ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ
Сесійна зала Верховної Ради України
19 травня 2010 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.
10:01:00
Зареєструвалися картками у сесійній залі 409 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження
народних депутатів України Сігала Євгена Яковича (до речі, у нього ювілей), а
також Стретовича Володимира Миколайовича. Прошу привітати наших колег, побажати
їм життєвої наснаги. (Оплески)
Надаю вам інформацію, шановні народні депутати, щодо результатів роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 18 травня. Розглянуто 20 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 3 закони, 5 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект направлено на повторне перше читання, 5 законопроектів відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України прийнято 1 закон після доопрацювання, тобто в новій редакції.
Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями або запитами. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи.
Олексій Плотніков, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати
Олексій Плотніков передає право на виступ Анатолію Кириловичу Кінаху, фракція Партії регіонів.
10:03:04
КІНАХ А.К.
Шановні народні депутати! Шановні співвітчизники! Україна за останній період проходить дуже великі іспити, і як ми підкреслювали неодноразово в цьому залі, український народ, економіка з величезними можливостями стали заручниками ганебного протистояння у владі, особливо за останні два роки і Україна завершила 2009 рік з найгіршими показниками розвитку в Європі.
Сьогодні ми маємо по факту підтвердження тих позитивних результатів, які з’являються тоді, коли влада починає працювати зконсолідовано – Президент, уряд, коаліція, парламент. І вже ця ситуація дала можливість за квітень поточного року промисловості України відновити позитивні темпи зростання – зростання промисловості в Україні за квітень 2010 проти квітня 2009 склало біля 17 відсотків. Дуже позитивно, що відбувається позитивна динаміка зростання в тих галузях, які визначають конкурентоспроможність України, які виробляють продукцію з високою доданою вартістю технічно складу інтелектуальну продукцію і за цей же період зростання в машинобудуванні України склало порядку 34 відсотків, дуже важливо, що відбуваються позитивні зміни зростання в квітні поточного року в легкій промисловості, в тому числі в таких напрямках, як транспортне обладнання 78 відсотків, тощо.
Вперше за останній рік динаміка зростання експорту з України перевищує динаміку зростання імпорту і знижується залежність нашої держави від негативних процесів зовнішньої кон’юнктури.
В той же час, шановні народні депутати, фракція Партії регіонів, я впевнений, що це позиція, яку повинні підтримати всі відповідальні високопрофесійні і народні депутати, і суспільство в цілому, загострює увагу на тих питаннях, які нам треба вирішувати спільно.
Це по-перше завершити розчистку завалів по питанням повернення негативного сальдо податку на додану вартість, це те, що залишилося від попередньої структури влади біля 31 мільярдів гривень заборгувала держава платникам податків.
Дуже важливо навести спільно порядок в системі державних закупівель тендерів, з точки зору ефективності використання ресурсів протидії корупції. Підтримка малого і середнього бізнесу, величезні питання відновлення доступу і громадян України, і промисловості до кредитних ресурсів.
Ми закликаємо об’єднати зусилля, оцінка влади, це в першу чергу зростання добробуту громадян України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Миколи Рудченка буде виступати Олег Зарубінський, фракція "Блоку Литвина". Підготуватися Ляшку замість Деньковича.
10:06:25
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні громадяни України! Всі знають в цій залі, я сподіваюся, що інвестиції є двигуном економічного розвитку. Тому факт зменшення обсягів іноземних капіталовкладень будь-коли в Україну є тривожним сигналом для економіки.
Протягом 2009 року в нашу країну було вкладено 192 мільярди гривень, а це майже на 80 мільярді гривень менше, ніж в 2008 році. Таке суттєве зменшення обсягів інвестицій викликане не лише світовою економічною кризою, а й цілою низкою внутрішніх проблем України. Головна з цих проблем – відсутність в нашій країні сприятливого інвестиційного клімату. Причинами інвестиційної непривабливості України є політична нестабільність, яка спостерігалася протягом останніх років, високий рівень корупції, недосконала податкова система.
За рівнем корумпованості наша країна посідає 134 місце зі 180 країн в світовому рейтингу. Протягом останніх років середній рівень хабара зріс з 15 до 40 тисяч гривень. За витратами часу і ресурсів українська податкова система посідає 181 місце із 183 країн. Підприємцям в Україні доводиться платити 147 податків і зборів та витрачати на це більше 736 годин часу.
Перераховані фактори дуже обтяжують ведення бізнесу як для вітчизняних, так і для іноземних підприємців. Потенційні інвестори не відчувають, що їхні капітали будуть захищені, а вкладені кошти будуть збережені та принесуть дохід. У результаті виникає бар’єр для збільшення обсягів інвестицій в Україну.
У той же час вітчизняна економіка все більшою мірою потребує іноземних капіталовкладень. Основні виробничі фонди українських підприємств – це всі тут знають, зношені в середньому на 80 відсотків. Гальмується впровадження нових технологій. Не збільшуються потужності виробництва. Як наслідок – українська продукція стає все менш конкурентно спроможною на світовому ринку.
Україна має стати інвестиційно привабливою. Для цього потрібно створити чіткі та прозорі правила гри на вітчизняному ринку однакові для всіх. Слід ухвалити Податковий та Інвестиційний кодекси. Адже необхідно регулювати не тільки систему сплати податків, а й умови вкладення коштів в економіку. Також має бути сформована якісна інвестиційна інфраструктура, тобто система не тільки банків, але й товарних і валютних бірж, які виступали б ефективним інструментом для обслуговування інвесторів. Необхідно чітко усвідомлювати, що лише комплексні та послідовні кроки у цій сфері дадуть змогу збільшити обсяги інвестицій і створити умови для розвитку економіки та підвищення добробуту людей. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступний буде виступати Лелюк замість Потапова.
10:09:39
ЛЯШКО О.В.
Шановні колеги! В нашій державі, починаючи з 1998 року впроваджується програма підтримки індивідуального житлового будівництва на селі „Власний дім”. З 2000 року незважаючи на фінансові складнощі уряд щороку знаходив кошти на фінансування цієї програми.
За цей час з державного бюджету надано кредитів 62 тисячам сільських сімей на суму 404 мільйони гривень і введено в дію більше 1 мільйона квадратних метрів житла.
Підтримка програми фінансування з державного бюджету має значний стимулюючий ефект для залучення інвестицій у розвиток сільських територій. Так на одну гривну кредитних коштів з держбюджету спрямовується ще півтори-дві гривні за рахунок коштів місцевих бюджетів на Aтрадиційні джерел фінансування та коштів населення. При цьому обсяги введення в дію основних фондів перевищують в два-три рази суми наданих кредитів. Однак забезпечення кредитними коштами сільських забудовників становить тільки 17 відсотків.
У проекті Державного бюджету на 2010 рік поданого урядом Тимошенко передбачалося із загального обсягу Стабілізаційного фонду для агропромислового комплексу 150 мільйонів гривень на державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників, а також 40 мільйонів гривень із Спеціального фонду, тобто за рахунок повернення раніше наданих кредитів.
Проте в Законі „Про Державний бюджет на 2010 рік” поданого урядом Азарова затверджено на цю програму лише 40 мільйонів гривень із Спеціального фонду.
Незважаючи на те, що в державному бюджеті 2010 року для агропромислового комплексу затверджено понад 3 мільярди гривень Мінагрополітики, згідно з інформацією якою я володію при розподілі цього обсягу зовсім не передбачено коштів для бюджетної програми надання державних пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам.
Такі рішення не дозволять забезпечення введення в дію селянами житла згідно укладених контрактних угод та призведуть до згортання цієї важливої для села програми.
Зважаючи на викладене, я звертаюся до урядцу, до Поремєр-міністра з пропозицією передбачити як мінімум, 100 мільйонів гривень на бюджетну програму „Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників” при відповідному розподілі стабілізаційного фонду Державного бюджету на 2010 рік для агропромислового комплексу.
Прошу вважати це моїм депутатським зверненням. Крім того, хотів би нагадати, що під час виборчої кампанії кандидат у Президенти Янукович обіцяв кожне село газифікувати, до кожного села провести дорогу тощо. От якраз на виконання передвиборчої програми Віктора Федоровича Януковича і пропонується спрямувати ці кошти на підтримку селян. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лелюк, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Віктор Терен замість Петренка.
10:12:51
ЛЕЛЮК О.В.
Добрый день, уважаемые избиратели, коллеги. Сегодня для дальнейшего перспективного развития энергетической отрасли Украины нужно сделать все, чтобы максимально использовать энергетические возможности и ресурсы Российской Федерации.
Когда оппоненты говорят, что политическая оттепель в отношении с Россией и украинско-российское стратегическое партнерство не отвечает интересам Украины, то пусть, отбросив популизм и пустословие на тему зради, посмотрят, как мировое сообщество ценит дружбу с Российской Федерацией. Иметь хорошие отношения с Россией – это уже мировой тренд дипломатии. Проявлять украинский патриотизм нужно не количеством оскорблений в адрес страны соседа, а так, как это делают европейские лидеры, считая одним из главных приоритетов налаживание нормального диалога с этой страной как можно больше в сферах деятельности.
Реальным примером блестящей внешней политики, ставящей на первое место интересы собственного государства, может быть Турция, страна-член НАТО, выделяющая свою территорию для строительства Российской Федерацией блоков атомной электростанции, которая будет являться собственностью россиян. Так и Украине без учета позиций государства-соседа практически невозможно сегодня выстроить свою реальную стратегию на ближайшую перспективу, а также целостную внешнеполитическую доктрину. А в вопросах экономики это наверное единственный шанс выйти из состояния стагнации.
Сегодня новому руководству страны нужны титанические усилия для того, чтобы сформировать имидж Украины, как стабильной, прогнозированной и настроенной на сотрудничество державы. В этом формате налаживание отношений с Российской Федерацией является фундаментальной основой. И фракция Партии регионов полностью поддерживает действия Президента и правительства Украины. В этом плане я убежден, что на сегодня в условиях продолжающегося мирового экономического кризиса нет в наших двухсторонних отношениях с Россией вопроса более важного, нежели инвестиционное и торгово-экономическое сотрудничество. Особенно в ядерной области, в энерго-, машиностроении и авиастроении, нефте- и газотранспортировке.
Сегодня экономика Украины уже получает экономические дивиденды от подписанных газовых договоренностей с Российской Федерацией. А проекты сотрудничества в области авиастроения и атомной энергетики, а также других отраслях Украины и Росси после детальной проработки специалистами обязательно будут подписаны. Но, приняв их, мы сделаем все, чтобы интересы Украины были соблюдены и страна получила максимальную выгоду от сотрудничества. В свое время мы были с Россией в одной экономической системе и настолько интегрированы, что шок от непродуманной политики до сих пор сказывается на развитии экономики Украины. Поэтому все более понятным становится то, что альтернативы дружбе, сотрудничеству и совместной кооперации с Россией у нас просто нет. Иначе Украина останется на обочине политического и экономического европейского развития. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Павловський.
10:15:46
ТАРАН В.В.
Минулої неділі Україна відзначала День пам’яті жертв політичних репресій. Всі, хто не хотів тоді жити за комуністичними рецептами, були позбавлені права на саме життя. На кожну область і на кожен район було спущено ліміти на розстріли і розгорнулися соціалістичні змагання по виявленню ворогів народу, перевиконувались плани по розстрілах. І тоді ще і нарком НКВД України Ізраїль Леплевський тричі звертався до ЦК партії з проханням збільшити ліміт по розстрілах і тричі прохання Ізраїля Леплевського було задоволено в Москві.
Пам’ятаємо і про жертви 50-80 років. Але ж і не забуваємо про те не забуваємо, що це не ми самі собі влаштували в Україні терор. Що цей терор було принесено на більшовистських багнетах з червоної Москви, перед якою сьогодні так пронигається влада.
На жаль, сьогоднішня влада діє за тоталітарними мірками більшовиків. І, як писалось в „Зеркалі тижня”, сьогодні все з України українське витікає, як кров із споротих вен.
І прикладом цьому є бурхлива діяльність, скажімо, того ж самого Табачника, в якому реінкарнувалася душа україножера Кагановича. І це спроба кинути за грати депутатів Парубія і Гримчака. І коли Парубій не злякався, то почалися чисто по-сталінськи арештувати і провокувати його сестру. І ми вимагаємо подання від Генеральної прокуратури, подання на всіх тих, хто люто побив Донія і інших депутатів, подання на цих всіх кримінальних авторитетів, що там були і били депутатів. І хіба це не є репресіями сьогодні масові звільнення людей з роботи в час кризи? Про що сьогодні… вчора правильно говорилося в цій залі.
Але ж прокуратура зайнята іншим сьогодні. Прокуратура сьогодні влаштувала своєрідний конкурс між собою, коли кожен претендент на прокуратурську булаву генерального клянеться Януковичу, що сам він посадить Тимошенко, зробіть мене Генеральним прокуром. І це бачить світ.
І ось, що говорить про те, що діється в Україні. Скажімо, той же самий Вільфред Мартенс, це партія, в яку входять і Саркозі, і Ангела Меркель, і без погодження з якими він ніколи б не виступив з такою різкою заявою з приводу подій в Україні. Це говорить світ. Цитую. „Дуже сумно та неприємно спостерігати за тим, як діюча влада нищить та нехтує демократичні досягнення попереднього уряду. В українському парламенті неконституційним шляхом сформували більшість і створили нелегітимний уряд. Існує чітке свідчення політичних маніпуляцій, судових маніпуляцій. І одним з яскравих прикладів стало відкриття кримінальної справи за політичними мотивами проти Тимошенко”. Кінець цитати.
Додам лише одне. Все це роблять єдині спадкоємці тих, хто чинив репресії, голодомори, робить ті, хто благославляє спорудження пам’ятників канібалісимусу Сталіну. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати В’ячеслав Кириленко, право на виступ передає Микола Кульчинський йому. Будь ласка.
10:19:07
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Шановні наші співвітчизники! Андрій Павловський. Хотів би звернути вашу увагу на те, що всі ми стали свідками, як за останні тижні владна коаліція на чолі з Партією регіонів, фактично не підтримала жодної соціальної ініціативи кандидата в Президенти Януковича. Були відхилені майже всі соціальні законопроекти. Як приклад, Партія регіонів не підтримала свій же законопроект про внесення змін до Закону про загальнодержавне пенсійне страхування (щодо страхового стажу), що допомагало підвищити деяким категоріям громадян пенсії.
Теж саме є зараз намагання Партії регіонів відкликати свій же власний законопроект про зміни до Закону про прожитковий мінімум, який розроблений на виконання рішення Конституційного Суду, згідно з яким прожитковий мінімум має збільшуватися на суму податку з доходу громадян. Урядова коаліція не підтримала законопроект про надання права на отримання пенсій громадянам України , які працюють за кордоном.
Також сталося з законопроектом про надання права багатодітним родинам отримувати пільгові кредити на купівлю житла. Також ганебно завалений законопроект, який передбачав, що в разі наявності банкрутства, заборгованості, банкрутства підприємству – в першу чергу виплачуються заборгованість заробітної плати працівників. І взагалі ганебний факт, коли після святкування 9 Травня Партією регіонів не був підтриманий законопроект про внесення змін до Закону про жертви нацистських переслідувань, який передбачав невеличке збільшення пенсій для малолітніх в’язнів нацистських таборів.
І хочу обратить внимание наших уважаемых ветеранов войны. Несмотря на помпезные заходы и порады, которые обошлись власти, журналисты говорят, больше 75 миллионов гривен, було значно зменшено і погіршено положення цих ветеранів війни. Зокрема постановою уряду Януковича, постановою (299) інвалідам війни зменшено грошову допомогу до 9 травня в 5 разів, з 5 тисяч 180 гривень, що передбачав ще уряд Тимошенко, до тисячі гривень.
Хочу также обратить внимание, что в бюджете на 2010 год на 19 миллионов уменьшено сумму, которая передбачалась на закупівлю путівок для ветеранів інвалідів війни. Також ще одним подарунком до ветеранів війни стало те, що на 6 мільйонів гривень в бюджеті зменшено видатки на закупівлю автомобілів ветеранам і інвалідам війни. Отака у нас влада, ніби то дбає на словах про народ, насправді відмовляється від своїх обіцянок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступним буде виступати Одарченко замість Стешенка.
10:22:28
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, група „За Україну”. Заява депутатської групи „За Україну”. Депутатська група „За Україну” висловлює рішучий протест проти кримінального переслідування режимом Януковича опозиційних народних депутатів Андрія Парубія та Юрія Гримчака. Порушення кримінальної справи проти Парубія і Гримчака є відвертою спробою залякати патріотичні сили. Ще одним вкрай цинічним відверто сталінським способом такого залякування став арешт молодшої сестри Андрія Парубія, до речі, мами двохрічної дитини, яку вранці 18 травня схопили за грубо сфабрикованим звинуваченням і дотепер утримують під вартою. З учорашнього вечора сестра Андрія Парубія за наполяганням лікарів швидкої допомоги переведена до лікарні швидкої допомоги, де перебуває під наглядом лікарів і дотепер, але протягом всієї ночі і станом на цю секунду біля лікарні чергують співробітники міліції. Тому затримання сестри Андрія Парубія продовжується, і ми розцінюємо це як початок широкомасштабних політичних репресій проти опозиції та членів родин опозиції.
Разом з тим, стала зовсім очевидною спрямованість політики Януковича залякати всіх, хто чинить опір його антиукраїнській позиції і здачі національних інтересів. Переслідування людей, які протидіяли незаконній здачі Севастополя та членів їх родин є яскравим прикладом політичних репресій, що розгортаються в Україні.
Правоохоронні органи навіть не намагаються притягнути до відповідальності тих, хто захоплював робочі місця опозиціонерів, а самих депутатів від опозиції по звірячому бив, завдавши їм численних тілесних ушкоджень. Вся увага правоохоронних органів прикута винятково до переслідування людей, які стали на захист національних інтересів України, і для боротьби з ними влада використовує найогидніші, відверто сталінські методи.
Група „За Україну!” вимагає негайного припинення політичних переслідувань, а також притягнення до відповідальності організаторів і виконавців цих переслідувань, у тому числі організаторів і виконавців брудної провокації проти рідної сестри народного депутата України Андрія Парубія.
Ми також заявляємо, що тиск і залякування не
змусять нас замовкнути і скласти руки, ми не припинимо боротьбу на захист
України та українських національних інтересів. За нами Україна! Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу до виступу Одарченка, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Юрій Гнаткевич, замість Фоміна.
10:25:28
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я теж хочу повернутися до подій у стінах Верховної Ради, які відбувалися 27 квітня. Ми з вами є свідками того, що сьогодні відбувається відверте залякування опозиції. Ми чули від попереднього виступаючого про те, що сьогодні вдаються до методів навіть залякування родичів, найближчі родичі Парубія зараз знаходяться під арештом, Гримчака переслідують.
Шановні колеги, але це одна сторона медалі і я хочу повернутися до іншої сторони медалі і звернутися до керівництва Партії регіонів та одного з активних учасників цих подій народного депутата від Партії регіонів Стельмашенка Василя Петровича.
Для більшості народних депутатів, впевнений, значної частини громадян України діяльність Стельмашенка до його депутатства достатньо відома. Щоб переконатися в цьому досить переглянути відповідні Інтернет-сайти. Правоохоронні органи активно займаються Стельмашенком, який є сьогодні народним депутатом, представляє народ України з Донецького регіону, вони займаються ним з 1983 року, коли він став фігурантом порушеної кримінальної справи по статті „Шахрайство”.
Наступні роки були особливо плідними для збагачення кримінальної біографії шановного нині народного депутата від Партії регіонів, відомого в українському і російському злочинному світі по прізвиську „Картавий”. Зокрема в 90-х роках він входить в одну з найвпливовіших організованих злочинних груп донецького регіону братів Кушнір, яка причетна до вбивства Вадима Гетьмана, Євгена Щербаня і колишнього президента футбольного клубу „Шахтар” Ахатія Брагіна відомого, як Алік Грек.
Шановні друзі, навіщо Партії регіонів мати в своїх рядах таких народних депутатів як Стельмашенко? Зрозуміло, не для того, щоб приймати чесні і справедливі закони, кулаки таких народних депутатів працюють краще, ніж їхні голови.
Зокрема 27 квітня, в ході спровокованої в стінах Верховної Ради бійки, від Стельмашенка дісталося багатьом народним депутатам. Наш колега Доній сьогодні знаходиться в лікарні під серйозним діагнозом, і не дай Боже, вийде звідтіля інвалідом. Сьогодні я звернувся до Служби безпеки України, до прокуратури по притягненню цього депутата до відповідальності. Але, на жаль, такої оперативності, яка у нас є з Гримчаком і Парубієм немає. Сьогодні це питання не розслідується. Уявіть собі, людина, яка має 60 років, третій день приходить в парламент, вона по-звірячому б’є декількох депутатів, робить їх інвалідами. Це адекватна людина чи ні? Крім того, що притягнути його до відповідальності…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Гнаткевич, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Наступний буде виступати Шенцев.
10:28:47
ГНАТКЕВИЧ Ю.В.
Юрій Гнаткевич, "Блок Юлії Тимошенко".
Шановні колеги, мій колега Таран говорив про те, що влада починає репресії проти опозиції. Андрій Павловський говорив, натякав про те, що у нас по суті відсутній лівий рух в Україні. А я вам не натякаю, а прямо кажу: що в нас відсутній порядок у Верховній Раді. В нас присутня загальна розхлябаність, безнаказанність депутатів і невжиття заходів щодо того, що вони не ходять на засідання як державні службовці, як народні депутати України.
І якісь вживав Володимир Михайлович заходи, - я сам не отримав за один день зарплату. Але, шановний Володимире Михайловичу, у нас в цьому залі ледве назбирається одна третина депутатів, яким потрібна ця зарплата! Раз вони не ходять, і ви вираховуєте - значить, вона їм не потрібна.
У нас є велика проблема із бізнес-крилом. Саме бізнес-крило Верховної Ради порушує чинне законодавство. Я хочу їм нагадати, стаття 78 Конституції України: що народний депутат не може займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, крім, скажімо, викладацької, творчої і так далі. І не входити до ради підприємств або організацій, що мають на меті одержання прибутку. І тим не менше у нас є велика кількість депутатів, які не тільки тижнями і місяцями, а роками не ходять на засідання Верховної Ради. Інколи не можна прийняти закон не тому, що він поганий закон, а не можна прийняти тому, що нікому голосувати - рук не вистачає.
Я хочу вам зацитувати і ще не тільки Конституцію, статтю 3 із Закону „Про статус народного депутата” де також підкреслюється, що не може депутат входити до складу керівництва правління чи ради підприємств, установ, організацій, що мають прибуток. Але ж вони не ходять на роботу, стають почесними, і по суті справи мабуть же ставлять підписи під своїми документами, під фінансовими документами.
Про це говорить і Закон „Про боротьбу з корупцією” стаття 5 цього закону говорить про ті самі позиції.
Шановні колеги! Я поверну вас до Конституції статті 81. Коли можна позбавити депутата? Є сім позицій. Це коли він сам написав заяву, коли він помер. І от ще є цікава позиція – це коли депутат безвісно відсутній. Це виявляється безвісно відсутній це тоді, коли він протягом року непомітний в місці, де він проживає.
Шановний Володимире Михайловичу! Якщо він безвісно відсутній рік, його немає, то може ми будемо його шукати. Може з чоловіком щось трапилося. Може не приведи Боже вмер чи що? Ну немає ж людини скільки років! Ми жодних заходів не вживаємо.
І друга позиція. Це якщо за ним помітні, що
він став на такий шлях який несумісний з його депутатським мандатом. Якщо,
дійсно, у нього виникнув завод або він просто написав, що він
почесний, а насправді непочесний, а реальний, то ми можемо шукати їх і починати
щось діяти через Верховну Раду і через
суди. Дякую за увагу. Поки не буде порядку у Верховній Раді …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шенцев, фракція Партії регіонів. Право на виступ передає Олександру Стояну. Прошу вас.
10:32:12
СТОЯН О.М.
Олександр Стоян, голова підкомітету з питань соціальних стандартів.
Спеціально називаю посаду цю, тому що я багато років відслідковую соціальні стандарти. І мій виступ буде звернений перш за все до наших виборців.
Наші колеги зараз закидають, що Партія регіонів, кандидат Президент Янукович не виконує свою передвиборну програму.
Ось передвиборна програма кандидата в Президенти Януковича і ось сторінки бюджету де повністю розкриваються основні положення цієї передвиборної програми, зокрема в соціальній сфері.
Тепер декілька позицій. Перша категорія, яка підпадає по підвищення соціальні стандарти – це люди, які отримують мінімальну заробітну плату.
Хочу сказати, що вперше зароки незалежності мінімальна заробітна плата у цьому році відповідно до бюджету буде відповідати стовідсотково прожитковому мінімуму на працездатну особу. Якщо казати про гроші, то це таким чином, при уряді Тимошенко було 744 гривні мінімальна заробітна плата, у бюджеті – 884 гривні. Тобто, уже починаючи з травня місяця, ті люди, які отримують заробітну плату, будуть додатково отримувати 140 гривень. А до кінця року по відношенню до грудня минулого року мінімальна заробітна плата збільшиться на 178 гривень. Це дуже суттєво.
Друга категорія, яка підпадає під підвищені соціальні стандарті, - це наші пенсіонери, це ті пенсіонери, які отримують мінімальну пенсію. Нагадаю, що у грудні минулого року уряд Тимошенко платив мінімальну пенсію 498 гривень. І тільки під тиском нашої політичної сили, наших колег „Блоку Литвина”, комуністів ми встановили мінімальну пенсію 573 гривні, яку уряд не платив. Знов таки нагадаю, з 1 травня мінімальна пенсія зараз уже буде складати 706 гривень. Тобто уже на сьогодні кожний пенсіонер, який отримує мінімальну пенсію, буде отримувати додатково 133 гривні. При цьому добавлю, що уряд наш і Президент Янукович виконують обіцянку, що будуть доплачувати протягом цих місяці ті борги, які зависли з листопада, коли ми прийняли новий розмір мінімальної пенсії. До кінця року мінімальна пенсія збільшиться на 161 гривню.
Третя позиція – це виплати сім’ям з дітьми. 130 гривень було по догляду за дитиною, буде 300 гривень. Нам закидають, що мол не платимо 100 тисяч гривень при народженні дитини. Але я хочу сказати: та діти ці ще не народилися, всього три місяці при владі. Але ми виконуємо свої зобов’язання. Олена Лукаш народила другу дитину. Лена Бондаренко готується народити другу дитину. Так що ми народимо дітей через 9 місяців і будемо з наступного року платити 100 тисяч, як записано у програмі Януковича. Так що, шановні колеги, не треба наводити тень на плетень…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Час на виступи вичерпано. З приводу пропозицій, які прозвучали у виступах, у зверненнях народних депутатів, я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення.
І просив би, шановні колеги, звернути увагу на виступ Юрія Гнаткевича з закликом Верховній Раді бути Верховною Радою України лише з одним уточненням. Коли шановний колега говорить про те, що у нас потужне крило бізнесу, то я думаю, ради справедливості ми повинні сказати, що у нас два крила потужних. І треба на цих два крила тоді дивитися, і бути об’єктивним при підході. Ми всі повинні бути рівними і бути Верховною Радою України.
Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на сьогодні. Є необхідність, шановні колеги, розглянути питання про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо ліцензійних умов). Вам роздані ці пропозиції. Я зачитаю.
„10 березня 2010 року Верховною Радою України прийнято одночасно за основу і в цілому Закон України про внесення змін до статей 32 та 33 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”. Аналіз тексту прийнятого і поданого на підпис закону, свідчить про наявність редакційних неточностей, підпункт 2 розділу 1, та явних неузгодженостей у статтях 31 та 32 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” стосовно моменту сплати ліцензійного збору за видану ліцензію на мовлення і відповідно порядку прийняття рішень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення про видачу такої ліцензії. Зважаючи на це, відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України, вносяться пропозиції щодо усунення неузгодженості, суперечності та неточності в положеннях прийнятого закону.
Перше. Підпункт 1 розділу 1 прийнятого закону виключити.
Друге. Підпункт 2 розділу 1 прийнятого закону викласти в такій редакції: „У частині шостій статті 33 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, „Відомості Верховної Ради України” 2006 року N 18, сторінка 155, слова та цифри до вимог статті 30 замінити словами та цифрами до вимог статті 31. Шановні колеги, нема заперечень, щоб поставити на голосування прийняття відповідних уточнень? Немає? Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.
10:38:28
За-308
Рішення прийнято.
Я дякую вам.
Шановні колеги, сьогодні ми маємо розглянути 11 питань. Для того, щоб ми попрацювали продуктивно, там, де потрібно, я просив би тоді вашої підтримки на те, щоб ми розглядали законопроекти за скороченою процедурою. Зараз вашій увазі пропонується два законопроекти (реєстраційний номер 4107) проекти Законів про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо визначення розміру штрафів) та (4134) проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо визначення розміру штрафів). Автор законопроектів – народний депутат України Сенченко Андрій Віленович, ну і відповідно доповідачі від Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Якби ви погодились і автор погодився, ми б таким чином діяли: ну доповіді ми зробили б по двох законопроектах, потім співдоповіді окремо від комітетів, спільно провели б обговорення, а голосування окремо, якщо погоджуєтесь. Можемо ми за скороченою процедурою розглядати? Ні? Ну давайте ми тоді доповідь вам дамо більшу, а обговорення за скороченою процедурою. Нема зауважень?
Я поставлю на голосування цю пропозицію. Прошу… За скорочену процедуру ставлю на голосування. Пропозиція є, я ставлю на голосування. Ви визначайтесь. Я ставлю на голосування свою пропозицію, прошу голосувати. Автору для доповіді ми дамо більше часу.
10:40:18
За-188
Рішення прийнято.
Будь ласка, Олег Ляшко, з мотивів голосування.
10:40:28
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко. Дякую, шановний Володимире Михайловичу. От ви подаєте добрий приклад вашому Першому заступнику, який розказує, що мотивів для голосування немає. У Голови Верховної Ради є, а у Першого заступника – немає.
Але я хотів би сказати з приводу цього голосування. Дуже важливе питання: штрафи, розміри штрафів, зміни до Кодексу про адмінпорушення, до Кодексу кримінального. І видається, що розглядати це питання за скороченою процедурою недоцільно, бо це стосується кожного громадянина України, це питання. Розумієте чи ні? Скільки за те, чи інше порушення, якщо він вчиняє, буде платити штраф. Це треба обговорювати по повній процедурі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов. Теж з мотивів.
10:41:19
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Ну, после того когда оппозиция вчера поддержала внеблоковый статус Украины, мы, естественно, еще больше зауважали вас. И мы сегодня в связи с тем, что повестку дня формировали вы, мы хотим, чтобы как можно больше, из уважения к вам за вчерашнее голосование, за поддержку внеблокового статуса, мы хотим, чтобы как можно больше ваших законопроектов сегодня, которые вы внесли в повестку дня, было рассмотрено и позитивно поддержано. Поэтому это рассмотрение по сокращенной процедуре – это жест доброй воли, это рука конструктивная, протянутая коалицией оппозиции, для того чтобы совместно с вами рассмотрели ваши законопроекты и пришли к позитивному высновку. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми порозумілися, шановні колеги. Ми, коли добре працюємо, можемо розглянути порядка 60-70 питань протягом тижня. Разом з тим, неодноразові мої спроби поставити на голосування пропозицію, щоб Верховна Рада працювала до вичерпання розгляду всіх питань, визначених розкладом, на той чи інший день – не дістає підтримки. Тоді залишається єдиний цей шлях, будь ласка, Андрій Віленович має право на доповідь.
10:42:49
СЕНЧЕНКО А.В.
Спасибо. Уважаемые коллеги! С 97 года, то есть 13 лет назад была использована в Кодексе административных правонарушений такая единица – как необлагаемый минимум. На тот момент времени эта единица имела определенный, так сказать, экономический смысл, и использовалась органами власти для расчетов различного рода, так сказать связанных с экономическими процессами в стране. Но позднее эта единица утратила этот смысл и осталась некоей абстрактной константой, и все те штрафы, все санкции, которые предусмотрены в Кодексе административных правонарушений и штрафы, предусмотренные в Уголовном кодексе, остались привязаны к вот этой абстрактной единице. Естественно жизнь идет вперед, есть такое понятие как инфляция, так сказать, которая влияет безусловно на уровень цен, на соответственно как производно индексируется заработной платой, пенсией и так далее. И в итоге во многих случаях те штрафы, которые заложены были за определенное правонарушение, носят уже просто абсурдный характер.
Я хочу сразу ответить тем критикам, которые обычно говорят, как же так это люди будут платить, речь идет о правонарушителях, а не о добропорядочных гражданах, это первое.
Второе, что я хочу подчеркнуть. Во многих случаях и практически в каждой статье предусмотрены штрафы для представителей органов власти за нарушения касающиеся граждан то есть речь идет о защите интересов граждан во взаимоотношениях с органами власти.
Что еще я хочу сказать. Вот за те 13 лет, что Кодекс административных правонарушений базируется вот на этой константе, за это время много раз в кодекс вносились разнообразные поправки и получилось, что за более серьезные правонарушения, но введенные статьями, которые либо при утверждении этого кодекса, либо 10 лет назад появились, за многие правонарушения остались абсурдные штрафы, а по новым статьям, в связи с более поздним сроком введения, штрафы значительно выше, хотя скажем этот тип правонарушений, он в общем то явно мене опасный нежели те, по которым не индексировались штрафы и носят уже просто абсурдный характер.
Я приведу некоторые примеры. Если мы говорим о Кодексе административных правонарушений, то например производство, заготовка, реализация сельхозпродукции, которая содержит химические препараты выше гранично допустимого уровня концентрации карается штрафом 85 гривен то есть каждый гражданин, придя либо на рынок, либо в супермаркет, купив продукты питания, которые просто опасно потреблять, может отравиться он, его дети, а должностное лицо, условно говоря директор супермаркета понесет наказание в виде штрафа в 85 гривен.
То же самое касается продажи, заготовки, переработки и сбыта радиоактивно загрязненных продуктов питания, штраф 255 гривен, это просто насмешка над гражданами.
Следующий пример, который есть смысл тоже озвучить, это уклонение от обследований и профилактического лечения больных венерическими болезнями и так далее. Это уже социально-опасное явления. Да, этих граждан - доля процентов, но эти граждане, уклоняясь от лечения, от обследования, в итоге, так сказать, несут определенную опасность для всего населения, в том числе и в бытовых контактах.
Следующий вопрос – это мелкие кражи личного имущества. Вот это то, вокруг чего больше всего спекуляции…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.
СЕНЧЕНКО А.В. …несчастная бабушка, за какую-то курицу заплатит, чуть ли не миллионы. Я сразу говорю, ничего подобного нет. Мелкие – есть мелкие, они таким же образом, так сказать, оцениваются в этом кодексе.
Такие важные вещи, как сокрытие от граждан или изменения специально сделанные, незаконное внесение изменений в Земельный кадастр. Но мы знаем, сколько примеров, когда с помощью махинаций с Земельным кадастром именно простых граждан власть имущая на уровне районов, поселков, сел, городов и так далее, так сказать, по сути дела лишает их законных прав на землю. Вот это основной, так сказать, вектор в этом законе.
Еще раз я подчеркну, что это первая фаза, это достаточно емкие два законопроекта, над ними, конечно же, должны будут поработать практически все профильные комитеты на этапе подготовки ко второму чтению. Но ключевой момент – это перепривязка штрафов к минимальной заработной плате. То есть, к экономически обоснованной, индексированной правительством, устанавливаемой правительством экономической величине. Которая позволит держать эти суммы на уровне, так сказать, актуальном платежеспособности, так сказать, населения в каждые период времени.
Несколько слов хочу добавить по Кодексу уголовному. Безусловно, когда работал я над этими законами, то речь шла о том, что они должны корреспондироваться. То есть не может быть, вот есть, условно говоря, штрафы за незаконный оборот металлолома - и в административном и в уголовном. Естественно тяжесть разная рассматривается и понято, что не может быть, чтоб в административном штрафы были выше, чем в уголовном, то есть этот вопрос учтен.
Но хочу сказать, что произошло с Уголовным кодексом в связи с тем, что не индексировали штрафы. У нас произошел разрыв в шкале наказания. Если раньше перед судьей была возможность выбора условно по непрерывной шкале вот в этой части это штрафы, а дальше начинается ограничение и лишение свободы, то сейчас с учетом того, что штрафы не индексировались и стали абсурдными, во многих случаях сажают людей тогда когда из можно было оштрафовать.
То есть речь идет о определенной декриминализации общества. Речь идет о том, чтобы защитить предпринимателей от того, чтобы за хозяйственные нарушения незначительные их не сажали, а штрафовали. Я думаю, что есть смысл в эту сторону менять законодательство в нашей стране.
И еще одно, что я хочу сказать в процессе подготовки этих законопроектов. Я и мой коллега депутат Велижанский, который является соавторам, мы написали в каждый областной центр, в каждый районный центр, в каждый районный и областной совет письма, направили эти законопроекты и попросили дать свои заключения.
Вот ответы. Я могу сказать, что порядка 500 ответов получено и вот по поводу этих законопроектов поддерживают все мэрии, районные советы, областные. Я вот с первой стопки Харьков, Марганец, Тернополь, Ужгород, Донецкий городской совет, Пятихатский районный совет Днепропетровской области, Харцызский городской совет, Коростень Житомирской, Горловка, Сумской городской совет, Донецкий городской совет итак далее, и так далее, и так далее. Поэтому, я думаю, что мы должны вернуть органам власти возможность в первую очередь за счет этих изменений в закон навести порядок на наших улицах. Потому что страна сегодня по пояс в мусоре, а административные комиссии по сути дела не работают.
Я приведу еще одну цифру. Сегодня когда минимальный штраф составляет 17 гривен, а у нас 15 гривен составляет себестоимость оформления уже принятого судебного решения. Это только напечатать это решение, запечатать в конверт и отправить – это 15 гривен и 17 гривен штрафа.
Сегодня пьяный хулиган в троллейбусе может поцарапать стекла, разрезать сидения и максимальный штраф за это положен 51 гривну. А сколько тому же коммунальному предприятию придется потратить на то, чтобы привести этот троллейбус, автобус или трамвай в порядок.
То есть речь идет о защите законных интересов законопослушных граждан страны. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій ,дякую. Сідайте, будь ласка.
Віктор Вікторович Шемчук, голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності щодо законопроекту 4107.
10:51:40
ШЕМЧУК В.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто поданий народним депутатом України Сенченком та Веліжанським проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо визначення розміру штрафів).
Зазначений законопроект передбачає застосування як базової одиниці для формування адміністративних штрафів мінімальної заробітної плати на заміну діючої з 97 року базової одиниці неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що становить розмір 17 гривень.
Проаналізувавши законопроект, комітет зазначає, що з огляду на системний характер запропонованих змін, їх великий обсяг та значне посилення стягнень, які відбуваються після прийняття проекту, деякі положення потребують доопрацювання.
Так зміна базової одиниці для обчислення розміру грошових стягнень потребує також внесення змін і до інших діючих законодавчих актів, якими передбачається адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого визначається у кратному відношенні до неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Постає питання про внесення відповідних змін до Митного кодексу України, до статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Однак законопроектом цього не передбачається.
Разом з тим комітет зазначає, що існуюча система формування грошових стягнень, застосування яких визначає зміст адміністративної відповідальності, на сьогодні втратила свою ефективність як засіб запобігання правопорушенню, тому не забезпечує потреб охорони правопорядку і потребує негайних змін.
На підставі викладеного комітет вважає за можливе рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у першому читанні за основу з подальшим його доопрацюванням. Просимо його підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте. Володимир Романович Мойсик з приводу законопроекту 4134, будь ласка.
10:53:38
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Наш комітет розглянув законопроект колег Сенченка і Веліжанського про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо визначення розміру штрафів).
Зазначений законопроект передбачає застосування як базової одиниці для розрахунку штрафів за скоєння злочинів мінімальної заробітної плати на заміну діючої з 1997 року базової одиниці неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На думку авторів законопроекту, мінімальна заробітна плата точніше, ніж неоподаткований мінімум доходів громадян відповідає динаміці соціально-економічних процесів, а також грошовому змісту кримінальної відповідальності за злочини. Попри те, що є окремі зауваження до законопроекту, які висловлені на комітеті, комітет в цілому ухвалив рішення за можливе рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у першому читанні за основу з подальшим опрацюванням законопроектів у нашому комітеті. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Прошу записатись на обговорення законопроект. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Народний депутат Олійник фракції Партії регіонів. Мікрофон будь ласка.
10:55:11
ОЛІЙНИК В.М.
Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Партія регіонів в черговий раз засвідчує про те, що вона підтримує ті законодавчі ініціативи, які направлені на зміцнення державного порядку. І в цьому відношенні хочу зазначити, що ідеологія, з якою вийшли автори цього законопроекту, є вірною. Справа в тому, що суть штрафів, це ті впливи, які повинні бути в суспільстві на те, щоб правопорушення якомога менший, носили менший характер. Тобто, як кажуть просто по-народному, щоб сам штраф бив по кишені.
На сьогоднішній день базовий чинник як неоподаткований мінімум, він, безперечно, не є регулятором суспільних стосунків, тому що інколи не хватає тієї суми, щоб навіть процедуру цього штрафу розпочати і притягнути до відповідальності. Вже не кажучи про те, що він абсолютно не впливає на правопорушника. Тому більш таким кращим чинником, це мінімальна заробітна плата, що, напевно, дозволить нам не часто повертатися до змін цих законодавчих актів. Тому що, якщо ми там збалансуємо самі критерії, де б досягнуто було, що штраф повинен носити посильний характер, і в той же час він повинен запобігати новим правопорушенням.
І ще одне. Проблема не тільки в розмірах штрафів, прив’язки до нових базових чинників, проблема ще полягає в тому, що на превеликий жаль значна частина рішень судів і адміністративних комісій не виконується. Це проблема номер один. Багато рішень, але немає толку. Тому треба повернутися і до процедури виконання рішень як є в інших країнах, де могутніше і сильніше діє сама система стягнення цих штрафів, і діють відповідні виконавчі структури. А так ми підтримуємо і вважаємо, що повторне перше читання …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат, фракція „Блок Юлії Тимошенко”. Немає. А, будь ласка.
10:57:28
ФОМІН О.В.
Дякую. Підтримуючи автора законопроекту Андрія Віленовича, прошу звернути увагу на наступне. Дійсно у нас давно назріла необхідність підвищення розмірів штрафів для тих, хто краде, хуліганить, наркоманить і так далі, оскільки багато хто з них дійсно готовий наперед заплатити по 17 гривень, а потім порушувати ще, ще і ще. Однак треба на поверненні до цього розгляду, до розгляду цього законопроекту після повторного першого чи на другому читанні обов’язково передбачити, щоб не постраждали ті категорії населення, які не є злісними порушниками. Ну скажімо так, щоб це не підвищило рівень штрафів на дорогах, скажімо. Оскільки багато порушень входить до цих частин Кодексу про адміністративні порушення, і не хотілося б, щоб люди постраждали ті, які не є злісними порушниками, не є крадіями, а є лише добропорядними громадянами, які випадково, скажімо так, стали один раз отакими, навіть не порушниками, а назвати це можна іншим навіть словом. Тобто хотілося б, щоб інші категорії громадян були ретельно розглянуті і ми не поклали підвищення штрафів на тих, хто не має змоги їх заплатити і не є винним у тому розмірі, який передбачено цією статтею. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступним буде виступати Микола Кравченко.
10:58:56
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”. Шановні народні депутати, я хочу подякувати авторам за те, що вперше за багато років у нас зроблений системний аналіз хоча штрафів, хоча би цього параметру. Ви подивіться на законопроект: понад 200 сторінок тексту – це серйозне дослідження зроблено, надзвичайно серйозне.
Безумовно, цей проект має і свої недоліки, але та система, до якої захотіли внести автори зміни, вона має набагато більше недоліків. Тому що ми з вами маємо підхід такий: в адміністративному порядку і неоподаткований мінімум застосовується, і кратне відношення до суми правопорушення – і таке в нас є, і кратне відношення до мінімального розміру заробітної плати – це в Законі „Про зайнятість населення”, а то й в Законі „Про рекламу”, - і інші. І у нас таких видів безліч.
Тому я погоджуюсь з тим, що цей закон – правильно рекомендували комітети – треба приймати за основу в першому читанні. Маючи у нас статтю 116 Регламенту, Закону „Про Регламент”, ми можемо завжди зменшити, урізати щось, коли комітети розглянуть профільні.
Надзвичайно важливо є те, що з 1997 року цей рівень – неоподаткований мінімум доходів громадян – у нас не мінявся. Він 17 гривень. І, дійсно, багато яких правопорушень притягнення за них втратило любий сенс. Це і вилов риби, це і ушкодження природи, це і завдання шкоди нашому здоров’ю внаслідок випуску того чи іншого продукту.
Надзвичайно важливо, щоб ми приймали однакові підходи до кримінального…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. …тільки по підходам. Тому що зв’язана, коли треба дивитися, коли вже не адміністративна відповідальність, а вона більш загострена, підвищена.
Тому я би просив тих, хто висловив думку, що повторне перше читання і так далі. Повторне перше читання – це значить, що ми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Кравченко передає право на виступ Петру Цибенку, фракція комуністів. Мікрофон, будь ласка.
11:01:47
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Шановні колеги, почну з такого питання. Володимире Михайловичу, я думаю, що питання внесення змін до кодексів, до законодавства взагалі, а до кодексів тим більше, все-таки розглядати по скороченій процедурі не зовсім доречно. Бо вони справді надзвичайно відповідальні. Це перше.
Друге, що стосується суті. Однотипні, однопорядкові зміни, які пропонується внести до двох кодексів, а саме: до Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу, – ці зміни зводяться де-факто до одного – до зміни методики обчислення штрафів, а саме: до заміни неоподаткованого мінімуму на прожитковий мінімум.
Що можна висловити з цієї проблеми. Ну, найперше, проблема, звичайно, є. Але ті шляхи, якими пропонується вирішити цю проблему, як на нашу думку, не зовсім правильні. Уявімо собі на хвилину, ми ж знаємо, що через все законодавство проходить неоподатковані мінімуми як форма штрафу. У деяких випадках, в деяких законах вона обчислюється кратно. І от уявімо собі ситуацію, коли ми ці зміни до двох кодексів внесемо, в інших законах залишиться попередня редакція, і ми породимо неузгодженість чинного законодавства. Тобто мова йде про те, що проблему треба вирішувати комплексно, підкреслюючи, підтверджуючи, що проблема є, проблему треба вирішувати комплексно. А значить вносити зміни до всього чинного законодавства по оцій одній проблемі – заміни неоподаткованого мінімуму на мінімальну заробітну плату, то тоді буде цей комплексний підхід. Бо в сьогоднішній ситуації уявімо: проголосуємо, Президент підпише, і в такий спосіб ми породимо не узгодженість у чинному законодавстві і проблеми для тих людей які працюють…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення законопроектів завершено.
Комітет пропонує прийняти за основу проект Закону (реєстраційний номер 4107) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо визначення розміру штрафів).
Головне науково-експертне управління зробило висновок, що законопроект доцільно направити до комітету для підготовки на повторне перше читання.
Відповідно до Регламенту ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону, **проекти законів** про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо визначення розміру штрафів) (реєстраційний номер 4107). Прошу голосувати.
11:05:01
За-147
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування другу пропозицію про направлення законопроекту, реєстраційний номер 4107 на повторне перше читання.
11:05:27
За-362
Рішення прийнято.
Тепер, шановні колеги, щодо законопроекту 4134, висновок комітету. Ще раз нагадую, прийняти за основу висновок Головного науково-експертного управління, направити до комітету для підготовки на повторне перше читання.
Відповідно до Регламенту ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо визначення розміру штрафів).
11:06:18
За-127
Рішення не прийнято.
Вношу другу пропозицію, про направлення на повторне перше читання законопроекту, реєстраційний номер 4134, на повторне перше. Прошу голосувати.
11:06:46
За-359
Рішення прийнято.
Шановні колеги, будь ласка, Юрій Кармазін з мотивів голосування.
11:07:00
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Ви знаєте, шановні, якщо так подумати, що може і правда, нехай влада підвищує штрафи, все, але все має бути доцільне і розумне.
Тому якщо ми говоримо про системність, а пропонувалося авторами один законопроект внесення змін до Кодексу адміністративних правопорушень, другий проект кодекс, до Кримінального кодексу. Яка ще більш системність? Так, є ще закони. Є закони, я про них частину говорив, про які треба. Тоді я просив би, Володимире Михайловичу, зараз вас дати доручення комітетам вкупі з тими фракціями, які провалили – це фракція комуністів, це фракція регіонів, хай вони підготують зміни, бо соромно сьогодні щось відповідати місцевому самоврядуванні, громадянам за ті неузгодженості. Хай несуть політичну відповідальність за те, що такі неузгодженості є. Дякую, Володимире Михайловичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження приймається. Відповідна на вашу вимогу звернення, на ваші вимоги відповідні звернення будуть скеровані.
Шановні колеги! Будь ласка, Михайло Чечетов з мотивів голосування.
11:08:22
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемый Юрий Анатолиевич! Позволю не согласиться с вами. Результат 362 голоса «за» показал, что сегодня второй день парламент, отбросив всякие политические пристрасти оставив за дверью, за воротами, за дверьми зала, как говорил Александр Николаевич Ткаченко, « в сінях» оставив все то, что нас разделяет, действительно вместе консолидировано продуктивно работает. И то, что появились вопросы у Минюста, есть вопросы у Министерства финансов отдельных депутатов - мы ж не отбросили закон. Не значит, что мы закон не проголосовали и перенесли рассмотрение на 5 месяцев даже, на осень. А это буквально вопрос 10 дней. Еще раз собраться, посмотреть и примем этот законопроект. Но еще раз повторяю, радует, что второй день подряд зал продуктивно и конструктивно работает. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! До вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про доступ до судових рішень" (нова редакція). (Реєстраційний номер 4618).
Доповідач – народній депутат України Богдан Володимирович Губський, співдоповідач - заступник голови Комітету з питань правосуддя Бондик Валерій Анатолійович.
Разом з тим інформую, шановні колеги, що надійшов лист від народного депутата України з проханням щодо виключення з проекту порядка денного цього законопроекту у зв’язку з неможливістю його доповідати.
Я ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду на цьому пленарному засідання проекту закону (реєстраційний номер 4618). Прошу визначайтеся.
11:10:25
За-340
Рішення прийнято.
Теж саме стосується наступного законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо використання в Україні праці іноземців та осіб без громадянства) (реєстраційний номер 4684). Також є відповідний лист, відповідне звернення.
Я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду питання. Прошу визначайтесь.
11:11:03
За-330
Рішення прийнято.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" (щодо продовження терміну дії заходів державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні) (реєстраційний номер 5548). Доповідач: народний депутат України Шемчук Віктор Вікторович. Співдоповідач: голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Королевська Наталія Юріївна. Будь ласка.
Пропозиція розглядати цей законопроект за скороченою процедурою. Я ставлю її на голосування. Прошу голосувати.
11:12:00
За-203
Рішення прийнято.
Вікторе Вікторовичу, прошу, доповідайте.
11:12:12
ШЕМЧУК В.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Законопроектом про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" (щодо продовження терміну дії заходів державної підтримки суднобудівної промисловості) пропонується пролонгація підтримки суднобудівної промисловості до 2016 року.
Заходи щодо державної підтримки вітчизняної суднобудівної промисловості були введені законом України з 1 січня 2000 року. Державна підтримка галузі виявилася того часу своєчасною, оскільки наявні економічні умови не сприяли відтворенню та розвитку вітчизняного судноплавства. Завдяки державній підтримці суднобудівники України зберегли тенденції до нарощування обсягів виробництва, збільшилась завантаженість виробництва, зросли обсяги реалізації продукції, а також зросли обсяги нарахованих і сплачених до бюджету платежів і зборів.
Але, не зважаючи на вжиті заходи, фінансово-економічне становище галузі залишається складним. Тому законопроект про внесення змін до Закону України про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні вноситься з метою збереження сприятливої податкової політики для суднобудівельних підприємств. Завданням законопроекту є продовження терміну дії заходів державної підтримки суднобудівної промисловості України до 2016 року. Реалізація даного законопроекту впливатиме на формування дохідної частини державних та місцевих бюджетів. Разом з тим, реалізація зазначеного законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України та дозволить остаточно вийти з кризового стану суднобудівній галузі, вітчизняної промисловості, продовжити тенденції до нарощування обсягів виробництва та зростання обсягів реалізації продукції. Прошу вас підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наталія Юріївна Королевська. Михайло Васильович Чечетов від комітету, будь ласка.
11:14:02
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 17 лютого 2010 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні (щодо продовження терміну дій і заходів державної підтримки суднобудівної промисловості України). І метою зазначеного законопроекту є прийняття відповідних заходів, спрямованих на державну підтримку суднобудівної промисловості в Україні. Пропонується продовжити на 4 роки дію норм закону про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні до 1 січня 2016 року.
Враховуючи те, що суднобудівна галузь має важливе значення для розвитку економіки держави і зростання її експортного потенціалу, а також термін будівництва суден, члени комітету прийняли рішення підтримати проект Закону.
А от себя я хочу сказать следующее, что такие отрасли как судостроение, тяжелое машинное строение, энергетика, они лежат в основе экономической и национальной безопасности страны. Это по сути дела тот фундамент, на котором базируется наша экономика. Не будет мощного фундамента в части мощного судостроения, тяжелого машиностроения, энергетики, никакой сильной экономики мы не построим и никакого сильного политического суверенитета у нас не будет. Я думаю, что этот закон нужно рассматривать и в контексте совместных, серьезных, крупных проектов судостроения, которое мы будем реализовывать с российскими инвесторами. Это даст возможность действительно поднять судостроительную отрасль и за счет пользования частных инвестиций, и за счет государственной поддержки. И таким образом действительно сделать ключевой, базовой эту отрасль, которая по сути дела на своих плечах и должна поднять экономику страны. Мы предлагаем поддержать этот закон в первом чтении. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення законопроекту. Прізвища народних депутатів прошу на інформаційне табло вивести. Петро Цибенко, фракція комуністів. Мікрофон.
11:16:27
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, шановні громадяни України! Безумовно той проект, який поданий нам на продовження терміну державної підтримки суднобудівної галузі, безумовно він потребує прийняття і вжиття додаткових заходів щодо підтримки суднобудівної галузі. Правда я навряд чи погоджусь з автором, який зазначив, що цей законопроект не потребує додаткового фінансування. Сам собі думаю: що ж це за додаткові заходи по підтримці суднобудівної галузі, які не потребують додаткового фінансування?
Інша річ, що, незважаючи навіть на цю тезу, яку висловив, безумовно, обов’язково цей проект закону необхідно підтримувати, бо свого часу Радянський Союз, Радянська Україна мали одні із найпотужніших і найбільших флотів і на Чорному морі, і в світових океанах. І, безумовно, сьогодні, коли економіка проявляє певні тенденції до зростання, безумовно, нам необхідно зміцнювати флот, а для цього необхідно підтримувати суднобудівну галузь. Безумовно, це робити необхідно. І тому фракція Компартії України підтримає цей проект закону: про продовження терміну дії державної підтримки депутат 2016 року.
Дякую. Прошу підтримати. Дякую.
Засідання веде ТОМЕНКО М.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Ляшка Олега Валерійовича, фракція БЮТ. Наступним буде Юрій Кармазін.
11:18:08
ЛЯШКО О.В.
Суднобудівна галузь, справді, потребує державної підтримки. Саме тому Верховна Рада і проголосувала закон, який встановлював заходи щодо державної підтримки суднобудівної галузі в Україні.
Але я хочу звернути увагу і колеги – попереднього виступаючого, і залу. Закон, до якого ми вносимо зміни, діє до 2012 року. У нас зараз 2010 рік. Зараз ми пропонуємо внести зміни, якими продовжити дію цього закону до 2016 року. А яка в цьому є сьогодні потреба? Закон діє до 2012 року. Для чого в 2010 році – ще два роки діє закон – ми беремо вносимо ці зміни?
Тобто… Так от, щодо перспективи. Для того щоб знати перспективу, я думаю, що варто було б тут цифра навести: а скільки за час дії цього закону створено нових робочих місць у Криму, у Миколаєві, у Херсоні, в інших там суміжних підприємствах, які працюють на суднобудівну галузь; скільки сплачено податків до Державного бюджету? Не загальні цифри, що там сплачуються податки – скільки сплачено.
А до нас надходять звернення людей, яким, навпаки, погрожують, що „звільнимо з роботи”, в тому ж Херсоні, із цього підприємства. Які обсяги виробництва продукції, яким чином це все взаємопов’язано? От якби, наприклад, ініціатори сказали, що ми продовжуємо до 2016 року дію закону, у нас там є домовленості не лише з росіянами, з греками, кіпріотами, американцями, англійцями, що ми на наших верфях будемо будувати нові кораблі, це дасть можливість тисячам миколаївців, кримчан, херсонців отримати робочі місця, отримати зарплату. От для цього нам треба цей закон. Да, немає питань. Тоді ми за це голосуємо.
Але цього немає, ми цього не бачимо. І ми бачимо, що закон ще два роки може діяти. І раптом ні з того, ні з сього ми виходимо, дайте ще чотири роки. Для чого? Кому? Хто сьогодні власники цих підприємств? Прорадянські часи, які ви згадували…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
ЛЯШКО О.В. Це були державні підприємства. Сьогодні це приватні підприємства. Там приватний капітал невідомого іноземного походження. Навіть не вітчизняного походження.
І тому, коли вести мову про підтримку суднобудівної промисловості, то лише крізь призму захисту інтересів громадян України, які задіяні у цій промисловості, а не захисту приватних капіталів олігархів. Треба людей підтримувати, а не олігархів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Юрія Кармазіна. Юрію Анатолійовичу, ви з трибуни? Будь ласка.
11:21:01
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".
Шановні народні депутати, мова йде про одне. У тексті закону пропонується змінити цифру 12 на 16. Закон ще якийсь час буде діяти.
Але давайте подивимося, перше, чи діє сьогодні закон так, як треба. Очевидно, що він не діє. Чому? Перше. Правий Ляшко в тому, що підприємства опинилися, якщо в 2000 році вони були наші, то сьогодні вони різалися з дозволу всіх влад: і при уряду Януковича, і при уряді Тимошенко, і при уряді Єханурова. При всіх владах у Миколаєві Новінський різав заводи. Що неправда? Правда.
То що від цього, ніколи не будувати нам заводи? Ні, треба контролювати, як використовується та власність, яка приватизована. Зараз питання - зробити так, як колись зробили росіяни: доплатіть за те, що ви взяли, не можете - відставте. Але це не значить, що ми взагалі не маємо виробляти своїх добрих кораблів, це не значить, що ми не маємо планувати на 5-10 років, будувати корабель – він не будується за один рік.
Тому мова йде про одне, тут зберігаються оборотні кошти в підприємстві. Але питання чому вони не піднімаються, ці заводи? Питання в тому, що заробітна плата дуже низенька і питання в тому, що немає довгих коштів, немає кредитування. Немає кредитування через те, що сидить поки що Стельмах головою Національного банку, його тримає вже другий Президент і банківська система не годиться. От ось в чому питання. А закон треба прийняти в першому і другому читанні, і стимулювати виробітку наших вітчизняних суден, і точно так же авіації і всієї іншої промисловості. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.
Шановні колеги! Я би якби ви не заперечували, Юрій Анатолійович, на скорочену процедуру, щоб були застереження до яка державна політика, щоб заступник міністра промислової політики Віталій Олександрович Немілостівий не висловив позицію уряду. Будь ласка, Віталій Олександрович з місця там…
НЕМІЛОСТІВИЙ В.О.
Шановні народні депутати! В мене є деякі цифри, які я хочу проінформувти вас.
За період дії з 2000 року по 2004 рік закону, обсяги виробництва зросли в два з половиною рази і сягнули 1 мільярд 700 мільйонів гривень, обсяги реалізованої продукції зросли у три з половиною рази до 1 мільярда 837 мільйонів гривень. Середня заробітна плата працюючих на цих підприємствах зросла в три рази з 241 гривні у 1999 році до 764 гривень у 2004.
Значно виросли платежі до бюджету і позабюджетних фондів, в цілому за період дії закону до бюджету та Пенсійного фонду підприємствами суднобудівної промисловості перераховано понад 1 мільярд 300 мільйонів гривень, що на 1 мільярд 25 мільйонів перевищило обсяги коштів, які залишились у розпорядженні підприємств завдяки режиму державної підтримки, залишилось 275 мільйонів. Це ті цифри, як на період дії закону.
Що після того як закон було, дії закону було відмінено. На підприємствах суднобудівної промисловості було збережено тенденції щодо нарощування обсягів виробництва, які склали в 2005 році 2 мільярди 80 мільйонів, в 2006 році 2 мільярди 224 мільйони, в 2007 році 2 373, в 2008 – 2 512, в 2009 – 2 920. Але, якщо взяти курс, враховуючи, що це експортні контракти, то в натуральному вигляді зменшились обсяги виробництва.
Ще треба підкреслити, що фактично у нас зараз не будується повно комплектних суден. Фактично без підтримки були знищені судно машинобудівні підприємства. Зараз, на жаль, фактично наші підприємства працюють на експорт, роблячи корпуси суден і експортуючи їх. Це не та продукція, яку виробляв радянський кораблебудівний комплекс „Україна”.
Я хочу ще одне слово сказати, що в інших країнах, в таких, які динамічно розвиваються і зростають обсяги виробництва, в усіх країнах діють закони про підтримку суднобудівної галузі. В Кореї, це 40 відсотків доплачують, в Китаї 100 відсотків доплачують, ну там є і внутрішній ринок.
І ці країни зараз, наприклад Корея, за 15 років зайняли 40 відсотків світового ринку цієї продукції. І Японія, і Німеччина, і Голландія – всі підтримують. Бо кумулятивний ефект, який дає підтримка суднобудівної галузі – це від шахтаря, металурга, машинобудівника і високих технологій. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Олександрович.
Шановні колеги, будемо ухвалювати рішення. Ще раз хочу нагадати, що проект Закону про внесення змін до Закону України „Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості України” (щодо продовження терміну дій заходів державної підтримки суднобудівної промисловості України ) (народного депутата внесено Шемчука Віктора Вікторовича). Комітетом підтримується. А наше Головне науково-експертне управління пропонує, вважає законопроект передчасним на міркування, які висловлювалися. Оскільки ідеться про те, що ми з 12 на 16 переносили. Тим не менше, оскільки пропозиція комітету - прийняти за основу в першому читанні, ставлю на голосування законопроект (№5548) про ухвалення його за основу. Прошу голосувати.
11:27:23
За-322
Рішення ухвалено.
Комітет хай готує до другого читання.
Шановні колеги, висловлювалася думка, ухвалювати законопроект в цілому. Є застереження у когось? Є застереження.
Шановні колеги, виходячи із чистоти нашої процедури, можу поставити на голосування тільки за скороченою процедурою до другого читання. Тому ставлю на голосування про розгляд законопроекту до другого читання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:28:14
За-252
Рішення ухвалено.
Просив би Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, відповідно до нашого рішення за скороченою процедурою, подати на друге читання.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо права на землю іноземних осіб). Доповідач – народний депутат України Ткач Роман Володимирович. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Бевзенко Валерій Федорович.
Романе Володимировичу, будь ласка. Яка генеральна лінія ваша по повній процедурі?
ТКАЧ Р.В. По повній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо по повній процедурі. Будь ласка, Роман Володимирович. Питання принципове, важливе, про землю, яке завжди об’єднувало і часами роз’єднувало українців, тому по повній процедурі. Прошу.
11:29:04
ТКАЧ Р.В.
Шановний Миколо Володимировичу! Шановні колеги!
До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін та доповнень до Земельного кодексу України (щодо права на землю іноземних осіб). Реєстраційний номер 2600 внесений мною 23 липня 2008 року.
Даний законопроект розроблений з метою встановлення чітких правил набуття у власність юридичними особами, що створенні за іноземним законодавством або за українським законодавством. Однак засновниками чи учасниками яких є іноземці або особи без громадянства земель, або особа без громадянства земельних ділянок несільськогосподарського призначення та чіткої заборони для таких юридичних осіб набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення. На сьогодні питання іноземних юридичних осіб належним чинним законодавством України не врегульовано. відповідно до Господарського кодексу України іноземне підприємство – це підприємство яке створене за законодавством України та діє на власності виключно іноземців або іноземних юридичних осіб.
Земельний кодекс України дозволяє набувати на сьогодні іноземним юридичним особам у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Однак не враховуються той факт, що юридична особа може бути створена іноземцями за кордоном. Тому дане упущення необхідно врегулювати.
Що пропонується даним законопроектом.
По-перше. У статті 82 Земельного кодексу України, яка регулює питання право власності на землю юридичних осіб термін „іноземні юридичні особи” замінити на термін „юридичні особи створенні за законодавством іншим ніж законодавство України”.
По-друге. Уточнюються, що юридичні особи створенні за кордоном і за іноземним законодавством можуть набувати у власність землі несільськогосподарського призначення у разі придбання ними в Україні нерухомості. Таке право вони набувають незалежно від того, у межах чи за межами населеного пункту знаходиться об’єкт нерухомості. Я хочу ще раз наголосити щодо земель сільськогосподарського призначення, то законопроект чітко регламентує, що юридичні особи, засновниками чи учасниками яких є іноземні громадяни, особи без громадянства чи юридичні особи створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України, не можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Таким чином встановлюється виключне право на розпорядження сільськогосподарськими угіддями тільки за громадянами України.
По-третє, замінюється поняття „спільні підприємства”. На сьогодні положення Земельного кодексу не дають чіткого визначення поняття „спільних підприємств”, а також не відсилають до інших чинних нормативних актів з метою визначення цього поняття. У чинному законодавстві України не передбачено такої організаційно-правової форми суб’єкта господарської діяльності, як спільне підприємство. Єдине визначення спільних підприємств міститься у Законі України про зовнішньоекономічну діяльність і передбачає, що спільні підприємств - це підприємства, які базуються на спільному капіталі суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності. Але таке визначення не є визначенням організаційно-правової форми підприємства, а радше визначенням економічного змісту для цілей економічного, інвестиційного та іншого аналізу зовнішньоекономічної діяльності.
Крім того, я наголошую на цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не передбачається створення та державна реєстрація нових підприємств з організаційно-правовою формою „спільне підприємство”. Цей факт підтверджено державним класифікатором, Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року за номером 97.
По-четверте, встановлюється обов’язок при припиненні громадянства України осіб, які мають у власності землі сільськогосподарського призначення, протягом року її відчужити.
По-п’яте, встановлюється обов’язок відчуження протягом року земельної ділянки сільськогосподарського призначення у випадку переходу прав учасника юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України до іноземних громадян осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб. Крім того, до переліку підстав, за яких суд у примусовому порядку припиняє право власності на земельну ділянку за рішенням суду, включається не відчуження, відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення іноземцями. Таким чином, прийняття запропонованого законопроекту закону України сприятиме узгодженню приписів Земельного кодексу України з чинним законодавством України та її міжнародними зобов’язаннями, вдосконаленню правового регулювання відносин права власності на землю за участю юридичних осіб різних організаційно-правових форм, фізичних осіб і створенню організаційно-правових можливостей реалізації іноземними юридичними особами набуття права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.
Даний законопроект підтримується нашим профільним комітетом та Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України. Тому, шановні колеги, я вас прошу, якщо потрібно детальніше обговорити і прийняти його в першому читанні. Я би хотів ще буквально, користуючись тим, що є декілька вільних хвилин, я би хотів ще раз наголосити, бо до мене підходило декілька колег, які, може, до кінця не зрозуміли суті даного законопроекту. Я попробую ще декілька хвилин в такій, простій формі.
По-перше, утретє наголошую, що це не стосується земель сільськогосподарського призначення. Навпаки, цим законопроектом вказується, що, якщо іноземець або особа без громадянства по спадщині набули у власність земельну ділянку, вони зобов’язані на протязі року відчужити цю земельну ділянку.
Наступне питання. Немає в чинному законодавстві поняття спільні підприємства. Тому тут уточнюється. Але дозволяється, дозволяється іноземним юридичним особам у власність придбати земельні ділянки. Для прикладу. У мене є дані, що деякі посольства хочуть в Україні, в Києві чи в інших містах побудувати приміщення посольств чи консульств. За чинним законодавством, вони не мають права викупити цю земельну ділянку. Не мають права. Бо в чинному законодавстві сказано, що вони мають право одержати її у власність тільки для підприємницької діяльності.
І останнє. Я вам наведу живий приклад. В Івано-Франківській області в 2006-2007 році італійська фірма „Мерлоні”, торгова марка „Ардо”, викупила приміщення бувшого заводу „Автолевмаш”. На сьогоднішній день там збудоване сучасне виробництво пральних машинок. Логічно іноземці звернулися для того, це за межами населеного пункту, вони викупили приміщення, іноземці звернулися для того, раз у нас уже ми вклали декілька десятків мільйонів євро, дозвольте нам під приміщеннями викупити у власність земельну ділянку. Чинне законодавство не дозволяє. Я бачив і детально аналізував зауваження нашого Науково-експертного управління. В якійсь частині я з ними погоджуюся, можна зробити певні уточнення, виписати чітко для яких цілей, але для цього, як кажуть, нам потрібно відкрити ворота. Тому я пропоную, щоб ми прийняли його в першому читанні, а потім вже до другого читання, щоб прийняти за основу, можна чітко виписати і урегулювати всі ці речі. Я вам дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Володимирович. Я так розумію, що ми, питання резонансне, і йдемо по повній процедурі. Будь ласка, у кого є запитання, запишіться, будь ласка до доповідача. Будь ласка, хто хотів би задати запитання автору законопроекту? Кармазін Юрій, наступний Воропаєв. Будь ласка.
11:37:07
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Ви знаєте, я почитав законопроект і в мене таке якесь відчуття тривоги за те, що ми можемо, як пишуть в заключенні Головного експертного управління, урівняти в правах щодо набуття права власності на земельну ділянку ці юридичні особи. Тому що потім до них один термін буде вживатися „юридичні особи”. Тобто треба тоді розписувати, абсолютно кругом деталізувати що за юридичні особи, для чого і так далі. Ви знаєте безліч країн, які не допускають іноземної власності на своїй землі взагалі. І нічого, ніхто з них не вмирає, і вкладають туди кошти, і все слава Богу. Там все тільки для громадян України. У нас і так є лазейки зараз: женяться на наших людях чи наші люди виходять заміж, потім розлучаються - і потім земельні ділянки уже в їх власності. У нас таких безліч прикладів.
Тому, як оці небезпеки пройти? Де гарантія, що ми узгодимо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміле запитання.
ТКАЧ Р.В. Шановний Юрію Анатолійовичу, я глибоко шаную вас. Але я, от навіть коли ви задавали питання, я вас дуже прошу продовжувати логіку свого запитання. Я ще раз наголошую: землі сільськогосподарського призначення не має права ніхто з іноземців мати у власності: ні під садом, ні під присадибною ділянкою. Мова йде тільки про несільськогосподарське призначення. І це практикується майже в усіх країнах світу. Ось, про що мова. Я ще раз прошу: коли ви задаєте питання, чітко розмежовуйте. Мова йде про несільськогосподарське призначення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Воропаєв, фракція Партії регіонів, будь ласка, ваше запитання.
11:38:55
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Вы знаете, я целиком с вами согласен в той части, что не могут иностранные граждане, и не должны, иностранные граждане или иностранные компании владеть землями сельхозназначения. И это сейчас в законодательстве урегулировано. Но, мне кажется, закон требует дополнительной доработки в части совместных предприятий и вот ограничений. Почему? Потому что, если в этом совместном предприятии иностранная компания, иностранный финансовый инвестор, которого можно привлечь как донора, как финансового… ну, вложить инвестиции, и он не владеет украинским предприятием, скажем, меньше 50 процентов владеет всего, ну, тогда все будет нормально. Нет никакой проблемы, нет никакого опасения, что поменяется собственник этого предприятия. А вот если же его доля будет больше 50 процентов, тогда, конечно, нужно поставить ограничения. То есть у вас не определено: 1 процент, 2 процента, 20 процентов. Это первый вопрос. Какая ваша точка зрения по этому поводу? Извините, у меня время кончилось.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТКАЧ Р.В. Шановний колего, я розумію сутність вашого запитання. І, дійсно, про це сказано і у висновку Науково-експертного. Можливо би, десь це виписати чіткіше. Але, в принципі, воно не вирішує значення. Бо коли збудований завод за участю іноземного капіталу, і він чи збудував приміщення, чи викупив приміщення, чи збудував на чистій порожній ділянці цей завод. Яке має значення, чи там є 5 процентів, чи там має 60 процентів? Яке має значення? Земля виділена для несільськогосподарського призначення, чітко в певному районі, чітко вказано цільове призначення і все, тут не міняє суті. Яке то має значення?
ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ТКАЧ Р.В. Про СГ я ще раз кажу, про СГ мова тут не йде. Немає значення, чи там є 5 процентів, чи 10 процентів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будимир Ар’єв, будь ласка. Ваше запитання.
11:40:54
АР’ЄВ В.І.
Шановний пане Романе, я так розумію, що цей закон, дійсно, можливо, відкриє ворота в Україну тому бізнесу, який хоче, закордонному, який хоче розміщувати тут свої підприємства і який раніше не хотів цього робити через те, що непевна ситуація із розміщенням земельних ділянок. Тобто, наприклад, у сусідній Польщі потужні підприємства, крупні компанії, вони зробили свої потужності і тепер абсолютно нормально працюють, коли мають у власності земельні ділянки, на яких стоїть їхнє виробництво.
Скажіть, будь ласка, ви коли писали цей законопроект, ви розраховували на скільки може збільшитися, у скільки разів потік іноземних інвестицій в Україну саме під створення іноземних, підприємств з іноземним капіталом, і збільшення на скільки можливо, збільшення робочих місць після прийняття цього закону. Дякую.
ТКАЧ Р.В. Дякую, шановний колег. Розумієте, це в принципі неможливо порівняти.
По-перше, тут є загальносвітові тенденції. От ви читали за останні два роки, десь в 2008-2009 багато з України інвесторів пішло. Вони уклали, збудували підприємство, потім в силу різних причин, навіть не через те, що тут поганий інвестиційний клімат, просто криза. І вони пішли. Тому важко це порівняти.
Але я, наприклад, знаю, і про це говорить сьогоднішня коаліція, говорить сьогоднішній уряд, що будуть тут у залі розглядатися, будуть вноситися законопроекти про території пріоритетного розвитку, про вільні економічні зони. І тому це якраз зможе. Коли якась влада регіональна визначить у себе територію пріоритетного розвитку і вона побудує інвестпроекти, вони можуть розробити, користуючись цим законодавством, просто земельні ділянки, які можуть, несільськогосподарського призначення, які можна придбати у власність іноземних юридичним підприємствам для того, щоб збудувати тут заводи, ось про що йде мова, ми просто полегшуємо прихід іноземного капіталу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, будь ласка.
11:43:07
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску фракція Партії регіонів.
Вельмишановний доповідачу! Дійсно, той законопроект, який ви пропонуєте, спрощує процедуру відкриття бізнесу спільного та притоку інвестицій і так далі. Але існує от така проблема, чи вона вирішується вашим законопроектом, чи це можливо потім, коли ми будемо подавати відповідні поправки. У прикордонних областях створюються змішані шлюби, коли приходять інвестиції мають невеличкий капітал, вони хочуть обробляти землю, або там переробку молочної продукції, беруть пасовища і, як правило, цю землю вони записують на своїх дружин. Але у випадку розпаду цього шлюбу, у випадку, якщо помирає дружина, він виявляється єдиним спадкоємцем. Чи вирішується ця проблема чи ні? Якщо вона не вирішується, тоді це створює проблеми, що ці просто інвестори, невеличкі інвестори вони просто покинуть територію України.
А для Івано-Франківщини, Закарпаття, Чернівецької області це дуже суттєвий момент тому, що в кожному селі біля кордону ти знайдеш 5,6,7 таких сімей і якраз вони починають там щось виробляти або переробляти шерсть, або…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, будь ласка.
ТКАЧ Р.В. Шановний колего, я вам дякую за запитання. Це, дійсно, воно важливе і цим законопроектом не вирішується все це можливо ним вирішити.
Тому на сьогоднішній день ми працюємо, до речі, спільно з урядом, працюємо над розробкою двох важливих законів про ДЗК, про Державний земельний кадастр і про ринок землі, ось власне в Законі про ринок землі чомусь дуже часто сприймають Закон про ринок землі як закон про купівлю землі. Власне в Законі про ринок землі ми виписуємо правила, чітко правила, хто як, на яких умовах може мати землю у власності.
Але ось тут, у моєму законопроекті, у статті 22 чітко сказано якраз про той випадок, коли наприклад отак сталося, сім’я розпалася, все-таки землі сільськогосподарського призначення навіть при переході права спадщини*** не мають права іноземці мати, вони зобов’язані на протязі одного року відчужити цю земельну ділянку.
Якщо буде прийнятий Закон про ринок землі, ми можемо детально ці всі речі виписати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів, будь ласка.
11:45:22
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція компартії України, Полтавщина.
Шановний доповідачу, ну цікаво, буде створюються спільні підприємства, інші підприємства у межах саме прибережних смуг, у лісових угіддях за межами населених пунктів, це переробні, це багато різних саме форм.
Потім ліквідується підприємство, земля вже продана, як тоді бути? Це така форма, „лазейка” дуже цікава.
ТКАЧ Р.В. Чинне законодавство України не дозволяє на землях сільськогосподарського призначення створювати, не дозволяє. Стаття 22 Земельного Кодексу детально, по реченнях виписує, що відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Тому, ви зрозумійте, не може закон передбачити незаконні акти.
Я знаю, що сьогодні, ну врешті-решт, ми ж
живемо в одній державі, їдемо по бориспільській трасі, діє мораторій
на заборону продажу землі, а пише: „Продається
Цей закон забороняє це робити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, фракція БЮТ.
11:46:51
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Шановний доповідач, хотів задати вам питання. А чи не зарано ми надаємо право іноземним особам отримувати землю у власність? І мова йде не тільки про землю сільськогосподарського призначення. А, якщо гіпотетично, такий випадок, що іноземна особа отримає у власність землю і буде вивозити туди із-за кордону ядохімікати чи якісь відходи, і розміщувати на нашій землі. То треба якось жорстко регулювати і призначення, за яким передається у власність іноземній особі наша земля. Дякую.
ТКАЧ Р.В. Я вам дякую, Андрію. Але, я ще раз кажу, я не можу цим законопроектом регулювати всі питання. Знову ж таки, в Земельному кодексі чітко розписано, що таке землі не сільськогосподарського призначення, землі промисловості, оброни і так далі, і так далі. Ви зрозумійте, вже інші закони регулюють ті моменти, коли на території України, наприклад, створюється хімічне підприємство, виготовляється якась, скажімо, не екологічно чиста продукція і вона вивозиться. Але це вже питання не цього закону. Ми говоримо тут за принцип – хто, на яких умовах. І коли сьогодні Україна посідає одне з останніх місць по інвестиціях, іноземних інвестиціях – це тільки трішечки допомагає якось впорядкувати той процес відчуження земельних ділянок не сільськогосподарського призначення.
Я ще раз кажу, мова йде за закон, а ті, хто порушує закон, мають відповідати, не все ж можна законом врегулювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Володимирович.
ТКАЧ Р.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До співдоповіді запрошую заступника голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерія Федоровича Бевзенка. Будь ласка.
11:48:35
БЕВЗЕНКО В.Ф.
Дякую. Шановний Микола Володимирович, шановні народні депутати, шановні запрошені! Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на засіданні 3 березня 2009 року розглянув проект Закону про внесення змін та доповнень до Земельного кодексу України (реєстраційний номер 2600), яким пропонується внести зміни до норм Земельного кодексу України (щодо набуття права власності на земельні ділянки не сільськогосподарського призначення іноземними юридичними особами, підприємцями, заснованими за участю іноземних юридичних і фізичних осіб), і відмічає наступне:
Чинна редакція статті 82 Земельного кодексу України не врегульовує питання набуття власності на земельні ділянки не сільськогосподарського призначення іноземними фізичними особами та юридичними особами, створених відповідно до законодавства України, в той же час іноземні юридичні особи створенні за законодавством інших країн таке право мають.
Крім того частина третя чинної редакції статті 82 в Земельного кодексі не визначає чітко поняття „спільне підприємство”, що не дозволяє чітко визначити, на яких саме юридичних осіб розповсюджуються норми цієї частини. Цей термін „спільне підприємство” не відповідає термінології зазначеної в Цивільному та в Господарському кодексі України та відсутні класифікатори підприємств. Тобто, внесення запропонованих змін та доповнень до положень Земельного кодексу України дозволить виключити неоднозначні тлумачення норм щодо права юридичних осіб набувати у власність земельні ділянки та чітко визначити правові підстави набуття у власність земельних ділянок несільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України з участю іноземних інвесторів та відповідно сприятиме залученню іноземних інвестицій України.
Ті незначні вади, які має законопроект можуть бути виправлені при підготовки до другого читання.
З огляду на зазначене, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін та доповнень до Земельного кодексу України (щодо права на землю іноземних осіб) (реєстраційний номер 2600) внесений народним депутатом України Ткачом Романо Володимировичем прийняти за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Федоровичу. Будуть запитання до співдоповідача? Немає запитань? Дякую, Валерію Федоровичу.
Шановні колеги, прошу записатись на обговорення. Ще раз нагадаю, що ми працюємо по повній процедурі. Всі охочі від фракції, від народних депутатів, будь ласка, до запису.
Хто у нас висловив бажання виступити в обговоренні, будь ласка.
Шановні колеги, от я дивлюся тут у нас, а ну загальний списочок дайте, будь ласка. Три у нас особи. Шановні колеги, якщо б ви не заперечували, це у нас 9 хвилин, ми встигнемо до 12… до завершення питання. Тоді завершимо питання, оголосимо перерву.
Будь ласка, народний депутат Князевич. Потім – Сергій Гордієнко.
11:52:14
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановний Микола Володимирович, шановні народні депутати! Відверто кажучи, очевидно, що наша фракція буде одностайно підтримувати цю законодавчу ініціативу і абсолютно не через те, що це наш колег. Хоча йому треба особисто дуже подякувати за те, що людина проявила ініціативу у вкрай важливій проблемі. Щойно виступав представник комітету і сказав, що, справді, так трапилося, що під час прийняття Земельного кодексу це важливе питання було упущене. І з того часу, поки кодекс прийнятий, а це вже, дасть Бог пам’яті, майже 10 років, на превеликий жаль, ця проблема не вирішувалася.
Це призвело до того, що поки що ніхто не може порахувати, тут Олег Ляшко у своєму запитанні пробував якимось чином гіпотетично на перспективу, скільки це може притягнути до України інвестицій. А хто порахував, скільки ми не дорахували за ці роки відповідно зважаючи на те, що протягом дії Земельного кодексу тим доброякісним, скажімо, набувачам власності, які мають таке бажання, які мають відомий світовий бренд, які мають відомий авторитет, які між іншим цим авторитетом дуже дорожать, і цей бренд дає можливість їм придбати у власність у будь-якій частині світу, навіть, скажімо, не зважаючи на те, яку діяльність вони проводити у цій державі. В Україні, на превеликий жаль, для них поставлений серйозний заслін, що унеможливлює у тому числі притягнути через ці бренди і іншу частину, скажімо, великого капіталу світового, який напевно мав би бажання вкласти в Україну свої гроші, але не може до того часу, поки те майно, в яке вкладатимуться гроші, не буде в його власності.
Зважаючи на ці обставини, я думаю, що автор законопроекту погодиться з тими зауваженнями, які є висновком Науково-експортного управління. Я перечитав висновок і вважаю, що він у великій мірі є досить фаховий. Зокрема треба чітко висловити намір і мету діяльності цих підприємств, щоб ні у кого не було сумнівів у тому, що потім на якомусь етапі буде перекваліфіковано і далі ця земля буде роздеребанюватись у тому числі на цілі, які чітко заборонені Земельним кодексом.
Ще одне питання. Я хотів би автору кілька слів. Тут існує тривога, що навіть якщо є заборона на сільськогосподарські землі, то ми знаємо, що в Україні, не зважаючи на певну заборону, повним ходом існує ринок так званої зміни цільового призначення. І тут треба, знову ж таки, продумати, щоб в цій частині було досить серйозно унеможливлено цей процес. Бо, якщо ці питання будуть зняті, я переконаний, що в другому читанні ця сесійна зала в основному підтримає абсолютно логічний і потрібний законопроект. Дякую. Голосувати за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Гордієнко, фракція комуністів. За ним буде Андрій Павловський.
11:55:07
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Дуже красива і переконлива саме доповідь доповідача була. Але вона, але вони викликає саме багато запитань. Розказав він про одне. Але реалії у нашій державі інші. Ми сьогодні повинні і ті, хто знаходяться в цьому залі, і за межами цього залу, всі громадяни України розуміти, що йде величезний процес перерозподілу саме власності. І найжирніший саме шматок, найласиший – це є земля. Земля різних саме призначень, як би ми про це не говорили.
Ми знаємо і тут уже наводилися приклади, що багато країн у світі чітко стоять на захисті інтересів своїх саме країн і не дозволяють іноземцям мати у власності власну землю. Що робимо ми. Ми в органах саме влади і зокрема в парламенті є представниками тих, хто реєструють ці законопроекти, практично просуваємо інтереси іноземних держав у тій чи іншій саме мірі, даючи ці саме дозволи. Ми спекулюємо термінами. Буде це в межах населеного пункту, поза межами населеного пункту. Давайте подивимося, якщо буде переробне підприємство, воно буде якесь за межами населеного пункту. Подивимося саме на ці підприємства, якщо це будуть якісь по наданню послуг у прибережних смугах і інші. Це ті ласі саме шматки, за які ми знаємо. Не дає законопроект і відповіді на те, якщо буде зліквідовано це підприємство, а земля залишиться у власності, як вона буде використовуватися у подальшому? Фактично ми знаємо, що це вже робиться. А сьогодні в стінах парламенту заднім числом іде оформлення і підтасовування законодавства під те, що є. Багато хто виступає і каже, що в Україні вже торгують землею і торгують по повній самопрограмі. Я вас усіх запитую і запитую і громадян України, хто це саме робить, хто порушує українське законодавство, чого ці люди не притягуються, яка б влада не мінялась, але вони не притягуються до відповідальності. Від імені фракції компартії України я всім вам і громадянам України заявляю, що комуністи не будуть підтримувати законопроектів і дозволяти торгівлю нашою рідною землею, особливо, якщо ця саме земля буде діставатися іноземцям. Дуже багато нашої крові було, крові наших людей, пролито за те, щоб відстояти і захистити саме цю землю, а не продавати її.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, фракція „Блок Юлії Тимошенко”. І будемо підбивати підсумки.
11:58:08
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський, „Блок Юлії Тимошенко”. Шановні співвітчизники! Дійсно, мета нібито благородна у законопроекту, але з іншого боку чи дійсно чи буде залучати це іноземні інвестиції, світові бренди, про які казали. Маленький приклад: чому ж в Китаї не дозволено передавати у власність іноземним особам землю, а там сотні мільярдів іноземних інвестицій і дуже передових, світових брендів. Ви не питали себе про це? І хочу запитати те ж саме. Надамо ми право іноземним особам мати землю не тільки сільхозпризначення, іншу. Але, з іншого боку, те ж саме тут казали: „А чи ми не знаємо оті схеми, в тому числі і наші колеги, коли тисячами гектарів землю сільгосппризначення переводять не в сільгосппризначення і потім використовують як хочуть?” Я хочу сказати, що в світі, в розвинутих країнах не існує абсолютної приватної власності на землю. Спробуйте отримати землю в тих же Сполучених Штатах. Так вам місцева влада штату 10 разів розкаже, на що ви маєте право використовувати землю, на що не маєте, що маєте будувати, що не маєте.
Тому я думаю, що дуже обережно треба підходити до цих питань. І треба, щоб було, перш ніж приймати такі рішення, треба було прописано дуже жорстке державне регулювання, саме для яких випадків, коли, наскільки, на який термін передається земля. І що заважає тим же іноземним інвесторам мати цю землю в достроковій оренді: на 25, на 50 років, і потім з правом продовження? Це дуже питання таке, делікатне. І в більшості країн, які дбають про свій державний суверенітет, безпеку, іноземці не мають права власності не землю. І ми повинні про це весь час пам’ятати.
І щодо хочу сказати нашим колегам-комуністам. Оцей законопроект, і інші неприємні законопроекти, які в подальшому будуть примушувати ваші колеги з Партії регіонів вас приймати, ви повинні думати, що ви, коли йшли в коаліцію до буржуазної Партії регіонів, де найбільші олігархи, експлуататори простого народу, то, мабуть Карл Маркс з Енгельсом десять разів в гробу переверталися. Не може Комуністична партія бути в одній коаліції з найбільшими буржуями-кровосами. Так що фактично лівий рух припинив існування в нашій країні. І думаю, що нові ліві будуть більш патріотичними.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Роман Володимирович як автор законопроекту, будь ласка. Якщо можна, хвилину, щоб ми підбивали підсумки, бо вже час перерви.
12:01:09
ТКАЧ Р.В.
Шановний Микола Володимирович, шановні колеги! Шкода, що питання землі, таке важливе, зійшлось в кінці до коаліції. Я би хотів просто ще раз вам нагадати. Шановні, ця зала у 2001 році прийняла Земельний кодекс України .
У мене немає питань до Комуністичної фракції. Я знаю, що у вас чітка позиція і вона зрозуміла. Немає питань. Ви маєте позицію, ви її чітко на протязі уже 10 років відстоюєте. Все, питань немає. Але у мене питання до інших колег. Та на сьогоднішній день з 2002 року все те, що я запропонував, воно діє.
У мене просто до вас прохання. Уважніше читайте. Я вам читаю діючу статтю: „Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на землі несільськогосподарського призначення”. Діюча стаття. Я просто уточнюю її юридичні поняття. Можуть і розписано. І у мене нічого інакшого немає.
І мені просто прикро, що коли мої колеги виступають з такими важливими обговореннями, просто чи не дочитують, чи не хочуть дочитати.
Михайло Васильовичу Чечетов, я звертаюся до вас. Я говорив з багатьма колегами. Я вас прошу, оті всі зауваження, які були, ми з Валерієм Федоровичем тісно працює у комітеті, ми можемо потім доопрацювати. Я погодився, що є серйозні зауваження від науково-експертного управління. Але дайте нам можливість це допрацювати.
Це питання чи через місяць, чи через два знову виникне. Тут питання не ідеології нового Земельного кодексу, тут питання технологічно, юридично врегулювати ті моменти, які на сьогоднішній день є в чинному законодавстві.
Шановні колеги, я вас прошу, без політики підійдіть до цього. Проголосуємо його за основу, потім попрацюємо. Звернемося до кожної фракції, аби дали свої зауваження, і зможемо прийняти ось ці важливі для держави зміни. Я вам дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Володимировичу, будемо ухвалювати рішення. Уже. Репліка? А, дійсно, Михайла Васильовича Чечетова згадали, причому дуже активно. Будь ласка, Чечетов.
12:03:15
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемые народные депутаты, вы знаете, не хотелось нам нарушать вот такой конструктивный ритм работы Верховный Рады, который идет уже второй день. И поэтому вопрос земли – это принципиальнейший вопрос.
И вы ж видите, что даже я, не называя фамилию министра с оппозиционно-теневого правительства, который вроде бы по одну сторону баррикад с вами, а он разнес в пух и прах, даже коммунисты выступали, и те интеллигентней сказали, критика, Но коммунисты – интеллигентные люди, а БЮТа, эти шашкокидатели, они разнесли вас в пух и прах, в пух и прах разнесли. Поэтому мы понимаем, что рациональное зерно есть – есть. Но, поскольку даже в самой оппозиции нет общей точки зрения, но мы не имеем права, морального права так обращаться с землей – это последнее, что осталось у нас.
Поэтому давайте мы подумаем как нам выйти на ту философию закона, которая будет поддержана всеми. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, не можу дати слова для репліки, бо згадувалися тільки партії, щоправда згадувався Карл Маркс, оскільки тут немає його родичів, то я не буду надавати слово, значить я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу (щодо права на землю іноземних осіб) (реєстраційний номер 2600).
Ще раз нагадаю комітет пропонує прийняти за основу Головне науково-експертне управління пропонує прийняти за основу з урахуванням зауважень та застережень.
Отже голосуємо за основу в першому читанні, будь ласка, прошу голосуйте.
12:05:07
За-52
Були ідеї під час першого повторного читання активно попрацювати, щоб всі там проблеми погодити і врахувати пропозиції Головного науково-експертного управління ставлю на перше повторне, будь ласка, прошу голосувати.
12:05:40
За-147
Поки що земельне питання будемо обговорювати без даного законопроекту.
Шановні колеги! Оголошую перерву до 12 години 35 хвилин. Після перерви будемо розглядати проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за правопорушення стосовно дітей). Доповідатиме Москаль Геннадій Геннадійович, співдоповідатиме Мойсик
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу запрошувати до сесійної зали.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за правопорушення відносно дітей). Доповідач – народний депутат України Москаль Геннадій Геннадійович і співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мойсик Володимир Романович.
12:33:18
МОСКАЛЬ Г.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Але до кого звертатися, коли нікого в залі вже не має? Є, да? Ну ви знаєте, який крик був, щодо дітей і Верховна Рада як розглядала, щодо подій в „Артеку”, педофілії і тому іншого, що нічим не закінчилося.
Але я пропоную реальні речі, привести законодавство, Кодекс законів про адміністративне судочинство по захисту прав дітей до вимог Конвенції ООН, щодо права дитини, законів України про органи і служби в справах дітей і спеціальні установи, і про попередження насильства в сім’ї.
Що, шановні народні депутати я хотів би тут сказати, що саме головне і я хотів би, щоб ви мене підтримали.
Насильство в сім’ї, 80 відсотків всього робочого часу органи міліції тратять не на розкриття злочинів, це чергові частини, а на виклики щодо насильства в сім’ї.
І так сталося, що в Адміністративному кодексі не вписали, що мають право затримати ту особу, яка вчиняє насильство в сім’ї тобто приходить міліція, він з ножем там, чи з іншими предметами б’є жінку, дружину, дітей і тому подібне, затримати його неможливо.
Тому я прошу внести доповнення до статті 262, статті, що органом внутрішніх справ при вчиненні дрібного хуліганства, насильства в сім’ї, щоб можна було цю особу затримати до трьох діб, до трьох годин, вибачаюся, так як за любі адміністративні правопорушення.
Крім того, крім того, я дуже прошу вас підтримати не виконання батьками або особами, що їх замінюють обов’язків щодо виховання дітей. Ви знаєте, що це ті особи, які не мають грошей, значить, не мають нічого. Що їх може абсолютно тільки покарати – це громадськими роботами.
Тому я прошу перелік громадських робіт доповнити до статті 24. І чітко виписати, що таке громадські роботи, - полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення у вільний від роботи і навчання час на безоплатних суспільно-корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від 16*** до 200 годин і відбуваються не більше як 4 години в день. Громадські роботи не призначаються особами: визначені інвалідом першої або другої групи, вагітними жінками, особами, які не досягли пенсійного віку. Оце батькам би була дуже добра наука за погане виховання дітей.
І доповнити статтю 156 „Порушення правил торгівлі алкогольними” добавити після „алкогольними” перед „тютюновими виробами” „слабоалкогольними напоями”. Тому що дуже багато слабоалкогольних напоїв, які місять спирт, які містять інші, ну, будемо казати, алкогольні, але вони є слабоалкоголінізовані, але вони продаються абсолютно без усякого обмеження, без всяких ліцензій і тому подібне.
Закон ніякої не має ні політичної складової, ні чого. Це закон, який дасть тільки удосконалити адміністративне законодавство привести його вже до тих норм, які є сьогодні в реаліях і я прошу підтримати його у першому читанні і буду дуже радий, якщо народні депутати дадуть зауваження до даного закону. Це тільки касається щодо посилення відповідальності щодо дітей. І поскільки ще раз прошу, шановні народні депутати! Оскільки ви скільки вже приділяли уваги любові до дітей, покажіть це в реальності, що це, дійсно, треба зробити так, щоби у відношенні дітей в нас не скоювалися правопорушення і діти не були сьогодні об’єктом злочинних посягань. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Геннадію Геннадійовичу.
Мойсик Володимир Романович - голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Будь ласка, Володимире Романовичу, заключення комітету.
12:38:38
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Цьому законопроекту пішов уже третій рік. Він зареєстрований 03 квітня 2008 року і звичайно після того, як був висновок у лютому 09, багато чого в законодавстві змінилося. То уже є від листопаду 2008 року громадські роботи уже запровадженні в кодекс у зв’язку зі змінами до законодавства про дорожній рух.
У врешті частині законопроекту, що торкається посилення кримінальної відповідальності за злочини проти дітей, що торкається права міліції затримувати сімейних дебоширів комітет законопроект підтримує в першому читанні за основу і просить так само зробити це і вас. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Прошу, будь ласка, якщо потрібно запишіться на обговорення. Якщо ні, то будемо голосувати. Народний депутат Гордієнко, будь ласка, фракція комуністів.
12:39:59
ГОРДІЄНКО С.В.
Уже працює мікрофон.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України. Звичайно, співдоповідач звернув увагу на те, що два з лишнім роки тому було зареєстровано даний законопроект. І за це час уже багато чого урегульовано у цьому законодавстві.
У мене такі є питання, які вони… ми повинні чітко зрозуміли, що сьогодні не тим, що ми притягнемо до відповідальності, у нас є дуже багато напрацьовано законодавства і в цій галузі, і в інших саме галузях. Але біда наших саме реалій України яка? Що ні Конституція, ні законодавство практично не виконується. Оце найбільша біда. І ми як би не регулювали, якщо ми не доб’ємося того, щоб діюче законодавство виконувалося або те, що ми приймаємо, воно виконувалося на практиці, ніяких зрушень не буде.
Мене дуже тішить і це, звичайно, абсолютно саме правильними є речі ті, що необхідно посилювати відповідальність за торгівлю алкогольними і слабоалкогольними напоями. І ці напої не повинні продаватися дітям. Однак давайте ми сьогодні підемо у торгові точки України, зробимо експеримент і подивимося, чи виконується це чи не виконується. Написано кругом, що до 21 року не мають право продаватися. Але діємо за Марксом, це я для одного з тих, хто тут про Маркса піклується, що там, де є 3 відсотки прибутку, там капітал розвивається, де він починає розвиватися. А де є 300, там немає такого злочину, перед яким би зупинився капітал. Тому бажання отримати надприбуток сьогодні є первинним у тому, чи торгувати, чи не торгувати цими слабоалкогольними напоями.
Якщо ми піклуємося про дітей, то я хотів би на завершення сказати наступне. Найбільшою бідою є те, що ми зруйнували радянську систему виховання, побудовану на взаємозв’язку школи, сім’ї і громадськості. І поки ми не повернемося до цього, не зробимо, щоб вимоги сім’ї, школи і громадськості були єдині, ми нічого не доб’ємося у цій царині.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.
12:42:41
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги! Я хотів би привернути увагу до самої ідеї і тоді по пунктах законопроектах, так скажу, нашого Москаля, ну, точніше, народного депутата Москаля. І дійсно законопроект уже довго у нас пролежав. Тому ще раз нагадую, що ми діємо вже в частині того, що у нас слабоалкогольні напої є видом алкогольних напоїв. І ми підняли, пішли на компроміс до 21 років у нас, заборонено до 18 років, але ми напівшляху зупинилися. Тому що у нас нема обмежень по, скажімо, де продається. От сьогодні я прочитав, що у Києві більше 9 тисячі МАФів, біля 9 тисячі МАФів. Якщо ви ходили, от, я у себе на Оболоні зайшов, що таке МАФ, наприклад. На ньому написано: „Живе пиво”. Значить, яке там життя вам продовжує, і там стоїть одна дівчина, і вона розливає це пиво, там чи дітвора, чи не дітвора і так далі.
Якщо виходити з ідеології, що слабоалкогольний напій і пиво є алкоголь, а ми це написали, то, звичайно, воно там не може продаватися. Бо тоді це виходить, що в метро там горілка на розлив чи ще якась біда і так далі. Отже, нам треба пройти цей шлях і заборонити, і там це все продавати, як це випливає з законопроекту.
Але я підтримую автора в тому, що ми приречені
вийти на все-таки громадські роботи. Тому що це загальний принцип всього світу.
І хто з вас бачив хороший сюжет на, по-моєму, „1+
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.
12:45:50
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, безумовно законопроект треба підтримувати. Ідея закладена абсолютно правильна. Ми розуміємо, що посилювати відповідальність за правопорушення проти дітей – це голосувати за власне майбутнє. Якщо цього не робити, то голосувати проти власного майбутнього. Але я попросив слово ще і для двох речей. По-перше, я хочу звернутися до автора законопроекту і до кожного з нас, і попросити про те, що коли ми подаємо законопроект і намагаємось в дужках стисло викласти зміст законопроекту, то ми не завжди точно викладаємо це. От дивіться, у цьому конкретному випадку „Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за правопорушення відносно дітей)”. Але уже у доповіді автора законопроекту прозвучало, що тут не тільки це питання, тут і питання насильства в сім’ї, а не завжди воно стосується дітей і тут питання посилення відповідальності за торгівлю слабоалкогольними напоями, чого у стислому вигляді немає. Тобто треба намагатися чіткіше, точніше передавати короткий зміст цього законопроекту. І ще, врешті-решт, підкреслюю: це побажання до всіх до нас, а я просто ілюструю на прикладі цього законопроекту.
І ще одне, по що я хочу сказати. Фракція підтримає цей законопроект. Єдине, Володимир Михайлович, я прошу все-таки послухати думку і профільного Міністерства з питань сім’ї, молоді і спорту. Бо, наскільки мені відомо, у них є там певні застереження щодо того, що деякі з цих норм уже фактично є у чинному законодавстві. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція Кабінету Міністрів України.
_______________. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Дійсно, ми підтримуємо законодавчу ініціативу. Єдине, що я погоджуюся з тими, хто виступав, і казали про те, що, на жаль, 2008 рік і після нього декілька років окремі питання були врегульовані, у нас є три позиції по законах, пов’язаних з тими чи іншими змінами до законодавчих актів щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї, прийнятих в кінці 2008 року, на початку 2010-го, де ці питання вже були врегульовані.
Тому частково ми підтримуємо, але є моменти, які вже врегульовані в послідуючі роки законодавствами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Геннадій Геннадійович, будь ласка, у вас з цього приводу якісь міркування.
12:48:45
МОСКАЛЬ Г.Г.
Шановний Володимир Михайлович, шановні члени українського уряду! Дійсно, це вина абсолютно не моя, вона була написана до прийняття. Але воно у другому читанні зніметься. Ми викреслимо те, що є, а лишимо те, що сьогодні, а, можливо, ще будуть і інші доповнення народних депутатів щодо цієї проблеми. То я прошу прийняти сьогодні тільки в першому читанні, доопрацювати те, що є. Правильно ви кажете, в Правилах дорожнього руху є про громадські роботи, але там немає чітко виписано, як вони проводяться. Ми тут чітко виписали, як вони проводяться.
І щодо насильства в сім’ї. Ви правильно кажете, що прийняті. Але сьогодні спитайте, органи міліції не можуть затримати людини. От в чому питання, що ми його лишаємо, а по тому уже опергрупа виїжджає, коли він убив жінку чи покалічив дитину і тому подібне. Це дуже важливі моменти.
І тому я прошу прийняти у першому читанні. До другого читання всі ці норми будуть, які вже діють, убрані, і законопроект буде винесений тільки у частині тих норм, які сьогодні не діють і які не урегульовані. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам також.
Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління пропонує повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Разом з тим ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за правопорушення стосовно дітей). Реєстраційний номер 2327. Шановні колеги, прошу голосувати.
12:50:59
За-352
Законопроект прийнято за основу. Дякую.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти дітей). Реєстраційний номер 3558. Доповідач – народний депутат України Левцун Володимир Іванович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мойсик Володимир Романович.
Може поставимо його на розгляд за скороченою процедурою, не заперечуєте? Автор підтримує таку ініціативу щодо того, щоб розглядати цей законопроект за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.
12:51:50
За-250
Рішення прийнято.
Володимире Івановичу, прошу вас.
12:51:56
ЛЕВЦУН В.І.
Шановні колеги! Найбільша цінність кожної сім’ї - це діти, найбільша цінність у державі, її майбутнє – це діти. І найбільші наші цінності ми повинні адекватно захищати. Але діюче законодавство, на мій погляд, не забезпечує відповідної відповідальності за злочини проти дітей.
В зв’язку з цим був підготовлений проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти дітей, розроблено для підвищення ефективності охорони життя та здоров’я дітей та забезпечення правової основи притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері майнових прав неповнолітніх. Даний закон спрямовано на посилення відповідальності за злочини проти дітей.
Якщо конкретно, то стаття 137 Кримінального кодексу України передбачає неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей, не виконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх в наслідок не дбалого або не сумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров’ю потерпілого. Я наголошую, карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк до 240 годин, або позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дитина втратила здоров’я від недбалості певних осіб, а передбачено у нас – можна відбутися просто штрафом.
Тому в проекті пропонується за ці порушення карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.
Будь ласка, продовжуйте.
ЛЕВЦУН В.І. Друга частина також занадто м’яка. Ті ж самі дії, якщо вони спричинили смерть дитини, сім’я втратила дитину, держава втратила дитину. Але можна відбутися штрафом. Також це, на мій погляд, абсолютно ненормально і повинна бути відповідна кримінальна відповідальність і пропонуються відповідні строки.
Ну і стаття 167, це майнові права дітей, це стосується перш за все сиріт, використання опіки, чи піклування з корисливою метою на шкоду неповнолітньому, зайняття житлової площі, використання його майна також всього-на-всього карається штрафом, дитину пограбували, житлову площу забрали, майно забрали і можна обмежитися штрафом.
Проект Закону пропонує за такі зловживання, також карається обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Шановні колеги , я закликаю вас, давайте разом захистимо наших дітей, наше майбутнє, всіх дітей України. Пропоную проголосувати даний проект Закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Володимир Романович Мойсик, прошу, Володимире Романовичу і заключення комітету.
12:55:37
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну”.
Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, цей законопроект пропонує внести зміни до двох статей Кримінального кодексу України, до 137, де йде мова про відповідальність за неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей і в статтю 167, де йде мова про відповідальність за зловживання опікунськими правами.
Комітет розглянув законопроект і рекомендує його ухвалити в першому читанні за основу. Зауваження Головного науково-експертного управління зводяться до того, що автор у пояснювальній записці не навів досліджень як працюють старі норми закону, але це істотного значення на думку комітету не має. Якщо ті санкції стримували, хоч трішечки правопорушення у сфері захисту прав людей, до більші санкції робитимуться ще більш ефективно.
Комітет просить підтримати за основу у першому читання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо є потреба висловити свої міркування, прошу записатися. Ну, якщо не буде бажаючих виступати, будемо приймати рішення. Прошу, на табло вивести прізвища народних депутатів. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
12:57:06
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”
Ми підтримуємо прийняття цього законодавства. І треба подякувати Володимиру Івановичу. Тому що, якщо би глянути пресу щоденну, то вона рясніє сповіщеннями про те, що вчинений той чи інший злочин проти дітей. І пропонується за те, що особливо гірко, коли гинуть люди із-за того, що батьки просто не мають відповідальності і не думають, що може статися з дітьми, коли вони залишать на довгий час.
Тому посилення відповідальності за злочини проти дітей, треба вважати як один із найганебніших, найприкріших злочинів. І ми будемо голосувати за цю законодавчу ініціативу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка, мікрофон.
12:57:54
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський "Блок Литвина".
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я хотів би звернути увагу на другу частину пропонованого законопроекту, де мова йде про зловживання опікунськими правами. Тут така, можливо, очевидно, дискусія, гіпотетична дискусія з приводу того, що ці люди і так взяли на себе певні зобов’язання, і що посилення відповідальності за цих людей і доведення цієї відповідальності до кримінальної, не є коректним.
З нашої точки зору – це неправомірне твердження. Тому що в даному випадку виникає ситуація, коли ті люди, які опікуються дітьми, мають не тільки юридичний зв’язок з ними, вони мають вплив на цих дітей. І тому, якщо саме ними заподіюється шкода дітям, то вона часто-густо має невідворотний характер, бо ці діти знаходяться в повній залежності від тих, хто займається їхньою опікою.
І хочу звернути увагу на те, що тут приділяється увага саме ... шкоді, майновій шкоді тим дітям, які знаходяться під опікою. І хоча дійсно було зазначено в довідці Науково-експертного управління: що не має в законодавчій ініціативі в пояснювальній записці статистичних даних, але ми прекрасно знаємо, що конфлікти, пов’язані з тим, що малолітніх неповнолітніх дітей полишають житлової площі, що їхніми правами зловживають і їхні права не виконуються. Ці факти є і ці факти є непоодинокими. І тому мені здається, якщо ми підтримаємо цю законодавчу ініціативу, ми посилимо відповідальність опікунів і розуміння того, що опікуни це не ті люди, які тільки мають права, а що це ті люди, які мають серйозні зобов’язання по відношенню до дітей, над якими вони здійснюють опіку.
Тому за основу можна приймати цей законопроект, він носить, на нашу думку, гуманний характер. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.
13:00:03
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.
Я записався у розділі саме проти не тому , що я чи фракція будуть голосувати проти цього законопроекту. Ми обов’язково будемо його підтримувати.
Але я записався саме проти і чому я проти? Я проти спекулювання на цій темі. Я проти того хто ж буде голосувати і не буде захищати права дітей. Так всі будуть захищати. І в нас іде величезне спекулювання.
Наступне. Я проти того ,що в нас не виконується чинне законодавство яке направлене на захист прав дітей. Я наведу конкретний саме приклад.
Ви знаєте, що часто праця дітей нині використовується. Бо це діти яким можна заплатити менше, можна зовсім не заплатити. Іноді це приводить до трагічних саме випадків. У селищі Чутово Полтавської області праця неповнолітнього Лобанова використовувалася на розбиранні одного з об’єктів. І цей підліток загинув на цьому об’єкті. Нині відомо, чий цей об’єкт, хто використовував цю працю і наші з матір’ю майже дворічні там переписка із правоохоронними органами України ні до чого не ведуть, бо дитина загинула і кінці саме воду. Це страшні дитячі заробітки. І нам необхідно перш за все посилювати саме ці моменти в законодавстві, але найголовніше, щоб виконувалося чинне законодавство.
Бо найбільшою бідою України є те, що не виконується не Конституція, ні законодавство України. А це веде до чого? Хочуть мати прибутки, прибутки на людській саме праці, які закінчуються смертями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Висновок Головного науково-експертного управління: відхилити законопроект.
Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти дітей) (реєстраційний номер 3558). Прошу голосувати.
13:02:49
За-334
Рішення прийнято.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" (щодо скасування статусу військової організації у Управління державної охорони України) (реєстраційний номер 2266). Доповідач: народний депутат України Геннадій Геннадійович Москаль. Співдоповідач: голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович.
Ставлю на голосування пропозицію про розгляд законопроекту за скороченою процедурою.
13:03:33
За-247
Рішення прийнято.
Прошу Геннадій Геннадійович.
13:03:40
МОСКАЛЬ Г.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Більшість з вас знає, що при КГБ СССР було 9-те управління, яке охороняло вищих посадових осіб. Але так сталося, що в державі було дуже багато грошей, і ми розплодили стільки спецслужб, яких не має в жодній європейській країні, я вже не кажу про наших сусідів. Так і Державна охорона, яке є управління, складає 2 тисячі осіб. Ну невже сьогодні Президента є маса завдань, чим керувати ще, хто кого охороняє і тому подібне. Я думаю, ці функції я пропоную передати до Кабінету Міністрів. Статус військової організації з Управління державної охорони зняти і зробити спецзвання. І все лишиться так, як є. В якій формі стояли тут прапорщики і капітани, вони будуть стояти. Значить, а тільки будуть підпорядковані Кабінету Міністрів України. А Кабінет Міністрів України, я думаю, визначить, чи доцільно утримувати сьогодні при фінансовій кризі дві тисячі осіб як за постійну чи передати їх назад до Служби безпеки чи до Міністерства внутрішніх справ України.
Я зсилаюся на висновки ПАРЕ, які рахують, що тільки при диктатурі, тільки при диктатурі можуть військові організації охороняти Адміністрацію Президента, Верховну Раду і Кабінет Міністрів. Військові в мирний час мають знаходитись в казармах або находитися на навчаннях, а не нести охорону вищих державних закладів. Це ж і відповідає статті 17 Конституції України, що збройні сили та інші військові формування ніким не можуть бути…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити.
МОСКАЛЬ Г.Г. Для обмеження прав і свобод громадян. Шановні народні депутати! Вспомніть, скільки було крику, коли забрали від Служби безпеки Службу урядового зв’язку і підчинили її Кабміну, і зняли статус військової організації? Скажіть, що, урядовий зв’язок сьогодні працює гірше? Не гірше. Так же і працює. Тому на 2 тисячі осіб бути військовою організацією, і щоб сьогодні нас охороняли військові, ну, вибачте, це не спасло нас ні від димових шашок, ні від бійок і інших.
Тому я предлагаю статус військової організації зняти. Особи будуть мати звання спеціальні, як мають в органах внутрішніх справ чи в службі спеціального зв’язку і підпорядковуватись Кабінету Міністрів України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Геннадій Геннадійович. Будь ласка, голова Комітету з питань національної безпеки оборони, Анатолій Степанович Гриценко.
13:07:04
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановні колеги, цей законопроект розглядався більш як півтора роки тому за відомих обставин. Рішення комітету було підтримати в першому читанні. Воно не було одностайним: 7-за, 1-проти, 1-утримався. Я хочу нагадати, що це був за час. Було сильне протистояння. Було намагання Президента сконцентрувати у своїх руках усі силові структури, зокрема Службу спецзв’язку захисту інформації, прикордонні війська, Президентський полк із складу Збройних сил, Національну гвардію перетворити як таке військове, окреме формування і так далі. І саме тому серед переліку авторів представники трьох фракцій, включаючи і опозиції, і більшості. Я розумію, що зараз цей законопроект не прийме, і, очевидно, треба системно поглянути вже Президенту і його команді на те, що відбувається в силових структурах, виходячи з тих базових принципів, які озвучились на комітеті і в залі тут. Форму насправді повинні носити тільки в армії, більше ніде. А там, де одягли форму для того, щоб отримати статус і відповідні пільги, і все, що треба державній людині, їх треба забезпечити, але без форми. І, власне, на це був спрямований законопроект пана Москаля. Крім того треба розібратися що під Кабміном, а що під Президентом. Бо дійсно більше десятка силових структур, 745 тисяч людей в формі – це забагато для нашої країни, не маючи тих загроз, які є. Тому от в цій конкретній ситуації я особисто утримуюсь від голосування. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Степановичу. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.
Валерій Бевз, фракція комуністів. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.
13:08:51
БЕВЗ В.А.
Дякую, Володимир Михайлович.
Шановні колеги, в принципі, дійсно, проблема не нова, якщо так, по великому рахунку. Я відштовхнусь від того, про що сказав Анатолій Степанович. Країна просто напічкана військовослужбовцями. У нас в формі ходять всі, починаючи від лісників і закінчуючи тією ж самою державною охороною. Проблема є, і тут суб’єкт законодавчої ініціативи – народний депутат Москаль абсолютно правий. Але проблему треба вирішувати комплексно. Не може у нас сьогодні бути міліція в 300 тисяч чоловік більшою в 2 рази за Збройні сили України. Це нонсенс. Те ж саме і з Державною охороною. Хоча, безумовно, є логіка в тому, що співробітники цього підрозділу мали б мати спеціальне звання, а не військове, починаючи від рядового і закінчуючи генералами. Це однозначно.
Тому, розуміючи всю проблему і певною мірою її підтримуючи, все-таки вважаємо за доцільне вирішувати цю проблему комплексно, а на цьому етапі все-таки законопроект відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Наступним буде виступати Михайло Чечетов.
13:10:08
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановні колеги, я буду більш радикальним в плані свого несприйняття цього законопроекту.
Ну, по-перше, хотів би відштовхнутися від того, що казав голова комітету: з приводу того, що форму мають носити тільки в армії. Відверто кажучи, не знаю жодної країни, де тільки армія носить форму. Завжди є інституції і відомства – я кажу те, що було сказано, - відомства, які носять форму. Очевидно, форму мають носити ті, хто її законно носить. А от, хто незаконно носить форму - а в Україні таких випадків є багато, в тому числі і на рівні маскараду, - от ті, очевидно, і не мають права носити форму.
Але тут є серйозніший момент, чому я кажу, що більш радикальний в несприйнятті цього. Давайте подивимося. Підпорядкування Кабінету Міністрів цієї організації – це якій структурі, якому інституту: колегіальному інституту. Можливо, не можливо, а колегіальність – це добре. Коли приймаються рішення на рівні державної влади, органів місцевого самоврядування і так далі. Коли мова йде про формування і які повинні і покликані забезпечувати національну безпеку і оборону, у тому числі, і посадових осіб, мають базуватися на принципі єдиноначальності. І коли цей принцип порушується, тоді є і відповідні „колегіальні”, в лапках, наслідки, коли ніхто реально не несе відповідальність за вчинені, я не хоче сказати, злочини, але вчинені проблеми.
Наступний момент, от тут є у пояснювальній записці законопроекту, що реалізація проекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету, але ж це не є правдою. Тому що якщо говорити про реалії, то слід врахувати незаплановані виплати вихідної допомоги при звільненні військовослужбовців. А, очевидно, далеко не всі, хто сьогодні в УДО працює, погодиться зі зміною свого статусу, заміною… буде форма одягу, знаків розрізнення і так далі. Це ж реальні кошти. А те, що далеко не всі погодяться зі зміною статусу – це факт, бо будуть відповідні наслідки, і ви це знаєте,
Мені здається, що цей законопроект не просто передчасний…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.
13:12:31
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! даним законопроектом пропонується змінити порядок підпорядкування Управління державної охорони України, передавши повноваження Президента України Кабінету Міністрів України і демілітаризувати УДО шляхом змінення статусу і кадрів військовослужбовців на осіб рядового і начальницького складу.
Надання Кабінету Міністрів України повноважень Президента України щодо керівництва УДО виходить за межі повноважень уряду, визначених Конституцією України і Законом України „Про Кабінет Міністрів України”.
Відповідно до статті 9 Закону України „Про основи національної безпеки України” Президент України як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, верховний головнокомандувач Збройних Сил України і голова Ради національної безпеки і оборони України здійснює загальне керівництво у сферах національної безпеки та оборони.
Крім того, підпорядкування військових формувань і правоохоронних органів Кабінету Міністрів України колегіальному органові не узгоджується з принципами керівництва силовими структурами, зокрема, статтею 3 Закону "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”, яка до основних принципів державної охорони відносить принцип єдиноначальності.
Не можна погодитися з висловленим у пояснювальній записці до проекту твердженням, що реалізація проекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету, про що казав виступаючий попередній, слід врахувати незаплановані виплати вихідної допомоги при звільнення військовослужбовців, які не погодяться із зміною свого статусу, заміну форми одягу, знаків розрізнення, бланків та ………. тощо.
На основі цього я повністю погоджуюся із пропозицією попереднього виступаючого не голосувати за цей законопроект. Крім того, як розрай, він нічого не принесе для держави. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ІЗ ЗАЛУ. А як Ющенко був Президентом, він ніколи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. То були… Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено.
Юрій Кармазін, будь ласка, одна хвилина.
13:14:47
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".
Шановні народні депутати, я хотів би задати кілька запитань в повітря.
Перше. На 2000 чоловік чи потрібно посаду генерал-полковника, чи потрібно вводити звання генерал-полковника? Очевидно, що не потрібно. І тут правий генерал Москаль, де він чітко поставив питання, що максимальне звання, яке може бути, це генерал-майор. І це давним-давно пора врегулювати було, і хоча би це зробити.
Тому що просто трошки смішно, ви знаєте, на 2000 чоловік або на 3000 тисячі у нас в розвідці генерал армії України. І таких генералів армії у нас наплодилося зараз дуже багато.
Але я хотів би запитати ще одне питання. Мова не про Президента, президенти міняються, система залишається. Інше питання. Чи стоїть черга в Управлінні державної охорони? Ні, не стоїть. Коли ми виключимо, Геннадію Геннадійовичу, оце положення, що на військовослужбовців поширюється законодавство України, що встановлює загальний порядок і умови проходження, ми що покращимо умови їхні? Ні, не покращимо.
Тому частину можна приймати, а частину треба не…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
13:14:57
КАРМАЗІН Ю.А.
В деякій частині, це зрозуміло. Тому я за те, щоб комплексно реформувати всі силові відомства, про які йде мова, і Служба безпеки у нас зараз абсолютно з того числа яке є, і тою чисельністю не виконує покладених на них завдань і по МВФ сказали, що нам треба йти на скорочення і суттєве скорочення тих хто носить погони…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам.
Шановні колеги! Розгляд законопроекту завершено.
Очевидно, шановні народні депутати нам треба всім привернути увагу до слів голови комітету з тим, що цей законопроект здебільшого був породжений політичним моментом – тими подіями, які відбувалися. Нам, очевидно, треба відійти від того, що ми діємо рефлектуючи на ситуацію яка складається. І очевидно треба нам запропонувати комітету, щоб він опрацював системні пропозиції щодо силових військових організацій України. І відносно того, що у нас в охоронному плані домінує диктатура.
Шановні колеги! Хто з вас був у європейських парламентських структурах, очевидно бачив, що там і черевики знімають. А у нас просто так для демонстрації того, що ми маємо охорону здебільшого.
Тому шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету, вона зводиться до того, щоб прийняти законопроект за основу.
Висновок Головного науково-експертного управління такий, законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Тобто законопроект відхилити. Першою голосується пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 2266) про внесення змін до Закону України „Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” (щодо скасування статусу військової організації в Управління державної охорони України)(реєстраційний номер 2266). Прошу визначатися.
13:18:39
За-22
Рішення не прийнято, законопроект відхилено.
Шановні колеги, пропоную вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо розміру пенсій в разі втрати годувальника). Реєстраційний номер 5108. Доповідач – Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович і він же є автором цього законопроекту.
Можливо за скороченою поставимо?
Ставиться на голосування пропозиція про розгляд законопроекту за скороченою процедурою, реєстраційний номер 5108. Прошу голосувати.
13:19:38
За-257
Рішення прийнято.
Доповідачу виділяється 4 хвилини на доповідь.
13:19:45
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановні колеги, цей законопроект на нашому комітеті був підтриманий одноголосно, за нього проголосували всі фракції. Я, в першу чергу, зараз звертаюся до фракція Партії регіонів і хочу достукатись до, якщо хочете, серця, знаю, що ви прийняли рішення не голосувати за нього, але хочу спробувати змінити вашу позицію. Тому що це та ситуація, де треба подумати про людей, тут немає партійних ніяких поділів.
Уявіть собі, що зараз в нашому законодавстві прописано: „Якщо трапиться так, що помирає, чи гине державний службовець, то його дружина буде отримувати пенсію в розмірі 70 відсотків від зарплати, а якщо є непрацездатні члени сім’ї, то до 90 відсотків”. От запам’ятайте ці дві цифри: 70 – 90.
А якщо трапляється таке, що гине, чи помирає військовослужбовець незалежно від того в армії, в СБУ, в Управлінні державної охорони, прикордонник, міліціонер, який іде на ніж і так далі, то цифри не 90-70, а 40 і 30. Немає жодної логіки, немає жодного пояснення! І людина в погонах, і людина без погон, якщо на державній службі, вони служать державі, людям. Можна сперечатися, хто більше. Не хочу цим займатися. Але має бути єдиний стандарт соціального захисту. Вот на це направлений законопроект. Більше ні на що. Щоб той, хто служить державі в разі, якщо він загинув чи помер, його сім’я була захищена і не було дискримінації. Бо зараз важко пояснити дружині військовослужбовця, яка приходить на прийом голови комітету з двома дітьми – загинув офіцер. І вона каже: „Як? Я не можу прожити!”. 40 відсотків. А поряд така сама ситуація. Працівник Державної адміністрації району – 90 відсотків. Не можна пояснити.
Тому цей законопроект, я вважаю, треба прийняти. Виправити ту помилку, яка з якихось причин була закладена у наше законодавство. Саме тому наш комітет підтримав одноголосно.
Є застереження з боку Головного науково-експертного управління. І я погоджуюся. Ці пропозиції можуть бути враховані до другого читання – немає проблем, підтверджую під стенограму. Є застереження, що, можливо, термін введення в дію треба: чи з наступного чи, навіть нехай з 2012 року. І проти цього не заперечую. Але треба від Ради послати нормальний сигнал, що ми вирівняємо цю ситуацію. Хоча насправді голова бюджетного комітету, він тут присутній, надав довідку, що в цьому році для фінансування законопроекту треба 24 мільйони. То ви знаєте, як би навіть було 240 мільйонів, то треба було б його все одно прийняти. Це не ті цифри.
Тому пропозиція – підтримати його в першому читанні. Я до Михайла Чечетова звертаюся, щоб ви підняли руку – так. Повірте мені, в цьому зацікавлений буде і Президент як Верховний Головнокомандувач. Тому що це офіцери, солдати, які прямо йому безпосередньо підпорядковані. Це зрозуміє і голова уряду. Бо в уряді теж є і Міністр внутрішніх справ, і Міністр оборони, і важко пояснити якимось чином. А з якого часу ввести? Будь ласка, вирішимо спільно до другого читання.
Прошу підтримати, рішення комітету одностайне, підтримати в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
13:23:25
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”
Ми підтримуємо законодавчу ініціативу Анатолія Степановича Гриценка про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби. Дійсно своєчасна ініціатива, але своєчасна для тих, де хто, дійсно, вболіває за людей, а не для тих хто хоче покращити життя собі вже сьогодні, а всім іншим ніколи.
Тому, на жаль, останні соціальні ініціативи і законопроекти, які вносилися до цієї зали, я думаю, що взагалі тоді не варто затрачати часу і розглядати ці законопроекти знаючи, що коаліція ніколи за них не проголосує. Тому що щонеділі такі законопроекти розглядаються, вносяться до зали, затрачається час, а результат один і той же. І тому сподіватися на те, Анатолію Степановичу, що ви можете переконати ту людину, яка керує голосуванням марне. Ми будемо голосувати за і будемо підтримувати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз, фракція комуністів.
13:24:34
БЕВЗ В.А.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Фракція Компартії буде підтримувати запропонований законопроект, оскільки є таке поняття, як рівності всіх перед законом. В даному випадку Анатолій Степанович абсолютно правий. Давайте приведемо все у відповідність з чинним законодавством і Конституцією і підтримаємо пропозицію народного депутата Гриценка. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”.
13:25:05
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.
Шановні колеги! Я хотів би розпочати свій виступ і нагадати вам один фільм кінця 80-х років. 1989 здається Станіслава Говорухіна „Так жить нельзя”. Там була така аналогія, показували тоді радянського міліціонера, в якого в гуртожитку, він живе в гуртожитку з дружиною і з трьома дітьми, в якого мізерна зарплата, а зараз, я думаю, пропорційному плані вона не вище ніж тоді в 1989 році було. І показують нью-йоркського поліцейського в якого страховка складає майже мільйон доларів, з трьома револьверами, укомплектованого, захищеного і таке інше.
І виникає питання. А хто буде захищати людей краще? Очевидно нью-йоркський поліцейський, бо він знає, що у випадку його поранення і навіть смерті його сім’я залишиться не напризволяще.
Теж саме стосується із українськими військовослужбовцями. Я, наприклад, хотів би розглядати це абсолютно правильний законопроект абсолютно правильну законодавчу ініціативу через призму взагалі престижу і місця військовослужбовця в українському суспільстві. Цей престиж залежить від того, наскільки він є впевненим, наскільки він захищений, наскільки є захищеною його сім’я, його діти у разі наступлення трагічної події. Це перший момент.
І другий момент. Правильно було сказано колегою Валерієм Бевзом з приводу того, що мають бути рівні умови. А я ще хочу додати, має бути елементарна справедливість. І ця справедливість полягає у тому, що ті, хто служать державі, мають бути в однакових умовах. Тим більше давайте чесно скажемо, що ризики для військовослужбовця набагато більші, ніж ризики просто державного службовця. Треба це розуміти.
Фракція „Блоку Литвина” одноголосно підтримує цю законодавчу ініціативу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Самойленко, фракція Партії комуністів.
13:26:59
САМОЙЛЕНКО Ю.П.
Уважаемые
коллеги, нельзя отрицать необходимости усиления социальной
защиты военнослужащих, а также
целесообразности создания равных условий для определения размеров пенсий
членам семей, умерших военнослужащих
и государственных служащих. И я как член комитета,
возглавляемый докладчиком, тоже
голосовал за. Но в тоже время выводы Главного научно-экспертного управления подробно освещает, что
данная проблема в целом она не решается так, как это изложено в
законопроекте. Это поправимо, я согласен
с Анатолием Степановичем. Но у
меня тоже с апреля 2008 года лежит законопроект 2778, который отправлен был на доопрацювання.
Почему? Потому что он разрушал в целом систему социальных выплат.
Поэтому, Анатолий Степанович, я обращаюсь и к вам, и готов участвовать, наверное, необходимо создать нам рабочую группу, чтобы не разрушать существующую систему социальных выплат с тем, чтобы мы учли все и действующее законодательства и единым фронтом пошли, наверное, на повышение социальных выплат, не руководствуясь какими-то политическими моментами. Поэтому, естественно, я бы хотел тоже своим законопроект повысить денежные выплаты матерям, которые утратили кормильцев, и они получают сегодня мизерную эту зарплату. Я получают очень много писем от этой категории или с тем, чтобы повысить им выплаты. Но я, наверное, пойду по пути объединения усилий и создания рабочей группы доопрацювання тех моментов, о которых сегодня говорилось. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення законопроекту завершено. Хто наполягає на виступі з представників фракцій, які не скористались таким правом? Немає. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Висновок Головного науково-експертного управління – направити законопроект на доопрацювання. Тому я поставлю на голосування в такій послідовності.
Перше. Пропозицію комітету. А далі в залежності від рішення Верховної Ради України будем визначатись. Я маю на увазі, що тоді, можливо, направимо на повторне перше читання. Якщо раптом не підтримає Верховна Рада. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (щодо розміру пенсій в разі втрати годувальника), реєстраційний номер 5108. Прошу голосувати.
13:29:57
За-206
Рішення не прийнято.
Зважаючи на таку підтримку, у нас, очевидно, є підстави. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 113, „Наша Україна” – 49, комуністів – 25, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 0.
Я ставлю на голосування про пропозицію про направлення на повторне перше читання законопроекту, реєстраційний номер 5108. Прошу голосувати. Там є зауваження, я думаю, їх треба врахувати, Науково-експертного управління, і винести на розгляд.
13:30:40
За-357
Рішення прийнято.
Шановні колеги! Наступний законопроект стосується внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо заборони вживання алкоголю на борту повітряного судна). Реєстраційний номер 5081, автор – народний депутат України Богдан Губський. Але знову є лист про те, щоб перенести розгляд цього законопроекту.
Я звертаю увагу фракції на те, що це вже вдруге вноситься пакет законопроектів, але автора немає. Будь ласка, дивіться, що ви пропонуєте до розгляду. Так же ж не можна. Я ставлю на голосування про перенесення розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 5081). Прошу визначатися. Ні, то будемо розглядати.
13:31:51
За-139
Рішення не прийнято.
Будь ласка, хто буде доповідати? Будь ласка. Ну так, будь ласка.
13:32:18
КОЗАК В.В.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Комитетом Верховной Рады по транспорту и связи рассмотрен данный законопроект, внесенный народным депутатом Губским. В законопроект предусмотрено внести соответствующие изменения в Государственную программу авиационной безопасности и гражданской авиации и в статью 112 Кодекса Украины об административных правонарушениях. Анализ проведенный комитетом показал, что державная авиаадминистрация, она действует в соответствии с европейскими международными нормами, которые внесены Международной организацией гражданской авиации ИКАО. Ни в одних документах или проектах ИКАО нет таких ограничений, которые предусматривают сегодня данным законом депутат Губский. Тем более, что сборником авиационных правил, действующих в Украине, предусмотрен запрет на обслуживание и допуск на борт пассажиров, находящихся в стоянии сильного алкогольного опьянения.
В связи с те, что мы переходим на европейские стандарты и будет дискриминация наших авиационных, украинских, перевозчиков перед международными перевозчиками, будут в неравных условиях, комитет единогласно принял решение, чтобы этот закон отклонить.
Научно-экспертное управление также дало свои заключения о том, чтобы отклонить данный законопроект, что и вносится комитетом в полном объеме. Спасибо вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту.
Прошу, будь ласка, хто… Прошу, Цибенко Петро Степанович. Наступним буде виступати Олександр Стоян.
13:33:55
ЦИБЕНКО П.С.
Фракція комуністів, Петро Цибенко. Ви знаєте, на жаль, ми не почули доповідь автора. При цьому я хотів би привернути увагу на широту законодавчих ініціатив цієї людини, починаючи від землі, продовжуючи рішеннями суддів, продовжуючи питаннями громадянства і проводячи уже цивільну авіацію. Але жарти жартами, але проблема ця набуває все більш резонансного розголосу. Більше того, коли я читаю першу стручку законопроекту, де пропонується, де записано такі слова: „На борту повітряного судна пасажир не має права…” і так далі, - а я сам собі думаю: а тепер, мабуть, уже треба і льотчика сюди ставити – члена екіпажа. Бо вже непоодинокі випадки, коли ми стикаємось з тим, що серед членів екіпажу повітряного судна люди, ну, скажем так, не зовсім в тверезому стані.
Аргумент щодо того, що ніде …………..немає такого, ну, це, звісна річ, що аргумент. Але, мабуть, ніде в світі більше, окрім України, не літають на літаках, де екіпажі повітряних суден, ну, скажімо так обережно, не зовсім тверезі. Тому проблема є, її треба вирішувати. З якого кінця, з якого боку – то вже інша річ. Але ми, не знаючи про думку профільного комітету, ми, власне кажучи, фракцією планували цю ініціативу підтримати, бо мова йде про надзвичайно серйозні речі. За спиною командира повітряного судна до сотні, біля сотні, а то і далеко за сотню людей за життя яких він відповідає. І звісна річ, що пасажири теж впливають на ситуацію на самому повітряному судні.
Ми вважаємо, що проблема є, і треба думати над тим, як її вирішувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.
13:36:04
СТОЯН О.М.
Ну, дійсно, це добре, що пан Губський турбується про простих людей, тому що він не літає літаками „Аерофлоту”, „Аеросвіту”, в нього є чартери, і там йому наливають, скільки він хоче. Я думаю, це ………… питання, коли їх колега по колишній коаліції надрався тут ще в Києві і полетів у Франкфурт і устроїв дебош. Ну, це правильно, треба робити, щоб п’яні міліціонери не літали.
Але тут же є питання інші, от суміщення, суміщений рейс, наприклад, „Аеросвіт” і швейцарська компанія, „Аеросвіт” і ЕР-Франс, вони летять. Французам наливають пиво, а наших бідних пасажирів ображають: це ж порушення прав людини і так далі.
Я думаю, до цього треба підходити зважено, і заборона повинна бути, коли …чи на стадії, коли проходиться людина, проходить контроль. Бо в літаку багато не наливають. Раніше це було можна за рейс за кордон рази три випити, а тепер, якщо дадуть сто грам пива або вина, від цього не сп’янієш.
Тому треба подумати, дійсно, і поставити контроль, коли вилітають, у тому числі, депутати там і інші чиновники, щоб там нюхали їх при досмотрі. У літаку хай собі уже летить, дайте йому пива, хай засне, вип’є і засне. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, хто ще наполягає на виступі? Не бачу.
Шановні колеги, висновок комітету: повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, висновок Головного науково-експертного управління відхилити законопроект. Відповідно до Регламенту я ставлю на голосування першу пропозицію про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 5081 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони вживання алкоголю на борту повітряного судна. Прошу визначатися.
13:38:05
За-1
За – 1, проти – 13, утрималися – 0, не голосували – 375. Законопроект відхилено.
Шановні народні депутати, зважаючи на те, що перелік питань, які були визначені для розгляду на 19 травня, вичерпаний. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра Верховна Рада України продовжить пленарні засідання з 10 години ранку.
З 15 години – засідання у комітетах, фракціях і робота над законопроектами.