ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійна зала Верховної Ради України

15 квітня 2010 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації і запросіть депутатів до сесійної зали. Ввімкніть систему „Рада”.

16:00:31

Зареєструвалися картками, наголошую на цьому, 410 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. Ми з вами домовлялися, що о 16 годині ми розглянемо проект Постанови про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (до 24-х роковин Чорнобильської катастрофи). Тому я прошу доповідача Семиногу Анатолія Івановича, народного депутата України і голову комітету зробити доповідь. Співдоповідачем буде виступати голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олійник Віктор Степанович. Будь ласка, Анатолію Івановичу.

16:01:28

СЕМИНОГА А.І.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати України, наближається 24-ті роковини Чорнобильської катастрофи. Але актуальність і необхідність вирішення цілого ряду питань залишається. Тому ми вважаємо за необхідне привернути увагу народних депутатів України, уряду, громадськості до проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і пов’язаних з ним ключових питань і шляхів розв’язання у віддалений період.

Мета проекту – проведення аналізу та надання конкретних рекомендацій уряду України щодо комплексного розв’язання проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Приверну вашу увагу лише до окремих питань. Найбільше занепокоєння постраждалого населення викликає щорічне скорочення видатків на надання спеціалізованої медичної допомоги, забезпечення безоплатним ліками та житлом, організацію харчування дітей, які проживають на забруднених територіях.

І в попередні роки, і сьогодні ми звертаємо увагу на недосконалість пенсійного забезпечення постраждалих. Громадяни не погоджуються з розмірами компенсацій, визначених постановами Кабінету Міністрів України, масово звертаються до судових органів з позовами щодо проведення цих виплатах у розмірах, передбачених законодавством України. У тому числі, виплат за попередні роки. Так по Україні в судах різних інстанцій знаходиться більше ста тисяч позовів на загальну суму понад 1 мільярд гривень.

Слід зазначити, що бюджетом попередніх років не було передбачено бюджетних призначень для взяття зобов’язань за судовими рішеннями. За судовими рішеннями щодо перерахунків компенсацій та доплат громадянам. Внаслідок цього провадиться накладання арештів на рахунки управлінь праці та соціального захисту населення, тобто припинення всіх видатків з даного рахунку до виконання безспірного списання з нього за судовими рішеннями. І таких судових арештів понад 170.

З урахуванням стрімкого збільшення позитивних рішень на користь позивачів та реальної чисельності потенційних отримувачів, можна припустити, що обсяг витрат за судовими рішеннями невпинно зростатиме і найближчими роками може досягти декількох мільярдів. Ця проблема може призвести до унеможливлення виконання державних зобов’язань з видання більшості постраждалих громадян компенсаційних витрат.

Шановні колеги, сьогодні має бути сформована нова більш ефективна політика подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яка поряд із традиційними заходами соціального захисту включала активні заходи щодо розв’язання проблем охорони здоров’я, навколишнього середовища, зайнятості і формування економічної активності населення. На це і спрямований проект постанови з нагоди 24-ї роковини Чорнобильської катастрофи.

Під час розгляду проекту постанови до комітету надійшло ряд пропозицій і комітет пропонує, перше, пункт 1.1. рекомендацій викласти у такій редакції: „Проаналізувати стан виконання загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки та з урахуванням підсумків проведеного аналізу подати до 1 березня 2011 року на розгляд Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012-2016 роки.

Друге. Доповнити проект постанови у частині рекомендацій Кабінету Міністрів України новими пунктами такого змісту. Розглянути питання щодо створення умов для зберігання та експонування врятованих культурних цінностей музейно-архівного фонду етнокультурної спадщини території зони відчуження і зони безумовного відселення.

Шановні колеги, комітет звертається до вас із проханням підтримати постанову в цілому з урахуванням тих пропозицій, які подані комітетом. Дякую за увагу і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, шановні колеги, якщо є запитання до голови комітету, записатися на запитання. Будь ласка, прізвища народних депутатів.

Народний депутат Скубенко, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

16:06:11

СКУБЕНКО В.П.

Шановний Анатолію Івановичу, скажіть, будь ласка, ваша позиція. Необходимо ли нам в подпункте 1 пункта 1, там, где речь идет о відновлення радіологічної служби, внести ще слідуючи пропозицію: вжити заходів щодо припинення виробництва радіоактивно забрудненої продукції. У нас до сих пор несмотря на все принимаемые меры 25 лет производится сельхозпродукция в зоне поражения Чернобыльской АЭС.

СЕМИНОГА А.І. Дякую за запитання. Я хотів би ще добавити до цього, що навіть не продукція виробляється, а навіть контроль за виробленням цієї продукції, як мінімум, у нас сьогодні призупинений. Тому і в постанові, я сьогодні вважаю, що обов’язково треба звернути увагу і відновити радіаційний контроль на забруднених територіях при виробництві тої чи іншої продукції. Це дасть можливість, як мінімум, не вивозити за територію продукцію, яка радіоактивно зараженою.

На жаль, в попередні роки фінансування на контроль було призупинено, і це питання сьогодні стоїть так гостро. Переконаний, що у бюджеті 2010 року ми обов’язково повинні повинні закласти кошти для відновлення контролю над продукцією, яка виробляється в цих зонах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

16:07:32

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”. Шановний Анатолію Івановичу, добре, що є такий проект постанови, а, на жаль, як і в минулому році, ми практично приймаємо цю постанову напередодні чергової річниці тієї трагічної сторінки в історії України - аварії на Чорнобильській АЕС. Тому питання таке, що дійсно треба якось реальніше на це і раніше реагувати.

Друге. Ви рекомендуєте Кабінету Міністрів проаналізувати стан виконання загальнодержавної програми по 2010 рік включно і розробити іншу програму на 2011-2015 роки. А чому, скажімо, комітет не може зробити той аналіз, провести навіть і комітетські слухання, тому що парламентські проводилися. І в принципі комітет повинен дати концепцію цієї програми, адже ніхто інший як ви найкраще знаєте ті всі проблеми, які є в цій області і запропонувати необхідні напрями цієї програми до 2015 року.

СЕМИНОГА А.І. Дякую за запитання. Шановний колего, я не можу сказати, підтвердити, що наше рішення, яке ми приймаємо, постанови Верховної Ради, вони є неефективними. Ці рішення приймаються і виконуються Кабінетом Міністрів, на жаль не в повній мірі, але все-таки виконуються.

Я хотів би нагадати, що навіть в попередньому складному році на вирішення соціальних питань чорнобильців було виділено в бюджеті 6,5 мільярдів гривень. Це велика сума для нашої держави, дивлячись на те, що в Україні сьогодні є фінансова криза. Знову ж таки попередній рік за останніх мабуть чотири чи п’ять років вдалося здвинути з мертвої точки вирішення житлової проблеми для афганців. І лише в попередньому році виділено 350 квартир для постраждалих, враховуючи те, що в попередні роки не виділялось взагалі нічого.

З приводу програми, знову ж таки відповідно до регламенту такі програми повинні подавати Кабінет Міністрів. Бо це фінанси, бо це державна програма, бо туди як мінімум залучається декілька відомств, які несуть відповідальність за проблематику. Ми, звичайно, цю програму у своєму комітеті будемо вивчати, доповнювати своїми...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуємо.

СЕМИНОГА А.І. ... буде винесена в сесійну залу, вона буде обов’язково з нашими побажаннями і врахуваннями тої проблематики, які Кабінет Міністрів сьогодні не виконує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

16:10:11

СМІТЮХ Г.Є.

Анатолій Іванович, Григорій Смітюх, Партия регионов.

Скажите, пожалуйста, вы возглавляете комитет (я здесь). Вы возглавляете комитет, соответственно вы знаете, что была программа до 2010 года, она заканчивается и необходимо правительству, в том числе нам, Верховному Совету, определится, что дальше делать и какую программу предложить в целом для того, чтобы она была частью всей экономической складовой, в том числе бюджетом предусмотреть те деньги, которые необходимо выделять.

Не считаете ли вы, что вы как голова парламентского комитета, который должен опекаться этими проблемами, да? Должен соответственно сделать анализ, а что же был сделано, а что упущено? Так, в 2008 году, в 2009 году в данном случае вы были как возглавляли… входили в состав коалиции, было правительство ваше, что в этих годах сделано, а что не сделано? Были предусмотрены деньги, выполнены бюджетом эти программы или не выполнены? Вот проинформируйте вот эту экономическую составляющую, чтобы было сделано за эти последние два года для того, чтобы мы понимали, как дальше двигаться? Потому что без анализа такого, а в рамках контроля еще раз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

СЕМИНОГА А.І. Шановний колего, дякую за запитання. Хотів би сказати, що комітет дійсно проводить не лише аналіз програм, а й контрольні функції. Ми практично кожного кварталу виїжджаємо на Чорнобильську атомну станцію і контролюємо ті процеси, які відбуваються там: і будівництво по міжнародних проектах, і аналізуємо соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії.

До речі, сьогоднішня постанова це і є результат аналізу, що зроблено? І що потрібно зробити в наступні роки? Дійсно, ми занепокоєні тим, що програма в цьому році закінчується, а на наступні періоди, як мінімум, програми немає.

Ви знаєте, що ми прийняли державну Програму по сприянню закриттю Чорнобильської атомної станції і перетворенню об’єкту „Укриття” - екологічно безпечний об’єкт. Ця програма є, вона довгострокова. Але в той же час на найближчі періоди обов’язково потрібно приймати такі довгострокові... короткострокові програми, бо кожного року ситуація на Чорнобильській атомній змінюється і змінюється ситуація з захистом постраждалого населення, бо проблеми з роками, вони не відходять в минуле, вони навпаки мабуть, на мій погляд…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

СЕМИНОГА А.І. … стають ще більше глобальними.

Тому і сьогоднішня постанова, вона є результатом аналізу нашого комітету, де вказано, що не встигли зробити за останні роки, що потрібно зробити.

Хотів би ще добавити до цього, що за останніх декілька років з 2007 року по нинішній рік активізувалося виконання, перш за все міжнародних зобов’язань, міжнародних проектів на Чорнобильській атомній станції. І нам, звичайно, треба звернути увагу на соціальний захист, особливо на медичне забезпечення.

Ліки кожного року дорожчають, треба збільшувати, мабуть, фінансування саме цих статей, ліки і харчування дітей, які проживають в Чорнобильській зоні. якщо ми це зробимо, то можна сказати, що ми виконуємо ту задачу, яка поставлена перед нами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

16:13:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Анатолію, на превеликий жаль, найбільша катастрофа техногенна всіх часів і народів Чорнобильська, сьогодні перетворилася в Україні в щось таке ритуальне. Напередодні роковин, як правило, ми трошки там собі поговоримо про соціальний захист, фактично майже не впливаючи на нього. І найбільша проблема, яка у нас все-таки залишилася, це технічні, наукові проблеми із нашим укриттям.

Сьогодні будь-який чесний вчений вам скаже, що пальне, яке залишилося в укритті, поводить себе зовсім інакше, зовсім інакше, я підкреслюю, аніж це передбачалося. І, на превеликий жаль, сталося так, що тільки наші орденоносні, обвішані медалями вчені, наші ядерні фізики абсолютно залишилися на тому рівні мислення, на якому був. Ми не маємо сьогодні розв’язок, конкретних розв’язок у тому, що робити з цим пальним, яке залишилося, що робити із цими похованнями, які ми маємо.

Чи не вважаєте ви, що варто було б, до речі, програмі, яку ми сьогодні приймали, ні слова про це абсолютно немає, сьогодні зона …

СЕМИНОГА А.І. Дякую за запитання. Шановний пане колего, справа в тому, що після вашої заяви з трибуни Верховної Ради, ми дійсно звернулися до Міністерства надзвичайних ситуацій з приводу прокоментувати цю заяву. І тут в залі присутній заступник міністра надзвичайних ситуацій Холоша Володимир Іванович, я просив би передати йому слово для аргументованої відповіді на ваше запитання, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Давайте таким чином домовимося, коли ви закінчите, потім ми попросимо від уряду...

СЕМИНОГА А.І. Я думаю, що Володимир Іванович дасть більш аргументовану і фахову відповідь на це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Блоку Литвина".

16:15:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Анатолію Івановичу, в мене два питання до вас.

Перше. Виходячи з того, що ви сказали, що в цьому році мають передбачено бути в бюджеті ті гроші, які будуть виплачені за реалізованими позовними заявами людей щодо невиконання зобов’язань держави. Скільки ви передбачаєте це має бути грошей? Ви назвали, що 170 позовів, очевидно, їх буде все більше і більше. Бо зрозуміло, що держава не виконує своїх зобов’язань перед чорнобильцями.

І друге запитання. Всім відомо, що в 30-ти кілометровій зоні навколо станції заборонено жити людям. Ви прекрасно знаєте, що там люди живуть, і стає їх там все більше. Що планується з ними робити? В принципі це заборонено, але вони там живуть, ведуть домашні господарства, і є інформація, навіть, що на продаж готують ту чи іншу сільськогосподарську продукцію. Два питання, будь ласка.

СЕМИНОГА А.І. Дякую. З приводу, ви знаєте, мабуть, ми з вами породили цю проблему, яка сьогодні є з судовими позовами. Бо ми дійсно наприймали законів по чорнобильській проблематиці дуже багато. І ви знаєте, що суд, як мінімум підтвердив, що постановами Кабінету Міністрів сьогодні неможливо врегулювати цю проблематику. Саме з цього приводу звертаються до суду, виграють ці суди. І сьогодні позовних заяв більше, ніж на мільярд гривень є в нашій державі, і по ним потрібно, як мінімум сплачувати заборгованості.

В нас немає іншого виходу, ніж передбачити в бюджеті цього року ці кошти для того, щоб погасити цю заборгованість. Бо, якщо ми цього не зробимо, то ми дійсно не дамо можливості працювати соціальним службам на місцях, бо їхні рахунки будуть заблоковані. Тому треба подумати про формування бюджету, виділити ці кошти.

Що стосується людей, які проживають на території і вирощують продукцію. мені здається, ми не можемо заборонити їм жити на цих територіях, бо це їхнє право. Бо це в основному люди похилого віку. Ми повинні відновити, на мій погляд, контроль, радіаційний контроль за продукцією, яка вивозиться з території, забруднених територій. Таким чином ми зможемо убезпечити...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СЕМИНОГА А.І. Таким чином ми зможемо убезпечити людей в забрудненій продукції. Іншого виходу я на сьогоднішній день просто не бачу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Час уже вичерпаний і всі хто бажав поставити питання цим правом скористалися.

Співдоповідь. Запрошую голову підкомітету Комітету з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олійника Віктора Степановича.

16:17:57

ОЛІЙНИК В.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Через декілька днів, точніше, 11 днів Україна і увесь світ будуть відзначати одну з найтрагічніших подій в сучасній історії – 24 річницю Чорнобильської катастрофи. Дата, яка, без сумніву, розділила життя багатьох мільйонів людей в Україні, та і не тільки, на два періоди: до 26 квітня 1986 року і після.

Сьогодні в Україні проживає майже 2,5 мільйони громадян, які мають статус ліквідаторів або потерпілих. Це ті люди, які втратили частину свого життя, здоров’я, матеріальні цінності внаслідок катастрофи. І саме вони сьогодні потребують щоденної уваги з боку держави, з боку суспільства.

Якщо говорити про бюджет, то у минулому році на ці потреби було виділено понад 6,5 мільярдів гривень на вирішення чорнобильських питань. В основному ці кошти пішли на вирішення питань соціального захисту ліквідаторів і потерпілих. З однієї сторони, це досить значна сума, тобто, якщо порівнювати її з сумою 2008 року, це майже на півмільярда більше. Але про те я хотів би назвати ще одну цифру. Лише для того, щоб викласти в повному обсязі Закон України про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи потрібно орієнтовно до 50 мільярдів гривень. Це говорить лише про одне про те, що проблеми чорнобильця і чорнобильців вони повинні бути щодня, бо вони повинні бути щодня пріоритетними для влади.

Протягом останніх років уже традиційно напередодні річниці Чорнобильської катастрофи Верховна Рада України приймає відповідну постанову, в якій окреслюється основні проблеми, рекомендації і доручення певним органам державної влади щодо їх вирішення.

У проекті постанови запропоновано народним депутатам України Семиногою Анатолієм Івановичем чітко окреслюються усі сучасні проблеми, пов’язані з Чорнобильською аварією, - це і соціальний спектр, вони справді дуже важливі і актуальні, і вони потребують вирішення сьогодні, це медичні, їхня роль з кожним днем все так само збільшується і збільшується, економічні. А також надані чіткі рекомендації різним органам державної влади, в першу чергу Кабінету Міністрів щодо їх вирішення.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув на своєму засіданні проект Постанови Верховної Ради про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (24-ті роковини Чорнобильської катастрофи) (реєстраційний номер 6238). І пропонує Верховній Раді України підтримати його.

Окрім того, хотів би доповнити про те, що рішення комітету приймалося 31 березня. Після цього до нашого комітету і до мене як до депутата надійшло цілий ряд пропозицій від громадських організацій чорнобильців, які справді відіграють реальну важливу суспільну роль у житті чорнобильців. І вони власне відстоюють або лобіюють інтереси чорнобильців сьогодні перед різними гілками влади.

Зокрема звернулися представники громадської організації Союз „Чорнобиль України” з пропозиціями щодо правок до постанови Верховної Ради. Вони на мою думку слушні і я в порядку законодавчої ініціативи хотів би, щоб ви їх підтримали. Зокрема доповнити проект постанови у частині рекомендацій Кабінету Міністрів України новими пунктами такого змісту.

Забезпечити виконання підпункту 22 пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 21 травня 2009 року номер 1368-6 про рекомендації парламентських слухань на тему: „Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (щодо надання в установленому порядку статусу національної державній установі Науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук).

Хотів би сказати, що на сьогоднішній день це провідний науковий медичний заклад у сфері досліджень медичних наслідків Чорнобильської катастрофи. Сьогодні в цій установі працює майже півтори тисячі чоловік. До речі, аналогів такої установи, яка є у нас, Науковий центр радіаційної медицини в жодній країні світу немає. І справді їхні надбання, які вони вже сьогодні мають, вони є цінними, я думаю, не лише для України, але і для усього світу. І тому у минулому році ми почали власне процедуру, тому що вона досить клопітка підготовки документів щодо надання статусу національного цій, власне, установі. Хотів би , власне, щоб ця пропозиція була підтримана.

І друга пропозиція. Забезпечити завершення будівництва патолого-анатомічного корпусу і господарського блоку, та реконструкції першої черги реабілітаційного центру державної установи „Науковий центр радіаційної медицини” Національної академії медичних наук України. Дякую.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Степанович. Будуть запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Будь ласка, покажіть, хто хотів би задать запитання. Скубенко.

16:22:57

СКУБЕНКО В.П.

Пане Вікторе. Володимир Скубенко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Скажите, будь ласка, как вы оцениваете вот то количество льготников и постраждалих, которое у нас из каждого года только вырастает? Да, на сегодняшний день порядка 6 миллиардов гривен, более 6 миллиардов гривен – это уже нагрузка на бюджет. Каким образом, как вы считаете, будет развиваться ситуация дальше, у нас будет увеличиваться количество постраждалых и количество льготников либо, наоборот, будет уменьшаться? Дякую.

ОЛІЙНИК В.С. Ви знаєте, я у своєму виступі надав одну цифру про те, що сьогодні в Україні майже 2,5 мільйони громадян мають статус потерпілих або ліквідаторів. Це справді досить велика частина людей. І, без сумніву, левова частина з людей мають цей статус законно, тому що вони справді велику частину свого життя провели на території „зони відчуження” або в інших чотирьох зонах, або працювали під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Але ту річ, про яку ви сказали, про те, що кількість чорнобильців з точки зору здорової логіки мала би зменшуватись, але насправді має місце факт про те, що вона збільшується. І тому, я думаю, сьогодні є реальна проблема, проблема в тому, щоб той реєстр, про який вже говориться багато років, про те, щоб він, власне, був унормований, про те, щоб, власне, сьогодні міністерства знайшли узгоджену позицію. Це не лише Міністерство праці, це інші міністерства. Тобто ці міністерства, в яких, власне, містяться списки потерпілих і ліквідаторів, і щоб у нас в кінці кінців в Україні був сформований цей Державний реєстр, який дав би змогу унормувати, власне, і до кожної людини, яка буде в нього внесена, власне, щоб поставлене було цілком логічне питання: „А чи справді згідно показань, згідно даних різних установ, згідно документації чи має право ця людина мати статус потерпілого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мойсик Володимир Романович передає Володимиру Карпуку, я зрозумів. Будь ласка, наступним буде Даниленко.

16:24:54

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”. Шановний Вікторе Степановичу, ви назвали ряд об’єктів, які треба збудувати, добудувати по Чорнобильській програмі. Раніше всі капітальні видатки головним розпорядником було Міністерство надзвичайних ситуацій і подолання наслідків на аварії ЧАЕС. В 2008-2009 році головним розпорядником цих коштів був Мінрегіонбуд. І, наскільки я пам’ятаю, в 2008 році виділялося всього 5 мільйонів гривень на ці видатки, а в 2009 році здається ні копійки не виділено. Як ви вважаєте, чи доцільно надалі зберігати таку практику чи все таки ці кошти і збільшити ці видатки і повернути ці кошти, щоби головним розпорядником було саме Міністерство надзвичайних ситуацій? Дякую.

ОЛІЙНИК В.С. Так, справді до 2008 року розпорядником основних коштів, які, власне, стосуються виконання Чорнобильських програм, в тому числі, власне, будівництва, капітального будівництва було Міністерство надзвичайних ситуацій. Протягом останніх років ситуація дещо змінилася. Я думаю, сьогодні яка буде ситуація ми побачимо найближчим часом в проекті державного бюджету, які будуть суми, конкретні суми, які будуть стосуватися окремих Чорнобильських програм, в тому числі і програм, які стосуються капітального будівництва тих об’єктів, які, власне, сьогодні треба добудовувати. Це, власне, стосується і медичних, і інших об’єктів. На мою думку, все ж таки, я думаю, що Міністерство надзвичайних ситуацій, воно повинно бути основним розпорядником цих коштів, тому що є уже певний досвід. Є певні структурні підрозділи, які є в цьому міністерстві. І, я думаю, сьогодні їм цілком до снаги, власне, виконувати ці завдання і продовжити, власне, будівництво цих об’єктів, яке треба продовжувати. Щодо сум, ми їх побачимо в Державному бюджеті, коли ми його побачимо. Безумовно, їх треба збільшувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко Володимир Андрійович, фракція комуністів, будь ласка.

16:26:45

ДАНИЛЕНКО В.А.

Віктор Степанович, все-таки «Союз-Чорнобиль”, громадська організація, звернулася і до нас з проханням після вже розгляду на комітеті цього питання. І вони поставили до тих двох питань, які ви озвучили, ще два питання – це томограф, який надійшов і вийшов з ладу, і не підлягає вже відновленню роботи. Друге питання: вони поставили – або четверте – в Пущі-Водиці руйнуються без належного догляду корпуси реабілітаційного центру і тому подібне. Не вважаєте ви, що ми повинні доповнити ще ці два доповнення, які ви дали, слідуючими питаннями: винайти можливість придбання для клініки медичного обладнання – магнітно-резографного томографу і – слідуюче – винайти можливість завершити реконструкцію реабілітаційного центру?

ОЛІЙНИК В.С. Так, справді, дуже актуальні питання і проблеми. До речі, я був в цьому центрі в Пущі-Водиці. Він, справді, колись був одним з корпусів наукового центру радіаційної медицини. Сьогодні він майже не функціонує. І тому чи треба його відроджувати? Безсумнівно, треба.

Хотів би сказати, що сьогодні до цього активно підключилися міжнародні організації. На базі цього центру в Пущі Водиці створено Міжнародний центр екології і здоров’я. Хотів би, що 27-28 квітня в нас буде перебувати делегація, в якій буде присутній член Європарламенту Мішель Рівазі. Я думаю, під час цієї зустрічі буде обговорюватися питання в тому числі і залучення міжнародних коштів. Є вже попередні домовленості, в принципі, бо я працюю з цим питанням, про те, що, можливо, нам через Європарламент вдасться виділити декілька мільйонів доларів чи євро - поки що йдуть ще перемовини, - власне, які пішли би в силу того, що, ну, сьогодні в державі, мабуть, коштів, якщо говорити про реалії, просто на це не буде, для того щоб залучити міжнародні кошти, грантові кошти, власне, для добудови цього корпусу.

А щодо томографу, в принципі, є таке питання, є така проблема. Але я думаю, що це питання, ну, не потрібно вносити в постанову. Я думаю, що його можна рішити, в принципі, в робочому ритмі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Яворівський Володимир Олександрович, останнє запитання, будь ласка.

16:28:53

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”. Шановний колего, шановний доповідачу, після мого вчорашнього виступу, звичайно, рівними рядами зараз пішли консервативні вченні в захист. Зараз виступе людина, яку я глибоко шаную – Володимир Холоша. Я був ініціатором, до речі, призначення його десь в 91-му році на цю посаду. І він, звичайно, буде теж говорити, бо змушений говорити, що там все прекрасно, ніяких технічних проблем немає і надалі зона буде ковтати мільйони грошей, не вирішуючи жодної проблеми. Проблема полягає в тому, що сьогодні в українській науці і в зоні ніхто не хоче слухати альтернативних вчених, які пропонують зовсім інші розв’язки. Це не коштує великих грошей, але сьогодні окопалися багато вчених, які просто-напросто не хочуть пустити якихось свіжих людей, які пропонують свіжі ідеї.

Я би дуже вас просив, це, власне, навіть не запитання, давайте проведемо якісь відкритий Круглий стіл, де люди зможуть в вислухати один одного. Їх сьогодні, скажімо, Кіндеревича просто-напросто відтирають подалі, а гроші і далі будуть йти, як у чорну діру. Як ви до цього ставитесь?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

ОЛІЙНИК В.С. Я думаю, думки пропозиції щодо альтернативних думок, які. Власне, стосуються сьогодні ситуації, я так зрозумів, в самій Чорнобильській станції, в зоні відчуження. Так, проблема будівництва нового конфайменту, справді, там є дуже, дуже багато питань і постійно йдуть сьогодні переговори з міжнародними інстанціями, це Європейський банк реконструкції та розвитку, інші міжнародні установи, які повинні взяти на себе левову частину забезпечення коштів цих проектів. Проблем там є дуже багато і я думаю, обговорювати їх можна, тим паче і сьогодні, тим паче що наближаються чорнобильські дні. Я думаю, буде ціла низка сьогодні і міжнародних конференцій, буде певні слухання і в Європарламенті. Я думаю, на яких… і ви в тому числі, я думаю, і ці науковці, тому що до них будуть залучатися і науковці для того, щоб висловлювати свої думки щодо того, що робити і як робити. Мабуть питання стоїть більше: як робити в зоні відчуження і з Чорнобильської атомною станцією, і з Об’єктом укриття.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Степанович. Переходимо до обговорення. В нас є можливість активно обговорити і від фракції, і від народних депутатів. Прошу записатися.

Будь ласка, покажіть, хто зголосився до дискусії. Яворівський Володимир Олександрович, наступним буде Олег Зарубінський.

16:31:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні виборці, шановна опозиція, шановна тушкована більшість по-донецьки! Справді, ми стоїмо напередодні ще одного ювілею. На превеликий жаль, це перетворилося… пам’ять людська витерла дуже багато трагічних сторінок чорнобильських. І сьогодні ми, справді, реагуємо, в основному, суспільство реагує тільки на соціальні якісь речі, тому що нас турбують постійно чорнобильці хворі, люди, які…

До речі, склалася така ситуація, що сьогодні 50 відсотків ми маємо липових чорнобильців. Це, в основному ті чиновнички, які мали доступ до печаті, до відрядження. І вони собі відразу після прийняття законів, а я з цієї ось трибуни доповідав ці всі закони від імені нашого чорнобильського комітету, ми хотіли зробити якнайкраще, а, звичайно, вийшло, як завжди, ви це знаєте. І через те ті, хто мав доступ до документів, до печаток, до наказів, всі дуже справно оформили собі чорнобильські посвідчення, а багато тих людей, сільських хлопців, водіїв, яким давали десяток яєць і півлітра самогону і казали: „Їжджай, там на місті розберуться!”, у них, на превеликий жаль, не було ні документів, нічого. Це перша несправедливість, яка є і яка до сьогодні існує. І один раз, коли ми спробували зробити ревізію чорнобильців, це закінчилось тим, що хто, може, найменше був у Чорнобилі, той дуже швидко пройшов цю перевірку, а ті, хто справді там були, у них завжди чогось бракувало.

Але я все-таки виступав і буду виступати, є колосальна сьогодні проблема. Нас приспали ліхтарьови, ми ж дожилися до того, що сьогодні в НКРЗУ входить Ліхтарьов, який нав’язав Україні тоді, фактично, нав’язану із Кремля багатоберну систему опромінення, можливо, людей. Ця людина сьогодні знову… Це як приклад навожу, я нічого не маю проти цього вченого, але сьогодні він уже нам нав’язує, значить, нову якусь моду чорнобильську. Через те саме отакі вчені, які сьогодні посідають високі пости, сьогодні законсервували цілковито Чорнобильську проблему.

Я звертаюся до Семиноги, я звертаюся до Нестора Шуфрича: відкриймо цю тему. Сьогодні появилося дуже багато людей, і те, що я тут говорив з трибуни вчора, не перебільшення. А якщо перебільшення, то краще перебільшити, ніж применшити, а потім мати колосальні проблеми.

Проблема існує, і дуже велика, я ще раз повторюю, пальне, яке там збереглося, поводить себе зовсім інакше, ніж передбачали багато наших вчених. Але уже є накочена колія, усі звикли про те, що дасть гроші з бюджету держава, обов’язково можна здоїти зарубіжних донорів, мільйончики закочуються у зону, але хто мені скаже, яка бодай одна проблема вирішена? Із тих 800 поховань тимчасових, які є, хоч одна проблема розв’язана? Ні. Що зроблено? Фактично нічого, проїдаються гроші. Я кажу про це з великою тривогою.

Через те я вимагаю: треба провести круглі столи, де дати можливість виступити альтернативним вченим, які пропонують сьогодні абсолютно нові підходи. Не біймося цього. Я переконаний, що це дуже важливо і це потрібно робити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Олега Зарубінського, фракція „Блоку Литвина”. Наступним буде виступати Костенко Юрій Іванович.

16:34:50

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги! Взагалі-то шкода, що ми приурочуємо ту чи іншу постанову до якоїсь роковини. Тим більше, що проблема чорнобильців – це не проблема, яка виникає в квітні-місяці. Нам здається, і, очевидно, це є правильним, що це має бути системна робота, добре розпланована на кожен місяць і поточного, і наступного року. Це перше.

Другий момент. Очевидно, це має бути планова робота. Коли зрозуміло, що може і виконавча, і законодавча влада зробити у цей рік, у наступний рік, через 1 рік і так далі. Інакше виникає враження із сприйняття оцих всіх заходів, такі, знаєте, спонтанні, несистемні. Перше.

Другий момент. Тут попередній оратор казав про те, що 50 відсотків тих, кого вважають чорнобильцями, такими насправді не є. Я не знаю, звідки ця статистика, але, мені здається, такими заявами ображаються дуже багато людей, в тому числі і тих людей, які поклали своє здоров’я. Це раз.

Другий момент – у чому він правий. Це в тому, що багато людей сьогодні, справді, не можуть оформити чорнобильські документи, маючи на це всі права. Я знаю сам зі свого досвіду, цілий ряд лікарів, яких послали туди в 1986 році на Чорнобильську станцію, в чорнобильську зону для того, щоб вони врятували людей і вони це зробили. Куди ви їх відносите, до яких 50 відсотків, треба бути шанобливими і обережними, коли ми називаємо такі цифри як 50 відсотків липових чорнобильців. Це неправильно.

Третій момент, ви бачите, що в нас обговорення, в першу чергу, стосується соціальних проблем, соціальних проблем чорнобильців і очевидно це зрозуміло, тому що це стосується безпосередньо кожної людини. Але я думаю, що коли робиться аналіз, а це має бути дійсно всебічний аналіз, комплексний системний аналіз, треба більше уваги приділяти екологічній проблемі і економічній проблеми. Бо по суті несистемною політикою по відношенню до ліквідації наслідків Чорнобильської аварії вийшло так, що цілі райони вилучені з економічного життя. Чому ми цей аспект проблеми не розглядаємо, там же живуть достатньо багато людей.

І останнє, ще раз хотілося б наголосити на тому, що робота стосовно ліквідаторів, стосовно чорнобильців має відбуватися не напередодні роковин дат і так далі. Це має бути серйозна системна робота. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Костенко Юрія Івановича, наступним буде Чечетов Михайло Васильович.

16:37:57

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановні колеги, чим далі ми від цієї трагічної дати, тим проблем не меншає, а більшає. Прикладом цього є одна із ключових програм вирішення і проблеми об’єкту «Укриття» і виведення Чорнобильської станції із експлуатації. Це програма співпраці України з «великою сімкою», яку було розроблено і підписано у 1995 році. Цією програмою передбачалося заміщення потужностей Чорнобильської атомної станції, вирішення проблем об’єкту «Укриття», а не приховування цих проблем, і перетворення цього об’єкту в екологічно безпечну систему, допомога у виведенні Чорнобильської атомної станції з експлуатації, а також створення нових робочих місць у місті Славутич. Проте зміна влади, яка майже щороку відбувалася в Україні, не приводила до реалізації цієї стратегії, і попри той факт, що у Європейському банку реконструкції і розвитку було створено спеціальний фонд для фінансування цієї широкомасштабної програми, кошти, як показала практика, використовувалися надзвичайно неефективно, а результати були зовсім плачевні. Прикладом цього служить витрата коштів на будівництво сховища для відпрацьованого ядерного палива, що вивантажується із чорнобильських блоків. І коли його побудували, то з’ясувалося, що не для того палива, і не таке сховище нам треба було будувати. Але найбільшою трагедією є те, що об’єкт „Укриття”, який є дійсно ядерно-небезпечним об’єктом до тих пір, поки там буде знаходитися майже 200 тонн ядерно-паливних матеріалів, за класифікацією МАГАТЕ цей об’єкт належить до ядерно-небезпечних. Я вже не кажу про проблему величезної кількості радіоактивних речовин, пожежну небезпеку, нестабільність конструкції і все інше.

Так от, якщо український уряд не перегляне всю концепцію вирішення проблеми „Укриття” і відмовиться від стратегії прикривати цю проблему другим укриттям, а в такий спосіб перекладати всю відповідальність, і фінансову, і за безпеку цього об’єкту на плечі України і українського бюджету, то нас попереду очікує ще жахливіша ситуація ніж з ядерним роззброєнням, яке ми сьогодні фінансуємо з українського державного бюджету і світ нам не допомагає. Тому що вирішувати такі крупномасштабні і фінансові, і технологічні, і наукові проблеми як проблема „Укриття” не під силу Україні і нашому науковому потенціалу. Це навіть не під силу всьому світовому співтовариству.

Отже, шановні колеги, я вважаю, що зводити всю цю традиційну нашу перед 26 квітнем роботу Верховної Ради лише до соціальних аспектів і говорити, що все інше уряд вирішує, це неправильно. Верховна Рада повинна провести принципово інші дискусії…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОСТЕНКО Ю.І. ... дискусії на ці теми, запросити дійсно фахівців, які причетні до цієї програми і знають, як вирішувати ці проблеми. Дати доручення уряду і керуватися інтересами України, а не світової спільноти, яка зацікавлена у тому, щоб ми приховали Чорнобильську трагедію, а потім самостійно її вирішували. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Чечетова Михайла Васильовича, фракція Партії регіонів. Завершуватиме дискусію Андрій Шкіль.

16:41:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, наша страна единственная, наверное, в Европе, которая 24-й год платит огромный „чернобыльский налог”! Ни Франция, ни Англия, ни Германия чернобыльский налог не платят, я не имею в виду, они не выделяют из своего бюджета огромнейшие суммы на решение, на ликвидацию последствий Чернобыльской катастрофы, на социальную защиту людей, пострадавших во время Чернобыльской катастрофы, или участников ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС.

Мы вынуждены этот «налог» платить и это непосильное бремя будем нести еще не один десяток лет. Объективности ради нужно сказать, что наверное не всегда, и далеко не всегда деньги доходили до адресата. Часть денег растворялось непонятно в каких схемах, часть денег непонятно к каким рукам «прилипала», часть денег разворовывалась. И если бы за 24 года даже те скудные ресурсы, которые выделялись, но не дошли до адресата, то наверное сегодня многие проблемы были бы решены. Да, понятно, все проблемы решить невозможно, это связано с физикой процесса, но многие проблемы были бы решены.

Поэтому и на сегодняшний день государство и государственная власть и в лице парламента, и правительства, должна видеть Чернобыльскую проблему, видеть и решать ее. Но решать мы должны понять таки не путем, или не методом финансового хаоса.

Наверное будет неправильно, если парламент будет инициировать законопроекты, которые имеют финансовую нагрузку, а в то же время не показывая источник решения этих проблем.

Я не беру только Чернобыльскую и так далее, наверное будет правильно, если законодательные инициативы будут подкрепляться расчетом и указываться источник, откуда взять деньги. Наверное будет правильно, если Министерство финансов подтвердит наличие ресурса, который обеспечит решение, или введение в действие закона, в противном случае законы будут „провисать в воздухе” и с нас будут смеяться, со всех депутатов.

Абсолютно правильно было сказано Юрием Ивановичем и Владимиром Яворивским, что можно было провести круглый стол, широкомасштабный круглый стол, обсудить. Ну, может быть можно после круглого стола постановления принять, хотя я думаю, не правильно, надо постановления будет принимать сейчас. Но поскольку речь идет о финансовых ресурсах, а источника нет, на мой взгляд, будет правильно, если мы сегодня примем это постановления в первом чтении, а через неделю в окончательном варианте примем, и его реализуем, а оно не провиснет в воздухе. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.

До слова запрошую Андрія Шкіля, фракція "Блок Юлії Тимошенко", і будемо підбивати підсумки.

16:44:36

ШКІЛЬ А.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, радіослухачі і телеглядачі! От, знаєте, урочисті дати, вони завжди зобов’язують Верховну Раду на реакцію, важливі дати. Зокрема і роковини Чорнобильської катастрофи, які до 6 квітня будуть, завжди змушують нас ще раз подивитися на цю проблему. І в цьому немає нічого поганого, більше того, навпаки. Ліпше напередодні такої важливої дати прийняти постанову Верховної Ради, ніж не приймати її взагалі.

І от попередній виступаючий, прекрасний виступ був, просто можна спокійно золотими літерами його вписати в сучасну ганебну історію України. Так? Це можна так сказати: «ми вас сильно любимо, ми вас так любимо, так поважаємо, але грошей не дамо”. Ну, то звичайно чорнобильці шаленіють від такої любові, від такої поваги, їм тільки цього і бракує. Але грошей не даєте. То ви поставте себе на їхнє місце. Ці люди очікують не тільки поваги, не тільки уваги, але й фінансового, матеріального забезпечення. Тому, що люди втратили здоров’я – найважливіше, що вони могли втратити, крім життя. А ви тут розповідаєте, що в уряду немає грошей. То, розумієш, на все решта гроші є, а на це от грошей якби не вистачає. І пропозиція така.... давайте приймемо в першому читанні, а в другому читанні приймемо наступного року, наприклад. Також непогано. З’являться гроші, десь там, щось хтось покрутиться, хтось щось подумає.

Я хотів би, щоб чорнобильці це почули, що ті, хто на вас їздив, вас експлуатував – зараз пригадує, що грошей в бюджеті, за який вони так боролися, нема. А з цієї трибуни скільки приходило вас і казало голосом таким, що вуха закладало на задніх рядах Верховної Ради: „Что дайте нам власть и мы вам покажем, что с ней делать». Показали. Показали.

Грошей нема. То для чого було, можливо, іти до цієї влади, якщо там немає грошей? Якщо ви не в стані забезпечити малозабезпечених людей, тих людей, за яких дбає держава копійками. Може віддайте назад цю владу, якщо вона така безплатна і тяжка. Може щось трапилося? Може якісь фінансові потоки не туди перекрили і перенаправили?

Тому я хотів би наголосити, шановні депутати, шановні слухачі, що завжди, на превеликий жаль, місце перебування визначає точку думання. Тому я хотів би, щоб сьогодні ми зламали цю ганебну традицію. Я розумію, що Партія регіонів не проголосує за цю постанову. Я б звернувся би до інших політичних сил, до інших політичних фракцій, які входять в коаліцію, щоб вони продемонстрували не відсутність поваги, а хоча би наявність такої до чорнобильців. І хоча би в цей день пригадали разом з усіма про те, що люди потребують уваги до себе. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я до слова запрошую заступника міністра, який опікується проблемами ліквідації чи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, щоби він нас, депутатів, заспокоїв, українських громадян заспокоїв, значить, і висловив точку зору міністерства та уряду стосовно даного проекту постанови із ситуації з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Володимир Іванович Холоша, будь ласка.

ХОЛОША В.І. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні народні депутати! Я хочу зупинитися на деяких моментах, які прозвучали.

Перше. Відносно системності в роботі по зняттю Чорнобильської АЕС з експлуатації. Я хочу нагадати, що цим складом парламенту прийнято загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкту „Укриття” в екологічну безпечну систему і цей документ тепер є системним документом для прийняття відповідних і бюджетних програм і відповідної роботи. Це перше.

Друге, відносно безпеки чорнобильського майданчика. Становиться він більше небезпечний чи менш небезпечний? Інформую вас, що за ці роки паливо з усіх трьох реакторів Чорнобильської АЕС вивантажене. Реактори – це є спеціальний пристрій, у якому… пристрій для того, щоб підтримувалася ланцюгова ядерна реакція. Вона може підтримуватися за допомогою систем і за допомогою палива. Паливо вилучено. Значить у цьому реакторі не може бути ланцюгової ядерної реакції. Звичайно, потенційна небезпека є палива, тому що вона знаходиться при реакторних басейнах витримки, у сховищах відпрацьованого ядерного палива, який має тимчасовий характер. Тому необхідно реалізовувати більше досконалі споруди. Але безпека реакторів підвищилась у десятки разів.

Тепер щодо об’єкту „Укриття”. Ну, по-перше, із тих 22 заходів, які заплановані були для перетворення об’єкту „Укриття” в екологічну безпечну систему, 16 вже реалізовано за міжнародні кошти. Найбільш масштабні із них це звичайно стабілізація тих нестабільних вузлів, які були у діючому „Укритті”. Зараз вони застабілізовані. І експертними оцінками будівельників і вчених сказано, що це „Укриття” тепер 15 років може стояти, поки ми спорудимо нову захисну оболонку від тих небезпек, які є у цьому „Укритті”.

Щодо ядерної небезпеки. У свій час, це питання не нове, і тому була замовлена робота Курчатовському інституту Російської Федерації, який разом із Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук провів відповідні дослідження. І тому не я роблю оцінку, це вчені зробили оцінки. І вони сказали, що так, деякі деструктивні процеси з паливомастильними масами відбуваються. Але на теперішній час сказано, що ніяких ядерних вибухів вчені атомщики не прогнозують. Ця ж оцінка була підтверджена і міжнародною консультативною групою експертів, яка робила дослідження відповідне по виконанню плану СІБ, цей документ є. І вони сказали, що ніяких ядерних вибухів не може бути.

Тому з огляду на вище сказане я хочу, як Микола Володимирович попросив, заспокоїти всіх і народ України також і киян, що так, це...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Говоріть, Володимир Іванович.

ХОЛОША В.І. Так, це об’єкти потенційно небезпечні, так з ними треба працювати, приводити їх у екологічно-безпечний стан. Але зусиллями нашими і тих людей, які працюють, безпека цих об’єктів підвищується з кожним роком. Дяку за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Іванович. Сідайте.

На жаль, не можем запитання поставити. Володимир Олександрович, у кулуарах поставите. Володимир Іванович відкритий до дискусії, можете підійти.

Шановні колеги, в обговоренні було дуже багато пропозицій. Давайте порадимся, і я думаю, що і Михайло Васильович Чечетов, і багато тут виступаючих були праві у тому сенсі, що, якщо ми зараз підемо ще і по поправках, які письмово не оформлені, то, можливо, буде складно. Тому давайте зараз проголосуєм за основу і тоді порадимся, як далі рухатися.

Я ставлю проект Постанови про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи ( 24-ті роковини Чорнобильської катастрофи) (реєстраційний проект 6238) за основу. Прошу голосувати за основу.

16:52:38

За-381

Рішення прийнято.

Давайте тепер порадимся. Я голові комітету дам слово. Анатолій Іванович, скажіть позицію комітету, потім послухаєм позицію фракцій, оскільки пропозицій було дійсно дуже багато. Анатолій Іванович Семинога, будь ласка.

16:52:53

СЕМИНОГА А.І.

Шановні колеги, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект в цілому. Але я зараз переговорив з депутатами, дійсно є дуже багато зауважень до цієї постанови, тому я пропоную прийняти її у першому читанні і доопрацювати до другого читання, і на наступному сесійному тижні прийняти в цілому, як постанову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, оскільки голова комітету пропонує, я не можу ставити в цілому. Тут від комітету ….., якщо Анатолій Іванович буде готовий, скажімо, на 27 чи 28, у нас сесійний тиждень, то все залежать від комітету. Я думаю, немає потреби. Ви наполягаєте, щоб проголосувати скорочену процедуру? Добре.

Я ставлю на голосування підготувати даний проект постанови за скороченою процедурою комітету. Прошу проголосувати, хто „за”.

16:53:56

За-354

Отож, друзі, будемо планувати на наступному сесійному тижні з 27 квітня розглянути в цілому даний законопроект. Шановні колеги, на Погоджувальній раді… Ну яка процедура Володимир Олександрович, як уже рішення прийняте? Де процедура?

Наступне питання в нас внесено на Погоджувальній раді таке, багатостраждальне в категорії для повернення до розгляду раніше не підтриманих питань, проект Постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2010 році. Значить, є пропозиція, хвилину Володимир Олександрович хай вмотивує і тоді будемо думати стосовно того, як далі рухатися. Я вам нагадаю, що на Погоджувальній раді була така компромісна пропозиція, щоби проголосувати за основу, а потім всі дати, які викликають сумнів, їх вивести за дужки і голосувати по кожній даті окремо, но Володимир Олександрович доповість детальніше. Будь ласка, Володимир Олександрович.

16:55:01

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я тільки ще навздогін одну маленьку репліку, я хотів запитати пана Холошу. Були випадки, коли починалася ланцюгова реакція? Я думаю, що ви тут не злукавите і скажете, що починалася. Ви її гасили. Через те, я б не хотів, щоб ми нагадували Рижкова, який приїхавши в зону казав: „Да мы эту зону за месяц зубными щетками отчистим”. Давайте будемо все-таки тверезішими.

А тепер до цієї справи. Я не хочу багато забирати вашого часу. Ви знаєте, що ми всі говоримо про об’єднання України. У цьому проекті немає нічого від Яворівського, немає нічого від Комітету з питань культури і духовності. Тут є все, що запропонували народні депутати України. Я хочу нагадати, що 4 рази я як голова комітету звертався до кожного народного депутата: колеги, так і так, ми наприкінці року, десь у листопаді, будемо розглядати знаменні дати на 2010 рік, дайте ваші пропозиції. Багато хто дав ці пропозиції: і Академія наук, творчі спілки, університети – кому не ліньки. Все фактично сюди заведено із тих найголовніших дат, які відповідають регламентним речам. Там має бути обов’язково кругла дата, обов’язково кругла дата. Ми це все завели сюди. Тут є, якщо хочете, справді, об’єднана Україна: тут є Прилуки (Східна Україна), Тростянець, є, скажімо, Угнів, є Ковель. Ну, тут є все те, які дати є. Ми ж не можемо, скажімо, взяти сюди завести і шукати якихось пропорцій. Це різні дати.

Через те я хочу звернути вашу увагу на те, що всі дати, які почалися з січня і аж до кінця квітня, їх ми можемо вилучити сьогодні із списку, тому що уже відзначати, скажімо, ювілей того ж самого Горшкова – двічі Героя Радянського Союзу – 26 лютого ми вже проґавили. Через те це потрібно вилучити. І я хочу для стенограми обов’язково сказати про те, що вилучаємо від Денисенка Володимира Терентійовича аж до Зерова Миколи Костянтиновича. А 1 травня, коли ми ще зможемо щось відзначити, - це день народження Копержинської Нонни – народної актриси кіно, театру.

Через те тут є дати міст, тут є і Східна Україна, тут є Донеччина, тут є і Західна Україна. Через я би пропонував все-таки нам, державним людям, є тут певні імена, я розумію, які можуть викликати певний спротив. Дехто, може, не прочитавши, вважає, що тут є Степан Бандера. Є єдине місце – це місто Бендери, де Пилип Орлик написав свою Конституцію. То не плутайте з тим, да, де написав Конституцію.

Я би дуже просто попросив в знак все-таки єдності України, тут немає якихось… Якщо когось дивує Стецько Слава – вона сиділа тут разом з нами народним депутатом дві каденції. Люди добрі, є ж якісь речі, через які переступити не можна. Тут є Кожедуб, тут є радянські вже вчені того часу. Все, що ми могли зробити, ми зробили.

Я просив би прийняти це за основу, а потім, будь ласка, подивіться, ще раз перегляньте, що вважаєте додати, відняти – будь ласка, комітет не зап…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Володимир Олександрович.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ще раз кажу, що це воля більшості і все має вирішитися тут у залі. І я би дуже вас просив, вчинити нам розумно, патріотично і по-державному.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Олександрович.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Є до мене питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, ми неодноразово дебатували. Я поставлю за основу, якщо буде прийняте рішення, тоді порадимося, як далі рухатися. До речі, стосовно Бендер, уже відзначили і Придністров’я, і Молдова спільно, на відміну від нашої влади, відзначили 300 років з дня народження першої української Конституції.

Ставлю на голосування проект Постанови по відзначення пам’ятних дат і ювілеїв в 2010 році. Проект 6124 – за основу, прошу голосувати.