ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

15 червня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:48

Зареєструвалися картками у сесійній залі 386 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Полунєєва Юрія Володимировича і Святаша Дмитра Володимировича. Прошу привітати наших колег, побажати їм успіхів. (Оплески)

Шановні народні депутати, надаю інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 1 по 4 червня 2010 року відбулося п’ять пленарних засідань Верховної Ради України, розглянуто 70 питань порядку денного, за результатами розгляду прийнято 10 законів та 8 постанов, п’ять законопроектів та 1 проект постанови прийнято за основу, 3 законопроекти направлено на повторне перше читання до комітету, 3 законопроекти повернуто до комітету для доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 21 законопроект відхилено; за результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон прийнято у новій редакції, 1 закон відхилено, вето не подолано; проголошено 72 депутатських запити.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі оголошення. Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України, а також згідно з протоколом засідання депутатської фракції Комуністичної партії України від 15 червня 2010 року інформую, що замість Мартинюка Адама Івановича у зв’язку з його обранням Першим заступником Голови Верховної Ради України першим заступником голови депутатської фракції комуністів обрано народного депутата України Валентина Григоровича Матвєєва.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з оголошенням заяв, пропозицій, наданням повідомлень. Прошу уповноважених представників фракцій записатися на виступи. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Микола Мартиненко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступним буде виступати Іван Кириленко.

10:03:33

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги! Останнім часом багато говорили і писали про 100 днів нової влади. Одним із показників її „досягнень” (в лапках) є численні протести журналістів проти утисків свободи слова. Можливо, хтось із чиновників поставить собі за заслугу одобрямс, який дедалі більше опановує інформаційний простір. Для нас це яскраве свідчення реального стану свободи слова в Україні. Йдеться про згортання однієї з фундаментальних засад демократії, причому прискореними темпами. І саме в такому аспекті потрібно розглядати обмеження мовлення „5 каналу” та каналу TVі, які мають мужність об’єктивно інформувати суспільство, наводити альтернативні думки.

Влада послідовно намагається встановити контроль над всім інформаційним простором. Останнім прикладом став конфлікт навколо згаданих каналів. Ситуація з свободою слова отримала гучний резонанс як в самій Україні, так і за кордоном. Зокрема, і представник Держдепу США, і доповідачі Парламентської асамблеї Ради Європи попередили, що уважно стежитимуть за порушеннями свободи слова в Україні, а Єврокомісія збирається підняти цю тему на найближчому засіданні Ради співробітництва „Україна – ЄС”. Нагадаю відому істину: „Вільна преса буває доброю або поганою, але невільна преса буває лише поганою”. Фракція „Наша Україна – Народна Самооборона” підтримує створення у парламенті Тимчасової слідчої комісії щодо позбавлення частот згаданих телеканалів і готова делегувати туди своїх представників. Проте досвід свідчить, що діяльність таких комісій є досить тривалою, а проблема вимагає негайного реагування. Тому наша фракція запропонувала вже завтра заслухати у Верховній Раді представників усіх сторін, причетних до конфлікту. Передусім керівників органів влади, зокрема Нацради по телебаченню і радіомовленню. Логічно також запросити сюди керівників „5 каналу” та TVi. Необхідна максимальна гласність і відкритість у розгляді цього чутливого для суспільства питання.

НУ-НС також підтримує пропозицію заслухати в п`ятницю міністра внутрішніх справ з усього спектру проблем, пов`язаних зі свободою слова. Ми сподіваємося, що парламентський Комітет зі свободи слова максимально оперативно та неупереджено розгляне питання щодо „5 каналу” та TVi і винесе на розгляд Верховної Ради відповідні рекомендації. Впевнений, що профільний комітет продемонструє професійний та збалансований підхід. Останні події засвідчили особливе значення Нацради з питань телебачення та радіомовлення, саме вона здійснює ліцензування телевізійних каналів і розподіл частот мовлення. Зараз ми бачимо явний намір влади взяти Нацраду під повний контроль. Мало того, що половина членів ради призначається Президентом офіційно, є висока ймовірність, що парламентська „четвірка” буде призначена ним же, але неофіційно.

У зв`язку з цим пропоную Верховній Раді прийняти рішення про обрання до складу Нацради з питань телебачення і радіомовлення принаймні двох представників від опозиційних фракцій, тоді опозиція отримає хоч якісь важелі контролю над роботою цього конституційного органу. Правляча коаліція зможе нарешті продемонструвати, що демократія, свобода слова і права опозиції є для влади не порожнім звуком.

Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" вже визначила свою фахову кандидатуру до складу Нацради. У колег по опозиції з фракції БЮТ, я думаю, також є гідний кандидат. Сподіваюся, що така пропозиція знайде підтримку всіх без винятку фракцій Верховної Ради.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Микола Кравченко.

10:07:51

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, президія, дорогі виборці! Відзвучали переможні фанфари з приводу 100 днів роботи нової влади. Все ясно, суспільству дали зрозуміти, що у нової команди все добре. Для тих же, хто більш-менш володіє аналізом, зрозуміло, ситуація в країні тяжка. Не будемо наївними, коли катастрофа в Європі, про колапс заявила Японія, то ми теж не на Марсі живемо. Ви нас буквально діставали і доїдали за дефіцит бюджету в сто мільярдів гривень. Ви маєте діру в казні 140-170 мільярдів – це страшна сума. Вже деякі державні структури платять заробітну плату за рахунок інших джерел і це ще не вечір.

З іншого боку, ви хочете сильної і конструктивної опозиції, то прислухайтесь до нас, ми не байдужі до долі України і наших співвітчизників і щиро, як і ви, хочемо теж усім добра. Тому, перше, що ми пропонуємо, не дратуйте людей. Вже котрий тиждень не змовкають рапорти стосовно надзвичайно вигідних цін на газ з Російської Федерації. Чому ж тоді з усіх куточків країни ідуть тривожні сигнали про різке зростання комунальних тарифів і цін на послуги, починаючи із столиці? Чи, може, місцеві начальники не знають про майже безплатний газ? То розберіться, хто тут кого підставляє, приведіть до тями декого, хто занадто зарвався.

Друге. Чи не щодня свого часу ви добивали нас за співробітництво з МВФ, а самі з чого почали? Та з того ж таки МВФ і з першого дня, хоча запевняли, що гроші знайдете і без зовнішніх позик. Не змогли, чи не захотіли? Ми не проти цих кредитів – беріть. Але ж не на таких принизливих умовах. У минулому році Юлія Тимошенко отримала для України понад 10 мільярдів вигідних позик, без жодних умов. Половина з них пішла на порятунок Національного банку. А ви покірно погоджуєтесь виконувати всі забаганки кредитора. Чого варто лише одне підняття пенсійного віку усім без виключення жінкам, чоловікам до 65 років. Хто вас на це надоумив? Хіба з тих пір, коли був запроваджений нинішній пенсійний вік у нас щось змінилося на краще?

Та ви запитайте, як до цих горе-новацій відносяться хіміки, шахтарі, металурги, гірники уранових та інших копалень, коксохіміки, механізатори і тваринники. А це – основні наші професії. Ви кажете, що це буде не одразу. Тоді подивіться на здоров’я тих, кого це буде стосуватися завтра. До лав війська здоровими призиваються одиниці, а що робити тим сотням тисяч юнаків і дівчат, які щороку перше робоче місце отримують замість тих, хто сьогодні йде на заслужений відпочинок? Завтра відповідно до вашої реформи це робоче місце ще буде зайняте протягом п’яти-десяти років. Що робити молоді? Спиватися?

Третє. Хто б і що б не говорив, а головне для влади – де взяти гроші. Спочатку не втрачайте їх так бездарно, як за рішенням Стокгольмського суду, яке було прийняте саме через бездіяльність влади. За рахунок кого з бюджету будемо віддавати понад п’ять мільярдів доларів? Давайте разом, усім миром зберемося, створимо спеціальну комісію, розберімося та захистимо Україну хоча б на парламентському рівні.

Далі. Можна не за сто днів, а за лічені години розібратися з так званими інвестиціями. Скільки ще можна позоритися тим фактом, що головним інвестором України є ні Німеччина, ні США і навіть не Росія, а невеличкий острівець у Середземному морі – Кіпр. Парадоксально, але факт: головним інвестором Кіпру, у свою чергу, є також Україна. За офіційними даними лише за кілька тижнів вітчизняними щердими меценатами до цієї мікрокраїни було вивезено 6,8 мільярдів доларів США живих коштів. Скажіть, будь ласка, який МВФ буде перекривати такі подарунки?

І ще, відомо, що ви збираєтеся обкласти податками співвітчизників, хто має нерухомість та депозити у банках. Цікава новація. Але зверніть увагу на таке: лише 0,3 відсотки наших громадян за рекордно короткий термін накопичили, володіють і розпоряджаються багатством, що дорівнює майже половині річного ВВП країни. Їхні статки, у тому числі і депозити, і нерухомість, як правило, не в Україні. А як із ними бути?

Ви, як самі говорите, сильні і могутні, то розберіться і тут, щоб знову не вийшло „битий небитого везе”: обкладете тих, хто тільки-но стає на ноги та ще й живе і працює тут.

Є і багато інших наших пропозицій, які хочемо розглянути вже на цьому тижні. Отже, не спішіть принизливо дряпатися в двері, де нас не особливо чекають, самі давайте наводити порядок у власному домі, доки кредит довіри ще є. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів, наступним буде виступати Шпак Василь.

10:13:07

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! От имени фракции коммунистов хочу поднять вопрос, который волнует сегодня три четверти населения, которое обездолено и не может терпеть то, что происходит сегодня в жилищно-коммунальному хозяйстве.

Я хочу поднять вопрос о его состоянии и мерах, которые депутаты всех уровней Донецкой области предпринимают по тому, чтобы защитить интересы населения. Жилищно-коммунальное хозяйство в Донецкой области, как и во всем государстве доведено до «ручки». Его содержание в надлежащем состоянии требует существенных капитальных вложений, жилищно-эксплуатационные и коммунальные предприятия не способны обеспечить сегодня население качественными услугами. Внутридомовые, инженерно-технические коммуникации, оборудование пришли в непригодное для дальнейшей эксплуатации состояние.

Неоказание жилищно-коммунальных услуг стало нормой, дырявые крыши многоэтажных домов, прохудившиеся водопроводы, забитые мусоропроводы и захламленные придомовые территории, залитые канализационными стоками подвалы и ежедневные тревожные ожидания новых прорывов и залитий доводит жильцов до отчаяния.

Многотонные переписки жителей с руководителями жилищно-коммунальных и коммунальных служб, органами местного самоуправления, министерствами и ведомствами убеждают в том, что индивидуальное обращение граждан не являются эффективными. Не каждый может, да и не так просто защитить свое право в суде и все вот это происходит на фоне постоянных угроз по повышению коммунальных услуг, стоимости коммунальных услуг. А уставши от многолетних, уже изрядно поднаторевших, безрезультатных споров с коммунальными предприятиям управляющей компанией Ленинского района города Донецка, представители объединенных домовых комитетов Ленинского района Чистяк, Гракова, представители ОСМД Пересадов, Фирсов, депутаты Ленинского районного совета, возглавляемые коммунистами, вышли к жителям района с инициативой о создании Ленинской районной общественной организации «Барьер», основной задачей которой является определе... защита прав законных интересов жителей на качественные жилищно-коммунальные, коммунальные услуги.

26 мая текущего года состоялось учредительное собрание жителей района, в котором приняли участие 380 человек. Участники собрания единогласно приняли решение о создании организации и избрали совет, которому поручили легализовать организацию путем уведомления. Председателем совета избран коммунист Чистяк. Совет планирует в ближайшее время собрать и обобщить информацию о состоянии жилищного фонда в районе, обращение жителей управляющей компании и мерах реагирования на них. После чего внести предложения в исполком районного совета города Донецка о проведении собрании представителей жилых домов с приглашением руководителей ЖЭКов и коммунальных служб, с последующим вынесением этого на сессию районного совета.

Донецкий обком Компартии Украины инициативу на прошлой неделе поддержал и проводит сейчас работу по созданию подобных общественных организаций во всех городах и районах области. Планируется провести протестные акции против необоснованных и незаконных ожидаемых повышений тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Акции протеста начались с прошлой субботы в Амбросивском районе, против незаконного поднятия тарифов на воду. В результате проведения этих акций исполком был вынужден отменить свое раннее принятое решение.

Третьей проблемой в области, которая поднимется при наступлении отопительного сезона, это законность создание организации «Теплокомунэнерго», которая грубо нарушает законы практически ежегодно по поднятию тарифов на эти услуги.

Я призываю всех повсеместно в областях обратить внимание на ситуацию в жилищно-коммунальном хозяйстве и совместно депутатам всех уровней, помочь населению преодолеть этот недуг. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шпак Василь Федорович, фракція "Блоку Литвина", наступним буде виступати Хара Василь Георгійович.

10:18:15

ШПАК В.Ф.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Розпочаті в 90-х роках аграрні реформи проходили на своєму шляху багато... породили на своєму шляху багато проблем, а бажаних результатів не принесли. Потужного аграрного виробництва, як очікувалось від реформ, не створено. Більшість розпорошених дрібних приватних господарств за цей час так і не спромоглися об’єднатися в колективні сільськогосподарські підприємства, організаційна форма яких набагато ефективніша і продуктивніша, про що свідчить, зокрема, досвід Росії, а також Німеччини, Швеції, Чехії, Угорщини та інших успішних європейський держав.

Наприклад, колишня Німецька демократична республіка в 90-х роках не подробила землю на невеликі ділянки, як це зробили ми, а передала суцільними масивами в довгострокову оренду колективним сільськогосподарським підприємствам, а вже потім цю землю акціонувала селянам, зробивши її повноправними акціонерами і власниками землі. Наші ж подрібнені на паї землі перетворилися в суцільні дороги і стежки для проїзду і проходу власників до своїх ділянок. Із висоти вони виглядають... вони нагадують карту Європи. В результаті вилучено із виробітку теоретично 2,5 мільйонів гектарів, а практично 5 мільйонів гектарів багатої родючої української землі.

Із-за недосконалої законодавчої бази, відсутності земельного кадастру, закону про ринок земель, державного земельного банку гальмуються задіяні аграрні реформи, стримується подальший розвиток сільськогосподарського виробництва, зростає вартість хліба, молока, м’яса, цукру і інших найнеобхідніших продуктів харчування, яких виробляється все менше і менше.

Порівняно з радянським періодом виробництво молока і м’яса упало в декілька разів, у ковбасі відсутнє м’ясо, у молочних продуктах – молоко, тобто ці продукти по суті стали синтетичними.

Виробництво цукру з 6-8 мільйонів тонн у 1990 році зменшилось до 1,3 мільйона тонн у 2009 році при потребі для власного споживання 2,2 мільйона тонн, а це означає, що Україна з держави експортера цукру стала державою імпортером. Із 190 раніше діючих цукрових заводів залишилося лише 56, інші – демонтовані на металолом.

Не дає позитивних результатів ні державі, ні суспільству великий вал зерна, про який ми так ратуємо. Інший результат був би, якби половина зерна як це було раніше, пройшла через галузь тваринництва. Прикро про це сьогодні говорити, але це факти, за якими стоять недолугі аграрні реформи.

Ще одне болюче питання, пов’язане з аграрними реформами, оренда землі. Не розробивши чіткої стратегії створення акціонерних господарств на базі розпайованої землі, держава пустила цей процес на самоплив, чим скористалися різного роду так звані інвестори. Різними шляхами привласнюється земля селян, частина орендованих земель не зареєстрована в земельному кадастрі, а відповідно не сплачується на неї земельний податок. Безплатно використовуються землі, які передбачені під дороги і межі між паями. Таким чином, аграрні реформи на сьогодні настільки деформовані і не принесли бажаного результату, що хтось на них наживається, а селянин бідніє та спивається. Працездатні покидають села і від’їжджають на заробітки за кордон. Створення нових робочих місць на селі, як це передбачалося реформами, не відбулося, навпаки – продовжується скорочення.

Фракція "Блоку Литвина" ініціювала прийняття необхідних законів, в тому числі і накладення мораторію на землю для агропромислового комплексу, зокрема по відновленню вітчизняного тваринництва, зменшенню податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників, спрямуванню коштів державного бюджету в розвиток сільськогосподарського виробництва. Клопіткої роботи вимагає створення системи надійного іпотечного кредитування аграрного сектору, безпосереднього доступу сільськогосподарських товаровиробників до ринку аграрної продукції, інтегрованого і ефективного використання земельних угідь тощо.

Впровадження цих та інших заходів, які підтримуються і урядом, суттєво продвине аграрні реформи, забезпечить продовольчу безпеку держави, а селянам – достойний рівень життя. Помилок, допущених з початку аграрних реформ, вже не повинно бути. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хара Василь Георгійович, фракція Партії регіонів.

10:23:32

ХАРА В.Г.

Слава Богу, жизнь налаживается. Именно так говорят большинство граждан сегодня, переживших пятилетку нищеты, унижения и духовной травли. Одним из первых указов новоизбранного Президента Януковича по борьбе с бедностью, дал старт Закон о повышении социальных стандартов. Закон, который для правительства Тимошенко был ядерной бомбой под бюджет, при новой власти стал составной частью антикризисных мер.

Безусловным позитивом в условиях экономического кризиса есть повышения минимальной заработной платы в 2010 году почти на 40 процентов. В среднем на 35 процентов увеличивается величина прожиточного минимуму он к концу года возрастет до 875 гривен, что на 200 гривен больше прожиточного минимума 2009 года. При этом уровень инфляции прогнозируется на уровне 13 процентов. Таким образом, на 2010 год заложены опережающие темпы роста официальной величины прожиточного минимума, а значит, зарплаты и всех пособий в сравнении с темпами инфляции.

С 1 января 2010 года минимальная пенсия увеличится с 573 до 695 гривен, то есть на 122 гривны. А до конца года она вырастет до 734. Скажем, это достойная прибавка. Но, конечно же, люди, отдавшие родине десятилетия своего активного труда, хотят и благодарят новую власть за существенные улучшения, не могут быть довольны в целом создавшейся ситуацией.

А причина здесь простая. Помаранчевая власть пять лет уничтожала экономику и финансы и столько же лет топталась по пенсионной реформе. Напомню всем, что именно Янукович в 2004 году взял на себя смелость внедрить первый этап пенсионной реформы, это дало возможность значительно выровнять и упорядочить ситуация в солидарной системе, сделать ее более справедливой. Но солидарная система сегодня работает в условиях максимального финансового напряжения и не может удовлетворить потребности пенсионеров, которые с выходом на пенсию теряют половину своего заработка.

Накопительная система, которая должна сделать жизнь пенсионера благополучной, за последние пять лет так и не была создана. В зачаточном состоянии находится и система негосударственного пенсионного обеспечения. Эти три уровня солидарной и накопительной системы, и системы негосударственного пенсионного обеспечения и должны составлять пенсионную реформу европейского образца, обеспечивающую благополучие пенсионеров.

Ко всем этим проблемам нужно добавить и демографическую ситуацию. В стране найвысший уровень старения в Европе и найнисшая рождаемость. В следствие этого сегодня в Украине на 10 плательщиков пенсионных взносов 9 пенсионеров. Слава Богу, опять пришло время Януковича, и сегодня готовятся очередные шаги по доведению до ума пенсионной реформы.

Кабинет Министров разработал концепцию, суть которой: первое – внедрить долгожданное равноправие граждан в пенсионных подходах, установить единые правила назначений пенсий, второе – устранить диспропорцию в размерах пенсии, третье – повысить пенсии инвалидам, детям, сиротам, многодетным матерям и другим.

Внести изменение в законодательство с целью совершенствования механизма пересчета пенсий и ее индексации. Все это даст положительные результаты и повысит благосостояние пенсионеров.

Несколько слов о пенсионном возрасте. Виктор Янукович заявил, что в ближайшее время этого не будет, хотя нужно понимать, что рано или поздно этим вопросом нужно заняться, но делать это осторожно после широкого обсуждения в обществе.

Уважаемые коллеги, хочу сказать еще об одной подвижке нынешнего Кабинета Министров в отношении оплаты бюджетников. Впервые за два года началось размораживание тарифной сетки І разряда, единой тарифной сетки в оплате труда работников бюджетной сферы. Вдумайтесь, в 2008-2009 годах это были позорные 545 гривен, в текущем году она возрастет до 778. Будут проводится оклады. В 2010 году бюджетники получат весомую добавку в оплате труда. Уже сегодня многие категории работников заметно улучшили свое положение, исчисляемые сотнями гривен. На протяжении длительного периода времени у нас стране существует и такое позорное явление как задержка заработной платы. В мае наш комитет рассмотрел данный вопрос по представлению материала Счетной палаты и обратился к Премьеру. 8 июня состоялось высокое совещание под председательством Премьер-министра, всех вице-премьеров, большинства министров и всех губернаторов. Принято четкое решение, охватывающее все проблемы невыплаты заработной платы. Поставлена задача до 1 июля сократить задолженность на 30 процентов, а до конца года на всех экономически активных предприятиях 100 процентов, за ..... неактивных предприятий, которые не работают, а приблизительно ...... миллионов будет ликвидировано в первом полугодии. Словом положительное движение есть во всех сферах жизнедеятельности в Украине, программа .....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Шановні колеги, виступи уповноважених фракцій відбулися. З приводу пропозицій, з якими виступали народні депутати, я Секретаріат прошу підготувати відповідні звернення та доручення. Також, шановні колеги, інформую, що надійшов проект Постанови Верховної Ради України про створення Тимчасової слідчої комісії щодо вивчення питань, пов’язаних із рішенням Національної ради про виділення частот. Давайте таким чином, можливо, шановні колеги, поступимо, я просив би представників фракцій невідкладно подати свої кандидатури до складу цієї комісії з тим, щоб ми могли прийняти відповідне рішення, встановити жорсткі, короткі терміни для роботи Тимчасової слідчої комісії, для того щоб вона могла з’ясувати всі обставини, пов’язані із цією проблемою. Я просив би керівників фракцій дослухатись до цієї пропозиції, щоб ми прийняли конкретне рішення.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаріату, членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (реєстраційний номер 6474).

Доповідач – голова комітету Макеєнко Володимир Володимирович. Прошу вас. Коротко, якщо можна.

10:30:19

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні 2 червня 2010 року розглянув заяву народного депутата України Фоміна Олександра Вікторовича, члена депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" про обрання його членом Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Враховуючи те, що розрахункова квота депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" в Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування повністю не використана, комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Фоміна Олександра Вікторовича та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект Постанови Верховної Ради України за номером 6474.

Просимо підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заперечень немає?

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 6474), а саме про обрання Фоміна Олександра Вікторовича, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу "Блок Юлії Тимошенко", фракція "Блок Юлії Тимошенко" членом Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Прошу голосувати.

10:31:55

"За" – 340

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Постанови про звіт голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Сторчака С.О. про стан справ щодо виробничого травматизму та доопрацьований проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Про стан промислової безпеки та охорони праці" /17 листопада 2010 року (реєстраційні номери 6030, 6030-д). Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою.

Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

10:32:44

За – 197

Рішення прийнято. Доповідачі: народний депутат України Микола Васильович Кравченко і голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Світлана Олександрівна Шмельова. Микола Васильович, Миколо Васильовичу, прошу вас.

10:33:05

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые коллеги и уважаемые избиратели, второго февраля я зарегистрировал проект Постанови про звіт голови Державного комитета Украины з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Сторчака про стан справ, щодо виробничого травматизму. Почему я это сделал? Дело в том, что охрана труда та промышленной безопасности на производстве есть составляющей социального захисту работающих. Все то, что сегодня мешает социальной защищенности населения входит в это понятие. Если говорить о самой серьезной составляющей промышленного травматизма, то нужно выделить угольную отрасль. Общий травматизм на шахтах возрос с семи процентов до 9,3, больше погибло горняков на 8,3 процента, увеличилось количество шахтеров зарабатывающих профзаболевания. Если в расчете на сто рабо… на тысячу работающих уровень травматизма удалось снизить на 7,8 процента, то в расчете на один миллион тонн угля, он возрос на 0,2. Каждый добытый миллион тонн черного золота обходится Украине тремя потерянными жизнями шахтеров. Сегодня не секрет, что на угольных предприятиях статистика… отлаженная схема превращения производственного травматизма в рядовую бытовуху, отсюда и снижение статистики. Участвуют все в этом процессе: начальство, профсоюзы и медицина.

Поэтому я попросил… просил бы депутатов проголосовать за этот отчет. В ходе рассмотрения этого вопроса, моего проекта постановы, родилась идея о том, чтобы расширить возможности отчета и провести парламентские…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

КРАВЧЕНКО М.В. … и провести парламентские слушания. Я как автор постановы согласен с такой постановкой вопроса, и просил бы депутатов всех по этому серьезному решению принять взвешенное решение по голосованию за проведение парламентских слушаний. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Світлана Олександрівна, будь ласка.

10:35:47

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шановна президія, шановні народні депутати! На своєму засіданні 12 травня 2010 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув проект Постанови Верховної Ради України про звіт голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Сторчака про стан справ щодо виробничого травматизму, реєстраційний номер 6030, внесений народним депутатом України Кравченко.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи пропонує поставити на голосування питання про включення до порядку денного шостої сесії шостого скликання Верховної Ради України звіт голови Державного комітету України, промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Сторчака про стан справ щодо виробничого травматизму.

Комітет визнав за недоцільне відокремлене заслуховування в залі пленарних засідань Верховної Ради України звіту голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Сторчака про стан справ щодо виробничого травматизму без більш комплексного обговорення стану промислової безпеки та охорони праці.

Зважаючи на те, що порушене питання має суспільний інтерес та вузьку тематику, члени комітету вирішили провести у залі засідань Верховної Ради України парламентські слухання, тим самим залучити до обговорення суспільство, профспілки та сторони роботодавців.

Враховуючи вище викладене та керуючись статтями 14 і 28 Закону України "Про Комітети Верховної Ради України та частиною першою статті 234 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України”, члени комітету вносять на розгляд Верховної Ради України проект Постанови щодо проведення 17 листопада 2010 року парламентських слухань на тему: „Про стан промислової безпеки та охорони праці”. У зв’язку з цим комітет рекомендує Верховній Раді України, керуючись пунктом 1 частини першої статті 114 Закону України про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШМЕЛЬОВА С.О. Прошу всіх залучитись та підтримати зазначений законопроект. Будь ласка, послухайте, вслухайтесь це дуже важливо для людей, для робітників. Я говорю, а ви всі свої питання вирішуйте, подумайте про що я говорю зараз. Треба підтримати парламентські слухання, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиція зводиться до того, що народний депутат України Микола Кравченко готовий відкликати свій проект постанови про заслуховування звіту за умови, коли Верховна Рада України погодиться і підтримає проведення парламентських слухань у листопаді 2010 року, щоб розглянути це питання, яке є вкрай актуальним і болючим. Немає заперечень, щоб поставити на голосування? Є прохання виступити з цього приводу. Прошу записатися, будь ласка. Прошу здійснити запис. Прошу висвітлити прізвища народних депутатів. Володимир Бондаренко, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Володимир Карпук.

10:39:09

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко". Безумовно, проблема охорони праці сьогодні є надзвичайно важливою. Справа в тім, що ті трансформації, які пройшли сьогодні в системі в економіці України і які породили багато форм власності, вони сьогодні потребують доробки в плані юридичного захисту прав робітників найманих, які працюють, та й усіх співробітників. Тому безумовно треба розглядати це питання комплексно і воно повинно стосуватися всіх галузей народного господарства України. Тому що смертність, особливо в системі шахт, які належать сьогодні олігархам із Партії регіонів, надзвичайно висока. І тому, коли ми розглядатимемо це питання, треба встановити обов’язково санкції тим власникам шахт, які не вирішують питання охорони праці. І ці санкції повинні бути такими, щоб вони відтворили хоча би матеріальні збитки сім’ї годувальника, який загинув там. Це ж саме стосується деяких інших небезпечних галузей. Тому наша фракція буде підтримувати питання про проведення таких слухань. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, мікрофон.

10:40:31

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Наша група підтримує даний законопроект, а далі слово прошу передати Юрію Кармазіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, мікрофон.

10:40:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін "Наша Україна - Народна самооборона", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу запитати, а що буде до 17 листопада? Що не будуть гинути люди? Що й далі будемо чути новини, що в Кривому Розі, щось сталося, що, не дай Боже, у Львівській області чи в Дніпропетровській, чи в Луганській, чи в Донецькій. Терміново це треба проводити! Для чого на 17 листопада? Треба тільки час уряду, я дякую народному депутату Кравченку, що він підняв правильно абсолютно питання. Це абсолютно правильно, по-державному. Але треба ставити зараз і, Володимире Михайловичу, винайдіть, будь ласка, час, подивіться зараз календар ваш, і нам треба провести ці парламентські слухання як можна скоріше – ще до канікул, бо має уряд уже визначити заходи і до листопада вже проінформувати нас про вжиті заходи, що менше людей гине. Це перше.

Друге. Уряд має також запровадити і системи очистки води, які даються людям, це також запобігання травматизму і збереження здоров’я. Я хочу сказати, що зараз в Україні перебуває геніальна людина – академік Петрик, який придумав як очищати (це українець, але живе в Російській Федерації), як очищати сьогодні воду. То давайте ми ж уряд заставимо думати і потім запроваджувати ці речі. Ми маємо думати як збирати і газ, який виділяється зараз і потім тільки вибухає. В жодній країні світу такого немає!

Тому я наполягаю, Володимире Михайловичу, на тому, щоб це ми зробили максимум через два тижні, але ще до того як ми підемо на канікули. Поміняйте дату…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено. Відносно пропозиції Юрія Анатолійовича Кармазіна, на превеликий жаль, всі інші попередні дати уже є зайнятими в результаті прийняття рішень Верховної Ради України про проведення парламентських слухань. І мені видається, шановні колеги, що сам факт прийняття сьогодні рішення Верховної Ради України, він буде дисциплінувати виконавчу владу і приверне увагу до цієї кричущої проблеми.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему „Про стан промислової безпеки та охорони праці”, реєстраційний номер 6030-Д для прийняття проекту як постанови. Прошу голосувати.

10:43:46

"За" – 349

Рішення прийнято.

Проект постанови реєстраційний номер 6030 знімається з розгляду.

Шановні народні депутати, нам потрібно зараз проголосувати пропозиції щодо включення до порядку денного сесії цілої групи законопроектів. Обмінятися думками? Будь ласка, від кожної фракції по 1 хвилині, запишіться, будь ласка. Прошу прізвища народних депутатів.

Михайло Чечетов, потім Володимир Бондаренко і Володимир Мойсик.

10:44:30

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Мы проанализировали перечень законопроектов, которые предлагается внести, включить в повестку дня для последующего рассмотрения их в комитетах, в сессионном зале. И, с нашей точки зрения, действительно эти законопроекты несут в себе позитив, положительный эффект в случае в конечном принятия для страны, для экономики, для народно-хозяйственного комплекса. Поэтому мы предлагаем поставить на голосование о включении каждый из законопроектов, фракция Партии регионов каждый из законопроектов поддержит во включения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

10:45:07

БОНДАРЕНКО В.Д.

Передаю слово Полохалу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Полохало, будь ласка.

10:45:15

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович, звичайно, коли йдеться про включення до порядку денного сесії, треба мати серйозні аргументи і враховувати Регламент і закон. Наприклад, проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (нова редакція) (6495). Ну, де альтернативний, який опозиція внесла? Чому тільки цей розглядається? Тобто альтернативного тут немає. Є один. Ми можемо проголосувати.

Другий момент. Для включення до порядку денного йдеться про закон, який торкається загальної середньої та дошкільної освіти. Шановні колеги, це вперше за всю історію України – вчора внесений, без будь-якого заключення, без будь-яких експертів, без комітету, без висновків, а сьогодні Адам Іванович і інші хочуть його вже проголосувати за основу, а потім і в цілому, як це вже було. Це ще ніколи такого не було у вітчизняній освіті, щоб так вносити на розгляд законопроект...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович Мойсик. В’ячеслав Кириленко, мікрофон.

10:46:22

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”

Шановні колеги, наша група глибоко стурбована внесенням до порядку денного законопроекту 6518. Щоби люди знали, по суті – це повернення до 11-річної освіти, тобто 10 років реформи, вибачте, іде коту під хвіст. І ще, найголовніше – запроваджується обов’язкова дошкільна освіта з 5 років. Тобто зараз батьки можуть самі виховувати і в школу потім скеровувати, а зараз до 5 років може дитина бути в сім’ї, і пропонують колеги від коаліції, обов’язково в 5 років – в дитсадок, дошкільна освіта. При цьому грошей на цей дитсадок ніхто давати не буде. Де брати ці дитсадки в містах – теж не відомо, їх не вистачає. І таким чином, нам пропонується робити великий крок назад.

Шановні колеги, я розумію, що це законопроект не депутатів, а міністра Табачника, який сам боїться його внести. Але в будь-якому випадку, були парламентські слухання минулого тижня, і треба спочатку прийняти їхні рекомендації

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Самойлик, будь ласка.

10:47:36

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, шановні радіослухачі! В середу проводились парламентські слухання, і останній виступаючий жодного слова не сказав те, що він зараз говорив. І воно зрозуміло чому, тому що вчителі, директори, ректори шкіл виступили за 11-річку і виступили за те, щоб один рік навчання був, це дошкільний рік. Між іншим ті, хто ратує за 12-річку, той, хто говорить, що треба перейти на 13-річний, 14-річний і 15-річний термін навчання, то ви повинні знати, ті країни, які ви приводите в приклад, то у них якраз ці терміни закладені в дошкільну освіту, тому що це перша ланка виховання і навчання. Тож, я думаю, треба бути щирими перед учителями. Співали пісню одну, посміхаючись, прийшли на сесію, я так і знала, будете говорити зовсім про інше. Я думаю, що ми проголосуємо щодо включення даного законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги і особливо наші виборці! Дуже шкода, що ті, хто виступають проти внесення змін таких, були учасниками парламентських слухань і чули абсолютну більшість учасників парламентських слухань, вчителів і батьків, які категорично виступають проти 12-річної системи освіти. Чому треба прийняти цей закон? Тому що, якщо ми зараз не внесемо змін, то з 1 вересня треба запроваджувати 12 років навчання. Всі ті, хто закінчив 9 класів, ніхто не хоче зараз далі продовжувати навчання. Це перше.

Друге. Якщо ми вводимо 12-річку, то через рік жоден навчальний заклад, вищий вуз не буде кого приймати на перший курс і так далі, і тому подібне. Ще раз повторюю, з 30 осіб, які виступили на парламентських слуханнях, 8 підтримали ідею 12-річки, 8 не висловилися, а 14 виступаючих категорично заявили про те, що потрібно зупинитись на 11 класах і представники всіх фракцій, окрім опозиційних, які відпрацьовують гранти, підтримують такий законопроект. Його треба обов`язково прийняти, бо інакше ми не встигаємо і з 1 вересня буде 12 років навчання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу (нова редакція).

Шановні колеги, ми тільки включаємо зараз це питання до порядку денного. Разом з тим, сьогодні вранці надійшов альтернативний законопроект. Ми його, на превеликий жаль, в зв`язку з величезним обсягом не зможемо розмножити, але я вважаю, що автори законопроекту повинні мати можливість його також презентувати, а Верховна Рада в процесі обговорення визначиться щодо того, який підтримати законопроект.

Тепер відносно законопроекту, який вводить нові реалії щодо термінів навчання. Було б оптимальним, шановні колеги, коли б ми спочатку прийняли рекомендації парламентських слухань у вигляді постанови, а потім у розвиток цього документу приймали всі інші питання. Тому в разі, якщо Верховна Рада України підтримає включення до порядку денного цього законопроект, я просив би тоді комітет на чолі із Володимиром Івановичем, щоб підготували проект Постанови про парламентські слухання, ми б тоді прийняли проект постанови парламентських слухань і у розвиток цього документу приймали всі інші закони, у тому числі цей і інші, які будуть напрацьовані. Я думаю, що в цьому була б логічна лінія нашої діяльності.

А тепер прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстраційний номер 6495) (нова редакція). Прошу голосувати. І плюс ми будемо розглядати альтернативний, який сьогодні вранці поступив. Від народних депутатів, які сьогодні вранці підходили, наполягали його розглядати.

10:52:19

"За" – 230

Рішення прийнято.

З урахуванням того, шановні колеги, що Президент України визначив цей законопроект як невідкладний, я просив би бюджетний комітет підготувати його невідкладно до розгляду, відповідно до Регламенту Верховної Ради України.

Далі. Вноситься на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження системи електронної державної реєстрації суб'єктів господарювання). Реєстраційний номер 6261. Прошу голосувати.

10:53:16

"За" – 241

Законопроект включено до порядку денного. Вноситься на голосування пропозиція про включення до порядку денного законопроекту, реєстраційний номер 6464, про внесення про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (щодо виділення коштів для лікування онкохворих за кордоном), мається на увазі лікування дітей. Прошу голосувати.

10:53:55

"За" – 363

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до статті 48 Гірничого Закону України (щодо соціальних гарантій працівникам гірничих підприємств). Реєстраційний номер 6437. Прошу голосувати.

10:54:26

"За" – 364

Рішення прийнято.

Будь ласка, Володимир Бондаренко, мікрофон.

10:54:39

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і порядок”. Щойно ви включили до порядку денного два надзвичайно важливих документи для розгляду, але хотілось би, щоб, розглядаючи їх, ми свідомо голосували за ті позиції, які в них викладені. Перш за все, стосовно дітей і хворих… онкологічних хворих.

Я неодноразово обирався в районі, де знаходиться міська клінічна лікарня, і можу вам сказати, це жахливе явище, коли ми не можемо допомогти маленьким діткам. Тому треба абсолютно чітко розробити такий документ, який би закрив питання черги на лікування. На жаль, ми не маємо тут у себе банку ні кісткового мозку, ні інших засобів вилікувати дітей, тому треба у повному обсязі передбачити зняття цієї проблеми, ну, на цей період, бо вона, на жаль, виникає кожного дня.

Стосовно гірничих робіт, у мене є родичі, які працюють у гірничій сфері, і вони скаржаться дуже на так звану систему регресів, яка не завжди спрацьовує. І тому також треба усвідомити, які борги ми маємо перед людьми, яким чином ми їх будемо гасити. Тому при підготовці до першого...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, справді, відносно онкохворих у бюджеті передбачено 30 мільйонів. Частина цих коштів виділена. І з’ясувалося, це йдеться про дітей, що не вистачає ще менше, ніж сто мільйонів гривень. Це великі кошти, але для держави це кошти незначні, і їх потрібно передбачити.

Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (щодо об'єктів пов'язаних з проведенням чемпіонату Європи 2012 року з футболу), реєстраційний номер 6405. Прошу голосувати.

10:56:47

"За" – 241

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу). Реєстраційний номер 6518. Прошу голосувати.

10:57:20

"За" – 232

Включено. З мотивів, будь ласка запишіться, п’ять хвилин.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Ксенія Ляпіна.

10:57:42

ЛЯПІНА К.М.

Прошу передати слово В’ячеславу Кириленко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, мікрофон.

10:57:46

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”. Шановні колеги! Шановні виборці! Зараз відбувається навіть не згортання переходу на 20-літню освіту, а відбувається запровадження, абсолютно неконституційне, обов’язковлї дошкільної освіти. Завдяки тому, що Табачник і коаліція не хочуть давати гроші на забезпечення 12-річної освіти, вони пропонують усім батькам в обов’язковому порядку з п’ятирічного віку віддавати дітей у дитячі садки. При цьому на дитячі садки грошей не дають, їхню мережу не збільшують, про якість освіти там не думають. Це є пряме порушення Конституція, бо Конституція передбачає обов’язкову загальну повну середню освіту, і не передбачає обов’язковості дошкільної освіти.

Таким чином це і нехтування інтересами дітей і педагогів, це і порушення Конституції, і це є маніпуляція людьми в своїх політичних інтересах, бо всім відомо, Янукович йшов з гаслом „Десятирічна освіта”. Гасло не популярне, тому запроваджують…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутата В’язівський передає слово, право на виступ Володимиру Карпуку, мікрофон, а потім - Катерина Самойлик.

10:59:00

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Шановні колеги! Відомий педагог, доктор педагогічних наук Шалва Амонашвілі казав, що саме гірше у нас ситуація в освіті в тому, що реформи починаються, але жодна з них не доведена до кінця. Тому, що затрачені величезні кошти на 12-ти річну освіту, підготовлені підручники, психологічно підготовлені діти, зараз знову проводитиметься зміна, яка не проведена... громадського обговорення широко в суспільстві.

Те обговорення, на яке спирається багато людей, котрі підтримують питання переходу на систему Табачника, будемо так називати цю систему, і яка проголосована коаліцією, ми розуміємо, як готуються люди до виступу, що можна зробити з директора школи, ректора чи педагога і забезпечити більшість, підтримку, в залі на парламентських слуханнях, це можливо. Це питання, яке потребує дійсно ретельної освіти... і не треба зразу поривати тезу, що так добре почалося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, потім Андрій Парубій.

11:00:11

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. По-перше, треба сказати про те, що якраз питання переходу на 12-річний термін навчання широко обговорюється і серед батьків, і в педагогічних колективах. Так що не треба говорити про те, що це спонтанно виникло питання. Тим більше, що ваш колега з "Нашої України - Народної самооборони" нещодавно пропонував перейти навіть на 10-річний термін навчання. І цей закон ми розглядали в сесійній залі.

По-друге, я не розумію, а що ж такого поганого, якщо буде загальнообов’язкова дошкільна освіта. Ми що, проти того, щоб дитину виховували вихователі, держава, за державною програмою, а не вулиця.

І третє нарешті, про що я хотіла сказати. Ніхто не готував виступаючих. Ті, хто за 12-річку виступили за це, ті, хто вважає, що треба зупинитися - висловили свою думку. Не треба прикриватися Конституцією, бо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Парубій, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

11:01:23

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій. Прошу передати слово В’ячеславу Кириленку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, будь ласка.

11:01:30

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”. Шановні колеги, шановні виборці, минулого тижня відбулися парламентські слухання, я як народний депутат записався і виступив на парламентських слуханнях з цими самими тезами, що виступаю тепер. Дійсно, йде дискусія про 12-річку і вона йде тільки тому, що уряд відмовляється надавати належне фінансування на завершення цієї реформи. Але практично ніхто на парламентських слуханнях не виступав за запровадження обов’язкової дошкільної освіти. Бо всі знають, грошей на це немає в місцевому самоврядуванні, а саме місцеві громади фінансують дитячі садки, якості освіти дошкільної там забезпечено не буде у зв’язку з цими нововведеннями, і ніхто про ті дитячі садки думати не буде. Тому це, знаєте, повернення в комуністичну епоху, до 5 років в сім’ї, а з 5 років, будь ласка, віддайте в дитсадок.

І от слова Крупської тоді виправдовуються: „Отдайте нам ваших детей и мы сделаем из них борцов за нашу идею». От така буде і форма. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Володимир Полохало, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

11:02:35

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу підтримати вас про те, якщо ми приймали рішення про парламентські слухання, то згідно процедури, Регламенту і закону спочатку мають бути рекомендації ухвалені Верховною Радою України (я вас у цьому підтримую), а потім – різні закони: від депутатів, від Президента, від Кабінету Міністрів. А тепер щодо... Інакше тоді який сенс в парламентських слуханнях?

А тепер відносно того, як проходили парламентські слухання. Депутати деякі були і можуть сказати, я підтримую Кириленка, який точно передав атмосферу і сутність. Але, Адаме Івановичу, із 30 виступаючих останні шість були по вашій рекомендації, менше половини, а не абсолютна більшість, це 14 висловились за 11-річку. Тому, будь ласка, давайте точну інформацію.

І ще одне, тільки три області офіційно надіслали свої пропозиції для 11-річки, всі інші – ні. Треба враховувати ще думку освітян і областей, регіонів.

Тому давайте робити все по процедурі по правилах, по закону, Адаме Івановичу, і не спотворювати інформацію парламентських слухань. Я жалкую…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Тепер вашій увазі пропонується проект Закону (реєстраційний номер 5321) про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Є проект постанови комітету такого змісту: „Погодитись з пропозиціями народних депутатів України – Бондар, Сухого, Баранова – про відкликання проекту Закону про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Включено до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України шостого скликання та зняти його з розгляду”. Тому давайте таким чином, оскільки тут є і автори, я бачу тут наполягають. Розглянемо оце питання за скороченою процедурою. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування, щоб розглянути цей проект постанови за скороченою процедурою (реєстраційний 5321). Прошу голосувати.

11:04:57

"За" – 249

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат України Боднар Ольга Борисівна і співдоповідач голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Георгійович Хара.

11:05:09

БОДНАР О.Б.

Ольга Боднар, „Блок Юлії Тимошенко", партія „Батьківщина”.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні наші радіо і теле слухачі. Законопроект, який я маю честь представляти від авторського колективу, є одним з небагатьох проектів, прийняття якого би дозволило реально допомогти вирішити такі важливі проблеми як: вдосконалення системи державного соціально страхування, підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування, спрощення обліку та звітності внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, дерегулювання підприємницької діяльності.

Всі чотири типи соціального страхування, які існують на сьогодні, вони регулюються різними фондами, кожен з цих видів обслуговується окремо фондом, що робить систему соціального захисту громіздкою, ускладненою і неефективною. Роботодавець має нараховувати та вести облік зі сплати внесків за кожним видом страхування, подавати звітність до кожного з чотирьох фондів, а це: на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням, похованням; від нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання і пенсійне страхування.

І законопроектом ми, наш авторський колектив, передбачав ввести єдиний соціальний внесок, який би об’єднав усі існуючі сьогодні соціальні відрахування і вони би сплачувались одним платіжним дорученням, що дало б можливість забезпечити персоніфікацію сплати внесків за всіма видами соціального страхування. Таким чином ми би зменшили оцю систему адміністрування, полегшили би витрати з державного бюджету, зменшили би, спростили би систему, яка би була більш прозорою і була регульованою державою і, ви знаєте, гроші би десь там, в кулуарах, не втрачалися.

Мною була заява отримана від представників громадських організацій інвалідів праці, які переживали з приводу того, що в зв’язку з прийняттям цього закону буде втрачена матеріальна частина, тому що якась частина соціальних виплат не буде виплачуватися.

Я хочу сказати, що і це було враховано...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БОДНАР О.Б. ... це теж було враховано даним законом і ніяким чином не стосувалося зменшення або скорочення соціальних витрат.

Тому я хочу сказати, що даний законопроект, на жаль, відкликається колективом не тому, що він поганий, а тому що я розумію, що в даному випадку цей зал не буде голосувати за даний законопроект. І мені хочеться побачити, як буде потім цей зал пояснювати, чому за такий важливий законопроект, який покращує соціальні становище...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хара Василь Георгійович, будь ласка, від комітету. Хто буде від комітету доповідати? Будь ласка, шановні колеги, запишіться на обговорення. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Микола Катеринчук, будь ласка.

11:08:28

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Микола Катеринчук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона", Європейська партія України.

Ну, мені здається, що цей закон треба було б розглянути в парламенті, і будь-яке політичне визначення кожної із фракції – це в принципі відповіді на ті питання, які ставилися за мету авторами по вирішенню в цьому законопроекті.

І я хотів би звернутися відносно про включення до порядку денного до головуючого в парламенті. 2215 – проект Податкового кодексу. Є пропозиція, можливо, його відкласти сьогодні до внесення урядом свого законопроекту, щоб у нас відбулася змістовна дискусія по цим питанням. І це тільки буде, мені здається, на користь проведення податкової реформи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Павловський, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

11:09:22

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, нам автор законопроекту 5321 фактично доповіла закон коротко по суті. Я думаю, що це прогресивний крок, багато про нього вже говорять – запровадження саме єдиного соціального внеску, упорядкування системи збору – обліку. І автор нам навела ряд мотивацій, чому це потрібно зробити, тому не бачу ніякого логічного сенсу його відкликати, коли вже по суті його доповіли. Треба визначитись шляхом голосування по даному законопроекту ми його підтримаємо у першому читанні за основу чи ні. Для чого ці інтриги, відкликати, не відкликати, він по суті вже доповідається, ми його розглядаєм по суті.

Тому я запрошую залу до конструктивного обговорення зазначеного законопроекту і визначення по суті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено. Ще парво на виступ має Михайло Чечетов. Будь ласка, одна хвилина.

11:10:31

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, текст поданого законопроекту практично збігається з текстом законопроекту 0924 від 23.11. 2007 року. Останній був доопрацьований до другого читання з врахуванням і пропозицій, але вето президента на цей закон не було подолане.

Крім того, законопроект потребує встановлення більш прогнозованої, чіткої, прозорої системи функціонування єдиного соціального внеску. Це стосується питання визначеності щодо уповноваженого органу із збору та обліку єдиного соціального внеску, на який будуть покладені функції після перетворення пенсійного фонду у неприбуткову самоврядну організації. Невизначеність у цьому питанні у подальшому матиме вплив не тільки на всю систему функціонування єдиного соціального внеску, а і на функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування.

Фракція Партії регіонів пропонує цей закон відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про зняття з розгляду проекту Закону України про систему збору та обліку єдиного…

Шановні колеги, я перепрошую, я припустився похибки тут. Оскільки процедура вимагає, щоб спочатку поставили ми прийняття проекту закону за основу. Якщо він не буде прийнятий, автоматично буде знятий з розгляду він. Немає заперечення.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону України (реєстраційний номер 5321) про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Прошу визначайтесь.

11:12:31

"За" – 149

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги! Будь ласка, Юрій Кармазін. Мікрофон.

11:12:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я попросив слово з мотивів голосування. Шановні народні депутати! Я звертаюсь до представника коаліції, який керує як голосувати. Ви правильно прочитали зауваження, частину зауважень Науково-експертного управління, яке показало, що аналогічний закон. Наша Верховна Рада 2 роки працювала, з 2007 по 2009 рік. На превеликий жаль, тоді Президент не зрозумів, наклав вето, а у нас не вистачило голосів, мужності подолати його, та й корупційні схеми цьому заважали, ви добре це розумієте. Ніхто не хоче прозорого контролю, ніхто не хоче тих правил гри, які зараз були запропоновані, правильні, законні, цивілізовані. Тому завалили той законопроект, 2 роки роботи, завалили цей законопроект, який, дійсно, схожий на той, тому що ці ідеї, вони є в багатьох країнах світу. Для чого ми це робимо, для чого це зробили? Я вважаю, що це неправильно зроблено, коаліція взяла на свою совість ще одну прогалину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Податкового кодексу України (реєстраційний номер 2215). Разом з тим була пропозиція Миколи Дмитровича Катеринчука як автора цього законопроекту, щоб розглядати його разом з урядовим. Вся проблема полягає в тому, що ми не можемо розглядати урядовий, допоки Верховна Рада України не визначиться щодо прийняття рішення проекту Податково кодексу, напрацьованого вами. Якщо Верховна Рада України підтримає прийняття за основу, тоді уряд буде давати свої пропозиції. Якщо ні, тоді можна буде ставити питання про включення до порядку денного наступного законопроекту. Цього вимагає Регламент. Тому я ставлю на розгляд проект Податкового кодексу України. доповідач – народний депутат України Катеринчук Микола Дмитрович, співдоповідач – голова Комітету з питань податкової та митної політики Терьохін Сергій Анатолійович. Прошу вас.

За скороченою процедурою… Я оголошую вам, що скороченою процедурою кодекси не розглядаються, шановні колеги. Будь ласка.

11:15:13

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Мені дуже приємно сьогодні представляти цей документ, от ви його бачите, тому що, я думаю, що інший документ від уряду ви не побачите, ви його проголосуєте, навіть не читаючи, тому що насправді те, що приймається без обговорення, ну, мені здається, це не відповідає інтересам більшості суспільства, тому що не може бути однієї самої розумної влади чи самої розумної опозиції, чи самих розумних людей. Тільки в обговоренні, тільки в критичному ставленні до пропозицій, тільки в реагуванні на пропозиції підприємців можна знайти зважений підхід до проведення податкової реформи.

Я сьогодні представляю цей багатостраждальний документ, який ми розпочали ще… над ним працювати ще в 2005 році. Ми отримали більше 2 тисяч пропозицій від підприємців щодо вдосконалення податкової системи України. І в 2008 році доопрацьований документ був розглянутий в комітеті відповідному правової і митної політики і був рекомендований в минулому році Верховній Раді щодо прийняття в першому читанні з подальшим доопрацюванням.

Яку мету ми поставили перед собою? Перш за все, це замінити каральні радянські системи підходу до оподаткування на стимулюючі європейські, які зазначені в Хартії про податкові відносини. І нам здається, що наш документ він не є ідеальним, але він відповідає сьогодні вимогам тих кризових явищ, які сьогодні є в економіці України. тому ми достатньо ретельно опрацювали ті зауваження, які були висловлені Головним науково-експертним управлінням Кабінету Міністрів України, Національним банком України, Верховним Судом України і, саме найголовніше – підприємцями.

Зараз у цьому документі 43 глави 357 статей, тобто весь цей сьогоднішній вал законодавчих актів, а їх біля трьох тисяч, які регулюють правовідносини між підприємцями і податківцями, вмістився в ці 500 сторінок і це вже є певним позитивом, який дасть можливість більш ефективно використовувати податкове законодавство, реагувати, змінювати його і саме головне, що судова практика буде мати певний, скажімо, зміст і буде відповідати тим конституційним вимогам, які є.

Так само над цим документом працювали і народні депутати. Я їх назву – це Кармазін, Ляпіна, Королевська, Матвієнко, Тарасюк, Матвієнков, Стретович і інші, а також експерти, це в галузі податково-фінансового права, Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Так само наш документ пройшов більше 50 громадських обговорень по всій території України і отримав і критичні зауваження, і пропозиції щодо вдосконалення різних розділів цього документу.

Перше, на що ми звернули увагу, це все ж таки спрощену систему оподаткування. Тому що на сьогоднішній день ми розуміємо, що системні зміни в структурі економічного розвитку все ж таки пов’язані з збільшенням долі в розвитку економіки саме малого, середнього бізнесу. І ми врахували інтереси малого, середнього бізнесу в нашому кодексі, закріпили спрощену систему оподаткування, пропонуємо у вигляді закону. Але ми її суттєво модернізували, зокрема, для тих, хто працює на єдиному податку, ми пропонуємо збільшити граничну межу виручки до одного мільйона гривень, врегулювати питання щодо пенсійних внесків, вони будуть включені до суми єдиного податку, та ліквідувати схеми мінімізації податків власниками великого бізнесу за рахунок спрощеної системи оподаткування. Також ми пропонуємо вирішити спірні питання, пов’язані з оподаткуванням імпорту і доходів „спрощенців” в разі перевищення граничного об’єму виручки.

Ну, крім того, ми значно спрощуємо систему звітності для всіх платників податків і маємо на меті наближення податкового і бухгалтерського виду звітності.

Другим важливим нашим предметом реформи стала все ж таки реформа податку на додану вартість. Ви знаєте, що цей податок з’явився у 1947 році у Франції, і мета його була основною – це стимуляція експорту.

Сучасні умови нам диктують, в принципі, іншу систему адміністрування цього податку. Ви знаєте, що у Російській Федерації два місяці тому були прийняті суттєві зміни: вони зараз повертають не за 60 днів ПДВ, а за два тижні, і не перевірками, а виключно камеральні перевірки, тобто це документальні перевірки. Тобто вони борються за свого експортера, за свої ринки збуту, і надають певні преференції, у тому числі, залишаючи обігові кошти все ж таки у підприємців.

Ми пропонуємо ввести ПДВ односторонньої дії, яким оподатковуватися буде виключно кінцеве споживання, що дасть можливість ліквідувати всі шахрайські схеми навколо ПДВ і не передбачає ніяких змін для кінцевого споживача. Крім того, ми пропонуємо зменшити ставку оподаткування з 20 до 15 відсотків. І оновлене ПДВ передбачає звільнення від оподаткування інвестицій в основні фонди. Скасовуються податкові накладні, податковий кредит та відшкодування ПДВ.

Друге… третє і дуже важливе питання, яке ми намагалися вирішити у нашому підході до проведення податкової реформи, це все ж таки реформування податку на прибуток підприємств. Ми перш за все змінили ставки амортизації, ми їх збільшили, а також зменшили ставку 20-ти відсотків оподаткування… до 20-ти відсотків, з 25-ти до 20-ти відсотків. І також це дозволило нам трохи перейти на перехід щодо європейського обліку, і це, в принципі, ну, дасть можливість швидше розвиватися підприємствам, використовуючи ці кредити, які створюються умови тих пільг, які отримують підприємства в напрямку реформи податку на прибуток.

Ми приділили увагу, все ж таки, місцевому самоврядуванню, розуміючи поки не з’являться крім, скажімо, не тільки обов’язків, ще і матеріальні ресурси щодо виконання своїх обов’язків у місцевого самоврядування, ми громади залишимо в тому стані, які вони на сьогоднішній день існують. І тому на розвиток місцевого самоврядування ми перш за все запропонували введення податку на нерухомість та реформу місцевих податків.

Проект Податкового кодексу має декілька особливостей, перш за все запровадження інвестиційної пільги з податку на прибуток, я вже про нього говорив. Ті підприємства, які в умовах кризи інвестують, оновлюють свої основні фонди, отримують пільги в розмірі половини суми податку на прибуток. Проект Податкового кодексу передбачає зменшення ставки податку на додану вартість і податку на прибуток на один відсоток на рік протягом п’яти років, тому що було дуже важко знайти компенсатори дохідної частини бюджету, але ми їх знайшли в перерозподілі, скажімо, податкового тиску на різні сектори економіки.

Ми пропонуємо збільшення податкового кредиту на доходи фізичних осіб, на придбання квартир, лікування та освіту. Зараз отримання з бюджету компенсації з податку на доходи фізичних осіб дуже складне і воно фактично не можливе, тому ми значно спростимо цю саму процедуру.

Ми пропонуємо введення екологічного податку, він буде зараховуватися до місцевих бюджетів для компенсації збитків від забруднення довкілля.

Ми за продовження строку дії фіксованого сільськогосподарського податку.

Введення на рівні закону спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.

Шановні народні депутати! Можна довго ще говорити відносно цього законопроекту, але я хотів би сказати про те, що сьогодні відбувається навколо, взагалі, податкової реформи. Цей законопроект нам дався на протязі п’яти років і він фактично пройшов суспільне обговорення і критичні зауваження від уряду, попереднього уряду, який так само ставився до проведення податкової реформи критично. Але ми всі з вами розуміємо, що кризу ніхто не відміняв, і тільки зміна податкової системи нам дасть додаткові стимули щодо розвитку підприємництва. Інші всі інструменти – це зовнішні інструменти або друкування грошей Нацбанком, або отримання кредитів від МВФ. Ми все ж таки маємо отримати свій внутрішній ресурс і резерв, і таким резервом це може бути активність підприємницької діяльності.

Зараз в уряді створюється свій законопроект. Я, тільки як закінчились президентські вибори, звернувся до Президента України і до Прем’єр-міністра України з проханням розглянути пропозицію щодо прийняття цього документу, вже опрацьованого, в першому читанні, і потім разом з Мінфіном, з податковою, з громадськістю, з підприємцями доопрацювати його до другого читання. І ми б отримали вже документ на сьогоднішній день збалансований. Те, що сьогодні робить Мінфін, зрозуміло, що вони не можуть сьогодні не зважати увагу на ті пропозиції, які вже є. Але те, що сьогодні практично підприємництво не знає про ті пропозиції, це, на мою думку, є проблемним явищем і це не дасть можливості провести збалансовану реформу, яка дасть позитивний суспільний продукт.

Більше того, уряд наполягає, щоб податківці мали право проводити перевірки дотримання законодавства про працю суб’єктами господарювання незалежно від форми власності. Опозиція проти. Президент проти.

Уряд пропонує збільшити строк перевірки на 10 днів до одного місяця, опозиція проти, в цьому документі, Президент, Віктор Янукович, - проти. Уряд пропонує, щоб податковий орган мав право на проведення позачергової перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством, раніше було 10 днів. Опозиція проти. Президент проти.

Уряд пропонує, щоб у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувалися 20 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, який утворився станом на 1 січня 2010 року. Опозиція проти. Президент проти. І Президент подає законопроект 6517, де фактично входить в протиріччя з тими новелами, які зараз будуть запропоновані в новому Податковому кодексі, як вони називають, урядовому. То я хотів би сказати, що можна, звичайно, по політичним ознакам підходити до цього дуже важливого документу і до податкової реформи, але я впевнений, що здоровий глузд має перемогти. Тому що, насправді, це не є документ Катеринчука, це є документ підприємців. Це для підприємців і створений підприємцями. А те, що сьогодні створюється чиновниками, він і залишиться для чиновників – це буде псевдо-реформа, яка не дасть свого економічного ефекту.

Тому, шановні народні депутати! Я просив би, не дивлячись на те, що є вже певні вказівки, все ж таки зрозуміти, що те, що будуть далі впроваджені податкові реформи, буде проходити абсолютно без нашої з вами уваги і критики, воно буде прийнято, а потім ми будемо боротися з тим, що буде накоєно в сфері оподаткування і самої середи підприємницької. І будемо вносити зміни. От зараз в той кодекс, який прийняли поспіхом у Казахстані, він є найкращим, на мою думку, вже внесено більше ста змін тільки в минулому році.

Тому я хотів би, щоб наш документ виглядав більш позитивно і дав сигнал для підприємців і для всієї економіки, що ми боремося за інвестора, що ми боремося за зміну правил гри. І наше завдання – побудувати підприємницький клімат, який би все ж таки був конкурентноздатним на наших кордонах.

Дякую вам за увагу. І я розраховую на ваш розум і на вашу політичну волю по підтримці цього законопроекту. Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Дмитровичу. Є необхідність поставити запитання?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатись.

Так, будь ласка, Бондаренко Володимир – 10 хвилин виставить, Шаманов наступний.

11:29:12

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко" , Партія реформи і порядок. Пане Миколо, скажіть, будь ласка, останніми роками спостерігається чітка тенденція на зменшення обсягів бюджету консолідованого, який розподіляється на місцевому рівні, і все це концентрується в Київ. І ця пропорція вже досягла раніше не чуваних таких речей, як приблизно, там, 70 відсотків в центрі десь і 30 нанизу. Як передбачає важ Бюджетний кодекс, куди буде рухатися оця лінія розділу місцевих бюджетів і центрального бюджету, на чию користь і які пропорції їй передбачаються? Дякую.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Пропорція 60 на 40, 40 – місцеві бюджети і розщеплення відбувається на місцях, не через центр, а тільки на місцях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шаманов, підготуватись Павловському.

11:30:14

ШАМАНОВ В.В.

Прошу слово передать Королевской.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевській мікрофон.

11:30:20

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Николай Дмитриевич, спасибо за такой серьезно подготовленный документ, который прошел обсуждение по большому счету во всех бизнес-кругах, во всех кругах общественности. Потому что мы прекрасно понимаем, что страна которая сегодня содержит колоссальное количество налоговых законов и только один Закон о налоге на добавленную стоимость содержит 1200 поправок и больше сегодня регламентируется подзаконными актами, чем правом и возможностью предпринимателей законно получать возврат налога на добавленную стоимость. А мы все знаем, что сегодня задолженность по налогу на добавленную стоимость превышает 30 миллиардов гривен и это критическая цифра, которая за все года независимости никогда такой задолженности небыло у государства перед предпринимателями.

Скажите, как вы относитесь к тому, что следующий Налоговый кодекс подготовленный правительством, он подготовлен чиновниками, а не предпринимателями и там пишут…

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Дякую, пані Наталія, за запитання.

Я, по-перше, хотів би сказати, що пані Королевська приймала саму активну участь в розробці цього кодексу і обговоренні його окремих розділів з підприємцями. Тому я розумію те, що сьогодні у підприємців ПДВ, це є основним скажемо злом в їх діяльності, особливо експортерів і на мою думку це абсолютно реально.

Тому що насправді те що доходить, дохідну частину бюджету в існуючому адмініструванні цього податку, це мізер від того, що ми могли збирати, якщо б ми перейшли на ту форму, яку запропонував Сергій Терьохін на одній із конференцій, яка використана в нашому варіанті Податкового кодексу – це ПДВ односторонньої дії. Більше того, в Австрії проведений був експеримент по електронних товарах, і скоріше всього, Європейський Союз, я думаю, з наступного бюджетного періоду буде застосовувати ПДВ двосторонньої дії. Тому що адміністрування ПДВ в існуючій ситуації фактично...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павловський. Підготуватися Семинозі.

11:32:39

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний пане Микола, скажіть, будь ласка, як у вашому Податковому кодексі вирішується питання процедури спрощеного оподаткування, єдиного податку, тому що зараз ці підприємці злякані нібито тими реформами, які можуть погіршити їхні умови. Як ви дивитись, як у вас вирішується питання відновлення соціальної справедливості в нашому суспільстві, запровадження податків на предмети розкоші, запровадження прогресивної шкали оподаткування інше? Дякую.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Я за хвилину вам не відповім. Я в принципі уже говорив, що уже пріоритетом все ж таки цього документу – це підтримка малого, середнього бізнесу. І тому ми підійшли до спрощеної системи оподаткування дуже ретельно, і опрацьовували цей розділ з підприємцями, з пані Ляпіною, в тому числі. І ми пропонуємо збільшити граничну межу виручки до 1 мільйона гривень. Розібралися з питаннями пенсійних внесків. І в принципі не проводили якихось таких новацій для того, щоб в цих умовах не збуджувати людей, які самі створюють свої робочі місця і борються за виживання, економічне виживання в цих скрутних умовах кризи.

Відносно ж соціальної справедливості. Ви знаєте, нас більше турбувало питання оплати надр тими компаніями, яких використовують. Тому що сьогодні те, що сплачується за використання природних копалин в Україні, або використання надр – це мізир. Але свою продукцію на базі того, що вони використовують, вони продають на Лондонський біржах і отримують надприбутки. Тому ми запропонували перерозподіл...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семинога, Чечетов.

Чечетову підготуватись.

11:34:35

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Микола Дмитрович, я хотів би подякувати перш за все вам і тим народним депутатам, які приймали активну участь у створенні цього документу, бо це, дійсно, серйозний крок вперед який дасть можливість стимулювати малий і середній бізнес.

Але я запитати у вас. Скажіть, будь ласка, яке відношення в цьому документі до, так званих, вільних економічних зон, бо в нашій країні дуже багато з цього приводу говорилися, говорилося про те, що це, дійсно, дірки у бюджету, що це можливість викачувати величезні ресурси за межі нашої держави. Яке бачення вирішення цієї проблематики у вашому Бюджетному кодексі?

КАТЕРИНЧУК М.Д. Дякую за високу оцінку. Категорично ні ТПР, вільним економічним зонам – це принципова позиція. Знаю, що в урядовому варіанті готується під різними, скажемо, формулюваннями такі зони. Це знищує розвиток конкуренції підприємства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Чечетов. За ним – Джоджик Ярослав.

11:35:37

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые Николай Дмитриевич, конечно большой труд сделан, и я уважаю вас и как политика, и как специалиста в области налогообложения, поскольку вы на определенном этапе были одним из руководителей налоговой администрации.

Но у меня такой конкретный вопрос. Последние два года в стране царствовали Ющенко и Тимошенко. И почему, когда вроде бы было и большинство в парламенте, серьезный документ вот лежит на трибуне, он не был проголосован? На мой взгляд, тут две причины: или же реальное большинство не оценило глубину этого, или же большинства не было. Вот что, на ваш взгляд, какая была главная причина, или не было большинства два года, практически не было, или тогда содержание этого документа не позволяет тому большинству, которое возглавлял Ющенко и Тимошенко, его принять? Спасибо.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Шановні колеги, я вас чесно відповім, але ви потім мені відповісте чесно, чому ви сьогодні провалите цей Податковий кодекс. Я вам чесно відповім. Насправді не було політичної волі, тому що і там економіка зростала, а для більшості тих, хто сиділи у кабінетах, підприємці – це був тільки електорат, який використовувався на виборах, а після того про них забували.

Намело вдалося зробити з адмініструванням, коли я очолював податкову міліцію, адміністрування цього податку. Ми припинили маски-шоу. Ми, скажемо, скасували обов’язковий план кримінальних справ на підприємців, який доводився. Багато чого було зроблено, але було не достатньо. Треба був цей документ. На жаль, ні Ющенко, ні інші не порахували за можливе проведення податкової реформи, тому що не було сенсу, економіка зростала, і все було добре. Зараз, я думаю, те, що і в уряді, і тут ми розглядаємо в Верховній Раді, говорить тільки про одне, що нам сьогодні потрібно це як інструмент антикризової політики нашої країни. Тому, я думаю, Податковий кодекс в цьому році буде прийнятий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, за ним Кармазін.

11:37:48

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Микола Дмитрович, Українська Народна Партія завжди усі законопроекти, які приймаються Верховною Радою, у першу чергу розглядає через призму того, наскільки їх прийняття сприятиме розвитку національного товаровиробника, підтримці малого та середнього бізнесу, аграрного сектору економіки.

В той же час загальновідомо, що в Україні в першу чергу обговорюють фіскальну функцію податків. Разом з тим податки повинні містити стимулюючу та регулюючу функцію. Чи могли б ви сказати, що у вашому законопроекті передбачено з цього приводу. Дякую.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Треба надати належне Українській Народній Партії, що вони послідовно займають позицію саме розвитку національного виробника, національного виробництва. Тому ми фактично в кожній нормі адміністрування будь-якого податку, який існує, ми все ж таки закладали стимулюючі функції, тому що розуміємо, що є обмеження використання монетарної політики щодо виходу із кризи, і сьогодні час прийшов поєднати з фіскальною. Але не фіскальна в каральному сенсі і вижимання останніх грошей з підприємців, а саме створення цивілізованого інвестиційного клімату, який дасть можливість і національному інвестору, і європейському інвестору прийти на наші ринки і запропонувати нові технології, і створити нові робочі місця. Без інвестицій ми не вийдемо з кризи. І це всі розуміють, тому стимули там є, вони в принципі не є новими, ми підглядали це в різних національних системах оподаткування, і тому кращий досвід ми пропонуємо українцям.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

11:39:48

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановний Микола Дмитрович, я дочекався того, що внесений накінець цей кодекс, і от запитують зараз шановні колеги з регіонів – чому? Та тому що, шановні, ви ж не хотіли. Ніхто. За ці 5 років, які і за той час з моменту, коли я почав займатися цим кодексом (це з 1996 року), просто не хотіли. І ваші уряди не хотіли, не тільки попередні уряди. А у мене, Микола Дмитрович, до вас таке питання. Вносим зміни до… пропонуєм внести зміни до 38 законів, це першочергових, раз. Друге, робим все прозоре. Скажіть, будь ласка, як ви бачите системою Податкового кодексу боротьбу з тіньовою економікою. Перше.

І друге. Як ви бачите вивід і податку на додану вартість, і те, що сьогодні в Україні робиться конверційних центрів, які підводяться під одну кришу? Не будемо казати чий там син чи дочка зараз керує кого з урядовців…

КАТЕРИНЧУК М.Д. Ну я можу сказати, що в нашому кодексі амністія капіталів, в урядовому він не з`явиться, я впевнений, а це не дасть можливості говорити про розширення бази оподаткування.

Відносно ж практики застосування будь-якого податкового законодавства, ви знаєте, що зараз у нас договірні відносини між підприємцями і податківцями, тобто там взагалі право не існує, тому я думаю, що треба все ж таки відновити баланс відповідальності між підприємцями, які відповідають своїм майном, вони ризикують, тому що можуть їх притягнути до кримінальної відповідальності, позбавити волі, а податківець нічим не рискує, коли відписує необгрунтованість справи чи іде на необґрунтовану перевірку. Тому, перш за все, всі перевірки тільки… позапланові перевірки тільки за рішенням суду і введемо цивільну відповідальність для податківців, які надіяли шкоди своїми діями підприємцям. Це збалансує відповідальність і податківець 10 раз подумає чи треба йому накладати штраф, чи потім не програє він в суді і буде відповідати своїм майном, квартирами, машинами, домами, все, що в нього є. Тому я думаю, це баланс відповідальності дасть можливість і надію на те, що в нас буде цивілізов…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Дмитрович, сідайте, будь ласка. Від профільного комітету – голова Комітету з питань податкової та митної політики Терьохін Сергій Анатолійович.

11:42:34

ТЕРЬОХІН С.А.

Доброго дня, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань податкової, митної політики на засіданні, акцентую, 8 жовтня 2009 року розглянув проект Податкового кодексу, поданий народними депутатами: Катеринчуком, Кармазіним, Ляпіною, Королевською, Матвієнком, Тарасюком, Мартиненком, за реєстраційним номером 2215, на заміну.

Проектом Податкового кодексу передбачається систематизувати та узагальнити нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері оподаткування, кодифікувати податкові закони та спростити їх викладення, адаптувати фіскальне законодавство України до принципів директив Європейського Союзу, угод Світової організації торгівлі та положень Митного кодексу Євросоюзу, це, між іншим, наше зобов’язання по Угоді про партнерство і співробітництво з ЄС. Проектом ко… у проекті кодексу докладно визначено порядок адміністрування податків у частині, що стосується податкової звітності, визначення, узгодження, виконання податкових зобов’язань, прав та обов’язків контролюючих органів, проведення податкових перевірок і відповідальність за вчинення податкових правопорушень. Більш докладний аналіз ви можете знайти… комітету в розданих документах. За результатами розгляду проекту Податкового кодексу, комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти його за основу і доопрацювати до другого читання. Це знову таки рішення, яке було прийнято в жовтні минулого року.

А тепер дозвольте мені сказати декілька слів від себе, як людини, яка займається багато років податковою політикою, є автором багатьох податкових законів. Загальна різниця між податковим кодексом, який ми сьогодні розглядаємо, і тим варіантом Податкового кодексу, який розробляється зараз в уряді, який я бачив станом на п’ятницю минулого тижня, оскільки, як мені було доведено, в суботу-неділю там щось знову мінялося, полягає у тому, концептуальна різниця, що проект цей Податкового кодексу орієнтований на утвердження фіскальної рівномірності і збільшення замозайнятості українських людей. Проект Податкового кодексу, який буде нам у четвер роздано, орієнтується на підтримку, як правило, великих підприємств і створення країни, де більшість населення не самозайнята, а є найманими працівниками. Тобто це є такі світоглядні… світоглядна різниця між підходом цього кодексу і того, що ми будемо розглядати.

Є інші відмінності, які, мені здається, не на користь урядового кодексу. Ну, по-перше, в урядовому кодексі систему податку на додану вартість тільки трішечки ремонтується, скажемо так, і збільшуються фіскальні функції податкової інспекції, податкової міліції. У цьому кодексі пропонується одноканальний ПДВ так званий, який не передбачає ані бюджетного відшкодування, ані оподаткування при імпорті, в першу чергу, інвестиційних продуктів.

Проект цей Податкового кодексу переводить оподаткування прибутку підприємств на правила міжнародної бухгалтерії, тоді як проект урядовий, який буде вам подано в четвер, орієнтується на дивну суміш між міжнародними стандартами бухобліку, національними стандартами бухобліку і якимись податковими правилами, яка, ну, тільки заплутує, скажемо, податкове і бухгалтерське законодавство.

Є позитиви у проведенні, у пропонованому проведенні податкової амністії і введення післяподаткової амністії, оподаткування за непрямими методами. На жаль, в альтернативному проекті, який ми будемо розглядати тільки непрямі методи вводяться, жодних амністій не пропонується.

Тому я, відверто кажучи, шановні колеги, розумію, що все, що зараз відбувається, це своєрідний фарс. Оскільки треба зараз завалити цей кодекс для того, щоб в четвер або сьогодні зареєструвати урядовий кодекс, в четвер його проголосувати. І як сказав пан Президент, 9 липня прийняти в цілому.

Я вам нагадую, що Російська Федерація приймала кодекс три роки, по главам, по кожній главі окремо. Казахстан, який перши на теренах СНД прийняв Податковий кодекс приймав його чотири роки по главам, нам пропонується це зробити за два тижні, при чому, якщо ви подивитесь, пояснювальні документи до урядового Податкового кодексу, там було, знаєте, як проведене публічне обговорення з громадськістю? За один день. От один день було публічне громадське обговорення документу, який складає 700 сторінок і який зачіпає всі правовідносини всіх людей і компаній в цій країні.

Тому я хотів би як голова комітету нагадати, що після реєстрації альтернативного кодексу, по Регламенту 14 днів є на подачу альтернативних документів, після того ми маємо визначити загальну процедуру кодексів, по скороченій процедурі не розглядаються, наскільки ви знаєте. І тому, швидше за все для того, щоб не смішити людей, як це ми зробили з законопроектом, який нещодавно прийняли, 6337, пам’ятаєте? Який видався абсолютно неохайним, після чого вже уряд вносив через народних депутатів коаліції правки до цього проекту, який ми тільки-но прийняли, оскільки там нічого не діє. Так от, щоб такого не було давайте дуже ретельно віднесемося до опрацювання Податкового кодексу, оскільки не форма важлива законопроекту, а його зміст.

Дякую за увагу, якщо будуть питання я спробую відповісти.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу записатись на запитання до голови комітету. Прошу прізвища народних депутатів. Народний депутат Павловський, фракція БЮТ.

11:49:13

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Пане Сергію! Так виходить так, що урядовий альтернативний проект Податковому кодексу Катеренчука і наскільки ви сказали вже є відгуки в пресі, він весь тягар податкового тиску вирішення проблем перекладає на плечі малого і дрібного бізнесу, на який суттєво буде зростати податкове навантаження. Разом з тим для великого капіталу, як люди називають, олігархічного, робляться для своїх преференції для деяких підприємств, знову возникають зони так званого пільгового оподаткування, інші речі. То, може, дійсно нам якось вирішувати проблему концептуально. Хто все-таки заплатить за реформи: основна маса населення, не захищені верстви населення чи великий капітал нарешті почне повертати надприбутки з офшорних зон. Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Відверто кажучи, у вашому питанні була і відповідь. Тому що ще раз наголошую, концепція світогляду різна. В цьому кодексі – це рівномірний розподіл фіскального тягаря на всіх суб’єктів, на всіх платників, з преференціями самозайнятим людям, для яких краще знайти самому собі роботу, аніж йти в центр зайнятості і отримувати кошти з бюджету, правда? В тому кодексі, який ми будемо розглядати, я вам раджу подивитися в урядовому кодексі розділ „Оподаткування прибутку підприємств”. Так от я вам точно можу сказати, що великі підприємства нічого платити там не будуть.

Ще один приклад, нещодавно коаліція прийняла рішення про зміну оподаткування дивідендів, пам’ятаєте. Так от вони замкнули повністю ситуацію, коли є Кіпр, коли є компанія дочірня в Україні, а материнська десь в офшорі сидить. І тепер жодного податку, виводячи дивіденди кудись в офшор не платиться, і жодного податку, коли вони приходять назад під виглядом інвестицій, не платиться. Оце от тільки коаліція…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона".

11:51:29

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Шановний Сергій Анатолійовичу, мені імпонує ваша оцінка як фахівця в галузі економіки і загалом, зокрема в податковій, щодо величезної концептуальної різниці між цими двома Податковими кодексами. Зокрема, один можна назвати той, який буде запропонований урядом після цього фарсу як кланово-олігархічний Податковий кодекс, а інший – який спрямовані на захист малого і середнього бізнесу, розвитку середнього класу. І я подумав, що це величезна світоглядна різниця між тим, якою буде майбутня Україна. Саме через Податковий кодекс формується майбутнє України як в галузі економіки, так і в галузі суспільних відносин, соціального класу і демократії. Тому що цей кодекс, який спрямований на середній клас, розвиває незалежну людину, свідому людину, яка може протидіяти дії влади, інший – коли є зусилля капіталу олігархів найманий працівник – це людина безвольна, це людина без принципів, це людина…

ТЕРЬОХІН С.А. Я вам дуже дякую. Дійсно, на цьому прикладі і на прикладі Бюджетного кодексу. Оскільки ці два кодекси – це своєрідна економічна конституція правлячої еліти. І будується розуміння, ідеологічне, розуміння того, хто зараз при владі? І тому ви абсолютно праві, я просто ще хотів би нагадати, що немає сенсу зараз приймати Податковий кодекс до того, як не змінено Бюджетний кодекс. Оскільки ми не знаємо, от пан Катеринчук сказав: 60 на 40 – добре. Можливо, так і треба. Але ж тоді треба подивитися на компетенції, які компетенції по витратах в бюджеті мають передавати це і що має робити територіальна громада. Без цього податки приймати – просто немає сенсу. І тому... це восьмий кодекс, який у моїх руках – восьмий кодекс. І чому? Тому що і знову так всі гналися за формою, назвали „кодекс” – красиво. Але що в середині ніхто не дивився.

Тому я все-таки, я розумію, що це неможливо з точки зору політичного розкладу сьогодні. Але я все-таки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ТЕРЬОХІН С.А. … якби за основу була взята ідеологія цього документу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція БЮТ.

11:54:00

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", Партія реформи і порядок.

Пане Сергію, я із преси дізнався, що в уряді цей кодекс був ухвалений без надання документів урядовцям. Тобто міністри не бачили того, що вони ухвалювали.

Сьогодні я просто заздрю вам, бо ви очевидно бачили цей документ, а в залі знову ж таки ніхто не бачив. Тому дуже важко порівнювати, але з того, що ви сказали абсолютно зрозуміло, що є дві абсолютно протилежні тенденції, вони будуть сповідуватися цією владою, Кіпр і все таке інше. Тому я хотів би звернути увагу всіх, хто нас слухає і бачить, малі підприємці, середній бізнес, ми сьогодні можемо отримати проведений голосами нинішньої коаліції документ, який буде просто знищувати вашу роботу, ваші заробітки, ваш бізнес.

Тому дивитися на все це можна, але пора вже подавати голос і я звертаюся через мікрофон Верховної Ради до малих підприємців: вас…

ТЕРЬОХІН С.А. Шановний пане Володимире, я хочу вас розчарувати, оскільки я теж не бачив остаточної версії Податкового кодексу, він був віртуально прийнятий урядом десь 10 днів тому і дійсно, його ніхто не бачив з міністрів, мабуть крім одного, міністра фінансів. Але після того він в цю неділю ще доопрацьовувався.

І от сидить представник, міністр фінансів і заступник міністра фінансів, от заступник міністра фінансів мені 10 хвилин тому сказала: „А в мене вже є новий Податковий кодекс, я можу вам його передати і краще його швидко прийняти за 2 дні”.

Тому, відверто кажучи, для чистоти ідеї я от пропонував на Погоджувальній раді як член опозиції, а давайте приймемо цей Податковий кодекс в першому читанні і в цілому. От що вони, без правок, що вони хочуть, от хай люди і подивляться, от яким чином, от яка ідеологія цієї влади по відношенню до саме зайнятих осіб і найманих працівників.

Ну тому що, уявіть собі, що можна зробити за 2 тижні майже 800 сторінок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, час завершено.

Шановні колеги, пропозиція поступити таким чином. Зараз здійснити запис на виступи від фракцій, потім безпосередньо народних депутатів і після перерви провести плідне результативне обговорення цього питання. Немає заперечень?

Тому оголошую запис на виступи від фракцій.

Так, прошу прізвища вивести народних депутатів.

Тепер запис від народних депутатів. Прошу дати повний список. Так, таким чином, шановні колеги, записалося 14 народних депутатів. Ми продовжимо обговорення законопроекту після перерви.

Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.

Після перерви

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо розгляд проекту Податкового кодексу України. Зараз обговорення – 30 хвилин.

Сергій Соболєв, фракція „Блок Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Михайло Чечетов.

12:30:48

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, я хотів би зупинитися на ключових моментах, які так чи інакше будуть розглядатися і у Податковому кодексі, який внесений паном Катеринчуком, і ті, які будуть, без сумніву, предметом обговорення, коли на кінець-то цей зал сесійний побачить те, що 10 днів назад ухвалив уряд, і чого не побачили ні урядовці, ні депутати, і ніхто у країні ніяк не може побачити, – це, так званий, Податковий кодекс від уряду Азарова.

Я думаю, що набагато краще було б розглядати ці два документи спільно, як альтернативні, можна було б їх обговорити і порівняти. Але, на жаль, я розумію тактику сьогоднішньої більшості – це провалити Податковий кодекс, який внесений Катеринчуком і групою народних депутатів, щоб потім безальтернативно розглядати вже Податковий кодекс, який ніяк не доопрацює Кабінет Міністрів Азарова.

Але все-таки, що є ключовим у Податковому кодексі? Без сумніву, ми повинні розглядати документ, Податковий кодекс і Бюджетний кодекс, фактично паралельно. Бо на сьогоднішній момент ми фіксуємо вперше за історію України, коли податки, які збираються в центр, складають 76 відсотків, 24 відсотки залишаються на місцях для формування місцевих бюджетів. От вам співвідношення нової влади, яка називає себе „регіонами”, „Партією регіонів”, от що вони дають регіонам.

Другий не менш важливий момент. За рахунок кого буде наповнюватись податкова база? Без сумніву, ключове, за рахунок кого вона буде наповнюватись, за рахунок малого і середнього бізнесу. Це відрізняє суттєво Податковий кодекс, як альтернативний, Катеринчука. Але, на жаль, ми не маємо можливості це порівняти. Бо коли нам розказують про те, що для малого і середнього бізнесу буде створено „зелена вулиця” за рахунок зменшення загальних податків і зборів. Я хотів би нагадати, що на сьогодні 500 тисяч обороту для фізичних осіб і мільйон – для юридичних осіб. В новому Податковому кодексі, який вноситься від уряду, 300 тисяч. Так це покращення чи погіршення умов для малого бізнесу, який на сьогодні нараховує 3,5 мільйона працюючих?

Третє питання, без якого ми не дамо відповідь на ключове питання. Ми далі залишаємо законні схеми не оплати податків, як то є, наприклад, напівофшорна зона Кіпр, де осідають десятки мільярдів доларів, які вивозять наші компанії легально з України, а потім ввозять як інвестиції.

І останній дуже суттєвий момент. Щойно відбувся конкурс по продажу Луганського тепловоза. Ви знаєте яка ціна продажу? 410 мільйонів гривень. Ніякого конкурсу не було. От ще податок, який нібито повинен бути, закладатися як дохід бюджету. Що ми отримали від цього, знову дірку від бублика. А саме тому наша пропозиція розглянути …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СОБОЛЄВ С.В. … ці два альтернативні податкові документи разом, щоб ми мали можливість порівняти їх і ухвалити рішення парламентом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще раз довожу до вашого відома, що ми одночасно не можемо розглядати два законопроекти, ми не можемо зареєструвати урядовий законопроект, не можемо, на превеликий жаль. Ви почитайте візьміть Регламент. На превеликий жаль. Я вас прошу заспокоїтися і менше махати руками. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. А потім підготуватися Ксенії Ляпіній, яка буде мати право на виступ 6 хвилин.

12:34:40

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! За последние 10 лет у нас поменялось 3 президента, 5 премьеров, 5 правительств, и каждый президент, каждое правительство, каждый премьер, каждый министр финансов с января месяца начинал петь одну и ту же песню: «Вот в этом году мы примем Налоговый кодекс, и этот Налоговый кодекс мы заложим в основу формирования бюджета на следующий год. Песня начиналась каждый год одна и та же, но до конца пластинка не докручивается.

И вот впервые мы выходим на реальное принятие Налогового кодекса и бюджетного, который будет принят и который будет заложен в основу бюджета на следующий год. Возникает вопрос… я с глубоким уважением отношусь к Николаю Дмитриевичу и, действительно, серьезный документ был подготовлен, но я вопрос задавал и сейчас хочу спросить: ну почему так получилось, что в течение 2 лет, когда два великих макроэкономиста возглавляли страну, Ющенко и Тимошенко, почему этот кодекс не лег… вот сюда на трибуну. Почему его не рассмотрели? Почему его не проголосовали? Ведь на каждом углу говорили какая у нас коалиция мощная, сколько у нас людей и так далее. Тогда возникает вопрос: или в кодексе что-то не так, и тогда боялась коалиция взять на себя ответственность за несовершенный законопродукт, или коалиции как таковой не было?

Я не хочу бросить тень на тех людей и на Николая Дмитриевича, я к нему с глубоким уважением отношусь как специалисту, что там… совершенно несовершенный документ. Да, видно и там… есть определенные нюансы и действительно, так сказать, там нужно дорабатывать, хотя много и хорошего есть. Но главное в том, что коалиции как таковой не было! Не было политической воли, это болтовня, еще бы 10 лет говорили 1 января, что мы Новый год… новый бюджет будет принимать на новой налоговой базе… еще б 10 правительств поменялось бы пока не пришла нормальная, реальная народная власть.

Теперь, как быть дальше? Если сравнить тот документ, который критикуют, не читая, правительственный, он более системный, более фундаментальный, более емкий, но и в нем есть недоработки. И в нем… Плохо конечно, что мы не можем технологически рассматривать два вместе, поэтому наверное предложение будет следующее: мы внесем правительственный документ, примем в первом чтении, а затем много полезного возьмем с документа Николая Дмитриевича, много полезного при доработке учтем на второе чтение и выйдем на тот документ, который нужен сегодня стране и адекватен нашим экономическим реалиям и дает возможность экономике развиваться перспектив….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Поэтому я предлагаю, отклонить этот документ, но потом, при рассмотрении через несколько дней законопроекта правительственного, обязательно, после принятия в первом чтении правительственного документа обязательно многие положения этого документа учесть, чтобы вышли мы на хороший, сбалансированный Налоговый кодекс, на основе которого будет формироваться бюджет 2011 года. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Право на виступ передали два депутати, отже, шість хвилин – Парубій і В’ячеслав Кириленко.

12:38:23

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”

Я хочу розпочати з того, чим закінчив шановний колега. У нас політичні дискусії заміняють зміст. Здавалося б, чому б не вникнути в запропонований групою авторів, і я маю честь належати до цієї групи авторів, законопроект за основу, а потім, відповідно додати, змінити, відкоригувати у відповідності до дискусії, яка була б в залі? Ні, цей варіант сьогодні не розглядається. Зрозуміло, що ми от тут доповідаємо на трибуні, намагаємося захистити положення, запропонованого групою авторів на чолі з Катеринчуком Податкового кодексу, а, власне кажучи, скоріше, більше для того, щоб поговорити. Тому що коаліція вже має попереднє ставлення для цього питання і навіть не хоче розглядати по суті, а варто було б.

На відміну від шановних колег з коаліції, які кодекс Урядовий ще не читали, я мала таку нагоду трошки ознайомитись з цим документом. І хочу сказати, що його порівняння з тим документом, який ми зараз розглядаємо, який ви так палко прагнете відхилити, є не на користь Урядовому кодексу. Чому? Перше, запропоновані нами норми в нашому проекті щодо адміністрування податків значно більше відповідають і європейській практиці адміністрування податків, і підходам, про які можна сказати, що вони покращують бізнес-клімат. Тому що адміністурвання податків, шановні колеги, може ви забули, я хочу нагадати, Україна знаходиться на передостанньому місті у світі по складності адміністрування податків. Ми дійшли до межі, ускладнювати нема куди, треба упрозорювати і спрощувати. Саме це ми і намагалися зробити у наших підходах щодо адміністрування податків. Цього немає в урядовому кодексі.

В урядовому кодексі є зворотній підхід, це пишеться під бюрократію, що перемогла. В урядовому варіанті пропонується, фактично, функції органу дізнання віддати податковій інспекції. В урядовому варіанті кодексу пропонується, щоб інспектор податковий не з документами первинними працював, а міг проводити опитування фізичних осіб. Наприклад, прийде на підприємство, спитає електромонтера, менеджера середнього звена, і там якогось, наприклад, охоронця, спитає: „Ви знайомі з власником?” А вони кажуть, не знайомі. Ну, так сталося: власник – це власник, електромонтер – це електромонтер. Звідси вони роблять висновок: фіктивне підприємство, не знайомі з власником люди. Понімаєте, яка проблема?

Було б смішно, але це сьогодні факти, які вже сьогодні реально мають місце. Такі факти мають місце, наприклад, в Луганській області, коли підприємство підвішено на гачок судової справи через те, що просто комусь хочеться його забрати. А яким способом? А от таким способом: а визнати*** фіктивним. На підставі чого? А от запитали двох-трьох працівників, а вони щось невідоме сказали. Невже ми не розуміємо, яка прірва може відкритися за подібними діями?

Мало показалося нашому уряду таких поліцейських дій, вони ще посилили цю норму, вони пропонують не тільки опитувати фізичну особу, а ще й викликати її до податкової інспекції. Такий собі „податковий привод в милицию”. Ну, уявіть собі стан тої фізичної особи, найманого працівника, якого раптом викликають у податкову давати якусь інформацію про своє підприємство! Це просто налякати всю країну. Навіщо це робиться? Невже це десь і колись в якійсь країні покращувало бізнес-клімат? Ніколи.

Далі що ми бачимо. Ви знаєте, що більш за все хвилює сьогодні підприємців малого бізнесу, а це не багато не мало близько двох мільйонів суб’єктів, які безпосередньо користуються або спрощеною системою оподаткування, або фіксованим податком. Більше за все їх хвилює, що ці норми збереглися в наступних податкових новаціях. І група авторів, яка працювала над нашим Податковим кодексом провели низку консультацій безпосередньо з представниками об'єднання асоціацій найдрібнішого бізнесу, з представниками там профспілок тих, що працюють на ринках, з представниками асоціацій об’єднань, там, перукарів, інших суб’єктів, які займаються побутовими послугами і так далі, тобто проконсультувалися з тими, кому, власне, сплачувати податки в цій державі, жити і працювати, створювати якісь робочі місця.

І ми запропонували варіант реформування спрощеної системи оподаткування, який більш-менш відповідає різним очікуванням цих верств малого підприємництва. Фактично ми запропонували зберегти фіксований податок з тими дуже спрощеними засобами адміністрування і обліку, який сьогодні є. І ми запропонували таку форму, але в урядовому кодексі все зовсім навпаки, там знищується, фактично, фіксований податок, єдиний податок залишається, але за нашими оцінками десь на 40 відсотків підвищується навантаження, але це було б півбіди. Повністю виноситься питання соціальних податків за межі Податкового кодексу, а це збільшення навантаження вдвічі-втричі.

Ринковий збір скасовується заміняється ринковим податком, а це ще вдвічі-втричі збільшує навантаження, таким чином …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯПІНА К.М. Ще одну фразу. Ми отримуємо ситуацію, коли для великих бізнесів даються якісь преференції, наприклад, в спеціальних економічних зонах, а з малого бізнесу збираються зібрати в три, чотири, п’ять разів більше, чим бідніший – тим більше буде сплачувати.

Чи ця ідеологія потрібна країні! Ми пропонуємо серйозно подумати вам над тим, щоб наш кодекс взяти за основу. Це буде значно кращим сигналом країні ніж відхилити його і взяти за основу урядовий. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Чорноволенко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступний буде виступати Юрій Кармазін.

12:45:18

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, чи варто приймати законопроект Катеренчука за основу? Очевидно, варто. Чи буде він прийнятий? Очевидно, ні. Бо коаліційна більшість не хоче законопроекту Катеренчука, вона хоче законопроект Януковича. І так буде не тільки з цим законопроектом, з усіма іншими. Але хоча б є сама можливість розглянути цей законопроект і поговорити про нього, зробити деякі порівняння. На жаль, це не завжди так буває, бо зараз іде засідання бюджетного комітету, воно ще не розпочалося, у зв’язку з тим, що опозиція пропонує паралельно з Бюджетним кодексом, який вніс уряд, розглянути альтернативний Бюджетний кодекс. Так от більшість не хоче його включати і зараз досі вже півгодини не можуть домовитися. Тому це ще чудо, що ми розглядаємо законопроект Катеренчука, але воно пояснюється не тим, що влада до нього відноситься краще ніж до інших депутатів і до опозиції, а тим що ми його вже розглядали і він давно вже готовий. Без нього просто не можна внести законопроект Азарова, Януковича, не заваливши законопроект Катеренчука.

Тепер щодо того, які головні мають бути вимоги до будь-якого Податкового кодексу, який розглядається в Україні. Перше, це його відповідність до європейських стандартів, тобто наскільки він пов’язується із законодавством в європейських країнах. Це дуже важливий критерій, який на друге читання треба буде кожну статтю перевірити, бо ми ще не зняли тезу щодо того, що ми йдемо, інтегруємось до Європейського Союзу, принаймні, хоча б як асоційовані члени. Тому нам просто це необхідно робити і тут очевидно, що законопроект Катеренчука має значно більше переваги.

І друге, головне, що треба, має бути в кожному Податковому кодексі чи як він відповідає українським реаліям. Тут є декілька зауважень на друге читання, мені здається, що опосередковані методи оподаткування – це не підходить для України, тут пані Ляпіна кілька разів уже зупинялася на цьому. Я б теж хотів підкреслити, що оці опосередковані косвенные методы, вони не для наших реалій, це просто спосіб поширювати корупцію і поширювати свавілля чиновників.

І щодо податку на нерухомість. Мені теж здається, що це не підходить для України із, перш за все, економічних міркувань, бо зараз ми говоримо про те, що нам треба пожвавити провідну таку галузь нашої економіки як будівництво. Будь-які податки на рухомість будуть гальмувати розвиток будівництва, бо сам цей податок, саме це існування його, навіть, якщо людина не платить, але має таку загрозу, що колись буде платити, то він стримує її в покращенні своїх житлових умов і взагалі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка..

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В. ... що зараз це не актуально, це питання на друге читання варто теж було б зняти.

Дякую за увагу. І ще раз прошу підтримати законопроект Катеринчука.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. Фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Ярослав Джоджик.

12:48:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановні народні депутати! Відносячись до авторів цього кодексу, я відношусь до тих людей, які багато років вимагали винесення подібного законопроекту для суспільної розмови, для аналізу тих процесів.

І тому, Володимире Михайловичу, мені дуже прикро, що Україна стає країною втрачених можливостей, а Верховна Рада стає парламентом втраченого часу. Тобто заранєє заплановано, незважаючи на зміст, незважаючи на те, щоб перероблявся десяток разів цей проект, перевносився, давалися зауваження, все було враховано, незважаючи на висновок профільного комітету, куди входять всі абсолютно представники всіх груп парламентських фракцій, незважаючи на це стоїть питання про те, щоб просто відхилити, щоб розчистити дорогу. Бо в мене в такому випадку виникає питання, очевидно, людям страшно жити в країні, де панує не розум, де панує групівщина і вузько корпоративний підхід. Очевидно, живемо по принципу: друзям – все, ворогам – урядовий Податковий кодекс.

Я все-таки пропоную, давайте змагатися ідеями, давайте змагатися не грішми, і не картками „тушок”, які будуть голосувати чи відхиляти.

Тому, шановні друзі, я хотів би наголосити, що цей законопроект передбачає зміни до 38 законів – це і до Цивільного кодексу, і до Господарського, і до Цивільно-процесуального кодексу, про адміністративне судочинство, і до Лісового, і до Кодексу про надра, і до Водного і ще до 28 кодексів і законів. Це комплексний документ, його надзвичайно важко зробити, повірте мені.

І той варіант, сурогатний, який зараз ще навіть не роздали міністрам, а ви кажете: ми його вже будемо ухвалювати. Та не читали ви його по тій простій причині, що міністри його не читали, бо не існує його в природі. Так от те, що я читав з нього, не заслуговує на увагу, бо це, ще раз кажу, кодекс для великого капіталу. А нам треба зробити стимулюючий кодекс, нам треба вивести економіку з тіні, нам треба показати, що цей кодекс має комплексно врегулювати всі питання, пов’язані з оподаткуванням.

Ми маємо підійти до світової норми, яка є, де рівень податків – це 30-35 відсотків від отриманого доходу, що сприймається суспільством як справедливий розподіл. В любому іншому випадку економіка йде в тінь, відбувається те, що відбувається зараз з кіпрськими так званими грошима і так далі, коли ми їх фінансуємо, а не вони нас. Тому я закликаю вас, проголосуйте в першому читанні, а далі, у вас же більшість, будь ласка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Джоджик, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Юрій Костенко.

12:52:03

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Українська Народна Партія неодноразово заявляла, що кожен законопроект, який стосується по податкового законодавства, в першу чергу повинен розглядатися, як він впливає на національного виробника і на розвиток малого і середнього бізнесу. Цей підхід, особливо важливий саме сьогодні в час жорсткої економічної кризи, коли лише по результатам діяльності минулого року суб’єкти підприємницької діяльності отримали 75 мільярдів гривень збитку. Однак, плануючи головний фінансовий документ країни – бюджет країни, чинна влада, таке враження, що не звертає увагу на наявну кризу і приймає за 15 хвилин бюджет з дефіцитом 150 мільярдів гривень. Очевидно, після прийняття такого бюджету з таким дефіцитом нічого іншого, ніж давати нереальні податкові завдання податковим адміністраціям, приходити до підприємців і відкручувати їм руки – іншого немає.

Очевидно, для покриття цього ж самого дефіциту бюджету нічого іншого, ніж створення додаткового податкового тиску нова влада не знайшла. Про це свідчить нещодавно прийнятий законопроект (6337), який довгий час, майже місяць, в той же час не набув законної сили. В народні кажуть стосовно дій такої влади: „Поспішиш – людей насмішиш”.

Тому, очевидно, при прийнятті таких доленосних для української економіки і всієї української держави документів як Податковий кодекс, очевидно, не можна допустити таких недоліків, які мали місце при прийнятті попередніх законопроектів. Очевидно, Податковий кодекс підлягає громадському обговоренню і вислуховуванню всіх зауважень підприємницького середовища. Але в той же час, бачачи, як на Кабінеті Міністрів приймався Податковий кодекс нової влади, коли ніхто, крім Міністра фінансів не бачив цього тексу, є великі сумніви, що в такий спосіб буде зроблено для цього нового Податкового кодексу.

Українська Народна Партія попереджає про недопустимість такого підходу при прийнятті таких законопроектів. Розглядуваний законопроект, безумовно, не містить таких недоліків. У попередній період протягом більше, ніж…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ДЖОДЖИК Я.І. … протягом більше, ніж річного періоду цей Податковий кодекс пройшов серйозне громадське обговорення. Він не містить тих драконівських норм, які вбивають малий бізнес, і не містить пільг для великих підприємств. Тому Українська Народна Партія пропонує підтримає у першому читанні цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Костенко, „Наша Україна – Народна самооборона”. Наступним буде виступати Андрій Павловський замість Сенченка.

12:55:47

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановні колеги, завдання будь-якої податкової реформи – це створити нові стимули для виробничої діяльності. Саме тому податкові реформи у багатьох країнах світу, наприклад, у Сполучених Штатах Америки це 80-ті роки, так звана регіономіка, а це податкова реформа, привела до 20-літнього стабільного зростання найбільшої економіки світу.

У 90-ті роки податкові реформи відбулися у посткомуністичних країнах таких, як Польща, прибалтійські країни, які також забезпечили дуже швидке наближення економік цих країн до європейських стандартів.

Буквально декілька років тому назад у Грузії відбулася податкова реформа, і сьогодні мале підприємництво у цій країні зростає величезними темпами.

В Україні з моменту проголошення незалежності податкової реформи так і не відбулося. Усі наші законодавчі ініціативи фактично латали радянське податкове законодавство. І саме тому сьогодні в Україні ми маємо найбільшу тонізацію економіки, найбільшу корупцію державної влади, яка у хитросплетінні податкового законодавства, яке фактично регулюється у ручному режимі, дозволяє брати величезні хабарі. І сьогодні в Україні ми маємо один із найменших бюджетів у Європі у перерахунку на одну людину. Для порівняння: на 47,5 мільйонів населення України ми маємо всього-на-всього 37 мільярдів доходів державного бюджету; у Польщі на 38 мільйонів – це 150 мільярдів доларів доходів бюджету, в Естонії 18 мільярдів на 1,4 мільйони населення, в Австрії на 9 мільйонів – 120 мільярдів. Ось що таке українська економіка у розрізі економічної діяльності. Податкова політика в Україні завжди нищила і нищить мотивацію до праці. Саме тому в Україні мале підприємництво, а це основа і для створення робочих місць, і для наповнення державного бюджету доходами, ми маємо всього на всього 8 відсотків. Для порівняння в Європі – це 50-70 відсотків мале і середнє підприємництво, це і робоче місце, це і доходи місцевого та державного бюджетів. Отже, податкова реформа в Україні – це не тема політичного змагання, хто представив кращий Податковий кодекс, чи Катеринчук, чи Азаров, це тема стратегії нашого подальшого існування як держави. Це тема, чи буде в Україні колись високооплачуване робоче місце, чи буде в Україні колись європейський бюджет і відтак європейські стандарти, чи знов і знов ми приймемо черговий закон, який буде називатися Податковим кодексом, і який буде лише нищити мотивацію до праці. Ніколи Верховна Рада не стояла перед таким стратегічним вибором як сьогодні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОСТЕНКО Ю.І. І тому, шановні колеги, ми звертаємося до всіх без виключення політичних сил, до відповідальної і фахової роботи над податковою реформою, а не до популізму, який закінчиться черговими збитками і в державній казні, і в кишенях громадян. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Павловський, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

12:59:26

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники, зараз ми є свідками того, коли при обговоренні такого серйозного питання як Податковий кодекс, є фактично профанація, бо треба швиденько його завалити, не вникаючи в суть, не дивлячись, що є позитивного в Податковому кодексі Катеринчука. І разом з тим ми є свідками не просто різних підходів в проблемах оподаткування, а свідками різних світоглядів. Якщо Податковий кодекс Катеринчука направлений в основному на підтримку малого і середнього бізнесу, так як в країнах Європейського Союзу, де доля малого бізнесу складає в економіці 60 відсотків, а в тій же Японії – 80, то зараз нам нав`язується урядовий кодекс, який буде підтримувати великий капітал, свої підприємства, бізнес, наближений до влади. То і не дивно, тому що зараз у нас співвідношення в економіці таке, що 80 відсотків нашої економіки контролює фактично 10 родинних кланів, 15-20 відсотків – це всього доля малого і середнього бізнесу. Я думаю, що в цивілізованих країнах повинно бути інше співвідношення. І знову виходить так, що бідні заплатять за багатих, а малий бізнес вирішить проблеми за великі. Хоча б звернути на те, що пропонується ринковий збір в урядовому Податковому кодексі замінити на ринковий податок, який буде вдвічі більший, ніж той, що маємо зараз.

Те ж саме питання… мільйони людей, які працюють на єдиному податковому… єдиному податку. Це їх дуже хвилює. Це люди, які нічого не просять у держави, забезпечують себе, кормлять свої родини. Їх зараз ставлять на межу виживання. Якщо буде збільшений з 200, додадуть ще 230, як планують чи ще більше, то ці люди не зможуть працювати. Бо якщо їхні доходи складають від дрібного бізнесу декілька тисяч гривень, то платить податок половину з цієї суми – це для них не буде можливим, вони будуть вимушені згортати свою підприємницьку діяльність. І я тому думаю, що малому бізнесу треба навчитись захищати свої інтереси, пора проснутись, подивитись які документи готує влада і… чи покращують, чи погіршують їхнє становище, і самим активно виступати, захищати себе.

І ще хочу сказати, що дійсно з`явилася така новела як опитування, тобто якщо раніше податкова тероризувала на підприємствах директора і головного бухгалтера, то зараз будуть тероризувати простих працівників цим опитуванням і таке інше. І думаю, що… щодо критики Податкового кодексу Катеринчука, треба запровадити нарешті податки на розкіш так, як вони діють в 130-ти країнах, але чомусь в Україні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Підсумковий виступ, Микола Дмитрович, будете? Будь ласка.

13:02:54

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні народні депутати, ну, зрозуміло, що п’ятирічна робота сьогодні вилилася в двадцяти-тридцятихвилинне обговорення абсолютно не на змістовному рівні, просто обмінялися емоціями, обмінялися ми питаннями майбутньої податкової реформи, яку б ми хотіли її бачити. Таке враження, що ми всі не живемо і не працюємо в цій державі. І мені прикро сьогодні говорити, що, знаєте, так легко відкидають от там 200 людей авторів, які скидувалися, наймали там по 50, по 200 гривень наймали фахівців, різних аудиторів, викладачів, професорів, податківців для того, щоб створити документ, за який б вони б могли розвиватися як підприємці, більше заробляти, більше створювати робочих місць і більше відшкодовувати на соціальні виплати. І, ну, що я можу сказати? Що погано, що ми не знаходимо конструктиву в відносинах між владою і опозицією. Тому що будь-який конструктив – це якість, це якість, яка сьогодні потрібна в діях, ну, будь-якої влади по відношенню до того суспільства, на яке вони працюють, яке вони поважають.

Тому, не дивлячись на те, що сьогодні звучали різні оцінки, але пан Чечетов так мені не відповів на питання: чому ж вони сьогодні провалять наш варіант Податкового кодексу? Я намагався чесно відповідати на ваші всі питання і по змісту, і не по змісту. І я думаю, що, не дивлячись на, скажімо, яке рішення ви сьогодні приймете, я думаю, що ми все ж таки починаємо проводити податкову реформу – це позитив, а вже за зміст ви візьмете на себе повну відповідальність, повну політичну відповідальність. Так в вас був шанс, розділити її з опозицією і зробити документ якісним. А так ми проведемо весь наступний рік в перероблянні того, що за вашими спинами зроблять в Мінфіні, чи в Податковій. Дякую за увагу.

Але я все ж таки оптиміст, думаю, що ми будемо боротися за саме європейські підходи до ведення бізнесу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення питання. Варто було б нам, шановні колеги, прислухатися до міркувань, які висловив у своєму виступі Юрій Іванович Костенко. Нам не потрібно змагатися, хто краще сподобається людям, а говорити про те, що цей закон буде зачіпати інтереси кожної сім’ї, кожної людини. І варто було б відійти від емоцій, бо, на превеликий жаль, цей проект, на чолі якого був Микола Катеринчук, відкладався постійно і знімався з розгляду, бо, на превеликий жаль, права частина залу у свій час не хотіла за нього голосувати. А зараз всі прозріли і починають розповідати, який це гарний закон. Я думаю, зараз от ми по присутніх побачимо, яка кількість людей буде голосувати за цей законопроект.

Тепер щодо звинувачень, що не розглядається альтернативний, тобто урядовий проект. Я ще раз довожу до вашого відому, шановні колеги, було б набагато простіше зараз розглянути два законопроекти і прийняти їх за основу, але відповідно Закону про Регламент ми не маємо права це робити, бо урядовий законопроект не може бути зареєстрований, оскільки пропущені всі терміни.

Що стосується зауважень про те, що бюджетний комітет не хоче розглядати альтернативний законопроект, точніше, нову редакцію Бюджетного кодексу. Ми з вами домовилися, що буде доповідатися і розглядатися два законопроекти: урядовий і безпосередньо від народних депутатів. І не треба нам піднімати хвилю обурень там, не немає для цього жодних підстав.

Тому, шановні колеги, довожу до вашого відому, що комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Податкового кодексу України (реєстраційний номер 2215) за основу. Головне науково-експертне управління вважає що законопроект потребує доопрацювання.

Я буду ставити на голосування ці пропозиції. Перша пропозиція, про прийняття за основу проекту Податкового кодексу України (реєстраційний номер 2215).

13:07:23

"За" – 164

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування другу…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціях!

ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 118, "Наша Україна – Народна самооборона" - 48, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 1, позафракційні – 0.

Для чистоти, я ставлю на голосування, експерименту, маю на увазі, про направлення законопроекту 2215 на повторне перше читання. Прошу визначайтесь.

13:08:00

"За" – 169

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати! Оголошується до проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Доповідач – голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Юрійович Бродський. І співдоповідач – заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Михайлівна Ляпіна. Може його за скороченою процедурою розглянути, чи ні?

БРОДСЬКИЙ М.Ю.

Вельмишановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Я думаю, якщо буде скорочена процедура по такому законопроекту…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна?

БРОДСЬКИЙ М.Ю. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Кабінет Міністрів пропонує розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Немає заперечень?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд за скороченою процедурою законопроект (реєстраційний номер 6263) прошу голосувати.

13:09:08

"За" – 217

Рішення прийнято.

Будь ласка, за скороченою процедурою розглядаємо.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України розроблено з метою приведення діючих законодавчих актів України у відповідність до вимог Цивільного кодексу України і Закону України „Про державну реєстрацію”.

Цей закон діє з 2003 року, на жаль, в інших законах ще раніше було прийнято багато інших норм і у нас є багато розбіжностей, які не дають нормально вести реєстр юридичних і фізичних осіб. І у нас багато сьогодні є юридичних осіб і суб’єктів, які, наприклад, заклади освіти, культури, об’єднання громадян, які не входять до реєстру. Якщо б ми зробили відкритий нормальний реєстр, так як за цим законом записано, я думаю, що це спростить можливість користування ним, зробить більш відкритою для суспільства і для підприємців інформацію.

З цією метою законопроектом вносяться відповідні зміни у закони України про об’єднання громадян, про адвокатуру, про інформаційне агентство, про аварійно-рятувальні служби, про дошкільну освіту, про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яким встановлюється порядок включення відомостей про юридичних осіб, зареєстрованих не державними реєстраторами.

Прийняття цього законопроекту приведе до усунення існуючих на даний час протиріч між положеннями закону про реєстрацію та деякими іншими законами, які регулюють питання створення, в тому числі проведення державної реєстрації та припинення певних видів юридичних осіб. Відповідно суттєво зменшить наявність проблем при проведенні реєстрації вказаних юридичних осіб та можливість проявів корупційних діянь за рахунок створення чітких прозорих правил державної реєстрації юридичних осіб.

Зараз у зв’язку з тим, що немає реєстру деяких видів діяльності, рейдери займаються… це якраз закон антирейдерський.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. ... України розглянуто комітетами та за результатами розгляду вони вирішили підтримати його, внести на розгляд Верховної Ради України і запропонували прийняти за основу. Просимо підтримати прийняття вказаного законопроекту за основу. При підготовці до другого читання будуть враховані пропозиції та зауваження. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Ксенія Михайлівна Ляпіна, заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.

13:12:04

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”. Комітет з питань промислової регуляторної політики та підприємництва на засіданні 12 травня 2010 року розглянув цей законопроект. Відзначив, що його метою є подальше приведення законодавчого поля Україну у відповідність до Закону про державну реєстрацію, законопроект, треба відзначити, носить більше технічний характер, але він є корисним, тому що привести до єдиного стандарту дозволяє зменшити кількість протиріч, можливих судових позовів, можливих непорозумінь.

Більше того, в ході обговорення цього законопроекту народні депутати відмітили, що необхідно розширити перелік законів, в які треба вносити зміни. Наприклад, на думку Науково-експертного управління, яка була підтримана депутатами членами нашого комітету, необхідно внести ще зміни в Закон про кредитні спілки, про банки і банківську діяльність, про місцеве самоврядування і так далі. Тобто є ще перелік законів, які ми не відобразили при приведенні у єдиний стандарт питань реєстрації. Тому комітет пропонує ухвалити цей закон за основу і до другого читання доопрацювати розширивши перелік законів, в які вносяться зміни. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Прошу записатись на обговорення законопроекту.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів, будь ласка, вам право на виступ, наступним буде виступати Юрій Кармазін.

13:13:48

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Метою даного законопроекту є створення єдиної системи державної реєстрації юридичних осіб та усунення існуючих на даний час протиріч між положеннями Закону про державну реєстрацію та деякими іншими законами, які регулюють, зокрема, порядок проведення державної реєстрації та припинення окремих видів юридичних осіб.

Законопроект є суто технічним, тут Ксеня Михайлівна абсолютно вірно підмітила, є суто технічним і спрямованим на внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення їх у відповідність із Законом України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців”.

Фракція Партії регіонів пропонує в сесійній залі прийняти цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона", наступним буде виступати Олександр Стешенко.

13:15:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановні урядовці, на відміну від вашого підходу ми сьогодні, опозиція, читаємо законопроекти ваші, які ви розробляєте, і будемо підтримувати цей законопроект, але не огульно, так як ви сказали, що все підтримати. Ми підтримуємо те, що запроваджується порядок проведення електронної державної реєстрації юридичних осіб та осіб підприємців, в тому числі і подання запитів щодо отримання відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб, підприємців, в електронному вигляді.

Але ми виступаємо проти змін до Господарського кодексу України, це не той документ, в який кожен день можна лазити, шановні і не потрібно по таким питанням туди вносити зміни.

Такі ж думки має Головне науково-експертне управління, яке вам заважує, що туди треба внести зміни до Господарського кодексу і розглядати їх окремо.

Я також вітаю доповнення, які вносяться щодо людей, які через релігійні або інші переконання відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера і офіційно повідомили про це відповідним органам державної влади, і часто вони тут пікетують і Верховну Раду, і звертаються до нас на зустрічах. Тому там передбачено, що тоді подаються електронні документи, до документів додається копія сторінки паспорта з відповідною відміткою „Документ в електронній формі, що підтверджує повноваження особи, пов’язані з підготовкою електронних документів”. Це я хочу наголосити для тих людей, які переживають, а що робити, що ось всім по присвоювали номери, там чіпи і так далі, і так далі, по релігійним переконанням вони цього не можуть зробити.

Тому я наполягаю на тому, щоб комітет потім розглянув і вилучив доповнення до Господарського кодексу, а ці зміни можна прийняти в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Стешенко, фракція БЮТ, мікрофон, будь ласка.

13:17:12

СТЕШЕНКО О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Ви знаєте, я записався зовсім не випадково і не буду підтримувати цей законопроект, хоча він багато чим схожий із законопроектом, який в свій час був внесений урядом Юлії Володимирівни Тимошенко і зареєстрований був 18 вересня 2009 року під номером 5146.

Взагалі у мене складається таке враження, що ми не дбаємо про те, як практичні працівники будуть користуватися тим законодавством, яке ми сьогодні напрацьовуємо шляхом щоденних, щотижневих масових змін до чинного законодавства. І не дуже це технічний закон, з точки зору підготовки його. Мене переконували, що він копіює закон, але на самому ділі з нього вилучено розділ „Про внесення змін до Закону „Про музеї та музейну справу”.

Ксенія Ляпіна зараз говорить про те, що треба ще до інших чинних законодавчих актів вносити зміни. Мені видається, що нам треба перейти на рейки системної роботи з тим, щоб практичні користувачі з нашим законодавством могли працювати. Тому я підтримувати його не буду, і закликаю своїх однодумців по фракції зробити те ж саме. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Висновок комітету: законопроект можна прийняти за основу. Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

Вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6263) про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Прошу голосувати

13:19:35

"За" – 249

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 32 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності щодо відміні реєстрації декларації про відповідність” (реєстраційний номер 6234). Доповідач – голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна.

Я вношу на голосування пропозицію про розгляд законопроекту за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

13:20:27

"За" – 220

Рішення прийнято.

Будь ласка, Наталія Юріївна.

13:21:39

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович, мы сегодня рассматриваем законопроект 6234, который является одним из базовых законопроектов на процессе принятия и проведения экономических реформ. Мы много говорим об инвестиционном климате, мы много говорим о бизнес-среде, об улучшении бизнес-климата в нашей стране, Но, к сожалению, мы все также продолжаем говорить.

И сейчас Комитет по промышленной, регуляторной политике и предпринимательству получает колоссальное количество тревожных сигналов от предпринимателей со всей страны о том, что идут тотальные проверки, о том, что идет тотальное давление правоохранительных органов, о том, что не принимаются отчеты и декларации предпринимателей по результатам их деятельности. И, конечно, все эти негативные сигналы влияют катастрофически на наш бизнес-климат и, конечно, на инвестиционный климат.

И вы знаете, что с начала года в Украине больше чем на 30 процентов упал приток инвестиций иностранных в страну – это один из главных индикаторов, который показывает, какой же бизнес-климат, и насколько сегодня инвесторы готовы вкладывать деньги в модернизацию нашей страны.

Поэтому мы сегодня предлагаем рассмотреть законопроект, который предлагает отменить обязательную регистрацию деклараций производителям продукции. Тем не менее, сегодня субъекты хозяйствования продолжают неоправданно тратить и время, и средства на регистрацию деклараций. В год предприниматель тратит 88 дней на регистрацию декларации соответствия. И, конечно, система стандартизации, сертификации является самой закостенелой в нашей стране. И нужно сказать, что в европейском законодательстве в сфере технического регулирования давно уже не предполагается регистрация деклараций в государственных органах. И согласно директивам иностранный производитель сегодня самостоятельно, под собственную ответственность составляет декларацию о соответствии продукции, требования соответствующих директив, сохраняет документы в комплексе на продукцию и предоставляет их лишь в случае запроса со стороны контролирующих органов.

Сегодня законопроектом мы предлагаем внести изменения в статью 32 действующего закона и исключить положение об обязательной регистрации в Госпотребстандарте декларации о соответствии. Реализация проекта закона создаст достаточно положительный импульс и благоприятные условия для действования субъектов хозяйствования, которые производят продукцию, и которые должны быть конкурентоспособные на нашем внутреннем рынке. Такие предприятия смогут сэкономить десятки миллионов гривен и более 80 дней в году на то, чтобы не тратить время и деньги на бумажную волокиту. Также национальное законодательство в сфере технического регулирования будет переведено в соответствии с требованием ВТО и законодательством ЕС.

По мнению Главного научно-экспертного управления Верховной Рады по результатам рассмотрения в ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. По мнению Главного научно-экспертного управления Верховной Рады законопроект в первом чтении может быть принят за основу. С учетом и ориентацией на наши европейские стандарты ведения бизнеса комитет предлагает принять данный законопроект за основу. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів. Ксенія Ляпіна, будь ласка.

13:24:24

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, група „За Україну”. Я хочу звернути увагу на те, що цей законопроект пропонує зробити нарешті дуже правильну дію. Тому що декларація про відповідність, вона тому і називається декларація, що не потребує додаткової, дозвільної процедури від органу державної влади в даному випадку Держстандарту. Зрозуміло, що через додаткову, абсолютно штучну процедуру, яка була прописана в законі раніше, фактично здійснювався шлюз, тобто декларації здаються, а вже кому реєструють, кому не реєструють і за які кошти реєструють – це вже було окреме питання. Фактично з декларативного методу ми перетворювали це на дозвільний або сертифікаційний метод, тобто підтвердження третьою стороною. Тому запропонована норма, на мій погляд, є: а)позитивною для клімату в країні; б) відповідає європейському законодавству, просуває нас до зоні вільної торгівлі з ЄС, і це… фактично це виконання наших зобов`язань в межах Світової організації торгівлі. Тобто всі три головні фактори, на мій погляд, в цьому законопроекті виконуються і тому ми вважаємо, що його треба приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, одна хвилина, будь ласка.

13:25:51

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Враховуючи, що основна частина прийнятих в Україні технічних регламентів передбачає застосування тільки схеми сертифікації продукції за модулем А в обіг буде вводитися потенційно небезпечна продукція без будь-якого контролю як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Митні органи будуть дозволяти пропуск через Митний кордон України імпортну продукції з усіх країн світу, а не тільки з Європи продукції здійснюється згідно з директивами ЄС. Запровадження в односторонньому порядку такої норми закону без запровадження системи державного контролю відповідно до міжнародних вимог створить для вітчизняного товаровиробника катастрофічну ситуацію в умовах всесвітньої економічної кризи внаслідок недобросовісної конкуренції з боку імпортерів. Тому виходячи з необхідності забезпечення національних інтересів України необхідності підтримки вітчизняного товаровиробника в умовах всесвітньої кризи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, свій виступ.

13:27:04

ДЖОДЖИК Я.І. …та необхідності захисту життя і здоров`я споживачів вважаємо, що прийняття цього закону передчасне. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Висновок комітету: прийняти за основу. Висновок Головного науково-експертного управління: законопроект може бути прийнятий за основу.

Вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін статті 32 Закону України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” (щодо відміни реєстрації декларації про відповідність) (реєстраційний номер 6234) для прийняття за основу. Прошу голосувати.

13:28:05

"За" – 307

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо здійснення господарської діяльності на підставі подання декларації). Реєстраційний номер 6265. Доповідач – голова комітету Королевська Наталія Юріївна.

Вношу пропозицію про розгляд законопроекту за скороченою процедурою. Прошу голосувати. За скороченою процедурою.

13:28:49

"За" – 260

Рішення прийнято.

Будь ласка, Наталія Юріївна.

13:28:56

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, мы сейчас рассматриваем закон, который призван урегулировать принцип, декларативный принцип в нашем законодательном поле. Как вам известно, декларативный принцип является одной из самых прогрессивных норм, которые сегодня работает в Европейском Союзе, это когда субъект хозяйствования имеет право, может осуществлять деятельность без документа разрешительного характера. Он сообщает администратору или соответствующему разрешительному органу о соответствии его материально-технической базы требованиям законодательства. И тем не менее, сегодня лишь только некоторые разрешительные органы соглашаются на принятие такого декларативного принципа. Потому что нам всем известно, что разрешительная кормушка – это самая большая кормушка чиновников. И наши предприниматели в год тратят три миллиарда гривен. Вдумайтесь: три миллиарда гривен тратят денег только на получение разрешений. Поэтому данным законопроектом предоставляется право Кабинету Министров определить перечень хозяйственной деятельности, которые не могут осуществляться на основании представления декларации. Кабинету Министров поручается в месячный срок утвердить форму сообщения государственному администратору или соответствующему разрешительному органу о соответствии материально-технической базы требованиям законодательства.

Если Кабинет Министров не утвердит в течении месяца со дня опубликования закона такую форму, то предприниматель получает право делать сообщение в произвольной форме.

По мнению Главного научно-экспертного управления Верховной Рады законопроект может быть принят в первом чтении и за основу.

Я считаю, что такой законопроект позволит нам не на словах говорить о декларативном принципе, а на деле сегодня предпринимателям воспользоваться такой возможностью. Комитет предлагает принять за основу. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Прізвище народних депутатів прошу вивести на інформаційне табло. Ксенія Ляпіна, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

13:31:12

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”. Я хочу звернути увагу на те, що цей законопроект, фактично, завершує, нарешті, реформу, за якою започаткування підприємницької діяльності за декларативним принципом стає нарешті можливим. Тому що ми у попередньому законопроекті, коли ми вносили зміни в низку законів України, в одному місті закону написали, що декларативний принцип запроваджується рішенням Кабміну, а в іншому місці того самого закону залишили норму, що він запроваджується виключно законами України. На жаль, це просто, ну, от як на мене, це певний символ недбалості нашої з вами спільної депутатської роботи, коли в залі ми поспішаємо щось приймати, не доопрацьовуючи це на експертному рівні. В даному випадку законопроект, запропонований нам, виправляє цю помилку.

Однак, є питання і необхідно цей законопроект до другого читання редакційно доопрацьовувати, тому що запропонована норма, що всі види діяльності можуть започатковуватись за декларативним принципом, але перелік тих, що не можуть, визначаються Кабміном приводять до юридичного протиріччя: або можуть, або не всі можуть. Тобто треба чітко визначати зразу у формулюваннях, щоб потім нам не прийшлось щось переголосовувати через півроку.

Тому ми пропонуємо ухвалити цей закон за основу і доопрацювати редакційно його до другого читання, щоб нарешті ми отримали повноцінну гармонійну систему започаткування підприємницької діяльності за декларативним принципом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Хто ще наполягає на виступі? Не бачу.

Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Висновок Головного науково-експертного управління аналогічний, тобто рекомендує прийняти за основу цей законопроект.

Вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (щодо здійснення господарської діяльності на підставі подання декларації) (реєстраційний номер 6265). Прошу голосувати.

13:33:55

"За" – 339

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо діяльності банків тканин та клітин людини). Доповідач – народний депутат України Гайдай Юрій Олександрович, співдоповідач – голова комітету Королевська Наталія Юріївна. За скороченою процедурою можна? Доповідач пропонує розглядати законопроект за скороченою процедурою. Вношу на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

13:34:37

"За" – 255

Рішення прийнято.

Будь ласка.

13:34:44

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Дякую. Вельмишановний Володимир Михайлович! Вельмишановні колеги! В умовах швидкого розвитку біотехнологій набула поширення діяльність із надання послуг щодо довготривалого збереження пуповинної кордової крові та плаценти людини з метою їх подальшого застосування в медичній практиці. Тобто фактично створений новий вид господарської діяльності. Але на теперішній час, на жаль, відсутнє його правове регулювання і як наслідок цього відповідні державні органи позбавлені можливості належного контролю за діяльністю суб’єктів, що надають послуги по довготривалому зберіганню пуповинної крові та плаценти людини, що в свою чергу створює можливість виникнення різноманітних конфліктних ситуацій між надавачами таких послуг та їх отримувачами.

Водночас Конституцією України встановлено, що забезпечення прав і свобод людини є головними обов’язками держави. Таким чином, на мою думку, відсутність контролю з боку держави за зазначеним видом господарської діяльності є невиконанням положень Конституції України. Вважаю, що такі так звані банки тканин і клітин людини мають право на існування. Більше того, у світі вже створена мережа таких банків, але за відсутністю чітких та зрозумілих умов їх діяльності в Україні неможливо визначити межу правомірних таких дій.

Ліцензування як засіб державного контролю за господарською діяльністю вже давно виправдало себе як механізм врегулювання державою найбільш важливих стратегічних відносин та які тісно пов’язані з правами і свободами та законними інтересами наших співвітчизників. Прийняття нашого законопроекту дасть можливість органам виконавчої влади розробити невідкладні відповідні ліцензійні умови, які забезпечать прозорість діяльності банків тканин і клітин людини.

Виходячи з вищезазначеного прошу підтримати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте. Все у вас? Наталія Юріївна, будь ласка, рішення комітету.

13:37:08

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, в законопроект 5196 предусмотрено внести изменения в статью 9 Закона Украины о лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности, а именно добавить к числу лицензируемых деятельность, связанную заготовками, переработкой, консервацией, хранением и выдачей ткани и клеток человека для применения в медицинской практике.

Комитет категорично выступает за сокращение количества видов деятельности подлежащих лицензированию, но это как раз тот дискуссионный случай, когда очень много наших граждан могут быть благодарны государству, если оно возьмет такую деятельность под серьезный контроль.

По мнению главного Научно-экспертного управления Верховной Рады, по результатам рассмотрения в первом чтении проект может быть принят за основу.

С учетом высказанных замечаний и предложений Комитет по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства предлагает принять законопроект 5196 за основу и доработать его ко второму чтению. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення законопроекту.

Так прізвища народних депутатів, прошу вивести на табло, Володимир Карпук, мікрофон, наступним буде Олег Зарубінський виступати.

13:38:26

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Цей законопроект ставить державне регулювання такого важливого напрямку розвитку біотехнології як клітинно-тканинна терапія, застосування пуповидної крові, а також тканин плаценти, використання банку цих тканин давно стало одним з методів лікування надзвичайно важких захворювань таких, які іншими методами не лікуються. І наші вчені, українські вчені, мають великий досвід, і навіть, виступають піонерами в певних напрямках цієї тканинної терапії. Тому ці питання досить важливі, навіть в порядку того, чому треба, щоб держава регулювала, ліцензувала ті питання. Тому що це питання і біобезпеки нашої країни, це питання захисту і збереження генофонду, питання непоширення захворювань інфекційних, генетичних і так далі. Досить важливий, хоч і короткий, але ємкий законопроект, я враховую, і можна було б і приймати в цілому. Але є зауваження Науково-експертного управління і є пропозиція, щоб цей законопроект в другому читанні був розглянутий за скороченою процедурою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція "Блоку Литвина".

13:39:59

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу, Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановні колеги, це настільки тонкий і делікатний закон, що ми маємо до нього дуже серйозно поставитися. Адже питання, пов’язані з накопиченням, зберіганням і всіма можливими процедурами, пов'язаними з людською істотою, а, зокрема, з тканинами і клітинами, це питання, яке має і наукове значення. І якщо б це тільки мало наукове значення, ми б, очевидно, не розглядали цей законопроект і тоді б не треба було вносити. Але це стає дійсно предметом бізнесу і хочемо ми цього, чи не хочемо, від цього не можна відмовитись, адже, якщо є попит, то виникає і пропозиція.

І в таких умовах дійсно для держави, для державників, має постати питання, а хто це власне має контролювати, чи є альтернатива тому, що запропонував колега Гайдай? Ні, немає. Це можуть бути приватні особи? Це можуть бути якісь численні громадські організації – здійснювати контроль за таким банком. Ні! Це однозначно мають державні органи.

І ще один момент. Була така фраза шановною колегою сказана, що треба обмежувати всілякі ліцензії і так далі. Треба обмежувати, але давайте відверто скажемо, що пройдисвітів в бізнесі, в Україні більше на одиницю населення, ніж будь-якій іншій країні Європи чи навіть Східної Європи. І тому таке ліцензування, це правда, і тому ліцензування має бути бар’єром, має бути фільтром для нечистоплотних бізнесменів, які дійсно послуговуються таким попитом, коли людина вже, яка хоче вижити, навіть яка має невиліковну хворобу, йде на все, йде на все і готова слухати всіх.

Тому правильна ця позиція законодавча, особливо у зв’язку з тим, що сказав колега Карпук, бо питання тут є і інфекційної безпеки, і навіть безпеки просто генофонду. Тому що біобезпека стає найнагальнішим питанням для України, варто підтримувати цей законопроект. "Блок Литвина" буде підтримувати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Томенко.

13:42:20

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я підтримуючи загальний підхід ідеології законопроекту, хотів би звернути увагу, і наші експерти звертають увагу, коли ми будемо доопрацьовувати, щоб ми в обов’язковому порядку не забули одночасно внести зміни до нашого базового закону у цій сфері – про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини. Ідеться про те, що ми повинні віднести таку діяльність – діяльність банків тканин та клітин людини – до видів діяльності пов’язаних з трансплантацією. Це передбачено статтею 9 цього закону і статтею 8.

Тому я хотів би, щоби ми не забули при першому і другому читанні, щоб чітко не було протиріч між двома законопроектами, внести зміни і в даний законопроект, а потім уже в другому читанні проголосувати його в цілому. Тому я за те, щоби підтримати в першому читанні, але не забути розширити дану норму внесенням змін і до базового законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Висновок комітету: можна приймати законопроект за основу. Аналогічну позицію підтверджує Головне науково-експертне управління.

Вношу на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо діяльності банків тканин та клітин людини), ще раз нагадую, (реєстраційний номер 5196).

Прошу голосувати.

13:44:00

"За" – 343

Рішення прийнято. Дякую.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Доручити комітету....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, що? Про... Шановні колеги, була пропозиція доручити комітету підготувати до розгляду у другому читанні за скороченою процедурою. Це щодо законопроекту (реєстраційний номер 5196). Я ставлю на голосування цю пропозицію.

Прошу голосувати.

13:44:38

"За" – 310

Рішення прийнято.

Тому я прошу комітет підготувати його до розгляду на наступний пленарний тиждень, тобто з 29 червня.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо осіб, які перебувають на повному державному утриманні) (реєстраційний номер 3258). Доповідач – народний депутат України Цибенко Петро Степанович. Співдоповідач – голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевич Валерій Михайлович.

Шановні колеги, для того, щоб нам розглянути цей законопроект, я ставлю на голосування пропозицію щодо розгляду його за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

13:45:39

"За" – 250

Рішення прийнято.

Будь ласка, Петро Степанович.

13:45:48

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, голова ради організації ветеранів України Петро Цибенко.

Шановні колеги, я ініціював зміни до Закону „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” (щодо осіб, які перебувають на повному державному утриманні). Історія питання досить тривала, але я зупинюсь лише на останніх роках.

У 2005 році було прийнято рішення про зміну умов виплати пенсій за особливі заслуги тим пенсіонерам, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів. З 1 січня 2006 року такі пенсії виплачуються у повному розмірі. Проте, під час прийняття цього рішення не були враховані норми статті 48 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування”. Як наслідок, пенсії за особливі заслуги перед Україною у повному обсязі виплачуються лише тим пенсіонерам, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів. Тим же пенсіонерам, які перебувають на повному державному утриманні у територіальних центрах соціального обслуговування, виплачується 25 відсотків призначеної пенсії, інша частина за їх заявою перераховується до територіального центру і використовується виключно на поліпшення умов проживання пенсіонера.

Законопроектом пропонується надати пенсіонерам рівні можливості щодо одержання пенсії за особливі заслуги незалежно від того, в якій установі вони перебувають на повному державному утриманні. Інакше кажучи, шановні колеги, особливо ті, які турбуються проблемами бюджету, хочу наголосити, що ніяких додаткових витрат тут немає, мова йде лише про перерозподіл тих коштів, які надходять до установи, у якій на повному державному утриманні знаходиться ветеран. Тобто, я пропоную, оскільки доплата на підставі Закону про пенсії за особливі заслуги перед Україною, вона персоніфікована за певні заслуги людини перед суспільством, і тому я пропоную, щоби ця доплата залишалася в повному обсязі у самого ветерана. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевич Валерій Михайлович. Мікрофон з місця, прошу.

13:48:00

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Адам Іванович. Сушкевич Валерій Михайлович, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Шановні колеги, законопроект за номером 3258 розглянутий на засіданні Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів 10 грудня ще 2008 року. На жаль, до нього не дійшла черга, але хочу сказати про що і про кого йде. Цей законопроект надзвичайно актуальний з точки зору 65 річниці Великої Перемоги, оскільки мова йде про людей, які мають заслуги перед нашою батьківщиною, люди, які створили цю державу і те покоління, яке заслуговує підтримати їх.

Законопроектом передбачається встановити єдиний порядок виплати пенсій за особливі заслуги тим пенсіонерам, які перебувають на повному державному утриманні незалежно від назви установи і статусу установи. Це стосується в першу чергу пенсіонерів, які проживають в стаціонарних відділеннях для постійного проживання в територіальних центрах соціального обслуговування.

Я хочу нагадати, що сьогодні, якщо пенсіонер, а, зокрема, пенсіонер, який має пенсію за особливі заслуги перед Україною, цей пенсіонер в будинках-інтернатах для престарілих, цьому пенсіонеру виплачується незалежно від того, що він знаходиться на повному державному утриманні, виплачується 100 відсотків пенсії за особливі заслуги. Але якщо цей же пенсіонер знаходиться в стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового перебування, йому чомусь не виплачується ця пенсія за заслуги в повному обсязі. Виплачується тільки 25 відсотків, інші 75 відсотків виплачується пенсіонеру… ну виплачується соціальній установі, зокрема стаціонарному відділенню соціальної допомоги за місцем проживання. І витрачається цією соціальною установою виключно для самого пенсіонера. Получається парадокс, різні соціальні установи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

13:50:13

СУШКЕВИЧ В.М. … різні соціальні установи для одної і тої ж людини, яка має заслуги перед Батьківщиною, по-різному трактується виплата пенсій за особливі заслуги.

Комітет підтримав одноголосно цей законопроект і пропонує, щоб встановити єдиний порядок, і це просять нас наші ветерани. Крім того, хочу сказати, що Комітетом з питань бюджету прийнято рішення про те, що може бути прийнятий цей законопроект в дію, але хочу нагадати Комітет з питань бюджету пропонує, щоб з1 січня 2011 року.

Головне науково-експертне управління також підтримує прийняття цього законопроекту за основу.

Прошу підтримати… саме в рік ветеранів підтримати наших пенсіонерів, які отримують пенсію за особливі заслуги перед Батьківщиною. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є необхідність обговорювати? Ніхто не наполягає на виступі? Є. Будь ласка, Павловський. І будемо визначатися.

13:51:23

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники, народні депутати! Фракція "Блоку Юлії Тимошенко" пропонує підтримати законопроект 3258 нашого колеги відомого соціальщика, депутата Цибенка, тому що дійсно заслужені пенсіонери, які перебувають на повному державному утриманні, незалежно від закладу повинні отримувати пенсію в повному обсязі. Я думаю, що це добре починання нашого колеги треба підтримати і віддати належне заслуженим пенсіонерам. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарубінський.

13:52:02

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Знаєте, шановні колеги, якщо б ми зараз розглядали питання змін до Закону про пенсії, про особливі заслуги, то я думаю, що тут могла б точитися, дійсно, дискусія, бо це питання для багатьох, для багатьох людей: хто це має особливі заслуги і в чому вони полягають? Ну, і, до речі, відверто кажучи, в жодній країні немає такої різниці між мінімальною пенсією і пенсіями, які виплачуються деяким нашим дуже заслуженим людям, які досягають 70-100 тисяч гривен по совокупності і таке інше. Але, оскільки мова іде просто в урівненні в правах вже тих людей, які мають такі пенсії і ситуація, що не повинно бути диференціації між установ, які мають статус інтернатів для похилого віку та інших, то варто, очевидно, підтримати цю законодавчу пропозицію. А стосується вона приблизно 500 осіб, які знаходяться в таких установах, не залежно від статусу. Але я думаю, що повернемося до особливих заслуг.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук, будь ласка.

13:53:17

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Фракція наша також буде голосувати за цей законопроект, який вводить єдину політику щодо виплати пенсій за особливі заслуги людям, які перебувають на повному державному утриманні. Я ще звертаю увагу всіх, що законопроект був зареєстрований 21.10.08 року. Тобто вже, практично, 1,5 року, зараз рік ветеранів і тому також пропоную розглянути його за скороченою процедурою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. З одного боку, дійсно, кажуть, що це додаткове навантаження на бюджет, але колега Зарубінський і колега Цибенко називали цифри. Вибачте, вони смішно виглядають для навантаження на бюджет. Якщо мова йде тільки про 500 осіб, то яке може бути серйозне навантаження на державний бюджет? Це навіть менше, якщо вірити цим розрахункам, менше одного мільйона гривень, які треба витратити.

Я просив би, давайте активно підтримаємо цю пропозицію і проголосуємо у першому читанні за цей законопроект. Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” (реєстраційний номер 3258). Прошу голосувати.

13:54:58

"За" – 342

Будуть заперечення проти того, щоб прийняти у цілому як закон? Немає? Я ставлю на голосування про прийняття Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” (щодо осіб, які перебувають на повному державному утриманні), реєстраційний номер 3258. Прошу голосувати.

13:55:40

"За" – 340

Дякую, закон прийнятий. Я думаю, ми цим людям хоч трошки допомогли. Продовжую засідання на 15 хвилин. Слухається законопроект 2334, про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії), законопроект Фельдмана. Немає? Тоді, будь ласка, Еліна Вікторівна Шишкіна від комітету.

Я пропоную за скороченою процедурою проголосувати, прошу підтримати цю пропозицію.

13:56:27

"За" – 251

Рішення прийнято. Будь ласка, Еліна Вікторівна.

13:56:34

ШИШКІНА Е.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Комітет з питань правової політики розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії (реєстраційний номер 2334), внесений від 7 квітня 2008 року. Проектом закону пропонується законодавчо врегулювати питання державної реєстрації договорів комерційної концесії, поклавши здійснення державної реєстрації зазначених договорів на Державний департамент інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки.

Головне науково-експертне управління не заперечує щодо передачі функцій реєстрації договорів комерційної концесії від державних реєстраторів, які здійснюють реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб до центрального органу виконавчої влади з питань правової охорони, інтелектуальної власності, яким, власне, і є Державний департамент інтелектуальної власності.

Вказаним законопроектом пропонується внесення змін всього лише до двох статей двох кодексів, зокрема до статті 11.18 Цивільного кодексу та статті 367 Господарського кодексу України, де передбачено, що договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.

Крім того, реалізація законопроекту не призведе до додаткових витрат з державного бюджету України, тому Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу з урахуванням пропозицій Головного науково-експертного управління і доопрацювавши його в другому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Будемо голосувати? Я ставлю на голосування про прийняття у першому читанні за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії). Законопроект за номером 2334. Прошу голосувати.

13:58:45

"За" – 290

Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 988 Цивільного кодексу України (щодо обов'язків страховика). Законопроект за номером 3296, будь ласка, прошу проголосувати за скороченою процедурою розгляд.

13:59:20

"За" – 255

Рішення прийнято.

Будь ласка, автор законопроекту Андрій Володимирович Парубій, підготуватися від комітету Князевичу.

13:59:32

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій. Проектом закону пропонується внести зміни до пункту 5 частини першої статті 988 Цивільного кодексу України, яка визначає обов’язки страховикам щодо переукладання договору з страхуванням. Страхування, як вид цивільно правових відносин, спрямований на захист майнових інтересів фізичних та юридичних осіб. У випадку настання певних подій страхових випадків, можливість виникнення таких подій зумовлена наявністю страхового ризику певної події, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання і пов’язана із майном, особою чи відповідальністю. У випадку, коли страхувальником, особи, яка страхує свої майнові ризики, вжито заходів, які спрямовані на зменшення цієї потенційної можливості, страхувальник має право вимагати від страховика – організації, яка надає страхові послуги і зобов’язання, здійснити страхове відшкодування у випадку настання страхового випадку, переукладення договору страхування. Всупереч такій логіці, статтею 988 Цивільного кодексу України, визначено, що страховик зобов’язаний переукласти договір страхування у випадку, коли заходи, які зменшили страховий ризик, здійснено страховиком. При цьому страховиком не вчиняється дій, спрямованих на зменшення страхового ризику. Внесення змін до даної норми більш точно відобразить суть відносин між страховиком та страхувальником. Адже страхувальником може бути вжито заходів, які спрямовані на зменшення страхового ризику і страхувальник має право вимагати від страховика ввести відповідні зміни до договору страхування. Ці зміни узгоджуються і Законом України „Про страхування”, в статті 20 якого зазначено, що заходи, які зменшили страховий ризик, здійснюються страхувальником.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від Комітету з питань аграрної політики Руслан Петрович Князевич. Правової.

14:01:35

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Комітет аграрної і правової політики. Комітет з питань правової політики розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 988 Цивільного кодексу України щодо обов’язків страховика, внесений народним депутатом Парубієм за номером 3296. Законопроект розроблено з метою усунення суперечностей у цивільному законодавстві та законодавстві про страхування, визначення правового статусу страхувальника щодо наділення права вимагати переукладення договору страхування, зазначеним законопроектом передбачено внести зміни до Цивільного кодексу шляхом викладення в новій редакції норми, яка визначає правовий статус страхувальника щодо укладення договору страхування.

Реалізація законопроекту не призведе до додаткових витрат з державного бюджету. Зважаючи на все вищенаведене, Комітет з правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у першому читанні за основу та в цілому. Відповідний проект рішення додається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так Зарубінському, будь ласка, хвилина і будемо визначатися.

14:02:40

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Ви знаєте законодавча ініціатива колеги Парубій зрозуміла, а щодо змін в Цивільний кодекс. Але от експерти зауважують, що якщо буде реалізована ця зміна законодавча, то виникає неузгодженість між відповідними пунктами і диспозиціями Цивільного кодексу і Закону про страхування, є таке. І, очевидно, треба буде врахувати це, якщо ми за основу це приймемо, треба буде вносити зміни і до Закону про страхування. Тому в цьому плані можна погодитись. Єдине от в мене, Адаме Івановичу, є 30 секунд і я хотів би сказати, що нинішній страховий бізнес в Україні вже нагадує гральний бізнес. І можливо нам варто було б оцій темі приділити більше уваги, бо багато шарлатанів, які стоять по вулицях і здійснюють так зване страхування, мають якісь документи, хтось їм хтось дозволив, а вони не несуть жодної відповідальності. І сьогодні відсоток невиплати за страховими договорами просто величезний – треба щось робити в цьому більш системно, ніж точкові зміни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую.

Дійсно, є зауваження головного управління, але воно стосується того, що треба вносити зміни в інший закон. Тобто тут уже ми йдемо в розріз із 116 статтею. Я думаю або автор, або інші суб’єкти законодавчої ініціативи можуть і варто скористатися рекомендацією Науково-експертного управління, щоб внести ще й в інші закони зміни. Але це не заважає нам розглянути зараз закон і я просив би проголосувати за законопроект 3296 про внесення зміни до статті 988 Цивільного кодексу України (щодо обов’язків страховика). Прошу голосувати.

14:04:40

"За" – 277

Прийнято.

Була пропозиція, і я просив би її підтримати, прийняти в цілому як закон. Прошу голосувати за прийняття закону за номером 3296 про внесення змін до Цивільного кодексу. Прошу голосувати.

14:05:11

"За" – 304

Дякую, закон прийнято.

І розглянемо ще один закон про внесення зміни до статті 242 Цивільного кодексу України (щодо представництва за законом). 3317 – також Парубій, Князевич доповідають. Прошу проголосувати за розгляд законопроекту за скороченою процедурою.

14:05:45

"За" – 262

Рішення прийнято.

Будь ласка, Андрій Володимирович, підготуватись Князевичу.

14:05:53

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні депутати, в цьому законопроекті теж йдеться про уточнення і узгодження в Цивільному кодексі. Даним законопроектом пропонується внести зміни до статті 242 Цивільного кодексу України. Метою законопроекту є захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей. Законопроект спрямований на врегулювання правовідносин між батьками та дітьми, усунення неузгодженості між нормами Закону України „Про охорону дитинства, Сімейного та Цивільного кодексів України”.

Запропоновані зміни дадуть змогу більш чітко врегулювати сферу цивільних правовідносин, зокрема стосовно того, що батьки або усиновлювачі є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей і діють від їх імені як опікуни та піклувальники.

Проект закону вказує на вимоги, в яких батьки мають дотримуватися при укладанні угод з відчуження нерухомого майна або інших право чинів, які визначені у статті 71 Цивільного кодексу.

Для обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, треба зазначити, що стаття 71 і 72 Цивільного кодексу України визначають права та обов’язки опікунів та піклувальників стосовно своїх підопічних. Зокрема, закон забороняє опікуну без дозволу органу опіки та піклуванням відмовитися від майнових прав підопічного. Або, наприклад, укладати договори щодо поділу або обміну житлового будинку чи квартири так само, як і укладати договори щодо іншого цінного майна.

У статтях 71 та 72 Цивільного кодексу мова йде лише про правочини опікунів та піклувальників. А от у статті 242 Цивільного кодексу батьки малолітніх та неповнолітніх дітей визначаються як їх законні представники, тобто фактично виникає юридична колізія. Оскільки, здійснивши будь-які протиправні дії стосовно майна своєї малолітньої або неповнолітньої дитини, батьки можуть апелювати до того, що правочини, які здійснюються з дозволу органу опіки та піклування стосуються лише опікунів, а не батьків…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПАРУБІЙ А.В. Даним проектом пропонується юридично ототожнити батьків та опікунів задля посилення захисту майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей. Такі зміни повністю узгоджуються із Законом України «Про охорону дитинства» і статтею 177 із Сімейного кодексу України, та із статтею 32 Цивільного кодексу України.

Прошу вас підтримати в першому читанні. На комітеті була пропозиція, щоб мою поправку, яка була більш розширена, скоротити. І я з трибуни, власне, згоден з цією пропозицією комітету, і можливо, якщо ця зміна буде прийнята в залі, ми можемо проголосувати сьогодні і в першому читанні в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Руслан Петрович Князевич, член Комітету з питань правових політики.

14:08:47

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Адам Іванович. Насправді я погоджуюся з паном Андрієм Парубієм. І в принципі, якщо би моя точка зору, то я би, напевно, і сприйняв вашу пропозицію, щоб зараз голосувати в цілому. Але зараз в мене місія озвучити рішення комітету, яке не передбачає, на жаль, голосування в цілому.

Комітет з питань правової політики розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 242 Цивільного кодексу (щодо представництва за законом) (внесений народним депутатом Андрієм Парубієм).

Зазначений законопроект передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання цивільно-правових відносин, зокрема стосовно того, щоб батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, і діють від їх імені як опікуни та піклувальники. Також проект пропонує... вказує на вимоги, яких батьки мають дотримуватись при укладенні вимог з відчуження нерухомого майна або інших правочинів, які зазначені у статті 71 Цивільного кодексу України.

Прийняття законопроекту забезпечить усунення неузгодженостей між нормами Закону України „Про охорони дитинства”, Сімейного та Цивільного кодексу. Реалізації законопроекту не призведе до додаткових витрат з державного бюджету, а, отже, враховуючи викладене, Комітет з правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийнятий зазначений проект у першому читанні за основу, а також доручити Комітету з правової політики доопрацювати його і винести на друге читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, голосуєм? Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення зміни до статті 242 Цивільного кодексу України (щодо представництва за законом), законопроект за номером 3317. Прошу голосувати.

14:10:39

"За" – 295

Рішення прийнято.

Кармазін, і завершуєм.

14:10:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, зараз представники комітету і сам автор висловились за підтримку пропозиції, яка у вас написана від Головного науково-експертного управління. Вони дали таку редакцію: ”Батьки або усиновлювачі є законними представниками своїх малолітних та неповнолітніх дітей, які у встановленому законом порядку діють від їх імені, як опікуни та піклувальники, без спеціального на те уповноваження”. Це цитата, яку привело науково-експертне управління.

Я прошу вас, давайте не будемо забирти час потім у Верховної Ради і розглянемо

це питання, щоб прийняти в цілому в такій редакції і поставити на цьому крапку. Це абсолютно відповідає логіці і матеріальній частині нашого Цивільного кодексу і Сімейному кодексу України, і не потребує більше ніяких, нічого уточнення.

Я пропоную і прошу у Чечетова, давайте, дайте згоду свою і своїй фракції запропонуйте. Ми зекономим час Верховної Ради, повірте мені, це нормально буде. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов, будь ласка.

14:11:59

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Юрий Анатольевич, я даю згоду только на перерыв.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оголошується ранкове засідання закритим. О 16 годині продовжимо роботу.