ЗАСІДАННЯ  СЬОМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

16 лютого 2010 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

10:01:48

Зареєструвались картками у сесійній залі 339 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України  оголошую відкритим.

Шановні колеги, надаю вам інформацію про підсумки роботи Верховної Ради України за період з 9 по 12 лютого 2010 року. Відбулося п’ять  пленарних засідань Верховної Ради України,  розглянуто 51 питання порядку денного, за результатами розгляду:  прийнято 15 законів та 3 постанови,  15 законопроектів та 1 проект постанови прийнято за основу, 3 законопроекти направлено на повторне перше читання до комітету, 17 законопроектів відхилено; за результатами  розгляду пропозицій Президента України  1 закон прийнято після його доопрацювання; проголошено 67 депутатських  запитів.

Шановні колеги,  а відповідно до розкладу нашої роботи, то тільки на сьогодні, на вівторок, у нас 25 питань  порядку денного. Тому після виступів уповноважених  від фракцій, я поставлю на голосування пропозицію, про  що йшлось  на Погоджувальній  раді,  – вечірнє  засідання продовжити до  завершення розгляду  всіх  питань, визначених розкладом,  якщо ні, розглядати    законопроекти за скороченою процедурою. Ми повинні…

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій із внесенням пропозицій, виголошенням заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій записатися на виступи.

Шановні народні депутати, давайте привітаємо Олену Федорівну Бондаренко. У неї сьогодні день народження. Побажаємо міцного здоров'я і спокійного серця. (Оплески)

Так, прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Павло Унгурян, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Хто буде виступати? Кириленко буде виступати? Хорошо. Олег Зарубінський, будь ласка. Наступним буде виступати Іван Кириленко.

 

10:04:45

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Розпочати свій виступ я хотів би перефразувавши один на перший погляд парадоксальний вислів. Колишній Прем`єр-міністр Великої Британії Гарольд Вільсон свого часу сказав: „Хто б не виграв вибори, до влади приходить Міністерство фінансів”. Так ось, скільки б емоцій, експресії, вигуків і слоганів не затьмарили небосхил здорового глузду та реалізму до, під час та відразу після виборів, словесна мішура і політиканська метушня нарешті мають локалізуватись на політичних, а насправді політико-розважальних телешоу, всіляких дискусійних зібраннях технологів, політологів та астрологів, адже не тільки перед політиками і не стільки перед політиками, а перед всім суспільством вже постали глибокі і навіть фундаментальні проблеми економічного характеру, дивитися на які через рожеві окуляри, робити вигляд, що їх немає, це шлях  в нікуди.

Подивимося правді в очі. Лише за статистикою уряду ми маємо майже 40 мільярдів доларів державного боргу, тобто більш як вдвічі більше, ніж з початку кризи. Так, у 2010 році тільки бюджетним проектом на обслуговування боргу передбачалось виділити 22,7 мільярда гривень, а це третина всіх видатків на загальнодержавні функції. Тільки за кредитами МВФ доведеться виплачувати до 25 відсотків всіх валових міжнародних резервів України.

Які на цьому тлі можуть бути інвестиції в Україні? Лише за офіційною статистикою за рік їх рівень впав більше ніж вдвічі. І це не дивно. Хто інвестуватиме в країну, в якій політика важливіша економіки? Так само, хто буде інвестувати в країну, де правила гри в економіці змінюються з кожними виборами? Бо для того, щоб мати доходний бізнес в Україні треба дружити з владою. А прихід до влади тих чи інших сил навіть на місцевому рівні тягне за собою перегляд умов, на яких здійснюватиметься ця так звана дружба.

Політична еліта, увійшовши в період перманентних виборів, фактично пустила напризволяще економіку. Багато кого економіка цікавить лише як джерело отримання сьогомоментного доходу. В результаті, якщо і розробляється якась стратегія розвитку, то почасти це лише плани витягування з неї ресурсів. Не дивно, що серед підприємців поширення набула думка, що краща держава – це та, яка не заважає, а не та, яка сприяє.

Кожне нове рішення влади з острахом сприймається в колах підприємців, бо нічого доброго від такого державного управління вже ніхто не очікує. Як наслідок: Україна в 2009 році посіла останнє місце серед європейських країн у рейтингу економічних свобод. З-поміж 183 країн світу Україна займає за цим показником - економічною свободою – 162 позицію. І тенденція за останні роки на спад.

Наведена статистика – це не бажання зробити апокаліптичний прогноз, не нагнітання страху, і тим більше не стимул для панікерських настроїв. Вона просто говорить про рубікон, на якому перебуває Україна, де, з одного боку, об’єднання  конструктивних зусиль політичних сил, що сьогодні представлені в парламенті, навколо дійсно нагальних проблем економіки. А з іншого – незворотне зсування держави до того стану, за яким пряма дорога до колапсу. Сьогодні, на жаль, тезу про примат політичного над економічним взяли на озброєння не лише політичні сили, її вже нав’язали суспільству.

Фракція „Блоку Литвина” вважає, що питання економіки повинні не просто  стати на перше місце в системі наших пріоритетів, вони повинні усунути будь-яку політичну  кон’юнктуру, чи бажання отримати бали під час політичної гри. Більше того, саме зосередження на вирішенні абсолютно земних економічних проблем стане ключовим чинником спокою в суспільстві, стабілізації суспільно-політичного життя. Лише пріоритетом економічних питань ми можемо повернути Україні конкурентоспроможність. І лише таким шляхом ми перестанемо бути постійним об’єктом іншоземних впливів, полем для випробовування політичних технологій, а перетворимося нарешті в державу, які, дійсно, працює для людей. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Царьков, фракція комуністів. Наступним буде виступати Микола Азаров.

 

10:09:58

ЦАРЬКОВ Є.І.

Уважаемые избиратели, хотел обратиться к народным депутатам и к президиуму верховной Рады с просьбой поддержать инициативу и спецкомисии по приватизации фракции Компартии Украины про запрет приватизации Одесской киностудии.

Я уверен, что каждый из нас и наши дети, и уже и внуки гордятся тем достижениям, которые сделала Одесская киностудия, весь наш корпус художественный в развитие как культуры, так и культурного наследия Украины.

Кинематографисты Украины в лице Национального союза кинематографистов, а также сотрудники Одесской киностудии обратились к фракции с открытым листом и просят приостановить государственную приватизацию этого объекта. Вы знаете, что в этом месяце собираются продать 50 плюс один процент акций  знаменитой киностудии частному инвестору.

Под давлением кинематографистов сегодня удалось предотвратить захват земель на знаменитом Французском бульваре, а вы понимаете, что это гектары на берегу Черного моря. И, к сожалению, те инвесторы, которые сегодня владеют Одесской киностудией, показали, что они не намерены развивать эту отрасль, а ставят своей целью только одно: приватизировать этот участок земли и застроить его элитными объектами недвижимости. Напомню, что стоимость в этом районе земли в Одессе составляет от 50 до 100 тысяч, соответственно квадратные метры будут в таком же эквиваленте.

За 4 года существования закрытого акционерного общества «Одесская киностудия», которое было создано в декабре 2005 года, инвесторы так и не смогли доказать то, что их основной целью была защита кинопроизводства Украины, а также создание новых фильмов. Уже 18 или даже больше – 19 лет мы не можем создать ни одного нормального произведения искусства, с точки зрения кинематографистики. Мы до сих пор смотрим наши старые добрые советские фильмы, но не можем их сберечь для наших будущих поколений.

Мы были позавчера на Одесской киностудии. Вы знаете, сердце кровью обливается, когда с дырявой крыши Одесской киностудии заливает такие шедевры, как «Три мушкетера», «Семнадцать мгновений весны», «Зеленый фургон» и другие наши национальные богатства.

Здесь большим доказательным фактором является то, что сегодня уже ведутся проекты землеотвода по Одесской киностудии, и никто не намерен защищать сегодня производство новых кинофильмов. Контрольный пакет акций, 31 миллион гривен, хотят продать фактически за 100 миллионов. Вы понимаете, что если разделить ту стоимость, которая сегодня предлагается инвесторам в покупку акций, то мы получим чуть больше, чем 350 гривен за одну сотку земли в городе. Ни о каком сбережении национального достояния в лице Одесской киностудии речь не идет.

Мы поэтому требуем, чтобы и народные депутаты Украины, и комиссия Фонда государственного имущества, и специальная комиссия парламента настояла на том, чтобы мы предотвратили приватизации этого национального стратегического объекта. А Генеральную прокуратуру, Кабинет Министров мы просим обратить особое внимание на тех «деятелей», в кавычках, которые сегодня дорвались до руководства Одесской киностудии в лице закрытого акционерного товарищества, и практически грабят не только имущественный комплекс киностудии, но и нашу с вами историю. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович Азаров, фракція Партії регіонів.

 

10:13:58

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты! Центральная избирательная комиссия по результатам второго тура официально объявила Виктора Федоровича Януковича избранным Президентом Украины. (Оплески).

Начинается новый период обновления, перемен к лучшему в жизни нашей страны. Перемен к стабильности, к уверенности в будущем. Очень важно оценить, с чего начинается этот новый этап в жизни нашей страны. Ровно пять лет назад здесь, в этом зале, правительство Януковича сложило свои полномочия перед новоизбранным Президентом, оно с уверенностью заявило о том, что страна динамично развивается, в стране растут доходы населения, в стране осуществляются преобразования и реформы. Прошло ровно пять лет с чего же мы сейчас начинаем новый этап? Наконец-то Госкомстат обнародовал данные о валовом  внутреннем продукте за четвертый квартал этого года, в сравнении с четвертым кварталом 2008 года. Вдумайтесь в цифры. По сравнению с абсолютно провальным четвертым кварталом 2008 года падение составило минус семь процентов, это означает, что существующее провальное и не эффективное правительство не сумело остановить спад производства, не сумело остановить падение доходов населения, не сумело остановить рост цен, казна пустая, кризис в области кредитования, кризис в строительстве. Куда не посмотри, везде провалы, везде свидетельство неэффективности этой политики. За пять лет не начато и не осуществлено ни одной реформы, не одного положительного преобразования. Чем же сейчас занимается так называемое правительство? Закончились выборы, прошло уже больше недели, как по команде прекратились так называемые рабочие визиты премьер-министра в регионы. Как по команде прекратились многочисленные совещания с участием телевидения, посвященные различным вопросам, власть лихорадочно цепляется за народных депутатов, обрабатывает судьей, беспрерывно ведет консультации, а в это время в стране нет бюджета. В это время уже через месяц начнутся весенние полевые работы, цены на дизельное топливо взлетели, запасов дизельного топлива у селян нет, как нет и денег, необходимых для проведения весенних полевых работ. Нет удобрений, не проводятся ремонты сельскохозяйственной техники. Такое впечатление, что правительства никакого дела нет до того, что происходит в стране.

Уже сейчас совершенно очевидно, что надо готовиться к паводку и в этой области преступная нерасторопность, отсутствие каких-либо действий, когда надо было бы осуществлять проектные решения, завозить строительные материалы, технику, готовить людей к эвакуации. Ведь ровно через месяц или примерно через месяц начнется очень серьезная пора в жизни нашей страны. Как будто мы забыли и никто не спросит, а куда же подевался так называемый гриппозный миллиард, ведь доктора предупреждают нас о второй волне эпидемии. Но правительству сейчас не до эпидемии и не до пандемии, правительство занято другими делами, а надо бы тоже и к этим делам готовится.

Уважаемые народные депутаты! Я обращаюсь к той здравомыслящей части, которая чувствует ответственность за страну, за судьбу наших людей. Пора прекращать заниматься избирательными кампаниями, пора прекращать заниматься волокитой, в которую толкают вас ваши вожди. Страна нуждается в стабильности, страна нуждается в уверенности, страна нуждается, наконец, в спокойствии – вот этим нам с вами вместе предстоит и заняться. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, фракція БЮТ, будь ласка.

Хто буде виступати від "Нашої Україна-Народної Самооборони"? Зараз фракція БЮТ виступає. А потім…

Іван Григорович, будь ласка.

 

10:19:34

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний голово! Шановні колеги!  Шановні виборці! У ці гарячі зимові дні наша політична сила, і її лідер в епіцентрі, і подій і уваги як громадськості, так і широкого загалу політиків, експертів, засобів масової інформації. Фракція уповноважила мене дати чіткі відповіді на питання, які сьогодні лунають найчастіше.

Перше. Наш кандидат, вся наша команда буде однозначно оскаржувати підсумки виборів у відповідній судовій інстанції. Необхідні документи з  вагомими аргументами, порушення виборчого законодавства та фальсифікацій, підготовлені і подані нашими юристами. Якби хто до цього не відносився, ми переконані, вибори – це найвища точка демократії для цивілізованого суспільства. А тому всі процедури тут повинні бути бездоганними, правила гри рівними для всіх учасників перегонів і зрозумілими виборцям, а підсумки такими, що не викликають сумнівів. У нас грубо попране перше, проігнороване друге, а отже, великі обґрунтовані сумніви  в третьому.

Захищаючи в судовій  інстанції  інтереси нашого кандидата, ми перш за все відстоюємо вже завойовані в нашому суспільстві демократичні позиції, де одна з головних – унеможливити спотворення всенародного волевиявлення, як і передбачено відповідним законом. У зв’язку з цим вважаємо некоректним постановку питання про дату інавгурації до остаточного вердикту вищої судової інстанції.

Друге. Багатьох чомусь хвилює доля уряду, дехто нетерпляче  вимагає скласти повноваження перед новообраним Президентом. Відповідаємо: подивіться у святці, тобто в Конституцію – не передбачено такого в Основному Законі України. Новий Кабінет Міністрів формує нова Верховна Рада,  або нова коаліція.

Зважаючи на те, що  очевидно бліц-крик вже не вдається, тому уряд працював і працюватиме у звичному режимі, вирішуючи нагальні  проблеми суспільства та економіки. Принагідно нагадаємо: повноважень і  відповідальності  у Прем’єр-міністра набагато більше, ніж у глави держави. Тому гратися у віртуальні іграшки ніхто  не збирається.

Третє. Стосовно уявної перемоги одних, чи поразки інших на наше глибоке переконання на відміну від попередніх виборчих кампаній у цій немає як переможців, так і переможених. І справа не лише в проценті довіри, загроза в іншому: переможець знаходиться в іншому місці і він вже наполегливо стукає в наші  двері, і ім’я йому - „друга хвиля світової економічної кризи”, і вона має такі руйнівні характеристики, що перша хвиля з часом здаватиметься легким переляком. Ситу, багату Європу лихоманить, проблеми почалися з Греції, перекинулися до Іспанії і Португалії   і невідомо, чи витримає  ці випробування економіка Німеччини і Франції. Тобто Європейському Союзу не до жиру захищати українську економіку і підтримувати наш експорт. А вже занадто значна його частка приходиться саме на Захід.

І саме в ці дні країни Індокитаю, що донедавна були споживачами  нашої металургійної сировини, стали нашими конкурентами. Цей  неприємний перелік можна продовжити, але й цього достатньо, щоб зрозуміти, не до „ігор в пісочниці” нам сьогодні, не коліціада і деребан портфелів  нині на часі.

Четверте. Ми змушені вкотре констатувати, черговими виборами в країні нічого не  зміниться, бо корінні протиріччя між гілками влади і інститутами, центрами і регіонами нікуди не зникли. Отже треба невідкладно    врегулювати проблеми організації влади в країні і, як кажуть, не обольщайтесь, колеги, силовими методами їх не вирішити. Треба йти правовим шляхом.

Отже, сьогодні нам ніщо не заважає, вирішуючи поточні нагальні проблеми, створити робочу групу і відпрацьовувати пропозиції  змін до діючої Конституції, які потребують перегляду.

По-перше, необхідно забезпечити чіткий розподіл повноважень в центрі. Можливо, провести Всеукраїнський референдум, щоб народ визначився, яка модель управління нам потрібно – президентська чи парламентська.

По-друге, зняти непомірну напругу у боротьбі за владу можна, передавши левову частку повноважень функцій, зароблених грошей територіальним громадам і місцевому самоврядуванню. Це наша вина в тому, що у нас безпорадні місцеві ради. Адже всі регіони, без винятку, живуть на дотаціях і субвенціях, і у них немає ніяких мотивацій.

І третє. Країні необхідна кардинальна судова реформа, яка б включала виборність суддів і їх підзвітність місцевим громадам.

Хочемо вкотре звернути увагу, що саме ці позиції у більшості кандидатів у Президенти і програма політичних партій стоять на цьому місці вже не один. Так коли ж ми до них приступимо? Для країни і для фракції БЮТ – це головні задачі. Всі інші політичні питання в будь-яких умовах ми готові вирішувати конструктивно і по діловому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція «Наша Україна – Народна Самооборона».

 

10:24:47

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, вибори закінчились. Нарешті, потрібно зосередитися на економіці. Криза нікуди не ділась. Тому необхідно діяти рішуче і ефективно.

Системним пріоритетом в економічній сфері має стати відновлення довіри до макроекономічної політики держави. Слід мати  на увазі суттєві обмеження для політики розвитку, зумовлені кризовим станом світової економіки. Край низькою є ймовірність того, що колишні джерела економічного зростання, а саме:  потужні внутрішнє споживання та експорт зможуть  і надалі забезпечувати ріст ВВП.

Обсяги банківського кредитування, у тому числі і залучення зовнішніх джерел, які стимулювали  споживання в минулі роки, зростатимуть значно повільніше, або і не зростатимуть зовсім.

Світові ціни на українську експортну продукцію навряд чи залишаться на такому ж високому рівні, як раніше. Владі не потрібно намагатися переламати вказані обмеження і бар’єри, посилення адміністрування чи примусу дасть зворотні наслідки, замість пом’якшення і зниження ризиків і проблем вони тільки поглиблюватимуться. Тому для прискорення темпів економічного розвитку українській владі, в тому числі парламенту доведеться шукати нові шляхи збільшення прямих внутрішніх та іноземних інвестицій без цього неможливе зростання виробництва та створення нових робочих місць, необхідна комплексна стратегія для забезпечення зростання ефективності та продуктивності в приватному секторі. Вважаю, що розробка і ухвалення такої стратегії є невідкладним завданням для Верховної Ради.

Я коротко торкнусь першочергових кроків у системі державних фінансів. Досвід переважної більшості країн продемонстрував, що шлях до економічного відновлення нерозривно пов'язаний із, по-перше, поступовим зниженням рівня податкового навантаження, по-друге, розширенням бази оподаткування і підвищенням рівномірності розподілу податків і доходів. Нам теж потрібно діяти за простим принципом – зниження податкового тиску покращує наповнення бюджетів.

В цьому контексті насамперед необхідно різко зменшити „привабливість”, податку на додану вартість, а також покращити його адміністрування, зокрема, доцільно на протязі певного часу його знизити до 15 відсотків. Це стане чинником зниження кінцевих споживчих цін, крім того, зниження оподаткування посилить стимули економічної діяльності і зможе компенсувати бюджетні втрати від зниження податкової ставки.

Економічному прискоренню буде сприяти також зменшення податкового тиску у частині інвестицій, зокрема, шляхом звільнення податку на прибуток підприємств коштів, які спрямовуються на нові інвестиції.

Друге. Впровадження прискореної амортизації основних фондів. Це сприятиме капіталізації та оновленню виробництва. Чому говорити про це потрібно саме сьогодні. Подібні зміни мають знайти відображення у бюджетній резолюції, яка згідно з Бюджетним кодексом розглядається на початку літа. Саме в цьому документі мають визначатися чіткі орієнтири у сфері державних фінансів на найближчий рік.

Крім того, для посилення антикризових заходів і наведення порядку у системі державних фінансів експерти пропонують ще низку кроків. Зокрема,  Верховна Рада має доручити Рахунковій палаті провести аналіз причин багаторічного неефективного оподаткування адміністрування та публічно оприлюднити його результати.

Метою цього є термінове виправлення ситуації. Адже Україна останніми роками займає найнижчі місця у світових рейтингах за рівнем податкового адміністрування. Парламент має зобов’язати підприємства, які одержали державну підтримку за підсумками 2009 року представити повний публічний звіт. Це має стати умовою розгляду державного фінансування і підтримку у наступному бюджеті. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хвилину часу, яка залишилась на виступ Микола Томенко передає колезі Аржевітіну.

 

10:29:16

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати, вчора в нашій країні відзначали 21-шу річницю виводу військ із Афганістану. Я пропоную, що  ми сьогодні в цій залі аплодисментами привітали українських героїв афганської війни. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  виступи завершено.

З приводу пропозицій та вимог, які прозвучали у виступах, я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення щодо пропозиції нашого колеги народного депутата Царькова захистити  Одеську кіностудію.

Я,  шановні колеги,  пропоную, щоб ми розглянули відповідний проект постанови, який з цього приводу є, принаймні,  наступного пленарного тижня з 02 по 05 березня. Немає заперечень?

Шановні народні депутати,  15 лютого 2010 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України обраного 30 вересня 2007 року у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Матчука  Віктора Йосиповича, включено до  виборчого списку блоку "Наша Україна-Народна Самооборона". Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Матчук Віктор Йосипович. Прошу уваги!

 

МАТЧУК В.Й.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні  колеги! Присягаю на вірність Україні, зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут  українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати  свої обов’язки в інтересах всіх співвітчизників.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Привітаємо нашого колегу.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 104 Конституції України новообраний Президента України  вступає на пост не пізніше, ніж  через  30 днів після офіційного оголошення результатів виборів з моменту  складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради  України. Наголошую, на урочистому  засіданні  Верховної Ради України.

Нагадую, шановні колеги, що у 2004 році  14 грудня 2004 року  Верховна Рада України прийняла Постанову „Про порядок проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України”, яка є чинною. Відповідно до пункту  1 цієї постанови день  проведення урочистого засідання визначається рішенням  Верховної Ради України за поданням Голови Верховної Ради України.

Вашій увазі, шановні колеги, пропонується проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 6069).

Пункт 1. Внести зміни до календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради України шостого скликання, затвердженого Постановою Верховної Ради України  від 19 січня 2010 року, передбачивши  25 лютого 2010 року  проведення ранкового пленарного засідання о 10 годині. Наголошую, о 10 годині – це уточнення.

Другий пункт. Відповідно до статті 104 Конституції України та  Постанови  Верховної Ради України  від 14 грудня  2004 року „Про порядок проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складанню присяги новообраним Президентом України” провести 25 лютого 2010 року о 10 годині у сесійній залі Верховної Ради України  урочисте засідання Верховної Ради України, присвячене складанню  присяги новообраним Президентом України.

Пункт третій. Ця  постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Ставлю на голосування  проект постанови для прийняття, як постанови.

 

10:34:03

За-238

(Оплески)  Постанову прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів –  172, „Блок Юлії Тимошенко” –  1, „Наша Україна – Народна Самооборона”  – 15,  комуністів – 27, „Блок Литвина”  – 20, позафракційні – 3.

Анатолій Матвієнко, будь ласка. Потім  Юрій Кармазін.

 

10:34:31

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Володимире Михайловичу, безперечно, ви маєте конституційне право на внесення такої постанови, і ніхто не заперечує щодо того, що ви зробили. Але  таке є конституційне право має кожний депутат, включаючи і мене, на те, щоб я задав запитання і висловився з приводу рішення, яке ви запропонували. Ви проігнорували моє право, і я хочу просити вас, Володимир Михайлович, розуміти, що ви є спікер, якому не дано право  ігнорувати думку будь-якого депутата.

І хотів би від вас отримати відповідь, чим викликана така поведінка і в який спосіб її оцінювати? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазін, будь ласка.

 

10:35:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Любий законопроект має бути обговорений, і право на це у нас передбачене Регламентом і передбачене Конституцією. На сьогоднішній день в Україні поки нема Президента України, тому що ні один орган ще не віддрукований...     не надрукував цієї постанови. Про що ми зараз голосували? Схаменіться, люди! Це є відвертий тиск на органи судової влади, яким зараз надаються докази того, що в країні голосували знову так, як в 2004 році, що в країні голосували ті люди, які давно померли, що навіть дух цих людей турбувався. Я не хотів би, щоб ми на неправді починали ще от черговий відлік п'ятирічного терміну. Тому, Володимир Михайлович, це голосування проведено всупереч Регламенту. Має бути проведене обговорення, і всі речі мають бути встановлені в чіткій відповідності до закону. Ми неправильно вчинили. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ви прекрасно розумієте, що нам треба прийняти рішення і ми його прийняли, рішення, щоб приведення до Присяги новообраного Президента України відбулося в сесійній залі. Якщо ви не розумієте, то я вам наголошую: в сесійній залі. Шановні колеги, все було зроблено правильно. На оскарження є повідомлення Центральної виборчої комісії про рішення, яке прийняла Центральна виборча комісія. Це рішення опубліковано сьогодні у тих засобах масової інформації, які визначені законом, і все зроблено, шановні колеги, правильно. Давайте ми заспокоїмось і приймемо все як даність, і зрозуміємо, що нам потрібно працювати. Бо якби був би інший результат, то вже, мабуть, давно була б і присяга, і ви б не говорили про якісь порушення Регламенту. Тому, шановні колеги, я вас прошу, давайте не збурювати ще з цього приводу ситуацію і не будемо смішити світ, що зараза будуть виступати -  приймати постанову, не приймати постанову. Ми повинні прийняти те рішення, яке регламентується Конституцією, постановою Верховної Ради України. Ми прийняли. Є незадоволені. Але я це прекрасно розумію в політичній площині. І ви, шановні колеги, спокійно сприйміть те рішення, яке прийняли. Буде рішення суду інше – буде інше рішення Верховної Ради України. Але наступного пленарного тижня ми не працюємо. То коли потрібно буде скликати депутатів для того, щоб прийняти рішення? Країна розбалансована, бюджету немає, давайте про це подумаємо. І чомусь ніхто з виступаючих в тому числі не сказав, що є грубе порушення законів, Конституції України, що до цього часу немає бюджету. Вас пече тільки одне: вибори. А іншим пече країна!

Шановні народні депутати, на засіданні Погоджувальної ради вносилася пропозиція, якою я пропонував поставити на розгляд, враховуючи наявність величезної кількості законопроектів, які ми маємо розглядати: вечірнє засідання Верховної Ради України продовжувати до завершення розгляду питань, визначених розкладом на вівторок, 16 лютого.

Прошу голосувати.

 

10:39:08

За-29

Рішення не прийнято.

Тоді друга пропозиція: розглядати законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:39:29

За-306

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови (реєстраційний номер 6070) про визнання такою, що втратила чинність,  Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році". Доповідач – народний депутат України Юрій Анатолійович Кармазін. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Боднар Ольга Борисівна.

 

10:40:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, відповідно до Постанови Верховної Ради від 20 жовтня 2009 року № 1648 чергові вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів були призначені на неділю 30 травня 2010 року. Водночас низка обставин унеможливлює проведення чергових місцевих виборів в установлений зазначеною постановою строк на належному рівні, відповідно до європейських демократичних стандартів. В зв’язку із рішенням Конституційного суду України номер 13рп 2009 від 4 червня 2009 року у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України записано, що  потребує удосконалення законодавство України щодо строків повноважень органів місцевого самоврядування та їх виборів.

Крім того, відсутність до цього часу затвердженого законом Державного бюджету України на 2010 рік не дасть можливості профінансувати проведення місцевих виборів в порядку, встановленому Законом України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.

Я нагадаю вам, що  там розбалансування в термінах іде. Якщо голів обирають на п’ять  років, то ради на чотири роки. Крім цього, хочу вам нагадати, що всі де б зустрічі зараз не проводилися, в усіх радах, всі представники громад висловлювалися за те, що треба міняти спосіб виборів, систему виборів, що депутати місцевих ради мають бути  відповідальними і можуть бути відкликані безпосередньо виборцями. Нічого цього поки що ми не прийняли. Тому зважаючи на це, я і вношу проект постанови, яким першим – визнати такою, що втратила чинність, постанову Верховної Ради. І друге, комітету Верховної Радої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

І друге, запропонувати комітету Верховної Ради з питань державного будівництва і місцевого самоврядування невідкладно внести відповідні пропозиції у зв’язку із рішенням Конституційного суду України номер 13рп 2009 від 4 червня 2009 у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України, а також внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо зміни виборчої системи на місцевих виборах. Вважаю, що це надзвичайно важливо і прошу вас підтримати.

До речі, хотів би звернути вашу увагу на законопроект, який внесений групою народних депутатів, номер його 4177, це законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо строків повноваження Верховної Ради  Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів). Це законопроект народних депутатів Кириленка, Подгорного, Трайдука. На мій погляд, абсолютно слушні пропозиції там по внесенню змін до статті 136, 141 Конституції України і прикінцеві положення. Якщо б ми прийняли прямо зараз ці законопроекти, направили до Конституційного Суду, отримали би зараз висновки і внесли ці зміни до Конституції, було би абсолютно логічно все те, про що я зараз сказав. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрію Анатолійовичу, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, а тепер Ольга Борисівна Боднар, будь ласка. Перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

 

10:44:20

БОДНАР О.Б.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Дана постанова вчора ще не мала місце бути присутньою. І тому навіть на Погоджувальній раді щодо неї розмови не було.

Натомість я хочу сказати, що постанова 6068 і 6068-1 у нас стоять планово в середу на розгляд, і вони також стосуються цього ж самого питання. Тому я не знаю, що робиться з нашим Регламентом, який ми начебто прийняли, але в даному випадку мені дуже дивно, чому ми його сьогодні в залі це питання розглядаємо.

Якщо говорити по суді даного документу, то і на Погоджувальній раді з цим погоджувалися, і дано відповідне доручення комітету, а також Першому заступнику Голови Верховної Ради стосовно того, щоб розробити алгоритм можливого перенесення дати виборів у зв’язку з тим, що існують певні колізії в самій Конституції.

Зміни до Конституції передбачають певну процедуру. За змінами Конституції, дійсно, ми можемо перенести дату виборів, і це не буде заперечень, якщо цей зал погодиться на подібну процедуру, і з ініціаторами змін до Конституції є Іван Григорович Кириленко і такий законопроект є.

Щодо того, що по суті новел, які написані в даному документі. Перший пункт говорить про те, що треба визнати такою, що втратила чинність постанова, якою призначається місцеві вибори на 30 травня.

Я не бачу доцільності цього, тому що весь цей зал в жовтні місяці проголосував практично там більшістю,  переважною більшістю за те, щоб проводити ці вибори 30 травня. Ми знали, коли голосували, що процес виборчий місцевих виборів практично співпаде з закінченням процесу виборів Президента України, однак тоді нас це чомусь не лякало.

І крім того, я додам, що на той час також питання про прийняття бюджету….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ. Будь ласка.

 

БОДНАР О.Б.  Дякую.  Другий пункт мене взагалі дуже дивує, тому що в другому пункті автор перебирає  функції Голови Верховної Ради на себе і ініціює це питання звернувшись до комітету, який я маю честь представляти. Що він хоче? Він хоче, щоб ми невідкладно внесли відповідні пропозиції щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України. Вибачаюсь, офіційно тлумачити статті Конституції може тільки Конституційний Суд. Ми можемо тлумачити тільки рішення відповідне Конституційного Суду і це ми зробимо за дорученням Голови Верховної Ради.

Крім того, він пропонує внести на розгляд Верховної Ради від нашого комітету законопроект щодо зміни виборчої системи на місцевих виборах. Я дуже вибачаюсь, але чи існує в цьому залі хоча б одна людина, принаймні із  керівництва Верховної Ради, а також керівників фракції, яка ще не отримала листа від нашого комітету, в якому ми кажемо, що питання про систему проведення місцевих виборів треба вирішити в першу чергу шляхом  узгодження цих  питань. І прийнято рішення таке на Погоджувальній раді, стосовно того, що буде  відповідне засідання Погоджувальної ради, з представниками голів фракцій, а також нашого комітету для того, щоб це  питання можна було узгодити.

Отже, на сьогоднішній момент я бачу єдино можливе рішення, якщо  і назріла необхідність перенесення цих виборів, це можна зробити тільки шляхом внесення змін до Конституції. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Борисівна. Шановні колеги, прошу записатися на виступи. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Лілія Степанівна Григорович, будь ласка.

 

10:48:30

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Прошу передати слово Ключковському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Богданович Ключковський мікрофон.

 

10:48:36

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський, „Наша Україна”. Шановні колеги, проблема непроста з визначенням дати проведення місцевих виборів. Так чи інакше сьогоднішній стан Конституції України вимагає проведення виборів у десятому році. Тому будь-який перенос виборів з дати, визначеною чинною постановою, вимагає паралельного процесу внесення змін до Конституції. І без такого процесу легко буде оскаржений у будь-якому Адміністративному судді. Тому я підтримую позицію, висловлену доповідачем про те, що розглядати цю постанову можна лише принаймні одночасно з скеруванням до Конституційного Суду законопроект 4177 чи будь-якого його доопрацьованого узгодженого варіанту, який принаймні визначає позицію Верховної Ради, спрямовану на зміну відповідних норм Конституції. Більше того зміни до Конституції спрямовані на те, щоб усунути теперішнє тлумачення відповідних норм Конституції, яке, як прийнято тепер казати, розсипає місцеві вибори і означає, що вони будуть проводитися у різних адміністративно-територіальних одиницях абсолютно незалежні строки. Це нездорова ситуація, її треба виправити, внісши відповідні зміни до Конституції.

Тому я просив би, шановний пане голово, щоб разом з розглядало цієї постанови ми поставили на голосування скерування до Конституційного Суду України законопроекту 4177. Якщо ми його приймемо в першому читанні на цій сесії, то на початку вересня його можна буде прийняти в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Баранов, фракція "Блоку Литвина" і підготуватися Сергію Міщенко.

 

10:50:41

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые коллеги, избиратели! Очевидно, что до 30 мая вряд ли удастся организовать выборы, поскольку избирательный процесс начинается на следующей неделе и нет другого выхода, кроме как их переносить.

Второй вопрос. На какой строк? И как нам это сделать правильно, и законно? Очень важно, чтобы мы при подготовке к этому вопросу учли все моменты и все ошибки, которые мы сделали при организации избирательного процесса на местах. Прежде всего, я имею ввиду партийную систему выборов, завершение политической реформы и изменения административного устройства нашего государства. Без решения в комплексе этих проблем это будет  выдернутый вопрос из общей системы проблем.

Мы с вами убедились в том, что партийная система выборов  на местах создала хаос и остановила развитие решение местных  проблем. Об этом говорили все кандидаты в Президенты, в том числе и Виктор Федорович Янукович, и Юля Владимировна, и все уважаемые.  И сегодня есть шанс реализовать эту проблему.

Я считаю, что необходимо инициативной группе вместе с Ассоциацией городов, которую я здесь представляю, активно заняться этой проблемой, чтобы мы решили в комплексе. Если мы просто перенесем выборы и не изменим систему  выборов, мы  ничего полезного обществу не принесем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Міщенко фракція "Блоку Юлії Тимошенко" мікрофон, будь ласка.

 

10:52:07

МІЩЕНКО С.Г.

Шановні колеги! На жаль, правила гри змінюються з початку виборів. Я розумію, що голосування за Президента України внесли свої корективи в  політичні настрої відносно місцевих виборів. Але правила гри, конституційні правила гри, змінювати постановою Верховної Ради  не те, що недоцільно, я  думаю, що це  просто є знущання над Конституцією, тому що вище Конституції у нашій країні нічого немає.

Ми відміняємо свою постанову, яку проголосували більше 300 голосами, і вводимо і голосуємо постанову, яка взагалі відтерміновує вибори Президента на невизначений термін. От коли вони будуть... Місцеві вибори. От коли вони будуть, ці вибори? Хто може сказати:    чи восени, чи ми продовжимо повноваження місцевим радам на п’ять років, що не передбачено Конституцією?

Я хочу  зауважити Юрію Анатолійовичу шановному, що навпаки ми по новій Конституції обираємо на п’ять років депутатів місцевих рад, а на чотири роки мерів, а не навпаки, тому нам треба змінювати цю позицію Конституції.

Я хочу зауважити, що без Конституції, без змін  в Конституцію, ми не можемо  нікому повноваження продовжити, це те ж саме, щоб ми самі собі, депутати Верховної Ради, продовжили повноваження ще там на 6 років, на 7 років, чи на 10  років. Яке ми маємо право робити такі вчинки? Тому мені дуже прикро дивитися, що такі постанови  вносяться і хоча б в цій постанові було зазначено ну  коли ж ми будемо їх проводити?

Тому я впевнений, що зауваження комітету дуже слушні, що зауваження мого колеги Ключковського позитивні і такі, які ми повинні прийняти до уваги і відтер мінувати цю постанову на інший термін. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  хто вимагає слова із представників фракцій. які не виступали? Немає? Ну, будь ласка, з мотивів голосування  Подгорний,  будь ласка.

 

10:54:33

ПОДГОРНИЙ С.П.

 Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Я хочу нагадати, що законопроект, про який тут йшла мова, я маю на увазі 4177 щодо змін  до Конституції вже, на жаль, розглядався в залі і не був підтриманий.         

Тому для того, щоб його сьогодні розглядати, треба нам мабуть спочатку проголосувати за повернення до цього питання, потім для  включення його в порядок денний направити до Конституційного суду. Якщо це буде  зроблено, тоді дійсно є сенс   сьогодні підтримати законопроект, який би  переніс вибори, як мінімум на рік, я маю на увазі законопроект Томенка Миколи Володимировича і за цей рік  можна було б зробити всі ті конституційні зміни, які сьогодні потребують. Якщо ні,  то у нас вже буквально після цих виборів  почнеться правова вакханалія, тому що дійсно, голова на 4 роки, рада на 5 і як будуть діяти ці органи місцевого самоврядування  згідно  Закону про місцеве самоврядування не визначено, на жаль. Тому прошу, повернутися до 4177. Дякую.


          ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Задирко, будь ласка, мікрофон.

 

10:55:42

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, у Конституції України не передбачено повноваження Верховної Ради України відміняти призначені нею вибори до органів місцевого самоврядування. А продовження терміну виконання повноважень органами місцевого самоврядування передбачено лише за умови надзвичайного або воєнного стану.

Така постанова є брутальним політично обумовленим порушенням конституційного права громадян вільно обирати та бути обраними до органів місцевого самоврядування. Неконституційність таких політичних постанов про скасування виборів визначено  рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2009 року у справі щодо відповідності Конституції України і конституційності Постанови Верховної Ради України про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради.

Тобто, звернення до окружного суду фактично фіаско Верховної Ради України. Я думаю, що буде, як мінімум, 45 звернень...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Грач, фракція комуністів. Потім – Михайло Чечетов. Один, шановні колеги, від фракції, визначтесь, і будемо голосувати.

 

10:56:59

ГРАЧ Л.І.

Уважаемый Владимир Михайлович и Юрий Анатольевич, у меня есть один вопрос по мотивам. Проект называется про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад. В нем не указан Верховный Совет Автономной Республики Крым – это первое. Относится ли этот проект к Верховному Совету Автономной Республики Крым?

И второе. А как понимать решения Конституционного Суда, которое принято более полу года тому назад? Что наше решения, наш закон Верховной Рады Украины говорит о том, что полномочия пятилетние Верховного Совета Автономной Республики Крым наступает лишь только с формированием нового состава, то есть, который будет избран в 2010 году?

И последние. Полномочия конституционные Верховного Совета Автономной Республики Крым истекает 12 мая 2010 года. Как понимать тогда…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Коновалюк, будь ласка, фракція Партії регіонів.

 

10:58:14

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Володимир Михайлович. Складається враження, що питання не тільки технічне, щоб перенести дату місцевих виборів, ми бачимо, що є декілька, деякі положення Конституції прямої дії стосовно повноважень міських, селищних і сільських голів. Є не тільки рішення Конституційного Суду стосовно Автономної Республіки Крим, але і повноважень київського міського голови. Є питання, яке стосується повноважень місцевого самоврядування для того, щоб відновити представницькі функції. Тому, я вважаю, що це не тільки рішення, яке дасть нам можливість перенести чергові місцеві вибори, але треба, мабуть, створити, мабуть, робочу групу, яка б напрацювала серйозні законодавчі зміни і пропозиції зміни Конституції, тому що ми розуміємо, в якому стані сьогодні знаходиться місцеве самоврядування.

Тому, я вважаю, що для нас головним питанням є дати нормальні умови для розвитку територіальних громад. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи, ну, будь ласка, Ольга Боднар. Будь ласка.

 

10:59:28

БОДНАР О.Б.

Алло. Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко".

Я дуже перепрошую, що знов привертаю вашу увагу, але я хочу ще раз нагадати, що комітет не може тлумачити норми Конституції, цей проект не можна приймати апріорі.

Крім того, я нагадаю, що Володимир Михайлович дав доручення стосовно створення робочої групи по алгоритму можливих перенесення дати виборів, можливої.

Крім того, якщо зараз прийняти цю постанову і ніяким чином не визначитись, що буде далі з місцевими виборами, ми взагалі знімаємо дату проведення виборів, нічого не пропонуючи. Це означає, що ми просто місцеві ради підвищуємо в якомусь невизначеному стані, порушуючи Конституцію. Я пропоную, зал, все ж таки дослухатись до Конституції, до Регламенту і до здорового глузду, не треба голосувати за цю постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін і зараз будемо приймати рішення. Будь ласка.

 

11:00:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін. Я щиро дякую за таке бурне обговорення. Хотів би наголосити, що на питання народного депутата Грача чи стосується це Автономної Республіки Крим, ми знаємо, що  є рішення Конституційного Суду Криму... Конституційного Суду Верховної Ради... Конституційного Суду України, вибачте,  про те, що  Верховна Рада Автономної Республіки Крим сама визначає дату виборів – перше. І друге – там чітко визначено дату.  Саме через це в цій постанові відсутня Автономна Республіка Крим.

І друге.  Що стосується зауважень народного депутата Подгорного. Я дякую йому за його конструктивну пропозицію, бо саме це я і просив, щоб ми зробили, щоб ми повернулися до  законопроекту, який уже  розглядався нами, на превеликий жаль,  не всі зрозуміли тоді його  суть – це законопроект 4177. Він мав бути прийнятий. Ми мали направити в Конституційний Суд на дачу висновку і прийняти своє консолідоване рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення законопроекту завершено. Дозвольте висловити ряд міркувань з  урахуванням позиції з цього питання юристів Апарату Верховної Ради України. У зв’язку з внесенням пропозицій про відтермінування виборів, а відповідно для цього треба  ж визначити  щодо скасування дати, якою ми визначили проведення виборів 30 травня, слід зазначити таке.

 Перше. Перенесення чергових місцевих виборів на більш пізній строк призведе до того, що  депутати місцевих рад сільські, селищні,  міські голови, обрані на чергових виборах у березні 2006 року здійснюють свої повноваження, виходячи за межі чинної Конституції України, тобто  за межі чотирирічного терміну.

 Друге. У разі прийняття рішення про відтермінування (я буду вживати такий термін) дати проведення виборів нам потрібно прийняти низку рішень.

Перше. На цьому або наступному пленарному тижні попередньо схвалити законопроект 4177, детально його ще раз проаналізувавши і визначивши  в цьому законопроекті дату виборів, які мають відбутися, і направити до Конституційного Суду для розгляду Конституційним Судом.

Друге. Зареєструвати законопроект  про внесення змін до Закону України  про затвердження зміни  до статті 22  Конституції Автономної Республіки  Крим (щодо строку повноважень  Верховної Ради  Автономної Республіки Крим) щодо виключення останнього речення пункту  1 його „Прикінцевих положень”.

Далі. У період після одержання висновку Конституційного Суду  України, але не пізніше  9 липня 2010  року прийняти рішення про попереднє ухвалення законопроекту 4177.

Далі.  1 вересня  2010 року у день відкриття наступної чергової сесії  Верховної Ради України  прийняти цей законопроект, я маю на увазі 4177 як закон  і направити його до   Президента України на підпис та оприлюднення.

Одночасно з прийняттям  законопроекту 4177 прийняти Закон про внесення змін  до Закону України  про затвердження зміни до статті  22 Конституції Автономної Республіки Крим (щодо строку повноважень Верховної Ради України  Автономної Республіки Крим),  виключивши  останнє речення  пункт  1 його „Прикінцевих положень”.

І звісно ж прийняти Постанову Верховної Ради України  щодо  дати  проведення  місцевих виборів. А головне прийняти  закон, згідно з якою системою виборчою ми будемо проводити  вибори, насамперед районних, міських  і  обласних рад.

Оце такі завдання, які визначені  для робочої групи, яку очолює Лавринович  Олександр Володимирович.  Якщо ви погоджуєтесь з такою логікою, шановні колеги,  то тоді є резон приймати відповідне…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він робочу групу… буде сформована  ця робоча група із представників фракцій, всіх фракцій, і буде підписане відповідне розпорядження. Будь ласка,  представники фракцій подайте свої пропозиції  до робочої  групи.

І ще  один момент, шановні колеги, який полягає у тому, що  23 числа, тобто  23 лютого має  розпочатися   виборчий процес, бюджет державний ми не прийняли, фінансування немає. І це  ключова проблема, про яку  ми, на превеликий жаль, не говоримо.

Була пропозиція, що прийняти відповідний закон, яким передбачити фінансування  місцевих виборів. Але  ви знаєте, шановні колеги, що тільки бюджетом можна врегулювати це  питання. Оце сукупність проблем, які ми, власне, тут породили у сесійній залі, які не дозволяють нам прийняти відповідне рішення.

Разом з тим, довівши до вашого відома от такий алгоритм дій, я  ставлю на голосування пропозицію  у вигляді проекту Постанови Верховної Ради України   (реєстраційний номер 6070) – це  проект Постанови Верховної Ради України про визнання  такою, що втратила чинність  Постанови Верховної Ради України „Про  призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів  у 2010 році” для прийняття за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

11:06:46

За-250

Рішення прийнято, постанову прийнято.

Будь ласка, Олег Ляшко з мотивів.

 

11:06:56

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Володимире Михайловичу, ви коли зараз щойно аргументували за прийняття цієї постанови, посилались на те, що нема державного бюджету, і тому, мовляв, неможливо провести  вибори. Насправді   це не відповідає дійсності, бо є стаття 46 Бюджетного кодексу,  яка передбачає можливість здійснення видатків із Резервного фонду і Стабілізаційного фонду, навіть якщо за умови неприйняття бюджету. І ці вибори можна було б профінансувати з Резервного фонду Кабінету Міністрів так само, як  фінансуються інші заходи.

Тому, я думаю, що все-так тут  більше політичне рішення було прийнято, і певен, що воно не правильне це рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, із Резервного фонду можна виключно  на стихійні лиха. Я  думаю, що стихійного лиха поки що ми не створили. Я думаю, що ми  створимо оцими політичними дебатами.

Я особисто не дуже сприймаю те, що ми переносимо вибори, але 250 людей за таке рішення проголосували.

Тепер нам потрібно (шановні колеги, я прошу, заспокойтеся! Шановні колеги!) забезпечити прийняття тих рішень, про які я щойно сказав, - на друге число уточнений законопроект, 2 березня, 4177 виносимо на розгляд. Зафіксуємо це для протоколу.

Шановні народні депутати, ми зараз мали розглядати питання про усунення неузгодженостей в тексті прийнятого 11.02.2010 Закону про внесення змін до Закону України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (щодо ставки збору на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду). Зараз роздадуть вам, шановні колеги, ці уточнення. Як тільки роздадуть, ми тоді поставимо їх на голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про Концепцію державної міграційної політики. Доповідачі: заступник міністра юстиції – Лутковська Валерія Володимирівна і народний депутат України Кармазін Юрій Анатолійович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Юрій Васильович Гнаткевич. Валерія Володимирівна, будь ласка.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В. Дякую. 

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Відсутність концептуального визначення державної міграційної політики, принципів діяльності державних органів у сфері управління міграційними процесами не дає змоги підвищити ефективність протидії явищам, що становлять загрозу національній безпеці, незаконній міграції, загостренню демографічної кризи, відпливу за межі території України її працівників інтелектуальної сфери та висококваліфікованої частини працездатного населення.

Існує два варіанти розв'язання цих проблем. Перший варіант передбачає реалізацію державної міграційної політики одночасно із фрагментарним удосконаленням законодавчої бази у сфері міграції, що є неприйнятним, виходячи з відсутності загальнодержавного бачення шляхів подолання проблеми в цій сфері. Другим оптимальним варіантом є впровадження узгодженої діяльності державними органами відповідно до затвердженого Верховною Радою України концептуального документа, в якому повинна передбачатися системна та послідовна реалізація державної міграційної політики на основі  єдиних принципів, стратегічних цілей, стандартів із забезпечення прав і свобод людини. Законопроектом, що вам пропонується до розгляду, передбачено, що розв’язання проблеми потребує, зокрема, здійснення комплексних заходів з удосконалення законодавства у сфері трудової і вимушеної міграції, в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства і біженців, боротьби з незаконною міграцією; законодавчого запровадження механізму допоміжного та тимчасового захисту іноземців та осіб без громадянства, визначення обґрунтованих відповідно до поточної демографічної ситуації та ситуації на ринку праці квот емігрантів, боротьби з проявами ксенофобій та расизму.

Хочу сказати, що в разі прийняття цього законопроекту ці норми цього закону не стануть нормами прямої дії – це буде певний дороговказ для всіх органів державної влади задля покращання ситуації в цій сфері.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Володимирівна. Сідайте, будь ласка.

Доповідь по альтернативному законопроекту 5085-1. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка.

 

11:11:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, історія цього законопроекту надзвичайно довга. Я хотів би сказати, що він розроблений відповідно до пункту 1 частини чотири рішення Ради національної безпеки і оборони ще від 15 липня 2007 року „Про напрями державної міграційної політики України та невідкладні заходи щодо підвищення її ефективності”.

Хотів би наголосити, що скоро ситуація в країні загострюється, тому що стан безконтрольності у сфері міграції влаштовує і певні державні структури. Нелегальна міграція, кришування її каналів, нелегально перебуваючі іноземці, які проводять тут свій бізнес, - усе це є досить заманливим джерелом корупційних доходів. Скоро в Києві не буде жодного ринку, який би був сформований не за національною ознакою.  Активно поповнюються чисельні етнічні анклави, які криміналізуються і стають загрозою національній безпеці України.

Саме через це група авторів – це Шаров Ігор Федорович, Гнаткевич, Бондик, Бондар і я, Юрій Кармазін, - внесли цей законопроект, який визначає пріоритетами державної міграційної політики захист прав і свобод українських громадян, захист ринку праці України від доступу на нього неконтрольованих державою трудових мігрантів, створення в Україні сприятливої міграційної ситуації для сталого соціально-економічного і культурно-освітнього розвитку держави, запобігання масовим стихійним і нерегульованим внутрішнім і зовнішнім міграціям населення, заборона фінансування за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів функціонування навчальних закладів та організацій, діяльність яких направлена  на сприяння виїзду громадян до інших країн на постійне місце проживання.

Серед пріоритетів щодо забезпечення контролю над еміграційними процесами в Україні ми бачимо: розробка і створення єдиної системи еміграційного контролю, удосконалення діяльності державних органів виконавчої влади, автоматизація банку даних дактилоскопічної реєстрації мігрантів підозрюваних у здійсненні карних злочинів і адміністративних правопорушеннях, активізація договірного процесу з укладання двосторонніх угод з державами – учасниками співдружності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Юрій Анатолійович. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Я дякую вам. Тому що дві хвилини, ви розумієте, скорочений термін. Щодо пріоритетів, щодо оптимізації внутрішніх міграційних процесів, ми відносимо: це і вирішення проблем зайнятості населення, досягнення балансу між використанням внутрішніх трудових ресурсів і залученням іноземних працівників, це і визначення перспективних, або не рекомендованих для розселення емігрантів територій  і населених пунктів, і це має  здійснювати держава, а не вони самі визначати, чи жити їм в столиці. Ні, вони мають жити там, де їм скаже держава Україна. Це і створення сприятливих умов для повернення в Україну громадян України та їх інтеграції в українське суспільство, це і створення реєстру осіб, депортованих з її території за національною ознакою та належних умов для повернення в країну, інтеграцію їх нащадків. Це все відноситься до пріоритетів щодо створення умов для добровільного повернення в місця колишнього проживання українських громадян та вихідців з України, які проживають за її межами.

Я хочу сказати, що цю концепцію ми вносили, це перероблена концепція неодноразово, аж ось з’явилася вже тепер зараз і урядова. Наша, на мій погляд, більш конкретна, депутатська. Я просив би підтримати нашу. Я не знаю, як оцінку дадуть колеги-народні депутати, я просив би нас підтримати, в першому читанні прийняти, а потім доповнити тим, що є і в урядовій концепції. І це буде тоді хороша концепція, яка буде сприяти захисту інтересів України. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гнаткевич Юрій Васильович, співдоповідь від комітету.

 

11:15:30

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги! Юрій Гнаткевич, „Блок Юлії Тимошенко”.

Щодо двох хвилин. Під час голосування щодо скороченої процедури, я, як та Баба Яга, був проти. Я вважаю, що у нас має бути все-таки якийсь диференційований підхід. Доповісти два альтернативних законопроекти чи дати їм порівняльну характеристику протягом двох хвилин є абсолютно не реальним.

Шановні колеги, на жаль, Україна ще досі не змогла визначитися із своєю міграційною політикою. І як наслідок, її просто на сьогоднішній день не існує. Відповідно Україна стає іграшкою в руках чужої міграційної політики.

Увесь цей час ми епізодично реагували на окремі проблеми у сфері міграції, а іноді ставали безпомічним об’єктом міграційної політики інших держав. За браком часу всього один приклад. У цьому залі минулого року ратифіковано Угоду між Україною  та європейським співтовариством про реадмісію осіб, яка тепер стала частиною нашої міграційної політики. Так ось, для громадян Європейського Союзу майже три роки існує безвізовий режим, а для наших громадян – візовий, який по суті став ще більш складним та принизливим.

Шановні колеги, комітет наш закликає усіх усвідомити, що міграційна політика є могутнім механізмом захисту держав і її громадян. І з нашою концепцією міграційної політики пора визначатися.

У своєму висновку щодо законопроекту  урядового Головне науково-експертне управління зазначає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Щодо законопроекту, який доповідав Юрій Анатолійович Кармазін, то вони пропонують використати його у процесі доопрацювання попереднього законопроекту. Комітет розглянув все 7.10 минулого року на своєму засіданні ці альтернативні законопроекти. На жаль, не ухвалив рішення, передбачені статтями 111 і 114 нашого Регламенту. Оскільки під час голосування членів комітету жодна з пропозицій не набрала необхідної кількості голосів на підтримку. І комітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. І комітет пропонує визначитися з цього приводу Верховній Раді. Я хочу вам доповісти, шановні колеги, що у зв’язку з розглядом питання про  закордонне українство. Я перебував у той час у Канаді, і якраз через те, що мене не було не було прийнято позитивного рішення.

Ці законопроекти надзвичайно складні, об’єм ні оперативної, ні  тривалої ……… їх вмістити реально не може, але якщо сказати коротко про різницю між урядовим і законопроектом Кармазіна, Шарова, Бондика, Боднар і моїм, то я б коротко сказав би так, що обидва законопроекти є дуже добрі. Вони просто структуровані трошки інакше, і якщо в урядовому законопроекті є більше води, бо вони взагалі складно пишуться і сприймаються, то в законопроекті Кармазіна і інших депутатів, я сказав би є розчин. Ось така наша позиція. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення два - „за”, два - „проти”.

Будь ласка, Віктор Терен.

 

11:18:56

ТАРАН В.В.

Віктор Терен,  "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги! Я би хотів би, щоб сьогодні в цій залі при розгляді цього питанні було якнайменше політики. Я би хотів наголосити на тому, що після того як Україна підписала договір про реадмісію з іншими країнами, то наша держава по суті сьогодні опинилася в ролі такого собі відстійника, я говорю те, про що всі знають. Тобто з Європи повертаються сюди мігранти, вони тут залишаються і на тому все закінчується. Це створює величезні проблеми.

Друге. Я хотів би наголосити, що  кордон на сході, це і справді так,  він сьогодні є, як провідний двір. І тому в цій  ситуації необхідна дуже чітка робота міграційної служби. Я думаю, що в цьому ми зацікавлені всі. Я хочу сказати, що закон про створення міграційної служби, бо у нас його сьогодні навіть не має, ми говоримо про її роботу, але її сьогодні навіть немає, бо над цим питанням працюють одночасно кілька відомств. Так от закон, на превеликий жаль, був заветований Президентом і сьогодні треба створити нормальний закон, нормальне законодавче поле і зокрема, щоб це зробити необхідно, перш за все, виробити саму концепцію міграційної політики, бо як тут правильно зауважив народний депутат Гнаткевич, ми по суті справді стаємо заручниками чужої міграційної політики. І отже, виходячи з цього сьогодні треба прийняти або один законопроект, або інший. Як на мою думку, більш детальний, більш конкретизований є варіант все-таки депутатський, але в той же час хороший урядовий. І тому є два варіанти, або голосувати за обоє, або, Олександр Володимирович, я не знаю чи дозволяє це, щоб поставити перший депутатський і якщо за нього проголосують, то внести туди пропозиції, кращі новели із законопроекту уряду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Чечетов Михайло Васильович, будь ласка.

 

11:21:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги, абсолютно правильно прозвучал тезис из уст представителя комитета, руководителя комитета в части того, что мы являемся заложниками выполнения чужой миграционной политики и это так. И нужно сказать спасибо за такой порыв, стремление все-таки внести законодательный акт, который нужно принять. Это и Кабинет Министров такой порыв продемонстрировал, и группа народных депутатов. Но если посмотреть по сути, то, к глубокому сожалению, и по серьезности подхода, и по сути вопроса, и по юридически не стыковку. Они не дотягивают до такого документа, чтобы мы опять не жили по чужим стандартам.

Поэтому я думаю, что будет абсолютно правильно, если мы отправим на доработку эти законопроекты. Несколько дней осталось, будет новое правительство, оно внесет серьезный фундаментальный документ, который мы примем и будем жить не по чужим навязанным нам стандартам, а по нашим, которые будут отвечать интересам Украины и интересам украинского народа. Это будет абсолютно справедливое решение. Поэтому фракция Партии регионов предлагает отправить на доработку оба законопроекта, в то же время, благодаря инициаторам этих законов за их порыв  осуществить, урегулировать законодательно этот вопрос. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку, позафракційні – ні. У нас зекономлений час, Смітюх Григорій Євдокимович.

 

11:22:59

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Дійсно, зараз розглядається питання на перше ……. воно дуже актуальне для нашої України. І ви знаєте, що на минулій  неділі ми розглядали деякі проекти і в процесі розгляду, і находяться, які регулюють ті чи інші відношення саме  питань  і міграційної політики України.

Враховуючи сьогоднішній стан світового розвитку і міграційних  процесів, які відбувається в частині Європи і Азії і Близького Сходу,  Україна повинна  приділити дуже важливу... багато часу для того, щоб обговорити питання. І безперечно, що формат скорочення процедури надає можливість висказатись по тим чи іншим проблемам, які вже є або будуть наступати ближчим часом  в Україні.

Тому  в мене  пропозиція наступним чином стоїть, за обмеженням  часу. Перше. Безперечно, що мені як депутату від Партії регіонів більше подобається концепція, яка викладена в законопроекті  народного депутата, в тому числі Анатолія Кармазіна. Чому? Тому що там більша конкретика стоїть, яка є на сьогоднішній день важлива для нашої країни.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

 

СМІТЮХ  Г.Є. В мене таке враження, розумієте, що  наші чиновники деякі бояться піднімати це питання. Тому що вони стосуються зовнішніх наших якихось  наших питань. А інша частина заігрує з європейськими країнами для того, щоб створити, так сказати, свій позитивний імідж, а ніколи не думають про громадян України  і про ті стратегічні питання, які можуть настати в результаті бездіяльності або безвідповідальної діяльності відносно цього питання.

Було сказано, ви подивіться, будь ласка, на наші ринки. Подивіться, будь ласка, на статистику міграційної політики, мігранти, які находяться на Україні жодного з них ніхто не працює на наших підприємствах, жодного з них не працює в якихось закладах в тих чи інших. Вони працюють в межах тіньового ринку – це створить додаткові напруження і додаткові незручності додадуть або створять такі проблеми, які вже сьогодні відчуває всі Європа і розвинуті країни.

Тому в мене прохання, якщо підтримати, це питання важливе його треба підтримати і ставити на широке обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. А позафракційні коли?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після всіх.

 

11:25:21

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Думка комітету вже прозвучала і я хотів би  використати одну хвилину для наступного. Чим довше ми не будемо мати стратегію міграційної політики, а на маючи концепцію, ми ніколи не будемо мати стратегію, тим довше у нас буде відсутня просто державна міграційна  політика, вона на сьогоднішній день   відсутня.

Спорадичні, евристичні, фрагментарні дії тих чи інших відомств, які в окремих фрагментах займаються проблемами міграції і перш за все  нелегальної міграції, а це і  державна прикордонна служба, це СБУ, це Міністерство внутрішніх справ, це Державний комітет національностей та релігії, це Державна митна служба і так далі, всього їх біля 10, в системі не можуть мати комплексну державну міграційну політику. Тому, я думаю, що один із законопроектів ми маємо сьогодні прийняти   за основу і йти далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Томенко.

 

11:26:32

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, так історично склалося, що я  був один з авторів першої  версії  концепції міграційної служби і хочу нагадати, що ця перша версія готувалася на початку 90-х років тобто ми скоро будемо відзначати вже кілька десятиліть, як ми почали працювати тоді в Міністерстві національностей і міграції, яке очолював Олександр Ємець, над цим документом. І це трагедія, що ми, як держава, не здатні  врегулювати це принципово важливе питання. Тому я  не розумію аргументів сьогодні не голосувати, я вважаю, що в даному випадку будь-який законопроект  взятий за основу це добро для  країни і тоді можна далі працювати і новому уряду, і старому уряду,  і всім тим, хто переживає за Україну.

Друга теза. Нам треба хоча б подивитися реальну ситуацію в якій ми знаходимося. У нас в деяких областях Південної України, Центральної України уже є села за етнічною ознакою де наших українських селян, як рабів водять на поводку ті люди, які приїхали  і які розповідають, що  вони керують в цій країні. Хіба ми не бачимо цього?

І звичайно нам треба нарешті утворити державну міграційну службу  у системі координації Міністерства юстиції, як в усьому світі це робиться і  ця міграційна державна служба  повинна кожну людину, яка приїздить до нас  працювати, або на постійне місце проживання скерувати лише туди, куди нашій державі потрібно, лише в той регіон, лише в ту професію. В іншому випадку, на жаль, мусимо просити їх повертатися на свою історичну батьківщину і допомагати своїй історичній батьківщині.

Тому, я просив би голосувати за один і за інший, який набере більше. Далі комітет працює. І ми невідкладно повинні прийняти цей документ, і застерегти наші інтереси в міграційному питанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, да, будь ласка, Тарас Чорновіл.

 

11:28:22

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Дякую, що все-таки поважають позафракційних в цьому залі. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я хочу зараз виступити на захист урядового з однієї єдиної причини. Ми приймаємо концепцію міграційної політики, ще раз наголошую, концепцію,  а не Закон про міграційну служб, не Закон про міграційні послуги і тому подібне. І якраз питання концепції відповідає урядовий закон.

Ми на Комітеті закордонних справах розглядали детально обидва. Обидва закони хороші, а обидва в чомусь не дотягують. Але саме депутатський закон пробує охопити все саме в плані законодавчого врегулювання, а урядовий, дійсно, відповідає тому першому кроку, який називається концепцією.

І тому моє прохання все ж таки, як концепцію, підтримати урядовий. Після того, коли вона вже закладе рамки, розробляти  дальші закони, в яких  ми будемо врегульовувати всі питання міграційної політики. Але, якщо станеться, на жаль, якщо урядовий не пройде, тоді голосувати хоч би за депутатський, щоб ми, нарешті, щось прийняли. Тому, що неврегульована ситуація...


           ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, вношу на голосування.   Всі виступили.

Шановні народні депутати, ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про Концепцію державної міграційної політики (реєстраційний номер 5085) (урядовий). Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

11:30:06

За-191

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про концепцію державної міграційної політики (реєстраційний номер 5085-1) (депутатський). Прошу голосувати.

 

11:30:39

За-335

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (щодо права на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни). Доповідач – голова комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевич Валерій Михайлович. Будь ласка, мікрофон ввімкніть.

 

11:31:06

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги!

Закон України „Про соціальний захист дітей війни", який був прийнятий в 2004 році встановив, що громадяни України, які на час закінчення Другої Світової війни було менше 18 років мають право на одержання правового статусу дітей війни.

Цим законом передбачено державний і соціальний захист дітей-війни у формі ряду преференцій і соціальних підтримок різних сфер життя дітей війни. Але жодних пільг на медичне обслуговування цієї категорії громадян, на жаль, законом цим не передбачено.

Зараз в Україні проживає близько чотирьох мільйонів дітей війни. І з них близько 470 тисяч це особи, які є інвалідам. Це люди, які в дитинстві пережили лихоліття війни, брали активну участь в розбудові післявоєнній нашій українській держави і сьогодні вони досягли досить поважного віку – це 64-70 років і старше. І вони є, ну, досить проблемні зі стану здоров’я, часто самотніми, часто мають численні хронічні захворювання і потребують медичного догляду та лікування. Але зрозуміло, що в умовах сьогодення це для них, все те, що торкається медичної допомоги практично ну важкодоступно, тому що внаслідок фінансової кризи суттєво зросли і ціни на медикаменти, лікарні часто надають медичні послуги за оплату, ну  а пенсії не завжди відповідають тому, щоб забезпечити дітей війни відповідним медичним обслуговуванням. Єдиними лікувальними закладами, які можуть реально допомогти дітям війни інвалідам, я підкреслюю, дітям війни, які мають проблеми з  інвалідністю, є госпіталі ветеранів війни, яких в Україні 32. Вони функціонують в кожній області, обслуговують ветеранів і  інвалідів війни безкоштовно. Я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

11:33:19

СУШКЕВИЧ В.М. Я з моїм колегою Петром Степановичем Цибенко внесли законопроект, яким передбачено внесення доповнення до  статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, що надасть дітям війни, що є інвалідами право на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни при відповідних показаннях та наявності вільних місць.  Тобто права інвалідів війни та ветеранів війни на лікування в госпіталях  не будуть утискатися, я підкреслюю, надання дітям війни з інвалідністю право лікування у цих закладах при наявності вільних місць.

 Більше того, я хочу сказати, що ця ідея законопроекту була підготовлена і запропонована з ініціативи громадських організацій ветеранів, які запропонували нам з Петром Степановичем цю ідею.

Головне науково-експертне управління в своєму висновку вважає можливим прийняти цей законопроект за основу. Комітет також підтримав цей законопроект.

Звертаю увагу, що за висновками Комітету з питань бюджету нема ніяких проблем те, що торкається бюджетних видатків і Міністерство охорони  здоров’я також підтримує даний проект закону. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги! Є потреба обговорювати законопроект?

Будь ласка, запишіться. Прошу прізвища народних депутатів.

Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів.

 

11:34:53

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради організації ветеранів України. І як член фракції Компартії України, і як один співавторів цього законопроекту хочу заявити про те, що фракція Компартії України, Організація ветеранів України також підтримують цей законопроект. Більше того, вони справді ініціювали і саму ідею  внесення подібних змін  до Закону про соціальний  захисти дітей-війни. І хочу, щоб ми разом з  колегами підтримали цю ідею і  зробили такий подарунок для тієї категорії наших громадян, які теж досить достатньо постраждали від Великої Вітчизняної війни, які є дітьми війни, щодо цієї преференції.

Під час спілкування  із  своїми колегами я хотів би  сказати про те, що висловлювалися певні застереження, побоювання, точніше кажучи, про те, що прийняття цієї норми закону може комусь  із  безпосередніх учасників бойових  дій  або інвалідів війни перекрити шлях до  госпіталю.  Я хочу підкреслити, що, по-перше, ми зробили, законодавчо  виписали  цю норму у такий спосіб, що  цього не відбудеться. Бо ми записали про те, що таке право набувають лише  діти війни, які в установленому законом порядку мають  інвалідність, по-друге, вони мають мати показання для такого лікування  і, по-третє, умовою є наявність вільних місць.  І тому  я вважаю, що цей документ обов’язково ми сьогодні маємо підтримати.

Більше того, я вношу пропозицію. Там є дві технічні помарки  у цьому проекті закону. І тому, якщо цей документ буде прийнято у першому  читанні, ми можемо врахувати ці дві, дійсно, технічні помарки  і прийняти цей документ в цілому, оскільки там доопрацьовувати фактично нічого. Він  у закінченому вигляді поданий для розгляду  Верховної Ради України.

Отже, я пропоную  підтримати цей проект  закону за основу, а потім  якщо  буде  достатня кількість голосів і погодження зали засідання,  підтримати його…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій  Шевчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

11:37:04

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Шановні колеги,  у нашій державі існує мережа закладів, госпіталів, а також  окремих відділень, палат для  ветеранів війни. І тому цілком логічно, що обслуговуватися має не лише цей контингент, який  зменшується щороку, а інші прирівняні до цього контингенту люди.

Тому  фракція "Блоку Юлії Тимошенко" однозначно підтримує цей законопроект  і ми погоджуємося з автором, що його можна  прийняти уже сьогодні  в цілому. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка,

 

11:37:44

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, доводячи необхідність прийняття цього законопроекту, я хотів піти, як у математиці кажуть,  методом від зворотного. А на сьогоднішній день є проблема з функціонуванням  військових госпіталів, госпіталів  ветеранів війни.

„Блок Литвина”  завжди виступав  і буде виступати  категорично проти скорочення мережі військових  госпіталів. Сьогодні такі тенденції або такі розмови існують. І  заповнення цих інституцій, медичних інституцій. людьми, які теж заслужили там лікуватися, це ми вбиваємо, можна сказати, двох зайців. З одного боку, ми дійсно  категорії заслужених людей, які  потребують медичної допомоги, даємо можливість  лікуватися у придатних для цього медичних закладах, з іншого боку, можна буде стверджувати, що,  приймаючи такий закон, ми все зробимо для того, щоби госпіталі ветеранів війни не скорочувалися, їх мережа.

І  у зв’язку з цим   я хотів би запропонувати, щоб цей законопроект, і звернутись до голови комітету, поширювався на використання не тільки   госпіталів ветеранів  війни, але і військових госпіталів, коли  там є, дійсно, вільні ліжка, а таке  буває.   І мені здається, що це буде абсолютно  конструктивна пропозиція, і більше людей, які мають статус  дітей війни і потребують медичної  допомоги, будуть мати можливість  одержувати цю допомогу.

І останній момент. У нас є  абсолютно реальна правова підстава для того, щоб  сьогодні прийняти цей закон. Кілька років тому, і про це було сказано,  Верховна Рада  прийняла постанова, в якій   зазначається: „Забезпечити надання стаціонарної медичної допомоги дітям  війни, інвалідам  в госпіталях ветеранів”. Треба просто виконувати  те, що ми свого часу  приймали. Але ще раз хочу   наполягти, додати  і військові госпіталі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв. Будь ласка, мікрофон.

 

11:39:53

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати, шановні колеги! Фракція Партії регіонів буде  підтримувати цей законопроект. Але  хотілося би привернути вашу увагу до одного такого нюансу. Справа в тому, щоби цей законопроект  був дієвий і не був просто декларативним, нам  треба було би привернути взагалі увагу, яка мережа сьогодні не існує в Україні. 32 госпіталі для ветеранів війни на 7 тисяч 300 місць, ліжко-місць і 28 госпітальних відділень на 1300 місць, тобто всього у нас 8 тисяч 700 ліжко-місць. І якщо взяти порахувати, що 430 дітей війни, 430 тисяч дітей війни є інвалідами, то легко одразу встановити, що кожен з них зможе теоретично отримати право на лікування один раз на 10 років. Тому хотілося б, щоб Міністерство охорони здоров'я привернуло увагу розширенню мережі ліжко-місць.

Фракція Партії регіонів підтримує цей законопроект і хоче, щоби діти війни скористалися своїм правом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (щодо права на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни), реєстраційний номер 4431. Прошу голосувати.

 

11:41:36

За-320

Закон ми прийняли за основу.

Які уточнення треба було внести? Будь ласка, мікрофон Валерія Сушкевича.

 

11:41:51

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні колеги, я хочу звернути на пропозицію Петра Степановича Цибенка те, що торкається технічних помилок, і для протоколу сказати: у першому реченні пропонованій проектом редакції статті 5 – дітям війни надаються пільги – випало слова „такі”. Це перше, треба добавити це слово. І друга технічна помилка: в останньому абзаці частини першої статті після слів в дужках „газом, електроенергією” пропущено слово „тощо”. Тут також потрібно зберегти чинну редакцію норми в дужках, таким чином: газом, електроенергією тощо. Оці дві технічні помилки і пропонується підтримати.

І є пропозиція шановного депутата Зарубінського,  щоб в перелік тих госпіталів, які пропонуються для того, щоб при наявності вільних місць в них, щоб дозволити інвалідам війни, дітям війни, які мають статус інвалідності, також лікуватись в цих госпіталях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, немає заперечень щодо цих уточнень? З урахуванням цих уточнень можна поставити на голосування: про прийняття проекту закону як закону?

Тому я ставлю на голосування цю пропозицію: про прийняття в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (щодо права на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни) (реєстраційний номер 4431) з урахуванням поправок, які виголосив голова комітету. Прошу голосувати.

 

11:43:51

За-325

Закон прийнято.

Шановні народні депутати, ми зараз мали з вами розглянути питання про усунення неузгодженостей в тексті прийнятого 11 лютого 2010 року Закону „Про внесення змін до Закону України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” ((щодо ставки збору на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду).

Будь ласка, мікрофон Сергія Терьохіна.

 

11:44:33

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, ми з вами прийняли рішення мудре про те, щоб відтермінувати збільшення акцизів на українську коньячну галузь. Ви знаєте, вона зараз в поганому стані, падає. Але прийняли рішення, що цей закон набирає чинності з моменту опублікування, хоча я з трибуни просив цей термін погодити з Юруправлінням.

Виникла проблема, оскільки є вже маркована продукція або закуплені марки по старій, збільшеній, ставці акцизу. Якщо ми не приймемо ці правочки технічні, то тоді виникне ситуація, за якою вже маркована продукція, буде вважатися контро-фактом і буде підлягати конфіскації. Або вона має бути вилучена взагалі з полиць магазинів, повернена на заводи і перемаркована. Уявіть собі, що це таке, в нас такого ніколи в житті не було.

Тому прохання таке: прийняти ці доповнення, вони говорять про одне, що в разі була старими марками маркована продукція, то має право бути допроданою до тих пір, поки не будуть закуплені і надруковані нові марки, яких ще, зрозуміло, немає, оскільки закон не опублікований. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, будь ласка, мікрофон.

 

11:46:03

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний Володимире Михайловичу, питання стоїть, що ми начебто розглядаємо про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого закону 11.02., а, насправді, те, що нам роздано за вашим підписом – це нова редакція закону. Бо те, що голосувала Верховна Рада, було передбачено, що закон набуває чинності з моменту опублікування. Зараз ви пропонуєте, встановлюєте для однієї ставки там набуття чинності з 2010 року, для іншого – 11-й, для третьої – 2012. Тобто це нова редакція закону і це не може бути усунення неузгодженостей, а  це може бути прийнято лише як новий закон. Тобто Верховна Рада має в цьому випадку приймати новий закон по процедурі, яка передбачає прийняття законодавчих актів. Бо під маркою усунення неузгодженостей, фактично, нам пропонуються прийняти новий закон з новими датами запровадження ставок акцизного збору, це неправильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я інформую… Одну хвилиночку. Я інформую шановного колегу і Верховну Раду України, що вчора на Погоджувальній раді голова комітету виступив з пропозицією внести відповідні уточнення, було запропоновано подати ці уточнення. Вони опрацьовані були юридичним управлінням і за наявності усіх відповідних віз, так як того вимагає Регламент, я його підписав. Тому я нічого нового не подавав. А якщо є проблеми, давайте ми обговорювати і приймати рішення. Адам Мартинюк, потім Сергій Терьохін.

 

11:47:33

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція  комуністів.

Шановні колеги, ви знаєте, моє відношення до доповідача, - завжди критичне і насторожене. У даному випадку я його підтримую, бо дійсно він вносить на цей раз мудрі речі.

Суть зводиться до того, що ми, прийнявши закон, не врахували того, що діяв ваш драконівський закон, який ви тут проштовхували у грудні 2008 року про те, що з 1 січня 2010 року будуть зовсім інші акцизи. І люди, виробники вже, вже під ці акцизи замовили марки. Так ось цими прикінцевими положеннями ми дозволяємо використовувати марки з вищою ціною акцизу, ніж зараз передбачено в законі, і за це не накладати ніяких санкцій.

Я пропоную підтримати цю поправку, тому що вона дійсно життєва і відповідає суті закону, який ми з вами прийняли. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Терьохін, мікрофон, будь ласка.

 

11:48:33

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги! Адаме Івановичу, я вас теж люблю і поважаю.

Шановні колеги, жодна ставка… Я перепрошую. Жодна ставка і жодний строк не змінено. У цих уточненнях просто забирається колізія між маркованою продукцією і немаркованою продукцією. І тому, якщо ми не приймемо ці уточнення, то навпаки бюджет втратить, оскільки вся маркована продукція має бути вилучена з продажу і перемаркована.

Тому немає проблем. Якщо не приймається цей закон, ми ставимо строк його введення з моменту, і вся ця продукція вилучається з обороту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз Олег Ляшко, і будемо приймати рішення.

 

11:49:27

ЛЯШКО О.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Справа в тому, що бюджет навпаки втратить, коли ми приймемо цей закон. Бо сьогодні надходження акцизів демонструє зростання, тобто більше надходить до бюджету. Зараз нам пропонується зменшити ці акцизи. Бюджет на цьому втратить, як мінімум, кілька десятків мільйонів гривень.

Тому голосувати за це, тим більше за нову редакцію закону під маркою усунення технічних неузгодженостей – це не правильно, це порушення Регламенту Верховної Ради. Тому якщо ми не приймаємо цього, треба повторно розглядати цей закон у Верховній Раді і у новій редакції, як це пропонується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Круглов, потім Михайло Чечетов. Я авторам законопроекту даю законопроекту.

 

11:50:16

КРУГЛОВ М.П.

Доброго дня ще раз. Я хочу сказати, що мій колега дуже вільно обходиться з цифрами, він навіть не вник в суть цього закону. Якраз якби він почитав цей закон, він би побачив, що на сьогоднішній день завдяки тільки цій акцизній марці, яку вони зробили з першого січня цього року, 76 відсотків – це обсяги виробництва від того, який був у 2008 році, ось де втрати. Треба дивитись не яку марку ви причепили, а скільки на  сьогоднішній день виробництва: чи збільшилось, чи зменшилось. Тому не треба, як ми кажемо, заводити всіх в оману, ми робимо правильне діло і треба його підтримати і на цьому поставити крапку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов. Я бачу, я все бачу.

 

11:51:06

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые колеги! Поскольку конфликт возник внутри фракции БЮТ, мы боимся, что они развалятся еще и до инаугурации, а мы бы хотели, чтобы они поприсутствовали на инаугурации. Поэтому мы решили, мы их помирим, не ссорьтесь ребята, Сергей Анатольевич прав абсолютно, да. Он абсолютно прав, поэтому давайте поддержим его и проголосуем, да, не ссорьтесь, да! Продержитесь до инаугурации потом уже разваливайтесь. Поприсутствуйте, чтобы цельная фракция  хоть на инаугурации побывала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх і Катерина Ващук.

 

11:51:38

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати! Дійсно ви пам’ятаєте, що ми в минулий раз, приймавши цей  закон, ми його приймали по дуже скороченій процедурі, але суть закону полягає не в тому, що він направлений першим чином на  підтримку вітчизняного виробника. І тут дійсно прав мій колега Круглов в плані того, що треба більш уважніше підходити, що стосується українського виробника і його підтримки.

Що стосується питання, єдине що у мене виникає питання, я думаю, що треба уважно віднестися до того питання щодо перемаркування цієї  продукції, тому що акцизна марка, яка зменшує податки, щоб тут не було  зловживання.

 Тому я рахую, що треба цей  законопроект, ці уточнення прийняти і проголосувати в цьому нічого не  заперечує як Регламент, так і діючий закон, який сьогодні виноситься. Прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, будь ласка.

 

11:52:31

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги!  Я ще раз хочу привернути вашу увагу ось до чого.  Олег Ляшко правий в тому плані, що якийсь в бюджет наповнення є, але не правий, що якщо ми далі будемо так давити коньячників і виноробів, то ми отримаємо до бюджету нічого, вони зупиняться і ми будемо мати абсолютно відмінний результат. А тут проста істинна, мені здається,  що тут тільки люди дуже заангажовані, можуть не зрозуміти, що забирати все, що промарковане, вести на заводи, клеїти нові марки. Ще одні затрати, на людей ложити і замість добра ми зробимо, бо платитимуть вони двічі. Тому обов’язково це треба підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Катеринчук.

 

11:53:39

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Микола Катеринчук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", Європейська партія України. Ви знаєте, всі аргументи, які тут були наведені, вони можуть мати право на існування, єдине що хотів би зазначити, що це окремий законопроект, який не проходив відповідний комітет. І я думаю, якщо ми відкладемо це на два дні, то я думаю, що аргументів буде чи „за”, чи „проти” більш в напрямку, щоб підтримати цю ініціативу. Тому що вона з точки зору державного бюджету вона є правильна, з точки зору виробників так само, але подання, я не хотів би, щоб ми розкривали таку процедуру, як уточнення якихось неузгодженостей. Це окремий законопроект, змінюється дуже багато і тому мені вважається, що треба йти по повній процедурі, починаючи з комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, давайте будемо йти в такій послідовності. Я поставлю на голосування про прийняття уточнення, якщо не буде прийнято уточнення, тоді логічно треба скасувати прийнятий закон і тоді логічно треба розглядати треба по-новому напрацьований новий закон. Така логіка відповідно до регламенту буде визначена. Я ставлю на голосування про усунення неузгодженостей у тексті, прийнятого 11 лютого 2010 року, Закону про внесення змін до Закону України „Про ставки збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (щодо ставки збору на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду). Прошу голосувати.

 

11:55:28

За-224

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про повернення.

Шановні колеги!  Та не треба вже виступати, скільки можна виступати – голосуйте краще. Про повернення до розгляду уточнень.

 

11:55:55

За-227

Повернулися.

Я ставлю на голосування про прийняття рішення про усунення неузгодженостей в тексті закону. Прошу голосувати. Я сказав, яка процедура розгляду питання, що ще потрібно, шановні колеги.

 

11:56:19

За-234

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати!

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо пленарне засідання, прошу займати робочі місця.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання автентичних копій Прапора Перемоги). Доповідає Цибенко Петро Степанович і від комітету також 4 хвилини.

 

12:31:04

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні виборці! Дещо більше місяця тому Україна, всі ми вступили в новий 2010 рік, цей рік обіцяє бути особливим у багатьох відношеннях. Але найголовнішою, найбільш знаковою подією року, без сумніву, стане 65-та річниця   ювілею  Великої Перемоги  над фашизмом.

Це ключова подія планетарного масштабу, ця перемога стала головною справою життя для цілого покоління радянських людей. Мільйони наших співвітчизників заплатили за порятунок планети від чуми фашизму здоров’ям, скаліченими долями, а багато хто і ціною власного життя. І держава, влада у довічному боргу перед ними за цей людський подвиг.

Ситуація посилюється, ускладнюється, поглиблюється ще й тим, що  наймолодшому з безпосередніх учасників цієї війни, тобто учасників бойових дій, інвалідів   війни сьогодні вже 83 роки. Вони не можуть безкінечно чекати того чи іншого.  Тому ми разом із моїм колегою із фракції Євгеном Царьковим внесли проект змін до Закону „Про  увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” (щодо порядку офіційного використання автентичних копій Прапора Перемоги). Мова йде про офіційне визначення самого поняття „Прапор Перемоги”, порядку його використання, розміщення і так далі і тому подібне.

Прийняття даного законопроекту матиме важливе значення у патріотичному вихованні молоді, військовослужбовців та всіх громадян України, а також шанобливе ставлення до творців перемоги над фашизмом та збереження історичної пам’яті сучасних і майбутніх поколінь, про подвиг батьків та дідів.

Державний Комітет у справах ветеранів, Міністерство оборони України, Міністерство праці та соціальної політики України підтримують даний законопроект.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України має певні зауваження до тексту, але вони цілком можуть бути усунуті під час підготовки документу до другого читання.

Комітет з бюджету прийняв рішення, що у запропонованій редакції проект закону не несе на собі фінансове навантаження, тому може бути прийнятий. Тому, враховуючи все, вище сказане, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Верховної Ради України, розглянувши зазначений законопроект, прийняв рішення щодо підтримки законопроекту у першому читанні.

Шановні колеги, хочу ще раз наголосити на тому, що з огляду на вік безпосередніх учасників Великої Вітчизняної війни, з урахуванням того, що ми маємо надзвичайно велику кількість боргів перед творцями великої перемоги, я просив би, шановних колег, сьогодні обов’язково підтримати зазначений законопроект і прийняти його за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Степанович.

Записуємось, два – „за”, два – „проти”.

Косів Михайло Васильович, будь ласка. Мікрофон з місця.

 

12:34:31

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Я прочитав цей закон і як ми прослухали з доповіді Петра Степановича, він говорить про офіційне визначення того, що називається Прапор Перемоги. Але якби у нас була можливість ставити запитання, то я б поставив ці запитання, яким нормативним законодавчим актом, власне, оце поняття визначене, бо наскільки я знаю Верховна Рада України, яка має право робити такі визначення жодного нормативного акту з цього приводу не приймала.

Звичайно, ми знаємо, з того часу бойові прапори багатьох військових частин, скажімо, бойові прапори українських фронтів першого, другого, третього, четвертого, ми знаємо бойові прапори ну з окремих родів військ, у нас у Львові є танкова дивізія так вони завжди під час своїх офіційних якихось урочистостей використовують свої бойові прапори тих часів і це абсолютно закономірно, в тому виявляється історичний якийсь підхід. Але, що таке офіційний Прапор Перемоги, даруйте мені, я цього взагалі не розумію і визначитися не можу.

Тепер друге. Таж прапори те, що називають Перемоги будуть вивішуватися разом із Державним Прапором не лише в День Перемоги 9 травня, вони будуть вивішуватися і в усі інші дні. То, що ж виходить, що прапор Радянського Союзу буде висіти постійно над усіма нашими офіційними установами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КОСІВ М.В. Майже протягом року.

І останнє. Немає, це історичний анахронізм. Не було і немає такого поняття як радянський народ. Радянський Союз саме тому і розпався на окремі держави, що такого історичного явища як радянський народ не було. Воскрешати - це зараз, ще раз повторюю, історичний анахронізм.  І тому я закликаю не голосувати за цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.

 

12:37:19

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Шановні виборці! Невипадково сьогодні ми розглядаємо це питання. Невипадково в тому, що я вам дозволю собі нагадати, ми наближаємося до великого свята і світлого свята для більшості українського народу. Ми незабаром  маємо з вами відзначати 65 річницю Перемоги,  Великої Перемоги радянського народу  у  Великій Вітчизняній війні.  Був, є і залишиться це поняття «радянський народ».  Бо воно було і нікуди ви його не дінете і не зітрете, бо в результаті тієї перемоги Україна визначена  в нинішніх кордонах.

Я ще раз нагадаю знавцям історії, а ті, хто виступають добре її знають, просто нагадаю. Не було б перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні, Україна у нинішньому складі, у нинішніх кордонах не існувала би, бо саме після перемоги ми мали можливість мати таку Україну, як сьогодні.  

Щодо автентичності. Прапор не той про який ми говоримо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

12:37:28

МАРТИНЮК А.І. … автентичний, тобто той, який був у 1945 році піднятий на стіни Рейхстагу. 

І друге. Не треба пересмикувати. У законі чітко, ясно і однозначно говориться, що цей прапор буде вивішуватися тільки в  День Перемоги разом з державними прапорами.   Я прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Ставлю на голосування пропозицію про ухвалення за основу проект Закону про внесення змін до  Закону України „Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” (реєстраційний номер 4355). Прошу визначатись.

 

12:39:39

За-204

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів - 154, "Блок Юлії Тимошенко" - 1, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 1, комуністів - 27, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 2.

Ставлю на голосування пропозицію  повернутися  до вирішення цього питання. Прошу визначатися.

 

12:40:18

За-203

Рішення не прийнято. Не повернулися.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (реєстраційний номер 4795). Доповідає міністр праці  і соціальної політики Денісова Людмила Леонтіївна. Прошу, будь ласка. 

 

ДЕНІСОВА Л.Л.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Урядом Тимошенко протягом двох років проводиться системна робота по вдосконаленню надання допомоги малозабезпеченим родинам та посилення  їх соціального захисту, особливо це стосується цих родин, які виховують дітей. Саме такий проект  закону  виноситься на ваш  розгляд.

У 2009 році за призначенням допомоги звернулось 305 тисяч сімей. Соціальну допомогу отримали 252 тисячі сімей. Середній розмір  допомоги  у  2009 році складав 552  гривні.  У 2009 році органами  праці та соціального захисту населення виявлено біля тисячі випадків надання  недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім’ями, яким призначено державну соціальну допомогу. 

На даний час згідно з діючим законом у разі, якщо  сім’єю  навмисно подані недостовірні відомості чи було приховано відомості, які могли вплинути на встановлення права сім’ї на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено таке порушення. На наступний термін державна соціальна допомога  такій сім’ї може бути призначена не раніше, ніж через 6 місяців, починаючи  з 1 числа місяця виявлення порушення.  Тобто родина не отримає таку державну допомогу майже півроку.

Враховуючи, що на сьогодні більша частина сімей, які отримують соціальну допомогу,  є багатодітними, і за щоденними клопотами по догляду за дітьми батьки інколи забувають надати повну інформацію про свої доходи. Через позбавлення права таких сімей  на допомогу на наступний   термін найбільше страждають діти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ДЕНІСОВА Л.Л. Тому урядом пропонується у наведених випадках не позбавляти сім’ю права на призначення допомоги на наступний термін, а призначати тому допомогу з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено  порушення.

Крім того, проектом закону пропонується запропонувати порядок повернення сім’єю надмірно виплачених коштів. Зокрема, суми державної соціальної допомоги, надмірно виплаченої сім’ї внаслідок подання уповноваженим представником родини недостовірних відомостей, можуть бути повернуті сім’єю добровільно або стягнуті   в судовому порядку.

У разі звернення стягнення на державну соціальну допомогу може бути відраховано не більше, як 20 відсотків щомісячної суми виплаченої державної соціальної  допомоги.  Аналогічний порядок діє зараз при  наданні державної допомоги  сім’ям з дітьми.

Шановні народні депутати, прощу прийняти за основу  та підтримати в цілому даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Олександр Миколайович Стоян, голова підкомітету Комітету  з питань соціальної політики та праці.

 

12:44:07

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів, комітет  соціальної політики.

Які зміни пропонує внести Кабінет Міністрів  до Закону „Про допомогу малозабезпеченим сім’ям”?

Перша зміна, ви вже про це чули, якщо сім’я подала недостовірні дані, а вона подає у відділи соціального захисту, то ця сім’я повинна або надмірно отримані кошти повернути добровільно; якщо вона це не зробила, пропонується стягнути судом. Я хочу сказати, сім'я і так малозабезпечена, вона могла зробити помилку певну, а тут через суд стягують з неї кошти. Це викликає певний сумнів, і я думаю, що це питання треба розглянути. Але є позитивні моменти.

Позитивні моменти полягають в тому, що, по-перше, якщо виявили дійсно надмірно отримані кошти, раніше був такий запобіжний засіб – півроку сім'я не мала права звертатися за допомогою. Тепер, якщо це виявлено, і сім'я сплачує добровільно або примусово, але не більше 20 відсотків на місяць, то ця сім'я з другого дня, скажемо, коли звернулася за допомогою, може отримати цю допомогу. Це позитивно.

Тому ми вважаємо, що дійсно цей законопроект треба прийняти в першому читанні, є рішення комітету, але розглянути оце, особливо пропозицію, що не сплачує сім'я. Вона отримала певну допомогу, певну суму, помилилася вона або служба соціального захисту, яка приймала документи, не перевірила, а потім зробили перевірку і віднайшли надлишок отриманої цієї допомоги. То треба пошукати інший механізм, тому що ми можемо отримати дуже багато судових позовів, а зрозуміло, що малозабезпечена сім'я не поверне ці кошти. А що далі? Квартири будуть забирати чи щось інше? Тому я пропоную в принципі підтримати цей закон в першому читанні, а до другого читання ці питання врегулювати, враховуючи запобіжний засіб захисту малозабезпеченої сім'ї, контроль за наданням документів і контроль за виконанням тих зобов'язань, які повинна зробити сім'я, якщо вона отримала надмірні кошти. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Шановні колеги, прошу записати на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів. Олег Зарубінський, будь ласка, мікрофон. Володимир Карпук наступним буде виступати.

 

12:46:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

На думку фракції „Блоку Литвина” ця законодавча ініціатива заслуговує на підтримку хоча б з двох позицій. До речі, тут було сказано, що якщо сім'я, яка надала недостовірну інформацію, добровільно не хоче сплатити, то є звернення до суду, і суд вирішує це питання. То я тут хочу сказати, що суд якраз і може врахувати всі суб'єктивні моменти, пов'язані з тим, що це була технічна помилка, і тут якраз те, що це буде судовий розгляд, він дає можливість цій сім’ї, що називається, не втратити і обличчя, як зараз модно казати, і саме головне – це вже переходжу до другого позитиву, - що в даному випадку це не поширюється, якщо я правильно зрозумів, пані міністр, на наступний термін на надання допомоги. Тобто це буде відшкодовано, а на наступний термін ніяких каральних чи репресивних заходів до такої сім’ї не буде, і вона автоматично буде продовжувати одержувати соціальну допомогу.

Тому мені здається, що це слушна законодавча пропозиція. Ми би підтримали її. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракцій  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

12:47:41

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”, партія „Наша Україна.

Наша група підтримує цю законодавчу ініціативу, і вважаємо, що є ті дійсно позитивні моменти, тому що, як кажуть, діти не винні. І якщо навіть були зумисне перекручені дані, які внесені до цих відомостей, то діти повинні отримувати допомогу, і тому скорочення терміну має позитивні речі.

Коли ж йде відрахування, коли через суд, я погоджуюся з цією думкою, що, дійсно, суд має з’ясувати ці обставини, адже, особливо в селах, людям відомо, що є сім’ї, які отримують допомогу як малозабезпечені, в той же час мають в своєму господарстві автомобілі, трактори і так далі, і використовують навіть найману працю.

Тому ці моменти, я думаю, що в законі враховані, і, в принципі, можна приймати його і в цілому, щоб не відтерміновувати прийняття цієї важливої законодавчої ініціативи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв, будь ласка. Фракція Партії регіонів.

 

12:48:52

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, мені хотілося би, щоб ми підійшли до цього законопроекту зважено. Бо, на перший погляд, він, знаєте, виглядає в такий спосіб, що він якби-то покращує умови. Але якщо глибинно знати проблему цю, то я можу зараз всім громадянам України і народним депутатам України доказати, що це є бюрократичний закон і він погіршує зараз ті умови, які є.

Дивіться. Перше питання. Якщо раніше норма закону, в якій було сказано, що, якщо виявлені недостовірні дані, які подав уповноважений сім’ї, то сім’я ця – вона на наступні, на наступі шість місяців, починаючи з 1-го числа місяця, де виявлено порушення, вона може, вона не має державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї.

Взагалі, давайте вдумаємося, що таке державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї? По-перше, вона, вона платиться як доплата до розміру, який встановлений  в законі. До речі, от той розмір, який є рівень забезпечення прожиткового мінімуму, я хочу, щоб ви всі знали суму, це до 133 гривен на одного члена сім’ї для працездатної особи і до 200 гривен для інваліда. Це о ті норми, які встановив уряд Тимошенко. І в тій нормі закону, яка зараз діє немає питання і не піднімається питання – повернення цих коштів, які надміру сплачені. Що робить уряд? Уряд сьогодні заздалегідь робить цю сім’ю винною і пише, що вони можуть бути ці кошти повернуті добровільно. Покажіть мені в який спосіб вони мають бути, можуть бути повернуті добровільно.

І друге… або стягнуті в судовому порядку. А щоб ви знали, що за Цивільним кодексом, якщо в судовому розгляді є справа, то припиняються види соціальної допомоги, які є. Тобто я просив би, щоб ми цей закон відправили на повторне перше витання. Тому що уряд Тимошенко, він не може виписати закон, який би діяв тільки для людини. Вони обов’язково…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПАПІЄВ М.М. …обов’язково ставлять кому і роблять бюрократичний закон, який погіршує взагалі-то ту ситуацію, яка є. Бо зараз немає норми обов’язкової повернення надміру сплачених коштів. Тому я просив би, щоб ми проголосували цей закон на повторне перше читання і щоб на кінець-то уряд спромігся виписати закон, який діяв би на покращення соціального становища малозабезпечених і багатодітних сімей. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершилося. Мікрофон депутата Павловського, будь ласка.

 

12:51:37

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, хочу звернути вашу увагу, що зазначений законопроект спрямований в першу чергу на посилення соціальної функції надання  державної допомоги малозабезпеченим сім’ям. І вдосконалення адміністративних та фінансових процедур надання такої допомоги. Тому зверніть увагу, що зараз чинна норма закону. Якщо виявлено порушення при наданні такої допомоги, зобов’язує зробити перерву в півроку, і сім’я взагалі нічого не отримає.

Да, законопроект каже, що можливе отримання цієї допомоги вже з наступного місяці не треба чекати півроку. А якщо є зловживання і надмірно отримані гроші, то дійсно треба подивитися, треба можливість дати, що ці надмірні кошти можливість була, і повернути до Державного бюджету. Але в законі написано, що це повернення становить не більше як 20 відсотків від щомісячної суми виплачуваної державної допомоги. І то це за рішенням суду в переважній більшості, я так думаю, буде робитися.

Тому я хочу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити виступ. Будь ласка, пропозиція.

 

12:52:50

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Хочу як член Комітету соціальної політики відмітити, що 21 жовтня ще минулого року цей закон розглядався, і комітетом прийнято рішення прийняти його за основу з урахуванням зауважень, які були. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту  завершено. Комітет… Адам Мартинюк, будь ласка. Фракція не виступала.

 

12:53:14

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Адам Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, я підтримую виступити тих, хто дуже добре знається на проблемі і хто розуміє ситуацію. Дійсно, назва закону підкуповує. Нібито, дійсно, уряд дбає про соціальний захист. Але у даному випадку уряд дбає про адміністративні стягнення із людей.

От уявіть собі ситуацію. Людина одержала допомогу. Суд, як тут записано, каже, що ти поверни цю допомогу, бо до того часу, поки ти її не повернеш, далі не будеш одержувати. Вона одержала і витратила цю допомогу. Де їй взяти ці кошти? Це ж малозабезпеченим дається допомога. Тобто людям, які, дійсно, на проживання свої одержують ці кошти.

Тому я пропоную ні в якому разі в даній редакції не підтримувати, а направити йог на повторне перше читання. Бо цей уряд нічого доброго для народу, ви добре розумієте, не робить. Це так званий антикризовий закон, а криза ж уже ніби повинна закінчитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту  завершено.

Мікрофон, будь ласка, Людмили Леонтіївни Денісової, міністра соціальної політики та...   Міністра праці та  соціальної політики. Вже сказав...

 

ДЕНІСОВА Л.Л.

Дякую Володимиру Михайловичу! Шановні народні депутати! Я хочу звернути вашу увагу на два моменти. Перше – це дійсно цей законопроект стосується громадян, які помилились і коли органи праці та соціальної політики визнали про це, що людина помилилася і не дала не всі ці доходи, не вказала ці доходи, згідно з яких вона отримала ту чи іншу допомогу, так вона не лишається нової допомоги, яка і призначається відразу після того місяця в якому вона помилку цю зробила. Це перше.

А було в цьому законі, який зараз діє, шість місяців родина не отримує такої допомоги. Що стосується, як кажуть, шановні народні депутати, адміністративних стягнень, так це стосується тих допомог, які вже отримали і жодного наміру, те, щоб родина не отримала нову допомогу в цьому законі немає.

Тому, я дуже вас прошу підтримати сьогодні цей закон. Його чекають багатодітні родини, які помилилися і мабуть не ту цифру вказали, тому і будуть отримувати вони не через шість місяців, а відразу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 4795) про внесення змін до статті сім Закону України „Про  державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”. Прошу голосувати.

 

12:56:25

За-190

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 140, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 27, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 3.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону (реєстраційний номер 4795).

 

12:57:00

За-294

Рішення прийнято.

Будь ласка, Михайло Папієв мікрофон.

 

12:57:08

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, я дякую всім, хто підтримав пропозицію про те, щоб цей законопроект направити на повторне перше читання. І хотілося б звернутися до міністра праці та соціальної політики України, коли доповідаєте закон, то не вводьте в оману людей і народних депутатів України, хоча б читайте закон. Бо коли ви кажете, що це помилкові дані, прочитайте в законі, йде мова про навмисно надані неправдиві дані, це дві різні речі. Тому я вдячний народним депутатам України, що ми примусимо діючий уряд подати закон, який сьогодні не посилює адміністрування і так малозабезпечених сімей, а який покращує соціальний захист всіх громадян  забезпечує їхні конституційні права. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект. Мікрофон Прокопчука, будь ласка.

 

12:58:09

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко", Рівненщина. Я хочу сказати, що сьогодні, от зараз ще раз показано, яким чином ті, хто боролися за соціальні стандарти, лежали тут три місяці, які потім їх не приймають. Ті, хто дуже піклується про всіх малозабезпечених, багатодітних, всіх хто потребує цієї допомоги, от зараз ще раз показали своє істинне обличчя. І просто-на-просто не голосування по цьому законопроекту це просто мета будь-яким чином скомпрометувати те все добре, що вноситься сьогоднішній уряд і ніяких причин шукати не потрібно. Це оцінка вашим, як то кажуть, діям, шановні партійці з регіонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 25 Закону України "Про відпустки" (щодо гарантування відпустки для одного з батьків на період карантину) (реєстраційний номер 5332). Доповідач – народний депутат України Олег Олександрович Зарубінський, співдоповідач голова підкомітету, комітету з питань соціальної політики та праці Шмельова Світлана Олександрівна.

 

12:59:17

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановні колег, якщо дозволите, я не юридичною, а такою людською мовою поясню сенс цієї законодавчої ініціативи, чому в залі вона виникла, коли кілька місяців тому в Україні був оголошений карантин майже в половині областей нашої країни от, зокрема, особисто зіткнувся з ситуацією, коли багато батьків не можуть  здійснювати нормальний догляд за своєю дитиною. Адже карантин передбачає, що не працюють дошкільні навчальні заклади, дитячі садочки і не працюють школи – далеко не в усіх є бабусі, далеко не в усіх є няньки, які можуть з цією дитиною знаходитися в дома.

В свою чергу в Законі України „Про відпустки” (стаття 26) „встановлюється можливість отримання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю не більше 15 календарних днів на рік”. Навіть той випадок який був, коли карантин був оголошений на три тижні – це вже більше ніж 15 днів. Тобто получалося, що  ані мама, ані батько в залежності від ситуації не могли бути  з своїм трьохрічним, п’ятирічним, семирічним дитям і так далі. Мені здається, що тут у цьому законопроекті є тільки здоровий глузд і нічого іншого.

І пропонується, що в умовах оголошення карантину, а як ви прекрасно розумієте, це залежить  не від волі батьків, а одному з батьків має надаватися додаткова або не додаткова неоплачувана відпустка на термін дії цього карантину. Я знаю, що є певні міркування з приводу того, а чому пропонується тільки до семи років, готовий піти на інший вік, може це 10 років – це на ваш розгляд.

І ще одне є зауваження з приводу того, як бути з ситуацією оголошення надзвичайно ситуації? Теж є проблема. Тому я би просив за основу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Я би просив за основу прийняти цей законопроект. І до другого читання, можливо, оці дві диспозиції. А ще диспозицію, що в дитини може не бути батька і мами, це може бути опікун, щоб тоді опікуну давалася можливість доглядати за своєю малолітньою дитиною – це абсолютно гуманний законопроект. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Олександрівна Шмельова, від комітету, будь ласка. Мені залишається лише додати, що від карантину ніхто не застрахований, цей закінчився, не дай Бог, але все може бути. Тому закон нормальний, поправка.

Я тільки додам  про те, хто „за”, хто „проти”. Міністерство праці та соціальної політики і Міністерство фінансів в цілому підтримують вказаний законопроект. Законопроект підтримується також Міністерством юстиції. Національна тристороння  соціально-економічна рада при Президентові України від профспілок висловлюється за доцільність внесення  змін до Закону України „Про відпустки”. Спільний представницький орган зі сторони роботодавців на національному рівні повідомляє про відсутність зауважень та пропозицій до даного проекту Закону.

Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України  повідомляє,  що законопроект зареєстровано з дотриманням вимог статей 90-92 Регламенту  Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління  вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням зауважень і пропозицій. Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув зазначений  законопроект і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу, на думку комітету  прийняття законопроекту посилить гарантії працівників, які мають дітей. Прохання  підтримати проект Постанови Верховної Ради України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, прошу  записатися на обговорення законопроекту, якщо є бажаючі висловити свою точку зору. Проводиться запис. Прізвища народних депутатів прошу вивести.

Володимир Яворівський фракція   "Блоку Юлії Тимошенко".

 

13:01:58

ШМЕЛЬОВА С.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко,   місто Кіровоград.

Мені видається, шановні колеги, що це законодавчий успіх Олега Зарубінського, я його   вітаю з цим законопроектом, Блок Юлії Тимошенко його підтримає, він справді розумний, дійсно, очевидно батьки, він демократичний, тому що батьки захочуть, можуть скористатися цим правом, якщо їм це буде не потрібно, у них, скажімо там    дорослі діти,  вони можуть цим законом не користуватися.

Через те я переконаний, що життя підказало саме, кажуть немає лиха, яке б не вийшло потім на добро. Через те підказала, мабуть, сама ситуація цей законопроект. Ми його підтримаємо і ми за нього проголосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

 

13:04:33

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція компартії України,  Полтавщина.

Шановні колеги, шановні громадяни України, ми всі були свідками політичного карантину, який був в нашій саме країні і штучно видуманої проблеми із відомим грипом. Але те, що зробив автор законопроекту, він саме цілком слушну і нормальну пропозицію вніс щодо права батьків на відпустку, тим більше, що вона неоплачувана.

У нас постійно в державі є карантини місцевого і іншого значення, і коли вони скористаються – це буде цілком логічно і нормально.

Фракція Компартії України буде підтримувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

13:05:24

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні колеги, безперечно те, що ми зараз розглядаємо законопроект, як показала практика останніх років -  це, дійсно, слушний проект, і він заслуговує на те, щоб сьогодні Верховна Рада, і тим більше, що він нескладний, прийняла його не тільки в першому читанні, а й  в цілому.

Єдине, є у мене побажання, давайте вдумаємося в таке. Там, в цьому законопроекті, стосується дітей до 7 років. Чому до 7 років? Я пропоную все-таки перенести цей термін хоча б до 10 років, чому? Тому що від 7 до 9 років ще імунна система дитини не сформувалася достатньо для того, щоб нормально переносити ті чи інші захворювання – це одна причина.

І друга причина. Ви ж не знаєте, що, в якому стані находиться комунальна власність в плані забезпечення дитячими садками або шкільними закладами. Не завжди в цих закладах є достатньо нормальні умови для того, щоб уникнути, або не уможливити захворювання. Це пов’язано із температурним режимом і з іншими, санітарними режимами і так дальше.

Тому я пропоную одну поправку. І прийняти його в цілому як закон, тільки єдине – цифру «7» років змінити на «10» років. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція «Наша Україна – Народна Самооборона».

 

13:06:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я переконаний, що, на жаль, в Україні був справжній карантин. Повірте, я переконався. Це, більше того, ми переконалися в тому, що на сході і на півдні результати того карантину весь час замовчувались. Оце страшне. Просто замовчувалися. Людині не було куди госпіталізувати, переповнені були лікарні, а з політичних мотивів певні регіони, які контролювалися певними політичними силами, не оголошували і говорили з трибун, що цього немає карантину. Оце зробило погану службу.

Шановні народні депутати, цей закон треба підтримати і нам треба подумати, Верховній Раді України, щоби... як підтримати імунітет населення. А для цього очевидно нам треба працювати над економічними законами, над Законом про державний бюджет і над тим, як консолідувати суспільство. А цей закон є прикладом того як консолідувати суспільство, і я дякую колегу Смітюха за його пропозицію. Але я просив би його зняти свою пропозицію, бо якщо він зніме свою пропозицію, тоді буде змога прийняти цей законопроект в двох читаннях зразу в першому і в другому, виникне потреба потім, будемо вносити далі, але закон вже має почати діяти, давайте приймемо його в двох читаннях, якщо будемо писати 10 років, 12, значить, не зможемо прийняти в першому читанні і в цілому.

Дякую вам за увагу і просив би прийняти вас зразу в двох читаннях цей законопроект, тому що, в принципі, тут дуже маленький чіткий законопроект і ми дякуємо колезі Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершилось. Володимир Ландік, будь ласка, мікрофон.

 

13:08:26

ЛАНДІК В.І.

Спасибо. Ландик, Партия регионов.

Вы знаете, ну вот удивляет от наших оппонентов любое выступление привязанное к политике. Ну кончились выборы, Президент назначен, всё, ЦИК объявило, ну зачем начинать, вы же лучше меня знаете, уважаемый коллега, что вся медицина подчинена министру здравоохранения, назначенного по квоте вашего Президента, по квоте которого вы находитесь в парламенте. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту (реєстраційний номер 5332) завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 25 Закону України „Про відпустки” (щодо гарантування відпустки для одного з батьків на період карантину). Реєстраційний номер 5332, прошу голосувати.

 

13:09:38

За-348

Ми рішення прийняли за основу.

Шановні колеги,  пропозиція є нашого колеги Кармазіна прийняти його в цілому. Є заперечення?

Шановні народні депутати!  Є заперечення, значить я поставлю на голосування про підготовку його до другого читання за скороченою процедурою. Прошу  проголосувати.

 

13:10:16

За-320

Рішення прийнято.

 Я прошу комітет підготувати  до другого читання, а секретаріат прошу  передбачити  його розгляд протягом пленарного тижня 02 - 05 березня цього року.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення кримінальної відповідальності за певні злочини). Доповідач – народний депутат України Симоненко Петро Миколайович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань   законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мойсик Володимир Романович (реєстраційний номер документа 4432).

Будь ласка, Петро Миколайович.

 

13:10:58

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! У 2000 році було прийнято Закон про заборону смертної кари. Хочу звернути вашу увагу на здобутки України  за роки незалежності. Здійснено більше 70 тисяч умисних вбивств і замахів, в тому числі і вбивств на замовлення. 17 тисяч з них лишилися нерозкритими. Лише в минулому році  кількість убивств з використанням вибухівки зросло в 3,3 рази. Для порівняння.

В Україні 1972 році було зареєстровано півтори тисячі вбивств, а безпосередньо після скасування смертної кари в 2000 році було скоєно вже понад 34 тисячі вбивств, тобто,  в три рази збільшилась їх кількість.

В Україні близько мільйону наркоманів. Щороку 150 тисяч молодих людей стають наркоманами. Для порівняння.

У всьому Радянському Союзі у 1985 році було 25 тисяч наркозалежних. Щорічно органи внутрішніх справ  реєструють близько 60 тисяч злочинів у сфері обігу наркотиків. Україна входить до десятки країн, де громадяни найчастіше стають жертвами работоргівлі. Звертаю вашу увагу і на те, що даним законопроектом передбачається встановити можливість застосування смертної кари як виняткової міри покарання за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Смертна  кара не помста злочинцю, а спосіб убезпечення  суспільства без нього. 

Загалом станом на 1 січня 2009 року у місцях позбавлення волі  знаходиться майже  19  тисяч осіб, які були засуджені за умисне вбивство, більша  половина з них   - це  наркомани. За даними  МВС   у нашій країні  реєструється близько  тисячі зґвалтувань. Дедалі більше і гостріше   стає проблема сексуального рабства  і використання наших дітей. Станом на   1 січня минулого року 1538 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, при чому всі за навмисне вбивство за  обтяжуючих  обставин. У розрахунку на місяць за одну особу витрачається  1100 гривень. У той же час, як середній розмір  місячної  пенсії складав у 2008 році  700…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

СИМОНЕНКО П.М. Середня заробітна платня у сфері  у галузі  сільського господарства – 1073 гривні. Серед держав, які зберігають і застосовують смертну кару продовж  дуже тривалого часу, Сполучені  Штати Америки, Японія, Китайська   Народна  Республіка, Сінгапур та багато інших країн. Таким чином, шановні колеги, це питання на часі і ми пропонуємо розглянути, прийнявши відповідний закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, співдоповідь  Володимир Романович Мойсик.

 

13:13:44

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група  „За Україну!”.

Шановний Олександре Володимировичу,   шановні колеги! Автори законопроекту пропонують поновити у  Кримінальному кодексі України  такий вид покарання як смертна кара і передбачити його за найбільш тяжкі і суспільно небезпечні злочини, як  вбивства, зґвалтування,  давання, одержання  хабара, розбійні напади, бандитизм, за деякі економічні злочини і таке інше. 

У комітеті ми це питання розглянули і усвідомлюємо, що виключне право Верховної Ради України  встановлювати види покарання, скасовувати,  відновити. Але від комітету я  змушений дати правові перестороги, які існують для  ухвалення цього закону.

Насамперед відзначу, що ми  ратифікували відповідну конвенцію після вступу до Ради Європи, де зобов’язалися скасувати  смертну кару  і зробили це. Наступним рішенням суду визнано неконституційним положення  кодексу про існування смертної кари.

І ще хотів би наостанок кілька слів про те,  що, коли смертна кара застосовувалась, я був тоді  суддею, то десь 480-500 смертних кар  виконувалися у рік. На сьогодні із тих, хто був засуджений до  смертної кари, 380  відбувають довічне ув’язнення. А загалом, Петро Миколайович  назвав правильну цифру, тисяча п’ятсот осіб нині утримуються  тих, хто засуджений до довічного утримання і  більше, як тисяча сто гривень державі обходиться утримання кожного із них.

Що таке є кара і покарання? Все-таки юристи вважають, що покарання не має бути помстою злочинцю за вчинення злочину від імені держави. Яка його мета? Превенція  спеціальна, щоб той самий суб’єкт  не вчиняв того самого,  відпадає    загальна превенція …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович, завершуйте, будь ласка.

 

МОЙСИК В.Р. … загальна превенція, що впливає тяжкість покарання на  злочинність у державі. Як свідчить  практика, що не вливає. 

Тому комітет, Петре Миколайович, просто висловив правові зауваження. Справа Верховної Ради  на ваше рішення.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Записуємось на обговорення. Калентік  Ігор Григорович, будь ласка.

 

13:16:31

КАЛЄТНІК І.Г.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, стаття 27 Конституції України закріплює, що ніхто не може бути  свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави захищати життя людини.

Нестримне бажання відзвітувати перед міжнародними інституціями про скасування смертної кари призвело до того, що Україна як держава сьогодні не здатна убезпечити суспільство і запобігти злочинності. Рух до цивілізованої Європи призвів до абсолютно протилежних наслідків.

Комуністична партія України не може лишатись осторонь давно назрілих проблем і тому запропонувала рішучі кроки. Умисні вбивства, торгівля людьми, розбій, бандитизм, контрабанда наркотиків, одержання хабарів нарешті мають каратися адекватно. Я думаю, не потребують зайвого нагадування такі прізвища, як Онопрієнко, який позбавив життя 52 осіб, або Ткач, на руках якого кров 80 жертв. Загибелі скількох людей можна було би запобігти, якщо б в Україні діяла смертна кара для таких нелюдів! Якщо злочинець, знаючи про можливість бути фізично знищеним, свідомо йде на злодіяння, він свідомо і незалежно від волі держави позбавляє себе права на життя.

На моє переконання, впровадження смертної кари слугуватиме стримуючим  чинником для тих, хто може вчинити злочин. У відповідь на заяви про негуманність смертної кари постає питання: а чи гуманно позбавляти життя жертву? У будь-якому разі вся полеміка щодо гуманності триває, доки горе не торкнеться когось особисто. Покарання є значно гуманнішим, аніж ті злочини, які вчиняються. Це ні в якому разі не означає широке застосування смертної кари. Держава повинна мати можливість застосовувати даний вид покарання у відповідь на тяжкі злочини, яким би негуманним таке покарання не вдавалось, як превентивний захід впливу.

Введення в національне законодавство такого покарання, як смертна кара, є адекватною відповіддю на вимоги сьогодення. А держава має забезпечити належний рівень безпеки життя, здоров'я кожного громадянина. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Купіль Степан Володимирович. 

 

13:18:46

КУРПІЛЬ С.В.

Прошу передати слово колезі Михайлу Косіву.

 

13:18:54

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, той, хто пам'ятає роботу Верховної Ради другого скликання, пам'ятає також і ті обставини, в яких ми приймали цю норму скасування смертної кари. Це була одна із найрішучіших вимог  Парламентської асамблеї Ради Європи. І спеціальні контролери до України тоді приїжджали, бо ми навіть після того, коли прийняли цю норму, все одно ще якийсь час її не виконували.

Отже, перше, що виникає, виникає питання: як ми тепер будемо узгоджувати свою позицію, якщо ми цю норму відмінимо, із нашою діяльністю у Парламентській асамблеї Ради Європи?

Я не буду сперечатися з авторами цього закону про доцільність чи недоцільність і давати оцінку тим страшним злочинам, за які вони, ну, цілком можу навіть погодитися, справедливо вимагають найвищої міри покарання. Але наше становище як держави на міжнародній арені може дуже серйозно похитнутися.

А потім, я знаю, що навіть фракція партії комуністів, яка нібито за своєю ідеологією не належить до релігійних організацій, але все-таки вони постійно декларують свою прив’язаність до православної віри. Так от, як ви, шановні колеги, будете після цього трактувати П’яту заповідь із 10-ти заповідей Господніх: „Не убий”?

Ви знаєте, я не можу голосувати за цей закон. Я навіть не буду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте виступ свій.

 

13:20:58

КОСІВ М.В. Отже, кажу, що я нікого не буду агітувати чи так, чи так. Але я пояснив вам, чому я особисто голосувати за цю пропозицію категорично не можу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін,  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

13:21:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я хотів би вам нагадати – от зараз колега Косів згадав, як приймали законодавчі акти, - а я хочу нагадати вам, що понад рік, рік і три місяці, 10 років і 3 місяці назад, 29 грудня 1999 року, Конституційний Суд України  прийняв рішення номер 11, яким положення статті 24 та положення санкцій статей особливої частини Кримінального кодексу України 60-го року, яким би передбачалась смертна кара, як вид покарання, були визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто неконституційними. І там, в рішенні Конституційний суд передбачив, що це є рішення обов’язковим і не підлягає оскарженню, а положення тієї Конституції, а послався він і на статтю 3 Конституції, на інші статті Конституції, є такими, що на сьогоднішній день ми з вами не змінили.

Крім цього, колега Косів зараз нагадав, що 22 лютого 2000 року, тобто через п’ять місяців після прийняття рішення Конституційним судом уже Верховна Рада України ратифікувала Протокол номер шість до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яким передбачалося повне скасування смертної кари у мирний час. Таким чином, нами взято міжнародні правові зобов’язання, з яких ми зараз вийти не зможемо. Крім всього іншого, як людина, яка розкривала ці вбивства, більшу частину свого професійного життя, я хочу вам сказати, що питання стоїть в невідворотності покарання. Жодне вбивство, жодне зникнення людини не має бути неконтрольоване.

Скажіть мені, будь ласка, коли ми останній раз слухали з вами питання про стан розслідування, чи розкриття навмисних злочинів у вигляді вбивства? Та ми їх не розглядали, у нас тисячі людей ніби-то зникають, насправді, це вбивства. Але їх ніхто не перевіряє, бо парламентського контролю ми втратили. Давайте краще повернемо парламентський контроль самі собі і почнемо виконувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, будь ласка, потім Олег Зарубінський.

 

13:23:44

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати, шановні автори законопроекту, я особисто відношу себе до людей, які  радикально стоять на тих, чи інших принципах, в тому числі національних, або інших запобіжних, які стосуються загальнодержавних. Але якщо дивитися на цей законопроект, то, безперечно, що якщо ми згадаємо ще з прорадянських часів, коли… і при новітній  історії незалежності України, то смертна кара була у нас і від цього зменшення приступності, тяжких злочинів не відбувалося. І не завжди відбувається таким чином, що якщо є у нас смертна кара, то відповідно автоматично той чи інший суб’єкт, який вчинює ті чи інші страшні на самому ділі злочини, а як часто згідно з рішенням суддів, які ув’язнюють засуджених, до повічного, так сказать,  за злочини до тюремного заключення, вони не завжди на пряму впливають в симетричній прогресії.

Тому я думаю, що безперечно, що ми не можемо завжди пояснити тим матерям або батькам в цілому, коли їхні діти ґвалтують, вбивають або тощо злочини роблять, і безперечно, що ці люди завжди хочуть, щоб ці люди були б покарані адекватно, тобто щоб їм теж були вчинені дії, які лишають їх життя.

Але на мій погляд, в сучасному світі, тим більше враховуючи і Конституцію України, і ратифікувавши угоду, повторюю, що я не завжди погоджуюся з ратифікацією тих чи інших угод, але в цьому плані погоджуюся, свідчить про те, що Україні  потрібно посилити, можливо, самі, так сказати… посилити відповідальність у частині їх злочинцю, який відбуває покарання, тобто посилити їх більш жорсткі умови їхнього знаходження, що свою часть буде нести як тягар…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ Г.Є. Тому я пропоную цей законопроект не підтримувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

13:26:05

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Ви знаєте, шановні колеги, на рівні емоцій можна погодитися з тим, що жахливі злочини мають каратися смертю, може навіть повішанням чи щось інше. Але це на рівні емоцій.

А я хочу згадати питання, можливо, воно риторичне, ніхто не буде відповідати. А як бути з цими людьми, які не заслужено засуджені, які є не винними? Чи може хтось може сказати, що у нас правоохоронна система і каральна система на 100 відсотків саджає тих, кого треба саджати? Якщо людина лишається життя, позбавляється життя, а потім знаходять хто дійсно зчинив цей злочин, то що має робити держава? Яку має відповідальність нести держава?

Я думаю, що можливо в деяких країнах, в яких бездоганна правоохоронна  система, в яких зізнання персональне не ставиться в голову всього обвинувачення, це і можна було б влаштувати, але помилки слідства є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:27:19

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую. Але помилки слідства є, це всі визнають. І ви пам’ятаєте скільки було випадків приводу так званих маніяків, коли людину засуджували, страчували, а через рік, через два знаходили справжнього маніяка. І такі випадки непоодинокі і вони закладають певний прецедент, що таке може бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Петро Симоненко, будь ласка, перед голосуванням, з мотивів.

 

13:27:46

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги! Я хотів би ще раз нагадати, що після відміни смертної кари втричі зросли ось ці злочини, пов’язані з вбивством людей. Це по-перше.

По-друге. Те, що наводили з точки зору конституційних положень, як тлумачиться, получається так, що тлумачиться винятково, як право на життя вбивці, абсолютно право на життя його невинної жертви просто не береться до уваги.

І ще одне, шановні, перед прийняттям рішення, я хотів би вам нагадати, що ставши на позицію захисту вбивці, врахуйте, будь ласка, що з 1991 по 97 роки державою було страчено 612 злочинців. Так ось за цей час було вбито понад 30 тисяч людей, зважте ті цифри, щоб зрозуміти про яку ми сьогодні говоримо відповідальність держави за те, щоб захищати життя людей. Я ще раз закликаю всіх сьогодні зрозуміти, що якраз та ситуація і та система, яка створена сьогодні в державі і створює передумови, що ось ця безкарність і породжує те, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:28:57

СИМОНЕНКО П.М. У ті ж самі виборчі перегони сьогодні і приймають участь ті ж самі представники злочинного світу для того, щоб захоплюючи владу себе вберегти від відповідальності за те, що відбувається у нас в державі.

Тому, я ще раз закликаю, шановні, давайте ми з вами звернемо увагу на ці обставини, приймемо в першому читанні. А готуючи до другого читання, внесемо всі ті пропозиції, які сьогодні, як застереження, були висловлені нашими колегами депутатами. Я прошу підтримати пропозицію щодо введення смертної кари в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Висновок комітету вам доведено, він пропонує відхилити, висновок Головного експертного управління до вашого відома доведено. Разом з тим, відповідно до Регламенту, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення кримінальної відповідальності за певні злочини (реєстраційний номер 4432).

 

13:30:15

За-32

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка, Партія регіонів – 2, "Блок Юлії Тимошенко" – 1, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 0, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 1, позафракційні – 1.

Я ставлю на голосування про направлення законопроекту (реєстраційний номер 4432) на повторне перше читання. Прошу визначатися.

 

13:30:49

За-31

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Постанови про збереження комплексу Києво-Печерської Лаври та подальший розвиток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (реєстраційний номер 5135). Доповідач – голова комітету з питань культури і духовності Володимир Олександрович Яворівський.

 

13:31:17

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні парламентарії України, шановні наші виборці, я хочу коротесенько просто пояснити суть цієї постанови, тому що навколо неї наросло багато якихось незрозумілих міфів, текстів, надтекстів і підтекстів. Комітет з питань культури і духовності зробив виїзне засідання на територію унікального нашого заповідника Києво-Печерська Лавра. Ми фактично заглянули майже в кожну  щілину, оглянули повністю все те, що відбувається на  території самої Лаври, провели круглий стіл за участю спеціалістів, зацікавлених, представників нашого українського духовенства і прийшли до одного єдиного висновку. Про те, що Києво-Печерська Лавра в зв’язку з тим, що так і не визначений її статус, вона нібито перебуває під протекторатом Київської міської влади. Що таке Київська міська влада, сьогодні знають майже всі, вона не здатна упоратися з сміттям і не здатна впоратися із снігом. То що вже казати про таку унікальну пам’ятку, яка вимагає, звичайно, великих капіталовкладень і яка сьогодні руйнується.

Через те, ми вважаємо всі одностайно, члени комітету, і вважаємо, що було б найрозумніше все-таки передати Києво-Печерську Лавру під протекторат уряду.  Сьогодні це уряд Юлії Тимошенко, завтра це може бути інший уряд – це не має жоднісінького значення. Але залишити таку унікальну пам’ятку, яка є на обліку ЮНЕСКО, і чесно вам скажу про те, що цей облік він дуже і дуже хисткий. Вони приїжджають і дивляться, що відбувається із Києво-Печерською Лаврою. І не приведи Господи, щоб її вилучили, щоб могло статися і це сталося з Афганістаном під час їхньої війни.

І найголовніше, що я  хочу сказати. Я, буквально, зачитаю, щоб було всім зрозуміло і тим, хто нас слухає. Розглянути можливість включення до структури національного – це зрозуміло. Але найголовніше – про те, що не йдеться, крім релігійних організацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Релігійних організацій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку на території Києво-Печерської Лаври.

Через те, я наголошую, ні в якому випадку не йдеться щодо перебування там, скажімо, православної церкви Московського патріархату – це вказано у нашій постанові, що це не стосується її. Тому що я розумію, що  в де у кого в фракції Регіонів виникають певні сумніви про те, що йдеться ні в якому випадку. Я ще раз наголошую йдеться про одне єдине – передати унікальну пам’ятку, яка нам дістала під протекторат уряд вищого нашого органу виконавчої влади. Це буде розумно і ми збережемо цю пам’ятку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися  для обговорення цього питання. Прізвища  народних депутатів прошу висвітити на табло. Володимир Ландик, фракція Партії регіонів.   

 

13:34:29

ЛАНДІК В.І.

Спасибо. Я в принципе согласен с таким подходом, что надо повыселять все организации, кроме религиозных. Но там же есть и организация, которая как раз смотрит за нашей национальной спадщиною, там как раз этот комитет и присутствует.  И я думаю, что ему-то как раз там и надо находится, главное, чтобы он смотрел в оба глаза за тем, что делается на той территории, на которой он сам, в том числе и находится. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Курпіль, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

 

13:35:13

КУРПІЛЬ С.В.

Прошу передати слово колезі Михайлу Косіву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Косів, мікрофон.

 

13:35:20

КОСІВ М.В.

Михайло Косів,   "Блок Юлії Тимошенко", партія  „Реформи і порядок”.

Шановні колеги, ми вже розглядали цей закон і не прийняли його. І я хотів би зупинитися на тих пересторогах, які звучали у цьому залі. Давайте виходити насамперед із того, що весь комплекс пам’ятки, яка є під егідою ЮНЕСКО, не є власністю церкви, вона є або власністю комунальною, що належить Київській міській раді, або  може бути власністю держави. Отже, якщо хтось думає, що тут зачіпаються чиїсь інтереси чисто релігійні і церковні, ну, то це помилка, це помилкове твердження. Але давайте погодимося з тим, що держава все-одно має набагато більшу можливість опікуватися пам’яткою, унікальною пам’яткою історії культури, аніж це можуть робити комунальні служби міста. Це перше.

Друге. Там і справді є такі інстанції, які не мають ніякого відношення, ні до історії,  ні до культури, і їх треба виселяти.

І останнє. Зрозуміймо, що згідно із статутом ЮНЕСКО, кожна пам’ятка, яка зареєстрована у їхньому кодексі для зберігання як всесвітня пам’ятка, має перебувати у державній  власності. Не приватній, не комунальній, а власне, державній. Тому що держава ж відповідає перед світом за збереження цієї пам’ятки.

Отже, я би вас дуже просив, давайте з розумінням поставимося до цієї справи, бо і справді там …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, так, Юрій Кармазін. Хтось один -  виберіть, тоді  між собою, шановні колеги.

 

13:37:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати, сам факт розгляду і прийняття постанови буде свідчити про те, що держава залишає у державній власності. І абсолютно підтримую ті позиції, які висловив народний депутат Косів, інші депутати.

Щодо того, що ми переживаємо чи якось, чи буде церква потіснена. Ні. Тут написано: „крім релігійних організацій, зареєстрованих  в установленому законодавством порядку на території Києво-Печерської Лаври”.

І я хотів би звернути вашу увагу на пункт „б”, який ми пропонуємо зараз тут прийняти, що Верховна Рада рекомендує. Це розроблення і  нового генерального плану для того, щоби зберегти заповідник в межах його охоронних зон, які є буферними зонами об’єкта під охороною ЮНЕСКО.

І це заборона приватизації будь-яких об’єктів, відведення земельних ділянок, зведення новобудов і передача майна в будь-яке користування, володіння чи власність, що зараз відбувається. Оскільки воно зараз  в Київській міській раді, а там, розумієте, кругом все космонавтика.

Тому, прошу вас, давайте ми підтримаємо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Володимир Карпук, будь ласка.

 

13:38:49

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!

Шановні колеги, дійсно є складна ситуація, якщо хто буває часто в Києво-Печерській Лаврі, бачить і ті неприємні стани, коли і руйнуються об’єкти, коли на території з’являються нові об’єкти новітні, які змінюють архітектурний ландшафт і ті написи російською мовою практично виключно скрізь. Однак, дійсно майно, об’єкт належить до, і до Московського патріархату і належить до комунальної власності Києва, і є частка майна, яка належить державі.

Попри протирічливість все-таки треба думати, що краще буде коли буде в управління майном буде власником цього майна держава. Однак, це не вирішує все питання і тому дійсно потрібен законопроект, який уже я знаю, що і готується щодо управління майном об’єктів, які включені до списку ЮНЕСКО. І цей законопроект треба розробити якнайшвидше і найшвидше прийняти, а зараз прошу все-таки підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Прокопчук, будь ласка.

 

13:40:03

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко", Рівненщина.

Я хочу сказати, що дійсно необхідно цей законопроект підтримувати, тому що в нас не так багато вже залишилось історичних пам’яток такого значення і тим більше, маючи приклад, що сталося з Межигір’ям і як його просто брутально забрали, як його просто брутально лідер Партії регіонів переоформив у свою власність 140 гектарів землі, нагадую, тому, на дай Боже, таке може статися з Києво-Печерською Лаврою. Тому закріпити юридично це питання потрібно. Прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх. Шановні колеги, скорочена процедура.

 

13:40:42

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимир Михайлович.

Я не думаю, що ми можемо поєднувати Межигір’я і Печерську Лавру.  Печерська Лавра – це дійсно пам’ятник, який охороняється, в тому числі і внесений до ЮНЕСКО як дійсно надбання всього українського народу і всього православ’я. Це перше питання.

Друге питання. На мій погляд, я хотів би до автора звернутися, питання в такому режимі не можу задати, але я хотів би задати йому питання коли б була можливість така. А чому, як ви не рахуєте, що за всі часи ці пам’ятники, які у нас збереглися, де вони збереглися і в який, так сказать, коли збереглися в тому стані, які дійшли до наших часів, тільки в тому випадку, коли вони належали тій організації, в даному случае православній церкві, і дякуючи православній церкві, вона збереглася.

Моя особиста точка зору – треба припинити будь-які передачі  комунальну власність,  урядову власність і інші, треба залишити її, залишити тій  організації, тій православній церкві, яка будувала, яка охороняла, яка зберегла і донесла до нас. Тим більше, що якщо ви буваєте на цій святині нашій, то ви бачите, що  православна церква не залежності від…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, все вже, обговорення завершилось.

 Володимир Яворівський, прошу, будь ласка.

 

13:41:58

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Володимир Яворівський, голова комітету.

Я просто хочу, по-перше,  відповісти добродію Смітюху, по-перше, ви маєте рацію в тому, що тривалий час багато століть Києво-Печерська Лавра була чистим осередком тільки церковним, тільки-но духовним. Але оскільки сьогодні це пам’ятка світового рівня, пане Смітюх, вона має... хтось за неї має відповідати на рівні держави.  Я підкреслюю: на рівні держави. Про Московський патріархат хто б там не був не йдеться. Вони  там зареєстровані і вони там будуть скільки вирішать, дай Боже, щоб вони були скільки потрібно стільки там і були. Це перше.

Друге. Володимиру Михайловичу,  я би вас все-таки попросив, якщо є якісь певні сумніви у народних депутатів, тоді давайте вийдемо на режим першого і другого читання. Якщо хтось хоче внести якісь уточнення, поправки чи в констатуючу  частину, чи, скажімо, в ту частину, значить уже, регуляторну, яка є, то давайте зробимо, але не робімо цього, ну не беріть на себе, не берімо на себе ганьбу, парламент.  Я звертаюся до вас, треба просто, щоб цим. за це відповідала держава, а не …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  обговорення законопроекту завершено. Якщо ви не заперечуєте, я поставлю на сигнальне голосування для того, щоб перевірити готовність. Ну, шановні колеги, голова комітету запропонував, можна поставити на  сигнальне голосування.

Я ставлю на сигнальне голосування проект постанови (реєстраційний номер 5135). Прошу голосувати.

 

13:43:48

За-181

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Постанови Верховної Ради України про збереження комплексу Києво-Печерської Лаври та подальший розвиток Національної Києво-Печерської історико-культурного   заповідника (реєстраційний номер  5135). Прошу голосувати.

 

13:44:25

За-199

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту постанови (реєстраційний номер 5135). Прошу визначатись. Ну Верховна Рада  визначиться, да і все.

 

13:44:50

За-182

Рішення не прийнято. Проект постанови відхилено.

Шановні народні депутати,  на часі розгляд проекту Закону про внесення змін до статті 37 Закону України "Про державну службу" та статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (щодо пенсійного забезпечення) (реєстраційний номер 4389).

Доповідач – народний депутат України Гордієнко Сергій Володимирович. Співдоповідач – перший заступник  голови Комітету з державного будівництва та місцевого самоврядування Боднар Ольга Борисівна. Прошу вас.

 

13:45:33

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий і шановні колеги, законопроектом пропонується внести зміни  до статті 37 Закону України "Про державну службу" та статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", якими передбачити право  на призначення  пенсій відповідно до вимог Закону  України  „Про державну службу” незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку посадовим  особам місцевого самоврядування, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених  до категорій посад  в органах місцевого самоврядування.

На даний час право на призначення пенсій незалежно від місця роботи на час  досягнення пенсійного віку поширюється лише на осіб, які мають не менше  20 років стажу  на  посадах, віднесених  до категорій посад державних  службовців.

Основна  мета запропонованого  законопроекту: створення єдиних засад для  надання пенсійних гарантій категоріям державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, бо особи, які відпрацювали 20 років на посадах, віднесених до категорій державних службовців, користуються правом на призначення пенсій державного  службовця, не залежно від останнього  місця роботи, а  посадові особи місцевого  самоврядування такого права  не мають. На думку авторів, це дозволило б всім працівникам загальний стаж роботи,   в яких в органах місцевого самоврядування складає 20 і більше років, безболісно саме перейти на іншу  роботу не пов’язану із службою  в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, за умови застосування до них пенсійного  забезпечення, як  для державних службовців   чи посадових  осіб місцевого самоврядування  при виході на пенсію.

Головне науково-експертне управління  та профільний комітет вважають, що даний законопроект  може бути прийнятий за основу у першому саме читання з тим, щоб були…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГОРДІЄНКО С.В. Авторами  цього законопроекту  разом зі мною є народні депутати  Попов, Трайдук, Сінченко, що представляють фракцію Партії регіонів, „Блок Юлії Тимошенко” та „Блоку Литвина”. Вони погоджуються  з усіма зауваженнями і просять від імені працівників   органів місцевого самоврядування  підтримати законопроект у першому читанні і готові працювати над його подальшим вдосконаленням. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка.

Боднар Ольга Борисівна, перший заступник  голови комітету.

 

13:48:22

БОДНАР О.Б.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, Комітету  з питань державного будівництва та місцевого самоврядування  на своєму засіданні 16 вересня  2009 року розглянув проект Закону  про внесення змін до статті 37 Закону України „Про державну службу” та статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого  самоврядування”   (щодо пенсійного забезпечення), внесений  народними депутатами  Гордієнко, Поповим, Трайдуком, Сінченко.

Як  зазначив доповідач, проектом пропонується встановити  право на призначення пенсії державного службовця посадовим особам місцевого самоврядування, які  мають не менше 20 років роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців та або категорії посад в органах місцевого самоврядування   незалежно від місця роботи на час досягнення ними пенсійного віку.

Законопроект розроблено з метою створення рівних умов для визначення розміру пенсій посадових осіб місцевого самоврядування та державних службовців, оскільки до посадових осіб місцевого самоврядування застосовуються норми, аналогічні нормам Закону про державну службу. За висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект може бути прийнятий за основу за результатами розгляду в першому читанні.

Комітет з питань бюджету вважає, що законопроект матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду і може бути прийнятий з урахуванням того, що його норми вступатимуть в дію не раніше 1 січня 2011 року. Під час обговорення законопроекту члени комітету зауважили щодо необхідності узгодження запропонованої норми стосовно призначення спеціальної пенсії посадовим особам місцевого самоврядування з чинною нормою щодо стажу на виборних посадах, які дає право на призначення спеціальної пенсії. Разом з тим, підтримуючи закладену в законопроекті концепцію та погоджуючись із зауваженнями, висловленими до даного законопроекту, комітет одноголосно вирішив рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні прийняти даний законопроект за основу. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення законопроекту. Прізвища народних депутатів прошу вивести на інформаційне табло. Сергій Терещук, фракція „Блоку Литвина”.

 

13:50:39

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги, депутати фракції „Блоку Литвина” вважають за доцільне підтримати внесений законопроект. Законопроект зовсім не політичний. Давайте підтримаємо тих, хто працював в органах самоврядування. Ви знаєте, скільки сьогодні є людей, які відпрацювали, а потім не можуть піти і отримати пенсійне забезпечення. Приходиться придумувати, стають депутатами ради того, щоб отримати потім пенсію, яку по суті вони заробили. Давайте ми ліквідуємо цю недоречність і таким чином допоможемо тим, хто працює в органах місцевого самоврядування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

13:51:15

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги, зважаючи на безповоротність того, що все-таки відбудеться та реформа, про яку багато говорять, і більше влади передадуть радам на місця, безперечно, цей законопроект необхідно підтримувать. Ті люди, дійсно, які прослужили вірно своїм громадам, які обирались неодноразово на посади міських, сільських, селищних голів, мають на те, щоб вони були відповідно забезпечені і пенсійним забезпеченням, які отримали найбільше довіри саме громадян.

І нагадаю, що найбільше регіонів в Україні підтримали кандидатуру на пост Президента Юлії Тимошенко. І тим більше, як то кажуть, це знову ж буде говорить, ті, хто не проголосує, про те, що вони не поважають саме ті регіональні структури, які мають владу на місцях, яким люди довіряють цю владу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв, фракція Партії регіонів.

 

13:52:12

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні колеги, питання рівності конституційних прав. І якщо таке право мають люди, які мають статус державного службовця, то абсолютно доцільно ці ж норми перенести і на категорії посад в органах місцевого самоврядування, тобто посади, які прирівняні до державних службовців.

Але якщо почитати дуже уважно цей закон, то тут є, скажімо так, перетинання. В Закон України „Про державну службу” вносяться категорії посад органів місцевого самоврядування. Тут я би хотів, щоб юристи дуже уважно подивилися на це питання. І друге питання: в Закон України „про службу в органах місцевого самоврядування” переносяться державні службовці, які і так мають за законом цей статус. Але, саме головне, в статті 21-й зникла дуже важлива норма: що та пенсія, яка з солідарної системи, сплачується Пенсійним фондом України, а все, що вище, має сплачуватися і передбачатися в видатках Державного бюджету України. Це дуже серйозна і суттєва норма.

І хотілося би від Міністерства фінансів України почути – перше що, - яка кількість у нас взагалі громадян України підпаде під норму цього закону, які видатки Державного бюджету України необхідно передбачити в 2010 році, якщо ця норма набуде з дати оприлюднення цього закону.

І тому ми будемо голосувати цей законопроект за основу, але його дуже ретельно треба буде підготувати до другого читання, з тим щоб люди, які працюють сьогодні в органах місцевого самоврядування, отримали  аналогічні пільги та права, які мають державні службовці України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Матвійчук, будь ласка, мікрофон.

 

МАТВІЙЧУК В.М.

Шановні народні депутати, якщо відповідати на запитання, скільки буде коштувати додатково, у разі прийняття цього законопроекту, то я хотів би відповісти таким чином, безумовно, ми не маємо статистики людей, які звільнилися з органів місцевого самоврядування, мають стаж 20 років і потім будуть претендувати на отримання спеціальної пенсії. Але якщо прикинути, що це приблизно 20 тисяч таких осіб по Україні, то додаткові видатки будуть складати з бюджету у межах 250 мільйонів гривень у рік.

Друге, шановні народні депутати, відповідно до Бюджетного кодексу слідує, що якщо закон не опублікований до 15 серпня, то він наступає з наступного року. От тут треба дивитися, коли буде прийнято цей закон. І останнє, шановні народні депутати, безумовно, вам приймати рішення, але у нас получилося таким чином, коли ми поділили громадян України на дві частини, одна частина отримує спеціальні пенсії, а друга – не отримує. Я думаю, що всі в залі підтримують таку пропозицію, що всі повинні забезпечуватися за єдиною формулою. Якщо підтримувати цю ідею, то треба було б не розширювати спеціальні пенсії, а приймати рішення для того, щоб був закон один для всіх.

Виходячи з цього, мені кажеться, що треба було б повторно віднести на повторне читання, перше читання і розглянути цей законопроект при розгляді проекту бюджету остаточно на 2010 рік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Пропозиція комітет – прийняти за основу. Якщо ви не заперечуєте, там  тільки з урахуванням прикінцевих положень, що цей закон набирає чинності з моменту його опублікування. А тут написано з 1 січня 2010 року.

Тому, шановні колеги, з урахуванням цього уточнення я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 4389 про внесення змін до статті 37 закон України „Про державну службу»  та статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування” (щодо пенсійного забезпечення). Ще раз нагадую, реєстраційний номер 4389, прошу голосувати.

 

13:56:55

За-292

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, оскільки у нас залишилося 3 хвилини, ми не можемо розпочати розгляд законопроекту. Справа в тім, що о 14-ій годині зустріч.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України… (Шум у залі)  Що, відмініть, будь ласка. Яка пропозиція?

Шановні народні депутати! Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16 годині ми продовжимо нашу роботу на вечірньому засіданні.