ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

17 червня 2010 року, 16 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”, реєструємося.

16:00:02

Зареєстровано 365 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Шановні колеги, нам треба включити до порядку денного сесії два законопроекти. Пропонується включити до порядку денного сесії законопроект за номером 6525 – проект Закону про збір та облік єдиного соціального внеску.

Будь ласка, Павловського мікрофон. Одна хвилина в вас.

16:00:50

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, хочу звернути увагу, що подібний законопроект з такою ж самою назвою про єдиний соціальний внесок ми день тому відхили. Тому відповідним чином, згідно діючого Регламенту, який є законом, розглядати такий закон, чи подібний, ми можемо тільки на наступній сесії, інакше це буде порушення закону. Я думаю, що нам надо витримувати, дотримуватися виконання закону. Інакше який же приклад ми показуємо нашим громадянам, якщо ми самі не виконуємо закон? Більшість голосує в порушення Регламенту, норм закону, вносить відповідний законопроект. А що робити рядовому чиновнику, чи простому громадянину? Це буде правовий нігілізм. Тому я прошу, не розглядати, взагалі цей закон не те, що розглядати і включати, його не можна було Апарату Верховної Ради навіть реєструвати. Тому я прошу перенести розгляд цього законопроекту і включення на порядок денний на наступній сесії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я дякую за пораду, я обов’язково буду нею користуватись, коли дійдемо до ваших законопроектів.

Будь ласка, Хара.

16:01:55

ХАРА В.Г.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, закон очень нужен – это первое.

Второе. Вчера мы на заседании комитета очень обстоятельно рассмотрели его в первом чтении, и будем рекомендовать его для принятия в сессионном зале. На заседании комитета приходили, принимали участие все стороны социального диалога, высказали свое отношения к законопроекту, подтвердили о необходимости принятия такого законопроекта. На заседании комитета были все субъекты, которые будут принимать участие в этом процессе, в том числе казначейство и Пенсионный фонд, которые также подтвердили о важности необходимости закона, и готовности работать над ним в первом и втором чтении.

Поэтому я считаю, что для ситуации, которая сложилась в социальном страховании для укрепления всей системы, улучшения финансовой деятельности нужно принять такой закон, и мы укрепим всю систему социальной защиты населения. Прошу поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, обмінялися.

Ставлю про включення до порядку денного проекту Закону про збір та облік єдиного соціального внеску (реєстраційний номер 6525).

Прошу голосувати.

16:03:35

За-211

Не включено.

Шановні колеги, ми там будемо, якщо буде час, розглядати два законопроекти про внесення змін в Закон України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, тому пропонується зараз ще включити законопроект за номером 6507 також про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, комітет його розглянув. І коли ми підійдемо розглядати законопроекти і колеги Литвина, і колеги Ляшка, щоб разом із тим розглянули і цей законопроект. Тому я пропоную включити його до порядку денного (реєстраційний номер 6507) про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік”. Прошу голосувати.

16:04:37

За-240

Питання включено.

Розглядаємо… ще два кодекси у нас є… вірніше, ще один кодекс… два альтернативні. Це проект Податкового кодексу Кабінету Міністрів (6509) і альтернатива від колеги Катеринчука (6509-1). Тому переходимо до розгляду цих кодексів… цього кодексу – два варіанти.

Запрошується і розглядаємо питання – проект Податкового кодексу (реєстраційний номер 6509). Доповідає Міністр фінансів Ярошенко Федір Олексійович. Прошу.

ЯРОШЕНКО Ф.О.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Сьогодні я представляю у Верховній Раді України проект Податкового кодексу.

Необхідність ухвалення цього нормативного акту була визначена уже дуже давно, більше 10 років тому. За цей період різними групами фахівців було підготовлено декілька проектів. У кожному з цих проектів були запропоновані корисні і розумні рішення щодо окремих питань регулювання податкової системи. Кожен з цих проектів наближав Україну до розробки по-справжньому комплексного документа, який стане основою проведення податкової реформи.

Проект, який подано урядом на розгляд Верховної Ради України, концептуально ґрунтується на положеннях програм економічних реформ на 2010-2014 роки. Програма визначає такі цілі і завдання податкової реформи. Забезпечення стійкого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі з одночасним збільшенням сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів за рахунок: зміцнення позицій вітчизняного бізнесу у міжнародній конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах підприємств і скорочення часу платників податків на нарахування, сплату податків; підвищення ефективності адміністрування податків; побудови цілісної і всеосяжної законодавчої бази з питань оподаткування, її гармонізації із законодавством ЄС; встановлення податкової справедливості для відновлення рівних умов конкуренції в економіці України; зменшення глибини соціальної нерівності.

Внесений урядом проект Податкового кодексу – це цілісний, гармонійно пов’язаний та комплексний документ, який забезпечить досягнення балансу інтересів держави і платників податків, конкурентоспроможність вітчизняної податкової системи.

Місія Податкового кодексу України – стати правовим підґрунтям для реалізації сучасної, справедливої фіскальної політики, що забезпечує загальний характер оподаткування, рівність усіх платників податків перед законом, досягнення стратегічних цілей, сталого розвитку в оновленій системі державного регулювання економіки відповідно до програми економічних реформ 2010-го – на 2014-й роки.

При роботі над проектом був врахований досвід передових, попередніх, різних розробників Податкового кодексу, уважно вивчені і запропоновані ними новації.

Проект, який сьогодні розглядається у Верховній Раді України, є узагальненим результатом 10-річної роботи провідних вчених, політиків, фахівців-практиків, кожен з яких вклав свою лепту у вдосконалення національної податкової системі.

У представленому проекті гармонійно поєднані як сучасні на сьогодні правові норми, що на практиці підтвердили свою ефективність, так і новації в оподаткуванні, спрямовані на інноваційно-інвестиційний розвиток економіки, стимулювання ресурсного збереження та охорони навколишнього середовища, зниження тиску на бізнес-середовище, зменшення рівня тінізації, антикризове регулювання, координацію податкової системи… гармонізацію і координацію податкової системи України з ЄС, системне оновлення системних відносин.

Проект Податкового кодексу покликаний на практиці забезпечити у повному обсязі виконання статті 67 Конституції України. Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. При цьому я хочу підкреслити, що Конституції одночасно як джерелом обов’язку сплачувати податки, так і джерелом права громадян платити податки тільки у порядку і в розмірах, визначених законом.

Податкова система має багато функцій. Але серед них немає функції протизаконного позбавлення громадян результатів їх труда. Податковий кодекс забезпечить ефективний захист законних прав та інтересів громадян.

Проектом пропонується реалізувати зміни в нормативному регулюванні податкової системи у таких напрямках: впорядкування нормативної бази; запровадження правових механізмів; забезпечення стабільності податкового законодавства; протидія тіньовій економіці; розширення бази оподаткування за рахунок удосконалення адміністрування податків. Стимулювання ділової активності та розвиток економіки за рахунок скорочення кількості податків, зниження ставок податку на прибуток та ПДВ, стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності, зокрема через запровадження інноваційно-інвестиційного податкового кредити, запровадження пільги на будівництво об’єктів інфраструктури, запровадження пільг по податку на прибуток з енергозбереження, запровадження прискореної амортизації, забезпечення уніфікації підходів до оподаткування пасивних доходів з метою стимулювання інвестицій у будь-яких секторах економіки, удосконалення порядку відшкодування податку на додану вартість.

Буде скорочено 9 загальнодержавних податків. Це 30 відсотків від загальної кількості.

Місцеві податки і збори будуть скорочені втричі з 14-ти до 5-ти. Це радикально зменшить витрат платників на виконання адміністративних процедур, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податків. Але при цьому місцеві бюджети не тільки втратять фінансовий ресурс, а навпаки отримають додаткові надходження за рахунок перерозподілу їх на користь частини доходів державного бюджету. Відповідні новації містять проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу, який я вже мав честь вам представити сьогодні.

Проект Податкового кодексу як нормативний документ складається з 19-ти розділів. З них два розділи – перший і другий – містять відповідно загальний, правовий опис реформованої податкової системи та правила адміністрування податків та інших обов’язкових платежів. Наступні 15 розділів визначають правила оподаткування окремими податками, 18 розділ регулює питання оподаткування результатів громадської діяльності в умовах дій угоди про розподіл продукції. 19 розділ містить Перехідні положення, які визначають порядок набрання чинності окремими нормами проекту Податкового кодексу та містять зміни до інших нормативних актів з метою їх узгодження з Податковим кодексом.

Далі я більш детально зупинюсь на основних розділах проекту Податкового кодексу. Податок на прибуток підприємств є і залишається одним з основних бюджетоутворюючих податків, що відповідає практиці розвинених країн. В той час передбачається передача права органам місцевого самоврядування встановлювати та зараховувати до відповідного бюджету 5 відсотків ставки податку і зниження його ставки на загальнодержавному рівні з 20-ти до 17-ти поступово протягом трьох років.

Визначення доходів і витрат пропонується проводити відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів та витрат. Тобто за фактом поставки товару або надання послуг, що відповідає підходам передбаченим бухгалтерським обліком. Ця новація забезпечить реальне наближення податкового та бухгалтерського обліку при розрахунку податку на прибуток.

Передбачається запровадження механізмів податкового стимулювання, а саме: стимулювання оновлення основних фондів, запроваджуються норми прискореної амортизації, надання спеціальних інвестиційних пільг у вигляді інвестиційно-інноваційного податкового кредиту, пільги на існування об’єктів інфраструктури, на енергозбереження, посилене стимулювання в інвестиційний у людський капітал. Без обмежень включатимуться витрати на первинну професійну підготовку робітників, працівників робітничих професій, безпосередньо на виробництві навчання, перепідготовка та підвищення професійної кваліфікації фахівців інженерно-технічного складу, запобігання відтоку капіталів за кордон, стимулювання до здійснення інвестицій. Це обмеження віднесення на витрати процентних платежів по боргових вимогах.

В оподаткуванні податку на додану вартість зберігається існуючі сьогодні об’єкти оподаткування та правила їх розрахунку. Проте поступово протягом трьох років скорочується ставка з 20 до 17 відсотків. Зберігається спеціальний режим оподаткування ПДВ сільгоспвиробників та виплати дотацій на здане переробним підприємством молоко та м'ясо. Одночасно запроваджується встановлення різних термінів відшкодування ПДВ. За результатами двох звітних періодів при експорті товарів, інвестиційних витратах сезонної діяльності і за результатами 12 звітних періодах при інших операціях. Це дозволить покращити адміністрування податку на додану вартість і забезпечить дуже нормальне відшкодування платникам податку на додану вартість, які систематично здійснюють інвестиційні і експертні операції та знизити ризики незаконного відшкодування податку на додану вартість. Для стимулювання господарської діяльності на зменшення ризиків незаконного відшкодування ПДВ, спрямоване також і запровадження реверсної сплати податку за операцію з металобрухтом.

По акцизному податку. Головною новацією акцизного збору стане те, що відтепер питання оподаткування цим податком регулюється одним, а не шістю нормативними документами. Об’єктами оподаткування акцизним податком пропонується визначити: спирт, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі, мотоцикли, причепи, кузови для авто. Зберігається практика оподаткування акцизних товарів шляхом їх маркування марками акцизного збору.

З метою стимулювання розвитку виробництва альтернативних видів палива встановлюється нульова ставка на біо-етанол. Враховуючи необхідність покращення адміністрування податку, пропонується визначити такі особливості податкового контролю на підприємствах по виробництву спирту й горілки – діють акцизні склади. Гарантією сплати акцизного збору при використанні спирту в якості сировини для виробництва алкогольних напоїв, лікарських засобів та продуктів органічного синтезу є вексель авальований банком. На марках акцизного збору для алкогольних напоїв наноситься сума сплаченого акцизного збору.

Податок з доходів фізичних осіб передбачає оподаткування таких основних доходів громадян як: загальний місячний оподаткований дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, іноземні доходи й доходи отримані з джерел за межами України.

Передбачено ряд норм спрямованих на зниження податкового навантаження на громадян, зокрема – підвищена пільга для осіб з особливим соціальним статусом визначено до стандартної і соціальної пільги в розмірі 100 відсотків особам, які утримують двох та більше дітей віком до 18 років на кожну дитину; 150 відсотків одиноким матерям або батьку осіб, які утримують дитину-інваліда на кожну дитину; для чорнобильців та інших осіб, які отримують пільгу для прийняття кодексу; 200 процентів героям України, 200 героям Радянського Союзу і таке інше.

Проектом Податкового кодексу пропонується визначити такий перелік місцевих податків і зборів: податок з реклами, збір запровадження деяких видів підприємницької діяльності, туристичний збір, зберігається збір замість за місця для паркування транспортних засобів та ринковий збір, але це до 31 грудня 2013 року.

Зберігається спрощена система оподаткування для малого бізнесу. Для фізичних осіб, платників єдиного податку зберігається чинна ставка від 20 до 200 гривень і верхня межа отриманої виручки 500 тисяч гривень, для юридичних осіб єдина ставка податку – 6 відсотків від виручки без плати ПДВ та збільшується верхня межа отриманої виручки – до 2 мільйонів гривень.

Для суб’єктів малого бізнесу запроваджуються п’ятирічні податкові канікули шляхом встановлення нульової ставки єдиного податку для фізичних осіб, які проводять господарську діяльність виключно з надання податкових послуг, та обсяг річного доходу яких не перевищує 300 тисяч, для юридичних осіб обсяг доходу за рік, який не перевищує 100 тисяч гривень.

Зберігається оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком сільгоспвиробників. Проект Податкового кодексу передбачає ряд спеціальних заходів, спрямованих на стимулювання інвестиційно-інноваційної активності. Це спеціальний режим оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестпроекти на основі новітніх енергозберігаючих, екологічно прийнятих та науково-технологічних і спеціальних режимах при реалізації різних проектів технологічних парків. Обидва податкові режими передбачають преференції суб’єктам господарювання, що залучатимуть інвестиції в наукоємні галузі виробництва, проводять діяльність з розробки високих, високотехнологічних продуктів.

В той же час проект передбачає відповідні запобіжні заходи, спрямовані на недопущення використання цих режимів для ухилення від оподаткування. Зокрема, зарахування суми податку на прибуток на спеціальні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства з подальшим цільовим використанням для технопарків. Устаткування, обладнання та комплектуючі до них, що ввозяться на митну територію України, повинні бути новими і визначатись інвестиційним проектом, не виробляються в Україні і не належати до підакцизних товарів. У разі нецільового використання устаткування обладнання та комплектуючих до них сплачується ПДВ, а також і штрафні санкції. Однією з головних новацій проекту Податкового кодексу є систематизовані та структуровані правила адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Створюється правова основа для побудови цілісної системи адміністрування податків, яка включатиме такі складові: реєстрація платників податків, приймання та обробка податкової звітності, надання платникам податків консультацій та роз’яснень з питань застосування податкового законодавства, оскарження рішень контролюючих органів, податковий контроль, до якого входять: інформаційно-аналітичне забезпечення, облік платників податків, податкової перевірки, погашення податкового боргу і відповідальність за порушення податкового законодавства платників податків та контролюючих органів.

Ці правила адміністрування податків передбачають: запровадити дворівневу систему оскарження рішень контролюючих органів, замість трирівневої; надання контролюючим органам консультацій з питань практичного використання конкретних норм податкового законодавства; надання податкових роз’яснень контролюючими органами, коли надходить значна кількість однорідних звернень щодо надання консультацій, які затверджуються наказами і погоджуються з Міністерством фінансів та реєструються Міністерством юстиції України.

Затвердити на рівні закону умови повернення помилково, або надмірно сплачених грошових зобов’язань платника податків. Запровадження податкового номеру, що є номером облікової картки платника податку, замість ідентифікаційного номеру такого платника. Отримання контролюючими органами інформації про наявність та рух коштів на рахунку платника податків фізичних осіб, включно за судовим дозволом. Встановлення прозорої і чітко аргументованої системи розстрочення та відстрочення податкового боргу платників податків. Встановлення можливості розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань платника податків по митних платежах. Встановлення мінімальної та максимальної границі розміру податкової застави. Передбачити подання декларації великими і середніми підприємствами виключно в електронній формі. Встановити ризикоорієнтовну систему відбору платників податків для проведення податкових перевірок, зокрема шляхом розробки та застосування критерію розподілу платників податків за ступенем ризику: високий, середній і незначний. Все це зробить Податковий кодекс України нормативним актом, який сприятиме зручному та зрозумілому застосуванню його норм як платниками, так і контролюючими органами, оскільки об’єднує та кодифікує податкове законодавство. Надасть можливість уникати безсистемного внесення змін в податкове законодавство, забезпечить його стабільність, сприятиме інвестиційно-інноваційному розвитку економіки, зниження податкового тиску на платників податків, системності надання податкових пільг та збільшення надходження бюджету за рахунок розширення бази оподаткування та поліпшення адміністрування.

Прийняття проекту Податкового кодексу стане запорукою створення в Україні справедливої, прозорої та стабільної податкової системи, яка сприятиме створенню умов для ефективного функціонування економіки та успішного проведення економічних реформ. Я прошу Верховну Раду України, кожного з народних депутатів підтримати представлений на ваш розгляд проект і схвалити проект Податкового кодексу України, сьогодні прийняти його за основу і в цілому на поточній сесії Верховної Ради України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, записуємося на запитання. Так, мікрофон будь ласка Чечетова.

16:26:09

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Федор Алексеевич! Действительно, впервые за 10 лет мы от слов перешли к делу. Поскольку на протяжении 10 лет каждый год начинался с того, что клятвенно обещали принять Бюджетный кодекс, Налоговый кодекс и на новой базе, на налоговой бюджетной базе сформировать новый бюджет. Но были только слова. И впервые вот мы близки к реалиям, что действительно новая налоговая база в виде Налогового кодекса будет прийнята, и мы сформируем бюджет на новой налоговой базе. Конечно это очень емкий системный документ. Мы вчера смотрели документ Катеринчука. Там тоже есть позитивные моменты, может, ко второму чтению нужно будут учесть, но, безусловно, что фундаментальный законопроект выносится вами.

Единственное предложение, и хотелось бы, что на процедуре подготовки ко второму чтению, чтобы мы еще отдельные нюансы, которые касаются малого бизнеса, еще немножко посмотрели. А так в целом, я думаю, проголосуем за этот документ, который ждет страна, и ждет экономика. Спасибо.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую, Михайле Васильовичу, за пропозицію і за запитання. Я обіцяю вам, що, дійсно, ми на другому читання врахуєм всі пропозиції, які будуть внесені, і вдосконалимо систему, яка сьогодні пропонується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Бондар. Не втече від вас ніде Олександр Миколайович.

16:27:31

БОНДАР О.М.

Шановний пане міністр, у мене два конкретних питання. Яка ставка податку буде з 1 січня 2015 року озвучте, тому що 17 відсотків у вас написано с 1 січня 2014 до 31 грудня? Що буде с 1 січня?

І друге конкретне питання. Назвіть мені хоч одну країну у світі, де оподатковуються відсотки від депозитних і карткових рахунків, які ви оподатковуєте 5 відсотками? При нашому стані банківської системи, при тій довірі людей до вкладання коштів у банках, ви зраз пропонуєте обкладати цей відсоток 5 відсотками.

Якщо ви відкладаєте його введення до 1 січня 2013 року, то я вас запевняю, що до цього строку ніяких депозитів на рахунках не буде, всі гроші будуть забирати з банків, тому що недовіра буде ще більша.

От два конкретних питання: ставка податку на прибуток з 1 січня 2015 року і в якій країні світу ще є податок на відсотки по банківським рахункам? Дякую.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Я почну з другого питання, що в багатьох країнах, всіх цивілізованих, єсть ці ставки, і вони використовуються. Ми країна ще з перехідною економікою, і тому на ваш розгляд внесено, як пропозиція. Внесено, розглянемо, буде друге читання, будем розглядать і враховувати ваші пропозиції.

Що стосовно першого питання. Які ставки будуть по податку на прибуток. Стаття є така 20 проекту Податкового кодексу, і чітко тут в нас все прописано: основна ставка податку 20 відсотків – з 1.01.2011. З 01.01.2012 ставка застосовується 19 відсотків. З 1.01.2013 – 18 відсотків. З 1.01.2014 року по 31.12... застосовується ставка 17 відсотків. І далі так воно буде. (Шум у залі)

Застосовується, я вам кажу, так як написано в проекті Податкового кодексу. 17 відсотків буде. 17 відсотків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вірте Міністрові. Козуб, будь ласка.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Я вам відповідь сказав.

16:30:05

КОЗУБ О.А.

Шановний Федір Олексійович, проектом Податкового кодексу передбачено зміни обліку доходів та витрат при визначенні об’єкту оподаткування з податку на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку. Чи не будуть такі новації ускладнювати розрахунок зобов’язань з податку на прибуток? Дякую.

ЯРОШЕНКО Ф.О. Я вам хочу сказати, що навпаки ця норма, яка сьогодні нами запропонована, вона знімає обтяження з платника податків щодо введення подвійного обліку, зокрема, ведеться бухгалтерський облік, податковий облік і ведеться дублювання таке. Для того, щоб цього уникнути ми якраз і запропонували систему нарахування от, і буде система обліку виключно використовуватись бухгалтерського обліку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Александровська замість Цибенка.

16:31:08

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков. Федор Алексеевич, три вопроса. Первое. Сохраняется ли льгота по оплате по нулевой ставке НДС для общественных организаций, которые занимаются производством: глухонемые, слепые и так далее, и инвалиды, организация инвалидов? Это первый вопрос. Второй сразу. Будет ли введена дифференцированная шкала налогов для людей с высокими доходами. И будут ли облагаться налогом предметы роскоши?

И последний, самый такой может сложный. Как вы относитесь, и в этом законопроекте сформулировали свое отношение, к специальным режимам инвестирования? Вы знаете, что был принят специальный закон в отношении города Харькова. В течение многих лет действовал этот закон, и мы получали и отчисляли в бюджет и платили хорошие налоги. Какое сейчас отношение? Будет ли работать специальный режим инвестирования в том числе для города Харькова? Предусматривает ли это… проект Налогового кодекса?

Три вопроса.

ЯРОШЕНКО Ф. О. По першому питанню. Врахована така ставка.

По другому питанню. Да, шкала. Ми вносимо… да, для розкоші, для… шкала для оподаткування доходів фізичних осіб. Я думаю, що це питання ми з вами будемо… у вас дуже багато буде пропозицій, і ми будемо розглядати у другому читанні.

По третьому питанню. Да, у нас запропоновані спеціальні режими оподаткування, там виписані процедури, і це буде стосуватися виключно всіх територій. Абсолютно всіх територій, які бажають працювати в таких умовах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коваль. Жебрівському, будь ласка.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Федір Олексійович, ну при всьому моєму шануванню до вас, ну дивиться, безакцептне списання коштів платників податку – це що? Це безсудове рішення, да? Фактично… краще всього получається ставати податківцем, а ні бізнесменом, а ні виробником.

Друге питання. До судового рішення ви… тобто це принцип не винуватості ви конституційний перекреслите напроч. Потім опитування громадян. Це ж де така новела є, в якому ще податковому законодавстві яких інших країн таке є? Вхід в житло громадян і визначення на свій…

І третє питання. На свій розсуд приймає рішення без… документальну перевірку проводити інспектору навіть без дозволу сьогодні свого прямого начальника. Це не поліцейський режим. Ну Федір Олексійович, ну це ж не можна так робити! Дайте відповідь на ці питання.

ЯРОШЕНКО Ф. О. Дуже дякую за таке слушне питання. Я дійсно можу вам дуже багато приладів привести і про Сполучені Штати Америки, і Франція, Германія, Нідерланди. Я вам покажу навіть обсяги, у мене дуже багато є літератури, коли я займався, ще працював першим заступником голови Державної податкової служби, головою ДПА. Але за мету ми не ставимо. Я сьогодні як міністр фінансів виступаю не як фіскальний сьогодні інструмент, а пропоную, щоб у нас був прийнятий Податковий кодекс, який би забезпечив гармонійність розвитку якраз бізнес-середовища, громадян України і держави, щоб не було конфліктів.

Те, що ви сьогодні кажете, що пропонуються новели, які з точки зору безспірного стягнення, там, заходу в приміщення, - це стосується платників податків, які ухиляються від оподаткування. На жаль, сьогодні в нас наша країна має безліч прикладів таких. І я хочу ще раз вам сказати, що це проект, який ми вносимо на ваш розгляд для прийняття його за основу. І ми з вами будемо далі працювати, в другому читанні, і будуть у нас дуже палкі дискусії. Я думаю, що дуже багато пропозицій, які ви сьогодні будете вносити і в майбутньому, ми їх будемо враховувати. Поэтому это основа, база, потому что в різних податкових кодексах, які лунали, я вам можу привести приклади, там було введення і непрямих методів… Ми все це повикидали. Де в других країнах, я вам приведу прикладу, там не те що… там опитування – це велика честь, а там беруть математичну модель – і порахували, які в тебе доходи і як ти живеш. Порахували, декларацію прислали – і плати. Не заплатив – безспірно все забирають.

У нас цього немає. У нас сьогодні дуже золотий час для того, щоб бізнес розвивався. І проект Податкового кодексу, який пропонується, він якраз і буде мотивувати бізнес-середовище і всіх громадян України. З урахуванням ваших пропозицій, які ви надасте, ми їх врахуємо. І я думаю, що приймете ви цей законопроект – і громадяни України будуть вам дуже вдячні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чорноволенко.

16:36:15

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане міністре, все ж таки в розвиток того, що сказав пан Жебрівський. Ну, можна, дійсно, проти тих, хто погано платить, вживати певні заходи, але ж, напевно, за рішенням суду. І це, напевно, варто було б записати. Бо одна справа, коли інспектор сам це робить, інша справа, коли має дозвіл, тобто це доведено в суді, що він, тоді інша зовсім справа.

Друге питання у мене таке, дивіться, ну, а чи варто було новий кодекс розробляти? А чого не було взяти кодекс Катеринчука і туди внести правки? Ми б швидше прийняли.

І третє питання наступне, дивіться, у вас передбачені зони, вільні від оподаткування. Чи вважаєте ви, що ми можемо це ефективно використати і чи не будуть там більше зловживань, ухиляння від податків, ніж реальної користі? Ну, і ви ж розумієте, що Україна – не Франція, не тільки не Росія, але і не Франція і тут трошки інша ситуація. Дякую.

ЯРОШЕНКО Ф. О. Ну, я з вами цілком згоден щодо і до несумлінних платників повинні застосовуватися… Ну, наші, наше законодавство, яке є, діє сьогодні, дозволяє заходити до несумлінних платників, ви знаєте, заводяться певні справи, які називаються ОРД, от і ведуться супроводження і таке інше. Тобто процедурно, процедурно я думаю, що ми дуже багато врахуємо те, що будете ви вносити. Тому я думаю, що ми найдемо баланс і компроміс, який буде задовольняти і суспільство, і фіскальні органи, і громадян нашої України для того, щоб закони в нас діяли для всіх, щоб була рівноправність, так сказати, перед законом. І так, як написано в 67 статті Конституції, щоб вона… в нас дуже гарний запис зроблено.

Стосовно податкового… стосовно… незалежно, яка коаліція, я думаю, що ми приймаємо закони незалежно, яка є коаліція і сьогодні надо нам пишатися, що є така коаліція, яка вспромозі прийняти такі ключові закони, які десятками років не приймалися.

Стосовно кодексу Катеринчука. Він дуже… я уважно розглядав і багато разів розглядав, але ми за мету ставили не так, як казали сьогодні на ранковому засідання, що ми там десь щось взяли і внесли якісь новації. І Бюджетний кодекс, і Податковий кодекс, уряд опрацьовував всі позиції, які були напрацьовані в нашій державі і поза межами. Тому же проект, який кодексу Катеринчука, він також вивчався і новації, які він вносив, я думаю, що ще буде вносити, ми їх також будемо враховувати. Але в основі лежить, так сказати, це системний документ, який розробив уряд. І прийняли таке рішення, що розробити новий Податковий кодекс, внести його на розгляд і прийняти.

Стосовно СЕЗів ТПРів тощо. Я вам уже не буду повторювати, забирати багато часу. Дуже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЯРОШЕНКО Ф.О. І прийняли таке рішення, що удосконалити системи, які раніше працювали, урахувати всі недоліки, уроки, які були взяті з попередньої дії відповідних законів. І сьогодні пропозиції, які вносяться, вони унеможливлюють ухилення від оподаткування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федоре Олексійовичу, сідайте, будь ласка.

Послухаємо ще раз Миколу Дмитровича Катеринчука, його проект, законопроект Податкового кодексу.

16:40:21

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Доброго вечора, шановні народні депутати! Доброго вечора, виборці! Це прекрасно, що у нас розпочалася змістовна дискусія щодо податкової реформи і як основним інструментом цієї податкової реформи – це все ж таки Податковий кодекс України. Я сподіваюся, що буде Закон про зміни до Державної податкової служби.

Я також розумію, що Міністерство фінансів ретельно вивчило всі інновації, усі пропозиції, які були зроблені в тому кодексі, який ми писали разом з підприємцями, з моїми колегами, з однопартійцями, а також з тими, хто займається професійно питанням оподаткування. І я міг би сказати, що, порівнюючи два підходи, можна зробити один такий висновок. Знаєте, коли чиновники пишуть для чиновників, то виходить абсолютно по-чиновницьки. Якщо підприємці долучаються до цього, то знаходиться якийсь компроміс.

От у Мінфіні була створена робоча група. Там також само були залучені підприємці, але жоден із цих підприємців, представлячий підприємців на робочій групі не підтримав другий розділ кодексу, який представляв Мінфін. Чому?

Я міг би сказати, що коли хочеш контролювати все, можна це контролювати, але ефективність від цього буде нуль. Але ж в адмініструванні того, що пропонується, і цим відрізняються наші кодекси, що ми все ж таки намагаємося встановити баланс відповідальності між підприємцями і владою, щоб не було перекосу, що у нас підприємці відповідають за все своїм майном і кримінальною відповідальністю, а податківці у нас відповідають тільки за дохідну частину бюджету і то нічим.

Тому, скажімо, ми я думаю, підійшли вже в розвитку суспільства до того, що підприємці перестали боятися, перестали відчувати себе злочинцями, але все ж таки зрозумілі, що підприємці це „священна корова” для будь-якого державного бюджету і погано, що зараз дали команду піти… піти скажімо, бувшим моїм колегам, тому що ви не почуєте, напевно різниці в адмініструванні. Але ж думаю, якщо ви залишитесь, то ви зрозумієте, що без того, щоб відновити відповідальність, баланс відповідальності, щоб ви відповідали своїм майном, щоб у вас була цивільна відповідальність за заподіяну шкоду підприємцям. Я думаю, що ми не побудуємо, скажемо, цивілізовані стосунки в сферах бізнесу і не дамо можливості розвивати цей бізнес. Бізнес-середовище – це ваша відповідальність, починаючи як ви спілкуєтесь з підприємцями, які ви накладаєте штрафні їм санкції і що ви з ними далі робите.

А в моєму розумінні, взагалі-то філософія, яку ми закладали в ці відносини, це перш за все ви маєте допомагати без помилок звітувати підприємцям відповідно до сплати податків. Оце ваша головна місія. А ті, хто злісно ухиляється, то це зовсім інші підходи, і зовсім інше питання.

Я розумію, що вже йдіть, тоді, якщо вам треба, тут комуністи вимагають, щоб ви йшли. Я думаю, що головне, що ми маємо відчути, тому що тут, дійсно, є конфлікт інтересів, держава хоче більше збирати податків, підприємці хотіли б їх сплачувати все менше і заробляти більше. Але маємо встановити певний консенсус в цьому. І цей консенсус можна почати з того, що держава має створити такі умови, щоб у нас не було фіктивного підприємництва. Але це не означає, що 80 чи 90 відсотків підприємців, згідно цього кодексу, вже є злочинцями. Чому я так говорю, по-перше, порушується 22 і 64 статті Конституції, де в цьому кодексі, який представив уряд, допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод.

Друге. Порушуються міжнародні зобов’язання, які ми брали перед собою.

Третє. Порушуються принципи Президента України щодо дерегуляції та лібералізації підприємництва, які зазначені в доповідній записці закону номер 6517, про який, я думаю, уряд знає.

Крім того, треба звернути увагу на ті відмінності, які є в нашому варіанті Податкового кодексу, який альтернативним і те що є в урядовому. Наприклад, я всього не буду торкатися, тому що часу не вистачить. Збільшити строки додаткових перевірок більше ніж у три рази. Навіщо це?

Далі. Пропонується проводити позапланові податкові перевірки без рішення суду.

Порушення права на збереження банківської таємниці.

Встановлення зайвої і обтяжливої процедури постановки на облік.

Встановлення зайвої і обтяжливої процедури взяття на облік договорів оренди.

Застосування засобів безпосереднього впливу на суб’єкти підприємницької діяльності. Тобто податкова може отримати право, в разі прийняття варіанта Податкового кодексу урядового, обмежувати будь-які території, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, що належать платнику податку або ним використовуються та складати відповідні акти про результати такого обстеження.

Обстежити житло громадян або іншу власність фізичної особи, якщо воно зазначено в реєстраційних документах, в яких зареєстровано місце знаходження платника податків або використовується таким платником для отримання доходів.

Право опитування відповідних осіб та викликати їх до службових приміщень контролюючого органу. І я не буду вже говорити про обшуки приміщень, опитування, огляд документів, огляд інших приміщень. Тому що це все в комплексі. Так само питання зупинення видаткових операцій за банківськими рахунками платників податків – повертаємося до старого.

Головне, що мене турбує, що сьогодні от відповідно до тої процедури, яка зазначена в другому розділі „Адміністрування”, фактично підприємець здаючи декларації, буде, фактично поставлений в дискримінаційне становище. Інспектор, дивлячись на зміст цієї декларації, може її не прийняти.

Крім того, він може після неприйняття цієї декларації наложити певні санкції за несвоєчасне або неповне надання інформації щодо сплати податків. Після того він може поставити питання про ліквідацію підприємства, після того все майно, яке належить цьому підприємству, буде заарештовано до того моменту і реалізовано на користь держави, сплати податків. Якщо раніше, коли приходили податківці, складався акт і підприємець мав право заперечити або погодитися з тим, що записано в цьому акті, то сьогодні це право теж забрано.

Більше ніж в 10 разів збільшуються штрафи по всім питанням порушення чинного законодавства. В пункті статті 7 розділу 4 чомусь виникла норма щодо обкладання 5-відсотковим податком депозитів фізичних осіб – достатньо складно. Взагалі, якщо от порівнювати от ці два законопроекти, то питання відповідальності з 23 пунктів другого розділу 22 пункти – це відповідальність підприємців і тільки один пункт – це відповідальність податківця, і там написано: „згідно чинного законодавства”. Ну це, я так розумію, дисциплінарна відповідальність, це, напевно, якась догана.

Я, розуміючи що є ще час, я хотів би приділити увагу, що все ж таки на концептуальному рівні податкова реформа – це не тільки зменшення, скажемо, ставок оподаткування, це все ж таки адміністрування номер один. І без того, щоб ми не змінили адміністрування податку на додану вартість, ця реформа буде приречена на поразку. Цей податок є кримінальним, ви знаєте, він стримує можливість розвитку експорту, на сьогоднішній день він будь-якому уряду є незручним, тому що борги тільки зростають.

Я думаю, що от пан Ярошенко як міністр фінансів ще на посаді голови Державної податкової адміністрації звертав увагу на те, що необхідно було б все ж таки змінити адміністрування ПДВ. Але чомусь ви в цьому документі відмовились від радикального вирішення проблеми ПДВ, а хотілося б, щоб це було.

Крім того, спрощена система оподаткування. Зрозуміло, що є питання пов’язані, що великий бізнес використовує цю спрощену систему оподаткування для ухилення від сплати податків. Але ви жодного запобіжника там не поставили в цьому, тільки врегулювали питання пенсійних внесків, але в спосіб, який збільшить завантаження для тих, хто користується спрощеною системою оподаткування.

Крім того, я не розумію, чому ви не проводите амністію капіталів? Немає цього в кодексі. Але це комплексна норма, яка б дала можливість сьогодні розширити базу оподаткування. Саме в кризові часи, коли ви не збираєте, тобто збираєте по 30-40 відсотків від плану надходжень в бюджет, податкова збирає і є можливість проводити податкову амністію, тому що все-одно не сплачують. Так давайте сьогодні і проведемо, але обов’язково з нульовою ставкою для того, щоб всі легалізувалися, крім доходів від зброї, наркотиків, проституції, торгівлі людьми, все інше має бути легалізоване. Ну чому ці гроші мають обслуговувати інші економіки, які зараз знаходяться в офшорних зонах? Чому? Давайте створимо умови, щоб ці капітали повернути і вони були повернуті, і вони працювали на нашу економіку. Це питання філософського підходу до саме податкової реформи. Тому що вона не може бути декларативною, що от ми взяли ці 3 тисячі податкових актів, які регулюють сферу бізнесу, уніфікували і на цьому реформа закінчилася. Це не так. Я думаю, що у нас є достатньо напрацювань, у нас є досвід наших колег в Російській Федерації, в Казахстані, в Грузії, які проводили аналогічні реформи, і ви знаєте, вони давали свій економічний ефект. Поки що от в тому вигляді, в якому є в першому читанні не можна приймати цей законопроект, його треба доопрацьовувати. Тому що це перше читання, і два тижні фактично весь бізнес великий, маленький, середній буде знаходитися у стані струсу. Тому що те, що закладено в другому розділі те, що закладається в інших розділах, ну, я думаю, треба доопрацювати, м’яко кажучи. По-іншому, ну, я б не хотів би, щоб ми тут конфліктували і дали собі все ж таки можливість скористатися тими пропозиціями, які йдуть зараз від підприємців.

Наш варіант Податкового кодексу обговорювався в підприємницькому колі дуже широко. І міжнародні організації, європейські організації давали свої оцінки. Ну, наприклад, розділ щодо екологічних податків, ми розробляли разом з Європейською бізнес-асоціацією. І ми вклали туди найкращий досвід Європейського Союзу щодо стимуляції оновлення основних засобів виробництва і очисних споруд, які б давали можливість говорити про безпечне виробництво.

На жаль, в кодексі урядовому, ну, ми не побачили такого ж самого підходу. Сподіваємося, що до другого читання все ж таки можна буде це використати. Загалом моя пропозиція, я не знаю, оскільки вона Міністром фінансів була підтримана, щоб прийняти два цих кодекси в першому читанні. На базі комітету створити широку робочу групу, і не гнати це, знаєте от, давайте до 9 числа його приймемо. Давайте попрацюємо все літо, але вийдемо на якісний документ, який нас наблизить до європейських стандартів ведення бізнесу, який дасть стимул щодо приходу інвестицій, тому що саме такі підходи сьогодні говорить і демонструє Президент. Давайте ми його в цьому підтримаємо. Ви знімете з себе відповідальність за те, що воно сьогодні внесено в зал і воно фактично паралізує роботу сьогодні і податківців, і підприємців. Тому що ті не знають, як їм далі працювати. А підприємці вже говорять, що вони не зможуть працювати. Щоб не паралізувати цю систему і дати позитивний сигнал всьому бізнес-середовищу, що в цьому, в цій реформі приймають участь як і влада, так і опозиція. І ми розділимо цю відповідальність. І ми готові, щоб ця реформа обслуговувала бізнес в кращих, скажімо, в стандартах, які сьогодні існують в світі. Тому що мету, яку ми ставили перед собою, це створити кращі бізнес-умови, ніж є на кордоні нашої країни. Ми маємо створити краще, ніж в Російській Федерації, ніж в Казахстані, ніж в Європейському Союзі. Для чого? Для того, щоб бути конкурентноспроможними в питаннях надходження інвестицій. Бо ніякі наші можливості Національного банку, ніякі можливості нашого кредитного запозичень не замінять нам внутрішньої активності громадян, самозайнятості громадян і наповнення бюджету, і виплати тих соціальних зобов’язань, які є в нашій державі. А ситуація то кризова. І ми сьогодні не маємо права на експерименти. А чи буде успішна ця податкова реформа, чи не буде успішна, вона має бути успішною. Але тільки тоді, коли ми дослухаємося до того, що говорять підприємці. Тому що влада завжди знайде механізм примусу і, скажемо, і тиску, і зможе забезпечити всім своїм апаратом все ж таки виплату податкових зобов’язань підприємців.

Підприємці сьогодні, не відчуваючи з боку влади, з боку податкової, партнери не в змозі бути сьогодні, в кризових явищах, розвивати свій бізнес. І будуть тотально закриватися. А від того ми збільшимо людей, перш за все на зайнятості зменшимо їх, вони будуть безробітними. І ми по великому рахунку просто йдемо в нікуди. Тому, розуміючи, що наш варіант Податкового кодексу, хоч він і обговорювався, але було прийнято політичне рішення його не сприймати, зараз іде інший варіант. Я би дуже хотів, щоб на друге читання ми вийшли з одним баченням, концептуальним баченням, як проводити цю податкову реформу. Тому що різні підходи, це різні позиції, різні позиції, це різна оцінка суспільства, різна оцінка з точки зору секторів навантаження, тому що в різних сферах сьогодні працюють, скажемо, різна кількість людей, це різні підходи щодо спрощеної системи оподаткування і забезпечення 100-відсоткової сплати податків.

Цей ПДВ, я повертаюсь до нього, зрозуміло що він є економічно невигідним для нашої держави, для нашого бюджету, він не дає відповіді на питання, як збалансувати бюджету особливо в умовах кризи. І що ж зараз залишається тільки зробити? Випустити облігації по ПДВ, все, далі вже приймати будь-яку рішення по цьому податку неможливо, тому що він буде остаточно дискредитований, тому що ПДВ – це все ж таки стимул експорту. Якщо ми випускаємо ці облігації, зупиняється наша можливість конкурувати на експортних ринках.

Подивіться, що зробила Російська Федерація. Зменшила з 60 днів до 12 днів повернення ПДВ. Виключно камеральна перевірка іде по документах. І зараз вони розуміють, що вони залишають обігові кошти у своїх підприємств і дають можливість їм конкурувати на експортних ринках.

Ми що робимо зі своїм експортом? Випускаємо облігації з доходністю 5,5, розуміючи, що цими паперами ми фактично обвалюємо наш експортний потенціал. Як це можна не розуміти? Я розумію, що, напевно, нема іншого виходу, тому що дістався такий спадок, але не можна таким чином гробити свій експорт.

Тому ми б наполягали від опозиції, що все ж таки реформований ПДВ зайняв своє місце у податковій реформі. У податку на прибуток є багато спільних речей, і я думаю, що вони є правильні в умовах кризи і щодо зміни ставок амортизування, і щодо певних інвестицій, щодо оподаткування податку на прибуток. Але все ж таки, мені здається, що без питання ПДВ, вирішення цього питання ми не зробимо повноцінно податкову реформу.

Зрозумілою, що це тільки перший крок, який ми робимо. Але ці перші кроки вже дадуть відповідь на питання, а чи спроможні ми, чи є у нас політична воля, є у нас професійний підхід зробити податкову систему, яка б давала можливість всім підприємцям відчути, що вони потрібні цій державі, тому що це питання самозайнятості, це питання все ж таки відновлення довіри до, скажемо, влади і приходу інвестицій. Я все ж таки розумію, що вже закінчується час, хотів би подякувати зараз всім підприємцям, які приймали участь в обговоренні і створенні цього Податкового кодексу, який називають „Податковий кодекс Катеринчука”. Це неправда, там працювало більше 200 людей. Також я хотів подякувати за ті витрачені гроші, які ви скидували по 50, по 200 гривень. І взагалі це був перший в історії України досвід суспільного лобіювання інтересів більшості громадян України. І, можливо, нам не вдалося на цьому етапі заручитися підтримкою Ющенка, Тимошенко, ну зараз Януковича щодо прийняття цього варіанту реформи. Але, я думаю, що ми стоїмо тільки на початку цього процесу, і я хотів би, щоб ви не опускали руки, тому що головна перемога, що ми почали змістовно говорити про ці речі, а це є шанс, що ми зробимо все ж таки нормальну реформу, якщо ви будете уважними до кроків влади. Дякую за увагу.

І просив би все ж таки в рішенні, в вашому рішенні все ж таки зрозуміти, що без прийняття і альтернативного в першому, скажемо, читанні варіанту кодексу ми суттєво зробимо бідною цю податкову реформу, яку пропонує уряд. Дякую за увагу і хотів би розраховувати на ваші голоси.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ви недавно задавали йому запитання. Ще хочете? Добре, записуйтесь. Допитували ж уже два дні. Так, будь ласка, Аржевітін.

17:00:52

АРЖЕВІТІН С.М.

Пане доповідач, мені не вдалося задати запитання до представника Кабінету Міністрів, тому що задавали норму, що зараз вводяться податки на проценти по вкладам у банківській системі, але доповідач нічого не сказав, що крім цього банк повинен давати інформацію по кожному вкладу у податкову інспекцію і це можна буде купити на будь-якому ринку України, і всі в Україні будуть знати в кого скільки грошей. Як ви ставитесь до цієї норми фактичного порушення банківської таємниці? Це перше.

І ще раз прокоментуйте безакцептне списання напротязі одного дня хіба це… без згода клієнта – хіба це не порушення прав власності клієнта? Я вже не кажу про цей анахронізм XX сторіччя.

І, на ваш погляд, такі новели чи будуть сприяти, щоб ми повернули назад довіру і повернули назад в економічний обіг десятки-сотні мільярдів коштів, які сьогодні на руках у населення.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Я хотів би подякувати Мартинюка за те, що у нього сьогодні такий гуманний настрій, і він сьогодні давав деякої можливості опозиції проявити себе. І дякую за можливість виступити.

А відносно вашого питання, то воно абсолютно правильне. Ви правильно задаєте питання, тому що у ваших відповідях ну вже є розуміння того, що економічно це не обґрунтовано, з точки зору розвитку фінансової системи, це безглуздя. І я впевнений, що до ваших пропозицій дослухається Міністерство фінансів, тому що в нашому варіанті Податкового кодексу у нас такого не було і не могло бути. І я думаю, що нам треба бути більш наполегливим в цих питаннях і підготувати необхідні зміни до другого читання, щоб це прибрати. Наскільки я знаю, то згода на це Міністерства фінансів існує, що буде розглядатися пропозиція не тільки від влади, а ще й від опозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рудченко Микола. Підготуватись Слободяну.

17:02:53

РУДЧЕНКО М.М. Прошу передати слово Олегу Зарубінському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Зарубінського.

17:02:59

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую.

Шановний Миколо Дмитровичу, безумовно треба всіляко підтримувати от ваше щире прагнення покращати податкову систему, бо нема жодної тут людини, яка б не вважала, що її треба покращувати. У зв`язку з цим у мене перше запитання, воно не йорніческий характер належить, воно належить характер серйозного ставлення чи не серйозного ставлення до будь-якого законопроекту. Скажіть, будь ласка, скільки чоловік у ваші фракції НУ-НС підтримає вас, і чиєю підтримкою ви можете заручитися, бо це є серйозний показник, серйозність того чи іншого законопроекту.

А друге питання змістовного характеру, я його ставив голові бюджетного комітету. Микола Дмитрович, як от ви пропонуєте змінити ситуацію, коли центральні офіси підприємств знаходяться в Києві, тут сплачують податки. А там, де вони сують екологію, там, де мізерні зарплати в людей в різних регіонах України, там нічого…

КАТЕРИНЧУК М.Д. Ну, фактично - з другого питання почну, воно більш серйозне і більш приємне, - тому мені здається, що от той підхід, який сьогодні є ДПА, тому що їм теж незручно проводити адміністрування податків, коли офіс центральний тут, а підприємства знаходяться там, і були пропозиції відносно, щоб все ж таки там, де є основне виробництво, там і була юридична адреса. І, до речі, от ми в питаннях місцевих податків, то екологічні податки ми все ж таки пропонували, щоб це розщеплення було також і в бік місцевих податків, і місцева влада мала можливість встановлювати і врегульовувати питання забруднення територій, їх оцінок, і, скажімо, тих бюджетів, які треба сформувати, щоб ситуація екологічна покращилася.

Відносно, скільки підтримує. Підтримують всі, хто не ворог українському підприємництву і Україні. І я хотів би, щоб така ж сама позиція була і у депутатів більшості, тому що це не є, скажімо, мій інтерес особистий – це є політичний інтерес. Тому я не здаюся. Ви провалили…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Дякую, Адаме Івановичу. Ви сьогодні ну просто гуманіст.

Ви вчора правили мій документ, я розумію, чому. Тому що треба було показати тій владі, що треба було не розмовляти про інші речі – робити справи. Ви робите справу. Але я не здаюся. Я зареєстрував альтернативний, і хочу, щоб все ж таки ідеї підприємців були залучені до податкової реформи. І я сподіваюся на вашу підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слободян. Підготуватись Парубію.

17:05:51

СЛОБОДЯН О.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний Микола Дмитрович, в 70-ті роки йшов такий французький фільм: „Заморожений”. І, знаєте, там десь декілька десятків років людина була заморожена, а потім появилася в іншому столітті. І от в мене таке враження, що ідеологи розробки Податкового кодексу десь там перебували пару десятків років. І сьогодні йде в одні ворота гра проти тих, хто створює національні блага і сплачує податки. І, на мій погляд, ці пропозиції уряду розходяться із заявами Президента. Скажіть прямо, що ви скажете на счет Податкового кодексу? Куда він нас веде, в Європу, чи в 30-ті роки ХХ століття?

КАТЕРИНЧУК М.Д. Ну, скажімо так, що цей документ нічого спільного немає з Європейською хартією податкових відносин, там, де зазначені основні принципи побудо… будівництва будь-якої податкової системи. Ну, складається таке враження, що разом з політичною вертикаллю вибудовується ще і економічна вертикаль. І я хотів би звернути увагу шановних депутатів від більшості, ви всі до Азарова не добігаєтесь. А для вас буде будь-який податківець, для вашого бізнесу буде богом, царем і головним катом. Тому подивіться уважно, не пропускайте ті речі, треба, щоб був баланс відповідальності, щоб підприємець себе не відчував злочинцем і це було б правильно. Чим більше свобод, тим більше людина розвивається, тим більше створюється національне багатство, тим більше грошей ми можемо дати нашим пенсіонерам. От я думаю, що здоровий глузд все ж таки має бути на вашому боці і інстинкт самозбереження має вам дати можливість все ж таки прочитати це. Прочитайте, особливо другий розділ, то, що пропонується. Дайте своїм бухгалтерам почитати. Якщо вони прийдуть до вас без валер’янки, ну, я в цьому помиляюсь, я …. можу помилятися, але вони прийдуть до вас з…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Парубій.

17:08:00

ПАРУБІЙ А.В.

Прошу передати слово для питання Ксенії Ляпіній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Ксенії Ляпіної.

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”

От, Микола Дмитрович, я хочу звернути увагу на те, що сьогодні Україна продовжує переговори про асоціацію Україна – ЄС і це також на нас накладає певні зобов’язання, щодо цивілізації нашого податкового законодавства. Якщо ми подивимося на затверджену Програму соціально-економічного розвитку на 2010 рік, то там також задекларовані прекрасні цілі, наприклад, зменшення навантаження і адміністративного тиску. Те саме ми прочитали в програмі там Президента, який каже про лібералізацію економіки і зменшення тиску. І коли я читаю два документи – ваш документ і документ, який запропонований уряду, я бачу, що ваш документ значно більше відповідає всім цим трьом напрямкам. Тому що він містить такі адміністративні положення, які балансують інтереси держави і підприємця, які дають можливість цивілізованих відносин…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

17:09:14

ЛЯПІНА К.М.

Я фразу закінчу. Цивілізованих стосунків між податківцями і підприємцями. У той же час в урядовому кодексі ми бачимо страшне підвищення адміністративного навантаження.

Який кодекс, на вашу думку, більше відповідає нашим європейським прагненням?

КАТЕРИНЧУК М.Д. Насправді, ми колись з вами створювали цей кодкс, який я, з вашого дозволу, вніс як, скажемо, альтернативний, то ми брали все ж таки європейський досвід. Тому що він, наскільки ми розуміємо, по рівню життя громадян в Європейському Союзі має найвищий соціальний продукт, тобто там рівень життя, рівень заробітків значно вищий.

Нам треба створити щось схоже, а краще – зробити більш сучасний підхід. І тому, наприклад, в питаннях реформування ПДВ ми пішли далі, ніж є сьогодні в Європейському Союзі, але вони проводять експеримент відносно ПДВ односторонньої дії, яку схема, яку запропонував Терьохін. В Австрії вже проведений експеримент, достатньо вдалий. Я розраховую, що розвиток цього податку все ж таки будуть у напрямку одностороннього ПДВ.

І відносно, да, от в цьому документі, який сьогодні є як основний, йдеться про порушення, прямого порушення акту порядку денного асоціації Україна-ЄС. Я думаю, що на це треба звернути увагу, якщо Президент визначив, і я його підтримую у цьому, що стратегічний наш напрямок – це все ж таки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов.

17:10:48

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Николай Дмитриевич, я хочу обратиться к вам как к лидеру партии, которая называется европейской. Вот Партия регионов, которая является европейской по сути, по своему глубокому содержанию.

Один миллион 300 тысяч членов Партии регионов глубоко, ну я себя чувствую себя обиженным, и сожалеют о том, что правительство Юлии Тимошенко в течение двух лет не захотело рассматривать ваш кодекс.

Но ваш труд не пропал. Ваш документ стал мощным импульсом для разработки более серьезного, более фундаментального, более глобального, более ёмкого законопроекта представленного Кабмином. Я выступал вчера с трибуны, говорил довольно искренне и сегодня задал Федору Алексеевичу вопрос в части того, что после принятия в первом чтении законопроекта правительственного надо в обязательном порядке учесть разумное предложение ваши и таким образом выйти на тот законопроект, который будет адекватен к сегодняшний экономическим реалиям и даст нам перспективу для развитию экономики. Поэтому я предлагаю поддержать законопроект правительства, а вам внести…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це хороше побажання, я розумію. Джоджику дайте задати запитання, і ви потім в кінці. Да, будь ласка.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Адам Іванович! Я вас не впізнаю, але мені так приємно, що ви такий гуманіст сьогодні, я просто в захваті. Як лідер Європейської партії України хотів би сказати тій партії, яка вважає себе європейською, давайте зробимо таким чином, якщо ви так серйозно вболіваєте за європейські стандарти розвитку суспільства, давайте все ж таки приймемо два законопроекти в першому читанні, в першому читанні. Зробимо потім один і з одним вийдемо на друге читання. Це як пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Джоджик, будь ласка.

17:12:47

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Дожоджик, Українська Народна Партія.

Шановний Микола Дмитрович! Свого часу попередній Президент України Леонід Кучма спілкуючись з Віктором Чорномирдіним публічно говорив про те, що неможливо допустити, щоб єфрейтори на митницях керували нашими державами. В той же час сьогодні послідовники попереднього Президента Леоніда Кучми хочуть зробити реальними господарями до тих господарів, які вже є на ДАІ, господаря ДАІ, зробити ще господарями реального життя інспекторів податкових. Чи не вважаєте ви, що такий підхід може мати вбивчий наслідок для всієї української економіки.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Я згоден з вами в останній частині, що якщо все ж таки ці норми будуть запроваджені, адміністрування податків, то ми дійсно будемо мати катастрофічну ситуацію в економіці. Тому що бюджет це не тільки великі підприємства, експорторієнтовані, а все ще і малий, середній бізнес. І те що вони роблять з питанням зайнятості, держава їм повинна в ноги кланятися, що зараз більшість людей не на біржі труда стоять. А тут абсолютно дискримінаційний підхід із збільшенням навантаженням саме на малий, середній бізнес, це недопустимо. Тому я думаю, що моя пропозиція, що все ж таки давайте приймемо в першому читанні два законопроекти, відправимо його в комітети, разом попрацюємо, щоб вийти на якісний документ, який нас наближає до європейських стандартів ведення бізнесу, він є слушним. Я хотів би, щоб народні депутати і проєвропейські партії дослухались до цього. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Слово має голова комітету Сергій Анатолійович Терьохін.

17:14:55

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги, я не буду довго вас затримувати, хотів би просто нагадати, що цей законопроект розглядається сьогодні у Верховній Раді України з порушенням статей 100, 101, 107, 108, 109 і 112 Закону України „Про Регламент Верховної Ради”. Сьогодні рано група народних депутатів звернулася до Вищого адміністративного суду з тим, щоб оскаржити рішення Верховної Ради, яке було прийняте два дні тому про розгляд цього законопроекту сьогодні. По крайній мірі можу вам сказати, що це буде прецедентом першим для того, щоб була перспектива розгляду неконституційності прийняття, процедури прийняття цього законопроекту, який вже один раз приймав Конституційний Суд по антикризовому закону з питань сільського господарства. Тому є прецедент, я просто попереджую.

Комітет не збирався і збиратися не буде, оскільки відповідно до Регламенту 14 днів з моменту реєстрації первинного законопроекту ще не пройшло. І тому, на жаль, тільки один альтернативний законопроект пана Катеренчука був зареєстрований вчора.

Тепер дозвольте мені трошки по суті. Нам сьогодні сказали, що ми приймаємо кодекс, ви знаєте той хто сказав – помиляється. Оскільки те, що нам подано сьогодні от цей талмуд – це взагалі не кодекс.

Кодекс – це гармонізована система термінів загальна, спеціальна, і процесуальна частини якихось правовідносин суспільних. В цьому законі або в документі, скажімо, є еклектична збірка різноманітних законів, різноманітних термінів, які не пов’язуються з собою, в першу чергу, в глосаріях і процесуальній частині. В цьому законі приблизно в п’ять разів, увага, збільшено число відсилочних норм, що заборонено Конституційним Судом два роки тому від Верховної Ради до Кабінету Міністрів інших органів державної влади. Тобто, грубо кажучи, цей кодекс непрямої дії, цей кодекс яким чином віддати компетенцію по податковому здирництву виконавчій владі.

Друга теза. Шановні друзі! Вперше після 94-го року, повірте мені, бо я в процесі підготовки цих податкових законів з 92-го року, вводиться система за котору, за якою платник податку взагалі не є захищеним ні перед ким. Як сьогодні робиться? Якщо виникає спір між податковою інспекцією і платником податку, йде так звана апеляційна процедура в адміністративному або судовому порядку. І лише після закінчення цієї адміністративної процедури можливе відкриття кримінальної справи по статті 212 Кримінального кодексу щодо ухилення від оподаткування.

Що пропонується в цьому кодексі? Я от хотів би звернутися до цієї частини залу почитайте уважно. Пропонується так, приходить інспектор до фізичної або юридичної особи нараховує податкове зобов’язання, в тому числі непрямими методами, які розробляються знаєте ким? Правильно – Кабінетом Міністрів України. Після того дається 10 днів для сплати цього податкового зобов’язання. В разі, якщо це податкове зобов’язання не сплачується на 11-й день, включається кримінальна відповідальність і платник податку після того лише може йти до суду і доводити презумпцію своєї невинуватості, вірніше заперечувати презумпцію своєї винуватості, тобто це є категорично проти загальних підходів, які містяться в Конституції України.

Нам розповіли красиву казочку про те, що зменшується оподаткування прибутку підприємств. Шановні друзі, я вам раджу показати вашим бухгалтерам базу, на яку нараховуються ці 20 відсотків плюс 5 відсотків – надбавки місцевих. Так от, по базі. Вчора ми закінчили розрахунок з маніпуляціями по амортизації основних фондів і списанню ТМЦ, получається, що ефективна ставка податку не 20 буде, дорогі друзі, якщо порівнювати зараз, а 31. Тобто ефективна ставка податку збільшується на третину від задекларованого того, що нам сказали.

ПДВ. Давайте подивимося. Розділ „ПДВ” вдвічі сьогодні більшим став, ніж діючий закон! Вдвічі по тексту. Жодного відношення до 112 директиви Євросоюзу, яка присвячена податку на додану вартість, цей розділ не має, не має абсолютно. Тому ні про які УПС з Євросоюзом, або угоди, або асоціації нам взагалі не приходиться говорити.

Тепер давайте подивимося на малий і середній бізнес. Ну зрозуміло, вже було сказано, щоб великі компанії користувалися можливістю сплати фіксованих, або єдиного податку для мінімізації своїх доходів. Але подивіться, як це зроблено зараз. Не так, щоб вони не користувалися, будуть користуватися, бо запобіжників не поставлено. А так, щоб менше число, ми порахували приблизно 1,4 мільйона людей могли взагалі користуватися системою, спрощеною системою оподаткування.

Головна концепція, я ще раз хотів би повторити, полягає от у відмінності від кодексу Катеринчука, який теж є не досить досконалим, давайте відверто говорити, і кодексом уряду полягає в одному, кодекс уряду спрямований на підтримку малої кількості великих корпорацій. І добір податків за рахунок великої кількості платників або найманих працівників, або малого бізнесу. От вам відмінність філософська, світоглядна.

Крім того, я хотів би ще на кінець зазначити, шановні друзі, не можна от такого роду талмуди, які зачіпають мільйони долей сімей і в бюджеті, і в компанії, приймати отак, як нам запропоновано - покладіть 9 липня. Якщо ми маємо покласти 9 липня другого читання, Федір Олексійович, я вам пропоную, давайте зробимо так: зверніться зараз до Верховної Ради для того, щоб цей талмуд сьогодні прийняли в цілому, і після того не виходьте до кінця року з будь-якою пропозицією його змін, щоб народ подивився на ступінь думки економічної і охайності уряду, який підготував отаку штуку.

Ну, і з точки, і на кінець можу сказати. Мені вот доля змусила, скажімо, я не люблю писати податкові закони, але змусила. З 1992 року отак вот ними займатися. Вперше я бачу, щоби так швидко і так неохайно вирішувалися такі ключові питання економічного розвитку країни. Ви можете проголосувати за перше читання знову так, і так воно і буде, напевно. Але впевнений, що до другого читання, як таким самим неохайним цей документ і залишиться.

І ще одна ремарка. Ви пам’ятаєте, ми нещодавно прийняли закон 6337, дякую дуже. Що сталося? По-перше, коли його подав уряд, прийшлося дві третини цього закону поміняти. Пам’ятаєте, першу і другу колоночку? Після того, коли уряд, Федір Олексійович з голосу тут понадавав купу зауважень, коаліція проголосувала за ці зауваження. Закон було прийнято і підписано документ, вчора він набрав чинності. Але що робить Президент? Розуміючи, що там написано те, що написано? Він вносить закон до Верховної Ради два дні тому з проханням поскасовувати всі доповнення, які Федір Олексійович давав з голосу у Верховній Раді.

Тому ще раз, шановні друзі, я всіх закликаю, дайте почитати бухгалтерам оцю штуку. Для того, щоб прийняти осмислене рішення про її долю. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Шановні колеги! Я тільки тому, що гуманний сьогодні, дав можливість виступити голові комітету, не зважаючи на те, що комітет не розглядав питання. Сідайте, Сергій Анатолійович, сідайте будь ласка. Він виступав без розгляду. Будь ласка, Хомутиннік Віталій Юрійович, 3 хвилини, як альтернативна думка тому, що сказав голова комітету, якого не було засідання.

17:24:54

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Я вибачаюсь. Я хотів би пояснити, що відбулося. І для мене незрозуміло, що таке альтернативна думка. Тому що є думка комітету. І я сьогодні готувався доповісти саме думку комітету. Тому вчора, згідно регламенту, згідно Закону про комітети Верховної Ради, стаття 43, було зібрано комітет. За наполяганням третини членів комітету. Відповідні підписи є в Секретаріаті. Після цього зібралась більшість комітету. Тобто 12 народних депутатів. Обрали головуючого – мене як першого заступника. І були, було проведено засідання, відповідно до законодавства.

Тому я, Адам Іванович, хотів би звернутися до вас в першу чергу, щоб ви дали ладу секретаріату комітету, розібрались, яким чином відбулось така ситуація. Тому що не відомо тоді, навіщо ми маємо Регламент Верховної Ради і навіщо нам Закон про комітети, якщо все одно робиться так, як робиться десь там, в кабінетах, в кулуарах секретаріату комітету чи Верховної Ради.

Далі по суті. Безумовно, є критика, і є зауваження до закону. І вчора на засіданні комітету народні депутати висловлювали ті чи інші свої зауваження. Також є зауваження науково-експертне управління Верховної Ради, який ми маємо, і з яким ми ознайомились. В цьому тексті загалом, безумовно, на 24 сторінки, кажеться, він великий, але треба розуміти, який великий Податковий кодекс, який об’єднує все податкове законодавство України.

В цілому всі ці зауваження стосуються визначення термінів, питань, які потребують вдосконалення, пов’язані з нумерацією статей проекту. Непорозуміння стосовно структури Податкового кодексу та інші в основному технічні речі.

Є і різні принципові питання, які стосуються галузевих питань оподаткування та питань окремих податків. Але комітет в цілому позитивно оцінив проект Закону про Податковий кодекс України. Чому?

По-перше, тому що зменшується перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів. Якщо в цифрах, то загальнодержавний з 28 до 19, якщо місцевий - з 14 до 5.

По-друге, йде…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте Віталій, завершуйте.

ХОМУТИННІК В. Ю. … йде зменшення податкового навантаження.

І якщо хтось може говорити про те, що мало це чи там дуже мало, чи взагалі це не є принциповим, але у період кризи, яка ще не закінчилась, іти на такі кроки, які сьогодні були оголошені в цьому проекті (Федір Олексійович їх оголосив з трибуни), – це також відповідальний крок. Це стосується і ПДВ – на 3 відсотки, і це стосується податку на прибуток знову ж таки – до 17 відсотків з новою такою новацією, щоб 5 відсотків залишати в регіонах. Це буде стимулювати місцеві громади, для того щоб працювати разом з підприємствами на те, щоб підприємства були прибутковими, і всіляко сприяти цьому. Є багато норм, які я просто за тим, що недостатньо часу, не зможу всі перекреслити і підкреслити, але ті норми, які стосуються стимулювання інвестиційної і інноваційної діяльності. Знову ж таки нові пропозиції, які опрацьовані вже в Європі, такі як інноваційний податковий кредит та решта.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, завершуйте.

ХОМУТИННІК В.Ю. Я завершую, я вибачаюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про кодекс уже всі розповідали. Скажіть висновок.

ХОМУТИННІК В.Ю. Про кодекс розповідали з одного боку, а з іншого ви чомусь не чуєте. Я закінчую, буквально. На думку комітету законопроект під реєстраційним номером 6509 рекомендувати Верховній Раді приймати в першому читанні. І всі ті зауваження, які є у народних депутатів …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Сідайте. Прошу записатись від фракцій. Тому що ви два з одного комітету і не знаєте, про що ви хочете сказати. У вас було 3 хвилини, ви говорите 6 хвилин. Від фракцій, будь ласка. Так, прошу від … Вам ще ніхто слова не надавав. Так, будь ласка, раз, два, три, 30 хвилин, будь ласка, Царьков, за ним Плотніков.

17:30:59

ЦАРЬКОВ Є.І.

Можно, Адам Иванович? Спасибо. Уважаемые народные депутаты, если на весы принятия решения и по данному кодексу поставить все «за» и «против», то конечно же фракция Компартии Украины будет голосовать за данный законопроект в первом чтении, потому что есть явный перевес по тем данным, которые сегодня озвучивали представители всех фракций, в сторону принятия такого решения. Но вы все прекрасно понимаете, что вместо 28 законов и свыше 220 подзаконных актов мы все-таки имеем единый свод законов, над которым можно потом работать и на протяжение принятия правок во втором чтении, и дальше никто не отбирает право народных депутатов редактировать данный подзаконный акт. Вы все прекрасно видите, что вместо 28 законов общегосударственных, вернее налогов общегосударственных у нас остается 9, вместо 14 местных у нас остается 9, то есть идет везде сокращение налогового давления в целом на предпринимательство. Вместе с Бюджетным кодексом Налоговый кодекс выстраивает и более справедливое отношение с местными бюджетами. Вы видели сегодня, что местные бюджеты будут получать до 50 процентов платы за недра, 50 процентов за использование лесных резервов и прочие поступления, то есть это достаточно большой стимул, в том числе и для местных бюджетов.

Минфин учел в кодексе нормативы по транспортному сбору, заложенные еще в спорном на тот момент законопроекте о транспортном сборе, который был принят парламентом за авторством Симоненко и Мартинюка, в котором нагрузка по транспортному сбору для автовладельцев с объемов двигателей до 2,5 тысяч кубов остается практически прежней, а владельцев кубиков мерседесов, мэйбахов будут платить повышенный налог и это есть тоже принцип справедливости подписан в одном подзаконном акте.

Есть в принципе и вопросы к самому акту, он совершенно не идеален и как нас заверил и министр, и заместитель министра, что ко второму чтению за 2 недели мы сможем внести все туда свои правки, собрать рабочую группу с представителями и селян, и страхового бизнеса, и банкиров и выработать нормальный подзаконный акт в том числе и с учетом зауважень Научно-экспертного управления парламента. К примеру, у нас есть вопрос зачем в населенном пункте с численностью от 200 до 3 тысяч человек облагать налогом на землю приусадебные участки. Сами прекрасно понимаете, что для некоторых селян и дл некоторых наших бабушек, дедушек – это единственный способ прокормиться.

Также есть вопросы и к тому, чтобы учесть законопроект, который подавал Петр Николаевич Симоненко, о дифференцированных ставках в зависимости от дохода. Но, несмотря на это, мы надеемся, что и Минфин, и комитет свои обязательства выполнят – и ко второму чтению мы получим нормальный акт, но поданный государством, а не именные брэнды Катеринчука, Ляшко и так далее. Я сегодня очень рад, что как раз оппозиция и ваши лидеры, которые не давали вам принять тогда закон: ни Тимошенко, ни Ющенко, – наконец-то прогрессируют и пришли на срыв данного законодательного акта уже без шашек…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Плотніков, фракція Партії регіонів. За ним – Жебрівський.

17:34:18

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Наша фракція, безперечно, буде підтримувати урядовий законопроект. І тут є просте і логічне пояснення: 3 червня в палаці „Україна” Президент України проголосив курс економічних реформ, де серед іншого стоїть і здійснення податкової реформи в країні.

Напередодні затвердження цього законопроекту Кабінету Міністрів України відбувся відповідний урядовий комітет, де була затверджена концепція податкової реформи в країні. І той Податковий кодекс, який сьогодні розглядається в залі, - це є лише першим кроком податкової реформи в країні, першим, але, дійсно, дуже важливим складовим кроком здійснення цієї податкової реформи.

Якщо дивитися на загальне бачення податкової сфери, то вона повинна бути прозорою, зрозумілою, логічною і відповідати тим європейським чинникам, до яких прагне і українська держава, і українська національна економіка.

Автори цього законопроекту ставили таку, дещо специфічну, але логічну мету: зробити так, щоб було вигідніше сплачувати податки, аніж ухилятися від них, ніж оптимізувати сплату цих податків.

Якщо подивитись на новації, то вже сьогодні неодноразово казали, що в цьому законопроекті і зменшується ПДВ з 20 до 17 відсотків, і зменшується податок на прибуток з 25 до 20, і потім протягом ще років до 16 відсотків. Нормалізується ситуація з акцизним товаром, з акцизними податками, скорочується кількість місцевих податків і зборів. Також робиться все можливе для того, щоб громадяни відчували простоту і логічність схем оплати податків з особистих доходів. Так, зокрема, зберігається і шкала 15 відсотків доходу на особисті прибутки і вводиться, наприклад, така новація, як 10 відсотків на доходи шахтарів, шахтобудівельників і рятувальників, це також є дуже важливим.

Крім цього, цей законопроект містить ряд інших новацій. Дійсно, я можу погодитися, що є тут певні неоднозначні трактування, є критика як з боку опозиції, так і з боку представників нашої фракції і коаліції. Але разом з тим, є пропозиція: підтримати це в першому читанні з тим, щоб до другого читання ми мали всі можливості доопрацювати і проголосувати за логічні, необхідні, такий необхідний для країни документ. Спасибі. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павло Жебрівський, "Наша Україна – Народна самооборона". Підготуватися Соболєву. Сенченко…

17:37:04

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, „Українська платформа”.

Шановні колеги, ця бомба, яку обзивають „талмудом” і так дальше, це, насправді, бомба під економіку України. Я думаю, що хтось із, навіть із Партії регіонів, виступаючи і кажучи, що з великою огидою, але збираються голосувати за цю бомбу, вони роблять величезну, кардинальну помилку.

Сьогодні цей закон не може бути підтриманий навіть в першому читанні. Тому що там закладені абсолютно інші світоглядні речі. Получається бізнес для податкової, а не податкова для бізнесу. Сьогодні вигідно… найвигідніший бізнес – це займатися в податковій адміністрації. Тобто бізнесмен, який має своє виробництво, він має набрати гроші, купити посаду податківця і буде супер, в нього буде дуже ефективний бізнес. Дивитися із жахом потрібно на цей талмуд, тому що як в матеріальному частині, так і не в матеріальній частині речі просто несумісні із здоровим глуздом.

Прорекламоване зниження податкового тиску: 12-й, 14-й рік, правда, зменшується податок на прибут… на ПДВ до 17 відсотків, з 15-го – повертається до 20-ти, 12-го, 14-го зменшується податок, ПДВ, податок на прибуток також до 19-ти, але потім вертається з 15-ти до 20-ти і плюс п’ять відсотків, так звані, місцеві збори.

Таким чином, ніякого зменшення податкового навантаження не відбувається кардинально.

Друге питання. Те, що тут розказував голова комітету. Те, що на сьогоднішній день по амортизації і по інших напрямках збільшується база оподаткування, таким чином податок на прибуток суттєво насправді в кінцевому вигляді збільшиться, платежі по податку на прибуток.

Сьогодні треба подивитися на прикінцеве положення. І там, де стаття 9-та по малому бізнесу, написано: виключити статтю 9-ту. А що це значить? Якщо виключити, то весь малий бізнес. І ринкові працівники на ринку будуть зобов’язані мати касові апарати. Це тих 3 мільйони дрібного бізнесу, яким так опікується, в тому числі Партія регіонів.

Тепер щодо адміністрування податків. Це взагалі якесь безглуздя. Тобі прийшов податківець, нарахував скільки захотів по так званим непрямим методам, виставив тобі рахунок, скільки ти маєш заплатити податку. Не заплатив – до тебе кримінальна справа.

На сьогоднішній день бути бізнесменом, бути менеджером по управлінню тим чи іншим підприємством стає небезпечно. Шановні друзі, поправити до другого читання навряд чи можна цей законопроект. На моє глибоке переконання, всі ми маємо відправити на повторне перше читання цей законопроект. Суттєво попрацювати, не хочете з опозицією, попрацюйте зі своїми. І винесіть у сесійну залу такий законопроект, який дозволить займатися…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сенченко, будь ласка.

17:40:22

СЕНЧЕНКО А.В.

Уважаемые коллеги, страна 100 дней катится вниз, падает промышленное производство, нарастает задолженность по налогу на добавленную стоимость. Я в надежде, что те крепкие хозяйственники, о которых говорят и которые сегодня составляют правительство Украины, сделали какие-то выводы, внимательно прочитал Налоговый кодекс, проект Налогового кодекса. И, к сожалению, убедился, что степень концентрации власти в нашей стране значительно превышает степень концентрации мысли.

Хочу сказать, что, чтобы не быть голословным, честно говоря, просто дикости. И начинаются они с общих положений, потом переходят просто в драконовский раздел „Администрирование”, некоторые вещи честно указали. Статья 4.1.2. в «Общих положениях» - равноправие плательщиков налогов. Все вспомнили: о том, что нельзя дискриминировать плательщиков налогов в зависимости от социальной, расовой, национальной, религиозной принадлежности. Честно не написали, что не будут дискриминировать по политическим мотивам, чем и занимаются каждый день.

Хочу сказать, что вот обещание, что во втором чтении мы там найдем компромиссы и что-то исправим, большое сомнение, потому что я прочитал ту версию Налогового кодекса, которая на прошлой неделе гуляла, она из недр правительство и то, которое презентовано Верховной Раде. Могу сказать, за неделю сногсшибательная эволюция, приведу один пример. Пункт 3.5 «Общих положений»: „толкование налоговых законов и иных нормативно-правовых актов, которые регулируют налоговые отношения осуществляемые налоговыми органами не является обязательным для плательщиков налогов”. Это было нормой неделю назад, в том, что нам предложили этого уже нет. То есть эволюция мысли тоже понятна.

То, что можно будет сегодня налоговому инспектору прийти и обыскать любую квартиру, любого гражданина в нашей стране, об этом уже коллеги говорили. В разделе „Администрирование” пункт 4.4. ответственность плательщик налога несет даже в том случае, если он не получил требования налоговой службы. Они отправили, он не получил, но все равно уже будет отвечать.

Пункт 21.4 раздела «Администрирование», обязательства доведения того, что будет… одним словом я не буду повторять эти многие мысли, о них уже говорили, но хочу сказать одно, что знаете, мы ожидали всего от Азарова, но были у бизнеса какие-то иллюзии в отношении Тигипко, насмотрелись роликов и вот сегодня этот кодекс Азарова-Тигипко, он лишает страну и лишает бизнес всяких иллюзий.

Я хочу в заключение сказать, что это прямой путь к банкротству бизнеса, к банкротству экономики и банкротству страны. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Зарубінський, підготуватись Бондарю.

17:43:35

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адам Іванович. Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановні колеги, почну з позитиву, він полягає в самому форматі розгляду сьогоднішніх питань, оскільки я не пам’ятаю, що податкове законодавство і бюджет не розглядалося разом, а так і повинно бути. Тобто те, що ми сьогодні і Бюджетний, і Податковий кодекси розглядаємо це є безумовний позитив.

Другий момент. Знаєте, ужорсточення податкової системи це дуже складна справа, вона має бути жорсткою. В Сполучених Штатах Америки при слові „податковий інспектор” у всіх починають трястися руки, в Європі теж, до речі. (Шум у залі) Та посидьте ви спокійно вже. І це стосується також Європи, але виникає питання. (Шум у залі) Помовчіть ви, візьміть свого Президента колишнього і розберіться з ним, як він працював з податковою системою, закрийте рота. Я прошу мені додати це, бо вона заважає, я ж їй не заважаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви на них не звертайте уваги.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Енурез якийсь політичний. Так ось я хочу сказати, що ті, хто сплачує податки, недостатньо, щоб вони страх мали, шановний пане міністре, вони мають сприймати цю податкову систему як справедливу. І от тут виникає питання, серйозне питання, одне з них було підняте, але я не хочу щоб воно пішло кудись геть. Люди втратили на тому, що вони мають в банках, дехто не встиг забрати або довірились державі. Введення 5-відсоткової ставки податку для тих людей, які вклали, продовжують довіряти людині це просто неможливо. Це поховає банківську систему, а мені все рівно до банківської, це поховає довіру людей до держави і вони не будуть працювати, не тільки бізнесмени, бо туди вкладають і бюджетники, і все інше.

Наступний момент. Питання, пов’язане з тим, що податковий інспектор може прийняти рішення, ввійти в оселю громадянина – це просто неможливо, це суперечить Конституції України, де сказано про недоторканість житла. Такого бути не може і треба це обов’язково вилучити.

У всякому разі, якщо людина буде тільки боятися податківця, але не вважати, що незважаючи на це, це справедливо по відношенню до нього й до іншого бізнесмена, така податкова система не буде реалізована. Мені здається, що до другого читання, і Мінфін має бути зацікавлений в цьому, треба досить багато норм змінити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондар Олександр. Підготуватись Павловському.

17:46:36

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Ми вже сьогодні чули багато виступів і майже не було позитивних оцінок цього Податкового кодексу. І парадоксальна ситуація, що він все рівно буде прийнятий в першому читанні. Те, що щось вдасться змінити до другого читання, дуже малі, тому що принципові позиції цього законопроекту спрямовані чітко, щоб в Україні не було середнього класу. Якщо не буде середнього класу, буде велика частина людей, які залежать від влади, тобто бюджетні організації і на фіксованій зарплаті, які поблажки держави чекають, а інша невелика частина великого бізнесу, яка буде працювати по одному розділу цього законопроекту – про спеціальні економічні зони, всі решта буде просто ліквідовано. Всі приклади, які наводились в цьому кодексі багатьма виступаючими підтверджують мої слова.

Ми говоримо як велике досягнення, уряд каже, що зменшуються податки, вже підтвердив уряд, що вони зменшуються податки, ну вже підтвердив уряд, що вони зменшуються тільки до 2015 року. Я думаю, що це свідома помилка з 2015 будуть уже вибори й тоді не треба буде нічого зменшувати, повернеться назад. Але ж питання не в ставці податків, а в тому як вони збираються.

На сьогоднішній день ніхто не платить податки по ставці оподаткування, всім даються завдання в абсолютній формі. І про це всі бізнесмени знають в цій країні. То яка різниця яка ставка буде – 25, 20,15, якщо все рівно вам прийдуть і скажуть платіть податок в абсолютній формі, тому що у нас планове завдання спущено з Мінфіну. І що зміниться з прийняттям цього Податкового кодексу? Жодної відповідальності тих, хто збирає податки, на збирання податків більше того, що передбачає закон немає і не передбачено в цьому законодавстві.

Багато вже сказано про введення податку на відсотки по депозитам. Ну це взагалі нонсенс! Дійсно, люди вже заплатити податки з цих заощаджень, внесли їх на свої депозити (це легальні гроші, нелегальні в наші банки не несуть), витримали те, що робилось з банківською системою і нате вам, отримайте за це подяку від держави, ми з вас 5 відсотків візьмемо!

Ну біда не в тому, що візьмуть 5 відсотків, куди ці дані будуть направлятись і потім як вони будуть використовуватись. Хто дасть гарантії, що податковий інспектор не буде торгувати даними по вашому рахунку і люди вас не будуть потім на вулиці зустрічати і вимагати гроші, чи ваших дітей не будуть після цього брати в заложники. Хто гарантує тайну цих вкладів, які в усих цивілізованих країнах є такими?

Тому говорити про те, що цей кодекс можна приймати в першому читанні, це абсурд. І я би хотів, як представник опозиції, щоб він скоріше вступив в дію і все населення побачило до чого їх довели. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Павловський Соболєву передав, Кармазіну підготуватись.

17:49:52

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Тут один наш колега сказав, що в Америці і в країнах Європи при слові „податківець”, а я можу ще додати „полісмен” і інші, у декого трусяться ноги. Да, дійсно, або руки.

Але це відбувається тому, що як би ти не стимулював полісмена або податківця в цих країнах, нічого у тебе не вийде, буде ще гірше. Оцим і відрізняються ці системи. А тепер проаналізуємо, що ж нам за новели запропонував в Податковому кодексі уряд Азарова і пан Тигіпко як відповідальний за реформи в цій державі.

Перша новела, яка нічим іншим як поверненням до „азаровщини” через безакцептне списання не назвеш. Та давайте згадаємо, 8 років тому унікальний метод Азарова, який був запропонований щодо безакцептного списання, коли приходили, нараховували, списували, а потім іди в суд і доводь, що ти не винен. Дехто довів, дехто став банкрутом після цього, а той, хто навіть довів, потім не міг цих коштів повернути роками. Оце перше – повернення до гарного, вивченого уроку безакцептного списання.

По-друге. На кінець-то ми ввели принцип, який стосується узгодження податкових зобов’язань. Який дає можливість податковому інспектору і платнику податків чітко розуміти, де є та межа, за яку не можна переходити. Це є унікальний принцип, який діє в усьому світі, в тому числі і в Європейському Союзі, фактично в нормах цього закону скасований.

Третє, що є не менш важливе. У нас першим законом скасовується Конституція, бо вводиться принцип презумпції винуватості. Коли безпосередньо той, хто займається підприємницькою діяльністю, причому байдуже, хто це, тут кажуть, що б’ють по малому бізнесу, захищаючи великий. Ні. Б’ють і по тих, і по тих. Повинен доводити, що він не винуватий, що він не скоїв ніяких порушень. А податківець, який згідно з сьогодні діючими нормами це повинен робити - тепер не буде цього робити. І в суд буде іти підприємець, щоб доводити, що він немає ніяких порушень податкового законодавства.

Четверте, що є, на мій погляд, страшним в цьому принципі. Ліквідовані пільги деяким категоріям. Але деяким категоріям створені пільги. А ви не помітили, а чому це власники п’ятизіркових готелів, згідно з Податковим кодексом уряду не будуть сплачувати податок на прибуток? Сказати вам, скільки буде зареєстровано окремих видів діяльності при п’ятизіркових готелях? І чим це далі завершиться? Чи чим це завершиться в, так званих, техногенних парках, чи чим це закінчиться в зонах пріоритетного розвитку? Ми знову повернемося до неконкурентної боротьби...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кармазін. За ним Болдирєв.

17:53:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна самооборона".

Шановні народні депутати, шановний український народе, шановний Міністре фінансів, знаєте, якби була інша країна, з якою можна було експериментувати, чи цей народ було б не жалко, я проголосував би зараз за перше і друге читання. Щоб потім все стало зразу видно. Миттєво щоб стало видно. Їй Богу, ну, утримує тільки одне. Утримує те, що залишиться після цього. Колись після Хмельницького була руїна, коли одних козаків наймали, щоб знищували інших. І таке було. Навіть після конотопської битви таке було.

Так от, зараз оце запроваджується руїна, але в господарстві. І це в той час, коли в Російській Федерації, де приблизно такі ж самі застарілі технології, обладнання, все інше, вони йдуть вперед. Їм повертають ПДВ, їм все. І от, при конкуренції ми з вами програємо. Тому я зразу розумію, на кого працюють ті панове, які зробили.

Тепер, що стосується того документа, який у нас є. Ну, нібито це нам кажуть, кодекс. Дивимося, що говорять нормальні люди з Науково-експертного управління. Вони кажуть, ні, це не кодекс. Зовсім не кодекс! Цитую: „Він фактично не має загальної частини, що притаманна такого роду законодавчим актам”. Тобто це щось інше. Що ж це таке? Цитую: „В той же час аналіз поданого проекту засвідчує про наявність тенденції не до скорочення масиву законодавчих норм, а до його збільшення. Зокрема, обсяг тексту проекту становить 567 сторінок, а в розділі, який регулює питання оподаткування ПДВ, кілька статей утричі більші порівняно з чинним законом про податок на додану вартість”. Шановні, втричі більші!

Ну, і на кінець. Що ви робите? Кроме презумпції винності, всього того, що вже сказали, кроме розкриття банківської таємниці, кроме доступу до кожного, що ви робите?! Ви полізли навіть в те, що для податкової суд буде обов’язковий і кінцевий! Ви почитайте, що ви пишете! Ви вносите в статтю 183 зі значком 4. Ви пишете: „Рішення суду про задоволення вимог органу Державної податкової служби є остаточним і не підлягає оскарженню”. А Конституція?! Про апеляційне і касаційне оскарження.

Дивлюсь, ви ж полізли і в друге - Кодекс адмінсудочинства, 183 зі значком 2. Порядок скорочення впровадження. Два дні, все, не підлягає оскарженню.

Шановні, та де в ж ви так навчилися людей їсти? та дайте хоча би вашим регіонам в інші комітети, хай вони дадуть вам заключення.

Господарський кодекс…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ні, вже вже закінчили. Болдирєв. Я не бачу Болдирєва. Фомін передає… Микола Володимирович, будь ласка. Ні, ні. А є Болдирєв, да, прошу.

Ви вже закінчили, не зловживайте. Я продовжую засідання на 15 хвилин. Я нікому не давав і ви не одержите. Болдирєв, будь ласка, з мікрофона, з місця.

17:57:06

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Не ответить на это невозможно. В свое время великий русский поэт Александр Сергеевич Грибоедов написал: «А судьи кто?» Представьте себе.

Так вот, история украинского налогообложения началась с нескольких декретов, написанных двумя гигантами экономической науки. Один из них недавно выступал с этой трибуны, но, к сожалению, покинул зал, фамилия его Терехин, зовут Сережа. А второй гигант – это Пинзеник, зовут его Виктор. Вы помните все, если те, кому больше, по крайней мере 25 лет, помнят эти гениальные произведения, которые вышли из-под их пера и были подписаны господином Кучмой. И как вся украинская экономика отрыгивала эти декреты и эти декреты про ПДВ и прочие налоги. Так вот, лучшее – всегда враг хорошего. И вне всякого сомнения сегодняшний проект безусловно имеет свои недостатки, но все-таки писали его люди вменяемые в отличие от тех экономических гигантов, и поэтому я думаю, что этот кодекс будет работать. А те недостатки, которые есть в нашем обществе, при любом кодексе все равно останутся, это нечестность бизнесменов и нечестность тех, кто этих бизнесменов проверяет и это болезнь не экономики, это болезнь всего общества и лечить ее нужно другими методами, поэтому прекращайте демагогию, господа, и голосуйте за тот кодекс, который предлагает правительство.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Фомін. Фомін передає Томенку. Будь ласка, Миколо Володимирович.

17:59:15

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я не фахівець в податковій справі, але журналісти звернуои увагу на дуже одну цікаву річ, і я змушений на неї відреагувати, тому що я буду говорити про ідею, яку наша команда намагалася зреалізувати протягом останніх років і що приємно, що Президент і Прем’єр протягом останніх кількох місяців говорили, що для них справа честі, що багаті повинні поділитися з бідними. Йдеться про те, що ми, наша команда, намагалися, щоби дійсно багаті поділилися з бідними і пропонували ввести податок на розкіш, на нерухомість. Двічі ми тут голосували в цій сесійній залі, і двічі разом БЮТ і „Наша Україна” не змогли „провести” це рішення. Після того як сказав Президент і Прем'єр, я точно повірив, що уряд запропонує це, і будуть нові податки не для малого і середнього бізнесу, а будуть податки для багатих. І на що журналісти звернули увагу: що ще у вівторок у „пояснювальній записці” містився податок на нерухомість, він передбачав брали відповідно серйозний податок із квартир більше 300 квадратних метрів, із будинків більше 500 квадратних метрів. Але в ніч з вівторка на середу цей податок зник. От у мене виникає запитання: як може в „пояснювальній записці” до фундаментального Податкового кодексу з Верховної Ради вночі з вівторка на середу зникнути податок для багатих?

Тому, ну, для мене, я думаю, що цікаво було б розслідувати, як у нас… Якщо між першим і другим читанням, я допускаю, що появиться 20 нових для простих людей, а зникнуть ці, для багатих людей.

Тому я, звичайно, буду вносити цю пропозицію до другого читання, тому що унікальна ситуація. І Тимошенко, і Янукович, і Азаров – всі тут зійшлися на цій позиції, тільки вночі воно зникає. Я думаю, що, дійсно, справедливо, що самі багатші люди мусили би платити податок на розкіш. Цього вимагає українське суспільство. І податок повинен писатися не для своїх людей, а повинен писатися для тих людей, які справедливо мусили би внести такий соціальний внесок до загального бюджету.

Сьогодні склалося враження, що Податковий кодекс написаний для простих людей, Податковий кодекс написаний для малого бізнесу, в тому розумінні, що вони повинні платити більше, але Податковий кодекс обійшов найбагатших людей. І це не просто несправедливість – це прямо протилежно тій риториці, яку ми слухаємо протягом останнього періоду.

Тому я переконаний, що між першим і другим читанням відновиться справедливість і найбагатші люди теж будуть платити податки, а не будуть братися податки з найбідніших людей, чи з малого і середнього бізнесу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено, будь ласка, підготувалися до голосування. (Шум у залі) Значить, шановні колеги, шановні колеги, два моменти. Перший, я також просив би, щоб при підготовці до другого читання чисто юридично дотрималися, бо там зараз у кожного розділу окрема нумерація своїх частин, щоб потім не плутали, що розділ п’ятий стаття перша і розділ сьомий стаття перша, щоб була загальна нумерація так, як це треба в законодавстві.

Друге – те саме, що ми говорили при Бюджетному кодексі, мова йде про те, щоб, дійсно, кодекс був кодексом і щоб туди вже ніякі зміни до інших законів не вносилися. Це треба буде відокремити. Я… (Шум у залі) Я ставлю на голосування… (Шум у залі) про прийняття за основу в першому читанні проекту Податкового кодексу України (реєстраційний номер 6509) – урядовий. Прошу голосувати. (Шум у залі)

18:03:27

За-247

Рішення прийнято.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях прошу.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І з мотивів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І з мотивів.

Партія регіонів – 169, "Блок Юлії Тимошенко" – 22, "Наша Україна – Народна самооборона" – 7, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 3.

Будь ласка, Кармазін, з мотивів і продовжимо, ще в нас декілька питань є. В цілому – є заперечення.

18:03:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, зараз проголосували за масові порушення Конституції. Зокрема порушено буде і 62-гу, і 22-гу, і багато статей інших Конституції.

Через це я просив би вас, Адаме Івановичу, віддати це у правоохоронні комітети, які зробили би висновок щодо конституційності. Це перше.

Друге. Я просив би до цього закону додати перелік усіх осіб, які голосували „за”, і добавити додаток, що вони звільняються на 10 років від перевірок. Адаме Івановичу, ви як головуючий, який провели такий антиконституційний закон, на 20 років. Але, оскільки я знаю, що у вас бізнесу немає, то можете тоді продавати це право, як Кіотський протокол, розумієте, як повітря продають. От таким чином.

Але, Адаме Івановичу, я не жартую. Це ми знищуємо державу. І ваше зауваження, що тут не має бути змін до інших законів, прошу оформити дорученням про вилучення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, нам потрібно повернутися до Закону про включення до порядку денного закону (6525) про збір та облік єдиного соціального внеску. Прошу підтримати пропозицію про повернення голосування.

18:05:31

За-238

Зараз ми завершимо, я скажу. Повернулися.

Тому я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про збір та облік єдиного соціального внеску, законопроект за номером 6525. Прошу проголосувати.

18:05:58

За-240

Рішення прийнято.

З приводу Катеринчука, то ви знаєте, якщо розглядається два, три, п’ять чи десять законопроектів, той законопроект, який набрав необхідну кількість голосів – решта не голосують, не ставиться на голосування, це відома норма Регламенту. (Шум у залі)

Хай врахують. Я не можу дати доручення, справа в тому, будь-хто, в тому числі Микола Дмитрович може подати всі свої пропозиції до другого читання, як суб’єкт законодавчої ініціативи і вони обов’язково будуть розглядатися на засіданні комітету, так що я тут не бачу ніяких питань, і взагалі міністр говорив, що дійсно, певні положення, що він знайомився не один раз з законопроектом Катеринчука і він вважає, що там є слушні думки і вони будуть виконані.

Шановні колеги! Репліки будуть завтра, ні ми продовжили на 15 хвилин, у нас є дев’ять хвилин для того, щоб вирішити питання, яке ми з вами відклали.

Ми відклали з вами розгляд питання щодо створення ТСК з питань свободи слова. Тому, будь ласка, я зараз прошу звернутися де виконуючий обов’язки голови комітету? Яке рішення, чи узгодили ці проекти, чи не узгодили для того, щоб, завершується день, вирішити питання.

Будь ласка, Єфремову слово.

18:07:21

ЄФРЕМОВ О.С.

Адам Иванович! В связи с тем, что за столько лет промежуток времени невозможно согласовать этот вопрос, мы просили бы поставить на голосование ТСК, которое прошло регламентный комитет, которое зарегистрировано и вынесено сегодня в зал на рассмотрение, это что касается распределения частот. Я просил бы поставить этот вопрос на голосование. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є, мабуть ще вам не роздали, бо комітет не розглядав, можливо є в нас дійсно два законопроекти. Проект постанови за номером 6521, автор законопроекту Богословська, який пройшов обговорення в профільному комітеті, а це є регламентний комітет. І тут висновок про те, що регламентний комітет рекомендує розглянути його з урахуванням уточнення нового складу Тимчасової слідчої комісії. Бо тут додатково подали Стець і Ар’єв від „Народної самооборони”. І є законопроект за номером 6540 Шевченко та інші, проект Постанови про утворення ТСК з питань розслідування випадків цензури в засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджанні в законі в професійній діяльності журналістів. Перший проект називається про утворення ТСК з питань розслідування законності, прийняття рішень Національною Радою України з питань телебачення, радіомовлення щодо проведення конкурсів та встановлення переможців конкурсу на отримання переоформлення ліцензій на мовлення з використанням відповідних частот у 2005-2010 роках.

Профільний комітет 6540, тобто регламентний, не розглядав. Повірте мені, як колишньому члену цього комітету, він абсолютно не відповідає тим статтям 85, відповідно до якої формується склад ТСК. Але нехай ще дасть висновок свій комітет. Тому я просив авторів, оскільки практично мова йде про одне й те саме, звести в одне, не робити дві комісії. Не зуміли вони цього зробити, тому я буду ставити на голосування обидва проекти з урахуванням того, що один проект готовий для розгляду, а інший поставимо на розгляд тоді, коли буде висновок регламентного комітету.

З мотивів запишіться по хвилині й будемо голосувати від фракцій, будь ласка. Так чи в мене щось…

Будь ласка, Кириленко, наступний Кармазін. Мікрофон Івана Кириленка, прошу.

Карточка або не ваша, або не та. Добре, Кармазін, а потім зараз перевіримо в чому справа?

18:10:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна самооборона”. Шановні народні депутати! Я звертаюся до вас з тим, щоб ви зараз не псували роботу, конструктивну роботу Верховної Ради. Переді мною лежить Пояснювальна записка до цього нормативного акту, до першої, яку ви хочете ставити на голосування, ви вже тут написали і зробили висновок, що Tvi збільшила потужність 32 передавачів і так далі, тобто заранее запрограмований результат ви вже вкладаєте. Це закладається упередженість комісії. Це перше.

І друге. Як же ми будемо виглядати у світі? Коли кругом право опозиції є на створення Тимчасової комісії, а коаліція разом з „тушками” узурпує це право!

І так, закривають, до 2 годин проводять засідання суду, а тепер ще і слідство будуть з приводу цього проводити?!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Івана Криленка.

18:12:02

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. І одна комісія, і інша буде не в повному складі, достовірність її роботи і об’єктивність роботи і однієї, і іншої комісії буде під великим сумнівом.

Ми пропонуємо зняти і одну і іншу, проект постанови сьогодні з розгляду, іще провести консультації, і не треба роз’єднувати зал з такого принципового питання. Іще раз просимо, звертаємося до колег: ви можете зараз проголосувати, бо вона буде однобокою, ми завжди за це будемо говорити, будемо говорити за упередженість і так далі, і так далі, і за розправу, і за все інше.

Не треба цього робити, перезбуджувати зал і розділяти зал! Повинна бути одна комісія, Адаме Івановичу, підтримую вашу пропозицію. Давайте ще будемо проводити консультації, але єдину створимо для того, щоб і один аспект розглянути, що ми вважаємо свобода слова, і другий аспект, якщо колеги вважають, що розподіл частот був необ’єктивним.

Єдина комісія повинна бути, ми на цьому наполягаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Чечетов.

18:13:06

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, давайте ответим на вопрос, что такое демократия? Демократия – это четкое соблюдение процедур. Я не знаю, в какую Европу вы идете, но мы идем в демократическую Европу, мы исповедуем демократические принципы.

Абсолютно прав Адам Иванович, комиссия, которую возглавляет Инна Богословская, она прошла все процедуры согласно Регламента и через комитет и осталось только финальное голосование в Верховной Раде.

Мы не против, чтобы и вторая комиссия была зарегистрирована, но после того, когда будут пройдены все регламентные процедуры. Поэтому абсолютно прав Адам Иванович, нужно ставить на голосование создание комиссии, которая прошла все процедуры, прошла Регламентный комитет. Я имею в виду комиссию, которую будет возглавлять Инна Богословская. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершилося. Я підтримую ідею Івана Григоровича про те, щоб була одна, ми до 15-ї продовжили, щоб була одна комісія, але ви бачите, що з того... Але в нього була пропозиція, я її поставлю на голосування. Хто за те, щоб перенести розгляд цього питання, прошу визначатися.

18:14:35

За-120

Не прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття Постанови (6521) про утворення ТСК з питань розслідування законності прийняття рішень Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення щодо проведення конкурсів і так далі.

Прошу голосувати.

КАРМАЗІН Ю.А. Так, ... треба доповідати, як положено по Регламенту.

18:15:07

За-249

Рішення прийнято.

З приводу законопроекту 6540 проходить профільний комітет, регламентний, і на наступному пленарному тижні ми будемо розглядати і це питання.

Шановні колеги, про бюджет не будемо розглядати питання? Ні. (Загальна дискусія) Шановні колеги, послухайте, будь ласка, є в нас три законопроекти про внесення змін до бюджету. Коротко, коротко, коротко, про що стосується? Про те, щоб виділити кошти на лакування онкохворих за кордоном – це Деркача законопроект; про те, щоб – Ляшка, колеги Ляшка – збільшити збільшити видатки на забезпечення медикаментами хворих на гемофілію. І про зміни, Закон про Держбюджет на 2010 рік (щодо автомобільних дорог, задіяних під Євро-2012). (Шум у залі). Юра Анатолійович, послухайте. Усі ці, усі ці законопроекти пройшли профільний комітет. Узгоджені, узгоджені з Міністерством фінансів. Якби не було вашого заперечення, якщо ви погоджуєтесь, давайте проголосуємо за кожен з цих законопроектів в цілому. Бо від цього, від цього ж страдають хворі і страдає підготовка до Євро-12. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (щодо виділення коштів для лікування онкохворих за кордоном). Реєстраційний номер 6464. Прошу голосувати.

18:17:04

За-306

Закон прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому за основу проекту Закону про внесення змін до закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (щодо збільшення видатків на забезпечення медикаментами хворих на гемофілію). Реєстраційний номер 6516. За основу прошу голосувати. Зніміть голосування, будь ласка. Зніміть голосування.

Шановні колеги! Не збурюйтесь і не заводьте цей. (Шум у залі)

Ні, не повернення, ми зняли голосування.

Я ще раз наголошую, ми голосуєм цей законопроект лише за основу. Тому ще раз наголошую, ставиться за основу у першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (реєстраційний номер 6516). Прошу підтримати.

18:18:22

За-338

Я так зрозумів, що у першому прийняли, працюєм до другого і найближчим часом ми до нього повертаємось.

І третій проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік” (щодо автомобільних доріг, задіяних до підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року) (реєстраційний номер 6507). Мова йде, зараз я вам скажу, шовні колеги, мова йде про те, що, по-перше, змінити розпорядника не Національне агентство „Євро”, а оскільки безпосередньо займається цим Державна служба автомобільних доріг, щоб поміняти, так би мовити, розпорядника. І в абзаці другому пункту першого статті 33 Закону слова: „капітальний ремонт замінити словами: „капітальний та поточний ремонт.

Так, будь ласка, тоді Чорноволенко і Унгарян і будем голосувати. По хвилині.

18:19:27

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, про що йде мова? Мова йде про те, щоби взяти гроші, які передбачені на капітальне будівництво і капітальний ремонт і віддати їх на поточний ремонт доріг. І щоб цим займалася дорожня наша служба. Тобто мова йде про те, щоби взяти оті всі гроші, на які можна було би збудувати дороги або капітально відремонтувати просто витратити впусту, порожнє бо поточний ремонт – це пуста витрата грошей, коли вони займаються на державному рівні. Це те, чим займаються дорожні управління, районні, міські, області, але ніяк не державна республіканська дорожна служба. Тому я прошу за це не голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Унгарян, будь ласка.

18:20:12

УНГУРЯН П.Я.

Шановні колеги, справа в тім, що Прикінцеві положення Закону про Держбюджет там вкралася така досадна ошибка стосовно того, що місцеві екологічні фонди, які також налаштовані на те, щоб готувати місця до Євро-2012 з точки зору екології туда вкралася така помилка, що всі кошти місцевих природоохоронних фондів мають бути узгоджені з центральними нашими урядовими органами. Це вперше за роки незалежності таке взагалі придумали.

Тому є згода всіх причетних до цього питання, щоб цю норму скасувати, тому що вона фактично бюрократизує всі процеси розподілення екологічних коштів, в тому числі до підготовки до Євро-2012. Якщо можна, тут її також включити, скасувати пункт 14-й „Прикінцевих положень” Закону про Держбюджет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так, з голосу, ми, на жаль не можемо, і без висновку комітету.

Я ставлю на голосування: про прийняття в цілому як закону Закон про внесення змін до Закону України про державний бюджет (щодо автомобільних доріг, задіяних до підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи) (6507). Прошу проголосувати в цілому. Голосуємо.

18:21:41

За-239

Дякую.

Я прошу вибачення за затримку. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра починаємо о 10-ій.