ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

12 лютого 2010 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

10:01:37

Зареєстровано 390 карток в сесійній залі. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати! Сьогодні день народження нашого колеги Демидка Володимира Миколайовича. Давайте привітаємо нашого колегу і побажаємо здоров’я. (Оплески)

Шановні народні депутати! Надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 11 лютого 2010 року. Розглянуто 26 питань порядку денного, за результатами розгляду прийнято 12 законів та одну постанову. Три законопроекти та один проект постанови прийнято за основу. Вісім законопроектів відхилено, за результатами розгляду пропозицій Президента України один закон прийнято після його доопрацювання.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у п’ятницю відводиться 30 хвилин для оголошення депутатських запитів.

Дозвольте оголосити депутатські запити, що надійшли до секретаріату.

Євгенія Царькова до Президента України щодо зупинення розграбування і знищення Державної судноплавної компанії Чорноморське морське пароплавство. Ставлю на голосування про підтримку запиту, прошу голосувати.

10:03:22

За-169

Запит підтримано. „За” -169.

Тепер ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:03:45

За-208

Запит не підтримано.

Коли я запити всі виголошу, повернемось назад, прошу мобілізуватися тоді.

Олександра Чорноморова до Голови Верховної Ради щодо надання інформації стосовно розподілу квартир у житловому будинку по вулиці Срібнокільській, 24 у місті Києві.

Геннадія Задирка до Прем’єр-міністра щодо ситуації, яка склалася навколо спортивного комплексу „Водолій” у місті Миколаєві та славетної школи зі стрибків у воду.

Едуарда Прутніка до першого віце-прем’єр-міністра, Міністра з питань житлово-комунального господарства, першого заступника міністра фінансів, заступника голови Чернігівської обласної державної адміністрації стосовно звернення депутата Чернігівської обласної ради Наталі Кучаровської щодо необхідності компенсації пільг та субсидій з Державного бюджету України, комунальному підприємству міста Ніжин „ Служба єдиного замовника” за надані населенню житлово-комунальні послуги.

Євгена Царькова до Прем’єр-міністра України щодо зупинення розграбування і знищення Державної судноплавної компанії Чорноморське морське пароплавство.

Ігоря Єресько до Прем’єр-міністра України стосовно неналежного реагування на депутатські звернення та запити міністерством та відомствами з питань житлово-комунального господарства.

Ігоря Шарова до Кабінету Міністрів України щодо надання інформації про стан виконання Державної програми співпраці з закордонними українцями на 2010 рік та використання коштів, спрямованих на заходи з підтримання зв’язків із закордонними українцями.

Миколи Шершуна до Кабінету Міністрів України щодо створення державного підрозділу з питань соціального захисту українських моряків.

Олега Зарубінського до Прем’єр-міністра стосовно неконтрольованого зростання цін на продукти харчування та діяльності органів державної і виконавчої влади щодо здійснення повноцінного контролю за ціноутворенням.

Олега Тищенка до Прем’єр-міністра щодо виплати недоотриманих коштів щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004-2007 роки згідно з судовими рішеннями громадянам, мешканцям міста Біла Церква, Київської області відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Павла Мовчана до Прем’єр-міністра України щодо недопущення знищення спортивного комплексу „Стадіон „Старт” у місті Києві.

Володимира Скубенко до виконуючого обов’язки міністра фінансів України про перерахування субвенцій з державного бюджету обласному бюджету Херсонської області на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.

Григорія Смітюха до Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України стосовно перевірки щодо порушення вимог законодавства України при відчуженні пакетів акцій, що перебувають в державній власності, акціонерних товариств у галузі сільськогосподарського машинобудування в зв’язку з діяльністю Відкритого акціонерного товариства „Лізингова компанія „Украгромашінвест”, а також розкрадання службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський машинобудівний завод” бюджетних коштів.

Ігоря Шарова до Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України щодо перевірки достовірності оприлюдненої в Інтернеті інформації про факти розвідувальних спрямувань з боку спецслужб США до співробітників Міністерства закордонних справ.

Едуарда Прутніка до Міністра генерального розвитку та будівництва України, Міністра охорони навколишнього природного середовища країни, начальника державної архітектурно будівельної інспекції, першого заступника міністра охорони здоров’я України, Генерального прокурора України, голови Чернігівської обласної ради, заступника голови Чернігівської обласної державної адміністрації стосовно перевірки фактів, викладених у колективній скарзі жителів міста Прилуки Чернігівської області та звернення депутата обласної ради Анатолій Мирошниченка щодо незгоди з будівництвом та функціонуванням сушарного комплексу по вулиці Паризької комуни, 56 сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Батьківщина”, що призводить до забруднення повітря відходами виробництва при сушці зерна і підвищення шуму під час роботи сушарок та необхідності вжиття відповідних заходів для усунення порушень чинного законодавства з боку підприємства.

Ігоря Калєтника до виконуючого обов’язки голови Головного контрольно-ревізійного управління України щодо вжиття невідкладних заходів з метою притягнення до кримінальної відповідальності начальника Південно-західної залізниці Олексія Кривопішина за систематичні зловживання службовим становищем, розкрадання державних коштів, їх нецільове використання, сприяння протиправному відчуженню об’єктів державної власності, надання незаконних переваг суб’єктам підприємницької діяльності.

Катерини Ващук до Міністра Юстиції України, голови Державного Комітету України із земельних ресурсів стосовно зволікання чиновниками оформлення спадщини за заповітом жителів міста Луцька Волинської області Павлу Артемчуку.

Ксенії Ляпіної до Міністра праці та соціальної політики України голови Львівської обласної ради стосовно формального підходу до розгляду попереднього депутатського звернення щодо ситуації, яка склалася навколо квартири Євгенії Барчук.

Олега Зарубінського до Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо неефективної політики, яка призвела до утворення загрози для рекреаційних зон на горі Узун-сирт та інших історичних та природних пам’ятків Криму.

Олександра Шепелева до Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо вжиття заходів для упередження загрози повені в західних областях України навесні 2010 року.

Олексія Плотнікова до голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України стосовно незадоволення відповіддю на депутатське звернення щодо порушення кредитною спілкою „Турбота” умов договорів з вкладниками Тетяною, Іриною та Денисом Россохами та повернення їм вкладів і нарахованих на них відсотків.

Юрія Кармазіна до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора Одеської області стосовно перевірки фактів застосування фізичного та психологічного насильства відносно малолітньої Дар’ї Бабійчук, невиконання матір’ю дитини батьківського обов’язку щодо виховання та розвитку дитини, вжиття заходів для захисту прав дитини.

Валентина Матвєєва до Генерального прокурора України щодо порушення прав мешканки міста Чернігова Олександри Кравченко на житло і роботу керівництвом Відкритого акціонерного товариства „Редакційно-видавничий комплекс ”Деснянська правда”.

Вікторії Дем’янчук до Генерального прокурора України стосовно перевірки законності рішень Партеніської селищної ради Автономної Республіки Крим щодо передачі у власність земель громади.

Валерія Бевза до Генерального прокурора України стосовно неналежного розслідування працівниками прокуратури Полтавської області кримінальної справи про навмисне доведеня до банкрутства колективного підприємства фірми „Валтекс” міста Лубни Полтавської області.

Валерія Бевза до Генерального прокурора України, голови Одеської обласної ради стосовно незаконних протиправних дій органів місцевого самоврядування міста Бєлгород-Дністровський Одеської області, що призвели до порушення конституційних прав жителя міста Бориса Добровольського.

Вікторії Дем’янчук до Генерального прокурора стосовно проведення перевірки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська група „Капітал” на території України та вжиття заходів прокурорського реагування щодо керівництва зазначеного товариства.

Володимира Пилипенка до Генерального прокурора України щодо незадовільного розгляду депутатського звернення.

Володимира Пилипенка до Генерального прокурора України про надання правової оцінки публічним вказівкам першого заступника міського голови Львова Олега Синютки щодо використання вчителями шкіл примусової праці учнів під час учбового процесу та застосування до них фізичного примусу і нанесення тілесних ушкоджень та побоїв у разі відмови від примусової праці.

Володимира Стретовича до Генерального прокурора України щодо розбазарення земель запасу сіл Іванів та Слобідка Калинівського району Вінницької області.

Володимира Яворівського до Генерального прокурора України щодо розкрадання земель Коцюбинською селищною радою Київської області, які є рекреаційною зоною і власностю територіальної громади міста Києва, та притягнення до відповідальності посадових осіб, які причетні до незалежної передачі безцінної київської землі у приватні руки.

Григорія Смітюха до Генерального прокурора України стосовно призначення перевірки у зв’язку із ситуацією, що склалась навколо Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна кампанія „Київводоканал”.

Кирила Куликова до Генерального прокурора України щодо невиконання законних вимог народного депутата України та ігнорування депутатського запиту.

Миколи Шершуна до Генерального прокурора України щодо незадоволення відповіддю Генеральної прокуратури України на депутатське звернення стосовно порушення кримінальної справи проти голови фермерського господарства „Галицька мрія” Андрія Моравського.

Петра Писарчука до Генерального прокурора України щодо невиплати заробітної плати працівникам Центральної міської аптеки номер 189 міста Червонограда Львівської області.

Петра Писарчука до Генерального прокурора України щодо забезпечення житлового права ветерана війни мешканця міста Львова Олега Жовківського.

Петра Симоненка до Генерального прокурора України щодо прокурорського реагування на факти незаконного захоплення земель Державного підприємства України „Міжнародний дитячий центр „Артек”, а також намагання доведення його до банкрутства.

Петра Симоненка до Генерального прокурора України щодо дотримання законності при розгляді адміністративної та кримінальної справи порушенні відносно громадянина Богдана Денисенка.

Сергія Мошака до Генерального прокурора України щодо рейдерського захоплення будинку по вулиці Володимирська, 19-а у місті Києві.

Сергія Мошака до Генерального прокурора України щодо притягнення кримінальної відповідальності посадових осіб Перечинської районної ради Закарпатської області.

Юрія Литвина до Генерального прокурора щодо протиправних дій посадових осіб Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Групи народних депутатів (Каплієнка, Задирка, Барвіненка) до Генерального прокурора України щодо захисту конституційних прав інваліда першої групи Лідії Гуцол та інваліда війни Михайла Гуцола.

Володимира Карпука до прокурора міста Києва, голови Київської міської державної адміністрації щодо перевірки законності дій посадових осіб Київської міської ради при прийнятті рішень, які мають на меті знищення існуючої мережі протитуберкульозних закладів міста Києва, зокрема міського туберкульозного диспансеру Печерського та Шевченківського районів на вулиці Перспективній, 6, протитуберкульозних диспансерів №2 та №3 у Святошинському і Солом’янському районах столиці.

Володимира Яворівського до голови Київської державної адміністрації про намір Київської міської державної адміністрації продати національні будівлі історико-культурного значення, обґрунтовуючи свої цинічні наміри потребую коштів для проведення Євро-2012.

Олександра Шепелева до Київського міського голови щодо вирішення проблеми переповнення дитячих дошкільних закладів міста Києва.

Олексія Костусєва до Одеського міського голови щодо обгрунтовності витрат 44 мільйонів гривень на поповнення піском пляжів міста Одеси.

Олексія Костусєва до Одеського міського голови щодо невиконання заходів з поліпшення якості водопровідної води у місті Одесі.

Юрія Кармазіна до прокурора міста Києва, Київського міського голови щодо перевірки фактів незаконного знищення зеленої зони у місті Києві Товариства з обмеженою відповідальністю „Парус”, грубого порушення прав територіальної громади міста Києва, вжиття відповідних заходів реагування.

Євгена Царькова до Міністра закордонних справ України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо захисту прав моряків – громадян України за кордоном.

Шановні народні депутати, виголошено 68 депутатських запитів. Якщо немає заперечень, я поставлю на голосування про повернення до розгляду запиту народного депутата Євгена Царькова. Це запит Євгена Царькова до Президента України щодо зупинення розграбування і знищення Державної судноплавної компанії Чорноморське морське параходство.

Ставлю на голосування про повернення до розгляду запиту. Прошу, голосуйте.

10:16:57

За-211

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 139, "Блок Юлії Тимошенко" – 11, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 12, комуністів - 27, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 2.

Шановні народні депутати, вам роздано узгоджений розклад засідання, тобто план нашої роботи на 12 лютого 2010 року.

Оголошується до розгляду проект Закону про затвердження Указу Президента України "Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації".

Шановні народні депутати, як ви знаєте, у середу 10 лютого відповідно до частини першої статті 106 Конституції України Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону про затвердження Указу Президента України "Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації". Відповідно до частини першої статті 85 Конституції України та статті 6 Закону України „Про зону надзвичайної екологічної ситуації” такий указ затверджується Верховною Радою України протягом двох днів від часу звернення Президента України. І відповідно до статті 189 Регламенту Верховної Ради України це питання не потребує включення до порядку денного.

Доповідач – Калуський міський голова Ігор Степанович Насалик. Співдоповідач – голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Семинога Анатолій Іванович. Прошу вас, будь ласка.

НАСАЛИК І.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується розгляду Закону України про затвердження Указу Президента – проголошення території міста Калуша, а також сіл Кропивник і Сівка-Калуська Івано-Франківської області зоною надзвичайної ситуації.

Даний указ Президента викликаний трьома проблемами, які є в місті Калуші, які мають загальнонаціональний характер. І перша із них – це Домбровський кар’єр, це був єдиний кар’єр в Європі, де сіль добувалася відкритим чином. На сьогоднішній день заповнення кар’єру складає більше 10 мільйонів тонн солями, концентрація яких 360 раз перевищує допустимі норми.

У зв’язку із паводком, який відбувся у 2008 році, річка Сівка через карстові утворення просочується у кар’єр. Під час весіннього паводку є ймовірність, надзвичайно висока ймовірність, прориву Сівки у Домбровський кар’єр і заповнення її. Це небезпечно тим, що всі ці10з половиною мільйонів тонн розсолів через водні горизонти і річку Лімниця попадають у басейн річки Дністер.

Крім того, під ……... утвореннями вироблених рудників отримуються провалля. Те, що повінь 2008 року стала каталізатором цих подій, проявилося у тому, що вже у минулому році на території міста Калуша утворилася воронка розмірами із футбольне поле і глибиною більше 25 метрів.

По прогнозам Міністерства надзвичайних ситуацій у самий ближчий рік ймовірність утворення біля 100 таких воронок. На території цих воронок проживає більше 5 тисяч громадян міст, міста і сіл Кропивник і Сівка-Калуська.

Крім того, другою проблемою є хвостосховище №2, де знаходиться більше 10 з половиною мільйонів тонн хімічних відходів. На сьогоднішній день на 100 тисяч тонн в даному хвостосховищі перевищує допустимі норми, визначені Міністерством надзвичайних ситуацій.

Те, що дамба прорве, - це вже питання часу. А під час весіннього паводку це станеться, і питання часу, коли воно відбудеться. При прориві дамби буде знищено біля 6 хімічних підприємств і житловий масив нашого міста. І більше 10 з половиною мільйонів тонн хімічних відходів через річку Лівниця попаде в річку Дністер. По попередніх даних, які провело Міністерство з надзвичайних ситуацій, практично все русло річки Дністер буде неможливим для водозаборів.

Надзвичайно важливою проблемою є і захоронення токсичних відходів, які є на території міста Калуш. Це практично 50 відсотків всіх токсичних відходів, які класифікуються під номером 1, які захоронені на території України. Послідні свердловини показали, що дані токсичні відходи вже знаходяться за межами захоронення. Рівень захворювання тільки на онкологічні хворі в місті на порядок перевищує загальностатистичні по області.

Звертаючись до вас, я повинен сказати, що у нас дуже багато екологічних проблем: і в Дніпродзержинську, і в Жовтих Водах. Але те, що прораховано по масштабах, що може дати Калуш, - найбільша проблема, яка є в Україні.

Буквально кілька днів назад в місті Калуші пройшло виїзне засідання Президента України, членів Ради національної безпеки і оборони, а також профільних міністрів Кабінету Міністрів України. Ознайомившись із об’єктами і документацією, всі без виключення вирішили негайно надати місту Калушу і селам Кропивник Сівка-Виниливська зону надзвичайного екологічного лиха.

По підрахунках, яке провело Міністерство надзвичайних ситуацій, одна гривня вкладена в запобігання екологічної катастрофи, економе 100 гривен в запобігання наслідків даної катастрофи, але ці екологічні наслідки можуть бути просто неповоротними. Я звертаюсь до вас не тільки, як міський голова, я звертаюсь як і ваш колега по третьому, четвертому скликанню, звертаюсь просто як громадянин України, щоб ви підтримали цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу, якщо є запитання, то записатися до доповідача. Іван Попеску, будь ласка.

10:24:10

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний пане мере, ми розуміємо ситуацію, яка склалася в Калуші, але вона пов’язана також із противопаводками, які там бувають.

Ситуація така, що в єврорегіоні Верхній Пруд, ще в 2008 році, коли був великий паводок, обговорювалося питання щодо противопаводкового попередження. Там Європейський Союз, Європейська комісія передбачала виділити якісь кошти і вже на рівні Чернівецької області про це обговорювали. Виникає питання: чому до сьогоднішнього дня цей проект затормозував і не розглядається? Дякую.

НАСАЛИК І.С. Я повинен вам сказати, що ми не сиділи, складячи руки і повинен сказати, що на сьогоднішній день світовий банк нам вже виділив порядка десяти мільйонів доларів для утворення водозаборів. Крім того, і Президент України, і ми звернулися до європейських фінансових структур для того, щоб вони допомогли в розв’язанні цієї проблеми. Попередньо ми маємо домовленість із шведською стороною про відповідний грант. Але цей грант невідомо, коли підійде. Але я впевнений, що європейські фінансові структури також допоможуть в ліквідації цих наслідків. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Ткач.

10:25:37

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”

Ну, перш за все, шановний Ігоре Степановичу, я вам дякую, що сьогодні все-таки ви домоглися і завершити ту роботу, яку і ми десь років 4-5 назад то робили. І все-таки сьогодні таке важливе питання для нашого регіону, для нашого краю, для Калуша, воно винесено на найвищий державний рівень, ось тут у Верховну Раду. І, слава Богу, що є відповідний указ. І я переконаний, що сьогодні буде прийнято рішення Верховної Ради про оголошення Калуша зоною надзвичайного екологічного лиха.

Але я би все-таки хотів до вас запитання конкретніше. Всі ті кошти, про які тут ідеться мова, це, скажемо так, на гасіння пожежі. Чи розроблено вами, чи працюєте ви з відповідними науковими інститутами на одну тему: що дальше? Ну відселимо ми людей, зробимо зараз такі надзвичайні протипаводкові заходи. А що дальше робити? Чи працює наука в тому напрямку щодо розвитку Калуша як населеного пункту. Дякую вам.

НАСАЛИК І.С. По-перше, що було розпорядження Кабінету Міністрів України, безпосередньо Юлії Володимирівни Тимошенко про те, щоб реорганізувати ДП „Калійний завод” в окрему структуру і вивести через процес санації в окрему державну структуру. Це дало би перший крок, наприклад, до реалізації цієї програми.

Крім того, повинен сказати, і Міністерство економіки, і Міністерство промислової політики розробляють ряд заходів для того, щоб реалізувати цю проблему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор Ярослав Михайлович.

10:27:06

КЕНДЗЬОР Я.М.

Прошу передати слово Карпуку Володимиру.

10:27:11

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Ігоре Степановичу, відомо, що впродовж тривалого часу господарську діяльність на території Калуша вела фірма „Лукойл” і її дочірні підприємства. Тобто збагачувалися певні люди. А які кошти вони витрачали на екологічні проблеми?

І загалом, зараз передбачається 571 мільйон на оздоровлення екологічної ситуації у місті Калушу. А впродовж останніх 10 років, ви сказали там, що 10 мільйонів останнім часом тільки виділилося, а за останні 10 років які кошти вкладені для того, щоб зберегти ситуацію у місті Калушу і навколишніх сіл? Адже це проблема, можна сказати, не тільки України, але думати, що і загалом для Європи небезпеки ця ситуація екологічна чинить. Дякую.

НАСАЛИК І.С. Я повинен сказати, що Рада національної безпеки і оборони дала доручення Генеральній прокуратурі розглянути питання відчуження відповідних об’єктів від Вдкритого акціонерного товариства ВАТ „Оріана”. Що стосується розв’язання екологічних проблем, вони в основному досліджувались, але реальних кроків в реалізації їх не було. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білорус Олег Григорович.

10:28:31

БІЛОРУС О.Г.

Шановний пане мер! Я пам’ятаю з кінця 80-х років, коли проектувався і будувався цей флагман української промисловості, всі співали алілуйя. У мене питання, а чи в проектах були передбачені загрози таких екологічних катастроф, яка сьогодні стала реальністю.

І друге. Я є автором нової назви того хлорвінілу, який чадів і смердів на пів-Європи, дали назву „Оріана” – це старовинна назва Україна. Але ця „Оріана” попала в руки зажерливих власників неукраїнського походження. Чи робилися якісь спроби робить резервні, страхові фонди для ліквідації неминучих екологічних катастроф? І чи є у вас плани пред’явити претензії новим власникам „Оріани” щодо цього...

НАСАЛИК І.С. Перш хотілось би сказати, що безпосередньо калійний завод належить „Оріані” і належить державі через Фонд державного майна, який володіє 99,9 відсотками цього підприємства. Тобто він не має на сьогоднішній день жодного власника.

Що стосується роботи „Лухоркарпатнафтохіма”, вони вкладають і на сьогоднішній день вклали 185 мільйонів доларів в переоснащення технічного виробництва хімічних підприємств. Однак повинен сказати, що жодних коштів на екологічні проблеми міста даними партнерами, так званими, України вкладені не були.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко Олег Валерійович.

10:30:25

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Я хотів би, оскільки в бюджетному комітеті це питання не розглядалося, я хотів би, щоб міський голова Ігор Степанович повідомив, скільки треба, скільки орієнтовно планується видатків з Державного бюджету на розв’язання тих нагальних проблем з техногенною екологічною ситуацією, які є у вашому місті. Бо я так розумію, що кілька років тому там буквально 5-10 мільйонів на це тратили, а зараз за моєю інформацією вже 500 мільйонів ви просите на ці речі.

НАСАЛИК І.С. 5-10 мільйонів це витрачалося на дослідження цих об’єктів, абсолютно не на форми їх ліквідації. 10 мільйонів гривень досліджень, які проводили Міністерство надзвичайних ситуацій і Міністерство екології нашої держави. 560 мільйонів це розрахунок, які провела Рада національної безпеки і оборони, згідно Житлового кодексу і тих законодавчих актів, які є в нашій державі. Але це попередній розрахунок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович.

10:31:39

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Я хотел бы обратить ваше внимание прежде всего на то, что поддерживая в принципе стремление наводить порядок и исключить дальнейшее негативное развитие ситуации в этом регионе, я хотел бы в первую очередь услышать, кто из тех ворюг, которые растащили государственные средства, выделенные на борьбу с ликвидацией последствий наводнения, кто привлечен к ответственности. Ведь все знают в Украине этот позор национальный, что выделенные государственные деньги в этом регионе разворованы, об этом говорили все, в том числе и я с трибуны Верховной Рады.

И второе, а кто за 18 лет понесет ответственность то, что произошло там конкретно в Калуше? Кто понесет ответственность за то, что используя различные махинации для личного набивания кармана, создали эту предпосылку? Теперь вы за счет государственного кармана хотите ублажить или решить эту проблему, решать ее надо, но вначале привлечь к ответственности тех, кто совершил это зло и особенно когда прикрываются последствиями, вот именно природных этих катастроф, а прикрывают свои преступления. Пожалуйста, ответьте, кто понес ответственность за преступление.

НАСАЛИК І.С. Щодо наводнення, яке відбулося в Західних областях України, Калуш єдине місто, я хочу сказати, на Західній Україні, яке вивісив кошториси про виконання робіт по паводку. Це єдине місто на Західній Україні, яке провірило контрольно-ревізійне управління України і не мало жодних зауважень, жодних. Повинен сказати, що відкрито цілий ряд кримінальних справ по інших регіонах Західної України по тих коштах, які вкладалися по наводненню.

Що стосується безпосередньо калійного заводу, то воно, я хочу ще раз їм сказати, воно було, є, і належить державі через Фонд державного майна який володіє…

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

НАСАЛИК І.С. Управління немає, воно в банкротстві. Там немає керівників, воно в банкротстві.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик Володимир Романович.

10:33:48

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Прошу передати слово колезі Григорович.

10:33:59

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Ліля Григорович, депутатська група „За Україну!”. Шановний Ігоре Степановичу! В контексті попередніх виступів техногенна діяльність людини на планеті рано чи пізно повинна давати свої результати, бо я не знаю, хто відповість за те, що повертали „реки вспять”, осушували території і так дальше. Ми маємо конкретну ситуацію. Хто був у Калуші, хто з Галичини, той дуже добре розуміє, що це є сьогодні конкретна ситуація, а ми – є конкретні політики, які повинні розв’язати.

І тому я закликаю всіх, і особливо побратимів із фракції БЮТ, бо Галичина і місто Калуш дали дуже багато голосів на підтримку демократії, підтримати це славне місто і вирішити їхні проблеми.

НАСАЛИК І.С. Я би хотів дати відповідь на це питання. Але трошки інакше, коли відбувся паводок на Західній Україні, то перший, хто прийшов на допомогу місту Калушу, був футбольний клуб „Карпати” і, як не дивно, Харківська міська рада на чолі із харківським міським головою, які виділили із бюджету Харкова 250 тисяч гривень. І я їм дуже вдячний, що в мене є зараз така змога подякувати їм.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Ігоре Степановичу. Час на запитання завершено. Співдоповідь – Семинога Анатолій Іванович, будь ласка.

10:35:33

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про затвердження Указу Президента про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник, Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Внаслідок прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розташування і експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючи ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі Івано-Франківської області було порушено екологічну рівновагу товщ гірських порід Калуш-Волинського родовища калійних солей.

Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у місті Калуш, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у цьому місті селах Кропивник, Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області.

Хочу звернути вашу уваги, шановні колеги, на те, що Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи неодноразово на протязі двох років розглядав цю проблематику і, приймаючи рішення, звертав увагу і Президента нашої держави, Раду національної безпеки та оборони і прохання втрутитися своєчасно в цю ситуацію, що склалася в цьому регіоні.

На жаль, існуюча ситуація не була належним чином усвідомлена відповідними державними структурами. Якщо для проведення необхідних природоохоронних заходів у 2008 році в зоні діяльності калійного заводу та забезпечення соціальної захищеності працівників підприємства необхідно було 5 мільйонів гривень, то відповідно до запропонованого до затвердження указу Президента реалізація заходів, які пов’язані з оголошенням зазначеної території зоною надзвичайної екологічної ситуації потребує вже більше 560 мільйонів гривень коштів державного бюджету.

Станом на 18 годину 11.02 2010 року висновки Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, з питань бюджету, з питань європейської інтеграції, з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України до комітету не надійшли.

Слід зазначити, що депутати, члени Комітету екологічної політики висловлюють ще одну думку, що необхідно було б розробити загальнодержавну програму і затвердити її рішенням сесії Верховної Ради для того, щоб, дійсно, ця державна програма працювала і дала результат вирішення тієї проблематики, яка є сьогодні в місті Калуш.

Міністерство надзвичайних ситуацій не висловлює зауважень до запропонованого законопроекту.

Міністерство охорони навколишнього середовищ зазначає, що в Указі Президента України від 10.02. номер 145 відсутні картографічні матеріали та не вказано конкретні межі території, які оголошуються зоною надзвичайною екологічної ситуації.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради не вбачає правових перешкод для затвердження даного законопроекту.

То ж комітет пропонує. Виходячи з того, що указ приймався під час виборчої кампанії і, що на сьогоднішній день не представлена програма реалізації виведення цієї зони з екологічно безпечної немає заходу плану дій, немає розробленої смєти використання потрібних коштів комітет пропонує прийняти даний законопроект в першому читанні. До другого читання відпрацювати спільно з Кабінетом Міністрів відповідну програму і затвердити цю програму разом з законопроектом в другому читанні. Дякую за увагу і прошу підтримати позицію комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємося на питання до співдоповідача. Карпук Володимир Георгійович, будь ласка.

10:39:58

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”

Шановний Анатолію Івановичу, Україна з Чорнобилем, з Калушем, зі Стебником, з Дніпродзержинськом і так далі стає, дійсно, з запасами ракетного томлива, меланжу, отрутохімікатів стає, дійсно, небезпечною для проживання і створює реальну загрозу для життя і їх здоров’я людей.

Ви пропонуєте, я зразу скажу, що, ну ви, по-перше, у своєму виступі не сказали те, що ви сказали про рішення комітету, в тих матеріалах, які нам роздані звучить зовсім не так. А звучить, що прийняти в цілому як закон. Рішення комітету було ви сказали інші речі – це одне питання.

І друге. Звичайно, що повинна бути загальнодержавна програма ліквідації небезпечних цих екологічних зон. Але чи не погоджуєтесь ви з думкою, що повинна бути програма попередження цих всіх станів. Адже ведення бізнесу, передача в руки приватного бізнесу неукраїнського капіталу і використання часто наших запасів сировини створює небезпеку…

СЕМИНОГА А.І. Дякую за запитання.

Перш за все з приводу рішення комітету. Комітет, дійсно, збирався вчора і намагався прийняти рішення. Але оскільки не були представлені документи, ні висновок від міністерств, ні висновки від інших закладів, не були представлені висновки від інших комітетів, які повинні приймати активну участь. Сьогодні ранком комітет зібрався знову і прийняв рішення підтримати даний законопроект у першому читанні. До другого читання отримати перш за все програму реалізації даних заходів. Чому 560 мільйонів виділяється, а не 570? Які заходи повинні бути реалізовані для того, щоб виконати цю програму?

Я ще раз хочу нагадати, що указ приймався дуже спішно і що як мінімум сьогодні не зрозуміло, яким чином буде виконуватися ця програма. Тому рішення комітету саме таке.

З приводу вашого зауваження. Я підтримую вашу думку з того приводу, що сьогодні нам треба прийняти загальнодержавну програму, яка буде затверджена перш за все Верховною Радою і розроблена Кабінетом Міністрів, на яку будуть виділені кошти для того, щоб отакі зони, як…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик Володимир Романович.

10:42:24

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Прошу передати слово Андрію Парубію.

10:42:34

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, депутатська група „За Україну!”. Шановні депутати, шановні українці! Вже стало дуже дивною традицією, коли ми тут у залі приймаємо рішення, які стосуються простих людей, виходячи з політичних мотивів. На превеликий жаль, і сьогодні замість того, щоб аналізувати, наскільки глибока є проблема і трагедія у Калуші, починають аналізувати представники фракції БЮТ, коли і за яких умов був виданий цей указ, чи перед, чи після, чи після другого туру виборів. Я вважаю, це вкрай неконструктивний підхід, який власне і дискредитує Верховну Раду в очах людей і тому така величезна недовіра є до головних політичних сил.

Тому я закликаю, щоб відійти від політичних оцінок, зрозуміти, яка трагедія людей є на місці, і прийняти цей законопроект у цілому, тому що не передбачає прийняття указу першого і другого читання, відійти від політики і думати про простих людей. Дякую.

СЕМИНОГА А.І. Шановний колего, я просив би вас, як мінімум би не ганьбити свої колег народних депутатів. Комітет з питань екологічної політики, в якому представлені всі політичні сили, працює уже декілька років і працює дуже фахово, і ми жодного разу не приймали жодного рішення, виходячи з політичної доцільності. Всі рішення приймаються фахово, відповідно до тих обов’язків, які сьогодні лежать на нашому комітеті.

І це рішення ми приймаємо фахово. Ми вважаєм, що проблему Калуша потрібно вирішувати, вирішувати, а не просто заговорювати. І ми 5 років звертали увагу Президента на цю проблематику. Жодних дій з цього приводу не було. Сьогодні це рішення правильне, але, як мінімум, під це рішення потрібна Державна програма по реалізації тих заходів, які дозволять місто Калуш зробити екологічно-безпечною зоною. Інший варіантів, на мій погляд, просто немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук Сергій Володимирович.

10:44:20

ШЕВЧУК С.В.

У мене питання до шановного доповідача. Скажіть, будь ласка, затверджуючи зону надзвичайної екологічної ситуації, чому Секретаріат Президента, як ініціатор цього законопроекту не довів справу до кінця, тобто не зробив картографічні матеріали? Тому що це ж нелогічно оголошувати зону невідомо що, що пів-Івано-Франківщини буде зоною чи тільки один чи два населених пункта? Це просто дурість, так би мовити.

І ще одне хочу сказати. Тут звучать заклики з боку фракції НУНС для БЮТу голосувати. Та ми прийняли рішення, не закликайте нас, ви вже позакликалися.

Я хочу сказати виборцям, що, якщо цей закон не буде прийнятий, то за рахунок от тих прогульників з фракції „НУНС, яких сьогодні немає, а вони закликають інші фракції голосувати. На себе дивіться.

СЕМИНОГА А.І. Дякую за запитання. Я хочу ще раз підтвердити, що, дійсно, зона екологічного лиха не визначена, немає меж цієї зони, картографічно не визначена.

Друге. Плану заходів по реалізації абсолютно ніякого немає, не представлені жодні матеріали. Немає смети використання, як мінімум, цих 560 мільйонів. На що вони будуть потрачені, кому вони будуть потрачені, куди вони підуть, які заходи ми фінансуємо?

Знову ж таки, не розроблена програма. На який період вона розрахована: на місяць, на два, на рік, на три, п’ять… Немає знову ж таки впевненості, що ті 560 мільйонів будуть використані в цьому бюджетному році, їх зможуть освоїти. Тому це знову ж таки чисто популістський указ, який не несе за собою абсолютно ніякого навантаження реального.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, час, відведений на питання, завершився. Перед тим, як ми прийдемо до обговорення, я хочу нагадати окремі формально-юридичні речі, які є дуже важливими. Зокрема те, що Конституція України (стаття 85-та, частина перша, пункт 31-й) передбачає, що Верховна Рада України зобов’язана протягом двох днів ухвалити рішення про затвердження указу або незатвердження. І відповідно до цього стаття 189-та Регламенту передбачає, що процедура розгляду йде, як для законопроектів в першому читанні, але рішення ухвалюються виключно в цілому, щоб не було ніяких інших думок. Таке рішення, зрештою, і відповідно до Конституції ухвалив і комітет, що зазначено в його рішенні, яке роздано вам сьогодні в пакеті документів.

Будь ласка, записуємося на обговорення. Будь ласка, Костенко Юрій Іванович. Заєць Іван Олександрович.

10:47:34

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановні народні депутати, я ніяк не можу зрозуміти ці маневри, які я відчуваю у цьому залі. Справа в тому, що наше завдання – розглянути впродовж двох днів указ Президента і або його схвалити, або його не схвалити. А вже в указі Президента є ціла низка заходів, які потрібно реалізовувати. І є вказівка для Кабінету Міністрів, як треба діяти.

Тому сьогодні, з моєї точки зору, не треба тут вимагати від, я не знаю навіть, від кого, якої системи заходів такої і так далі, і так далі. Ми повинні виконати своє завдання: затвердити указ Президента України, Кабінет Міністрів, відповідно до указу розробляє системи, органи місцевих, місцевої влади так само діють у цьому напрямку. Я хочу сказати, що ефективне рішення це те, що прийнято вчасно. І ви повинні розуміти, що весна не чекає, не буде чекати нас поки ми щось підготуємо, сніжна весна. І якщо підуть паводки, то ми можемо мати велику біду. Хто забув сьогодні Стебник, скільки вилилося тоді калійних цих солей у Дністер, скільки тоді загинуло риби і взагалі, яка була тоді ситуація? Хто забув, якщо ви пам’ятаєте в 61-му році Куренівку, так само? Тому я хочу, щоб ми сьогодні не гралися, а приймали відповідальне рішення.

Є така пропозиція, як ви бачите, навіть проект постанови, що треба розробити цілу систему заходів на цілу Україну. Так, сьогодні дуже погана екологічна ситуація в цілому на, по всій Україні, але давайте робити конкретні речі. Якщо ми не будемо робити конкретні речі, то ми нічого не зробимо для виправлення екологічної ситуації. Це як раз той випадок, де треба починати і діяти точково, але мати на меті те, що ця проблема має бути вирішена, ми повинні контролювати будемо цей указ. Ми повинні будемо контролювати діяльність місцевих органів влади, з тим, щоб проблема була вирішена. Бо ця проблема дуже комплексна, не забуваємо, що там є і небезпечні відходи, не забуваємо, що там є люди, які в зоні цього підтоплення, в зоні можливої дії цих хвостосховищ і багато інших речей.

Тому я закликаю народних депутатів сьогодні відійти від своїх політичних уподобань. Я хочу, щоб ми врешті-решт зрозуміли, що питання екологічної безпеки виходять в Україні на перше місце і чи це стосується води, чи це стосується лісу, чи це стосується промислових відходів, чи побутових відходів. Тому моя пропозиція полягає в тому, щоб ствердити указ Президента і хай Кабінет Міністрів розробляє заходи і пам’ятає, що весна не за горами, коли можуть початися паводки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаго Євген Петрович, будь ласка.

10:50:43

ШАГО Є.П.

Євген Шаго, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Ми розглядаємо сьогодні проект про затвердження Указу Президента про оголошення на території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації, поданої вчора Президентом України.

Перш за все виникає подив той поспіх, з яким готувався даний документ. Серйозні речі вимагають вимагають серйозного підходу до їх вирішення. А в даному випадку навіть відсутній картографічний матеріал, тобто межі зони надзвичайної екологічної ситуації віртуальний.

Я погоджуюся з тим, що ситуація в зазначеному районі, дійсно, тяжка. І в той же час ми можемо сказати про інші аналогічні райони, а також находяться вкрай критичному стані. На сьогодні існує багато інших територій в різних регіонах України, на яких внаслідок незбалансованості господарської діяльності порушено екологічну рівновагу, що загрожує навколишньому середовищу, життю та здоров’ю людей.

Ситуація, що склалася в місті Калуш та Калуському районі Івано-Франківської області, не є виключенням. Аналогічні проблеми, що можуть призвести до надзвичайних ситуацій, існують в Дніпропетровській області – містах Дніпродзержинськ, Павлоград, Жовті Води, Кіровоградській, у місті Соловитне Закарпатської області, Львівської – місто Степник, Дрогобич, Борислав та в інших областях. Проблема глобальна. Тому і вирішення має бути глобальним.

Мною винесено проект постанови Верховної Ради України про розроблення загальнодержавної програми ліквідації негативних екологічних та технологічних станів на території України. Він сьогодні розданий депутатам за номером 6062.

Мета постанови полягає в розробленні загальнодержавної програми ліквідації негативних екологічних та технологічних станів на території України та створення умов, що ліквідація загроз виникнення надзвичайних екологічних ситуацій. В програмі мають бути передбачені, перше – роботи з визначення всіх територій, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій у зв’язку з незадовільним екологічним та техногенним станом, в подальшому поділимо їх на категорії складності.

Друге - перелік заходів, що ліквідація загроз виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.

Третє – перелік заходів зменшення та поступової ліквідації негативних екологічних та технологічних ситуацій.

Четверте. Створення системи раннього виявлення надзвичайних екологічних та технологічних ситуацій. За реалізацією загальнодержавної програми буде здійснюватися парламентський контроль. Відповідно і фінансування робот з ліквідації негативних екологічних та технологічних ситуацій буде відбуватися…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШАГО Є.П. … з врахуванням першочерговості та складності ситуацій, а не за рішенням, яке постійно приймається після робочої поїздки якихось високопосадовців.

Пропоную підтримати проект Постанови Верховної Ради України про розроблення загальнодержавної програми ліквідації негативних екологічних та ..... справ на території України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

10:54:34

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги! Президент страны Виктор Янукович и Партия регионов никогда не делила Украину на левый и правый берег. Это только Юлия Владимировна додумалась, вместо того, чтобы решать экологические и техногенные проблемы в Донбассе окружить Донбасс колючей проволокой. Вы вдумайтесь: вместо решения проблем в Донбассе десять миллионов окружить колючей проволокой. Это только Тимошенко могла додуматься.

Мы должны понимать, что Украина у нас одна, одна для всех нас и нам в ней вместе жить. Независимо от того, кто ходит в рубашке-вышыванке или галстуке, независимо от того, что один говорит на русском, а второй розмовляє на українській мові – мы одна большая украинская семья. И если горе коснулось какой-то домівки, если горе коснулось какого-то региона, то мы должны помочь независимо от того в Западной Украине, в Крыму или Донбассе. Вот это будет нормальная семья и так оно и будет, и люди тогда поймут нас и нас как власть.

Партия регионов проголосует за этот закон, но стыд и позор действующему правительству, которое в течение двух лет палец об палец не ударило, а занималось только политической болтовней и трепотней, чтобы решить сложнейшие проблемы экологически техногенные в регионе Донбасса. Ничего не делало, да! Только одна мысль – колючей проволокой Донбасс окружить. Я думаю, этому правительству остались считанные дни, если не считанные часы. Придет новая команда профессиональных менеджеров, которые вместе с Президентом Януковичем, новое правительство, большинство в парламенте по серьезному займется решением и проблем ликвидации негативных последствий экологических и техногенных ситуаций на территории Украины. И действительно нужно будет вместе с правительством разработать такую загальнодержавну програму ліквідації негативних екологічних та техногенних ситуацій на території України. Так оно и будет, и мы будем решать эти проблемы комплексно по всей стране. Но сегодня Партия регионов и Президент Янукович предлагает подставить плечо Калушу и дать возможность спасти ситуацию там. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

10:57:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, декілька місяців тому з цієї трибуни після техногенної катастрофи аварії на Саяно-Шушинській ГЕС я виступав і казав про те, що в Україні не існує не тільки державної програми, а не існує державної політики попередження техногенних катастроф. Більше того, не існує інституту прогнозування можливих техногенних катастроф, в той час, коли навантаження техногенне на українській території є величезне. І я погоджуюсь з попередніми виступаючими, які називали ще, на жаль, вимушений сказати це, гарячі точки техногенної ситуації в Україні. Це є беззаперечно.

Другий момент, тому повертаючись до цього, я хочу сказати, що треба вчасно, завчасно, і в цьому і полягає державна мудрість, передбачати, попереджати техногенні катастрофи.

Другий момент. Ви знаєте, скупий, жадний платить двічі. Так, сума яка запропонована сьогодні 560, фактично, 561 мільйон гривень – це достатньо велика сума. Але я хотів би, щоб фахівці, я думаю, що тут Міністерство надзвичайних ситуацій має відповісти на це запитання, мають прорахувати скільки доведеться витратити, якщо ця ситуація погіршиться, якщо ця ситуація вибухне. Тобто це треба співставляти теж.

Третій момент, який ми маємо враховувати, що питання не тільки в Калуші і питання не тільки в селах навколо Калуша. Питання в тому, що одна з ключових артерій – і не тільки України, водних артерій, – Дністер може стати розмінною монетою цієї ситуації, грубо кажучи, розмінною монетою, фактично – він може бути тотально забрудненим.

В зв’язку з цим я думаю, що ми маємо прийняти відповідне рішення. Але я погоджуюсь з тим, що після цього як ми це рішення приймемо, всі ці 560 мільйонів мають бути розписані по копійці, бо ці гроші мають йти людям. А не для конвертацій бюрократів – людям! – 560 мільйонів чітко, під жорстким контролем відповідного парламентського комітету, під жорстким контролем всіх народних депутатів України.

І ще раз я хочу повернутися до того, з чого я почав. Якщо ми будемо тільки реагувати на ті позиції, на ті загрози – ми будемо стріляти гарматами по горобцях. Має бути державна політика, і тут мають всі об’єднатися в цьому, забезпечення нормальної екологічної, техногенної ситуації в Україні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович, будь ласка.

11:00:14

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Фракция Компартии проголосует поддержку предлагаемого решения. Но я считаю, что этот факт как и многие другие дают нам основания сегодня серьезно поговорить вообще о том, что происходит в Украине? Мы с вами говорим о необходимости выделения средств, но, откуда эти средства будут выделены – их нет. Потому что не работает промышленность. Снова будут изъяты средства под конкретные политические спекуляции только из расчета того, что будут обездолены категории социально незащищенных наших граждан.

Почему я об этом говорю? Потому что не приняты уже несколько лет меры, которые касаются Павлограда. И вы знаете, что в критическом состоянии сегодня находится именно хранение там тех же ж двигателей и, естественно, ракетного топлива. Кто об этом не знает? Знают все.

Господа националисты, возглавляя этот участок работы, заблокировали и не выделяют средств для того, чтобы уберечь Украину от катастрофы. И ведь зона поражения вокруг Павлограда 100 километров - это больше, нежели Чернобыль.

Кто сегодня, уважаемые коллеги, а вы здесь собственники предприятий, не знаете, что у нас металлургический комплекс практически на 70-80 процентов основные фонды изношены?

Кто не знает о том, что в машиностроении до 80 процентов? Агропромышленный комплекс 90 процентов - изношенные основные фонды.

У нас сегодня мы не увидим в селе тракторной бригады. Покажите мне, хоть один присутствующий здесь народный депутат, где есть тракторная бригада в селе?

Покажите мне действующую ферму в селе! У нас сегодня поголовье крупного рогатого скота ниже, нежели в 1934 году, после голода страшного 32-33 года!

Вот об этом сегодня надо говорить. И эта преступная политика, которую, вы господа-националисты, навязали с 90 года Украине. Вы навязали ее холуйскую политику, вот и расхлебываемся за это. Именно в вашем пъемонте демократии вы не беспокоились, как используется этот рудник. И почему там хвосты эти образовались! Вы нещадно эксплуатировали его, деньги выкачивали, а сегодня поете песни о том, что вы защитники. Вы разрушители государственности, вы убийцы своего народа!

Поэтому еще раз хочу подчеркнуть, фракция Компартии будет голосовать, но именно ваша политика привела к тому, что наводнения уже горем стали для нас. У нас снег только выпал, а вы все время говорите там, там, там у нас очередные прорехи. Миллионы денег истратили и выбросили, спрятав, причем обездоленных людей наказали, вы ведь им деньги не выдавали те, которые государство выделило.

Поэтому, уважаемые коллеги, я считаю, что пришло время серьезно пересмотреть в целом экономическую политику в государстве, и серьезно пересмотреть ее в контексте ответственности государства, в том числе и Верховной Рады за то, что происходит в стране. Благодарю за внимание.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи від фракцій завершено, переходимо до виступів народних депутатів. Роман Ткач, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Підготуватися Джоджику.

11:03:20

ТКАЧ Р.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”. Знаєте, я все-таки хочу декілька моментів наголосити. По-перше, мова не йде про те, що Калуш треба врятувати у зв’язку з весняними паводками, та не про те йде мова. Я дуже коротко історію.

В 1968 році коли був збудований калійний завод на той час існувала така технологія, що під час переробки калійної руди відходи скидалися у хвостосховище і потім ті відходи використовувалися на двоє. Одна частина йшла з новою переробкою і виготовлялися калійні добрива, а частина цих відходів йшла у шахти, які затоплювалися і тим самим був відповідний баланс.

У зв’язку з тим, що на початку, в кінці 90-х років зупинилося калійне виробництво, виробництво калійних добрив, фактично всі відходи скидаються у хвостосховище і ви чули цю страшну цифру – 10 мільйонів кубів зібралося сьогодні у хвостосховищах.

Тому все-таки добре, що цю ініціативу проявив міський голова, добре, що видав указ Президент, але я би хотів ще сказати про наступне. Ось цей указ Президента і те, яке ми рішення сьогодні приймемо воно, в принципі, не вирішує до кінця цю проблему, ці гроші будуть направлені на ліквідацію наслідків. Але ситуація в тому, що калійний завод, який є у Калуші – єдине калійне виробництво в Україні. Сьогодні ми користуємося калійними добривами, які завозять з Росії і з Білорусії. І тому сьогодні на порядку денному стоїть питання номер 1 запустити виробництво калійних добрив.

Так сталося, що під час приватизації „Оріани” магневий завод і калійний завод не увійшов у майбутній „Лукор”.

На сьогоднішній день калійний завод знаходиться у складі „Оріани”, він знаходиться у складі „Оріани” на правах дочірнього підприємства. І попередні роки і зараз стоїть питання в тому, щоб це, на базі цього дочірнього підприємства створити державне підприємство і поставити його в перелік об’єктів приватизації.

На сьогоднішній день виробництвом калійних добрив цікавляться інвестори з Росії, з Китаю, з Німеччини, але все питання в тому, що сьогодні не можна вивести його з „Оріани”. І тому знаючи, що на базі цього указу Президента і відповідного рішення Верховної Ради в майбутньому буде розроблятися постанова Кабінету Міністрів щодо виконання цього указу, і тому протокольно я би хотів, щоб було записано два доручення.

Перше доручення. Доручити Кабінету Міністрів вирішити питання щодо санації „Оріани” або її ліквідувати, або фінансово оздоровити.

І друге питання. Створити на базі дочірнього підприємства калійний завод державне підприємство і надалі залучити інвесторів, щоб все-таки це виробництво запрацювало. Бо скільки би ми грошей не вкладали, якщо не буде працювати калійний завод, не буде виробництва калійних добрив ця проблем знову виникне через рік, через два, через три.

Тому я вас прошу всіх, насамкінець, припиніть політику, там, дійсно, живе близько 100 тисяч населення, які потребують допомогу держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, фракція…

Руслан Князевич, будь ласка. Володимир Карпук наступний буде виступати.

11:06:38

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, я хотів би відштовхнутися від того, що сказав Роман Володимирович, абсолютно мудрі речі.

За моєї пам’яттю депутатською це третє питання, яке... третій випадок, коли нам затверджувати треба аналогічного штибу укази Президента. Перший раз, коли, пам’ятаєте, щось схоже було під час пташиного грипу в Криму і другий випадок, коли в 2008 році на Західну Україну прийшла абсолютно жорстока і досить така не передбачувана повінь. Але якось так трапилося, що тоді ми обійшлися без політики. Тоді ми думали про людей, тоді у нас було абсолютно повне розуміння, консолідація складності ситуації і ми навіть всупереч тому, що перебували на канікулах змогли знайти в собі мужність приїхати сюди і консенсусно прийняти позитивне рішення.

Я не розумію, чого сьогодні ми говоримо про політику? Тут про політику взагалі не варто говорити, хоча би відштовхуватися від того, що політичний, скажімо так, нахил, який додає в тому числі виступ голови комітету, мені абсолютно не зрозумілий. Не може Комітет Верховної Ради штовхати Верховну Раду на неконституційний крок.

Комітет Верховної Ради може прийняти рішення підтримати в цілому указ Президента в строки передбаченні Конституцією, а може прийняти рішення не підтримувати в цілому строки передбаченні Конституцією. Але Верховна Рада і комітет, як підрозділ Верховної Ради не може давати можливість порушувати Конституцію і приймати в строки передбаченні у першому читанні і поза строками передбачені у другому читанні, що означає фактично за відомо робити цей указ неконституційним і закон неконституційним. Зважаючи на ці обставини, давайте говорити більш по суті, ніж про політику.

Йде мова про те, хто буде витрачати ці кошти? Тут треба, очевидно, правді дивитись в очі. Але в указі Президента, який, напевно, до кінця ніхто не дочитав, чітко розписано, хто відповідальний за видачу коштів і контроль за їхнім цільовим використанням – Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України на виконання цього указу, про що йдеться в указі, зобов’язаний виписати відповідну програму і по пунктах точно у спосіб, передбачений внутрішніми постановами Кабінету Міністрів, Державне казначейство буде виділяти у тому випадку, якщо вони будуть тільки на цілі, передбачені цим указом, виділені.

Ми ж знаєм, що у нас є ситуація, коли навіть передбачено і казначейство не виділяє кошти. То невже ми думаєм, що, якщо буде передбачено, вони будуть виділяти кошти на непередбачувані речі. Ну, звичайно це абсурд, про який не хочеться говорити.

Але у мене є питання до міського голови, якщо можна. Ігор Степанович, чи вистачить 90 днів для того, щоб це питання зараз зреалізувати, щоб не трапилось так, що кошти всі у строк не вдасться використати і не вирішити проблему? Чи не вбачаєте ви за можливе одразу говорити про можливість продовження цього строку, якщо ні, то в якій спосіб Верховна Рада може долучитись до цього, щоби справді такі кошти у такий короткий строк були виділені і ефективно використані, щоб не трапилось так, що кошти використані, проблема невирішена, і через три місяці починається повінь, і ми знову повертаємся до вирішення цього питання? Бо мені здається, що найважливіший аспект.

І останнє. Ми говоримо багато про повінь, щоб ви розуміли, цього року на анти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. …паводкові заходи в Івано-Франківській області вирішено скоротити використання коштів в 60 разів. Вже хтось прийняв рішення, що ця проблема раз і назавжди знята. Якщо у такий спосіб ми будемо і далі підходити до цих речей, то ми будемо кожен рік …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Карпук, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступний буде виступати В’ячеслав Кириленко.

11:10:14

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, без сумніву треба підтримати Указ Президента щодо ліквідації екологічної катастрофі, яка може бути у Калуші. І разом з тим я хочу заперечити тим людям, тим депутатам, які говорили, що немає фінансового обґрунтування цієї програми. Є чіткий розпис, і навіть з тих 560-ти чи 61 мільйона гривень, які виділяються на ліквідацію цієї катастрофи техногенної, яка є в місті Калуші, 344 мільйони, тобто левова частка, йде на добровільне відселення людей з цієї зони. А на ті речі, про які ми говорили: і збереження, і гідроізоляція, і попередження витоків, і тої катастрофи, яка може бути при паводку, - виділені конкретні гроші, котрих, можливо, буде і не вистачати.

Але ця проблем породжує іншу проблему: адже Україна давно є полігоном, де людство дивиться, до яких наслідків може привести непродумана економічна політика. Адже часто приватизація підприємств – і яскравим прикладом є саме Калуш – віддана була фірмам „Лукойл” і дочірнім фірмам „Оріана”, „Лукойлнафтохім”, - які впродовж десятків років використовували ці родовища і не виділяли коштів для того, щоб забезпечити екологічну безпечність. І та приватизація, яка відбувається, можна багато прикладів приводити, проаналізуємо, скільки там є державою чи Фондом державного майна поставлено проблем перед цими фірмами, холдингами і іншими, які часто належать неукраїнському капіталу, скільки коштів виділяється на екологічну і техногенну безпеку. Дійсно, кожне підприємство взяти – основні фонди, зношеність основних фондів – 70-80-90 відсотків. Так, кожне підприємство, якщо глибоко проаналізувати, являє собою техногенну небезпеку. Скільки в кожній області є отрутохімікатів, мінеральних добрив.

І тому, дійсно, підтримую ту думку, що треба зробити програму державну, комплексну національну програму, але не ліквідації екологічних і техногенних... а в першу чергу попередження і ліквідацію техногенних катастроф і екологічних, які є в Україні.

Тому прошу без політизації підтримати і затвердити указ Президента України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Будь ласка.

11:13:10

ШКУТЯК З.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Зіновій Шкутяк, група „За Україну!”

Проблема уже на слуху і більшість знає. Я би хотів нагадати, що в цій проблемі можна виділити такі три основні проблеми. Перше – це хвостосховище, в якому знаходиться десять мільйонів метрів кубічних надзвичайно токсичних солей, розчинів, насичених розчинів солей і це хвостосховище, як уже тут говорилося, з 68-го року нарощувалося по висоті, по висоті. І сьогодні як, не маючи достатньо технічного обслуговування, воно уже декілька раз були, були такі спроби підтьокі, коли вона, воно може дати тріщину і ці всі солі – надзвичайно токсичні, мільйони тонн можуть іти у, кінці-кінців, Дністер. І тут абсолютно правильно говорилося, що це буде міжнародна, міжнародна європейська техногенна катастрофа в такому випадку. Тому що те, що пройшло років 25 назад сталося в Стебнику, це навіть не десять відсотків по кількості тих розчинів, які попали тоді в Дністер і вони принесли набагато років знищили екологічну систему Дністра.

Друге питання – це кар’єри, які залишені, відкриті кар’єри, які сьогодні залишені без обслуговування, вони наповнюються водою. Ця вода розчиняє ці солі і заповнює водоносні горизонти насиченими, водою насиченою солями і дальше це знищує питну воду в цілому регіоні. Тому це дуже небезпечно.

І наостанок, це порожнини, які залишилися від шахт, від шахт, які, до речі, з ХІХ століття калійні добрива добуваються в районі Калуша шахтним способом і залишилося багато шахт. А сьогодні ніхто їх не обслуговує і утворені порожнини і вже є декілька випадків, коли ці порожнини провалюються і вони поруч з житлом людей, де люди живуть і можуть бути дуже великі катастрофи. Тому треба сказати, що Рада національної безпеки України, розглянувши це питання, прийняла сьогодні єдино правильне рішення для того, щоб не сталася катастрофа. А наступним кроком, я думаю, що уже нового уряду буде питання все-таки відновлення роботи калійної промисловості в Україні. Тому що сільське господарство України не може обійтися без калію, так само як без фосфору, без азоту. І сьогодні абсолютно не розумно брати, імпортувати калій для нашого сільського господарства, коли є у нас свої родовища.

Я думаю, що нам треба підтримувати цей перший крок, який зроблений указом Президента, і думати про те, щоб робити програми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Камчатний передає право на виступ Олегу Ляшку. Будь ласка.

11:16:32

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні мешканці міста Калуша! Наша фракція „Блоку Юлії Тимошенко” обов’язково підтримає цей закон, адже ті проблеми, про які доповідав з цієї трибуни мер міста, ми про них знаємо. І уряд упродовж минулого часу, як про це повідомив мер міста, виділяв гроші на дослідницькі роботи по розв’язанню тих проблем, які є в місті. Це моя відповідь на питання оратора, який завжди тут виходе і, коли на нього дивишся, як він виступає, завжди є побоювання, щоб його серцевий напад не взяв чи ще що-небудь: так він бідний вболіває за інтереси країни і громадян, звинувачуючи уряд Тимошенко в бездіяльності. То я хотів би нехай би замість критики уряду Тимошенко розказав би, що робив уряд Януковича на розв’язання проблем міста Калуша.

І як правильно сказав лідер фракції комуністів Симоненко, і у нас таких калушів техногенних і екологічно небезпечних десятки по всій країні. От що робив уряд Януковича для розв’язання цих проблем? І в Павлограді, де ядерні відходи, і на Чернігівщині, де склади боєзапасів на тисячі років вперед, і на Харківщині тощо.

Тому давайте не політикою займатися на горі людей, а вирішувати ті нагальні проблеми, які є і в Калуші, і в інших техногенно-небезпечних зонах, тому ми будемо голосувати за цей законопроект, і вважаємо, що взагалі Верховна Рада має підійти до цього питання комплексно, щоб не видьоргувати одну проблему Калуша, а взяти системно подивитися на всі ті техногенні проблеми, які є в країні і прийняти окремий закон, де врегулювати всі ці питання щодо техногенних проблем країни.

І ще раз наголошую, і звертаюся, що давайте не будемо робити політику там, де її не треба робити. Народ втомився від політики, народу набридла та брехня, яка щодня лунає тут в залі Верховної Ради і за ним. Давайте менше брехати, давайте менше займатися політикою, це щодо брехні, я звертаюся до представників, які всі вибори, півроку блокували роботу Верховної Ради розказуючи, як дбають про підвищення рівня життя людей. І буквально через два дня після виборів відмовилися голосувати за закон, який встановлює допомогу малозабезпеченим сім’ям на рівні прожиткового мінімуму. Оце вовки скидають овечі шкури.

Оце нехай громадяни країни роблять висновки, і більше не купуються на ці лицемірні, цинічні обіцянки, які, на превеликий жаль, більшість наших політиків забуває на другий день, буквально, після виборів. Горе – нам люди, як писав класик Шевченко. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено, Ігор Степанович, будь ласка, заключне слово.

НАСАЛИК І.С. Я хочу подякувати всім без виключення депутатам за те, що вони могли сьогодні озвучити цю проблему і висловитися відносно неї.

Кілька слів, справа в тому, що вся проектна документація є, Анатолій Іванович, я хотів, вчора був цілий день в екологічному комітеті, я просто, вас не було, я не міг її передати.

Що стосується меж, межі визначені в межах міста, а межі міста затверджені Верховною Радою України. Тобто вони також визначені.

Накінець, просто хотів сказати, проблема Калуша екологічна це не проблема Калуша, це проблема кожного п’ятого українця після того, що може там статися.

Я ще раз вам хочу подякувати від громади, хочу подякувати від себе особисто і подякувати від українського народу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розгляд питання завершено, я прошу підготуватися до голосування.

Вноситься на голосування пропозиція про прийняття проекту Закону України як закону про затвердження Указу Президента України „Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайно екологічної ситуації” (реєстраційний номер 6060). Прошу голосувати.

11:21:32

За-392

Закон прийнято.

Дякую, шановні колеги. Відносно пропозицій, які звучали щодо ситуації, яка склалася в Україні загалом в екологічній сфері, я просив би наш комітет підготувати відповідний комплексний проект постанови, враховуючи, що є вже такий проект нашого колеги Шаго для того, щоб ми могли розглянути і прийняти відповідне рішення з рекомендаціями уряду, які б мали бути враховані при підготовці і прийнятті бюджету на 2010 рік. Я просив би це невідкладно зробити, щоб на наступному пленарному тижні, принаймні у другій половині тижня, ми могли б прийняти відповідне рішення.

Шановні колеги, на ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до статті 8 Закону України „Про забезпечення організаційно-правових основ соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". Доповідач – заступник міністра освіти і науки Полянський Павло Броніславович, співдоповідач голова підкомітету Комітету з питань сімї, молодіжної політики, спорту та туризму Лук’янова Катерина Євгеніївна.

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б.

Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати України, пропонований до розгляду законопроект покликаний, з одного боку усунути юридичну колізію між декількома законами України. Мова йде про формулювання частини четвертої, сьомої статті 8 Закону України „Про соціальний захист дітей-інвалідів”, що навчаються у професійно-технічних навчальних закладах та студентів у вищих навчальних закладах, з іншого боку Закон України „Про державний бюджет на відповідний рік”. А також дві постанови Кабінету Міністрів України від 1994 та 2001 року. Про що концептуально йдеться мова?

В статті 8 Закону України не визначено суми, тобто не вказується конкретний розмір в грошовому вимірі тої стипендії і матеріальної допомоги котру отримують учні і випускники професійно-технічних навчальних закладів та студенти вищих навчальних закладів.

В законі в статті 8 указано, що ці діти отримують на 50 відсотків більшу стипендію-допомогу, ніж студенти інших категорій. Проте, стаття 8 не вказує від якої нижчої суми, від якої нижньої планки береться це 50-відсоткове підвищення. А практика є такою, що на сьогодні не лише студенти різних вищих навчальних закладів, а навіть студенти одного й того ж ВНЗ, але котрі навчають на різних факультетах, наприклад, на математичному і на гірничому отримують різну за розміром стипендію. Звідси є дилема: від якої суми вираховувати 50-відсоткове підвищення?

Крім того, Верховна Рада України щороку, а мова йде про два останні роки 2008 і 2009 роки у законах України „Про Державний бюджет” вказує якраз цю суму у грошовому вимірі і доручає Кабінет Міністрів України провести відповідні розрахунки.

На сьогодні статтею 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” було визначено такі в грошовому вимірі суми-стипендій на місяць для дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування. Для учнів професійно-технічних навчальних закладів – 550 гривень на місяць, для студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації 1 тисчу 160 гривень на місяць. Якби бралася до уваги стаття 8 Закону України про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт у її теперішній редакції, то ми вочевидь мали би зниження рівня матеріального забезпечення таких дітей на 25-30 відсотків, три цифри. Тоді би учні професійно-технічних навчальних закладів мали би отримувати не 550 гривень, як нині є, а 300 гривень, ця сума береться від 200 гривень, до яких додається 50 відсотків підвищення, студенти І-ІІ рівня акредитації вищих навчальних закладів отримували б 600 гривень на місяць, а студенти вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації 756 гривень. Таким чином ці суми значно нижчі від тих, котрі ці діти-сироти отримують на сьогодні. Ще раз назву ці суми: учні професійно-технічних навчальних закладів отримують сьогодні 550, а не 300 гривень, а студенти отримують 1160 гривень, а 795 гривень.

Щодо частини сьомої статті 8 цього закону України. Вона тлумачить, що при працевлаштуванні випускників професійно-технічних навчальних закладів або студентів вищих навчальних закладів вони отримують матеріальну допомогу на одяг, взуття, а також м’який інвентар.

У чинній редакції статті 8 закону, про котрий йдеться тепер вони мали би отримувати допомогу в розмірі двох мінімальних прожиткових рівнів, тепер же Верховна Рада Законом України „Про державний бюджет” встановила набагато вищі обсяги цієї допомоги, а саме шість прожиткових мінімумів.

І, крім того, шановні народні депутати України, слід зазначити, що оця практика виплати більш високих розмірів матеріальної допомоги студентам і учням-сиротам вона уже два роки реально дії, її запровадила саме Верховна Рада України законами України про державний бюджет України.

Відповідно уряд звертається до Верховної Ради України з проханням затвердити нову редакцію статті 8 Закону України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” в запропонованій редакції. Найголовніший мотив нашої пропозиції полягає в тому, що це з одного боку, фіксує теперішню юридичну і фінансову практику виділення такої допомоги, з іншого боку, усуває юридичну колізію в різних законодавчих актах. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на запитання до доповідача.

Прізвища народних депутатів прошу вивести на інформаційне табло.

Михайло Папієв.

11:28:39

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановний доповідачу, в мене до вас два простих питання.

Перше питання. Якщо читати редакцію закону, то тут записано „випускники навчальних закладів з числа дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування”. Скажіть мені, будь ласка, а загальноосвітня школа це навчальний заклад?

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Так, звісно…

ПАПІЄВ М.М. Дайте я продовжу, бо в мене є все ж таки хвилина для того, щоб задати питання.

І ще одне. Чим керувалися ви, коли виписували в нормі закону, що одноразова грошова допомога зазначеній категорії осіб виплачується тільки в разі працевлаштуванні? А якщо особа закінчила навчальний заклад і після цього поступила до іншого рівня акредитації навчального закладу, і що вона тоді втрачає право на отримання одноразової грошової? Яка логіка взагалі? Взагалі, ви знаєте, що є 22 стаття Конституції України, яка заперечує, що не можна звужувати права і свободи громадян.

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Дякую за запитання.

Запропонований законопроект якраз і спрямований на те, щоби захистити розширення Верховною Радою соціальні права студентів. оскільки реально вони на сьогоднішній день отримують в вочевидь набагато більше ніж це передбачено в чинній редакції частини четвертої, частини сьомої статті 8 зазначеного закону.

Щодо того, що ви запитуєте працевлаштування і навчання. На сьогоднішній день практика подальшої життєвої долі таких дітей є такою. Вони або працевлаштовуються і за це відповідають відповідні органи державної влади або ж вони навчаються у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах. Ця допомога у підвищених розмірах, вона є неуникною для такої дитини. Тому що якщо дитина працевлаштовується, вона отримує відповідну суму, і коли навчається також. І ця сума щонайменше… Тому є неспростовний аргумент: шість мінімальних прожиткових мінімумів завжди буде більше, ніж два мінімальних прожиткових мінімуми. Жодна дитина у нас за ці два роки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:30:59

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Шановний Павле Броніславовичу, я хочу продовжити те запитання Миколи Михайловича, бо якраз теж хотів задати. Випускники, які працевлаштовуються, і випускники, які продовжують навчання. Добрий намір урегламентувати у цьому законі ті диспозиції, які є у законодавстві. Але Закон „Про освіту” у статті 25 і 39.9 якраз передбачає рівні права для випускників, як тих, що які продовжують навчання, і тих, які працевлаштовуються. Тобто допомога повинна бути надаватися. Ну і логічно людина, яка працевлаштовується, чи людина, яка йде на навчання, і різні можливості має для того, щоб налагодити і підтримувати своє буття. Тому тут повинний бути цілком однаковий підхід. Дякую.

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Дякую. При продовженні навчання випускники забезпечуються за рахунок закладів, які вони закінчили, комплектом одягу, м’який інвентар і на суму це не менше 12 мінімальних неоподаткованих доходів, плюс до того це 204 гривні. Плюс вони отримують ще не менше двох з половиною мінімальних неоподаткованих доходів, це за старими буде 45 і 20 копійок гривень. Також крім того при подальшому вступі до вищих навчальних закладів ці діти отримують ще не менше 35 неоподаткованих мінімальних доходів громадян, тобто 595 гривень. І таким чином, ця матеріальна допомога є, як в грошовому вимірі, так і в матеріальному. І вона вирівнюється незалежно дитини працевлаштовується чи продовжує навчання в університеті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Всі, хто бажав поставити питання, скористались таким правом.

Шановні народні депутати, від комітету хто буде доповідати? У вас є документи, комітет пропонує прийняти за основу цей законопроект. Мені тут говорять, що Лук’янова нездужає.

Ні, прошу, якщо є бажаючі виступити, прошу записатися на виступи. Мікрофон Сафіулліна, будь ласка, увімкніть.

11:33:29

САФІУЛЛІН Р.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Данный законопроект был рассмотрен у нас на заседании комитета, и был высказан целый ряд серьезных замечаний. Однако, тем не менее решение комитета – рекомендовать Верховной Раде принять за основу. Я выступаю, потому что Лукьянова приболела.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. Прошу записуватись на виступ, якщо є бажаючі. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Олег Ляшко, Михайло Чечетов і Гордієнко, будь ласка. Олег Ляшко, фракція БЮТ.

11:34:14

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

За цей законопроект треба голосувати обов’язково. Верховна Рада вже не один раз демонструвала впродовж минулого часу свою підтримку дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування. І я думаю, що ми знову маємо продемонструвати цю підтримку.

Ті зауваження, про які казав колега Папієв, вони, очевидно, мають право на життя і до другого читання треба буде, як кажуть, ретельніше подивитись, доопрацювати цей законопроект, щоб всі діти-сирти і діти, позбавлені батьківського піклування, не залежно від того чи працевлаштувались вони, чи навчаються вони, щоб вони мали реальну підтримку держави. Бо, на превеликий жаль, це така категорія наших українських громадян, діти-сироти, які позбавлені цієї уваги сім’ї з самого дитинства, потім держава їх веде там у школі, дитячому будинку, після школи ці діти майже залишаються напризволяще.

І завдяки тому, що ми два роки тому проголосували у Верховній Раді закон, який значно покращив державну допомогу, значно підвищив увагу держави до дітей-сиріт і до їхніх проблем, от я думаю, що той законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, він спрямований на покращання державної допомоги. Бо, як правильно було зауважено, ті норми закону, які є сьогодні, вони передбачали б, якби вони діяли, значно меншу матеріальну допомогу дітей-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, ніж та допомога, яка встановлюється Законом про Державний бюджет на поточний рік. А оскільки ми на 2010 рік цього закону не маємо, то реально діти-сироти, які навчаються в вузах, вони сьогодні отримують меншу стипендію, ніж могли б отримувати.

Тому я думаю, що треба усунути ці недоречності. І я певен, що, як тільки покращиться економічна ситуація в країні, як тільки для цього будуть достатні фінансові можливості, ми маємо обов’язково розглянути тут черговий законопроект – і підняти, ще значно вище підняти матеріальну допомогу і стипендії дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування. Бо всі діти потребують уваги держави, а от оці категорії дітей потребують подвійної, підвищеної уваги. І ми, народні депутати, маємо цим дітям надати цю увагу.

Дякую. І закликаю Верховну Раду підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв, будь ласка.

11:36:53

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні громадяни України! Ми хотілося би, щоб ми постаралися більш так ретельно розібратися взагалі в суті цього закону, перш ніж говорити: підтримувати його чи ні.

Особисто я категорично проти цього закону - і фракція Партії регіонів теж не буде його підтримувати - з трьох причин. Перша причина. Ми завжди були послідовною політичною силою, необхідно, щоб розміри одноразових допомог, розміри стипендій встановлювалися законом, а не Кабінетом Міністрів України. Це виключне право Верховної Ради України. І соціальний захист дітей-сиріт, і дітей, позбавлених батьківського піклування не мають залежати від того, хоче цього Кабінет Міністрів чи ні. Тому в базових законах вони мають бути чітко встановлені. Крім того, ми наполягаємо на тому, щоб всі види стипендій, соціальних допомог визначалися в залежності від розміру прожиткового мінімуму. Бо давайте порахуємо всі разом, нам говорили от зараз, що тисяча сто гривен – це добре. А якщо взяти норму закону про соціальні стандарти, ви знаєте, що сьогодні розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років складає 901 гривню. Подвійний розмір – це вже 1802 гривні. І треба, щоб Кабінет Міністрів сплачував не 1100 гривен, а 1802 гривні. Фактично, сьогодні на 702 гривні ці діти отримують допомоги менше.

І ще одне, сьогодні якщо ми не приймемо цей закон, ми все ж таки наполягати будемо, щоб врегульовано було саме розмір за законом. І якщо, якщо є гроші в державному бюджеті, то ніхто не заважає цим дітям встановити розміри більші, ніж базовий закон, Законом про державний бюджет, в разі якщо є в державному бюджеті відповідні кошти.

І ще одне, заступник міністра, коли я задав йому питання, випускники навчальних закладів, на скільки нам відомо, то загальноосвітня школа є теж навчальним закладом. І по ідеї, по ідеї, всі діти мають бути в рівних умовах. Якщо дитина після загальноосвітньої школи пішла і працевлаштувалася, то за цим законом вона отримує одноразову грошову допомогу. А та дитина, яка поступила в наступний навчальний заклад, виходить, що їй треба чекати ще чотири, п’ять років для того, щоб отримати це право. Необхідно, щоб у нас свято виконувалися норми Конституції України і щоб всі були в рівних умовах. А і ще одне питання, а враховуючи кризові явища, якщо дитині не вдалося працевлаштуватися, що в цьому випадку робити? Тобто давайте ми цей закон не будемо приймати. Давайте ми дамо доручення, щоб закон виписано було абсолютно унормовано і логічно, і щоб розміри о цих виплат за….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПАПІЄВ М.М. ... розміри цих виплат, щоб залежали не від Кабінету Міністрів, щоб Верховна Рада встановлювала їх чітко законами і щоби діти були у нас захищені не тільки в одному якомусь році, а назавжди. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів. Адам Мартинюк, будь ласка.

11:40:31

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, шановні виборці! З одного боку, ми розглядаємо законопроект, який дуже приваблює своєю назвою і оригінальністю. Нібито ми чуємо думку про те, якщо не вдуматися про що говорять, що, дивіться, яку величезну турботу Міністерство освіти разом з Кабінетом Міністрів проявляють про дітей-сиріт. Але це абсолютно не відповідає дійсності.

Тому що запропонована редакція 8 статті закону не розширює права соціальні… і не розширює соціальний захист цієї категорії дітей, а він їх звужує до волі і бажання Кабінету Міністрів.

Я вам нагадаю, за діючою статтею 8 закону сьогодні дитина-сирота чи дитина, яка позбавлена батьківського піклування, навчаючись, одержує стипендію на 50 відсотків вищу від стипендії, яка виплачується студентам цього навчального закладу. Зараз же пропонується забрати 50 відсотків і написано: встановлюються стипендії у розмірі, який визначає Кабінет Міністрів. А хто з вас гарантує, що Кабінет Міністрів становить 51 чи 100 відсотків надбавки. Ні. Кабінет Міністрів може встановити і один тільки відсоток надбавки або й зовсім не встановити. Бо ми йому, на жаль, якщо приймемо цей недолугий закон, дамо таке право. Я ще раз наголошую, сьогодні це визначено законом і потрібно, щоб це законом і залишилося.

Наступна норма, про яку тут колеги і запитання ставили, і говорили, вже і логічно звучить. Сьогодні за діючим законом усі випускники одержують матеріальну допомогу, незважаючи на те, що з ними далі сталося в житті. Закінчив навчальний заклад, відповідно до закону він одержує допомогу і одягом, і одноразову грошову допомогу. Зараз же звужується їхнє право. Пропонується, щоб одноразову грошову допомогу одержували не всі випускники, але ж і ті, хто працевлаштувався. Так давайте ліквідуємо спочатку безробіття, а потім будемо говорити про те, що тільки тим хто працевлаштувався.

Поза всяким сумнівом, головна ідея і суть цього закону криється в іншому, в так званих антикризових заходах. Поза всяким сумнівом навіть на дітях-сиротах Кабінет Міністрів хоче зекономити кошти Державного бюджету.

Я думаю у нас з вами вистачить глузду не підтримувати цей безглуздий законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Ті хто записались виступили, хто наполягає на виступі? Олег Зарубінський, мікрофон, будь ласка.

11:43:34

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую Володимир Михайлович, Олег Зарубінський, Блок Литвина.

Шановні колеги! Я взяв слово не для того, щоб повторювати те, що правильно сказали попередні виступаючі. Ми маємо, як на мене здійснюючий законодавчий процес виходити з абсолютно чіткої методології. Будь-які надбавки перед виборами, під час виборів, після виборів не припустимі. Що я хочу сказати, будь-які надбавки, будь-яке підвищення зарплат, стипендій, пенсій – це є те, що регулюються законом, і ми до цього маємо звикнути.

І тому тоді не буде ніяких конфліктних ситуацій, з приводу того, що суб’єкти законодавчої ініціативи хочуть, як би хорошу справу зробити, але методологія не та. Законами ми маємо це визначати, ви згодні, шановні колеги? Так повинно бути, це відповідає законодавству. І тому мені здається, що тут передавати абсолютно без відносно того, хто очолює Кабмін, яка там команда, які там політики і так далі, а іншій гілці влади ту функцію, ту місію, яку має здійснювати парламент і мають здійснювати парламент і мають здійснювати парламентарі, ми просто не маємо право це робити.

І ще один момент, на жаль в цьому законі, правильно говорили, я тільки хочу підсумувати, є диспозиції, які фактично звужують права, і це є правда. Давайте перестанемо переступати через себе, особливо ті депутати, які добре знають законодавство і порушувати відповідну норму Конституції. Конституція є документом прямої дії, 8 стаття, це все знають. Ми не можемо звужувати права людей внесенням змін до тих чи інших законів, оці дві диспозиції ми маємо засвоїти і тоді парламентаризм буде парламентаризмом, а парламент буде парламентом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення проекту закону завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 8 Закону України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” (реєстраційний номер 5102).

11:46:20

За-132

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону реєстраційний номер 5102. На повторне перше читання.

11:46:47

За-314

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації" (реєстраційні номери 3453, 3453-1). Доповідачі – народні депутати України Віктор Вікторович Шемчук і Леонід Михайлович Клімов, співдоповідач голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Олександрович Яворівський. Прошу вас.

11:47:26

ШЕМЧУК В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, вашій увазі пропонується Закону України про внесення змін до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України 23 вересня 2008 року.

Національно-культурна спадщина – це результат духовної і матеріальної діяльності нації, сукупність історичних, археологічних, літературних, архітектурних, містобудівних, ландшафтних і мистецьких цінностей, успадкованих від попередніх поколінь. До матеріалів культурної спадщини належать в першу чергу: архітектурні будівлі, церкви, монастирі, замки, палаци та інші культурні і архітектурні пам’ятки, які є предметом шляхетної культури та предметом повсякденної культури і народного побуту.

Стан збереження українських пам’яток культури викликає занепокоєння, незважаючи на те, що об’єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою.

Закон України „Про перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації” розроблено та прийнято на основі статті 18 Закону України „Про охорону культурної спадщини, яка покладає на Верховну Раду України затвердження зазначеного акту.

Закон України „Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації” прийнятий 23 вересня 2008 року, звичайно, може виправити ситуацію з збереженням культурних пам’яток в Україні. Але в переліку були допущені неточності, які потребують негайного виправлення. Деякі об’єкти включені до переліку затверджено зазначеним вище законом, або були вже приватизовані ще в минулому столітті або передані у власність релігійним громадам. Натомість, цілий ряд об’єктів при складанні переліку було чи-то проігноровані, чи навмисно не включені до цього переліку.

Особливе занепокоєння викликає те, що – і здивування – викликає те, що до переліку таких законів... таких об’єктів не включено Лівадійський палац у Ялті, Палац Олександра ІІІ, натомість, включено житловий будинок на території Воронцовского палацу, який не має відношення до пам’ятки історії культури, і квартири в цьому приміщенні були вже приватизовані в 90-х роках минулого століття.

Також мова йде про те, що за якихось причин не було включено до переліку пам’яток історії і культури віллу „Анна” в санаторії „Робочий уголок” в Алушті, віллу „Марина” в цьому ж санаторію, Будинок художника Лагорєва у Федосії, Садово-парковий і архітектурний комплекс в санаторії „Ялта” Чорноморського флоту Російської Федерації, комплекс Юсуповського палацу, який сьогодні є підрозділам Секретаріату Президента України. Водночас, помилково також було включено до вказаного законопроекту і об’єкт, який заходиться в Мукачевому замок „Паланок”, оскільки він вже є включений до цього переліку і знаходиться під номером 168 в додатку до зазначеного законопроекту.

З огляду на викладене, прошу народних депутатів підтримати і навести лад в діяльності і усунути ті неточності, які є в законі про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, зокрема щодо тих об’єктів, які вказані в додатку до переліку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запитання є до народного депутата? Запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Олег Зарубінський.

11:50:49

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановний доповідачу, в мене таке загальне питання, скажіть, будь ласка, от ми перманентно можемо подавати нові об’єкти до переліку об’єктів. Ну, розумієте, що це контрпродуктивно, і ми за те, щоб це не приватизовувалось, однозначно, ми будемо голосувати за цей законопроект, бо «Блок Литвина».

Але, поясніть мені, хто має врешті-решт на території України, яка, ну скажімо, не є територією Австралії чи за населенням ми не Китай, чому ми до сих пір не можемо сформувати реальний перелік культурної спадщини, об’єктів культурної спадщини, який не підлягає приватизації?

Інакше, якщо ми це робимо отак поетапно, в хронології, то ми не можемо встигнути за всім. І приватизовуються об’єкти культурної спадщини, хто за це відповідає, чому це не можна зробити в Україні один раз, і щоб всі знали чітко вже, що це не можна приватизувати? Дякую.

ШЕМЧУК В.В. Дякую вам за запитання. Це дійсно сьогодні є проблемою. Я рахую, що це проблема Кабінету Міністрів України, це проблема Міністерства культури України, проблема органів місцевого самоврядування в тому чи іншому регіоні. Оскільки в цьому законопроекті там, де я проаналізував те, що стосується Автономної Республіки Крим, у мене є великий сумнів, що це технічні неточності, або забули включити ті чи інші об’єкти.

Не для кого не таємниця, що об’єкт культурної спадщини має охоронну зону. Там забороняється ведення тої чи іншої господарської діяльності.

І тому, я думаю, що в першу чергу це якраз помилка, яка викликає дуже багато запитань до тих органів і тих людей, які відповідають за збереження культурної спадщини.

Тому я рахую, що, звичайно, якщо по кожному регіону окремо ми будемо вносити зміни до цього закону, це дійсно контрпродуктивно. Водночас те, що стосується Криму треба виправити негайно для того, щоб не дати розграбувати ті об’єкти, а саме – Лівадійський палац, а саме - Воронцовський палац, а саме – Палац Олександра ІІІ, а саме – об’єкти, які сьогодні є в віданні Секретаріату президента, тобто поставити запобіжники, які не дадуть можливості їх приватизувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський, фракція "Блок Тимошенко".

11:53:07

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Цікаву інформацію ви нам дали щодо того, які об’єкти забули включити до переліку об’єктів, які відносяться до історичної спадщини, а тому їх не можна приватизувати, мене дивує як забули про Воронцовський палац в Криму, про замок „Паланок” у Мукачевому і ряд таких об’єктів знакових, да, невже хтось вже хоче собі там фазенду влаштувати у Воронцовському дворці.

І, як видумаєте, чи навмисно було зроблено не включення цих об’єктів до цього переліку? Я хочу ще додати, що "Блок Юлії Тимошенко" буде голосувати за поповнення такого списку.

ШЕМЧУК В.В. Ну мені складно сказати наскільки умисно це було зроблено, однак, те, що ці об’єкти, які є об’єктами Світової спадщини не включені до цього переліку викликають дуже багато запитань до тих людей, які за своїми посадовими обов’язками зобов’язанні були вживати заходів не лише для того, щоб включити ці об’єкти до переліку об’єктів пам’яток історії культури, які не підлягають приватизації, але й забезпечити їх збереження і недопущення будівництва на їх території, виділення земель на їх території та вжиття інших заходів для того, щоб ці об’єкти радували не тільки нас, але й прийдешнє покоління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

11:54:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Віктор Вікторович, поясніть, будь ласка, що відбувається в Криму. От у нас є і була слідча комісія Верховної Ради, доповідала про ситуацію, я особисто ознайомився з матеріалами цієї слідчої комісії, ознайомився з матеріалами тих звернень, які є, у мене таке враження, що після вас там Генеральної прокуратури немає, там є назва Генеральна прокуратура, тобто прокуратура Автономної Республіки Крим, а все інше щось не те відбувається.

І, шановний Володимир Михайлович, ми в січні місяці мали заслухати на пленарному засіданні інформацію Генерального прокурора, голови СБУ і міністра внутрішніх справ стосовно тих фактів, які встановлені були в Криму, зокрема і по використанню пам’ятників архітектури, до речі. І ми цього не зробили. Січень місяць минув. Сьогодні вже лютий - середина. Ми змінюємо ситуацію чи ні?

І до вас питання конкретне по пам’ятникам...

ШЕМЧУК В.В. Дякую за запитання.

Ну напевно мені буде некоректно давати оцінку діяльності прокуратури, яку я свого часу очолював, але питання і проблеми в діяльності прокуратури Автономної Республіки Крим на сьогодні існують.

Що ж стосується запитань, які мають відношення до об’єктів Державного управління справами, то я рахую, що ці об’єкти необхідно обов’язково включити до цього переліку. Мова іде в законопроекті саме про комплекс Юсуповського палацу, який рішенням Кримського облвиконкому ще від 1990 року за номером 48 був включений як об’єкт культурної спадщини.

З якої причини його не подано до, знову ж таки, до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, це напе6вно все-таки питання до Секретаріату Президенту.

Що стосується інших проблем, які сьогодні існують, в тому числі і щодо збереження культурної спадщини в Криму? То, дійсно, ми в цьому напрямку, напевно, не допрацьовує і регіональна прокуратура, і напевно все-таки ті контролюючі органи, які покликані здійснювати контроль за використанням пам’ятників, пам’ятників історії культури.

Я думаю, що прийняття цього законопроекту в першу чергу покликане буде для того, щоби поставити заборону саме по цих об’єктах про які ми вже говорили…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

11:56:56

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, пане головуючий.

Шановний доповідачу, ну зрозуміло, що Верховна Рада в даній ситуації завжди і буде зараз стояти і до того стояла на захисті культурної спадщини нашої, на всіх цих об’єктів. Але тим не менше, ви ж бачите процес який, ви виступаєте по законопроекту який забороняє виключати, а наступний буде виступати з проханням дозволити виключити з переліку.

Тому, я вважаю, що має бути у нас чіткий і зрозумілий реєстр тих об’єктів культурної спадщини, які не можуть бути переглянуті і, власне, законодавче закріпити неможливість перегляду, бо то є речі, які ну просто не мислено, навіть якщо там є нюанси, ці нюанси треба розбирати і окремо працювати над цим, це не вартує робити законом про вилучення або включення. А з приводу взагалі, ми ж розуміємо чудово, що тяжко зберігати дуже багато об’єктів в Україні в державних руках і розповідають історію про те, що треба приватизовувати. Як ви до цього ставитеся?

ШЕМЧУК В.В. У першу чергу я ставлюся до цього позитивно, у тому плані, що об’єкти культурної спадщини повинні бути збереженні для прийдешніх поколінь незалежно від того, в чиїй власності вони будуть знаходитися. Водночас ті об’єкти, про які сьогодні йдеться, це якраз ті об’єкти, які не підлягають приватизації за жодних обставин.

Що стосується комплексного підходу до вирішення цієї проблеми, то я вважаю, що і профільний комітет Верховної Ради України і контролюючий орган, і Кабінет Міністрів повинні були більш уважно і комплексно підійти до вирішення цих питань. Запросити в органів місцевого самоврядування данні щодо об’єктів, які знаходяться на їх території. А взагалі можливо і настав час провести перевірку збереження цих об’єктів, що відноситься до компетенції, наприклад, тієї ж самої Генеральної прокуратури України.

Тому я вважаю, що якщо це питання викликало такий жвавий інтерес у депутатів, то я думаю, що ми в змозі заставити і Генеральну прокуратуру і створити за необхідністю слідчу комісію у Верховній Раді для того, щоб перевірити, як ці об’єкти знаходяться, можливо більшість з них уже або не перебувають у державній власності, або перебувають у приватних руках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:59:10

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Шановний Вікторе Вікторовичу, ми будемо підтримувати ваш законопроект, який вигідно відрізняються від будь то би альтернативного, де мова про вилучення. Але два уточнюючих запитання.

У вашому законопроекті іде мова про уточнення адреси розміщення комплексу Воронцовського палацу і виключення звідти певної житлової споруди. Але ми знаємо, що іде намагання у садово-паркових комплексах архітектурних будувати певні приміщення, приватизовувати. І це йде скрізь по Криму. Прикладів тут багато, і задіяні там саме люди, які і сидять і навіть в залі Верховної Ради.

І друге питання щодо садово-паркового і архітектурного комплексу, де зараз розміщений санаторій „Ялта” Чорноморського флоту Росії. Чия це власність на сьогодні? Дякую.

ШЕМЧУК В.В. Дякую за запитання. Справа в тому, що те, що стосується Воронцовського палацу, то уточнюється саме місце знаходження цього приміщення, того садово-паркового комплексу, оскільки допущено помилку. Вказано, що він знаходиться на Палацовому шосе, 10 у місті Алупці, і відповідно на цьому місці є і охоронна зона. Насправді ж він знаходиться за адресою: місто Алупка, Палацове шосе, 18, яке на сьогоднішній день не має охоронюваної зони, і тому це призводить до того, про що ви говорити, про можливість якихось оборуток із землею поза межами охоронюваної зони.

Тому я пропоную внести ці зміни для того, щоб по місцю знаходження цього об’єкта знаходилась і відповідно охоронювана зона.

Що є стосується об’єкту, який входить на сьогоднішній день до комплексу споруд Воронцовського палацу, то це є житловий будинок, який перебував і перебуває на сьогоднішній день на балансі санаторію „Гірське сонце”, і мешканці цього будинку, всі квартири приватизували ще у 90-х роках XX століття. Тобто це не є об’єкт культурної спадщини. І я вважаю, що цю помилку також треба було б усунути.

Що стосується санаторію „Ялта” Чорноморського флоту Російської Федерації, то на моє переконання, незалежно від того, в чиїй власності знаходяться споруди цього санаторію, він є пам’ятником історії і культури і повинен бути збережений у тому вигляді, в якому він сьогодні перебуває і не підлягатиме приватизації.

Тому я рахую, що тут правильно вказано: не залежно від того, чия власність цього об’єкту, він повинен бути внесений до переліку пам’ятників історії і культури.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Вікторовичу. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, є така пропозиція: зробити перерву. При цьому привертаю вашу увагу до того, що ці законопроекти не є альтернативними. Один пропонують надати статус, а інші – статус зняти, як історичних пам’яток.

Шановні колеги, оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання.

Будь ласка, ми розглядаємо проект Закону про внесення змін до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (реєстраційний номер 3453). Зараз співдоповідь народного депутата України Клімова Леоніда Михайловича.

Відсутній співдоповідач по проекту 3453-1.

Прошу, будь ласка, від комітету Яворівський Володимир Олександрович.

12:32:29

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні наші виборці, шановні колеги народні депутати! Комітет з питань культури і духовності у квітні місяці розглянув обидва ці законопроекти, добродіїв Шемчука і Клімова, і виніс свій вердикт по них.

Перед цим я хотів би сказати, що ситуація, звичайно, із охороню пам’яток в Україні, ну, просто-на-просто жахлива. Те, що відбувається сьогодні в Києві, ви знаєте, що під виглядом того, що бракує коштів на проведення Євро-2010 фактично вже майже виставлені на кін, на розпродаж унікальні будинки міста Києва – столиці нашої.

Ми з вами після дуже тривалої, кропіткої роботи, яку проводило Міністерство культури України, все-таки врешті-решт ми вийшли на оцей багатостраждальний список – реєстр наших культурних пам’яток, який має Україна. І через те, я би заспокоїв моїх колег народних депутатів в тому, що ясна річ, що це перший список, у ньому так чи інакше, природно чи не природно, а все одно були якісь певні помилки, певні неточності, які наступає час їх все-таки нам унормувати, розставити все на свої місця.

Через те щодо першого законопроекту добродія Шемчука я повинен йому просто подякувати, тому що тут абсолютно проглядається державницький підхід до цього, намагання захистити в Криму те, що на сьогоднішній день лежить не дуже певно, і довкола чого уже топчуться, ходять топтуни відомі нам. Через те цей законопроект справді спрямований на те, щоб захистити унікальні якісь речі, які є у Криму.

Я звертаюся до Віктора Шемчука, народного депутата, очевидно, з приводу Воронцовського палацу допущена така неточність, неохайність певна. Якби там було вказано відразу, що йдеться про житловий будинок на території, яку займає палац і яка прилегла до нього територія, і цей будинок приватизований, я підкреслюю, ще на початку 90-их років. Тобто він взагалі зараз не має ніякого відношення, це просто була помилка тоді, коли ми приймали. То я думаю, що взагалі б не виникало, бо у нас сьогодні на нашій фракції бютівській аж зашкалювали деякі пристрасті, коли хтось думав, що через Комітет з питань культури і духовності проскочила приватизація Воронцовського палацу. Це неправда. Просто я переконаний, якщо автор законопроекту погодиться записати про те, що це йдеться про приватизований житловий будинок на території, я думаю у депутатів не виникне певного опору. Якщо ні, то я розумію, що за цим можуть стояти… оскільки в рядку записано „Воронцовський палац”. Це щодо цього.

Я дуже вдячний за те, що ставляться під державну охорону величезний список, у вас є ці документи, подивіться, унікальних речей саме у Криму. У такий спосіб нам вдасться зберегти ці унікальні речі. Щодо… Тобто комітет цілковито підтримує, за умови, якщо буде зроблена ця поправка, чи усно, Олександре Володимировичу, і тоді можна голосувати в цілому за цей законопроект. Або тоді на друге читання для того, щоб поправити цю чисто технічну помилку.

Щодо законопроекту Клімова. Комітет відхилив його. Відхилив через те, що тут дуже багато речей, які викликають у нас дуже велику осторогу, так би я сказав. Візьміть подивіться просто. Тут йдеться, якщо я не помиляюся (я вчився в Одеському університеті, добре знаю Одесу), якщо не помиляюся, десь, мабуть, одна десята Одеси, яку виймають із заборон на приватизацію і хочуть її покласти на приватизацію.

Ну, скажу… Перше ось: Стурдзовська богодільня із Скорбящинською церквою. Чому її вирішили, пояснення, чому її вирішили вилучити і віддати під приватизацію? Бо говориться про те, що вона збудована в 1949-1952-му роках, знаходиться в незадовільному технічному стані і втратила свою історичну цінність. Ну, хіба може бути таке: якщо вона потребує капітального ремонту, то на неї накласти тавро про те, що вона втратила історичну цінність? Та ніколи не може бути, її треба просто реставровувати.

Ну, просто навгад беру: будівля художнього училища міста Одеси. Ну, додумуватися приватизовувати сьогодні училище, яке збудоване на початку XIX-го, через те що немає коштів сьогодні на ремонт! І тут супроводжується кожне, що місцева рада прийняла ухвалу про те, щоб відремонтувати, але за рахунок інвесторів. То давайте думати і ремонтувати за рахунок інвесторів, а не просто взяти і викинути на ринок те унікальне, що має на сьогоднішній день Одеса.

Через те комітет пропонує відхилити законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємося на запитання до співдоповідача. Попеску Іван Васильович.

12:37:57

ПОПЕСКУ І.В.

Вельмишановний доповідачу, фракція Партії регіонів не буде це підтримувати, оскільки дуже багато ви там наплутали. Але є одне питання конкретне.

Неодноразово, коли виступали з цієї трибуни з цим переліком, я піднімав питання щодо гарнізонного будинку офіцерів міста Чернівці, який в міжвоєнний період був побудований румунською спільнотою громади Буковини, а також буковинською митрополією православної церкви, і стояло питання, що, коли буде реорганізація, повернути ці будинки відповідним організаціям. В той же час, міська рада була готова для офіцерів купувати відповідні квартири, для того щоб передати на баланс міської ради, в комунальну власність, з тим щоб там надати приміщення як для румунських товариств, так і для православної єпархії. Скажіть, будь ласка, чому ви так вперто, навіть при том, що ми в стенограмі це зафіксували, це не включаєте? Є і інші проблеми, про які скажуть наші колеги. Дякую.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Відповідаю на ваше запитання. Ну, перше, не будьте таким некоректним, що „ви там щось наплутали”. Комітет нічого не наплутав. Якщо ви маєте претензії до законопроектів – претензії до авторів, а не до комітету. Комітет їх розглянув, розглянув вчасно, було дуже детальне, педантичне обговорення і комітет прийняв своє рішення. Через те, ми нічого не наплутали.

Друге питання, якщо ви вважаєте, що це потрібно зробити, ви прекрасно. Не гірше від мене, знаєте, в ваших повноваженнях як народного депутата. Вносьте, будь ласка, ваш проект постанови про те, щоб виконати те, що ви ваважаєте за обхідне. Комітет його розгляне, винесемо його на сесію Верховної Ради, Яворівський ці питання не вирішує, їх не вирішує навіть комітет – це прохідний етап, а Верховна Рада. Будь ласка, вносьте, але претензії до мене які можуть бути? Те, що немає документу цього? Будь ласка, вносьте його, ми його розглянемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стойко Іван Михайлович.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Немає?

12:39:52

СТОЙКО І.М.

Є, є, є, є. Іван Стойко, група „За Україну!”

Шановний пане Володимире, дійсно, дивує сама постановка питання: виведення цих культурних цінностей, архітектурних саме з переліку, як державних пам’яток. Знаєте, мені нагадує цей закон буквально рейдерський закон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ви про закон Клімова, так?

СТОЙКО І.М. Так, так. Рейдерський закон, який має наметі не збереження, а навпаки – прихватизацію і таке інше. Скажіть, будь ласка, ну, якщо порівнювати два закони, перший по Криму і ций, справді, по Криму Віктора Шемчука, який направлений, дійсно, на збереження пам’яток, а цей – навпаки. Як на вашу думку, чи взагалі ми можемо розглядати такі закони і чи щось потрібно зробити, щоб не виносити на Верховну Раду, скажімо, ті законопроекти, які суперечать не тільки національним надбанням, а взагалі тому, що український народ напрацював…

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Хай говорить, договорюйте. Головуючий хай дасть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, питання.

12:41:09

СТОЙКО І.М.

Що український народ за століття, дійсно, надбав, це неможливо людині інтелігентній, культурній вносити такі законопроекти в парламент.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Відповідаю. Я розумію ваш добрий намір. Він, справді, добрий намір. Якось зробити загальний щит, який би захищав все те найкраще, що сьогодні є в Україні. Але, пане Іване, на превеликий жаль, зробити це, знаєте, оптом на кілограм чи на тонни неможливо. Треба підходити до кожної конкретної історичної пам’ятки.

Є справді речі, які от, скажімо, той же такий Шемчук, подивіться, він попросив вилучити із цього списку монастир та печери Данильча-Коба. Чому вилучити? Тому що такого охоронного номера не існує. Далі у переліку пам’ятка дублюється. Тобто це просто була помилка зроблена. І він хоче цю помилку виправити.

До речі, все, що він пропонує, і та ж сама Юсупівська мечеть теж, бо не має відношення до комплексу колишнього Юсупівського палацу. Тобто це речі чисто технічні.

А тут Клімов пропонує вилучити ті, які вже охороняються державою, які вже є в цьому списку, і він хоче їх звідти вийняти і викинути їх на ринок. Я нікого ні в чому не підозрюю, але це є неприпустимо. „Блок Юлії Тимошенко” за другий законопроект голосувати не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

12:42:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний пане Володимире, я хотів би вас запитати і попросити. Подивіться, будь ласка, уважно той список, який надав у проекті 3453-1 народний депутат Клімов. Це список практично всього центру Одеси. Це список приміщень, які свідомо, підкреслюю і наголошую на слові „свідомо” руйнується.

У нас зараз нова пошесть пішла. Хочеш приватизувати щось, ти його підпали, спали, приведи в такий занепад, а потім, будь ласка, це вже нікого не хвилює. Я для прикладу вам приводжу Музей морського флоту. У центрі, біля Оперного театру. Подивіться, він уже тут, будівля Андріївського клубу, він значиться уже в переліку, який йде.

Я просив би вас, чому б запрактикувати і не зробити виїзне засідання вашого комітету до міста Одеси по цим пам’яткам, які розрушаються свідомо владою…

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Маєте рацію, пане Кармазін. Обов’язково зробимо. Наш комітет, я мушу сказати дуже мобільний, ми фактично майже щомісяця, опріч цих складних: то свята, то вибори, місяців. Ми найостаннішими побували в Каневі, де провели виїзне засідання за участю української інтелігенції. Ми їдемо буквально через місяць, ми їдемо до Львова, через те заплануємо таку поїздку в Одесу, але голосувати, ще раз, кажу за цей законопроект, я вам сказав про те, що це якась одна десята, одна п’ятнадцята цінностей, які є в Одесі, їх хочуть вийняти із цього переліку, з під захисту держави, і викинути їх там своїм не своїм, то вже інше питання. Маєте рацію, як завжди, пане Кармазін, ви маєте рацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Записуємося на обговорення. Корж Віталій Терентійович, будь ласка.

Ляшко Олег Валерійович.

12:45:00

ЛЯШКО О.В.

Прикметно, що саме сьогодні 12 лютого 65 років тому закінчилась кримська Ялтинська конференція. У Воронцовському палаці жив Прем’єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль. І ось сьогодні ми дивимося законопроект, де пропонується вилучити Воронцовський палац із переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Але дякую колезі Шевчуку Віктору Вікторовичу, який пояснив, що йдеться не про сам палац Воронцовський, а йдеться про житловий будинок, який розміщений на території цього палацу. Але виписано дуже не чітко, і я боюся, що це не чітке формулювання може призвести до того, як от ви казали із номерами в БТІ, що Воронцовський палац у нашому переліку зареєстрований під 10 номером, а в БТІ кримському під 18 номером. І це дає можливість якраз в охоронній зоні будувати приватні садиби, давайте подивимося Нікітський ботанічний сад. Царі його закладали, сотки землі не вкрали, прийшла влада, ви знаєте яка і хто там побудував там сьогодні пів Нікітського парку, роздеребанили, побудували величезні хатинки такі по шість тисяч квадратних метрів площею і на вертольотах туди підлітають. Те ж саме Донецький Ботанічний сад, вчені закладали, а наші горе-політики, горе-лідери розтягують цю землю, як клептомани.

Тому ясно, що законопроект, запропонований колегою Шемчуком, треба обов’язково підтримати. І є пропозиція не тягнути його, в довгий ящик не відкладати, бо поки ми його другого читання будемо опрацьовувати, ніхто ще не встиг оформити земельні ділянки у тому ж Воронцовському палаці, вони їх обов’язково оформлять, чи в Лівадійському комплексі. Тому потрібно, я думаю, що якщо вилучити цю норму про Воронцовський палац, то можна цей закон підтримати в цілому. І наша фракція голосуватиме за цей закон в цілому для того, щоб не давати розтягувати всі ті історичні культурні пам’ятки, які є надбанням всього українського народу. На жаль, ми бачимо намагання сучасних поводирів, олігархів розтягнути все це. Як правильно пан Кармазін згадав, спалили в центрі Одеси морський музей, три роки чи чотири він вже стоїть спалений і під приводом того, що немає на його ремонт грошей, хочуть вже приватизувати цей музей у самому центрі Одеси біля потьомкінських східців. Те саме по Криму, все що могли вже розтягнули, тепер залишилося розтягнути історичні пам’ятки. Тому наше завдання прийняти цей закон невідкладно, мається на увазі закон Шемчука, і зупинити процес дерибану історичних і культурних пам’яток українського народу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук Володимир Георгійович.

12:48:03

КАРПУК В.Г.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, депутатська група „За Україну!” підтримує ту думку про те, що дійсно законопроект, поданий Шемчуком, треба ту редакцію, нову редакцію, яку він запропонував, прийняти до уваги і прийняти закон в цілому. Але я б звернув увагу, що в цих двох законопроектах якраз проявилися дві тенденції, які є в сучасному українському суспільстві. Це намагання патріотичної частини зберегти всі ці національні надбання, в тому числі архітектурні, і друга, за всяку ціну всілякі можливості використати, насамперед, владні для того, щоб їх приватизувати. І, як правило, в архітектурних комплексах, які включаються до порядку приватизації, розміщені медичні, навчальні і освітні заклади.

І ми маємо гірку статистику по Міністерству охорони здоров’я, коли в Криму і в Одесі уже виселені з приміщень протитуберкульозні заклади насамперед, лікувальні заклади, і на їх місцях проведена приватизація. Про це багато писали і робилося це впродовж всіх років незалежності.

Але, коли ми включаємо до переліку тих архітектурних комплексів, які не підлягають приватизації, чи вирішуємо ми проблему? Зовсім ні. Адже є гіркі приклади, коли наші архітектурні комплекси та ж: Києво-Печерська Лавра, Софіївська Лавра, які включені до пам’ятників архітектури ЮНЕСКО; чи забудова Кам’янця-Подільського, Львова, Києва і так ділі, які включені до значних архітектурних надбань, але не виділяється з держави жодної копійки, і вони знаходяться в дуже важкому стані, що змушує шукати шляхи фінансування, і як правило, всілякі намагання інвестувати якісь кошти, закінчуються приватизацією.

Тому, ще раз закликаю проголосувати за Закон 3453 поданий народним депутатом Шемчуком, а інші законопроекти відхилити.

І Комітету з питань духовності і культури подумати над тою програмою, яким чином нам допомогти тим закладам насамперед, які входять в перелік ЮНЕСКО, щоб допомогти їм фінансово, щоб зберегти надбання нашого народу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

12:50:45

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Олександр Зарубінський "Блок Литвина".

Шановні колеги, цікава ситуація, ми розглядаємо, дійсно, два законопроекти, вони не є альтернативними, як це недивно. І не є вони альтернативними з одної простої причини. В одному законопроекті пропонується залишити для нащадків об’єкти культурної спадщини, а в другому проекті пропонується вилучити об’єкти культурної спадщини із переліку, який не підлягає приватизації. Ці речі будуть продовжуватися і далі до тих пір поки не буде те, що я запитував у своєму запитанні, доки не буде повної інвентаризації об’єктів культурної спадщини в Україні. Я не розумію чого цього немає до цих пір? Є Міністерство культури, яке має цим опікуватися, в кожній області є обласні управління культури, в кожному районі є районне управління культури. Чому до цих пір не визначено остаточно оцей перелік, до якого ніхто не зможе свої нечисті , вибачте, руки долучати – торкатися цього переліку. Якщо ми будемо весь час, час від часу вносити чи виносити ті чи інші окремі об’єкти, за цей час цей перелік можна буде поховати, можна буде забути.

Тому я ще раз наполягаю на тому, що це справа, яка має бути здійснена відомствами, які за це відповідають. А вони у нас є.

І на додаток, уже двічі згадувався приклад, от я думаю, що якщо б, шановні колеги, всі перечитали, що в законопроекті 3453-1 пропонується вилучити із переліку – це досить цікавий список, а ще цікавіша аргументація. Один аргументів з приводу того, що казав Юрій Анатолійович, це те, що спалили (я не слідчий, не прокурор і не буду говорити) навмисно чи ні в 2005 році, а зараз кажуть, от, бачите, немає вже що там охороняти, позбавилися ознак культурного об’єкту? А тут є і цікавий момент. Дивіться: будівля Бактеріологічної станції (місто Одеса), хто знає Одесу – на вулиці Пастера, в центрі міста). Аргументація чому треба вилучили із переліку? Збудовано в 895 році – споруди медичного університету, що розташовані на цій території не відповідають сучасним вимогам університетської освіти, дослідницької роботи. Почекайте? То ми говоримо про об’єкт культурної спадщини чи от цю дурню, яка записана? Вибачте. Я вимушений так сказати, а от позиція однозначна має бути, ми не маємо право вилучати із цього переліку чому, тому що це є те, що це є не відновлювальним, цього відновити вже ніхто не зможе якщо це буде втрачено для країни, бо на пустому місці навіть…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Коли будують, наприклад, храм Христа Спасителя, ви ж розумієте, не хочу нікого ображати, але такі речі набувають статусу бутафорії коли там вже пусто, а потім хтось через десятки років вирішив таке ж саме побудувати як колись було. Це вже не ті стіни, це вже не ті камні, це вже не той дух. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

12:54:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Шановні одесити і кримчани, бо саме вас стосуються ці законопроекти!

Я хотів би почати зараз із одеситів. Я подивився на цей законопроект і думаю, хіба можна дійти до такого цинізму, уявіть собі, 10 тут різних пам’яток записано, одна з них – будівля амбулаторії – це будівля, де є зараз обласний протитуберкульозний диспансер. Взагалі проти всього, що сьогодні бореться з туберкульозом в цій державі йде атака, атака по Криму, забрали кілька протитуберкульозних санаторіїв, атака по Одесі.

Мотивація. З огляду на необхідність проведення термінового ремонту, відсутність коштів обласною радою прийняте рішення, яким передбачено залучення коштів інвесторів. Обласна рада повністю вся регіональна, це я кажу до відома пана Януковича, як депутата, як колеги свого, яку я ніколи тут не бачу і в очі йому не можу цього сказати, на жаль.

Друге. Комплекс «Міська психіатрична лікарня». Зважаючи на ці обставини, обласна рада прийняла рішення нового диспансеру, знову інша будівля туберкульозного санаторію Білгород-Дністровський також відсутність коштів. І це приймає рішення та обласна рада, яка знаходить в кінці минулого року в кризовий рік 30 мільйонів зайвих коштів і передає „Імексбанку” пана Клімова, бо це зайві кошті. Який цинізм треба, щоб не дати на лікарні психіатричні, не дати на лікарні ці протитуберкульозні, не дати на художнє училище, яке знаходиться по Преображенський, 14, колись вулиця Радянської Армії. Тобто хай вони собі розрушаються, а ми будемо своїх банкірів рятувати.

Шановні, це цинізм, який не може вводитись в ранг закону. Я категорично проти того, щоб ми приймали подібні закони про вилучення.

Я звертаюся до Мінздраву, звертаюся до керівника Комітету, Тетяни Бахтеєвої, з питань охорони здоров’я, яку я поважаю і знаю, що вона фахівець. Звертаюсь до пана Яворівського, пане Володимире, порошу вас, зробіть спільне виїздне засідання по збереженню пам’ятників архітектури і культури в Одесі, і ви побачите, я вже говорив з цієї трибуни, що готель «Лондонський» зараз, який взятий в оренду, приватизується за двадцять чотири мільйони гривень. Це ціна особнячка, поганенького особнячка на Фонтані в Одесі, щоб ви знали. Це те, що робиться сьогодні. Бо так взяли в оренду по такій ціні. От такі речі відбуваються і вони є можливі. За прийняття виступаю закону 3453 і категорично проти прийняття 3453 зі значком 1. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Будь ласка, заключне слово Віктору Вікторовичу Шевчук.

12:57:47

ШЕМЧУК В.В.

Шановні колеги, я просив би, оскільки питання щодо житлового будинку, який знаходиться за територією Палаца Воронцовський (охоронний номер 1215/27) виникли застереження в ряда народних депутатів. Я хотів би під стенограму, щоб зняли цей пункт з вказаного законопроекту і просив би підтримати законопроект, який скерований в першу чергу на те, щоб зберегти ті надбання, які ще на сьогоднішній день залишилися в Автономній Республіці Крим, а саме об’єкти культурної спадщини, які не підлягають приватизації у цьому переліку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський заключне слово. З місця мікрофон, будь ласка.

12:58:35

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, мені здається, що обговорення було дуже плідним і справді на державницькому рівні. Я тільки хотів би моєму улюбленому народному депутату Зарубінському, який кращі роки свого життя проводить на трибуні, нагадати про те, що ми прийняли такий Перелік об’єктів культурної спадщини, які заборонені для приватизації. Такий перелік, пане Олеже, є, ми його прийняли.

Коли ми його прийняли, я тоді всім казав: цей список, цей перелік є відкритим. Ми можемо, як час буде веліти і якась доцільність абсолютно реальна, але ще раз кажу державницька, продержавницька, ми будемо щось до нього долучати, що, звичайно, і зробив народний депутат Шемчук. Ми можемо врешті-решт, може доведеться нам щось справді і вилучити. Але для цього потрібна дуже глибока аргументація, дуже глибоко переконати, щоб ми зрозуміли, що там не стоять дядьки з мішечками, які вже чекають, коли значить це все буде викинуто на базар. Це раз.

І друге. Я би запропонував народним депутатам і автору законопроекту добродію Шемчуку, є така версія (під стенограму кажу), можливо, взяли і назвати так: „житловий, вже приватизований будинок на території комплексу споруд Воронцовського палацу…” далі за текстом. То тоді можна було б, пане Вікторе, то тоді може можна було б і не вилучати, якщо записати: „житловий, вже приватизований будинок на території комплексу споруд Воронцовського палацу”. Тоді це можна залишити. Будь ласка, вирішувати Верховній Раді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка Олег Олександрович Зарубінський.

13:00:21

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу. Я хотів би шановному колезі сказати, що кращі роки свого життя я проводжу на робочому місці, на роботі, там, де працюю, там і проводжу, на відміну від тих, які на роботі не бувають. Це перше.

А друге. Якщо б у нас був реальний перелік, підкреслюю, реальний по кожному містечку, по кожному селищу, тим більше по кожному обласному центру об’єктів культурної спадщини, тоді б не було таких проблем, які виникають, і не треба було б витрачати час на ці дискусії. Бо те, що стосується культурної спадщини, належить не нам, або не тільки нам, а належить нашим нащадкам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено, заключні слова виголошені, правом на репліку скористались.

Ставиться на голосування для ухвалення у першому читанні за основу проект Закону про внесення змін до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (реєстраційний номер 3453).

Прошу визначатись.

13:01:37

За-199

Рішення не прийнято.

Ставлю пропозицію про направлення на повторне перше читання. Є пропозиції інші? Будь ласка, Адам Іванович Мартинюк.

13:01:53

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Олександр Володимирович. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, в цьому законопроекті є золоте зерно, якого не варто було б зараз позбутись. Дійсно, до першого пункту, до пункту, де мова йде про Воронцовський палац і так далі, і тому подібне у нас є зауваження і застереження. Якщо б не заперечував автор, щоб ми проголосували закон без першого пункту, щоб ми тільки проголосували закон про включення пам’яток історії і культури у перелік тих об’єктів, які не підлягають приватизації, без першого пункту. Якщо нема заперечень автора, ми готові підтримати таку пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тут ми дещо виходимо за регламентні межі. Це можем зробити виключення, якщо є повний консенсус в залі. Ніхто не заперечує проти цієї пропозиції? Всі згодні?

Ставлю на голосування пропозицію про ухвалення у першому читанні проект Закону (реєстраційний номер 3453) про внесення змін до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, з вилученням із тексту закону першого пункту. Прошу визначатись.

13:03:29

За-303

Рішення прийнято. В першому читанні законопроект ухвалено.

Є пропозиція народних депутатів про ухвалення в цілому. Чи заперечує хто-небудь із народних депутатів України проти ухвалення такого рішення? Ніхто не заперечує.

Ставлю на голосування в цілому законопроект 3453: про внесення змін до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Прошу визначатися.

13:04:19

За-304

Рішення прийнято. Закон в цілому ухвалено.

Ставлю на голосування – увага, прошу! – ставлю на голосування для прийняття в першому читанні проект закону 3453-1, внесений народним депутатом Клімовим: про внесення змін до Закону „Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”. Прошу визначатися.

13:05:00

За-1

Законопроект відхилено.

Шановні колеги, 13.05. Записуємося на „Різне”.

Калєтнік Ігор Григорович, будь ласка. Будь ласка, народний депутат Дем’янчук.

13:05:56

ДЕМ’ЯНЧУК В.О.

Вікторія Дем’янчук, фракція Компартії України, Кіровоградщина.

Шановні колеги, шановні виборці, кожному з нас відомо, що сьогодні система соціального захисту України переживає далеко не найкращі часи свого розвитку. Особливо це стосується соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких, непрацездатних громадян та інвалідів, які в першу чергу потребують серйозної підтримки з боку держави.

Про це свідчать багаточисельні звернення, які надходять до нас. Більшість скарг виникають через прогалини у діючому соціальному законодавстві. Бо не відповідає реальна дійсність тому, що написано у законі. І як наслідок, зростає соціальна напруга і суспільна недовіра до діючої влади з боку населення. 29 грудня 2010 року Постановою Кабінету Міністрів України номер 1417 було затверджено типове положення про територіальний центр соціального обслуговування, надання соціальних послуг, відповідно до якого соціальні послуги можуть надаватися на безоплатній основі громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які нездатні на самообслуговування і не мають рідних та громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям. Інші нужденні громадяни повинні отримувати соціальні послуги на платній основі, згідно затвердженого цього положення, ось така турбота з боку влади, як кажуть, дожилися, найшли з кого брати платні послуги.

Проблема полягає в тому, що сьогодні велика кількість нужденних не зможе дозволити собі платити за соціальне обслуговування по причині нестачі коштів. Особливо це стосується сільських районів, де пенсія становить 630-700 гривень. По-перше, це призведе до значного погіршення їх умов проживання, життєвого та соціального забезпечення. По-друге, якщо число обслуговуваних різко зменшиться, то це в свою чергу призведе до значного скорочення штатів установ соціального обслуговування. Ця ситуація не може залишити нас байдужими.

Хочу продемонструвати дію постанови на прикладі Ново-українського територіального центру Кіровоградської області. Станом на 20 січня 2010 року центром обслуговується 1837 осіб, з них 23 проценти від кількості обслугованих є одинокими громадянами та, відповідно до нового положення повинні обслуговуватися територіальним центром безкоштовно. Іншим громадянам, а їх в Ново-українському районі 903 чоловіка доведеться отримувати послуги на платній основі.

Зокрема сьогодні, беручи увагу дотаційність бюджету району, місцеві органи виконавчої влади не зможуть приймати рішення щодо звільнення або зменшення рівня оплати за соціальне обслуговування вдома громадян, які мають рідних. Оскільки потягне за собою значне виділення додаткових коштів на утримання територіального центру, які нині відсутні в районному бюджеті.

Логічний розрахунок оплати послуг – виділення соціальної допомоги вдома, що найменше становитиме 280...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 3 хвилини. Регламент народного депутата Гордієнко.

13:09:15

ДЕМ’ЯНЧУК В.О. ... логічний розрахунок оплати послуг виділенням соціальної допомоги вдома щонайменше становитиме 280 гривень на місяць, при пенсії в розмірі 630 та прожиткового мінімуму 573 гривні. Така організація обслуговування в районі викличе соціальну напругу, масове невдоволення, значне погіршення стану матеріально нужденних громадян.

Беручи до уваги вищесказане, зважаючи на гостроту даної проблеми, та її актуальність для України, прошу мій виступ вважати депутатським запитом до Прем’єр-міністра України з метою перегляду даної постанови, з урахуванням вищевикладених фактів.

Хочу нагадати, що в Україні за останні 20 років погіршилася демографічна ситуація. Смертність перевищує народжуваність в декілька разів в деяких регіонах.

То ж давайте не будемо іще погіршувати цю ситуацію, і повернемося обличчям до людей, хто чекає від нас допомоги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Таран, замість народного депутата Павловського.

13:10:20

ТАРАН В.В.

Дякую. Віктор Таран, "Блок Юлії Тимошенко".

Я вже говорив з цієї високої трибуни, що звернення кандидата в Президенти Віктора Януковича до українців виголошено ним російською мовою, де відразу після другого туру виборів стало знаковим сигналом для наступу на українську мову і культуру, і уможливило, скажімо, такі абсолютно дикунські акції, як захоплення рейдерами в масках письменницької книгарні „Сяйво”.

І ось ще один вопль антиукраїнства, ще одна атака на українську мову і культуру. Щоб знали люди, зараз у Верховні Раді Партія регіонів активно пропихає, проштовхує, протягує проект нового Закону про мови. І згідно цього закону обласним радам надавалося б право за заявами батьків навчати дітей російською мовою. На ділі це означає, що українські школи будуть скорочуватися, нищитися, адже завжди можна зібрати або просто можна сфальсифікувати подібні заяви. Так само, скажімо, вони сфальсифікували вибори, бо, скажімо, на всіх дільницях, на яких нам вдалося домогтися перерахунку, сфальсифіковані голоси на користь Януковича 6, 8, 10 і більше процентів. А розрив між двома кандидатами 3,5 відсотка. Це, щоб знали люди, на скільки були „чесні” ці вибори (в лапках).

Депутати Партії регіонів не мають права робити подібні законопроекти. Чому? Тому що за Конституцією у нас одна державна мова. Тому що це руйнує Конституцію України. Але може саме це їм і треба – зруйнувати Конституцію, зруйнувати саму соборну Україну.

І я певен, що антиукраїнські акції в парламенті та за його стінами знайдуть належний опір всіх, для кого Україна не є порожнім звуком. Але одночасно, вибачте мене, будь ласка, одночасно є питання. Чому от зараз, коли почався такий шалений наступ на українську мову і коли буде ще більша атака на українську духовність, то чому мовчать, так звані, націонал-патріоти, які були такими активними тоді, коли так затято переконували, що всі кандидати у президенти однакові. Чи їм забракло мужності, нашим націонал-провокаторам, чи їх уже перестали звозити на телебачення, бо вони вже свою справу зробили, і вже вони Регіонам не потрібні, об них витерли ноги і викинули.

І разом з тим, я хочу запевнити, що БЮТ, що наша фракція, що наш лідер Юлія Тимошенко, що ми всі не дамо, ми не дозволимо нікому і ніколи доторкнутися до наших духовних святинь, до нашої мови, до нашої культури, нашої України. І сьогодні у парламенті ви бачили, що ми захистили наші пам’ятники культури від того, щоб їх розтягли, розприватизували і розхапали і зробили з Воронцовського чи з чогось іншого ще одне Межигір’я. І ми захистимо Україну, але захистимо разом з вами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гнаткевич Юрій Васильович.

13:13:24

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Юрій Гнаткевич, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні українці, рівно сьогодні минає 21 рік, як у Києві було створено Товариство української мови. Яке по суті стало початком проголошення незалежності. Багато українців нарешті згадали, що вони українці.

За Президента Кравчука почалося українське національне відродження, стали відкриватися українські школи, викладачі університетів перестали боятися викладати українською мовою, українське радіо заговорили українською. При Кучмі українське відродження припинилося. Українізаторів почали потихеньку, за вказівками Дмитра Табачника викурювати з війська, з вищої освіти, з усіх гуманітарних сфер. Спроба навчити українців української мови стане називати „грубым нарушение прав рускоязыческого населения». Усі олігархи, серед яких українців немає жодного створювали все нові телевізійні канали, куди українська мова допускалася, як виняток.

Російськомовні газети витіснили з ринку українську пресу, за часів Кучми, українська мова була формально проголошена в Конституції державною, але на сході і півдні України, та в усіх ЗМІ імперська російська мова міцно закріпилася, як панівна.

У цьому сенсі помаранчевий майдан став полем битви між тими хто хотів будувати справжню українську національну державу, і тими хто бачив її, як ще одну російську державу, аля Донбас. Боячись мовного одонечення всієї України помаранчеву революцію підтримала українська національна інтелігенція, і населення Західних областей України.

Помаранчева революція зазнала поразки відразу після її перемоги. Її гасло було забуто, революціонерів розігнано і розсіяно, а олігархів підтримано. Русифікація, як тривала так і досі триває. Столиця України продовжує цуратися своєї мови, молодь Києва вже перейшла на московський акцент, українські газети можна купити лише до 9 години ранку, бо малі тиражі. Українське кіно свідомо і на довго знищено, донецький телевізійний канал „Україна”, подумайте, протягом всіх новорічних і різдвяних свят не передав жодної української пісні чи щедрівки. Всі концерти з Москви, пєли Басков, Кіркоров, Леонтьев, викобелювався Максим Галкін неначе в українців немає безліч своїх співаків і гумористів.

Українці мали шанс повернутися до свого національного відродження, проте вони його втратили в наслідок масштабних фальсифікацій, підкупів і залякувань, підмовлянь прихожан з боку московських попів на Заході України, донецькі олігархи знову нав’язали України Президента з оточенням, яке української мови не терпить і не може дехто з них її навіть не визнає. Підкуплені і вигодувані олігархами націонал провокатори з однієї відомої партії, що починається на лідеру „с” своїми закликами голосувати проти обох добилися їх приходу до влади. То ж нехай вони тепер чекають нової потужної хвилі з розчищення українців. Борис Колесніков вже вніс із Партії регіонів законопроект, згідно з яким практично на Сході і Півдні України будуть закрити всі українські школи, а викладання в вузах перейде на державну мову Російської Федерації. Тільки нехай пам’ятають…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. ... що національне питання є надзвичайно гострим і болючим питанням, аби вони не розбурхали щось в державі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко Олег Валерійович.

13:16:52

ЛЯШКО О.В.

Я от звертаю увагу громадян країни на ситуацію в сесійному залі. Жодного представника Партії регіонів у залі немає, жоден з них не записався на виступ у різному. А згадайте ще тиждень до цього, як вони тут всі записувалися і всі обіцяли людям благоденство, покращення життя вже сьогодні Україну для людей тощо, зараз немає ні одного. Чому? Бо вже немає потреби вішати лапшу на вуха, бо вже стільки її навішали, що вже немає потреби дурити.

Так само як 9 лютого у Верховній Раді голосувався законопроект про підвищення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям на рівень прожиткового мінімуму. Партія регіонів, яка всю свою виборчу кампанію побудувала на тому, щоб покращити життя людей вже сьогодні, не дала за цей законопроект жодного голосу. Тобто закінчилась виборча кампанія і вже відпала потреба дбати про малозабезпечені сімї, в яких в Україні мільйони. От нехай буде це уроком мільйонам громадян України, які голосували за брехливі обіцянки Януковича. І що ви отримали? Янукович ще не встиг дорватися до влади, він вже забув, переступив через ці обіцянки людям. Можна лише здогадатися, що буде робити ця людина, коли не дай бог він таки доб’ється до влади, не тільки будуть закатувати людей в асфальт, як про це розказували наші колеги-депутати, а й заберуть останню копійку, останню пенсію, зарплату, яку виплачує і виплачував уряд Тимошенко. Оце ціна того, що ми, шановні громадяни, ті хто купився на брехливі обіцянки Януковича. І сьогодні цей так званий лідер українського народу за якого, насправді, проголосувало менше третини українських виборців, звертається до Тимошенко з вимогою піти у відставку, бо, бачите, народ сказав своє тверде слово начебто на підтримку Януковича.

Віктор Федорович, очевидно, не знає не лише класиків російської чи української літератури, а так само погано в школі вчив математику, бо результати виборів показують, що рівновага між обома кандидатами. І фактично 12 мільйонів громадян України, які проголосували за Тимошенко, висловили їй вотум довіри як Прем’єр-міністру. І саме тому Прем’єр-міністр Тимошенко і очолюваний нею уряд мають продовжувати працювати в інтересах країни, не піддаватися ні на які провокації з приводу того, щоб піти у відставку. Не дай Бог, піде уряд у відставку розкрадуть те, що Тимошенко збирала ці два роки. Знову не будуть платити ні зарплат, ні пенсій – уряд Януковича. І будуть списувати все на Тимошенко, що, бачите, це вона до цього призвела. Насправді, ця голодна зграя набиватиме собі кишені. От що вони будуть робити при владі.

Тому завдання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯШКО О.В. Тому завдання – зберегти демократичну коаліцію у Верховній Раді, завдання – зберегти уряд Юлії Тимошенко, і завдання – зберегти демократичні завоювання нашої країни, про які тут дбають і націонал-демократи і інші депутати яким не байдужа доля країни. Оце головне питання, яке сьогодні стоїть на порядку денному і яке, не дай Бог, ми не виконаємо цього завдання, це призведе до втрати незалежності і демократії в нашій країні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановний Олег Валерійович! До вас звертається представник Партії регіонів, який знаходиться в сесійній залі і який хоче вам нагадати, що за проект Закону про соціальні стандарти для певних верств населення проголосувало в першому читанні сто процентів членів фракції регіонів. Друге читання існує, власне, для того, щоб враховувати пропозиції, які надходять від народних депутатів і від інших організацій, які звертаються до парламенту. Тому я вас прошу, будь ласка, будьте коректними і правдивими в своїх висловлюваннях.

Запрошую до слова Сергія Володимировича Шевчука.

Немає його. Будь ласка, народний депутат Мойсик передає право на виступ народному депутату Стойко.

13:21:34

СТОЙКО І.М.

Дякую, шановний Володимире Олександровичу.

Шановні колеги, радіослухачі! Партія „За Україну!” сьогодні стурбована заявами саме Віктора Януковича, які суперечать законодавству і національним інтересам нашої держави.

Ще не ставши Президентом, лідер опозиції сьогодні починає роздавати аванси направо-наліво, зокрема, нашому сусіду Росії, подаючи це як прагнення налагодити саме добросусідські відносини з цією країною.

Я думаю, що радники Януковича мали б йому нагадати і пояснити, що не лише Україна, але і всі сусіди Російської Федерації мають з нею проблеми, це і Польща, Білорусь, Японія, Латвія, інші держави. І справа не втому, що вони такі погані, а справа в тому, що саме російська агресивна зовнішня політика не дає налагодити добрі стосунки цих країн. І тому сьогодні непрості ці відносини були, ми пам’ятаємо, іще не тільки за нинішнього Президента, але і ми пам’ятаємо, за президентство Кравчука чи Кучми, також можу нагадати Тузлу усім, хто забув, газові проблеми, рішення по Севастополю російських парламентаріїв і таке інше. Янукович мав би навчитися відрізняти добросусідство від зради національних інтересів. Я думаю, що так і повинно бути.

Українське законодавство перш за все не передбачає, а забороняє навпаки передачу у власність оренду або управління будь-якої газотранспортної, будь-кому газотранспортної системи та її елементів і це невипадково, наша ГПС є прибутковою, це один із ключових активів України і втративши її, ми можемо втратити, справді, незалежність і Європа відчує це і потерпатиме чи не найбільше.

Тому сьогодні заяви Януковича про потребу участі в будівництві України газогонів в обхід України взагалі не підлягають коментуванню.

Ми повинні нагадати також Віктору Януковичу про те, що Конституція забороняє базування іноземних військових баз на території нашої держави. І те, що сьогодні ідуть заяви про начебто збереження базування Російського Флоту після 2017 року, це теж є прямим зазіханням на Конституцію України.

І, безумовно, проблема російської мови в Україні сьогодні не стоїть. Її штучно видумують і дивно, що зараз навколо цієї проблеми ламаються списи. Я хочу нагадати, що сьогодні немає жодних утисків в Україні саме російській мові. Подивіться наше телебачення, подивіться ті ток–шоу: на якій мові вони ведуться? Та, зрештою, згадайте усіх тих телеведучих, які приїхали з Москви, тому що вони не можуть там працювати в прямому ефірі і згадайте, і сьогодні вони працюють саме на теренах України, і російською мовою, яку ми розуміємо. Але жодних утисків ні на сході, ні на заході ще раз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

СТОЙКО І.М. … Тому закінчуючи хочу застерегти Віктора Януковича від подачі спроб торгувати суверенітетом. Якщо Янукович недооцінює український народ, то найближчим часом він може бути глибоко розчарований. Я в цьому упевнений. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Косів Михайло Васильович.

13:25:12

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, „Блок Юлії Тимошенко”, Партія „Реформи і порядок”.

На передодні сьогорічних виборів я працював у п’яти районах Львівської області – це Бродівський, Радехівський, Бузький, Перемишлянський і Пустомитівський.

У тих районах результат голосування за Юлію Тимошенко був 90 – 91 відсоток. І з цієї високої трибуни я хочу подякувати вам, шановні земляки-виборці, які виявили і таку активність, і таку суспільну свідомість.

Цей небувалий високий результат у тих округах, у яких я працював, пояснюється тим, що мої земляки виборці категорично не сприймають ті програмні наміри, які декларував напередодні виборів і в своїх програмних документах наш основний опонент Янукович.

І справа в тому, що це не лише наміри. Уже є конкретні наслідки цих намірів. Виступаючи зі своєю першою, після виборів, промовою російською мовою, Янукович дав привід такому скандальному російському політику, як Володимир Жереновський розділити Україну і залишити, власне, за державою Україною лише чотири області: Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську і Закарпатську, а все інше, як він твердить, має негайно повернутися додому, себто в Росію.

Тепер про Кабінет Міністрів. Шановні наші земляки, Кабінет Міністрів працює і буде працювати до того часу, поки у Верховній Раді не буде створена нова парламентська коаліція. Тому що уряд формує не Президент, а уряд, за новою Конституцією, формує Верховна Рада.

Я думаю, що до тих пір, поки ми збережемо нинішній уряд, знову ж таки нашого земляка Міністра освіти Івана Вакарчука, ми можемо бути певні, що ми українську мову знищити все-таки не дамо. Але, якщо, не дай Боже, дехто із наших колег у цьому залі спокуситься на якісь обіцянки і утворять нову коаліцію, то не треба буде, навіть приймати оцей закон про мови, який запропонували регіонали.

Досить буде відмінити постанови Кабінету Міністрів про тестування по всій Україні українською мовою, відмінити окреме тестування з такого предмету, як українська мова і, звичайно, що зросійщення України біде повним шляхом. Думаю, цього не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвєєв передає свій регламент для виступу Цибенку Петру Степановичу. Прошу, будь ласка, у вас шість хвилин. Будь ласка, Петро Степанович, у вас шість хвилин.

13:28:35

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибо. Петр Цибенко, фракция Коммунистической партии Украины, председатель Совета организации ветеранов Украины.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, уважаемые ветераны! Чуть более месяца назад, Украина, все мы вступили в новый 2010 год. Этот год обещает быть примечательным во многих отношениях. Но самым главным, самым знаковым событием года, безусловно, станет 65-летний юбилей великой победы над фашизмом. Это ключевое событие планетарного масштаба.

Эта победа стала главным делом жизни для целого поколения советских людей. Миллионы наших соотечественников заплатили за избавление всего мира от коричневой чумы фашизма здоровьем, искалеченными судьбами, а многие собственной жизнью. И государство, власть в неоплатном долгу перед ними за этот человеческий подвиг. Ситуация усугубляется еще и тем, что самому молодому из непосредственных участников этой войны, то есть участникам боевых действий, инвалидам войны сегодня уже 83 года. Они не могут бесконечно ждать.

Понимая это, организация ветеранов Украины неоднократно обращалась к первым лицам государства с просьбой, требованием об объявлении этого юбилейного 2010 года – годом ветеранов Великой Отечественной войны. Однако, первые лица государства, к сожалению, не захотели услышать призывы 11-миллионной организации ветеранов Украины. Именно поэтому ветеранство Украины с надеждой восприняло деятельность Совета глав государств Содружества Независимых Государств, который начал координацию усилий стран содружества, унификацию законодательства, готовясь к славному юбилею под девизом мы победили вместе.

Последний саммит глав государств состоялся 9 октября 2009 года в Кишиневе. На нем был намечен план основных мероприятий по подготовке и празднованию 65-й годовщины победы в Великой отечественной войне 1941-1945 годов. Там же было принято и согласованное решение об объявлении 2010 года – годом ветеранов Великой Отечественной войны.

Под всеми этими документами стоит подпись Президента Украины Виктора Ющенка. Но, подписав эти международные документы и ввергнувшись в Украину, господин Ющенко не только не издал соответствующего указа, но и просто замолчал факт подписания им этих важнейших международных документов. Вот и вся моральность, нравственность и набожность главы государства.

Для того, чтобы в глазах своих коллег президентов, глав правительств Содружества Независимых Государств не выглядеть «белой вороной», он поставил свою подпись, но далее и пальцем не пошевелил для того, чтобы эти обязательства были выполнены.

И сегодня я хочу обратиться с этой трибуны к гаранту Конституции Украины: «Господин Президент, если у вас осталась хоть капля совести, если у вас осталась хоть капля уважения к ветеранам-фронтовикам, спасшим Европу и мир от фашизма и обеспечившим таким образом вам возможность 5 последних лет управлять Украиной, немедленно издайте соответствующий Указ об объявлении 2010 года годом ветеранов Великой отечественной войны. Тем самым вы вернете хотя ба небольшую часть своих долгов перед ветеранством. Время и шанс для этого пока еще есть. Сделайте это малое, благое и святое дело. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський Володимир Олександрович.

13:32:56

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні виборці України! Я підвівся на цю трибуну для того, щоби публічно пояснити дві ті речі, біля яких сьогодні стоїть великий український жирний знак запитання.

Перше. Я так само, як і ви, шановні наші виборці, теж був якось приголомшений тим, що фактично всі зарубіжні спостерігачі, і наші спостерігачі, якось буквально в перший день так поблажливо сказали: „Ну, от все нормально, все гаразд”. Я чесно вам скажу, на цьому, будь він неладний, але і прекрасному сотому окрузі, за яким я закріплений, до речі, теж було в основному все спокійно. Тому що, якщо загадати 2004 рік, коли фальшування робилося з такою, я б сказав, даруйте, з російської вживу слово, „удалью”, як сказав би відомий український поет Чехов, робилися різні порушення. Це тоді, коли голова дільничної комісії могла замкнути бюлетені і списки виборців – і втекти на два-три дні, і її ніхто не міг знайти. Це тоді, коли шастали про всіх дільницях бритоголові, коли це все робилося нахабно, відкрито, з бандитським таким азартом, я би сказав. Це все, звичайно, було дуже очевидно у 2004 році.

Цього року, як з’ясувалося вже трошки пізніше, буквально зараз, ось цими днями, все робилося, я би сказав, набагато обережніше, в лапках „вишуканіше”. І через те, звичайно, що могли побачити зарубіжні спостерігачі? Хіба вони могли звернути увагу на те, що, крім основного списку виборців, був список додатковий виборців. І це не заборонено законом. Але в тому другому списку, нібито другому, була половина тих, хто був у першому цьому списку. Ну, могли наші спостерігачі або зарубіжні, скажімо, взяти і помітити це? Та ніколи. Хіба могли зарубіжні спостерігачі помітити на вулиці, що підвозять, цілими автобусами підвозять людей? Могли вони це помітити? Та ні, вони сиділи, як правило, на дільницях і таке інше.

Через те мені видається, що вони були ошукані. Через те ми сьогодні і маємо, що фактично світова громадськість, знаєте, так поблажливо: все було добре, ніхто нікого не бив, стрілянини не було, так, як було в 2004 році, і тому подібне. Це колосальна просто омана. Сьогодні, я ще раз кажу, я теж належав до тих, хто вважав: ну, що так – значить, так, хай буде так. Але сьогодні, коли ми маємо дуже конкретні факти, коли абсолютно зрозуміло про те, що це все було просто приховано, через те зрозумійте нас.

Друге питання. Всі питають, чому Юлія Тимошенко зараз, там, не скаже, хай краще вона покине все і від цього тільки виграє. Ні, це не так. Ми не можемо покинути Україну на роздоріжжі. Ні в якому випадку не можемо її покинути сьогодні на роздоріжжі.

І остання теза, яку я б хотів сказати, це ми говоримо, коли там є 1-2 відсотки в Америці, так це вони двоє – однакові. А тут ідеться про дві різні цивілізації, два різні напрямки розвитку України. І останнє, запитують: чому Юлія Володимирівна мовчить? Я пояснюю, вона…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вона мовчить, щоб не заважати Віктору Федоровичу прочитати щось із Чехова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткач Роман Володимирович. Відсутній.

Добряк Євген Дмитрович, прошу, будь ласка.

13:36:33

ДОБРЯК Є.Д.

Добряк, "Блок Юлії Тимошенко".

На сьогоднішній день ми уважно спостерігаємо і аналізуємо активізацію Сполучених Штатів Америки, їх південно-європейських союзників щодо намірів розгорнути на румунській території американську систему протиракетної оброни. Є кілька дуже важливих аспектів в цій проблемі, які стосуються безпосередньо України.

Перше, геостратегічно Україна знаходиться між двома протилежно налаштованими сусідами: Російською Федерацією і Румунією. Ця обставина змушує констатувати, що для України виникає небезпека постійної політичної напруги від знаходження між двома конфліктуючими сторонами і бути втягнутою в цей конфлікт.

Ми маємо враховувати наступне, оскільки американська система протиракетної оброни передбачає розміщення ракет-перехоплювачів SМ300……BlockOne-B наземного базування, разом із системою протиповітряної оборони ракет-перехоплювачів інших елементів цієї системи ПРО, а закони збройної боротьби, безумовно, вимагають від іншої сторони націлити свої засоби знищення на райони базування цих ракет, то все це робить вразливою усю прилеглу територію України і створює небезпеку життю її громадян, які проживають на цій території.

Помічник державного секретаря Сполучених Штатів Кроулі заявив, що елементи американської системи протиракетної оборони, яку планується розгорнути на території Румунії, будуть розташовані в тому числі і в Чорному морі. Це значить, що для України існує небезпека, що Російська Федерація буде у будь-який спосіб намагатися безстрокового базування Чорноморського флоту у Севастополі, а це у свою чергу тягне за собою небезпеку втягування у будь-які військові конфлікти на боці Російської Федерації. Розгортання елементів американської системи ПРО в Чорному морі, в територіальних водах Румунії робить вразливою від ракет іншої сторони, виключно морську економічну зону України.

Виникає небезпека для судноплавства, риболовлі у цій зоні, газо- та нафтовидобування уздовж українського шельфу.

Таким чином можна зробити висновки. У разі розгортання американської системи ПРО на території Румунії, Україна у своїй зовнішній політиці стає заручником військового протиборства між Сполученими Штатами і Російською Федерацією. Україні потрібна сучасна система національної безпеки, яка б встановила порядок у державі і скерувала її зусилля на підтримання стабільності процесів, реалізації національних інтересів у щільній співпраці з іншими державами Європи і світу.

Аналізуючи вищевикладене, можна сформувати пропозиції щодо даної проблеми. Перше. Уряду України активізувати свої міждержавні зусилля, спрямовані на підтримку стабільності регіональної і глобальної безпеки, забезпечення непорушності існуючих кордонів та територіальної цілісності держави. Україна на глобальному рівні має негайно ініціювати на міжнародному рівні припинення розповсюдження ядерної зброї та зброї ядерного ураження в Європі, створення умов проголошення Чорного моря зоною, забороненою для ведення військових дій, та виведення назавжди військових флотів усіх причорноморських держав з його акваторії, створення причорноморськими державами координованої системи берегової охорони, створення єдиної міждержавної системи контролю руху суден в акваторії Чорного моря та міжнародної системи збереження довкілля і захисту екології Чорного моря. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кармазін замість народного депутата Карпука.

13:39:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановні наші виборці! Я хотів звернути вашу увагу на те, для чого приймаються закони, укази чи постанови Верховної Ради України. Очевидно, вони приймаються для того, щоб вони виконувалися всіма на всій території держави. Саме для цього вони публікуються, саме для цього і існують гілки влади і весь владний механізм, щоб виконувати ці рішення.

Ми вже бачимо, що багато законів і Конституція не виконуються. Я хотів би зосередити увагу сьогодні вас всіх на тому, що постанова, прийнята Верховною Радою від 17 грудня 2009 року, про звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин щодо самовільного захоплення земельних ділянок незаконного будівництва у місті Сімферополі жилих, офісних і розважальних центрів, а також бездіяльності правоохоронних органів, наголошую на останньому, бездіяльності правоохоронних органів була прийнята і опублікована в газеті „Голос України”.

Незважаючи на це, незважаючи на те, що Верховною Радою було констатовано і запропоновано Президентом України у зв’язку з установленим слідчою комісію фактів, які свідчать про зрощення в Автономній Республіці Крим місцевої влади з представниками кримінального бізнесу та бездіяльності правоохоронних органів, розглянути на засіданні Ради безпеки і оборони ситуацію, що склалася та вжити заходи, спрямовані на запобігання загострення конфліктів на міжнаціональному і міжконфесійному підгрунтові. Ми цього не отримали, ми не отримали ніякого засідання Радбезу, а Радбез відписався тільки за підписом заступника голови, що вони направили в Генеральну прокуратуру. Хіба так можна відноситися до ситуації, коли мова йде про загрозу національної безпеки через зрощування криміналу і бізнесу, і місцевої влади.

Більше того, стояло питання про заслуховування на пленарному засіданні інформації Генерального прокурора, Голови Служби безпеки і Міністра внутрішніх справ. Немає цих інформацій.

Я звертаюсь до керівника Служби безпеки, зараз Валентина Наливайченка. Шановний Валентин Олександрович! Функція Служби безпеки, якраз і є запобігати тому зрощенню місцевих органів з криміналітетом, ви знаєте добре, що це на території Криму відбулося, готуйте нам інформацію і вживайте заходи.

І я прошу, вас Олександре Володимировичу, як головуючого на сесії вважати моє звернення зараз як депутатський запит до керівника парламенту Володимира Литвина, до керівника Служби безпеки Наливайченка, до Генерального прокурора Медведька, і до виконуючого обов’язки міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Будь ласка, вживіть заходів, щоб криміналітет потім не робив того, щоб мертвяки, трупи голосували за …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко Володимир Андрійович.

13:43:01

ДАНИЛЕНКО В.А.

Даниленко Володимир Андрійович, фракція Компартії України.

Шановний головуючий, шановні виборці! До мене звернулися до допомогою власники майнових паїв кооперативів ПВС АФ „Синівка” жителі села Синівка Липоводолинського району Сумської області.

Справа в тому, що керівник місцевого приватного сільськогосподарського кооперативу агрофірма „Синівка”, громадянин Гуміндєєв став головою даного кооперативу незаконним шляхом. Цей товариш обманним шахрайським методом заволодів майновими паями 585-ти членів кооперативу, володіє, розпоряджається, торгує чужим майном, придбаним тяжкою селянською працею на протязі багатьох років. Гуміндєєв ніколи не був членом кооперативу, не мав майнового паю. Проголосувало за нього всього 35 чоловік працюючих, які також не були членами кооперативу і не мали ні вступного, ні майнового паю, а числились найманими працівниками. Засновників кооперативу 247 чоловік, згідно статуту, не було запрошено на збори, де обирали Гульміндєєва керівником, безпідставно лишивши їх права голосувати без рішення зборів, перевівши до рангу асоціонних членів кооперативу. Гуміндєєв буквально видурив майнові паї пенсіонерів, заставивши написати заяву нібито на вихід з кооперативу, а потім довірливим селянам підписувалися акти на підпис два папірці, накладну на видачу майна і накладну на акт про передачу цього майна П.П.Гуміндєєв.

Крім того, майно передавалося без згоди комісії по розпаюванню, без рішення загальних зборів, без акту прийому передачі і без договору оренди на право користування. Договори на користування майном між власниками майнових паїв досі не заключені та й навіщо їх заключати. Але ж таким шляхом до рух Гуміндєєва перейшло практично все ліквідне майно, яким він благополучно користується, торгує, наживається, глузуючи з обурених землеробів і тваринників з багаторічним трудовим стажем.

На базі чужих паїв Гуміндєєв створив два своїх приватних кооператива, в якому зараз числиться аж два офіційних працівника, все тваринництво, ………, коні, свині, техніка, транспорт, будівлі. Гуміндєєв оголосив своєю власністю, нікого ніколи не допускає. Коли терпінню людей настав кінець, засновниками кооперативу було зібрано загальні збори і утворено комітет співвласників майнових паїв. Було поставлено питання про стан майна в агрофірмі і про незаконне виділення його деяким власникам. На цих же зборах було створено інвентаризаційну комісію і рекомендовано провести ревізію.

Роботі цій комісії неодноразово перешкоджав особисто Гуміндєєв. Зі сторони районного керівництва правоохоронних органів не приймаються законні міри по наведенню порядку і притягнення винних осіб до відповідальності.

Тому прошу вважати даний виступ як депутатським запитом до Генерального прокурора України …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій Васильович.

13:46:20

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановні радіослухачі і телеглядачі! Я хотів би доповнити, тут була дискусія про присутність. Ні, звичайно, представник Партії регіонів присутній тут. Але друга частина тези про те, що ніхто не записався це все ж таки правда. Це вперше, я так розумію за останній „різні”, коли трибуна Верховної Ради перестала бути трибуною боротьби за президентський мандат – відповідно втратився інтерес до дуже важливої, як на мене, і дуже дохідливої частини спілкування народних депутатів з виборцями. Тому що це, звичайно, не спілкування між собою.

Я хотів би наголосити на кількох речах. Зараз постійно мені доводиться відповідати на запитання журналістів, на запитання колег по парламенту. Чому ми не вживаємо якихось кроків? Я не буду перераховувати яких? Але найголовніше ми як в якості депутатів, ми в якості делегованого нашого уряду нині в України. А все дуже просто, насправді, Президентські вибори ні до чого уряд не зобов’язують, вони зобов’язують пропрезидентські сили, які вже тут утворюються чи будуть утворюватися, у випадку перемоги мають робити коаліції і формувати. І це не має значення „проянуковицькі”* сили, це не має значення, який результат виборів буде, він офіційно оголошений, коли буде і яким він буде. Ви маєте можливість формувати коаліцію – формуйте її. І не звинувачуйте нас у вашій імпотентності в цьому плані.

З приводу самих виборних фальсифікацій. От зараз я отримав інформацію, буквально, нещодавно про те, що в Криму, де відбувся, де нам вдалося через суди досягти перерахунку голосів на дільницях, в Криму різниця між записаним результатом і перерахованим складає 8 відсотків. Не треба казати, в користь якого кандидата ці 8 відсотків, у кого було забрано і кому додано. Це ще раз підтверджує наше відчуття, яке пізніше було втілене у заяви і скарги, у факти підтверджені, що саме в тих регіонах, в тих областях України, де Партія регіонів, їхні ставленики мали повноту влади, саме там відбувалися фальсифікації. Тут не вартує навіть обговорювати і дискутувати, зараз тільки вартує дочекатися рішення судів. Фальсифікації були масштабні. Але, згідно чинного закону, на жаль, оголошує у випадку будь-якому переможцем виборчих перегонів Центральна виборча комісія.

Але наше право і наш обов’язок як громадян оскаржити рішення того кандидата, якого ми не мажемо визнати українським Президентом. Тому що вже почався, тут колеги говорили, вже почався наступ на українську мову, заява вже... не встигли ще в мандат фотографію приклеїти, а вже почалися заяви проти української мови, проти української держави і проти України як суб’єкту міжнародного.

Тому я закликаю підтримати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

13:46:20

ШКІЛЬ А.В. ... я закликаю підтримати наші зусилля на встановлення чесності у виборах.

Я ще раз наголошую на тому, ми готові прийняти будь-які рішення суду. Але ми розраховуємо, що і наші опоненти приймуть будь-яке рішення суду, яке б гірким воно для них не було. Головне, щоб воно було справедливим. Дякую .

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вибори завершилися. Вибирати у нас передбачено не суду, а громадянам України.

Наступне пленарне засідання розпочнеться о 10 годині ранку у вівторок, у вівторок 16 лютого.