.

І скажіть, будь ласка, як ви могли допустити, що в бюджет заклали 10 мільярдів доходів від Національного банку, адже ви розумієте, що ці витрати будуть покладені на клієнтів, тобто це підвищення процентних ставок. Я думаю, що ця політика бюджетна і податкова є нікчемною.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую за запитання.

Але я не згоден, що політика є нікчемною по одній причині, що ви знаєте, і зараз статистику коли ви подивитесь, як розвивається наша економіка в країні, то вона свідчить зовсім про інше, тобто в нас вже відбуваються позитивні зрушення розвитку нашої економіки. Тому Закон про Державний бюджет України, який прийнятий Верховною Радою, шановні народні депутати, він якраз прийнятий на базовому принципі – це на антикризовій стратегії, в основу якої положено таке надзвичайно жваве пожвавлення економіки нашої держави. І на основі… (Шум у залі) Да, я відповідаю, це якраз пов’язана відповідь.

Відповідь заключається у тому, що економіка нашої держави буде зростати, клієнти банку ведуть активну позицію, ми розблоковуємо їхню ситуацію… що дозволить ефективно займатися погашенням кредитів і таке інше. І прибутки банків, вони у цьому році не будуть зменшуватися, а будуть збільшуватися.

Стосовно десяти мільярдів, все обраховано з Національним банком, і це позиція не виключно там уряду, а це спільна позиція уряду і Національного банку, і розрахунки, які зроблені і закладені в бюджет, вони збалансовані і відповідають реальному стану економіки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Прасолов, фракція Партії регіонів.

11:07:13

ПРАСОЛОВ І.М.

Прошу передати слово народному депутату Чечетову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

11:07:20

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Федоре Олексійовичу, дякуємо за ґрунтовну доповідь.

Є одне запитання. Стрімке підвищення курсу національної валюти у четвертому кварталі 2008 року призвело до значних збитків суб’єктів господарювання, які мали зобов’язання в іноземній валюті. Так перерахунок курсових різниць по такій заборгованості, яка навіть не була погашена, призвів до значного збільшення валових витрат, що в свою чергу вплинуло на об’єкти оподаткування.

Скажіть, будь ласка, з якою метою вносяться зміни щодо перерахунку курсових різниць? Дякую за відповідь.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую, Михайло Івановичу. Я хочу відповісти, що норми законопроекту передбачають зміну механізму врахування курсових різниць у складі валових витрат, а саме здійснення перерахунку у момент якраз фактично погашення цих заборгованостей. Дякую за питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:08:17

ДЖОДЖИК Я.І.

Прошу передати слово Юрію Костенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Іванович Костенко, мікрофон.

11:08:25

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановний доповідачу, до вашої інформації, тариф на воду в Україні у 7 разів вищий, ніж у Франції.

А тепер запитання. Ви порівнюєте ваші пропозиції щодо податкового навантаження і з іншими країнами, зокрема США, Фінляндія та інші розвинуті країни. Але чудово знаєте, що в цих країнах держава стимулює дві речі: перше – це доступ до дешевих кредитів виробничнику, за рахунок чого підвищується його ефективність виробничої діяльності, і друге – споживчий попит. В Україні все відбувається навпаки.

Ви обмежуєте доступ виробничника до фінансових ресурсів, і це в Україні стало непереборюваною проблемою, а споживчий попит у нас гаситься або спрямовується на купівлю іноземних товарів, якими заполонений ринок України. Тому ваші рецепти спрацюють до навпаки, тобто замість збільшення доходів Державного бюджету, ви отримаєте зменшення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть, Юрію Івановичу, питання.

11:09:34

КОСТЕНКО Ю.І.

Ви отримаєте зворотну реакцію. Тому що виробництво буде згасати, і замість збільшення доходів бюджету ви отримаєте їх зменшення. Тому така політика дійсно є неефективною і неперспективною, що доказав попередній уряд. Дякую.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Я відповідаю вам. Шановні народні депутати, прошу вашої уваги.

Коли я презентував бюджет, і вам всім роздали такі додаткові матеріали, на яких засадах сформований бюджет України на 2010 рік. На антикризових засадах, де першою складовою цих антикризових засад являється сталий розвиток економіки нашої держави плюс соціальна спрямованість. Тобто я вам відповідаю, що у нас якраз і закладено сталий розвиток економіки те, що ми будемо на сьогоднішній день робити і зараз віддавати податок на додану вартість, який не віддавався роками і ми в реальний сектор економіки направимо більше 30 мільярдів гривень для фінансування реального сектору економіки.

Більш того, проект Закону про Державний бюджет передбачає низку соціальних виплат, який буде пожвавлювати соціальний попит на товари і послуги. І оці дві складові, якраз і являються рушійними силами розвитку нашої економіки і покращення соціального, економічного життя нашого населення. Дякую. Я думаю, ви переконаєтесь, що так воно і буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

11:11:03

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Шановний Федір Іванович, у мене до вас питання. Федір Іванович, ось я! Ось! У мене до вас питання. Скажіть, будь ласка, вам як міністру фінансів не соромно за те, як ви приймали у Верховній Раді бюджет 27 квітня 2010 року? Ви ж багато років працюєте у Міністерстві фінансів і в податковій, 20 років, по-моєму. Хоч раз на вашій пам’яті було, щоб бюджет без обговорення, без того, щоб депутати мали можливість подати свої пропозиції, до другого читання доопрацювати цей бюджет. Було хоч раз, при вас? Не було. Перший раз оце було.

От скажіть, ви відчуваєте докори сумління, за те, що ви прийняли цей фактично антинародний бюджет, де немає нічого із того, що обіцяли виборцям, і водночас позбавили можливість цей бюджет хоча формально розглянути в парламенті? І прикриватися тим, що мовляв там нам заважали, це не правильно, бо в обіцяли до 11 квітня подати бюджет, а подали до парламенту 26 …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Олексійович, я відповім на це запитання. Дайте можливість у Верховній Раді України працювати, бюджет розглядавбися в двох-трьох читаннях, скільки потрібно, не творіть вакханалію.

Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:12:25

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук.

ЯРОШЕНКО Ф.О. У мене абсолютно немає ніякої укори...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук має право на запитання.

КАРПУК В.Г. Передаю слово Жебрівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:12:40

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Федір Олексійович, ви говорите про те, що на кінцевого споживача ніяким чином не вплине. Але оскільки ви піднімаєте акцизи на дизельне пальне, на бензини, це безумовно скажеться не тільки на кінцевому споживачу, а це скажеться на всій економіці, бо воно піде в валові видатки.

Далі, ви говорите про те, що не скажеться на кінцевому споживачу, але на воду в 50 раз ви піднімаєте ціни.

Далі, ви сьогодні в своєму законопроекті пропонуєте фактично не враховувати на наступний рік збитки підприємства, а це скажеться знову таки фактично на піднятті цін на продукцію і на інфляцію в Україні, тобто збільшення цін на продукцію, особливо тих підприємств, які будуть потерпати від збитків. Яким чином ви збираєтесь стимулювати якраз виробництво і чи ви стимулюєте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть формулювання питання.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Чи ви вважаєте, що ви такими заходами стимулюєте виробництво і попит?

ЯРОШЕНКО Ф.О. Зрозумів. Я відповідаю.

Шановні, це бюджет 2011 року, я хочу сказати ще одне, щоб ви зрозуміли, що в нас різні були мотивації і проекти щодо формування Державного бюджету. Бюджет 2010 року вперше сформований на антикризовій моделі, в основу якого закладено, спрямовано це стале зростання економіки нашої держави. Вся ідеологія нашої роботи побудована на сталому розвитку економіки.

І якщо не буде розвиватися економіка, дійсно тоді любі новації, які ми будемо застосовувати стосовно: а) підняття акцизів, там рентних платежів і так далі, це буде стагнація економіки. Наша позиція розрахована, що ми в реальний сектор економіки, я не хочу у вас забирати час, дамо, я вам сказав, біля 30 мільярдів тільки ПДВ, крім того, ми будемо надавати …..фонд, надаватися кредити, 130 мільярдів гривень буде направлено в реальний сектор економіки. Я вам приведу приклад, за минулий рік - 10 мільярдів, от на основі цього якраз у нас і буде враховано ті підняття, незначне підняття, яке сьогодні ми пропонуємо, воно не впливає суттєво і не вплине на кінцевого споживача, тому що прибутки, які він отримує, будуть значно більші. Дякую вам.

Я можу дати вам додатково, будь ласка, з кожним народним депутатом, дати розрахунки і показати приклади. Я озброєний дуже гарно і фахово вам все це розкажу і покажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Олексійович. Сідайте, будь ласка.

Я прошу Сергія Анатолійовича Терьохіна, голову комітету для оприлюднення рішення комітету.

11:15:48

ТЕРЬОХІН С.А.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні представники уряду! Комітет Верховної Ради з питань податкової політики на своєму засіданні 27 квітня 2010 року розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (номер 6337), поданий Кабінетом Міністрів, і рекомендує Верховній Раді прийняти за основу, а також скоротити строки розгляду законопроекту у комітеті під час його доопрацювання до другого читання.

На цьому моя функція як голови комітету закінчена по представленню цього законопроекту, оскільки я вам нагадую, що більшість комітетів складається з представників коаліції, які прийняли таке рішення.

Але для того, щоб ми прийняли сьогодні осмислене, я перепрошую, осмислене рішення, я хотів би зазначити, що комітет, навіть приймаючи таке рішення, надіслав у Верховну Раду зауваження до цього законопроекту на 18 сторінках. На сьогоднішній день ще до першого читання в комітеті сформовано порівняльну таблицю з пропозиціями суб’єктів законодавчої ініціативи та … на 78 сторінках. Тобто про будь-які скорочені строки говорити беззмістовно або безглуздо, якщо ми хочемо прийняти комплексний і, дійсно, нормальний документ.

Далі. Дозвольте міні сказати пару тез.

Ну перша теза така. Я взагалі як економіст, не розумію, навіщо так поспішати з цим документом, оскільки я вам нагадую, що був прийнятий бюджет. Як прийнятий - це інша проблема. Але відповідно до Бюджетного кодексу дохідна частина бюджету сформована. Відповідно до Бюджетного кодексу зміна дохідної частини бюджету і джерел дохідної частини бюджету може відбуватися до 1 серпня поточного року для того, щоб враховувати в наступному бюджетному році.

Відповідно до Закону про систему оподаткування, зміна до законів про оподаткування може відбуватися до 1 липня поточного бюджетного року для того, щоб їх врахувати в наступному бюджетному році. Тому зрозуміло, тут мова йде про революційну якусь доцільність, але я вам просто нагадую, що в разі прийняття цього закону, відповідно до Бюджетного кодексу і статті 92 Конституції України, ми маємо зміни внести до Державного бюджету України на цей рік.

Якщо таких змін не буде зроблено, то ті всі віртуальні додаткові ресурси, а віртуальні я зараз скажу чому, опиняться в ручному управлінні сьогоднішнього уряду, що неприпустимо знову таки по статті 92 Конституції України.

Тепер по суті. На жаль, в мене обмежений час, хоча знову таки 18 сторінок було зауважень дано комітетом, але по суті можу вам сказати. Припустимо, зміни до законопроекту про оподаткування доходів фізичних осіб, які запропоновані, призводять не вдаючись у суть того, що запропоновано, але призводять лише до збільшення корупції податкових органів. Крапка.

Друге. Зміни до законопроекту про податок на додану вартість з одного боку нівелюють поняття податку на додану вартість як нейтрального податку для виробництва. По суті вводиться податок на оборот в розмірі 20 відсотків. Нічого собі! Такого в світі ніде немає!

Крім того, припустимо, вводиться обов’язкове подання звітності по ПДВ в електронному вигляді. Досі не створена Державна система прийняття звітності в електронному вигляді платників податків. Сьогодні жирують, наскільки ви знаєте, ми прийняли в першому читанні відповідний законопроект, жирують 5 компаній приватних, які стоять між платником податку і Податковою інспекцією по прийняттю електронної звітності, і на цьому заробляють гроші.

Плюс по ПДФО, припустимо, пропонується правило ввести, по якому, якщо людина обмінює квартиру з іншою людиною, вона має йти до приватного оцінщика, який буде визначено Державною податковою службою. Тобто зрозуміло, про що йде мова.

Або, припустимо, вводяться такі зміни до податку на прибуток підприємств, при яких взагалі неможливе інвестування в капітальні активи. Оскільки вводиться обмеження збитків при їх перенесенні на майбутні періоди в розмірі 20 відсотків від загального доходу...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Да.

ТЕРЬОХІН С.А. ...Ну скажіть, будь ласка, коли будується завод, ну, всі ж розуміють, що спочатку йдуть збитки, і не один рік, і не 20 відсотків, бо доходів немає! А коли доходи з’являються, то тоді вони покриваються тими витратами, які були понесені на будівництво основних фондів. Цього тут не враховано.

Є інші перли, припустимо, от про банки говорили, тут дві сторони медалі. Банки зараз фактично не платять податків. Ефективна ставка оподаткування банків на базі загальної – приблизно 4 відсотки, замість 25, з резервами балуються, скажімо так, бавляться. Але з іншого боку те, що запропонував уряд – це оподаткування не тільки банків, а клієнтів банків. І між іншим, це ж поширюється і на інші небанківські установи. Так от пропонується оподаткувати, навіть страховий капітал дітей. От таке ось тут запропоновано.

Резюме. Я міг би знову так, якби був інший Регламент, я міг би говорити хвилин 30 по кожній позиції. Але Регламент – є Регламентом. Тому пропозиція така. Від комітету прийняти в першому читанні. Від мене особисто, як керівника комітету поки що, не робити скороченої процедури.

І я хотів би на останок сказати. Що єдиний, єдині три депутати, які подали зауваження ще до не прийнятого в першому читанні цього законопроекту є в Партії регіонів. Найбільш активним є народний депутат Кінах. Тому я запрошую всіх народних депутатів трішки збудитися і подивитися на те, що було…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, запишіться на запитання до голови комітету. Прошу прізвища народних депутатів. Павло Сулковський, фракція Партії регіонів.

11:23:17

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Я б хотів би до доповідача сказати такі речі. Ви знаєте, що ви у черговий раз намагаєтесь прирівняти дії нинішнього уряду до попереднього. І тому ви мовчите і нічого не кажете, що в 2008-2009 роки ваш уряд на чолі з Прем’єром Юлію Тимошенко в ручному режимі керували і транжирили бюджет України. Ви цього не кажете. Ви кажете чого бюджет так скоропоспішно проведений, прийнятий. А ви дали нормально поговорити про бюджет? Ви замість того, щоб говорити і прийняти розумно бюджет, і, щоб менше питань виникало на цей рік, то ви навпаки своєю фракцією БЮТ влаштували димові шашки і задиміли весь парламент. Про яке тоді можна було вести обговорення? Тому ви не лукавте, а дайте можливість…

ТЕРЬОХІН С.А. Шановний пане депутате! Ну, по-перше, я тут стою, на трибуні, і розповідаю не про гази, а про економіку.

По-друге, те, що ви зараз сказали, мені нагадує, знаєте, таке, ситуацію в дитячому садочку. Коли хтось бачить, що хтось колупається в носі, то це свідчить, що і інший може колупатися в носі. За 17 років податкової політики незалежної України кожного року порушувалися правила Бюджетного кодексу і Закону про систему оподаткування. Але давайте призначувать нормальний, на вашу думку, уряд. Давайте, от, перший раз приймемо рішення про те, що, якщо є закон, то не треба колупатися в носі. А?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич. Мікрофон, будь ласка. Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:25:21

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Аржевітіну прошу передати слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Аржевітіна будь ласка.

11:25:26

АРЖЕВІТІН С.М.

Пане Сергію, я погоджуюсь з тим, що ви сказали. Ви слушно і мудро сьогодні виступаєте. Дякуємо вам. І мої запитання наступні. Скажіть будь ласка, як ваш комітет поставився до того, що тепер податкова служба, Державна Податкова служба України буде ще мати одну таку жандармську функцію і буде втручатись в законодавство про працю з виїздом на підприємства і все таке інше? Це перше.

Цим же законопроектом запроваджується ще один, одна норма, коли податковим агентом стає банківська система. І зараз відповідно до закону, до внесення змін до Закону про податок з доходів фізичних осіб банківська система повинна при виплаті заробітної плати бути податковим агентом. І ви як людина, яка працювала і в банківському комітеті, знаєте, сьогодні все більше жандармських функцій покладається на банківську систему: валютний контроль – раз - за банками, фінансовий моніторинг – два - за банками, податковий агент – три. Коли ж видавати клієнтам кредити?

ТЕРЬОХІН С.А. Ну, по-перше, комітет негативно ставиться до намагання податкової служби втручатися в трудові відносини. Це відображено в наших зауваженнях до оцього проекту. І можу вам сказати по правді, що більшість цих зауважень, які стосуються трудового законодавства, прийнято Міністерством фінансів, що свідчить про те, що підготовка цього проекту була неретельною, м’яко кажучи.

Стосовно банків. Взагалі ця норма, яка тут записана, я за те, особисто вам скажу, щоби банки були податковими агентами. Так у всьому світі. Якщо банки виплачують готівку, вони є податковими агентами. Але не так, як тут записано. От уявіть собі, тут написано, що при перевищені суми готівкових коштів, які встановлені Нацбанком, банк сплачує 5-відсотковий штраф. Ми не можемо запроваджувати податкові штрафи на порушення якихось норми Національного банку, бо це не є податкове законодавство.

Більш за те, я вам нагадую, що при виплаті зарплати 15 відсотків прибуткового податку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

11:27:47

СМІТЮХ Г.Є.

Сергій Анатолійович. Григорій Смітюх, Партія регіонів.

Декілька питань до вас.

Перше питання. Безперечно, констатую той факт, що дійсно на сьогоднішній день, до сьогоднішнього дня наша банківська система не оподатковувалась на рівні з іншими видами діяльності, у тому числі виробництво, яке є основою наповнення бюджету. І я погоджуюсь у тому плані, що треба збільшити податки і привести це у ту норму, якій будуть рівні мати права ці суб’єкти.

У зв’язку друге питання у мене конкретно …. про це. Скажіть, будь ласка, у законопроекті, який ми сьогодні розглядаємо, акцизи збільшені на алкогольні і інші напої. Чи стосується це напоїв виноградних вин, які виробляються на Україні, тому що ви знаєте, що 650 тисяч, я думаю, що і більше даже, по статистиці 650 тисяч людей працює в цій галузі, і чи це вплине на їхній розвиток, цієї галузі, для того, щоб Україна мала достатньо хороші продукти національного виробництва, а не заполонила, як сьогоднішній ринок, за рахунок імпортних поставок? Це перше питання.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. З привожу банків дуже коротко. Після досвіду цієї двохрічної кризи, де більшість урядів, включаючи наш, спасали не клієнтів, а банки у всьому світі, тобто бізнес, а не постраждалих.

Сьогодні мусується питання і Міжнародним валютним фондом, і Єврокомісією про введення спеціального податку на фінансові установи. Попередня цифра це 20 відсотків від прибутку до оподаткування. І про це ідуть дискусії у всьому світі. Як це зробити для того, щоб не дискримінувати клієнтів, не підвищити вартість банківських послуг.

Стосовно другого питання. Підвищується на все, на виноградарство в рази. Тобто, пам’ятаєте у нас був один проект закону, де марочні вина кріплені ми оподатковували на рівні натуральних вин, для того, щоб заохотити це виробництво в Україні як історичне виробництво. А всякі шмурдяки, грушки-яблучки, прирівнювали до настоянок і до спирту, спиртових виробів і оподатковували по змісту спирту. Цей законопроект був прийнятий Верховною Радою, але потім був …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчуйте.

ТЕРЬОХІН С.А. Потім був скасований. Я пропоную підійти до цієї проблеми так як все-таки Верховна Рада визначилася два роки тому, причому там 400 голосів було подано.

І ще одна проблема, яку я за браком часу не міг озвучити, це підняття вартості води в рази, якщо я не помиляюся, в 15 разів. Це приблизно в 460 разів буде вище вартість води для напоїв, включаючи газировку, соки там, ну і так далі, пиво, і так далі, в 460 разів більше, ніж в Російській Федерації. Таким чином, між іншим, коли були підняті ставки води в Білорусії, закінчили ринок в Білорусії оцих напоїв. І вони всі замістилися європейськими.

Тому зверніть на це увагу. Ми не можемо просто зупиняти цю національну промисловість. І я думаю, що ви подасте відповідні зауваження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час вичерпаний щодо відповіді на запитання. Прошу записатися на … (дякую вам) на обговорення законопроекту 6337. Від фракцій, будь ласка, і безпосередньо народних депутатів.

Прошу вивести прізвища на інформаційне табло. Сергій Павленко. Валерій Баранов. Давайте ми протягом півгодини до перерви якраз завершимо розгляд цього питання.

Валерій Баранов, фракція „Блоку Литвина”. Наступним буде виступати Олександр Пеклушенко.

11:32:26

БАРАНОВ В.О.

Ситуация довольно интересная у нас в спиртовой галузи. Я вам скажу, что спирт продается по 34 гривны за 1 литр для производства водки и по 50 копеек за 1 литр для производства крепких вин, или, как из называют у нас, «чернила», «шмурдяки» и как угодно. То есть угадайте, какие действия должен предпринять предприимчивый человек, имея вот такую вилку. Естественно, создаются условия, при которых спирт покупается для производства якобы крепленых вин, но из него делается водка. И те отечественные производители, которые выпускают водочную высококачественную продукцию находятся вне конкуренции – и появляется огромный теневой рынок, который сегодня в Украине составляет порядка 40 процентов. Только за прошлый год было вот такого спирта для производства якобы вина продано 15 миллионов литров. Что мы получаем в итоге: мы получаем теневой рынок, мы получаем скрытие доходов, мы получаем потерю бюджета порядка 500 миллионов гривен, мы получаем спаивание населения всякой гадостью, мы получаем ликвидацию производителя настоящих и качественных сухих, полусухих и десертных вин, и мы получаем уничтожение виноградника. Зачем производить виноград, когда можно купить за границей любое дешевое сырье, добавить спирта туда и вот эту гадость продавать и спаивать наших людей?

В Европе и в России действует единая цена на спирт для всех производителей чего угодно, не важно, что вы выпускаете. Мы уникальны вот в такой своей антинародной и антигосударственной политике. Я прошу вас поддержать законопроект. Фракция Литвина поддерживает его, и прошу за него проголосовать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово має Олександр Миколайович Пеклушенко. Підготуватися Мойсик передає Жебрівському.

11:34:35

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Конечно, этот закон нужно рассматривать в контексте ситуации Государственного бюджета. Мы должны понимать, что этому правительству достался ресурс для Государственного бюджета в размере минус сто миллиардов. Подумайте только: 100 миллиардов нужно найти правительству, чтобы выполнить все обязательства перед гражданами Украины. И, конечно, в этой связи не случайно, когда презентовался бюджет, правительство говорило, что его основная задача – создать условия для бизнеса, для производства. Именно это должно стать локомотивом исполнения бюджета.

Но как бы мы с вами не строили сегодня ситуацию, все равно нужно плюс 54 миллиарда к тем деньгам, которые были в прошлом году. Это почти треть, это в 2,5 раза выше, чем темпы роста валового внутреннего продукта. И кто бы ни был сегодня в правительстве, он обязан искать дополнительные ресурсы. И правительство внесло предложения по дополнительным ресурсам. Надо четко понимать, что они разбиты на секторы.

Первый и главный сектор – это повышение цен не на товары, это повышение цен на акцизы.

И я просил бы правительство и вас лично, уважаемый господин министр, чтобы вы отследили и сделали все возможное, а особенно это касается бензина, чтобы не затронулись розничные цены. В рамках инструмента правительства есть возможности минимизации теневых схем для того, чтобы цены в конечном продукте не были повышены. Это первая и основная задача.

Вторая. От имени фракции я прошу вас, все деньги, которые вы получите дополнительно, взять на особый контроль, и чтобы они первоочередно пошли на повышение пенсий и зарплат. Это то, что дает право вам пойти на такие меры.

Очень серьезный вопрос, связанный с вопросами выхода из тени. Я прошу вас, с расширением прав и возможностей налоговой все делать по закону: только через решение суда.

Мы во фракции и в Комитете финансов и банковской деятельности рассмотрели этот закон. Мы понимаем, что это лучшее из того худшего, что можно сегодня сделать. И мы фракцией и комитетом предлагаем принять его в первом чтении, предлагаем по скороченой процедуре провести процедуру второго чтения…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", будь ласка. Право на виступ маєте.

11:37:56

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, насправді дежа вю, да. Ще недавно ця сторона залу критикувала оцю сторону за те, що такі ганебні рішення пропонують: і по акцизам, і по адмініструванню, і так дальше. І тут ті колеги, які виступали від Партії регіонів, вони з таким запалом розказували про антинародний уряд Тимошенко, як точно так же сьогодні бютівці мають критикувати антинародний режим Азарова.

Насправді нічого спільного із дбанням про розігрів економіки у цьому законопроекті немає.

Я перепрошую, але якщо подивитися на те адміністрування, яке неначе пробують узгодити, улагодити, то це шалений податковий тиск на бізнес.

Якщо подивитися по тим акцизам, і тут доповідач говорив, що по кінцевому споживачу не вдарить. Вдарить, тому що по дизелям говорили і по бензину мінімально на 50 копійок відразу зросте ціна в роздрібній мережі, це мінімально, і не кажучи для всього виробництва. А це підуть валові витрати, а це піде інфляція, а це піде збільшення цін виробників, всіх виробників без виключення і аграрного сектору, і промисловості, фактично зачепить всю економіку України.

Я перепрошую, але за рахунок знищення економіки податків не збирають. Друзі, нехай Мінфін ворує з прибилі, нехай Мінфін почне заробляти з того, що економіка буде розвиватися. Тут кажуть, що буде багато грошей направлено в економіку? По перше травня запроваджуються векселі на ПДВ і навіть з початку цього року жодна гривня не буде по перше травня, компенсована по ПДВ. Тільки те, що буде з першого травня по перше грудня відкомпенсоване. Все інше п’ятирічні облігації з незрозумілим доходом і фактично тільки після цього можна буде говорити про продажу цих векселів. Говорити про фондовий ринок, який купить ці векселі, не доводиться, тому що інфляція, яка пропонує 13,1 відсоток, а той хто буде вкладати у векселі, захоче заробити, як мінімум, трохи більше чим рівень інфляції. Таким чином 20 відсотків дисконту по року, п’ять років – це нуль. Фактично не можна продати ці векселі.

Те що сьогодні запроваджуються оці новели, які пропонуються, по тим же акцизам, критикували друзі. Сьогодні, якщо підняти акцизи на ті ж цигарки, в 1,4 рази більше ніж в Росії і в 3рази більше ніж в Молдові. Ми ж говорили про ту контрабанду, яка буде з Молдови і з Росії йти в Україну. Це тільки затишить, стишить розвиток економіки, це не антикризові заходи, це прокризові заходи. І говорити про розвиток економіки, про задіяння людей у виробництві не доводиться.

Я перепрошую, тут немає політики, тут є чиста економіка і в першу чергу це вдарить по тим робочим місцям, це вдарить по рівню заробітної плати, і це вдарить взагалі по розвитку економіки. Я перепрошую, прошу без політики підійти чисто як фахово люди і зрозуміти, що податки і доходи бюджету можуть бути тільки з прибутків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Ксенія Ляпіна.

11:41:20

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, безперечно, законопроект, який розглядається… в цей час розглядається законопроект, він важливий і необхідний, тому що Україна не може далі зволікати становищем, яке знаходиться сьогодні в цілому економіка. А відповідно економіка не працює або працює на недостатньому рівні за фінансовою і інших кризах. І тому, безперечно, що уряду, який оголосив програму, і ми тут з вами затвердили бюджет, треба щось робити для того, щоб виконувати соціальні свої зобов’язання перед населення.

Але з іншої сторони, давайте подивимось на деякі питання, які фундаментально впливають на прийняття цього закону. Те що стосується банківської системи. Я завжди говорив і буду повторювати, що банківська система сьогодні це паразит економіки України. Тому що ні в одній країні світу немає таких процентних ставок, які запроваджені сьогодні банківською системою на Україні. І ті лобі, які присутні у Верховній Раді, і ті банки, які присутні як паразити на нашому економічному тілі України, з цим явищем потрібно уряду робити. І я погоджуюсь з тим, що оподаткування банківської системи повинно по новому йти.

Чому вони мають привілеї по відношенню до інших виробників, сталеварів, вугільної промисловості, в господарстві сільському та інше? Чому вони повинні мати? Чому за останні роки тільки банківська система у нас виникла? Що у нас виникло за останні п’ять років після помаранчевої революції? Скажіть, будь ласка, „десять кроків” Ющенка були зроблені, хоча б один крок на зустріч населенню? Ні. Скажіть, будь ласка, у нас створені робочі місця? Ні. Скажіть, будь ласка, у нас зменшився податок на добавлену вартість або зменшена заборгованість держави перед імпортерами? Ні. А збільшився в десятки разів і це десятків разів ці кошти не дають можливості розвиватися Україні. Не дають оборотні кошти, тому що експортер не заінтересований експортувати йому, держава не повертає. А чому ж держава не повертає, тому що держава не повертає, тому що не було ефективного використання цих коштів. І тому попередній уряд виступав, чому тут Терьохін і Жебрівський не виступав і не говорив півроку назад і рік назад, що у нас державний борг ПДВ більше 30 мільярдів, що це крик душі тих імпортерів, які повинні робити?

Слідуюче питання. Виноград і виноградне вино. Ми з вами декілька раз обговорювали, що галузь треба зберегти, розвивати або відновити її. Тому що з часів Горбачова, Лігачова, як ви пам’ятаєте, її майже знищували. І ми тоді говорили, що одним із механізмів є – це безперечно впливання на правильне реагування через податки і в тому числі акциз. Безперечно, якщо візьмемо „Массандру” як головного нашого флагмана у виноробстві, так, то безперечно десь 40 процентів складає це крепкі його напитки. І, безперечно, все це буде впливати. І тут треба подивитися до другого читання і з фахівцями порадитись: а чи потрібно нам запровадити в цій галузі там в 14 разів акциз піднімати, а може трохи зменшити, але підвести поетапно для того, щоб дати можливість наростити продукти, які…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте…

СМІТЮХ Г.Є. …не споживають спирту.

І останнє питання відносно акцизу на бензин. Шановні колеги, ви пам’ятаєте, коли нафта на біржових ринках стоїла 150 доларів - це одна ситуація вартості. Але, скажіть, будь ласка, нафта подешевшала вдвічі, а деякий час була і менше в попереднього уряду, на наших заправ очних станціях зменшилась вартість палива чи ні? Збільшилась. А це впливає на наше виробництво і сільхозгосподарство і в цілому народного господарства. Тому я тут звертаю увагу, що безперечно, на акциз треба повишати і за счет акцизу будувати дороги…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, завершуйте…

Прошу вас, Ксенія Ляпіна, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Наступним буде виступати Ярослав Джоджик.

11:45:19

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”. Безумовно, про цей законопроект можна говорити довго, я скажу лише про основні риси, які роблять цей законопроект, на жаль, абсолютно неприйнятним для української економіки сьогодні.

Перше. Новація, яка була незрозуміла навіть Науково-експертному управлінню, коли контроль у сфері трудових відносин передається податковій адміністрації. Запитання. Як ви думаєте, податкова адміністрація може контролювати безпеку праці? Навряд чи. Податкова адміністрація може контролювати умови праці? Навряд чи. А контроль нарахувань на фонд заробітної плати податкова інспекція і так має право робити і робила всі ці роки. Тоді що власне мається на увазі в цій новації? Що це буде, на практиці зрозуміло кожному, хто хоч колись мав відношення до підприємницької діяльності. Це будуть поліцейські методи, „маски-шоу”, які будуть приходити на кожне підприємство під виглядом благородної мети контролю за виконанням умов праці. Це буде абсолютний, тотальний контроль зовсім не в тій сфері і такий, який зовсім не буде сприяти підвищенню зайнятості, а якраз строго навпаки. Він буде призводити до того, що кожен підприємець буде розуміти, що мати найману особу, це м’яко кажучи, за це будуть слідувати серйозні наслідки і тому треба цього уникати.

У нас буде збільшуватись число підприємців фізичних осіб, які не будуть мати найманих працівників, а ви потім будете говорити, куди подівся бюджет Пенсійного фонду.

Це абсолютний злочин, злочин проти підприємців, злочин проти Пенсійного фонду пропонувати такі речі.

Друге. У сфері оподаткування прибутку підприємств цей законопроект призводить до того, що збитки попередніх періодів фактично не можна перенести на наступний період і тому треба сплачувати податки з неіснуючого прибутку: його немає, а податки сплачувати треба. Це безумовно призведе до подальшої тонізації.

Третє. Електронна звітність по ПДВ. Шановні колеги, це не просто електронний звіт, чи електронна декларація. Це так званий електронний реєстр податкових накладних, це те, про що так довго мріяли всі поліцейські органи в податковій адміністрації, це призведе до суттєвого погіршення ситуації на підприємствах.

І нарешті четверте. Не надійтеся, що підвищення акцизів на такі речі, як дизпаливо, чи бензин, не призведуть до підвищення інфляції. Призведуть, це погіршить макроекономічну ситуацію.

Таким чином цей законопроект показує, що уряд на сьогодні, на жаль, абсолютно безпорадний і не знає, що робити у сфері економіки для того, щоб економіка дійсно працювала і податки дійсно надходили...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯПІНА К.М. Остання фраза. Уряд продовжує збирати податки, витряхувати, витискати податки, а зовсім не чекати, коли ці податки нормально сплатяться з нормально розвиненої економіки. Це шлях в нікуди, це шлях, який ми всі разом тут критикували. І нема такого виправдання, помилки попереднього уряду не виправдовують помилки уряду сьогоднішнього. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Джоджик, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Станіслав Аржевітін.

11:49:03

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Очевидно, як і у 2009 так і у 2010 році Україна зіткнулася з надзвичайно складною і гострою проблемою збалансованості державного бюджету. Однак, замість реальних реформістських кроків по збалансуванні цього бюджету, в першу чергу за рахунок зниження видаткової частини бюджету нічого іншого, ніж суттєве збільшення податкового тиску, яке поставить в нестерпні умови українського товаровиробника нова влада не знайшла.

Створюється враження, що за цей період новий уряд не встиг розібратися в реальному стані українських підприємств. Створюється враження, що він пропонує законодавчі норми для якогось віртуального і економічного середовища. Адже ліки, які повинен пропонувати уряд, вони повинні враховувати реальний стан українських підприємств. Однак, по цьому законопроекту можна судити, що уряд хоче лікувати хворого шляхом замірювання середньої температури у лікарні. Уряд вважає, що тільки збитки отримані, пов’язані з розширенням виробництва і модернізації підприємств, які становлять 20 процентів від загальної структури збитків є обґрунтованими збитками. Таке враження, що уряд вважає, зо збитки від курсової різниці попередніх років ніби з неба звалилися і так же тепер випарилися, і підприємству не буде потреби погашати ці кредити.

Хочеться проінформувати уряд, що переважна кількість підприємств не тільки не може повертати кредити, а навіть обслуговувати проценти. Очевидно, після введення цього закону підприємства не зможуть не тільки проценти платити, а й податки не зможуть. А відтак ефект буде не просто зворотнім, а цілі галузі будуть доведені до банкрутства.

Уряд вважає, що якщо є недобросовісні платники податку, які завишають збитки з маркетингових послуг, операції з цінними паперами, то замість того, щоб з ними боротися шляхом виписування конкретних норм уряд хоче доводити до банкрутства цілі галузі, які брали кредити, проводили модернізацію, отримували курсові збитки, а тепер лише 20 процентів із цих сум зараховується.

В попередні роки попередні уряди завжди пробували приблизно в такий…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ДЖОДЖИК Я.І. … в попередні роки попередні уряди приблизно в такий спосіб пропонували вирішувати цю проблему. Однак депутатам в попередні роки вистачало здорового економічного глузду щоби не йти на такі економічні злочини.

Тому Українська Народна Партія ні в якому випадку не закликає голосувати за цей законопроект, а навпаки закликає всіх і в тому числі бізнес-крило Партії регіонів, які безумовно повинні усвідомити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дяку, дякую…

Станіслав Аржевітін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона", наступний буде виступати Вечерко.

11:53:02

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін. Я, власне, вийшов, щоб зачитати, оголосити заяву Асоціації комерційних банків. Але, коли слухав моїх партнерів про те, що банківська система - це є паразит, тому що великі відсоткові ставки. Шановні, давайте з цієї трибуни не говорити заголовками з газет. Давайте професійно говорити. Я вам приведу декілька прикладів, як формуються ці процентні ставки.

По-перше, 10 мільярдів запровадили доходів Національного банку. Скажіть будь ласка, це не буде покладено на плечі, через банки на плечі клієнтів? Більше 100 мільярдів отримала банківська система для того, щоб видати клієнтам за найвищої в Європі ціни. Кабінет Міністрів щорічно з ринку капіталу вилучає 50 мільярдів гривень, які могли стати потенційними кредитними ресурсами. Недовіра до влади, недовіра до національної валюти, недовіра до банків спричинила втечу депозитів більше 150 мільярдів. Ось, де гроші потрібно шукати.

Далі. І ми, між іншим, навіть вилучили перерахування до Фонду гарантування вкладів з населення, ми з вами, отак ми вболіваємо за тих людей, які поклали на депозит! 70 відсотків клієнтів у банків сьогодні є збитковими, з поганою репутацією. Скажіть будь ласка, які в цих ситуаціях можуть бути відсоткові ставки, коли тотальний дефіцит кредитних ресурсів у нашій країні. Я вже не кажу про умови для спекулятивного капіталу, який приходить з сусідніх економік для того, щоб тут заробити і спричиняє підвищені ціни.

А тепер щодо заяви Асоціації українських банків. Асоціація українських банків заявляє, що прийняття законопроекту 6337 призведе до стабілізації банківської системи, погіршення роботи умов клієнтів, суб’єктів господарювання, погіршить навіть обслуговування самого Державного бюджету і призупинення кредитування. Асоціація українських банків звертається до вас, шановні народні депутати, щодо недопущення введення в дію нового порядку формування банками страхових резервів, запропонованими цими, цим законопроектом, який в умовах фінансової кризи різко погіршить умови роботи банків, доведе до банкрутства цілу групу банківських установ. Погіршить умови функціонування клієнтів банківської системи. Цей законопроект погіршив навіть ті умови формування резервів, які діяли ще до запровадження, до, до кризової ситуації. І антикризовий закон, який з вами ми тут ледве-ледве прийняли, він погіршив ситуацію, стабілізував банківську систему, тепер ми вдвічі погіршуємо ці норми.

Тому, я думаю, що в умовах фінансової кризи такі законодавчі ініціативи є нікчемними. Ми повинні зробити все, щоб у наших клієнтів з’явились обігові кошти, щоб була ціні на кредитні ресурси дійсно менша, але ми повинні боротись із тими факторами, про які я говорив, а не шляхом адміністративного відбирання у тих підприємств, які ще жевріють в умовах фінансової кризи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат, Вечерко, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Олексій Плотніков.

11:56:13

ВЕЧЕРКО В.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, уважаемые граждане Украины! Мы сегодня рассматриваем важный законопроект о налогообложении, и который мы должны принять.

Однако я хотел бы обратить внимание, что европейские страны тоже стремятся к этому, чтобы больше средств собрать с населения, с производств и направить эти же средства на население, на пенсии, стипендии, на медицину и так далее. В любом государстве нужно больше взять денежных средств и направить опять на развитие государства. Но для этого государство должно не мешать производству и промышленным предприятиям, а дать возможность эти средства сначала заработать.

Что делается сегодня у нас в стране? Постоянные налоговые проверки, неналоговые органы не принимают декларации на возмещение НДС, старые подтвержденные НДС заставляют убрать с реестра суммы по возвращению старого НДС, которые уже задекларированы. Это, конечно, неправильно.

Я хотел бы обратиться к Федору Алексеевичу как к министру, сказать следующее, что это категорически запрещено законом. В судах, которые подтвержденные НДС, сегодня налоговые органы стараются, чтобы предприятия сняли этот НДС, образовалась налоговая яма. И я как член Партии регионов, в Комитете по европейскому сотрудничеству хочу сказать, что эти все материалы и оппозиция готовит и ляжет на стол в Еврокомиссию в Брюссель. К нам приезжает комиссия МВФ. С каким лицом вы будете с ними работать по взятию кредитов, когда в стране такое происходит, идет чистое рейдерство налоговых органов. Даже игнорируется суд, запомните, игнорируется суд в нашей стране, который подтвердил возврат НДС промышленным предприятиям. А ведь в основном налоги и прибыль приносят промышленные предприятия. По этому я хотел бы обратиться к министру финансов, к вам Федор Алексеевич. Федор Алексеевич, товарищ министр, вы послушайте МВФ по кредитам, а мы такие серьезные вещи обсуждаем и вы даже не обращаете внимания, а занимаетесь рейдерством по возврату НДС, не принимаете налоговые декларации, хотя бы послушали. По этому законопроект надо этот немедленно доработать, потому что здесь сидящие в нашем зале косвенно или непосредственно связаны с производством, немедленно доработать законопроект, чтобы мы честно посмотрели нашим производственникам, нашим гражданам и прозрачно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ВЕЧЕРКО В.М. Еще раз хочу обратить внимание наших всех народных депутатов. Этот законопроект требует доработки тщательной и вынести потом на повторное чтение. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олексій Плотніков, фракція Партія регіонів.

11:59:56

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Цей законопроект передбачає внести певні зміни до ряду законів, які б покращили правове поле в регулюванні щодо ухиляння від оподаткування: вдосконалення порядку адміністрування, наближення розміру ставок до рівня аналогічних податків, що діють у розвинених країнах.

Враховуючи те, що цей закон впливає на кілька діючих законів, то тут треба привернути увагу до тих позитивів, які прописані щодо ряду законів, зокрема щодо податку на прибуток. То, зокрема, цим законом передбачається усунення ситуації, коли низка крупних підприємств, маючи балансовий прибуток в бухгалтерському обліку, декларують суми податку, які неспівставимо менші або взагалі відображають в декларації від’ємне значення, яке переноситься на наступні звітні періоди. Тобто запропонований законопроект спрямований саме на цю ситуацію.

Цей законопроект також покращує ситуацію з адмініструванням ПДВ. Діючі на сьогодні норми Закону „Про податок на додану вартість” мають певні прогалини, які сприяють недобросовісним платникам податків створювати схеми фінансування своєї діяльності, зокрема за рахунок коштів Державного бюджету, чи то не сплачуючи ПДВ, чи то якось фіктивно відшкодовуючи це ПДВ.

Нарешті, цей закон також спрямований на покращання ситуації щодо податку з фізичних осіб, зокрема в напрямку того, що пропонується боротися з заробітною платою у конвертах. Тут відповідний механізм саме боротьби з заробітною платою в конвертах також пропонується.

І нарешті Закон щодо надання пільг органами місцевого самоврядування, зокрема в частині права Верховної Ради Автономної Республіки Крим та сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги щодо оподаткування лише місцевими податками і зборами, що забезпечить в повній мірі податкові надходження загальнодержавних податків.

Враховуючи те, що вже сьогодні виказувалось багато різних зауважень, враховуючи те, що цей законопроект досить неоднозначно сприймається і в залі, в експертних колах, пропонується прийняти його в першому читанні, з тим щоб до другого читання були можливості до доробки і, відповідно, покращання цього законопроекту.

Я хочу ще 30 секунд передати Хомутинніку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Хомутиннік, будь ласка, одна хвилина, останній виступ. Павло Сулковський передає право на виступ.

12:02:41

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимир Михайлович! 27 квітня ми на засіданні комітету розглядали цей законопроект і вирішили створити робочу групу, до якої увійшли представники громадської колегії, народні депутати. І, в принципі, зараз є, так би мовити, хоча це не за Регламентом, є вже порівняльна таблиця по цьому законопроекту, і багато з цих зауважень, які є в спілкуванні з Міністерством фінансів, вже знайшли згоду.

На засіданні комітету ми прийняли таке рішення: прийняти у першому читанні і рекомендувати скоротити строки розгляду законопроекту з урахуванням того, що бюджет вже прийнятий, а додатковий ресурс, про який сьогодні говорив міністр фінансів, необхідно шукати.

Тому якщо можливо, Володимир Михайлович, з урахуванням рішення комітету, якщо це ми не встигнемо на четвер, принаймні, на наступному тижні розглянути цей законопроект у другому читанні.

І також, знову ж таки, є певна критика в адресу Міністерства фінансів, але багато з цих питань, Які сьогодні лунали, ми вже в робочому режимі, знову ж таки, підкреслюю, знайшли. І треба подякувати урядові, що ми розглядаємо цей законопроект окремо від бюджету. В іншому випадку, ми би могли вже прийняти цей законопроект. Тому попрацювати тиждень, і я думаю, ми багато з цих питань, які сьогодні лунають, ми зможемо вирішити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Я звертаюся до міністра фінансів, ви будете висловлювати підсумок і відповідати на певні запитання, які прозвучали, і критику? Будь ласка, мікрофон.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я щиро вдячний вам за палку таку дискусію. І прошу вас підтримати цей законопроект у першому читанні і до другого читання по скороченій процедурі. І в процесі обговорення в комітеті ми попрацюємо, обговоримо всі ваші пропозиції і постараємося їх всіх врахувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Сергія Терьохіна.

12:05:10

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, дійсно, комітет, я підтверджую, прийняв рішення про скорочену процедуру. Але у зв’язку з тим, що поступило дуже багато зауважень і вони продовжують поступати, Володимире Михайловичу, в разі прийняття рішення про скорочену процедуру я просив би прийняти протокольне рішення, що всі доповнення або пропозиції суб’єктів законодавчої ініціативи поступили до комітету до 12 години завтрашнього дня. Це перше.

Але з точки зору… Бо ми не зможемо опрацювати цю… Володимире Михайловичу, ми технічно не зможемо опрацювати величезну таблицю. Але краще за все, все-таки не порушувати загальний принцип розробку, тобто не приймати рішення про скорочену процедуру. Нам два тижні достатньо буде для того, щоб підготувати добротний законопроект разом з Міністерством фінансів і подати його на розгляд Верховної Ради. В іншому випадку комітет технічно не зможе прийняти, розробити цю табличку.

І, нарешті, Володимире Михайловичу, щоб це не сприймалося як намагання якимось чином загальмувати процес розробки цього проекту. Я можу сказати трохи політично, цинічно. Для опозиції прийняття… найкращий вихід з цієї ситуації – це прийняття цього проекту без будь-яких правок. От як подав Мінфін, так треба його приймати, а потім місяць почекати. Але з точки зору економічної моралі ми такого собі дозволити не можемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми завершили розгляд питання. Пропозиції комітету. Перша – прийняти за основу. Друга – доручити комітету підготувати до розгляду в другому читанні цього законопроекту за скороченою процедурою з тим, щоб Верховна Рада України на наступному пленарному тижні могла визначитись щодо остаточного рішення. І відповідно тоді будуть ущільнюватись терміни подачі пропозиції до комітету.

Я поставлю на голосування першу пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6337) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо оподаткування). За основу. Прошу голосувати.

12:07:53

За-240

Рішення прийнято.

Тепер друга пропозиція, про доручення комітету підготувати його до розгляду в другому читанні за скороченою процедурою з тим, щоб на наступному пленарному тижні Верховна Рада України мала можливість розглянути його в другому читанні. І відповідно прохання до депутатів подати невідкладно пропозиції до другого читання.

Я ставлю на голосування пропозицію про доручення комітету підготувати законопроект до розгляду в другому читанні за скороченою процедурою на наступний пленарний тиждень. Прошу голосувати.

12:08:44

За-242

Рішення прийнято.

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 171, "Блок Юлії Тимошенко" – 15, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 7, комуністів - 27, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 3.

Шановні народні депутати, оголошується перерва до 12 годин 40 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запросіть народних депутатів до сесійної зали, щоб ми могли продовжити роботу.

Шановні колеги, переходимо до розгляду законопроектів у другому читанні. Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини. Це повторне друге читання. Доповідач – Мойсик Володимир Романович, голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Ні, ми зараз будемо йти по поправках, ми ж не можемо чекати всіх колег.

Шановні народні депутати, поправка перша, друга, третя, четверта врахована. Наполягаєте, хто на цій поправці?

Поправка номер 5 народного депутата Круця відхилена. Наполягає він на цій поправці? Ні.

Павло Михайлович Мовчан. Поправка номер 6. Наполягаєте ви на ній? Ні.

Поправка 7, 8, 9 врахована.

Володимир Олександрович Яворівський. Поправка 10. Наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

12:41:31

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Що я мав на увазі, шановні колеги? Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", Златопіль. Я мав на увазі про те, щоб все-таки дозволити працівникам, які мають, скажімо, великі музеї, заповідники, мають свою певну охорону. І було б непогано, скажімо, поки під’їде міліція і таке інше, надати їм все-таки таку можливість, якщо це там якесь не таке вже велике крупне порушення, до приїзду, скажімо, правоохоронних органів мати право все-таки цих людей доставляти до міліції. Нічого тут такого немає, я розумію, що робити це буде непросто і нелегко. Через те я і вніс цю свою пропозицію, просив би поставити її на голосування, прекрасно розуміючи, що за такої кількості людей, які сьогодні є в залі, вона не пройде. Але це моє право і я прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вноситься на голосування поправка номер 10, автор Володимир Яворівський.

12:42:48

За-27

Поправка не підтримана.

Поправка 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 враховані.

Поправка 20 відхилена. Анатолій Семинога наполягає на ній? Ні.

21, 22, 23, 24 - враховані.

25-та. Юрій Кармазін. Мікрофон, будь ласка.

12:43:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Шановні народні депутати! Юрій Кармазін. Я просив би вас звернути увагу, що я пропоную до статті 141 пункт „є”, який добавлений зараз, викласти в іншій редакції і записати його так: „для охорони розташованих на них пам’яток археології, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам’ятки археології, поля давніх битв, а також під історико-культурні заповідники у випадках, якщо особи, які на той момент володіють цими ділянками, мають право на використання в дужках (не можуть і бажають здійснювати таку охорону за власний кошт)”.

Я вдячний, що комітет врахував більшість моїх поправок, але ця поправка не врахована. Я вважаю, що саме в такій редакції має бути пункт „є” статті 141. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 25, автор Юрій Кармазін.

12:44:35

За-9

Поправка не підтримується.

26, 27, 28 - враховані.

Поправка 29. Народний депутат Круць наполягає на ній? Не бачу.

30, 31, 32, 33, 34, 35 враховані.

36-та, Юрій Кармазін, відхилена поправка. Мікрофон, будь ласка.

12:45:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я хочу зробити визначення цій поправці і записати ще частину першу статті 1 Закону, доповнити новими абзацами такого змісту. Раз ми вже передивляємося Закон про охорону культурної спадщини, то визначити, що таке культурні цінності.

І визначають це, що це майнові цінності релігійного або світського характеру, що мають історичне, художнє, наукове, або інше культурне значення. Перераховую: твори мистецтва, книги, рукописи, інкубатори, архівні матеріали, складові частини і фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам’ятників, а також пам’ятників монументального мистецтва, інші категорії предметів.

І що таке скарб, дати визначення. Це: „Зариті в землі, або сховані іншим способом цінності, а також валюта вітчизняна і іноземна, власник яких невідомий, або в силу закону втратив на них право як і особа, що його виявила, повинна здати фінансовому органу для передачі у власність держави”. Цим самим …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, звершуйте формулювання своїх пропозицій.

12:46:12

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. Цим самим я хочу зробити більш точне визначення і культурних цінностей, і скарбу для того, щоб сприяти нормальному конституційному поводженню з тією власністю, яка може бути знайдена у вигляді скарбів. Дякую за можливість виступити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 35 Юрія Кармазіна.

12:46:48

За-33

Поправка не підтримується.

Поправка 39. Володимир Матвєєв, наполягаєте на ній? Ні, не бачу.

Поправка 56, народний депутат Круць. Не наполягає.

Поправка 68, Володимир Матвєєв не наполягає? Ні.

Юрій Кармазін 69-та. Наполягаєте, Юрій Анатолійович?

КАРМАЗІН Ю.А. Ні, не наполягаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 73, автор Парубій наполягає? Ні.

Поправка 83, Володимир Яворівський, наполягаєте на ній? Сторінка 47.

ТОМЕНКО М.В. Яворівський і Косів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Яворівський і Косів Михайло.

ІЗ ЗАЛУ. Не наполягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні.

Поправка 91, Володимир Матвєєв, наполягаєте на ній?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми розглянули всі поправки. Разом з тим комітет, який пропонує прийняти у другому читанні і в цілому, не врахував зауваження Головного юридичного управління, зокрема йдеться про порушення статті 116 Регламенту Верховної Ради України. І, шановні колеги, нагадую, що з цього приводу я неодноразово звертався письмово до голів комітетів не порушувати Регламент. Про що йдеться?

Якщо Верховна Рада України в першому читанні прийняла проект закону і мова йде про внесення змін до відповідних статей, то народні депутати мають право вносити пропозиції, які стосуються саме цих статей. А по суті справи у нас демонструється практика виходу за межі цих статей. І фактично, прийнявши за основу зміни до тої чи іншої статей, в кінцевому підсумку ми здійснюємо перегляд цілісного закону, що суперечить грубо Регламенту Верховної Ради України і здоровому глузду. Я просто просив би мати це на увазі.

Із мотивів голосування, будь ласка, Володимир Яворівський.

12:49:58

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”, Златопіль, сотий виборчий округ.

Володимире Михайловичу, ви логічно мислите і, дійсно, небезпека того, що ми до другого читання ми міняємо, по суті міняємо деякі постулати, основні постулати закону - це є рація. Але, Володимире Михайловичу, в такому випадку давайте тоді ми вже домовимося в такій спосіб. У нас же постійно лунає аргумент. Давайте ми приймемо в першому читанні, а там далі під час між першим і другим читанням, ми обов’язково внесемо якісь, там значить, радикальні зміни і тому подібне. Через те давайте тоді вже встановимо якусь чистоту і певний стереотип підходу до цих питань. Щоби ми чітко знали. Тоді можливо в першому читанні цей законопроект не приймати, якщо потім у ньому потрібно дуже, дуже багато радикально щось міняти. Тоді все стане на свої місця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію.

Будь ласка, заступник міністра культури і туризму Тимофій Григорович Кохан. Які міркування Кабінету Міністрів?

КОХАН Т.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати!

Ну перш за все ми хотіли від імені Міністерства культури і туризму подякувати за розгляд цього надзвичайно, як для нас, важливого питання. Ми дякуємо за ті зауваження, які були враховані, дякуємо тим депутатам, які зняли своїх зауваження і ми просили би підтримати, бо це, дійсно, надзвичайно серйозний і важливий для нас закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини. ( Реєстраційний номер 3190).

12:52:02

За-274

Закон прийнято.

Водночас я привертаю увагу ще раз голів комітетів про неприпустимість практики виправлення проектів законів, які ми приймаємо в першому читанні і при підготовці до другого читання.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (щодо міжнародного співробітництва) (реєстраційний номер 4438). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Грицак Василь Миколайович.

12:52:46

ГРИЦАК В.М.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовлено до розгляду в другому читанні проект закону про внесення змін до Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” (щодо міжнародного співробітництва) (номер 4438). Цей законопроект розроблено народним депутатом, секретарем комітету Бевзом Валерієм Ананійовичем. Після відвідування на запрошення Голови Верховної Ради України Володимира Михайловича Литвина Генерального секретаря Інтерполу Ноубла та обговорення з керівництвом Верховної Ради, членами профільного комітету, керівництвом правоохоронних органів України проблем, які мають місце під час співробітництва оперативних підрозділів правоохоронних органів України з відповідними підрозділами правоохоронних органів іноземних держав.

Прийняття цього закону дозволить узгодити законодавче забезпечення міжнародного співробітництва у сфері оперативно-розшукової діяльності та зобов’язання України обумовленими членством у Міжнародній організації кримінальної поліції, Інтерполі, а також надасть можливість оперативним підрозділам, правоохоронним органам України більш ефективно використовувати можливості цієї організації. Комітет розглянув всі поправки, які були внесені народними депутатами, та повністю їх врахував. Запропонований комітетом в остаточній редакції законопроект завізовано Головним юридичним управлінням без зауважень. Прошу підтримати та прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як Закон України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зима Леонід Миколайович, заступник міністра є внутрішніх справ?

Будь ласка, яке ставлення Кабінету Міністрів до цього законопроекту? Немає зауважень? Немає. Ясно.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” (щодо міжнародного співробітництва) (реєстраційний номер 4438).

12:55:26

За-85

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Зима Леонід Миколайович, заступник міністра внутрішніх справ з приводу законопроекту 4438. Яка позиція Кабінету Міністрів?

ЗИМА Л.М.

Ми хотіли би, щоб редакція статті звучала так: „Співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності між міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними органами, до складу яких входять оперативні підрозділи, визначені у статті 5 цього закону, та правоохоронними органами і іншими спеціальним службами іноземних держав, які мають у своєму складі відповідні підрозділи, а також з міжнародними правоохоронними організаціями, здійснюються відповідно до закону України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членами яких є Україна”.

Також пропоную нову редакцію пункту 20 викласти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Миколайович, я перепрошую вас. Яке ставлення, підтримує уряд цей законопроект чи ні? А у нас таблиці ці є всі. Ваша позиція.

ЗИМА Л.М. Наша позиція: відповідно поправки внести після направлення на повторне друге читання, щоб …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Шановні колеги, оскільки Верховна Рада України не прийняла пропозицію про схвалення проекту закону. Залишається інша у нас дія – це направлення проекту закону (реєстраційний номер 4438) на повторне друге читання. Прошу голосувати.

12:57:28

За-270

Рішення прийнято.

Вноситься на розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України "Про міліцію" (щодо міжнародного співробітництва) (реєстраційний номер 4441). Доповідач – Грицак Василь Миколайович. Будь ласка, Василь Миколайович.

12:57:48

ГРИЦАК В.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовлено для розгляду у другому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про міліцію" (щодо міжнародного співробітництва) (реєстраційний номер 4441).

Цей законопроект також розроблений комітетом після переговорів із Генеральним секретарем Інтерполу Ноублом та опрацьований з Міністерством внутрішніх справ і з іншими заінтересованими сторонами. Запропонований комітетом в остаточній редакції законопроект завізовано Головним юридичним управлінням без зауважень. Всі поправки, які були внесені під час розгляду цього законопроекту враховані. Прошу підтримати і прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, пропозиція яка від Кабінету Міністрів? Підтримується проект закону чи ні?

Підтримується? Кабінет Міністрів підтримує проект закону.

Отже, у нас є всі підстави для того, щоб поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України „Про міліцію” (щодо міжнародного співробітництва) (реєстраційний номер 4441). Прошу голосувати.

12:59:37

За-271

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо університетських клінік) (реєстраційний номер 1487). Доповідач – Курило Віталій Семенович, голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти.

З місця, якщо можна. Тут є пропозиція: відтермінувати розгляд проекту закону для узгодження остаточного позицій. Будь ласка, Віталій Семенович, мікрофон.

13:00:06

КУРИЛО В.С.

Шановний Володимир Михайлович, консультації показують, що є прохання відтермінувати розгляд законопроекту, тому що не всі узгоджені позиції з Комітетом з питань охорони здоров’я. Тому прохання відкласти розгляд цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пояснюю детальніше. Оскільки немає узгоджених позицій в тому, щоб підтримати цей законопроект, тому є прохання від авторів, від комітету відтермінувати його розгляд. Можливо, будуть узгоджені позиції. Отака…

Будь ласка, Самойлик Катерина Семенівна.

13:00:49

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович, я взагалі не розумію, які можуть бути неузгоджені позиції і як можна про це доповідати, якщо на засіданні комітету одноголосно прийнято це рішення. Закон вкрай необхідний.

Я хочу вам сказати. Володимире Михайловичу, подивіться, у нас на сьогоднішній день ми не можемо влаштувати на практику жодного учня професійно-технічної освіти. Чому? Бо закон передбачає 50-відсоткову оплату його, і тому його просто не беруть, для того щоб зекономити.

Що стосується Закону України про університетські клініки. Він же стосується виключно медичних університетів. Нам дали зауваження щодо пропозицій Головне науково-експертне управління щодо того, що створюються дві юридичних особи. До другого читання готовлячи, ми уникли цієї неузгодженості. Євген Миколайович, заступник міністра…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте думку, будь ласка.

13:01:59

САМОЙЛИК К.С. Завершую. Він же вам скаже про те, що неузгодженості ліквідовані, а сам закон вкрай необхідний. Я не розумію, хтось не дочитав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я потім вам скажу, хто не дочитав.

Будь ласка, пропозиція від Міністерства охорони здоров’я.

СУЛІМА Є.М.

Міністерство освіти і науки підтримує, зважаючи на актуальність і його доопрацьованість цього законопроекту. Він доопрацьований.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є дві пропозиції. Перша – це відкласти розгляд цього законопроекту, щоб остаточно узгодити позиції, друга – щоб його розглядати. Якщо його розглядати зараз, я гарантую вам, що він буде провалений, цей закон. Тому я просив би підтримати цю пропозицію. Під час перерви ми проводили консультації з приводу цього законопроекту, голосів на його підтримку немає.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 1487) на наступний пленарний тиждень. Просив би прийняти позитивне рішення.

13:03:23

За-276

Рішення прийнято.

Будь ласка, Юрій Кармазін, мікрофон.

13:03:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимир Михайлович, ми правильно прийняли рішення, що ми відклали, тому що при такому зауваженні, яке записало Головне управління, Юридичне управління, де написано, що порушуються приписи статей 6, 19, 92 і 120 Конституції, очевидно, що при такому висновку закон треба переглядати.

І давши можливість не угробити цей закон, бо дуже важливо зробити університетські медичні клініки, які є в усьому світі, зробити в Україні, дуже важливо, я просив би вас дати доручення протокольне чи проголосувати за це, чи ви можете дати, комітету повторно розглянути з урахуванням зауваження науково-експертного, Головного юридичного управління, вибачте. І тоді ми відкриємо шлях для того, щоб не угробити закон, доповнити за цей тиждень, який буде, нормально. І те, про що говорила Самойлик, все буде абсолютно нормально прийнято, цивілізовано. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиція очевидно заслуговує на підтримку. Якщо немає заперечень, я просив би Секретаріат підготувати письмове доручення комітету: при доопрацюванні цього законопроекту врахувати зауваження і рекомендації Головного юридичного управління. Немає заперечень? Немає.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 12 Закону України "Про лікарські засоби" (щодо маркування лікарських засобів шрифтом Брайля). Доповідач – народний депутат України Корж, будь ласка.

13:05:19

КОРЖ В.П.

Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы сказать, что законопроект, о котором идет речь, был принят за основу в первом чтении 4 марта этого года. Комитету по вопросам здравоохранения было поручено доработать законопроект с учетом предложений субъектов права законодательной инициативы и внести его на рассмотрение Верховной Рады во втором чтении по сокращенной процедуре.

Законопроект был внесен на второе чтение 11 марта сего года. Законопроект нацелен на недопущение необоснованного повышения цен на медикаменты для всех категорий населения из-за необходимости нанесения дополнительной маркировки шрифтом Брайля.

Законодательно предлагается урегулировать этот вопрос путем введения в закон соответствующей нормы, которая позволяет маркировать шрифтом Брайля не все лекарственные препараты без исключения, а только те, которые используют люди со слабым зрением самостоятельно, без помощи медицинского персонала.

Правом определять, какие препараты могут маркироваться, предлагается наделить профильное министерство – Министерство здравоохранения.

Предложения. В установленный законодательством срок в комитет поступили семь предложений депутата Бахтеевой, Карпука и Сушкевича. Предложения народных депутатов Бахтеевой, Карпука учтены полностью, предложения народного депутата Сушкевича учтено по сути.

Таким образом, я хотел бы предложить вам, уважаемые народные депутаты, поставить на голосование и принять этот закон в целом. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти його в цілому. Головне юридичне управління погоджується з таким рішенням комітету.

Будь ласка, Валерій Сушкевич, мікрофон.

13:07:04

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу! Народний депутат Сушкевич, голова Комітету Верховної Ради з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Поправка номер 5, моя поправка, записано „врахована частково”. І у мене прохання: та частина, на якій настоюють громадські організації, які об’єднують незрячих громадян України, вони просять і, власне, за їх поданням я пропонував, щоб Міністерство охорони здоров’я за участю Всеукраїнських громадських організацій інвалідів визначає лікарські засоби, упаковка яких маркується шрифтом Брайля.

У зв’язку з цим, оскільки є таке прохання від громадських організацій, які об’єднують незрячих, у мене прохання все-таки врахувати і ту частину поправки, яка стосується, що Міністерство охорони здоров’я за участю Всеукраїнських громадських організацій інвалідів визначає ці лікарські засоби. Хочу сказати, що це відповідає Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів”, де рішення, які стосуються інвалідів приймаються …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пропозиція комітету.

КОРЖ В.П. Ви знаєте, в тому обсязі в якому ми і врахували пропозиції всіх народних депутатів, вони вже всі враховані. Те, що стосується, ще раз, позиції Валерія Михайловича Сушкевича, я особисто не заперечую, але я не знаю, як відреагує Міністерство охорони здоров’я, бо в цю комісію треба буде залучити представників громадськості і узгоджувати всі ці питання. Я розумію, що зареєстровано в Україні більше 11 тисяч лікарських препаратів, їх і назви і хімічна структура, і все це динамічний дуже процес. Це на розсуд Міністерства охорони здоров’я, я вважаю, хай буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, взагалі ми повинні ж виходити з того, якщо є в нас відповідне міністерство, воно має відповідати державним вимогам. Якщо ми будемо ставити громадські організації, щоб вони керували виконавчою владою, тоді ми результату мати не будемо. Але разом з тим наполягання було, це право народного депутата.

Я ставлю поправку номер 5 народного депутата Сушкевича на голосування.

13:09:36

За-14

Пропозиція не знайшла підтримки.

Зараз ми пройдемо поправки з мотивів голосування, тоді у вас буде можливість виступити. Всі інші поправки враховані.

З мотивів голосування у вас буде, Юрій Анатолійович, по поправках? Будь ласка, спочатку Юрій Кармазін, а потім Валерій Сушкевич. Будь ласка, мікрофон.

13:10:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, я маю всі копії того, що направляю в комітети. Я направляв в Комітет з питань охорони здоров’я поправку, бог з ним, що воно не включено в таблицю, але я хотів би зараз, щоб з голосу ви почули.

В „Прикінцеві положення” було записано: перше - привести Кабінету Міністрів у трьохмісячний термін, привести свої нормативно-правові акти у відповідності з цим законом.

І друге, що дуже суттєве і воно можливо Сушкевич почує і також перекликається з тим, що він десь пропонував. Затвердити положення, це уряду я пропоную, про закріплення громадян з вадами зору за певними аптеками або аптечними мережами, у яких цим громадянам розширена інформація про лікарські засоби безоплатно надається українською мовою, надрукованою шрифтом Браєля. Це б полегшило їм умови життя.

І третє. Забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому закону. Це я просив би, я не розумію чому воно не включено в …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

КОРЖ В.П. Я хотів би звернути увагу колеги Кармазіна на те, що його пропозиції надійшли після закінчення терміну надходження, це дійсно документально підтверджується.

По-друге, одним з головних мотивів цього закону є не тільки забезпечення людей з поганим зором власне з шрифтом Брайля, але і ще не допустити подальшого здорожчання лікарських засобів. Ми за останні роки маємо з дорожчання від 50 відсотків до 200, 300, 400 і так далі. Якщо ми будемо вводити додаткові заходи підготовки фахівців окремого друкування інструкції і таке інше, це все абсолютно чітко буде покладено на собівартість і призведе до подальшого подорожчання лікарських засобів.

Ми в широкому колі і з громадськістю багаторазово обговорювали ці питання і всі погоджуються з тим мінімумом необхідним, які задекларовані у законопроекті. І я просив би на цьому зупинитися і підтримати остаточну редакцію закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте погодимося з такою аргументацією, а там далі врахуємо все.

Валерій Сушкевич із мотивів голосування.

13:12:24

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, давайте пам’ятати про те, що Україна підписала і ратифікувала Конвенцію про права інвалідів. І Володимире Михайловичу, коли ви кажете, що громадські організації інвалідів будуть керувати державними органами – це не відповідає дійсності. Мова йде про те, щоб сліпий і його громадські організації могли приймати участь в тому, що торкається визначення препаратів, які будуть маркуватися шрифтом Брайля. І це нормально, це передбачено законом України і Конвенцією про права інвалідів. Це абсолютно нормальна норма, щоб узгодити список препаратів, які стосуються незрячого. Ми за це не проголосували. І в цій ситуації ми відстороняємо думку громадських організацій інвалідів щодо препаратів, які будуть маркуватись шрифтом Брайля. На жаль, ми цього не прийняли.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я переконаний, що взявши до впровадження цей законопроект, Міністерство охорони здоров’я повинно зібрати представників громадських організацій…

Одну хвилинку, так давайте тоді взагалі підмінимо всіх і будемо регламентувати, коли мають ходити і які рішення приймати.

Давайте ми запишемо після прийняття цього закону, якщо Верховна Рада підтримає, я підпишу лист за дорученням Верховної Ради рекомендацію Міністерству охорони здоров’я при впровадженні цього закону провести відповідні консультації з громадськими організаціями, які об’єднують людей, які погано бачать, або сліпі. І давайте погодимося на такі компромісні пропозиції.

Міністерство охорони здоров’я за?

ЛАЗОРИШИНЕЦЬ В.В. Так, ми підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставлю на голосування проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України „Про лікарські засоби” (щодо маркування лікарських засобів шрифтом Брайля) (реєстраційний номер 5506). Прошу голосувати.

13:14:42

За-225

Шановні колеги, я звертаюся до всіх вас, давайте не експериментувати і імпровізації не проводити! А якщо треба, то скажемо більше: не натягуйте на себе бюджетні кошти деякі громадські організації. Вже досить! І я просив би не займатися облудою.

Я ставлю на голосування про повернення до закону 5506.

13:15:25

За-234

Рішення прийнято.

Тепер я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні та в цілому як закон проект Закону про внесення змін до статті 12 Закону України „Про лікарські засоби” (щодо маркування лікарських засобів шрифтом Брайля) (реєстраційний номер 5506).

13:16:01

За-273

Закон прийнято. Дякую.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" (щодо модернізації, реконструкції та будівництва об'єктів у сфері теплопостачання) (друге читання). Доповідач – член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Сергій Володимирович Пашинський.

13:16:27

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Добрий день, шановні колеги, добрий день, шановний головуючий, у 2005 році ми прийняли Закон про теплопостачання, 23 жовтня 2009 року в першому читанні ми прийняли зміни до закону (щодо модернізації, реконструкції та будівництва об’єктів у сфері постачання).

Якщо говорити коротко, то ці зміни та доповнення регламентують і дають можливість плановій модернізації, запровадження інвестиційної складової у житлово-комунальній сфері, яка на сьогоднішній день не передбачена діючим законодавством. Ці доповнення до закону дають можливість суб’єктам виробництва теплової енергії, в основному – це Теплокомуненерго, акумулювати кошти на спеціальних рахунках в уповноважених банках, погоджених з Кабінетом Міністрів, накоплювати кошти, отримані як інвестиційна складова в тепловому тарифі, так і залучені кредити. Передбачається законопроектом внесення поняття „програма технічного розвитку”, яка знову ж таки затверджується уповноваженим органом і центральної влади відповідно до критеріїв, встановлених кабінетом Міністрів.

В чому я вбачаю необхідність прийняття цього законопроекту?

Ну, по-перше, що всі знають про дуже важкий стан нашого теплокомунгосподарства.

По-друге, цей закон дає можливість врегульовувати питання акумулювання та фінансування цих програм.

По-третє, у нас, на жаль, в законодавстві, наприклад, частина 45 відсотків десь теплової енергії виробляється підприємствами системи Мінпаливенерго, і ці питання регулюються Національною комісією регулювання електроенергетики, а 55 відсотків по великому рахунку випало з правового поля і ці зміни і доповнення до Закону про теплопостачання дають можливість врегулювати питання інвестиційної складової, фінансування. Також цей закон дає, законопроект, доповнення до Закону про теплопостачання чітко регламентує, тому що в Законі про теплопостачання передбачено система штрафів за порушення. Він чітко регламентує процедуру цих штрафів, форми документів, порядок доступу, тому що об’єкти теплопостачань це складні техногенні об’єкти і законопроект також це враховує.

Хотілось би звернутись і подякувати всім народним депутатам, які приймали участь в підготовці до другого читання. Значну частину поправок було враховано до другого читання. Деякі ні, тому що вони дублюються або повторюються.

І також хотілось би з голосу внести поправку. Міністерство фінансів України внесло застереження в Законі в Прикінцевих положеннях є, що він вступає в дію з моменту опублікування. Міністерство фінансів внесло застереження і я бачу за необхідне його підтримати, що фінансування програм технічного розвитку може…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон.

ПАШИНСЬКИЙ С.В. . … з фінансування програм технічного розвитку можуть здійснюватись з використанням коштів з державного і місцевих бюджетів, що не враховується при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, які набувають чинності з 01.01.2011 року. Тобто мається на увазі з наступного бюджетного року.

В принципі закон має підтримку в усіх фахових галузях і я надіюсь на ваше позитивне голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поправка перша врахована.

Поправка друга. Сергій Терещука, наполягаєте на ній? Ні.

Третя. Терещука. Не наполягає.

Четверта врахована.

Так, Михайло Волинець. Тут врахована поправка.

Сергій Терещука, сьома поправка відхилена. Не наполягає.

Так, Сергій Терещука. Одинадцята поправка відхилена. Не наполягає.

Всі поправки ми розглянули з урахуванням доповнення щодо введення в дію з 01 січня 2011 року…

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Ні, ні. Саме тої норми про між бюджетні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну ще раз зачитайте її, будь ласка.

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Фінансування програм технічного розвитку може здійснюватись з використанням коштів державного, місцевих бюджетів, що не враховується при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, які набувають чинності з 1.01.2011 року. Тільки в цій частині вводиться ця норма з 01.01, а інше згідно тексту законопроекту з моменту опублікування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, шановні колеги, першим поставиться, першою – голосування – пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон з врахуванням доповнень, яке щойно прозвучало.

Разом з тим, якщо не буде прийнято в другому читанні в цілому як закон, поставлю на голосування другу пропозицію, яка обгрунтована Головним юридичним управлінням і полягає в тому, що законопроект потребує доопрацювання та внесення на повторне друге читання. Сприймаються пропозиції?

ІЗ ЗАЛУ. Да!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, від уряду нема заперечень? Я ставлю на голосування першу пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про теплопостачання” (щодо модернізації, реконструкції та будівництва об’єктів у сфері теплопостачання) (реєстраційний номер 4765).

13:22:09

За-84

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію про направлення на повторне друге читання проекту закону (реєстраційний номер 4765). Прошу голосувати.

13:22:39

За-305

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін, зміни до статті 191 Цивільного процесуального кодексу України (щодо вручення судової повістки). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Новікова Юлія Володимирівна. Будь ласка, хто від комітету буде? Значить, я буду працювати за комітет тоді. А де?

КАРМАЗІН Ю.А. Якщо немає Новікової, я …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

13:23:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, перший заступник голови комітету, якщо немає.

Я перепрошую, пані Катерина, так що ви переплутали щодо чогось іншого.

Я хочу доповісти вам, що Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув за скороченою процедурою на своєму засіданні ще 10 березня 2010 року проект Закону про внесення зміни до статті 191 Цивільно-процесуального кодексу України щодо вручення судової повістки (реєстраційний номер 1121) (несений народним депутатом України Мірошниченком) зазначає, що метою його є законодавче закріплення права осіб, які беруть участь у розгляді справи на отримання судової повістки або повістки-повідомлення у випадку відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді.

Проект направлений на вдосконалення частини третьої статті 191 Цивільно-процесуального кодексу України, яка визначає порядок відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді.

Чинна редакція статті передбачає, що, відкладаючи розгляд справи, суд призначає відповідно день нового судового засідання, про що ознайомлює під розписку учасників процесу. Пропонується цю частину доповнити реченням, що на прохання особи, яка є учасником процесу, їй вручається судова повістка або повістка-повідомлення.

Під час підготовки проекту закону до другого читання від суб’єктів права законодавчої ініціативи надійшло сім пропозицій, які комітетом прийняті до уваги і частково враховані. Запропоновані зауваження стосуються внесення змін не тільки до статті 191 ЦПК України, але і до статті 74 цього кодексу, оскільки нею також передбачаються порядок, випадки і строки вручення судової повістки або повістки-повідомлення.

Тому, на думку комітету, доцільно буде внести зміни до частини четвертої статті 74 та частини третьої статті 191 Цивільно-процесуального кодексу України, якими передбачити, що на прохання особи, яка є учасником цивільного процесу, в разі відкладення розгляду справи, їй вручається судова повістка безпосередньо у суду.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України висловило до законопроекту свої зауваження щодо внесення відповідних уніфікованих змін до інших процесуальних кодексів України з цього питання, що, на думку комітету, можуть бути враховані під час розгляду інших законопроектів.

Враховуючи наведене, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти у другому читанні та вцілому як закон проект Закону про внесення змін до статті 191 Цивільного процесуального кодексу (щодо вручення судової повістки), внесена народним депутатом України Мирошніченком. Особливо хочу доповісти, що цей законопроект може зменшити судові витрати, що надзвичайно важливо при сьогоднішньому бюджеті, коли нема за що направляти поштою ці повістки. Тому, шановні народні депутати, комітет просить прийняти цей законопроект в другому читанні і вцілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство юстиції підтримує таке рішення? Мікрофон, будь ласка.

_______________. Зазначений законопроект підтримує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти проект закону як закон. Міністерство юстиції підтримує таку пропозицію. Разом з тим є зауваження Головного юридичного управління.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до статті 191 Цивільного процесуального кодексу України (щодо вручення судової повістки) (реєстраційний номер 1121). Прошу голосувати.

КАРМАЗІН Ю.А. Комітет просить підтримати.

13:27:14

За-289

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо видачі експлуатаційних дозволів (реєстраційний номер 3227). Доповідач – заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ляпіна Ксенія Михайлівна. Михайло Чечетов, будь ласка.

13:27:43

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимир Михайловичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроект 3227: про внесення змін до деяких законів України щодо видачі експлуатаційних дозволів, який 9 червня 2009 року був прийнятий у першому читанні.

Нагадаю, що законопроект вносить зміни до трьох законів: „Про безпечність та якість харчових продуктів”, „Про молоко та молочні продукти”, „Про рибу та інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них”.

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, опрацювавши пропозиції народних депутатів, підготував оновлену редакцію проекту закону до другого читання.

Принцип, який визнаний світом, передбачає, що ланцюг державного контролю має бути нерозривним стосовно продуктів харчування. Це так званий ланцюг „від лану до столу”, тобто присутність держави у вигляді офіційної контролюючої служби здійснює один компетентний державний орган. Він контролює дотримання належного рівня безпеки та якості при виробництві сировини та її переробці до стадії готового продукту включно. Це дозволяє і споживачеві, і суб’єкту підприємницької діяльності, і уряду чітко вимагати відповідальності з конкретної служби, а не шукати крайнього, коли декілька служб перекладають відповідальність один одному і винних неможливо знайти.

По-перше, в українському законодавстві досі існує невиправдане дублювання функцій при здійсненні державного контролю, а відповідно – і щодо видачі експлуатаційних дозволів санітарною та ветеринарною службами. При цьому чинне законодавство вимагає усунення дублювання функцій державних органів, а одним з основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є зменшення рівня державного регулювання в цій сфері.

По-друге, оскільки Україна приєдналася до СОТ та задекларувала прагнення набути членство в Євросоюзі, виникає потреба приведення у відповідність до міжнародних вимог всієї вітчизняної системи державного контролю.

Комітет відкоригував проект згідно чинного законодавства у напрямку усунення дублювання функцій при здійсненні службами державного контролю та дотримання його безперервності.

Просимо розглянути у другому читанні і постатейно проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, йдемо по поправках.

Поправка номер 1 врахована редакційно. Юрій Анатолійович, наполягаєте на ній? Ні.

Поправка номер 2. Адам Мартинюк, наполягаєте на ній? Ні.

Поправка 3-тя, 4-та і 5-та враховані.

Поправка номер 6 Адама Мартинюка. Не наполягає.

Поправка номер 7. Євген Кирильчук наполягає на ній? Ні.

8-ма, 9-та, 10-та і 11-та врахована.

12-та врахована.

13-та врахована.

Сергій Терещук, 14-та. Наполягає? Ні.

15-та врахована.

17-та. Юрій Кармазін наполягає на ній? Відхилено. Ні.

18-та, Ксенія Ляпіна. Немає.

Всі розглянули поправки.

Що уряд з приводу цього законопроекту каже? Будь ласка, яка позиція.

_______________. ………політики просить підтримати даний законопроект. Він дозволить привести у відповідність до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” вже раніше прийняті закони.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Разом з тим, шановні колеги, нагадую вам, що Головне юридичне управління пропонує направити на повторне друге. Отже, дві пропозиції: перша, головна – це про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо видачі експлуатаційних дозволів (реєстраційний номер 3227). Я ставлю на голосування цю пропозицію.

13:31:55

За-0

Рішення не прийнято, звісно.

Ставлю на голосування другу пропозицію – про направлення до повторного другого читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо видачі експлуатаційних дозволів (реєстраційний номер 3227). Прошу голосувати.

13:32:27

За-255

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 25 Закону України "Про відпустки" (щодо гарантування відпустки для одного з батьків на період карантину) (реєстраційний номер 5332). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Світлана Олександрівна Шмельова.

13:32:57

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! 16 лютого цього року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України про внесення змін до внесення зміни до статті 25 Закону України "Про відпустки” (щодо гарантування відпустки для одного з батьків на період карантину).

Нагадаю, що поданим законопроектом передбачається внесення зміни до статті 25 Закону України "Про відпустки” з метою надання права одному із батьків, які мають дитину до 7 років, на відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку на період карантину.

До законопроекту надійшло 5 пропозицій, які були враховані повністю або частково. Зокрема було уточнено коло осіб, які мають право на цю відпустку, а саме: крім батьків це і особи, які фактично доглядають за дитиною або які усиновили дітей.

3 березня цього року Комітет з питань соціальної політики та працю розглянув законопроект і прийняв рішення схвалити текст порівняльної таблиці з пропозиціями і поправками народних депутатів України до законопроекту і рекомендувати Верховній Раді України, керуючись пунктом 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України, прийняти його в другому читанні та в цілому. За висновком Головного юридичного управління законопроект може бути прийнятий у другому читанні та в цілому як закон.

Враховуючи наведене прохання прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, пропозиції враховані. Уряд має зауваження? Не має.

Ставиться на голосування пропозиція комітету, яка співпадає із пропозицією Головного юридичного управління, а саме, про прийняття в другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до статті 25 Закону України „Про відпустки” (щодо гарантування відпустки для одного з батьків на період карантину) (реєстраційний номер 5332). Прошу голосувати.

13:35:28

За-287

Закон прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла (реєстраційний номер 2464). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Іванович Клименко.

13:35:54

КЛИМЕНКО О.І.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла, який був підготовлений нашим комітетом до другого читання.

З вашого дозволу хотів би вам нагадати, що даний законопроект був розглянутий в першому читанні ще 17 березня минулого року. Такий тривалий термін, він обумовлений перш за все тим, що якщо ви пам’ятаєте, ми наприкінці 2008 та 2009 року прийняли два законопроекти, які б покращили роботу будівельників, які б могли спрямувати відповідні кошти для відновлення галузі і це саме був законопроект, який прийнятий як закон номер 692 та номер 800.

Хотів би зазначити, що на нашу думку не в останню чергу саме завдяки цим законодавчим актам нам вдалося на законодавчому рівні створити інструменти, які б дозволили утримати будівельну галузь від остаточної руйнації. І саме ця сфера економічної системи України, яка найбільше постраждала в умовах фінансового спаду до 50-ти, майже до 50-ти відсотків об’єктів було заморожено і втрачено у фактичних обсягах будівництво в цій сфері.

Хотів би сказати, що обсяги будівництва в 2008 році були прирівняні до обсягів будівництва на рівні 2003 року. Натомість, на моє глибоке переконання, ми як законодавчий орган в першу чергу повинні розробити нормативно-правове поле та закласти законодавчий фундамент відновлення будівельної галузі. Даний законопроект пропонує врегулювати ті ж самі правові сфери, що і антикризові закони, про які я згадав. Причому в деяких позиціях кореспондується з аналогічно прийнятими законодавчими актами у деяких аспектах їх по силі та розвиває. Таким чином під час доопрацювання до другого читання, ми були змушені детально проаналізувати кожну позицію законопроекту, оскільки деякі з них, ми вже чинними нормами, в деяких з них втратили свою актуальність.

Нами також були проаналізовані результати застосування двох згаданих антикризових законів в сфері будівництва, які відпрацьовані необхідні зміни, проведена також спільна робота з відповідними комітетами з регіональної політики, будівництва, також з Мінрегіонбудом, яким ми дуже вдячні і авторами також законопроекту розробки від імені уряду були, а також державних комісій у сфері фінансових послуг, Національним банком України, професіональним будівельним комітетом.

Хотів би сказати, що наш комітет підтримати і просив би вас підтримати даний законопроект у другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…

КЛИМЕНКО О.І. Я перепрошую, хотів би додати, що також зауважень з Юридичного управління немає до цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдемо по поправках.

Поправка номер 3. Юрій Кармазін. Ви наполягаєте на ній, Юрій Анатолійович? Ні, не наполягає.

Поправка 6-та. Наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

13:39:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я дякую комітету за ґрунтовний розгляд і моїх зокрема поправок і переважне їх врахування. Але тут, очевидно, технічна якась помилка сталася в комітеті, я думаю, по моїй шостій поправці. Чому?

Записано в статті 19 в чинній редакції, куди вносяться зміни, частина третя: „Спори, що виникають в результаті здіснення інвестиційної діяльності, розглядаються відповідно судом або третейським судом”. Кармазін пропонує запишіть: „спори, що виникають в результаті здійснення інвестиційної діяльності, розв’язуються судом». І поставте крапку. Мені пишуть: „відхилено” і мотивація - зараз повноваження третейських судів вже обмежені.

Спасибі, дорогенькі, тільки я вам кажу як перший заступник голови комітету, що обмежені, і вам кажу: зніміть це щодо третейських, а ви мені пишете: відхилити мою поправку. Ви ж дурницю пишете, тому ж поправтесь, будь ласка, скажіть, що ви технічно ви написали, що відхилили. І не спішіть, коли Кармазін пропонує, він думає 10 разів, коли підписує документ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Будь ласка, позиція комітету.

КЛИМЕНКО О.І. Дякую, шановний Юрію Анатолійовичу.

У даному законопроекті це єдина ваша поправка, яка була відхилена, і всі були враховані, одна з них була врахована, але редакційно. Я хотів би, щоб ви також з повагою ставилися і до роботи нашого комітету, а також до тих фахових представників, про які ви вже згадували, які приймали безпосередньо участь у розробці цього законопроекту.

Щодо третейських судів. Ми всі знаємо, що там є певні обмежені права. І якщо у порівнянні з судами, то взагалі встановлена заборона розгляду третейськими судами, якщо ці спори стосуються саме нерухомого майна. Тому, коли ми кажемо, що ми це все перекладаємо щодо судових рішень, якщо будуть третейські суди ще й приймати рішення щодо майна…

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку, давайте можливість. Юрій Анатолійович, ми знаємо істину, дайте можливість…

КЛИМЕНКО О.І. Шановний голово, я прошу поставити цю поправку на голосування, якщо зал підтримає… Я зрозумів… (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я просив би вас, давайте слухати і чути один одного.

Справа в тім, що Юрій Анатолійович Кармазін пропонує просто написати, „що спори, що виникають в результаті здійснення інвестиційної діяльності, розв’язуються судом”. А комітет пропонує залишити: „розглядається відповідно судом або третейським судом”. І у той же час в аргументації про непідтримку пропозиції Юрія Кармазіна звучить таке: „відхилено, зараз повноваження третейських судів вже обмежені”.

Тому давайте напишемо „судом”, а який цей суд, головне щоб він діяв законно. Немає заперечень?

Тому я ставлю на голосування пропозицію Юрія Кармазіна і просив би її підтримати. Прошу голосувати.

13:42:44

За-96

Поправка не підтримана.

Ідемо далі. Поправка Юрія Кармазіна 49 на сторінці 18-й.

Мікрофон Юрія Кармазіна.

13:43:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні, я думаю, що ви подумаєте і зрозумієте, що там де Кармазін пропонував навпаки виключити „третейські суди” слова.

А щодо тих, хто кричить, що мені там „в отместку”, я б не хотів, щоб ми закони приймали комусь „в отместку”, ми приймаємо закони для народу Україні. Я не хочу називати автора того, хто викрикував, нехай йому стане соромно.

Щодо поправки 49, щодо поправки 49, то я пропоную у Закону України „Про рекламу” добавити частину першу, доповнити статті 26 таким абзацем: „Національний банк України, щодо реклами банківської діяльності.”. Мова йде про контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

Ви знаєте, що як надзвичайно важливо, люди скільки разів попадали в ті ситуації, коли щодо реклами банки проводили таку незаконну рекламу із порушенням всього. Національний банк мав би право контролювати, бо це випливає з Закону про Національний банк. Дякую, я хотів би, щоб …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

КЛИМЕНКО О.І. Дякую. Шановний Юрій Анатолійович, з приводу вашої попередньої поправки. За конституційними вимогами ми не можемо обмежити громадян звертатися до будь-якого суду і тому я якраз запропонував ту редакцію.

Щодо поправки номер 49. На превеликий жаль, вона не стосується саме цього законопроекту і ми не можемо в цьому законопроекті, оскільки він стосується саме механізмів фінансування і вдосконалення їх пропонувати Центробанку, щоб він на себе взяв таку відповідальність, яка вже до речі передбачена 54 статтею Закону України „Про банки і банківську діяльність”. Ті застереження вони є, і вони враховані саме в цьому законі. І Нацбанк України, він і так уже має право щодо застосування заходів впливу до тих банків, які вони надають, або недобросовісну рекламу, або, які здійснюють свою діяльність на користь тих чи інших установ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, разом з тим я ставлю на голосування поправку 49 Юрія Кармазіна.

13:45:34

За-39

Рішення не прийнято.

Всі інші поправки, шановні колеги, враховано.

Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон. Головне юридичне управління солідарне із рішенням комітету.

Будь ласка, уряд, що з цього приводу каже? Підтримуєте? Уряд також підтримує.

_______________ . Це урядовий законопроект. Прохання шановних депутатів підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла (реєстраційний номер 2464). Прошу голосувати.

13:46:41

За-288

Закон прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо зняття обмежень на одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей). Доповідач – Грицак Василь Миколайович.

Висновок комітету – зняти законопроект з розгляду.

13:47:09

ГРИЦАК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Вважаю за необхідне нагадати, що Верховною Радою України 21 січня прийнятий Закон України про внесення змін до Кримінального виконавчого Кодексу України щодо забезпечення прав засуджених осіб в установах виконання покарань, який передбачає комплексне внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України спрямованих на гуманізацію нашої кримінальної виконавчої системи та імплементацію норм Європейської конвенції про основні права свободи людини і громадянина у вітчизняне законодавство.

Зокрема серед іншого законом знімається обмеження на отримання засудженими посилок, передач і бандеролей. Такий закон підписаний Президентом України 05 лютого 2010 року і набув чинності.

Отже законопроект який поданий народним депутатом Зарубінським втратив свою актуальність.

Комітет розглянув це питання і просить Верховну Раду України зняти цей законопроект з розгляду. Знати з розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Зараз буду ставити на голосування пропозицію комітету про зняття з розгляду законопроекту (реєстраційний номер 4190). Прошу… Про скасування Постанови про прийняття законопроекту за основу. (Шум в залі)

Шановні колеги, давайте таким чином поступимо зараз.

Я поставлю на голосування про схвалення закону, проекту закону, як закон. Верховна Рада, коли не підтримає, то він буде автоматично відхилено. І все. Тому я ставлю на голосування про прийняття проекту закону, як Закон про внесення змін до Кримінально-виконавчого Кодексу України щодо зняття обмежень на одержання засудженими посилок, передач і бандеролей. (Реєстраційний номер 4190). Прошу визначатись.

13:49:35

За-43

Рішення не підтримано. Законопроект відхилено. Реєстраційний номер 4190.

Оголошую до розгляду проект Закону про посилення відповідальності за реалізацію неповнолітнім та незаконну реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів (реєстраційний номер 4784). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Прокопчук Юрій Володимирович. Хто від комітету буде доповідати?

Комітет прийняв таке рішення. Я довожу до вашого відома. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 3 грудня 2009 року про прийняття за основу проекту Закону „Про посилення відповідальності за реалізацію неповнолітнім та незаконну реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у зв’язку з втратою ним актуальності та зняти законопроект з розгляду. Будь ласка, Микола Томенко.

13:50:49

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Сумно, що з комітету нікого немає. Треба на роботу ходить, напевно, і членам комітету. Йдеться про дуже резонансні і актуальні питання, які ми з вами вирішили, ну, частково вирішили, ухваливши майже в 400 голосів законопроект 1171. З 11 лютого у нас діють норми, які забороняють до 18 років продаж алкогольних, слабоалкогольних, пива. Також ми ввели в дію адміністративні і інші санкції стосовно розпивання і продажу. Тому комітет дійшов висновку, що законопроект депутата Ар’єва врегульовує ті норми, які вже ми з вами схвалили. Інша справа, що, звичайно, треба далі піти і більш жорсткіше це врегульовувати. Але сенсу в цьому законопроекті немає. Бо ми вже це питання врегулювали законопроектом 1171, який підписаний Президентом і діє в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Тоді я аналогічно поставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закон. Верховна Рада визначиться. Якщо не підтримає, закон буде відхилено. З урахуванням того, що норми цього закону вже врегульовані тим законом, який діє. Нема заперечень?

Так можна, іншого виходу нема.

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон, проект Закону про посилення відповідальності за реалізацію неповнолітнім і незаконну реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів (реєстраційний номер 4784). Прошу визначатись.

13:52:34

За-2

Законопроект відхилено.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 52 Закону України "Про господарські товариства" (щодо розміру статутного капіталу) (реєстраційний номер 34 88-1). Доповідач – заступник голови Комітету з питань економічної політики Юрій Миколайович Воропаєв. Будь ласка.

13:52:59

ВОРОПАЄВ Ю.М.

…уважаемые колеги, хотел бы вам напомнить, о том, что пока мы рассматривали с вами этот законопроект, пока до него дошла очередь, а им предполагалось уменьшить размер уставного фонда, минимальный размер, со ста минимальных заработных плат до 15 минимальны заработных плат, мы с вами в этом зале в декабре месяце приняли другой законопроект, которым определили размер, минимальный размер уставного фонда ….. в размере одной минимальной заработной платы. Тем самым мы этот вопрос уже урегулировали.

Тот законопроект был подписан Президентом, вступил в силу с 30 декабря, его номер 1759. Поэтому необходимость принятия этого законопроекта уже отпала. Комитет предлагает его отклонить, оставить без рассмотрения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давай те поступим аналогічні. Я поставлю на голосування про прийняття його у другому читанні і в цілому як закон. Верховна Рада визначиться, коли не підтримає, закон буде відхилено. Нема заперечень? Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення зміни до статті 52 Закону України "Про господарські товариства" (щодо розміру статутного капіталу) (реєстраційний номер 3488-1). Прошу визначатись.

13:54:31

За-3

Законопроект відхилено (реєстраційний номер 3488-1).

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України (друге читання). Від комітету хто буде доповідати? Юрій Анатолійович від комітету з питань правосуддя, прошу вас.

13:55:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, перший заступник голови комітету. Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя повторно розглянув на своєму засіданні 31 березня 2010 року протокол № 58 у другому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства (реєстраційний номер 2213) (від 13.03.2008) поданий Кабінетом Міністрів України.

Даний проект має за мету проведення положень законів України „Про свободу совісті та релігійні організації”, „Про всеукраїнський та місцевий референдуми”, „Про прокуратуру”, „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, „Про судову експертизу”, „Про державний матеріальний резерв”, „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, „Про виконавче впровадження”, „Про державну таємницю”, „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, „Про політичні партії в Україні”, „Про біженців”, „Про податок з доходів фізичних осіб”, „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, „Про захист суспільної моралі”, „Про вибори Президента України”, „Про вибори народних депутатів України”, „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” у відповідність з Кодексом адміністративного судочинства України. Слід зазначити, що 13 січня 2009 року Постановою Верховної Ради України (№843-6) проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України, поданий Кабінетом Міністрів України, було прийнято за основу і доручено Комітету Верховної Ради з питань правосуддя доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради в другому читанні.

Комітетом Верховної Ради було підготовлено порівняльну таблицю до вказаного проекту закону. На засіданні Комітету Верховної Ради з питань правосуддя 18 лютого 2009 року під час обговорення внесених пропозицій та поправок до проекту закону народними депутатами – членами Комітету з питань правосуддя прийнято рішення: рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому, але з необхідністю внесення ще деяких змін та доповнень до законів України, положень яких стосуються вказаний проект закону.

З метою уникнення зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради, які можуть стати причиною відхилення проекту закону номер 2213 на пленарному засідання Верховної Ради України, Комітет з питань правосуддя звернувся до Головного юридичного управління для попереднього розгляду порівняльної таблиці і внесення відповідних поправок.

Головне юридичне управління своїм листом від 30 березня 2009-го надало свої пропозиції до цього проекту. В Комітеті проаналізовано подані поправки і зауваження: всі вони є слушними і спрямовані на приведення положень законопроекту у відповідність з Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства та іншими законами. Однак необхідно констатувати, що, хоча пропозиції і є доцільними, більшість з них вносять зміни і доповнення до статей, положення яких не були предметом розгляду у поданому законопроекті, прийнятому за основу. Але без врахування вказаних поправок прийняття законопроекту у тому вигляді, який був розглянутий на засіданні Комітету з питань правосуддя, буде безперспективним і поставлена мета не буде досягнута. Більше того…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз ми продовжимо.

Є пропозиція. У нас ще залишилось у другому читанні 2 законопроекти. Якби ви не заперечили, ми їх розглянули б на ранковому засіданні, тобто продовжили роботу на 15 хвилин.

А зараз, Юрій Анатолійович, будь ласка, завершуйте аргументацію. Немає заперечень? Дякую.

КАРМАЗІН Ю.А. …більше того, після прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України” від 21.08.2009, внесення змін до Закону України „Про вибори Президента”, положень якого також торкається законопроект 2213, призведе до ще більшої неузгодженості. Крім того, у комітеті готуються до розгляду у Верховній Раді у другому читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень), 2782, у якому передбачено нову редакцію Закону „Про виконавче провадження”.

Поряд з цим, у проекті номер 2213 також запропоновано внесення змін до Закону „Про виконавче провадження”, які не відповідають положенням проекту реєстраційний номер 2782. При цьому, всі внесені пропозиції та поправки до проекту Закону (реєстраційний номер 2213) були відкликані суб’єктами права законодавчої ініціативи у зв'язку з необхідністю внесення на розгляд Верховної Ради більш ґрунтовного проекту.

Враховуючи викладене, Комітет з питань правосуддя вирішив рекомендувати Верховній Раді проекту Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України, реєстраційний номер 2213 від 13 березня відхилити.

Тому, шановні народні депутати, враховуючи те, що ми вже сьогодні приймали рішення, де йшло у розріз з Регламентом і з іншими законами, я просив би цей проекту Закону відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про прийняття у другому читанні і в цілому як закон, а Верховна Рада має визначитися щодо цієї пропозиції. Отже, вношу пропозицію про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України (реєстраційний номер 2213). Прошу визначатися.

14:00:44

За-0

Законопроект відхилено.

Оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту” (щодо першочергового безоплатного забезпечення автомобілями інвалідів війни) (реєстраційний номер 5229). Доповідач – голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Михайлович Сушкевич. Будь ласка, мікрофон.

14:01:10

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні колеги, власне, законопроект ми сьогодні розглядаємо у другому читанні, він стосується забезпечення, першочергового забезпечення інвалідів війни. Безумовно, хотілося б, щоб він був прийнятий до 9 Травня. Але сьогодні також він актуальний, безумовно.

Хочу сказати, що за розглядом у профільному комітеті, у Комітеті у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, практично всі поправки враховані за виключенням однієї, прийняття якої може бути звужено можливості обслуговування автомобілями інвалідів.

Власне, у мене все. Я пропоную прийняти закон в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 7 Юрія Анатолійовича Кармазіна. Юрію Анатолійовичу, наполягаєте на ній?

Мікрофон, будь ласка.

14:02:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я в принципі вважаю, що Україна має виробляти власні автомобілі, як і власні літаки. Тому звісно, було б краще, якби і ми забезпечували цими автомобілями, які виготовлені власне в Україні.

Поправка стосувалася якраз „виробленим в Україні” слово. Але якщо у нас уряд, Президент, всі інші, Верховна Рада не їздять на власних автомобілях, то очевидно і щодо інвалідів ця поправка також не потрібна зараз, поки що вона не на часі.

Так що я не наполягаю на голосуванні цієї поправки. І також поправки 10 „Прикінцевих положень”, що він набирає чинності з 1 січня 2011 року. Краще, щоб він був з моменту опублікування.

Тобто я висловився по сьомій і по десятій, Володимире Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Значить поправки знімаються. Я зараз по поправках іду. По якій поправці?

А, від комітету – Валерій Сушкевич, будь ласка.

14:03:19

СУШКЕВИЧ В.М.

Я хочу просто дати пояснення по сьомій поправці, чому вона відкинута комітетом. Справа в тому, що є обслуговування з боку держави відповідно до законодавства автомобілів таких, що їм видає і сама держава, і таких, яких може купити сам інвалід. І тому, якщо ми запишемо, Юрію Анатолійовичу, вашу поправку, то ми тоді відкинемо обслуговування тих автомобілів, які обслуговуються і купляються самим інвалідом. Зрозуміло. Дякую, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку 7 і 10 автор зняв, він відмовився від цих поправок. Адам Мартинюк, будь ласка.

14:04:04

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Я попросив слова з мотивів голосування ось з якого приводу. Пригадуєте, ми з вами досить довго боролись в цій сесійній залі, і думаю не тільки у мене, а у кожного із вас є дуже багато листів від інвалідів, а точніше від сімей інвалідів, в розпорядженні яких були автомобілі і які зараз держава не могла залишити їм безоплатно.

Тому, якщо ми приймемо цей закон, а я сподіваюсь, що ми його сьогодні приймемо, і я дякую комітету, який його підтримав одноголосно ці пропозиції мої, що з прийняттям цього закону кожен автомобіль, який залишається в сім’ї інваліда, який пішов з життя, зараз буде залишатись в сім’ї безоплатно. Це перше.

І друге. Дякую і колезі Кармазіну, який погодився, що зняв десяту поправку, ми також пропонуємо, щоб цей закон вступив в дію з моменту його опублікування. Тому, шановні інваліди, а точніше сім’ї інвалідів, в яких трапилось горе, що той, хто володів автомобілем і пішов із життя, я сподіваюсь закон буде прийнятий, підписаний і у вас зникне головна проблема з приводу цього питання. Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає інших застережень?

Петро Цибенко, з мотивів, будь ласка.

14:05:26

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради організації ветеранів України. Шановні колеги! Я прошу підтримати цей законопроект з двох мотивів. По-перше, тому що ним головна мета законопроекту, надання інвалідам війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, право на безоплатне забезпечення автомобілем, підкреслюю, першочергово із числа позачерговиків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

І другий мотив, який теж працює на прийняття цього документу, те про що сказав Адам Іванович Мартинюк, справді, ця проблема надзвичайно важлива. З цієї проблеми надзвичайно часто звертаються до організацій ветеранів України інваліди, точніше кажучи, представники сімей цих інвалідів. Тому просив би колег обов’язково підтримати цей документ, він надзвичайно актуальний і на часі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закону, проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту” (щодо першочергового безоплатного забезпечення автомобілями інвалідів війни) (реєстраційний номер 5229). Прошу голосувати.

14:06:57

За-301

Закон прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" (щодо статусу осіб, які в дитинстві потерпіли від політичних репресій) (реєстраційний номер 5040). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин міжнаціональних відносин Юрій Васильович Гнаткевич.

14:07:23

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги, на нашому комітеті розглядався цей законопроект і рекомендовано було прийняти його в другому читанні, і в цілому. Але я хотів би сказати декілька речей, перше, до комітету надходить надзвичайно велика кількість листів, де люди просять прийняти цей законопроект. Друге, шановні колеги, я ще раз наголошую, що законопроект стосується лише дітей реабілітованих батьків. Тобто не всіх тих, хто сиділи, а дітей реабілітованих батьків державою. А реабілітовані бувають, оскільки минулого разу він розглядався трошки в політичній площині, бували і звинувачені колись в націоналізмі, і в ревізіонізмі, і в троцькізмі.

І останнє, за даними міністерства на сьогоднішній день було таких дітей близько 9 тисяч осіб. Надійшло лише, я дивуюсь взагалі такій низькій активності наших депутатів в останньому скликанні, але надійшло тільки дві пропозиції, і то важні пропозиції, які були внесені мною. Це пропозиція одна стосується терміну, де ми замінили слово „виселення” словом „висланні”, в засланні, висланні, тобто узгоджуємо той термін, який існує нині в чинному законодавстві.

І друга пропозиція стосується того, щоб прийняти, в дію внести в закон не з 1 січня 10 року, бо вже власне минулого, а з 1 січня 11 року. І також ми продовжили, я запропонував продовжити термін рекомендації Кабінету Міністрів узгодити з її актами урядовими цей закон не в двомісячний термін, а в трьохмісячний.

Отже, всього дві поправки, які я вніс до цього законопроекту. Пропозиція комітету прийняти у другому читанні і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти у другому читанні і в цілому як закон проект закону (реєстраційний номер 5040). Головне юридичне управління висловило ряд зауважень.

Я ставлю на голосування першу пропозицію про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” (щодо статусу осіб, які в дитинстві потерпіли від політичних репресій), (реєстраційний номер 5040). Прошу голосувати.

14:10:08

За-124

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання для врахування зауважень Головного юридичного управління. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 5040.

14:10:35

За-272

Рішення прийнято. Дякую, вам.

Шановні колеги, тут була пропозиція, одну хвилиночку, щоб нам розглянути питання, які залишилися у нас не розглянуті, визначені розкладом на вівторок, а після того залишок часу для роботи в комітетах.

Але оскільки це стосується регламентного рішення, я поставити можу на голосування цю пропозицію, бо мова йде про три законопроекти, а решта, це включення до порядку денного.

А якщо ми по Регламенту включаємо до порядку денного, ми на цьому ж засіданні не маємо права розглядати тобто на наступний період.

Немає застережень, щодо такої пропозиції? Як ви ставитесь? Я тоді поставлю на голосування пропозицію про продовження ранкового засідання Верховної Ради України до завершення розгляду питань, визначених розкладом на вівторок 11 травня. Прошу голосувати.

14:11:53

За-271

Рішення прийнято.

Таким чином, шановні колеги, зараз ми переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги). Реєстраційний номер 4355. Доповідач – Цибенко Петро Степанович.

Що-що? Це перше читання. Будь ласка, якщо за скороченою процедурою, я поставлю на голосування цю пропозицію розглянути законопроект 4355 за скороченою процедурою. По Регламенту ми кожен законопроект повинні розглядати за скороченою процедурою. Голосувати про розгляд.

14:12:43

За-202

Рішення прийнято.

І ще одне, шановні народні депутати, поінформую, що далі продовжувати засідання буде Перший заступник Голови Верховної Ради, оскільки о 14.30 відбувається засідання Ради регіонів, в якому мені потрібно взяти участь. Щоб ви не думали, що я пішов на обід.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Степанович, доповідайте. Врахуйте 2 хвилини.

14:13:14

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, фракція комуністів, Петро Цибенко, Голова ради Організації ветеранів України.

Шановні колеги, користуючись тим, що ми розглядаємо цей законопроект саме сьогодні 11 травня, мабуть, буде правильно, коли я, користуючись нагодою, привітаю ще раз із знаменною датою 65-річниці визволення України від фашистів-загарбників та перемоги у Великій Вітчизняній війні. Ветеранство, найперше – низький вам уклін, вічна пам’ять, слава визволителям, котрі із зброєю в руках захистили свободу нашої країни і трудівників тилу, які самовіддано працювали задля перемоги.

Хотів би нагадати вам про те, що цей законопроект розглядався 16 лютого і не було підтримано його, але на заміну було разом групою колег внесено було на заміну цей законопроект, і він розглянутий Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів як профільним комітетом. І прийнято рішення про підтримку цього документу за основу. І також комітет прийняв рішення, що в разі, якщо в абзаці другому пункті 1 проекту закону слова „радянського народу” замінити на слова „народу Радянського Союзу” рекомендувати прийняти цей документ в цілому. Мова йде про те, що цим документом пропонується врегулювати практику використання Прапору Перемоги під час подій, пов’язаних з Великою Вітчизняною війною, зокрема на святах 9 травня.

Тому я просив би, шановних колег, зважаючи на те, що ми прийняли рішення про скорочену процедуру розгляду цього документу, підтримати обов’язково цей документ. Цим самим ми віддамо …..данину пам’яті тим людям, які здобули перемогу над фашизмом, і зробимо практику використання Прапору Перемоги, запровадимо законодавчу систему. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Шановні колеги, Петро Степанович доповідав в двох іпостасях, і як один з авторів законопроекту, і як відповідальний від профільного комітету.

Тому. будь ласка, є необхідність обговорювати? Ніхто не наполягає?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо не наполягають, тоді, з вашого дозволу, ставиться на голосування законопроект за номером 4355 проект Закону про внесення змін до Закону України „Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги). Прошу голосувати.

14:16:16

За-215

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 159, „Блок Тимошенко” – 7, "Наша Україна" – 1, комуністів – 27, ”Блок Литвина” - 19, позафракційні – 2.

Є пропозиція про повернення до голосування. Так, будь ласка, я ставлю на голосування пропозицію щодо повернення до голосування цього питання, щодо переголосування цього законопроекту. Прошу голосувати.

14:17:08

За-218

Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів – 169, „Блок Тимошенко” – 0, "Наша Україна" – 1. комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 2.

Рішення не прийнято.

Розглядається законопроект за номером 2692, а саме проект Закону про внесення змін до Закону України „Про телебачення і радіомовлення” щодо усунення протиріч між Законом України „Про кінематографію” і Законом України „Про телебачення і радіомовлення”.

Доповідає голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Бондаренко Олена Анатоліївна.

ІЗ ЗАЛУ. За скороченою процедурою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За скороченою?

БОНДАРЕНКО О.А.

Вы меня решили пожалеть. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб розглянути далі законопроект за скороченою процедурою, прошу голосувати.

14:18:19

За-194

Рішення прийнято. Будь ласка.

14:18:27

БОНДАРЕНКО О.А.

Дякую. Шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу! Цей законопроект має за мету усунути протиріччя між двома законами: Законом про телебачення і радіомовлення та Законом про кінематографію. В Законі про кінематографію на разі діє норма про те, що іноземні фільми не підлягають розповсюдженню та демонструванню в Україні, якщо вони не дубльовані або не озвучені, або не субтитровані українською мовою. А ось чинна редакція Закону про телебачення та радіо вирішує це питання лише у спосіб звукового дублювання. Це є проблема для наших теле-, радіоканалів. І тому, якщо враховувати рішення Конституційного Суду, яке було прийняте 20.12.2008 у справі за поданням народних депутатів про офіційне тлумачення положень Закону про кінематографію, а саме, про те, що іноземні фільми можуть розповсюджуватися та демонструватися в Україні, якщо вони дубльовані або озвучені, або субтитровані українською мовою, то виникає логічна потреба впровадити цю норму у телепросторі.

Основне завдання пропонованого законопроекту, це вдосконалення правового механізму в сфері трансляції іноземних фільмів та програм. Реалізація положень поданого законопроекту не потребує внесень, внесення змін до інших законів та не потребуватиме додаткових витрат з Держбюджету України. Тому прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Також інформую, що тут відбулося доповідь і співдоповідь від комітету. Тому що автор, вона ще представляє профільний комітет. Сідайте будь ласка. Є необхідність обговорити. Тому, бачу, піднімають руки. Будь ласка, два - за, два - проти.

Так, будь ласка, колега Болдирєв. Підготуватись Парубію. Мікрофон з місця. Прошу.

14:20:43

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, мне кажется, мы совершенно напрасно стали обговаривать, потому что существует решение Конституционного Суда, которое мы просто должны имплементировать в данный закон путем принятия закона об изменении. Поэтому нечего обсуждать. Я предлагаю голосовать сразу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже мудра пропозиція, тільки не треба було записуватись на виступ. Будь ласка, Парубій. Немає. Шкіль. Комітет співдоповідав, бо автор і представник комітету. Будь ласка, Шкіль.

14:21:21

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я дуже коротко, тому що я хочу передати слово одному з наших членів фракції. Я хочу наголосити на тому, що ви, звичайно, можете знищити українську мову – це ваше правою. Я розумію, що легше знищити українську мову, ніж навитися нею розмовляти. Це ваше право, я вас прошу, це ваше право. Але, повірте, у кожної нації є право для того, щоб захистити свої право. Будь ласка, не викликайте громадянського спротиву в Україні, ви все робите для того, щоб почалися тут протистояння на національній основі, припиніть це. Дякую.

Прошу передати слово Шевченкові Андрію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово не передається, але, будь ласка, Шевченко, півтори хвилини.

14:22:05

ШЕВЧЕНКО А.В.

Спасибі, колеги. Дивіться, давайте підійдем до цього питання дуже практично. У мене є дочка, їй 5 років. Вона любить, наприклад, мультфільм „Тачки”. Цей законопроект, якщо стане законом, у неї жодних шансів немає побачити цей прекрасний фільм українською мовою.

Я поясню, яка зараз є практика. Якщо в український ефір заходить, наприклад, американський або французький фільм. Єдиний спосіб, як він може зайти в ефір або прокат, коли є український дубляж. Що пропонується? Цей фільм, якщо він вже був про дубльований в Росії, його можна показувати в Україні з одним маленьким рядком субтитрів, що означає, що, наприклад, у моєї дочки шансів побачити цей мультфільм українською мовою нуль.

Друге. Нам не сказали про іншу новелу цього закону, яка стосується того, що пропонується з ліцензії для теле- і радіокомпаній забрати таку позицію, як мова мовлення. Хоча ми знаємо, що лише законодавством регулюються мовні питання і так далі.

Ви знаєте, у нас у залі була одна дуже цінна річ. Ми намагалися багато років не вносити в зал ті питання, які явно розділяють зал, явно розділяють країну. Це стосується і мовних законопроектів. Тому я пропоную не підтримувати цей законопроект. Я впевнений, що він зашкодить українському телерадіоринку, українському кіноринку. І, я впевнений, що він розсварює зал і розсварює суспільство. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України „Про телебачення і радіомовлення” (щодо усунення протиріч між Законом України „Про кінематографію” і Законом України „Про телебачення і радіомовлення”). Законопроект за номером 2692. Прошу визначатись.

14:23:57

За-168

Рішення не прийнято.

Переходимо до розгляду законопроекту (номер 4646) проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про тимчасове ввезення. Автор законопроекту - Катеринчук Микола Дмитрович. Немає? Тоді співдоповідач Комітет з питань податкової та митної політики Бондарєв Костянтин Анатолійович. Також немає. Якщо ви, шановні колеги, не будете заперечувати, то я вас ознайомлю із рішенням Комітету з питань податкової та митної політики і будемо визначатись.

Комітет в особі народних депутатів Терьохіна, Бондарєва та інших пропонує проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про тимчасове ввезення (реєстраційний номер 4646), поданий народними депутатами України Катеринчуком, Кондратюк, Герман, Геращенко, направити до Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики для підготовки на повторне перше читання. Ось така пропозиція комітету. Але я буду ставити їх в порядку надходження.

Спочатку я ставлю на голосування пропозицію авторів законопроекту: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з приєднанням України до Конвенції про тимчасове ввезення. Законопроект номер 4646. Прошу визначатись.

14:25:57

За-35

Рішення не підтримано.

Ставиться на голосування пропозиція профільного комітету: направити на доопрацювання до комітету для підготовки на повторне перше читання. Прошу голосувати.

14:26:26

За-270

Рішення прийнято.

Направляємо до профільного комітету на доопрацювання.

І в нас, шановні колеги, залишилось декілька питань. Я думаю, ми їх швидко пройдемо. А саме: розділ „Для включення до порядку денного сесії”.

Пропонується включити до порядку денного сесії проект Постанови про деякі питання забезпечення бюджетного процесу у 2010 році. Законопроект за номером 6338. Прошу голосувати.

14:27:13

За-212

Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів – 163, Тимошенко блок – 0, „Наша Україна” – 1, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, „Позафракційні” - 2.

Так, немає ніяких пропозицій? Так, тоді, будь ласка, розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ліцензування певних видів господарської діяльності, законопроект за номером 6153, про включення до порядку денного. Голосуємо.

14:28:05

За-272

Рішення прийнято.

І ставиться на голосування законопроекти реєстраційний номер 6214 і 6214-2 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо узгодження окремих положень). Прошу голосувати. Про включення цих законопроектів до порядку денного сесії.

14:28:47

За-286

Рішення прийнято.

Таким чином, шановні колеги, ми з вами повністю реалізували порядок денний, визначений на сьогодні, 11 травня. Я вам дякую всім за роботу, у тому числі, за підтримку.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Відповідно до прийнятого нами рішення, працюємо у комітетах. Завтра початок роботи о 10 годині.