ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

18 травня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:44

Зареєструвалися картками у сесійній залі 310 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні день народження народного депутата Королевської Наталії Юріївни, в якої дуже гарний ювілей. Давайте привітаємо її. Побажаємо міцного здоров’я і успіхів.

Шановні народні депутати! Надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року.

Відбулося п’ять пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 73 питання порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 14 законів та 71 постанова. Три законопроекти прийнято за основу. Один законопроект направлено на повторне перше читання до комітету. Дев’ять законопроектів та один проект постанови повернуто на доопрацювання до комітету з наступним поданням на повторне друге читання. 24 законопроекти та 8 проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України один закон відхилено. Проголошено 63 депутатські запити.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з виголошенням заяв, повідомлень, запитів. Прошу народних депутатів записатися на виступи від фракцій.

Прошу прізвища вивести на інформаційне табло.

Валерій Баранов, фракція „Блоку Литвина”. Наступний буде виступати Микола Мартиненко.

10:02:55

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые избиратели и коллеги! Период политической борьбы и противостояния дал возможность всем нам оценить важность стабильности и наличия перспектив. Общество устало от демагогии и популизма, ведь популизм, как сухой закон: идея прекрасная, но не работает. Наши люди живут в состоянии ежедневного стресса и депрессии. Пришло время созидания во имя общества. Как же достичь этого успеха.

Первое. Это объединить усилия всех участников процесса и консолидировать общество. Дело станет результативным только при условии создания сильной профессиональной власти, наличия у нее умной программы действий и поддержки общества. Очевидно, что без реформирования всех механизмов в управлении экономики мы не сможем интегрироваться в цивилизованный мир, а выполнить эти задачи смогут только профессиональные кадры.

Судя по сегодняшней ситуации, у правительства есть серьезные намерения и настойчивые шаги, но есть и настораживающие моменты.

Первое. Что-то происходит и готовятся какие-то реформы, но какова их цель и как они будут проводится, общество пока не ведает, никто их широко не обсуждает. И в этой ситуации важно не совершить классической ошибки прошлого. А было так: бралась проблема, группа не специалистов принимала по ней глупое решение, затем происходило возмущение общества, решение спешно отменялось и начиналось разъяснение обществу, что на самом деле имелось в виду. Может потому за много лет ни одна реформа в стране так и не проведена. Сегодня есть опасность повторения таких ошибок, потому стратегия и тактика должны пройти широкую дискуссию в обществе. Цель ее: не столько получить рецепты решения проблем, а их знают специалисты, а подготовить сознание людей к изменениям. Без подготовки сознания ни одна реформа не будет воспринята и реализована.

Второе. Все ждут, а что будет дальше? Какова позиция Президента и правительства в отношении создания стимулов экономического развития, изменения абсурдной налоговой политики, механизма привлечения инвестиций. Будет ли админреформа и когда? Будет ли развиваться самоуправление и произойдет ли децентрализация власти и финансов? Наверное, в этом году невозможно сделать большие шаги. Но, например, в бюджетном процессе мы опять наблюдаем беспредел Минфина с его позиции всезнания и умения, понимания лучше всех, как надо всем правильно жить и работать. Создается впечатление, что здесь главная задача – опять отнимать и делить. А выражается это в том, что Минфин сам расписал министерствам, как и куда им тратить деньги и довели такой план до двору*. Значит ли это, что опять взялись за старое и что предвыборные обещания Президента Минфину до лампочки?

Кстати, вместо распределения общественных денег было бы полезнее разработать программу пополнения бюджета. Вот тут можно было бы и блеснуть успехами, знаниями и умениями Минфину. Но пока такой программы никто не видел. Фракция обращается к Премьер-министру с требованием при формировании бюджета следующего года покончить с произволом и формировать его по новым принципам цивилизованного европейского государства, где роль чиновника сводится к минимуму.

Третье. Обеспечить успех может только профессиональная власть во всех ее проявлениях. Очевидна ситуация, при которой через 10 лет в Украине не останется специалистов-управленцев, успешно прошедших путь от первичного звена до министра. Мы с ужасом вспоминаем прошлую кадровую политику, когда кумовья, баянисты и лаборанты управляли страной на всех уровнях. Результат мы получили налицо. Что же сегодня? Новая центральная власть разительно отличается от некудышней прошлой. Но очевидна тенденция возврата к прошлому. Чем дальше от центра, тем менее профессиональные кадры расставляются в управлении. Опять преданные, доверенные и послушные партийцы, как правило, не имеющие никакого опыта работы по специальности. Поистине, история учит тому, что ничему не учит.

В эйфории победы становится все больше героев, а с ними невозможно чистить картошку. Думаю, что Администрации Президента стоит, пока не поздно, проанализировать на местах профпригодность тех, кто сегодня будет обеспечивать самые умные планы центра. Корона еще никогда никого не лечила от головной боли.

Фракция считает необходимым лидерам политических партий и сил провести консультации и принимать немедленно решения по возврату к мажоритарной системе выборов, поскольку прошедшие в этом зале 12 мая парламентские слушания почти единогласно решили, что сегодняшняя пропорциональная система выборов на местах есть главной бедой и тормозом в развитии государства.

И последнее. Исходя из целей механизмов достижения Президенту и правительству стоит уже сегодня подготовить ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БАРАНОВ В.О. … приоритетность и очередность принимаемых законопроектов для обеспечения предпологаемых реформ. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступним буде виступати Микола Кравченко.

10:08:21

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні громадяни, шановні колеги! Фракція „Наша Україна – Народна Самооборона” занепокоєна процесами, що відбуваються як у відносинах з Росією, так і в середині нашої держави. Українська влада таємно уклала угоди по Чорноморському флоту і на десятки років здала нашу територію в Криму під іноземну військову базу. Регулярно з’являється інформація про плани переходу стратегічних галузей нашої економіки під контроль іншої держави. Тому фракція „НУНС” вимагає від Кабміну забезпечити прозорість переговорного процесу. Пропонуємо включити представників опозиції з профільних парламентських комітетів до складу робочих груп, які готують угоди та домовленості з Росією, а на „годину Уряду” в парламенті на п’ятницю наша фракція ініціює інформацію Кабміну про всі документи та заяви підписані цього тижня з Росією.

З іншого боку, в Україні все гостріше постають питання і свободи слова, і демократії загалом. Журналісти провідних телеканалів прямо заявили про спроби цензури. А проти народних депутатів із фракції „Наша Україна – Народна Самооборона” вибірково порушуються кримінальні справи. З боку влади застосовуються подвійні стандарти. Під час скандальної ратифікації наші депутати захищали власні робочі місця, а представники коаліції, які їх били, - і це бачила вся країна, - залишаються безкарними.

Якщо оцінка подій у парламенті 27 квітня на цьому закінчується, то це називається політичними переслідуваннями опозиції. Своє вагоме слово тут має сказати парламент: спокійно та всебічно розібратись у ситуації. Зокрема, можливо, створення тимчасової слідчої комісії на паритетних засадах між коаліцією і опозицією. Потрібно зупинитись і не доводити ситуацію до крайнощів.

Головною проблемою роботи Верховної Ради зараз є демонстративне порушення Регламенту провладними силами. Дарма, що він уже є законом. Якщо демократія – це процедура, то коаліція її порушує з ранку до вечора. Останній такий приклад: при ухваленні скандального законопроекту номер 6109. Фракція НУ-НС виступала проти цього закону. Говорячи тільки про процедуру: при його підготовці до другого читання було включено правки до статей, які не голосувалися в першому читанні. Це прямо суперечить вимогам частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради. Досить сказати, що первісно законопроект складався з одного речення, а на друге читання вже було внесено аж 16 сторінок.

Ще минулого тижня наша фракція виступила з ініціативою перегляду Держбюджету-2010. Він був прийнятий 27 квітня скоропостижно - аж за 10 хвилин - без будь-якого обговорення.

Представник НУ-НС вже вніс 2 законопроекти для серйозних змін бюджету. Одним із них (№6389) передбачено зменшення витрат на утримання Президента, парламенту та уряду, органів виконавчої влади. Отримані в результаті бюджетної економії понад 4 мільярди гривень ми пропонуємо спрямувати на якісну освіту, медицину, обороноздатність держави, соціальні програми.

Ще одним законопроектом (№6388), зареєстрованим також від нашої фракції, із Держбюджету вилучаються норми, які містять корупційну складову.

Минулого тижня схожа історія з кулуарністю і тіньовим режимом підготовки повторилася із кошторисом Верховної Ради, він теж збільшився по загальному фонду, сума на утримання парламенту підросла на 115 мільйонів гривень, а самого кошторису опозиція до його ухвалення в очі не бачила. Тому ми знову пропонуємо підійти до комплексного перегляду Закону про Держбюджет на 2010 рік. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів. Наступний буде виступати Олександр Єфремов.

10:12:48

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые избиратели, уважаемые народные депутаты! Фракция коммунистов отмечает, что в Украине несколько последних лет обсуждается вопрос повышения пенсионного возраста. К сожалению, эта тема активно поднимается и сегодня. Как заявила в одном из выступлений первый заместитель главы Администрации Президента Ирина Акимова, один из вариантов сбалансирования Пенсионного фонда – это уравнение пенсионного возраста между мужчинами и женщинами. На это дело нас толкает и Международный валютный фонд. Однако, в сложившейся ситуации это может послужить только первым шагом и привести к увеличению пенсионного порога как для женщин, так и для мужчин.

Подобные заявления высокопоставленных чиновников вызывают естественное возмущение, тревогу, раздражение среди людей. Особенно негативно реагируют на подобные инициативы сверху жители промышленных регионов, в том числе, и Донецкой области.

Действительно, в цивилизованных государствах женщины, в основном, выходят на пенсию не раньше 60-ти лет, часто и в 65, мужчины в 65 лет и больше. Однако, если взглянуть на среднюю продолжительность жизни в странах-рекордсменах по части пенсионного возраста, то выясняется, что она у них также рекордная. Наиболее высокая продолжительность жизни в Японии – 82 года, в старой Европе средняя продолжительность жизни колеблется до 79-81 года. Что касается других континентов, то австралийцы в среднем живут 81 год.

В Украине строительство буржуазного государства с человеческим лицом обернулось демографической катастрофой. Средняя продолжительность жизни украинцев за последние 16 лет снизилась с 72 до 67 лет. Более того, нарисовалась удручающая тенденция: рост преждевременных смертей среди мужского населения. Так, 40 процентов 16-летных подростков имеют шанс не дожить до пенсионного возраста. Вероятность смерти в трудоспособном возрасте составляет 38 процентов. Таким образом в Украине начисто отсутствуют главное моральное условие для повышения пенсионного возраста через рост продолжительности жизни.

Поэтому подобные заявления, о которых я сказал выше, возмущает людей, раздражает их и тревожит. И особенно в Донецкой области.

Эта реакция справедлива. Ведь благодаря экологической ситуации, тяжелым условиям труда средняя продолжительность жизни в Донбассе – 66 лет. Это один из худших показателей по Украине. Для сравнения, средняя продолжительность во Львовской и Тернопольских областях достигает 71 года. Из-за развитой промышленности, просто опасной для жизни экологии человек, даже не работая в шахте, меткомбинате и химическом производстве, подвергается опасности. Он расплачивается своим здоровьем за экономические якобы успехи.

Опять же, для сравнения, сегодня в атмосферу Донецкой области выбрасывается твердых веществ под 396 килограмм на человека. В Тернопольской области этот показатель не достигает 60 килограмм. Как следствие, область удерживает лидирующие позиции по онкозаболеваниям. Жители области выходят на пенсию зачастую уже тяжелобольными. В этих условиях как пойти по пути увеличения пенсионного порога, не важно – для мужчин или женщин, при сохранении подобного уровня жизни, через 10 лет в Донецкой области просто не будет кому платить пенсии. Поэтому фракция коммунистов призывает не идти по пути, на поводу Международного валютного фонда, и не взваливать экономические невзгоды на избирателей, а заниматься оздоровлением экономики. Это и будет государственным подходом.

И второй вопрос. И забегая вперед скажу, что мы будем рассматривать серьезный вопрос по акцизам. Все можно понять, но главный вопрос, который Кабинет Министров должен продумать – это недопущение повышения розничных цен. Для этого нужно включить все механизмы с тем, чтобы ни в коем случае не допустить повышение розничных цен. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов, фракція Партії регіонів, наступним буде виступати Андрій Кожем’якіна.

10:18:18

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги, теле- и радиослушатели!

Депутатская фракция Партии регионов в Верховном Совете Украины обращает внимание тех, кто еще не понял простую истину: 5-летний период разрушения страны завершился.

На сегодня принят реалистичный государственный бюджет на 2010 год, где предусмотрены средства на повышение социальных стандартов для граждан – на 38 процентов вырастет минимальная заработная плата, до 888,3 гривен вместо 643 в 2009 году. Минимальная пенсия на протяжении года повысится на 28 процентов, доплаты к пенсиям получат более 9,5 миллионов пенсионеров. 3,5 миллиона работников бюджетной сферы в течении будущих двух месяцев получат доплату вообщем объеме около 1,8 миллиарда гривен.

Для преодоления кризисных явлений Президент Украины и Кабинет Министров сделали самое главное – изменили крайне не выгодное для государства и каждого гражданина газовые контракты.

Впервые за многие годы украинско-российское сотрудничество имеет взаимовыгодный прозрачный и экономически обоснованный характер. Соглашение между «Нефтегазом» и «Газпромом» о новой цене на российский газ – это новый уровень взаимодействия, который позволил не повышать цену на газ для промышленности и населения.

В результате действия соглашения на протяжении 10 лет Украина получит дополнительно 40 миллиардов долларов США. Средства, которые удастся сэкономить в результате уменьшения цены на газ, правительство направит на осуществление структурных реформ в энергетическом комплексе, модернизацию производства, реформирование жилищно-коммунального хозяйства.

Благодаря комплексу мероприятий, которые осуществляет власть, уверен, мы получим качественную новую ситуацию как в экономической, так и в политической жизни страны.

Следующий важный вопрос, на котором отдельные политики пытаются спекулировать и сегодня, это базирование Черноморского флота Российской Федерации в Крыму. Подписанием соответствующих документов, украинская власть не сдала ни одного метра территории государства, в отличие от предыдущей власти, которая без всякого укора совести уступила часть Черноморского шельфа Украины.

Мировые и европейские политики одобрили продление срока базирования флота, как фактора сохранения существующего паритета сил и уровня безопасности в черноморском регионе.

Кроме того, база Черноморского флота в Севастополе, это инвестиции в город и работа для десятков тысяч крымчан.

Продолжением конструктивного диалога стал визит в Киев Президента России Дмитрия Медведева, который проходит в эти дни. В его рамках подписаны документы, о которых на прошлой неделе в этой трибуны докладывал первый вице-премьер-министр Андрей Клюев. Парламент заслушав доклад, тем самым одобрил все его положения.

Сегодня у власти нет секретов ни от граждан, ни от политиков. Наши действия прозрачны и продиктованы исключительно национальными интересами Украины. Как результат, растет доверие к нашему государству на международной арене, Европа хочет видеть своим стратегическим партнером стабильную, предсказуемую Украину.

Власть проводит активную работу в направлении интеграции с европейскими структурами, приобретают конкретное содержание переговоры о зоне свободной торговли с ЕС. Мы предметно ставим вопрос о внедрении безвизового режима для наших граждан.

Главное, мир убедился в прогнозируемости действий новой власти, реализация базовых принципов внешней политики Президента позволит Украине стать надежным партнером Европы, именно это не дает покоя нашим оппонентам.

Определенные силы в украинском парламенте перешагнули последнюю черту. События 27 апреля требуют принципиальной оценки, вся страна знает, что у этого преступления есть режиссеры, которые находятся сегодня в не пределах Верховной Рады. Действия четко спланированы и имеют цель бросить страну в очередные внеочередные парламентские выборы с тем, чтобы получить депутатский мандат вместе с неприкосновенностью.

Мы ответственно заявляем, что вы, господа идеологи газового побоища, заслуживаете наказания согласно законов нашего государства.

Прошлая сессионная неделя показала, что парламент может работать как полноценный законодательный орган. 32 принятых закона, яркое тому свидетельство. Наконец-то в обществе в средствах массовой информации все чаще звучат слова «стабильность», «перспектива», «позитив». Наша фракция понимает, что реализовать эти понятия, мы можем, лишь принимая цивилизованные методы сотрудничества власти и оппозиции.

От имени фракции я подтверждаю нашу готовность идти этим путем. Наши избиратели ожидают от Верховного Совета не политики латания дыр, а системной законодательной работы по реформированию всех областей жизни украинского общества. Необходимо не просто законы, а Кодексы законов избирательно - налоговый и бюджетный.

Мы уверены, что именно такая цель, а не амбиции обреченных политиков станут…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

Андрій Кожем’якін, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

10:23:39

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні колеги, шановні виборці! Як відомо, вчора 17 травня до України прибув президент Російської Федерації. Метою його візиту є укладання низки угод між нашими державами в певних стратегічних напрямах. Без сумніву, такі угоди будуть мати доленосний характер для нашої держави, так і для Росії. Речники від влади, окремі засоби масової інформації намагаються переконати українське суспільство в тому, що ці угоди покликані забезпечити прозорі стосунки між нашими державами, закріпити економічні відносини та співпрацю. Постійно наголошується на тому, що обидві країни отримають максимальну економічну і політичну вигоду від їх укладання. Однак, як показує коротка історія, домовленостей Президента Януковича зі своїм російським колегою, не виникає жодних сумнівів, що такі угоди будуть і економічно, і політично вигідні лише Російській Федерації.

Що вони в результаті принесуть Україні - невідомо. Підстави так вважати у нас є.

Інформація першого віце-прем’єр-міністра Андрія Клюєва про проекти угод для народних депутатів зводилась до загальних фраз без жодної конкретики. Саме тому у нашій фракції та всіх опозиційних сил парламенту виникають серйозні питання з приводу того, що було підписано в Україні. Чи будуть збереженні національні інтереси нашої держави? Чи підписані документи не є загрозою економічній безпеці, територіальній цілісності і суверенності України?

Перше застереження - делімітація морського кордону України. Вчора в засобах масової інформації поширили повідомлення, що за участі президентів обох країн міністр закордонних справ України та Росії підписали відповідну угоду. Однак не було повідомлень з приводу того, яким чином вирішуватиметься це міждержавне питання.

Існує велике побоювання, що лінія державного кордону у Керченській протоці буде встановлена саме за російським сценарієм. Іншими словами зробити Керченську протоку акваторією спільного користування, а це значить Україна втратить суверенітет і частину своєї території.

За 20 років незалежності України, навіть за часи Президента Кучми Україна не втратила жодного шматка своєї території. І в той час, коли Російська Федерація будувала дамбу до коси Тузла, був знайдений компроміс. Україна зберегла свою територіальну цілісність.

Тому фракція „Блоку Юлії Тимошенко” буде всіма можливими діями та засобами протидіяти ухваленню рішень, які зачіпають питання нашого суверенітету.

Хочу нагадати дату 27 квітня цього року. Зараз їй даються різні оцінки. Але без сумніву можна сказати одне: ратифікація харківських угод неконституційна. Сьогодні 27 квітня намагаються зробити відправною точкою для початку широкомасштабних політичних репресій проти опозиції і це притому, що опозиція цілком законно протестувала проти ратифікації. Навіть з формальної точки зору в залі перед ратифікацією зареєструвалось всього 211 народних депутатів. Підписані Президентом Януковичем угоди не пройшли розгляд в профільних комітетах. З ним не ознайомились народні депутати. Але головне. Вони суперечать національним інтересам і, фактично, виключають Україну з євроінтеграційних процесів.

Перед тим як когось обвинувачувати, Партія регіонів повинна пам’ятати, що перед законом і совістю всі рівні. Саме їхні депутати розташувалися біля робочих місць народних депутатів, які входять до опозиції. Саме депутати Партії регіонів розпочали відверту бійку. Саме їх представник наніс народному депутату Олесю Донію серйозні травми, який до цього часу перебуває на лікуванні із важким струсом мозку. Не дивлячись на це, Генеральна прокуратура зробила подання на притягнення до відповідальності лише на двох народних депутатів від фракції "Наша Україна - Народна Самооборона".

З огляду на це, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" заявляє. Ми категорично проти застосування вибіркового підходу у пошуку винних. І тим більше, ми не допустимо, щоб з депутатів опозиції робили крайніх. Те що сталося 27 квітня у Верховній Раді України вимагає ретельного вивчення та розслідування. На всіх без виключення відео, в телевізійних новинах, в Інтернеті вся світова спільнота бачила, що саме представники Партії регіонів розпочали бандитське побиття своїх колег, якого не було у стінах парламенту з початку незалежності України.

Саме тому фракція "Блоку Юлії Тимошенко" наполягає на створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для всестороннего вивчення та розслідування тих ганебних подій, що відбулися у сесійній залі 27 квітня цього року. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи завершено. З приводу пропозицій і вимог, які прозвучали у виступах уповноважених представників фракцій, я прошу секретаріат підготувати відповідні звернення та доручення.

Одночасно нагадую, шановні колеги, що у п’ятницю у нас „година запитань до Уряду”. На пропозицію фракції "Наша Україна - Народна Самооборона" відповідати на запитання буде міністра закордонних справ України Костянтин Грищенко. І буде можливість з’ясувати, що містять угоди, які були підписані під час офіційного візиту в Україну Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва. Тому я просив би шановних колег з врахуванням цього бути стриманими і об’єктивними.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на вівторок 18 травня. Нам потрібно, шановні колеги, розглянути пропозицію про включення до порядку денного чотирьох законопроектів. В порядку їх фіксації у нашому розкладі я буду ставити на голосування.

Першим пропонується, шановні колеги, включити до порядку денного проект Закону, реєстраційний номер 6378, про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на території України у 2010 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Шановні народні депутати! Ви знаєте, що відповідно до закону, яким є регламент, в разі включення питання до порядку денного ми його зможемо розглянути на наступному пленарному засіданні, не раніше. Тобто о 16 годині.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону, реєстраційний номер 6378, про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на території України у 2010 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Прошу голосувати.

10:31:04

За-387

Закон включено до порядку денного.

По фракціях, прошу вас. Партія регіонів – 164, "Блок Юлії Тимошенко" – 139, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 62, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 3. Я прошу комітет бути готовим, щоб на вечірньому засіданні ми могли розглянути це питання.

Шановні народні депутати! Тепер я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку та підготовки готельної інфраструктури до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. При цьому, шановні колеги, нагадую, що раніше було зареєстровано проект Закону 3004 (Юрія Кармазіна) із цього питання. В тому разі, якщо Верховна Рада України підтримає включення до порядку денного і цього законопроекту, ми будемо їх розглядати одночасно.

Ставлю на голосування: про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 6309) про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку та підготовки готельної інфраструктури до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Для включення до порядку денного. Прошу голосувати.

10:32:55

За-238

Питання включено до порядку денного.

Ставиться на голосування пропозиція: про включення до порядку денного проекту Закону (6048) про внесення змін до статті 73 Кодексу законів України про працю (щодо святкових і неробочих днів). Прошу голосувати.

10:33:34

За-30

Прошу не кричати! „За” – 30, рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 2, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 1, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 0, „Позафракційні” – 0.

Шановні колеги, шановні колеги, тепер вашій увазі пропонується пропозиція: про включення до порядку денного проекту Постанови про деякі питання забезпечення реалізації положень статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Будь ласка, мікрофон, Сергій Сас.

10:34:20

САС С.В.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, я хочу звернути вашу увагу на наступні обставини. Проект постанови 6397 внесений 14.05. Проте нам, мабуть, в даному випадку навряд чи варто порушувати Регламент, зокрема вимоги статті 93. Це стаття про попередній розгляд законопроектів і інших актів у комітетах. Зокрема комітет повинен прийняти висновок щодо доцільності включення цього законопроекту до порядку денного. Я це мову веду про те, що до самого тексту постанови є питання. Зокрема частиною третьою передбачено, що дія цієї постанови не поширюється на законопроекти, включені до тижневого порядку денного сесії. Але я нагадую, що Регламент як закон прийнятий 17 лютого, і до 17 лютого приймалися цілий ряд законів у першому читанні, до яких вносилися пропозиції відповідно до діючих норм попереднього Регламенту. Тому в зв’язку з тим, що Регламент не має зворотної сили як закон, він не може поширюватись на обставини, які виникають …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановний колего! Ви маєте абсолютну рацію, но для того, щоб комітет його розглянув, треба, щоб ви знали, що це питання включено до порядку денного. На Погоджувальній раді у понеділок ми обговорювали цю проблему. Про що йдеться, шановні колеги. Коли ми приймаємо закон за основу часто-густо, це стосується змін до тих чи інших статей діючого закону. У процесі підготовки його до другого читання комітети розширюють рішення Верховної Ради України, яке було прийнято у першому читанні, і по суті справи переробляють закон, що суперечить статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Разом з тим не існує механізму як не допустити розгляд у другому читанні таких законопроектів. Тому була пропозиція прийняти відповідну постанову, яка чітко регламентувала, що закони підготовлені до другого читання з порушенням статті 116, не допускаються до розгляду. Інакше у нас постійно будуть суперечки у Верховної Ради України. І треба нам унормувати просто це питання. Жодних проблем немає, а у процесі обговорення Верховна Рада України визначиться з цього приводу.

Тому я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону … проекту Постанови 6397. Прошу голосувати.

10:37:12

За-256

Я ще раз хочу сказати, що ми включаємо до порядку денного, щоб комітет міг розглянути ці законопроекти.

Я прошу вас, не колотіть Верховну Раду, ідіть сядьте на своє робоче місце. (Шум у залі) Я ще раз вам кажу: сядьте на робоче місце своє. (Шум у залі) Я дію відповідно у строгій послідовності з Регламентом. Будь ласка, сядьте на своє місце, не демонструйте істерики тут.

Будь ласка, Юрій Кармазін.

10:37:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна-Народна Самооборона". Шановний Володимир Михайлович, ми підтримали зараз прийняття цієї постанови, але я хочу вам сказати ту величезну шкоду, яка нанесена демократії в Україні ігноруванням цього положення статті 116 Регламенту, Закону „Про Регламент Верховної Ради”. На минулому тижні ми тут ставили питання про те, що до закону про неприпустимість зловживання оскарженнями до Вищої ради юстиції внесені зміни, які просто брутально порушували права людей. Цей закон був прийнятий у четвер, у п’ятницю вже підписаний, в суботу опублікований, а в понеділок вже застосований проти суддів. І буде масово застосовуватися.

Шановний Володимир Михайлович, ніколи не можна застосовувати так швидко і направляти так швидко. Поки я почав вивчати законопроект в остаточному варіанті, він був уже направлений до Президента.

Для чого ми спішимо? Для чого ми оце лакейство проявляємо? Давайте не робити цю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Юрій Анатолійович Кармазін має абсолютну логіку, висловивши об’єктивно актуальне зауваження.

Саме, щоб не допустити в наступному прийняття таких рішень, і пропонується відповідна постанова. Щоб був механізм поставити заслін тому натиску, який інколи йде від того чи іншого комітету. Я думаю, що нам треба підтримати, хоча б із запізненням, прийняття такого рішення.

Тому я прошу комітет розглянути всебічно цей проект постанови. Коли комітет буде готовий до розгляду, ми винесемо на розгляд Верховної Ради України.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (нова редакція) з пропозиціями Президента України вiд 08.12.2009 року. Законопроект доопрацьований. Доповідає перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Михайлович Аржевітін.

10:40:32

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, вам пропонується доопрацьований варіант проекту Закону щодо запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Цей законопроект ми розглядаємо уже з серпня 2008 року. Вам пропонується доопрацьований варіант законопроекту нашого комітету і Комітету з питань забезпечення законодавчої діяльності.

Вимоги, які ми зобов’язані були врахувати, – це вимоги сорока та дев’яти спеціальних рекомендацій ФАТФ, Конвенції ООН по боротьбі з фінансування тероризму, Конвенції Ради Європи і інших міжнародних організацій.

Щодо ключових аспектів цього законопроекту я хотів би сказати наступне. Наш законопроект, який ми будемо розглядати, принципово не змінює фундаментальні принципи побудови національної системи протидії відмивання коштів та фінансування тероризму, а лише вдосконалює їх.

Для прикладу, пригадуєте, минулого разу у нас була велика дискусія щодо публічних політичних діячів. У цьому варіанті законопроекту ми ці норми поширюємо виключно на політичних діячів нерезидентів – тобто політичних діячів з інших країн. Ми змінили поріг тих операцій, які будуть розглядатися і підняли планку з 80 тисяч до 150 тисяч гривень.

Крім того, законопроект не поширюється на ті операції, які відносяться до операцій щодо ухилення від сплати податків і різних міжнародних платежів.

Законопроект також базується на принципах міжнародних організацій щодо запровадження підходу, що заснований на ризиках, що вже є такою сталою практикою, і це дасть можливість різко зменшити кількість часу і операцій, які підлягають фінансовому моніторингу.

Ми внесли нові правки, що стосуються кримінальної відповідальності за тероризм з допомогою наших депутатів з відповідного комітету, пропонується, щоб цей законопроект розпочав свою дію після 90 днів з моменту його прийняття. Для того, щоб учасники фінансового моніторингу могли внести у відповідність свою діяльність.

Комітетом було опрацьовано 150 поправок народних депутатів, 128 було враховано повністю, 10 поправок враховано частково, 12 поправок відхилено.

Тому пропозиція нашого комітету – прийняти цей законопроект і розглянути його за процедурою тільки відхилених пропозицій, враховуючи, що він містить дуже великий обсяг - більше 150 поправок, які майже всі враховані. І розглянути виключно відхилені законопроекти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Такий механізм буде запропонований розгляду цього питання. Оскільки ми фактично зараз маємо пропозиції щодо нової редакції, будемо йти як за другим читанням по поправках, якщо поправка підтримана комітетом і хтось буде наполягати, щоб її проголосувати.

Будемо голосувати. Якщо поправка відхилена і буде наполягання за неї голосувати, будемо голосувати. Немає заперечень?

Ну зараз ми підемо, раптом хтось скаже, я зараз оперативно буду робити.

Поправка 1, 2 врахована. Немає заперечень?

3, 4 врахована.

5, Аржевітін, відхилена.

10:44:30

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні, що стосується поправки, моя пропозиція була в разі, якщо не належним чином оформлене повідомлення, щоб учасник первинного фінансового моніторингу мав можливість не три, а п’ять днів для того, щоб внести відповідні зміни. Я думаю, це не принципово і я міг би погодитись з тим, що на протязі 3 днів потрібно здійснити цю операцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знімаєте?

АРЖЕВІТІН С.М. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, поправка номер 7 Аржевітіна.

10:44:52

АРЖЕВІТІН С.М.

Поправка номер 7 стосувалась того, щоб змінити ту кількість операцій, які підлягають моніторингу в частині того, щоб надавати інформацію тільки по тим підприємствам, які мають істотну участь не 10 відсотків, як юридична особа, а 25.

Ми б могли в такий спосіб звичайно зменшити кількість тих операцій, які підлягають, кількість макулатури, яка готується. Ми планували це віддзеркалити і в Законі про банківську діяльність, щоб істотну участь визначити на рівні не 10 відсотків, а 25, щоб зменшити потік інформації.

Але враховуючи те, що ми там цю норму не внесли і для того, щоб був спрощений варіант, залишити 10 відсотків як в законопроекті про банки і банківську діяльність, так і в цьому. Тому я погоджуюсь, що відхилити мою поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, на 7 поправці народний депутат Аржевітін не на полягає. 31 ваша поправка, будь ласка, подивіться.

АРЖЕВІТІН С.М. Це теж поправка не принципова, я міняв термін з 5 на 3 дні, погоджуюся, щоб її зняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 7 поправка також знімається.

Йдемо далі. Поправка ваша 68, будь ласка, подивіться на неї.

АРЖЕВІТІН С.М. 68 моя поправка. Ну, я б розцінював, що її фактично враховано редакційно, а не відхилено. Тому я погоджуюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поправка. Щодо цієї поправки, застереження знімається.

АРЖЕВІТІН С.М. 83-та.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка?

АРЖЕВІТІН С.М. 83-та.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 83-та поправка Аржевітіна.

АЖЕВІТІН С.М. Мою поправку відхилили, але в зв’язку з тим, що в частині тексту було визначено, що ця норма поширюється тільки тоді, коли ми вже попали в чорний список і спеціально уповноважений орган надає відповідні інструкції, то я погоджуюсь з тим, що мою поправку відхиляють.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Поправка 88. Владислав Лук’янов наполягає на ній? Ні.

Поправка 91. Аржевітін.

АРЖЕВІТІН С.М. Я погодився, що відхилили. Тому що в результаті роботи комісії термін замороження коштів з 17 днів був опущений нижче, тому я думаю, що це хороше компромісне рішення. Тому мою поправку можна відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, беремо до уваги.

Наступна поправка 117. Аржевітін.

АРЖЕВІТІН С.М. Власне кажучи, я пропонував змінити розміри штрафних санкцій, але, враховуючи і рівень інфляції, і курсову політику я погоджуюсь з тією редакцією, яка була в попередньому варіанті. Тобто – відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

Тоді поправка 122. Лук’янов наполягає на ній? Ні.

Поправка 137. Автор Писаренко наполягає на ній? Ні.

АРЖЕВІТІН С.М. Я думаю, що тут ми поступили дуже коректно, тому що ми звернулись, щоб ці норми виписав наш профільний Комітет з питань правоохоронного забезпечення. І вони дали ту редакцію – фактично врахували Писаренка, але в комітеті виписали цю редакцію всі наступні три поправки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це стосується і поправки 139 так?

АРЖЕВІТІН С.М. Так, так. Це є і поправка 139 …

ГОЛОВУЮЧИЙ. І 141, так.

АРЖЕВІТІН С.М. Так і поправка 141, фактично, комітет виписав фахово ці норми до Кримінального кодексу і ми взяли їх до уваги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Всі інші поправки враховано. Які є зауваження, пропозиції до рішення комітету. Юрій Кармазін, будь ласка, мікрофон.

10:49:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний доповідачу! Я хотів би почути ваше пояснення по врахуванню і взагалі по включенню поправки номер 78,яка говорить про те, що це взагалі новела тут в цьому законі, яка вводить в обов’язок розвідувальних органів заборонити передавати будь-якому інформацію одержану і так далі, і так далі. Це взагалі не стосується до предмету цього закону. І це якраз той випадок, коли ми виходимо за межі того закону, який ми приймаємо і за межі першого читання. У нас цей закон не стосувався унормуванню діяльності розвідувальних органів. Раптом ми сюди його включаємо. Бачите новий пункт в статтю 12 доповнити новою частиною шістнадцятою і тут іде мова про те, що вони зобов’язані повідомляти спеціальний уповноважений орган про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів за результатами розгляду одержаних у загальних матеріалів. У розвідки трішки …

АРЖЕВІТІН С.М. Десь слушно, але норма цього пункту 78 була передбачена тим, що саме розвідувальним органам забороняється передавати будь-яку інформацію, яку вони отримали від спеціалізованого органу з цього питання. Мені здається, що тут вроді коректно все, але ці вимоги, які теж стосуються особливо тероризму, оці норми до розділу тероризму тому, я думаю, що можливо це і добре, що розвідувальні органи потім не передають будь-кому цю інформацію.

Що стосується звітування, то ми, коли розглядали у комітеті, ми прийняли рішення, що спеціальний орган буде звітувати перед двома комітетами Верховної Ради, тобто у вигляді надання інформації щодо стану справ, наприклад, за перше півріччя. І от підзвітність виключно комітетам Верховної Ради, хоча з цього приводу є зауваження Юридичного управління, але ми перейшли у статус інформування комітетів про стан справ аналогічно, як по Національному банку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка, Юрій Кармазін іще мікрофон.

10:52:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, іде мова про частину другу цієї статті, подивіться, тої, що вводиться. Розвідувальні органи України зобов’язані повідомляти спеціально уповноважений орган про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів за результатами розгляду одержаних у загальних матеріалах та додаткових узагальнених матеріалів. Ось про що йдеться мова. Про те, що фактично розвідка стає підконтрольна і зовсім іншим організаціям. Ось про що йде мова. Це порушує чинне законодавство. Я просив би вас у цьому зв'язку поставити на голосування про підтвердження цього пункту, я прошу за нього не голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

АРЖЕВІТІН С.М. Ну ще раз, шановні, мова іде у першій частині про те, що розвідувальним органам забороняється поширювати інформацію, яку вони отримали. А у другій частині про те, що повинна бути якась зворотна інформація. Якщо Держфінмоніторинг відправив операцію… у спеціальні органи, то треба знати, які вчинялись дії. І ми говоримо про повідомлення відповідного органу в адрес фінмоніторингу. Ну я не думаю, що це якась тема підпорядкування або щось інше, це обмін інформацією. Вони направили туди і хочуть отримати, як діяти далі. Повідомлення, мова іде про повідомлення. Тому я не думаю, що це якесь… ну структура підзвітності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, шановні колеги, я просив би, можливо, щоб ми погодилися із мотивацією комітету. Немає заперечень? Тоді я дякую. Будь ласка, Федір Олексійович, відносно цього закону думка Кабміну. Хто там від Кабміну? Сергій Григорович, будь ласка, говоріть. Сергій Григорович.

Я звертаюсь до, яка думка Кабінету Міністрів з приводу нової редакції закону?

_______________. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Ми підтримуємо позицію комітету і просимо позитивно проголосувати щодо даного проекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ну ви скажіть.

_______________. Шановні народні депутати! Я за браком часу не зумів сказати про те, що 20 числа, тобто 20 травня наша урядова делегація повинна пройти чергове тестування у відповідній комісії, відповідній групі ФАТ. А в червні місяці буде пленарне засідання, яке фактично візьме до уваги рішення цієї попередньої комісії. До цього часу ми демонстрували, що ми щось чинимо з нашим законом, ми його приймали, відправляли. Нам вірили. Тому я думаю, що в цій ситуації, ну, як би остання крапка, ми дуже близько біля чорного списку. Що є дуже великим негативом.

Тому є прохання від нашого комітету, давайте підтримаємо і дамо можливість нашій групі, ну, з гордістю сказати, що Верховна Рада нарешті ставить крапку в цьому питанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Петро Симоненко. Сідайте, зараз будемо голосувати. Прошу підготуватись до голосування.

10:55:05

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Владимир Михайлович, у меня один вопрос. В данном случае к докладчику. Поправка 76, которая учтена, она предусматривает, що в частині 9 статті 12 слова „Державна митна служба” замінити словами „Спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи”. Это что, речь идет о переименовании государственного органа? Или это еще дополнительное какое-то подразделение?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми ж пройшли вже її. Будь ласка, це сторінка 41.

АРЖЕВІТІН С.М. Ну, в 76 поправці йде просто заміна слів. Ну, я не знаю, чи це є підміна. Це просто, тут немає ніяких.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання в тому, що завтра можуть переіменувати Державну митну службу в Митну адміністрацію. Тому вжили такий термін загальноприйнятий „спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з митної служби” і все тут. Будь ласка …

АРЖЕВІТІН С.М. Таку нам пропозицію дали з Кабінету Міністрів, щоб назвати ось так. Я думаю, цю пропозицію нам запропонували з Кабінету Міністрів, щоб ми назвали цей уповноважений орган от в такому контексті. І ми просто взяли це до уваги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте, скажіть, будь ласка, пропозицію.

АРЖЕВІТІН С.М. Шановні, давайте, можливо, щоб не гальмувати процес, якщо це так принципово, то ми слово „Державна митна служба”, ну залишимо в такому статусі як вона є. Якщо це принципово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Кабінет Міністрів… Петро Миколайович, зараз ми … . Кабмін, я питаю, якщо ви прийшли на роботу у Верховну Раду України, менше по телефону говоріть. Будь ласка, вийдіть там поговоріть по телефону. Я запитую вас, якщо ми повернемось назад до назви „Державна митна служба”, то це не зіпсує закон?

_______________. Шановний Володимир Михайлович, це взято з Митного кодексу України. Тобто це з законодавчого поля визначена назва. Ми нічого тут не придумали і нічого не відміняємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто термін „спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної служби” це термін з Митного кодексу? Петро Миколайович, це термін з Митного кодексу України. Давайте погодимося з ним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

10:58:23

СИМОНЕНКО П.М.

Владимир Михайлович и уважаемый докладчик! Я поднял этот вопрос, чтобы мы здесь в ходе обсуждения, при принятии решения четко понимали: либо мы вводим понятие, которое повлечет за собой очередную реорганизацию, и это, естественно, будет очень серьезно влиять на эффективность работы органов исполнительной власти, либо мы в данном конкретном случае говорим, что это понятийный просто, терминологический момент, но ни в коей мере это не меняет название государственного органа сегодня: Державна митна служба України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

_______________. Це, дійсно, понятійний вислів, і він взятий з діючого законодавства. Ні про яку реорганізацію в законопроекті не йдеться. Ніякої загрози митній службі в цьому законі немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми узгодили, шановні колеги, цю позицію. Залишається твердження, що це термінологічні зміни, які за собою не тягнуть і не потягнуть організаційні зміни.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття Закону України про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації, відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом” у новій редакції після доопрацювання (реєстраційний номер 3062). Прошу голосувати.

11:00:24

За-356

Закон прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, тепер вашій увазі пропонується поект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ліцензування певних видів господарської діяльності (реєстраційний номер 6153, доповідач – Королевська Наталія Юріївна, голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. І вона ж іменинник. Так що давайте вітаємо. (Оплески)

11:01:07

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Спасибо большое. Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович! Вашему вниманию предлагается законопроект о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно лицензирования определенных видов хозяйственной деятельности, номер 6153. Этот проект направлен на совершенствование законодательства в сфере лицензирования и является одним из основных этапов лицензионной и разрешительной реформы.

Ни для кого из присутствующих в зале не является секретом, что отсутствие четких критериев лицензирования, раздутый перечень лицензионных видов деятельности крайне отрицательно сказывается на экономическом развитии в нашей стране и на бизнес-климате.

Сейчас в стране лицензируется около 220 видов деятельности. Выдачу лицензий осуществляет 44 органа государственной власти. И, конечно, это очень сильно гасит предпринимательскую активность. Но именно на рост предпринимательской активности, а не на зарубежные кредиты сегодня и должна рассчитывать наша экономика, наши социальные стандарты. Потому что мы должны создать все необходимые условия, чтобы скрытый предпринимательский потенциал наших людей люди могли реализовывать.

И чтобы активность бизнеса выросла, мы должны предпринимать существенные дерегуляционные меры, стимулировать предпринимательскую активность. И в первую очередь это касается, конечно, лицензионной и разрешительной реформы.

Сохраняя нынешнюю ситуация в сфере лцензирования, мы консервируем проблему в украинской экономике. И страна больше не может себе позволять такую роскошь.

Законопроект 6153 направлен на решение самых болезненных проблем сферы лицензирования. Он устанавливает четкий критерий лицензирования и сокращает виды деятельности, подлежащие лицензированию. И лицензироваться будут только те виды деятельности, которые отвечают новым критериям.

Авторы законопроекта, а авторами данного законопроекта являются представители большинства фракций в парламенте, как представители Партии регионов, представители «Нашей Украины», представители «Блока Юлии Тимошенко», потому что мы все прекрасно понимаем что такую жесткую реформу, чтобы такие ввести ограничения сегодня для наших чиновников, необходима большая и политическая воля. Мы знаем с вами, что размер запретов окрыляет наших чиновников. И от нашего с вами сегодня решения будет зависеть, готовы ли мы идти на радикальные меры в сфере дерегуляции.

Поэтому критерии, которые должны определить возможность лицензирования, обозначены следующие. Первое. Деятельность предоставляет существенную угрозу для жизни, здоровья, конституционных прав и свобод граждан, окружающей среды, безопасности государства. И второй критерий. Деятельность, связанная с доступом к природным ресурсам или другим ограниченным ресурсам.

Эти критерии авторы проекта предлагает законодательно закрепить путем внесения изменений в Закон Украины «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности». Законопроектом также предлагается исключить из списка лицензируемых видов деятельности следующие виды деятельности. Первое – внешнеэкономическую деятельность. Второе – производство драгоценных металлов и драгоценных камней. Третье – изготовление изделий из драгоценных металлов, из драгоценных камней. Четвертое – торговлю изделиями из драгоценных металлов и драгоценных камней. Пятое – оптовую и розничную торговлю пестицидами и агрохимикатами. Шестое – предоставление услуг по перевозке грузов (предлагается оставить лицензирование только относительно услуг по перевозке опасных грузов). Седьмое – сбор, первичную обработку отхода лома драгоценных металлов и драгоценных камней. Восьмое – сбор, заготовку отдельных видов отходов как вторичного сырья, по перечням которых предлагается Кабинет Министров. Девятое – выполнение топографо-геодезических, картографических работ. Десятое – пересылку почтовых переводов простых и регистрируемых писем, почтовых карточек, бандеролей, посылок массой до 30 килограммов. Одиннадцатое – турагентскую деятельность. Двенадцатое – физкультурно-оздоровительную и спортивную деятельность. Тринадцатое – посредническую деятельность таможенного брокера и таможенного перевозчика. И четырнадцатое – деятельность, связанную с производством автомобилей и автобусов.

Мы понимаем, что данные нормы являются достаточно дискуссионными. И комитет уверен, что ко второму чтению мы сможем провести дискуссии со всеми министерствами и ведомствами, депутатскими группами для того, чтобы не допустить чрезмерной либерализации, но в то же самое время жестоко ограничить права и полномочия чиновников недопустимо, я еще раз хочу повторить, когда 44 сегодня отдельных управления выдают лицензии. Сегодня выдача лицензий является одной из самых корумпированых сфер в нашей стране.

Комитет по вопросам промышленной регуляторной политики и предпринимательства предлагает принять данный законопроект за основу и дальше создать рабочую группу и доработать его ко второму чтению. Мы также предлагаем расширить данный список и провести жесткую серьезную лицензионную реформу в нашей стране – подвести ее к тем критериям, которые присутствуют сегодня в Европейском Союзе. Потому что Украина сегодня имеет одни из самых высоченных объемов лицензирования на всем как постсоветском, так и на всем европейском пространстве. Прошу данный законопроект поддержать. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу записати на запитання до голови комітету. Прізвища народних депутатів, прошу вивести на табло.

Станіслав Аржевітін, будь ласка.

11:07:02

АРЖЕВІТІН С.М.

Ляпіній передайте …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксеня Ляпіна мікрофон.

11:07:08

ЛЯПІНА К.М.

Шановна Наталя Юріївна! Ляпіна Ксеня, група „За Україну!”

Я переконана, що в даному випадку лібералізація не може бути зайвою, я думаю, що це якраз лібералізація, яка дуже потрібна Україні.

А як ви думаєте чи можемо ми надалі розширити перелік оцих ліцензій, які ми скасовуємо, чи є перспектива ще збільшити, скажімо, поглибити реформу в цій сфері?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое за вопрос.

Как вы помните, Ксеня Михайловна, мы с вами являлись авторами законопроекта и в прошлом году мы смогли добиться отмены пяти видов лицензий. Сейчас вы также являетесь автором данного законопроект и мы подаем с вами отмену 14 видов лицензий, следующим этапом подготовлено еще 20 видов лицензий. И я очень надеюсь на то, что зал сможет перейти эмоциональную составляющую и принять достаточно жесткое и радикальное решение. Потому что без политической воли мы никогда не сможем провести действенную регуляторную реформу, а она будет носить исключительно эмоциональный и пиар-характер в предвыборных обещаниях. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

11:08:22

ШЕВЧУК С.В.

Шановна Наталія Юріївна, я спробую так делікатно сьогоднішнє запитання вам задати, враховуючи день ваш. Але на фракції відбулася певна дискусія з приводу того, чи можна вважати безпечними для життєдіяльності і для довкілля такий вид діяльності як торгівля, видобування, поширення пестицидів, отрутохімікатів, адже ви пропонуєте зняти ліцензування на цей вид діяльності.

А також друге в мене запитання, чи безпечними є автомобілі і інші транспортні засоби, які будуть вироблятися в Україні, також без ліцензій, адже відомо, скільки смертей викликає транспортний рух в Україні і ви знову пропонуєте зняти ліцензування.

Дайте, будь ласка, відповіді на наші сумніви. Спасибі.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое за вопрос. Мы прекрасно понимаем, что в принципе любой вид деятельности в нашей стране можно подвести как к опасному виду деятельности и в принципе то количество лицензируемых видов деятельности, а их 220, как я уже напомнила, является максимальным.

Наверное мы не являемся исключением и если в других странах Европы и бывшего пост-Советского Союза давно уже не лицензируются данные виды деятельности, а существуют абсолютно другие инструменты контроля, сертификации и государственного надзора.

Мы предлагаем как таковую производственную деятельности вообще исключить из видов лицензирования. Потому что как правило, нет необходимости лицензировать производственную деятельность, так как безопасность сотрудников уже обеспечивает правила охраны труда.

И конечно исключением является только производство опасных химических веществ. И посредническую торговую деятельность, как правило, тоже не имеет смысла лицензировать, так как в ходе такой деятельности определению не создается продукта или услуги.

Поэтому …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. … потому определяют два основных критерия, где вид деятельности предоставляет существенную угрозу для общественной безопасности в одной из следующих отраслей: жизни, здоровье, безопасности окружающей среды, государства; и второго критерия – вид деятельности, связанный с доступом к ограниченным ресурсам, мы считаем достаточной рамкой для того, чтобы ограничить виды лицензионной деятельности. Но каждый вид, предлагаемый сегодня ко второму чтению будет детально обсуждаться, рассматриваться и подвергаться дискуссии со специалистами. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко.

11:11:12

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", Партія „Реформи і Порядок”.

Безумовно спрощення і ліцензійних вимог до окремих видів діяльності, спрощення взагалі підприємницької діяльності – це добрий процес. Але в даному переліку є ті напрямки, які, на мій погляд, не можна ні в якому випадку спрощувати. Зокрема: картографічна та геодезична діяльність. Скажіть мені, що це кожен буде малювати свої карти без ліцензій і без узгодження з державними програмами в цьому напрямку? Або, наприклад, ті ж пестициди і гербіциди, якими завалена вся Україна, - хтось буде продавати без ліцензії їх і, таким чином, може привести до дуже великої біди.

Те саме стосується металобрухту. Я тільки хочу звернути увагу на те, що сьогодні стогнуть і громадяни звичайні, і керівники підприємств, коли звідти виноситься у кудись здається величезна кількість брухту, в тому числі люки каналізаційні і таке інше. Я думаю, що оці види треба вилучити, все інше може пройти. Дякую.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое за вопрос. То, что касается металлолома, этот вид деятельности не исключается из лицензирования. И он, как оставался и подлежал лицензированию, так и остается – это касательно новой редакции законопроекта.

Относительно других видов деятельности, дискуссия, конечно, может присутствовать. Но сегодня государство имеет большое количество инструментов для контроля. А то, что у нас неэффективно осуществляет контроль - служба сертификации, служба стандартизации, масса тех контрольных, подведомственных организаций, которые занимаются исключительно поборами с предпринимателей, но не выполняют свою непосредственную функцию, а все переведено в вид лицензирования – выписал бумажку, получил деньги, тем самым выполнил свой долг перед государством. Так в первую очередь нужно закрыть кормушку для чиновников и в то же самое время заставить работать государственные институты, которые призваны защищать, сохранять, охранять жизнедеятельность наших граждан. Лицензия – это не панацея от всех проблем. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, фракція комуністів.

11:13:25

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я б так дуже фрівольно про це не говорила. Ви дуже багато говорили про безпеку і держави, і до речі колеги про це говорили, і про безпеку людей. Я наводжу вам приклад.

Ви пропонуєте від ліцензування звільнити туристичну діяльність. А ви, що не пам’ятаєте два роки тому назад, коли наші люди замість наприклад Туреччини опинилися в Чаді. А ви хіба не знаєте прикладів, коли люди приїздять у відповідну країну, а вони залишаються без готелю, без харчування. Приїздять додому в Україну, а цієї туристичної фірми уже давним давно її тут і немає. Просто немає. Вона зникла просто.

Скажіть, будь ласка, ось у такому випадку, у такому випадку хто буде відповідати за безпеку людей? Адже, наприклад, туристична діяльність - це не просто екскурсійна діяльність, а вона пов’язана з життям людей, з безпекою людей, з тим, що люди знаходяться за кордоном, за межами своєї держави. Хто в такому випадку буде нести відповідальність?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое за вопрос. Я с вами абсолютно согласна, что ответственность как туроператоры так и турагенты должны нести пере своими клиентами.

Сегодня в Украине лицензируется два вида деятельности: туроператоры и турагенты. И при этом, скажите, у нас что нет примеров, когда люди, подписывая договора, уезжая за границу, получают совершенно не того качества услуги, оказываются в таких же непростых ситуациях как вы сейчас привели примеры, но при этом сегодня лицензируется абсолютно все и это не является решением проблемы. Решение проблемы лежит в другой плоскости. То, что не ведется качественная сертификация и не ведется качественно оценка деятельности. Не создана класстеризация в нашей экономике и нет саморегулирующих организаций, которые б неконкурентоспособные те, которые порочили бы практику турагентов сегодня могли бы выставлять с рынков.

Поэтому мы предлагаем оставить туроператоров и вид деятельности туроператоров лицензировать, а вид деятельности посредников турагенства такой вид деятельности сократить, особенно в преддверии «Евро-2012» и большого наплыва туристов в нашу страну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, фракція „Блоку Литвина”.

11:15:54

ВАЩУК К.Т.

Шановна пані Наталія, можна погодитися з усіма аргументами вашими, але все-таки питання не ліцензування роздрібної торгівлі пестицидами і агрохімікатами виключити треба. Ви собі навіть не уявляєте, до чого ми можемо дійти, коли тут буде безконтрольність. Що це значить, що люди у роздрібній торгівлі можуть продавати будь-що, без пояснень можуть це робити, як його використовувати, яка його шкода, як його приміняти. Є такі агрохімікати, які можуть нанести іншої шкоди, ніж спеціально внесена отрута до їжі. Тому оцей пункт треба обов’язково прибрати. Це здоров’я і життя людей, мільйонів людей, які працюють на селі.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое за вопрос.

Я думаю, эта норма является дискуссионной, и на площадке комитета мы рассмотрим еще раз все возможные опасности и угрозы, которые может принести для жизнедеятельности людей исключение оптовой и розничной торговли пестицидов и агрохимикатов из видов деятельности, подлежащее лицензированию. Но я также хочу вам напомнить, что сегодня более 50 процентов продукции на наших рынках находится контрафактной и фальсифицированной. И лицензирование, к сожалению, за все годы независимости в Украине не решило проблему защиты прав и возможностей наших граждан, а создало только дополнительную возможность кормушки чиновников.

Поэтому все и все моменты, которые касаются безопасности жизнедеятельности, мы, конечно, еще отдельно детально обсудим. И зал в конечном варианте данного законопроекта, которые будет подготовлен, я надеюсь, решением депутатского зала ко второму чтению, будет принимать окончательное решение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирило Куликов, фракція "Наша Україна

11:18:10

КУЛИКОВ К.Б.

Кирило Куликов, "Наша Україна - Народна Самооборона". Наталія Юріївна, у мене впевненість, що всі види діяльності, які не повинно ліцензуватись, ми будемо обговорювати. І це до другого читання підготовимо. Але мені здається, що найголовніше, враховуючи світову практику, європейську практику, відходити від ліцензування і підходити до страхування цих видів діяльності. Тому буде відповідь на запитання пані Самойлик, буде відповідь на запитання пані Ващук – коли буде відповідальність фінансова? Будь-яка адміністративна відповідальність, на жаль, в цій державі купується і продається. А фінансова відповідальність є фінансова відповідальність. І тут це ясно, прозоро і чисто. Тобто це зміна погляду на цю систему.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое за вопрос. Я с вами абсолютно согласна, что в мире разработано большое количество экономических инструментов, которыми можно наладить контроль над разными видами деятельности. И далеко не только административная ответственность, сегодня неэффективно работающая в нашей стране, и не только этот способ сможет навести порядок. И здесь нужны радикальные изменения как страхования, как, я сказала, организации саморегулирующих организаций, как кластеризация нашей экономики, повышение ответственности и бизнеса. И в то же самое время предоставление возможности реализации предпринимательского потенциала нашим людям. И ограничение их от влияния чиновников и административных ресурсов государства позволит нам перейти и выстроить абсолютно другого качества экономику. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте останнє запитання Григорій Смітюх. І все.

11:19:54

СМІТЮХ Г.Є.

Шановна Наталія Юріївна, скажіть будь ласка, ви пропонуєте внести зміни щодо реагування зняти ліцензії на виробництво, торгівлю і переробку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, так? Скажіть будь ласка, яким чином буде контролюватися державою, якщо це ми ліцензування знімемо? І чи не призведе це до наслідків непередбачених в частині якості і безконтрольного, так сказати, перебігу цих матеріалів на території України. Це з одної сторони.

І з другої сторони. Яким, чи відомо вам, яким чином зараз контролюється цей процес і хто відповідає в Мінфіні конкретно? І що це дає державі в позитиві? Поясніть будь ласка, в чому різниця буде і чи дасть це позитив для держави. Дякую.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо большое за вопрос. Я хочу напомнить, что это не только я предлагаю, а предлагает целый ряд авторов и их фамилии я хочу вам зачитать, чтобы мы прекрасно понимали, что была проведена большая детальная работа. Авторами данного законопроекта кроме меня являются Акимова, Чечетов, Зварич, Ляпина, люди которые не один год занимаются регуляторной реформой и не один год работают над проблемами экономики. То, что касается драгоценных камней и лома драгоценных металлов, мы с вами говорим о добыче, конечно это должно лицензироваться, так как это является ограниченным ресурсом. А тем видом лицензирования, которым сегодня занимается Министерство финансов, показало, что он является не эффективным и, к сожалению, не приносит дополнительной пользы. Также производство ювелирных изделий относится именно к категории, которая не подлегает лицензированию, и все изготовленные ювелирные бытовые изделия из драгоценных металлов имеют отпечаток государственного пробированного клейма, согласно приказа Госконпредпринимательства 82/350. Это делает невозможным попадание сегодня на рынок не качественных товаров ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Главное, чтобы данный приказ Госконпредпринимательства и постановка государственного пробированного клейма осуществлялось не на договорных условиях, а на базе закона и на базе порядка. И тогда, я считаю, данный вид деятельности лицензирования дополнительной пользы, как сегодня, не приносит. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Наталія Юріївна. Будь ласка, сідайте. Шановні колеги, переходимо до обговорення законопроекту. Прошу записатися на виступи, спочатку від фракцій, а потім уже безпосередньо народних депутатів.

Проводиться запис. Прошу прізвища вивести.

Володимир Бондаренко, будь ласка. 30 хвилин у нас на обговорення. Мікрофон, будь ласка. Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Станіслав Аржевітін.

11:23:12

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і Порядок”. Я ще раз підкреслюю, що будь-яке спрощення контактів підприємців із владою я вважав і буду вважати позитивним процесом. Але цей процес повинен мати певні обмеження. Є ті види діяльності, втрата контролю над якими з боку держави, будь-якого контролю, в тому числі і ліцензійного, і контролю виробничого, контролю стандартів, призводить лише до погіршення ситуації.

Наведу приклад простий і прямий. Раніше дуже чітко слідкували, щоб будь-яка організація не могла бурити свердловини в побутовому секторі, в виробничому секторі без ліцензій. Тому що ті неліцензійні бурові роботи, які сьогодні проводяться, призводять до змішування різних шарів водоносних під поверхнею ґрунту, що призводить до зараження нижніх, найбільш чистих, шарів поверхневою, іноді забрудненою водою. Це було зроблено, свідомо чи несвідомо, але це призвело до того, що ми втратили величезні водні ресурси в Україні. Таке може статися, коли ми дозволимо продавати будь-кому, і будь-де, і будь на яких умовах, без будь-якого контролю і фіксації того, хто продає, в органах державної влади пестициди та гербіциди. Сьогодні Україна вже і так стала державою, на територію якої завозяться тисячі тонн – різноманітні фірми: „Монсанте” і таке інше – тих хімікатів, тих пестицидів, гербіцидів і дефоліантів, які на сьогоднішній день у всьому світі вже заборонені.

Більш того, я вже не один раз звертав увагу на те, що ще сьогодні в Україні існують тисячі хімічних складів колишніх колективних господарств, які також ніким не контролюються. І якщо з них брати ті хімікати, які там знаходяться, і розповсюджувати, ми будемо мати абсолютно вражену хімічну країну.

Звертаю увагу і на переробку металолому. Тут мова йде про те. Що ліцензується сам процес збору металолому, а переробка не ліцензується. Хочу вам сказати, що я був на заводі „Інтерсплав”, де бачив тисячі бідонів із колгоспних ферм, прекрасних, які пресуються, алюмінієвих, і переробляються. Я знаю, що сьогодні на пункти прийому металолому надходить величезна кількість кольорових металів, у тому числі, етноматеріали – це самовари старі, це підсвічники. Дуже багато матеріалів із церков і таке інше. Не можна цього не ліцензувати.

Не можна не ліцензувати і туристичну діяльність, як тут говорилося, і багато інших, і, зокрема, картографічну. Ну, як можна взагалі виготовляти карти в Україні не державі? Це що, допуск до картографування будь-якого підприємця, який буде малювати на свій розсуд карти, а потім це перейде до перерозподілу земельних ділянок і таке інше.

Я буду голосувати проти цього законопроекту, якщо в нього будуть залишатися оці види діяльності, які я назвав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін передає право на виступ Ксенії Ляпіній, "Наша Україна-Народна Самооборона". Наступний буде виступати Григорій Смітюх.

11:26:33

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ксенія Ляпіна, група „За Україну”.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на те, що ми всі забуваємо, що в Україні крім ліцензування, існує ще десяток різних форм контролю за встановленням вимог безпеки і якості: це і сертифікація, і вимоги безпеки техногенного характеру і безпеки праці, це санітарні вимоги, фітосанітарні вимоги, пожежні вимоги. Все це відбувається паралельно з ліцензуванням.

Фактично, в Україну відбувається дублювання способів контролю за підприємницькою діяльністю двічі і тричі. Це призводить до абсолютно зайвих витрат бізнесу, і, на жаль, жодним чином не призводить до збільшення безпеки тих чи інших видів продукції або діяльності.

Фактично, ми маємо цікаву картину. Ви знаєте, я тільки що позавчора повернулась з Грузії, яка, власне, маленька країна, для себе вирішила, що вона має залучати інвестиції. І вони пішли на кардинальні кроки по лібералізації. Вони скасували дві третини ліцензій. У них десь третина залишилася. Вони скасували безліч дублюючого контролю.

Ви знаєте, ми тиждень ходили по Грузії. І я вам хочу сказати, ніхто не згорів, не отруївся. Будуються готелі, будуються мости – все відбувається прекрасно. Це доводить… До речі, так само відбулося в Естонії. Так само відбулося в Литві. Вони пішли на засоби лібералізації, усунення дублювання. І результати отримали позитивні, приток інвестицій мільярдний. Буквально візуально видно, наскільки міняється країна, наскільки вона розквітає.

Вони просто живий доказ, що ми з вами марнуємо час, марнуємо можливості нашого українського бізнесу і нашого українського споживача. Ми накладаємо додаткові видатки і витрати на бізнес, а значить – на споживача, на кожного громадянина, бо громадянин, купуючи, оплачує ті всі додаткові зайві видатки. У той же час не гарантуємо жодної додаткової можливості захисту. Оце реальна картина в Україні.

Я підтримую цей законопроект без застережень. І хочу звернути увагу, тут піднімається питання картографічної діяльності. Звертаю увагу, що ліцензування і державна монополія – це дві різні речі. Я за те, щоб карти рисували тільки державні органи. То давайте приймемо таку регуляцію. Це жодного відношення до ліцензування не має. Просто от як ми із спиртом, наприклад, з вами вирішили, щоб тільки державні підприємства можуть це робити. Давайте зробимо так само з картографією. Хай тільки державні підприємства виготовляють карти. Ліцензування це не обмежує. Воно просто створює додатковий папірець, який, вибачте, нічого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партія регіонів. Наступним буде виступати Валерій Бевз.

11:29:55

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я особисто буду закликати вас до голосування за цей законопроект на повторне перше читання. І мотиви мої цих висновків знаходяться в слідуючому, чи може держава сьогодні допускати, що торгівля, переробка кольорових, дорогоцінних каменів і дорогоцінного металу може відбуватися без контролю держави? Я думаю, що це недопустимо на цей час в розвиток нашої економіки – це по-перше.

По-друге. Якщо ми це знімемо, це зменшить надходження до державного бюджету. Я не погоджуюсь тут з виступаючим, що це не вплине до дохідну частину нашого державного бюджету. І коли сьогодні економічний стан країни находиться в такому тяжкому плані, то недопустимо, що за рахунок цих ліцензійних умов зменшити надходження до державного бюджету.

Наступне питання. Чи може держава допустити сьогодні безконтрольне ввезення, продаж, розповсюдження хімікатів для аграрного сектору? Я думаю, що це неможливо.

Чому неможливо? В ліцензійних умовах там чітко написано, які вимоги ставить держава до небезпечних продуктів, які розповсюджуються на території України – це безперечно місце зберігання, це безперечно облік їх, це безперечно захистить і інші заходи які повинні прийматися тим чи іншим суб’єктом. І держава сьогодні не може зняти це застереження, тому що як вона знімить, воно і так у нас безконтрольне, ви пам’ятаєте скільки було репортажів у цій сфері, коли показують цілі склади, які безконтрольно залишилися після Радянського Союзу. А якщо ми допустимо зараз, то це приведе до наслідків екологічно-небезпечних так сказати. Я проти того, щоб це вид діяльності знімався.

Безперечно чи є сьогодні корупція при видачі ліцензії? Безперечно є. Але, якщо ми говоримо, що корупція є – це не означає, що ми повинні знімати ліцензійні умови. Це треба боротися іншим шляхом або виписувати кращі ліцензійні умови, і вимагати від виконавчих органів дотримуватися за діюче законодавство, або такий регламент писати для того, щоб унеможливити ходіння, так сказати, по муках, коли суб’єкт тої чи іншої підприємницької діяльності ходить по інстанціях і просить собі ліцензію, а раз він не може отримати, вимушені надавати якісь інші позови або взятки.

Тому я вже не буду говорити, що про автомобілі. Разве у нас є виготовлення автомобілів в повсякденному, або на кожній вулиці збирають автомобілі? Ні, це певні компанії, які мають певні відповідні можливості робити ті чи інші автомобілі і, безперечно, ці умови повинні зберігатися і так можна продовжувати дуже багато.

Тому я попросив би, я за те виступаю, щоб кількість ліцензійних умов була скорочена, умови їх утримання були прозорі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

СМІТЮХ Г.Є. … і я за те, щоб подивитися ті сфери, де в економічному, або виробничому процесі є необхідність в державі там скоротити, а що стосується оцих лобістських…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валерій Бевз фракція комуністів, наступною буде виступати Катерина Ващук.

11:33:21

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Тут нам приводили класичний приклад по Грузії, як приклад того, яким чином розвивати підприємництво і з цим не можна не погодитися.

Але є один момент, який викликає в мене особисто серйозні сумніви. Справа в тому, що напевно регуляторна політика, дозвільна політика взагалі має пов’язуватися дуже глибоко з нашим українським менталітетом. Ми наче створили комерційну структуру, ще навіть не взяли ліцензію, а вже думаємо, як вкрасти.

Приклад? Будь ласка. Волею судеб ми зараз займаємося, у нас в комітеті одним законопроектом щодо надання приватних охоронних послуг. Так от, вивчаючи цю проблему ми прийшли до цікавих висновків: Державний комітет з регуляторної політики і підприємництва видав 4,5 тисяч ліцензій на здійснення цих охоронних функцій, а в державній податковій адміністрації їх зареєстровано тільки 2,5 тисячі. Виникає запитання, де 2 тисячі ліцензій? А їх просто купили за гроші, за хабарі і сьогодні здійснюють підприємницьку діяльність, але ні копійки не платять до державної казни податків. От вам і висновок.

Більше того, півмільйонна армія учасників цих структур за рік сплатили за даними податкової адміністрації тільки 116 мільйонів гривень податків тоді, коли державна така ж сама структура, Державна служба охорони, особового складу 20 тисяч чоловік, сплатили 750 мільйонів податків до держаної казни. Тому виникає запитання: наскільки сьогодні держава здатна здійснювати свої контрольні функції, раз вона надає відповідні дозволи і відповідні ліцензії?

І враховуючи ту обставину, що сьогодні в урядовій ложі у нас знаходиться відомий політик і державний діяч Бродський Михайло Юрійович, голова Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва, я хотів би до нього звернутися. Михайло Юрійович, до вас як до людини принципової, хочу звернутися і попросити, зробіть, будь ласка, зустрічну перевірку: скільки Держкомпідприємництвом видано ліцензій? І скільки з них зареєстровано в Державній податковій адміністрації? Ви для себе там зробите масу відкриттів, настільки великих, що ми тоді дійсно зрозуміємо, який відсоток сьогодні всіх господарюючих суб’єктів знаходиться у нас в країні в тіні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Катерина Ващук, фракція «Блоку Литвина». Наступним буде виступати Іван Заєць.

11:36:26

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, не випадково даний законопроект викликав таке бурхливе обговорення і в нього вноситься дуже багато зауважень народних депутатів.

Звичайно, поліпшення клімату для підприємців Україні необхідне. Але є такі речі, коли ми можемо з бажанням гарним зробити добро - натворити ще більше проблем. Зокрема я хочу зупинитися лише на одному виду діяльності, на який пропонується зняти ліцензування. Це питання оптової, послухайте, оптової і роздрібної торгівлі пестицидами і агрохімікатом. Що це значить? Це значить, що ми можемо дозволити без будь-якої підготовки, людям проводити таку діяльність, яка б безпосередньо зв’язана не лише з тим, як будуть почуватися наші рослини, як вони ростимуть і чи не нанесуть ті пестициди і агрохімікати шкоди їм, а тут ідеться про здоров’я наших людей, наших дітей.

На сьогоднішній день у нас ця проблема особливо болюча в Україні ще й тому, що з давніх часів знаходиться на території дуже багато складів з ядохімікатами, пестицидами, які залишилися невикористаними і сьогодні проходить їх знищення, але на це недостатньо коштів.

І я не сумніваюсь, що велика частина з них попадає сьогодні і так у торгівлю, і вона неякісна, не виконує тих функцій, які мають виконувати ті хімічні препарати, а лише травлять людей.

Якщо дозволите все це без спеціальної ліцензії, а обмежитись лише потім лабораторними дослідженнями, які не завжди проводяться і таких лабораторій в Україні дуже недостатньо, щоб ефективно досліджувати все це, ми можемо зробити так послугу, що буде дуже багато людей, які куплять такі препарати, будуть використовувати їх не за призначенням, бо не буде інструкцій, буде щось переплутано, і ми будемо мати масу проблем.

Це ж саме стосується транспортування відходів, особливо відходів, які шкідливі. На них теж пропонується зняти ліцензію.

Шановні колеги! …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ВАЩУК К.Т. Я пропоную все-таки відправити цей законопроект на повторне перше читання з тим, щоб викинути ті речі, які ми ніяк не можемо дозволити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Заєць, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Наступним буде виступати Ксенія Ляпіна. Ні, там 15 хвилин залишилося. Я ще кажу, Костенко уже за 15 хвилин виходить, на превеликий жаль. Три хвилин.

11:40:08

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, лібералізація економіки, зокрема господарської діяльності необхідна. І будь-який крок у цьому напрямку треба вітати. Але треба думати, як це робити, тому що інститут ліцензування у тому чи іншому вигляді є в кожній країні.

Справа у тому, що у нас який головний аргумент проти по суті ліквідації інституту ліцензування? Це те, що це ліцензування дуже погано адмініструється. Я розумію, що потрібно зняти додаткові якісь перешкоди, які створює бюрократ для господарської діяльності. Але чим ми можемо замінити цей інститут? В який спосіб маємо адмініструвати інститут ліцензування? От про це ми зараз якраз і не говоримо, а діємо досить радикально. Одне відкидаємо. А що далі буде? А далі побачимо, як будемо діяти.

Тому, з моєї точки зору, дивно є, коли пропонують ліквідувати сьогодні оптову і роздрібну торгівлю отрутохімікатами. Один з депутатів сказав, що давайте введемо інститут страхування і це буде економічний запобіжник і економічний ініціатор. Якщо тебе отруїли і отрута хімікатами, то вже, вибачте, ніяка страховка тобі не допоможе. Тому не треба думати, що інститут ліцензування він себе віджив, його треба знищити - нічого подібного. Його треба просто скоротити і по-інакшому адмініструвати. Якщо дали ліцензію, будь ласка, супроводжуйте до кінця, чи у ту країну поставляється товар, де написано в ліцензії, чи на тих умовах, чи на якихось інших речах.

Тому, з моєї точки зору, я думаю, що треба переглянути цей перелік ліквідації ліцензування. Зокрема, у мене викликає сумнів те, що хочуть вилучити ліцензування виробництва дорогоцінними металами. У мене викликає сумнів, що хочуть вилучити із переліку ліцензування такий вид діяльності, як добування корисних копалин. Я собі не уявляю, як це можна просто допустити виробництво, якесь підприємство по видобуванню, наприклад, уранової руди. А потім іди шукай і роби інші речі, шукай. Так само по картографії. Це питання у нас занедбано взагалі в Україні. У нас сьогодні картографія розшматовується. У нас то її тягнуть під Держкомзем, то її тягнуть десь ще кудись і так далі. А насправді це одна із ключових державних, державних структур. Це і делімітація, і демаркація кордонів. І багато, багато інших речей. Тому я вважаю, що законопроект не підготовлений. Хоча особисто я виступаю за те, щоб радикально скоротити ліцензування видів діяльності. Але треба дати щось взамін. Якщо ми говоримо про сертифікацію, давайте приймати заходи по посиленню сертифікації з тим, щоб сертифікувалися самі технології. От тоді буде добре. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступний буде виступати Олег Ляшко.

11:43:20

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, колеги. Дозволю собі продовжити. Я хочу підкреслити, що ліцензії в Україні дуже часто якраз є способом лобізму. Хто не знає, для чого ліцензії в автопромі, я поясню. Це просто спосіб закрити наш ринок і обмежити допуск інших підприємств, які, можливо, хотіли би увійти легко на наш ринок. А їм створюються умови, за яких вони легко увійти не можуть. І можна регулювати: цьому дам, а цьому не дам; цього допущу на ринок, а цього не допущу.

А щоб ми не переживали з приводу того, що автомобілі будуть неякісні, так я вам хочу сказати, що автомобільне виробництво сертифікується. І дуже жорстко. І кожні 3 місяці проводиться контроль за цим сертифікатом. І якщо в тебе виходить, взагалі ви знаєте, що таке ІСО, да? Тобто це процес, сертифікується процес управління виробництвом. І якщо є якісь збої, то ти втрачаєш сертифікат і не можеш далі виробляти. Тобто жорсткість контролю присутня. Але немає обмеження допуску на ринок. От в чому різниця між ліцензуванням і сертифікацією там, де вона дійсно потрібна. Тому, власне кажучи, я закликаю вас, шановні колеги, подумати ще раз над тим, що є різні методи державного контролю. І вони всі в Україні присутні. І вони, на жаль, дублюють один одного. І через це і створюють корупцію. Давайте хоч це приберемо. Тепер щодо того чим замінити ліцензування на вільних ринках. Це правда, є дві форми у світі, ми ж ніякого велосипеду не будемо винаходити, є дві форми, які заміняють контроль прямий, це форма саморегулювання. До речі, на фінансових ринках ця форма вже присутня. У нас вже є саморегулівні організації. Як відбувається контроль за саморегулюванням? Саморегулівна організація, їй учасники ринку делегують право контролювати себе і регулювати, а держава контролює тільки одну саморегулівну організацію. І якщо на ринку є суттєві порушення, то ці порушення, в першу чергу вони фактично шкодять належним суб’єктам, тобто суб’єктам, які хочуть працювати чесно. Відповідно Закон „Про засади саморегулювання” лежить у Верховній Раді. І ми всі розраховуємо, що ми всі разом з вами приймемо його, і відповідно запустимо процес саморегулювання, який значно краще заміняє державне регулювання, бо немає там корупції стільки, скільки є в прямому державному регулюванні.

І друге – це безумовно страхування, про яке вже говорилося. Страхування – це фінансовий інструмент, це обов’язковий фінансовий інструмент. І якщо казати, що ліцензування – це один з способів зменшення ризиків, так страхування так само …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯПІНА К.М. Страхування так само є спосіб запобігання ризикам. Тому я просто прошу вас, шановні колеги, піднятись над емоціями і вузьковідомчим лобізмом, а подивитись на це саме з широкої державної точки зору. Нам потрібна модернізація країни, або нам потрібно збереження старого адміністративного апарату. Це сьогодні саме такий вибір. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Олексій Плотніков.

11:47:02

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Я хотів би зауважити одному із попередніх колег-виступаючих, який сказав, буквально дослівно: „Український менталітет – як украсти”.

Звичайно, в кожному народі є такі представники, але не треба весь народ вважати, що він такий: як украсти. Ображати весь народ не треба. я думаю, що в української нації дуже багато достойних людей, яких навряд чи можна в цьому запідозрити.

З приводу вказаного законопроекту. Цей законопроект, на мою думку, потребує суттєвого доопрацювання. З одного боку, от дивіться, він містить внутрішні суперечності. Зокрема запроваджується ліцензування у разі, якщо такий вид господарської діяльності становить підвищену небезпеку для життя, здоров’я, конституційних прав та свобод громадян. І водночас пропонується звільнити від ліцензування оптову, роздрібну торгівлю пестицидами і агрохімікатами. Ну, цілком очевидно, що якраз це той вид діяльності, який становить підвищену небезпеку для життя і здоров’я громадян.

Хто, можливо, давно із депутатів був в селах, то в яке село не поїдь – стоять розвалені склади ще від радянських часів, де ті хімікати давно вже витекли в річку. У нас Закарпаття завалено десятками, тисячами тонн цих ядохімікатів, бо позавозили, а тепер не знаємо, як від них здихаться. І отруюють і воду, і людей, і навколишнє середовище. Тому цілком очевидно, що цей вид діяльності має бути ліцензований. Так само як, мені видається, пов’язано з підвищеною небезпекою для життя і здоров’я громадян – це автомобілі, автобуси тощо. Бо це транспорт, на якому ми їздимо. Он я сьогодні вранці їду, по радіо слухаю оголошення: в автомобілі „вольво” новому не спрацювала система попередження, він на швидкості 50 кілометрів разом з водієм врізався в задній бампер вантажівки. Розумієте? Тобто це дуже серйозні речі: не можна випускати автомобілі, як смажені пиріжки. Смажені пиріжки – і ті мають проходити контроль санстанції. Бо з’їдять діти пиріжки чи сметану, а потім десятками з дизентерією, сальмонельозом і усіма іншими хворобами лежать у лікарні, псують своє здоров’я, шлунки, тощо.

Тобто я думаю, що цей закон потребує дуже суттєвого доопрацювання. Цілком очевидна істина, що підприємницьке середовище має бути якомога менше… більше дерегульованим, бо бізнес у нас задушений. Але от законопроект я пропоную про спрощення діяльності малого і середнього підприємництва. Провладна коаліція за нього не голосує.

Давайте ми створюватимемо умови для бізнесу в частині податкового законодавства, в частині оренди майна, земельних ділянок для ведення бізнесу, щоб вони мали можливості працювати, а не шляхом лобістських усіляких штучок, які нам пропонуються. Дякую.

ГОЛОВА. Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів, прошу на виступ.

11:50:19

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Ідея написання цього закону абсолютно позитивна. Тут немає нічого дивного, що група народних депутатів вирішила покращити і підприємницький клімат в країні, і зробити умови для того, щоб ліцензування було менше, щоб, як вони пишуть, „нормативне регулювання та удосконалення процедури ліцензування та запровадження єдиних його критеріїв”. Тобто, з цієї точки зору це майже бездоганно, це лише треба вітати.

Якщо подивитися на текст цього закону, то тут виникає дуже багато сумнівів, чи треба взагалі його підтримувати. Так, зокрема, треба зазначити, що в новій частині, якою доповнюється стаття третя, слід врахувати, що такий екзотичний термін, як „моральні засади суспільства”, не має чіткого правового визначення.

Нова редакція, в якій пропонується викласти статтю 16 закону, містить положення про те, що рішення про застосування режиму квотування приймається Кабінетом Міністрів з подання відповідного органу економічної політики, хоча це не узгоджується з нормами статті 16 Закону „Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україні, де квотування імпорту має прийматися міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

Вважаємо також необхідним зазначити те, що скасування ліцензування певних видів господарської діяльності може призвести до зменшення надходжень до Державного бюджету. Тобто з цієї точки зору немає експертного висновку Міністерства фінансів, що само по собі було б логічно, коли скасується певне ліцензування.

Тобто можливості та терміни набрання чинності узгоджуються з вимогою пункту 2-го частини другої статті 27 Бюджетного кодексу України. І з цієї точки зору, безперечно, треба відправити цей закон ще на висновки Міністерства фінансів.

Тобто загальний висновок. Треба підтримати ініціативу групи народних депутатів. Це дуже позитивний напрямок. Але в такому вигляді цей закон приймати не можна. І є пропозиція відправити його на повторне перше читання. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат В’язівський, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Народний депутат Кирило Куликов, будь ласка.

11:52:43

КУЛИКОВ К.Б.

Шановний пане Голово, шановна президіє, шановні колеги! Я повністю згоден, що цей закон має багато недоробок, що цей закон потребує суттєвого доопрацювання колегами народними депутатами і всім загалом підприємницьким в Україні.

Але, що я хочу сказати. Що не зважаючи на те, що у мене багато сумнівів, багато заперечень до цього закону, я вважаю, що цей закон відповідає вимогам сьогодення. Його сьогодні у першому читанні ми, мені здається, повинні підтримати, тому що до другого читання ми зможемо відпрацювати всі формуліровки, які потребують у цьому законі.

Що я хочу сказати. Що є, дійсно, ринковий механізм скасування ліцензування. По-перше, це страхування. І будь-яка фінансова діяльність буде від того залежати, і будь-який підприємець буде розуміти, що він втрачає кошти за діяльність із порушеннями. І це буде впливати більше, ніж будь-яка адміністративна норма впливу на підприємництво.

Щодо, дійсно, впливу на статтю 27 Бюджетного кодексу. Дійсно, цей закон буде мати вплив, але я не впевнений, що це скоротить надходження до бюджету. Навпаки, якщо ми замінимо ліцензування страхуванням, це підвисить податки, які будуть надходити до Державного бюджету. Тобто це все можливо збалансувати. І я вважаю, що сьогодні має сенс це прийняти в першому читанні. Якщо я бачу, група народних депутатів, вона представляє всі фракції, немає ніяких протиріч, можемо доопрацювати до другого читання.

Тому звертаюсь до вас з проханням: цей закон потрібен сьогодні країні, цей закон відповідає головній меті – дерегулювання, тобто давайте сьогодні станемо і підтримаємо цей законопроект. Дуже вдячний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Одну хвилиночку, висновок Головного науково-експертного управління направити на доопрацювання. У доповідача є заключне слово?

Мікрофон, будь ласка, Наталії Королівській.

11:55:18

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Я прекрасно понимаю остроту дискуссии, потому что достаточно сложный и непростой вопрос. Но, правильно здесь сказала Ксения Ляпина, необходимо подняться над эмоцией, узко-профильным лоббизмом и посмотреть на проблему гораздо шире. Если стоит вопрос об исключении нескольких видов деятельности, мы прекрасно понимаем, что ко второму чтению решением зала мы можем исключить от туда и пестициды, и агрохимикаты. Как я уже говорила, если профессионалы принимают решения, конечно, и комитет и зал я уверенна пойдет на такую уступку – обсудить вопросы производства автомобилей, как наша национальной отрасли и вопрос с турагентской деятельностью. Мы должны принципиально утвердить критерии, мы должны подойти к реформам, а не говорить об этих реформах. А реформ безболезненных и для зала в том числе, к сожалению не бывает, и каждому из нас нужно принимать сегодня не только политическое решение, но еще и экономическое. Без формирования среднего класса, без возможности развития нашего скрытого предпринимательского потенциала, без создания условий в экономике сегодня нам не нужно говорить о правильной структуре, нам не нужно говорить о конкурентоспособности, о привлечении инвестиций, о развитии нашей страны.

Поэтому первый шаг - о сокращении видов лицензий, определение критериев, он непростой но, он сегодня важно-необходимый, жизненно-важный для экономики в нашей стране. У меня большая просьба поддержать данный законопроект, принять его в первом чтении. Создать рабочую группу, по необходимости исключить самые дискуссионные виды лицензионной деятельности, но двигаться в этом направлении, мы говорим об этом уже более двух лет, но мы не принимаем кардинальных решений, здесь сегодня работает не политика, а работает экономика и я надеюсь, что экономическая площадка и есть той основой, на которой должна сегодня формироваться политика в нашей стране. Спасибо большое за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, мікрофон.

11:57:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я зараз узагальнив всі зауваження, які я почув і свої зауваження і побачив, що вони зводяться в основному до одного і що ми можемо вирішити в межах діючого Регламенту. Регламент дозволяє, що коли ми погоджуємося з концепцією закону і маємо якісь упередження чи зауваження до конкретних норм, їх вилучити і без них проголосувати.

Тому, Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас з проханням в статті 9 „Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню” вилучити: „Виробництво пестицидів і агрохімікатів” - вилучити, бо це дійсно не серйозно.

І друге. Вилучити туроператорську і турагентську діяльність з огляду на те, що відбувається при підготовці до Євро. Все! Все інше залишити і в цьому варіанті, мені здається, воно буде придатне для фракцій і придатне для вживання.

Потім уже погодитися з тим під час прийняття розгляду проекту уже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший заступник міністра фінансів Копилов Вадим Анатолійович, будь ласка, позиція Кабінету Міністрів України.

КОПИЛОВ В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати, ми висловлювали двічі свої зауваження комітету і я просив би врахувати їх при прийнятті сьогодні вами рішення. Ці всі пропозиції сьогодні лунали, але вони лунали окремо від різних депутатів, я їх наголошував: „Виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення і напівдорогоцінного каміння, виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; торгівля виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; оптова та роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами; надання послуг з перевезенням вантажів; збирання, первинна обробка відходу брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини; виконання топографогеодезичних, картографічних робіт; пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів; турагенська діяльність; фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність; посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника, і діяльність пов’язана з виробництвом автомобілів та автобусів.

Оце те, на чому ми наполягаємо, щоб воно було вилучено. Решта, закон нормальний, треба приймати. Але ми запропонували його прийняти, відправити на повторне перше читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропонується голосувати в такій послідовності:

Перше. Прийняти за основу без вилучень. В разі, якщо не буде підтримано, запропонувати прийняти за основу з тими вилученнями, про які сказав Юрій Кармазін і перший заступник Міністра фінансів Вадим Анатолійович Копилов. Якщо й ця пропозиція не буде підтримана, тоді третя пропозиція, вона, власне, міститься у висновку Головного науково-експертного управління – направити законопроект на доопрацювання, тобто на повторне перше читання.

Нема заперечень щодо такої послідовності розгляду?

Тому я ставлю на голосування зараз першою пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6153) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ліцензування певних видів господарської діяльності.

12:01:59

За-72

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію. Про прийняття законопроекту за основу, вилучивши позиції щодо яких висловив свої міркування Юрій Кармазін і перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов. З урахуванням цього ставлю на голосування про прийняття за основу. Прошу голосувати

12:02:37

За-314

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується перерва до 12 годин до 33 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. Запросіть депутатів до сесійної зали.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо узгодження окремих положень).

Доповідачі: народний депутат України Коновалюк Валерій Ілліч, голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Бродський Михайло Юрійович. Співдоповідач: голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна.

Будь ласка, Валерій Ілліч.

12:33:41

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні виборці! Право без обмежень здійснювати діяльність, яка не заборонена законодавством і не суперечить йому, становить один із визначальних принципів господарювання. При цьому держава відповідно до 42 статті Конституції України захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг та робіт. Контроль та нагляд з боку держави здійснюється за діяльністю господарчих суб’єктів, за дотриманням ними законодавства, норм та стандартів, якістю виробленої продукції та надання послуг є важливим заходом реалізації завдань та функцій держави.

Основною метою, з якою здійснюється контроль та нагляд з боку держави за господарчою діяльністю, є захист життя і здоров’я людини навколишнього природного середовища. При чому тим контроль ефективніше досягає своєї мети, чим досконаліший, прозоріший та зрозуміліший для всіх порядок його здійснення.

Слід зазначити, що система державного нагляду та контролю в Україні на сьогоднішній день перебуває у процесі становлення. Однією з першочергових проблем державного нагляду та контролю в Україні є недосконалість нормативно-правової бази. Застарілість, неузгодженість та велика кількість нормативних документів, що регулюють проведення перевірок контролюючими органами, є чинником, що призводить до суперечок між господарюючими суб’єктами та контролюючими органами. І як наслідок - чисельні скарги від суб’єктів господарювання до органів влади усіх рівнів та дій контролюючих органів.

Надмірність та неефективність контролю за господарчою діяльністю з боку органів державної влади, який здійснювався шляхом проведення планових, позапланових та інших перевірок, обстежень, інспекцій, моніторингів тощо, зумовили необхідність прийняття закону у цій сфері.

Слід віддати належне, зазначивши, що найпершим кроком в реформуванні системи державного контролю та нагляду стало те, що статтею 19 Господарського кодексу України передбачено органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарчою діяльністю. Їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю визначаються законами. Тим самим Господарський кодекс України окреслив правову площину, в якій можуть бути визначені контролюючі органи та їх повноваження.

З набуттям чинності закону, який ми з вами схвалили 5 квітня 2007 року, про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарчої діяльності почався новий етап у формуванні цілісної загальнодержавної системи нагляду у цій сфері. Єдиного узгоджуваного правового поля, яким регулюється порядок проведення контрольних перевірок різних видів господарчої діяльності, суб’єктів господарювання, механізмів прийняття рішень та вчинення дій контролюючими органами за наслідками проведення цих перевірок.

Я хотів би ще навести те, що дійсно ми мусимо визнати, що цей стан впливає як на діяльність господарчих суб’єктів, на зростання, на жаль, корупції в країні, так і неефективність з боку того, що ми втрачаємо можливість регуляторним шляхом впливати на ці проблеми.

У запропонованій мною зміні передбачається в цьому законопроекті, ми вводимо запровадження принципу державного контролю-нагляду, згідно з яким, у складі центрального органу виконавчої влади може бути лише один контролюючий орган. Крім цього, перелік підстав для здійснення позапланових заходів доповнюється новою підставою. Це настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, а також встановлюється строк не менше 30 робочих днів, якщо інше не встановлено цим законом для усунення суб’єктом господарювання виявлених порушень вимог законодавства.

Я вважаю, що більш чітку статистику, яка є сьогодні в цій сфері, і скільки країна втрачає, економіка від неузгоджених дій і великої кількості перевірок. Я переконаний, що голова Державного комітету з регуляторної політики та підприємництва зможе проінформувати Верховну Раду. Але я хочу звернутись до колег з тим, щоби це питання ми дійсно врегулювали. І це зможе вплинути позитивно на розвиток підприємництва, на досконалість державного контролю і нагляду. І вважаю, що від цього буде не тільки економічний ефект і розуміння того, що держава формує нормальну політику в цій сфері, але і створимо нормальні умови відносин між державною владою та суб’єктами господарчої діяльності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, якщо є запитання, шановні колеги, запишіться на запитання. Будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на інформаційне табло. Юрій Кармазін.

12:38:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я хотів би поставити таке запитання до ваших пропозицій щодо заміни наявності одного органу державного нагляду і контролю у складі центрального органу виконавчої влади. Це зміни до статті 3 Закону „Про основні засади державного нагляду і контролю у сфері господарської діяльності”, статті, яка, нагадаю, говорить про основні принципи держаного нагляду або контролю. Ви в ній пропонуєте обмежити один орган державного нагляду, зробити в складі державного органу. Якщо, скажімо, як це буде по відношенню до авіації, до залізниці, до моря, якщо там є відповідні свої інспекції. Ви пропонуєте їх об’єднати? Як це зробити по відношенню до оцих от органів? Дякую за…

КОНОВАЛЮК В.І. Дякую, Юрію Анатолійовичу, ви, дійсно, праві, що є специфічні функції, які мусять врегульовувати питання і впливати на ці кроки, але це не пов’язано і не відміняє створення цього єдиного органу в системі виконавчої влади, центрального, для того щоб функціонували ці інспекції. Ми маємо на увазі багато різних інстанцій, установ, які створюють, забезпечують відносно нормативних документів певну контрольну функцію, але і окремих посадових осіб. До речі, Господарський кодекс це передбачає.

Тому я вважаю, що в цьому плані ми узагальнюємо практику і зможемо оптимізувати все те, що сьогодні заважає нормально працювати, коли підприємці, до речі, отримують чисельні перевірки, які зростають з кожним роком. І це питання, я переконаний, буде підтримано не тільки переважно в цьому залі, але і переконаний, що і в країні в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Шановні колеги…

КОНОВАЛЮК В.І. Є питання. От Сулковський…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, ви не керуйте мною. Питання тільки по запису. Будь ласка, сідайте. Тим більше що два законопроекти слово в слово написані, і ми тепер повинні тут вибирати між двома, на сто відсотків автентичними законопроектами. Можливо, коми не вистачає.

Голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Юрійович Бродський, будь ласка.

БРОДСЬКИЙ М.Ю.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується законопроект про внесення змін до Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Так, тільки що пан Коновалюк прочитав той же самий законопроект, який митарствує по Верховній Раді і розроблений в Держкомпідприємництва. Це урядовий законопроект, він підтриманий урядом. Цей законопроект повністю направлений на виконання зобов’язань Президента України по скороченню в своїй програмі, по скороченню контролюючих органів. Цей законопроект поліпшить стан підприємців в Україні, цей законопроект зменшить контролюючі органи з 79-ти до сорока і дасть можливість підприємцям відчувати себе чуть вільніше.

На жаль, наші контролюючі органи, приходячи з перевіркою, дуже часто започатковують терміни три дні на поліпшення умов чи п’ять днів. Ми в цьому законопроекті записуємо обов’язково 30 днів людям для того, щоб вони могли виконати припис.

Цей законопроект є дуже вчасним, тому що, на жаль, 18 років ми завжди погіршували становище підприємців. Зараз пропонується поліпшити їхній стан у 2 рази. І я впевнений, що і тіньовий уряд також підтримає цей законопроект, тому що їхні гасла про те, що вони за народ, дуже часто звучать, і я хотів би це побачити в цьому залі, як вони будуть голосувати.

Я пропоную підтримати, тому що всі ми знаємо, як тяжко сьогодні підприємцю і як контролюючі органи, на жаль, майже завжди вдаються більше до корупційних дій, ніж до виконання закону.

Я дуже прошу зал підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…

БРОДСЬКИЙ М.Ю. З приводу Коновалюка, я би хотів звернути увагу, якщо дозволите. На жаль, така практика у нас стає все більш частою. Деякі наші законопроекти, які ми вивішуємо на сайт комітету для того, щоб проводити дискусію з підприємцями, проводити таку постійну дискусію, скажемо, з цими законопроектами і поліпшувати їх, ми вивішуємо на наш сайт і потім ми бачимо їх у залі.

Я хотів би до всіх звернутися, що є таке поняття, як інтелектуальна власність. Я дуже прошу поважати колективи. Колективи наші дуже наполегливо працюють. Вони роблять велику роботу для того, щоб створити якийсь такий інтелектуальний продукт у вигляді закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо є запитання, шановні колеги, прошу записатися. Запитання до голови комітету, будь ласка. Коли вони є.

Кирило Куликов, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

12:45:11

КУЛИКОВ К.Б.

Дуже дякую. Шановний Михайло Юрійовичу, перше питання щодо… Ми захищаємо підприємців, але є такі підприємці, які не потребують захисту. Наприклад, у мене дуже багато випадків з незаконними будівництвами. І коли ці підприємства, які незаконно будують, звертаються до суду і приймають рішення, що, наприклад, центральний контролюючий орган влади не має права здійснювати будь-яких дій по відношенню до цих будівель і все інше. Це виникає… Ми розуміємо, яким чином приймаються такі рішення.

Яким чином з цим боротися. Це перше питання. А друге питання, я вважаю, що цей казус повинен бути питанням до регламентного комітету розглянути позицію: чи дійсний цей законопроект. Яким чином. Тому що цей Комітет з питань не тільки регламенту, а питань етики. Дуже дякую.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. Я думаю, що все ж таки центральний орган повинен мати право контролювати місцеві у цих питаннях. Єдине, що не треба збільшувати терміни на будівництво, а захищати, у першу чергу, скажемо, Київ, я думаю, обов’язково треба. І взагалі всі наші історичні забудови, які є. Щоб не будували те, що ми зараз бачимо. А також це питання, яке ви задали, воно до суду, до чесних суддів, у першу чергу.

Тому я обіцяю, що ми подивимося на це питання. А до суду, це не до мене. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сербін, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

12:46:44

СЕРБІН Ю.С.

На запитання мого колеги і хочу підказати Михайлу Юрійовичу, у нас це питання „як боротися з незаконним будівництвом” врегульовано. Треба тільки виконувати закон.

Але у мене таке питання до вас, Михайло Юрійовичу. Те, що ми скорочуємо, це непогано. Але ось недавно, от зараз, є наміри податкової інспекції ходити по підприємствах і перевіряти охорону праці. До чого я це питаю. Якщо ми зараз просто приймемо цей закон, а не обмежимо, щоб перевірки були по напрямках, які відповідають напрямкам діяльності тієї чи іншої структури по виконанню державних функцій, тому у нас знову будуть перехресні перевірки. На те ж будівництво, зараз ходять: податківці, міліція, СБУ, ГАСК і все інше. То яким чином і чи можна і є у вас наміри, якщо ми приймемо в першому читанні, у другому читанні чітко записати в законі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити питання, будь ласка.

СЕРБІН Ю.С. …щоб не було перехресних перевірок і, щоб так, що якомусь керівнику захочеться перевіряти, наприклад, будівництво, а він займається харчовою промисловістю або керує санстанцією, то що цього не було.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. По-перше. Це про інший законопроект, але все ж таки я відповім. Знаєте, не треба боятися перевірок, треба боятися тих людей, які не виконують закон. І я можу вам сказати, що дуже багато, на жаль, будівельників працює у нас будівництвах, не оформлюючись взагалі на роботу – це люди незахищені. Ці люди не мають взагалі ніякого захисту, тому що якщо вони загинуть, їх можна просто поховати акуратненько і ніхто не буде нести відповідальність. Я думаю, що якраз і є функція держави захищати людей, і для цього ми і створювали колись державу для того, щоб ми захищали людей, а не тільки, на жаль, підприємців. Ми повинні робити таким чином, щоб підприємства працювали в законному полі, в якому нормальна сприятлива ситуація, ні яким чином ми не повинні створювати умови, коли підприємець порушує закон. Тому перевірки повинні бути, вони повинні бути нормальними…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити відповідь…

БРОДСЬКИЙ М.Ю. … якщо є перевіряючі, які порушують – це вже інше, це не значить, що не треба робити перевірки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ар’єв фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

12:49:42

АР’ЄВ В.І.

Шановний Михайло Юрійович, я вважаю, що дійсно законопроект поданий вами як розумію і вашого авторства, вашого комітету має бути підтриманий, тому що дійсно цей момент потрібно врегулювати.

Я хотів би у вас спитати про інше, чи планує ваш комітет подавати пропозиції щодо податкової, зміни податкового тиску на підприємництво, зокрема щодо спрощених податків, зокрема щодо обмеженого обороту, зміні обмежені обороту і відповідного оподаткування.

А щодо ситуації із законопроектом, який дійсно як дві краплі води схожий між собою, я хотів би звернутися до Володимира Михайловича направити цю ситуацію на розгляд Регламентного комітету. Оскільки коли, якщо депутати уже почнуть красти законопроекти у органів виконавчої влади, то вибачте це вже просто позор остаточний для Верховної Ради і крадіжку інтелектуальної власності треба припиняти і давати цьому відповідну оцінку.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. Так, ми сьогодні займаємося новим Податковим кодексом і система єдиного податку, на сьогоднішній день, я думаю вона вже віджила своє, треб а її поліпшувати і пам’ятати, що у нас крім підприємців, які працюють є ще пенсіонери, є ще вчителі, є робітники, є науковці, є ще 44 мільйони людей.

І ми повинні створити таким чином умови, щоб підприємцю спрощена система давала можливість працювати спрощено по бухгалтерії, ну ні в якому чині не давала можливість всяким оптимізаторам користуватися цією системою для того, щоб не платити податки.

Сьогодні є кілька думок з цього приводу, ми працюємо над концепцією і я думаю, що в червні це буде в залі, я маю таку надію і я впевнений, що Пенсійний фонд, не можуть люди сплачувати працюючи, активні люди, по 5 …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. … я впевнений, що в Пенсійний фонд 5 гривень в місяць сплачувати фізично здорові люди, працюючі, активні не можуть – це нонсенс.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, фракція Партії регіонів.

12:52:22

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Павло Сулковський, фракція Партії регіонів, Рівненщина.

Ну, от до вас таке запитання. Проблема дійсно в Україні, до доповідача даного проекту, існує. Треба було її врегульовувати на законодавчому рівні. І ось виникає питання: очевидно, проект народного депутата пана Коновалюка подає набагато раніше цей законопроект, видно, що проблему цю врегулювати він як пробудив у вас, і тоді дійсно і від уряду поступає проект альтернативний. І Володимир Михайлович сказав вірно, що практично однакові. Тому, що будемо робити?

БРОДСЬКИЙ М.Ю. Я зараз скажу.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Мені здається, що треба дійсно, я от переговорив з депутатом автором депутатського проекту, він дійсно підтримує дану позицію, що можна приймати урядовий проект, але до другого читання врахувати ті всі пропозиції, які не враховані в урядовому, а мають місце у депутатському.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. А що друге читання ми будемо?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. Я би взагалі попросив зняти дискусію з приводу, схожий законопроект чи не схожий. І взагалі я думаю, що настільки суспільство, на сьогоднішній день чекає цей закон, що, я думаю, що він такий маленький, що ми могли би взяти на себе відповідальність і сьогодні проголосувати його в цілому.

Я дуже прошу і коаліцію, і опозицію. Це багато років. Ні? Ну, добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція «Наша Україна – Народна Самооборона».

БРОДСЬКИЙ М.Ю. По скороченій процедурі, тоді давайте.

12:54:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Михайло Юрійовичу, я вам відкрию, в чому таємниця тут, якщо не зрозуміло. Таємниця в тому, що цей законопроект, в якому тільки одне положення може бути підтримане, на мій погляд, із трьох ключових. Він запропонований ще урядом Тимошенко і потім – він переписаний слово в слово, кома в кому був паном Коновалюком, а потім він пішов від Кабміну, бо він, дійсно, розроблявся в тому комітеті, де ви працюєте, Михайло Юрійович. Я вам розказав істину, як воно відбувалося. Можете перевірити це по датам, по комам, по всьому. Але це не добре. Ви праві, що це не добре, що ми маємо мову по суті справи з плагіатом. Я про інше. Про те, що якщо ми приймемо… Ну проти першого зауваження ви мабуть чули, я задавав питання. В другому - треба підтримати, а в третьому, де документи по припису…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. Ну я, я відповім …

12:55:18

КАРМАЗІН Ю.А. …Я закінчу зараз. То в третьому частина друга, де ви пишете «визначений приписом (пропозиція ваша) термін повинен становити не менше як 30 робочих днів, якщо інше не передбачено», суперечить визначенню припису, який у першій частині. Бо там є припис – це обов’язково для виконання у визначенні строки письмова вимога. Тобто можливо треба продовж дня, двох, трьох, бо потім може бути якась шкода наступити. Переконайте мене, будь ласка, в зворотному. Дякую.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. Я переконаю вас в зворотному, що обов’язково треба робити 30 днів, тому що ви праві, що багато років цей законопроект ще починався з уряду Януковича в 2007 році. І цей законопроект завжди ходив, ходив по залу і ходив і ніхто не наважився його прийняти. І якщо ви такі добрі, так чому ви в своєму уряді, у своїй більшості чотири місяці тому не прийняли цей законопроект.

Тому я вас дуже прошу, ви не заважайте коаліції сьогодні прийняти цей законопроект, тому що він повністю співпадає з нашою програмою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідачем виступає Наталія Королевська, голова комітету.

12:56:43

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Практика плагиата, она у нас не часто в парламенте, но когда это на благо экономике, я считаю здесь не интеллектуальную собственность нужно устанавливать, а поддерживать законопроекты и принимать максимум всех усилий для того, чтобы здравые идеи, эффективные идеи внедрялись в наше законодательное поле. И действительно, хорошо, когда есть преемственность, когда разработан был законопроект Кабмином Тимошенко, поддержан Кабмином Азарова. Это нормально, если здравые экономические идеи преемственно поддерживаются еще и залом Верховной Рады.

И сегодня в повестке дня мы рассматриваем два законопроекта и два проекта предлагают установить, как срок для устранения субъектом хозяйствования нарушений, 30 рабочих дней. И все мы знаем о существовании большого количества органов государственного надзора, что значительно усложняет ведение предпринимательской деятельности.

И я надеюсь, что следующим этапом мы будем не только количество органов устранять, но мы еще сможем все-таки добиться вместе с Госкомпредпринмательством, возглавляемым сегодня Михаилом Юрьевичем Бродским, качества проверок и те виды деятельности, которые мы должны будем также сократить, по которым имеют сегодня право проводиться проверки. Потому что сегодня не только количество проверок убивает, но и как поднимали наши коллеги народные депутаты вопрос, перекрестные проверки, проверка разными органами одного и того же вида деятельности, и просто когда наши проверяющие контролирующие органы ставят перед собой цель или задачу закошмарить те или иные виды деятельности, которые создают дополнительное конкурентное поле в Украине.

Мы должны уберечь и оградить наш бизнес сегодня от влияния и количества правоохранительных органов, которые носят в своих функциях ведение контроля. Также в качестве одного из оснований для проведения внеплановых проверок сегодня предлагается данным законопроектом мероприятия государственного надзора, определено наступление аварий, смерть пострадавшего в следствии несчастного случая или профессионального заболевания. Это конечно позволит повысить ответственность владельцев и руководителей предприятий за соблюдение требований. Но с другой точки зрения, я считаю, что эта норма еще должна пройти дискуссию подготовки ко второму чтению, дабы это не послужило сегодня еще одним поводом и возможностью прийти и безнаказанно проверять предприятие под благими намерениями.

По мнению Комитета промышленно-регуляторной политики и предпринимательства доработанный данный законопроект можем быть принят в целом. А сегодня мы также предлагаем принять его в первом чтении и по сокращенной процедуре подготовить ко второму чтению. Комитет предлагает поддержать законопроект 6214/2, предложенный Кабинетом Министров Украины как последователя и уже принятого, принятой инициативы предыдущим Кабинетом Министров. Поэтому предлагаем законопроект 6214/2 принять за основу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте будь ласка. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення законопроекту від фракцій. Будь ласка, запис відбувається. Тепер від, тепер народних депутатів. Прошу прізвища показати. Народний депутат Павловський. Народний депутат Павловський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". 20 хвилин вам відводимо на обговорення.

13:00:53

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко". У мене питання до Михайла Бродського, Голови Держкомпідприємництва. Пане Михайло, де обіцяні п’ятирічні канікули для малого бізнесу? Оце головне питання, з яким ви мали б сюди вийти і сказати, розумієте? Ви взяли законопроект, який ви самі визнали, ходить вже 5 років чи скільки в парламенті. Ви його переписуєте, інші автори ставите. То був Тимошенко уряд, тепер уряд Азарова. Колега із нашої зали підготував відповідний законопроект. Як готував, то вже, як кажуть, Господь Бог знає. Але чого чекає від вас бізнес і від державного комітету, який ви очолюєте? І від уряду. Це обіцяних отих канікул податкових для малого і середнього бізнесу. Це кров з носа! Це те, що потрібно сьогодні підприємницькому середовищу.

Бо коли ви пропонуєте, так, це важливий законопроект. І ви 5 разів зверталися до опозиції, що от, якщо ви такі за народ, то проголосуйте. Шановний представник уряду! Хочу повідомити вас, що наша фракція буде голосувати за цей законопроект. Бо незалежно від того, при владі ми чи в опозиції, ми завжди інтереси людей ставили на перший план.

І отут справді урядовий законопроект, який був переписаний із законопроекту, який подавала Тимошенко, спрощує досить роботу підприємців. Але це часткове вирішення проблеми. Головне, це не те, скільки разів приходять на перевірку, і чи приходять взагалі, чи там 30 днів вони будуть усувати ті порушення, чи 50 днів. А головне – це створення такого середовища, коли бізнес мав би можливість працювати. Головна складова в цьому питанні – це податки. Що робить натомість ваш уряд? Він піднімає податки. Законопроект, який минулого тижня був прийнятий в першому читанні в Верховній Раді, суттєво піднімає податки на цілий ряд галузей економіки. Да, підняття акцизів на горілку, на тютюн – це шкідливі товари. Хочете травить своє здоров’я, беріть, як кажуть, купуйте за дорого. Але підняття акцизів на дизпаливо, на паливо-масляні матеріали, на виноробну галузь, що в підсумку призведе до знищення цієї галузі, сплата наперед податків … Попередня колишня опозиція звинувачувала уряд, що він наперед стягує податки. А ви що, люди добрі, робите? А ви це в рамки закону, в норми закону хочете ввести? Наперед авансові платежі по податках робить. Тому ми за цей законопроект проголосуємо. Це допоможе частково, як кажуть, бізнесу. Да, до речі, питання. Два дні тому коаліція не проголосувала за законопроект, який значно спрощував умови діяльності малого і середнього підприємництва. Оце вам слова і діла. Тому давайте ділами своїми підтверджувати, що ми на боці людей. Основа незалежної України має бути середній клас, а не олігархи

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

13:04:12

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Шановні колеги, хотілось би повернутись до змісту законопроекту, бо ми дуже багато поговорили про різні дотичні питання, а про сам законопроект не поговорили.

Чому я вважаю, що, безумовно, треба приймати його основу, але чому я вважаю, що він обов’язково потребує доопрацювання? Хочу пояснити.

Перше. Законопроект обмежує мінімальний термін можливий встановлення терміну, який може фігурувати в приписі про усунення порушень. Це правильно, але це універсальне регулювання, воно має як плюси, так і мінуси. Тому що, шановні колеги, для будівництва, якщо вам пишуть „усунення порушень” в якихось вже побудованих конструкціях, 30 днів буде мало. А для санстанції, якщо вона припис про усунення порушень пише: про усунення, наприклад сальмонели, - так, вибачте мене, за 30 днів тут бозна-що може відбутися. Тобто припис про усунення порушень – це питання, яке потребує аналізу сутнісного, тут не можна дати універсальний термін, зрозумійте цю просту річ. Чому, власне кажучи, в першій редакції ми йшли цим законом, вказуючи про те, що в спеціальних законах має визначатися оцей мінімальний термін. І він буде різний: для санстанції, для пожежників, для будівельної інспекції, для житлово-комунальної інспекції і так далі. Він буде різний. ому я прошу звернути на це особливу увагу. Бо ми так кажемо, що ми хочемо добре для підприємців зробити – можемо зробити, навпаки, зле.

Друге питання, на яке я хочу звернути увагу. Мова йде про те, що в кожному центральному органі виконавчої влади може бути тільки один контролюючий підрозділ. Це абсолютно правильний підхід. Для того щоб усунути дублювання, а ще гірше - певну конкуренцію між різними інспекціями в одному центральному органі виконавчої влади. Але звертаю увагу на те, що бравурні заяви голови Держпідприємництва, що це відразу призведе до покращання бізнес-клімату, наївні і передчасні, тому що скорочуючи кількість інспекцій, цим законом ми ніяк не скорочуємо функції контролю, зрозумійте. Обсяг контролю залишиться, на жаль, після цього закону, той самий. І підприємцю все одно, чи дублюються дві інспекції, чи одна його перевіряє стільки часу і стільки разів, скільки захоче. Зрозумійте, що тут треба робити паралельні кроки, які, на жаль, ані уряд, як це я сьогодні почула від заступника міністра фінансів, ані поки що правляча коаліція не готові зробити. Треба відразу функції скорочувати і органи скорочувати. Тоді ми отримаємо гармонійний результат.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЛЯПІНА К.М. Тоді ми отримаємо покращання, дійсно, бізнес-клімату. Тому я на це також хочу звернути особливу увагу, що тут треба допрацювати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сербін, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Наступний буде виступати В’язівський.

13:07:44

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, я хочу пояснити уряду, Михайлу Юрійовичу позицію нашої фракції. Якщо ми просто приймемо цей закон, він працювати не буде. І що б ми тут не казали, що він регуляційний, дуже потрібний. Да нікому він не потрібний, якщо ми не зробимо те, що ми зараз пропонуємо.

Що я маю на увазі? От ви казали, будівельники нещасні, вони працюють незаконно і без трудових книжок. Так мова ж не про це. Мова про те, що охороною праці хоче займатися зараз податкова інспекція. А є орган, який займається професійно охороною праці. І хай він займається.

У нас є органи, які повинні перевіряти, яким чином виплачується заробітна плата робітникам, і хай вони перевіряють.

Але я маю на увазі зовсім інше: не може податкова інспекція перевіряти функції, наприклад, соціального страхування. А цього в цьому законі немає.

І якщо ми не пропишемо, що оце єдиний орган в державному виконавчому, єдиному керівному органі займається тільки за своїм профілем, за те, що він відповідає, то толку не буде. Знову буде міліція ходити на будівельні майданчики, хоча там їй робити нічого крім того, щоб брати там хабара. Всі ви знаєте, що я – будівельник, тому я кажу про цю галузь. Але це точно так же стосується і всіх інших галузей. Тому не можна приймати його в цілому, а потрібно прийняти у першому читанні і доопрацювати, щоб він дійсно працював.

І більш чітко це можна зробити підзаконним актом, але потрібно все одно це прописати в законі. І це повинен зробити Кабінет Міністрів. Тоді оцей закон може працювати і може, дійсно, дати полегшення.

А зараз ми просто приводимо в порядок і узаконюємо інспекцію або контролюючий орган при кожному міністерстві або комітеті. І всього-на-всього. А те, що він лізе не в свої функції, ми з цими не боремося, а це основне, що заважає бізнесу. Це перше.

Друге питання. Я рідко погоджуюся з колегою Ляпіною, але зараз із нею погоджуюся. Що не можна приймати 30-денний термін для всіх перевірок, бо це просто нереально. Тому тут теж потрібна диференціація. Або на рівні підзаконного акту, але це потрібно прописати в законі, або прямо прописати в законі.

Я закінчую. Ми, дійсно, прийняли рішення на фракції підтримати урядовий закон у першому читанні. І я звертаюся до своїх колег, які входять до правлячої коаліції. Все ж таки подумайте про те, що казав пан Ляшко. Що якщо на користь закон іде господарству і державі, то припиняйте підв’язувати сюди політику. Навіщо ви завалили звіт комісії по херсонському заводу, який, якщо б це був не Одарченко, то ми б його прийняли…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СЕРБІН Ю.С. Поставили завод в дурну ситуацію.

То давайте, дійсно, там, де немає політики, голосувати як професіонали, як депутати, які, дійсно, вболівають за Україну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат В’язівський передає право на виступ Ксенії Ляпіній, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

13:11:14

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, колеги. Ксенія Ляпіна, група „За Україну”.

Я дозволю собі продовжити, власне, тезис цього питання. Хочу звернути увагу на те, що, продовжуючи колегу, питання компетенції вкрай важливо. Це правда, так.

Сьогодні фактично спеціальними законами багато в чому погано визначена компетенція контролюючого органу. Традиційно у нас прописувалася компетенція контролюючого органу як права контролювати все, а не як компетенція предмет контролю не визначений, звідти й народжуються такі безглуздя, коли орган фіскальний починає перевіряти, взагалі невластиві йому функції, або юридичне оформлення, скажімо, трудових відносин або наприклад, умови охорони праці і так далі і так далі. Не властиві функції, вони незабезпечені фахово – це значить, що це чиста корупція. Якщо немає фахівця, який здатний проконтролювати от той предмет, який прийшов контролювати - це значить чиста корупція.

І друге. На чому я хочу наголосити, що я особисто буду додавати в цей закон до другого читання обов’язково.

Шановні колеги! Ми вже давно мали б перейти до так званого „чек-лист” у проведенні контролю. Що це таке? Коли контролюючий орган на своєму сайті вивішує ті питання і ті позиції, які він контролює, коли приходить контролювати, а підприємець, коли до нього прийшли, точно знає перелік питань і позиції, яким він має відповідати по цим питанням. Іншими словами, у нас сьогодні дисбаланс компетенції. До вас приходить санстанція і каже: я контролюю – прекрасно, приходить санітарний лікар, який має освіту і який чітко знає, які палочки, де мусять бути, й ні. А ви знаєте? От підприємець знає, які норми санітарні, наприклад, по тій чи іншій палочці? Не знає. В нього взяли соскоб і пропонують дати відразу хабара тому, що він не знає, навіть чому мусить відповідати цей соскоб. Зрозумійте одну просту річ, весь світ давно живе таким чином, такий контроль за визначеним переліком питань, він служить найголовнішому – попередженню. Якщо я знаю, що в мене немає бути сальмонели, а палочка має відповідати таким і таким показникам, то я це забезпечую і відповідна безпека і здоров’я громадян забезпечується щоденно, а не в момент, коли прийшов контролер. Ми маємо це нарешті забезпечити, закон передбачив рамково таку можливість. Однак вона не запроваджена Кабінетом Міністрів і я буду вносити пропозиції в цей закон, щоб це запроваджувати.

І, нарешті, принагідно повідомляю, друзі, бажання зідрати з малого бізнесу додаткові фінансові ресурси, воно не має під собою ніякої економічної підстави і ніякої реалістичної підстави. І якщо цей уряд продовжить …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЛЯПІНА К.М. … коли фактично хотіли забезпечити всі блага в Україні за рахунок малого бізнесу, то повірте мені, це шлях в нікуди, це шлях до знищення економіки України, ми безумовно будемо стояти проти такого підходу. Але цей закон…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

13:14:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, мені прикро, що те що неможливо було б в середній школі, в дитячому садочку, відбувається в Верховній Раді України. Мені прикро, що є маса законопроектів, які сьогодні говорять, який проект приймати, урядовий, чи депутатський і серйозно люди про це розмірковують, не подивившись, що абсолютно ніякої різниці між законопроектами немає, просто немає.

Таких випадків просто не має бути ніколи і давайте ми з цим покінчимо, попросимо колег це не робити, попросимо уряд це не робити, в кінці-кінців ця коаліція формує цей уряд і ви добре розуміли, що якщо все сходиться, то один із проектів треба знімати, а до іншого можливо висловлювати якісь зауваження і тоді б цього не сталося, що є тут.

А поки що це ганебне явище і я хотів би його викорінити з парламенту.

Що стосується тих зауважень, про які сьогодні говорили по цьому законопроекту, зокрема колега Ляшко, який хотів податкові канікули. Шановний, ніяких канікул не буде, хіба ви не зрозуміли ще, що буде посилення пресу і посилення серйозне.

Так от, шановний, хотів би сказати вам, щодо аналізу цього законопроекту. Я поділяю думку тих, хто сьогодні сказав, що а що робити тому Міністерству транспорту, де є і нагляд за охороною праці і де є авіаінспекція і флотінспекція, і де працює регістр, і де є автоінспекція і все це є. І по великому рахунку ми хочемо все записати, що це в статтю, яка міняє принципи, що ось – єдиний орган. Зрозуміло, що це дурниця. Давайте просто скажемо, і Науково-експертне управління лагідно так визначає, воно не каже таким словом, як я сказав, воно сказало, що так не може бути, і пропонуємо не вносити запропонованих проектом змін до статті 3, воно лагідно пише те, що я назвав своїми словами.

Що стосується другого положення. Положення про частину першу статті 6 – Позапланові заходи здійснення державного нагляду. То тут причина настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання абсолютно правильно записано – це єдина зміна, яку треба прийняти до цього закону, з якою можна погодитися.

Що стосується змін до пункту 8 статті 7 - Розпорядчі документи органів державного нагляду або контролю щодо визначення припису, до речі, припис зараз використовується і прокуратурою, і іншими закладами. Я хотів би вам сказати, а коли знищується Блакитне озеро, ми теж будемо казати, 30 діб і не менше. От зараз знищується Блакитне озеро. ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Юрій Анатолійович.

КАРМАЗІН Ю.А. ...я завершую, пів хвилини. Наше Блакитне озеро під Києвом знищується! І тому я говорю, в таких випадках, припис має діяти моментально. І норма про 30 діб, що чекати, а потім щось вирішувати, робити є такою, що буде шкодити нам. Тому я і проти запровадження цієї норми. Дякую. Прошу прийняти тільки одну частинку в цьому законі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Станіслав Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

13:18:30

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати, коли ми розглядаємо тему малого і середнього бізнесу, я думаю, ми повинні керуватися тим, що у всіх країнах світу наповнення бюджету на 70-80 відсотків відбувається саме за рахунок малого і середнього бізнесу. Проблема зайнятості населення в країнах вирішується теж шляхом працюючих у малому і середньому бізнесі. По великому рахунку це все досягається виключно шляхом дерегуляції з боку держави цього сегменту ринку. Сьогодні багато говорили про те, що якби повинні бути канікули. Я особисто до цього скептично ставлюсь, тому що якщо для когось канікули, тоді на плечі інших українців, інших суб’єктів господарювання потрібно якби повісити цю доходну частину, яку ми тут втрачаємо.Тому мені здається шлях повинен трішки інший, європейський, який уже в інших країнах пройдений. Для прикладу.

Для малого і середнього бізнесу, що працює в сільському господарстві на рівні держави створюються кредитно-гарантійні установи, які вирішують питання і фінансування, і здешевлення кредитних ресурсів і розвиток саме тих напрямків, які потрібні для держави.

Я думаю, що ми недостатньо на рівні держави вирішуємо тему, яка пов’язана з використанням компенсації по процентним ставкам тих підприємств, які теж потрібні державі на тих сегментах, де працюють багато підприємств малого й середнього бізнесу.

Я думаю, якщо мова іде про нагляд, то ми повинні робити все по європейськи, щоб все більше запроваджувати інструменти безвиїзного нагляду, не турбуючи підприємців, а їхати тільки тоді, коли дійсно вже є певні проблеми, які видно по статистиці чи по іншим критеріям.

Я думаю, що ми повинні стати на шлях перерозподілу державних наглядових функцій на ті самі регулівні організації, які створюються саме в середовищі малого і середнього бізнесу. Я думаю, тільки в такий спосіб ми можемо досягнути ті показники, про які я говорив: про наповнення бюджету, про зайнятість населення. Тому ось ці критерії повинні бути в основі, коли ми розглядаємо законопроекти про малий і середній бізнес.

Я пропоную підтримати в першому читанні цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Тепер переходимо до заключного слова. Будь ласка, Валерій Коновалюк, а після того голова комітету.

13:21:05

КОНОВАЛЮК В.І.

Уважаемые коллеги! Я думаю, знаете любое решение и любой законопроект должен обсуждаться по сути, а не по форме. Я понимаю, что Михаил Юрьевич у нас человек эпатажный, это давно все знают. Но нужно быть до конца откровенными, что ведь у нас был разговор с вами и я сказал, что проблем никаких нет. Я могу отозвать этот законопроект, который, кстати, вносило и правительство Тимошенко, и правительство Януковича, но тогда просто было решение комитета. Правительственный законопроект даже был внесен после решения комитета, если это носит абсолютно условную функцию, говорить о том, что кто-то там занимается плагиатом. Вы откройте страничку, посмотрите, за 12 лет я внес более 100 законопроектов, треть статей Бюджетного кодекса, Трудовой кодекс, Закон о государственном казначействе и так далее и тому подобное.

Поэтому, я думаю, что когда с отставкой правительства отзываются все законопроекты, которое внесло правительство, и те же инициаторы, которые хотели реально провести эти изменения через Верховную Раду, обратили, что это техническая норма. Но если в двух предложениях этого законопроекта на страничку, Михаил Юрьевич, в три статьи вносим изменения, вся ваша интеллектуальная собственность, то вы меня извините, тогда я уже переживаю за результаты роботы Госкомитета по предпринимательству.

Поэтому давайте мы сегодня больше думать о тех вопросах, которые мы обещали людям и предпринимателям в частности. А вот здесь эти оценки, которые звучали там о плагиате депутатов, я понимаю, что там могут быть какие-то личные обиды у одного из выступающих, поскольку до депутатской деятельности где-то его задержали там на границе с наркотиками, и я об этом говорил публично, ему не нравится, но это дело второе, понимаете.

Я думаю, что нас важно сегодня оценки давать не с точки зрения того, чьи законопроекты, а с точки зрения того, что сегодня эти проблемы решают. И чем больше будут тех вопросов вносится в зале, поверьте мне, я думаю, что это то, что сегодня ждут наши люди. Поэтому я, Владимир Михайлович я не настаиваю, вы можете, я снимаю свой законопроект. Только еще раз хочу сказать, и коллега Королевская, она наверное где-то неточно, скажем, выступила с информацией. Ваш комитет, это тут члены комитета профильного находятся в зале, поддержал мой законопроект, а не 6214/2. Тут надо тоже быть более корректным. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Юрійович, будь ласка.

БРОДСЬКИЙ М.Ю. Я почув за багато років в залі єднання навколо законопроекту одного - і це чудово. Єднає і опозиція, і коаліція – і це чудово, що всі почали думати за людей.

Тепер відповідь пану Ляшку. Так, ми обов’язково виконаємо зобов’язання Президента про канікули для підприємців. Після того, як знімемо всі мінні поля, які залишив ваш уряд. Ви просто взяли, одним податком обклали всю державу. Ви взяли, з 5 гривень зробили курс 8. І на 60 відсотків обклали всіх податком. Пенсіонерів, всі заощадження. Ви одним податком вбили державу на 3 роки. І скільки треба тепер нам працювати для того, щоб нам цю дірку заповнити, яку ви створили? На жаль, я думаю, що це буде більше, ніж півроку.

Тепер, мені дуже було приємно почути від пана Аржевітіна дуже розумні слова. Так, коли ми когось знімаємо з податків, ми інших обкладаємо додатковими. Але я хочу сказати, що малі підприємці, які своїми руками працюють, вони повинні не получати канікули, вони повинні получити спрощену систему. І ми будемо працювати над спрощеною системою, в якій вони будуть сплачувати страхові взноси до Пенсійного фонду. А податки ми все ж таки з них брати не будемо. На 5 років, як обіцяв це Президент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення завершено. Називалося прізвище, одну хвилинку. Називалося прізвище народного депутата Олега Ляшка. Одну хвилину, будь ласка, репліка.

13:25:26

ЛЯШКО О.В.

Дякую, що тричі називали прізвище народного депутата Ляшка, але мені вистачить однієї репліки, щоб відповісти пану Бродському. Пане Бродський, ви абсолютно правильно сказали, що закладені мінні поля, що людей обікрали на мільярди гривень. З 5 гривень, 5 гривень за долар опустили до 8-ми курс гривні і тепер ми маємо це розхльобувати, і думає не один уряд. Але хто це зробив?! Це зробив Національний банк під керівництвом Стельмаха. Де Стельмах зараз?! Він продовжує очолювати Національний банк. Як же ви прибираєте ці мінні поля, коли ті, хто їх створював, коли ті, хто обікрав людей, ті, хто кредити набрав мільйон і не можуть сьогодні вернути, вони сьогодні користуються підтримкою вашого уряду і вашої влади! Де межа вашого цинізму?!

Візьміть Конституцію, Національний банк самостійно проводить свою політику! Коли Тимошенко очолила уряд, Стельмах жодного разу не включив станок. Чи знаєте ви, люди добрі, що сьогодні вже 20 мільярдів гривень пустих грошей надруковано? І вони через місяць дадуть ріст цін на продукти харчування тощо. Ви продовжуєте мінувати всю Україну. Ви зірвете її через місяць, через два через інфляцію, через зростання цін.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Мікрофон у Наталії Королевської і будемо переходити до голосування.

13:26:58

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, хотелось, чтобы все-таки побеждал здравый смысл, а не эмоции. Мы обсуждаем уже больше часа законопроект, который содержит три строчки, и который значительные никакие реформаторские модели конечно не приносит. Мы определяем авторство данного законопроекта, обвиняем друг друга в фальсификациях в то время, когда такие законопроекты должны приниматься автоматически, дорабатываться профессиональным подходом, с привлечением всех авторов и всех идеологов данного предложения и дальше внедрятся в наше законодательное поле. По этому предложение поддержать законопроект, который был инициирован Кабинетом Министров. На основании данного законопроекта есть решение комитета Верховной Рады. И ко второму чтению я приглашаю всех авторов и всех инициаторов в рабочую группу, для того, чтобы доработать и уже без авторства, а с авторством Верховной Рады данный законопроект принять и внедрить в наше законодательное поле. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас ситуація дещо зараз спрощеною виглядає. Автор законопроекту, наш колега Валерій Коновалюк просить зняти з розгляду його законопроект (6214), не голосувати за нього.

Тому давайте я, за вашої згоди, поставлю на голосування проект закону 6214-2 Кабінету Міністрів України для прийняття його за основу. Прошу голосувати.

13:29:02

За-379

Таким чином… Рішення прийнято. „За” – 379.

Була пропозиція: доручити комітету підготувати його до другого читання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

13:29:30

За-349

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо приведення підслідності у відповідність до компетенції правоохоронних органів) (реєстраційний номер 4405). Доповідач – народний депутат України Скибінецький Олександр Матвійович. Співдоповідач – голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Швець Віктор Дмитрович.

Олександр Матвійович, може, поставити за скороченою процедурою розглядати?

Є пропозиція розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

13:30:23

За-294

Рішення прийнято.

Прошу вас.

13:30:32

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.

Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується законопроект, який має на меті більш чітке впорядкування підслідності злочинів слідчим органам Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ відповідно до їх основних завдань.

Справа в тому, що сьогодні Служба безпеки України є основним органом, на який покладається організація боротьби з тероризмом, а також участь у заходах захисту ядерних матеріалів і радіоактивних речовин.

Разом з тим, стаття Кримінально-процесуального кодексу 265-1, тобто „Відповідальність за незаконне виготовлення вибухового пристрою”, а це має пряме і безпосереднє відношення до тероризму, віднесено до підслідності Міністерства внутрішніх справ.

У той же час, до підслідності Служби безпеки віднесено статтю 294, тобто масові заворушення, яка знаходиться в розділі 12, тобто „Злочини проти громадського порядку і моральності”, який повністю підслідний Міністерству внутрішніх справ. Служба безпеки України не має ні засобів контролю, ні фіксації доказів стосовно масових заворушень.

Тому пропонується поміняти підслідність статті 265-1 і 294, тим самим забезпечивши впорядкованість і логіку в цих питаннях.

Проект Закону підтримано профільним Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, підтримано Службою безпеки. Від Міністерства внутрішніх справ заперечень не надходило. Висновок науково-експертного управління також позитивний. Просив би вас підтримати у першому читанні. Якщо не буде зауважень, то і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віктор Дмитрович, від комітету.

13:32:28

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я думаю, що всі уважно чули мотиви, якими керувалися шановні наші колеги, які вносили проект Закону для розгляду в Верховній Раді. Це два поважні генерали Служби безпеки, і вони достеменно знають і володіють ситуацією, яка зараз є у Службі безпеки і яка, на їх погляд, потребує дещо врегулювання.

Цей законопроект, я хотів би доповнити лише, вноситься у зв'язку з Указом Президента про процедуру реформування органів Служби безпеки.

Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 3 червня 2009 року розглянув на своєму засіданні цей законопроект і рекомендував Верховній Раді ухвалити його за основу і в цілому як Закон Верховної Ради. На наше переконання, реалізація положень цього закону більш чіткіше приведе у відповідність із компетенцією правоохоронних органів саме Служби безпеки і Міністерства внутрішніх справ.

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, якщо є потреба обговорювати законопроект, прошу записатися. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Валерій Бевз, фракція партії комуністів. Потім – Юрій Прокопчук.

13:34:00

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я думаю, що варто підтримати автора цього законопроекту, оскільки до функцій Міністерства внутрішніх справ віднесені всі інші склади злочину, які пов’язані з охороною громадського порядку і безпеки.

Тому абсолютно логічно, що стаття 294, її підслідність, так би мовити, відноситься до функції… слідчих апаратів Міністерства внутрішніх справ. Рівно так само, як і 265 зі значком „1” – до функцій Служби безпеки України.

Тому я вважаю, що ми маємо підтримати автора цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

13:34:43

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, Рівненщина.

Власне, даний законопроект впорядковує якраз процедуру підслідності, і про це вже говорили. Я повторюватися не буду.

Тому вношу пропозицію підтримати і за основу, і в цілому цей законопроект. Він просто наводить порядок саме в процесуальних діях, тих, які стосуються МВС і Служби безпеки України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, мікрофон, одна хвилина.

13:35:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я за те, щоб Служба безпеки займалася своїми справами і взагалі щоб займалася справами. Через те, що ми зараз вами, сьогодні прямо, прийняли зміни до Кримінального кодексу і доповнили Кримінальний кодекс статтею 258 зі значком „5” такого змісту: фінансування тероризму. Фінансування тероризму, оскільки боротьба з тероризмом в принципі відноситься до компетенції Служби безпеки України, очевидно також має бути підслідністю цієї служби. І я хотів би, щоб ми якось передбачили можливість, бо ми вже прийняли постанову, що тільки в першому читанні, коли вносимо зміни, якось протокольно доручили, можливо, автору і комітету разом доручити і цю статтю, щоб вона не залишилась без органу і без визначення підслідності, щоб ми також долучили її до статті 265 прим, яку зараз ми відносимо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, комітет пропонує прийняти за основу і в цілому. У представників від Кабінету Міністрів є міркування? Ратушняк Віктор Іванович заступник міністра внутрішніх і Поротько Володимир Михайлович заступник голови Служби безпеки, якщо є, будь ласка, мікрофон.

РАТУШНЯК В.І. Ми підтримуємо цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуєте?

РАТУШНЯК В.І. Так, Міністерство внутрішніх справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правоохоронні і силові структури підтримують цей законопроект.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 4405) про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо приведення підслідності у відповідність із компетенцією правоохоронних органів) (реєстраційний 4405). Прошу голосувати.

13:37:26

За-356

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Комітет пропонував і автор законопроекту прийняти його як закон цей проект. Заперечення є?

Немає заперечень. Виходячи з вашої одностайної згоди ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону України про в несення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо приведення підслідності у відповідність із компетенцією правоохоронних органів) (реєстраційний 4405). Прошу голосувати.

13:38:18

За-363

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо звільнення суддів, обраних безстроково). Реєстраційний номер 2543. Доповідач – член Комітету з питань правосуддя Притика Дмитро Микитович. Дмитро Микитович, а може за скороченою?

Є пропозиція розглянути законопроект за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

13:39:01

За-255

Рішення прийнято.

13:39:05

ПРИТИКА Д.М.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо звільнення професійних суддів з посади) номер 2543.

Як ви знаєте, статтею 126 Конституції України передбачені підстави звільнення професійних суддів з посади, таких підстав є 9, вони різні. Але коли ми формували порядок і організацію порядку звільнення професійних суддів з посади, то підійшли абсолютно однотипно до всіх випадків.

Я, наприклад приведу такий приклад вам. Серед цих 9 підстав є наприклад припинення громадянства людиною, громадянином, який займав посаду судді і наприклад порушення суддею присяги.

Звичайно, що коли громадянин не має уже громадянства України, то ясна річ, для чого тут його персоналію розглядати на кваліфікаційній комісії. І друга справа, коли мова йде про порушення присяги.

Тому законопроектом пропонується шляхом внесення змін до відповідних норм законів України про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України, про судоустрій України, про Вищу раду юстиції, спростити порядок звільнення професійного судді з посади з підстав, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 126 Конституції України.

Також пропонується внести зміни до частини другої статті 404 Кримінально-процесуального кодексу України. Суть проект полягає в тому, що він виключає передбачену відповідними нормами законів України, до яких вносяться зміни, можливість участі відповідних кваліфікаційних комісій суддів у вирішенні питань звільнення професійних суддів з посади у разі: закінчення строку, на яку його обрано чи призначено, досягнення суддею 65 років, неможливості виконання суддею своїх повноважень...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПРИТИКА Д.М. ...обвинувальним вироком щодо судді, припинення його громадянства, визнання судді безвісно відсутнім або оголошеним померлим, подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Доцільність запровадження такого порядку зумовлено тим, що при звільненні професійного судді з посади із зазначених підстав, що передбачені статтею 126 Конституції, потреби оцінювати його професійний рівень або фахові здібності немає. Проте згідно з чинним законодавством саме такою діяльністю і займається кваліфікаційні комісії суддів, витрачаючи на це значний час. За таких обставин багато суддів, які підлягають звільненню з посад, не здійснюють своїх суддівських повноважень, а на їх посади не можуть бути призначені чи обрані нові судді. Така ситуація негативно впливає на стан правосуддя в державі. І взагалі ми забираємо дуже багато часу...

ІЗ ЗАЛУ. Це ви забираєте час.

ПРИТИКА Д.М. Так, вибачаюся, я згоден з вами.

Тому є пропозиція комітету: прийняти цей законопроект за основу і в цілому. Було одне зауваження Експертного управління Верховної Ради України, ми його врахували при підготовці ще цього законопроекту до слухання на комітет. Так що, якщо ваша воля, то я просив би підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто вважає за необхідне висловити свою точку зору з цього законопроекту, прошу записатися.

Прошу прізвища народних депутатів. Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів, наступним буде виступати Олег Ляшко.

13:43:03

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановні колеги, я думаю, для всіх питання цілком зрозуміле. І треба подякувати автора академіка Притику Дмитра Микитовича за те, що він взявся розв’язати цей позор, який ми становимось свідками, коли суддя подає заяву про відставку в зв’язку зі станом здоров’я, а потім не дочекавши багато місяців, поки ми вирішуємо це питання помирає, чи навпаки, суддя подає заяву про відставку в зв’язку з досягненням 65-тирічного віку, а ми два з половиною роки не можемо її задовільнити.

Тому треба голосувати за цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

13:43:53

ЛЯШКО О.В.

От Іван Васильович, попередній колега депутат виступаючий, правильно сказав, що це ганьба, коли суддя в 65 років досягнув віку, а його не звільняють з посади.

Дмитро Микитовичу, от ви до обрання народним депутатом багато років працювали головою Вищого господарського суду. От як ви спостерігаєте ту ситуацію, коли ваш наступник, да, і досить в порушення вимог закону продовжує працювати? Тобто це подвійні стандарти, подвійні підходи. Я не думаю, що цей закон можна приймати в цілому, бо там є певні зауваження.

От наприклад. Ви пропонуєте до переліку підстав, де спрощується порядок звільнення віднести і подача заявою суддею добровільно про відставку. А хто його знає, Бог його знає, як він ту заяву писав про відставку? А може на нього натиснули. А може там, значить, йому погрожували. От для того і створюються всі ці фільтри для того, щоб перевірити, а чи реально суддя добровільно іде у відставку, чи може йому десь прикрутили одне місце і через це він вимушений був написати цю заяву.

Тобто суддя – це надзвичайно важлива функція у системі демократичного устрою нашого суспільства до якого ми щонайменше прагнемо.

І от як у випадку із тими суддями де очевидно іде порушення закону, як із нинішнім головою Вищого господарського суду, тут безумовно треба приймати рішення.

Коли ж суддя пише заяву, а скільки ми тут були свідками, коли суддя пише заяву, а потім відкликає цю заяву, бо пояснює це якимись мотивами. Тобто тут треба ретельно розбиратися і спрощувати цю процедуру мені видається треба, але дуже помірковано. Тобто цей закон можна прийняти в першому читанні. А до другого я пропоную його суттєво доопрацювати і в багато у кого з колег-депутатів, можливо, з’являться ще пропозиції чи зауваження. А взагалі пану Притиці, справді, треба подякувати за добре написаний закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Комітет пропонує прийняти за основу і в цілому в редакції, запропонованій комітетом з врахуванням правки, про яку сказав доповідач. Разом з тим є застереження.

Тому ставиться на голосування лише одна пропозиція: про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 2543) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо звільнення суддів, обраних безстроково). Прошу голосувати.

13:46:49

За-332

Рішення прийнято.

Шановні колеги, очевидно, не має потреби приймати рішення Верховної Ради України з дорученням комітету щодо підготовки його до другого читання за скороченою процедурою. Коли комітет буде готовий, ми його розглянемо.

Продовжуємо ранкове засідання Верховної Ради України на 15 хвилин. У нас багато роботи, шановні колеги.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" (щодо вікових обмежень, участі у виборчих коаліціях). За скороченою процедурою може…?

Є пропозиція розглядати цей законопроект за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

13:47:50

За-256

Рішення прийнято.

Доповідач: Зарубінський Олег Олександрович, народний депутат України. Співдоповідач: член Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Суслов Євгеній Іванович.

13:48:06

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановні колеги, свого часу, розробляючи законодавство щодо молодіжних та дитячих організацій законодавці виходили з ідеї згуртування та дітей для захисту власних інтересів, сприяння не лише входження цієї вікової категорії до повноцінного життя в українському суспільстві, але й розбудови нового покоління, культури поведінки та мислення, які характерні для розвинутого громадянського суспільства.

Крім того, особливістю дитячих та молодіжних організацій є те, що їх членами переважно виступають особи, які не мають достатнього матеріального забезпечення. Саме тому ці об’єднання порівняно, ну, можна сказати, з дорослими громадськими організації, регулюються додатковим законом, який надає їм низку пільг під час утворення та діяльності. Разом з тим, специфіка цих організацій полягає в тому, що для них встановлені вікові обмеження. Для молодіжних встановлено ценз – від 14 до 35 років, а для дитячих – від 6 до 18 років. Але при цьому, дієвість такого цензу нівелюється самим законом чинним, який дозволяє особам старшого віку входити до його складу, причому, в кількості не більше третини чисельного складу. Це значить, організація молодіжна, організація дитяча, а третина цієї організації можуть бути дорослі дяді чи тьоті. При тому, що цей закон встановлює певні пільги для молодіжних і дитячих організацій. Отак на самому ділі.

Такий великий відсоток чисельності цих організацій дозволяє окремим з цих утворень обходити законодавство, лише формально вважаючись молодіжними, користуватись всіма передбаченими пільгами. З іншого боку, в самому законі недостатньо уваги приділено співпраці молодіжних громадських організацій з органами державної влади та місцевого самоврядування. Це практично відчужує їх від процесу, громадського процесу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте…

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. На формальні клуби за інтересами, а не на провідників молодіжних та дитячих програм.

Тому друга новела, яка пропонується в законопроекті, передбачає обов’язкове надсилання молодіжним і дитячим організаціям проектів тих рішень, які готуються органами державної влади. Щоб молодіжні організації брали участь у формуванні молодіжної політики, щоб не за них все вирішувалося. Якщо стисло, то кредо цього законопроекту – дорогу молоді. От і все. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Євгеній Іванович Суслов від комітету.

13:51:03

СУСЛОВ Є.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму на засіданні 19 листопада 2008 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України „Про молодіжну та дитячу громадську організацію” (реєстраційний номер 2593), внесений народним депутатом України Зарубінським. Законопроектом пропонується: перше – зменшити з 33 до 10 відсотків квоту членів молодіжної та дитячої організації та членів їх керівних органів для осіб, вік яких відповідно перевищує 35 та 18 років. Крім того пропонується розповсюдити таке ж обмеження і на керівні органи спілок молодіжних та дитячих громадських організацій, а також на засновників, зазначених організацією. По-друге, виключити положення щодо участі молодіжних організацій у виборчих коаліціях. Та, по-третє, зобов’язати органи державної влади та місцеве самоврядування інформувати найбільші молодіжні та дитячі організації щодо проектів програм, які стосуються дітей та молоді, для отримання від них пропозицій щодо даних актів. Законопроект не суперечить Конституції України. Головне наукове експертне управління зробило висновки за результатом розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу. Введення в дію зазначеного закону не потребує додаткових витрат від Державного бюджету України. Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики та спорту прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України розглянути проект Закону України про внесення змін до Закону України про молодіжні та дитячі громадські організації в першому читанні та прийняти його за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту.

Прізвища народних депутатів прошу. Олег Ляшко.

13:53:05

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Знаєте, днями в одній із газет я прочитав інтерв’ю відомого українського вченого-психіатра, який заявив про те, що педофіли, як правило, йдуть працювати, влаштовуватись в дитсадки, а некрофіли – в морги. Тому треба підтримати ініціативу колеги Зарубінського, бо цей закон дозволяє певною мірою боротися із педофілією, обмежуючи віковий ценз перебування в дитячих організаціях.

Тому я думаю, що цей закон вартий того, щоб його підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

13:53:42

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”. Ми підтримуємо також прийняття цього закону в першому читанні і погоджуємося зі зменшенням квоти з 30 до 10 відсотків засновників дитячих і молодіжних організацій. Ця новела, дійсно, не викликає ніяких сумнівів, і її ми підтримуємо беззастережно.

Інша новела: про те, що прийнятті рішень чи якихось актів органів державної влади, як сказано в законопроекті, і органів місцевого самоврядування узгоджувати з наявними молодіжними та дитячими організаціями, - потребує уточнення. Адже там вказано 0,5 відсотків, коли кількість членів… коли в якій громаді є дитяча організація і більше 10 тисяч на загальнодержавному рівні.

Однак, дійсно, є фіксовані і нефіксовані члени цих організацій, є значна мінливість цих організацій. Тому всі ці моменти повинні уточнитися до другого читання. І тоді можна приймати закон в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, інших пропозицій немає? Заперечень? Також не бачу.

Вноситься пропозиція комітету: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” (щодо вікових обмежень участі у виборчих коаліціях) (реєстраційний номер 2593). Прошу голосувати.

13:55:27

За-311

Рішення прийнято. Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження нових стандартів і радіотехнологій), реєстраційний номер 2034. Доповідач – народний депутат України Шиянов Борис Анатолійович і співдоповідач – член Комітету з питань транспорту і зв’язку Мороко Юрій Миколайович. І пропозиція розглядати цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

13:56:09

За-260

Рішення прийнято.

Прошу, будь ласка, до доповіді. Будь ласка.

13:56:44

МОРОКО Ю.М.

Уважаемые коллеги, Комитет по вопросам транспорта и связи рассмотрел на своем заседании законопроект 2034, поданный народным депутатом Шияновым, фракция БЮТ. Цель законопроекта – упрощение механизма лицензирования видов деятельности в сфере телекоммуникаций и пользование радиочастотным ресурсом.

Сама по себе идея правильная, и поэтому законопроект нашел поддержку в профильном комитете. Но вот в отношении поступлений в Государственный бюджет Министерство финансов и Комитет по вопросам бюджета Министерства*** финансов как прошлого правительства, так и нового правительства, не разделяет оптимизма автора и не поддерживают данный законопроект Они считают, что его принятие приведет к потерям в Госбюджете в связи с недопоступлением оплат за выдачу лицензий на осуществление деятельности в сфере телекоммуникаций.

В связи с этим, видимо, было бы правильно направить законопроект на повторное первое чтение, чтобы автор и новый Кабинет Министров могли бы согласовать свои позиции. А общем-то, автор разделяет эту точку зрения. Мы с ним разговаривали, и он разговаривал с головой комитета Козаком Владимиром Васильевичем. Автор не возражает против того, чтобы законопроект отправить на повторное первое чтение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, бажаючі висловити свою точку зору, будь ласка, записуйтеся. Прошу прізвища народних депутатів.

Народний депутат Корж, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Потім – Михайло Чечетов.

13:58:11

КОРЖ В.Т.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України! Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження нових стандартів і радіотехнологій) (реєстраційний номер 2034) спрямований на подальше вдосконалення законодавства в галузі телекомунікацій та підвищення ролі держави у цьому процесі.

Так, змінами до Закону України „Про телекомунікації” пропонується визначити впровадження нових стандартів і радіотехнологій як додаткову підставу для переоформлення ліцензій та передбачити при її переоформленні за цією підставою можливість внесення НКРЗ змін до особливих умов.

Змінами до Закону України "Про радіочастотний ресурс України” надається оператору телекомунікацій, який має відповідну ліцензію, право на отримання ліцензій на нові смуги радіочастот, в тому числі з впровадженням нових стандартів і радіотехнологій. Окрім цього, НКРЗ надається можливість видавати ліцензії на користування радіочастотним ресурсом одночасно з переоформленням ліцензії на вид діяльності у сфері телекомунікацій, що передбачає користування радіочастотним ресурсом України за виключенням ліцензування додаткових смуг радіочастот у межах наявної у користувача ліцензії на вид діяльності у сфері телекомунікацій.

У цілому законопроект корисний і має право на існування. Але, дійсно, є деякі застереження з боку бюджетного комітету і Міністерства фінансів, необхідно більш чітко і ретельно з’ясувати чи не зменшаться надходження до державної скарбниці від дії цього закону. Тому пропоную направити на повторне друге, перше читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партія регіонів.

14:00:41

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проектом закону про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження нових стандартів і радіо технологій) пропонується вдосконалити порядок ліцензування певних видів діяльності в галузі телекомунікацій та при користуванні радіочастотним ресурсам України, зокрема усунути подвійне ліцензування одного виду діяльності при впровадженні нових стандартів і радіо технологій.

Прийняття цього законопроекту дозволить спростити умови доступу операторів телекомунікацій до ринку телекомунікаційного та комунікаційних послуг – сприятиме розширенню асортименту та збільшенню обсягів зазначених послуг. І головне, що запропоновані проектом Закону зміни сприятимуть адаптації законодавства України в сферах телекомунікацій та користування радіочастотних ресурсів України до законодавства Європейського Союзу.

Фракція Партії регіонів пропонує прийняти в першому читанні. А ті зауваження, які були висловлені народними депутатами в процесі обговорення їх можна буде врахувати в процесі остаточного доопрацювання законопроекту на процедурі другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Завершили розгляд законопроекту. Комітет пропонує прийняти його за основу.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, а саме про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження нових стандартів і радіо технологій) (реєстраційний номер2034). Прошу голосувати.

14:02:36

За-110

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування другу пропозицію про направлення законопроекту на повторне друге читання, на повторне перше, перепрошую.

14:03:02

За-319

Рішення прийнято.

Шановні колеги, зараз ми мали розглядати з вами, мали б розглядати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та інвалідам. Реєстраційний номер 2159.

Та голова комітету звернувся до Верховної Ради України з відповідним листом і просить Верховну Раду України відтермінувати розгляд цього законопроекту у зв’язку з необхідністю узгодження ряду позицій з Кабінетом Міністрів України.

То давайте підтримаємо цю пропозицію? Треба голосувати нам? То давайте я поставлю на голосування, шановні колеги. Прошу підтримати цю пропозицію, а саме про перенесення розгляду проекту Закону, реєстраційний номер 2159. Прошу голосувати.

14:04:10

За-314

Рішення прийнято.

Шановні колеги, якби ви не заперечували, ми б розглянули за скороченою процедурою законопроект, реєстраційний номер 2416 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров'я, культури та установ соціального захисту).

Я ставлю на голосування пропозицію щодо розгляду його за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

14:04:49

За-291

Рішення прийнято.

Доповідач - Роман Володимирович Ткач, співдоповідач – голова підкомітету комітету з питань соціальної політики та праці Марущенко Володимир Станіславович, будь ласка.

14:05:02

ТКАЧ Р.В.

Доброго дня, шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров'я, культури та установ соціального захисту) (за реєстраційним номером 2416) внесений мною до Верховної Рада України ще 21 квітня 2008 року.

Я буду дуже коротко. Ви знаєте, що в середині 90-х років був прийнятий Закон про освіту і в ньому була стаття 57, де виписувалися соціальні гарантії. У зв’язку із тими подіями, що не було коштів і так дальше, багато років цей закон не виконувався, нарешті вдалося прийняти нам про визнання державного боргу. І на сьогоднішній день практично за минулі роки всім освітянам ці борги повернуті, і освітяни цією соціальною гарантією користуються. Але, на превеликий жаль, залишилися ще певні категорії бюджетників – це працівники охорони здоров’я, працівники культури, особливо це стосується працівників викладачів музичних шкіл, працівників соціальних установ, особливо у таких установах, як будинки-інтернати, реабілітаційні установи, де фактично за мізерну плату працюють ці люди.

В мене є, коли я готував законопроект, я звертався у всі міністерства, починаючи із Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства культури і так дальше. Фактично всі міністерства цей законопроект підтримують. Звичайно я прекрасно розумію, що є на сьогоднішній день велика проблема – брак коштів у бюджеті. Але я би пропонував компромісний варіант.

Я зараз зачитаю, які соціальні гарантії пропонуються. І я би все-таки просив всіх колег підтримати цей законопроект. Просто можна деякі. По-перше, його прийняття із 1 січня 2011 року, а потім можна деякі соціальні гарантії просто, як кажуть, перенести у роках. Один рік, наприклад там, - доплата за вислугу років, другий рік, там, - надбавка за працю у сільській місцевості…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ТКАЧ Р.В. …. Але я би все-таки просив вас, дуже серйозно до цього підійти. Так ось пропонується внести зміни у основи законодавства України про охорону здоров’я Закону України «Про культуру», Закону України «Про соціальні послуги».

Я за браком часу не буду перераховувати всі ці види послуг, я просто скажу. На отримання надбавок за вислугу років на щорічну грошову винагороду у розмірі одного посадового окладу, на виплату допомоги на оздоровлення, на одержання доплати в розмірі 25 відсотків всім тим, хто працює в сільській місцевості. Комітет цей законопроект підтримав. До речі, моя колега Тетяна Дмитрівна Бахтеєва внесла такий самий законопроект, але стосується тільки працівників охорони здоров’я. І тому я би просив вас, підтримати його в першому читанні. Можна потім деякі статті переглянути і десь з 01 січня 2010 року, навіть 2011 року поетапно цей закон прийняти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Станіславович Марущенко, будь ласка, заключення комітету.

14:08:15

МАРУЩЕНКО В.С.

Шановний Голово! Шановні колеги!

Комітет Верховної Ради з соціальної політики та праці майже два роки тому в червні 2008 року розглянув даний законопроект народного депутата Ткача і прийшов до наступних висновків.

Даним законопроектом вносяться зміни до статті 77 Закону України „Про основи законодавства України про охорону здоров’я”, статті 29 Закону України про основи законодавства, про культуру і статті 11 Закону України про соціальні послуги.

Даним законопроектом передбачено надати право працівникам сфери охорони здоров’я, культури та соціальним працівникам на наступні виплати.

Перше. Щорічну грошову винагороду в розмірі одного посадового окладу ставки заробітної плати за сумлінну працю, зразкове використання службових обов’язків.

Друге. На виплату допомоги на оздоровлення в розмірі щомісячного посадового окладу при надані щорічної відпустки.

На отримання надбавок… Це третє. На отримання надбавок за вислугу років щомісячного відсотка до посадового окладу.

І четверте. 25 відсотків доплати щомісячно для тих працівників державної і комунальної сфери, які працюють в сільській місцевості.

В зв’язку з тим, що прийняття даного законопроекту дозволить підвищити рівень оплати праці працівників державних та комунальних закладів установ, організацій охорони здоров’я, культури та соціального захисту населення комітет виступає, оцінює позитивно даний законопроект і підтримує його. Просимо прийняти за основу.

Крім того даний законопроект підтримав Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності та охорони здоров’я. Головне науково-експертне управління так само висловилося за прийняття даного законопроекту за основу. Крім того, Міністерство праці та соціальної політики, охорони здоров’я, культури і туризму, Національна трьохстороння соціальна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

МАРУЩЕНКО В.С. …та профспілки так само підтримують даний законопроект. Міністерство економіки та фінансів даний законопроект не підтримує. Шановні колеги, від імені комітету прошу даний законопроект підтримати за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які є міркування? Хто наполягає на обговорення законопроекту, прошу записатися. Прошу дуже коротко, щоб ми… Так, прізвища народних депутатів.

Петро Цибенко і Володимир Карпук.

14:10:57

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, шановні громадяни України! Я хотів би підтримати ідею цього законопроекту. І хочу наголосити на двох речах, на двох з моєї точки зору ключових речах. По-перше, мова іде про працівників бюджетних установ. І по-друге, цю бюджетні установи знаходяться у сільській місцевості або селищах міського типу. І тому, безумовно, цей документ має бути підтриманий. Мова іде лише про те, коли він може запрацювати. Але я хочу спростувати ті побоювання, які є щодо заперечень Міністерства фінансів.

Почнемо з того, що до бюджету цього року, звісна річ, він не потрапить, ці зміни навіть у разі прийняття, зважаючи на те, що зараз ми розглядаємо його у першому читанні.

По-друге, я не впевнений, що ці зміни, навіть у разі їх прийняття, потраплять до бюджету навіть 2011 року, бо ми пам’ятаємо норму Бюджетного кодексу про те, що попадає до проекту Державного бюджету ті рішення, які прийняті до 15 серпня. Адже цей документ навряд чи буде прийнятий до цього терміну. Але я хотів би принципово підтримати працівників бюджетної сфери, які працюють у сільській місцевості, бо мова іде саме про них, про ті доплати, на які вони мають право відповідно до чинного законодавства. Тому, шановні колеги, я просив би підтримати цей законопроект від імені фракції Компартії України. Хочу сказати про те, що фракція за нього голосуватиме. А що стосується тих застережень, тих побоювань, то реально цю проблему треба вирішувати. А щодо того, коли вона почне працювати, ці норми закону, навіть в разі їх прийняття, то то вже ми визначимо дещо пізніше. Ще раз прошу підтримати цей документ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

14:13:00

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”. Ми також підтримуємо прийняття цього закону в першому читанні. Цей законопроект урівнює соціальні гарантії працівників охорони здоров’я, культури, установ соціального захисту з тими гарантіями, які мають вже і працівники освіти. Тим паче, що законопроект пройшов, отримав підтримку в кількох комітетах представниками цих фракцій, які входять до парламенту. Є те, що деякі новели чи диспозиції цього законопроекту вже виконуються. Скажімо, що місячна доплата у відсотках до посадового окладу, незалежно від стажу медичної роботи, - працівникам охорони здоров’я. Але воно унормовано постановою Кабінету Міністрів. Тут буде на рівні закону.

Деякі вимоги є, які вже є, які виконуються, є також для працівників культури. Тому дійсно погоджуються з тим, з пропозицією автора щодо поетапного, ми розуміємо, що це виконати відразу в бюджеті і 2011 року неможливо, але це треба робити. Тому що на сьогодні в охороні здоров’я середня заробітна плата складає 67 відсотків рівня середньої заробітної плати в промисловості. Хоча основами законодавства про охорону здоров’я це повинно, сказано, що повинно бути не менше, ніж середнього рівня промисловості.

Тому цей законопроект допомагає покращити гарантії, соціальні гарантії працівників бюджетної сфери, які мають якраз найменшу середню заробітну плату серед галузей у нас, у державі. І дійсно цей законопроект треба буде вводити з 2011 року. Тому що впродовж двох років ми його не могли розглянути. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Виноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я, культури та установ соціального захисту) (реєстраційний номер 2416).

14:15:32

За-146

Рішення не прийнято.

Ставлю до голосування другу пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту Закону (реєстраційний номер 2416).

14:15:56

За-151

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 97, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 30, комуністів – 24, „Блок Литвина” – 0, позафракційні – 0. Шановні колеги, після 16 години ви знаєте, що ми з вами окрім всього іншого маємо розглянути подання Президента про схвалення Закону України „Про допуск іноземних військ на територію України в 2010 році”. А зараз я оголошую ранкове засідання Верховної Ради України закритим. О 16 годині ми продовжимо.